Повідомлення

Перейти до розділу
16 вересня 11:23
проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" за реєстр. №6000 від 15.09.2021 року посилання...
27 серпня 15:12
Бюджетна декларація на 2022-2024 роки /схвалена Кабінетом Міністрів України та подана з відповідними матеріалами/ та Постанова ВРУ «Про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки» докладніше
29 березня 15:09
Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" посилання...
19 жовтня 17:40
Щодо розгляду проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 6062) докладніше
19 жовтня 17:01
Щодо підготовки до першого читання законопроекту про Державний бюджет України на 2022 рік (реєстр. № 6000) докладніше
19 жовтня 10:54
Щодо розгляду питання про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до статті 33 Бюджетного кодексу України щодо уточнення інформації, яка подається Національним банком України для складання Бюджетної декларації (реєстр. № 5853) докладніше
18 жовтня 10:18
Юрій Арістов, голова комітету ВР з питань бюджету: "Розраховуємо на подальше відновлення економічної активності, драйвером якої буде як внутрішній, так і зовнішній попит" посилання...
12 жовтня 16:49
Юрій Арістов: хто і скільки отримає завдяки змінам до Бюджету-2021 посилання...
07 жовтня 12:07
Щодо підготовки до другого читання законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо реалізації соціальних заходів та інфраструктурних (реєстр. № 6052) докладніше
27 вересня 16:00
У Комітеті ВРУ з питань бюджету відбулася зустріч із представниками Єврокомісії та SIGMA докладніше
24 вересня 12:40
Голова бюджетного комітету парламенту: “Ми звернулися до міжнародних інституцій, щоб вони допомогли створити Бюджетний офіс при бюджетному комітеті” посилання...
27 грудня 2018, 15:03

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №162 від 19.12.2018

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №162 від 19 грудня 2018 року

 

 

 

1700  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Деркач А.Л., Дубіль В.О., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Пресман О.С., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Литвиненко Л.І., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від секретаріату Кабінету Міністрів України

Дехтяренко С.С. – заступник Державного секретаря;

від Міністерства фінансів України

Джигир Ю.А. – заступник Міністра;

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій;

від Конституційного Суду України

Шевчук С.В. – Голова;

Василькевич Я.І. – керівник Секретаріату;

від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Перевезенцев О.Ю. – Державний секретар;

Бояркіна О.А. – директор Департаменту фінансової роботи та господарського забезпечення, головний бухгалтер;

від Міністерства інформаційної політики України

Біденко А.І. – Державний секретар;

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Кругляк Е.Б. – заступник Міністра;

Бондарчук Н.Л. – директор Департаменту впровадження та моніторингу пріоритетних проектів регіонального розвитку;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – радник Міністра освіти і науки з фінансових питань;

від Міністерства оборони України

Шевчук О.М. – заступник Міністра;

від Міністерства соціальної політики України

Крентовська О.П. – перший заступник Міністра;

Задніпрянець В.А. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Корзун А.В. – заступник Міністра;

від Міністерства екології та природних ресурсів України

Вакараш В.М. – заступник Міністра;

від Міністерства охорони здоров’я України

Лінчевський О.В. – заступник Міністра;

Ємець П.В. – заступник директора Департаменту економіки і фінансової політики;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Ковальова О.В. – заступник Міністра;

Ахіджанов Б.Р. – директор Департаменту фінансово-кредитної політики;

від Адміністрації державної служби спеціального зв’язку

 та захисту інформації України

Опаленик П.І. – заступник Голови;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

 

від Одеської обласної державної адміністрації

Бахмутов О.В. – в.о. директора державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг»;

Варивода О.М. – начальник Служби автомобільних доріг у Одеській області;

від Миколаївської обласної державної адміністрації

Гайдаржи В.В. – заступник Голови;

від Рахункової палати

Майснер А.В. – заступник Голови;

Іванова І.М. – член Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

За дорученням Голови Комітету Павелка А.В. розпочав засідання

перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України Про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо перерозподілу економії коштів (реєстр. № 9395 від 11.12.2018), внесений народними депутатами України Карпунцовим В.В., Горбуновим О.В., Помазановим А.В.

3. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

1) у Одеській області (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 13.12.2018 р. № 1/01-23/7966/2-18);

2) у Миколаївській області (згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 06.12.2018 р. № 2243/19-05-2/6-18).

4. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 959-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 972-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 982-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інформаційної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 № 930-р);

5) перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 № 933-р);

6) змін до розподілу у 2018 році коштів державного фонду регіонального розвитку (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1008-р);

7) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018
№ 964-р);

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018
№ 965-р);

9) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1010-р);

10) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1011-р);

11) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 974-р);

12) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 971-р);

13) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 981-р);

14) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству екології та природних ресурсів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 984-р);

15) перерозподіл та розподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1003-р) /розглянуто після питання 1 порядку денного засідання Комітету/;

16) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1009-р) /розглянуто після питання 1 порядку денного засідання Комітету/;

17) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1004-р);

18) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України, та зміни до розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1005-р);

19) розподіл стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам (постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1080);

20) передача бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2019 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1007-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

5. Про погодження зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету у 2018 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1006-р).

6. Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у січні-вересні та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

7. Про погодження Порядку та обсягу спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 1082) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

8. Різне.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо вимог до місця проживання кандидата в народні депутати України)" (реєстр. № 9246 від 30.10.2018, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо соціального захисту учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЄС" (реєстр.  9152 від 02.10.2018, народний депутат України Литвин В.М.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (щодо обов'язковості будівництва об'єктів громадського обслуговування населення соціальної сфери)" (реєстр. № 9118 від 21.09.2018, народні депутати України Суслова І.М., Ричкова Т.Б., Бабак А.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного простору" (реєстр. № 9275 від 07.11.2018, народні депутати України Вінник І.Ю., Білозір О.В., Матузко О.О., Чорновол Т.М. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уточнення деяких термінів, понять та особливостей обліку" (реєстр. № 9158 від 03.10.2018, народні депутати України Тетерук А.А., Котвіцький І.О. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо скорочення часу стоянки потягів для проведення митного контролю" (реєстр. № 9242 від 26.10.2018, народний депутат України Довгий О.С.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо припинення структурного утворення політичної партії, що не має статусу юридичної особи)" (реєстр.  9247 від 30.10.2018, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 17 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо надання інформації з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування центрам з надання безоплатної вторинної правової допомоги" (реєстр.  9254 від 01.11.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо способів здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки" (реєстр. № 9132 від 28.09.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" щодо посилення охорони природно-заповідних територій" (реєстр. № 9134 від 28.09.2018, народний депутат України Луценко І.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про освіту" щодо збільшення перехідного періоду імплементації статті 7 (Мова освіти)" (реєстр. № 9287 від 09.11.2018, народні депутати України Співаковський О.В., Кремінь Т.Д. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу VІI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині" щодо перенесення терміну введення в дію" (реєстр.  9284 від 09.11.2018, народні депутати України Колганова О.В., Кириченко О.М. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Литовською Республікою про внесення змін і доповнень до Договору між Україною та Литовською Республікою про соціальне забезпечення" (реєстр. № 0201 від 02.10.2018, Президент України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям" (реєстр. № 9161 від 04.10.2018, народні депутати України Береза Ю.М., Шевченко О.Л.);

1.1.15. Проект Закону України "Про мораторій на скорочення мережі відділень національного оператора поштового зв'язку" (реєстр. № 9128 від 27.09.2018, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Євтушок С.М.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння розвитку космічної діяльності та залучення інвестицій в космічну галузь України" (реєстр. № 9219 від 18.10.2018, народний депутат України Тетерук А.А.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги"" (реєстр. № 8462 від 08.06.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги"" (реєстр. № 8462-1 від 26.06.2018, народний депутат України Семенуха Р.С.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги"" (реєстр. № 8462-д від 18.10.2018, народний депутат України Данченко О.І.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо забезпечення неможливості призначення непрофесійного Генерального прокурора" (реєстр. № 9149 від 01.10.2018, народний депутат України Савченко Н.В.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів до Ради суддів України" (реєстр. № 9243 від 26.10.2018, народний депутат України Геращенко А.Ю.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" та "Про державну службу" щодо відрядження до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"" (реєстр. № 9167 від 04.10.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" щодо заборони реклами алкогольних напоїв" (реєстр. № 9147 від 01.10.2018, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);

1.1.24. Проект Закону України "Про приєднання до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА" (реєстр. № 0198 від 05.09.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визначення повноважень прокурора при оскаржені постанов у справах про адміністративні порушення, пов'язані з корупцією" (реєстр. № 9135 від 28.09.2018, народний депутат України Луценко І.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо удосконалення здійснення фінансового контролю окремих категорій суб'єктів декларування)" (реєстр. № 9148 від 01.10.2018, народні депутати України Попов І.В., Буглак Ю.О., Матейченко К.В. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення розміру допомоги (реєстр. № 9145 від 01.10.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

У законопроекті пропонується підвищити вдвічі розмір:

державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства І, ІІ, ІІІ груп та дітям з інвалідністю віком до 18 років;

надбавки на догляд за особами з інвалідністю з дитинства підгруп А і Б І групи та дітьми з інвалідністю, а для осіб з інвалідністю з дитинства II і III груп, які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, надбавка на догляд підвищується з 15% до 50% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Враховуючи, що покриття витрат на виплату державної соціальної  допомоги згідно із статтею 16 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» здійснюється за рахунок  коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій місцевим бюджетам, реалізація зазначених положень законопроекту призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що за розрахунками Міністерства для реалізації запропонованої законодавчої ініціативи необхідно вишукати в умовах 2019 року 9,5 млрд грн додаткових бюджетних коштів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення розміру допомоги (реєстр. № 9145 від 01.10.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу» щодо Національного військового меморіального комплексу (реєстр. № 9170 від 05.10.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується врегулювати питання, заснування Національного військового меморіального комплексу, що має бути створений з метою організації почесних поховань та перепоховань видатних борців за незалежність України, військовослужбовців, які загинули захищаючи Україну, ветеранів війни та військової служби, інших осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, Верховних Головнокомандувачів Збройних Сил України, а також дружин або чоловіків зазначених категорій осіб.

При цьому встановлюється, що утримання Національного військового меморіального комплексу забезпечується центральним органом виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, за рахунок коштів державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту наведено лише орієнтовну вартість окремих видів робіт для створення/будівництва меморіального комплексу (понад 19,2 млн грн), а необхідні витрати на його утримання та проведення поховання розраховувати в майбутньому та передбачати щороку у законі  про державний бюджет кошти на утримання Національного військового меморіального комплексу.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту наведено також обсяги орієнтовної вартості спорудження адміністративно-господарського блоку площею 1100 кв. м. – 10 млн грн, ритуальної будівлі площею 700 кв. м. – 7 млн грн, вхідної групи з музейним комплексом, загальною площею 1000 кв. м. – 1,5 млн грн, здійснення робіт з благоустрою ділянки площею 30 га – 2,1 млн грн, середня вартість поховання – 4,4 тис. грн.

Відтак, запровадження законодавчої ініціативи призведе до збільшення видатків державного бюджету, що на вимогу частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України потребує надання до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу» щодо Національного військового меморіального комплексу (реєстр. № 9170 від 05.10.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо підстав дострокового припинення повноважень сільської, селищної, міської ради (реєстр. № 9178 від 05.10.2018), внесений народними депутатами України Федоруком М.Т., Денисенком В.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У законопроекті передбачається, що повноваження сільської, селищної, міської ради достроково припиняються у разі, якщо відповідна рада не менше як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради прийняла рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови.

Частиною третьою статті 14 Закону України «Про місцеві вибори» встановлено, що у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови, Верховною Радою України призначаються позачергові місцеві вибори.

Згідно із статтею 68 Закону України «Про місцеві вибори» витрати на підготовку і проведення позачергових виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів здійснюються серед іншого за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на здійснення Центральною виборчою комісією керівництва та управління у сфері проведення виборів та референдумів, коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

Таким чином, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, однак суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначено про відсутність впливу на видатки державного бюджету та в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту, зазначаючи про таке, зауважує, що відсутність показників для обрахунку відповідних положень законопроекту не дозволила спрогнозувати обсяг додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо підстав дострокового припинення повноважень сільської, селищної, міської ради (реєстр. № 9178 від 05.10.2018), внесений народними депутатами України Федоруком М.Т., Денисенком В.І. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зміну меж районів Чернігівської області (реєстр. № 9277 від 08.11.2018), внесений народними депутатами України Амельченком В.В., Федоруком М.Т., Медуницею О.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується розширити межі 4 районів Чернігівської області шляхом включення до їх складу 18 районів області, які охоплюватимуть територію всіх адміністративно-територіальних одиниць базового рівня – міських, селищних, сільських територіальних громад.

Як зазначено авторами законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів і здійснюватиметься в межах коштів, що виділяються на утримання виконавчих органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування.

Зважаючи, що згідно із запропонованими положеннями законопроекту ліквідуються як юридичні особи публічного права районна рада, її апарат, районна державна адміністрація, районні територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що здійснювали визначені законом повноваження на території району, що ліквідовується, може очікуватися зменшення витрат державного та місцевих бюджетів на утримання виконавчих органів місцевої влади та органів місцевого самоврядування.

Водночас, реорганізація органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у 18 районах зумовить вивільнення значної кількості працюючих, що потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на здійснення виплат таким працівникам при звільненні.

Міністерство фінансів України, визначаючи законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів.

Крім того, Мінфін зауважує, що прийняття законопроекту потребуватиме перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів з державного бюджету між місцевими (районними) бюджетами у законі про державний бюджет.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про зміну меж районів Чернігівської області (реєстр. № 9277 від 08.11.2018), внесений народними депутатами України Амельченком В.В., Федоруком М.Т., Медуницею О.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення/зменшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зелені насадження міст та інших населених пунктів (реєстр. № 9112 від 21.09.2018), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Березою Б.Ю., Єднаком О.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У законопроекті запропоновано встановити: принципи та вимоги використання і охорони зелених насаджень, порядок їх утримання; обмеження при використанні земельних ділянок із зеленими насадженнями на об’єктах благоустрою зеленого господарства; права та обов’язки громадян і юридичних осіб у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень; правила компенсаційного озеленення, порядок видалення зелених насаджень; державний, самоврядний та громадський контроль у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень; відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони, утримання та відтворення зелених насаджень.

Водночас, згідно із статтею 15 законопроекту визначається, що фінансове забезпечення заходів на створення, охорону, утримання та відтворення зелених насаджень населених пунктів може здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ, організацій, добровільних внесків юридичних осіб та громадян, інших джерел, передбачених законом. При цьому за рахунок місцевих бюджетів пропонується проводити заходи зі створення, охорони, утримання та відтворення зелених насаджень в рамках виконання місцевих програм благоустрою населених пунктів, у тому числі проектів благоустрою територій населених пунктів; охорони та утримання об’єктів благоустрою зеленого господарства комунальної форми власності, переданих органами місцевого самоврядування на баланс підприємствам, установам, організаціям; охорони, утримання та розвиток зелених насаджень на об'єктах благоустрою комунальної форми власності.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України.

Однак, забезпечуючи видатки для здійснення місцевих програм благоустрою населених пунктів з місцевих бюджетів мають проводитися додаткові видатки для реалізації заходів, передбачених у законопроекті.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про зелені насадження міст та інших населених пунктів (реєстр. № 9112 від 21.09.2018), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Березою Б.Ю., Єднаком О.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо права територіальних громад використовувати відновлювальні джерела енергії) (реєстр. № 9111 від 20.09.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується доповнити закони України «Про електроенергетику» та «Про ринок електричної енергії» новою нормою передбачивши право органів місцевого самоврядування на встановлення генеруючих установок, призначених для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру для потреб адміністративних приміщень органів місцевого самоврядування та комунальних закладів, що фінансуються з місцевого бюджету, без необхідності одержувати відповідну ліцензію. Порядок обліку такої енергії має затверджуватися Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту створить умови для доступу органів місцевого самоврядування до використання альтернативних джерел енергії, що сприятиме зменшенню видатків місцевих бюджетів на оплату електроенергії, частковій відмові від використання газу та твердого палива й переходу до екологічно чистої електроенергії, а також не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас, відповідно до статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» фінансування заходів у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється як за рахунок коштів, передбачених в оптових тарифах на електроенергію та тарифах на теплову енергію, шляхом впровадження спеціальної цільової надбавки до тарифу, визначеної законом, так і за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, коштів державного та місцевих  бюджетів, добровільних внесків та інших коштів, не заборонених законодавством.

Слід відмітити, що встановлення генеруючих установок, призначених для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру для потреб адміністративних приміщень органів місцевого самоврядування та комунальних закладів включає етап закупівлі та монтажу відповідного обладнання, що з огляду на положення законопроекту потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів.

Тому, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо права територіальних громад використовувати відновлювальні джерела енергії) (реєстр. № 9111 від 20.09.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г. має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення/зменшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо контролю та оподаткування операцій, пов’язаних з проведенням загальнообов’язкового медичного страхування (реєстр. № 9164 від 04.10.2018), поданий народними депутатами України Шипком А.Ф., Бахтеєвою Т.Д., Дубілем В.О. та Карпунцовим В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2019 року:

покласти на контролюючі органи додаткову функцію контролю над укладенням договорів загальнообов’язкового медичного страхування та своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування страхових платежів за договорами загальнообов’язкового медичного страхування;

встановити ставку податку на дохід, отриманий під час провадження страхової діяльності юридичними особами – резидентами, у розмірі 0 відсотків за договорами загальнообов’язкового медичного страхування;

вилучити з бази розрахунку фінансового результату до оподаткування страховика суми страхових резервів, сформованих внаслідок здійснення діяльності з загальнообов’язкового медичного страхування;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суми страхових виплат, сплачені закладам охорони здоров’я в якості компенсації за надання медичної допомоги або медичних послуг платнику як застрахованій особі за договором загальнообов’язкового медичного страхування.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить в повній мірі імплементувати положення законопроекту «Про фінансування охорони здоров’я та загальнообов’язкове медичне страхування в Україні», забезпечити його соціальність, загальність, що гарантуватиме реалізацію прав громадян на отримання медичних послуг за загальнообов’язковим медичним страхуванням. Вказаний законопроект родано тими ж авторами та зареєстровано за № 9163. Отже, законопроект за реєстр. № 9164 є похідним від законопроекту за реєстр. № 9163 і його практична реалізація залежить від прийняття базового законопроекту за реєстр. № 9163.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття та реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету. Крім того, Мінфін зауважує, що вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів в частині податку на прибуток підприємств залежатиме від суми доходів юридичних осіб – резидентів від впровадження страхової діяльності, пов’язаної із загальнообов’язковим медичним страхуванням, та розміру страхових резервів, сформованих внаслідок здійснення діяльності із загальнообов’язкового медичного страхування.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо контролю та оподаткування операцій, пов’язаних з проведенням загальнообов’язкового медичного страхування (реєстр.№ 9164 від 04.10.2018), поданий народними депутатами України Шипком А.Ф., Бахтеєвою Т.Д., Дубілем В.О. та Карпунцовим В.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення показників доходів бюджетів щодо податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 9163). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збереження лісів та підтримання підприємств лісової галузі)» (реєстр. № 9245 від 30.10.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати положення Податкового кодексу України щодо оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблений в зв’язку із необхідністю усунення подвійного оподаткування використання лісових земель, створення сприятливих умов для інвестування в галузь лісового господарства, нагальною потребою підтримки підприємств лісової галузі та збереження лісів України. Законом України від 10.07.2018 р. № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який набрав чинності 15.08.2018 року, внесено поправку до статті 273 Податкового кодексу України, якою введено земельний податок на всі лісові землі України. За діючою до прийняття поправки системою оподаткування було передбачено, що податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

Разом з тим, варто відмітити, що Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачена з 1 січня 2019 року зменшена ставка земельного податку для лісових земель (не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки).

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до зменшення податкової бази місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від розміру земельних ділянок, які підлягають оподаткуванню.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування, але не раніше 1 січня 2019 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо збереження лісів та підтримання підприємств лісової галузі)» (реєстр. № 9245 від 30.10.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 273 Податкового кодексу України щодо скасування подвійного оподаткування  лісових земель (реєстр. № 9276 від 08.11.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати положення Податкового кодексу України щодо оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблений з метою скасування внесених Законом України від 10.07.2018 р. № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» змін до Податкового кодексу України, якими передбачається ще один податок на всі лісові землі (фактично подвійне оподаткування).

Разом з тим, варто відмітити, що Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачена з 1 січня 2019 року зменшена ставка земельного податку для лісових земель (не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки).

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до зменшення податкової бази місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від розміру земельних ділянок, які підлягають оподаткуванню.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 273 Податкового кодексу України щодо скасування подвійного оподаткування  лісових земель (реєстр. № 9276 від 08.11.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування відеотюнерів цифрового наземного (ефірного) телерадіомовлення (реєстр. № 9131 від 28.09.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільнити від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту відеотюнерів цифрового наземного (ефірного) телерадіомовлення, які класифікуються за кодом 8528 71 19 00 згідно з УКТ ЗЕД, та встановити, що порядок та обсяги ввезення зазначених товарів визначаються Кабінетом Міністрів України (діюча ставка ввізного мита – 10% за штуку).

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту за умови збереження обсягу імпорту цієї продукції за середнім показником
2015-2017 років, ненадходження до державного бюджету на відповідний рік могли б скласти 11111,6 тис. грн, проте, втрати бюджету від реалізації законопроекту будуть незначними, оскільки за кодом 8528 71 19 00 згідно з УКТ ЗЕД класифікуються різноманітні відеотюнери, зокрема здатні приймати як ефірне (наземне та супутникове) телерадіомовлення, так і кабельні телевізійні сигнали, а звільнити від оподаткування ввізним митом передбачається тільки відеотюнери цифрового наземного (ефірного) телерадіомовлення, що підтримують стандарт DVB-T2.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення. При цьому Мінфін звертає увагу, що законопроект підготовлено на виконання пункту 20 плану заходів щодо впровадження в Україні цифрового телерадіомовлення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 788-р.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування відеотюнерів цифрового наземного (ефірного) телерадіомовлення (реєстр. № 9131 від 28.09.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення ліків для населення (реєстр. № 9146 від 01.10.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити з 1 січня 2019 року від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів та медичних виробів (діюча ставка ПДВ на зазначені товари – 7%).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає звільнення від податку на додану вартість операцій, що на сьогодні оподатковуються за ставкою 7%.

Довідково: за січень-жовтень 2018 року надходження ПДВ від вказаних операцій до загального фонду державного бюджету становить 3,9 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2019 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення ліків для населення (реєстр. № 9146 від 01.10.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу Україні щодо сприяння оздоровленню населення (реєстр. № 9278 від 08.11.2018), поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг у сфері фізичної культури та спорту, в тому числі у спортивних клубах, спортивних залах, спортивних комплексах, басейнах, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та джерел фінансування, фізичними особами-підприємцями, для яких надання зазначених послуг є основною діяльністю.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту джерелами компенсації втрат бюджету у зв’язку із звільненням окремих операцій від оподаткування податком на додану вартість стане збільшення надходжень до бюджету за рахунок таких чинників:

- збільшення сукупних доходів платників податку на прибуток, які здійснюють діяльність у сфері фізичної культури та спорту, як наслідок – збільшення бази оподаткування податком на прибуток підприємств;

- збільшення фонду заробітної платні працівників фізичної культури та спорту, як наслідок – збільшення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним соціальним внеском;

- збільшення обсягів діяльності з постачання закладам фізичної культури та спорту, послуг оренди, обслуговування та ремонту нерухомого майна, обладнання, знаряддя, інвентаря, відповідно, збільшення бази оподаткування такої діяльності податком на додану вартість, податком на прибуток та єдиним податком.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає недонадходження податку на додану вартість.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 197 Податкового кодексу Україні щодо сприяння оздоровленню населення (реєстр. № 9278 від 08.11.2018), поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення умов пенсійного забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей Небесної сотні (реєстр. № 9154 від 03.10.2018), поданий народними депутатами України Лопушанським А.Я. та Довбенком М.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо надання права особам, інвалідність яких настала під час безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, на призначення пенсії по інвалідності незалежно від наявності страхового стажу.

Крім цього, пропонуються зміни до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» з метою надання права на встановлення надбавки до пенсії непрацездатним членам сім’ї загиблих (померлих) учасників Революції гідності, посмертно нагороджених державними нагородами України, які є одержувачами пенсій, у розмірі 70% надбавки до пенсії померлого годувальника, що могла бути йому встановлена, за наявності одного непрацездатного члена сім’ї та 90% – за наявності двох і більше членів сім’ї.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних, і, у разі його прийняття, він не буде забезпечений фінансовим ресурсом.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення умов пенсійного забезпечення учасників антитерористичної операції та членів сімей Небесної сотні (реєстр. № 9154 від 03.10.2018), поданий народними депутатами України Лопушанським А.Я. та Довбенком М.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб з інвалідністю (реєстр. № 7209-1 від 02.11.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроект за реєстр. № 7209-1 є альтернативним до урядового законопроекту за реєстр. № 7209 щодо приведення чинного законодавства у частині соціального захисту осіб з інвалідністю у відповідність з офіційним перекладом Конвенції про права інвалідів та Факультативним протоколом до неї, а також запровадження європейських стандартів, зокрема, пропонується у законодавчих актах слово «інвалід» у всіх відмінках і числах замінити словами «особа з інвалідністю».

Законопроектом пропонується внести зміни до ряду Законів, які, зокрема, передбачають:

надання громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, особам з інвалідністю, реабілітованим особам, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, колишнім малолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю, грошової допомоги для придбання автомобіля (нового або що був вперше зареєстрований не пізніше ніж вісім років тому) або автомобілю, визнаного в установленому порядку гуманітарною допомогою (за вибором особи);

віднесення Фонду соціального страхування в Україні до отримувачів гуманітарної допомоги в частині легкових автомобілів для подальшої передачі особам з інвалідністю;

встановлення додаткових соціальних гарантій, компенсацій і пільг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю із числа мирних (цивільних) громадян, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час бойових дій чи збройних конфліктів (зокрема: 100-відсоткова знижка на оплату житлово-комунальних послуг та палива; безплатний проїзд у міському, приміському громадському транспорті; виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності для працюючих осіб з інвалідністю у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи; виплата одноразової компенсації у зв’язку з ушкодженням здоров’я; надання щорічної безплатної путівки для оздоровлення та відпочинку; повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи; безкоштовне харчування у навчальних закладах;  встановлення державних соціальних допомог, підвищень до пенсій тощо).

Водночас, слід зазначити, що з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до Закону України від 14.11.2017
№ 2203-VIII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників антитерористичної операції, учасників Революції Гідності та членів сімей загиблих таких осіб» громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року
на території проведення антитерористичної операції, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, надано право на встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни надаються, зокрема, такі пільги: безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів; позачергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами; безплатне позачергове щорічне забезпечення санаторно-курортним лікуванням з компенсацією вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
100-відсоткова знижка на оплату житлово-комунальних послуг та палива; безплатний проїзд у міському та приміському громадському транспорті; підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі від 30 до 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту щодо забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями шляхом виплати грошової допомоги для придбання автомобіля (нового або що був вперше зареєстрований не пізніше ніж вісім років тому) або отримання автомобілю, визнаного в установленому порядку гуманітарною допомогою (за вибором особи) має забезпечуватися в межах коштів за бюджетною програмою Міністерства соціальної політики України 2507030 «Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів» за напрямом «Забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями» зі спеціального фонду державного бюджету (наповнення якого здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів України), а також коштів Фонду соціального страхування України.

Відносно положень законопроекту щодо встановлення додаткових гарантій, компенсацій і пільг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю із числа мирних (цивільних) громадян, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час бойових дій чи збройних конфліктів, то їх реалізація потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб з інвалідністю (реєстр. № 7209-1 від 02.11.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів, а також Фонду соціального страхування України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо покращення рівня соціального захисту військовослужбовців, осіб з інвалідністю, осіб, які не мають права на пенсію, зниження пенсійного віку для деяких категорій осіб (реєстр. № 7532 від 30.01.2018), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачивши:

підвищення вдвічі розмірів пенсій за вислугу років та надбавок до пенсій за вислугу років, мінімальних розмірів пенсій по інвалідності;

встановлення розміру державної соціальної допомоги на догляд особам з інвалідністю I групи та розміру надбавки особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, що встановлюються до пенсій за вислугу років, на рівні не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

проведення перерахунку раніше призначених відповідно до цього Закону пенсій у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, з місяця, наступного за місяцем настання підстав для перерахунку пенсії.

Законопроект також передбачає внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими пропонується:

встановлення віку виходу на пенсію за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років, за умови наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і 20 років у жінок;

відновлення величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35%;

скасування максимальної величини коефіцієнту страхового стажу на рівні 0,75, а з урахуванням стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 на рівні - 0,85;

встановлення мінімального  розміру пенсії  за  віком  на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від наявного страхового стажу та збільшення пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону. При цьому, особам, які досягли віку 60 років, мінімальний розмір пенсії встановлюватиметься в розмірі 60 відсотків мінімальної заробітної плати;

підвищення вдвічі розмірів пенсій по інвалідності та зниження порогового значення наявного страхового стажу, необхідного для призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком;

проведення щорічного перерахунку пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт, що відповідає 100 відсоткам показника зростання цієї середньої заробітної плати (доходу) та 100 відсоткам показника зростання споживчих цін;

зниження порогового значення щодо віку та страхового стажу, необхідного для призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників;

здійснення виплати нарахованих сум пенсій, на яких пенсіонер мав право, але не отримав у зв’язку із перебуванням на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, за минулий час без обмеження будь-яким строком за заявою пенсіонера протягом 10 робочих днів з дня подання заяви тощо.

Крім того, законопроект передбачає внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» в частині підвищення вдвічі розмірів державної соціальної допомоги, а також виплати нарахованих сум допомог особам, які їх не отримали у зв’язку із перебуванням на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, за минулий час, без обмеження будь-яким строком за заявою таких осіб протягом 10 робочих днів з дня подання такої заяви.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація проекту закону потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на 2018 рік в обсязі близько 10 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що за розрахунками Пенсійного фонду України реалізація проекту закону потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України у сумі понад 181 млрд грн на рік.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Водночас слід зауважити, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (законопроект за реєстр. № 9369 від 05.12.2018), прийнятим Верховною Радою України 6 грудня 2018 року, для забезпечення виплати пенсій збільшено видатки Пенсійного фонду України на 10,8 млрд грн, зменшивши видатки за бюджетними програмами інших головних розпорядників коштів державного бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо покращення рівня соціального захисту військовослужбовців, осіб з інвалідністю, осіб, які не мають права на пенсію, зниження пенсійного віку для деяких категорій осіб (реєстр. № 7532 від 30.01.2018), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки (реєстр. № 8593 від 12.07.2018), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропонується:

- надати статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи особам, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження і після досягнення повноліття не були віднесені до категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- встановити розмір компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорії 2, не нижче ніж 25 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;

- відновити дію окремих пунктів статті 30 щодо надання пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам, а саме: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи; безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування, оздоровлення і назад; а також здійснювати виплату грошової компенсації вартості продуктів харчування дітям, які не харчуються в закладах освіти, за фізіологічними нормами, а дітям з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи – за медичними нормами, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у розмірах не нижче 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, встановленого на 1 січня відповідного року;

- скасувати залежність надання пільг та компенсацій для постраждалих громадян від середньомісячного сукупного доходу;

- встановити розмір щомісячної грошової компенсації у разі втрати годувальника на кожного члена сім’ї, який був на його утриманні, не менше 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність незалежно від розміру пенсії, встановленої згідно із законодавством;

- встановити розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, для постраждалих осіб, віднесених до категорії 1, не нижче 100 відсотків прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність; для осіб категорії 2, 3, 4 – 50 відсотків прожиткового мінімуму;

- встановити мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи для 1 групи інвалідності – не нижчий 10 мінімальних пенсій за віком, 2 групи – 8 мінімальних пенсій за віком, для 3 групи – 6 мінімальних пенсій за віком, для дітей-інвалідів – 3 мінімальних пенсій за віком;

- виключити норми щодо обмежень максимального розміру пенсії (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність) та виплат пенсій працюючим пенсіонерам з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- установити, що будь-які обмеження щодо максимального розміру доплат, пенсій та компенсацій, або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не застосовуються до громадян, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і, у разі його прийняття, він не буде забезпечений фінансовими ресурсами. При цьому, Міністерством фінансів відмічено, що за орієнтовними розрахунками додаткові видатки лише на реалізацію запропонованих змін до статей 50, 51, 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення розмірів додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  становитимуть близько 586,8 млн грн за місяць або 7 млрд грн на рік, джерела покриття яких відсутні.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення державних гарантій та соціальної підтримки (реєстр. № 8593 від 12.07.2018), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України, та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 9184 від 09.10.2018), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими передбачається особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановити мінімальні розміри пенсій по інвалідності, а саме:

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованих із зони відчуження, відселеним із зон безумовного (обов’язкового) відселення, інвалідів з дитинства, які досягли повноліття: по І групі інвалідності у розмірі 10, по ІІ групі – 8, по ІІІ групі – 6 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого з 1 грудня 2018 року розміру прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, у сумі 1 497 грн, розміри пенсій становитимуть 14 970 грн, 11 976 грн, 8 982 грн відповідно);

для інших інвалідів, щодо яких установлений причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по І групі інвалідності у розмірі 4, по ІІ групі – 3, по ІІІ групі, дітям-інвалідам – 2 розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (виходячи із встановленого з 1 грудня 2018 року розміру прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність, у сумі 1 497 грн, розміри пенсій становитимуть 5 988 грн, 4 491 грн, 2 994 грн відповідно).

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту для забезпечення виконання запропонованих змін необхідно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та збільшити на 703,5 млн грн видатки за бюджетною програмою 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету і він не буде забезпечений фінансовими ресурсами. При цьому, Міністерством фінансів відмічено, що за орієнтовними розрахунками реалізація цього проекту закону потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету в обсязі біля 551 млн грн за місяць або 6,6 млрд грн на рік.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлення належного рівня пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 9184 від 09.10.2018), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо встановлення додаткових соціальних гарантій сім’ям з дітьми (реєстр. № 9205-1 від 31.10.2018), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

У законопроекті пропонується:

віднести до повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування забезпечення пільгового проїзду учнів, вихованців, студентів із багатодітних сімей, прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу до місця навчання і додому, а також надати право  вирішувати питання пільгового проїзду інших учнів, вихованців, студентів і педагогічних працівників до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування за рахунок видатків відповідних місцевих бюджетів;

виключити норму, яка передбачає надання окремих пільг багатодітним сім’ям та дитям з багатодітних сімей залежно від сукупного доходу сім’ї.

Слід відмітити, що запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення контингенту одержувачів соціальних гарантій та пільг і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо встановлення додаткових соціальних гарантій сім'ям з дітьми (реєстр. № 9205-1 від 31.10.2018), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту суспільної моралі та традиційних сімейних цінностей (реєстр. № 9183 від 09.10.2018), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті посилення соціального захисту сім’ї та дітей, посилення захисту суспільної моралі, охорони сім’ї та традиційних для України сімейних цінностей. Для реалізації такої мети пропонуються зміни, зокрема, до:

1. Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється відповідальність за спрямовану на дитину пропаганду одностатевих сексуальних стосунків, що може негативно вплинути на фізичне та психічне здоров’я, моральний та духовний розвиток дитини у вигляді накладання штрафу на: громадян до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян та юридичних осіб від п’ятисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян; громадян, – від тисячі до однієї тисячі п’ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян; службову чи посадову особу – від однієї тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

2. Кримінального кодексу України, згідно з якими серед іншого встановлюється відповідальність за пропаганду одностатевих сексуальних стосунків, що може негативно вплинути на фізичне та психічне здоров’я, моральний та духовний розвиток дитини, – у вигляді накладання на громадян арешту строком до трьох років або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років; на службову чи посадову особ у – арешту строком до чотирьох років або позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

3. Сімейного кодексу України, визначивши розмір тимчасової державної допомоги на одну дитину – на рівні не нижче п’ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

4. Закону України «Про дошкільну освіту», встановивши розмір плати за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі, що вносять батьки, таким, що не перевищує 50 відсотків (у міській місцевості) та 30 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день.

5. Закону України «Про загальну середню освіту», зокрема, поширивши положення про забезпечення безкоштовним харчуванням всіх учнів (чинна норма – учні 1-4 класів) із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

6. Закону України «Про вищу освіту», встановивши, що студенти: із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному утриманні держави; які є дітьми-інвалідами та інвалідами I - III групи, студентам із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», включаючи студентів з багатодітних сімей, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

7. Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», визначивши, зокрема, що допомога при народженні дитини нараховується виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на той календарний місяць, за який фактично здійснюється виплата, зокрема: на першу дитину – шестидесяти п’яти розмірів прожиткового мінімуму, на другу дитину – сто тридцяти, на третю та кожну наступну дитину – двохсот.

Реалізація зазначених положень законопроекту призведе до необхідності збільшення видатків державного та місцевих бюджетів. За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наведеними ним у висновку до даного законопроекту, для реалізації положень лише у частині збільшення допомоги при народженні дитини, тимчасової державної допомоги дітям, необхідно вишукати в умовах наступного року більше 18 млрд грн додаткових бюджетних коштів, а підвищення розміру прожиткового мінімуму, у відсотках до якого пропонується встановлювати розміри виплат, буде призводити до постійного зростання обсягу видатків державного бюджету на зазначену мету.

Поряд з тим, застосування запропонованих заходів щодо посилення адміністративної та кримінальної відповідальності може призвести до збільшення доходів або видатків державного бюджету (залежно від санкцій за виявлені правопорушення).

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, також не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту суспільної моралі та традиційних сімейних цінностей (реєстр. № 9183 від 09.10.2018), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю. має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, а також до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок» (реєстр. № 9268 від 07.11.2018), внесений народним депутатом України Кужель О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади відновлення платоспроможності кредитних спілок України, які втратили здатність вчасно та у повному обсязі розраховуватись за своїми зобов’язаннями перед своїми членами, або їх ліквідації.

Серед іншого законопроектом (стаття 21) передбачається здійснити виплату компенсацій вкладникам кредитних спілок, а саме виплату за рахунок держави залишків вкладів членам кредитних спілок, за договорами яких строк виконання зобов’язань минув, і які не отримали своїх коштів вчасно.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету в частині обсягу компенсаційних виплат, а також коштів рефінансування, які кредитними спілками буде повернено до бюджету, при цьому такі кошти повинні бути закладені у наступному бюджетному році. Автором зазначено, що за приблизними оцінками сума прямих втрат членів кредитних спілок, зумовлених недоступністю для них вкладів у кредитних спілках, та відсутністю механізму компенсації цих втрат, можна оцінити у 1,5 млрд грн, а кількість постраждалих вкладників різні джерела оцінюють у більш як 100 тис. осіб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також відмічає, що реалізація законопроекту потребуватиме витрат з державного бюджету в частині обсягу компенсаційних виплат, а також коштів рефінансування, які кредитними спілками буде повернено до бюджету.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок» (реєстр. № 9268 від 07.11.2018), внесений народним депутатом України Кужель О.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат з державного бюджету в частині компенсаційних виплат та коштів рефінансування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 9220 від 18.10.2018), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Лабазюком С.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» новим положенням та встановити, що фінансова підтримка суб’єктів господарювання агропромислового комплексу може надаватися шляхом гарантування повернення банківських кредитів та страхування від сільськогосподарських страхових ризиків, визначених Законом України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою», у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як зазначається авторами у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація запропонованих законопроектом змін дозволить створити дієвий механізм надання гарантій на повернення банківських кредитів та страхування від сільськогосподарських страхових ризиків, що є важливою складовою правильної аграрної політики та гарантуватиме продовольчу безпеку держави. При цьому зазначено, що на момент внесення проект закону не потребує видатків державного бюджету.

Зважаючи на сутність положень законопроекту, та у зв’язку із запропонованим розширенням видів фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, а також може призвести до збільшення гарантованого державою боргу та відповідно витрат державного бюджету, пов’язаних із його погашенням та обслуговуванням, у разі настання гарантійного зобов’язання.

Слід зазначити, що авторами законопроекту в порушення вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Щодо гарантування повернення банківських кредитів Міністерство фінансів України зазначає, що запропонованою проектом нормою не визначено суб’єкта надання гарантії. Водночас зазначається, що можливість надання державних гарантій врегульовано положеннями Бюджетного кодексу України, зокрема, згідно із статтею 17 цього Кодексу державні гарантії для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України або на підставі міжнародних договорів України виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України.

Відносно страхування від сільськогосподарських страхових ризиків у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» порядок та умови надання державної підтримки шляхом здешевлення страхових платежів (премій) затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну аграрну політику. При цьому, частиною сьомою статті 20 Кодексу встановлюється питання затвердження порядків використання бюджетних коштів.

Таким чином, Міністерство фінансів України питання страхування від сільськогосподарських страхових ризиків вважає урегульованим у Законі України «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою».

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується з огляду на те, що його реалізація впливає на показники бюджету та зважаючи на висловлені зауваження, про що зазначено вище.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 9220 від 18.10.2018), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Лабазюком С.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, а також може призвести до збільшення гарантованого державою боргу та відповідно витрат державного бюджету, пов’язаних із його погашенням та обслуговуванням, у разі настання гарантійного зобов’язання). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» (щодо встановлення надбавок за вислугу років) (реєстр. № 9189 від 10.10.2018), поданий народним депутатом України Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Положеннями законопроекту вносяться зміни до Закону України «Про ветеринарну медицину», згідно з якими до спеціалістів ветеринарної медицини віднесено лікарів, фельдшерів (техніків) та лаборантів ветеринарної медицини, які мають відповідний диплом та здійснюють діяльність з профілактики, оздоровлення, діагностики і лікування тварин, проведення ветеринарно-санітарної експертизи або іншу ветеринарну діяльність /згідно з чинною редакцією Закону до спеціалістів ветеринарної медицини відносяться лише лікарі та фельдшери ветеринарної медицини/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту дозволить надати право на встановлення надбавок за вислугу років лаборантам ветеринарної медицини.

Зважаючи на сутність положень законопроекту, що полягає у розширенні переліку посад, які належать до спеціалістів ветеринарної медицини, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, на реалізацію заходів правового та соціального захисту, матеріального та соціального забезпечення спеціалістів ветеринарної медицини, визначених статтею 102 Закону України «Про ветеринарну медицину». Такого ж висновку дійшло Міністерство фінансів України і зазначило про це у експертному висновку до цього законопроекту, зауваживши, зокрема, про додаткову потребу у видатках державного бюджету на виплату надбавок за вислугу років лаборантам ветеринарної медицини. За узагальнюючим висновком Мінфіну даний законопроект потребує доопрацювання.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про ветеринарну медицину» (щодо встановлення надбавок за вислугу років) (реєстр. № 9189 від 10.10.2018), поданий народним депутатом України Івченком В.Є., має вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

 

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про комбатантів України» (реєстр. № 9181 від 09.10.2018), внесений народними депутатами України Третьяковим О.Ю. Загорієм Г.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується визначити правовий статус комбатантів, надавши визначення термінів «комбатанти», «некомбатанти», «добровольчі формування комбатантів України», та закріпити обов’язок держави забезпечувати соціальний і правовий захист комбатантів України та членів їх сімей в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до законодавчої пропозиції пропонується визначати комбатантами осіб, які беруть безпосередню участь у виконанні бойових завдань при захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України у складі військових формувань, добровольчих формувань комбатантів України, що перебувають під командуванням особи, відповідальної за поведінку своїх підлеглих та підпорядковані внутрішній дисциплінарній системі, яка забезпечує додержання норм міжнародного права та вимог чинного законодавства України, застосованих у період збройних конфліктів.

Також, шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про національну безпеку України» та Кримінального кодексу, пропонується:

- визначити порядок встановлення комбатантам статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, а у разі загибелі таких осіб передбачити соціальний захист членам їх сімей;

- включити добровольчі формування комбатантів України до сил оборони;

- звільнити від кримінальної відповідальності за створення не передбаченого законом України воєнізованого чи збройного формування, а так само за організаційне, фінансове чи матеріальне сприяння його створенню або участь у діяльності такого формування осіб, які вчинили такий злочин з метою захисту незалежності або територіальної цілісності України в умовах, коли існувала реальна загроза втрати Україною незалежності або зміни меж її території чи державного кордону, та осіб, які добровільно повідомили про створення та (або) існування воєнізованого чи збройного формування і сприяла припиненню його діяльності.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме видатків з державного бюджету на:

- утримання добровольчих формувань комбатантів України з державного бюджету, оскільки згідно з підпунктом 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту ці формування віднесено до сил оборони, які відповідно до статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» фінансуються за рахунок та у межах коштів, визначених у Законі України про державний бюджет України на відповідний рік (у межах 3% ВВП). При цьому у разі віднесення добровольчих формувань комбатантів України до сил оборони відповідно може зменшитися обсяг фінансування інших складових сил оборони, зокрема Збройних Сил України (3% ВВП);

- фінансове забезпечення пільг для учасників добровольчих формувань комбатантів України, які з прийняттям законопроекту отримають статус осіб, які належать до учасників бойових дій та членів їх сімей;

- фінансове забезпечення виплат одноразової грошової допомоги учасникам добровольчих формувань комбатантів України, які стали особами з інвалідністю одержаною під час безпосередньої участі в антитерористичній операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На недотримання таких вимог вказує також Міністерство фінансів України.

Поряд з цим Міністерство фінансів України зазначає про те, що здійснити зазначені розрахунки витрат державного бюджету не вбачається можливим за відсутності вихідних даних щодо чисельності особового складу добровольчих формувань комбатантів України.

Загалом, Міністерство фінансів України даний законопроект не підтримує як такий, що не узгоджується з положеннями Бюджетного кодексу України, потребує додаткових бюджетних асигнувань у 2018 році та наступних роках, а також висловлює ряд зауважень по суті окремих положень законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про комбатантів України» (реєстр. № 9181 від 09.10.2018), внесений народними депутатами України Третьяковим О.Ю. Загорієм Г.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (реєстр. № 8457 від 08.06.2018), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Геращенком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано встановити порядок та умови забезпечення безпеки учасників кримінального провадження та осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів), їх близьких родичів та членів сімей, а також  визначити правові основи організації і діяльності Національної служби захисту свідків і потерпілих (далі – Національна служба захисту) та інших органів державної влади, що здійснюють заходи безпеки.

Пропонується визначити, що законопроект набирає чинності з 1 січня 2019 року та визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Зокрема положеннями законопроекту за реєстр. № 8457 пропонується встановити, що захист учасників кримінального провадження та осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів), їх близьких родичів та членів сімей, здійснюватиметься за такими програмами захисту:

програма першого ступеню захисту – органами Служби безпеки України, Державним бюро розслідувань, Національним антикорупційним бюро України, Національною поліцією, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, а також органами чи установами виконання покарань, керівництвом слідчих ізоляторів;

програма другого ступеню захисту – Національною службою захисту,  створення якої передбачається положеннями законопроекту.

Також законопроектом пропонується встановити правові засади організації та діяльності Національної служби захисту, а саме:

визначити Національну службу захисту як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, та виконує комплекс правових, організаційно-технічних та інших заходів з метою створення необхідних умов для здійснення досудового розслідування та належного відправлення правосуддя;

встановити, що діяльність Національної служби захисту спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України;

передбачити у загальній структурі Національної служби захисту центральний і територіальні управління граничною чисельністю 250 осіб;

визначити основними завданнями Національної служби захисту: забезпечення безпеки потерпілих, свідків, підозрюваних, обвинувачених, засуджених або осіб, що відповідно до закону виконують спеціальні завдання в організованій групі чи злочинній організації, або є учасниками зазначеної групи чи організації і на конфіденційній основі співпрацюють з органами досудового розслідування, або осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів), а також їх близьких родичів та членів сімей;

встановити, що особовий склад Національної служби захисту складається зі спеціальних агентів (агент, старший агент), державних службовців, та працівників, які уклали трудовий договір із Національною службою захисту;

визначити структуру грошового забезпечення (заробітної плати) особового складу Національної служби захисту, що складатиметься з:

посадового окладу – відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а саме від 19 розмірів для агента цієї служби (у 2018 році – 33,5 тис. грн) до 50 розмірів для Голови Національної служби захисту (у 2018 році – 88,1 тис. грн). Крім того, посадові оклади для працівників центрального управління та територіального управління Національної служби захисту з місцезнаходженням у м. Києві підвищуватимуться в 1,2 рази;

доплати за вислугу років – у розмірі від 15 відсотків посадового окладу за наявність стажу до 5 років та до 80 відсотків посадового окладу за наявність стажу більше 35 років;

доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці – у розмірі 5-10 відсотків посадового окладу залежно від ступеня секретності інформації;

доплати за спеціальні звання або ранг державного службовця – у розмірах згідно законодавства;

встановити, що форми та розмір матеріального забезпечення спеціальних агентів Національної служби захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України, а їх пенсійне забезпечення здійснюється у порядку, встановленому законом для поліцейських (або відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).

Крім того, положеннями законопроекту пропонується:

визначити заходи забезпечення безпеки програми захисту, які зокрема передбачатимуть: забезпечення фізичної безпеки особи; видачу спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; використання технічних засобів контролю в прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; зміну зовнішності; зміну місця роботи або навчання; тимчасове переселення в інше місце проживання (в тому числі і за межами України) або тимчасове розміщення у місцях, що забезпечують безпеку; поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення; захист житла, включаючи здійснення за рахунок коштів державного бюджету страхування житла чи майна особи, взятої під захист у разі наявності загрози його знищення, тощо;

надати право органу, що забезпечує безпеку, використовувати допомогу консультантів, медичних спеціалістів та психологів для оцінки відповідності заходів забезпечення безпеки персональним характеристикам особи, яка підлягає захисту;

надати повноваження Генеральній прокуратурі України здійснювати контроль за забезпеченням безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів /на даний час такі повноваження мають – Національна поліція, Служба безпеки України чи центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань/;

виплачувати за рахунок коштів державного бюджету одноразову грошову допомогу в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності осіб, взятих під захист, їхніх близьких родичів та членів сімей у обсязі кратному від 70 до 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2018 році від 123,3 тис. грн до 1 321,5 тис. грн залежно від завданої шкоди особі, взятої під захист);

відшкодовувати за рахунок коштів державного бюджету витрати, пов’язані із застосуванням програми захисту свідків і потерпілих органами, які забезпечують безпеку, з наступним стягненням за судовим рішенням з обвинуваченого за результатами розгляду кримінального провадження, а також з особи, щодо якої застосовувались заходи захисту, у разі завідомо неправдивого повідомлення цієї особи про посягання на її життя, здоров’я, житло та майно, близьких родичів особи та членів її сім’ї за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

З огляду на положення законопроекту зазначені вище, їх реалізація може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утворення та функціонування Національної служби захисту, а також на виконання заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під захист. Такого ж висновку дійшло і Міністерство фінансів України.

Крім того, Міністерство фінансів зауважує, що створення Національної служби захисту може призвести до дублювання функцій декількома органами, з огляду на те, що сьогодні здійснення заходів безпеки покладається за підслідністю на органи СБУ, Державного бюро розслідувань, Національної поліції, НАБУ, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи, а також до значних перевитрат з державного бюджету на їх утримання.

При цьому, Мінфін висловлює застереження щодо положень законопроекту та загалом зазначає про не підтримку законопроекту.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні, про що зазначено також Міністерством фінансів у експертному висновку до даного законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», реєстр. №8457 від 08.06.2018, поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Геращенком А.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на забезпечення діяльності Національної служби захисту та на виконання заходів щодо забезпечення безпеки осіб, взятих під захист).  У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року - не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості трансформації ринку електричної енергії (реєстр. № 9079 від 13.09.2018), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Бандуровим В.В., Молотком І.Ф., Горбуновим О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується визначити правові, економічні та організаційні засади трансформації ринку електричної енергії та урегулювати правовідносини з погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії України, а також дотримання інтересів держави та учасників ринку електричної енергії при розпорядженні майном та перетворенні державного підприємства «Енергоринок» на керуючого заборгованістю енергоринку, у зв’язку з набранням чинності Законом України «Про ринок електричної енергії».

У пояснювальній записці до проекту закону зазначено, що з 1 липня 2019 року в Україні повинен розпочати дію новий ринок електричної енергії, встановлений Законом України «Про ринок електричної енергії», на якому будуть використовуватися нові правила продажу електричної енергії. Однак, законодавством України не врегулювано процес реформування Державного підприємства «Енергоринок».

Згідно із законопроектом з дати набрання чинності відповідним рішенням Кабінету Міністрів України, але не раніше дня початку дії нового ринку електричної енергії, вносяться зміни до статуту державного підприємства «Енергоринок», яке перетворюється на керуючого заборгованістю енергоринку, набуває нових прав та обов’язків, передбачених цим Законом, та функціонує виключно з метою управління заборгованістю, що утворилася під час функціонування оптового ринку електричної енергії.

Управління керуючим заборгованістю енергоринку здійснює центральний орган виконавчої влади (далі - суб’єкт управління), визначений рішенням Кабінету Міністрів України, якому керуючий заборгованістю енергоринку підконтрольний і підзвітний.

Основними завданнями керуючого заборгованістю енергоринку є:

здійснення управління заборгованістю, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії;

забезпечення ефективного погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електроенергії, та мінімізація потенційних збитків керуючого заборгованістю енергоринку;

організація ефективного розпорядження майном керуючого заборгованістю енергоринку.

З метою встановлення розміру та віднесення дебіторської і кредиторської заборгованості керуючого заборгованістю енергоринку до визначених груп (підтверджена та така, яка підлягає списанню) обирається на підставі відкритих торгів незалежний експерт, який визначає фінансовий стан керуючого заборгованістю енергоринку та складає звіт. Такий звіт затверджується керуючим заборгованістю енергоринку.

Послуги незалежного експерта оплачує керуючий заборгованістю енергоринку в строк, встановлений договором між ними, але не пізніше дня прийняття рішення про ліквідацію керуючого заборгованістю енергоринку.

Законопроектом встановлюється порядок погашення кредиторської заборгованості керуючим заборгованістю енергоринку, а саме:

погашення кредиторської заборгованості здійснюється за рахунок власних коштів, в тому числі, від стягнення дебіторської заборгованості;

за умови вичерпання можливостей поповнення коштів керуючого заборгованістю енергоринку за рахунок інших джерел, погашення кредиторської заборгованості керуючого заборгованістю енергоринку здійснюється за рахунок введення цільової надбавки у тарифах на розподіл електричної енергії та, в разі необхідності, за рахунок отримання кредиту або внеску на безповоротній основі за рахунок державного бюджету;

якщо виконання зобов’язань керуючого заборгованістю енергоринку перед кредиторами виключно за рахунок надходжень від встановленої цільової надбавки у тарифах на розподіл електричної енергії є неможливим, керуючий заборгованістю енергоринку звертається за отриманням кредиту або внеску на безповоротній основі на суму невиконаних зобов’язань за рахунок державного бюджету. Кредит або внесок на безповоротній основі можуть бути надані у вигляді коштів або облігацій внутрішньої державної позики;

у разі відсутності у законі про Державний бюджет України на поточний рік бюджетних призначень у необхідному керуючому заборгованістю енергоринку розмірі, Міністерство фінансів України в місячний строк з дня отримання заявки розробляє відповідний законопроект, що включає пропозиції керуючого заборгованістю енергоринку, і подає його Кабінету Міністрів України для прийняття рішення про внесення законопроекту на розгляд Верховної Ради України.

За даними, наведеними у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, станом на 01.02.2018 дебіторська та кредиторська заборгованість ДП «Енергоринок» складала 29,8 млрд грн та 28,1 млрд грн відповідно.

Крім того, Міністерство фінансів України зауважує, що законопроект передбачає вирішення проблем, які виникли у процесі функціонування оптового ринку електричної енергії між суб’єктами господарювання, за рахунок коштів державного бюджету.

Статтями 6 та 9 законопроекту пропонується покласти додаткові повноваження на Міністерство фінансів України щодо розробки форми звіту про стан погашення заборгованості, яку затверджує своїм рішенням суб’єкт управління, і затвердження вимог до незалежного експерта, який визначатиме фінансовий стан керуючого заборгованістю енергоринку. З цього приводу Мінфіном у експертному висновку до законопроекту зазначено, що такі повноваження не притаманні Міністерству фінансів України і відповідні норми повинні бути закріплені за суб’єктом управління, як органом який буде здійснювати оперативне управління та контроль за діяльністю керуючого заборгованістю.

У статті 19 законопроекту пропонується визначити державу правонаступником прав та обов’язків керуючого заборгованістю енергоринку щодо:

рухомого і нерухомого майна, грошових коштів та цінних паперів, права на які належали керуючому заборгованістю енергоринку станом на день набрання чинності рішенням про його ліквідацію;

дебіторської заборгованості керуючого заборгованістю енергоринку, права на стягнення якої мав керуючий заборгованістю енергоринку станом на день набрання чинності рішенням про його ліквідацію;

коштів від цільової надбавки, яка буде сплачена з дня набрання чинності рішенням про ліквідацію керуючого заборгованістю енергоринку.

Реалізація вищевказаного положення законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету.

Також, законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», внести зміни до Господарського процесуального кодексу України та законів України «Про ринок електричної енергії», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про судовий збір».

Зокрема, змінами до Закону України «Про судовий збір» передбачається надати пільги щодо сплати судового збору керуючому заборгованістю енергоринку у справах про стягнення дебіторської заборгованості. Така пропозиція з огляду на вимоги пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України матиме наслідком недоотримання коштів від сплати судового збору до спеціального фонду державного бюджету і відповідно зменшення видатків спеціального фонду державного бюджету на забезпечення судочинства та функціонування органів судової влади.

У фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту, наведеному у пояснювальній записці до нього, зазначено, що реалізація проекту акта не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів. Проте, аналіз положень законопроекту свідчить, що їх реалізація може призвести до додаткових витрат державного бюджету у разі надання кредиту або внеску на безповоротній основі за рахунок державного бюджету, а у разі погашення заборгованості шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики до збільшення дефіциту державного бюджету та зростання державного боргу.

За висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує доопрацювання у частині виключення норм щодо залучення до розрахунків коштів державного бюджету та покладення повноважень на Мінфін із розробки звіту керуючого заборгованістю та затвердження вимог для відбору незалежного експерта, який буде визначати фінансовий стан керуючого заборгованістю енергоринку.

Разом з тим, Міністерством фінансів України відмічено, що розробниками не надано розрахунку впливу норм законопроекту на ціну реалізації електроенергії кінцевому споживачу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, згідно з якою такі закони у разі їх прийняття після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості трансформації ринку електричної енергії (реєстр. № 9079 від 13.09.2018), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Бандуровим В.В., Молотком І.Ф., Горбуновим О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може переважно призвести до необхідності передбачення у державному бюджеті додаткових витрат у разі погашення кредиторської заборгованості керуючого заборгованістю енергоринку за рахунок коштів державного бюджету, а у випадку погашення такої заборгованості шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики – до збільшення дефіциту державного бюджету та зростання державного боргу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення престижності праці педагогічних працівників) (реєстр. № 9175 від 05.10.2018), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Головком М.Й., Бандуровим В.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується, зокрема, викласти в новій редакції абзац п’ятий статті 61 Закону України «Про освіту», встановивши, що для підвищення престижності праці держава забезпечує виплату педагогічним працівникам надбавки у розмірі 20% посадового окладу (ставки заробітної плати), скасувавши при цьому вимогу проходження сертифікації при встановленні таким працівникам щомісячної доплати у розмірі 20% посадового окладу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 87 та пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України видатки на освіту віднесено до видатків, що здійснюються з державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів, а згідно із статтею 103-2 Бюджетного кодексу України оплата праці педагогічних працівників у певних типах навчальних закладів забезпечується за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, отже реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів.

За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України, що наведено у висновку до законопроекту, зазначається, що на виплату зазначеної надбавки до посадового окладу педагогічних працівників з державного і місцевих бюджетів необхідно додатково вишукати понад 9,8 млрд гривень (в умовах 2018 року).

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту потребує додаткових витрат з державного бюджету і може бути здійснено шляхом перерозподілу видатків Міністерством фінансів та Міністерством освіти з урахуванням нового розміру оплати праці для педагогічних працівників.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення престижності педагогічних працівників) (реєстр. № 9175 від 05.10.2018), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Головком М.Й., Бандуровим В.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зміну меж районів Миколаївської області (реєстр. № 9279 від 08.11.2018), внесений народними депутатами України Вадатурським А.О. та Федоруком М.Т.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується змінити межі Миколаївського, Баштанського, Вознесенського та Первомайського районів Миколаївської області (шляхом включення до їх складу інших 15 районів області), які охоплюватимуть територію всіх адміністративно-територіальних одиниць базового рівня – міських, селищних, сільських територіальних громад.

При цьому передбачається реорганізувати юридичні особи публічного права: районні ради, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, районні територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що здійснювали визначені законом повноваження на території районів, що мають увійти до складу зазначених 4 районів, шляхом приєднання до відповідних юридичних осіб публічного права вказаних районів. Реалізація зазначеного положення законопроекту в подальшому може призвести до зменшення витрат державного і місцевих бюджетів на утримання відповідних бюджетних установ.

Водночас, реорганізація органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у 15 районах зумовить вивільнення значної кількості працюючих, що потребуватиме у короткостроковій перспективі додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на здійснення виплат таким працівникам при звільненні, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Крім того, прийняття законопроекту потребуватиме перерозподілу між районними бюджетами обсягів міжбюджетних трансфертів з державного бюджету.

Міністерство фінансів України також зазначає про таке, звернувши увагу, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про про зміну меж районів Миколаївської області (реєстр. № 9279 від 08.11.2018), внесений народними депутатами України Вадатурським А.О. та Федоруком М.Т., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення/зменшення їх видатків залежно від здійснюваних заходів з реорганізації органів управління). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримання збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 9239 від 24.10.2018), поданий народним депутатом України Денисенком А.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачається:

надати право членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримання збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на призначення різних пенсій одночасно;

змінити умови призначення сім’ям військовослужбовців пенсій у разі втрати годувальника, передбачивши надання такої пенсії у разі смерті годувальника у період не пізніше 1 року після звільнення зі служби (згідно з чинними вимогами – не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби);

встановити, що визначений законодавством максимальний розмір пенсії не застосовується при розрахунку пенсій  членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримання збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях

Згідно із пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Водночас, відповідно до підпункту «ж» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на компенсацію дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з Пенсійного фонду та державного бюджету, про що також зауважує Міністерство фінансів України, зазначаючи про неможливість спрогнозувати обсяг таких видатків через невизначеність вихідних даних.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення членів сімей загиблих учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримання збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 9239 від 24.10.2018), поданий народним депутатом України Денисенком А.С., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про місцеві вибори (реєстр. № 9100-1 від 02.10.2018), поданий народними депутатами України Черненком О.М., Гопко Г.М, Сидоровичем Р.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про місцеві вибори», визначивши основні засади, особливості, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів, старости для, як зазначається у пояснювальній таблиці до нього, забезпечення суттєвого реформування законодавства про місцеві вибори та створення умов для подальшої уніфікації правового регулювання загальнодержавних та місцевих виборів.

При цьому за визначенням суб’єктів права законодавчої ініціативи реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на проведення місцевих виборів у порівнянні з видатками, що здійснюються на виконання чинного Закону України «Про місцеві вибори».

Водночас, на відміну від чинних положень, ряд пропозицій законопроекту призведуть до необхідності вишукання додаткових коштів, з державного бюджету, зокрема пропонується:

збільшити термін роботи виборчих комісій, склад територіальних і дільничних виборчих комісій, а також загальну кількість членів дільничних виборчих комісій, які виконують свої повноваження на платній основі, мінімальний розмір оплати праці членів виборчих комісій;

надати можливість здійснювати фінансове забезпечення проміжних і повторних місцевих виборів за рахунок коштів державного бюджету (у разі відсутності у місцевому бюджеті коштів за зверненням територіальної виборчої комісії до Центральної виборчої комісії та прийнятті позитивного рішення Центральною виборчою комісією за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику);

встановити, що Центральна виборча комісія має забезпечувати централізоване виготовлення паперу необхідного для друку виборчих бюлетенів на чергових місцевих виборах.

запровадити обов’язкове виготовлення за рахунок коштів відповідного бюджету офіційного переліку суб’єктів виборчого процесу, інформаційних плакатів та офіційних плакатів суб’єктів виборчого процесу.

При цьому законопроектом не врегульовано питання фінансового забезпечення підготовки та проведення додаткових місцевих виборів.

Поряд з тим, згідно із законопроектом зменшується розмір грошової застави та збільшується перелік випадків її повернення учасникам виборчої компанії, що призведе до втрат дохідної частини бюджету, а також пропонується встановити, що грошова застава може перераховуватися територіальною виборчою комісією лише до відповідного місцевого бюджету (чинна норма передбачає перерахування грошової застави до державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевого бюджету).

Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту також зазначає, що реалізація його положень призведе до збільшення видатків державного бюджету, необхідних для забезпечення роботи виборчих комісій (у тому числі видатків на оплату праці членів виборчих комісій), виготовлення інформаційних матеріалів, однак відповідних обґрунтувань та розрахунків авторами законодавчої ініціативи не надано.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки та не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Слід звернути увагу на неузгодженість окремих положень законопроекту з нормами Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), зокрема:

1) частин шостої та сьомої статті 102 законопроекту, згідно з якими передбачається спрямування коштів державного бюджету на проведення проміжних і повторних місцевих виборів, що мають здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів, чим порушується визначений пунктом 3 частини першої статті 7 Кодексу принцип самостійності бюджетної системи, що серед іншого передбачає: держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов’язання органів місцевого самоврядування, а також не відповідає вимогам частини другої статті 4 Кодексу, де встановлено, що виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету;

2) статті 103 законопроекту, згідно з якою пропонується:

у частині другій – визначити головну виборчу комісію з відповідних місцевих виборів, яка відповідно до статті 32 законопроекту визнається спеціальним державним колегіальним органом, головним розпорядником коштів місцевих бюджетів, що не відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 22 Кодексу, де встановлений виключний перелік головних розпорядників коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцевий бюджет;

у частині третій – передбачати у законі про державний бюджет окремим рядком обсяг коштів для підготовки і проведення місцевих виборів за поданням Центральної виборчої комісії, що не відповідає вимогам статті 20 Кодексу щодо застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі та глави 6 Кодексу «Складання проекту Державного бюджету України»;

у частинах четвертій та п’ятій – встановити вимоги щодо перерахування коштів на підготовку і проведення місцевих виборів, що зважаючи на стадії виконання державного бюджету не повною мірою відповідає нормам глави 8 Кодексу «Виконання Державного бюджету України» в частині казначейського обслуговування бюджетних кошті;

3) статті 104 законопроекту, згідно з якою пропонується:

у частині четвертій – встановити, що відшкодування кредиторської заборгованості за видатками на забезпечення місцевих виборів, проведеними за рахунок субвенції з державного бюджету, здійснюється Кабінетом Міністрів України, що суперечить вимогам частини другої статті 4 Кодексу, де встановлено, що виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету;

у частині п’ятій – визначити, що контроль за використанням коштів державного бюджету, передбачених на підготовку та проведення місцевих виборів, здійснюється серед іншого Рахунковою палатою у порядку, визначеному Центральною виборчою комісією спільно з Міністерством фінансів, що не відповідає статті 110 Кодексу та Закону України «Про Рахункову палату».

Поряд з тим, зважаючи на термінологію Кодексу (зокрема, «кошторис», «фінансування бюджету»), по тексту законопроекту слова «Єдиний кошторис видатків» та «фінансування» необхідно замінити словами «кошторис» та «фінансове забезпечення» відповідно.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про місцеві вибори (реєстр. № 9100-1 від 02.10.2018), поданий народними депутатами України Черненком О.М., Гопко Г.М, Сидоровичем Р.М., має вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення доходів та збільшення видатків державного бюджету, збільшення доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 2, 4, 20, 22, 110 та глав 6 і 8).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про облігації фондів місцевого розвитку» (реєстр. № 9023 від 27.08.2018), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Матвієнком А.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується установити організаційно-правові засади створення, функціонування та ліквідації фондів місцевого розвитку, визначити особливості розроблення та реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів від розміщення облігацій фондів місцевого розвитку, особливості емісії та погашення облігацій фондів місцевого розвитку, а також передбачаються пов’язані з даним питанням зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та законів України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про інвестиційну діяльність», «Про банки і банківську діяльність», «Про інститути спільного інвестування», «Про недержавне пенсійне забезпечення».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація вимагає розроблення окремих законопроектів «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо фондів місцевого розвитку) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фондів місцевого розвитку). Однак, наразі відповідні законопроекти не зареєстровано у Верховній Раді України.

Слід відмітити, що окремі положення законопроекту не узгоджуються з бюджетним законодавством, зокрема:

                   частина друга статті 2, згідно з якою зобов’язання за облігаціями фондів місцевого розвитку погашаються за рахунок видатків спеціального фонду місцевого бюджету, зазначені кошти протягом усього строку обігу облігацій перераховуються на рахунок умовного зберігання (ескроу) фонду місцевого розвитку, відкритий у банку ескроу-агенті;

                   частина четверта статті 2, згідно з якою для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань емітента облігацій фондів місцевого розвитку можуть надаватися державні та місцеві гарантії, гарантії банків та інших фінансових установ;

                   абзац третій частини дванадцятої статті 18, згідно з яким органи державного казначейства протягом усього строку обігу облігацій забезпечують своєчасне перерахування коштів на рахунок умовного зберігання (ескроу), визначений в пункті 3 статті 19 цього Закону, відкритого фонду місцевого розвитку, в обсягах та у терміни (строк), які визначено рішенням про емісію;

                   абзац другий частини третьої статті 19, згідно з яким на перший рахунок умовного зберігання (ескроу), зокрема, зараховуються кошти цільових видатків спеціального фонду місцевих бюджетів, перераховані органами державного казначейства;

                   частина друга нової статті 9-1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» (у підпункті 2 пункту 2 розділу V), згідно з якою джерелами погашення та виплати доходу за облігаціями фондів місцевого розвитку є окремі види надходжень бюджету органу (органів) місцевого самоврядування, що в установленому законодавством порядку перераховуються на рахунок умовного зберігання (ескроу) фонду місцевого розвитку.

Зазначені положення законопроекту не відповідають нормам Бюджетного кодексу України, насамперед:

частині третій статті 13 /згідно з якою складовими частинами спеціального фонду бюджету є, насамперед, доходи бюджету, які мають цільове спрямування, та видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету/;

частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет/;

частині четвертій статті 17 /згідно з якою державні (місцеві) гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного (місцевого) бюджету (крім боргових зобов’язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій)/;

статті 43 /щодо казначейського обслуговування бюджетних коштів/;

статті 46 /щодо стадій виконання бюджету за видатками та кредитуванням/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також звертає увагу на неузгодженість окремих положень законопроекту з нормами Бюджетного кодексу України та зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення потреби у фінансовому ресурсі та відповідно до необхідності додаткового фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через три місяці з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про облігації фондів місцевого розвитку» (реєстр. № 9023 від 27.08.2018), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Матвієнком А.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат місцевих бюджетів на виконання зобов’язань за облігаціями фондів місцевого розвитку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення (зокрема, статті 2, 18 і 19 та підпункт 2 пункту 2 розділу V) у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед, статтей 13, 17, 43 і 46).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо встановлення та затвердження прожиткового мінімуму (реєстр. № 8193-1 від 10.04.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом, зокрема, пропонується встановити, що набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг щороку (за чинною редакцією – не рідше одного разу на п’ять року) затверджуються Кабінетом Міністрів України після проведення їх науково-громадської експертизи і до початку розгляду Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік. Ці набори не можуть бути меншими, ніж затверджені у попередньому році.

Також передбачається законодавчо визначити, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних та демографічних груп населення, затверджений у законі про Державний бюджет України, не може бути меншим за фактичний розмір прожиткового мінімуму, розрахованого за місяць, що передує місяцю прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Крім того, Кабінету Міністрів України доручається забезпечити встановлення прожиткового мінімуму на основі оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг з урахуванням потреб пенсіонерів, непрацездатних осіб, осіб з обмеженою працездатністю у лікарських препаратах, спеціальному медичному обладнанні та необхідних медичних послуг, потреб дітей у віці від 6 до 18 років у доступі до послуг освіти, зокрема, доступі до мережі Інтернет, придбанні навчальної літератури, та внести пропозиції щодо вартісної величини прожиткового мінімуму у проекті закону про Державний бюджет України на 2019 рік.

За експертним висновком Міністерства фінансів реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів. При цьому відмічено, що за прогнозними розрахунками загальна потреба у додаткових коштах для реалізації законопроекту у частині встановлення розмірів прожиткового мінімуму на рівні його фактичних розмірів становитиме в умовах 2018 року 493,1 млрд грн, у тому числі: на оплату праці працівників бюджетної сфери, у тому числі державних органів, прокуратури, суддів – 380 млрд грн; на підвищення розмірів державних соціальних допомог – 38,8 млрд грн; на пенсійне забезпечення – близько 74,3 млрд гривень.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно зауважити, що встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати пенсій, державних допомог тощо, і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві. Про такі ризик підтримки запропонованої законодавчої ініціативи зазначило також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

Водночас звертаємо увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

З позиції Міністерства фінансів України законопроект не може бути підтриманий, що аргументується таким чином:

запропонований законопроектом порядок затвердження наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, що входять до складу прожиткового мінімуму, а також визначення розмірів прожиткового мінімуму та терміну його схвалення  не відповідають вимогам щодо порядку та термінів складання проекту Державного бюджету України, визначених у главі 6 Бюджетного кодексу України;

положення пункту 2 розділу ІІ законопроекту не відповідають статті 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та статтям 1, 3 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо принципів формування наборів непродовольчих товарів та послуг, які задовольняються на мінімальному рівні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо встановлення та затвердження прожиткового мінімуму (реєстр. № 8193-1 від 10.04.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі Пенсійного фонду України, та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 01 січня 2021 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами статті 7 та глави 6 Бюджетного кодексу України із урахуванням зазначених рішення Комітету з питань бюджету та експертного висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту (у частині положень щодо порядку та термінів складання проекту Державного бюджету України).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо відновлення гарантій соціального захисту військовослужбовців) (реєстр. № 9141 від 01.10.2018), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кожем’якіним А.А. та Бухарєвим В.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом запропоновано внести зміни і доповнення до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими передбачено: збереження для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та членів їх сімей на період дії цього контракту обсягів та розмірів пільг, гарантій та компенсацій, передбачених законодавством, що діяло на момент укладання контракту. При цьому, виключається положення щодо надання пільг, компенсацій та гарантій, які передбачені цим Законом за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.

Варто зазначити, що реалізація вищезазначених положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на утримання бюджетних установ для забезпечення виплат військовослужбовцям та членам їх сімей пільг, гарантій та компенсацій, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту (копія додається). Зокрема, Мінфін зазначає, що відповідно до розрахунків Міноборони додаткова потреба у 2018 році на виплату компенсації за піднайом житла військовослужбовцями Збройних Сил України і за неотримане речове майно становить 553,4 млн гривень.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Щодо законодавчої пропозиції, насамперед в частині виключення положення щодо надання пільг, компенсацій та гарантій за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ, слід зауважити, що відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, держава прагне до збалансованості бюджету. Згідно із статтею 7 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) до основних принципів бюджетної системи віднесено принципи збалансованості /полягає у відповідності повноважень на здійснення витрат бюджету обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період/ та обґрунтованості /бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил/. В свою чергу, положеннями статей 2, 23 і 30 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення будь-яких видатків державного бюджету відповідно до визначених законом про державний бюджет бюджетних призначень. Відповідно до статті 116 Кодексу взяття бюджетних зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань та проведення бюджетних платежів без наявності відповідних бюджетних призначень визнається бюджетним правопорушенням.

Також варто нагадати, що відповідно до частини другої статті 4 Кодексу, бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Крім того, відповідно до частини другої статті 51 Кодексу витрати на безоплатне або пільгове матеріальне і побутове забезпечення, на яке згідно із законодавством України мають право окремі категорії працівників бюджетних установ, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу, поліцейські, а також у частині медичної допомоги і санаторно-курортного лікування та відпочинку для оздоровлення – члени сімей військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, пенсіонери з числа військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських та члени їхніх сімей, здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на функціонування цих бюджетних установ.

Міністерство фінансів України у експертному висновку зазначає про не підтримку прийняття законопроекту, як такого, що не забезпечений видатками державного бюджету та може призвести до розбалансування державного бюджету на відповідний рік. Разом з тим, зазначається про неузгодженість законодавчої пропозиції вимогам бюджетного законодавства.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (щодо відновлення гарантій соціального захисту військовослужбовців) (реєстр. № 9141 від 01.10.2018), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кожем’якіним А.А. та Бухарєвим В.В.:

- має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань національної безпеки і оборони при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами статті 95 Конституції України та статей 2, 4, 7, 23, 30, 51, 116 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

 

 

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки створення нових робочих місць на підприємствах гірничої (гірничо-добувної) промисловості (реєстр. № 9033 від 03.09.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Законів України «Гірничий закон України», «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття», «Про підвищення престижності шахтарської праці» та «Про зайнятість населення».

Зокрема, Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та Гірничим законом України  пропонується:

визначити державну підтримку гірничих підприємств, як особливу форму підтримки державою гірничої (гірничо-добувної) промисловості, яка спрямована на створення сприятливих умов для збільшення обсягів виробництва продукції, вдосконалення і модернізацію матеріально-технічної бази, створення нових робочих місць, поліпшення загальних результатів фінансово-економічної діяльності таких підприємств;

встановити джерела, за рахунок яких буде здійснюватись державна підтримка гірничих підприємств (кошти державного бюджету, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд соціального страхування), Державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР), іноземних та вітчизняних інвесторів);

визначити напрями спрямування державної підтримки гірничих підприємств за рахунок коштів: державного бюджету – на компенсацію відсотків за кредитами банків та інших фінансових установ, залученими гірничими підприємствами, у тому числі для створення нових робочих місць, часткове покриття витрат із собівартості готової продукції, компенсації вартості енергоносіїв; іноземних та вітчизняних інвесторів – на реалізацію інноваційних та інвестиційних проектів, що передбачають створення нових робочих місць, у тому числі під державні гарантії;

формувати державне замовлення на видобуток і постачання вугілля для вітчизняних підприємств з метою вироблення електроенергії, задоволення потреб населення і бюджетних установ, пов’язаних з теплопостачанням і забезпеченням гарячою водою;

визначати обсяги державної підтримки гірничих підприємств у Державному бюджеті України на поточний рік та кошторисі Фонду соціального страхування.

Статтю 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття» пропонується доповнити та включити до соціальних послуг – послугу щодо стимулювання роботодавців – підприємств гірничої (гірничо-добувної) промисловості, яку спрямовувати на створення нових робочих місць та працевлаштування безробітних.

Слід зауважити, що надання державної підтримки гірничим підприємствам має здійснюватись згідно із Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», який встановлює правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції, та який спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері державної допомоги. Відповідно до положень цього Закону рішення про надання державної допомоги приймається Уповноваженим органом, яким визначено Антимонопольний комітет України.

З огляду на зазначене, Міністерсвом фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зауважено про доцільність отримання висновку Антимонопольного комітету щодо державної підтримки гірничих підприємств.

Щодо надання державної підтримки гірничим підприємствам за рахунок коштів ДФРР, необхідно звернути увагу, що питання формування ДФРР, напрями та умови спрямування коштів цього фонду, порядок відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку визначені статтею 24-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2015 № 196 «Деякі питання державного фонду регіонального розвитку». Проте, вказані нормативно-правові акти не містять положень щодо надання за рахунок коштів ДФРР державної підтримки гірничим підприємствам. Враховуючи зазначене, срямування коштів ДФРР на державну підтримку гірничих підприємств не узгоджується з положеннями Кодексу, про що також відмітило МФУ у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Запровадження державної підтримки гірничих підприємств за рахунок коштів Фонду соціального страхування за висновком Мінфіну призведе до звернень інших підприємств щодо поширення на них таких заходів, а також потребуватиме додаткових видатків з бюджету Фонду соціального страхування, оскільки компенсація роботодавцю фактичних витрат у розмірі 50 відсотків суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожну особу, працевлаштовану на нове робоче місце, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у бюджеті Фонду соціального страхування (за бюджетною програмою 2501590 «Компенсація роботодавцю частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

З огляду на положення законопроекту, реалізація відповідного закону, у разі його прийняття, потребуватиме додаткових коштів державного бюджету на надання державної підтримки гірничим підприємствам (зокрема, в частині компенсації відсотків за кредитами банків та інших фінансових установ, залученими гірничими підприємствами, у тому числі для створення нових робочих місць, компенсації вартості енергоносіїв, компенсації роботодавцю частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, виконання гарантованих державою зобов’язань за запозиченнями, здійсненими гірничими підприємствами під державні гарантії), коштів місцевих бюджетів (в частині співфінансування інвестиційних проектів, що виконуватимуться за рахунок коштів ДФРР), Фонду соціального страхування.

Крім того, надання державних гарантій під зобов’язання гірничих підприємств, у разі їх невиконання такими підприємствами, призведе до збільшення гарантованого державою боргу.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог також вказує Мінфін.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України даний законопроект не підтримується з огляду на те, що законопроект не відповідає ст. 4 та ст. 24-1 Кодексу, Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», а також на вплив положень такого законопроекту на показники державного бюджету та Фонду соціального страхування.

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки створення нових робочих місць на підприємствах гірничої (гірничо-добувної) промисловості (реєстр. № 9033 від 03.09.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М.:

матиме вплив на показники державного бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, Фонду соціального страхування, а також може збільшити гарантований державою борг), у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим роком залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень щодо надання державної підтримки гірничим підприємствам за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку з нормами статті 24-1 Бюджетного кодексу України про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку приватизації земель колективних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, утворених в результаті перетворення державних підприємств (реєстр. № 9120 від 21.09.2018), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою врегулювання передачі у приватну власність земель, що перебувають у колективній власності сільськогосподарських підприємств, для реалізації якої пропонується доповнити статтю 25 Земельного кодексу України положенням про приватизацію земель колективних сільськогосподарських підприємств, утворених в результаті перетворення державних підприємств (не лише державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій), встановивши, що такі земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров’я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Згідно з частиною другою та третьою статті 25 Земельного Кодексу землі у приватну власність таким особам передаються безоплатно.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас, слід відмітити, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у власність земельних ділянок є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Разом з тим, розробка проекту землеустрою, включає державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера та отримання витягу з Державного земельного кадастру для подальшого оформлення прав на земельну ділянку, а також викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих землеволодінь та землекористувань, нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв). За надання таких відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, розмір якої згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 встановлено в обсязі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України підлягає зарахуванню до загального фонду державного бюджету.

Крім того, оформлення права постійного користування чи власності потребуватиме реєстрації таких прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, сплата адміністративного збору за яку сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів, виходячи з положень пункту 24-1 статті 29, пункту 36-1 статті 64, пункту 20-5 статті 69 Бюджетного кодексу України.

З огляду на зазначене в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку приватизації земель колективних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, утворених в результаті перетворення державних підприємств (реєстр. № 9120 від 21.09.2018), поданий народним депутатом України Яценком А.В., може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні (реєстр. № 9083-1 від 27.09.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2019 року доповнити Податковий кодекс України положеннями, згідно з якими визначаються особливості оподаткування операцій з віртуальними активами, зокрема, передбачається:

введення нових термінів «блокчейн», «віртуальні активи», «криптовалюта», «майнінг», «токен»;

запровадити ставку 5% податку на доходи фізичних осіб для оподаткування прибутку від операцій з віртуальними активами;

встановити, що тимчасово, на період до 31 грудня 2029 року включно, дохід фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб, отриманий ними від операцій з віртуальними активами, звільняється від сплати будь-яких податків (зборів) з доходів;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України обладнання (окремих частин чи деталей), що призначене виключно для майнінгу і класифікується у товарній підкатегорії 8471500000 згідно з УКТ ЗЕД (в тому числі вироблених в Україні);

встановити, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з віртуальними активами; обмін віртуальних активів одного виду на інший, за виключенням обміну токенів, що посвідчують права на товари, постачання яких є об'єктом оподаткування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень надасть змогу затвердити на законодавчому рівні основні правові засади державної податкової політики щодо ринку віртуальних активів та захистити право власності фізичних та юридичних осіб на віртуальні активи, вивести з тіньового обігу операції з віртуальними активами, здійснити поліпшення інвестиційного клімату, результатом чого стане започаткування діяльності на території України іноземних професійний гравців на ринку віртуальних активів та збільшення міжнародного авторитету України як прогресивної і сучасної держави.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту вплине на дохідну частину бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Разом з тим, слід зауважити, що оскільки на даний час не визначено правового регулювання відносин пов’язаних із здійсненням операцій з віртуальними активами, застосування положень законопроекту не матиме прямого впливу на показники доходів бюджету у 2019 році.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні (реєстр. № 9083-1 від 27.09.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., не матиме прямого впливу на показники бюджету у 2019 році, а у довгостроковій перспективі матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податків після 2029 року). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування енергетичного вугілля та антрациту (реєстр. № 9271 від 07.11.2018), поданий народним депутатом України Різаненком П.О.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2019 року передбачити, що фактична ціна реалізації для енергетичного вугілля, антрациту визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за податковий (звітний) період як середня ціна вугілля на європейському ринку на основі середніх індексів АРІ2 на умовах CIF в основних портах Західної Європи Амстердам ? Роттердам – Антверпен, перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що метою прийняття законопроекту є врегулювання питання щодо забезпечення однакового підходу до всіх платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин ? визначення бази оподаткування за фактичними цінами для енергетичного вугілля та антрациту по аналогії до чинних підходів визначення бази оподаткування за фактичними цінами реалізації нафти та природного газу. При цьому відмічено, що реалізація положень законопроекту збільшить надходження рентної плати до державного бюджету.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України зазначає, що подальший розгляд законопроекту втратив свою актуальність, оскільки під час розгляду законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків та зборів за реєстр.  9260 (який прийнято Верховною Радою України 23 листопада 2018 року) вносилася поправка народного депутата України Різаненка П.О., аналогічна змінам, запропонованим у законопроекті за реєстр 9271, яка Верховною Радою України була відхилена.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування енергетичного вугілля та антрациту (реєстр. № 9271 від 07.11.2018), поданий народним депутатом України Різаненком П.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування енергетичного вугілля та антрациту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (щодо засудження та заборони «російського світу» («руского міра») в Україні) (реєстр.  9139 від 28.09.2018), поданий народними депутатами України Шевченком В.Л., Шевченком О.Л. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законодавчих актів України: Кримінального кодексу України, законів України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про політичні партії в Україні», «Про громадські об’єднання», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про інформаційні агентства», «Про телебачення і радіомовлення», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», «Про місцеві державні адміністрації», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», в частині засудження та заборони «російського світу» («руского міра») як форми націонал-соціалізму (нацизму) в Україні.

Крім того, законопроектом передбачається внести зміни статті 436-1 Кримінального кодексу України, згідно з якими встановити кримінальну відповідальність за пропаганду «російського світу» («руского міра»), тобто поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру ідей російського світу («руского міра»), в тому числі заклики до проведення мітингів, демонстрацій, протестів під гаслами приєднання окремих регіонів України до Російської Федерації; публічні висловлювання осіб, які виправдовують військову агресію проти України «для захисту російського і російськомовного населення»; поширення «загальноросійської ідеї» об’єднання українського, білоруського та російського народів в єдиний «триєдиний» російський народ» у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією майна або без такої.

Реалізація таких положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання правопорушників в установах виконання покарань та може призвести до збільшення доходів внаслідок надходжень від реалізації конфіскованого майна.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту не вплине на виконання закону про Державний бюджет України в поточному році.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (щодо засудження та заборони «російського світу» («руского міра») в Україні) (реєстр. № 9139 від 28.09.2018), поданий народними депутатами України Шевченком В.Л., Шевченком О.Л. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо самооподаткування населення (реєстр. № 9187 від 09.10.2018), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про місцеве самоврядування», «Про органи самоорганізації населення», «Про відкритість використання публічних коштів» пропонується запровадити механізм самооподаткування (для фінансового забезпечення окремих цільових заходів з вирішення питань місцевого значення за рішенням членів територіальної громади, прийнятим на місцевому референдумі), встановивши, що:

– самооподаткування в селі, селищі, місті може запроваджуватися за рішенням загальних зборів (конференції) жителів відповідної території, що затверджується рішенням відповідної ради;

– при прийнятті рішення про запровадження самооподаткування обов’язково визначаються об’єкт та суб’єкт (суб’єкти) самооподаткування, розмір ставки, податковий період, пільги із самооподаткування та інші обов’язкові елементи, визначені у податковому та бюджетному законодавстві України.

При цьому пропонується із статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключити термін «самооподаткування», що є формою залучення на добровільній основі за рішенням зборів громадян за місцем проживання коштів населення відповідної території для фінансування разових цільових заходів соціально-побутового характеру.

Поряд з тим, цим суб’єктом права законодавчої ініціативи подано законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 9191, де запропоновано визначити, що самооподаткування – кошти, одержані від фізичних та юридичних осіб на безоплатній і безповоротній основі та виключно за рішенням місцевих референдумів, зборів (конференції) жителів відповідної території.

Керуючись принципом повноти бюджетної системи, згідно з яким до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження та витрати бюджетів, що здійснюються згідно з нормативно-правовими актами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, належить відмітити, що у разі запровадження самооподаткування встановлені надходження та витрати мають бути складовою спеціального фонду відповідного бюджету місцевого самоврядування.

Тому реалізація положень законопроекту призведе до збільшення надходжень та витрат бюджетів місцевого самоврядування, вартісна величина якого буде залежати від ухвалених органами місцевого самоврядування рішень, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас, Мінфін звернув увагу, що органи місцевого самоврядування не можуть самостійно визначити обов’язкові елементи та механізм справляння самооподаткування, зазначаючи про таке:

– статтею 143 Конституції України територіальним громадам села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування надано право встановлювати місцеві податки і збори, передбачені законом,

– відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, у статті 7 якого визначено, що загальні засади встановлення податків та зборів, порядок їх адміністрування, об’єкт та база оподаткування, ставки, порядок обчислення тощо визначаються виключно цим кодексом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо самооподаткування населення (реєстр. № 9187 від 09.10.2018), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В., має опесередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень та витрат бюджетів місцевого самоврядування залежно від рішень органів місцевого самоврядування про запровадження самооподаткування) У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

 

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реалізації виборчого права громадян (реєстр. № 9266 від 06.11.2018), поданий народними депутатами України Лапіним І.О., Медуницею О.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законодавчих актів України: Кримінального кодексу України, законів України «Про громадянство України», «Про Державний реєстр виборців», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України» в частині забезпечення реалізації положень статті 4 Конституції України щодо єдиного громадянства під час виборчого процесу.

Крім того, законопроектом передбачається доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 158-3, згідно з якою встановити кримінальну відповідальність за неповідомлення громадянином України, який досяг вісімнадцяти років, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, або дипломатичного представництва чи консульської установи України про добровільне набуття громадянства іншої держави у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до вісімдесяти годин, або виправних робіт на строк до одного року.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень  державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту не потребує фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реалізації виборчого права громадян (реєстр. № 9266 від 06.11.2018), поданий народними депутатами України Лапіним І.О., Медуницею О.В. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

 

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і Протоколу до неї (реєстр. № 0202 від 04.10.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Законопроектом пропонується ратифікувати відповідні Угоду та Протокол до неї, вчинені 20 березня 2018 року в м. Доха. Зокрема, Угодою передбачено, що її дія поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.

У пояснювальній записці зазначено, що укладення зазначеної Угоди та Протоколу до неї сприятиме уникненню подвійного оподаткування, запобіганню ухилення від сплати податків, зменшенню податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у поточному бюджетному періоді впливу на доходну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно із статтею 29 Угоди її положення будуть застосовуватися в обох Державах для податкових періодів станом на перше січня або після першого січня календарного року, що настає за роком набрання Угодою чинності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і Протоколу до неї (реєстр. № 0202 від 04.10.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування Угоди та Протоколу до неї). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (реєстр. № 9240 від 25.10.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується передбачити положення, що витрати на сплату судового збору стягуються з відповідача у разі задоволення позову суб’єкта владних повноважень, та підлягають розподілу між сторонами при частковому задоволенні позову.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту надасть можливість зменшити навантаження на державний бюджет та посилити відповідальність суб’єктів господарювання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету та сприятиме мінімізації видатків суб’єктів владних повноважень на сплату судового збору.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (реєстр. № 9240 від 25.10.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків бюджету на функціонування органів влади в частині сплати судового збору залежно від задоволення позовів суб’єктів владних повноважень та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації» (реєстр. № 9166 від 04.10.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Закону України «Про Національну програму інформатизації» (далі – Закон), якими зокрема передбачається:

- розширити перелік термінів та понять, що застосовуються у сфері інформатизації, включивши такі як електронна демократія, електронна послуга, електронна культура, електронна медицина, електронна освіта, інформаційно-комунікаційні технології, завдання інформатизації;

- уточнити визначення Національної програми інформатизації (далі – Програма) як пріоритетних напрямів реалізації державної політики у сфері інформатизації: забезпечення інфраструктурних потреб розвитку інформаційного суспільства, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для підтримки органів державної влади та органів місцевого самоврядування, соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення;

- розширити перелік суб'єктів, які беруть участь у відносинах, що регулюються цим Законом, включивши таких: Генеральний державний замовник Національної програми інформатизації; керівник Національної програми інформатизації; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України; замовники завдань (проектів) Програми; керівники галузевих, регіональних програм інформатизації, а також програм інформатизації органів місцевого самоврядування; організатори та виконавці державної експертизи;

- уточнити та розширити мету Програми та її основні завдання, серед яких такі нові: забезпечення інтероперабельності державних реєстрів та баз даних; створення та впровадження стандартів електронного урядування та е-демократії; подолання нерівномірного доступу до інформаційно-комунікаційних технологій (цифрової нерівності); прискорення процесу розроблення та впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у державне управління та місцеве самоврядування, охорону здоров’я, культуру, освіту, науку, охорону навколишнього природного середовища, бізнес тощо; підвищення кваліфікації державних службовців, працівників підприємств та установ, організацій з питань електронного урядування та е-демократії; підвищення якості та доступності електронних послуг;  організація інформаційної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування на базі електронного документообігу з використанням електронного (кваліфікованого, удосконаленого) підпису; створення, впровадження та розвиток електронного документообігу;

- уточнити та доповнити функції органів державної влади та органів місцевого самоврядування у реалізації Програми та повноваження Кабінету Міністрів України щодо її представлення та затвердження;

- розширити перелік замовників Програми;

- виключити положення щодо умов відбору нерезидентів виконавцями окремих завдань (проектів) Програми та економічного стимулювання виконання окремих завдань (проектів) Програми;

- виключити положення щодо відбору завдань (проектів) Програми на конкурсній основі, натомість визначено проведення державної експертизи пропозицій завдань (проектів) Програми;

- визначити виконавців окремих завдань (проектів) Програми шляхом застосування процедур публічних закупівель;

- уточнити положення розширивши повноваження Генерального державного замовника, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах організації спеціального зв’язку, захисту інформації, телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України та замовників щодо формування та виконання Програми (зокрема, щодо звітування раз на три роки Кабінету Міністрів України (за попередньою редакцією – щорічно) про стан інформатизації та розвитку інформаційного суспільства в Україні, організації проведення державної експертизи пропозицій щодо завдань (проектів) до Програми, здійснення координації галузевих, регіональних програм та проектів інформатизації, програм та проектів інформатизації органів місцевого самоврядування, забезпечення їх комплексності та узгодженість з відповідними завданнями (проектами) Програми у сфері захисту інформації; погодження завдань (проектів) інформатизації щодо створення, модернізації інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, в тому числі державних реєстрів та баз даних, офіційних веб-сайтів органів державної влади, засобів забезпечення захисту інформації, розробки програмного забезпечення для вказаних систем; розробки типових завдань (проектів) інформатизації галузевих, регіональних програм інформатизації, програм інформатизації органів місцевого самоврядування у сфері захисту інформації) тощо.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Державним агентством з питань електронного урядування України реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету України. Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначило про те, що його реалізація не призведе до збільшення чи зменшення дохідної частини державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків при його запровадженні.

Разом з тим, за результатами аналізу положень законопроекту, слід зазначити, що його реалізація може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, зокрема, в частині розширення напрямів та основних завдань Програми, повноважень центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підвищення кваліфікації державних службовців, працівників підприємств та установ, організацій з питань електронного урядування та е-демократії.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Слід зазначити, що у Державному бюджеті України на 2019 рік Державному агентству з питань електронного урядування України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою «Національна програма інформатизації» (код 0426030) передбачено видатки у сумі 73,6 млн гривень.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації» (реєстр. № 9166 від 04.10.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного та місцевих бюджетів, якщо виконання окремих завдань (проектів), за наслідками проведеного фінансово-економічного обґрунтування (розрахунків) потребуватиме додаткових коштів, понад обсяги, які передбачаються щороку у державному та місцевих бюджетах на сферу інформатизації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду» (реєстр. № 9115 від 21.09.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом передбачається доповнити Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» новою статтею, згідно з якою Глобальному фонду надаються привілеї та імунітети, що містяться у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН, яка прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 листопада 1947 року та набрала чинності для України 13 квітня 1966 року.

Відповідно до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» Кабінет Міністрів України є Національним координатором, який, відповідно до визначених цим законом повноважень:

сприяє узгодженій діяльності органів виконавчої влади, громадських та благодійних організацій, підприємств, установ та організацій у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу;

організовує подання національних заявок Глобальному фонду від України та контролює здійснення цільових заходів відповідно до програм Глобального фонду;

сприяє розвитку ефективного партнерства та залученню до виконання програм Глобального фонду органів державної влади, підприємств, установ та організацій, зокрема громадських і благодійних, та донорів;

сприяє реалізації мультисекторального підходу до виконання програм, передбачених договорами про надання гранту, узгодженню напрямів та обсягів фінансової допомоги у сфері протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу від різних донорів;

визначає основного реципієнта (основних реципієнтів) та здійснює нагляд за використанням гранту, включаючи оцінку діяльності основного реципієнта (основних реципієнтів), погоджує зміни до програм Глобального фонду.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленою Міністерством охорони здоров’я України, Глобальний фонд на 95% фінансується урядами країн, управління його діяльністю здійснює Правління, що відповідає статусу міжнародної організації. До 2016 року ООН використовувала партнерство з Глобальним фондом переважно як фінансовий  інструмент досягнення «Цілей розвитку тисячоліття» у частині подолання глобальних викликів, пов’язаних з епідеміями ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та малярії.

Одночасно, у пояснювальній записці зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат державного та/або місцевих бюджетів. У зв’язку із цим, розрахунок необхідних додаткових матеріальних і фінансових витрат, їх обсяг та джерела покриття до законопроекту не подано.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що його прийняття не потребуватиме додаткових видатків при його запровадженні у поточному та наступному бюджетних періодах.

Водночас слід зазначити, що відповідно до Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН (далі – Конвенція) спеціалізовані установи, їх працівники наділяються значними пільгами. Так, відповідно до статті ІІІ Конвенції, майно та активи, незалежно від їх місця розташування та суб’єкта розпорядження, користуються імунітетом від будь-якої форми судового переслідування, окрім випадків, коли ці установи відмовляються від імунітету в конкретному випадку, приміщення спеціалізованих установ недоторкані, майно та активи не підлягають обшуку, реквізиції, конфіскації, експропріації або будь-якій іншій формі втручання як шляхом виконавчих, адміністративних, судових дій, так і шляхом законодавчих дій. Документи, які належать спеціалізованим установам або знаходяться в них на зберіганні, є недоторканими незалежно від їх місця знаходження. Активи, доходи та інша власність спеціалізованих установ звільняються від всіх прямих податків (крім сплати комунальних послуг), митних зборів і платежів, імпортних та експортних заборон і обмежень, за умови, що ці предмети не будуть продаватися. Статтями V-VІ Конвенції встановлюється, що працівники спеціалізованих установ мають право користуватися імунітетом від будь-якої форми судового переслідування, одержувати документи або кореспонденцію кур’єром, їх багаж, документи є недоторканими, подружжя працівників спеціалізованих установ не підлягають реєстрації як іноземні особи, державній повинності в країні, на території якої вони тимчасово перебувають, в тому числі транзитом, а також користуються пільгами щодо будь-яких валютних обмежень, на їх багаж поширюється імунітет, передбачений дипломатичним представникам відповідного рангу. Про вищезазначене також зауважено в узагальнюючому висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

З огляду на викладене, реалізація запропонованих законодавчою ініціативою положень може мати наслідком вплив на показники державного бюджету, насамперед на дохідну частину у зв’язку із можливим звільнення від сплати податків, митних зборів і платежів.

Необхідно зауважити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроектів (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні” щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду» (реєстр. № 9115 від 21.09.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (зменшуючи насамперед надходження державного бюджету у разі прийняття рішень щодо надання привілеїв та імунітетів Глобальному фонду) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (нова редакція) (реєстр. № 9224-1 від 06.11.2018), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме вдосконаленню державного регулювання ринку недержавного пенсійного забезпечення, а також посилить захист майнових прав та інтересів учасників недержавного пенсійного забезпечення.

У зв’язку з цим, законопроектом пропонується нова редакція Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України та законів України «Про колективні договори і угоди», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про рекламу», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про депозитарну систему України», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Серед іншого законопроектом пропонуються зміни до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими, зокрема, передбачається встановити адміністративну відповідальність за відмову у наданні інформації чи опублікуванні інформації, передбаченої Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», шляхом накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з урахуванням принципу своєчасності та пропорційності розміру, ефективності та стримуючого ефекту адміністративних санкцій.

Крім того, законопроектом передбачено доповнення частини третьої статті 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» /щодо відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з діяльністю на ринках фінансових послуг/ положенням, згідно з яким невиконання або неналежне виконання обов’язків, визначених законодавством, що призвело до незабезпечення діяльності недержавного пенсійного фонду на умовах, визначених законодавством, тягне за собою накладення на члена ради недержавного пенсійного фонду штрафу в розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані положення законопроекту щодо штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету поточного бюджетного періоду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (нова редакція) (реєстр. № 9224-1 від 06.11.2018), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (нова редакція) (реєстр. № 9224-2 від 06.11.2018), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С., Романовою А.А. та іншими.

 

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме вдосконаленню державного регулювання ринку недержавного пенсійного забезпечення з урахуванням наявного досвіду практичної діяльності у сфері та, як наслідок, сприятиме посиленню довіри громадян до недержавних пенсійних фондів та розвитку системи накопичувального пенсійного забезпечення в Україні.

У зв’язку з цим, законопроектом пропонується нова редакція Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про колективні договори і угоди», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про рекламу», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про депозитарну систему України».

Серед іншого частиною другою статті 32 нової редакції Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» пропонується запровадити відповідальність адміністратора пенсійного фонду, а саме за невиконання або неналежне виконання своїх функцій адміністратором недержавного пенсійного фонду, який передає систему персоніфікованого обліку новому адміністратору у зв’язку з заміною адміністратора пенсійного фонду з підстав, передбачених частиною першою статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», у період до остаточного завершення такої передачі, ухилення від передачі системи персоніфікованого обліку адміністратором недержавного пенсійного фонду новому адміністратору, – застосовуються до такого адміністратора фінансові санкції (штраф) у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поряд з тим, законопроектом пропонуються зміни до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими, зокрема, передбачається встановити адміністративну відповідальність за незаконну відмову у наданні інформації чи опублікуванні інформації, передбаченої Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», шляхом накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, законопроектом передбачено доповнення статті 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» /щодо відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з діяльністю на ринках фінансових послуг/ частиною четвертою, згідно з якою:

невиконання або неналежне виконання обов’язків, визначених законодавством, що призвело до незабезпечення діяльності недержавного пенсійного фонду на умовах, визначених законодавством, – тягне за собою накладення на члена ради недержавного пенсійного фонду штрафу в розмірі від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невиконання або неналежне виконання своїх функцій адміністратором недержавного пенсійного фонду, який передає систему персоніфікованого обліку новому адміністратору у зв’язку з заміною адміністратора пенсійного фонду з підстав, передбачених частиною першою статті 26 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», у період до остаточного завершення такої передачі, ухилення від передачі системи персоніфікованого обліку адміністратором недержавного пенсійного фонду новому адміністратору, – тягне за собою накладення на посадових осіб адміністратора такого пенсійного фонду штрафу в розмірі від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення обмежень, встановлених статтею 41 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» під час провадження діяльності з управління активами пенсійних фондів, – тягне за собою накладення на посадових осіб компанії з управління активами недержавного пенсійного фонду штрафу в розмірі від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані положення законопроекту щодо штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету поточного бюджетного періоду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» (нова редакція) (реєстр. № 9224-2 від 06.11.2018), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С., Романовою А.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони екстрадиції та посилення правового захисту іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України (реєстр. № 9264 від 06.11.2018), поданий народними депутатами України Шевченком О.Л., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується, зокрема:

передбачити, що іноземці або особи без громадянства, що не проживають постійно в Україні, які вчинили злочини за її межами та які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України, підлягають в Україні відповідальності за Кримінальним кодексом України у випадку, якщо міжнародним договором встановлено зобов’язання України притягти вказаних осіб до кримінальної відповідальності, але які відповідно до законодавства України не можуть бути видані іноземній державі або у видачі яких відмовлено;

звільнити від сплати судового збору іноземців або осіб без громадянства у справах за заявами про встановлення факту участі у захисті територіальної цілісності та недоторканості України.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття забезпечить гарантії захисту прав та свобод іноземцям, особам без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України, дозволить їм вважатися такими, що на законних підставах перебувають на території України, набувати громадянство України у спрощеному порядку, а також забезпечить гарантію невидачі на запит держави-агресора.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони екстрадиції та посилення правового захисту іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканості України (реєстр.  9264 від 06.11.2018), поданий народними депутатами України Шевченком О.Л., Батенком Т.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

 

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 8607 від 13.07.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також до ряду Законів України.

Запропоновані проектом Закону зміни стосуються, зокрема:

забезпечення створення Міністерством юстиції України Єдиного державного Реєстру обліку інформації про висновки судових експертиз та висновки експертних досліджень (далі - Реєстр обліку судових експертиз) /зміни до Закону України «Про судову експертизу»/;

розширення кола суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, зокрема таку допомогу зможуть отримувати: діти, особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»; особи, стосовно яких розглядається справа про адміністративне правопорушення, відповідальність за вчинення якого може передбачати застосування стягнення у вигляді адміністративного арешту або арешту з утриманням на гауптвахті; особи, які постраждали від торгівлі людьми; особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі /зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»/;

отримання окремими суб’єктами права на безоплатну вторинну правничу допомогу такої допомоги не більше шести разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами про надання цієї допомоги, виданими центрами з надання безоплатної правничої допомоги (зокрема: повнолітнім особам, які перебувають під юрисдикцією України, якщо їхній середньомісячний дохід, не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, особам з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, внутрішньо переміщеним особам) /зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»/;

відшкодування вартості фактичних витрат, особою, якій надавалася безоплатна вторинна правнича допомога, у разі припинення її надання за рішенням центру безоплатної правничої допомоги (зокрема коли: особою подано неправдиві відомості з метою віднесення її до однієї з категорій осіб, які мають право на таку допомогу; зміна обставин чи підстав, які позбавили права особи на отримання безоплатної вторинної правничої допомоги; особа зловживає правом на таку допомогу) /зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»/;

забезпечення послугами перекладача, в тому числі жестової мови, за кошти державного бюджету, у разі коли особа, яка бажає отримати безоплатну вторинну правничу допомогу, не володіє державною мовою та/або має порушення слуху /зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»/;

встановлення додаткових гарантій діяльності членів Вищої ради правосуддя, а саме щодо їх безоплатного медичного обслуговування, забезпечення службовим житлом, а також надання повноважень Кабінету Міністрів України за поданням Вищої ради правосуддя визначати умови матеріально-побутового забезпечення, медичного та транспортного обслуговування працівників секретаріату Вищої ради правосуддя /зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя»/;

встановлення розміру судового збору за подання до суду заяви про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України /зміни до Закону України «Про судовий збір»/.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, підготовленого Міністерством юстиції, а також за експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту, реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову частини державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

Разом з тим, реалізація положень законопроекту може здійснюватись в межах видатків передбачених на забезпечення діяльності Міністерства юстиції України (у разі створення Реєстру обліку судових експертиз, надання безоплатної вторинної правничої допомоги), Вищої ради правосуддя (у разі встановлення додаткових гарантій для членів Вищої ради правосуддя та працівників секретаріату), однак окремі положення законопроекту можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету (у разі розширення кола суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, а також забезпечення послугами перекладача при її отриманні).

При цьому, стосовно встановлення розміру судового збору за подання вищезазначених заяв слід зазначити, що зважаючи на вимоги пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету судового збору та використання зазначених коштів на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, збільшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від судового збору призведе також до можливості збільшення витрат спеціального фонду державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 8607 від 13.07.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету у разі зростання кількості звернень суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, а також може збільшувати надходження державного бюджету від судового збору та витрати спеціального фонду державного бюджету на забезпечення діяльності органів правосуддя у разі зростання кількості заяв про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.48. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом (реєстр. № 9122 від 21.09.2018), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом передбачається внесення змін до законів України «Про державне оборонне замовлення», «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», «Про зовнішньоекономічну діяльність», Господарського кодексу України щодо спрощення механізму закупівлі державними замовниками з оборонного замовлення продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом. Зокрема, згідно з пояснювальною запискою законопроектом пропонується надати можливість державним замовникам з державного оборонного замовлення безпосередньо здійснювати закупівлю продукції, робіт та послуг оборонного призначення за імпортом, щоб оптимізувати цей процес та пришвидшити процес закупівель за імпортом у разі такої потреби, а також зекономити кошти за рахунок відсутності плати за посередницькі послуги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Слід відмітити, що внаслідок укладання державними замовниками прямих контрактів з оборонного замовлення продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом можлива економія коштів на державне оборонне замовлення у розмірі плати за посередницькі послуги уповноваженим державою суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом (реєстр. № 9122 від 21.09.2018), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на державне оборонне замовлення у розмірі плати за посередницькі послуги уповноваженим державою суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.49. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо забезпечення проведення українських антарктичних експедицій та забезпечення діяльності української антарктичної станції «Академік Вернадський) (реєстр. № 9155 від 03.10.2018), поданий народним депутатом України Лапіним І.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини третьої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) щодо непоширення цього Закону, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, необхідні для забезпечення проведення українських антарктичних експедицій та забезпечення діяльності української антарктичної станції «Академік Вернадський».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. При цьому Мінфін зазначає, що запропоноване у законопроекті не узгоджується із метою Закону щодо забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, а відтак може негативно позначитися на прозорості використання бюджетних коштів та ускладнити процедуру здійснення державного контролю у сфері державних закупівель.

Крім того, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до його закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат державного бюджету на такі закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо забезпечення проведення українських антарктичних експедицій та забезпечення діяльності української антарктичної станції «Академік Вернадський) (реєстр. № 9155 від 03.10.2018), поданий народним депутатом України Лапіним І.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері міграції» (реєстр. № 9259 від 01.11.2018), поданий Кабінетом міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити відповідальність за порушення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства шляхом внесення до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про Державну прикордонну службу України», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» наступних змін:

-     встановити адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб у вигляді накладання штрафу у розмірі від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме 850 – 3400 грн);

-     збільшити розміри штрафів: за порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду-виїзду – з 7 – 20 до 20 – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів збільшиться з 119 – 340 грн до 340 – 5100 грн); за порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, фізичними особами – підприємцями законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства з
100 – 200 до 200 – 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно, з 1700 – 3400 грн до 3400 – 10200 грн); за порушення особами, які запросили в України чи приймають в Україну іноземців та осіб без громадянства законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства з 20 – 40 до 50 – 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно, з
340 – 680 грн до 850 – 8500 грн); за недодерження
іноземцем або особою без громадянства встановлених правил реєстрації або проживання на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні, за недійсними документами з 100 – 300 до 200 – 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно, з 1700 – 5100 грн до 3400 – 6800 грн);

-     розширити перелік підстав для застосування адміністративної відповідальності за порушення іноземцями та особами без громадянства законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства та встановити штраф у розмірі 100 – 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно, 1700 – 6800 грн).

Встановлення нових видів правопорушень та підвищенням розмірів штрафів за порушення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, у разі виявлення відповідних правопорушень, призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій. Загальний обсяг доходів залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовано штрафні санкції, та розмірів штрафів, про що зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері міграції» (реєстр. № 9259 від 01.11.2018), поданий Кабінетом міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Конституційного Суду України Шевчука С.В. про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо перерозподілу економії коштів (реєстр. № 9395 від 11.12.2018), поданий народними депутатами України Карпунцовим В.В., Горбуновим О.В., Помазановим А.В.

Відмітили:

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 9395, законопроект має на меті забезпечення виплати заробітної плати державним службовцям, працівникам патронатних служб та іншим працівникам Секретаріату Конституційного Суду України.

За інформацією, наведеною у пояснювальній записці до даного законопроекту, зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо посадових окладів працівників апарату Конституційного Суду та щодо структури винагороди суддів Конституційного Суду України обмежили обсяг фінансового забезпечення оплати праці працівників апарату (працівникам апарату не виплачувались щомісячні премії та матеріальна допомога, здійснювалось наближення відповідних видатків, запланованих на кінець року).

Слід зазначити, що відповідно до статті 26 Закону України «Про Конституційний Суд України» (із змінами, внесеними Законом України від 12.07.2018 № 2509-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд») винагорода судді Конституційного Суду України складається з посадового окладу та доплат, встановлених для судді Верховного Суду, та відповідно до статті 44 Закону України «Про Конституційний Суд України» (із змінами, внесеними Законом України від 03.10.2018 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів») розмір посадового окладу державних службовців, інших працівників Секретаріату Конституційного Суду України, працівників патронатних служб встановлюється у розмірі посадового окладу відповідних посад апарату Верховного Суду з коефіцієнтом 1,25.

Для врегулювання вищезазначеного законопроект за реєстр. № 9395 містить пропозиції щодо змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2018 рік», які передбачають в межах загального обсягу бюджетних призначень за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0801010 «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні» здійснення перерозподілу видатків шляхом збільшення видатків споживання на 616 тис. гривень (у тому числі збільшення видатків на оплату праці на 2 155,0 тис. гривень та зменшення видатків на комунальні послуги та енергоносії на 250 тис. гривень) та зменшення видатків розвитку на 616 тис. гривень.

Отже, законопроект не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів, оскільки пропонується здійснити перерозподіл видатків державного бюджету за бюджетною програмою Конституційного Суду України 0801010 «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні» без зміни обсягу видатків за цією бюджетною програмою та загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету. Таким чином, законопроект підготовлено збалансовано щодо показників видатків державного бюджету.

Слід нагадати, що частиною 11 статті 23 Бюджетного кодексу України заборонено без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшувати бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків.

Відтак, зважаючи на зміст законодавчої пропозиції, її врегулювання потребує виключно внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Водночас, законодавча пропозиція відповідає вимогам пункту 7 частини першої статті 52 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого підставою для внесення змін до закону про Державний бюджет України є досягнення оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про Державний бюджет України, для забезпечення ефективного його виконання.

Слід нагадати, що Кабінетом Міністрів України було внесено до Верховної Ради України законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо фінансового забезпечення Конституційного Суду України (реєстр. № 9241 від 26.10.2018), яким передбачалось врегулювати питання бюджетного забезпечення виплати суддівської винагороди суддям Конституційного Суду України на рівні суддівської винагороди суддів Верховного Суду. Проте, станом на 19 грудня 2018 року даний законопроект Верховною Радою України не включено до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Поряд з цим, слід зазначити, що у пояснювальній записці до законопроекту наведено лише інформацію щодо напряму збільшення видатків державного бюджету у запропонованому обсязі, проте не надано детальних розрахунків відповідних змін та пояснень до них, хоча частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). На недотримання вказаних вимог зазначає також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

Довідково: згідно зі звітом Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-листопада поточного року за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0801010 «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні» фактично проведено видатки в обсязі 152 361,3 тис. грн, що становить 92,6% плану на звітний період та 83,6% плану на рік (затверджений у обсязі 182 306,9 тис. грн.).

Крім того, слід відмітити, що при підготовці законопроекту не дотримано вимог законотворчої техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет, зокрема:

1)                положеннями законопроекту та у супровідних матеріалах до нього не надано інформації щодо виникнення у головного розпорядника бюджетних коштів саме економії коштів (як зазначено у назві законопроекту), на що також звернуто увагу Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України. З огляду на зазначене, у назві законопроекту (у тексті та додатку до нього) слова «щодо перерозподілу економії коштів» доцільно замінити словами «щодо видатків Конституційного Суду України»;

2)                у додатку до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»/:

відсутній рядок «Всього» щодо змін до загальних показників видатків загального фонду державного бюджету, хоча законодавча пропозиція впливає на підсумкові показники щодо видатків споживання (з них оплата праці, комунальні послуги та енергоносії), видатків розвитку. На необхідність доповнення такого рядка звертає увагу також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України. Відтак, належить додати рядок «Всього» та зазначити у ньому загальні показники видатків державного бюджету відповідно до чинної редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з урахуванням змін, передбачених у цьому законопроекті;

найменування програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету викладено невірно, тому найменування колонок першої та другої необхідно доповнити словом «бюджету».

Крім того, належить звернути увагу, що Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», якими також змінюватимуться бюджетні показники щодо видатків державного бюджету, у зв’язку із чим, для забезпечення збалансованості бюджетних показників потребуватимуть уточнення підсумкові показники видатків державного бюджету у додатку до законопроекту відповідно до чинної редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту (лист від 14.12.2018
№ 16/3-754/9395(263217), копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету
) зазначає, що з огляду на вимоги статті 116 Конституції України та статті 42 Бюджетного кодексу України, згідно з якими, Кабінет Міністрів України забезпечує виконання затвердженого Державного бюджету України, було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду, зокрема, щодо потреби в додаткових коштах, наявності економії та її достатності для фінансового забезпечення передбачених проектом видатків, а також загальних наслідків ухвалення пропозицій законопроекту, зважаючи на кінець бюджетного періоду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 9395 зазначає, що законопроект є збалансованим і не потребує додаткових ресурсів бюджетного фінансування та не впливає на загальний баланс державного бюджету і може бути прийнятий.

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс підготовлену у відповідному підкомітеті пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 9395 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, пов’язаних із оформленням законопроекту відповідно до вимог законотворчої техніки. /Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету./

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., Скорик М.Л., Пинзеник В.М., а також заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. та Голова Конституційного Суду України Шевчук С.В.

За підсумками обговорення головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо перерозподілу економії коштів (реєстр. № 9395 від 11.12.2018), поданий народними депутатами України Карпунцовим В.В., Горбуновим О.В., Помазановим А.В., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

1)                у назві законопроекту (у тексті та додатку до нього) слова «щодо перерозподілу економії коштів» замінити словами «щодо видатків Конституційного Суду України»;

2)                у додатку до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»/:

додати рядок «Всього» та зазначити у ньому загальні показники видатків державного бюджету відповідно до чинної редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2018рік» з урахуванням змін, передбачених у цьому законопроекті, а також інших законопроектів щодо внесення змін до вказаного Закону, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України, до розгляду даного законопроекту;

найменування колонок «код програмної класифікації видатків та кредитування державного» та «код функціональної класифікації видатків та кредитування» доповнити словом «бюджету».

Відповідно, у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 9395 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 3.

 

 

3. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. директора державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» Одеської обласної державної адміністрації Бахмутова О.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Одеській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 13.12.2018 р. № 1/01-23/7966/2-18).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 17 грудня 2018 року надійшло звернення Одеської обласної державної адміністрації від 13.12.2018 р. № 1/01-23/7966/2-18 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в Одеській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та подальше погодження з Комітетом.

Необхідно відмітити, що Постановою КМУ від 12.09.2018 р. № 769 (яка набрала чинності 25.09.2018 р.) зазначений Порядок доповнено нормами щодо умов здійснення поквартальної компенсації, а саме: 1) станом на кінець останнього робочого дня відповідного кварталу та на 20 грудня бюджетного року відсутні залишки бюджетних коштів за рахунок перерахування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50% суми перевиконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів з урахуванням поквартальної компенсації; 2) на рахунок, відкритий головному розпоряднику коштів державного бюджету для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету в обсязі, визначеному частиною другою статті 24-2 Кодексу, за результатами звітного кварталу зараховані 100% бюджетних коштів за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу, без урахування залишку на початок року. Крім того, пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що поквартальна компенсація за підсумками І півріччя 2018 р. здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою. Однак в абзаці третьому пункту 33 розділу VI Кодексу, в якому визначено поквартальну компенсацію, не передбачено вищевказаних умов її здійснення.

За інформацією Казначейства (лист від 03.10.2018 р. № 12-03/192-16226) поквартальна компенсація за підсумками І півріччя п.р. не здійснювалася, оскільки відповідно до окремого доручення В.о. Міністра фінансів України від 12.07.2018 р. № 03000-05/46 (яке станом на 02.10.2018 р. не відкликане та не скасоване) Казначейством тимчасово було призупинено з 12.07.2018 р. щоденне перерахування компенсації до відповідних бюджетів, а також не виконана умова 1, а саме на кінець дня 27.06.2018 р. в усіх обласних бюджетів були наявні залишки бюджетних коштів, які надійшли в рамках експерименту. Також Казначейство повідомляє, що поквартальна компенсація за підсумками 9 місяців п.р. здійснюватися не буде, оскільки частково виконана умова 1 (станом на кінець дня 28.09.2018 р. залишки бюджетних коштів відсутні лише в обласному бюджеті Одеської області), а також не виконана умова 2 (за січень-вересень п.р. на рахунки, відкриті головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету, зараховано 24 848,1 млн грн, що складає 96,7% від планових показників, визначених помісячним розписом спеціального фонду державного бюджету).

При цьому, виходячи з виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів в рамках експерименту без урахування вищевказаних умов обсяг поквартальної компенсації до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області за підсумками ІІ кварталу п.р. розрахунково мав би становити близько 383,8 млн грн, а за підсумками ІІІ кварталу п.р. – близько 671 млн грн.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 14 березня 2018 року (протокол № 132) погодив первинний Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в Одеській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Одеської облдержадміністрації від 12.03.2018 р. № 01/01-23/1522. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 59 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 347,88 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

капітального ремонту – 6 об’єктів на суму 6,8 млн грн (що становить 2% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 53 об’єкти на суму 341,1 млн грн (що становить 98% загального обсягу фінансового забезпечення).

За даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року та за 2016-2017 роки загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області в рамках експерименту, становив 2.718,73 млн грн, а використано таких коштів у сумі 2.370,85 млн грн, або 87,2%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 347,88 млн гривень.

Поряд з тим, Комітет на своєму засіданні 20 червня 2018 року (протокол № 145) погодив додатковий Перелік об’єктів, поданий листом Одеської облдержадміністрації від 19.06.2018 р. № 01/01-27/3800, в якому визначено 6 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 285,98 млн грн (який відповідає обсягу коштів, спрямованих до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками січня-травня п.р.), з них щодо:

будівництва мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с. Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса – Чорноморськ на суму 30 млн грн (що становить 10,5% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені – 5 об’єктів на суму 255,98 млн грн (що становить 89,5% загального обсягу фінансового забезпечення).

Крім того, Комітет на своєму засіданні 11 липня 2018 року (протокол № 148) погодив попередній уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Одеської облдержадміністрації від 10.07.2018 р. № 01/01-27/4573 на заміну додаткового Переліку об’єктів, в якому визначено 8 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 669,76 млн грн. Порівняно з додатковим Переліком об’єктів в попередньому уточненому Переліку стосовно поточного середнього ремонту автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені збільшено фінансове забезпечення за 5 об’єктами загалом на 249,13 млн грн та доповнено 2 об’єктами з обсягом фінансового забезпечення 134,66 млн грн.

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 04.12.2018 р. № 12-03/20171) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-жовтня 2018 року, становить 1.053,95 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Одеської області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок грудня п.р. становить 1.401,83 млн грн.

Поданий Одеською облдержадміністрацією уточнений Перелік об’єктів містить 59 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 1.401,83 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.12.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). В уточненому Переліку об’єднано первинний та попередній уточнений Переліки об’єктів, при цьому:

виключено 22 об’єкти загалом на 48,05 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – 21 об’єкт на суму 47,94 млн грн; поточного середнього ремонту – 1 об’єкт на суму 0,11 млн грн;

зменшено фінансове забезпечення за 23 об’єктами на суму 140,85 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – 3 об’єкти на суму 0,93 млн грн; поточного середнього ремонту – 20 об’єктів на суму 139,92 млн грн;

збільшено фінансове забезпечення за 6 об’єктами на суму 92,43 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – 1 об’єкт на суму 3,65 млн грн; поточного середнього ремонту – 5 об’єктів на суму 88,78 млн грн;

доповнено 21 об’єкт щодо поточного середнього ремонту з обсягом фінансового забезпечення 480,66 млн грн.

За інформацією Одеської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 14.12.2018 р. № 9323/1/5.2-6-1611/08 та Мінінфраструктури від 17.12.2018 р. № 4097/25/14-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Одеської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Пинзеник В.М., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також в.о. директора державного підприємства «Служба місцевих автомобільних доріг» Одеської обласної державної адміністрації Бахмутов О.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг в Одеській області, поданий листом Одеської облдержадміністрації від 13 грудня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

За підсумками обговорення головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в Одеській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Одеської обласної державної адміністрації від 13.12.2018 р. № 1/01-23/7966/2-18 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 3.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Миколаївської обласної державної адміністрації Гайдаржи В.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Миколаївській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 06.12.2018 р. № 2243/19-05-2/6-18).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 10 грудня 2018 року надійшло звернення Миколаївської обласної державної адміністрації від 06.12.2018 р. № 2243/19-05-2/6-18 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження нового Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Миколаївській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у 2018 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та подальше погодження з Комітетом.

Необхідно відмітити, що Постановою КМУ від 12.09.2018 р. № 769 (яка набрала чинності 25.09.2018 р.) зазначений Порядок доповнено нормами щодо умов здійснення поквартальної компенсації, а саме: 1) станом на кінець останнього робочого дня відповідного кварталу та на 20 грудня бюджетного року відсутні залишки бюджетних коштів за рахунок перерахування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50% суми перевиконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів з урахуванням поквартальної компенсації; 2) на рахунок, відкритий головному розпоряднику коштів державного бюджету для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету в обсязі, визначеному частиною другою статті 24-2 Кодексу, за результатами звітного кварталу зараховані 100% бюджетних коштів за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу, без урахування залишку на початок року. Крім того, пунктом 2 цієї Постанови встановлено, що поквартальна компенсація за підсумками І півріччя 2018 р. здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою. Однак в абзаці третьому пункту 33 розділу VI Кодексу, в якому визначено поквартальну компенсацію, не передбачено вищевказаних умов її здійснення.

За інформацією Казначейства (лист від 03.10.2018 р. № 12-03/192-16226) поквартальна компенсація за підсумками І півріччя п.р. не здійснювалася, оскільки відповідно до окремого доручення В.о. Міністра фінансів України від 12.07.2018 р. № 03000-05/46 (яке станом на 02.10.2018 р. не відкликане та не скасоване) Казначейством тимчасово було призупинено з 12.07.2018 р. щоденне перерахування компенсації до відповідних бюджетів, а також не виконана умова 1, а саме на кінець дня 27.06.2018 р. в усіх обласних бюджетів були наявні залишки бюджетних коштів, які надійшли в рамках експерименту. Також Казначейство повідомляє, що поквартальна компенсація за підсумками 9 місяців п.р. здійснюватися не буде, оскільки частково виконана умова 1 (станом на кінець дня 28.09.2018 р. залишки бюджетних коштів відсутні лише в обласному бюджеті Одеської області), а також не виконана умова 2 (за січень-вересень п.р. на рахунки, відкриті головним розпорядникам для обліку відкритих асигнувань за узагальненими показниками спеціального фонду державного бюджету, зараховано 24 848,1 млн грн, що складає 96,7% від планових показників, визначених помісячним розписом спеціального фонду державного бюджету).

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 19 вересня 2018 року (протокол № 152) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Миколаївській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Миколаївської облдержадміністрації від 25.07.2018 р. № 3473/0/05-37/3-18. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 1 об’єкт стосовно поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 6,015 млн грн. (який відповідає обсягу коштів станом на 01.09.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївської області в рамках експерименту, становив 204,38 млн грн, які станом на 1 січня 2018 року використано в повному обсязі.

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 04.12.2018 р. № 12-03/20171) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-жовтня 2018 року, становить 10,626 млн грн.

Миколаївською облдержадміністрацією 6 грудня 2018 року затверджено уточнений Перелік об’єктів, в якому визначено 2 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 10,626 млн грн (який відповідає обсягу коштів, спрямованих до обласного бюджету в рамках експерименту станом на 01.12.2018 р.). Порівняно з первинним Переліком об’єктів в уточненому Переліку об’єктів доповнено 1 об’єкт з обсягом фінансового забезпечення 4,611 млн грн.

За інформацією Миколаївської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 13.12.2018 р. № 9310/3/5.2-6-1584/08 та Мінінфраструктури від 18.12.2018 р. № 14461/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Миколаївської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Павлов К.Ю., Кривенко В.М., заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Миколаївської обласної державної адміністрації Гайдаржи В.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Миколаївській області, поданий листом Миколаївської облдержадміністрації від 6 грудня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

За підсумками обговорення головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Миколаївській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 06.12.2018 р. № 2243/19-05-2/6-18 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 3.

4. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченка О.І. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України на 2018 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 959-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 10.12.2018 № 3064/1/6.1-15 та від 11.12.2018 № 3075/3/6.1-15 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 959-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг, та внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 78».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2018 рік у спеціальному фонді державного бюджету за рахунок коштів державного дорожнього фонду, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3111030 «Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» на 675 000 тис. грн;

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на 19 111 тис. грн;

збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на 694 111 тис. гривень.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Водночас, пунктом 2 розпорядження Уряду від 21.11.2018 № 959-р визначено внести зміни до переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2018 році та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування за програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 78-р (зі змінами). При цьому, такими змінами загальний обсяг коштів, що спрямовуються на будівництво, ремонт, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення, визначено у обсязі 7 586 502,9 тис. грн і збільшено на 695 718,1 тис. грн, з яких 694 111 тис. грн за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 розпорядження Уряду від 21.11.2018 № 959-р, а 1 607,1 тис. грн – за рахунок видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за іншими напрямками. Відповідно уточнено перелік обєктів та обсяг коштів за ними та регіонами за вказаним напрямом.

Джерелом покриття видатків спеціального фонду за бюджетними програмами 3111030 «Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» та 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» є кошти державного дорожнього фонду, зокрема доходи державного бюджету, визначені пунктами 1 – 3, 6 та 6-2 частини третьої статті 29 Кодексу /акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 6 частини першої статті 66 Кодексу); акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів; ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них; плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення/, відповідно до пункту 41 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу зазначені податки (крім плати) у 2018 році зараховуються у розмірі 50 відсотків, а у 2019 році – у розмірі 75 відсотків.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-листопад 2018 року:

1) видатки за спеціальним фондом фактично проведено за бюджетними програмами:

3111020 – у обсязі 9 586 324,5 тис. грн, що становить 89,3% уточненого річного плану (11 241 397,4 тис. грн);

3111030 – у обсязі 5 278 634,8 тис. грн, що становить 87,3% річного плану (6 041 038 тис. гривень).

За бюджетною програмою 3111020 також фактично проведено видатки за загальним фондом державного бюджету у обсязі 422 583,6 тис. грн або 95,8% уточненого річного плану (441 209 тис. гривень);

2) доходи спеціального фонду державного бюджету, що є джерелами формування державного дорожнього фонду, надійшли загалом у сумі 32 млрд грн, що становить 97,2% річного плану та 106,9% плану на звітний період згідно з первинним розписом доходів державного бюджету на 2018 рік, або на 2,1 млрд грн більше, а конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, лише 128,12 тис. грн (при річному плані 4 700 000 тис. гривень.).

Слід нагадати, що відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету.

У свою чергу, відповідно до положень частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Кодексу та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами), витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

При цьому, частиною другою статті 57 Кодексу передбачено, що на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Як зазначено у зверненні Державного агентства автомобільних доріг України, у рамках реалізації бюджетної програми 3111030 у поточному році вже спрямовано на виконання боргових зобов’язань 5 278 609,8 тис. грн, а розрахунковий обсяг видатків до кінця року становить 87 428,2 тис. грн, відтак, загальний обсяг видатків за цією бюджетною програмою за 2018 рік передбачається сумі 5 366 038 тис. грн, тобто виникає економія коштів у сумі 675 000 тис. гривень. Слід зазначити, що економія коштів пов’язана з тим, що фактичні курси обміну валют та розміри плаваючих процентних ставок протягом року в середньому були нижчі, ніж прогнозувались, та темпи вибірки кредитних коштів були нижчі, ніж прогнозні.

За поясненнями Укравтодору, за окремими напрямами використання коштів за бюджетною програмою 3111020 прогнозний обсяг видатків менший від запланованого на загальну суму на 20 718,1 тис. грн, з яких 1 607,1 тис. грн – видатки розвитку, 19 111 тис. грн видатки споживання /довідково: у державному бюджеті за бюджетною програмою за спеціальним фондом видатки споживання передбачені у обсязі 27 094,1 тис. грн, а видатки розвитку у обсязі 10 699 065,2 тис. гривень/.

Так, у матеріалах Укравтодору зазначено, що за рахунок додатково передбачених коштів за бюджетною програмою 3111020 буде здійснено оплату робіт з реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту ряду автомобільних доріг загального користування державного значення: у Закарпатській області (на 105 704,7 тис. грн) – М-23 Берегове – Виноградів Велика Копаня, М-25 Контрольно-пропускний пункт «Соломоново» Велика Добронь – Яноші з під’їздом до контрольно-пропускного пункту «Косини», у Запорізькій області (на 50 000 тис. грн) – Н-08 Бориспіль – Дніпро – Запоріжжя (через м. Кременчук) – Маріуполь на ділянці Запоріжжя – Маріуполь, у Львівській області (на 420 679,3 тис. грн) – М-12 Стрий – Тернопіль – Кропивницький – Знам’янка, Н-13 Львів – Самбір – Ужгород, Т-14-16 Львів – Пустомити – Меденичі, Т-14-19 Миколаїв – Жидачів – Калуш, Т-14-02 Східниця Пісочна, М-06 Київ – Чоп, Т-14-18 Нижанковичі – Самбір – Дрогобич – Стрий, Н-09 Мукачеве Рахів – Богородчани – Івано-Франківськ – Рогатин – Бібрка – Львів, у Миколаївській області (на 16 205,6 тис. грн) Т-15-08 Калинівка – Снігурівка, у Полтавській області (на 60 200 тис. грн) – Р-60 Кролевець – Конотоп – Ромни – Пирятин та М-22 Полтава – Олександрія, у Хмельницькій області (на 42 598,5 тис. грн) – Н-03 Житомир – Чернівці.

Згідно з листом Укравтодору, такий перерозподіл коштів дасть можливість забезпечити своєчасне та ефективне використання бюджетних коштів, виконання необхідних дорожніх робіт, належне транспортне сполучення автомобільними дорогами загального користування у 2018 році.

Необхідно зауважити, що звернення Державного агентства автомобільних доріг до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., Павлов К.Ю., а також заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А., заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В., член Рахункової палати Іванова І.М. та в.о. заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І.

Заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. висловив позицію Міністерства фінансів щодо підтримки зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету за умови підтвердження зареєстрованої в органах Казначейства кредиторської заборгованості по об’єктах, включених до Переліку, з метою оплати вже виконаних робіт.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс підготовлену у відповідному підкомітеті пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 21 листопада 2018 року № 959-р перерозподіл видатків державного бюджету із урахуванням особливостей проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету. /Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету./

Від Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

За підсумками обговорення головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.11.2018 № 959-р (із врахуванням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частиною третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Кодексу) погодити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2018 рік у спеціальному фонді державного бюджету за рахунок коштів державного дорожнього фонду, здійснення перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3111030 «Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» на 675 000 тис. грн;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на 675 000 тис. грн (у тому числі збільшення обсягу видатків розвитку на 694 111 тис. грн та зменшення обсягу видатків споживання на 19 111 тис. гривень).

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансової роботи та господарського забезпечення, головного бухгалтера Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Бояркіної О.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі України на 2018 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 972-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.12.2018 № 2103-10/54896-01 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 972-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити перерозподіл видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1207020 «Статистичні спостереження та переписи» у сумі 236,8 тис. грн /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба статистики України/;

збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1207030 «Щоквартальна плата домогосподарствам за ведення записів доходів, витрат та інших відомостей під час проведення обстеження умов їх життя» на суму 236,8 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба статистики України/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-листопад 2018 року видатки за загальним фондом фактично проведено за бюджетними програмами:

1207020 - у обсязі 65 324,8 тис. грн, що становить 55,9% плану на звітний період та 54,6% плану на рік (119 743,8 тис. грн);

1207030 - у обсязі 4 229,1 тис. грн, що становить 95,1% плану на звітний період та 76,9% плану на рік (5 498,3 тис. гривень).

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Мінекономрозвитку, у якому, зокрема, зазначено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.1998 № 1725 «Про проведення обстеження умов життя у домогосподарствах» Державна служба статистики України щоквартально проводить вибіркове статистичне спостереження. Проте, затверджені органам державної статистики обсяги бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 1207030 (5498,3 тис. грн) є недостатніми для забезпечення отримання інформації вибіркового обстеження умов життя домогосподарств належної якості, що спричинить відповідно погіршення надійності багатьох показників цього обстеження і неможливість їх використання взагалі, відтак буде втрачено єдине інформаційне джерело для розрахунків показників бідності, оцінювання ефективності Стратегії подолання бідності та аналізу життєвого рівня населення.

Разом з тим, звернення Мінекономрозвитку до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18.

Від Міністерства фінансів України не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс підготовлену у відповідному підкомітеті пропозицю погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 12 грудня 2018 року № 972-р перерозподіл видатків державного бюджету. /Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету./

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., Павлов К.Ю., а також директор Департаменту фінансової роботи та господарського забезпечення, головний бухгалтер Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Бояркіна О.А.

За підсумками обговорення головуючий на засіданні перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 972-р погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1207020 «Статистичні спостереження та переписи» на 236,8 тис. грн;

збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1207030 «Щоквартальна плата домогосподарствам за ведення записів доходів, витрат та інших відомостей під час проведення обстеження умов їх життя» на 236,8 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту фінансової роботи та господарського забезпечення, головного бухгалтера Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Бояркіної О.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі України на 2018 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 982-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.12.2018 № 2103-10/54993-01 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 982-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1201540 «Функціонування інституції з підтримки та просування експорту» на суму 34 263 тис. грн;

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 1201480 «Забезпечення життєдіяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» на суму 34 263 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-листопад 2018 року видатки за загальним фондом фактично проведено за бюджетними програмами:

1201480 – у обсязі 21 862,5 тис. грн, що становить 100% плану на звітний період та 91,7% плану на рік (23 850 тис. грн);

1201540 – не проводились взагалі (річний план визначено у обсязі 50 000 тис. гривень).

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Мінекономрозвитку, у якому, зокрема, зазначено, що Державне підприємство «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» (одержувач бюджетних коштів за бюджетною програмою 1201480) забезпечує збереження об’єктів комбінату та є містоутворюючим підприємством у м. Долинська Кіровоградської області та єдиним надавачем послуг з водопостачання та водовідведення населення.

За наданою інформацією з метою покращення фінансового становища цього підприємства додаткові кошти у сумі 34 263 тис. грн передбачається спрямувати на: оплату праці з нарахуванням – 7 025,9 тис. грн, оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 8 122,5 тис. грн, виплату пільгових пенсій – 185,1 тис. грн, сплату земельного податку – 18 929,5 тис. гривень.

Разом з тим, звернення Мінекономрозвитку до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18.

Від Міністерства фінансів України не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс підготовлену у відповідному підкомітеті пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 12 грудня 2018 року № 982-р перерозподіл видатків державного бюджету. /Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету./

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., Павлов К.Ю., Мельник С.І., а також директор Департаменту фінансової роботи та господарського забезпечення, головний бухгалтер Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Бояркіна О.А.

 

 

За підсумками обговорення головуючий на засіданні перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку у сумі 34 263 тис. грн шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1201540 «Функціонування інституції з підтримки та просування експорту» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1201480 «Забезпечення життєдіяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд», як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 982-р.

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 3.

4.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію державного секретаря Міністерства інформаційної політики України Біденка А.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інформаційної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 № 930-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства інформаційної політики України від 12.12.2018
 06-11/06-12 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 № 930-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інформаційної політики на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інформаційної політики України на 2018 рік, перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання та встановлення видатків розвитку за бюджетною програмою 3801010 «Керівництво та управління у сфері інформаційної політики» у сумі 80 тис. гривень /у державному бюджеті на 2018 рік видатків розвитку за цією бюджетною програмою не передбачено/;

зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 3801020 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України» у сумі 30 742 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2018 року видатки по загальному фонду за бюджетними програмами:

3801010 – фактично проведено у обсязі 13,8 млн грн, що становить 80,7% уточненого річного плану (17,1 млн грн) та 96,2% плану на звітний період;

3801020 – фактично проведено у обсязі 236,6 млн грн, що становить 49% річного плану (483,2 млн грн) та 55,7% плану на звітний період.

За інформацією, наведеною у листі Міністерства інформаційної політики України, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із необхідністю:

виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення її експертизи для проведення капітального ремонту в офісних приміщеннях, розташованих в орендованій адміністративній будівлі (м. Київ, вул. Прорізна, 2), загальною площею 641 кв. м /за бюджетною програмою 3801010/;

модернізації державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» /одержувач бюджетних коштів за бюджетною програмою 3801020 у частині фінансової підтримки системи державного іномовлення України згідно із Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виробництва та трансляції телерадіопрограм для державних потреб, збирання, оброблення та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансової підтримки системи державного іномовлення України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2018 № 915/ за рахунок збільшення технічного ресурсу (придбання додаткових серверів GV К2 для розширення кількості каналів оцифрування відео, серверного обладнання HP і DELL та станцій НР для запуску у виробництво системи графічного оформлення ефіру VizRT, додаткових мережевих комутаторів НР Aruba для модернізації та розширення виробничої (технологічної) комп’ютерної мережі, розподільної матриці Riedel з панелями Lawo та комутаційного поля PathAmp з пристроями розподілу  для розширення кількості входів та виходів системи комутації та управління відеосигналами каналу) /за бюджетною програмою 3801020/.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства інформаційної політики України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Від Міністерства фінансів України не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс підготовлену у відповідному підкомітеті пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 5 грудня 2018 року № 930-р перерозподіл видатків державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Горбунов О.В., Пинзеник В.М., Мельник С.І., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А., заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В. та державний секретар Міністерства інформаційної політики України Біденко А.І.

За підсумками обговорення головуючий на засіданні перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 № 930-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інформаційної політики України на 2018 рік, перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання на 80 тис. гривень та встановлення видатків розвитку у такому обсязі за бюджетною програмою 3801010 «Керівництво та управління у сфері інформаційної політики»;

зменшення обсягу видатків споживання на 30 742 тис. гривень та збільшення обсягу видатків розвитку на таку ж суму за бюджетною програмою 3801020 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України».

Голосували: «за» - 13, «проти» - 2, «утрималися» - 2, «не голосували» - 2.

 

 

 

Веде засідання Голова Комітету Павелко А.В.

4.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляка Є.Б. про погодження перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на 2018 рік, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 р. № 933-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі – Мінрегіон) від 07.12.2018 № 1/9.6/28712-18 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Мінрегіону на 2018 рік, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2018 року № 933-р «Про перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2018 рік» (далі – розпорядження КМУ № 933-р).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 933-р визначено відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі  Кодекс) здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінрегіону у спеціальному фонді державного бюджету на 2018 рік, перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету за відповідними бюджетними програмами шляхом:

1) зменшення обсягу надання кредиту з державного бюджету за програмою 2751640 «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» на 249 000 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» від Європейського інвестиційного банку (далі – ЄІБ);

2) збільшення обсягу надання кредиту з державного бюджету  за програмою 2751600 «Розвиток міської інфраструктури і заходи в секторі централізованого теплопостачання України, розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві, реконструкція та розвиток системи комунального водного господарства м. Чернівці» на 249 000 тис. грн для реалізації інвестиційного проекту «Проект розвитку міської інфраструктури – 2» (далі – Проект) від Міжнародного банку реконструкції та розвитку
(далі
  МБРР).

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 933-р доручено Мінрегіону забезпечити погодження такого перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету з Комітетом, а Міністерству фінансів – внесення після зазначеного погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.

Частиною восьмою статті 23 Кодексу встановлено, що у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів перерозподіл видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету» (із змінами).

При цьому частиною другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі  Закон) встановлено, що з метою відображення фактичного надходження у 2018 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій (далі – МФО) для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами дозволяється за рішенням Кабінету Міністрів здійснювати перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету з уточненням обсягів відповідних кредитів (позик) на 2018 рік у межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик), затвердженого у додатку № 9 до Закону.

Належить також звернути увагу, що в частині використання коштів спеціального фонду бюджету Кодексом передбачені такі вимоги:

платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/.

Загалом визначений розпорядженням КМУ № 933-р перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету здійснено в межах загального обсягу бюджетних призначень Мінрегіону та в межах загального обсягу кредитів (позик), які залучаються державою від іноземних держав, банків і МФО для реалізації інвестиційних проектів, затвердженого у додатку № 9 до Закону, а відтак не призведе до зміни граничних обсягів дефіциту спеціального фонду державного бюджету на 2018 рік і державного боргу на кінець п.р.

У зверненні Мінрегіону щодо зазначеного перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету вказано, що:

1) на сьогодні за Проектом укладено та виконується 33 контракти на загальну суму 205 041 тис. дол. США (що становить близько 5 597,6 млн грн), зокрема, розпочаті роботи з реконструкції каналізаційних колекторів, каналізаційних очисних споруд, насосних станцій, розпочато будівництво комплексу з переробки твердих побутових відходів з системою збору, утилізації полігонного газу та виробництва електричної енергії, які потребують значного обсягу фінансування;

2) у сумі перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету (249 000 тис. грн) передбачені витрати 9 підприємств – бенефіціарів Проекту, а саме:

59 093 тис. грн – комунальне підприємство «Муніципальна компанія поводження з відходами» (м. Харків);

53 187 тис. грн – комунальне підприємство «Черкасиводоканал» (м. Черкаси);

14 150 тис. грн – обласне комунально-виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» (м. Кіровоград);

4 000 тис. грн – комунальне підприємство «Коломияводоканал» (м. Коломия);

53 600 тис. грн – публічне акціонерне товариство «АТ «Київводоканал» (м. Київ);

2 240 тис. грн – комунальне підприємство «Тернопільводоканал» (м. Тернопіль);

20 970 тис. грн – комунальне підприємство «Житомирводоканал» (м. Житомир);

13 560 тис. грн – комунальне підприємство «Нововолинськводоканал» (м. Нововолинськ);

28 200 тис. грн – комунальне підприємство «Вінницяоблводоканал» (м. Вінниця);

3) у разі нездійснення запланованих оплат, підприємства – учасники Проекту не зможуть вчасно та у повному обсязі розрахуватися за надані товари/роботи/послуги у рамках Проекту, що призведе до додаткових витрат, таких як пеня/штраф за несвоєчасне виконання своїх зобов’язань за контрактами та невиконання зобов’язань, взятих містами в рамках субкредитних угод та Україною як стороною угод про позику між Україною та МБРР;

4) витрати за бюджетною програмою 2751640 «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» протягом року не здійснювалися та до кінця року не плануються.

Однак у даному зверненні Мінрегіону не наведено розрахунків відповідних витрат підприємств – бенефіціарів Проекту у сумі перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету, хоча пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами), передбачено надання разом із зверненням розрахунків та обґрунтувань щодо обсягу відповідного перерозподілу.

Крім того, до Комітету надійшов лист від приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» від 11.12.2018 р. № 6477/33/36/02-18 /копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету/ як одного з 13 учасників Проекту з проханням погодити визначений розпорядженням КМУ № 933-р перерозподіл обсягів надання кредитів з державного бюджету, зважаючи на необхідність здійснення фінансування виконаних робіт у зв’язку із завершенням бюджетного року.

Згідно з даними звітності Казначейства України у частині виконання спеціального фонду державного бюджету у 2018 році варто відмітити, що:

за 9 місяців п.р. за бюджетною програмою 2751600 на реалізацію Проекту залучено кредиту (позики) від МБРР у сумі 881,6 млн грн, що становить 130% річного плану (676,5 млн грн), а за бюджетною програмою 2751640 на реалізацію інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» взагалі не було залучено кредиту (позики) від ЄІБ при річному плані 250 млн грн;

за 11 місяців п.р. державні зовнішні запозичення від іноземних держав, банків і МФО для реалізації інвестиційних проектів загалом становили 7 035,9 млн грн, або лише 41,4% затвердженого річного плану (17 000 млн грн) та 36,1% затвердженого із змінами річного плану (19 499,6 млн грн), витрати за бюджетною програмою 2751600 становили 1335,9 млн грн (або 82% бюджетних призначень /1629,6 млн грн/), а за бюджетною програмою 2751640 витрати не проводилися (при бюджетних призначеннях у сумі 250 млн грн).

Інформація Міністерства фінансів щодо стану реалізації зазначених інвестиційних проектів (витяг з розміщеної на офіційному сайті Мінфіну 25.10.2018 р. інформації щодо проектів соціально-економічного розвитку України, які підтримуються МФО, що знаходяться на стадії підготовки та реалізації) роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Варто також звернути увагу, що Законом України від 03.02.2016 р.
№ 975-VIII ратифіковано Фінансову угоду між Україною та ЄІБ щодо залучення позики ЄІБ у сумі 400 млн євро для реалізації інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України», в рамках якого передбачено реалізацію проектів міської інфраструктури за такими напрямами: централізоване теплопостачання, водопостачання і водовідведення, енергоефективність міст, міське освітлення, тверді відходи. У законах про державний бюджет на 2016 рік, на 2017 рік та на 2018 рік передбачено залучення цієї позики для реалізації такого проекту в рамках бюджетної програми 2751640 у сумах відповідно 400 млн грн, 200 млн грн та 250 млн грн, проте протягом 2016-2018 років відповідні кошти не надходили, а тому не виконується бюджетна програма 2751640 і не реалізовується такий проект. Крім того, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено залучення цієї позики на зазначену мету у сумі 264 млн грн.

Зазначене свідчить про системні недоліки у плануванні і використанні відповідних бюджетних коштів. Протягом останніх років Рахункова палата і Комітет постійно звертають увагу Уряду на низький рівень залучення державних зовнішніх запозичень на реалізацію інвестиційних проектів, повільне використання таких коштів та необхідність вжиття заходів щодо своєчасного та ефективного впровадження відповідних інвестиційних проектів. Зокрема, за результатами проведеного у 2017 р. аналізу стану залучення та використання позик МФО Рахункова палата відмітила, що проблемними питаннями, які негативно впливають на стан вибірки коштів МФО, є, зокрема: відсутність стратегії реформування відповідного сектору економіки; необхідність змін до законодавства; довготривала підготовка тендерної документації; низька інституційна спроможність відповідального виконавця та бенефіціарів проектів. При цьому Рахунковою палатою зауважено, що незадовільний стан використання коштів МФО є результатом неефективного здійснення відповідальними виконавцями нагляду і контролю за реалізацією беніфіціарами проектів, свідчить про незадовільну роботу відповідальних виконавців (серед яких вказано і Мінрегіон) та Мінфіну як координатора реалізації проектів МФО.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Амельченко В.В., Рудик С.Я., Мельник С.І., а також заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляк Є.Б., заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. та заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету Рудик С.Я. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету):

погодити визначене розпорядженням КМУ № 933-р здійснення перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету;

а також рекомендувати Кабінету Міністрів доручити Мінрегіону за участю Мінфіну: по-перше, надати Комітету аргументовані пояснення причин нездійснення у 2016-2018 роках заходів з реалізації інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» із залученням позики ЄІБ; по-друге, прискорити реалізацію такого інвестиційного проекту та вжити дієвих заходів для забезпечення у 2019 році виконання бюджетної програми 2751640 «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» відповідно до бюджетних призначень, встановлених Мінрегіону законом про державний бюджет на 2019 рік.

Крім того, було з’ясовано, що у Мінфіну та Рахункової палати немає зауважень щодо даного питання,

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Рудиком С.Я. пропозицію, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України з урахуванням частини другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», погодити визначене пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2018 року № 933-р здійснення перерозподілу обсягів надання кредитів з державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2018 рік у спеціальному фонді державного бюджету, за відповідними бюджетними програмами (з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, передбачених частиною восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України) шляхом:

1) зменшення обсягу надання кредиту з державного бюджету за бюджетною програмою 2751640 «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» на 249 000 тис. гривень для реалізації інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» від Європейського інвестиційного банку;

2) збільшення обсягу надання кредиту з державного бюджету за бюджетною програмою 2751600 «Розвиток міської інфраструктури і заходи в секторі централізованого теплопостачання України, розвиток системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві, реконструкція та розвиток системи комунального водного господарства м. Чернівці» на 249 000 тис. гривень для реалізації інвестиційного проекту «Проект розвитку міської інфраструктури – 2» від Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за участю Міністерства фінансів України:

надати Комітету з питань бюджету аргументовані пояснення причин нездійснення у 2016-2018 роках заходів з реалізації інвестиційного проекту «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» із залученням позики Європейського інвестиційного банку;

прискорити реалізацію такого інвестиційного проекту та вжити дієвих заходів для забезпечення у 2019 році виконання бюджетної програми 2751640 «Програма розвитку муніципальної інфраструктури» відповідно до бюджетних призначень, встановлених Мінрегіону Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Голосували: «за» - одноголосно.

4.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту впровадження та моніторингу пріоритетних проектів регіонального розвитку Міністерства  регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Бондарчук Н.Л. про погодження змін до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1008-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 18.12.2018 р. № 1/19.4/28880-18 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження змін до розподілу у 2018 році коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1008-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2018 року».

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі – Мінрегіон) затверджено видатки за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» у обсязі 6 000 млн грн, з них за загальним фондом державного бюджету – 4 000 млн грн та за спеціальним фондом – 2 000 млн грн (без розподілу між регіонами).

Поряд з тим, виходячи з положень частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України, згідно з якою на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, залишки коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за спеціальним фондом за підсумками 2017 року у сумі 291,6 млн грн збережено для здійснення відповідних витрат у 2018 році.

Керуючись вимогами частини третьої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, Мінрегіон здійснив розподіл встановленого на 2018 рік обсягу коштів Фонду між областями та містом Києвом за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на підставі офіційних джерел Державної статистичної служби України з дотриманням таких критеріїв:

80 відсотків коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20 відсотків коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні).

Розподіл коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку здійснюється за наслідками оцінки та відбору таких програм і проектів, що проводиться утвореною Мінрегіоном міжвідомчою комісією (наказ від 23.03.2017р. № 49 із змінами), згідно із затвердженим на виконання положень статті 24-1 Бюджетного кодексу України постановою Уряду від 18.03.2015 р. № 196 Порядком підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Порядок).

Довідково: у зазначеному Порядку серед іншого передбачається, що:

– у відборі беруть участь подані в установленому законодавством порядку місцевими і центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування інвестиційні програми і проекти;

– на реалізацію інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток спортивної інфраструктури та енергоефективності державних і комунальних навчальних та медичних закладів, передбачається не менше 10% коштів Фонду, розподіленого для регіону, за кожним з таких напрямів;

– інвестиційні програми і проекти, що передбачають здійснення заходів з енергозбереження будинків і споруд, повинні бути розроблені відповідно до державних будівельних норм та стандартів та забезпечувати комплексний підхід та максимальну енергоефективність від їх реалізації;

– програми і проекти щодо розвитку спортивної інфраструктури мають бути погоджені з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури і спорту;

– основними умовами відбору регіональною комісією інвестиційних програм і проектів є їх відповідність таким критеріям (для проектів будівництва – наявність затвердженої проектної документації; календарний план реалізації становить від одного до трьох років; співфінансування з місцевих бюджетів на рівні 10%; спроможність забезпечувати утримання об’єктів за рахунок місцевих бюджетів надалі);

– за результатами оцінки відповідності поданих з регіонів інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів Фонду з переліком інвестиційних програм і проектів.

Розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку на 2018 рік у сумі 5 987 837,981 тис. грн (з них за загальним фондом – 3 999 399,953 тис. грн, за спеціальним фондом – 1 988 438,028 тис. грн) здійснено Кабінетом Міністрів України згідно з розпорядженням від 23.05.2018 р. № 372-р (із змінами, внесеними розпорядженнями Уряду від 11.07.2018 р. № 479-р, від 14.11.2018 р. № 871-р та від 05.12.2018 р. № 926-р), що відповідно було погоджено Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. При цьому у складі видатків за спеціальним фондом виокремлено інвестиційні програми і проекти на загальну суму 291 590,2 тис. грн, які мають здійснюватися за рахунок залишку коштів Фонду на 01.01.2018 р.

Розпорядженням Уряду від 18.12.2018 № 1008-р внесено зміни до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів Фонду, згідно з якими здійснено перерозподіл коштів між загальним і спеціальним фондом за програмами і проектами Дніпропетровської, Закарпатської, Рівненської, Черкаської та Чернігівської областей.

Загалом, порівняно із затвердженим у Законі обсягом (з урахуванням залишків коштів за 2017 рік) нерозподілений залишок Фонду становить 303 752,465 тис. гривень (за спеціальним фондом).

Водночас слід звернути увагу, що виходячи з вимог статті 13 Бюджетного кодексу України, згідно з пунктом 11 статті 11 Закону джерелом здійснення видатків Фонду із спеціального фонду державного бюджету визначено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (за винятком конфіскованих облігацій внутрішньої державної позики, вся сума яких за номінальною вартістю відноситься на зменшення державного боргу з одночасним погашенням зобов’язань за такими облігаціями), порядок розподілу яких затверджено постановою Уряду від 14.03.2018 р. № 165 «Про затвердження Порядку розподілу у 2018 році конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення».

Згідно з цим Порядком кошти, які надходять до спеціального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 50080100 «Конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення», щотижня розподіляються Казначейством пропорційно між бюджетними програмами, зокрема, за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (КПКВК 2761070) Мінрегіону належить 42,553191% таких коштів.

Довідково: Згідно із звітом Казначейства про виконання державного бюджету за січень-листопад 2018 року до спеціального фонду державного бюджету надійшло 128,2 тис. грн конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення. За повідомленням Мінрегіону станом на 01.12.2018 на виконання бюджетної програми «Державний фонд регіонального розвитку» за спеціальним фондом міністерству зараховано 54,5 тис. грн.

Крім того, належить наголосити, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/.

Інформація щодо розподілу та використання у 2018 році коштів Фонду роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо зміни до розподілу коштів Фонду, що розглядається.

Голова підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Павлов К.Ю. вніс підготовлену у відповідному підкомітеті пропозицію погодити зміни до розподілу коштів Фонду відповідно до розпорядження Уряду від 18 грудня 2018 року № 1008-р з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Павловим К.Ю. пропозицію Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у 2018 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року № 1008-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2018 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2018 року» (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

4.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2018 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 р. № 964-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 12.12.2018 р. № 1/10-3883 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 р. № 964-р (далі – розпорядження Уряду № 964-р).

Комітет з питань бюджету забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами Бюджетного кодексу України, а саме:

– частини восьмої статті 23, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами (включаючи субвенції), а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217);

частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Уряду № 964-р у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік як загальнодержавні видатки та кредитування у загальному фонді державного бюджету, здійснено перерозподіл деяких видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими потребами» на 123 694,1 тис. гривень;

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2211230 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» на 228 497,5 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 352 191,6 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 228 497,5 тис. гривень, видатки розвитку – 123 694,1 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що згідно з розпорядженням Уряду № 964-р здійснено зменшення обсягів субвенції на надання державної підтримки особам з особливими потребами і субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за всіма обласними бюджетами та бюджетом міста Києва з відповідним збільшенням за такими бюджетами обсягів освітньої субвенції (за видатками споживання та видатками розвитку).

При цьому у пункті 2 розпорядження Уряду № 964-р обласним державним адміністраціям доручено розподілити у тижневий строк між бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад обсяг освітньої субвенції, що збільшується, наступним чином:

1) видатки споживання – на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти та недопущення прострочення кредиторської заборгованості із зазначених виплат у поточному році. У разі забезпечення у поточному році у повному обсязі видатків на оплату праці кошти можуть спрямовуватися на оснащення опорних закладів освіти засобами навчання та обладнанням для кабінетів природничо-математичних предметів;

2) видатки розвитку – на придбання обладнання для оснащення ресурсних кімнат у закладах загальної середньої освіти, де діють інклюзивні та/або спеціальні класи, у першу чергу в опорних закладах освіти та в закладах освіти з найбільшою кількістю учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та/або спеціальних класах, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством освіти і науки (довідково: у Типовому переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах закладах середньої освіти, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки від 23 квітня 2018 року № 414, передбачене обладнання для ресурсної кімнати).

Поряд з тим у пункті 3 розпорядження Уряду № 964-р передбачено, що у разі необхідності закупівлі малоцінних необоротних матеріальних активів під час придбання обладнання для створення та оснащення ресурсних кімнат кошти, визначені розподілом освітньої субвенції як видатки розвитку, можуть спрямовуватися на видатки споживання.

Міністерством освіти і науки України (далі – Міносвіти) у поданому до Комітету питань бюджету зверненні повідомляється таке:

відповідно до оперативних даних департаментів (управлінь) освіти і науки обласних державних адміністрацій щодо використання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам прогнозовані залишки субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами за видатками споживання становлять 126,7 млн грн, субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» за видатками споживання становлять 228,5 млн гривень;

зважаючи на вимоги Бюджетного кодексу, згідно з якими залишки коштів за субвенціями загального фонду державного бюджету на кінець бюджетного періоду не зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів, Міносвіти спільно з Міністерством фінансів погодили необхідність перерозподілу обсягів зазначених субвенцій та спрямування відповідних коштів на освітню субвенцію з можливістю їх використання у наступному бюджетному періоді.

Довідково: частиною четвертою статті 103-2 Бюджетного кодексу України передбачено, що залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів усіх ступенів.

Інших розрахунків та обґрунтувань щодо здійсненого перерозподілу обсягів субвенції між місцевими бюджетами Міносвіти не надано Комітету з питань бюджету.

За даними звітності Казначейства України про виконання державного та місцевих бюджетів за січень-листопад 2018 року:

1) субвенцію на надання державної підтримки особам з особливими потребами перераховано з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 379 086,8 тис. грн, що становить 93,7% передбаченого на рік обсягу. Касові видатки місцевих бюджетів за цей період становили 162 013 тис. грн, або 40,1% плану на рік (невикористаними станом на 01.12.2018 залишалося 217 073 тис. грн).

Слід зауважити, що з урахуванням здійснених перерозподілів відповідно до постанови Уряду від 21.02.2018 р. № 88 та розпорядження Уряду № 964-р обсяг субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами зменшено майже наполовину (на 223 624,1 тис. грн) та становитиме 255 392,7 тис. грн. При цьому Рахунковою палатою (рішення від 11.09.2018 р. № 23-1) за наслідками проведеного аудиту ефективності використання субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами серед іншого було звернуто увагу, що недосконалість нормативно-правового забезпечення використання коштів субвенції, планування субвенції за відсутності належних обґрунтувань її обсягів, необ’єктивний розподіл коштів субвенції між місцевими бюджетами, недостатньо ефективне управління коштами з боку Міносвіти та головних розпорядників коштів на місцях призводить до неповного її освоєння та повернення невикористаних коштів до державного бюджету;

2) субвенцію на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» перераховано з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 1 193 502,28 тис. грн, що становить 87,2% передбаченого на рік обсягу. Касові видатки місцевих бюджетів за цей період становили 846 666,3 тис. грн, або 61,8% плану на рік (невикористаними станом на 01.12.2018 залишалося 522 420,5 тис. грн);

3) освітню субвенцію перераховано з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 54 766 179 тис. грн, що становить 91% передбаченого на рік обсягу. Касові видатки місцевих бюджетів за цей період становили 54 039 207 тис. грн, або 90,7% розподіленого обсягу на рік.

Щодо використання освітньої субвенції належить відмітити, що протягом 2018 року за розпорядженнями Уряду № 282-р, № 624-р та № 965-р її обсяг зменшено на 1 640 973,8 тис. грн за рахунок зменшення нерозподілених видатків субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, із спрямуванням таких коштів на утримання з державного бюджету вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації.

Інформація про надання та використання у 2018 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, обсяги яких перерозподіляються, роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, включаючи перерозподіл субвенцій між місцевими бюджетами, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Комітету з питань бюджету Куліченко І.І. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, погодити перерозподіл видатків, включаючи перерозподіл субвенцій між місцевими бюджетами, згідно з розпорядженням Уряду № 964-р (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду, керуючись вимогами частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 р. № 964-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за загальнодержавними видатками та кредитуванням, перерозподілу видатків державного бюджету (включаючи перерозподіл між місцевими бюджетами обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам) шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими потребами» на 123 694,1 тис. гривень;

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2211230 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа»» на 228 497,5 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 352 191,6 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 228 497,5 тис. гривень, видатки розвитку – 123 694,1 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

4.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 965-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 12.12.2018 р. № 1/10-3882 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 965-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету та перерозподіл видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями здійснюється відповідно до частин восьмої та дев’ятої статті 23 Бюджетного кодексу України відповідно. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України такі зміни бюджетних призначень здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Кабінету Міністрів України відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» на 200 тис. гривень;

зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на 120 722,5 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 6 142,5 тис. грн, видатки розвитку – 114 580 тис. грн), з них 117 380 тис. гривень, згідно з додатком;

зменшення обсягу видатків споживання за рахунок нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 100 000 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201120 «Забезпечення діяльності Національного центру «Мала академія наук України», надання позашкільної освіти державними позашкільними навчальними закладами, заходи з позашкільної роботи» на 200 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 220 722,5 тис. гривень.

Поряд з цим, у додатку до розпорядження Уряду від 12.12.2018 № 965-р визначається обсяг видатків, що зменшується за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів», за адміністративно-територіальними одиницями /інформація щодо розподілу видатків державного бюджету на централізовані заходи (на видання, придбання, зберігання і доставку підручників і посібників) з урахуванням запропонованих змін, приведена в таблиці, що роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-листопад 2018 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2201020 - у обсязі 1 330,5 тис. грн, що становить 13,2% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 10 051,7 тис. грн) та 14,4% плану на звітний період;

2201120 - у обсязі 82 934 тис. грн, що становить 88,6% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 93 563,9 тис. грн) та 95,6% плану на звітний період;

2201160 - у обсязі 14 491 273,9 тис. грн., що становить 89,7% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 16 154 862,5 тис. грн) та 96,7% плану на звітний період;

2201170 - у обсязі 668 089,2 тис. грн, що становить 62,2% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 1 073 242 тис. грн) та 64,6% плану на звітний період;

2211190 - у обсязі 54 766 179 тис. грн., що становить 91% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 60 171 636,8 тис. грн) та 99,8% плану на звітний період.

Необхідно зазначити, що у додатку № 5 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки на централізовані заходи в обсязі 755 490,3 тис. грн на видання, придбання, зберігання і доставку підручників і посібників (у тому числі електронних) для учнів та педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, і які розподілено між адміністративно–територіальними одиницями.

Слід звернути увагу, що пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 965-р не містить посилання на частину дев’яту статті 23 Бюджетного кодексу України, згідно із положеннями якої здійснюється перерозподіл видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями. Хоча вказане розпорядження Уряду містить положення щодо зміни обсягів видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства освіти і науки України, в якому зазначається, що його реалізація здійснюється для забезпечення оплати послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації, що входять без статусу окремої юридичної особи до складу вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації державної власності, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України /у сумі – 220 722,5 тис. грн/ (код 2201160), виконання заходів з проведення ремонтних робіт /у сумі – 31,1 тис. грн/ та облаштування засобами протипожежної безпеки приміщень Українського державного центру позашкільної освіти /у сумі – 168,9 тис. грн/ (код 2201120).

Слід зазначити, що впродовж року для забезпечення належної оплати послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації, що входять без статусу окремої юридичної особи до складу вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації державної власності, з інших бюджетних програм було перерозподілено кошти у сумі 1 657,4 млн грн (відповідно до розпоряджень Уряду від 24.04.2018 р. № 282-р (на 1 100 млн грн), від 05.09.2018 р. № 624-р (на 484,8 млн грн), від 21.11.2018 р. № 872-р (на 66,5 млн грн) та 873-р (на 6,1 млн грн)).

Водночас відмічено, що спрямування бюджетних коштів на вказані цілі можливо здійснити за рахунок економії коштів:

за бюджетною програмою 2201020: виникла у зв’язку із припиненням повноважень членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;

за бюджетною програмою 2201170: зокрема, утворилась внаслідок зменшення вартості підручників з аудіосупроводом під час проведення тендерних закупівель та у зв’язку із зменшенням накладів підручників для закладів загальної середньої освіти з навчанням мовами національних меншин, тощо (на 108 380 тис. грн);

за бюджетною програмою 2211190: за рахунок нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (обсяг вказаних видатків становить 100 000 тис. грн). Водночас, на початок року обсяг таких нерозподілених видатків становив 1 640 973,8 тис. грн, проте, протягом року двічі зменшувався, відповідно до розпоряджень Уряду від 05.09.2018 № 624-р на 440 973,8 тис. грн, та від 25.04.2018 № 282-р на 1 100 000 тис.гривень. Слід звернути увагу, що статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Кабінету Міністрів України надано право здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенції, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань щодо обсягів змін бюджетних призначень (включаючи пояснення щодо зменшення видатків за освітньою субвенцією та можливих ризиків) передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс підготовлену у відповідному підкомітеті пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 12 грудня 2018 року № 965-р перерозподіл видатків державного бюджету. /Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету./

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частин восьмої та дев’ятої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 965-р та додатку до нього здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» на 200 тис. гривень;

зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на 120 722,5 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 6 142,5 тис. грн, видатки розвитку – 114 580 тис. грн), з них 117 380 тис. грн в частині видатків на централізовані заходи з  видання, придбання, зберігання і доставки підручників і посібників (у тому числі електронних) для учнів та педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти за адміністративно-територіальними одиницями, обсяг яких зменшується, згідно із додатком до зазначеного розпорядження Уряду;

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 100 000 тис. грн /за рахунок нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження/;

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201120 «Забезпечення діяльності Національного центру «Мала академія наук України», надання позашкільної освіти державними позашкільними навчальними закладами, заходи з позашкільної роботи» на 200 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 220 722,5 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. № 1010-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 19.12.2018 № 1/10-3956 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. № 1010-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201030 «Підготовка кадрів у професійно-технічних навчальних закладах за професіями загальнодержавного значення» на 32 200 тис. гривень;

встановлення видатків розвитку за бюджетною програмою 2201120 «Забезпечення діяльності Національного центру «Мала академія наук України», надання позашкільної освіти державними позашкільними навчальними закладами, заходи з позашкільної роботи» у сумі 1 000 тис. гривень /у державному бюджеті на 2018 рік за цією бюджетною програмою видатки розвитку не встановлено/;

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 31 200 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-листопад 2018 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2201030 - у обсязі 68 616,1 тис. грн, що становить 57,4% річного плану (визначено у обсязі – 119 600,8 тис. грн) та 64,9% плану на звітний період;

2201120 - у обсязі 82 934 тис. грн, що становить 88,6% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 93 563,9 тис. грн, зі змінами щодо його збільшення відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 622-р /на 1 296 тис. грн/, від 31.10.2018 № 784-р /на 750 тис. грн/, а також буде збільшено згідно із розпорядженням від 21.11.2018 № 873-р /на 1 300 тис. грн/) та 95,6% плану на звітний період;

2201160 - у обсязі 14 491 273,9 тис. грн, що становить 89,7% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 16 154 862,5 тис. грн) та 96,7% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства освіти і науки України, в якому зазначається, що його реалізація здійснюється для забезпечення оплати комунальних послуг та енергоносіїв вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації, що входять без статусу окремої юридичної особи до складу вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації державної власності, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України /у сумі – 32 200 тис. грн/ (код 2201160), а також потребою у додатковому інформаційному та методичному забезпеченні, оновленні основних засобів Національного центру «Мала академія наук України» /у сумі – 1 000 тис. грн/ (код 2201120).

Слід зазначити, що впродовж року для забезпечення належної оплати послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації, що входять без статусу окремої юридичної особи до складу вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації державної власності, з інших бюджетних програм було перерозподілено кошти у сумі 1 878,1 млн грн (відповідно до розпоряджень Уряду від 24.04.2018 р. № 282-р (на 1 100 млн грн), від 05.09.2018 р. № 624-р (на 484,8 млн грн), від 21.11.2018 р. № 872-р (на 66,5 млн грн), № 873-р (на 6,1 млн грн) та від 12.12.2018 р. № 965-р (на 220,7 млн грн.).

Водночас відмічено, що економія бюджетних коштів за бюджетною програмою 2201130 виникла у зв’язку із тим, що державні контракти на надання послуг з підготовки кваліфікованих робітників закладами професійної (професійно-технічної) освіти за професіями загальнодержавного значення  укладені на суму меншу ніж передбачено у державному бюджеті (а саме, на 87,4 млн грн із затверджених 119,6 млн грн), відтак, залишок бюджетних асигнувань становить 32,2 млн гривень. З урахуванням зазначеного, змінено навчальні плани, як наслідок зменшено термін навчання, що в свою чергу зумовило економію фонду заробітної плати педагогічних працівників, стипендіального фонду, а також інших видатків, що були заплановані на рік.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс підготовлену у відповідному підкомітеті пропозицію погодити встановлений розпорядженням Ур