Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №93 від 22 березня 2017 року

15⁰⁰  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Пресман О.С., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 22 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Павлов К.Ю., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Кочергіна Н.В., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 70-р); /розгляд питання перенесено/

2) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті на 2017 рік Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124-р);

3) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5—8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю I-II групи, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов, на 2017 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 167-р).

3. Про погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10.03.2017 № 212).

4. Про проект Закону України про внесення змін до Додатку № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (щодо фінансового забезпечення Державної установи «Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» та Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України) (реєстр. № 5723 доопрац. від 02.02.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Купрієнком О.В., Кириченком О.М., Артеменком А.В., Амельченком В.В., Силантьєвим Д.О.

5. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад) (реєстр. № 4773).

6. Про погодження бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2017 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 102).

7. Про погодження бюджету Фонду соціального страхування України на 2017 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 104).

8. Різне.

8.1. Презентація пенсійної реформи експертами Світового банку. /Заслухано після питання першого порядку денного./

8.2. Кадрове питання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (щодо належного захисту законних інтересів суб'єктів господарювання під час державного нагляду)" (реєстр. № 6042 від 07.02.2017, народний депутат України Розенблат Б.С.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (щодо відкритого та прозорого формування складу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг)" (реєстр. № 6073 від 09.02.2017, народні депутати України Підлісецький Л.Т., Бабак А.В. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення строку прийняття процесуального рішення прокурором під час досудового розслідування)" (реєстр. № 6057 від 08.02.2017, народний депутат України Македон Ю.М.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо мови роботи Верховної Ради України та її органів" (реєстр. № 6059 (доопрац.) від 20.02.2017,народний депутат України Парубій А.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 242 Кримінального процесуального кодексу України" (реєстр. № 6070 від 09.02.2017, народні депутати України Соляр В.М., Луценко І.С.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо врегулювання питання припинення органів, утворених органами влади Автономної Республіки Крим" (реєстр. № 6032 від 06.02.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про рятування 1989 року" (реєстр. № 0132 від 07.02.2017, Президент України); /у зв’язку з тим, що Верховною Радою України 22.03.2017 законопроект за реєстр. № 0132 прийнято як Закон, рішення щодо нього профільному Комітету не надсилати/;

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 6 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" (реєстр. № 6060 від 08.02.2017, народні депутати України Співаковський О.В., Литвин В.М., Марченко О.О. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні
1939-1945 років" (щодо занесення пам'яток Другої світової війни до Державного реєстру нерухомих пам'яток України)" (реєстр. № 6064 від 09.02.2017, народні депутати України Артюшенко І.А., Петренко О.М. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо встановлення додаткових гарантій для молодих сімей з дітьми (реєстр. № 6013 від 02.02.2017), поданий народними депутатами України Сольваром Р.М., Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб, звільнених від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, фізичними особами-підприємцями, які отримують допомогу при народженні дитини.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація пропозицій законопроекту містить ризики негативного впливу на збалансованість бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внаслідок зменшення надходжень від розподілу єдиного внеску, що потребуватиме змін видаткової частини державного бюджету (в частині фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України).

Однак авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з наступного дня, за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо встановлення додаткових гарантій для молодих сімей з дітьми (реєстр. № 6013 від 02.02.2017), поданий народними депутатами України Сольваром Р.М., Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету, зокрема, на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо створення умов для поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності тваринницької галузі (реєстр. № 6044 від 07.02.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується встановити нульову ставку ввізного мита для ввезення чистопородних племінних кіз. Слід зазначити, що відповідно до Митного тарифу України діюча ставка ввізного мита на чистопородні племінні тварини становить 2%.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту дозволить забезпечити розвиток племінної справи у тваринництві та підвищить економічну ефективність і конкурентоспроможність галузі, що у тому числі сприятиме створенню нових продуктивних робочих місць та збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Мінфін звертає увагу, що відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами Європейської асоціації вільної торгівлі (далі – ЄАВТ), Угоди про сільське господарство між Україною та Ісландією, Угоди про сільське господарство між Україною та Королівством Норвегія та Угоди про сільське господарство між Україною та Швейцарською Конфедерацією з 01.01.2017 року встановлено нульову ставку мита на зазначений товар походженням з країн ЄАВТ. Крім того, відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однією сторони, та Європейським Союзом (далі - ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони з 01.01.2016 року діє нульова ставка ввізного мита на ввезення чистопородних племінних кіз з країн ЄС.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження ввізного мита до бюджету, а оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів ввезення кіз та відповідних фінансово-економічних розрахунків /довідково: за даними митної статистики в 2016 році з країн ЄС в Україну було ввезено 300 голів кіз, а в січні 2017 року – 460 голів/.

Проте, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо створення умов для поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності тваринницької галузі (реєстр. № 6044 від 07.02.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2018  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування підприємств ветеранів війни)» (реєстр. № 6062 від 08.02.2017), поданий народним депутатом України Березою Б.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», згідно з якими, зокрема, передбачається:

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств, на 3 роки з часу реєстрації підприємства, прибуток підприємств ветеранів війни, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих в межах договорів комісії, поруки, доручення, довічного управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари;

встановити, що підприємством ветеранів війни вважається підприємство яке відповідає таким критеріям:

- засновниками (учасниками) є учасники бойових дій та/або учасники війни з часткою у статутному капіталі не менш ніж 80%;

- керівником є учасник бойових дій або учасник війни;

- на підприємстві працевлаштовані не менше ніж два учасники бойових дій;

- річний дохід за попередній звітний (податковий) період не перевищує 3 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що за експертною оцінкою прийняття та реалізація положень законопроекту негативно вплине на дохідну частину бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від обсягу прибутку, отриманого підприємствами, на які пропонується поширити дію законопроекту.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 29, пункту 17 частини першої статті 64 і пункту 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств приватної власності зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо такого податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування підприємств ветеранів війни)» (реєстр. № 6062 від 08.02.2017), поданий народним депутатом України Березою Б.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної діяльності шляхом передбачення можливості відстрочки орендної плати» (реєстр. № 6076 від 10.02.2017), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Кривенком В.В., Арешонковим В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України положенням, в якому визначити, що в договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем може передбачатися розстрочення (рівними частинами) внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на термін до прийняття такого об’єкта (об’єктів) в експлуатацію, але не довше, ніж на 3 роки, починаючи з року, в якому укладено відповідний договір оренди, без нарахування процентів та пені, у разі здійснення орендарем будівництва у межах орендованої земельної ділянки.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого належить плата за землю та відповідно орендна плата за земельну ділянку) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів за рахунок відтермінування надходжень від сплати податку.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної діяльності шляхом передбачення можливості відстрочки орендної плати» (реєстр. № 6076 від 10.02.2017), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Кривенком В.В., Арешонковим В.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від орендної плати за земельні ділянки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (щодо забезпечення формування сприятливих умов відносно впровадження та функціонування інноваційно – інвестиційних проектів) (реєстр. № 6093 від 17.02.2017), поданий народними депутатами України Романовським О.В. та Безбахом Я.Я.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроект спрямований на створення сприятливих умов для завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (далі – Комбінат) і введення його в експлуатацію шляхом запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності, реструктуризації податкової заборгованості і застосування особливого режиму оподаткування. Законопроектом, зокрема, передбачена державна підтримка завершення будівництва Комбінату, яка включає:

надання фінансової допомоги (досудова санація) у розмірі, достатньому для погашення заборгованості Комбінату перед кредиторами, крім заборгованості зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до державного бюджету, з метою запобігання банкрутству Комбінату;

визначення щороку в державному бюджеті окремим рядком видатків на завершення будівництва Комбінату в межах коштів, що передбачені на державні централізовані капітальні вкладення до завершення приватизації майна, що належить Україні у незавершеному будівництвом Комбінаті;

реструктуризацію податкового боргу, що виник до 01.01.2016 року (здійснюється терміном на 10 років шляхом погашення рівними частками, починаючи з 01.01.2027 року);

запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності строком на 30 років з дати передачі об‘єкту незавершеного будівництва Комбінату інвестору (полягає у звільненні Комбінату та інших учасників завершення будівництва від сплати ввізного мита та оподаткування податком на додану вартість матеріалів, сировини, обладнання, устаткування, механізмів та комплектуючих виробів до них, що ввозяться на митну територію України);

застосування особливого режиму оподаткування (зокрема: звільнення від сплати земельного податку, зарахування на спеціальні рахунки Комбінату нарахованих сум податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми, які використовуються на завершення його будівництва).

Насамперед, належить звернути увагу, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 та пункт 7.3 статті 7 Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до додаткових нових витрат державного бюджету у поточному та наступних бюджетних періодах, що будуть пов’язані із фінансовим забезпеченням завершення будівництва Комбінату, проте джерела покриття таких витрат з державного бюджету (розрахунково 12,81 млрд грн) розробниками законопроекту не надано. Натомість, у законопроекті передбачені положення, реалізація яких призведе до недонадходження до бюджетів (через застосування механізмів реструктуризації податкового боргу, запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності, а також застосування особливого режиму оподаткування).

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Таким чином, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків у разі його унормування у Податковому кодексі України призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Авторами законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про завершення будівництва Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (щодо забезпечення формування сприятливих умов відносно впровадження та функціонування інноваційно – інвестиційних проектів) (реєстр. № 6093 від 17.02.2017), поданий народними депутатами України Романовським О.В. та Безбахом Я.Я., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення витрат державного бюджету, а також до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, плати за землю у разі узгодження відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового кодексу України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо створення умов для поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентноспроможності тваринницької галузі (реєстр. № 6043 від 07.02.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України племінних чистопородних тварин, племінних (генетичних) ресурсів за кодами згідно з УКТ ЗЕД (зазначеними у законопроекті) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При чому зазначається, що операції з подальшої поставки зазначених племінних чистопородних тварин або племінних (генетичних) ресурсів оподатковується у загальному порядку, встановленим Податковим кодексом України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту дозволить забезпечити розвиток племінної справи у тваринництві та підвищить економічну ефективність і конкурентоспроможність галузі, у тому числі сприятиме збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету /у разі збереження обсягів ввезення на рівні 2016 року - матиме наслідком недонадходження податку на додану вартість у розмірі близько 11 млн грн на рік/.

Проте, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету та пп. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо створення умов для поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності тваринницької галузі (реєстр. № 6043 від 07.02.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2018  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист прав інвесторів житлового будівництва та врегулювання зобов’язань відносно довгобудів (реєстр. № 6033 від 06.02.2017), поданий народними депутатами України Денисенком А.П., Фаєрмарком О.С., Бабак А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, пропонується запровадити правові, фінансові та організаційні засади врегулювання зобов’язань перед особами, кошти яких залучені у будівництво багатоквартирних житлових будинків, що мають ознаки довгобудів, щодо завершення такого будівництва та введення в експлуатацію, що має сприяти забезпеченню повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері організації роботи, пов’язаної із завершенням будівництва житлових будинків, що мають ознаки довгобудів.

Зважаючи на зазначене, у законопроекті визначається процедура врегулювання зобов’язань відносно довгобуду в один із таких способів:

шляхом передачі прав на довгобуд житлово-будівельному кооперативу, створеному власниками майнових прав, вимоги яких внесені до реєстру прав на довгобуд;

шляхом переведення прав та обов’язків відносно довгобуду на конкурсного замовника;

шляхом продажу довгобуду з відкритих торгів.

У процесі реалізації таких заходів виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад щодо кожного з об’єктів незавершеного будівництва створюють тимчасову комісію, на яку покладаються виконання комплексу заходів, спрямованих на врегулювання зобов’язань відносно довгобудів, зокрема, формування та ведення реєстру майнових прав на довгобуд, проведення конкурсу з відбору замовників та проведення відкритих торгів, залучення працівників до виконання окремих робіт, оприлюднення оголошень в регіональних засобах масової інформації.

Організація зазначених заходів буде потребувати залучення бюджетних коштів. Оскільки більшість із організаційних заходів покладається саме виконавчі комітети сільських, селищних і міських рад, а питання фінансового забезпечення діяльності спеціальної комісії у законопроекті не врегульовується, запропоновані заходи будуть реалізовуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Слід відмітити, що при застосуванні інших заходів передбачається, що:

– у разі проведення конкурсу з відбору замовників гарантійний внесок, сплачений переможцем конкурсу, повертається йому після набрання чинності ухвалою господарського суду про затвердження плану врегулювання зобов’язань відносно довгобуду за вирахуванням витрат, понесених у зв’язку з проведенням процедури врегулювання зобов’язань відносно довгобуду;

– за умови продажу довгобудів з відкритих торгів переможець аукціону зобов’язаний внести на спеціальний рахунок відповідної сільської, селищної, міської ради платіж – у розмірі 10% від вартості продажу довгобуду протягом 10 календарних днів з дня складання протоколу про результати електронних торгів, у розмірі 90% від вартості продажу довгобуду протягом 10 календарних днів з дня набрання сили судовим рішенням про затвердження плану врегулювання зобов’язань відносно довгобуду. Такі кошти у першу чергу спрямовуються на компенсацію витрат сільської, селищної, міської ради, пов’язані з врегулюванням зобов’язань відносно довгобуду і в другу чергу на задоволення грошових вимог власників майнових прав на довгобуд та забезпечених кредиторів, відомості про яких включені до реєстру майнових прав на довгобуд.

Крім того, законопроектом встановлюється порядок розгляду справ за заявами про затвердження плану врегулювання зобов’язань відносно довгобуду, згідно із яким право на звернення до господарського суду із заявою мають виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, які створили спеціальну тимчасову комісію з врегулювання зобов’язань відносно довгобуду. Відповідно, законопроект передбачає внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо запровадження судового збору за подання до господарського суду заяви про затвердження плану врегулювання зобов’язань відносно довгобуду у розмірі 2 мінімальних заробітних плат.

Відтак, з огляду на вимоги пункту 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України сплата такого судового збору зумовить збільшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету.

Поряд з тим, законопроект передбачає внесення змін до статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якими пропонується звільнити від пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту замовників у разі будівництва об’єктів, зобов’язання щодо яких були врегульовані шляхом переведення прав та обов’язків відносно довгобуду із застосуванням процедур, передбачених Законом України «Про захист прав інвесторів житлового будівництва та врегулювання зобов’язань відносно довгобудів».

Реалізація таких положень законопроекту призведе до зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів, оскільки відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 71 Бюджетного Кодексу кошти пайової участі є складовою бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту також зазначає, що законопроект може мати вплив на показники місцевих бюджетів, оскільки повноваження щодо вирішення питання врегулювання зобов’язань щодо довгобудів у запропонований спосіб надаються органам місцевого самоврядування. При цьому відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення Мінфіном оцінки вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист прав інвесторів житлового будівництва та врегулювання зобов’язань відносно довгобудів (реєстр. № 6033 від 06.02.2017), поданий народними депутатами України Денисенком А.П., Фаєрмарком О.С., Бабак А.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення витрат та зменшення надходжень місцевих бюджетів, а також до збільшення надходжень державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати з метою підвищення народжуваності в Україні (реєстр.№ 5709-1 від 09.02.2017), поданий народним депутатом України Сольваром Р.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується:

1) збільшити розмір допомоги при народженні дитини, визначивши її в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати допомоги при народженні дитини. При цьому виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі, що дорівнює 5 мінімальним заробітним платам. Упродовж наступних 36 місяців допомога виплачується щомісячно у розмірі 1 мінімальної заробітної плати /за розрахунками Міністерства фінансів України розмір такої допомоги (в умовах 2017 року) збільшиться з 41280 грн до 131 200 грн/;

2) відновити надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку /на даний час положення щодо надання такої допомоги скасовано/.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України виконання державних програм соціального захисту в частині надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, тимчасової державної допомоги дітям здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Відтак, реалізація даного законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету.

За розрахунками Міністерства фінансів України для реалізації законопроекту у частині збільшення розмірів допомоги при народженні (усиновленні) дитини необхідно вишукати 8,6 млрд грн додаткових бюджетних коштів. Крім того, Мінфін зауважує, що відсутність відповідних показників для обрахунку впливу законопроекту на видатки бюджетів за іншими пропозиціями унеможливила проведення належної вартісної оцінки величини такого впливу.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати з метою підвищення народжуваності в Україні (реєстр. № 5709-1 від 09.02.2017), поданий народним депутатом України Сольваром Р.М., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання державної підтримки багатодітним сім’ям з метою підвищення народжуваності в Україні (реєстр. № 5580 від 22.12.2016), поданий народними депутатами України Бахтєєвою Т.Д., Шурмою І.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України, доповнивши його визначенням багатодітна сім’я, у Законі України «Про охорону дитинства» уточнити поняття малолітньої і повнолітньої особи та внести доповнення до переліку пільг багатодітним сім’ям, а саме:

- надавати сім’ям, які мають троє і більше дітей, гарантовані державою безпроцентні довгострокові кредити, кредити з 50-відсотковою знижкою вартості житла /чинна норма – сім’ям з дітьми у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, надаються пільгові довгострокові кредити на придбання житла, предметів довгострокового користування та житлове будівництво/;

- забезпечити дітям з багатодітних сімей безоплатне харчування дітей у державних і комунальних навчальних закладах дошкільної, шкільної освіти та професійно-технічної освіти /згідно з чинними положеннями законів України: «Про загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту» та "Про професійно-технічну освіту» органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади в обов’язковому порядку забезпечують безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей-інвалідів/інвалідів
I-III групи; дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, учнів 1-4 класів та професійно-технічних навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»/;

- забезпечити доступність освітніх послуг в приватних дошкільних та шкільних закладах освіти з надання 20-відсоткової знижки на оплату вартості послуг; безоплатне здобуття вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах, якщо певний ступінь вищої освіти особа у віці до 23 років здобуває вперше.

Крім того, законопроектом передбачається внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» стосовно позачергового надання житла сім’ям, які мають трьох і більше дітей, та права отримати таким сім’ям квартиру з житлового фонду соціального призначення /чинна норма – поза чергою жиле приміщення надається: сім’ям, які мають п’ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей/.

Пропонуючи зазначені законодавчі пропозиції щодо соціальної підтримки багатодітних сімей, суб’єкт права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначив, що його реалізація потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України, але ці видатки частково передбачені у проекті Державного бюджету України на 2017 рік і їх зростання може бути лише в межах інфляційних процесів.

Водночас, оцінюючи питання фінансового забезпечення запропонованих законодавчих ініціатив, належить звернути увагу на окремі чинні положення Бюджетного кодексу України, згідно з якими:

– утримання дошкільних закладів здійснюється з місцевих бюджетів /підпункт а пункту 2 частини першої статті 89/;

– видатки на безкоштовне харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах проводяться за рахунок коштів місцевих бюджетів /підпункти б та е пункту 2 статті 89, підпункти а та б пункту 2 статті 90/;

– оплата послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах належить до видатків державного та/або місцевих бюджетів /підпункт в пункту 7 частини першої статті 87, підпункт ґ пункту 2 частини першої статті 89, підпункт в пункту 2 частини першої статті 90/.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» формування житлового фонду соціального призначення здійснюється, зокрема, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Відтак, прийняття даного законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів, однак відсутність відповідних показників для обрахунку впливу законопроекту на видатки бюджетів унеможливила проведення належної вартісної оцінки величини такого впливу.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання державної підтримки багатодітним сім’ям з метою підвищення народжуваності в Україні (реєстр. № 5580 від 22.12.2016), поданий народними депутатами України Бахтєєвою Т.Д., Шурмою І.М. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо встановлення обов’язкового мінімуму виплат на дітей одиноким матерям (батькам), які є пенсіонерами) (реєстр. № 5652 від 17.01.2017), поданий народним депутатом України Одарченком Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується встановити обов’язковий мінімальний розмір допомоги на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які є пенсіонерами, у розмірі не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України виконання державних програм соціального захисту в частині надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, тимчасової державної допомоги дітям здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Відтак, реалізація даного законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету.

За розрахунками Міністерства фінансів України потреба у додаткових коштах для забезпечення виплати допомоги одній особі, яка є пенсіонером, у запропонованому розмірі складає на дітей: віком до 6 років – 5068,6 грн на рік; віком від 6 до 18 років – 6318 грн на рік. Однак відсутність відповідних показників для обрахунку впливу законопроекту на видатки бюджету унеможливила проведення Мінфіном належної вартісної оцінки величини такого впливу.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо встановлення обов’язкового мінімуму виплат на дітей одиноким матерям (батькам), які є пенсіонерами) (реєстр. № 5652 від 17.01.2017), поданий народним депутатом України Одарченком Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання членам сімей загиблих пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї (реєстр. № 5713 від 25.01.2017), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується виключити із статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» положення, згідно з яким особам, на яких поширюється чинність цього Закону, надаються пільги на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів, безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів),
50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирна плата),
50-відсоткову знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб, 50-відсоткову знижку вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, позачергове користування всіма послугами зв'язку за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України на 2017 рік, оскільки

– середній розмір пенсійної виплати у більшості членів сімей загиблих становить близько 2 000 гривень, тобто не перевищує величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї, розмір якого становить у 2017 році – 2240 гривень,

– значна частина членів сімей загиблих отримує субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту звертає увагу на таке:

– згідно з діючим порядком сім’ї, у яких розмір доходу не перевищує 2240 гривень, мають право на отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку, одержання ліків та зубопротезування у повному обсязі;

– в умовах прийняття законопроекту сім’ї, дохід яких перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, набудуть права на отримання вказаних пільг, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Однак, відсутність відповідних розрахунків до законопроекту унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу на показники державного бюджету.

Тому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Поряд з тим, варто відмітити, що згідно з пунктом 20-4 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України пільги з послуг зв’язку надаються за рахунок коштів місцевих бюджетів, тому прийняття законопроекту може зумовити потребу у додаткових видатках з місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання членам сімей загиблих пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї (реєстр. № 5713 від 25.01.2017), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї (реєстр. № 5713-1 від 10.02.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується виключити із статей 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», положення, згідно з якими особам, на яких поширюється чинність цього Закону, учасникам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною надаються пільги на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів, безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), 50-відсоткову знижку плати за користування житлом (квартирна плата), 50-відсоткову знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб, 50-відсоткову знижку вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, позачергове користування всіма послугами зв’язку за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету України. Однак, відсутність відповідних розрахунків до законопроекту унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу на показники державного бюджету.

Тому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Поряд з тим, варто відмітити, що згідно з пунктом 20-4 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України пільги з послуг зв’язку надаються за рахунок коштів місцевих бюджетів, тому прийняття законопроекту може зумовити потребу у додаткових видатках з місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї  (реєстр. № 5713-1 від 10.02.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо виробництва алкогольних напоїв із спирту солодового (реєстр. № 6075 від 10.02.2017), поданий народними депутатами України Давиденком В.М., Бакуменком О.Б., Кучером М.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується законодавчо унормувати питання щодо державного регулювання виробництва, експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом солодовим (зокрема, передбачається застосовувати до спирту солодового такі самі вимоги до контролю за обігом та ліцензуванням, як до спирту коньячного).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить створити в Україні умови для виробництва алкогольних напоїв із спирту солодового, стимулюватиме сільськогосподарські підприємства до збільшення обсягів посівних площ для вирощування, збору та реалізації зернових культур, що використовуються для виробництва вітчизняного спирту солодового, що дасть можливість створити нові робочі місця на підприємствах сільського господарства, машинобудування, а також на підприємствах - виробниках алкогольних напоїв.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вплив законопроекту на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати. Водночас, Мінфін вважає, що заміщення алкогольних напоїв іноземного виробництва відповідною вітчизняною продукцією матиме позитивний ефект на економіку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо виробництва алкогольних напоїв із спирту солодового (реєстр. № 6075 від 10.02.2017), поданий народними депутатами України Давиденком В.М., Бакуменком О.Б., Кучером М.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії та інших платежів від суб’єктів господарювання – вітчизняних виробників алкогольної продукції). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань економічної політики (реєстр. № 6035 від 06.02.2017), поданий народним депутатом України Денисенком А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» пропонується:

скасувати тимчасову заборону експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді;

запровадити державну реєстрацію зовнішньоекономічних договорів (контрактів) на експорт лісоматеріалів необроблених та/або деревини паливної центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

тимчасово, до 1 січня 2020 року, встановити ставку вивізного (експортного) мита на лісоматеріали необроблені, деревину паливну та деревну тріску або стружку в розмірі 15% їх митної вартості (але не менше 5 євро за 1 м? на лісоматеріали необроблені та не менше 3 євро за 1 м? на деревину паливну і деревну тріску або стружку).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, та відмічає, що щорічні надходження до бюджету вивізного (експортного) мита на необроблені лісоматеріали та деревину паливну із запропонованою у законопроекті ставкою (за умови збереження обсягів експорту 2016 року) можуть скласти близько 200 млн гривень.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань економічної політики (реєстр. № 6035 від 06.02.2017), поданий народним депутатом України Денисенком А.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету щодо вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

Опосередкований:

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (щодо фінансування дорожньої галузі) (реєстр. № 5668 від 19.01.2017), поданий народним депутатом України Урбанським О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року встановити термін «віньєтка» з таким значенням: плата за користування автомобільними дорогами України з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів з іноземною реєстрацією залежно від категорії транспортного засобу, сплата якої підтверджується сертифікатом, який має певний строк дії. Також передбачається, що віньєтка (згідно з чинною нормою – плата за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів іноземних держав) спрямовується до державного дорожнього фонду.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що через неточність формулювань та відсутність механізму стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами України транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів іноземних держав Україна не використовує додаткове джерело надходження коштів, у той же час переважна більшість країн Європи стягують плату за користування автошляхами при перетині кордону автомобілями з іноземною реєстрацією.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що оцінити вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету неможливо, оскільки законопроект не передбачає встановлення розміру плати за користування автошляхами України транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів з іноземною реєстрацією. При цьому, Мінфін зауважує, що згідно із законопроектом розмір такої плати встановлюється Кабінетом Міністрів України, а її стягнення підтверджується сертифікатом, виготовлення якого потребуватиме додаткових видатків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (щодо фінансування дорожньої галузі) (реєстр. № 5668 від 19.01.2017), поданий народним депутатом України Урбанським О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від запровадження віньєтки та збільшення видатків державного бюджету на виготовлення сертифікатів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (реєстр. № 6019 від 03.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується виключити пункт 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким передбачено звільнити платників єдиного внеску, визначених статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, від виконання своїх обов’язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. При цьому, таким пунктом також встановлено, що відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються, а недоїмка, що виникла у таких платників, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є усунення законодавчої неточності в частині виключення пункту 9-4 із розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», оскільки цей пункт виключено лише із Закону України від 02.09.2014 № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», що дозволить усунути законодавчу неточність у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відповідно до правил законодавчої техніки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття та реалізація законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету та не матиме негативного впливу на доходи бюджетів.

Разом з тим, реалізація законопроекту сприятиме збільшенню доходів бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і відповідно зменшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (реєстр. № 6019 від 03.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету, що спрямовуються Пенсійному фонду, залежно від практичної реалізації цієї законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законопроектом.

2. Це рішення надіслати Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо ліцензування роздрібного продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів та впорядкування їх продажу) (реєстр. № 6025 від 03.02.2017), поданий народним депутатом України Мельником С.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати повноваження виконавчим органам відповідної міської, сільської або селищної ради щодо видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Згідно з чинною нормою такі ліцензії видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 28 частини першої статті 64 та пункту 25 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів ліцензіатами за місцем здійснення діяльності.

Отже, у разі прийняття законопроекту не зміниться зарахування вказаної плати за ліцензії до місцевих бюджетів, при цьому положеннями законопроекту розширюються повноваження органів місцевого самоврядування, що може потребувати додаткових видатків бюджетів місцевого самоврядування на виконання відповідних повноважень.

Крім того, проектом закону доповнюється перелік обмежень щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, а саме, забороняється продаж цих товарів:

- на відстані менше ніж 100 метрів від наявних земельних меж професійно-технічних, загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів;

- у період з 22.00 години вечора до 11.00 години ранку (крім продажу на розлив у закладах ресторанного господарства та тютюнових виробів);

- на території автозаправних станцій (крім тютюнових виробів);

- у години та місцях, визначених органом місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що введення запропонованих обмежень на продаж пива, алкогольних напоїв може спричинити заміщення в нічний час легальних суб’єктів господарювання нелегальними торгівцями, що призведе до втрат бюджету, які неможливо обрахувати.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо ліцензування роздрібного продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів та впорядкування їх продажу) (реєстр. № 6025 від 03.02.2017), поданий народним депутатом України Мельником С.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів та/або збільшення видатків бюджетів місцевого самоврядування залежно від практичної реалізації цієї законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (реєстр. № 5522 доопрац. від 09.02.2017), поданий народними депутатами України Пинзеником П.В., Арешонковим В.Ю. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести ряд змін до Регламенту Верховної Ради України для приведення його положень у відповідність до положень Конституції України. Серед запропонованих змін такі, що визначають порядок утворення та  організації діяльності коаліції депутатських фракцій.

При цьому у новій статті 63 зазначається, що інформаційне та технічне забезпечення роботи коаліції здійснюється секретаріатом коаліції, який створюється на період її діяльності у порядку, встановленому для створення секретаріатів депутатських фракцій. Слід відмітити, що згідно з положенням про секретаріат депутатських фракцій працівники секретаріату є державними службовцями і працюють за строковим трудовим договором, чисельність, структуру та штатний розпис секретаріату депутатських фракцій затверджує в установленому порядку Голова Верховної Ради України. Згідно з пунктом 2 Розпорядження Голови Верховної Ради України від 22.02.2008 року № 304 чисельність працівників секретаріату депутатських фракцій визначається в кількості не більше 30 осіб, що може зумовити необхідність у додатковій чисельності Апарату Верховної Ради України, а відтак може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності Апарату Верховної Ради .

Водночас, у разі створення секретаріату коаліції в межах затвердженої чисельності працівників Апарату Верховної Ради України реалізація законопроекту можлива за рахунок та у межах коштів державного бюджету, передбачених на його утримання у відповідному бюджетному періоді.

Відтак, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень не впливає на доходну та видаткову частини бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України (реєстр. № 5522 доопрац. від 09.02.2017), поданий народними депутатами України Пинзеником П.В., Арешонковим В.Ю. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків за умови збільшення чисельності Апарату Верховної Ради України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо адресних покажчиків на будівлях) (реєстр. № 6036 від 06.02.2017), поданий народним депутатом України Мусієм О.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом встановлюється адміністративна відповідальність за відсутність адресних покажчиків на будівлях та спорудах, а також за недостовірність вказаних на будівлях адресних даних шляхом накладання штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного вчинення правопорушення – в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Міністерство фінансів України також зауважує, що законопроект не має впливу на показники державного бюджету

Водночас, слід відмітити, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження щодо врегулювання питань присвоєння поштових адрес об’єктам нерухомості, найменування (перенайменування) вулиць, провулків, площ та інших споруд, розташованих на території населеного пункту, наділені органи місцевого самоврядування. Тому у разі виявлення зазначених правопорушень відповідні штрафи мають зараховуватися до бюджетів місцевого самоврядування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо адресних покажчиків на будівлях) (реєстр. № 6036 від 06.02.2017), поданий народним депутатом України Мусієм О.С., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

2.1. Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 70-р). /Розгляд питання перенесено./

За пропозицією народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету Молотка І.Ф., Горбунова О.В., Куліченка І.І. щодо доцільності проведення попереднього обговорення з представниками Уряду порядку, умов, критеріїв розподілу загального обсягу субвенції між місцевими бюджетами з урахуванням підтриманих пропозицій щодо створення у Мінфіні спеціальної комісії з розподілу таких коштів Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування питання про перенесення розгляду зазначеного розпорядження.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальової О.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті на 2017 рік Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13.03.2017 № 37-21-4/6881 щодо погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2017 рік за бюджетною програмою  2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті у 2017 році Міністерству аграрної політики та продовольства для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників».

Статтею 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету має щоквартально інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2017 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» визначено видатки розвитку у обсязі 4 774,3 млн грн, в тому числі за загальним фондом державного бюджету – 1 473 млн грн, за спеціальним фондом державного бюджету – 3 301,3 млн гривень (у 2016 році видатки за цією бюджетною програмою не передбачалися).

Довідково: за підсумками січня-лютого поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 2801580 видатки не проводились.

Слід відмітити, що відповідно до пунктів 10 та 12 статті 11 і пункту 21 статті 14 Закону за бюджетною програмою 2801580 видатки за спеціальним фондом державного бюджету у сумі 3 301,3 млн грн мають здійснюватися за рахунок таких джерел:

конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, порядок розподілу яких уповноважено визначити Кабінет Міністрів України (код 50080100) – у сумі 2 579 млн грн,

14 відсотків єдиного податку, що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи (як виняток із положень статей 64 і 69 Бюджетного кодексу України) (код 18050000) – у сумі 722,3 млн гривень.

Довідково: за даними оперативного звіту Казначейства про виконання державного бюджету за січень-лютий 2017 року до спеціального фонду державного бюджету за кодом 18050000 надійшло 104,6 млн грн, або 14,5% при річному плані 722,3 млн грн; водночас за кодом 50080100 при запланованому річному показнику у сумі 11 579 млн гривень надходження відсутні.

Слід нагадати, що згідно із положеннями частини третьої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Використання коштів за бюджетною програмою 2801580 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників у 2017 році (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 77 (із змінами від 01.03.2017 р. № 130), розданий народним депутатам – членам Комітету).

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку бюджетні кошти спрямовуються на:

- бюджетну дотацію для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі – бюджетна дотація),

- часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Пунктом 20 Прикінцевих положень Закону установлено, що у 2017 році розподіл бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції в автоматичному режимі за бюджетною програмою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, на підставі даних Реєстру отримувачів бюджетної дотації та інформації центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, здійснюється з урахуванням такого критерію: пропорційно сумі вартості реалізованої сільськогосподарським товаровиробником сільськогосподарської продукції.

Порядок розподілу бюджетної дотації затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 83 «Про затвердження Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції у 2017 році» /далі – Порядок розподілу бюджетної дотації/ (надано народним депутатам – членам Комітету).

Згідно із пунктом 4 Порядку розподілу бюджетної дотації розподіл коштів здійснюється за такими напрямами: бюджетна дотація товаровиробникам, які займаються розведенням свійської птиці та/або виробництвом м’яса свійської птиці та/або виробництвом яєчних продуктів, яєчного альбуміну, яєчного порошку; бюджетна дотація іншим товаровиробникам, які провадять види діяльності, визначені в пункті 16¹.3 статті 16¹ Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України». При цьому, щомісячний розмір бюджетної дотації товаровиробникам, які займаються птахівництвом, не може перевищувати 50 відсотків виділених асигнувань на бюджетну дотацію у поточному місяці.

Відповідно до пункту 5 Порядку розподілу бюджетної дотації відповідна  бюджетна дотація виплачується товаровиробникам щомісяця з урахуванням вартості реалізованої продукції та вимог пункту 4 цього Порядку пропорційно частці сплаченої до бюджету суми податку на додану вартість за визначеними видами діяльності в загальній сумі сплати податку на додану вартість за умови, що такі товаровиробники не мають податкового боргу з податку на додану вартість на наступний день після граничного строку сплати такого податку за звітний період, за який надається бюджетна дотація.

Тобто, за інформаційним повідомленням, розміщеним на офіційному сайті Уряду, бюджетна дотація буде виплачуватися в автоматичному режимі (без втручання органів влади) щомісячно пропорційно сплаченої суми податку на додану вартість в межах виділених помісячних асигнувань.

Згідно із пунктом 42 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у 2017-2021 роках щорічний обсяг коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, становить не менше 1% випуску продукції у сільському господарстві. При цьому, 20% такої підтримки використовується сільськогосподарськими товаровиробниками для закупівлі у вітчизняних виробників сільськогосподарської техніки та обладнання (2017 рік – 10%, 2018 рік – 15%).

Уряд визначив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва /далі – Порядок часткової компенсації вартості техніки/, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України  від 01.03.2017 р. № 130 (надано народним депутатам – членам Комітету).

Відповідно до пункту 3 Порядку часткової компенсації вартості техніки одержувачами відповідних бюджетних коштів є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, основною діяльністю яких є постачання сільськогосподарських товарів, вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, за умови, що питома вага вартості таких сільськогосподарських товарів становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів, поставлених такими юридичними та фізичними особами протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Одночасно пунктом 5 Порядку часткової компенсації вартості техніки визначено, що компенсація надається на техніку та обладнання, ступінь локалізації виробництва яких перевищує 60 відсотків (крім тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення, спеціальних автомобілів сільськогосподарського призначення, самохідних та причіпних комбайнів).

Пунктом 10 Порядку часткової компенсації вартості техніки компенсація надається сільськогосподарським товаровиробникам на безповоротній основі у розмірі 20 відсотків вартості техніки та обладнання (без урахування податку на додану вартість), зазначеної в акті приймання-передачі та інших документах, що підтверджують оплату через державний банк і придбання до 1 грудня поточного року техніки та обладнання, а вартість техніки та обладнання, придбаних після 1 грудня поточного року, підлягає частковій компенсації за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на наступний рік.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124-р встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України у державному бюджеті на 2017 рік за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», у сумі 4 550 000 тис. грн (в тому числі за загальним фондом державного бюджету – 1 473 000 тис. грн, за спеціальним фондом державного бюджету – 3 077 000 тис. гривень), за такими напрямами:

бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції – 4 000 000 тис. грн (у тому числі: за загальним фондом державного бюджету – 923 000 тис. грн, за спеціальним фондом державного бюджету – 3 077 000 тис. грн) /83,8% обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою 2801580 на 2017 рік/;

часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 550 000 тис. гривень (загальний фонд) /13,8% відповідно/.

Водночас пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 р. № 130 Мінагрополітики доручено проаналізувати стан виконання цієї постанови та у разі, коли обсяг коштів, необхідних для надання часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва за поданими до 1 жовтня 2017 р. сільськогосподарськими товаровиробниками заявками, не перевищує 50 відсотків обсягу річних асигнувань, передбачених у державному бюджеті для такої компенсації, подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до затвердженого цією постановою Порядку з метою підвищення ефективності підтримки сільськогосподарських товаровиробників та використання бюджетних коштів.

Пунктом 2 розпорядження Уряду від 01.03.2017 № 124-р Міністерству аграрної політики та продовольства України доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження Уряду від 01.03.2017 № 124-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2801580 у сумі 4 550 000 тис. грн (в тому числі за загальним фондом державного бюджету – 1 473 000 тис. грн, за спеціальним фондом державного бюджету – 3 077 000 тис. грн), хоча Законом загальний обсяг бюджетних призначень за цією бюджетною програмою визначено у обсязі 4 774 300 тис. грн (в тому числі за загальним фондом державного бюджету – 1 473 000 тис. грн, за спеціальним фондом державного бюджету – 3 301 300 тис. грн.). Тобто, нерозподіленим залишається обсяг видатків спеціального фонду державного бюджету у сумі 224 300 тис. гривень, відповідні пояснення щодо зазначеного у матеріалах Мінагрополітики відсутні.

Загалом слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Міністерства аграрної політики та продовольства до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 2801580 за визначеними напрямами спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Разом з цим, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує спільно з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 зазначеного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» на 2017 рік на офіційному сайті Міністерства аграрної політики та продовольства не було розміщено.

Також необхідно відзначити, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 124-р не містить відповідного доручення Міністерству аграрної політики та продовольства України щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», як це передбачено статтею 23 Закону.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов А.В., Деркач А.Л., Крулько І.І., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальова О.В.

Під час обговорення заступник Міністра фінансів України С.М. Марченко зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу коштів, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію, керуючись статтею 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», погодити розподіл коштів, за напрямами, визначеними розпорядженням Уряду від 01.03.2017 № 124-р /з дотриманням вимог, встановлених частинами третьою і четвертою статті 13, частиною четвертою статті 23 та частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу/, доручивши Кабінету Міністрів включити народних депутатів – членів Комітету з питань бюджету до складу Комісії, що утворюватиметься Міністерством економічного розвитку і торгівлі України для формування переліку техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, відповідно до пункту 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 01.03.2017 № 130.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»:

погодити розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті у 2017 році Міністерству аграрної політики та продовольства за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», у сумі 4 550 000 тис. грн (в тому числі за загальним фондом державного бюджету – 1 473 000 тис. грн, за спеціальним фондом державного бюджету – 3 077 000 тис. гривень) за напрямами, визначеними розпорядженням Уряду від 01.03.2017 № 124-р /з дотриманням вимог, встановлених частиною третьою і четвертою статті 13, частиною четвертою статті 23 та частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу України/, доручивши Кабінету Міністрів України включити народних депутатів – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до складу Комісії, що утворюватиметься Міністерством економічного розвитку і торгівлі України для формування переліку техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, відповідно до пункту 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 130.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 2, «утримались» - 3, «не голосували» - 1.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Крентовської О.П. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 р. № 167-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 20.03.2017 р. за № 5740/0/2-17/15 щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов, затвердженого розпорядженням Уряду від 16.03.2017 р. № 167-р (далі – субвенція).

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у складі загальнодержавних витрат Мінсоцполітики за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки за вказаною субвенцією у обсязі 329 812,8 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами.

Згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 (із змінами від 21.02.2017 № 119) «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» Порядком та умовами надання субвенції така субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення сім’ям загиблих осіб, визначених абзацами п’ятим - восьмим пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю I-II групи, визначених пунктами 11 - 14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 р. № 167-р затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Київської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Рівненської, Хмельницької, Черкаської, Чернігівської областей (крім обласних бюджетів Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Чернівецької областей) та бюджетом міста Києва у обсязі 7 016,120 тис. грн.

В обґрунтуванні щодо такого розподілу Міністерство соціальної політики України зазначає:

- у 2016 році за рахунок вказаної субвенції було придбано
617 одиниць житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів
I-II групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребували поліпшення житлових умов на загальну суму 416 058,1 тис. гривень (залишок невикористаних бюджетних асигнувань склав 771,9 тис. грн, який виник через перерахунок суми належної для виплати грошової компенсації та відмови Комісій у наданні такої компенсації відповідно до п. 15 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 19.10.2016 № 719), відповідна інформація щодо використання субвенції роздана народним депутатам – членам Комітету;

- за інформацією обласних та Київської міської держадміністрацій потреба у видатках для завершення виплати вказаної грошової компенсації, призначеної у 2016 році відповідно до рішень комісій, становить 7 016,120 тис. грн (відповідна інформація щодо потреби у наданні грошової компенсації у 2016 році роздана народним депутатам – членам Комітету).

З урахуванням прийнятого розпорядження нерозподілений залишок субвенції становить 322 769,7 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Рудик С.Я., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та перший заступник Міністра соціальної політики України Крентовська О.П.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію, керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції на 2017 рік у сумі 7 016,12 тис грн., що визначено пунктом 1 і додатком до розпорядження Уряду від 16.03.2017 р. № 167-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10, а також для осіб з інвалідністю
І-ІІ групи, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та осіб, які втратили функціональні можливості нижніх кінцівок, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, та потребують поліпшення житлових умов, на 2017 рік у сумі 7 016,12 тис. грн, що визначено пунктом 1 і додатком до розпорядження Уряду від 16.03.2017 р. № 167-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Донецької обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Лаврика В.О. про погодження Переліків об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2016 році (зміни) та які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2017 році, згідно з розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10.03.2017 р. № 212.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Донецької обласної державної адміністрації – Донецької військово-цивільної адміністрації (далі – Донецька ОДА) від 20.03.2017 р. №06/12-0472 щодо погодження Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2016 році (зміни) та Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2017 році, згідно з підпунктом 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядженням голови Донецької ОДА від 10.03.2017 р. № 212.

Відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, зокрема, передбачається:

«– тимчасово, до повернення населених пунктів Донецької та Луганської областей під контроль державної влади, залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів. Зараховані до обласних бюджетів залишки коштів спрямовуються на:

відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток Донецької та Луганської областей;

погашення з обласного бюджету Донецької області місцевого боргу Донецької міської ради, що виник за кредитом, отриманим у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» (кредитний договір № 151110К26 від 5 листопада 2010 року);

– переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок зазначених залишків коштів, затверджуються відповідними обласними державними адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями за погодженням із Комітетом з питань бюджету. При цьому до таких переліків не можуть бути включені об’єкти і заходи на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення;

– починаючи з 1 січня 2017 року залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на кожну звітну дату на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та спрямовуються на об’єкти і заходи, що формуються з урахуванням положень абзаців другого і четвертого цього підпункту».

Виходячи з вимог частини другої статті 57 та частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Згідно з пунктом 1 розпорядження голови Донецької ОДА від 10.03.2017 р. № 212 внесено зміни до розпорядження голови Донецької ОДА від 04.07.2016 р. № 548 (із змінами), зокрема:

1) внесено зміни до Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, доповнивши його назву словами «які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету у 2016 році»

Довідково: у 2016 році обсяг коштів, зарахованих до обласного бюджету становив 2 840 559,7 тис. грн., з яких 236 459 тис. грн планувалося спрямувати на погашення заборгованості за кредитом, 2 604 078 тис. грн розподілено за об’єктами і заходами згідно з розпорядженням голови Донецької ОДА від 04.07.2016 р. № 548 із наступними змінами від 02.09.2016 р. № 754, від 23.11.2016 № 1049 та від 06.12.2016 № 1101 (без зміни загального обсягу), що були погоджені Комітетом з питань бюджету.

Відповідно до наданих Донецькою ОДА обґрунтувань необхідність внесення змін до Переліку об’єктів і заходів у 2017 році обумовлена:

– здійсненням експертизи проектно-кошторисної документації за деякими заходами, що вплинуло на їх загальну кошторисну вартість (збільшення/зменшення) та потребувало уточнення назв цих об’єктів;

– резервуванням коштів в обсязі 67 590 тис. грн для виконання рішення Господарського суду Донецької області від 24.11.2015 у справі 905/1586/15, яке надійшло до Донецької ОДА 30.11.2016. Слід відмітити, що за інформацією Казначейства (лист від 08.07.2016 № 12-01/3-11954) згідно з рішенням Господарського суду Донецької області від 24.11.2015 по справі 905/1586/15 встановлено стягнути з Донецької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість по кредитному договору № 1511ОК26 від 05.11.2010 у сумi 304 049 038,32 грн (заборгованість за кредитом – 236 459 000,00 грн, заборгованість по cплатi відсотків – 31 756 443,77 грн, 3 відсотка річних за несвоєчасне погашення кредиту – 1 572 448,06 грн, 3 відсотка річних за несвоєчасну сплату за користування кредитом – 319 426,86 грн, інфляційні витрати – 33 874 520,08 грн, судовий збір – 67 199,55 грн).

Тому згідно із змінами до такого Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок коштів, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету у 2016 році, розподілено 2 536 488 тис. грн.

За інформацією Донецької ОДА станом на 09.03.2017 року касові видатки за об’єктами і заходами становили 241 609,3 тис. грн, або 9,5% розподіленого обсягу таких коштів (2 536 488 тис. гривень).

2) затверджено Перелік об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2017 році загальним обсягом 136 744,6 тис. гривень.

Згідно з матеріалами, наданими Донецькою ОДА (копія листа головного управління ДКСУ у Донецькій області від 16.02.2017 № 07-11/493 на адресу департаменту фінансів Донецької ОДА) у лютому 2017 року до спеціального фонду обласного бюджету надійшли кошти місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень в сумі 136 744,6 тис. грн.

При цьому у преамбулі та у назві Переліків зазначається, що Перелік об’єктів і заходів затверджено за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (зі змінами).

Водночас, належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Молоток І.Ф., Маркевич Я.В., Скорик М.Л., Рудик С.Я., Дубневич Б.В., народний депутат України Єфімов М.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., Голова Державної казначейської служби України Слюз Т.Я. та заступник Голови Донецької обласної державної адміністрації – керівник обласної військово-цивільної адміністрації Лаврик В.О.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити відповідні Переліки об’єктів і заходів згідно з розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації від 10.03.2017 № 212.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу четвертого підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України (з урахуванням дотримання вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України):

погодити згідно з пунктом 1 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 10.13.2017 р. № 212:

1. Зміни до Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

2. Перелік об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2017 році, на суму 136 744,6 тис. гривень.

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утримались» - 2, «не голосували» - 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Купрієнка О.В. про поданий ним та народними депутатами України Ляшком О.В., Кириченком О.В., Артеменком А.В., Амельченком В.В. та Силантьєвим Д.О. проект Закону України про внесення змін до Додатку № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (щодо фінансового забезпечення Державної установи «Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» та Державної установи «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова» Національної академії медичних наук України) (реєстр. № 5723 (доопрацьований) від 02.02.2017 р.).

Відмітили:

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті здійснення у 2017 році належного фінансового забезпечення Державної установи «Національний Інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» та Державної установи «Національний інститут хірургії і трансплантології імені О.О. Шалімова Національної академії медичних наук України».

В обґрунтуванні необхідності прийняття проекту, наведеному у пояснювальній записці до законопроекту, наголошено на тому, що у зазначених медичних закладах склалася катастрофічна ситуація щодо надання високоспеціалізованої допомоги громадянам України, а більшість оперативних втручань, що проводяться спеціалістами закладів, є надскладними, унікальними і не можуть бути проведені в інших медичних закладах країни.

Зазначається, що передбачене на 2017 рік бюджетне забезпечення вказаних закладів змушує адміністрацію повністю зупинити планову госпіталізацію пацієнтів, а співробітників відправити у вимушену відпустку «за власний рахунок», або навіть скорочувати посади, що порушує чинне законодавство.

Законодавча пропозиція має на меті збільшення за загальним фондом державного бюджету на 2017 рік обсягу бюджетних призначень для Національної академії медичних наук України у сумі 708 402,5 тис. грн, у тому числі за бюджетними програмами:

«Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері профілактики і лікування хвороб людини, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку» (код 6561040) – на 14 758,9 тис. грн.,

«Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними» (код 6561060) – на 693 643,6 тис. гривень.

При цьому, для запропонованих у законопроекті додаткових видатків державного бюджету відсутнє джерело їх покриття, а відтак, законодавча пропозиція є незбалансованою за показниками доходів та видатків державного бюджету.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, викладеним у пояснювальній записці до законопроекту, збільшення бюджетних призначень для відповідних установ Національної академії медичних наук України пропонується здійснювати за рахунок економії, що буде отримана за іншими бюджетними програмами, а також додатковими надходженнями до Державного бюджету України за рахунок митних зборів та платежів.

Водночас, авторами законодавчої пропозиції не запропоновано пропозицій щодо здійснення перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами, за якими передбачається економія бюджетних коштів, або пропозицій щодо змін до додатка № 1 «Доходи Державного бюджету України на 2017 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» в частині збільшення доходів державного бюджету для забезпечення збалансованості законодавчої пропозиції, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Отже, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України в матеріалах до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо збільшення/зменшення видатків державного бюджету у запропонованих обсягах та за визначеними напрямами, а також стосовно соціально-економічних наслідків впровадження запропонованих змін до бюджетних показників.

Поряд з тим, слід зауважити, що законодавча пропозиція не узгоджується із положеннями статті 52 Бюджетного кодексу України, якою визначено вичерпний перелік підстав для внесення змін до закону про Державний бюджет України і який не містить позиції, яка б відповідала запропонованим змінам до бюджетних показників.

Водночас, слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 52 та статті 53 Бюджетного кодексу України внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік розглядається по факту перевиконання надходжень державного бюджету, що визнається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. Такі висновки подаються Верховній Раді України до 15 жовтня поточного року. Щодо зазначеного також відмічає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Поряд з цим, при підготовці законопроекту не дотримано вимог нормопроектувальної техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет та бюджетної методології, встановленої бюджетним законодавством, а саме:

- Додаток № 1 до законопроекту за формою та змістом не відповідає додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2017 рік». Так, відповідно до вимог статті 40 Бюджетного кодексу України законом про державний бюджет визначаються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку.

З урахуванням зазначеного, у додатку № 1 до законопроекту показники видатків державного бюджету мають бути деталізовані за загальним та спеціальним фондами у тому числі за видатками споживання (з них видатки оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатками розвитку.

Тому, потребують відображення показники видатків у рядках за кодами «6560000», «6561000» /за загальним фондом – всього, видатки споживання, оплата праці, комунальні послуги та енергоносії, видатки розвитку; за спеціальним фондом – всього, видатки споживання, оплата праці, комунальні послуги та енергоносії, видатки розвитку/; «6561040» /за загальним фондом – всього, видатки розвитку; за спеціальним фондом – всього, видатки розвитку/; «6561060» /за загальним фондом – всього, видатки споживання, оплата праці, комунальні послуги та енергоносії, видатки розвитку; за спеціальним фондом – всього, видатки споживання, оплата праці, комунальні послуги та енергоносії, видатки розвитку/, які відсутні у законопроекті, проте щодо них встановлені бюджетні призначення.

Поряд з цим, необхідно додатково включити рядок «Всього», оскільки законодавча пропозиція зумовлює зміну загальних показників видатків державного бюджету за загальним фондом за видатками споживання та видатками розвитку, визначивши підсумкові бюджетні показники відповідно до чинної редакції закону про державний бюджет на 2017 рік та з урахуванням законодавчої пропозиції.

- Крім того, відсутні пропозиції щодо змін до показників доходів, фінансування або видатків (відповідні зміни до додатків № 1,2 або № 3 до закону про державний бюджет на 2017 рік) для збалансування додаткових видатків державного бюджету, а також до текстових статей закону відповідно до обраного джерела покриття додаткових видатків державного бюджету.

Відтак, без врахування вищезазначених зауважень прийняття даного законопроекту порушуватиме вимоги бюджетного законодавства.

Слід наголосити, що з огляду на вимоги статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України, насамперед статті 7 цього Кодексу, основним принципом бюджетної системи є принцип збалансованості /полягає у тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період/ та обґрунтованості /бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил/.

Належить звернути увагу, що Законом України від 21.12.2016 року № 1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради України до проекту закону про державний бюджет на 2017 рік (постанова Верховної Ради України від 20.10.2016
№ 1706-VIII) та відповідно до пропозицій народних депутатів України Національній академії медичних наук України збільшено за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України» (код 6561060) на 817,7 млн. грн. і визначено в обсязі 998 646,2 тис. грн, що порівняно із 2016 роком менше на 98 672,9 тис. грн (або на 9%), при зростанні загального обсягу видатків державного бюджету у 2017 році на 14,2 відсотка. Окрім того, за вказаною бюджетною програмою не враховано ініційоване Урядом України підвищення з 1 січня 2017 року розміру мінімальної заробітної плати вдвічі – до 3200 гривень.

Водночас, за цією бюджетною програмою здійснюються видатки 31 клінічного підрозділу наукових установ Національної академії медичних наук України, з яких 28 надають висококваліфіковану, високовартісну та високотехнологічну консультативну і стаціонарну медичну допомогу населенню України, ще в 3-х працюють тільки поліклінічні відділення.

Серед них, не менш відомі та потужні науково-дослідні установи, такі як Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова, Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка, Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка, Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського, Інститут педіатрії, акушерства і гінекології та інші.

Тобто, питання збільшення видатків клінічним науково-дослідним установам Національної академії медичних наук України необхідно вирішувати комплексно з метою належного забезпечення їх діяльності, збереження високопрофесійних медичних кадрів та створення умов для надання висококваліфікованої та високотехнологічної медичної допомоги. Зважаючи на зазначене, доцільно звернутися до Кабінету Міністрів України для врегулювання порушеного питання, виходячи із можливостей державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків.

Слід відмітити, що з приводу неналежного фінансового забезпечення Національної академії медичних наук України до Комітету з питань бюджету надходять численні звернення, у відповідь на які Міністерство фінансів України інформує Комітет про те, що збільшення видатків для Академії буде розглянуто з урахуванням вимог бюджетного законодавства, насамперед статті 52 Бюджетного кодексу України.

Загалом Міністерство фінансів України відповідно до узагальнюючого висновку висловлює позицію про непідтримку даного законопроекту, як такого, що не відповідає бюджетному законодавству.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (лист від 21.03.2017 № 16/3-234/5723 (66937)) загалом підтримуючи пропозицію поданого законопроекту, водночас, звертає увагу на необхідність визначення джерела додаткового фінансового забезпечення на реалізацію визначених у законопроекті програм з метою дотримання збалансованості бюджету та недопущення збільшення його дефіциту. Крім того, зауважує, що згідно із вимогами статті 116 Конституції України та статті 42 Бюджетного кодексу України розробку та виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України забезпечує Кабінет Міністрів України, відтак для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту необхідно отримати відповідний висновок Уряду.

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету з питань бюджету не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Маркевич Я.В., Дубіль В.О., Рудик С.Я., Крулько І.І., Мельник С.І., Кривенко В.М., народний депутат України Купрієнко О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., Президент Національної академії медичних наук України Цимбалюк В.І., директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова, директор Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова.

Під час обговорення заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив, що міністерство найближчими змінами до державного бюджету на 2017 рік знайде можливість для передбачення додатково коштів для 32 закладів Національної академії медичних наук України, а зазначений законопроект міністерство не підтримує.

Голова Комітету Павелко А.В. в порядку черговості поставив на голосування пропозицію щодо рішення Комітету, внесену головою підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбуновим О.В, а саме:

- рекомендувати Кабінету Міністрів забезпечити врегулювання питання бюджетного забезпечення Національної академії медичних наук та невідкладно внести законопроект щодо змін до державного бюджету на 2017 рік, виходячи із можливостей державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків;

- створити робочу групу з опрацювання питання фінансового забезпечення Національній академії медичних наук України у 2017 році, залучивши народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені статтею 116 Конституції України, статтею 42 Бюджетного кодексу України та статтею 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» повноваження Кабінету Міністрів України щодо забезпечення виконання Державного бюджету України, звернутися до Кабінету Міністрів України та рекомендувати:

- забезпечити врегулювання питання бюджетного забезпечення Академії і невідкладно внести відповідну законодавчу пропозицію щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», виходячи із можливостей державного бюджету та обґрунтованих обсягів додаткових видатків;

- створити робочу групу з опрацювання питання фінансового забезпечення Національної академії медичних наук України у 2017 році, залучивши народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 1, «утримались» - 2, «не голосували» - 1.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І. щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад) за реєстр. № 4773.

Відмітили:

У законопроекті за реєстр. № 4773, який було прийнято Верховною Радою України 20 вересня 2016 року за основу /згідно з Постановою Верховної Ради України від 20.09.2016 р № 1529-VIIІ/, пропонується поширити вимоги щодо формування бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, також на бюджети тих об’єднаних територіальних громад, що визнані Кабінетом Міністрів України відповідно до закону спроможними.

Слід відмітити, що законопроект за реєстр. № 4773 системно пов’язаний із законопроектом за реєстр. № 4772, згідно з положеннями якого шляхом внесення змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» визначалися ознаки спроможної територіальної громади, за досягнення яких об’єднана територіальна громада може вважатися Кабінетом Міністрів України спроможною, що прийнятий Верховною Радою України в цілому як закон та підписаний Президентом України 17 березня 2017 року, а відтак виникли законодавчі передумови до розгляду у другому читанні законопроекту за реєстр. № 4773.

Загалом до законопроекту у терміни згідно з вимогами статті 116 Регламенту Верховної Ради подано 7 пропозицій, з яких:

– поправки №№ 2 та 6 не узгоджуються з вимогами бюджетного законодавства та не є предметом регулювання цього Кодексу;

– згідно з поправками №№ 3, 4 та 5 пропонується уніфікувати текст законопроекту і замість внесення змін до 17 статей Кодексу визначити термін «бюджет об’єднаної територіальної громади», який застосувати у відповідних положеннях Кодексу, а також унормувати питання формування бюджетів об’єднаних територіальних громад за наслідками перших виборів;

– поправки №№ 1 та 7 стосуються техніко-юридичних уточнень.

Порівняльна таблиця з такими пропозиціями роздана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету з питань бюджету Шкварилюк В.В., Куліченко І.І., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Комітету Куліченко І.І. вніс пропозицію поправки №№ 1, 3, 4, 5 та 7 врахувати, а поправки №№ 2 і 6 відхилити та підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4773 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, яка роздана народним депутатам – членам Комітету.

Секретар Комітету Шкварилюк В.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Куліченка І.І., яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо добровільного приєднання територіальних громад) (реєстр. № 4773) прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту (порівняльна таблиця додається на 6 аркушах).

Голосували: «за» - одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Крентовської О.П. про погодження бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2017 рік (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 102).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 13.03.2017
№ 5064/0/2-17/27 щодо погодження бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2017 рік згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 102 «Про затвердження бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2017 рік».

Змінами до Бюджетного кодексу України, внесеними Законом України від 20.12.2016 № 1789-VІІІ, до пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» включено підпункт 1¹ та встановлено, що затвердження бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Закон України від 21.12.2016 № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Питання діяльності Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) регулюються Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі – Закон) та Статутом, затвердженим постановою правління Фонду від 06.07.2000 № 2 (зі змінами).

Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону джерелами формування коштів Фонду є:

1) страхові внески страхувальників;

2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення», інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення; 

3) кошти державного бюджету, що спрямовуються до Фонду у випадках, установлених законом; 

4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду; 

5) благодійні внески підприємств, установ, організацій; 

6) інші надходження відповідно до законодавства України. 

Слід відмітити, що згідно із статтею 8 Закону та відповідно до положень Бюджетного кодексу України кошти Фонду не включаються до складу державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону кошти Фонду використовуються на:

1) виплату забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених статтею 7 цього Закону, фінансування заходів, передбачених статтею 71 цього Закону.

До видів забезпечення згідно цього Закону віднесено: 

допомогу по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; 

допомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Видами соціальних послуг згідно цього Закону та Закону України «Про зайнятість населення» є: 

професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у т.ч. в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях; 

профорієнтація; 

пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у т.ч. шляхом організації громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; 

надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України «Про зайнятість населення», компенсації відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення»; 

надання роботодавцям – суб’єктам малого підприємництва, які працевлаштовують безробітних, компенсації відповідно до статті 27 Закону України «Про зайнятість населення»; 

надання ваучера для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності відповідно до статті 30 Закону України «Про зайнятість населення»; 

здійснення заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб відповідно до статті 241 Закону України «Про зайнятість населення»; 

інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Заходами згідно цього Закону є: 

фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року) за умови збереження за ними основного місця роботи; 

фінансування витрат роботодавця на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації працівників щодо яких є загроза вивільнення у зв'язку з реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, тимчасовим припиненням виробництва, за умови збереження за працівниками місця роботи; 

інші профілактичні заходи, визначені правлінням Фонду;

2) здійснення заходів відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» /надання деяким категоріям громадян одноразового ваучера для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності; організація громадських та інших робіт тимчасового характеру для безробітних та інших категорій осіб, які виконуються ними на добровільних засадах/;

3) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у частині другій статті 20 цього Закону /виплата пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», у період до досягнення ними пенсійного віку/; 

4) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, матеріальне та соціально-побутове забезпечення його працівників; організацію роботи правління Фонду, розвиток та функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції; 

5) формування резерву коштів Фонду. 

Витяг статей 14, 241, 26, 27 та 30 Закону України «Про зайнятість населення» роздано народним депутатам – членам Комітету.

Відповідно до частини третьої статті 16 Закону видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними і їх фінансування проводиться у першочерговому порядку. 

Згідно із частиною четвертою цієї статті Закону до коштів страхування на випадок безробіття застосовується казначейське обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України. 

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 17 Закону на порядок використання Фондом коштів, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, бюджетне законодавство не поширюється.

Бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2017 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 102. Загальні показники бюджету Фонду визначено такими:

- усього доходи – 10 446,6 млн грн (0,4 % до прогнозного номінального валового внутрішнього продукту на 2017 рік (2 584,9 млрд грн) і збільшено на 1 782,1 млн грн або на 20,6 % порівняно із показником, затвердженим на 2016 рік);

- усього видатки – 10 270,3 млн грн (збільшено на 1 696,8 млн грн або на 19,8 % порівняно із показником, затвердженим на 2016 рік);

- залишок коштів на кінець року (резерв коштів) – 176,3 млн грн /довідково: відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону з метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів, Порядок формування та використання якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2013 № 270, згідно з яким розмір резерву коштів Фонду не може перевищувати однієї дванадцятої частини видатків такого бюджету та бути меншим розміру, визначеного підпунктом 2 частини першої статті 17 Закону (у розмірі суми, необхідної для виплати допомоги по безробіттю в розрахунку не менш як на п’ять календарних днів), та використовується у разі недостатності коштів на рахунку Фонду для забезпечення фінансування видів матеріального забезпечення, оплати праці, нарахування на заробітну плату, оплати комунальних послуг та енергоносіїв, комісійної винагороди банкам за здійснення виплат матеріального забезпечення та оплати праці. Так, обсяг резерву коштів в сумі 176,3 млн грн запланований з дотриманням вимог цієї постанови Уряду, а саме: він не перевищує одну дванадцяту частини видатків бюджету Фонду (855,9 млн грн) та не є меншим розміру суми, необхідної для виплати допомоги по безробіттю в розрахунку не менш як на п’ять календарних днів (108,8 млн грн.)/.

Бюджет Фонду заплановано як бездефіцитний.

Аналітична таблиця щодо порівняння показників бюджету Фонду за 2016 та 2017 роки роздана народним депутатам – членам Комітету.

Довідково слід нагадати, що Урядом при затвердженні прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2017 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 399) визначено основні прогнозні макроекономічні показники на 2017 рік, зокрема за сценарієм 1 (що враховано при формуванні проекту державного бюджету на 2017 рік):

реальний валовий внутрішній продукт – 103 % (до попереднього року);

індекс споживчих цін – 112,7 % (у середньому до попереднього року);

номінальна середньомісячна заробітна плата працівників – 5 988 грн.;

зростання номінальної середньомісячної заробітної плати працівників, скоригованої на індекс споживчих цін – 105,4 % (до попереднього року);

рівень безробіття населення у віці 15-70 років за методологією Міжнародної організації праці – 8,7 % (до економічно активного населення відповідного віку).

Необхідно зауважити, що у зв’язку із встановленням у 2017 році мінімальної заробітної плати у розмірі 3 200 гривень Урядом не переглянуто основні прогнозні макроекономічні показники на 2017 рік та не внесено відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 399, хоча безумовно така ініціатива матиме вплив на показники розвитку економіки, насамперед, в частині формування фонду оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців, що є базою для нарахування єдиного соціального внеску і, відповідно, визначення плану власних надходжень Фонду.

Окремо слід зазначити, що у матеріалах Міністерства соціальної політики України у розрахунках видатків бюджету Фонду застосовано інший прогнозний показник середньомісячної заробітної плати, що потребує пояснень.

Відповідно до затвердженого бюджету Фонду на 2017 рік у складі доходів бюджету Фонду страхові внески визначено у обсязі 9 979,2 млн грн (99,6 % загального обсягу доходів Фонду (без залишку коштів на початок року), що відповідає аналогічному показнику 2016 року.

До страхових внесків згідно із Законом віднесені кошти відрахувань на страхування на випадок безробіття, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», та кошти єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, спрямовані на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідно до пропорцій, визначених законом.

При цьому, відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запланованих обсягів доходів Фонду на 2017 рік Міністерством соціальної політики України не представлено.

Слід взяти до уваги, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у 2017 році розподіляється 6,3596 % від суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування проти 7,1767 % у 2016 році (відповідно до постанови Уряду від 28.12.2016 № 1015 зменшено пропорцію розподілу єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття на 0,8171 відсоткових пункти і відповідно збільшено на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування).

В свою чергу, кошти державного бюджету на соціальний захист працівників, що вивільняються у зв’язку з виведенням з експлуатації Чорнобильської АЕС, передбачено у обсязі 0,5 млн грн, що становить 0,01 % у загальному обсязі доходів бюджету Фонду. Відповідно до положень Бюджетного кодексу України /підпункт «б» пункту 9 частини першої статті 87/ та на виконання вимог Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» /стаття 12 – допомога по безробіттю працівникам Чорнобильської АЕС, які вивільняються з роботи у зв’язку з достроковим зняттям Чорнобильської АЕС з експлуатації/ зазначені видатки передбачені у Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» Міністерству соціальної політики України за загальним фондом державного бюджету в складі видатків бюджетної програми «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (код 2501200), загальний обсяг якої визначено у сумі 1 919,7 млн гривень. 

/Довідково: Порядок відшкодування витрат, пов’язаних з виплатою допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, понад розміри та тривалість, передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», працівникам, які вивільняються з роботи у зв’язку з достроковим зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1090 «Про забезпечення додаткових державних гарантій працівникам, які вивільняються з роботи у зв’язку з достроковим зняттям з експлуатації Чорнобильської АЕС»./

У складі видатків бюджету Фонду видатки на матеріальне забезпечення та соціальні послуги визначено в обсязі 8 467,2 млн грн (або 82,4 %), з яких видатки на виплату допомоги по безробіттю (у тому числі одноразову її виплату для організації безробітним підприємницької діяльності) – 7 990,4 млн грн (або 77,8 %).

При цьому, згідно із поданими Міністерством соціальної політики України матеріалами видатки на виплату допомоги по безробіттю визначені, виходячи із середньомісячної чисельності одержувачів допомоги у кількості 316 981 осіб (на 2,6% менше проти 2016 року) і середньомісячний розмір допомоги у 2017 році становитиме 2 087,5 грн (на 26 % більше проти 2016 року), а по відношенню до прогнозного номінального розміру середньомісячної заробітної плати працівників на поточний рік становить майже 35 %. Водночас, середньомісячна чисельність одержувачів, які отримують допомогу по безробіттю у підвищеному розмірі або у розмірі понад підвищений мінімальний, визначена у кількості 219 979 осіб або 69,4 % загальної кількості одержувачів, а розмір допомоги для таких осіб – 2 768,2 грн та 46 % до прогнозного номінального розміру середньомісячної заробітної плати працівників на поточний рік.

По відношенню до мінімальної заробітної плати (3 200 грн) середньомісячний розмір допомоги по безробіттю становить 65 %, а для осіб, які отримують допомогу у підвищеному розмірі або у розмірі понад підвищений розмір, – 86,5 %.

Видатки для виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності розраховано, виходячи із 2 200 безробітних, яким надаватиметься така допомога (у 2016 році за оперативними даними – 3836 осіб отримували таку допомогу, що на 42,6 % менше проти плану на 2017 рік), 2 087,5 грн середньомісячного розміру допомоги та 7,2 місяця середнього терміну нарахування цієї допомоги.

Загалом, за даними Міністерства соціальної політики України зростання середнього розміру допомоги по безробіттю планується на 26 % при зростанні прогнозної номінальної середньомісячної заробітної плати працівників на 18,8 %. Поряд з цим, з огляду на затверджені Урядом основні прогнозні макроекономічні показники на 2017 рік збільшення обсягу видатків Фонду передбачено більшими темпами (19,8 %), ніж прогнозований на 2017 рік рівень інфляції (12,7 %).

В бюджеті Фонду видатки для реалізації заходів, спрямованих на працевлаштування безробітних, визначено у обсязі 469,5 млн грн або 4,6 % у загальному обсязі видатків бюджету Фонду. У 2016 році на цю мету було заплановано 480,9 млн грн, що становило 5,6 % у загальному обсязі видатків бюджету Фонду.

Такі видатки в основному направлені на: професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації (219,3 млн грн (або 2,1 % загального обсягу видатків Фонду) і на 4,2 % менше проти показника, затвердженого на 2016 рік), організацію громадських робіт (відповідно 88 млн грн (або 0,9 %) і на 14,3 % більше); компенсацію єдиного внеску роботодавцям (відповідно 87,6 млн грн (або 0,7 %) і на 37,8 % більше), інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням, та їх забезпечення (відповідно 29,1 млн грн (або 0,5 %) і на 38,2 % менше).

Потребують обґрунтувань та пояснень розрахунки видатків бюджету Фонду, насамперед, на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації, інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з працевлаштуванням, та їх забезпечення, профілактику настання страхових випадків, допомогу по частковому безробіттю щодо категорій отримувачів, завдань та очікуваних результатів від проведення заходів за вказаними напрямами, а також змін на ринку праці внаслідок здійснення у минулих роках аналогічних заходів.

Загалом слід зазначити, що виходячи з офіційних статистичних показників ринку праці, оприлюднених Державною службою статистики України, спостерігається зростання рівня безробітного населення (за методологією Міжнародної організації праці), зокрема, рівень безробітного населення по відношенню до економічно активного населення громадян у віці 15-70 років у 2010 році становив 8,2 %, а за результатами січня-вересня 2016 року – 9,2 %, тобто на 1 відсотковий пункт більше; рівень безробітного населення по відношенню до економічно активного населення працездатного віку у 2010 році – 8,9 %, а за результатами січня-вересня 2016 року – 9,6 %, тобто на 0,7 відсоткових пункти більше.

Зважаючи на зазначене постає питання щодо дієвості здійснюваних Державною службою зайнятості заходів для покращення ситуації на ринку праці та збільшення рівня зайнятості населення, а також належного виконання Службою функції з управління страхуванням на випадок безробіття.

У бюджеті Фонду видатки на утримання та забезпечення діяльності державної служби зайнятості, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості, управління Фондом передбачено у сумі 1 705 млн грн, що становить 16,8 відсотка у загальному обсязі доходів (без урахування залишку коштів на початок року). При цьому слід відмітити, що підпунктом 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» Правлінню Фонду рекомендовано установити питому вагу видатків на організацію роботи (адміністративні, організаційно-управлінські, капітальні видатки, видатки на інформатизацію) в доходах без урахування залишку за попередній рік у розмірі 14,9 відсотка доходів Фонду.

При цьому, проти видатків, затверджених на 2016 рік на таку мету, планові адміністративні видатки збільшено на 33,6 % при зростанні видатків на матеріальне забезпечення та соціальні послуги безробітних на 18,3 % і загалом видатків Фонду на 19,8 %.

Водночас, питома вага таких видатків у загальному обсязі видатків бюджету Фонду зросла з 14,9 % у 2016 році до 16,6 % у 2017 році (збільшились на 1,7 відсоткових пункти) і відповідно зменшилась частка видатків на матеріальне забезпечення та соціальні послуги безробітним з 83,5 % у 2016 році до 82,4 % у 2017 році.

Натомість, у поданих Міністерством соціальної політики України супровідних матеріалах відсутні інформація щодо умов оплати праці працівників Державної служби зайнятості, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості та пояснення щодо необхідності суттєвого збільшення видатків на їх утримання, виходячи із покладених на них завдань та функцій.

Водночас слід відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 145 «Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та зменшено з 1 квітня 2017 року пропорцію розподілу єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття
з 6,3596 до 5,8797 або на 0,4799 відсоткових пункти і відповідно збільшено на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, показники бюджету Фонду на 2017 рік потребують перегляду з урахуванням положень вищевказаної постанови Уряду.

З огляду на наявність проблем на ринку праці за зверненням Міністерства соціальної політики України Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) та Міжнародною організацією праці (МОП) проведено функціональну оцінку Державної служби зайнятості (ДСЗ) (роздано народним депутатам – членам Комітету), за результатом якої висловлено зауваження, спостереження та рекомендації, зокрема наступні:

роботодавці часто ігнорують обов’язок щодо надання ДСЗ інформації про всі наявні в них вакансії, тому ця вимога супроводжується умовами, які зобов’язують роботодавців надавати перевагу шукачам роботи, зареєстрованим у ДСЗ;

частка персоналу, що працює з клієнтами, відносно значна, проте, враховуючи велику чисельність персоналу та беручи до уваги міжнародну практику, залишається можливість збільшення цієї частки при перегляді чисельності штатів і штатних розкладів;

чисельність працівників центрального апарату ДСЗ, які виконують такі завдання, як аналіз і прогнозування ринку праці, відносно мала і має бути переглянута. Це стосується і працівників, які виконують такі функції, як стратегічне планування, моніторинг і оцінка;

фінансування ДСЗ повинно бути зорієнтовано на пріоритети політики зайнятості, а не на податково-бюджетні й фінансові обмеження;

слід визначити й виділити конкретний бюджет на Активні програми ринку праці;

необхідно переглянути джерело фінансування допомоги незастрахованим шукачам роботи;

додаткове державне фінансування на покриття дефіциту слід перетворити на регулярні передбачувані внески для надання послуг нестрахованим особам, а також реалізовувати можливості фінансування з інших джерел, як-от муніципалітети, місцеві органи влади чи тимчасове проектне фінансування від донорів;

слід запровадити новий підхід до управління ефективністю, який дозволив би ДСЗ приділяти більше уваги якісним, а не кількісним результатам;

необхідно створити умови для підвищення гнучкості та повноважень щодо планування на регіональному рівні, зокрема передбачити окремі місцеві бюджети на Активні програми ринку праці;

рекомендується вивчити питання ефективності та узгодженості професійного навчання у рамках створення єдиної системи професійного навчання;

необхідно розробити систему оцінки ефективності всіх підрозділів і програм;

співробітництво з роботодавцями щодо вакантних робочих місць потребує більш системного моніторингу з метою наповнення баз даних необхідною інформацією;

базу даних необхідно оновлювати частіше, щоб забезпечити актуальність інформації та посилити довіру з боку клієнтів;

управління ефективністю та постановка цілей мають бути запроваджені та інтегровані до функцій ДСЗ. Наразі моніторинг ефективності здійснюється здебільшого за кількісними результатами і фінансовими показниками;

штатні розписи потребують перегляду з урахуванням робочого навантаження і наявності спеціалізації на місцевому рівні для забезпечення більш оптимальної кадрової структури шляхом перерозподілу і навчання співробітників;

посилити акцент на інформації про ринок праці, аналіз поточної ситуації та тенденцій розвитку ринку праці мають бути інтегровані в процес стратегічного планування;

підвищити увагу до категорій населення, які важко працевлаштувати, зокрема за допомогою партнерства із зацікавленими сторонами на місцевому рівні;

консультанти та фахівці з професійної орієнтації повинні бути краще поінформовані про останні події на ринку праці, професійно-інформаційні матеріали потребують оновлення;

заходи, що проводяться поза межами офісів ДСЗ, наприклад, у школах та вищих навчальних закладах, потребують покращення координації з Міністерством освіти і науки, підвищення їхньої економічної ефективності та якості надаваної інформації;

розробити стратегічні рамки, які будуть орієнтовані на динаміку ринку праці та інтегровані в національну політику зайнятості;

переглянути стратегічний підхід до організації громадських робіт і залучення до них, з урахуванням впливу на можливість працевлаштування і цілеспрямованість, а також до інших тимчасових робіт, щоб не субсидувати їх виплатою страхової допомоги;

відокремити Активні програми ринку праці, які спрямовані на полегшення працевлаштування, від програм навчання впродовж життя;

право на отримання страхової допомоги по безробіттю повинні мати тільки ті особи, які сплачували страхові внески. Виплати незастрахованим особам слід фінансувати з інших джерел;

створення нових форм співробітництва з приватними агентствами зайнятості;

в Україні не використовуються жодні показники якості процесу, жодні аналітичні міри й не встановлюються контрольні цифри, як результат, немає інструментів підвищення якості послуг, і очікування щодо того, чого ДСЗ повинна і реально може досягти, залежать від індивідуальних точок зору. Запровадження таких показників і мір допомогло б подолати певні стереотипи щодо ДСЗ, які з’явилися з роками;

ДСЗ України є відносно великою порівняно з кількістю клієнтів, які користуються її послугами. Цей аспект виражається через співвідношення між кількістю зареєстрованих безробітних та чисельністю персоналу;

якщо порівнювати з європейською практикою, то ДСЗ України слід зосередитися на продуктивності своєї роботи, проводити глибший аналіз якості послуг та запровадити контрольні цифри для своєї діяльності.

Підсумовуючи, слід зазначити наступне:

- діяльність Фонду не забезпечує позитивних зрушень на ринку праці, залишається високим рівень безробіття – за підсумками січня-вересня 2016 року 9,2 %;

- відсутня стратегія розвитку національного ринку праці, яка б визначала вектори реалізації державної політики зайнятості і була б орієнтована на реальні потреби економіки та  ринку праці;

- здійснювані Фондом заходи, з огляду на міжнародну практику, недостатньо орієнтовані на активні програми ринку праці, що безпосередньо пов’язані із працевлаштуванням безробітних (77,8 % видатків бюджету Фонду на 2017 рік передбачено на виплату допомоги безробітним, а лише 4,6 % - на активні програми ринку праці);

- існуюча система виплати допомоги безробітним (зважаючи на встановлений розмір такої допомоги) не мотивує до пошуку безробітними роботи;

- існуюча система професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних  не орієнтована на потреби ринку праці та є неефективною;

- у структурі видатків бюджету Фонду адміністративні видатки завищено (на 2017 рік передбачено 16,6 % загального обсягу видатків бюджету Фонду), відтак постає питання щодо оптимізації таких видатків, що матиме наслідком ефективне використання страхових внесків;

- за оцінкою міжнародних організацій діяльність Фонду переважно зорієнтовано на виконання бюджету, а не на досягнення результативних показників на ринку праці, недостатньо уваги приділено стратегічному плануванню, моніторингу та оцінці ринку праці і якості послуг, що надаються;

- джерела формування коштів Фонду, з огляду на міжнародну практику, потребують розширення, зокрема вивчення можливості залучення коштів місцевих органів влади, донорів, приватних партнерів;

- доцільно вивчити можливість створення нових форм співробітництва з приватними агентствами зайнятості;

- витрачання Фондом коштів і, насамперед, страхових внесків потребує посиленого контролю з боку держави.

Зважаючи на наявність проблем у сфері зайнятості населення, залишається актуальним удосконалення ринку праці та виконання завдань, визначених Угодою про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України VIII скликання, Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженою Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, щорічним посланням Президента України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році», Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Верховної Ради України від 14.04.2016 № 1099-VIII, проектом Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, насамперед щодо:

створення системи прогнозування розвитку ринку праці та поетапного підвищення рівня зайнятості;

стимулювання молоді до здобуття професій і спеціальностей, потреба в яких прогнозована;

оптимізації видатків на виплату допомоги по безробіттю шляхом запровадження фінансового стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, а безробітних – до активного пошуку роботи;

здійснення заходів з подальшої детінізації відносин у сфері зайнятості населення, зменшення масштабів неформальної зайнятості та переходу працюючих з неформального у формальний сектор;

модернізації державної служби зайнятості, проведення активної політики зайнятості населення і соціальної підтримки безробітних громадян;

підвищення якості надання послуг державною службою зайнятості на основі її розвитку, а також покращення її взаємодії із приватними агентствами з працевлаштування;

реформування системи державної соціальної підтримки безробітних з метою стимулювання їх до активного пошуку роботи, а також узгодження її із економічною політикою;

удосконалення системи професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних;

посилення контролю за витратами Фонду з боку держави та представників громадянського суспільства через відкрите формування наглядової ради цього Фонду;

розширення можливостей єдиної інформаційної системи Державної служби зайнятості щодо надання інформації про сервісні послуги з підтримки територіальної мобільності та підвищення професійної мобільності шляхом організації професійного навчання за необхідними професіями;

налагодження координації між центральними та місцевими органами влади, роботодавцями та освітніми установами щодо розроблення та затвердження професійних і освітніх стандартів для створення єдиної цілісної системи соціального захисту.

Інформаційні матеріали Міністерства соціальної політики України щодо визначення обсягів доходів та видатків бюджету Фонду на 2017 рік роздані народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Шкварилюк В.В., Крулько І.І., а також перший заступник Міністра соціальної політики України Крентовська О.П.

Голова підкомітету Крулько І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету:

погодити бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2017 рік відповідно до постанови Уряду від 01.03.2017 № 102;

звернути увагу Кабінету Міністрів на те, що:

бюджет Фонду соціального страхування на випадок безробіття на 2017 рік затверджено та подано на погодження Комітету з питань бюджету з порушенням терміну, визначеного підпунктом 1¹ пункту 14 розділу VI «Прикінцеві положення» Бюджетного кодексу;

постановою Уряду від 16.03.2017 № 145 змінено показники, на підставі яких складається бюджет Фонду соціального страхування України на випадок безробіття на 2017 рік, що потребує здійснення аналізу бюджету Фонду щодо необхідності внесення змін до нього;

рекомендувати Кабінету Міністрів вжити дієвих заходів щодо удосконалення державної політики зайнятості та покращення ситуації на ринку праці відповідно до стратегічних та програмних документів.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами підпункту 1¹ пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України:

1) погодити бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2017 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 102;

2) звернути увагу Уряду на те, що:

бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2017 рік затверджено та подано на погодження Комітету з питань бюджету з порушенням терміну, визначеного підпунктом 1¹ пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України;

постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 145 «Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб» змінено показники, на підставі яких складається бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2017 рік, що потребує здійснення аналізу бюджету Фонду щодо необхідності внесення змін до нього;

3) рекомендувати Кабінету Міністрів України вжити дієвих заходів з реалізації завдань щодо удосконалення державної політики зайнятості та покращення ситуації на ринку праці, визначених Угодою про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України VIII скликання, Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», щорічним посланням Президента України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році», Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, проектом Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

Голосували: «за» - одноголосно.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Крентовської О.П. про погодження бюджету Фонду соціального страхування України на 2017 рік (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 104).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 13.03.2017
№ 5064/0/2-17/27 щодо погодження бюджету Фонду соціального страхування України на 2017 рік згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 104 «Про затвердження бюджету Фонду соціального страхування України на 2017 рік».

Змінами до Бюджетного кодексу України, внесеними Законом України від 20.12.2016 № 1789-VІІІ, до пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» включено підпункт 1¹ та встановлено, що затвердження бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Закон України від 21.12.2016 № 1801-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2017 рік» набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Слід відмітити, що згідно із Законом України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» був викладений у новій редакції: Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на виконання вимог якого утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Водночас, Законом України від 28.12.2014 № 77-VIII визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

З огляду на це, питання діяльності Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) регулюються вказаним Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон) та Статутом, затвердженим постановою правління Фонду від 03.04.2015 № 8.

Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону джерелами формування коштів Фонду є:

1) страхові внески страхувальників та застрахованих осіб;

2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону, інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, штрафів за недотримання законодавства про соціальне страхування, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

3) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням;

4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду;

5) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

6) доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду;

7) добровільні внески та інші надходження відповідно до закону.

Слід відмітити, що згідно із статтею 4 Закону та відповідно до положень Бюджетного кодексу України кошти Фонду не включаються до складу державного бюджету та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону кошти Фонду використовуються на:

1) виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

До видів матеріального забезпечення та соціальних послуг згідно цього Закону віднесено:

допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

допомога по вагітності та пологах;

допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві);

оплата лікування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Страховими виплатами згідно цього Закону є:

виплата втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі – щомісячна страхова виплата);

виплата в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

виплата дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

витрати на медичну та соціальну допомогу.

До заходів, здійснюваних Фондом з профілактики страхових випадків, цим Законом віднесено:

вивчення стану умов, безпеки, охорони праці та профілактична робота на підприємствах, у фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, з метою надання страхувальникам необхідних консультацій у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;

участь у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці, та у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;

перевірка стану профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, а також професійних захворювань;

проведення пропаганди безпечних та нешкідливих умов праці, організація створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видання та розповсюдження нормативних актів, підручників, журналів, іншої спеціальної літератури, плакатів, пам’яток тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці;

участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

вивчення та поширення позитивного досвіду створення безпечних та нешкідливих умов виробництва;

виконання іншої профілактичної роботи;

2) фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності Фонду, його робочих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, розвиток та функціонування інформаційно-аналітичних систем Фонду;

3) формування резерву коштів Фонду.

Згідно із статтею 4 Закону Фонд, якщо інше не передбачено законами України, не може займатися іншою діяльністю, крім тієї, для якої його створено, та використовувати свої кошти на цілі, не пов’язані з цією діяльністю. До коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Бюджет Фонду соціального страхування України на 2017 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 104. Загальні показники бюджету Фонду визначено такими:

- усього доходи – 20 087,3 млн. грн. (0,8 % до прогнозного номінального валового внутрішнього продукту на 2017 рік (2 584,9 млрд грн) і збільшено на 2 981,6 млн грн або на 17,4 % порівняно із показником, затвердженим на 2016 рік);

- усього видатки – 18 579,9 млн грн (збільшено на 1 693,1 млн грн або на 10 % порівняно із показником, затвердженим на 2016 рік);

- залишок коштів на кінець року – 1 507,4 млн грн, в т.ч. резерв коштів – 464,5 млн грн /довідково: відповідно до частини третьої статті 11 Закону з метою забезпечення фінансової стабільності Фонду формується резерв коштів, Порядок формування та використання якого затверджується правлінням Фонду (на даний час правлінням Фонду такий Порядок не затверджено). Згідно із пунктом 2 частини першої статті 12 Закону резерв коштів Фонду створюється в розмірі суми, необхідної для виплати всіх видів матеріального забезпечення, страхових виплат, передбачених цим Законом, в розрахунку не менш як п’ять календарних днів. Згідно із матеріалами Міністерства соціальної політики України запланований обсяг резерву коштів Фонду в сумі 464,5 млн грн дозволить забезпечити виплату всіх видів матеріального забезпечення і страхових виплат протягом 10 календарних днів/.

Бюджет Фонду запланований як бездефіцитний.

Довідково слід нагадати, що Урядом при затвердженні прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2017 рік (постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 399) визначено основні прогнозні макроекономічні показники на 2017 рік, зокрема за сценарієм 1 (що враховано при формуванні проекту державного бюджету на 2017 рік):

реальний валовий внутрішній продукт – 103 % (до попереднього року);

індекс споживчих цін – 112,7 % (у середньому до попереднього року);

фонд оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців – 666,9 млрд грн.;

номінальна середньомісячна заробітна плата працівників – 5 988 грн.;

зростання номінальної середньомісячної заробітної плати працівників, скоригованої на індекс споживчих цін – 105,4 % (до попереднього року).

Необхідно зауважити, що у зв’язку із встановленням у 2017 році мінімальної заробітної плати у розмірі 3 200 гривень Урядом не переглянуто основні прогнозні макроекономічні показники на 2017 рік та не внесено відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2016 № 399, хоча безумовно така ініціатива матиме вплив на показники розвитку економіки, насамперед, в частині формування фонду оплати праці найманих працівників і грошового забезпечення військовослужбовців, що є базою для нарахування єдиного соціального внеску і, відповідно, визначення плану власних надходжень Фонду.

Водночас, у матеріалах Міністерства соціальної політики України у розрахунках видатків бюджету Фонду застосовано інші прогнозні показники фонду оплати праці найманих працівників та середньомісячної заробітної плати.

Відповідно до затвердженого бюджету Фонду на 2017 рік у складі доходів бюджету Фонду страхові внески страхувальників та застрахованих осіб визначено у обсязі 16 911,3 млн грн (99,5 % загального обсягу доходів Фонду (без залишку коштів на початок року), що на 745,6 млн грн або на 4,6 % більше показника 2016 року.

Слід врахувати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у 2017 році розподіляється 11,1204 % від суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування проти 14,2657 % у 2016 році (відповідно до постанови Уряду від 28.12.2016 № 1015 зменшено пропорцію розподілу єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на 3,1453 відсоткових пункти і відповідно збільшено на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування).

Водночас, змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», внесеними Законом України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», до пункту 3 частини першої статті 7 цього Закону включено норму, згідно з якою для платників, віднесених до першої групи платників єдиного податку, визначених у підпункті 1 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, ця сума не може бути меншою за 0,5 мінімального страхового внеску із зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пропорційно до сплаченого єдиного внеску. Тобто, зважаючи на таку норму сума єдиного внеску, що може сплачуватися вказаними платниками, може становити 352 грн /0,5 від мінімального страхового внеску, який з 1 січня 2017 року становить 704 грн. (22 % від мінімальної заробітної плати 3 200 грн.)/.

Згідно із поданими Міністерством соціальної політики України матеріалами до складу страхових внесків включено надходження єдиного внеску:

від роботодавців (частка – 11,1204 %) – 15 872,1 млн грн.;

від суми єдиного внеску фізичних осіб – підприємців (спрощена система оподаткування) – 773,8 млн грн.;

від суми єдиного внеску фізичних осіб – підприємців (самозайнятих осіб) – 62,8 млн грн.;

від суми єдиного внеску добровільно застрахованих осіб – 0,5 млн грн.;

за рахунок погашення заборгованості по єдиному внеску – 202,1 млн гривень.

При цьому, відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запланованих обсягів доходів Фонду на 2017 рік Міністерством соціальної політики України не представлено.

В свою чергу, кошти державного бюджету на виплату допомоги в пільгових розмірах громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачено у обсязі 29,6 млн грн, що становить 0,1 % у загальному обсязі доходів бюджету Фонду. Зазначені видатки відповідно до положень Бюджетного кодексу України /підпункт «б» пункту 9 частини першої статті87/ та на виконання вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачені у Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» Міністерству соціальної політики України за загальним фондом державного бюджету в складі видатків бюджетної програми «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (код 2501200), загальний обсяг якої визначено у сумі 1 919,7 млн гривень. 

/Довідково: Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким, зокрема, визначається механізм відшкодування Міністерством соціальної політики України Фонду витрат на вищевказану мету, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936/.

У складі видатків бюджету Фонду видатки на матеріальне забезпечення і соціальні послуги та страхові виплати визначено в обсязі 17 178,5 млн грн (або 92,5 %), з яких:

на матеріальне забезпечення і соціальні послуги – 10 297,8 млн грн (або 55,4 %);

страхові виплати – 6 880,7 млн грн (або 37 %).

У видатках бюджету Фонду на матеріальне забезпечення та соціальні послуги 64 % становлять видатки на допомогу по тимчасовій непрацездатності і 32 % – на допомогу по вагітності та пологах.

При розрахунку щомісячних страхових виплат  в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілому, застосовано середній розмір такої виплати – 1 889 грн, що відповідає 31,5 % прогнозованої номінальної середньомісячної заробітної плати на 2017 рік та 59 % від мінімальної заробітної плати (3 200 грн.).

При цьому, передбачено кошти на відновлення з 1 березня перерахунку сум щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві при зростанні середньої заробітної плати у галузях економіки (відповідно до матеріалів Міністерства соціальної політики України при обрахунку застосовано коефіцієнт 1,158 із розрахунку на 9 місяців). В той же час, за офіційними статистичними даними середньомісячна заробітна плата (у розрахунку на одного штатного працівника) становила: у 2015 році – 4 195 грн, у 2016 році – 5 183 грн, темп зростання номінальної середньомісячної заробітної плати у 2016 році порівняно з 2015 роком дорівнює 123,6 %.

Слід наголосити, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 145 затверджено коефіцієнт перерахування сум щомісячних страхових виплат з 1 березня 2017 року у розмірі 1,236, з урахуванням якого відповідно мають бути переглянуті обсяги видатків бюджету Фонду на вказані виплати.

Розрахунки та обґрунтування Міністерства соціальної політики України щодо визначення обсягів видатків на вказані цілі роздані народним депутатам – членам Комітету.

Варто зауважити, що у матеріалах Міністерства соціальної політики України відсутня інформація щодо рівня забезпеченості потерпілих на виробництві послугами з лікування, санаторно-курортного лікування і технічними та іншими засобами реабілітації (на 2017 рік передбачено загалом 609,7 млн грн на страхові виплати на медичну та соціальну допомогу).

У бюджеті Фонду видатки на адміністративно-господарські витрати передбачено 1 295,5 млн грн, що становить 7,6 відсотка у загальному обсязі доходів (без урахування залишку коштів на початок року). При цьому слід відмітити, що підпунктом 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» Правлінню Фонду рекомендовано установити питому вагу видатків на організацію роботи (адміністративні, організаційно-управлінські, капітальні видатки, видатки на інформатизацію) в доходах без урахування залишку за попередній рік у розмірі 4,7 відсотка доходів Фонду.

При цьому, проти видатків, затверджених на 2016 рік на таку мету, планові адміністративно-господарські видатки збільшено на 34,5 % при зростанні видатків на матеріальне забезпечення і соціальні послуги та страхові виплати на 8,9 % і загалом видатків Фонду на 10 %.

Водночас, питома вага таких видатків у загальному обсязі видатків бюджету Фонду зросла з 5,7 % у 2016 році до 7 % у 2017 році (збільшились на 1,3 відсоткових пункти) і відповідно зменшилась частка видатків на матеріальне забезпечення і соціальні послуги та страхові виплати з 93,4 % у 2016 році до 92,5 % у 2017 році.

Натомість, у поданих Міністерством соціальної політики України супровідних матеріалах відсутні пояснення щодо необхідності суттєвого збільшення видатків на їх утримання (включаючи капітальні видатки), виходячи із покладених на них завдань та функцій.

Крім того слід відмітити, що видатки на оплату праці і нарахування на заробітну плату працівникам Фонду заплановані в обсязі 1 160,2 млн грн або із збільшенням проти показників, затверджених на 2016 рік, на 35,2 % при зростанні прогнозної номінальної середньомісячної заробітної плати працівників на поточний рік на 18,8 %.

Згідно із постановою правління Фонду від 08.02.2017 № 13 (роздана народним депутатам – членам Комітету) граничну чисельність працівників Фонду затверджено у кількості 7 988 штатних одиниць, у тому числі гранична чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду – 267 штатних одиниць.

Умови оплати праці та схеми посадових окладів працівників органів Фонду затверджено постановою правління Фонду від 08.02.2017 № 14 (роздано народним депутатам – членам Комітету).

Отже, виходячи із запланованого обсягу видатків на оплату праці (951 млн грн) та затвердженої граничної чисельності працівників Фонду розмір середньомісячної заробітної плати у 2017 році становитиме 9 921 грн, що у порівнянні з прогнозованою номінальною середньомісячною заробітною платою працівників на поточний рік перевищує на 65,7 %.

Водночас слід відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 145 «Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та зменшено з 1 квітня 2017 року пропорцію розподілу єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, з 11,1204 до 10,2754 або на 0,845 відсоткових пункти і відповідно збільшено на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, показники бюджету Фонду на 2017 рік потребують перегляду з урахуванням положень вищевказаної постанови Уряду.

Підсумовуючи, слід зазначити наступне:

- бюджет Фонду є бездефіцитним, резерв коштів визначено відповідно до законодавства;

- мають бути остаточно завершені заходи із реорганізації Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та необхідно забезпечити повноцінне функціонування новоутвореного Фонду соціального страхування України;

- потребує продовження процес оптимізації послуг державного соціального страхування із скасуванням невластивих;

- залишаються низькими розміри щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві і відповідно актуальним є їх осучаснення відповідно до зростання середньомісячної заробітної плати працівників;

- значною є питома вага допомоги по тимчасовій непрацездатності (заплановано на 2017 рік 35,5 % від загального обсягу видатків Фонду і 64 % від видатків на матеріальне забезпечення та соціальні послуги), що потребує запровадження заходів економічного стимулювання роботодавців до збереження життя і здоров’я працівників;

- у структурі видатків бюджету Фонду адміністративно-господарські видатки завищено (на 2017 рік передбачено 7 % загального обсягу видатків бюджету Фонду), відтак постає питання щодо оптимізації таких видатків, насамперед, перегляду структури органів Фонду та граничної чисельності працівників,  що матиме наслідком ефективне використання страхових внесків;

- витрачання Фондом коштів і, насамперед, страхових внесків потребує посиленого контролю з боку держави.

Система соціального страхування населення та безпосередня діяльність Фонду потребують подальшого удосконалення, відповідні завдання визначені Угодою про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України VIII скликання, Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженою Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, щорічним посланням Президента України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році», Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Верховної Ради України від 14.04.2016
№ 1099-VIII, проектом Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року, насамперед щодо:

підвищення ефективності системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, скасування видатків, невластивих соціальному страхуванню,

підвищення ефективності діяльності Фонду, завершення інституційної його розбудови та істотного зменшення видатків на адміністрування його діяльності;

розроблення за участю сторін соціального діалогу механізму економічного стимулювання діяльності роботодавців щодо збереження життя і здоров’я працівників, а також зниження  виробничого травматизму і професійного захворювання;

налагодження координації між центральними та місцевими органами влади, роботодавцями та освітніми установами щодо розроблення та затвердження професійних і освітніх стандартів для створення єдиної цілісної системи соціального захисту з метою забезпечення максимальної інтеграції державного соціального страхування з іншими видами соціального захисту населення, зокрема запровадження локальних програм комплексного обслуговування та підтримки людей з інвалідністю та інших категорій осіб, які опинилися у скрутних життєвих обставинах та/або потребують сторонньої допомоги, та надання публічних соціальних послуг за принципом «єдиного вікна»;

розвитку системи недержавного соціального страхування;

посилення контролю за витратами Фонду з боку держави та представників громадянського суспільства через відкрите формування наглядової ради цього Фонду.

Інформаційні матеріали Міністерства соціальної політики України щодо визначення обсягів доходів та видатків бюджету Фонду на 2017 рік роздані народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Шкварилюк В.В., Крулько І.І., а також перший заступник Міністра соціальної політики України Крентовська О.П.

Голова підкомітету Крулько І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету:

погодити бюджет Фонду соціального страхування на 2017 рік відповідно до постанови Уряду від 01.03.2017№ 104;

звернути увагу Кабінету Міністрів на те, що:

бюджет Фонду соціального страхування на 2017 рік затверджено та подано на погодження Комітету з питань бюджету з порушенням терміну, визначеного підпунктом 1¹ пункту 14 розділу VI «Прикінцеві положення» Бюджетного кодексу;

постановою Уряду від 16.03.2017 № 145 змінено показники, на підставі яких складається бюджет Фонду соціального страхування на 2017 рік, що потребує здійснення аналізу бюджету Фонду щодо необхідності внесення змін до нього;

рекомендувати Кабінету Міністрів вжити дієвих заходів щодо удосконалення державного соціального страхування відповідно до стратегічних та програмних документів.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

Водночас, голова підкомітету Крулько І.І. протокольно доручив Міністерству соціальної політики ініціювати включення представника Комітету з питань бюджету до складу правлінь фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування з метою здійснення фінансового та парламентського контролю за діяльністю цих фондів.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами підпункту 1¹ пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України:

1) погодити бюджет Фонду соціального страхування України на 2017 рік відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 104;

2) звернути увагу Уряду на те, що:

бюджет Фонду соціального страхування України на 2017 рік затверджено та подано на погодження Комітету з питань бюджету з порушенням терміну, визначеного підпунктом 1¹ пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України;

постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 145 «Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб» змінено показники, на підставі яких складається бюджет Фонду соціального страхування України на 2017 рік, що потребує здійснення аналізу бюджету Фонду щодо необхідності внесення змін до нього;

3) рекомендувати Кабінету Міністрів України вжити дієвих заходів з реалізації завдань щодо удосконалення державного соціального страхування, визначених Угодою про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України VIII скликання, Стратегією сталого розвитку «Україна – 2020», щорічним посланням Президента України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році», Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, проектом Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року.

Голосували: «за» - одноголосно.

8. Різне.

8.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію старшого економіста місії Світового банку з питань пенсійної реформи Случинського О. щодо презентації бачення пенсійної реформи в Україні. /Відповідні презентаційні матеріали роздано народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету./

Розгляд питання ініційовано Світовим банком і таку ініціативу підтримано Комітетом з питань бюджету з огляду на значимість цього питання для бюджету та для суспільства.

Доповідачем окреслено головні проблеми в пенсійному забезпеченні та запропоновано комплекс дій для реформування пенсійної системи, реалізація яких, на погляд експертів, дозволить відновити справедливість в системі, підвищити прозорість і зрозумілість системи, досягти фіскальну і фінансову збалансованість і, головне, забезпечити соціальну стабільність. Зокрема, запропоновано наступні параметричні зміни: гнучкий коридор пенсійного віку (60-65 років); збільшення від 25 до 35 років страхового стажу; поступова ліквідація всіх привілеїв і додаткових прав; чіткі конституційні мінімальні гарантії для всіх; нова пенсійна формула з чітко визнаними елементами перерозподілу і страхування; наявність перехідного періоду для впровадження запропонованих змін.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Кривенко В.М., Скорик М.Л., Мельник С.І., а також старший економіст місії Світового банку з питань пенсійної реформи Случинський О., Голова Державної казначейської служби України Слюз Т.Я., заступник Міністра соціальної політики України Шамбір М.І.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. запропонував народним депутатам – членам Комітету заслухану інформацію взяти до відома та врахування у роботі.

8.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про заміщення вакантних посад у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Відмітили:

Відповідно до статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» працівники секретаріату комітету призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету, їх кандидатури вносяться на розгляд комітету з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу».

Законом України «Про державну службу» (далі-Закон), що набрав чинності з 1 травня 2016 року, встановлені нові вимоги щодо проходження державної служби (вступу на державну службу, призначення на посаду, переведення на іншу посаду, просування по службі, тощо), основною з яких є обов’язкове проведення конкурсу на зайняття вакантної посади державного службовця.

Водночас у статті 41 Закону, серед іншого, визначено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі – за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Таке переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

На виконання вимог Закону постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 затверджено Перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці (групи від 1 до 9), що належить взяти до уваги при переведенні державного службовця на іншу посаду без обов’язкового проведення конкурсу.

У секретаріаті Комітету з питань бюджету є вакантною посада головного консультанта, за якою до обов’язків працівника серед іншого належить підготовка питань відповідно до предметів відання Комітету щодо фінансового забезпечення судової влади та громадського порядку, розгляд та підготовка висновків щодо впливу законопроектів на показники бюджетів та їх відповідності бюджетному законодавству за зазначеними напрямами.

Для зайняття посади головного консультанта рекомендується Качан Тетяна Володимирівна, громадянка України, 1976 року народження, освіта вища – у 1999 році закінчила Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана за спеціальністю «фінанси» з кваліфікацією «економіст».

Починаючи з 1998 року працює у Міністерстві фінансів України, на даний час – головним спеціалістом Управління нормативного забезпечення бюджетного процесу Департаменту державного бюджету Мінфіну, їй присвоєно восьмий ранг державного службовця.

Має належний рівень професійних знань та практичний досвід роботи, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою, вільно володіє державною мовою.

З огляду на вимоги постанови КМУ від 18.01.2017 р. № 15, згідно з якою затверджено перелік посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці, теперішня посада Качан Т.В. належить до сьомої групи оплати праці, до якої включено посади головних спеціалістів державних органів.

Посада головного консультанта секретаріату комітету Верховної Ради України також відноситься до сьомої групи оплати праці.

Отже, посада головного консультанта секретаріату комітету Верховної Ради України та посада головного спеціаліста Міністерства фінансів України є рівнозначними за групами оплати праці та юрисдикцією (яка поширюється на всю територію України), що дозволяє порушити питання про переведення Качан Т.В. на посаду головного консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету без обов’язкового проведення конкурсу.

Попередня згода про переведення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету Качан Т.В. надана.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами Закону України «Про державну службу» та статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», підтримати пропозицію про переведення без обов’язкового проведення конкурсу на посаду головного консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету Качан Т.В., яка працює на посаді головного спеціаліста Управління нормативного забезпечення бюджетного процесу Департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України, за її попередньою згодою та відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу» порушити клопотання перед першим заступником керівника Апарату Верховної Ради України про узгодження з керівником державної служби Міністерства фінансів України питання про таке переведення.

Голосували: «за» - одноголосно.

Наприкінці засідання Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, що у четвер, 23 березня о 14 годині 30 хвилин у залі засідань Комітету з питань бюджету (кімн. № 510) має відбутися зустріч з представниками делегації Європейського Союзу в Україні і запропонував членам Комітету взяти участь у такому заході.

Крім того, в ході засідання Голова Комітету Павелко А.В. запропонував провести 19 -20 травня 2017 року виїзне засідання Комітету з питань бюджету до міста Краматорська Донецької області. Така пропозиція була підтримана присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету                                                                  А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк