Повідомлення

Перейти до розділу
21 травня 17:28
23 травня 2018 року о 15:00 планується засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету докладніше
18 квітня 16:34
Розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на травень-липень 2018 року посилання...
02 квітня 09:35
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" посилання...
16 травня 18:18
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
23 квітня 17:22
Виїзне засідання Комітету з питань бюджету на Вінниччині докладніше
18 квітня 16:19
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
16 квітня 17:40
У Комітеті з питань бюджету відбулася зустріч із делегацією Комітету з питань державного бюджету, фінансових установ та інвестицій Палати регіональних представників Республіки Індонезія докладніше
06 квітня 12:28
У Комітеті з питань бюджету відбулася зустріч із представниками Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ)
докладніше
05 квітня 15:39
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
26 березня 12:34
Вперше на Житомирщині докладніше
22 березня 15:04
НА ЗАСІДАННІ БЮДЖЕТНОГО КОМІТЕТУ ПРЕДСТАВЛЕНО НОВИЙ СКЛАД РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ докладніше
06 лютого 2018, 10:51

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №129 від 17.01.2018

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №129 від 17 січня 2018 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Шевченко О.Л.

Всього присутніх – 21 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Мепарішвілі Х.Н., Павлов К.Ю., Пресман О.С. Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

3. Різне.

3.1. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (вересень 2017 року січень 2018 року).

3.2. Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий, березень та квітень 2018 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо реформування системи екологічного та радіологічного контролю у пунктах пропуску" (реєстр. № 7303 від 17.11.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про Митний тариф України" (реєстр. № 7306 від 17.11.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" щодо повернення додаткового авансування витрат виконавчого провадження стягувачу" (реєстр. № 7307 від 17.11.2017, народні депутати України Лубінець Д.В., Пономарьов О.С., Валентиров С.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до ст. 7 Закону України "Про прокуратуру" (щодо забезпечення діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури)" (реєстр. № 7271 від 09.11.2017, народні депутати України Паламарчук М.П., Король В.М.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до змін до статті 87 Закону України  «Про судоустрій і статус суддів» (щодо удосконалення порядку формування та діяльності Громадської ради доброчесності)" (реєстр. № 6593 (доопрац.) від 17.11.2017, народний депутат України Безбах Я.Я.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо удосконалення регулювання реклами послуг народної медицини (цілительства), послуг, пов'язаних із залученням коштів населення, об'єктів будівництва, цінних паперів та фондового ринку на радіо)" (реєстр. № 4924-д від 16.11.2017, народні депутати України Сюмар В.П., Севрюков В.В., Онуфрик Б.С. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо статутів територіальних громад" (реєстр. № 7297-1 від 30.11.2017, народні депутати України Заліщук С.П., Шкрум А.І.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування необхідності погодження плану локалізації та ліквідації аварій на об'єктах підвищеної небезпеки" (реєстр. № 7222 від 20.10.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реформування системи екологічного та радіологічного контролю у пунктах пропуску" (реєстр. № 7302 від 17.11.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації"" (реєстр. № 7332 від 22.11.2017, народні депутати України Дубневич Я.В., Васюник І.В., Кадикало М.О., Корчик В.А. та ініші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань оборони" (реєстр. № 7330 від 21.11.2017, Президент України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення можливості усунення Президента України з поста в порядку імпічменту" (реєстр. № 7381 (доопрац.) від 27.12.2017, народні депутати України Левченко Ю.В., Іллєнко А.Ю., Головко М.Й., Осуховський О.І., Марченко О.О.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо забезпечення парламентського контролю" (реєстр. № 7362-1 від 07.12.2017, народні депутати України Сотник О.С., Войціцька В.М.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю" (реєстр. № 7362 від 06.12.2017, народні депутати України Герасимов А.В., Бурбак М.Ю.);

1.1.15. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Королівством Таїланд про взаємну правову допомогу у кримінальних справах" (реєстр. № 0171 від 27.11.2017, Президент України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-виконавчого кодексів України щодо пом'якшення процесу відбування покарань" (реєстр. № 7335 від 23.11.2017, народний депутат України Дмитренко О.М.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо посилення захисту осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності)" (реєстр. № 7370 від 07.12.2017, народні депутати України Шинькович А.В., Герега О.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про реабілітацію інвалідів України" щодо встановлення групи інвалідності учасникам антитерористичної операції" (реєстр. № 7161 від 03.10.2017, народний депутат України Сюмар В.П. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про туризм" щодо визначення поняття "альтернативні заходи надання туристичного продукту" та конкретизації переліку істотних умов та форми договору на туристичне обслуговування" (реєстр. № 7300 від 16.11.2017, народні депутати України Мисик В.Ю., Палатний А.Л.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" щодо встановлення обсягів національного аудіовізуального продукту в загальному обсязі мовлення телерадіоорганізацій" (реєстр. № 7329 від 21.11.2017, народний депутат України Сюмар В.П.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 25 Закону України "Про відпустки" (щодо відпусток працівникам на період проведення антитерористичної операції)" (реєстр. № 7305 від 17.11.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборону України" щодо деяких питань підготовки держави до оборони" (реєстр. № 7272 від 09.11.2017, народні депутати України Парубій А.В., Фріз І.В., Береза Ю.М.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" щодо надання соціально-економічної компенсації ризику населенню, яке проживає на території зон спостереження в об'єднаних територіальних громадах" (реєстр. № 7369 від 07.12.2017, народні депутати України Бандуров В.В., Горбунов О.В., Кужель О.В. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Португальською Республікою про взаємну охорону інформації з обмеженим доступом" (реєстр. № 0172 від 04.12.2017, Президент України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" щодо забезпечення сталої діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (реєстр. № 7359 від 05.12.2017, народні депутати України Продан О.П., Підлісецький Л.Т.);

1.1.26. Проект Закону України "Про ратифікацію Торговельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд" (реєстр. № 0170 від 23.11.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства"" (реєстр. № 7257 від 06.11.2017, народний депутат України Помазанов А.В.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до параграфу 4 глави 61 Цивільного кодексу України щодо удосконалення правового регулювання відносин із проведення пошукових та (або) проектних робіт" (реєстр. № 7312 від 17.11.2017, народний депутат України Помазанов А.В.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо усунення розбіжностей в законодавстві стосовно розміру посадового окладу педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії (реєстр. № 7153 від 02.10.2017), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М. Батенком Т.І., Шевченком О.Л., Шевченком В.Л., Купрієм В.М., Дідичем В.В. та Дубініним О.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується забезпечити до 2023 року поетапну реалізацію положення частини другої статті 61 Закону України «Про освіту», передбачивши щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до трьох мінімальних заробітних плат пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету України порівняно з попереднім роком, і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати).

Враховуючи, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 87 та пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України видатки на освіту віднесено до видатків, що здійснюються з державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів, а згідно із статтею 103-2 Бюджетного кодексу України оплата праці педагогічних працівників у певних типах навчальних закладів забезпечується за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація за орієнтовними розрахунками потребуватиме додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів у сумі близько 209 млрд гривень.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Окремо слід зауважити, що положення законопроекту належить узгодити з вимогами чинного законодавства виходячи з такого:

– згідно з пунктом 26 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України норми і положення Закону України «Про освіту» застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів;

– економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників регулюються Законом України «Про оплату праці». Застосування розміру мінімальної заробітної плати для визначення посадових окладів працівників бюджетної сфери суперечить статті 6 цього Закону та Закону України від 06.12.2016 № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими встановлено, що мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення заробітної плати працівників та інших виплат;

– відповідно постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 № 1037) встановлено, що посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 01.01.2017 р. розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо усунення розбіжностей в законодавстві стосовно розміру посадового окладу педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії (реєстр. № 7153 від 02.10.2017), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М. Батенком Т.І., Шевченком О.Л., Шевченком В.Л., Купрієм В.М., Дідичем В.В. та Дубініним О.І., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виконання резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи стосовно забезпечення прав корінних народів, національних меншин України на навчання рідною мовою (реєстр. № 7259 від 07.11.2017), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується забезпечити право осіб, які належать до національних меншин України, на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти поряд з державною мовою мовою відповідної національної меншини, передбачити можливість викладання дисциплін двома чи більше мовами, а також встановити, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2030 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності Законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Запровадження таких положень законопроекту, враховуючи, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 89 та пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту віднесено до видатків, що здійснюються з відповідних місцевих бюджетів, а також вимоги статті 103-2 щодо надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у відповідних навчальних закладах, потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що його реалізація потребує додаткових витрат на забезпечення освітнього процесу в закладах освіти регіональними мовами або мовами меншин однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо виконання резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи стосовно забезпечення прав корінних народів, національних меншин України на навчання рідною мовою (реєстр. № 7259 від 07.11.2017), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей (реєстр. № 7291 від 15.11.2017), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Лубінцем О.В., Кондратюк О.К.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Як зазначено у преамбулі, законопроект спрямований на стимулювання доставки україномовних друкованих засобів масової інформації на території України та вітчизняних періодичних регіональних і місцевих друкованих засобів масової інформації на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей, що пропонується здійснити шляхом встановлення заборони (мораторію) на підняття тарифів на приймання передплати та доставку за передплатою друкованих засобів масової інформації, що видаються українською мовою (на строк три роки з дати прийняття Закону), а також вітчизняних періодичних друкованих засобів масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей (на термін особливого періоду).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту введення його в дію не потребуватиме додаткових фінансових ресурсів з державного бюджету.

Водночас, у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначається, що:

– відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається;

– тому прийняття законопроекту може потребувати додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, однак визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів унеможливлено через відсутність вихідних даних.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про мораторій на підняття тарифів на доставку україномовних друкованих видань на території України та періодичних регіональних і місцевих видань на підконтрольній Україні території Донецької і Луганської областей (реєстр. № 7291 від 15.11.2017), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Лубінцем О.В., Кондратюк О.К., може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо залучення інвестицій в нафтогазову промисловість (реєстр. № 7321 від 20.11.2017), поданий народними депутатами України Матківським Б.М., Мусієм О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, запровадити визначення термінів «базові обсяги видобутої вуглеводневої сировини» і «понадбазові обсяги видобутої вуглеводневої сировини» та уточнити порядок застосування пільгової ставки рентної плати за користування надрами, встановивши, що додаткові обсяги вуглеводневої сировини, видобуті внаслідок реалізації інвестиційних проектів, оподатковуються за ставкою 2% від їх вартості.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту сприятиме залученню інвестицій в нафтогазову промисловість, внаслідок чого збільшяться надходження до державного бюджету, створяться нові робочі місця, покращиться екологічна ситуація завдяки оновленню матеріально-технічної бази видобувних підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень рентної плати до державного та місцевих бюджетів. Зокрема, Мінфіном зауважено, що на цей час немає законодавчо встановленого порядку визначення базових обсягів вуглеводневої сировини для родовищ з важковидобувними та виснаженими запасами, що може створити умови для суб’єктивного підходу під час визначення базових обсягів вуглеводневої сировини та, відповідно, маніпулювання базою оподаткування рентною палатою за користування надрами, що, як наслідок, призведе до втрат бюджету.

З цього приводу належить відмітити, що згідно з підпунктом 5-1 частини другої статті 29, підпунктами 4-1 і 4-2 частини першої статті 64, підпунктом 4-1 частини першої статті 66 та підпунктом 3-1 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України рентна плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату зараховуються у відповідних пропорціях до загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо залучення інвестицій в нафтогазову промисловість (реєстр. № 7321 від 20.11.2017), поданий народними депутатами України Матківським Б.М., Мусієм О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки внутрішнього споживчого ринку, забезпечення стабільності цін та збалансованості Державного бюджету в 2018 році (реєстр. № 7351 від 01.12.2017), поданий народними депутатами України Дмитренком О.М., Кучером М.І. та Гудзенком В.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, на 2018 рік, передбачити:

-                     відновлення дії спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства у редакції, що діяла до 2016 року;

-                     що на операції з вивезення товарів у митному режимі експорту зернових культур товарних позицій 1001, 1002, 1003, 1004, 1005 згідно з УКТ ЗЕД не розповсюджуються норми законодавства щодо бюджетного відшкодування при експорті.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що метою законопроекту є підтримка внутрішнього споживчого ринку шляхом відновлення на один календарний рік дії спеціального режиму ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників, забезпечення стабільності цін та збалансованості державного бюджету в 2018 році.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає несплату податку на додану вартість до бюджету окремою категорією платників податку. За експертною оцінкою Мінфіну реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження податку на додану вартість близько 20 млрд грн в розрахунку на рік і, як наслідок, до дефіциту фінансового ресурсу для бюджетного відшкодування.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2018 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та пп. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки внутрішнього споживчого ринку, забезпечення стабільності цін та збалансованості Державного бюджету в 2018 році (реєстр. № 7351 від 01.12.2017), поданий народними депутатами України Дмитренком О.М., Кучером М.І. та Гудзенком В.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «На захист українських експортерів!» (про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») (реєстр. № 7365 від 06.12.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

У законопроекті, зокрема, пропонується:

скасувати індивідуальний режим ліцензування, який може бути застосовано у разі порушення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) порядку здійснення такої діяльності, встановленого цим Законом або іншими законами України;

передбачити два види спеціальних санкцій у сфері ЗЕД: накладення штрафів (у випадках здійснення зовнішньоекономічних операцій без відповідних ліцензій або з порушенням ліцензійних вимог) та тимчасове зупинення ЗЕД (виключно у випадках провадження суб’єктами ЗЕД, іноземними суб’єктами господарювання дій, які містять загрози національній безпеці, інтересам національної економічної безпеки);

передбачити, що критерії віднесення дій суб’єктів ЗЕД, іноземних суб’єктів господарської діяльності до таких, що містять загрози національній безпеці, інтересам національної економічної безпеки, та методика їх застосування для виявлення і встановлення загроз затверджуються державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, а також встановити функціональні вимоги до розроблення таких критеріїв тощо.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є гарантування прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності та збільшення українського експорту шляхом усунення надмірного, необґрунтованого та корупціогенного адміністративного тиску на суб’єктів ЗЕД через застосування спеціальних санкцій.

Належить відмітити, що згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.

Відповідно до пункту 25 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати, визначеної пунктами 21-25, 27 і 28 частини першої статті 64, пунктами 18-22, 24 і 25 частини першої статті 66 та пунктом 10-1 частини першої статті 69 цього Кодексу) належить до складу доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що після скасування спеціальних санкцій у вигляді режиму індивідуального ліцензування можливі недонадходження до бюджету плати за видачу ліцензій. Однак, оцінити обсяги умовних недонадходжень до бюджету плати за видачу ліцензій після скасування індивідуального режиму ліцензування неможливо, оскільки авторами законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (в день наступний за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «На захист українських експортерів!» (про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність») (реєстр. № 7365 від 06.12.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету щодо плати за ліцензії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення оздоровлення дітей та реабілітації інвалідів (реєстр. № 7185 від 06.10.2017), поданий народними депутатами України Денисовою Л.Л., Шевченком О.Л. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 60 Основ законодавства України про охорону здоров’я та до статей 18, 19, 20, 32, 40 Закону України «Про реабілітацію інвалідів у Україні» пропонується встановити, що медичне обслуговування дітей і підлітків у дитячих санаторіях та реабілітація інвалідів і дітей-інвалідів у реабілітаційних установах, незалежно від форми власності таких закладів, здійснюється безоплатно.

Згідно з чинними положеннями зазначених законів України така медична допомога та реабілітація надаються безоплатно у закладах державної та комунальної власності.

Відповідно у Бюджетному кодексі України встановлено, що видатки на загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей та підлітків і загальнодержавні реабілітаційні установи та комплекси для інвалідів згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України (підпункт "в" пункту 8 частини першої статті 87), а видатки на санаторно-курортну допомогу (санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації) здійснюються за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (підпункт "в" пункту 3 частини першої статті 90).

Згідно із запропонованими змінами передбачається розширити коло установ та закладів, у яких медична допомога дітям і підліткам та реабілітація інвалідів і дітей-інвалідів має надаватися безоплатно, зокрема такими, що засновані на приватній формі власності.

При цьому визначається, що фінансове забезпечення санаторно-курортного лікування дітей у дитячих санаторіях незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форми власності здійснюється державою.

У статті 14 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначено, що реабілітаційні установи, засновані на приватній власності, можуть надавати реабілітаційні послуги за рахунок власних коштів, залучених коштів або коштів державного або місцевих бюджетів.

Відтак, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів для надання гарантій щодо безоплатного санаторно-курортного лікування дітей та проведення реабілітації інвалідів в установах інших форм власності.

Міністерство фінансів України, визначаючи законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення оздоровлення дітей та реабілітації інвалідів (реєстр. № 7185 від 06.10.2017), поданий народними депутатами України Денисовою Л.Л., Шевченком О.Л. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 201року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус (реєстр. № 7190 від 10.10.2017), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується визнати:

- добровольцями осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичній операції у період її проведення, але не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;

- добровольців учасниками бойових дій у разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення. Особам з числа добровольців, які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальшу участь в бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції, статус учасника бойових дій пропонується надавати незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції;

- інвалідами війни осіб, які у складі добровольчих формувань, у взаємодії із Збройними Силами України, з іншими утвореними відповідно до законодавства України військовими формуваннями та/або правоохоронними органами, з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь у бойових діях під час проведення антитерористичній операції на сході України і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або  каліцтва;

- поширити на вказаних вище осіб та членів їх сімей гарантії та пільги, передбаченні Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Як зазначено авторами законопроекту, реалізацію його положень можливо здійснити в межах коштів, що виділяються на реалізацію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення контингенту одержувачів соціальних гарантій та пільг, надання яких забезпечується за рахунок бюджетних коштів. Враховуючи, що покриття витрат на надання відповідних соціальних гарантій та пільг згідно із частинами третьою та четвертою статті 102 Бюджетного кодексу України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на зазначену мету. Крім того, учасники війни та інваліди війни мають право на пільговий проїзд, компенсаційні виплати за який відповідно до підпункту "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України здійснюються з місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України також визнає законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус (реєстр. № 7190 від 10.10.2017), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами (реєстр. № 2702-д від 20.10.2017), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Кондратюк О.К. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про рекламу», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про благоустрій населених пунктів», «Про автомобільні дороги», «Про охорону культурної спадщини», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про засади державної мовної політики» та Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується здійснити комплексне врегулювання питань, пов’язаних з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, поза їх межами, на транспортних засобах, на автомобільних дорогах, об’єктах благоустрою тощо, передбачивши, зокрема:

- запровадження прозорого механізму набуття права на розміщення зовнішньої реклами у конкурентний спосіб (на конкурсних засадах);

- розподіл повноважень з регулювання розміщення зовнішньої реклами та здійснення дозвільно-погоджувальних функцій між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

- створення єдиного законодавчого порядку та врегулювання комплексної процедури видачі (відмови у видачі, анулювання, переоформлення, продовження строку дії) дозволів на розміщення засобів зовнішньої реклами, демонтажу самовільного встановлених рекламних конструкцій.

Водночас, запропонованими змінами до Закону України «Про рекламу» встановлюється плата, що може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, зокрема:

- за надання адміністративних послуг з видачі, переоформлення, подовження дії, видачі дубліката дозволу на розміщення зовнішньої реклами (крім видачі дозволу за результатами конкурсу) у розмірі 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для отримання послуги (зараховується до відповідного бюджету суб’єкта надання адміністративних послуг);

- за тимчасове користування місцем розміщення зовнішньої реклами (у розмірі, встановленому власником або уповноваженим ним органом, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та зараховується до відповідного бюджету залежно від форми власності, у якій перебуває місце розміщення зовнішньої реклами).

Поряд з тим, згідно з пунктом 2 статті 20-1 розділу ІІ-1 законопроекту сільські, селищні, міські ради (у разі розміщення зовнішньої реклами у межах населених пунктів), обласні державні адміністрації (у разі розміщення зовнішньої реклами поза межами населених пунктів), Рада міністрів Автономної Республіки Крим (у разі розміщення зовнішньої реклами на території Автономної Республіки Крим) для здійснення повноважень у сфері розміщення зовнішньої реклами утворюють відділ, управління, департамент або покладає відповідні функції на існуючий відділ, управління, департамент, сільського голову – дозвільний орган.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 87 та підпункту 2 пункту 1 статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на виконавчу владу та органи місцевого самоврядування здійснюються з державного та місцевих бюджетів, утворення додаткового структурного підрозділу у складі зазначених органів влади потребуватиме збільшення видатків на забезпечення їх функціонування, насамперед, на утримання збільшеної чисельності працівників.

Крім того, згідно із статтею 20-6 розділу ІІ-1 законопроекту за рішенням уповноваженого сільською, селищною, міською радою, облдержадміністрацією органу самовільно розміщені засоби зовнішньої реклами підлягають демонтажу власником (користувачем). Якщо власник (користувач) не виконав вимогу, демонтаж здійснюється уповноваженим органом з наступним відшкодуванням витрат, пов’язаних з проведенням демонтажу, власником (користувачем). Якщо власник (користувач) невідомі, майно переходить у власність держави або територіальної громади.

Виходячи з наведеного, ймовірно передбачити, що такі заходи потребуватимуть додаткових видатків, насамперед, з місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не потребуватиме видатків з державного бюджету та може мати позитивний вплив на дохідну частину місцевих бюджетів, однак оцінка такого впливу унеможливлена.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами (реєстр. № 2702-д від 20.10.2017), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Кондратюк О.К. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів і видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту мирних (цивільних) громадян, які стали інвалідами внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 7046 від 29.08.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до ряду законів України передбачається надання низки пільг інвалідам із числа мирних (цивільних) громадян та дітям-інвалідам, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час бойових дій чи збройних конфліктів, зокрема: 100-процентна знижка за користування житлом, на оплату житлово-комунальних послуг та палива; безоплатний проїзд у громадському транспорті всіх видів; виплата допомоги у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи; компенсація у зв’язку з ушкодженням здоров’я (від 40 до 100 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність залежно від групи інвалідності); щорічна допомога на оздоровлення; державна соціальна допомога дітям-інвалідам віком до 18 років; безоплатне харчування дітей-інвалідів у загальноосвітніх закладах незалежно від підпорядкування та форм власності; щорічне безоплатне забезпечення дітей-інвалідів путівками на оздоровлення чи відпочинок; підвищення розмірів пенсії та державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію (від 30 до 50 прожиткових мінімумів залежно від групи інвалідності) тощо.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на забезпечення визначеної законопроектом категорії громадян відповідними пільгами і державними соціальними гарантіями.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до додаткових видатків з державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовими ресурсами і які неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю, оскільки відсутні показники для обрахунку законопроекту, джерела покриття таких видатків розробником не визначені. За підрахунками Мінфіну, тільки для виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, (в умовах 2017 року) витрати становитимуть від 51,8 тис. грн до 129,5 тис. грн на одну особу.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект потребує доопрацювання. При цьому, відмічено, що до законопроекту мають бути подані фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту мирних (цивільних) громадян, які стали інвалідами внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 7046 від 29.08.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України, і витрати місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань удосконалення державного регулювання в галузі державної авіації України (реєстр. № 7202 від 12.10.2017), поданий народним депутатом України Балицьким Є.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до Повітряного кодексу України, законів України «Про оборону» та «Про Кабінет Міністрів України», які передбачають розмежування повноважень між Кабінетом Міністрів України, Міністерством оборони України та центральним органом виконавчої влади з питань державної авіації щодо державного регулювання та реалізації державної політики в галузі державної авіації, розслідування авіаційних подій та інцидентів у державній авіації. Зокрема, Міністерство оборони України здійснюватиме державне регулювання діяльності суб’єктів авіаційної діяльності державної авіації – юридичних осіб, які в межах компетенції провадять діяльність в галузі державної авіації, через центральний орган виконавчої влади з питань державної авіації. В свою чергу, вказаний новий центральний орган виконавчої влади здійснюватиме реалізацію державної політики в галузі державної авіації.

Створення та функціонування нового центрального органу виконавчої влади з питань державної авіації потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, хоча в пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує таких додаткових витрат.

Міністерство фінансів України в своєму експертному висновку зазначило, що оцінити вплив законопроекту на видаткову частину державного бюджету на даний момент неможливо у зв’язку з відсутністю фінансово-економічних розрахунків.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань удосконалення державного регулювання в галузі державної авіації України (реєстр. № 7202 від 12.10.2017), поданий народним депутатом України Балицьким Є.В., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (щодо встановлення мінімальної соціальної норми споживання природного газу для нарахування субсидії) (реєстр. № 7247 від 30.10.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується встановити для громадян, які відповідно до законодавства мають субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, мінімальну соціальну норму споживання природного газу для нарахування субсидії на рівні не меншому, ніж 400 куб. метрів на місяць.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме виділення додаткових коштів з державного бюджету.

Водночас, Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту звертає увагу на таке:

- призначення житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг здійснюється в межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»;

- при призначенні житлових субсидій населенню, в межах встановлених соціальної норми житла та соціального нормативу, обсяг споживання природного газу для індивідуального опалення для сім’ї із однієї-трьох осіб становить від 244 до 380 куб. м. на місяць в опалювальний період;

- підвищення мінімальної соціальної норми споживання природного газу для нарахування субсидії до 400 куб. м. на місяць потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (щодо встановлення мінімальної соціальної норми споживання природного газу для нарахування субсидії) (реєстр. № 7247 від 30.10.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації (щодо належного утримання пунктів пропуску через державний кордон України та контрольних пунктів в’їзду-виїзду)» (реєстр. № 7105 від 11.09.2017), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Шаховим С.В., Сюмар В.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується врегулювати питання утримання контрольних пунктів в’їзду-виїзду розширивши повноваження військово-цивільних адміністрацій такими:

– залучати на договірних засадах кошти підприємств, установ і організацій, розташованих на відповідній території, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання контрольних пунктів в’їзду-виїзду;

– забезпечувати за рахунок коштів місцевих бюджетів постачання підприємствами та організаціями, що перебувають у комунальній власності, замовленої продукції, послуг, енергоресурсів.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України законопроект не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного бюджету.

Водночас слід відмітити, що реалізація запропонованих повноважень військово-цивільними адміністраціями зумовить необхідність виділення додаткових коштів з місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації (щодо належного утримання пунктів пропуску через державний кордон України та контрольних пунктів в’їзду-виїзду)» (реєстр. № 7105 від 11.09.2017), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Шаховим С.В., Сюмар В.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів про трудові та соціальні права громадян) (реєстр. № 7287 від 14.11.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про прокуратуру» в частині розширення функцій прокуратури, а саме функцією щодо нагляду за додержанням і застосуванням законів про трудові та соціальні права громадян.

Реалізація запропонованої законодавчої ініціативи в частині проведення органами прокуратури перевірок виконання законів  про трудові та соціальні права громадян (за заявами та повідомленнями про порушення законності, а також з власної ініціативи) може потребувати відповідного бюджетного забезпечення, про що зауважило Міністерство фінансів у своєму висновку до даного законопроекту.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні, про що також зазначено Міністерством фінансів.

Зважаючи на вищенаведені вимоги законодавства, Міністерство фінансів України в експертному висновку загалом зазначило, що вважає за можливе визначитися стосовно законопроекту після надання відповідних фінансово-економічних розрахунків та підтвердження Генеральною прокуратурою можливості реалізації законопроекту в межах бюджетних призначень Генпрокуратури.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів про трудові та соціальні права громадян) (реєстр. № 7287 від 14.11.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., має вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету на утримання органів прокуратури). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (реєстр. № 6055 (доопрац.) від 16.11.2017), поданий народними депутатами України Медуницею О.В., Бриченком І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 9 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» та передбачити здійснення функцій із провадження державних аграрних інтервенцій на організованому аграрному ринку Державним інтервенційним агентом (за чинною редакцією – провадження цінової політики в агропромисловій галузі економіки України здійснює Аграрний фонд, що є державною спеціалізованою установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України). При цьому, Державним інтервенційним агентом може бути виключно суб’єкт господарювання державного сектору економіки, уповноважений Кабінетом Міністрів України провадити державні аграрні інтервенції на організованому аграрному ринку.

Варто зазначити, що фінансування державного інтервенційного агента передбачається здійснювати шляхом наповнення статутного капіталу, в межах якого здійснюється формування державного інтервенційного фонду, проте не визначено джерела покриття відповідних витрат, про що також зауважено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Також, у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту зазначено, що реалізація його положень впливатиме на надходження державного бюджету, а саме може призвести до втрат державного бюджету, оскільки пропонується ліквідувати ДСБУ «Аграрний фонд», при цьому, не запропоновано механізм повернення коштів до державного бюджету, які надавались бюджетній установі в минулі роки на поворотній основі. Поряд з цим, Міністерством зауважено про необхідність внесення відповідних змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», який також регулює питання щодо діяльності та фінансування Аграрного фонду.

Крім того, Міністерством фінансів України до законопроекту висловлено застереження щодо доцільності розробки і винесення на розгляд Верховної Ради України концепції стимулювання та розвитку сільського господарства України, оскільки станом на сьогодні чинною є Концепція Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1437-р.

Слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету належить подати фінансово-економічне обґрунтування (у тому числі відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, однак, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (реєстр. № 6055 (доопрац.) від 16.11.2017), поданий народними депутатами України Медуницею О.В., Бриченком І.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та може призвести до втрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» (щодо визначення періодичності проведення перепису населення України та проведення Всеукраїнського перепису населення в 2018 році) (реєстр. № 7344 від 29.11.2017), внесений народним депутатом України О.Ю. Вілкулом.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Даним законопроектом пропонується на законодавчому рівні закріпити положення про проведення перепису населення не рідше, ніж один раз в десять років та зобов’язати Кабінет Міністрів України провести Всеукраїнський перепис населення у 2018 році (оскільки останній перепис населення України був проведений в 2001 році).

Належить відмітити, що згідно з статтею 10 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» фінансове забезпечення робіт, пов'язаних з підготовкою і проведенням Перепису населення, обробленням, узагальненням, поширенням та використанням його результатів, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів місцевих бюджетів. Крім того, на даний час розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 581-р /із змінами від 16.12.2015 р. № 1323-р/ встановлено, що Всеукраїнський перепис населення має відбутися у 2020 році.

Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за загальним фондом державного бюджету встановлено бюджетні призначення Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (відповідальному виконавцю – Державній службі статистики України) за бюджетною програмою «Статистичні спостереження та переписи» (код 1207020) у сумі 119743,8 тис. грн (в тому числі для виконання робіт, пов’язаних з підготовкою до проведення Всеукраїнського перепису населення – за інформацією Міністерства фінансів України).

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливає на доходну частину бюджету, але потребуватиме виділення значних додаткових коштів з державного бюджету /зокрема, згідно з бюджетним запитом, поданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, потреба у видатках на підготовку та проведення перепису населення у 2019-2020 роках становить 2,1 млрд грн (в т.ч. у 2019 р. – 122,3 млн грн, у 2020 р. – 2 млрд грн/.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції стосовно внесення змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення» (щодо визначення періодичності проведення перепису населення України та проведення Всеукраїнського перепису населення в 2018 році) (реєстр. № 7344 від 29.11.2017), внесений народним депутатом України О.Ю. Вілкулом, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для проведення Всеукраїнського перепису населення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань економічної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо правового регулювання використання лісів (реєстр. № 7235 від 24.10.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом вносяться зміни до Земельного кодексу України, Лісового кодексу України та Закону України «Про державно-приватне партнерство».

Зокрема, запропонованими змінами до Земельного кодексу України пропонується поширити дію підпункту «в» пункту 1 статті 205 Земельного кодексу України, відповідно до якого звільняються від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами, на ділянки, що перебувають у стадії лісогосподарського освоєння.

Зважаючи на те, що кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності або прав на них згідно з пунктом 56 частини другої статті 29 та пунктами 5, 6 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України зараховуються до доходів державного або місцевих бюджетів. Разом з тим, податок на майно у складі якого є плата за землю згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 та пунктом 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України зараховується до доходів місцевих бюджетів.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів.

Одночасно, законопроектом вносяться зміни до Лісового кодексу України, якими пропонується встановити, що держава здійснює економічне стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів шляхом впровадження нових технологій при використанні лісових ресурсів.

Поряд з цим, змінами до Закону України «Про державно-приватне партнерство» пропонується розповсюдити застосування механізму державно-приватного партнерства на сферу лісового господарства.

Реалізація зазначених положень законопроекту потребуватиме залучення коштів державного та місцевих бюджетів у зв’язку із розширенням напрямків державної підтримки ведення лісового господарства, а також на здійснення заходів державно-приватного партнерства, які можуть надаватися відповідно до статті 18 Закону України «Про державно-приватне партнерство».

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може потребувати додаткових видатків з державного бюджету у зв’язку із розширенням напрямів державної підтримки ведення лісового господарства та здійсненням заходів з державно-приватного партнерства, а також спричинити зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів у зв’язку із запровадженням пільг для певної категорії платників земельного податку.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо правового регулювання використання лісів (реєстр. № 7235 від 24.10.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати та зменшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо відновлення пенсійної справедливості) (реєстр. № 7273 від 09.11.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до Законів України «Про індексацію грошових доходів населення», «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими передбачається:

- застосування величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% за загальний період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування до 25 років (яку було знижено та встановлено у розмірі 1% Законом України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»); у розмірі 1,5% – відповідно, від 25 до 35 років; та у розмірі 2,2% – відповідно, від 35 років;

- зарахування додатково до страхового стажу по півроку за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах;

- врахування середньої заробітної плати (доходу) в Україні під час обчислення коефіцієнту заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, не за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як передбачено чинною редакцією, а за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням або перерахунком пенсії;

- здійснення індексації пенсії та перерахунку раніше призначених пенсій у зв’язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду, а зважаючи на наявність дефіциту Фонду, що покривається за рахунок коштів державного бюджету, то і видатків державного бюджету.

Слід зазначити, що всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду та державного бюджету. Зазначається, що за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду, реалізація лише норми законопроекту щодо повернення базової величини оцінки одного року страхового стажу до розміру 1,35% потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у сумі 80,4 млрд гривень.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або окремі їх положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться у дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо відновлення пенсійної справедливості) (реєстр. № 7273 від 09.11.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 01 січня 2020 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України  про проведення експерименту з переселення на постійне місце проживання внутрішньо переміщених осіб, які є власниками житла на непідконтрольних територіях Донбасу (реєстр. № 7295 від 16.11.2017), поданий народним депутатом України Підберезняком В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Згідно з преамбулою законопроект визначає порядок проведення експерименту з переселення на постійне місце проживання на територію Кіровоградської та Миколаївської областей внутрішньо переміщених осіб, які є власниками житла на території окремих районів Донецької та Луганської областей, на яких, відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», запроваджено особливий порядок місцевого самоврядування (далі експеримент).

Метою проведення експерименту протягом 2018-2020 років є обмін житла, що знаходиться на непідконтрольних територіях і перебуває у власності внутрішньо переміщених осіб-власників, на інше рівноцінне житло, яке перебуває в державній власності на територіях заселення, задля створення умов для переселення внутрішньо переміщених осіб на постійне місце проживання в безпечні регіони країни.

При цьому, органами управління експериментом визначено Кіровоградську та Миколаївську облдержадміністрації, на які серед іншого покладається обов’язок забезпечити всі витрати та обов’язкові платежі, пов’язані з укладанням договору міни житла. Ці витрати потребуватимуть додаткових коштів з місцевих бюджетів, оскільки видатки на утримання  облдержадміністарції не містять таких категорій витрат.

Крім того, законопроектом передбачено необхідність створення нових робочих місць для внутрішньо переміщених осіб шляхом реалізації обласних програм створення додаткових робочих місць на територіях заселення.

Загалом фінансове забезпечення проведення експерименту у статті 8 законопроекту пропонується здійснити за рахунок:

1) економії бюджетних коштів шляхом призупинення на період проведення експерименту дії статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в України» у сумі 1000 млн грн щорічно протягом
2018-2020 років;

2) субвенції з державного бюджету обласним бюджетам відповідних областей для здійснення експерименту в обсязі 250 000 тис. грн на придбання житла та 250 000 тис. грн на створення додаткових робочих місць, для кожної області щорічно.

Відтак, прийняття законопроекту зумовить збільшення видатків державного і місцевих бюджетів.

При цьому, у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація призведе до зміни показників бюджету, оскільки потребуватиме перерозподілу коштів державного бюджету між головними розпорядниками коштів, бюджетними програмами державного бюджету та трансфертами з державного місцевим бюджетам.

Водночас, Мінфін звертає увагу, що положення частини першої статті 8 законопроекту суперечать нормам статті 94 Бюджетного кодексу України в частині застосування коригуючих коефіцієнтів, які враховують відмінності у вартості надання гарантованих послуг залежно від кількості населення та споживачів послуг, соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних, екологічних особливостей адміністративних одиниць.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, слід звернути увагу, що положення статті 8 законопроекту не відповідають вимогам статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та Бюджетного кодексу України, у частині другій статті 4 якого визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексу, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України  про проведення експерименту з переселення на постійне місце проживання внутрішньо переміщених осіб, які є власниками житла на непідконтрольних територіях Донбасу (реєстр. № 7295 від 16.11.2017), поданий народним депутатом України Підберезняком В.І., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства при доопрацюванні законопроекту узгодити положення частини 6 статті 6, статей 7 і 8 та абзацу 2 частини другої статті 10 законопроекту з вимогами Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (щодо запровадження форм компенсації громадянам України знецінених заощаджень)» (реєстр. № 7349 від 30.11.2017), внесений народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується запровадити новий механізм компенсації громадянам України знецінених грошових заощаджень у формі списання коштів з рахунку власника для таких цілей: погашення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг; оплати отриманих лікувально-профілактичних послуг, придбання ліків у державних та комунальних аптечних закладах; оплати вартості навчання дітей, онуків у професійно-технічних та вищих навчальних закладах; оплати придбання негазових/неелектричних котлів, придбання енергоефективного обладнання/матеріалів для утеплення будинків. Також передбачається встановити, що заощадження громадян підлягають індексації.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є покращення соціально-економічного становища громадян України, зменшення соціальної напруги в суспільстві, повернення довіри до держави та забезпечення реального виконання зобов’язань держави із компенсації знецінених заощаджень перед своїми громадянами.

Належить зауважити, що відповідно статті 7 Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» заощадження повертаються поетапно, залежно від суми вкладу в межах коштів, передбачених для цього державним бюджетом на поточний рік. Отже, для забезпечення практичного застосування запропонованого законопроектом нового механізму компенсації заощаджень необхідні кошти державного бюджету.

У зв’язку з цим слід відмітити, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України:

виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету /частина друга статті 4 Кодексу/;

бюджетна система України ґрунтується зокрема, на: принципі збалансованості (згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період) та принципі обґрунтованості (згідно з яким бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповіно до затверджених методик та правил) /пункти 2 і 5 частини першої статті 7 Кодексу/;

будь-які бюджетні зобов’язання та платежі бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про державний бюджет /частини перша і друга статті 23 Кодексу/.

Таким чином, положення законопроекту не узгоджуються з вищезазначеними нормами Бюджетного кодексу України, про що також зазначає Мінфін.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вимагатиме збільшення видаткової частини державного бюджету у наступних бюджетних періодах та створить ризики виконання бюджету. Мінфін також зауважує, що неможливо прорахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів усіх рівнів, оскільки суб’єктом законодавчої ініціативи не надано відповідних розрахунків щодо наявності та величини заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, потреб громадян у придбанні ліків, лікувально-профілактичних послуг, оплати вартості навчання дітей та онуків, придбання негазових/неелектричних котлів, енергоефективного обладнання/матеріалів для утеплення будинків, а також у зв’язку із невизначеністю кількості вкладників, які можуть скористатися відповідним видом компенсації.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1 Проект Закону України ««Про внесення змін до Закону України «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» (щодо запровадження форм компенсації громадянам України знецінених заощаджень)» (реєстр. № 7349 від 30.11.2017), внесений народним депутатом України Капліним С.М.:

- матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України (зокрема, статтями 4, 7 і 23).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (реєстр. № 7318 від 17.11.2017), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Корчиком В.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за невиконання водіями транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та/або вантажів, вимог уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті та його територіальних органів, про зупинку транспортного засобу, шляхом накладення штрафу в розмірі дев’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від 3 до 6 місяців;

Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині законодавчого закріплення можливості фіксації порушень, пов’язаних з відсутністю документів (дозволів) щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, в автоматичному режимі в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України;

Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства» щодо доповнення статті 5 цього Закону положенням, відповідно до якого включити до джерел державного дорожнього фонду (який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету) адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт /передбачені частиною четвертою статті 48 та абзацом третім частини п’ятої статті 53 Закону України «Про автомобільний транспорт»/.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства (пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України) адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Таким чином, реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету та збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету в частині джерел формування державного дорожнього фонду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту матимуть вплив на перерозподіл доходів державного бюджету між загальним та спеціальним фондом, а оцінити такий вплив неможливо у зв’язку з відсутністю фінансово-економічних розрахунків та обсягів адміністративно господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Окремо належить звернути увагу, що положення законопроекту щодо спрямування зазначених вище штрафів до державного дорожнього фонду не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема:

частині п’ятій статті 13 Кодексу (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України);

статті 24-2 Кодексу, якою визначено джерела формування державного дорожнього фонду;

статті 29 Кодексу, яка визначає перелік доходів загального і спеціального фондів державного бюджету.

При цьому, слід зауважити, що питання цільового спрямування бюджетних коштів є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Натомість варто відмітити, що тими ж авторами зареєстровано системно пов’язаний із даним законопроектом проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо надходжень від здійснення габаритно-вагового контролю (реєстр. № 7319 від 17.11.2017). Власне законопроектом за реєстр. № 7319 передбачається врегулювати питання щодо цільового спрямування коштів відповідних штрафів. Отже, таке питання не потребує додаткового унормування у законопроекті за реєстр. № 7318.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (реєстр. № 7318 від 17.11.2017), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Корчиком В.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету та збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин (реєстр. № 7363 від 06.12.2017), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та 38 інших законодавчих актів України. Згідно з пояснювальною запискою цілі та завдання законопроекту полягають у створенні правових, економічних та соціальних передумов для легалізації фермерських господарств, в тому числі сімейних, з набуттям статусу фізичної особи – підприємця – виробника сільськогосподарської продукції, та відповідно забезпечення їх повноцінної участі в соціально-економічному житті держави зі встановленням пільгового порядку сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску.

Щодо впливу законопроекту на показники бюджету у пояснювальній записці зазначено, що:

передбачається збільшення доходів місцевих бюджетів за рахунок податку на доходи, який нараховується сільськогосподарськими товаровиробниками фізичним особам із виплачуваної їм орендної плати, та розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо наповнення їх бюджетів за рахунок можливості надання пільг окремим фізичним особам зі сплати місцевих податків і зборів;

реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, обсяг яких буде визначений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

Окремо належить зауважити, що законопроектом серед іншого передбачені зміни до частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України /пункт 7 розділу ІІ законопроекту/ для узгодження із змінами до статті 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб з доходів від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого нерухомого майна.

Однак, форма викладу таких змін суперечить частині п’ятій статті 4 Бюджетного кодексу України /згідно з якою зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Бюджетного кодексу України/, про що також зауважує Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України і пропонує їх виділити в окремий законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення та діяльності дрібних фермерських господарств і деконцентрації повноважень у сфері земельних відносин (реєстр. № 7363 від 06.12.2017), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести загалом до збільшення доходів бюджетів та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення пункту 7 розділу ІІ законопроекту (щодо змін до статті 64 Бюджетного кодексу України) суперечить частині п’ятій статті 4 Бюджетного кодексу України, а відтак потребує виокремлення в окремих законопроект.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо порядку переміщення та оподаткування видавничої продукції, яка має виняткове походження з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території та переміщується (пересилається) з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території України (реєстр. № 7293 від 15.11.2017), поданий народними депутатами України Березою Б.Ю., Сюмар В.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року у Митному кодексі України передбачити:

застосування поняття «видавнича продукція, яка має виняткове походження з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території України та переміщується (пересилається) з території держави-агресора та/або з тимчасово окупованої території України» (далі – зазначена видавнича продукція);

оподаткування ввізним митом за ставкою 20% і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, зазначеної видавничої продукції, яка переміщується (пересилається) на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одній депеші від одного відправника у міжнародних поштових відправленнях та на адресу одного одержувача (юридичної або фізичної особи) в одному вантажі експрес-перевізника від одного відправника у міжнародних експрес-відправленнях;

розміщення візуальної позначки на обкладинці (маркування) на кожному екземплярі зазначеної видавничої продукції під час проходження митного контролю. При цьому порядок розміщення візуальної позначки на обкладинці (маркування) визначатиметься Кабінетом Міністрів України;

декларування та митне оформлення з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зазначеної видавничої продукції, що пересилається (переміщується) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також незалежно від її фактурної вартості, що переміщується на митну територію України у вантажних відправленнях, а також оподаткування такої продукції ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України;

заборону ввезення громадянами у ручній поклажі або супроводженому багажі зазначеної видавничої продукції в обсягах загальною кількістю більш як 10 примірників.

Законопроектом також передбачається внести зміни до Митного тарифу України, доповнивши групу 49 новими товарними підкатегоріями, та встановити пільгові та повні ставки ввізного мита в розмірі 20% митної вартості на зазначену видавничу продукцію.

Варто також відмітити, що даний законопроект системно пов’язаний з іншим законопроектом цих же розробників «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на видавничу продукцію, яка має виняткове походження з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території та переміщується (пересилається) з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території України» (реєстр. № 7292 від 15.11.2017), а відтак практична реалізація таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що після встановлення ввізного мита на видавничу продукцію можливі додаткові надходження ввізного мита.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо порядку переміщення та оподаткування видавничої продукції, яка має виняткове походження з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території та переміщується (пересилається) з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території України (реєстр. № 7293 від 15.11.2017), поданий народними депутатами України Березою Б.Ю., Сюмар В.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на видавничу продукцію, яка має виняткове походження з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території та переміщується (пересилається) з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території України (реєстр. № 7292 від 15.11.2017), поданий народними депутатами України Березою Б.Ю., Сюмар В.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року встановити:

що базою оподаткування податком на додану вартість щодо ввезення на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі видавничої продукції, яка має виняткове походження з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території та переміщується (пересилається) з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території України, буде митна вартість з урахуванням мита, що підлягає сплаті;

що базою оподаткування податком на додану вартість щодо ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжувальному багажі видавничої продукції загальною кількістю більш ніж 10 примірників видавничої продукції через пункти пропуску через державний кордон України передбачається, буде фактурна вартість товарів з урахуванням мита, що підлягає сплаті;

акцизний податок у розмірі 20% для видавничої продукції, яка має виняткове походження з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території України та переміщується (пересилається) з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території України, а також контроль за сплатою акцизного податку;

ліцензування та маркування видавничої продукції та відповідальність за порушення умов ввезення видавничої продукції.

У цьому зв’язку слід зауважити, що відповідно до діючих норм Податкового кодексу України оподаткування акцизним податком видавничої продукції не передбачено. При цьому, така продукція звільнена від оподаткування податком на додану вартість (у тому числі при її ввезенні на митну територію України).

Отже, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісна величина впливу на показники відсутня, а також зауважує, що встановлення податку на додану вартість та акцизного податку лише на імпортовану видавничу продукцію суперечить зобов’язанням України в рамках СОТ.

Варто також відмітити, що даний законопроект системно пов’язаний з іншим законопроектом цих же розробників «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо порядку переміщення та оподаткування видавничої продукції, яка має виняткове походження з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території та переміщується (пересилається) з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території України» (реєстр. № 7293 від 15.11.2017), а відтак практична реалізація таких законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку на видавничу продукцію, яка має виняткове походження з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території та переміщується (пересилається) з території держави-агресора та/або тимчасово окупованої території України (реєстр. № 7292 від 15.11.2017), поданий народними депутатами України Березою Б.Ю., Сюмар В.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо передачі, припинення або тимчасового зупинення повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю) (реєстр. № 7266-1 від 20.11.2017), поданий народним депутатом України Кривошеєю Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом передбачається:

– можливість припинення або тимчасового зупинення повноважень виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, або на підставі заяви відповідного органу місцевого самоврядування до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

– на час припинення або тимчасового зупинення відповідних повноважень виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад такі функції здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду;

– можливість повторної передачі повноважень або відновлення тимчасово зупинених повноважень виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Слід зазначити, що передача повноважень виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, може потребувати додаткових видатків з державного бюджету, зокрема, на утримання такого центрального органу виконавчої влади (Державної архітектурно-будівельної інспекції України), на що також звертає увагу Міністерство фінансів України.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що, у свою чергу, позбавило Міністерство фінансів України можливості здійснити вартісну оцінку впливу положень законопроекту на показники бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо передачі, припинення або тимчасового зупинення повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю) (реєстр. № 7266-1 від 20.11.2017), поданий народним депутатом України Кривошеєю Г.Г., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення витрат). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» щодо забезпечення безпеки Голови Конституційного Суду України» (реєстр. № 7328 від 21.11.2017), внесений народним депутатом України Купрієм В.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 6 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» пропонується виключити посаду – Голови Конституційного Суду України з переліку посадових осіб, яким Управління державної охорони забезпечує безпеку протягом строку їх повноважень, а також забезпечується безпека членів їхніх сімей, які проживають разом з ними або супроводжують їх. Після припинення повноважень посадові особи, відповідно до статті 6 зазначеного Закону, забезпечуються державною охороною протягом року, крім випадків набрання законної сили обвинувальним вироком щодо них.

Реалізація законопроекту може мати наслідком економії видатків державного бюджету у зв’язку із зменшенням кількості осіб, щодо яких забезпечується державна охорона, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» щодо забезпечення безпеки Голови Конституційного Суду України» (реєстр. № 7328 від 21.11.2017), внесений народним депутатом України Купрієм В.М., матиме вплив на показники бюджету (може мати наслідком економію видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування норм безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок державної і комунальної форм власності та заборони купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 7355 від 05.12.2017), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Лісового кодексу України, законів України «Про особисте селянське господарство», «Про фермерське господарство» та «Про аквакультуру», згідно із якими, зокрема:

– забороняється купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

– передбачається надання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, замкнених природних водойм (загальною площею до 3 гектарів), земельних ділянок лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів  у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств лише у користування на правах оренди;

– здійснюється передача земельних ділянок у власність за плату або в оренду з правом викупу.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує витрат з державного бюджету та сприятиме наповненню дохідної частини місцевих бюджетів у разі надання земельних ділянок у власність за плату, а також не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування норм безоплатної передачі у приватну власність земельних ділянок державної і комунальної форм власності та заборони купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 7355 від 05.12.2017), поданий народним депутатом України Барною О.С., може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок рентної плати за спеціальне використання води (реєстр. № 7347 від 29.11.2017), поданий народним депутатом України Рибаком І.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року збільшити ставки рентної плати за спеціальне використання води на 60% порівняно з чинними у 2017 році ставками.

З цього приводу варто відмітити, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» з 1 січня 2018 року ставки рентної плати за спеціальне використання води вже підвищено на 16,8%, порівняно з чинними у 2017 році ставками. Таким чином, порівняно з діючими у 2018 році нормами законопроектом передбачається підвищення відповідних ставок на 37%.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, внесення запропонованих змін до Податкового кодексу України дозволить збільшити надходження до зведеного бюджету України та створити державний фонд розвитку водного господарства.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що від запропонованого збільшення рентної плати додаткові надходження бюджету становитимуть 668,2 млн гривень. Водночас, Мінфіном зауважено, що автором законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків впливу запропонованих змін на господарську діяльність платників рентної плати за спеціальне використання води, оскільки значне збільшення податкового навантаження може призвести до скорочення кількості платників в результаті припинення діяльності, зростання тарифів на комунальні послуги та соціальної напруги серед населення.

Згідно із статтями 23, 64, 66, 69 Бюджетного кодексу України рентна плата за спеціальне використання води зараховується у відповідних пропорціях до державного і місцевих бюджетів, при цьому згідно із статтею 24-4 цього Кодексу 10% такої рентної плати є джерелом формування державного фонду розвитку водного господарства, створеного з 2018 року у складі спеціального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок рентної плати за спеціальне використання води (реєстр. № 7347 від 29.11.2017), поданий народним депутатом України Рибаком І.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету (включаючи збільшення джерел формування державного фонду розвитку водного господарства) та місцевих бюджетів від рентної плати за спеціальне використання води). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 374 Митного кодексу України (реєстр. № 7323 від 20.11.2017), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується відновити режим звільнення від оподаткування митними платежами при ввезенні (пересиланні) на митну територію України власних транспортних засобів працівників дипломатичної служби України, придбаних ними під час перебування за кордоном у довготермінових відрядженнях та проходження дипломатичної служби строком не менше двох років (одного року – у державах з важкими кліматичними умовами) при поверненні в Україну, якщо вони були придбані не менш ніш за півтора роки до завершення строку такого відрядження (півроку – у випадку проходження дипломатичної служби у державах з важкими кліматичними умовами). При цьому, також пропонується обмежити вартість транспортного засобу 30% (раніше – 50%) від суми, що виплачується працівнику дипломатичної служби у зв’язку з перебуванням у довготерміновому відрядженні або проходженням дипломатичної служби за кордоном. Крім того, передбачається, що відчуження товару, що класифікується у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД як автомобіль легковий, який ввозиться працівником дипломатичної служби із звільненням від оподаткування митними платежами відповідно до цього Кодексу, протягом року з дати в'їзду в Україну проводиться за умови сплати всіх митних платежів за ставками, чинними на день подання митної декларації (попередній діючий порядок дозволяв ввезення мотоциклів, вантажних автомашин та інших транспортних засобів).

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, доходи державного бюджету буде збільшено у середньому на суму 9,7 млн грн на рік за рахунок сплати працівниками дипломатичної служби, які повертаються в Україну після завершення довготермінового відрядження, зборів (на обов’язкове державне пенсійне страхування та реєстраційного збору) при розмитненні ввезених ними власних автомобілів, що використовувалися ними у службових цілях в рамках описаного вище механізму. Водночас відмічено, що запропонований механізм дозволить зменшити навантаження на державний бюджет пов’язане з поновленням і утриманням автомобільних парків закордонних дипломатичних установ.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та законопроект не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1.Проект Закону України про внесення зміни до статті 374 Митного кодексу України (реєстр. № 7323 від 20.11.2017), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів державного бюджету та може сприяти зменшенню видатків державного бюджету на функціонування закордонних дипломатичних установ залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавстом.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо суборенди земельних ділянок)» (реєстр. № 7290 від 14.11.2017), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про оренду землі» та «Про індустріальні парки», відповідно до яких, зокрема, пропонується встановити, що:
орендована земельна ділянка або її частина може передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда) тільки за письмовою згодою орендодавця, посвідченою нотаріально за місцезнаходженням земельної ділянки;

орендарі земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди можуть обмінюватися належними їм правами користування рівноцінними земельними ділянками, різниця площ яких становить не більше десяти відсотків, в межах території одного розпайованого господарства чи однієї сільської ради шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок тільки за письмовою згодою орендодавця, посвідченою нотаріально за місцезнаходженням земельної ділянки;

договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації за місцезнаходженням земельної ділянки.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту збільшить надходження власників земельних ділянок (орендодавців) від плати за користування земельними ділянками, збільшить надходження до місцевих бюджетів, сприятиме створенню робочих місць та економічному розвитку регіону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме витрат з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо суборенди земельних ділянок)» (реєстр. № 7290 від 14.11.2017), поданий народним депутатом України Барною О.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.31. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору) (реєстр. №7343 від 28.11.2017), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю., Головком М.Й., Осуховським О.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 442-1, встановивши кримінальну відповідальність за публічне заперечення Голодомору 1932–1933 років в Україні, як геноциду українського народу», а так само виготовлення і розповсюдження матеріалів з таким запереченням у вигляді накладення штрафу від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі до п’яти років.

Водночас, пропонується надати право здійснювати досудове розслідування злочину, передбаченого статтею 442-1 Кримінального кодексу України, слідчим органам безпеки України.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафних санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору) (реєстр. № 7343 від 28.11.2017), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю., Головком М.Й., Осуховським О.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.32. Слухали:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (реєстр. № 7279-1 від 16.11.2017), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Сироїд О.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України та Податкового кодексу України, а саме:

- виключити 28 адміністративних проступків (передбачених статтями 42-2 «Заготівля, переробка або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції», 51 «Дрібне викрадення чужого майна», 53-4 «Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель», 106-2 «Незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель» тощо), які за своїм характером не є правопорушеннями проти порядку управління та посягають на здоров’я людини, громадський порядок та інші не пов’язані з цим порядком цінності;

- виключити такі адміністративні стягнення, як громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт, арешт з утриманням на гауптвахті;

- виключити прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні правопорушення тощо, виключивши статтю 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- адміністративні правопорушення, які пропонується виключити з Кодексу України про адміністративні правопорушення, «переносяться» до Кримінального кодексу України та отримують «статус» кримінальних проступків;

- до категорії кримінальних проступків «перевести» й деякі злочини невеликої тяжкості (умисне легке тілесне ушкодження (чинна стаття 125 Кримінального кодексу України), незаконне розголошення лікарської таємниці (чинна стаття 145 Кримінального кодексу України) та інші;

- запровадження двох систем кримінальних покарань – за вчинення злочинів та за вчинення проступків;

- запровадження диференційованої системи розмірів штрафів, які будуть кратні «штрафним ставкам» залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення;

- доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями 12-1,
12-2, 12-3, встановивши правило кримінально-правової кваліфікації;

- встановлення штрафу у розмірі, кратному кількості штрафних ставок в розмірі від 20 до 2000 штрафних ставок (1200-120000 грн) залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, (стаття 53 Кримінального кодексу України у редакції проекту).

- встановити, що одна розрахункова одиниця (для визначення штрафної ставки) дорівнює 30 гривням (пункт 4 примітки до розділу III «Кримінальне правопорушення» Кримінального кодексу України – в редакції проекту);

- внести зміни до статті 58 Кримінального кодексу України, визначивши застосування кримінального покарання у вигляді службових обмежень, при якому з суми заробітку або грошового забезпечення засудженого до службових обмежень провадиться відрахування в дохід держави 20 відсотків за проступок і 30 відсотків за злочин, поширивши на засуджених військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), до осіб рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, працівників правоохоронних органів, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування (в чинній редакції Кодексу, лише застосовується до військовослужбовців);

- заміна покарань у вигляді арешту, позбавлення (обмеження) волі на штрафи, службові обмеження, громадські або виправні роботи;

- заміна терміну «злочин» на кримінальне правопорушення» з його поділом га злочини та проступки;

- перетворення окремих нетяжких злочинів на кримінальні проступки;

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень:

 - не вимагатиме додаткових витрат Державного бюджету України, навпаки та  відбудеться значна економія державних коштів за рахунок зменшення видатків на утримання ізоляторів тимчасового тримання, приймальників для осіб, підданих адміністративному арешту, системи Міністерства внутрішніх справ (через заміну стягнення у вигляді адміністративного арешту на покарання у виді громадських робіт), а також установ виконання покарань (через зменшення кількості покарань у виді арешту і обмеження волі тощо);

- водночас збільшить надходження до Державного бюджету України за рахунок збільшення розмірів і порядку стягнення штрафів, запровадження такого штрафного виду покарання, як «службові обмеження», збільшення розміру покарання у виді виправних робіт тощо.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про таке, зауважує, що загальна величина впливу буде залежати від конкретного виду застосованих покарань та кількості правопорушників.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (реєстр. № 7279-1 від 16.11.2017), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Сироїд О.І. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення видатків та до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.33. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку сфери виробництва рідкого палива з біомаси та впровадження критеріїв сталості рідкого палива з біомаси та біогазу, призначеного для використання в галузі транспорту (реєстр. № 7348 від 29.11.2017), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Заболотним Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити по роках для суб’єктів господарювання, що виробляють та/або імпортують паливо моторне/паливо моторне альтернативне для продажу на митній території України, обов’язкової частки біокомпонентів в загальному обсязі його продажу в перерахунку на енергетичний вміст цих добавок та відповідність їх критеріям сталості;

запровадити адміністративну відповідальність шляхом накладення штрафів за недотримання суб’єктами господарювання, що виробляють та/або імпортують палива моторні та палива моторні альтернативні для продажу на митній території України, вимог щодо вмісту обов’язкової частки біокомпонентів у загальному річному обсязі продажу таких палив та за неподання або несвоєчасне подання зазначеними суб’єктами господарювання інформації щодо вмісту обов'язкової частки біокомпонентів у загальному обсязі продажу на митній території України палива моторного/палива моторного альтернативного в перерахунку на їх енергетичний вміст.

Крім того, законопроектом запропоновано ввести облік та контроль вмісту біокомпонентів у паливі моторному/паливі моторному альтернативному на ринку нафтопродуктів, наділивши такими повноваженнями центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту сприятиме у середньостроковій перспективі збільшенню надходжень до бюджетів всіх рівнів, створенню додаткових робочих міст за рахунок розвитку сфери виробництва рідкого біопалива (біоетанол, біодизель).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що передбачене законопроектом покладення нової функції на відповідний орган центральної влади потребує збільшення видатків на його утримання. При цьому Мінфіном відмічено, що відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливлює здійснення оцінки фінансового забезпечення законопроекту у відповідному бюджетному періоді у разі його прийняття.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку сфери виробництва рідкого палива з біомаси та впровадження критеріїв сталості рідкого палива з біомаси та біогазу, призначеного для використання в галузі транспорту (реєстр. № 7348 від 29.11.2017), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Заболотним Г.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування відповідного органу виконавчої влади залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб суб’єктів владних повноважень при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (реєстр. № 7326 від 20.11.2017), поданий народними депутатами України Кіралем С.І., Сотник О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, повноваження щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою-сьомою статті 166-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Реалізація вказаних повноважень, як зауважує Мінфін, може потребувати додаткових бюджетних коштів.

Крім того, законопроектом передбачено диференціювати розміри штрафів за порушення посадовими особами порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності залежно від виду порушення та встановити їх від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (замість діючих штрафів у розмірі 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а також пропонується підвищити у два рази розмір штрафів за дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення – з 100-150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 200-350 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Слід зазначити, що запропоновані зміни щодо штрафів можуть призвести до збільшення відповідних доходів державного бюджету.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну та видаткову частини бюджетів, однак оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету не можливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій посадових осіб суб’єктів владних повноважень при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (реєстр. № 7326 від 20.11.2017), поданий народними депутатами України Кіралем С.І., Сотник О.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також до збільшення видатків державного бюджету на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади залежно від вжиття ними заходів щодо економічного і ефективного використання бюджетних коштів та загалом від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів (реєстр. № 7373 від 07.12.2017), поданий народними депутатами України Продан О.П., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є посилення адміністративної відповідальності посадових осіб дозвільних органів за порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині їх узгодження із положеннями Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про адміністративні послуги». При цьому, законопроектом пропонується:

конкретизувати склад окремих адміністративних правопорушень з огляду на зміни в діючому законодавстві (з диференціацією та підвищенням розмірів штрафів залежно від виду порушення);

встановити новий склад адміністративних правопорушень у зазначеній сфері, що випливають із законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, та розширення у такий спосіб підстав для притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб дозвільних органів;

визначити повноваження адміністраторів центрів надання адміністративних послуг щодо фіксації адміністративних правопорушень, які визначені
статтею 166-10 цього Кодексу, відповідно до завдань адміністратора, що передбачені п. 8 частини 4 статті 13 Закону України «Про адміністративні послуги».

Зокрема, законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визначення адміністративної відповідальності за:

-                     неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом суб’єкта господарювання або адміністратора про відмову у видачі документа дозвільного характеру шляхом накладення штрафу на посадових осіб у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     порушення дозвільним органом встановлених законом строків видачі (переоформлення, анулювання) або відмови у видачі документа дозвільного характеру чи реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання – у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     невнесення чи несвоєчасне внесення дозвільним органом в установлені законом строки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань прийнятих відповідно до закону рішень, поданих до дозвільного органу заяв і декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства та іншої інформації про документи дозвільного характеру і декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства, що необхідна для ведення зазначеного реєстру, – у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     відмову дозвільного органу у прийомі документів суб’єкта господарювання на отримання документа дозвільного характеру або у реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства – у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     безпідставну відмову адміністратора суб’єкту господарювання у прийнятті заяви для одержання документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї, – у розмірі від 15 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     видачу дозвільним органом документа дозвільного характеру без одержання погоджень, висновків та інших документів, які згідно закону є необхідними для видачі документа дозвільного характеру, – у розмірі від 25 до 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     відмову дозвільного органу у видачі документа дозвільного характеру при повторному розгляді документів суб'єкта господарювання з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком неусунення заявником чи усунення в неповному обсязі причин, що стали підставою для попередньої відмови), – у розмірі від 35 до 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     видачу дозвільним органом документа дозвільного характеру, необхідність одержання якого не встановлена законом або який не внесено до переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого законом, – у розмірі від 45 до 55 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     анулювання документа дозвільного характеру дозвільним органом з підстав, не встановлених законом, – у розмірі від 55 до 65 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     прийняття рішень щодо видачі (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру органами, які відповідно до закону не уповноважені їх видавати, – у розмірі від 65 до 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     відмову дозвільного органу суб’єкту господарювання у видачі (переоформленні, анулюванні) документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, – у розмірі від 75 до 85 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     стягнення дозвільним органом за видачу (переоформлення, анулювання) документа дозвільного характеру не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів – у розмірі від 90 до 110 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що згідно із пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів (реєстр. № 7373 від 07.12.2017), поданий народними депутатами України Продан О.П., Галасюком В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації всеукраїнських громадських об’єднань (реєстр. № 7372 від 07.12.2017), поданий народними депутатами України Продан О.П., Алєксєєвим С.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

З метою удосконалення процесу державної реєстрації всеукраїнських громадських об’єднань законопроектом передбачається внесення змін до законодавчих актів України в частині:

набуття всеукраїнського статусу громадського об’єднання; діяльності місцевих осередків всеукраїнських громадських організацій;

набуття засновником громадського об'єднання членства у громадському об’єднанні;

можливості здійснювати діяльність на підставі модельного статуту громадської організації із статусом юридичної особи.

Крім того, законопроектом також пропонується виключити таку організаційно-правову форму як «громадська спілка» та внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині  запровадження адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафів (від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за порушення встановлених законодавством вимог до найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, порядку використання у найменуванні громадського об’єднання слова «всеукраїнське» та похідних від нього та/або використання у найменуванні юридичної особи власної назви іншого громадського об’єднання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має впливу на дохідну і видаткову частини бюджетів та не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо унормування діяльності та державної реєстрації всеукраїнських громадських об’єднань (реєстр. № 7372 від 07.12.2017), поданий народними депутатами України Продан О.П., Алєксєєвим С.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань питань промислової політики та підприємництва.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення сталого функціонування підприємств житлово-комунальної сфери для проходження опалювального сезону (реєстр. № 7238 від 26.10.2017), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 15 Закону України «Про ринок природного газу» та статті 19 Закону України «Про теплопостачання», виключивши положення, які надають право постачальнику природного газу припинити постачання газу за наявності заборгованості при розрахунках за природний газ.

При цьому, виключається норма Закону України «Про ринок природного газу», якою зокрема передбачено, що постачальник «останньої надії» постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії».

Слід відмітити, що згідно із Законом України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладанні договору постачання природного газу на обмежений період часу. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.12.2015 № 1307-р постачальником «останньої надії» строком на три роки визначено НАК «Нафтогаз України».

Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту зауважує, що запропоновані законопроектом норми можуть призвести до погіршення рівня розрахунків споживачів, і зокрема підприємств теплоенергетики за спожитий природний газ (заборгованість на 07.11.2017 майже 21,2 млрд грн), що призведе до недоотримання доходів НАК «Нафтогаз України», зменшення джерел фінансування закупівлі імпортного природного газу Компанією, що може призвести до загрози зриву забезпечення споживачів, в тому числі підприємств теплоенергетики, природним газом. Водночас недоотримання доходів НАК «Нафтогаз України» може зумовити зменшення податкових надходжень до державного бюджету, що сплачуються Компанією.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, слід зауважити, що з метою врегулювання питання реструктуризації заборгованості підприємств тепловодопостачання за енергоносії та списання їх зобов’язань із сплати неустойки (штрафу, пені) прийнято Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення сталого функціонування підприємств житлово-комунальної сфери для проходження опалювального сезону (реєстр. № 7238 від 26.10.2017), має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів за настання обумовлених випадків). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення повноважень місцевих рад в сфері охорони тваринного, рослинного світу і раціонального використання природних ресурсів (реєстр. № 7207 від 18.10.2017), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Єднаком О.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», «Про рослинний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про мисливське господарство та полювання», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Кодексу України про адміністративні правопорушення та Лісового кодексу України пропонується надати місцевим радам додаткові повноваження та встановити відповідальність у сфері охорони природи і раціонального використання природних ресурсів.

При цьому, до виключної компетенції місцевих рад серед іншого віднесено питання розроблення і затвердження місцевих екологічних програм, реалізація окремих заходів яких може відбуватися із залученням коштів місцевих бюджетів.

Водночас, згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлюється відповідальність за невиконання місцевих екологічних програм, затверджених місцевими радами, у вигляді накладання штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а також розширюється перелік порушень порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного чи рослинного світу, вимог щодо охорони видів тварин і рослин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, при виявленні яких застосовуються відповідні штрафні санкції. Реалізація таких положень, у разі виявлення зазначених порушень, може зумовити збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту також зазначає, що його прийняття не вимагатиме додаткових бюджетних коштів та матиме вплив на дохідну частину бюджетів, однак відсутність необхідної інформації унеможливила визначення вартісної величини такого впливу.

Відтак, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту відповідне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що вимагається згідно частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення повноважень місцевих рад в сфері охорони тваринного, рослинного світу і раціонального використання природних ресурсів (реєстр. № 7207 від 18.10.2017), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Єднаком О.В. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків, а також доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором  законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва) (реєстр. № 7379 від 07.12.2017), поданий народним депутатом України Бобовим Г.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 251-1 щодо кримінальної відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва, а саме:

-                     неповідомлення (приховування) або надання неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин, карається штрафом від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до семи років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк;

-                     порушення технології вирощування рослин сільськогосподарського та іншого призначення, що  призвело  до погіршення умов у ареалах розселення бджіл, карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Реалізація таких положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів та у разі настання кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень проекту закону на показники державного бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва) (реєстр. № 7379 від 07.12.2017), поданий народним депутатом України Бобовим Г.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України) (реєстр. № 7354 від 05.12.2017), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 442-1 «Публічне заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України», якою передбачається кримінальна відповідальність за публічне заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України, а так само виготовлення і розповсюдження матеріалів з таким запереченням, а також якщо ті самі дії, вчинені службовими особами або якщо вони вчинені повторно. у вигляді штрафу у розмірі від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Також пропонується надати право здійснювати досудове розслідування злочину, передбаченого статтею 442-1 Кримінального кодексу України, слідчим органам безпеки України.

Реалізація таких положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів та у разі настання кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що загальний вплив на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників, розміру штрафу, конкретних строків позбавлення волі, які будуть до них застосовані.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення факту воєнної агресії Російської Федерації до України) (реєстр. №7354 від 05.12.2017), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за саботаж (реєстр. № 7371 від 07.12.2017), поданий народним депутатом України Купрієм В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 364-2 щодо кримінальної відповідальності за саботаж, тобто умисне невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків або повноважень, а саме:

-                     за саботаж, тобто умисне невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків або повноважень, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або інтересам окремих юридичних осіб, передбачається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

-                     за те саме діяння, якщо воно призвело до порушення закону та суперечить державним чи громадським інтересам, у вигляді арешту на строк до шести місяців з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом у розмірі двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                      за вчинення того самого діяння, якщо воно призвело до порушення закону та спричинило тяжкі наслідки, передбачається відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація таких положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів та у разі настання кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі (арешту) може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень проекту Закону доходну частину державного бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за саботаж (реєстр. № 7371 від 07.12.2017), поданий народним депутатом України Купрієм В.М, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» (реєстр. № 7304 від 17.11.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується надати право внутрішньо переміщеним особам з інвалідністю та членам їх сімей, що не мають житла для проживання на підконтрольній українській владі території, стати на соціальний квартирний облік за місцем перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб для отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення.

При цьому, соціальне житло має відповідати архітектурно-планувальним і технічним нормам, санітарно-гігієнічним вимогам, будівельним нормам, стандартам і правилам стосовно доступності для маломобільних груп населення, установленим державними будівельними нормами щодо такого житла, потребам осіб з інвалідністю та бути придатним до проживання.

Слід відмітити, що видатки пов’язані з формуванням житлового фонду соціального призначення відповідно до статті 29 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Запровадження законодавчої ініціативи зумовить збільшення кількості осіб, взятих на соціальний квартирний облік, а відтак може спонукати місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування збільшувати обсяг житлового фонду соціального призначення, що будується за рахунок бюджетних коштів.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» (реєстр. № 7304 від 17.11.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів у разі збільшення обсягу будівництва соціального житла). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» щодо захисту житлових прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 7304-1 від 01.12.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується надати право внутрішньо переміщеним особам, що не мають житла для проживання на підконтрольній українській владі території, стати на соціальний квартирний облік за місцем перебування на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб для отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення.

При цьому, соціальне житло має відповідати архітектурно-планувальним і технічним нормам, санітарно-гігієнічним вимогам, будівельним нормам, стандартам і правилам стосовно доступності для маломобільних груп населення, установленим державними будівельними нормами щодо такого житла, потребам осіб з інвалідністю та бути придатним до проживання.

Слід відмітити, що видатки пов’язані з формуванням житлового фонду соціального призначення відповідно до статті 29 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Запровадження законодавчої ініціативи зумовить розширення кола осіб, що мають право на отримання соціального житла, та збільшення кількості взятих на соціальний квартирний облік осіб, а відтак може призвести до необхідності збільшувати обсяг житлового фонду соціального призначення,  що будується за рахунок бюджетних коштів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту визначається, що реалізація його норм впливатиме на видаткову частину державного бюджету, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати відповідне фінансово-економічне обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» щодо захисту житлових прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 7304-1 від 01.12.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів у разі збільшення обсягу будівництва соціального житла). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)» (реєстр. № 6598 (доопрац.) від 10.11.2017), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Рибаком І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом передбачається внести зміни до Законів України «Про тваринний світ», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про мисливське господарство та полювання», «Про Національну поліцію», «Про Червону книгу України», а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Лісового кодексу України щодо удосконалення правових механізмів регулювання захисту тварин від жорстокого поводження та дотримання правил утримання тварин.

Зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення вносяться зміни, згідно з якими:

-встановлюються штрафні санкції за порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, що підлягають охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у розмірі від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1700 до 2550 грн/;

- встановлюються штрафні санкції за порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, або відповідно до Переліків видів тварин і рослин, які підлягають охороні на території Автономної Республіки Крим , областей, міст Києва та Севастополя у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого /відповідно від 340 до 850 грн/;

- збільшується розмір штрафів за порушення правил тримання собак і котів з 1-7 до 50-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /відповідно від 850 до 5100 грн/ та конкретизується склад зазначеного правопорушення;

- працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції надається право тимчасового вилучення тварин із наступною передачею тварини у притулок для тварин або громадській організації, статутною метою якої є захист тварин від жорстокого поводження;

- доповнюються повноваження місцевих рад, згідно з якими обласні, Київська та Севастопольські міські ради затверджують відповідно до законодавства Перелік видів тварин та рослин, які підлягають охороні на території області, міст Києва та Севастополя та Положення про нього, за порушення вимог якого передбачається адміністративна відповідальність.

Водночас, законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України, згідно з якими:

- за порушення правил щодо незаконного полювання, або незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим добувним промислом застосовуватиметься конфіскація знарядь, засобів полювання і всього добутого;

- за жорстоке поводження з твариною застосовуватиметься позбавлення волі від 2 до 8 років (залежно від тяжкості злочинів) з конфіскацією тварин або без такої, а також конкретизується склад зазначеного злочину.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, та до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні відповідних злочинів, враховуючи пропозицію щодо встановлення покарання у вигляді позбавлення волі.

Змінами до Закону України «Про Національну поліцію» доповнюються основні повноваження поліції, згідно з якими поліція відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за дотриманням вимог в сфері захисту тварин від жорстокого поводження.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову частину Державного бюджету України та сприятиме збільшенню доходів бюджету внаслідок збільшення розмірів штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)» (реєстр. № 6598 (доопрац.) від 10.11.2017), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Рибаком І.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив

на показники бюджету та потребують узгодження

з бюджетним законодавством

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про військово-цивільне адміністрування (реєстр. № 7090 від 07.09.2017), поданий народними депутатами України Курилом В.С., Кудлаєнком С.В. та Федоруком М.Т.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Згідно з преамбулою законопроект серед іншого визначає призначення, організацію та порядок здійснення військово-цивільного адміністрування, що запроваджується в районі проведення антитерористичної операції як особливий правовий режим, що полягає у здійсненні районною, обласною державною адміністрацією та військово-цивільним адміністратором населеного пункту (пунктів) повноважень у сферах забезпечення правопорядку, безпеки та життєдіяльності населення та/або повноважень відповідної районної, обласної ради та відповідних сільської, селищної, міської ради та сільського, селищного, міського голови.

При цьому підставами для запровадження військо-цивільного адміністрування визначається необхідність наділення районної, обласної державної адміністрації додатковими повноваженнями у сферах забезпечення правопорядку, безпеки та життєдіяльності населення, встановлених цим Законом, а також  необхідність забезпечення належного вирішення питань місцевого значення, віднесених до відання місцевої ради. З прийняттям законопроекту втратить чинність Закон України «Про військово-цивільні адміністрації».

Статтею 2 законопроекту суб’єктами військово-цивільного адміністрування визначаються – районні, обласні військово-цивільні адміністрації та військово-цивільні адміністратори населених пунктів, які відповідно наділяються додатковими повноваженнями у сферах забезпечення правопорядку, безпеки та життєдіяльності населення, встановлених цим Законом та/або повноваженнями відповідних районних, обласних рад а також повноваженнями сільської, селищної, міської ради та сільського, селищного, міського голови.

Водночас встановлюється, що головою районної, обласної військово-цивільної адміністрації, військово-цивільним адміністратором населеного пункту може бути змінено структуру та штатний розпис відповідної місцевої державної адміністрації (залежно від змісту і обсягу додаткових повноважень), виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради. Такі дії можуть зумовити потребу у додаткових бюджетних коштах на забезпечення діяльності відповідних органів влади.

Крім того, з дня утворення районної, обласної військово-цивільної адміністрації повноваження голови обласної/районної ради, заступників голови обласної/районної ради припиняються, а зазначені посадові особи вважаються звільненими зі служби в органах місцевого самоврядування. На вказаних осіб поширюються гарантії депутатів місцевих рад, передбачені статтею 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (пункт 1 частини четвертої статті 8 законопроекту), зокрема, в частині виплати зазначеним посадовим особам за рахунок коштів місцевих бюджетів середньої заробітної плати у разі неможливості надання їм відповідної роботи (посади).

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливає на показники бюджету.

При цьому, згідно з частиною 11 статті 4 законопроекту фінансове забезпечення діяльності суб’єктів військово-цивільного адміністрування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Таке положення не узгоджується з вимогами частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, згідно з якими бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

/Варто зауважити, що згідно з чинною редакцією частини сьомої статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» фінансування діяльності військово-цивільних адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних військово-цивільних адміністрацій - за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів/.

Загалом слід звернути увагу, що здійснення обласними і районними військово-цивільними адміністраціями, військово-цивільним адміністраторами населених пунктів повноважень в частині формування, затвердження та виконання місцевих бюджетів, здійснення місцевих запозичень належить узгоджувати з вимогами Бюджетного кодексу України.

Так, згідно з пунктом 9 частини першої статті 6 законопроекту обласним і районним військово-цивільним адміністраціям надано право затверджувати відповідні місцеві бюджети та вносити зміни до них, однак відповідно до частини 3 цієї статті забороняється районним і обласним військово-цивільним адміністраціям здійснювати розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення (що передбачено у пункті 18 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Така заборона унеможливить отримання районними, міськими, селищними, сільськими бюджетами міжбюджетних трансфертів з державного бюджету, що затверджуються у Законі про державний бюджет обласним бюджетам для наступного розподілу між місцевими бюджетами (наприклад, субвенції: на виконання державних програм соціального захисту, на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, стабілізаційна дотація, додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про військово-цивільне адміністрування (реєстр. № 7090 від 07.09.2017), поданий народними депутатами України Курилом В.С., Кудлаєнком С.В. та Федоруком М.Т., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів залежно від змісту і обсягу додаткових повноважень). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань безпеки і оборони під час доопрацювання законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами частини другої статті 4 та глави 16 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Голосували: «за» - 12, «проти» - 0, «утрималися» - 0, «не голосували» - 9.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. про проект плану роботи Комітету з питань бюджету на восьму сесію Верховної Ради України восьмого скликання (лютий – липень 2018 року).

Відмітили:

Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.

Проект плану роботи передбачає основні напрями діяльності Комітету, насамперед, законопроектну. Основою законотворчої роботи Комітету на восьмій сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати опрацювання проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та до Бюджетного кодексу України, а також розгляд питань щодо Основних напрямів бюджетної політики на 2019 рік і звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» шляхом підготовки відповідних проектів постанов на розгляд Верховної Ради України.

Зважаючи, що сьома сесія Верховної Ради України ще триває, розділ І проекту плану може бути уточнений залежно від розгляду Верховною Радою та Комітетом з питань бюджету окремих законопроектів в період роботи цієї сесії, а також з урахуванням законопроектів, що ще зареєструються.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом з питань бюджету мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України такі висновки Комітет з питань бюджету надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано, зокрема, перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2018 році (зокрема, шляхом погодження рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Проект плану надано у матеріалах до засідання.

Поряд з тим, на виконання доручення Голови Верховної Ради України від 2 січня 2018 року № 06/03-1(47) пропонуються для включення до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради восьмого скликання проекти законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, згідно з листом, проект якого роздано народним депутатам – членам Комітету.

Разом з тим, пропонується не включати до порядку денного восьмої сесії окремі законопроекти, як такі, що втратили актуальність, а саме:

законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»:

– реєстр. №№ 5724, 5724-1, 6100, 6101, 6136, 6192, 6208, 6208-1, 6217, 7125, 7135, 7135-1, 7140, 7253, 7410 – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2017 року;

законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

– реєстр. № 4208 (щодо фінансування видатків на органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення), 4741 (щодо сприяння детінізації валютообмінних операцій), № 4773 (щодо добровільного приєднання територіальних громад), № 5190 (щодо зміни спрямування екологічного податку), № 6308 (щодо удосконалення експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг), № 6389 (щодо удосконалення фінансового забезпечення водогосподарського комплексу), № 6421 (щодо збільшення доходів спеціального фонду бюджетів місцевого самоврядування в частині екологічного податку) та № 6421-1 (щодо розподілу коштів екологічного податку з урахуванням принципу бюджетної децентралізації), №№ 6604  та 6604-1 (щодо забезпечення державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів), № 6668 (щодо пільг окремим категоріям громадян), № 6670 (щодо запровадження європейських стандартів соціального захисту осіб з інвалідністю), № 6712 (про внесення зміни до підпункту 4 пункту 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення"), № 6759 (щодо питань відшкодування покупцям частини штрафних санкцій за порушення порядку проведення розрахункових операцій), №№ 7031, 7031-1 та 7031-2 (щодо продовження експерименту з фінансового забезпечення будівництва, реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг),  7175 (щодо видатків на оплату послуг з підготовки фахівців на умовах регіонального замовлення), № 7288 (про внесення змін до статті 24-2), оскільки порушені у цих законопроектах питання унормовано згідно із Законом України від 07.12.2017 р № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»;

– реєстр. 2069а (щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення) у зв’язку з тим, що при внесенні змін до Бюджетного кодексу України згідно із законами України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII та від 07.12.2017 р. № 2233-VIII врегульовано в інший спосіб питання надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій (освітньої, медичної, на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах), стабілізаційної дотації та інших питань, порушених у законопроекті;

– реєстр. № 3547 (щодо підвищення ефективності функціонування морських портів), що за визначенням автора системно пов’язаний із проектом закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо підвищення ефективності функціонування морських портів) за реєстр. № 2028-1, який відкликано 03.02.2016 року;

– реєстр. № 5458 (щодо фінансування капітального ремонту багатоквартирних будинків), як такий, що є похідним від законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (щодо фінансування капітального ремонту багатоквартирних будинків)» за реєстр. № 5457, який Верховною Радою 03.10.2017 р. повернуто на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи;

– реєстр. № 6317 (щодо медичної субвенції), оскільки порушене у законопроекті питання унормовано постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 р. № 618 «Про затвердження формули розподілу обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам», що враховує серед іншого обсяг цільових коштів для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет, а також містить вимогу, що під час формування та затвердження відповідних місцевих бюджетів на планований бюджетний період не допускається зменшення обсягу цільових коштів для лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет. Водночас, у зв’язку з реалізацією Закону України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» у Законі України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» визначено інші підходи до фінансового забезпечення у сфері охорони здоров’я;

– реєстр. № 6506 (щодо фінансування ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації) у зв’язку з тим, що порушені у законопроекті питання комплексно опрацьовано під час підготовки та затвердження Закону України від 07.12.2017 р № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та пов’язаних з ним змін до Бюджетного кодексу (Закон України від 07.12.2017 р № 2233-VIII). Так у статті 24 Закону № 2246-VIII визначено питання фінансового забезпечення, оптимізації та функціонування таких закладів у 2018 році, тому подальші зміни щодо удосконалення законодавчого регулювання діяльності таких закладів мають враховувати результати реалізації вказаної статті Закону № 2246-VIII).

проекти постанов Верховної Ради України:

– реєстр. № 5332 (про встановлення мораторію на підвищення заробітних плат народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України, керівникам центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, а також іншим державним службовцям вищого корпусу), оскільки питання врегульовано в інший спосіб, зокрема, згідно з Постановою Верховної Ради України від 7 грудня 2017 року № 2240-VIII «Про фінансове забезпечення діяльності народних депутатів України», та у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2017 року;

– реєстр. № 6390, оскільки зазначений проект не повністю узгоджується з вимогами частини сьомої статті 161 Регламенту Верховної Ради України (зокрема, Верховна Рада може прийняти процедурне рішення про здійснення Рахунковою палатою позапланового контрольного заходу за ініціативи не менш як однієї депутатської фракції або групи), а іншого порядку надання доручення Рахунковій палаті законодавством не передбачається, про що також зазначає Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України у своєму висновку. При цьому на виконання статей 1, 7 і 37 Закону України «Про Рахункову палату» Рахунковою палатою постійно проводяться контрольні заходи щодо використання кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, бенефіціарами якої є органи державної влади, та про їх результати інформується Верховна Рада /за інформацією Рахункової палати у 2016-2017 роках проведено 18 відповідних контрольних заходів/, тому запропоноване у даному проекті постанови питання не потребує додаткового законодавчого унормування;

– реєстр. №№ 6591 та 6591-д про Основні напрями бюджетної політики на 2018-2020 роки у зв’язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»;

– реєстр. № 7358 про визнання такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік» від 14.11.2017 № 2209-VII у зв’язку із прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Матвієнко А.С., Деркач А.Л.

Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. вніс пропозицію затвердити план роботи Комітету на восьму сесію Верховної Ради восьмого скликання та підтримати рішення, що надане у розданих народним депутатам – членам Комітету матеріалах.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену першим заступником Голови Комітету Амельченком В.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на восьму сесію Верховної Ради України восьмого скликання.

2. Подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради восьмого скликання, а також перелік законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради восьмого скликання.

Голосували: «за» - 13, «проти» - 0, «утримались» - 2, «не голосували» - 6.

3. Різне.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (вересень 2017 року січень 2018 року).

Відмітили:

Протягом сьомої сесії відбулося 20 засідань Комітету з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 721 питання.

За цей період (станом на 16.01.2018 р.) на розгляд до Комітету надійшли 41 законопроект, за якими Комітет визначено головним, і 597 законопроектів для надання висновків щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, а також 63 проекти постанов.

У числі законопроектів, за якими Комітет визначено головним, 1 – законопроект про державний бюджет на 2018 рік, 10 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», 28 законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) та проекти постанов з інших питань.

Упродовж роботи сесії Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 11 законопроектів, за яким Комітет визначений головним, у т.ч.:

3 законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» /за реєстр. №№ 7125, 7140, 7258/;

6 законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу /за реєстр. №№ 6604, 6604-1, 6389, 6668, 7116, 7345/, з них 1 законопроект підготовлено у звітний період до першого і другого читань /за реєстр. № 7116)/;

1 проект постанови щодо окремих бюджетних питань /за реєстр. № 7000-П/;

1 законопроект про Державний бюджет України на 2018 рік /за реєстр № 7000/.

Верховною Радою під час сьомої сесії прийнято 5 законів та 1 постанову, попередній розгляд яких здійснював Комітет, а саме:

1 закон про Державний бюджет України на 2018 рік /№ 2246-VIII від 07.12.2017/;

1 закон про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» /№ 2191-VIII від 09.11.2017/;

3 закони про внесення змін до Бюджетного кодексу /№№ 2150-VIII від 03.10.2017, 2233-VIII від 07.12.2017, 2241-VIII від 07.12.2017/;

1 постанова про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік /№ 2209-VIII від 14.11.2017/.

Головним пріоритетом у законопроектній роботі Комітету за звітний період було забезпечення прийняття Верховною Радою України Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Кабінетом Міністрів своєчасно подано законопроект про державний бюджет на 2018 рік (далі – законопроект № 7000) і 20 вересня 2017 р. на засіданні Комітету відбулося його представлення. Після представлення Урядом законопроекту № 7000 на пленарному засіданні Верховної Ради (22.09.2017 р.) у Комітеті протягом 25 вересня – 2 жовтня 2017 р. було проведено засідання підкомітетів за участю Міністерства фінансів, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ за такими напрямами опрацювання законопроекту: доходи державного бюджету, фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань на відповідних засіданнях отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету. При цьому, при опрацюванні показників видатків та кредитування було заслухано 45 головних розпорядників коштів державного бюджету, 39 органів державної влади – відповідальних виконавців бюджетних програм та представників фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. За наслідками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які були включені до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 7000.

З метою конструктивного та збалансованого розгляду законопроекту № 7000 у Комітеті за участю керівництва Міністерства фінансів і Рахункової палати опрацьовано пропозиції суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 7000 (загалом опрацьовано 2289 пропозицій народних депутатів та комітетів Верховної Ради, які включено у відповідну таблицю пропозицій з висновками Комітету щодо кожної з них) та висновки Рахункової палати. За результатами проведеної роботи Комітетом було підготовлено проект постанови Верховної Ради «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 7000-П) та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 7000.

Верховною Радою 14.11.2017 р. прийнято зазначений проект Постанови за реєстр. № 7000-П (схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради – постанова № 2209-VIII), що вважається прийняттям законопроекту № 7000 у першому читанні. На виконання цього рішення Уряд 04.12.2017 р. подав доопрацьований до другого читання законопроект № 7000.

Комітет 06.12.2017 р. заслухав питання щодо доопрацьованого законопроекту № 7000, включаючи стан врахування Бюджетних висновків Верховної Ради, та 07.12.2017 р. ухвалив таке рішення:

1) рекомендувати Верховній Раді передбачити розгляд у другому читанні доопрацьованого законопроекту № 7000 після прийняття в цілому пов’язаних з ним законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році (реєстр. № 6776-д) та про внесення змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 7116);

2) рекомендувати Верховній Раді прийняти доопрацьований законопроект № 7000 у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, погоджених з Міністерством фінансів.

Верховна Рада 07.12.2017 р. прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Цьому передувало прийняття Верховною Радою 07.12.2017 р. Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», підготовку проекту якого (законопроект за реєстр. № 7116) до першого і другого читань забезпечив Комітет, опрацювавши 337 пропозицій народних депутатів, а також численні звернення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що упродовж сьомої сесії Комітет плідно співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали, висновки та інформації при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів на стадії їх формування та виконання. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів, галузевих міністерств та органів місцевої влади і місцевого самоврядування щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 16.01.2018 р. – 37 листів).

При цьому, керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу, Комітет на своєму засіданні у вересні п.р. розглядав Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у першому півріччі та у грудні п.р. – Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2017 рік у січні - вересні разом з відповідною інформацією щодо виконання державного бюджету у 2017 році, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. Під час розгляду таких питань за участю Рахункової палати та Міністерства фінансів було звернуто увагу на окремі недоліки при виконанні державного бюджету протягом звітного періоду, у зв’язку з чим Комітет направляв Уряду рекомендації щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету.

Крім того, уповноважені представники Рахункової палати запрошувалися та брали участь у майже всіх засіданнях Комітету і багатьох засіданнях його підкомітетів.

Відповідно до вимог статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України та Закону України «Про Рахункову палату» у Комітеті проведено попередні заходи щодо повторного конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати. Зокрема, 6 жовтня 2017 року підкомітетом з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати проведено співбесіди з кандидатами на посади членів Рахункової палати, які серед іншого включали тестування на знання однієї з офіційних мов Ради Європи (англійської або французької). За підсумками проведених заходів повторного конкурсу Комітет 15 листопада 2017 року узагальнив результати відповідного конкурсу та ухвалив рішення, яке подано на розгляд Верховної Ради України /лист від 15.11.2017 р. №04-13/3-2280(260455)/ разом з висновками щодо кожного з 42 кандидатів, з яких рекомендовано Верховній Раді на посади членів Рахункової палати 23 кандидата.

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради Комітетом здійснено експертизу 533 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за наслідками чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 30 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Щодо погодження Комітетом рішень Уряду та інших органів влади відповідно до законодавчих норм

Згідно із статтями 23, 24-1 і 108 Бюджетного кодексу та статтями 4, 22, 23, 24 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» Комітетом протягом сьомої сесії опрацьовано звернення головних розпорядників коштів державного бюджету щодо погодження передачі бюджетних призначень, розподілу/перерозподілу видатків державного бюджету та розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, за наслідками чого Комітетом погоджено 91 відповідне рішення Уряду.

Керуючись вимогами статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», Комітет у листопаді і грудні 2017 року погодив надання у 2017 році державних гарантій за борговими зобов’язаннями суб’єктів господарювання – резидентів України згідно з рішеннями Уряду (загалом 21 постанова).

Поряд з тим, виходячи з вимог підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу (щодо використання залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що зараховані до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів із спрямуванням на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток вказаних областей), Комітетом протягом сьомої сесії розглянуто 1 розпорядження голови Донецької та 1 розпорядження голови Луганської облдержадміністрацій, обласних військово-цивільних адміністрацій і погоджено затверджені ними переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок відповідних бюджетних коштів.

Згідно з пунктом 33 розділу VI Бюджетного кодексу Кабінет Міністрів України має погоджувати з Комітетом щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету, що застосовуються в рамках дії експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві. Керуючись такою нормою, Комітет на своєму засіданні 8 листопада 2017 року (протокол № 120) погодив доопрацьовані щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів (ПДВ і мито) до загального фонду державного бюджету на серпень-грудень 2017 року, подані листом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 р.

Крім того, відповідно до зазначеного пункту Бюджетного кодексу Комітет також уповноважений погоджувати переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві в рамках експерименту. Відповідно до такої норми Комітетом протягом сесії забезпечено погодження 12 переліків об’єктів (з них 11 – уточнені та 1 – додатковий) за зверненнями 11 обласних державних адміністрацій та Київської міської державної адміністрації.

Підпунктом 1-1 пункту 14 розділу VI Бюджетного кодексу (включеним до Кодексу законом від 20.12.2017 № 1789-VIII) було встановлено, що затвердження бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування протягом місяця з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. Керуючись такими вимогами Бюджетного кодексу, Комітетом протягом сьомої сесії погоджено зміни до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2017 рік (протокол № 123) та два рішення Уряду щодо змін до бюджету Пенсійного фонду України на 2017 рік (протокол № 127).

Статтею 11 Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено погодження Комітетом проекту кошторису Комісії. На виконання такої вимоги Комісією було подано на погодження до Комітету доопрацьований проект кошторису на 2018 рік, щодо якого проведено ґрунтовний аналіз на відповідність положенням Бюджетного кодексу та базовому галузевому закону, неодноразово заслухано представників Комісії з даного питання та за наслідками розгляду Комітет на своєму засіданні 20 вересня 2017 року (протокол № 113) погодив проект кошторису Комісії на 2018 рік (доопрацьованого відповідно до рішення Комітету від 12 липня 2017 року).

Забезпечуючи погодження вище перелічених рішень, Комітет з метою дотримання збалансованості показників бюджету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства у кожному випадку здійснював аналіз відповідності таких рішень Бюджетному кодексу та/або Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», проводив аналітичну оцінку виконання відповідних бюджетних програм чи реалізації відповідних норм та заслуховував головних розпорядників коштів державного бюджету щодо реалізації планів їх діяльності або використання відповідних витрат спочатку у підкомітетах, здійснюючи попереднє ретельне опрацювання питання (з урахуванням позиції Міністерства фінансів), а потім на своїх засіданнях.

У полі зору Комітету постійно перебували питання контролю за дотриманням бюджетного законодавства та ефективним використанням коштів державного бюджету головними розпорядниками, про що останні періодично звітували на засіданнях Комітету. Зокрема, належить звернути увагу на заслуховування Комітетом інформації:

- Державного агентства автомобільних доріг України щодо стану виконання у 2017 році робіт з розвитку та утримання автомобільних доріг загального користування, у тому числі у розрізі областей, та бачення щодо бюджетного забезпечення розвитку та утримання таких доріг у 2018 році (зокрема, за рахунок коштів державного дорожнього фонду);

- Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо удосконалення механізму погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення і тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, що здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

Як і на попередніх сесіях, Комітет продовжив практику проведення виїзних засідань. Протягом сьомої сесії Комітет провів 5 виїзних засідань з питань забезпечення соціально-економічного розвитку в умовах бюджетної децентралізації (11 вересня у м. Лубни Полтавської області, 22 вересня у м. Біла Церква Київської області, 20 жовтня у м. Хмельницький Хмельницької області, 17 листопада у м. Суми, 08 грудня у м. Рівне Рівненської області), на яких за наслідками вивчених проблем і здійснених заходів у 2017 році члени Комітету виступили з рядом законодавчих ініціатив, зокрема, щодо сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, покращення фінансового забезпечення дорожнього господарства, реалізації державних інвестиційних проектів.

Щодо міжнародної співпраці Комітет взаємодіяв з представниками Німецького товариства міжнародного співтовариства (GIZ) і Вестмінстерської Фундації за демократію, а також з Офісом з фінансового та економічного аналізу у ВРУ.

У Комітеті 11 жовтня 2017 року відбулася зустріч народних депутатів - членів Комітету з представниками спільної технічної місії Податково-Бюджетного та Юридичного Департаментів Міжнародного валютного фонду для обговорення питань щодо існуючої моделі міжбюджетних відносин, відповідності доходних та видаткових повноважень місцевих бюджетів та перших результатів фіскальної децентралізації.

Щодо представництва членів Комітету у комісіях.

У період сьомої сесії народні депутати – члени Комітету брали участь у роботі Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів, комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, передбаченої частиною третьою статті 24-1 Бюджетного кодексу; конкурсної комісії з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу (з метою реалізації контрольної функції Комітету щодо забезпечення доцільності, економності та ефективності використання коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України); Комісії з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (утворено, керуючись частиною другою статті 28 Закону № 1979-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»); Комісії з формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету; робочої групи з відбору заходів щодо розвитку енергетики, які можуть бути профінансовані за бюджетною програмою 1101540 «Підтримка впровадження Енергетичної стратегії України».

У Комітеті за звітний період (станом на 10.01.2018 р.) опрацьовано 3419 звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.

Голова Комітету Павелко А.В. зазначив, що така інформація підготовлена відповідно до статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», та запропонував взяти її до відома.

(До цієї інформації включено питання, заплановані і розглянуті на засіданні Комітету 17.01.2018. По завершенні сьомої сесії Верховної Ради восьмого скликання звіт про основні підсумки роботи Комітету буде уточнено, а відомості про деякі питання роботи Комітету за звітний період будуть подані Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України.)

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий, березень та квітень 2018 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 21 грудня 2017 року № 2263-VIIІ затверджено календарний план проведення восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий, березень та квітень 2018 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий, березень та квітень 2018 року:

Дата

День тижня

Час проведення

Місце проведення

07 лютого

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

14 лютого

тиждень роботи

в комітетах

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

28 лютого

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

07 березня

тиждень роботи

в комітетах

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

14 березня

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

21 березня

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова 6-8, кімн. 510

04 квітня

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова 6-8, кімн. 510

11 квітня

тиждень роботи

в комітетах

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

18 квітня

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

25 квітня

тиждень роботи

в комітетах

середа

15-00

вул. Банкова 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - 13, «проти» - 0, «утрималися» - 0, «не голосували» - 8.

Наприкінці засідання Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів – членів Комітету, що до Комітету з питань бюджету надійшло запрошення від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з пропозицією долучитись до двосторонньої зустрічі з корейськими експертами з нагоди започаткування Міністерством економічного розвитку і торгівлі України спільно з Міністерством стратегії і фінансів Республіки Корея Програми обміну знаннями (KSP) проекту «Механізми та інструменти стимулювання національних та прямих іноземних інвестицій». Голова Комітету звернувся до членів Комітету визначитися щодо необхідності участі у заходах, зокрема у семінарі 22 січня, а також щодо проведення зустрічі 23 січня у Комітеті.

Голова Комітету                                                                 А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                               В.В. Шкварилюк