ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №47 від 15.07.2020

Опубліковано 22 липня 2020, о 09:44

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №47 від 15 липня 2020 року

15 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Засідання фактично розпочалося о 16 год. 30 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народних депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Лунченко В.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Рибчинська Л.В., Сєрік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Новацька О.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та інших присутніх на засіданні осіб:

Сушкевич В.М. – Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України;

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Гливка А.О. – радник Міністра;

Діденко С.О. – директор Департаменту видатків бюджету соціальної сфери;

Босак М.О. – заступник директора Департаменту державного бюджету – начальник Управління планування державного бюджету;

від Державної казначейської служби України

Слюз Т.Я. – Голова;

від Міністерства з питань реінтеграції
тимчасово окупованих територій України

Замлинський Р.Т. – заступник Міністра;

від Міністерства у справах ветеранів України

Порхун О.В. – перший заступник Міністра;

Кучук Р.М. – заступник директора Директорату соціального захисту;

Волчихін Б.В., - начальник Фінансового управління;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

від Міністерства молоді та спорту України

Гутцайт В.М. – Міністр;

Перевезенцев О.Ю. – Державний секретар;

Музика Ю.Л. – директор Департаменту економіки та фінансів;

від Міністерства розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України

Дюдюра І.Г. – заступник Міністра;

Горшкова Н.І. – директор Департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування;

Кузовой Ю.В. –генеральний директор Директорату норм та стандартів гідної праці;

від Міністерства соціальної політики України

Котик Є.В. – перший заступник Міністра;

Суліма О.В. – заступник генерального директора Директорату розвитку соціальних послуг та захисту дітей;

від Національного банку України

Лепушинський В.О. – директор Департаменту монетарної політики та економічного аналізу;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Майснер А.В. – заступник Голови;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – виконавчий директор;

Висвітлення ходу засідання здійснювалося парламентським телеканалом «РАДА».

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Щодо підготовки проекту державного бюджету на 2021 рік.

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу між місцевими бюджетами трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 р. № 771-р);

2) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 р. № 767-р);

3) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 р. № 798-р);

4) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I – II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 р. № 801-р);

5) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 838-р);

6) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 840-р);

7) передача Міністерству фінансів бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 837-р);

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 р. № 854-р) /включено додатково за пропозицією першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В./;

4. Про погодження виділення Міністерству молоді та спорту коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для часткового відновлення видатків за бюджетними програмами у сфері фізичної культури і спорту (постанова Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 578).

5. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

6. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо належного фінансового забезпечення відновлення інституту фахівців із соціальної роботи для виявлення і супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах (реєстр. № 3807 від 08.07.2020 р.), внесений народним депутатом України Шпак Л.О. /розгляд питання перенесено/.

7. Різне.

Про продовження роботи Комітету з питань бюджету після закінчення третьої сесії Верховної Ради України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. щодо підготовки проекту державного бюджету на 2021 рік.

Відмітили:

Одним з ключових повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ є підготовка для розгляду Верховною Радою питань щодо бюджетної політики та законопроекту про державний бюджет.

Відповідно до вимог частини сьомої статті 33 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України не пізніше 1 червня року, що передує плановому, повинен схвалити Бюджетну декларацію (яка набуває статусу офіційного документа та оформлюється постановою Кабінету Міністрів України) і у триденний строк подати її (разом із фінансово-економічним обґрунтуванням) до Верховної Ради. При цьому, згідно з частинами п’ятою і шостою статті 152 Регламенту Верховна Рада має розглянути питання щодо Бюджетної декларації не пізніше 15 липня року, що передує плановому, та може прийняти щодо неї відповідне рішення. Слід звернути увагу, що Бюджетна декларація є документом середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди і є основою для складання проекту державного бюджету і прогнозів місцевих бюджетів.

Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (спрямованим загалом на забезпечення фінансовими ресурсами невідкладних заходів із запобігання негативних наслідків, спричинених виникненням і поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) за ініціативою Кабінету Міністрів України передбачено, що стаття 33 Кодексу у 2020 році не застосовується. Як наслідок, станом на 15 липня п.р. Урядом не подавалася до Верховної Ради Бюджетна декларація на 2021-2023 роки.

Залишилося лише два місяці до подання Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради проекту державного бюджету на наступний 2021 рік (не пізніше 15 вересня). Комітет не може бути осторонь підготовки відповідного законопроекту, тому запропоновано обговорити дане питання на засіданні Комітету.

На запрошення Комітету при розгляді даного питання були присутні уповноважені представники (керівного складу) Міністерства фінансів України (перший заступник Міністра Улютін Д.А.), Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (заступник Міністра Дядюра І.Г.), Міністерства соціальної політики України (перший заступник Міністра Котик Є.Д.), Національного банку України (директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Лепушинський В.О.) та Асоціації міст України (виконавчий директор Слобожан О.В.).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. окреслив основні рекомендації і пропозиції, з якими доцільно звернутися до Кабінету Міністрів України (відповідні проекти листів, підготовлені у Комітеті, роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме:

1) проект бюджету має бути підготовлений на чинній податковій основі та розрахований на реалістичному макроекономічному прогнозі з урахуванням тенденцій подолання наслідків обмежувальних заходів у зв’язку з коронавірусною пандемією, показники проекту бюджету повинні бути соціально-орієнтованими і збалансованими;

2) ключовою складовою підготовки такого документу повинна бути узгоджена валютно-курсова політика, показники якої належить імплементувати у проект бюджету;

3) ефективні бюджетні програми 2019 і 2020 років мають бути збережені з одночасним жорстким скороченням малорезультативних витрат і тих, що можуть фінансуватися з альтернативних джерел;

4) необхідно забезпечити проведення виваженої жорсткої боргової політики, насамперед в частині державних запозичень і надання державних гарантій, із задіянням дієвих механізмів управління ліквідністю державними фінансами;

5) слід сформувати взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами з урахуванням заходів щодо реформи адміністративно-територіального устрою, на основі оновленого розподілу видаткових повноважень між бюджетами та удосконалення трансфертної політики, при цьому важливо активізувати співпрацю з органами місцевого самоврядування на стадії підготовки проекту бюджету, а не після його подання до Парламенту;

6) задля якісної і прозорої підготовки проекту бюджету рекомендується на інформаційно-дискусійних площадках Мінфіну із залученням експертно-аналітичних і громадських кіл організувати обговорення життєво важливих соціальних та економічних питань, які передбачається вирішувати в рамках реалізації бюджетних програм і трансфертів місцевим бюджетам;

7) з метою упередження нерезультативного та незаконного використання державних ресурсів Уряду у процесі підготовки проекту бюджету належить максимально врахувати результати аудитів ефективності використання бюджетних коштів за 2019-2020 роки, здійснених Рахунковою палатою.

Загалом у розгляді та обговоренні даного питання брали участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Цабаль В.В., Крулько І.І., перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В., директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку Лепушинський В.О., виконавчий директор Асоціації міст Слобожан О.В.

Зокрема, народні депутати України Цабаль В.В. і Крулько І.І. зауважили, що неподання у поточному році Урядом Бюджетної декларації позбавляють Парламент розуміння бюджетної політики на наступні три бюджетні періоди, насамперед дискусії щодо напрацювань урядових стратегічних напрямів бюджетної політики, відповідних завдань і очікувань від їх реалізації. При цьому народний депутат України Крулько І.І. запропонував доповнити відповідний лист до Уряду в частині надання Комітету інформації щодо ключових параметрів бюджетної політики на 2021 рік і прогнозу макроекономічних показників, на основі яких розроблятиметься проект державного бюджету на 2021 рік.

Перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В. зазначив, що:

на сьогодні Мінфіном спільно з іншими центральними органами виконавчої влади (головними розпорядниками коштів державного бюджету) активно ведеться робота щодо підготовки проекту державного бюджету на 2021 рік, зокрема узгоджуються основні підходи і параметри для розрахунку бюджетних показників (насамперед прогноз макроекономічних показників на 2021 рік, який найближчим часом має бути схвалений Урядом і оприлюднений);

щодо доходів державного бюджету – вже сьогодні вбачається тенденція зниження окремих доходів порівняно з поточним роком, насамперед йдеться про кошти, що перераховуються Національним банком, і частину чистого прибутку (доходу) державних підприємств та дивідендів на державну частку майна;

щодо дефіциту державного бюджету – зважаючи, що на поточний рік затверджено граничний обсяг дефіциту на рівні 7,5% ВВП, та керуючись бюджетними вимогами щодо встановлення дефіциту на рівні не вище 3% ВВП, Мінфін прогнозує дефіцит на 2021 рік близько 6% ВВП з подальшим поступовим його зниженням щороку на 1,5%;

щодо видатків державного бюджету – наразі ведуться розрахунки відповідних показників, в першу чергу щодо: перегляду соціальних стандартів (зважаючи на завдання Президента стосовно необхідності підвищення мінімальної заробітної плати), спрямування коштів на сектор національної безпеки і оборони, продовження медичної реформи, фінансового забезпечення освіти, захищених видатків, а також капітальних видатків.

Виконавчий директор Асоціації міст Слобожан О.В. запропонував долучити пропозиції Асоціації міст України щодо показників державного бюджету на 2021 рік /які будуть передані до Комітету/ до відповідного листа до Уряду, при цьому зазначив, що головна пропозиція – збереження на 2021 рік джерел дохідної частини місцевих бюджетів, що є у поточному році.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію щодо звернення до Кабінету Міністрів України з відповідними рекомендаціями і пропозиціями. Така пропозиція була підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду питання щодо підготовки проекту державного бюджету на 2021 рік та враховуючи контрольні функції Комітету (визначені статтями 14 і 27 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та частиною другою статті 109 Бюджетного кодексу України):

І. Направити звернення до Кабінету Міністрів України з такими рекомендаціями і пропозиціями:

1. Проект державного бюджету на 2021 рік має бути підготовлений на чинній податковій основі (відповідно до вимог Податкового кодексу України) та розрахований на реалістичному прогнозі макропоказників економічного і соціального розвитку України з урахуванням тенденцій подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Показники проекту бюджету повинні бути соціально-орієнтованими і збалансованими.

2. Ключовою складовою підготовки головного фінансового документу країни повинна бути узгоджена валютно-курсова політика, показники якої належить імплементувати у проект державного бюджету на 2021 рік.

3. Ефективні бюджетні програми 2019 і 2020 років мають бути збережені з одночасним жорстким скороченням малорезультативних витрат і тих, що можуть фінансуватися з альтернативних джерел.

4. Необхідно забезпечити проведення виваженої (жорсткої) боргової політики, насамперед в частині державних запозичень і надання державних гарантій, із задіянням дієвих механізмів управління ліквідністю державними фінансами.

5. Слід сформувати взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами на 2021 рік з урахуванням здійснених заходів щодо реформи адміністративно-територіального устрою, на основі оновленого розподілу видаткових повноважень між бюджетами різних рівнів та удосконалення трансфертної політики. При цьому важливо активізувати співпрацю з органами місцевого самоврядування на стадії підготовки проекту державного бюджету на 2021 рік, а не після його подання до Верховної Ради України.

6. Задля якісної і прозорої підготовки проекту державного бюджету на 2021 рік рекомендується на інформаційно-дискусійних площадках Міністерства фінансів України із залученням широких експертно-аналітичних і громадських кіл організувати обговорення життєво важливих соціальних та економічних питань, які передбачається вирішувати в рамках реалізації бюджетних програм і трансфертів місцевим бюджетам.

7. З метою упередження нерезультативного та/або незаконного використання фінансових ресурсів держави Уряду у процесі підготовки проекту державного бюджету на 2021 рік належить максимально врахувати результати аудитів ефективності використання бюджетних коштів за 2019-2020 роки, здійснених Рахунковою палатою.

Про вжиті заходи щодо реалізації зазначеного рішення поінформувати Комітет, а також надати інформацію щодо ключових параметрів бюджетної політики на 2021 рік і прогнозу макроекономічних показників, на основі яких розроблятиметься проект державного бюджету на 2021 рік.

ІІ. Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів разом з іншими центральними органами виконавчої влади (що забезпечують формування і реалізацію державної політики у відповідних сферах суспільного життя) за участі всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування здійснити глибокий аналіз резервів надходжень до місцевих бюджетів та оцінку ефективності управління бюджетними ресурсами (на прикладі міст обласного значення з чисельністю населення понад 100 тисяч чоловік). Водночас провести відповідні розрахунки щодо забезпеченості у 2021 році належним ресурсом власних та делегованих повноважень органів місцевого самоврядування для обґрунтування додаткової потреби, про яку щорічно заявляє Асоціація міст України.

Відповідні матеріали надати до Комітету разом з протоколом про результати консультацій з всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування до 15 вересня 2020 року.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо захисту прав та інтересів дитини у разі затримання або тримання під вартою її батьків" (реєстр. № 3603 від 05.06.2020, народні депутати України Яцик Ю.Г., Бакумов О.С., Кива І.В., Куницький О.О. та інші);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" щодо передачі цілісних майнових комплексів державних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) та іншого майна Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту" (реєстр. № 3688 від 18.06.2020, Кабінет Міністрів України);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення" (реєстр. № 3442 від 06.05.2020, народний депутат України Грищенко Т.М.);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 36 Закону України "Про запобігання корупції" щодо врегулювання окремих питань передачі в управління корпоративних прав" (реєстр. № 3611 від 05.06.2020, народний депутат України Ткаченко О.М. та інші);

2.1.5. Проект Закону України "Про медіацію" (реєстр. № 3504-1 від 04.06.2020, народні депутати України Клочко А.А., Плачкова Т.М., Качура О.А., Куницький О.О. та інші);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до частини 5 статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" щодо усунення невизначеності обов'язків членів органів адвокатського самоврядування стосовно заповнення та подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" (реєстр. № 3602 від 05.06.2020, народний депутат України Дануца О.А. та інші);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та деяких інших актів щодо усунення технічних неузгодженностей" (реєстр. № 3528 від 22.05.2020, народний депутат України Василевська-Смаглюк О.М.);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" (щодо врегулювання окремих питань участі в конкурсі автомобільних перевізників)" (реєстр. № 3617 від 09.06.2020, народні депутати України Шахов С.В., Вельможний С.А., Сухов О.С.);

2.1.9. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про спільне виробництво аудіовізуальних творів між Кабінетом Міністрів України та Урядом Канади" (реєстр. № 0040 від 11.06.2020, Кабінет Міністрів України);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо графіку проведення пленарних засідань" (реєстр. № 3608 від 05.06.2020, народні депутати України Фролов П.В., Корнієнко О.С., Железняк Я.І., Батенко Т.І. та інші);

2.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України, Закону України "Про статус народного депутата України", Закону України "Про комітети Верховної Ради України" щодо підстав відсутності народних депутатів України на пленарних засіданнях Верховної Ради України та засіданнях комітетів Верховної Ради України" (реєстр. № 3642 від 12.06.2020, народні депутати України Кальченко С.В., Папієв М.М., Культенко А.В. та інші);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення суперечностей та уточнення визначення лізингової (орендної) операції" (реєстр. № 3601 від 05.06.2020, народні депутати України Рєпіна Е.А., Холодов А.І. та інші);

2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку утворення та діяльності третейських судів з метою відновлення довіри до третейського розгляду" (реєстр. № 3411 від 29.04.2020, Кабінет Міністрів України);

2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку подання та розгляду заяв про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку" (реєстр. № 3536 від 25.05.2020, народний депутат України Гривко С.Д.);

2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу раду правосуддя" (щодо порядку зайняття суддями адміністративних посад)" (реєстр. № 3556 від 28.05.2020, народний депутат України Бакунець П.А.);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо закупівлі природного газу" (реєстр. № 3176 (дооопрац.) від 11.06.2020, народні депутати України Бєлькова О.В., Железняк Я.І., Герус А.М. та інші);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо дозволеного перевищення швидкості руху на міжнародних та національних автомобільних дорогах" (реєстр. № 3744 від 25.06.2020, народний депутат України Гривко С.Д.);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 10 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" щодо призначення заступників голів місцевих державних адміністрацій" (реєстр. № 3639 від 11.06.2020, Кабінет Міністрів України);

2.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення прозорості та доступності для аналізу рішень органів місцевого самоврядування" (реєстр. № 3567 від 01.06.2020, народні депутати України Грищук Р.П., Аліксійчук О.В., Аллахвердієва І.В., Безгін В.Ю. та інші);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" (щодо здійснення електронної роздрібної торгівлі лікарськими засобами)" (реєстр. № 3615 від 09.06.2020, народні депутати України Мінько С.А., Мезенцева М.С. та інші);

2.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав та інтересів дітей, а також осіб, визнаних недієздатними, у сфері охорони здоров'я" (реєстр. № 3625 від 10.06.2020, Кабінет Міністрів України);

2.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників та надання їм методичної підтримки" (реєстр. № 3579 від 02.06.2020, народний депутат України Піпа Н.Р. та інші);

2.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про повну загальну середню освіту" з метою врегулювання укладання трудових договорів із керівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти" (реєстр. № 3710 від 19.06.2020, народний депутат України Костюк Д.С.);

2.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання строку дії кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді" (реєстр. № 3575 від 02.06.2020, народні депутати України Костін А.Є., Новіков М.М., Дирдін М.Є. та інші);

2.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України" щодо забезпечення належних умов роботи тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України" (реєстр. № 3681 від 18.06.2020, народні депутати України Кальченко С.В., Культенко А.В., Гринчук О.А., Марченко Л.І., Фролов П.В.);

2.1.26. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Королівством Марокко про правову допомогу у кримінальних справах та екстрадицію" (реєстр. № 0041 від 16.06.2020, Президент України);

2.1.27. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Королівством Марокко про передачу засуджених осіб" (реєстр. № 0043 від 16.06.2020, Президент України);

2.1.28. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про передачу засуджених осіб" (реєстр. № 0044 від 16.06.2020, Президент України);

2.1.29. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про взаємну правову допомогу у кримінальних справах" (реєстр. № 0045 від 16.06.2020, Президент України);

2.1.30. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про видачу правопорушників" (реєстр. № 0046 від 16.06.2020, Президент України);

2.1.31. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Королівством Марокко про правову допомогу у цивільних і комерційних справах" (реєстр. № 0042 від 16.06.2020, Президент України);

2.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту"" (реєстр. № 3751 від 26.06.2020, Кабінет Міністрів України);

2.1.33. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо відстрочки від призову на строкову військову службу деяких категорій громадян" (реєстр. № 3689 від 18.06.2020, Кабінет Міністрів України);

2.1.34. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про співробітництво держав - учасниць СНД у створенні, використанні та розвитку міждержавної мережі інформаційно-маркетингових центрів для просування товарів і послуг на національні ринки" (реєстр. № 0048 від 18.06.2020, Кабінет Міністрів України);

2.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо виконавчих органів юридичних осіб та покращення інвестиційної політики" (реєстр. № 3496 від 18.05.2020, народні депутати України Буймістер Л.А., Давиденко В.М. та інші);

2.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення правових колізій у вимогах до статуту товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю" (реєстр. № 3497 від 18.05.2020, народні депутати України Макаров О.А., Рущишин Я.І., Жупанин А.В., Наталуха Д.А. та інші);

2.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства стосовно ведення господарської діяльності" (реєстр. № 3501 від 19.05.2020, народні депутати України Тарута С.О., Наталуха Д.А. та інші);

2.1.38.Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про доступ до публічної інформації" щодо надання відповідей на запити" (реєстр. № 3660 від 15.06.2020, народний депутат України Остапенко А.Д.);

2.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про Кабінет Міністрів України" і "Про центральні органи виконавчої влади" щодо приведення окремих актів конституційного законодавства у відповідність до положень Конституції України" (реєстр. № 3700 від 19.06.2020, народні депутати України Яковлєва Н.І., Шкрум А.І.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти» (реєстр. № 3516 від 20.05.2020), внесений народними депутатами України Тарасовим О.С., Юрчишиним П.В., Грищенко Т.М., Халімоном П.В., Сольським М.Т. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом, зокрема змінами до Закону України «Про молоко та молочні продукти», пропонується:

уточнити термінологічні визначення та доповнити новим терміном «харчові продукти, що імітують молоко і молочні продукти», а також внести пов’язані з цим зміни до положень цього Закону;

встановити вимоги щодо маркування і реалізації молочної сировини, молочних продуктів та харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти;

розширити перелік видів державної підтримки, зокрема надання дотації на харчові продукти, що імітують молоко і молочні продукти, водночас доплату до закупівельної ціни молока (25 відсотків) зберегли лише для молока ґатунку екстра (за чинною редакцією також передбачено таку доплату для молока вищого ґатунку у розмірі 20 відсотків до закупівельної ціни);

пропонується здійснювати державний контроль та нагляд у сфері виробництва, переробки, реалізації, експорту та імпорту молока, молочної сировини, молочних продуктів, харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти, відповідно до Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», при цьому виключені відповідні норми цього Закону;

встановити відповідальність у разі порушення норм виробництва, маркування та реалізації відповідної продукції, так за порушення вимог до маркування молочних продуктів та харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти у вигляді штрафів на операторів ринку харчових продуктів у розмірі 100 відсотків вартості виробленої або одержаної для реалізації партії відповідної продукції, а за порушення вимог до реалізації молочних продуктів та харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти – у розмірі від 5 до 8 мінімальних заробітних плат.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, у зв’язку із розширенням видів державної підтримки, а саме надання дотації на харчові продукти, що імітують молоко і молочні продукти, оскільки у державному бюджеті на 2020 рік відповідні видатки не передбачено.

Поряд з цим, встановлення відповідальності у вигляді штрафу за порушення норм маркування та реалізації відповідної продукції може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, проте вартісна величина впливу залежатиме від дисципліни виробників та реалізаторів відповідної продукції, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) щодо обсягів державної підтримки на надання дотації на харчові продукти, що імітують молоко і молочні продукти, та щодо збільшення дохідної частини державного бюджету від посилення відповідальності у вигляді штрафу за відповідні правопорушення, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На недотримання вказаних вимог також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Також законопроектом передбачено, що він набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вступає в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності, що не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів, що імітують молоко та молочні продукти» (реєстр. № 3516 від 20.05.2020), внесений народними депутатами України Тарасовим О.С., Юрчишиним П.В., Грищенко Т.М., Халімоном П.В., Сольським М.Т. та іншими, матиме вплив на показники бюджети (збільшуючи витрати державного бюджету на державну підтримку агропромислового комплексу та опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо недопущення закриття та забезпечення можливості подальшого функціонування санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів)) (реєстр. № 3371 (доопрац.) від 26.05.2020), внесений народними депутатами України Качурою О.А., Білозір Л.М., та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У доопрацьованому законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» пропонується:

- визначити механізм зарахування учнів до санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) з терміном перебування у закладі у межах одного року;

- віднести до спеціальних закладів загальної середньої освіти, що забезпечують її здобуття, санаторні школи (санаторні школи-інтернати);

- виключити норму щодо припинення з 2020 року набору учнів до 1 – 9 класів санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) та зміни типів санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів) на ліцеї з обов’язковим збереженням у їх складі пансіонів, які з 1 вересня 2024 року забезпечуватимуть здобуття виключно профільної середньої освіти.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту відмічається про таке:

- видатки на здобуття загальної середньої освіти у санаторних школах згідно з пунктом 2 частини першої статті 90 та з пунктом 2 частини першої статті 103-2 (оплата праці з нарахуваннями педагогів) Бюджетного кодексу України здійснюється з обласних бюджетів та за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету;

- за інформацією департаментів фінансів обласних державних адміністрацій кошти на утримання санаторних шкіл передбачені у обласних бюджетах на весь поточний період (включаючи освітню субвенцію, що розрахована відповідно до контингенту учнів станом на 5 вересня 2019 року), тому у 2020 році реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів;

- за умови виконання вимог підпункту 8 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» обсяг коштів державного (освітньої субвенції) та місцевих бюджетів на санаторні школи (санаторні школи-інтернати) поступово зменшуватиметься у зв’язку з припиненням набору учнів до таких шкіл;

- у разі продовження набору учнів до санаторних шкіл та неможливості реорганізації чи перепрофілювання таких шкіл у ліцеї, починаючи з 2021 року, буде необхідність врахування видатків у державному бюджеті та місцевих бюджетах для забезпечення функціонування зазначених закладів, однак, відсутність вихідних даних, зокрема щодо кількості дітей, які будуть здобувати освіту у санаторних школах (санаторних школах-інтернатах) унеможливила визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Відтак, суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається згідно з вимогами частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо недопущення закриття та забезпечення можливості подальшого функціонування санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів)) (реєстр. № 3371 (доопрац.) від 26.05.2020), внесений народними депутатами України Качурою О.А., Білозір Л.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може зумовити збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, починаючи з 2021 року). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму (реєстр. 3523 від 21.05.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення:

- не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, та купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб;

- забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

Поряд з тим, Кабінету Міністрів України доручається:

- забезпечити проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності та внесення отриманих за підсумками інвентаризації відомостей про такі земельні ділянки до Державного земельного кадастру;

- щороку передбачати у проекті закону України про Державний бюджет України на відповідний рік видатки, необхідні для реалізації цього Закону.

Виконання законопроекту (у разі його прийняття) потребуватиме значних додаткових видатків з державного бюджету (на проведення всеукраїнського референдуму та на заходи з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності), про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, Мінфін зауважує, що відсутність відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджету, разом з тим, зважаючи на досвід проведення у 2019 році виборів Президента України та народних депутатів України, додаткові видатки державного бюджету на підготовку та проведення референдуму становитимуть орієнтовно 2 млрд грн (що не передбачено у державному бюджеті на 2020 рік).

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму (реєстр. 3523 від 21.05.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 3442-1 від 06.05.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до пунктів 14 і 15 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України та встановити, що до проведення та встановлення результатів всеукраїнського референдуму купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення не допускається та забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

З приводу такої пропозиції слід відмітити, що відповідно до пункту 20 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на підготовку на проведення всеукраїнського референдуму здійснюються з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у разі призначення Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, визначення обсягу яких унеможливила відсутність вихідних параметрів. При цьому, Мінфін звертає увагу, що зважаючи на досвід проведення у 2019 році виборів Президента України та народних депутатів України, додаткові видатки державного бюджету на підготовку та проведення референдуму становитимуть орієнтовно понад 2 млрд гривень.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України авторами законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо набрання чинності Законом, то визначений у законопроекті термін (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 3442-1 від 06.05.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльності громадських об’єднань з іноземною підтримкою)» (реєстр.№ 3564 від 29.05.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського кодексу України та деяких законів України (зокрема до законів України «Про громадські об’єднання», «Про благодійну діяльність та благодійні організації»), згідно з якими передбачається:

встановити обов’язок для громадських об’єднань та благодійних організацій, які отримують будь-яку іноземну фінансову підтримку у вигляді грошових коштів та/або іншого майна більше ніж на 50% від загального обсягу фінансування, отриманих від іноземних держав, державних органів іноземних держав, іноземних неурядових організацій, міжнародних та іноземних організацій, а також від іноземних громадян та осіб без громадянства або уповноважених ними осіб та/або від юридичних осіб і громадян України, які отримують зазначену вище фінансову підтримку, у тому числі в рамках реалізації в Україні проектів (програм) міжнародної технічної допомоги або іншої допомоги, щорічно оприлюднювати на власному веб-сайті (за його наявності), а також подавати до суб’єкта державної реєстрації для оприлюднення інформацію про джерела та цілі фінансування його діяльності, а також цілі та напрямки видатків;

визначити, що програмне забезпечення Єдиного державного реєстру повинно забезпечувати автоматичне формування переліку громадських об’єднань з іноземною підтримкою та відображення інформації про діяльність таких об’єднань, в тому числі, окремо по кожному такому об’єднанню за певний період його діяльності;

оприлюднення Міністерством юстиції України на офіційних сайтах Переліку громадських об’єднань з іноземною підтримкою.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не передбачає додаткових витрат з державного бюджету, водночас прийняття законопроекту сприятиме захисту українських національних інтересів внаслідок запровадження в України міжнародної практики стосовно забезпечення прозорої діяльності громадських об’єднань з іноземною підтримкою (фінансуванням).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету. Зокрема, йдеться про покладення на Міністерство юстиції України повноважень щодо оприлюднення на офіційному сайті Переліку громадських об’єднань з іноземною підтримкою, підготовки Звіту про діяльність в Україні громадських об’єднань з іноземною підтримкою та його оприлюднення, а також на те, що програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань повинно забезпечувати автоматичне формування переліку громадських об’єднань з іноземною підтримкою та відображення інформації про діяльність таких об’єднань, в тому числі, окремо по кожному такому об’єднанню за певний період його діяльності.

До законопроекту не подано фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльності громадських об’єднань з іноземною підтримкою)», поданий народним депутатом України Дубінським О.А. (реєстр.№ 3564 від 29.05.2020), матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України для реалізації заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України (щодо спрощення ввезення складових для продукції оборонного призначення) (реєстр. № 3558 від 28.05.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається з 1 січня 2021 року звільнити від оподаткування ввізним митом складові (матеріали, вузли, агрегати, устаткування та комплектувальні вироби) /за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД/, що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту для використання у виробництві, ремонті та експлуатації продукції оборонного призначення, визначеної згідно із законом, якщо замовником такої продукції є державний замовник, визначений Кабінетом Міністрів України, та для виконання компенсаційних (офсетних) договорів у сфері оборони та безпеки, а порядок ввезення та цільового використання таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на товари, якщо вони походять з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування ввізним митом складових для використання у виробництві продукції оборонного призначення призведе до зменшення надходжень ввізного мита до державного бюджету. При цьому, Мінфін зазначає, що за інформацією Мінекономіки реалізація положень законопроекту дозволить підприємствам оборонно-промислового комплексу зменшити витрати при виробництві продукції оборонного призначення, що у свою чергу дасть можливість Збройним Силам України заощаджувати кошти при закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України (щодо спрощення ввезення складових для продукції оборонного призначення) (реєстр. № 3558 від 28.05.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита, а також може зумовити економію видатків державного бюджету на закупівлю озброєння, військової та спеціальної техніки залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо заборони імпорту фуа-гра (реєстр. № 3580 від 03.06.2020), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується заборонити імпорт фуа-гра (жирної гусячої або качиної печінки, яку штучно збільшено за рахунок насильного годування тварин).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положення законопроекту не потребує додаткових видатків з бюджету, проте може мати негативний вплив на дохідну частину бюджету від недонадходжень митних платежів, а вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджету обрахувати неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків та інформації, необхідної для їх проведення.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо заборони імпорту фуа-гра (реєстр. № 3580 від 03.06.2020), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» щодо забезпечення права на перерахунок пенсій працівникам органів прокуратури (реєстр. № 3325 від 13.04.2020), поданий народним депутатом України Павлюком М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується привести положення Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон) у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р (ІІ)/2019 щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури шляхом внесення змін до статті 86 Закону, а саме:

надати право на пенсійне забезпечення як працівникам прокуратури особам відповідно до додаткового переліку прокурорів та прокурорсько-слідчих посад (окрім посад прокурорів, зазначених у статті 15 цього Закону);

перераховувати пенсії, призначені працівникам прокуратури, у зв’язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок (при цьому якщо пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців), а працюючим пенсіонерам – у зв’язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті Закону щодо визначення розміру пенсій працівникам прокуратури, та при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету від 26 до 150 млн грн на місяць або 900 млн грн за шість місяців (у разі набрання чинності проекту акта з 01 липня 2020 року).

За експертним висновком Міністерства фінансів України до законопроекту його реалізація вплине на видаткову частину державного бюджету, потребуючи додаткового фінансового забезпечення у поточному році, а за узагальнюючим висновком законопроект не підтримується.

Водночас, зазначається, що реформування пенсійної системи в Україні протягом останніх років спрямовано на забезпечення рівноправності громадян у пенсійній системі шляхом запровадження нових правил призначення пенсії та уніфікації пенсійного законодавства, а зважаючи на наявність дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення, які потребують додаткових видатків, має здійснюватися комплексно, виходячи з фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Слід нагадати, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» щодо забезпечення права на перерахунок пенсій працівникам органів прокуратури (реєстр. № 3325 від 13.04.2020), поданий народним депутатом України Павлюком М.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року - не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо часткового безробіття)» (реєстр. № 3522 від 21.05.2020), внесений народним депутатом України Скориком М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» пропонується надати право на отримання допомоги по частковому безробіттю застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності підприємства без припинення трудових відносин (чинна редакція Закону передбачає надання такої допомоги лише у зв’язку із зупинення (скороченням) виробництва).

У зв’язку із запропонованим розширенням кола осіб, які мають право на допомогу по частковому безробіттю, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та з огляду на вимоги статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо часткового безробіття)» (реєстр. № 3522 від 21.05.2020), внесений народним депутатом України Скориком М.Л., може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціальної підтримки деяких категорій осіб під час запровадження карантину або надзвичайної ситуації природного характеру» (реєстр. № 3306-1 від 24.04.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» пропонується у разі встановлення на території України карантину в порядку, визначеному Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб"», або введення режиму медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня здійснювати виплату одноразової грошової допомоги у розмірі одного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року (станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність – 1638 грн) для таких категорій населення:

- одержувачам державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;

- одержувачам пенсій, розмір пенсійних виплат у яких з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації пенсії, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не перевищує трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом на 1 січня відповідного року;

- одержувачам державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю.

Також положеннями цього законопроекту передбачається, що сума одноразової грошової допомоги не включається до середньомісячного сукупного доходу сім’ї під час розрахунку розміру житлової субсидії та під час визначення права на надання пільг вищезазначеним категоріям громадян.

Прикінцевими положення цього законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації законодавчої пропозиції.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для надання зазначеної одноразової грошової допомоги, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту. Так, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України додаткові видатки на реалізацію поданого законопроекту становитимуть 17,4 млрд гривень.

Слід зазначити, що згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /із змінами, внесеними законами України від 13.04.2020 № 553-IX та від 18.06.2020 № 726-IX/ у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою
COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Відповідно до частини третьої цієї статті Закону кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема для надання грошової допомоги громадянам, зокрема особам похилого віку, у зв’язку із негативними наслідками поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Так, постановою Уряду від 01.04.2020 р. № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» встановлено здійснити за рахунок коштів бюджетної програми 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду», зокрема виплату окремим одержувачам пенсії одноразової грошової допомоги у зв’язку з негативними наслідками поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у сумі 1 000 гривень. Відповідні виплати Пенсійним фондом України вже проведено.

За інформацією Міністерства фінансів України, на виконання вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України спрямовано:

- одержувачам пенсій, розмір пенсійних виплат у яких з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації пенсії, щомісячної компенсації у разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, не перевищує 5000 гривень станом на 1 квітня 2020 року, – 10 млрд грн;

- одержувачам державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, одержувачам державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, одержувачам тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, – 0,6 млрд грн.

Загалом Міністерство фінансів України вважає, що прийняття додаткового проекту акта не є доцільним та не підтримує даний законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціальної підтримки деяких категорій осіб під час запровадження карантину або надзвичайної ситуації природного характеру» (реєстр. № 3306-1 від 24.04.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо дострокового призначення пенсій багатодітним матерям та особам, які втратили роботу до досягнення пенсійного віку (реєстр. № 3481 від 14.05.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими

Відмітили:

Законопроектом пропонується надати право дострокового виходу на пенсію таким категоріям громадян:

- жінкам, які народили трьох або чотирьох дітей та виховали їх до десятирічного віку після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років;

- особам, трудовий договір з якими припинено або розірвано не більше, як за півтора року до досягнення пенсійного віку, зокрема у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників.

Також прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації поданого законопроекту, та затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі та в офшорних зонах.

Зважаючи на вимоги частини другої статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій вказаним особам до досягнення ними пенсійного віку здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

Отже, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Так, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що додаткові видатки на його реалізацію у липні – грудні становитимуть 116,4 млн грн, які можуть бути покриті за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість на першому етапі збільшити надходження до державного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного страхування у сумі 44,8 млрд грн на місяць та за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

Разом з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або реальних джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що при наявності протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо підвищення пенсійного забезпечення, які потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, повинно здійснюватися з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Крім того, з позиції Міністерства фінансів України запропоновані у законопроекті зміни не відповідають основним принципам загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, які передбачають рівноправність застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо дострокового призначення пенсій багатодітним матерям та особам, які втратили роботу до досягнення пенсійного віку» (реєстр. № 3481 від 14.05.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію» (реєстр. № 3481-1 від 27.05.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується надати право дострокового виходу на пенсію таким категоріям громадян:

- особам, трудовий договір з якими припинено або розірвано не більше, як за півтора року до досягнення пенсійного віку, зокрема, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, при встановлені, що виплата пенсій особам, звільненим у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету до досягнення ними пенсійного віку.

При цьому, Міністерство фінансів України зазначає про те, що за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України, додаткові видатки на виплату дострокової пенсії особам, які вийшли на пенсію за півтора роки, становитимуть 41,6 млн грн на місяць, які у бюджеті Фонду на 2020 рік не передбачені.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або реальних джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що при наявності протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо підвищення пенсійного забезпечення, які потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, має здійснюватися з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України цей законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію» (реєстр. № 3481-1 від 27.05.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.13. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про Бюро економічної безпеки» (реєстр. № 3087-1 від 06.03.2020), поданий народними депутатами України Устенком О.О. та Холодовим А.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується створення та функціонування нового органу – Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ), як державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує економічну безпеку держави у сфері публічних фінансів та є підзвітним Президенту України та Верховній Раді України /частини перша та друга статті 1/.

Зазначений законопроект визначає мету, принципи, правові та організаційні засади створення та діяльності БЕБ, його завдання та повноваження, структуру БЕБ, оплату праці, грошове забезпечення, правовий та соціальний захист його працівників, контроль за діяльністю та відповідальність БЕБ, правові засади співпраці БЕБ з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями тощо. У законопроекті визначено, що на відповідний орган покладається виконання кримінально-процесуальної, оперативно-розшукової та адміністративної функцій. Крім того, цей орган матиме право прямого доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користується державними, у тому числі урядовими, засобами зв’язку і комунікацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

Зокрема, у законопроекті визначено, що систему БЕБ складають Центральний офіс, підпорядковані йому територіальні органи та Тренінговий центр, які є органами БЕБ /частина перша статті 11/, гранична чисельність працівників затверджується Президентом України за поданням Директора БЕБ /частина перша статті 12/, фінансове забезпечення такого органу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету /частина перша статті 9/, а також встановлено умови оплати праці та посадові оклади працівників БЕБ /стаття 63/. При цьому закріплено право працівників БЕБ на соціальний захист, зокрема на: виплату грошової допомоги при звільненні з роботи або зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або з реорганізаційними заходами /частина друга статті 66/, відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну працівника БЕБ та членам його сім’ї /частина четверта статті 66/, отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності працівника БЕБ /статті 67 - 71/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету у 2020 році при звільненні працівників податкової міліції, так як фінансове забезпечення цих витрат можливо здійснити в межах наявних їм бюджетних асигнувань, а також зауважено, що створення БЕБ відбуватиметься незалежно від перебігу процедур ліквідації податкової міліції, але супроводжуватиметься частковим обмеженням компетенцій Національної поліції МВС України та СБУ в питаннях боротьби зі злочинами у сфері економіки, тому прийняття законопроекту дозволить скоротити чисельність правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу зі злочинами у сфері економіки.

Разом з тим, підпунктом 1 пункту 3 розділу V «Прикінцеві положення» законопроекту доручається Кабінету Міністрів протягом місяця з дня набрання чинності відповідного закону внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік для включення до нього видатків, необхідних для створення та діяльності БЕБ, зокрема видатків для забезпечення БЕБ та його органів адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв’язку і матеріально-технічного забезпечення, спеціальною технікою оперативно-технічних підрозділів та підрозділів оперативного документування, озброєнням, спеціальними засобами захисту, іншим майном та інформаційною базою.

Також у пояснювальній записці до законопроекту звернуто увагу, що в Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» вже передбачені 1,288 млрд грн видатків на створення органу, який буде здійснювати розслідування злочинів у сфері публічних фінансів.

Такі видатки затверджені у державному бюджеті на 2020 рік для Бюро фінансових розслідувань за бюджетною програмою 3502010 «Керівництво та управління у сфері фінансових розслідувань», проте згідно із змінами, внесеними Законом № 553-IX від 13.04.2020, відповідні бюджетні призначення скорочені і встановлені у сумі 649,34 млн грн (з них оплата праці – 429,29 млн грн, комунальні послуги та енергоносії – 4,5 млн грн). Водночас Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 118-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2020 рік» за бюджетною програмою 3502010 зменшено видатки споживання на суму 429,38 млн грн (з них оплата праці – 308,99 млн грн, комунальні послуги та енергоносії – 1,5 млн грн). Отже, наразі уточнений план на 2020 рік за бюджетною програмою 3502010 становить 219,97 млн грн.

Поряд з тим, Мінфін зауважує, що законопроект містить положення, реалізація яких може мати неоднозначний вплив на бюджет і потребувати виділення додаткових коштів, зокрема, на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, оплату праці працівників БЕБ. Однак розрахувати збільшення видатків державного бюджету на оплату праці працівників БЕБ не вбачається можливим, оскільки законопроектом не визначена конкретна чисельність БЕБ.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) також зазначає, що реалізація законопроекту збільшить видаткову частину державного бюджету в частині коштів на створення та утримання БЕБ, а також на матеріальне заохочення осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності БЕБ (пункт 13 частини першої статті 6 та пункту 7 частини першої статті 7 законопроекту).

Отже, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із створенням та функціонуванням БЕБ.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертають увагу ГНЕУ та Мінфін.

Серед іншого, законопроектом передбачено внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, згідно з якими пропонується встановити відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб БЕБ у вигляді накладання штрафу. Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про Бюро економічної безпеки» (реєстр. № 3087-1 від 06.03.2020), поданий народними депутатами України Устенком О.О. та Холодовим А.І., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування БЕБ, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів (реєстр. № 3543-1 від 11.06.2020), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Марусяком О.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року збільшити ставки екологічного податку на 20% за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (крім ставки податку за викиди двоокису вуглецю), за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкт, за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах з поетапним введенням їх в дію до 2030 року (кожні 2 роки збільшувати на 5%, починаючи з 85% від розміру відповідних ставок).

Водночас, у законопроекті передбачається застосовувати пільги зі сплати екологічного податку у вигляді зменшення суми нарахованого екологічного податку до 70% на суму витрат на освоєння (здійснення) капітальних інвестицій в необоротні активи та/або поточних витрат на охорону довкілля, спрямованих на реалізацію в межах планової діяльності проектів екологічної модернізації підприємства або інші заходи, спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення або усунення значного негативного впливу на довкілля.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що наслідком його реалізації буде збільшення фінансування проектів, які позитивно впливають на екологію як з боку приватного сектору, що матиме позитивний вплив на екологічну безпеку та здоров’я населення, а також стимулювання розвитку сфери охорони довкілля за рахунок збільшення екологічних інвестицій, що в свою чергу позитивно вплине на ринок праці, зокрема, сприятиме створенню нових робочих місць.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат державного та місцевих бюджетів за рахунок запровадження пільги зі сплати екологічного податку, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від суми, направленої платниками екологічного податку на освоєння (здійснення) капітальних інвестицій в необоротні активи та/або поточних витрат на охорону довкілля, спрямованих на реалізацію в межах планової діяльності проектів екологічної модернізації підприємства або інші заходи, спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення або усунення значного негативного впливу на довкілля. Зокрема, Мінфін зауважує, що у разі зменшення платниками на 70% суми екологічного податку втрати зведеного бюджету у 2021 році становитимуть близько 3,6 млрд гривень. Також Мінфін відмічає, що реалізація запропонованих змін вимагатиме додаткових витрат бюджетних коштів для здійснення дієвого контролю за дотриманням умов надання та використання цієї пільги.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування, – в частині можливості застосування податкової пільги з екологічного податку) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів (реєстр. № 3543-1 від 11.06.2020), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Марусяком О.Р. та іншими., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від екологічного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо сприяння зверненню до суду з заявою про встановлення факту народження) (реєстр. № 3635 від 11.06.2020), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не справляти судовий збір за подання заяви про встановлення факту народження особи у разі неможливості його реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить усунути перешкоди у зверненні осіб до суду з заявою про встановлення факту народження та отримання документів, що посвідчують їх особу.

Cлід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості звернень з відповідною заявою, при цьому оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо сприяння зверненню до суду з заявою про встановлення факту народження) (реєстр. № 3635 від 11.06.2020), поданий народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору за подання позовів за вимогами, що виникають із трудових правовідносин (реєстр. № 3647 від 12.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору позивачів за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що виникають із трудових правовідносин (у чинній редакції звільняються позивачі виключно у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить належним чином здійснити захист працівників в судових інстанціях, а суди уникнуть розбіжності в судовій практиці та буде досягнута правова визначеність.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості звернень та ціни позовів щодо відповідних спорів, при цьому оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору за подання позовів за вимогами, що виникають із трудових правовідносин (реєстр. № 3647 від 12.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (щодо додаткових гарантій прав медичних працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей) (реєстр. № 3533 від 25.05.2020), внесений народними депутатами України Порошенком П.О., Геращенко І.В., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Проектом Закону пропонується доповнити перелік страхових випадків для соціального захисту медичних та інших працівників у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, встановивши, що держава забезпечує страхові виплати медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров'я у разі захворювання працівника коронавірусною хворобою (COVID-19) – в обсязі до 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту у разі його прийняття як закону покриття передбачених ним видатків здійснюватиметься з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, створеного відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Міністерство фінансів України щодо реалізації цієї законодавчої ініціативи звертає увагу на таке:

зважаючи на кількість захворілих медичних працівників станом на 01.06.2020 (4682 особи), реалізація запропонованих ініціатив потребуватиме орієнтовно 1 млрд грн додаткових бюджетних коштів. Обсяг видатків може змінюватись у разі збільшення кількості захворілих медичних працівників;

фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками створено на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Проте дія закону у разі прийняття законопроекту має постійний характер і поширюється також на період після карантину. Тому покриття витрат, пов’язаних із реалізацією положень законопроекту, потребуватиме вишукання додаткових видатків з державного бюджету.

З огляду на наведене в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо набрання чинності законом, то визначений у законопроекті термін (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (щодо додаткових гарантій прав медичних працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їх сімей) (реєстр. № 3533 від 25.05.2020), внесений народними депутатами України Порошенком П.О., Геращенко І.В., Герасимовим А.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

2.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій прав медичних працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, членів їх сімей та працівників сфери соціального захисту населення (реєстр. № 3533-1 від 10.06.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» пропонується доповнити перелік страхових випадків для соціального захисту медичних та інших працівників у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, встановивши, що держава забезпечує страхові виплати медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я у разі захворювання працівника коронавірусною хворобою (COVID-19) – в обсязі до 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Крім того, визначається, що додаткові доплати до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома), у розмірі до 100 відсотків заробітної плати, здійснюються за рахунок фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками /доповнення підпункту 8 пункту 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»/.

Міністерство фінансів України щодо такої законодавчої ініціативи звертає увагу на таке:

зважаючи на кількість захворілих медичних працівників станом на 20.06.2020 (5998 осіб), реалізація запропонованих ініціатив потребуватиме орієнтовно 1,2 млрд грн додаткових бюджетних коштів. Обсяг видатків може змінюватись у разі збільшення кількості захворілих медичних працівників;

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій прав медичних працівників, зайнятих у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, членів їх сімей та працівників сфери соціального захисту населення (реєстр. № 3533-1 від 10.06.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (щодо виплати щорічної грошової допомоги особам, які мають статус Почесного донора України) (реєстр. № 3546 від 27.05.2020), внесений народним депутатом України Міньком С.А.

Відмітили:

Законопроектом запропоновано доповнити перелік пільг, що передбачені у Законі України «Про донорство крові та її компонентів» для осіб, які мають статус Почесного донора України, надавши право на «отримання щорічної разової грошової допомоги до моменту виходу на пенсію у розмірі одного прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

За висновком автора реалізація положень законопроекту потребує додаткових витрат з державного бюджету, починаючи з наступних бюджетних періодів (з 2021 року) у розмірі орієнтовно 60 млн грн (26 тис. осіб зі статусом «Почесний донор України», які не вийшли на пенсію, та розміру одного прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту, погоджуючись із вказаним обсягом додаткових орієнтовних видатків з державного бюджету, відмічає, що розрахунок проведено в умовах 2020 року, та не підтримує прийняття законопроекту.

Зважаючи на наведене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано відповідне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо набрання чинності законом, то визначений у законопроекті термін має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про донорство крові та її компонентів» (щодо виплати щорічної грошової допомоги особам, які мають статус Почесного донора України)» (реєстр. № 3546 від 27.05.2020), внесений народним депутатом України Міньком С.А., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності фінансування закладів охорони здоров’я (реєстр. № 3480 від 14.05.2020), внесений народним депутатом України Жмеренецьким О.С

Відмітили:

Законопроект передбачає внесення змін до:

Основ законодавства України про охорону здоров'я та Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо можливості приватизації приміщень закладів охорони здоров’я, що внаслідок оптимізації не використовуються для медичної практики;

Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо утримання об’єктів спільної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні обласних та районних рад, за рахунок коштів обласного, районного бюджетів, а також міського бюджету та бюджетів ОТГ пропорційно від кількості населення, яке проживає на відповідній території.

Прийняття законопроекту у запропонованій редакції може зумовити збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів внаслідок отримання коштів від приватизації окремих приміщень державних та комунальних закладів охорони здоров’я, які внаслідок здійснення оптимізації вивільняються і в подальшому не використовуються для медичної практики, а також призведе до збільшення видатків міських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад на утримання об’єктів спільної власності територіальних громад.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що суперечить вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Слід відмітити, що пропозиція законопроекту щодо утримання об’єктів спільної власності територіальних громад одночасно з різних бюджетів не відповідає вимогам частини другої статті 85 та глави 14 Бюджетного кодексу України щодо розмежування видатків між бюджетами, на що також звертає увагу Міністерство фінансів у експертному висновку до даного законопроекту та не підтримує його прийняття.

Крім того, згідно з висновком Мінфіну до завершення медичної реформи та створення необхідної мережі закладів охорони здоров’я відповідно до потреб населення надання дозволу на приватизацію приміщень закладів охорони здоров’я, які внаслідок оптимізації не використовуються для медичної практики, на цей час є передчасним та може призвести до зловживань, оскільки з метою долучення закладів до програми медичних гарантій місцевими органами влади здійснюються реорганізація, перепрофілювання та оптимізація мережі закладів охорони здоров’я. Крім того, Мінфін вважає, що вивільнені в разі оптимізації приміщення мають, насамперед, розглядатися щодо можливості їх перепрофілювання місцевими органами влади під потреби соціального спрямування.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності фінансування закладів охорони здоров’я (реєстр. № 3480 від 14.05.2020), внесений народним депутатом України Жмеренецьким О.С., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів та може зумовити збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів внаслідок приватизації приміщень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (щодо соціальних гарантій медичним та іншим працівникам, зайнятим у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членам їхніх сімей) (реєстр. № 3466 від 13.05.2020), внесений народними депутатами України Василенко Л.В., Бобровською С.А., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, підготовлено з метою впровадження ефективного механізму додаткових державних гарантій прав медичним та іншим працівникам, зайнятим у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членів їхніх сімей, для реалізації якої пропонується:

– виключити із статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» положення, згідно із яким медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусною хворобою (COVID-19) та члени його сім’ї, прирівнюються за своїм статусом до військовослужбовця, який проходив військову службу, смерть якого настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби та членів його сім’ї;

– встановити у новій статті 39-1 додаткові пільги та гарантії, а саме:

надання безкоштовного харчування для медичних працівників, які працюють з хворими на коронавірусну інфекцію (COVID-19);

встановлення членам сімей пільг та соціальних гарантій у разі смерті медичних та інших працівників внаслідок захворювання на коронавірусну інфекцію (COVID-19) під час виконання професійних обов’язків, зокрема, права на санаторно-курортне лікування, забезпечення житлом або грошовою компенсацією за житло, знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги, права на зарахування поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до вищих навчальних закладів, безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати, допомоги в проведенні похорону і компенсацію матеріальних витрат на ритуальні послуги та на спорудження пам’ятників).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту звертає увагу, що реалізація його положень у разі прийняття потребуватиме додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів та впливатиме на виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді, однак відсутність прогнозної інформації (щодо кількості застрахованих осіб, кількості медичних працівників, які працюють з хворими на коронавірусну інфекцію (COVID-19), та членів їх сімей тощо) унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу і не підтримує прийняття законопроекту в запропонованій редакції.

Зважаючи на наведене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (щодо соціальних гарантій медичним та іншим працівникам, зайнятим у сфері захисту населення від інфекційних хвороб, та членам їхніх сімей) (реєстр. № 3466 від 13.05.2020), внесений народними депутатами України Василенко Л.В., Бобровською С.А., Васильченко Г.І. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (реєстр. № 3508 від 20.05.2020), поданий народними депутатами України Пивоваровим Є.П., Горобцем О.С., Семінським О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Згідно з законопроектом вносяться зміни до законів України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» і «Про виконавче провадження» та пропонується, зокрема, таке:

1) змінити дату врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення перед постачальниками природного газу та електричної енергії, що включає реструктуризацію заборгованості та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, з 01.07.2016 на 01.05.2020 року;

2) встановити мораторій на нарахування та стягнення енергопостачальниками та постачальниками природного газу неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, спожиті підприємствами тепло-, водопостачання та водовідведення для надання послуг населенню, утворену після 01.05.2020 року;

3) визначити, що компенсація з різниці в тарифах, що утворилася після 01.01.2016 р. станом на 01.05.2020 р. здійснюється з державного та місцевих бюджетів. При цьому передбачається, що взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок видатків на погашення заборгованості з різниці в тарифах, джерело погашення такої заборгованості (державний та/або місцевий бюджети), а також обсяг видатків по кожному з бюджетів, визначається територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах. Під час визначення загального обсягу різниці у тарифах, комісії повинні встановити, з вини яких органів (центральних органів державної влади, НКРЕКП чи органів місцевого самоврядування) вона утворилася, і на підставі цього зазначити джерело погашення.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту потребуватиме фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів, зважаючи на обсяг залишку заборгованості, утвореної станом на 1 січня 2016 року, який потребує врегулювання за рахунок коштів державного бюджету у сумі 3,4 млрд гривень (розрахунковий обсяг такої заборгованості, що потребує підтвердження відповідно до інформації Мінрегіону станом на 01.01.2020 р – 26 млрд грн).

На думку авторів законодавчої ініціативи, видатки з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах можуть бути здійснені за рахунок надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу) з податку на прибуток підприємств, із сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, з податку на додану вартість. Водночас, необхідно зауважити, що зазначені доходи, у тому числі податковий борг, зараховуються до загального фонду державного бюджету, не мають цільового призначення і не можуть бути визначені джерелами погашення заборгованості (статті 13 та 29 Бюджетного кодексу України).

Слід зазначити, що запропонований у законопроекті механізм здійснення взаєморозрахунків не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України, оскільки:

забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі /частина шоста статті 45/;

виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України /частина друга статті 4/. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» бюджетні програми на погашення заборгованості з різниці в тарифах не передбачені;

видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов’язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89 - 91 цього Кодексу. /частина перша статті 70, частина друга статті 77/;

повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період /стаття 7/;

бюджетну класифікацію, зміни до неї затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики /частина друга статті 8/.

Необхідно звернути увагу, що реалізація положень законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів державного та місцевих бюджетів для забезпечення видатків на погашення заборгованості з різниці в тарифах, а також з державного бюджету – для надання компенсації постачальникам електричної енергії та природного газу в разі проведення реструктуризації заборгованості та списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість.

Разом з тим, згідно із статтею 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» взаєморозрахунки проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення, зокрема, зобов’язань учасників процедури врегулювання заборгованості перед державним бюджетом. Водночас, законопроектом не передбачається погашення перед місцевими бюджетами зобов’язань учасників процедури врегулювання заборгованості, що може призвести до збільшення обсягів відповідних видатків, які мають бути здійснені з місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту наголошує на відсутності правових підстав для компенсації з державного бюджету різниці в тарифах, яка виникає у підприємств після 2016 року, оскільки згідно з нормами Закону України від 16.07.2015
№ 626-VIII з 1 січня 2016 року забороняється НКРЕКП встановлювати тарифи, нижчі за економічно обґрунтований рівень, відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи, включаються до тарифу відповідно до порядку формування тарифів, а також звертає увагу на:

відсутність у матеріалах до законопроекту інформації щодо конкретних підприємств, структури і обсягів податкового боргу та заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, підприємств водопостачання і водовідведення;

розширення підстав для звернень суб’єктів ринку природного газу та ринку електричної енергії щодо компенсації витрат за рахунок коштів державного бюджету у разі проведення реструктуризації заборгованості, списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість перед постачальниками природного газу та електричної енергії, та встановлення мораторію на нарахування неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань;

необхідність попереднього підтвердження щодо проведення консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства стосовно впливу положень законопроекту на спеціальні обов’язки на ринку природного газу та електричної енергії відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» і статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» та проведення консультацій з МВФ.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (реєстр. № 3508 від 20.05.2020), поданий народними депутатами України Пивоваровим Є.П., Горобцем О.С., Семінським О.В. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

2.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту громадян від негативних наслідків підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 3324 від 10.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н. Ю., Німченком В.І., Шуфричем Н.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства» та «Про соціальний захист дітей війни», згідно з якими:

виключити законодавчі норми про нарахування та сплату пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

встановити до 1 січня 2030 року мораторій на примусове виселення із житла, стягнення житла, що належить на праві приватної власності громадянам України під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

виключити норми, що передбачають врахування рівня доходу сім’ї пільговика при наданні пільг (у тому числі з безплатного одержання ліків та першочергового зубопротезування, знижки плати за користування житлом. комунальними послугами та вартості палива, позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів) учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, жертвам нацистських переслідувань, педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів, які працюють у сільській місцевості і селищах, дітям війни, а також пенсіонерів, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають в них, сім’ям з дітьми.

Враховуючи, що відповідно до підпункту «и» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, зокрема, на житлові субсидії населенню та пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу окремим категоріям громадян здійснюються з державного бюджету, а видатки на пільги з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги – з місцевих бюджетів (пункт 20-4 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України), реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту також звертає увагу на таке, зауважуючи водночас, що запровадження мораторію на примусове виселення та стягнення житла, а також скасування положень щодо нарахування та стягнення пені, погіршить фінансово-економічний стан підприємств, що надають житлово-комунальні послуги.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення його збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту громадян від негативних наслідків підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 3324 від 10.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н. Ю., Німченком В.І., Шуфричем Н. І. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

2.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України» (реєстр. № 3644 від 12.06.2020), поданий народними депутатами України Кальченком С.В., Культенком А.В., Савченко О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

У законопроекті серед іншого пропонується змінити порядок використання загального фонду, що встановлюється на оплату праці помічників-консультантів народного депутата України, передбачивши можливість виплати помічникам-консультантам не лише заробітної плати, а й матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, заробітної плати за час відпустки, матеріальної допомоги для оздоровлення під час надання щорічної основної відпустки та грошової компенсації за всі невикористані помічником-консультантом дні щорічної основної відпустки у разі ненадання йому такої відпустки за минулий рік.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що для реалізації таких його положень необхідно внести зміни до Постанови Верховної Ради України «Про фінансове забезпечення діяльності народного депутата України», що передбачають збільшення розміру загального місячного фонду для оплати праці помічників-консультантів народного депутата України, збільшивши річний фонд для оплати праці на два місячних фонди (загальний місячний фонд для оплати праці помічників-консультантів народного депутата України має відповідати не 25, а 29,2 прожитковим мінімумам, встановленим для працездатних осіб на 1 січня календарного року).

За розрахунками Міністерства фінансів України реалізація законопроекту в діючих умовах потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у сумі понад 47 млн грн (на оплату праці помічників-консультантів народного депутата України). Однак суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, належить узгодити з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 34 Закону України «Про статус народного депутата України» (реєстр. № 3644 від 12.06.2020), поданий народними депутатами України Кальченком С.В., Культенком А.В., Савченко О.С. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

2.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (реєстр. № 3676 від 17.06.2020), поданий народними депутатами України Павлішем П.В., Торохтієм Б.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та передбачити створення територіальних управлінь, розташованих в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі /згідно з чинною редакцією Закону – у складі Державного бюро розслідувань (далі – ДБР) утворено 7 територіальних управлінь/.

Слід зазначити, що встановлена Законом України «Про Державне бюро розслідувань» гранична чисельність працівників ДБР (1600 осіб) законопроектом не змінюється (за інформацією Міністерства фінансів України фактична чисельність працівників ДБР станом на 01.04.2020 становила 879 осіб, з яких 580 осіб займали посади в 7 територіальних управліннях).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає про не підтримку законопроекту та зауважує, що реалізація вищезазначених положень впливає на видаткову частину державного бюджету та потребуватиме у 2020 році додаткових видатків державного бюджету для ДБР на забезпечення функціонування 20 нових територіальних управлінь (зокрема, для придбання/оренди приміщень, їх ремонту, на матеріально-технічне забезпечення, оплату праці керівних працівників ДБР), які у державному бюджеті на 2020 рік не враховані та не запропоновано джерел їх покриття.

При цьому, до законопроекту не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» (реєстр. № 3676 від 17.06.2020), поданий народними депутатами України Павлішем П.В., Торохтієм Б.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо ідентифікації військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки) (реєстр. № 3731 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Гуріним Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національну гвардію України» та запровадити для військовослужбовців Національної гвардії України (далі – Нацгвардії) жетон з індивідуальним номером, який зазначається у службовому посвідченні. При цьому, зазначений жетон має посвідчувати належність військовослужбовця до Нацгвардії і підтверджувати його повноваження із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, покладені на нього цим Законом. Крім того, положеннями законопроекту передбачається, що облік індивідуальних номерів ведеться в єдиній базі індивідуальних номерів військовослужбовців Нацгвардії, порядок формування та ведення якої визначатиме Кабінет Міністрів України, а зразок та порядок видачі жетонів з індивідуальними номерами затверджуватиме Міністерство внутрішніх справ України.

Доповненнями до Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону пропонується не поширювати положення щодо ідентифікації військовослужбовців Нацгвардії під час виконання завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки у районі бойових дій та зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, відмічається, що витрати в частині виготовлення та забезпечення військовослужбовців Нацгвардії жетонами з індивідуальними номерами, а також створення та функціонування єдиної бази індивідуальних номерів військовослужбовців Нацгвардії відбуватимуться в межах асигнувань, передбачених на матеріально-технічне забезпечення Нацгвардії.

У свою чергу, за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, у тому числі у 2020 році, зокрема у зв’язку із запровадженням для військовослужбовців Нацгвардії жетонів з індивідуальними номерами, заміною службових посвідчень, а також на створення та ведення єдиної бази даних індивідуальних номерів військовослужбовців Нацгвардії. При цьому, зауважується про ненадання суб’єктами законодавчої ініціативи розрахунків щодо зазначених додаткових видатків та пропозицій щодо джерел їх покриття, як це передбачено статтею 27 Бюджетного кодексу України та статтею 91 Регламенту Верховної Ради України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України вважається за можливе визначитися щодо законопроекту після надання фінансово-економічних розрахунків.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (через три місяці з дня його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо ідентифікації військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки) (реєстр. № 3731 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Гуріним Д.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшити витрати державного бюджету на забезпечення діяльності Національної гвардії України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування (реєстр. № 3567-1 від 18.06.2020), внесений народним депутатом України Чорним Д.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується зобов’язати органи місцевого самоврядування:

– публікувати проекти рішень та рішення (зокрема щодо програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, протоколи сесії ради та засідань комісій ради та інші) у машинозчитувальних форматах;

– проводити повну відеофіксацію сесій місцевих рад з одночасною трансляцією на сайті ради та оприлюднення для підвищення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів, насамперед для проведення відеофіксації сесій місцевих рад та їх трансляції на сайті ради, про що також зазначає Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, однак відсутність показників для обрахунку відповідних положень не дозволила Мінфіну спрогнозувати обсяг додаткових видатків з місцевих бюджетів.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення прозорості діяльності органів місцевого самоврядування (реєстр. № 3567-1 від 18.06.2020), внесений народним депутатом України Чорним Д.С.. має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.28. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про Бюро економічної безпеки» (реєстр. № 3087 від 19.02.2020), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Цабалем В.В., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується створення та функціонування нового органу – Бюро економічної безпеки (далі – БЕБ), як центрального органу виконавчої влади, що утворюється Кабінетом Міністрів України, діяльність якого спрямовується та координується через Міністра фінансів України. Такий орган здійснюватиме діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності /частини перша та третя статті 1 законопроекту/.

Зазначений законопроект визначає правову основу організації та діяльності БЕБ, принципи, завдання та повноваження відповідного органу, структуру та чисельність працівників БЕБ, оплату праці, грошове забезпечення, правовий та соціальний захист його працівників, контроль за діяльністю та відповідальність БЕБ, його взаємодію з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними органами та іншими особами. У законопроекті визначено, що відповідний орган наділяється повноваженнями щодо здійснення оперативно-розшукової діяльності, а також досудового розслідування певних злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України. Крім того, цей орган матиме право прямого доступу до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи.

Статтею 13 законопроекту визначено, що БЕБ складається з центрального апарату та не більше 7 територіальних управлінь, гранична чисельність працівників становить 3000 осіб, а також до сфери управління БЕБ входить центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації та інші підрозділи. При цьому законопроект передбачає ліквідацію податкової міліції та підрозділів контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України.

У законопроекті визначено особливі умови оплати праці та грошового забезпечення працівників БЕБ, закріплено право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності працівника БЕБ, відшкодування в повному обсязі шкоди, завданої майну працівника БЕБ та членам його сім’ї /статті 28 і 29 законопроекту/. Крім того, у пункті 3 Прикінцевих положень законопроекту передбачено збереження за колишніми працівниками податкової міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами пільг, компенсацій і гарантій, передбачених для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб Законом України «Про Національну поліцію».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету у 2020 році при звільненні працівників податкової міліції, так як фінансове забезпечення цих витрат можливо здійснити в межах наявних їм бюджетних асигнувань. Разом з тим, підпунктом 1 пункту 6 Прикінцевих положень законопроекту доручається Кабінету Міністрів протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідного закону внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік для включення до нього видатків, необхідних для утворення та діяльності БЕБ, зокрема видатків для забезпечення БЕБ та його територіальних управлінь адміністративними будинками, транспортними засобами, засобами зв’язку і матеріально-технічного забезпечення, спеціальною технікою оперативно-технічних підрозділів, іншим майном та інформаційною базою.

З цього приводу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) також зазначає, що реалізація законопроекту збільшить видаткову частину державного бюджету в частині коштів на створення та утримання БЕБ, а також на матеріальне заохочення осіб, які надають допомогу в попередженні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності БЕБ (пункт 2 частини третьої статті 8 законопроекту).

Отже, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв'язку із створенням та функціонуванням БЕБ.

Серед іншого, законопроектом передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими пропонується встановити відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб БЕБ у вигляді накладання штрафу. Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Крім того, Мінфін зауважує, що положення статті 34 законопроекту, яка унормовує питання створення і діяльності підрозділу внутрішнього контролю в БЕБ, потребують приведення у відповідність до статті 26 Бюджетного кодексу України щодо назви такого підрозділу та його функцій, а також надає зауваження до деяких інших положень законопроекту.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про Бюро економічної безпеки» (реєстр. № 3087 від 19.02.2020), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Цабалем В.В., Васильченко Г.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування БЕБ, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести положення статті 34 законопроекту (щодо підрозділу внутрішнього контролю БЕБ) у відповідність з вимогами статті 26 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

2.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про статус малонаселених територій (реєстр. № 3429 від 05.05.2020), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Яцик Ю.Г., Семинським О.В. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті серед іншого пропонується:

встановити статус малонаселених територій, до яких належать населені пункти, де проживає критично низька чисельність населення та які мають недостатньо розвинуті сферу застосування праці та систему соціально-побутового обслуговування, обмежену транспортну доступність.;

затвердити порядок надання населеним пунктам статусу малонаселених, перелік таких населених пунктів має затверджуватися Кабінетом Міністрів України за пропозиціями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної регіональної політики. Критерієм віднесення населених пунктів до категорії малонаселених є густота сільського населення, яке проживає на території таких адміністративно-територіальних одиниць, що не перевищує 15 осіб на 1 квадратний кілометр;

визначити пріоритети державної підтримки та державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус малонаселених,

При цьому, згідно з частинами третьою та четвертою статті 4 законопроекту формами державної підтримки малонаселених територій визначаються «заходи бюджетного фінансування, встановлення додаткових преференцій та державних гарантій тощо, а інструментом – державні програми та субвенції, що спрямовані на реалізацію пріоритетів розвитку малонаселених територій», однак згідно з пояснювальною запискою «на момент внесення законопроект не потребує додаткових витрат з державного бюджету».

Слід звернути увагу, що законопроект зорієнтований на повну державну підтримку життєдіяльності малонаселених територій, тому реалізація переважної більшості його положень потребуватиме додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів, зокрема на збереження діяльності мережі закладів освіти, охорони здоров’я, культури і науки, виконання державних цільових програм розвитку малонаселених територій, здійснення заходів щодо будівництва об'єктів виробничої і соціальної інфраструктури, надання грантової допомоги для молодих людей, що розпочинають бізнес на таких територіях, врахування підвищеного коефіцієнту для малонаселених населених пунктів при розрахунку розміру офіційних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання делегованих державою повноважень.

Поряд з тим, статтею 6 законопроекту пропонується в якості заходів державної підтримки транспортної мережі та мережі закладів освіти, охорони здоров’я збільшувати для малонаселених населених пунктів на 20 відсотків розмір освітньої, медичної субвенції та субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності. При цьому розпорядниками коштів таких трансфертів з державного бюджету визначаються ради об’єднаних територіальних громад (за відсутності – районні ради), а забезпечення збільшеного розміру субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам належить здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Необхідно зазначити, що унормування таких питань є предметом регулювання бюджетного законордавства, а не зазначеного законопроекту. В той же час згідно з нормами Бюджетного кодексу України, яким визначаються основи бюджетного процесу:

фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання гарантованих послуг залежно від: кількості населення та споживачів гарантованих послуг, соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення) адміністративно-територіальних одиниць /стаття 95/;

у законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги освітньої субвенції окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних і районних бюджетів, міських (міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад. Освітня субвенція розподіляється за формулою, яка враховує ряд параметрів, серед яких: кількість учнів закладів загальної середньої освіти, учнів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та комунальної власності, студентів, які здобувають повну загальну середню освіту в закладах фахової передвищої освіти і коледжах державної та комунальної власності, у міській та сільській місцевості, гірських населених пунктах /пункт 1 частини третьої статті 103-2/;

щодо медичної субвенції, то у зв’язку з реалізацією Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» норми пункту 8 статті 97 та статті 103-4 про надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам діяли до 1 квітня 2020 року;

субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у законі про Державний бюджет України затверджується окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя та розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно -територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому (90 відсотків загального обсягу субвенції). Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції /частина перша та частина друга статті 103-1/;

порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України /частина друга статті 97/;

головні розпорядники коштів Державного бюджету України затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет. Головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників /частини 2-4 статті 22/.

Поряд з тим, окремі поняття, що застосовані у законопроекті, зокрема, «фінансування», «державні гарантії» не відповідають термінології, яка вживається у Бюджетному кодексі України (стаття 2).

Згідно з висновком Міністерства фінансів України законопроект визнається таким, що передбачає виділення додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, не узгоджується з бюджетним та іншим галузевим законодавством, не враховує вимоги часу щодо здійснення реформ у всіх сферах суспільного життя, та зазначається про неможливість спрогнозувати обсяг додаткових видатків державного і місцевих бюджетів у зв’язку із відсутністю показників для обрахунку відповідних положень законопроекту.

Відтак, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про статус малонаселених територій (реєстр. № 3429 від 05.05.2020), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е., Яцик Ю.Г., Семинським О.В. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог статті 2, частин другої - четвертої статті 22, частини другої статті 97, частини першої та частини другої статті 103-1, пункту 1 частини третьої статті 103-2, підпунктів 2-3 пункту 1-1 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, виключивши, зокрема, пункт 4 частини першої статті 5 та статтю 6 законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

2.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (реєстр. № 3508-1 від 05.06.2020), поданий народним депутатом України Нагорняком С.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», «Про виконавче провадження» та «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими, зокрема:

1) визначити, що компенсація з різниці в тарифах, що утворилася після 01.01.2016 р. станом на 01.05.2020 р. здійснюється з державного та місцевих бюджетів на паритетних засадах (50 відсотків з державного бюджету, 50 відсотків з відповідного місцевого бюджету). При цьому передбачається, що взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок видатків на погашення заборгованості з різниці в тарифах;

2) визначити, що виконання зобов’язань теплопостачальної або теплогенеруючої організації комунальної форми власності за договором про реструктуризацію заборгованості забезпечується шляхом прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування (або військово-цивільною адміністрацією), що представляє відповідну територіальну громаду, до комунальної власності якої належить така теплопостачальна або теплогенеруюча організація, та який виступає гарантом виконання такого договору на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету) за рахунок відповідних цільових фондів, що утворюються органами місцевого самоврядування (або військово-цивільними адміністраціями) в складі спеціального фонду місцевих бюджетів;

3) надати право органам місцевого самоврядування утворювати цільові фонди в складі спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів для забезпечення реалізації заходів із врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення, передбачених Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії»;

4) визначити гарантії забезпечення прав та інтересів постачальників енергоносіїв, а саме: надати право постачальникам природного газу та електричної енергії, заборгованість перед якими за спожитий природний газ та електричну енергію (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на таку заборгованість) підлягає врегулюванню, на відшкодування з державного бюджету додаткових витрат на сплату відсотків та інших витрат у зв’язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту потребуватиме фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів, зважаючи на обсяг залишку заборгованості, утвореної станом на 1 січня 2016 року у сумі 3,4 млрд гривень, яке здійснюватиметься в межах дохідної та видаткової частин відповідних бюджетів.

Слід зазначити, що запропонований у законопроекті механізм врегулювання заборгованості і, зокрема, здійснення взаєморозрахунків не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України, оскільки:

бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України /частина друга статті 4/. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» бюджетні програми на погашення заборгованості з різниці в тарифах не передбачені;

видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов’язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього Кодексу. /частина перша статті 70, частина друга статті 77/;

розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Підставою для рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради про створення спеціального фонду у складі місцевого бюджету може бути виключно цей Кодекс та закон про Державний бюджет України /частини п'ята та шоста статті 13/;

видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету /частина третя статті 13/. Надходження спеціального фонду місцевих бюджетів визначені статтею 69-1, бюджет розвитку (складова спеціального фонду місцевих бюджетів) – статтею 71 Кодексу і не передбачено створення цільових фондів в складі спеціального фонду місцевих бюджетів для забезпечення реалізації заходів із врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії. Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства /частина друга статті 70/;

забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі /частина шоста статті 45/;

Слід звернути увагу, що реалізація положень законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів державного та місцевих бюджетів для забезпечення видатків на погашення заборгованості з різниці в тарифах, а також: з державного бюджету – для відшкодування додаткових витрат відповідним постачальникам природного газу та електричної енергії на сплату відсотків та інших витрат у зв’язку із запозиченням коштів з метою покриття касових розривів, що утворилися внаслідок врегулювання заборгованості, з місцевих бюджетів – на виконання гарантійних зобов’язань, органів місцевого самоврядування за договорами про реструктуризацію заборгованості теплопостачальних або теплогенеруючих організацій комунальної форми власності, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Разом з тим згідно із статтю 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» взаєморозрахунки проводяться щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах для погашення, зокрема, зобов’язань перед державним бюджетом учасників процедури врегулювання заборгованості. Водночас, законопроектом не передбачається погашення зобов’язань перед місцевими бюджетами таких учасників, що може призвести до збільшення обсягів відповідних видатків, які мають бути здійснені з місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів у експертному висновку до даного законопроекту наголошує на відсутності правових підстав для компенсації з державного бюджету різниці в тарифах, яка виникає у підприємств після 2016 року, оскільки згідно з нормами Закону України від 16.07.2015 № 626-VIII з 1 січня 2016 року забороняється НКРЕКП встановлювати тарифи, нижчі за економічно обґрунтований рівень, відшкодування втрат підприємств, що виникають протягом періоду розгляду розрахунків тарифів, встановлення та їх оприлюднення органом, уповноваженим встановлювати тарифи, включаються до тарифу відповідно до порядку формування тарифів (з урахуванням вимог статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» компенсація втрат комунальних підприємств, які не є ліцензіатами НКПЕКП, понесених внаслідок встановлення тарифів на рівні нижче економічно обґрунтованих, повинна здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів), а також звертає увагу на:

відсутність у матеріалах до законопроекту інформації щодо обсягу витрат державного бюджету та фінансово-економічних обґрунтувань;

вимоги статті 67 Господарського кодексу України щодо здійснення на основі договорів відносин підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах життя;

обов’язковість до виконання договорів сторонами, відповідальність боржника за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а також обов’язок боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних (статті 625 та 629 Цивільного кодексу України);

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення (реєстр. № 3508-1 від 05.06.2020), поданий народним депутатом України Нагорняком С.В., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог статей 4, 7, 8, 13, 45, 69-1, 70, 71, 77 Бюджетного кодексу України, виключивши, зокрема, абзаци четвертий і п’ятий пункту 4 та пункт 6 частини першої, частину третю розділу І законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 3488 від 15.05.2020), поданий народним депутатом України Дануцою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну та адміністративну відповідальність за різні види правопорушень у сфері допоміжних репродуктивних технологій, а також встановити щорічну плату за ліцензію, яка надає право на здійснення допоміжних репродуктивних технологій. При цьому:

1) змінами до Кримінального кодексу України передбачається кримінальна відповідальність за:

- перенесення ембріона людини в організм жінки без її згоди у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, а те саме діяння, якщо воно спричинило смерть або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (нова стаття 138-1);

- розголошення відомостей про застосування допоміжних репродуктивних технологій всупереч волі осіб, які брали участь у їх застосуванні, у вигляді, зокрема штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, яким відомості про застосування допоміжних репродуктивних технологій стали відомі по службі чи по роботі, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк (нова
стаття 168-1);

- умисне порушення наслідування дитиною генетичних зав’язків подружжя (або одного з майбутніх батьків) при перенесенні в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, а діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, що супроводжувалося підробленням документів, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років (нова стаття 169-1).

2) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавства щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій, або їх застосування без спеціального дозволу, або у випадках, якщо спеціальний дозвіл анульовано, або дію спеціального дозволу зупинено у вигляді штрафу на громадян від п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб від однієї тисячі до п’яти трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( нова стаття 46-3).

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Поряд з тим, змінами до статей 17 та 48 Основ законодавства України про охорону здоров’я в частині ліцензування господарської діяльності у сфері охорони здоров’я передбачається, що:

- ліцензія видається органом, уповноваженим Кабінетом Міністрів України, терміном на п’ять років, а плата за неї справляється щорічно;

- за видачу дубліката ліцензії справляється плата у розмірі половини прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року;

- розмір річної плати за ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, яка включає в себе застосування допоміжних репродуктивних технологій методом сурогатного материнства, становить одну тисячу прожиткових мінімумів на одну особу в розрахунку на місяць, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного календарного року.

З огляду на положення пункту 25 статті 29 Бюджетного кодексу України плата за видачу таких ліцензій зараховуватиметься до доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення доходної частини державного бюджету.

Зважаючи на зазначене, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що передбачено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питань застосування допоміжних репродуктивних технологій, реєстр. № 3488 від 15.05.2020), поданий народним депутатом України Дануцою О.А., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення доходів від плати за ліцензії, а також може зумовити збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Опосередкований:

2.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за втягнення дітей до участі у діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (реєстр. № 3627 від 10.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, встановивши:

- нові обставини, які обтяжують покарання за вчинення злочину з використанням неповнолітнього (зміни до статті 67);

- кримінальну відповідальність за втягнення або примушування малолітньої або неповнолітньої особи до участі у діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань, втягнення малолітніх, неповнолітніх у злочинну діяльність (якщо вони спричинили тяжкі наслідки для малолітнього або неповнолітнього), найманство у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої (зміни до статей 260, 304, та 447).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Однак, у разі виявлення таких правопорушень, застосування відповідних санкцій може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за втягнення дітей до участі у діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (реєстр. № 3627 від 10.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у галузі охорони навколишнього природного середовища за невиконання законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища (реєстр. № 3418 від 30.04.2020), поданий народним депутатом України Штепою С.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується посилити адміністративну відповідальність за:

- невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків шляхом збільшення розміру штрафів, встановивши їх для посадових осіб у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, у вигляді штрафу на посадових осіб від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у галузі охорони навколишнього природного середовища за невиконання законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища (реєстр. № 3418 від 30.04.2020), поданий народним депутатом України Штепою С.С., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення встановленого порядку надання інформації про стан здоров’я при здійсненні донації крові та (або) її компонентів (реєстр. № 3649 від 12.06.2020), поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Радуцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими встановлюється адміністративна відповідальність за умисне приховування інформації або подання неправдивих відомостей про стан свого здоров’я особою, яка виявила бажання стати донором, якщо її дії спричинили або могли спричинити шкоду здоров’ю реципієнта, якому здійснено трансфузію заготовлених від донора компонентів крові або надано препарати крові, вироблені з такої донорської крові або компонентів крові у вигляді штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 425 – 850 грн/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення встановленого порядку надання інформації про стан здоров’я при здійсненні донації крові та (або) її компонентів (реєстр. № 3649 від 12.06.2020), поданий народними депутатами України Стефанишиною О.А., Радуцьким М.Б. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки (реєстр. № 3457 від 08.05.2020), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується скасувати статтю 173-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою встановлена адміністративна відповідальність за виготовлення та пропаганду георгіївської (гвардійської) стрічки у вигляді штрафу у розмірі від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становить від 850 до 5 100 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може зумовити зменшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій за вчинення відповідного правопорушення. Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив на доходи державного бюджету.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закон України про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки (реєстр. № 3457 від 08.05.2020), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення навколишнього середовища) (реєстр. № 3597 від 04.06.2020), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити адміністративну та кримінальну відповідальність за забруднення навколишнього середовища, забезпечення права громадян на безпечне довкілля, збереження рослинного і тваринного світу від знищення. При цьому передбачається:

- змінами до статей 52, 72, 73, 82, 82-1, 82-3, 82-4, 82-5, 82-6, 82-8, 91-3, 109, 116-2, 119, 141 Кодексу України про адміністративні правопорушення підвищити штрафи, встановивши їх у розмірі від дев’яти до чотирьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від 0,5 до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- змінами до статей 239, 243, 244, 268 Кримінального кодексу України також підвищити штрафи, встановивши їх у розмірі до чотирнадцяти тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Зважаючи, що на даний час розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 грн, розмір штрафу становитиме від 153 до 244 800 гривень.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки відповідно до положень статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів віднесено такі кошти. Міністерство фінансів також зазначає про можливий вплив на показники бюджетів, зауважуючи, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів, оскільки відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та відповідно до пункту 4 частини першої статті 69-1 70 відсотків зараховується до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів. Про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту довкілля (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення навколишнього середовища) (реєстр. № 3597 від 04.06.2020), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин (реєстр. № 3576 від 02.06.2020), поданий народними депутатами України Якименком П.В., Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті визнати незаконне видобування корисних копалин місцевого значення кримінально караним діянням та посилити відповідальність за незаконний видобуток корисних копалин в цілому, для реалізації якої пропонується доповнити:

1) статтю 240 Кримінального кодексу України (далі – ККУ), надавши визначення поняттям видобування корисних копалин у значному, великому та особливо-великому розмірах одночасно збільшивши штрафи за незаконне видобування корисних копалин:

місцевого значення у значному розмірі – від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – від трьохсот до шістсот/, або обмеженням волі на строк до трьох років /чинна норма – до двох років/, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування;

місцевого значення у великому розмірі або корисних копалин загальнодержавного значення у значному розмірі – від тисячі п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – від чотирьохсот до сімсот/ або обмеженням волі на строк до п’яти років чинна норма – до трьох років/, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування;

2) статтю 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) збільшивши за самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра, штраф на громадян у розмірі – від ста до ста тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма від десяти до тридцяти/ і на посадових осіб – від ста тридцяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма від тридцяти до ста/.

Також, змінами до Кодексу України про надра пропонується надати:

право видобувати корисні копалини місцевого значення без спеціальних дозволів та гірничого відводу лише для господарських і побутових потреб, не пов’язаних з виробництвом продукції;

повноваження центральному органу виконавчої влади у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр щодо розрахунку розміру збитків, заподіяних державі, і пред’явлення претензій про їх відшкодування в результаті самовільного користування надрами.

З огляду на зазначене та зважаючи, що відповідно до статті 231 КУпАП справи про зазначені вище адміністративні правопорушення розглядаються Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у разі виявлення відповідних правопорушень застосування положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від надходження таких штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин (реєстр. № 3576 від 02.06.2020), поданий народними депутатами України Якименком П.В., Бондаренком О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів в залежності від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

2.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників (реєстр. № 3560 від 29.05.2020), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Вагнєр В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» серед іншого передбачається встановити кримінальну відповідальність за посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника, захоплення медичного або фармацевтичного працівника як заручника, погрозу або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі. (нові статті 348-2, 349-2, 350-1 Кримінального Кодексу України);

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників (реєстр. № 3560 від 29.05.2020), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Вагнєр В.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту дітей від спостерігання за полюванням (реєстр. № 3563 від 29.05.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом передбачається доповнити статтю 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» положенням щодо заборони здійснення полювання в присутності дітей та статтю 10 Закону України «Про охорону дитинства» положенням щодо захисту державою дитини від присутності при полюванні (чи спостеріганні за полюванням).

Водночас, пропонується внести зміни до статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши збільшення штрафних санкцій за:

- порушення правил полювання у присутності дітей, встановивши їх у розмірі: від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на громадян) та від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (на посадових осіб) /чинна норма – штраф на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб від тридцяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

- повторне порушення правил полювання у присутності дітей, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), встановивши їх на громадян у розмірі від двохсот до трьохсот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьохсот до чотирьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої (діюча норма на громадян – від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від дев’яноста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу чи без такої).

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету у зв’язку із запровадженням нових видів відповідальності та збільшення розмірів штрафів, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, та відмічено, що вартісна величина такого впливу на дохідну частину державного бюджету залежатиме від розмірів штрафів та дотримання громадянами й посадовими особами норм відповідного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту дітей від спостерігання за полюванням (реєстр. № 3563 від 29.05.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

2.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за засмічення лісових насаджень (реєстр. № 3465 від 12.05.2020), поданий народними депутатами України Брагаром Є.В., Стефанчуком М.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 73, 218, 222 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доповнити новою статтею 239-3 Кримінальний кодекс України та:

1) посилити адміністративну відповідальність за засмічення лісових насаджень сміттям, будівельними залишками, побутовими та іншими відходами шляхом збільшення розміру штрафів, встановивши їх на громадян у розмірі – від двохсот п’ятдесяти до трьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від трьохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

2) встановити адміністративну відповідальність за розміщення в лісових насадженнях сміттєзвалищ, звалищ відходів, будівельних залишків у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) надати право на розгляд справ про адміністративне правопорушення в частині засмічення лісових насаджень, крім відповідних центральних органів виконавчої влади, адміністративним комісіям при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад та органам Національної поліції;

4) встановити кримінальну відповідальність за засмічення лісових насаджень відходами виробництва у вигляді штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження (позбавлення) волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, а також до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до положень статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України відмічає, що вартісна величина впливу положень законопроекту на дохідну частину державного бюджету від запровадження нових видів відповідальності та збільшення розмірів штрафів залежатиме від дотримання громадянами та посадовими особами норм відповідного законодавства.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за засмічення лісових насаджень (реєстр. № 3465 від 12.05.2020), поданий народними депутатами України Брагаром Є.В., Стефанчуком М.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів (реєстр. № 3633 від 11.06.2020), поданий народним депутатом України Кожем’якіним А.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України серед іншого передбачається посилити кримінальну відповідальність за:

- незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності, встановивши штраф у розмірі від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю, встановивши штраф у розмірі від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, якщо вони були вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб, встановивши штраф у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень проти журналістів (реєстр. № 3633 від 11.06.2020), поданий народним депутатом України Кожем’якіним А.А., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення законодавства про ціноутворення під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану або режиму надзвичайної ситуації державного рівня (реєстр. № 3274-1 від 08.04.2020), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Бородіним В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу цивільного захисту України та законів України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про ціни і ціноутворення», встановивши, що державні регульовані ціни запроваджуються на засоби цивільного захисту під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану або режиму надзвичайної ситуації державного рівня, та надавши Кабінету Міністрів України повноваження щодо встановлення переліку та визначення державних регульованих цін на засоби цивільного захисту під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану або режиму надзвичайної ситуації державного рівня.

Поряд з тим запропоновано встановити кримінальну відповідальність за порушення законодавства про ціноутворення під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану або режиму надзвичайної ситуації державного рівня (а саме за перепродаж у великих розмірах засобів цивільного захисту під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану або режиму надзвичайної ситуації державного рівня, якщо така ціна у два і більше разів перевищує рівень державної регульованої ціни) у вигляді штрафу від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до семи років з конфіскацією майна з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого /нова стаття 199-1 Кримінального кодексу України/.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень (від сплати штрафів або реалізації конфіскованого майна) та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, відмічає, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості правопорушень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення законодавства про ціноутворення під час дії правового режиму воєнного або надзвичайного стану або режиму надзвичайної ситуації державного рівня (реєстр. № 3274-1 від 08.04.2020), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Бородіним В.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо посилення охорони природних об’єктів від пожеж) (реєстр. № 3439 від 06.05.2020), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

законів України «Про тваринний світ» та «Про рослинний світ», зобов’язавши центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, встановити порядок, згідно з яким буде здійснюватися випалювання рослинності або її залишків та опалого листя;

Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за повторне самовільне випалювання рослинності або її залишків, вчинене в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду у вигляді штрафу на громадян від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 5 100 – до 30 600 грн/.

Поряд з тим, пропонується розширити коло осіб, які мають повноваження в межах своєї компетенції складати протоколи щодо правопорушень у сфері охорони природних об’єктів від пожеж, а саме: органи Національної поліції, органи державного пожежного контролю, залізничного транспорту, мисливського господарства, нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, громадські інспектори сільського господарства, працівники відомчої, сільської пожежної охорони та члени добровільних пожежних дружин (команд), протипожежних об’єднань громадян, державні інспектори сільського господарства.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів за умови застосування штрафів, передбачених за вищезгадане правопорушення. Про таке також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та відмічено, що вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості встановлених правопорушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо посилення охорони природних об’єктів від пожеж) (реєстр. № 3439 від 06.05.2020), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України для уточнення окремих умов мораторію на проведення податкових перевірок на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3604 від 05.06.2020), поданий народними депутатами України Холодовим А.І. та Заболоцьким М.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо врегулювання підстав здійснення у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків, та перевірок, що проводяться у межах кримінального провадження;

документальних позапланових перевірок, що проводяться у випадку, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;

фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства щодо обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту дозволить податковим органам ефективно здійснювати встановлені законодавством функції у сфері виявлення та протидії ухиленню від сплати податків у межах кримінальних проваджень, щодо обігу окремих підакцизних товарів, а також надає можливість податковим органам здійснювати перевірки на звернення платника податків та у випадку реорганізації чи припинення юридичної особи, діяльності фізичної особи - підприємця тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту позитивно вплине на збільшення доходів бюджету. Однак оцінити сумарну величину впливу законопроекту на бюджет неможливо, оскільки наразі не відома кількість платників податків, якими буде прийнято рішення про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, а також які могли б подати зазначені заяви для реалізації своїх прав у частині проведення перевірок за їх ініціативою. Загалом законопроект підтримується Мінфіном.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України для уточнення окремих умов мораторію на проведення податкових перевірок на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3604 від 05.06.2020), поданий народними депутатами України Холодовим А.І. та Заболоцьким М.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо обов’язку сплати податкових зобов’язань з реальних надходжень (грошових коштів) платників податків на період вжиття невідкладних заходів у боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3537 від 26.05.2020), поданий народними депутатами України Нестеренком К.О., Поляковим А.Е., Бородіним В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, з дня набрання чинності відповідним законом (цією законодавчою ініціативою) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), здійснювати сплату податкових зобов’язань з реальних надходжень (грошових коштів) платників податків, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), а не за фактом надання (відвантаження) товарів та/або виконання (надання) робіт та послуг, оплату за які не проведено. Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить пом’якшити наслідки економічної кризи, спричиненої поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що здійснити вартісну оцінку впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку із нечітким формулюванням положень законопроекту. Разом з тим, Мінфін зауважує, що така пропозиція може призвести до значного відтермінування в часі надходжень податку на додану вартість до державного бюджету і, як наслідок, до його розбалансування на відповідний рік, а також може створити підґрунтя для ухилення від сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість недоброчесними платниками податку, зокрема шляхом проведення лише бартерних операцій (фактом надання (відвантаження) товарів та/або виконання (надання) робіт та послуг, оплата за які грошовими коштами не проводиться). Крім того, тимчасова зміна порядку обчислення податку на прибуток підприємств не стане ефективним заходом для підтримки платників податків, а лише ускладнить процес адміністрування податку, зокрема в частині виникнення правових колізій при застосуванні положень Податкового кодексу України до господарських операцій, які будуть розпочаті в перехідний період зміни методології оподаткування.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо обов’язку сплати податкових зобов’язань з реальних надходжень (грошових коштів) платників податків на період вжиття невідкладних заходів у боротьбі з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3537 від 26.05.2020), поданий народними депутатами України Нестеренком К.О., Поляковим А.Е., Бородіним В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може привести до зменшення доходів бюджетів у найближчий перспективі, зокрема від податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо приведення положень закону до європейського законодавства» (реєстр. № 3528-1 від 09.06.2020), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Геращенко І.В. та Фріз І.В..

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

надати право для спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, керівництво яких складається з однієї особи – керівника, призначати відповідального працівника з числа інших працівників;

встановити, що виконання обов’язків суб’єкта первинного фінансового моніторингу забезпечується суб’єктами аудиторської діяльності, суб’єктами господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, бухгалтерами, під час проведення фінансових операцій;

передбачити, що суб’єкти аудиторської діяльності, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, бухгалтери можуть не виконувати обов’язки щодо здійснення належної перевірки клієнта та не повідомляти спеціально уповноважений орган про свої підозри у разі надання послуг щодо захисту клієнта, представництва його інтересів у судових органах та у справах досудового врегулювання спорів або надання консультацій щодо захисту та представництва клієнта;

встановити, що тимчасово, до 31 грудня 2020 року:

- заходи впливу у вигляді анулювання ліцензії та/або інших документів, що надають право на здійснення діяльності, а також відсторонення від роботи відповідальної особи суб’єкта первинного фінансового моніторингу, можуть бути застосовані до суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім банків) виключно у разі виявлення будь-яких повторних (другого і більше) порушень законодавства у сфері запобігання та протидії, вчинених у період з дня набрання чинності відповідним законом до 31 грудня 2020 року;

- захід впливу у вигляді штрафу застосовується до суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім банків) у розмірі до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (для суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які не є юридичними особами, – у розмірі до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) /згідно з чинною нормою штраф передбачено у значно більших розмірах (в основному до 12 тисяч чи 20 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян)/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, при цьому врахує особливості європейського законодавства у сфері запобігання та протидії, відстрочить запровадження жорстких фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії та, як наслідок, знизить рівень напруги у бізнес середовищі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме витрат з державного бюджету та можливо вплине на дохідну частину бюджетів за рахунок зменшення штрафних санкцій за порушення в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму, а вартісна величина впливу залежатиме від правової дисципліни працівників суб’єктів первинного фінансового моніторингу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо приведення положень закону до європейського законодавства» (реєстр. № 3528-1 від 09.06.2020), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Геращенко І.В. та Фріз І.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій (реєстр. № 3526 від 22.05.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Криворучкіною О.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Водного кодексу України, Кодексу цивільного захисту України, Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про рослинний світ», «Про тваринний світ», «Про охорону земель», «Про оренду землі», серед іншого передбачивши:

1) посилення адміністративної відповідальності шляхом збільшення штрафних санкцій (від 0,5 – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 10 – 1 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), зокрема за порушення права державної власності на ліси, знищення або пошкодження, випалювання полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень, підросту в лісах, пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами і покидьками, засмічення лісів відходами, знищення або пошкодження лісоосушувальних канав, дренажних систем і шляхів на землях державного лісового фонду та відмежувальних знаків у лісах;

2) встановлення адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафів у розмірі від 50 до 1 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема за знищення або пошкодження рослинності, випалювання сухої рослинності або її залишків на землях водного фонду, у тому числі у прибережних захисних смугах та на островах, зайнятих лісами, смугах відведення, берегових смугах водних шляхів, випалювання торфовищ, у тому числі осушених, торфовищ у складі водно-болотних угідь міжнародного значення, повторне протягом року невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб відповідних органів влади.

Беручи до уваги встановлений на даний час розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 850 до 30 600 гривень.

Відповідно, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження згідно з вимогами статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України відмічає, що вартісна величина впливу положень законопроекту на дохідну частину бюджетів від запровадження нових видів відповідальності та збільшення розмірів штрафів залежатиме від дотримання громадянами та посадовими особами норм відповідного законодавства.

Тому суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що передбачено згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, торфовищах та на землях інших категорій (реєстр. № 3526 від 22.05.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Криворучкіною О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством

2.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо забезпечення партійного плюралізму при формуванні складу представницьких органів і обранні виборних осіб на місцевому рівні (реєстр. № 3453 від 08.05.2020), внесений народним депутатом України Качурою О.А.

Відмітили:

Законопроектом передбачається внесення зміни до статті 256 розділу XXXX «Проведення голосування, визначення результатів місцевих виборів» Виборчого кодексу України в частині зменшення прохідного бар’єру (з п’яти до трьох відсотків від загальної кількості голосів виборців, які підтримали регіональні виборчі списки кандидатів у депутати від усіх організацій партій, у межах єдиного багатомандатного округу на місцевому рівні) для отримання права партій, які брали участь у місцевих виборах, у розподілі депутатських мандатів.

Слід відмітити, що згідно із статтею 225 Виборчого кодексу України:

після початку виборчого процесу та до подання документів до обласної, міської виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати обласної, міської (міста з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) ради організація партії вносить у безготівковому порядку на спеціальний рахунок виборчої комісії грошову заставу з розрахунку чотири розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на день початку виборчого процесу, на кожні 10 тисяч виборців відповідного єдиного обласного, міського виборчого округу;

у разі якщо за підсумками виборів організація партії отримала право на участь у розподілі депутатських мандатів грошова застава повертається на рахунок організації партії;

в інших випадках грошова застава перераховується відповідно до обласного або міського бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень призведе до втрат доходів місцевих бюджетів у рік проведення місцевих виборів (через зменшення кількості випадків, коли грошова застава має перераховуватися до місцевих бюджетів), однак відсутність вихідних даних (зокрема, кількості партій, які можуть подолати тривідсотковий прохідний бар’єр, розміру грошової застави для кожного єдиного обласного, міського виборчого округу, який визначається Центральною виборчою комісією не пізніш як на п’ятий день після початку виборчого процесу на підставі відомостей Державного реєстру виборців станом на день початку виборчого процесу відповідних місцевих виборів) унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо забезпечення партійного плюралізму при формуванні складу представницьких органів і обранні виборних осіб на місцевому рівні (реєстр. № 3453 від 08.05.2020), внесений народним депутатом України Качурою О.А, має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення доходів обласних та міських бюджетів у рік проведення місцевих виборів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» (реєстр. № 3678 від 18.06.2020), поданий народними депутатами України Андрійовичем З.М., Копанчук О.Є., Міньком С.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

З метою покращення надання послуг з розподілу природного газу для побутових споживачів природного газу законопроектом пропонується внести зміни до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу», встановивши, що плата за послуги розподілу природного газу сплачується побутовим споживачем одночасно із платою за спожитий ним природний газ єдиним платежем на рахунки постачальника природного газу, що в подальшому перераховується таким постачальником оператору розподільчих систем на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в установах уповноважених банків /перелік таких банків визначається Кабінетом Міністрів України/.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів у відповідному бюджетному періоді, однак вважається доцільним отримання попереднього висновку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щодо можливості реалізації положень законопроекту та їх відповідності міжнародним зобов’язанням із запровадження ринку природного газу в Україні.

Також Мінфін відмічає про відсутність можливості здійснити оцінку впливу на показники бюджетів, оскільки суб’єктом законодавчої ініціативи не надано розрахунків щодо зміни розміру плати за послуги розподілу природного газу, наданого побутовим споживачам.

Проте, слід відмітити, що такий перегляд розміру плати за послуги розподілу природного газу (у сторону як зменшення так і збільшення) може призвести до зміни фінансово-економічного стану та податкоспроможності постачальників природного газу та операторів розподільчих система і, як наслідок, до відповідного зменшення або збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними податків і зборів. Поряд з цим, зміна розміру плати за послуги розподілу природного газу також впливатиме на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання природного газу бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» (реєстр. № 3678 від 18.06.2020), поданий народними депутатами України Андрійовичем З.М., Копанчук О.Є., Міньком С. А. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може мати вплив на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів залежно від зміни розміру плати за послуги розподілу природного газу). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

2.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про вибори (реєстр. № 3629 від 10.06.2020), внесений народними депутатами України Корнієнком О.С., Загоруйко А.Л., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про вибори.

При цьому, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується встановити штрафні санкції за:

порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітації референдуму – у вигляді накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн до 5100 грн);

публічне розголошення виборцем, учасником референдуму результатів волевиявлення в приміщенні для голосування – у вигляді накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн до 5100 грн);

приховування або знищення виборцем, учасником референдуму свого виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі – у вигляді накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн до 3400 грн);

перешкоджання здійсненню виборчих процедур, діяльності суб’єкта виборчого процесу – у вигляді накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн до 2550 грн), а в разі, якщо такі перешкоджання поєднані з обманом або примушуванням, застосуванням насильства, знищенням чи пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна – у вигляді обмеження волі на строк від двох до десяти років.

Крім того, змінами до Кримінального кодексу України встановлюється кримінальна відповідальність за:

перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії референдуму чи діяльності офіційного спостерігача – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років та за систематичне ухилення члена виборчої комісії чи члена комісії референдуму від виконання своїх обов’язків у роботі комісії або ухилення, що призвело до неможливості роботи виборчої комісії в день голосування, встановлення результатів голосування на виборчій дільниці чи дільниці референдуму, підсумків голосування у відповідному виборчому окрузі, установлення результатів виборів або референдуму – у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років;

фальсифікацію, підроблення, викрадення або знищення виборчої документації, документів референдуму, печатки виборчої комісії або комісії референдуму встановлюється покарання – у вигляді позбавлення волі на строк від двох до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років

за порушення таємниці голосування та підкуп кандидата, який балотується на виборах, виборця, учасника референдуму – у вигляді накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 грн до 8500 грн) або обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк п’ять років.

Застосування вищевказаних положень може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок запровадження/збільшення штрафних санкцій за вчинені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету та відмічає, що вартісну величину впливу встановити неможливо, оскільки вона буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про вибори (реєстр. № 3629 від 10.06.2020), внесений народними депутатами України Корнієнком О.С., Загоруйко А.Л., Бакумовим О.С. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та/або видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.2.51. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони фінансування органів влади та їх посадових (службових) осіб з-за кордону та заборони найвищим посадовим особам держави мати громадянство (підданство) іноземної держави» (реєстр. № 3572 від 02.06.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про джерела фінансування органів державної влади», «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про державну службу», «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру» та Виборчого кодексу України, передбачивши, зокрема, заборону фінансового забезпечення органів державної влади та отримання їх посадовими (службовими) особами грошових коштів чи іншого майна в рамках фінансування з-за кордону від іноземних держав та їх органів, громадян, підприємств, установ, організацій, або від зареєстрованих в Україні юридичних осіб, які отримують кошти з іноземних джерел, у тому числі, в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та встановлення заборони для найвищих посадових осіб держави (Президента України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, Генерального прокурора, їх заступників, державних секретарів міністерств) мати громадянство (підданство) іноземної держави.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не вплине на показники бюджетів. Разом з тим, Мінфін звертає увагу, що фінансова допомога надається Уряду України на безоплатній та безповоротній основі для підтримки дієвості та ефективності реалізації державної політики у відповідному секторі (тобто на інтенсифікацію та поглиблення реформ у відповідному секторі), при цьому фінансова допомога, отримана від ЄС, зараховується до доходів державного бюджету та належним чином обліковується, а відповідне подальше фінансове забезпечення видатків здійснюється згідно з бюджетним законодавством України.

Тому, на думку Мінфіна, окреслені у законопроекті загрози щодо використання грантових або інших коштів іноземної підтримки як прямого засобу впливу на політику і ідеологію в Україні (за рахунок прямого фінансування органів державної влади) є безпідставними, проте наслідком заборони, яку пропонується встановити на реалізацію такого міжнародного співробітництва, може бути суттєве скорочення можливостей органів державної влади долучитися до прогресивного міжнародного досвіду, знань і практик, а також зростання навантаження на державний бюджет на цілі програм розвитку людського потенціалу органів державної влади, а також призведе до іміджевих втрат для України, оскільки такі штучні заборони не притаманні розвиненим і цивілізованим країнам. Загалом Мінфін не підтримує законопроект у поданій редакції.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони фінансування органів влади та їх посадових (службових) осіб з-за кордону та заборони найвищим посадовим особам держави мати громадянство (підданство) іноземної держави» (реєстр. № 3572 від 02.06.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо міжнародної фінансової допомоги на проведення структурних реформ залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації затвердження без згоди Верховної Ради України рішень про одержання Україною позик від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій» (реєстр. № 3574 від 02.06.2020), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до статті 111 Кримінального кодексу України, згідно з якими передбачається до державної зради віднести затвердження без згоди Верховної Ради України рішень про одержання Україною позик від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, що карається позбавленням волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої. Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблений з метою криміналізації діяння із затвердження без згоди Верховної Ради України рішень про одержання Україною позик від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій.

Водночас законопроектом пропонується доповнити статтю 9 Закону України «Про міжнародні договори України» новим положенням, згідно з яким встановлюється, що передбаченою в державному бюджеті позикою є лише позика, розмір та основні умови отримання якої визначені окремою статтею закону про державний бюджет на відповідний рік.

Разом з тим, таке нове положення законопроекту не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України, якими передбачено, зокрема, таке:

кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень, а кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16/;

державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Кодексу, абзацом першим частини сьомої та абзацом першим частини одинадцятої цієї статті), з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 цього Кодексу та абзацом першим частини одинадцятої цієї статті). При цьому, Кабінет Міністрів України визначає основні умови здійснення державних запозичень, у тому числі основні умови кредитних договорів та основні умови випусків і порядок розміщення державних цінних паперів /частина перша статті 16/;

разом з проектом закону про державний бюджет, схваленим Кабінетом Міністрів України, на розгляд Верховної Ради України подається план державних запозичень на наступний бюджетний період, а також перелік інвестиційних проектів, під які можуть надаватися державні гарантії у наступному бюджетному періоді, а план державних запозичень на наступний бюджетний період має включати перелік кредитів (позик) із зазначенням кредиторів, видів, мети, назви валюти, строку і відсоткової ставки державних запозичень, а також стану укладання кредитних договорів /пункт 6 частини першої статті 38/;

законом про державний бюджет визначаються, зокрема:

– фінансування державного бюджету за бюджетною класифікацією (у додатку до закону) /пункт 4 частини першої статті 40/;

– перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, із зазначенням кредиторів, загальних обсягів кредитів (позик) та обсягів їх залучення у відповідному бюджетному періоді в розрізі бюджетних програм (у додатку до закону) /пункт 10 частини першої статті 40/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за інформацією розробника реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує законопроект як такий, що стосується питань, які врегульовані нормами бюджетного та іншого законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації затвердження без згоди Верховної Ради України рішень про одержання Україною позик від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій» (реєстр. № 3574 від 02.06.2020), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.:

матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідного порушення, а також може призвести до зміни показників державного бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту виключити підпункт 2 пункту 2 розділу І законопроекту /щодо зміни до статті 9 Закону України «Про міжнародні договори України»/, як такий, що не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України /зокрема статтями 16, 38, 40/.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинського Р.Т. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 року № 771-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) від 02.07.2020 р. № 22/5.1-1944-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 р. № 771-р «Про розподіл у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» (далі – розпорядження КМУ № 771-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами, внесеними Законом України від 13.04.2020 р № 553-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінреінтеграції (утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11. 03.2020 р. № 212 шляхом виокремлення із складу Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, що до внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» було головним розпорядником коштів державного бюджету за відповідною субвенцією) за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (далі – субвенція), за бюджетною програмою 3911020 у сумі 20 000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Розпорядженням КМУ № 771-р, виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу та встановлених бюджетних призначень, здійснено розподіл частини субвенції в обсязі 6 980,8 тис. грн (34,9% загального обсягу) між місцевими бюджетами Донецької, Запорізької, Луганської, Львівської та Хмельницької областей (згідно з додатком до цього розпорядження). Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2020 рік обсягом становить 13 019,2 тис. гривень.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 р. № 769 (із змінами), згідно з якими визначено таке:

1) субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України зокрема на:

будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності, в тому числі об’єктів соціального призначення, для надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам;

реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання у комунальну власність житла для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання обладнання і програмного забезпечення для оформлення та видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм для центрів надання адміністративних послуг, розміщених в населених пунктах, що розташовані поблизу контрольних пунктів в’їзду/виїзду, з метою спрощення доступу до отримання адміністративних послуг для населення, яке проживає в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, та в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

2) субвенція надається на заходи, строк реалізації яких становить не більше ніж один рік, у разі співфінансування з місцевих бюджетів в розмірі не менше 30% та за наявності проектної документації;

3) пріоритетним критерієм розподілу субвенції в частині житла є ціна за 1 кв. метр на придбання, будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності та кількість внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло. У випадку однакової ціни та кількості внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло, додатковим критерієм розподілу субвенції є відсоток внутрішньо переміщених осіб в територіальній громаді щодо загальної кількості її жителів;

4) виконавчі органи відповідних місцевих рад, а в разі їх відсутності відповідні військово-цивільні адміністрації подають переліки об’єктів і заходів до Міністерства для погодження та в місячний строк після такого погодження подають Мінреінтеграції інформацію про затверджені місцевими бюджетами обсяги співфінансування та суми субвенції в розрізі кожного заходу. На підставі зазначеної інформації Мінреінтеграції здійснює підготовку і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

У наданій до Комітету Мінреінтеграції інформаційній довідці щодо розгляду переліку об’єктів та заходів, що можуть реалізовуватися за рахунок субвенції, повідомляється про таке:

на засіданні комісії (що створена Мінреінтеграції для розгляду переліків об’єктів та заходів, що можуть реалізовуватись за рахунок коштів субвенції) 03.03.2020 розглянуто 25 пропозицій, схвалено 18, внесено на розгляд Уряду 11 пропозицій, щодо яких отримано інформацію про співфінансування з відповідних місцевих бюджетів;

за рахунок розподіленого згідно з розпорядженням КМУ № 771 обсягу субвенції планується придбати у комунальну власність 24 квартири для надання в тимчасове користування 87 внутрішньо переміщеним особам у населених пунктах областей: Донецької (м. Сіверськ – 1 квартира, м. Добропілля – 2 квартири, м. Лиман – 2 квартири, м. Авдіївка – 5 квартир, м. Бахмут – 3 квартири), Луганської (м. Старобільськ – 2 квартири), Хмельницької (м. Волочиськ – 1 квартира), Львівської (м. Городок – 3 квартири, м. Дрогобич – 2 квартири), Запорізької (с. Якимівка – 1 квартира, м. Бердянськ – 2 квартири).

Зважаючи, що одним з основних критеріїв відбору об’єктів визначено затверджені у місцевих бюджетах обсяги співфінансування, слід відмітити, що згідно з інформацією Мінінтеграції при розподілі коштів враховано посилання окремих рад на рішення щодо прийняття/внесення змін до місцевих програм соціального захисту населення, лист Донецької обласної державної адміністрації про гарантоване співфінансування, хоча відповідно до частини другої статті 23 Кодексу бюджетні призначення встановлюються рішенням про місцевий бюджет. Крім того, окремі рішення місцевих рад прийняті з недотриманням встановленого Порядком та умовами терміну.

Довідково: на 2019 рік субвенцію було передбачено у сумі 34 млн грн (її розподіл між місцевими бюджетами здійснювався за рішеннями Уряду у липні та грудні, 625 тис. грн залишилося нерозподіленими). Використання субвенції за 2019 рік згідно із звітом Казначейства становило 81,5%, до державного бюджету повернуто з місцевих бюджетів як невикористані 5,5 млн грн, або 16,4% коштів, що надійшли. Такий стан виконання обумовлений зволіканням із розподілом субвенції та свідчить про недостатній контроль за ефективним та результативним використанням бюджетних коштів.

При цьому у матеріалах Мінреінтеграції не надано інформації про проведення міністерством вивчення та аналізу причин неповного освоєння субвенції за відповідними місцевими бюджетами, оскільки при розподілі субвенції у 2020 році кошти надаються у тому числі тим місцевим бюджетам, з яких були повернуті невикористані у 2019 році обсяги субвенції (наприклад, отг м. Лиман Донецької області повернуто 124,1 тис. грн, або 22,2% плану, м. Бердянськ Запорізької області повернуто 283 тис. грн, або 53,9% плану).

Інформацію щодо використання субвенції у 2019 році та розподілу її обсягу у 2020 році роздано народним депутатам України – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Задорожній М.М., Дунаєв С.В., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та перший заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинський Р.Т.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень і зауважень щодо здійсненого розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І., поінформувавши про розгляд даного питання у підкомітеті, звернув увагу на ризики невиконання субвенції у запланованих на 2020 рік обсягах, необхідність її своєчасного і у повному обсязі розподілі та вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл субвенції у сумі 6 980,8 тис. гривень відповідно до розпорядження КМУ № 771-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, що була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, у сумі 6 980,8 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 р. № 771-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 01.07.2020 р. № 5238/01/07.2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції, передбаченого пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 р. № 767-р «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей» (далі – розпорядження КМУ № 767-р).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінветеранів за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки розвитку за бюджетною програмою (код 1511070) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція) у сумі 7 626,4 тис. гривень (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).

Порядок та умови надання субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 206 (із змінами), згідно з якою, зокрема, визначено таке:

– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, які відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону, для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону, та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР;

– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, поданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 березня поточного року;

– подальший розподіл здійснюється регіональними органами соціального захисту населення між місцевими органами соціального захисту населення відповідно до потреби в наданні грошової компенсації, інформація про яку складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей загиблих (померлих) та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 березня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Поряд з тим вищеназваною постановою затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь в Революції Гідності, а також членів їх сімей.

Розпорядженням КМУ № 767-р, виходячи з вимог частини шостої статті 108 Кодексу та відповідних бюджетних асигнувань, затверджено розподіл у 2020 році субвенції між обласними бюджетами таких областей: Вінницької – 592,5 тис. грн; Івано-Франківської – 1 309,9 тис. грн; Львівської – 3 041,9 тис. грн; Тернопільської – 1 337,5 тис. грн; Хмельницької – 1 344,6 тис. грн.

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу Мінветеранів зазначає, що за інформацією регіональних органів соціального захисту населення станом на 01.03.2020 кількість громадян, яким передбачено виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, становить 16 осіб, відповідно потреба у видатках на виплату такої компенсації згідно з рішеннями комісії становить 19 236,9 тис. гривень. Зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції (7 626,4 тис. грн), пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 6 особам, а саме у таких областях: Вінницькій – 1 особа; Івано-Франківській – 1 особа; Львівській – 2 особи; Тернопільській – 1 особа; Хмельницькій – 1 особа.

Інших обґрунтувань і розрахунків щодо затвердженого розподілу Мінветеранів не надало.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за загальнодержавними видатками та кредитування Міністерства соціальної політики України було передбачено таку субвенцію у обсязі 24 667,5 тис. гривень. За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за 2019 рік з державного бюджету перераховано субвенцію місцевим бюджетам у повному обсязі, з яких використано 22 394,55 тис. грн, або 90,8%. До державного бюджету повернуто 2 273 тис. грн невикористаних коштів /інформація щодо використання субвенції за 2019 рік роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лаба М.М., Люшняк М.В., Дунаєв С.В., Саламаха О.І, а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В. та перший заступник Міністра у справах ветеранів України Порхун О.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо здійсненого розподілу субвенції.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В., не заперечуючи проти проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами, звернув увагу на зволікання із таким розподілом.

Разом з тим, заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В. поінформував членів Комітету, що Рахунковою палатою на даний час проводиться комплексний аудит ефективності використання передбачених Мінветеранів субвенцій, що спрямовані на вирішення проблеми забезпечення житлом окремих категорій громадян, та, зважаючи на попередні результати, наголосив на необхідності пошуку альтернативного механізму для реалізації відповідних соціальних гарантій.

Народні депутати України Люшняк М.В., Лаба М.М., Дунаєв С.В. зосередили увагу міністерства на доцільності унормування питань створення електронного реєстру осіб, які потребують поліпшення житлових умов, уточнення членів сім’ї пільговика, встановлення контролю за ефективним використанням бюджетних коштів.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 767-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра у справах ветеранів України Порхуна О.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами п’ятим – восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11 – 14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 р. № 798-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 06.07.2020 р. № 5359/01/07.2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції, передбаченого пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 р. № 798-р «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей» (далі – розпорядження КМУ № 798-р).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами, внесеними Законом України від 13.04.2020 р № 553-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінветеранів за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки розвитку за бюджетною програмою (код 1511040) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами п’ятим – восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11 – 14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція) у сумі 305 145,3 тис. гривень (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).

Розпорядженням КМУ № 798-р, виходячи з вимог частини шостої статті 108 Кодексу та відповідних бюджетних асигнувань, затверджено розподіл у 2020 році субвенції між обласними бюджетами 24 областей та бюджетом міста Києва (додаток до розпорядження).

Порядок та умови надання субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 (із змінами), згідно з якою, зокрема, визначено таке:

– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення сім’ям осіб, визначених абзацами п’ятим – восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11 – 14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР;

– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, наданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 квітня поточного року;

– подальший розподіл таких коштів між місцевими органами соціального захисту населення здійснюється регіональними органами соціального захисту населення відповідно до потреби у наданні грошової компенсації, інформація про яку складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації, та подана станом на 1 квітня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли;

– при розподілі субвенції регіональними органами соціального захисту населення враховується обов’язкова виплата грошової компенсації на одного одержувача у повному обсязі.

Поряд з тим вищеназваною постановою затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членам їх сімей, відповідно до якого розмір грошової компенсації розраховується за формулою та визначається виходячи з таких нормативів:

«1) за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на кожного члена сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією з урахуванням особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, у разі, коли він перебував на квартирному обліку разом з членами своєї сім’ї;

2) за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена його сім’ї, зазначеного в абзаці п’ятому пункту 21 цього Порядку;

3) за нормою 35,22 кв. метра загальної площі на сім’ю особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, за однією категорією або на сім’ю особи з інвалідністю;

4) додатково 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім’ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (у тому числі з урахуванням заявника);

5) з урахуванням опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому заявник перебуває на квартирному обліку на день звернення за грошовою компенсацією і яка визначається Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Держбуду від 27 вересня 2005 р. № 174. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, визначеної Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, розмір грошової компенсації підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошова компенсація не виплачена чи виплачена не у повному обсязі.

При цьому для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова опосередкована вартість збільшується у 1,75 раза, для міст – обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. чоловік – у 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. чоловік – у 1,25 раза».

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу Мінветеранів зазначає, що за інформацією регіональних органів соціального захисту населення станом на 01.04.2020 кількість громадян, яким передбачено виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, становить 1 285 осіб, відповідно потреба у видатках на виплату такої компенсації згідно з рішеннями комісії становить 1 469 373 тис. гривень. Зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції (305 145,3 тис. грн) пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 262 особам (інформація щодо розподілу по регіонах роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Інших обґрунтувань і розрахунків з приводу розподілу Мінветеранів не надало.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»(із змінами) за загальнодержавними видатками та кредитування Міністерства соціальної політики України було передбачено таку субвенцію у обсязі 332 183,3 тис. гривень. За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за 2019 рік з державного бюджету перераховано субвенцію місцевим бюджетам у повному обсязі, з яких використано 328 468,7 тис. грн, або 98,9%. До державного бюджету повернуто 3 714,6 тис. грн невикористаних коштів /інформація щодо використання субвенції за 2019 рік роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Люшняк М.В., Саламаха О.І, а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та перший заступник Міністра у справах ветеранів України Порхун О.В.

Народний депутат України Люшняк М.В. звернув увагу Мінветеранів на встановленні контролю за ефективним використанням бюджетних коштів субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 798-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами 5 – 8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю
I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11 – 14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 305 145,3 тис. гривень, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 р. № 798-р.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра у справах ветеранів України Порхуна О.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 р. № 801-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 06.07.2020 р. № 5360/01/07.2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції, передбаченого пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 р. № 801-р «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, на 2020 рік» (далі – розпорядження
КМУ № 801-р).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами, внесеними Законом України від 13.04.2020 р № 553-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінветеранів за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки розвитку за бюджетною програмою (код 1511060) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю
I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція) у сумі 50 000 тис. гривень (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).

Розпорядженням КМУ № 801-р виходячи з вимог частини шостої статті 108 Кодексу та відповідних бюджетних асигнувань, затверджено розподіл у 2020 році субвенції між обласними бюджетами 17 областей (крім Донецької, Закарпатської, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Херсонської та Чернівецької областей) та бюджетом м. Києва (додаток до цього розпорядження).

Порядок та умови надання субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 р. № 214 (із змінами), згідно з якою, зокрема, визначено таке:

– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, що відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які потребують поліпшення житлових умов, перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР та включені до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (для осіб з інвалідністю);

– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі поданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення інформації станом на 1 березня поточного року;

– подальший розподіл таких коштів між місцевими органами соціального захисту населення здійснюється регіональними органами соціального захисту населення відповідно до потреби у наданні грошової компенсації, інформація щодо якої складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 березня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і дати включення до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (для осіб з інвалідністю), та категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли;

Поряд з тим вищеназваною постановою затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, відповідно до якого розмір грошової компенсації розраховується за формулою та визначається виходячи з таких нормативів:

«1) за нормою – 13,65 кв. метра жилої площі на кожного із членів сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, віднесеного до однієї категорії, з урахуванням особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, якщо він перебував на квартирному обліку разом із членами своєї сім’ї;

2) за нормою – 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена її сім’ї;

3) за нормою – 35,22 кв. метра загальної площі на членів сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, які належать до однієї категорії, або на сім’ю особи з інвалідністю;

4) додатково – 10 кв. метра жилої площі на кожного члена сім’ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (з урахуванням заявника).

При цьому враховується опосередкована вартість спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому заявник перебуває на квартирному обліку на день звернення за грошовою компенсацією, визначена Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, визначеної Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, її розмір підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошову компенсацію не виплачено чи виплачено не в повному обсязі.

Для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова опосередкована вартість збільшується у 1,75 раза, для міст – обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. чоловік – у 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. чоловік – у 1,25 раза».

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу Мінветеранів зазначає, що за інформацією регіональних органів соціального захисту населення станом на 01.03.2020 кількість громадян, яким передбачено виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, становить 294 особи, відповідно потреба у видатках на виплату такої компенсації згідно з рішеннями комісії становить 334 867,2 тис. гривень. Зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції (50 000 тис. грн) пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 46 особам (інформація щодо розподілу по регіонах роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Інших обґрунтувань і розрахунків з приводу розподілу Мінветеранів не надало.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за загальнодержавними видатками та кредитування Міністерства соціальної політики України було передбачено таку субвенцію у обсязі 200 000 тис. грн, з яких розподілено 199 797,6 тис. грн, нерозподілений залишок субвенції становив 212,4 тис. гривень. За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за 2019 рік з державного бюджету перераховано субвенцію місцевим бюджетам у обсязі 199 797,6 тис. грн, з яких використано 196 790,3 тис. грн, або 98,5%. До державного бюджету повернуто 2 997,3 тис. грн невикористаних коштів /інформація щодо використання субвенції за 2019 рік роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І, а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та перший заступник Міністра у справах ветеранів України Порхун О.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 801-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 50 000 тис. гривень, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 р. № 801-р.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утримались» – 0, «не голосували» –1.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра у справах ветеранів України Порхуна О.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11 – 14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19 – 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 838-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 10.07.2020 р. № 5566/01/09.2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції, передбаченого пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 838-р «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (далі – розпорядження КМУ № 838-р).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінветеранів за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки розвитку за бюджетною програмою (код 1511050) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11 – 14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19 – 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція) у сумі 248 445 тис. гривень (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).

Розпорядженням КМУ № 838-р, виходячи з вимог частини шостої статті 108 Кодексу та відповідних бюджетних асигнувань, затверджено розподіл у 2020 році субвенції між обласними бюджетами 24 областей та бюджетом міста Києва (додаток до розпорядження).

Порядок та умови надання субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 р. № 280 (із змінами), згідно з якою, зокрема, визначено таке:

– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, що відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку нерухомості або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» і «Про кооперацію» шляхом призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11 – 14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19 – 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов та перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації;

– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, наданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 квітня поточного року;

– подальший розподіл таких коштів між місцевими органами соціального захисту населення здійснюється регіональними органами соціального захисту населення відповідно до потреби у наданні грошової компенсації, інформація про яку складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 квітня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов;

Поряд з тим вищеназваною постановою затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, відповідно до якого розмір грошової компенсації розраховується за формулою та визначається виходячи з таких нормативів:

«1) за нормою – 13,65 кв. метра жилої площі для внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та кожного члена сім’ї;

2) за нормою – 35,22 кв. метра загальної площі на сім’ю внутрішньо переміщеної особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

3) додатково – 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім’ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (з урахуванням внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України).

При цьому враховується опосередкована вартість спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, перебуває на квартирному обліку, на день звернення за грошовою компенсацією, визначена Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затвердженого наказом Державного комітету з будівництва та архітектури від 27 вересня 2005 р. № 174. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, визначеною Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, її розмір підлягає перерахунку комісією без звернення внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, за умови, що на день такої зміни грошову компенсацію не виплачено чи виплачено не в повному обсязі.

Для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова опосередкована вартість збільшується на коефіцієнт 1,75, для міст – обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. чоловік – коефіцієнт 1,5, для міст обласного значення з населенням від 100 до 300 тис. чоловік – коефіцієнт 1,25».

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу Мінветеранів зазначає, що за інформацією регіональних органів соціального захисту населення станом на 01.04.2020 кількість громадян, яким передбачено виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, становить 2 802 особи, відповідно потреба у видатках на виплату такої компенсації згідно з рішеннями комісії становить 3 383 273,2 тис. гривень. Зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції (248 445 тис. грн) пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 219 особам (інформація щодо розподілу по регіонах роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Інших обґрунтувань і розрахунків з приводу розподілу Мінветеранів не надало.

Довідково: У 2019 році за загальнодержавними видатками та кредитування Міністерства соціальної політики України було передбачено таку субвенцію у обсязі 62 238,3 тис. грн, у т.ч. за загальним фондом – 25 000 тис. грн /затверджено Законом/ та спеціальним фондом – 37 238,3 тис. гривень /стаття 33 Закону – за рахунок нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення/.

За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за 2019 рік з державного бюджету перераховано субвенцію місцевим бюджетам у повному обсязі, з яких використано 61 415,7 тис. грн, або 99%. До державного бюджету повернуто 646,6 тис. грн невикористаних коштів /інформація щодо використання субвенції за 2019 рік роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 838-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11 – 14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19 – 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 248 445 тис. гривень, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 838-р.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утримались» – 1.

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 840-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 13.07.2020 № 1/10-2127 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 840-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 840-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Національного агентства кваліфікацій, освітнього омбудсмена, державна атестація та акредитація закладів освіти», перерозподіл видатків у сумі 422,4 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання (комунальні послуги та енергоносії) та збільшення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-травень 2020 року видатки за бюджетною програмою 2201020 за загальним фондом державного бюджету фактично проведено у обсязі 24 275,8 тис. гривень, або 31,3% плану на рік (77 508,3 тис. гривень) та 73,3% плану на звітний період.

При цьому, Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» загальний обсяг видатків за загальним фондом державного бюджету за цією бюджетною програмою було зменшено на 10 553,7 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – 3 400 тис. гривень та видатки розвитку – 7 153,7 тис. гривень).

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі МОН, в якому, зокрема, зазначено, що здійснення запропонованого перерозподілу видатків пов’язано із необхідністю погашення Національним агентством кваліфікацій кредиторської заборгованості, що виникла за 5 договорами, укладеними у період з 06 по 09 квітня 2020 року, на загальну суму 422 376 грн /до прийняття Закону України від 13.04.2020 № 553-IX/ щодо придбання та поставки комп’ютерної та оргтехніки для створення робочих місць для співробітників.

Крім того, Міністерством зауважується, що зі сторони постачальників виконані всі умови за даними договорами, а саме товар був доставлений у строки, зазначені у договорах згідно з видатковими накладними на поставку товарів, тому невиконання фінансових зобов’язань за цими договорами призведе до судових позовів та зупинення роботи зазначених освітніх інформаційних систем.

Водночас, потрібно звернути увагу, що МОН продовжує, як і у попередніх роках, застосовувати процедуру здійснення перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Національного агентства кваліфікацій, освітнього омбудсмена, державна атестація та акредитація закладів освіти» /у 2019 році Урядом було прийнято 2 таких рішення, а у 2018 році – 6/.

Відтак, у 2018 році відповідно до прийнятих Урядом рішень (розпоряджень Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 425-р; від 31.10.2018 № 784-р; від 21.11.2018 № 872-р та № 873-р; від 12.12.2018 № 965-р; від 18.12.2018 № 1011-р) за загальним фондом державного бюджету за цією бюджетною програмою шляхом перерозподілу видатків загалом було зменшено обсяг видатків на суму 11 852,1 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – на 8 052,1 тис. гривень (з них оплата праці – на 5 170,7 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – на 349 тис. гривень) та видатки розвитку – на 3 800 тис. гривень), що становить 84,8% затвердженого річного показника, визначеного у обсязі 13 973,7 тис. гривень. При цьому у 2018 році виконання бюджетної програми 2201020 за загальним фондом забезпечено на рівні 85,4% від уточненого річного плану.

У 2019 році – навпаки відповідно до прийнятих Урядом рішень (розпоряджень Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 363-р та
№ 364-р) обсяг відповідних видатків шляхом перерозподілу видатків було збільшено загалом на 16 100 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – на 8 800 тис. гривень (з них оплата праці – на 6 800 тис. гривень) та видатки розвитку – на 7 300 тис. гривень), що становить 76,8% затвердженого річного показника, визначеного у обсязі 20 968,4 тис. гривень. При цьому у 2019 році виконання бюджетної програми 2201020 за загальним фондом забезпечено на рівні 71,4% від уточненого річного плану.

При цьому, практика минулих років показала, що відповідні рішення Уряду, як правило, приймались у ІІ півріччі бюджетного року, з огляду на що існує висока імовірність, що до кінця 2020 року знову виникне потреба у погодженні Комітетом перерозподілу видатків за відповідною бюджетною програмою.

З огляду на зазначене, вказані вище перерозподіли видатків державного бюджету, передбачених МОН на 2018 – 2020 роки, можуть свідчити про прорахунки при плануванні видатків на відповідний рік. На такий стан бюджетного планування варто звернути увагу МОН та Мінфіну.

Слід зауважити, що звернення МОН до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо зазначеного перерозподілу, але звернув увагу на необхідність забезпечення якісного бюджетного планування на наступний рік.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд цього питання в очолюваному нею підкомітеті, при цьому також звернула увагу на необхідність підвищення якості планування видатків МОН, та за результатами опрацювання зазначеного питання внесла пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 08.07.2020 № 840-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження розпорядження Уряду № 840-р. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 840-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Національного агентства кваліфікацій, освітнього омбудсмена, державна атестація та акредитація закладів освіти», перерозподілу видатків у сумі 422,4 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання (комунальні послуги та енергоносії) та збільшення обсягу видатків розвитку.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження передачі Міністерству фінансів України бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.07.2020
№ 837-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 13.07.2020 № 16020-02-2/21029 та від 14.07.2020 № 16020-02-2/21278 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 837-р «Про передачу цілісного майнового комплексу Державної навчально-наукової установи "Академія фінансового управління" до сфери управління Міністерства фінансів».

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у разі, якщо після прийняття закону про Державний бюджет України повноваження на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів, здійснюється передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011р. № 18 (зі змінами).

Відповідно до вказаних вище вимог Кодексу пунктом 2 розпорядження Уряду від 08.07.2020 № 837-р пропонується передати бюджетні призначення, передбачені у 2020 році Міністерству освіти і науки (далі – МОН) на функціонування Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» за бюджетною програмою 2201040 «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» у сумі 9 382 тис. грн, Мінфіну на бюджетну програму 3501530 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері фінансової політики».

Мінфіну доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Водночас, пунктом 1 розпорядження Уряду від 08.07.2020 № 837-р встановлено передати цілісний майновий комплекс Державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» із сфери управління МОН до сфери управління Мінфіну /Академія фінансового управління була заснована у 1993 році як «Науково-дослідний фінансовий інститут при Міністерстві фінансів України», а у 2015 році Академію було передано із сфери управління Мінфіну до сфери управління МОН відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 1123-р «Про передачу державної навчально-наукової установи «Академія фінансового управління» до сфери управління Міністерства освіти і науки»/.

Варто зауважити, що у розпорядженні Уряду № 837-р не визначено характеристики бюджетних призначень, що передаються, а саме загальний чи спеціальний фонд державного бюджету, економічна сутність відповідних видатків /видатки споживання, видатки розвитку/, проте, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (зі змінами), у рішенні Кабінету Міністрів України про передачу бюджетних призначень, обов’язково зазначаються, зокрема, обсяг передачі бюджетних призначень у грошовому виразі (тис. гривень) та його економічна сутність (видатки споживання (з них – оплата праці, комунальні послуги та енергоносії), видатки розвитку і кредитування бюджету).

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2020 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2201040 – у обсязі 240 661,9 тис. грн, що становить 29,3% річного плану (визначено у обсязі – 822 332 тис. грн) та 63,9% плану на звітний період;

3501530 – у обсязі 6 260,2 тис. грн, що становить 25,7% річного плану (визначено у обсязі – 15 572,1 тис. грн) та 63,8% плану на звітний період.

Згідно із поясненнями Мінфіну така передача бюджетних призначень здійснюється з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2014 № 473 «Питання координації діяльності деяких установ» зокрема, щодо підвищення ефективності фундаментальних і прикладних наукових досліджень з найважливіших питань міжнародних фінансів і світової економіки, розвитку системи управління державними фінансами в умовах євроінтеграційних процесів, розроблення пропозицій щодо внесення відповідних змін до законодавства /постанова Уряду визначає питання координації проведення наукової діяльності Академією фінансового управління з установами Національної академії наук/.

У матеріалах, додатково наданих Мінфіном (лист від 14.07.2020 № 16020-02-2/21278), зокрема зазначається, що відповідно до наказу МОН від 09.04.2020 № 490 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 03.02.2020 № 115» Державній навчально-науковій установі «Академія фінансового управління» доведено обсяг фінансування на здійснення діяльності установи по загальному фонду державного бюджету у загальній сумі 9 382 тис. грн за бюджетною програмою 2201040 «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ», як видатки розвитку.

Водночас, відповідно до кошторису Державної навчально-наукової установи "Академія фінансового управління", також додатково наданому Міністерством, Академії встановлено видатки у загальній сумі 10 105,8 тис. грн, у тому числі за загальним фондом – 9 382 тис. грн, за спеціальним фондом – 723,8 тис. гривень.

Відтак, з огляду на затверджені кошторисом Академії показники, розпорядженням Урядом від 08.07.2020 № 837-р встановлюється передати лише бюджетні призначення, передбачені за загальним фондом державного бюджету у сумі 9 382 тис. гривень.

Необхідно зауважити, що звернення Мінфіну до Комітету щодо погодження зазначеної передачі бюджетних призначень не містить фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такої передачі бюджетних призначень та складових відповідних видатків, а також пояснень необхідності зміни сфери управління для Академії фінансового управління, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив заперечень і зауважень щодо передачі бюджетних призначень, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В., поінформувавши про розгляд даного питання в очолюваному нею підкомітеті, звернула увагу на те, що розпорядженням Уряду № 837-р встановлюється передача лише коштів загального фонду державного бюджету, але, зважаючи на те, що передача закладу із сфери управління МОН до сфери управління Мінфіну не завершена, внесла пропозицію погодити відповідно до пункту 2 розпорядження Уряду № 837-р передачу бюджетних призначень як видатки розвитку загального фонду державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленої розпорядженням Уряду № 837-р передачі бюджетних призначень як видатки розвитку загального фонду державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 837-р передачу бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на 2020 рік Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою 2201040 «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» у сумі 9 382 тис. грн (загальний фонд, видатки розвитку), Міністерству фінансів України за бюджетною програмою 3501530 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері фінансової політики».

Голосували: «за» – одноголосно.

3.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 854-р) /включено додатково за пропозицією першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 15.07.2020 № 16010-05-2/21360 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 854-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2020 рік».

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 15.07.2020 № 854-р пропонується здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінфіну на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

1) зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3502010 «Керівництво та управління у сфері фінансових розслідувань» на 50 196,9 тис. гривень;

2) збільшення обсягу цих видатків за бюджетними програмами:

3504010 «Керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування» на 31 709,1 тис. гривень;

3505010 «Керівництво та управління у сфері фінансового контролю» на 18 487,8 тис. гривень.

Мінфіну доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-червень 2020 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

3502010 – не проводились взагалі (уточнений річний план визначено у обсязі 219 967,6 тис. гривень з урахуванням перерозподілу видатків відповідно до розпорядження Уряду від 12.02.2020 № 118-р). При цьому, Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 553-IX) обсяг видатків споживання за загальним фондом було зменшено на 638 793,3 тис. гривень (з них на оплату праці – на 497 676,4 тис. грн) та встановлено у обсязі 649 348,1 тис. гривень (з них на оплату праці – 429 290,8 тис. гривень);

3504010 – у обсязі 951 237,6 тис. грн, що становить 43,1% річного плану (визначено у обсязі 2 205 168,7 тис. грн) та 90,5% плану на звітний період. При цьому, Законом № 553-IХ обсяг видатків споживання за загальним фондом було збільшено на 120 006,7 тис. гривень (з них на оплату праці – на 100 000 тис. гривень);

3505010 – у обсязі 227 883,2 тис. грн, що становить 40,5% річного плану (визначено у обсязі 562 141,8 тис. грн) та 87,9% плану на звітний період. При цьому, Законом № 553-IХ обсяг видатків споживання за загальним фондом було збільшено на 41 512,2 тис. гривень (з них на оплату праці – на 49 180,3 тис. гривень).

Щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету слід відмітити наступне:

1) Під час розгляду законопроекту про державний бюджет на 2020 рік (реєстр. № 2000 від 15.09.2020) Комітетом висловлювалися зауваження стосовно того, що питання створення та функціонування Бюро фінансових розслідувань законодавчо не врегульовано, а Рахунковою палатою було відмічено про передчасне планування видатків на таку мету, зважаючи на відсутність законодавчих підстав.

2) За наслідками розгляду законопроекту за реєстр. № 1208 від 30.08.2019 «Про Бюро фінансових розслідувань» та альтернативних до нього проектів закону за реєстр. № 1208-1 від 10.09.2019 «Про Національне бюро фінансової безпеки України» і за реєстр. № 1208-2 від 18.09.2019 «Про Бюро фінансових розслідувань» Верховною Радою України було прийнято за основу законопроект за реєстр. № 1208-2, при чому Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики доручено доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (постанова Верховної Ради України від 02.10.2019 № 147-ІХ). Разом з тим, 17 січня 2020 року Верховною Радою України прийнято рішення про відхилення законопроекту за реєстр. № 1208-2. Відтак, наразі питання щодо діяльності Бюро фінансових розслідувань залишається неврегульованим.

3) Оскільки Бюро фінансових розслідувань на даний час не створено, кошти, передбачені у державному бюджеті на 2020 рік (при його затвердженні) на забезпечення діяльності такого Бюро (у сумі 1 288 141,4 тис. гривень), шляхом внесення зміни до бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою, спрямовуються на інші напрями.

Так, з урахуванням положень Закону № 553-ІХ та перерозподілів видатків державного бюджету, визначених розпорядженнями Уряду від 12.02.2020 № 118-р та від 15.07.2020 № 854, уточнений річний план за бюджетною програмою 3502010 «Керівництво та управління у сфері фінансових розслідувань» становитиме 169 770,7 тис. гривень.

4) За інформацією, доступною із офіційних джерел, паспорт бюджетної програми 3502010 Мінфіном на даний час не затверджено. При цьому, паспорт бюджетної програми 3504010 затверджено наказом від 12.02.2020 № 58 (зі змінами від 02.06.2020 № 267), а бюджетної програми 3505010 – наказом від 14.02.2020 № 63 (зі змінами від 15.05.2020 № 214).

При цьому слід наголосити, що відповідно до паспорта бюджетної програми 3504010 «Керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування» на підтримку, матеріально-технічне забезпечення та розвиток функціональності інформаційно-обчислювальної системи Казначейства (заходи з інформатизації) за загальним фондом державного бюджету передбачено спрямувати 43 702,1 тис. гривень. Разом з тим, у бюджетному запиті за вказаною бюджетною програмою Мінфін як головний розпорядник коштів державного бюджету визначив обсяг планових видатків на 2020 рік у сумі 28 764,4 тис. гривень. Відтак, у державному бюджеті на 2020 рік на вказану мету передбачено спрямувати на 14 937,7 тис. гривень (або на 51,9%) більше, ніж пропонувалось Мінфіном у бюджетному запиті. Поряд з цим, розпорядженням Уряду від 15.07.2020 № 854-р обсяг видатків на вказані заходи додатково збільшено на 31 709,1 тис. гривень, відтак загальний обсяг таких видатків становитиме 75 411,2 тис. гривень (або у 2,6 рази більше, ніж визначено у бюджетному запиті).

Аналогічні порівняння у межах бюджетних програм 3502010 та 3505010 провести не видається можливості, оскільки, як зазначено вище, за бюджетною програмою 3502010 не затверджено паспорт бюджетної програми, а за бюджетною програмою 3505010 відсутній бюджетний запит.

5) Абзацом сьомим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 553-IX тимчасово до 1 січня 2021 року призупинено застосовування окремих норм Кодексу /відповідні пропозиції було ініційовано Урядом у поданому ним законопроекті про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», реєстр. № 3279/, зокрема положень частини одинадцятої статті 23 Кодексу, якими, серед іншого, забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами. Оскільки такі положення містяться безпосередньо у Законі № 553-IX, то, напевно, в правовому сенсі їх доцільно розглядати цілісно та взаємопов’язано у системному зв’язку із іншими положеннями цього Закону.

З огляду на основну мету Закону № 553-IX, що полягає у створенні фінансового забезпечення проведення заходів по боротьбі з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, через відповідний Фонд, створений у складі державного бюджету, тимчасове призупинення вказаного вище положення зумовлене, в першу чергу, необхідністю виділення коштів із цього Фонду.

Зважаючи на необхідність однозначного практичного застосування вказаних норм при виконанні державного та місцевих бюджетів у 2020 році, Комітет своїм рішенням рекомендував Кабінету Міністрів України доручити Мінфіну спільно з Міністерством юстиції України надати учасникам бюджетного процесу роз’яснення з цього питання (лист від 18.06.2020 № 04-13/10-2020/80162, протокол № 41).

Водночас, слід зауважити, що відповідь Мінфіну на виконання доручення Уряду від 23.06.2020 № 25541/1/1-20 щодо застосування під час виконання державного та місцевих бюджетів у 2020 році положень абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 553-ІХ не містить чітких роз’яснень з порушеного питання (лист від 06.07.2020 № 04330-04-3/20284, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Враховуючи позицію Мінфіну, тимчасове призупинення вказаних норм бюджетного законодавства, у тому числі для цілей, відмінних від цілей створення Фонду COVID-19, може зумовити подальше ініціювання аналогічних перерозподілів та прийняття Урядом рішень про збільшення таких видатків з боку інших головних розпорядників коштів державного бюджету, що, у свою чергу, зумовить збільшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів.

Як зазначено у матеріалах, направлених листом Мінфіну до Комітету, прийняття цього розпорядження Уряду зумовлено:

1) незавершенням процесу утворення Бюро фінансових розслідувань та, як наслідок, продовженням здійснення повноважень підрозділами податкової міліції у складі Державної фіскальної служби України до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України»/;

2) потребою оплати послуг з продовження сервісної та гарантійної підтримки програмних продуктів, системи збереження даних та системи резервного копіювання центру обробки даних Казначейства, програмної продукції захищеної мережі передачі даних територіальних органів Казначейства; створення та впровадження систем безпеки та запобігання витоку даних; побудови комплексної системи захисту інформації інформаційно-телекомунікаційної системи Казначейства; придбання ліцензій та експертизи комплексної системи захисту інформації;

3) потребою оплати відряджень аудиторів та ревізорів з метою проведення заходів державного фінансового контролю на об’єктах контролю.

Загалом Мінфіном зауважується, що зазначене розпорядження дасть змогу виконувати на належному рівні завдання та функції, покладені на Державну казначейську службу України та Державну аудиторську службу України.

У той же час необхідно зазначити, що звернення Мінфіну до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема, щодо бачення Мінфіну з врегулювання питання діяльності до кінця поточного року центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також Голова Державної казначейської служби України Слюз Т.Я. та перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Голова Державної казначейської служби України Слюз Т.Я. звернулася до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати зазначений перерозподіл, наголосивши на тому, що наразі додаткові кошти потрібні для підтримки фінансової безпеки інформаційних ресурсів бюджетної системи України та можливості здійснювати у повному обсязі завдання та функції, покладені на Казначейство.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В., інформуючи про результати оперативного розгляду даного питання в очолюваному нею підкомітеті, зазначила про те, що Бюро фінансових розслідувань на даний час не створено, проте є необхідність в оновленні технічної бази Казначейства та у забезпеченні видатками на відрядження Державної аудиторської служби, і за результатами опрацювання питання внесла пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 15.07.2020 № 854-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 854-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 854-р погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

2) збільшення обсягу цих видатків за бюджетними програмами:

3504010 «Керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування» на 31 709,1 тис. гривень;

3505010 «Керівництво та управління у сфері фінансового контролю» на 18 487,8 тис. гривень.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 1, «утрималися» – 0 «не голосували» – 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра молоді та спорту України Гутцайта В.М. про погодження виділення Міністерству молоді та спорту коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на часткове відновлення видатків за бюджетними програмами у сфері фізичної культури і спорту (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 578).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України (далі – Мінмолодьспорт) від 10.07.2020 № 355/6/20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 578 «Про виділення коштів на часткове відновлення видатків за бюджетними програмами у сфері фізичної культури і спорту з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками».

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /зі змінами згідно із Законами України від 13.04.2020 № 553-IX та від 18.06.2020 № 726-IX / (далі – Закон) у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину.

Відповідно до частини третьої цієї статті Закону кошти Фонду
COVID-19 спрямовуються, зокрема, на відновлення видатків державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами, скорочених у зв’язку із створенням фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Керуючись положеннями частини другої статті 28 Закону, рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. При цьому, відповідно до пункту 6 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у разі неможливості проведення засідання Комітету протягом двох днів з дня отримання звернення про погодження зазначеного вище рішення Кабінету Міністрів України таке погодження здійснюється Погоджувальною радою депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на її засіданні.

Слід відмітити, що у державному бюджеті на 2020 рік (зі змінами згідно із Законом України від 13.04.2020 № 553-IX та законами, прийнятими Верховною Радою України 3 та 13 липня 2020 року) видатки Фонду
COVID-19 передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 63 350 317,6 тис. гривень. Інформація про спрямування коштів Фонду COVID-19 за напрямами, відповідно до рішень Уряду, роздана народним депутатам України – членам Комітету.

На виконання пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 302 (зі змінами) затверджено Порядок використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Порядок № 302) /копію роздано народним депутатам України – членам Комітету/. Згідно з Порядком № 302 кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема, на відновлення видатків державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами, скорочених у зв’язку із створенням Фонду COVID-19.

Порядок № 302 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження рішення Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання коштів цього фонду (а у разі виділення коштів з Фонду COVID-19 на поворотній основі – також інформації про їх повернення до державного бюджету).

Пунктом 1 постанови Уряду від 08.07.2020 № 578 встановлено виділити із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою короновірусом SARS-CoV-2, та її наслідками Мінмолодьспорту на безповоротній основі 475 799,9 тис. грн для відновлення видатків за бюджетними програмами у сфері фізичної культури і спорту на забезпечення підготовки та участі спортсменів національних збірних команд у змаганнях міжнародного рівня, а саме програмами:

3401110 «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» – 88 323,6 тис. грн (видатки споживання);

3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» – 387 476,3 тис. грн (видатки споживання).

Мінфіну доручено після погодження зазначеного виділення коштів державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід зазначити, що при затвердженні державного бюджету на 2020 рік бюджетні призначення були визначені за бюджетними програмами:

«Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» в обсязі 956 008,8 тис. грн (за загальним фондом, у тому числі видатки споживання – 695 474 тис. грн та видатки розвитку – 260 534,8 тис. грн);

«Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» в обсязі 2 324 908,7 тис. грн (з них за загальним фондом – 1 913 601,8 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 1 789 312,7 тис. грн та видатки розвитку – 124 289,1 тис. грн, за спеціальним фондом – 411 306,9 тис. грн (видатки розвитку)).

Разом з тим, змінами, внесеними Законом України від 13.04.2020
№ 553-IX, бюджетні призначення за рядом бюджетних програм було скорочено і, зокрема, за вищевказаними бюджетними програмами визначено у таких обсягах:

3401110 «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» – 412 157,1 тис. грн (за загальним фондом, у тому числі видатки споживання – 391 457,1 тис. грн та видатки розвитку – 20 700 тис. грн) /тобто, зменшено на 543 851,7 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 304 016,9 тис. грн та видатки розвитку – на 239 834,8 тис. грн/;

3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» 1 547 862,5 тис. грн (з них за загальним фондом – 1 136 555,6 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 1 032 066,5 тис. грн та видатки розвитку – 104 489,1 тис. грн, за спеціальним фондом – 411 306,9 тис. грн (видатки розвитку)) /тобто, за загальним фондом зменшено на 777 046,2 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 757 246,2 тис. грн та видатки розвитку – на 19 800 тис. грн/.

Отже, запропоновані у постанові Уряду від 08.07.2020 № 578 обсяги виділення коштів із Фонду COVID-19 частково відновлюють видатки, скорочені Законом України від 13.04.2020 № 553-IX (44,8% видатків відповідного економічного спрямування).

Використання зазначених коштів має здійснюватись відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України порядків використання коштів за вказаними бюджетними програмами.

Слід відмітити, що за даними звітності Казначейства за січень-травень 2020 року видатки за загальним фондом фактично проведено за бюджетними програмами:

3401110 в обсязі 126 240,8 тис. грн, або 61,2% плану на звітний період та 30,6% річного затвердженого (зі змінами) плану;

3401220 в обсязі 386 017,9 тис. грн, або 65,6% плану на звітний період та 34% річного затвердженого (зі змінами) плану.

Згідно із поданими Міністерством молоді та спорту фінансово-економічними розрахунками та обґрунтуваннями зазначені видатки будуть спрямовані на проведення:

923 спортивних заходів з олімпійських видів спорту (у сумі 335 599,6 тис. грн);

150 спортивних заходів з неолімпійських видів спорту (у сумі 30 112,8 тис. грн);

232 спортивних та інших заходів з видів спорту осіб з інвалідністю (у сумі 88 323,6 тис. грн);

навчально-спортивної роботи (82 навчально-тренувальні збори) закладами фізичної культури і спорту, які забезпечують підготовку резерву національних збірних команд з видів спорту (державні центри олімпійської підготовки) (у сумі 18 230,3 тис. грн);

антидопінгового контролю спортсменів (у сумі 3 533,6 тис. грн).

Розрахунки потреби в додаткових коштах наведено у матеріалах Мінмолодьспорту.

Слід зазначити, що у поданих Мінмолодьспорту матеріалах відсутні пояснення щодо неможливості фінансового забезпечення здійснення відповідних заходів за рахунок коштів, які вже передбачені у державному бюджеті, та можливості проведення в умовах карантину спортивних заходів, на які передбачається спрямувати додаткові кошти.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Молоток І.Ф., Забуранна Л.В., а також Міністр молоді та спорту України Гутцайт В.М., Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України Сушкевич В.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, президент Національного комітету спорту інвалідів України Сушкевич В.М., наголосивши на суттєвому скороченні (у 4 рази) видатків на паралімпійський та дефлімпійський спорт, фізичну культуру і реабілітацію людей з інвалідністю, висловив сподівання на часткове відновлення видатків, а також звернув увагу на необхідність внесення змін до Закону України «Про тендерні закупівлі», яким було знижено поріг проведення тендерних закупівель до 50 тис. гривень.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень і зауважень щодо виділення Мінмолодьспорту коштів із Фонду COVID-19.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про результати розгляду даного питання в очолюваному нею підкомітеті та за наслідками опрацювання внесла пропозицію погодити встановлене пунктом 1 постанови Уряду від 08.07.2020 № 578 виділення із Фонду COVID-19 Мінмолодьспорту коштів у сумі 475,8 млн гривень для часткового відновлення видатків на бюджетні програми у сфері фізичної культури і спорту (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого постановою Уряду № 578 виділення із Фонду COVID-19 Мінмолодьспорту коштів у сумі 475,8 млн гривень для часткового відновлення видатків на бюджетні програми у сфері фізичної культури і спорту. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 № 578 виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками Міністерству молоді та спорту України 475 799,9 тис. гривень (видатки споживання) на безповоротній основі для часткового відновлення видатків за бюджетними програмами:

3401110 «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» – 88 323,6 тис. гривень;

3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» – 387 476,3 тис. гривень.

Голосували: «за» – одноголосно.

5. Слухали:

Інформацію про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Відмітили:

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 26.05.2020 р. № 12-1 (далі – Висновок РП), який надійшов на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) /Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також про нього повідомлено народних депутатів – членів Комітету в СЕДО 24.06.2020 р., при цьому витяг із зазначеного документу з загальними підсумками та пропозиціями роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

У Комітеті проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) та виконання бюджетів у поточному році і звернуто увагу на таке.

Насамперед слід зазначити, що в рамках парламентського контролю Комітет систематично вивчає стан реалізації Закону, здійснює моніторинг поточного виконання показників державного бюджету та реагує на нагальні проблеми. Зокрема на засіданнях Комітету 11.12.2019 р. розглянуто питання щодо ризиків виконання окремих доходів державного бюджету на 2020 рік, 13.02.2020 р. заслухано інформацію Мінфіну про стан виконання державного бюджету у січні п.р., за наслідками чого Комітет надавав Уряду рекомендації щодо вжиття заходів для забезпечення належної реалізації Закону та виконання державного бюджету у 2020 році.

Щодо змін до Закону

З початку року станом на 10.07.2020 р. прийнято 8 законів щодо змін до Закону (на відміну від 2018-2019 років, в яких за весь бюджетний період прийнято тільки по 4 відповідних закони, з них до 15 липня – лише по одному), а саме:

від 14.01.2020 р. № 436-ІX щодо забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва, яким збільшено на 2 млрд грн дефіцит та видатки державного бюджету (загалом і за спеціальним фондом) щодо передбачення Мінфіну видатків за новою бюджетною програмою «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» (код 3501540) за рахунок надходжень від дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що видані ним в обмін на ОВДП (код 601100) /внесення змін до статті 1 Закону, доповнення статей 12 і 14 Закону відповідно пунктами 6 і 29 та зміни до додатків № 2 і № 3 до Закону/;

від 16.01.2020 р. № 468-ІX, яким в межах затвердженого граничного обсягу надання державних гарантій у 2020 р. передбачено можливість надання таких гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення /внесення змін до статті 6 Закону/;

від 17.03.2020 р. № 530-ІX щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким серед іншого передбачено норму (яка діє протягом трьох місяців з 17.03.2020 р.), згідно з чим розпорядники (одержувачі) бюджетних коштів у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти можуть передбачати 100% попередню оплату товарів, робіт чи послуг (за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) /доповнення розділу «Прикінцеві положення» Закону пунктом 12/;

від 30.03.2020 р. № 548-ІX щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців, яким дозволено Міноборони і МВС у 2020 р. для забезпечення безперебійності процесу харчування особового складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів продовжити до 31.12.2020 р. у межах відповідних бюджетних асигнувань Міноборони і МВС строк дії договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2019 р. /доповнення Закону статтею 27/;

від 13.04.2020 р. № 553-IX, яким змінено загальні показники державного бюджету: доходи зменшено на 119,75 млрд грн (при цьому за загальним фондом зменшено на 119,76 млрд грн), видатки збільшено на 82,41 млрд грн (з них за загальним фондом – на 82,4 млрд грн), повернення кредитів збільшено на 11,5 млн грн, надання кредитів зменшено на 20,1 млн грн, а також збільшено граничний обсяг дефіциту державного бюджету (за загальним фондом) на 202,1 млрд грн /при цьому збільшено державні запозичення на 277,5 млрд грн і погашення державного боргу на 63,9 млрд грн, зменшено надходження від приватизації державного майна на 11,5 млрд грн/. Водночас збільшено граничний обсяг державного боргу на 31.12.2020 р. на 341,6 млрд грн, виключено норми щодо визначення граничних обсягів гарантованого державою боргу на 31.12.2020 р. /згідно з первинною нормою – 318,37 млрд грн/ та надання державних гарантій у 2020 р. /згідно з первинною нормою – 29,27 млрд грн/, натомість даним Законом передбачено погоджувати з Комітетом державні гарантії, що надаються за рішенням Кабінету Міністрів. Ключовою новацією Закону є створення у складі державного бюджету фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та їх наслідками (далі – Фонд COVID-19), кошти якого (видатки у сумі 64,67 млрд грн) мають спрямовуватися на відповідні заходи, передбачені статтею 28 Закону, шляхом прийняття рішень Кабінету Міністрів за погодженням з Комітетом. Поряд з тим, збільшено видатки загального фонду державного бюджету, зокрема: Мінсоцполітики на надання трансферту Пенсійному фонду (на 29,7 млрд грн), МОЗ на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення (на 15,8 млрд грн), Мінфіну на обслуговування державного боргу (на 3,3 млрд грн) і на резервний фонд (на 3 млрд грн), Мінекоенерго на реструктуризацію вугільної галузі (на 1,6 млрд грн). При цьому передбачено скорочення видатків загального фонду за багатьма бюджетними програмами залежно від їх актуальності та пріоритетності;

від 18.06.2020 р. № 726-IX, яким розширено напрями використання коштів Фонду COVID-19, а саме передбачено їх спрямування додатково на: придбання обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров'я в госпітальних округах, відділень екстреної медичної допомоги, що входять до багатопрофільних лікарень, медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських і фельдшерських пунктів у сільській місцевості та проведення капітального ремонту, реконструкції цих приміщень; покращення та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення /внесення змін до частини третьої статті 28 Закону/;

від 03.07.2020 р. № 746-ІX, яким збільшено на 2 млрд грн доходи та видатки державного бюджету (загалом і за загальним фондом) в частині збільшення доходів щодо ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код 14060000) та видатків Мінфіну за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030) /внесення змін до статті 1 Закону та додатків № 1 і № 3 до Закону/;

від 03.07.2020 р. № 751-ІX, яким передусім в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та захисту довкілля у державному бюджеті на 2020 р., розподілено видатки за бюджетними програмами цього Міністерства між двома новоутвореними міністерствами: Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів (з визначенням його головним розпорядником коштів) та Міністерством енергетики (яке перейменовано) /внесення змін до пункту 4 статті 14 Закону та додатків № 3 і № 4 до Закону/.

Загалом наразі законодавчими змінами до Закону суттєво змінено первинно затверджені основні параметри державного бюджету на 2020 р. (переважно за загальним фондом), зокрема: доходи зменшено на 117,7 млрд грн (або на 10,7%); видатки збільшено на 86,4 млрд грн (або на 7,3%); граничний обсяг дефіциту збільшено на 204,1 млрд грн (або в 2,2 раза).

Значна кількість прийнятих законів щодо змін до Закону (з великим обсягом змін показників державного бюджету) пояснюється об'єктивними передумовами (насамперед у зв’язку з встановленням карантину для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19), водночас свідчить про необхідність підвищення якості й реалістичності планування та затвердження бюджетних показників.

Щодо макроекономічних показників

Показники державного бюджету на 2020 рік сформовані на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2020 рік, схвалених постановою КМУ від 23.10.2019 р. № 883 /за сценарієм 1/, разом з тим, такі прогнозні макропоказники уточнено постановою КМУ від 29.03.2020 р. № 253.

Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І квартал 2020 р. (порівняно з відповідним періодом 2019 р.) становив 98,7% /враховано при затвердженні бюджету – 103,7%, уточнений прогноз – 95,2%/; індекс споживчих цін у червні п.р. – 102%, з початку року – 102,4% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 105,5%, уточнений прогноз – 111,6%/; індекс цін виробників промислової продукції у червні п.р. – 101,8%, з початку року – 95,1% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 108,2%, уточнений прогноз – 112%/.

У Висновку РП зазначено, що покладені в основу розрахунків параметрів державного бюджету основні прогнозні макропоказники на 2020 рік визначено Кабінетом Міністрів без урахування наявного сповільнення зростання ВВП, яке розпочалося з ІІІ кв. 2019 р., і рецесії в промисловості, як наслідок Уряд вже в І кв. п.р. змінив такі прогнозні макропоказники. Загалом Рахункова палата зауважує, що аналіз виконання державного бюджету у І кв. 2020 р. виявив його невідповідність визначеному в статті 7 Кодексу принципу обґрунтованості (формування бюджету на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку).

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів на 01.07.2019 р. склав 28,52 млрд дол. США і збільшився у червні п.р. на 3,14 млрд дол. США, або на 12,4% (з початку року збільшився на 3,21 млрд дол. США, або на 12,7%). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-червень п.р. в середньому становив 25,98 грн /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 27 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.07.2019 р. 143,3 млрд грн (проти 53,2 млрд грн на 01.01.2020 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 75,7 млрд грн, на рахунках Казначейства в установах банків – 58,4 млрд грн, на інших рахунках – 9,1 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 5 місяців п.р. становили 388,3 млрд грн, що на 38,4 млрд грн, або на 9% менше відповідного показника за минулий рік, з них за загальним фондом – 338 млрд грн, що на 44,2 млрд грн, або на 11,6%, менше плану на звітний період.

Разом з тим, за оперативною інформацією Казначейства до загального фонду за І півріччя п.р. надійшло доходів в обсязі 450,9 млрд грн, що на 38,4 млрд грн, або на 7,8%, менше плану на звітний період. Зазначений обсяг невиконання був би ще більшим, якби планові показники доходів на 2020 рік не було зменшено Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ на 119,7 млрд гривень. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 0,6% при плановому річному зменшенні на 2,8% /уточнений план на 2020 р. до факту за 2019 р./.

Згідно з Висновком РП план доходів загального фонду державного бюджету на січень-березень 2020 р. не виконано, зокрема внаслідок: зниження у І кв. п.р. реального ВВП (після 17 кварталів зростання); зростання в грудні попереднього року переплат податків, за рахунок яких протягом І кв. п.р. погашено грошові зобов’язання платників податків; збільшення з початку цього року податкового боргу платників податків перед державним бюджетом; стримування бюджетного відшкодування ПДВ платникам у грудні попереднього року, що створило додаткове навантаження на державний бюджет у І кв. п.р.

Найбільше невиконання планових показників доходів загального фонду державного бюджету у І півріччі п.р. відбулося щодо таких платежів: ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (- 33,2 млрд грн, або 22,3%) /при зменшеному річному плані на 45,7 млрд грн/; рентна плата за користування надрами (- 7,1 млрд грн, або 39,1%) /при зменшеному річному плані на 22,9 млрд грн/; податок та збір на доходи фізичних осіб (- 2,2 млрд грн, або 3,9%) /при зменшеному річному плані на 18,5 млрд грн/; надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (- 1,2 млрд грн, або 64,5%); ввізне мито (- 0,9 млрд грн, або 9,2%) /при зменшеному річному плані на 3,6 млрд грн/; акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (- 0,4 млрд грн, або 1,3%) /при зменшеному річному плані на 12,7 млрд грн/. На думку Рахункової палати, перманентне невиконання планових показників надходжень ПДВ із ввезених на митну територію України товарів, рентної плати за користування надрами, акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) свідчить про недоліки їх планування.

Водночас відбулося перевиконання плану на І півріччя 2020 р. за окремими доходами, зокрема: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+6,9 млрд грн, або 16,6%) /при зменшеному річному плані на 20,7 млрд грн/; податок на прибуток підприємств (+0,9 млрд грн, або 1,7%) /при зменшеному річному плані на 20,7 млрд грн/; акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+0,5 млрд грн, або 30,8%).

Наразі залишаються ризики щодо виконання доходів загального фонду державного бюджету у подальших періодах 2020 р.: оскільки не виконується план надходжень за рядом основних бюджетоутворюючих платежів і така тенденція може продовжуватися у ІІ півріччі п.р. передусім залежно від ситуації з коронавірусом і пов’язаним з ним карантином, що відповідно впливатиме на стан економіки.

Бюджетне відшкодування ПДВ за січень-червень п.р. здійснено в обсязі 75,1 млрд грн, що на 8,7 млрд грн, або на 10,3%, менше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС на 01.06.2020 р. бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 17,8 млрд грн (зменшилася на 9,6 млрд грн з початку року), з них з простроченим терміном відшкодування – 0,56 млрд грн (практично не змінилася).

До спеціального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 50,2 млрд грн, що становить 41,7% затвердженого на рік обсягу та на 0,4% більше, ніж за відповідний період 2019 р. У звітному періоді традиційно найбільшим за обсягом джерелом доходів спеціального фонду були власні надходження бюджетних установ: надійшло 22,1 млрд грн (або 44% загального обсягу доходів спеціального фонду), що становить 59,2% затвердженого річного плану. Разом з тим, за 5 місяців п.р. до державного дорожнього фонду /у частині доходів/ надійшло 24,25 млрд грн, що становить 35,2% затвердженого річного плану та на 1,9 млрд грн, або на 7,4%, менше плану на звітний період. Як наслідок, у 2020 р. може відбутися недовиконання загального обсягу доходів, які є джерелом державного дорожнього фонду (у 2018 і 2019 рр. навпаки було перевиконання такого показника).

Крім того, Законом визначено на 2020 рік нове джерело формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів – плату за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор (у сумі 4,4 млрд грн) із спрямуванням на видатки за 8 бюджетними програмами (зокрема, у сфері освіти, охорони здоров’я, спорту, дорожнього господарства). За І півріччя п.р. зазначена плата не надходила до державного бюджету, оскільки її справляння ще законодавчо не врегульовано (наразі Верховна Рада розглядає відповідний законопроект за реєстр. №2285-д у ІІ читанні). Як наслідок, збільшується ризик неотримання такого платежу у запланованому обсязі та відповідно непроведення видатків за відповідними бюджетними програмами, на що також звертає увагу Рахункова палата.

За даними ДПС на 01.06.2020 р. переплати до державного бюджету становили 63,7 млрд грн (проти 65,3 млрд грн на початок року), а податковий борг перед державним бюджетом становив 104,3 млрд грн (збільшився з початку року на 0,2 млрд грн). Продовження зростання податкового боргу перед державним бюджетом негативно впливає на виконання доходів державного бюджету, свідчить про погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів органів ДПС щодо управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-травень 2020 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 48,8 млрд грн (при затвердженому із змінами граничному обсязі дефіциту – 298,4 млрд грн), у т.ч. за загальним фондом – з дефіцитом у сумі 52,8 млрд грн (що менше на 34,1 млрд грн уточненого плану на звітний період /при затвердженому із змінами граничному обсязі 274,5 млрд грн/), а за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 4,05 млрд грн. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету спричинено проведенням видатків і надання кредитів у значно менших обсягах від плану, ніж отримано доходів і державних запозичень.

Від приватизації державного майна за 5 місяців п.р. надійшло до державного бюджету 485,4 млн грн від продажу об’єктів малої приватизації, що становить 124,5% уточненого плану на звітний період та 97,1% затвердженого із змінами плану, який Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ зменшено з 12 млрд грн до 500 млн грн /у зв’язку із законодавчою вимогою щодо тимчасового припинення приватизації об’єктів великої приватизації на період встановлення карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)/.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 5 місяців п.р. здійснені в обсязі 162,6 млрд грн (25,3% затвердженого із змінами річного плану), з яких внутрішні запозичення – 125,3 млрд грн, що становить 33,2% затвердженого із змінами річного плану. У загальному обсязі залучених запозичень найбільшу питому вагу становили короткострокові зобов’язання – 54,7% (88,9 млрд грн), проте у Програмі управління державним боргом на 2020 рік (затвердженій наказом Мінфіну від 30.01.2020 р. № 33) передбачено, що для фінансування державного бюджету за прогнозними розрахунками короткострокові інструменти матимуть навпаки найменшу питому вагу – 14,8%. Отже, у звітному періоді Мінфін не забезпечив досягнення визначених ним індикаторів щодо структури запозичень.

За січень-травень п.р. до загального фонду державного бюджету державні запозичення залучені у сумі 160,9 млрд грн, що становить 26% затвердженого із змінами річного плану (620 млрд грн) та 69,9% плану на звітний період (або на 69,3 млрд грн менше), у т.ч.:

внутрішні запозичення – у сумі 125,3 млрд грн (шляхом випуску ОВДП), з яких 88,9 млрд грн – короткострокові /при цьому у січні–червні п.р. середньозважена дохідність ОВДП, номінованих у гривні, становила 10,6%, у доларах США –3,2%, у євро –2,2%/;

зовнішні запозичення – у сумі 35,6 млрд грн (у т.ч. шляхом випуску ОЗДП на номінальну суму 1,25 млрд євро /зі ставкою 4,375% річних та строком погашення 10 років/ та залучення позики МБРР в рамках проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» на суму 50 млн дол. США).

При цьому уточнений річний план запозичень до загального фонду зменшено на 4,7 млрд грн, що є результатом реалізації вимог частини одинадцятої статті 16 Кодексу щодо спрямування на фінансування державного бюджету цього року понадпланових запозичень, здійснених у такій сумі у минулому році відповідно до розпорядження КМУ від 18.12.2019 р. № 1279-р.

Крім того, за інформацією на офіційному сайті Мінфіну у червні п.р. до державного бюджету надійшли перший транш кредиту МВФ у сумі 2,1 млрд дол. США в рамках нової програми Stand-by для України, а також другий транш позики в рамках четвертої програми макрофінансової (кредитної) допомоги ЄС номінальним обсягом 500 млн євро /під 0,125% річних з терміном погашення до 10.06.2035 р./.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 5 місяців п.р. становили 1,7 млрд грн, або лише 7,6% затвердженого річного плану та на 2 млрд менше, ніж за аналогічний період 2019 р. Отже, стан залучення таких запозичень є низьким і погіршився порівняно з минулим роком, що є наслідком системних недоліків у плануванні і використанні зазначених коштів, у т.ч. через низький рівень вибірки коштів для реалізації інвестиційних проектів.

На думку Рахункової палати, суттєвими є ризики неотримання на прийнятних умовах державних запозичень у визначених Законом обсягах.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у лютому 2020 р. здійснив дострокове погашення векселів, що видані ним в обмін на ОВДП, у сумі 2 млрд грн, що згідно із Законом від 14.01.2020 р. № 436-ІX спрямовано до спеціального фонду державного бюджету на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (хоча використано такі кошти на 1 червня п.р. у сумі 750 млн грн, або 37,5%).

Платежі з погашення державного боргу за січень-травень п.р. здійснені у сумі 114,6 млрд грн (33,1% затвердженого із змінами річного показника та 84,9% уточненого плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 77,6 млрд грн, зовнішнього боргу – 36,95 млрд грн

За 5 місяців п.р. загальний обсяг державних запозичень перевищив загальний обсяг витрат на погашення боргових зобов’язань на 48 млрд грн, що спричинило збільшення державного боргу.

Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 31.05.2020 р. становив 2209,46 млрд грн та збільшився з початку року у гривневому еквіваленті на 211,2 млрд грн, або на 10,6%. Обсяг державного боргу збільшився з початку року на 186,5 млрд грн, або на 10,6%, і становив 1947,89 млрд грн (затверджений із змінами граничний обсяг на 31.12.2020 р. – 2386,8 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року збільшився на 24,7 млрд грн, або на 10,4%, і становив 261,57 млрд грн.

За звітними даними у січні-травні п.р. державні гарантії надано для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору на суму 19,27 млрд грн /відповідно до постанов КМУ від 26.02.2020 р. № 142 і від 01.04.2020 р. № 254/. Зважаючи, що Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ виключено граничні обсяги гарантованого державою боргу і надання державних гарантій, у п.р. по суті немає законодавчих обмежень щодо обсягів і напрямів надання державних гарантій.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з початку року на 3,9 млрд грн та на кінець травня п.р. становили 1,1 млрд грн. Залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом збільшилися на 7,2 млрд грн і становили відповідно 44,4 млрд грн.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-травень п.р. видатки проведено загалом у сумі 438,4 млрд грн, або 34,6% бюджетних призначень (із змінами), у т.ч. за загальним фондом - у сумі 393,4 млрд грн (34,7% бюджетних призначень /збільшених Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ на 82,4 млрд грн/ та 83,5% уточненого плану на звітний період, або на 77,7 млрд грн менше) та за спеціальним фондом - у сумі 44,97 млрд грн (34,2% бюджетних призначень (із змінами)).

На 1 червня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 48 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період. Рахункова палата зауважила, що зазначене спричинено, зокрема, неналежним плануванням і низькою виконавською дисципліною учасників бюджетного процесу.

За наданою Мінфіном інформацією з метою належного і своєчасного нормативно-правового виконання Закону потребують затвердження чи внесення змін порядки використання коштів за 114 бюджетними програмами (з них за 16 бюджетними програмами вже не потребується розроблення порядків у зв’язку з передбаченим Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ скороченням відповідних бюджетних призначень у повному обсязі), при цьому на 22.05.2020 р. прийнято постанови за 78 бюджетними програмами, відтак на вказану дату не затверджено порядки використання бюджетних коштів за 20 бюджетними програмами. За інформацією Казначейства на 08.07.2020 р. до Казначейства не надійшло затверджених паспортів за 35 бюджетними програмами (перелік таких програм додається).

Отже, у звітному періоді проведенню багатьох видатків державного бюджету в запланованих обсягах завадило тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетної програми), та зволікання щодо проведення процедур закупівель

У Висновку РП зауважено, що у І кв. п.р. на проведення видатків державного бюджету негативно вплинула неналежна виконавська дисципліна учасників бюджетного процесу, зокрема: Кабінет Міністрів (затвердивши ще у грудні 2019 р. перелік бюджетних програм, за якими необхідно затвердити або змінити порядок використання коштів державного бюджету) не забезпечив дотримання вимог частини сьомої статті 20 Кодексу щодо терміну затвердження цих порядків, що призвело до несвоєчасного затвердження паспортів бюджетних програм; окремі головні розпорядники коштів не забезпечили дотримання вимог частини восьмої статті 20 Кодексу щодо терміну розроблення і затвердження паспортів бюджетних програм, що є порушенням бюджетного законодавства.

Відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Кодексу на 10.07.2020 р. Комітетом розглянуто 14 звернень щодо погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету /з них 1- повернуто на доопрацювання/ за 40 бюджетними програмами (напрямами) по загальному і спеціальному фондах на загальну суму 5,9 млрд грн. Велика кількість таких звернень і значні обсяги перерозподілу коштів (навіть після внесення суттєвих змін Законом від 13.04.2020 р. №553-ІХ) вказують на наявність серйозних прорахунків при бюджетному плануванні, що підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності розпорядників коштів та свідчить про відсутність системних підходів в управлінні бюджетними коштами. Рахункова палата також вказує, що вже у І кв. головні розпорядники коштів ініціювали перерозподіли та передачу бюджетних призначень між бюджетними програмами, що є наслідком неналежного планування.

Особливістю державного бюджету на 2020 рік є створення у його складі Фонду COVID-19 (згідно з Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), кошти якого (видатки загального фонду за бюджетною програмою 3511380 у сумі 64,67 млрд грн) спрямовуються на передбачені статтею 28 Закону, а рішення про виділення коштів з Фонду COVID-19 приймаються Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. На 01.07.2020 р. прийнято 11 рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з Фонду COVID-19, погоджених з Комітетом, на загальну суму 54 млрд грн (або 83,5% бюджетних призначень), відповідно залишок нерозподілених коштів Фонду COVID-19 становив 10,66 млрд грн. Разом з тим, Урядом у липні п.р. вже прийнято ряд відповідних рішень, які будуть розглянуті Комітетом у встановленому порядку.

Розглядаючи питання щодо погодження рішень Кабінету Міністрів щодо перерозподілу (розподілу) видатків державного бюджету, Комітет постійно звертає увагу, що звернення головних розпорядників коштів у переважній більшості не містили або містили недостатні обґрунтування і розрахунки щодо запропонованих змін бюджетних призначень (включаючи виділення коштів з Фонду COVID-19), у зв’язку з чим Комітетом надаються Уряду відповідні рекомендації з метою забезпечення ефективного використання бюджетних коштів відповідно до їх цільового обмеження.

Протягом січня-травня 2020 р. Пенсійному фонду спрямовані видатки за загальним фондом державного бюджету у сумі 87,8 млрд грн, що становить 43,4% бюджетних призначень (збільшених Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ на 29,7 млрд грн до 202,28 млрд грн) та 100% уточненого плану на звітний період, що на 18,4 млрд грн (або на 26,5%) більше порівняно з аналогічним періодом 2019 р. При цьому за інформацією на офіційному сайті Казначейства за І півріччя 2020 р. за рахунок ЄКР надано позики на покриття тимчасових касових розривів Пенсійному фонду загалом у сумі 67,4 млрд грн, з яких повернуто 56 млрд грн, як наслідок на 01.07.2019 р. загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за відповідними позиками /з урахуванням заборгованості попередніх років/ становив 59,4 млрд грн і збільшився з початку року на 10,2 млрд грн. Отже, порівняно з минулим роком фінансовий стан Пенсійного фонду значно погіршився та збільшилася його залежність від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР.

Видатки на обслуговування державного боргу за січень-травень п.р. проведено в обсязі 53,8 млрд грн, або 37,2% бюджетних призначень (збільшених Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ на 3,3 млрд грн до 144,8 млрд грн) та 90,7% плану на звітний період, або на 5,5 млрд грн менше (економії коштів сприяло укріплення середнього обмінного курсу гривні у звітному періоді порівняно з прогнозним, який враховано при затвердженні державного бюджету на 2020 рік).

Згідно з даними Казначейства за січень-травень п.р. відповідно до прийнятих рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету розподілено відповідні кошти на загальну суму 649,8 млн грн, або 14,4% бюджетних призначень (збільшених Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ на 3 млрд грн до 4,5 млрд грн), водночас касові видатки становили 252,1 млн грн, або 5,6% бюджетних призначень. Крім того, за ініціативою Уряду (з метою створення належного фінансового забезпечення комплексу невідкладних заходів, спрямованих на подолання наслідків повені в західних областях України, що виникла у червні п.р.) прийнято Закон від 03.07.2020 р. № 746-ІX, яким такі бюджетні призначення збільшено ще на 2 млрд грн.

За січень-травень 2020 р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 3,3 млрд грн, або 48,1% затвердженого на рік показника та 100,5 % плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 0,1 млрд грн, або 25,2% затвердженого із змінами річного показника.

За 5 місяців п.р. надано кредитів з державного бюджету на суму 2,1 млрд грн, або 13,8% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – 0,76 млрд грн (45,7% бюджетних призначень та 53% уточненого плану на звітний період) та із спеціального фонду – 1,3 млрд грн (9,8% бюджетних призначень).

Кредиторська заборгованість на 01.06.2020 р. за видатками загального фонду становила 2,8 млрд грн і зменшилася з початку року на 42,2%, з них прострочена кредиторська заборгованість зросла на 0,3 млрд грн (43,5% від загального обсягу заборгованості та 132,5% з початку року).

Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.06.2019 р. становила 26 млрд грн і зменшилася з початку року на 5%, з них прострочена дебіторська заборгованість зросла на 1,1 млрд грн (17,4% від загального обсягу заборгованості та 133,7% з початку року).

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За 5 місяців п.р. трансферти з державного бюджету передані місцевим бюджетам у сумі 85,1 млрд грн, що становить 55,3% уточненого річного плану та 95,4% уточненого плану на звітний період, з яких за загальним фондом – 56,5 млрд грн та за спеціальним фондом – 8,7 млрд грн.

Разом з тим, за оперативною інформацією Казначейства за І півріччя п.р. трансферти з державного бюджету передані місцевим бюджетам у сумі 65,2 млрд грн, що становить 42,4% уточненого річного плану та 95,7% уточненого плану на звітний період, з яких за загальним фондом – 74,5 млрд грн та за спеціальним фондом – 10,6 млрд грн.

Базова дотація перерахована у сумі 6,6 млрд грн, або 100% плану на січень-червень п.р. Додаткові дотації також надано у повному обсязі відповідно до плану на звітний період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 4,4 млрд грн, або майже 100% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 63,7 млрд грн, або 98,4% уточненого плану на січень-червень п.р. Серед таких субвенцій за 6 місяців п.р. значну частку становили освітня та медична субвенції, які перераховані у повному обсязі до уточненого плану на звітний період, а саме: освітня субвенція – 46,7 млрд грн (60,3% бюджетних призначень), медична субвенція – 14,6 млрд грн (100% бюджетних призначень, зважаючи на законодавчу вимогу щодо завершення надання цієї субвенції до 01.04.2020 р.).

Статтею 18 Закону надано право Кабінету Міністрів здійснювати розподіл резерву коштів освітньої субвенції та перерозподіл такої субвенції між місцевими бюджетами /виходячи з додатку № 5 до Закону загальний обсяг резерву субвенції становить 568,1 млн грн/. Розпорядженнями КМУ від 12.02.2020 р. № 116-р і від 06.05.2020 р. № 506-р передбачено перерозподіл обсягу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, в рамках якого зменшено резерв цієї субвенції на 28,5 млн грн. На даний час інших рішень щодо розподілу таких коштів Урядом не прийнято.

У Законі 19 трансфертів місцевим бюджетам затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають бути здійснені Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом (крім субвенції на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів). Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ бюджетні призначення щодо окремих трансфертів скорочені, з них щодо 2 трансфертів (стабілізаційна дотація та субвенція на підтримку розвитку об'єднаних територіальних громад) – у повному обсязі. На 10.07.2020 р. Комітет розглянув 10 рішень Уряду щодо погодження розподілу і перерозподілу трансфертів між місцевими бюджетами за 8 субвенціями. Однак на даний час залишаються нерозподіленими такі трансферти місцевим бюджетам:

субвенція на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти (код 2211210) /затверджена із змінами за загальним фондом у сумі 100 млн грн/;

субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (код 2761090) /затверджена із змінами за загальним фондом у сумі 1700 млн грн/;

субвенція на створення нових, будівельно-ремонтні роботи існуючих палаців спорту та завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції палаців спорту (код 3411180) /затверджена за спеціальним фондом у сумі 150 млн грн/;

субвенція на завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції, будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих спортивних п’ятдесятиметрових і двадцятип’ятиметрових басейнів (код 3411210) /затверджена із змінами за спеціальним фондом у сумі 200 млн грн/;

субвенція на реалізацію проекту «Житло для внутрішньо-переміщених осіб» (код 3911600) /затверджена за спеціальним фондом у сумі 485 млн грн/.

Крім того, наразі розподілені частково такі субвенції місцевим бюджетам:

субвенція на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджена у сумі 1275 млн грн, не розподілено 442,99 млн грн, або 34,7%/;

субвенція на здійснення заходів щодо здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 3911020) /затверджена із змінами за загальним фондом у сумі 20 млн грн, не розподілено 13 млн грн, або 65,1%/.

Тривале затвердження або внесення змін до порядків і умов надання окремих субвенцій, їх розподілів між місцевими бюджетами може спричинити надання деяких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів, що свідчить про низьку виконавську дисципліну відповідних учасників бюджетного процесу.

Окремо слід зауважити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет. У загальному фонді державного бюджету на 2020 рік обсяг ДФРР спочатку було визначено у сумі 7,5 млрд грн, а згідно із Законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ його зменшено до 4,9 млрд грн. За зверненнями Мінрегіону Комітетом погоджено 2 рішення Уряду /розпорядження КМУ від 26.02.2020 № 211-р і від 13.05.2020 р. №543-р/, згідно з якими затверджено перелік відповідних програм і проектів на загальну суму 4,87 млрд грн (нерозподілений залишок коштів ДФРР – 30,4 млн грн).

Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 5 та/або 6 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2020 році.

Загалом під час розгляду даного питання спочатку було заслухано інформацію Голови Рахункової палати Пацкана В.В. щодо Висновку РП та Першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. щодо поточного стану виконання державного бюджету.

Затим голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені у проекті ухвали, щодо врегулювання наявних проблем та усунення недоліків в процесі виконання бюджету у поточному році.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Молотком І.Ф. таку пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у першому кварталі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) доручити Міністерству фінансів України, Державній податковій службі України і Державній митній службі України вжити необхідних заходів щодо забезпечення виконання планових показників доходів державного бюджету, зокрема шляхом покращення стану справляння та адміністрування податків і зборів, а також до 1 вересня 2020 року подати детальну інформацію щодо вжитих заходів та їх впливу на виконання доходів державного бюджету;

3) активізувати роботу щодо виконання планових показників залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів та забезпечити своєчасне і ефективне використання таких коштів;

4) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету терміново забезпечити затвердження (внесення змін до) порядків використання коштів державного бюджету, включаючи порядки та умови надання субвенцій, і паспортів бюджетних програм, які досі залишаються неунормованими;

5) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність обов’язкового дотримання вимог, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 р. № 302 «Про затвердження Порядку використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (із змінами) та від 12.01.2011 р. № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету» (із змінами), у тому числі в частині подання до Комітету з питань бюджету матеріалів щодо погодження відповідного рішення Уряду разом з детальними фінансово-економічними розрахунками та обґрунтуваннями;

6) доручити Міністерству соціальної політики України і Пенсійному фонду України забезпечити виконання вимог частини п’ятої статті 43 Бюджетного кодексу України щодо погашення до кінця поточного бюджетного періоду позик, наданих Пенсійному фонду України за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку у 2020 році;

7) забезпечити виконання вимог статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо розподілу резерву освітньої субвенції;

8) здійснити розподіл субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодами 2211210, 2761090, 3411180, 3411210, 3911600 та завершити розподіл субвенцій за кодами 2761600 і 3911020, доручивши відповідним міністерствам прискорення підготовки і узгодження необхідних нормативно-правових актів Уряду;

9) завершити розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (код 2761070);

10) подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у першому кварталі.

Голосували: «за» – одноголосно.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про продовження роботи Комітету з питань бюджету після закінчення третьої сесії Верховної Ради України.

Відмітили:

Відповідно до частини четвертої статті 10 Регламенту Верховної Ради України комітет за власною ініціативною може продовжити роботу після закінчення чергової сесії, якщо за це проголосувало більше половини членів комітету. Про прийняте рішення комітет інформує Голову Верховної Ради України.

Оскільки згідно з бюджетним законодавством Комітет з питань бюджету (далі – Комітет) має ряд повноважень у процесі виконання державного бюджету, то з огляду на безперервність бюджетного процесу може виникнути необхідність у проведенні засідань Комітету після завершення роботи третьої сесії (зокрема, щодо погодження відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» рішень Кабінету Міністрів України про виділення коштів із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками з урахуванням вимог пункту 6 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. вніс пропозицію, керуючись такими нормами Регламенту Верховної Ради України, прийняти рішення про можливість продовження роботи Комітету в міжсесійний період і направити інформацію Голові Верховної Ради України для відповідного реагування. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини четвертої статті 10 Регламенту Верховної Ради України, продовжити роботу Комітету Верховної Ради України з питань бюджету до початку четвертої сесії Верховної Ради України.

Про прийняте рішення поінформувати Голову Верховної Ради України.

Голосували: «за» – одноголосно.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України