Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №85 від 14 квітня 2021 року

 

 

 

15  год. 30 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 30 народних депутатів

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Гнатенко В.С., Лунченко В.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені, які були присутні на засіданні:

Народний депутат України Демченко С.О.

від Міністерства фінансів України

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Секретаріату Кабінету Міністрів України

Дехтяренко С.С. – заступник державного секретаря;

від Міністерства охорони здоров’я України

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

Єлізарова Т.Є. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Національної академії медичних наук України

Коваленко В.М. – Віце-президент;

Наумова Л.Ю. – начальник Фінансово-економічного управління;

від Міністерства соціальної політики України

Музиченко В.В. – заступник Міністра;

від Міністерства розвитку громад та територій України

Лукеря І.М. – заступник Міністра;

Бондарчук Н.Л. – директор Департаменту впровадження пріоритетних проектів регіонального розвитку;

від Державної судової адміністрації України

Гізатуліна Л.В. – т.в.о. Голови;

від Рахункової палати

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:

1) Міністерству соціальної політики для виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 № 328);

2) Національній академії медичних наук для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, окремими науково-дослідними установами Національної академії медичних наук (постанова Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 330).

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) передача деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2021 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2021
№ 289-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я, та розподіл між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у 2021 році (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 333 «Питання фінансування у 2021 році закупівлі кисневих концентраторів»);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 295-р);

4) розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.04.2021 № 297-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 338) /додатково включено до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./

4. Про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами» (реєстр. № 5304 від 25.03.2021), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Костіним А. Є. та іншими.

5. Різне.

Про постанову КМУ від 03.02.2021 № 69 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2020 р. № 308».

/При цьому, за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В. до порядку денного не включені питання, попередньо передбачені у проекті порядку денного, а саме: про погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби зв’язку та захисту інформації» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 260-р); про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 257-р)./

 

 

 

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 16 Закону України "Про валюту і валютні операції" у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5155 від 25.02.2021, Президент України);

1.1.2. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони виготовлення та поширення інформаційної продукції, спрямованої на пропагування дій держави-агресора) (реєстр. № 5101 від 18.02.2021, народні депутати України Порошенко П.О., Геращенко І.В., Величковим М.Р. та інші);

1.1.3. Проект Закону України про внесення доповнень до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо удосконалення окремих аспектів декларування) (реєстр. № 5173 від 26.02.2021, народні депутати України Іванісов Р.В., Шинкаренко І.А. та інші);

1.1.4. Проект Закону України про внесення змін до статті 35-1 Закону України "Про запобігання корупції" (реєстр. № 5059 від 11.02.2021, народні депутати України Осадчук А.П., Васильченко Г.І, Макаров О.А. та інші);

1.1.5. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" (щодо забезпечення прозорості) (реєстр. № 5020-1 від 19.02.2021, народні депутати України Буймістер Л.А., Приходько Б.В., Тарута С.О.);

1.1.6. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо позбавлення Кабінету Міністрів України невластивих повноважень (реєстр. № 5052 від09.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо особливостей закупівлі послуг, необхідних для забезпечення ефективної діяльності Експортно-кредитного агентства (реєстр. № 5092 від 17.02.2021, народні депутати України Приходько Б.В., Підласа Р.А.);

1.1.8. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Угоди про заснування Консультаційного центру з питань права СОТ (реєстр. № 0096 від 15.03.2021, Президент України);

1.1.9. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій правильного нарахування споживачам житлово-комунальних послуг вартості постачання природного газу, води, електричної, теплової енергії, комунальних послуг та скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги (реєстр. № 3097-2 від 26.02.2021, народні депутати України Королевська Н.Ю., Кальцев В.Ф., Гнатенко В.С. та інші);

1.1.10. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної статистичної діяльності (реєстр. № 5108 від 19.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України про внесення зміни до розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про рекламу" щодо соціальної реклами, спрямованої на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 5226 від 11.03.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо лібералізації адміністративних послуг зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 5167 від 26.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність з вимогами Конституції України (реєстр. № 5070 доопрац. від 15.03.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України про внесення змін до Закону України про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів (реєстр. № 5141 від 24.02.2021, народні депутати України Янченко Г.І., Кравчук Є.М., Власенко С.В. та інші);

1.1.15. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо засудження ідеології "руського міра" (реєстр. № 5258 від 17.03.2021, народні депутати України Дунда О.А., Аліксійчук О.В.);

1.1.16. Проект Закону України про внесення змін до статті 48 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо деяких питань використання майна ліквідованих державних і комунальних закладів фізичної культури і спорту (реєстр. № 5273 від 19.03.2021, народні депутати України Беленюк Ж.В., Нікітіна М.В., Кузьміних С.В. та інші);

1.1.17. Проект Закону України про токенізовані активи та криптоактиви (реєстр. № 4328 від 05.11.2020, народні депутати України Задорожній А.В., Стернійчук В.О., Новіков М.М.);

1.1.18. Проект Закону України "Про захист прав позичальників у межах договорів мікрокредитування та мікропозики" (реєстр. № 5184 від 02.03.2021, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Цимбалюк М.М., Івченко В.Є., Євтушок С.М.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 55 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин" щодо усунення технічних мовних бар’єрів у міжнародних сертифікатах" (реєстр. № 5062 від 15.02.2021, народний депутат України Лаба М.М.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування виграшів (реєстр. № 5042 від 08.02.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму (вартість) окремого виплаченого (отриманого) виграшу (призу) в азартній грі чи лотереї, що не перевищує 50 тис. грн, при цьому, у разі перевищення визначеного обсягу доходу, податковий агент оподатковуватиме всю суму (вартість) такого виплаченого (отриманого) виграшу (призу) за ставкою 18%.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів (а саме призведе до звуження баз оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором і відповідно зменшення доходів бюджетів від податкових надходжень), при цьому, вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів буде залежати від величини сум виграшів (призів) в азартних іграх та лотереях, який не перевищує 50 тис. грн, та кількості платників податків – фізичних осіб, на користь яких виплачуватимуться такі неоподатковувані виграші (призи). Крім того, Мінфін відмічає, що згідно з даними Звітів про рух резерву виплат за 2019 рік суб’єктів господарювання, які проводять лотереї, сума виплачених виграшів у лотерею становила 633,2 млн грн, а за даними Державної податкової служби України сума утриманого податку на доходи фізичних осіб з такої суми виграшів становила 113,5 млн грн.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування виграшів (реєстр. № 5042 від 08.02.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України щодо захисту прав виробників квітів у горщиках (реєстр. № 5106 від 19.02.2021), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Гетманцевим Д.О. та Шкрум А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення зміни до підпункту 291.5-1.1. пункту 291.5-1 статті 291 розділу ХIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України пропонується надати право суб’єктам господарювання, які отримують доходи від продажу квітів у горщиках власного виробництва, бути платниками єдиного податку четвертої групи.

Крім того, законопроект передбачає внесення змін до групи 06 розділу ІІ Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про Митний тариф України», щодо доповнення назв окремих підкатегорій товарів товарними позиціями «квітів у горщиках».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту сприятиме збереженню виробничого потенціалу, робочих місць та можливості виробників квітів у горщиках виплачувати заробітні плати і сплачувати податки та створить можливості для їх подальшого розвитку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які перейдуть із сплати податків за загальною системою оподаткування до сплати єдиного податку. При цьому Мінфін зауважує, що реалізація запропонованої законопроектом концепції оподаткування діяльності з вирощування та реалізації рослин в горщиках призведе до зниження доходів місцевих бюджетів, яке відповідно до Бюджетного кодексу України необхідно буде компенсувати з державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, які вимагаються відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України щодо захисту прав виробників квітів у горщиках (реєстр. № 5106 від 19.02.2021), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Гетманцевим Д.О. та Шкрум А.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань, пов’язаних із запровадженням громадських послуг з перевезення пасажирів (реєстр. № 5151 від 25.02.2021), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Разумковим Д.О., Павловським П.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

віднести до неприбуткових організацій державні і комунальні некомерційні підприємства, створені в порядку та на підставах, визначених законом, з метою забезпечення населення на відповідній території громадськими послугами з перевезення пасажирів та виконання інших завдань, покладених на них законом і статутом;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання комерційних послуг з перевезення пасажирів міським автомобільним транспортом.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи перевезень пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом відповідно до стандартів Європейського Союзу» (реєстр. № 5149), який спрямований на реформування системи перевезень пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом. Відтак, практика застосування зазначених законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджетів у разі отримання неприбуткового статусу державними і комунальними некомерційними підприємствами, які надаватимуть громадські послуги з перевезення пасажирів, у сумі майже 30 млн грн у розрахунку на рік, а пропозиція щодо розширення пільгового оподаткування податком на додану вартість призведе до втрат державного бюджету. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань, пов’язаних із запровадженням громадських послуг з перевезення пасажирів (реєстр. № 5151 від 25.02.2021), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Разумковим Д.О., Павловським П.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-13 від 04.03.2021), внесений народним депутатом України Піпою Н.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом серед іншого пропонується доповнити Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» новою статтею 26-1 щодо проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності діяльності Національного антикорупційного бюро відповідною Комісією з проведення оцінки у складі 3 осіб, при цьому частиною сьомою цієї статті передбачається, що:

члени Комісії з проведення оцінки на час участі у процедурі оцінки мають право на винагороду у розмірі посадового окладу Директора Національного антикорупційного бюро та на відшкодування витрат на проживання в Україні та переїзд, якщо член Комісії з проведення оцінки не проживає постійно в Україні, за рахунок коштів державного бюджету;

виплата винагороди та відшкодування коштів, організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснюються Секретаріатом Кабінету Міністрів;

фінансове забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, у тому числі помічників, секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд, яких у державному бюджеті на 2021 рік не передбачено. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий з урахуванням зауважень щодо виключення передбаченої законопроектом частини сьомої нової статті 26-1 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України стосовно приведення статусу Національного антикорупційного бюро України у відповідність Конституції України» (реєстр. № 5070-13 від 04.03.2021), внесений народним депутатом України Піпою Н.Р., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Секретаріату Кабінету Міністрів на організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки, виплату винагороди членам зазначеної Комісії та на відшкодування витрат на їх проживання і переїзд). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності в процесі їх реформування (реєстр. № 3823 доопрац. від 28.01.2021), поданий народними депутатами України Копитіним І.В., Здебським Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

встановити, що не може бути використане як джерело погашення податкового боргу майно, щодо якого контролюючим органом отримано від Державного концерну «Укроборонпром» /далі – Концерн/, акціонерного товариства, утвореного Кабінетом Міністрів України шляхом перетворення Концерну, державного унітарного підприємства, в тому числі казенного підприємства, яке є учасником Концерну, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі /далі – підприємства ОПК/ звернення про звільнення майна з податкової застави /далі – звернення/;

зобов’язати контролюючий орган:

- замінити предмет застави та безоплатно зареєструвати припинення застави заміненого майна після надходження звернення від підприємств ОПК;

- звільнити з податкової застави майно підприємств ОПК, що перебувало у податковій заставі, з дня отримання звернення;

- здійснити припинення адміністративного арешту майна підприємств ОПК у зв’язку з отриманням від них звернення;

звільнити з 1 січня 2022 року від оподаткування:

- податком на прибуток підприємств прибуток Концерну, отриманий в результаті сплати його учасниками внесків, за умови використання цих коштів для поповнення статутних капіталів його учасників або спрямування цих коштів до фондів інвестиційного, інноваційного розвитку;

- податком на додану вартість операції з безоплатної передачі (в тому числі відчуження) майна підприємства ОПК до іншого підприємства ОПК.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що звільнення з податкової застави майна платника податків, що має податковий борг, та його виключення з відповідних державних реєстрів матиме негативні наслідки для держави, пов’язані із втратами бюджету у зв’язку з непогашенням податкового боргу та відсутністю майна, забезпеченого податковою заставою. Крім того, Мінфін відмічає, що реалізація пропозиції щодо звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість негативно вплине на дохідну частину державного бюджету. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (реєстр. № 3822 доопрац.), який визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання перетворення Концерну в акціонерне товариство, державних унітарних підприємств (у тому числі казенних підприємств), що входять до складу Концерну, – у господарські товариства, управління і розпорядження їх майном. Відтак, практика застосування даних законопроектів залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності в процесі їх реформування (реєстр. № 3823 доопрац. від 28.01.2021), поданий народними депутатами України Копитіним І.В., Здебським Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від податків підприємств ОПК з урахуванням прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3822 доопрац.). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки іноземців та осіб без громадянства, які зазнали політичних переслідувань у країні громадянської належності або постійного проживання (реєстр. № 5195 від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Ясько Є.О., Костюхом А.В., Потураєвим М.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2022 року встановити, що виплата дивідендів на користь осіб, визначених у статті 1 Закону України «Про підтримку іноземців та осіб без громадянства, які зазнали політичних переслідувань у країні громадянської належності або постійного проживання», не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Слід звернути увагу, що наразі у чинному законодавстві немає вказаного закону, однак на розгляді у Верховній Раді України знаходиться законопроект з аналогічною назвою «Про підтримку іноземців та осіб без громадянства, які зазнали політичних переслідувань у країні громадянської належності або постійного проживання» (реєстр. № 5194 від 02.03.2021). Відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 5195 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5194.

Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, але може мати опосередкований вплив на показники дохідної і видаткової частин бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоноване законопроектом звільнення від оподаткування сум дивідендів призведе до звуження бази оподаткування доходів фізичних осіб та відповідно до втрат доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та державного бюджету від військового збору. Крім того, Мінфін відмічає, що реалізація запропонованих законопроектом змін може призвести до зловживань з використанням схем мінімізації податкових зобов’язань.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки іноземців та осіб без громадянства, які зазнали політичних переслідувань у країні громадянської належності або постійного проживання (реєстр. № 5195 від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Ясько Є.О., Костюхом А.В., Потураєвим М.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про управління майданчиками ядерного спадку (реєстр. № 4529 від 21.12.2020), внесений народними депутатами України Нестеренком К.О., Люботою Д.В., Чорним Д.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його завданнями, зокрема, є: забезпечення єдиної державної політики у сфері управління майданчиками ядерного спадку та їх приведення до безпечного стану; усунення прогалини правового регулювання управління майданчиками ядерного спадку, підвищення ефективності управління та використання коштів державного і місцевих бюджетів; забезпечення державно-приватного партнерства і залучення міжнародної технічної допомоги при реалізації ремедіаційних заходів на майданчиках ядерного спадку; збереження та поширення інформації про майданчики ядерного спадку, діяльність з їх приведення до безпечного стану та досягнуті результати.

Серед іншого, положеннями законопроекту передбачається:

1) створення або призначення уповноваженого органу – центрального органу виконавчої влади, що реалізовуватиме державну політику у сфері управління майданчиками ядерного спадку. До повноважень такого органу, насамперед, пропонується включити: реалізацію державної політики у сфері управління майданчиками ядерного спадку; віднесення території та об’єктів до майданчиків ядерного спадку; призначення на конкурсній основі або створення операторів майданчиків ядерного спадку, розробку та затвердження документів, що регламентують їх діяльність; забезпечення розроблення та оприлюднення доповіді з оцінки існуючої ситуації опромінення щодо кожного майданчика ядерного спадку; розробку та затвердження положення про державний перелік майданчиків ядерного спадку; організацію створення та ведення державного переліку майданчиків ядерного спадку; забезпечення розроблення та впровадження стратегій та планів імплементації стратегій, а також програм та проектів, спрямованих на виконання плану імплементації стратегій; ініціювання і координація програм міжнародного співробітництва і технічної допомоги. Водночас, пунктом 3 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручається Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідного закону призначити або створити вищезазначений уповноважений орган;

2) здійснювати управління майданчиком ядерного спадку відповідно до стратегії та плану імплементації стратегії.

Стратегія управління майданчиком ядерного спадку та існуючою ситуацією опромінення включає: цілі (зокрема довгострокові), яких планується досягти; обґрунтування та значення референтних рівнів відповідно до вимог норм радіаційної безпеки; критерії кінцевого стану, досягнення яких буде підставою для завершення втручання і повернення майданчика ядерного спадку або його частин до необмеженого або обмеженого використання; загальний план та тривалість втручання; тривалість періоду, на який має бути призначений оператор майданчика ядерного спадку; визначення меж майданчика ядерного спадку; зміст, порядок впровадження й оцінки вартості заходів щодо забезпечення оптимізованого захисту та безпеки, у тому числі радіаційного моніторингу і технічного обстеження майданчика ядерного спадку; план поводження із залишковим радіоактивним матеріалом, який може бути утворений при здійсненні заходів захисту та безпеки; терміни та обсяги радіаційного моніторингу, технічних обстежень та підготовки періодичних доповідей з оцінки існуючої ситуації опромінення; план надання зацікавленим сторонам інформації та консультацій щодо захисту та безпеки; обсяги та джерела фінансування втручання; механізми державно-приватного партнерства для мотивованої участі користувачів та інших зацікавлених сторін у фінансуванні, впровадженні або іншій підтримці втручання.

Впровадження стратегії здійснюватиметься відповідно до плану імплементації стратегії, який, зокрема, передбачає розподіл відповідальності між сторонами, що беруть участь у реалізації або фінансуванні плану імплементації стратегії, а також обсяги та графік витрат, джерела фінансування. При цьому визначається, що імплементація стратегії фінансується з державного бюджету, а також з інших джерел, не заборонених законодавством, крім того уповноважений орган та місцеві органи виконавчої влади вживають заходів для вишукування позабюджетних джерел фінансування імплементації стратегії, зокрема на безповоротній основі, включаючи державно-приватне партнерство та грантові кошти.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що законопроект не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребуватиме витрат державного та/або місцевих бюджетів на імплементацію стратегії управління майданчиками ядерного спадку, на створення та утримання уповноваженого органу у сфері управління майданчиками ядерного спадку. При цьому, зауважено, що до законопроекту не надано необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків таких витрат, що унеможливлює прогнозування обсягу додаткових видатків державного бюджету. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків витрат з державного бюджету та їх покриття, а також приведення у відповідність до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідних положень законопроекту (через шість місяців після дня його опублікування, крім пункту 3 розділу V, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про управління майданчиками ядерного спадку (реєстр. № 4529 від 21.12.2020), внесений народними депутатами України Нестеренком К.О., Люботою Д.В., Чорним Д.С., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та/або місцевих бюджетів на імплементацію стратегії управління майданчиками ядерного спадку, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення та функціонування нового центрального органу виконавчої влади – уповноваженого органу у сфері управління майданчиками ядерного спадку або на виконання нових повноважень призначеного центрального органу виконавчої влади – уповноваженого органу залежно від вжиття заходів щодо ефективного і економного використання коштів державного бюджету на функціонування такого органу та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав побутових споживачів природного газу (реєстр. № 4635 від 25.01.2021), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Бабенком М.В., Петьовкою В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується до законів України «Про ринок природного газу» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» внести зміни, якими передбачається, зокрема:

уповноважити Кабінет Міністрів України при покладанні спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу визначати максимальну ціну, за якою здійснюється постачання природного газу побутовим споживачам, та граничний рівень торговельної надбавки (націнки) при постачанні природного газу побутовим споживачам;

встановити, що у разі визнання конкурсу з визначення постачальника «останньої надії» таким, що не відбувся, Кабінет Міністрів України визначає постачальником «останньої надії» строком на один рік постачальника природного газу, корпоративні права якого належать державі та/або господарським товариствам, частка держави в яких становить 100%;

визначити, що оператор газорозподільної системи, який надає послуги побутовим споживачам, повинен мати не менше 100 000 підключених побутових споживачів;

зобов’язати операторів газорозподільної системи у разі невиконання вимоги про кількість підключених побутових споживачів укласти договір про експлуатацію газорозподільної системи, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільної системи на баланс іншому оператору газорозподільчої системи, визначеному Регулятором /Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг/, або оформити передачу належної йому газорозподільної системи у власність  визначеному Регулятором оператору газорозподільної системи (у тому числі шляхом купівлі-продажу);

тимчасово, до 1 січня 2025 року, спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу для побутових споживачів покласти на постачальника «останньої надії».

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України:

- до 1 квітня 2021 року розробити та впровадити механізм компенсації побутовим споживачам різниці між вартістю природного газу, сплаченою за січень 2021 року, та вартістю природного газу, розрахованою за граничною ціною на природний газ за договорами постачання між побутовими споживачами та постачальниками;

- забезпечити можливість учасникам ринку, незалежно від форми власності, які постачають природний газ побутовим споживачам, здійснювати закупівлю природного газу вітчизняного видобування у суб’єкта господарювання, корпоративні права якого належать державі та/або у господарських товариств, частка держави в яких становить 100%, що здійснюють діяльність з видобутку природного газу вітчизняного видобування.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

основною метою законопроекту є врегулювання на законодавчому рівні заходів щодо захисту інтересів побутових споживачів природного газу на його отримання за прийнятними цінами та забезпечення економічного балансу між інтересами громадян України та держави;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, зокрема, що реалізація законопроекту може призвести до численних звернень постачальників за відшкодуванням витрат за рахунок державного бюджету відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», якою встановлено, що суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. При цьому у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачена бюджетна програма для компенсації таких видатків та немає джерел для їх відшкодування.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав побутових споживачів природного газу (реєстр. № 4635 від 25.01.2021), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Бабенком М.В., Петьовкою В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України» (реєстр. № 4674 від 29.01.2021), поданий народними депутатами України Наливайченком В.О., Галушком М.Л., Васильковським І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України», який визначає особливості та правові основи управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України як складової державної військово-промислової політики та запоруку обороноздатності.

Зокрема, законопроектом передбачається:

встановити, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України є:

- Кабінет Міністрів України, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України (як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику в оборонно-промисловому комплексі України) /далі – Мінстратегпром/;

- уповноважені державні господарські об’єднання і державні акціонерні товариства оборонно-промислового комплексу України, 100% акцій яких належить державі, та які входять до сфери управління Мінстратегпрому;

визначити об’єкти управління державної власності в оборонно-промисловому комплексі України та особливості їх приватизації, а також особливості здійснення військово-технічного співробітництва з іноземними державами або іншим суб’єктом міжнародного права;

визначити повноваження Мінстратегпрому;

доручити Кабінету Міністрів України у трьохмісячний строк з дня набрання чинності відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) прийняти рішення, зокрема, щодо:

- виведення учасників Державного концерну «Укроборонпром» /далі – Концерн/ із сфери управління і складу концерну та передачі їх до сфери управління Мінстратегпрому з дотриманням вимог законів України;

- затвердження Порядку корпоратизації (перетворення) державних підприємств оборонно-промислового комплексу України в акціонерні товариства, 100% акцій яких належить державі;

- ліквідації Концерну, утворення комісії з ліквідації Концерну, ліквідаційного балансу і звіту про результати його роботи;

доручити Фонду державного майна України у трьохмісячний строк з дня набрання чинності відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) прийняти рішення щодо:

- виключення підприємств, установ, організацій оборонно-промислового комплексу України, які входять до сфери управління Мінстратегпрому, із списків об’єктів, що підлягають приватизації;

- вжиття заходів реагування, спрямованих на виключення цілісних (єдиних) майнових комплексів та іншого нерухомого майна підприємств оборонно-промислового комплексу України, а також майна, що становить їх виробничі і невиробничі фонди, із ліквідаційних мас підприємств банкрутів, а також заходів, спрямованих на припинення здійснення продажу такого майна на розпочатих аукціонах (торгах).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів. Зокрема, відмічено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності вже утвореного центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику, здійснюється і здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету, які передбачені у видатках на Мінстратегпром. Крім того, зазначено, що у зв’язку з ліквідацією Концерну припиняться невиправдані і колосальні витрати коштів на утримання апарату (генеральний директор, директорат, наглядова рада) та штату Концерну, що навпаки призведе до збільшення надходжень до державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту та вирішення питання підпорядкованості підприємств оборонно-промислового комплексу Мінстратегпрому може призвести до необхідності збільшення видатків державного бюджету у поточному бюджетному періоді, а також може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету внаслідок виключення підприємств, які входять до сфери управління Мінстратегпрому, із списків об’єктів, що підлягають приватизації. Крім того, Мінфін зауважує, що у разі ліквідації Концерну буде відсутнє забезпечення за державними гарантіями, наданими для забезпечення виконання боргових зобов’язань підприємств, що входять до складу Концерну, за кредитами, залученими для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, та виникає ризик втрат державного бюджету /за інформацією Мінфіну, станом на 01.03.2021 р. залишок заборгованості перед державою за кредитними договорами ДП «Житомирський бронетанковий завод» та ДП «Спецтехноекспорт» становить 905 136,81 тис. грн, за виконання державою гарантійних зобов’язань ДП «Антонов» – 423 618 тис. грн, сума простроченої заборгованості Харківського державного авіаційного виробничого підприємства з урахуванням пені становить 2 138 689,3 тис. грн/. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує у запропонованій редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі України» (реєстр. № 4674 від 29.01.2021), поданий народними депутатами України Наливайченком В.О., Галушком М.Л., Васильковським І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення додаткових функцій Мінстратегпрому, а також може призвести до недоотримання надходжень від приватизації державного майна та втрат надходжень державного бюджету щодо відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань, залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо спрямування природного газу накопиченого у неопалювальний період та вітчизняного видобутку на потреби населення)» (реєстр. № 4680 від 29.01.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є., Шевченком Є.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом передбачається:

1) встановити, що суб’єкти господарювання державного сектору економіки щомісяця здійснюють продаж усього природного газу власного видобутку суб'єкту ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки та уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу, що використовується на задоволення потреби захищених споживачів, за закупівельними цінами, які встановлюються Регулятором /Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг/;

2) визначити, що потреби захищених споживачів у газі задовольняються з ресурсів природного газу:

видобутого газодобувними підприємствами (за роздрібними цінами /без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподілу природного газу/, встановленими Регулятором, виходячи із економічно обґрунтованих і прозорих витрат таких підприємств та з урахуванням рівня рентабельності, що встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України, але не більше ніж 30%);

закачаного до газових сховищ у неопалювальний період (за роздрібними цінами /без урахування податку на додану вартість і тарифів на розподіл природного газу/, встановленими Регулятором (за вартістю закупівлі природного газу для зберігання у період, що передує опалювальному, з урахуванням тарифів на транспортування, зберігання (закачування, відбір);

3) доручити Кабінету Міністрів України:

забезпечити складання та затвердження фінансових планів відповідними газодобувними підприємствами у відповідності до статті 75 Господарського кодексу України з урахуванням рівня рентабельності, що не перевищує 30%;

прийняти порядок планування інвестиційних програм такими підприємствами за рахунок позикових коштів державних банків з подальшою компенсацією відсоткових платежів за рахунок коштів державного бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

у разі встановлення Регулятором закупівельних цін на природний газ власного видобутку в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого, може виникнути потреба у видатках державного бюджету на компенсацію різниці між цінами;

положення законопроекту щодо реалізації природного газу захищеним споживачам за роздрібними цінами, встановленими Регулятором, виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб'єкта ринку природного газу та з урахуванням рівня рентабельності не більше 30%, без визначення складу таких витрат та порядку їх визначення може призвести до завищення цих витрат і зростання роздрібних цін на природний газ для населення та відповідно потреби у пільгах та субсидіях.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо спрямування природного газу накопиченого у неопалювальний період та вітчизняного видобутку на потреби населення)» (реєстр. № 4680 від 29.01.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є., Шевченком Є.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на компенсацію різниці між цінами у разі встановлення Регулятором закупівельних цін на природний газ власного видобутку в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого, та/або на надання субсидій населенню у разі зростання роздрібних цін на природний газ для населення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.11. СЛУХАЛИ: 

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення окремих положень про мову освіти (реєстр. № 4648-1 від 09.02.2021), внесений народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» пропонується надати право на:

здобуття державною мовою формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої  та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти поряд з державними і комунальними закладами освіти у корпоративних закладах освіти;

вивчення жестової мови відповідного корінного народу чи національної меншини України особам з порушенням слуху /чинна норма – вивчення української жестової мови/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребує додаткових видатків з державного бюджету, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас, слід відмітити, що для навчання осіб з порушенням слуху жестовою мовою відповідного корінного народу чи національної меншини у державних та комунальних закладах освіти, насамперед необхідно забезпечити видання підручників такими мовами та належну чисельність педагогічних працівників  відповідного фаху. Фінансове забезпечення таких заходів з огляду на вимоги пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90 та частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу України має здійснюватися з державного та місцевих бюджетів, що може зумовити необхідність збільшення видатків з відповідних бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Про таке також відмічено у експертному висновку на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення окремих положень про мову освіти (реєстр. № 4648-1 від 09.02.2021), внесений народним депутатом України Княжицьким М.Л., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону). 

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей (реєстр. № 2713-д доопрац. від 26.02.2021), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Марусяком О.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

надати визначення доходу від діяльності з організації та проведення азартних ігор (визначається як сума грошових коштів, отриманих у готівковій та/або безготівковій формі в касу та/або на рахунки організатора азартних ігор від гравців в азартні ігри, зменшена на суму (вартість) виплачених (виданих) гравцям протягом цього звітного періоду виграшів (призів) в такі азартні ігри та повернутих ставок, збільшена на суму безнадійної заборгованості) та діяльності з організації та проведення азартних ігор (як діяльність з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино; діяльність з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, діяльність з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет, організація та проведення букмекерської діяльності (у тому числі діяльність з проведення парі тоталізатора на іподромі), діяльність з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів);

виключити положення, згідно з яким надається право контролюючим органам звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

встановити єдину ставку податку на дохід у розмірі 10% від доходу, отриманого від діяльності з організації та проведення азартних ігор, діяльності з випуску та проведення лотерей (у діючій редакції – 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, 30% на дохід від суми доходів під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей);

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб виграш (приз) в азартну гру чи лотерею, розмір (вартість) якого не перевищує 8 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.

Крім того, законопроектом передбачені зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» щодо виключення норми, якою передбачається тимчасово, до дня введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу, сплачувати у потрійному розмірі: щорічну рівну частину плати за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності, на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, щорічну плату за гральний автомат.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту дасть можливість вивести з тіні ринок азартних ігор, сприятиме встановленню справедливого та прозорого оподаткування організаторів цих ігор, покращенню інвестиційного клімату в країні та підвищенню рівня України в світових рейтингах щодо ведення бізнесу.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запровадження положень законопроекту вплине на показники бюджетів, а здійснити обрахунок впливу на бюджет неможливо, оскільки відсутня інформація щодо прогнозних обсягів операцій та доходів від діяльності з організації на проведення азартних ігор, випуску та проведення лотерей. При цьому Мінфін зауважує, що запровадження положень законопроекту може призвести до втрат потенційних надходжень з податку на прибуток підприємств внаслідок запровадження єдиної зниженої ставки податку на дохід, а також визначення податку на дохід різницею, що зменшує фінансовий результат до оподаткування, а також втрат державного та місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору (сума утриманого податку на доходи фізичних осіб з суми виграшів у лотерею становила за 2019 рік 113,5млн грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 квітня 2021 року, але не раніше дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей (реєстр. № 2713-д доопрац. від 26.02.2021), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Марусяком О.Р. та іншими., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

 

 

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання пільг громадянам України, що звертаються за вчиненням консульських дій (реєстр. № 5015 доопрац. від 10.03.2021), внесений народним депутатом України Наливайченком В.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується, зокрема, з 1 січня 2022 року не справляти консульський збір за:

оформлення в закордонних дипломатичних установах України паспорта громадянина України для виїзду за кордон особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1 і 2, особам з інвалідністю І та ІІ груп та дітям з інвалідністю;

вчинення нотаріальних дій за кордоном за зверненнями громадян України, які перебувають чи опинилися в надзвичайній ситуації.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація може призвести до несуттєвого зменшення фактичних доходів до державного бюджету (у разі запровадження вказаних пільг втрати державного бюджету складатимуть орієнтовно 7000 дол. США /орієнтовно 170 585 грн/ щороку).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не потребуватиме фінансового забезпечення з бюджету та призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету. Водночас Мінфін зауважує, що звільнення від сплати консульського збору громадян України, які перебувають чи опинилися в надзвичайній ситуації за кордоном та потребують оперативних консульських послуг щодо оформлення документів для повернення в Україну, вчинення нотаріальних дій призведе до суттєвого зменшення доходів бюджету, а у зв’язку з відсутністю вихідних даних не має можливості визначити повну вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів. Крім того, зазначено, що за даними Міністерства закордонних справ запровадження пільг зі сплати консульського збору для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесених до категорій 1 і 2, осіб з інвалідністю І та ІІ груп та дітей з інвалідністю, починаючи з 2022 року призведе до зменшення фактичних доходів загального фонду державного бюджету орієнтовно на 7 тис. доларів США щорічно, або на 0,2 млн гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання пільг громадянам України, що звертаються за вчиненням консульських дій (реєстр. № 5015 доопрац. від 10.03.2021), внесений народним депутатом України Наливайченком В.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від консульського збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України щодо встановлення знижених ставок акцизного податку на алкогольні напої (пиво) для малих виробників пива (реєстр. № 5118 від 19.02.2021), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Ніколаєнком А.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити ставку акцизного податку на пиво із солоду (солодове), яке виробляється малими виробниками пива, у розмірі 1,39 грн за 1 літр (згідно з чинною нормою ставка акцизного податку на пиво із солоду (солодове) встановлена на рівні 2,78 грн за 1 літр).

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету внаслідок зменшення ставок акцизного податку на пиво для малих виробників пива у розмірі 328,3 млн грн щорічно, при цьому призведе до збільшення надходжень до бюджетів до 215 млн грн у вигляді акцизного збору, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору за рахунок збільшення кількості робочих місць та збільшення кількості виробництва пива в Україні приблизно на 20 млн літрів.

Слід відмітити, що законопроект є похідним від поданого тими ж авторами законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо спрощення господарської діяльності з виробництва пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових» (реєстр. № 5119), в якому, серед іншого, надається визначення терміну «малі виробники пива». Відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 5118 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5119.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету з акцизного податку з пива в сумі понад 135 млн грн у розрахунку на рік. При цьому, Мінфіном зауважено, що 287 суб’єктів господарювання, які виготовляють до 200 000 гектолітрів пива і сплатили у 2020 році акцизний податок у сумі 270 млн грн, відповідно до законопроекту сплачуватимуть акциз удвічі менше, а твердження авторів законопроекту, що його реалізація призведе до збільшення обсягів виробництва пива на 200 000 гектолітрів та відповідно податкових надходжень, є декларативними, оскільки на сьогодні відсутній дефіцит пива на ринку.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо спрощення господарської діяльності з виробництва алкогольних напоїв (пива) для малих виробників пива» /йдеться про базовий законопроект за реєстр № 5119, в якому набрання чинності відповідним законом передбачено з дня, наступного за днем його опублікування/ не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України щодо встановлення знижених ставок акцизного податку на алкогольні напої (пиво) для малих виробників пива (реєстр. № 5118 від 19.02.2021), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Ніколаєнком А.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

 

 

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо спрощення господарської діяльності з виробництва пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових (реєстр. № 5119 від 19.02.2021), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Ніколаєнком А.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити термін «малі виробники пива» та надати його визначення;

встановити, що суб’єкт господарювання, який є малим виробником пива, і отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв, має право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю;

передбачити, що ліцензія на виробництво пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових видається на необмежений строк, а строк дії дубліката такої ліцензії є безстроковим;

ввести фінансові санкції у вигляді штрафів за неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв малими виробниками пива та малими виробниками виноробної продукції до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати відповідні ліцензії, – у розмірі 1700 грн (згідно з чинною нормою за таке порушення передбачено штраф у розмірі 17 тис. гривень).

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень до місцевих бюджетів внаслідок скасування ліцензії на оптову торгівлю виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 200 тис. гектолітрів на рік у розмірі 18,1 млн грн щорічно, при цьому призведе до збільшення надходжень до бюджетів до 215  млн грн у вигляді акцизного збору, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізичних осіб та військового збору за рахунок збільшення кількості робочих місць та збільшення кількості виробництва пива в Україні приблизно на 20 млн літрів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів місцевих бюджетів від скасування необхідності отримувати ліцензію на оптову торгівлю пивом малими його виробниками та потребуватиме додаткових витрат бюджету, пов’язаних з ускладненням адміністрування ліцензування виробництва та оптової торгівлі пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових (зокрема, звільнення виробників пива, що виробляють до 200 тис. гектолітрів пива на рік, від необхідності отримання ліцензії на оптову торгівлю призведе до втрат місцевих бюджетів у розмірі понад 22 млн грн).

Згідно з пунктом 27 частини першої статті 64 і пунктом 24 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями належить до доходів загального фонду міських бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів та зараховується ліцензіатами за місцем здійснення діяльності.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо спрощення господарської діяльності з виробництва пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових (реєстр. № 5119 від 19.02.2021), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Ніколаєнком А.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки вітчизняного книговидання (реєстр. № 5238 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Швецем С.Ф. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2026 року звільнити від оподаткування:

податком на додану вартість операції видавництв, видавничих організацій та підприємств поліграфії з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючих для використання у діяльності з виготовлення книжкової продукції (крім продукції еротичного характеру), яка виробляється в Україні, що мають коди згідно з УКТ ЗЕД, визначені у законопроекті;

прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від видавничої діяльності та/або від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції (крім продукції еротичного  характеру) та діяльності з розповсюдження такої продукції.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття створить умови для підвищення рівня конкурентоспроможності українських книговидавничих підприємств на європейському та світовому ринках, а надання можливості реінвестування несплаченого податку на прибуток в розвиток підприємства та зменшення вартості переобладнання та розширення підприємства (за рахунок відміни ПДВ та мита на імпортне обладнання) в умовах кризи дозволить зберегти існуючі робочі місця та сприятиме створенню нових робочих місць в Україні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат доходів бюджету у відповідному бюджетному періоді від податку на додану вартість у сумі близько 756,8 млн грн в розрахунку на рік (у разі збереження обсягів ввезення устаткування (обладнання) та комплектуючих для підприємств поліграфії та видавництв за відповідними кодами УКТ ЗЕД на рівні 2020 року) від запровадження пільгового оподаткування з податку на прибуток – близько 60 млн грн щороку. При цьому Мінфін зауважує, що стимулювання діяльності будь-яких суб’єктів господарювання шляхом надання їм права на застосування пільгових режимів не призводить до покращання діяльності вказаних суб’єктів чи суттєвого збільшення їх продуктивності, а навпаки, призводить до недонадходження податків до бюджету, ускладнення системи адміністрування податку та створення різних схем мінімізації сплати податкових зобов’язань до бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки вітчизняного книговидання (реєстр. № 5238 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Швецем С.Ф. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету від податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.17.; 1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності) (реєстр. № 5187 від 02.03.2021), внесений народними депутатами України Климпуш-Цинцадзе І.О., Фріз І.В. та іншими; про внесення змін до окремих положень законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» щодо забезпечення реалізації прав застрахованих осіб (реєстр. № 5187-1 від 16.03.2021), внесений народним депутатом України Остапенком А.Д.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектами пропонується відновити право застрахованих осіб на отримання матеріальної допомоги у період тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, непов’язаної з нещасним випадком на виробництві (за чинною редакцією така допомога може надаватись на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві). Такі зміни призведуть до збільшення кола осіб, які матимуть право на отримання відповідної матеріальної допомоги.

Міністерство фінансів України у експертних висновках до цих законопроектів зазначає, що їх реалізація не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та здійснюватиметься у межах коштів Фонду соціального страхування України на зазначену мету.

Разом з цим, за умови відсутності реальних джерел  додаткових витрат Фонду соціального страхування України для реалізації запропонованої законодавчої ініціативи  може виникнути необхідність надання фінансової допомоги цьому Фонду з державного бюджету, що відповідно зумовить необхідність вишукання додаткових коштів державного бюджету.

Разом з цим, слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо соціального захисту у разі настання тимчасової непрацездатності) (реєстр. № 5187 від 02.03.2021), внесений народними депутатами України Климпуш-Цинцадзе І.О., Фріз І.В. та іншими; про внесення змін до окремих положень законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я» щодо забезпечення реалізації прав застрахованих осіб (реєстр. № 5187-1 від 16.03.2021), внесений народним депутатом України Остапенком А.Д., можуть мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав побутових споживачів природного газу та електричної енергії (реєстр. № 4635-1 від 10.02.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується до законів України «Про ринок природного газу» та «Про ринок електричної енергії» внести зміни, якими передбачається, зокрема:

уповноважити Кабінет Міністрів України при покладанні спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу визначати максимальну ціну, за якою здійснюється постачання природного газу захищеним споживачам, граничний рівень торговельної надбавки (націнки) та рівень рентабельності при постачанні природного газу захищеним споживачам;

встановити, що суб’єкти господарювання державного сектору економіки щомісяця здійснюють продаж усього природного газу власного видобутку суб'єкту ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки та уповноваженому Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу, що використовується на задоволення потреби захищених споживачів, за закупівельними цінами, які встановлюються Регулятором /Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг/;

визначити, що потреби захищених споживачів у газі задовольняються з ресурсів природного газу:

- видобутого газодобувними підприємствами (за роздрібними цінами /без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподілу природного газу/, встановленими Регулятором, виходячи із економічно обґрунтованих і прозорих витрат таких підприємств та з урахуванням рівня рентабельності, що встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України, але не більше ніж 30%);

- закачаного до газових сховищ у неопалювальний період (за роздрібними цінами /без урахування податку на додану вартість і тарифів на розподіл природного газу/, встановленими Регулятором (за вартістю закупівлі природного газу для зберігання у період, що передує опалювальному, з урахуванням тарифів на транспортування, зберігання (закачування, відбір) природного газу;

встановити, що у разі визнання конкурсу з визначення постачальника «останньої надії» таким, що не відбувся, Кабінет Міністрів України визначає постачальником «останньої надії» строком на один рік постачальника природного газу, корпоративні права якого належать державі та/або господарським товариствам, частка держави в яких становить 100%;

встановити на період з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2023 року фіксовані ціни на електричну енергію для побутових споживачів;

доручити Кабінету Міністрів України:

- забезпечити складання та затвердження фінансових планів відповідними газодобувними підприємствами у відповідності до статті 75 Господарського кодексу України з урахуванням рівня рентабельності, що не перевищує 30%;

- прийняти порядок планування інвестиційних програм такими підприємствами за рахунок позикових коштів державних банків з подальшою компенсацією відсоткових платежів за рахунок коштів державного бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

у разі встановлення Регулятором закупівельних цін на природний газ власного видобутку в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого, може виникнути потреба у видатках державного бюджету на компенсацію різниці між цінами;

положення законопроекту щодо реалізації природного газу захищеним споживачам за роздрібними цінами, встановленими Регулятором, виходячи із економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного суб'єкта ринку природного газу та з урахуванням рівня рентабельності не більше 30%, без визначення складу таких витрат та порядку їх визначення може призвести до завищення цих витрат і зростання роздрібних цін на природний газ для населення та відповідно потреби у пільгах та субсидіях;

встановлення нижчих фіксованих цін на електричну енергію для деяких категорій побутових споживачів збільшить обсяг перехресного субсидіювання, що негативно вплине на фінансово-економічний стан державних енергокомпаній та призведе до зменшення перерахування ними податків та зборів до державного бюджету, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав побутових споживачів природного газу та електричної енергії (реєстр. № 4635-1 від 10.02.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

 

 

 

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо державної реєстрації дигестату біогазових установок» (реєстр. № 5039 від 05.02.2021), поданий народними депутатами України Юрчишиним П.В., Балогою В.І., Кириленком І.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект передбачає скасування законодавчої вимоги щодо державної реєстрації дигестату біогазових установок, що використовується як органічне добриво чи покращувач ґрунту, за умови, що він відповідає чинним санітарним нормам та іншим нормативно-правовим актам. Проте, законопроектом не встановлено якими саме санітарними нормами, документами та установою буде підтверджуватися зазначена відповідність.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктами законодавчої ініціативи вказано, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Однак, слід зазначити, що на даний час державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, тобто Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля) /відповідно до основних завдань, визначених Положенням про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженим постановою Уряду від 25.06.2020 № 614 (зі змінами)/, на платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України /відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.11.2008 № 595 «Про затвердження розміру плати за проведення експертизи, державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів» (зі змінами)/, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень.

При цьому, відповідно до Порядку використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри, затвердженого постановою Уряду від 25.06.2001 № 702 (зі змінами), 100% плати, одержаної за проведення експертизи, державної реєстрації (перереєстрації) пестицидів та агрохімікатів спрямовуються на витрати, пов’язані, зокрема, з оплатою праці, послуг установ і організацій, що проводять експертизу державних випробувань і реєстраційних документів, придбанням обладнання і оргтехніки, необхідних для проведення експертизи реєстраційних документів, державної реєстрації (перереєстрації) пестицидів та агрохімікатів та інші витрати, пов’язані з функціонуванням Міндовкілля, крім видатків на оплату праці працівників Міністерства, придбання автотранспортних засобів, меблів, мобільних телефонів, ноутбуків та проведення ремонту кабінетів.

Таким чином, реалізація положень законопроекту щодо скасування законодавчої вимоги щодо державної реєстрації дигестату біогазових установок як агрохімікату не дозволить Міндовкіллю отримувати надходження коштів від проведення випробувань, досліджень і державної реєстрації дигестату біогазових установок та може зумовити зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ і відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету на зазначені вище заходи, зважаючи на вимоги пункту 15 частини першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України, що власне може потребувати необхідність збільшення видатків загального фонду державного бюджету на забезпечення діяльності Міндовкілля. Аналогічного висновку дійшло також Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Разом з тим, за інформацією, наведеною Мінфіном, Міндовкілля повідомило, що реалізація положень законопроекту призведе до недотримання принципів державної політики у сфері застосування агрохімікатів, відсутності вимог до проведення державних випробувань агрохімікатів, та, як наслідок, – неможливості розроблення у встановленому порядку регламентів застосування агрохімікатів, які фактично підтверджують їх біологічну ефективність та безпечність для здоров’я людини та навколишнього природного середовища, а також унеможливить здійснення державного контролю за застосуванням агрохімікатів, що, у свою чергу, може призвести до забруднення навколишнього природного середовища та необхідності вжиття відповідних заходів з боку держави.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном, при чому зауважено, що відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на обсяги надходжень, отриманих Міндовкіллям від надання послуг відповідно до законодавства.

Ураховуючи наведене, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо державної реєстрації дигестату біогазових установок» (реєстр. № 5039 від 05.02.2021), поданий народними депутатами України Юрчишиним П. В., Балогою В. І., Кириленком І. Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження спеціального фонду державного бюджету в частині власних надходжень бюджетних установ та зменшуючи відповідні видатки спеціального фонду державного бюджету на функціонування Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку енергосервісу (реєстр. № 4356 від 10.11.2020), внесений народним депутатом України Камельчуком Ю.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про теплопостачання», «Про енергозбереження», «Про ринок природного газу», «Про виконавче провадження», «Про ринок електричної енергії», «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» пропонується реалізовувати здійснення енергосервісу на об’єктах теплопостачання, централізованого питного водопостачання, централізованого водовідведення, розподілу природного газу та електричної енергії, а також забезпечення захисту інвестицій, вкладених у реалізацію енергосервісу, серед іншого шляхом запровадження рахунків із спеціальним режимом використання для розрахунків за енергосервісними договорами, визначення базового рівня для об’єктів енергосервісу за новими підходами, відмови від процедури затвердження істотних умов енергосервісного договору, встановлення можливості сторін переглядати розподіл економії на користь замовника у разі впровадження ним самостійно додаткових енергоефективних заходів на об’єкті енергосервісу, ціни енергосервісного договору у разі зміни цін (тарифів) на комунальні послуги, надання замовнику права на зазначення у тендерній документації мінімального рівня скорочення споживання енергоресурсів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту звертає увагу на таке: оскільки відповідно до запропонованих положень законопроекту  суб’єкти господарювання перераховують кошти на рахунки із спеціальним режимом використання для розрахунків за енергосервісними договорами в обсязі, передбаченому в установлених тарифах для виконання зобов’язань за енергосервісними договорами, передбачається додаткова складова тарифів, що призведе до їх зростання, та не відповідає суті енергосервісних договорів, фінансове забезпечення яких має здійснюватися за рахунок скорочення видатків, що утворюються внаслідок економії витрат від реалізації заходів енергосервісу.

Тому, за висновком Міністерства фінансів України реалізація його положень може потребувати додаткових видатків з державного бюджету в частині збільшення видатків на утримання бюджетних установ щодо оплати послуг теплопостачання, централізованого питного водопостачання, централізованого водовідведення та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. Зважаючи, що об’єктами енергосервісу комунальної власності є установи, заклади, заходи, що забезпечуються з місцевих бюджетів, такий висновок є доцільним також щодо впливу на видатки місцевих бюджетів в частині оплати послуг теплопостачання, централізованого питного водопостачання, централізованого водовідведення відповідними бюджетними установами.

Крім того, на відміну від чинної норми щорічне скорочення витрат замовника енергосервісу розраховується учасником процедури закупівлі не як розрахункове скорочення споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг порівняно з базовим рівнем, помноженим на ціни (тарифи) на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, чинних на дату оголошення про проведення процедури публічної закупівлі, а як різниця між таким розрахунковим скороченням та додатковими витратами на оплату паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, що виникатимуть під час дії енергосервісного договору як результат функціонування обладнання (устаткування), встановленого за енергосервісним договором, розрахованими з урахуванням цін (тарифів) на оплату паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг, чинних на дату оголошення про проведення процедури публічної закупівлі.

Такі додаткові витрати також можуть зумовити вплив на видатки державного та місцевих бюджетів і на строк виконання енергосервісного договору.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку енергосервісу (реєстр. № 4356 від 10.11.2020), внесений народним депутатом України Камельчуком Ю.О., може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про територіальну оборону України (реєстр. № 4504 від 16.12.2020), поданий народним депутатом України Шараськіним А.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про оборону України», «Про національну безпеку України», «Про національну поліцію», «Про місцеве самоврядування України», «Про правовий режим воєнного стану», «Про збройні сили України», «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про громадські об’єднання» передбачається виведення Військ територіальної оборони (далі – ВТО) із складу Збройних Сил України, в окреме військове формування (чисельність затверджуватиметься Верховною Радою України) та створення Головного цивільно-військового органу територіальної оборони України, який входитиме у структуру Міністерства оборони України та Командування ВТО, визначивши у проекті законі мету, завдання, засади побудови та організації підготовки, ведення територіальної оборони України (далі – ТО), повноваження суб’єктів ТО, інших складових сил безпеки і оборони держави у сфері ТО.

З приводу таких положень законопроекту Міністерством фінансів України у експертному висновку зауважується про таке:

1. Реалізація запропонованих положень потребуватиме видатків з державного та місцевих бюджетів, зокрема на створення та функціонування:

1) головного цивільно-військового органу ТО /стаття 8 законопроекту/;

2) ВТО (органів військового управління, військових частин та підрозділів ВТО) граничною чисельністю до 10 000 осіб /стаття 41 законопроекту/;

3) штабів зон ТО у складі Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій на правах департаменту /стаття 31 законопроекту/;

4) штабів районів ТО у складі районних державних адміністрацій на правах відділу /статті 1,7 законопроекту/;

5) загонів територіальної оборони та безпеки територіальної громади /стаття 32 законопроекту/.

Слід відмітити, що на сьогодні підрозділи ТО функціонують у складі Збройних сил України. Міністерством оборони України створено резерв військ (сил) за рахунок резервістів та військовозобов’язаних та забезпечується щорічно їх підготовка. Згідно із статтею 2 Закону України «Про оборону України» фінансове забезпечення потреб національної оборони держави здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Однак, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» видатки на створення та утримання зазначених структур не передбачено.

2. Крім того, провадження деяких положень законопроекту потребуватиме також додаткових витрат з місцевих бюджетів, зокрема, на:

фінансове забезпечення заходів територіальної оборони України з місцевого бюджету, які є обов’язковими;

надання військовослужбовцям ВТО знижки на комунальні послуги та житлово-побутові пільги;

забезпечення місцевих підрозділів ВТО територією, приміщеннями, об’єктами навчально-матеріальної бази, транспортними засобами, засобами зв’язку, продовольством, паливомастильними матеріалами, комунальними послугами, пов’язаними з організацією життєдіяльності військових частин, підрозділів та їх бойовою підготовкою відповідно до встановлених норм;

забезпечення загонів ТО та безпеки територіальної громади матеріально-технічними засобами, засобами зв’язку, медичними, житловими, навчальними і складськими приміщеннями, технікою тощо;

залучення сил ТО, сил та засобів органів місцевого самоврядування, підрозділів об’єднаних територіальних громад для проведення підготовки, яка передбачає в тому числі практичне виконання в зонах (районах) (місцях, реальних об’єктах) відповідальності навчальних завдань.

Слід зауважити, що відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 82 та пунктів 5, 6-1 частини першої статті 87 Кодексу до видатків, які не можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню, належать видатки на національну оборону, правоохоронну діяльність, забезпечення безпеки держави та цивільний захист населення, забезпечення функціонування установ та закладів Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів, органів цивільного захисту, які перебувають у державній власності.

Поряд з тим, з місцевих бюджетів можуть здійснюватися видатки лише на заходи та роботи пов’язані з територіальною обороною та мобілізаційною підготовкою місцевого значення, які в свою чергу мають бути визначені законом про державний бюджет (з відповідним розподілом таких  видатків між місцевими бюджетами) /пункти 2 і 3 частини першої статті 82 та стаття 91 Кодексу/.

Крім того, відповідно до вимог статті 85 Кодексу держава передає органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

3. У статтях 46, та 57 законопроекту не визначені джерела фінансування окремих видатків в частині мотиваційних чинників проходження військової служби у ВТО України, зокрема, що пов’язані з:

наймом житла на період підготовки резервістів територіального резерву, які проходять військову службу у ВТО, оплатою вартості проїзду до місця навчання (зборів, стажування, ігор), і назад, а також виплатою середнього заробітку за основним місцем роботи;

наймом житла на період підготовки членів Загону територіальної оборони та безпеки територіальної громади, оплатою вартості проїзду до місця навчання (зборів, стажування, ігор), і назад, а також виплатою середнього заробітку за основним місцем роботи.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України, реалізація запропонованих положень потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на створення та забезпечення функціонування органів управління територіальною обороною, Військ територіальної оборони України і загонів територіальної оборони та безпеки територіальної громади, обсяг яких визначити Міністерством унеможливило відсутність вихідних даних щодо їх штатної структури, чисельності та визначених Кабінетом Міністрів України порядків, умов і розмірів їх забезпечення.

Водночас, реалізація передбаченого абзацом тринадцятим частини другої статті 46 законопроекту положення щодо надання податкових пільг відповідно до рішень Кабінету Міністрів України та/або місцевих органів виконавчої влади може призвести до зменшення надходжень до відповідних місцевих бюджетів.

При цьому, за інформацією Міністерства оборони, лише на утримання ВТО (оплати праці, речове та медичне забезпечення, оплату комунальних послуг) додатково необхідно 2 862,8 тис. гривень. Також, річні витрати на утримання граничної чисельності резервістів, які перебуватимуть у територіальному резерві, орієнтовно становитимуть 11 185,2 тис. гривень.

Відтак, в супереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Головне науково-експертного управління Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту висловлює застереження щодо фінансового забезпечення впровадження запропонованих положень, а також в частині дублювання функцій у разі утворення окремого військового формування (ВТО), що потребуватиме значних фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів, та наголошує на необхідності дотримання зазначених вище вимог Кодексу і Регламенту Верховної Ради України в частині фінансово-економічного обґрунтування.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про територіальну оборону України (реєстр. № 4504 від 16.12.2020), поданий народним депутатом України Шараськіним А.А. призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки при доопрацюванні законопроекту привести його положення (абзац чотирнадцятий статті 13, абзац одинадцятий статті 14, частину другу статті 46, частини першу, шосту і восьму статті 57, у відповідність до норм Бюджетного кодексу України з урахуванням висновків Комітету з питань бюджету.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про адміністративний збір (реєстр. № 4380 від 16.11.2020), поданий народними депутатами України Білозір Л.М., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, визначити, що:

розміри адміністративного збору за базові адміністративні послуги встановлюються у додатку до відповідного закону (йдеться про дану законодавчу ініціативу);

розміри адміністративного збору за інші адміністративні послуги визначаються законом, або у передбачених законом випадках – Кабінетом Міністрів України;

порядок зарахування та використання плати за надання адміністративних послуг визначається бюджетним законодавством;

здійснюється на безоплатній основі надання адміністративних послуг у сфері соціального забезпечення громадян, а також таких послуг: державна реєстрація народження; державна реєстрація смерті; видача паспорта громадянина України вперше (за умови його отримання у віці від 14 до 18 років); видача дипломатичного паспорта України; видача службового паспорта України; видача посвідчення біженця; видача посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; набуття громадянства шляхом репатріації; реєстрація місця проживання неповнолітньої особи; інші адміністративні послуги, відповідно до закону;

органи місцевого самоврядування можуть звільняти від сплати адміністративного збору, який зараховується до місцевих бюджетів, окремі категорії суб’єктів звернення та/або приймати рішення про компенсацію окремим категоріям осіб адміністративного збору, що зараховується до державного бюджету, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету

адміністративний збір:

- за надання адміністративних послуг в електронній формі складає 75% від розміру адміністративного збору за відповідну адміністративну послугу, що надається у паперовому вигляді та/або при фізичному зверненні за такою послугою;

- не може бути меншим 20 гривень;

- має підвищений розмір за терміновість у випадку прискореного надання адміністративної послуги за запитом суб’єкта звернення;

розміри адміністративних зборів  переглядаються не рідше, ніж раз на три роки, за поданням Кабінету Міністрів України на основі пропозицій центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах надання відповідних адміністративних послуг, при цьому розміри адміністративних зборів можуть переглядатися достроково у разі суттєвого підвищення посадових окладів персоналу суб’єктів надання адміністративних послуг, значного підвищення цін на матеріали та в інших обґрунтованих випадках.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація матиме позитивний вплив на бюджет, особливо на місцеві бюджети, зокрема: за рахунок того, що вводиться плата за частину адмінпослуг, які наразі були безоплатними для суб’єктів звернення (у сфері реєстрації земельних ділянок, реєстрації фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб тощо), а також за рахунок того, що для низки адмінпослуг підвищуються розміри адміністративного збору, які наразі були мізерними (реєстрація актів цивільного стану, «місцевий нотаріат» та інші).

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів, оскільки законопроектом вводиться плата за частину адміністративних послуг, які наразі були безоплатними для суб’єктів звернення, а вплив законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про адміністративний збір (реєстр. № 4380 від 16.11.2020), поданий народними депутатами України Білозір Л.М., Вацаком Г.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (реєстр. № 0090 від 17.02.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Протокол про внесення змін до Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Конвенція), вчинений у м. Гаага 12 березня 2018 року (далі – Протокол). Зокрема, у Протоколі передбачається:

замінити податок на доходи підприємств і прибутковий податок з громадян, на які поширюється Конвенція, відповідно на податок на прибуток підприємств і податок на доходи фізичних осіб;

уточнити визначення термінів;

збільшити окремі ставки оподаткування дивідендів, процентів, роялті;

викласти в новій редакції положення щодо обміну інформацією, яким передбачається значне розширення можливостей компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією;

доповнити Конвенцію статтею «Право на отримання вигід», яка обмежує можливості застосування пільгових положень Конвенції, якщо отримання такої пільги було однією з головних цілей угоди чи операції, яка прямо або опосередковано створила підстави для такої пільги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету та не потребує додаткових витрат з державного бюджету. При цьому відмічено, що за інформацією, одержаною від Державної податкової служби України, щодо задекларованих сум дивідендів, процентів та роялті, виплачених українськими підприємствами резидентам Нідерландів (згідно з додатком ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік), за умови збереження обсягів зазначених видів доходу на рівні 2020 року та за рахунок збільшення податкових ставок, які встановлюються Протоколом, прогнозовані додаткові податкові надходження будуть становити 750,4 млн грн (в тому числі: 14,7 млн грн – від доходів у вигляді роялті, 1,9 млн грн – від доходів у вигляді процентів та 733,8 млн грн – від доходів у вигляді дивідендів). Крім того, Мінфін звертає увагу, що у поточному бюджетному періоді впливу на дохідну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно зі статтею XXVII Протоколу його положення будуть застосовуватися в обох державах для податкових періодів, що починаються першого січня або після першого січня календарного року, що настає за роком набрання чинності цим Протоколом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Україною і Королівством Нідерландів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (реєстр. № 0090 від 17.02.2021), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування Конвенції з урахуванням внесених Протоколом до неї змін). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Опосередкований:

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення прозрості та розвитку зовнішньої торгівлі (реєстр. № 5181 від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Рущишиним Я.І., Наталухою Д.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроект передбачає внесення змін до Господарського кодексу України та законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і «Про ліцензування видів господарської діяльності», пов’язаних з вдосконаленням процедури надання права на здійснення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів, зокрема, пропонується:

скасувати генеральну ліцензію, відкриту (індивідуальну) ліцензію, разову (індивідуальну) ліцензію щодо експортних (імпортних) операцій;

скасувати режим автоматичного або неавтоматичного ліцензування у сфері зовнішньоекономічних операцій;

запровадити ліцензування зовнішньоекономічних операцій лише при запровадженні на визначений строк режиму регулювання операцій експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти;

визначити особливості і порядок видачі ліцензій на експорт (імпорт) товарів у межах встановлених квот за результатами конкурсу;

встановити разову плату за видачу ліцензії на експорт (імпорт) товарів, спеціальної ліцензії у розмірі 0,7 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день подання заяви, при цьому, передбачити безоплатне переоформлення ліцензії;

запровадити єдину базу даних товарів, що підлягають ліцензуванню та квотуванню у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою створення законопроекту є створення більш сприятливих умов для розвитку зовнішньої торгівлі та збільшення експорту українських підприємств;

реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, законопроектом передбачається визначити нові повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, зокрема, в частині формування і ведення єдиної бази даних товарів, що підлягають ліцензуванню та квотуванню у сфері зовнішньоекономічної діяльності, організації проведення конкурсу на право на здійснення операцій експорту (імпорту) товарів у межах встановлених квот.

Отже, реалізація відповідних положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету залежно від вжиття зазначеним державним органом заходів щодо ефективного і економного використання бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребує фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді, але оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки до законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності з метою підвищення прозрості та розвитку зовнішньої торгівлі (реєстр. № 5181 від 02.03.2021), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Рущишиним Я.І., Наталухою Д.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для організації проведення конкурсу на право на здійснення операцій експорту (імпорту) товарів та/або запровадження єдиної бази даних товарів залежно від вжиття уповноваженим державним органом заходів щодо ефективного і економного використання бюджетних коштів, а також може призвести до зміни показників доходів бюджетів щодо платежів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про засади санкційної політики України (реєстр. № 5191 від 02.03.2021), внесений народними депутатами України Ясько Є.О., Кицаком Б.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Загалом законопроектом пропонується визначити: мету і сферу застосування відповідного закону; види санкцій і підстави для їх застосування; порядок запровадження санкцій, внесення змін до них та їх скасування; систему органів, що реалізують санкційну політику, а також моніторинг та відповідальність за порушення вимог законодавства про санкції. При цьому, пунктом 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту запропоновано з моменту набрання чинності відповідним законом (йдеться про дану законодавчу ініціативу) визнати Закон України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» таким, що втратив чинність.

Серед іншого, положеннями законопроекту передбачається:

1) створення Бюро з питань санкційної політики /далі – Бюро/ як постійно діючого робочого органу Ради національної безпеки і оборони України /далі – РНБО/, до складу якого входять Секретар РНБО, уповноважені представники Президента України, Національного банку України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України та уповноважені представники окремих центральних органів виконавчої влади.

Організаційно-технічне, інформаційне та інше забезпечення діяльності Бюро здійснюватиме Апарат РНБО. Поряд з цим, при Бюро діятиме Консультативна рада, яка здійснюватиме науково-аналітичний супровід діяльності Бюро і до складу якої на добровільних засадах увійдуть науковці, громадські діячі, експерти, правозахисники, журналісти-розслідувачі та інші особи.

Завданнями Бюро визначаються, зокрема: здійснення постійного моніторингу та оцінки економічних, політичних та правових наслідків застосування, зміни чи скасування санкцій; здійснення моніторингу дотримання вимог законодавства про санкції; ведення Єдиного реєстру санкцій з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до державних стандартів, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами, що становлять інформаційний ресурс держави, при цьому порядок ведення та доступу до Єдиного реєстру санкцій має визначати Кабінет Міністрів України;

2) запровадження штрафів за порушення вимог законодавства про санкції, порядок здійснення та розмір яких визначатиме Кабінет Міністрів України, при цьому штрафи не можуть бути нижчими за 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб та 24 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для юридичних осіб. Такі штрафи зараховуватимуться до загального фонду державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету;

однак впровадження даної законодавчої ініціативи залежить від належного законодавчого врегулювання і практики застосування відповідного закону, що може вплинути на збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень /оскільки відповідно до пунктів 23 та 59 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону/ та/або потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання нових повноважень РНБО (створення Бюро і його організаційне забезпечення, створення і ведення Єдиного реєстру санкцій) залежно від вжиття заходів щодо ефективного та економного використання коштів державного бюджету на функціонування нового робочого органу.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, а оцінити вплив запропонованих положень на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Мінфін також зауважує, що законопроект потребує надання фінансово-економічних обґрунтувань

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про засади санкційної політики України (реєстр. № 5191 від 02.03.2021), внесений народними депутатами України Ясько Є.О., Кицаком Б.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання нових повноважень РНБО (створення Бюро з питань санкційної політики і його організаційне забезпечення, створення і ведення Єдиного реєстру санкцій) залежно від вжиття заходів щодо ефективного і економного використання коштів державного бюджету на функціонування РНБО та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального стосовно врегулювання співмірності санкцій статті 17 щодо зберігання пального (реєстр. № 5242 від 12.03.2021), внесений народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

зменшити фінансові санкції у вигляді штрафів до суб’єктів господарювання за зберігання пального без наявності ліцензії, визначивши такі штрафи у розмірі 78 000 грн (згідно з чинною нормою – 500 000 грн);

перенести з 31 березня 2020 року до 31 грудня 2020 року термін, до якого не застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація дозволить знизити рівень соціальної напруги серед суб’єктів господарювання, які виключно зберігають пальне (власне або отримане від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик без мети подальшої реалізації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація опосередковано може призвести до втрат бюджету від зростання зловживань при обігу і зберіганні пального, особливо суб’єктами господарювання, які оперують значними його обсягами, та зменшення штрафних санкцій за зберігання пального без відповідної ліцензії, а також може призвести до зростання видатків бюджету за рахунок повернення суб’єктам господарювання сплачених у квітні – грудні 2020 року штрафних санкцій за зберігання пального без відповідної ліцензії.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального стосовно врегулювання співмірності санкцій статті 17 щодо зберігання пального (реєстр. № 5242 від 12.03.2021), внесений народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків бюджету на повернення суб’єктам господарювання сплачених штрафних санкцій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання розвитку нафтогазовидобувної галузі (реєстр. № 4344 від 09.11.2020), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Мотовиловцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується, зокрема:

виключити норму, якою передбачена можливість укладення угод про розподіл продукції без проведення конкурсу щодо ділянок надр із незначними запасами корисних копалин, що підтверджується висновками відповідних державних органів;

внести зміни до умов проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції;

забезпечити публічність діяльності Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції шляхом онлайн-трансляції в мережі Інтернет її засідань, на яких відкриватимуться конкурсні заявки претендентів та визначатимуться переможці конкурсів;

надати право центральному органу виконавчої влади, що уповноважений Кабінетом Міністрів здійснювати державний контроль за виконанням угоди про розподіл продукції, здійснювати збирання, оброблення, аналіз, накопичення та зберігання інформації, необхідної для здійснення державного контролю за виконанням угоди про розподіл продукції, а також запитувати та одержувати в установленому законодавством порядку у міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, необхідну для здійснення державного контролю за виконанням угоди про розподіл продукції.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому призведе до активізації ринку газовидобутку та нафтогазовидобувної галузі в цілому, залучення провідних іноземних інвесторів та технологій, що створить підґрунтя для суттєвого збільшення рівня видобутку вуглеводнів в Україні.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 55 частини другої статті 29 і пункту 4-2 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України кошти від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або кошти у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції (крім коштів від державної частини продукції, виробленої на ділянці надр у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України, що зараховуються до загального фонду державного бюджету в повному обсязі), належать: 90% – до доходів загального фонду державного бюджету; 10% – до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів (у тому числі: 5% – до бюджету Автономної Республіки Крим або обласного бюджету; 5% –до відповідного бюджету місцевого самоврядування).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники державного та місцевих бюджетів. Загалом Мінфін підтримує законопроект, при цьому зауважує, що з метою запобігання недоотримання державної частки законопроект слід доповнити змінами до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», у яких встановити розмір гарантованої частки держави у прибутковій продукції на рівні, відповідно до якого держава отримуватиме із загальної вартості усієї продукції частку (відсоток) не менше за ставку рентної плати для природного газу, що сплачується у звичайному режимі надрокористування.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання розвитку нафтогазовидобувної галузі (реєстр. № 4344 від 09.11.2020), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Мотовиловцем А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів щодо коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію відповідних положень законопроекту (зокрема, на функціонування центрального органу виконавчої влади, який уповноважений здійснювати державний контроль за виконанням угоди про розподіл продукції, та робочого органу відповідної міжвідомчої комісії) залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання коштів державного бюджету відповідними органами). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами (реєстр. № 4558 від 30.12.2020), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Вінтоняк О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом серед іншого передбачається:

уточнити повноваження державних органів у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами;

виключити страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров’ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, з переліку видів обов’язкового страхування;

запровадити ліцензування фасування особливо небезпечних хімічних речовин.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного та/або місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, передбачене законопроектом запровадження ліцензування фасування особливо небезпечних хімічних речовин може у подальшому мати наслідком збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії після унормування розміру такої плати щодо зазначеного виду діяльності.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами (реєстр. № 4558 від 30.12.2020), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Вінтоняк О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії після унормування розміру такої плати щодо відповідної діяльності залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень законодавства Європейського Союзу про доброчесність, прозорість та запобігання спотворенню конкуренції на оптових ринках (реєстр. № 4503 від 16.12.2020), внесений народним депутатом України Буймістер Л.А.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект спрямований на попередження зловживання з боку учасників на оптових енергетичних ринках та встановлення відповідальності для учасників за маніпулювання на енергетичних ринках, а також за торгівлю на основі інсайдерської інформації.

Зокрема, положеннями законопроекту запроваджуються нові поняття «оптовий енергетичний ринок», «оптові енергетичні продукти», «особа, яка професійно організовує операції з оптовими енергетичними продуктами», «інсайдерська інформація на ринку електричної енергії», «інсайдерська інформацією на ринку природного газу», «маніпулювання на ринку електричної енергії», «маніпулювання на ринку природного газу», а також передбачається надання додаткових повноважень Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг /далі – НКРЕКП/, в частині ініціювання розслідувань виявлених порушень щодо обмежень поводження з інсайдерською інформацією, або виявлення дій, що мають ознаки маніпулювання на оптових енергетичних ринках, застосування санкцій за зловживання на оптових енергетичних ринках.

Таким чином, законопроектом пропонується, серед іншого, внести зміни до законів України «Про ринок електричної енергії» і «Про ринок природного газу», якими за скоєння правопорушень на ринку електричної енергії або природного газу запровадити накладання штрафів на учасників/суб’єктів ринку: за порушення встановлених обмежень щодо використання інсайдерської інформації – від 50 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за вчинення дій, що визнаються маніпулюванням на ринку електричної енергії, – від 100 тисяч до 150 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; не розкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням встановлених для розкриття такої інформації вимог – від 20 тисяч до 50 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також у разі скоєння учасником/суб’єктом ринку будь-якого із зазначених правопорушень разом із застосуванням санкцій НКРЕКП може приймати рішення про повернення учасником/суб’єктом ринку доходу, отриманого внаслідок вчинення такого правопорушення.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України законопроектом передбачається впровадження нових штрафів за порушення, які пов’язані із зловживанням під час операцій на ринках природного газу та електричної енергії, кошти від сплати яких мають надходити до державного бюджету, при цьому реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень законодавства Європейського Союзу про доброчесність, прозорість та запобігання спотворенню конкуренції на оптових ринках (реєстр. № 4503 від 16.12.2020), внесений народним депутатом України Буймістер Л.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень законодавства Європейського Союзу про доброчесність, прозорість та запобігання спотворенню конкуренції на оптових ринках (реєстр. № 4503-1 від 31.12.2020), внесений народним депутатом України Герусом А.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект спрямований на попередження зловживання з боку учасників на оптових енергетичних ринках та встановлення відповідальності для учасників за маніпулювання на енергетичних ринках, а також за торгівлю на основі інсайдерської інформації.

Зокрема, положеннями законопроекту вводяться нові терміни і їх визначення – «оптовий енергетичний ринок», «оптовий енергетичний продукт», «маніпулювання на оптовому енергетичному ринку», «інсайдерська інформація», запроваджується реєстрація учасників оптового енергетичного ринку (ринку електричної енергії та природного газу) відповідно до порядку, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг /далі – НКРЕКП/, а також установлюються заборона здійснення маніпулювань на оптових енергетичних ринках або спроби маніпулювань, обмеження поводження з інсайдерською інформацією (торгівля інсайдерською інформацією) та відповідальність учасників оптового енергетичного ринку і їх службових осіб за маніпулювання ринками, неправомірне використання інсайдерської інформації /визначається розмір санкцій у вигляді штрафів/.

Таким чином, законопроектом пропонується, серед іншого, внести зміни до законів України «Про ринок електричної енергії» і «Про ринок природного газу», якими за скоєння правопорушень на ринку природного газу або електричної енергії запровадити накладання штрафів на суб’єктів/учасників ринку: за порушення встановлених обмежень щодо використання інсайдерської інформації, за маніпулювання та спробу маніпулювання на оптовому ринку, – до 3 мільярдів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за нерозкриття або розкриття інсайдерської інформації з порушенням встановлених для розкриття такої інформації вимог – до 1,5 мільярда неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому передбачається, що незалежно від граничного розміру зазначених штрафів, розмір накладеного штрафу не повинен бути більше 10% річного доходу (виручки) відповідного суб’єкта/учасника.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України законопроектом передбачається впровадження нових штрафів за порушення, які пов’язані із зловживанням під час операцій на ринках природного газу та електричної енергії, кошти від сплати яких мають надходити до державного бюджету, при цьому реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків бюджетів.

Окремо слід відмітити, що у пункті 4 розділу ІІI законопроекту /щодо змін до статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»/ передбачаються нові повноваження НКРЕКП щодо реєстрації учасників оптового енергетичного ринку і ведення реєстру щодо них, створення і ведення реєстру осіб, що надають інформацію від учасників оптового енергетичного ринку, при цьому пунктом 2 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручається НКРЕКП протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідним законом забезпечити функціонування Реєстру учасників оптового енергетичного ринку.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» фінансове забезпечення діяльності НКРЕКП, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходжень до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Поряд з цим, частиною третьою статті 13 зазначеного Закону передбачено, що ставка внеску на регулювання визначається щорічно шляхом ділення планового обсягу потреб у фінансовому забезпеченні НКРЕКП на чистий дохід платників такого внеску за попередній рік.

Відповідно Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за спеціальним фондом державного бюджету визначено видатки на функціонування НКРЕКП за бюджетною програмою 6341010 у сумі 713.583,1 тис. грн, що здійснюватимуться за рахунок відповідних внесків на регулювання. Таким чином, зважаючи на норми Бюджетного кодексу України щодо особливостей спеціального фонду бюджету, реалізація передбачених законопроектом нових повноважень НКРЕКП має здійснюватися в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень законодавства Європейського Союзу про доброчесність, прозорість та запобігання спотворенню конкуренції на оптових ринках (реєстр. № 4503-1 від 31.12.2020), внесений народним депутатом України Герусом А.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. Про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра соціальної політики України Музиченка В.В. про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Міністерству соціальної політики України для виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 № 328).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Міністерства соціальної політики України
/далі – Мінсоцполітики/ від 12.04.2021 № 6628/0/2-21/44 та від 13.04.2021 № 6770/0/2-21/44 (копії роздані народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження спрямування бюджетних коштів відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 № 328 «Про додаткові заходи соціальної підтримки застрахованих осіб на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» /далі – постанова КМУ № 328/.

Постанову КМУ № 328 прийнято з огляду на такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/:

– пунктом 24 статті 14 Закону здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів передбачено за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та пунктом 9 статті 12 Закону, за рішеннями Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженими з Комітетом;

– пунктом9 статті 11 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень віднесено податок на прибуток підприємств і дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що підлягають сплаті як грошове зобов’язання внаслідок усунення порушень законодавства, виявлених у 2020 році Державною аудиторською службою України в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
/далі – НАК «Нафтогаз України»/ за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року, НАК «Нафтогаз України» та господарськими товариствами, акціонером (засновником, учасником) яких є зазначене товариство;

– пунктом 9 статті 12 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування включено надходження від залишу коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках/.

Слід зазначити, що у 2020 році відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у складі державного бюджету було створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками /далі – Фонд COVID-19/ на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину /довідково: загальний обсяг коштів Фонду COVID-19 становив 80.913.767,82 тис. грн, у тому числі: за загальним фондом – 72.013.767,82 тис. грн, за спеціальним фондом – 8.900.000 тис. грн/.

Законом України від 17.11.2020 № 1006-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» для фінансового забезпечення Фонду COVID-19, окрім видатків за загальним фондом, було встановлено видатки за спеціальним фондом у сумі 8,9 млрд грн, джерелом покриття яких було визначено: сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» та з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, а також за результатами господарської діяльності у 2020–2021 роках /пункти 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»/.

З урахуванням вимог частин другої та четвертої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1235 «Про виділення коштів для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів» (із змінами, внесеними постановою КМУ від 23.12.2020 № 1305) було встановлено виділити Мінсоцполітики 8.279.464 тис. грн (видатки споживання) із Фонду COVID-19, у тому числі 3.242.251,29 тис. грн за загальним фондом та 5.037.212,71 тис. грн за спеціальним фондом державного бюджету, для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, передбаченої статтею 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року вказані вище кошти було використано в обсязі 3.606.864 тис. грн, що становить 43,6% уточненого річного плану, в тому числі: за загальним фондом – 809.192 тис. грн, або 25% уточненого річного плану; за спеціальним фондом – 2.797.672 тис. грн, або 55,5% уточненого річного плану /не використано 2.239.540,7 тис. грн, які зараховано до спеціального фонду державного бюджету/.

Варто нагадати про вимоги Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;

відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Враховуючи вказані вище вимоги Кодексу та Закону, залишок коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2021 року (включаючи нерозподілені кошти у 2020 році та розподілені, але невикористані у 2020 році) становив 6,1 млрд гривень /у 2020 році відповідні надходження були зараховані до доходів спеціального фонду державного бюджету у запланованих обсягах/.

У 2021 році відповідно до рішень Уряду, погоджених з Комітетом /постанов КМУ від 13.01.2021 № 20 та № 23, від 03.02.2021 № 88, від 01.03.2021 № 164, від 17.03.2021 № 221, від 31.03.2021 № 330 та розпорядження КМУ від 03.03.2021 № 168-р/, кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, розподілено загалом на суму 4,62 млрд грн, а залишок нерозподілених коштів становить 1,49 млрд гривень.

З огляду на вимоги Закону, пунктом 1 постанови КМУ № 328 встановлено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, спрямовуються у 2021 році в розмірі 1.400.000 тис. грн Мінсоцполітики для виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, передбаченої Законом України від 30.03.2021 № 1358-ІХ «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2» /далі – Закон № 1358-ІХ, який роздано народним депутатам України – членам Комітету/, шляхом встановлення Мінсоцполітики за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою.

Поряд з цим, пунктом 2 постанови КМУ № 328 затверджено Порядок надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2 /далі – Порядок надання допомоги/, та Порядок використання коштів державного бюджету, які виділятимуться для надання вказаної допомоги /далі – Порядок використання коштів/.

Порядком надання допомоги, зокрема, визначено:

– механізм надання допомоги застрахованим особам з державного бюджету у зв’язку із втратою частини заробітної плати (доходу) застрахованими особами, робота (економічна діяльність) яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження у 2021 році починаючи з лютого обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території окремих адміністративно-територіальних одиниць гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, яка передбачена Законом № 1358-ІХ, а також процедуру формування та передачі Мінцифри відповідним органам місцевого самоврядування, на території яких запроваджено у 2021 році починаючи з лютого обмежувальні протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню на території окремих адміністративно-територіальних одиниць гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, переліків застрахованих осіб, що сформовані для надання допомоги за рахунок коштів державного бюджету, для прийняття такими органами рішення щодо надання допомоги за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету;

– допомога надається найманим працівникам суб’єкта господарювання або фізичним особам – підприємцям, основний вид економічної діяльності яких заявлений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення на отримання допомоги, та відповідає видам, визначеним у переліку основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, пов’язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що призводять до тимчасової зупинки роботи суб’єктів господарювання, в яких працюють застраховані особи, та фізичних осіб – підприємців, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236;

– допомога надається у 2021 році одноразово у сумі 8 тис. гривень;

– застрахована особа має право звернутися із заявою про виплату допомоги протягом 30 днів із дня запровадження на території відповідного регіону обмежувальних протиепідемічних заходів;

– для визначення переліку регіонів та дати запровадження у них обмежувальних протиепідемічних заходів використовується інформація про рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій  про запровадження в окремих регіонах «червоного» рівня епідемічної небезпеки, що розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України;

– списки на виплату допомоги формуються Мінцифри на підставі поданих заяв після перевірки інформації та надаються Пенсійному фонду України /далі – Фонд/ один раз на день не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після дня подання заяви застрахованою особою;

– Фонд надає Мінсоцполітики заявку на перерахування коштів для виплати допомоги наступного робочого дня після одержання списків на виплату допомоги від Мінцифри, але не пізніше 25 грудня 2021 року;

– кошти для виплати допомоги перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Фонду, відкритий в АТ «Ощадбанк»;

– Фонд здійснює перерахування коштів для виплати допомоги за списками на виплату в межах сум, які надійшли від Мінсоцполітики, не пізніше ніж протягом наступного операційного дня після їх надходження;

– перерахування допомоги проводиться АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок, зазначений у заяві.

Порядком використання коштів, зокрема, встановлено, що:

– кошти, виділені відповідно до пункту 1 Постанови № 328, використовуватимуться за новою бюджетною програмою «Надання Пенсійним фондом України допомоги застрахованим особам на період  здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», за якою головним розпорядником бюджетних коштів визначено Мінсоцполітики;

– зазначені бюджетні кошти спрямовуються Фонду для перерахування допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, передбаченої Законом № 1358-ІХ відповідно до Порядку надання допомоги;

– перерахування бюджетних коштів здійснюється Мінсоцполітики на окремий рахунок Фонду, відкритий в АТ «Ощадбанк», на підставі платіжного доручення в межах відкритих асигнувань за відповідною бюджетною програмою та заявок на перерахування коштів для виплати матеріальної допомоги;

– Фонд щомісяця до 6 числа подає Мінсоцполітики інформацію про використання бюджетних коштів за попередній місяць наростаючим підсумком, а Мінсоцполітики, в свою чергу, інформує щомісяця до 15 числа Комітет, Кабінет Міністрів України та Мінфін про використання Фондом бюджетних коштів;

– перераховані та не використані Фондом кошти повертаються до державного бюджету через рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Казначействі.

Згідно з пунктом 3 постанови КМУ № 328 до бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 126 (яку роздано народним депутатам України – членам Комітету), вносяться зміни, які передбачають відображення у його показниках коштів у сумі 1.400.000 тис. грн, що будуть спрямовані у поточному році Фонду для надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням чого загальні показники доходів та видатків Фонду на 2021 рік становитимуть 496.901.963,4 тис. гривень відповідно.

Водночас, пунктом 4 постанови КМУ № 328 зупиняється дія постанов Кабінету Міністрів України, які були прийняті 9 грудня 2020 року для здійснення за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, а саме:

№ 1233 «Деякі питання надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2»;

№ 1235 «Про виділення коштів для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів».

Зупинення дії вказаних рішень Уряду пов’язано з реалізацією норм Закону № 1358-ІХ, зокрема, пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», згідно з яким зупинено дію Закону України від 04.12.2020 № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2» /далі – Закон № 1071-ІХ/ в частині надання соціальної підтримки у формі одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам.

При цьому слід відмітити, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1358-ІХ отримання застрахованими особами у 2021 році одноразової матеріальної допомоги відповідно до Закону № 1071-ІХ не є підставою для відмови у наданні допомоги, передбаченої Законом № 1358-ІХ.

Пунктом 5 постанови КМУ № 328 Мінсоцполітики разом з Фондом доручено забезпечити погодження спрямування бюджетних коштів, передбачених пунктом 1 цієї постанови, з Комітетом, а Міністерству фінансів доручено після зазначеного погодження забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення змін до розпису державного бюджету.

Мінсоцполітики у зверненні, що надійшло до Комітету, надано пояснення, що обсяг коштів, необхідних для надання відповідної одноразової матеріальної допомоги, визначено виходячи із орієнтовної кількості застрахованих осіб – 175000 осіб, та розміру такої допомоги у сумі 8 тис. гривень.

Слід зауважити, що звернення Мінсоцполітики до Комітету щодо виділення коштів для надання відповідної одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам не містить достатніх фінансово-економічних пояснень та деталізованих розрахунків, зокрема, не надано інформації щодо кількості осіб, які можуть втратити доходи через карантин, у розрізі відповідних видів економічної діяльності та регіонів.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю. і Забуранна Л.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра соціальної політики України Музиченко В.В.

При цьому заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. не висловив заперечень щодо передбаченого постановою КМУ № 328 спрямування коштів.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. звернув увагу на неналежну підготовку рішень про виділення коштів з Фонду COVID-19 у 2020 році і подальші перерозподіли таких коштів, а також зазначив про необхідність покращити планування бюджетних показників та більш ґрунтовно готувати пропозиції щодо розподілу (перерозподілу) відповідних бюджетних коштів.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись пунктом 24 статті 14 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 328 спрямування Мінсоцполітики за спеціальним фондом державного бюджету коштів у розмірі 1,4 млрд грн для виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 р. № 328 погодити спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», в розмірі 1.400.000 тис. гривень Міністерству соціальної політики України для виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, передбаченої Законом України «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», шляхом встановлення Міністерству соціальної політики України за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Шаталової С.М. про погодження спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Національній академії медичних наук для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 330).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 12.04.2021 № 26-04/11138/2-21 та Національної академії медичних наук України (далі – НАМНУ) від 12.04.2021 № 5-06/685 (копії роздано народним депутатам України –членам Комітету) щодо погодження спрямування коштів відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 330 «Про виділення коштів у 2021 році для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбу з її наслідками»
(далі – постанова КМУ № 330).

Постанову КМУ № 330 прийнято з огляду на такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон):

– пунктом 24 статті 14 Закону здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів передбачено за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та пунктом 9 статті 12 Закону, за рішеннями Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженими з Комітетом;

– пунктом 9 статті 11 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень віднесено податок на прибуток підприємств і дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що підлягають сплаті як грошове зобов’язання внаслідок усунення порушень законодавства, виявлених у 2020 році Державною аудиторською службою України в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
(далі – НАК «Нафтогаз України») за період з 1 жовтня 2018 року по 31 грудня 2019 року, акціонерним товариством НАК «Нафтогаз України» та господарськими товариствами, акціонером (засновником, учасником) яких є зазначене товариство;

– пунктом 9 статті 12 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування включено надходження від залишу коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках/.

Варто нагадати, що у 2020 році відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами) у складі державного бюджету було створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину /довідково: загальний обсяг коштів Фонду COVID-19 становив 80.913.767,82 тис. грн, у тому числі: за загальним фондом – 72.013.767,82 тис. грн, за спеціальним фондом – 8.900.000 тис. грн/.

Законом України від 17.11.2020 № 1006-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Фонду COVID-19, окрім видатків за загальним фондом, було встановлено видатки за спеціальним фондом у сумі 8,9 млрд грн, джерелом покриття яких було визначено: сплату грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» та з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках /пункти 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»/.

Варто нагадати про вимоги Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;

відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Враховуючи вказані вище вимоги Кодексу та Закону, залишок коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», станом на 01.01.2021 р. (включаючи нерозподілені кошти у 2020 р. та розподілені, але невикористані у 2020 р.) становив 6,1 млрд грн /у 2020 р. відповідні надходження були зараховані до спеціального фонду державного бюджету/.

У 2021 році відповідно до рішень Уряду, погоджених з Комітетом /постанов КМУ від 13.01.2021 № 20 і № 23, від 03.02.2021 № 88, від 01.03.2021 № 164, від 17.03.2021 № 221, від 07.04.2021 № 328 та розпорядження КМУ від 03.03.2021 № 168-р/, кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, розподілено загалом на суму 5.961,4 млн грн, а залишок нерозподілених коштів становить – 140,95 млн гривень.

З урахуванням положень Закону пунктом 1 постанови КМУ № 330 встановлено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, спрямовуються у 2021 році в розмірі 55.400 тис. грн НАМНУ для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, окремими науково-дослідними установами НАМНУ шляхом установлення НАМНУ за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання у сумі 55.400 тис. грн (з них оплата праці — 14.890,2 тис. грн) за новою бюджетною програмою за рахунок залишку коштів, який утворився за програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» станом на 1 січня 2021 року.

Пунктом 2 постанови КМУ № 330 затверджено Порядок використання коштів, виділених для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, окремими науково-дослідними установами НАМНУ (далі – Порядок №330).

Порядком № 330, зокрема, встановлено таке:

кошти, виділені відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 330, використовуватимуться за новою бюджетною програмою «Надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою
COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, окремими науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України», за якою головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем визначено НАМНУ;

розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є державні установи НАМНУ, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та відповідають визначеним МОЗ вимогам до спеціалізації та кількості фахівців, наявності обладнання, організації надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - державні установи);

мінімальна кількість ліжок для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, за одним місцем надання такої допомоги становить 40 ліжок;

державні установи, в яких відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 181 «Деякі питання впровадження та реалізації нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук» впроваджено та реалізується новий механізм фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, здійснюють госпіталізацію пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, у разі необхідності надання таким пацієнтам послуг, визначених у переліку послуг з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги окремими науково-дослідними установами НАМНУ, у яких впроваджується та реалізується новий механізм фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, затвердженому зазначеною постановою;

перелік державних установ НАМНУ, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, затверджується керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації медико-біологічного характеру державного рівня, пов’язаної з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2;

бюджетні кошти спрямовуються на здійснення заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбу з її наслідками, а саме для:

1) закупівлі засобів індивідуального захисту, лікарських засобів та медичних виробів, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2;

2) додаткових доплат до зарплати медичним та іншим працівникам державних установ НАМНУ, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у розмірі до 300% зарплати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат, надбавок. Конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідної державної установи;

закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів та здійснення попередньої оплати проводиться в установленому законом порядку;

розподіл бюджетних коштів між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня здійснюється НАМНУ відповідно до кількості ліжок, виділених для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (загальна кількість зазначених ліжок – не менше 500), та корегується відповідно до фактичного завантаження таких ліжок;

складення та подання фінансової і бюджетної звітності про виконання бюджетної програми та використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку;

НАМНУ подає щомісяця до 5 числа Комітетові та Мінфіну інформацію про використання бюджетних коштів.

Пунктом 3 Постанови КМУ № 330 доручено МОЗ погодити з Комітетом спрямування видатків, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, а Мінфіну – після зазначеного погодження відкриття нової бюджетної програми та внесення змін до розпису державного бюджету.

У надісланих МОЗ матеріалах та листі НАМНУ зазначається, що спрямування відповідних коштів НАМНУ за новою бюджетною програмою  «Надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, окремими науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України» здійснюється з метою:

закупівлі засобів індивідуального захисту, лікарських засобів та медичних виробів, необхідних для надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 /37.234 тис. грн/;

додаткових доплат до зарплати медичним та іншим працівникам державних установ НАМНУ, що визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у розмірі до 300% зарплати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат, надбавок /на оплату праці – 14.890,2 тис. грн, нарахування на оплату праці – 3.275,8 тис. грн/;

виділення НАМНУ зазначених бюджетних коштів дозволить перепрофілювати 500 ліжко-місць під надання стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, на базі клінік окремих науково-дослідних установ НАМНУ, сприятиме покращенню якості надання медичної допомоги, зменшенню летальності пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та уникнути колапсу медичної системи у м. Києві.

Варто зазначити, що подані матеріали не містять достатніх обґрунтувань, зокрема, щодо:

переліку державних установ НАМНУ, що будуть визначені для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, та розподілу між такими установами бюджетних коштів, передбачених постановою КМУ № 330;

можливості (неможливості) фінансового забезпечення здійснення відповідних заходів у поточному році за рахунок коштів, передбачених НАМНУ.

Разом з тим, НАМНУ по завершенню розгляду даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету надало інформацію про перелік державних установ НАМНУ і орієнтовний розподіл фінансового забезпечення на забезпечення лікування пацієнтів з COVID-19 згідно з постановою КМУ № 330 (копію інформації роздано народним депутатам України –членам Комітету).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Трухін О.М. і Забуранна Л.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М. та віце-президент НАМН Коваленко В.М.

Зокрема, заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо передбаченого постановою КМУ № 330 спрямування коштів.

Разом з тим, народний депутат України Молоток І.Ф. запропонував створити у Комітеті робочу групу за участі народних депутатів України – членів Комітету та уповноважених представників Мінфіна, МОЗ, НАМН і Рахункової палати щодо здійснення заходів з моніторингу та аналізу використання коштів державного бюджету, передбачених НАМН за новою бюджетною програмою згідно з постановою КМУ № 330 та іншими бюджетними програмами /відповідну пропозицію роздано народним депутатам України –членам Комітету/. При цьому народний депутат України Трухін О.М. повідомив, що підтримує таку пропозицію, та запропонував уповноважити народного депутата України Молотка І.Ф. (як голову підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету) організувати роботу відповідної робочої групи.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись пунктом 24 статті 14 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 330 спрямування коштів НАМН за спеціальним фондом державного бюджету за новою бюджетною програмою у розмірі 55,4 млн грн для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19 окремим установами НАМН /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/, водночас зазначила, що також підтримує створення відповідної робочої групи.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.) з урахуванням пропозицій народних депутатів України Молотка І.Ф. І Трухіна О.М. щодо створення відповідної робочої групи, що було одноголосно підтримано присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Керуючись вимогами пункту 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р. № 330 спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у розмірі 55 400 тис. грн Національній академії медичних наук України для надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, окремими науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України шляхом встановлення за спеціальним фондом державного бюджету за новою бюджетною програмою обсягу видатків споживання у сумі 55 400 тис. грн (з них оплата праці – 14 890,2 тис. грн) за рахунок залишку коштів, який утворився за програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» станом на 1 січня 2021 року.

2. Керуючись нормами статей 14 і 27 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статті 109 Бюджетного кодексу України, створити у Комітеті з питань бюджету робочу групу за участі народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету та уповноважених представників Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України і Рахункової палати щодо здійснення заходів з моніторингу та аналізу використання коштів державного бюджету, передбачених Національній академії медичних наук України за новою бюджетною програмою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р. № 330 та іншими бюджетними програмами, з метою підвищення ефективності та результативності таких програм. При цьому головою зазначеної робочої групи визначити голову підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Молотка Ігоря Федоровича.

Голосували: «за» – одноголосно.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренка С.С. про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) у 2021 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 р. № 289-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України /далі –Секретаріат КМУ/ від 09.04.2021 р. № 11772/0/2-21 та від 12.04.2021 р. № 11902/0/2-21 /копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 р. № 289-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2021 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління» /далі – розпорядження КМУ № 289-р/.

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ у разі передачі повноважень на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення законом про Державний бюджет України, передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого для виконання тих самих функцій, завдань чи послуг, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Положеннями частини шостої статті 23 Кодексу також встановлено, що у разі здійснення передачі бюджетних призначень за загальнодержавними видатками і кредитуванням (крім міжбюджетних трансфертів) може передбачатися збільшення видатків за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, видатків на оплату праці працівників бюджетних установ шляхом зменшення відповідних бюджетних призначень, які мають таке саме цільове обмеження.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»
/далі – Закон/ Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату КМУ (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» встановлено бюджетні призначення в обсязі 467.324,9 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 383.053,1 тис. грн).

Варто зазначити, що частину бюджетних призначень за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» передано відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 р. № 49-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2021 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління» у сумі 464.710,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 380.910,4 тис. грн) окремим головним розпорядникам бюджетних коштів за розподілом згідно з додатком до цього розпорядження і, зокрема, Національному агентству України з питань державної служби /далі – НАДС/ за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби» в сумі 15.913,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 13.044,2 тис. грн). Комітет на своєму засіданні 3 лютого 2021 року погодив зазначену передачу бюджетних призначень. Відповідно до розпорядження КМУ № 49 внесено зміни до розпису державного бюджету і збільшено річний план видатків за цією бюджетною програмою.

Відтак, з урахуванням вже внесених змін щодо бюджетних призначень (без врахування розпорядження КМУ № 289-р) за бюджетною програмою 0421060 нерозподілений залишок становить 2.614,7 тис. гривень (видатки споживання, з них на оплату праці – 2.142,7 тис. грн).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 289-р встановлено відповідно до частини шостої статті 23 Кодексу передати частину бюджетних призначень у сумі 1.904,9 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 1.561,4 тис. гривень), передбачених у 2021 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату КМУ (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» відповідно до додатку до розпорядження КМУ № 289-р, а саме: НАДС за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби».

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 289-р Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-лютий 2021 року за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби» за загальним фондом державного бюджету фактично видатки проведено в обсязі 10.925,63 тис. грн, що становить 88,64% плану на звітний період та 10,55% уточненого річного плану (у обсязі 103.534,8 тис. грн).

Необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 р. № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» (із змінами) /копію якої роздано народним депутатам України – членам Комітету/ затверджено Порядок використання бюджетних коштів на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління /далі – Порядок/.

Відповідно до пункту 2 Порядку бюджетні кошти розподіляються за рішенням Кабінету Міністрів України державним органам шляхом передачі бюджетних призначень у порядку, передбаченому статтею 23 Кодексу, відповідно до завдань, визначених Стратегією реформування державного управління України на період до 2021 року /далі – Стратегія/, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 474 /в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 р. № 1102/.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що проект розподілу бюджетних коштів готується Секретаріатом КМУ або визначеним органом виконавчої влади з урахуванням:

кількості посад фахівців з питань реформ у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах Офісу Президента України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади, що утворюються для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням формування державної політики у відповідних сферах, із стратегічним плануванням діяльності та координацією роботи із забезпечення формування державної політики, та в Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції;

посад Державного секретаря Кабінету Міністрів України, його першого заступника та заступників, Керівника Апарату Офісу Президента України, державних секретарів всіх міністерств, Голови НАДС, його першого заступника та заступника, яким передбачено встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи;

пропозицій Координаційної ради з питань реформування державного управління щодо здійснення інших заходів, пов’язаних з реалізацією Стратегії, на підставі обґрунтованої потреби органів виконавчої влади, Секретаріату КМУ та Офісу Президента України.

Так, пунктом 9 Порядку передбачено, що кількість посад фахівців з питань реформ не може перевищувати, зокрема, для НАДС – 67 посад.

Відповідно до пункту 5-1 Порядку бюджетні кошти спрямовуються також на оплату праці членів Комісії з питань вищого корпусу державної служби /далі – Комісія/, крім тих, що входять до складу Комісії за посадою.

Крім того, пунктом 9 Порядку встановлено, що проект розподілу коштів на оплату праці готується у 2021 році на підставі інформації, отриманої від державних органів, залучених до реалізації комплексної реформи державного управління, виходячи з чисельності фахівців з питань реформ, які призначені станом на 1 січня 2021 року за результатами конкурсу та за результатами добору з призначення на вакантну посаду на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

У матеріалах Секретаріату КМУ до розпорядження КМУ № 289-р зазначається про таке:

– дане рішення Уряду спрямоване на фінансове забезпечення впровадження комплексної реформи державного управління у 2021 році, дотримання положень Закону України «Про державну службу» в частині оплати праці членів Комісії відповідно до частини четвертої статті 14 цього Закону /Комісія утворюється Кабінетом Міністрів України, який затверджує її персональний склад та умови оплати праці її членів, крім членів Комісії, які входять до її складу за посадою. Пропозиції щодо утворення Комісії, затвердження її складу та умов оплати праці її членів вносяться Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби/;

– згідно з пунктом 2 Умов оплати праці членів Комісії /далі – Умови/, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 р. № 1169 /копію якої роздано народним депутатам України – членам Комітету/, оплата праці членів Комісії здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки реалізації комплексної реформи державного управління, виділених НАДС;

– відповідно до пункту 6 частини другої статті 14 Закону України «Про державну службу» до складу Комісії, зокрема входять представник від закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку у сфері публічного управління та адміністрування, та представник від громадських об’єднань, обраних відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

– до складу Комісії, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2019 р. № 1006-р (із змінами), представником від громадських об’єднань введено Козлова Д.Ф. /розпорядження КМУ від 15.07.2020 р. № 892-р/, а представника від закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку у сфері публічного управління та адміністрування, виведено зі складу Комісії /розпорядження КМУ від 26.02.2021 р. № 151-р/. Довідково: на сьогодні згідно з розпорядженням КМУ від 28.10.2019 р. № 1006-р /копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету/ до складу Комісії входить 7 осіб;

– враховуючи норми Порядку відбору представників громадських об’єднань та закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку у сфері публічного управління та адміністрування, до складу Комісії, затвердженого постановою КМУ від 03.11.2019 р. № 906, НАДС оголошено відбір представника від закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку у сфері публічного управління та адміністрування;

– передбачені розпорядженням КМУ № 289-р бюджетні призначення передаються НАДС для фінансового забезпечення видатків на оплату праці членів Комісії (згідно з пунктом 7 Умов оплата праці члена Комісії здійснюється відповідно до договору, в якому зазначається розмір оплати праці за один день роботи на підставі річного фонду оплати праці Голови НАДС, який включає посадовий оклад, надбавку за ранг державного службовця та надбавку за виконання особливо важливої роботи для фахівців з питань реформ, визначених Кабінетом Міністрів України на відповідний рік, з урахуванням кількості робочих днів на рік). Так, НАДС поінформувало щодо потреби на оплату праці 2-х членів Комісії, які не входять до її складу за посадою НАДС, у сумі 1.561,4 тис. грн (зокрема, зазначено про середньоденний розмір оплати праці членів Комісії – 3,7 тис. грн, кількість робочих днів березень-грудень у 2021 р. – 211).

Слід зауважити, що Комітет неодноразово звертав увагу на необхідність системного аналізу реалізації Стратегії в частині запровадження посад фахівців з питань реформ та встановлення їм особливих умов оплати праці, а також оцінки ефективності використання коштів державного бюджету на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління.

Проте, надані матеріали не містять достатніх фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо встановленої розпорядженням КМУ
№ 289-р передачі бюджетних призначень (зокрема, щодо визначення обсягу відповідних видатків та розміру оплати праці членів Комісії, включаючи тих, що не входять до її складу за посадою, а також щодо співвідношення такого розміру оплати праці з умовами оплати праці інших фахівців з питань реформ у системі державного управління), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю. і Забуранна Л.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренко С.С.

При цьому заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеної передачі бюджетних призначень.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, пропонується рекомендувати Комітету погодити передачу бюджетних призначень, встановлену розпорядженням КМУ № 289-р /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 р. № 289-р здійснення передачі бюджетних призначень, передбачених у 2021 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», у сумі 1.904,9 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 1.561,4 тис. грн) Національному агентству України з питань державної служби за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби».

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Шаталової С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України, та розподілу між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у 2021 році (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р. № 333 «Питання фінансування у 2021 році закупівлі кисневих концентраторів»).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України /далі – МОЗ/ від 12.04.2021 р. № 10-12/11139/2-21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених МОЗ на 2021 рік, та розподілу між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у 2021 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р. № 333 «Питання фінансування у 2021 році закупівлі кисневих концентраторів» /далі – постанова КМУ № 333/.

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, а саме:

– частини восьмої статті 23, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами (включаючи субвенції), а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами));

– частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі –Закон/ у складі загальнодержавних витрат МОЗ за загальним фондом державного бюджету (видатки споживання за бюджетною програмою 2311500) передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я /далі – субвенція/ у сумі 2.942.887,3 тис. грн, розподіл якої між місцевими бюджетами затверджено згідно з додатком № 6 до Закону.

З метою забезпечення у поточному році діяльності, пов’язаної з проведенням судово-психіатричних експертиз, та утримання до 1 липня 2021 року регіональних центрів громадського здоров’я постановою Кабінету Міністрів України 26.01.2021 р. № 47 «Деякі питання надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» обсяг субвенції збільшено на 131.384,7 тис. грн та розподілено її збільшений обсяг (3.074.272 тис. грн) між місцевими бюджетами, що погоджено Комітетом 27.01.2021 р., при цьому у зазначеному розподілі виокремлено спрямування коштів субвенції на лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином у сумі 867.545,8 тис. грн.

Відповідно до вимог частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Кодексу пунктами 1 та 2 постанови КМУ № 333 передбачено здійснити:

1) у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 693.693 тис. грн шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2301220 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» на 693.693 тис. грн;

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» на 693.693 тис. грн;

2) розподіл між обласними бюджетами та бюджетом м. Києва збільшеного обсягу субвенції у сумі 3.767.965 тис. грн згідно з додатком до постанови КМУ № 333, при цьому виокремлено такі напрями використання коштів: лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином (видатки споживання) у сумі 867.545,8 тис. грн; закупівля кисневих концетраторів (видатки розвитку) у сумі 693.693 тис. грн.

Крім того, пунктом 2 постанови КМУ № 333 внесені зміни до Порядку та умов надання у 2021 році субвенції /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 р. № 47/, відповідно до яких визначається, що:

субвенція, серед іншого, спрямовується на забезпечення закупівлі кисневих концентраторів для закладів охорони здоров’я та/або фізичних осіб – підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови укладення ними як надавачами медичних послуг з НСЗУ договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, які надають первинну медичну допомогу пацієнтам /далі – відповідні заклади охорони здоров’я та/або фізичні особи –підприємці/;

умовами надання субвенції за таким напрямом є забезпечення до 1 червня 2021 р. обласними та Київською міською держадміністраціями закупівлі кисневих концентраторів для відповідних закладів охорони здоров’я та/або фізичних осіб – підприємців;

перелік відповідних закладів охорони здоров’я та/або фізичних осіб – підприємців, для яких закуповуються кисневі концентратори, на які розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня спрямовуються кошти, оприлюднюється на веб-сайтах розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня;

закупівля товарів, робіт і послуг для закупівлі кисневих концентраторів за рахунок субвенції здійснюється обласними та Київською міською держадміністраціями в установленому законом порядку, попередня оплата таких товарів, робіт і послуг проводиться з урахуванням положень законодавства;

МОЗ забезпечує використання субвенції для закупівлі кисневих концентраторів, не допускаючи наявності кредиторської заборгованості на
30-й день з дня відміни дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, запропоновані зміни не визначають порядок розподілу закуплених кисневих концентраторів між відповідними надавачами медичних послуг, можливості передачі їх між надавачами медичних послуг, в тому числі за необхідності (у разі збільшення кількості хворих) використання для надання стаціонарної медичної допомоги, а також порядок забезпечення ними пацієнтів на амбулаторному рівні.

Крім того, у розподілі збільшеного обсягу субвенції, затвердженому постановою КМУ від 26.01.2021 р. № 47 (у редакції постанови КМУ № 333), біля назв відповідних місцевих бюджетів не наведено їх кодів, хоча коди і назви місцевих бюджетів зазначені у додатку № 6 до Закону.

Згідно з пунктом 3 постанови КМУ № 333 доручається:

обласним та Київській міській держадміністраціям розподілити у тижневий строк обсяг субвенції в частині видатків на закупівлю кисневих концентраторів;

структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської держадміністрацій забезпечити закупівлю кисневих концентраторів та їх розподіл між відповідними закладами охорони здоров’я та/або фізичними особами – підприємцями.

У зверненні МОЗ до Комітету з приводу постанови КМУ № 333 зазначено, що:

зважаючи на істотне погіршенням протягом березня 2021 року епідемічної ситуації, пов’язаної з поширення на території України COVID-19, виникла необхідність у закупівлі кисневих концентраторів для пацієнтів з низькою сатурацією, з пошкодженими легенями, які потребують кисневої підтримки протягом тривалого періоду (в тому числі вдома, що значно зменшить навантаження на систему охорони здоров’я);

пропонується закупити 17787 штук кисневих концентраторів, розподіл яких між адміністративно-територіальними одиницями проведено пропорційно чисельності населення;

при розрахунку застосовано середню вартість кисневого концентратору (10 літрів на 2 пацієнти) у розмірі 39 тис. грн.

Однак, у зверненні МОЗ не наведено пояснень щодо закупівлі кисневих концентраторів у зазначеній кількості та забезпеченості ними регіонів, а також належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягу даного перерозподілу видатків державного бюджету, включаючи обґрунтувань щодо можливості і наслідків зменшення видатків за бюджетною програмою 2301220, хоча надання відповідних розрахунків та обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Щодо бюджетної програми 2301220 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» необхідно зауважити, що:

за інформацією Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ станом на 19.03.2021 р. паспорт цієї програми не подано до Мінфіну, а за інформацією на офіційному сайті Казначейства України станом на 14.04.2021 р. затверджений паспорт цієї програми до Казначейства України не надійшов, при тому що згідно з частиною восьмою статті 20 Кодексу протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Мінфіном паспорт бюджетної програми;

на даний час немає офіційної інформації про затвердження Кабінетом Міністрів України порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті за цією програмою, хоча необхідність затвердження такого порядку визначена протокольним рішенням Уряду від 05.01.2021 р., а відповідно до частини сьомої статті 20 Кодексу головні розпорядники коштів державного бюджету мають забезпечити затвердження відповідних порядків використання коштів протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет.

За даними звітності Казначейства за січень-лютий 2021 р. видатки загального фонду за бюджетними програмами: код 2301220 – не проводилися; код 2311500 – проведено у сумі 671.654,4 тис. грн, що становить 21,84% річного уточненого плану (3.074.272 тис. грн) та 100% плану на звітний період.

Слід також довідково зазначити, що у 2020 році:

з державного бюджету надавалася субвенція з такою ж назвою: перерахована місцевим бюджетам за 2020 рік у сумі 3.549.249,96 тис. грн, що становить 98,4% уточненого плану на рік (3.606.689,1 тис. грн);

згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 р. № 923 «Про виділення коштів для забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2» з фонду боротьбі з гострою респіраторною хворобою COVID-19 передбачено виділити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, у сумі 1.466.613,3 тис. грн, фактично перераховано 1.419.309,2 тис. грн, повернуто до державного бюджету 47.304,1 тис грн. Відповідно до Порядку та умов надання такої субвенції кошти спрямовувалися на закупівлю товарів, робіт і послуг для забезпечення подачею кисню не менше 80% ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, призначених для лікування таких пацієнтів;

відповідно до пункту 32 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» обласним, Київській міській держадміністраціям доручено забезпечити у закладах охорони здоров’я централізоване постачання медичних газів, встановлення додаткових кисневих магістралей для забезпечення лікування пацієнтів, хворих на COVID-19, не менше 80% ліжкового фонду, призначених для лікування таких хворих.

Разом з тим, у звітній інформації МОЗ не наведено аналітичних матеріалів з оцінкою ефективності та результативності використання у 2020 р. субвенції на забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гевко В.Л., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Шпак Л.О. і Саламаха О.І., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М.

Зокрема, заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І., загалом не заперечуючи передбаченого постановою КМУ № 333 перерозподілу і розподілу бюджетних коштів, водночас звернули увагу на необхідності глибшого вивчення питання щодо забезпечення централізованою подачею кисню лікарень та врахування при розрахунках залишків відповідного обладнання.

Народні депутати України Гевко В.Л. і Забуранна Л.В. висловили застереження щодо достатності забезпечення ресурсом реалізації заходів, передбачених бюджетною програми «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я», у зв’язку з передбаченим постановою КМУ № 333 зменшенням видатків за цією програмою.

Народний депутат України Задорожній М.М. звернув увагу на розрахункову ціну кисневих концентраторів, зважаючи що зараз їх ціна на ринку є нижчою, та відповідно рекомендував врахувати зазначене для забезпечення економії бюджетних коштів і можливості більше надати кисневих концентраторів лікарям.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл видатків, передбачених МОЗ на 2021 рік, та розподіл збільшеного обсягу субвенції між місцевими бюджетами згідно з постановою КМУ № 333 /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

 

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене згідно з пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31.01.2021 р. № 333 здійснення:

1) перерозподілу видатків розвитку у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, у сумі 693.693 тис. гривень шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2301220 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я» на 693.693 тис. гривень;

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» на 693.693 тис. гривень;

2) розподілу у 2021 році між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Шаталової С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р.
№ 295-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України /далі – МОЗ/ від 12.04.2021 р. № 26-04/11137/2-21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 295-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік» /далі – розпорядження КМУ № 295-р/.

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/. Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 295-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2301220 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» на 199.438,7 тис. грн та збільшення на таку суму обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями».

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 295-р Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-лютий 2021 року видатки державного бюджету загального фонду фактично проведено за бюджетними програмами: код 2301040 – в обсязі 256,1 млн грн, або 12,7% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 2.017,7 млн грн) та 80,5% плану на звітний період; код 2301220 – видатки не проводилися.

У зверненні МОЗ відмічено, що:

здійснення зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету запропоновано у зв’язку із необхідністю придбання засобів індивідуального захисту та розхідних матеріалів для проведення лабораторних досліджень методом полімеразної ланцюгової реакції лабораторними підрозділами МОЗ;

у 2021 році за бюджетною програмою 2301040 не передбачено видатки на зазначені цілі, а також немає залишків медичних виробів і засобів індивідуального захисту, що закуповувалися у 2020 році за рахунок коштів бюджетної програми 2301230 «Забезпечення готовності та реагування системи громадського здоров’я на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення засобами індивідуального захисту працівників закладів екстреної медичної допомоги та закладів охорони здоров’я першої хвилі для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» та інших джерел;

реалізація зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету дозволить забезпечити безперервний процес лабораторних досліджень біологічного матеріалу на COVID-19 лабораторними підрозділами МОЗ без допущення черг та накопичення залишків неопрацьованих зразків від пацієнтів, а також сприятиме уникненню ситуацій з затримкою в проведенні досліджень та встановлення діагнозу захворювання COVID-19.

Разом з тим, звернення МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягу такого перерозподілу, зокрема не надано пояснень щодо причин неврахування відповідних видатків за бюджетною програмою 2301040 при формуванні бюджетних показників на 2021 рік в умовах тривалості пандемії COVID-19 та карантинних дій, а також обґрунтувань щодо можливості і наслідків зменшення видатків за бюджетною програмою 2301220, хоча надання відповідних матеріалів передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Щодо бюджетної програми 2301220 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» (видатки за якою зменшено розпорядженням КМУ № 295-р) необхідно зауважити, що:

за інформацією Мінфіну станом на 19.03.2021 р. паспорт цієї програми не подано до Мінфіну, а за інформацією на офіційному сайті Казначейства станом на 14.04.2021 р. затверджений паспорт цієї програми до Казначейства України не надійшов, при тому що згідно з частиною восьмою статті 20 Кодексу протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Мінфіном паспорт бюджетної програми;

на даний час немає офіційної інформації про затвердження Кабінетом Міністрів України порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті за цією програмою, хоча необхідність затвердження такого порядку визначена протокольним рішенням Уряду від 05.01.2021 р., а відповідно до частини сьомої статті 20 Кодексу головні розпорядники коштів державного бюджету мають забезпечити затвердження відповідних порядків використання коштів протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет.

Щодо бюджетної програми 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» (видатки за якою збільшено розпорядженням КМУ № 295-р) слід звернути увагу, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 р. № 47 «Деякі питання надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» видатки за цією програмою на початку п.р. Урядом навпаки було зменшено на 103.334,3 тис. грн з метою збільшення обсягу відповідної субвенції.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю. і Забуранна Л.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М.

При цьому заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 295-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р. № 295-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2301220 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» на 199.438,7 тис. грн та збільшення на таку суму обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями».

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» –1.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку громад та територій України Лукері І.М. про погодження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.04.2021 р. № 297-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 13.04.2021 р. № 1/19.6/1430-21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розподілу у 2021 році коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (далі – інвестиційні програми і проекти) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.04.2021 р.
№ 297-р «Про інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2021 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» (далі – розпорядження КМУ № 297-р).

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом у двомісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону за загальним фондом затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (код 2761070) в обсязі 4.500 млн грн.

Керуючись вимогами частини третьої статті 24-1 Кодексу, Мінрегіон здійснив розподіл встановленого на 2021 рік обсягу коштів Фонду між областями та містом Києвом на підставі офіційних джерел Державної служби статистики України з дотриманням таких критеріїв:

80 відсотків коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20 відсотків коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні).

Розподіл коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами здійснюється за наслідками їх оцінки та відбору, що проводиться утвореною Мінрегіоном міжвідомчою комісією, згідно із затвердженим на виконання положень статті 24-1 Кодексу постановою Уряду від 18.03.2015 р. № 196 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2021 р. № 299) Порядком підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Фонду.

У зазначеному Порядку серед іншого передбачається, що:

– в оцінці та попередньому конкурсному відборі беруть участь інвестиційні програми і проекти, подані в установленому законодавством порядку центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, агенціями регіонального розвитку, утвореними відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики», крім проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту);

– на реалізацію інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток регіонів у частині розвитку спортивної інфраструктури, передбачається не менше 10 відсотків коштів Фонду, розподілених для регіону;

– інвестиційні програми і проекти, реалізація яких передбачає будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт), повинні бути розроблені відповідно до державних будівельних норм та стандартів та забезпечувати комплексний підхід щодо здійснення робіт і заходів на об’єкті будівництва (здійснення комплексу відповідних робіт та заходів у будинку, будівлі, споруді будь-якого призначення в цілому);

– інвестиційні програми і проекти, що передбачають здійснення заходів з енергозбереження будинків і споруд, повинні забезпечувати максимальну енергоефективність від їх реалізації;

– інвестиційні програми і проекти щодо розвитку спортивної інфраструктури мають бути погоджені з Мінмолодьспортом;

– основними умовами відбору регіональною комісією інвестиційних програм і проектів є їх відповідність таким критеріям, зокрема: для проектів будівництва – наявність затвердженої проектної документації; календарний план реалізації проектів будівництва становить від одного до трьох років; співфінансування з місцевих бюджетів в обсязі не менше 10%; спроможність забезпечувати подальше фінансування та утримання об’єктів за рахунок місцевих бюджетів; загальна кошторисна вартість проектів будівництва понад 10000 тис. грн, а для інших проектів – понад 1000 тис. грн;

– за результатами оцінки відповідності поданих з регіонів інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон на підставі рішення міжвідомчої комісії подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів Фонду з переліком інвестиційних програм і проектів.

Відповідно перелік інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися у 2021 році за рахунок коштів Фонду, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2021 року (далі – Перелік), затверджено розпорядженням КМУ № 297-р.

Згідно із затвердженим Переліком здійснено розподіл коштів Фонду на суму 4.339.933,915 тис. грн (96,4% встановленого Законом обсягу Фонду) та включено до нього інвестиційні програми і проекти, що будуть реалізовуватися у 2021 році в областях та місті Києві. При цьому 11.374,2 тис. грн спрямовано на погашення кредиторської заборгованості за інвестиційними програмами і проектами у Херсонській, Черкаській та Чернівецькій областях.

Щодо проведеного розподілу у зверненні Мінрегіону зазначається, що до розпорядження включено інвестиційні програми і проекти, які були розглянуті та схвалені на засіданнях міжвідомчої комісії 18 лютого і 4 березня 2021 року.

Таким чином, порівняно із затвердженим у Законі обсягом нерозподілений залишок Фонду становить 160.066,1 тис. гривень (у Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Луганській, Львівській, Полтавській, Сумській, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях).

Довідково: Згідно з розписом асигнувань загального фонду державного бюджету на 2021 рік надання коштів за бюджетною програмою 2761070 передбачено починаючи з квітня поточного року.

Слід відмітити, що надані Мінрегіоном матеріали не містять пояснень та обґрунтувань щодо дотримання вимог частини другої статті 24-1 Кодексу в частині спрямування коштів Фонду на виконання інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток спортивної інфраструктури і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів, і щодо досягнення визначених цілей у розвитку кожного регіону за результатами реалізації інвестиційних програм і проектів.

Довідково: за звітними даними про виконання державного бюджету за 2020 рік за бюджетною програмою 2761070 здійснено видатки у сумі 4.370.893,5 тис. грн, або 89,2% бюджетних призначень (529.106,5 тис грн не використано). Однак у матеріалах Мінрегіону не наведено інформації з належною оцінкою щодо виконання запланованих інвестиційних програм і проектів у 2020 році. При цьому, у 10 регіонах рівень виконання плану на рік був нижче за середній по Україні (зокрема, у Сумській області виконання річного плану становить лише 70,3% плану на рік, у Кіровоградській області – 73,2%, у місті Києві – 80,7% плану на рік). Інформацію про використання коштів Фонду у 2020 році та про розподіл коштів Фонду у 2021 році роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В. і Саламаха О.І., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра розвитку громад та територій України Лукеря І.М.

При цьому заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу коштів Фонду.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл коштів Фонду відповідно до розпорядження КМУ № 297-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, погодити розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у 2021 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.04.2021 р. № 297-р.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

 

 

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Шаталової С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 338) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 14.04.2021 № 10-02/11409/2-21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 338 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік, та внесення змін до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II–IV кварталах 2021 року» (далі – постанова КМУ № 338).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Пунктом 1 постанови КМУ № 338 встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 6.500.000 тис. грн шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2301270 «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2».

Водночас, пунктом 3 постанови КМУ № 338 Міністерству фінансів України доручено забезпечити:

після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом – внесення відповідних змін до розпису державного бюджету;

протягом трьох місяців з дня набрання чинності цією постановою – подання пропозицій щодо визначення джерел збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» на 2021 рік на суму зменшення обсягу видатків відповідно до пункту 1 цієї постанови.

Поряд з тим, пунктом 2 постанови КМУ № 338 внесено зміни до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II–IV кварталах 2021 року, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2021 № 133 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II–IV кварталах 2021 року». Зокрема, передбачено, що НСЗУ здійснює фактичну оплату медичних послуг, що відносяться до пакетів медичних послуг, зазначених у главі 3 розділу ІІ цього Порядку (хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах і стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій), протягом ІV кварталу 2021 р. за умови збільшення видатків за програмою медичних гарантій на відповідну суму коштів, які були перерозподілені для забезпечення проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19).

У зверненні МОЗ до Комітету щодо передбаченого постановою КМУ № 338 перерозподілу видатків державного бюджету відмічено, що:

зазначена постанова розроблена МОЗ на виконання Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 квітня 2021 року «Щодо Національного плану вакцинопрофілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до кінця 2021 року», введеного в дію Указом Президента України від 03.04.2021 № 139/2021, та доручення Прем’єр-міністра України з метою забезпечення поставки в Україну в максимально стислі строки необхідної кількості вакцини проти COVID-19 для проведення вакцинації населення;

МОЗ із провідними виробниками вакцини проти COVID-19 напрацьовується майбутня можливість контрактування необхідної кількості доз вакцин у орієнтовному розмірі 25 млн доз. Така кількість доз необхідна для проведення профілактичних щеплень 70% дорослого населення країни у відповідності до Дорожньої карти із впровадження вакцини проти COVID-19 і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні у 2021-2022 роках, затвердженої наказом МОЗ від 24.12.2020 № 3018 /кількість доз вакцини визначена після вирахування очікуваних майбутніх поставок по законтрактованим угодам з Краун Ейджентс Лімітед, з приватним акціонерним товариством «ЛЕКХІМ» та схваленому запиту отримання вакцини за механізмом COVAX/;

реалізація постанови КМУ № 338 дозволить охопити щепленням більшість дорослого населення України не пізніше грудня 2021 р. для формування колективного імунітету до COVID-19;

зменшення видатків за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» на 6,5 млрд грн пропонується як тимчасовий захід, враховуючи нагальність питання вакцинації.

Однак звернення МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, хоча надання відповідних матеріалів передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Необхідно зазначити, що за бюджетною програмою 2301270 «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) за загальним фондом державного бюджету МОЗ встановлено бюджетні призначення у сумі 2,6 млрд грн;

відповідно до пункту 24 статті 14 Закону підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 23 «Питання фінансування здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено видатки у сумі 1.376.695 тис. грн (внаслідок спрямування у цій сумі коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, МОЗ на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення);

таким чином, уточнений річний план наразі становить 3.976.695 тис. грн, а з урахуванням передбаченого постановою КМУ № 338 перерозподілу видатків державного бюджету уточнений річний план становитиме 10.476.695 тис. грн, у т.ч. за загальним фондом – 9,1 млрд грн, за спеціальним фондом – 1.376.695 тис. грн.

Довідково: за даними звітності Казначейства України за січень-лютий 2021 року видатки державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

код 2301270 – в обсязі 1.590,3 млн грн, або 40% уточненого річного плану /3.976,7 млн грн/, у т.ч. за загальним фондом – 242,6 млн грн, або 9,3% бюджетних призначень /2,6 млрд грн/ та 16,6% плану на звітний період, за спеціальним фондом – 1.347,7 млн грн, або 97,9% уточненого річного плану /1.376,7 млн грн/;

код 2308060 – в обсязі 18.939,8 млн грн (за загальним фондом), або 15,3% бюджетних призначень /123.494,2 млн грн/ та 95,3% плану на звітний період.

Варто також звернути увагу, що відповідно до абзацу другого частини п’ятої статті 4 Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно має визначатися у розмірі не менше 5% валового внутрішнього продукту України. Разом з тим, у 2021 р. згідно з пунктом 4 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» така норма застосовується у порядку та розмірах, що встановлені Кабінетом Міністрів України з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів /довідково: видатки державного та місцевих бюджетів на охорону здоров’я на 2021 рік заплановано у обсязі 194,7 млрд грн, що становить 4,3% прогнозованого обсягу ВВП на цей рік/.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І. і Забуранна Л.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М.

Зокрема, заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. зазначив, зокрема, що: Мінфін не заперечує необхідності забезпечення вакцинами, але звертався до МОЗ щодо отримання графіку проплат, які саме вакцини і на яку суму коштів необхідно у відповідний період п.р.; у сумі 6,5 млрд грн, яку передбачається виділити на проведення вакцинації населення, не враховано кошти, які Україні потенційно готові надати міжнародні партнери (а саме 50 млн євро від Європейського інвестиційного банку і 30 млн дол. США від Світового банку), тому позиція Мінфіну – потрібно широке залучення коштів, у т.ч. міжнародних партнерів, які готові розширювати відповідну програму, а не лише коштів державного бюджету.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. поінформував, що у Рахунковій палаті наразі завершується аудит ефективності використання коштів державного бюджету щодо реалізації програми медичних гарантій, у зв’язку з чим пообіцяв наприкінці травня п.р. доповісти щодо виконання такої програми, а щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету відмітив, що це є вимушеною мірою, яку потрібно робити, при цьому мають бути розрахунки і чіткий план дій.

Народний депутат України Крулько І.І., серед іншого, звернув увагу на необхідність наповнення передбачених Законом джерел спеціального фонду державного бюджету на здійснення заходів, пов’язаних з запобіганням поширенню гострої респіратної хвороби COVID-19 та боротьбою з її наслідками, зокрема, отримання коштів від НАК «Нафтогаз України».

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що у підкомітеті дане питання не розглядалося, оскільки звернення МОЗ з відповідним рішенням Уряду щойно надійшли до Комітету, та запропонувала на засіданні Комітету визначитися щодо даного питання, при цьому порекомендувала Комітету: погодити встановлений постановою КМУ № 338 перерозподіл видатків державного бюджету, водночас рекомендувати Уряду забезпечити необхідність відновлення видатків за бюджетною програмою щодо реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2021 році на суму зменшення обсягу видатків, запропонованих у зазначеній постанові, і щомісяця інформувати Комітет.

 

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 1  постанови  Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 338 здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 6.500.000 тис. грн шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною  програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2301270 «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2»;

рекомендувати Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо відновлення у 2021 році видатків за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення», зменшених відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 338, та щомісяця інформувати Комітет з питань бюджету.

Голосували: «за» – одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора законопроекту, народного депутата України Демченка С.О. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами (реєстр. № 5304 від 25.03.2021 р.), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Костіним А.Є. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами за реєстр. № 5304 /далі – законопроект/.

Законопроектом запропоновано внести зміни до:

додатка № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/, передбачивши за загальним фондом державного бюджету збільшення для Державної судової адміністрації України /далі – ДСА/ видатків споживання за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ правосуддя» (код 0501020) на 600.000 тис. грн (з них оплата праці – на 412.391,5 тис. грн) та зменшення для Міністерства молоді та спорту України /далі – Мінмолодьспорт/ видатків споживання на 600.000 тис. грн за бюджетною програмою «Підготовка та участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» (код 3401120);

додатка № 7 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» до Закону, виклавши такий додаток у новій редакції, в якій за загальним фондом державного бюджету передбачено відповідне збільшення для ДСА видатків споживання за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ правосуддя» (код 0501020) загалом на 600.000 тис. грн (з них оплата праці – на 412.391,5 тис. грн), у т.ч. для: апеляційних загальних судів – на 37.089 тис. грн, апеляційних господарських судів – на 7.649,5 тис. грн, апеляційних адміністративних судів – на 10.377,1 тис. грн, територіальних управлінь ДСА та місцевих судів – на 544.884,4 тис. грн, а також у двох рядках щодо видатків територіального управління ДСА в Волинській області передбачено зміну назв двох судів, а саме: слова «Камінь-Каширський районний суд» змінено словами «Камінь-Каширський окружний суд», слова «Ківерцівський районний суд» – словами «Ківерцівський окружний суд» (при цьому ДСА підтвердила необхідність таких змін назв судів).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

на 2021 рік заявлене фінансове забезпечення системи правосуддя складає лише 38,4% від потреби, при цьому визначених бюджетом коштів не вистачає на виплату зарплати працівникам апаратів місцевих та апеляційних судів, навіть в межах законодавчо встановлених обов’язкових мінімальних виплат, а також на поточні видатки (поштові відправлення, комунальні платежі, оренду тощо);

метою прийняття законопроекту є забезпечення конституційних прав працівників апарату місцевих та апеляційних судів на оплату праці шляхом приведення обсягу видатків на виплату зарплати працівникам судів у відповідність до мінімального рівня видатків на виплату зарплат для зазначених працівників з урахуванням обов’язкових мінімальних виплат, встановлених Законом України «Про державну службу», а також часткове забезпечення поточних витрат;

запропоновані законопроектом зміни дозволять частково врегулювати питання оплати праці працівників апарату місцевих та апеляційних судів на рівні обов’язкових виплат.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту та опрацювання експертних висновків до нього.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо доцільності включення законопроекту до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту у першому читанні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту /лист від 09.04.2021 р. № 16/03-2021/123197 (469684), копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/ / висловлює окремі зауваження до нього та зазначає про доцільність отримання висновку Уряду, зважаючи, що відповідно до пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ розробку та забезпечення виконання затвердженого державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною третьою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/. Принагідно слід зазначити, що серед умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) є необхідність оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про державний бюджет, для забезпечення ефективного виконання державного бюджету. Предмет регулювання законопроекту узгоджується з вказаною умовою.

На запит від Комітету щодо надання експертних висновків до законопроекту свою позицію висловили Мінфін, ДСА, Мінмолодьспорт.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту /лист від 08.04.2021 р. № 08020-01/1-2/11441/, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/ зазначає, що його прийняття матиме вплив на показники державного бюджету, при цьому не потребує додаткового фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді, а також зауважує, що законопроект потребує редакційного доопрацювання.

ДСА /листи від 05.04.2021 р. № 11-6700/21 і № 11-6729/21), копії яких роздано народним депутатам України – членам Комітету/ зазначає, що підтримує законопроект, однак констатує, що це лише частково дозволить вирішити питання щодо оплати праці працівників апаратів судів та створення належних умов для функціонування судів, але не вирішить проблему в цілому.

Мінмолодьспорт /лист від 06.04.2021 р. № 473/6.3/21, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/ повідомляє, що за бюджетною програмою 3401120 «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» дійсно утворилася економія коштів, але звертає увагу, що наразі розробляє проект розпорядження щодо перерозподілу таких коштів в межах бюджетних програм Мінмолодьспорту.

На час розгляду у Комітеті законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано висновки до нього і звернуто увагу на таке.

1. Щодо правових підстав розробки законопроекту слід звернути увагу на деякі законодавчі норми.

Насамперед, відповідно до частини першої статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» серед іншого визначено, що:

забезпечення функціонування судової влади передбачає: окреме визначення у державному бюджеті видатків на утримання судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів /частина друга статті 146/;

фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів державного бюджету /частина друга статті 148/;

функції головного розпорядника коштів державного бюджету щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих, апеляційних судів та функціонування органів і установ правосуддя здійснює ДСА, а функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА /частини третя і четверта статті 148/;

видатки кожного місцевого та апеляційного суду всіх видів та спеціалізації, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів, Служби судової охорони та ДСА визначаються у державному бюджеті в окремому додатку /частина шоста статті 148/.

Нормами Кодексу /пунктом 8 частини першої статті 2, частин першої і другої статті 23, частиною першою статті 30/ встановлено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет. При цьому згідно з вимогами частини одинадцятої статті 23 Кодексу забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Пунктом 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону доручено Кабінету Міністрів України за підсумками виконання державного бюджету у першому кварталі 2021 року, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах, розглянути питання щодо збільшення видатків, зокрема, на забезпечення діяльності органів судової влади.

2. Законопроектом не передбачається збільшення загального обсягу видатків державного бюджету на 2021 рік, оскільки пропонується здійснити в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету перерозподіл видатків за бюджетними програмами ДСА і Мінмолодьспорту.

Загалом положення законопроекту підготовлено збалансовано щодо показників видатків державного бюджету. Однак, для забезпечення узгодженості підсумкових показників видатків з показниками видатків ДСА і Мінмолодьспорту, зміненими законопроектом, необхідно у додатку № 1 до нього /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ включити рядок «Всього:» з затвердженими підсумковими показниками видатків державного бюджету, передбачивши їх уточнення за загальним фондом шляхом збільшення видатків на оплату праці на 412.391,5 тис. грн, на що також вказує Мінфін.

У державному бюджеті на 2021 рік визначено видатки за зазначеними у законопроекті бюджетними програмами:

«Здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ правосуддя» (код 0501020) у сумі 15.650.162,4 тис. грн, у т.ч. за загальним фондом – 13.150.162,4 тис. грн, за спеціальним фондом – 2.500.000 тис. грн;

«Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських  і Дефлімпійських іграх» (код 3401120) у сумі 2.359.928 тис. грн (за загальним фондом).

При цьому видатки спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 0501020 на 2021 рік у сумі 2,5 млрд грн (з них на оплату праці – у сумі 1.240.821,8 тис. грн) передбачені з огляду на норми пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Кодексу (згідно з якими судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади).

За даними звітності Казначейства за січень-лютий 2021 р. проведено видатки державного бюджету за бюджетними програмами:

код 0501020 – у сумі 2.038,44 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 1.706,95 млн грн, або 95,7% плану на звітний період та 13% бюджетних призначень, за спеціальним фондом – 331,49 млн грн, або 13,3% бюджетних призначень;

код 3401120 – у сумі 18,39 млн грн (за загальним фондом), або 44,1% плану на звітний період та 0,8% бюджетних призначень.

3. Відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи належить додати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте у пояснювальній записці до законопроекту немає пояснень та розрахунків щодо запропонованих змін обсягів видатків за бюджетними програмами, на що також звертає увагу ГНЕУ. Крім того, ГНЕУ заважує, що до законопроекту не надано інформації, зокрема, щодо:

рівня врахування відповідних потреб за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» (код 0501020) у розрізі відповідних місцевих, апеляційних судів та органів і установ системи правосуддя при плануванні та затвердженні видатків на 2021 рік;

реальної потреби у додаткових бюджетних коштах, необхідних для збільшення зарплати працівникам відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» у розрізі місцевих, апеляційних судів та органів і установ системи правосуддя;

реальної потреби у додаткових бюджетних коштах, необхідних для фінансового забезпечення поточних витрат (крім зарплати)  у розрізі місцевих, апеляційних судів та органів і установ системи правосуддя з відповідною деталізацією за напрямками витрат;

можливості та наслідків зменшення видатків за бюджетною програмою «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» (код 3401120).

З приводу вищезазначених зауважень ГНЕУ необхідно звернути увагу на наведені у листі ДСА пояснення, насамперед:

на 2021 рік визначені Законом бюджетні призначення для ДСА як головного розпорядника коштів державного бюджету становлять 38,4% від потреби;

зокрема, затверджений обсяг видатків на оплату праці дозволяє виплатити середню зарплату працівникам всіх апаратів судів у розмірі 9750 грн, а з урахуванням обов’язкових складових зарплати (без врахування стимулюючих виплат) її середній рівень у судах має складати 10255 грн, відповідно дефіцит видатків на оплату праці працівників апаратів судів лише на виплату основних складових зарплати складає 144,2 млн грн;

запропоноване законопроектом збільшення видатків на оплату праці на 412,4 млн грн та нарахування на зарплату на 90,7млн грн дасть змогу забезпечити виплату середньої зарплати працівникам апаратів судів у сумі 10926 грн;

законопроектом передбачено збільшення інших поточних видатків на здійснення правосуддя у сумі 96,9 млн грн, при тому що розрахункова потреба на ці цілі складає 1511 млн грн, з якої на 2021 рік забезпечено 486,5 млн грн.

Мінфін відмічає, що реалізація положень законопроекту буде здійснюватися у межах економії коштів за бюджетною програмою «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» (код 3401120).

Мінмолодьспорт підтверджує економію коштів за бюджетною програмою 3401120, пояснюючи її утворення у зв’язку з рішенням, прийнятим Організаційним Комітетом літніх Дефлімпійських ігор 2021 року про перенесення проведення XXIV літних Дефлімпійських ігор на травень 2022 року у місті Кашіас-ду-Сул (Бразилія). Однак Мінмолодьспорт зауважує, що зважаючи на пункт 7 частини п'ятої статті 22 Кодексу (згідно з яким головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів) та враховуючи, що видатки за бюджетними програмами Мінмолодьспорту не забезпечені в повному обсязі відповідно до бюджетного запиту на 2021 рік, наразі розробляється проект розпорядження щодо перерозподілу вільних коштів в межах бюджетних програм Мінмолодьспорту.

У зв’язку з цим, варто зазначити, що згідно з даними паспорту бюджетної програми на 2021 рік за кодом 3401120 «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» (затвердженого наказом Мінмолодьспорту від 05.02.2021 р. № 367 і розміщеного на офіційному сайті Мінмолодьспорту) у межах загального обсягу видатків за цією програмою (2359,93 млн грн) на заходи, пов’язані з XXIV літніми Дефлімпійськими іграми, передбачено спрямувати 1332,82 млн грн, у т.ч. за такими напрямами використання бюджетних коштів: проведення в Україні та за кордоном навчально-тренувальних зборів заключного етапу підготовки спортсменів-кандидатів до складу національної збірної команди України до участі у таких іграх (146,47 млн грн), забезпечення участі національної збірної команди України у таких іграх (70,66 млн грн), забезпечення роботи штабу таких ігор (1,89 млн грн), виплата винагород спортсменах-чемпіонам і призерам таких ігор та їх тренерам (1113,8 млн грн).

4. Законопроект потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки (у т.ч. щодо оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет), зокрема:

пункти 1 і 2 розділу І законопроекту необхідно об’єднати та викласти в оновленій редакції (на що також звертає увагу Мінфін), при цьому вказавши, що додаток № 7 до Закону викладається у новій редакції;

назву додатка № 1 до законопроекту слід викласти в такій редакції: «Зміни до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік"»;

додаток № 2 до законопроекту має бути викладено як додаток № 7 до Закону у новій редакції.

Крім того, Верховна Рада України найближчим часом може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону (насамперед, йдеться про законопроект за реєстр. № 5197-2), відтак у разі їх прийняття до розгляду даного законопроекту залежно від сутності внесених змін до Закону окремі положення та показники законопроекту можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм.

IV. Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Пузійчук А.В., Молоток І.Ф., Шпак Л.О., Герман Д.В., Гевко В.Л., Задорожній М.М., Пушкаренко А.М., Забуранна Л.В., народний депутат України Демченко С.О., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та т.в.о. Голови ДСА Гізатуліна Л.В.

Зокрема, завершуючи доповідь з даного питання, народний депутат України Демченко С.О. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект. Т.в.о. Голови ДСА Гізатуліна Л.В. також виступила з даного питання та закликала народних депутатів України – членів Комітету підтримати законопроект.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. зазначив, що Мінфіном законопроект підтримується з урахуванням необхідності внесення до нього техніко-юридичних правок. Член Рахункової палати Невідомий В.І. повідомив, що у Рахункової палати немає зауважень щодо законопроекту.

У ході обговорення даного питання, зважаючи на велику кількість запитань і зауважень від народних депутатів України – членів Комітету, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував, що відбулося засідання робочої групи Комітету з питань правової політики з Мінфіном, і законопроект (що містить відповідний перерозподіл видатків державного бюджету у сумі 600 млн грн) є компромісним рішенням, що також погоджено з Мінмолодьспорт.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали /який роздано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: рекомендувати Верховній Раді законопроект включити до порядку денного сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням редакційних та техніко-юридичних пропозицій, наведених у розданому проекті ухвали.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами (реєстр. № 5304 від 25.03.2021 р.), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Костіним А.Є. та іншими, включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням таких редакційних та техніко-юридичних пропозицій:

1) розділ І викласти в такій редакції «1. Внести зміни до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (із змінами, внесеними Законом України від 29 січня 2021 року № 1158-IX) відповідно до додатків № 1 та № 2 до цього Закону, виклавши додаток № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у новій редакції.»;

2) у розділі ІІ абзац перший виключити, а пункт 1 вважати пунктом 2;

3) у додатку № 1:

назву викласти у такій редакції: «Зміни до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" "Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік"»;

включити рядок «Всього:» з затвердженими підсумковими показниками видатків державного бюджету, передбачивши їх уточнення за загальним фондом шляхом збільшення видатків на оплату праці на 412.391,5 тис. грн /для узгодження підсумкових показників із зміненими законопроектом показниками видатків ДСА і Мінмолодьспорту/;

4) додаток № 2 викласти як додаток № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у новій редакції;

5) внести необхідні редакційні і техніко-юридичні правки (включаючи відповідні уточнення у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» до розгляду зазначеного законопроекту).

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 5304 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 13, «проти» – 1, «утрималися» – 7 /на час голосування на засіданні були присутні 21 народний депутат України – член Комітету/.

5. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранної Л.В. про постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 р. № 69 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2020 р. № 308».

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (далі – Мінекономіки) від 09.02.2021 р. № 2122/01/8129-01 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 р. № 69 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2020 р. № 308» (далі – постанова КМУ № 69).

Насамперед, слід звернути увагу на наступне.

У 2020 році відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) /із змінами/ у складі державного бюджету було створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Відповідно до частини четвертої цієї статті Закону кошти Фонду COVID-19 спрямовувалися, зокрема для надання фінансової допомоги на поворотній або безповоротній основі Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд безробіття).

Відповідно до частини другої статті 28 Закону рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймалися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом.

Так, у 2020 році згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 р. № 308 «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (із змінами, внесеними постановами КМУ від 08.07.2020 р. № 592, від 22.07.2020 р. № 623, від 28.10.2020 р. № 1040) (далі – постанова КМУ № 308) було встановлено:

виділити Мінекономіки 4.080.000 тис. грн із Фонду COVID-19 для надання фінансової допомоги Фонду безробіття, а саме:

2.803.000 тис. грн на безповоротній основі (видатки споживання) – для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» /за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично проведено видатки у сумі 2.780,4 млн грн /за бюджетною програмою 1201120/, або 99,2% уточненого річного плану/;

1.277.000 тис. грн на поворотній основі (надання кредитів) – для виплати допомоги по безробіттю /за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично надано кредитів з державного бюджету у запланованому обсязі /за бюджетною програмою 1201240/.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 р. № 472 «Деякі питання виділення коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (із змінами, внесеними постановою КМУ від 28.10.2020 р. № 1040) із Фонду COVID-19 Мінекономіки було виділено 4.171.228,3 тис. грн (видатки споживання) для надання фінансової допомоги на безповоротній основі Фонду безробіття для забезпечення своєчасної виплати допомоги по безробіттю /за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично проведено видатки у сумі 3.865,9 млн грн /за бюджетною програмою 1201310/, або 92,7% уточненого річного плану/.

Відтак, у 2020 році із Фонду COVID-19 Фонду безробіття для надання фінансової допомоги загалом було виділено 8.251,2 млн грн (у тому числі на безповоротній основі 6.974,2 млн грн, на поворотній основі 1.277 млн грн), які за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактично використано у сумі 7.923,3 млн грн, або 96% уточненого річного плану.

Постановою КМУ № 308 також було затверджено Порядок використання коштів, виділених для надання фінансової допомоги Фонду безробіття (далі – Порядок № 308).

Порядком № 308 не було визначено умов, порядку та обсягу повернення коштів, наданих Фонду безробіття, а лише доручено врегульовувати такі питання щороку Мінекономіки своїм рішенням за погодженням з Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) на підставі показників бюджету Фонду безробіття.

Відтак, не визначення у 2020 році відповідного механізму та термінів повернення Фондом безробіття коштів фінансової допомоги до державного бюджету, як наслідок, зумовило утворення заборгованості Фонду безробіття перед державним бюджетом, що в свою чергу впливатиме на фінансові можливості державного бюджету у поточному та наступних роках.

Постановою КМУ № 69 шляхом внесення змін до положень постанови КМУ № 308 та Порядку № 308, затвердженого нею, передбачено таке:

–  змінено умови надання коштів з Фонду COVID-19: замість поворотної основи (надання кредитів) передбачено надання коштів на безповоротній основі (як видатків споживання);

– виключено пункт 8 Порядку № 308, яким було встановлено вимоги щодо визначення щороку рішенням Мінекономіки за погодженням з Мінфіном на підставі показників бюджету Фонду безробіття умов, порядку та обсягу повернення коштів, наданих Фонду безробіття;

– повернення невикористаних бюджетних коштів Державним центром зайнятості Мінекономіки для їх подальшого спрямування до державного бюджету.

Пунктом 2 постанови КМУ № 69 Мінекономіки доручено забезпечити погодження внесення відповідних змін з Комітетом.

Доречно нагадати, що відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, кошти Фонду безробіття не включаються до складу державного бюджету.

У матеріалах, наданих Мінекономіки до розгляду постанови КМУ № 69, зазначено, що:

– у серпні 2020 року схвалено проект бюджету Фонду безробіття на 2021 рік, дефіцит якого складає 3,2 млрд гривень (постанова Уряду про затвердження бюджету Фонду безробіття на 2021 рік ще не прийнята);

– при плануванні видатків на 2021 рік Державним центром зайнятості передбачена реалізація всіх можливих заходів для оптимізації витрат Фонду безробіття, враховано суттєве зменшення у 2021 році чисельності одержувачів допомоги по безробіттю, незважаючи на відсутність позитивної динаміки зростання попиту на робочу силу, проте відповідно до затверджених Урядом прогнозних макроекономічних показників чисельність зайнятих в Україні у 2021 році зросте лише на 0,02%, а зниження рівня безробіття буде незначним і не вийде на допандемічний рівень (9,2% проти 9,4%);

– частка відрахувань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовується на страхування на випадок безробіття до Фонду безробіття, постійно скорочується.

Зважаючи, що зміни, що вносяться постановою КМУ № 69, стосуються показників державного бюджету на 2020 рік, слід звернути увагу на такі вимоги бюджетного законодавства:

– відповідно до статті 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно на період з 1 січня по 31 грудня, а тому у частині першій статті 3 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року;

– згідно з частиною дванадцятою статті 23 Кодексу усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених Кодексом;

– за вимогами частини першої статті 57 Кодексу не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету, при цьому, за виняткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який має настати не пізніш як через п’ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду, а відповідно до частини третьої цієї статті Кодексу усі надходження і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони здійснені;

– виділення коштів Фонду безробіття із Фонду COVID-19 відповідно до постанови КМУ № 308 у 2020 році погоджувалося Комітетом, зважаючи на положення частини другої статті 28 Закону у 2020 році, відповідно до яких кошти Фонду COVID-19, зокрема, для надання фінансової допомоги на поворотній або безповоротній основі Фонду безробіття спрямовувалися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, проте Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Фонд COVID-19 не сформовано (відповідні видатки розподілено за окремими бюджетними програмами та головними розпорядниками коштів державного бюджету відповідно до запланованих заходів з боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками), відповідно цим Законом не встановлено повноважень Комітету щодо погодження відповідних рішень.

Варто зауважити, що за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року фактичні витрати за бюджетною програмою «Фінансова допомога Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яка виділена із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на поворотній основі» (код 1201240) відображено як надання кредитів з державного бюджету у сумі 1.277.000 тис. грн, тобто виконано у повному обсязі. Натомість виконання постанови КМУ № 69 зумовить необхідність внесення змін до звітності Казначейства про виконання державного бюджету за 2020 рік, зокрема в частині збільшення видатків загального фонду державного бюджету (відповідно зменшення надання кредитів з державного бюджету), що апріорі неможливо здійснити у зв’язку з поданням Кабінету Міністрів України річного звіту про виконання державного бюджету за 2020 рік до Верховної Ради України.

Керуючись статтями 4, 14 і 17 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», від Комітету направлено звернення до Рахункової палати та Мінфіну для висловлення їх позиції щодо положень постанови КМУ № 69 та можливості їх виконання у 2021 році, зважаючи на вимоги статті 96 Конституції України, частини першої статті 3, частини дванадцятої статті 23, частин першої та третьої статті 57 Кодексу (лист від 03.03.2021 р. № 04-13/12-2021/75150, копії яких роздано народним депутатам України – членам Комітету).

На звернення Комітету Рахункова палата висловила аналогічні зауваження та застереження щодо положень постанови КМУ № 69 (лист від 15.03.2021 р. № 06-668, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) та загалом зазначила, що положення постанови КМУ № 69 не відповідають нормам Кодексу.

Водночас, Мінфіном (лист від 12.03.2021 р. № 09030-04-2/7957, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) не висловлено чіткої позиції з порушеного питання, при цьому зазначено, зокрема, таке:

– будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (частина перша статті 23 Кодексу), а зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються за наявності у законі про Державний бюджет України відповідного положення (частина десята статті 23 Кодексу);

– усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, а надходження і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони здійснені (частина дванадцята статті 23, частина третя статті 57 Кодексу);

– за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 1201240 «Фінансова допомога Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яка виділена із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками на поворотній основі» витрати з надання кредитів проведено у повному обсязі та відображено у звітності про виконання державного бюджету, проте відповідних надходжень з повернення фінансової допомоги у 2020 році не здійснювалося, а також зазначене не передбачено і в показниках Державного бюджету України на 2021 рік;

– зважаючи на показники проекту бюджету Фонду безробіття на 2021 рік, Уряд постановою КМУ № 69 прийняв рішення щодо зміни умови фінансової підтримки Фонду безробіття, виділеної із Фонду COVID-19, з поворотної на безповоротну основу шляхом внесення змін до абзацу третього пункту 1 постанови КМУ № 308, положення якої погоджувалися з Комітетом, та зміни до неї також надіслані для відповідного погодження.

Враховуючи наведене, включаючи відповідні норми бюджетного законодавства, підготовлено проект листа Комітету щодо повернення звернення Мінекономіки без погодження положень постанови КМУ №69 (копію проекта листа роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Таким чином, завершуючи доповідь з даного питання, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. зазначила, що у зв’язку із закінченням бюджетного періоду 2020 року, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства, пропонується повернути звернення Мінекономіки без погодження положень постанови КМУ № 69, повідомивши про це листом, проект якого роздано.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

У зв’язку із закінченням бюджетного періоду 2020 року, зважаючи на вимоги частини першої статті 3, частини дванадцятої статті 23, частин першої та третьої статті 57 Бюджетного кодексу України, повернути звернення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 09.02.2021 р. № 2122/01/8129-01 без погодження положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 р. № 69.

Голосували: «за» – одноголосно.

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль