Повідомлення

Перейти до розділу
18 грудня 13:46
19 грудня 2018 року о 17:00 планується засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету докладніше
12 грудня 09:20
Закон України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" (з додатками) посилання...
08 листопада 10:31
Орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на листопад, грудень 2018 року, січень 2019 року докладніше
06 грудня 18:35
Щодо підготовки до другого читання об’єднаного законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (реєстр. № 8044) докладніше
06 грудня 18:33
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо надходження та спрямування коштів від розподілу (продажу) часток щорічної квоти на імпорт озоноруйнівних речовин) (реєстр. № 9064) докладніше
06 грудня 18:30
Щодо розгляду урядового законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік (реєстр. № 9369) докладніше
05 грудня 18:19
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
03 грудня 17:57
У Комітеті з питань бюджету відбулася зустріч із представниками технічної місії Податково-Бюджетного Департаменту Міжнародного валютного фонду докладніше
22 листопада 23:43
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
22 листопада 15:29
Щодо законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000), підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання докладніше
22 листопада 15:17
Щодо законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084), підготовленого до другого читання докладніше
10 квітня 2018, 16:15

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №137 від 04.04.2018

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №137 від 04 квітня 2018 року

 

 

 

1515  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Пресман О.С., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 21 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Микитась М.В., Павлов К.Ю., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Секретаріату Кабінету Міністрів України

Ковтун Т.В. – заступник Державного секретаря;

Крещенко І.В. – начальник управління бухгалтерського обліку господарсько-фінансового Департаменту;

Національного агентства України з питань державної служби

Ващенко К.О. – Голова;

від Міністерства фінансів України

Капінус Є.В. – Державний секретар;

Рожкова Л.О. – директор Департаменту видатків бюджету органів влади;

Афанасьєва С.П. – начальник Відділу державної соціальної допомоги;

Гладун Є.А. – начальник Управління прогнозування доходів;

Ярова П.О. – директор Департаменту боргової політики;

від Міністерства соціальної політики України

Крентовська О.П. – перший заступник Міністра;

Задніпрянець В.А. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства культури України

Фоменко С.В. – перший заступник Міністра;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – радник Міністра з фінансових питань;

від Державної фіскальної служби України

Педосенко І.М. – в.о. директора Департаменту адміністрування митних платежів;

Лондар О.С. – заступник директора Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

 

від Житомирської обласної державної адміністрації

Гундич І.П. – Голова;

Сухомлин С.І. – Житомирський міський голова;

Шатило О.А. – директор Департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва;

від Вінницької обласної державної адміністрації

Броварник В.М. – заступник Голови;

Корольчук І.Є – начальник Служби автомобільних доріг у Вінницькій області;

від Запорізької обласної державної адміністрації

Скобліков В.В. – заступник Голови;

Антонов А.М. – директор Департаменту промисловості та розвитку інфраструктури;

Івко А.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Запорізькій області;

від Одеської обласної державної адміністрації

Степанов М.В. – Голова;

від Херсонської обласної державної адміністрації

Гордєєв А.А. – Голова;

від Рахункової палати

Майснер А.В. – заступник Голови;

Стефанюк І.Б. – заступник директора Департаменту з питань використання коштів державного бюджету в регіонах;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

- у Вінницькій області (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 21.03.2018 р. № 01/01-23/1633);

- у Запорізькій області (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 27.03.2018 р. № 08-22/1092).

3. Про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2018 рік (згідно з листом Міністерства фінансів України від 12.03.2018 № 35110.02-2/6682) /продовження розгляду/.

4. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) передача бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2018 році (загальнодержавні витрати), на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 198-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 183-р);

3) розподіл між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 181-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 202-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

5) розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (постанова Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 237) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./


На початку засідання Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів – членів Комітету про виїзне засідання, що відбулося 30 березня п.р. у місті Івано-Франківську за спільною ініціативою чотирьох комітетів (Комітету з питань транспорту, Комітету з питань бюджету, Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, Комітету з питань економічної політики), головною темою якого стало питання розвитку транспортної інфраструктури Карпатського регіону. За наслідками такого засідання Комітетом з питань транспорту, до предметів відання якого належать питання дорожньої інфраструктури та транспорту, будуть опрацьовані пропозиції центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій з питань порядку денного і буде підготовлено відповідне звернення до Кабінету Міністрів України. Голова Комітету Павелко А.В. звернувся до народних депутатів – членів Комітету, у разі необхідності, долучитися до подальшої співпраці.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань проходження військової служби" (реєстр. № 7549 від 05.02.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо удосконалення порядку імпічменту Президента України)" (реєстр. № 8003 від 06.02.2018, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо касаційного провадження" (реєстр. № 8029 від 09.02.2018, народні депутати України Сидорович Р.М., Сироїд О.І., Сотник О.С., Острікова Т.Г.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо запровадження інституту преюдиційного запиту та уніфікації касаційного провадження)" (реєстр. № 8030 від 09.02.2018, народні депутати України Сидорович Р.М., Сироїд О.І., Сотник О.С., Острікова Т.Г.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо запровадження інституту преюдиційного запиту та уніфікації касаційного провадження)" (реєстр. № 8031 від 09.02.2018, народні депутати України Сидорович Р.М., Сироїд О.І., Сотник О.С., Острікова Т.Г.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо запровадження інституту преюдиційного запиту та уніфікації касаційного провадження)" (реєстр. № 8032 від 09.02.2018, народні депутати України Сидорович Р.М., Сироїд О.І., Сотник О.С., Острікова Т.Г.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 24 Закону України "Про засади державної мовної політики" щодо розширення сфери застосування української мови в друкованих засобах масової інформації" (реєстр. № 8018 від 08.02.2018, народні депутати України Батенко Т.І., Купрій В.М., Дубінін О.І. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" щодо вирішення питання покладення обов'язків старости у деяких випадках до обрання його на перших виборах старости" (реєстр. № 8019 від 08.02.2018, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Португальською Республікою про здійснення оплачуваних видів діяльності членами сімей, які перебувають на утриманні дипломатичного, адміністративного та технічного персоналу дипломатичних представництв та консульських установ" (реєстр. № 0176 від 09.02.2018, Президент України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" щодо визнання дітей журналістів, які загинули або яким встановлено інвалідність 1 групи у зв'язку з виконанням професійних обов'язків, дітьми, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки" (реєстр. № 7537 від 01.02.2018, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.11. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення розрахунків за комунальні послуги та енергоносії» (реєстр. № 8027 від 09.02.2018), внесений народним депутатом України Мельником С.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 36 Закону України «Про публічні закупівлі» новим положенням, згідно з яким договір про закупівлю, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів, у випадку закупівлі електричної енергії, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення може укладатися на строк понад один рік (але не більше трьох років) з щорічним коригуванням обсягів споживання відповідно до встановлених лімітів споживання та обсягу коштів, передбачених на їх оплату законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) на відповідний рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на показники бюджетів у поточному році, однак потребуватиме щорічного коригування обсягів споживання відповідно до встановлених лімітів споживання та обсягу коштів, передбачених на їх оплату законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет) на відповідний рік. Крім того, Мінфін зауважує, що законопроект не відповідає чинним нормам статей 48 і 51 Бюджетного кодексу України, а саме:

розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України /абзац перший частини першої статті 48/;

розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв’язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання /частина третя статті 51/.

Варто також зауважити, що відповідно до частин третьої та четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов’язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними та не вважаються бюджетними зобов’язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов’язань є порушенням бюджетного законодавства.

З цього приводу належить звернути увагу, що цим же автором законопроекту подано системно пов’язаний з даним законопроектом законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення розрахунків за комунальні послуги та енергоносії» (реєстр. № 8028), яким вносяться пов’язані з даним питанням зміни до статей 22, 48, 51, 52 і до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України. Таким чином, практичне застосування відповідної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття таких законопроектів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення розрахунків за комунальні послуги та енергоносії» (реєстр. № 8027 від 09.02.2018), внесений народним депутатом України Мельником С.І., не матиме впливу на показники бюджетів у поточному році. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань економічної політики при подальшому опрацюванні законопроекту забезпечити його взаємоузгоджений розгляд із системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 8028 для забезпечення узгодження з нормами Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.1.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики» (реєстр. № 7446 від 26.12.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується доповнити та/або уточнити повноваження Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері державної регіональної політики в частині використання коштів державного фонду регіонального розвитку.

Даний законопроект системно пов’язаний із законопроектом про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування регіонального розвитку за реєстр. № 7447, що також поданий Кабінетом Міністрів України, згідно з яким пропонується унормувати окремі питання державного фонду регіонального розвитку, визначивши джерела формування такого фонду у складі спеціального фонду державного бюджету та впорядкувавши вимоги до розподілу і спрямування його коштів.

Зважаючи, що Закон України «Про засади державної регіональної політики» (далі – Закон) визначає основні засади державної регіональної політики як складової частини внутрішньої політики України, а у частині третій статті 22 Закону визначено, що державна підтримка регіонального розвитку за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, коштів державного фонду регіонального розвитку, здійснюється згідно з Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс), питання деталізації повноважень органів влади, що пропонується у законопроекті за реєстр. № 7446, не потребує додаткового унормування у зазначеному Законі.

Крім того, щодо запропонованих змін належить відмітити, зокрема, таке:

– частину першу статті 12 Закону передбачається доповнити новим пунктом 10-1, встановивши нове повноваження Уряду – визначення пріоритетів фінансування інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку та пропорцій спрямування коштів державного фонду регіонального розвитку на такі пріоритети /частина перша розділу І законопроекту/

Ця пропозиція не в повній мірі узгоджується з відповідною пропозицією змін до Кодексу у законопроекті за реєстр. № 7447, згідно з якою зазначені пріоритети визначаються Урядом на строк до трьох років (за вимогами щодо запровадження середньострокового бюджетного планування), що надалі може зумовити колізію у законодавстві.

Поряд з тим, оскільки, відповідно до Закону державна підтримка регіонального розвитку здійснюється згідно з Кодексом, слід взяти до уваги, що у частині другій статті 24-1 Кодексу визначено таке:

– кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у тому числі проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад), що мають на меті розвиток регіонів, створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків, спортивної інфраструктури і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів.

– на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що мають на меті розвиток спортивної інфраструктури та енергоефективності державних і комунальних навчальних та медичних закладів, передбачається не менше 10 відсотків коштів державного фонду регіонального розвитку за кожним з таких напрямів.

Відтак, пріоритети мають бути визначені у Державній стратегії регіонального розвитку (Державна стратегія регіонального розвитку України на період до 2020 року затверджена постановою Кабінету Міністрів України від  06.08.2014 № 385) та мають враховувати вимоги щодо частки спрямування державного фонду регіонального розвитку на розвиток спортивної інфраструктури та енергоефективності державних і комунальних навчальних та медичних закладів.

Інші положення законопроекту також можуть бути врегульовані без внесення змін до Закону, оскільки на виконання вимог Кодексу та Закону Кабінетом Міністрів України затверджуються окремі порядки підготовки, оцінки та відбору програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, а також використання зазначених коштів (на даний час постанова Уряду від 18.03.2015 № 196), у яких унормовуються всі процедурні питання, пов’язані з реалізацією положень статті 24-1 Кодексу, у тому числі щодо діяльності відповідної комісії, проведення конкурсного відбору.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, та враховуючи, що законопроект має однаковий предмет регулювання із законопроектом про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування регіонального розвитку за реєстр. № 7447, їх розгляд має відбуватися одночасно.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики» (реєстр. № 7446 від 26.12.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, не має впливу на показники державного і місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію у терміни, визначені суб’єктом права законодавчої ініціативи.

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування забезпечити взаємоузгоджений розгляд законопроекту із системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 7447 для досягнення відповідності з положеннями статті 24-1 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати КомітетуВерховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (реєстр. № 8022 від 08.02.2018), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується поширити звільнення від оподаткування податком на додану вартість на операції з ввезення на митну територію України зазначених у законопроекті за кодами УКТ ЗЕД культурних цінностей без будь-яких вікових обмежень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки спричинить недонадходження податку на додану вартість. За експертною оцінкою втрати доходів державного бюджету можуть становити близько 1,3 млн грн у розрахунку на рік.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та пп. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Варто також відмітити, що даний законопроект системно пов’язаний з іншими законопроектами цих же розробників «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (реєстр. № 8021 від 08.02.2018) та «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (реєстр. № 8023 від 08.02.2018), а відтак практична реалізація таких законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (реєстр. № 8022 від 08.02.2018), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Княжицьким М.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (реєстр. № 8023 від 08.02.2018), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема;

? скасувати критерій віку щодо культурних цінностей для обов’язковості декларування;

? звільнити від сплати митних платежів всі культурні цінності для активізації арт-ринку України;

? дозволити не застосувати заходи гарантування для культурних цінностей та товарів культури під час їх тимчасового ввезення на митну територію України;

? збільшити можливий строк вивезення культурних цінностей до п’яти років.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до зменшення надходжень митних платежів до бюджету внаслідок розширення переліку товарів, які звільняються від оподаткування митними платежами.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та пп. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Варто також відмітити, що даний законопроект системно пов’язаний з іншими законопроектами цих же розробників «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (реєстр. № 8021 від 08.02.2018) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (реєстр. № 8022 від 08.02.2018), а відтак практична реалізація таких законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (реєстр. № 8023 від 08.02.2018), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Княжицьким М.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо надання права на звільнення військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом)» (реєстр. № 8002 від 06.02.2018), внесений народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони України.

Законопроектом шляхом внесення змін Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» пропонується під час дії особливого періоду надати право на звільнення військовослужбовцям:

- які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 9 місяців військової служби за контрактом /за чинною редакцією таке право мають військовослужбовці, які вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом/;

- які проходять військову службу за контрактом, дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та які вислужили не менше 6 місяців з дати продовження дії контракту, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої статті 23 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

За експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовців, які у державному бюджеті на 2018 рік не передбачені. При цьому зазначається, що за розрахунками Міністерства оборони України реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків на грошове забезпечення на 2018 рік лише для Міністерства оборони України у сумі 546,3 млн гривень.

Загалом Міністерство фінансів України зазначає, що надання остаточних висновків до законопроекту щодо потреби в коштах на його реалізацію можливе після складання зведених фінансово-економічних розрахунків по всіх силових структурах та опрацювання Міністерством оборони України та іншими державними органами, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, можливості його реалізації у межах видатків на грошове забезпечення, затверджених для них у Державному бюджеті Україні на 2018 рік.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (щодо надання права на звільнення військовослужбовцям, які проходять службу за контрактом)» (реєстр. № 8002 від 06.02.2018), внесений народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони України.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань організації діяльності Державної прикордонної служби України» (реєстр. № 7527 від 24.01.2018), внесений народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М., Іщенком В.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про Державну прикордонну службу України», «Про прикордонний контроль», «Про боротьбу з тероризмом» та «Про контррозвідувальну діяльність» пропонується:

- доповнити основні функції Державної прикордонної служби України, включивши ведення контррозвідувальної діяльності в інтересах захисту державного кордону України згідно із Законом України «Про контррозвідувальну діяльність»;

- доповнити обов’язки Державної прикордонної служби України, включивши охорону та захист пунктів пропуску через державний кордон;

- унормувати право органів Державної прикордонної служби України застосовувати технічні та інші засоби під час охорони державного кордону відповідно до закону, а також здійснювати обробку інформації, отриманої із застосуванням технічних засобів прикордонного контролю;

- надати право працівникам органів Державної прикордонної служби, які відповідно до їх службових обов’язків можуть залучатися до оперативно-службової діяльності, для виконання покладених на Державну прикордонну службу України завдань, на проведення кримінального аналізу та використання його результатів; розблокування та/або припинення протиправної дії у разі заблокування пунктів пропуску через державний кордон, військових містечок та органів управління Державної прикордонної служби України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення витрат державного бюджету, у тому числі на 2018 рік, у зв’язку із розширенням функцій Державної прикордонної служби України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про недотримання вказаних законодавчих вимог зазначено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Загалом, Міністерство фінансів України вважає, що даний законопроект не може бути підтриманий та потребує доопрацювання, з урахуванням висловлених зауважень, а також надання необхідних фінансово-економічних розрахунків.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальненим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань організації діяльності Державної прикордонної служби України» (реєстр. № 7527 від 24.01.2018), внесений народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М., Іщенком В.А., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15  липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань організації діяльності Державної прикордонної служби України» (реєстр. № 7527-1 від 06.02.2018), внесений народним депутатом України Вінником І.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про Державну прикордонну службу України», «Про прикордонний контроль» та «Про контррозвідувальну діяльність» пропонується:

- створити у структурі Державної прикордонної служби України оперативні підрозділи Державної прикордонної служби України, до складу яких запропоновано включити вже діючі підрозділи спеціального призначення та розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону;

- доповнити основні функції Державної прикордонної служби України, включивши ведення контррозвідувальної діяльності в інтересах захисту державного кордону України згідно із Законом України «Про контррозвідувальну діяльність»;

- унормувати право органів Державної прикордонної служби України застосовувати технічні та інші засоби під час охорони державного кордону відповідно до закону, а також здійснювати обробку інформації, отриманої із застосуванням технічних засобів прикордонного контролю.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення витрат державного бюджету, у тому числі на 2018 рік, у зв’язку із розширенням функцій Державної прикордонної служби України та створенням нових вищевказаних підрозділів.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про недотримання вказаних законодавчих вимог зазначено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальненим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект за результатами розгляду в першому читанні доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань організації діяльності Державної прикордонної служби України» (реєстр. № 7527-1 від 06.02.2018), внесений народним депутатом України Вінником І.Ю., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони України.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань» (реєстр. № 6430 доопрац від 02.02.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про Державне бюро розслідувань» та «Про оперативно-розшукову діяльність», зокрема, пропонується:

-     розширити коло суб’єктів, при здійснені злочинів якими досудове розслідування здійснюватиметься Державним бюро розслідувань, включивши таких суб’єктів: Голову Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступників та членів, голову Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, його заступників та членів, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, суддів Конституційного Суду України, Голову Вищої ради правосуддя, його заступника та членів, Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, його заступника та членів, голів місцевих державних адміністрацій та їх заступників;

-     визначити, що організаційна структура Державного бюро розслідувань затверджується Директором Державного бюро розслідувань та погоджується Кабінетом Міністрів України;

-     доповнити перелік підрозділів Державного бюро розслідувань, які мають право здійснювати оперативну-розшукову діяльність, оперативними та оперативно-технічними підрозділами;

-     виключити норму, якою встановлено структуру заробітної плати працівників Державного бюро розслідувань (посадовий оклад – не менше 70 відсотків та доплати – не більше 30 відсотків);

-     врегулювати на законодавчому рівні питання проведення досудового розслідування кримінальних проваджень, підслідність яких віднесено до Державного бюро розслідувань, слідчими інших органів до початку функціонування Бюро;

-     уточнити місцезнаходження територіальних управлінь Державного бюро розслідувань та перелік областей, на територію яких поширюватиметься їх діяльність.

Зважаючи на вказані вище положення законопроекту, їх реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Так, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що розширення переліку суб’єктів, при здійснені злочинів якими досудове розслідування здійснюватиметься Державним бюро розслідувань, може призвести до суттєвого збільшення навантаження на працівників даного органу влади в частині виконання функцій із протидії злочинам, що потребуватиме збільшення чисельності працівників для забезпечення належного виконання покладених на Державне бюро розслідувань повноважень.

Крім того, Міністерство фінансів України вважає, що створення територіальних управлінь Державного бюро розслідувань у великих містах, таких як, Одеса, Дніпро, Харків, призведе до збільшення витрат на їх функціонування у зв’язку із набагато вищою вартістю послуг з утримання інфраструктури у цих містах.

Загалом, Міністерство фінансів України вважає, що даний законопроект не може бути підтриманий та потребує доопрацювання, з урахуванням висловлених зауважень, а також зазначено про необхідність надання фінансово-економічних розрахунків.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про недотримання таких законодавчих  вимог також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань» (реєстр. № 6430 доопрац від 02.02.2018), внесений Міністрів України України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо справедливого розміру пенсій для громадян, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці) (реєстр. № 8001 від 06.02.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується підвищити розміри пенсій, що призначаються на пільгових умовах, шляхом застосування нових умов під час визначення страхового стажу, а саме:

особам, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, при наявності стажу більше 35 років застосовуватиметься величина оцінки одного року страхового стажу у розмірі 2,5%;

особам, які працювали на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) до страхового стажу додатково зараховуватиметься по півроку, а при стажі більше 35 років – з урахуванням величини оцінки страхового стажу у розмірі 2,3%.

Слід відмітити, що згідно з чинним законодавством за період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Крім того, проектом закону пропонується скасувати норму, що передбачає обмеження розміру коефіцієнту страхового стажу, який наразі згідно з чинним законодавством визначено: 0,75 – до стажу з урахуванням періодів до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і 0,85 – до стажу з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 зазначеного Закону, щодо подвійного стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та видатків державного бюджету для забезпечення виплати пенсій у збільшених розмірах, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо справедливого розміру пенсій для громадян, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці) (реєстр. № 8001 від 06.02.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях) (реєстр. № 8004 від 06.02.2018), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кужель О.В., Крульком І.І. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується встановити мінімальний розмір пенсії за віком для громадян, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах і сільськогосподарських підприємствах (організаціях), на рівні не менше двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, тобто виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого на 1 січня 2018 р. у сумі 1 373 грн, розмір мінімальної пенсії за віком для вказаної категорії пенсіонерів становитиме 2 746 гривень.

При цьому, виплата різниці між зазначеним розміром пенсії та розміром пенсії у солідарній системі буде забезпечуватися за рахунок коштів державного бюджету.

Термін набрання чинності запропонованої законодавчої ініціативи визначено з 1 червня 2018 року.

Слід відмітити, що згідно з чинним законодавством мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, у жінок 30 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто в сумі 1 373 грн (в умовах з 1 січня 2018 року).

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення виплати пенсій, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях) (реєстр. № 8004 від 06.02.2018), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кужель О.В., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України (реєстр. № 8014 від 07.02.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроект, як зазначається у його преамбулі, визначає правовий статус спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України (далі - слідча комісія), порядок її утворення та організацію діяльності.

У законопроекті серед іншого передбачається, що:

слідча комісія є колегіальним тимчасовим органом Верховної Ради України, утворюється у складі народних депутатів України, семи спеціальних слідчих, дев’яти суддів у відставці Конституційного Суду України або Верховного Суду /стаття 1/;

– строк діяльності слідчої комісії становить два місяці з дня її утворення. Водночас за вмотивованим клопотанням слідчої комісії Верховна Рада України може продовжити такий строк, за умови, що загальний строк її діяльності не буде перевищувати шести місяців /стаття 3/;

– якщо особа на момент обрання перебуває на посаді в органах державної влади або місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі або організації, або знаходиться в трудових відносинах, то вона відряджається до Апарату Верховної Ради України на строк здійснення діяльності Слідчої комісії. На цей строк за нею зберігається місце роботи та умови оплати праці /стаття 4/;

– для забезпечення належних умов роботи слідчої комісії утворюється її секретаріат, до якого входять працівники Апарату Верховної Ради України та/або залучені фахівці за строковим трудовим договором у кількості визначеній слідчою комісією. Працівники секретаріату слідчої комісії та фахівці, які залучаються або відряджаються для роботи у цій комісії, звільняються від виконання інших службових обов’язків на цей період. За ними зберігаються попередня робота (посада), а також заробітна плата за основним місцем роботи, включаючи встановлені раніше надбавки та доплати /статті 71 та 73/;

– оплата праці працівників секретаріату слідчої комісії проводиться в межах видатків, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України, в порядку та розмірах, встановлених для працівників секретаріатів комітетів Верховної Ради України /стаття 71/;

– для проведення розслідування слідча комісія може запрошувати посадових і службових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, окремих громадян, призначати експертизи, залучати фахівців для дослідження тощо /стаття 13/;

– фінансове забезпечення діяльності слідчої комісії та виділення для її роботи службових приміщень, засобів діловодства, зв’язку й транспорту здійснюються Апаратом Верховної Ради України у межах видатків, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України /стаття 74/.

Зважаючи на такі положення та беручи до уваги, що слідча комісія є тимчасовим органом, кошти на забезпечення її діяльності можуть бути передбачені у видатках, визначених на здійснення повноважень Верховної Ради України у законі про державний бюджет на поточний бюджетний період, лише за умови створення та функціонування слідчої комісії. В іншому випадку її діяльність може зумовити потребу у додаткових видатках з державного бюджету.

Поряд з тим згідно з прикінцевими положеннями законопроекту пропонується внести змін до статей 112, 328, 344, 346, 351, 384, 385, 386 Кримінального кодексу України та встановити кримінальну відповідальність за:

- посягання на життя Голови чи члена спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої;

- розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, або відомостей процедури імпічменту вищої посадової особи України без дозволу спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків чи участю в процедурі імпічменту вищої посадової особи України, за відсутності ознак державної зради або шпигунства у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років;

- незаконний вплив у будь-якій формі на Голову чи члена спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з метою перешкодити виконанню ними службових обов'язків або добитися прийняття незаконних рішень у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк та за ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища у вигляді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;

- погрозу вбивством, заподіянням шкоди здоров'ю, знищенням або пошкодженням майна, а також викраденням або позбавленням волі щодо Голови чи члена спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України, а також щодо їх близьких родичів, вчинена у зв’язку з їх державною чи громадською діяльністю у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк;

- умисне заподіяння, середньої тяжкості тілесних ушкоджень чи легких тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до семи років;

- умисне заподіяння, тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку з їх державною або громадською діяльністю у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років;

- невиконання службовою особою законних вимог  спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України, створення штучних перешкод у їх роботі, надання недостовірної інформації у вигляді штрафу від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, складені для надання або надані, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років та за ті самі дії, поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років;

- відмову свідка від давання показань або відмова експерта чи перекладача без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків під час провадження досудового розслідування, здійснення виконавчого провадження, розслідування тимчасовою слідчою комісією чи спеціальною тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України у вигляді штрафу від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців;

- перешкоджання з’явленню свідка, потерпілого, експерта до спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку, а також до давання завідомо неправдивих показань чи висновку шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять, або підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок у вигляді штрафу від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Реалізація запропонованих змін до Кримінального кодексу України  може зумовити збільшення доходів державного бюджету внаслідок стягнення з правопорушників штрафних санкцій та/або реалізації конфіскованого майна, а також збільшення видатків державного бюджету на утримання правопорушників в установах виконання покарань.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з імпічменту вищих посадових осіб України (реєстр. № 8014 від 07.02.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від умов діяльності слідчої комісії, та від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо підвищення розмірів стипендії» (реєстр. № 7531 від 30.01.2018), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є., Євтушком С.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 5 Закону України «Про підвищення шахтарської праці» пропонується для шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти осіб, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, розмір соціальної стипендії під час навчання в державних і комунальних вищих навчальних закладах та професійно-технічних навчальних закладах визначати відповідно до фактичного прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /за чинною редакцією розмір  соціальної стипендії встановлюється Кабінетом Міністрів України/.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей від 6 до 18 років становить: з 1 січня – 1860 гривень, з 1 липня – 1944 гривень, з 1 грудня – 2027 гривень.

Слід зауважити, що відповідно до статті 62 Закону України «Про вищу освіту» розмір академічної та соціальної стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України виходячи з реальних можливостей видаткової частини державного та місцевих бюджетів.

Розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 28.12.2016 № 1074 (зі змінами), згідно з якою розмір соціальної стипендії (крім дітей сиріт та дітей позбавленого батьківського піклування) для учнів професійно-технічних навчальних закладів визначено у розмірі 450 гривень на місяць, для студентів вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації – 890 гривень на місяць та для студентів вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації – 1180 гривень на місяць.

Зважаючи на зазначене вище, реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що на реалізацію законопроекту за прогнозними розрахунками у 2018 році необхідно 633 млн грн, а зазначені додаткові видатки, можуть бути профінансовані за рахунок зменшення видатків, які передбачені на 2018 рік для реставрації Маріїнського палацу у м. Києві у сумі 200 млн грн, що не є першочерговими.

Міністерство фінансів України, в свою чергу звертає увагу на те, що з 1 січня 2017 року розмір мінімальної академічної стипендії підвищено на 33%, а з 1 листопада 2017 року розмір академічних і соціальних стипендій для студентів вищих навчальних закладів збільшено на 18 відсотків.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо підвищення розмірів стипендії» (реєстр. № 7531 від 30.01.2018), внесений народними депутатам України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є., Євтушком С.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

 

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» щодо призначення пенсій учасникам АТО, нагородженим орденом України (реєстр. № 8033 від 09.02.2018), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Кужель О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Запропоновані зміни до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» передбачають надання права на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною особам, які брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та були нагороджені орденом України, медаллю «За відвагу», у розмірі від 25 до 35 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (тобто, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для вказаних осіб, встановленого на 1 січня 2018 р. у сумі 1 373 грн, розмір пенсії за особливі заслуги для вказаної категорії пенсіонерів становитиме від 343,3 грн до 480,6 грн.).

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» різниця між сумою пенсії за особливі заслуги та розміром пенсії, на яку має право особа згідно із законом, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення виплати пенсій за особливі заслуги перед Україною, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків за рахунок коштів державного бюджету, до нього повинне бути надане належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), зважаючи на вимоги статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» щодо призначення пенсій учасникам АТО, нагородженим орденом України (реєстр. № 8033 від 09.02.2018), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Кужель О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення доповнень до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо надання членам сімей загиблих пільгового проїзду) (реєстр. № 7548 від 05.02.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом передбачається надати членам сімей загиблих військовослужбовців право безкоштовного проїзду усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських та міжміських маршрутів, у тому числі внутрішньорайонних, внутрішньо- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання, безкоштовного проїзду один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення контингенту одержувачів соціальних гарантій та пільг, надання яких забезпечується за рахунок бюджетних коштів. Враховуючи, що компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян згідно підпункту "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України здійснюються з місцевих бюджетів, реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з місцевих бюджетів на зазначену мету, про що також зазначає у своєму висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнень до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо надання членам сімей загиблих пільгового проїзду) (реєстр. № 7548 від 05.02.2018), призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про стратегічні резерви» (реєстр. № 7543 від 02.02.2018), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є, Березкіним С.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується скасувати діючий Закон України «Про державний матеріальний резерв» та визначити порядок створення, функціонування та управління системою стратегічних резервів.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено на виконання підпункту 1 пункту 231 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку
«Україна-2020» (відповідно до зазначеного документу розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України «Про державний матеріальний резерв» у новій редакції доручено Міністерству економічного розвитку і торгівлі України).

Також передбачається внести зміни до деяких законів України «Про виконавче провадження», «Про державну таємницю», Цивільного кодексу України та Кодексу цивільного захисту України.

Слід відмітити, що більшість положень законопроекту аналогічні до положень чинного Закону України «Про державний матеріальний резерв».

Водночас, є новації у сфері функціонування та управління стратегічними резервами, так, зокрема, пропонується:

- уточнити визначення термінів і понять, що застосовуються у цій сфері;

- визначити Координатора стратегічних резервів – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику і здійснює управління та контроль у сфері стратегічних резервів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України в порядку, визначеному законодавством;

здійснювати створення, функціонування та управління системою стратегічних резервів, не лише за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі отриманих від реалізації матеріальних цінностей стратегічних резервів в порядку освіження, позичання, розбронювання, а також за рахунок погашення дебіторської заборгованості перед Координатором та внаслідок застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 15 даного закону, а також коштів, отриманих за міжнародними договорами та інших джерел, не заборонених законодавством.

Окрім того, статтями 11 та 12 законопроекту щодо розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву та відпуску з матеріального резерву у разі виключення матеріальних цінностей з номенклатури або зменшення норм їх накопичення передбачається встановити, що у разі неможливості реалізації за ринковою або балансовою вартістю та неможливістю або економічною недоцільністю утилізації та зберігання розброньованих матеріальних цінностей, їх відпуск здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України визначеному одержувачу на умовах оплати чи відшкодування їх ринкової вартості, а також шляхом безоплатної передачі. Нереалізовані із мобілізаційного резерву розброньовані матеріальні цінності, непридатні до використання (не підлягають (заборонені) для реалізації у зв’язку із втратою якісних характеристик та /або відсутністю необхідної документації щодо їх походження, якості термінів придатності), підлягають безоплатній передачі для переробки та/або знищення з наступним їх списанням у порядку встановленому законодавством. Витрати на утилізацію та/або знищення таких матеріальних цінностей, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України. Рішення щодо утилізації або знищення таких матеріальних цінностей приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Координатора.

Статтею 15 законопроекту встановлюється відповідальність у сфері стратегічних резервів, якою передбачається:

- у разі необґрунтованої відмови постачальника (виробника) від укладення договору (контракту) на постачання матеріальних цінностей до стратегічних резервів за зобов’язаннями, установленими законодавством, постачальник (виробник) несе відповідальність згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» (відповідно до діючого закону – постачальник (виготовлювач) сплачує штраф у розмірі вартості продукції, визначеної згідно з державним контрактом (договором));

- за прострочення постачання, недопостачання (неповне закладення) матеріальних цінностей до стратегічних резервів постачальником сплачується штраф у розмірі 100 відсотків вартості (відповідно до діючого закону – 50 відсотків та відшкодування понесених одержувачем збитків) недопоставлених (незакладених) матеріальних цінностей та пеню в розмірі 0,1 відсотка вказаної вартості за кожний день прострочення постачання до фактичного виконання зобов’язання з урахуванням недопоставленої кількості продукції у попередньому періоді постачання;

- за постачання (закладення) до стратегічних резервів матеріальних цінностей, не придатних для тривалого зберігання, некомплектних або таких, що не відповідають умовам договору (контракту) щодо їх якості та асортименту, постачальником сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості (як і передбачено діючою редакцією закону) забракованих або таких, що не відповідають умовам договору (контракту), матеріальних цінностей та зобов’язання протягом місяця замінити забраковані матеріальні цінності за власний рахунок;

- за постачання (закладення) до стратегічних резервів немаркованих або неналежно маркованих матеріальних цінностей чи матеріальних цінностей, поставлених у неналежній тарі (пакуванні), за використання засобів пакетування, що не відповідають чинним стандартам, постачальником сплачується штраф у розмірі 20 відсотків (відповідно до діючого закону – 5 відсотків та відшкодування понесених одержувачем збитків) вартості зазначених матеріальних цінностей та зобов’язання протягом місяця замінити забраковані матеріальні цінності, тару (пакування), відновити або виправити маркування за власний рахунок;

- у разі виявлення прихованих виробничих дефектів у матеріальних цінностях, поставлених (закладених) до стратегічних резервів, незалежно від часу постачання (закладення) матеріальних цінностей до державного резерву і часу виявлення зазначених дефектів та за умови додержання встановлених режимів зберігання цих матеріальних цінностей постачальником (виробником) сплачується штраф у розмірі 20 відсотків (відповідно до діючого закону постачальних несе майнову відповідальність) їх вартості та зобов’язаний протягом місяця замінити забраковані матеріальні цінності за власний рахунок;

- у разі виявлення факту оформлення безтоварних операцій із закладення матеріальних цінностей до стратегічних резервів суб’єктом господарювання сплачується штраф у розмірі 100 відсотків (як і передбачено діючою редакцією закону) вартості не закладених до стратегічних резервів матеріальних цінностей та зобов’язання протягом місяця забезпечити закладення матеріальних цінностей, а в разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стратегічних резервів, рішення щодо відшкодування грошової вартості не закладених до стратегічних резервів – відшкодування вартості зазначених цінностей, виходячи з їх ринкової ціни на день перерахування коштів, але не менше ніж на день виявлення факту оформлення безтоварних операцій;

- за несвоєчасне повернення до стратегічних резервів позичених матеріальних цінностей одержувачем (позичальником) сплачується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості неповернених матеріальних цінностей, щодо яких допущено прострочення виконання зобов’язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості (відповідно до діючого закону – одержувач сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості неповернених матеріальних цінностей виходячи з ринкових цін, що діють на день повернення, але не менше ніж на день відпуску);

- за несвоєчасне виконання розпорядження (наряду) Координатора, про відпуск матеріальних цінностей стратегічних резервів суб’єктом господарювання сплачується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості невідпущених матеріальних цінностей за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості (відповідно до діючого закону – одержувач сплачує штраф у розмірі 100 відсотків вартості не відвантажених у строк матеріальних цінностей і пеню за кожний день прострочення до повного виконання розпорядження);

- у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей стратегічних резервів, у тому числі самовільного відчуження або крадіжки, із суб’єкта господарювання, на відповідальному зберіганні в якого перебувають такі цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків (як і передбачено діючою редакцією закону) вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту їх відсутності (самовільного відчуження, крадіжки), а також пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості відсутнього обсягу матеріальних цінностей за кожний день прострочення їх повернення;

- у разі невибрання з стратегічних резервів матеріальних цінностей у передбачені договором строки одержувачем відшкодовуються витрати, пов’язані з додатковим зберіганням зазначених матеріальних цінностей понад ці строки, а також сплачується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості цих витрат за кожний день прострочення виконання зобов’язання (відповідно до діючого закону одержувачем також відшкодовуються витрати на сплату штрафів за невикористання та простій транспортних засобів, наданих для відвантаження зазначених матеріальних цінностей);

- у разі порушення правил і умов зберігання, несвоєчасного освіження (поновлення) та заміни матеріальних цінностей стратегічних резервів, що призвело до їх псування, погіршення якісних характеристик (властивостей), часткової або повної втрати матеріальних цінностей, а також зберігання матеріальних цінностей, що не відповідають затвердженій номенклатурі, установленим вимогам та принципам щодо забезпечення безпеки життя та здоров’я людини, охорони, раціонального використання і відтворення тваринного і рослинного світу, чинним стандартам і технічним умовам, несвоєчасного подання встановленої звітності суб’єктом господарювання усуваються виявлені порушення та сплачується штраф у розмірі 20 відсотків (як і передбачено діючою редакцією закону) вартості матеріальних цінностей, виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту порушення;

- за необґрунтовану відмову від приймання матеріальних цінностей, що закладаються до стратегічних резервів, суб’єкт господарювання, що надає послуги з відповідального зберігання матеріальних цінностей стратегічних резервів, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості матеріальних цінностей, щодо приймання яких заявлено необґрунтовану відмову, за кожний день прострочення виконання зобов’язання (відповідно до діючого закону – підприємства, установи і організації системи державного резерву сплачують постачальнику (покупцю) неустойку в розмірі 100 відсотків вартості матеріальних цінностей, щодо приймання або відпуску яких заявлено необґрунтовану відмову);

- у разі несвоєчасної оплати вартості реалізованих з стратегічних резервів матеріальних цінностей одержувач сплачує Координатору пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості неоплачених матеріальних цінностей за кожний день прострочення їх оплати (відповідно до діючого закону – одержувач сплачує постачальнику (виготовлювачу) пеню із суми простроченого платежу за кожний день прострочення).

Слід зазначити, що відповідно до законодавчої пропозиції санкції у вигляді пені визначаються з вартості матеріальних цінностей, а на даний час розмір пені згідно діючого закону обчислюється з вартості матеріальних цінностей, або з суми простроченого платежу виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, у законопроекті передбачається заборонити заміну кредитора за невиконаними договірними зобов’язаннями Координатора щодо проведення операцій з матеріальними цінностями стратегічного резерву, зокрема їх відпуску (реалізації), закупівлі (постачання), зберігання, освіження (поновлення), заміни та тимчасового позичання та встановлюється, що рішення про застосування фінансових санкцій у сфері стратегічних резервів виноситься Координатором та є виконавчим документом.

Окрім вищезазначеного, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень законопроекту з метою забезпечення сталого функціонування системи стратегічних резервів України Кабінету Міністрів України доручається:

- списати кредиторську заборгованість Державного агентства резерву перед державним бюджетом, що виникла протягом 1996-2000 років в результаті виконання рішень Кабінету Міністрів України, яка обліковується станом на 1 січня 2015 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом;

- списати дебіторську заборгованість Державного агентства резерву, самовільно використані матеріальні цінності державного резерву, природні втрати суб’єктів господарювання, які ліквідовані та виключені з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що виникли протягом 1996-2010 років, у тому числі в результаті виконання рішень Кабінету Міністрів України, яка обліковується станом на 1 січня 2015 року і не сплачена станом на дату набрання чинності цим Законом.

Слід відмітити, що законопроект за реєстр. № 7543 системно пов’язаний із законопроектом за реєстр. № 7544 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо стратегічних резервів», яким пропонується кошти від санкцій (штрафів, пені), передбачених статтею 15 Закону України «Про стратегічні резерви», виключити зі складу доходів загального фонду державного бюджету /зміни до пункту 23 частини другої статті 29/ та віднести до джерел доходів спеціального фонду державного бюджету /доповнення до частини третьої статті 29/ і спрямувати такі кошти на придбання матеріальних цінностей стратегічного резерву /доповнення до частини четвертої  статті 30/.

Враховуючи те, що основні засади функціонування і управління системою стратегічних резервів регулюються саме законопроектом за реєстр. № 7543, законопроект за реєстр. № 7544 необхідно розглядати лише у разі прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 7543, оскільки в іншому випадку прийняття законопроекту за реєстр. № 7544 не матиме юридичних передумов для його реалізації.

Водночас, варто відмітити, що на даний час відповідно до статей 29, 30 Бюджетного кодексу України кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України від реалізації матеріальних цінностей державного резерву та розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву спрямовуються відповідно на накопичення (приріст) матеріальних цінностей державного матеріального резерву та на обслуговування державного матеріального резерву (пункти 11 і 12 частини третьої статті 29 та пункти 10 і 11 частини четвертої статті 30 цього Кодексу).

Проте, у законопроекті за реєстр. № 7544 вказані вимоги Бюджетного кодексу України не уточнюються, хоча зважаючи на положення законопроекту за реєстр. № 7543, вони також потребують узгодження та приведення у відповідність до законопроекту за реєстр. № 7543.

Довідково: Відповідно до діючого закону у державному бюджеті на 2018 рік видатки Державному агентству резерву України за бюджетною програмою «Обслуговування державного матеріального резерву визначено» (код 1203020) визначено в обсязі 214 млн грн (з яких за загальним фондом – 93,4 млн грн та за спеціальним фондом – 120,6 млн грн), за бюджетною програмою «Накопичення (приріст) матеріальних цінностей державного матеріального резерву» (код 1203040) в обсязі 268 млн грн виключно за спеціальним фондом (тобто за рахунок коштів від реалізації матеріальних цінностей).

Зважаючи на вказані вище вимоги пунктів 11 та 12 частини третьої статті 29 та пунктів 10 і 11 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України, положення статті 3 законопроекту потребують доопрацювання та чіткого визначення цільового спрямування коштів отриманих від реалізації матеріальних цінностей стратегічних резервів в порядку освіження, позичання, розбронювання, погашення дебіторської заборгованості та внаслідок застосування штрафних санкцій.

Також, слід звернути увагу, що положення законодавчої пропозиції щодо надання міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим фінансової допомоги підприємствам, установам і організаціям незалежно від форм власності у поставках і закладенні матеріальних цінностей до стратегічного резерву та  їх зберіганні (пункт 4 статті 18 законопроекту), потребують узгодження з частиною другою статті 95 Конституції України, якою регламентовано, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Слід зауважити, що неодноразове застосування у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків (на здійснення визначених у законопроекті заходів щодо системи стратегічних резервів), не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Проаналізувавши положення законопроекту, визначилися, що реалізація положень законодавчої ініціативи матиме вплив на показники бюджету, а саме може збільшувати витрати державного бюджету на функціонування системи стратегічних резервів /можливо за загальним фондом з огляду на відсутність у законопроекті положень щодо цільового спрямування коштів, отриманих від реалізації матеріальних цінностей/, а окремі положення щодо порядку утилізації та/або знищення матеріальних цінностей та списання дебіторської та кредиторської заборгованості Державного агентства резерву зумовлять втрати державного бюджету.

Водночас, вплив на показники державного бюджету положень законопроекту щодо відповідальності у сфері стратегічних резервів визначатиметься в ході практичної реалізації відповідного закону і залежатиме від видів правопорушень, які буде виявлено у цій сфері, та санкцій, що застосовуватимуться.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає про те, що реалізація законопроекту може вплинути на показники державного бюджету, проте, вартісну величину впливу неможливо здійснити через ненадання суб’єктом права законодавчої ініціативи інформації щодо обсягів кредиторської заборгованості Державного агентства резерву перед державним бюджетом та дебіторської заборгованості за операціями з матеріальними цінностями державного резерву, яка не погашена станом на 01.01.2015 року.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України ««Про стратегічні резерви» (реєстр. № 7543 від 02.02.2018), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є, Березкіним С.С. та іншими:

матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету, зокрема за загальним фондом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань економічної політики при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновку Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (реєстр. № 8021 від 08.02.2018), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом серед іншого пропонується:

- уточнити поняття «культурні цінності»;

- запровадити три види свідоцтва для вивезення культурних цінностей (свідоцтво, спеціальне свідоцтво, генеральне свідоцтво);

- спростити процедуру отримання свідоцтва для вивезення культурних цінностей, визначити повний перелік документів, строків та підстав для відмови у видачі відповідного свідоцтва;

- за видачу свідоцтва і спеціального свідоцтва встановити плату у розмірі 0,25 мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана заява про видачу свідоцтва;

- за переоформлення свідоцтва, спеціального свідоцтва встановити плату у розмірі 0,05 мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана заява про видачу свідоцтва;

- надати можливість проведення експертизи не тільки експертам у державних установах, але й приватним експертам. При цьому, всі експерти мають пройти процедуру акредитації та відповідати доволі жорстким вимогам;

- запровадити процедуру реалізації виключно через аукціони, звернених відповідно до закону в дохід держави культурних цінностей;

- створити Електронний реєстр переміщення культурних цінностей, який включатиме дані про видачу свідоцтва, спеціального свідоцтва, генерального свідоцтва, експертні висновки та дані про переміщення культурних цінностей. При чому зазначається, що розпорядником і адміністратором Електронного реєстру є Міністерство культури України, а доступ до Електронного реєстру матимуть Міністерство культури України, регіональні органи, Державна фіскальна служба України та експерти.

Як зазначається у пояснювальній записці, метою законопроекту є запровадження чітких та прозорих правил і процедур для переміщення культурних цінностей; гармонізація норм українського законодавства з нормами Європейського Союзу; дерегуляція у сфері переміщення культурних цінностей, яка сприятиме популяризації української культури за кордоном (експонування, реставрація, наукові дослідження) та активізації ринку мистецтва в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок встановлення плати за видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей з території України, водночас реалізація законопроекту не потребує здійснення додаткових видатків державного бюджету.

Разом з тим, законодавча ініціатива щодо створення Електронного реєстру переміщення культурних цінностей може потребувати додаткових видатків державного бюджету на ведення зазначеного Реєстру залежно від стану вжиття заходів відповідним центральним органом виконавчої влади щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про переміщення через державний кордон України культурних цінностей» (реєстр. № 8021 від 08.02.2018), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Княжицьким М.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за видачу відповідного свідоцтва та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на ведення електронного реєстру переміщення культурних цінностей). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про рейтингування» (реєстр. № 8007 від 06.02.2018), внесений народними депутатами України Різаненком П.О., Довбенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2020 року визначити правила організації та управління рейтинговими агентствами для забезпечення їх незалежності та уникнення конфлікту інтересів, посилення цілісності, прозорості, відповідальності, належного управління та надійності рейтингової діяльності, підвищення якості присвоєних рейтингів для досягнення високого рівня захисту користувачів рейтингу. Крім того, передбачені пов’язані з даним питанням зміни до законів України «Про страхування», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про інститути спільного інвестування».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить, зокрема, встановити правові засади діяльності рейтингових агентств та державного нагляду (контролю) за ними, у тому числі відповідальність за порушення ними вимог законодавства, та створити систему професійної об’єктивної оцінки кредитоспроможності, що сприятиме покращенню інвестиційного клімату в державі та мінімізації ризиків на ринках капіталу.

Серед іншого законопроектом пропонується визначити:

- фінансові санкції до авторизованих рейтингових агентств
(далі – АРА) у вигляді штрафу за порушення, пов’язані з рейтенгуванням (передбачено 75 видів таких порушень), у розмірі від 10 тис євро до 750 тис. євро в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку на день застосування санкцій /стаття 37/;

- періодичні штрафні санкції, які визначаються для юридичних осіб у сумі 3% від середньоденного доходу за попередній календарний рік, для фізичної особи – відповідно 2% /стаття 38/.

Вказані положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Крім того, статтями 42-44 законопроекту запроваджуються обов’язкові платежі на ринку рейтингування для АРА:

– адміністративні платежі за внесення до Реєстру рейтингових агентств, (у сумі від 2 тис. євро до 125 тис. євро в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку на день подання заявки на авторизацію);

– платежі нагляду за АРА (базою розрахунків яких є сума видатків на здійснення регулювання та нагляду за діяльністю АРА, а розмір платежів визначається для кожного АРА Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі – НКЦПФР) на основі розподілу бази розрахунку пропорційно до розміру доходу, отриманого таким АРА за попередній календарний рік).

Однак суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, статтею 42 законопроекту визначено, що вищезазначені обов’язкові платежі АРА сплачують до спеціального фонду державного бюджету.

Таке положення законопроекту не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), зокрема:

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет);

частині третій статті 29 (якою визначено джерела формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів).

Отже, порушення питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

Водночас, варто звернути увагу, що тими ж розробниками подано на розгляд Верховної Ради України похідний від даного законопроекту законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України про рейтенгування (реєстр. № 8008 від 06.02.2018), яким пропонується внести зміни до частини третьої статті 29 Кодексу щодо включення до складу доходів спеціального фонду державного бюджету внеску на регулювання, що сплачується відповідно до Закону України «Про рейтенгування». Однак у базовому законопроекті за реєстр. № 8007 таке поняття не застосовується.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також вказує на невідповідність деяких положень законопроекту вимогам Кодексу та відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про рейтингування» (реєстр. № 8007 від 06.02.2018), внесений народними депутатами України Різаненком П.О., Довбенком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від обов’язкових платежів на ринку рейтингування, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності при доопрацюванні законопроекту привести статтю 42 у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 13 і 29), а саме в абзаці першому частини першої цієї статті слова «спеціального фонду» виключити.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності

Опосередкований:

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за зайняття гральним бізнесом (реєстр. № 8011 від 07.02.2018), поданий народним депутатом України Голубовим Д.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

Кримінального кодексу України в частині посилення відповідальності за зайняття гральним бізнесом, а саме встановлення штрафу загалом від 20 тис. до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та обмеження волі на строк до 5 років (згідно з чинними нормами від 10 тис. до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо накладення штрафу загалом від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за участь в організованих без дозволу азартних іграх (карти, рулетку, «наперсток» та інші) на гроші, речі та інші цінності (згідно з чинними нормами – за такі ж дії передбачено попередження або накладення штрафу від 3 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», встановивши, що фінансові санкції у вигляді штрафу підлягають перерахуванню до місцевого бюджету територіальних громад, на території яких було організовано проведення грального бізнесу (а не до державного бюджету, як передбачено чинною нормою). При цьому, передбачається уточнити, що застосування фінансових санкцій здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів Національної поліції та/або органів доходів і зборів та/або органів місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що у разі виявлення вищенаведених порушень реалізація законопроекту може спричинити збільшення доходів бюджетів від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за зайняття гральним бізнесом (реєстр. № 8011 від 07.02.2018), поданий народним депутатом України Голубовим Д.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення та правоохоронної діяльності.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (реєстр. № 7529-1 від 08.02.2018), поданий народними депутатами України Кіралем С.І., Пинзеником В.М., та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачено внести зміни до Закону України «Про зайнятість населення» в частині видачі, продовження дії та скасування дозволів на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, а також видачі дублікатів таких дозволів в разі втрати або пошкодження; визначення порядку та строків оскарження рішень регіональних центрів зайнятості; визначення розміру заробітної плати іноземців та осіб без громадянства для отримання або продовження дії дозволу на застосування їх праці; визначення переліку документів, що подаються для отримання або продовження дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, тощо.

Відповідно до змін у частині третій статті 42-1 пропонується встановити мінімальний розмір заробітної плати, за умови виплати якої роботодавець зможе отримати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, або продовжити строк його дії, зокрема:

-        для іноземних працівників у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах – п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року (чинна редакція – п’ять мінімальних заробітних плат);

-        для інших категорій іноземців та осіб без громадянства – десять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року (чинна редакція – десять мінімальних заробітних плат).

Водночас визначається, що вимоги до розміру заробітної плати не застосовуються у разі продовження терміну дії дозволів, виданих до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар’єрів для залучення іноземних інвестицій»
№ 2058-VIII від 23.05.2017.

Слід відмітити, що згідно із статтею 40 Бюджетного кодексу України законом про державний бюджет щорічно визначаються розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу для основних соціальних і демографічних груп населення.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня – 3723 гривні та прожитковий розмір для працездатних осіб у розмірі з 1 січня – 1762 гривні, з 1 липня – 1841 гривня, з 1 грудня – 1921 гривня.

Відповідно до підпункту 170.10.1. Податкового кодексу України, доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

У листі Державної податкової служби України від 27.12.2012 року. № 12744/0/71-12/12-1017 надано Рекомендації щодо застосування положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна (капіталу). Винагорода, що одержується нерезидентом іншої країни у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Україні, оподатковується тільки у країні резидентства у тому разі, якщо одночасно виконуються три умови:

        одержувач здійснює роботу в Україні протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 календарні дні протягом календарного року;

        винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України;

        витрати зі сплати винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.

Якщо іноземець працевлаштовується до роботодавця-резидента України, то, відповідно, вищевказані умови не виконуються, а отже, оподатковувати заробітну плату такого нерезидента слід в Україні й за українським законодавством.

Відповідно до ст. 253 Кодексу законів про працю України, особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Зважаючи, що на даний час розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб менший від розміру мінімальної заробітної плати, запропоноване може призвести до зменшення бази оподаткування для податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Як наслідок реалізація положень даного законопроекту може зумовити зменшення надходжень до державного бюджету, місцевих бюджетів, а також фондів соціального страхування.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні (реєстр. № 7529-1 від 08.02.2018), поданий народними депутатами України Кіралем С.І., Пинзеником В.М. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до втрат доходів державного і місцевих бюджетів, а також до втрат надходжень фондів соціального страхування залежно від встановленого роботодавцем розміру заробітної плати). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за шантаж) (реєстр. № 8005 від 06.02.2018), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань з питань законодавчого забезпечення та правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 189-1, встановивши кримінальну відповідальність:

- за шантаж у вигляді обмеженням ( позбавлення) волі на строк від 2 до 5 років;

- за приведення погроз шантажу у вигляді обмеженням (позбавлення) волі на строк від 3 до 6 років;

- за шантаж, вчинений повторно, за попередньою змовою групою осіб, із загрозою поширення відомостей у публічному виступі, зокрема з використанням засобів масової інформації, або таке, що завдало значної матеріальної та/або моральної шкоди потерпілому, у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років;

- за шантаж особами, що провадять професійну, громадську або службову діяльність, або за шантаж щодо цих осіб у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або здійснювати професійну або громадську діяльність, при здійсненні якої або у зв’язку із здійсненням якої було скоєно діяння, на строк до 3 років;

- за шантаж, здійснений з метою отримання майна у великому розмірі, права на майно у великому розмірі або здійснення інших дій майнового характеру на суму у великому розмірі у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна.

Реалізація таких положень законопроекту може збільшити доходну частину внаслідок отримання коштів від реалізації конфіскованого майна та видаткову частину державного бюджету на утримання правопорушників в установах виконання покарань.

У висновку Міністерства фінансів України також зазначається, що прийняття законопроекту може призвести до збільшення видатків та доходів Державного бюджету України, загальний обсяг якого залежатиме від кількості правопорушників та застосованого до них виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за шантаж) (реєстр. № 8005 від 06.02.2018), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення та правоохоронної діяльності.

1.2.19. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про особливості забезпечення права на інформацію громадянам України, які перебувають на тимчасово окупованій території» (реєстр. № 7534 від 01.02.2018), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, даним проектом Закону пропонується забезпечити громадянам України, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, реалізовувати своє право на інформацію, визначити шляхи такої реалізації та визначити суб’єктів, які будуть сприяти реалізації такого права, встановити їх права та обмеження, пов’язані з тимчасовою окупацією, встановити особливості надання послуг із забезпечення права на інформацію на тимчасово окупованих територіях або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до додаткових видатків державного бюджету на створення (відновлення) інфраструктури мовлення та встановлення необхідного технічного обладнання, установок (радіостанцій, телевеж, передавачів) з метою розповсюдження сигналу їх мовлення на неконтрольованій території, доступ до поштового зв’язку та телекомунікаційних послуг.

Однак, актором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про особливості забезпечення права на інформацію громадянам України, які перебувають на тимчасово окупованій території» (реєстр. № 7534 від 01.02.2018), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення (відновлення) інфраструктури мовлення та встановлення необхідного технічного обладнання, установок (радіостанцій, телевеж, передавачів) залежно від реального стану інфраструктури мовлення та практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей порядку притягнення до кримінальної відповідальності та підстав звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка залучається до виконання завдань контррозвідувальної діяльності» (реєстр № 8017 від 08.02.2018), внесений народним депутатом України Тетеруком А.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується звільнити (у порядку, встановленому законами України) від кримінальної відповідальності осіб, які залучалися до виконання завдань контррозвідувальної діяльності та які не вчиняли особливо тяжкий злочин, вчинений умисно і поєднаний з насильством над потерпілим, або тяжкий злочин, вчинений умисно і пов’язаний зі спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків. Відповідно до законодавчої ініціативи звільнення вказаних осіб від кримінальної відповідальності здійснюватиметься за рішенням Верховного Суду України за поданням Голови Служби безпеки України.

При цьому, згідно із законопроектом, особи, які залучалися до виконання завдань контррозвідувальної діяльності та вчинили особливо тяжкий злочин, не можуть бути засуджені до довічного позбавлення волі, а покарання у виді позбавлення волі не може бути призначене їм на строк, більший, ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за відповідний злочин.

Звільнення від покарання у вигляді позбавлення волі вищезазначених осіб, у зв’язку із зменшенням кількості засуджених за відповідними злочинами, може опосередковано призвести до зменшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань винних осіб.

Крім того, з огляду на вимоги статті 51 Кримінального кодексу України, згідно з якими для осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані також штрафи та конфіскація майна, реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету у разі прийняття відповідних рішень щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

Міністерство фінансів України не висловило заперечень щодо законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей порядку притягнення до кримінальної відповідальності та підстав звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка залучається до виконання завдань контррозвідувальної діяльності» (реєстр № 8017 від 08.02.2018), внесений народним депутатом України Тетеруком А.А., має опосередкований вплив на показники бюджету (зменшуючи доходи та витрати державного бюджету у разі прийняття Верховним Судом України рішення щодо звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які відповідно до закону виконували завдання контррозвідувальної діяльності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг (реєстр. № 7142 доопрац. від 19.01.2018), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Чекітою Г.Л., Демчаком Р.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з якими, зокрема, передбачається:

включити до Податкового кодексу визначення понять «оптова торгівля» /діяльність з продажу (реалізації) товарів суб’єктом господарювання іншому суб’єкту господарювання незалежно від форм та умов розрахунків/ та «посередництво в оптовій торгівлі» /діяльність комісіонерів, товарних брокерів, комерційних агентів та будь-яких інших посередників у оптовій торгівлі, які здійснюють передачу товарів від імені або за рахунок інших суб’єктів господарювання третім особам (суб’єктам господарювання)/;

передбачити відповідальність платника податку на додану вартість за незазначення будь-якого з обов’язкових реквізитів податкової накладної /штраф у розмірі 170 грн/ та фізичної особи підприємця чи фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, за порушення вимог щодо ведення Книги обліку доходів та витрат /штраф у розмірі 3 400 грн/;

встановити, що фізичні особи-підприємці, які здійснюють продаж (реалізацію) технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та/або товарів, з яких утворюється обмінний фонд відповідно до законодавства, та/або лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, не можуть бути платниками єдиного податку першої групи;

встановити, що не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють оптову торгівлю та/або посередництво в оптовій торгівлі: ювелірними чи побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (крім оптової торгівлі такими виробами власного виробництва); лікарськими засобами (крім оптової торгівлі лікарськими засобами власного виробництва); технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту; товарами, з яких утворюється обмінний фонд відповідно до законодавства;

передбачити обов’язкове застосування РРО для платників єдиного податку, які здійснюють продаж (реалізацію) технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту та/або товарів, з яких утворюється обмінний фонд відповідно до законодавства, та/або лікарських засобів та/або ювелірних чи побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та/або підакцизних товарів (незалежно від обсягу доходу або місця провадження господарської діяльності);

врегулювати окремі питання ведення бухгалтерського обліку та митної справи, зокрема в частині оприбуткування товарів (послуг), ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень сприятиме детінізації обігу окремих категорій товарів, готівкових коштів, руйнуванню схем ухилення від сплати податків, спрощенню умов для ведення бізнесу, зменшенню корупційних ризиків при адмініструванні податків та зборів, усуненню неузгодженостей, та створенню сприятливого податкового середовища

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації обігу товарів і послуг (реєстр. № 7142 доопрац. від 19.01.2018), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Чекітою Г.Л., Демчаком Р.Є. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податків залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділуVI Бюджетного кодексу України.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Вінницької обласної державної адміністрації Броварника В.М. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Вінницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 21.03.2018 р. № 01.01-23/1633).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 27 березня 2018 року надійшло звернення Вінницької обласної державної адміністрації від 21.03.2018 р. № 01.01-23/1633 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Вінницькою облдержадміністрацією 12 березня 2018 року затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 7 об’єктів стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 70,219 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Вінницької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 14.03.2018 р. № 2788/3/5.2-6-272/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Вінницької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Вінницької області в рамках експерименту, становив 244,73 млн грн, а використано таких коштів у сумі 174,51 млн грн, або 71,3%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 70,22 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Вінницької області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за інформацією Казначейства перерахування коштів в рамках експерименту до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів за підсумками січня 2018 року буде здійснюватися після погодження Комітетом щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік у територіальному розрізі (при цьому, у лютому п.р. не виконано загальний обсяг індикативних показників в цілому по Україні). Відповідні індикативні показники надійшли до Комітету на погодження 15 березня п.р.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Вінницької області – 623,8 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Броварник В.М.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Вінницькій області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Вінницької облдержадміністрації від 21 березня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Вінницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Вінницької обласної державної адміністрації від 21.03.2018 р. № 01.01-23/1633 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації Скоблікова В.В. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 27.03.2018 р. № 08-22/1092).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 30 березня 2018 року надійшло звернення Запорізької обласної державної адміністрації від 27.03.2018 р. № 08-22/1092 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Запорізькій області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Запорізькій області (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Запорізькою облдержадміністрацією 27 березня 2018 року затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 9 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 170,1 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

будівництва та реконструкції – 1 об’єкт на суму 60 млн грн (що становить 35,3% загального обсягу фінансового забезпечення);

капітального ремонту – 1 об’єкт на суму 1 млн грн (що становить 0,6% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 7 об’єктів на суму 109,1 млн грн (що становить 64,1% загального обсягу фінансового забезпечення).

За інформацією Запорізької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 23.03.2018 р. № 2971/3/5.2-6-284/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Запорізької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області в рамках експерименту, становив 251,8 млн грн, а використано таких коштів у сумі 81,7 млн грн, або 32,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 170,1 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Запорізької області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за інформацією Казначейства перерахування коштів в рамках експерименту до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів за підсумками січня 2018 року буде здійснюватися після погодження Комітетом щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік у територіальному розрізі (при цьому, у лютому п.р. не виконано загальний обсяг індикативних показників в цілому по Україні). Відповідні індикативні показники надійшли до Комітету на погодження 15 березня п.р.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Запорізької області – 479,7 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Скобліков В.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 27 березня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

 

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Запорізької обласної державної адміністрації від 27.03.2018 р. № 08-22/1092 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію державного секретаря Міністерства фінансів України Капінуса Є.В. про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік (згідно з листом Міністерства фінансів України від 12.03.2018 р. № 35110-02-2/6682) /продовження розгляду/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 15 березня 2018 року надійшло звернення Міністерства фінансів України від 12.03.2018 р. № 35110-02-2/6682 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік (далі – індикативні показники) (електронну версію звернення з індикативними показниками та відповідними розрахунками направлено 15 березня п.р. народним депутатам України – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

Разом з тим, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн - за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках індикативних показників у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

При цьому, згідно з пунктом 33 розділу VI Кодексу індикативні показники у територіальному розрізі мають розраховуватися за затвердженою Кабінетом Міністрів України методикою (з урахуванням відповідних надходжень за останній бюджетний період та інших факторів, що впливають на обсяги таких платежів) та погоджуватися з Комітетом.

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з постановами КМУ від 03.02.2016 № 45, від 01.03.2017 № 100, від 29.03.2017 № 240 та від 21.02.2018 № 113) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» Уряд затвердив Порядок спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (далі – Методика). Копію такого документа роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, обласним та Київській міській держадміністраціям і Укравтодору про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці та в цілому по Україні.

У разі перевиконання у звітному місяці загального обсягу показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, Казначейство забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів до 10 числа місяця /у 2017 році - двома рівними частинами до 10 і 20 числа/, що настає за звітним, в обсягах, визначених пропорційно до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу індикативних показників.

При цьому, як і в 2017 році, встановлено, що обсяг коштів, визначений для Енергетичної митниці, залишається у загальному фонді державного бюджету.

Довідково: Енергетична митниця - орган ДФС (утворений відповідно до постанови КМУ від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України»), який здійснює митне оформлення, зокрема таких товарів: нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне, газ природний у газоподібному стані, нафта сира, аміак безводний, електроенергія (згідно з наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 448).

Також Порядок визначає механізм поквартальної компенсації обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн - за 2018 рік (на останній банківський день), а суми такої компенсації розподіляються між місцевими бюджетами пропорційно сумі перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу індикативних показників.

Порядком також передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором /у 2017 році та до змін, внесених Постановою КМУ від 21.02.2018 № 113, передбачалося погодження ще і з Мінінфраструктури/ та подальше погодження з Комітетом.

Крім того, згідно з Порядком Казначейство інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва, а також про використання таких коштів.

Відповідно до Методики для здійснення розрахунків індикативних показників використовуються дані щодо фактичних надходжень відповідних митних платежів за останній бюджетний період та щодо фактичних надходжень відповідних митних платежів за останній бюджетний період від імпорту товарів, митне оформлення яких здійснюється Енергетичною митницею.

На відміну від поточного року у 2017 році в розрахунках індикативних показників використовувалися дані фактичних надходжень митних платежів за три останні бюджетні періоди (крім індикативних показників для АР Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, щодо яких використовувалися фактичні надходження за останній бюджетний період) у таких розмірах: 100% надходжень – за останній бюджетний період /2016 рік/; 50% надходжень – за передостанній бюджетний період /2015 рік/; 25% надходжень за бюджетний період, що передує передостанньому бюджетному періоду /2014 рік/.

При цьому, як і в попередніх роках, розрахунок індикативних показників в територіальному розрізі у 2018 році здійснюється окремо за кожним видом митних платежів.

У 2018 р. відповідно до Кодексу до загального фонду державного бюджету зараховуються такі митні платежі:

податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів;

акцизний податок з ввезеного на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у такій пропорції:

– 36,56% такого податку з пального (50% – до спеціального фонду державного бюджету та 13,44% – до бюджетів місцевого самоврядування);

50% такого податку з транспортних засобів (50% – до спеціального фонду державного бюджету);

– 100% такого податку з інших підакцизних товарів (продукції);

ввізне мито в такій пропорції:

50% ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них (50% – до спеціального фонду державного бюджету);

– 100% ввізного мита на інші товари;

вивізне мито.

При цьому, у зв’язку із створенням державного дорожнього фонду зменшилася частка зарахування до загального фонду державного бюджету у поточному році порівняно з минулим роком акцизного податку з ввезеного пального (на 26,94%) та акцизного податку з ввезених транспортних засобів і ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них (на 23,25%).

Згідно з додатком № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» загальний плановий обсяг митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 р. становить 347.487,7 млн грн, що на 42.795,5 млн грн, або на 14%, більше факту 2017 р., в т.ч.:

ПДВ з ввезених на територію України товарів – 300.000 млн грн, що на 49.469,8 млн грн, або на 19,7%, більше факту 2017 р.;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 22.097,7 млн грн, що на 9.163,2 млн грн, або на 29,3%, менше факту 2017 р.;

ввізне мито – 24.739 млн грн, що на 2.481,4 млн грн, або на 11,1%, більше факту 2017 р.;

вивізне мито – 651 млн грн, що на 7,5 млн грн, або на 1,2%, більше факту 2017 р.

Помісячні планові показники митних платежів на 2018 рік, передбачені у розписі доходів державного бюджету на 2018 рік, в основному відповідають динаміці фактичних помісячних надходжень відповідних платежів у 2017 році (виходячи з аналізу питомої ваги кожного місяця у річному обсязі).

За звітними даними Казначейства загальний обсяг надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету за 2017 рік становив 304.692,2 млн грн, що на 29.708,6 млн грн, або на 10,8%, більше плану згідно з розписом.

Необхідно також відмітити, що за звітними даними Казначейства за січень-лютий 2018 року загальний обсяг надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету становив 49.945,7 млн грн, що на 2.244,9 млн грн, або на 4,7%, більше плану згідно з розписом (у т.ч.: за січень надходження становили 25.311,4 млн грн, що на 3.288,4 млн грн, або на 14,9%, більше плану; за лютий – 24.634,3 млн грн, що на 1.043,5 млн грн, або на 4,1%, менше плану).

Загальний обсяг індикативних показників, поданих листом Мінфіну, становить 343.490,7 млн грн, що на 3.997 млн грн менше відповідного загального планового обсягу митних платежів згідно з додатком № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». На відповідну суму зменшено індикативні показники надходжень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), оскільки за поясненнями Мінфіну частина надходжень такого податку не справляється під час митного оформлення товарів і адмініструється податковими органами.

У листі Мінфіну зазначено, що розрахунок щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік здійснено відповідно до Методики та застосовано єдиний формульний підхід для всіх регіонів.

У разі погодження індикативних показників виходячи з інформації Казначейства щодо фактичних надходжень митних платежів (у територіальному розрізі) за січень і лютий п.р. та відповідно до Порядку орієнтовний обсяг коштів, які підлягатимуть перерахуванню до місцевих бюджетів за підсумками січня п.р., становить 1,4 млрд грн і стосується більшості регіонів (крім 5 областей), однак за підсумками лютого п.р. не виконано загальний обсяг індикативних показників в цілому по Україні та відповідно не буде перерахування коштів до місцевих бюджетів.

Казначейство також звертає увагу, що перерахування коштів відповідним місцевим бюджетам за результатами січня п.р. відбудеться після отримання погоджених Комітетом індикативних показників.

Довідково слід зазначити, що згідно із Законом України від 03.09.2015 р. № 666-VIII з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2016 року проводився експеримент лише з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту окремих автомобільних доріг загального користування державного значення або їх ділянок в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях. За звітними даними Казначейства за вересень-грудень 2015 р. обсяг коштів, спрямованих до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів в рамках експерименту, становив загалом 546 млн грн, а використано коштів загалом у сумі 317 млн грн.

На 2016 рік Законом України від 24.12.2015 р. № 914-VIII до експерименту долучено місто Київ та розширено напрями використання коштів на всі автомобільні дороги загального користування державного значення у відповідних областях та місті Києві. За звітними даними Казначейства за 2016 р. в рамках експерименту спрямовано до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів загалом 2.267,9 млн грн, а з урахуванням залишків 2015 р. використано коштів загалом у сумі 1.568,1 млн грн.

На 2017 рік відповідно до Закону України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII розповсюджено експеримент на всі області та м. Київ, розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення і на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. За звітними даними Казначейства за 2017 р. в рамках експерименту перераховано до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів 12.308,4 млн грн, а з урахуванням залишків 2015 та 2016 рр. використано коштів загалом у сумі 9.201,9 млн грн.

Таким чином, у 2015-2017 роках в рамках експерименту спрямовано до спеціальних фондів місцевих бюджетів загалом 15.122,7 млн грн, з яких використано 11.087,3 млн грн, або 73,3%, залишок коштів на 01.01.2018 р. загалом становив 4.035,4 млн грн.

Аналітичні таблиці щодо динаміки показників митних платежів та реалізації експерименту роздані народним депутатам України – членам Комітету.

На засіданні Комітету 21 березня 2018 року (протокол № 134) було заслухано дане питання щодо погодження індикативних показників та вирішено відкласти його подальший розгляд і у підкомітеті з питань доходів державного бюджету разом з представниками Мінфіну, Укравтодору та ДФС напрацювати пропозиції для прийняття рішення Комітету на черговому засіданні Комітету.

Таким чином, на цьому засіданні Комітету після повторного представлення Мінфіном даного питання голова підкомітету з питань доходів державного бюджету Унгурян П.Я. повідомив про тривале обговорення у підкомітеті індикативних показників і загалом реалізації експерименту у 2018 році (виходячи із змінених норм Кодексу та ризиків виконання доходів державного бюджету) та запропоновував погодити індикативні показники.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Унгурян П.Я., Матвієнко А.С., Горбунов О.В., Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Рудик С.Я., Шевченко О.Л., Куліченко І.І., Молоток І.Ф., Пресман О.С., Крулько І.І., Мепарішвілі Х.Н., Іщейкін К.Є., Мельник С.І., а також державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В., заступник Голови Рахункової палати України Майснер А.В. та Голова Херсонської обласної державної адміністрації Гордєєв А.А.

За результатами розгляду зазначеного питання, Голова Комітету Павелко А.В. запропоновував Комітету підтримати пропозиції підкомітету з питань доходів державного бюджету (проект ухвали до даного питання роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме:

по-перше, погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік, подані листом Мінфіну від 12 березня 2018 року;

по-друге, Міністерству фінансів забезпечити надання Комітету щомісяця інформації про виконання щомісячних індикативних показників на 2018 рік в територіальному розрізі та в розрізі видів митних платежів.

Крім того, зважаючи на проведену гостру дискусію, Голова Комітету Павелко А.В. запропонував створити відповідну робочу групу у Комітеті під керівництвом голови підкомітету з питань доходів державного бюджету Унгуряна П.Я. та народного депутата України Матвієнка А.С. з метою подальшого опрацювання проблемних питань реалізації експерименту та підготовки пропозицій з їх врегулювання.

Такі пропозиції були підтримані більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу шостого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2018 рік, подані листом Міністерства фінансів України від 12.03.2018 р. № 35110-02-2/6682.

2. Міністерству фінансів України у 2018 році забезпечити надання Комітету з питань бюджету щомісяця (до 15 числа місяця, наступного за звітним) інформації про виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2018 рік в територіальному розрізі та в розрізі видів митних платежів.

3. Створити у Комітеті з питань бюджету робочу групу під керівництвом голови підкомітету з питань доходів державного бюджету Унгуряна П.Я. та народного депутата України Матвієнка А.С. з метою подальшого опрацювання проблемних питань реалізації експерименту, визначеного пунктом 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, та підготовки пропозицій з їх врегулювання.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 3.

4. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства фінансів України Капінуса Є.В. про погодження передачі деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2018 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 198-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Міністерства фінансів України від 02.04.2018 № 08010-01-2/9002 та від 04.04.2018 № 08010-01-2/9232 щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 198-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2018 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління».

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Статтею 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» (код 0421060), розподіляється Кабінетом Міністрів України у визначеному ним порядку на бюджетні програми, пов’язані з функціонуванням органів державної влади, або нові бюджетні програми, відкриті в установленому порядку.

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 28.02.2018 № 198-р встановлено відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України та статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передати бюджетні призначення, передбачені у 2018 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні витрати) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», за розподілом згідно з додатком.

Відповідно до додатку до вищезазначеного розпорядження Уряду пропонується передати бюджетні призначення у сумі 339 336,9 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 278 163,1 тис. гривень), що передбачені у 2018 році за загальним фондом державного бюджету Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» таким органам державної влади:

Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» – в сумі 30 905,9 тис. грн (з них оплата праці – 25 332,7 тис. грн);

Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою 0416010 «Керівництво та управління у сфері електронного урядування» /відповідальний виконавець – Державне агентство з питань електронного урядування України/ – в сумі 13 056,8 тис. грн (з них оплата праці – 10 702,3 тис. грн);

Міністерству внутрішніх справ України за бюджетною програмою 1001010 «Керівництво та управління діяльністю Міністерства внутрішніх справ України» – в сумі 683,2 тис. грн (з них оплата праці – 560 тис. грн);

Міністерству енергетики та вугільної промисловості України за бюджетною програмою 1101010 «Загальне керівництво та управління у сфері паливно-енергетичного комплексу та вугільної промисловості» – в сумі 25 251 тис. грн (з них оплата праці – 20 697,5 тис. грн);

Міністерству економічного розвитку і торгівлі України за бюджетною програмою 1201010 «Керівництво та управління у сфері економічного розвитку і торгівлі» – в сумі 683,2 тис. грн (з них оплата праці – 560 тис. грн);

Міністерству закордонних справ України за бюджетною програмою 1401010 «Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин» – в сумі 683,2 тис. грн (з них оплата праці – 560 тис. грн);

Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України за бюджетною програмою 1601010 «Керівництво та управління з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб» – в сумі 683,2 тис. грн (з них оплата праці – 560 тис. грн);

Міністерству культури України за бюджетною програмою 1801010 «Загальне керівництво та управління у сфері культури» – в сумі 14 992,2 тис. грн (з них оплата праці – 12 288,7 тис. грн);

Міністерству оборони України за бюджетною програмою 2101010 «Керівництво та військове управління Збройними Силами України» – в сумі 784 тис. грн (з них оплата праці – 660,8 тис. грн);

Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою 2201010 «Загальне керівництво та управління у сфері освіти і науки» – в сумі 53 600,9 тис. грн (з них оплата праці – 43 935,2 тис. грн);

Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою 2301010 «Загальне керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» – в сумі 30 073,5 тис. грн (з них оплата праці – 24 650,4 тис. грн);

Міністерству екології та природних ресурсів України за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері екології та природних ресурсів» – в сумі 683,2 тис. грн (з них оплата праці – 560 тис. грн);

Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики» – в сумі 45 442,3 тис. грн (з них оплата праці – 37 247,8 тис. грн);

Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за бюджетною програмою 2751010 «Керівництво та управління у сфері регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства» – в сумі 22 557,2 тис. грн (з них оплата праці – 18 489,5 тис. грн);

Міністерству аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою 2801010 «Загальне керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу» – в сумі 15 773,4 тис. грн (з них оплата праці – 12 929 тис. грн);

Міністерству інфраструктури України за бюджетною програмою 3101010 «Загальне керівництво та управління у сфері інфраструктури» – в сумі 12 785,4 тис. грн (з них оплата праці – 10 479,8 тис. грн);

Міністерству молоді та спорту України за бюджетною програмою 3401010 «Керівництво та управління у сфері молоді та спорту» – в сумі 683,2 тис. грн (з них оплата праці – 560 тис. грн);

Міністерству фінансів України за бюджетною програмою 3501010 «Керівництво та управління у сфері фінансів» – в сумі 34 258,6 тис. грн (з них оплата праці – 28 080,8 тис. грн);

Міністерству юстиції України за бюджетною програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» – в сумі 24 964 тис. грн (з них оплата праці – 20 462,3 тис. грн);

Міністерству інформаційної політики України за бюджетною програмою 3801010 «Керівництво та управління у сфері інформаційної політики» – в сумі 683,2 тис. грн (з них оплата праці – 560 тис. грн);

Національному агентству України з питань державної служби за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та  функціональне управління у сфері державної служби» – в сумі 10 109,3 тис. грн (з них оплата праці – 8 286,3 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-лютий 2018 року видатки за бюджетною програмою 0421060 не проводились, у державному бюджеті бюджетні призначення за загальним фондом визначено у обсязі 1 630 698,4 тис. грн, з них видатки споживання 1 480 698,4 тис. грн (з них оплата праці – 1 213 687,2 тис. грн), видатки розвитку 150 000 тис. гривень.

Пунктом 3 розпорядження Уряду від 28.02.2018 № 198-р визначено, що таке розпорядження набирає чинності одночасно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 р. № 235 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

З метою реалізації розпорядження Уряду від 28.02.2018 № 198-р Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову від 14 березня 2018 р. № 235 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (копію роздано народним депутатам – членам Комітету).

Вказаною постановою Уряду, зокрема, вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України 18.08.2017 року № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» та викладено у новій редакції Порядок розподілу і використання бюджетних коштів на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (далі – Порядок та умови).

Таким Порядком та умовами визначено напрями використання відповідних коштів:

оплата праці фахівців, призначених на посади з питань реформ /включаючи виплату посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за виконання особливо важливої роботи, премій, грошової допомоги до основної щорічної відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань/;

преміювання державних службовців, залучених до організації та проведення конкурсу на зайняття вакантних посад фахівців з питань реформ;

виплата Державному секретарю Кабінету Міністрів України, його першому заступнику та заступникам, державним секретарям міністерств, Голові НАДС, його першому заступнику та заступнику, Голові Державного агентства з питань електронного урядування, його першому заступнику та заступнику надбавки за виконання особливо важливої роботи;

оплата послуг експертів з питань управління персоналом, залучених до відбору осіб на зайняття посад фахівців з питань реформ, експертів, залучених до роботи інших конкурсних комісій, номінаційних комітетів;

запровадження системи централізованого оцінювання окремих професійних компетентностей кандидатів на посади державної служби;

створення та впровадження інформаційно-аналітичних систем; здійснення інших заходів, пов’язаних з реалізацією Стратегії реформування державного управління України на 2016 - 2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474, в тому числі на придбання техніки, меблів, іншого обладнання та устаткування для облаштування робочих місць, придбання ліцензійного програмного забезпечення, виготовлення проектно-кошторисної документації, зберігання матеріальних активів, проведення капітального та/або поточного ремонту або реконструкції приміщень /при цьому, дозволено не застосовувати у 2018 році граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп’ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету/.

Встановлено, що розподіл коштів на оплату праці у 2018 році здійснюється частинами протягом року. Першочергово на підставі інформації, отриманої від державних органів, залучених до реалізації комплексної реформи державного управління, кошти на оплату праці розподіляються виходячи із чисельності фахівців з питань реформ у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади та Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції (генеральних директорів, заступників генеральних директорів директоратів, директорів генеральних департаментів, керівників експертних груп, керівників експертних підгруп, державних експертів), які призначені, та кількості посад фахівців з питань реформ, конкурси на заміщення яких оголошені до 28 лютого 2018 р. включно. Подальший розподіл коштів на оплату праці між державними органами здійснюється після розгляду рекомендацій Координаційної ради з питань реформування державного управління /щодо критеріїв та правил функціонування директоратів; структури апарату таких державних органів; кількості фахівців з питань реформ у державних органах/.

Порядком та умовами в новій редакції визначено кількість посад фахівців з питань реформ у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади, що утворюються для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням формування державної політики у відповідних сферах, із стратегічним плануванням діяльності та координацією роботи із забезпечення формування державної політики, та Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції, яка враховується протягом року під час розподілу бюджетних коштів у 2018 році у загальній кількості – 1 305 посад (у тому числі: Мінагрополітики – 99 посад (у 2017 році – 22), Міненерговугілля – 102 посади (у 2017 році – 63), Мінінфраструктури – 72 посади (у 2017 році – 33), Мінкультури – 63 посади (у 2017 році – 44), МОЗ – 71 посада (у 2017 році – 55), МОН – 92 посади (у 2017 році – 77), Мінрегіон – 129 посад (у 2017 році – 70), Мінсоцполітики – 144 посади (у 2017 році – 88), Мінфін – 198 посад (у 2017 році – 98), Мін’юст – 98 посад (у 2017 році – 60), Секретаріат Кабінету Міністрів України – 180 посад (у 2017 році – 180), Державне агентство з питань електронного урядування – 20 посад (у 2017 році – 20), НАДС – 37 посад (у 2017 році – 11)).

Постанова Уряду від 14 березня 2018 р. № 235 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» також містить положення щодо:

- відтермінування строку дії тимчасової граничної чисельності працівників апарату окремих центральних органів виконавчої влади з 1 травня до 31 грудня 2018 року /зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 р. № 85/, виключення положення щодо скорочення протягом 2018 року граничної чисельності працівників в органах державної влади, залучених до реалізації комплексної реформи державного управління /зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 р. № 647/, і надання доручення Міністерству фінансів разом з Національним агентством державної служби та за участю Секретаріату Кабінету Міністрів України розробити і подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85 з метою скорочення граничної чисельності працівників станом на 1 січня 2019 р. з урахуванням вимог Стратегії реформування державного управління України на
2016-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 474;

- створення у складі експертних груп директоратів експертних підгруп та введення посади заступника керівника директорату із відповідним уточненням нормативно-правового забезпечення оплати праці відповідних працівників /зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 р. № 179; від 05.04.2014 р. № 85 та від 18.01.2017 р. № 15/.

Довідково слід нагадати, що передумовою прийняття у 2017 році постанови Уряду від 18.08.2017 № 647 було прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 № 644 «Деякі питання упорядкування структури Секретаріату Кабінету Міністрів України, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади», якою Уряд ухвалив рішення щодо утворення у структурі апарату 10 пілотних міністерств (Міністерстві аграрної політики та продовольства, Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, Міністерстві інфраструктури, Міністерстві культури, Міністерстві охорони здоров’я, Міністерстві освіти і науки, Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства, Міністерстві соціальної політики, Міністерстві фінансів та Міністерстві юстиції), Секретаріаті Кабінету Міністрів України, Національному агентстві з питань державної служби та Державному агентстві з питань електронного урядування нових підрозділів для виконання завдань з формування державної політики, реалізації ключових національних реформ та координації заходів з впровадження державної політики. Також цим актом Уряду затверджено Типове положення про директорат міністерства та Типове положення про директорат стратегічного планування та європейської інтеграції, визначено умови та критерії для створення директоратів, генеральних департаментів, виконання відповідних повноважень та функцій до завершення створення вказаних підрозділів тощо.

За інформацією, наведеною на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, з метою удосконалення механізмів, які застосовуються під час здійснення заходів з реалізації комплексної реформи державного управління, Урядом внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України.

Так, постанова Уряду від 14.03.2018 № 235 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» спрямована на корегування деяких положень ряду постанов Уряду з урахуванням досвіду проведення реформи державного управління у 2017 році та перспективного бачення впровадження реформи у 2018 році, зокрема, у частині визначення критеріїв розподілу коштів для здійснення реформи та напрямів їх використання.

Відповідно до обґрунтувань щодо зазначеної передачі бюджетних призначень, які наведено у листі Міністерства фінансів України, реалізація розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 198-р дасть змогу провадити заходи з комплексної реформи державного управління, раціонально використати кошти програми бюджетної підтримки ЄС з реформування сфери державного управління.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства фінансів України до Комітету з питань бюджету щодо погодження зазначеної передачі бюджетних призначень не містить обґрунтувань щодо обсягів такої передачі, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами). При цьому, на вимогу Комітету з питань бюджету Міністерством фінансів додатково надано розрахунки щодо запропонованої передачі бюджетних призначень (копію листа Міністерства фінансів України від 04.04.2018 № 08010-01-2/9232 роздано народним депутатам – членам Комітету).

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень здійснюється від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого, а у додатку до розпорядження від 28.02.2018 № 198-р визначено передачу бюджетних коштів Державному агентству з питань електронного урядування України, яке є відповідальним виконавцем бюджетних програм у складі головного розпорядника бюджетних коштів Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також Голова Національного агентства України з питань державної служби Ващенко К.О. та заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету:

перше - погодити встановлену розпорядженням Уряду від 28 лютого 2018 року № 198-р передачу бюджетних призначень згідно із додатком до цього розпорядження;

друге – рекомендувати Кабінету Міністрів доручити Міністерству фінансів щоквартально інформувати Комітет з питань бюджету про використання коштів на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління у розрізі відповідних головних розпорядників коштів державного бюджету та бюджетних програм (із зазначенням кількості посад фахівців з питань реформ).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України та із урахуванням статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»:

1. Погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 198-р передачу бюджетних призначень у сумі 339 336,9 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 278 163,1тис. гривень), що передбачені у 2018 році за загальним фондом державного бюджету Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», окремим органам виконавчої влади згідно із додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 198-р;

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України щоквартально інформувати Комітет з питань бюджету про використання коштів на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління у розрізі відповідних головних розпорядників коштів державного бюджету та бюджетних програм (із зазначенням кількості посад фахівців з питань реформ).

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства фінансів України Капінуса Є.В. та заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України Ковтун Т.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2018 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 р. № 183-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 02.04.2018 р. № 4239/0/2-18 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 р. № 183-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» на суму 9180,1 тис. гривень;

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 0411070 «Фінансова підтримка газети «Урядовий кур’єр» на суму 9180,1 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-лютий 2018 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

0411010 – у обсязі 50 080 тис. грн, що становить 6,3% річного плану (визначено у обсязі – 792 651,5 тис. грн) та 63,2% плану на звітний період;

0411070 – у обсязі 691,7 тис. грн, що становить 15,9% річного плану (визначено у обсязі – 4 361,1 тис. грн) та 95,2% плану на звітний період.

З урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 р. № 183-р, плановий показник щодо видатків державного бюджету за бюджетною програмою 0411070 становитиме 13 541,2 тис. грн, що в 3,1 рази перевищуватиме бюджетні призначення, визначені законом про Державний бюджет України на 2018 рік за загальним фондом за цією бюджетною програмою.

Необхідно зауважити, що звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань, зокрема, щодо обсягів перерозподілу видатків державного бюджету за запропонованими бюджетними програмами, хоча надання таких розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

У листі Секретаріату Кабінету Міністрів України зазначається, що реалізація запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету здійснюється з метою забезпечення виконання основних завдань редакції газети «Урядовий кур’єр», передбачених Статутом.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Кривенко В.М., а також Державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В., заступник Державного секретаря Секретаріту Кабінету Міністрів України Ковтун Т.В., заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 28.03.2018 № 183-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 9 180,1 тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 0411070 «Фінансова підтримка газети «Урядовий кур’єр», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 № 183-р.

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 5.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Крентовської О.П. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, у форматі “Прозорий офіс” (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 р. № 181-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (лист від 29.03.2018 № 930/0/2-18/15) про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс” (далі – субвенція), відповідно до розпорядження Уряду від 28.03.2018 р. № 181-р «Про затвердження розподілу у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”.

Зважаючи, що питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій, у пункті 1 розпорядження Уряду № 181-р належало зазначити посилання на вимоги частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у складі загальнодержавних витрат за загальним фондом Міністерству соціальної політики України затверджено видатки за бюджетною програмою (код 2511170) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”» у сумі 150 млн грн без розподілу між місцевими бюджетами.

Відповідно до вимог статті 97 Бюджетного кодексу України постановою Уряду від 11.10.2017 № 779 (із змінами від 07.02.2018 № 61) затверджено Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”» (далі – Порядок та умови), згідно з якими серед іншого передбачається таке:

– субвенція спрямовується місцевим бюджетам згідно з переліком міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, що мають намір створити та забезпечити функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 р. № 736 на будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень для центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”;

– центри надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, у форматі “Прозорий офіс” створюються з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративні послуги”, Примірного положення про центр надання адміністративних послуг, Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг, нормативних вимог щодо доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також за наявності окремого приміщення з обладнаними робочими місцями для адміністраторів; окремого приміщення для оброблення документів з обладнаними робочими місцями для працівників; рецепції; залу очікування (з розрахунку не менше ніж одне сидяче місце для очікування на одне робоче місце адміністратора); системи електронного управління чергою; кімнати для дітей; архівного приміщення; кімнати відпочинку для персоналу тощо;

– будівництво центру здійснюється на умовах співфінансування з місцевого бюджету, частка яких не може бути менше ніж 10 відсотків загальної вартості будівництва згідно з проектно-кошторисною документацією;

– для отримання субвенції місцева рада звертається до Мінсоцполітики із заявою, до якої додається рішення місцевої ради про створення центру та його будівнитво; проект будівництва центру; письмовий звіт експертної організації за результатами експертизи проекту будівництва центру.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.10.2017 № 736-р (із змінами від 28.02.2018 № 122-р) затверджено такий перелік міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, що мають намір створити та забезпечити функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі „Прозорий офіс” загальною кількістю 31, з них:

міста:  Бахмут, Буча, Дніпро, Дружківка, Житомир, Кам’янське, Кривий Ріг, Київ, Кропивницький, Львів, Мирноград, Новоград-Волинський, Одеса, Рівне, Рубіжне, Слов’янськ, Харків, Хмельницький, Черкаси, Чернігів;

об’єднані територіальні громади: Студенянська сільська Вінницької області, Баранівська міська Житомирської області, Гніздичівська селищна Львівської області, Радивилівська міська Рівненської області, Березівська сільська Сумської області, Байковецька сільська Тернопільської області, Великогаївська сільська Тернопільської області, Великодедеркальська сільська Тернопільської області, Мельнице-Подільська селищна Тернопільської області, Скала-Подільська селищна Тернопільської області, Мереф’янська міська Харківської області.

З огляду на вимоги зазначених документів розпорядженням Уряду від 28.03.2018 р. № 181-р затверджено розподіл між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції у сумі 142 681,523 тис. грн згідно з додатком до розпорядження, а саме:

1) м. Бахмут Донецької області –                                             18 000 тис. грн;

2) м. Дружківка Донецької області –                                       17 961,176 тис. грн;

3) м. Кам’янське Дніпропетровської області –                       10 229,51 тис. грн;

4) м. Кропивницький Кіровоградської області –                    18 000 тис. грн;

5) м. Мирноград Донецької області –                                      17 000 тис. грн;

6) м. Новоград-Волинський Житомирської області –            18 000 тис. грн;

7) м. Рубіжне Луганської області –                                            3 367,692 тис. грн;

8) м. Чернігів Чернігівської області –                                       7 508,565 тис. грн;

9) отг м. Мерефа Харківської області –                                  17 681,692 тис. грн;

10) отг м. Радивилів Рівненської області –                               1 144,161 тис. грн;

11) отг смт Гніздичів Львівської області –                                  368,499 тис. грн;

12) отг смт Мельниця-Подільська Тернопільської області –  3 416,647 тис. грн;

13) отг смт  Скала-Подільська Тернопільської області –        3 560,941 тис. грн;

14) отг с. Байківці Тернопільської області –                            1 058,622 тис. грн;

15) отг с. Великі Дедеркали Тернопільської області –            4 204,018 тис. грн;

16) отг с. Студена Вінницької області –                                    1 180 тис. грн.

Щодо здійсненого розподілу Міністерство соціальної політики України надало відповідні пояснення та обґрунтування (роздано народним депутатам України – членам Комітету), зазначивши при цьому, що на розгляд до міністерства надійшли відповідні заяви від 16 місцевих органів влади (тих, що зазначені у розпорядженні Уряду № 181-р). Одним з критеріїв відбору міністерством названо дотримання умов співфінансування будівництва центрів з місцевого бюджету у розмірі не менше ніж 10% від загальної вартості будівництва згідно з проектно-кошторисною документацією.

Слід відмітити, що у 2017 році на відповідну мету було передбачено субвенцію у сумі 70 472,1 тис. грн (для бюджетів міст Дніпро, Київ, Львів,  Новоград-Волинський, Одеса, Харків, Черкаси), з яких використано – 52 405,7 тис. грн, або (74.4%) та повернуто до державного бюджету невикористаних коштів у сумі 18 066,4 тис. гривень. Використано кошти у повному обсязі лише у м. Дніпро.

При цьому щодо повернутих місцевими бюджетами коштів до державного бюджету у матеріалах Мінсоцполітики зазначається таке:

м. Новоград-Волинський – 8000 тис. грн (у зв’язку із відсутністю експертного звіту до проектно-кошторисної документації);

м. Черкаси – 8 000 тис. грн (через невідповідність тендерної документації учасників торгів вимогам законодавства);

м. Харків – 1 520,1 тис. грн (через неможливість своєчасного освоєння у зв’язку із закінченням бюджетного року);

м. Львів – 529,8 тис. грн (через неможливість своєчасного освоєння у зв’язку із закінченням бюджетного року);

м. Одеса – 11,8 тис. грн (перерахування коштів здійснювалося відповідно до актів виконаних робіт);

м. Київ – 4,7 тис. грн (перерахування коштів здійснювалося відповідно до актів виконаних робіт).

Поряд з тим згідно з поясненнями Мінсоцполітики відсутність у 2018 році коштів за проектами зі створення центрів надання адміністративних послуг у форматі „Прозорий офіс”, за якими у минулому році передбачалася субвенція,

м. Київ – у минулому році відкрито центр надання адміністративних послуг у форматі „Прозорий офісу Святошинському районі м. Києва;

м. Харків, м. Львів та м. Одеса – фінансування здійснюватиметься за рахунок місцевого бюджету;

м. Черкаси – у зв’язку з неприйняттям Черкаською міською радою бюджету розвитку на 2018 рік (підстава звернення Черкаської міської ради лист від 08.02.2018 № 544/01-3).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., Пресман О.С., Рудик С.Я., а також державний секретар Міністра фінансів України Капінус Є.В., заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В., перший заступник Міністра соціальної політики України Крентовська О.П. та директор Фінансово-економічного департаменту Міністерства соціальної політики України Задніпрянець В.А.

Під час обговорення державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу між місцевими бюджетами субвенції, що розглядається.

У ході обговорення заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В. поінформував членів Комітету про результати проведеного Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на створення і забезпечення функціонування центрів надання адміністративних послуг, зосередивши увагу на окремих висновках щодо діяльності Мінсоцполітики, як головного розпорядника субвенції.

Зокрема, Мінсоцполітики у 2016-2017 роках за рахунок субвенції розпочало створення мережі принципово нових центрів, діяльність яких спрямована на надання громадянам, як адміністративних, так і соціальних послуг (оформлення субсидій, соціальних виплат, нарахування пенсій, допомоги у зв’язку із безробіттям тощо). Завдяки субвенції забезпечено функціонування трьох таких центрів (у Шевченківському і Київському районах м. Харкова та Святошинському районі м. Києва) і проведено роботи щодо створення центрів на чотирьох перехідних об’єктах (у містах Львові, Одесі, Харкові та Кам’янському). Водночас, міністерство не забезпечило ефективного управління коштами, що було зумовлено у 2017 році, зокрема, необґрунтованим плануванням, розподілом та виділенням субвенції відповідним місцевим бюджетам наприкінці року.

При цьому Майснер А.В. зауважив, що інформацію за наслідками аудиту направлено до Верховної Ради України.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Уряду № 181-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”» згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 р. № 181-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра культури України Фоменко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 р. № 202-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства культури України від 04.04.2018 р. № 621/15/10-18 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 р. № 202-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1801140 «Забезпечення функціонування Українського культурного фонду» на 7 500 тис. гривень, у тому числі за напрямом використання бюджетних коштів – здійснення заходів з підготовки і проведення в м. Кропивницький щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький»;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1801170 «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» на 7 500 тис. гривень /на здійснення заходів з підготовки і проведення в м. Кропивницький щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький»/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-лютий 2018 року видатки по загальному фонду за бюджетними програмами:

1801140 – не проводились (затверджено 207,5 млн грн);

1801170 – фактично проведено у обсязі 256,4 тис. грн, що становить 0,1% річного плану (обсяг 266 млн грн) та 4,1% плану на звітний період.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства культури України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

За інформацією, наведеною у листі Міністерства культури України, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із забезпеченням реалізації заходів з підготовки і проведення у м. Кропивницький щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький».

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Унгурян П.Я., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Кривенко В.М., а також перший заступник Міністра культури України Фоменко С.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 04.04.2018 № 202-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Водночас, у ході обговорення було наголошено, що наразі під ризиком зриву підготовка і проведення у заплановані терміни інших загальнодержавних культурно-мистецьких заходів, зокрема у м. Івано-Франківськ ІІІ Міжнародного мистецького фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір» та мистецького фестивалю «Українська Бесарабія», хоча Комітетом з питань бюджету на засіданні 21 березня п.р. було прийнято рішення рекомендувати Кабінету Міністрів України невідкладно вжити належних заходів щодо фінансового забезпечення проведення у заплановані терміни зазначених фестивалів /відповідний лист Комітету з питань бюджету від 23.03.2018
№ 04-13/10-540(61388) направлено до Кабінету Міністрів України/
.

За результатами обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію погодити розпорядження Уряду № 202-р, при цьому доручити Кабінету Міністрів у тижневий термін внести на розгляд Комітету з питань бюджету рішення Уряду щодо врегулювання питання фінансового забезпечення підготовки і проведення у м. Івано-Франківськ ІІІ Міжнародного мистецького фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір» та мистецького фестивалю «Українська Бесарабія». Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

1) погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 № 202-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1801140 «Забезпечення функціонування Українського культурного фонду» на 7 500 тис. гривень, у тому числі за напрямом використання бюджетних коштів – здійснення заходів з підготовки і проведення в м. Кропивницький щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький»;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1801170 «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» на 7 500 тис. гривень /на здійснення заходів з підготовки і проведення в м. Кропивницький щорічного національного мистецького фестивалю «Кропивницький»/.

2) доручити Кабінету Міністрів України у тижневий термін внести на розгляд Комітету з питань бюджету рішення Уряду щодо врегулювання питання фінансового забезпечення підготовки і проведення у м. Івано-Франківськ ІІІ Міжнародного мистецького фестивалю країн Карпатського регіону «Карпатський простір» та мистецького фестивалю «Українська Бесарабія», про що було прийнято рішення Комітету з питань бюджету 21 березня 2018 р. (протокол № 134) і поінформовано Кабінет Міністрів України листом від 23.03.2018 № 04-13/10-540(61388).

Голосували: «за» - одноголосно.

 

4.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра з фінансових питань Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 р. № 237). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 04.04.2018 р. № 1/10-922 щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (далі – субвенція) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 р. № 237 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа».

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних витрат Міністерства освіти і науки України за загальним фондом вперше передбачено видатки за бюджетною програмою 2211230 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у сумі 1
 369 086,8 тис. грн, у т.ч. видатки споживання – 370 306,8 тис. грн, видатки розвитку – 998 780,0 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до цього Закону).

Кабінет Міністрів України, керуючись вимогами частини другої статті 97 та частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, постановою від 04.04.2018 р № 237 затвердив Порядок та умови надання субвенції і розподіл у 2018 році цієї субвенції між місцевими бюджетами (обласними бюджетами та бюджетом міста Києва).

Виходячи з встановлених Законом бюджетних призначень та відповідно до визначених Порядку та умов надання субвенції, розподіл її обсягу між місцевими бюджетами здійснено у додатку до постанови таким чином:

1) видатки розвитку у сумі 998 780 тис. грн спрямовуються на закупівлю для початкових класів дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання відповідно до переліку, затвердженого Міносвіти.

Згідно з листом Міносвіти при розподілі цих коштів між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва враховано такі критерії:

– 40 відсотків обсягу (399 512 тис. грн) спрямовується на закупівлю дидактичних матеріалів для початкових класів, що навчаються за освітніми методиками відповідно до Концепції «Нова українська школа», розподіл яких між місцевими бюджетами здійснено з урахуванням кількості класів початкової школи (1-4 класи закладів загальної середньої освіти) у адміністративно-територіальній одиниці;

– 40 відсотків обсягу (399 512 тис. грн) спрямовується на закупівлю сучасних меблів для початкових класів Нової української школи, розподіл яких між місцевими бюджетами здійснено з урахуванням кількості учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти у адміністративно-територіальній одиниці;

– 20 відсотків (199 756 тис. грн) спрямовується на закупівлю комп’ютерного обладнання для початкових класів Нової української школи, розподіл яких між місцевими бюджетами здійснено з урахуванням кількості закладів, де є початкова школа (1-4 класи закладів загальної середньої освіти) у адміністративно-територіальній одиниці.

Надалі відповідно до Порядку та умов надання субвенції за такими критеріями обласні державні адміністрації мають здійснювати розподіл субвенції між обласним бюджетом, бюджетами районів, міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад за видатками розвитку.

При цьому згідно з пунктом 4 постанови № 237 встановлено, що закупівля дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання для закладів загальної середньої освіти та їх доставка здійснюється на засадах співфінансування, а саме:

– для закладів, розташованих у містах обласного значення не більш як 70 відсотків – за рахунок субвенції та не менш як 30 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів;

– для закладів, розташованих у районах та в об’єднаних територіальних громадах не більш як 90 відсотків – за рахунок субвенції та не менш як 10 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів;

– для закладів, розташованих в селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, не більш як 95 відсотків – за рахунок субвенції та не менш як 5 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів.

2) видатки споживання у сумі 370 306,8 тис. грн спрямовуються на підготовку тренерів-педагогів, підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках, заступників директорів закладів загальної середньої освіти з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи у початкових класах, вчителів іноземних мов, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 навчальному році, вчителів закладів загальної середньої освіти (класів), в яких діти навчаються мовами національних меншин.

Згідно з листом Міносвіти розподіл між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва здійснено пропорційно чисельності вчителів 1-4-х і підготовчих класів станом на 01.10.2017.

Водночас, відповідно до Порядку та умов надання субвенції за рахунок цих коштів здійснюється оплата таких видатків:

– оплата праці тренерів, тренерів-педагогів, працівників закладів післядипломної педагогічної освіти комунальної форми власності, які залучені до підвищення кваліфікації вчителів іноземних мов, які навчатимуть учнів перших класів у 2018/2019 навчальному році, та вчителів закладів загальної середньої освіти (класів), в яких діти навчаються мовами національних меншин, відповідно до програм затверджених Міносвіти, а також оплата (за необхідності) проживання, харчування та проїзду в обидві сторони тренерів та тренерів-педагогів.

На зазначені видатки спрямовується не менше 60 відсотків обсягу коштів (обласні бюджети);

– придбання предметів та матеріалів для забезпечення проведення заходів з підвищення кваліфікації закладами післядипломної педагогічної освіти для впровадження сучасних освітніх методик відповідно до Концепції «Нова українська школа» та проведення заходів з підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти (класів), в яких діти навчаються мовами національних меншин, а також підготовка, друк та апробування навчальних матеріалів для початкових класів закладів загальної середньої освіти за новим Державним стандартом початкової освіти та сучасних освітніх методик відповідно до Концепції «Нова українська школа» та для закладів загальної середньої освіти (класів), в яких діти навчаються мовами національних меншин  відповідно до затверджених програм та методик, погоджених МОН.

На такі видатки спрямовується не більше 30 відсотків обсягу коштів (обласні бюджети);

– оплата (за необхідності) витрат на відрядження вчителів та заступників директорів закладів загальної середньої освіти для проходження підвищення кваліфікації.

На такі видатки спрямовується не більше 10 відсотків обсягу коштів, розподіл яких між відповідними місцевими бюджетами здійснюється пропорційно до кількості вчителів та заступників директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи закладів загальної середньої освіти, що підвищуватимуть кваліфікацію.

Такі критерії мають застосовувати обласні державні адміністрації при розподілі субвенції між обласним бюджетом, бюджетами районів, міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад за видатками споживання.

Загалом інформація Міносвіти щодо здійсненого розподілу між місцевими бюджетами субвенції за вищезазначеними критеріями роздана народним депутатам України – членам Комітету, інших обґрунтувань не наведено.

Поряд з тим, згідно із пунктом 5 постанови № 237 встановлено, що у разі необхідності закупівлі малоцінних необоротних матеріальних активів при придбанні дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання для початкових класів, що навчаються за освітніми методиками відповідно до Концепції «Нова українська школа», затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року», кошти, визначені розподілом субвенції як видатки розвитку, можуть спрямовуватися на видатки споживання.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., а також державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В. та радник Міністра з фінансових питань Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В.

Під час обговорення державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до постанови Уряду від 04.04.2018 № 237.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у сумі 1 369 086,8 тис. гривень (в т.ч. видатки споживання – 370 306,8 тис. грн, видатки розвитку – 998 780 тис. грн) згідно з пунктом 2 та додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 р. № 237.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету                                                                    А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк