ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №167 від 27.02.2019

Опубліковано 06 березня 2019, о 15:01

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №167 від 27 лютого 2019 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 18 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Крулько І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Литвиненко Л.І., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Гелетій Ю.І. – заступник Міністра;

Босак М.О. – заступник директора Департаменту державного бюджету – начальник Управління планування державного бюджету;

Жак О.П. – генеральний директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції;

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів;

від Міністерства соціальної політики України

Іванкевич В.В. – Державний секретар;

Задніпрянець В.А. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Цепелєв С.Ю. – директор Департаменту розвитку мережі доріг;

від Харківської обласної державної адміністрації

Турченко І.В. – директор Державного підприємства «Дороги Харківщини»;

Литвинець С.В. – перший заступник директора Державного підприємства «Дороги Харківщини»;

від Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Коломоєць А.В. – директор Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва;

від Полтавської обласної державної адміністрації

Басан О.І. – директор Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області»;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

від Асоціації міст України

Кобялко Вікторія – експерт;

інші запрошені особи

Ванат М.П. – генеральний директор публічного акціонерного товариства «Інтурист-Запоріжжя».

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) у Харківській області (лист Харківської обласної державної адміністрації від 12 лютого 2019 р. № 01-35/1170);

2) у Дніпропетровській області (лист Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18 лютого 2019 р. № 24-679/0/2-19);

3) у Полтавській області (лист Полтавської обласної державної адміністрації від 18 лютого 2019 р. № 01-18/850).

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 84-р);

2) перерозподіл видатків Міністерства освіти і науки та розподіл між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 129) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./;

3) розподіл у 2019 році субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 130) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./.

4. Щодо звіту про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2018 році.

5. Різне. Про відзначення державними нагородами та нагородами Верховної Ради України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо проведення обов'язкового попереднього психіатричного та наркологічного огляду кандидатів у народні депутати України)" (реєстр. № 9450 від 27.12.2018, народний депутат України Ляшко О.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань міжнародного судового співробітництва" (реєстр. № 9399 від 13.12.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 15 Закону України "Про політичні партії в Україні"" (реєстр. № 9444 від 21.12.2018, народні депутати України Кривенко В.М., Кишкар П.М.);

1.1.4. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про взаємну правову допомогу у кримінальних справах" (реєстр. № 0210 від 14.01.2019, Президент України);

1.1.5. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про видачу правопорушників" (реєстр. № 0211 від 14.01.2019, Президент України);

1.1.6. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Аргентинською Республікою про передачу засуджених осіб" (реєстр. № 0212 від 14.01.2019, Президент України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"" (реєстр. № 9459 від 02.01.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про парламентський контроль за дотриманням положень законів в діяльності спеціальних служб та правоохоронних органів держави" (реєстр. № 9462 від 09.01.2019, народний депутат України Левус А.М. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій"" (реєстр. № 9270 (доопрац.) від 17.01.2019, народний депутат України Рибак І.П. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі вищої та післядипломної (післявузівської) освіти" (реєстр. № 0208 від 14.01.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"" (реєстр. № 9461 від 03.01.2019, народний депутат України Іонова М.М.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині"" (реєстр. № 9461-1 від 15.01.2019, народні депутати України Богомолець О.В., Сисоєнко І.В., Мусій О.С. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборону України"" (реєстр. № 9464 від 11.01.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони" (реєстр. № 0207 від 28.12.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про ціни і ціноутворення" щодо повноважень Кабінету Міністрів України у сфері державного цінового регулювання" (реєстр. № 9497 від 22.01.2019, народні депутати України Королевська Н.Ю., Солод Ю.В.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про санкції"" (реєстр. № 9477 від 16.01.2019, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від адміністративної відповідальності, а також звільнення від справляння митних, податкових та інших платежів з волонтерів, які забезпечували військові формування, що були утворені відповідно до законів України та брали безпосередню участь у антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях транспортними засобами, щодо яких не були дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту (реєстр. № 9382 від 07.12.2018), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Шевченком В.Л., Констанкевич І.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту транспортних засобів, що були передані військовим підрозділам, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, від відповідальності зі сплати сум податкового зобов’язання з податку на додану вартість і акцизного податку та пені, нарахованих за порушення митних правил.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від адміністративної відповідальності, а також звільнення від справляння митних, податкових та інших платежів з волонтерів, які забезпечували військові формування, що були утворені відповідно до законів України та брали безпосередню участь у антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях транспортними засобами, щодо яких не були дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту» (реєстр. № 9383 від 07.12.2018). Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 9382 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття разом з базовим законопроектом за реєстр. № 9383.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, а здійснити обрахунок втрат бюджету неможливо, оскільки розробниками не надано розрахунків матеріально-технічних і фінансових ресурсів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від адміністративної відповідальності, а також звільнення від справляння митних, податкових та інших платежів з волонтерів, які забезпечували військові формування, що були утворені відповідно до законів України та брали безпосередню участь у антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях транспортними засобами, щодо яких не були дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту (реєстр. № 9382 від 07.12.2018), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Шевченком В.Л., Констанкевич І.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 9383). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від адміністративної відповідальності, а також звільнення від справляння митних, податкових та інших платежів з волонтерів, які забезпечували військові формування, що були утворені відповідно до законів України та брали безпосередню участь у антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях транспортними засобами, щодо яких не були дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту (реєстр. № 9383 від 07.12.2018), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Шевченком В.Л., Констанкевич І.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується звільнити фізичних осіб (волонтерів) та військові підрозділи, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, від обов’язку сплати належних податкових, митних та інших платежів при розмитненні та реєстрації транспортних засобів, щодо яких були не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту і які були передані таким військовим підрозділам.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо звільнення від адміністративної відповідальності, а також звільнення від справляння митних, податкових та інших платежів з волонтерів, які забезпечували військові формування, що були утворені відповідно до законів України та брали безпосередню участь у антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях транспортними засобами, щодо яких не були дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту» (реєстр. № 9382 від 07.12.2018), а відтак практичне застосування положень таких законопроектів залежить від узгодженого їх розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що передбачене законопроектом звільнення від сплати митних, податкових та інших платежів волонтерів та військових формувань призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, податку на додану вартість та акцизного податку, а оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробниками не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо звільнення від адміністративної відповідальності, а також звільнення від справляння митних, податкових та інших платежів з волонтерів, які забезпечували військові формування, що були утворені відповідно до законів України та брали безпосередню участь у антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях транспортними засобами, щодо яких не були дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту (реєстр. № 9383 від 07.12.2018), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Шевченком В.Л., Констанкевич І.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита, а також податку на додану вартість та акцизного податку залежно від прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 9382). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо сплати аліментів державою з подальшим їх стягненням з боржника) (реєстр. № 9420 від 19.12.2018), внесений народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

У законопроекті пропонується доповнити:

- Сімейний кодекс України новою статтею, встановивши, що у разі якщо протягом шести місяців підряд, той з батьків, з ким проживає дитина, фактично не отримує аліменти відповідно до виконавчого документу або заборгованість із сплати аліментів перевищила розмір за шість місяців, він має право звернутися до суду з позовною заявою про сплату аліментів державою.

На підставі судового рішення, яким задоволено таку позовну заяву, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту за рахунок коштів державного бюджету здійснює сплату наявної заборгованості та подальшу щомісячну сплату аліментів відповідній особі, вживаючи спільно із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, вичерпних заходів для стягнення сплачених коштів з боржника;

- статтю 5 Закону України «Про судовий збір» положенням, згідно з яким під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі у справах про сплату аліментів державою, а боржники із сплати аліментів звільняються від сплати судового збору.

Реалізація положень законопроекту може призвести до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на виплату аліментів та зменшення надходжень від сплати судового збору. Зважаючи, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до доходів спеціального фонду державного бюджету та використовується на забезпечення здійснення судочинства і функціонування органів судової влади, зменшення обсягу надходжень такого збору може зумовити потребу у додаткових видатках із загального фонду державного бюджету на зазначену мету.

Міністерство фінансів України, визначаючи законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо сплати аліментів державою з подальшим їх стягненням з боржника) (реєстр. № 9420 від 19.12.2018), внесений народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р., має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції та лібералізації адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 9388 від 10.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроект передбачає внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та «Про ліцензування видів господарської діяльності», якими пропонується вдосконалити процедури надання адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, законопроектом передбачається:

скасувати ліцензування імпорту, експорту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів і відповідно фінансові санкції та адміністративну відповідальність за здійснення підприємницької діяльності без зазначених ліцензій;

встановити збір за видачу, переоформлення ліцензії на експорт (імпорт) в режимі неавтоматичного ліцензування, спеціальної ліцензії, ліцензії на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України у розмірі 0,7 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день подання заяви, округлений до найближчих 10 грн; в режимі автоматичного ліцензування – 0,4; за видачу дубліката зазначених ліцензій – 0,3.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення з державного або місцевих бюджетів. Зокрема, надходження до бюджету залишаються у вигляді державного збору за видачу ліцензій на експорт (імпорт), спеціальних ліцензій, ліцензій на здійснення резидентами майнових інвестицій за межами України, а також за видачу дублікатів зазначених документів. Водночас, з урахуванням скасування ліцензування імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів передбачаються можливі недонадходження до бюджету.

Згідно з пунктами 24 і 25 частини першої статті 64 та пунктами 21 і 22 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право експорту, імпорту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів зараховується до загального фонду обласних бюджетів та міських бюджетів міст Києва і Севастополя ліцензіатами за місцем здійснення діяльності.

За даними Мінфіну та Мінекономрозвитку у 2012-2017 роках до зазначених місцевих бюджетів надійшло загалом від 229,3 тис. грн до 330,7 тис. грн надходжень від такої плати.

Варто також відмітити, що з 1 липня 2019 року відповідно до Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» діяльність імпорту, експорту спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів буде здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності без ліцензій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що внаслідок запропонованих законопроектом змін до розміру збору за видачу експортних (імпортних) ліцензій зменшення надходжень до бюджету не відбудеться, а незначні втрати надходжень місцевих бюджетів від скасування ліцензування імпорту, експорту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів відбудуться незалежно від законопроекту, зважаючи на норми Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції та лібералізації адміністративних послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 9388 від 10.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до незначного зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії на право експорту, імпорту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у І півріччі 2019 року). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (в частині класних чинів)» (реєстр. № 9426 від 19.12.2018), поданий народним депутатом України Карпунцовим В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України від 14.08.2014 № 1642-VII «Про прокуратуру», зокрема пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення», відповідно до якого окремі положення Закону України від 05.11.1991 № 1789-ХII «Про прокуратуру» стосовно класних чинів, безкоштовного забезпечення форменим одягом застосовуються лише для прокурорів і слідчих органів прокуратури, яким було присвоєно класні чини до набрання чинності Закону № 1642-VII, тобто до 15 липня 2015 року /Законом України від 14.08.2014 № 1642-VII «Про прокуратуру» не передбачено присвоєння класних чинів, безкоштовного забезпечення форменим одягом прокурорів і слідчих органів прокуратури/.

Змінами, запропонованими у законопроекті за реєстр. № 9426, зокрема, пропонується виключити із вищезазначеного положення Закону № 1642-VII вимогу щодо його поширення лише на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності вказаного Закону. Тобто, за такого регулювання вказане положення застосовуватиметься для всіх прокурорів і слідчих органів прокуратури.

Зважаючи на суть законодавчої пропозиції, реалізація положень законопроекту щодо надання права всім прокурорам та слідчим на присвоєння класних чинів, безкоштовне забезпечення форменим одягом потребуватиме відповідного матеріального та соціально забезпечення та, як наслідок, додаткових видатків державного бюджету для Генеральної прокуратури, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту. Разом з тим, в експертному висновку Мінфіну зазначається, що обсяг додаткових видатків державного бюджету не можливо обрахувати за відсутності вихідних даних, зокрема, на виплату (перерахунок) заробітної плати, вихідної допомоги при звільненні, пенсій у зв’язку із встановленням надбавки за класний чин всім прокурорам та слідчим органів прокуратури незалежно від дати прийняття на роботу, а також на безкоштовне забезпечення їх форменим одягом. При цьому, повідомляється, що реалізація положень законопроекту може вплинути на виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік, оскільки для Генеральної прокуратури в державному бюджеті на поточний бюджетний період передбачені видатки на оплату праці у сумі 5 233,2 млн грн, у складі яких кошти на реалізацію законодавчої пропозиції, викладеної у законопроекті за реєстр. № 9426 не враховані.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (в частині класних чинів)» (реєстр. № 9426 від 19.12.2018), поданий народним депутатом України Карпунцовим В.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на забезпечення діяльності органів прокуратури та Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 284 Податкового кодексу України щодо плати за землю в зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення (реєстр. № 9465 від 11.01.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що з 1 січня 2020 року плата за землю за земельні ділянки в зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення, які надані (передані) в постійне користування природоохоронним установам, справляється у розмірі, який не перевищує 15% обчисленого податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів зележатиме від нормативної грошової оцінки, площі земельних ділянок та ставок земельного податку за земельні ділянки в зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення, які надані (передані) в постійне користування природоохоронним установам. Проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів, хоча у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація може потребувати надання відповідної додаткової дотації місцевим бюджетам виходячи з вимог статті 103 Бюджетного кодексу України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 284 Податкового кодексу України щодо плати за землю в зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення (реєстр. № 9465 від 11.01.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів окремих бюджетів місцевого самоврядування від плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України», щодо ставок мита на пряжу (реєстр. № 9458 від 28.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити пільгову нульову ставку ввізного мита на пряжу із синтетичних штапельних волокон (крiм швейних ниток), не розфасовану для роздрiбної торгiвлi, з вмiстом 85 мас. % або бiльше полiефiрних штапельних волокон однокручену або багатокручену та пряжу з полiефiрних штапельних волокон, змiшану головним чином або винятково з бавовною. Слід зазначити, що відповідно до Митного тарифу України діюча ставка ввізного мита на зазначені товари становить 4%.

У пояснювальній записці до законопроекту та в експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що за інформацією Мінекономрозвитку, за попередніми розрахунками, зробленими на основі даних Держстату за 2017 рік, надходження до державного бюджету від встановлення пільгової нульової ставки ввізного мита на товари, зазначені у законопроекті, зменшаться на 150 тис. доларів США (за умови збереження обсягів географічної структури імпорту цієї продукції за 2017 рік). Водночас, за прогнозними розрахунками Української асоціації підприємств легкої промисловості (Укрлегпром) реалізація положень законопроекту має компенсувати втрати державного бюджету і призвести до збільшення його дохідної частини щонайменше на 4,5 млн грн щороку за рахунок зростання виробництва, створення додаткових робочих місць і сплати соціальних виплат працюючим.

Однак наведене у пояснювальній записці до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування не містить відповідних розрахунків щодо вартісної величини впливу законопроекту на доходи бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через 45 днів з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України», щодо ставок мита на пряжу (реєстр. № 9458 від 28.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита у поточному бюджетному періоді, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від інших загальнодержавних податків залежно від стану розвитку легкої промисловості внаслідок реалізації даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення, пришвидшення та здешевлення процесу започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи) (реєстр. № 9483 від 17.01.2019), поданий народним депутатом України Березою Ю.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з дня державної реєстрації фізичної особи-підприємця (згідно з чинною нормою – з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку);

звільнити зазначених фізичних осіб - підприємців від сплати єдиного податку за місяць, у якому відбулася державна реєстрація.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи місцевих бюджетів та державного бюджету у разі використання запропонованих положень несумлінними платниками податків (зокрема, реєстрація та припинення діяльності у поточному місяці), а вартісна величина такого впливу залежатиме від обсягу доходів платників податків на яких поширюватиметься дія зазначеного законопроекту.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого дня місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 20 частини першої статті 64 і пункту 7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України єдиний податок зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення, пришвидшення та здешевлення процесу започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи) (реєстр. № 9483 від 17.01.2019), поданий народним депутатом України Березою Ю.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення порядку видачі пільгових довготермінових кредитів на будівництво чи придбання житла» (реєстр. № 9482 від 17.01.2019), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс), якими передбачається встановити відповідальність за порушення порядку видачі пільгових довготермінових кредитів на будівництво чи придбання житла, а саме:

за порушення порядку визначення розміру пільгового довготермінового кредиту молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла – накладатиметься штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме 850 – 1 700 грн/;

за порушення порядку черговості під час видачі пільгових довготермінових кредитів молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла – накладатиметься штраф від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /відповідно 510 – 850 грн/.

Крім того, змінами до Кодексу пропонується встановити повноваження Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі – Національна комісія) розглядати справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку видачі пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам.

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок встановлення штрафних санкцій за вчинення вищезазначених адміністративних правопорушень. Поряд з цим, виконання додаткових повноважень Національною комісією може потребувати збільшення витрат державного бюджету, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту /довідково: Законом України від 23.11.2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Національній комісії за загальним фондом державного бюджету визначено бюджетні призначення за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері регулювання ринків фінансових послуг» (код 5501010) у сумі 81 228,6 тис. гривень/. При цьому, відмічено про не визначення автором законопроекту джерел покриття додаткових видатків державного бюджету та відсутність можливості визначити вартісну величину впливу законопроекту. Крім того, Мінфіном зауважено, що надання додаткових повноважень має бути узгоджено з Національною комісією.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення порядку видачі пільгових довготермінових кредитів на будівництво чи придбання житла», (реєстр. № 9482 від 17.01.2019), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., має вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного бюджету, а саме на виконання додаткових повноважень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також опосередковано збільшити надходження державного бюджету від фінансових санкцій у разі вчинення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (реєстр. № 9311-1 від 05.12.2018), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Констанкевич І.М., Гопко Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

- визначити розмір заробітної плати державних нотаріусів, яка складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років (від 2% до 20% від посадового окладу); перебування на адміністративній посаді завідувача державної нотаріальної контори (10% від посадового окладу); науковий ступінь (за кандидата (доктора філософії) – 5% від посадового окладу, доктора наук – 10% від посадового окладу). При цьому, передбачено, що базовий розмір посадового окладу державного нотаріуса становить: 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (який здійснює нотаріальну діяльність у нотаріальному окрузі, в якому кількість нотаріусів складає більше двох осіб); 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (який здійснює нотаріальну діяльність у нотаріальному окрузі, в якому кількість нотаріусів складає дві і менше особи);

- додатково віднести до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації організацію роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів;

- покласти на Міністерство юстиції України зобов’язання щодо забезпечення створення та публічного функціонування на своєму веб-сайті Реєстру державних реєстраторів;

- віднести до безоплатної первинної правової допомоги такі види правових послуг: надання консультацій, роз’яснень та складання проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення – власників земельних ділянок;

- передбачити громадянам України, які є власниками земельних ділянок, що проживають у сільській місцевості, право на безоплатну вторинну правову допомогу;

- розширити вимоги до програмного забезпечення Єдиного державного реєстру.

Такі положення законопроекту потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, про що також зауважує Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту. При цьому, положення законопроекту щодо визначення розміру заробітної плати державного нотаріуса не узгоджуються з нормами законів України «Про оплату праці» та «Про Кабінет Міністрів України» (згідно з якими умови оплати праці працівників установ, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України).

Загалом Мінфін зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до додаткових видатків державного бюджету та до втрат місцевих бюджетів.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через місяць з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (реєстр. № 9311-1 від 05.12.2018), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Констанкевич І.М., Гопко Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (реєстр. № 9311-2 від 07.12.2018), поданий народними депутатами України Новак Н.В., Чумаком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, збільшення адміністративних штрафів за:

порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи - підприємця або громадського формування, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації, а також інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи - підприємця або громадського формування – із визначенням штрафів у розмірах від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у діючій нормі – від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності – із визначенням штрафів у розмірах від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у діючій нормі – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – із визначенням штрафів у розмірах від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у діючій нормі – від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Такі положення законопроекту можуть призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

Разом з тим, законопроектом передбачено сплату пільгової ставки державного мита (50% від встановлених ставок державного мита) за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами для таких категорій громадян:

1) громадяни, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;

2) особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

3) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

4) внутрішньо переміщені особи;

5) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України (статті 64 і 69) до складу доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування включається державне мито, яке зараховується до відповідного бюджету за місцем вчинення дій та видачі документів. Отже, реалізація таких положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита, на що також звертає увагу у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Серед іншого законопроектом пропонується встановити, що адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію державних органів, органів місцевого самоврядування.

Згідно із статтями 29, 64 і 69 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зараховується до загального фонду державного та місцевих бюджетів залежно від органу, який здійснює відповідну реєстрацію.

Таким чином, запровадження відповідного положення законопроекту призведе до зменшення надходжень адміністративного збору до бюджету, на що також звертає увагу Мінфін у своєму експертному висновку.

Окремо варто зауважити, що передбачені законопроектом зміни до частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо встановлення розмірів адміністративного збору за надання відомостей з Державного земельного кадастру не матимуть безпосереднього впливу на доходи бюджету, оскільки аналогічні норми вже передбачені у частині третій статті 38 цього Закону.

Необхідно відмітити, що окремі положення законопроекту потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету (про що також зазначено Мінфіном), зокрема, щодо:

- віднесення до безоплатної первинної правової допомоги таких видів правових послуг: надання консультацій, роз’яснень та складання проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення – власників земельних ділянок;

- передбачення громадянам України, які є власниками земельних ділянок, що проживають у сільській місцевості, права на безоплатну вторинну правову допомогу;

- визначення розміру заробітної плати державних нотаріусів, яка складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років (від 2% до 20% від посадового окладу); перебування на адміністративній посаді завідувача державної нотаріальної контори (10% від посадового окладу); науковий ступінь (за кандидата (доктора філософії) – 5% від посадового окладу, доктора наук – 10% від посадового окладу). При цьому, передбачено, що базовий розмір посадового окладу державного нотаріуса становить: 6 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (який здійснює нотаріальну діяльність у нотаріальному окрузі, в якому кількість нотаріусів складає більше двох осіб); 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (який здійснює нотаріальну діяльність у нотаріальному окрузі, в якому кількість нотаріусів складає дві і менше особи);

- віднесення до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації питань щодо організації роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів та щодо забезпечення створення і публічного функціонування на своєму веб-сайті Реєстру державних реєстраторів;

- доручення Кабінету Міністрів України забезпечити приведення програмного та технологічного забезпечення Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідність із Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державний земельний кадастр».

При цьому, положення законопроекту щодо визначення розміру заробітної плати державного нотаріуса не узгоджуються з нормами законів України «Про оплату праці» та «Про Кабінет Міністрів України» (згідно з якими умови оплати праці працівників установ, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (реєстр. № 9311-2 від 07.12.2018), поданий народними депутатами України Новак Н.В., Чумаком В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита та доходів державного і місцевих бюджетів від адміністративного збору, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення заходів, передбачених законопроектом, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (реєстр. № 9311-3 від 07.12.2018), поданий народним депутатом України Шкрум А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, збільшення адміністративних штрафів за:

Необхідно відмітити, що окремі положення законопроекту потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, зокрема, положення щодо:

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів від справляння адміністративних штрафів та до додаткових видатків державного бюджету. При цьому, положення законопроекту щодо визначення розміру заробітної плати державного нотаріуса не узгоджуються з нормами законів України «Про оплату праці» та «Про Кабінет Міністрів України» (згідно з якими умови оплати праці працівників установ, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через три місяці з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (реєстр. № 9311-3 від 07.12.2018), поданий народним депутатом України Шкрум А.І., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення заходів, передбачених законопроектом, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності та щодо посилення протидії рейдерству (реєстр. № 9311-4 від 07.12.2018), поданий народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Подоляк І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, збільшення адміністративних штрафів за:

4) внутрішньо переміщені особи;

Отже, реалізація таких положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита, на що також звертає увагу у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Таким чином, запровадження відповідного положення законопроекту призведе до зменшення надходжень адміністративного збору до бюджету, на що також звертає увагу Мінфін.

- надання права на безоплатну вторинну правову допомогу громадянам України, які є власниками земельних ділянок, що проживають у сільській місцевості, на всі види визначених правових послуг;

- доручення Кабінету Міністрів України забезпечити до 1 січня 2022 року:

проведення інвентаризації документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок та складання правовстановлюючих документів, архівних екземплярів правовстановлюючих документів на земельні ділянки та складання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вичерпних реєстрів земельних ділянок, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано згідно з законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, і які не припинені на час проведення інвентаризації;

складання електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою, за якими здійснювалося формування земельних ділянок, та правовстановлюючих документів на земельні ділянки, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, та здійснити державну реєстрацію таких земельних ділянок. У разі відсутності у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зазначеної документації із землеустрою або у разі якщо така документація не містить відомостей про координати поворотних точок меж земельних ділянок, забезпечити проведення робіт із землеустрою, необхідних для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі земельні ділянки;

приведення програмного та технологічного забезпечення Державного земельного кадастру у відповідність із законом України «Про Державний земельний кадастр»;

безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом надання їм можливості безперервного використання відповідних відомостей у власних інформаційних системах.

Крім того, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України здійснювати фінансове забезпечення заходів, передбачених відповідним законом, при формуванні видатків державного бюджету на відповідний рік.

Мінфін загалом відмічає, що прийняття законопроекту може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів та збільшення видатків державного бюджету, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через десять днів з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності та щодо посилення протидії рейдерству (реєстр. № 9311-4 від 07.12.2018), поданий народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Подоляк І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита та доходів державного і місцевих бюджетів від адміністративного збору, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення заходів, передбачених законопроектом, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (реєстр. № 9311-5 від 10.12.2018), поданий народним депутатом України Сотник О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, збільшення адміністративних штрафів за:

4) внутрішньо переміщені особи;

- створення в обов’язковому порядку як мінімум однієї державної нотаріальної контори у містах України, де чисельність населення становить понад 25000 осіб, із штатною чисельністю не менше трьох осіб, що мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

- розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі;

- доручення Кабінету Міністрів України забезпечити до 1 січня 2022 року:

приведення програмного та технологічного забезпечення Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідність із законами України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

Мінфін загалом відмічає, що прийняття законопроекту може призвести до додаткових видатків державного бюджету та до втрат місцевих бюджетів, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (реєстр. № 9311-5 від 10.12.2018), поданий народним депутатом України Сотник О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита та доходів державного і місцевих бюджетів від адміністративного збору, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення заходів, передбачених законопроектом, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо сприяння оздоровленню населення (реєстр. № 9278 доопрац. від 26.12.2018), поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Лопушанським А.Я.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання фізичним особам послуг, пов?язаних із сферою фізичної культури та спорту у спортивних комплексах та басейнах, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства. Крім того, законопроектом пропонується розширити види господарської діяльності, що підлягають ліцензування, а саме включити до таких видів постачання фізичним особам послуг, пов’язаних із сферою фізичної культури та спорту у спортивних комплексах та басейнах.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту джерелами компенсації втрат бюджету у зв’язку із звільненням окремих операцій від оподаткування податком на додану вартість стане збільшення надходжень до бюджету за рахунок плати за ліцензії та наступних чинників:

- збільшення сукупних доходів платників податку на прибуток, які здійснюють діяльність у сфері фізичної культури та спорту, як наслідок – збільшення бази оподаткування податком на прибуток підприємств;

- збільшення фонду заробітної плати працівників фізичної культури та спорту, як наслідок – збільшення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та єдиним соціальним внеском;

- збільшення обсягів діяльності з постачання закладам фізичної культури та спорту послуг оренди, обслуговування та ремонту нерухомого майна, обладнання, знаряддя, інвентаря, відповідно, збільшення бази оподаткування такої діяльності податком на додану вартість, податком на прибуток та єдиним податком.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає недонадходження податку на додану вартість.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо сприяння оздоровленню населення (реєстр. № 9278 доопрац. від 26.12.2018), поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Лопушанським А.Я., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про збереження робочих місць людей з інвалідністю» (щодо внесення змін до Податкового кодексу України» стосовно особливостей справляння податку на додану вартість з організацій та підприємств, заснованих громадськими організаціями інвалідів) (реєстр. № 9469 від 15.01.2019), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити дію до 1 січня 2025 року оподатковування за нульовою ставкою податком на додану вартість постачання товарів та послуг, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів (згідно з чинною нормою така ставка діє до 1 січня 2020 року).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину бюджету оскільки передбачає недонадходження податку на додану вартість. При цьому, відмічено, що обрахунок втрат бюджету здійснити неможливо у зв’язку з ненаведенням у пояснювальній записці до законопроекту необхідних розрахунків для реалізації його положень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про збереження робочих місць людей з інвалідністю» (щодо внесення змін до Податкового кодексу України» стосовно особливостей справляння податку на додану вартість з організацій та підприємств, заснованих громадськими організаціями інвалідів) (реєстр. № 9469 від 15.01.2019), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання (втрат) доходів державного бюджету від податку на додану вартість з 2020 року до 2025 року). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів («EURIMAGES») (реєстр. № 0209 від 14.01.2019), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань європейської інтеграції.

Законопроектом передбачено приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів («EURIMAGES»).

Згідно із пунктом 4.1.а Резолюції (88) 15 про заснування Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів («EURIMAGES») (далі – Фонд) ресурси Фонду складаються, серед іншого, з щорічних внесків кожної держави – члена Фонду.

Пунктом 4.2 вказаної Резолюції визначено, що внески держав – членів Фонду визначаються щороку їх представниками в Раді правління Фонду, належним чином уповноваженим на це Урядом, відповідно до шкали внесків, затвердженої Радою правління Фонду.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством культури України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. Зокрема, відмічено, що витрати, пов’язані із положеннями законопроекту щодо сплати членського внеску у разі приєднання України до Фонду (за інформацією Міністерства закордонних справ України внесок на поточний рік становитиме 145 540 євро, або близько 4,7 млн грн), здійснюватимуться в межах коштів за бюджетною програмою Міністерства культури України 1806030 «Державна підтримка кінематографії».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів («EURIMAGES») (реєстр. № 0209 від 14.01.2019), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту щодо сплати членського внеску до Фонду здійснюватиметься за рахунок коштів, визначених у державному бюджеті на державну підтримку кінематографії). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо пенсій за віком жінкам, які народили та виховали двох і більше дітей) (реєстр. № 9422 від 19.12.2018), поданий народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується започаткувати призначення дострокової пенсії за віком жінкам, які народили та виховали до вісімнадцятирічного віку двох і більше дітей, в залежності від кількості таких дітей. При цьому, вік жінки, яка матиме право на дострокову пенсію за віком, та її страховий стаж пропонується зменшувати в залежності від кількості таких дітей.

Водночас, у разі, якщо жінка вже народила відповідну кількість дітей, яка дає право на застосування страхового стажу меншої тривалості та/або зниження відповідного віку для виходу на пенсію для призначення пенсії за віком, але одна дитина або більше дітей ще не досягли вісімнадцятирічного віку, така жінка має відповідне право, але центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення, має право здійснювати моніторинг факту проживання і виховання такої дитини/дітей цією жінкою до досягнення нею/ними вісімнадцятирічного віку.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів Пенсійного фонду України та державного бюджету (зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Фонду), обсяг яких неможливо визначити через відсутність вихідних даних.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо пенсій за віком жінкам, які народили та виховали двох і більше дітей) (реєстр. № 9422 від 19.12.2018), поданий народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (реєстр. № 9431 від 20.12.2018), поданий народним депутатом України Ємцем Л.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», які, зокрема, передбачають:

забезпечення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, розумного пристосування для реалізації права на працю осіб з інвалідністю з метою мінімізації перешкод, що не дозволяють особам з інвалідністю виконувати посадові обов’язки на рівні з іншими. При цьому, такі заходи здійснюватимуться не тільки за рахунок котів Фонду соціального захисту інвалідів та власних коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, а й за рахунок коштів місцевих бюджетів /діючим законодавством передбачено, що підприємства, установи та організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю/;

забезпечення соціального супроводу на робочому місці для осіб з інвалідністю;

створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, окремих виробничих дільниць для працевлаштування осіб з І групою інвалідності та з інтелектуальними та психо-соціальними порушеннями, на функціонування яких державою надаються дотації для забезпечення розумного пристосування та фінансується послуга соціального супроводу на робочому місці;

змінення механізму виконання нормативу робочих місць для працевлаштування людей з інвалідністю, тобто пропонується нараховувати адміністративно-господарські санкції відповідно за кожне робоче місце (замість місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю), не зайняте особою з інвалідністю, та зарахування забезпечення роботою осіб з інвалідністю І групи та осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу за двох штатних працівників;

спрямування Фондом соціального захисту інвалідів сум адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, виключно на напрями, спрямовані на реалізацію права на працю особами з інвалідністю, а також розширення переліку таких напрямів, а саме, такі надходження можуть використовуватися на:

- надання безповоротної та/або поворотної фінансової допомоги та дотацій підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю, на забезпечення розумного пристосування робочого місця особи з інвалідністю /водночас, виключено норму щодо можливості надання за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичним особам, які використовують найману працю, цільової позики на поворотній основі з терміном повернення до трьох років/;

- надання фінансової допомоги та дотацій особам з інвалідністю на розумне пристосування робочого місця, що працюють на підприємствах, установах і організаціях, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

- надання безповоротної та/або поворотної фінансової допомоги та дотацій особам з інвалідністю, які є фізичними особами підприємцями або самозайнятими особами на забезпечення розумного пристосування при здійсненні безпосередньо ними професійної діяльності;

- фінансове забезпечення стажування осіб з інвалідністю, у тому числі за направленням державної служби зайнятості та із числа випускників спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх санаторних шкіл (шкіл-інтернатів), загальноосвітніх навчальних закладів на спеціалізованих робочих місцях підприємств, установ, організацій;

здійснення Фондом соціального захисту інвалідів за рахунок коштів державного бюджету, благодійних внесків та інших надходжень заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю, це стосується:

- заходів, які здійснюються центральними органами виконавчої влади та підпорядкованими їм установами, у тому числі спеціалізованими, і підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної (за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) та професійної реабілітації осіб з інвалідністю;

- надання фінансової допомоги на здійснення заходів соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної (за поданням Національного комітету спорту інвалідів України) та професійної реабілітації осіб з інвалідністю (відновлення працездатності шляхом забезпечення особи з інвалідністю технічними реабілітаційними засобами, створення умов для заняття фізичною культурою і спортом, оплата навчання та перекваліфікації, створення на робочому місці особи з інвалідністю належних санітарно-гігієнічних, виробничих і технічних умов згідно з індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю, випуск для осіб з інвалідністю спеціальної літератури та аудіозаписів для їх професійної підготовки), працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць, а також надання фінансової допомоги на технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування на них осіб з інвалідністю та на технічне переоснащення виробництва підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю з метою створення додаткових робочих місць і працевлаштування на них осіб з інвалідністю. Фінансова допомога надається лише за наявності рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю, ветеранів війни;

- на функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації осіб з інвалідністю і державних центрів соціальної реабілітації дітей з інвалідністю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних, а реалізація законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Надходження від адміністративно-господарських санкцій і пені є надходженнями до Фонду соціального захисту інвалідів, який є складовою спеціального фонду державного бюджету, та мають цільове призначення і використовуються на реалізацію програм і заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до закону (пункт 13-2 частини третьої статті 29 та пункт 20 частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України).

Законодавча пропозиція в частині зміни механізму виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю може опосередковано зумовити додаткові надходження до Фонду соціального захисту інвалідів та спеціального фонду державного бюджету і відповідно дозволить збільшити видатки спеціального фонду державного бюджету на вказані програми і заходи щодо соціального захисту осіб з інвалідністю. Однак, розширення переліку напрямів, спрямованих на реалізацію права на працю особами з інвалідністю, потребуватиме додаткових коштів, обсяг яких навряд чи може бути компенсовано додатковими надходженнями до спеціального фонду державного бюджету (Фонду соціального захисту інвалідів), відтак потребуватиме вишукання додаткових коштів за загальним фондом державного бюджету для реалізації цим Фондом додаткових заходів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (реєстр. № 9431 від 20.12.2018), поданий народними депутатами України Ємцем Л.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного бюджету на соціальний захист осіб з інвалідністю, зокрема загального фонду, та опосередковано збільшуватиме надходження спеціального фонду державного бюджету до Фонду соціального захисту інвалідів у разі надходження коштів від адміністративно-господарських санкцій і пені). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018 – 2021 роки (реєстр. № 9467 від 14.01.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується затвердити Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2018 – 2021 роки (далі – Програма), спрямовану на стабілізацію рівня захворюваності, зниження рівня смертності та підвищення ефективності лікування хворих на чутливий туберкульоз, хіміорезистентний туберкульоз, ко-інфекцію (туберкульоз/ВІЛ-інфекція/СНІД).

Законопроектом передбачається здійснювати фінансове забезпечення Програми в межах видатків, що передбачаються у державному бюджеті головним розпорядникам бюджетних коштів, відповідальним за її виконання, та за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Встановлюється, що обсяг фінансового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету визначається щороку виходячи з конкретних завдань та фінансових можливостей у відповідному бюджетному періоді.

Загальний прогнозний обсяг коштів для виконання Програми визначено у обсязі 3.159,9 млн грн, у тому числі за рахунок державного бюджету України – 2.374,4 млн гривень.

Крім того, пропонується додатковими джерелами фінансового забезпечення реалізації Програми визначити кошти місцевих бюджетів (обсяг яких визначатиметься окремо в межах видатків відповідних місцевих бюджетів), Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні та інших джерел.

У 2019 році обсяг фінансового забезпечення Програми запропоновано визначити в обсязі 837,9 млн грн, у тому числі за рахунок державного бюджету у сумі 604,5 млн гривень.

В експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що такий обсяг видатків передбачений у державному бюджеті України на 2019 рік відповідним головним розпорядникам бюджетних коштів, а саме: Міністерству охорони здоров’я – 552,4 млн грн, Національній академії медичних наук – 22,6 млн грн, Міністерству юстиції – 28,8 млн грн, Міністерству оборони – 0,7 млн грн, та загалом висловлено позицію про підтримку запропонованої законодавчої ініціативи.

Водночас, варто зауважити, що з огляду на те, що 2018 рік вже минув, положення законопроекту в частині реалізації Програми у 2018 році потребують уточнення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на
2018 – 2021 роки (реєстр. № 9467 від 14.01.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах щорічно визначених у державному бюджеті бюджетних призначень на здійснення завдань, передбачених Програмою). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту поліцейських» (реєстр. № 9503 доопрац. від 04.02.2019), внесений народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М. та Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про Національну поліцію» пропонується:

- передбачити можливість утворення у системі поліції закладів професійної (професійно-технічної) освіти та установ /замість визначених чинним законодавством науково-дослідних установ та установ забезпечення/;

- розширити види діяльності, якими може займатися поліцейський під час проходження служби;

- уточнити положення щодо проходження служби в поліції;

- доповнити новою нормою щодо порядку звільнення зі служби в поліції відряджених поліцейських;

- до стажу роботи в поліції також зараховувати: службу в поліції на всіх посадах (за чинним законодавством на посадах, що заміщуються поліцейськими), військову службу та службу в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, службу в державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України на посадах начальницького та рядового складу;

- надати право на безоплатне медичне забезпечення в закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) та безоплатне санаторно-курортне лікування для членів сімей поліцейських, які померли після звільнення з поліції внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;

- зобов’язати поліцейських, які безпосередньо брали участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, проведені оперативно-службових завдань під час подолання наслідків надзвичайних ситуацій, припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень проходити безоплатну медико-психологічну реабілітацію в закладах охорони здоров’я МВС;

- надати право особі, яка у разі потреби супроводжує поліцейського на медико-психологічну реабілітацію, на безоплатне отримання путівки до закладів охорони здоров’я МВС без права на лікування;

- дозволити визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення, (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків під час проходження служби або не пізніше шести місяців після звільнення його з поліції (чинним законодавством передбачено тільки протягом шести місяців після звільнення з поліції).

Реалізація положень законопроекту потребуватиме витрат державного бюджету для надання додатковим категоріям осіб безоплатного надання медичного, санаторно-курортного лікування у закладах охорони здоров’я МВС, проведення обов’язкової медико-психологічної реабілітації.

Поряд з цим, за інформацією МВС, наведеній у експертному висновку Міністерства фінансів України, витрати на проведення медико-психологічної реабілітації 1500 поліцейських та на забезпечення путівками 75 осіб, які їх супроводжують, складуть 10,2 млн грн у розрахунку на рік та будуть здійснюватися у межах видатків, передбачених для МВС у державному бюджеті на відповідний рік.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту відмітило, що реалізація положень даного проекту може вплинути на показники бюджету, разом з тим не заперечує щодо прийняття даного законопроекту у разі його доопрацювання стосовно терміну набрання чинності Законом відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту поліцейських» (реєстр. № 9503 доопрац. від 04.02.2019), внесений народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М. та Геращенком А.Ю., має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (щодо визначення його мети та сфері дії) (реєстр. № 9202 доопрац. від 24.01.2019), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не застосовувати ставки вивізного (експортного) мита в межах щорічних квот, встановлених Кабінетом Міністрів України, у разі експорту насіння льону неподрібненого (код 1204 00 90 00 згідно з УКТ ЗЕД) із кислотним числом олії у насінні не більше ніж 3,0 мг КОН/г та насіння соняшнику неподрібненого (код 1206 00 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), що призначені для корму птахів (з вмістом домішок не більш як 2% вмісту за масою) та/або харчового застосування (з вмістом домішок не більш як 0,2% вмісту за масою), розфасовані у первинних упаковках масою нетто до 5 кілограм, та супроводжуються міжнародним сертифікатом, що підтверджує їх відповідність харчовим продуктам або кормам, що експортуються з України, вимогам країни призначення або вимогам законодавства України.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме розвитку сільського господарства України та належному забезпеченню конкурентоспроможності підприємств із переробки насіння льону та соняшнику в продукт для корму птиці та\або харчового застосування на міжнародній арені, що в середньостроковому періоді сприятиме наповненню державного бюджету завдяки інвестиціям та створенню робочих місць. При цьому відмічено, що втрати державного бюджету від скасування вивізного мита компенсуватимуться надходженнями від податку на прибуток підприємств.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що незастосування вивізного мита до насіння льону неподрібненого (код 1204 00 90 00 згідно з УКТ ЗЕД) та насіння соняшнику неподрібненого (код 1206 00 91 00 згідно з УКТ ЗЕД) призведе до зменшення надходжень вивізного мита до державного бюджету, а вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (щодо визначення його мети та сфері дії) (реєстр. № 9202 доопрац. від 24.01.2019), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізму сплати акцизного податку з тютюнових виробів (реєстр. № 9493 від 21.01.2019), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Кривенком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 2020 року, зокрема, виключити положення, якими передбачено, що суми акцизного податку з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, діючих відповідно до норм Податкового кодексу України, виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’ятнадцяти робочих днів після отримання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання податкової декларації, а у разі коли зазначений строк припадає на день наступного бюджетного року, сума акцизного податку сплачується виробникам тютюнових виробів до закінчення бюджетного року, в якому отримані марки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, проте може призвести до втрат доходів бюджету у 2020 році в сумі 4,8 млрд грн (розрахунок проведено виходячи із передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» доходів зведеного бюджету від акцизного податку та за умови збереження рівня надходжень від акцизного податку у 2020 році). Крім того, Мінфін зауважує, що відмова від сплати акцизу протягом 15 днів з моменту придбання марок акцизного податку матиме наслідком відтермінування сплати податку на 1-2 місяці (тобто після набуття чинності законом у наступний місяць надходження до бюджету від акцизного податку будуть відсутні).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення зміни до Податкового кодексу України щодо удосконалення механізму сплати акцизного податку з тютюнових виробів (реєстр. № 9493 від 21.01.2019), поданий народними депутатами України Козаченком Л.П., Кривенком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання (втрат) доходів державного бюджету від акцизного податку у 2020 році). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2019-2023 роки (реєстр. № 9457 від 28.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується затвердити Загальнодержавну цільову науково-технічну космічну програму України на 2019-2023 роки
(далі – Програма). Метою Програми є підвищення ефективності використання космічного потенціалу для розв’язання актуальних завдань соціально-економічного, екологічного, інформаційного, наукового та освітнього розвитку суспільства, забезпечення реалізації інтересів держави у сфері оборони та національної безпеки.

Фінансове забезпечення виконання Програми передбачається здійснювати відповідно до бюджетного законодавства з урахуванням можливостей державного бюджету та видатків загального фонду головних розпорядників бюджетних коштів, що визначатимуться у проекті Основних напрямів бюджетної політики на відповідний рік, а також інших джерел.

При цьому, Програмою пропонується визначити конкретні завдання і заходи з її виконання, реалізація яких орієнтовно потребуватиме 27 875,15 млн грн, у тому числі з державного бюджету – 4 119,65 млн гривень.

Крім того, пропонується залучення коштів з інших джерел на основі державно-приватного партнерства між Державним космічним агентством України та приватними партнерами.

У 2019 році обсяг фінансового забезпечення Програми пропонується визначити в обсязі 1 970,01 млн грн, у тому числі з державного бюджету – 189,21 млн гривень.

Слід відмітити, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі - Закон) за бюджетною програмою 6381020 «Виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України» передбачені видатки у сумі 78,5 млн гривень. З позиції Міністерства фінансів України за рахунок коштів цієї бюджетної програми, серед іншого, буде виконуватись і зазначена Програма. Однак, сума видатків, передбачена у Законі, не покриває потребу в коштах на виконання завдань і заходів передбачених Програмою на 2019 рік.

Таким чином, реалізація положень законопроекту може потребувати збільшення видатків державного бюджету на виконання заходів у сфері космічної діяльності у 2019 році та передбачення відповідних видатків на
2020-2023 роки в обсягах, визначених Програмою.

Окремо слід зауважити, що згідно із Законом України від 06.12.2019 № 2646-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування» щороку складається Бюджетна декларація, а не Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний період (стаття 33 Бюджетного кодексу України).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також зазначає, що реалізація його положень може збільшити видаткову частину державного бюджету, однак враховуючи, що кошти з державного бюджету на фінансування Програми мають передбачатися виходячи з фінансових можливостей Державного бюджету України, не заперечує щодо його розгляду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2019-2023 роки (реєстр. № 9457 від 28.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету на виконання заходів у сфері космічної діяльності у 2019 році та передбачення відповідних видатків на 2020-2023 роки в обсягах, визначених Програмою). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права засуджених на звернення до Європейського суду з прав людини (реєстр. № 9455 від 28.11.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямований на усунення недоліків чинного законодавства та практики його застосування стосовно ознайомлення засудженого з матеріалами кримінального провадження та отримання їх копій.

Так, пропонується внести до частини першої статті 8 Кримінально-виконавчого кодексу України зміни, згідно з якими засудженим надається право звертатися до суду через адміністрацію установи виконання покарань з заявами про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження.

Поряд з тим, вносяться зміни до Кримінального процесуального кодексу України, згідно з якими серед іншого пропонується статтю 317 доповнити частиною третьою такого змісту: «Засуджений, виправданий, особа, стосовно якої застосовано примусові заходи медичного чи виховного характеру, потерпілий, представник юридичної особи, їхні захисники та законні представники мають право звернутись із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, стороною в якому вони були, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які брали участь у кримінальному судочинстві, до суду, де вони зберігаються. Засуджені, які відбувають покарання в установах виконання покарань, звертаються до суду через адміністрацію таких установ із заявою про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, необхідних для захисту своїх прав і свобод. Такі електронні копії надсилаються судом до адміністрації установ виконання покарань за допомогою електронної пошти або інших засобів зв’язку у строк, об’єктивно необхідний для їх виготовлення, але не більше тридцяти днів з дня надходження такого звернення».

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, зокрема, зазначається, що реалізація його положень може потребувати додаткових фінансових витрат на поліпшення технічних умов в судах та установах виконання покарань у зв’язку з необхідністю виготовлення копій документів. Однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила надання Міністерством фінансів вартісної оцінки такого впливу.

Відтак, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення про змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права засуджених на звернення до Європейського суду з прав людини (реєстр. № 9455 від 28.11.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від кількості таких випадків звернення до суду. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання підприємництва та тимчасової заборони перевірок як форми тиску на бізнес (реєстр. № 9481 від 17.01.2019), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується, зокрема:

- встановити, що щорічний загальний обсяг фінансової державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва надається на стимулювання та реалізацію інвестиційних проектів в якості цільових коштів Державному бюджеті України і складає не менш 1% від загального обсягу видатків його загального фонду (розподіл здійснюється за конкурсних засадах між регіонами країни та їх районами і містами обласного підпорядкування з урахуванням їх особливостей та потреб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) /зміни до частини першої статті 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні»/;

- уточнити перелік основних видів фінансової державної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва;

- передбачити заборону проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності до проведення податкової реформи, направленої на лібералізацію податкового навантаження на платників податків;

- передбачити, що позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органами державного нагляду (контролю) у визначених законопроектом випадках.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків бюджетів, оскільки проектом передбачено, що фінансова державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва надається за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Проте, визначити вартісну величину законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів неможливо, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків та обгрунтувань.

Окремо варто зауважити, що передбачені законопроектом зміни до частини першої статті 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» щодо визначення щорічного загального обсягу фінансової державної підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва не відповідає частині другій статті 95 Конституції України /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків/ та нормам Бюджетного кодексу України, насамперед, частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету/ та частині другій статті 23 /згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання підприємництва та тимчасової заборони перевірок як форми тиску на бізнес (реєстр. № 9481 від 17.01.2019), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансову державну підтримку суб’єктів малого і середнього підприємництва). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзаци другий та третій підпункту 3 пункту 1 розділу І, оскільки порушене у відповідному положенні питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства /для забезпечення узгодження з вимогами статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 4 та 23)/.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення мінімальних пенсій та встановлення прожиткового мінімуму на рівень не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму (реєстр. № 9470 від 16.01.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Павловим К.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачається законодавчо визначити, що розмір прожиткового мінімуму встановлюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг у середніх цінах за даними Державної служби статистики та з урахуванням прогнозованого рівня інфляції на плановий період. При цьому, розмір прожиткового мінімуму не може бути встановлений на рівні нижчому, ніж фактичний розмір прожиткового мінімуму, визначений статтею 5 Закону України «Про прожитковий мінімум».

Крім того, у разі перевищення фактичного рівня інфляції над плановим більше, ніж на три відсотки, Кабінету Міністрів України доручається протягом 15 днів ініціювати перед Верховною Радою України внести зміни до Державного бюджету України на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року з метою забезпечення його коригування залежно від зростання цін.

За експертним висновком Міністерства фінансів реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, але оцінку вартісної величини його впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника. Реалізація законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно зауважити, що встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати пенсій, державних допомог тощо, і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві. Про такі ризики підтримки запропонованої законодавчої ініціативи зазначило також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

Водночас звертаємо увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Слід також зауважити, що пропозиція щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік у разі, коли фактичний рівень інфляції перевищуватиме над плановим більше ніж на 3%, не узгоджується із положеннями статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України, згідно яких зміни до закону про Державний бюджет України вносяться у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Факт перевиконання надходжень державного бюджету визнається за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більш ніж на 15%. Аналогічні зауваження також відмічені у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення мінімальних пенсій та встановлення прожиткового мінімуму на рівень не нижчий рівня фактичного прожиткового мінімуму (реєстр. № 9470 від 16.01.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Павловим К.Ю. та іншими:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі Пенсійного фонду України, та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 01 січня 2021 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами статей 7, 52, 53 Бюджетного кодексу України (у частині положень щодо порядку складання проекту Державного бюджету України та термінів внесення змін до нього) із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Зробимо ліки дешевшими!» (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо комплексного здешевлення ліків для громадян та забезпечення розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі)» (реєстр. № 9372 від 06.12.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є здійснення заходів, спрямованих на значне зниження вартості основних лікарських засобів в аптечних закладах України, забезпечення широкого кола громадян безкоштовними ліками за програмою «Доступні ліки», забезпечення населення країни якісними, безпечними та економічно доступними лікарськими засобами вітчизняного виробництва, а також розвиток фармацевтичної індустрії.

Для реалізації зазначеного пропонується внести зміни до законів України «Про лікарські засоби», «Про захист економічної конкуренції», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», та «Про ціни і ціноутворення» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, зокрема, положеннями законопроекту розширено перелік термінів, що застосовуються при реалізації Закону України «Про лікарські засоби» зокрема, включено такі: аптечна мережа, Національний перелік основних лікарських засобів, гранична оптово-відпускна ціна, зовнішнє референтне ціноутворення. Також змінами до вказаного закону викладаються в уточненій редакції норми щодо державної реєстрації лікарських засобів, а також встановлюються вимоги щодо забезпечення доступності лікарських засобів та відповідальності за порушення законодавства про лікарські засоби в частині чисельності аптек (їх структурних підрозділів).

Щодо окремих новацій, запропонованих у законопроекті в частині внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби», слід відмітити наступне.

Статтями 23-1 – 23-4 нового Розділу 1 «Забезпечення доступності лікарських засобів» пропонується, зокрема, встановити що:

- граничні оптово-відпускні ціни на лікарські засоби, граничні постачальницько-збутові надбавки на лікарські засоби, а також граничні торговельні (роздрібні) надбавки на лікарські засоби, встановлюються у випадках, визначених законодавством та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- щороку Урядом визначається перелік лікарських засобів, на які поширюється зовнішнє референтне ціноутворення, та для яких обов’язково встановлюється (в тому числі при реалізації через аптечну мережу та/або аптеки та їх структурні підрозділи): гранична оптово-відпускна ціна, гранична постачальницько-збутова надбавка (нараховується на оптово-відпускну ціну лікарського засобу з урахуванням податків та зборів, та яка не може бути більшою ніж 10 відсотків), гранична торгівельна (роздрібна) надбавка (нараховується на оптово-відпускну ціну лікарського засобу з урахуванням граничної постачальницько-збутової надбавки, а також з урахуванням податків та зборів, та яка не може бути більшою ніж 15 відсотків);

- центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, веде, розміщує та щоквартально оновлює на своєму офіційному веб-сайті реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби з переліку лікарських засобів, на які поширюється зовнішнє референтне ціноутворення;

- держава забезпечує повне або часткове відшкодування вартості лікарських засобів суб’єктам господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, незалежно від форми власності та підпорядкування /повне або часткове відшкодування вартості лікарських засобів здійснюється в межах затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, розміру відшкодування вартості лікарських засобів, що включені до Реєстру лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, та під час амбулаторного лікування осіб, що страждають на серцево-судинні захворювання, діабет (цукровий і нецукровий), бронхіальну астму, а також лікарських засобів, що використовуються під час трансплантації у доопераційний та післяопераційний періоди, противірусних лікарських засобів, антибактеріальних лікарських засобів, антианемічних лікарських засобів, лікарських засобів, що впливають на функцію шлунково-кишкового тракту, лікарських засобів, що застосовуються при депресивних розладах, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів, а також в інших випадках при умові затвердження додаткового переліку захворювань та/або лікарських засобів/;

- щорічний обсяг коштів державного бюджету, які спрямовуються на фінансове забезпечення відшкодування вартості лікарських засобів, повинен становити не менше 0,25% від обсягу видатків, що передбачені законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Реалізація запропонованих законодавчою ініціативою пропозицій потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема на повне або часткове відшкодування вартості лікарський засобів, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України – в обсязі понад 2,5 млрд гривень /у Державному бюджеті України на 2019 рік на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань передбачено 1 млрд гривень (за бюджетною програмою 2308040 «Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» – 750,0 млн грн, за бюджетною програмою 2311460 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» – 250 млн грн)/. Крім того, реалізація положень законопроекту щодо виконання додаткових повноважень центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, зокрема запровадження та ведення реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби може також потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про недотримання вказаних вимог також відмічено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Варто зазначити, що вказані вище законодавчі пропозиції щодо встановлення у відповідному законі витрат державного бюджету на відшкодування вартості лікарських засобів /у відсотках до загального обсягу видатків державного бюджету/ потребує узгодження з частиною другою статті 95 Конституції України, якою регламентовано, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, частини першої статті 40, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 5 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» до 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабінетом Міністрів України переліку медичних станів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. З 1 січня 2020 року запроваджується реімбурсація вартості лікарських засобів, передбачених програмою медичних гарантій.

Як встановлено зазначеним Законом реімбурсація це механізм повного або часткового відшкодування суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів, що були відпущені пацієнту на підставі рецепта, за рахунок коштів Державного бюджету України.

Тобто, запропоновані положення законопроекту щодо визначення випадків забезпечення повного або часткового відшкодування вартості лікарських засобів не узгоджуються із положеннями Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», про що також зауважено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Окрім того, змінами до законів України «Про лікарські засоби», «Про захист економічної конкуренції» та Кодексу України про адміністративні правопорушення запропоновано встановити (посилити) відповідальність:

за порушення вимог щодо чисельності аптек (їх структурних підрозділів) аптечної мережі встановити відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до п’яти відсотків доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф/;

за продаж лікарських засобів в аптечних закладах без рецепта у заборонених законодавством випадках збільшити розміри штрафів /з шести до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/ до від п’ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 гривень, розмір штрафів становитиме від 850 до 1.700 гривень), а за повторне протягом року вчинення таких порушень збільшити розміри штрафів /з двадцяти п’яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/ до від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (розмір штрафів становитиме від 1.700 гривень до 3.400 гривень) ;

за порушення встановлених правил виписування рецептів на лікарські засоби і вироби медичного призначення, в тому числі зазначення в рецепті торгівельної назви лікарського засобу, у випадках заборонених законодавством встановити відповідальність у вигляді штрафу від п’ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (розмір штрафів становитиме від 850 до 3.400 гривень), а за повторне протягом року вчинення таких порушень від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (розмір штрафів становитиме від 1.700 до 3.400 гривень);

за порушення законодавства про лікарські засоби щодо формування або застосування цін на лікарські засоби встановити відповідальність у вигляді штрафу на посадових осіб від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, повторне протягом року вчинення такого порушення – від двох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (розмір штрафів становитиме від 17.000 до 68.000 гривень).

Застосування відповідних санкцій у разі виявлення вищезазначених правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету.

Також положеннями законопроекту вносяться зміни та доповнення до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», якими встановлюються вимоги щодо додаткової охорони прав на винаходи, зокрема, власник патенту на винахід, об’єктом якого є активний фармацевтичний інгредієнт лікарського засобу, процес отримання лікарського засобу або застосування лікарського засобу, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин, введення в обіг якого в Україні дозволяється відповідним компетентним органом згідно з чинним законодавством України, має право на подовження строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на такий винахід (додаткова охорона), яке засвідчується сертифікатом додаткової охорони.

Сертифікат додаткової охорони видається за клопотанням власника патенту, а за подання клопотання сплачується збір (довідково: відповідно до статті 36 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» передбачені цим Законом збори сплачуються на поточні рахунки уповноважених Установою закладів, що входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності і відповідно до їх спеціалізації виконують окремі завдання, що визначені цим Законом. Надходження від передбачених цим Законом зборів мають цільове призначення і згідно з розпорядженнями Установи використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності).

Змінами до Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінету Міністрів України надаються повноваження встановлювати граничні оптово-відпускні ціни на лікарські засоби, граничні постачальницько-збутові надбавки на лікарські засоби, а також граничні торговельні (роздрібні) надбавки на лікарські засоби, відповідно до законодавства.

При цьому, слід зауважити, що згідно із статтею 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових коштів державного бюджету та матиме вплив на виконання закону про Державний бюджет на 2019 рік, висловлено зауваження щодо невідповідності його положень статті 95 Конституції України та Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», загалом зазначається, що законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Зробимо ліки дешевшими!» (про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо комплексного здешевлення ліків для громадян та забезпечення розвитку вітчизняної фармацевтичної галузі)» (реєстр. № 9372 від 06.12.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими:

- має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 01 січня 2021 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань охорони здоров’я при опрацюванні законопроекту узгодити положення абзацу 23 підпункту 3 пункту 1 Розділу І законопроекту /щодо встановлення розміру видатків державного бюджету на відшкодування вартості лікарських засобів/ із вимогами статті 95 Конституції України та нормами статей 2, 4, 23, 30, 40, 70, 116 Бюджетного кодексу України щодо організації бюджетного процесу, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Української федерації учнівського спорту) (реєстр. № 9443 від 21.12.2018), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Палатним А.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» в частині покладання повноважень щодо фізкультурно-спортивної спрямованості учнів та студентів на дві громадські організації – Спортивну студентську спілку України та Українську федерацію учнівського спорту (далі – Спілка та Федерація) /чинна редакція Закону не визначає конкретних громадських організацій у сфері фізичної культури та спорту, а визначає завдання та принципи діяльності громадських організацій у цій сфері/. У законопроекті запропоновано визначити основні завдання таких Спілки та Федерації, передбачивши надання їм фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету та їх відокремленим підрозділам – за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Щорічно у державному бюджеті Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою «Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді» передбачаються видатки на організацію та проведення фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів загальнодержавного та міжнародного рівня серед учнівської та студентської молоді, забезпечення підготовки та участі учнівських та студентських збірних команд у Всесвітніх універсіадах, Всесвітніх гімназіадах, чемпіонатах світу та Європи серед учнівської та студентської молоді, виконання яких забезпечується Комітетом фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України. Положеннями законодавчої ініціативи передбачається, що Спілка та Федерація також будуть здійснювати вищезазначені заходи та отримувати на їх виконання фінансову підтримку за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що призведе до дублювання відповідних функцій та розпорошення бюджетних коштів, про що також зауважено Міністерством фінансів України.

Слід відмітити, що відповідно до діючої редакції статті 21 Закону України «Про фізичну культуру і спорт» встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, на конкурентних засадах у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку визначає всеукраїнську громадську організацію фізкультурно-спортивної спрямованості учнів, яка має право представляти Україну у відповідних міжнародних організаціях та на Всесвітній гімназіаді, якщо інше не передбачено вимогами відповідних міжнародних організацій та/або міжнародними договорами України. Всеукраїнські громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості студентів відповідно до закону можуть мати свої осередки в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які можуть об’єднувати спортивні клуби вищих навчальних закладів.

Зважаючи на вищевикладене, реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи, у разі її прийняття, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до поданого законопроекту зазначено, що за інформацією Спілки для організації та проведення в Україні Всесвітньої Універсіади необхідно понад 10 млрд гривень.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Слід відмітити, що положення законопроекту щодо надання Спілці та Федерації фінансової підтримки за рахунок коштів державного бюджету, а їх відокремленим структурним підрозділам – фінансової та організаційної допомоги за рахунок місцевих бюджетів для здійснення статутної діяльності в регіонах не узгоджуються із вимогами статей 87 та 89-90 Бюджетного кодексу України, якими не передбачено спрямування коштів державного та місцевих бюджетів на фінансову підтримку такої Спілки і Федерації та їх відокремлених підрозділів. Положеннями підпункту а) пункту 12 частини першої статті 87, пункту 6 частини першої статті 89, підпункту а) пункту 6 частини першої статті 90 передбачено спрямування коштів державного та місцевих бюджетів на фінансову підтримку всеукраїнських громадських організацій фізкультурно-спортивного спрямування та їх місцевих осередків, проте положеннями законопроекту Спілці та Федерації не надається статус всеукраїнських.

Крім того, положення щодо надання відокремленим структурним підрозділам фінансової та організаційної допомоги за рахунок місцевих бюджетів для здійснення статутної діяльності в регіонах не відповідають також Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно із яким місцеві бюджети є самостійними, що забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається. Про вищезазначене також зауважено Міністерством фінансів України.

Варто також зауважити, що положення законопроекту, якими на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки покладено право надавати фінансову підтримку визначеним у законопроекті Спілці та Федерації, не узгоджується із законодавчими правилами бюджетування, оскільки виходячи із вимог статті 95 Конституції України, якою регламентовано, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, статті 40, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Відтак, для надання такої підтримки відповідний орган державної влади має отримати бюджетні призначення відповідного цільового спрямування.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, загалом зазначається, що законопроект потребує доопрацювання, а також висловлюються зауваження щодо невідповідності положень законопроекту Бюджетному кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та надаються пропозиції щодо нього.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо діяльності Спортивної студентської спілки України та Української федерації учнівського спорту) (реєстр. № 9443 від 21.12.2018), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Палатним А.Л. та іншими:

- матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів) ) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Бюджетного кодексу України щодо організації бюджетного процесу, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

1.2.30.; 1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про Державну природоохоронну службу України» (реєстр. № 9336 від 23.11.2018), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Рибаком І.П. та іншими; «Про Державну інспекцію з охорони довкілля України» (реєстр. № 9336-1 від 07.12.2018), поданий народним депутатом України Луценком І.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроекти передбачають встановлення правових та організаційних засад діяльності центрального органу виконавчої влади із здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів: Державної природоохоронної служби України – у законопроекті за реєстр. № 9336 та Державної інспекції з охорони довкілля України – у законопроекті за реєстр. № 9336-1, а також визначення завдань, повноважень, структури цих органів і статусу державних інспекторів з охорони довкілля.

Відповідно до положень законопроекту за реєстр. № 9336 запропоновано створення Державної природоохоронної служби України
(далі – Держекобезпеки), як центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, та який реалізує державну політику із здійснення державного моніторингу та нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Відповідно до положень цього законопроекту систему Держекобезпеки складають центральний апарат і міжрегіональні територіальні органи, крім того, у системі можуть утворюватися науково-дослідні установи забезпечення та обслуговування, лабораторії, учбові центри та центри підвищення кваліфікації, громадські консультаційно-дорадчі органи. При цьому визначено, що у структурі центрального апарату та в її міжрегіональних територіальних органах створюються спеціальні інспекційні підрозділи (співробітниками яких є державні інспектори з охорони довкілля та/або старші державні інспектори з охорони довкілля), підрозділи внутрішнього контролю (для здійснення контролю за дотриманням державними інспекторами з охорони довкілля вимог законодавства). Міжрегіональні територіальні органи Держекобезпеки (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) пропонується утворювати, як юридичні особи публічного права в межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держекобезпеки і коштів, передбачених на його утримання, та ліквідовувати, реорганізовувати за поданням керівника центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, Кабінетом Міністрів України. Державними інспекторами з охорони довкілля (далі – державними інспекторами) визначатимуться громадяни України, які займають відповідні посади державної служби, мають службове посвідчення, спеціальний жетон, форму встановленого зразка та зброю (зразки та порядок видання службових посвідчень, спеціальних жетонів, форми та зброї затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки). Підстави та порядок притягнення інспекторів до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до них заохочень визначаються, зокрема Дисциплінарним статутом Держекобезпеки (затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки).

Згідно з положеннями законопроекту за реєстр. № 9336 Кабінетом Міністрів України затверджується Положення про Держекобезпеку та встановлюється загальна чисельність Держекобезпеки.

Разом з тим, відповідно до законопроекту за реєстр. № 9336, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного моніторингу та нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів змінами до законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» віднесено до правоохоронних органів та відповідно посадові особи Держекобезпеки підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, підлягають захисту та користуються правами, передбаченими Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів». З позиції Міністерства фінансів України щодо такої законодавчої пропозиції, виходячи із норм чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та повноважень Держекобезпеки, зазначається про відсутність підстав для визначення Держекобезпеки саме правоохоронним органом України.

Відповідно до положень законопроекту за реєстр. № 9336-1 Державна інспекція з охорони довкілля України (далі – Інспекція) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, підконтрольна Президенту України та підзвітна Верховній Раді України. Метою діяльності Інспекції пропонується визначити здійснення контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Крім того, положеннями статті 8 цього законопроекту передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить утворення системи органів Інспекції, яка в свою чергу складається з центрального апарату та територіальних органів на рівні областей, при центральному апараті та територіальних органах Інспекції діють лабораторії (лабораторії Інспекції пропонується створювати, як державні установи, які повинні бути акредитованими національним та/або іноземним органом з акредитації). Структуру центрального апарату складають підрозділи інформаційно-технічного, науково-методичного забезпечення, та інші підрозділи, необхідні для організації і здійснення його діяльності (структуру центрального апарату Інспекції затверджує її Керівник). При цьому, структура територіальних органів цієї Інспекції складається із підрозділів планування заходів контролю, інформаційно-технічного, науково-методичного забезпечення, інспекційного підрозділу (штат інспекційного підрозділу та його відділів складається з Державних інспекторів з охорони довкілля) та інших, необхідних для організації і здійснення їхньої діяльності. Чисельність таких підрозділів затверджує Керівник Інспекції з врахуванням стану довкілля, видів природних ресурсів, наявності особливо охоронюваних природніх територій та об’єктів, видів діяльності та ризиків, які можуть та/або мають вплив на довкілля, та інших особливостей областей, які мають значення для охорони довкілля та здійснення контролю. Державними інспекторами з охорони довкілля, згідно з законопроектом за реєстр. № 9336-1, визначаються посадові особи органів Інспекції, які безпосередньо здійснюють заходи контролю у сфері охорони довкілля та призначаються на посаду, і користуються гарантіями та правами, визначеними законодавством про державну службу, при цьому, мають право носити форму встановленого зразка і вогнепальну зброю.

Щодо положень законопроектів за реєстр. № 9336 та № 9336-1 стосовно створення нового центрального органу виконавчої влади Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до цих законопроектів зауважило, що згідно з Конституцією України та законами України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади» питання про утворення, реорганізацію або ліквідацію центральних органів виконавчої влади, включаючи встановлення граничної чисельності працівників, а також затвердження положень про такі органи віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України. Водночас, Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі виконавчої влади спрямовує, координує та контролює діяльність таких органів.

Крім того, за висновком Міністерства фінансів України положення законопроектів щодо права інспекторів мати спеціальний жетон, форму встановленого зразка та зброю, пропонується виключити, як такі, що не є нормою цих законопроектів.

Положеннями законопроектів визначаються повноваження центральних органів виконавчої влади, які пропонується утворити, та інших органів державної влади, що здійснюють державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, а фінансове забезпечення новоутворених органів державної влади пропонується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, що в свою чергу потребуватиме вишукання додаткових коштів.

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Слід зазначити, що положеннями законопроекту за реєстр. № 9336 передбачається передача до новостворюваної Держекобезпеки окремих повноважень з державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції, Держгеонадр, Держлісагентства, Держрибагентства, Держгеокадастру, Укртрансбезпеки, Держпродспоживслужби. Однак, необхідних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків щодо впливу зазначених положень законопроекту на показники державного бюджету у зв’язку із перерозподілом повноважень між центральними органами виконавчої влади до цього законопроекту не надано, про що також зазначено і Міністерством фінансів України. Натомість, положеннями законопроекту за реєстр. № 9336-1, у зв’язку із створенням Інспекції, не передбачено внесення змін до законодавчих актів, якими регулюється діяльність центральних органів виконавчої влади, які на даний час здійснюють функції нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, і окремі функції яких пропонується віднести до повноважень новоствореної Інспекції, включаючи зміни/скорочення чисельності вищезазначених органів та зменшення бюджетних призначень на їх утримання. З приводу зазначеного Міністерством фінансів зауважено про можливе дублювання повноважень різними центральними органами виконавчої влади та неефективне використання бюджетних коштів.

Поряд з цим, положеннями статті 17 законопроекту за реєстр. № 9336 визначено умови оплати праці державних інспекторів, згідно яких, заробітна плата державних інспекторів складається з посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, надбавки за ранг державного службовця, премії (у разі встановлення). При цьому, посадові оклади державних інспекторів установлюються відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року
(далі – прожитковий мінімум), зокрема, для державного інспектора України з охорони довкілля 9 прожиткових мінімумів, для Керівника Держекобезпеки – Головного державного інспектора України з охорони довкілля – 35 прожиткових мінімумів /виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2019 року – 1921 грн, розміри посадових окладів державних інспекторів становитимуть від 17289 грн до 67235 грн/. Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зауважило, що вказане потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та суперечить законам України «Про Кабінет Міністрів України», «Про оплату праці», згідно з якими умови оплати праці працівників бюджетних установ визначаються Кабінетом Міністрів України.

Крім того, така законодавча пропозиція не узгоджується із загальними підставами до визначення умов оплати праці державних службовців, встановлених Законом України «Про державну службу».

Варто зауважити, що положеннями законопроекту за реєстр. № 9336-1 пропонується створити у межах граничної чисельності органів прокуратури України Спеціалізовану природоохоронну прокуратуру (зміни до Закону України «Про прокуратуру»), визначити особливості організації і діяльності Спеціалізованої природоохоронної прокуратури та встановити нагляд за досудовим розслідуванням злочинів проти довкілля у разі їх вчинення працівниками Державної інспекції з охорони довкілля України. Створення нового органу прокуратури може потребувати додаткових бюджетних витрат, які законом про державний бюджет на 2019 рік не передбачені, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку. Враховуючи зазначене, Мінфін вважає можливим визначитися стосовно впливу законопроекту на показники державного бюджету після надання фінансово-економічних розрахунків та підтвердження можливості створення Спеціалізованої природоохоронної прокуратури у межах видатків, передбачених для Генпрокуратури у Державному бюджеті України на 2019 рік.

Слід також зазначити, що передбаченими у законопроекті за реєстр. № 9336 змінами до законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших запропоновано делегування органам місцевого самоврядування окремих повноважень з державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, зокрема, здійснення контролю за додержанням режиму територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків місцевих бюджетів.

Змінами до статті 23 Кодексу України про надра передбачається надати право землевласникам і землекористувачам в межах наданих їм земельних ділянок видобувати підземні води (крім мінеральних) лише для побутових потреб (згідно із чинною редакцією статті 23 цього Кодексу, таке право надавалось для всіх потреб), а також виключається положення щодо права для сільськогосподарських товаровиробників, частка сільськогосподарського товарного виробництва яких дорівнює або перевищує 75%, в межах наданих їм земельних ділянок видобувати підземні води для власних господарсько-побутових, сільськогосподарських та виробничих потреб без отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу. Реалізація таких положень законопроекту сприятиме збільшенню доходів державного бюджету від спеціальних дозволів за користування надрами та може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами.

Водночас, положеннями законопроекту за реєстр. № 9336 передбачено доповнити новим пунктом 24 частину першу статті 5 Закону України «Про судовий збір» та звільнити від сплати судового збору позивачів – за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та згідно із пунктом 5 частини четвертої статті 30 Кодексу, статтею 9 Закону України «Про судовий збір» спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Отже, запропоновані зміни призведуть до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору, що в свою чергу, зумовить зменшення його видатків та може потребувати додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань та функцій (у зв’язку із можливою недостатністю коштів за спеціальним фондом через недонадходження до нього). Тому вважається за необхідне вказані норми законопроекту виключити, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту за реєстр. № 9336.

Як зазначається в пояснювальних записках до законопроектів за реєстр. № 9336 і № 9336-1, реалізація закону не потребує видатків державного бюджету.

Водночас, з огляду на положення законопроектів за реєстр. № 9336 та № 9336-1, їх реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на утворення та функціонування нового органу державної виконавчої влади (Державної природоохоронної служби України – у законопроекті за реєстр. № 9336 та Державної інспекції з охорони довкілля України, Спеціалізованої природоохоронної прокуратури – у законопроекті за реєстр. № 9336-1), а реалізація положень законопроекту за реєстр. № 9336 в частині встановлення повноважень місцевим радам також потребуватиме додаткових коштів місцевих бюджетів та додаткових видатків загального фонду державного бюджету на забезпечення органів судової влади. Поряд з цим, положення законопроекту за реєстр. № 9336 сприятимуть збільшенню доходів державного бюджету від спеціальних дозволів за користування надрами та можуть призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами, водночас, положення законопроекту щодо звільнення від сплати судового збору зменшать надходження до спеціального фонду державного бюджету.

Проте, до законопроектів не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення їх збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновках Міністерства фінансів України до цих законопроектів.

Разом з тим, окремі положення законопроектів не відповідають вимогам бюджетного законодавства.

Так, статтею 22 законопроекту за реєстр. № 9336 передбачено, що фінансове та матеріально-технічне забезпечення Держекобезпеки (як розпоряднику коштів державного бюджету) здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (окремим рядком на рівні, що забезпечує належне виконання повноважень Держекобезпеки, та передбачає в тому числі, забезпечення необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для провадження службової діяльності).

Крім того, частиною шостою цієї статті визначено, що 10% суми, що було стягнуто на користь держави в рамках позовів про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, підлягають зарахуванню до спеціального фонду Держекобезпеки та використовуються на фінансування.

За висновком Міністерства фінансів України частини другу - шосту статті 22 законопроекту за реєстр. № 9336 необхідно виключити, як такі, що порушують бюджетне законодавство.

Слід звернути увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України, розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

При цьому, статтею 95 Конституції України, а також пунктом 8 частини першої статті 2, частиною першою статті 23, частиною першою статті 30, пунктом 5 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, визначено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет.

Також варто нагадати, що відповідно до частини другої статті 4 Кодексу, бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

З огляду на норми пункту 18 частини першої статті 2 та частини другої статті 22 Кодексу головні розпорядники бюджетних коштів державного бюджету визначаються у законі про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень, а завдання головних розпорядників бюджетних коштів визначено частиною п’ятою цієї статті Кодексу, серед яких прийняття рішення про делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачем бюджетних коштів.

Слід зазначити, що частиною шостою статті 6 законопроекту за реєстр. № 9336 передбачено, що штатний розпис (штат) та кошторис Держекобезпеки затверджує Керівник Держекобезпеки за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики в порядку, встановленому законом. Водночас, відповідно до частини першої статті 47 Бюджетного кодексу України порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зважаючи на вимоги, встановлені пунктом 33 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», питання затвердження штатного розпису та кошторису бюджетної установи регламентовано в інший спосіб. Відтак, вказані вище положення законопроекту за реєстр. № 9336 не є предметом регулювання цього закону і мають бути виключені.

Крім того, положеннями законопроекту за реєстр. № 9336-1 визначено, що Державна інспекція з охорони довкілля України, її органи та лабораторії є юридичними особами, мають поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку. Щодо такого слід зазначити, що згідно із статтею 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного та місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, що передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів та відкриття рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, про що також зауважено Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Слід також зауважити, що неодноразове застосування у тексті законопроектів терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків (на здійснення визначених у законопроекті заходів щодо реалізації державної політики із здійснення державного моніторингу та нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовищ), не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Крім того, законопроектом за реєстр. № 9336-1 вносяться зміни до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України», згідно з якими Державна інспекція з охорони довкілля України раз на квартал подає Верховній Раді України звіт про використання коштів державного бюджету виділених для потреб служби. Раз на рік подає зведений звіт, який крім фінансової частини описує досягнення інспекції за рік, зміни стану довкілля та пропонує заходи для фінансування на наступний рік з метою виконання функцій Інспекції. Проте, відповідно до норм Бюджетного кодексу України відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, регулюються Бюджетним кодексом України, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Загалом за висновками Міністерства фінансів до даних законопроектів реалізація їх положень потребуватиме додаткових видатків бюджетів, призведе до зменшення надходжень до державного бюджету, а також зауважено про неузгодженість окремих положень цих законопроектів із вимогами законодавства, у тому числі бюджетного.

Положеннями законопроекту за реєстр. № 9336 також пропонується встановити відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за правопорушення у сфері охорони навколишнього природного середовища (стаття 23 законопроекту), а також внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановити відповідальність за ухилення водіїв транспортних засобів від проходження відповідно до встановленого порядку огляду транспортного засобу з метою виявлення знарядь добування об’єктів рослинного та тваринного світу (в тому числі риби та інших водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, перероблення та реалізації. У зв’язку з встановленням/посиленням адміністративної відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, які пропонується застосовувати відповідно до положень законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України «Про Державну природоохоронну службу України» (реєстр. № 9336 від 23.11.2018), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Рибаком І.П. та іншими; «Про Державну інспекцію з охорони довкілля України» (реєстр. № 9336-1 від 07.12.2018), поданий народним депутатом України Луценком І.В.:

1) мають вплив на показники бюджету:

- законопроект за реєстр. № 9336 – збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, збільшуючи доходи державного бюджету (від спеціальних дозволів за користування надрами, рентної плати за користування надрами) та місцевих бюджетів (від рентної плати за користування надрами), та зменшуючи доходи державного бюджету (від судового збору),

- законопроект за реєстр. № 9336-1 – збільшуючи витрати державного бюджету.

У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2019 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття законів);

2) рекомендувати Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при доопрацюванні законопроектів за реєстр. № 9336 та № 9336-1 узгодити їх положення з вимогами статті 95 Конституції України, статей 2, 4, 13, 22, 23, 27, 29, 30, 40, 43 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України і Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про ринок природного газу» щодо впорядкування ціноутворення та недопущення підвищених цін і тарифів на природний газ (реєстр. № 9403 від 14.12.2018), поданий народними депутатами України Бойком Ю.А., Іоффе Ю.Я., Дунаєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» пропонується передбачити, що постачання газу для побутових споживачів, релігійних організацій, виробників теплової енергії, промислових споживачів та інших категорій споживачів розраховується за формулою, що враховує: обсяг товарного природного газу, видобутого в Україні, середньозважену оптову ціну природного газу, видобутого в Україні, собівартість реалізованого природного газу, видобутого в Україні, граничний коефіцієнт рентабельності реалізованого природного газу, видобутого в Україні, тариф на транспортування природного газу, обсяг імпортного природного газу, середню митну вартість імпортного природного газу.

Крім того, у Прикінцевих і перехідних положеннях законопроекту доручено Уряду скасувати дію постанови від 19 жовтня 2018 року № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу». згідно з якою запропоновано нову формулу визначення з 1 листопада 2018 року ціни на продаж/постачання природного газу.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту за наведеними даними щодо окремих виробничих показників авторами зазначається, що середньозважена ціна на газ для всіх категорій споживачів мала б становити лише 5199 грн за 1 тис. куб. м.

Тому, реалізація положень законопроекту, зумовлюючи зменшення розміру роздрібної ціни на природний газ для населення, підприємств ТКЕ, бюджетних установ державної та комунальної власності, може призвести до зменшення обсягів видатків на надання житлових субсидій населенню, що забезпечуються за рахунок державного бюджету, та на оплату енергоносіїв бюджетними установами державної та комунальної власності.

Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначено, що законопроект не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини, та надано зауваження щодо доцільності прийняття законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про ринок природного газу» щодо впорядкування ціноутворення та недопущення підвищених цін і тарифів на природний газ (реєстр. № 9403 від 14.12.2018), поданий народними депутатами України Бойком Ю.А., Іоффе Ю.Я., Дунаєвим С.В. та іншими, може зумовити зменшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності підприємств у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення (реєстр. № 9424 від 19.12.2018), внесений народними депутатами України Бабак А.В., Мельником С.І., Куліченком І.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про теплопостачання», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про житлово-комунальні послуги» та передати повноваження з ліцензування окремих видів господарської діяльності у сферах тепло-, водопостачання та водовідведення і, встановлення тарифів на теплову енергію та комунальні послуги від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг до місцевих органів влади.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, про що зазначається і у висновку Міністерства фінансів України.

Водночас, плата за видачу ліцензій органом ліцензування, який є центральним органом виконавчої влади або державним колегіальним органом відповідно до статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», зараховується до Державного бюджету України, тому передача повноважень з видачі ліцензій місцевим органам влади призведе до збільшення надходжень місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності підприємств у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення (реєстр. № 9424 від 19.12.2018), внесений народними депутатами України Бабак А.В., Мельником С.І., Куліченком І.І. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (реєстр. № 9474 від 16.01.2019), поданий народними депутатами України Ляшком О. В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом запропоновано продовжити ще на три роки дію збільшеної ставки вивізного (експортного) мита на відходи та брухт чорних металів, підвищивши її з 42 євро за тонну до 58 євро за тонну.

Як зазначається у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, натомість – забезпечить додаткові надходження до бюджету у вигляді експортного мита та створення умов безперебійного постачання на вітчизняні металургійні підприємства доступної сировини, що сприятиме виробництву металопродукції з більшою доданою вартістю. Реалізація положень законопроекту, за експертними оцінками, додатково принесе близько 1,55 млрд грн бюджетних надходжень на рік.

Однак, у наведеному в пояснювальній записці фінансово-економічному обґрунтуванні не надано відповідні розрахунки щодо вартісної величини впливу законопроекту на доходи бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення. За даними митної статистики, у 2018 році експортовано з України близько 0,3 млн тонн відходів та брухту чорних металів, при цьому до бюджету сплачено 318,6 млн грн вивізного мита. У 2017 році вказані показники становили 0,5 млн тонн та 441,5 млн грн відповідно.

Разом з тим, Мінфін зауважує, що згідно з міжнародними зобов’язаннями України в рамках членства в СОТ зафіксовано зв’язані ставки вивізного мита на відходи та брухт чорних металів та стосовно цих товарів Україна взяла на себе зобов’язання не збільшувати експортні мита та не вживати будь-яких інших заходів, що мають еквівалентний ефект, якщо це не буде виправдано винятками згідно з Угодою СОТ.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (реєстр. № 9474 від 16.01.2019), поданий народними депутатами України Ляшком О. В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо максимального розміру заробітної плати державних службовців (реєстр. № 9437 від 20.12.2018), поданий народним депутатом України Сугоняко О.Л.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Запропонованим законопроектом передбачається внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про державну службу», зокрема, в частині обмеження максимального розміру заробітної плати державних службовців 12 мінімальними заробітними платами на місяць /відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі встановлена у розмірі 4173 гривні, тобто, виходячи із встановленого у 2019 році розміру мінімальної заробітної плати максимальний розмір заробітної плати державних службовців становитиме 50 076 гривень/.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи може зумовити економію бюджетних коштів, зокрема, в частині видатків на оплату праці державних службовців, насамперед тих, посади яких відносяться до вищих груп оплати праці.

Водночас, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає про непідтримку запропонованого законопроекту та висловлює зауваження щодо законодавчої ініціативи.

Так, зазначається, що норма щодо обмеження максимального розміру заробітної плати лише для державних службовців є дискримінаційною, враховуючи залишення права на отримання заробітної плати без обмежень для працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», прокурорів, суддів, народних депутатів України, працівників державних органів, умови оплати праці яких визначені профільними законами України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо максимального розміру заробітної плати державних службовців (реєстр. № 9437 від 20.12.2018), поданий народним депутатом України Сугоняко О.Л., матиме вплив на показники бюджету (зумовить економію бюджетних коштів на оплату праці державних службовців). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо особливостей декларування та оподаткування активів/доходів фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації) (реєстр. № 9405 від 14.12.2018), поданий народним депутатом України Тарутою С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом визначаються особливості декларування та оподаткування активів (доходів) фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації, відповідно до якої, зокрема:

запроваджується подання до 1 травня 2021 року фізичними особами – резидентами та/або громадянами України спеціальної декларації про майновий стан та активи (доходи) станом на 31 грудня 2020 року (далі – спеціальна декларація), що не задекларовано у минулих податкових періодах;

визначаються особливості справляння податку на доходи фізичних осіб з активів (доходів), що не задекларовано у минулих податкових періодах, з 1 липня 2019 року по 31 жовтня 2020 року включно, а саме за: ставкою 0% – щодо доходів, які спрямовуються на купівлю довгострокових державних цінних паперів; ставкою 5% – щодо інших активів (доходів);

не включаються до об’єкта оподаткування військовим збором вищезазначені активи (доходи);

встановлюються певні гарантії для суб’єктів зазначеної Програми (насамперед, звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податку).

Крім того, законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України на період підготовки до реалізації та дії Програми розкриття інформації провести широку просвітницьку компанію та масово-роз’яснювальну роботу з популяризації особливостей декларування та оподаткування активів (доходів) фізичних осіб, передбачивши відповідні видатки у проектах бюджету України на 2019 та 2020 роки.

При цьому, у пояснювальній записці зазначено, що реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення витрат з державного бюджету, оскільки всі аспекти Програми розкриття інформації здійснюються за рахунок коштів поточних видатків бюджету, передбачених для фінансового забезпечення діяльності Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від обсягу доходів (активів), зазначених суб’єктами декларування у спеціальній декларації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо особливостей декларування та оподаткування активів/доходів фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації) (реєстр. № 9405 від 14.12.2018), поданий народним депутатом України Тарутою С.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для проведення просвітницької компанії та масово-роз’яснювальної роботи з популяризації особливостей декларування та оподаткування активів (доходів) фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби» (реєстр. № 9454 від 28.12.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

З метою унормування на законодавчому рівні питання про виведення з чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань військовослужбовців, які самовільно залишили військову частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, законопроектом передбачається:

- призупинити військову службу для вказаних військовослужбовців, та виплату таким особам грошового забезпечення та видачу інших видів забезпечення, а також не поширювати на них соціальні гарантії, установлені законодавством для військовослужбовців;

- у разі винесення судом виправдувального вироку продовжити таким військовослужбовцям військову службу, поновити їм усі види забезпечення та відповідні гарантії соціального захисту;

- зобов’язати відшкодовувати кошти курсантами в разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання умов контракту і академічну неуспішність.

Реалізація законопроекту може призвести до економії коштів через призупинення виплати грошового та видачі інших видів забезпечення особам, до яких застосовується призупинення військової служби, а також непоширення на них соціальних гарантій, установлених законодавством для військовослужбовців.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає про можливі додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету за рахунок відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням у вищому військовому начальницькому закладі, курсантами, у разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання умов контракту і академічну неуспішність. За інформацією Міністерства оборони України, наведеній у експертному висновку Міністерства фінансів України, орієнтовний обсяг відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, курсантами, у разі дострокового розірвання контракту через систематичне невиконання умов контракту і академічну неуспішність, складатиме 432,0 тис. грн в рік.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали відсутні.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених пропозицій та зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби» (реєстр. № 9454 від 28.12.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може збільшили надходження спеціального фонду державного бюджету та призвести до економії коштів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Опосередкований:

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (реєстр. № 9417 від 19.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дасть змогу удосконалити положення національного законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та підвищити ефективність формування та реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, а також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL).

У зв’язку з цим, законопроектом пропонується нова редакція Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Цивільного кодексу України, Кримінально процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та законів України «Про Службу безпеки України», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про страхування», «Про боротьбу з тероризмом», «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму», «Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції» «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про громадські об’єднання», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Серед іншого законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими передбачається встановлення збільшених розмірів штрафів, а саме до:

статті 166-9 за порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, – у розмірі від 300 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до чинної норми – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

статті 166-11 за порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в частині неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, або відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника (контролера) у строки, визначені законом, – у розмірі від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до чинної норми – від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

статті 188-34 за невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу, – у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до чинної норми – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Поряд з тим, законопроектом передбачено внести зміни до Кримінального кодексу України, згідно з якими передбачається встановлення збільшених розмірів штрафів, а саме до:

статті 96-7, згідно з якою, у разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості злочину, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф, за тяжкий злочин – у розмірах від 20 до 75 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до чинної норми – від 20 до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за особливо тяжкий злочин – у розмірах від 75 до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до чинної норми – від 50 до 75 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

статті 205-1 за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців, – у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до чинної норми – від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян,) або караються обмеженням волі на строк до трьох років (відповідно до чинної норми – обмеженням волі на строк до двох років), а за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, – у розмірі від 8000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до чинної норми – від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Крім того, законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за умисне порушення порядку замороження /розмороження активів, що повністю або частково, прямо чи опосередковано перебувають у власності, в тому числі у спільній власності, або перебувають під контролем, або передаються на користь осіб та організацій, включених до переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб та організацій, які діють від імені та за дорученням таких осіб та організацій, та юридичних осіб, якими прямо або опосередковано володіють, або кінцевими бенефіціарними власниками яких є такі особи та організації, а також активів, які отримані або походять від таких активів, інших активів зазначених осіб, – шляхом позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років (доповнення статті 209-1 Кримінального кодексу України частиною третьою).

За настання певних обставин такі положення законопроекту можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту можливо впливатиме на дохідну частину бюджетів за рахунок збільшення штрафних санкцій за порушення в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. При цьому, вартісна величина впливу залежатиме від правової дисципліни працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (реєстр. № 9417 від 19.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження (реєстр. №9453 від 28.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законодавчих актів: Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження, передбачивши серед іншого:

- удосконалення термінів «жорстоке поводження з тваринами», «пересувний звіринець» та встановлення заборони на використання диких тварин у діяльності цирків, видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля;

- встановлення адміністративної відповідальності за порушення правил поводження з тваринами, що використовуються у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля, у вигляді накладення штрафу від ста п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такого;

- розширення сфери застосування статті 89 «Жорстоке поводження з тваринами» Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- посилення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами шляхом збільшення термінів позбавлення волі (заміни таких видів відповідальності як арешт та обмеження волі на відповідальність у вигляді позбавлення волі), а також встановлення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі за створення, збут чи розповсюдження відео, творів та інших предметів, що пропагують жорстоке поводження з тваринами.

За умови виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань позбавлених волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від сплати адміністративних штрафів.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджетів, однак через відсутність інформації, яка дозволить визначити вартісну величину впливу на дохідну частину бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження (реєстр. № 9453 від 28.12.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження (реєстр. № 9453-1 від 16.01.2019), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С., Яценком А.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до низки законодавчих актів: Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження та Закону України «Про культуру», передбачивши серед іншого:

- удосконалення терміну «жорстоке поводження з тваринами» та впровадження терміну «контактний зоопарк», а також встановлення заборони на використання диких тварин у діяльності цирків з застосуванням вогню, пересувних цирках, стаціонарних цирках та створення та/або утримання чи діяльність контактних зоопарків;

- визначення термінів «цирк», «пересувний цирк (цирк на сцені, цирк-шапіто та інші), «стаціонарний цирк»;

- встановлення адміністративної відповідальності за порушення правил поводження з тваринами, що використовуються у видовищних заходах, у спорті, при організації дозвілля у вигляді накладення штрафу від ста п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такого;

- посилення кримінальної відповідальності за жорстоке поводження з тваринами шляхом збільшення термінів позбавлення волі (заміни таких видів відповідальності як арешт та обмеження волі на відповідальність у вигляді позбавлення волі), а також встановлення кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі та накладення штрафу за створення, збут чи розповсюдження відео, творів та інших предметів, що пропагують жорстоке поводження з тваринами.

За умови виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань позбавлених волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати адміністративних штрафів.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджетів, однак через відсутність інформації, яка дозволить визначити вартісну величину такого впливу, не проведено відповідну вартісну оцінку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження (реєстр. № 9453-1 від 16.01.2019), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С., Яценком А.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (реєстр. № 9480 від 17.01.2019), поданий народним депутатом України Вітком А.Л.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до частини третьої статті 175 Кримінального кодексу України шляхом викладення частини третьої цієї статті в новій редакції, а саме встановити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за безпідставне неперерахування або несвоєчасне перерахування коштів з державного або місцевого бюджету, що призвело до невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат.

За умови виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань позбавлених волі осіб, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту. Однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 175 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (реєстр. № 9480 від 17.01.2019), поданий народним депутатом України Вітком А.Л., є таким, що має опосередкований вплив на видаткову частину державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від застосування санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про деякі питання застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (реєстр. № 9451 від 27.12.2018), поданий народними депутатами України Романюком В.М., Герегою О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується визначити правові засади відповідальності за порушення законодавства з питань регулювання обігу готівки та у зв’язку з цим припинити дію Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі – Указ).

Зокрема, згідно із статтею 2 законопроекту у разі порушення норм з регулювання обігу готівки та порядку ведення касових операцій в національній валюті України, що встановлюються Нацбанком, застосовуються такі штрафні санкції:

за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах – у розмірі 100% від суми виявленої понадлімітної готівки (відповідно до Указу – у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожен день);

за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки – у двократному розмірі неоприбуткованої (не в повному обсязі та/або несвоєчасно оприбуткованої) суми (відповідно до Указу – у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми);

за перевищення встановлених строків використання виданих під звіт готівкових коштів, а також за видачу під звіт готівкових коштів без повного та своєчасного звітування щодо раніше виданих коштів – у розмірі 25% виданих під звіт сум (відповідно до Указу – аналогічно);

за проведення готівкових розрахунків (крім розрахунків, проведених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») без видачі одержувачем готівкових коштів документа встановленої форми та змісту (квитанції до прибуткового касового ордера, розрахункової квитанції, іншого передбаченого законодавством документа), який підтверджує сплату особою готівкових коштів, – у розмірі сплачених коштів (відповідно до Указу – аналогічно).

Разом з тим, на відміну від Указу в законопроекті не передбачено фінансові санкції за:

витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості;

використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням;

невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах.

Вказані положення законопроекту щодо штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до зменшення доходів державного бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на дохідну частину бюджетів за рахунок зменшення штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, а вартісна величина такого впливу залежатиме від правової дисципліни суб’єктів, на яких поширюватиметься дія вказаного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про деякі питання застосування фінансових санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (реєстр. № 9451 від 27.12.2018), поданий народними депутатами України Романюком В.М., Герегою О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень при застосуванні положень даної законодавчої ініціативи порівняно з нормами Указу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо управління змінами в охороні здоров’я) (реєстр. № 9377 від 07.12.2018), поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Богомолець О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом передбачається внести зміни до статті 13 Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо визначення мети державної політики охорони здоров’я та управління змінами в національній системі охорони здоров’я.

Встановлюється, що цілями державної політики охорони здоров’я є збільшення тривалості здорового життя, забезпечення рівності і справедливості у доступі до послуг з охорони здоров’я, а також чутливості до потреб громадян у цій сфері.

Також, зокрема, визначається, що основу державної політики охорони здоров'я формує Верховна Рада України шляхом затвердження стратегії та комплексної програми розвитку національної системи охорони здоров’я, з визначенням головних завдань, напрямів, принципів і пріоритетів, спрямованих на досягнення мети державної політики охорони здоров’я та її цілей, закріплення конституційних і законодавчих засад охорони здоров’я, встановлення нормативів і обсягів бюджетного фінансування, створення системи відповідних кредитно-фінансових, податкових, митних та інших регуляторів.

Слід зазначити, що оцінка впливу на надходження та витрати державного та місцевих бюджетів визначатиметься залежно від заходів, які будуть включені до стратегії та комплексної програми розвитку національної системи охорони здоров’я, законодавчого врегулювання їх реалізації та фінансового ресурсу, необхідного для виконання прийнятого відповідного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо управління змінами в охороні здоров’я) (реєстр. № 9377 від 07.12.2018), поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Богомолець О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (оцінка впливу на надходження та витрати державного та місцевих бюджетів визначатиметься залежно від заходів, які будуть включені до стратегії та комплексної програми розвитку національної системи охорони здоров’я, законодавчого врегулювання їх реалізації та фінансового ресурсу, необхідного для виконання прийнятого відповідного законодавства), і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.44. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо постачання електричної енергії (реєстр. № 9430 від 20.12.2018), поданий народним депутатом України Мартовицьким А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доповнити розділ IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» положенням щодо надання дозволу до 1 березня 2019 року замовникам при укладанні договору про постачання електричної енергії використовувати переговорну процедуру закупівлі, за умови, що строк дії такого договору не перевищує двох місяців, при цьому обмеження, передбачені статтею 35 цього Закону, не застосовуються.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребує виділення видатків з державного бюджету.

Разом з тим, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідного предмету закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо постачання електричної енергії (реєстр. № 9430 від 20.12.2018), поданий народним депутатом України Мартовицьким А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо запровадження мораторію на експорт дров паливних з метою упередження контрабанди лісу-кругляка та забезпечення населення доступним ресурсом для опалення житла) (реєстр. № 9475 від 16.01.2019), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2027 року, встановити заборону на експорт деревини паливної у виглядi колод, полiн, сучків, хмизу, гiлок тощо (за кодом 4401100000 УКТЗЕД).

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття законопроекту дозволить дозволить подолати контрабанду лісу-кругляка, зберегти екологічну та економічну безпеку України, запобігти виснажливому використанню українських лісів, а також створить у довгостроковій перспективі необхідні умови для сталого розвитку лісового господарства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків. Водночас, Мінфін зауважує, що відповідно до зобов’язань, взятих Україною при вступі до СОТ, з дати набрання повноправного членства у СОТ Україна повинна скасувати та не запроваджувати кількісні обмеження на імпорт/експорт чи інші нетарифні заходи, такі як ліцензування, квотування, заборони, дозволи, вимоги попереднього санкціонування та інші обмеження з подібним ефектом, які не можуть бути виправдані згідно з положеннями Угоди СОТ.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» щодо запровадження мораторію на експорт дров паливних з метою упередження контрабанди лісу-кругляка та забезпечення населення доступним ресурсом для опалення житла) (реєстр. № 9475 від 16.01.2019), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (реєстр. № 9494 від 22.01.2019), внесений народним депутатом України Білоцерковцем Д.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі – Закон) з метою удосконалення застосування понять та усунення правової колізії при застосуванні норм Закону на практиці (зокрема, передбачається застосування поняття «органи приватизації» замість термінів «державні органи приватизації» та «органи приватизації територіальних громад», поняття «відповідний бюджет» – замість терміну «державний бюджет»).

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту призведе до зміцнення матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування, дасть змогу уніфікувати та оптимізувати законодавство з питань приватизації, удосконалити механізми та процедури приватизації, прискорити процеси приватизації, підвищити економічну ефективність продажу об’єктів та збільшити надходження до державного бюджету.

Серед іншого законопроектом пропонується доповнити статтю 18 Закону положенням, згідно з яким орендар одержує право на викуп орендованого майна (єдиного майнового комплексу, будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за умови належного виконання умов договору оренди за ціною, визначеною за результатами незалежної оцінки орендованого майна, якщо за час дії договору оренди орендарем сплачено орендних платежів на суму не менше ніж 25% ринкової вартості майна, визначеної суб’єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» (із змінами) орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств встановлюються на рівні від 10 до 25% від вартості об’єкта оренди.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що внаслідок застосування вищезазначеного положення законопроекту орендар лише за рік оренди зможе одержати право на викуп об’єкта оренди, та вважає, що реалізація законопроекту може вплинути на зменшення надходжень від орендної плати за державне майно.

Однак суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (реєстр. № 9494 від 22.01.2019), внесений народним депутатом України Білоцерковцем Д.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо надходжень від орендної плати за користування державним майном та/або збільшення надходжень місцевих бюджетів від приватизації комунального майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення державної підтримки розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами (реєстр. № 9495 від 22.01.2019), поданий народним депутатом України Сисоєнко І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і «Про захист прав споживачів», згідно з якими передбачається виключити обов’язок використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування і здійснюють реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту дозволить, зокрема, забезпечити стабілізацію цінової політики на лікарські засоби в умовах росту економічної конкуренції між аптечними мережами та малим підприємництвом і створити передумови для подальшого росту кількості аптечних закладів у сільській місцевості.

Слід відмітити, що вищезгадана обов’язковість застосування РРО при продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення запроваджена з 2019 року згідно із Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету. Разом з тим, Мінфін зауважує, що запровадження запропонованих законопроектом змін не сприятиме зменшенню обсягів тіньового обігу як лікарських засобів, так і виробів медичного призначення через відсутність дієвого механізму контролю фактів продажу таких товарів, а також обсягів їх реалізації та реальних об’ємів виручки за проданий товар.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення державної підтримки розвитку малого підприємництва на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами (реєстр. № 9495 від 22.01.2019), поданий народним депутатом України Сисоєнко І.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив на показники бюджету

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.48. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей процедури публічних закупівель під час дії правового режиму воєнного стану (реєстр. № 9460 від 03.01.2019), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом запропоновано, зокрема, доповнення частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» новим пунктом 3-1 щодо запровадження застосування переговорної процедури закупівлі як виняток у разі нагальної потреби у здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях замовниками, визначеними у частині першій статті 2 Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» (абзаци другий і третій підпункт 1 пункту 1 розділу І законопроекту).

Поряд з тим, законопроектом передбачено доповнення частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо надання можливості для зміни істотних умов договору про закупівлю (після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі), у зв’язку з необхідністю забезпечення потреб оборони під час дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, а саме: обсяг закупівлі, сума договору, строк дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг (підпункт 2 пункту 1 розділу І законопроекту).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, у разі прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.

Окремо слід зауважити, що запропоновані доповнення до частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» потребують уточнення з урахуванням вимог частини першої статті 23 (згідно з якою будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет) та частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України (згідно з якою розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років), на що також звертає увагу Мінфін.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей процедури публічних закупівель під час дії правового режиму воєнного стану (реєстр. № 9460 від 03.01.2019 р.), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань економічної політики при доопрацюванні законопроекту підпункт 2 пункту 1 розділу І законопроекту (щодо доповнення частини четвертої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі») уточнити з урахуванням вимог частини першої статті 23 та частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики

Голосували: «за» - одноголосно.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Державного підприємства «Дороги Харківщини» Турченка І.В. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Харківської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 12.02.2019 р. № 01-35/1170).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Харківської обласної державної адміністрації від 12.02.2019 р.
№ 01-35/1170 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Харківської області за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 80 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення,

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі - субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Харківської області передбачено субвенцію у сумі 818 648,2 тис. гривень.

У затвердженому Харківською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції за 93 об’єктами на суму 498 500 тис. грн (60,9% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

будівництво та реконструкція автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 58 000 тис. грн (1 об’єкт);

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 60 500 тис. грн (5 об’єктів);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 372 000 тис. грн (86 об’єктів);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 8 000 тис. грн (1 об’єкт).

Крім того, у надісланих Харківської облдержадміністрації супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (818,6 млн грн):

на роботи (капітальний ремонт) щодо штучних споруд передбачено 68 500 тис. грн (з них на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 60 500 тис. грн, на вулицях і дорогах комунальної власності – 8 000 тис. грн), або 8,4% загального обсягу субвенції;

на роботи (капітальний ремонт) щодо вулиць і доріг комунальної власності передбачено 8 000 тис. грн, або 1% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 320 148,2 тис. грн, або 39,1% загального обсягу субвенції.

За інформацією Харківської облдержадміністрації (копія листа від 20.02.2019 р. № 01-35/1420 роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копія листа-погодження від 08.02.2019 року № 695/3/5.1-6-141/08 роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Харківською облдержадміністрацією, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Харківської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 656 185,2 тис. грн, використано – у сумі 645 975,3 тис. грн, або 98,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 10 209,9 тис. гривень.

За звітними даними у січні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Харківській області перераховано субвенцію у сумі 58 881,5 тис. грн і такі кошти не використовувалися. Таким чином, станом на 1 лютого 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 69 091,4 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., директор департаменту розвитку доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та директор Державного підприємства «Дороги Харківщини» Турченко І.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Харківській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Харківської облдержадміністрації від 12 лютого 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Харківської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 498 500 тис. грн, поданий листом Харківської обласної державної адміністрації від 12.02.2019 р. № 01-35/1170 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора департаменту житлово–комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломойця А.В. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Дніпропетровської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2019 р. № 24-679/0/2-19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2019 р.
№ 24-679/0/2-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році
(далі – Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Дніпропетровської області передбачено субвенцію у сумі 690 470,9 тис. гривень.

У затвердженому Дніпропетровською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції за 20 об’єктами на суму 580 470,9 тис. грн (84,1% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 442 470,9 тис. грн (16 об’єктів);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 138 000 тис. грн (4 об’єкти).

Крім того, у надісланих Дніпропетровської облдержадміністрації супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (690,5 млн грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 34 523,545 тис. грн (з них на капітальний ремонт штучних споруд – 28 423,545 тис. грн), або 82,3% загального обсягу субвенції;

на роботи (капітальний ремонт) щодо вулиць і доріг комунальної власності передбачено 138 000 тис. грн, або 20% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 110 000 тис. грн, або 15,9% загального обсягу субвенції.

За інформацією Дніпропетровської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копія листа-погодження від 15.02.2019 р. № 418/3/5.1-6 роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Дніпропетровською облдержадміністрацією, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 553 445 тис. грн, використано – у сумі 534 969,7 тис. грн, або 96,7%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 18 475,3 тис. гривень.

За звітними даними у січні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області перераховано субвенцію у сумі 49 662,3 тис. грн і ці кошти не використовувалися. Таким чином, станом на 1 лютого 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 68 137,6 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., директор департаменту розвитку доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та директор департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломоєць А.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Дніпропетровській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Дніпропетровської облдержадміністрації від 18 лютого 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Дніпропетровської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 580 470,9 тис. грн, поданий листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 18.02.2019 р.
№ 24-679/0/2-19 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Басана О.І. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Полтавської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 18.02.2019 р. № 01-18/850).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Полтавської обласної державної адміністрації від 18.02.2019 р.
№ 01-18/850 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році
(далі – Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Полтавської області передбачено субвенцію у сумі 802 909,5 тис. гривень.

У затвердженому Полтавською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції за 32 об’єктами на суму 632 909,5 тис. грн (78,8% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 80 000 тис. грн (10 об’єктів, з них 1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт);

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 512 909,5 тис. грн (21 об’єкт);

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 40 000 тис. грн (1 об’єкт).

Крім того, у надісланих Полтавської облдержадміністрації супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (802,9 млн грн):

на роботи (капітальний ремонт) щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 66 500 тис. грн, або 8,3% загального обсягу субвенції;

на роботи (поточний середній ремонт) щодо вулиць і доріг комунальної власності передбачено 40 000 тис. грн, або 5% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 170 000 тис. грн, або 21,2% загального обсягу субвенції.

За інформацією Полтавської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копія листа-погодження від 13.02.2019 р. № 394/1/5.1-2 роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Полтавською облдержадміністрацією, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за звітними даними у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Полтавської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 588 363,2 тис. грн, використано – у сумі 547 380,6 тис. грн, або 93%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 40 982,6 тис. гривень.

За звітними даними у січні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Полтавській області перераховано субвенцію у сумі 57 749,5 тис. грн, касові видатки за цей період становили 5 223,1 тис. грн, або 9% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 лютого 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 93 509 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., директор департаменту розвитку доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та директор Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Басан О.І.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Полтавській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Полтавської облдержадміністрації від 18 лютого 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Полтавської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 632 909,5 тис. грн, поданий листом Полтавської обласної державної адміністрації від 18.02.2019 р. № 01-18/850 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства соціальної політики України Іванкевича В.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 84-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 25.02.2019 р. № 3899/0/2-19/44 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 84-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики» на 50 тис. гривень;

встановлення таких видатків у сумі 50 тис. гривень для виконання судових рішень, що набрали законної сили, в частині стягнення фінансових зобов’язань на користь фізичних осіб.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень 2019 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 2501010 фактично проведено у обсязі 15,6 млн грн, що становить 6% уточненого річного плану (план зі змінами 261,8 млн грн) та 69,4% плану на звітний період.

Щодо зазначеного слід зауважити, що з огляду на вимоги бюджетного законодавства цільове спрямування бюджетних коштів визначається у законі про державний бюджет на відповідний рік шляхом визначення бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, зокрема, за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету (тобто, за бюджетними програмами).

За інформацією, наведеною у листі Міністерства соціальної політики України, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із необхідністю передбачення за окремою бюджетною програмою Мінсоцполітики видатків для відшкодування за рішенням суду на користь юридичних та фізичних осіб. При цьому, поінформовано про те, що з другої декади січня поточного року Казначейством України відповідно до пункту 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (зі змінами) (далі – Порядок), до забезпечення виконання рішення суду зупинено проведення платежів Міністерства (крім захищених статей видатків), що унеможливило проведення платежів за бюджетними програмами 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики», 2501090 «Створення і програмно-технічне забезпечення системи інформаційно-аналітичної підтримки, інформаційно-методичне забезпечення та виготовлення бланків посвідчень і нагрудних знаків для системи соціального захисту», 2501230 «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі» та 2501450 «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих оздоровчих таборах МДЦ «Артек» і ДЦ «Молода Гвардія».

Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 Порядку органи Казначейства України вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

В той же час, виходячи з положень пункту 25 Порядку, у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду, безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою, а заходи, передбачені Порядком, щодо виконання виконавчих документів застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

З урахуванням зазначеного, заходи щодо зупинення проведення платежів для забезпечення виконання судового рішення Казначейством України застосовуватимуться до нової бюджетної програми, відкритої на виконання розпорядження Уряду, що розглядається.

За поясненнями Мінсоцполітики встановлення нової бюджетної програми дозволить забезпечити безперебійне фінансове забезпечення бюджетних програм Міністерства.

Варто відмітити, що норма пункту 25 Порядку встановлена при внесенні змін до цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2018 № 205. Як наслідок, Урядом приймаються рішення щодо перерозподілу видатків державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів із відкриттям нової бюджетної програми для виконання судових рішень (у 2018 році було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.11.2018 № 913-р та від 18.12.2018 № 1004-р).

Водночас, необхідно звернути увагу, що відповідно до пункту 9 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету – в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства соціальної політики України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків, зокрема щодо запропонованого обсягу змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Амельченко В.В., Мельник С.І., Пинзеник В.М., Кривенко В.М., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра фінансів України Гелетій Ю.І. та Державний секретар Міністерства соціальної політики України Іванкевич В.В.

Заступник Міністра фінансів України Гелетій Ю.І. не висловив заперечень щодо питання, яке розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію, враховуючи прийняття Урядом розпорядження від 20 лютого 2019 року за номером 84-р, погодити встановлений перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зауважив, що відкриття нової бюджетної програми в середині року суперечить частині десятій статті 23 Бюджетного кодексу України. На підтримку позиції Рахункової палати висловились також народні депутати Мельник С.І., Пинзеник В.М., Кривенко В.М.

Зважаючи на хід обговорення цього питання, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену народним депутатом Матвієнком А.С. пропозицію про перенесення розгляду даного питання на чергове засідання Комітету, додатково розглянувши його на засіданні профільного підкомітету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу деяких видатків, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік, та розподілу обсягу субвенції з державного бюджету на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2019 році (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 129). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки (далі – МОН) від 27.02.2019 р. № 1/10-623 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків МОН на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету та розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами
(далі – субвенція) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 129 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2019 році» (далі – постанова КМУ № 129).

Відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) перерозподіл видатків державного бюджету, включаючи резервний фонд бюджету, додаткові дотації та субвенції (з урахуванням частини шостої статті 102 та частини шостої статті 108 Кодексу), збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок щодо здійснення таких перерозподілів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Кодексу, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом передбачено видатки за бюджетною програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» у сумі 504 458,3 тис. грн, у т.ч. видатки споживання – у сумі 302 336,2 тис. грн, видатки розвитку – у сумі 202 122,1 тис. гривень. При цьому у додатку № 7 до Закону між місцевими бюджетами розподілено субвенцію лише у сумі 353 321,2 тис. грн, відповідно не розподілено 151 137,1 тис. гривень.

Постановою КМУ № 129 передбачено:

1) згідно з пунктом 1 та додатком 1 – здійснити перерозподіл деяких видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків розвитку за програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» на 50 052,5 тис. грн та збільшення обсягу видатків за програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів, забезпечення діяльності експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій» на 50 052,5 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 850 тис. грн, видатки розвитку – 49 202,5 тис. грн;

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» на 74 022,4 тис. грн та збільшення обсягу видатків розвитку за такою програмою на 74 022,4 тис. грн;

2) згідно з пунктом 2 та додатком 2 – здійснити розподіл обсягу субвенції між обласними бюджетами всіх областей та бюджетом міста Києва у загальній сумі 101 084,6 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 24 090 тис. грн, видатки розвитку – 76 994,6 тис. грн;

3) згідно з пунктом 3 – затвердити Порядок використання у 2019 році коштів, передбачених у державному бюджеті на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (за програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів, забезпечення діяльності експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій»);

4) згідно з пунктом 4 – внести зміни до Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 р. № 88.

Згідно із частиною другою статті 103-3 Кодексу з 1 січня 2019 року за рахунок субвенції здійснюються видатки на:

1) оплату праці фахівців (перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України) на основі укладених цивільно-правових договорів за:

проведення (надання) психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) відповідно до індивідуальних програм розвитку для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів);

надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг із забезпечення освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти, вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації державної та комунальної власності;

2) придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку (типовий перелік яких затверджується МОН), що дають змогу опанувати навчальну програму, для осіб з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів дошкільної та загальної середньої освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів), закладів позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти, вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації державної та комунальної власності;

3) оснащення кабінетів та/або ресурсних кімнат у відповідних закладах освіти та інклюзивно-ресурсних центрах для надання психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг особам з особливими освітніми потребами (придбання методичного, навчального та програмного забезпечення, предметів, матеріалів і обладнання, у тому числі довгострокового користування).

Виходячи із зазначеного, відповідно до інформації МОН (яка є додатком до звернення МОН і копія якої роздана народним депутатам України – членам Комітету), здійснено розподіл субвенції у розмірі 101 084,6 тис. грн таким чином:

на оплату за проведення корекційно-розвиткових занять і придбання спеціальних засобів корекції для вихованців інклюзивних груп закладів дошкільної освіти у сумі 37 230 тис. грн (кількість вихованців інклюзивних груп – 2190 по 17 тис. грн), у тому числі на видатки споживання – 24 090 тис. грн (по 11 тис. грн), видатки розвитку – 13 140 тис. грн (по 6 тис. грн);

на придбання спеціальних засобів корекції для здобувачів професійної (професійно-технічної) у спеціальних групах (видатки розвитку) – 24 854,6 тис. грн (кількість здобувачів – 1951 по 12,7 тис. грн);

на оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів, які утворені (або планується утворити у 2019 році) та які не отримали кошти на оснащення кабінетів у 2018 році, – 39 000 тис. грн (195 інклюзивно-ресурсних центрів по 200 тис. грн).

Поряд з тим, враховуючи вимоги статті 103-3 Кодексу Постановою КМУ № 129 внесені відповідні зміни до Порядку та умов надання субвенції, зокрема, щодо:

уточнення видів видатків, які здійснюються за рахунок субвенції;

підвищення оплати праці фахівців за проведення (надання) психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових занять (послуг);

визначення переліку фахівців, які проводять (надають) психологічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги);

збереження залишків коштів за субвенцією на кінець бюджетного періоду на рахунках місцевих бюджетів і використання у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції /згідно з частиною четвертою статті 103-3 Кодексу/;

встановлення нової форми подання інформації про використання субвенції.

Разом з тим, згідно із пунктом 4 Порядку та умов надання субвенції (із змінами згідно з Постановою КМУ № 129) у разі необхідності закупівлі малоцінних необоротних матеріальних активів під час придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку для осіб з особливими освітніми потребами та методичного, навчального, програмного забезпечення, предметів, матеріалів і обладнання для оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів кошти, визначені розподілом субвенції як видатки розвитку, можуть спрямовуватися на видатки споживання. Виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Крім того, за інформацією МОН постановою КМУ № 129 шляхом перерозподілу видатків МОН зменшено субвенцію на 50 052,5 тис. грн та на цю суму збільшено видатки за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів, забезпечення діяльності експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій» з метою здійснення централізованої закупівлі 200 наборів методик для проведення комплексної оцінки (діагностики) розвитку дітей з особливими освітніми потребами, якими будуть оснащені усі інклюзивно-ресурсні центри (28 030 тис. грн), оплати за виконання бюджетних зобов’язань 2018 року із закупівлі таких наборів (21 022,5 тис. грн), обслуговування систематизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів (1 000 тис. грн), а також затверджено порядок використання таких коштів.

Інших розрахунків і належних обґрунтувань щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та здійсненого перерозподілу видатків, що вимагається згідно із затвердженим постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 18 (зі змінами) Порядком, не надано.

Окремо слід зауважити, що при оформленні постанови КМУ № 129 не у повній мірі дотримано вимоги нормотворчої техніки щодо оформлення документів з бюджетних питань, зокрема:

виникають питання щодо доцільності приведення у пункті 1 постанови посилання на частину шосту статті 108 Кодексу та додатку 1, оскільки у додатку № 7 до Закону здійснено розподіл субвенції між місцевими бюджетами без виокремлення видатків споживання і видатків розвитку;

у додатках 1 і 2 до постанови назва місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці (код 260000000000) «Міський бюджет м. Києва» потребує приведення у відповідність до назви такого бюджету, визначеної у додатках № 6 та № 7 до Закону, а саме «Бюджет м. Києва».

Довідково: на 2018 рік субвенцію затверджено у сумі 504 458,3 тис. грн, уточнений обсяг субвенції з урахуванням перерозподілу видатків – 280 764,2 тис. грн, з яких за звітними даними Казначейства за 2018 рік використано 250 114,4 тис. грн, або 89,1%. Згідно із звітом Казначейства виконання видатків державного бюджету за програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» становило у 2018 році 803 095,9 тис. грн, або 88,7% плану на рік з урахуванням внесених змін (905 168,9 тис. грн), у т.ч. за загальним фондом – 798 997,1 тис. грн, або 88,9% плану на рік з урахуванням внесених змін (898 733,5 тис. грн), спеціальним фондом – 4 098,8 тис. грн, або 63,7% плану на рік з урахуванням внесених змін (6 435,4 тис. грн).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Куліченко І.І. та заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо перерозподілу видатків та розподілу субвенції, що розглядаються.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету, передбачених МОН, та розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до постанови КМУ № 129 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 129:

1) перерозподілу деяких видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків розвитку за програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» на 50 052,5 тис. гривень та збільшення обсягу видатків за програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів, забезпечення діяльності експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій» на 50 052,5 тис. гривень, у тому числі видатки споживання – 850 тис. гривень, видатки розвитку – 49 202,5 тис. гривень;

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 2211220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» на 74 022,4 тис. гривень та збільшення обсягу видатків розвитку за такою програмою на 74 022,4 тис. гривень;

2) розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами загалом в обсязі 101 084,6 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2019 році (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 130). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 27.02.2019 р. № 1/10-624 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2019 році
(далі – субвенція) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 130 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2019 році» (далі – Постанова КМУ № 130).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних витрат МОН за загальним фондом передбачено видатки за бюджетною програмою 2211230 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у сумі 1 215 000 тис. грн, у т.ч. видатки розвитку – 950 000 тис. грн, видатки споживання – 265 000 тис. грн, без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

На виконання частини другої статті 97 Кодексу Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок та умови надання субвенції (згідно з Постановою КМУ від 04.04.2018 р. № 237).

Відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу, виходячи з встановлених Законом бюджетних призначень і визначених Порядку та умов надання субвенції, у додатку до Постанови Уряду № 130 здійснено розподіл обсягу субвенції між місцевими бюджетами (обласними бюджетами та бюджетом м. Києва) у загальній сумі 1 215 000 тис. грн таким чином:

1) видатки розвитку у сумі 950 000 тис. грн спрямовуються на закупівлю дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, мультимедійного контенту для початкових класів.

За інформацією МОН та згідно з пунктом 13 Порядку та умов надання субвенції (із змінами згідно з Постановою КМУ № 130) при розподілі зазначеного обсягу субвенції між місцевими бюджетами враховано такі критерії:

35% загального обсягу (332 500 тис. грн) спрямовується на закупівлю музичних інструментів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів (розподіл таких коштів між місцевими бюджетами здійснено пропорційно кількості початкових шкіл);

40% загального обсягу (380 000 тис. грн) спрямовується на закупівлю сучасних меблів для початкових класів (розподіл таких коштів між місцевими бюджетами здійснено пропорційно кількості учнів 1-4 класів у початкових школах);

25% загального обсягу (237 500 тис. грн) спрямовується на закупівлю дидактичних матеріалів для учнів початкових класів (розподіл таких коштів між місцевими бюджетами здійснено пропорційно кількості класів у початкових школах).

Водночас згідно з пунктом 4 Порядку та умов надання субвенції (із змінами згідно з Постановою КМУ № 130) закупівля дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, мультимедійного контенту для закладів загальної середньої освіти та їх доставка здійснюється на засадах співфінансування:

для закладів, розташованих у містах обласного значення, не більш як 70% – за рахунок субвенції та не менш як 30% – за рахунок коштів місцевих бюджетів;

для закладів, розташованих у районах та в об’єднаних територіальних громадах, не більш як 90% – за рахунок субвенції та не менш як 10% – за рахунок коштів місцевих бюджетів;

для закладів, розташованих в селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, не більш як 95% – за рахунок субвенції та не менш як 5% – за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Поряд з тим, для закладів загальної середньої освіти, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок обласного бюджету, закупівля вказаних товарів та їх доставка здійснюється лише за рахунок субвенції;

2) видатки споживання у сумі 265 000 тис. грн спрямовуються на підготовку тренерів-педагогів, супервізорів, проведення супервізії та підвищення кваліфікації педагогічних працівників (а саме директорів, заступників директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи у початковій школі (або структурному підрозділі іншого закладу освіти, що забезпечує початкову освіту), директорів, заступників директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, вчителів закладів загальної середньої освіти, які є учасниками експерименту із запровадження проекту Державного стандарту початкової освіти, інтегрованого курсу природничих дисциплін, електронних підручників, вчителів початкової школи, асистентів вчителів закладів загальної середньої освіти з інклюзивним та інтегрованим навчанням, вчителів класів (груп), в яких діти навчаються мовами національних меншин, вчителів іноземних мов, які навчатимуть учнів початкової школи, фахівців інклюзивно-ресурсних центрів, а також вчителів, які забезпечують здобуття учнями 5-11 (12) класів загальної середньої освіти, – на підвищення кваліфікації яких з вказаного обсягу спрямовується 100 000 тис. грн).

За інформацією МОН розподіл таких коштів між місцевими бюджетами здійснено пропорційно кількості осіб, що мають підвищити кваліфікацію.

Відповідно до пункту 13 Порядку та умов надання субвенції (із змінами згідно з Постановою КМУ № 130) за рахунок зазначеного обсягу субвенції здійснюється оплата таких видатків:

а) не менше 60% обсягу коштів (обласні бюджети) – оплата праці тренерів, тренерів-педагогів, супервізорів, працівників закладів післядипломної педагогічної освіти комунальної власності, які залучені до підвищення кваліфікації вчителів класів (груп), в яких діти навчаються мовами національних меншин; оплата (у разі потреби) проживання, харчування та проїзду в обидві сторони таких осіб;

б) не менше 30% обсягу коштів (обласні бюджети) – придбання предметів та матеріалів, тиражування матеріалів для забезпечення здійснення закладами післядипломної педагогічної освіти заходів з підвищення кваліфікації: для впровадження нових методик відповідно до Концепції «Нова українська школа», вчителів класів (груп), в яких діти навчаються мовами національних меншин; підготовка, видання та тиражування, придбання навчальних матеріалів для: початкових класів закладів загальної середньої освіти згідно з Державним стандартом початкової освіти та нових методик відповідно до Концепції «Нова українська школа», класів (груп), в яких діти навчаються мовами національних меншин;

в) не більше 10% обсягу коштів – здійснення (у разі потреби) витрат на відрядження для підвищення кваліфікації відповідних педагогічних працівників.

Вищезазначені критерії мають застосовувати обласні державні адміністрації при розподілі субвенції між обласним бюджетом, бюджетами районів, міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад. Інформація МОН щодо здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами за вищезазначеними критеріями роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Інших обґрунтувань щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами до Комітету не надано.

Окремо слід звернути увагу, що згідно із пунктом 5 Постанови КМУ від 04.04.2018 р. № 237 (із змінами згідно з Постановою КМУ № 130) у разі необхідності закупівлі малоцінних необоротних матеріальних активів під час придбання дидактичних матеріалів, музичних інструментів, сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, мультимедійного контенту для учнів початкових класів, що навчаються за новими методиками відповідно до Концепції «Нова українська школа», схваленої розпорядженням КМУ від 14.12.2016 р. № 988-р, кошти, визначені розподілом субвенції як видатки розвитку, можуть спрямовуватися на видатки споживання. Виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів (згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями).

Довідково: на 2018 рік субвенцію затверджено у сумі 1 369 086,8 тис. грн, уточнений обсяг субвенції з урахуванням перерозподілу видатків – 1 140 589,3 тис. грн, з яких за звітними даними Казначейства за 2018 рік використано 1 083 318,2 тис. грн, або 95%.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Куліченко І.І., Мельник С.І., Дубневич Б.В. та заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо розподілу субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до постанови КМУ № 130 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у загальній сумі 1 215 000 тис. гривень (у т.ч. видатки розвитку – 950 000 тис. грн, видатки споживання – 265 000 тис. грн) згідно з пунктом 1 та додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 130.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Гелетія Ю.І. щодо звіту про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2018 році.

Відмітили:

На виконання частини першої статті 228 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України 13 лютого 2019 року подав на розгляд Верховної Ради України Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2018 році (далі – Звіт Уряду).

Головою Верховної Ради України доручено відповідальному Комітету з питань економічної політики та іншим комітетам Верховної Ради України розглянути дане питання.

Для представлення Звіту Уряду на засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі– Комітет) було запрошено Міністра фінансів України, який в Уряді є відповідальним за забезпечення взаємодії Кабінету Міністрів України з Комітетом.

Електронну версію Звіту Уряду та презентації Прем’єр-міністра України Гройсмана В.Б. щодо Звіту Уряду, представленого і затвердженого 13.02.2019 р. на засіданні Кабінету Міністрів України, було попередньо 21.02.2019 р. надіслано на електронну пошту народним депутатам України – членам Комітету, а також на засіданні Комітету роздано копію зазначеної презентації.

На початку розгляду питання відмічено, що виходячи з предметів відання Комітету Звіт Уряду має аналізуватися Комітетом, насамперед, в контексті реалізації бюджетної політики та забезпечення бюджетного процесу.

З цього приводу варто звернути увагу, що продовжуючи позитивну практику дотримання регламентних строків, законопроект про Державний бюджет України на 2019 рік був своєчасно поданий Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України та з урахуванням Бюджетних висновків доопрацюваний до другого читання, що у свою чергу сприяло схваленню Верховною Радою України відповідного закону у встановлені Регламентом Верховної Ради України строки /до 1 грудня/, а саме – 23 листопада 2018 року. За часи незалежності України це є рекордним строком своєчасного прийняття такого документу.

Окремо зазначено, що у грудні 2018 року Верховна Рада України прийняла ініційовані Урядом зміни до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування. Наразі Кабінет Міністрів України має вжити необхідні заходи для належної практичної реалізації таких новацій. Бюджетна декларація на 2020-2022 роки (яка має бути схвалена не пізніше 1 червня 2019 року) стане найближчим іспитом для Уряду і Мінфіну на спроможність, якість і реалістичність середньострокового бюджетного планування.

Щодо оцінки виконання державного бюджету за 2018 рік слід зауважити, що статтями 161-162 Регламенту Верховної Ради України визначена окрема процедура розгляду річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України. Кабінет Міністрів України повинен не пізніше 1 квітня 2019 року подати такий звіт і тоді Комітет з урахуванням висновків Рахункової палати матиме можливість ґрунтовно його опрацювати та надати свої пропозиції. Тому на даний час передчасно робити остаточні висновки щодо виконання державного бюджету за минулий рік.

Заступник Міністра фінансів України Гелетій Ю.І. (який на час розгляду Комітетом даного питання виконував обов’язки Міністра фінансів України) представив на засіданні Комітету Звіт Уряду, окресливши в першу чергу результати діяльності Мінфіну щодо реалізації бюджетної, податкової, митної та фінансової політики у 2018 році, включаючи виконання державного бюджету.

В обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Кривенко В.М., Амельченко В.В., Мельник С.І., Шкварилюк В.В. та заступник Міністра фінансів України Гелетій Ю.І.

За пропозицією народного депутата України Амельченка В.В. Голова Комітету Павелко А.В. запропонував Комітету заслухану інформацію щодо Звіту Уряду взяти до відома, що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Завершуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Павелко А.В. запропонував членам Комітету за наявності пропозицій щодо Звіту Уряду подати їх письмово до секретаріату Комітету не пізніше п’ятниці, 1 березня 2019 року, для подальшого направлення до Кабінету Міністрів України та Комітету з питань економічної політики.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Гелетія Ю.І. щодо звіту про хід і результати виконання програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2018 році взяти до відома.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 1, «утрималися» - 0, «не голосували» - 1.

5. Різне. Про відзначення державними нагородами та нагородами Верховної Ради України.

Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету щодо проведеного аналізу роботи всіх комітетів Верховної Ради України впродовж першої – дев’ятої сесій на основі наданої Головним організаційним управлінням Апарату Верховної Ради України інформації (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Зокрема, за основними показниками Комітет з питань бюджету є першим по кількості проведених засідань (164), у тому числі виїзних (31), та розглянутих на засіданнях Комітету питань (7018). Комітет є серед лідерів щодо поданих відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України висновків на законопроекти (5775).

Голова Комітету висловив вдячність за плідну роботу і надав слово першому заступнику Голови Комітету Амельченку В.В.

Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. у своєму виступі звернув увагу на проведену Комітетом значну роботу із забезпечення прийняття законів про Державний бюджет України на останні п’ять років та змін до них, низки законів щодо змін до Бюджетного кодексу України, спрямованих на здійснення реформи децентралізації влади, оптимізації видатків бюджету та удосконалення бюджетних процедур, запровадження середньострокового бюджетного планування, нової редакції Закону України «Про Рахункову палату», щорічного опрацювання і підготовки питань щодо звітів Уряду про виконання законів про Державний бюджет України, Основних напрямів бюджетної політики, а також здійснення контрольних заходів в процесі виконання бюджету, та запропонував звернутися від імені Комітету до Голови Верховної Ради України про порушення клопотання щодо нагородження народних депутатів України – членів Комітету державними нагородами, а також порушити клопотання перед керівництвом Апарату Верховної Ради України про відзначення окремих працівників секретаріату Комітету.

Голова Комітету Павелко А.В. підтримав цю ініціативу та запропонував доручити першому заступнику Голови Комітету Амельченку В.В. узагальнити відповідні пропозиції, погодити їх з Головою Комітету та направити їх за належністю Голові Верховної Ради України та Першому заступнику Керівника Апарату Верховної Ради України.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №167 від 27.02.2019

“Протоколи 8 скликання”

Верховна Рада України IX скликання

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №177 від 10.07.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №176 від 19.06.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №175 від 06.06.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №174 від 28.05.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №173 від 15.05.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №172 від 24.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №171 від 11.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №170 від 10.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №169 від 20.03.2019

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти