Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №98 від 23 травня 2017 року

15³⁰  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 23 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Матвієнко А.С., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Больбат О.О., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування) (постанова КМУ від 18.05.2017 № 332).

3. Про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Донецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 15.05.2017 р. № вх01-02583-01/02).

4. Про погодження змін до переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 17.05.2017 № 514).

5. Про формування персонального складу комісії щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В. та голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо визначення посадової особи публічного права)" (реєстр. № 5672 (доопрац.) від 14.03.2017, народний депутат України Матейченко К.В. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо врегулювання окремих питань застосування превентивних антикорупційних механізмів" (реєстр. № 6209 від 17.03.2017, народні депутати України Береза Б.Ю., Дерев'янко Ю.Б., Добродомов Д.Є., Луценко І.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо професійних вимог до членів Кабінету Міністрів України)" (реєстр. № 6293-1 від 11.04.2017, народний депутат України Веселова Н.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" (реєстр. № 6347 від 12.04.2017, Кабінет Міністрів України);

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності виведення банків з ринку, продажу активів банків, а також адаптації до міжнародних стандартів та актів законодавства ЄС» (реєстр. № 6273 від 31.03.2017), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Демчаком Р.Є., Поляковим М.А., Різаненком П.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він розроблений з метою посилення інституційної спроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонду), удосконалення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі прискорення продажу активів, а також посилення захисту прав вкладників шляхом прискорення проведення виплат відшкодування коштів таким вкладникам, посилення повноважень кураторів Національного банку України, приведенням норм законодавства України до міжнародних стандартів.

Для реалізації такої мети законопроектом пропонується внести відповідні зміни до Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про акціонерні товариства», «Про іпотеку», «Про судовий збір» і «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про виконавче впровадження».

Зокрема, статтю 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пропонується доповнити новими положеннями, згідно з якими:

Національний банк України надає Фонду кредит за поточною обліковою ставкою Нацбанку, у тому числі з метою реструктуризації діючих договорів;

Міністерство фінансів України надає Фонду кредит за відсотковою ставкою, що не перевищує один відсоток річних, у тому числі з метою реструктуризації діючих договорів.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2016 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» здійснено аналогічні операції на суму 7,9 млрд грн (за ставкою 10% річних на термін до 15 років), у 2015 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» здійснено аналогічні операції на суму 41,5 млрд грн (за ставкою 12,5% річних на термін до 15 років), а у 2014 році відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» – на суму 10,1 млрд грн (за ставкою 12% річних на термін до 20 років).

З цього приводу у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що у разі прийняття законопроекту держава в особі Міністерства фінансів України недоотримає на кредитні зобов’язання Фонду (на сьогодні складають 59,56 млрд грн під 9,99% – 12,5% річних і з терміном погашення квітень 2025 року – грудень 2031 року) відсотки, які необхідно буде заплатити до кінця 2031 року, у сумі 85,8 млрд грн (в цілому Фонд має повернути суму з відсотками у розмірі 145,36 млрд грн, що в 2,44 рази більше отриманої суми).

Крім того, законопроектом вносяться доповнення до Закону України «Про судовий збір», а саме:

до статті 5, згідно з якими від сплати судового збору звільняються Фонд та/або уповноважена особа Фонду за подання позовів до власника істотної участі, учасника та/або керівника банку з вимогою про відшкодування шкоди, банк, що виводиться з ринку або ліквідується, – за подання позовів до власника істотної участі, учасника та/або керівника банку з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку;

до статті 8, згідно з якими Фонду при здійсненні своїх повноважень та/або банкам, які виводять з ринку або ліквідовуються, при поданні позовних заяв, апеляційних скарг, касаційних скарг надається право відстрочення сплати судового збору та його сплати виключно у разі набрання чинності судовим рішенням, прийнятим на користь іншої сторони у справі, у строк, що не перевищує 5 робочих днів.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Таким чином, реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору і необхідності збільшення видатків загального фонду державного бюджету на функціонування судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту можуть вплинути на доходну частину державного бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості таких позовів Фонду та банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, з якими вони будуть звертатися до судів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності виведення банків з ринку, продажу активів банків, а також адаптації до міжнародних стандартів та актів законодавства ЄС» (реєстр. № 6273 від 31.03.2017), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Демчаком Р.Є., Поляковим М.А., Різаненком П.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення коштів, які має повернути Фонд до державного бюджету у наступних бюджетних періодах, а також може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про кооперацію» (щодо вдосконалення механізму господарської діяльності кооперативів) (реєстр. № 5597 від 23.12.2016), внесений народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

З метою підвищення ефективності господарської діяльності кооперативу та забезпечення гідного рівня життя учасників кооперативу та членів їхніх сімей автором ініціативи підготовлено даний законопроект, яким пропонується, зокрема, визначити, що:

держава здійснює кредитування та лізинг кооперативів за пільговою ставкою, що не має перевищувати 3% річних /нова стаття 38-1 до зазначеного Закону/;

у разі якщо особа, яка стоїть на обліку в центрі зайнятості і одержала статус безробітного, планує створити кооператив або увійти в нього в якості члена або асоційованого члена, має право одержати одноразово всю суму допомоги по безробіттю за весь період перебування на обліку в центрі зайнятості /доповнення до статті 19 Закону України «Про кооперацію»/.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту в частині запровадження державної підтримки кооперативів шляхом пільгового кредитування та лізингових операцій потребуватиме збільшення видаткової частини державного бюджету.

Одночасно Мінфін зазначає, що надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, передбачено Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а також у законопроекті не запропоновано механізму надання допомоги по безробіттю зазначеним особам, який би передбачав забезпечення ефективного використання коштів Фонду загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про кооперацію» (щодо вдосконалення механізму господарської діяльності кооперативів) (реєстр. № 5597 від 23.12.2016), внесений народним депутатом України Головком М.Й., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для державної підтримки кооперативів шляхом пільгового кредитування та лізингових операцій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (щодо визначення статусу державних службовців Центральних державних архівів України) (реєстр. № 6287 від 05.04.2017), поданий народними депутатами України Молотком І.Ф., Горбуновим О.В., Іщейкіним К.Є., Дубневичем Б.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Запропонованим законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Національний архівний фонд та архівні установи» в частині визначення Центральних державних архівів, як державних органів, та встановлення за посадовими особами цих установ, які займають керівні посади, статусу державних службовців.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту, реалізація положень законопроекту у зв’язку із збільшенням чисельності державних службовців може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Також Міністерством фінансів України висловлено зауваження щодо запропонованих змін до Закону України «Національний архівний фонд та архівні установи» та загалом зазначено про не підтримку законопроекту.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (щодо визначення статусу державних службовців Центральних державних архівів України) (реєстр. № 6287 від 05.04.2017), поданий народними депутатами України Молотком І.Ф., Горбуновим О.В., Іщейкіним К.Є., Дубневичем Б.В., матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про стратегічну екологічну оцінку (реєстр. № 6106 від 21.02.2017), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Кривенком В.М., Маркевичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом передбачається запровадити процедуру стратегічної екологічної оцінки наслідків виконання документів державного планування /стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи/ для довкілля, в тому числі здоров’я населення (крім проектів документів, пов’язаних з обороною або надзвичайними ситуаціями, а також фінансових планів та бюджету), у зв’язку з чим, також запропоновано внести зміни до деяких законодавчих актів, зокрема до Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про курорти», «Про державні цільові програми», «Про регулювання містобудівної діяльності».

Варто зазначити, що замовником стратегічної екологічної оцінки є орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який є відповідальним за розроблення документів державного планування та здійснює загальне керівництво і контроль за їх виконанням, або інший визначений законодавством замовник документів державного планування.

Відповідно до положень законопроекту повноваження щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки та заходів, пов’язаних з цим, покладаються на органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування. Зокрема, визначено конкретні повноваження з цих питань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій (відповідних підрозділів з питань охорони навколишнього природного середовища та з питань охорони здоров’я), органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони здоров’я.

Поряд з цим, законопроектом передбачено залучення інших органів влади, спеціалістів і науковців.

Варто зазначити, що положення законопроекту щодо забезпечення замовником здійснення та фінансування стратегічної екологічної оцінки може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що порушені у законопроекті питання можуть бути вирішені шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про екологічну експертизу» та деяких інших законів. У зв’язку з чим за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про стратегічну екологічну оцінку (реєстр. № 6106 від 21.02.2017), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Кривенком В.М., Маркевичем Я.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про виноград та виноробну продукцію (реєстр № 5667 від 19.01.2017), поданий народним депутатом України О.І. Урбанським.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується прийняти Закон України «Про виноград та виноробну продукцію», при цьому визнати таким, що втратить чинність Закон України «Про виноград та виноградне вино» і внести зміни до деяких законів України.

Зокрема, законопроектом передбачено:

уточнення термінологічних визначень щодо виробництва виноробної продукції,

покладання повноважень щодо державного регулювання діяльності у сфері виноградарства і виноробства на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, а державного нагляду (контролю) у цій сфері – на центральний орган виконавчої влади з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів,

створення і функціонування при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику Центральної галузевої дегустаційної комісії виноробної промисловості (функції Центральної галузевої дегустаційної комісії з оцінки якості спирту, горілок, горілок особливих, лікеро-горілчаних та слабоалкогольних напоїв передано спеціалізованим дегустаційним комісіям підприємств-виробників, їх об’єднань /відповідно до наказу Мінагрополітики від 28.10.2013 р. № 638 "Про передачу функцій центральних галузевих дегустаційних комісій спеціалізованим дегустаційним комісіям підприємств-виробників, їх об’єднань"/),

здійснення комплексних досліджень галузевих наукових установ,

надання державної фінансової підтримки виноградарства за умови вирощування виноградників у межах зон вирощування винограду та дотримання інших встановлених вимог,

створення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, Державного реєстру виноградників, що розміщуватиметься на офіційному сайті у вільному доступі.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Однак, реалізація вищезазначених положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також зазначається у висновках Міністерства фінансів України і Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Поряд з цим, у статті 16 законопроекту передбачається відповідальність: за недотримання вимог цього Закону до суб’єктів господарювання та/або фізичних осіб – виробників винограду та застосування санкцій у вигляді штрафів від 50 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

При цьому, зазначено, що визначені цією статтею санкції у вигляді штрафів сплачуються до місцевих бюджетів протягом 10 робочих днів з дня надання відповідного припису, відтак, зазначене сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів у разі виявлення зазначених правопорушень.

Крім того, передбачено набрання чинності цим законом через один рік з дня опублікування, крім статей 2, 3, абзаців першого та другого частини першої статті 16, які набирають чинність через 90 днів з дня опублікування.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні проект доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про виноград та виноробну продукцію (реєстр № 5667 від 19.01.2017), поданий народним депутатом України О.І. Урбанським, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, опосередковано збільшуватиме надходження місцевих бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.6. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» та до Регламенту Верховної Ради України щодо посилення парламентського контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції та спрощення порядку звільнення Голови та членів агентства (реєстр. № 6325 від 10.04.2017), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Законопроектом, серед іншого, передбачається встановити, що до складу Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Агентство) як колегіального органу входитимуть члени Агентства, кількість яких відповідатиме кількості депутатських фракцій та груп у Верховній Раді України (підпункт «а» пункту 2 частини першої розділу І законопроекту).

Згідно з чинною нормою до складу Агентства входять 5 членів. Наразі у Верховній Раді України VIII скликання налічується 8 депутатських фракцій і груп.

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про запобігання корупції» заробітна плата членів Агентства складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років, доплати за ранг, премії та інших надбавок, встановлених законодавством про державну службу. При цьому посадовий оклад члена Агентства становить 19,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (у 2017 році – 31200 грн).

Таким чином, у теперішніх умовах реалізація відповідної законодавчої ініціативи призведе до збільшення видатків державного бюджету на функціонування Агентства (в частині видатків на оплату праці з нарахуваннями).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що на сьогодні до складу Агентства входять 5 членів, тому реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету, проте необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття до законопроекту не надано.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» та до Регламенту Верховної Ради України щодо посилення парламентського контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції та спрощення порядку звільнення Голови та членів агентства (реєстр. № 6325 від 10.04.2017), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Агентства в частині видатків на оплату праці з нарахуваннями). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.7.; 1.2.8.; 1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про забезпечення державного контролю під час надання соціальної підтримки (реєстр. № 6159 від 06.03.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, про забезпечення державного контролю під час надання соціальної підтримки (реєстр. № 6159-1 від 20.03.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., та про забезпечення державно-громадського контролю під час надання соціальної підтримки (реєстр. № 6159-2 від 23.03.2017), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектами пропонується врегулювати питання щодо державного контролю під час надання соціальної підтримки, зокрема шляхом соціального інспектування з метою виявлення порушень під час надання соціальної підтримки, визначити повноваження та права соціального інспектора. Відповідно до прикінцевих положень законопроектів набрання чинності відповідних законів визначено з 1 січня 2018 року, при цьому згідно із законопроектами за реєстр. № 6159 та № 6159-1 державний контроль за дотриманням законодавства під час надання соціальних послуг здійснюватиметься починаючи з 1 січня 2019 року, а державний контроль під час призначення пенсій – починаючи з 1 січня 2020 року.

Для здійснення державного контролю із зазначених питань створюватиметься соціальна інспекція, як територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, які здійснюють соціальне інспектування. При цьому, згідно із законопроектом за реєстр. № 6159-1 до соціальної інспекції віднесено територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової та бюджетної політики, та, на відміну від законопроекту за реєстр. № 6159, до видів соціальної підтримки, щодо яких здійснюватиметься державний контроль, не віднесено пенсії.

Соціальний інспектор, що є посадовою особою соціальної інспекції, проводитиме соціальне інспектування, здійснюватиме контроль правильності та своєчасності призначення соціальної підтримки, дотримання державних стандартів соціальних послуг. Положення та кваліфікаційні вимоги до цієї посади затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України.

Також, законопроектами передбачено функціонування соціального аудитора у структурному підрозділі районної (міської) державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань соціального захисту населення, який здійснюватиме за розпорядженням керівника або на вимогу соціального інспектора обстеження матеріально-побутових умов сімей, що звернулися за призначенням соціальної підтримки, та має інші повноваження відповідно до посадової інструкції.

Крім того, згідно із законопроектом за реєстр. № 6159-2 забезпечуватиметься державно-громадський контроль під час надання соціальної підтримки, до проведення якого, окрім соціальних інспекторів, залучатимуться представники громадських об’єднань.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 6159, підготовленою Міністерством соціальної політики України, постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1091 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям» було започатковано діяльність державних соціальних інспекторів у складі структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, ефективність діяльності яких в даний час є вкрай низькою. Водночас зазначено, що фахівці, які до введення в дію Закону займали посаду державного соціального інспектора, залишаться соціальними аудиторами відповідних підрозділів, але не виконуватимуть контролюючих функцій.

Відповідно до пояснювальних записок до законопроектів їх реалізація потребуватиме збільшення граничної чисельності апарату Міністерства соціальної політики та видатків на його утримання і за орієнтовними розрахунками для впровадження соціальної інспекції необхідно додатково передбачити видатки в сумі близько 50 млн грн на рік.

При цьому відмічено, що для фінансового забезпечення функціонування соціальної інспекції можливо використовувати кошти, отримані від позики № 8404-UА Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Ефективність діяльності соціальної інспекції буде забезпечено за рахунок позики Світового банку № 8404 – UA в рамках проекту „Модернізація системи соціального захисту України”, в рамках якої передбачено оснащення робочих місць соціальних інспекторів комп’ютерами, офісним та супутнім обладнанням, засобами зв’язку, а також автоматизацію робочого місця соціального інспектора, створення постійно діючої системи навчання соціальних інспекторів, розробку досконалої нормативно-правової бази діяльності соціальної інспекції тощо. На розробку, створення та впровадження механізмів зміцнення нагляду та контролю в рамках позики Світового банку передбачено 6,4 млн дол. США.

В той же час, законопроектами вносяться зміни до низки законів України, зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині застосування адміністративної відповідальності до посадових осіб, винних у порушенні законодавства під час надання соціальної підтримки та соціального інспектування, у вигляді штрафу в розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 170 грн до 340 грн./. Реалізація таких пропозицій може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У експертних висновках Міністерства фінансів України до законопроектів за реєстр. № 6159, № 6159-1, № 6159-2 зазначено, що положення проектів законів потребують додаткових видатків державного бюджету. Разом з тим, у експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 6159-1 звернуто увагу на певні внутрішні неузгодженості положень законопроекту та віднесення до повноважень Міністерства соціальної політики питань з надання соціальної допомоги та соціальних послуг і висловлено позицію про непідтримку законопроекту.

Висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду вищевказаних законопроектів не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проектів законів України про забезпечення державного контролю під час надання соціальної підтримки (реєстр. № 6159 від 06.03.2017), поданого Кабінетом Міністрів України, про забезпечення державного контролю під час надання соціальної підтримки (реєстр. № 6159-1 від 20.03.2017), поданого народним депутатом України Веселовою Н.В., та про забезпечення державно-громадського контролю під час надання соціальної підтримки (реєстр. № 6159-2 від 23.03.2017), поданого народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, мають вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та опосередковано можуть збільшувати надходження до державного бюджету у зв’язку із започаткуванням адміністративної відповідальності за порушення законодавства під час надання соціальної підтримки). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (реєстр. № 6355 від 12.04.2017), внесений народними депутатами України Рибаком І.П., Тімішем Г.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується змінити з 1 січня 2018 року концептуальні підходи державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції, виклавши в новій редакції Закон України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (далі – Закон), а також внести зміни до Господарського кодексу України та законів України «Про страхування», «Про фермерське господарство», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про особисте селянське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою його прийняття є забезпечення сільськогосподарських товаровиробників якісним страховим захистом, за умови сплати ними лише частини ринкової вартості страхової премії, а також запровадження державного планування та регулярного фінансування програм субсидованого агрострахування в Україні.

Статтею 10 нової редакції Закону пропонується встановити, що державна фінансова підтримка здійснюється шляхом:

1) надання державної субсидії для здешевлення страхових платежів за договорами страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою за рахунок грошових коштів державного бюджету та/або місцевих бюджетів. Грошові кошти на виплату субсидії для здешевлення страхових платежів за договорами страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою щорічно передбачаються у законі про державний бюджет на відповідний рік;

2) надання за рахунок грошових коштів державного бюджету державної фінансової допомоги (безповоротної допомоги або бюджетної позики) до фонду покриття катастрофічних ризиків Аграрного страхового пулу України в разі недостатності грошових коштів для здійснення страхових виплат при настанні катастрофічних випадків при страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Повернення такої бюджетної позики враховується при визначенні розміру відрахувань до фонду покриття катастрофічних ризиків Аграрного страхового пулу України протягом наступних періодів страхування (років). При цьому розмір таких щорічних відрахувань не може бути більшим 10 відсотків ризикової частини страхового платежу.

Поряд з тим, пунктом 4 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» доручається Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Державного бюджету України на кожен наступний фінансовий рік передбачати у повному обсязі кошти для надання субсидій для здешевлення страхових платежів за договорами страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою відповідно до вимог цього Закону.

Разом з тим, у чинній редакції Закону встановлено, що:

державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції полягає у наданні з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді субсидій на відшкодування частини страхового платежу (страхової премії), фактично сплаченого ними за договорами страхування сільськогосподарської продукції, в порядку, встановленому цим Законом (частина перша статті 25);

у разі настання надзвичайної ситуації, яка набуває масштабів катастрофи, за умови недостатності коштів у страховому фонді покриття катастрофічних ризиків держава через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику, надає Пулу бюджетну позику, порядок надання та використання якої затверджує Кабінет Міністрів України (частина перша статті 18).

Отже, реалізація вказаних положень законопроекту призведе до більшого навантаження на державний бюджет порівняно з чинними нормами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, проте визначити вартісну величину впливу неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що передбачене у законопроекті вищенаведене доручення Уряду передбачити у державному бюджеті у повному обсязі відповідні кошти суперечить частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків), а також нормам Бюджетного кодексу України, насамперед, частини другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету) та частині другій статті 23 (згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом).

Поряд з тим, частиною п’ятою статті 13 нової редакції Закону пропонується встановити, що центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної аграрної політики є розпорядником грошових коштів державного бюджету для надання субсидій для здешевлення страхових платежів за договорами  страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою, а також для надання державної фінансової допомоги (безповоротної або бюджетної позики) до фонду покриття катастрофічних ризиків Аграрного страхового пулу України в разі недостатності коштів у цьому фонді для здійснення страхових виплат при настанні катастрофічних випадків при страхуванні сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою. Таке положення не узгоджується із частиною третьою статті 22 Бюджетного кодексу України, згідно з якою головний розпорядник коштів державного бюджету визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про державний бюджет шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

Крім того, статтею 14 нової редакції Закону передбачається визначення безпосередньо в законі порядку надання субсидій для здешевлення страхових платежів за договорами страхування сільськогосподарської продукції з державною фінансовою підтримкою. Таке положення не узгоджується з частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України, згідно з якою за рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України.

Аналогічні зауваження щодо невідповідності окремих положень законопроекту бюджетному законодавству наведені у висновку Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (реєстр. № 6355 від 12.04.2017), внесений народними депутатами України Рибаком І.П., Тімішем Г.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення витрат державного бюджету щодо відповідної державної фінансової підтримки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року;

рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин привести окремі положення законопроекту у відповідність до вимог бюджетного законодавства (зокрема, частину п’яту статті 13 нової редакції Закону узгодити з частиною третьою статті 22 Бюджетного кодексу України, а статтю 14 – з частиною сьомою статті 20 цього Кодексу), а також виключити пункт 4 розділу XI законопроекту як такий, що суперечить статті 95 Конституції України та нормам Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстр. № 6303 від 06.04.2017), внесений народними депутатами України Різаненком П.О., Поляковим М.А., Демчаком Р.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про оплату праці», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі – Закон), «Про банки і банківську діяльність», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про захист персональних даних», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить посилити інституційну та фінансову незалежність Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія).

Щодо положень законопроекту в межах компетенції Комітету з питань бюджету належить зауважити таке.

І. Окремі положення законопроекту суперечать Конституції України, Бюджетному кодексу України (далі – Кодекс) та деякому іншому законодавству.

1. Частиною другою та третьою нової редакції статті 18 Закону /підпункт 14 пункту 6 розділу І законопроекту/ передбачено, що на фінансування Комісії спрямовуються кошти, одержані від: 1) надання адміністративних послуг; 2) сплати учасниками фондового ринку внеску на регулювання; 3) коштів, які надходять для Комісії в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ; 4) інших джерел, не заборонених законодавством. Крім того, зазначається, що такі кошти спрямовуються виключно на забезпечення діяльності Комісії, яка самостійно розподіляє та розпоряджається такими коштами. Частинами першою і другою нової статті 22 Закону /у підпункті 15 пункту 6 розділу І законопроекту/ визначено, що Комісія має право самостійно розподіляти та розпоряджатися коштами, що надходять до спеціального фонду державного бюджету та спрямовані на забезпечення діяльності Комісії, при цьому використання зазначених коштів спеціального фонду державного бюджету здійснюється в порядку, затвердженому Комісією.

Такі положення законопроекту не відповідають нормам Кодексу, зокрема:

частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

пункту 1 частини першої статті 7 (яким визначено принцип єдності бюджетної системи України, що забезпечується серед іншого єдиним регулюванням бюджетних відносин та єдністю порядку виконання бюджетів);

пункту 5 частини першої статті 40 (згідно з яким законом про державний бюджет встановлюються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету /повноваження головного розпорядника, надане цим Кодексом, законом про державний бюджет, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування/ за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку);

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет);

статтям 29, 64, 66, 69 (згідно з якими плата за надання адміністративних послуг належать до доходів загального фонду державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів).

2. Новою статтею 20 Закону /підпункт 15 пункту 6 розділу І законопроекту/ пропонується наділити Комітет Верховної Ради України з питань бюджету новими повноваженнями, а саме встановити, що цей Комітет: 1) затверджує план діяльності Комісії; 2) затверджує умови та розміри оплати праці Голови та членів Комісії; 3) вирішує інші питання, пов’язані з фінансуванням діяльності Комісії відповідно до вимог цього Закону. При цьому передбачається, що:

Голова Комісії не пізніше 1 липня поточного року подає для затвердження Комітету з питань бюджету проект плану діяльності Комісії на наступний рік;

Комітет з питань бюджету у місячний строк приймає рішення про затвердження плану діяльності Комісії або надає обґрунтовані зауваження до нього; таке рішення підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Комісії у строк не пізніше п`яти днів з дня його прийняття;

у разі надходження зауважень Комісія у 15-денний строк після їх отримання подає відкоригований проект плану діяльності Комітету ВРУ з питань бюджету для затвердження;

після затвердження плану діяльності Комісія формує проект кошторису на наступний рік та подає його до Міністерства фінансів для включення до проекту державного бюджету на відповідний рік.

Також пропонується визначити, що Комісія може передбачати у плані діяльності та кошторисі на відповідний рік створення резервів коштів, зокрема для покриття непередбачуваних видатків, здійснення капітальних видатків майбутніх періодів. Розмір резервів коштів не може перевищувати 30% суми планових видатків Комісії на плановий рік та два наступні прогнозні періоди, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету. Відрахування до резервів коштів не можуть перевищувати 10% розміру видатків кожного планового року, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.

Передбачена цими положеннями законопроекту особлива процедура визначення видатків державного бюджету на функціонування Комісії суперечить нормам Кодексу, насамперед:

пункту 1 частини першої статті 7 щодо дотримання принципу єдності бюджетної системи України;

статтям 34-36 (якими унормовано процедуру розробки проекту державного бюджету, зокрема питання підготовки бюджетних запитів головними розпорядниками коштів державного бюджету та їх аналіз Мінфіном);

статті 47 (щодо кошторисів бюджетних установ).

Поряд з тим, запропоновані нові повноваження Комітету ВРУ з питань бюджету не узгоджуються з повноваженнями зазначеного Комітету за дотриманням бюджетного законодавства, визначеними частиною другою статті 109 Кодексу, а також не відповідають вимогам статті 89 Конституції України та Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (насамперед, щодо статусу та завдань комітетів ВРУ, які є органами Верховної Ради України, які утворюються для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій).

Крім того, запропонований план діяльності Комісії на рік має включати в першу чергу планові завдання і заходи Комісії відповідно до функціональних повноважень, а не лише питання фінансового забезпечення її діяльності. Відтак, зазначене питання та питання затвердження умов і розмірів оплати праці Голови та членів Комісії не відповідають предметам відання Комітету ВРУ з питань бюджету, визначеним постановою Верховної Ради України від 04.12.2014 р. № 22-VIII «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання».

3. Підпунктом 2 пункту 5 розділу ІІ законопроекту доручається Кабінету Міністрів України передбачити в проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатки загального фонду державного бюджету на фінансування діяльності Комісії в обсязі не меншому, ніж передбачений у Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Таке положення законопроекту суперечить частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та нормам Кодексу, зокрема, частині другій статті 4 та частині другій статті 23 (згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет у порядку, визначеному Кодексом).

4. Загалом порушені у вищенаведених положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також вказує на невідповідність деяких положень законопроекту вимогам Кодексу та зауважує, що реалізація запропонованих змін матиме наслідком порушення принципу єдності бюджетної системи України.

ІІ. Щодо впливу положень законопроекту на показники бюджету слід зазначити таке.

На даний час функціонування Комісії здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (у Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено бюджетні призначення загального фонду за відповідною бюджетною програмою (код 6151010) у сумі 86 977,4 тис. грн). Натомість законопроектом пропонується здійснювати фінансове забезпечення Комісії не лише із загального фонду державного бюджету (у 2018 р. – не нижче рівня 2017 р.), але й за рахунок доходів спеціального фонду державного бюджету (зокрема, плати за надання Комісією адміністративних послуг, при тому що такий платіж згідно з чинними нормами належить до доходів загального фонду бюджету).

Новою статтею 19 Закону і пунктом 1 розділу ІІ законопроекту передбачається запровадити з 01.01.2019 р. справляння учасниками фондового ринку внесків на регулювання, які мають сплачуватися до державного бюджету, а відповідно до нової редакції статті 18 Закону передбачається цільове спрямування таких надходжень.

Законопроектом пропонується скасувати справляння державного мита за реєстрацію випуску цінних паперів та за реєстрацію деривативів. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 64 та пунктом 20-2 частини першої статті 69 Кодексу державне мито зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Таким чином, практичне застосування положень законопроекту у разі його прийняття призведе до зменшення доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів та збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету, про що також зазначає Мінфін.

Поряд з тим, Мінфін звертає увагу, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів, зокрема, положення про:

право члена Комісії на компенсацію зарплати протягом шести місяців з дня закінчення строку його повноважень у розмірі середньої зарплати за останні шість місяців до звільнення;

правовий захист представників Комісії, у т.ч. шляхом забезпечення правової допомоги адвокатами та іншими фахівцями у галузі права, у разі подання проти них позовів або їх участі в адміністративному чи кримінальному провадженні, що пов’язані з виконанням ними своїх повноважень;

надання права Комісії здійснювати страхування професійної відповідальності та страхування від нещасного випадку представників Комісії;

проведення щорічного аудиту річної фінансової звітності Комісії аудиторською фірмою, що має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту;

покладення на Комісію додаткових повноважень, зокрема, в частині оцінювання на фондовому ринку, проведення перевірок щодо наявності маніпулювання на регульованих ринках та/або БТС, використання інсайдерської інформації, інших порушень законодавства на ринку цінних паперів та про акціонерні товариства;

делегування Комісією своїх повноважень саморегулівним організаціям та залучення Комісією експертів.

Однак суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстр. № 6303 від 06.04.2017), внесений народними депутатами України Різаненком П.О., Поляковим М.А., Демчаком Р.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів, збільшення доходів спеціального фонду держаного бюджету та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Комісії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності привести окремі положення законопроекту у відповідність до вимог Конституції України та Бюджетного кодексу України, зокрема, виключити:

підпункт 14 пункту 6 розділу І законопроекту /щодо зміни редакції статті 18 Закону/ як такий, що не відповідає статтям 4, 13, 29, 40, 64, 66 і 69 Кодексу;

нову статтю 20 Закону /у підпункті 15 пункту 6 розділу І законопроекту/, оскільки відповідне положення суперечить статті 89 Конституції України та статтям 7, 34-36, 47 і 109 Кодексу;

частини першу і другу нової статті 22 Закону /у підпункті 15 пункту 6 розділу І законопроекту/, оскільки відповідне положення суперечить статтям 4, 7, 13 і 40 Кодексу;

підпункт 2 пункту 5 розділу ІІ законопроекту як такий, що не відповідає статті 95 Конституції України та статтям 4 і 23 Кодексу.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Опосередкований:

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо пропаганди чи реклами наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів) (реєстр. № 6307 від 06.04.2017), внесений народним депутатом України Голубовим Д.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Даним законопроектом пропонується внести зміну до частини першої статті 8 Закону України «Про рекламу», якою запровадити заборону на розповсюдження реклами наркотичних засобів, психотропних речовин або їх прекурсорів, рослин, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини або їх прекурсори, і їх частин, що містять наркотичні засоби або психотропні речовини або їх прекурсори, а також нових потенційно небезпечних психоактивних речовин.

Поряд з тим, пропонується Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити новою статтею, якою передбачити штрафи за вчинення вищезазначених порушень: на громадян – у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 850-1700 грн/ з конфіскацією рекламної продукції та обладнання, використаного для її виготовлення; на посадових осіб рекламодавця або розповсюджувача реклами – у розмірі від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 1700-4250 грн/ з конфіскацією рекламної продукції та обладнання, використаного для її виготовлення. Крім того, у разі вчинення відповідною особою протягом року таких же порушень визначаються штрафи у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 8500-17000 грн/ з конфіскацією рекламної продукції та обладнання, використаного для її виготовлення.

Слід відмітити, що встановлення зазначених штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету і таке збільшення буде залежати від кількості осіб, які порушуватимуть заборону на розповсюдження реклами наркотичних засобів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо пропаганди чи реклами наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів) (реєстр. № 6307 від 06.04.2017), внесений народним депутатом України Голубовим Д.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.13. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства осіб, які претендують на зайняття посад з відповідальним або особливо відповідальним становищем, а також з підвищеним корупційним ризиком (реєстр. № 6196 від 15.03.2017), внесений народним депутатом України Чумаком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Законопроектом пропонується, зокрема, доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 366-2, встановивши кримінальну відповідальність за подання особою до будь-якого з державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства, завідомо недостовірних відомостей про факт перебування у громадянстві (підданстві) іншої держави (держав) – у вигляді накладення штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від 3 до 5 років.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету залежно від кількості осіб, які приховуватимуть факт перебування у громадянстві іншої держави.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо громадянства осіб, які претендують на зайняття посад з відповідальним або особливо відповідальним становищем, а також з підвищеним корупційним ризиком (реєстр. № 6196 від 15.03.2017), внесений народним депутатом України Чумаком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідного порушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.14. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо встановлення грошової винагороди для викривачів (реєстр. № 6225 від 23.03.2017), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» передбачається створити механізм нагородження викривачів, зокрема, у змінах до статті 53 вказаного Закону пропонується запровадити виплату грошової винагороди викривачу корупції, у разі якщо повідомлення про корупційне правопорушення дозволило уникнути збитків державному або місцевому бюджету, в розмірі 10% від можливої суми збитків, яка визначається Національним агентством відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. При цьому джерела фінансування та порядок виплати грошової винагороди визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

Розробником законопроекту відмічено, що на сьогодні існує нагальна потреба у вдосконаленні правового регулювання суспільних відносин щодо  діяльності викривачів та встановлення грошової винагороди за повідомлення ними про корупційний злочин, що дозволило б повернути до державного або місцевого бюджету кошти внаслідок розкритої викривачем інформації про шкоду або загрозу суспільним інтересам.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що така реалізація потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету, при цьому запропоновано заходи із виплати винагороди викривачам у поточному році здійснювати за рахунок коштів, виділених Україні у 2017 році як фінансову допомогу Урядом США у розмірі 54 млн доларів США на реформи і боротьбу з корупцією, а на наступні роки передбачати відповідні кошти Національному агентству з питань запобігання корупції, яке здійснюватиме виплату такої винагороди.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме виділення додаткових видатків з державного бюджету на виплату грошової винагороди викривачам корупції. При цьому щодо запропонованого у пояснювальній записці до законопроекту джерела погашення таких додаткових видатків на 2017 рік відмічено, що 14 березня поточного року було підписано Додаткову угоду № 3 до Угоди про виконання завдання у сфері розвитку між Урядом України та Урядом США для сприяння більш прозорим та підзвітним процесам врядування за широкої участі громадян, вчиненої 17 вересня 2014 року в м. Києві, а також Додаткову угоду № 3 до Угоди про виконання завдання у сфері розвитку між Урядом України та Урядом США для сприяння стійкому економічному розвитку на широкій суспільній основі як засобу забезпечення сталої демократії в Україні, вчиненої 17 вересня 2014 року в м. Києві, метою таких угод є виділення додаткової міжнародної технічної допомоги в загальному розмірі майже 54 млн доларів США (44,8 млн доларів США і 9,03 млн доларів США відповідно), із загальної суми міжнародної технічної допомоги 124 млн доларів США. Враховуючи програмні напрями спрямування такої допомоги, Мінфін зауважує, що виплата відповідної грошової винагороди викривачам не може здійснюватися за рахунок міжнародної технічної допомоги, виділеною Урядом США в рамках зазначених угод.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо встановлення грошової винагороди для викривачів (реєстр. № 6225 від 23.03.2017), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для виплати грошової винагороди викривачу залежно від кількості відповідних повідомлень про корупційне правопорушення та їх відповідності встановленим вимогам, при цьому у разі підтвердження відповідного корупційного правопорушення може сприяти уникненню збитків державного або місцевого бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляка Е.Б. про погодження розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування на 2017 рік (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 р. № 332).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (лист від 22.05.2017 №7/10-5400) про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі – субвенція) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» (далі  – Порядок та умови).

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону України затверджено видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування» у сумі 5 000 000 тис. грн, у т.ч. за загальним фондом – 1 500 000 тис. грн за спеціальним фондом – 3 500 000 тис. гривень.

При цьому статтею 31 Закону встановлено, що перерахування субвенції здійснюється із загального фонду державного бюджету в обсязі, що відповідає обсягу надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього розстроченого (відстроченого) боргу), та спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктами 13 і 14 статті 11 Закону, що сплачуються підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення на суму заборгованості, що не була відшкодована станом на 1 січня 2016 року, з урахуванням проведених у минулих роках розрахунків.

Також Кабінету Міністрів України дозволено залучати до розрахунків з перерахування цієї субвенції надходження від підприємств, визначених частиною першою статті 31 Закону, розстрочених та відстрочених грошових зобов’язань з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та процентів, нарахованих на суму цих розстрочених (відстрочених) грошових зобов’язань, із сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону.

З приводу Порядку та умов, а також розподілу субвенції слід зазначити наступне.

1. Окремі положення Порядку та умов не в повній мірі відповідають вимогам Закону, зокрема:

– абзацом четвертим пункту 1 Порядку та умов передбачено, що перерахування субвенції за загальним фондом здійснюється в обсязі, що відповідає обсягу надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу), що склався станом на 1 січня 2017 року, хоча статтею 31 Закону визначено, що до розрахунку беруться обсяги надходжень від погашення податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів лише від розстроченого (відстроченого) боргу з податку на додану вартість.

Таке ж зауваження стосується зазначених у пункті 6 Порядку проведення взаєморозрахунків (додаток 2 до Порядку та умов) вимог щодо перерахування сторонами розрахунків до бюджету погашення податкового боргу  з податку на прибуток підприємств та із сплати частини чистого прибутку з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів,  нарахованих на суму відповідного реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу в той час, коли у пунктах 13 і 14 статті 11 Закону встановлено відповідні вимоги лише в частині розстроченого (відстроченого) боргу з зазначених платежів до бюджету;

– в тексті Порядку та умов (пункти 4 та 6), а також Порядку проведення взаєморозрахунків (пункти 4 та 5) використовується термін «погашення заборгованості з різниці в тарифах», що не відповідає встановленій Законом меті надання субвенції погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення та тарифами, а також абзацу другому пункту 1 Порядку та умов;

– абзацом другим пункту 9 Порядку та умов передбачено, що розрахунки з погашення заборгованості за рахунок джерел, визначених пунктами 13 і 14 статті 11 Закону, проводяться шляхом залучення коштів з єдиного казначейського рахунка.

 Водночас, слід звернути увагу, що згідно з вимогами Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету зберігаються на кінець бюджетного періоду для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді /частина друга статті 57/.

2. Розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва здійснено у додатку 1 до Порядку та умов оремо за загальним та спеціальними фондами державного бюджету.

Слід зазначити, що Мінрегіоном не надано розрахунків та обґрунтувань щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами за загальним та спеціальними фондами бюджету.

У наданих Мінрегіоном матеріалах (роздані народним депутатам – членам Комітету) наведено зведену інформацію стосовно обсягу заборгованості різниці в тарифах за даними обласних та Київської міської державних адміністрацій.

При цьому зазначається, що:

– обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню або іншим підприємствам станом на 01.01.2016 року становив 5 136 740,8 тис. грн, з них 3 446 247,5 тис. грн (67,1%) – на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення –  1 690 493,3 тис. грн (32,9%) – на теплову енергію.

– розподіл загального обсягу субвенції між місцевими бюджетами здійснювався пропорційно наявним обсягам заборгованості з різниці в тарифах утвореної та не погашеної станом на 01.01.2016 (5136740,8 тис. грн) та обсягу субвенції (5000000 тис. грн), що становить 97,34%.

3. Рахунковою палатою за проведеним аудитом ефективності використання коштів субвенції встановлено, що бюджетна програма з надання субвенції недовиконана у 2014 році проти затверджених бюджетних призначень на 11,4 відс. (на 1,6 млрд грн), у 2015 році –на 16,3 відс.(на 0,9 млрд гривень). Причини недовиконання – це недоліки у плануванні і розподілі субвенції, неможливість укладання низкою підприємств договорів за схемами, визначеними порядками та умовами надання у 2014 році і у 2015 році субвенції, затвердженими Кабінетом Міністрів України постановами від 29.01.2014 № 30 та від 04.06.2015 № 375 відповідно /відсутність у підприємств, що мали різницю в тарифах, заборгованості перед бюджетом/, а також незабезпечення Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерством фінансів України, місцевими органами виконавчої влади повною мірою досягнення мети надання субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення, постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю їх фактичної вартості затвердженим тарифам, недоліки у плануванні і розподілі субвенції, неможливість укладання низкою підприємств договорів за схемами, визначеними порядком та умовами надання у 2015 році субвенції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375; неприйняття Мінфіном рішень щодо фінансування ряду вже укладених договорів, допущення неправомірного відшкодування завищених обсягів заборгованості з різниці в тарифах за рахунок субвенції окремим підприємствам у Київській, Харківській областях за відсутності належного контролю з боку відповідних обласних держадміністрацій і територіальних комісій з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу;

Крім того, звернуто увагу на відсутність офіційного обліку заборгованості з різниці в тарифах. Протягом 2014– 2015 років і до цього часу не запроваджено бухгалтерського обліку і звітності щодо обсягів заборгованості з різниці в тарифах на підприємствах –виробниках (виконавцях) житлово-комунальних послуг, та звітності державного і місцевих бюджетів про обсяги заборгованості  з різниці в тарифах і стану її погашення. Заборгованість розрахунково визначається підприємством та підтверджується рішенням комісій, утворених за рішенням місцевих держадміністрацій.

Слід зазначити, що субвенція місцевим бюджетам не перераховувалася станом на 01.05.2017р. через відсутність прийнятого Урядом розподілу.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Молоток І.Ф., а також заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляк Е.Б.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл місцевим бюджетам субвенції на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії відповідних послуг та тарифами у сумі 5 млрд гривень згідно з додатком 1 до Порядку та умов надання субвенцій, затверджених постановою Уряду від 18 травня 2017 року № 332, з урахуванням дотримання вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду.

Поряд з тим, голова підкомітету Куліченко І.І. підтримав пропозицію голови підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Молотка І.Ф. та запропонував звернутися до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства з окремим листом щодо необхідності упорядкування механізму організації взаєморозрахунків в межах субвенції з підприємствами, які надають послуги з водопостачання та водовідведення (без урахування заборгованості таких підприємств за електроенергію).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, на 2017 рік у сумі 5 000 000 тис. грн, у тому числі за рахунок коштів загального фонду – 1 500 000 тис. грн, за рахунок спеціального фонду – 3 500 000 тис.грн, здійснений згідно з додатком 1 до Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 р. № 332 (з дотриманням в частині використання коштів спеціального фонду бюджету вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України).

2. Звернутися до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства з окремим листом щодо необхідності упорядкування механізму організації взаєморозрахунків в межах субвенції з підприємствами, які надають послуги з водопостачання та водовідведення.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника голови Донецької обласної державної адміністрації Вілінського Є.С. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Донецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 15.05.2017 р. № вх01-02583-01/02).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 18 травня 2017 року надійшло звернення Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 15.05.2017 р.
№ вх01-02583-01/02 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Донецькій області на 2017 рік (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2018 року запроваджується експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві;

для реалізації таких заходів у разі перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, 50% такого перевиконання зараховується до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету міста Києва в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з постановами від 03.02.2016 № 45, від 01.03.2017 № 100 та від 29.03.2017 № 240) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» Уряд затвердив Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, обласним та Київській міській держадміністраціям про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників надходжень митних платежів, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці та в цілому по Україні. У разі перевиконання у звітному місяці загального обсягу показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, Казначейство забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів двома рівними частинами до 10 і 20 числа місяця, що настає за звітним, у обсягах, визначених пропорційно до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів.

Порядком також передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором (згідно з відповідною нормою Кодексу – лише з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства) та подальше погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Крім того, згідно з Порядком Казначейство інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про щомісячні індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва, а також про використання таких коштів.

Державне агентство автомобільних доріг листом від 20.03.2017 р. № 565/1/5.2-2 повідомило Комітет з питань бюджету, що з метою своєчасної та належної реалізації у 2017 році зазначеного експерименту, в межах повноважень, передбачених статтею 10 Закону України «Про автомобільні дороги», Укравтодором на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання розрахунків прогнозної суми надходження коштів до обласних бюджетів і бюджету міста Києва в рамках експерименту помісячно з початку 2017 року, та інформації про невикористані кошти від реалізації експерименту у 2016 р. (станом на 01.01.2017 р.) і про суму коштів, яка обліковується на казначейських рахунках.

Донецькою облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 23 об’єкти з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 514,8 млн грн, з них:

щодо 1 об’єкта здійснено частину робіт у 2016 році і пропонуються роботи на суму 3 млн грн (0,6% запропонованого загального обсягу фінансування) та щодо 22 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 511,8 млн грн (99,4% відповідно);

щодо 13 об’єктів передбачається завершення робіт у 2017 році;

щодо будівництва – 2 об’єкти (з обсягом фінансування 33 млн грн), капітального ремонту – 15 об’єктів (з обсягом фінансування 374,8 млн грн), поточного середнього ремонту – 6 об’єктів (з обсягом фінансування 107 млн грн.).

Довідково: фінансове забезпечення проведення заходів з розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування у п.р. здійснюється, насамперед, за рахунок коштів, визначених у державному бюджеті за відповідною бюджетною програмою (код 3111020), при цьому переліки об’єктів будівництва, реконструкції, капітального і поточного ремонту автомобільних доріг загального користування та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування у 2017 р. затверджено рішеннями Уряду /розпорядження КМУ від 18.01.2017 р. № 14-р (із змінами) та постанова КМУ від 29.03.2017 р. № 303/.

Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 13.04.2017 р. № 1730/1/5.2-6-155/08 та Мінінфраструктури від 05.05.2017 р. № 4059/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Донецької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за даними Казначейства (лист від 05.05.2017 р. № 12-03/427-7328) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2017 року, становив загалом 31 млн грн. Крім того, виходячи з даних Казначейства орієнтовний обсяг коштів, що підлягатимуть перерахуванню до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області за підсумками квітня 2017 року, становить 31,8 млн грн. Таким чином, станом на початок травня п.р. загальний обсяг коштів, який можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів, становить близько 62,8 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Донецької облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., директор Департаменту розвитку мережі доріг Державного агентства автомобільних доріг України Цепєлєв С.Ю., а також перший заступник голови Донецької обласної державної адміністрації Вілінський Є.С.

Голова підкомітету державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Донецькій області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Донецької облдержадміністрації від 15 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України:

погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Донецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно із листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 15.05.2017 р. № вх01-02583-01/02 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника голови Донецької обласної державної адміністрації Вілінського Є.С. про погодження змін до Переліків об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2016 році (зміни) та які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2017 році, згідно з розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 17.05.2017 р. № 514.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Донецької обласної державної адміністрації – Донецької військово-цивільної адміністрації (далі – Донецька ОДА) від 18.05.2017 р. № 01/12-0839 щодо погодження змін до: Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2016 році та  Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження,  за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2017 році, затверджених розпорядженням голови Донецької ОДА від 17.05.2017 р. № 514 «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації, керівника військово-цивільної адміністрації від 04 липня 2016 року №548».

Відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, зокрема, передбачається:

«– тимчасово, до повернення населених пунктів Донецької та Луганської областей під контроль державної влади, залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів. Зараховані до обласних бюджетів залишки коштів спрямовуються на:

відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток Донецької та Луганської областей;

погашення з обласного бюджету Донецької області місцевого боргу Донецької міської ради, що виник за кредитом, отриманим у публічному акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» (кредитний договір № 151110К26 від 5 листопада 2010 року);

– переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок зазначених залишків коштів, затверджуються відповідними обласними державними адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями за погодженням із Комітетом з питань бюджету. При цьому до таких переліків не можуть бути включені об’єкти і заходи на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення;

– починаючи з 1 січня 2017 року залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на кожну звітну дату на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та спрямовуються на об’єкти і заходи, що формуються з урахуванням положень абзаців другого і четвертого цього підпункту».

Виходячи з вимог частини другої статті 57 та частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Згідно з пунктом 1 розпорядження голови Донецької ОДА від 17.05.2017 р. № 514 внесено зміни до розпорядження голови Донецької ОДА від 04.07.2016 р. №548 (із змінами), зокрема, до :

1) Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету у 2016 році (обсяг яких збільшився на 22,6 тис. грн та становить 2 536 510,6 тис. грн.);

2) Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2017 році (обсяг яких збільшується на 173 489,3 тис. грн, та становить 310 233,9 тис. грн.).

Згідно з матеріалами, наданими Донецькою ОДА, до спеціального фонду обласного бюджету надійшли кошти місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, у березні-травні 2017 році в сумі 173 489,3 тис грн., з них у березні – 90 588,2 тис. грн., у квітні – 52 446,3 тис. грн., у травні – 30 454,9 тис. грн (копії листів головного управління ДКСУ у Донецькій області від 13.03.2017 № 07-11/765, від 06.04.2017
№ 06-11/1028 та від 11.05.2017 № 06-11/1347 на адресу департаменту фінансів Донецької ОД).

Поряд з тим, за повідомленням департаменту фінансів облдержадміністрації Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області до обласного бюджету зараховані залишки коштів за 2016 рік в обсязі 22,6 тис.грн. (копія листа департаменту фінансів Донецької ОДА від 11.04.2017 №01-02/35-444).

Відповідно до наданих Донецькою ОДА обґрунтувань необхідність внесення змін до зазначених Переліків об’єктів і заходів обумовлена:

– здійсненням експертизи проектно-кошторисної документації за деякими заходами, що вплинуло на їх загальну кошторисну вартість (збільшення/зменшення) та потребувало уточнення  назв цих об’єктів;

– зверненнями окремих органів місцевого самоврядування, райдержадміністрацій стосовно внесення  змін до Переліків.

Довідково: За інформацією Донецької ОДА касові видатки за об’єктами і заходами станом на 1 травня 2017 року  становили 383 988,8 тис. грн, або 14,4% розподіленого обсягу таких коштів (2 673 232,6 тис. гривень).

При цьому у преамбулі та у назві Переліків зазначається, що Перелік об’єктів і заходів затверджено за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р (із змінами) «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Водночас, належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Куліченко І.І., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та перший заступник голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації Вілінський Е.С.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити зміни до затверджених розпорядженням від 04 липня 2016 року №548 (із змінами) Переліків об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, згідно з розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 17.05.2017 р. № 514.

Під час обговорення заступником голови Комітету Кривенком В.М на прикладі змін до Переліку об’єктів і заходів по місту Дружківка було зауважено про недоцільність планувати видатки на придбання тролейбусів, що були у використанні. Натомість, зважаючи, що стан міського електричного транспорту позначається на економічному зростанні кожного міста та беручи до уваги вітчизняний виробничий потенціал з виготовлення трамвайних вагонів, вбачається за доцільне сприяти розширенню можливостей місцевих органів влади в поліпшенні надання послуг населенню в пасажирських перевезеннях.

В результаті обговорення члени Комітету визначилися направити окремий лист керівництву Донецької обласної державної адміністрації, обласної військово-цивільної адміністрації з відповідними рекомендаціями.

По завершенню розгляду питання Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І., що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Керуючись вимогами абзацу четвертого  підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України (з урахуванням дотримання вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України):

погодити затверджені згідно з пунктом 1 розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 17.05.2017 р. № 514 зміни до:

1). Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2016 році;

2). Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2017 році.

2. Надіслати Донецькій обласній державній адміністрації – Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації листа з відповідними рекомендаціями щодо покращення надання послуг з перевезення пасажирів міським елктротранспортом шляхом придбання нових трамвайних вагонів.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І. щодо представництва Комітету з питань бюджету у комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, передбаченої частиною другою статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Відмітили:

Законом України від 23.03.2017 № 1979-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», підписаним Президентом України 18 квітня 2017 року, доповнено статтю 28 Закону частиною другою, згідно з якою Міністерство фінансів України для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції) утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії).

Слід зазначити, що статтею 28 Закону встановлено, що розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у складі загальнодержавних витрат Міністерства фінансів України затверджено без розподілу між місцевими бюджетами видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» у сумі 4 000 000 тис грн, у тому числі за загальним фондом – 1 500 000 тис.грн, за спеціальним фондом – 2 500 000 тис.грн.

Згідно із пунктом 6 Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою Уряду від 06.02.2012 № 106 (із змінами), за рішенням Кабінету Міністрів України переліки об’єктів та заходів затверджуються Кабінетом Міністрів України або місцевими держадміністраціями, виконавчими органами органів місцевого самоврядування.

Водночас слід відмітити, що розписом асигнувань загального фонду державного бюджету на 2017 рік передбачено перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам починаючи з квітня поточного року.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. запропонував Комітету визначитися щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету у складі комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок субвенції) та вніс такі кандридатури: Павелко А.В., Амельченко В.В., Кривенко В.М., Шкварилюк В.В., Білоцерковець Д.О., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., Молоток І.Ф., Рудик С.Я., Унгурян П.Я. (відповідні пропозиції роздано членам Комітету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Кривенко В.М.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», включити до складу комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій таких народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

Павелка Андрія Васильовича – Голову Комітету;

Амельченка Василя Васильовича – першого заступника голови Комітету;

Кривенка Віктора Миколайовича – заступника голови Комітету;

Шкварилюка Володимира Васильовича – секретаря Комітету;

Білоцерковця Дмитра Олександровича – члена Комітету;

Горбунова Олександра Володимировича – голову підкомітету з питань видатків державного бюджету;

Дубневича Богдана Васильовича – голову підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки;

Іщейкіна Костянтина Євгеновича – голову підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України;

Крулька Івана Івановича – голову підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати;

Куліченка Івана Івановича – голову підкомітету з питань місцевих бюджетів;

Матвієнка Анатолія Сергійовича – члена Комітету;

Молотка Ігоря Федоровича – голову підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності;

Рудика Сергія Ярославовича – голову підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету;

Унгуряна Павла Якимовича – голову підкомітету з питань доходів державного бюджету.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утримався» - 1.

Голова Комітету                                                                  А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк