Повідомлення

Перейти до розділу
18 квітня 16:34
Розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на травень-липень 2018 року посилання...
02 квітня 09:35
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" посилання...
17 липня 15:14
Комітет з питань бюджету на Херсонщині докладніше
17 липня 11:45
Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (лютий – липень 2018 року) докладніше
13 липня 10:27
Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді України затвердити граничну чисельність апарату Рахункової палати докладніше
11 липня 16:30
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
05 липня 15:46
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 8496) докладніше
05 липня 14:52
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі (реєстр. №8362) докладніше
21 червня 10:55
Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році докладніше
20 червня 17:55
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
11 червня 2018, 10:19

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №143 від 06.06.2018

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №143 від 6 червня 2018 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

 

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Пресман О.С., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Шевченко О.Л.

Всього присутніх – 21 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Горбунов О.В., Дубіль В.О., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Молоток І.Ф., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Державної казначейської служби України

Слюз Т.Я. – Голова;

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Бондарчук Н.Л. – начальник Управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

 

від Чернівецької обласної державної адміністрації

Фищук О.Г. – Голова;

Гах І.В. - начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області;

від Київської міської державної адміністрації

Давтян Д.О. – заступник Голови;

Симонов С.А. – директор Департаменту транспортної інфраструктури;

Шпильовий І.Ф. – перший заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури;

Густєлєв О.О. – генеральний директор комунальної корпорації «Київавтодор»;

Калінін М.В. – директор КП «Дирекція шляхово-транспортних споруд»;

Левченко Д.В. – генеральний директор КП «Київпастрпнс»;

Старостенко А.М. – в.о. директора з економіки та фінансів КП «Київпастранс»;

Курбаль Ю.П. – начальник Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури КП «Київпастранс»;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Ященко А.В. – помічник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики.

На початку засідання Голова Комітету Павелко А.В. зробив оголошення щодо проведення запланованого на п’ятницю 8 червня п.р. виїзного засідання Комітету з питань бюджету у місті Луцьк Волинській області і звернувся до членів Комітету взяти участь у цьому засіданні.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 р. № 372-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Павлова К.Ю./

3. Про проект Постанови Верховної Ради України по звільнення Данилюка О.О. з посади Міністра фінансів України (реєстр. № 8433 від 06.06.2018), поданий Кабінетом Міністрів України. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Павлова К.Ю./

4. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

- у Чернівецькій області (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 05.06.2018 р. № 01.34/5-1163) /розгляд питання перенесено/;

- у місті Києві (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 21.05.2018 р. № 002-481).

5. Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

6. Про звіт Рахункової палати за 2017 рік.

7. Про проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019–2021 роки, поданий Кабінетом Міністрів України (згідно з проектом Постанови Верховної Ради України за реєстр. № 8357 від 16.05.2018 р.).

8. Кадрове питання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення засади змагальності)" (реєстр. № 8280 від 17.04.2018, народний депутат України Микитась М.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо права бути обраним народним депутатам України лише один раз" (реєстр. № 8306 від 19.04.2018, народний депутат України Рабінович В.З.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про заходи щодо посилення контрольних функцій Верховної Ради України ("Закони мають виконуватись")" (реєстр. № 8279 від 17.04.2018, народні депутати України Поляков М.А., Рибалка С.В., Купрієнко О.В., Амельченко В.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо надання слідчим та прокурорам права самостійного призначення окремих слідчих дій в ситуаціях, коли такі дії не зачіпають права та свободи інших осіб" (реєстр. № 8273 від 17.04.2018, народні депутати України Одарченко Ю.В., Богдан Р.Д.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ґендерно-правової експертизи" (реєстр. № 8315 від 20.04.2018, народні депутати України Луценко І.С., Суслова І.М., Заліщук С.П., Лещенко С.А. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про порядок примусового виконання рішення суду у трудових спорах" (реєстр. № 8316 від 20.04.2018, народний депутат України Соболєв С.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення процедури відкликання за народною ініціативою)" (реєстр. № 8289 від 19.04.2018, народні депутати України Сисоєнко І.В., Зубач Л.Л., Острікова Т.Г., Романова А.А.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"" (реєстр. № 8293 від 19.04.2018, народні депутати України Третьяков О.Ю., Загорій Г.В., Гаврилюк М.В., Шухевич Ю.Р., Рибчинський Є.Ю.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо усунення перешкод відкриттю касаційного провадження у справі" (реєстр. № 8309 від 20.04.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Ємець Л.О.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, який виніс рішення з порушенням меж застосування обмежень прав)" (реєстр. № 8302 від 19.04.2018, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 100 Цивільного процесуального кодексу України (щодо засвідчення копій електронних доказів)" (реєстр. № 8281 від 17.04.2018, народний депутат України Микитась М.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства" (реєстр. № 8318 від 23.04.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функціонування фінансового сектору в Україні" (реєстр. № 8331 від 27.04.2018, народні депутати України Демчак Р.Є., Довбенко М.В., Різаненко П.О., Поляков М.А., Лаврик О.В.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність з Конвенцією про права осіб з інвалідністю та Факультативним протоколом до неї" (реєстр. № 8326 від 26.04.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо розповсюдження і демонстрування фільмів спільного виробництва і зміни умов розповсюдження іншої аудіовізуальної продукції" (реєстр. № 8263-1 від 27.04.2018, народні депутати України Лозовой А.С., Мосійчук І.В.) /рішення щодо законопроекту за реєстр. № 8263-1 викладено у підпункті 1.2.8 цього протоколу/;

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення території спеціального промислового використання" (реєстр. № 8268 від 13.04.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року" (реєстр. № 8328 від 26.04.2018, Кабінет Міністрів Украни);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 26 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" щодо удосконалення механізму визначення членів комісії зовнішнього контролю Національного антикорупційного бюро України" (реєстр. № 8291 від 19.04.2018, народний депутат України Дерев'янко Ю.Б.).

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення ефективності боротьби із корупцією шляхом встановлення єдиного тривалого строку давності для корупційних злочинів)" (реєстр. № 8218 від 03.04.2018, народний депутат України Шахов С.В.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок природного газу" (щодо посилення конкуренції на ринку постачання природного газу)" (реєстр. № 8312 від 20.04.2018, народні депутати України Лопушанський А.Я., Білозір О.В., Довбенко М.В.);

1.1.21. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Федеральною радою Швейцарії про здійснення оплачуваної діяльності особами, супроводжуючими співробітників дипломатичних представництв, консульських установ та постійних представництв при міжнародній організації" (реєстр. № 0182 від 19.04.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей одиноких матерів та одиноких батьків та рівних прав матері і батька щодо дитини" (реєстр. № 8204-1 від 13.04.2018, народні депутати України Семенуха Р.С., Романова А.А., Маркевич Я.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду (реєстр. № 8266 від 13.04.2018), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Подоляк І.І., Єленським В.Є.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Реалізація проекту закону, який, згідно із пояснювальною запискою до нього, зокрема, спрямований на врегулювання окремих питань діяльності Українського культурного фонду, не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

У той же час, окрема норма законопроекту щодо встановлення Наглядовою радою Українського культурного фонду порядку здійснення попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються цим Фондом для фінансування проектів, суперечить вимогам бюджетного законодавства, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Так, відповідно до статті 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов’язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Питання здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

Згідно із пунктом 22 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України порушення порядку і термінів здійснення попередньої оплати за товари, роботи та послуги за рахунок бюджетних коштів є порушенням бюджетного законодавства, за вчинення якого застосовуються відповідні заходи впливу, визначені статтею 117 цього Кодексу.

Зважаючи на вищезазначене, питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуватимуться за кошти, розпорядником яких є Український культурний фонд, належить врегульовувати в установленому законодавством порядку (шляхом внесення відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 № 117 за поданням Міністерства культури України та за пропозицією Українського культурного фонду).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання діяльності Українського культурного фонду (реєстр. № 8266 від 13.04.2018), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Подоляк І.І., Єленським В.Є.:

не матиме впливу на показники бюджету і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту;

рекомендувати Комітету з питань культури і духовності забезпечити при опрацюванні законопроекту узгодження його положень з вимогами статті 49 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження та пропозиції, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо надання соціально-економічної компенсації ризику населенню, яке проживає на території зон спостереження в об’єднаних територіальних громадах (реєстр. № 8323 від 25.04.2018), поданий народними депутатами України Яніцьким В.П., Бандуровим В.В., Молотком І.Ф. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті передбачається врегулювати питання спрямування до бюджетів об’єднаних територіальних громад коштів від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зон спостереження, що надаються відповідним місцевим бюджетам у вигляді субвенції з державного бюджету.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, лише необхідно здійснити перерозподіл видатків в межах відповідної бюджетної програми.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту не впливає на доходну та/або видаткову частини бюджетів.

Водночас, слід звернути увагу, що в абзаці другому розділу І законопроекту назву бюджету об’єднаної територіальної громади необхідно привести у відповідність із термінологією Бюджетного кодексу України (із змінами від 07.12.2017 року № 2233-VIII), виключивши слова «що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад».

Крім того, варто відмітити, що згідно з пунктом 16-3 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (із змінами від 28.12.2014 № 79-VIII ) збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, належить до доходів загального фонду державного бюджету, а відповідна субвенція місцевим бюджетам починаючи з 1 січня 2015 року, планується у складі видатків загального фонду державного бюджету згідно із законом про державний бюджет, що доцільно врахувати при доопрацюванні законопроекту та узгодити положення статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» з вимогами Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо надання соціально-економічної компенсації ризику населенню, яке проживає на території зон спостереження в об’єднаних територіальних громадах (реєстр. № 8323 від 25.04.2018), поданий народними депутатами України Яніцьким В.П., Бандуровим В.В., Молотком І.Ф. та іншими народними депутатами України, не має впливу на показники державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки при доопрацюванні законопроекту узгодити положення абзацу другого розділу І законопроекту з вимогами пункту 2-1 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, а також привести у відповідність до пункту 16-3 частини другої статті 29 та частини першої статті 30 Бюджетного кодексу України положення статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» (реєстр. № 8253 від 10.04.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом з метою повного погашення заборгованості, що утворилась на ринку електричної енергії, для запровадження нової моделі ринку електричної енергії, пропонується: проведення взаєморозрахунків між учасниками оптового ринку електричної енергії, списання заборгованості учасникам оптового ринку електричної енергії, відступлення права вимоги або заміна сторони у зобов’язанні, встановлення цільової надбавки до тарифу на розподіл електричної енергії місцевим (локальним) електромережами операторам системи розподілу.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, посилаючись на висновок Міністерства енергетики та вугільної промисловості, про що відмічено у пояснювальній записці до зазначеного законопроекту.

У свою чергу, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку до даного законопроекту звертає увагу на недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та зазначає про відсутність належної інформації щодо обсягу та структури заборгованості, яку передбачається погасити, у тому числі списати, а за таких обставин важко оцінити вплив внесених пропозицій на дохідну частину бюджету.

Поряд з цим, ГНЕУ зауважує, що у документах до законопроекту було б доцільно надати докладну інформацію щодо ефективності існуючого механізму погашення заборгованості у сфері паливно-енергетичного комплексу.

Також слід зазначити, що встановлення цільової надбавки до тарифу на розподіл електричної енергії може призвести до збільшення роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів (зокрема, для населення і бюджетних установ) та відповідно збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, у тому числі на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, про що також зазначено у висновку ГНЕУ до законопроекту. Зокрема, ГНЕУ вважає, що встановлення вказаної цільової надбавки матиме безпосередній вплив на ціну електричної енергії для населення і може навпаки призвести до збільшення заборгованості населення за такими платежами, зауважуючи, що такий підхід означатиме перекладання погашення заборгованості, в тому числі недобросовісними суб’єктами господарювання, на добросовісних споживачів електричної енергії.

Також ГНЕУ звертає увагу на те, що положеннями законопроекту передбачено здійснення погашення заборгованості за електричну енергію (у тому числі державними вугледобувними підприємствами) з використанням механізмів взаєморозрахунків, переведення боргу та відступлення прав вимоги за рахунок джерел, не заборонених законодавством України (тобто, не виключається можливість залучення бюджетних коштів), і вважає, що обов’язковому визначенню мають підлягати умови, джерела і терміни не лише погашення боргу, а й його обслуговування.

З огляду на вищезазначене, реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету (вартісна величина такого впливу залежитиме від обсягу існуючої заборгованості на оптовому ринку електричної енергії та заходів з практичної реалізації запропонованого механізму її погашення) і може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податків та зборів, що сплачується суб’єктами, які є учасниками оптового ринку електроенергії, та може потребувати збільшення видатків державного та місцевих бюджетів.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про особливості погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» (реєстр. № 8253 від 10.04.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податків та зборів, що сплачується суб’єктами, які є учасниками оптового ринку електроенергії, та може потребувати збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина такого впливу залежитиме від обсягу існуючої заборгованості на ринку оптової енергії та практичної реалізації запропонованого механізму її погашення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 62 та пункту 12 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо забезпечення надійного та безперебійного централізованого теплопостачання населення)» (реєстр. № 8286 від 18.04.2018), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» та з метою забезпечення надійного і безперебійного централізованого теплопостачання населення пропонується надати можливість Кабінету Міністрів України встановлювати до 1 липня 2024 року тимчасову підтримку для теплоелектростанцій, які здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії, у визначеному Урядом порядку, у разі наявності обставин встановлених цим Законом, на підставі висновку комісії, персональний склад якої визначається Кабінетом Міністрів України. Таку тимчасову підтримку передбачено надавати шляхом встановлення державної регульованої ціни на електричну енергію, вироблену на таких теплоелектростанціях, і яка має забезпечувати відшкодування економічно обґрунтованих витрат, у тому числі покриття обґрунтованих інвестицій, та отримання прибутку з урахуванням справедливого розподілу витрат між діяльністю з виробництва електричної та теплової енергії.

Встановлення вищезазначеної тимчасової підтримки для теплоелектростанцій може призвести до збільшення роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів (зокрема, для населення і бюджетних установ) та відповідно збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, у тому числі на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, посилаючись на пояснювальну записку до законопроекту, разом з тим пропонує отримати висновки до законопроекту від Антимонопольного комітету України на відповідність законодавчої ініціативи положенням Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», а також Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Міністерства енергетики та вугільної промисловості, зважаючи на їх повноваження у галузях енергетики та теплопостачання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про внесення змін до статті 62 та пункту 12 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо забезпечення надійного та безперебійного централізованого теплопостачання населення)» (реєстр. № 8286 від 18.04.2018), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (реєстр. № 8262 від 21.04.2016), поданий народним депутатом України Литвином В.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується доповнити пункт 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення", Закону України "Про державну службу" та встановити, що державні службовці, яким призначено пенсію згідно з Законом України № 3723-ХП від 16.12.1993 року "Про державну службу" в період до 1 жовтня 2017 року, мають право на перерахунок раніше призначеної пенсії у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці та сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу.

У пояснювальній записці до законопроекту визначається, що його реалізація потребує додаткових витрат з Державного бюджету та Пенсійного фонду орієнтовно в сумі 4,4–5,3 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту також відмічає про його вплив на показники державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження  бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться у дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (реєстр. № 8262 від 11.04.2018), внесений народним депутатом України Литвином В.М., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

 

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про засади формування та діяльності політичних інститутів у Верховній Раді України (реєстр. № 8233 від 05.04.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Згідно з преамбулою метою законопроекту є визначення засад та гарантій функціонування парламентської більшості та парламентської меншості, зокрема, парламентської опозиції, як політичних інститутів законодавчої гілки влади, впорядкування статусу цих інститутів, регламентування відносин між ними.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що проект Закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Запроваджуючи вимоги щодо забезпечення діяльності таких політичних інститутів у законопроекті серед іншого визначається, що інформаційне та технічне забезпечення роботи парламентської більшості здійснюється секретаріатом, який створюється на період діяльності парламентської більшості у структурі Апарату Верховної Ради України в порядку, передбаченому для створення секретаріату депутатської фракції (стаття 6), а також встановлюється, що інформаційне та технічне забезпечення діяльності опозиційного уряду у разі його формування здійснюється його секретаріатом, який створюється за пропозицією голови опозиційного уряду на період діяльності відповідного опозиційного уряду в порядку, встановленому для створення секретаріату коаліції фракцій (стаття 15).

Слід відмітити, що згідно з положенням про секретаріат депутатських фракцій працівники секретаріату є державними службовцями і працюють за строковим трудовим договором, чисельність, структуру та штатний розпис секретаріату депутатських фракцій затверджує в установленому порядку Голова Верховної Ради України. Згідно з пунктом 2 Розпорядження Голови Верховної Ради України від 22.02.2008 року № 304 чисельність працівників секретаріату депутатських фракцій визначається в розрахунку не більше одного працівника на п’ять членів депутатської фракції, але не більше 30 осіб, що може зумовити необхідність у додатковій чисельності Апарату Верховної Ради України, а відтак може потребувати збільшення видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності Апарату Верховної Ради .

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про засади формування та діяльності політичних інститутів у Верховній Раді України (реєстр. № 8233 від 05.04.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків за умови збільшення чисельності Апарату Верховної Ради України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.5.; 1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції (реєстр. № 8227 від 04.04.2018), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання добровольцям статусу учасника бойових дій (реєстр. № 8227-1 від 18.04.2018), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф. і Матківським Б.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектами пропонується визнати учасниками бойових дій осіб, які відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» були залучені до участі в антитерористичній операції та у період до набрання чинності Закону України від 07.04.2015 № 291 «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо статусу осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, у взаємодії з Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України та іншими суб’єктами, які безпосередньо здійснюють боротьбу з тероризмом.

При цьому, законопроектом за реєстр. № 8227-1 пропонується статус учасника бойових дій поширити також і на осіб, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, незалежно від того чи такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів /згідно з чинним законодавством вказані добровольчі формування повинні бути включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів/.

Крім того, вказаними законопроектами на вищевказану категорію осіб передбачається поширити відповідні соціальні пільги та гарантії, зокрема, це стосується:

здійснення безоплатної передачі земельних ділянок;

призначення дострокової пенсії за віком;

забезпечення дітей осіб, визнаних учасниками бойових дій, оздоровленням та відпочинком;

надання державної підтримки на будівництво (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту;

звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Згідно з експертними висновками Міністерства фінансів України передбачене вказаними законопроектами розширення кола осіб, які набудуть статусу учасника бойових дій та права на отримання пільг, потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. Так, за попередніми розрахунками Мінфіну на надання учасникам бойових дій пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в умовах поточного року, необхідно близько 29,1 тис. грн на одну особу на рік. При цьому, у зв’язку з тим, що не подано вихідних даних щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги, неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю обсяг додаткових витрат, необхідних для реалізації законопроекту.

Разом з тим, положення законопроектів щодо розширення категорії осіб, які матимуть право не сплачувати судовий збір, матиме наслідком зменшення надходжень державного бюджету від судового збору, а з огляду на положення пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо спрямування коштів судового збору на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, вказані положення також зменшуватимуть витрати державної влади на вищезазначені заходи.

У свою чергу, законодавча пропозиція щодо передачі земельних ділянок особам, яких пропонується віднести до учасників бойових дій, на безоплатній основі обмежує можливості наповнення місцевих бюджетів (їх бюджетів розвитку) коштами від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них і відповідно проведення визначених статтею 71 Бюджетного кодексу України витрат місцевих бюджетів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до цих законопроектів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції (реєстр. № 8227 від 04.04.2018), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання добровольцям статусу учасника бойових дій (реєстр. № 8227-1 від 18.04.2018), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф. і Матківським Б.М., мають вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, опосередковано зменшуючи надходження спеціального фонду державного бюджету (від судового збору) та місцевих бюджетів (від продажу земельних ділянок) та відповідно зменшуючи витрати бюджетів, які здійснюються за рахунок таких надходжень, за умови отримання учасниками бойових дій відповідних пільг). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2018 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами» (реєстр. № 8205 від 27.03.2018), внесений народними депутатами України Шухевичем Ю.-Б., Геращенко І.В., Третьяковим О.Ю. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується визначити порядок регулювання суспільних відносин у сфері визначення правового статусу осіб, які незаконно позбавлені волі та засуджені на тимчасово окупованих територіях України, або за їх межами незаконними збройними формуваннями, судовими або правоохоронними органами іноземної держави, з 20 лютого 2014 року, забезпечення її соціальних гарантій і первинних матеріальних потреб.

Зокрема, пропонується для осіб, які незаконно позбавлені волі та засуджені на тимчасово окупованих територіях України, або за їх межами незаконними збройними формуваннями, судовими або правоохоронними органами іноземної держави, з 20 лютого 2014 року, передбачити державну допомогу щодо:

безоплатної правової допомоги, яка зокрема включає підготовку процесуальних документів щодо притягнення винної особи (осіб) до відповідальності, безоплатне звернення до суду з позовом до винної особи (осіб), відшкодування вартості послуг з надання професійної правничої допомоги для захисту і забезпечення прав та законних інтересів;

медико-психологічну підтримку, зокрема гарантуючи безоплатні обстеження, діагностику, лікування, реабілітацію і оздоровлення від захворювань, отриманих під час перебування у місцях незаконного позбавлення волі, а також безкоштовного отримання психологічної допомоги, зокрема, заходів психологічної реабілітації, спрямованих на відновлення психологічного та соціального функціонування, соціальну реінтеграцію, подолання та/або попередження психічних і поведінкових розладів, пов’язаних зі стресом та травмою;

забезпечення тимчасовим соціальним житлом або надання у тимчасове користування житлового приміщення;

виплати грошової компенсації у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування у місцях незаконного позбавлення волі із розрахунку пропорційного розподілу даної суми за кожен день незаконного позбавлення волі, а також державного забезпечення правової допомоги у міжнародних судових інстанціях щодо отримання грошової компенсації за незаконне позбавлення волі іноземною державою;

відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями;

виплати одноразової державної грошової допомоги у разі смерті заручника, колишнього заручника, іншої незаконно позбавленої волі особи на користь членів сім'ї, його батьків та/або утриманців;

виконання заходів щодо встановлення місцезнаходження заручників, інших незаконно позбавлених волі осіб, надання отриманої достовірної інформації щодо їхньої долі родичам та близьким особам, а також вжиття всіх передбачених законодавством заходів щодо негайного звільнення заручників, інших незаконно позбавлених волі осіб; забезпечення досудового розслідування щодо всіх випадків захоплення в заручники, інших випадків незаконного позбавлення волі осіб з метою притягнення до відповідальності винних осіб.

Крім того, поряд з вищезазначеним, положеннями законопроекту пропонується запровадити видачу посвідчення особи, постраждалої від незаконного позбавлення волі.

Як зазначено у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту, його реалізація потребує додаткових видатків державного бюджету, зокрема на покриття видатків на виплату одноразової грошової допомоги заручникам, іншим звільненим з неволі особам. Проте, як зазначено авторами законопроекту, обчислити розміри таких видатків видається неможливим з урахуванням непередбачуваної динаміки звільнення з неволі відповідних осіб. На думку авторів законопроекту, розмір грошової допомоги встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України (з огляду на фінансову спроможність держави), у зв’язку з цим, видатки, пов’язані з реалізацією законопроекту за реєстр. №8205, будуть здійснюватися з резервного фонду Державного бюджету України, що відповідатиме цільовому його призначеннюдля здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету (частина перша статті 24 Бюджетного кодексу України).

Проте, у законопроекті відсутні положення щодо джерел додаткових витрат державного бюджету.

Слід звернути увагу, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту подаються пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні, про що зазначено також Міністерством фінансів у експертному висновку до даного законопроекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, реальні джерела покриття яких розробниками законопроекту не визначені. Крім того, як зазначено Мінфіном, неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю обсяг додаткових витрат, необхідних для його виконання, у зв’язку з тим, що не подано вихідних даних щодо кількості осіб, які набудуть передбачених у законопроекті прав та пільг. Загалом Мінфіном зазначено, що розгляд законопроекту можливо здійснити після врахування зауважень усіх заінтересованих центральних органів виконавчої влади та визначення джерел фінансування додаткових видатків.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено Міністерством фінансів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про правовий статус і соціальні гарантії осіб, які незаконно позбавлені волі, заручники, або засуджені на тимчасово окупованих територіях України та за її межами» (реєстр. № 8205 від 27.03.2018), внесений народними депутатами України Шухевичем Ю.-Б., Геращенко І.В., Третьяков О.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на забезпечення надання державної допомоги особам, які незаконно позбавлені волі та засуджені на тимчасово окупованих територіях України, або за їх межами незаконними збройними формуваннями, судовими або правоохоронними органами іноземної держави). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законів України щодо скасування державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів і зміни умов розповсюдження фільмів та іншої аудіовізуальної продукції (реєстр. № 8263 від 11.04.2018), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л. та іншими, і про внесення змін до деяких законів України щодо розповсюдження і демонстрування фільмів спільного виробництва і зміни умов розповсюдження іншої аудіовізуальної продукції (реєстр. № 8263-1 від 27.04.2018), поданий народними депутатами України Лозовим А.С. та Мосійчуком І.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань культури і духовності.

Згідно із пояснювальними записками до законопроектів їх метою, переважно, є посилення захисту національної безпеки України в інформаційній галузі, зокрема шляхом заборони розповсюдження і демонстрування фільмів, виробником яких є виробник держави-агресора.

При цьому слід відмітити, що окремі положення законопроекту за реєстр. № 8263 можуть вплинути на показники бюджету, а саме:

скасування видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів призведе до зменшення надходжень державного бюджету;

запровадження відповідальності (шляхом встановлення штрафу у розмірі 10% розміру ліцензійного збору) телерадіоорганізацій за трансляцію аудіовізуального твору (творів) держави-агресора, крім випадків, дозволених Законом України «Про телебачення і радіомовлення», може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету /у разі виявлення таких правопорушень/.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках зазначило, що реалізація положень законопроектів:

за реєстр. № 8263 – призведе до зменшення дохідної частини державного бюджету за рахунок скасування державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів, плата за видачу якого спрямовується до загального фонду бюджету, визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних;

за реєстр. № 8263-1 – не матиме впливу на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Варто відмітити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту за реєстр. № 8263, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті за реєстр. № 8263, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проектів законів:

про внесення змін до деяких законів України щодо скасування державних посвідчень на право розповсюдження і демонстрування фільмів і зміни умов розповсюдження фільмів та іншої аудіовізуальної продукції (реєстр. № 8263 від 11.04.2018), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л. та іншими, – матимуть вплив на показники бюджету (можуть зменшити надходження державного бюджету у зв’язку із скасуванням видачі державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів та опосередковано збільшити надходження державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

про внесення змін до деяких законів України щодо розповсюдження і демонстрування фільмів спільного виробництва і зміни умов розповсюдження іншої аудіовізуальної продукції (реєстр. № 8263-1 від 27.04.2018), поданий народними депутатами України Лозовим А.С. та Мосійчуком І.В., – не матимуть впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (реєстр. № 8251 від 06.04.2018), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом передбачається внести зміни до ряду законів України, які, зокрема, передбачають:

створення і функціонування кінокомісій при сільських, селищних, міських радах, їх виконавчих органах, фінансове забезпечення діяльності яких забезпечуватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів;

здійснення органами місцевої влади в межах, встановлених власними бюджетами, часткового покриття витрат суб’єктів кінематографії на виробництво фільмів, що здійснюються за участю та/або замовленням державних кіностудій, розташованих в межах території відповідної територіальної громади;

надання за рахунок коштів місцевих бюджетів грантів та субсидій для підтримки кінематографії;

утворення місцевих фондів фінансової підтримки кінематографії на території відповідної територіальної громади;

можливість одержання місцевими органами влади державних субсидій для проведення заходів кінокомісій, спрямованих на просування (промоцію) локацій України як привабливого місця для створення кінематографічної та аудіовізуальної продукції, за відповідним зверненням до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, та Ради з державної підтримки кінематографії;

можливість приватизації державних кіностудій.

Крім того, пунктом 3 Прикінцевих положень проекту закону Кабінету Міністрів України впродовж дев’яти місяців від дати набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про Загальнодержавну програму розвитку національної кіноіндустрії на
2019-2024 роки».

Положеннями пункту «г» пункту 10 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків державного бюджету віднесено видатки на створення та розповсюдження національних фільмів, а пунктом 7 частини першої статті 91 цього Кодексу до видатків місцевих бюджетів включено видатки на програми підтримки кінематографії.

Разом з тим, реалізація вищевказаних положень проекту закону потребуватиме виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України. Крім того, Мінфін зазначає, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У свою чергу, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту також висловило вищевказані зауваження до відповідних положень законопроекту, а також відмітило інші застереження щодо суті проекту закону. Зокрема, відмічено, що статтею 7 Закону України «Про державну підтримку кінематографії» визначені форми державної підтримки кінематографії, до яких не належить надання грантів. Крім того, пунктом 2 статті 8 вказаного Закону з метою отримання державної підтримки суб’єкти кінематографії, визначені частиною першою цієї статті, звертаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, з відповідною заявою та подають документи, визначені законодавством. Органи сільських, селищних, міських рад не належать до суб’єктів кінематографії, визначених частиною першою статті 8 цього Закону.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» (реєстр. № 8251 від 06.04.2018), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

 

1.2.10.; 1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо належного пенсійного забезпечення осіб, які мають 40 і більше років страхового стажу (реєстр. № 8187 від 23.03.2018), поданий народними депутатами України Констанкевичем І.М., Батенком Т.І. та іншими, та про внесення зміни до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо коефіцієнту страхового стажу (реєстр. № 8187-1 від 10.04.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектами пропонується підвищити з 1% до 1,35% величину оцінки одного року страхового стажу, яка застосовується для обчислення пенсії, зокрема:

законопроектом за реєстр. № 8187 – для осіб, які мають 40 і більше років страхового стажу;

законопроектом за реєстр. № 8187-1 – для усіх осіб, яким призначатиметься пенсія, незалежно від наявного страхового стажу.

Враховуючи зазначене, реалізація положень законопроектів потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та видатків державного бюджету для забезпечення виплати пенсій у збільшених розмірах, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цих законопроектів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо належного пенсійного забезпечення осіб, які мають 40 і більше років страхового стажу (реєстр. № 8187 від 23.03.2018), поданий народними депутатами України Констанкевичем І.М., Батенком Т.І. та іншими, та про внесення зміни до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо коефіцієнту страхового стажу (реєстр. № 8187-1 від 10.04.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., мають вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2018 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів (реєстр. № 8241 від 05.04.2018), поданий народними депутатами України Котом А.Б., Люшняком М.В., Рудиком С.Я., Мепарішвілі Х.Н., Дубневичем Б.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом з метою посилення охорони лісів запропоновано внести зміни і доповнення до Лісового кодексу України, якими пропонуються посилити положення щодо функціонування державної лісової охорони, визначити засади функціонування лісової охорони власників лісів і постійних лісокористувачів, та Кодексу про адміністративні правопорушення, якими встановлюються повноваження посадових осіб державної лісової охорони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому, скасовуються повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства щодо розгляду зазначених справ.

Разом з тим, законопроектом пропонується доповнити Лісовий кодекс України новою статтею 55-1 і передбачити проведення національної інвентаризації лісів, що здійснюватиметься державною спеціалізованою організацією (статус, організація діяльності, положення цієї організації законопроектом не визначено) відповідно до порядку, який встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. При цьому, частиною третьою цієї статті визначено, що національна інвентаризація лісів здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету або за рахунок інших джерел, не заборонених законом.

Крім того, положеннями законопроекту з метою посилення соціально-правового захисту посадових осіб державної лісової охорони та лісової охорони власників лісів і постійних лісокористувачів передбачено таке:

здійснення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), отримання інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, отриманих внаслідок поранення (травми або каліцтва), під час виконання посадових обов’язків. При цьому, розмір одноразової грошової допомоги (гарантована державою соціальна виплата) визначається  виходячи із річної заробітної плати вказаних посадових осіб та включає всі види грошових виплат, які одержала така посадова особа за час роботи за останньою посадою за рік, що передував рокові загибелі або ушкодження здоров’я /при цьому, чітко не визначено джерел проведення таких виплат/;

забезпечення службовими жилими приміщеннями;

відшкодування шкоди, заподіяної знищенням або пошкодженням майна вказаних осіб, що компенсуватиметься в повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з винних осіб; а в випадках підпорядкування постійних лісокористувачів – обласним Радам, народних депутатів – з обласного бюджету.

При цьому зазначається, що Порядок відшкодування шкоди, заподіяної майну, посадовій особі державної лісової охорони та лісової охорони власників лісів і постійних лісокористувачів чи членам її сім’ї, Порядок, розміри та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності посадової особи державної лісової охорони та лісової охорони власників лісів і постійних лісокористувачів встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для здійснення робіт з проведення національної інвентаризації лісів і залучення коштів державного та місцевих бюджетів до відшкодування шкоди, заподіяної знищенням або пошкодженням майна у зв’язку з виконанням службових обов'язків посадовими особами, визначеними у законопроекті, чи членів їх сімей, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту. Загалом за висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання, при цьому, зважаючи на те, що вказані посадові особи підлягають загальнообов’язковому державному страхуванню Мінфін пропонує виключити положення щодо виплати одноразової грошової допомоги, визначеним у законопроекті посадовим особам.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Про недотримання таких норм законодавства вказано також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного ведення лісового господарства та посилення охорони лісів (реєстр. № 8241 від 05.04.2018), поданим народними депутатами України Котом А.Б., Люшняком М.В., Рудиком С.Я., Мепарішвілі Х.Н., Дубневичем Б.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження ідентифікації та реєстрації тварин з метою посилення відповідального поводження з ними (реєстр. № 7267 (доопрац.) від 22.01.2018), поданий народними депутатами України Опанасенком О.В., Лапіним І.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як зазначено авторами у пояснювальній записці до законопроекту, законопроект має на меті запровадити механізми впровадження концепції «відповідального власника домашньої тварини», яка передбачає проведення ідентифікації та реєстрації домашніх та диких тварин, які перебувають в неволі, що дозволить застосовувати норми щодо притягнення до відповідальності осіб за жорстоке поводження з такими тваринами; визначити компетенцію та сфери відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо питань, пов’язаних із захистом таких тварин та інше.

Положеннями законопроекту, зокрема, запропоновано зміни до:

- Закону України «Про місцеве самоврядування», згідно з якими передбачається доповнити повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у сфері благополуччя та захисту тварин від жорстокого поводження, що пов’язані із:

створенням притулків для бездоглядних тварин, інших комунальних підприємств (підрозділів) (служб відлову, ветеринарних пунктів, тощо), залучення юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців до надання послуг відлову, хірургічної кастрації, утримання притулків тощо,

вирішенням питання щодо створення інфраструктури для домашніх тварин та їх власників;

- Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» щодо уточнення основних принципів благополуччя та захисту тварин від жорстокого поводження, якими, в т. ч. передбачено:

проведення ідентифікації та реєстрації домашніх та диких тварин, які перебувають в неволі (надання послуг з ідентифікації та реєстрації, визначених законопроектом тварин, є платним та здійснюватиметься за кошти власника тварини) та ведення відповідної електронної системи,

здійснення за рішенням органів місцевого самоврядування відповідно до місцевих програм пільгової хірургічної кастрації та ідентифікації тварин за кошти місцевого бюджету згідно з місцевою програмою гуманного регулювання чисельності бездоглядних тварин, для: ветеранів війни та прирівняних до них осіб; осіб з інвалідністю І та ІІ груп; малозабезпечених сімей; інших осіб,

перехід у власність територіальної громади бездоглядних тварин, на території якої їх знайдено, і на яких юридичною чи фізичною особою не оформлено право власності у порядку, встановленому законодавством, 

регулювання у відповідності до затверджених місцевих програм чисельності бездоглядних тварин /шляхом їх відлову, хірургічної кастрації, гуманного регулювання чисельності бездоглядних тварин/, тимчасова ізоляція домашніх тварин /протягом п’ятнадцяти днів з дня їх відлову повинні бути обстежені і, після висновків установи ветеринарної медицини про стан здоров’я тварин, повернуті власникам (після сплати витрат на обстеження і утримання), а в разі виявлення обставин, що можуть загрожувати життю та здоров’ю оточуючих, передаються спеціалізованим організаціям для подальшого лікування чи умертвіння/, при цьому, органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати здійснення визначеної у законопроекті політики та передбачати фінансування в бюджеті для даного заходу, а також можуть створювати комунальні служби або підприємства з питань утримання та поводження з тваринами,

уточнення засад державного регулювання відносин та повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері благополуччя та захисту тварин від жорстокого поводження,

порядок здійснення волонтерської діяльності у цій сфері, який, зокрема, передбачає порядок відшкодування витрат, пов’язаних з провадженням такої діяльності /проте, не визначено джерело покриття таких витрат/.

Реалізація зазначених положень потребуватиме додаткових видатків місцевих бюджетів, зокрема, на виконання нових власних повноважень у сфері благополуччя та захисту тварин від жорстокого поводження, зокрема, на реалізацію затверджених відповідних місцевих програм, створення притулків для бездоглядних тварин, інших комунальних підприємств (підрозділів) (служб відлову, ветеринарних пунктів, тощо), залучення юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців до надання послуг відлову, хірургічної кастрації, утримання таких притулків, створення інфраструктури для домашніх тварин та їх власників, тощо. Такого ж висновку дійшло Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Однак, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання вказаних норм законодавства зазначило також у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Також, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та збільшити розмір штрафу в 3-10 разів за порушення вимог щодо незаконного вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу, придбання чи збуту таких об'єктів, утримання домашніх тварин, а також встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку та умов утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах, залишення домашньої тварини без догляду, супроводження тварини у стані наркотичного або алкогольного сп’яніння і визначити штрафи у розмірі від 10 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 170 грн до 5100 грн/.

У зв’язку з посиленням адміністративної відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій. Величина впливу буде залежати від кількості правопорушень, до яких буде застосовано той чи інший вид санкцій, про що також зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

Водночас, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Кримінального кодексу України передбачені положення щодо конфіскації тварин та передачі їх в притулок для тварин або організаціям, статутною метою яких є сприяння благополуччю тварин та/або захист тварин від жорстокого поводження та/або природоохоронна діяльність, та/або діяльність, спрямована на регулювання чисельності тварин гуманними методами, що може збільшити кількість тварин в таких установах і відповідно потребуватиме додаткових витрат місцевих бюджетів на їх забезпечення.

Загалом Міністерство фінансів України в межах компетенції вважає, що зазначений законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічного обґрунтування.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження ідентифікації та реєстрації тварин з метою посилення відповідального поводження з ними (реєстр. № 7267 (доопрац.) від 22.01.2018), поданий народними депутатами України Опанасенком О.В., Лапіним І.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати місцевих бюджетів, опосередковано збільшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" щодо переліку техніки і обладнання для агропромислового комплексу (реєстр. № 8275 від 17.04.2018), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Мірошниченком І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» (далі – Закон), якими викладено у новій редакції понятійне визначення «техніка і обладнання для агропромислового комплексу» та до переліку такої техніки і обладнання віднесено інформаційно-керуючі засоби, якими обладнуються сільськогосподарські агрегати, безпілотні літальні апарати для контролю, управління, збору і оброблення інформації та виконання технологічних операцій в технологіях сільськогосподарського виробництва, а техніку для збирання зернових, кормових та технічних культур визначено як техніку для збирання сільськогосподарських культур.

Слід зазначити, що статтею 8 Закону встановлено, що одним із заходів підтримки пріоритетного розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу є, зокрема, часткова (до 40 відсотків) компенсація державою вартості техніки і обладнання для агропромислового комплексу, що поставляється сільськогосподарським товаровиробникам.

У державному бюджеті на 2018 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» визначено видатки у обсязі 945 млн грн, які спрямовуються в т. ч. на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

Відтак, реалізація запропонованих законопроектом змін у зв’язку із розширенням переліку сільськогосподарської техніки і обладнання може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема, в частині реалізації заходів державної підтримки машинобудування з часткової компенсації вартості вітчизняного техніки і обладнання для агропромислового комплексу, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Однак, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання вказаних норм законодавства зазначило також у експертному висновку Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" щодо переліку техніки і обладнання для агропромислового комплексу (реєстр. № 8275 від 17.04.2018), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Мірошниченком І.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо надання повноважень Державній прикордонній службі України (реєстр. № 8313 від 20.04.2018), поданий народними депутатами України Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та перерозподілити повноваження щодо здійснення досудового розслідування окремих кримінальних правопорушень.

Зокрема, зазначеними змінами пропонується:

- надати додаткові повноваження органам Державної прикордонної служби України щодо здійснення досудового розслідування (здійснення дізнання і досудового слідства) кримінальних правопорушень за: незаконне переправлення осіб через державний кордон України, порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, а також використання завідомо підробленого документу лише за умови вчинення їх при перетинанні або спробі перетинання державного кордону України,

- виключити повноваження щодо здійснення досудового розслідування зазначених вище кримінальних правопорушень із підслідності слідчих органів Національної поліції та слідчих органів безпеки.

Слід зазначити, що запропоноване законопроектом розширення повноважень органів Держприкордонслужби може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення нових підрозділів (збільшення чисельності) в органах Держприкордонслужби, які будуть здійснювати досудове розслідування у вищезазначених справах, водночас, реалізація положень законопроекту може мати наслідком економію бюджетних коштів у разі скорочення чисельності Національної поліції і Служби безпеки України. Такого ж висновку дійшло Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Водночас, законопроект не містить пропозицій щодо збільшення чисельності Держприкордонслужби, і скорочення чисельності слідчих органів Національної поліції та Служби безпеки України, та не запропоновано відповідні зміни до законів України «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну поліцію» і «Про Службу безпеки України».

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено про заявлену Держприкордонслужбою додаткову потребу видатків державного бюджету на 2018 рік на загальну суму 2,45 млрд гривень, а саме: 1,2 млрд грн – на доукомплектування 5 тис. посад військовослужбовців для забезпечення заходів реформування моделі охорони державного кордону (ущільнення державного кордону), і 1,25 млрд грн – на покращення матеріально-технічного забезпечення підрозділів Держприкордонслужби.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Загалом у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено про непідтримку законопроекту та висловлюються зауваження, аналогічні до вище вказаних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо надання повноважень Державній прикордонній службі України (реєстр. № 8313 від 20.04.2018), поданий народними депутатами України Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О., має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для органів Держприкордонслужби, водночас, може зменшити витрати державного бюджету для Національної поліції та Служби безпеки України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстр. № 8329 від 27.04.2018), внесений народними депутатами України Денисенком А.С., Тетеруком А.А., Березою Ю.М. та іншими народними депутатами (разом 156 суб’єктів).

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується у частині другій статті 133 Конституції України слово «Дніпропетровська» замінити словом «Січеславська».

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Однак, реалізація заходів, пов’язаних, зокрема, із зміною у назвах місцевих органів виконавчої влади, державних та комунальних установ, організацій, закладів тощо, зумовить необхідність виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про його вплив на показники бюджетів та на виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді, зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. 
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстр. № 8329 від 27.04.2018), внесений народними депутатами України Денисенком А.С., Тетеруком А.А., Березою Ю.М. та іншими народними депутатами, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про особливості забезпечення діяльності з теплопостачання та енергопостачання в місті Києві
(реєстр. № 8259-1 від 26.04.2018), внесений народним депутатом України
Левченком Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті передбачається врегулювати питання передачі приватного та комунального майна із володіння та користування ПАТ «Київенерго» в управління територіальної громади м. Києва, в особі Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у зв’язку з припиненням Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та енергетичною компанією «Київенерго».

Слід зазначити, оскільки відповідно до пункту 14 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на управління комунальним майном здійснюється з відповідного місцевого бюджету, то запровадження законодавчої ініціативи може призвести до збільшення видатків міського бюджету м. Києва на викуп приватного майна ПАТ «Київенерго» або на компенсацію вартості використання такого майна.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, але може мати вплив на показники бюджету м. Києва.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості забезпечення діяльності з теплопостачання та енергопостачання в місті Києві (реєстр. № 8259-1 від 26.04.2018), внесений народним депутатом України Левченком Ю.В., має вплив на показники місцевого бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності Служби безпеки України (реєстр. № 8057 від 23.02.2018), поданий народними депутатами України Лещенком С.А., Заліщук С.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про Службу безпеки України», «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та виключити положення, відповідно до яких на Службу безпеки України покладено завдання щодо попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки.

Зокрема, зазначеними змінами пропонується:

-        виключити спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю зі складу Служби безпеки України, та із системи органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю;

-        скоротити з 1 січня 2018 року загальну чисельність Служби безпеки України на 4 тис. осіб (з 27000 до 23000 осіб, а в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) – з 31000 до 27000 осіб) та доручено Голові Служби безпеки України до 1 січня 2018 року забезпечити приведення структури і чисельності Служби безпеки України у відповідність із законодавством, що не може бути реалізовано, зважаючи на те, що визначений термін вже минув;

-        заборонити використання підрозділів Служби безпеки України, їх співробітників, матеріально-технічних засобів для вжиття заходів, які передбачають втручання у діяльність суб’єктів господарювання, зупинення або припинення такої діяльності, якщо вона не становить складу кримінального правопорушення, яке належать до підслідності Служби безпеки України;

-        позбавити Службу безпеки України права подавати за матеріалами оперативно-розшукової діяльності до суду заяви про скасування реєстрації і припинення діяльності суб’єктів підприємництва, подавати до суду позови про визнання недійсними угод;

-        позбавити Службу безпеки України права складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації та здійснення незаконного доступу до інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, незаконне виготовлення чи розповсюдження копій баз даних інформаційних (автоматизованих) систем;

-        позбавити слідчих органів безпеки права здійснювати досудове розслідування злочинів щодо контрабанди, фінансування тероризму, контрабанди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів, порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, незаконного придбання, збуту або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації та віднести досудове розслідування таких злочинів до повноважень слідчих органів Національної поліції та слідчих органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може мати наслідком економію бюджетних коштів у зв’язку із скороченням чисельності Служби безпеки України, водночас, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Національної поліції та органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, у зв’язку з покладанням на них додаткових функцій з досудового розслідування у вищезазначених справах.

Проте, в порушення вимог, визначених частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків), зокрема, щодо можливості виконання Національною поліцією та органами, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, нових функцій щодо досудового розслідування у вищезазначених справах у межах їх чисельності та бюджетних призначень, передбачених для цих державних органів у законі про державний бюджет на 2018 рік. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Загалом у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що законопроект потребує доопрацювання в частині терміну його реалізації, а також надання фінансово-економічних розрахунків, що підтверджують відсутність потреби у додаткових коштах для державних органів (Національної поліції та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства), яким пропонується передати від Служби безпеки України функції з досудового розслідування у вищезазначених справах.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення інституційної спроможності Служби безпеки України (реєстр. № 8057 від 23.02.2018), поданий народними депутатами України Лещенком С.А., Заліщук С.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшує витрати державного бюджету для забезпечення діяльності Служби безпеки України, водночас, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Національної поліції та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення гарантованого державою рівня гідної академічної стипендії для студентів вищих навчальних закладів та осіб, які здобувають освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти (реєстр. № 8287 від 18.04.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Законів України «Про вищу освіту», «Про освіту» «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», відповідно до яких передбачається встановити, що:

- розмір академічної стипендії для студентів (курсантів), які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного бюджету повинен становити не менше одного розміру мінімальної заробітної плати з розрахунку на одну особу на місяць (в умовах 2018 року – 3723 гривні);

- розмір мінімальної академічної стипендії для осіб, які здобувають освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти, повинен становити не менше 75 відсотків розміру мінімальної заробітної плати з розрахунку на одну особу на місяць (в умовах 2018 року – 2792 гривні);

Також визначаються критерії для надання стипендій, а саме стипендії надаються особам, які досягли значних успіхів у навчанні та/або науковій діяльності та за результатами семестрового контролю отримали від 75 до 100 балів за стобальною або не менше 4 балів за п’ятибальною шкалою оцінювання з кожного навчального предмету (дисципліни).

Запропоновані законодавчі ініціативи потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що на даний час розмір мінімальної ординарної (звичайної) академічної стипендії для учнів професійно-технічних навчальних закладів складає 490 гривень на місяць, для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації – 980 гривень на місяць, для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації – 1300 гривень на місяць.

За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту в частині підвищення розміру академічних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів потребуватиме додатково понад 14 млрд грн на рік.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення гарантованого державою рівня гідної академічної стипендії для студентів вищих навчальних закладів та осіб, які здобувають освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти (реєстр. № 8287 від 18.04.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М., має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покладання на органи місцевого самоврядування відповідальності за організацію та забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і територій (реєстр. № 8333 від 02.05.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» запропоновано розширити повноваження місцевих рад та їх виконавчих органів, доповнивши положеннями щодо організації та забезпечення пожежної безпеки і пожежної охорони на відповідній території, зокрема, шляхом:

– створення відповідно до законодавства пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони (у населених пунктах, де немає державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин), пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони (зокрема, вирішення питань про чисельність працівників таких служб, витрат на їх утримання, матеріально-технічного забезпечення їх діяльності, створення для працівників необхідних житлово-побутових умов), управління ними та здійснення контролю за готовністю таких служб, підрозділів до дій за призначення;

– прийняття рішень з питань забезпечення гасіння пожеж;

– проведення на території громади у разі загрози та виникнення пожеж евакуації населення (у т.ч. осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп), культурних і матеріальних цінностей із зон небезпеки.

Поряд з тим, згідно із запропонованими змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення щодо встановлення адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення у відповідній сфері.

При цьому слід відмітити, що згідно із законопроектом створені пожежно-рятувальні підрозділи (частини) є такими, що утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно у пояснювальній записці до законопроекту серед іншого відмічається, що реалізація органами місцевого самоврядування завдань щодо організації та забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і територій буде здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів та фінансових механізмів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік для вирішення питань соціально-економічного розвитку територій, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових видатків з державного бюджету та місцевих бюджетів.

З огляду на зазначене вище та беручи до уваги вимоги пункту 1 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, згідно з яким з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки на місцеву пожежну охорону, забезпечення передбачених законопроектом додаткових повноважень органів місцевого самоврядування зумовить потребу у вишуканні додаткових коштів з місцевих бюджетів.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покладання на органи місцевого самоврядування відповідальності за організацію та забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і територій (реєстр. № 8333 від 02.05.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (насамперед, призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на ліквідацію та реорганізацію загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності (реєстр. № 8330 від 27.04.2018), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Гальченком А.В., Павловим К.Ю. та Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Згідно з преамбулою та статтею 2 законопроекту пропонується до 1 липня 2030 року встановити мораторій на закриття, реорганізацію та ліквідацію загальноосвітніх навчальних закладів та скорочення працівників цих закладів через брак коштів на їх утримання.

Також згідно із змінами до статей 11 та 14 Закону України «Про загальну середню освіту», зокрема, передбачається:

здійснювати реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності або переданих у комунальну власність, за рішенням органу місцевого самоврядування, у підпорядкуванні якого перебуває загальноосвітній навчальний заклад, а в сільській місцевості – лише за згодою територіальної громади села, селища;

зменшити мінімальну кількість учнів у класах закладів загальної середньої освіти, розташованих у селах, селищах з п’яти до трьох осіб.

Законом України «Про загальну середню освіту» визначено, що:

– рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники) (стаття 11);

– засновником закладу загальної середньої освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа, рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов’язків засновника з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх, соціально-економічних, національних і мовних потреб територіальної громади та/або суспільства (стаття 11);

– у загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше п’яти осіб (стаття 14).

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України, зокрема, підпункту «а» пункту 7 частини першої статті 87 та підпунктів «б» і «в» пункту 2 частини першої статті 89, підпунктів «а» та «а-1» пункту 2 частини першої статті 90, видатки на загальну середню освіту належать до видатків, що здійснюються з державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів, а відповідно до статті 103-2 Бюджетного кодексу України оплата праці педагогічних працівників у певних типах навчальних закладів забезпечується за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Тому, прийняття законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів, насамперед, на утримання додаткових класів у зв’язку із зменшенням наповнюваності класів та класів-комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах, додаткової чисельності педагогічних та інших працівників, обслуговування та охорону майна, що використовується у навчальному процесі.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткового фінансового забезпечення вже у поточному році, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу. При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи  до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань, а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про встановлення мораторію на ліквідацію та реорганізацію загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності (реєстр. № 8330 від 27.04.2018), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Гальченком А.В., Павловим К.Ю. та Шпеновим Д.Ю., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки у створенні єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні» (реєстр. № 0189 від 04.06.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань європейської інтеграції.

Угодою між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки у створенні єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні, учиненою 29 травня 2018 року в м. Парижі. (далі – Угода), передбачається надання Урядом Французької Республіки офіційної підтримки Уряду України у формі кредиту для реалізації державного інвестиційного проекту із закупівлі у французького постачальника (компанія Airbus Helicopters SAS) гелікоптерів в кількості до 55 одиниць та пов’язаних з ними товарів, робіт, послуг (далі – проект). Згідно із статтями 1, 2 і 4 Угоди строк кредиту становить максимум 6 років, страхові премії з надання кредиту покриваються позичальником, а загальна сума кредиту не перевищує 475 млн євро та має включати: пряму казначейську позику у сумі 45 млн євро (надається для придбання вживаних гелікоптерів, кредитодавець – Уряд Французької Республіки в особі компанії Natixis, процентною ставкою є ставка TICR (Довідкова комерційна процентна ставка), позичальник повинен сплачувати комісійні в розмірі 0,5% річних від невикористаної суми казначейської позики) та одну або декілька банківських позик у сумі не вище 430 млн євро (надається для придбання гелікоптерів і створення сервісних центрів технічного обслуговування гелікоптерів, кредитодавець – консорціум іноземних банків на чолі з Credit Agricole Corporate & Investment Bank, процентна ставка має складати Європейську міжбанківську ставку пропозиції на 3 місяці (EURIBOR 3 m) плюс маржа не більше ніж на 2,5%). Статтею 9 Угоди визначено, що для отримання кредиту контракти, підписані між французьким постачальником та українським покупцем, мають бути прийняті до фінансування не пізніше 31 грудня 2019 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що закупівля гелікоптерів здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та державних запозичень для створення в системі Міністерства внутрішніх справ єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту. Також зазначено, що законопроект погоджено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України, Міністерством юстиції України, Міністерством закордонних справ України та Державною фіскальною службою України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на доходну і видаткову частину бюджету на поточний та три наступні роки, а також стосується фінансування бюджету та призведе до збільшення державного боргу. При цьому зазначено, що точно визначити величину впливу на державний бюджет наразі неможливо, оскільки фінансові умови Угоди чітко не визначені, а також невідомі термін набуття чинності Угодою, строки укладання та виконання контрактів, строки та суми вибірки кредитів.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу на доцільність надання Верховній Раді України для прийняття відповідного рішення необхідних фінансово-економічних розрахунків, що передбачено у частині другій статті 194 Регламенту Верховної Ради України, а також більш конкретної інформації щодо гелікоптерів, які мають закупатися у рамках Угоди.

Бюджетним кодексом України встановлено, що:

кредити (позики) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16 Кодексу/;

кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини третьої статті 15 і пункт 1 частини четвертої статті 30 Кодексу/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) за загальним фондом державного бюджету встановлені бюджетні призначення Міністерству внутрішніх справ України за бюджетною програмою «Створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту» (код 1001220) у сумі 200 млн грн та за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» (код 1006280) на придбання, модернізацію та ремонт вертолітної техніки у сумі 400 млн грн. Разом з тим, у Законі не передбачено пов’язаних з Угодою державних запозичень і витрат державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, реалізація Угоди після її ратифікації потребуватиме внесення змін до Закону та/або передбачення необхідних надходжень і витрат державного бюджету у законопроекті про державний бюджет на 2019 рік залежно від готовності залучення і використання у відповідному році кредиту згідно з Угодою.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки у створенні єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні» (реєстр. № 0189 від 04.06.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення кредиту за загальним фондом державного бюджету і збільшення державного боргу та буде здійснюватися в межах показників закону про державний бюджет на відповідний рік відповідно до залучених і використаних у відповідному році обсягів кредиту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо порядку реалізації збільшення посадового окладу педагогічного працівника (реєстр. № 8260 від 11.04.2018), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується забезпечити до 2023 року поетапну реалізацію положення частини другої статті 61 Закону України «Про освіту», передбачивши щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету України порівняно з попереднім роком, але не менш ніж:

– 1,5 мінімальні заробітні плати з вересня 2019 року; 
– 2 мінімальні заробітні плати з вересня 2020 року; 
– 2,5 мінімальні заробітні плати з вересня 2021 року;
– 3 мінімальні заробітні плати з вересня 2022 року.

При цьому згідно з пояснювальною запискою законопроект не впливає на показники державного бюджету.

Виходячи з положень Бюджетного кодексу України, зокрема, пункту 7 частини першої статті 87 та пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90, видатки на освіту віднесено до видатків, що здійснюються з державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів, а відповідно до статті 103-2 Бюджетного кодексу України оплата праці педагогічних працівників у певних типах навчальних закладів забезпечується за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, прийняття законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація потребуватиме додаткових бюджетних коштів на щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії у обсязі 277,6 млрд грн, у тому числі у 2019 році – 28,6 млрд грн, у 2020 році – 79,4 млрд грн, у 2021 році – 79,5 млрд грн, у 2022 році – 90,1 млрд гривень.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Водночас, необхідно зауважити, що положення законопроекту належить узгодити з вимогами пункту 26 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, згідно з яким норми і положення Закону України «Про освіту» застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про освіту» щодо порядку реалізації збільшення посадового окладу педагогічного працівника (реєстр. № 8260 від 11.04.2018), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.24.; 1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини (реєстр. № 8202 від 26.03.2018), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Луценком І.В., Білоцерковцем Д.О., та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи охорони культурної спадщини (реєстр. № 8202-1 від 13.04.2018), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектами, метою яких є посилення відповідальності за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, зокрема, передбачається:

розширити перелік правопорушень законодавства в сфері охорони культурної спадщини, за вчинення яких до винних осіб застосовуватимуться фінансові санкції у вигляді штрафу від ста п’ятдесяти до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафів становитиме від 2 550 грн до 255 000 грн./;

збільшити розміри штрафів за встановлені на даний час окремі види правопорушень у цій сфері, зокрема, в 1,5 – 10 тисяч разів;

посилити кримінальну відповідальність відповідальних осіб (власника, органу або особи, яка забезпечує управління об’єктом культурної спадщини) за порушення в даній сфері у вигляді штрафів до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафів становитиме до 4 250 грн/ або обмеженням волі на строк від трьох до шести років, або позбавленням волі на строк до трьох чи до восьми років, з конфіскацією відповідного об’єкта культурної спадщини в залежності від скоєного порушення.

Реалізація вказаних положень законопроектів може зумовити збільшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів у разі накладення фінансових санкцій на осіб, винних у порушенні вимог, запропонованих законодавчими ініціативами, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для забезпечення утримання осіб, відносно яких буде застосовано кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі, в установах виконання покарань.

Крім того, законопроектами пропонується визначити основні засади процедури викупу об’єктів культурної спадщини, передбачивши здійснення грошової оцінки таких об’єктів, що, в свою чергу, збільшуватиме видатки як з державного, так і з місцевих бюджетів для здійснення грошової оцінки цих об’єктів з метою їх викупу, а також їх зберігання, охорони.

Слід зазначити, що у законопроекті також пропонується надати право викупу об’єктів культурної спадщини органам місцевого самоврядування, що потребуватиме залучення додаткових коштів місцевих бюджетів.

Водночас, положення законопроектів щодо зарахування коштів, одержаних у вигляді стягнень від застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, на спеціальні рахунки органів охорони культурної спадщини та використання їх виключно на заходи щодо охорони об’єктів культурної спадщини не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), з огляду на наступне.

Виходячи із положень статей 1 та 4 Кодексу бюджетні відносини, бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу (абзац другий частини другої статті 4 Кодексу).

Згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Кодексу кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 37-39 частини першої статті 64, пунктами 26 і 27 частини першої статті 66 та пунктами 11, 12, 13 і 13-1 частини першої статті 69 цього Кодексу), віднесено до доходів загального фонду державного бюджету.

Поряд з цим, відповідно до пункту 38 частини першої статті 64, пункту 26 частини першої статті 66 та пункту 12 частини першої статті 69 Кодексу адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями, віднесено до доходів загального фонду місцевих бюджетів.

З огляду на вимоги статті 95 Конституції України та положень Кодексу цільове спрямування бюджетних коштів визначається виключно законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). При цьому, відповідно до частини п’ятої статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Разом з тим, згідно із частиною першою статті 43 Кодексу при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, що, зокрема, передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів.

Частинами четвертою і п’ятою статті 45 Кодексу встановлено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном), а податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

У експертних висновках Міністерства фінансів України до законопроектів зазначено, що реалізація проектів законів впливатиме на дохідну частину державного та місцевих бюджетів за рахунок збільшення розмірів штрафів, що будуть сплачувати громадяни, посадові особи та юридичні особи, які здійснили правопорушення у сфері охорони культурної спадщини; залучення додаткових коштів з державного та відповідних місцевих бюджетів може потребувати здійснення грошової оцінки об’єкту культурної спадщини з метою його викупу; визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Терміни набрання чинності, визначені у законопроектах, не відповідають частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проектів законів України про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини (реєстр. № 8202 від 26.03.2018), поданого народними депутатами України Княжицьким М.Л., Луценком І.В., Білоцерковцем Д.О., та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи охорони культурної спадщини (реєстр. № 8202-1 від 13.04.2018), поданого народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та іншими:

мають вплив на показники бюджету (можуть потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, призвести до втрат загального фонду державного та місцевих бюджетів і відповідно збільшення надходжень і видатків спеціального фонду бюджету; опосередковано збільшуватимуть надходження державного та місцевих бюджетів і збільшуватимуть витрати державного бюджету у разі вчинення відповідного правопорушення (злочину) та залежно від обраного заходу покарання). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2018 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань культури і духовності забезпечити при опрацюванні законопроектів узгодження їх положень з вимогами бюджетного законодавства, врахувавши зауваження та пропозиції, викладені у висновку Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.26.; 1.2.27.;1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про Національне бюро фінансової безпеки України» (реєстр. № 8157 від 19.03.2018), внесений народним депутатом України Южаніною Н.П. та іншими, (реєстр. № 8157-1 від 20.03.2018), внесений народним депутатом України Журжієм А.В. та іншими, «Про правові засади організації та діяльності Фінансової поліції» (реєстр. № 8157-2 від 03.04.2018), внесений народним депутатом України Остріковою Т.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроектів є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом за реєстр. № 8157 пропонується створення та функціонування нового органу – Національне бюро фінансової безпеки України (далі – НБФБ) як державного правоохоронного органу, на який на основі кримінального аналізу та аналізу ризиків покладається усунення загроз фінансовій безпеці держави, у тому числі шляхом запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень у сфері господарської діяльності, віднесених до його підслідності, які прямо чи опосередковано завдають шкоди публічним фінансам, а також запобігання їх вчиненню у майбутньому. При цьому зазначається, що НБФБ є підзвітним Верховній Раді України та Президенту України.

В альтернативному законопроекті за реєстр. № 8157-1 пропонується створити НБФБ як державний правоохоронний орган, на який покладається обов’язок запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, публічні закупівлі, централізовані та децентралізовані фонди коштів, фондовий ринок та ринок фінансових послуг, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Діяльність НБФБ спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

В альтернативному законопроекті за реєстр. № 8157-2 пропонується створити Фінансову поліцію як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Такий орган здійснюватиме діяльність із запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.

Зазначені законопроекти визначають правову основу, принципи, завдання та повноваження відповідного органу, контроль за його діяльністю, загальну структуру і чисельність, обов'язки та відповідальність працівників, правовий та соціальний захист працівників, фінансове та матеріально-технічне забезпечення відповідного органу, його взаємодію з державними органами та іншими органами, міжнародне співробітництво.

У зазначених законопроектах є і спільні риси, зокрема, відповідний орган наділяється повноваженнями щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також досудового розслідування злочинів. Крім того, цей орган матиме право прямого доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.

Щодо структури та фінансового забезпечення відповідного органу, а також соціального захисту його працівників пропонується:

у законопроекті за реєстр. № 8157 – систему НБФБ складає центральний апарат, підпорядковані йому територіальні органи (7 таких органів) та Тренінговий центр, при цьому загальна чисельність працівників не може перевищувати 4000 осіб (статті 9 і 10). Фінансове забезпечення НБФБ передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги, включаючи діяльність Тренінгового центру (частина десята статті 33 і стаття 48). Також у законопроекті закріплено право на отримання одноразової  грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності працівника НБФБ (статті 72-76), виплату грошової допомоги у розмірі 50% місячного розміру оплати праці (грошового забезпечення) за кожний повний календарний рік служби при звільненні з роботи або зі служби за віком, у зв’язку із скороченням штатів або з реорганізаційними заходами (частина друга статті 71). Разом з цим, у підпункті 1 пункту 5 Прикінцевих положень законопроекту доручено Кабінету Міністрів протягом місяця з дня набрання чинності відповідним законом внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на поточний рік для включення до нього видатків, необхідних для створення та діяльності НБФБ, зокрема видатків для забезпечення НБФБ та його органів адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв'язку і матеріально-технічного забезпечення, спеціальною технікою оперативно-технічних підрозділів та підрозділів оперативного документування, озброєнням, спеціальними засобами захисту, іншим майном та інформаційною базою. У пояснювальній записці до законопроекту з цього приводу зазначено, що його прийняття та реалізація потребує виділення коштів з державного бюджету, перерозподіл яких повинен бути здійснений внаслідок ліквідації податкової міліції (наразі штатна чисельність працівників податкової міліції становить 4701 особа), окремих підрозділів захисту економіки Національної поліції МВС, підрозділів СБУ, що опікуються боротьбою з економічними злочинами, при цьому Державна фіскальна служба позбавляється невластивої їй правоохоронної функції, а Національна поліція МВС та СБУ при подальшому їх реформуванні отримують можливість скоротити штатну чисельність працівників, тобто прийняття законопроекту дозволить скоротити чисельність правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері економіки;

у законопроекті за реєстр. № 8157-1 – НБФБ складається з центрального апарату і не більше 7 територіальних управлінь, при цьому гранична чисельність особового складу не може перевищувати 3000 осіб (стаття 13). Фінансове забезпечення НБФБ передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету та міжнародної технічної допомоги (частина перша статті 30). Також у законопроекті зазначено, що держава гарантує медичне страхування працівникам НБФБ, які є державними службовцями та які мають спеціальні звання, а також членів їх сімей, шляхом сплати державою частини вартості полісу, а у разі загибелі (смерті) працівника НБФБ під час виконання службових обов’язків його родині виплачується одноразова грошова допомога в розмірі
10-річного розміру оплати (грошового забезпечення) загиблого (померлого) за останньою посадою, яку він займав (частини третя і четверта статті 28). При цьому у пункті 7 Прикінцевих і перехідних положень законопроекту передбачено, що за колишніми працівниками податкової міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені відповідним законом для колишніх працівників НБФБ, членів їхніх сімей, інших осіб, а право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Податковим кодексом, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності відповідним законом. У законопроекті № 8157-1, як і в законопроекті № 8157, доручено Кабінету Міністрів протягом місяця з дня набрання чинності відповідним законом внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на поточний рік (підпункт 1 пункту 10 Прикінцевих і перехідних положень). У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття та реалізація не потребуватиме фінансових витрат з державного бюджету у 2018 році при звільненні працівників податкової міліції, оскільки відповідні витрати можливо здійснити в межах наявних бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби, однак cтворення НБФБ потребуватиме внесення змін до Закону про державний бюджет на 2018 рік шляхом перерозподілу коштів, виділених на фінансування ДФС, Національної поліції та СБУ, при цьому рівень фінансового забезпечення НБФБ може бути співставним з видатками на Національне антикорупційне бюро;

у законопроекті за реєстр. № 8157-2 – Фінансова поліція складається з центрального апарату і не більше 7 територіальних управлінь, при цьому гранична чисельність становить не більше 1500 осіб (стаття 12). У законопроекті № 8157-2 передбачені аналогічні, як і в законопроекті
№ 8157-1, положення щодо фінансового забезпечення відповідного органу, щодо медичного страхування працівників і соціальних гарантій у разі загибелі (смерті) працівника, а також щодо збереження пільг за колишніми працівниками податкової міліції та пенсіонерами (частина перша статті 30, частини третя і четверта статті 28, пункти 14 і 15 Прикінцевих і перехідних положень). При цьому у підпункті 1 пункту 17 Прикінцевих і перехідних положень законопроекту також доручено Кабінету Міністрів внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на поточний рік протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідним законом. У пояснювальній записці до законопроекту щодо фінансово-економічного обґрунтування зазначено, що витрати з державного бюджету для звільнення працівників податкової міліції можливо здійснити в межах наявних бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби, при цьому cтворення Фінансової поліції потребуватиме внесення змін до Закону про державний бюджет шляхом перерозподілу коштів, виділених на фінансове забезпечення ДФС, Національної поліції та СБУ.

Таким чином, реалізація вказаних положень законопроектів потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у зв'язку із створенням та функціонуванням нового державного органу.

Однак авторами законопроектів не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, запропонована у законопроектах дата набрання чинності відповідного закону /зокрема, у законопроекті № 8157 – з дня, наступного за днем його опублікування, крім окремих положень (щодо змін до Кримінального процесуального кодексу, Кодексу законів про працю, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу, Закону про оперативно-розшукову діяльність, Закону про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві), які набирають чинності через 180 календарних днів після призначення на посаду Директора НБФБ; у законопроекті № 8157-1 – з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування; у законопроекті № 8157-2 – з першого числа місяця, наступного за дев’ятим місяцем від місяця його опублікування, крім окремих положень (зокрема, щодо проведення конкурсу та формування Фінансової поліції), які набирають чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем опублікування відповідного закону/ не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Законопроекти передбачають внесення низки змін до ряду кодексів та законів України. Зокрема, змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення та/або Кримінального кодексу пропонуються нові види порушень, за які передбачається відповідальність у вигляді накладання штрафу або позбавлення волі не певний строк. Такі положення матимуть опосередкований вплив на показники бюджету (можуть призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних правопорушень).

Належить зауважити, що окремі положення законопроектів не відповідають бюджетному та іншому законодавству, а саме пропонується:

– встановити, що у державному бюджеті видатки на фінансове забезпечення діяльності відповідного органу визначаються окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання його повноважень, а також у його кошторисі передбачається створення фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих (розшукових) дій /частини третя і четверта статті 48 законопроекту № 8157, частина друга статті 30 законопроектів № 8157-1 і № 8157-2/. Такі питання не є предметом регулювання даного законопроекту, оскільки відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України (статті 1). Зокрема, згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а відповідно до частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та  витрати Державного бюджету України. Крім того, відповідно до частини першої статті 47 Бюджетного кодексу України порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України;

– визначити для працівників відповідного органу конкретні розміри посадових окладів, зокрема, у законопроектах № 8157 і №  8157-1 в залежності від розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, та у законопроекті № 8157-2 відповідно до розміру посадового окладу (тарифної ставки) першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки, встановленого Кабінетом Міністрів із застосуванням конкретних коефіцієнтів. Однак законами України «Про оплату праці» (стаття 8) та «Про Кабінет Міністрів України» (пункт 6 частини першої статті 20) встановлено, що визначення умов оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, віднесено до повноважень Кабінету Міністрів. Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зауважує, що у зазначених законопроектах продовжується негативна тенденція щодо неузгодженості підходів при визначенні оплати праці працівників різних державних органів та установ, яка призводить до значних диспропорцій у заробітних платах у межах державного сектору є загалом демотивуючим фактором. При цьому ГНЕУ вважає, що загалом політика оплати праці має базуватися на системних (а не вибірково-точкових) принципах і стандартах і держава зобов’язана розробити й запровадити систему оплати праці в країні, яка б відповідала європейським стандартам;

– у законопроектах використовується термінологія, що не відповідає бюджетному законодавству, зокрема, застосовується термін «фінансування», що не відповідає його змісту, визначеному пунктом 51 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України.

Міністерство фінансів у своїх експертних висновках до законопроектів № 8157-1 і № 8157-2 зазначає, що реалізація відповідних законопроектів не потребує додаткових фінансових витрат бюджету, а до законопроекту № 8157 – що за інформацією розробника законопроекту його реалізація потребує виділення коштів з державного бюджету і звертає увагу на відсутність фінансово-економічних розрахунків щодо його впливу на показники бюджету, при цьому висловлює зауваження до законопроектів № 8157 і № 8157-2.

Ухвалили:

1. Проекти законів України «Про Національне бюро фінансової безпеки України» (реєстр. № 8157 від 19.03.2018), внесений народним депутатом України Южаніною Н.П. та іншими, (реєстр. № 8157-1 від 20.03.2018), внесений народним депутатом України Журжієм А.В. та іншими, «Про правові засади організації та діяльності Фінансової поліції» (реєстр. № 8157-2 від 03.04.2018), внесений народним депутатом України Остріковою Т.Г. та іншими, матимуть вплив на показники бюджету (потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету на функціонування нового державного органу, а також можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. При доопрацюванні законопроектів належить привести їх положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України та іншого законодавства з урахуванням наведених зауважень.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Спортивної спілки учнівської молоді України) (реєстр. № 8181 від 22.03.2018), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Павелком А.В., Палатним А.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» в частині покладання повноважень щодо фізкультурно-спортивної спрямованості учнів та студентів на дві громадські організації – Спортивну студентську спілку України та Спортивну спілку учнівської молоді України /чинна редакція Закону не визначає конкретних громадських організацій у сфері фізичної культури та спорту, а визначає завдання та принципи діяльності громадських організацій у цій сфері/. У законопроекті запропоновано визначити основні завдання таких Спілок, передбачивши надання таким Спілкам фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету та їх відокремленим підрозділам – за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, Спортивна студентська спілка України та Спортивна спілка учнівської молоді України зможуть представляти Україну у відповідних міжнародних спортивних організаціях, на Всесвітніх універсіадах та гімназіадах, інших міжнародних спортивних змаганнях; організовувати та проводити на території України всеукраїнські та міжнародні спортивні заходи.

Слід відмітити, що відповідно до діючої редакції статті 21 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, на конкурентних засадах у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку визначає всеукраїнську громадську організацію фізкультурно-спортивної спрямованості учнів, яка має право представляти Україну у відповідних міжнародних організаціях та на Всесвітній гімназіаді, якщо інше не передбачено вимогами відповідних міжнародних організацій та/або міжнародними договорами України. Всеукраїнські громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості студентів відповідно до закону можуть мати свої осередки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які можуть об'єднувати спортивні клуби вищих навчальних закладів.

Реалізація положень законопроекту, у разі його прийняття, може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Слід відмітити, що положення законопроекту щодо надання Спортивній студентській спілці України та Спортивній спілці учнівської молоді України фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету, а їх відокремленим структурним підрозділам – фінансової та організаційної допомоги за рахунок місцевих бюджетів для здійснення статутної діяльності в регіонах не узгоджуються із вимогами статей 87 та 89-90 Бюджетного кодексу України, якими не передбачено спрямування коштів державного та місцевих бюджетів на фінансову підтримку таких Спілок та їх відокремлених підрозділів. Положеннями підпункту а) пункту 12 частини першої статті 87, пункту 6 частини першої статті 89, підпункту а) пункту 6 частини першої статті 90 передбачено спрямування коштів державного та місцевих бюджетів на фінансову підтримку всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування згідно з переліками, затвердженими Кабінетом Міністрів України, проте положеннями законопроекту цим Спілкам не надається статус всеукраїнських.

Крім того, положення щодо надання відокремленим структурним підрозділам відповідних Спілок фінансової та організаційної допомоги за рахунок місцевих бюджетів для здійснення статутної діяльності в регіонах не відповідають також Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно із яким місцеві бюджети є самостійними, що забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається. Про вищезазначене також зауважено Міністерством фінансів України.

Варто також зауважити, що положення законопроекту, якими на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, покладено право надавати фінансову підтримку визначеним у законопроекті Спілкам, не узгоджується із законодавчими правилами бюджетування, оскільки виходячи із вимог статті 95 Конституції України та положень Бюджетного кодексу України будь-які зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке в свою чергу надається головному розпоряднику бюджетних коштів у законі про державний бюджет.

Відтак, для надання такої підтримки відповідний орган державної влади має отримати бюджетні призначення відповідного цільового спрямування.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення коштів державного та місцевих бюджетів, обсяг яких неможливо спрогнозувати за відсутності вихідних даних, загалом зазначається, що законопроект потребує доопрацювання, а також висловлюються зауваження щодо невідповідності положень законопроекту Бюджетному кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та надаються пропозиції щодо нього.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Спортивної спілки учнівської молоді України) (реєстр. № 8181 від 22.03.2018), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Павелком А.В., Палатним А.Л. та іншими:

- матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Бюджетного кодексу України щодо організації бюджетного процесу, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі права власності фермерським господарством на земельні ділянки, надані засновникам таких господарств у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства) (реєстр. № 8236 від 05.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про землеустрій» та «Про фермерське господарство» унормовуються питання передачі у власність фермерським господарствам земельних ділянок, наданих засновникам фермерських господарств у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства) для ведення фермерського господарства.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положення не потребує додаткових матеріальних та інших витрат, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

З приводу окремих положень законопроекту варто зауважити таке:

- у абзаці п’ятому нової статті 6-1 Земельного кодексу України пропонується здійснювати передачу земельних ділянок у власність фермерським господарствам без проведення земельних торгів. Оскільки згідно із статтею 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється виключно на земельних торгах з метою отримання найвищої ціни за земельну ділянку, що продається, то передача земельних ділянок у власність без проведення земельних торгів може зумовити зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів;

- у абзаці шостому нової статті 6-1 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, передану фермерському господарству відповідно до положень цього пункту, виникає з моменту державної реєстрації цього права. Згідно із пунктом 24-1 статті 29, пунктом 36- 1 статті 64, пунктом 20-5 статті 69 Бюджетного кодексу України та частиною першою статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» адміністративний збір, що справляється за державну реєстрацію таких прав, зараховується до державного та /або місцевих бюджетів, що сприятиме збільшенню надходжень до таких бюджетів.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України надати до законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи належало фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі права власності фермерським господарством на земельні ділянки, надані засновникам таких господарств у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства) (реєстр. № 8236 від 05.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України є таким, що буде мати вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів (залежно від здійснюваних правочинів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі права власності фермерським господарством на земельні ділянки, надані засновникам таких господарств у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства) (реєстр. № 8236-1 від 10.04.2018), поданий народними депутатами України Івченком В.Є та Кириленком І. Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про землеустрій» та «Про фермерське господарство» передбачено безоплатну передачу у власність для ведення фермерського господарства земельних ділянок, набутих до 1 січня 2002 року на правах довічного успадковуваного володіння та постійного користування, у наданому розмірі громадянам України – засновникам таких господарств, а у разі смерті засновника – громадянину (громадянам) України, який успадкував таке фермерське господарство (цілісний майновий комплекс).

Як фінансово-економічне обґрунтування суб’єктами права законодавчої ініціативи визначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту також зазначає, що його прийняття не впливатиме на показники державного і місцевого бюджетів.

З приводу окремих положень законопроекту варто зауважити таке:

- у абзаці п’ятому нової статті 6-1 Земельного кодексу України пропонується здійснювати передачу земельних ділянок у власність фермерським господарствам, без проведення земельних торгів. Оскільки згідно із статтею 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них здійснюється виключно на земельних торгах з метою отримання найвищої ціни за земельну ділянку, що продається, то передача земельних ділянок у власність без проведення земельних торгів може зумовити зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів;

- у абзаці шостому нової статті 6-1 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, передану фермерському господарству відповідно до положень цього пункту, виникає з моменту державної реєстрації цього права. Згідно із пунктом 24-1 статті 29, пунктом 36- 1 статті 64, пунктом 20-5 статті 69 Бюджетного кодексу України та частиною першою статті 35 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» адміністративний збір, що справляється за державну реєстрацію таких прав, зараховується до державного та /або місцевих бюджетів, що сприятиме збільшенню надходжень до таких бюджетів.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України надати до законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи належало фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Поряд з тим, виходячи із змісту законодавчої ініціативи про безоплатну передачу земельних ділянок, належить виключити пункт 4 статті 13 Закону України «Про фермерське господарство» яким визначено переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок, як таке, що може бути несумісним із запропонованими положеннями законопроекту, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо передачі права власності фермерським господарством на земельні ділянки, надані засновникам таких господарств у постійне користування, довічне успадковуване володіння для створення та/або ведення фермерського господарства (селянського (фермерського) господарства) (реєстр. № 8236-1 від 10.04.2018), поданий народними депутатами Івченком В.Є та Кириленком І.Г., є таким, що буде мати вплив дохідну частину державного та місцевих бюджетів (залежно від здійснюваних правочинів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 42 Земельного кодексу України (щодо гарантування права на земельні ділянки під багатоквартирними будинками) (реєстр. № 8272 від 17.04.2018), поданий народним депутатом України Одарченком Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 42 Земельного кодексу України встановлюється процедура безоплатної передачі співвлаcникам багатоквартирних будинків в постійне користування або у власність земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належних до них будівель, споруд та прибудинкової території, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку. Зазначена процедура передбачає, зокрема, подання об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків до місцевої ради відповідної заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність або постійне користування прибудинкової території, а також визначається, що розробка проекту землеустрою та його затвердження можливе навіть у випадках, коли план зонування або детальний план території відповідних кварталів не розроблений та не затверджений.

Згідно із пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту не потребує витрат з Державного бюджету України, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас, слід відмітити, що розробка проекту землеустрою, серед іншого, включає державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера та отримання витягу з Державного земельного кадастру для подальшого оформлення прав на земельну ділянку, а також викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих землеволодінь та землекористувань, нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв). За надання таких відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, розмір якої згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 встановлено в обсязі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України підлягає зарахуванню до загального фонду державного бюджету.

Поряд з тим, право постійного користування чи власності підтверджується реєстрацією таких прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, сплата адміністративного збору за яку сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів, виходячи з положень пункту 24-1 статті 29, пункту 36-1 статті 64, пункту 20-5 статті 69 Бюджетного кодексу України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що прийняття законопроекту призведе до зміни показників бюджету, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону Укранїи про внесення змін до деяких законів України (щодо збереження національного культурно-мистецького надбання України – збереження, розвитку і вдосконалення мережі закладів культури та освітніх закладів) (реєстр. № 8210 від 30.03.2018), поданий народним депутатом України Одарченком Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів) У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо використання об’єктів та майна державних і комунальних закладів освіти)» (реєстр. № 8334 від 02.05.2018), поданий народним депутатом України Тарутою С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується надати можливість державним і комунальним закладам освіти передавати в оренду об’єкти та майно з метою розміщення закладів громадського харчування, копіювальних та поліграфічних центрів, банкоматів та терміналів самообслуговування.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме врегулюванню питання щодо надання суб’єктам господарювання в оренду нерухомого майна, яке перебуває на балансі закладів освіти, що надасть можливість закладам освіти отримувати додаткове фінансове забезпечення та створить належні умови для праці та здобуття освіти, організації і супроводження освітнього процесу та функціонування закладів освіти.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з частиною четвертою статті 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету, до складу таких надходжень належить плата за оренду майна бюджетних установ. При цьому, згідно з пунктом 34 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України 50% орендної плати за користування майном більшості бюджетних установ, які утримуються за рахунок державного бюджету, зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про освіту» (щодо використання об’єктів та майна державних і комунальних закладів освіти)» (реєстр. № 8334 від 02.05.2018), поданий народним депутатом України Тарутою С.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від плати за оренду майна закладів освіти). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії нелегальному вилученню об’єктів археологічної спадщини (реєстр. № 8314 від 20.04.2018), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити адміністративну відповідальність за неповідомлення про виявлений скарб та/або порушення строків повідомлення про виявлений скарб (у вигляді накладення штрафу на фізичних осіб у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

чітко зафіксувати винагороду особі (особам), які виявили скарб, що має культурну цінність, у розмірі 20% від його вартості на момент виявлення (у діючій нормі – до 20%);

запровадити ліцензування на такі види господарської діяльності:

-                     використання детекторів металу, геосканерів та інших приладів, призначених або адаптованих для пошуку матеріальних предметів;

-                     діяльність з виявлення та пошуку решток людського існування або діяльності віком не менше ніж 100 років на момент виявлення, що містяться під земною поверхнею та/або під водою;

-                     діяльність з виявлення та пошуку матеріальних предметів, які мають культурну та/або історичну цінність та повністю або частково вилучені з-під земної або водної поверхні внаслідок антропогенної діяльності або дій природних чинників.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення доходної частини державного бюджету, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії нелегальному вилученню об’єктів археологічної спадщини (реєстр. № 8314 від 20.04.2018), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Герасимовим А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень, може потребувати додаткових видатків бюджету на відповідну винагороду залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Опосередкований:

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України внесення змін до статті 167 Кримінального кодексу України щодо зловживання опікунськими правами (реєстр. № 8305 від 19.04.2018), поданий народними депутатами України Котвіцьким І.О. та Безбахом Я.Я.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується посилити відповідальність за зловживання опікунськими правами, зокрема:

збільшити розмір штрафу з 100-300 до 200-500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян – за використання опіки чи піклування з корисливих мотивів на шкоду підопічному (зайняття або використання житла чи його частини, привласнення або розтрата коштів підопічного тощо);

передбачити обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років – за вчинення тих самих злочинів, вчинених щодо двох або більше потерпілих або таких, що заподіяли потерпілому майнову шкоду у великих розмірах;

передбачити позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років із конфіскацією майна або без такої – за вчинення тих самих злочинів, що заподіяли  потерпілому майнову шкоду в особливо великих розмірах, або дій, внаслідок яких потерпілого було позбавлено житла або його частини.

Слід відмітити, що залежно від санкцій за виявленні правопорушення реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету (від сплати штрафів) або збільшення його видатків (на утримання правопорушників в установах виконання покарань).

Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту також звертає увагу на таке, зазначаючи, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 167 Кримінального кодексу України щодо зловживання опікунськими правами (реєстр. № 8305 від 19.04.2018), поданий народними депутатами України Котвіцьким І.О. та Безбахом Я.Я., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи щодо впорядкування використання прапорів та інших державних символів іноземних держав на території України (реєстр. № 8212 від 30.03.2018), поданий народним депутатом України Балогою В.І.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Згідно з преамбулою законопроекту ним встановлюється порядок використання прапорів та інших державних символів іноземних держав на території України, визначивши, що державні символи іноземних держав – це встановлені Конституцією, конституційними законами або іншими нормативно-правовими актами іноземних держав особливі розпізнавальні знаки конкретної держави (прапор, герб, гімн, девіз, тощо), які виражають ідеологічні, політичні, соціальні, економічні та інші орієнтири держави і символізують її національний суверенітет, верховенство і незалежність влади в країні, а також передбачається відповідальність за дотримання встановлених вимог.

Водночас, згідно з прикінцевими положеннями законопроекту передбачається доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 338-1, встановивши кримінальну відповідальність за порушення порядку використання державних символів іноземних держав у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до двох років.

Зважаючи на те, що однією із санкцій за вчинення вищевказаних злочинів є штрафні санкції, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету. Разом з тим, законопроект передбачає покарання у вигляді арешту або позбавлення волі, що зумовить збільшення видатків державного бюджету на утримання правопорушників в установах виконання покарань.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що прийняття законопроекту впливатиме на витрати державного бюджету, загальний обсяг яких буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи щодо впорядкування використання прапорів та інших державних символів іноземних держав на території України (реєстр. № 8212 від 30.03.2018), поданий народним депутатом України Балогою В.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені порушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за розголошення відомостей про насильство в сім’ї (реєстр. № 8290 від 17.04.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши відповідальність у вигляді штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за розголошення відомостей про насильство в сім’ї особами, яким вони стали відомі у зв’язку з їх професійною або службовою діяльністю.

Крім того, пропонується внести зміни до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», встановивши гарантії та відповідальність посадових осіб за недотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що законопроект не містить норм, які безпосередньо впливають на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за розголошення відомостей про насильство в сім’ї (реєстр. № 8290 від 17.04.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання відносин, які стосуються підготовки собак до полювання (реєстр. № 8256 від 10.04.2018), поданий народними депутатами України Капліним С.М., Сугоняко О.Л. та Іщейкіним К.Є.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У законопроекті пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши відповідальність за підготовку собак і ловчих птахів до полювання забороненими методами у вигляді:

-          штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за підготовку собак у вольєрах і (або) в штучно створеній норі та ловчих птахів до полювання з використанням в якості живої принади домашніх тварин, диких тварин (мисливських тварин, вилучених з природного середовища в установленому законом порядку, розведених в неволі, напіввільних умовах або набуті іншим шляхом, в тому числі незаконно добуті) або (та) рух яких обмежений (ланцюг, мотузка, стриноження тощо);

-          штрафу від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за ті самі дії, вчинені стосовно двох і більше тварин, або групою осіб, або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення.

Крім того, згідно із змінами до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», серед іншого, пропонується ввести нові поняття «вольєр», «підготовка собак до полювання», «штучна нора» та виключити норми, пов’язані з відстрілом і відловом хижих та шкідливих тварин.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених вище правопорушень може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, що підтверджується висновком Міністерства фінансів України.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання відносин, які стосуються підготовки собак до полювання (реєстр. № 8256 від 10.04.2018), поданий народними депутатами України Капліним С.М., Сугоняко О.Л. та Іщейкіним К.Є., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про судову експертизу та самоврядування судових експертів» (реєстр. № 8223 від 03.04.2017), поданий народним депутатом України Лапіним І.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується врегулювати суспільні відносини щодо здійснення судово-експертної діяльності, визначити правові, організаційні і фінансові основи її проведення, при цьому, Закон України від 24 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» визнається таким, що втратив чинність.

Згідно з положеннями законопроекту судово-експертна діяльність – це діяльність держави, юридичних і фізичних осіб з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки, техніки, мистецтва та ремесла. Судово-експертну діяльність здійснюють судово-експертні установи, що є юридичними особами будь-якої форми власності, шляхом залучення судових експертів за трудовим або цивільно-правовим договором.

При цьому, державними спеціалізованими судово-експертними установами визначаються:

науково-дослідні установи судових експертиз Мін?юсту;

судово-медична експертна установа МОЗ та її територіальні філії, судово-психіатричні установи МОЗ;

експертні служби МВС, СБУ.

Самоврядування судових експертів здійснюється через діяльність Національної асоціації судових експертів України, рад судових експертів за видами судових експертиз, Експертно-кваліфікаційної комісії судових експертів, Ради науково-методичного забезпечення та Ревізійної комісії Національної асоціації судових експертів України, Ради судових експертів України, з’їзду судових експертів України.

Утримання органів самоврядування судових експертів може здійснюватися за рахунок:

плати за складання кваліфікаційного іспиту;

щорічних внесків судових експертів на забезпечення реалізації самоврядування судових експертів;

добровільних внесків фізичних і юридичних осіб;

інших не заборонених законом джерел.

Як і в чинній редакції Закону України «Про судову експертизу», так і в законопроекті, передбачено норми щодо фінансування судової експертизи.

Зокрема, фінансування судово-експертної діяльності здійснюється за рахунок бюджетних коштів або коштів фізичних, юридичних осіб залежно від того, який орган (особа) призначили судову експертизу. Проведення судових експертиз суб’єктами судово-експертної діяльності здійснюється на договірних засадах.

Водночас, законопроектом функції із забезпечення охорони приміщень і територій установ судових експертиз Мін?юсту і МОЗ, та режиму тримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу пропонується покласти на МВС України /відповідно до норм чинного Закону України «Про судову експертизу» зазначені функції забезпечуються підрозділами відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації України за рахунок коштів, що виділяються на цю мету з державного бюджету/.

З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових коштів державного бюджету на виконання вищезазначених функцій МВС України у разі неможливості виконання таких повноважень в межах визначених у державному бюджеті на 2019 рік бюджетних призначень МВС.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про судову експертизу та самоврядування судових експертів» (реєстр. № 8223 від 03.04.2017), поданий народним депутатом України Лапіним І.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного бюджету на забезпечення охорони приміщень і територій установ судових експертиз підрозділами МВС у разі неможливості виконання таких повноважень в межах визначених у державному бюджеті на 2019 рік бюджетних призначень МВС). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів» (реєстр. № 8198 від 26.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про виконавче провадження» пропонується удосконалити процедуру здійснення примусового виконання рішень органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, а також порядок сплати авансового внеску при пред’явленні виконавчого документа до виконання, зменшити максимальний розмір авансового внеску, доповнити перелік категорій осіб, які звільняються від сплати авансового внеску, удосконалити процедуру відновлення виконавчого провадження, проведення реалізації арештованого майна, уцінки нереалізованого майна та порядок оскарження рішень, дій державних виконавців, удосконалити деякі питання щодо організації діяльності приватного виконавця.

Крім того, пропонується здійснювати нарахування виконавчого збору у розмірі 10% від суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом /згідно з діючою нормою розрахунковою величиною є сума, що фактично стягнута, повернута, або вартість майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом/.

При цьому, стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до пункту 131 частини третьої статті 29 та пункту 18 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України 50 відсотків виконавчого збору, стягнутого органами державної виконавчої служби, зараховується до спеціального фонду державного бюджету і спрямовується на здійснення витрат, пов’язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, виплату винагороди державним виконавцям. При цьому, згідно із пунктом 33 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України решта 50 відсотків виконавчого збору, стягнутого органами державної виконавчої служби, зараховується до загального фонду державного бюджету.

З огляду на те, що сума, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, може бути більшою від суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від виконавчого збору, як за загальним так і спеціальним фондом, і відповідно збільшення витрат спеціального фонду державного бюджету, на заходи пов’язані із проведенням виконавчих дій.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів» (реєстр. № 8198 від 26.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може зумовити збільшення надходжень від виконавчого збору і відповідно збільшення витрат спеціального фонду державного бюджету на проведенням виконавчих дій у разі збільшення обсягу розрахункової величини для нарахування виконавчого збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.41. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про Антикорупційну стратегію на 2018-2020 роки» (реєстр. № 8324 від 26.04.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Законопроект передбачає затвердження Антикорупційної стратегії на 2018-2020 роки (далі – Антикорупційна стратегія), в якій міститься опис проблем та перелік заходів для їх розв’язання з метою запобігання та протидії корупції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення. У пояснювальній записці до законопроекту також вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових фінансових витрат.

Проте, реалізація окремих заходів Антикорупційної стратегії може мати вплив на показники бюджету. Наприклад, запропоновано розпочати процес створення та забезпечення функціонування Служби фінансових розслідувань, а також процес створення державного органу контролю за дотриманням вимог законодавства про доступ до публічної інформації. Реалізація таких заходів потребуватиме значних витрат державного бюджету (про що також зауважено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту) після законодавчого унормування правових засад діяльності відповідних органів влади.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про Антикорупційну стратегію на
2018-2020 роки» (реєстр. № 8324 від 26.04.
2018), внесений Кабінетом Міністрів України
, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету залежно від практики застосування Антикорупційної стратегії та стану прийняття необхідних для її реалізації законодавчих та інших нормативно-правових актів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (реєстр. № 7279 від 20.04.2018), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, а саме:

замінити термін «злочин» терміном «кримінальне правопорушення» з наступним його поділом залежно від ступеню тяжкості на кримінальні проступки та злочини, визначити особливості досудового розслідування у формі дізнання, порядок вилучення речей і доказів, особливості складання повідомлення про підозру, порядок продовження строків дізнання тощо;

впровадити адміністративну відповідальність за фіктивне підприємництво у вигляді штрафу від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, доповнивши новою статтею 164-19 Кодекс України про адміністративні правопорушення, та уповноважити районні, районні у місті, міські та міськрайонні суди (суддів) розглядати такі справи, а органи державної податкової служби – складати протоколи у справах про відповідні правопорушення;

посилити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від двох до трьох років (у статтях 124, 128, 136, 142 та 143 Кримінального кодексу України), збільшити строки позбавлення волі від трьох до чотирьох років (діюча норма до двох років), обмеження волі до трьох років (діюча норма до двох років) та збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до чотирьох тисяч (діюча норма від двохсот до п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за кримінальні правопорушення проти здоров’я особи, передбачені статтями 136, 137, 143, 145 Кримінального кодексу України;

впровадити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, збільшити терміни обмеження волі до трьох років (чинна норма до двох років) та збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до п’яти тисяч (діюча норма від ста до п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальні правопорушення проти виборчих та інших особистих прав і свобод людини і громадянина, передбачені статтями 158-1, 159-1, 161, 167, 168, 178, 179, 180 Кримінального кодексу України;

замінити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на обмеження волі на строк до п’яти років (чинна норма позбавлення волі до трьох років ), передбачену статтею 185, та збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до чотирьох тисяч (діюча норма від п’ятдесяти до п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальні правопорушення проти власності, передбачені статтями 186, 190, 191, 194, 194-1, 197, 197-1 Кримінального кодексу України;

збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до десяти тисяч (чинна норма від ста до п’яти тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності, передбачені статтями 204, 205, 209-1, 210, 211, 212, 212-1, 213, 219, 220-1, 220-2, 222, 223-1, 224, 227, 229, 232, 232-1, 232-2 Кримінального кодексу України;

впровадити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, передбачених статтями 238, 243, та збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до п’яти тисяч (чинна норма від ста до шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальні правопорушення проти довкілля, передбачені статтями 238, 239, 239-1, 239-2, 240, 241, 242, 243, 244,248, 249, 250, 251, 252, 253, 254 Кримінального кодексу України;

збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до чотирьох тисяч (чинна норма від п’ятдесяти до двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальні правопорушення проти громадської безпеки, передбачені статтями 263, 267, 269, 270 Кримінального кодексу України;

збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до трьох тисяч (чинна норма від ста до двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальні правопорушення проти безпеки виробництва, передбачені статтями 271, 272, 275 Кримінального кодексу України;

збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до п’яти тисяч (чинна норма від п’ятдесяти до п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, передбачені статтями 281, 282, 283, 286, 287, 288, 289, 291, 292 Кримінального кодексу України;

встановити кримінальну відповідальність відповідно до нової статті 286-1 Кримінального кодексу України за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, у вигляді штрафу в розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років та за повторне таке кримінальне правопорушення відповідальність у вигляді штрафу в розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років;

збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до п’яти тисяч (чинна норма від п’ятдесяти до тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та замінити покарання у вигляді позбавлення волі на обмеження волі за кримінальні правопорушення проти громадського порядку та моральності, передбачені статтями 293, 296, 297, 298, 299, 300, 301, 302, 304 Кримінального кодексу України;

зменшити максимальний строк позбавлення волі на строк до трьох років (чинна редакція від двох до п’яти років) та збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до п’яти тисяч (чинна редакція від п’ятдесяти до двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів ті інші злочини проти здоров’я населення, передбачені статтями 309, 313, 318, 321, 325, 326, 327 Кримінального кодексу України;

збільшити розмір штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч (чинна редакція від п’ятдесяти до двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальне порушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, передбачені статтями 333, 338, 342, 337, 347-1, 351 Кримінального кодексу України;

збільшити розмір штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч (чина норма від п’ятисот до тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,, за кримінальне порушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, передбачені статтями 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1 Кримінального кодексу України;

впровадити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років та збільшити розміри штрафів від однієї тисячі до шести тисяч (чинна норма від ста п’ятдесяти до тисячі п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, передбачені статтями 364-1, 365-2, 366, 367, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 369-3 Кримінального кодексу України;

збільшити розмір штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч (чинна норма від п’ятдесяти до п’ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальні порушення проти правосуддя, передбачені статтями 374, 376, 383, 388 Кримінального процесуального кодексу України;

збільшити розмір штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч (чинна норма від п’ятдесяти до двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кримінальні порушення проти правосуддя, передбачені статтями 407, 426 Кримінального процесуального кодексу України.

Водночас, передбачається внести ряд змін до Кримінально процесуального кодексу України, якими визначаються повноваження керівника органу дізнання та дізнавача, змінюються строки досудового розслідування тощо.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки у разі виявлення зазначених правопорушень зумовить збільшення надходжень від сплати штрафів, або збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про таке, звертає увагу, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень (реєстр. № 7279-д від 20.04.2018), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 8332 від 02.05.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про судовий збір» та «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» пропонується врегулювати окремі питання щодо порядку вчинення нотаріальних дій стосовно майна, що розташовується на тимчасово окупованій території, а також звільнити позивачів від сплати судового збору у справах, пов’язаних з порушенням їх прав, визначених статтями 6, 7, 8 та 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» до втрати чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» або Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях».

У пояснювальній записі до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Разом з тим, слід зауважити, що звільнення позивачів від сплати судового збору зумовить зменшення надходжень та відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, оскільки згідно із пунктом 5 частини третьої статті 29, пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України, статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету та спрямовується на забезпечення здійснення судочинства і функціонування органів судової влади.

За таких умов може виникнути потреба у спрямуванні коштів загального фонду державного бюджету на забезпечення здійснення правосуддя відповідними судами.

Відтак, з огляду на вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат державного бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 8332 від 02.05.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів і видатків спеціального фонду та збільшення видатків загального фонду державного бюджету в залежності від настання обумовлених випадків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо розмежування підслідності злочинів, вчинених у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, державних інформаційних ресурсів і об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (реєстр. № 8304 від 19.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України, посиливши відповідальність за вчинення злочинів щодо об’єктів критичної інфраструктури у вигляді:

-          позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція відсутня) за несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, якщо такі дії вчинені стосовно об’єкта критичної інформаційної інфраструктури;

-          позбавлення волі на строк від шести до десяти років (чинна санкція відсутня) – за зазначені в попередньому пункті дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду;

-          штрафу від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі від чотирьох до шести років (чинна санкція штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк) – за створення з метою використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно- обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку;

-          позбавлення волі на строк від шести до дев’яти років (чинна санкція позбавлення волі на строк до п’яти років) – за зазначені в попередньому пункті дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду;

-          позбавленням волі на строк до семи років (чинна санкція відсутня) – за несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства, яка обробляється на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури;

-          позбавлення волі на строк від шести до десяти років (чинна санкція - відсутня) за зазначені в попередньому пункті дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду;

-          позбавлення волі на строк від шести до дев’яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція відсутня) за несанкціоновані зміну, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах чи комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї вчинені стосовно об’єкта критичної інформаційної інфраструктури та за несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації вчинені стосовно об’єкта критичної інформаційної інфраструктури;

-          позбавлення волі на строк від семи до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція відсутня) за зазначені в попередньому пункті дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду;

-          штрафу від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція відсутня) за порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється, якщо це заподіяло значну шкоду, вчинені особою, яка відповідає за їх експлуатацію вчинені стосовно об’єктів критичної інформаційної інфраструктури;

-          позбавлення волі на строк від шести до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція відсутня) за умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв’язку, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвело до блокування інформації, яка оброблюється в об’єктах критичної інформаційної інфраструктури;

-          позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція відсутня) за зазначені в попередньому пункті дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, що підтверджується у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття  додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо розмежування підслідності злочинів, вчинених у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, державних інформаційних ресурсів і об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (реєстр. № 8304 від 19.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (реєстр. № 8050 від 22.02.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

-статей 298 та 438 Кримінального кодексу України, розширивши перелік порушень у сфері охорони культурної спадщини та збільшивши розміри штрафів, а також мінімальний та максимальний строк позбавлення волі у разі вчинення злочинів у відповідній сфері;

-абзацу третього частини першої статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідно до яких із переліку діянь, які тягнуть за собою фінансові санкції, виключається умисне доведення до стану руйнації пам’яток культурної спадщини, вчинене юридичною особою, яка є власником відповідної пам’ятки, або уповноваженим ним органом чи замовником робіт.

Виявлення правопорушень, зазначених у статті 298 та 438 Кримінального кодексу України, та застосування передбачених санкцій зумовить збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафів, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається про вплив законопроекту на доходи державного бюджету, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за злочини у сфері охорони культурної спадщини та статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» (реєстр. № 8050 від 22.02.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів та видатків залежно від санкцій за  виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Бондарчук Н.Л. про погодження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 р. № 372-р. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Павлова К.Ю./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.06.2018 р. № 7/19-5583 щодо погодження розподілу у 2018 році коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 року № 372-р «Про інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку».

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) у складі витрат Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі – Мінрегіон України) затверджено видатки за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» у обсязі 6 000 млн грн, з них за загальним фондом державного бюджету – 4 000 млн грн та за спеціальним фондом – 2 000 млн грн (без розподілу між регіонами).

Керуючись вимогами частини третьої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, Мінрегіон, як зазначається у його зверненні, здійснив розподіл встановленого на 2018 рік обсягу коштів Фонду між областями та містом Києвом за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на підставі офіційних джерел Державної статистичної служби України з дотриманням таких критеріїв:

80 відсотків коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20 відсотків коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні).

Розподіл коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку здійснюється за наслідками оцінки та відбору таких програм і проектів, що проводиться утвореною Мінрегіоном міжвідомчою комісією (наказ від 23.03.2017 р. № 49 із змінами) згідно із затвердженим на виконання положень статті 24-1 Бюджетного кодексу України постановою Уряду від 18.03.2015 № 196 Порядком підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Порядок).

Довідково: у зазначеному Порядку серед іншого передбачається, що:

– у відборі беруть участь подані в установленому законодавством порядку місцевими і центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування інвестиційні програми і проекти;

– на реалізацію інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток спортивної інфраструктури та енергоефективності державних і комунальних навчальних та медичних закладів, передбачається не менше 10% коштів державного фонду регіонального розвитку, розподіленого для регіону, за кожним з таких напрямів;

– інвестиційні програми і проекти, що передбачають здійснення заходів з енергозбереження будинків і споруд, повинні бути розроблені відповідно до державних будівельних норм та стандартів та забезпечувати комплексний підхід та максимальну енергоефективність від їх реалізації;

– програми і проекти щодо розвитку спортивної інфраструктури мають бути погоджені з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту;

– основними умовами відбору регіональною комісією інвестиційних програм і проектів є їх відповідність таким критеріям (для проектів будівництва - наявність затвердженої проектної документації; календарний план реалізації становить від одного до трьох років; співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10%; спроможність забезпечувати утримання об’єктів за рахунок місцевих бюджетів надалі);

– за результатами оцінки відповідності поданих з регіонів інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів Фонду з переліком інвестиційних програм і проектів.

Поряд з тим, виходячи з положень частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України, згідно з якою на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, залишки коштів Фонду за спеціальним фондом за підсумками 2017 року у сумі 291,6 млн грн збережено для здійснення відповідних витрат у 2018 році.

Відтак, перелік програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2018 року (далі – Перелік), затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 р. № 372-р (хоч частиною п’ятою статті 24-1 Бюджетного кодексу встановлено вимогу про необхідність затвердження такого розподілу у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет).

Згідно із затвердженим Переліком визначено:

інвестиційні програми і проекти, що можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок Фонду в усіх областях та місті Києві на суму 4 054 658,347 тис. грн, з них за загальним фондом – 2 777 098,185 тис. грн, за спеціальним фондом – 1 277 560,162 тис. грн. При цьому у складі видатків за спеціальним фондом виокремлено інвестиційні програми і проекти на загальну суму 247 853,404 тис. грн, які будуть здійснюватися за рахунок залишку коштів Фонду;

у тому числі обсяги кредиторської заборгованості за відповідними програмами і проектами, що підлягають погашенню на загальну суму 2 423,9 тис. грн за об’єктами Донецької, Закарпатської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей.

Щодо проведеного розподілу у листі Мінрегіону серед іншого зазначається, що до розпорядження включено інвестиційні програми і проекти, які були розглянуті на засіданнях міжвідомчої комісії 1 і 22 березня та 19 квітня 2018 року, а також відмічено, що включені до переліку інвестиційні проекти Донецької та Луганської областей не реалізовуються в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.

Таким чином, порівняно із затвердженим у Законі обсягом нерозподілений залишок Фонду становить 2 193 195,057 тис. грн (за загальним фондом – 1 222 901,815 тис. грн, за спеціальним фондом – 970 293,242 тис. грн). Крім того, нерозподілено 43 737,042 тис. грн залишку коштів Фонду, що утворився за спеціальним фондом державного бюджету станом на 01.01.2018 року.

Водночас слід звернути увагу, що, виходячи з вимог статті 13 Бюджетного кодексу України, згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» джерелом здійснення видатків Фонду із спеціального фонду державного бюджету визначено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (за винятком конфіскованих облігацій внутрішньої державної позики, вся сума яких за номінальною вартістю відноситься на зменшення державного боргу з одночасним погашенням зобов’язань за такими облігаціями), порядок розподілу яких затверджено постановою Уряду від 14.03.2018 р. № 165 «Про затвердження Порядку розподілу у 2018 році конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення».

Згідно з цим Порядком кошти, які надходять до спеціального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 50080100 «Конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення», щотижня розподіляються Казначейством пропорційно між бюджетними програмами, зокрема, за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (КПКВК 2761070) Мінрегіону належить 42,553191% таких коштів.

Довідково: Згідно із звітом Казначейства про виконання державного бюджету за січень-квітень 2018 року до спеціального фонду державного бюджету надійшло 61,3 тис. грн конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення. За повідомленням Мінрегіону станом на 05.06.2018 на виконання бюджетної програми «Державний фонд регіонального розвитку» за спеціальним фондом міністерству зараховано 21,5 тис. грн.

Слід також звернути увагу, що згідно із статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку спрямовується нерозподілений залишок коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, в обсягах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом з питань бюджету. На даний час такий порядок Урядом не прийнято.

Крім того, належить наголосити, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/.

Довідково: видатки Фонду за 2017 рік проведено у сумі 3 089,9 млн грн, або 88,3% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом – 881,5 млн грн (88,1%), за спеціальним фондом – 2 208,4 млн грн (88,3%). При цьому не використано 410,1 млн грн, з них за загальним фондом – 118,5 млн гривень.

Регіонами досягнуто такий рівень виконання планових показників за визначеними для них на 2017 рік коштами Фонду: найвищий (майже 99% і вище) – у Кіровоградській, Чернівецькій, Чернігівській, Харківській, Житомирській, Хмельницькій, Рівненській областях, найнижчий – у Запорізькій (61,7%), Миколаївській (63,4%), Донецькій (66%) областях, в інших – у межах від 72,3% до 97,7%. Поряд з тим, за даними Мінрегіону з місцевих бюджетів спрямовано 1 108,8 млн грн на співфінансування проектів регіонального розвитку.

Інформація про використання коштів Фонду за 2017 рік роздана народним депутатам – членам Комітету.

Від Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого розподілу коштів Фонду.

Голова підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Павлов К.Ю. вніс пропозицію погодити розподіл коштів Фонду відповідно до розпорядження Уряду від 23 травня 2018 року № 372-р з урахуванням дотримання вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Павлов К.Ю., Матвієнко А.С., Мепарішвілі Х.Н., а також начальник Управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Бондарчук Н.Л.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Павловим К.Ю. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у 2018 році у сумі 4 054 658,347 тис. грн, з них за загальним фондом державного бюджету – 2 777 098,185 тис. грн та за спеціальним фондом державного бюджету 1 277 560,162 тис. грн згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 р. № 372-р «Про інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду Державного бюджету України).

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 2.

Переходячи до розгляду наступних питань порядку денного засідання Комітету, народні депутати – члени Комітету звернули увагу на відсутність Міністра фінансів України Данилюка О.О. і його заступників та інших посадових осіб Міністерства, у зв’язку з чим відбулась дискусія щодо доцільності розгляду окремих питань порядку денного засідання Комітету, внесених Урядом до Верховної Ради України. Необхідно звернути увагу, що відповідно до статті 48 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» на засідання Комітету для розгляду питань порядку денного (включаючи питання про звіт Уряду про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та про Основні напрями бюджетної політики на
2019–2021 роки) Міністр фінансів України Данилюк О.О. був запрошений особисто. Однак, Міністр фінансів не поінформував Комітет про причини, з яких він та інші представники Міністерства не візьмуть участь у цьому засіданні Комітету. За результатами обговорення та зважаючи на повноваження Комітету, народні депутати – члени Комітету визначилися продовжити розгляд чергових питань порядку денного без участі Міністра фінансів.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Постанови Верховної Ради України «Про звільнення Данилюка О.О. з посади Міністра фінансів України» (реєстр. № 8433 від 06.06.2018 р.), внесений Кабінетом Міністрів України. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Павлова К.Ю./

 

Відмітили:

За дорученням Голови Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету надійшов на розгляд проект Постанови Верховної Ради України «Про звільнення Данилюка О.О. з посади Міністра фінансів України» (реєстр. № 8433 від 06.06.2018 р.), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Прем’єр-міністром України Гройсманом В.Б. 6 червня 2018 року внесено до Верховної Ради України подання щодо звільнення Данилюка Олександра Олександровича з посади Міністра фінансів України.

Частиною першою статті 18 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» визначено, що член Кабінету Міністрів України (крім Прем’єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:

1) шляхом прийняття відставки члена Кабінету Міністрів України за поданою ним заявою про відставку;

2) за поданням Прем’єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України);

3) за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України;

4) за власною ініціативою.

Пунктом 12 частини першої статті 85 Конституції України встановлено, що до повноважень Верховної Ради України належить призначення за поданням Президента України Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем’єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем’єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України.

В обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Пинзеник В.М., Деркач А.Л., Матвієнко А.С., Левченко Ю.В.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію рекомендувати прийняти проект постанови Верховної Ради України за реєстр. № 8433. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись пунктом 12 частини першої статті 85 Конституції України, рекомендувати Верховній Раді України прийняти проект Постанови Верховної Ради України «Про звільнення Данилюка О.О. з посади Міністра фінансів України» (реєстр. № 8433 від 06.06.2018 р.), внесений Кабінетом Міністрів України.

Голосували: «за» - 16, «проти» – 0, «утрималися» - 3, «не голосували» - 2.

4. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

4.1. Про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у Чернівецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 05.06.2018 р. № 01.34/5-1163). Розгляд питання перенесено за пропозицією Голови Чернівецької обласної державної адміністрації Фищука О.Г.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Київської міської державної адміністрації Давтяна Д.О. про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 21.05.2018 р. № 002-481).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 31 травня 2018 року надійшло звернення Київської міської державної адміністрації від 21.05.2018 р. №002-481 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження трьох Переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг комунальної власності в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві у 2018 році (далі – Переліки об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Київською міською державною адміністрацією затверджено три Переліки об’єктів, в яких визначено загалом 40 об’єктів стосовно об’єктів дорожньої інфраструктури та автомобільних доріг комунальної власності з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 1 269,777 млн гривень.

Першим Переліком об’єктів визначено 30 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 734,248 млн грн, з них щодо:

будівництва та реконструкції – 28 об’єктів на суму 635,963 млн грн;

капітального ремонту – 2 об’єкти на суму 98,285 млн грн.

Другим Переліком об’єктів визначено 9 об’єктів стосовно реконструкції з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 434,777 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку міського бюджету в рамках експерименту).

Третім Переліком об’єктів визначено 1 об’єкт стосовно капітального ремонту з пропозиціями щодо обсягу фінансового забезпечення 100,752 млн грн (відповідає обсягу коштів, що спрямовані до міського бюджету в рамках експерименту за підсумками І кварталу п.р.).

Державне агентство автомобільних доріг України не має позиції щодо запропонованих об’єктів, оскільки відповідно до статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» здійснює державне управління автомобільними дорогами загального користування. При цьому, Укравтодор зазначає, що затверджені Київською міськдержадміністрацією Переліки об’єктів за рахунок вже отриманих в рамках експерименту коштів (а саме залишку коштів станом на 01.01.2018 р. та коштів, отриманих за підсумками І кварталу 2018 року) відповідають вимогам Укравтодору, а Перелік об’єктів в межах очікуваних надходжень за 2018 рік не підтримується (копію листа Укравтодору від 25.05.2018 р. № 4456/3/5.2-6-573/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Київської міськдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліків об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2016-2017 роки загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду бюджету міста Києва в рамках експерименту, становив 1 636,427 млн грн, а використано таких коштів у сумі 1 201,65 млн грн, або 73,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 434,777 млн грн. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо бюджету міста Києва роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 03.05.2018 р. № 12-03/187-7172) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду бюджету міста Києва в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив 100,752 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді бюджету міста Києва (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок травня п.р. становить 535,529 млн грн.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема, субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них бюджету міста Києва – 1 153,087 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліках об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Білоцерковець Д.О., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Київської міської державної адміністрації Давтян Д.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити два Переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту, з фінансовим забезпеченням загалом відповідно на 434,8 млн грн та 100,8 млн грн, подані листом Київської міськдержадміністрації від 21 травня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити два Переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, з фінансовим забезпеченням загалом відповідно на 434 777,1 тис. грн та 100 752,3 тис. грн, подані листом Київської міської державної адміністрації від 21.05.2018 р. № 002-481 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 2.

5. Слухали:

Інформацію про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

Відмітили:

Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів подає Верховній Раді звіт про виконання закону про державний бюджет. Згідно з частиною першою статті 61 Бюджетного кодексу і частиною п’ятою статті 161 Регламенту Верховної Ради такий звіт має бути поданий не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

Керуючись такими законодавчими вимогами, Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради 30 березня 2018 року звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Звіт), а також проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 8216 від 30.03.2018 р.). Звіт та проект постанови розміщено на офіційних сайтах Верховної Ради та Комітету з питань бюджету, про що було повідомлено народних депутатів – членів Комітету через їх електронні адреси у Верховній Раді 2 квітня 2018 р.

Цим проектом постанови передбачається затвердити Звіт за доходами у сумі 793 441,8 млн грн, видатками - 839 453 млн грн, обсягом повернення кредитів - 5 988,4 млн грн та обсягом надання кредитів - 7 859,3 млн грн, з дефіцитом у сумі 47 882,1 млн грн.

При цьому матеріали Звіту подані у повному обсязі відповідно до переліку складових частин річного звіту про виконання закону про державний бюджет, визначеного частиною другою статті 61 Бюджетного кодексу.

Рахункова палата відповідно до статті 62 Бюджетного кодексу підготувала та подала Верховній Раді Висновки про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Висновки РП). Висновки РП в електронному вигляді надіслано народним депутатам – членам Комітету на їх електронні адреси у Верховній Раді 19 квітня 2018 р.

У Комітеті з питань бюджету проаналізовано вищевказані документи, а також інші матеріали Рахункової палати за результатами здійснених нею заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), інформацію Міністерства фінансів (далі – Мінфін), Державної казначейської служби (далі – Казначейство), Державної фіскальної служби (далі – ДФС), інших органів влади щодо виконання державного і місцевих бюджетів у 2017 році та звернуто увагу на таке.

Комітет з питань бюджету у звітному періоді плідно співпрацював з Мінфіном і Рахунковою палатою, заслуховував деяких головних розпорядників коштів, систематично аналізував показники поточного виконання державного і місцевих бюджетів з урахуванням відповідних щоквартальних висновків Рахункової палати та наявної звітної інформації, а також надавав Уряду та окремим центральним органам виконавчої влади рекомендації, які мали сприяти поліпшенню стану виконання бюджету у 2017 році.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) прийнято 21 грудня 2016 року за № 1801-VIII, протягом року прийнято 5 законів щодо внесення змін до нього /від 21.02.2017 р. № 1860-VIII, від 23.03.2017 р. № 1979-VIII, від 06.06.2017 р. № 2079-VІІI, від 13.07.2017 р. № 2137-VІІI та від 09.11.2017 р. № 2191-VIII/, з них 2 – ініційовано Урядом.

Загалом законодавчими змінами до Закону змінено основні параметри державного бюджету, первинно затверджені Законом (більшість змін - за загальним фондом /70% загального обсягу змінених параметрів/): доходи збільшено на 40 235,5 млн грн (або на 5,5%), видатки збільшено на 41 376,6 млн грн (або на 5,2%), дефіцит збільшено на 100 млн грн (або на 0,1%), надання кредитів зменшено на 1 041,1 млн грн (або на 7,1%).

Рахункова палата за результатами аналізу нормативно-правового забезпечення Кабінетом Міністрів виконання Закону вказує, що проект закону про державний бюджет на 2017 рік, як і в попередні роки, був розроблений за відсутності Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, тобто без встановлених Верховною Радою основних цілей і пріоритетів бюджетної політики на черговий бюджетний рік, і розглядався одночасно з запропонованими Кабінетом Міністрів змінами до Бюджетного та Податкового кодексів, що набрали чинності з 1 січня 2017 року.

У 2017 р. забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання переважної більшості текстових статей Закону, що його потребували, однак для реалізації окремих норм Закону Урядом були прийняті рішення лише наприкінці року, на що також звертає увагу Рахункова палата. Крім того, деякі норми Закону Урядом не були реалізовані, зокрема, щодо:

надання державних гарантій в обсязі до 700 млн дол. США з метою доформування стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду /пункт 2 статті 6 Закону/;

здійснення випуску облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) в обмін на такі облігації векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб /стаття 17 Закону/;

видачі фінансових казначейських векселів у зв’язку з реструктуризацією фактичної заборгованості, що виникла станом на 01.01.2017 р. за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України /стаття 19 Закону/, хоча відповідне питання було унормовано постановою КМУ від 12.07.2017 № 522;

подання на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на 2017 рік у частині зменшення видатків на обслуговування державного боргу (з урахуванням необхідності обслуговування збільшення державного боргу для націоналізації системоутворюючого банку) та збільшення видатків на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування у місячний строк з дня здійснення правочину, визначеного пунктом 10 Прикінцевих положень Закону (такий правочин було проведено 6 жовтня 2017 р.) /пункт 16 Прикінцевих положень Закону/.

При цьому Рахункова палата зауважує, що практика централізації прийняття рішень щодо розподілу бюджетних коштів та невчасне нормативно-правове врегулювання механізму використання коштів за бюджетними програмами негативно впливають на ефективність бюджетного процесу та своєчасність освоєння бюджетних коштів.

У структурі надходжень і витрат державного бюджету за 2017 рік питома вага загального фонду становила відповідно 92% і 93,1% та зменшилася порівняно з фактом за 2016 рік (94,7% і 94,9%) і  несуттєво зросла порівняно з уточненим планом на 2017 рік (91,2%), відповідно частка спеціального фонду становила 8% і 6,9% та зросла порівняно з фактом за 2016 рік (5,3% і 5,1%) і несуттєво зменшилася порівняно з уточненим планом на 2017 рік (8,8%).

У структурі фактичних витрат державного бюджету за 2017 рік (1 276,3 млрд грн) витрати споживання (до яких належать видатки споживання та погашення боргу) становлять 1 106,1 млрд грн або 86,7%, а витрати розвитку (до яких належать видатки розвитку, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах та придбання цінних паперів) 170,2 млрд грн або 13,3%. Порівняно з попереднім роком питома вага витрат споживання суттєво збільшилась (у 2016 р. - 79,6%) у зв’язку із зростанням у 2 рази витрат на погашення й обслуговування державного боргу.

Щодо макроекономічних показників

Формування показників державного бюджету на 2017 рік здійснювалося на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2017 рік, затверджених постановою КМУ від 01.07.2016 р. № 399 (із змінами від 31.05.2017 р. № 385) /за сценарієм 1 – більш оптимістичним/.

За 2017 рік (як і за 2014-2016 рр.) статистичні дані відповідних макропоказників наведені Держстатом без урахування тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя, а також тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

За попередніми даними номінальний обсяг валового внутрішнього продукту (далі – ВВП) за 2017 рік становив 2 982,9 млрд грн та відбулося його реальне зростання на 2,5%. Фактичні дані відрізняються від прогнозних показників ВВП, врахованих при затвердженні державного бюджету (відповідно 2584,9 млрд грн і зростання на 3%) та його уточненні (2845,8 млрд грн і зростання на 1,8%). Упродовж року реальне зростання ВВП поступово уповільнювалося (за підсумками І кв. – 2,8%, ІІ кв. – 2,6%, ІІІ кв. – 2,4%, ІV кв. – 2,2%).

При первинному та уточненому прогнозованому рівні (відповідно 108,1% та 111,2%) індекс споживчих цін /грудень 2017 р. до грудня 2016 р./ фактично становив 113,7% (у 2016 р. – 112,4%), при цьому:

продукти харчування загалом подорожчали на 18,3% (зокрема, подорожчали: фрукти – на 34,5%, м’ясо та м’ясопродукти – на 29,4%, овочі – на 24,7%, молоко – на 23,1%, яйця – на 21,2%, масло – на 20,6%, хліб – на 20,1%, сир і м’який сир (творог) – на 19,8%, при цьому подешевшав лише цукор – на 7,4%), безалкогольні напої – на 6,5% та алкогольні напої, тютюнові вироби – на 20,7%;

житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива загалом подорожчали на 10,6% (зокрема, утримання будинків та прибудинкових територій – на 47,5%, електроенергія – на 28,1%, водопостачання – на 20,2%, каналізація – на 15,1%);

транспорт загалом подорожчав на 16,7%.

При первинному та уточненому прогнозованому рівні (відповідно 108,5% та 116,8%) індекс цін виробників промислової продукції /грудень 2017 р. до грудня 2016 р./ фактично становив 116,5% (у 2016 р. – 135,7%). При загальному зростанні цін у добувній промисловості і розробленні кар’єрів на 30,4% найбільше подорожчання відбулося у добуванні кам’яного вугілля на 47,8%. При загальному зростанні цін у переробній промисловості на 18,5% відбулося подорожчання, зокрема, у: виробництві коксу та коксопродуктів – на 43%; виробництві м’яса та м’ясних продуктів – на 29%; металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування – на 26,9%; виробництві хімічних речовин і хімічної продукції – на 21,9%; виробництві електричного устаткування – на 21,2%. Поряд з тим, зафіксовано подорожчання продукції у постачанні електроенергії, газу, пару та кондиційованого повітря на 4%.

З початку 2017 р. індекс промислової продукції в середньому за рік становив 100,4% порівняно з 2016 р. (у попередні роки відбувалося стрімке падіння такого показника /а саме: у 2012 р. – на 0,7%, у 2013 р. – на 4,3%, у 2014 р. – на 10,1%, у 2015 р. – на 13%/ та у 2016 р. почало відбуватися зростання /102,8%/). Найбільше зростання обсягів продукції відбулося у: виробництві хімічних речовин і хімічної продукції (на 18,4%), виробництві автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів (на 15,5%), текстильному виробництві (на 12,6%), виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування (на 12,1%), виробництві меблів, іншої продукції, ремонті і монтажі машин і устаткування (на 11,1%), виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (на 9,2%), виробництві гумових і пластмасових виробів (на 11,8%). При цьому не досягнуто рівня 2016 р. у: виробництві коксу та коксопродуктів (падіння на 18,5%), добуванні кам’яного та бурого вугілля (падіння на 16,3%), постачанні електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (падіння на 6,5%), добуванні металевих руд (падіння на 6,3%).

На відміну від 2016 р. (зростання на 6,3%) індекс падіння обсягу сільськогосподарської продукції за 2017 рік в цілому становив 2,2% (а саме зменшилося на 3% виробництво продукції рослинництва та збільшилося на 0,1% виробництво продукції тваринництва).

При первинному та уточненому прогнозованому зростанні відповідно на 5,4% та 21,4% середньомісячна номінальна заробітна плата реально зросла на 19,1% порівняно з 2016 р. та склала 7 104 грн. Найнижчий розмір зарплати штатних працівників у грудні 2017 р. спостерігався у працівників Чернігівської області – 6 656 грн (75,8% до середнього рівня по Україні, який у грудні склав 8 777 грн) та найвищий розмір зафіксовано у місті Києві (відповідно 159,9% і 14 035 грн).

Згідно з інформацією НБУ обсяг міжнародних резервів зріс на 3,3 млрд дол. США (або на 21%) і станом на 31.12.2017 р. склав 18,8 млрд дол. США.

Офіційний обмінний курс гривні щодо долара США на кінець 2017 р. становив 28,07 грн/дол. США та в середньому за рік склався на рівні 26,6 грн/дол. США, при цьому прогнозувався відповідний курс на кінець року на рівні 27,8 грн/дол. США і в середньому на рік – 27,2 грн/дол. США.

Облікова ставка НБУ змінювалася протягом року чотири рази: з 14% /встановленої 28.10.2016 р./ до 14,5% /встановленої 15.12.2017 р./.

За даними НБУ зовнішньоторговельний оборот за 2017 рік становив 116,2 млрд дол. США і зріс на 18% порівняно з 2016 р. (98,5 млрд дол. США). При прогнозованому зростанні експорту на 10,4% та імпорту товарів і послуг на 10,6% фактично відбулося відповідно їх збільшення на 16,9% та 18,9%. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 8,6 млрд дол. США (у 2016 р. – 6,5 млрд дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,862 (у 2016 р. – 0,877). Згідно з Висновками РП більше зростання імпорту, ніж експорту (які вдвічі перевищили прогнозоване), сформувало від’ємне сальдо торговельного балансу, що стало одним із основних чинників девальвації гривні.

Відхилення фактичних макроекономічних показників за минулий рік від відповідних прогнозних показників, врахованих при затвердженні державного бюджету на 2017 рік та уточнених у травні того ж року, свідчить про неякісне прогнозування макроекономічних показників, що в свою чергу погіршує якість бюджетного планування.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи зведеного бюджету за 2017 рік становили 1 016 969,5 млн грн, що на 234 110 млн грн, або на 29,9% більше відповідних показників за 2016 рік. Загалом через зведений бюджет за попередніми даними перерозподілено 34,1% ВВП, що більше, ніж у попередніх трьох роках (у 2014 р. – 28,7%, у 2015 і 2016 рр. – 32,8%). Відповідно до Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 29.10.2013 № 1277, даний показник перебуває на межі переходу в небезпечну зону (35-37%).

Виконання доходів державного бюджету у 2017 р. відбувалося в умовах дії змін, внесених наприкінці 2016 р. до Податкового та Бюджетного кодексів.

До державного бюджету в цілому надійшло 793 441,85 млн грн, що становило 102,9% затверджених із змінами показників (771 266,6 млн грн).

Порівняно з 2016 р. доходи державного бюджету збільшилися на 177 158,6 млн грн, або на 28,7%, в т.ч. за загальним фондом на 123 746 млн грн, або на 21,5% (при розрахунковому зростанні плану на 2017 р. до факту за 2016 р. на 22,2%), за спеціальним фондом – на 53 412,6 млн грн, або майже у 2,3 рази (при розрахунковому зростанні на 66,4%). За Висновками РП таке збільшення доходів за рік відбулося, насамперед, внаслідок збільшення обсягу імпорту, підвищення цін, надходження конфіскованих коштів, девальвації гривні, а також законодавчих змін у частині скасування окремих податкових пільг і підвищення ставок деяких податків.

Збільшення доходів державного бюджету порівняно з 2016 р. відбулося переважно за рахунок: ПДВ - на 78 474,6 млн грн (на 33,3% при розрахунковому зростанні на 28,6%); конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (далі – конфісковані кошти), – на 29 667 млн грн (за 2016 р. надійшло лише 0,2 млн грн); акцизного податку - на 18 171 млн грн (на 20,2%); податку та збору на доходи фізичних осіб - на 15 222,9 млн грн (на 25,5%); частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, - на 12 856,5 млн грн (майже у 2,1 рази); податку на прибуток підприємств - на 12 567,8 млн грн (на 23,1%); коштів, що перераховуються Національним банком відповідно до Закону України «Про Національний банк України», - на 6 215,1 млн грн (на 16,3%).

До загального фонду державного бюджету доходи надійшли за 2017 рік у сумі 698 405,3 млн грн, що становило 99,5% затверджених із змінами показників. Недовиконання доходів становить 3 618,8 млн грн та є незначним (як і у 2016 р.), при тому що протягом звітного періоду відповідні планові показники були збільшені на 28 286,2 млн грн, а також 12 308,4 млн грн перераховано до місцевих бюджетів в рамках дії експерименту щодо розвитку автомобільних доріг і 2 904,8 млн грн перераховано до спеціального фонду державного бюджету на функціонування органів ДФС та відповідно на такі суми зменшилися доходи загального фонду державного бюджету.

На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження окремих платежів, зокрема: ПДВ з ввезених на територію України товарів (на 29 270,2 млн грн, або на 13,2%, з урахуванням збільшення плану на 8 500 млн грн); зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (на 1 477,1 млн грн, або на 31,4%, з урахуванням збільшення плану на 272,3 млн грн); збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів (на 1 459,5 млн грн, або в 3,6 рази, з урахуванням збільшення плану на 300 млн грн); ввізного мита (на 586,9 млн грн, або на 2,7%, з урахуванням збільшення плану на 512 млн грн).

Виходячи з пояснювальної записки до Звіту та Висновків РП варто відмітити, що:

понадпланові надходження ПДВ із ввезених на територію України товарів та ввізного мита відбулися за рахунок надпрогнозованого зростання імпорту товарів, яке у 2017 р. у 2 раза перевищило прогнозне;

значне перевиконання надходжень збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів зумовлено, за інформацією Мінфіну, понадплановою сплатою надрокористувачами коштів за продовження дії спеціальних дозволів на користування надрами у зв’язку із закінченням терміну їх дії.

Разом з тим, відбулося невиконання затверджених із змінами показників окремих доходів загального фонду, зокрема: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на 18 155,9 млн грн, або на 22,2%, з урахуванням збільшення плану на 1 263,6 млн грн); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (на 5 011,2 млн грн, або на 7,3%); податку та збору на доходи фізичних осіб (на 2 144,4 млн грн, або на 2,8%, з урахуванням збільшення плану на 8 500 млн грн); рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (на 622,2 млн грн, або на 17,2%) і для видобування природного газу (на 203,3 млн грн, або на 0,6%); коштів, що перераховуються Національним банком відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (на 621,2 млн грн, або на 1,4%); рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (на 579,7 млн грн, або на 18,6%); надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (на 544,1 млн грн , або на 34%); частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (на 400,9 млн грн, або на 1,6%, з урахуванням збільшення плану на 4 600,2 млн грн).

Згідно з пояснювальною запискою до Звіту невиконання планового показника ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування відбулося в основному за рахунок росту обсягів бюджетного відшкодування. При затвердженні державного бюджету на 2017 рік ріст обсягу експорту товарів та послуг був врахований на рівні 8%, а фактично за минулий рік він становив 17,3%. Також з 01.04.2017 р. запроваджено новий порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, який дозволив в автоматичному режимі здійснювати повернення сум податку, заявленого платниками до відшкодування.

У 2017 р. за загальним фондом державного бюджету відшкодовано грошовими коштами ПДВ у сумі 120 060,6 млн грн, що більше за показник 2016 р. на 25 655,2 млн грн, або на 27,2%, а також на 22,1% більше розрахункового обсягу бюджетного відшкодування, врахованого у плановому показнику ПДВ на 2017 рік /98,3 млрд грн - за інформацією Мінфіну/.

За даними ДФС заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ збільшилася за рік на 25,4%, або на 3 094,9 млн грн (до 15 267,1 млн грн), з них заборгованість з простроченим терміном відшкодування зменшилася лише на 17 млн грн (до 476,7 млн грн). При цьому за інформацією Рахункової палати сума невідшкодованого ПДВ за заявами з Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, поданих до 01.02.2016 р., за якими станом на 01.01.2017 р. суми ПДВ не відшкодовані з бюджету, становила 4 689,3 млн грн, з яких 87,3% оскаржується.

Слід звернути увагу, що з 1 січня 2017 р. скасовано спеціальний режим оподаткування ПДВ у сфері сільського та лісового господарства і рибальства. Рахункова палата за результатами аудиту ефективності виконання повноважень територіальними органами ДФС у Вінницькій і Хмельницькій областях щодо забезпечення повноти та своєчасності сплати податків, зборів, платежів суб’єктами господарювання в сільському господарстві встановила, що протягом 2014-2016 рр. та І півріччя 2017 р. не створено ефективного механізму адміністрування податкових надходжень суб’єктами господарювання в сільському господарстві, внаслідок чого не забезпечено повноти та своєчасності таких надходжень до державного бюджету, результативної контрольно-перевірочної роботи, скорочення податкового боргу, відповідного контролю за формуванням і розподілом ПДВ у період дії спеціального режиму оподаткування, а також законності і своєчасності його бюджетного відшкодування, що негативно вплинуло на виконання доходної частини державного бюджету.

У пояснювальній записці до Звіту не наведено інформації щодо причин невиконання у 2017 р. планових показників доходів державного бюджету за відповідними платежами (за виключенням інформації щодо ПДВ). Разом з тим, за Висновками РП невиконання плану надходжень зумовлено, зокрема, щодо:

податку і збору на доходи фізичних осіб - недонадходженням податку, нарахованого на доходи у вигляді відсотків на депозитний банківський рахунок;

акцизного податку – недоліками його планування;

рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення - скороченням обсягів видобутку окремих корисних копалин, зокрема залізної руди і залізорудного концентрату;

орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном - припиненням договорів оренди державного майна, що входить до статутного капіталу ПАТ „Укрзалізниця” і ПАТ „Укрпошта”, запровадженням відповідно до постанови КМУ від 02.11.2016 р. № 783 понижуючого коефіцієнта в розмірі 30% для орендарів цілісних майнових комплексів, а також зниженням згідно з постановою КМУ від 23.11.2016 р. № 930 орендної ставки для розміщення технічних засобів і антен операторів і провайдерів телекомунікацій, які надають послуги доступу до Інтернету, з 40% до 18%.

Рахункова палата за результатами здійсненого у 2017 р. аналізу планування (прогнозування) надходжень акцизного податку до державного бюджету зазначила, що протягом останніх років таке планування було недостатньо обґрунтованим, зокрема: методики прогнозування надходжень акцизного податку є недосконалими, оскільки не враховують при прогнозуванні акцизного податку багатьох чинників, які впливають на його надходження; негативно на точність розрахунків бази оподаткування впливає відсутність достовірних показників фактичних обсягів виробництва, експорту та імпорту підакцизних товарів (продукції). Також зауважено, що збільшився відсоток тіньової економіки через необґрунтованість і непрогнозованість у середньо- та довгостроковій перспективі змін у податковій сфері, а також недосконале адміністрування акцизного податку контролюючими органами в галузях, що виробляють підакцизні товари.

Проведеним Рахунковою палатою у 2017 р. аудитом ефективності справляння і дієвості контролю за надходженням до державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування газу встановлено, що Мінфіном, Мінприроди, ДФС і Держгеонадрами не забезпечено створення ефективної та дієвої системи державного контролю за раціональним і ефективним використанням нафтогазоносних надр, обсягами видобутку природного газу, які є об’єктом оподаткування відповідною рентною платою, а також за повнотою і своєчасністю надходження цього платежу до державного бюджету. Зокрема, звернуто увагу, що:

функції з організації повного і достовірного обліку платників відповідної рентної плати виконувалися органами ДФС на неналежному рівні, встановлені випадки незастосування до платників податків передбачених законодавством штрафних санкцій, характерною є низька якість захисту інтересів  держави в судах при оскарженні платниками податків рішень контролюючих органів;

Мінфіном, Мінприроди, Міненерговугілля, ДФС і Держгеонадрами при здійсненні контролю за дотриманням суб’єктами господарювання законодавства з питань користування надрами та сплати відповідної рентної плати не забезпечено належної взаємодії, а також обміну інформацією з цих питань, що не сприяло проведенню системного контролю за діяльністю надрокористувачів і негативно вплинуло на повноту надходжень зазначеного платежу до державного бюджету;

через відсутність належного контролю з боку Держгеонадр за ефективністю використання суб’єктами господарювання нафтогазоносних надр практично за кожним четвертим діючим спеціальним дозволом для видобування природного газу у дослідженому періоді видобуток не здійснювався, а відтак держава втрачає економічну вигоду від надання таким суб’єктам права користування ділянками надр;

потребує вирішення проблема контролю за повнотою обліку видобутку вуглеводної сировини, оскільки на сьогодні не створено централізованої системи обліку нафти, природного газу, газового конденсату;

через невизначеність механізму застосування передбаченої в пп. 258.2.2 ст. 258 Податкового кодексу адміністративно-господарської санкції та порядку її стягнення суб’єкти господарювання, які не сплачують належних сум рентної плати або яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, мають можливість незаконно отримувати прибутки, а державний бюджет втрачає доходи.

За результатами аудиту ефективності виконання повноважень органами державної влади щодо забезпечення надходжень до державного бюджету орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном Рахункова палата відмітила, що протягом 2015–2016 рр. та І півріччя 2017 р. Кабінетом Міністрів, Фондом держмайна та уповноваженими органами управління об’єктами державної власності не створено дієвих організаційних відносин, пов’язаних з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, майнових відносин між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна та збільшення надходжень до державного бюджету орендної плати від надання такого майна в оренду. Зокрема, зазначено, що Фонд держмайна не забезпечив:

прискорення оформлення і передачі в оренду державного майна та належного виконання повноважень з контролю за надходженнями до державного бюджету орендної плати;

вчасного реагування при виникненні заборгованості з орендної плати та проведення належної претензійно-позовної роботи зі стягнення такої заборгованості;

своєчасного повернення орендованого майна після припинення дії договорів оренди до державної власності.

Обсяг коштів, перерахованих до державного бюджету Національним банком, становив 44 378,8 млн грн, що на 621,2 млн грн менше планового показника, натомість є ідентичним відповідному показнику, визначеному у консолідованій фінансовій звітності НБУ за минулий рік. При цьому з 2016 р. згідно із статтею 5-1 Закону України «Про Національний банк України» та частиною дев'ятою статті 45 Бюджетного кодексу такі кошти перераховуються до державного бюджету лише після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності і формування НБУ резервів.

Однією з причин надходжень частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, у меншому обсязі на 0,4 млрд грн від плану може бути збільшення планового показника цього платежу (на 4,6 млрд грн). Крім того, протягом звітного періоду неодноразово вносилися зміни до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку державними підприємствами щодо зменшення розміру відрахування: з 75% до 30% адміністратором Єдиного державного демографічного реєстру (постанова КМУ від 21.06.2017 р. № 431), державними підприємствами Державної кримінально-виконавчої служби (постанова КМУ від 01.12.2017 р. № 913), державними підприємствами, які провадять діяльність у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності (постанова КМУ від 13.12.2017 р. № 959), а також з 75% до 40% ДП НАЕК «Енергоатом» і ДП «НЕК «Укренерго» (постанова КМУ від 04.07.2017 р. № 571) та ДП “Поліграфічний комбінат “Україна” по виготовленню цінних паперів (постанова КМУ від 09.08.2017 р. № 601).

До спеціального фонду державного бюджету доходи надійшли у сумі 95 036,5 млн грн, що становило 137,3% затверджених показників (перевиконання – 25 794 млн грн). Встановлений Законом показник перевиконано в основному за рахунок власних надходжень бюджетних установ (на 13 342 млн грн, або на 59,7%), конфіскованих коштів (на 7 108,2 млн грн, або на 31,5%), а також судового збору та надходжень від звернення застави у дохід держави (на 1 454,7 млн грн, або на 68,1%).

Слід зауважити, що керуючись частиною четвертою статті 23 Бюджетного кодексу, планові показники спеціального фонду були збільшені без внесення змін до Закону на 25 578,3 млн грн (в основному за рахунок збільшення власних надходжень бюджетних установ на 20 850,6 млн грн) і відносно уточненого плану виконання доходів становило 100,2% (а щодо власних надходжень бюджетних установ – лише 82,6%). При цьому практично щороку спостерігається значне перевиконання власних надходжень бюджетних установ порівняно із затвердженими Законом показниками (наприклад, у 2015 р. – на 43%, у 2016 р. – на 79%, у 2017 р. – на 60%). Зазначене свідчить про системні недоліки планування таких надходжень багатьма головними розпорядниками коштів державного бюджету (зокрема, заниження планових показників при формуванні проекту державного бюджету та нереалістичне їх збільшення в процесі виконання державного бюджету).

На відміну від 2016 р., в якому не було виконано плановий показник щодо конфіскованих коштів (надійшло лише 0,2 млн грн), у звітному періоді до спеціального фонду державного бюджету такі кошти надійшли у сумі 29 667,2 млн грн (при первинному плані у сумі 11 579 млн грн і уточненому плані 22 559 млн грн). Комітет з питань бюджету у вересні 2017 р. рекомендував Уряду надати бачення щодо розподілу відповідних понадпланових надходжень (у сумі 7 108,2 млн грн). Однак таке питання у минулому році залишалося відкритим і його унормовано вже на поточний рік статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» /згідно з якою нерозподілений залишок конфіскованих коштів збережено у спеціальному фонді і визначено напрями його використання/.

Крім того, у 2017 р. на підставі пункту 11 статті 11 та пункту 22 статті 14 Закону і відповідно до розпоряджень КМУ /від 22.03.2017 р. № 250-р, від 31.05.2017 р. № 358-р, від 09.08.2017 р. № 546-р, від 06.09.2017 р. № 604-р, від 27.09.2017 р. № 674-р, від 04.10.2017 р. № 694-р, від 06.12.2017 р. № 864-р, від 13.12.2017 р. № 891-р, від 20.12.2017 р. № 936-р, від 27.12.2017 р. № 975-р/ до спеціального фонду державного бюджету перераховано 2 904,755 млн грн на забезпечення функціонування органів ДФС (у т.ч. оплату праці посадових осіб і працівників) за рахунок перевиконання загального обсягу митних платежів, визначеного помісячним розписом доходів загального фонду державного бюджету /перераховувалося 9,99% такого перевиконання за підсумками кожного місяця, крім грудня/. У звіті про виконання доходів державного бюджету вказані операції відображено за відповідним кодом класифікації доходів бюджету 19030000 (при цьому показники доходів загального фонду державного бюджету відображено з від’ємним значенням). Варто звернути увагу, що у 2017 р. ДФС не використала більшу частину цих коштів і Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» /п.6 ст.12 і п.26 ст.14/ визначено спрямування відповідних залишків коштів на таку ж мету. Зазначене свідчить про нераціональне використання у 2017 р. вказаних бюджетних коштів, які потенційно могли залишитися у загальному фонді і спрямовуватися на витрати загального фонду державного бюджету.

Водночас, лише за деякими видами доходів спеціального фонду затверджені показники не виконані у значних обсягах. Насамперед, мова йде про надходження в рамках програм секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу, які становили 26,6% плану (або на 670,4 млн грн менше). За Висновками РП зазначене є наслідком неповного виконання Міненерговугілля і Мінрегіоном умов для отримання коштів і продовження реалізації у 2017 р. програм «Продовження підтримки реалізації Енергетичної стратегії України» та «Підтримка секторальної політики – Підтримка регіональної політики України».

Відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу у 2017 р. продовжувався експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом. При цьому порівняно з 2016 р. розширено напрями використання коштів (на дороги не тільки державного, а й місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві), розповсюджено на всі області та м. Київ (у 2016 р. – лише Волинська, Львівська, Одеська та Чернівецька обл. і м. Київ) та змінено механізм перерахування таких понадпланових коштів до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (якщо у 2016 р. кошти перераховувалися до відповідних місцевих бюджетів у сумі 50% перевиконання щомісячних індикативних показників митних платежів на відповідній території, то у 2017 р. перерахування здійснювалося лише за умови перевиконання загального обсягу таких показників в цілому по Україні у сумі 50% такого перевиконання до відповідних місцевих бюджетів в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території). При цьому обсяг коштів, визначений для Енергетичної митниці, залишався у загальному фонді державного бюджету.

Поряд з тим, у 2017 р. (як і в 2016 р.) Уряду доручено погодити відповідні щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів у територіальному розрізі з Комітетом з питань бюджету. Керуючись вказаною нормою, Комітет з питань бюджету погодив подані Мінфіном відповідні індикативні показники на 2017 рік, а також уточнені індикативні показники на серпень-грудень 2017 р. у зв’язку із збільшенням планових показників митних платежів загалом на 9 076 млн грн згідно із законом від 13.07.2017 р.
 2137-VIII.

Крім того, зазначеною нормою Бюджетного кодексу Комітет з питань бюджету уповноважений у 2017 р. також погоджувати переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація відповідних заходів в рамках експерименту, затверджені відповідними обласними, Київською міською держадміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства. Відповідно до такої норми Комітетом з питань бюджету забезпечено погодження 44 переліків об’єктів (з них 16 – уточнені та 3 – додаткові) за зверненнями 24 обласних та Київської міської держадміністрацій.

За даними Казначейства за 2017 р. в рамках експерименту перераховано до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів 12 308,4 млн грн, а з урахуванням залишків попередніх років використано 9 201,9 млн грн. Загалом у 2015-2017 рр. в рамках експерименту спрямовано до спеціальних фондів місцевих бюджетів 15 122,7 млн грн, з яких використано 11 087,3 млн  грн, або 73,3%.

У звітах про виконання доходів державного і місцевих бюджетів вказані операції відображено за відповідними кодами класифікації доходів бюджету 19020000, 19020100 та 19020200 (при цьому показники доходів державного бюджету відображено з від’ємним значенням).

Доходи загального фонду державного бюджету від митних платежів за 2017 р. становили 304 692,2 млн грн, що на 10,8%, або на 29 708,6 млн грн, більше річного планового показника. Із зазначених коштів – 12 308,4 млн грн є по суті втратами доходів державного бюджету від реалізації експерименту.

Рахункова палата за результатами аудиту ефективності виконання органами ДФС повноважень у сфері державної митної справи та боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства відмітила, що протягом 2015-2016 рр. і І кварталу 2017 р. органами ДФС не забезпечено створення дієвої та ефективної системи контролю за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог законодавства з питань державної митної справи під час ввезення товарів на митну територію України, а також за повнотою і своєчасністю надходження до державного бюджету митних платежів. Забезпечення надходжень митних платежів у дослідженому періоді відбувалося за рахунок, насамперед, знецінення національної валюти, законодавчих змін у частині збільшення митних платежів, а також поступового збільшення обсягів зовнішньої торгівлі.

У 2017 р., як і в попередньому році, стан платіжної дисципліни платників податків продовжував погіршуватися. За даними ДФС на 01.01.2018 р. податковий борг за грошовими зобов‘язаннями, самостійно визначеними платниками податків та визначеними за результатами контрольної роботи (без урахування боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства), перед зведеним бюджетом становив 70 262,3 млн грн, що на 16 492,9 млн грн, або на 30,7%, більше ніж на початок минулого року. При цьому перед державним бюджетом такий борг збільшився на 14 163,4 млн грн, або на 31%, і становив 59 857,4 млн грн. Найбільші суми податкової заборгованості щодо державного бюджету становили і зросли за звітний період по ПДВ (24 965,8 млн грн, приріст – 34,5%), податку на прибуток підприємств (16 698 млн грн, приріст - 71,7%) та рентній платі за користування надрами (14 790,5 млн грн, приріст - 6,8%).

Згідно з інформацією на офіційному сайті ДФС у загальному обсязі податкового боргу перед зведеним бюджетом станом на 01.09.2017 р. найбільшу частку склали: податковий борг підприємств, не забезпечений активами для погашення (31,3%, або 25,6 млрд грн), борг підприємств системи ПАТ «Укрнафта» (19,2%, або 15,7 млрд грн), податковий борг підприємств, які перебувають у процедурах банкрутства або прийнято рішення суду про призупинення стягнення (12,6%, або 10,3 млрд грн), борг АР Крим, м. Севастополь, Донецької та Луганської областей (12,6%, або 10,3 млрд грн), борг банківських установ, які перебувають у процедурі ліквідації (9,2%, або 7,5 млрд грн). За даними ДФС на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних найбільшими боржниками з податкових зобов’язань перед державним бюджетом станом на 01.01.2018 р. є: ПАТ «Укрнафта» (13,9 млрд грн), ТОВ «Стейт Оіл» (2,1 млрд грн), АТ «Дельта банк» (2,1 млрд грн), НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (1,8 млрд грн), ТзОВ «Надра Геоцентр» (1,6 млрд грн), ПРАТ «Концерн Стирол» (1,3 млрд грн).

За 2017 рік списано податкового боргу щодо зведеного бюджету у сумі 4 968,2 млн грн проти 8 471,3 млн грн у 2016 р, а за платежами державного бюджету - 4 472,2 млн грн проти 7 441,7 млн грн у 2016 р. (або майже на 40% менше).

Обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань до зведеного бюджету зменшилися за рік на 954,6 млн грн і становили на кінець звітного періоду 4 106 млн грн, або 5,8% суми податкового боргу, з них щодо державного бюджету – 3 701 млн грн (за рік зменшилися на 1 055,7 млн грн, або на 22,2%).

Незважаючи на списання податкової заборгованості і надання платникам податків розстрочень податкових зобов‘язань, податковий борг продовжує зростати, що негативно впливає на виконання доходів державного бюджету, водночас у подальшому є потенційним джерелом надходження доходів за умови його погашення.

Варто відмітити, що протягом останніх років Рахункова палата і Комітет з питань бюджету постійно звертають увагу Уряду на вказану гостру проблему і необхідність її врегулювання, однак заходи ДФС з управління податковим боргом і його погашення на даний час не призвели до позитивних зрушень.

За інформацією ДФС загальний обсяг переплат до зведеного бюджету збільшився за рік на 7 931,1 млн грн, або на 18,9%, та станом на 01.01.2018 р. становив 49 942 млн грн (у т.ч.: надміру сплачені суми податків і зборів – 28 254 млн грн; платежі, які сплачені та будуть нараховані у наступному звітному періоді, – 21 688 млн грн), з них до державного бюджету – 38 002,8 млн грн, що на 6 173,8 млн грн більше ніж на початок року. Вагомі суми переплат до державного бюджету склалися щодо податку на прибуток підприємств (майже 16 млрд грн), рентної плати за користування надрами (5,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (1,7 млрд грн). При цьому за Висновками РП надміру сплачена рентна плата за користування надрами для видобування природного газу зросла за рік на 4 789,1 млн грн, або у 65 разів, внаслідок проведення взаєморозрахунків на підставі протокольних рішень згідно з порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.

За даними ДФС втрати доходів бюджетів від наданих податкових та митних пільг за 2017 рік склали 79 872,1 млн грн, що на 1 892,2 млн грн більше ніж за 2016 рік, з них найвагоміші втрати бюджету від пільгового оподаткування відбулися щодо: акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 38 000,7 млн грн, або 47,5% загальної суми втрат; ПДВ – 23 738,4 млн грн, або майже 29,7%; мита – 10 014,8 млн грн, або 12,5%; податку на майно (включаючи плату за землю) – 6 143,9 млн грн, або 7,7%.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За підсумками виконання державного бюджету за 2017 рік дефіцит становив 47 882,1 млн грн, або 1,6% ВВП при затвердженому граничному обсязі дефіциту – 77 647 млн грн (дефіцит у 2015 р. – 45 167,5 млн грн, або 2,3% ВВП, у 2016 р. – 70 262,1 млн грн, або 2,9% ВВП), у т.ч. за загальним фондом - 54 908,9 млн грн, або 88,1% граничного обсягу (62 328,1 млн грн), за спеціальним фондом – профіцит у сумі 7 026,8 млн грн при граничному обсязі дефіциту у сумі 15 318,9 млн грн. При цьому змінами до розпису державного бюджету за пропозиціями головних розпорядників коштів плановий показник дефіциту збільшено на 4 579,1 млн грн за спеціальним фондом в частині спрямування залишків коштів на початок звітного періоду з урахуванням їх цільового Нижчий показник дефіциту державного бюджету порівняно з його граничним обсягом обумовлений, насамперед, проведенням видатків і наданням кредитів з державного бюджету в обсягах, менших за бюджетні призначення, на що також звернуто увагу у Висновках РП.

До державного бюджету за 2017 рік надійшло 3 376,8 млн грн коштів від приватизації державного майна, або 19,7% затвердженого показника (17,1 млрд грн) /у 2015 р. – 0,9%, у 2016 р. – 1,1%/, що на 3 187,8 млн грн більше ніж у 2016 р.

Перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017 р., визначено Постановою КМУ від 12.05.2015 р. № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015-2017 роках» (із змінами).

За інформацією Фонду держмайна протягом 2017 р. відбувся продаж і надійшли кошти до державного бюджету щодо приватизації, зокрема:

пакетів акцій об’єктів групи В, Г, Е, що належать державі, на фондових біржах - на загальну суму 3078,3 млн грн /з них 25% акцій статутного капіталу ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (1004,7 млн грн), ПАТ «Київенерго» (759,6 млн грн), ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (728,2 млн грн), ПАТ «ДТЕК Західенерго» (417,2 млн грн), ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (143,8 млн грн)/, на аукціонах - на загальну суму 139,5 млн грн /з них пакет акцій розміром 99,99% ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» (82,8 млн грн), 33,33% ПАТ «Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива» (47,8 млн грн)/;

пакетів акцій об’єктів групи А, Д, Ж, що належать державі, на загальну суму 132,6 млн грн (загалом приватизовано 134 об’єкта малої приватизації).

При цьому Фондом держмайна зазначено, що основними причинами, які не дали змоги забезпечити виконання завдання із надходження коштів від приватизації державного майна у 2017 р., зокрема, є:

– непередача у визначений місячний строк уповноваженими органами управління (Мінекономрозвитку, Мінагрополітики, Укравтодором, Мінінфраструктури) до Фонду функцій з управління майном об’єктів приватизації у зв’язку з прийняттям рішення про їх приватизацію, непроведення в установленому порядку уповноваженими органами управління (Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Мінагрополітики) передприватизаційної підготовки 19 об’єктів;

– невирішення питання щодо доцільності приватизації обласних енергопостачальних підприємств (ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Миколаївобленерго», ВАТ «Тернопільобленерго», АК «Харківобленерго, ПАТ «Хмельницькобленерго») до або після запровадження стимулюючого тарифоутворення, необхідність вирішення питання щодо розміру пакета акцій ПАТ «Турбоатом», який пропонується до продажу;

– затримка з внесенням змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»;

- об’єкти, що пропонуються до приватизації, не користуються попитом.

Таким чином, значне невиконання плану надходжень від приватизації протягом останніх років свідчить як про недоліки планування таких надходжень, так і про недостатність та неефективність вжитих заходів з реалізації приватизаційної політики.

У зв’язку з невиконанням плану надходжень від приватизації державного майна і необхідністю їх заміщення іншими джерелами фінансування, керуючись частиною четвертою статті 15 Бюджетного кодексу, Урядом (розпорядження КМУ від 18.12.2017 № 921-р «Про збільшення у 2017 році обсягу джерел фінансування державного бюджету у зв’язку із зменшенням його за іншими джерелами фінансування») за погодженням з Комітетом з питань бюджету у грудні 2017 р. було перерозподілено планові показники щодо джерел фінансування державного бюджету у сумі 13 725 млн грн: зменшено за кодом 500000 «Надходження від приватизації державного майна» та збільшено за кодом 401000 «Запозичення». Зазначене не вплинуло на обсяг дефіциту державного бюджету, але спричинило зростання обсягу державного боргу.

У 2017 р. державні запозичення здійснені загалом у сумі 478 699,1 млн грн (у т.ч. внутрішні – 375 268 млн грн, зовнішні – 103 431,1 млн грн), що на 171 034,2 млн грн більше ніж у 2016 р.

Державні запозичення до загального фонду здійснені в обсязі 471 252,6 млн грн, що на 296 465,5 млн грн, або в 2,7 раза, більше встановленого Законом плану (у 2016 р. надійшло 300 907,2 млн грн). Перевищення планових показників є результатом реалізації норм, які надають право здійснювати понадпланові запозичення, а саме: статті 16 Закону (щодо права випуску понадпланових ОВДП для капіталізації банків), пункту 10 Прикінцевих положень Закону (щодо обміну ОВДП, що є у власності НБУ, на нові ОВДП), частини четвертої статті 15 Бюджетного кодексу (щодо заміщення джерел фінансування державного бюджету) та частини сьомої статті 16 Бюджетного кодексу (щодо права здійснювати правочини з державним боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов’язань).

Внутрішні державні запозичення залучені до загального фонду у сумі 375 268,1 млн грн (в 3,6 рази більше затвердженого обсягу) переважно шляхом випуску ОВДП, з яких:

85 001,2 млн грн (22,7% загального обсягу внутрішніх запозичень) – залучено безпосередньо для фінансування дефіциту загального фонду державного бюджету;

219 563,9 млн грн (58,5% загального обсягу внутрішніх запозичень) – здійснено правочин з державним боргом шляхом обміну ОВДП, що є у власності НБУ, на нові ОВДП відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону та постанови КМУ від 04.10.2017 р. № 748 «Про здійснення у 2017 році правочину з державним боргом» (так званий «репрофайлінг»). При цьому ОВДП, які підпали під репрофайлінг і мали погашатися протягом 2017-2030 рр., були конвертовані у довгострокові ОВДП різної строковості погашення, з яких 145 172,9 млн грн – ОВДП з прив’язкою доходності до рівня інфляції і погашенням з 2035 р. по 2047 р., 74 391 млн грн – ОВДП з фіксованою рівнем доходності (від 8,12% до 11,3% річних) і погашенням з 2025 р. по 2035 р.;

70 703 млн грн (18,8% загального обсягу внутрішніх запозичень) – відповідно до статті 16 Закону здійснено понадпланові випуски ОВДП з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків, тобто з цільовим спрямування відповідних коштів (у 2015 р. – 75 037 млн грн, у 2016 р. – 129 215,5 млн грн), а саме:

ПАТ КБ «Приватбанк» - 48 365 млн грн /постанови КМУ від 22.02.2017 р. № 89 (випуск ОВДП в розмірі 9,8 млрд грн із строком обігу 15 р. та відс. ставкою доходу 6% річних) та від 23.06.2017 р. № 443 (випуск ОВДП в розмірі 38,565 млрд грн із строком обігу 17 р. та відс. ставкою доходу 9,8% річних)/;

ПАТ «Ощадбанк» - 14 616 млн грн /постанови КМУ від 01.02.2017 р. № 55 (випуск ОВДП в розмірі 3,46 млрд грн із строком обігу 10 р. та відс. ставкою доходу 6% річних), від 06.03.2017 р. № 122 (випуск ОВДП в розмірі 5,4 млрд грн із строком обігу 15 р. та відс. ставкою доходу 5% річних) та від 27.12.2017 р. № 1039 (випуск ОВДП в розмірі 5,75 млрд грн із строком обігу 16 р. та відс. ставкою доходу 9,2% річних)/;

ПАТ «Укрексімбанк» - 7 722 млн грн /постанови КМУ від 01.02.2017 р. № 54 (випуск ОВДП в розмірі 3 млрд грн із строком обігу 10 р. та відс. ставкою доходу 6% річних) та від 06.03.2017 р. № 123 (випуск ОВДП в розмірі 4,7 млрд грн із строком обігу 15 р. та відс. ставкою доходу 9% річних)/.

Згідно з пояснювальною запискою до Звіту у 2017 р. середньозважена відсоткова ставка за розміщеними ОВДП становила 11,7% річних (у 2015 р. – 12,25%), а середній строк до погашення розміщених на аукціонах ОВДП - 1,97 року (у 2015 р. – 0,43 року, у 2016 р. – 2,35 року).

Належить звернути увагу, що протягом 2008-2017 рр. з державного бюджету шляхом випуску ОВДП спрямовано на збільшення статутних капіталів банків загалом 266,1 млрд грн (у т.ч.: ПАТ КБ «Приватбанк» - 155,4 млрд грн, ПАТ «Ощадбанк» - 45,9 млрд грн, ПАТ «Укрексімбанк» - 35,8 млрд грн, ПАТ «Укргазбанк» - 13,1 млрд грн, ПАТ «Родовід Банк» - 12,3 млрд грн, АКБ «Київ» -3,6 млрд грн), з яких у 2016 р. – 45,6% загального обсягу, у 2017 р. – 26,6%. З приводу таких операцій Мінфіном повідомлено, що участь держави у капіталізації банків не мала на меті здійснення державою інвестицій, а була антикризовим заходом, застосованим за рекомендаціями МВФ та Світового банку з огляду на кращу світову практику та спрямованим на стабілізацію всієї банківської системи та захист інтересів вкладників, що дозволило не допустити зруйнування фінансової системи України та зняти соціальну напругу. Разом з тим, поповнення статутного капіталу державних банків не бюджетними коштами, а ОВДП з виплатою купонного доходу щороку створює значне навантаження на державний бюджет у зв’язку з обслуговуванням ОВДП упродовж терміну їх обігу. При цьому такі операції відображаються в показниках фінансування бюджету і, незважаючи на значні обсяги відповідних витрат державного бюджету, не впливають на рівень його дефіциту. Відтак, доцільно розглянути можливість зміни способу державної підтримки діяльності банків, що також рекомендується у Висновках РП.

Щодо репрофайлінгу слід звернути увагу, що за інформацією Мінфіну такий правочин дозволив зменшити погашення державного внутрішнього боргу у 2017 р. на 11,1 млрд грн, у 2018 р. - на 46 млрд грн, у 2019 р. – на 67 млрд грн, у 2020 р. – на 35,4 млрд грн. Разом з тим, реалізація такого правочину може потребувати додаткових витрат на обслуговування державного боргу у наступних бюджетних періодах (у разі зростання інфляції на рівень більше 10%) та у разі зменшення частки прибутку НБУ, що перераховується до державного бюджету. Крім того, згідно з пунктом 17 Прикінцевих положень Закону Кабінету Міністрів доручалося у місячний строк з дня здійснення такого правочину подати Верховній Ради пропозиції щодо змін до державного бюджету у частині зменшення видатків на обслуговування державного боргу та збільшення видатків на розвиток автомобільних доріг. Дане положення було включено до Закону при прийнятті законопроекту про державний бюджет на 2017 рік за пропозицією Комітету з питань бюджету. При цьому прогнозувалося, що у разі здійснення репрофайлінгу на початку року, може виникнути економія видатків на обслуговування державного боргу у сумі близько 20,5 млрд грн. Оскільки у І кварталі 2017 р. не було здійснено такого правочину, Комітет з питань бюджету у квітні-травні 2017 р. декілька разів заслуховував дане питання за участю уповноважених представників Мінфіну і НБУ та рекомендував таким державним органам прискорити його врегулювання. Однак, репрофайлінг здійснено лише 6 жовтня 2017 р., внаслідок чого за інформацією Мінфіну немає економії коштів з обслуговування державного боргу і відповідно Урядом не виконано пункт 17 Прикінцевих положень Закону.

Зовнішні державні запозичення за загальним фондом становили 95 984,6 млн грн, або 135,4% затвердженого обсягу, у т.ч.:

78 857,3 млн грн отримано внаслідок випуску ОЗДП на суму 3 млрд дол. США (Постанова КМУ від 18.09.2017 р. № 696 «Про здійснення державних зовнішніх запозичень у 2017 році», згідно з якою випущено ОЗДП з доходом за ставкою 7,375% річних та їх погашенням у 2031 і 2032 рр.). З таких коштів 44 168,7 млн грн (або 1 681,88 млн дол. США) спрямовано для здійснення обміну та/або викупу ОЗДП 2015 р. першої та другої серій (з доходністю 7,75% річних та з погашенням у 2019 р. на суму 1 160,91 млн дол. США, у 2020 р. – 415,15 млн дол. США), у т.ч. 1 576,06 млн дол. США – номінальна сума такого обміну, а 105,82 млн дол. США – його ціна і накопичений купонний дохід до дати здійснення розрахунків (ціна обміну та/або викупу ОЗДП 2015 р. першої та другої серій становила відповідно 106% та 106,75% від їх номінальної вартості). Право на здійснення такої операції передбачено частиною сьомою статті 16 Бюджетного кодексу;

16 726,7 млн грн (або 600 млн євро) – другий транш в рамках Третьої програми макрофінансової допомоги Європейського Союзу;

400,6 млн грн (15 млн дол. США) – позика МБРР для реалізації проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».

Разом з тим, згідно з Висновками РП у 2017 р. не отримано третього траншу макрофіскальної допомоги ЄС в сумі 600 млн євро внаслідок невиконання Україною частини умов.

У пояснювальній записці до Звіту вказано, що в цілому середньозважена відсоткова ставка за державними зовнішніми запозиченнями у 2017 р. становила 5,16% (у 2015 р. – 1,6%, у 2016 р. – 1,1%).

До спеціального фонду надійшли державні зовнішні запозичення /кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій (далі – МФО) для реалізації інвестиційних проектів/ в обсязі 7 446,5 млн грн, що становить лише 46,2% плану (у 2015 р. – 44,8%, у 2016 р. – 45,1%). При цьому у 2017 р. взагалі не надходили кошти кредитів (позик) на реалізацію передбачених у додатку № 9 до Закону таких проектів:

"Реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород" від ЄБРР (320,7 млн грн) /хоча Угоду підписано ще 01.12.2014/ і від ЄІБ (279,3 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 15.07.2015 р. № 603-VIII/;

"Будівництво високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська" від ЄІБ (946,9 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законами від 01.04.2009 р. №1215-VI і від 08.04.2015 р. № 297-VIII/;

"Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська" від ЄІБ (1358 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 18.09.2012 р. №5256-VI/;

"Вища освіта України"» від ЄІБ (80 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 08.11.2017 р. №2186-VIІІ/;

"Розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві" від ЄІБ (130,2 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 20.06.2012 р. №4987-VI/;

"Надзвичайна кредитна програма для відновлення України" від ЄІБ (1600 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 22.04.2015 р. №346-VIII/;

"Програма розвитку муніципальної інфраструктури України" від ЄІБ (215 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 03.02.2016 р. № 975-VIII/;

"Розвиток міського пасажирського транспорту в містах України" від ЄІБ (117 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 12.04.2017 р. № 2009-VIII/;

"Європейські дороги України ІІ (Проект покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва)" від ЄІБ (1100 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 16.11.2011 р. №4042-VI/;

"Основний кредит для аграрної галузі – Україна" від ЄІБ (60 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 20.09.2016 р. №1530-VIІІ/;

"Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську" від ЄІБ (400 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 02.09.2014 р. №1665-VІІ/;

"Незв’язаний фінансовий кредит" (проекти щодо відновлення Сходу України) від Кредитної установи для відбудови (602,7 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 15.07.2015 р. № 605-VIII/;

"Проект муніципального водного господарства м. Чернівці, стадія І" від Кредитної установи для відбудови (170 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 27.01.2016 р. №943-VIІІ/;

проекти з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону від Уряду Республіки Польща (69,2 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 03.02.2016 р. №977-VIІІ/;

"Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації" від Японського агентства міжнародного співробітництва (55,8 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 02.09.2015 р. №664-VIІІ/;

"Проект з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні" від Ексімбанку Угорщини (в частині реалізації Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини)» (100 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 23.03.2017 р. №1978-VIІІ/.

За результатами проведеного у 2017 р. аналізу стану залучення та використання позик МФО Рахункова палата відмітила, що проблемними питаннями, які негативно впливають на стан вибірки коштів МФО, є: відсутність стратегії реформування відповідного сектору економіки (енергетичний сектор, сектор транспортної інфраструктури, соціальний сектор); необхідність змін до законодавства (житлово-комунальний сектор, сектор транспортної інфраструктури, соціальний сектор); довготривала підготовка тендерної документації (житлово-комунальний сектор, сектор транспортної інфраструктури, енергетичний сектор); довготривале узгодження відведення земельних ділянок (енергетичний сектор, сектор транспортної інфраструктури); низька інституційна спроможність відповідального виконавця та бенефіціарів проектів (житлово-комунальний сектор, соціальний сектор); відсутність коштів для сплати ПДВ (житлово-комунальний сектор, сектор транспортної інфраструктури). Відмічено також, що протягом 2014–2016 рр. завершено реалізацію 9 проектів МФО на суму 1 380,5 млн дол. США, з них анульовано доступних ресурсів у сумі 103,1 млн дол. США, наслідок цього – невикористання дешевих ресурсів для реформування відповідного сектору економіки, в окремих випадках – недосягнення мети проекту та неефективне використання бюджетних коштів (включаючи втрати від сплати разової комісії).

Загалом Рахунковою палатою зауважено, що незадовільний стан використання коштів МФО є результатом неефективного здійснення відповідальними виконавцями нагляду і контролю за реалізацією беніфіціарами проектів та свідчить про незадовільну роботу відповідальних виконавців (Мінрегіону, Міненерговугілля, Укравтодору, МОЗ, Мінсоцполітики, відповідних органів місцевого самоврядування), а також Мінфіну, який є координатором діяльності, а в ряді випадків – відповідальним виконавцем або учасником реалізації проектів МФО.

Протягом останніх років Комітет з питань бюджету постійно звертає увагу Уряду на низький рівень залучення зовнішніх запозичень на реалізацію інвестиційних проектів, повільне використання таких коштів та необхідність вжиття заходів щодо своєчасного та ефективного впровадження відповідних інвестиційних проектів. Однак, низькій рівень залучення кредитів (позик) до спеціального фонду державного бюджету у 2017 р. свідчить про нерезультативність вжитих заходів з впровадження спільних з МФО проектів, системні недоліки в плануванні та використанні таких коштів.

У 2017 р. витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов’язань (без урахування коригувань щодо внутрішніх зобов’язань) становили 473 957,4 млн грн, що в 2,3 раза більше ніж у 2016 р.

Платежі з погашення державного боргу становили 363 501,3 млн грн, що більше у 2,8 раза затвердженого плану (129 559 млн грн) та у 3,3 раза факту за 2016 р. (111 410 млн грн), у т.ч. на: погашення внутрішнього боргу – 297 028,7 млн грн, або 301,2% затвердженого плану; погашення зовнішнього боргу – 66 472,6 млн грн, або 214,9% затвердженого плану. Таке перевищення планових показників пов’язано з відображенням у звітності негрошових операцій (у сумі 266 192,5 млн грн, або 73,2% загального обсягу витрат), які не могли бути передбачені при затвердженні державного бюджету на 2017 рік, а саме:

219 563,9 млн грн – відображення репрофайлінгу (відповідно до пункту 10 Прикінцевих положень Закону), про що вище зазначалося;

41 389,7 млн грн (або 1 576,06 млн дол. США) – відображення погашення ОЗДП 2015 р. першої та другої серій в рамках їх обміну та/або викупу на нові ОЗДП на підставі Постанови КМУ від 18.09.2017 р. № 696 (відповідно до частини сьомої статті 16 Бюджетного кодексу), про що вище зазначалося, з метою зменшення пікового навантаження на державний бюджет з погашення державного боргу у 2019-2020 рр.;

5 238,9 млн грн – відображення погашення в рахунок державного боргу номінальної вартості конфіскованих ОВДП (відповідно до пункту 10 статті 11 Закону) на виконання Вироку від 28.03.2017 р. та роз’яснення від 19.05.2017 Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/4135/17) /така операція також відображена у звітності за показником «Коригування»/.

Видатки на обслуговування державного боргу проведено у сумі 110 456,1 млн грн, що на 0,3% менше затвердженого плану із змінами і на 0,1% менше уточненого плану /бюджетні призначення протягом року були загалом зменшені на 775,8 млн грн (відповідно до законів від 13.07.2017 р. №2137-VIII і від 09.11.2017 р. № 2191-VIII та розпоряджень КМУ від 27.09.2017 р. № 689-р і від 21.12.2017 № 935-р)) та на 15,3% більше факту за 2016 р.

На 2017 рік статтею 6 Закону затверджено граничний обсяг надання державних гарантій у сумі 31 678,6 млн грн та в обсязі до 700 млн дол. США (з метою доформування стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду), при цьому уповноважено Комітет з питань бюджету погоджувати відповідні рішення Уряду. За звітний період надано державних гарантій у сумі 8 028,9 млн грн (у 2016 р. - 21 851 млн грн) відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 6 Закону на підставі 6 постанов КМУ, погоджених з Комітетом з питань бюджету, а саме для забезпечення виконання:

зовнішніх зобов’язань ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"» на суму 250 млн дол. США, або 6 965,2 млн грн /постанова КМУ від 06.12.2017 р. № 936/;

внутрішніх зобов’язань суб’єктів господарювання за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, загалом у сумі 1 063,7 млн грн (при граничному обсязі - до 7 млрд грн), у т.ч.: ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» - 528,98 млн грн /постанова КМУ від 04.10.2017 р. № 746/, ДП «Київський бронетанковий завод» - 381,4 млн грн /постанова КМУ від 04.10.2017 р. № 747/, ТОВ «НВЦ «Інфозахист» - 110 млн грн /постанова КМУ від 06.12.2017 р. № 965/, ТОВ «ЕСОММ Со» - 31,45 млн грн /постанова КМУ від 06.12.2017 р. № 941/, ТОВ «РДЛ» - 11,86 млн грн /постанова КМУ від 06.12.2017 р. № 964/.

Однак, незважаючи на надані державні гарантії, у пояснювальній записці до Звіту вказано, що фактично позичальниками у 2017 р. не було отримано кредитних коштів.

Варто також зауважити, що Комітетом з питань бюджету було розглянуто та погоджено 21 постанову КМУ щодо надання у 2017 р. державних гарантій на загальну суму 13 388,8 млн грн (що на 67% більше, ніж надано гарантій), з них для:

реалізації програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, - на загальну суму 5 368,9 млн грн /надано гарантії у сумі 1 063,7 млн грн, або 19,8%/, у т.ч. за зверненням:

-  Міноборони про погодження постанов КМУ від 04.10.2017 р. №№ 745-747, № 758 на загальну суму 4 649,75 млн грн /надано гарантії у сумі 910,39 млн грн, або 19,6%/;

- ГУР Міноборони про погодження постанов КМУ від 06.12.2017 р. №№ 941-944, № 960, №№ 963-965 на загальну суму 369,196 млн грн /надано гарантії у сумі 153,3 млн грн, або 41,5%/;

- ГУ Нацгвардії МВС про погодження постанови КМУ від 06.12.2017 р. №№ 941 на суму 250 млн грн і МВС про погодження постанови КМУ від 13.12.2017 р. № 978 на суму 100 млн грн /гарантії не надавалися/;

реалізації інвестиційних проектів у вугільній галузі за зверненнями Міненерговугілля про погодження постанов КМУ від 18.12.2017 р. №№ 999-1002 та від 20.12.2017 р. № 995 і № 996 на загальну суму 1054,6 млн грн /гарантії не надавалися/.

Крім того, Урядом прийнято рішення про надання у 2017 р. державної гарантії за зобов’язаннями Державної іпотечної установи за кредитом (позикою) у сумі 500 млн дол. США /постанова КМУ від 20.12.2017 р. № 1065/, однак таке рішення було оприлюднено лише 30.12.2017 р. і у зв’язку із завершенням бюджетного періоду Комітет з питань бюджету таке питання не розглядав і відповідно гарантія не надавалася.

Таким чином, дії Уряду і відповідних центральних органів виконавчої влади з надання державних гарантій у звітному періоді були малорезультативними, зокрема, неефективними були заходи з підготовки і прийняття лише наприкінці року відповідних постанов КМУ, внаслідок чого більшість з них (16 - з 22, які надходили до Комітету з питань бюджету) не були реалізовані і втратили свою актуальність.

У 2017 р. витрати на обслуговування і погашення кредитів, взятих під державні гарантії у попередні роки, здійснювалися відповідно до бюджетних призначень і становили загалом 8 184,5 млн грн (у 2016 р. – 8 620,1 млн грн), з них щодо: розвитку мережі автомобільних доріг загального користування (код 3111030) – 4 902,5 млн грн; реалізації проекту «Створення Національної супутникової системи зв’язку» (код 6381130) – 1 422,7 млн грн; кредитів, залучених ДП "Укрмедпостач" для реалізації інвестиційного проекту (код 2301280) – 347,1 млн грн; реалізації проектів соціально-економічного розвитку (код 1101470) – 284,6 млн грн. При цьому на виконання державою гарантійних зобов’язань за спеціально визначеною бюджетною програмою (код 3511600) при плані 1255,9 млн грн проведені платежі у сумі 1211,4 млн грн, а саме виконано гарантійні зобов’язання за ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об’єктів Київського регіону» - 755,8 млн грн (гарантійна угода від 16.06.2011), ПАТ «Лисичанськвугілля» – 455,6 млн грн (гарантійна угода від 26.12.2011). Загалом зазначені витрати зменшилися на 5,1% порівняно з 2016 р., проте залишалися значними і є наслідком поширеної у попередніх роках практики проведення операцій щодо надання державних гарантій за кредитами, безпосереднім джерелом повернення яких є кошти державного бюджету, що в результаті призвело до збільшення боргового навантаження на державний бюджет і відволікання значної частини бюджетних коштів на такі виплати.

Стан розрахунків підприємств-позичальників за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з державним бюджетом протягом багатьох років залишається проблемним, про що свідчить загальний обсяг відповідної простроченої заборгованості на 01.01.2018 р. у сумі 56 145,4 млн грн (з них заборгованість 25 суб’єктів господарювання, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті їх ліквідації, - 8 068,4 млн грн, або 14,4% загального обсягу), який збільшився за рік на 6 882,2 млн грн переважно внаслідок девальвації гривні до іноземних валют. Згідно із звітними даними найбільші суми заборгованості на кінець 2017 р. мають: концерн «Украгротехсервіс» (10 350,1 млн грн), ВАТ «Оріана» (5 705,5 млн грн), ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (4 459,2 млн грн), корпорація «Украгропромбіржа» (4 275,6 млн грн), УЗТФ «Біомед» (3 224,1 млн грн), ВАТ «ЗАлК» (2 198,8 млн грн), Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (2 129,1 млн грн), ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (1 972,1 млн грн).

При цьому відповідно до статей 25 і 34 Закону та постанов КМУ від 13.12.2017 № 994 /щодо списання простроченої заборгованості за кредитами, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданими на поворотній основі, яка обліковується за Міненерговугілля/ і № 967 /щодо списання непогашених сум субкредитів, наданих ДП “Центр державного земельного кадастру”/ за інформацією у Висновках РП списано 297,3 млн грн заборгованості перед державним бюджетом.

Протягом звітного періоду повернуто до державного бюджету коштів позик 38 суб’єктами господарювання загалом у сумі 5 429,8 млн грн, що хоча більше на 26,3% ніж розрахунково планувалося, однак є незначним обсягом порівняно із загальним обсягом відповідної простроченої заборгованості.

У Висновках РП відмічено, що Уряд, Мінфін і ДФС не забезпечили суттєвих зрушень у поліпшенні розрахунків з погашення такої простроченої заборгованості перед державним бюджетом.

Зазначене свідчить про недостатнє застосування механізмів погашення відповідної заборгованості, визначених статтею 17 Бюджетного кодексу (залучення суб’єктів господарювання для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості, щодо стягнення якої органам ДФС відмовлено, здійснення на відкритих аукціонах продажу права вимоги погашення простроченої більше 3 років заборгованості).

Належить також звернути увагу, що за результатами аналізу у 2017 р. звітності щодо державного та гарантованого державою боргу Рахункова палата рекомендувала Уряду забезпечити контроль за належним функціонуванням Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/фінансовою допомогою /створено відповідно до постанови КМУ від 02.03.2011 р. № 174 як постійно діючий робочий орган/ та Міжвідомчої робочої групи із забезпечення моніторингу ефективного використання коштів, залучених суб’єктами господарювання та головними розпорядниками бюджетних коштів під державні гарантії /створено відповідно до постанови КМУ від 30.04.2014 р. № 124/. Такі органи створені з метою сприяння координації діяльності центральних органів виконавчої влади щодо стягнення відповідної простроченої заборгованості та недопущення завдання збитків державному бюджету, однак протягом 2015-2016 рр. засідання Міжвідомчої робочої групи взагалі не проводилися, а Комісія провела лише одне засідання (у квітні 2015 р.).

Згідно з Висновками РП на погашення й обслуговування державного і гарантованого державою боргу у 2017 р. витрачено майже чверть надходжень державного бюджету, ці витрати є порівнянними з розміром сукупних видатків зведеного бюджету на економічну діяльність, охорону здоров’я і оборону, а ризики збільшення в майбутньому боргових платежів посилюються знеціненням гривні та подальшим здійсненням державних запозичень для погашення боргу.

Станом на 31.12.2017 р. державний та гарантований державою борг загалом становив 2 141 674,4 млн грн (76 305,2 млн дол. США), або 71,8% ВВП (при 79% на кінець 2015 р. та 80,9% на кінець 2016 р.).

Згідно з вимогами частини другої статті 18 Бюджетного кодексу загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Уряд має невідкладно звернутися до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подати Верховній Раді для схвалення план заходів з приведення загального обсягу відповідного боргу до встановлених цим Кодексом вимог. Натомість згідно з пунктом 23-1 розділу VI Бюджетного кодексу такі положення не застосовуються у випадках введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану або проведення на території України антитерористичної операції.

Таким чином, на кінець звітного періоду показник загального обсягу боргу держави відносно ВВП зменшився порівняно з 2015 і 2016 роками, але залишається значно вищим граничної величини боргу, хоча є законодавчо допустимим у сьогоднішніх умовах.

Обсяг державного боргу збільшився за рік на 182 876,6 млн грн (або на 11,1%) і на 31.12.2017 р. становив 1 833 709,9 млн грн, або 65 332,8 млн дол. США (85,6% загального обсягу державного і гарантованого державою боргу), що на 9 979,65 млн грн більше встановленого статтею 5 Закону його граничного обсягу (1 823 730,2 млн грн). Водночас, коригування граничного обсягу державного боргу відбулося внаслідок реалізації статті 16 Закону (понадпланові випуски ОВДП у сумі 70,7 млрд грн для капіталізації банків) та пункту 10 Прикінцевих положень Закону. Таким чином, фактичний обсяг державного боргу на кінець 2017 р. не перевищив граничного обсягу з урахуванням законодавчих норм щодо його коригування. При цьому приріст такого боргу за звітний період є наслідком перевищення надходжень від державних запозичень (включаючи випуск ОВДП для капіталізації банків) над витратами на погашення державного боргу та девальвації гривні до іноземних валют, в яких номіновано державний борг.

Державний зовнішній борг збільшився за рік на 2 441,7 млн дол США (на 6,8%) та склав 38 490,1 млн дол. США (58,9% державного боргу), державний внутрішній борг збільшився на 82 753,9 млн грн (на 12,3%) і становив 753 399,4 млн грн (41,1% державного боргу). На кінець 2017 р. відношення державного боргу до ВВП становило 61,5% порівняно з 67,1% на кінець 2015 р. та 69,2% на кінець 2016 р.

Гарантований державою борг на кінець 2017 р. становив 307 964,6 млн грн, або 10 972,4 млн дол. США, що на 29 036,7 млн грн (або на 10,4%) більше факту на кінець 2016 р. та на 271 404,1 млн грн менше встановленого статтею 5 Закону його граничного обсягу (579 368,7 млн грн), у т.ч.: гарантований зовнішній борг – 10 499,3 млн дол. США, гарантований внутрішній борг – 13 279,6 млн грн. Приріст такого боргу за звітний період пов’язаний в основному із зарахуванням у квітні 2017 р. до міжнародних резервів НБУ четвертого траншу МВФ в рамках програми «Механізм розширеного фінансування» у сумі 1 млрд дол. США.

За звітний період погіршилася динаміка окремих показників боргової безпеки, зокрема: обсяг державного і гарантованого державою боргу на одну особу /50,5 тис. грн проти 45,3 тис. грн на кінець 2016 р./ та відношення погашення і обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету /59,7% проти 33,6% за 2016 р., при критичному рівні згідно з методологічними рекомендаціями – 16%/.

У Висновках РП відмічено, що управління державним боргом у 2017 р. здійснювалося ситуативно і непрогнозовано. Зокрема, звернуто увагу, що тільки наприкінці року Уряд виконав вимоги пункту 3-1 частини першої статті 21 Бюджетного кодексу, а саме затвердив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2017-2019 роки /постанова КМУ від 01.12.2017 р. № 905/, при тому що востаннє така стратегія затверджувалася у 2013 р. на період 2013-2015 рр. У свою чергу Комітет з питань бюджету протягом останніх років постійно звертав увагу Уряду на необхідність термінового затвердження зазначеного документу.

Загалом у Висновках РП зауважено, що темп зростання державного і гарантованого державою боргу (11%) у 4,4 раза перевищив зростання економіки (2,5%), що разом із значною часткою заборгованості в іноземній валюті (69,9%) в умовах девальвації гривні підвищує валютний ризик боргу, а відтак збільшить у середньостроковій перспективі витрати на погашення й обслуговування державного боргу, зменшивши фінансові можливості для реалізації пріоритетних соціально-економічних програм.

Залишки коштів державного бюджету станом на 31.12.2017 р. становили 43 908,9 млн грн і збільшилися за 2017 рік на 9 290,5 млн грн внаслідок перевищення за спеціальним фондом надходжень державного бюджету над здійсненими витратами. Однак залишки коштів загального фонду на кінець року становили 3 183 млн грн і зменшилися на 5 999,4 млн грн, або в 2,9 раза, що є найнижчим показником на кінець бюджетного періоду за останні три роки (на кінець 2015 р. – 26,2 млрд грн, на кінець 2016 р. – 9,2 млрд грн). Такі незначні залишки коштів загального фонду обмежили можливість їх функціонального призначення як оборотного залишку бюджетних коштів для покриття тимчасових касових розривів на початку 2018 р. Залишки коштів спеціального фонду зросли на 15 289,9 млн грн і становили 40 725,9 млн грн.

Водночас, за інформацією Казначейства станом на 01.01.2018 р. залишки коштів на єдиному казначейському рахунку становили 5 098,8 млн грн, що значно менше ніж на початку попередніх двох років (2016 р. – 9 017,3 млн грн, 2017 р. – 14 257,8 млн грн).

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

Видатки державного бюджету за 2017 р. становили 839 453 млн грн, або 99,8% бюджетних призначень та 96,4% плану з урахуванням змін (не проведено видатків проти уточненого плану на суму 31 037 млн грн). За загальним фондом проведено видатки в сумі 757 521,4 млн грн, рівень виконання планових показників становив 98,6% бюджетних призначень та уточненого плану (не проведено видатків на суму 10 462,2 млн грн) і був нижчим, ніж у 2016 р. (99,3%), але перевищував показники попередніх років (у 2015 р. - 98,2%, у 2014 р. – 96,5%).

При цьому у зв’язку з внесенням змін до бюджетних призначень шляхом здійснення перерозподілів видатків між бюджетними програмами головних розпорядників коштів внесені зміни до розпису державного бюджету та зменшено план асигнувань загального фонду головних розпорядників коштів по видатках загалом на 189,6 млн грн і відповідно збільшено на таку суму план асигнувань загального фонду по міжбюджетних трансфертах.

Питома вага видатків державного бюджету (без міжбюджетних трансфертів) у зведеному бюджеті за звітний період становила 53,6% проти 58,6% у 2016 р., 59,3% у 2015 р. і 57,3% у 2014 р.

Порівняно з попереднім роком касові видатки збільшилися на 154 569,3 млн  грн, або на 22,6% (без врахування міжбюджетних трансфертів – на 77 361,6 млн грн, або на 15,8%).

Касові видатки загального фонду проти 2016 р. збільшилися на 114 916,7 млн грн, або на 17,9% (без врахування міжбюджетних трансфертів – на 48 344,3 млн грн, або на 10,8%).

Таке зростання відбулося переважно за рахунок збільшення видатків загального фонду на виконання загальнодержавних функцій на 22 960,6 млн грн, або на 19,8%, обсяг яких становив 138 914,2 млн грн, з яких на обслуговування державного боргу – 110 456,1 млн грн (на 14 661,9 млн грн, або на 15,3% більше ніж у 2016 р.).

У звітному періоді відбулося подальше нарощування обсягів видатків на забезпечення національної безпеки і оборони, органів судової влади і нагляду за додержанням законів.

Так, видатки загального фонду на громадський порядок, безпеку та судову владу становили 76 546,6 млн грн (їх обсяг проти 2016 р. збільшився на 18 995,9 млн грн, або на 33%), у т.ч. на діяльність із забезпечення громадського порядку, боротьбу із злочинністю та охорону державного кордону (забезпечення функціонування органів і установ МВС, Держприкордонслужби, Нацгвардії, Нацполіції) – 36 665,2 млн грн (відповідно на 4 930,8 млн грн, або на 15,5%), судову владу – 7 397,8 млн грн (на 3 365,4 млн грн, або на 83,5%), протипожежний захист та рятування - 7 631,6 млн грн (на 2 558,6 млн грн, або на 50,4%), нагляд за додержанням законів та представницькі функції в суді (забезпечення функціонування органів прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) – 5 617,9 млн грн (на 2 522,8 млн грн, або на 81,5%), діяльність у сфері безпеки держави (забезпечення функціонування НАБУ, РНБО, СБУ, Управління державної оборони, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв’язку в частині видатків на розвиток та модернізацію відповідної системи) – 9 719 млн грн (на 2 447,3 млн грн, або на 33,7%), іншу діяльність у сфері громадського порядку, безпеки та судової влади (забезпечення функціонування ДМС, Мін'юсту, Координаційного центру з надання правової допомоги, Держспецзв’язку) – 5 134,7 млн грн (на 2 191,2 млн грн, або на 74,4%).

Щодо видатків загального фонду на оборону, то вони збільшилися на 8 449,1 млн грн (на 15,1%) і їх фактичний обсяг становив 64 300,9 млн грн.

Довідково слід зауважити, що загалом видатки на забезпечення органів державної влади, які забезпечують національну безпеку і оборону, визначено у державному бюджеті на 2017 рік на підставі Рішення РНБО від 13.09.2016 р. "Про пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України", введеного в дію Указом Президента України від 16.09.2016 р. № 404. Зазначеним Рішенням РНБО такі видатки запропоновано передбачити в обсязі 5% ВВП для сектору безпеки і оборони, у т.ч. не менше 3% ВВП - на оборону, при цьому фінансове забезпечення потреб сектору безпеки і оборони передбачити в обсязі не менше 129 267,94 млн грн, у т.ч. не менше 114 800 млн грн - із загального фонду, 8 467,94 млн грн - зі спеціального фонду (виходячи із прогнозного обсягу ВВП, уточненого постановою КМУ від 31.05.2017 р. №385 /2 845,8 млрд грн/, 5% ВВП – 142,3 млрд грн, 3% ВВП – 85,4 млрд грн). У державному бюджеті видатки для сектору безпеки і оборони загалом затверджено (зі змінами) в сумі 136,7 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 123,1 млрд грн, спеціальний фонд – 13,6 млрд грн), при цьому уточнений план визначено в сумі 145,8 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 123,8 млрд грн, спеціальний фонд - 22 млрд грн).

За звітний період головними розпорядниками коштів державного бюджету сектору національної безпеки і оборони проведено видатки в сумі 141 358,7 млн грн, що становить 97% плану з урахуванням змін (у т.ч. за загальним фондом – 123 623,1 млн грн та 99,9% уточненого плану, за спеціальним фондом – 17 735,6 млн грн та 80,5% уточненого плану). Такі видатки у 2017 р. становили 16,8% видатків державного бюджету (у 2016 р. - 17,3%, у 2015 р. – 16,2%, у 2014 р. – 14,2%) та 4,74% ВВП (у 2016 р. – 4,97%, у 2015 р. - 4,7%, у 2014 р. – 3,8%).

Порівняно з 2016 р. видатки державного бюджету на забезпечення сектору національної безпеки і оборони збільшилися на 22 727,5 млн грн, або на 19,2% (у т.ч. за загальним фондом – на 18 841,7 млн грн, або на 18%, за спеціальним фондом – на 3 885,8 млн грн, або на 28,1%).

Випереджальними темпами у 2017 р. відбувалося також проведення видатків загального фонду соціального спрямування (крім видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення) та з перевищенням рівня зростання споживчих цін (грудень 2017 р. до грудня 2016 р. – 113,7%): на духовний та фізичний розвиток проти 2016 р. такі видатки зросли на 62,5% (становили 7 623,4 млн грн і на 2 933 млн грн більше, ніж у 2016 р.), на охорону здоров’я - на 36,8% (відповідно 15 207 млн грн і на 4 088,9 млн грн більше), на освіту - на 28,2% (27 398,1 млн грн і на 6 019,4 млн грн більше), з яких на підготовку кадрів вищими навчальними закладами І-ІV рівнів акредитації – на 10,8% (21 429,9 млн грн і на 2 088,5 млн грн більше).

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення є одним з функціональних напрямів, за якими видатки загального фонду у 2017 р. зменшилися проти 2016 р., та їх обсяг становив 143 854 млн грн і на 7 669,8 млн грн, або на 5,1% менше, ніж позаторік. У складі таких видатків видатки на соціальний захист пенсіонерів (фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду) становили 133 458,6 млн грн і зменшилися на 9 127,6 млн грн, або на 6,4% /з приводу зазначеного у пояснювальній записці до Звіту вказано, що з 1 жовтня 2017 р. запроваджено пенсійну реформу, якою передбачено ряд заходів з підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, зокрема, осучаснення раніше призначених пенсій, яке здійснено у межах коштів, що були передбачені на пенсійне забезпечення у державному бюджеті та у бюджеті Пенсійного фонду на 2017 рік/.

Водночас, залишається значним загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позики, надані Казначейством за рахунок єдиного казначейського рахунку (з урахуванням позик, взятих у минулих роках), - 48 млрд грн (станом на 01.01.2018 р.), на що звертає увагу Рахункова палата та рекомендує Уряду ініціювати законодавче врегулювання повернення на єдиний казначейський рахунок коштів, що залучалися у 2007–2014 роках для покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду на виплату пенсій і допомоги.

Видатки загального фонду на економічну діяльність проти 2016 р. зменшилися на 30,8% і становили 18 534,9 млн грн, що, насамперед, пов’язано із передбаченням видатків на розвиток дорожнього господарства переважно за спеціальним фондом /у 2017 р. відповідно до пунктів 5, 6, 7, 8 та 10 статті 11, пункту 1 статті 12 та пунктів 3 і 12 статті 14 Закону такі видатки здійснювалися за рахунок: 23,06% акцизного податку з виробленого в Україні пального та 26,75% акцизного податку з вироблених в Україні транспортних засобів; 23,06% акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального та 26,75% акцизного податку з ввезених на митну територію України транспортних засобів; 26,75% ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них; 26,75% плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; конфіскованих коштів; а також залишку коштів, джерелом формування яких були надходження в рамках секторальної бюджетної підтримки ЄС за Угодою про фінансування програми «Підтримка впровадження транспортної стратегії України»/. Загалом видатки загального та спеціального фондів на економічну діяльність у 2017 р. становили 47 млрд грн і на 49,6% більше проти 2016 р. У складі вищевказаних видатків видатки на дорожнє господарство досягли 20 165 млн грн (з них за спеціальним фондом – 18 266,9 млн грн) і збільшилися на 5 074,2 млн грн, або на 33,6%. Серед таких видатків видатки на виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, становили 4 902,5 млн грн (у 2016 р. - 5 535 млн грн), при цьому за рахунок здійснення заходів з реструктуризації деяких з вказаних боргових зобов’язань вдалося у звітному періоді зменшити обсяг відповідних платежів на 2 млрд грн.

Серед видатків на підтримку галузей економіки із загального фонду державного бюджету на підтримку сільського господарства спрямовано 4 918,7 млн грн, або у 2 рази більше, ніж у 2016 р. /у т.ч. на експлуатацію державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами – 1 467,1 млн грн, фінансову підтримку сільгосп-товаровиробників – 1 021,4 млн грн, державну підтримку розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними -  298,6 млн грн, фінансову підтримку заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів – 294,8 млн грн, державну підтримку галузі тваринництва – 165,8 млн грн). На підтримку сільського господарства за рахунок коштів загального та спеціального фондів використано 10 523,6 млн грн, що у 2,6 раза перевищує обсяг коштів державного бюджету, спрямований на такі заходи у 2016 р. (у 2017 р. додатково до коштів загального фонду на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників було спрямовано 3 112,6 млн грн за спеціальним фондом за рахунок конфіскованих коштів та 14% єдиного податку, що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи).

На державну підтримку вугільної галузі та інших галузей з видобутку твердого палива спрямовано 2 535,5 млн грн, або на 24,9% більше ніж у 2016 р. (у т.ч. на реструктуризацію вугільної та торфодобувної промисловості – 244,1 млн грн, державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції – 2 121,8 млн грн, заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах – 99,4 млн грн, державну підтримку будівництва шахти № 10 "Нововолинська" – 70,2 млн грн).

Відповідно до Звіту у 2017 р. Казначейством відкрито асигнувань загального фонду державного бюджету на суму 763 781,7 млн грн, що на 6 260,3 млн грн більше касових видатків (у 2016 р. більше відповідно на 3 614,2 млн грн, у 2015 р. - на 5 489,4 млн грн, у 2014 р. - на 9 117,7 млн грн). Погіршення у 2017 р. рівня управління бюджетними коштами розпорядниками коштів є свідченням наявності системних недоліків у бюджетному плануванні, організації та контролі за виконанням заходів, що здійснюються в рамках бюджетних програм. Разом з тим, на виконання видатків менше планових показників вплинули неповний розподіл окремими головними розпорядниками коштів відкритих асигнувань та невикористання окремими головними розпорядниками коштів направлених відкритих асигнувань /у 2017 р. нерозподілено головними розпорядниками бюджетних коштів 3 450,3 млн грн відкритих асигнувань загального фонду/.

Помісячні обсяги касових видатків державного бюджету були нерівномірними впродовж року. У звітному періоді збережено тенденцію, за якої видаткове навантаження припадає переважно на два останні місяці року (наприклад, у грудні 2017 р. проведено 14,2% річного обсягу видатків державного бюджету). Така динаміка помісячних показників касових видатків державного бюджету у певній мірі пояснюється нерівномірністю планування у розписі державного бюджету помісячних бюджетних асигнувань, а саме із навантаженням на останні місяці року, насамперед, в частині видатків розвитку, проте з іншого боку обумовлена вимогами бюджетного законодавства щодо дії бюджетних призначень за загальним фондом до кінця року, що спонукає розпорядників коштів максимально використати до кінця року бюджетні кошти у запланованих обсягах, зокрема шляхом здійснення перерозподілу видатків бюджету, поділу предмету закупівлі та попередньої оплати товарів (робіт, послуг), що закуповуються за бюджетні кошти.

Впродовж 2017 р. відповідно до частин шостої, восьмої, дев’ятої та п’ятнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу Комітетом з питань бюджету погоджено 110 рішень Кабінету Міністрів за 69 зверненнями головних розпорядників коштів державного бюджету щодо здійснення передачі окремих бюджетних призначень та перерозподілу деяких видатків державного бюджету у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених окремим головним розпорядникам коштів /у зв’язку із завершенням бюджетного періоду Мінрегіон не звернувся до Комітету щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням КМУ від 27.12.2017 р. №993-р/.

Загалом передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету стосувалися 29 головних розпорядників коштів за 171 бюджетною програмою (з них за поданням МОН – 13 звернень за 16 бюджетними програмами, МВД – відповідно 6 та 14, Мінкультури – 5 та 14, Мін'юсту – 5 та 11, Мінсоцполітики – 4 та 22) по загальному та спеціальному фондах на загальну суму 11,3 млрд грн.

Серед звернень, які надходили до Комітету з питань бюджету, вперше відповідно до положень частини п’ятнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу /Кодекс доповнено такими положеннями законом від 20.12.2016 р. № 1789-VIII та з приводу, зокрема, яких до Конституційного Суду подано конституційне подання 46 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності), яке перебуває на розгляді Колегії суддів Суду/ на погодження до Комітету було подано розпорядження КМУ від 15.11.2017 р. № 807-р, яким, зокрема, встановлено здійснити передачу бюджетних призначень, передбачених у загальному фонді державного бюджету для реалізації державних інвестиційних проектів (попередньо були відібрані Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів відповідно до частини четвертої статті 32 Кодексу), між окремими головними розпорядниками коштів. Розпорядження КМУ від 15.11.2017 р. № 807-р передбачало передачу коштів від МОЗу за бюджетною програмою 2301850 «Реконструкція і розширення Національного інституту раку» у сумі 17 051,2 тис. грн /за рік видатки за цією програмою взагалі не проведено/ до Мінкультури за бюджетною програмою 1801830 «Реставрація з переплануванням горищних приміщень в буд. № 5 на вул. Нижанківського під навчальні приміщення Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка в межах об’єму існуючого горища. Без зміни конфігурації даху» у сумі 2 051,2 тис. грн /за рік видатки за цією програмою проведено у затвердженому Законом обсязі (3 675,3 тис. грн), тобто додатково передані кошти не використано/ та Укравтодору за бюджетною програмою 3111800 «Реалізація державного інвестиційного проекту “Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» у сумі 15 млн грн /за рік видатки за цією програмою проведено в обсязі 259 558,9 тис. грн, або 97,9% до уточненого плану (265 млн грн)/.

Варто навести декілька прикладів, як на підставі рішень Уряду про перерозподіл видатків державного бюджету було суттєво змінено планові показники за видатками і відповідно уточнено напрями спрямування бюджетних коштів.

Так, в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінкультури за загальним фондом, шляхом перерозподілу видатків між бюджетними програмами за програмою 1801230 «Здійснення проектних робіт та будівництво Меморіалу українських героїв для увічнення пам'яті загиблих воїнів під час антитерористичної операції» обсяг бюджетних призначень скасовано повністю і відповідно заплановані видатки не здійснено (розпорядження КМУ від 06.12.2017 №862-р).

Через застосування перерозподілів видатків значних змін зазнали обсяги бюджетних призначень за загальним фондом державного бюджету, зокрема, за такими головними розпорядниками коштів та закріпленими за ними бюджетними програмами:

Міненерговугілля – зменшено за програмами: 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» (з 567,3 млн грн до 262,7 млн грн і виконано на 92,9% від уточненого плану), 1101530 «Державна підтримка будівництва шахти №10 "Нововолинська" (з 150 млн грн до 70,2 млн грн і використано у повному обсязі від уточненого плану), 1101550 «Державна підтримка публічного акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України" (з 15 млн грн до 1 млн грн і виконано на 13,4% від уточненого плану) і відповідно переважно збільшено за програмою 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» (з 1 729 млн грн до 2 121,8 млн грн і використано у повному обсязі від уточненого плану) /розпорядження КМУ від 04.10.2017 р. №715-р та від 18.12.2017 р. №920-р/;

Держкомтелебачення – зменшено за програмою 1701370 «Забезпечення підготовки та проведення пісенного конкурсу "Євробачення - 2017"» (з 455,7 млн грн до 327,3 млн грн і виконано на 99,4% від уточненого плану) і збільшено за програмою 1701080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України» (з 970,8 млн грн до 1 099,2 млн грн і виконано на 99,5% від уточненого плану) /розпорядження КМУ від 01.12.2017 р. №847-р);

Мінкультури – зменшено за програмою 1801210 «Організація та проведення архітектурного конкурсу, проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції гідності» (з 23 млн грн до 6,6 млн грн і виконано на 46% від уточненого плану) із збільшенням на інші програми Міністерства; зменшено за програмою 1801560 «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга"» (з 80 млн грн до 23,8 млн грн і виконано на 11,4% від уточненого плану) і відповідно переважно збільшено за програмою 1801170 «Здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів, заходів з виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей та молоді, заходів, пов'язаних із забезпеченням свободи совісті та релігії, державна підтримка регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва, поповнення експозицій музеїв та репертуарів театрів, концертних та циркових організацій, забезпечення розвитку та застосування української мови» (з 92,3 млн грн до 158 млн грн і виконано на 94,7% від уточненого плану) /розпорядження КМУ від 09.08.2017 р. №519-р та від 06.12.2017 р. №862-р/.

Окремо необхідно звернути увагу на здійснені відповідно до урядових рішень /розпорядження КМУ від 05.04.2017 р. №244-р, від 21.06.2017 р. №424-р, від 22.11.2017 р. №828-р та від 06.12.2017 р. №859-р/ перерозподіли видатків державного бюджету між бюджетними програмами Мінсоцполітики, якими змінено планові показники за 17 із 31 бюджетної програми, бюджетні призначення щодо яких визначено Законом Міністерству за загальним фондом державного бюджету, на загальну суму 1 247,4 млн грн.

Як і у попередні роки, у 2017 р. при розгляді зазначених питань Комітет з питань бюджету постійно звертав увагу, що звернення головних розпорядників коштів у переважній більшості не відповідали вимогам пункту 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. №18 (із змінами), оскільки не містили взагалі або не у повному обсязі та неналежної якості обґрунтувань і розрахунків щодо запропонованих змін бюджетних призначень. Крім того, деякими рішеннями Уряду передача бюджетних призначень передбачалася відповідальним виконавцям бюджетних програм, хоча згідно з частиною шостою статті 23 Бюджетного кодексу передача бюджетних призначень здійснюється від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого, про що також зауважувалося Комітетом.

Необхідно також зауважити, що однакові за змістом зміни бюджетних призначень Уряд ініціював врегульовувати різними шляхами. Так, постановою КМУ від 18.08.2017 р. №650 у зв’язку із переведенням аспірантів Дипломатичної академії при МЗС до Київського національного університету імені Тараса Шевченка було встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету МЗС за бюджетною програмою 1401100 «Професійне навчання працівників органів державної влади у сфері зовнішніх зносин, проведення прикладних досліджень у галузі міжнародних відносин» у сумі 417,6 тис. грн передати МОН за бюджетною програмою 2201280 «Підготовка кадрів Київським національним університетом імені Тараса Шевченка». Разом з тим, аналогічні зміни щодо бюджетних призначень було включено до урядового законопроекту (реєстр. №6600 від 21.06.2017 р.) про внесення змін до Закону, який прийнято Верховною Радою /закон від 13.07.2017 р. №2137-VIII/. Відтак, у зв’язку із прийняттям такого закону положення постанови КМУ від 18.08.2017 р. №650 втратило актуальність, проте з цього приводу Урядом відповідного рішення так і не було прийнято.

Загалом слід зазначити, що з 2014 р. практика внесення змін щодо бюджетних призначень шляхом передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету за відповідними рішеннями Уряду має стійку тенденцію до поширення, продовжує збільшуватися кількість прийнятих впродовж року таких рішень (у 2017 р. – 110, у 2016 р. – 106, у 2015 р. – 96, у 2014 р. – 63). Як і у попередніх роках, у 2017 р. такі урядові рішення приймалися переважно у ІІ півріччі року. У звітному періоді така ситуація ще більш погіршилася, зокрема, майже дві третини вказаних рішень було прийнято у вересні-грудні, а третину - безпосередньо у грудні.

За Висновками РП прийняття Кабінетом Міністрів рішень щодо перерозподілу бюджетних призначень наприкінці року завадило проведенню видатків у запланованих обсягах (в підтвердження наведено окремі приклади, зокрема: при збільшенні відповідно до розпорядження КМУ від 08.11.2017 р. №792-р плану за бюджетною програмою 3601150 «Забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, а також забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини» на 208,3 млн грн, невикористано за рік 59,7 млн грн, а за бюджетною програмою 2301830 «Покращення якості променевої терапії при лікуванні онкологічних захворювань в Національному інституті раку» при збільшенні плану відповідно до розпорядження КМУ від 15.11.2017 р. №807-р на 9,5 млн грн невикористано на кінець року 12,5 млн грн).

Збільшення кількості урядових рішень щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету та намагання головних розпорядників коштів використати наприкінці бюджетного періоду якомога в більших обсягах передбачені їм кошти вказує на наявність серйозних прорахунків та неврахування реальних і обґрунтованих потреб при бюджетному плануванні, підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності розпорядників коштів як у поточній, так і у середньостроковій перспективі, підкреслює реагування на поточні завдання і свідчить про відсутність системних підходів в управлінні бюджетними коштами.

Окремо варто відмітити, що у 2017 р., як і у 2016 р., Комітету з питань бюджету відповідно до статті 23 Закону надано повноваження на погодження рішень Уряду щодо розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за окремими бюджетними програмами /загалом за 10 програмами/, видатки за якими передбачали здійснення заходів щодо:

будівництва (придбання) житла для військовослужбовців (Нацгвардії, ЗСУ), розвитку озброєння та військової техніки ЗСУ /за бюджетними програмами 1003090, 2101150, 2101190/,

охорони навколишнього середовища /за бюджетними програмами 2401270, 2401500/,

державної підтримки у сільському господарстві /за бюджетними програмами 2801350, 2801540, 2801580, 2804070/,

розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування /за бюджетною програмою 3111020/.

Загалом Комітетом з питань бюджету опрацьовано та погоджено 30 рішень Уряду щодо розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за вказаними бюджетними програмами. При цьому питання використання протягом року коштів державного бюджету за зазначеними бюджетними програмами та у розрізі затверджених напрямів (об’єктів, заходів) перебували на постійному контролі Комітету, що здійснювався на підставі поданої головними розпорядниками коштів відповідної інформації.

Варто зауважити, що подані на погодження урядові рішення з порушеного питання не у повній мірі враховували встановлені бюджетним законодавством особливості формування та використання коштів спеціального фонду бюджету (частини третя і четверта статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статей 48 і 57 Бюджетного кодексу) і не містили положень щодо розподілу коштів деталізовано за коштами загального та спеціального фондів державного бюджету, хоча бюджетні призначення були визначені як за загальним, так і спеціальним фондами /зокрема, щодо розподілу коштів за бюджетними програмами «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України» (код 2101150), «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» (код 2101190), «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270)/, на що вказував Комітет з питань бюджету під час розгляду таких рішень. Разом з тим, у зв’язку з уточненням планових показників за спеціальним фондом шляхом внесення змін до розпису державного бюджету до затверджених Урядом розподілів коштів за окремими бюджетними програмами («Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» (код 1003090) та «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України» (код 2101150)) не були внесені належні зміни і відповідно їх не подано на погодження до Комітету з питань бюджету.

За Висновками РП практика централізації прийняття рішень щодо розподілу бюджетних коштів не сприяє підвищенню ефективності механізмів такого розподілу через довготривалість процесу. Зазначено, що у І півріччі 2017 р. кошти були розподілені в повному обсязі лише за 4 бюджетними програмами (з 10 бюджетних програм, визначених Законом), при цьому за 2 з них вносилися зміни в липні та грудні шляхом викладення затверджених розподілів у новій редакції, що унеможливило належне виконання головними розпорядниками коштів покладеного на них законодавством обов’язку щодо забезпечення ефективного управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень за цими програмами та ефективного і результативного використання бюджетних коштів /як приклад, за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» фактично проведено видатки на 56,7% від уточненого плану і не використано 154,5 млн грн, за бюджетною програмою 2401500 «Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища» відповідно на 57,2% і 86 млн грн, а за бюджетною програмою 2804070 «Селекція у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні» із запланованих 40 млн грн видатки взагалі не проведено/.

Свідченням недосконалого планування та неналежної організації роботи з управління бюджетними коштами також є непроведення взагалі або проведення на низькому рівні видатків за окремими бюджетними програмами (крім загальнодержавних витрат). Так, за загальним фондом взагалі не проведено видатки за програмами: 6421010 «Забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань» (заплановано 640,7 млн грн), 2751290 «Функціонування Фонду енергоефективності» (відповідно 100 млн грн), 2804070 «Селекція у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні» (40 млн грн), 2301850 «Реконструкція і розширення Національного інституту раку» (38,7 млн грн), 1201510 «Функціонування торгових представництв за кордоном» (23,5 млн грн), 6731020 «Проведення виборів народних депутатів України» (19,3 млн грн), 2751630 «Реалізація надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (5 млн грн).

Низький рівень виконання планових показників за видатками загального фонду зафіксовано, зокрема, за такими програмами: 0601010 «Здійснення правосуддя Верховним Судом України» (невикористано 762 млн грн, або 77,2% асигнувань), 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» (відповідно 204,7 млн грн, або 64%), 5981010 «Формування суддівського корпусу та контроль за його діяльністю» (151,8 млн грн, або 53,6%), 2201030 «Підготовка кадрів у професійно-технічних навчальних закладах за професіями загальнодержавного значення» (107,5 млн грн, або 89,9%), 0411180 «Проведення ремонту, реконструкції, облаштування приміщень, створення та впровадження інформаційно-аналітичних систем, придбання техніки, меблів, іншого обладнання, устаткування та інвентаря, їх зберігання в рамках здійснення комплексної реформи державного управління» (94,8 млн грн, або 61%), 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (90,2 млн грн, або 39,2%), 6331010 «Керівництво та управління у сфері запобігання корупції» (57,2 млн грн, або 35,1%), 2809040 «Проведення лабораторних випробувань, вимірювань, досліджень та експертизи під час здійснення державного контролю (нагляду)» (43,2 млн грн, або 34,7%), 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» (38,2 млн грн, або 52,6%), 1401110 «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України» (32,2 млн грн, або 42,4%), 1801560 «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, випуск книжкової продукції за програмою "Українська книга"» (21,1 млн грн, або 88,6%), 1201230 «Фінансова підтримка розвитку туризму, створення умов безпеки туристів, розбудови туристичної інфраструктури міжнародних транспортних коридорів та магістралей в Україні» (16,9 млн грн, або 55,5%), 1801280 «Будівництво другої черги Національного музею "Меморіал жертв голодомору"» (16,1 млн грн, або 70%), 6431010 «Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (15,3 млн грн, або 36,2%), 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (10,8 млн грн, або 86%), 6611020 «Заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна» (8,2 млн грн, або 41,1%), 1101480 «Приведення в безпечний стан уранових об’єктів» (5 млн грн, або 41,9%), 1401060 «Забезпечення головування України у міжнародних інституціях» (4,5 млн грн, або 54,5%), 2801160 «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства "Солотвинський солерудник" Тячівського району Закарпатської області» (4,1 млн грн, або 51,4%), 1801210 «Організація та проведення архітектурного конкурсу, проектування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції гідності» (3,6 млн грн, або 54%).

За Висновками РП Кабінет Міністрів не забезпечив своєчасного затвердження порядків використання коштів державного бюджету, необхідних для реалізації положень Бюджетного кодексу і Закону, що створило передумови для несвоєчасного затвердження паспортів бюджетних програм та ризики утворення на кінець року залишків коштів і невиконання у запланованих обсягах заходів за окремими програмами. Зауважено, що через несвоєчасність визначення Урядом переліку бюджетних програм, за якими порядки використання коштів державного бюджету визначаються Урядом /розпорядження КМУ від 11.01.2017 р. №15-р/, не були затверджені в установлений статтею 20 Бюджетного кодексу термін порядки використання бюджетних коштів за бюджетними програмами, вперше визначеними у Законі, що стало одним із чинників невиконання окремих бюджетних програм. Крім того, зазначено про формальний підхід до формування переліків бюджетних програм, які потребують нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів. Рахунковою палатою відмічено, що у 2017 р. 8 головних розпорядників коштів не забезпечили розроблення і затвердження спільно з Мінфіном паспортів за 14 бюджетними програмами з проведення видатків та надання кредитів (а саме програмами за кодами 1002600, 1101540, 1201510, 2201210, 2301850, 2751270, 2751290, 2751630, 2801250, 2801560, 2804070, 3101600, 3101610, 6421010), що відбулося через неприйняття або несвоєчасне прийняття порядків використання коштів (8 випадків), неузгодження з іноземними банками і МФО умов отримання коштів для реалізації інвестиційних проектів (6 випадків).

У 2017 р. Міністерством охорони здоров’я проведено видатки за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» в обсязі 6 040,9 млн грн, або 99,9% уточненого плану. В межах бюджетних призначень за цією програмою на централізовані заходи затверджено видатки в обсязі 5 652,7 млн грн і розподілено Законом між адміністративно-територіальними одиницями. Незважаючи на високий рівень проведення видатків за програмою 2301400, видатки на централізовані заходи щодо забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру між адміністративно-територіальними одиницями проведено на дуже низькому рівні, а саме 8,8% уточненого плану, визначеного в обсязі 5 691,8 млн грн (у 2014 та 2015 роках видатки також проведено на дуже низькому рівні: відповідно 17,2% і 12,1% уточненого плану; у 2016 р. – взагалі не проведено). Зазначене свідчить, що за рахунок здійснених у звітному періоді закупівель і проведених видатків поставка лікарських засобів та виробів медичного призначення в регіони закладам, підпорядкованим МОЗ, відбулася в мінімальних обсягах, вже декілька років поспіль постачання ліків в регіони здійснюється із значним запізненням. Як результат, за програмою 2301400 дебіторська заборгованість на кінець 2017 р. становила 6 734,8 млн грн (з якої прострочена - лише 158,5 млн грн) і за рік зросла на 2 881,1 млн грн, що зумовлено, насамперед, наданням можливості здійснювати закупівлю на умовах попередньої оплати на тривалий строк: на строк до 6 місяців - лікарських засобів і виробів медичного призначення, а на строк не більше 18 місяців - лікарських засобів та/або вакцин для профілактичних щеплень людей, медичних виробів та пов’язаних з ними послуг, які закуповуються на підставі угод (договорів), укладених у 2015-2017 роках щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі /постанова КМУ від 23.04.2014 р. №117 (із змінами)/.

За результатами проведеного аудиту Рахункова палата дійшла висновку, що МОЗ не забезпечило продуктивного та результативного використання бюджетних коштів 2015-2017 рр. на закупівлю лікарських засобів і медичних виробів, у результаті безгосподарності МОЗ кошти на рахунках міжнародних спеціалізованих організацій (ПРООН, ЮНІСЕФ, Краун), які залучені МОЗ до закупівель, не використовувалися за призначенням, оскільки умови укладених договорів фактично унеможливлювали контроль за використанням коштів державного бюджету та своєчасністю і якістю поставок товарів. Разом з тим, Рахункова палата зазначила, про те, що за результатами закупівель, проведених міжнародними організаціями, ціни переважно нижчі, ніж ті, за які МОЗ у 2014 р. самостійно закуповувало аналогічні лікарські засоби та медичні вироби.

Міністерству освіти і науки бюджетні призначення за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на централізовані заходи /на видання, придбання, зберігання і доставку підручників і посібників для забезпечення студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних  навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів/ визначено в обсязі 393 млн грн, при цьому відповідно до розпорядження КМУ від 12.04.2017 р. №245-р шляхом здійснення перерозподілу видатків план зменшено до 374,9 млн грн і виконано в обсязі 307,5 млн грн, або 82% уточненого плану. Слід зазначити, що рівень виконання таких централізованих видатків у розрізі адміністративно-територіальних одиниць має значну диференціацію, що можливо свідчить про неналежну обґрунтованість запланованих показників або застосування суб’єктивного підходу при розподілі підручників і посібників між регіонами. Разом з тим, відповідно до звіту про виконання показників розподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями за 2017 рік, поданого у складі Звіту, фактичне виконання таких централізованих видатків по Волинській області перевищує уточнений плановий показник /видатки становили 9 930,2 тис. грн, або 101,7% до уточненого плану (9 768 тис. грн)/. Зазначене з огляду на вимоги бюджетного законодавства щодо здійснення платежів в межах бюджетних асигнувань потребувало врегулювання із застосуванням частини дев’ятої статті 23 Бюджетного кодексу, проте Урядом відповідного рішення не прийнято.

Виконання видатків державного бюджету за економічною класифікацією по загальному фонду характеризується такими даними: поточні видатки виконані на рівні 98,9% (за 2016 р. – 99,5%, 2015 р. 98,6%) плану з урахуванням змін, з них на оплату праці працівників бюджетних установ (з нарахуваннями на оплату праці) - 98,8%, оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 96,9%, соціальне забезпечення – 99,6%; капітальні видатки – 88,5% (за 2016 р. – 90,7%, 2015 р. - 84,8%). Проведення капітальних видатків на рівні, нижчому за середній по загальному обсягу видатків, відзначається щороку і обумовлено, як неготовністю розпорядників коштів до освоєння таких коштів, насамперед, через несвоєчасність підготовки проектно-кошторисної документації, отримання відповідних дозвільних документів, проведення тендерних процедур, так і практикою встановлення відповідних бюджетних асигнувань переважно на кінець року, що власне унеможливлює їх використання з дотриманням всіх процедур, передбачених законодавством.

У структурі видатків державного бюджету, згрупованих за економічною класифікацією, продовжується тенденція до зменшення питомої ваги поточних видатків /разом за загальним та спеціальним фондом/ і яка у звітному періоді становила 95,1% (у 2016 р. - 96,1%, у 2015 р. - 97%). Обсяг поточних видатків у звітному періоді проти попереднього збільшився на 21,3%, при цьому вищими темпами зростали видатки на оплату праці працівників бюджетних установ (з нарахуваннями) (на 27,9%) та на використання товарів і послуг (на 27,4%) і відповідно збільшилася частка таких видатків у загальному їх обсязі (на оплату праці з нарахуваннями з 15,4% у 2016 р. до 16,1% у 2017 р., на використання товарів і послуг  - з 14% до 14,5%). Збільшення обсягів та питомої ваги видатків на використання товарів і послуг відбулося за рахунок випереджального зростання обсягів видатків на медикаменти та перев’язувальні матеріали (на 33,3% проти 2016 р.), оплату послуг (крім комунальних) (відповідно на 30,3%), на відрядження (на 30,3%). Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв проти 2016 р. збільшилися на 20,1%, а їх питома вага в загальному обсязі видатків (0,9%) залишилася на рівні 2016 р. Разом з тим, ІСЦ на товари та послуги щодо житла, води, електроенергії, газу на інших видів палива у грудні 2017 р. до грудня 2016 р. становив 110,6%, відтак збільшення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв суттєво перевищує рівень інфляції на відповідні послуги.

Також у 2017 р. збільшилася питома вага поточних трансфертів і становила 32,7% загального обсягу видатків державного бюджету (у 2016 р. - 29,1%), а проти попереднього року такі видатки зросли на 37,6%.

Натомість продовжувала поступово зменшуватися питома вага видатків з обслуговування боргових зобов'язань (у 2017 р. - 13,3%, у 2016 р. – 14,2%, у 2015 р. - 15%) і збільшення таких видатків відбувалося повільніше (на 14,5% порівняно з 2016 р.). Водночас, у структурі видатків державного бюджету у 2017 р., на відміну від попередніх років, відбулося зменшення питомої ваги видатків на соціальне забезпечення: з 22,4% у 2016 р. до 17,7% у 2017 р., відповідно обсяг таких видатків був на 2,8% меншим, ніж позаторік.

Як і у попередньому році, відбулося нарощування обсягів капітальних видатків державного бюджету (на 53,4% порівняно з 2016 р.), які становили 40,9 млрд грн проти 26,6 млрд грн у 2016 р. та 17,5 млрд грн у 2015 р. /разом за загальним та спеціальним фондом/, відповідно збільшилася і їх питома вага у структурі видатків державного бюджету до 4,9% (у 2016 р. – 3,9%, у 2015 р. - 3%, у 2014 р. - 1,7%) та нарешті цей показник перевищив рівень 2013 р. (4,4%).

Слід зазначити, що у 2017 р., як і у 2016 р., відповідно до частини четвертої статті 32 Бюджетного кодексу Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів відібрано для реалізації 17 державних інвестиційних проектів на загальну суму 1 836,2 млн грн (бюджетні призначення щодо яких було визначено за окремими бюджетними програмами). За підсумками року видатки щодо реалізації державних інвестиційних проектів проведено в обсязі 1 551,7 млн грн, або 84,5% плану (із змінами). Взагалі не проведено видатки МОЗ за програмою 2301850 «Реконструкція і розширення Національного інституту раку», за якою було передбачено 38,7 млн грн (план із змінами).

При цьому досягнуто високого рівня виконання уточнених планових показників за видатками з реалізації таких проектів:

Державного управління справами за програмою 0301860 «Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві» - 302,8 млн грн, або 75,7% уточненого плану;

МОЗ за програмами: 2301810 «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»» - 391,6 млн грн, або 89,8% уточненого плану, водночас за цією програмою обліковується дебіторська заборгованість в обсязі 309,4 млн грн; 2301820 «Добудова лікувального корпусу Державного закладу «Прикарпатський центр репродукції людини на вул. Чорновола, 51-Г, в м. Івано-Франківську» - 68,3 млн грн, або 99,8% уточненого плану; 2301840 «Запровадження медичної інформаційної системи в Національному інституті раку» - 16,8 млн грн, або 82,6% плану;

Мінприроди за програмою 2407800 «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» - 36,8 млн грн, або 98,3% уточненого плану;

Укравтодору за програмами: 3111800 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» - 259,6 млн грн, або 97,9% уточненого плану; 3111820 «Розвиток автомобільної дороги Р-52 Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка» - 348,1 млн грн, або 99,5% плану;

Мін'юсту за програмою 3601820 «Створення слідчого ізолятора в Київській області» - 0,2 млн грн, або 100% уточненого плану (проте плановий показник за цією програмою (23,6 млн грн) шляхом перерозподілу видатків було значно зменшено);

Національної академії медичних наук за програмами: 6561820 «Реставрація з реабілітацією та пристосуванням клінічного корпусу № 3 ДУ "Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України" по вул. Платона Майбороди (Мануїльського), 32 в Шевченківському р-ні м. Києва» - 90 млн грн, або 100% плану; 6561840 «Будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу ДУ «Національний інститут серцево судинної хірургії ім. Амосова НАМНУ» -  6,9 млн грн, або 98,2% плану.

На нижчому рівні забезпечено реалізацію таких проектів:

Мінкультури за програмами: 1801820 «Комплексна реставрація і пристосування ансамблю Жовківського замку Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві» - 4,6 млн грн, або 46,4% плану; 1801830 «Реставрація з переплануванням горищних приміщень в буд. №5. на вул. Нижанківського під навчальні приміщення Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка в межах об’єму існуючого горища. Без зміни конфігурації даху» - 3,7 млн грн, або 64,2% уточненого плану;

МОЗ за програмою 2301830 «Покращення якості променевої терапії при лікуванні онкологічних захворювань в Національному інституті раку» - 0,3 млн грн, або 2,6% уточненого плану;

Мін'юсту за програмами: 3601810 «Завершення реконструкції режимного корпусу для тримання засуджених до довічного позбавлення волі у Полтавській установі виконання покарань № 23» - 3,8 млн грн, або 31,5% уточненого плану; 3601830 «Завершення будівництва лікувального корпусу в Голопристанській виправній колонії № 7 у Херсонській області» - 0,1 млн грн, або 0,6% уточненого плану (водночас, плановий показник за цією програмою шляхом перерозподілу видатків було значно збільшено до 24,9 млн грн при затвердженому - 5,3 млн грн);

Національної академії медичних наук за програмою 6561830 «Створення сучасної клінічної бази для хірургічного лікування очної патології (недобудованого лікувального корпусу за адресою м. Одеса, Французькій бул., 49/51)» - 18,2 млн грн, або 31,4% плану.

У 2017 р. Рахунковою палатою проведено аудит ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених на реставрацію та пристосування Маріїнського палацу /у 2016-2017 рр. зазначені кошти використовувалися в рамках реалізації відповідного державного інвестиційного проекту/. За висновком Рахункової палати з часу прийняття рішення про реставрацію даного об’єкта (у 2002 р.) та початку будівельних робіт (у 2007 р.) виконано лише чверть робіт, роботи виконувалися фрагментарно і з великими перервами у фінансуванні, як результат у 2016 р. вартість об’єкта збільшилася порівняно із техніко-економічним обґрунтуванням – у 8,5 раза, із проектом 2008 р. – у 3,5 раза. Поряд з цим, з’ясовано, що Маріїнський палац оздоблювався дороговартісними предметами інтер’єру, закуповувалося дороге обладнання, що жодними вимогами або нормативами не було обґрунтовано, при цьому не було забезпечено належного його зберігання, встановлені численні факти придбання обладнання, яке не встановлювалося у палаці і роками лежало на складах, що призвело до зайвих витрат і, як наслідок, відповідні бюджетні кошти ДУС використані нераціонально.

Захищені видатки загального фонду державного бюджету проведені у сумі 692 236 млн грн, що становить 99,1% бюджетних асигнувань. Питома вага захищених видатків у загальному обсязі видатків загального фонду державного бюджету склала 91,4% (у 2015 р. – 87,6%, у 2016 р. – 90,5%).

Варто відмітити, що випереджальне зростання видатків на оплату праці працівників з нарахуваннями (проти 2016 р. збільшилися на 27,9% при зростанні загального обсягу видатків на 22,6%) в певній мірі обумовлено підвищенням державних соціальних стандартів. Так, при затвердженні державного бюджету на 2017 рік запроваджено новий підхід до визначення мінімальної заробітної плати (відповідно до закону від 06.12.2016 р. №1774-VIII мінімальна зарплата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці) та встановлено з 1 січня (на весь рік без перегляду впродовж року) її розмір - 3200 грн в розрахунку на місяць, що у 2 рази перевищував рівень, який був визначений з 1 грудня 2016 р. /відповідно до нового визначення мінімальної зарплати її розмір не прив’язаний до прожиткового мінімуму на працездатну особу/.

У 2017 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць при затвердженні державного бюджету був встановлений у розмірі: з 1 січня – 1544 грн, з 1 травня – 1624 грн, з 1 грудня – 1700 грн, і протягом року не переглядався. Середньозважений місячний розмір прожиткового мінімуму на одну особу (1604 грн) підвищено на 15,5% за рік і темп його зростання перевищив індекс споживчих цін (113,7% - грудень 2017 р. до грудня 2016 р.).

У звітному періоді прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб був встановлений у розмірі: з 1 січня – 1600 грн, з 1 травня – 1684 грн, з 1 грудня – 1762 грн (середньозважений місячний розмір на одну особу становив 1663 грн і зріс на 15,6% за рік).

Відповідно до постанови КМУ від 28.12.2016 р. №1037 посадові оклади (тарифні ставки, ставки зарплати) з 01.01.2017 р. розраховувалися виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. При цьому встановлено, що керівники бюджетних установ мають забезпечити встановлення з 1 січня 2017 р. нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок зарплати), визначених виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду ЄТС та диференціацію зарплати працівників, які отримують зарплату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи. За такого нормативно-правового регулювання умов оплати працівників бюджетної сфери у 2017 р. не вдалося подолати «зрівнялівки» в оплаті праці, оскільки не було забезпечено диференціацію в оплаті праці залежно від складності та професійності роботи. Незважаючи на те, що посадові оклади визначалися з урахуванням тарифних коефіцієнтів відповідно до ЄТС, посадові оклади для працівників 1-11 розрядів були меншими за встановлену мінімальну зарплату, що вимагало встановлення для таких працівників доплат (надбавок), з тим, щоб загальний рівень оплати їх праці (з урахуванням основної та додаткової зарплати) був не менше 3200 грн на місяць. Як наслідок, з огляду на обмеженість фонду оплати праці бюджетної установи умови оплати праці для працівників таких установ були нерівними, оскільки при встановленні додаткової зарплати кращі умови надавалися в першу чергу низькооплачуваним працівникам.

Загалом політика Уряду щодо підвищення державних соціальних стандартів сприяла покращенню рівня життя населення. Так, за офіційними статистичними даними номінальна зарплата зросла на 35,5% /грудень 2017 р. до грудня 2016 р./, також зросла реальна зарплата - на 18,9% /грудень 2017 р. до грудня 2016 р./.

При затвердженні державного бюджету на 2017 рік резервний фонд сформовано в обсязі 1,5 млрд грн, а в результаті здійсненого перерозподілу видатків державного бюджету (розпорядження КМУ від 21.12.2017 р. №935-р) зменшено на 90 млн грн до 1 410 млн грн, що становило 0,2% видатків загального фонду державного бюджету (згідно з частиною третьою статті 24 Бюджетного кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, а відповідно до пунктів 22 та 23 розділу VI цього Кодексу такі норми не застосовуються в умовах воєнного стану та у разі здійснення заходів з часткової мобілізації). За звітними даними згідно з рішеннями Уряду у 2017 р. головним розпорядникам коштів державного бюджету розподілено 1 404,2 млн грн коштів резервного фонду, або 99,6% уточненого плану, при цьому касові видатки становили 1 132,4 млн грн, або 80,6% обсягу розподілених коштів та 82,2% планового обсягу (визначеного в обсязі 1 377,1 млн грн відповідно до змін, внесених до розпису державного бюджету за пропозиціями головних розпорядників коштів). Виділення коштів з резервного фонду дозволило, зокрема, здійснити заходи з:

зміцнення обороноздатності держави, підвищення рівня захищеності небезпечних об’єктів зберігання боєприпасів – 457 млн грн;

запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій – 477,2 млн грн;

надання грошової допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та антитерористичної операції, а також членам сімей загиблих з їх числа – 160,1 млн грн.

Разом з тим, окремі рішення Уряду щодо здійснення видатків з резервного фонду державного бюджету не у повній мірі відповідають меті створення такого фонду (відповідно до частини першої статті 24 Бюджетного кодексу резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету). Так, викликають питання рішення Уряду в частині виділення коштів резервного фонду Мін’юсту у сумі 5,8 млн грн для придбання Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз порівняльного мікроскопа для проведення судових криміналістичних експертиз (розпорядження КМУ від 10.03.2017 р. №150-р) та Одеській облдержадміністрації у сумі 16,7 млн грн для відшкодування витрат санаторно-курортним закладам Одеської області за проживання та харчування сімей, у яких на утриманні є особи з інвалідністю, з тяжкими формами захворювання, зокрема витрат на утримання внутрішньо переміщених осіб з інвалідністю, за період з 7 жовтня 2014 р. до 1 червня 2015 р. (розпорядження КМУ від 13.12.2017 р. №927-р), з огляду на те, що зазначені видатки могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Варто також звернути увагу, що з метою придбання спеціалізованого криміналістичного обладнання для експертних установ збільшено план за бюджетною програмою 3601070 «Проведення судової експертизи і розробка методики проведення судових експертиз» шляхом перерозподілу видатків між бюджетними програмами Мін'юсту /розпорядження КМУ від 01.12.2017 р. №856-р і від 13.12.2017 р. №893-р/. Натомість, аналогічне питання було визначено врегулювати за рахунок коштів резервного фонду /розпорядження КМУ від 10.03.2017 р. №150-р/.

Видатки спеціального фонду державного бюджету затверджено на 2017 рік у сумі 73 419,3 млн грн (8,7% загального затвердженого обсягу видатків), в результаті внесення протягом року змін план збільшено на 29 087,1 млн грн до 102 506,4 млн грн (11,8% загального обсягу уточненого плану за видатками). Виконання видатків спеціального фонду за звітний період становило 81 931,7 млн грн (9,8% загального обсягу фактичних видатків). При цьому, якщо щодо призначень виконання склало 111,6% (більше на 8 512,4 млн грн), то уточнений план виконано на 79,9% (менше на 20 574,8 млн грн). Суттєве збільшення планових показників за видатками спеціального фонду відбувається щороку, що може свідчити про неповноту формування планових показників за доходами спеціального фонду (насамперед, щодо власних надходжень бюджетних установ) при затвердженні державного бюджету і відповідно заниження планових показників за видатками спеціального фонду, чим створюється додаткове навантаження на видатки загального фонду, водночас непроведення видатків спеціального фонду в обсягах, визначених уточненим планом, вказує на неготовність головних розпорядників коштів використати наявні кошти та забезпечити виконання поточних завдань у відповідній сфері управління, що як наслідок призводить до накопичення залишків коштів за спеціальним фондом і є проявом неефективного управління фінансовими ресурсами.

Водночас, були випадки, коли за наявності фактичних цільових надходжень видатки взагалі не проводилися або здійснювалися в значно менших обсягах, ніж фактичні надходження, що свідчить про незадовільну роботу відповідних головних розпорядників коштів щодо забезпечення виконання бюджетних програм. Як наслідок, залишилися нереалізованими деякі пріоритетні напрями державної політики у ряді галузей економіки.

Так, за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними та вищими спеціалізованими судами»  при уточненому плані 3 039,6 млн грн (збільшено на 1 039,6 млн грн) видатки спеціального фонду проведено в сумі 2 092,1 млн грн (68,8%). Разом з тим, рівень виконання уточненого плану за надходженнями від судового збору, який є джерелом проведення вказаних видатків, становив 136,6% (надійшло 3 591,8 млн грн).

За наявності фактичних надходжень від конфіскованих коштів видатки спеціального фонду за окремими бюджетними програмами, джерелом формування яких були зазначені надходження, не проведені взагалі або проведені не у повному обсязі, а саме за такими програмами: 1002120 «Заходи з інженерно-технічного облаштування кордону» (заплановані видатки в обсязі 300 млн грн не використані, проте за загальним фондом видатки проведено в обсязі майже 200 млн грн, або 100% плану), 1201520 «Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення» (із запланованих видатків у обсязі 400 млн грн використано 13,8 млн грн, або 3,4% плану, проте за загальним фондом видатки проведено в обсязі 370,2 млн грн, або 96,1% плану (385,2 млн грн)), 2101450 «Видатки для Міністерства оборони України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» (проведено видатки в обсязі 1 839,2 млн грн, або 40,6% плану (4 527,9 млн грн)), 2761070 «Державний фонд регіонального розвитку» (із запланованих видатків у обсязі 2 500 млн грн використано 2 208,4 млн грн, або 88,3% плану, водночас за загальним фондом видатки проведено в обсязі 881,5 млн грн, або 88,1% плану (1 000 млн грн)), 2761130 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад» (із запланованих видатків у обсязі 1 000 млн грн використано 955,9 млн грн, або 95,6% плану, водночас за загальним фондом видатки проведено в обсязі 478,2 млн грн, або 95,6% плану (500 млн грн)), 6381210 «Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей на підприємствах космічної галузі для виготовлення продукції оборонного призначення» (із запланованих видатків у обсязі 472,1 млн грн використано 415 млн грн, або 87,9% плану, водночас за загальним фондом видатки проведено в обсязі 467,2 млн грн, або 99,6% плану (469,1 млн грн)). Зважаючи на зазначене, пунктом 24 Прикінцевих положень Закону передбачено збереження залишків коштів за субвенцією на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості та за субвенцією на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на рахунках відповідних місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2018 р. з урахуванням їх цільового призначення, а у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено цільове використання залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 р. були надходження конфіскованих коштів, спрямовані на реалізацію заходів сектору національної безпеки та оборони.

Вже декілька років поспіль кошти, передбачені у державному бюджеті за бюджетною програмою 3511650 «Реалізація програм допомоги Європейського Союзу» (на 2017 р. – 907,9 млн грн), не використано. Відповідно до пункту 3 статті 14 Закону такі кошти заплановано спрямувати на реалізацію заходів щодо: розвитку галузі енергетики, ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження; захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю; підтримки реалізації державної екологічної політики; підтримки реалізації державної політики у сфері транспорту; управління державним кордоном, підтримки регіональної політики. Отже, у 2017 р., як і в попередніх роках, не забезпечено використання цільових коштів, які надходили в рамках допомоги ЄС, зокрема, у звітному періоді надійшло і не було використано 243,5 млн грн (у 2013 р. – 1 075,5 млн грн, у 2014 р. – 303,5 млн грн, у 2015 р. - 348,1 млн грн, у 2016 р. – 1 637,8 млн грн). У Висновках РП з приводу зазначеного відмічено, що Кабінет Міністрів, Мінфін і головні розпорядники бюджетних коштів не забезпечили належного використання наявних можливостей для отримання фінансових ресурсів від іноземних держав, банків і МФО на впровадження інвестиційних проектів, як наслідок, за деякими бюджетними програмами спеціального фонду видатки не здійснювалися.

Зважаючи на незадовільний стан виконання бюджетних програм, джерелом формування яких, зокрема, були надходження в рамках програм допомоги ЄС, та накопичення відповідних коштів на рахунках Казначейства, статтею 24 Закону установлено, що залишок коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, розподіляється Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом з питань бюджету для забезпечення заходів, пов’язаних з реалізацією таких програм. Впродовж звітного періоду Урядом прийнято 4 рішення, які погоджено Комітетом з питань бюджету (постанови КМУ від 12.04.2017 р. №236 та від 11.05.2017 р. №326, розпорядження КМУ від 22.03.2017 р. №186-р та від 19.04.2017 р. №267-р) і відповідно до яких залишки коштів спеціального фонду, отриманих від ЄС в рамках реалізації програм допомоги, загалом у сумі 1 637,8 млн грн розподілені для виконання відповідних заходів. Проте, за 2017 р. розподілені кошти так взагалі і не були використані за окремими напрямами, а саме за бюджетними програмами 1101540 «Підтримка впровадження Енергетичної стратегії України» (140,3 млн грн) і 2751270 «Підтримка регіональної політики України» (652,3 млн грн).

Відстежується також низький рівень використання коштів спеціального фонду, отриманих від ЄС в рамках реалізації відповідних програм допомоги, за такими бюджетними програмами: 3101230 «Здійснення заходів щодо підтримки впровадження транспортної стратегії України» (видатки проведено у сумі 179,2 млн грн, або 19,1% уточненого плану (936,4 млн грн), з яких 649 млн грн згідно із статтею 24 Закону), 2401500 «Здійснення заходів щодо реалізації пріоритетів розвитку сфери охорони навколишнього природного середовища» (видатки проведено у сумі 115 млн грн, або 57,2% уточненого плану (201,1 млн грн)) та 1201440 «Виконання програми "Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом"» (видатки проведено у сумі 184,9 млн грн, або 70,9% уточненого плану (260,8 млн грн), з яких 136,1 млн грн згідно із статтеюі 24 Закону).

Разом з тим, непроведення видатків спеціального фонду за окремими бюджетними програмами відбулося через невиконання плану надходжень спеціального фонду, за рахунок яких встановлено здійснювати заходи за такими програмами. Зокрема, на низькому рівні здійснено видатки за спеціальним фондом за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» (9,3 млн грн, або 6,15% від запланованих 151 млн грн) через ненадходження відповідних коштів до державного бюджету (зокрема, 50% коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна ЗСУ, яких надійшло 1 млн грн, або 5,8% річного плану (17,7 млн грн), та 50% коштів від відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування ЗСУ, надходження від яких взагалі відсутні при річному плані - 60,3 млн грн).

У 2017 р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 7 859,3 млн грн, або 53,1% уточненого плану, у т.ч. за загальним фондом – 1 236,4 млн грн, або 93,8%, за спеціальним фондом – 6 622,9 млн грн, або 49,2%. У Висновках РП зауважено, що невиконання планових показників кредитування державного бюджету зумовлено низькою вибіркою коштів, отриманих від іноземних держав, банків та МФО для реалізації інвестиційних проектів, і невиконанням плану повернення кредитів до спеціального фонду. Відмічається, що вибірка коштів для реалізації більшості проектів здійснювалася незадовільно, що спричинено, зокрема, укладанням виконавцями проектів субкредитних угод наприкінці року, неналежною організацією цими виконавцями конкурсів з відбору об’єктів, тривалим узгодженням проектно-кошторисної й іншої документації між робочими групами проектів.

До державного бюджету надійшло коштів від повернення кредитів у сумі 5 988,4 млн грн, або 96,5% затвердженого плану, у т.ч. за загальним фондом – 5 443,5 млн грн, або 110%, за спеціальним фондом – 544,8 млн грн, або 43,3%.

У 2017 р. динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ за загальним фондом була нестійкою. Протягом звітного періоду відбувалося нарощування кредиторської заборгованості (збільшення коливалося від 18,5% до 28,1% відносно показника на початок року), проте на кінець року її обсяг становив 1 532,6 млн грн, або 83,9% до рівня на початок року (скоротився на 293,2 млн грн). При цьому прострочена кредиторська заборгованість помісячно переважно зменшувалася і на кінець року становила 78,2% обсягу на початок року (зменшилася на 297,2 млн грн), відповідно її питома вага у загальному обсязі з початку року зменшилася з 74,6% до 69,4%. Водночас, дебіторська заборгованість протягом І півріччя переважно зменшувалася, а вже до кінця року спостерігалося її значне зростання, тобто обсяг цієї заборгованості на кінець року становив 17 060,4 млн грн, або 162,4% до рівня на початок року (збільшився на 6 555,3 млн грн). Аналогічна ситуація - щодо зміни обсягу простроченої дебіторської заборгованості, яка на кінець року становила 134,1% обсягу на початок року (збільшилася на 527,3 млн грн), при цьому її питома вага у загальному обсязі з початку року зменшилася з 14,7% до 12,1%.

У Висновках РП зазначено, що зволікання виконавцями бюджетних програм із вжиттям заходів щодо зменшення простроченої заборгованості, термін позовної давності якої минув, призвело до списання дебіторської заборгованості та, як наслідок, втрат бюджету (у 2017 р. списано прострочену дебіторську заборгованість в сумі 106 млн грн, з якої Міноборони - 52,3 млн грн, Нацгвардії - 38,5 млн грн). Відтак, Рахункова палата рекомендує Уряду забезпечити посилення контролю за веденням головними розпорядниками претензійно-позовної роботи в бюджетних установах з метою зменшення простроченої дебіторської заборгованості і недопущенням втрат бюджету.

Щодо простроченої кредиторської заборгованості найбільші суми такої заборгованості на кінець звітного періоду за загальним фондом державного бюджету (утворилася у минулих роках і видатки для погашення якої за окремими бюджетними програмами не планувалися у 2017 р.), обліковуються, зокрема, у:

Мінекономрозвитку за видатками на статистичні спостереження та переписи (60,5 млн грн);

Мінсоцполітики за видатками на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (39,6 млн грн);

Держагентстві з управління державними корпоративними правами та майном (реорганізовано шляхом утворення Мінпромполітики, яке в свою чергу реорганізовано шляхом приєднання до Мінекономрозвитку, тобто таке Агентство на даний час не функціонує) за видатками щодо державної підтримки виробництва авіаційної техніки i вертольотів та двигунів до них, в т.ч. через механізм здешевлення кредитів (34 млн грн);

Мінрегіоні за видатками на реконструкцію та будівництво систем централізованого водовідведення (120,7 млн грн).

Мінагрополітики за видатками на підтримку заходів в агропромисловому комплексі (160,1 млн грн), на часткову компенсацію вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях (43,1 млн грн), щодо підтримки створення оптових ринків сільськогосподарської продукції (85 млн грн) та на проведення земельної реформи (22,4 млн грн);

Національній академії медичних наук за видатками на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та придбання обладнання для об’єктів, що відносяться до сфери управління Академії (142,8 млн грн);

Одеській облдержадміністрації за видатками на будівництво, реконструкцію та ремонт об’єктів соціальної та іншої інфраструктури області (119,5 млн грн).

У складі кредиторської заборгованості 61% становить заборгованість за поточними видатками (з них найбільше по використанню товарів і послуг, поточних трансфертах).

Дебіторська заборгованість обліковується переважно за поточними видатками, за якими вона на кінець року становила 14 368,9 млн грн, або 84,2% загальної суми, і утворилася здебільшого за рахунок заборгованості за видатками на медикаменти та перев’язувальні матеріали (досягла 6 708,6 млн грн (з неї прострочена – 146,2 млн грн) і зросла на 74,5%) та на заходи спеціального призначення (досягла 4 528,2 млн грн (з неї прострочена – 649,5 млн грн) і зросла на 29,8%). По капітальних видатках дебіторська заборгованість збільшилася на 63,9% і на кінець року становила 2 654 млн грн (15,6% загальної суми). Зазначене свідчить про продовження практики розширення переліку товарів (робіт і послуг), щодо яких можна здійснювати попередню оплату закупівель (шляхом внесення змін до постанови КМУ від 23.04.2014 р. №117), та, як наслідок, не вдалося зменшити дебіторську заборгованість, покращити фінансову дисципліну розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, забезпечити своєчасне постачання товарів та послуг для забезпечення потреб бюджетних установ і обмежити відволікання коштів з бюджетної сфери.

Таким чином, зважаючи на обмеженість фінансових ресурсів держави, напруженість у наповненні доходів державного бюджету та необхідність забезпечення виконання державою зобов’язань за загальносуспільними видатками, залишається актуальним питання обмеження випадків попередньої оплати товарів (робіт і послуг) за бюджетні кошти і забезпечення переважного здійснення оплати товарів (робіт і послуг) після їх отримання, як це встановлено вимогами частини першої статті 49 Бюджетного кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 61 Бюджетного кодексу у звіті міститься інформація про досягнення запланованої мети, завдань та результативних показників головними розпорядниками коштів державного бюджету в межах бюджетних програм, а у пояснювальній записці до Звіту стисло викладено основні напрямки і загальні підсумки використання коштів державного бюджету у розрізі бюджетних програм.

Як і у попередні роки, подана інформація містить переважно кількісні індикатори виконання бюджетних програм (наприклад, типовими є показники щодо кількості опрацьованих документів, листів, доручень, проведених заходів, виконаних наукових робіт тощо), проте практично відсутні індикатори, які б дозволили проаналізувати якісні зрушення у сферах компетенції головних розпорядників коштів та досягнуті результати у відповідних сферах державної політики. Насамперед, такі недоліки містяться у матеріалах Державної судової адміністрації, МВС, Мінекономрозвитку, МЗС, МТОТ, Держкомтелерадіо, Мінкультури, МОН, МОЗ, Мінприроди, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, Міністерства інформаційної політики, Нацкомфінпослуг, Антимонопольного комітету, НАЗК, НКРЕКП, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Рахункової палати, Національної академії наук. Відтак, вбачається за доцільне в подальшому продовжити роботу щодо удосконалення такої інформації, забезпечивши при цьому представлення показників якості та ефективності, що дозволить оцінити результат виконання бюджетних програм, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань і надати об’єктивну оцінку ефективності, продуктивності, результативності й економності використання бюджетних коштів. В цьому контексті важливим є забезпечення визначення достовірних значень обраних результативних показників (як планових, так і фактичних) та їх релевантність стану використання бюджетних коштів.

Щодо регіонального розвитку та міжбюджетних відносин

У 2017 р. на виконання вимог статті 24-1 Бюджетного кодексу у складі державного бюджету утворено державний фонд регіонального розвитку (далі - Фонд) обсягом 3 500 млн грн, з яких за загальним фондом – 1 000 млн грн, за спеціальним фондом – 2 500 млн грн /з урахуванням пункту 5 Прикінцевих положень Закону, згідно з яким у 2017 р. не застосовувалося обмеження щодо мінімальної величини обсягу Фонду/. Розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та програмами і проектами здійснено згідно з розпорядженням КМУ від 07.06.2017 р. № 439-р «Про затвердження переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2017 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» (із змінами від 12.07.2017 р. № 461-р, від 25.10.2017 р. № 760-р, від 13.12.2017 р. № 900-р, від 20.12.2017 р. № 934-р), хоча частиною п’ятою статті 24-1 Бюджетного кодексу встановлено вимогу про необхідність затвердження такого розподілу у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет. Крім того, відповідно до вимог цієї частини статті Комітет з питань бюджету погоджував зазначений розподіл згідно із вказаними рішеннями Уряду.

Видатки Фонду проведено у сумі 3 089,9 млн грн, або 88,3% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом – 881,5 млн грн (88,1%), за спеціальним фондом – 2 208,4 млн грн (88,3%). При цьому невикористаними залишилося 410,1 млн грн, що майже на 105 млн грн більше ніж у 2016 р. та стало наслідком несвоєчасного затвердження розподілу коштів Фонду і недотримання місцевими органами влади вимог законодавства щодо підготовки відповідних проектів. Однак, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, залишки коштів Фонду у сумі 291,6 млн грн збережено на рахунках для здійснення відповідних витрат у 2018 р.

Регіонами досягнуто такий рівень виконання планових показників за визначеними для них коштами Фонду: найвищий (майже 99% і вище) – у Кіровоградській, Чернівецькій, Чернігівській, Харківській, Житомирській, Хмельницькій, Рівненській областях, найнижчий – у Запорізькій (61,7%), Миколаївській (63,4%), Донецькій (66%) областях, в інших – у межах від 72,3% до 97,7%. Поряд з тим, за даними Мінрегіону з місцевих бюджетів спрямовано 1 108,8 млн грн на співфінансування проектів регіонального розвитку.

Особливістю спрямування коштів Фонду у звітному періоді відповідно до положень частини другої статті 24-1 Бюджетного кодексу стало обов’язкове передбачення не менше 10% обсягу на реалізацію інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що мають на меті розвиток спортивної інфраструктури та енергоефективності державних і комунальних навчальних та медичних закладів, за кожним з таких напрямів. Відтак, зберігаючи основні тенденції попередніх років, за звітними даними склалася така структура видатків, здійснених за рахунок коштів Фонду, у сферах: освіти – 30,1%, охорони здоров’я і соціального захисту – 22,9%, дорожньо-транспортної інфраструктури – 16,3%, фізичної культури і спорту – 10,8%, культури – 7,4%, водопостачання і водовідведення – 7,5%, газо-, тепло- енергопостачання – 1,4%, інші об’єкти та заходи – 3,6%. За інформацією Мінрегіону з 803 проектів, затверджених для реалізації за рахунок коштів Фонду, у 2017 р. завершено 401 проект (49,9%).

У 2017 р. з державного бюджету до місцевих бюджетів надійшло 272 602,9 млн грн трансфертів, що становило 97,3% бюджетних призначень (97,6% уточненого плану), у т. ч. дотацій – 21 998,5 млн грн, або 100,6% бюджетних призначень (99,6% уточненого плану), субвенцій – 250 604,4 млн грн, або 97,1% бюджетних призначень (97,5% уточненого плану). Загальний обсяг наданих трансфертів місцевим бюджетам, порівняно з 2016 р., збільшився на 77 207,6 млн грн, або на 39,5%.

Такий обсяг наданих трансфертів становив 54,3% обсягу доходів місцевих бюджетів, перевищивши на 0,9 відс. пункти відповідний показник 2016 р., що за Висновками РП свідчить про значну залежність виконання місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету. При цьому частка трансфертів у загальному обсязі доходів зведених бюджетів областей – в межах від 71,3% (Тернопільська) до 45,2% (Одеська) і лише у м. Києві – 28,2%.

На 2017 р., зважаючи, що відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» триває процес об’єднання територіальних громад, та з огляду на вимоги пункту 3 частини четвертої статті 67 Бюджетного кодексу (згідно з яким встановлюються взаємовідносини державного бюджету з бюджетами об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ), встановлено відносини з державним бюджетом для бюджетів 366 ОТГ, що на 207 ОТГ більше, ніж у 2016 р., та передбачено належні їм міжбюджетні трансферти.

Із загального фонду державного бюджету до місцевих бюджетів надійшло 261 278,5 млн грн трансфертів, або 98,4% бюджетних призначень, питома вага яких у доходах загального фонду місцевих бюджетів склала 57,6%, що більше порівняно з 2016 р. на 0,6 відс. пункти. Насамперед, внаслідок здійсненого вирівнювання за доходами:

базову дотацію з державного бюджету у сумі 5 815,5 млн грн (98,4% бюджетних призначень) отримали 738 місцевих бюджетів, у т.ч. обласні бюджети – 909,2 млн грн (15,6% загального фактичного обсягу), бюджети міст обласного значення – 391,7 млн грн (6,7%), районні бюджети – 3