Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №108 від 14, 20 липня 2017 року

14 липня 2017 року 18-00 година
м. Чернівці Чернівецької області, вул. Коцюбинського, 2, (ІІ поверх, Блакитна зала ЧНУ ім. Ю. Федьковича)

20 липня 2017 року 16-40 година
 м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Рудик С.Я., Шевченко О.В., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 16 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Дубіль В.О., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Мельник С.І., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Пресман О.С., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Больбат О.О., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Діденко Л.С.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Керівники та посадовці центральних органів виконавчої влади,

громадських організацій

Керівники та посадовці місцевих органів виконавчої влади

та органів місцевого самоврядування Чернівецької області

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Місцеві бюджети Чернівецької області в умовах бюджетної децентралізації: реалії та перспективи.

2. Стан та проблеми дорожнього господарства у Чернівецькій області.

3. Основні напрямки реформування галузі охорони здоров’я у Чернівецькій області.

4. Стан та проблеми в будівництві об’єктів соціальної сфери у Чернівецькій області.

5. Резиденція митрополитів Буковини та Далмації як об?єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: проблеми та перспективи.

До початку розгляду питань порядку денного із вступним словом виступили:

Павелко Андрій Васильович, який серед іншого зазначив, що Комітет, вивчаючи дієвість бюджетної реформи та здійснюваних заходів щодо розвитку територій у рамках децентралізації влади, провів 19 таких засідань. За наслідками вивчених в регіонах проблем, члени Комітету виступили з рядом законодавчих ініціатив щодо сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, покращенню фінансового забезпечення дорожнього господарства, реалізації державних інвестиційних проектів, завдяки яким має підвищуватися інвестиційна привабливість регіонів.

При цьому, поінформував, що згідно з прийнятими напередодні Верховною Радою змінами до державного бюджету на 2017 рік збільшено на 14 млрд грн субвенцію на надання пільг і житлових субсидій для надання допомоги населенню в умовах підвищення ціни на енергоносії, на 380 млн грн медичну субвенцію, та звернув увагу на окремі питання, що були враховані за ініціативою Комітету, зокрема, відбулося:

збільшення надходжень та видатків спеціального фонду державного бюджету, з яких на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості – 4 млрд гривень, на дорожнє господарство – 1 млрд гривень, на програму оборони і безпеки – майже 6 млрд гривень;

продовження позитивної тенденції реалізації митного експерименту на розвиток доріг у регіонах шляхом зменшення на 24 млрд гривень збільшеного Урядом прогнозу відповідних платежів;

збільшення видатків загального фонду, насамперед, на соціально-економічний розвиток територій – на 1 млрд гривень, створення житла для дитячих будинків сімейного типу – на 200 мільйонів, лікування хворих за кордоном – на 86 мільйонів.

Поряд з тим відмітив, що засідання Комітету вперше відбувається на Буковині – в одній з найбільш молодих областей України, яка має унікальні природно-кліматичні умови, численні культурні пам’ятки історії держави та фольклору, досить розвинену інфраструктуру, що розкривають широкі можливості для розвитку міжрегіонального та міжнародного співробітництва, та за оцінкою експертів входить у першу п’ятірку регіонів, які очолили рейтинг соціально-економічного розвитку за 2016 рік.

Загалом висловив сподівання на конструктивну роботу з пошуку шляхів вирішення нагальних проблемних питань області.

Фищук Олександр Георгійович, який позитивно оцінив можливість обговорити актуальні питання розвитку регіону з членами Комітету з питань бюджету та звернув увагу, що засідання відбувається у приміщенні Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, колишній резиденції митрополитів Буковини і Далмації, що є унікальним архітектурним ансамблем і включений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, для збереження якого вкрай необхідна допомога з боку держави. Поряд з тим визначив інші стратегічні об’єкти для залучення державної підтримки, зазначивши про потребу у добудові двох пунктів пропуску з Румунією, що будуть розташовані на відстані 50 км один від одного, для доступу до яких належить також облаштувати під'їзні шляхи, та завершення робіт з метою здачі в експлуатацію цьогоріч перинатального центру в Чернівецькій області, який починали створювати ще у 2012 році.

Разом з тим запевнив у намірах на плідну співпрацю місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврдядування області з народними депутатами України і центральними органами виконавчої влади з розв’язання життєво важливих питань Буковини.

Маковецька Інга Степанівна, яка сказала: «жителі нашого краю завжди з нетерпінням чекають на зустріч з народними обранцями, втім сьогоднішня подія є особливою ще й тим, що за гарною традицією у регіонах, де відбуваються виїзні засідання Бюджетного комітету Верховної Ради, стартують проекти з будівництва важливих об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури. Сподіваюся, що й цього разу традиція спрацює».

Після виступів із вступним словом Голова Комітету Павелко А.В. вніс пропозицію заслухати доповіді з усіх питань порядку денного і затим провести загальне обговорення порушених питань, яку підтримали всі члени Комітету.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника директора Департаменту фінансів Чернівецької обласної державної адміністрації Чобана Ю.І. про реалії та перспективи місцевих бюджетів Чернівецької області в умовах бюджетної децентралізації.

Відмітили:

Основні напрями бюджетної та податкової децентралізації, започатковані у 2014 році, забезпечили розширення джерел формування місцевих бюджетів та відповідно ріст їхнього фінансового ресурсу. Так, до місцевих бюджетів Чернівецької області за 2015 рік надійшло 1,7 млрд грн власних доходів, що в 1,5 раза більше, ніж за 2014 рік.

Позитивна динаміка наповнення місцевих бюджетів збереглася і в 2016 році – до місцевих бюджетів області надійшло власних доходів у сумі 2,5 млрд грн, що майже в 1,5 раза більше надходжень 2015 року та у 2 рази більше, ніж у 2014 році.

У 2017 році очікуються надходження до місцевих бюджетів в сумі 3,2 млрд грн, що майже на 700 млн грн (27,7%) перевищуватимуть надходження 2016 року.

Проте, як було відмічено, бюджетна та податкова реформи досить позитивно вплинули на фінансову забезпеченість міст і селищ, а також сільських рад з великою чисельністю населення, розвиненою інфраструктурою та наявністю на їх території торгівельних і розважальних закладів. Підтвердженням цього є те, що із загального обсягу очікуваних до кінця року надходжень, 85% доходів припадає на 19 бюджетів (2 бюджети міст обласного значення, обласний бюджет та 16 бюджетів ОТГ) із 243 місцевих бюджетів області.

На відміну від міських, на рівні районних бюджетів виникли проблеми, які пов’язані із змінами, внесеними до Бюджетного кодексу України щодо перерозподілу видаткових повноважень між рівнями бюджетів, згідно з якими до складу видатків, що здійснюються з районних бюджетів, передано усі заклади соціально-культурної сфери, що раніше здйснювалися з сільських, селищних і міських бюджетів, а органи місцевого самоврядування зволікають з прийняттям рішень про передачу належних міжбюджетних трансфертів районному бюджету.

Для врішення зазначеного питання пропонується залишити заклади загальнорайонного значення на утриманні з районного бюджету за умови внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині передбачення районним бюджетам 10% податку на доходи фізичних осіб за рахунок зменшення відсотку відрахування цього податку до Державного бюджету України або передати їх на утримання одній територіальній громаді (на території якої вони розташовані), за умови, що решта громад (населення яких отримує послуги цих закладів) в обов’язковому порядку надаватимуть їй субвенцію на утримання об’єктів спільного користування.

Щодо оплати праці педагогічного персоналу закладів, що фінансуються за рахунок освітньої субвенції, зауважувалося таке:

– Законом України від 20 грудня 2016 року № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» передбачено, що освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам спрямовується лише на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у визначених типах навчальних закладів. Всі інші видатки цих закладів здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів і за рахунок додаткової дотації;

– на сьогодні в Чернівецькій області залишається незабезпеченою за рахунок доведених обсягів освітньої субвенції потреба в коштах на оплату праці з нарахуваннями педагогічному персоналу закладів освіти в загальній сумі 26,3 млн грн (середня зарплата педагогів зросла у 2017 році порівняно з 2016 роком на 60,8%).

– моніторинг розрахунку освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам області на 2017 рік на одну педагогічну ставку загальноосвітніх навчальних закладів показав, що за основу при розрахунку обсягу освітньої субвенції для областей взято фактичні видатки на оплату праці педагогічним працівникам цих областей. Тобто області, в яких виплачувалися стимулюючі виплати, отримали більший обсяг освітньої субвенції. Через це місцеві бюджети Чернівецької області недоотримали у 2017 році 64,8 млн грн освітньої субвенції, що змусило їх нести додаткові фінансові навантаження;

– з метою вирішення зазначеного питання пропонується рекомендувати Уряду врахувати у формулі розподілу освітньої субвенції єдині підходи в розрахунку для усіх областей та збільшити для Чернівецької області обсяг освітньої субвенції за рахунок нерозподіленого її залишку.

Щодо формули розподілу медичної субвенції з державного бюджету та недостатності коштів цієї субвенції на утримання медичних закладів області було відмічено:

– через недосконалість формули розподілу медичної субвенції на рівні більшості місцевих бюджетів області залишається незабезпеченою потреба в коштах на оплату праці працівників медичних закладів у сумі 66 млн грн (середня зарплата медиків зросла у 2017 році порівняно з 2016 роком на 52,3%);

– основним чинником, який використовується у формулі розрахунку видатків на охорону здоров’я при визначенні обсягів медичної субвенції, є фінансовий норматив бюджетної забезпеченості на одного жителя. Якщо порівняти темп росту зазначеного фінансового нормативу за останніх 4 роки, то для районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення та бюджетів об’єднаних територіальних громад він у 2017 році склав 892,8 грн та зріс порівняно з 2014 роком на 37,5%, для обласних бюджетів – 452,8 тис. грн і відповідно зріс на 39,9%. При цьому мінімальна заробітна плата і посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки за вказаний період офіційно зросли у 2 рази;

– суттєві проблеми на рівні районних бюджетів викликало планування у 2016 та 2017 роках об’єднаним територіальним громадам медичної субвенції на надання первинного і вторинного рівня медичної допомоги. Окремі ОТГ при затвердженні бюджетів на відповідні роки не передали медичну субвенцію, передбачену для надання вторинного рівня медичної допомоги, на рівень районного бюджету, або передали міжбюджетний трансферт в розмірі, меншому від потреби, не дотримавшись вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» (зі змінами) щодо передачі не менш як 60% від обсягу цієї субвенції, передбаченої для ОТГ, до відповідних районних бюджетів;

– з метою вирішення зазначеного питання пропонується рекомендувати Уряду розрахунок фінансового нормативу бюджетної забезпеченості на 1-го жителя, що використовується при розрахунку обсягу медичної субвенції, здійснювати з урахуванням реального росту мінімальної заробітної плати; збільшити для Чернівецької області обсяг медичної субвенції за рахунок нерозподіленого її залишку; розмежувати у формулі розподілу медичної субвенції надання первинного і вторинного рівнів медичної допомоги між районними бюджетами та бюджетами ОТГ.

Щодо нерозподіленого ресурсу обласного бюджету для вирівнювання місцевих бюджетів зауважувалося: 

– відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» обласна державна адміністрація в межах своїх повноважень спрямовує діяльність районних державних адміністрацій та здійснює контроль за їх діяльністю в усіх сферах, в тому числі і щодо забезпечення збалансування та належного виконання усіх місцевих бюджетів області. Однак при впровадженні бюджетної децентралізації місцевих бюджетів, з якої випливає їх фінансова незалежність, та за умови відсутності на рівні обласного бюджету бюджетного ресурсу, за рахунок якого можна було б забезпечити вирівнювання місцевих бюджетів (в минулих роках таким джерелом була додаткова дотація з державного бюджету на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів), виконання цієї функції є майже неможливим.

– пропонується рекомендувати Уряду:

1) при формуванні проекту Державного бюджету України на відповідний рік розподіляти стабілізаційну дотацію з державного бюджету, що дало б можливість реально оцінювати наявні резерви і більш ефективно їх використовувати;

2) передбачати її виключно на рівень обласних бюджетів, з наданням права облдержадміністрації в подальшому розподіляти ці кошти між районними, міськими, міст обласного значення бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад з врахуванням стану виконання ними вимог частини четвертої статті 77 Бюджетного кодексу України.

Наступне питання – доцільність упорядкування процесу розподілу субвенцій капітального характеру, оскільки невизначеність обсягу коштів протягом тривалого часу зумовлює проблеми при формуванні пропозицій до переліків об’єктів, розробленні проектно-кошторисної документації та експертизі будівельних проектів та унеможливлює своєчасне проведення тендерних процедур і використання таких коштів у повному обсязі.

Практика останніх років щодо виділення коштів державного фонду регіонального розвитку та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій і на розвиток інфраструктури ОТГ у другій половині бюджетного року показує негативну тенденцію використання відповідних коштів.

Тому пропонується рекомендувати Уряду здійснювати розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку та субвенцій капітального характеру між місцевими бюджетами при формуванні проекту Державного бюджету України на відповідний рік.

Щодо можливих проблеми при складанні місцевих бюджетів на 2018 рік зазначалося таке:

– головною запорукою успішного і ефективного формування і виконання місцевих бюджетів є в першу чергу стабільність, зокрема діючого бюджетного законодавства, дохідної бази місцевих бюджетів та їхньої видаткової частини, а з іншого боку недопущення перекладання державних повноважень на місцеві бюджети без забезпечення їх фінансовим ресурсом;

– на практиці відбувається інше, зокрема, передача на фінансування з місцевих бюджетів професійно-технічних закладів, компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених чинним законодавством пільг, а також зміна порядку фінансування освітніх і медичних закладів за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету;

– у 2018 році планується передати з державного бюджету на місцевий рівень вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації (училища та коледжі), що вбачається недоцільним без передачі належного фінансового ресурсу. У Чернівецькій області є 11 державних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, на утримання яких необхідно понад 120 млн грн (ресурс відсутній).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Гаха І.В. про стан та проблеми дорожнього господарства в Чернівецькій області.

Відмітили:

Мережа доріг загального користування області складає 2885,5 км, з яких державного значення – 843 км (міжнародні – 95,6 км, національні – 117,3 км, регіональні – 201 км та територіальні – 429,1 км) та місцевого значення – 2042,5 км (обласні – 1581,1 км, районні – 461,4 км). Налічується 616 мостових споруд протяжністю 12 тис. пог. метрів.

Територією області проходить відгалуження Тернопіль-Чернівці-Порубне/Мамалига транспортного коридору Балтійське море – Чорне море, а також європейська автомагістраль Е 85, яка співпадає з автодорогою М-19 Доманове(на Брест) –Ковель – Чернівці – Тереблече(на Бухарест).

У поточному році на експлуатацію цієї мережі доріг виділено лише 67,9 млн грн, що ставить 18% від нормативної потреби. За ці кошти необхідно ліквідувати ямковість на дорогах з чорним покриттям (на даний час ліквідовано 74,5 тис. кв. м, що складає 82% від ураженої), поновити розмітку, відремонтувати транспортне огородження та штучні споруди, встановити дорожні знаки, провести зимове утримання доріг та виконати ряд інших необхідних робіт.

За півріччя 2017 року з експлуатаційного утримання доріг державного та місцевого значення освоєно 41,2 млн грн коштів державного бюджету.

Враховуючи, що ремонтами неможливо охопити всю мережу доріг одразу, важливість належного фінансування експлуатаційного утримання доріг є нагальною проблемою.

У поточному році, як і у минулому, завдячуючи прийнятому Верховною Радою України Закону про використання понадпланових митних надходжень для будівництва та ремонту автомобільних доріг загального користування область отримала можливість суттєво покращити стан зазначених доріг.

Так, у 2016 році за рахунок цих коштів було відремонтовано 11,4 км доріг вартістю 133,8 млн грн та створені передумови для своєчасного проведення ремонтних робіт у 2017 році: розроблена та затверджена проектно-кошторисна документація, проведені необхідна експертиза та конкурсні торги.

Після отримання затвердженого Переліку об’єктів, фінансування яких здійснюється за рахунок понадпланових митних надходжень 2016 року в розмірі 289,5 млн грн, були укладені договори та розпочалися ремонтно-будівельні роботи. На даний час укладено договорів на 230 млн грн і виконано робіт на 164,9 млн грн.

Ведуться роботи на наступних об’єктах :  

– поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення
М-19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест), км 524 + 457 - км 532 + 753 (в. т.ч. проектні) з введенням в експлуатацію 8,296 км дороги (ділянка с. Тарашани – с. Стерче). Роботи виконує ТОВ «Компанія «Євродор» з ціновою пропозицією 65,9 млн.грн. Орієнтовна вартість виконаних робіт 58 млн грн;

– поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення
Н-10 Стрий – Івано-Франківськ – Чернівці – Мамалига (на Кишинів) (окремими ділянками) – 14328,685 тис.грн. з введенням в експлуатацію 8,445 км дороги (ділянка с. Мамаївці - м. Чернівці). Роботи завершені. Готуються акти на введення в експлуатацію. Орієнтовна вартість виконаних робіт 20,4 млн грн;

- поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення
Р-63 /Н-03/ - Вартиківці-контрольно-пропускний пункт "Сокиряни" з під’їздами до КПП "Росошани" та КПП "Кельменці" (окремими ділянками в межах Сокирянського, Кельменецького та Хотинського районів), (в. т.ч. проектні) – 38064,489 тис. грн з введенням в експлуатацію 9,279 км. Робота ведеться на 4-х ділянках. Орієнтовна вартість виконаних робіт 34 млн грн;

- поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення
Т-26-01 Чернівці - Вашківці - Путила - контрольно-пропускний пункт "Руська" з під’їздом до контрольно-пропускного пункту "Шепіт" (окремими ділянками), (в. т.ч. проектні) з введенням в експлуатацію 4,645 км дороги (ремонт ділянок доріг, неохоплених у 2016 р.). Проведено аукціон, переможцем визнано ТОВ «ПБС» з ціновою пропозицією 35,4 млн грн. Роботи ведуться. Орієнтовна вартість виконаних робіт 17 млн грн;

- поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення
Т-26-01 Чернівці - Вашківці - Путила - контрольно-пропускний пункт "Руська" з під’їздом до контрольно-пропускного пункту "Шепіт" (окремими ділянками), (в. т.ч. проектні) з введенням в експлуатацію 4,5 км дороги на суму 1174,5 тис. грн (ремонт ділянок доріг, розпочатих у 2016 р.). Роботи виконані ТОВ «ПБС» на суму 1,2 млн грн. Готуються документи на введення в експлуатацію;

- поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення
Н-10 Стрий – Івано-Франківськ – Чернівці – Мамалига (на Кишинів), км 245+868 – км 248+968 – 33570,042 тис. грн з введенням в експлуатацію 3,1 км дороги (ділянка початок Об’їзної дороги м. Чернівці - Білий дім - кінець I-ї категорії). За результатами аукціону визначено переможцем ТОВ «САТ Україна» з ціновою пропозицією 32,6 млн грн. Орієнтовна вартість виконаних робіт 24 млн грн;

- капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Р-62 Криворівня - Усть-Путила - Старі Кути - Вижниця - Сторожинець - Чернівці  на ділянці км 31+400 - км 31+750, (в т.ч. проектні) з введенням в експлуатацію 0,580 км дороги (с. Хорови Путильського району). Дорога зруйнована повінню 2008 року. За результатами аукціону визначено переможцем ТОВ «Будторгінвест» з ціновою пропозицією 14,9 млн грн. Отримано дозвіл Інспекції ДАБК на проведення робіт. Ведуться берегоукріплювальні роботи та водовідведення. Орієнтовна вартість виконаних робіт 8,8 млн грн;

- капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Р-62 Криворівня - Усть-Путила - Старі Кути - Вижниця - Сторожинець - Чернівці на ділянці км 16+760 - км 17+060, (в. т.ч. проектні) із введенням в експлуатацію 0,360 км дороги та моста довжиною 6 пм. (с. Мариничі Путильського району). Дорога зруйнована повінню 2008 року. За процедурою закупівлі переможцем визнано ТОВ «БУДТОРГІНВЕСТ» з ціновою вартістю 3,6 млн грн. Отримано дозвіл Інспекції ДАБК на проведення робіт. Орієнтовна вартість виконаних робіт 1,5 млн грн.

За ці ж кошти ведеться виготовлення та коригування проектно-кошторисної документації, необхідної для проведення тендерних процедур та ремонтно-будівельних робіт, а саме:

- капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення М-19 Доманове ( на Брест ) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест), км 536 + 918 - км 542 + 018 (на підході до МАПП «Порубне»). Протяжність ділянки 5,1 км, вартість капітального ремонту всієї ділянки 169 млн грн. Обсяг фінансування ремонту, запланованого на 2017 р., складає 30 млн грн за рахунок перевиконання митних надходжень у 2017 р. Документація виготовлена. Оголошена тендерна процедура;

- капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Т-26-08 Сторожинець – КПП «Красноїльськ» на ділянці км 21 + 354 - 28 + 694 (проектні роботи) – 0,7 млн грн. Ведуться проектно-вишукувальні роботи. Ремонтні роботи будуть здійснюватися у 2018 році за кошти Євросоюзу, на що виділено 4,15 млн євро;

- поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення
Н-03 Житомир - Чернівці на ділянці км 302 + 964 - км 323 + 911 - 5,2 млн грн (ділянка с. Атаки – урочище Чотири корчми). Роботи розпочаті у 2013 р. За участю галузевого інституту «ДержДорНді» опрацьовані рекомендації наукового супроводу щодо уточнення проектних рішень, наразі проводиться коригування документації;

- поточний середній ремонт моста через р. Дністер на автомобільній дорозі державного значення М-19 Доманове (на Брест) - Ковель - Чернівці - Тереблече (на Бухарест), км 448 + 068 – 3,4 млн грн з введенням в експлуатацію моста довжиною 265,1 пм. Роботи були розпочаті у 2013 р. та продовжені у 2016 році за рахунок коштів державного бюджету. Обсяг виконаних робіт склав 11,2 млн грн. Завершення ремонту заплановано у 2017 р., на що передбачено 3,4 млн грн залишку митних коштів 2016 року. На даний час проводиться уточнення проектно-кошторисної документації. Коригування проектно-кошторисної документації стримується у зв’язку з тим, що зі змінами до «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів», внесеними згідно з наказом Мінрегіонбуду від 10.08.2015 р. № 190 п. 15.4, вимагається погодження з проектною організацією – автором проекту, яких у багатьох випадках уже немає, а інколи кваліфікація колишніх організацій – авторів не відповідає сучасним вимогам.

З державного бюджету на ремонтні роботи виділено 79,2 млн грн на ремонти доріг державного та місцевого значення, з них 3,4 млн грн – на проектно-вишукувальні роботи.

За ці кошти ведуться роботи з ремонту автодороги Н-03 Житомир-Чернівці (окремими ділянками) з введенням в експлуатацію 3,822 км – 27,9 млн грн. Роботи виконує ТОВ «Техно-Буд-Центр». Орієнтовна вартість виконаних робіт 26,2 млн грн.

Встановлені світлофори в селах Коровія, Оршівці та Магала. Вартість виконаних робіт склала 0,5 млн грн при виділених 0,9 млн грн. За зекономлені кошти планується встановити світлофори в селах Динівці та Берегомет Кіцманського району.

Ведеться ремонт автодороги місцевого значення О26003 Об’їзд смт. Берегомет вартістю 25 млн грн з введенням в експлуатацію 4,1 км дороги.

Проведено процедуру закупівлі робіт. Переможцем визнано ТОВ «ШЛЯХБУД-ЛІМ» з ціновою пропозицією 20,8 млн грн. Орієнтовна вартість виконаних робіт 7,2 млн грн.

Загальна орієнтовна вартість ремонтних робіт за рахунок коштів державного бюджету складає 33,9 млн грн.

Загальний обсяг виконаних робіт за рахунок усіх джерел фінансування складає 240 млн грн.

Дякуючи продовженню митного експерименту, область отримала можливість скласти ще один Перелік об’єктів, ремонт яких здійснюватиметься за рахунок понадпланових митних надходжень 2017 року, обсягом фінансування 431,1 млн грн з введенням в експлуатацію 134,4 км доріг.

На даний час виготовлено проектно-кошторисну документацію та оголошено процедуру закупівлі на 28 об’єктів вартістю 260,8 млн грн.

З 2018 року починає дію спеціальний дорожній фонд, який на наступний рік виділятиме на дорожню галузь 50% своїх надходжень, а у 2019 році – 75%. Враховуючи зазначене, начальник служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Гах І.В. звернувся з проханням до народних депутатів продовжити дію митного експерименту до 2020 року.

Проблемні питання на думку фахівців області:

– основною проблемою дорожнього господарства області є необхідність завершення ліквідації наслідків стихії 2008 та 2010 років. Загалом підлягає ремонту, реконструкції та будівництву 19 незавершених об’єктів орієнтовною вартістю щонайменше 800 млн грн, 16 об’єктів з них розташовані у Путильському районі. Їх вартість орієнтовно складає 500 млн грн;

– враховуючи географічне розташування області як прикордонної існує нагальна потреба в розбудові під’їзних шляхів до пунктів пропуску через державний кордон, в першу чергу до КПП «Красноїльськ» та «Дяківці», де на даний час завершується розбудова пунктів пропуску. Якщо на під’їзд до КПП «Красноїльськ» кошти виділяє Євросоюз в розмірі 4,15 млн євро, то фінансування під’їзду до КПП «Дяківці» досі не вирішено. Орієнтовна потреба коштів складає приблизно 80 млн грн;

– на продовження робіт з покращення стану проїзду іншими ділянками основних доріг державного значення орієнтовно необхідно вишукати щонайменше 700 млн грн у 2018 році.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника директора Департаменту охорони здоров’я Чернівецької обласної державної адміністрації Лесюка Ю.М. про основні напрямки реформування галузі охорони здоров’я у Чернівецькій області.

Відмітили:

Станом на 01.07.2017 року чисельність постійного населення в області складає 905 055 чоловік, в тому числі: доросле населення – 720 613 осіб, підлітки – 27 916 осіб, діти – 156 526 осіб. Відбулося зменшення населення на 1773 особи, або 0,2%.

Мережа медичних закладів   станом на 01.07.2017 року в області:

– функціонувало 460 закладів: із них 228 лікувально-профілактичні заклади, будинок дитини, центр служби крові, центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, бюро судмедекспертизи, патологоанатомічне бюро, центр здоров’я, МСЕК, інформаційно-аналітичний центр медичної статистики, 3 санаторії, 15 ЦПМСД (з них 1 Глибоцький центр об’єднаної територіальної громади), 206 фельдшерсько-акушерських пунктів;

– налічується 198 самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів, з них 190 амбулаторій загальної практики – сімейної медицини;

– стаціонарну допомогу надають 26 лікарняних закладів та 7 диспансерів із стаціонарами. Загальна потужність ліжкового фонду становить 6379 (бюджетні та госпрозрахункові), або 70,3 на 10 тис. нас. (Україна – 71,9). Кількість ліжок порівняно із 6 міс. 2016 р. зменшилась на 463 за рахунок оптимізації ліжкового фонду ЦРЛ Герцаївського, Глибоцького, Кельменецького, Заставнівського, Новоселицького, Путильського, Сокирянського, Сторожинецького, Хотинського районів та медичних установ обласного підпорядкування.

Забезпеченість галізі фінансовими ресурсами:

– при затвердженому обсязі видатків на охорону здоров’я у 2017 р. в сумі 1 240,3 млн грн, уточнений план склав 1 456,8 млн грн (у тому числі медикаменти та перев’язувальні матеріали – 70,3 млн грн, продукти харчування – 20,4 млн грн.). За 5 місяців 2017 року галузь охорони здоров’я профінансована в сумі 550,4 млн грн, або на 37,8% до уточненого річного плану;

– cтаном на 01.06.2017 р. лікувально-профілактичними закладами області та іншими закладами, підвідомчими Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, було залучено коштів спеціального фонду (платні послуги, оренда, благодійні внески, спонсорська допомога) в сумі 31,5 млн гривень;

– середня заробітна плата працівників галузі за травень поточного року склала в середньому 4130,96 грн, в т.ч.: лікарів – 4797,54 грн, середнього медичного персоналу – 4215,28 грн, молодшого медперсоналу – 3163,40 грн та іншого персоналу – 3464,21 грн;

– матеріально-технічна база лікувально-профілактичних закладів області протягом звітного періоду була поповнена  медичним обладнанням та виробами медичного призначення на загальну суму – 13260,62 тис. грн (за рахунок коштів державного бюджету – 19,5 тис. грн, місцевого бюджету – 6011,33 тис. грн, за рахунок інших джерел фінансування – 7229,79 тис. грн.).

Перспективи розвитку системи надання медичних послуг в Чернівецькій області – переведення галузі охорони здоров’я на нову модель фінансування передбачає докорінні зміни в структурі закладів охорони здоров’я та принципах фінансування галузі на всіх рівнях надання медичної допомоги (гроші мають йти за пацієнтом):

– на первинному рівні:

лікарі первинної ланки зможуть обрати будь-яку організаційну форму роботи – ФОПи, поліклініки, амбулаторії та ЦПМСД. Робота буде оплачуватись за подушним нормативом в залежності від кількості укладених лікарем угод і дотримання медичних протоколів лікування та діагностики (закріплення населення буде проводитись шляхом вільного вибору лікаря та підписання декларації пацієнта із лікарем первинної ланки на медичне обслуговування з чітко прописаним обсягом послуг, гарантованих і оплачених державою. У випадку, якщо пацієнта не задовольняє сімейний лікар, він зможе його змінити. Скасовується прив’язка до місця проживання. «Ключова функція сімейного лікаря – підтримувати здоров’я своїх пацієнтів»);

– на вторинному рівні:

у 2017 році буде запущена підготовка до реформування госпітальної ланки системи охорони здоров’я, розширення автономії медичних закладів, їх переведення на глобальний бюджет та оплату за результат, спрощення доступу до фінансування та інвестицій. В госпітальних округах передбачається спеціалізація функціонуючих центральних районних лікарень в залежності від інтенсивності надання медичної допомоги.

Враховуючи географічні особливості області (три райони гірської місцевості: Вижницький, Путильський, Сторожинецький, з обмеженою доступністю до лікувально-профілактичних закладів м.Чернівців, особливості проходження автомобільної дороги державного значення Чернівці – Київ, обласна державна адміністрація надала пропозицію створення 3-х госпітальних округів:

Західний: Вижницький, Путильський, Сторожинецький райони з центром у м. Сторожинець (також особливості гірської місцевості – це високий травматизм за рахунок існуючих гірських курортів та лісопереробної промисловості. Тому необхідний лікувально-профілактичний заклад, територіально наближений до даної території, для надання медичної допомоги у випадках травматизму, що можливо реалізувати на базі Вижницької ЦРЛ);

Центральний: м. Чернівці, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський райони з центром у м.Чернівці (з огляду на те, що Глибоцький район є прикордонним, доцільне його приєднання до Центрального госпітального округу);

Східний: Хотинський, Новоселицький, Кельменецький, Сокирянський райони, м. Новодністровськ з центром у м. Хотин;

– на догоспітальному етапі:

на даний час в Чернівецькій області екстрену медичну допомогу населенню забезпечує ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», який має розгалужену мережу структурних підрозділів на всій території області. В структурі закладу наявні 44 підрозділи та функціонує 64 бригади екстреної медичної допомоги. В Центрі працює майже 1000 фахівців.

На виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу» та відповідно до Щорічного плану розвитку системи екстреної медичної допомоги в Чернівецькій області планується відкриття додаткових 22 цілодобових пунктів Е(Ш)МД, 27 виїзних бригад Е(Ш)МД та для приведення штатного розпису до нормативу цілодобового чергування працівників служби ЕМД. Зазначений крок дасть змогу наблизити доступність екстреної медичної допомоги до потреб населення області.

Створення єдиної диспетчерської системи та створення колл-центру.

Новітні диспетчерські системи забезпечують миттєвий зв’язок з оператором, направлення на місце пригоди найближчої карети, відсіювання непрофільних дзвінків. При потребі лікарської консультації дзвінок направлятиметься до колл-центру.

Колл-центр – це безкоштовний, конфіденційний сервіс, до якого можна подзвонити за порадою щодо здоров’я чи потрібною інформацією. Кожен зможе отримати кваліфіковану відповідь 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Подальші кроки реформування галузі охорони здоров’я:

– підтримати прийняття законодавчих змін з метою створення механізму фінансування надання медичних послуг і лікарських засобів, відповідно до якого бюджетні гроші йдуть за пацієнтом, в межах якого держава гарантуватиме повну оплату за рахунок коштів державного солідарного медичного страхування необхідних медичних послуг та лікарських засобів на екстренному, паліативному та первинному рівнях, та частково на вторинному (спеціалізованому) та третинному (високоспеціалізованому) рівнях;

– з метою розширення спектру видатків, які можуть фінансуватись з держбюджету, включити до нього нову програму фінансування послуг первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, державні програми громадського здоров’я та заходи подолання загроз та наслідків надзвичайних ситуацій (епідемії, спалахи інфекційних хвороб тощо);

– для задовільного функціонування закладів охорони здоров’я необхідні додаткові кошти в сумі 135 341,1 тис. грн, а саме на:

продовження будівництва та реконструкцію Чернівецького обласного перинатального центру, структурного підрозділу Чернівецької обласної клінічної лікарні (м. Чернівці, вул.Буковинська,1а) – 24 092,2 тис. грн;

створення єдиної диспетчерської служби Центру екстреної медичної – 24 000 тис. грн;

медикаменти – 15 802,8 тис. грн;

харчування – 3 187,9 тис. грн;

придбання обладнання – 64 112,5 тис. грн;

проведення капітальних ремонтних робіт – 4 145,7 тис. грн.

Проблемні питання галузі охорони здоров’я, які потребують вирішення:

– реконструкція та оснащення диспетчерської обласного Центру екстреної медичної допомоги, подальше оснащення станцій обласного Центру екстреної медичної допомоги та пунктів швидкої медичної допомоги в районах області спеціальним автотранспортом – потреба у 42 автомобілях. Забезпечення Центру екстреної медичної допомоги сучасними засобами зв’язку (диспетчерська служба). З метою забезпечення виконання часу доїзду бригад ЕМД до пункту призначення необхідно забезпечити існування інфраструктури доріг;

– продовження реконструкції приміщень обласного перинатального центру;

– покращення матеріально-технічної бази існуючих закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу дітям і матерям;

– створення відділення ендоваскулярної кардіохірургії;

– завершення створення мережі центрів ПМСД в м. Чернівці;

– розширення мережі амбулаторій загальної практики-сімейної медицини, як структурних та відокремлених структурних підрозділів центрів первинної медичко-санітарної допомоги районів області. Дооснащення амбулаторій загальної практики-сімейної медицини та фельдшерсько-акушерських пунктів необхідним обладнанням відповідно до табелю оснащення, забезпечення комп’ютерною технікою.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника управління капітального будівництва Чернівецької обласної державної адміністрації Пуршаги О.І. про стан та проблеми в будівництві об’єктів соціальної сфери у Чернівецькій області.

Відмітили:

Протягом останніх трьох років спостерігається позитивна тенденція стосовно збільшення обсягів коштів державного бюджету, що спрямовуються на розвиток інфраструктури краю.

Протягом 2014-2015 років завершені аварійно-відновлювальні роботи на окремих об’єктах за наслідками стихії 2008 та 2010 років, у Вижницькому, Путильському та Сторожинецькому районах, зокрема:

– завершено відновлювальні роботи вулиці Ямівської та берегоукріплюючих споруд вздовж річки Смугарів в Путильському районі. Завершення робіт дало змогу відновити транспортне сполучення віддаленого населеного пункту, а саме хутору Ями, яке було відсутнє з 2010 року внаслідок стихії. Було відновлено дорогу понад 3 км та влаштовано берегоукріплення 450 п/м. В цьому ж районі відновлено ще один об’єкт після стихії – міст в с. Сергії;

– збудовано автомобільний міст в смт Красноїльськ Сторожинецького району. Міст збудований на місці зруйнованого повінню 2008 року дерев’яного мосту;

– завершено капітальний ремонт дитячого відділення Кіцманської ЦРЛ. Протягом 2014-2015 років з місцевих бюджетів району на зазначене було спрямовано 1,4 млн гривень.

У 2016 році Чернівецьку область було профінансовано на загальну суму 210,0 млн гривень (у 2015 році – 114,8 млн гривень). Це дало змогу серед іншого:

– відновити будівництво на багатьох довгобудах. Зокрема, будівництво шкіл в селах Йорданешти, Тернавка, Горішні Шерівці, Рідківці, Мошанець, Усть-Путила, дошкільних закладів в селах Іспас, Колінківці та м. Сторожинець (на будівництві школи в селі Мошанець Кельменецького району завершено всі роботи);

– продовжити роботи на об’єктах охорони здоров’я: обласного центру медико-соціальної реабілітації дітей та обласного онкологічного диспансеру в м. Чернівці, амбулаторії в с. Брусниця (станом на сьогодні на вказаних об’єктах галузі роботи завершено);

– завершити будівництво сільського будинку культури в селі Сергії, будівництво якого розпочато 2006 року. Кошторисна вартість об’єкту 4,3 млн гривень. Сільський будинок культури розрахований на 200 глядачів. На придбання меблевого начиння та апаратури із обласного бюджету виділено 250 тис. гривень. В новобудові розміщено місцеве відділення пошти, сільську бібліотеку та будинок культури, виконавчий апарат сільської ради.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 395 (із змінами) за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій області було профінансовано 85,3 млн гривень, освоєно 83,8 млн гривень. Загалом реалізовано 126 проектів, в тому числі 28 проектів (енергозберігаючі заходи: заміна вікон, дверей, опалювальних котлів); 24 проекти (заміна та реконструкція вуличного освітлення); 41 проект (будівництво, реконструкція, капітальний ремонт об’єктів соціальної сфери); 35 проектів (придбання спецтехніки та іншого обладнання).

Крім цього, у 2016 році з Державного бюджету України на розвиток інфраструктури об’єднаним територіальним громадам області було передбачено субвенцію у розмірі 45,4 млн гривень.

Переважна більшість проектних заявок стосувалась капітального ремонту доріг, вулиць, адміністративних приміщень, в тому числі для розміщення ЦНАПів, об’єктів соціальної сфери (школи, садочки, будинки культури). Загалом за рахунок зазначених коштів реалізовано 67 інвестиційних проектів.

У поточному році з державного бюджету очікується фінансування в загальній сумі понад 236,0 млн гривень. Відповідно у 2017 році плануються для реалізації 33 інвестиційні проекти, в тому числі: з розвитку системи освіти – 8 проектів; з розвитку охорони здоров’я – 8 проектів; з розвитку культурно-мистецьких закладів – 2 проекти; з модернізації житлово-комунального господарства, розвитку інженерної інфраструктури – 4 проекти; з розвитку спортивної інфраструктури – 4 проекти; з підвищення енергоефективності – 7 проектів.

В той же час, станом на 1 січня 2017 року в області нараховується 107 об’єктів незавершеного будівництва комунальної форми власності із залишковою кошторисною вартістю необхідних коштів для завершення в загальній сумі понад 1,2 млрд гривень в цінах 1999-2016 років, що також є суттєвою проблемою, оскільки необхідні бюджетні кошти для коригування проектно-кошторисної документації в поточні ціни та приведення проектів до сучасних державних будівельних норм.

Внаслідок цього, обласною державною адміністрацією визначені чіткі пріоритети та критерії для відбору об’єктів незавершеного будівництва, насамперед:

– завершення вже розпочатих об’єктів будівництва з високим ступенем будівельної готовності;

– впровадження енергозберігаючих заходів та проектів, де застосовуються альтернативні види опалення;

– виконання заходів, які забезпечать збереження об’єктів незавершеного будівництва від негативного впливу атмосферних явищ (влаштування покрівлі, заповнення прорізів, гідроізоляція та водовідведення, тощо).

Враховуючи зазначене, доцільно вирішити питання стосовно додаткового фінансування інших соціально важливих для області об’єктів: обласний перинатальний центр – 24,0 млн гривень, будівництво школи в с. Йорданешти Глибоцького району – 6,5 млн гривень, в с. Горішні Шерівці Заставнівського району – 14,7 млн гривень, в с. Усть-Путила Путильського району – 49,2 млн гривень, в с. Зруб-Давидени Сторожинецького району – 53,0 млн  гривень; будівництво пологового відділення в м. Хотин – 14,3 млн  гривень; реконструкція обласного протитуберкульозного санаторію в смт Красноїльськ Сторожинецького району – 10,4 млн гривень; будівництво дошкільного навчального закладу в м. Сторожинець – 13,3 млн гривень, в с. Іспас Вижницького району – 3,4 млн гривень, в с. Колінківці Хотинського району – 10,8 млн гривень; будівництво пішохідного переходу через річку Сірет із можливістю проїзду автомобіля швидкої медичної допомоги в смт Берегомет Вижницького району – 2,9 млн гривень.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію ректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Мельничука С.В. про проблеми та перспективи резиденції митрополитів Буковини та Далмації як об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Відмітили:

Резиденція митрополитів Буковини і Далмації (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) – один із найвизначніших творінь європейської архітектури другої половини ХІХ ст., справжня перлина в архітектурній спадщині України. Автор неперевершеного шедевру – відомий чеський архітектор і меценат Йозеф Главка (1831 - 1908), за проектами якого збудовано майже 150 будівель у різних містах Європи. Без сумніву, і, це доведено ЮНЕСКО, вершиною творчості Й. Главки, без перебільшення, стала Резиденція, будівництво якої тривало впродовж 18 років (1864 – 1882 рр.).

Включення об’єкту до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – це досить велика відповідальність. Управління об’єктами ЮНЕСКО здійснюється згідно з вимогами «Конвенції про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини» (1972 р.) та «Керівних принципів з виконання норм Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини» (2005).

Управління Резиденцією (нині університет) суттєво відрізняється від управління іншими українськими об’єктами, включеними до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО до 2005 р.

По-перше, робоча група, яка діяла в університеті під час підготовки номінативного досьє, розробила менеджмент-план, основні принципи якого лягли в основу управління об’єктом ЮНЕСКО, де чітко окреслені складові управління об’єктом ЮНЕСКО: обгрунтована значущість об’єкта; структура управління; гарантується юридична захищеність пам’ятки; забезпечення інтеграції об’єкта у державні і муніципальні програми розвитку; моніторинг (поточний контроль); консервація, реставрація і історична реконструкція; наукові дослідження; експонування об’єкта та його презентація; управління туристичними потоками; питання організації охорони об’єкта; періодичний перегляд і оновлення плану управління тощо.

По-друге, Резиденцію у новій якості варто розглядати у двох площинах: з одного боку, як навчальну і наукову інституцію, що підпорядкована Міністерству освіти і науки України, а з іншого, як об’єкт Всесвітньої  спадщини ЮНЕСКО – підпорядкування Міністерству культури України. Подвійне підпорядкування негативно впливає на утримання об’єкту ЮНЕСКО, адже жодне з міністерств не бере на себе відповідальність щодо його належної охорони і збереження. І тут не можна пред»явити ніяких претензій ні одному ні другому міністерству, бо вони працюють в рамках своїх повноважень згідно чинного законодавства.

Слід зазначити, з 1052 об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, які на 2016 р. включені до Списку ЮНЕСКО, лише вісім виконують одночасно функції навчальних закладів і об’єктів ЮНЕСКО і кожний з них дотримується нормативно-правової бази своєї країни.

В українському законодавстві існує ще одна колізія: у Законі України «Про охорону культурної спадщини» (2000 р.) взагалі відсутня дефініція – об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Відтак, відсутність будь-якого фінансування негативно впливає на утримання об’єкту Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, створення хоча би мінімальної туристичної інфраструктури. Нині Резиденція забезпечує імідж не лише Буковини, а насамперед України. І тому належить спільно вирішувати нагальні проблеми щодо збереження Резиденції.

Університет, на балансі якого перебуває 15 навчальних корпусів, 9 гуртожитків, ботанічний сад, наукова бібліотека та ін. в межах можливого намагається власними силами охороняти і зберігати об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Так, щорічно укладається договір з групою авторського нагляду щодо здійснення науково-технічного супроводу. У журналі науково-технічного супроводу за експлуатацією будівель концентруються зауваження щодо виявлених відхилень від належної експлуатації та пропозиції стосовно їх усунення. За власні кошти університет замовляє проектно-кошторисну документацію та виконує невідкладні роботи, спрямовані на підтримку в належному стані окремих приміщень та мереж.

Впродовж 2006 – 2017 років проводилися ремонтно-реставраційні роботи дахів усіх корпусів Резиденції і Семінарській церкві.

В 2016 – 2017 рр. укладено договір на 1 130 241 грн для завершення ремонтно-реставраційних робіт дахів Митрополичого корпусу. Загальна кошторисна вартість таких робіт складає 19 099 870 грн.

Укладено договір на виконання ремонтно-реставраційних та невідкладних робіт дахів Монастирського корпусу на суму 6 631 025 грн.

Укладено також договір на розробку проектно-кошторисної документації щодо виконання вкрай необхідних робіт по Семінарській церкві та фрагментарному ремонту коридорів Семінарського корпусу.

За кошти університету частково виконані роботи з влаштування вертикальної гідроізоляції фундаментів Митрополичого та Семінарського корпусів: 2012 р. – 219 271 грн; 2013 р. – 724 375 грн; 2014 р. – 766 008 грн; 2015 р. – 2 753 559 грн. Всього на гідроізоляцію фундаментів затрачено майже 4,5 млн грн, а зробено тільки невеличку частину необхідного.

Нині якнайшвидшої розробки потребує виготовлення проектно-кошторисної документації на виконання ремонтно-реставраційних робіт стелі Мармурової зали, заміни вікон усіх корпусів Резиденції. Крім того, нагальним є проведення робіт із заміни мереж водопостачання та водовідведення, продовження робіт щодо влаштування вертикальної гідроізоляції фундаментів. Це лише невеликий перелік нагальних проблем.

Тому пропонується передбачити у державному бюджеті окрему програму щодо фінансового забезпечення об’єктів, що внесені до Списку ЮНЕСКО, що дозволить університету отримати відповідні кошти.

Загалом підготовлені Чернівецькою облдержадміністрацією інформація про підсумки соціально-економічного розвитку Чернівецької області за січень-травень 2017 року, про стан виконання місцевих бюджетів області за січень-червень 2017 року та перелік проблемних питань, вирішення яких потребує залучення центральних органів виконавчої влади, роздана народним депутатам.

За наслідками заслуханих доповідей щодо питань порядку денного відбулося загальне їх обговорення. В обговоренні взяли участь народні депутати України Бурбак М.Ю. Федорук М.Т., народні депутати України – члени Комітету Амельченко В.В., Мельник С.І., Медуниця О.В., Мепарішвілі Х.Н., Рудик С.Я., а також Перший заступник Міністра освіти і науки України Ковтунець В.В., голова Чернівецької обласної державної адміністрації Фищук О.Г.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. запропонував направити до Кабінету Міністрів України порушені Чернівецькою обласною державною адміністрацією проблемні питання щодо бюджетного забезпечення повноважень місцевих органів влади та розвитку регіону і вдосконалення бюджетного законодавства, що надіслані до Комітету з питань бюджету, та рекомендувати розглянути можливості з їх врегулювання.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Кабінету Міністрів України розглянути можливості врегулювання порушених Чернівецькою обласною державною адміністрацією проблемних питань щодо бюджетного забезпечення повноважень місцевих органів влади та розвитку регіону і вдосконалення бюджетного законодавства за наданими пропозиціями.

/Копія листа до Кабінету Міністрів України з відповідними додатками додається/.

Голосували: «за» - 15; «проти» - 0; «утримався» - 1.

Голова Комітету                                                                     А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк