ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №44 від 01.07.2020

Опубліковано 08 липня 2020, о 15:21

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №44 від 1 липня 2020 року

15 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Засідання фактично розпочалося о 16 год. 00 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народних депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Гончаренко О.О., Лунченко В.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Король Л.М., Криволап М.К., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Новацька О.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та інших присутніх на засіданні осіб:

Народний депутат України Андрійович З.М.

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Першина О.В. – заступник директора Департаменту міжнародних фінансових проектів;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Міністерства охорони здоров’я України

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

Абрамовський Р.Р. – Міністр;

від Міністерства енергетики та захисту довкілля України

Бойко Ю.М. – заступник Міністра енергетики та захисту довкілля України;

Пержинська С.Л. – в.о. державного секретаря Міністерства енергетики України;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кубраков О.М. – Голова;

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності – головний бухгалтер Державного агентства автомобільних доріг України;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – виконавчий директор;

від Апарату Верховної Ради України

Штучний В.В. – Керівник.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету та розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» у 2020 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2020 р. № 731-р).

3. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження механізму надання державних гарантій на портфельній основі та врегулювання порядку сплати податкового боргу (реєстр. № 3598 від 04.06.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України.

4. Про проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3659 від 15.06.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

5. Про проект Закону України про внесення зміни до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо терміну дії обмежень при нарахуванні заробітної плати (реєстр. № 3708 від 19.06.2020), внесений народними депутатами України Костіним А.Є., Новіковим М.М. та іншими.

6. Про проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо фінансового забезпечення проведення виборів (реєстр. № 3712 від 22.06.2020 р.), внесений народними депутатами України Забуранною Л.В., Корнієнком О.С., та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо фінансування проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (реєстр. № 3712-1 від 22.06.2020 р.), внесений народним депутатом України Лозинським Р.М.

7. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи (реєстр. № 3614 від 09.06.2020 р.), внесений народними депутатами України Андрійович З.М., Третьяковою Г.М. та іншими.

8. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3664 від 15.06.2020 р.), внесений народними депутатами України Бондаренком О.В., Криворучкіною О.В. та іншими.

9. Про погодження виділення Державному агентству автомобільних доріг України коштів із фонду COVID-19 для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування (постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 № 539) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М./.

10. Різне.

Щодо звернення народного депутата України Заремського М.В. з приводу додаткових коштів на заходи з ліквідації наслідків стихії в Чернівецькій області.

Щодо звернення народних депутатів України Урбанського А.І., Кіссе А.І.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг"" (реєстр. № 3494 від 15.05.2020, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.2. Проект Закону України ""Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об'єктів нерухомості та прозорості реалізації майна"" (реєстр. № 3565 від 29.05.2020, народні депутати України Заблоцький М.Б., Железняк Я.І.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (реєстр. № 3393 від 24.04.2020, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки громадян, територіальних громад, малого та середнього бізнесу під час запровадження карантинних заходів" (реєстр. № 3263 від 25.03.2020, народний депутат України Андрійович З.М.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення контрольної функції комітету та підготовки об'єктів приватизації" (реєстр. № 3552 від 28.05.2020, народні депутати України Мовчан О.В., Кицак Б.В., Наталуха Д.А., Підласа Р.А., Рущишин Я.І., Тарута С.О.);

1.1.6. Проект Закону України "Про медіацію" (реєстр. № 3504 від 19.05.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 19 Закону України "Про Державну прикордонну службу України" щодо отримання інформації про осіб, які перетинали державний кордон України" (реєстр. № 3555 від 28.05.2020. Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України"" (реєстр. № 3403 від 28.04.2020, народні депутати України Кожем'якін А.А., Костюх А.В., Мокан В.І., Суркіс Г.М. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформ органів прокуратури"" (реєстр. № 3517 від 20.05.2020, народний депутат України Петруняк Є.В.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо забезпечення участі Громадської ради доброчесності у оцінюванні на відповідність займаній посаді судді" (реєстр. № 3534 від 25.05.2020, народний депутат України Загоруйко А.Л.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про державні лотереї в Україні"" (реєстр. № 2331 від 29.10.2019, народний депутат України Литвиненко С.А.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» щодо створення та функціонування вільних митних зон та митних складів" (реєстр. № 3406 від 29.04.2020, народні депутати України Горбенко Р.О., Єфімов М.В. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за постановлення суддею (суддями) неправосудного судового рішення судді" (реєстр. № 3500-1 від 02.06.2020, народні депутати України Новіков М.М., Костін А.Є., Дирдін М.Є. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 375 Кримінального кодексу України" (реєстр. № 3500-2 від 03.06.2020, народні депутати України Демченко С.О., Мамка Г.М.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 375 Кримінального кодексу України щодо умисного ухвалення завідомо незаконного та необґрунтованого рішення суду" (реєстр. № 3500-3 від 04.06.2020, народний депутат України Радіна А.О.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань встановлення справедливих соціальних гарантій для молоді (реєстр. № 3232 від 17.03.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

надати право сільським, селищним, міським радам та радам об’єднаних територіальних громад встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів або звільняти від сплати податків окремих фізичних осіб – підприємців, які належать до категорії молодих громадян (молоді);

надати право підприємствам, установам та організаціям звільняти від оподаткування податком на прибуток підприємств кошти, внесені на будівництво і придбання жилих будинків і квартир, оплату вступних пайових внесків при вступі до молодіжних житлових комплексів, житлово-будівельних кооперативів, а також на обзаведення домашнім господарством, для працюючих на цих підприємствах, в установах та організаціях молодих громадян (молоді) на умовах повної зайнятості;

встановити, що прибуток підприємств, у яких від 30% до 60% від загальної чисельності працівників, працюючих на умовах повної зайнятості, працюють молоді громадяни (молодь), оподатковується податком на прибуток підприємств із застосуванням коефіцієнта 0,5 до діючої ставки, а якщо таких працюючих понад 60% – із застосуванням коефіцієнта «0»;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку, дохід фізичної особи – підприємця, вартість житла, яке передається у власність платника податку безоплатно або із знижкою, у разі якщо такі платники податку є молодими громадянами (молоддю);

встановити, що для платників єдиного податку першої – третьої груп (фізичних осіб – підприємців), які належать до категорії молодих громадян (молоді), ставки податку визначається із застосуванням коефіцієнта «0».

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом того ж розробника «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту та встановлення справедливих соціальних гарантій для молоді» (реєстр. № 3231 від 17.03.2020), а відтак практика застосування законопроекту за реєстр. № 3232 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 3231.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів, зокрема, призведе до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. При цьому відмічено, що вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів в частині податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб буде залежати від обсягів доходів громадян та підприємств, які матимуть право скористатися пільгами в рамках встановлених законопроектом умов. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Поряд з тим, необхідно відмітити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, єдиний податок зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств зараховуються до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зазначає, що запропонований у законопроекті підхід щодо підтримки молоді призведе до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань встановлення справедливих соціальних гарантій для молоді (реєстр. № 3232 від 17.03.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору, доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 3293-1 від 15.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

тимчасово, з 1 квітня 2020 року на період, що закінчується останнім числом місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), у розмірі мінімальної заробітної плати, якщо місячна заробітна плата не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати;

продовжити до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, термін дії деяких тимчасових положень Податкового кодексу України /запроваджених Законом України від 17.03.2020 р. № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»/, зокрема, щодо: незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства; не нарахування пені; встановлення мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок; зупинення перебігу строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація запропонованого застосування неоподатковуваного доходу у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (у 2020 році – 4 723 грн) до суми нарахованої платникам податків місячної заробітної плати, що не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати (у 2020 році – 9 446 грн), призведе до втрат бюджетів усіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 4,7 млрд грн у розрахунку на місяць. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Окремо слід звернути увагу, що Законом України від 13.05.2020 р. № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» продовжено строки дії окремих пільг та адміністративних спрощень (зокрема, передбачених законопроектом) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 3293-1 від 15.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (щодо розташування технічних засобів телекомунікацій) (реєстр. № 3410 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Федієнком О.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити частину шосту статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» новим положенням, відповідно до якого відносини користування державним майном, комунальним майном та майном, що належить Автономній Республіці Крим, для доступу до інфраструктури об’єкта доступу для розташування технічних засобів телекомунікацій операторами, провайдерами телекомунікацій, що не передбачає оренду відповідного майна, регулюються Законом України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном до державного бюджету та його розбалансування, а оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Крім того, Мінфін зазначає, що для встановлення особливостей розташування технічних засобів телекомунікацій необхідно внести зміни до законів України «Про телекомунікації» та «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (щодо розташування технічних засобів телекомунікацій) (реєстр. № 3410 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Федієнком О.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо меценатства у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 3470 від 13.05.2020), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Величковичем М.Р., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

терміни «меценатство у фізичній культурі і спорті», «меценат спорту», «набувач меценатської допомоги», «кінцевий бенефіціар меценатської допомоги» вживати у значеннях, наведених в Законі України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті»;

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств здійснювати розрахунок податку без коригування фінансового результату до оподаткування на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій, якщо кошти, товари, роботи, послуги перераховуються (надаються) як меценатська допомога відповідно до Закону України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті»;

встановити особливості оподаткування податком на прибуток підприємств меценатства у спорті з урахуванням Закону України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті»;

дозволити платникам податку на доходи фізичних осіб включати до податкової знижки суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді меценатської допомоги набувачам меценатської допомоги або кінцевим бенефіціарам відповідно до Закону України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті»;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України товарів/послуг, що здійснюються на підставі та на виконання договору між меценатом спорту та набувачем меценатської допомоги та/або кінцевим бенефіціаром меценатської допомоги, а також ввезення на митну територію України майна як меценатської допомоги, наданої згідно із Законом України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті»;

не вважати об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, що були отримані у власність набувачами меценатської допомоги або кінцевими бенефіціарами у порядку та відповідно до Закону України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті».

Слід звернути увагу, що наразі у чинному законодавстві немає Закону України «Про меценатство у фізичній культурі і спорті». Разом з тим, цими ж авторами подано законопроект з аналогічною назвою «Про меценатство у фізичній культурі і спорті» (реєстр. № 3469 від 13.05.2020), який визначає основні правові, економічні, соціальні засади меценатства у спорті, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток та забезпечення сприятливих умов для меценатства у спорті. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 3470 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3469.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від: кількості фізичних осіб, які скористаються правом на податкову знижку, та обсягів коштів, які будуть сплачені у вигляді меценатської допомоги; суми коштів, вартості товарів, обсягів та вартості виконаних робіт і наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) платниками податку меценатської допомоги набувачам та кінцевим бенефіціарам такої допомоги; кількості та площі об’єктів нерухомості, які будуть отримані у власність у вигляді меценатської допомоги, місця знаходження таких об’єктів, факту встановлення на території громади, де знаходиться об’єкт нерухомості, податку на нерухоме майно та розміру ставки цього податку, встановленої органами місцевого самоврядування. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зазначає, що його реалізація може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо меценатства у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 3470 від 13.05.2020), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Величковичем М.Р., Крульком І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи /виходячи з розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3469/). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України щодо меценатства у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 3471 від 13.05.2020), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Величковичем М.Р., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається звільнити від оподаткування ввізним митом товари (за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту, а порядок ввезення та цільового використання зазначених товарів визначаються Кабінетом Міністрів України. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на товари походженням з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України.

Слід звернути увагу, що чинне законодавство не містить поняття «меценатська діяльність у сфері фізичної культури і спорту». Разом з тим, цими ж авторами подано законопроект з аналогічною назвою «Про меценатство у фізичній культурі і спорті» (реєстр. № 3469 від 13.05.2020), який визначає основні правові, економічні, соціальні засади меценатства у спорті, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток та забезпечення сприятливих умов для меценатства у спорті. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 3471 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3469.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування ввізним митом зазначених в законопроекті товарів може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків із зазначенням обсягів товарів, що будуть ввозитися для меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту. Крім того, Мінфін зазначає, що рішення стосовно доцільності зниження ставок ввізного мита на імпорт окремих товарів слід приймати за результатами оцінки впливу такого зменшення на розвиток вітчизняних галузей промисловості. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України щодо меценатства у фізичній культурі і спорті (реєстр. № 3471 від 13.05.2020), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Величковичем М.Р., Крульком І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита виходячи з розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3469). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо пільг зі сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на період вжиття невідкладних заходів у боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3538 від 26.05.2020), поданий народними депутатами України Нестеренком К.О., Поляковим А.Е. та Бородіним В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що тимчасово, з дня набрання чинності відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та використовуються ними в господарській діяльності, сплачується у розмірі 50%.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів місцевих бюджетів від плати за землю (у 2020 році – щонайменше 1,2 млрд грн щомісячно). Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Окремо слід звернути увагу, що Законом України від 13.05.2020 р. № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» органам місцевого самоврядування надано право у 2020 році приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок плати за землю та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо пільг зі сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на період вжиття невідкладних заходів у боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3538 від 26.05.2020), поданий народними депутатами України Нестеренком К.О., Поляковим А.Е. та Бородіним В.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від плати за землю). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення умов ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 3389 від 24.04.2020), поданий народними депутатами України Брагарем Є.В., Штепою C.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, протягом 180 календарних днів з дня набрання чинності відповідним законом (цією законодавчою ініціативою) не враховувати коефіцієнт віку при визначенні ставки акцизного податку з легкових та вантажних транспортних засобів, при цьому зазначене положення передбачається розповсюдити також на автомобілі, ввезенні до набрання чинності відповідним законом.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат з державного бюджету у 2020 році.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту, а саме скасування коефіцієнту віку при визначенні ставки акцизного податку з легкових та вантажних транспортних засобів, призведе до зменшення надходжень бюджету. Відмічено, що зміна ставок лише на легкові транспортні засоби, ввезені на митну територію України, може призвести до втрат бюджету з акцизного податку та ПДВ у сумі близько 3,5 млрд грн у розрахунку на півроку, виходячи з фактичних показників ввезення автомобілів за березень – серпень 2019 року.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення умов ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 3389 від 24.04.2020), поданий народними депутатами України Брагарем Є.В., Штепою C.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання оновлення рухомого складу автомобільних перевізників та інвестиційної привабливості підприємств транспорту (реєстр. № 3399 від 27.04.2020), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Лунченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року тимчасово, до 31 грудня 2025 року, надати право платнику податку за його заявою розстрочення (рівними частинами) сплати податку на додану вартість на термін не більше 36 календарних місяців (без нарахування процентів, пені та штрафів) при ввезенні на митну територію України з поміщенням в митний режим імпорту транспортних засобів, що класифікуються у товарних підкатегоріях 8701 20 10 00 (трактори колісні для напівпричепів нові (сідельні тягачі) та 8716 39 30 10 (напівпричепи бортові, напівпричепи-рефрижератори, напівпричепи-контейнеровози) нові згідно з УКТ ЗЕД.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що запропонована законодавча ініціатива сприятиме подальшому нарощуванню обсягів автомобільних перевезень вантажів, укріпленню позицій України на цьому ринку і дозволить досягти таких позитивних наслідків: забезпечити стабільне надходження коштів до бюджету від суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють перевезення вантажів; підвищити конкурентоспроможність українських перевізників на ринку міжнародних перевезень; створити додаткові робочі місця; забезпечити підтримку експортної спроможності економіки України.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження податку на додану вартість, що за експертною оцінкою становитиме 586,7 млн грн (сума ПДВ, сплачена за 2019 рік при ввезенні на митну територію України зазначених у законопроекті транспортних засобів) щороку протягом запропонованого у законопроекті періоду. Крім того, Мінфін зауважує, що запропоноване відстрочення може призвести до необхідності пошуку додаткових джерел фінансування для здійснення контролю за використанням таких товарів за призначенням, ускладнення системи адміністрування податків та збільшить можливості для зловживань і ухилень від сплати податків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання оновлення рухомого складу автомобільних перевізників та інвестиційної привабливості підприємств транспорту (реєстр. № 3399 від 27.04.2020), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Лунченком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість у середньостроковій перспективі, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних контролюючих органів залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, передбачених на функціонування цих органів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3470-1 від 18.05.2020), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Суркісом Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року пропонується, зокрема:

встановити особливості оподаткування податком на прибуток підприємств меценатської допомоги;

дозволити платникам податку на доходи фізичних осіб включати до податкової знижки суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді меценатської допомоги бенефіціарам відповідно відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» у розмірі, що не перевищує 12 розмірів прожиткового мінімуму, для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання товарів /крім підакцизних/ та послуг на митній території України, а також ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів /крім підакцизних/, звільнених від оподаткування ввізним митом, якщо такі товари надаються як меценатська допомога відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт»;

не вважати об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, що були отримані у власність бенефіціаром як меценатська допомога та використовуються у порядку відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт».

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним і похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту» (реєстр. № 3498), який визначає загальні засади меценатства у сфері спорту, а відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 3470-1 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3498.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від: кількості фізичних осіб, які скористаються правом на податкову знижку, та обсягів коштів, які будуть сплачені у вигляді меценатської допомоги; суми коштів, вартості товарів, обсягів та вартості виконаних робіт і наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) платниками податку як меценатська допомога неприбутковим організаціям та бенефіціарам такої допомоги; кількості та площі об’єктів нерухомості, які будуть отримані у власність у вигляді меценатської допомоги, місця знаходження таких об’єктів, факту встановлення на території громади, де знаходиться об’єкт нерухомості, податку на нерухоме майно та розміру ставки цього податку, встановленої органами місцевого самоврядування. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3470-1 від 18.05.2020), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Суркісом Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи /виходячи з розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3498/). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3470-2 від 26.05.2020), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року пропонується, зокрема:

терміни «меценатська діяльність у сфері спорту», «меценат спорту», «отримувач меценатської допомоги» вживати у значеннях, наведених в Законі України «Про фізичну культуру і спорт»;

встановити особливості оподаткування податком на прибуток підприємств меценатської допомоги;

дозволити платникам податку на доходи фізичних осіб включати до податкової знижки суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді меценатської допомоги отримувачам такої допомоги (або бенефіціарам) відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», у розмірі, що не перевищує 30% суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання товарів /крім підакцизних товарів/ та послуг на митній території України, а також ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів /крім підакцизних товарів та товарів, які виробляються в Україні і відповідають міжнародним стандартам/, звільнених від оподаткування ввізним митом, якщо такі товари надаються як меценатська допомога відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт»;

не вважати об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, що були отримані у власність отримувачем меценатської допомоги (або бенефіціаром) як меценатська допомога та використовуються відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт».

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним і похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту»
(реєстр. № 3498-1), який визначає загальні засади меценатства у сфері спорту, а відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр.
№ 3470-2 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3498-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від: кількості фізичних осіб, які скористаються правом на податкову знижку, та обсягів коштів, які будуть сплачені у вигляді меценатської допомоги; суми коштів, вартості товарів, обсягів та вартості виконаних робіт і наданих послуг, безоплатно перерахованих (наданих) платниками податку як меценатська допомога неприбутковим організаціям та отримувачам такої допомоги (або бенефіціарам); кількості та площі об’єктів нерухомості, які будуть отримані у власність у вигляді меценатської допомоги, місця знаходження таких об’єктів, факту встановлення на території громади, де знаходиться об’єкт нерухомості, податку на нерухоме майно та розміру ставки цього податку, встановленої органами місцевого самоврядування. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3470-2 від 26.05.2020), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Павлюком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи /виходячи з розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3498-1/). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3471-1 від 18.05.2020), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Суркісом Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2021 року звільнити від оподаткування ввізним митом товари (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту як меценатська допомога, надана відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД), а порядок та обсяги ввезення зазначених товарів визначаються Кабінетом Міністрів України. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на товари походженням з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним і похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту» (реєстр. № 3498), який визначає загальні засади меценатства у сфері спорту, а відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 3471-1 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3498.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування ввізним митом зазначених в законопроекті товарів може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо, оскільки розробниками не надано фінансово-економічних розрахунків із зазначенням обсягів товарів, що будуть ввозитися для меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту. Крім того, Мінфін зазначає, що рішення стосовно доцільності зниження ставок ввізного мита на імпорт окремих товарів слід приймати за результатами оцінки впливу такого зменшення на розвиток вітчизняних галузей промисловості. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3471-1 від 18.05.2020), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Суркісом Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита виходячи з розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3498). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3471-2 від 26.05.2020), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2021 року звільнити від оподаткування ввізним митом товари (крім підакцизних товарів та товарів, які виробляються в Україні і відповідають міжнародним стандартам), що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту як меценатська допомога, надана відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД), а порядок ввезення та цільового використання відповідних товарів визначаються Кабінетом Міністрів України. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на товари, якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним і похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту»
(реєстр. № 3498-1), який визначає загальні засади меценатства у сфері спорту, а відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр.
№ 3471-2 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3498-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування ввізним митом зазначених в законопроекті товарів може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо, оскільки розробниками не надано фінансово-економічних розрахунків із зазначенням обсягів товарів, що будуть ввозитися для меценатської діяльності у сфері фізичної культури і спорту. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3471-2 від 26.05.2020), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Павлюком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита виходячи з розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3498-1). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань удосконалення державного регулювання у галузі державної авіації України» (реєстр. № 3412 від 29.04.2020), поданий народним депутатом України Копитіним І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом з метою удосконалення державного регулювання діяльності державної авіації України пропонується створення у складі Міністерства оборони України (далі – Міноборони) урядового органу державного управління з питань державної авіації як незалежного органу у частині видання авіаційних правил державної авіації та проведення технічних розслідувань авіаційних подій та інцидентів з державними повітряними суднами України та іноземними державними повітряними суднами.

При цьому, законопроектом встановлено, що утворення вказаного урядового органу державного управління, призначення на посаду і звільнення з посади його керівника та затвердження положення про нього здійснює Президент України.

Таким чином, створення та функціонування нового урядового органу державного управління у складі Міноборони може потребувати додаткових видатків державного бюджету. Разом з тим, така законодавча ініціатива не узгоджується із чинним законодавством, зокрема законами України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади», якими не передбачено урядових органів державного управління у складі центральних органів виконавчої влади. Крім того, Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Кабінету Міністрів України доручено ліквідувати всі урядові органи в системі центральних органів виконавчої влади. Аналогічні зауваження висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту.

Доцільно зауважити, що на сьогодні у складі Міноборони функціонує уповноважений структурний підрозділ – Управління регулювання діяльності державної авіації України, створений відповідно до спільної директиви Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України від 01.07.2013 на виконання Повітряного кодексу України для реалізації державної політики в галузі державної авіації України /Положення про Управління регулювання діяльності державної авіації України затверджене наказом Міноборони від 27.04.2016 № 224 (зі змінами)/.

Поряд з цим, законопроектом пропонується покласти додаткові повноваження у сфері оборони на Кабінет Міністрів України в частині встановлення порядку державного регулювання у галузі державної авіації України та законодавчо визначити функцію Міноборони щодо здійснення державного регулювання у галузі державної авіації України через урядовий орган державного управління з питань державної авіації, що, у свою чергу, також може потребувати додаткових коштів державного бюджету.

Серед іншого, законопроектом шляхом доповнення частиною третьою положень статті 81 Повітряного кодексу України пропонується державні повітряні судна, розташовані на території України, незалежно від відомчої належності, форми власності і призначення, звільнити від плати за аеропортове обслуговування /використання аеропортів і аеродромів (злітно-посадкових майданчиків)/, а також надати їм право одержувати на безоплатній основі навігаційну, метеорологічну та іншу інформацію для забезпечення польотів, крім випадків, коли такі польоти здійснюються в рамках комерційної діяльності. При цьому вказана законодавча ініціатива стосується тих державних повітряних суден, що виконують польоти для виконання завдань із захисту територіальної цілісності і недоторканості України, охорони державного кордону України, проведення антитерористичної операції, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, забезпечення авіаційного пошуку і рятування та аеромедичної евакуації людей. Таким чином, реалізація вказаних положень законопроекту може призвести до втрат аеропортів і аеродромів у разі погіршення їх фінансово-економічного стану та відповідно до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів, що може зумовити необхідність передбачення додаткових коштів з державного бюджету для надання фінансової підтримки таким суб’єктам господарювання.

Варто зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також Мінфіном.

Загалом за висновком Мінфіну до цього законопроекту реалізація його положень може потребувати додаткових витрат державного бюджету на утворення та функціонування урядового органу державного управління з питань авіації у складі Міноборони, проте пропозицій щодо джерел покриття додаткових видатків державного бюджету суб’єктом законодавчої ініціативи не надано. Крім того, відмічається, що реалізація положень законопроекту може вплинути на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та потребувати внесення змін до нього.

Відтак, Мінфіном висловлено позицію щодо необхідності доопрацювання законопроекту з метою приведення його у відповідність із чинним законодавством.

Щодо терміну набрання чинності цього закону, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань удосконалення державного регулювання у галузі державної авіації України» (реєстр. № 3412 від 29.04.2020), поданий народним депутатом України Копитіним І.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету та може призвести до втрат надходжень державного і місцевих бюджетів у разі погіршення фінансово-економічного стану аеропортів при наданні послуг, визначених у законопроекті). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування вільних митних зон (реєстр. № 3405 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Горбенком Р.О., Єфімовим М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити особливості оподаткування товарів, що переміщуються через межі вільної митної зони, та надання послуг на території такої зони, включаючи звільнення від оподаткування податком на додану вартість і акцизним податком операцій з ввезення товарів на територію вільної митної зони та їх вивезення.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що:

реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету;

законопроектом додаткові пільги не вводяться, не змінюються умови діяльності (оскільки на сьогодні вільні митні зони сервісного та промислового типів, на стимулювання створення яких і спрямований цей законопроект, в Україні не створено);

прийняття законопроекту стимулюватиме створення вільних митних зон сервісного та промислового типів на територіях індустріальних парків, логістичних центрів, портів, суднобудівних підприємств, інших експортно орієнтованих підприємств, а це дасть змогу в середньостроковому періоді залучити додаткові інвестиції, створити нові виробництва та робочі місця, що призведе до збільшення обсягів виробництва промислової продукції, зростання надходження податків та зборів до цільових фондів, зменшить рівень безробіття і відповідних соціальних виплат.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджету у частині сплати митних платежів, а вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від обсягів переміщення товарів через межі вільної митної зони.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування вільних митних зон (реєстр. № 3405 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Горбенком Р.О., Єфімовим М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку, а також може у середньостроковій перспективі опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від сплати судового збору у зв’язку з оскарженням постанов у справах про адміністративні правопорушення (реєстр. № 3424 від 04.05.2020), поданий народними депутатами України Припутнем Д.С., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не справляється судовий збір за подання скарги (позови) щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме зменшенню фінансових витрат суб’єктів владних повноважень (насамперед Національної поліції), пов’язаних з обов’язком сплати судового збору під час подання апеляційних скарг на рішення адміністративних судів першої інстанції.

Cлід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету (за експертною оцінкою – у сумі понад 340 млн грн на рік, що становить 10% від загальної суми надходжень судового збору), а вартісна величина впливу буде залежати від кількості оскаржуваних постанов про адміністративні правопорушення.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що запропоноване розширення переліку пільг із сплати судового збору може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади, а також може призвести до зловживань своїми процесуальними правами шляхом безпідставних звернень до судів, зокрема у справах, які можуть бути вирішені без участі суду, та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на безкоштовність таких звернень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від сплати судового збору у зв’язку з оскарженням постанов у справах про адміністративні правопорушення (реєстр. № 3424 від 04.05.2020), поданий народними депутатами України Припутнем Д.С., Павлюком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, водночас може призвести до зменшення видатків бюджету на функціонування органів влади в частині витрат на сплату судового збору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій, реєстр. № 3242-1 від 08.04.2020, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про підвищення престижності шахтарської праці», «Про вищу освіту», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та встановити, що з 1 вересня 2020 року:

- розмір мінімальної академічної стипендії для осіб, що навчаються у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, не може бути меншим фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (довідково: за даними Міністерства соціальної політики фактичний розмір прожиткового мінімуму за травень 2020 року становив 3900,8 гривень, тобто розмір академічної стипендії мав би бути не меншим ніж 3900,8 гривень, на даний час встановлено відповідно 450 гривень, 890 гривень та 1300 гривень);

- розмір мінімальної соціальної стипендії для осіб, що навчаються у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та соціальної стипендії для студентів із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, шахтарям, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також дітям шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи, у розмірі 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (відповідно розмір мінімальної соціальної стипендії /за даними за травень п.р./ мав би бути не меншим ніж 5851,2 гривень, на даний час – 1180 гривень).

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України невідкладно подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення доходів та видатків у разі прийняття цього Закону.

Запропоновані законодавчою пропозицією положення потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень забезпечуватиметься шляхом перегляду доходної частини Державного бюджету України на 2020 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.

Водночас, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів реалізація положень законопроекту в частині встановлення підвищених розмірів стипендій потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів в обсязі понад 2,6 млрд грн (із розрахунку на 4 місяці).

Поряд з цим, Міністерства фінансів висловлює зауваження та застереження до положень законопроекту та загалом зазначає про його непідтримку.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій (реєстр. № 3242-1 від 08.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів на виплату соціальної та академічної стипендій студентам), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях)» (реєстр. № 3243 від 20.03.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується для осіб, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах і сільськогосподарських підприємствах (організаціях) за кожний рік страхового стажу додатково зараховувати по пів року до стажу, для визначення розміру пенсій.

Також для вищевказаних осіб, які працювали не менше, як 10 років для чоловіків та 7 років для жінок, пропонується встановити пенсію у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої відповідно до законодавства обчислюється пенсія, але не менш як два фактичні розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Набрання чинності відповідним законом, у разі його прийняття, запропоновано з 1 липня 2020 року.

Крім того, положення законопроекту передбачають здійснити перерахунок пенсій, призначених до 1 березня 2020 року, затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, а також доручається Кабінету Міністрів України подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення доходів та видатків для реалізації цього законопроекту.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки призведе до збільшення дефіциту Пенсійного Фонду України, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Так, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що додаткові видатки на його реалізацію становитимуть 266,6 млн грн на місяць або 1,6 млрд грн на шість місяців, які можуть бути покриті за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість на першому етапі збільшити надходження до державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного страхування у сумі 19,7 млрд грн на місяць та за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

Разом з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або реальних джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Міністерство фінансів України зауважує, що при наявності протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо підвищення пенсійного забезпечення, які потребуватимуть додаткових видатків, повинно здійснюватися з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Крім того, з позиції Міністерства фінансів України, запропоновані у законопроекті зміни не відповідають основним принципам загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, які передбачають рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру пенсій особам, які працювали в колгоспах, сільськогосподарських кооперативах, фермерських господарствах та сільськогосподарських підприємствах (організаціях)» (реєстр. № 3243 від 20.03.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до
статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо спрощення отримання допомоги по частковому безробіттю та збільшення строку за її зверненням» (реєстр. № 3422-1 від 15.05.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується збільшити з 30 до 90 днів строк, протягом якого роботодавець може звернутися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину з дня зупинення (скорочення) виробництва, а також скасувати необхідність подання роботодавцями довідки про сплату ЄСВ за останні шість місяців, необхідної для отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину

Реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги цьому Фонду, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Слід відмітити, що для здійснення Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд безробіття) виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до
статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308 було надано фінансову допомогу вказаному Фонду із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками у сумі 4,7 млрд грн на безповоротній основі.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) видатки фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 64,7 млрд грн, з яких на даний час відповідними рішеннями Уряду вже виділено 19 млрд грн за напрямами, визначеними статтею 28 Закону.

Отже, реалізація законодавчої ініціативи вимагатиме прийняття окремого рішення щодо виділення Фонду безробіття додаткових коштів із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Разом з тим, у разі здійснення Урядом розподілу коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками за визначеними напрямами в повному обсязі, прийняття законопроекту потребуватиме виділення додаткових коштів державного бюджету.

Крім того, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо спрощення отримання допомоги по частковому безробіттю та збільшення строку за її зверненням»(реєстр. № 3422-1 від 15.05.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (реєстр. № 3473 від 14.05.2020), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект передбачає доповнити Закон України «Про Державне бюро розслідувань», зокрема, положеннями щодо забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань (далі – ДБР) єдиним одностроєм, який отримуватимуть безоплатно, та надати право зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби особам рядового і начальницького складу ДБР, перелік яких затверджує Директор ДБР /згідно з чинною редакцією Закону – право зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби надано лише спеціальному підрозділу фізичного захисту/.

Як зазначено автором у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень здійснюватиметься в межах видатків, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, та інших джерел, не заборонених законодавством.

За висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту реалізація вищезазначених положень законопроекту впливає на показники державного бюджету та потребуватиме у 2020 році додаткових видатків державного бюджету на забезпечення осіб рядового і начальницького складу ДБР одностроєм та придбання їм вогнепальної зброї і спеціальних засобів, кошти на придбання яких у державному бюджеті на 2020 рік не враховані.

При цьому, до законопроекту не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (реєстр. № 3473 від 14.05.2020), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо забезпечення стабільного виконання законодавства про верифікацію державних виплат (реєстр. № 3551 від 28.05.2020), поданий народним депутатом України Третяковою Г.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту за приблизними розрахунками Асоціації міст України органи соціального захисту населення у 2019 році сплатили судовий збір на суму 9,5 млн гривень, а у 2020 році передбачили у місцевих бюджетах 14,3 млн грн на сплату судового збору (в 1,5 разів більше, ніж в 2019 році).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості та ціни позовів відповідних органів, з якими вони будуть звертатися до судів.

До законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо забезпечення стабільного виконання законодавства про верифікацію державних виплат (реєстр. № 3551 від 28.05.2020), поданий народним депутатом України Третяковою Г.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, а також може призвести до економії коштів бюджетів на функціонування органів місцевого самоврядування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.21. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів» (реєстр. № 3450 від 08.05.2020), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Ткаченком О.М., Шинкаренком І.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції», Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, передбачивши, зокрема, створення Єдиного порталу повідомлень викривачів, держателем та відповідальним за адміністрування якого буде Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), а також закріплення гарантії правового захисту викривачів виключно через адвокатів системи безоплатної правової допомоги (в чинній редакції – державний захист викривачів за їх зверненням здійснює Національне агентство з питань запобігання корупції).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація закону у разі його прийняття не потребуватиме видатків з державного бюджету, при цьому очікується, що фінансове забезпечення заходів з організації роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів може бути покрите за рахунок міжнародної технічної допомоги, що надається НАЗК. Також відмічено, що за приблизними підрахунками вартість розгортання інформаційно-телекомунікаційної системи збору, аналізу та збереження повідомлень викривачів із належним рівнем захисту інформації, яка надходитиме через канали повідомлень, в кожному окремому органі може коштувати від 2 до 5 млн гривень, тоді як створення зазначеного порталу може не перевищити вказаної граничної суми.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних витрат, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів» (реєстр. № 3450 від 08.05.2020), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Ткаченком О.М., Шинкаренком І.А. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків НАЗК на створення і функціонування Єдиного порталу повідомлень викривачів, водночас може призвести до зменшення видатків НАЗК в частині забезпечення правового захисту викривачів та збільшення видатків Міністерства юстиції України в частині забезпечення безоплатної правової допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо державної підтримки культури, малого бізнесу та креативних індустрій у зв’язку з дією заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (реєстр. № 3379 від 22.04.2020), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М., Потураєвим М.Р., Нальотовим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими, зокрема, передбачається:

доповнити новим терміном «грант» (фінансові ресурси, що надаються на безоплатній і безповоротній основі юридичним особам у сфері культури незалежно від форми власності, фізичним особам, фізичним особам –підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність у сфері культури, для реалізації проекту);

встановити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які провадять основну економічну діяльність, яка належить до креативних індустрій відповідно до вимог законодавства, на період з 18 березня по 31 грудня 2020 року;

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств:

- суми коштів, отримані у формі гранту для реалізації проекту у сфері культури;

- прибуток, отриманий з 1 квітня по 31 грудня 2020 року включно туристичними операторами, агентствами (агентами), туристичними гідами, а також суб’єктами господарювання, що надають послуги з тимчасового розміщування (проживання), та суб’єктами, які провадять основну економічну діяльність за видами, що належать до креативних індустрій;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму коштів, яка надається у формі гранту для реалізації проекту у сфері культури;

не включати до складу сукупного чистого доходу фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, суму коштів, що надається у формі гранту для реалізації проекту у сфері культури;

тимчасово, до 31 грудня 2020 року, звільнити від оподаткування податком на доходів фізичних осіб суму доходів у вигляді заробітної плати та інших виплат з оплати праці (премій, надбавок тощо), отриманих платником податку, який є працівником:

- закладів культури (суму доходів, отриманих за рахунок коштів державного бюджету);

- суб’єкта господарювання (податкового агента), який протягом останніх шести місяців провадить основну економічну діяльність у сфері креативних індустрій;

встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 10% за операціями з постачання на митній території України послуг з тимчасового розміщування (групи 55.1, 55.2, 55.3, 55.9 КВЕД ДК 009:2010);

визначити, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з реалізації проектів за кошти, які надійшли як грант у сфері культури;

тимчасово, до 31 грудня 2020 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання окремих послуг, визначених законопроектом;

тимчасово, до 31 травня 2020 року встановити ставку оподаткування податком на додану вартість у розмірі 10% для операцій з постачання комунальних послуг та електричної енергії;

не включати до складу доходів платників єдиного податку І-ІІІ груп суми коштів, що надійшли як грант для реалізації проекту у сфері культури;

тимчасово, до 31 грудня 2020 року, туристичний збір не нараховувати та не справляти;

тимчасово, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом трьох місяців після дати завершення карантину, звільнити туристичних операторів, агентств (агентів), а також суб’єктів господарювання, що надають послуги з тимчасового розміщування (проживання), та суб’єктів, які провадять основну економічну діяльність за видами, що належать до креативних індустрій, від плати за землю за земельні ділянки, що перебувають у їх власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди;

встановити, що у період з 1 березня по 31 грудня 2020 року, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності туристичних операторів, агентств (агентів), а також суб’єктів господарювання, що надають послуги з тимчасового розміщування (проживання), та суб’єктів, які провадять основну економічну діяльність за видами, що належать до креативних індустрій.

Крім того, шляхом внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачається звільнити до 31 грудня 2020 року фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, і роботодавців, які протягом останніх шести місяців провадять основну економічну діяльність у сфері креативних індустрій, від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат державного та місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду України і фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (зокрема призведе до зменшення дохідної частини зведеного бюджету від податку на доходи фізичних осіб у розмірі 223,5 млн грн на місяць, з податку на майно – 61,4 млн грн на місяць, туристичного збору – 10,8 млн грн на місяць, а також до збільшення дефіциту бюджетів Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у розмірі 338 млн грн на місяць). Крім того, Мінфін зауважує, що стимулювання діяльності будь-яких суб’єктів господарювання шляхом надання їм права на застосування пільгових режимів не призводить до покращення діяльності вказаних суб’єктів чи суттєвого збільшення їх продуктивності, а, навпаки, призводить до ускладнення адміністрування податків та створення різних схем податкової оптимізації. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже, передбачене законопроектом пільгове оподаткування у сфері культури та креативних індустрій призведе до втрат доходів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, зважаючи на наявність протягом останніх років значного дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок державного бюджету, недонадходження власних коштів цього фонду стане додатковим навантаженням на державний бюджет.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо державної підтримки культури, малого бізнесу та креативних індустрій у зв’язку з дією заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (реєстр. № 3379 від 22.04.2020), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М., Потураєвим М.Р., Нальотовим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України, а також призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на майно, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо підтримки операцій операторів, провайдерів телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг безоплатно у період дії карантину) (реєстр. № 3409 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, на період з 01.04.2020 до останнього числа місяця, в якому завершується дія карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), для підтримки операторів, провайдерів телекомунікацій, які безоплатно надавали телекомунікаційні послуги (послуги фіксованого телефонного зв’язку, послуги у мережі рухомого (мобільного) зв’язку, послуги доступу до Інтернету) закладам охорони здоров’я, працівникам цих закладів, за наявності підтвердження керівника відповідного закладу, та особам, зареєстрованим в Електронній системі охорони здоров’я, за наявності підтвердження Національною службою здоров’я України:

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операцій з надання телекомунікаційних послуг, які надані безоплатно;

зменшити фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток на суму телекомунікаційних послуг, наданих безоплатно закладам охорони здоров’я, працівникам цих закладів та особам, зареєстрованим в Електронній системі охорони здоров’я;

звільнити від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування операторів телекомунікаційних послуг, які надаються безоплатно закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, працівникам цих закладів.

Крім того, законопроектом передбачається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включати дохід у вигляді вартості отриманих безоплатно телекомунікаційних послуг працівниками закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності та особами, зареєстрованими в Електронній системі охорони здоров’я, за наявності підтвердження Національною службою здоров’я України, від операторів, провайдерів телекомунікацій протягом карантину.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття надасть можливість на державному рівні здійснити фінансову підтримку операторам, провайдерам телекомунікацій, які надавали безоплатно телекомунікаційні послуги (послуги фіксованого телефонного зв’язку, послуги у мережі рухомого (мобільного) зв’язку, послуги доступу до Інтернету) закладам охорони здоров’я, працівникам цих закладів та особам, зареєстрованим в Електронній системі охорони здоров’я, а також створить належну законодавчу базу з цього питання, що убезпечить від можливих неправомірних претензій фіскальних органів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів (призведе до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів), зокрема щодо:

податку на прибуток підприємств обсяг втрат може скласти понад 100 тис. грн в розрахунку на квартал;

податку на додану вартість оцінити величину втрат неможливо у зв’язку із відсутністю статистичних даних та інформації щодо переліку та обсягу послуг, які надавалися операторами телекомунікацій закладам охорони здоров’я, працівникам цих закладів;

податку на доходи фізичних осіб вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від обсягу доходів у вигляді вартості безоплатно наданих телекомунікаційних послуг, отриманих працівниками закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності та особами, зареєстрованими в Електронній системі охорони здоров’я.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо підтримки операцій операторів, провайдерів телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг безоплатно у період дії карантину) (реєстр. № 3409 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від відповідно податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (реєстр. № 3476 від 14.05.2020), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, з 1 січня 2021 року:

до 31 грудня 2030 року надати право платнику податку на доходи фізичних осіб включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суми витрат на придбання транспортного засобу, оснащеного виключно електричними двигунами (одним чи декількома), у тому числі на погашення банківського кредиту, наданого на такі цілі, за виключенням процентів за ним;

до 31 грудня 2025 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України та/або постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома);

до 31 грудня 2028 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів для виробництва транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома);

до 31 грудня 2033 року звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств:

- прибуток (дохід) підприємств електротехнічної промисловості, отриманий від реалізації електродвигунів власного виробництва, призначених для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома);

- прибуток (дохід) підприємств електротехнічної промисловості, отриманий від реалізації літій-іонних (літій-полімерних) акумуляторів власного виробництва та від реалізації зарядних пристроїв власного виробництва цих акумуляторів, призначених для транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома);

- прибуток (дохід) підприємств автомобільної промисловості, отриманий від реалізації транспортних засобів власного виробництва, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома).

Поряд з тим, законопроектом передбачається з 1 січня 2026 року до 31 грудня 2030 року звільнити від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування фізичних осіб, які набувають право власності на легкові автомобілі, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме збільшенню обсягів інвестицій у автомобілебудівну та електротехнічну галузі економіки України, створенню нових робочих місць, що відповідно забезпечить додаткові надходження до державного та місцевих бюджетів у вигляді податків та зборів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на доходи бюджету, зокрема обсяг втрат щодо:

податку на доходи фізичних обсяг буде залежати від обсягу витрат на придбання відповідних транспортних засобів та за експертною оцінкою може становити близько 580 млн грн (за даними Державної податкової служби України сума цього податку, заявлена платниками до повернення з бюджету: у 2019 році – 323,8 млн грн, у тому числі 729 тис. грн – сума податку до повернення з суми витрат на переобладнання транспортних засобів на біодизель, біоетанол, газ, інші види палива);

податку на додану вартість може скласти 26,7 млрд грн на рік;

збору на обов’язкове державне пенсійне страхування може скласти 130 млн гривень.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (реєстр. № 3476 від 14.05.2020), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від відповідно податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування (реєстр. № 3542 від 26.05.2020), поданий народним депутатом України Брагаром Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується протягом 180 календарних днів з дня набрання чинності відповідним законом (даною законодавчою ініціативою) не застосовувати відповідальність за керування водієм транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України (а саме порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту), та зупинити відповідні стягнення за виконавчими провадженнями, відкритими на підставі постанов про притягнення до такої відповідальності.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме створенню правових передумов для розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації, ввезених раніше на митну територію України, а також комплексному врегулюванню питання доступності для українців як нового, так й недорогого, але якісного, вживаного транспорту з метою врахування інтересів усіх верст населення України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту мають вплив на доходи бюджету, а оцінити вартісну величину такого впливу неможливо за відсутності прогнозних обсягів транспортних засобів, які будуть знаходитися на території України з порушенням митних правил та до яких не застосовуватиметься адміністративна відповідальність, передбачена частиною шостою статті 470 та частиною шостою статті 481 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс). Відмічено, що за інформацією Держмитслужби у січні-квітні 2020 року судами розглянуто 349 справ про порушення митних правил, заведених за ознаками частини шостої статті 470 Кодексу, з яких у 340 прийнято рішення про притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафів на загальну суму 7,16 млн грн та конфіскації на суму 615 тис. грн, а за ознаками частини шостої статті 481 Кодексу судами розглянуто 712 справ, з яких у 703 прийнято рішення про притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафів на загальну суму 25,8 млн грн та конфіскації на суму 339 тис. гривень. Загалом, Мінфін зауважує, що чергове відтермінування строків притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які порушують строки переміщення транспортних засобів особистого користування в митному режимі тимчасового ввезення та транзиту, створює передумови для скоєння правопорушень і надалі, що, в свою чергу, матиме негативний вплив на надходження митних платежів під час ввезення автомобілів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування (реєстр. № 3542 від 26.05.2020), поданий народним депутатом України Брагаром Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження вже нарахованих адміністративних штрафів до державного бюджету у короткостроковій перспективі, а також може опосередковано вплинути на зменшення надходжень митних платежів до державного бюджету у подальшому залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо імплементації законодавства Європейського Союзу про порядок допуску до керування транспортними засобами» (реєстр. № 3569 від 01.06.2020), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Крейденком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом з метою осучаснення та посилення вимог до отримання права на керування транспортними засобами шляхом імплементації Директиви Європейського Парламенту і Ради 2006/126/ЄС від 20 грудня 2006 року про посвідчення водія, серед іншого, пропонується:

зобов’язати особу, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами, пройти медичний огляд, здобути у відповідності до типової навчальної програми необхідні водію теоретичні знання, пройти підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, успішно скласти теоретичний і практичний іспити;

встановити, що теоретичні іспити складаються в територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС);

забезпечити приймання практичного іспиту уповноваженою державою фізичною особою – екзаменатором з водіння, який надає персональний висновок щодо здатності осіб до керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, що є підставою для видачі посвідчення водія /відповідно до чинної редакції частини восьмої статті 15 Закону України «Про дорожній рух» теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами складаються в територіальних органах МВС, та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі/;

здійснювати підготовку та перепідготовку водіїв спеціалістами – інструкторами з індивідуального навчання водінню, що отримати відповідний атестат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а підготовку та перепідготовку водіїв категорії С1 і вище – лише в акредитованих закладах, що отримали відповідні державні сертифікати /відповідно до чинної редакції частини п’ятої статті 15 Закону України «Про дорожній рух» підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації водіїв усіх категорій здійснюються в акредитованих закладах незалежно від форми власності та підпорядкування, які за результатами атестації отримали відповідний атестат/;

зобов’язати екзаменатора з водіння мати договір обов’язкового страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам. При цьому, мінімальний розмір страхової суми пропонується визначити на рівні тисячі мінімальних розмірів заробітної плати /станом на 01.01.2020 розмір мінімальної заробітної плати становить 4 723 гривні/, а розмір страхового платежу визначатиметься Кабінетом Міністрів України;

запровадити плату за приймання іспитів екзаменаторами з водіння, розмір якої встановлюватиметься за домовленістю між екзаменатором з водіння та особою, що бажає скласти іспит, але не менше третини прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня поточного року /станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102 гривні/;

законодавчо визначити додаткові повноваження МВС у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху щодо видачі свідоцтв екзаменаторів з водіння, атестатів інструкторів з індивідуального навчання водінню (майстрів виробничого навчання водінню) та сертифікатів закладів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів /відповідно до чинної редакції пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 490 (зі змінами) державна акредитація закладу та атестація його спеціалістів проводиться регіональним сервісним центром МВС за його місцезнаходженням/.

Відтак, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, у частині зміни підходів до підготовки та перепідготовки водіїв (у тому числі зміни процесу складання теоретичних та практичних іспитів) шляхом уповноваження нових суб’єктів з надання громадянам прав на керування транспортними засобами та здійснення МВС їх акредитації потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, у тому числі у 2020 році, зокрема на видачу відповідних свідоцтв, атестатів та сертифікатів. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

У свою чергу, передача повноважень у частині складання теоретичних та практичних іспитів у межах підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, до МВС та екзаменатора з водіння, а також виключення з компетенції місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування повноважень з організації та контролю за підготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв, призведе до можливого вивільнення відповідного фінансового ресурсу та спрямування його на інші заходи державного та місцевих бюджетів.

При цьому, запровадження положення щодо встановлення плати за видачу свідоцтв, атестатів та сертифікатів екзаменаторам з водіння та інструкторам з індивідуального навчання водінню за результатами їх атестації, а також плати за приймання іспитів екзаменаторами з водіння, мінімальний розмір якої пропонується встановити на рівні 700,7 гривень /на сьогодні, за даними Головного сервісного центру МВС загальна вартість послуги за отримання посвідчення водія вперше становить 245 гривень, з яких 26 гривень – складання іспитів, 219 гривень – бланкова продукція/, враховуючи пункт 15 частини першої статті 2 та частину четверту статті 13 Кодексу, може зумовити додаткові власні надходження МВС, які, у свою чергу, можуть бути спрямовані, зокрема, на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням таких послуг.

Разом з тим, Мінфін пропонує конкретизувати положення пункту 5 розділу І законопроекту (щодо екзаменаторів з водіння) у частині суб’єктів здійснення страхового платежу та забезпечення технічними приладами аудіо- та відеозапису під час складання практичного іспиту.

Загалом Мінфіном висловлено позицію щодо необхідності доопрацювання цього законопроекту з урахуванням наданих пропозицій та подання суб’єктами права законодавчої ініціативи фінансово-економічних розрахунків.

Щодо терміну набрання чинності цього закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо імплементації законодавства Європейського Союзу про порядок допуску до керування транспортними засобами» (реєстр. № 3569 від 01.06.2020), поданий народними депутатами України Фроловим П.В., Крейденком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ та збільшуючи відповідні витрати державного бюджету Міністерства внутрішніх справ України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо подолання кризового стану розрахунків» (реєстр. № 3388-1 від 08.05.2020), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується доповнити розділ XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон) пунктом 11-1, відповідно до якого у зв’язку з дією карантину кошти, отриманні оператором системи передачі від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину станом на 1 квітня 2020 року, використовуються для таких цілей:

30% – на гарантування фактичної наявності розподіленої пропускної спроможності, технічного обслуговування та збільшення пропускної спроможності шляхом здійснення інвестицій у систему передачі, зокрема, у будівництво нових міждержавних ліній електропередачі, сплату платежів до Державного бюджету, зобов’язання по яким виникають при визнанні доходів, отриманих від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину, погашення заборгованості за договорами з доступу до пропускної спроможності міждержавного перетину;

70% – на погашення заборгованості перед Гарантованим покупцем за наданні послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило про непідтримку законопроекту, відмітивши, що його реалізація може мати вплив на показники державного бюджету, але не потребуватиме додаткових видатків бюджету, при цьому зауважило про ненадання розробником відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань до положень законопроекту, що унеможливлює надання об’єктивної оцінки запропонованим змінам щодо їх впливу на показники державного бюджету. Поряд з цим, міністерством звернуто увагу на те, що питання спрямування коштів від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину для сплати платежів до державного бюджету, зобов’язання по яким виникають при визнанні доходів, отриманих від розподілу пропускної спроможності міждержавного перетину, не є нормою законопроекту, оскільки сплата платежів до державного бюджету регулюється Податковим кодексом України.

Слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

Крім того, законопроектом передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом, що не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо подолання кризового стану розрахунків» (реєстр. № 3388-1 від 08.05.2020), поданий народним депутатом України Буймістер Л.А. та іншими, може мати вплив на показники бюджетів (оцінка впливу потребує належних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (реєстр. № 3518 від 20.05.2020), поданий народним депутатом України Рубльовим В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Пропонується уточнити норму щодо заборону рубки головного користування у господарських зонах національних природних парків та ввести заборону виключно на проведення рубок головного користування на гірських схилах в ялицево-букових лісах, будь-які інші суцільні рубки у високогірних лісах, у лісах у лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах, в берегозахисних ділянках лісу в Карпатському регіоні України, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також пошкоджених хворобами і шкідниками насаджень.

Слід відмітити, що відповідно до статей 29 (пункт 3 частини другої, пункт 13-4 частини третьої), 64 (пункт 2 частини першої) Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, зараховується до державного та місцевих бюджетів, тому реалізація норм законопроекту може мати вплив на дохідну частину цих бюджетів на суму вищезазначеного платежу. Крім цього, реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету за рахунок коштів отриманих до спеціального фонду державного бюджету, які мають цільове призначення і спрямовуються на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді.

Слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано. Відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат з державного бюджету та не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини, а також Бюджетному кодексу України.

Водночас, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до закону України «Про природно-заповідний фонд України» (реєстр. № 3518 від 20.05.2020), поданий народним депутатом України Рубльовим В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуючи надходження державного бюджету (загального та спеціального фондів) та місцевих бюджетів (загального фонду) та відповідно витрати державного бюджету на ведення лісового і мисливського господарства, охорону і захист лісів в лісовому фонді). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про меценатську діяльність у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 3469-1 від 26.05.2020), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом визначаються основні засади меценатства у спорті, створення умов для стимулювання меценатства в зазначеній сфері, а також інші питання такої діяльності.

Так, законопроектом запроваджується меценатство у фізичній культурі і спорті, як добровільне безоплатне надання фізичними та юридичними особами (меценатами спорту) матеріальної, майнової або іншої допомоги отримувачам меценатської допомоги – суб’єктам сфери фізичної культури і спорту для використання на здійснення статутної діяльності за напрямами, визначеними цим законопроектом, а отримувачами меценатської допомоги визначаються Національний олімпійський комітет України, регіональне відділення Національного Олімпійського комітету України, спортивна федерація з олімпійського виду спорту, національна спортивна федерація осіб з інвалідністю або їх спілки, що є членами Міжнародного паралімпійського комітету та Міжнародного комітету глухих, база олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, дитячо-юнацька спортивна школа, спортивний клуб (який розвиває олімпійські види спорту), спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, школа вищої спортивної майстерності, спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву, центр олімпійської підготовки, центр «Спорт для всіх» (державної або комунальної власності), фізкультурно-спортивне товариство, громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості ветеранів фізичної культури і спорту, громадська організація (спілка) – організатор спортивно-масових заходів, центр фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, який отримує меценатську допомогу від мецената спорту на підставі договору про меценатську допомогу і використовує її на здійснення статутної діяльності за напрямами, визначеними цим законопроектом.

Також, цим законопроектом встановлюється, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування не мають права здійснювати меценатство у спорті та/або бути отримувачами меценатської допомоги, а також не можуть впливати на меценатську діяльність щодо вибору видів та напрямів меценатства у спорті, якщо за цю меценатську діяльність у сфері фізичної культури і спорту не передбачені пільги та преференції.

Крім того, цим законопроектом вносяться зміни, зокрема, до Закону України «Про рекламу», відповідно до яких інформація про мецената спорту під час підготовки (анонсування) та проведення офіційних спортивних заходів прирівнюється до соціальної реклами, та передбачається, що засоби масової інформації – розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов’язані розміщувати соціальну рекламу державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських організацій безкоштовно в обсязі не менше 7 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами, з яких для меценатів спорту в обсязі не менше 2 відсотків /згідно з чинною редакцією такі засоби масової інформації зобов’язані розміщувати соціальну рекламу в обсязі не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами/.

Загалом необхідно зазначити, що положення законопроекту можуть сприяти залученню благодійних коштів (меценатської допомоги) на здійснення заходів у сфері фізичної культури та спорту і відтак можуть зумовити збільшення надходжень спеціального фонду державного та місцевих бюджетів від власних надходжень бюджетних установ і відповідно витрати бюджетів на зазначені вище заходи, зважаючи на вимоги пункту 15 частини першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України щодо віднесення благодійних внесків до власних надходжень бюджетних установ та використання на організацію основної діяльності бюджетних установ.

Водночас, з позиції Міністерства фінансів України, потребує виключення положення законопроекту стосовно здійснення передбачених видів меценатства у спорті за таким напрямом, як фінансова підтримка суб’єктів сфери фізичної культури і спорту – отримувачів меценатської допомоги, оскільки призведе до здійснення одних і тих самих видатків з різних джерел, завищення їх обсягів, створення тіньових схем, відсутності прозорості у використанні коштів тощо, оскільки зазначеним отримувачам виділяються кошти з державного або місцевих бюджетів на їх утримання та на фінансову підтримку їх діяльності.

Разом з тим, положення законопроекту щодо збільшення квоти розміщення засобами масової інформації, що отримують фінансову підтримку з державного або місцевих бюджетів, соціальної реклами може потребувати збільшення обсягу бюджетних коштів для забезпечення діяльності таких установ.

Слід відмітити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України, законопроект в запропонованій редакції потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про меценатську діяльність у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 3469-1 від 26.05.2020), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження спеціального фонду державного та місцевих бюджетів в частині власних надходжень бюджетних установ і, відповідно, видатки спеціального фонду бюджетів на розвиток фізичної культури і спорту, а також збільшуватиме витрати загального фонду державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо строку звернення за допомогою по частковому безробіттю на період карантину» (реєстр. № 3366-1 від 07.05.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо строку звернення за допомогою по частковому безробіттю на період карантину» (реєстр № 3366-1 від 07.05.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження окремих видів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників» (реєстр. № 3547 від 27.05.2020), внесений на розгляд народними депутатами України Колихаєвим І.В., Грищенко Т.В., Тимофійчуком В.Я.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державну підтримку сільського господарства України» та «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», якими зокрема пропонується:

розширити термінологічні визначення терміном «малий сільськогосподарський товаровиробник», відповідно до якого до малих сільськогосподарських товаровиробників віднесено фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців та фермерські господарства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції;

передбачити надання державної фінансової підтримки малих сільськогосподарських товаровиробників для часткового бюджетного  відшкодування витрат, спрямованих на створення інфраструктури заготівлі та збуту плодоовочевої, плодово-ягідної продукції, й будівництва нових картопле-, овоче- та ягідних сховищ, ліній з передпродажної підготовки та упаковки плодоовочевої та плодоягідної продукції;  продукції тваринництва, а саме ліній з виробництва готової продукції тваринництва, боєнь та пунктів заготівлі молока; техніки, обладнання та механізмів для тваринництва і птахівництва (в обсязі до 50 відсотків вартості відповідних основних засобів, а також відшкодування у обсязі 100 відсотків суми фактично сплачених відсотків за короткостроковими кредитами за рахунок коштів державного бюджету);

передбачити надання фінансової підтримки виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях, зокрема часткового відшкодування вартості збудованих, реконструйованих та/або придбаних основних засобів для виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях, а також витрат на придбання зрошувальної техніки вітчизняного та іноземного виробництва, аналоги якої не виробляються в Україні (в обсязі до 40 відсотків вартості відповідних основних засобів за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів); часткової компенсації вартості електроенергії, використаної для поливу на зрошуваних землях (у обсязі не більше як 40 відсотків вартості оплаченої електроенергії за рахунок коштів державного бюджету); часткового бюджетного відшкодування вартості впровадження новітніх технологій виробництва та споживання електроенергії, у тому числі із використанням енергії вітру і сонця, на відповідних гідротехнічних об’єктах (насосних станціях) (в обсязі до 40 відсотків фактично понесених витрат за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів); звільнення від оподаткування коштів підприємств, установ та організацій, які спрямовані на будівництво, реконструкцію та/або придбання основних засобів для виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях та зрошувальної техніки, відповідно до особливостей оподаткування вказаних фінансових операцій, визначених Податковим кодексом України;

передбачити відшкодування малим сільськогосподарським товаровиробникам до 40 відсотків вартості будівництва та реконструкції тепличних комплексів для вирощування грибів, овочів та розсади овочевих культур, а також до 30 відсотків спожитої електроенергії та природного газу при виробництві сільськогосподарської продукції;

включити до переліку заходів з підтримки пріоритетного розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу за рахунок коштів державного бюджету повну (до 100 відсотків) компенсацію облікової ставки Національного банку України за кредитами банків, що надаються підприємствам вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу на виготовлення насосного обладнання, засобів поливу (дощувальні машини різних типів, засоби краплинного зрошення; запірно-регулююча та запобіжна арматура, засоби автоматизації технологічних процесів подачі, розподілу та відведення води тощо) із впровадженням новітніх технологій виробництва та споживання електроенергії, у тому числі із використанням енергії вітру та сонця.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття цього законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та/або місцевих бюджетів.

З огляду на вказані положення законопроекту його реалізація потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, зокрема на надання державної підтримки малим сільськогосподарським товаровиробникам, фінансової підтримки виробництва продукції рослинництва на зрошувальних землях та інших видів державної підтримки сільськогосподарським виробникам та підприємствам вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу.

/Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено видатки загального фонду за бюджетною програмою 1201150 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» в обсязі 4 000,0 млн грн, проте не передбачено видатків для надання державної підтримки малим сільськогосподарським товаровиробникам, запропонованої цим законопроектом/.

Крім цього, положення законопроекту щодо звільнення від оподаткування окремих фінансових операцій сільськогосподарських товаровиробників призведуть до втрат доходів бюджетів внаслідок необґрунтованого зменшення фінансового результату до оподаткування як об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств при нарахуванні амортизації основних засобів, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України. Поряд з цим, Міністерство фінансів України висловлює зауваження щодо відповідності такої законодавчої пропозиції Податковому кодексу України.

За узагальненим висновком Міністерства фінансів України законопроект за реєстр. № 3547 не підтримується, оскільки призведе до розбалансування видатків та доходів Державного бюджету України.

Також законопроектом передбачено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вступає в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, що не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження окремих видів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників» (реєстр. № 3547 від 27.05.2020), внесений на розгляд народними депутатами України Колихаєвим І.В., Грищенко Т.В., Тимофійчуком В.Я., матиме вплив на показники бюджети (збільшить видатки державного та місцевих бюджетів і може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів за умови визначення у податковому законодавстві особливостей оподаткування окремих фінансових операцій, запропонованих у законопроекті). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (реєстр. № 3312 від 07.04.2020), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом шляхом внесених змін до Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та до статті 208 Регламенту Верховної Ради України пропонується:

- переглянути порядок висування, призначення та звільнення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (далі – Уповноважений), зокрема для розгляду у Верховній Раді України питання висування кандидатури для призначення на посаду Уповноваженого Комітет Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання додержання прав і свобод людини і громадянина, має створити Громадську раду доброчесності при комітеті, яка б сприяла комітету у встановленні відповідності вимогам Закону висунутих кандидатур на посаду Уповноваженого;

- надати право Уповноваженому створювати в адміністративно-територіальних одиницях Регіональні представництва Секретаріату, які матимуть статус департаменту Секретаріату;

- встановити, що до представників Уповноваженого не застосовуватимуться положення Закону України «Про державну службу», але поширюватимуться вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», водночас вилучено положення щодо призначення таких представників у межах виділених коштів, затверджених Верховною Радою України;

- установити, що кошторис витрат Уповноваженого може бути скорочений у порівнянні з попереднім фінансовим роком не більше ніж на відсоток, на який скорочується кошторис Верховної Ради України або Президента України та Кабінету Міністрів України;

- надати право Уповноваженому брати участь у засіданнях Верховної Ради України, комітетах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу;

- розширити права Уповноваженого та визначити його повноваження, пов’язані з внутрішнім або міжнародним збройним конфліктом на території України;

- включити додатково до підстав для реагування Уповноваженого скарги юридичних осіб та, водночас, обмежити розгляд скарг на діяльність Президента України, народних депутатів України, Кабінету Міністрів України, а також суддів Конституційного Суду України та суддів інших судів.

З огляду на сутність вищевказаних положень законопроекту, їх реалізація потребуватиме виділення додаткових коштів державного бюджету для забезпечення виконання Уповноваженим покладених на нього повноважень.

Так, Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту призведе до збільшення видаткової частини державного бюджету внаслідок надання права Уповноваженому створювати Регіональні представництва Секретаріату в адміністративно-територіальних одиницях, однак зауважує про те, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо через відсутність вихідних даних (зокрема кількості регіональних представництв Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в адміністративно-територіальних одиницях, чисельності працівників, займаних площ тощо). Загалом Міністерством фінансів України законопроект у запропонованій редакції не підтримується.

Поряд з цим слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

Слід зауважити, що норма законопроекту щодо скорочення кошторису витрат Уповноваженого у порівнянні з попереднім фінансовим роком не більше ніж на відсоток, на який скорочується кошторис Верховної Ради України або Президента України та Кабінету Міністрів України, не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України в частині порядку складання Бюджетної декларації та формування показників проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік (глава 6 Кодексу), про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (реєстр. № 3312 від 07.04.2020), поданий народним депутатом України Тарасенком Т.П.:

матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення роботи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин при опрацюванні законопроекту узгодити положення підпункту 10 пункту 1 розділу І законопроекту із вимогами глави 6 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження зазначені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про прогресивні земельні відносини» (реєстр. № 3208 від 12.03.2020), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Німченком В.І. та Поляковим А.Е.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом передбачається вдосконалити правове регулювання у сфері земельних відносин, зокрема, пропонується встановити, що:

передача об’єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, шляхом підписання акту приймання-передачі;

строк дії договору оренди обчислюється від дати його укладення;

власники і землекористувачі земельних ділянок для сільськогосподарських потреб мають право достроково розривати договір користування таких земельних ділянок;

набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути:

- фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна /площею не більше максимального розміру земельної ділянки, отриманої в результаті розпаювання земель в Україні, та тільки у разі відсутності у нього права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення/;

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені українського народу в межах, визначених Конституцією України;

відчуження у будь-який спосіб земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у державній власності, заборонено, окрім земельних ділянок, набутих у результаті викупу у громадян України.

Також законопроектом пропонується запровадити кредитування громадян України /для набуття земельної ділянки/, власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, органів державної влади та органів місцевого самоврядування /для набуття права власності на земельні ділянки/, Товариств власників землі /для здійснення господарської діяльності/ за рахунок прямого державне кредитування (кредитування певних економічно важливих для країни галузей, видів діяльності, суспільних утворень, учасників суспільних утворень за рахунок кредитної емісії чи коштів державного бюджету).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки, яку пропонується сплачувати орендодавцю, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у разі запровадження прямого державного кредитування за рахунок коштів державного бюджету, проте визначити загальну вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків. При цьому відмічено, що за інформацією Держгеокадастру загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають в оренді, становить 1,68 млн га, станом на 01.01.2020 р. середній річний розмір орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, права яких набуті за результатами земельних торгів, становить 3 608 грн за 1 га, а середній розмір орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які набуті в оренду на безконкурентних засадах – 1 246 грн за 1 га. Таким чином, Мінфін вважає, що у разі, якщо орендна плата за земельні ділянки справлятиметься виключно у грошовій формі шляхом перерахування на рахунок орендодавця, недонадходження до місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності (1,68 га) можуть становити близько від 2,093 млрд грн до 6,061 млрд грн. Загалом Мінфін не підтримує законопроект в поданій редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід зазначити, що законопроектом передбачається встановити, що орендна плата справляється виключно у грошовій формі шляхом перерахування на рахунок орендодавця. Разом з тим, відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю – обов’язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже, відповідна законодавча пропозиція не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України.

Слід також звернути увагу, що Законом України від 31.03.2020 р.
№ 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (який набирає чинності з 01.07.2021 р.) забороняється відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про прогресивні земельні відносини» (реєстр. № 3208 від 12.03.2020), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Німченком В.І. та Поляковим А.Е., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на майно та може потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на запровадження прямого державного кредитування залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань аграрної та земельної політики при доопрацюванні законопроекту привести окремі його положення у відповідність з Бюджетним кодексом України (насамперед, пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання зменшення скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти (реєстр. № 3543 від 27.05.2020), поданий народними депутатами України Маріковським О.В, Криворучкіною О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року збільшити ставки екологічного податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти загалом у 10 разів з поетапним введенням їх в дію (щороку збільшувати на 10%, починаючи з 20% від розміру відповідних ставок).

Також законопроектом передбачається, що за обсяги скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, які перевищують ліміти скидання, встановлені у дозволі на спеціальне водокористування, відповідні ставки податку збільшуються у 10 разів, а у разі відсутності у водокористувача дозволу на спеціальне водокористування зі встановленими в ньому лімітами скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти податок справляється за весь обсяг забруднюючих речовин за відповідними ставками податку, збільшеними у 10 разів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що передбачене законопроектом збільшення ставок екологічного податку призведе до збільшення надходжень до загального та спеціального фондів державного бюджету до 2029 року у 10 разів та орієнтовно становитиме 1,5 млрд гривень. При цьому відмічено, що реалізація законопроекту також буде матиме позитивний вплив на ринкове середовище, розвиток регіонів, підвищення спроможності територіальних громад, сприятиме покращенню стану здоров’я населення, зменшенню рівня забруднення води, і такий результат буде досягнуто за рахунок будівництва нових, модернізацію існуючих очисних споруд, зменшення собівартості очистки води перед подачею населенню, зменшення скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти (поліпшення якості води) та облаштування рекреаційних зон.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень екологічного податку до бюджету (за експертною оцінкою, в умовах збереження обсягів скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти на рівні 2019 року, додаткові надходження відповідного екологічного податку до зведеного бюджету у 2021 році становитимуть близько 150 млн гривень). Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання зменшення скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти (реєстр. № 3543 від 27.05.2020), поданий народними депутатами України Маріковським О.В, Криворучкіною О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (приведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від екологічного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3498 від 18.05.2020), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Суркісом Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом запропоновано зміни до Законів України «Про фізичну культуру і спорт» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації», якими визначаються основні засади меценатства у спорті, види такої діяльності, повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, державна підтримка і гарантії меценатської діяльності у сфері спорту, а також інші питання такої діяльності.

Так, законопроектом запроваджується меценатство у фізичній культурі і спорті, як добровільне безоплатне надання фізичними та юридичними особами (меценатами спорту) матеріальної, грошової або іншої підтримки спорту набувачам меценатської допомоги, а отримувачами меценатської допомоги визначаються Національний олімпійський комітет України, національна спортивна федерація, Спортивний комітет України, національна спортивна федерація осіб з інвалідністю або їх спілки, що є членами Міжнародного паралімпійського комітету та Міжнародного комітету глухих, база олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, спортивний клуб, дитячо-юнацька спортивна школа, спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, школа вищої спортивної майстерності, центр олімпійської підготовки, центр студентського спорту вищих навчальних закладів, фізкультурно-спортивне товариство, громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості ветеранів фізичної культури і спорту, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості учнів та студентів, центр фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, який в інтересах бенефіціара отримує меценатську допомогу від меценату спорту на підставі договору про меценатську допомогу.

Загалом необхідно зазначити, що положення законопроекту можуть сприяти залученню благодійних коштів (меценатської допомоги) на здійснення заходів у сфері фізичної культури та спорту і відтак можуть зумовити збільшення надходжень спеціального фонду державного та місцевих бюджетів від власних надходжень бюджетних установ і відповідно витрати бюджетів на зазначені вище заходи, зважаючи на вимоги пункту 15 частини першої статті 2 та частин третьої і четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України щодо віднесення благодійних внесків до власних надходжень бюджетних установ та використання на організацію основної діяльності бюджетних установ.

Водночас, проектом закону, крім іншого, передбачається державна підтримка і гарантії меценатської діяльності у сфері спорту шляхом надання пільг меценатам спорту відповідно до закону. Слід зазначити, що оцінка впливу такої законодавчої ініціативи на показники державного та місцевих бюджетів залежатиме від преференцій, які буде надано меценатам спорту, шляхом встановлення відповідних положень у податковому законодавстві.

У експертному висновку Міністерства фінансів України не висловлено зауважень до законопроекту і зазначено про його підтримку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3498 від 18.05.2020), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Суркісом Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів від власних надходжень бюджетних установ та, відповідно, збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на здійснення заходів у сфері фізичної культури та спорту), і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр.
№ 3498-1 від 26.05.2020), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Павлюком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом запропоновано зміни до Законів України «Про фізичну культуру і спорт», «Про благодійну діяльність та благодійні організації» та «Про рекламу», якими визначаються основні засади меценатства у спорті, види такої діяльності, повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, державна підтримка і гарантії меценатської діяльності у сфері спорту, а також інші питання такої діяльності.

Так, законопроектом запроваджується меценатство у фізичній культурі і спорті, як добровільне безоплатне надання фізичними та юридичними особами (меценатами спорту) матеріальної, грошової або іншої підтримки спорту набувачам меценатської допомоги, а отримувачами меценатської допомоги визначаються Національний олімпійський комітет України, регіональне відділення Національного Олімпійського комітету України, спортивна федерація з олімпійського виду спорту, національна спортивна федерація осіб з інвалідністю або їх спілки, що є членами Міжнародного паралімпійського комітету та Міжнародного комітету глухих, база олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, дитячо-юнацька спортивна школа, спортивний клуб (який розвиває олімпійські види спорту), спеціалізований навчальний заклад спортивного профілю, школа вищої спортивної майстерності, спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву, центр олімпійської підготовки, центр «Спорт для всіх» (державної або комунальної власності), фізкультурно-спортивне товариство, громадська організація фізкультурно-спортивної спрямованості ветеранів фізичної культури і спорту, громадська організація (спілка) – організатор спортивно-масових заходів, центр фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, який отримує меценатську допомогу від мецената спорту на підставі договору про меценатську допомогу і використовує її на здійснення статутної діяльності.

Загалом необхідно зазначити, що положення законопроекту можуть сприяти залученню благодійних коштів (меценатської допомоги) на здійснення заходів у сфері фізичної культури та спорту і відтак можуть зумовити збільшення надходжень спеціального фонду державного та місцевих бюджетів від власних надходжень бюджетних установ і відповідно витрати бюджетів на зазначені вище заходи, зважаючи на вимоги пункту 15 частини першої статті 2 та частин третьої і четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України щодо віднесення благодійних внесків до власних надходжень бюджетних установ та використання на організацію основної діяльності бюджетних установ.

У експертному висновку Міністерства фінансів України не висловлено зауважень до законопроекту і зазначено про можливість його розгляду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо меценатської діяльності у сфері спорту (реєстр. № 3498-1 від 26.05.2020), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г., Павлюком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів від власних надходжень бюджетних установ та, відповідно, збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на здійснення заходів у сфері фізичної культури та спорту), і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

Опосередкований:

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування (реєстр. № 3539 від 26.05.2020), поданий народним депутатом України Брагарем Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності відповідного закону (даної законодавчої ініціативи), не застосовувати відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, та за перевищення встановленого строку доставки таких транспортних засобів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджету. Проте оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів транспортних засобів, які будуть знаходитися на території України з порушенням митних правил та до яких не застосовуватиметься адміністративна відповідальність. Крім того, Мінфін відмічає, що за інформацією Державної митної служби України протягом дії пільгового періоду з 25.11.2018 р. по 22.02.2019 р. митницями оформлено 140 116 автомобілів з іноземною реєстрацією, що були ввезені в період з 01.01.2015 р. по 24.11.2018 р. і перебували в Україні у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, що в середньому за добу становило 1 557 автомобілів. Після закінчення дії пільгового періоду з 23.02.2019 р. по 23.05.2019 р. митницями оформлено 3 223 таких автомобілів, що в середньому за добу становило 36 автомобілів. Водночас у період відтермінування введення в дію посилених штрафних санкцій середньодобові показники митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією мали тенденцію до зниження (з 24.05.2019 р. по 21.08.2019 р. – 9 автомобілів за добу, з 22.08.2019 р. по 28.12.2019 р. – до 4 автомобілів за добу). Таким чином, Мінфін зауважує, що чергове відтермінування строків притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які порушують строки переміщення транспортних засобів особистого користування в митному режимі тимчасового ввезення та транзиту, створює передумови для скоєння правопорушень і надалі, що в свою чергу матиме негативний вплив на надходження митних платежів до бюджету під час ввезення автомобілів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо відповідальності за перевищення строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування (реєстр. № 3539 від 26.05.2020), поданий народним депутатом України Брагарем Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо збільшення терміну звернення за допомогою по частковому безробіттю у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3422 від 30.04.2020), поданий народними депутатами України Клименко Ю.Л., Бобровською С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» пропонується продовжити термін, протягом якого роботодавці можуть звертатися за отриманням коштів для виплати працівникам допомоги по частковому безробіттю на період карантину, а саме з 30 до 90 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги цьому Фонду, проте, визначити обсяг додаткових видатків немає можливості через відсутність вихідних даних.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України відмічає, що видатки на реалізацію запропонованої проектом норми у бюджеті Фонду безробіття на 2020 рік не передбачені, що може поставити під загрозу вчасне виконання Фондом покладених на нього функцій, та загалом зроблено висновок про непідтримку законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо збільшення терміну звернення за допомогою по частковому безробіттю у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3422 від 30.04.2020), поданий народними депутатами України Клименко Ю.Л., Бобровською С.А. та іншими, може мати вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету у разі необхідності надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового» (реєстр. № 3443 від 07.05.2020), поданий народними депутатами України Халімоном П.В., Литвиненком С.А., Наталухою Д.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується відтермінувати введення в дію Закону України від 03.12.2019 р. № 318-IX «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового» з 1 липня 2020 року на 1 січня 2021 року.

Слід звернути увагу, що Законом України, який пропонується відтермінувати, передбачається, зокрема, що суб’єкти господарювання будь-якої форми власності, які мають відповідну ліцензію, мають право на виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу (згідно з чинними нормами така діяльність здійснюється лише державними підприємствами).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його метою – є відтермінування введення в дію норм про скасування державної монополії на виробництво спирту та сприяння детінізації ринку спирту і лікеро-горілчаної продукції, при цьому завдання законопроекту – надання часу для подолання економічного спаду для приватного сектору економіки з метою можливості своєчасної участі у приватизаційному конкурсі щодо спиртових об’єктів, які входять до складу ДП «Укрспирту» та Концерну «Укрспирт».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту дасть змогу відтермінувати початок приватизаційного процесу підприємств спиртової галузі, що може спричинити зменшення надходжень до державного бюджету. Зокрема, Мінфіном зауважено, що відтермінування приватизації підприємств спиртової галузі може призвести до уповільнення здійснення Фондом державного майна заходів з підготовки об’єктів, які входять до складу ДП «Укрспирту» та Концерну «Укрспирт» до приватизації, та, як наслідок, до перенесення строків їх продажу.

З цього приводу необхідно звернути увагу, що Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), припинити приватизацію (продаж) об’єктів великої приватизації. Як наслідок, у державному бюджеті на 2020 рік план надходжень від приватизації державного майна зменшено з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн (згідно із Законом України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ). Таким чином, реалізація законопроекту не матиме безпосереднього впливу на виконання уточненого плану надходжень від приватизації державного майна у 2020 році.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва і обігу спирту етилового» (реєстр. № 3443 від 07.05.2020), поданий народними депутатами України Халімоном П.В., Литвиненком С.А., Наталухою Д.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження доходів місцевих бюджетів, зокрема, від плати за ліцензії на виробництво спирту, право оптової торгівлі спиртом і право експорту спирту залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» (щодо включення доктрини економічної безпеки України до елементів планування у сферах національної безпеки і оборони) (реєстр. № 3433 від 05.05.2020), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Киселевським Д.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Положеннями законопроекту шляхом внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» передбачається включення Доктрини економічної безпеки України до переліку документів довгострокового планування у сферах національної безпеки і оборони та встановлення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну економічну політику процедур організації, підготовки та внесення на розгляду Уряду та керівництву держави проекту зазначеної Доктрини.

Слід зазначити, що відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення витрат державного бюджету, всі аспекти створення Доктрини економічної безпеки України фінансуються коштом поточних видатків бюджету на фінансування діяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не матиме впливу на показники державного бюджету. При цьому, Міністерством фінансів України зауважено про необхідність погодження законопроекту із Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

З огляду на мету законопроекту щодо розширення переліку документів довгострокового планування у сферах національної безпеки і оборони, беручи до уваги позицію Міністерства фінансів та авторів законопроекту щодо впливу положень законопроекту на показники бюджету, та зважаючи на відсутність належних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків до нього, ймовірно оцінка впливу положень законопроекту на показники бюджету (надходження та витрати державного бюджету) залежатиме від практичної реалізації законопроекту та прийнятих нормативно-правових актів для забезпечення виконання відповідного закону.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» (щодо включення доктрини економічної безпеки України до елементів планування у сферах національної безпеки і оборони) (реєстр. № 3433 від 05.05.2020), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Киселевським Д.Д. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (оцінка впливу положень законопроекту на надходження та витрати державного бюджету залежатиме від практичної реалізації законопроекту та прийнятих нормативно-правових актів для забезпечення виконання відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо переказу коштів готівкою в межах України» (реєстр. № 3541 від 26.05.2020), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції пункт 8 частини вісімнадцятої статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», збільшивши суму переказу коштів готівкою в межах України, що здійснюється без супроводу ідентифікації та верифікації платника, до суми, еквівалентної одній тисячі євро за поточним офіційним обмінним курсом Національного банку України на дату здійснення правочину (згідно з чинною нормою законодавства готівкові перекази в межах України на суму 5000 та більше гривень повинні супроводжуватись ідентифікацією та верифікацією платника).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас надасть можливість збільшити низький поріг готівкових переказів в межах України без супроводу ідентифікації та верифікації платника.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. Однак, Мінфіном не підтримується законопроект, оскільки запропоновані законопроектом зміни не узгоджуються з міжнародними стандартами в сфері протидії відмиванню коштів, що несе ризики для виділення Україні коштів в рамках макрофінансової допомоги ЄС та відповідно може негативно вплинути на подальші рішення міжнародних партнерів щодо виділення фінансової підтримки Україні.

До законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо переказу коштів готівкою в межах України» (реєстр. № 3541 від 26.05.2020), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та ЄС залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення та функціонування вільних митних зон (реєстр. № 3404 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Горбенком Р.О., Єфімовим О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, передбачається визначити, що:

переліки виробничих операцій, які можуть здійснюватися з поміщеними у митний режим вільної митної зони товарами, що знаходяться на територіях вільних митних зон промислового типу, встановлюються Кабінетом Міністрів України окремо для кожної такої зони;

випуск у вільний обіг продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим вільної митної зони, здійснюється зі сплатою митних платежів, але без сплати процентів, що підлягали б сплаті у разі перенесення строків сплати митних платежів у зв’язку з наданням розстрочення або відстрочення їх сплати відповідно до статті 100 Податкового кодексу України;

відкриття вільних митних зон промислового типу здійснюється за ініціативою відповідних органів місцевого самоврядування та місцевої державної адміністрації на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншими законопроектами цих же авторів «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування вільних митних зон» (реєстр. № 3405) і «Про внесення змін до Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» щодо створення та функціонування вільних митних зон та митних складів» (реєстр. № 3406), а відтак для забезпечення узгодженості правових норм і практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту дозволить в середньостроковому періоді залучити додаткові інвестиції, створити нові виробництва та робочі місця, що призведе до збільшення обсягів виробництва промислової продукції, зростання надходження податків та зборів до цільових фондів, зменшить рівень безробіття і, відповідних соціальних виплат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину бюджету, при цьому може мати позитивний вплив на показники дохідної частини бюджету у разі передбачуваного розробниками збільшення обсягу інвестицій. Однак до законопроекту не надано розрахунків, а також інформації, необхідної для оцінки вартісного впливу законопроекту на показники бюджетів (зокрема, прогнозного обсягу залучених інвестицій, кількості створених та модернізованих виробництв, обсягу випуску продукції).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо створення та функціонування вільних митних зон (реєстр. № 3404 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Горбенком Р.О., Єфімовим О.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків і зборів у середньостроковій перспективі залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо недопущення дефіциту дезінфікуючих та лікарських засобів у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (реєстр. № 3458 від 08.05.2020), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується до 30 червня 2020 року продовжити дію норм деяких законодавчих актів України, згідно з якими створюються спеціальні умови для виробництва дезінфікуючих засобів на підприємствах спиртової галузі, зокрема:

встановлення на такому підприємстві податкових постів замість використання електронних витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового;

надання права державним підприємствам, які є одночасно виробниками спирту етилового денатурованого та дезінфекційних засобів, використовувати вироблений ними спирт етиловий денатурований для виробництва дезінфекційних засобів без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників спирту етилового на лінії виробництва таких дезінфекційних засобів за умови обладнання кожного місця відпуску дезінфекційних засобів засобами обліку виробленої продукції, що відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить забезпечити вжиття необхідних заходів для нейтралізації негативних наслідків зростання попиту на дезінфікуючі засоби в Україні та світі, які пов’язані із поширенням коронавірусної інфекції COVID-19.

Необхідно звернути увагу, що пунктом 29-3 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України (включеним згідно із Законом України від 30.03.2020 № 540-IX) вже передбачений тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів, яким певним чином врегульовано порушені законопроектом питання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків державного бюджету, разом з тим продовження відпуску спирту та спиртовмісної продукції без використання приладів електронного обліку може призвести до реалізації на ринку необлікованого спирту, і як наслідок – зменшення податкових надходжень, обрахувати які неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо недопущення дефіциту дезінфікуючих та лікарських засобів у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) (реєстр. № 3458 від 08.05.2020), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Підласою Р.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може привести до зменшення доходів бюджетів, зокрема від акцизного податку, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про основні засади проведення позапланових заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища» (реєстр. № 3417 від 30.04.2020), поданий народним депутатом України Штепою С.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою підвищення екологічної безпеки громадян, покращення стану довкілля в Україні, успішної та ефективної реалізації заходів державного контролю у сфері навколишнього природного середовища.

Так, відповідно до статті 1 законопроекту проведення позапланових заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюватиметься територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. При цьому, територіальні органи обов’язково інформують відповідний центральний орган влади про проведення позапланового заходу контролю і причини, що його зумовили. Також передбачена можливість проведення контрольних заходів у вихідні, неробочі, святкові дні та/або у нічний час.

Крім того, пропонується внести зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якими визначити, що дія зазначеного Закону України не поширюється на відносини, що виникають при здійсненні позапланових заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Мінекоенерго кошти на проведення заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища передбачені за бюджетною програмою 2405010 «Керівництво та управління у сфері екологічного контролю» у обсязі 383 647,6 тис. гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що не заперечує щодо розгляду Верховною Радою законопроекту, при цьому, відмічає, що реалізація його положень може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів за рахунок грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, оскільки його норми спрямовані на підвищення оперативності та ефективності проведення позапланових перевірок. У той же час, вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджету визначити неможливо, оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій.

Слід відмітити, що відповідно до статей 29 (пункт 7 частини третьої) та 69-1 (пункт 4 частини першої) Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, зараховується до спеціального фонду державного та місцевих бюджетів, тому реалізація норм законопроекту може мати вплив на дохідну частину цих бюджетів на суму вищезазначеного стягнення. Крім цього, реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджетну на здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, а також на збільшення видатків місцевих бюджетів, які спрямовуються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про основні засади проведення позапланових заходів контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища» (реєстр. № 3417 від 30.04.2020), поданий народним депутатом України Штепою С.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів від грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі їх виявлення) та, відповідно, збільшить витрати державного (на здійснення природоохоронних заходів) та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (реєстр. № 1192 (доопрац.) від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті створення законодавчих умов для ефективного виконання Україною міжнародних зобов’язань, взятих відповідно до Гаазької конвенції, та передбачає внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, Сімейного кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального Кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про виконавче провадження».

При цьому змінами до Кримінального кодексу України встановлюється відповідальність за незаконне вивезення чи утримування дитини за кордоном у вигляді:

- штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до двох років (за вивезення за межі України дитини, яка постійно проживає в Україні і не досягла шістнадцяти років, та/або утримування такої дитини за кордоном одним із батьків (усиновлювачем), опікуном, піклувальником в порушення рішення органу опіки та піклування або суду, або прав, встановлених законодавством щодо визначення місця проживання дитини);

- позбавлення волі на строк до п’яти років (за повторне вищезазначене правопорушення, або поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я дитини, чи її близьких, або з погрозою застосування такого насильства).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Водночас, у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання Україною Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей (реєстр. № 1192 (доопрац.) від 06.09.2016), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Герасимовим А.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати (винагороди) окремих категорій осіб під час дії надзвичайної ситуації в Україні (реєстр. № 3492 від 15.05.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до ряду законів пропонується встановити, що протягом строку дії надзвичайної ситуації в Україні, пов’язаної з катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, військовими діями, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також протягом дев’яти місяців після припинення дії відповідної надзвичайної ситуації, максимальний розмір місячної заробітної плати керівників і працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування і працівників всіх установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, не може перевищувати дванадцяти мінімальних заробітних плат, тобто виходячи із встановленого на 2020 рік розміру мінімальної заробітної плати 4723 грн розмір заробітної плати не повинен перевищувати 56 676 гривень.

При цьому, згідно із положеннями законопроекту всі кошти у межах економії фондів оплати праці відповідно до вказаної норми законопроекту повертатимуться до бюджету для спрямування їх на боротьбу з відповідною надзвичайною ситуацією та подолання її наслідків.

Разом з тим, передбачається встановити відповідальність за порушення вказаного положення шляхом накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто виходячи із встановленого розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 8 500 грн до 170 000 гривень.

Реалізація запропонованої вище законодавчої ініціативи може сприяти оптимізації бюджетних коштів на оплату праці працівників бюджетних установ, зокрема, у частині видатків на оплату праці народних депутатів України, прокурорів, голови, його заступників, секретаря та членів Центральної виборчої комісії, державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування, працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (відповідні зміни запропоновані до базових законів, що регулюють діяльність вказаних державних органів). У той же час, запровадження штрафних санкцій відносно порушників вимог цього законопроекту призведе до збільшення дохідної частини відповідних бюджетів.

Водночас щодо положень запропонованої законодавчої пропозиції слід зауважити, що Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс) регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Положеннями частини першої статті 7 Кодексу одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно із яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до статті 20 Кодексу бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації та складання бюджетного запиту з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку. Положеннями частини п’ятої статті 22 Кодексу встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Вимогами статті 23 Кодексу встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному Кодексом, а зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України відповідного положення.

Зважаючи на викладене, положення законопроекту не узгоджуються із вищезазначеними вимогами Кодексу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту має вплив на видаткову частину бюджету, оскільки сприяє економії видатків державного та місцевих бюджетів на оплату праці керівників і працівників усіх форм власності, проте визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності вихідних даних, а саме кількості керівників і працівників усіх форм власності, розмір заробітної плати яких перевищує дванадцять мінімальних заробітних плат.

Згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження максимального розміру заробітної плати (винагороди) окремих категорій осіб під час дії надзвичайної ситуації в Україні (реєстр. 3492 від 15.05.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.:

- не матиме прямого впливу на показники бюджету (може збільшувати надходження до державного та місцевих бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень і застосування штрафних санкцій та за умови дотримання бюджетного законодавства може зумовити здійснення перерозподілу видатків державного бюджету на реалізацію відповідних заходів), і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

- рекомендувати Комітету з питань з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами статей 1, 7, 20, 22, 23 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновку Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Шаталової С.М. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету та розподілу між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» у 2020 році (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.06.2020 р. № 731-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 24.06.2020 р. № 10-04/17506/2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету та розподілу між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі – субвенція) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.06.2020 р. № 731-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету та розподіл додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на 2020 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів» (далі – розпорядження КМУ № 731-р).

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами:

– частини другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон), згідно з якою Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом, вносить зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2020 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до Закону, з коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених цим Законом;

– частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Згідно з розпорядженням КМУ № 731-р (пункти 1 та 2) відповідно до частини другої статті 4 Закону та частини шостої статті 108 Кодексу здійснено:

1) перерозподіл витрат у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінфіну та МОЗ у спеціальному фонді державного бюджету на 2020 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів, у сумі 329 054 тис. гривень шляхом:

– зменшення обсягу надання кредитів з державного бюджету Мінфіну за бюджетними програмами:

3511610 «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» для проекту Європейського інвестиційного банку (далі – ЄІБ) «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» на 122 300 тис. гривень;

3511620 «Фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою» для проекту Кредитної установи для відбудови «Рефінансування енергоефективних інвестицій малих та середніх підприємств України через фінансовий сектор» на 84 454 тис. гривень;

– зменшення обсягу видатків Мінфіну за бюджетною програмою 3511640 «Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» для проекту ЄІБ «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» на 122 300 тис. гривень;

– збільшення обсягу видатків МОЗ за бюджетною програмою 2311600 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (далі – МБРР) проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 329 054 тис. гривень (видатки споживання – 24 655,5 тис. гривень, видатки розвитку – 304 398,5 тис. гривень) для проекту МБРР «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей»;

2) розподіл між обласними бюджетами Волинської, Полтавської та Рівненської областей додаткового обсягу субвенції на 2020 рік, згідно з додатком до цього розпорядження.

В Україні за підтримки МБРР впродовж п’яти років (2015 р. – 2020 р.) на центральному та місцевому рівнях реалізується проект «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі – Проект), сума позики за яким становить 214 729,837 тис. доларів США. Перший компонент Проекту – удосконалення надання послуг на місцевому рівні – втілюється у життя у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Львівській, Полтавській, Рівненській областях і м. Вінниці. Із загальної суми позики обсяг фінансових ресурсів для восьми субпроектів зазначених областей становить 148,9 млн доларів США. В перелічених областях в рамках виконання Проекту впроваджуються субпроекти, спрямовані на придбання спеціалізованих санітарних автомобілів, медичного обладнання для оснащення закладів охорони здоров’я області, будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт приміщень під амбулаторії загальної практики – сімейної медицини. Зазначений Проект для всіх областей, за винятком м. Вінниці, завершується 30.09.2020 року.

Відтак, починаючи з 2015 року щорічно за спеціальним фондом державного бюджету передбачаються видатки на реалізацію Проекту у названих областях шляхом надання субвенції. Передача місцевим бюджетам таких коштів забезпечується згідно з Порядком та умовами надання субвенції, затвердженими постановою Уряду від 27 травня 2015 року № 350 (у редакції постанови Уряду від 11 травня 2017 року № 324 із змінами, внесеними згідно з постановою Уряду від 16.05.2018 № 378), згідно з якою:

розпорядниками субвенції є структурні підрозділи з питань охорони здоров’я Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Львівської, Полтавської і Рівненської облдержадміністрацій; структурні підрозділи з питань житлово-комунального господарства та будівництва Волинської, Дніпропетровської та Рівненської облдержадміністрацій; виконавчий орган Вінницької міської ради;

субвенція надається в обсягах, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, і використовується для виконання затвердженого МОЗ плану заходів з реалізації спільного з МБРР Проекту.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОЗ за спеціальним фондом державного бюджету передбачено субвенцію за бюджетною програмою 2311600 у сумі 659 100,3 тис. грн (у тому числі: видатки споживання – 57 624,9 тис. грн, видатки розвитку – 601 475,4 тис. грн) з розподілом між місцевими бюджетами 8 зазначених вище областей та бюджету Вінницької міської об’єднаної територіальної громади (з них для Волинської області – 112 006,3 тис. гривень, Полтавської області – 11 306,5 тис. гривень, Рівненської області – 52 046,3 тис. гривень).

З приводу необхідності збільшення обсягу субвенції МОЗ інформує, зокрема, про таке:

стан фінансового забезпечення регіональних субпроектів у 2020 році, який є завершальним для їх реалізації, практично унеможливив виконання у повному обсязі передбачених Угодою заходів Проекту. Однією з умов досягнення поставлених цілей та ефективного завершення субпроектів у вересні 2020 року є своєчасне надходження фінансових ресурсів у обсягах, необхідних для оплати всіх укладених договорів на поставку товарів, робіт і послуг;

відсутність достатнього обсягу бюджетних призначень не дозволить виконати укладені контракти відповідно до встановленого графіку, а укладення нових договорів без наявних бюджетних призначень призведе до порушення вимог, що встановлені Кодексом;

для забезпечення видатків субпроектів Волинської, Полтавської та Рівненської областей за вже укладеними договорами на виконання робіт, закупівлю товарів та надання послуг, або договорами, що знаходяться у стадії погодження МБРР відповідно до показників оновлених планів закупівель субпроектів, необхідно додатково 329 054,0 тис. гривень, у тому числі: видатки споживання – 24 655,5 тис. гривень, видатки розвитку – 304 398,5 тис. гривень.

Мінфін, поділяючи таку позицію МОЗ та за розрахунками, здійсненими ним з урахуванням стану виконання робіт за договорами з реконструкції та капітального ремонту приміщень під амбулаторії, а також із укладанням та виконанням договорів із закупівель медичного обладнання та спеціалізованих санітарних автомобілів, підтримує пропозицію про збільшення обсягу субвенції для таких субпроектів:

Волинська область (субпроект «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області») – 61 500,8 тис. гривень;

Полтавська область (субпроект «Запровадження інноваційної моделі системи надання послуг хворим на гіпертонію у Полтавській області») – 152 886,0 тис. гривень;

Рівненська область (субпроект «Підвищення ефективності лікування та профілактики хвороб систем кровообігу в Рівненській області на період з 2015 по 2020 роки») – 114 667,2 тис. гривень.

Джерелом такого збільшення обсягу субвенції Мінфін запропонував зменшення видатків та надання кредитів з державного бюджету за своїми бюджетними програмами та надає інформацію щодо стану реалізації таких бюджетних програм:

1) реалізація проекту «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові», що підтримується коштами позик Європейського банку реконструкції та розвитку (далі – ЄБРР) та ЄІБ, у 2020 році призупинена через запроваджені карантинні заходи, пов’язані із подоланням пандемії CОVID-19, в результаті чого здійснення тендерних процедур і укладання договорів з підрядниками відбуватиметься після покращення епідеміологічної ситуації.

Кошти, передбачені в державному бюджеті на реалізацію Проекту, використовуються у Порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 842. Зокрема, вибірка коштів за рахунок позики ЄБРР здійснюється шляхом перерахування ЄБРР коштів за заявками на їх вибірку безпосередньо постачальникам товарів (виконавцям робіт або надавачам послуг). Вибірка позики ЄІБ здійснюється шляхом перерахування ЄІБ коштів за заявками на їх вибірку на рахунок Мінфіну в АТ «Укрексімбанк», відкритий для цілей проекту, та із зазначеного рахунка – постачальникам товарів (виконавцям робіт або надавачам послуг).

Реалізація проекту «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» здійснюється за рахунок позик, залучених відповідно до Кредитної угоди між Україною та ЄБРР від 11.12.2017, яка набула чинності 13.03.2020, та Фінансової угоди між Україною та ЄІБ від 11.12.2017, ратифікованої Законом України від 05.12.2019 № 346-IX. На сьогодні вибірка позики ЄБРР складає 1,6 млн євро (сплачена одноразова комісія), використання коштів позики ЄІБ станом на 01.06.2020 не здійснювалось;

2) триває підготовка проекту «Рефінансування енергоефективних інвестицій малих та середніх підприємств України через фінансовий сектор». Зокрема, Мінфіном спільно із заінтересованими органами виконавчої влади, завершено опрацювання проекту Угоди між Урядом України та Урядом ФРН про фінансове співробітництво за 2012-2019 роки. Після узгодження остаточної редакції тексту вказаної Угоди та її підписання, буде укладено Кредитний договір між КМУ та Кредитною установою для відбудови, що дасть змогу перейти до фази реалізації проекту.

Мінфін у зв’язку із зазначеним відмічає, що використання бюджетних призначень в рамках зазначених спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів наразі не передбачається.

Довідково: За даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2020 року видатки спеціального фонду за бюджетним програмами :

– 3511610 проведено в обсязі 47 669,76 тис. гривень, що становить 13,4% річного плану (визначеного в обсязі 356 300 тис. гривень);

– 3511620 не здійснювалися (за рахунок коштів позики ЄІБ);

– 3511640 не здійснювалися;

– 2311600 здійснено в обсязі 108 016,4 тис. гривень., що становить 16,4% річного плану (визначеного в обсязі 659 100,3 тис гривень). При цьому касові видатки місцевих бюджетів (з урахуванням залишку на 01.01.2020 року в обсязі 161 318,4 тис. гривень) становили 142 104 тис. гривень, або 52,8% річних призначень з урахуванням залишку коштів).

З метою дотримання бюджетного законодавства при виконанні субвенції у відібраних областях належить звернути увагу, що згідно з вимогами Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення/частина друга статті 57/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М.

Заступник Міністра фінансів Шкураков В.О., підтримавши здійснений перерозподіл видатків і надання кредитів за окремими бюджетними програмами та розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенції, висловив позицію Мінфіну щодо неможливості використання до завершення року коштів від запозичень.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В., не заперечуючи щодо необхідності прийняття такого рішення, вкотре звернув увагу на прорахунки головних розпорядників коштів під час планування бюджетних показників, а також відмітив, що Рахункова палата не володіє інформацією щодо погодження з кредиторами запропонованих змін.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл деяких видатків і надання кредитів з державного бюджету та розподіл додаткового обсягу субвенції відповідно до розпорядження 731-р з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України) визначене згідно з пунктами 1 і 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2020 р. № 731-р здійснення:

1) перерозподілу видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів та Міністерству охорони здоров’я у спеціальному фонді державного бюджету на 2020 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів, у сумі 329 054 тис. гривень шляхом:

– зменшення обсягу надання кредитів з державного бюджету Міністерству фінансів за бюджетними програмами:

3511610 «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» для проекту Європейського інвестиційного банку «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» на 122 300 тис. гривень;

– зменшення обсягу видатків Міністерства фінансів за бюджетною програмою 3511640 «Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» для проекту Європейського інвестиційного банку «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» на 122 300 тис. гривень;

– збільшення обсягу видатків Міністерства охорони здоров’я за програмою 2311600 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 329 054 тис. гривень (видатки споживання – 24 655,5 тис. гривень, видатки розвитку – 304 398,5 тис. гривень) для проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей»;

2) розподілу додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 2020 рік згідно з додатком до цього розпорядження.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження механізму надання державних гарантій на портфельній основі та врегулювання порядку сплати податкового боргу (реєстр. № 3598 від 04.06.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд урядовий законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження механізму надання державних гарантій на портфельній основі та врегулювання порядку сплати податкового боргу за реєстр. № 3598 /далі – законопроект № 3598/, розробником якого в Кабінеті Міністрів є Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту № 3598, він розроблений з метою запровадження механізму державної підтримки суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього підприємництва – резидентів України шляхом надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих таким суб’єктам господарювання. Крім того, законопроект № 3598 спрямований на створення законодавчих підстав платникам податків, які здійснюють свою діяльність на підконтрольній території України, здійснити погашення податкового боргу, який виник на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя до анексії цих територій.

Однією з підстав розробки законопроекту № 3598 може бути Указ Президента України від 08.11.2019 р. № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» (хоча це не вказано у пояснювальній записці), яким серед іншого доручено Кабінету Міністрів вжити заходів до 30 липня 2020 року стосовно розроблення та впровадження інструментів підтримки малого та середнього бізнесу, в т.ч. через механізм гарантування кредитів.

Законопроектом № 3598 пропонуються зміни до статті 17 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ щодо визначення особливостей надання державних гарантій на портфельній основі, зокрема, передбачається, що:

державні гарантії можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резидентам України у розмірі, що не перевищує 80% загальної суми таких боргових зобов’язань за портфелем кредитів та 80% за кожним окремим кредитом /далі – державні гарантії на портфельній основі/, а порядок відбору банків-кредиторів та умови надання державних гарантій на портфельній основі встановлюється Кабінетом Міністрів;

правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі оформлюється шляхом укладання договору між Борговим агентством та банком-кредитором і має визначати: обсяг гарантійних зобов’язань та порядок їх виконання; права та обов’язки гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов’язань;

Боргове агентство може залучати юридичних осіб, що належать до сфери управління Мінфіну, для надання агентських, консультаційних та інших послуг, необхідних для управління гарантійними зобов’язаннями держави за державними гарантіями на портфельній основі, а завдання, функції та умови оплати послуг залученої Борговим агентством юридичної особи встановлюються Кабінетом Міністрів;

на платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави (АР Крим, обласної ради чи територіальної громади міста), поширюються положення бюджетного законодавства щодо захищених видатків бюджету;

прострочена заборгованість суб’єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується з таких суб’єктів господарювання банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством, з подальшим перерахуванням пропорційної частки коштів до державного бюджету.

Поряд з тим, законопроектом № 3598 передбачається розділ VI Кодексу доповнити новим пунктом 16-1, згідно з яким установити, що до повернення тимчасово окупованої території України під загальну юрисдикцію України: Казначейство відкриває рахунки за надходженнями до місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя для зарахування платежів зі сплати боргів з місцевих податків та зборів, що виникли до дати тимчасової окупації, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», платниками – резидентами, які мають об’єкти оподаткування з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України, на підставі інформації та даних центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію податкової політики; органи Казначейства здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя на такі рахунки, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Крім того, законопроектом № 3598 пропонуються зміни до частини першої статті 16 і пункту 35 розділу VI Кодексу щодо унормування права Голови Боргового агентства за погодженням з Міністром фінансів на здійснення правочинів з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, у т.ч. за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, визначені законом про державний бюджет, а також щодо визначення Кабінетом Міністрів умов правочинів з державними деривативами (з набранням чинності таких змін з 01.01.2021 р.).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 3598 /лист від 12.06.2020 р. № 16/3-2020/74616 (107522)/, проаналізувавши його, вважає за доцільне висловити окремі зауваження. Узагальнюючий висновок ГНЕУ: законопроект № 3598 потребує доопрацювання.

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом у своєму висновку до законопроекту № 3598 /лист від 22.06.2020 р. № 04-20/10-2020/82748 (116264)/ зазначає, що він не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції, але потребує експертного висновку Антимонопольного комітету України з метою оцінки впливу на економічну конкуренцію.

На час розгляду законопроекту № 3598 до Комітету не надійшов висновок Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту).

ІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 3598 і висновок ГНЕУ до нього та звернуто увагу на таке.

1. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 3598 в Україні існує досвід впровадження інструменту кредитних гарантій на портфельній основі: вперше такий інструмент запрацював на початку 2018 р. в рамках ініціативи Європейського Союзу «EU4Business», що впроваджується групою Європейського інвестиційного банку через визначені українські банки (Райффайзен Банк Аваль, Прокредит Банк, Ощадбанк, Укргазбанк).

Разом з тим, у Кодексі не вживається поняття «державні гарантії на портфельній основі», таке поняття є новим і відповідно немає практики його застосування саме у бюджетному законодавстві України. Зокрема, статтею 17 Кодексу визначено основні вимоги щодо надання державних гарантій, серед яких такі:

державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України /частина перша/;

державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом /частина третя/;

державні гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного бюджету (крім боргових зобов’язань, що виникають внаслідок залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів) /частина четверта/;

суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята/.

Таким чином, законопроектом № 3598 законодавчо унормовуються особливості надання державних гарантій на портфельній основі.

Довідково: у частині третій статті 55 Господарського кодексу України наведено визначення згаданих у законопроекті № 3598 видів позичальників, відносно яких пропонується надавати державні гарантії на портфельній основі (з характерними відмінностями залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік), зокрема щодо: суб’єктів мікропідприємництва (середня кількість працівників за рік не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро), суб’єктів малого підприємництва (відповідно не перевищує 50 осіб та 10 млн євро), суб’єктів середнього підприємництва (відповідно більше 50, але не перевищує 250 осіб, та більше 10 млн євро, але не перевищує 50 млн євро).

Для практичної реалізації даної законодавчої ініціативи у 2020 році Кабінетом Міністрів подано системно пов’язаний законопроект про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3659 від 15.06.2020 р. /далі – пов’язаний законопроект № 3659/, згідно з яким у п.р. передбачається можливість надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів та погодженням з Комітетом для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резидентам України (в обсязі до 5 млрд грн). Враховуючи наведене, з метою забезпечення належної практики застосування правових норм такі законопроекти доцільно розглядати взаємоузгоджено.

2. Слід звернути увагу, що Кабінетом Міністрів раніше було подано на розгляд Верховної Ради аналогічний законопроект про внесення змін до статті 17 Бюджетного кодексу України за реєстр. № 3420 від 30.04.2020 р. /далі – попередній законопроект № 3420/, який за пропозицією Комітету (рішення від 18.05.2020 р., протокол № 37) відповідно до статті 94 Регламенту Верховної Ради був повернутий суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного третьої сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, а також через наявність суттєвих зауважень до нього, викладених у висновках Комітету та ГНЕУ.

На відміну від попереднього законопроекту № 3420 законопроект № 3598 містить більш чітке формулювання положень щодо державних гарантій на портфельній основі: конкретизовано кредиторів (банки) і позичальників (суб’єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резиденти України), уніфіковано застосування терміну «портфель» по відношенню до кредитів, а також деталізовано сутність забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань при наданні зазначених гарантій (у розмірі, що не перевищує 80% загальної суми таких боргових зобов’язань за портфелем кредитів та 80% за кожним окремим кредитом). Разом з тим, порівняно з попереднім законопроектом № 3420 у законопроекті № 3598 не передбачається надання позичальниками майнового або іншого забезпечення виконання таких боргових зобов’язань (у попередньому законопроекті № 3420 передбачалося надання позичальниками відповідного забезпечення банку-кредитору), водночас пропонується додатково врегулювати інші питання: щодо сплати податкового боргу, який виник на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя, та щодо здійснення правочинів з державними деривативами.

3. У пояснювальній записці до законопроекту № 3598 вказано, що його реалізація не має впливу на видатки та доходи державного бюджету, оскільки передбачається, що державні гарантії на портфельній основі надаватимуться у межах і за напрямами, що визначатимуться у законі про державний бюджет на відповідний бюджетний період. Водночас вказано, що реалізація законопроекту № 3598 створить можливість для сплати боргів з місцевих податків і зборів, що виникли до дати тимчасової окупації АР Крим та м. Севастополя, платниками – резидентами (на 01.04.2019 р. на обліку в контролюючих органах знаходиться 21 тис. платників податків на підконтрольній території України, які мають податковий борг на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь на загальну суму 156,8 млн грн /загальна сума податкового боргу на такій території – 2516,8 млн грн/).

Вищевказане пояснення про відсутність впливу положень щодо гарантій не є у повній мірі коректним відносно поточного бюджетного періоду, оскільки за ініціативою Кабінету Міністрів /урядовий законопроект за реєстр. № 3279/ до статей 5 і 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» внесено зміни (згідно із Законом України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), якими виключено норми щодо визначення граничного обсягу гарантованого державою боргу на 31.12.2020 р. (згідно з первинною нормою – 318,4 млрд грн) і граничного обсягу надання державних гарантій у 2020 р. (згідно з первинною нормою – 29,3 млрд грн), водночас унормовано (пункт 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ) тимчасове, до 01.01.2021 р., незастосування окремих норм Кодексу (зокрема, абзацу першого частини першої статті 17, частини першої статті 18 та пункту 2 частини першої статті 40) щодо визначення у законі про державний бюджет граничних обсягів надання державних гарантій та гарантованого державою боргу і щодо обмеження граничного обсягу надання державних гарантій 3% планових доходів загального фонду державного бюджету. Таким чином, наразі по суті немає законодавчих обмежень щодо обсягів і напрямів надання державних гарантій у 2020 році.

Отже, реалізація положень законопроекту № 3598 за наявності відповідної норми у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» опосередковано може призвести до зростання обсягів надання державних гарантій у цьому році і гарантованого державою боргу на кінець п.р. залежно від кількісті та змісту відповідних рішень Уряду про надання державних гарантій на портфельній основі, як наслідок може збільшитися боргове навантаження на державний бюджет.

Загалом до законопроекту № 3598 не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Зокрема, у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено обґрунтувань і розрахунків щодо орієнтовного обсягу надання державних гарантій на портфельній основі у середньостроковій перспективі, аргументації щодо запропонованого максимального рівня державної гарантії на портфельній основі (не більше 80% загальної суми боргових зобов’язань за портфелем кредитів та 80% за кожним окремим кредитом), пояснень щодо потреби у відповідних кредитних ресурсах, можливості надання Урядом таких гарантій та оцінки наслідків відповідних рішень для економіки і бюджету.

4. ГНЕУ звертає увагу на відсутність у супровідних до законопроекту № 3598 документах чіткості та однозначності щодо його цілей, а також узгодженості з пропонованими законодавчими новелами. Зокрема, згідно з пояснювальною запискою законопроект № 3598 спрямовано на «забезпечення доступу до залучення фінансування суб’єктами господарювання мікро, малого та середнього сектору економіки – резидентами України, у тому числі, які зазнали значних фінансових втрат внаслідок запровадження карантинних обмежень та подолання їх наслідків, викликаних респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2», водночас за змістом положень законопроекту № 3598 така цільова спрямованість пропонованого механізму не прослідковується.

Загалом ГНЕУ вважає, що з огляду на притаманність пропонованому механізму ризиків та підпорядкованість конкретним ситуативним цілям доцільно розглянути варіант запровадження надання державних гарантій на портфельній основі (після належного законодавчого врегулювання) на тимчасовій основі для вирішення конкретних поточних завдань, такий механізм має застосуватися не у загальному порядку (як це передбачено законопроектом № 3598), а здійснюватися виключно у виняткових випадках, виходячи із загальносуспільного інтересу, з метою, зокрема, подолання негативних наслідків в економіці у зв’язку з певними надзвичайними ситуаціями, до яких цілком можна віднести і подолання економічних наслідків застосування обмежувальних заходів у зв’язку з коронавірусною хворобою.

Механізм надання державних гарантій на портфельній основі лише планується запровадити, а тому на даний час вбачається проблематичним об’єктивно оцінити його надійність і ефективність та визначити необхідний ступінь деталізації його законодавчого унормування (для забезпечення дієвості цього механізму та одночасно недопущення негативних наслідків для бюджету від його реалізації).

Виходячи з вищезазначеного, виникає питання щодо доцільності унормування даного питання саме зараз на постійній основі у Кодексі.

Належить також зауважити, що з метою державної підтримки малого бізнесу у складі спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік передбачено видатки за бюджетною програмою «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» (код 3501540) у сумі 2 млрд грн за рахунок надходжень від дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що видані ним в обмін на облігації внутрішньої державної позики (відповідно до Закону України від 14.01.2020 р. № 436-IX). Зважаючи на надходження у повному обсязі таких коштів (станом на 01.04.2020 р.) та наявність необхідного нормативно-правового забезпечення (постанови КМУ від 24.01.2020 р. № 28 «Про затвердження Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва» та № 29 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва»), Уряд (безпосередньо Мінфін як головний розпорядник вказаних коштів) має можливість вжити заходів щодо активізації реалізації такої програми, досягнення ефективності її виконання та за необхідності опрацювати питання пошуку додаткових джерел наповнення саме Фонду розвитку підприємництва /згідно із звітними даними за січень-травень п.р. за цією програмою використано 750 млн грн, або 37,5% бюджетних призначень/.

Таким чином, запропонована законопроектом № 3598 ініціатива потребує додаткового обґрунтування на предмет її економічної доцільності та однозначності мети.

5. Щодо передбаченого законопроектом № 3598 способу унормування нового механізму надання державних гарантій на портфельній основі слід вказати на ряд застережень з урахуванням висновку ГНЕУ:

1) на відміну від надання державних гарантій на індивідуальній основі (коли у договорі щодо державної гарантії безпосередньо зазначається конкретний позичальник, надання майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань за гарантією, чітко фіксується його відповідальність у разі виконання гарантійних зобов’язань щодо обов’язку відшкодувати витрати державного бюджету), при наданні державних гарантій на портфельній основі відповідальність позичальника перед державним бюджетом по суті послаблюється, оскільки стягнення простроченої заборгованості позичальника перед державою покладатиметься на кредитора, який не матиме зацікавленості у стягненні зазначеної заборгованості за наявності державної гарантії (тобто обов’язку погашення боргових зобов’язань позичальників за рахунок державного бюджету), не передбачено надання позичальником майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов’язань, недостатньо врегульовано питання відповідальності кредитора перед державою за нестягнення чи стягнення у неповному обсязі заборгованості з позичальника. Як наслідок, зростають ризики неповернення позичальниками кредитів і відповідно здійснення додаткових витрат з державного бюджету;

2) ГНЕУ вбачає сумнівною пропозицію щодо визначення порядку відбору банків-кредиторів та умов надання державних гарантій на портфельній основі на підзаконному рівні виходячи з вищенаведених зауважень, за відсутності ясності щодо критеріїв включення кредитів до портфелю кредитів банків-кредиторів та відбору банків-кредиторів, порядку прийняття рішення щодо розміру державної гарантії по тому чи іншому портфелю, а також в умовах обмеженого фінансового ресурсу держави на надання таких гарантій та зважаючи, що банки-кредитори одночасно здійснюватимуть кредитування суб’єктів господарювання та по суті фактично вирішуватимуть питання про надання такої гарантії шляхом формування портфеля кредитів;

3) пропозиція щодо залучення Борговим агентством юридичних осіб, що належать до сфери управління Мінфіну, для надання агентських, консультаційних та інших послуг, необхідних для управління гарантійними зобов’язаннями держави за державними гарантіями на портфельній основі, та щодо встановлення Кабінетом Міністрів завдань, функцій і умов оплати послуг відповідної юридичної особи, на думку ГНЕУ, виглядає дискусійною з точки зору ризику виведення вказаних послуг за межі предмету регулювання законодавства про публічні закупівлі. Крім того, видається сумнівною пропозиція про унормування питання щодо завдань, функцій і умов оплати вказаних послуг безпосередньо у Кодексі з огляду на його предмет регулювання.

6. Окремо варто відмітити, що у висновку Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом до попереднього законопроекту № 3420 /лист від 28.05.2020 р. № 04-20/10-2020/60963 (91836)/ зазначено, що він не суперечить міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції, але потребує доопрацювання в частині деталізації умов надання державних гарантій і порядку оприлюднення інформації щодо таких гарантій. Зокрема, звернуто увагу, що: згідно з пунктом 26 преамбули, статтями 3 та 9 Директиви Ради ЄС 2011/85 про вимоги до бюджетних параметрів держав-членів від 08.11.2011 р. для всіх підсекторів загального уряду держави-члени повинні публікувати дані про умовні зобов’язання з потенційно значним впливом на публічні бюджети, включаючи державні гарантії; відповідно до стандартів 3.1–3.3 Кодексу фіскальної транспарентності МВФ дані щодо урядових гарантій підлягають оприлюдненню, а процес їх надання регламентується законом. Враховуючи, що законопроект № 3598 за змістом є подібним до попереднього законопроекту № 3420, вищезазначене зауваження Комітету з питань інтеграції України з Європейським Союзом вбачається слушним і відносно законопроекту № 3598, насамперед, в частині опрацювання питання особливостей обліку і звітності щодо державних гарантій на портфельній основі (насамперед у частині обліку і звітності щодо позичальників, наданих їм кредитів під державні гарантії, та простроченої заборгованості позичальників перед державою у разі виконання гарантійних зобов’язань).

7. Передбачене законопроектом № 3598 доповнення частини сьомої статті 17 Кодексу про поширення положень бюджетного законодавства щодо захищених видатків бюджету на платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави (АР Крим, обласної ради чи територіальної громади міста), вбачається недоцільним, оскільки не узгоджується з цією ж нормою Кодексу і бюджетною методологією, так як зазначені платежі не є видатками бюджету та відображаються як надання кредитів з бюджету. Водночас, порушене питання не потребує додаткового законодавчого врегулювання і відповідно додаткового «захисту», бо відповідно до цієї ж норми Кодексу зазначені платежі здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет (рішенні про місцевий бюджет).

Поряд з тим, на думку ГНЕУ, дана пропозиція є дискусійною з огляду, зокрема, на природу захищених видатків, віднесення до яких обумовлюється суттєвим впливом на інтереси широких верств населення, загальні соціальні процеси, безпеку держави тощо, а також некоректною щодо застосування відсильної норми до бюджетного законодавства щодо захищених видатків бюджету, оскільки питання захищених видатків бюджету є предметом регулювання власне статті 55 Кодексу, в якій визначено вичерпний їх перелік.

Крім того, дана пропозиція є неактуальною щодо поточного року, оскільки тимчасово, з дня набрання чинності Законом України від 13.04.2020 р. № 553-IX до 01.01.2021 р., не застосовуються норми частини першої статті 55 Кодексу (згідно з якою захищеними видатками бюджету визнаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень), на що також звертає увагу ГНЕУ.

8. Запропоновані законопроектом № 3598 зміни до частини першої статті 16 і пункту 35 розділу VI Кодексу щодо унормування з 2021 р. права Голови Боргового агентства за погодженням з Міністром фінансів здійснювати правочини з державними деривативами за рахунок здійснення понадпланових державних запозичень містять ризики для державного бюджету у частині зростання боргового навантаження та загалом неконтрольованого зростання державного боргу, що також відмічено у висновку ГНЕУ.

У цьому зв’язку слід зазначити, що статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (включеною до цього Закону згідно із Законом України від 13.04.2020 р. № 553-IX за ініціативою Мінфіну) у 2020 р. Мінфіну надано право здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, в т.ч. за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону.

Отже, питання щодо здійснення правочинів з державними деривативами за рахунок здійснення понадпланових державних запозичень вбачається за доцільне унормовувати не на постійній основі у Кодексі, а розглядати окремо кожного року і врегульовувати залежно від стану виконання державного бюджету, рівня боргової безпеки та загалом макроекономічної ситуації.

9. Законопроект № 3598 потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з нормами Кодексу, зокрема:

ГНЕУ зауважує, що передбачене законопроектом № 3598 положення нового пункту 16-1 розділу VI Кодексу слід викласти в пункті 16 цього ж розділу, який і визначає особливості застосування норм Кодексу на період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

необхідно у законопроекті № 3598 найменування Боргового агентства привести у відповідність до його найменування, яке вживається у Кодексі (а саме – Боргове агентство України).

ІІІ. Доповідаючи дане питання, заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. серед іншого відмітив, що законопроект № 3598 подано до Верховної Ради України з урахуванням більшості зауважень і пропозицій, які були висловлені до попереднього законопроекту № 3420, та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 3598.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Цабаль В.В., Кузбит Ю.М., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зазначив, що Рахункова палата в цілому підтримує законопроект № 3598, але звернув увагу, що законопроект № 3598 передбачає можливість збільшення гарантованого державою боргу та подальших витрат державного бюджету у випадках невиконання позичальниками своїх зобов’язань.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. запропонував Комітету підтримати рішення, підготовлене у підкомітеті (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема:

1) рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3598 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у розданому проекті ухвали (зокрема пропонується:

виключити положення про можливість здійснення правочинів з державними деривативами за рахунок понадпланових запозичень;

передбачити, що встановлені Кабінетом Міністрів порядок відбору банків-кредиторів та умови надання державних гарантій на портфельній основі погоджуються з Комітетом;

передбачити, що правочин щодо надання державних гарантій на портфельній основі має визначати відповідальність гаранта і кредитора, а також обов’язковість надання суб’єктом господарювання майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань за кредитом, залученим під таку гарантію;

виключити положення про залучення Борговим агентством юридичних осіб для надання послуг, необхідних для управління гарантійними зобов’язаннями;

виключити положення про поширення бюджетного законодавства щодо захищених видатків бюджету на платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань;

внести необхідні техніко-юридичні правки);

2) рекомендувати Кабінету Міністрів у разі прийняття законопроекту № 3598 при підготовці нормативно-правового акту про умови надання державних гарантій на портфельній основі передбачити врегулювання питання особливостей обліку і звітності щодо таких гарантій (насамперед щодо позичальників, наданих їм кредитів під державні гарантії, та простроченої заборгованості позичальників перед державою у разі виконання гарантійних зобов’язань).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження механізму надання державних гарантій на портфельній основі та врегулювання порядку сплати податкового боргу (реєстр. № 3598 від 04.06.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

1) пункт 1 розділу І /щодо змін до частини першої статті 16 Кодексу/ виключити;

2) друге речення підпункту 1 пункту 2 розділу І /щодо змін до частини першої статті 17 Кодексу/ доповнити словами «за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету»;

3) в абзаці третьому підпункту 2 пункту 2 розділу І /щодо змін до частини третьої статті 17 Кодексу/: слова «права та обов’язки гаранта і кредитора» замінити словами «права, обов’язки та відповідальність гаранта і кредитора»; доповнити словами «обов’язковість надання суб’єктом господарювання майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань за кредитом, залученим під таку гарантію»;

4) абзац четвертий підпункту 2 пункту 2 розділу І /щодо змін до частини третьої статті 17 Кодексу/ виключити;

5) підпункт 4 пункту 2 розділу І /щодо змін до частини сьомої статті 17 Кодексу/ виключити;

6) у підпункті 1 пункту 3 розділу І /щодо доповнення розділу VI Кодексу пунктом 16-1/:

абзац перший викласти в такій редакції: «1) пункт 16 доповнити абзацами третім-п’ятим такого змісту:»;

в абзаці другому цифри «16-1» виключити»;

7) в абзаці другому підпункту 2 пункту 3 розділу І /щодо змін до пункту 35 розділу VI Кодексу/ слова «у тому числі за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, визначені на поточний бюджетний період законом про Державний бюджет України» виключити;

8) у тексті розділу І слова «Боргове агентство» у всіх відмінках замінити словами «Боргове агентство України» у відповідному відмінку;

9) у пункті 1 розділу ІІ слова і цифри «крім пункту 1 та підпункту 2 пункту 3 розділу І цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2021 року» виключити;

10) внести редакційні та техніко-юридичні уточнення для приведення до вимог нормопроектувальної техніки.

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3598 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3598 при підготовці нормативно-правового акту про умови надання державних гарантій на портфельній основі передбачити врегулювання питання особливостей обліку і звітності щодо державних гарантій на портфельній основі (насамперед у частині обліку і звітності щодо позичальників, наданих їм кредитів під державні гарантії, та простроченої заборгованості позичальників перед державою у разі виконання гарантійних зобов’язань).

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. про проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3659 від 15.06.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд урядовий законопроект про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3659 /далі – законопроект/.

Законопроектом № 3659 передбачається доповнити пункт 1 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ новими підпунктами «ґ» та «д», згідно з якими у 2020 році можуть надаватися державні гарантії за рішенням Кабінету Міністрів України та за погодженням з Комітетом:

для забезпечення виконання боргових зобов’язань приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» /далі – ПрАТ «Укргідроенерго»/ за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційного проекту будівництва третьої черги Дністровської гідроакумулюючої електричної станції, інвестиційного проекту будівництва Канівської гідроакумулюючої електричної станції, з можливістю за рішенням Кабінету Міністрів України звільнення ПрАТ «Укргідроенерго» від зобов’язання надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за державними гарантіями та сплачувати до державного бюджету плату за їх надання;

для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резидентам України (в обсязі до 5 млрд грн).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту № 3659, він спрямований на забезпечення можливості доступу до кредитних ресурсів суб’єктам господарювання мікро-, малого та середнього підприємництва – резидентам України шляхом часткового гарантування державою боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих таким суб’єктам господарювання, у розмірі, що не перевищує 80% загальної суми таких боргових зобов’язань за портфелем кредитів та 80% за кожним окремим кредитом /далі – державні гарантії на портфельній основі/. Крім того, прийняття законопроекту № 3659 дозволить ПрАТ «Укргідроенерго» продовжити активну роботу із залучення іноземних інвестицій для реалізації інвестиційних проектів «Будівництво Канівської ГАЕС» та «Будівництво третьої черги Дністровської ГАЕС».

Однією з підстав розробки законопроекту № 3659 може бути Указ Президента України від 08.11.2019 р. № 837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» (хоча це не вказано у пояснювальній записці), яким серед іншого доручено Кабінету Міністрів вжити заходів до 30 липня 2020 року стосовно розроблення та впровадження інструментів підтримки малого та середнього бізнесу, в т.ч. через механізм гарантування кредитів.

Оскільки розробником законопроекту № 3659 в Уряді є Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/, відповідно до частини третьої статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ для розгляду такого законопроекту у Верховній Раді України не вимагається експертний висновок Мінфіну. Разом з тим, якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, тоді він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.

Принагідно варто зазначити, що серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) не передбачено випадків щодо зміни умов, обсягів і напрямів надання державних гарантій, але ця норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосовується /відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.

На час розгляду законопроекту № 3659 до Комітету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 3659 /лист від 17.06.2020 р. № 16/3-2020/79085 (112403)/ висловлює окремі зауваження щодо нього.

ІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 3659, проаналізовано висновок ГНЕУ до нього та звернуто увагу на таке.

1. Статтею 17 Кодексу визначено основні вимоги щодо надання державних гарантій, серед яких такі:

суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята/.

Разом з тим, у Кодексі не вживається поняття «державні гарантії на забезпечення виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання» (так звані «державні гарантії на портфельній основі»), таке поняття є новим і відповідно немає практики його застосування у бюджетному законодавстві України.

Отже, положення законопроекту не узгоджуються з нормами Кодексу.

У зв’язку з цим, Кабінетом Міністрів України подано системно пов’язаний законопроект про внесення змін до Кодексу щодо запровадження механізму надання державних гарантій на портфельній основі та врегулювання порядку сплати податкового боргу за реєстр. № 3598 від 04.06.2020 р. /далі – пов’язаний законопроект № 3598/, згідно з яким пропонуються зміни до статті 17 Кодексу щодо визначення особливостей надання державних гарантій на портфельній основі, зокрема, передбачається, що:

Враховуючи наведене, з метою забезпечення належної практики застосування правових норм такі законопроекти доцільно розглядати взаємоузгоджено. При цьому рішення щодо прийняття законопроекту № 3659 (який є похідним) має прийматися виключно за результатами розгляду законопроекту № 3598 (який є базовим), що також підкреслює ГНЕУ.

Довідково: у частині третій статті 55 Господарського кодексу України наведено визначення згаданих у законопроекті № 3659 видів позичальників, відносно яких пропонується надавати державні гарантії на портфельній основі (з характерними відмінностями залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік), зокрема щодо: суб’єктів мікропідприємництва (середня кількість працівників за рік не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро), суб’єктів малого підприємництва (відповідно не перевищує 50 осіб та 10 млн євро), суб’єктів середнього підприємництва (відповідно більше 50, але не перевищує 250 осіб, та більше 10 млн євро, але не перевищує 50 млн євро).

2. Слід звернути увагу, що Кабінетом Міністрів раніше було подано на розгляд Верховної Ради аналогічний законопроект про внесення зміни до статті 6 Закону за реєстр. № 3419 від 30.04.2020 р. /далі – попередній законопроект № 3419/, який за пропозицією Комітету (рішення від 18.05.2020 р., протокол № 37) відповідно до статті 94 Регламенту Верховної Ради був повернутий суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного третьої сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, а також через наявність суттєвих зауважень до нього, викладених у висновках Комітету та ГНЕУ.

На відміну від попереднього законопроекту № 3419 законопроект № 3659 містить більш чітке формулювання положень щодо державних гарантій на портфельній основі: конкретизовано кредиторів (банки) і позичальників (суб’єкти господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резиденти України), визначено граничний обсяг надання таких гарантій (до 5 млрд грн), уніфіковано застосування терміну «портфель» по відношенню до кредитів, передбачено погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів щодо надання таких гарантій. Разом з тим, порівняно з попереднім законопроектом № 3419 у законопроекті № 3659 пропонується додатково унормувати можливість надання у 2020 р. державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань ПрАТ «Укргідроенерго».

3. У пояснювальній записці до законопроекту № 3659 вказано, що надання запропонованих державних гарантій не призведе до додаткових витрат державного бюджету у поточному бюджетному періоді. Водночас, відмічено, що механізмом надання державних гарантій на портфельній основі встановлюється виключно часткове гарантування, банки-кредитори розподілятимуть кредитні ризики з державою, що змусить їх виважено підходити до оцінки кредитних ризиків позичальників, внаслідок чого ймовірність настання гарантійних випадків і витрат державного бюджету буде мінімальною. За попередніми розрахунками Мінфіну ймовірність настання гарантійних випадків та відповідно витрат бюджету на сплату гарантованих зобов’язань може становити не більше 30% гарантованих кредитів (отже, враховуючи, що державною гарантією на портфельній основі забезпечуватиметься до 80% портфеля кредитів суб’єктів господарювання, за умови надання у 2020 р. гарантій на всю суму (5 млрд грн), ймовірні витрати бюджету у майбутніх бюджетних періодах на виконання гарантійних зобов’язань держави можуть становити не більше 1,2 млрд грн).

Однак у законопроекті № 3659 не запропоновано будь-якого обмеження щодо обсягу надання державних гарантій у 2020 р. для забезпечення виконання боргових зобов’язань ПрАТ «Укргідроенерго», як це передбачено у підпункті «б» пункту 1 статті 6 Закону щодо державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (до 10 млрд грн), або пропонується у законопроекті № 3659 щодо державних гарантій на портфельній основі (до 5 млрд грн). Поряд з тим, у супровідних документах до законопроекту № 3659 не наведено інформації про можливий обсяг державних гарантій щодо ПрАТ «Укргідроенерго», обґрунтувань запропонованого граничного обсягу надання державних гарантій на портфельній основі та розрахунків наведеного обсягу ймовірних витрат бюджету на виконання гарантійних зобов’язань держави, а також пояснень щодо потреби у відповідних кредитних ресурсах, можливості надання Урядом таких гарантій та оцінки наслідків відповідних рішень для економіки і бюджету.

Таким чином, загалом до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Крім того, виникає питання щодо надійності механізму надання державних гарантій на портфельній основі (насамперед, щодо впливу на бюджет), оскільки:

такий механізм лише планується запровадити, а тому на даний час видається проблематичним об’єктивно оцінити його ефективність та визначити необхідний ступінь деталізації його законодавчого унормування (для забезпечення дієвості цього механізму та одночасно недопущення негативних наслідків для бюджету від його реалізації);

на відміну від надання державних гарантій на індивідуальній основі (коли у договорі щодо державної гарантії безпосередньо зазначається конкретний позичальник, надання майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань за гарантією, чітко фіксується його відповідальність у разі виконання гарантійних зобов’язань щодо обов’язку відшкодувати витрати державного бюджету), при наданні державних гарантій на портфельній основі відповідальність позичальника перед державним бюджетом по суті послаблюється, оскільки згідно з пов’язаним законопроектом № 3598 стягнення простроченої заборгованості позичальника перед державою покладатиметься на кредитора, який не матиме зацікавленості у стягненні зазначеної заборгованості за наявності державної гарантії (тобто обов’язку погашення боргових зобов’язань позичальників за рахунок державного бюджету), не передбачено надання позичальником майнового або іншого забезпечення виконання боргових зобов’язань, недостатньо врегульовано питання відповідальності кредитора перед державою за нестягнення чи стягнення у неповному обсязі заборгованості з позичальника. Як наслідок, зростають ризики неповернення позичальниками кредитів і відповідно здійснення додаткових витрат з державного бюджету.

Варто також зауважити, що за ініціативою Кабінету Міністрів /урядовий законопроект за реєстр. № 3279/ до статей 5 і 6 Закону внесено зміни (згідно із Законом України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), якими виключено норми щодо визначення граничного обсягу гарантованого державою боргу на 31.12.2020 р. (згідно з первинною нормою – 318,4 млрд грн) і граничного обсягу надання державних гарантій у 2020 р. (згідно з первинною нормою – 29,3 млрд грн), водночас унормовано (пункт 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ) тимчасове, до 01.01.2021 р., незастосування окремих норм Кодексу (зокрема, абзацу першого частини першої статті 17, частини першої статті 18 та пункту 2 частини першої статті 40) щодо визначення у законі про державний бюджет граничних обсягів надання державних гарантій та гарантованого державою боргу і щодо обмеження граничного обсягу надання державних гарантій 3% планових доходів загального фонду державного бюджету. Таким чином, наразі по суті немає законодавчих обмежень щодо обсягів і напрямів надання державних гарантій у 2020 році.

Отже, реалізація положень законопроекту № 3659 може призвести до зростання обсягів надання державних гарантій у 2020 році і гарантованого державою боргу на кінець п.р. залежно від кількісті та змісту відповідних рішень Уряду про надання державних гарантій, як наслідок може збільшитися боргове навантаження на державний бюджет. ГНЕУ також зауважує, що реалізація законопроекту № 3659 містить ризики зростання гарантованого державою боргу у поточному бюджетному періоді.

Довідково: згідно із звітними даними у січні-травні 2020 р. державні гарантії надано для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору на суму 19,27 млрд грн /відповідно до постанов КМУ від 26.02.2020 р. № 142 і від 01.04.2020 р. № 254/.

4. Передбачене законопроектом № 3659 доповнення пункту 1 статті 6 Закону новим підпунктом «ґ» щодо можливості надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань ПрАТ «Укргідроенерго» за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування двох інвестиційних проектів, є зайвим, оскільки рішення про надання таких гарантій можуть прийматися Урядом на підставі чинної норми (а саме підпункту «а» пункту 1 статті 6 Закону щодо надання державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційних проектів), тобто це питання не потребує додаткового законодавчого унормування.

Водночас, виникає питання щодо доцільності запропонованої законопроектом № 3659 можливості (за рішенням Кабінету Міністрів України) звільнення ПрАТ «Укргідроенерго» від зобов’язання надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за державними гарантіями та сплачувати до державного бюджету плату за їх надання, зважаючи на рентабельність ПрАТ «Укргідроенерго» (на його офіційному сайті зазначено, що за останні роки спостерігається стабільний фінансовий стан і позитивна динаміка розвитку ПрАТ «Укргідроенерго», при цьому наведено основні фінансові показники його діяльності за 2019 р.: чистий дохід (виручка) – 8,26 млрд грн, чистий прибуток – 3,2 млрд грн, сплачено податків та інших платежів до бюджетів у сумі 3,2 млрд грн).

Потрібно відмітити, що у Програмі розвитку гідроенергетики на період до 2026 року (схваленій Розпорядженням КМУ від 13.07.2016 р. № 552-р та витяг з якої роздано народним депутатам України – членам Комітету) наведено перспективні проекти нового будівництва гідрогенеруючих потужностей, серед яких є проекти «Будівництво Дністровської ГАЕС – третя черга» (орієнтовна вартість реалізації – 8,4 млрд грн) і «Будівництво Канівської ГАЕС» (вартість будівництва – орієнтовно 11,98 млрд грн разом з ПДВ за цінами на 01.01.2013 р. /еквівалент 1,5 млрд дол. США за середньозваженим валютним курсом за 2012 р. 7,99 грн/дол. США/). Водночас передбачено, що для реалізації проекту «Будівництво Канівської ГАЕС» необхідно залучення коштів від міжнародних фінансових організацій (отримано підтвердження участі в реалізації проекту від Світового банку та Європейського інвестиційного банку, висловлена заінтересованість в участі Європейським банком реконструкції та розвитку та Кредитною установою для відбудови (KfW)).

На 2020 рік у Законі передбачено витрати спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою «Реконструкція гідроелектростанцій ПАТ «Укргідроенерго» (код 2401610) у сумі 796,8 млн грн для реалізації інвестиційного проекту «Реабілітація гідроелектростанцій» за рахунок кредиту Європейського інвестиційного банку (відповідно до Фінансової угоди, ратифікованої Законом України від 19.11.2013 р. № 685-VII). Згідно із звітними даними за січень-травень 2020 р. здійснено такі витрати у сумі 48,3 млн грн (або 6,1% бюджетних призначень). Загалом на 01.01.2020 р. за інформацією, поданою у складі річного звіту щодо виконання державного бюджету за 2019 р., вибірка коштів із загального обсягу зазначеного кредиту (200 млн євро) від початку реалізації проекту становила 44 млн євро, ступінь готовності проекту – 18%, при цьому у 2019 р. проведено відповідні витрати у сумі 399 млн грн (або 45,8% бюджетних призначень). Крім того, аналогічні інвестиційні проекти реалізовувалися у попередніх роках за рахунок кредитів Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку.

Таким чином, джерелом фінансування реалізації інвестиційних проектів ПрАТ «Укргідроенерго», передбачених у законопроекті № 3659, можуть бути кредити від міжнародних фінансових організацій, залучені державою на підставі міжнародних договорів, що вбачається економічно обґрунтованим з огляду на дуже вигідні умови таких кредитів (низька вартість і довгостроковий період).

5. У пояснювальній записці до законопроекту № 3659 зазначається, що у 2020 р. пропонується надавати державні гарантії на портфельній основі для кредитування суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього підприємництва – резидентів України, у т.ч., які зазнали значних фінансових втрат внаслідок запровадження карантинних обмежень та подолання їх наслідків, викликаних респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2. З цього приводу ГНЕУ зауважує, що така цільова спрямованість відповідного кредитування з редакції приписів законопроекту № 3659 не прослідковується.

Слід також зазначити, що з метою державної підтримки малого бізнесу у складі спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік передбачено видатки за бюджетною програмою «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» (код 3501540) у сумі 2 млрд грн за рахунок надходжень від дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що видані ним в обмін на облігації внутрішньої державної позики /відповідно до Закону України від 14.01.2020 р. № 436-IX/. Зважаючи на надходження у повному обсязі таких коштів (станом на 01.06.2020 р.) та наявність необхідного нормативно-правового забезпечення /постанови КМУ від 24.01.2020 р. № 28 «Про затвердження Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва» та № 29 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва»/, Уряд (безпосередньо Мінфін як головний розпорядник вказаних коштів) має можливість вжити заходів щодо активізації реалізації такої програми, досягнення ефективності її виконання та за необхідності опрацювати питання пошуку додаткових джерел наповнення саме Фонду розвитку підприємництва /згідно із звітними даними за січень-травень п.р. за цією програмою використано 750 млн грн, або 37,5% бюджетних призначень/.

Таким чином, запропонована законопроектом № 3659 ініціатива потребує додаткового обґрунтування на предмет її економічної доцільності і однозначності мети.

ІІІ. Доповідаючи дане питання, заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. передусім відмітив, що законопроект № 3659 направлений на виконання пов’язаного законопроекту № 3598 і може розглядатися у разі його прийняття. Крім того, Шкураков В.О. зазначив, що враховуючи ситуацію, що склалася на енергоринку, та співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями (зокрема перемовини з Європейським банком реконструкції і розвитку), Мінфін додатково пропонує доповнити законопроект № 3659 положенням щодо доповнення статті 6 Закону новим пунктом 3 такого змісту: «3) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єкта господарювання державного сектору економіки, який здійснює діяльність у сфері виробництва та/або передачі електроенергії в Україні, перед міжнародними фінансовими організаціями для підтримки його ліквідності та стійкості роботи» (пропозиція Мінфіну роздана народним депутатам України – членам Комітету). Загалом заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 3659 з урахуванням зазначеної додаткової пропозиції Мінфіну (яка підтримується Міністерством енергетики України).

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лаба М.М., Цабаль В.В., Трухін О.М., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В та заступник Міністра енергетики України Бойко Ю.М.

Зокрема, Голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернув увагу на ризики збільшення простроченої заборгованості позичальників перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував Комітету підтримати рішення, підготовлене у підкомітеті (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3659 розглянути після розгляду і прийняття пов’язаного законопроекту № 3598 та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену заступником Голови Комітету Трухіним О.М.) з урахуванням додаткової пропозиції Мінфіну щодо доповнення статті 6 Закону новим пунктом, що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3659 від 15.06.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, розглянути після розгляду та прийняття проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження механізму надання державних гарантій на портфельній основі та врегулювання порядку сплати податкового боргу (реєстр. № 3598 від 04.06.2020 р.) та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням такої пропозиції:

доповнити положенням такого змісту:

«статтю 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнити новим пунктом 3 такого змісту:

«3) за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єкта господарювання державного сектору економіки, який здійснює діяльність у сфері виробництва та/або передачі електроенергії в Україні, перед міжнародними фінансовими організаціями для підтримки його ліквідності та стійкості роботи».

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3659 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 1, «утрималися» – 3.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету з питань бюджету Забуранної Л.В. про проект Закону України про внесення зміни до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо терміну дії обмежень при нарахуванні заробітної плати (реєстр. № 3708 від 19.06.2020 р.), внесений народними депутатами України Костіним А.Є., Новіковим М.М., Торохтієм Б.Г., Монастирським Д.А. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення зміни до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо терміну дії обмежень при нарахуванні заробітної плати за реєстр. № 3708 /далі – законопроект № 3708/.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект № 3708 розроблено з метою визначення терміну дії обмежень при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

Законопроектом № 3708 пропонується внести зміну до частини третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/, згідно з якою таке обмеження діятиме не більше трьох місяців з дня застосування такого обмеження /орієнтовно – до липня 2020 р./.

Закон доповнено статтею 29 згідно з Законом України від 13.04.2020 р. № 553-IX щодо внесення змін до Закону (спрямованим загалом на забезпечення фінансовими ресурсами невідкладних заходів із запобігання негативних наслідків, спричинених виникненням і поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2). Таку норму запроваджено за ініціативою Кабінету Міністрів України (законопроект за реєстр. № 3279) у доопрацьованій Комітетом і Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ редакції (законопроект за реєстр. № 3279-д).

Частиною першою статті 29 Закону визначено, що у квітні 2020 року та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 /далі – карантин/, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування) нараховуються у розмірі, що не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року /тобто 47230 грн/, при цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата щорічної відпустки.

Частиною третьою статті 29 Закону передбачено, що зазначене обмеження застосовується також при нарахуванні заробітної плати, суддівської винагороди, грошового забезпечення відповідно народним депутатам України, суддям, суддям Конституційного Суду України, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорам, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) установлено карантин з 12 березня до 22 травня 2020 р. на всій території України. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) установлено карантин з 22 травня до 31 липня 2020 р., продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 р. № 211 /виходячи з інформації на урядовому порталі, Урядом з 22 травня п.р. встановлено так званий «адаптивний» карантин, який передбачає поступове пом’якшення обмежувальних заходів залежно від епідемічної ситуації в кожному регіоні/.

Таким чином, на даний час передбачені статтею 29 Закону обмеження щодо оплати праці діятимуть по 31 липня 2020 р. (якщо Урядом не буде продовжено дію карантину).

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 3708 та опрацювання експертних висновків до нього, отриманих Комітетом відповідно до статті 103 Регламенту Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 3708 /лист від 30.06.2020 р. № 16/3-2020/90209 (124755)/ не заперечує можливості його прийняття, але висловлює зауваження до законопроекту № 3708.

Згідно з частиною третьою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 3708 /лист від 25.06.2020 р. № 08040-05/2-2/19239/ зазначає, що його реалізація не потребує фінансового забезпечення, та в межах компетенції не має зауважень.

Міністерство юстиції України у своєму висновку до законопроекту № 3708 /лист від 25.06.2020 р. № 28273/1255-1-20/7.2.2/ висловлює ряд зауважень та зазначає, що для вироблення остаточної позиції щодо законопроекту № 3708 слід враховувати позиції Мінфіну та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України /далі – Мінекономіки/.

На час розгляду законопроекту № 3708 до Комітету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції), а також висновок Мінекономіки.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 3708, проаналізовано висновки до нього та звернуто увагу на таке.

1. Законопроектом № 3708 пропонується завершити дію обмеження з оплати праці лише стосовно народних депутатів України, суддів, членів Вищої ради правосуддя, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прокурорів, службових і посадових осіб Національного банку України, службових і посадових осіб, працівників, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, хоча таке ж обмеження передбачено у частині першій статті 29 Закону щодо оплати праці працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування), а у пункті 10 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-IX щодо внесення змін до Закону – стосовно керівників, членів виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки (включаючи державні банки), управління якими здійснюється відповідно до законодавства про управління об’єктами державної власності (включаючи Закон України «Про банки і банківську діяльність»).

Таким чином, прийняття законопроекту № 3708 у запропонованій редакції призведе до нерівного підходу в частині оплати праці різних працівників і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи влади), на що також звертає увагу Міністерство юстиції, а також керівників, членів виконавчих органів та наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки.

З цього приводу ГНЕУ зауважує, що за таких умов залишення чинним вказаного обмеження для визначених у частині першій статті 29 Закону осіб не узгоджується з положеннями частини першої статті 24 Конституції України (згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом), а також з визначенням України як, зокрема, соціальної і правової держави у статті 1 Конституції України. Тому ГНЕУ вважає, що визначення періоду, протягом якого діятиме обмеження максимального розміру заробітної плати та інших відповідних виплат має стосуватися також й осіб, визначених у частині першій статті 29 Закону.

2. На розгляді в Конституційному Суді України /далі – КСУ/ знаходиться конституційне подання Верховного Суду щодо перевірки відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзацу шостого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів»; пунктів 10, 17 Порядку здійснення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392; частин першої і третьої статті 29 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»; абзацу дев’ятого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13 квітня 2020 року № 553- ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (вх. № 4/230 (20) від 04.06.2020 р. у КСУ) /далі – конституційне подання, витяг з якого роздано народним депутатам України – членам Комітету/. У конституційному поданні Верховний Суд просить КСУ перевірити на відповідність Конституції України, серед іншого, частини першу і третю статті 29 Закону (визнавши провадження за конституційним поданням невідкладним), відмічаючи, зокрема, таке:

визначений статтею 29 Закону порядок обмеження суддівської винагороди суперечить пункту 14 частини першої статті 92 Конституції України. Стаття 29 Закону передбачає, що обмеження матеріального забезпечення діють до того моменту, поки Кабінет Міністрів не відмінить карантин. Отже, фактичне та юридичне делегування Парламентом повноважень, реалізація яких має визначальний вплив на питання матеріального забезпечення суддів, органу виконавчої влади є неконституційним. Така правова позиція ґрунтується на тому, що попри те, що рівень суддівської винагороди було зменшено законом, імовірне відновлення гарантованого державою її рівня законодавчо поставлено у залежність від дій Кабінету Міністрів;

застосоване у статті 29 Закону формулювання «відміняється карантин» може тлумачитися як повне скасування карантину за умови цілковитого усунення загроз поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а не лише негативних економічних наслідків цієї хвороби, які, власне, і зумовили внесення змін до Закону. Зазначене свідчить про те, що при прийнятті Закону України від 13.04.2020 р. № 553-IX не дотримано вимог правової визначеності щодо граничного строку дії обмеження на виплату матеріального забезпечення службових і посадових осіб бюджетних установ, а отже, частини перша та третя статті 29 Закону не відповідають частині першій статті 8 Конституції України;

обмеження розміру суддівської винагороди суперечить частині першій статті 126 Конституції України;

обмеження рівня матеріального забезпечення працівників бюджетних установ суперечить частині першій статті 8 Конституції України. Такий захід, як обмеження рівня матеріального забезпечення працівників бюджетної сфери загалом та суддів зокрема, має такі недоліки непропорційного втручання в майнові права: 1) не є неминучим, тобто не єдиний можливий спосіб розв’язання проблем, які вирішувалися у зв’язку з прийняттям Закону України від 13.04.2020 р. № 553-IX; 2) є непропорційним, що виявляється в тому, що обмеження бюджету відобразилося одразу на «захищених» видатках; 3) є непослідовним щодо визначення підвищених посадових окладів працівникам, які беруть участь у державотворчих процесах; 4) має ознаки непропорційного обмеження суддівської винагороди стосовно окладів інших представників бюджетної сфери, що у свою чергу свідчить про існування ознак впливу на незалежність суддів.

Зважаючи на зазначене, у разі ухвалення КСУ рішення щодо визнання неконституційними положень частин першої і третьої статті 29 Закону зазначені положення втратять чинність з дня ухвалення такого рішення (згідно з статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

3. Законопроектом № 3708 передбачається, що відповідне обмеження з оплати праці стосовно осіб, зазначених у частині третій статті 29 Закону, діятиме не більше трьох місяців з дня застосування такого обмеження.

Однак у разі прийняття законопроекту № 3708 у запропонованій редакції можуть виникнути різні тлумачення щодо кінцевого терміну дії такого обмеження, оскільки:

згідно із статтею 29 Закону відповідне обмеження застосовується у квітні 2020 р. та на період до завершення місяця, в якому відміняється карантин, – відтак, якщо рахувати не більше трьох місяців з початку квітня п.р., кінцевою датою дії такого обмеження може бути кінець червня п.р.;

Закон України від 13.04.2020 р. № 553-IX (яким доповнено Закон статтею 29) набрав чинності з 18.04.2020 р. – відтак, якщо рахувати не більше трьох місяців з 18 квітня п.р., кінцевою датою дії такого обмеження може бути орієнтовно 17-18 липня п.р.

Поряд з тим, частиною третьою статті 29 Закону в основному по суті конкретизується перелік зазначених у частині першій статті 29 Закону окремих працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи), стосовно яких застосується обмеження з оплати праці, визначене частиною першою статті 29 Закону. Як наслідок, може виникнути питання щодо узгодженості частин першої і третьої статті 29 Закону.

Отже, законопроект № 3708 не містить чіткої юридичної визначеності норми (тобто чіткості, зрозумілості і однозначності норми права), а відтак у запропонованій редакції може призвести до ускладнень щодо застосування загалом статті 29 Закону.

4. Щодо фінансово-економічного обґрунтування у пояснювальній записці до законопроекту № 3708 вказано, що його реалізація не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

Мінфін зазначає, що реалізація законопроекту № 3708 матиме вплив на дохідну частину (додаткові надходження від сплати єдиного соціального внеску) та видаткову частину в межах затверджених видатків державного та місцевих бюджетів.

Однак, до законопроекту № 3708 не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків, які вимагаються відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

5. Законопроект № 3708 потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, зокрема, у найменуванні розділу ІІ необхідно виключити слова «та перехідні» (оскільки законопроект № 3708 не містить перехідних положень).

6. До Комітету надійшли пропозиції окремих народних депутатів України – членів Комітету щодо передбачення єдиної кінцевої дати дії обмеження щодо оплати праці для усіх працівників і посадових осіб бюджетних установ та деяких інших організацій – 31 серпня 2020 року (шляхом внесення відповідних змін до частини першої статті 29 Закону та пункту 10 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ з внесенням необхідних техніко-юридичних правок).

ІV. Загалом у розгляді даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Цабаль В.В., Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Доповідаючи дане питання, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд законопроекту № 3708 у підкомітеті та запропонувала Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3708 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у розданому проекті ухвали (зокрема, пропонується передбачити єдину кінцеву дату дії обмеження щодо оплати праці для усіх працівників і посадових осіб бюджетних установ та деяких інших організацій – 31 серпня 2020 року шляхом внесення відповідних змін до частини першої статті 29 Закону та пункту 10 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-IX з внесенням необхідних техніко-юридичних правок).

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо законопроекту № 3708.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо терміну дії обмежень при нарахуванні заробітної плати (реєстр. № 3708 від 19.06.2020 р.), внесений народними депутатами України Костіним А.Є., Новіковим М.М., Торохтієм Б.Г., Монастирським Д.А. та іншими, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

1) розділ І викласти в такій редакції:

«І. У першому реченні частини першої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 5, ст. 31; із змінами, внесеними законами України від 14 січня 2020 року № 436-IX, від 16 січня 2020 року № 468-IX, від 17 березня 2020 року № 530-IX, від 30 березня 2020 року № 548-IX, від 13 квітня 2020 року № 553-IX і від 18 червня 2020 року № 726-IX) слова і цифри «до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» замінити словами і цифрами «по 31 серпня 2020 року»;

2) у розділі ІІ:

в абзаці першому слова «та перехідні» виключити;

доповнити пунктом 2 такого змісту:

«2. У першому реченні абзацу першого пункту 10 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 19, ст. 126; із змінами, внесеними Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX) слова і цифри «до завершення місяця, в якому відміняється карантин, установлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» замінити словами і цифрами «по 31 серпня 2020 року».

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3708 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 1, «утрималися» – 1.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо фінансового забезпечення проведення виборів (реєстр. № 3712 від 22.06.2020), поданий народними депутатами України Забуранною Л.В. і Корнієнком О.С., та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо фінансування проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (реєстр. № 3712-1 від 22.06.2020), поданий народним депутатом України Лозинським Р.М.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли на розгляд проект Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо фінансового забезпечення проведення виборів за реєстр. № 3712 /далі – законопроект № 3712/ та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо фінансування проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів за реєстр. № 3712-1 /далі – законопроект № 3712-1/.

Законопроект № 3712 за визначенням авторів розроблено з метою забезпечення належної підготовки та проведення чергових і перших місцевих виборів, а також проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 208 /Чернігівська область/.

Для реалізації такої мети законопроектом № 3712 передбачається внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/, згідно з якими за загальним фондом державного бюджету за рахунок зменшення бюджетних призначень Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ за бюджетною програмою «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) на 1 263 954,1 тис. грн збільшується обсяг бюджетних призначень Центральної виборчої комісії /далі – ЦВК/, включаючи загальнодержавні витрати та кредитування, за такими бюджетними програмами:

– «Керівництво та управління у сфері проведення виборів та референдумів» (код 6731010) на 10 841,5 тис. гривень;

– «Проведення виборів народних депутатів України» (код 6731020) на 994,8 тис. гривень;

– «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (код 6741020) на 1 252 117,8 тис. гривень.

При цьому законодавча пропозиція є збалансованою щодо показників державного бюджету, оскільки передбачає здійснення перерозподілу видатків за бюджетними програмами Мінфіну та ЦВК в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету, тобто без залучення додаткових бюджетних коштів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 3712 внесення таких пропозицій ініційоване ЦВК, що як державний орган, наділений законом повноваженнями з організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України та місцевих виборів, звернулася до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо фінансового забезпечення чергових і перших місцевих виборів, а також проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 208 /Чернігівська область/, ухваливши відповідну постанову від 05.06.2020 р. № 100 /що була надіслана до Верховної Ради України листом від 05.06.2020 № 21-18-1294/.

Довідково: ЦВК вказала на ряд правових підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема у частині третій статті 141 Конституції України встановлено, що чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах.

Відповідно до Виборчого кодексу чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад, голів, старости села, селища, обраних на попередніх чергових місцевих виборах, та призначаються Верховною Радою України не пізніше ніж за дев’яносто днів до дня виборів, а перші вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів призначаються ЦВК не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів, виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня перших місцевих виборів /частини друга та сьома статті 194 і частини перша та п’ята статті 195/.

При цьому Порядок призначення перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів, затверджений постановою ЦВК від 29.11.2018 № 234 /зі змінами від 12.02.2020 № 33/, містить вимогу, згідно з якою встановлено, що в рік проведення чергових місцевих виборів перші місцеві вибори призначаються на дату чергових місцевих виборів.

Водночас Законом України від 16.04.2020 № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» встановлено, що у 2020 році перші місцеві вибори депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів територіальних громад, території яких затверджені Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, проводяться одночасно з черговими місцевими виборами 2020 року /підпункт 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення»/.

Таким чином, у 2020 році повинні бути призначені та проведені чергові вибори депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів, старости села, селища та перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад і відповідних сільських, селищних, міських голів територіальних громад.

Поряд з тим, відповідно до частини п’ятої статті 15, частини першої статті 106 Закону України «Про вибори народних депутатів України», який згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу ХХХХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Виборчого кодексу є чинним стосовно організації та проведення проміжних виборів народних депутатів України, що діють до наступних чергових або позачергових виборів народних депутатів України, в разі дострокового припинення повноважень народного депутата України, обраного в одномандатному виборчому окрузі, ЦВК призначаються проміжні вибори народних депутатів України.

Постановою ЦВК від 05.06.2020 № 99 на неділю, 25 жовтня 2020 року, також призначено проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 208 /Чернігівська область/, а пунктом 3 цієї постанови визначено, що опублікування в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації постанови щодо призначення таких виборів народного депутата України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Зважаючи, що відповідно до статті 23 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» ЦВК вносить пропозиції щодо формування державного бюджету щодо фінансового забезпечення виборів в Україні, формує кошторис, розподіляє кошти, що виділяються з державного бюджету на фінансове забезпечення підготовки та проведення виборів, у постанові ЦВК № 100 наведено пропозиції щодо обсягу видатків, необхідних для підготовки та проведення чергових і перших місцевих виборів та проміжних виборів народного депутата України у 2020 році. Поряд з тим до законопроекту № 3712 надано здійснені ЦВК розрахунки щодо запропонованих обсягів коштів.

З приводу положень законопроекту № 3712 слід відмітити таке:

– щодо збільшення видатків на проведення чергових та перших місцевих виборів і проміжних виборів народного депутата України загалом на суму 1 263 954,1 тис. грн:

1) керуючись вимогами законодавства, що передбачають проведення 25 жовтня 2020 року чергових місцевих виборів, у державному бюджеті на 2020 рік ЦВК за загальним фондом (загальнодержавні видатки та кредитування) передбачено видатки за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (далі – субвенція) в обсязі 2 154 988 тис. грн, однак у зв’язку з пошуком ресурсів на здійснення заходів для боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками Законом України від 13.04.2020
№ 553-IX обсяг таких видатків зменшено до 1 000 000 тис. грн.

З прийняттям Закону України від 16.04.2020 № 562-IX ЦВК належить забезпечити формування округів та проведення місцевих виборів на основі територій територіальних громад, визначених Кабінетом Міністрів на підставі цього Закону, включаючи одночасно організацію проведення перших місцевих виборів. Відповідно ЦВК у своїй постанові № 100 визначила, що на підготовку та проведення чергових і перших місцевих виборів у 2020 році додатково необхідні кошти у обсязі 1 252 117,8 тис. гривень, провівши уточнені розрахунки обсягів видатків у зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2020 року Виборчим кодексом. За рахунок таких коштів згідно з наданим розрахунком перш за все має бути забезпечено виплату заробітної плати з нарахуваннями членам виборчих комісій, спеціалістам, експертам та технічним працівникам, залученим до роботи в цих комісіях, виготовлення списків виборців, виборчої документації.

При цьому, пропозиція щодо додаткового обсягу субвенції передбачає не лише відновлення скорочених видатків за цією бюджетною програмою (1 154 988 тис. грн), а їх збільшення на 97 129,8 тис. грн;

2) поряд з тим, на 25 жовтня 2020 року ЦВК призначено проміжні вибори народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 208 та визначено додаткову потребу в коштах для організації підготовки та проведення цих виборів у сумі 994,8 тис. грн.

Слід відмітити, що Законом України від 13.04.2020 № 553-IX видатки ЦВК за бюджетною програмою «Проведення виборів народних депутатів України» (код 6731020) було скорочено на 48 897,8 тис. грн (до 10 641,2 тис. грн). Тому запропоноване збільшення є частковим відновленням скорочених видатків.

При цьому за розрахунками ЦВК обсяг коштів, необхідних для організації підготовки та проведення проміжних виборів народного депутата України в одномандатному виборчому окрузі № 208, становить 11 974,4 тис. гривень. Водночас ЦВК, посилаючись на вимоги абзацу третього частини третьої статті 107 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» /згідно з якими у разі, якщо одночасно з проміжними виборами народного депутата України проводяться інші вибори, за рішенням ЦВК дільничні виборчі комісії для організації підготовки та проведення проміжних виборів народного депутата України можуть не утворюватися, а їх повноваження здійснюють відповідні дільничні виборчі комісії, утворені для виборів, що проводяться одночасно/, визнає, що проведення проміжних виборів народного депутата України разом з черговими та першими місцевими виборами потребуватиме видатків за бюджетною програмою (код 6731020) лише у сумі 2 817,8 тис. гривень, оскільки частина видатків у сумі 9 153,6 тис. гривень здійснюватиметься за рахунок субвенції.

Водночас, виходячи із даних звіту Казначейства про виконання державного бюджету за видатками, станом на 01.06.2020 року невикористані кошти за вказаною бюджетною програмою становлять 1 823 тис. гривень, з урахуванням яких для організації підготовки та проведення проміжних виборів народного депутата ЦВК пропонується збільшити видатки на 994,8 тис. грн;

3) збільшення видатків за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері проведення виборів та референдумів» (код 6731010) на 10 841,5 тис. грн пояснюється необхідністю закупівлі ЦВК стаціонарних (великих) виборчих скриньок. Таке збільшення також є частковим відновленням скорочених видатків за цією бюджетною програмою згідно із Законом України від 13.04.2020 № 553-IX (у обсязі 24 771,9 тис. грн).

Згідно з розрахунком ЦВК, підтвердженим даними обласних державних адміністрацій, для забезпечення кожної виборчої дільниці необхідною кількістю стаціонарних (великих) виборчих скриньок наведено потребу у виготовленні їх додаткової кількості 2 820 шт. (без урахування резерву ЦВК) з орієнтовною вартістю одиниці 3 844,5 гривень. Розрахунок потреби проведено за вимогами частини шостої статті 62 Виборчого кодексу, відповідно до яких: мала виборча дільниця повинна мати не менше двох великих та двох малих виборчих скриньок, середня – не менше чотирьох великих і двох малих скриньок, велика – не менше шести великих і двох малих скриньок;

– таке збільшення видатків за бюджетними програмами ЦВК пропонується здійснити за рахунок зменшення видатків Мінфіну за бюджетною програмою (код 3511380), щодо якої належить зазначити:

відповідно до Закону України від 13.04.2020 № 553-IX у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину, видатки якого передбачені Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за зазначеною бюджетною програмою у обсязі 64 669 537,7 тис. гривень.

При цьому згідно із статтею 28 Закону кошти Фонду серед іншого можуть спрямовуватися на відновлення видатків державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами, скорочених у зв’язку із створенням Фонду.

Відповідно до прийнятих постанов Кабінету Міністрів України (від 27.04.2020 № 308, від 29.04.2020 № 330, від 29.04.2020 № 354, від 06.05.2020 № 372, від 20.05.2020 № 385, від 10.06.2020 № 472, від 10.06.2020 № 485, від 17.06.2020 № 493, від 17.06.2020 № 496, від 17.06.2020 № 498) з Фонду виділено 19 006 996,1 тис. гривень, залишилися нерозподіленими 45 662 541,6 тис. гривень.

Довідково: за розміщеною на сайті Мінфіну інформацією про використання коштів Фонду станом на 15.06.2020 фактичне використання виділених коштів становить 1,8 млрд гривень. Водночас Урядом вже прийняті протокольні рішення про можливість виділення з Фонду ще 17,4 млрд гривень.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради /далі – ГНЕУ/ у висновку на законопроект № 3712 (лист від 26.06.2020 р.
№ 16/3-2020/89209, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) звертає увагу на те, що акумульовані у створеному у поточному році у складі державного бюджету Фонді кошти (з огляду на зміст заходів, на які такі кошти передбачається спрямовувати) мають цільовий характер – фінансове забезпечення невідкладних заходів боротьби з пандемією коронавірусу. Спрямування коштів Фонду на інші, хоча й важливі з соціально-економічної точки зору сфери економічної діяльності, в умовах загальної обмеженості бюджетних коштів, у тому числі, й на пропоновані заходи, об’єктивної відсутності бачення розвитку ситуації з пандемією у поточній та, особливо, віддаленій перспективі, високої ймовірності збереження медичних загроз загальнодержавного масштабу у тривалому періоді, у тому числі, зважаючи на те, що розподіл коштів Фонду здійснюється у ручному режимі, містить ризики для належного виконання заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та, власне, боротьбу з такою хворобою у разі її можливого чергового загострення (яке спостерігається нині).

У контексті зазначеного ГНЕУ зауважує, що у супровідних документах до законопроекту № 3712 варто було б надати інформацію щодо повноти (відповідно до потреби) фінансового забезпечення заходів, що передбачається здійснювати за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог статті 28 Закону, наявної економії коштів Фонду, що дозволило б належним чином оцінити доцільність та можливість спрямування певної частини таких коштів на фінансове забезпечення пропонованих у законопроекті № 3712 заходів.

Метою альтернативного законопроекту № 3712-1 автор також визначає здійснення повноцінного фінансового забезпечення проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. При цьому для досягнення мети пропонується за загальним фондом державного бюджету відновити скорочений Законом України від 13.04.2020 № 553-IX обсяг субвенції, що передбачена ЦВК за бюджетною програмою (код 6741020), збільшивши її на 1 154 988 тис. гривень, за рахунок зменшення видатків Адміністрації Державної прикордонної служби України за бюджетною програмою «Забезпечення виконання завдань та функцій Державної прикордонної служби України» (код 1002030) на 195 210,4 тис. гривень та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 1201150) на 959 777,6 тис. гривень.

Щодо положень законопроекту № 3712-1 слід зазначити про таке:

1) відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), однак у пояснювальній записці відсутні розрахунки щодо необхідного обсягу збільшення та зменшення видатків. Натомість запропоноване механічне відновлення скорочених у квітні видатків без урахування вимог інших законів, зокрема щодо необхідності проведення перших місцевих виборів та поточного стану реалізації зазначених бюджетних програм.

Крім того, беручи до уваги наведені вище положення статті 23 Закону України «Про Центральну виборчу комісію», згідно з якими пропозиції щодо формування державного бюджету щодо фінансового забезпечення виборів в Україні вносить ЦВК, запропоноване відновлення видатків ЦВК не може бути здійснене без її висновку (як зазначено вище, ЦВК провела уточнений розрахунок, визнавши за необхідне передбачити кошти на забезпечення одночасного проведення перших місцевих виборів та проміжних виборів народного депутата України).

ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту № 3712-1 (лист від 30.06.2020 р. № 16/3-2020/89649, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) також звертає увагу на відсутність фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України;

2) положення законопроекту № 3712-1 містять техніко-юридичні неточності та помилки, потребують суттєвого доопрацювання і приведення у відповідність до вимог бюджетної методології та правил підготовки проектів законів про внесення змін до закону про державний бюджет, зокрема:

назва законопроекту має містити посилання на додатки, до яких пропонуються зміни;

відсутні зміни до додатка № 6 до Закону (що відповідно до пункту 6 частини першої статті 40 Кодексу та статті 3 Закону містить показники міжбюджетних трансфертів). ГНЕУ при цьому зауважує, що таке свідчить про незавершеність механізму регулювання відповідного питання;

додаток до законопроекту викладено в довільній формі без зазначення, що він стосується цього законопроекту;

у додатку наведені невірні показники: у рядку «Всього» за загальним фондом видатки споживання і видатки розвитку обраховані некоректно, за бюджетними програмами 1002030 та 120000 по загальному фонду у колонці «Всього» занесено неправильні цифри.

ГНЕУ, загалом погоджуючись з наведеною у супровідних до законопроектів № 3712 та № 3712-1 документах аргументацією на їх користь, та у цілому, не виключаючи можливості вирішення порушеного у них питання у пропонований спосіб, вважає за доцільне для прийняття виваженого рішення щодо внесених законопроектів № 3712 та № 3712-1 отримати висновки Уряду, виходячи з вимог пункту 6 статті 116 Конституції України, згідно з якою Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.

Слід відмітити, що відповідно до частини третьої статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

Мінфін у своєму експертному висновку (лист від 25.06.2020 р.
№ 08010-02/2-2/19167, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що реалізація законопроекту № 3712 не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, оскільки запропоновано збалансований перерозподіл видатків, затверджених у Законі, та звертає увагу, що законопроект № 3712 відповідає вимогам нормопроектувальної техніки.

У експертному висновку Мінфіну щодо альтернативного законопроекту № 3712-1 (лист від 30.06.2020 р. № 08010-02/2-2/19594, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) визнано, що його реалізація може призвести до значного обмеження коштів на грошове забезпечення військовослужбовців Держприкордонслужби та негативно вплинути на ефективність державної підтримки сільгосптоваровиробників, вказано на помилки нормотворчого характеру та зазначено, що прийняття законопроекту № 3712-1 не підтримується.

На час розгляду законопроектів № 3712 та № 3712-1 висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю, Забуранна Л.В., Саламаха О.І, а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловилися за підтримку законопроекту № 3712.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду законопроектів № 3712 та № 3712-1 у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон законопроект № 3712 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду проекту Закону України про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо фінансового забезпечення проведення виборів (реєстр. № 3712 від 22.06.2020), поданого народними депутатами України Забуранною Л.В. і Корнієнком О.С., та альтернативного до нього проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо фінансування проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (реєстр. № 3712-1 від 22.06.2020), поданого народним депутатом України Лозинським Р.М., керуючись частиною другою статті 110 Регламенту Верховної Ради України, рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект за реєстр. № 3712 за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Андрійовича З.М. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи за реєстр. № 3614 від 09.06.2020 р., поданий народними депутатами України Андрійовичем З.М., Третьяковою Г.М., Верещук І.А. та іншими.

Відмітили:

Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи за реєстр. № 3614 (далі – законопроект № 3614), як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органами місцевого самоврядування на новій територіальній основі (Кабінет Міністрів України на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» від 16.04.2020 р.
№ 562-IX завершує розробку пропозицій щодо адміністративно-територіального устрою базового та районного рівнів областей) шляхом розмежування доходів і видатків між бюджетами районів та бюджетами територіальних громад і встановлення рівних умов для сільських, селищних, міських територіальних громад у бюджетному забезпеченні.

Для реалізації такої мети у законопроекті № 3614 передбачаються зміни до:

термінології Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ –запропоновано інше визначення терміну «бюджети місцевого самоврядування», а саме це – бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст (у тому числі районів у містах) та їх об’єднань, виключивши термін «бюджети об’єднаних територіальних громад»;

розділу III «Місцеві бюджети» – визначено перелік доходів бюджетів місцевого самоврядування та районних бюджетів, а також уточнено окремі повноваження виконавчих органів місцевих рад у процесі складання та виконання місцевих бюджетів;

розділу IV «Міжбюджетні відносини» – виокремлено перелік видатків, що здійснюються з бюджетів місцевого самоврядування та районних бюджетів, вилучено із системи горизонтального вирівнювання районні бюджети, уточнено окремі положення щодо надання трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам;

розділу V «Контроль за дотриманням бюджетного законодавства та відповідальність за порушення бюджетного законодавства» – виключено повноваження районних державних адміністрацій з контролю за відповідністю бюджетному законодавству показників затверджених бюджетів, розпису бюджету, кошторисів бюджетних установ, інших документів, які використовуються у бюджетному процесі, та за дотриманням бюджетного законодавства в частині міжбюджетних трансфертів – щодо міських (міст районного значення), селищних, сільських бюджетів.

З приводу подання народними депутатами законопроекту № 3614, насамперед, доцільно звернути увагу на окремі вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. № 77-р «Про затвердження плану заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки», згідно з якими відповідальним центральним органам виконавчої влади серед іншого доручалося до 30.06.2020 року забезпечити розроблення і подання на розгляд Кабінету Міністрів України:

у новій редакції законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації» /з метою передачі (децентралізації) повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування та їх розмежування за принципом субсидіарності/;

законопроектів щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України з урахуванням проектів нових редакцій законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо фінансового забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування /з метою створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування/.

Принагідно слід поінформувати, що на виконання таких доручень Міністерством розвитку громад та територій України /далі – Мінрегіон/ 24 червня цього року оприлюднено для попереднього обговорення проекти нової редакції законів про місцеве самоврядування, про місцеві державні адміністрації та змін до Кодексу /https://decentralization.gov.ua/.

Тому, зважаючи на зміст законопроекту № 3614 та беручи до уваги надане у пояснювальній записці обґрунтування необхідності прийняття відповідного закону, належить відмітити про відсутність правових підстав для внесення запропонованих законопроектом № 3614 змін до Кодексу (на час реєстрації законопроекту авторами не було подано до Верховної Ради України інших законодавчих ініціатив, що зумовлюють такі зміни).

Поряд з тим, через тиждень після реєстрації законопроекту № 3614 Кабінетом Міністрів України подано на розгляд Верховної Ради України:

проект Постанови про утворення та ліквідацію районів за реєстр. № 3650 від 15.06.2020 (згідно з пояснювальною запискою до якого пропонується утворити в Автономній Республіці Крим та областях 129 районів (з них 17 на тимчасово окупованій території АРК, Донецької та Луганської областей) замість 490, що діють сьогодні);

проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань діяльності та організації органів державної влади, органів місцевого самоврядування у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів за реєстр. № 3651 від 15.06.2020, що згідно з пояснювальною запискою до нього у разі утворення та ліквідації районів має врегулювати питання здійснення реорганізації місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, правонаступництва майна, майнових прав, зобов’язань місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, як юридичних осіб публічного права та суб’єктів владних повноважень. При цьому у законопроекті за реєстр. № 3651 доручається Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) затвердити порядок розмежування компетенції та взаємодії органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій з питань реалізації права власності на майно територіальних громад, спільне майно територіальних громад районів, перерозподілу або об’єднання бюджетних коштів із відповідним перерозподілом прав та обов’язків між органами місцевого самоврядування у зв’язку з утворенням (ліквідацією) районів, затвердженням територій територіальних громад, однак питання передачі повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування у цьому законопроекті не унормовуються.

Отже, внесення запропонованих змін до Кодексу можна пов’язати лише з прийняттям зазначених вище законопроектів, хоча такі зміни мають базуватися на основі визначеного законом розподілу повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування у всіх сферах суспільного життя.

Відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України на законопроект № 3614 надано висновки Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/, Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/, Мінрегіоном:

ГНЕУ /лист від 24.06.2020 р. № 16/3-2020/86149, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/, висловивши ряд зауважень, не підтримує ідею позбавлення районних рад більшості бюджетних надходжень, та вважає, що відповідні зміни до Кодексу повинні мати комплексний характер, що відповідав би системному баченню адміністративно-територіального устрою й належному виконанню окремими громадами функцій. Тому, виходячи із змісту відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу, згідно з якими розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо наслідків запровадження пропонованого у законопроекті № 3614 порядку формування місцевих бюджетів;

Мінфін /лист від 23.06.2020 р. № 05130-02-2/18955, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/, вказавши на невідповідність окремих положень законопроекту № 3614 з чинними нормами Кодексу, вважає, що законопроект потребує доопрацювання;

Мінрегіон /лист від 30.06.2020 р. № 1/8.1/9849-20, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/, висловивши до законопроекту № 3614 ряд застережень з урахуванням підготовлених міністерством законодавчих пропозицій для розроблення оптимальної моделі розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та виконавчої влади, підтримує законопроект № 3614 в частині приведення положень Кодексу у відповідність до законодавчих норм, що створюють передумови для змін правових засад функціонування бюджетної системи України та міжбюджетних відносин у разі завершення реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

Щодо пропозицій змін до Кодексу з урахуванням таких висновків слід зазначити про таке:

1) ГНЕУ звертає увагу на те, що у назві законопроекту № 3614 йдеться про «завершення адміністративно-територіальної реформи», натомість зміст його пропозицій не відображає зазначеного предмету розгляду, а у супровідних до проекту документах відповідні аргументи щодо наведеного формулювання не наведені;

2) нове визначення терміну «бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст (у тому числі районів у містах) та їх об’єднань» /зміни до пункту 2 частини першої статті 2/, що запропоноване з урахуванням визначеного Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» оновленого терміну «територіальна громада – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно–територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр», не узгоджується з частиною першою статті 140 Конституції України, згідно з якою територіальна громада визначається як «жителі села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста».

ГНЕУ у свою чергу наголошує, що побудована у законодавстві України модель публічного управління на місцях через «добровільні об’єднання територіальних громад» не має під собою належної конституційної основи, а системний аналіз положень Конституції України (ч. 1 ст. 133, ч.ч. 1 та 3 ст. 140, ст. 141, ч. 1 ст. 143) свідчить про те, що система місцевого самоврядування має будуватися відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України (Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села), а не навпаки;

3) виключення положення щодо «зведеного бюджету району» /зміни до частини п’ятої статті 6/ є дещо суперечливим, оскільки згідно з положеннями чинних законів України та поданими проектами законодавчих актів у адміністративно-територіальному устрої збережено райони і не змінено повноваження районних рад та районних державних адміністрацій, серед яких, зокрема затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, складання необхідних для управління соціально-економічним розвитком відповідної території балансів трудових, матеріально-фінансових та інших ресурсів, необхідних для забезпечення передбаченого законодавством рівня мінімальних соціальних потреб. При цьому у складі зведеного бюджету області збережено зведений бюджет району /зміни до частини четвертої статті 6/;

4) визначені для бюджетів місцевого самоврядування (бюджетів сіл, селищ, міст (у тому числі районів у містах) та їх об’єднань) однакові джерела формування доходної частини та видаткові повноваження /зміни до статей 64 та 89/ не враховують вимоги статті 68 Кодексу «Склад доходів та видатків бюджетів районів у містах», згідно з якою склад доходів та видатків бюджетів районів у містах (у разі їх створення) визначається міською радою відповідно до повноважень, переданих районним у містах радам;

5) встановлений для районних бюджетів перелік доходів загального фонду та видатків, які здійснюються з районних бюджетів /нові статті 64-1 та 89-1/, вбачається таким, що здійснений механічно, та є неповним (насамперед, з огляду на положення частини першої статті 64), оскільки до законопроекту № 3614 не надано належне обґрунтування щодо запропонованого розподілу доходних джерел та видаткових повноважень, включаючи відповідні розрахунки, та законодавчі пропозиції для досягнення збалансованості районного бюджету.

Наприклад, не надано пояснень щодо виключення із складу доходів районних бюджетів адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, плати за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також плати за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією (що на даний час здійснюється районними державними адміністраціями).

Крім того, до районного бюджету не буде зараховуватися податок на доходи фізичних осіб (крім податку на доходи фізичних осіб, визначеного пунктом 1-1 частини другої статті 29 Кодексу), що сплачується (перераховується) на відповідній території, у розмірі 60 відсотків, а відтак районні бюджети виключаються із системи горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів (наслідком якого є встановлення базової чи реверсної дотацій).

Поряд з тим, пропонується зменшити перелік надходжень спеціального фонду районних бюджетів /зміни до статей 69-1 та 71/, що обмежить їх можливості при здійсненні видатків розвитку.

Щодо видатків районних бюджетів законопроектом № 3614 пропонується залишити на районному рівні лише видатки для надання послуг закладами фахової передвищої освіти та на програми охорони здоров’я у закладах комунальної власності, засновником яких є відповідна районна рада, що належить узгодити з чинними законами України (або змінами до них) в частині встановлення нових повноважень районних рад та районних державних адміністрацій.

ГНЕУ з такого приводу, зокрема зазначає, що за конституційними нормами районні ради мають статус органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, та наділені низкою конституційних повноважень, яких вони на даний час не позбавлені. У розвиток конституційних приписів Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» також покладає на районні ради повноваження у вирішенні значної частини суспільних справ, за реалізацію яких вони несуть юридичну (і політичну – перед виборцями) відповідальність. Водночас внесена законодавча пропозиція не супроводжується переглядом цих повноважень.

Слід також зазначити, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 103-2 Кодексу оплата праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів фахової передвищої освіти в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок освітньої субвенції, однак згідно із передбаченими законопроектом № 3614 змінами до статті 103-2 Кодексу пропонується не надавати освітню субвенцію районним бюджетам, а також виключити їх з частини першої статті 108 Кодексу щодо перерахування трансфертів з державного бюджету бюджетам, для яких визначаються міжбюджетні трансферти. Мінфін, зауваживши про таке, відмічає, що запровадження зазначених змін в порушення вимог законодавства призведе до припинення проведення за рахунок освітньої субвенції видатків на виплату заробітної плати педагогічним працівникам закладів фахової передвищої освіти з районних бюджетів.

На думку ГНЕУ, закріплений у новій статті 64-1 Кодексу склад доходів загального фонду районних бюджетів кардинально звужує їх дохідну базу, що викликає певні застереження щодо їх спроможності забезпечити здійснення передбачених видатків, насамперед, у сфері освіти та охорони здоров’я (оскільки запропоновані повноваження, які покладаються на районні бюджети у сфері здійснення зазначених видатків, відносяться до делегованих, і мають супроводжуватися відповідним фінансовим забезпеченням з боку держави, як того вимагають положення частини третьої статті 142 Конституції України).

Мінфін вказує, що реалізація законопроекту № 3614 призведе до перерозподілу доходів та видатків між районним та базовим (сільськими, селищними, міськими) рівнями місцевих бюджетів, та звертає увагу на незбалансованість пропозицій здійсненого розподілу доходів та видатків районних бюджетів, зазначаючи про таке:

обсяг доходів загального фонду, закріплених за районними бюджетами новою статтею 64-1 Кодексу, становить близько 102 млн грн (за даними звіту за 2019 рік). Тобто у разі створення 112 районів (у зіставних умовах – без врахування Автономної Республіки Крим та непідконтрольних територій) відповідно до проекту Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» (реєстр. № 3650 від 15.06.2020) доходи одного районного бюджету в середньому розрахунково становитимуть близько 910 тис. грн;

такий рівень доходів буде недостатнім для забезпечення видатків районних бюджетів, які визначаються статтями 89-1 (нова) та 91 Кодексу, оскільки лише на утримання районної ради в середньому (за даними звіту за 2019 рік) спрямовувалося біля 3 500 тис. грн.

У висновку ГНЕУ наголошується, що запровадженню нового порядку формування складу доходів і видатків окремо бюджетів місцевого самоврядування та районних бюджетів мають передувати детальні розрахунки зміни фінансової спроможності місцевих бюджетів у розрізі їх відповідних рівнів з урахуванням обсягу видаткових повноважень та ресурсного забезпечення, сфери функціонування й відповідальності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, а також у контексті спроможності створення фінансових можливостей для сталого розвитку відповідних територій, запобігання ризикам виникнення нових регіональних суперечностей та демотивації місцевих органів влади у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту № 3614 не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості місцевих бюджетів, що також підкреслено у висновках ГНЕУ та Мінфіну;

6) законопроект № 3614 також потребує внесення численних техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення його положень до вимог нормопроектувальної техніки та узгодження з нормами бюджетного законодавства (про що у свою чергу йдеться у висновку Мінфіну), зокрема має місце неузгодженість запропонованих змін із частиною четвертою статті 67 (щодо окремих особливостей формування бюджетів об’єднаних територіальних громад), статтею 68 (щодо складу доходів та видатків бюджетів районів у містах), підпунктом 4 пункту 1-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» (щодо надання медичної субвенції) Кодексу.

На час розгляду законопроекту № 3614 у Комітеті висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроектів) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції)/ щодо законопроекту не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кузбит Ю.М., народний депутат України Андрійович З.М., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В. зазначив, що законопроект № 3614 може бути розглянутий з урахуванням строків підготовки проекту бюджету на наступний бюджетний період та за умови внесення технічних правок до тексту законопроекту.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. підтримав законопроект № 3614 за умови доопрацювання, зважаючи на зауваження Мінфіну.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Кузбит Ю.М. за результатами розгляду питання у підкомітеті вніс пропозицію ухвалити таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3614 прийняти за основу (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи за реєстр. № 3614 від 09.06.2020 р., поданий народними депутатами України Андрійовичем З.М., Третьяковою Г.М., Верещук І.А. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.

Голосували: «за» – одноголосно.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Абрамовського Р.Р. (за згодою авторів) про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3664 від 15.06.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Криворучкіною О.В. та іншими.

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 3664 /далі – законопроект № 3664/, метою прийняття даного акту є визначення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України головним розпорядником коштів та забезпечення його фінансовими ресурсами для належного виконання покладених на нього функцій з формування та реалізації відповідної політики.

Щодо зазначеного слід відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» (далі – постанова Уряду № 425) встановлено перейменувати Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України і утворити Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, при цьому новоутворені міністерства визначено правонаступниками прав, обов’язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.

Постановою Уряду № 425 визначено основні завдання новоутворених міністерств, а саме:

Міністерство енергетики:

забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах;

забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання;

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів:

забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, радіаційної, біологічної і генетичної безпеки, у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства;

забезпечує формування та реалізацію державної політики:

- у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів;

- у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

- у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов’язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, а також здійснення державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання і захоронення;

- щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- щодо здійснення державного геологічного контролю, а також у сфері збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди.

Підпунктом 4 пункту 3 постанови Уряду № 425 встановлено, що забезпечення діяльності Міністерства енергетики та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів у 2020 році здійснюється в межах видатків, передбачених на забезпечення діяльності Міністерства енергетики та захисту довкілля, що власне узгоджується із вимогами частини десятої статті 51 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (визначено, що у разі утворення державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у цьому періоді здійснюється в межах видатків, передбачених державним органам, які ліквідуються або реорганізуються у зв’язку з утворенням таких нових державних органів).

На виконання пункту 5 постанови Уряду № 425 Міністерству енергетики та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів доручено у місячний строк забезпечити підготовку і внесення на розгляд Кабінету Міністрів України, зокрема, проектів положень про відповідні центральні органи виконавчої влади. Так, Положення про Міністерство енергетики України затверджено постановою Уряду від 17.06.2020 № 507, а інформація про затвердження положення про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів в офіційних джерелах на даний час відсутня.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» (зокрема зі змінами, внесеними постановою Уряду № 425) Міністерству енергетики визначено граничну чисельність працівників – 373, а Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів – 308 працівників (у межах граничної чисельності працівників Міністерства енергетики та захисту довкілля, що реорганізується).

За схемою спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» (зокрема зі змінами, внесеними постановою Уряду № 425), через Міністра енергетики України спрямовується і координується діяльність Державної інспекції енергетичного нагляду України та Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, а через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України – Державного агентства лісових ресурсів України, Державного агентства рибного господарства України, Державної служби геології та надр України, Державного агентства водних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, Державного агентства України з управління зоною відчуження.

Зважаючи на вищезазначені положення постанови Уряду № 425, суб’єктами права законодавчої ініціативи у законопроекті № 3664 запропоновано шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ визначити бюджетні призначення новоутвореним Міністерству енергетики України та Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України у зв’язку із реорганізацією Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Так, законопроектом № 3664 запропоновано:

- у пункті 4 статті 14 Закону слова «та захисту довкілля» виключити /такі зміни пов’язані із перейменуванням Міністерства енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України/;

- внести зміни до додатків № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2020 рік» та № 4 «Повернення кредитів до Державного бюджету України та розподіл надання кредитів з Державного бюджету України в 2020 році».

Зміни до додатків №№ 3 та 4 до Закону мають на меті:

визначення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету Міністерству енергетики України і Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, як головним розпорядникам коштів державного бюджету;

відповідно до визначених постановою Уряду № 425 основних завдань вказаних вище міністерств та з урахуванням спрямування і координації ними відповідних центральних органів виконавчої влади розподіл бюджетних призначень цих міністерств між відповідальними виконавцями бюджетних програм та бюджетними програмами (в тих же обсягах витрат, встановлених Міністерству енергетики та захисту довкілля України у затвердженому (зі змінами) державному бюджеті на 2020 рік);

визначення видатків для забезпечення функціонування новоутворених міністерств та здійснення ними наукової і науково-технічної діяльності у відповідних сферах, підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів за новими бюджетними програмами, відповідно, для Міністерства енергетики України: 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики» (видатки споживання загального фонду у сумі 175 517,8 тис. грн, з них оплата праці – 136 639,7 тис. грн), 2401040 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері енергетики» (видатки розвитку загального фонду у сумі 8 396,1 тис. грн), для Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: 2701010 «Загальне керівництво та управління у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» (видатки споживання загального фонду у сумі 55 370,9 тис. грн, з них оплата праці – 44 658 тис. грн), 2701040 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері захисту довкілля та природних ресурсів (видатки розвитку загального фонду у сумі 41 248 тис. грн), 2701090 «Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів у сфері екології, природних ресурсів та водного господарства, підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів» (видатки загального фонду у сумі 35 805,9 тис. грн). За вказаними бюджетними програмами видатки сумарно визначено в межах видатків за відповідними бюджетними програмами, затвердженими (зі змінами) у державному бюджеті на 2020 рік на такі заходи Міністерству енергетики та захисту довкілля України.

Слід нагадати, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте у пояснювальній записці до законопроекту № 3664 відсутні пояснення та розрахунки щодо запропонованих обсягів коштів за бюджетними програмами, насамперед щодо видатків для забезпечення функціонування новоутворених міністерств та здійснення ними наукової і науково-технічної діяльності у відповідних сферах (довідково: гранична чисельність працівників між новоутвореними міністерствами розподілена у такій пропорції: Міністерство енергетики України – 54,8% і Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України – 45,2% загальної граничної чисельності працівників Міністерства енергетики та захисту довкілля України, проте видатки загального фонду державного бюджету на загальне керівництво та управління у сферах їх діяльності – відповідно 76% і 24%, з яких видатки на оплату праці в середньому на місяць на одного працівника, виходячи із граничної чисельності працівників, становитимуть відповідно 30,5 тис. грн і 12,1 тис. грн).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/також звертає увагу на недотримання суб’єктами права законодавчої ініціативи вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, зокрема на відсутність у супровідних до проекту документах інформації щодо принципу розподілу обсягів бюджетних призначень між визначеними у проекті міністерствами за такими бюджетними програмами, як: «загальне керівництво та управління у сфері енергетики» (код 2401010), «наукова і науково-технічна діяльність у сфері енергетики» (код 2401040), «підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів у сфері екології, природних ресурсів та водного господарства, підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів» (код 2401090) та у зв’язку з цим зазначає про неможливість оцінити ступінь врахування відповідних потреб кожного з міністерств.

Необхідно наголосити, що за своєю суттю законодавча пропозиція не передбачає збільшення загального обсягу видатків державного бюджету, оскільки має на меті розподіл видатків Міністерства енергетики та захисту довкілля України, що реорганізується, між новоутвореними Міністерством енергетики України і Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, проте технічно законопроект № 3664 викладено незбалансовано, оскільки у додатку № 1 до цього законопроекту /щодо внесення змін до додатка № 3 до Закону/ не виключено показники видатків за відповідальними виконавцями бюджетних програм та бюджетними програмами, які у затвердженому (зі змінами) державному бюджеті на 2020 рік є видатками Міністерства енергетики та захисту довкілля України, а у цьому законопроекті закріплені за Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Тобто, за такого викладу показники державного бюджету за видатками будуть розбалансовані на 9,6 млрд грн, у тому числі за загальним фондом – 5,4 млрд грн, спеціальним фондом – 4,2 млрд гривень.

Зважаючи на вимоги бюджетної методології, та відповідно до правил підготовки проектів законів про внесення змін до закону про державний бюджет у додатку № 1 до законопроекту /щодо внесення змін до додатка № 3 до Закону/ належить включити рядки із зазначенням відповідних кодів бюджетної класифікації, виключивши в них обсяги видатків за всіма показниками, а саме: у складі показників Міністерства енергетики рядки за кодами: 2401090, 2401160, 2401270, 2401500, 2401520, 2401530, 2401560, 2402000, 2402010, 2402020, 2402070, 2402090, 2404000, 2404010, 2404020, 2405000, 2405010, 2407000, 2407010, 2407050, 2407070, 2407090, 2407160, 2407170, 2407800, 2408000, 2408010, 2408070, 2408080, 2408090, 2408110, 2408120, 2408140, 2409000, 2409010 2409060.

Поряд з цим, законопроект № 3664 містить ряд техніко-юридичних неточностей, а саме необхідно:

- заголовок додатків №№ 1 та 2 до законопроекту узгодити із назвою законопроекту, викладеною у тексті законопроекту, а саме «до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

- у додатку № 1 до законопроекту у складі видатків Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у колонці «Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету» цифри «2402070» та «2408140» замінити цифрами «2702070» та «2708140»;

- у додатку № 2 до законопроекту виключити рядок «Всього», оскільки запропоновані зміни не впливають на загальні показники щодо кредитування з державного бюджету.

На зазначені техніко-юридичні невідповідності також звернуто увагу Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Також належить звернути увагу, що Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», якими також змінюватимуться бюджетні показники. Таким чином, потребуватимуть уточнення показники державного бюджету у додатках до законопроекту № 3664 з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Довідково додана аналітична інформація про стан проведення видатків за бюджетними програмами, закріпленими у державному бюджеті на 2020 рік за Міністерством енергетики та захисту довкілля України, за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2020 року.

Загалом щодо законопроекту № 3664 необхідно зазначити, що зважаючи на повноваження Кабінету Міністрів України, визначені статтею 116 Конституції України, статтями 2 та 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статтею 42 Кодексу, зокрема щодо забезпечення проведення бюджетної політики, що серед іншого передбачає розробку проектів законів про Державний бюджет України та про внесення змін до Державного бюджету України, забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подання Верховній Раді України звіту про його виконання, та щодо утворення, реорганізації, спрямування і координації роботи міністерств, інших органів виконавчої влади, здійснення контролю за їх діяльністю, власне Кабінет Міністрів України має здійснити підготовку законодавчої пропозиції про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у зв’язку із реорганізацією центральних органів виконавчої влади відповідно до прийнятого ним рішення (постанова Уряду № 425) та з урахуванням розподілу граничної чисельності працівників і повноважень відповідних органів влади.

Варто зауважити, що з огляду на вимоги частини другої статті 10 Кодексу програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету формується Мінфіном за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів, проте у пояснювальній записці до законопроекту № 3664 відсутня інформація щодо узгодження визначених у законопроекті кодів такої бюджетної класифікації.

Слід наголосити, що відповідно до частини третьої статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

З огляду на це, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту № 3664 (лист від 25.06.2020 № 47010-02/1-2/19264, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) за результатами проведеної експертизи впливу законопроекту на показники бюджету висловив позицію про підтримку законопроекту із зауваженнями технічного характеру (про що зазначено вище), відмічаючи про те, що норми законопроекту не змінюватимуть загальних показників державного бюджету на 2020 рік.

ГНЕУ в узагальнюючому висновку до цього законопроекту (лист від 30.06.2020 № 16/3-2020/90797, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) зазначено, що виходячи з вимог пункту 6 статті 116 Конституції України, згідно з яким розробку, забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, прийняття рішення щодо внесеного законопроекту має здійснюватися за умови надання позитивного висновку Уряду.

На час розгляду законопроекту № 3664 висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету не надійшли.

Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування (лист від 18.06.2020 № 04-15/17-2020/80049, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) за наслідками розгляду на своєму засіданні 17 червня 2020 року законопроекту № 3664 прийняв рішення рекомендувати Комітету з питань бюджету внести на розгляд Верховної Ради України пропозицію про прийняття за основу вказаного проекту закону та врахувати при подальшому опрацюванні проекту висловлені зауваження, які стосуються наступного:

- відновлення видатків загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» (у обсязі 433,8 млн грн) та бюджетними програмами Державного агентства України з управління зоною відчуження (загалом у обсязі 256,2 млн грн): 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» (у обсязі 50 млн грн), 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» (у обсязі 150 млн грн), 2408140 «Реалізація державного інвестиційного проекту "Відновлення об’єктів транспортної інфраструктури зони відчуження"» (у обсязі 56,2 млн грн), які було скасовано (зменшено) Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» при створенні у складі державного бюджету фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками;

- збільшення бюджетних призначень Державній службі геології та надр України (загалом на суму 1 053,7 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: 2404010 «Загальне керівництво та управління у сфері геологічного вивчення та використання надр» (на 17,2 млн грн) та 2404020 «Розвиток мінерально-сировинної бази України» (на 1 036,5 млн грн);

- скасування видатків за бюджетною програмою 2401630 «Впровадження Програми реформування та розвитку енергетичного сектора» у сумі 3,2 млн грн, які передбачено на фінансування звіту Ініціативи прозорості у видобувних галузях, та збільшення на відповідну суму видатків Державної служби геології та надр України.

Тобто, загалом Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування пропонує збільшити видатки загального фонду державного бюджету на 1 743,7 млн грн, проте не визначає джерел покриття таких додаткових видатків державного бюджету, як того вимагають частина перша статті 27 Кодексу та частина третя статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (лист від 23.06.2020 № 04-13/10-118604, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) висловило позицію про підтримку законопроекту № 3664.

Міністерство енергетики України (лист від 25.06.2020 № ВР/1.1-18.4-15723, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) висловило позицію про підтримку законопроекту № 3664, водночас за результатами розгляду цього законопроекту надало такі пропозиції:

- за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики» збільшити видатки на заробітну плату (з нарахуваннями) на 9 755,1 тис. грн за рахунок зменшення на таку ж суму видатків за бюджетною програмою 2701010 «Загальне керівництво та управління у сфері захисту довкілля та природних ресурсів»;

- за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики» збільшити бюджетні призначення на 19 400 тис. грн (для відшкодування невикористаної відпустки працівникам Мінекоенерго при переведенні до новоутвореного Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України – 17 900 тис. грн, для проведення комплексу заходів з технічного захисту інформації у виробничих приміщеннях – 1 500 тис. грн) за рахунок зменшення на зазначену суму бюджетних призначень за бюджетною програмою 2401070 «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств».

Пропозиції Міністерства енергетики України загалом передбачають збільшення видатків за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики» (на 29 155,1 тис. грн для видатків на заробітну плату (з нарахуваннями) та проведення заходів з технічного захисту інформації) за рахунок зменшення видатків за бюджетними програмами 2701010 «Загальне керівництво та управління у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» (на 9 755,1 тис. грн) та 2401070 «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» (на 19 400 тис. грн).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Трухін О.М., Лаба М.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Абрамовський Р.Р., Керівник Апарату Верховної Ради України Штучний В.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив позицію міністерства про підтримку законопроекту № 3664 та звернув увагу на необхідність внесення техніко-юридичних правок у зв’язку з неузгодженістю визначених у законопроекті кодів бюджетної класифікації.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловився за підтримку зазначеного законопроекту, але звернув увагу на відсутність фінансово-економічного обґрунтування щодо критеріїв розподілу видатків між новоутвореними міністерствами, а також зауважив про непослідовність рішень Уряду з реорганізації системи органів виконавчої влади.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В., поінформувавши про розгляд даного законопроекту в очолюваному нею підкомітеті, внесла пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3664 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету техніко-юридичного характеру, пов’язаних із належним оформленням законопроекту, а також необхідністю уточнення підсумкових бюджетних показників у додатках до законопроекту в разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» до розгляду зазначеного законопроекту. У разі прийняття даного законопроекту Комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради при оформленні закону належить внести до нього необхідні техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Присутній на засіданні Комітету Керівник Апарату Верховної Ради України Штучний В.В. поінформував, що за дорученням Голови Верховної Ради України Апаратом опрацьовано питання щодо додаткової потреби в коштах на оплату праці з нарахуваннями працівникам Апарату Верховної Ради України, зважаючи на внесені Урядом зміни до постанови Уряду від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» в частині встановлення посадових окладів на 2020 рік, та звернувся до членів Комітету врахувати зазначене при прийнятті рішення за законопроектом за реєстр. № 3664 (копію листа Керівника Апарату Верховної Ради України від 01.07.2020 № 05/01-2020/91981 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував підтримати озвучену Керівником Апарату Верховної Ради України пропозицію та у додатку № 1 до законопроекту № 3664 відобразити зміни по загальному фонду державного бюджету щодо збільшення за бюджетною програмою 0111020 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» видатків споживання на 55 266 тис. гривень, у тому числі на оплату праці – 45 300 тис. гривень, за рахунок зменшення на таку суму видатків за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» із внесенням відповідних змін з урахуванням правил підготовки змін до державного бюджету (відповідна законодавча ініціатива роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. з урахуванням пропозицій голови підкомітету Забуранної Л.В. та заступника Голови Комітету Трухіна О.М. запропонував рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3664 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з пропозиціями Комітету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3664 від 15.06.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Криворучкіною О.В. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

заголовок додатків №№ 1 та 2 до законопроекту викласти у такій редакції «до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

у додатку № 1 до законопроекту /щодо внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»/:

- включити рядки із зазначенням відповідних кодів бюджетної класифікації, виключивши в них обсяги видатків за всіма показниками, а саме: у складі показників Міністерства енергетики України рядки за кодами: 2401090, 2401160, 2401270, 2401500, 2401520, 2401530, 2401560, 2402000, 2402010, 2402020, 2402070, 2402090, 2404000, 2404010, 2404020, 2405000, 2405010, 2407000, 2407010, 2407050, 2407070, 2407090, 2407160, 2407170, 2407800, 2408000, 2408010, 2408070, 2408080, 2408090, 2408110, 2408120, 2408140, 2409000, 2409010 2409060;

- у складі видатків Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у колонці «Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету» цифри «2402070» та «2408140» замінити цифрами «2702070» та «2708140»;

- відобразити по загальному фонду зміни щодо збільшення за бюджетною програмою 0111020 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» видатків споживання на 55 266 тис. грн, у тому числі оплату праці – 45 300 тис. грн, за рахунок зменшення за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» видатків на 55 266 тис. гривень. Відповідно необхідно включити рядки «Всього» та за кодами 0110000, 0111000, 0111020, 3510000, 3511000, 3511380, в яких відобразити зазначені зміни з урахуванням чинної редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та змін, внесених до нього до розгляду зазначеного законопроекту;

у додатку № 2 до законопроекту /щодо внесення змін до додатка № 4 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»/ виключити рядок «Всього»;

уточнити підсумкові бюджетні показники у додатку № 1 (доповнивши рядком «Всього») та у додатку № 2 до законопроекту у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно, у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України відповідного закону належить внести до нього необхідні техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

9. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Державного агентства автомобільних доріг України Кубракова О.М. про погодження виділення коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками Державному агентству автомобільних доріг України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 № 539) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) від 01.07.2020 № 1999/1/6.1-15 щодо погодження виділення коштів державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 № 539 «Про виділення коштів для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення».

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /зі змінами згідно із Законами України від 13.04.2020 № 553-IX та від 18.06.2020 № 726-IX/ (далі – Закон) у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Відповідно до абзацу другого частини третьої цієї статті Закону кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема, на покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. При цьому, відповідно до пункту 6 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у разі неможливості проведення засідання Комітету з питань бюджету протягом двох днів з дня отримання звернення про погодження зазначеного вище рішення Кабінету Міністрів України таке погодження здійснюється Погоджувальною радою депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на її засіданні.

Слід відмітити, що у державному бюджеті на 2020 рік (із змінами згідно із Законом від 13.04.2020 № 553-IX) видатки Фонду COVID-19 передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 64 669 537,7 тис. гривень. Відповідно до прийнятих Урядом рішень (постанов Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308, від 29.04.2020 № 330 та № 354, від 06.05.2020 № 372, від 20.05.2020 № 385, від 10.06.2020 № 472, № 485, від 17.06.2020 № 493, № 496, № 498, від 01.07.2020 № 539) вже виділено із Фонду COVID-19 54 006 996,1 тис. грн, тобто залишилось нерозподіленими 10 662 541,6 тис. грн.

На виконання пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 302 (зі змінами) затверджено Порядок використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Порядок № 302).

Так, пунктом 3 постанови Уряду від 01.07.2020 № 539 відповідно до положень Закону України від 18.06.2020 № 726-IX «Про внесення зміни до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» внесено зміни до Порядку № 302 та розширено напрями спрямування коштів Фонду COVID-19, зокрема передбачено виділення коштів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення.

Слід відмітити, що, серед іншого, Порядок № 302 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження рішення Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання коштів цього фонду (а у разі виділення коштів з фонду на поворотній основі – також інформації про їх повернення до державного бюджету).

Пунктом 1 постанови Уряду від 01.07.2020 № 539 встановлено виділити із Фонду COVID-19 Укравтодору 35 000 000 тис. гривень (видатки розвитку) на безповоротній основі для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення».

Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) доручено після погодження зазначеного виділення коштів державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Пунктом 2 постанови Уряду від 01.07.2020 № 539 із врахуванням вимог Порядку № 302 затверджується Порядок використання коштів, виділених для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (далі – Порядок № 539), яким, серед іншого, визначено спрямувати на будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення 33 000 000 тис. гривень /з розподілом за об’єктами, перелік яких наведено у додатку 1 до Порядку № 539/ та на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного – 2 000 000 тис. гривень /з розподілом у розрізі областей, наведеному у додатку 2 до Порядку № 539/.

Крім того, відповідно до цього Порядку одержувачами бюджетних коштів є організації, які є балансоутримувачами автомобільних доріг загального користування державного значення в областях та виконують функції замовника робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання цих доріг.

Доречно нагадати, що з 2018 року бюджетне забезпечення утримання та розвитку дорожнього господарства здійснюється за рахунок коштів державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду державного бюджету відповідно до статті 24-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до частини другої статті 24-2 Кодексу джерелами формування цього фонду є:

доходи державного бюджету, визначені пунктами 1–3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 частини третьої статті 29 Кодексу /акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 6 частини першої статті 66 Кодексу); акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів; ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них; плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення; 50 відсотків надходжень від адміністративно-господарських та адміністративних штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також частиною другою статті 122-2 та частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (крім штрафів, визначених пунктом 13-5 частини третьої статті 29 Кодексу)/;

державні запозичення, залучені згідно з пунктом 1 частини третьої статті 15 Кодексу /кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій/ для реалізації інвестиційних проектів на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування;

інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.

При цьому, кошти державного дорожнього фонду спрямовуються на:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та інших заходів, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (з них не менше 5% коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) /здійснюється за рахунок 60% коштів державного дорожнього фонду, сформованих за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу за виключенням коштів, що спрямовуються на виконання боргових зобов’язань/;

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) (з них не менше 5% коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) /відповідно за рахунок 35% зазначених вище коштів державного дорожнього фонду/;

фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм /відповідно за рахунок 5% зазначених вище коштів державного дорожнього фонду/;

виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування /здійснюється за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу, в обсязі, передбаченому згідно з умовами відповідних запозичень/.

Довідково: фактичні витрати державного бюджету на дорожнє господарство у 2018 р. становили 42,6 млрд грн, у 2019 р. – 55,3 млрд грн, а на 2020 рік уточнений річний план визначено у обсязі 80,4 млрд грн (у тому числі кошти державного дорожнього фонду – 79,5 млрд грн, з яких на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення – 43,4 млрд грн, для реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів від кредитів (позик), що залучаються від іноземних держав, банків і міжнародних організацій, – 4,7 млрд грн), а залишок коштів державного дорожнього фонду, який утворився на 1 січня 2020 р., у звітності Казначейства обліковано у сумі 8,2 млрд гривень. Крім того, з урахуванням положень пункту 3-6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу статтею 6 Закону передбачена можливість надання у 2020 р. державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (відповідно до постанови Уряду від 01.04.2020 № 254 на суму 19,274 млрд грн).

Водночас, за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2020 року витрати державного бюджету на дорожнє господарство фактично проведено у обсязі 25,7 млрд грн (32,3% уточненого річного плану). Так, за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» за спеціальним фондом державного бюджету проведено видатки у обсязі 14 192 598,1 тис. гривень або 32,7% уточненого плану на рік (визначено у обсязі 43 399 094,2 тис. гривень).

Використання коштів за вказаною бюджетною програмою належить здійснювати відповідно до Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (зі змінами).

Разом з тим, на виконання вимог частини п’ятої статті 24-2 Кодексу, постановою Уряду від 29.01.2020 № 36 «Деякі питання дорожнього господарства» затверджено перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2020 році та визначено загальний обсяг їх фінансового забезпечення за рахунок коштів бюджетної програми 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на суму 31,5 млрд гривень.

Крім того, слід відмітити, що постановою Уряду від 26.02.2020 р. № 142 затверджено Порядок здійснення Укравтодором запозичень під державні гарантії, а постановою Уряду від 01.04.2020 р. № 254 – Умови залучення кредитних коштів та надання державних гарантій у 2020 році для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору, а також перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2020 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії (загалом на суму 19,274 млрд грн). Зважаючи на це, Мінфіном надано відповідну державну гарантію на цю суму та відповідно до рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.04.2020 № 197 «Щодо реєстрації випуску облігацій Державного агентства автомобільних доріг України (без здійснення публічної пропозиції) серії К» та від 23.06.2020 № 316 «Щодо реєстрації випуску облігацій Державного агентства автомобільних доріг України (без здійснення публічної пропозиції) серії O» Укравтодором було випущено облігацій на загальну суму 10,86 млн гривень (5,78 та 5,08 млн гривень відповідно).

Як зазначено у листі Укравтодору, реалізація інфраструктурних проектів щодо будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення дозволить забезпечити населення додатковими робочими місцями та покращить транспортне сполучення для своєчасного надання медичної допомоги населенню, можливості його широкого тестування на наявність коронавірусу.

Згідно із поданими Укравтодором обґрунтуваннями та розрахунками обсяг коштів, виділених з Фонду COVID-19, був визначений, зважаючи на наступне:

– у структурі витрат питома вага заробітної плати у загальній вартості дорожніх робіт складає 7%;

– розмір середньомісячної заробітної плати у дорожній галузі становить 16 500 гривень;

– кожне новостворене робоче місце при виконанні робіт з будівництва і ремонтів доріг дозволяє створити 4 робочих місця в суміжних галузях (машинобудування, нафтопереробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, паливно-енергетичний комплекс, консалтинг, проектування, науково- технічні роботи тощо).

У результаті відмічається, що додаткове спрямування із державного бюджету 35 000 000 тис. гривень на розвиток дорожнього господарства забезпечить створення близько 63 тис. робочих місць (12,6 тис. у дорожній галузі та 50,4 тис. у суміжних галузях) та призведе до соціально-економічного ефекту, а саме: стимулювання додаткового попиту на продукцію галузей економіки (25 375 млн грн); надходження податків та зборів до бюджетів всіх рівнів (7 554,5 млн грн); збільшення обсягу доходів зайнятого населення (1 831,4 млн грн) та підвищення інвестиційної спроможності підприємств дорожньої галузі (планові накопичення на 239,2 млн грн).

Слід зазначити, що подані фінансово-економічні обґрунтування не є повними, зокрема відсутня інформація щодо:

організації процесу проведення відбору персоналу у дорожній галузі, зокрема щодо його початку та умов проведення, визначення переліку професій (відповідно до Класифікатора професій України ДК 003:2010), під які заплановано створення нових робочих місць, адже розмір оплати праці може значно відрізнятись залежно від виду професії та відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня;

спроможності суміжних галузей (зокрема, машинобудування, нафтопереробна промисловість, виробництво будівельних матеріалів, паливно-енергетичний комплекс, консалтинг, проектування тощо) на створення 50,4 тис. нових робочих місць та виплату заробітної плати працівникам;

детальної оцінки показників соціально-економічного ефекту від використання коштів Фонду COVID-19 на визначені постановою Уряду від 01.07.2020 № 539 цілі та аналізу послідовності його впливу на економіку країни в цілому;

можливості (неможливості) фінансового забезпечення здійснення відповідних видів ремонтних робіт та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за рахунок коштів державного дорожнього фонду та запозичень, залучених під державні гарантії, зважаючи на поточний стан використання фінансового ресурсу, визначеного у державному бюджеті на дорожню галузь;

запланованих заходів щодо здійснення контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також Голова Укравтодору Кубраков О.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень щодо виділення Укравтодору коштів із Фонду COVID-19, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. вніс пропозицію, керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», погодити виділення Укравтодору коштів державного бюджету із Фонду COVID-19 для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до постанови Уряду від 01.07.2020 № 539.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 № 539 виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, Державному агентству автомобільних доріг України 35 000 000 тис. гривень (видатки розвитку) на безповоротній основі для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення».

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2.

10. Різне.

Щодо звернення народного депутата України Заремського М.В. до Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) з приводу виділення додаткових коштів на заходи з ліквідації наслідків стихії у Чернівецькій області (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету).

За наслідками заслуховування народного депутата України Заремського М.В. щодо можливості вирішення порушених у його зверненні питань Голова Комітету Арістов Ю.Ю. вніс пропозицію, зважаючи на встановлені законодавством повноваження Кабінету Міністрів України, зокрема в частині забезпечення ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, від імені Комітету направити зазначене звернення народного депутата до Уряду для розгляду та вжиття належних заходів із забезпечення підтримки відновлення зруйнованих (пошкоджених) стихією об’єктів соціальної та іншої інфраструктури регіону. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

У ході розгляду питання народні депутати Лаба М.М. і Пасічний О.С. звернули увагу на необхідність вжиття заходів із забезпечення ліквідації наслідків стихії також в інших регіонах України.

Наприкінці засідання народний депутат України – член Комітету Урбанський А.І. висловив незадоволення отриманою від Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповіддю на лист Комітету щодо порушених у зверненні народних депутатів України Кіссе А.І. та Урбанського А.І. питань компенсації з державного бюджету прямих втрат сільськогосподарських підприємств, яких вони зазнали в умовах посухи 2019 – 2020 років на півдні Одеської області (копію листа-відповіді роздано народним депутатам України – членам Комітету).

За наслідками заслуховування народні депутати – члени Комітету шляхом голосування визначилися звернутися до Прем’єр-міністра України та рекомендувати доручити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України повторно розглянути порушене питання та визначити шляхи його врегулювання.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України