Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №94 від 5 квітня 2017 року

15⁰⁰  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. *

Присутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 23 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Павелко А.В., Гєллєр Є.Б., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Пресман О.С., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

_______________________

*За дорученням Голови Комітету Павелка А.В. головував на засіданні Комітету з питань бюджету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 70-р).

3. Про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 13.02.2017 р. № 01.02/4-294).

4. Про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування в Одеській області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 03.04.2017 р. № 01/02-22/1766).

5. Інформація щодо стану реалізації пунктів 10 та 17 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (щодо здійснення правочину з державним боргом та підготовки відповідних змін до цього Закону), а також щодо здійснення заходів щодо пролонгації облігацій Державного агентства автомобільних доріг України, випущених під державні гарантії.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення законодавства у сфері проходження військової служби у відповідність до законодавства у сфері запобігання корупції та уточнення строків подання військовими посадовими особами декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування)" (реєстр. № 6051 від 08.02.2017, народний депутат України Вінник І.Ю.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо укладення договорів у вигляді електронного документа" (реєстр. № 6028 (доопрац.) від 14.02.2017, народні депутати України Демчак Р.Є., Яніцький В.П. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про народне вето та народний вотум недовіри" (реєстр. № 6144 від 27.02.2017, народний депутат України Різаненко П.О.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 336 Кримінального процесуального кодексу України (щодо проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження у разі неможливості виконання ухвали про здійснення приводу)" (реєстр. № 6110 від 22.02.2017, народні депутати України Немировський А.В., Шинькович А.В., Македон Ю.М. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про Регламенту Верховної Ради України" щодо зарахування даних письмової реєстрації" (реєстр. № 6115 від 22.02.2017, народні депутати України Шинькович А.В., Співаковський О.В., Мацола Р.М.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до Регламенту Верховної Ради України щодо недопущення обмеження права народних депутатів України та інших осіб на виступ рідною мовою мовних меншин України під час засідань Верховної Ради України та її органів" (реєстр. № 6059-1 від 13.02.2017, народний депутат України Вілкул О.Ю.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння залученню іноземних інвестицій" (реєстр. № 6141 від 27.02.2017, народні депутати України Різаненко П.О., Довбенко М.В., Поляков М.А.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо складення повної ухвали)" (реєстр. № 6080 від 13.02.2017, народні депутати України Лубінець Д.В., Недава О.А., Пономарьов О.С., Валентиров С.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України у зв'язку з ратифікацією Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників" (реєстр. № 6149 від 28.02.2017, Президент України);

1.1.10. Проект Закону України "Про ратифікацію Третього додаткового протоколу та Четвертого додаткового протоколу до Європейської конвенції про видачу правопорушників" (реєстр. № 0135 від 28.02.2017, Президент України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо удосконалення оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав" (реєстр. № 6121 від 23.02.2017, народні депутати України Ляшко О.В., Галасюк В.В. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях" (реєстр. № 6109 від 21.02.2017, народні депутати України Суслова І.М., Ричкова Т.Б. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про оборону України" (реєстр. № 6118 від 22.02.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих питань проходження громадянами військової служби)" (реєстр. № 6052 від 08.02.2017, народний депутат України Вінник І.Ю.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо зняття заробітної платні з народного депутата за прогули та порушення Регламенту)" (реєстр. № 5328 (доопрац.) від 20.02.2017, народні депутати України Мушак О.П., Шкрум А.І., Голуб В.В., Луценко І.В. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення питань проходження військової служби з метою забезпечення повноцінного функціонування Збройних Сил України" (реєстр. № 5640 доопрац. від 20.02.2017, народні депутати України Вінник І.Ю., Чорновол Т.М);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо судоустрою і статусу суддів)" (реєстр. № 6102 від 20.02.2017, народний депутат України Німченко В.І.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (щодо уточнення деяких положень)" (реєстр. № 6120 від 22.02.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Словенія про здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей співробітників дипломатичних представництв, консульських установ та представництв при міжнародних організаціях" (реєстр. № 0133 від 13.02.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу" (реєстр. № 5722 від 27.01.2017, народні депутати України Бабак А.В., Підлісецький Л.Т.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо покращення інвестиційних можливостей у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел" (реєстр. № 6081 від 13.02.2017, народні депутати України Домбровський О.Г., Лівік О.П. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо стимулювання інвестицій в об'єкти електроенергетики, що виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії" (реєстр. № 6081-1 від 27.02.2017, народний депутат України Рябчин О.М.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері воєнної безпеки і оборони)" (реєстр. № 6171 від 10.03.2017, народні депутати України Іонова М.М., Кондратюк О.К., Войцеховська С.М., Бабак А.В.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення транзитних процедур у відповідність з Конвенцією про єдиний режим транзиту та Конвенцією про спрощення формальностей у торгівлі товарами" (реєстр. № 5627 від 29.12.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" щодо підтвердження фактичної наявності підстави для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою" (реєстр. № 6133 від 24.02.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (щодо населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення)" (реєстр. № 6124 від 23.02.2017, народні депутати України Ричкова Т.Б., Суслова І.М., Дерев'янко Ю.Б., та інші);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії торгівлі людьми та захисту постраждалих осіб" (реєстр. № 6125 від 23.02.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 85 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо оприлюднення висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді))" (реєстр. № 6127 від 23.02.2017, народні депутати України Левченко Ю.В., Головко М.Й. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про публічну адвокацію (реєстр. №5661 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Одарченком Ю.В., Богданом Р.Д., Чумаком В.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

У законопроекті згідно з преамбулою врегульовується порядок здійснення діяльності, пов’язаної із забезпеченням публічної підтримки прийняття, зміни або скасування законів, інших нормативно-правових актів, формування їх проектів, органами державної влади України, органами місцевого самоврядування України, іншими суб’єктами владних повноважень України, їх посадовими та службовими особами, а також депутатами усіх рівнів. Для унормування зазначеного серед іншого передбачається, що:

1)                суб’єктом адвокаційної діяльності може бути юридична особа приватного права, громадське об’єднання або асоціація таких об’єднань, що мають статус юридичної особи, за умови їх реєстрації у єдиному державному реєстрі суб’єктів адвокаційної діяльності.

Разом з тим не можуть здійснювати діяльність у сфері адвокації державні службовці або посадові особи місцевого самоврядування, судді, народні депутати України (під час роботи та протягом двох років з дня звільнення), особи, яких було притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення або за правопорушення, пов’язане з корупцією – протягом року з дня притягнення до відповідальності, мають іноземне громадянство тощо;

2)                         Єдиний державний реєстр суб'єктів адвокаційної діяльності ведеться органом ведення Єдиного державного реєстру, що визначається Міністерством юстиції України, яке затверджує Положення про єдиний державний реєстр відповідно до вимог цього Закону;

3)                в Єдиному державному реєстрі буде міститися інформація про юридичну особу, яка є суб’єктом адвокаційної діяльності, та про фізичних осіб, які уповноважені здійснювати безпосередню діяльність від імені цього суб’єкту;

4) за реєстрацію у Єдиному державному реєстрі суб’єктів адвокаційної діяльності сплачується збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати;

5)                контроль за діяльністю у сфері адвокасі здійснює Міністерство юстиції України та його регіональні підрозділи;

6)                за порушення вимог цього закону наступає відповідальність у вигляді штрафів, а саме:

– неподання або несвоєчасне подання щорічного звіту про адвокаційну діяльність, подання у звіті недостовірної або неповної інформації – карається штрафом у розмірі 10 мінімальних заробітних плат;

– вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті повторно протягом трьох років з дня притягнення до відповідальності за порушення вимог цього Закону – карається штрафом у розмірі 50 мінімальних заробітних плат;

– не оприлюднення на офіційному веб-сайті юридичної особи інформації, передбаченої цим Законом – карається штрафом у розмірі 1 мінімальної заробітної плати за кожен випадок неоприлюднення;

– здійснення адвокасі у сфері, забороненій цим Законом – карається штрафом у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

Поряд з тим законопроектом пропонуються зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнивши його новою статтею такого змісту:

«Стаття 166. Порушення законодавства України про публічну адвокацію

Здійснення адвокаційної діяльністю особою, яка відповідно до вимог Закону України "Про публічну адвокацію" не має права на її здійснення, –

тягнуть за собою накладення штраф у розмірі від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права займатися діяльністю у сфері адвокасі строком на 1 рік

Порушення обмежень, встановлених у сфері діяльності з питань адвокаційної діяльності, –

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходів, отриманих від виконання договору, під час якого допущено порушення таких обмежень або без такої конфіскації.

Перешкоджання законній діяльності у сфері адвокасі, –

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.»

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація може мати вплив на дохідну та видаткову частини бюджетів і на виконання закону про Державний бюджет у поточному бюджетному періоді, зважаючи, насамперед, на необхідність запровадження та ведення Єдиного державного реєстру суб’єктів адвокаційної діяльності, що покладається на Міністерство юстиції України, а також на здійснення ним контролю за дотриманням вимог цього закону.

Також виконання положень законопроекту за умови настання передбачених законом випадків для встановлення відповідальності та застосування штрафних санкцій зумовить збільшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із сплатою штрафів.

Відтак, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про публічну адвокацію (реєстр. № 5661 від 19.01.2017) має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків, а також доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 6091 від 16.02.2017), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г. та Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 200-1 і 209 Податкового кодексу України та виключити підпункт 4 пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» цього Кодексу про втрату чинності з 2017 року статті 209 «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства».

Зокрема, передбачається з 1 липня 2017 року:

-                     відновити спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість (далі-ПДВ) для малих та середніх сільськогосподарських підприємств, площа сільськогосподарських угідь яких становить до 500 гектарів (згідно з яким податок на додану вартість не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні відповідного підприємства);

-                     не поширювати спеціальний режим оподаткування ПДВ на лісове господарство та рибальство, а також птахівництво;

-                     обмежити кількість у одному господарстві поголів’я тварин, вирощування яких є підставою для застосування суб’єктом тваринництва спеціального режиму оподаткування ПДВ;

-                      удосконалити порядок електронного адміністрування податку на додану вартість у межах спеціального режиму оподаткування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту дозволить забезпечити підтримку малих і середніх сільськогосподарських виробників за рахунок відновлення їм спеціального режиму оподаткування ПДВ із можливістю спрямовувати  на власний рахунок у повному обсязі задекларовані суми податку на додану вартість.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає несплату податку на додану вартість до бюджету окремою категорією платників податку, а обрахунок втрат доходів бюджету здійснити неможливо через відсутність розрахунків.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 липня 2017 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та пп. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 6091 від 16.02.2017), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г. та Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2018  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих питань поховання військовослужбовців (резервістів та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів), поліцейських, які померли (загинули) під час проходження служби)» (реєстр. № 6053 від 08.02.2017), внесений народними депутатами України Вінником І.Ю. та Чорновол Т.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу» та «Про військовий обов’язок і військову службу» пропонується до переліку осіб, поховання яких здійснюється безоплатно, включити:

-                   померлих Героїв України (у разі присвоєння звання за здійснення визначеного геройського вчинку);

-                   військовослужбовців (резервістів та військовозобов’язаних під час проходження ними навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, які померли (загинули) під час проходження військової служби (при виконанні обов’язків військової служби або проходженні навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів;

-                   поліцейських, які померли (загинули) під час проходження служби в поліції (під час виконання службових обов’язків);

-                   військовослужбовців Збройних Сил України з числа іноземців та осіб без громадянства.

Крім цього, законопроектом передбачено:

-                   поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (резервістів військовозобов’язаних під час проходження ними навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів), поліцейських та спорудження на їх могилах надгробку здійснювати за рахунок коштів, визначених Міністерству оборони України, іншим центральним органам виконавчої влади, які здійснюють керівництво іншими утвореними  відповідно до законів України військовими формуваннями, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки та Управлінню державної охорони, а також Міністерству внутрішніх справ та Національній поліції. На зазначені державні органи також покладено організацію пошуку, збереження, транспортування тіл (останків, праху) померлих (загиблих) військовослужбовців та полонених;

-                   надання допомоги в проведенні поховання померлих (загиблих) військовослужбовців та поліцейських, а також компенсації матеріальних витрат на надання ритуальних послуг та на спорудження надгробків у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України за зверненням сімей, батьків або інших осіб, які зобов’язалися поховати померлих (загиблих) військовослужбовців та поліцейських замість здійснення безоплатного поховання;

-                   вищевказані норми щодо безоплатного поховання померлих (загиблих) військовослужбовців та поліцейських, не поширюватимуться на сім’ї, батьків,  у разі, якщо смерть (загибель) осіб сталася внаслідок вчинення злочину чи адміністративного  правопорушення, вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, чи наслідком навмисного заподіяння тілесного ушкодження;

-                   поховання померлих інвалідів війни за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Реалізація поданого законопроекту може призвести до додаткових витрат державного бюджету на забезпечення безоплатного поховання військовослужбовців (резервістів та військовозобов’язаних під час проходження ними навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів), які померли (загинули) під час проходження військової служби (при виконанні обов’язків військової служби або проходженні навчальних (або перевірочних та спеціальних зборів, поліцейських, які померли (загинули) під час проходження служби в поліції (під час виконання службових обов’язків) та померлих Героїв України (у разі присвоєння звання визначного геройського вчинку), про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Разом з цим, Міністерство фінансів України вважає, що чинним законодавство вже передбачено допомогу на поховання військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських, зокрема:

-                   з 18 жовтня 2016 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 680 «Про внесення змін до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. № 829» збільшено розмір компенсації матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробків на 7500 грн (з 500 грн до 8000 грн.);

-                   з 1 грудня 2016 року відповідно до статей 16-16⁴ Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» збільшено розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) на 75 000 грн (з 725 000 грн до 800 000 грн.)

-                   можливість Збройним Силам, іншим утвореним відповідно до закону військовим формуванням, а також, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, іншим державним органам надавати допомогу в проведенні поховання померлих сім’ям, батькам або іншим особам, які зобов’язалися поховати померлих військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу і поліцейських.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту закону загальна потреба в коштах на 2018 рік для безоплатного поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (резервістів та військовозобов’язаних під час проходження ними навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів) складає орієнтовно 18,8 млн грн (без урахування потреби в коштах для поховання померлих (загиблих) поліцейських).

Крім того, Міністерство фінансів України зазначає, що заборгованість із виплати одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих, пораненим військовослужбовцям та інвалідам, за нормами становить 257,2 млн грн (за інформацією Міністерства оборони України), а також дефіцит у коштах на виплату грошового забезпечення поліцейських – 4 159 млн грн (за інформацією Міністерства внутрішніх справ України).

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих питань поховання військовослужбовців (резервістів та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів), поліцейських, які померли (загинули) під час проходження служби)» (реєстр. № 6053 від 08.02.2017), внесений народними депутатами України Вінником І.Ю. та Чорновол Т.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.4.; 1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти Законів України про внесення змін до статті 62 Закону України «Про вищу освіту» (щодо визначення частки студентів, які мають право на отримання академічної стипендії), реєстр. № 6092 від 16.02.2017 р., поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Добродомовим Д.Є. та іншими, і реєстр. № 6092-1 від 25.02.2017 р., поданий народними депутатами України Одарченком Ю.В., Богданом Р.Д.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом за реєстр. № 6092, як і альтернативним до нього законопроектом за реєстр. №6092-1, пропонується внести зміни до статті 62 Закону України «Про вищу освіту» та встановити, що:

- розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів (курсантів) денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії;

- академічні стипендії призначаються не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу (крім першого семестру першого року навчання) за кожною спеціальністю, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії;

- академічні стипендії призначаються у мінімальному розмірі всім студентам (курсантам), зарахованим до вищого навчального закладу на перший курс навчання.

Крім того, законопроектом за реєстр. № 6092-1 пропонується встановлювати підвищений розмір академічної стипендії для студентів (курсантів), які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (спеціалізаціями), а також надати право особам один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, на виплату соціальної стипендії, у тому числі у разі отримання академічної стипендії.

Запропоновані законодавчими ініціативами положення потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Так, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроектів, зокрема, в частині забезпечення виплати академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентам (курсантам) денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії, а також встановлення підвищених розмірів академічних стипендій студентам, які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (спеціалізаціями) потребуватиме додатково понад 2,7 млрд гривень.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючі висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  до законопроектів на даний час відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти Законів України про внесення змін до статті 62 Закону України «Про вищу освіту» (щодо визначення частки студентів, які мають право на отримання академічної стипендії), реєстр. № 6092 від 16.02.2017 р., поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Добродомовим Д.Є. та іншими, і реєстр. № 6092-1 від 16.02.2017 р., поданий народними депутатами України Одарченком Ю.В., Богданом Р.Д., мають вплив на показники бюджету (збільшуватимуть витрати державного та місцевих бюджетів), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих громадян (реєстр. № 6038 від 06.02.2017), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом запропоновано зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» щодо відновлення положень, які діяли до прийняття Верховною Радою України Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Запропоновані зміни, зокрема, передбачають, що:

мінімальна заробітна плата – це, по-суті, розмір посадового окладу, до складу якої не включатимуться доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати;

формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) здійснюватиметься на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати (у 2017 році – 3200 грн.) /згідно із чинним законодавством розмір тарифної ставки - мінімального посадового окладу встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року – з 1 січня 2017 року – 1 600 грн./;

розмір мінімальної заробітної плати, що встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України не рідше одного разу на рік у законі про Державний бюджет України, переглядатиметься залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, проектом закону пропонується зменшити розміри штрафів за порушення юридичними та фізичними особами – підприємцями, які використовують найману працю, за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може опосередковано призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів у зв’язку із зменшенням розмірів окремих штрафів за відповідні правопорушення у сфері законодавства про працю та потребуватиме виділення додаткових витрат державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, Мінфіном відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме збільшення у два рази видатків на оплату праці таких працівників (додаткові видатки складуть більш ніж 250 млрд грн.).

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідних законів, визначених у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих громадян (реєстр. № 6038 від 06.02.2017), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів і опосередковано може зумовити зменшення надходжень бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 17 Закону України «Про політичні партії в Україні» (щодо удосконалення порядку подачі звітності політичних партій) (реєстр. № 6067 від 09.02.2017), поданий народним депутатом України Литвином В.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачено здійснення політичною партією оприлюднення в газеті «Голос України» щоквартального звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру та висновку за результатами його аналізу, що здійснюється Національним агентством з питань запобігання корупції, протягом 10 днів після затвердження висновку.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація такого положення законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на фінансову підтримку газети «Голос України». Водночас, висловлюється пропозиція щодо оприлюднення звітів політичної партії на платній основі (копія експертного висновку Мінфіну додається).

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з подальшим урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 17 Закону України «Про політичні партії в Україні» (щодо удосконалення порядку подачі звітності політичних партій) (реєстр. № 6067 від 09.02.2017), поданий народним депутатом України Литвином В.М., має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державну мову (реєстр. № 5670 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Медуницею О.В., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, цей проект закону спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної у публічних сферах суспільного життя. Дія Закону не поширюватиметься на мову релігійних обрядів та на сферу приватного спілкування між особами. Закон регулюватиме: застосування української мови як мови громадянства України, застосування української мови у діяльності державних і місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємств, установ, організацій, інших суб’єктів господарювання, в освіті, науці, культурі, засобах масової інформації, книгодрукуванні, спорті, визначення стандартів державної мови, порядок захисту державної мови тощо.

Поряд з положеннями щодо застосування української мови у всіх сферах суспільного життя проектом закону передбачено, зокрема, супроводження: синхронним або послідовним перекладом державною мовою на засіданнях, заходах, зустрічах в державних і місцевих органах влади, органах місцевого самоврядування, на державних і комунальних підприємствах, установах, організаціям,  культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходах та театральних виставах.

Крім того, законопроект передбачає утворення та функціонування Національної комісії зі стандартів державної мови /колегіальний державний орган, члени якої не є державними службовцями, при цьому за умовами оплати праці й соціального забезпечення її членів прирівняно до посади заступника міністра/ та секретаріату цієї Комісії /працівники секретаріату є державними службовцями/, а також утворення цієї Комісією Центру української мови та Термінологічного центру української мови /статус, умови оплати праці й соціальне забезпечення працівників цих Центрів визначаються відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»/.

При цьому, до функцій Центру української мови віднесено проведення іспиту на рівень володіння українською мовою, фінансове забезпечення заходів з проведення якого забезпечуватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

Також, проектом закону пропонується забезпечувати діяльність Уповноваженого із захисту державної мови /призначати на посаду та звільняти з посади його буде Кабінет Міністрів України, він не є державним службовцем, а за умовами оплати праці й соціального забезпечення його прирівняно до посади міністра/, його секретаріату /статус працівників визначається Законом України «Про державну службу», за умовами оплати праці й соціального забезпечення працівників прирівняно до працівників апаратів центральних органів виконавчої влади/ та Служби мовних інспекторів Уповноваженого із захисту державної мови /статус мовних інспекторів визначається цим Законом та Законом України «Про державну службу», за умовами оплати праці й соціального забезпечення мовних інспекторів прирівняно до керівника департаменту центрального органу виконавчої влади/.

Крім того, законопроектом передбачено встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови у вигляді штрафу в розмірі від 100 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в залежності від виду порушення /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 1 700 грн. до 11 900 грн./.

Водночас, згідно із цим проектом закону за порушення телерадіоорганізаціями вимог законодавства про державну мову Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення може приймати рішення про стягнення з таких порушників штрафу у розмірі 10 % розміру ліцензійного збору.

Реалізація зазначених пропозицій може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів /від штрафів за відповідні правопорушення законодавства про державну мову у разі їх виявлення та залежно від санкцій, які будуть застосовані/ та потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів /для утворення нових структур і забезпечення їх діяльності та проведення заходів щодо синхронного або послідовного перекладу державною мовою/, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, Мінфіном відмічено, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державну мову (реєстр. № 5670 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Медуницею О.В., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів, опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету від штрафних санкцій за умови виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 5697 від 23.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 6 та 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надавши:

- статус учасника бойових дій – особам, які одержали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі), що не призвели до інвалідності, під час участі у Революції Гідності;

- статус інваліда війни – особам, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, під час її проведення;

- відповідні пільги зазначеним особам.

Крім того, у тексті зазначеного Закону терміни «Велика Вітчизняна війна 1941 – 1945 років», «Велика Вітчизняна», «Велика Вітчизняна війна та війна з Японією», «Велика вітчизняна війна 1941 – 1945 років та війна 1945 року з імперіалістичною Японією» замінюються на «Друга світова війна».

У фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що «фінансово-економічні розрахунки до проекту акта можливо буде надати лише після визначення кола осіб, які матимуть право на одержання пільг». Водночас, згідно з наведеними розрахунками орієнтовний обсяг додаткових витрат з державного бюджету визначено автором у сумі 6 324,2 тис. грн (без урахування осіб, які у складі сімей одержують житлові субсидії).

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту стверджується, що його реалізація матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету України у визначеному авторами обсязі, а надання відповідних пільг здійснюватиметься за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу.

Поряд з тим слід зазначити, що учасникам бойових дій та інвалідам війни надаються пільги, зокрема, на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, позачергове користування всіма послугами зв'язку, що згідно з пунктом 20-4 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України надаються за рахунок коштів місцевих бюджетів, тому прийняття законопроекту може зумовити потребу у додаткових видатках з місцевих бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 5697 від 23.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (реєстр. № 5718 від 26.01.2017), поданий народним депутатом України Долженковим О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом передбачено продовжити до 01 січня 2018 року термін дії пунктів 6 та 6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон) щодо передачі (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб за відсутності плану зонування або детального плану території, встановивши таке:

до 1 січня 2018 року рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку;

до 1 січня 2018 року дія частин третьої та четвертої статті 24 цього Закону (щодо заборони надання чи зміни цільового призначення земельних ділянок із земель державної або комунальної власності) не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація запропонованого проекту закону не потребує додаткових видатків з Державного та місцевих бюджетів України.

Водночас, Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що згідно із статтями 39 та 180 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, а керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час розроблення землевпорядної документації належить враховувати режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб.

Тому, Мінфін звертає увагу, що продовження терміну набрання чинності відповідними законодавчими положеннями Закону стимулюватиме зволікання з прийняттям відповідних містобудівних документів, що призведе до хаотичного розвитку територій та здійснення її забудови, а відтак потребуватиме залучення коштів з державного або місцевого бюджету для створення необхідної інфраструктури (транспортна інфраструктура, об’єкти житлово-комунального господарства та соціально-культурного призначення), що в певних випадках може бути економічно необґрунтованим.

При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Відсутність відповідних вихідних даних для обрахунку впливу законопроекту на показники бюджетів унеможливила проведення Мінфіном належної вартісної оцінки величини такого впливу.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (реєстр. № 5718 від 26.01.2017), поданий народним депутатом України Долженковим О.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного або місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми (реєстр. № 6063-1 від 27.02.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, Сімейного кодексу України, законів України «Про відпустки», «Про загальну середню освіту», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про охорону дитинства», «Про дошкільну освіту», «Про вищу освіту», зокрема, пропонується:

– надавати тимчасову державну допомогу (не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку), що надається на дитину, у разі якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, а також на дітей одиноким матерям /згідно з чинною нормою - не встановлено мінімального обов’язкового розміру такої допомоги/;

– відновити надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надаватиметься у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років /на даний час положення щодо надання такої допомоги скасовано/;

– збільшити розмір допомоги при народженні дитини, визначивши її у обсязі, що дорівнює, 50 розмірам прожиткового мінімуму – на першу дитину, 70 розмірам прожиткового мінімуму – на другу дитину, 120 розмірам прожиткового мінімуму – на третю і кожну наступну дитину. При цьому виплата допомоги здійснюється одноразово. /За чинною нормою – 41280 грн, яка виплачується протягом 3 років/;

– підвищити розмір державної соціальної допомоги на дітей з малозабезпеченої сім’ї на кожну дитину: віком до 13 років з 250 грн до 500 грн, віком від 13 до 18 років – з 500 грн до 1000 гривень;

– встановити, що реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста на підставі громадського обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції /чинна норма – реорганізація і ліквідація дошкільних навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності – за рішенням засновника (засновників)/;

– визначити плату батьків або осіб, які їх замінюють, за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 50 відсотків (у міській місцевості) та 30 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день /згідно з чинними положеннями розмір плати встановлюється органом місцевого самоврядування або відповідним органом управління/;

– забезпечити безкоштовним харчуванням всіх учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах  /чинна норма – діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, учні 1-4 класів та професійно-технічних навчальних закладів із сімей, які отримують соціальну допомогу відповідно до закону/;

– забезпечити пільговий проїзд міським пасажирським транспортом (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) в сільській місцевості учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей, що навчаються в професійно-технічних навчальних закладах /чинна норма – пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування/;

– встановити, що держава здійснює компенсацію половини вартості квитка студентам вищих навчальних закладів та учням професійно-технічних навчальних закладів у приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України;

– забезпечити безоплатне навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації дітей з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей.

– визначити можливість надання додаткової соціальної і матеріальної допомоги студентам вищих навчальних закладів, які є дітьми-інвалідами та інвалідами I - III групи, студентам із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», включаючи студентів з багатодітних сімей, та встановити, що студенти вищих навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному утриманні держави.

Пропонуючи значне підвищення державної соціальної підтримки сімей з дітьми, суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація законодавчих пропозицій потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету (у 2017 році орієнтовна потреба у видатках може скласти понад 15 млрд гривень).

За розрахунками Міністерства фінансів України згідно з його висновком для реалізації законопроекту лише у частині збільшення розмірів допомоги при народженні (усиновленні дитини), допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної допомоги дітям, обов’язкової виплати на дітей з малозабезпеченої сім’ї необхідно вишукати майже 24 млрд грн додаткових бюджетних коштів.

Водночас, оцінюючи питання фінансового забезпечення запропонованих законодавчих ініціатив, належить звернути увагу на окремі чинні положення Бюджетного кодексу України, згідно з якими:

– виконання державних програм соціального захисту в частині надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, тимчасової державної допомоги дітям здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам /частина перша статті 102/;

– компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян забезпечуються з місцевих бюджетів /підпункт ґ пункту 3 частини першої статті 91/;

– утримання дошкільних закладів здійснюється з місцевих бюджетів /підпункт а пункту 2 частини першої статті 89/;

– видатки на безкоштовне харчування учнів 1 - 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах проводяться за рахунок коштів місцевих бюджетів /підпункти б та е пункту 2 статті 89, підпункти а та б пункту 2 статті 90/;

– оплата послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах належить до видатків державного та/або місцевих бюджетів /підпункт в пункту 7 частини першої статті 87, підпункт ґ пункту 2 частини першої статті 89, підпункт в пункту 2 частини першої статті 90/.

Відтак, прийняття даного законопроекту зумовить необхідність вишукання значних додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, оскільки кожна з пропозицій може бути реалізованою лише із залученням бюджетних коштів.

При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Відсутність відповідних показників для обрахунку впливу законопроекту на видатки бюджетів унеможливила Мінфіном проведення повної оцінки вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціальних гарантій дітей та сімей з дітьми (реєстр. № 6063-1 від 27.02.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 293 Податкового кодексу України (щодо зміни фіксованої ставки єдиного податку для платників другої групи) (реєстр. № 6096 від 20.02.2017), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановлювати ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, які належать до другої групи платників податку, у відсотках до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (відповідно до діючої норми – у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати).

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 64 і пунктом 7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України єдиний податок зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що законопроект матиме негативний вплив на показники місцевих бюджетів. Зокрема, зазначено, що за даними ДФС станом на 01.01.2017 р. в Україні було зареєстровано 617 тисяч платників єдиного податку другої групи, якими за 2016 рік сплачено понад 1,7 млрд грн єдиного податку, середня ставка єдиного податку становила близько 17% розміру мінімальної заробітної плати. За оцінкою Мінфіну, враховуючи встановлені з 01.01.2017 р. розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 грн) і мінімальної заробітної плати (3 200 грн) та зазначену середню ставку єдиного податку, надходження цього податку у разі прийняття даного законопроекту у 2017 році зменшаться вдвічі, або на 2 млрд гривень.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 293 Податкового кодексу України (щодо зміни фіксованої ставки єдиного податку для платників другої групи) (реєстр. № 6096 від 20.02.2017), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб) (реєстр. № 6152 від 01.03.2017), поданий народним депутатом України Долженковим О.В

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб, сумою витрат платника податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, на сплату орендної плати відповідно до договору оренди, оформленого згідно чинного законодавства України, для компенсації вартості найму (оренди) житла (квартири, будинку).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Належить зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а військовий збір зараховується до державного бюджету.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо забезпечення житлових прав внутрішньо переміщених осіб) (реєстр. № 6152 від 01.03.2017), поданий народним депутатом України Долженковим О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (реєстр. № 6049-1 від 23.02.2017), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Мірошніченком І.В., Бакуменком О.Б., Кучером М.І., Заболотним Г.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про оренду землі», «Про землеустрій», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про меліорацію земель» унормовуються правила використання масивів земель сільськогосподарського призначення, питання земель колективної власності, зрошення земель.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом серед іншого пропонується:

1) здійснити заходи для вирішення проблем управління землями, що формально продовжують залишатися у колективній власності, зокрема:

- визнати комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст землі колективної власності тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані;

- встановити кінцевий строк виділення в натурі (на місцевості) невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок;

- надати органам місцевого самоврядування право тимчасового розпорядження землями колективної власності шляхом передачі їх в оренду до моменту державної реєстрації права власності на них;

- надати органам місцевого самоврядування з 2020 року право звертатись до суду із заявою про передачу до комунальної власності земельних ділянок колективної власності в порядку визнання майна безхазяйним (із встановленням права власників невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок, які з поважних причин пропустили строк виділення їх в натурі (на місцевості), безоплатно одержати земельні ділянки із земель комунальної власності;

2) визначити порядок проведення інвентаризації масиву земель Державного земельного кадастру, в процесі якої має здійснюватися:

- виправлення помилок Державного земельного кадастру щодо земельних ділянок, які розташовані в межах масиву,

- формування земельних ділянок «невитребуваних паїв», земельних ділянок під польовими дорогами,

- внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі масиву земель сільськогосподарського призначення;

3) визначити масив земель сільськогосподарського призначення як об’єкту Державного земельного кадастру;

4) встановити, що земельні ділянки під проектними польовими дорогами передаються в оренду землекористувачу, який використовує земельні ділянки загальною площею 75% від загальної площі масиву. Якщо такий землекористувач відсутній, то такі земельні ділянки передаються в оренду особам, які використовують не менше 25 відсотків масиву;

5) встановити обов’язковість відшкодування витрат на зрошення масиву земель сільськогосподарського призначення землекористувачу, якому належать на праві власності або передані йому в користування (оренда, суборенда, емфітевзис) не менше 75 відсотків площі земельних ділянок, розташованих у масиві;

6) надати можливості фізичним та юридичним особам використовувати земельні ділянками під лісосмугами та іншими захисними насадженнями на праві оренди, право на яке буде набуватись без проведення земельних торгів;

7) надати право землекористувачу, який використовує земельні ділянки загальною площею 75% від загальної площі масиву, одержувати в оренду інші земельні ділянки масиву за умови надання взамін у суборенду іншої земельної ділянки, розташованої у цьому ж масиві. У разі відмови договір оренди укладається за рішенням суду;

8) визначити порядок встановлення земельних сервітутів для розташування меліоративних систем.

Як фінансово-економічне обґрунтування суб’єктами права законодавчої ініціативи зазначено, що реалізація проекту закону не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, навпаки сприятиме збільшенню матеріальної та фінансової бази місцевого самоврядування завдяки передачі до комунальної власності земельних ділянок невитребуваних (нерозподілених) земельних ділянок та земель несільськогосподарського призначення колективної власності та визначення їх у якості об’єкта оподаткування.

Водночас, Міністерством фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту, зокрема, відмічається, що прийняття законопроекту можливо потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів у разі здійснення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення та може призвести до недонадходжень до державного та місцевих бюджетів від надання в оренду земельних ділянок, розташованих у масиві земель сільськогосподарського призначення, особі, якій належить право користування істотною частиною такого масиву, і під лісосмугами та іншими захисними насадженнями, які обслуговують масив земель сільськогосподарського призначення, без проведення земельних торгів. Однак, відсутність належних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків до законопроекту, унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

Поряд з тим слід зазначити, що:

– внаслідок упорядкування питань використання масиву земель сільськогосподарського призначення та здійснення заходів з вирішення проблем управління землями, що формально продовжують залишатися у колективній власності, зокрема, визнання комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст земель колективної власності тих колективних сільськогосподарських підприємств, які ліквідовані, надання права органам місцевого самоврядування тимчасового розпорядженнями землями колективної власності до моменту державної реєстрації права власності на них (передачі до комунальної власності) та визначення їх у якості об’єкта оподаткування, можуть зрости надходження місцевих бюджетів;

– за державну реєстрацію права сервітуту згідно із частиною першою статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») сплачується адміністративний збір, що згідно із пунктам 24-1 статті 29, пунктом 36-1 статті 64, пунктом 20-5 статті 69 Бюджетного кодексу України зараховується до державного та місцевих бюджетів.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні (реєстр. № 6049-1 від 23.02.2017), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Мірошніченком І.В., Бакуменком О.Б., Кучером М.І., Заболотним Г.М. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення витрат, а також збільшення та зменшення надходжень залежно від здійснюваних заходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 6049 від 07.02.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Лабазюком С.П., Заболотним Г.М., Кириленком І.Г. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Законів України «Про оренду землі», «Про землеустрій», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про Державний земельний кадастр» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та унормувати питання щодо обміну земельними ділянками для оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення за відповідними проектами землеустрою.

Зокрема, змінами до Закону України «Про землеустрій» передбачається обов’язковість проведення землеустрою в разі оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення, додавши новий вид документації із землеустрою – проекти землеустрою щодо обміну земельними ділянками для оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення. Запропоноване може вплинути на видаткову частину бюджетів.

Крім того, такі проекти землеустрою, серед іншого, включають викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих землеволодінь та землекористувань, нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв). За надання таких відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, розмір якої згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 встановлено в обсязі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу підлягає зарахуванню до загального фонду державного бюджету.

Змінами до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» з метою вирішення проблеми використання нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв) пропонується надати органам місцевого самоврядування повноваження щодо тимчасового розпорядження такими землями шляхом передачі їх в оренду до моменту державної реєстрації права власності на них, а також починаючи з 2020 року надати право передати невитребувані земельні частки (паї)  після оформлення їх у земельну ділянку до комунальної власності в порядку визнання майна безхазяйним.

Реалізація таких положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів внаслідок упорядкування використання масиву земель сільськогосподарського призначення, можливості тимчасового розпорядженнями землями до моменту державної реєстрації права власності на них (передачі до комунальної власності) та визначення їх у якості об’єкта оподаткування.

Поряд з тим, законопроектом передбачається внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» в частині звільнення від сплати державного мита власників земельних ділянок, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ведення особистого селянського господарства. Оскільки такі платежі відповідно до вимог статті 6 зазначеного Декрету та згідно із пунктом 15 частини першої статті 64 та пунктом 20-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу підлягають зарахуванню до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування, реалізація пропозиції призведе до втрат відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту також звертає увагу, що реалізація законопроекту можливо впливатиме на видаткову частину бюджету у разі запровадження формування земельної ділянки за проектами землеустрою щодо обміну земельними ділянками та на дохідну в частині звільнення від сплати державного мита.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Відсутність  таких розрахунків унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини пливу законопроекту на показники бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 6049 від 07.02.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Лабазюком С.П., Заболотним  Г.М., Кириленком І.Г. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків та доходів, а також до зменшення доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо недопущення передачі земельних ділянок за межами населених пунктів та сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування (реєстр. № 6132 від 24.02.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується доповнити розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України новим пунктом, згідно із яким до затвердження проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад не допускається передача земельних ділянок за межами населених пунктів та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною восьмою статті 122 цього Кодексу (земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, та земельні ділянки дна територіального моря, земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Встановлення заборони на передачу земельних ділянок за межами населених пунктів та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності може негативно вплинути на надходження до місцевих бюджетів від орендної плати, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету. Відсутність таких розрахунків унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини пливу законопроекту на показники бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо недопущення передачі земельних ділянок за межами населених пунктів та сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування (реєстр. № 6132), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В, має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляції) в аграрному секторі економіки (реєстр. № 6113 від 22.02.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Заболотним Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

Цивільного кодексу України в частині запровадження «договору групового підряду»;

Закону України «Про ветеринарну медицину» щодо доповнення кола осіб, які надають дозвіл на допуск тварин у стадо після карантину, уповноваженим лікарям ветмедицини або ліцензованим лікарем ветмедицини, який знаходиться у штаті та перебуває у трудових відносинах з відповідними суб’єктами господарювання;

Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині запровадження ліцензування комбінованого виробництва теплової і електричної енергії у випадках, визначених Законом України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу»;

Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» щодо доповнення новим положенням, відповідно до якого діяльність з комбінованого виробництва теплової і електричної енергії для власних потреб та/або в межах встановлених потужностей не підлягає ліцензуванню;

Закону України «Про відходи» в частині визначення, що жом, патока некондиційна, макуха, шрот, фосфатидні концентрати та інші продукти олійно-жирового виробництва не відносяться до відходів;

Закону України «Про бджільництво» в частині уточнення кола суб’єктів, які мають право займатися професійним бджільництвом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що запропоновані законодавчі ініціативи, зокрема, забезпечать зменшення впливу державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, спрощення започаткування та ведення господарської діяльності, спрощення дозвільних погоджувальних процедур.

Крім того, законопроектом запропоновано внесення змін до Кодексу України про надра в частині розширення випадків користування надрами землевласниками та землекористувачами без отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу, а саме для видобутку підземних вод (крім мінеральної) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, у порядку спеціального водокористування. У діючій редакції для таких платників встановлено обмеження, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу, а землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товаровиробництва яких за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води (крім мінеральних) для сільськогосподарських, виробничих, а також власних господарсько-побутових потреб.

У цьому зв’язку слід зазначити, що відповідно до пункту 28 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належить збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» планові надходження зазначеного збору передбачено у сумі 260 млн гривень.

Відповідно до статті 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним, а статтею 30 цього Кодексу встановлено, що збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають рентну плату за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 252.1.4 пункту 252.1 статті 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та рентна плата за спеціальне використання води зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях згідно із статтями 29, 64, 66 Бюджетного кодексу України.

Отже, реалізація наведеного положення законопроекту призведе до зменшення доходів державного бюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами і коштів від продажу таких дозволів, а також може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення, збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від рентної плати за спеціальне використання води.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на доходи державного бюджету, а саме, призведе до зменшення надходжень від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів, а також рентної плати за користування надрами. При цьому, відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень проекту на показники державного та місцевих бюджетів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня наступного, за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляції) в аграрному секторі економіки (реєстр. № 6113 від 22.02.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Заболотним Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами і коштів від продажу таких дозволів, плати за ліцензії, а також може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами, збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від рентної плати за спеціальне використання води). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо реалізації прав мешканців гуртожитків як побутових споживачів (реєстр. № 6069 від 09.02.2017), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті пропонується шляхом внесення змін до пункту 23 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» віднести до побутових споживачів мешканців гуртожитків визначивши, що:

 побутовий споживач – фізична особа (у тому числі мешканець гуртожитку), яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень (житлових кімнат у гуртожитку), що не включає професійну та комерційну діяльність.

Суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що на момент внесення проект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що відповідно до положень Закону України «Про ринок природного газу» суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку.

У зв’язку з цим, Мінфін звертає увагу, що розширення кола категорій споживачів, яких стосуються спецобов’язки, покладені на суб’єктів ринку природного газу, може призвести до необхідності компенсації з державного бюджету витрат таких суб’єктів, на яких покладені спеціальні обов’язки, однак відсутність показників для обрахунку впливу законопроекту на видаткову частину державного бюджету, унеможливило проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Зважаючи на зазначене, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат державного бюджету та джерел додаткових надходжень державного бюджету для досягнення його збалансованості, що суперечить вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект закону про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо реалізації прав мешканців гуртожитків як побутових споживачів (реєстр. № 6069 від 09.02.2017), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (реєстр. № 6116 від 22.02.2017), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Кириленком І.Г. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується:

надати право особам, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія, вступати на навчання до вищих навчальних закладів, що знаходяться на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей лише за результатами вступних випробувань у межах установленої квоти прийому до вищих навчальних закладів (наукових установ) України;

встановити квоту для прийому до вищих навчальних закладів вказаних осіб у обсязі 1000 місць державного замовлення;

доручити Кабінету Міністрів України забезпечити поглиблене вивчення української мови особами, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та які прийняті на навчання до одного з вищих навчальних закладів, розташованих на території Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей.

Як зазначається у пояснювальній записці реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Водночас, належить відмітити, що:

– з державного бюджету здійснюються видатки на вищу освіту (з 01.01.2018 року – на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного замовлення у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації (університетах, академіях, інститутах) державної власності) згідно з підпунктом «в» пункту 7 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України;

– з відповідних місцевих бюджетів здійснюються видатки на вищу освіту (з 01.01.2018 – на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів на умовах державного та/або регіонального замовлення у вищих навчальних закладах державної та/або комунальної власності) згідно з підпунктом «ґ» пункту 2 частини першої статті 89 та підпункт «в» пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України.

Відтак, виконання запропонованого у законопроекті державного замовлення та визначення додаткових годин для поглибленого вивчення української мови зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту за орієнтовними розрахунками потребуватиме понад 30 млн гривень.

При цьому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо забезпечення права на здобуття вищої освіти осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія України (реєстр. № 6116 від 22.02.2017), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Кириленком І.Г. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо захисту житлових прав студентів (реєстр. №6142 від 27.02.2017), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується надати право студентам, взятим на облік внутрішньо переміщених осіб, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень та мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, безоплатно проживати в таких гуртожитках протягом шести місяців з моменту закінчення відповідного навчального закладу (за умови оплати особою вартості комунальних послуг).

Згідно із пояснювальною запискою законопроект не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Належить звернути увагу, що згідно з Бюджетним кодексом України видатки на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників та з підготовки фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у навчальних закладах професійно-технічної та вищої освіти державної та/або комунальної власності, які серед іншого мають на балансі гуртожитки, здійснюються за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів (підпункти «б» і «в» пункту 7 частини першої статті 87, підпункти «ґ» та «е» пункту 2 частини першої статті 89, підпункти «б» та «в» пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України).

При цьому за надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків навчальних закладів для проживання вноситься плата відповідно до Переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796.

Конкретний розмір плати за проживання в гуртожитках встановлюється керівником вищого навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом студентів і розраховується відповідно до Порядку надання інших платних послуг державними та комунальними навчальними закладами, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, Міністерства економіки, Міністерства фінансів від 23.07.2010 № 736/902/758. Встановлення вартості платної послуги здійснюється на базі економічно обґрунтованих витрат, пов’язаних з її наданням, складовими яких поряд з витратами на оплату комунальних послуг є ряд інших витрат (зокрема, витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу з нарахуваннями,  капітальні витрати,  оплата послуг інших організацій).

Тому, безоплатне проживання у гуртожитках навчальних закладів зумовить потребу у додаткових бюджетних коштах на оплату необхідних видатків з утримання гуртожитків.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що його реалізація може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на утримання гуртожитків у разі безоплатного проживання внутрішньо переміщених осіб після закінчення відповідних навчальних закладів, проте здійснити вартісну оцінку величини впливу на видаткову частину бюджетів неможливо у зв’язку з відсутністю відповідних розрахунків.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» щодо захисту житлових прав студентів (реєстр. № 6142 від 27.02.2017), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видаткової частини державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства (реєстр. № 5711 від 25.01.2017), поданий народним депутатом України Продан О.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

У законопроекті, що спрямований на врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства, пропонуються зміни до:

1) Кодексу законів про працю України, згідно з якими встановлюється відповідальність роботодавців у вигляді пені та додаткових виплат на користь працівника, щодо якого скоєно порушення, та в разі:

«порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день погашення такої заборгованості, яка нараховується на суму такої заборгованості;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у розмірі мінімальної заробітної плати;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" – у розмірі мінімальної заробітної плати»;

2) Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає:

– зменшення штрафних санкції для юридичних та фізичних осіб – підприємців за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, встановивши їх в розмірі від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від 100 до 2000);

– встановлення штрафу за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, щодо якої представниками органу влади дотримано всіх визначених законом вимог, та/або створення перешкод у проведенні такої перевірки, – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– зменшення розмірів штрафів за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, якщо таке порушення вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від 150 до 300);

3) Кримінального кодексу України, згідно з якими передбачається зменшити штрафи за грубе порушення законодавства про працю, встановивши їх у розмірі від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від 2000 до 5000);

4) Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими

– передбачається звуження бази щодо нарахування єдиного внеску шляхом встановлення умови щодо нарахування суми єдиного внеску – отримання доходу (прибутку) платником податків (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування);

а) платнику надається право (що є не обов’язковим) самостійно визначити базу нарахування у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному місяці або окремому місяці звітного року;

б) зменшуються штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску пропонується накладення штрафу у розмірі 10 % своєчасно несплачених сум (чинна норма 20 %);

в) зменшується мінімальний розмір штрафу з 10 % до 5 % за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано суму єдиного внеску;

г) скасовуються штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності з єдиного внеску.

Реалізація таких законодавчих ініціатив може призвести до зменшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із зменшенням розмірів штрафних санкцій та скасуванням окремих з них.

Запропоновані зміни щодо відповідальності роботодавців у вигляді пені та додаткових виплат на користь працівника, щодо якого скоєно порушення, (у разі порушення строків виплати заробітної плати в бюджетній сфері) зумовить необхідність вишукання додаткових коштів для забезпечення таких установ, що утримуються з державного та/або місцевих бюджетів.

Крім того, запровадження нових положень щодо єдиного внеску призведе до зменшення надходжень пенсійного фонду та відповідно збільшення дефіциту його бюджету, а відтак може потребувати додаткових коштів з державного бюджету на виконання пенсійних програм.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб'єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що його реалізація матиме вплив на доходну та видаткову частину бюджетів, однак відповідних розрахунків для проведення оцінки вартісної величини такого впливу автором не надано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства (реєстр. № 5711 від 25.01.2017), поданий народним депутатом України Продан О.П., має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення доходів державного бюджету та збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства» (реєстр. № 5711-1 від 09.02.2017), поданий народним депутатом України Довгим О.С.

Відмітили:

Головним з попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України пропонується зменшити розміри штрафних санкцій для юридичних та фізичних осіб – підприємців, а саме: 

– за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків з тридцятикратного до десятикратного розміру мінімальної заробітної плати встановленої законом на момент виявлення порушення;

– за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі з трикратного розміру до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

– за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці з десятикратного до трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

– за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України "Про військовий обов’язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - з десятикратного до п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

– визначається відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю та зайнятість населення, щодо якої дотримано всіх визначених законом вимог, та/або створення перешкод для проведення такої перевірки, що тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма Кодексу законів про працю – у трикратному розмірі та у стократному розмірі мінімальної заробітної плати);

– надати право виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад розглядати справи та складати протоколи про за зазначене правопорушення.

Запровадження таких законодавчих ініціатив може призвести до зменшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із зменшенням розмірів штрафних санкцій за виявлені правопорушення.

Водночас, надане виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад право розглядати справи про окремі правопорушення може зумовити збільшення надходжень місцевих бюджетів залежно від застосованих штрафних санкцій за виявлені правопорушення.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що його реалізація матиме вплив на доходну частину бюджету, однак відповідних розрахунків для проведення оцінки вартісної величини такого впливу автором не надано.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства (реєстр. № 5711-1 від 09.02.2017), поданий народним депутатом України Довгим О.С., має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення доходів державного бюджету та збільшення доходів місцевих бюджетів залежно від санкцій за виявлені правопорушення. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.23. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про антикорупційні суди» (реєстр. № 6011 від 01.02.2017), внесений народними депутатами України Соболєвим Є.В., Сироїд О.І., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується визначити особливості формування та функціонування антикорупційних судів (Вищий антикорупційний суд та Антикорупційна палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду України (далі - Антикорупційна палата)).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету. При цьому вказано, що прийняття законопроекту дозволить отримати наступний транш позики Міжнародного валютного фонду, а також створить умови для повернення до державного бюджету активів, здобутих корупційним шляхом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не вплине на доходну частину державного бюджету, але потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на забезпечення положень законопроекту щодо оплати праці суддів, здійснення державою страхування життя та здоров’я суддів Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати, життя та здоров’я членів їхніх сімей, а також осіб, з якими такий суддя має спільний побут. Також додаткових видатків потребуватимуть положення законопроекту, які визначають вимоги щодо будівель, в яких розміщуються антикорупційні суди.

При цьому, Мінфін звертає увагу, що створення та функціонування Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати у поточному бюджетному періоді має здійснюватися в межах коштів, передбачених у державному бюджеті Державній судовій адміністрації та Верховного суду України.

Однак, акторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Крім того, окремі положення законопроекту потребують приведення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), а саме частинами першою і другою статті 32 законопроекту визначено, що видатки на утримання Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати визначаються окремими рядками державного бюджету, а також відповідні органи є головними розпорядниками коштів державного бюджету, що не відповідає вимогам частини третьої статті 22 Кодексу, згідно з якою головні розпорядники коштів державного бюджету визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Також з цього приводу Мінфін зазначив, що відповідне положення законопроекту не узгоджується з положенням частини третьої статті 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою встановлено, що функції головного розпорядника коштів державного бюджету щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Верховний Суд (щодо фінансового забезпечення його діяльності), Державна судова адміністрація (щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації), Вища рада правосуддя (щодо фінансового забезпечення її діяльності).

Положення частини третьої статті 36 законопроекту не потребує додаткового законодавчого унормування, оскільки відповідно до Закону України «Про оплату праці» заробітна плата є винагородою, яка в свою чергу згідно з бюджетною класифікацією (наказ Міністерства фінансів від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію») є окремим кодом економічної класифікації видатків бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про антикорупційні суди» (реєстр. № 6011 від 01.02.2017), внесений народними депутатами України Соболєвим Є.В., Сироїд О.І., Крульком І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на формування та функціонування Вищого антикорупційного суду та Антикорупційної палати). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту привести положення законопроекту у відповідність до бюджетного законодавства, а саме: частину другу статті 32 та частину третю статті 36 законопроекту виключити, а у частині першій статті 32 слова «окремими рядками Державного бюджету України» замінити словами «у Державному бюджеті України».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом та внаслідок проведення антитерористичної операції (реєстр. № 6041 від 07.02.2017), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Гальченком А.В., Павловим К.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Згідно з преамбулою законопроект визначає порядок відшкодування збитків фізичним особам за пошкоджене (знищене) майно, заподіяних громадянам терористичним актом та внаслідок проведення антитерористичної операції.

Відповідно до частини другої статті 1 законопроекту відшкодування збитків, заподіяних фізичним особам терористичним актом та внаслідок проведення антитерористичної операції за зруйновані (знищені) об’єкти нерухомості та пошкоджене (знищене) інше майно, а також матеріальних витрат, здійснених на відновлення об’єктів нерухомості та майна провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом:

для об’єктів нерухомості – за окремою бюджетною програмою, передбаченою центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства;

для іншого майна, відмінного від об’єктів нерухомості, – за рахунок цільової субвенції відповідним органам місцевого самоврядування.

Крім того, у статті 2 законопроекту передбачається, що розмір збитків визначається комісією, яка має бути утворена відповідним органом місцевого самоврядування.

При цьому, для І категорії пошкодження об’єкта (об’єкт нерухомості зруйнований, непридатний для подальшого проживання, відновленню не підлягає) за рішенням комісії відшкодовується вартість нового будівництва, або придбання житла за ринковими цінами, що склалися в регіоні на момент проживання (частина друга цієї статті 4 законопроекту), що може потребувати більших видатків з державного бюджету, ніж відшкодування вартості зруйнованого об’єкта. Також у випадку повторного пошкодження об’єкта нерухомості після проведення відповідної виплати, відшкодування збитків здійснюється відповідно до положень законопроекту.

Поряд з тим, додаткових видатків з державного бюджету вимагатиме ведення реєстру об’єктів нерухомості, які зазнали пошкодження або зруйновані терористичним актом та внаслідок проведення антитерористичної операції.

Отже, згідно із законопроектом кошти державного бюджету визначаються єдиним джерелом відшкодування таких збитків.

Водночас, додаткових видатків з місцевих бюджетів потребує оплата витрат, пов’язаних з роботою комісій, створених для забезпечення роботи з визначення сум збитків та прийняття рішень про відшкодування органом місцевого самоврядування за місцезнаходженням пошкодженого (зруйнованого) житла, а також із залученням до роботи в них сертифікованих експертів з технічного обстеження будівель і споруд, експертів з кошторисної документації, суб’єктів оціночної діяльності, представників районної державної адміністрації, органів соціального захисту населення, державної санітарно-епідеміологічної служби (частина перша статті 2 законопроекту).

Зазначаючи у пояснювальній записці до законопроекту, що його реалізація потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.

Натомість суб’єктом права законодавчої ініціативи у частинах другій та третій статті 6 «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується доручити:

– Міністерству фінансів спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства протягом місяця з дня опублікування відповідного закону підготувати розрахунки щодо обсягу коштів, необхідних для відшкодування у 2017-2018 роках збитків фізичним особам за зруйновані (знищені) або пошкоджені об’єкти приватного житлового фонду;

– Кабінету Міністрів України – подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», необхідних для реалізації цього Закону, а також передбачити у 2018 році кошти в Державному бюджеті України на відшкодування збитків фізичним особам за пошкоджене (зруйноване) житло під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, а також матеріальних витрат, здійснених на відновлення житла.

Слід зауважити, що відповідно до положень пункту 6 статті 116 Конституції України, статей 32 і 42 Бюджетного кодексу України й статей 20 і 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», які є нормами прямої дії, розроблення проекту закону про Державний бюджет України  та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету належить до повноважень Кабінету Міністрів України, що виключає необхідність додатково доручати Уряду виконувати закон.

Водночас, відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, включаючи визначення головних розпорядників коштів бюджету, унормовано у Бюджетному кодексі України. З огляду на вимоги частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Таким чином, пропонується виключити частини другу та третю статті 6 законопроекту як такі, що є предметом регулювання лише бюджетного законодавства.

Крім того, згідно з Положенням про Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, затвердженим постановою Уряду від 08.06.2016 № 376, до його повноважень, зокрема, віднесено вжиття заходів щодо захисту прав та законних інтересів осіб, які порушені внаслідок збройного конфлікту та/або тимчасової окупації частини території України, а також участь у розробленні проектів Державного бюджету України, Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України з урахуванням особливостей їх виконання на територіях, які зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту та/або тимчасової окупації. Враховуючи зазначене, вважається доцільним визначитися щодо відповідального центрального органу виконавчої влади за реалізацію цілей і завдань законопроекту, а також абзац другий частини другої статті 1 привести у відповідність до вимог статті 40 та статті 22 Бюджетного кодексу України щодо встановлення бюджетних призначень за бюджетними програмами та головними розпорядниками коштів державного бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що відшкодування збитків, заподіяних житлу громадян внаслідок проведення антитерористичної операції, за рахунок коштів Державного бюджету України потребуватиме вишукання додаткових коштів, обсяги яких неможливо визначити через відсутність відповідних показників для обрахунку вартості законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом та внаслідок проведення антитерористичної операції (реєстр. № 6041 від 07.02.2017), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Гальченком А.В., Павловим К.Ю., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України, зокрема, абзац другий частини другої статті 1 законопроекту узгодити з вимогами статті 22 і статті 40 Бюджетного кодексу України та виключити частини другу та третю статті 6 законопроекту, як такі, що не потребують унормування у цьому законі.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо часткового відновлення процесів передачі (надання) у власність та користування земельних ділянок для містобудівних потреб) (реєстр. № 6097 від 20.02.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується доповнити частину третю статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» новим положенням, згідно з яким дозволити у сільських населених пунктах до затвердження відповідно до вимог закону плану зонування або детального плану територій передавати (надавати) земельні ділянки із земель комунальної власності у власність чи користування фізичним особам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Слід відмітити, що з 1 січня 2015 року набрала чинності частина третя статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якою у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель  державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.

При цьому, у законопроекті встановлюється, що дія частини третьої статі 24 зазначеного Закону не поширюється у випадках, якщо рішення про надання дозволу на складення проектів землеустрою щодо надання земельних ділянок у власність чи користування були прийняті в період до 1 січня 2015 року.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням до законопроекту його прийняття не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

Водночас, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів внаслідок додаткових надходжень від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, та орендної плати (що встановлюється відповідно до статті 288 Податкового кодексу України: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території і  не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки) у разі передачі земельних ділянок у власність чи користування фізичним особам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Тому, до законопроекту належало надати згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо часткового відновлення процесів передачі (надання) у власність та користування земельних ділянок для містобудівних потреб) (реєстр. № 6097 від 20.02.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С. Г., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни згідно із законодавством.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо переоформлення деяких прав на землю, набутих до набрання чинності Земельним кодексом України (реєстр. № 6148 від 28.02.2017), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І, Бакуменком О.Б., Кучером М.І., Котом А.Б. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, згідно з якими фізичні та юридичні особи, які до набрання чинності цим Кодексом набули право постійного користування на земельні ділянки та набули право на довічне успадковуване володіння землею, але відповідно до цього Кодексу не мають права на такі права, зможуть їх переоформити на право оренди строком на 50 років якщо інший строк не погоджений орендарем.

Реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню доходів місцевих бюджетів внаслідок додаткових надходжень від орендної плати (що встановлюється відповідно до статті 288 Податкового кодексу України: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території і  не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки) у разі переоформлення прав постійного користування чи прав довічного володіння землею, набутими фізичними та юридичними особами до набрання чинності Земельним кодексом України, на права довгострокової оренди.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту також зазначає, що запропоновані зміни можуть забезпечити додаткові надходження до місцевих бюджетів, однак, відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджету.

Тому, до законопроекту всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо переоформлення деяких прав на землю, набутих до набрання чинності Земельним кодексом України (реєстр. № 6148 від 28.02.2017 ), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І, Бакуменком О.Б., Кучером М.І., Котом А.Б. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(збільшують надходження та / або зменшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (реєстр. № 5051 доопрац. від 17.02.2017), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Матузко О.О., Семенухою Р.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроектом пропонується встановити правову основу користування радіочастотним ресурсом України, визначення повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов’язки і відповідальність органів державної влади, фізичних і юридичних осіб в цій сфері (шляхом викладення Закону України «Про радіочастотний ресурс України» в новій редакції). Законопроектом передбачено, зокрема, скасувати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України і запровадити ліцензійну плату за користування радіочастотним ресурсом України, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині посилення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про радіочастотний ресурс шляхом підвищення розмірів штрафів, за передбачені правопорушення у цій сфері та шляхом встановлення відповідальності за введення в експлуатацію (використання) не дозволених (заборонених) для застосування в Україні радіоелектронних засобів, що передбачає накладення штрафів з конфіскацією зазначених засобів.

Крім того, законопроектом передбачається скасувати такі види документів дозвільного характеру: висновок щодо електромагнітної сумісності, дозвіл на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою.

Варто звернути увагу, що тими ж авторами подано системно пов’язаний законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстр. № 5052 від 30.08.2016), яким запропоновано виключити рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України із переліку загальнодержавних податків і зборів, встановленого Податковим кодексом України, та виключити відповідні положення, що регулюють механізм встановлення зазначеної плати та механізм її справляння.

Слід відмітити, що за 2016 рік надходження від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України до загального фонду державного бюджету становили 2 068,5 млн грн, а у державному бюджеті на 2017 рік планові показники такої рентної плати визначено в обсязі 3 119,9 млн гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що очікуються надходження до державного бюджету за рахунок сплати ліцензійної плати за користування радіочастотним ресурсом України суб’єктами господарювання, що отримали ліцензію, яка встановлює їх виключне право на користування визначеним в цій ліцензії обмеженим радіочастотним ресурсом України, на рівні не менше, ніж від рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

З цього приводу Мінфін зауважує, що такий платіж не передбачений переліком податків, встановленим Податковим кодексом України, що не узгоджується із пунктом 4.2 статті 4 розділу І Податкового кодексу України, відповідно до якого загальнодержавні, місцеві податки та збори, справляння яких не передбачено цим Кодексом, сплаті не підлягають. Таким чином, існує ризик втрат державного бюджету внаслідок несплати запропонованого нового платежу та судових суперечок державних органів з користувачами радіочастотного ресурсу з цього питання.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що скасування рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України призведе до втрат державного бюджету у сумі близько 3,1 млрд грн на рік. Водночас, відмічено, що законопроект може мати позитивний вплив на доходну частину державного бюджету за рахунок дерегуляції господарської діяльності у відповідній сфері.

Крім того, Мінфін вважає, що законопроект також буде мати вплив на показники видаткової частини державного бюджету у зв’язку із запропонованим у статті 20 положенням щодо забезпечення на замовлення національного регулятора проведення радіочастотного моніторингу загальних користувачів радіочастот за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, передбачених на фінансування здійснення діяльності національного регулятора відповідно до Закону України «Про електронні комунікації», та радіочастотного моніторингу спеціальних користувачів радіочастот – за рахунок коштів державного бюджету.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Окремі положення законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема:

згідно з частиною третьою статті 20 законопроекту радіочастотний моніторинг радіочастот загальних користувачів здійснюється на безпосереднє замовлення національного регулятора та у встановленому ним порядку за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України, передбачених на фінансування здійснення діяльності національного регулятора відповідно до Закону України «Про електронні комунікації», а у смугах радіочастот спеціальних користувачів – за рахунок коштів Державного бюджету України;

згідно з частиною другою статті 24 законопроекту дохід (за винятком сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів)), отриманий користувачем радіочастотного ресурсу внаслідок користування радіочастотним ресурсом України без ліцензій та експлуатації радіоелектронних засобів без присвоєння радіочастоти вилучається в судовому порядку за позовом національного регулятора і спрямовується до спеціального фонду Державного бюджету України для фінансування здійснення діяльності національного регулятора.

Такі положення законопроекту суперечать, насамперед, частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету/, частині п‘ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/ Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України проект Закону України «Про радіочастотний ресурс України» (реєстр. № 5051 доопрац. від 17.02.2017), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Матузко О.О., Семенухою Р.С.:

1)                законопроект матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від ліцензійної плати за користування радіочастотним ресурсом України, від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, до зменшення доходів державного бюджету щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 5052, а також до збільшення видатків державного бюджету на здійснення радіочастотного моніторингу загальних та спеціальних користувачів радіочастот). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2)                рекомендувати Комітету з питань інформатизації та зв’язку при доопрацюванні законопроекту частину третю статті 20 та частину другу статті 23 /щодо зарахування коштів до спеціального фонду державного бюджету з їх відповідним цільовим спрямуванням/ привести у відповідність до бюджетного законодавства /для забезпечення узгодження з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема, статтями 4 і 13/, оскільки порушені у цих положеннях питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку

Опосередкований:

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (щодо захисту прав громадян-інвесторів житла у випадку банкрутства) (реєстр. № 6077 від 13.02.2017), внесений народним депутатом України Фельдманом О.Б.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується виключити об’єкти незавершеного будівництва житлового призначення зі складу ліквідаційної маси банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури. При цьому, передбачається збереження майнових прав громадян-інвесторів житла у повному обсязі після передачі об’єкту незавершеного будівництва житлового призначення до комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту створить умови для придбання житла у власність тими громадянами, які інвестували у будівництво і опинились в ситуації банкрутства компанії-замовника. Крім того, відмічено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що автором законопроекту не надано фінансову оцінку та джерела збереження майнових прав громадян-інвесторів житла після передачі об’єкту незавершеного будівництва житлового призначення до комунальної власності відповідної територіальної громади і в законопроекті не визначено повноважень відповідних рад забезпечити збереження таких прав. Мінфін зауважує, що вартісну величину впливу законопроекту на бюджет визначити неможливо через відсутність фінансово-економічного обґрунтування, а обсяг відповідних прав громадян-інвесторів необхідно визначити в межах, що не перевищують ринкової вартості відповідного майна на дату передачі.

Суб’єктом права законодавчої ініціативи не забезпечено виконання вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до яких до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, має бути додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (щодо захисту прав громадян-інвесторів житла у випадку банкрутства) (реєстр. № 6077 від 13.02.2017), внесений народним депутатом України Фельдманом О.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат місцевих бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнення до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за виготовлення, збут або використання пристроїв, що блокують роботу електронних засобів обліку (лічильників) з метою розкрадання електричної або теплової енергії) (реєстр. № 3819 доопрац. від 23.02.2017), поданий народним депутатом України Безбахом Я.Я.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 188-2, згідно з якою виготовлення, збут або використання пристроїв, що знижують показники лічильників електричної чи теплової енергії,  пропонується карати штрафом до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, запропоновано карати штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі до 5 років.

Вищезгадані дії, якщо вони спричинили майнову шкоду у великому розмірі, або небезпеку для життя чи здоров’я людей, пропонується карати штрафом від десяти до сорока тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавленням волі до п’яти років.

Реалізація зазначених положень законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного бюджету за умови застосування штрафів, передбачених за вищезгадані правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах покарань засуджених до позбавлення волі.

Разом з тим, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що його реалізація не впливає на доходну та/або видаткову частини бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнення до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за виготовлення, збут або використання пристроїв, що блокують роботу електронних засобів обліку (лічильників) з метою розкрадання електричної або теплової енергії) (реєстр. № 3819 доопрац. від 23.02.2017), поданий народним депутатом України Безбахом Я.Я, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань організації та забезпечення охорони державної таємниці (реєстр. № 6130 від 24.02.2017), поданий народними депутатами України Вінником І.Ю. та Кривенком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується здійснити урегулювання питань по організації забезпечення охорони державної таємниці Міністерством оборони України та Збройними Силами України в мирний час, в особливий період, при введенні правого режиму надзвичайного і воєнного стану, а також запровадження нових підстав для відмови у наданні, скасуванні допуску та доступу до державної таємниці – наявність громадянина (підданства) іншої держави (держав), припинення громадянства України або скасування рішення про набуття громадянства України.

Водночас, шляхом доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 328-1 встановлюється кримінальна відповідальність  за неповідомлення громадянином про наявність громадянства (підданства) іншої держави (держав) у вигляді накладення штрафу в розмірі від 50 до 600 неоподатковуваних мінімумів громадян або виправними роботами на строк до одного року та позбавлення волі від трьох до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету. Насамперед, зумовить збільшення надходжень від сплати штрафів у разі виявлення таких правопорушень.

Водночас, у разі виявлення відповідних порушень та відповідно настання кримінальної відповідальності у вигляді арешту чи позбавлення волі може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання таких осіб в установах виконання покарань за відповідний злочин.

Разом з тим, до законопроекту всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття  додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань організації та забезпечення охорони державної таємниці (реєстр. № 6130 від 24.02.2017), поданий народними депутатами України Вінником І.Ю. та Кривенком В.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його витрат та надходжень залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил та норм отримання медичного допуску для набуття спеціального права (реєстр. № 5684 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 42⁵ вставивши що:

-                     порушення правил та норм отримання медичного допуску для набуття права керувати транспортними засобами, користуватися зброєю та обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, у тому числі, отримання медичного допуску без проходження особою попереднього, періодичного або позачергового наркологічного та психіатричного огляду - тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та скасування отриманого кінцевого медичного допуску;

-                      повторне вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та скасування отриманого кінцевого медичного допуску.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не впливає на видаткову частину державного бюджету та може збільшити його доходну частину, а загальний обсяг такого збільшення залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції та їх розмірів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил та норм отримання медичного допуску для набуття спеціального права (реєстр. № 5684 від 20.01.2017), поданий народним депутатом України Савчуком Ю.П. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення максимального розміру штрафних санкцій по заборгованості за житлово-комунальні послуги та кредитних договорах» (реєстр. № 6140 від 27.02.2017), внесений народним депутатом України Кривохатьком В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом передбачаються зміни до пункту 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», згідно з якими пропонується за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у розмірі 0,1% суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 50% загальної суми боргу, водночас пропонується не здійснювати нарахування пені, якщо споживачу послуг нарахована субсидія (відповідно до чинної норми – сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах).

Крім того, пропонується доповнити статтю 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» новою частиною шостою, якою встановити, що максимальний розмір неустойки за кредитними договорами не може перевищувати 50% від суми залишку кредитних коштів, які підлягають поверненню за договором, без урахування відсотків за користування кредитом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що необхідність його прийняття викликана потребою вдосконалення законодавчого регулювання застосування штрафних санкцій за невиконання договірних зобов’язань громадянами у сфері надання житлово-комунальних послуг та банківського кредитування з урахуванням вимог сьогодення, а також відмічено, що законопроект викликаний посилити соціальний захист населення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансування з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, слід зауважити, що дана законодавча ініціатива може спричинити погіршення фінансової дисципліни громадян в частині виконання своїх боргових зобов’язань, що, як наслідок, може призвести до погіршення фінансово-економічного стану суб’єктів господарювання, що надають житлово-комунальні послуги, і банківських установ, та відповідно зменшення від них платежів до бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення максимального розміру штрафних санкцій по заборгованості за житлово-комунальні послуги та кредитних договорах» (реєстр. № 6140 від 27.02.2017), внесений народним депутатом України Кривохатьком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету в частині платежів від суб’єктів господарювання, що надають житлово-комунальні послуги, та банківських установ залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо технічного регулювання у сфері спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації (реєстр. № 6088 від 15.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Загалом законопроектом пропонується зобов’язати Службу безпеки України здійснювати функцію технічного регулювання у сфері спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету, а також додаткових матеріалів та інших витрат.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту також не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Разом з тим, законодавче унормування покладання на СБУ виконання відповідної функції потенційно може спричинити необхідність збільшення видатків державного бюджету на функціонування такого державного органу залежно від стану здійснення ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо технічного регулювання у сфері спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації (реєстр. № 6088 від 15.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування Служби безпеки України залежно від стану здійснення таким органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо врегулювання розміщення соціальної реклами) (реєстр. № 6135 від 24.02.2017), поданий народними депутатами України Корчинською О.А., Мосійчуком І.В., Заліщук С.П., Тимошенком Ю.В., Головком М.Й.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до окремих положень Закону України «Про рекламу», відповідно до яких, зокрема, розповсюджувачі зовнішньої реклами незалежно від форм власності зобов'язані розміщувати соціальну рекламу державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 2% відведеної для зовнішньої реклами площі виключно для розміщення фотографічних зображень учасників бойових дій, осіб, що отримали звання Герой України, Ордени України чи Медалі України, волонтерів та загиблих учасників антитерористичної операції /доповнення до частини четвертої статті 12 цього Закону/.

Асоціація операторів зовнішньої реклами України /лист від 21.03.2017 р. № 21/03-10/ звертає увагу, що реалізація запропонованих законопроектом змін означатиме переважно безкоштовне використання рекламних площ і у подальшому відсутність надходжень за розміщення реклами (тобто прибутку операторів зовнішньої реклами), втрату рентабельності рекламного бізнесу та банкрутство операторів. При цьому відмічено, що у 2015 році лише у місті Києві операторами зовнішньої реклами сплачено 233,9 млн грн в якості плати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів.

Однак, суб’єктами такої законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зазначає, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про рекламу» на осіб, які безоплатно розповсюджують соціальну рекламу, поширюються пільги, передбачені законодавством України для благодійної діяльності, яка має неконкретний характер. Тому, поширення обов’язку безкоштовного розміщення соціальної реклами на всіх розповсюджувачів такої реклами незалежно від форм власності має супроводжуватися внесенням відповідних змін до податкового законодавства щодо наданням їм податкових пільг в частині покриття вартості розміщення такої реклами.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про рекламу» (щодо врегулювання розміщення соціальної реклами) (реєстр. № 6135 від 24.02.2017), поданий народними депутатами України Корчинською О.А., Мосійчуком І.В., Заліщук С.П., Тимошенком Ю.В., Головком М.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень бюджету від сплати податків і зборів операторами зовнішньої реклами залежно від практики застосування відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту35 підрозділ 10 Податкового кодексу України (щодо продовження дії мораторію на штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення) (реєстр. № 6103 від 20.02.2017), поданий народним депутатом України Немировським А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити до 31 грудня 2020 року дію передбаченого пунктом 35 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) мораторію на штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення (згідно з вказаною нормою Кодексу мораторій діяв до 31 грудня 2016 року).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину державного бюджету, оскільки містить положення, відповідно до яких зменшується розмір надходжень до бюджету у зв’язку із скасуванням донарахованих контролюючими органами штрафних санкцій. Однак вартісну величину впливу визначити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 35 підрозділ 10 Податкового кодексу України (щодо продовження дії мораторію на штрафні (фінансові) санкції, нараховані на суму податкового зобов’язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення) (реєстр. № 6103 від 20.02.2017), поданий народним депутатом України Немировським А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету у разі погіршення фінансової дисципліни платників податків або залежно від практичної реалізації даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до законів України щодо цільового використання державного фінансування статутної діяльності політичних партій (реєстр. № 6026 від 03.02.2017), поданий народним депутатом України Денисенком В.І.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» пропонується встановити вичерпний перелік напрямів спрямування політичною партією коштів, що виділяються їй з державного бюджету на фінансування статутної діяльності.

Також, проектом закону доповнюються Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України положеннями щодо встановлення нових підстав для застосування адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення порядку використання державного фінансування статутної діяльності політичної партії у вигляді штрафу у розмірі від 70 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 1 190 грн до 5 100 грн/, обмеження волі (або виправних робіт) на строк до двох років в залежності від виду порушення.

Реалізація зазначеної пропозиції може опосередковано збільшити надходження державного бюджету від штрафів та витрати державного бюджету у зв’язку із передбаченням покарання у вигляді обмеження волі у разі виявлення відповідних порушень.

В той же час, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку надало зауваження щодо сутті законопроекту.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до законів України щодо цільового використання державного фінансування статутної діяльності політичних партій (реєстр. № 6026 від 03.02.2017), поданий народним депутатом України Денисенком В.І., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень та залежно від покарань, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушеннями слуху (реєстр. № 6031 від 03.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом вносяться зміни до ряду законів, спрямованих на забезпечення належного доступу до інформації осіб з порушеннями слуху, зокрема шляхом встановлення мінімальної частки у загальному обсязі мовлення офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм, адаптованих для сприйняття особами з порушенням слуху.

Зокрема, Закон України «Про телебачення і радіомовлення» доповнюється новою нормою щодо встановлення відповідальності за недотримання телерадіоорганізаціями законодавчих вимог та/або ліцензійних умов щодо недотримання частки загального обсягу телевізійного добового мовлення та якості/достовірності перекладу на українську жестову мову та/або субтитрування загального обсягу телевізійного добового мовлення телерадіоорганізація у вигляді штрафу у розмірі 5% від розміру ліцензійного збору.

Реалізація вищевказаного положення законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, Мінфіном відмічено, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

Згідно із висновком Головного науково-експертне управління апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні поданий законопроект може бути прийнятий за основу за умови врахування висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушеннями слуху (реєстр. № 6031 від 03.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони торгівлі алкоголем в нічний час) (реєстр. № 6137 від 24.02.2017), поданий народними депутатам України Головком М.Й., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується заборонити продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів в нічний час з 22:00 до 08:00 (крім закладів ресторанного господарства).

Крім того, законопроектом передбачається встановити адміністративну відповідальність за продаж пива (в тому числі безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонений законом час шляхом накладення штрафу від 300 до 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та забороною торгувати алкогольними напоями протягом одного року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що введення запропонованих законопроектом обмежень на продаж пива, алкогольних напоїв може спричинити заміщення в нічний час легальних суб’єктів господарювання нелегальними торгівцями, що призведе до втрат бюджету, які неможливо обрахувати.

З іншого боку, реалізація законопроекту може спричинити збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони торгівлі алкоголем в нічний час) (реєстр. № 6137 від 24.02.2017), поданий народними депутатам України Головком М.Й., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та/або зменшення доходів бюджету у зв’язку з можливістю нелегального продажу відповідної продукції внаслідок реалізації такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звільнення учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, від сплати авансового внеску для проведення виконавчих дій» (реєстр. № 6112 від 22.02.2017), поданий народними депутатами України Васюником І.В., Алексєєвим І.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

У законопроекті пропонується звільнити від сплати авансового внеску для проведення виконавчих дій учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету та не потребує додаткових витрат бюджету.

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) кошти виконавчого провадження складаються з:

1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця;

2) авансового внеску стягувача;

3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

При цьому, частиною третьою цієї статті Закону передбачено, що витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Отже, реалізація такої законодавчої ініціативи може призвести до збільшення видатків державного бюджету на організацію виконавчих дій органів державної виконавчої служби залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» щодо звільнення учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, від сплати авансового внеску для проведення виконавчих дій» (реєстр. № 6112 від 22.02.2017), поданий народними депутатами України Васюником І.В., Алексєєвим І.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на організацію проведення виконавчих дій органів державної виконавчої служби залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів через лінію зіткнення (реєстр. № 6147 від 28.02.2017 р.), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 201-1, передбачивши до завершення антитерористичної операції кримінальну відповідальність за:

– незаконне переміщення продовольчих, непродовольчих та медичних товарів через лінію зіткнення – у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років;

– ту саму дію, вчинену за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений статтею 201 цього Кодексу (за контрабанду зброї (отруйних, вибухових речовин), або службовою особою з використанням службового становища – у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

У зв’язку з встановленням відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, прийняття законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету (за умови застосування конфіскації майна) та до збільшення видатків державного бюджету (за умови притягнення винної особи до кримінальної відповідальності та утримання її в установах пенітенціарної системи). Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів через лінію зіткнення (реєстр. № 6147 від 28.02.2017), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявленні правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій Міністерства фінансів України Кузькіна Є.Ю. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 р. № 70-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства фінансів України (лист від 27.02.2017 № 05220-03-2/5060) про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (далі – субвенція) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 р. № 70-р «Деякі питання розподілу в 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій».

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Уряду від 06.02.2012 № 106 (із змінами) «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», якими серед іншого визначаються напрями спрямування субвенції та встановлюються вимоги щодо затвердження відповідних переліків та заходів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у складі загальнодержавних витрат Міністерства фінансів України затверджено видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» у сумі 4 000 000 тис. грн, у тому числі за загальним фондом – 1 500 000 тис. грн, за спеціальним фондом – 2 500 000 тис. грн.

Водночас, у статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 08.02.2017 р. № 70-р «Деякі питання розподілу в 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» затверджено розподіл субвенції за загальним фондом між місцевими бюджетами у обсязі 181 000 тис. грн згідно з додатком до розпорядження, а саме:

обласний бюджет Вінницької області – 45 000 тис. грн;

Коломийський р-н Івано-Франківської області – 25 000 тис. грн;

м.Березань Київської області – 1 000 тис. грн;

обласний бюджет Львівської області – 65 000 тис. грн;

обласний бюджет Чернівецької області – 45 000 тис. грн.

При цьому необхідно зауважити, що матеріали, подані Мінфіном, не містять обґрунтувань та пояснень щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами.

Водночас слід відмітити, що розписом асигнувань загального фонду державного бюджету на 2017 рік передбачено перерахування субвенції починаючи з квітня поточного року.

Довідково: за даними звіту про виконання державного і місцевих бюджетів за січень-грудень 2016 року касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією становили 2 789 744,2 тис. грн або 85,7% передбаченого плану на рік (3 255 000 тис. грн.). До державного бюджету повернуто 465 100,5 тис. грн як невикористані. Інформація щодо надання та використання субвенції у 2016 році за зведеними бюджетами областей та м. Києва надана народним депутатам – членам Комітету.

Таким чином, з урахуванням прийнятого Урядом розпорядження від 08.02.2017 р. № 70-р нерозподілений залишок субвенції за загальним фондом державного бюджету порівняно із затвердженим на 2017 рік обсягом становить 1 319 000 тис. грн, а з урахуванням спеціального фонду державного бюджету (2 500 000 тис. грн) – 3 819 000 тис. грн.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Деркач А.Л., Матвієнко А.С., Куліченко І.І., Рудик С.Я., а також директор Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій Міністерства фінансів України Кузькін Є.Ю.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у сумі 181 млн гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядженням Уряду від 8 лютого 2017 року № 70-р.

Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»:

погодити розподіл між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій за загальним фондом державного бюджету у сумі 181 000 тис. грн, згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 р. № 70-р «Деякі питання розподілу в 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій».

Голосували: «за» - одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Гаха І.В. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 13.02.2017 р. № 01.02/4-294).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 16 березня 2017 року надійшло звернення Чернівецької обласної державної адміністрації від 13.02.2017 р. № 01.02/4-294 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2018 року запроваджується експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві;

для реалізації таких заходів у разі перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, 50% такого перевиконання зараховується до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету міста Києва в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з постановами від 03.02.2016 № 45 та від 01.03.2017 № 100) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» Уряд затвердив Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, обласним та Київській міській держадміністраціям про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників надходжень митних платежів, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці та в цілому по Україні. У разі перевиконання у звітному місяці загального обсягу показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, Казначейство забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів двома рівними частинами до 10 і 20 числа місяця, що настає за звітним, у обсягах, визначених пропорційно до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів.

Порядком також передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури, Укравтодором і Мінфіном (згідно з відповідною нормою Кодексу – лише з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства) та подальше погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Крім того, згідно з Порядком Казначейство інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про щомісячні індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва, а також про використання таких коштів.

Державне агентство автомобільних доріг листом від 20.03.2017 р. № 565/1/5.2-2 повідомило Комітет з питань бюджету, що з метою своєчасної та належної реалізації у 2017 році зазначеного експерименту, в межах повноважень, передбачених статтею 10 Закону України «Про автомобільні дороги», Укравтодором на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання розрахунків прогнозної суми надходження коштів до обласних бюджетів і бюджету міста Києва в рамках експерименту помісячно з початку 2017 року, та інформації про невикористані кошти від реалізації експерименту у 2016 р. (станом на 01.01.2017 р.) і про суму коштів, яка обліковується на казначейських рахунках.

Чернівецькою облдержадміністрацією 13 лютого 2017 року затверджено Перелік відповідних об’єктів з будівництва, капітального ремонту і поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області, в якому визначено 15 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 289,55 млн грн, з них щодо:

10 об’єктів здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи загалом на суму 118,2 млн грн (що становить 40,8% запропонованого загального обсягу фінансування);

5 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 171,35 млн грн (що становить 59,2% запропонованого загального обсягу фінансування);

9 об’єктів передбачається введення їх в експлуатацію у 2017 році.

Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (15.02.2017 р.) та Міністерством інфраструктури України (24.02.2017 р.). При цьому, Міністерство фінансів поінформувало Чернівецьку облдержадміністрацію, що залишає Перелік об’єктів без розгляду, оскільки Мінфіном готуються зміни до Постанови КМУ від 16.09.2015 № 726 в частині виключення цього Міністерства з переліку органів виконавчої влади, з якими необхідно погоджувати такі переліки, що відповідатиме пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Чернівецької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що згідно із Законом України від 03.09.2015 р.
№ 666-VIII (із змінами відповідно до Закону України від 24.12.2015 р.
№ 914-VIII) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2017 року відповідний експеримент в Чернівецькій області уже проводився.

За даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року та за 2016 рік обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області в рамках відповідного експерименту, становив 446 млн грн, а використано таких коштів у сумі 160,3 млн гривень або 35,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2017 року становить 285,7 млн гривень.

Крім того, за інформацією Міністерства фінансів України (лист від 15.03.2017 р. № 35140-02-2/6738) орієнтовний обсяг коштів, що підлягатимуть перерахуванню до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області в рамках відповідного експерименту за підсумками січня і лютого 2017 року, становить 46,98 млн грн (в т.ч. за: січень – 21,65 млн грн, лютий – 25,33 млн грн.).

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., Шевченко О.Л., Молоток І.Ф., Рудик С.Я., а також начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Гах І.В.

Голова підкомітету державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. запропонував підтримати пропозицію підкомітету щодо погодження Переліку об’єктів (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

За підсумками обговорення, головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування роздану пропозицію, зокрема: погодити Перелік відповідних об’єктів у Чернівецькій області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Чернівецької облдержадміністрації від 13 лютого 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 13.02.2017 р. № 01.02/4-294 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію т.в.о. першого заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Зінченко М.А. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування в Одеській області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 03.04.2017 р. № 01/02-22/1766).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 4 квітня 2017 року надійшло звернення Одеської обласної державної адміністрації від 03.04.2017 р. № 01/02-22/1766 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в Одеській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2018 року запроваджується експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві;

для реалізації таких заходів у разі перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, 50% такого перевиконання зараховується до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету міста Києва в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з постановами від 03.02.2016 № 45 та від 01.03.2017 № 100) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» Уряд затвердив Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, обласним та Київській міській держадміністраціям про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників надходжень митних платежів, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці та в цілому по Україні. У разі перевиконання у звітному місяці загального обсягу показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, Казначейство забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів двома рівними частинами до 10 і 20 числа місяця, що настає за звітним, у обсягах, визначених пропорційно до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів.

Порядком також передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури, Укравтодором і Мінфіном (згідно з відповідною нормою Кодексу – лише з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства) та подальше погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Крім того, згідно з Порядком Казначейство інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про щомісячні індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва, а також про використання таких коштів.

Державне агентство автомобільних доріг листом від 20.03.2017 р. № 565/1/5.2-2 повідомило Комітет з питань бюджету, що з метою своєчасної та належної реалізації у 2017 році зазначеного експерименту, в межах повноважень, передбачених статтею 10 Закону України «Про автомобільні дороги», Укравтодором на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання розрахунків прогнозної суми надходження коштів до обласних бюджетів і бюджету міста Києва в рамках експерименту помісячно з початку 2017 року, та інформації про невикористані кошти від реалізації експерименту у 2016 р. (станом на 01.01.2017 р.) і про суму коштів, яка обліковується на казначейських рахунках.

Одеською обласною державною адміністрацією затверджено Перелік відповідних об’єктів з будівництва, капітального ремонту і поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування у Одеській області, в якому визначено 51 об’єкт з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 1 425,57 млн грн, з них щодо:

7 об’єктів здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи загалом на суму 246,38 млн грн (що становить 17,3% запропонованого загального обсягу фінансування);

44 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 1 179,19 млн грн (що становить 82,7% запропонованого загального обсягу фінансування);

19 об’єктів передбачено також фінансове забезпечення проведення відповідних робіт за рахунок коштів, визначених у державному бюджеті на 2017 рік за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (код 3111020), згідно з розпорядженням КМУ від 18.01.2017 р. № 14-р (із змінами згідно з розпорядженням від 01.02.2017 р. № 62-р) /витяг з цього документу в частині об’єктів по Одеській області роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/;

15 об’єктів передбачається введення їх в експлуатацію у 2017 році.

Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 03.04.2017 р. № 1450/1/5.2-6-137/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) та Міністерством інфраструктури України (копію листа Мінінфраструктури від 03.04.2017 р. № 1448/25/14-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету). При цьому, Міністерство фінансів поінформувало Одеську облдержадміністрацію, що залишає Перелік об’єктів без розгляду, оскільки Мінфіном готуються зміни до Постанови КМУ від 16.09.2015 № 726 в частині виключення цього Міністерства з переліку органів виконавчої влади, з якими необхідно погоджувати такі переліки, що відповідатиме пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Одеської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що згідно із Законом України від 03.09.2015 р.
№ 666-VIII (із змінами відповідно до Закону України від 24.12.2015 р.
№ 914-VIII) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2017 року відповідний експеримент в Одеській області уже проводився.

За даними звітності Казначейства за період дії експерименту обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області, становив 368,45 млн грн, а використано таких коштів у сумі 88,4 млн гривень або 24%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2017 року становить 280 млн гривень.

Крім того, за попередньою інформацією Міністерства фінансів орієнтовний обсяг коштів, що підлягатимуть перерахуванню до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області за підсумками січня і лютого 2017 року становить 145 млн грн (в т.ч. за: січень – 74,64 млн грн, лютий – 70,36 млн грн).

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Одеської облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Медуниця О.В., Шевченко О.Л., Деркач А.Л., Дубіль В.О., т.в.о. першого заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Зінченко М.А., начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області Варивода О.М., заступник директора Департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Міністерства інфраструктури України Кубальська-Колтунович С.С., а також директор Департаменту розвитку мережі доріг Державного агентства автомобільних доріг України Цепелєв С.Ю.

Голова підкомітету державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. запропонував підтримати пропозицію підкомітету щодо погодження Переліку об’єктів (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

За підсумками обговорення, головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування роздану пропозицію, зокрема: погодити Перелік відповідних об’єктів в Одеській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Одеської облдержадміністрації від 3 квітня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування в Одеській області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно із листом Одеської обласної державної адміністрації від 03.04.2017 р. № 01/02-22/1766 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Буци Ю.Б. щодо стану реалізації пунктів 10 та 17 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (щодо здійснення правочину з державним боргом та підготовки відповідних змін до цього Закону), а також щодо здійснення заходів щодо пролонгації облігацій Державного агентства автомобільних доріг України, випущених під державні гарантії.

Відмітили:

1. Відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) дозволено Міністерству фінансів України за згодою Національного банку України протягом 2017 року здійснити правочин з державним боргом шляхом обміну облігацій внутрішньої державної позики, що є у власності НБУ, на нові облігації внутрішніх державних позик на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. При цьому встановлено, що Мінфін за результатами такого правочину здійснює відповідне коригування граничного обсягу державного боргу, визначеного Законом, та показників фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до Закону.

В обґрунтуванні до статей урядового законопроекту про державний бюджет на 2017 рік (реєстр. № 5000 від 15.09.2016 р.) зазначалося, що проведення такої операції пов’язано із необхідністю зменшення боргового навантаження на економіку України та видатків державного бюджету у найближчій та середньостроковій перспективі.

Згідно з пунктом 17 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня здійснення правочину, визначеного пунктом 10 Прикінцевих положень Закону, подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на 2017 рік у частині зменшення видатків на обслуговування державного боргу (з урахуванням необхідності обслуговування збільшення державного боргу для націоналізації системоутворюючого банку) та збільшення видатків на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Таке положення було включено до Закону при прийнятті законопроекту про державний бюджет на 2017 рік у другому читанні та в цілому як закону за пропозицією Комітету з питань бюджету, ініційованою депутатською фракцією Партії «Блок Петра Порошенка». При цьому, ініціатором пропозиції зазначалося, що за результатами здійснення такого правочину має виникнути економія видатків державного бюджету на обслуговування державного боргу у сумі близько 20,5 млрд гривень.

Належить звернути увагу, що норма щодо здійснення аналогічного правочину з державним боргом щодо ОВДП у власності НБУ передбачалася у законах про державний бюджет на 2015 і 2016 роки, однак не була реалізована.

На офіційному сайті Мінфіну 13 січня 2017 року було розміщено інформацію, згідно з якою:

- НБУ та Мінфін продовжують обговорення репрофайлінгу облігацій внутрішньої державної позики, які перебувають у портфелі Національного банку;

- наразі сума таких ОВДП становить 383 млрд грн;

- зазначений процес має дві мети: 1) полегшити навантаження на державний бюджет за рахунок зміни строків погашення та обслуговування ОВДП, які тримає Національний банк; 2) сприяти проведенню виваженої фіскальної політики, яка буде відповідати цілям НБУ щодо забезпечення низької та стабільної інфляції та уможливлювати ефективну реалізацію режиму інфляційного таргетування;

- у результаті репрофайлінгу ОВДП, які перебувають у власності НБУ, мають бути конвертовані у довгострокові гривневі облігації різної строковості з прив’язкою доходності до рівня інфляції, а погашення нових зобов’язань Міністерства фінансів перед Національним банком буде відбуватися рівномірно протягом тривалого періоду (наразі обговорюється максимальний строк 30 років).

Доповідаючи відповідне питання, заступник Міністра фінансів Буца Ю.Б. зазначив, зокрема, що:

станом на 31 березня п.р. у власності НБУ знаходяться ОВДП на суму 383 млрд грн, при цьому з 2017 р. по 2020 р. необхідно погасити понад 50% таких ОВДП;

на обслуговування таких облігацій передбачено у державному бюджеті на 2017 рік 47,2 млрд грн (з яких на даний час вже сплачено майже 10,8 млрд грн);

на обслуговування державного боргу у зв’язку з націоналізацією та капіталізацією ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК” необхідно додатково близько 10,2 млрд грн, які не враховані у державному бюджеті на 2017 рік;

обсяг економії коштів на обслуговування державного боргу на 2017 рік залежить від дати проведення відповідного правочину (з розрахунку на 01.04.2017 р. – орієнтовно 24,5 млрд грн);

з урахуванням наведеного після проведення відповідного правочину збільшення видатків на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування можливе в обсязі близько 14,3 млрд грн.

Заступник директора департаменту відкритих ринків Національного банку Лановий В.В. повідомив, зокрема, що спочатку питання умов здійснення відповідного правочину було обговорено з Мінфіном, а два тижні тому в НБУ розпочалися зустрічі із зовнішніми аудиторами щодо узгодження даного питання, після чого його необхідно буде погодити з МВФ (загалом процес узгодження даного питання триватиме не менше двох місяців). Поряд з тим, представник НБУ зазначив, що після здійснення відповідного правочину термін обігу нових ОВДП має становити від 4 до 30 років з рівномірним погашенням щороку, а відсоткова ставка буде прив’язана до інфляції. 

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Амельченко В.В., Унгурян П.Я., Мельник С.І., Матвієнко А.С., Павлов К.Ю., Шевченко О.Л., Дубневич Б.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів Буца Ю.Б., заступник директора департаменту відкритих ринків Національного банку Лановий В.В.

За підсумками обговорення вирішено продовжити розгляд даного питання на наступному засіданні Комітету, на яке запросити особисто Міністра фінансів та Голову Національного банку для надання більш ґрунтовної інформації та конкретизації строків виконання відповідних норм Закону.

2. На засіданні Комітету 22 лютого поточного року вже порушувалося питання з приводу здійснення заходів щодо пролонгації облігацій Державного агентства автомобільних доріг, випущених під державні гарантії, та, зважаючи на необхідність пошуку додаткових джерел фінансового забезпечення дорожньої галузі, було вирішено рекомендувати Міністерству фінансів сприяти прискоренню врегулювання порушеного питання (відповідна інформація надана народним депутатам – членам Комітету).

Згідно із зазначеною інформацією починаючи з січня цього року проводилися наради і зустрічі за участі представників Мінфіну, Укравтодору, а також ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» і ПАТ «Державний ощадний банк України» (як власників облігацій) щодо продовження строку обігу і погашення облігацій серії С на загальну суму 2 млрд грн, випущених Укравтодором у 2012 році під державні гарантії (згідно із постановою КМУ від 14.05.2012 р. № 393), з 26.12.2017 р. до 26.12.2019 р. (тобто на два роки).

Заступник директора фінансово-економічного департаменту Державного агентства автомобільних доріг Бакуліч В.М. доповів, що на даний час за наслідками вжитих заходів (копію листа Укравтодору від 03.04.2017 р. до Мінфіну надано народним депутатам – членам Комітету):

АТ «Укрексімбанк» надав згоду на продовження строків обігу та погашення відповідних облігацій;

АТ «Ощадбанк» надав таку згоду за умови врегулювання відповідним рішенням Уряду питань, пов’язаних з наявністю джерел для виконання Укравтодором зобов’язань за облігаціями та забезпеченням державною гарантією зобов’язань Укравтодору за облігаціями з урахуванням продовження їх строків обігу та погашення. Таку інформацію підтвердила у своєму виступі заступник Голови Правління ПАТ «Державний ощадний банк України» Земцова І.М.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Амельченко В.В., Унгурян П.Я., Матвієнко А.С., Шевченко О.Л., а також заступник Міністра фінансів Буца Ю.Б., заступник директора фінансово-економічного департаменту Державного агентства автомобільних доріг Бакуліч В.М. та заступник Голови Правління ПАТ «Державний ощадний банк України» Земцова І.М.

Зокрема, звернуто увагу на необхідність Мінінфраструктури забезпечити якнайшвидше врегулювання рішенням Кабінету Міністрів України необхідних питань для пролонгації обігу і погашення відповідних облігацій та здійснення перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Укравтодору на 2017 рік, з метою збільшення на 2 млрд грн видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування.

За підсумками обговорення вирішено запросити на наступне засідання Комітету особисто Міністра інфраструктури та В.о. Голови Державного агентства автомобільних доріг для інформування щодо врегулювання порушеного питання.

3. Крім того, народними депутатами України було порушено питання щодо необхідності невідкладно забезпечити нормативно-правове врегулювання питання використання у 2017 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування та подати на погодження Комітету відповідне рішення Уряду.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., заступник директора фінансово-економічного департаменту Державного агентства автомобільних доріг Бакуліч В.М.

За наслідками обговорення Комітет визначився направити відповідне звернення до Прем’єр-міністра України.

Перший заступник Голови Комітету                                 В.В. Амельченко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк