ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №86 від 28.04.2021

Опубліковано 06 травня 2021, о 09:54

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №86 від 28 квітня 2021 року

15 год. 30 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Молоток І.Ф.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Серік Н.П., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В.

Запрошені, які були присутні на засіданні:

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Офісу Президента України

Олійник Д.І. – в.о. Генерального директора Директорату з питань економічнїої політики;

від Державної служби спеціального зв’язку
та захисту інформації України

Маковський Д.В. – перший заступник Голови;

від Державної служби України з надзвичайних ситуацій

Ільченко М.В. – заступник Голови;

від Міністерства освіти і науки України

Селецький А.М. – заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;

Даниленко С.В. – заступник Міністра;

від Міністерства молоді та спорту України

Бідний М.В. – заступник Міністра;

Музика Ю.Л. – в.о. державного секретаря – директор Департаменту економіки та фінансів;

від Міністерства охорони здоров’я України

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

Єлізарова Т.Є. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кузькін Є.Ю. – перший заступник Голови;

від Міністерства розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України

Новікова І.Ю. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 260-р);

2) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 1006110 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 330-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 257-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 301-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 346-р);

6) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 356-р);

7) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 403);

3. Про проект Закону України про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5154 від 25.02.2021 р), поданий Президентом України, та альтернативний законопроект про внесення зміни до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів (реєстр. № 5154-1 від 09.03.2021 р), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

4. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстр. № 5090 від 17.02.2021 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект за реєстр. № 5090-1 від 26.02.2021 р., поданий народними депутатами України Саламахою О.І., Трухіним О.М., Молотком І.Ф., Шуляк О.О., Пушкаренком А.М.

5. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (реєстр. № 5308).

/При цьому, за пропозицією народного депутата України Пузійчука А.В. до порядку денного не включено питання, попередньо передбачене у проекті порядку денного, а саме: про погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 359-р)./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" для відновлення законних прав і свобод громадян щодо управління власним майном та отримання кредитних послуг" (реєстр. № 5199 від 04.03.2021, народні депутати України Єфімов М.В., Шахов С.В., Мороз В.В. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" щодо реалізації прав мешканців гуртожитків на приватизацію жилих приміщень" (реєстр. № 5296 від 22.03.2021, народні депутати України Мороз В.В., Королевська Н.Ю., Солод Ю.В. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення діяльності з питань управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (реєстр. № 5142-1 від 12.03.2021, народний депутат України Радіна А.О.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 133 Податкового кодексу України щодо особливостей неприбуткового статусу організацій водокористувачів" (реєстр. № 5203 від 04.03.2021, народний депутат України Ковальчук О.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо особливостей здійснення закупівель громадських послуг з перевезення пасажирів" (реєстр. № 5185 від 02.03.2021, народні депутати України Горенюк О.О., Бондаренко О.В., Брагар Є.В. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення засад створення та функціонування індустріальних парків" (реєстр. № 5021 від 04.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо регулювання деяких питань трудових відносин" (реєстр. № 5054-1 від 25.02.2021, народний депутат України Третьякова Г.М.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам)" (реєстр. № 5229 від 12.03.2021, народний депутат України Фріс І.П.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення у відповідність із Бюджетним кодексом України плати за спеціальне використання об'єктів тваринного світу та природних рослинних ресурсів" (реєстр. № 5200 від 04.03.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови" (реєстр. № 5241 від 12.03.2021, народні депутати України Лозинський Р.М., Загоруйко А.Л., Мінько С.А. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення порядку дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови та призначення позачергових місцевих виборів" (реєстр. № 5241-1 від 26.03.2021, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Соболєв С.В., Власенко С.В., Цимбалюк М.М.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 62 Кодексу цивільного захисту України щодо утворення пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони" (реєстр. № 5254 від 17.03.2021, народні депутати України Верещук І.А., Тимофійчук В.Я., Касай К.І. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про театри і театральну справу" щодо створення додаткових умов для забезпечення професійного розвитку творчих працівників театрів" (реєстр. № 5205 від 05.03.2021, народні депутати України Кравчук Є.М., Потураєв М.Р., Рябуха Т.В. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості" (реєстр. № 5161 від 25.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких нестандартних форм зайнятості" (реєстр. № 5161-1 від 16.03.2021, народні депутати України Королевська Н.Ю., Гнатенко В.С., Мороз В.В., Солод Ю.В.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процесу планування законопроектної роботи Верховної Ради України" (реєстр. № 5178 від 01.03.2021, народні депутати України Стефанчук Р.О., Кальченко С.В., Костін А.Є. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення відповідальності осіб, які здійснювали колабораційну діяльність)" (реєстр. № 5143 від 24.02.2021, народні депутати України Чернєв Є.В., Потураєв М.Р., Ясько Є.О. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвідомчості справ про порушення правил при наданні громадських послуг з перевезення пасажирів" (реєстр. № 5152 від 25.02.2021, народні депутати України Горенюк О.О., Разумков Д.О., Павловський П.І. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України “Про попереднє ув’язнення” щодо відвідування місць попереднього ув’язнення (реєстр. № 5180 від 02.03.2021, народні депутати України Сюмар В.П., Герасимов А.В., Федина С.Р. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо удосконалення діяльності з питань управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 5141-1 від 12.03.2021), внесений народним депутатом Радіною А.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

уточнити вартість активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, а також у позовному провадженні у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави із встановленням заборони користуватися такими активами, які приймаються в управління до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА), визначивши таку вартість у сумі сукупно понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного року (на 01.01.2021 р. відповідний прожитковий мінімум становить 2270 грн). При цьому згідно з чинною нормою така вартість активів дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року (мінімальна заробітна плата з 01.01.2021 р. становить 6000 грн);

передбачити, що усі дії, пов’язані з реалізацією активів на електронних торгах (аукціонах), відбуваються в електронній торговій системі (далі – ЕТС), що складається з центральної бази даних та електронних майданчиків, які взаємодіють через інтерфейс програмування додатків, який надається у вигляді коду з відкритим доступом та визначає функціональність ЕТС, яка забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення аукціону в електронній формі.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на показники державного бюджету та може потребувати додаткових витрат з державного бюджету, зокрема, на створення та забезпечення функціонування ЕТС. При цьому відмічено, що у зв’язку з відсутністю вихідних даних обрахувати додаткові видатки державного бюджету неможливо.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» щодо удосконалення діяльності з питань управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (реєстр. № 5141-1 від 12.03.2021), внесений народним депутатом Радіною А.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування АРМА для здійснення заходів, передбачених законопроектом, зокрема на створення і функціонування ЕТС, а також може призвести до зміни доходів державного бюджету в частині надходжень від реалізації активів, прийнятих в управління АРМА, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо орендної плати для земельних ділянок, на яких вирощуються енергетичні рослини (реєстр. № 5228 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Шинкаренком І.А., Славицькою А.К. та Ткаченком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається встановити, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності для малопродуктивних та деградованих земельних ділянок, на яких вирощуються енергетичні рослини, не може перевищувати 5% нормативної грошової оцінки протягом всього строку дії договору оренди.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не впливатиме на дохідну чи видаткову частини державного бюджету, при цьому відмічено, що зауваження щодо ймовірного зменшення надходжень до місцевих бюджетів надали представники місцевої влади та Всеукраїнської асоціації громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту буде залежати від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які надані або будуть надаватися в оренду суб’єктам господарювання для вирощування енергетичних рослин. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Належить зазначити, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через 6 місяців з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо орендної плати для земельних ділянок, на яких вирощуються енергетичні рослини (реєстр. № 5228 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Шинкаренком І.А., Славицькою А.К. та Ткаченком О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки вітчизняного книговидання (реєстр. № 5239 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Швецем С.Ф., Пушкаренком А.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2026 року, звільнити від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщення в митний режим імпорту устаткування (обладнання) та комплектуючі /за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД/, що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту видавництвами, видавничими організаціями та підприємствами поліграфії для використання у діяльності з виготовлення книжкової продукції (крім продукції еротичного характеру), яка виробляється в Україні. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на устаткування (обладнання) та комплектуючі, якщо вони мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо, оскільки до законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків з зазначенням обсягів товарів, що будуть ввозитися на митну територію України без сплати ввізного мита. Водночас вказано, що за даними митної статистики при ввезенні в Україну устаткування (обладнання) та комплектуючих за кодами згідно з УКТ ЗЕД, визначеними в законопроекті, сума ввізного мита у 2019 році становила 21,8 млн грн, а у 2020 році – 26,3 млн грн. Крім того, Мінфін зазначає, що рішення стосовно доцільності звільнення від сплати ввізного мита при імпорті окремих видів товарів слід приймати за результатами оцінки впливу такого звільнення на розвиток вітчизняних галузей промисловості. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки вітчизняного книговидання (реєстр. № 5239 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Швецем С.Ф., Пушкаренком А.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування деяких доходів (реєстр. № 5043 від 08.02.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити, що до діяльності у сфері розваг не відноситься діяльність з організації та проведення азартних ігор та діяльність з випуску та проведення лотерей;

виключити визначення поняття «дохід суб’єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей»;

виключити положення, згідно з яким надається право контролюючим органам звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

встановити, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є дохід від діяльності з:

- випуску та проведення лотерей, що визначається як сума доходу, отриманого від прийняття ставок у лотерею;

- організації та проведення азартних ігор, що визначається як сума грошових коштів, отриманих у готівковій та/або безготівковій формі в касу та/або на рахунки організатора азартних ігор від гравців в азартні ігри, зменшена на суму виплачених гравцям протягом цього звітного періоду виграшів (призів), виплат в такі азартні ігри, повернень ставок;

встановити такі ставки податку на прибуток підприємств у відповідній сфері (у діючій редакції – 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, 30% на дохід від суми доходів під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей):

- 18% від доходу, отриманого від діяльності з організації та проведення азартних ігор;

- 30% від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей;

уточнити норми щодо особливостей оподаткування діяльності з організації та проведення азартних ігор і діяльності з випуску та проведення лотерей;

уточнити норми щодо особливостей оподаткування податком на доходи фізичних осіб виграшів та призів, зокрема, передбачається встановити, що:

- доходи у вигляді виграшів у грі у покер (в тому числі в мережі Інтернет) професійними гравцями оподаткуванню підлягає різниця між сумою коштів, отриманих платником податку як виграш, та сумою коштів, внесених для отримання права участі у такій грі (ставок у таких іграх), за ставкою 18% з застосуванням коефіцієнта 0,2;

- дохід у вигляді окремого виграшу (призу) в азартних іграх та/або лотереях, що не перевищує 50 тис. грн, не підлягає оподаткуванню, у разі перевищення визначеного обсягу доходу податковий агент оподатковуватиме всю суму (вартість) такого виплаченого (отриманого) виграшу (призу) за ставкою 18%;

розширити перелік операцій, які не підпадають під звільнення від оподаткування податком на додану вартість, операціями з постачання послуг, що надаються під час організації та проведення азартних ігор, випуску лотерей.

Окремо слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:

матиме вплив на доходи бюджетів, а саме призведе до:

- втрат бюджетів від податку на прибуток підприємств внаслідок звуження бази оподаткування податком на дохід діяльності з організації та проведення азартних ігор;

- зменшення надходжень військового збору та податку на доходи фізичних осіб до державного і місцевих бюджетів внаслідок звільнення від оподаткування виграшів (призів) в азартних іграх у сумі до 50 тис. грн;

містить ризики мінімізації податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору несумлінними податковими агентами – організаторами азартних ігор шляхом встановлення окремих виграшів в неоподатковуваному розмірі 50 тис. грн.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект в частині внесення відповідних змін щодо податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб. Разом з тим, Мінфін підтримує пропозицію щодо розширення переліку операцій, які не підпадають під звільнення від оподаткування податком на додану вартість, як таку, що не дозволить розширити пільгове оподаткування податком на додану вартість та стане запобіжником щодо зменшення надходжень з цього податку до бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування деяких доходів (реєстр. № 5043 від 08.02.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе загалом до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від військового збору, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів (щодо додаткової підтримки суб’єктів господарювання на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4421 від 25.11.2020), поданий народними депутатами України Дубінським О.А., Струневичем В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, тимчасово:

на період одного року, починаючи з першого числа місяця, в якому набуде чинності відповідний закон, встановити мораторій на будь-яку зміну розміру ставок податку на додану вартість;

на період три місяці, починаючи з першого числа місяця, в якому набуде чинності відповідний закон:

- звільнити від сплати військового збору доходи (виплачені, надані), що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб;

- встановити єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для платників, зазначених у законопроекті, у розмірі 11% бази нарахування цього внеску;

- не призупиняти дію ліцензії або ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями і тютюновими виробами, для суб’єктів господарювання, зазначених у законопроекті, у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за таку ліцензію або ліцензії;

встановити, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, термін дії яких закінчується в період трьох місяців, починаючи з першого числа місяця, в якому набуде чинності відповідний закон, продовжують дію терміном на один рік, для суб’єктів господарювання, зазначених у законопроекті;

передбачити мораторій на проведення камеральних та зустрічних звірок по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття законопроекту дозволить забезпечити вжиття необхідних заходів для підтримки суб’єктів господарювання та громадян, нейтралізації негативних наслідків зниження ділової та економічної активності в Україні, які пов’язані із поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 та із запровадженням Урядом України додаткових заходів для протидії поширенню коронавірусної хвороби.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація негативно вплине на дохідну частину державного бюджету за рахунок скасування військового збору строком на три місяці (що призведе до втрат державного бюджету розрахунково у сумі 6,95 млрд грн) та на бюджети Пенсійного фонду і фондів соціального страхування за рахунок зменшення строком на три місяці розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 22% до 11% для суб’єктів господарювання, які працюють у сфері ресторанного, торговельного та розважального бізнесу (що призведе до втрат бюджетів цих фондів, розрахунок яких здійснити неможливо в зв’язку з відсутністю вихідних даних).

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються значні обсяги видатків для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2021 рік – 195,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2021 р. – 62,1 млрд грн, а на 01.04.2021 р. – 68,7 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів (щодо додаткової підтримки суб’єктів господарювання на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4421 від 25.11.2020), поданий народними депутатами України Дубінським О.А., Струневичем В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо додаткової підтримки суб’єктів господарювання на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 (реєстр. № 4421-1 від 11.12.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, тимчасово:

на період одного року, починаючи з першого числа місяця, в якому набуде чинності відповідний закон, встановити мораторій на будь-яке підвищення розміру ставок податку на додану вартість;

на період дії карантину, починаючи з першого числа місяця, в якому набуде чинності відповідний закон, надати право суб’єктам господарювання, діяльність яких забороняється або обмежується у зв’язку з дією карантину, на додаткову фінансову підтримку через механізм доплати на користь застрахованих осіб – найманих працівників такого суб’єкта господарювання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 50% мінімального страхового внеску, а для суб’єктів господарювання – фізичних осіб – підприємців така доплата також здійснюватиметься і на користь такої фізичної особи – підприємця;

продовжити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок платників податків по останній календарний день третього місяця (включно) після місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття потребуватиме витрат державного бюджету на доплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 50% мінімального страхового внеску для найманого працівника, водночас це створить умови для збереження робочих місць та дозволить зменшити загальні витрати на соціальну допомогу, в тому числі допомогу по безробіттю.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація негативно вплине на бюджети Пенсійного фонду і фондів соціального страхування, а саме запровадження механізму доплати на користь застрахованих осіб – найманих працівників суб’єкта господарювання, діяльність якого забороняється або обмежується у зв’язку із карантинними заходами, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 50% мінімального страхового внеску, призведе до втрат бюджетів цих фондів. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів щодо додаткової підтримки суб’єктів господарювання на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 (реєстр. № 4421-1 від 11.12.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М. Б., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування та відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання державної підтримки платникам податків – суб’єктам господарювання та населенню на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4436 від 27.11.2020), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Пушкаренком А.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

тимчасово, до 01 січня 2023 року, запровадити знижену ставку податку на додану вартість у розмірі 7% (діюча ставка – 20%) за операціями з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту продукції (товарів), що мають коди згідно з УКТ ЗЕД, визначені у законопроекті (зокрема, деякі продукти тваринного і рослинного походження);

тимчасово, на період з 1 грудня 2020 року до завершення карантину, звільнити від сплати єдиного податку платників 1 і 2 групи, визначених у законопроекті, та знизити ставку єдиного податку з 3% до 2% для платників 3 групи, які є платниками податку на додану вартість;

списати податковий борг (у тому числі штрафні санкції та пеня) окремим категоріям платників податків, сукупний розмір якого не перевищує 3060 грн, що виник і залишився несплаченим/не погашеним станом на дату набрання чинності відповідним законом (за винятком окремих виключень);

списати відповідні штрафні санкції та пеню у разі погашення у повному обсязі платниками податків (з обсягом доходу менше 20 млн грн за попередній календарний рік) протягом 180 календарних днів з дня набрання чинності відповідним законом суми податкового боргу, що виник і залишився несплаченим/не погашеним станом на 1 грудня 2020 року;

надати право фізичним особам (резидентам) відстрочити погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені) на строк до 1 січня 2022 року, у яких станом на дату набрання чинності відповідним законом та/або протягом періоду до 1 січня 2022 року виникли та залишаються несплаченими грошові зобов’язання та/або податковий борг, сукупний розмір яких за усіма податками та зборами (з урахуванням штрафних санкцій та пені) не перевищує 6120 грн.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, а зменшення надходжень державного бюджету від надання окремих податкових стимулів та пільг буде компенсоване продовженням підприємницької діяльності тисячами малих підприємств та підприємців, залишенням робочих місць, а також збільшенням чи залишенням на сьогоднішньому рівні попиту на продукти харчування у зв’язку із зниженням їх вартості для кінцевого споживача.

Слід звернути увагу, що Законом України від 04.12.2020 р. № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» вже врегульовано деякі з передбачених законопроектом питань, зокрема, щодо звільнення від сплати єдиного податку платників 1 групи, списання податкового боргу, штрафних санкцій і пені.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету. Зокрема, відмічено, що у разі запровадження 7% ставки податку на додану вартість на операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту продукції (товарів) по відповідних кодах УКТ ЗЕД недонадходження до державного бюджету з податку на додану вартість становитиме у розмірі близько 2 млрд грн на місяць.

З приводу передбачених законопроектом пільг із сплати єдиного податку (який належить до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування) необхідно зазначити, що згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Однак до законопроекту не подані відповідні пропозиції до законопроекту щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів, на що також звертає увагу у своєму висновку Головне науково-експертне управляння Апарату Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання державної підтримки платникам податків – суб’єктам господарювання та населенню на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4436 від 27.11.2020), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Пушкаренком А.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів, зокрема, державного бюджету від податку на додану вартість та бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) (реєстр. № 4614 від 21.01.2021), поданий народними депутатами України Стефанчуком М.О., Калауром І.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується замінити діючий збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю (який справляється за ставкою 10% від вартості основного дорогоцінного металу (золото, срібло, платина, паладій), у перерахунку на вагу чистого металу, що міститься у сплаві, з якого виготовлено ювелірний чи побутовий виріб, а платниками є відповіді фізичні особи та суб’єкти господарювання, які подають відповідні вироби на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю) на збір на обов’язкове державне пенсійне страхування при здійсненні суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння (який справлятиметься за ставкою 1% від вартості проданих відповідних виробів, а платниками цього збору передбачається визначити суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю відповідними виробами).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що у разі запровадження запропонованої ставки відповідного збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1%, загальні річні надходження до бюджету від здійснення операцій з ювелірними виробами (що включає надходження від сплати єдиного податку та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування за ставкою 1%), в тому числі роздрібної торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, становитимуть 1,8 млрд гривень.

Разом з тим, слід відмітити, що аналогічний збір, який пропонується у законопроекті, вже діяв до 1 січня 2015 року, ставка якого становила 5% від вартості реалізованих ювелірних виробів із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння. Відповідно до звітних даних за 2014 рік надходження такого збору (з торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння) до загального фонду державного бюджету становили 33,5 млн гривень. Натомість надходження збору при поданні ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом до казенних підприємств пробірного контролю за 2015 рік становили 211,7 млн грн, за 2020 рік – 285,6 млн грн, а на 2021 рік заплановані у сумі 230,3 млн гривень. Отже, реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на дохідну частину загального фонду державного бюджету у поточному бюджетному періоді. При цьому зауважено, що наведені розробниками законопроекту прогнозні загальні річні надходження до бюджету у розмірі 1,8 млрд грн від здійснення операцій з ювелірними виробами у разі запровадження ставки відповідного збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від доходу з операцій з роздрібної торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння необґрунтовані та не містять відповідних розрахунків. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку також зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на бюджетні показники.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) (реєстр. № 4614 від 21.01.2021), поданий народними депутатами України Стефанчуком М.О., Калауром І.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про критичну інфраструктуру» (реєстр. № 5219 від 09.03.2021), внесений народними депутатами України Федієнком О.П., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття забезпечує створення державної системи захисту критичної інфраструктури, запроваджує єдині підходи до організації управління об’єктами системи на державному та місцевому рівнях, визначає засади взаємодії залучених до захисту критичної інфраструктури державних органів та суб’єктів господарювання, суспільства та громадян.

Загалом законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади функціонування та захисту критичної інфраструктури і відповідний закон має стати складовою законодавства України у сфері національної безпеки.

Законопроектом, серед іншого, передбачається:

створити уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури, а саме Національну комісію з питань захисту критичної інфраструктури (далі – Комісія) – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, як постійно діючий державний колегіальний орган, підпорядкований і підзвітний Кабінету Міністрів України, у складі Голови Комісії та шести його членів. При цьому, пропонується визначити, що Голова Комісії затверджує структуру та граничну чисельність працівників Комісії з урахуванням видатків, передбачених у державному бюджеті, а штатний розпис апарату Комісії – за погодженням із Міністерством фінансів України /статті 16 і 17 законопроекту/;

здійснювати незалежну зовнішню оцінку діяльності Комісії шляхом проведення Рахунковою палатою щорічного зовнішнього аудиту діяльності Комісії /стаття 30 законопроекту/;

визначити повноваження органів влади у сфері захисту критичної інфраструктури /статті 16, 21, 23, 24 законопроекту/;

джерелом фінансового забезпечення робіт і заходів із забезпечення захисту критичної інфраструктури визначити кошти державного і місцевих бюджетів, власні кошти суб’єктів господарювання, кредити банків, кошти міжнародної технічної допомоги та інші джерела, не заборонені законодавством /стаття 34 законопроекту/;

включити до основних функцій Національної гвардії України охорону об’єктів критичної інфраструктури, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України /підпункт 13 пункту 2 розділу VІ законопроекту/;

доповнити перелік видів обов’язкового страхування страхуванням ризику фінансових втрат, викликаних кризовою ситуацією на об’єкті критичної інфраструктури, віднесеному до Переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про критичну інфраструктуру» /підпункт 20 пункту 2 розділу VІ законопроекту/ з набранням чинності відповідного положення через 3 роки з дня набрання чинності відповідним законом;

доручити Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності відповідним законом створити Комісію /пункт 3 розділу VІ законопроекту/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, зокрема на створення та функціонування Комісії, забезпечення охорони Національною гвардією України об’єктів критичної інфраструктури, а також зауважує, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням наданих зауважень. Зокрема, Мінфін вважає, що з метою недопущення додаткових бюджетних витрат доцільно визначити координуючий орган у сфері захисту критичної інфраструктури з числа існуючих державних органів.

Поряд з тим, оскільки законопроектом передбачається щорічне проведення зовнішнього аудиту Рахунковою палатою та встановлення нових повноважень органів влади у сфері захисту критичної інфраструктури, реалізація відповідних положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного і місцевих бюджетів на функціонування відповідних органів влади.

Крім того, запровадження передбаченого законопроектом нового виду обов’язкового страхування може призвести до зміни показників доходів бюджету від платежів страховиків і страхувальників залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата введення в дію більшості положень відповідного закону (через шість місяців з дня набрання ним чинності) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про критичну інфраструктуру» (реєстр. № 5219 від 09.03.2021), внесений народними депутатами України Федієнком О.П., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування Комісії, забезпечення охорони Національною гвардією України об’єктів критичної інфраструктури, може потребувати додаткових видатків бюджетів на функціонування органів влади в частині виконання нових повноважень у сфері захисту критичної інфраструктури, а також може призвести у наступних бюджетних періодах до зміни показників доходів бюджету від платежів страховиків і страхувальників залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про окремі питання функціонування кредитних спілок» (реєстр. № 5125-1 від 09.03.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Ніколаєнком А.І. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є законодавче визначення порядку здійснення державою заходів щодо реабілітації (відновлення платоспроможності) кредитних спілок, які у період 2010-2019 років опинилися на межі банкрутства, або дані про які було протиправно виключено з реєстру фінансових установ без волі на те самих кредитних спілок, або які знаходяться тепер на межі платоспроможності, а також організація процесу ліквідації кредитних спілок, зобов’язання яких перед вкладниками перейшли до відновлюваної спілки.

Законопроектом визначаються загальні правові та організаційні засади відновлення платоспроможності кредитних спілок України, які втратили здатність вчасно та в повному обсязі розраховуватися за своїми зобов’язаннями перед своїми членами.

Серед іншого, законопроектом передбачається, що:

відновлення у порушених правах фізичних осіб, що є членами кредитних спілок, платоспроможність яких відновлюється, здійснюється за рахунок тимчасової фінансової підтримки (рефінансування) з боку держави /пункт 1.2 статті 1 законопроекту/;

відповідний закон регулює відносини, пов’язані із відновленням цивільної правової дієздатності, операційної спроможності та повної платоспроможності кредитних спілок України, а також виплатою компенсацій вкладникам кредитних спілок, ліквідацію які об’єктивно не можуть приймати участь у реалізації плану відновлення платоспроможності /пункт 2.1 статті 2 законопроекту/;

потреба кредитної спілки у фінансуванні задовольняється Національним банком України шляхом відкриття на користь кредитної спілки кредитної лінії, метою якої є відновлення платоспроможності, а за наявності можливостей для цього та визнання доцільним прискорити реалізацію плану відновлення платоспроможності визнана НБУ потреба може перевищувати визначений обсяг завданої спілці та її членам шкоди /стаття 7 законопроекту/;

вимоги кредиторів до кредитної спілки, що задовольняються негайно, передаються Національним банком України для здійснення виплат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб /далі – Фонд/ /пункт 9.3 статті 9 законопроекту/;

кредитна спілка, платоспроможність якої відновлюється, звільняється від сплати судового збору за подання позовів до позичальників спілки, а накладення арешту на розрахункові рахунки або каси такої спілки не дозволяється /пункт 15.5 статті 15 законопроекту/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація його положень не потребуватиме витрат з державного бюджету;

за приблизними оцінками сума прямих втрат членів кредитних спілок, зумовлених недоступністю для них вкладів у кредитних спілках, та відсутністю механізму компенсації цих втрат, оцінюється у 1,5 млрд грн;

асигнування на рефінансування та компенсаційні виплати у сукупності не перевищать 1,5 млрд грн протягом 2 років і при цьому значна (більша до 2/3) частина таких витрат повернеться протягом найближчих п’яти років до джерела походження;

максимальна сума незворотних витрат Фонду на компенсацію втрат вкладникам, що підпадають під критерії, визначені законопроектом, можна оцінити на рівні до (не більше) 500 млн грн протягом 3 років після моменту набрання чинності відповідним законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету в поточному бюджетному періоді та не потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Разом з тим, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоноване законопроектом надання додаткових пільг зі сплати судового збору матиме наслідком зменшення рівня фінансового забезпечення судів;

реалізація законопроекту може призвести до додаткових витрат державного бюджету, зокрема внаслідок надання безповоротної фінансової допомоги Фонду та додаткових витрат Фонду і Національного банку України.

Слід також зазначити, що неповернення кредитними спілками Національному банку України коштів, які будуть ним надані як рефінансування, може негативно вплинути на фінансові результати діяльності НБУ. Зважаючи, що згідно із статтею 5-1 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України перераховує до державного бюджету частину прибутку до розподілу, реалізація зазначеного законопроекту може призвести до недонадходження таких коштів до державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про окремі питання функціонування кредитних спілок» (реєстр. № 5125-1 від 09.03.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Ніколаєнком А.І. та Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору і відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування судів, а також може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо коштів, що перераховуються Національним банком України, та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на надання фінансової підтримки Фонду залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії» (реєстр. № 5177 від 01.03.2021), внесений народними депутатами України Горбенком Р.О., Касаєм К.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроектом пропонується запровадити комплексний механізм захисту прав власності, порушених внаслідок збройної агресії, шляхом реституції та виплати компенсації фізичним особам, нерухоме та рухоме майно яких було знищено, пошкоджено або втрачено внаслідок збройної агресії незалежно від того, чи це сталося внаслідок дій країни-агресора чи внаслідок дій, вжитих з метою протидії збройній агресії.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

запровадити компенсацію – відшкодування майнової шкоди, завданої особам, які постраждали внаслідок збройної агресії, у зв’язку з порушенням їх права власності у спосіб, передбачений відповідним законом /стаття 1 законопроекту/;

передбачити порядок визначення розміру компенсації залежно від виду знищеного або пошкодженого майна та встановити граничні розміри компенсації у відповідній кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб /стаття 11 законопроекту/;

передбачити, що джерелами фінансового, матеріально-технічного та майнового забезпечення здійснення захисту прав постраждалих осіб є: кошти, передбачені законом про державний бюджет на відповідний рік; кошти місцевих бюджетів; інвестиції юридичних та фізичних осіб; цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями, фондами, що здійснюють розподіл та надання таких грантів; кошти та майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, у т. ч. переданих від іноземних держав, міждержавних, міжурядових та міжнародних організацій; майно, яке перебуває у державній чи комунальній власності; інші джерела фінансування, не заборонені законодавством; кошти та інше майно держави-агресора, організацій чи окремих осіб, протиправні дії яких призвели до порушення матеріальних прав постраждалих осіб /стаття 6 законопроекту/;

передбачити створення Державного реєстру майна, знищеного, пошкодженого та втраченого внаслідок збройної агресії (далі – Реєстр), порядок ведення і поповнення даними Реєстру /стаття 7 законопроекту/;

передбачити утворення органами місцевого самоврядування (а у разі їх відсутності – відповідними військово-цивільними адміністраціями населених пунктів) комісій з обстеження майна, знищеного або пошкодженого внаслідок збройної агресії /стаття 14 законопроекту/;

передбачити утворення обласними державними адміністраціями за погодженням з уповноваженим органом комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням компенсації постраждалим особам /стаття 15 законопроекту/;

звільнити від сплати судового збору позивачів – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних із застосуванням норм Закону України «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії», а також щодо спорів, пов’язаних з визнанням права власності на житло, яке було знищене або пошкоджене внаслідок збройної агресії або надзвичайної ситуації /підпункт 2 пункту 6 статті 18 законопроекту/;

звільнити від сплати державного мита постраждалих осіб, органи місцевого самоврядування та інші органи виконавчої влади – під час відчуження або передачі майна у випадках, передбачених Законом України «Про захист права власності та речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії» /підпункт 4 пункту 6 статті 18 законопроекту/.

У пояснювальній записці до законопроекту щодо фінансово-економічного обґрунтування вказано, зокрема, що:

реалізація законопроекту потребує витрат з державного бюджету;

за наявними даними, на початок 2021 року на території Донецької області знищено або пошкоджено 5540 житлових об’єктів житлового фонду, а на території Луганської області ця кількість становила відповідно 7432 таких об’єктів, з них кількість житлових будинків (квартир), які знищено (зруйновано) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, становить: 317 зруйнованих житлових об’єктів приватної форми власності на території Донецької області; 375 зруйнованих житлових об’єктів приватної форми власності на території Луганської області;

на сьогодні остаточно визначитися, яка саме сума компенсації має бути виплачена щодо кожного з об’єктів нерухомого та рухомого майна, неможливо у зв’язку з відсутністю повної інформації про такі об’єкти;

середній розмір виплат за зруйноване житло становитиме в межах 300 тис. грн на потерпілу особу (сім’ю) – власника майна;

розрахунково загальний обсяг потреб для виплати компенсацій за знищене (зруйноване) майно становитиме на найближчий період (до впровадження Реєстру та збору повної інформації про знищене та пошкоджене майно) близько 200 млн грн;

до моменту створення Реєстру будуть здійснюватися виплати лише щодо знищеного (зруйнованого) житла, тобто в межах чинних програм, передбачених Урядом в державному бюджеті;

в подальшому, на підставі наповнення Реєстру даними щодо всіх видів майна, яке було знищено, пошкоджено або втрачено внаслідок збройної агресії, Уряд матимете повну інформацію щодо потреб у коштах, які мають бути спрямовані на виплати компенсацій, і з урахуванням інших способів надання компенсацій, які передбачені законопроектом, зможе провести відповідні коригування у законах про державний бюджет на наступні роки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету та у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не додано фінансово-економічних розрахунків та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок збройної агресії» (реєстр. № 5177 від 01.03.2021), внесений народними депутатами України Горбенком Р.О., Касаєм К.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного і місцевих бюджетів на реалізацію передбачених законопроектом заходів (включаючи надання компенсації, створення і ведення Реєстру, здійснення заходів з обстеження відповідного майна), а також призведе до недоотримання доходів державного бюджету від судового збору і доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил» (реєстр. № 5177-1 від 17.03.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроектом пропонується запровадити комплексний механізм захисту прав власності, порушених внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил, шляхом компенсації потерпілим особам, нерухоме та рухоме майно яких було знищено, пошкоджено або втрачено внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

запровадити компенсацію – відшкодування майнової шкоди, завданої особам, які постраждали внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил, у зв’язку з порушенням їх права власності у спосіб, передбачений відповідним законом /стаття 1 законопроекту/;

передбачити порядок визначення розміру компенсації залежно від виду знищеного або пошкодженого майна та встановити розміри компенсації у відповідній кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб /стаття 11 законопроекту/;

передбачити створення Державного реєстру майна, знищеного, пошкодженого та втраченого внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил (далі – Реєстр), порядок ведення і поповнення даними Реєстру /стаття 7 законопроекту/;

передбачити утворення органами місцевого самоврядування (а у разі їх відсутності – відповідними військово-цивільними адміністраціями населених пунктів) комісій з обстеження майна, знищеного або пошкодженого внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил /стаття 14 законопроекту/;

звільнити від сплати судового збору позивачів – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних із застосуванням норм Закону України «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил», а також щодо спорів, пов’язаних з наданням компенсації та її розміру відшкодування майнової шкоди, завданої особам, які постраждали внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил, у зв’язку з порушенням їх права власності захист права власності чи іншого речового права, порушення, оспорювання чи невизнання яких є наслідком проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил /підпункт 2 пункту 5 статті 17 законопроекту/;

звільнити від сплати державного мита постраждалих осіб, органи місцевого самоврядування та інші органи виконавчої влади – під час відчуження або передачі майна у випадках, передбачених Законом України «Про захист права власності та речових прав осіб, постраждалих внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об'єднаних сил» /підпункт 4 пункту 5 статті 17 законопроекту/.

доручити Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня опублікування відповідного закону опрацювати питання перегляду дохідної частини державного бюджету на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, а також подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у зв’язку з прийняттям відповідного закону /абзаци 4 і 5 пункту 6 статті 17 законопроекту/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, зокрема, що:

за даними, які наведено в спеціальній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини «Реалізація права внутрішньо переміщених осіб на житло», за оцінками обласних військово-цивільних адміністрацій у Луганській області зруйновано і пошкоджено 7 471 об’єкт житлового фонду як приватної, так і інших форм власності (завдана шкода оцінюється в 679,4 млн грн), у Донецькій області залишаються зруйнованими чи пошкодженими 5 537 житлових об’єктів (завдана шкода оцінюється в щонайменше 10 млрд грн);

реалізацію законопроекту можливо здійснити шляхом перегляду доходної частини державного бюджету на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок коригування макроекономічних параметрів.

До законопроекту не додано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про захист права власності та інших речових прав осіб, постраждалих внаслідок проведення антитерористичної операції або операції Об’єднаних сил» (реєстр. № 5177-1 від 17.03.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного і місцевих бюджетів на реалізацію передбачених законопроектом заходів (включаючи надання компенсації, створення і ведення Реєстру, здійснення заходів з обстеження відповідного майна), а також призведе до недоотримання доходів державного бюджету від судового збору і доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про критичну інфраструктуру та її захист» (реєстр. № 5219-1 від 18.03.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить підвищити безпеку та стійкість критичної інфраструктури до загроз будь-якого походження (природного та техногенного характеру, протиправних дій), що, у свою чергу, сприятиме захисту життєдіяльності громадян, забезпечить безперервність надання життєво важливих послуг та функцій для громадян.

Загалом законопроектом пропонується встановити принципи та напрями розбудови державної системи захисту критичної інфраструктури, визначити правові та організаційні засади забезпечення її діяльності і передбачається, що відповідний закон буде складовою частиною законодавства України у сфері національної безпеки.

Законопроектом, серед іншого, передбачається:

визначити повноваження органів влади у сфері захисту критичної інфраструктури /статті 13, 16 – 27 законопроекту/;

джерелами фінансування робіт і заходів із забезпечення захисту критичної інфраструктури визначити кошти державного і місцевих бюджетів, власні кошти суб’єктів господарювання, кредити банків, кошти міжнародної технічної допомоги та інші джерела, не заборонені законодавством /стаття 34 законопроекту/;

включити до основних функцій Національної гвардії України та Національної поліції України охорону об’єктів критичної інфраструктури, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України /статті 19, 21 законопроекту/;

доповнити перелік видів обов’язкового страхування страхуванням цивільної відповідальності операторів критичної інфраструктури за шкоду, яку може бути заподіяно припиненням функціонування та/або аваріями на об’єктах критичної інфраструктури, зумовленими невиконанням операторами критичної інфраструктури, вимог законодавства у сфері захисту критичної інфраструктури та страхуванням об’єктів критичної інфраструктури від пошкодження внаслідок впливу стихійних лих або техногенних катастроф і від протиправних дій третіх осіб /підпункт 4 пункту 2 розділу VІ законопроекту/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення охорони Національною гвардією України та Національною поліцією України об’єктів критичної інфраструктури, а також може вплинути на виконання закону про державний бюджету у поточному бюджетному періоді, оскільки відповідно до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» відповідний закон набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування. Загалом Мінфін вбачає доцільним опрацювати його пропозиції під час розгляду законопроекту у Верховній Раді України.

Поряд з тим, виконання передбачених законопроектом нових повноважень органами влади у сфері захисту критичної інфраструктури може потребувати додаткових видатків бюджету на функціонування відповідних органів влади.

Крім того, запровадження передбачених законопроектом нових видів обов’язкового страхування може призвести до зміни показників доходів бюджету від платежів страховиків і страхувальників залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

Головне науково-експерте управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту відмічає, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, на фінансування робіт і заходів із забезпечення захисту критичної інфраструктури (стаття 34), створення та функціонування Реєстру об’єктів критичної інфраструктури (стаття 11). Щодо Уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури, передбаченого статтею 16 законопроекту, ГНЕУ вважає, що доцільно розглянути можливість надання відповідних функцій і повноважень вже існуючим державним органам, що дозволить заощадити бюджетні кошти і зменшить бюрократизацію суспільних відносин, пов’язаних із створенням умов для формування та ефективної реалізації державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через шість місяців з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України ««Про критичну інфраструктуру та її захист» (реєстр. № 5219-1 від 18.03.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення охорони Національною гвардією України та Національною гвардією України об’єктів критичної інфраструктури, на функціонування органів влади в частині виконання нових повноважень у сфері захисту критичної інфраструктури, а також може призвести до зміни показників доходів бюджету від платежів страховиків і страхувальників залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про деокупацію (формула Свободи) (реєстр. № 5093 від 18.02.2021), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом згідно з преамбулою пропонується визначити основні етапи відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності на тимчасово окупованих територіях України. При цьому передбачається законодавчо унормувати поняття деокупації тимчасово окупованої території, встановивши її етапи: звільнення таких територій, що передбачає серед іншого розробку Радою національної безпеки і оборони України плану відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України, запровадження режиму воєнного стану на тимчасово окупованих та прилеглих до них територіях, утворення та діяльність військово-цивільних адміністрацій, реінтеграція територій, що були тимчасово окупованими (зокрема, затвердження Кабінетом Міністрів України державної цільової програми для економічної, транспортної, культурної, інформаційної та освітньої реінтеграції територій, що були тимчасово окупованими).

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що додаткових видатків може потребувати, зокрема:

виконання плану відновлення державного суверенітету та територіальної цілісності України;

запровадження правового режиму воєнного стану на тимчасово окупованих та прилеглих до них територіях України;

реалізація державної цільової програми реінтеграції територій, що були тимчасово окупованими.

Крім того, виходячи з норм чинного законодавства, необхідні також додаткові кошти з державного та місцевих бюджетів для:

відновлення Казначейством перерахування міжбюджетних трансфертів з державного бюджету та реверсної дотації до державного бюджету у тижневий строк з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України про виключення населеного пункту на тимчасово неконтрольованій території з переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. № 1085 /постанова Кабінету Міністрів України від 25.02.2015 р. № 68 «Про затвердження Порядку перерахування міжбюджетних трансфертів за місцевими бюджетами у населених пунктах Донецької та Луганської областей, що розташовані на території проведення антитерористичної операції, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення»/;

фінансового забезпечення діяльності військово-цивільних адміністрацій населених пунктів за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних військово-цивільних адміністрацій – за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів та права керівника військово-цивільної адміністрації приймати рішення про тимчасове збільшення не більш як удвічі посадових окладів працівникам військово-цивільних адміністрацій на період до завершення відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема антитерористичної операції /частина сьома статті 3 та пункт 10 частини третьої статті 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»/.

Водночас відповідно до частини третьої статті 8 законопроекту передбачається здійснити конфіскацію на користь України в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та тимчасової окупації українських територій майно Російської Федерації, а також майно публічних та приватних осіб, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни Російської Федерації, яке знаходиться на території України, що може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про деокупацію (формула Свободи) (реєстр. № 5093 від 18.02.2021), поданий народним депутатом України Савчук О.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про сільський та сільський зелений туризм (реєстр. № 5206 від 05.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Згідно з преамбулою метою законопроекту є створення правової бази для становлення і розвитку сільського та сільського зеленого туризму в Україні. Законопроектом передбачається, зокрема, визначити терміни «сільський туризм», «сільський зелений туризм», встановити організаційні форми і види такого туризму, основні напрями та принципи державної політики в сфері сільського та сільського зеленого туризму.

При цьому пропонується реалізацію державної політики у сфері сільського туризму та сільського зеленого туризму здійснювати, зокрема, шляхом:

– спрощення та гармонізації податкового регулювання;

– спрямування бюджетних коштів на розробку і реалізацію державної та місцевих програм розвитку сільського і сільського зеленого туризму;

– надання допомоги регіонам в створенні інфраструктури з розвитку сільського та сільського зеленого туризму;

– розвитку соціальної інфраструктури, благоустрою сіл;

– відкриття туристичних представництв за межами України.

Впровадження запропонованих заходів потребуватиме залучення додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту, зазначаючи, що відсутність вихідних даних щодо затрат на реалізацію положень законопроекту унеможливила визначення Мінфіном орієнтовних обсягів додаткових видатків державного і місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України в частині набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Водночас, слід зауважити, що відповідно до вимог статті 268.5.2 Податкового кодексу України справляння туристичного збору за рішенням сільської, селищної, міської ради може здійснюватися відповідними юридичними особами або фізичними особами – підприємцями. Тому, віднесення до учасників відносин, пов’язаних із здійсненням туристичної діяльності, фізичних осіб (сільських господарів та членів їх родин), які не є суб’єктами підприємницької діяльності /стаття 5 законопроекту/, надання права таким учасникам самостійно укладати з туристами договори на туристичне обслуговування /частина друга статті 16 законопроекту/ унеможливить належне справляння туристичного збору до відповідних місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про сільський та сільський зелений туризм (реєстр. № 5206 від 05.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків та може зумовити втрати доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (реєстр. № 5256 від 17.03.2021), поданий народним депутатом України Шпак Л.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити додаткові соціальні гарантії дітям війни, шляхом надання таким особам права, зокрема, на:

50-процентну знижку на оплату за користування житлом (квартирна плата);

50-процентну знижку на плату за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб;

стаціонарну медичну допомогу в госпіталях та у військово-медичних закладах охорони здоров’я (госпіталях);

безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів;

безоплатне першочергове зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;

першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;

позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення телефонів;

виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи.

З огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання пільг, компенсацій та гарантій, та збільшенням розмірів окремих пільг, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Крім того, у законопроекті передбачається надання пільг із сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства, що може зумовити втрати доходів державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, визначаючи законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та Фонду соціального страхування України, зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому, термін набрання чинності законом необхідно встановити з урахуванням положень частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (реєстр. № 5256 від 17.03.2021), поданий народним депутатом України Шпак Л.О., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків і зменшення доходів державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України (реєстр. № 4664 від 28.01.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, встановлюються засади адміністративно-територіального устрою України, порядок утворення та ліквідації адміністративно-територіальних одиниць, встановлення і зміни їх меж, віднесення населених пунктів до категорії сіл, селищ, міст, найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць, визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад, визначаються органи, до повноважень яких належить розгляд і вирішення питань адміністративно-територіального устрою, врегульовуються питання щодо Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад України. Поряд з тим, для реалізації окремих положень законопроекту пропонуються зміни до Земельного кодексу України та законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про землеустрій», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про військово-цивільні адміністрації».

У законопроекті серед іншого передбачаються положення, згідно з якими за рахунок коштів державного бюджету і місцевих бюджетів належить здійснювати витрати, пов’язані з:

утворенням, ліквідацією районів, встановленням (зміною) їх меж, визначенням та зміною адміністративного центру району (частина шоста статті 13);

визначенням (зміною) адміністративних центрів територіальних громад та затвердженням (в тому числі зміною конфігурації) територій територіальних громад (частина п’ята статті 14);

встановленням (зміною) меж міста (частина п’ята статті 15);

встановленням (зміною) меж селища, села (частина четверта статті 16);

встановленням (зміною) меж районів у місті (частина третя статті 17);

віднесенням населеного пункту до категорії міст (частина п’ята статті 18);

віднесенням села до категорії селища (частина четверта статті 19);

віднесенням поселення до категорії селища, села, включенням поселення до складу населеного пункту (частина шоста статті 20);

найменуванням (перейменуванням) адміністративно-територіальних одиниць (частина одинадцята статті 21).

Крім того, у законопроекті встановлюється, що відомості про адміністративно-територіальні одиниці та території територіальних громад підлягають державній реєстрації шляхом включення (виключення) до (з) Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад України, держателем якого визначено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою. Виконання таких вимог може призвести до збільшення видатків державного бюджету.

При цьому згідно з пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту здійснюватиметься в межах коштів державного і місцевих бюджетів. Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, а у поточному бюджетному періоді його реалізація здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у Законі України «Про Державний бюджет на 2021 рік» Міністерству розвитку громад та територій України за бюджетною програмою 2751110 «Створення містобудівного кадастру на державному рівні» у сумі 70 млн гривень.

Разом з тим, слід відмітити, що у чинному законодавстві України за відсутності базового закону з питань адміністративно-територіального устрою правове регулювання у такій сфері здійснюється відповідно до низки положень законодавства про місцеве самоврядування та про регулювання земельних відносин. Однак, у законопроекті розширено повноваження органів місцевого самоврядування, зокрема, в частині фінансового забезпечення утворення та ліквідації адміністративно-територіальних одиниць, встановлення і зміни їх меж, віднесення населених пунктів до категорії сіл, селищ, міст, найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць, визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад, виконання яких може зумовити збільшення видатків місцевих бюджетів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

З огляду на зазначене термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що містить вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України (реєстр. № 4664 від 28.01.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (реєстр. № 5262 від 18.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про зайнятість населення», згідно з якими передбачається, що роботодавцям, які приймають на роботу осіб з числа зареєстрованих безробітних, протягом трьох місяців відшкодовувати 20% заробітної плати таких осіб, а у разі, якщо на момент працевлаштування таким особам не виповнилось 25 років – 30% заробітної плати цих осіб.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України (далі – Фонд) на випадок безробіття та може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники державного бюджету.

При цьому, Міністерство фінансів звертає увагу, що запровадження додаткових заходів у сфері працевлаштування в умовах зростання рівня безробіття та збільшення потреби у видатках Фонду на виплату допомоги по безробіттю і допомоги по частковому безробіттю поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на нього функцій, а також потребуватиме надання фінансової допомоги Фонду.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (реєстр. № 5262 від 18.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (реєстр. № 5264 від 18.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

Законопроектом пропонується встановити засади і принципи діяльності громадських об’єднань фізкультурно-спортивного спрямування в сільській місцевості, а також передбачити можливість фінансового забезпечення з державного бюджету їхньої статутної діяльності.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту призведе до значних додаткових видатків з державного бюджету, обсяг яких за орієнтовними розрахунками становитиме щонайменше 3,6 млрд грн (однак у пояснювальній записці до законопроекту зазначається про інше).

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Зважаючи на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /на наступний день після його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Водночас, Міністерство фінансів України звертає увагу на невідповідність положення про надання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, фінансової підтримки з державного бюджету для здійснення статутної діяльності громадських об’єднань фізкультурно-спортивного спрямованості у сільській місцевості вимогам статей 87, 89 та 91 Бюджетного кодексу України, згідно з якими визначено перелік видатків державного та місцевих бюджетів на фізичну культуру і спорт, та пропонує виключити його з тексту.

Крім того, слід зауважити, що зазначене вище положення законопроекту суперечить нормам статті 95 Конституції України та частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, згідно з якими виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (реєстр. № 5264 від 18.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань молоді і спорту при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність із вимогами статей 4, 87, 89 та 91 Бюджетного кодексу України, зокрема з урахуванням розмежування видатків між бюджетами, виключивши у абзаці десятому статті 25-1 слова «може надавати фінансову підтримку з державного бюджету для здійснення статутної діяльності, підготовки».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» (реєстр. № 3017 від 05.02.2020), внесений народним депутатом України Холодовим А.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом, серед іншого, пропонується частину п’яту статті 5-1 Закону України «Про Національний банк України» викласти в новій редакції, якою передбачається, що Національний банк після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку річної фінансової звітності за рахунок прибутку до розподілу забезпечує формування/розформування загальних резервів у розмірі від 5 до 10 відсотків від обсягу готівкових коштів, випущених Національним банком в обіг, та коштів на кореспондентських рахунках банків у національній валюті у порядку, визначеному політикою управління капіталом Національного банку, яка затверджується Радою Національного банку /згідно з чинною нормою – у розмірі 10 відсотків від обсягу грошово-кредитних зобов’язань Національного банку/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою удосконалення процесу управління капіталом Національного банку, оптимізації та економічної обґрунтованості формування резервів і розрахунків з бюджетом, а також для усунення неоднозначності тлумачень норм Закону та посилення контролю за системою внутрішнього контролю Національного банку;

діюча редакція Закону допускає можливість неоднозначного тлумачення окремих норм, що регулюють питання формування власного капіталу Національного банку, що в свою чергу спричиняє вплив на обсяг коштів, які перераховуються до бюджету, а окремі норми потребують уточнення чи вилучення;

запропонована норма дозволить забезпечити формування резервів в обсязі, достатньому для покриття ймовірних збитків Національного банку та сприятиме збільшенню надходжень до бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту в частині формування загальних резервів Національного банку буде сприяти збільшенню обсягу перерахування частини прибутку Національного банку до державного бюджету, але оцінити вплив запропонованих положень на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних. Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути підтриманий за умови його доопрацювання.

Зважаючи, що згідно із статтею 5-1 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України перераховує до державного бюджету частину прибутку до розподілу, реалізація зазначеного законопроекту може призвести до збільшення надходжень таких коштів до державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» (реєстр. № 3017 від 05.02.202), внесений народним депутатом України Холодовим А.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету щодо коштів, що перераховуються Національним банком України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про амністію з нагоди 30-ї річниці Незалежності України (реєстр. № 5249 від 15.03.2021), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Тимофійчуком В.Я., Бужанським М.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом передбачається оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально: неповнолітніх та жінок, а також чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли пенсійного віку, учасників бойових дій.

Метою прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, серед іншого є зменшення чисельності осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, та як наслідок заощадження бюджетних коштів, що витрачаються на утримання засуджених осіб.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про амністію з нагоди 30-ї річниці Незалежності України (реєстр. № 5249 від 15.03.2021), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г., Тимофійчуком В.Я., Бужанським М.А. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення видатків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про амністію з нагоди 30-ї річниці незалежності України (реєстр. № 5249-1 від 16.03.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Дирдіним М.Є., Матусевичем О.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається оголосити амністію і поширити її дію, насамперед, на ті категорії засуджених, які найбільш незахищені та вразливі соціально: неповнолітніх та жінок, а також чоловіків, які мають дітей віком до 16 років або дітей з інвалідністю, осіб з інвалідністю першої, другої та третьої груп, хворих на туберкульоз, онкологічні захворювання, осіб, що досягли пенсійного віку, учасників бойових дій, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, тощо.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить зменшити чисельність осіб, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі, та призведе до економії бюджетних коштів, що витрачаються на утримання засуджених осіб.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про амністію з нагоди 30-ї річниці незалежності України (реєстр. № 5249-1 від 16.03.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Дирдіним М.Є., Матусевичем О.Б. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення видатків). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Опосередкований:

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення права на інформацію та захисту журналістської діяльності (реєстр. № 5040 від 08.02.2021), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Костюхом А.В., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

- посилити адміністративну відповідальність за порушення права на інформацію та права на звернення шляхом збільшення штрафів, встановивши їх у розмірі на посадових осіб від сорока до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф на посадових осіб від двадцяти до вісімдесяти мінімумів доходів громадян);

- посилити кримінальну відповідальність за:

посягання на життя журналіста шляхом збільшення мінімального строку позбавлення волі з дев’яти до десяти років;

захоплення журналіста як заручника шляхом збільшення мінімального строку позбавлення волі з восьми до десяти років.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає про його вплив на дохідну частину державного бюджету у вигляді надходжень від сплати штрафів за збільшеними розмірами.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення права на інформацію та захисту журналістської діяльності (реєстр. № 5040 від 08.02.2021), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Костюхом А.В., Кравчук Є.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми» (реєстр. № 5134 від 22.02.2021), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 149, 69, 75, 96-3 Кримінального кодексу України зокрема пропонується посилити кримінальну відповідальність за торгівлю людьми або здійснення іншої незаконної угоди, об’єктом якої є людина, передбачивши санкції у вигляді позбавлення волі на строк від шести до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої /чинна норма – позбавлення волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань та до збільшення доходів державного бюджету внаслідок надходжень від реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту також зазначає про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що обсяг доходів і видатків буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за торгівлю людьми» (реєстр. № 5134 від 22.02.2021), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Батенком Т.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» (реєстр. № 5110 від 19.02.2021), поданий народними депутатами України Бужанським М.А., Мисягіним Ю.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за прояви антисемітизму у вигляді штрафу від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб та до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів.

Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 161 Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про запобігання та протидію антисемітизму в Україні» (реєстр. № 5110 від 19.02.2021), поданий народними депутатами України Бужанським М.А., Мисягіним Ю.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про лікарські засоби» (реєстр. № 5131 від 22.02.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Литвиненком С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 42-5, встановивши адміністративну відповідальність за реалізацію (відпуск) лікарських засобів особі, яка не досягла 14-річного віку у вигляді штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, згідно зі змінами до статті 244-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів.

Відтак, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на утримання центрального органу виконавчої влади у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, однак за браком вихідних даних щодо затрат на реалізацію вказаних положень законопроекту Мінфін не має можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках. З приводу такого слід зауважити, що, як правило, відповідні повноваження мають забезпечуватися центральним органом виконавчої влади за рахунок і в межах коштів, передбачених на його утримання законом про державний бюджет.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог Закону України «Про лікарські засоби» (реєстр. № 5131 від 22.02.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Литвиненком С.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 42-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо продажу лікарських засобів дітям (реєстр. № 5123 від 22.02.2021), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Радуцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за продаж (відпуск) в аптечних закладах лікарських засобів громадянам, які не досягли 14-річного віку, у вигляді штрафу від шести до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне таке порушення – штраф від двадцяти п’яти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 42-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо продажу лікарських засобів дітям (реєстр. № 5123 від 22.02.2021), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Радуцьким М.Б. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про обмежувальні заходи (санкції) держави з метою захисту національних інтересів України (реєстр. № 5191-1 від 16.03.2021), внесений народними депутатами України Геращенко І.В., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Загалом законопроектом пропонується визначити: сферу застосування відповідного закону; види санкцій і підстави для їх застосування; порядок запровадження санкцій, внесення змін до них та їх скасування; робочі органи з питань застосування обмежувальних заходів (санкцій) держави, а також моніторинг та відповідальність за порушення вимог законодавства про санкції. Водночас, пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту запропоновано з моменту набрання чинності відповідним законом (йдеться про дану законодавчу ініціативу) визнати Закон України від 14 серпня 2014 року № 1644-VII «Про санкції» таким, що втратив чинність, при цьому пунктом 3 цього розділу передбачається, що запроваджені Законом № 1644-VII санкції продовжують діяти, відповідно до терміну дії, на який вони були прийняті.

Положеннями законопроекту, серед іншого, передбачається:

можливість створення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення повноважень Ради національної безпеки і оборони України /далі – РНБО/, робочих органів РНБО з питань застосування обмежувальних заходів (санкцій) держави для надання консультативної та експертної допомоги у сфері підготовки рішень щодо застосування обмежувальних заходів (санкцій) держави. Організаційно-технічне, інформаційне та інше забезпечення діяльності таких робочих органів здійснюватиме Апарат РНБО;

ведення Єдиного реєстру обмежувальних заходів (санкцій) держави, розпорядником якого є РНБО, який забезпечує створення та ведення такого реєстру (зокрема, забезпечує організаційне і технологічне функціонування такого реєстру та забезпечує закупівлю товарів, робіт та послуг для функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи такого реєстру).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету, але оцінити вплив запропонованих положень на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Разом з тим, Мінфін зауважує, що впровадження даної законодавчої ініціативи щодо створення вищезазначеного Єдиного реєстру та покладання повноважень на РНБО /здійснення контролю за дотриманням органами виконавчої влади законодавства у сфері застосування обмежувальних заходів (санкцій) держави/ і Міністерство закордонних справ /внесення відомостей до Єдиного реєстру/ може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Мінфін також зауважує, що законопроект потребує надання фінансово-економічних обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про обмежувальні заходи (санкції) держави з метою захисту національних інтересів України (реєстр. № 5191-1 від 16.03.2021), внесений народними депутатами України Геращенко І.В., Княжицьким М.Л. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання нових повноважень РНБО, зокрема, щодо створення і ведення Єдиного реєстру обмежувальних заходів (санкцій) держави, залежно від вжиття заходів щодо ефективного і економного використання коштів державного бюджету на функціонування РНБО та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про санкції» (реєстр. № 5191-2 від 19.03.2021), внесений народними депутатами України Бобровською С.А., Лубінцем Д.В. та іншими.

Відмітили:

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту дана законодавча ініціатива спрямована на сприяння захисту національної безпеки шляхом підвищення ефективності та системності державної політики у сфері застосування санкцій.

Положеннями законопроекту пропонується уніфікувати підстави застосування санкцій до іноземних та українських юридичних і фізичних осіб, включити інформаційну діяльність в інтересах держави-агресора до підстав застосування санкцій, а також спростити порядок приєднання до міжнародних санкцій. Поряд з тим, пропонується створити Державний санкційний реєстр, передбачити процедуру регулярного моніторингу та своєчасного продовження санкцій, створити механізм досудового оскарження рішення Ради національної безпеки і оборони України /далі – РНБО/ про застосування санкцій.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку надає зауваження і пропозиції до положень даного законопроекту, а також зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету, але оцінити вплив запропонованих положень на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Разом з тим, Мінфін зауважує, що впровадження положення з покладання додаткових повноважень на Апарат РНБО (зокрема щодо ведення та своєчасного оновлення Державного санкційного реєстру, розгляду скарг стосовно застосування санкцій) може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення та забезпечення функціонування зазначеного реєстру і утримання Апарату РНБО.

Проте до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Мінфін також зауважує, що законопроект потребує надання фінансово-економічних обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про санкції» (реєстр. № 5191-2 від 19.03.2021), внесений народними депутатами України Бобровською С.А., Лубінцем Д.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виконання нових повноважень РНБО щодо створення і ведення Державного санкційного реєстру залежно від вжиття заходів щодо ефективного і економного використання коштів державного бюджету на функціонування РНБО та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів» (реєстр. № 5142 від 24.02.2021), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, серед іншого, пропонується збільшити вартість речових доказів, які передаються в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – АРМА), визначивши таку вартість у сумі понад 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з чинною нормою – понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, натомість дозволить підвищити ефективність системи розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, реалізації таких активів, потенційно збільшити надходження до державного бюджету за рахунок збільшення надходжень з реалізації активів, одержаних від корупційних та інших злочинів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, зберігання переданого в управління АРМА майна здійснюватиметься в межах видатків державного бюджету за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (код 6431010).

У загальному фонді державного бюджету на 2021 рік визначені бюджетні призначення АРМА за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфер розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (код 6431010) у сумі 273.491,9 тис. гривень.

До законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, щодо гарантій прав українських та іноземних інвесторів» (реєстр. № 5142 від 24.02.2021), поданий народними депутатами України Янченко Г.І., Кравчук Є.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету в частині надходжень від реалізації активів, прийнятих в управління АРМА, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.31. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення організації та проведення процедур закупівель сільськими, селищними радами, міськими територіальними громадами» (реєстр. № 5289 від 19.03.2021), поданий народними депутатами України Приходьком Б.В., Кулінічем О.І., Наталухою Д.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), а саме передбачається доповнити:

частину другу положенням, згідно з яким замовники товарів, робіт і послуг, визначені пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону /зокрема, органи державної влади, правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад, Пенсійний фонд України, органи соціального страхування, юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі/, мають право здійснювати спрощені закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель у порядку, передбаченому Законом, або без обов’язкового застосування порядку проведення спрощених закупівель, установленого Законом, з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель;

частину сьому положенням, згідно з яким придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі, якщо сільською, селищною радою, міською територіальною громадою здійснюється закупівля для задоволення потреб громади: харчових продуктів, паливно-мастильних матеріалів, природного газу та електричної енергії, малоцінних або швидкозношуваних товарів для закладів охорони здоров’я або закладів освіти комунальної форми власності; послуг з підвезення здобувачів освіти до закладу освіти і у зворотному напрямку; проектно-кошторисної документації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, однак зауважує, що вказані положення не узгоджуються з метою Закону та принципами здійснення публічних закупівель, визначеними статтею 5 Закону, зокрема щодо добросовісної конкуренції, максимальної економії, запобігання корупційним діям і зловживанням, та можуть призвести до неефективного використання бюджетних коштів, що не узгоджується з принципом ефективності та результативності бюджетної системи (стаття 7 Бюджетного кодексу України). Загалом Мінфін не підтримує законопроект та надає зауваження щодо запропонованого кола замовників.

Таким чином, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі /вартість яких є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону/ буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат місцевих бюджетів на відповідні закупівлі у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення організації та проведення процедур закупівель сільськими, селищними радами, міськими територіальними громадами» (реєстр. № 5289 від 19.03.2021), поданий народними депутатами України Приходьком Б.В., Кулінічем О.І., Наталухою Д.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання відповідних бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення негативних економічних наслідків недобросовісного банкрутства підприємств внаслідок військової агресії на сході України (реєстр. № 5010 від 03.02.2021), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Ніколаєнком А.І., Кубівим С.І., Буймістер Л.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Даним законопроектом пропонується доповнити розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства новим положенням, відповідно до якого тимчасово на період дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», юридичним особам, майно та активи яких знаходяться на території проведення антитерористичної операції або тимчасово неконтрольованій території (на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження) та які змінили своє місцезнаходження з населених пунктів, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення в Донецькій та Луганській областях, на територію в областях або місті Києві, суд відмовляє у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, або відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, а відкриті провадження у справах про банкрутство підлягають закриттю, крім випадків, коли заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подана боржником – юридичною особою.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

метою законопроекту є створення дієвого механізму на період дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» для зупинення можливої хвилі банкрутств у зв’язку із недобросовісними намірами кредиторів, пов’язаних і афілійованих із країною-агресором;

реалізація даної ініціативи не потребує додаткових та інших витрат із державного бюджету.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів у вигляді недонадходжень коштів з погашення заборгованості за відповідними податками та зборами. Зокрема, Мінфін звертає увагу, що законопроектом не враховано випадки, коли прийняття заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство та закритті відкритих проваджень про банкрутство вищезазначеним юридичним особам можуть стосуватися діяльності, яка провадилася такими підприємствами на територіях, підконтрольних державі Україна. Таким чином, запровадження запропонованого положення може призвести до невиконання боржниками (банкрутами) своїх зобов’язань зі сплати податків і зборів та інших платежів перед державним та місцевими бюджетами, що виникли в результаті їх діяльності на підконтрольних територіях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення негативних економічних наслідків недобросовісного банкрутства підприємств внаслідок військової агресії на сході України (реєстр. № 5010 від 03.02.2021), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Ніколаєнком А.І., Кубівим С.І., Буймістер Л.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від сплати податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо використання майна ліквідованих комунальних закладів середньої освіти у сільській місцевості (реєстр. № 5230 від 12.03.2021), внесений народними депутатами України Піпою Н.Р., Бабаком С.В., Кириленком І.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та статті 61 Закону України «Про повну загальну середню освіту» серед іншого пропонується надати органам місцевого самоврядування право вільного використання майна ліквідованих комунальних закладів середньої освіти у сільській місцевості, встановивши при цьому, що кошти, отримані від здачі в оренду такого майна, використовуються виключно на освітні потреби.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та може збільшити надходження до місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту також визначає законопроект таким, що не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, зважаючи, що відповідно до пункту 29 статті 64 Бюджетного кодексу України до доходів сільських, селищних, міських бюджетів територіальних громад належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, застосування запропонованих положень законопроекту (розпоряджатися майном ліквідованих комунальних навчальних закладів середньої освіти для потреб громади, зокрема передаючи його в оренду) може зумовити збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо використання майна ліквідованих комунальних закладів середньої освіти у сільській місцевості (реєстр. № 5230 від 12.03.2021), внесений народними депутатами України Піпою Н.Р., Бабаком С.В., Кириленком І.Г. та іншими, має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх доходів за умови прийняття рішень про розпорядження майном ліквідованих комунальних закладів середньої освіти у сільській місцевості). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (реєстр. № 5072 від 16.02.2021), поданий народним депутатом України Дундою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується шляхом внесення до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України

1) посилити адміністративну відповідальність, зокрема за:

порушення вимог законодавства, будівельних норм і правил під час будівництва у вигляді штрафу від чотирьох тисяч до одного мільйону неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф від п’ятдесяти до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

порушення законодавства під час планування і забудови територій у вигляді штрафу від трьохсот до одного мільйону чотирьохсот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф від п’ятдесяти до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

2) посилити кримінальну відповідальність, зокрема за:

самовільне зайняття земельної ділянки та самочинне будівництво у вигляді штрафу від чотирьохсот до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років (чинна норма – штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років);

порушення правил екологічної безпеки у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років (чинна норма – позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років);

проектування чи експлуатацію споруд без систем захисту довкілля у вигляді штрафу від трьох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк від чотирьох до п’яти років, або позбавлення волі на строк до шести років (чинна норма – штраф від однієї до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавлення волі на строк до п’яти років).

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає про його вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет неможливо у зв’язку з тим, що до законопроекту не було надано відповідних фінансово-економічних розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (реєстр. № 5072 від 16.02.2021), поданий народним депутатом України Дундою О.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції) (реєстр. № 5102 від 18.02.2021), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується шляхом внесення нових статей 435-1, 436-2 до Кримінального кодексу України встановити кримінальну відповідальність за:

образу честі і гідності військовослужбовця, погрозу військовослужбовцю, виготовлення та поширення матеріалів, які містять вищезазначене, у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк /чинна норма відсутня/;

виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників, виготовлення та поширення матеріалів, що містять вищезазначене, у вигляді виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів, конфіскації майна та призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження (позбавлення) волі за відповідний злочин.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає про його вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет неможливо у зв’язку з тим, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції) (реєстр. № 5102 від 18.02.2021), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Геращенко І.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 21 Закону України «Про оренду землі» щодо розміру орендної плати за земельну частку (пай) (реєстр. № 5031 від 05.02.2021), поданий народними депутатами України Гуньком А.Г., Брагаром Є.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом передбачається, що розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, земельними частками (паями), які перебувають у приватній власності, не може бути меншим ніж 8 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Визначивши завданням законопроекту підвищення рівня соціального захисту сільського населення – власників земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), оскільки орендна плата за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення, земельними частками (паями), які перебувають у приватній власності, залишається низькою і становить менше показника в 3%, суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та місцевих бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту визначається, що реалізація законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів.

Поряд з тим, слід відмітити, що відповідно до Податкового кодексу України доходи, отримані від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), оподатковується податком на доходи фізичних осіб. При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Такі доходи є об’єктом оподаткування і військовим збором. Отже, впровадження законодавчої ініціативи може сприяти збільшенню доходів державного та місцевих бюджетів від надходження податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 21 Закону України «Про оренду землі» щодо розміру орендної плати за земельну частку (пай) (реєстр. № 5031 від 05.02.2021), поданий народними депутатами України Гуньком А.Г., Брагаром Є.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору за умови укладання договорів оренди відповідних земельних ділянок). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Маковського Д.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 260-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України /далі – Адміністрація Держспецзв’язку/ від 02.04.2021 № 14/03/02-974 та від 19.04.2021 № 14/03/02-1182 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу коштів державного бюджету згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 260-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» на 2021 рік» /далі – розпорядження КМУ № 260-р/.

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» (код 6641060), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Відповідно до вимог вказаної статті Закону про використання коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) головний розпорядник коштів державного бюджету щокварталу має інформувати Комітет.

Законом на 2021 рік Адміністрації Держспецзв’язку за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 27.611,1 тис. грн (видатки розвитку).

Довідково: За підсумками січня-березня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 6641060 видатки не проводилися.

Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (із змінами) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України /витяг статті 12 зазначеного Закону роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Використання коштів за бюджетною програмою 6641060 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі – Порядок) /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (із змінами), яку роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

будівництво житла на земельних ділянках (власне будівництво);

реконструкцію будівель (приміщень) під житло;

придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку;

надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення.

Крім того, визначено, що бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об’єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об'єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році.

Разом з тим, за наявності на початку року бюджетної кредиторської заборгованості кошти належить спрямовувати на будівництво (придбання) житла за зазначеними напрямами після її погашення /За даними звіту Казначейства про бюджетну заборгованість станом на 1 січня 2021 року заборгованість за бюджетною програмою 6641060 не обліковується/.

Також Порядком встановлено, що придбання житла на умовах пайової участі проводиться відповідно до укладених договорів (пункт 6 Порядку), а придбання житла на вторинному ринку проводиться на підставі договору купівлі-продажу житла (пункт 7 Порядку).

Пунктом 11 Порядку передбачено, що складення та подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в порядку, визначеному законодавством.

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження КМУ № 260-р встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених Адміністрації Держспецзв’язку у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України», у сумі 27.611,1 тис. гривень за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до розпорядження КМУ № 260-р, а саме:

1) будівництво (реконструкція) об’єктів, усього, – 4 087,1 тис. грн (14,8% загального планового обсягу видатків на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Адміністрації Держспецзв’язку), у тому числі:

– пускових об’єктів, – 3.100,1 тис. грн, у тому числі реконструкція адмінбудівлі під 5-квартирний житловий будинок по вул. Миру, 16, в с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області, – 3.100,1 тис. грн;

– проектних робіт, – 987 тис. грн, у тому числі:

будівництво 80-квартирного житлового будинку по вул. Академіка Герасимчука, 138/1, м. Полонне Хмельницька область, – 498 тис. грн;

будівництво 45-квартирного житлового будинку по вул. Зарічанській, 12/1а, м. Хмельницький, – 489 тис. грн;

2) придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку, усього, – 23.524 тис. грн (відповідно 85,2%), у тому числі придбання житла для військовослужбовців на вторинному ринку у м. Києві та Київській області, – 23.524 тис. гривень.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 260-р Адміністрації Держспецзв’язку доручено забезпечити погодження зазначеного розподілу коштів з Комітетом.

Необхідно також зазначити, що відповідно до розпорядження КМУ № 260-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 6641060 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

Варто зауважити, що розпорядження КМУ № 260-р не містить відповідного доручення Адміністрації Держспецзв’язку щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України», як це передбачено частиною другою статті 28 Закону.

Відповідно до пояснень Адміністрації Держспецзв’язку, викладених у зверненні до Комітету, спрямування у поточному році видатків розвитку за бюджетною програмою 6641060 дозволить здійснити:

– реконструкцію адмінбудівлі під 5-квартирний житловий будинок по вул. Миру, 1б, в с. Коритняни Ужгородського району Закарпатської області. Зокрема, відповідно до умов договору у 2019 році було виготовлено проектно-кошторисну документацію, кінцевий термін виконання робіт з реконструкції заплановано 2021 рік. За результатами виконання робіт планується отримати 5 квартир при визначеній вартості реконструкції 3.100,1 тис. грн. При цьому інформується, що на квартирному обліку в Управлінні Держспецзв’язку у Закарпатській області перебуває 15 осіб;

– проектні роботи щодо будівництва 80-квартирного житлового будинку по вул. Академіка Герасимчука, 138/1, м. Полонне, Хмельницької області. Зокрема, між 10 територіальним вузлом урядового зв’язку Адміністрації Держспецзв’язку та ТОВ «Подільський центр будівельно-технічної експертизи» укладено договір від 03.04.2020 № 85-20 на розроблення проектної документації на об’єкт будівництва «Нове будівництво житлового комплексу за адресою: вул. Академіка Герасимчука, 138/1 в м. Полонне Полонського району Хмельницької обл.», за умовами договору у 2020 році витрачено 1.000 тис. грн, вартість робіт на 2021 рік складає 498 тис. гривень. Строк виконання договору – 31.12.2021. При цьому інформується, що на квартирному обліку в 10 територіальному вузлі урядового зв’язку Адміністрації Держспецзв’язку перебуває 128 осіб;

– проектні роботи щодо будівництва 45-квартирного житлового будинку по вул. Зарічанська, 12/1а, м. Хмельницький. Зокрема, між Управлінням Держспецзв’язку у Хмельницькій області та ПВКП «Буд-Контур» укладено договір № 40 від 14.04.2020 на розроблення проектної документації на об’єкт «Нове будівництво 9-поверхового багатоквартирного житлового будинку по вул. Зарічанська, 12/1а в м. Хмельницький, Хмельницька обл.», за умовами договору у 2020 році витрачено 1.000 тис. грн, вартість робіт на 2021 рік складає 489 тис. гривень. Строк виконання договору – до 01.07.2021. При цьому інформується, що на квартирному обліку в Управлінні Держспецзв’язку у Хмельницькій області перебуває 36 осіб;

– придбання житла на вторинному ринку у м. Києві та Київській області на загальну суму 23.524 тис. грн. Зокрема, планується закупити близько 18 квартир. При цьому інформується, що на квартирному обліку перебуває 409 осіб.

Крім того, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 цього Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Разом з тим, на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України» на 2021 рік на офіційному сайті Адміністрації Держспецзв’язку не розміщено. За інформацією Мінфіну про стан розгляду і погодження паспортів бюджетних програм на 2021 рік станом на 16.04.2021 р. паспорт бюджетної програми 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України» повернуто на доопрацювання до Адміністрації Держспецзв’язку. За інформацією на офіційному сайті Казначейства станом на 23.04.2021 р. затверджений паспорт за вказаною бюджетною програмою до Казначейства не надійшов.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Адміністрації Держспецзв’язку до Комітету, не містять достатнього обсягу фінансово-економічних обґрунтувань (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 6641060 за визначеними напрямами спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

За підсумками попереднього розгляду даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету Адміністрацією Держспецзв’язку надано додаткові матеріали (лист від 19.04.2021 р. № 14/03/02-1182) щодо вказаного розподілу коштів за бюджетною програмою 6641060, в яких зазначено, зокрема, що:

– Адміністрацією Держспецзв’язку подання до Мінфіну на погодження паспорту бюджетної програми 6641060 буде забезпечено протягом тижня після отримання погодження розподілу коштів згідно з розпорядженням КМУ № 260-р, а відповідний паспорт бюджетної програми буде оприлюднено шляхом розміщення на офіційному сайті Адміністрації Держспецзв’язку протягом трьох робочих днів з дня погодження з Мінфіном;

– щодо придбання житла на вторинному ринку у м. Києві та Київській області передбачається запланована очікувана вартість закупівлі 1 м кв житла у сумі 18208 грн, при цьому, Адміністрацією Держспецзв’язку проведено у минулому році 6 процедур закупівлі житла для військовослужбовців (4 процедури у м. Києві та Київській області, 1 – у м. Херсон, 1 – у м. Краматорськ Донецької області), а фактична вартість закупівлі 1 м кв квартир становила 16844 грн.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лаба М.М. і Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та перший заступник Голови Держспецзв’язку Маковський Д.В.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу коштів за бюджетною програмою 6641060.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись вимогами статті 28 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 260-р розподіл коштів щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Держспецзв’язку згідно з додатком до розпорядження КМУ № 260-р, а також звернути увагу на необхідність щокварталу інформувати Комітет про використання зазначених коштів /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р. № 260-р розподіл коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 6641060 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України», у сумі 27.611,1 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду;

звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» головному розпоряднику коштів державного бюджету належить щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів).

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Ільченка М.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 1006110 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій» на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 330-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) від 22.04.2021 № 16761/15-2021 та від 27.04.2021 № 17898/15-2021 /копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 330-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1006110 “Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій” на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 330-р).

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби України з надзвичайних ситуацій» (код 1006110), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Законом на 2021 рік Державній службі України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) /відповідальний виконавець у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – МВС/ за бюджетною програмою 1006110 “Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій” встановлено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету в обсязі 30.000 тис. гривень (видатки розвитку).

Довідково: За підсумками січня-березня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 1006110 видатки не проводилися, а у 2020 році такі видатки проведено у сумі 25 млн грн, або 27,8% бюджетних призначень (90 млн грн).

Використання коштів за бюджетною програмою 1006110 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі – Порядок) /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (із змінами), яку роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

будівництво житла на земельних ділянках (власне будівництво);

реконструкцію будівель (приміщень) під житло;

придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку;

Крім того визначено, що бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об’єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об'єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році.

Виходячи з вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження КМУ № 330-р встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених ДСНС у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 1006110 “Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій”, у сумі 30.000 тис. грн /відповідає обсягу бюджетних призначень, визначених Законом за цією бюджетною програмою за загальним фондом державного бюджету/ за напрямами (об’єктами) згідно з додатком до розпорядження КМУ № 330-р, а саме:

1) будівництво (реконструкція) об’єктів, усього, – 20.852,4 тис. грн (69,5% загального планового обсягу видатків на будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу ДСНС), у тому числі:

– пускових об’єктів, усього, – 2.427,4 тис. грн, у тому числі:

будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим адміністративно-торговельним комплексом, м. Кропивницький, вул. Вокзальна, 74, – 776,2 тис. грн;

будівництво багатоквартирного житлового будинку, м. Хмельницький, вул. Гарнізонна, 17д, – 676,2 тис. грн;

реконструкція казарм № 13/3 і 13/9 під житлові будинки, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 72, – 975 тис. грн;

– перехідних об’єктів, усього, – 18.425 тис. грн, у тому числі:

будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотириповерхового житлового будинку з мансардою), Сумська область, м. Ромни, вул. Коржівська, 82б, – 9.400 тис. грн;

реконструкція казарми № 13/4 з надбудовою третього поверху під багатоквартирний житловий будинок, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Космонавтів, 90, – 7.578 тис. грн;

реконструкція будівлі (приміщень) під житло, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Бахмутська, 151а, – 344,1 тис. грн;

реконструкція будівлі (приміщень) під житло, Донецька область, м. Мирноград, мікрорайон Молодіжний, 63, – 724,1 тис. грн;

реконструкція будівлі (приміщень) під житло, Луганська область, м. Сватове, майдан Злагоди, 45, – 378,8 тис. грн;

2) придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку, усього, – 9.147,6 тис. грн (відповідно 30,5%).

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 330-р МВС доручено забезпечити погодження зазначеного розподілу коштів з Комітетом.

Необхідно також зазначити, що відповідно до розпорядження КМУ № 330-р розподілено обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 1006110 без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним фондом.

Варто зауважити, що розпорядження КМУ № 330-р не містить відповідного доручення МВС щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 1006110 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій», як це передбачено частиною другою статті 28 Закону.

Крім того, необхідно відмітити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 цього Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте, на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 1006110 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій» на 2021 рік на офіційному сайті МВС не було розміщено. За інформацією Мінфіну про стан розгляду і погодження паспортів бюджетних програм на 2021 рік станом на 16.04.2021 р. паспорт бюджетної програми 1006110 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій» до Мінфіну не подано. За інформацією на офіційному сайті Казначейства станом на 23.04.2021 р. затверджений паспорт за вказаною бюджетною програмою до Казначейства не надійшов.

У матеріалах МВС щодо даного розподілу коштів зазначається, що:

реалізація розпорядження КМУ № 330-р дасть можливість здійснити будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу ДСНС в поточному році, частково поліпшити житлові умови особового складу ДСНС та членів їх сімей, зменшити чисельність осіб ДСНС, які перебувають на квартирному обліку, поповнити фонд службового житла ДСНС;

на будівництво пускових об’єктів передбачено спрямувати кошти у сумі 2.427,4 тис. грн, що дозволить завершити будівництво та ввести в експлуатацію багатоповерховий житловий будинок з вбудовано-прибудованим адміністративно-торговельним комплексом у м. Кропивницький (у 2018-2020 роках на будівництво зазначеного житлового об’єкта на 57 квартир загальною площею 3316,94 м кв було спрямовано 36.526,1 тис. грн), багатоквартирний житловий будинок у м. Хмельницький (у 2019-2020 роках на будівництво зазначеного житлового об’єкта на 21 квартиру загальною площею 1080,15 м кв було спрямовано 12.905,7 тис. грн), а також завершити реконструкцію казарм під житлові будинки у м. Ніжин Чернігівської області (станом на 01.01.2021 р. за рахунок бюджетних коштів профінансовано реконструкцію казарм під багатоквартирні житлові будинки на 48 квартир загальною площею 3493,5 м кв);

на будівництво перехідних об’єктів передбачено спрямувати кошти у сумі 18.425 тис. грн, у тому числі на: будівництво багатоквартирного житлового будинку (завершення будівництва чотириповерхового житлового будинку з мансардою) у м. Ромни Сумської області – 9.400 тис. грн
(у 2018-2020 роках на будівництво зазначеного житлового об’єкта на 95 квартир загальною площею 6332,31 м кв було спрямовано 39.491 тис. грн, потреба у коштах для введення в експлуатацію складає 34.216,914 тис. грн); реконструкцію казарми з надбудовою третього поверху під багатоквартирний житловий будинок у м. Ніжин Чернігівської області – 7.578 тис. грн (станом на 01.01.2021 р. на реконструкцію зазначеного об’єкта на 27 квартир загальною площею 1746,8 м кв було спрямовано 1 млн грн, потреба у коштах для введення в експлуатацію складає 17.672,1 тис. грн), реконструкцію будівель (приміщень) під житло з метою розробки проектно-кошторисної документації та початку проведення будівельних робіт з реконструкції – 1.447 тис. грн: у м. Костянтинівка Донецької обл. (загальна площа 413,3 м кв), у м. Мирноград Донецької обл. (загальна площа 869,7 м кв), у м. Сватове Луганської обл. (загальна площа 498 м кв);

кошти у сумі 9.147,6 тис. грн будуть спрямовані на придбання житла для осіб рядового і начальницького складу ДСНС (орієнтовно 8 квартир площею 555,9 м кв) у м. Києві та Київській області;

після погодження Комітетом розпорядження КМУ № 330-р МВС в установленому порядку надішле Мінфіну на погодження паспорт бюджетної програми 1006110.

Разом з тим, матеріали, які надійшли від МВС до Комітету, не містять достатнього обсягу фінансово-економічних обґрунтувань (зокрема, розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 1006110 за визначеними напрямами (об’єктами, заходами) спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Цабаль В.В., Лаба М.М., Задорожній М.М. і Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Голови ДСНС Ільченко М.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись вимогами статті 28 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 330-р розподіл коштів щодо будівництва (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу ДНСН згідно з додатком до розпорядження КМУ № 330-р, а також звернути увагу на необхідність щокварталу інформувати Комітет про використання зазначених коштів /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 330-р здійснення розподілу коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1006110 «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій» на 2021 рік, у сумі 30.000 тис. грн за напрямами (об’єктами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду;

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Селецького А.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 257-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Міністерства освіти і науки України /далі – МОН/ від 02.04.2021 р. № 1/10-1441, від 07.04.2021 р. № 1/10-1484 та від 26.04.2021 р. № 1/10-1753 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р. № 257-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2021 рік» /далі – розпорядження КМУ № 257-р/.

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 257-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОН на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету в сумі 6.792,5 тис. гривень за бюджетною програмою 2201260 «Загальнодержавні заходи у сфері освіти» шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 257-р Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листах МОН, зокрема, в яких відмічено, що:

для забезпечення дистанційного навчання здобувачів повної загальної середньої освіти наказом МОН від 26.10.2020 р. № 1315 державній установі «Український інститут розвитку освіти» було доручено впродовж
2020-2021 років здійснити заходи щодо розроблення, проведення експертизи, придбання, супроводження та розміщення в інформаційно-телекомунікаційних системах дистанційних курсів для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників з урахуванням примірного переліку дистанційних курсів та їх тематики у кількості 3500 уроків з 16 навчальних предметів для учнів 5-11 класів;

в межах видатків, передбачених на вказану мету на 2020-2021 роки, державною установою «Український інститут розвитку освіти» закуплено 1800 уроків;

завдяки здійсненню передбаченого розпорядженням КМУ № 257-р перерозподілу видатків державного бюджету можливо буде закупити додатково ще 399 уроків з різних предметів, необхідних для забезпечення дистанційного/змішаного навчання здобувачів повної загальної середньої освіти;

збільшення видатків на розроблення, придбання та супроводження дистанційних курсів пропонується здійснити за рахунок часткового зменшення видатків споживання за іншими напрямами бюджетної програми 2201260, а саме на: організацію проведення літніх мовних таборів для учнів класів (груп) з навчання мовами національних меншин та вчителів (зменшення на 3.888,3 тис. грн); організацію та проведення конкурсів (у тому числі фінальних етапів), семінарів, нарад, виставок, конференцій, форумів та інших заходів (зменшення на 951,3 тис. грн); проведення експертизи підручників для здобувачів повної загальної середньої освіти під час конкурсного відбору (зменшення на 1.952,9 тис. грн).

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-березень п.р. видатки за бюджетною програмою 2201260 за загальним фондом фактично проведено у обсязі 4.323,1 тис. грн, або 0,6% плану на рік (714.128,1 тис. грн) та 2,1% плану на звітний період.

У паспорті бюджетної програми на 2021 рік за кодом 2201260 «Загальнодержавні заходи у сфері освіти» (затвердженому наказом МОН від 19.02.2021 р. № 228 і розміщеному на офіційному сайті МОН) визначено, зокрема, що у межах загального обсягу видатків за цією програмою (714.128,1 тис. грн) на напрям використання бюджетних коштів «розроблення, проведення експертизи, придбання, супроводження та розміщення в інформаційно-телекомунікаційних системах дистанційних курсів для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників» передбачено спрямувати 18.531,3 тис. грн, а результативними показниками бюджетної програми (показниками продукту) за цим напрямом є: кількість розроблених, придбаних уроків дистанційних курсів для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників – 1000, кількість проведених експертиз дистанційних курсів для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників – 1000.

Разом з тим, слід зауважити, що звернення МОН від 02.04.2021 р. № 1/10-1441 та від 07.04.2021 р. № 1/10-1484 до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містили фінансово-економічних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема щодо вартості одного уроку в розрізі навчальних предметів), а також відповідних обґрунтувань щодо необхідності створення нових уроків, кількості відвідувачів платформи тощо, хоча надання таких розрахунків передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

У зв’язку з цим, за результатами попереднього розгляду даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету 14 квітня 2021 року МОН листом від 26.04.2021 р. № 1/10-1753 надало додаткові матеріали, у яких відмічено, зокрема, що:

у 2020 році у зв’язку з пандемією COVID розпочато проект «Всеукраїнська школа онлайн» (далі – ВШО), метою створення якої є забезпечення дистанційного навчання здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників. ВШО – сучасна освітня цифрова платформа, функціонал якої надає учням закладів загальної середньої освіти опанувати компетентнічний потенціал освітніх галузей відповідно до навчальних програм;

73 навчальні курси, які мають бути створені в рамках всього проекту ВШО, на платформі згруповані за рівнями класу і предметами, кожний курс містить вступну частину з описанням його вмісту, навчальний контент курсу складається з: відео (тривалістю до 15 хв.) з транскриптом; конспекту в форматі PDF; тесту для самоконтролю (5 завдань); переліку використаних джерел; посилань на навчальні ресурси в інтернеті для додаткового опрацювання;

станом на 18 квітня п.р. кількість зареєстрованих на платформі користувачів становить 161.852 осіб;

за весь час функціонування платформи станом на 5 квітня 2021 року на платформі ВШО, зокрема, відбулися: 8,2 млн переглядів вебсторінок на платформі, 686 тис. переглядів відео, 184 тис. відвантажень файлів з платформи;

за даними Google Analytics платформу за час її роботи відвідали більше 480 тис. користувачів, а протягом дня платформу відвідують близько 4 тис. користувачів;

станом на 5 квітня розподіл учнів за класами (серед тих, хто приписані до школи) коливається в межах мінімум 3154 (10 клас) – максимум 4375 (9 клас), порівняно рівномірний розподіл користувачів за класами свідчить про затребуваність усіх запропонованих курсів: від 5 до 11 класу (інформацію щодо користувачів платформи в розрізі регіонів України надано у матеріалах МОН);

обсяг витрат на створення одного уроку (відповідно до договору від 26.01.2021 р. № 3-2021 ДУ УІРО та ГС «Освіторія») становить 17.786,6 грн (інформацію щодо кошторису таких витрат надано у матеріалах МОН).

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кузбит Ю.М. і Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Селецький А.М.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 257-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2201260 «Загальнодержавні заходи у сфері освіти» у сумі 6.792,5 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 р. № 257-р.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра молоді та спорту України Бідного М.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 301-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України (далі – Мінмолодьспорт) від 16.04.2021 р. № 547/6.4/21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 301-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 301-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 301-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінмолодьспорту на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

1) зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 3401120 «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» на 618.342,6 тис. грн;

2) збільшення видатків за бюджетними програмами:

3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» на 318.342,6 тис. грн, з них 316.064,6 тис. грн – видатки розвитку та 2.278 тис. грн – видатки споживання;

3411220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури» на 300.000 тис. грн (видатки розвитку).

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 301-р доручено Мінмолодьспорту забезпечити погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом, а Міністерству фінансів – після такого погодження забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у зверненні Мінмолодьспорту та доданих до нього матеріалах, зокрема, відмічається, що:

1) перерозподіл видатків здійснено у зв’язку із необхідністю виконання завдань і заходів, визначених Стратегією розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року (затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2020 р. № 1089), та Плану заходів на 2021-2022 роки щодо реалізації першого етапу Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року (затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 р. № 163-р), загалом перерозподіл видатків дасть змогу скоротити строки введення в експлуатацію спортивних об’єктів і, починаючи з 2022 р., проводити більшу кількість навчально-тренувальних зборів на базах, що в свою чергу сприятиме надходженню коштів до державного бюджету за рахунок сплати більшого обсягу податків, а також сприятиме збільшенню кількості спортивних споруд та місць для заняття фізичною культурою, у тому числі облаштованих для осіб з інвалідністю, що відповідають міжнародним стандартам для проведення офіційних міжнародних та всеукраїнських спортивних змагань;

2) додаткові кошти за бюджетною програмою 3401220 у сумі 318.342,6 тис. грн будуть спрямовані на бази олімпійської підготовки на здійснення рядку заходів (що наведено у матеріалах до звернення Мінмолодьспорту), а саме:

ДП «ЦУТБ «Льоводий стадіон» – 38.564,6 тис. грн (капітальний ремонт для створення Національного тенісного центру, ІІ черга);

ДП «ОНСЦ «Конча-Заспа» – 56.043,9 тис. грн (капітальний ремонт легкоатлетичних секторів, павільйону для легкоатлетичних змагань, будиночка для зберігання спортивного обладнання НСК, ліфтового підйомника в приміщені їдальні, реконструкція та технічне переоснащення комплексного ігрового залу, будівництво спеціалізованого сучасного спального корпусу, розробка проектно-кошторисної документації по двох об’єктах);

ДП «Спортивний комплекс «Авангард» – 121.774,3 тис. грн (капітальний ремонт приміщень будівлі льодового палацу /м. Київ, вул. Мельникова, 46/; виготовлення проектно-кошторисної документації з капітального ремонту будівлі спорткомплексу, капітальний ремонт системи вентиляції та кондиціювання будівлі спорткомплексу, поточний ремонт фасаду будівлі спорткомплексу /м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 48/);

ДП «Ворохтянська ВНСБ «Заросляк» – 7.176,8 тис. грн (капітальний ремонт покрівлі);

ДП «Арена Львів» – 41.697 тис. грн (реконструкція відкритої частини променади Західної трибуни стадіону, придбання обладнання та облаштування футбольного поля);

ДП «НСК «Олімпійський» – 53.086 тис. грн (капітальний ремонт бігових доріжок з виготовленням проектно-кошторисної документації, придбання легкоатлетичного обладнання);

3) щодо збільшення видатків за бюджетною програмою 3411220 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури» вказано, що:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) видатки за субвенцією передбачені в обсязі 500 млн грн, що на 300 млн грн менше ніж заявлена потреба, подана у бюджетному запиті на 2021-2023 роки;

порядок і умови надання субвенції затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 р. № 226, відповідно до яких субвенція спрямовується на виконання нових та завершення розпочатих у попередніх періодах робіт з будівництва та реконструкції об’єктів спортивної інфраструктури (багатофункціональних спортивних комплексів, спортивних залів для ігрових видів спорту, різних видів єдиноборств, плавальних спортивних басейнів, льодових арен, спортивних стадіонів, палаців спорту), що призначені для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань, а також навчальнотренувальних зборів для національних збірних команд з не менше ніж п’яти олімпійських видів спорту;

додатковий обсяг видатків у сумі 300 млн грн дасть можливість значно прискорити введення в експлуатацію об’єктів спортивної інфраструктури в регіонах України, що сприятиме залученню більшої кількості населення до занять руховою активністю та спортом та дасть змогу проводити більшу кількість всеукраїнських і міжнародних заходів на території України.

4) зменшення видатків за бюджетною програмою 3401120 пов’язано з тим, що Організаційний Комітет літніх Дефлімпійських ігор 2021 року 29.01.2021 р. прийняв рішення про перенесення відповідного заходу з 2021 року на 01-15 травня 2022 року в місті Кашіас-ду-Сул (Бразилія).

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-березень 2021 року видатки загального фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

3401120 – в обсязі 32.487 тис. грн, що становить 1,4% річного плану (визначеного в обсязі 2.359.928 тис. грн) та 45,3% плану на звітний період;

3401220 – в обсязі 376.803,8 тис. грн, що становить 13,5% річного плану (визначеного в обсязі 2.799.686,8 тис. грн) та 68,5% плану на звітний період;

3411220 – видатки не здійснювалися (річний план визначено в обсязі 500.000 тис. грн).

Варто звернути увагу, що згідно з даними паспорту бюджетної програми на 2021 рік за кодом 3401120 «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» (затвердженого наказом Мінмолодьспорту від 05.02.2021 р. № 367 і розміщеного на офіційному сайті Мінмолодьспорту) у межах загального обсягу видатків за цією програмою (2359,93 млн грн) на заходи, пов’язані з XXIV літніми Дефлімпійськими іграми, передбачено спрямувати 1332,82 млн грн, у т.ч. за такими напрямами використання бюджетних коштів: проведення в Україні та за кордоном навчально-тренувальних зборів заключного етапу підготовки спортсменів-кандидатів до складу національної збірної команди України до участі у таких іграх (146,47 млн грн), забезпечення участі національної збірної команди України у таких іграх (70,66 млн грн), забезпечення роботи штабу таких ігор (1,89 млн грн), виплата винагород спортсменах-чемпіонам і призерам таких ігор та їх тренерам (1113,8 млн грн).

Слід також зазначити, що на розгляді у Верховній Раді України перебуває проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами (реєстр. № 5304 від 25.03.2021 р.), яким перебачено зменшення видатків за бюджетною програмою 3401120 на 600 млн грн. За підсумками розгляду зазначеного законопроекту Комітетом рекомендовано Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 5304 включити до порядку денного п’ятої сесії та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням редакційних та техніко-юридичних пропозицій, наведених у листі-висновку Комітету. На пленарному засіданні Верховної Радою України 27.04.2021 р. цей законопроект було розглянуто та прийнято за основу.

Розпорядженням КМУ № 301-р не передбачено розподілу додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури у сумі 300 млн грн між місцевими бюджетами. При цьому у Законі на 2021 рік також не передбачено розподілу цієї субвенції (у сумі 500 млн грн) між місцевими бюджетами і на даний час немає офіційної інформації щодо прийняття рішення Кабінету Міністрів України про такий розподіл відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу.

Загалом у наданих до Комітету матеріалах Мінмолодьспорту щодо зазначеного перерозподілу видатків міститься відповідне фінансово-економічне обґрунтування, але не наведено детальних розрахунків щодо обсягів зазначеного перерозподілу, хоча надання таких розрахунків передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Пузійчук А.В. і Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра молоді та спорту України Бідний М.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується Комітету визначитися щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 301-р перерозподілу видатків державного бюджету.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію погодити встановлений розпорядженням КМУ № 301-р перерозподіл видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України № 301-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом:

2) збільшення видатків за бюджетними програмами:

3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» на 318.342,6 тис. грн, у тому числі видатки розвитку – на 316.064,6 тис. грн, видатки споживання – на 2.278 тис. грн;

Голосували: «за» – 14, «проти» – 1, «утрималися» – 4, «не голосували» – 1 /на час голосування на засіданні були присутні 20 народних депутатів України – членів Комітету/.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Шаталової С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р.
№ 346-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України /далі – МОЗ/ від 22.04.2021 р. №10-02/12407/2-21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. № 346-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік» /далі – розпорядження КМУ № 346-р/.

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/. Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 346-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» на 36.237,1 тис. грн;

збільшення обсягу цих видатків за бюджетними програмами:

2301110 «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» на 30.000 тис. грн;

2301170 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України» на 6.237,1 тис. грн.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 346-р доручено МОЗ забезпечити погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом, а Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ після такого погодження – забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-березень п.р. видатки за загальним фондом державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

код 2301110 – в обсязі 289,2 млн грн, або 19,6% плану на рік (визначеного в обсязі 1.478,1 млн грн) та 78% плану на звітний період;

код 2301170 – в обсязі 315,1 млн грн, або 19,4% плану на рік (визначеного в обсязі 1.627,7 млн грн) та 77,2% плану на звітний період;

код 2301400 – в обсязі 7,3 млн грн, або 0,1% плану на рік (визначеного в обсязі 9.473,6 млн грн) та 23,5% плану на звітний період.

У зверненні МОЗ відмічається, зокрема, що:

здійснення зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету запропоновано у зв’язку із зміною у 2021 році механізмів забезпечення пацієнтів окремими лікарськими засобами та медичними виробами, їх централізована закупівля за бюджетною програмою 2301400 буде змінена на механізм оплати за медичну послугу в межах програми медичних гарантій;

відповідно до Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у II-IV кварталах 2021 року /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2021 р. № 133/ передбачено здійснення оплати за пакетами медичних послуг, що підлягають оплаті в рамках реалізації програми медичних гарантій, зокрема, за такими: «Медична допомога при гострому інфаркті міокарда» та «Лікування пацієнтів методом перитонеального діалізу в амбулаторних умовах», за рахунок якого Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ) закуповує медичні послуги з лікування пацієнтів методом перитонеального діалізу;

у поточному році заклади охорони здоров’я, що входять до сфери управління МОЗ, а саме Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит», ДУ «Інститут серця МОЗ України», ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії», не залучені до реалізації програми медичних гарантій та ними не укладено договори з НСЗУ на надання зазначених послуг, а отже є необхідність у забезпеченні їх потреби у видатках на придбання лікарських засобів та медичних виробів для надання послуг з проведення перитонеального діалізу, гемодіалізу та лікування інсульту та інфаркту міокарда.

реалізація розпорядження КМУ № 346-р дасть можливість компенсувати витрати на придбання лікарських засобів та медичних виробів для надання послуг з проведення перитонеального діалізу, гемодіалізу (НДСЛ «Охматдит») та лікування інсульту та інфаркту міокарда (ДУ «Інститут серця МОЗ України», ДУ «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії»).

Разом з тим, звернення МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягу такого перерозподілу, зокрема не надано пояснень щодо причин неврахування відповідних видатків за бюджетними програмами 2301110 і 2301170 при формуванні бюджетних показників на 2021 рік, а також обґрунтувань щодо можливості та наслідків зменшення видатків за бюджетною програмою 2301400, хоча надання відповідних матеріалів передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю. і Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 346-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. № 346-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

збільшення обсягу цих видатків за бюджетними програмами:

Голосували: «за» – одноголосно.

2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Кузькіна Є.Ю. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 356-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) від 26.04.2021 р. № 1184/1/05-01/15 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 356-р «Деякі питання розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (далі – розпорядження КМУ № 356-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету передбачено бюджетну програму за кодом 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (далі – субвенція) у сумі 18.101.150,9 тис. грн (з них видатки розвитку – 14.842.943,8 тис. грн, видатки споживання – 3.258.207,1 тис. грн) з розподілом між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 356-р:

визначено спрямувати залишок коштів спеціального фонду державного бюджету, який утворився на 1 січня 2021 року на рахунку Укравтодору за загальнодержавними видатками та кредитуванням за рахунок частини понадпланових надходжень доходів державного бюджету, визначених пунктами 1–3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 та 6-5 частини третьої статті 29 Кодексу, що є джерелом формування державного дорожнього фонду, на здійснення у 2021 році видатків за субвенцією у сумі 3.301.678,3 тис. грн (з них видатки розвитку – 2.707.376,1 тис. грн, видатки споживання – 594.302,2 тис. грн);

затвердити розподіл додаткового обсягу субвенції між обласними бюджетами 24 областей та бюджетом міста Києва згідно з додатком до цього розпорядження.

Довідково: з урахуванням такого рішення Уряду обсяг субвенції у 2021 році становитиме 21.402.829,2 тис. грн (з них видатки розвитку – 17.550.319,9 тис. грн, видатки споживання – 3.852.509,3 тис. грн).

З приводу розпорядження КМУ № 356-р слід відмітити таке:

1. Прийняття такого рішення Уряду обумовлене вимогами Кодексу:

– згідно із статтею 24-2, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету створюється державний дорожній фонду;

– одним з джерел формування державного дорожнього фонду відповідно до пункту 1 частини другої статті 24-2 є доходи державного бюджету, які визначені пунктами 1–3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 та 6-5 частини третьої статті 29 Кодексу, а саме акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів, акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів, ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення, 50 відсотків надходжень від адміністративно-господарських штрафів за визначені порушення законодавства про автомобільний транспорт, 50 відсотків надходжень від адміністративних штрафів за визначені правопорушення, концесійні платежі, що сплачуються у разі будівництва та експлуатації автомобільних доріг загального користування на умовах концесії;

– кошти державного дорожнього фонду згідно з пунктом 2 частини третьої статті 24-2 спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

– розподіл коштів державного дорожнього фонду (за виключенням коштів, що спрямовуються на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування) за визначеними у частині третій напрямами статті 24-2 здійснюється відповідно до абзаців другого – п’ятого частини четвертої статті 24-2, з яких 35% спрямовується на субвенцію;

– абзацом шостим частини четвертої статті 24-2 передбачено, якщо загальний обсяг фактичних надходжень джерел, визначених пунктом 1 частини другої цієї статті, перевищує загальний обсяг відповідних показників, визначених законом про Державний бюджет України, таке перевищення коштів розподіляється в порядку, встановленому абзацами другим – п’ятим цієї частини статті, та використовується з урахуванням вимог частини четвертої статті 23 Кодексу. При цьому подальший розподіл зазначених коштів за напрямом, визначеним пунктом 2 частини третьої цієї статті, здійснюється відповідно до вимог частини другої статті 103-1 Кодексу в порядку, встановленому частиною шостою статті 108 Кодексу;

– відповідно до вимог частини другої статті 103-1 – субвенція розподіляється між місцевими бюджетами таким чином:

10% загального обсягу субвенції надається бюджету міста Києва на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві;

90% загального обсягу субвенції розподіляється між обласними бюджетами залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення станом на 1 січня року, що передує плановому;

– згідно з частиною шостою статті 108 – Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій;

– у частині четвертій статті 23 встановлено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 Кодексу), якщо Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше;

– частиною другою статті 57 передбачено, що на кінець бюджетного періоду Державна казначейська служба України /далі – Казначейство/ зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Таким чином, виходячи із зазначених норм Кодексу у разі перевиконання визначених законом про Державний бюджет України показників доходів спеціального фонду державного бюджету, що є джерелом формування державного дорожнього фонду, обсяг такого перевищення розподіляється за визначеними у статті 24-2 Кодексу напрямами та нормативами і обліковується на рахунках головного розпорядника коштів державного бюджету – Укравтодору. При цьому кошти, що мають бути спрямовані на проведення видатків за субвенцією за рішенням Уряду, розподіляються між місцевими бюджетами: бюджету м. Києва (10%), решта (90%) – між обласними бюджетами залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

Довідково: За даними звіту Казначейства про виконання державного бюджету станом на 01.01.2021 року перевиконання визначених законами про Державний бюджет України на 2018, 2019, 2020 рік показників доходів спеціального фонду державного бюджету, що є джерелом формування державного дорожнього фонду, становило 9 988 780,3 тис. грн (наростаючим підсумком).

2. В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу Укравтодом зазначається:

у 2018-2020 роках обсяг надходжень коштів до державного дорожнього фонду перевищував загальний обсяг відповідних показників, визначених законом про Державний бюджет України на відповідні роки. Казначейством таке перевищення коштів розподілялося згідно з вимогами частини четвертої статті 24-2 Кодексу і зараховувалося для наступного використання за відповідними напрямами;

згідно з довідкою Казначейства від 01.04.2021 № 15-06-01/34 про підтвердження надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України по КВК 313 «Державне агентство автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки та кредитування)» станом на 01.04.2021 р. за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» обліковується залишок коштів на початок року в загальній сумі 3 301 678,3 тис. грн, який утворився за рахунок понадпланового обсягу доходів із джерел формування державного дорожнього фонду;

ефективне використання понадпланових надходжень коштів дорожнього фонду дасть можливість виконання додаткових обсягів дорожніх робіт та збільшення протяжності автомобільних доріг з якісним покриттям.

Інших обґрунтувань і розрахунків щодо затвердженого розподілу Укравтодором не надано.

У свою чергу належить звернути увагу, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з тим, виходячи з вимог частини другої статті 57 Кодексу, згідно з якими Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, станом на 01.01.2021 року на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів за зазначеною субвенцією збережено 1.622.795,1 тис. гривень.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю, Кіссе А.І., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., перший заступник Голови Укравтодору Кузькін Є.Ю.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійсненого розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 356-р з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини четвертої статті 24-2 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у сумі 3 301 678,3 тис. гривень, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 356-р (з урахуванням необхідності дотримання вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» – 18, «проти» – 0, «утримався» – 0, «не голосували» – 2
/на час голосування на засіданні були присутні 20 народних депутатів України – членів Комітету/.

2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. № 403.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства освіти і науки України /далі – МОН/ від 26.04.2021 р. № 1/10-1750 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розподілу обсягу субвенції у 2021 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. № 403 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти» /далі – постанова КМУ № 403/.

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою 2211280 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти» (далі – субвенція) в обсязі 1.000.000 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до цього Закону).

І. У відповідності з вимогами частини другої статті 97 Кодексу пунктом 1 постанови КМУ № 403 затверджено Порядок та умови надання субвенції, хоча згідно із зазначеним положенням Кодексу Порядок та умови надання субвенції, що передбачена у державному бюджеті вперше, затверджується Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання чинності Законом.

Такими Порядком та умовами надання субвенції визначено, що: субвенція спрямовується на придбання:

1) ноутбуків для організації педагогічними працівниками дистанційного навчання, інших форм здобуття загальної середньої освіти з використанням технологій дистанційного навчання, в тому числі в умовах карантину та запроваджених обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, згідно з вимогами типового переліку комп’ютерного обладнання для закладів дошкільної, загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, затвердженого МОН на засадах співфінансування /з обов’язковою умовою попереднього спрямування коштів місцевими бюджетами за цільовим призначенням/:

для обласних бюджетів, бюджету міста Києва та бюджетів міських територіальних громад, чисельність населення яких станом на 1 січня 2020 р. становила понад 40 000 осіб: не більш як 70 відсотків – за рахунок субвенції та не менш як 30 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів;

для бюджетів міських територіальних громад, чисельність населення яких станом на 1 січня 2020 р. становила менш як 40 000 осіб, селищних територіальних громад, сільських територіальних громад: не більш як 90 відсотків – за рахунок субвенції та не менш як 10 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів;

для закладів, розташованих у селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення: не більш як 95 відсотків – за рахунок субвенції та не менш як 5 відсотків – за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Розподіл придбаних ноутбуків здійснюється обласними, Київською міською держадміністраціями між закладами загальної середньої освіти у такій черговості:

заклади загальної середньої освіти з кількістю здобувачів освіти не менш як 250 осіб та опорні заклади з кількістю здобувачів освіти (без урахування їх кількості у філіях) не менш як 200 осіб;

заклади загальної середньої освіти з кількістю здобувачів освіти не менш як 100 осіб;

інші заклади загальної середньої освіти.

Забезпечення всіх закладів загальної середньої освіти ноутбуками здійснюється з обов’язковим досягненням співвідношення один персональний комп’ютер (працюючий, не задіяний в управлінсько-господарській діяльності закладу) на одного педагогічного працівника (за основним місцем роботи);

2) засобів захисту, необхідних для організації протиепідемічних заходів при проведенні основної та додаткової сесій зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році, а саме:

дезінфікуючих засобів для обробки рук і шкіри для учасників зовнішнього незалежного оцінювання, інструкторів, старших інструкторів, чергових, відповідальних за пункт тестування та медичних працівників;

дезінфікуючих засобів для обробки поверхонь пунктів тестування;

халатів ізоляційних медичних одноразових та захисних щитків для інструкторів, старших інструкторів, чергових, відповідальних за пункт тестування та медичних працівників.

Розподіл придбаних засобів захисту здійснюється обласними, Київською міською держадміністраціями відповідно до потреб пунктів проведення основної та додаткової сесій зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році, з урахуванням кількості тестувань, залучених осіб та аудиторій у кожному пункті проведення зовнішнього незалежного оцінювання.

Поряд з тим, встановлено, що:

обласні, Київська міська держадміністрації здійснюють придбання ноутбуків та засобів захисту шляхом централізованої закупівлі та забезпечують постачання придбаних ноутбуків до закладів загальної середньої освіти та їх філій і засобів захисту до пунктів проведення основної та додаткової сесій зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році;

придбані ноутбуки будуть закріплюватися за навчальними кабінетами відповідних закладів загальної середньої освіти та використовуються виключно для організації освітнього процесу у закладі загальної середньої освіти. У разі встановлення заборони на відвідування закладів освіти її здобувачами за наказом керівника закладу освіти ноутбуки на період дії такої заборони можуть надаватися у користування педагогічним працівникам з метою належної організації освітнього процесу.

II. Відповідно до пункту 2 та додатку до постанови КМУ № 403 здійснено розподіл між обласними бюджетами 24 областей та бюджетом міста Києва субвенції у загальній сумі 1.000.000 тис. грн, спрямувавши кошти на придбання:

засобів захисту, необхідних для організації протиепідемічних заходів при проведенні основної та додаткової сесій зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році, у сумі 20.000 тис. грн (видатки споживання);

ноутбуків для педагогічних працівників комунальних закладів загальної середньої освіти та їх філій для організації дистанційного навчання, інших форм здобуття загальної середньої освіти з використанням технологій дистанційного навчання у сумі 980.000 тис. грн (видатки розвитку).

Слід звернути увагу, що Законом субвенцію передбачено за видатками розвитку, тому для виділення та розподілу коштів за видатками споживання Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), керуючись положенням частини сьомої статті 23 Кодексу, за поданням МОН в межах загального обсягу передбачених йому за субвенцією бюджетних призначень, здійснило перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків розвитку на 20.000 тис. грн (за КЕКВ 3220 «Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів») та встановлення у відповідній сумі видатків споживання (за КЕКВ 2620 «Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів») /копія довідки Мінфіну про зміни до річного розпису бюджету на 2021 рік від 15.04.2021 № 88 роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Довідково: відповідно до частини сьомої статті 23 Кодексу у межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами бюджету Мінфін (місцевий фінансовий орган) за обґрунтованим поданням головного розпорядника бюджетних коштів здійснює перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі бюджету та кошторисі, в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, а також в розрізі класифікації кредитування бюджету – щодо надання кредитів з бюджету.

З приводу такого розподілу субвенції МОН у зверненні до Комітету відмічається, зокрема про таке:

1) для організації належних протиепідемічних заходів при проведенні основної та додаткової сесій зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році на придбання засобів захисту для відповідних пунктів тестування планується спрямувати 20.000 тис. грн, виходячи з минулорічної потреби та з урахуванням зростання кількості пунктів проведення основної та додаткової сесій зовнішнього незалежного оцінювання у 2021 році.

Вказані кошти розподілені між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва пропорційно до кількості учнів 11-х класів станом на 05.09.2020, які навчаються у комунальних закладах загальної середньої освіти відповідної області та міста Києва, за формулою: 20 млн грн /загальну кількість учнів
11-х класів * кількість учнів 11-х класів відповідної області та міста Києва (розрахунок роздано народним депутатам України – членам Комітету);

2) кошти у сумі 980.000 тис. грн, що спрямовуються на придання ноутбуків для педагогічних працівників комунальних закладів загальної середньої освіти та їх філій для організації дистанційного навчання, інших форм здобуття загальної середньої освіти з використанням технологій дистанційного навчання, розподілені між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва пропорційно до кількості учнів станом на 05.09.2020, які навчаються у комунальних закладах загальної середньої освіти відповідної області та міста Києва, за формулою: 980 млн грн /загальну кількість учнів * кількість учнів відповідної області та міста Києва (розрахунок роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Інших пояснень та обґрунтувань щодо здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами, зокрема аналітичної інформації щодо реальної потреби у придбанні ноутбуків та рівня її забезпечення у кожному регіоні з урахуванням середньої вартості такої комп’ютерної техніки, МОН не надано.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо розподілу субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до постанови КМУ № 403 /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти, у 2021 році згідно з пунктом 2 та додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. № 403.

Голосували: «за» – одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. Генерального директора Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Олійника Д.І. про проект Закону України про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5154 від 25.02.2021 р), поданий Президентом України, та інформацію про альтернативний законопроект про внесення зміни до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів (реєстр. № 5154-1 від 09.03.2021 р), поданий народним депутатом України Железняком Я.І.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету за реєстр. № 5154 /далі – законопроект № 5154/.

Законопроектом № 5154 пропонується до доходів загального фонду державного бюджету включити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що сплачується (перераховується) згідно з підрозділом 9-4 «Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX Податкового кодексу України /далі – одноразовий збір/ (шляхом доповнення частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України /далі – Бюджетний кодекс/ новим пунктом 1-3), передбачивши набрання чинності відповідним законом (йдеться про законопроект № 5154 у разі його прийняття) з дня, наступного за днем його опублікування.

У пояснювальній записці до законопроекту № 5154 зазначено, що:

розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (йдеться про поданий Президентом України законопроект за реєстр. № 5153 від 25.02.2021 р. /далі – законопроект № 5153/), яким пропонується провести кампанію з добровільного одноразового (спеціального) декларування активів фізичних осіб із наданням державних гарантій у частині звільнення декларантів від адміністративної та кримінальної відповідальності за несплату податків і зборів з доходів, що стали джерелом походження таких активів, за умови сплати одноразового збору;

у зв’язку з цим виникла необхідність урегулювання у бюджетному законодавстві порядку зарахування одноразового збору до бюджету.

ІІ. До Комітету надійшов альтернативний до законопроекту № 5154 законопроект про внесення зміни до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів за реєстр. № 5154-1 /далі – законопроект № 5154-1/.

На відміну від законопроекту № 5154 законопроектом № 5154-1 пропонується:

до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів включити одноразовий збір з цільовим його спрямуванням на здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь (шляхом доповнення частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу новим пунктом 7-5 та внесення змін до пункту 6 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу);

до джерел формування коштів Пенсійного фонду включити 50% одноразового збору (шляхом доповнення частини першої статті 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» новим пунктом 6-1);

передбачити набрання чинності відповідним законом (йдеться про законопроект № 5154-1 у разі його прийняття) з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (йдеться про поданий народним депутатом України Железняком Я.І. законопроект з ідентичною назвою за реєстр.№ 5153-3 від 09.03.2021 р. /далі – законопроект № 5153-3/ у разі його прийняття).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту № 5154-1, враховуючи, що розуміння платником податків, куди витрачаються сплачені ним кошти у вигляді податків, підвищує рівень сплати податків, пропонується кошти, що надійдуть від реалізації законопроекту № 5153-3, розподілити порівну між Пенсійним фондом та спеціальним фондом державного бюджету для спрямування на здійснення природоохоронних заходів.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроектів № 5154 і № 5154-1, опрацювання експертних висновків до них.

Законопроект № 5154, законопроект № 5153 і системно пов’язані з ним інші законопроекти (про внесення зміни до статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету за реєстр. № 5155 та про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету за реєстр. № 5156) визначено Президентом України як невідкладні для позачергового розгляду Верховною Радою України та 02.03.2021 р. включено Верховною Радою України до порядку денного п’ятої сесії.

Статтею 110 Регламенту Верховної Ради України визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема:

альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення;

при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами – членами цього комітету;

Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у висновках до законопроектів № 5154 і № 5154-1 /листи від 16.03.2021 р. № 16/3-2021/94461 (439384) і № 16/3-2021/94463 (439429), копії яких роздано народним депутатам України – членам Комітету/ висловило окремі зауваження щодо них.

Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ у висновках до законопроектів № 5154 і № 5154-1 /листи від 11.03.2021 р. № 35040-02-2/7686 і від 18.03.2021 р. № 35040-02-2/8660, копії яких роздано народним депутатам України – членам Комітету/ зазначено, що оцінити вплив запропонованих положень на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних, при цьому відмічено, що законопроект № 5154 підтримується без зауважень.

Асоціація міст України /лист від 25.03.2021 р. № 5-183/21, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету / надала пропозиції щодо законопроекту № 5154 в частині розподілу одноразового збору між бюджетами аналогічно розподілу податку на доходи фізичних осіб.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроектів № 5154 і № 5154-1.

ІV. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроекти № 5154 і № 5154-1, проаналізовано експертні висновки до них та звернуто увагу на таке.

1. У чинному податковому законодавстві не передбачено одноразового збору, який пропонується запровадити у законопроекті № 5153 і альтернативних до нього законопроектах (включаючи законопроект
№ 5153-3) шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Так, законопроектом № 5153 визначаються особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб /далі – добровільне декларування/ (шляхом доповнення розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим підрозділом 9-4), зокрема, передбачається, що:

добровільне декларування – особливий порядок добровільного декларування фізичною особою (декларантом) належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року;

добровільне декларування проводиться з 1 липня 2021 року до 1 липня 2022 року та передбачає сплату одноразового збору в порядку, строки і розмірах, встановлених Податковим кодексом України, та виконання деяких інших умов;

одноразовий збір – одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого декларантом відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації та самостійно розраховується з вартості належних йому активів з урахуванням таких ставок одноразового збору:

– 5% щодо: валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні; права грошової вимоги до резидентів України; деяких інших об’єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) в Україні;

– 9% щодо: валютних цінностей, розміщених за кордоном на рахунках у банках або які зберігаються у фінансових установах; права грошової вимоги до нерезидентів України; деяких інших об'єктів декларування, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном;

– 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

декларанту, який сплатив у повному обсязі одноразовий збір, надаються певні державні гарантії (насамперед, звільнення від адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, які пов'язані з придбанням, створенням, одержанням, використанням об'єктів добровільного декларування до 1 січня 2021 року).

За переважною більшістю положень законопроект № 5153-3 є подібним до законопроекту № 5153, основні відмінності законопроекту № 5153-3 полягають передусім у тому, що:

добровільне декларування проводиться з 1 липня 2022 року до 1 липня 2023 року;

добровільному декларуванню підлягають активи, які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2020 року;

платникам податків надається право сплатити податкове зобов’язання трьома рівними частинами щорічно з застосуванням підвищених ставок одноразового збору у розмірі 6%, 11,5% і 3% відповідно;

об’єктами добровільного декларування також можуть бути активи фізичної особи, одержані декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки порушень у сфері трудового законодавства;

термін набрання чинності відповідним законом пропонується через 1 рік з дня набрання чинності пунктом 5 розділу VI Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» /вказаний пункт набирає чинності з дня оголошення Кабінетом Міністрів України про початок діяльності Бюро економічної безпеки України, але не пізніше ніж через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом (який набрав чинності 25.03.2021 р.), тобто у 2022 році (орієнтовно не пізніше 25 вересня).

Щодо законопроектів № 5153 і № 5153-3 ГНЕУ надано суттєві зауваження, а Мінфіном зазначено, що законопроект № 5153 підтримується із застереженнями, а законопроект № 5153-3 не підтримується.

Отже, законопроекти № 5154 і № 5154-1 є похідними від законопроектів відповідно № 5153 і № 5153-3 (які є базовими з даного питання), на що також ГНЕУ звернуто увагу та зауважено, що рішення щодо них має прийматися за результатами розгляду законопроектів відповідно № 5153 і № 5153-3.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики (який є головним з підготовки до розгляду законопроектів № 5153 і № 5153-3) за підсумками розгляду законопроекту № 5153 і альтернативних до нього рекомендував Верховній Раді України законопроект № 5153 прийняти за основу. Як наслідок, Верховною Радою України 30.03.2021 р. законопроект № 5153 прийнято за основу, відповідно законопроект № 5153-3 знято з розгляду.

Загалом з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроекти № 5154 і № 5154-1 доцільно розглядати лише після прийняття в цілому як закону базового законопроекту № 5153, оскільки у разі його неприйняття внесення запропонованих змін до Бюджетного кодексу втратить будь-який сенс, при цьому лише у разі прийняття відповідного закону щодо змін до Податкового кодексу України буде остаточно визначена його назва та назва одноразового збору, які згадуються у тексті законопроектів № 5154 і № 5154-1 та мають бути ідентичними.

2. Зважаючи на сутність законопроектів № 5153, № 5154 і № 5154-1, реалізація даної законодавчої ініціативи загалом має призвести до збільшення доходів державного бюджету в частині сплати одноразового збору.

Однак, до зазначених законопроектів не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

У зв’язку з цим, практично неможливо оцінити вплив законопроектів № 5154 і № 5154-1 на показники бюджету, що також зауважено Мінфіном. При цьому щодо законопроекту № 5153 Мінфіном зазначено, що його реалізація може збільшити надходження бюджетів за рахунок добровільного декларування та відповідної сплати одноразового збору до бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від вартості активів, зазначених фізичними особами у відповідних деклараціях, з яких сплачується одноразовий збір.

3. Щодо форми викладу положень законопроектів № 5154 і № 5154-1 ГНЕУ вважає, що виглядає некоректним у правовому відношенні вміщення нових положень, які мають тимчасовий характер, в основному тексті Бюджетного кодексу, оскільки у даному випадку йдеться про зарахування (і використання) збору, сплату якого передбачається здійснити за результатами одноразового добровільного декларування, яке проводиться у відповідний обмежений термін.

З цього приводу варто звернути увагу на відповідні норми Бюджетного кодексу, якими визначено, що:

якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про державний бюджет на період до внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу /частина четверта статті 29/;

розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про державний бюджет /частина п’ята статті 13/.

Таким чином, порушені законопроектами № 5154 і № 5154-1 питання могли б бути врегульовані у законі про державний бюджет (шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та передбачення відповідних положень у проекті закону про державний бюджет на 2022 рік) без внесення змін до Бюджетного кодексу.

4. Положення законопроекту № 5154-1 не узгоджуються між собою, оскільки у пункті 1 розділу І /щодо нового пункту 7-5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу/ передбачається включення у повному обсязі одноразового збору до джерел формування спеціального фонду державного бюджету (хоча у пояснювальній записці і порівняльній таблиці йдеться про 50% одноразового збору), а у пункті 2 розділу ІІ /щодо нового пункту 6-5 частини першої статті 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»/ пропонується включити 50% одноразового збору до джерел формування коштів Пенсійного фонду.

5. Оскільки передбачається, що одноразовий збір за своїм визначенням буде обов’язковим платежем, справляння якого регулюватиметься Податковим кодексом України, запропоноване законопроектом № 5154-1 спрямування 50% одноразового збору до джерел формування коштів Пенсійного фонду суперечить нормам Бюджетного кодексу, передусім пункту 23 частини першої статті 2 (згідно з яким доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України) та пункту 4 частини першої статті 7 (згідно з яким принцип повноти бюджетної системи України полягає у тому, що до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування).

Крім того, таке положення законопроекту № 5154-1 не відповідає пункту 9.3 статті 9 Податкового кодексу України (згідно з яким загальнодержавні податки та збори зараховуються до державного і місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодекс).

6. ГНЕУ зауважено, що у супровідних матеріалах до законопроекту № 5154-1 немає належного обґрунтування доцільності спрямування коштів саме до спеціального фонду державного бюджету на здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, та Пенсійного фонду, у т.ч., й порівняно з іншими, не менш важливими, сферами суспільного життя, які також потребують належного фінансового забезпечення (наприклад, система охорони здоров’я).

Поряд з тим, враховуючи, що одноразовий збір матиме тимчасовий період застосування, а також проблематично спрогнозувати обсяги надходжень одноразового збору, взагалі виникає сумнів щодо доцільності цільового спрямування одноразового збору. Адже проведення відповідних видатків за рахунок конкретно визначеного джерела буде залежати лише від стану його надходження, зважаючи на особливості здійснення видатків за спеціальним фондом бюджету, встановлені частиною третьою статті 13, частиною четвертою статті 23 і частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу (зокрема щодо взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету).

Крім того, саме за загальним фондом державного бюджету в основному передбачаються видатки для Пенсійного фонду та на здійснення природоохоронних заходів. Зокрема, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» бюджетні призначення у загальному фонді визначено за бюджетними програмами «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080) у сумі 195.319,4 млн грн, «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» (код 2701270) у сумі 148,2 млн грн, «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» (код 2707070) у сумі 64,8 млн грн.

7. Законопроекти № 5154 і № 5154-1 потребують внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки.

Насамперед, йдеться про зауваження ГНЕУ щодо назви законопроектів № 5154 і № 5154-1, в якій не визначається їх предмет. Крім того, у законопроекті № 5154-1 назва не повною мірою відповідає його змісту (зокрема йдеться не про зміну, а про зміни до відповідних законодавчих актів).

Згідно з правилами викладу норм законодавства у положенні, в якому згадується розділ іншого закону і такий розділ має назву, слід обов’язково зазначати цю назву. Тому у законопроектах № 5154 і № 5154-1 слова і цифри «розділу XX Податкового кодексу України» потрібно замінити словами і цифрами «розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України».

Якщо внаслідок розгляду і прийняття базового законопроекту № 5153 зміниться назва відповідного закону та/або одноразового збору, належить внести необхідні уточнення до назви та/або положень законопроектів № 5154 і № 5154-1 для забезпечення узгодженості правових норм, про що вище вже зазначено.

V. Загалом в представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кузбит Ю.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та в.о. Генерального директора Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Олійник Д.І.

Зокрема, завершуючи доповідь з даного питання, в.о. Генерального директора Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Олійник Д.І. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 5154.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що Мінфіном підтримується законопроект № 5154 і не підтримується законопроект №5154-1.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. повідомив, що у Рахункової палати немає зауважень з даного питання.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. поінформував, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету ухвалити рішення згідно з проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроекти № 5154 і № 5154-1 розглянути у першому читанні після прийняття в цілому законопроекту № 5153 та за результатами такого розгляду законопроект № 5154 прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням редакційних та техніко-юридичних пропозицій, насамперед пов’язаних з необхідністю узгодження положень зазначеного законопроекту в частині його назви і назви одноразового збору з остаточною редакцією прийнятого законопроекту № 5153.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію (озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М.) ухвалити рішення згідно з розданим проектом ухвали. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України законопроект про внесення зміни до статті 29 Бюджетного кодексу України у зв’язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5154 від 25.02.2021 р), поданий Президентом України, та альтернативний законопроект про внесення зміни до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із внесенням змін до Податкового кодексу України щодо запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів (реєстр. № 5154-1 від 09.03.2021 р), поданий народним депутатом України Железняком Я.І., розглянути в першому читанні після прийняття в цілому законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету (реєстр. № 5153) та за результатами такого розгляду законопроект за реєстр. № 5154 прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням редакційних та техніко-юридичних пропозицій, насамперед пов’язаних з необхідністю узгодження положень зазначеного законопроекту в частині його назви і назви одноразового збору з остаточною редакцією прийнятого законопроекту за реєстр. № 5153.

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 5154 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Новікової І.Ю. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстр. № 5090 від 17.02.2021 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, та інформацію народного депутата України Саламахи О.І. про альтернативний законопроект за реєстр. № 5090-1 від 26.02.2021 р., поданий народними депутатами України Саламахою О.І., Трухіним О.М., Молотком І.Ф., Шуляк О.О., Пушкаренком А.М.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, за реєстр. № 5090 /далі – законопроект № 5090/.

Як зазначено у пояснювальній записці:

законопроект № 5090 розроблений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України /далі – Мінекономіки/ із залученням експертів Світового банку і спрямований на урегулювання здійснення державно-приватного партнерства /далі – ДПП/, у т.ч. концесії, з метою досягнення цілей 7.2, 12.1 та 15.4, визначених Програмою діяльності Кабінету Міністрів України (затвердженою постановою КМУ від 12.06.2020 р. № 471), та на виконання пункту 54 Плану заходів з виконання Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки (затвердженого постановою КМУ від 27.05.2020 р. № 534);

метою законопроекту № 5090 є забезпечення практичного застосування норм законів України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію» для усіх сфер діяльності в частині врегулювання фінансових питань, зокрема, надання державної підтримки здійснення ДПП в реалізації суспільно значущих проектів на умовах ДПП, у т.ч. концесії, а також забезпечення умов для зростання обсягу залучених інвестицій для модернізації і створення нової інфраструктури та надання якісних суспільно значущих послуг.

Законопроектом № 5090 пропонується з 1 січня 2022 року внести зміни до окремих норм Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, насамперед:

визначити термін «довгострокове зобов’язання в рамках здійснення ДПП (концесії)» /далі – довгострокове зобов’язання в рамках ДПП/ як зобов’язання державного партнера (концесієдавця) за договором, укладеним в рамках ДПП, у т.ч. концесійним договором, згідно із законами України «Про державно-приватне партнерство» або «Про концесію», відповідно до якого протягом поточного та/або майбутніх бюджетних періодів необхідно здійснити на користь приватного партнера (концесіонера) передбачені зазначеним договором платежі /новий пункт 21-2 частини 1 статті 2 Кодексу/;

надати право розпорядникам бюджетних коштів, які є державними партнерами (концесієдавцями), брати довгострокові зобов’язання в рамках ДПП відповідно до укладених договорів за умови, що видатки на виконання таких зобов’язань в поточному та/або майбутніх бюджетних періодах здійснюються виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету у відповідному бюджетному періоді /нова частина 8 статті 22 Кодексу і зміни до пункту 47 частини 1 статті 2 Кодексу/, а також визначити, що довгострокове зобов’язання в рамках ДПП набуває статусу бюджетного зобов’язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору, укладеного в рамках ДПП, у т.ч. концесійного договору, в межах бюджетних асигнувань, встановлених на бюджетний період (з дотриманням вимог частини 2 статті 48 та частини 4 статті 23 Кодексу) /зміни до частини 1 статті 48 Кодексу/;

встановлювати законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет) обсяг видатків на виконання довгострокових зобов’язань в рамках ДПП на відповідний бюджетний період у межах бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів протягом усього строку дії відповідного договору в розмірі, необхідному для виконання таких зобов’язань у кожному відповідному бюджетному періоді, до повного виконання таких зобов’язань /абзац 1 нової частини 17 статті 23 Кодексу/;

доповнити норми спеціальної процедури підготовки Бюджетної декларації та проекту закону про державний бюджет (проекту рішення про місцевий бюджет) в частині передбачення обсягів довгострокових зобов’язань в рамках ДПП на середньостроковий період та обсягу щорічних видатків за такими зобов’язаннями (з обов’язковим їх включенням до бюджетних запитів), подання до Верховної Ради України відповідних супровідних матеріалів до таких документів /зміни до частин 3 і 9 статті 33, частини 2 статті 35, новий пункт 6-3 частини 1 статті 38 і новий пункт 5-2 частини 1 статті 76 Кодексу/, а також доповнити склад річного звіту про виконання закону про державний бюджет інформацією про виконання договорів, укладених в рамках ДПП, у т.ч. концесійних договорів, із зазначенням інформації про форму та обсяг наданої державної підтримки за рахунок державного бюджету за звітний період /новий пункт 15-3 частини 2 статті 61 Кодексу/;

передбачити у складі доходів загального фонду державного бюджету 90% концесійних платежів щодо об’єктів державної власності, що підлягають сплаті до державного бюджету відповідно до концесійного договору (крім концесійних платежів, визначених пунктом 6-5 частини третьої статті 29 Кодексу, та частини концесійного платежу, що за рішенням концесієдавця підлягає сплаті на користь балансоутримувача) /зміни до пункту 52 частини 2 статті 29 Кодексу/, а 10% зазначених платежів визначити джерелами формування спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням таких коштів центральному органу виконавчої влади /далі – ЦОВВ/, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ДПП, на підготовку проектів ДПП (концесії), ведення реєстру довгострокових зобов’язань в рамках ДПП, виконання таких зобов’язань /новий пункт 6-6 частини 3 статті 29 та новий пункт 1-1 частини 4 статті 30 Кодексу/. Згідно з чинними нормами до доходів загального фонду державного бюджету належать у повному обсязі концесійні платежі щодо об’єктів державної власності (крім концесійних платежів, визначених пунктом 6-5 частини 3 статті 29 Кодексу (йдеться про концесійні платежі, що сплачуються у разі будівництва та експлуатації автомобільних доріг загального користування на умовах концесії), які є джерелами формування державного дорожнього фонду /далі – ДДФ/);

встановити обмеження загального щорічного обсягу довгострокових зобов’язань в рамках ДПП /абзаци 2-4 нової частини 17 статті 23 Кодексу/, а саме:

– в частині виплати приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільних доріг загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках ДПП, у т.ч. концесійним договором щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги, – не повинен перевищувати 50% обсягу надходжень до ДДФ, визначених пунктом 1 частини 2 статті 24-2 Кодексу (йдеться про акцизний податок з пального і транспортних засобів, ввізне мито на нафтопродукти і транспорті засоби та інші доходи спеціального фонду державного бюджету, що є джерелами ДДФ);

– щодо інших об’єктів державної власності – не повинен перевищувати обсяг бюджетних призначень, встановлених на цю мету з урахуванням залишків коштів минулих періодів, джерелом формування яких були надходження, визначені пунктом 6-6 частини 3 статті 29 Кодексу (йдеться про 10% концесійних платежів …);

– щодо об’єктів комунальної власності – не повинен перевищувати обсяг надходжень, визначених пунктом 19 частини 1 статті 64 Кодексу (йдеться про місцеві податки та збори, що сплачуються згідно з Податковим кодексом України);

доповнити напрями використання коштів ДДФ виплатою приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільних доріг загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках ДПП, у т.ч. концесійним договором щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги /зміни до частини 3 статті 24-2 Кодексу/;

включити до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів платежі, пов’язані з виконанням довгострокових зобов’язань в рамках ДПП Автономної Республіки Крим /далі – АРК/, обласної ради чи територіальної громади міста за договором, укладеним в рамках ДПП, у т.ч. за концесійним договором /новий пункт 6-1 частини 2 статті 71 Кодексу/, а також до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, – виконання довгострокових зобов’язань в рамках ДПП /новий пункт 14-1 частини 2 статті 91 Кодексу/;

передбачити у складі другої групи власних надходжень бюджетних установ реєстраційні внески, які сплачуються відповідно до Закону України «Про концесію», як підгрупа 4 /зміни до частини 4 статті 13 Кодексу/.

ІІ. До Комітету надійшов альтернативний до законопроекту № 5090 законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, за реєстр. № 5090-1 /далі – законопроект № 5090-1/.

При цьому за переважною більшістю змін законопроект № 5090-1 є подібним до законопроекту № 5090, основна відмінність полягає у доповненні положеннями про запровадження довгострокового зобов’язання щодо фінансування автомобільних доріг загального користування державного значення /далі – довгострокове зобов’язання щодо доріг/ та змінах норм щодо використання ДДФ, а саме пропонується:

визначити довгострокове зобов’язання щодо доріг як зобов’язання замовника робіт за довгостроковим договором на будівництво, реконструкцію, капітальний та/або поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування державного значення, який передбачає оплату протягом поточного та наступних бюджетних періодів робіт, виконаних підрядником у поточному бюджетному періоді, та компенсацію відсотків за запозиченнями, залученими підрядником для фінансування таких робіт /новий пункт 21-3 частини 1 статті 2 Кодексу/;

надати право розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів, які є замовниками дорожніх робіт, брати довгострокові зобов’язання щодо доріг шляхом укладення довгострокових договорів на будівництво, реконструкцію, капітальний та/або поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення, які передбачають оплату протягом поточного та наступних бюджетних періодів робіт, виконаних підрядником у поточному бюджетному періоді, та компенсацію відсотків за запозиченнями, залученими підрядником для фінансування таких робіт, на підставі затвердженого Кабінетом Міністрів переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та/або поточного середнього ремонту автомобільних доріг державного значення, які здійснюються за довгостроковими договорами, за умови, що видатки на виконання таких зобов’язань в поточному та/або майбутніх бюджетних періодах здійснюються виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету у відповідному бюджетному періоді /нова частина 9 статті 22, нова частина 6 статті 24-2 Кодексу та зміни до пункту 47 частини 1 статті 2 Кодексу/, а також визначити, що довгострокове зобов’язання щодо доріг набуває статусу бюджетного зобов’язання у сумі, визначеній згідно з умовами довгострокового договору на будівництво, реконструкцію, капітальний та/або поточний середній ремонт автомобільної дороги державного значення, укладеного на підставі затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідного переліку об’єктів, які здійснюються за довгостроковими договорами, в межах бюджетних асигнувань, встановлених на бюджетний період (з дотриманням вимог частини 2 статті 48 та частини 4 статті 23 Кодексу) /зміни до частини 1 статті 48 Кодексу/;

встановити обмеження загального щорічного обсягу довгострокових зобов’язань щодо доріг та довгострокових зобов’язань в рамках ДПП в частині виплати приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільних доріг загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках ДПП, у т.ч. концесійним договором щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільної дороги, – не повинен перевищувати 30% обсягу надходжень до ДДФ, визначених пунктом 1 частини 2 статті 24-2 Кодексу /абзац 3 нової частини 17 статті 23 Кодексу/;

встановити обмеження щодо здійснення вищевказаних витрат у сумі не більше 30% коштів, спрямованих відповідно за напрямами, визначеними пунктами 1 і 2 частини третьої статті 24-2 Кодексу, а також включити до напряму, визначеного пунктом 2 частини третьої статті 24-2 Кодексу, інші заходи, визначені пунктом 2 частини четвертої статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» /зміни до пунктів 1 і 2 частини 3 статті 24-2 Кодексу/;

доповнити напрями використання коштів ДДФ новим напрямом щодо виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими акціонерним товариством, яке провадить діяльність у сфері фінансування розвитку мережі автомобільних доріг, підвищення безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, мостів та дорожньої інфраструктури; поліпшення технічних показників, підвищення конкурентоспроможності автомобільних доріг щодо забезпечення транзитних перевезень і розвитку автомобільного туризму, сприяння інвестиційному, соціально-економічному та екологічно збалансованому розвитку держави, а також проектування й розбудови мережі метрополітену, в тому числі – легкорейкового метро та швидкісного трамваю, мережі регіональних авіа-хабів (аеропортів); мережі приміського та швидкісного залізничного сполучення або під державні гарантії, на реалізацію інфраструктурних проектів /новий пункт 3-1 частини 3 статті 24-2 Кодексу/;

внести зміни до статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», згідно з якими доповнити напрями використання коштів ДДФ, а саме спрямовувати такі кошти на погашення довгострокових зобов’язань щодо доріг (включаючи оплату протягом поточного та наступних бюджетних періодів робіт, виконаних підрядником у поточному бюджетному періоді, та компенсацію відсотків за запозиченнями, залученими підрядником для фінансування таких робіт) та на внески у статутні капітали державних підприємств та господарських товариств, що здійснюють діяльність у сфері дорожнього господарства (інфраструктури), для здійснення інвестицій (капітальних вкладень) із застосуванням процедур державних закупівель, а також уточнити норми щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення (для узгодження з відповідними нормами частини 2 статті 103-2 Кодексу).

ІІІ. Правовими підставами розробки законопроектів № 5090 і № 5090-1 передусім є:

1) Закон України «Про державно-приватне партнерство», яким визначено, що:

ДПП є співробітництвом між державою, АРК, територіальними громадами в особі відповідних державних органів, що згідно з Законом України «Про управління об’єктами державної власності» здійснюють управління об’єктами державної власності, органів місцевого самоврядування, Національною академією наук, національних галузевих академій наук (державних партнерів) та юридичними особами, крім державних та комунальних підприємств, установ, організацій (приватних партнерів), що здійснюється на основі договору в порядку, встановленому цим Законом та іншими законодавчими актами. При цьому, до ознак ДПП належать: створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та технічне переоснащення) об’єкта ДПП та/або управління (користування, експлуатація, технічне обслуговування) таким об’єктом; довготривалість відносин (від 5 до 50 років); передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення ДПП; внесення приватним партнером інвестицій в об’єкти ДПП /частини 1 і 3 статті 1 Закону/;

ДПП застосовується в таких сферах: виробництво, транспортування і постачання тепла та розподіл і постачання природного газу; будівництво та/або експлуатація автострад, доріг, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах, мостів, шляхових естакад, тунелів і метрополітенів, морських і річкових портів та їх інфраструктури; машинобудування; збір, очищення та розподілення води; охорона здоров’я; туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт; забезпечення функціонування зрошувальних і осушувальних систем; поводження з відходами, крім збирання та перевезення; виробництво, розподілення та постачання електричної енергії; надання соціальних послуг, управління соціальною установою, закладом; виробництво та впровадження енергозберігаючих технологій, будівництво та капітальний ремонт житлових будинків, повністю чи частково зруйнованих внаслідок бойових дій на території проведення АТО; встановлення модульних будинків та будівництво тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб; надання освітніх послуг та послуг у сфері охорони здоров’я; управління пам’ятками архітектури та культурної спадщини; донорство крові та/або компонентів крові, заготівля, переробка, тестування, зберігання, розподіл і реалізація донорської крові та/або компонентів крові /частина 1 статті 4 Закону/;

у рамках здійснення ДПП можуть укладатися: концесійний договір; договір управління майном (виключно за умови передбачення у договорі, укладеному в рамках ДПП, інвестиційних зобов’язань приватного партнера); договір про спільну діяльність; інші договори /частина 1 статті 5 Закону/;

фінансування ДПП може здійснюватися за рахунок: фінансових ресурсів приватного партнера; фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку; коштів державного та місцевих бюджетів; інших джерел, не заборонених законодавством /частина 1 статті 9 Закону/;

під час прийняття рішення про проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення ДПП визначаються, серед іншого: строк здійснення ДПП, форма його реалізації та основні етапи; державний партнер та об’єкти ДПП; обсяг та форми фінансової участі державного партнера у здійсненні ДПП, якщо надання такої підтримки передбачається /частина 1 статті 15 Закону/;

державний партнер в установленому порядку направляє копію укладеного договору в рамках ДПП центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ДПП, уповноваженому на ведення обліку договорів, укладених в рамках ДПП /частина 3 статті 17 Закону/;

державна підтримка здійснення ДПП може надаватися шляхом: надання державних гарантій та місцевих гарантій; фінансування за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та інших джерел згідно із загальнодержавними та місцевими програмами; виплати приватному партнеру платежів, передбачених відповідним договором (зокрема плати за експлуатаційну готовність); придбання державним партнером певного обсягу товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) приватним партнером за відповідним договором; постачання приватному партнеру товарів (робіт, послуг), необхідних для здійснення ДПП; будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями та/або господарськими товариствами, 100% акцій (часток) яких належить державі, АРК чи територіальній громаді, об’єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), що не є об’єктами ДПП, але необхідні для виконання відповідного договору; інших форм, передбачених законом /частина 1 статті 18 Закону/;

плата за експлуатаційну готовність – обумовлені договором, укладеним в рамках ДПП, платежі на користь приватного партнера, що сплачуються після прийняття об’єкта ДПП в експлуатацію, розмір яких залежить від досягнення приватним партнером показників результативності, визначених договором, укладеним в рамках ДПП /частина 1 статті 1 Закону/;

держава гарантує додержання встановлених законодавством умов для провадження діяльності приватних партнерів, пов’язаної з виконанням договорів, укладених у рамках ДПП, додержання прав і законних інтересів приватних партнерів /стаття 20 Закону/, зокрема:

– якщо ціни (тарифи) на товари (роботи, послуги) приватного партнера підлягають державному регулюванню, такі ціни (тарифи) мають включати кошти для компенсації вартості внесених приватним партнером інвестицій (інвестиційну складову) відповідно до закону, якщо інший порядок компенсації інвестицій не передбачено договором, укладеним у рамках ДПП;

– у разі прийняття державними органами або органами місцевого самоврядування рішень, що порушують права приватних партнерів, збитки, завдані їм внаслідок прийняття таких рішень, підлягають відшкодуванню в повному обсязі, приватні партнери мають право на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок дій, бездіяльності або неналежного виконання державними органами та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами своїх обов’язків, передбачених законодавством;

2) Закон України «Про концесію», яким визначено, що:

концесія є формою здійснення ДПП, що передбачає надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції /пункт 11 частини 1 статті 1 Закону/;

в умовах проведення концесійного конкурсу, серед іншого, обов’язково зазначаються: розмір реєстраційного внеску, що підлягає сплаті претендентом; граничний обсяг та форма державної підтримки (якщо така підтримка передбачена); вимоги до розміру та форми забезпечення конкурсної пропозиції (за наявності), а також можуть бути передбачені обов’язки концесіонера щодо: внесення одноразового фіксованого платежу на користь концесієдавця, балансоутримувача, міжнародної фінансової організації відповідно до статті 34 цього Закону; фінансування будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) об’єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), які не є об’єктом концесії, але необхідні для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, та умови повернення таких інвестицій /частина 4 статті 8, частина 2 статті 12 Закону/;

реєстраційний внесок сплачується претендентом у розмірі, що визначається концесієдавцем з урахуванням вартості проекту, що здійснюється на умовах концесії, та не може перевищувати 100 розмірів мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня року, в якому опубліковане оголошення про проведення концесійного конкурсу; реєстраційний внесок сплачується до спеціального фонду відповідного місцевого або державного бюджету або на рахунок концесієдавця; кошти, що надійшли від сплати реєстраційного внеску, використовуються виключно для покриття витрат, пов’язаних з організацією та проведенням концесійного конкурсу, а також із залученням до роботи конкурсної комісії незалежних експертів /частина 5 статті 13 Закону/;

за рішенням концесієдавця від учасників концесійного конкурсу може вимагатися забезпечення конкурсної пропозиції, що надається у формі гарантії чи в іншій формі відповідно до умов концесійного конкурсу, при цьому розмір такого забезпечення не може перевищувати 1% очікуваного обсягу капітальних інвестицій проекту, що здійснюється на умовах концесії; кошти, що надійшли у результаті реалізації забезпечення конкурсної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до державного бюджету або до відповідного місцевого бюджету /стаття 15 Закону/;

концесієдавець може залучати радників для підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії, при цьому залучення радника є обов’язковим, якщо вартість майна, що є об’єктом концесії, та/або очікувана вартість новоствореного (новозбудованого) об’єкта концесії перевищує 250 млн грн; оплата послуг радників може здійснюватися за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів державного, комунального підприємства, установи, організації, господарського товариства, 100% акцій (часток) якого належать державі, АРК, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100% акцій (часток) якого належать державі, Національної академії наук, національних галузевих академій наук, коштів міжнародних фінансових організацій або інших джерел, не заборонених законодавством /частини 1 і 4 статті 23 Закону/;

державна підтримка може надаватися концесіонеру шляхом: виплати плати за експлуатаційну готовність; придбання концесієдавцем певного обсягу товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) концесіонером відповідно до концесійного договору; постачання концесіонеру товарів (робіт, послуг), необхідних для виконання концесійного договору; будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями та/або господарськими товариствами, 100% акцій (часток) яких належать державі, АРК, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100% акцій (часток) яких належать державі, об’єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), які не є об’єктами концесії, але необхідні для виконання концесійного договору /частина 1 статті 35 Закону/;

концесійний договір має передбачати отримання концесіонером плати за суспільно значущі послуги, що надаються ним з використанням об’єкта концесії, від користувачів (споживачів) таких послуг, а також може передбачати платежі концесіонера на користь концесієдавця (можуть включати концесійні платежі та/або одноразову фіксовану плату, визначену концесійним договором) та/або платежі концесієдавця на користь концесіонера (можуть здійснюватися у формі плати за експлуатаційну готовність та можливі у випадку, якщо концесіонер не може отримати повне відшкодування здійснених ним інвестицій за рахунок користувачів (споживачів) послуг) /частини 1-3 і 7 статті 34 Закону/;

концесійні платежі сплачуються відповідно до державного та місцевого бюджетів, за рішенням концесієдавця частина концесійного платежу може сплачуватися на користь балансоутримувача відповідно до умов концесійного договору та бюджетного законодавства України /частина 5 статті 34 Закону/;

одноразова фіксована плата може бути передбачена умовами концесійного конкурсу з метою повного або часткового виконання зобов’язань балансоутримувача, що існують на момент затвердження концесієдавцем конкурсної документації, та/або для отримання додаткових надходжень до державного та/або місцевого бюджетів, та/або для покриття витрат на підготовку проекту, що здійснюється на умовах концесії (залучення радників, розроблення землевпорядної документації та проведення її експертизи, розроблення детального плану території відповідно до підтвердних документів тощо), при цьому порядок сплати, розмір та цільове спрямування одноразової фіксованої плати визначаються концесійним договором /частина 6 статті 34 Закону/;

особливостями концесії щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг /розділ ІХ Закону/ є, зокрема, таке:

– об’єктом концесії є автомобільні дороги загального користування, концесійний договір укладається на строк, який має становити не менше 10 років та не більше 50 років;

– порядок безоплатного проїзду автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, та розмір відшкодування концесіонеру визначає Кабінет Міністрів України;

– плата за експлуатаційну готовність автомобільної дороги сплачується концесіонеру відповідно до умов концесійного договору після прийняття автомобільної дороги в експлуатацію та залежить від досягнення концесіонером показників результативності, у разі недосягнення концесіонером показників результативності розмір такої плати може бути зменшений на суму штрафних санкцій, передбачених концесійним договором;

– концесійні платежі вносяться концесіонером відповідно до умов концесійного договору, якщо інтенсивність руху на автомобільній дорозі за результатами звітного року перевищує очікувану, що визначена концесійним договором, та зараховуються до ДДФ.

ІV. Щодо процедури розгляду законопроектів № 5090 і № 5090-1, опрацювання експертних висновків до них.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо доцільності включення законопроектів № 5090 і № 5090-1 до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для їх розгляду Верховною Радою України у першому читанні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своїх висновках до законопроектів № 5090 і
№ 5090-1 /листи від 11.03.2021 р. № 16/3-2021/88466 (432724) і № 16/3-2021/88468 (432783)/ висловлює окремі зауваження щодо них.

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своїх висновках до законопроектів № 5090 і № 5090-1 /листи від 23.03.2021 р. № 47040-03-2/9440 і № 47040-03-2/9438/ зазначає, що вони потребують доопрацювання з урахуванням зауважень та пропозицій Мінфіну.

Мінекономіки у своєму висновку до законопроекту № 5090-1 /лист від 18.03.2021 р. № 3903-01/16841-01/ надає зауваження до окремих його положень, загалом вказуючи, що окреслені у законопроекті № 5090-1 питання виходять за межі правового регулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках ДПП, у т.ч. концесійних договорів, а відтак зазначає, що законопроект № 5090-1 не підтримується.

Міністерство інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ у своєму висновку до законопроекту № 5090-1 /лист від 30.03.2021 р. № 3871/25/10-21/ надає зауваження до окремих його положень, вважає, що його прийняття ставить під загрозу можливість успішної реалізації проектів ДПП та концесії у сфері будівництва автомобільних доріг, та загалом зазначає, що не підтримує законопроект № 5090-1.

Державне агентство автомобільних доріг України /далі – Укравтодор/ у своєму висновку до законопроекту № 5090-1 /лист від 04.03.2021 р. № 1138/1/08-01/01-43/02-21/ зазначає, що в цілому підтримує його прийняття, при цьому пропонує під час доопрацювання законопроекту № 5090-1 внести до нього деякі зміни.

Американська торгівельна палата в Україні направила до Комітету звернення щодо законопроектів № 5090 і № 5090-1 /лист від 09.04.2021 р. №21-217/, в якому зазначає, що підтримує законопроект № 5090, а законопроект № 5090-1 пропонує відхилити, оскільки він пропонує менш ефективний механізм державного фінансування зобов’язань за проектами ДПП, у т.ч. щодо автомобільних доріг, що знижує привабливість таких проектів для інвесторів та банків.

Вищезгадані висновки (листи) щодо законопроектів № 5090 і № 5090-1 роздані народним депутатам України – членам Комітету.

альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення;

V. У Комітеті попередньо опрацьовано законопроекти № 5090 і № 5090-1, проаналізовано експертні висновки до них та звернуто увагу на таке.

1. Запровадження довгострокових зобов’язань в рамках здійснення ДПП (передбачене законопроектами № 5090 і № 5090-1) та довгострокових зобов’язань щодо доріг (передбачене законопроектом № 5090-1) не у повній мірі відповідає законодавчо визначеним концептуальним засадам бюджетного процесу. Передусім йдеться про норми статті 96 Конституції України і частини 1 статті 3 Кодексу (щодо визначення бюджетного періоду з 1 січня кожного року по 31 грудня того ж року), частин 2 і 3 статті 95 Конституції України (згідно з якими виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та держава прагне до збалансованості бюджету України), частин 1 і 2 статті 23 Кодексу (щодо здійснення будь-яких бюджетних зобов’язань та платежів з бюджету лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет)), а також визначені пунктами 1 і 2 частини 1 статтею 7 Кодексу принципи збалансованості і єдності бюджетної системи (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період, а єдність забезпечується, серед іншого, єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності). Зважаючи на вищезазначені бюджетні вимоги, запропоноване законопроектами № 5090 і № 5090-1 правове регулювання застосування відповідних довгострокових зобов’язань містить ризики щодо збереження збалансованості бюджетів у наступних бюджетних періодах, оскільки не враховує реальних фінансових можливостей бюджетів у довгостроковій перспективі.

З цього приводу варто звернути увагу, що Законом України від 09.04.2015 р. № 328-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» до Кодексу вже імплементовано норми щодо довгострокових зобов’язань за енергосервісом, аналогічні положенням законопроектів № 5090 і № 5090-1 за способом їх реалізації. Проте, на відміну від такого Закону у законопроектах № 5090 і № 5090-1 не передбачено положення щодо належного контролю за взяттям довгострокових зобов’язань в рамках ДПП і довгострокових зобов’язань щодо доріг (не запропоновано внесення відповідних доповнень до частини 1 статті 113 Кодексу щодо повноважень органів державного фінансового контролю), на що також звертає увагу ГНЕУ.

2. У пояснювальних записках до законопроектів № 5090 і № 5090-1 в частині фінансово-економічного обґрунтування зазначено, зокрема, що:

передбачені бюджетні механізми застосування визначених Законом України «Про державно-приватне партнерство» форм державної підтримки можуть застосовуватися в рамках здійснення ДПП, у т.ч. концесії, якщо за результатами аналізу ефективності здійснення ДПП на підставі відповідної пропозиції складено висновок про доцільність прийняття рішення про здійснення ДПП, погоджений з Мінфіном, водночас рішення про надання такої підтримки та визначення її оптимальної форми буде прийматися, виходячи з соціально-економічної та бюджетної ефективності проекту, який планується реалізувати на умовах ДПП, у т.ч. концесії;

таким чином, підтримка надаватиметься, якщо за результатами проведеного аналізу ефективності здійснення ДПП буде визначено, що запропонований проект відповідає пріоритетам державної політики, має позитивний соціальний та екологічний вплив, економічні вигоди і наслідки його реалізації є беззаперечними (проект повинен бути найбільш ефективним варіантом з усіх можливих способів розв’язання існуючих проблем), а надання державної підтримки у запропонованій формі не призведе до негативних фіскальних наслідків, які можуть виникнути під час здійснення ДПП.

Разом з тим, таке твердження є недостатньо обґрунтованим та непідкріплене будь-якими розрахунками, адже існує ризик накопичення значних обсягів довгострокових зобов’язань в рамках ДПП, що у майбутньому може призвести до значного навантаження на державний і місцеві бюджети. Наприклад, на виконання довгострокових зобов’язань в рамках ДПП по факту може виявитися недостатньо надходжень 10% концесійних платежів щодо об’єктів державної власності, враховуючи, що частина таких платежів за рішенням концесієдавця може сплачуватися на користь балансоутримувача і відповідно не зараховуватиметься до державного бюджету, а щодо доріг умовою внесення концесійних платежів є перевищення фактичної інтенсивності руху на дорозі над очікуваною, що визначена концесійним договором.

До законопроектів № 5090 і № 5090-1 не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини 1 статті 27 Кодексу і частини 3 статті 91 Регламенту Верховної Ради України, а також не наведено оцінки соціально-економічних наслідків практичного застосування положень даної законодавчої ініціативи для економіки і бюджету у довгостроковій перспективі.

ГНЕУ звертає увагу, що у супровідних матеріалах до законопроектів № 5090 і № 5090-1 немає належного обґрунтування пропонованих напрямів бюджетних видатків в рамках здійснення ДПП (концесії) та джерел їх фінансового забезпечення, особливо у контексті впливу на інші витрати, пов’язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок одних і тих же джерел.

Мінфін зазначає, що реалізація законопроектів № 5090 і № 5090-1 призведе до зменшення обсягу доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів, при цьому зауважує про відсутність фінансово-економічних розрахунків впливу законопроектів № 5090 і № 5090-1 на показники бюджету.

Довідково щодо надходження концесійних платежів до бюджету необхідно зазначити, що:

у 2020 р. концесійні платежі щодо об’єктів державної власності до загального фонду державного бюджету не надходили (при плані у сумі 9 млн грн), а на 2021 рік план таких надходжень визначено у сумі 113,3 млн грн;

до місцевих бюджетів концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності за 2020 рік надійшли загалом у сумі 7,3 млн грн.

3. Запропоноване у законопроектах № 5090 і № 5090-1 визначення довгострокового зобов’язання в рамках ДПП /новий пункт 21-2 частини 1 статті 2 Кодексу/ як зобов’язання здійснити на користь приватного партнера передбачені договором платежі є неповним з огляду на норми частини 1 статті 18 Закону України «Про державно-приватне партнерство», якими серед видів державної підтримки здійснення ДПП є не лише виплата приватному партнеру платежів, передбачених договором ДПП, а й придбання державним партнером певного обсягу товарів, що виробляються приватним партнером за договором ДПП, постачання приватному партнеру товарів, необхідних для здійснення ДПП, будівництво (реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення) об’єктів суміжної інфраструктури, що не є об’єктами ДПП, але необхідні для виконання договору ДПП, надання державних гарантій та місцевих гарантій, фінансове забезпечення за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та інших джерел згідно із загальнодержавними та місцевими програмами.

4. Вбачається необґрунтованою пропозиція щодо ведення реєстру довгострокових зобов’язань в рамках ДПП щодо об’єктів державної власності за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету (10% концесійних платежів щодо об’єктів державної власності) /новий пункт 1-1 частини 4 статті 30 Кодексу/, зважаючи, зокрема, на таке.

Законопроектами № 5090 і № 5090-1 передбачається уповноважити ЦОВВ, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ДПП, вести зазначений реєстр /абзац 5 нової частини 17 статті 23 Кодексу/. Наразі таким ЦОВВ в Уряді є Мінекономіки /відповідно до постанови КМУ від 20.08.2014 р. № 459 (із змінами) «Питання діяльності Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства»/.

Згідно з підпунктами 47-53 пункту 4 Положення про Мінекономіки (затвердженого постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 459 (із змінами)) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань: проводить моніторинг ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері ДПП; здійснює методологічне забезпечення проведення перевірки виконання договорів, укладених у рамках ДПП; проводить моніторинг, узагальнення та оприлюднення в установленому порядку результатів здійснення ДПП, зокрема оцінку та моніторинг загального рівня ризиків державного партнера в договорах, укладених у рамках ДПП; проводить моніторинг дотримання вимог законодавства у сфері ДПП, зокрема під час проведення конкурсів з визначення приватного партнера; бере участь в організації навчання і підвищення кваліфікації фахівців у сфері ДПП; веде облік договорів, укладених у рамках ДПП, зокрема концесійних договорів, а також проводить моніторинг виконання таких договорів.

Таким чином, Мінекономіки буде вести зазначений реєстр в рамках покладених на Мінекономіки завдань у сфері ДПП і фінансове забезпечення цього заходу має здійснюватися в межах видатків, передбачених на функціонування Мінекономіки у загальному фонді державного бюджету.

Крім того, спрямування частини відповідних коштів спеціального фонду державного бюджету на ведення зазначеного реєстру зменшить ресурси безпосередньо на підготовку проектів ДПП та виконання довгострокових зобов’язань в рамках ДПП.

5. Окремі положення законопроектів № 5090 і № 5090-1 є суперечливими або не узгоджуються між собою, зокрема:

1) виходячи із змісту більшості положень законопроектів № 5090 і
№ 5090-1 (нового пункту 21-2 частини 1 статті 2, нової частини 8 статті 22, нової частини 17 статті 23, змін до частини 1 статті 48 Кодексу), довгострокове зобов’язання в рамках ДПП є зобов’язанням розпорядника бюджетних коштів (державного партнера) і видатки на виконання такого зобов’язання встановлюються у межах бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів та здійснюються в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету. Проте у новому пункті 1-1 частини 4 статті 30 Кодексу передбачається, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету (10% концесійних платежів щодо об’єктів державної власності), спрямовуються ЦОВВ, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ДПП, на підготовку проектів ДПП, ведення реєстру довгострокових зобов’язань в рамках ДПП, виконання довгострокових зобов’язань в рамках ДПП щодо об’єктів державної власності, тобто зазначені кошти не будуть спрямовуватися безпосередньо відповідним розпорядникам бюджетних коштів, які є державними партнерами, а будуть концентруватися у ЦОВВ, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ДПП, хоча такий ЦОВВ не уповноважений брати довгострокове зобов’язання в рамках ДПП і відповідно його виконувати, як наслідок унеможливиться виконання зазначених зобов’язань;

2) законопроектом № 5090 у пункті 1 частини 3 статті 24-2 Кодексу до напрямів використання коштів ДДФ поряд з іншими заходами, визначеними пунктом 1 частини 4 статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», пропонується включити виплату приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність доріг державного значення та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках ДПП, у т.ч. концесійним договором. Однак такий напрям вже міститься у вищезгаданій нормі Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», відтак відповідне положення законопроекту № 5090 є тавтологією (дублює вже наявну чинну норму) та має бути виключено або належним чином уточнено, щоб уникнути непорозумінь у практичному застосуванні.

Крім того, запропонованими змінами до абзацу 2 частини 4 статті 24-2 Кодексу виключається спрямування частини доходних джерел формування ДДФ у певній пропорції на такий напрям, але одночасно не вносяться необхідні зміни до абзацу 1 цієї норми Кодексу (як це передбачено щодо виконання боргових зобов’язань за запозиченнями на розвиток і утримання доріг), як наслідок чітко не визначено джерело для відповідних видатків і черговість їх здійснення, що ускладнить реалізацію відповідних положень. При цьому Мінфін зауважує, що запропоновані зміни до пунктів 1 і 2 частини 3 та абзацу 2 частини 4 статті 24-2 Кодексу не узгоджуються між собою та можуть призвести до неефективного використання коштів ДДФ, а також значно зменшити обсяг фінансового ресурсу, який буде спрямований на дороги загального користування, будівництво, реконструкція та ремонт яких може здійснюватися не на умовах ДПП (концесії). Відповідно Мінфін пропонує виключити запропоновані зміни до абзацу 2 частини 4 статті 24-2 Кодексу;

3) законопроект № 5090-1 містить суперечливі між собою положення про обмеження обсягу довгострокових зобов’язань щодо доріг та довгострокових зобов’язань в рамках ДПП в частині виплати приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільних доріг загального користування та інших виплат у порядку та на умовах, передбачених договором, укладеним у рамках ДПП, у т.ч. концесійним договором, а саме в абзаці 3 нової частини 17 статті 23 Кодексу – не більше 30% обсягу надходжень до ДДФ, визначених пунктом 1 частини 2 статті 24-2 Кодексу, а у змінах до пунктів 1 і 2 частини 3 статті 24-2 Кодексу – не більше 30% коштів, спрямованих за напрямами, визначеними цими пунктами (тобто значно менше, оскільки йдеться про 30% від відповідно 60% і 35% вищезазначених надходжень до ДДФ за вирахуванням коштів, що спрямовуються на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями на розвиток і утримання доріг);

4) законопроектами № 5090 і № 5090-1 вносяться доповнення до абзацу 6 частини 3 статті 33 Кодексу, згідно з яким ЦОВВ, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, подає Мінфіну інформацію щодо загального обсягу довгострокових зобов'язань в рамках здійснення ДПП (концесії) щодо об’єктів державної власності на середньостроковий період та обсягу щорічних видатків за такими зобов'язаннями. Натомість в інших нормах Кодексу (нова частина 17 статті 23, новий пункт 1-1 частини 4 статті 30 і новий пункт 15-3 частини 2 статті 61) відповідний уповноважений орган зазначається як ЦОВВ, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері ДПП. Незважаючи на те, що на даний час в обох випадках йдеться про Мінекономіки, у Кодексі необхідно застосовувати єдине визначення уповноваженого органу у сфері ДПП для недопущення розбіжностей трактування відповідних норм;

5) передбачений законопроектом № 5090-1 новий пункт 3-1 частини третьої статті 24-2 Кодексу щодо спрямування коштів ДДФ за новим напрямом (а саме на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими відповідним акціонерним товариством) не узгоджується із запропонованими змінами до статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», в яких не передбачається такого нового напряму, хоча інші норми статті 24-2 Кодексу та статті 3 цього Закону між собою узгоджуються.

6. Положення законопроектів № 5090 і № 5090-1 щодо довгострокових зобов’язань в рамках ДПП на рівні місцевих бюджетів містять окремі неузгодженості між собою, з іншими положеннями законопроектів № 5090 і № 5090-1, з бюджетним та профільним законодавством, а також, на думку Мінфіну, не відповідають методології формування та виконання доходів і видатків місцевих бюджетів. Зокрема:

1) у новій частині 17 статті 23 Кодексу передбачається визначити, що загальний щорічний обсяг довгострокових зобов’язань в рамках ДПП щодо об’єктів комунальної власності не повинен перевищувати обсяг надходжень місцевих податків та зборів, проте місцеві податки та збори не зараховуються до районних і обласних бюджетів. У зв’язку з цим, Мінфін пропонує замінити відповідне обмеження, визначивши його як 30% надходжень загального фонду місцевого бюджету без урахування надходжень, визначених пунктами 1 і 1-1 частини 1 статті 64, пунктом 1 частини 1 статті 66 Кодексу, та міжбюджетних трансфертів;

2) частину 2 статті 71 Кодексу передбачається доповнити новим пунктом 6-1, згідно з яким до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать платежі, пов’язані з виконанням довгострокових зобов’язань в рамках ДПП АРК, обласної ради чи територіальної громади міста за договором, укладеним в рамках ДПП (у т.ч. за концесійним договором). Незрозуміло, чому в такому положенні згадуються зобов’язання лише АРК, обласної ради чи територіальної громади міста (а отже таке положення стосується лише бюджету АРК, обласних бюджетів і бюджетів міських територіальних громад), при тому що в Законі України «Про державно-приватне партнерство» рішення про здійснення ДПП щодо об’єктів комунальної власності приймається відповідним органом місцевого самоврядування (яким залежно від об’єкта ДПП може бути також сільська, селищна чи районна рада);

3) частину 1 статті 91 Кодексу пропонується доповнити новим пунктом 14-1, згідно з яким до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на виконання довгострокових зобов’язань в рамках ДПП. Це положення не у повній мірі узгоджується з вищезгаданим положенням, не конкретизовано в частині зобов’язань саме щодо об’єктів комунальної власності, а також не містить безпосередньо виду видатків за функціональною (галузевою) ознакою і відповідно не узгоджується з іншими нормами статті 91 Кодексу, відтак є зайвим, що підтверджується відсутністю аналогічних доповнень до статті 87 Кодексу щодо видатків державного бюджету;

4) не передбачено змін до статей 64, 64-1, 66 і 69-1 Кодексу в частині уточнення порядку зарахування концесійних платежів щодо об’єктів комунальної власності до місцевих бюджетів, як це запропоновано змінами до статті 29 Кодексу в частині зарахування концесійних платежів щодо об’єктів державної власності;

5) не передбачено змін до частини 7 статті 75-1 Кодексу щодо включення загального обсягу довгострокових зобов’язань в рамках ДПП щодо об’єктів комунальної власності на середньостроковий період та обсягу щорічних видатків за такими зобов’язаннями до прогнозу місцевого бюджету, що з метою застосування єдиних правил щодо середньострокового бюджетного планування мають бути аналогічними запропонованим змінам до статті 33 Кодексу в частині включення обсягів відповідних зобов’язань і витрат щодо об’єктів державної власності до Бюджетної декларації.

Зокрема, чинними нормами Кодексу визначено, що: до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, районних бюджетів, бюджету АРК та обласних бюджетів належать концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності, засновником яких є відповідні місцеві ради, Верховна Рада АРК (крім концесійних платежів, визначених пунктом 3 частини першої статті 69-1 Кодексу) /пункт 34 частини 1 статті 64, пункт 5 частини 1 статті 64-1, пункт 29 частини 1 статті 66 Кодексу/; до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності, які мають цільове спрямування згідно із законом /пункт 3 частини 1 статті 69-1 Кодексу/. Вищезгадані норми Кодексу не узгоджуються з:

частиною 5 статті 34 Закону України «Про концесію» (згідно з якою за рішенням концесієдавця частина концесійного платежу може сплачуватися на користь балансоутримувача відповідно до умов концесійного договору та бюджетного законодавства, якщо концесієдавцем одночасно виступають декілька органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, концесійним договором можуть визначатися умови розподілу концесійних платежів між державним і місцевим бюджетами відповідно до бюджетного законодавства);

запропонованим законопроектами № 5090 і № 5090-1 підходом про розподіл концесійних платежів щодо об’єктів державної власності між загальним і спеціальним фондами державного бюджету (90% і 10%, крім частини концесійного платежу, що за рішенням концесієдавця підлягає сплаті на користь балансоутримувача), що не відповідає визначеному пунктом 1 частини 1 статті 7 Кодексу принципу єдності бюджетної системи України (який серед іншого забезпечується єдиною правовою базою та єдиним регулюванням бюджетним відносин);

передбаченим законопроектами № 5090 і № 5090-1 доповненням частини 2 статті 71 Кодексу щодо включення до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів платежі, пов’язані з виконанням довгострокових зобов’язань в рамках ДПП АРК, обласної ради чи територіальної громади міста за договором, укладеним в рамках ДПП, у т.ч. за концесійним договором, оскільки одночасно не запропоновано джерела здійснення відповідних витрат, наприклад шляхом внесення доповнення до частини 1 цієї статті щодо включення до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів частини концесійних платежів щодо об’єктів комунальної власності.

7. Законопроектами № 5090 і № 5090-1 не запропоновано унормувати зарахування одноразової фіксованої плати до бюджетів, хоча згідно з частиною 6 статті 34 Закону України «Про концесію» така плата може бути передбачена умовами концесійного конкурсу (про що вище зазначено).

У зв’язку з цим, Мінфін пропонує внести відповідні зміни до статей 29, 64, 64-1 і 66 Кодексу щодо включення одноразової фіксованої плати до складу доходів загального фонду бюджетів.

Крім того, Мінфін вважає, що реєстраційний внесок, що сплачується відповідно до Закону України «Про концесію», за своєю суттю не належить до власних надходжень бюджетних установ, тому у законопроектах № 5090 і № 5090-1 пропонує виключити запропоновані зміни до частини 4 статті 13 Кодексу та визначити такий внесок як окремий вид доходу у складі спеціального фонду бюджетів шляхом внесення відповідних змін до статей 29 і 69-1 Кодексу.

8. Запропоноване законопроектом № 5090-1 врегулювання у Кодексі питання довгострокових зобов’язань щодо доріг не містить належних правових підстав, не відповідає вимогам бюджетного законодавства та є суперечливим і дискусійним, зважаючи, зокрема, на таке:

1) у Кодексі /пункт 47-1 частини 1 статті 2, пункт 7 частини 9 статті 33, частини 1 і 2 статті 48/ вже унормовано питання щодо середньострокових зобов’язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг (законом від 12.11.2019 р. № 283-IX). Це питання певним чином кореспондується з нормою частини 6 статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», згідно з якою Кабінетом Міністрів України має затверджувати Державну цільову економічну програму розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на відповідний період з переліком автомобільних доріг, на яких заплановано роботи з будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту, із зазначенням обсягів та джерел фінансування таких робіт у розрізі балансоутримувачів /наразі є чинною зазначена Програма на 2018-2022 роки, затверджена постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 382 (із змінами)/. Однак на даний час немає інформації щодо практики застосування вказаних середньострокових зобов’язань, як наслідок, неможливо зробити висновок щодо ефективності реалізації відповідних норм.

Законопроектом № 5090-1 не передбачено положень щодо взаємозв’язку вказаних середньострокових зобов’язань з довгостроковими зобов’язаннями щодо доріг, що в результаті призведе до неузгодженості відповідних норм та проблематичності їх реалізації. Принагідно ГНЕУ зауважує, що є незрозумілими принципи розмежування довгострокових та середньострокових договорів щодо доріг;

2) на відміну від довгострокових зобов’язань у рамках ДПП і довгострокових зобов’язань за енергосервісом, підставою унормування яких у Кодексі є врегулювання відповідних специфічних питань у профільних законах («Про державно-приватне партнерство» і «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації»), для запровадження довгострокових зобов’язань щодо доріг немає правових підстав.

Мінекономіки зауважує, що чинним законодавством не передбачено довгострокового договору на будівництво, реконструкцію, капітальний та/або поточний середній ремонт автомобільної дороги, за яким законопроектом № 5090-1 передбачено брати довгострокові зобов’язання щодо доріг. При цьому, на відміну від проектів ДПП чи концесії можливість взяття довгострокових зобов’язань щодо доріг не обумовлюється підготовкою детального техніко-економічного обґрунтування, в якому повинна бути обґрунтована економічна доцільність проекту та його найбільша бюджетна ефективність порівняно з іншими способами реалізації проекту, на що також вказує Мінінфраструктури. Натомість відповідно до законопроекту № 5090-1 можливість взяття довгострокового зобов’язання щодо доріг обумовлюється виключно включенням відповідного проекту до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку об’єктів щодо доріг, які здійснюються за довгостроковими договорами. Разом з тим, якщо інвестиційний проект реалізується в рамках довгострокового договору, який відповідає ознакам ДПП, визначеним частиною 3 статті 1 Закону України «Про державно-приватне партнерство», такий договір повинен реалізовуватися відповідно до цього Закону;

3) у випадку запровадження довгострокових зобов’язань щодо доріг буде створено прецедент щодо особливостей фінансового забезпечення дорожньої галузі на довгостроковий період (так звані «законодавчі привілеї») по відношенню до фінансового забезпечення бюджетної сфери та інших галузей на зазначений період. Крім того, це не узгоджується з законодавчо визначеними концептуальними засадами бюджетного процесу (про що вище зазначено);

4) на думку ГНЕУ, відповідно до визначення довгострокових зобов’язань щодо доріг (що передбачає оплату протягом поточного та наступних бюджетних періодів робіт, виконаних підрядником у поточному бюджетному періоді, та компенсацію відсотків за запозиченнями, залученими підрядником для фінансування таких робіт) йдеться не про довгострокове зобов’язання, строк дії якого перевищує один бюджетний період та який передбачає здійснення платежів у поточному і майбутніх бюджетних періодах, а про неоплачені бюджетні зобов'язання, тобто по суті про кредиторську заборгованість;

5) положення про довгострокові зобов’язання щодо доріг не узгоджуються з положеннями щодо довгострокових зобов’язань в рамках ДПП в частині повноти охоплення питань, а саме не передбачено змін до статей 33, 38 і 61 Кодексу стосовно планування і звітування за довгостроковими зобов’язаннями щодо доріг за наявності відповідних змін до цих статей Кодексу щодо довгострокових зобов’язань в рамках ДПП.

9. Щодо передбаченого законопроектом № 5090-1 розширення напрямів використання коштів ДДФ на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими акціонерним товариством, яке провадить діяльність у сфері фінансування розвитку мережі автомобільних доріг, підвищення безпеки руху, швидкості, комфортності та економічності перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг, мостів та дорожньої інфраструктури, деяких інших інфраструктурних питань, та на внески у статутні капітали державних підприємств та господарських товариств, що здійснюють діяльність у сфері дорожнього господарства (інфраструктури), для здійснення інвестицій (капітальних вкладень) належить зауважити передусім таке:

1) ГНЕУ і Мінінфраструктури вважають, що такий підхід до фінансового забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг є концептуально дискусійним, адже не передбачає безпосереднє фінансове забезпечення вказаних заходів, що виглядає вразливим з точки зору ефективності та забезпечення цільового характеру використання бюджетних ресурсів, а також дієвості фінансового контролю.

При цьому зауважено, що у законопроекті № 5090-1 визначено не конкретні напрями використання відповідних коштів за видами боргових зобов’язань вказаного акціонерного товариства, а сфера його компетенції, у зв’язку з чим існує ризик нецільового та неефективного використання коштів ДДФ.

Мінекономіки зазначає, що сфера діяльності вказаного акціонерного товариства є дуже широкою, та вбачає недоцільним спрямовувати кошти ДДФ на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями вказаного акціонерного товариства;

2) відповідно до статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» органами, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування, є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів АРК, обласні та Севастопольська міська держадміністрації. Відтак, у разі створення вказаного акціонерного товариства виникне питання щодо правомірності здійснення ним заходів з розвитку автомобільних доріг без внесення відповідних змін до галузевого законодавства (що також зауважує Мінекономіки), а також щодо дублювання вказаним акціонерним товариством функцій і повноважень вищезазначених органів влади та відповідно нераціонального і неефективного використання коштів ДДФ;

3) запропонована узагальнююча назва вказаного акціонерного товариства не дозволяє належним чином його ідентифікувати, зокрема, чи воно буде акціонерним товариством, 100% акцій якого належить державі, чи його акції або їх частина будуть належати приватним суб’єктам, як наслідок виникає ризик зниження контролю держави за діяльністю вказаного акціонерного товариства. ГНЕУ і Мінінфраструктури висловлюють аналогічні застереження;

4) порушене питання потребує узгодження з вимогами Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», оскільки збільшення державної частки в статутному капіталі суб’єктів господарювання або збільшення вартості державної частки є формою державної допомоги, надання якої за рахунок бюджетних коштів має здійснюватися з дотриманням норм цього Закону щодо допустимості такої допомоги для конкуренції, тобто лише після отримання відповідного рішення Уповноваженого органу з питань державної допомоги (йдеться про Антимонопольний комітет України);

5) у законопроекті № 5090-1 не вказано конкретних джерел (їх пропорції) фінансового забезпечення запропонованого нового напряму використання коштів ДДФ (новий пункт 3-1 частини третьої статті 24-2 Кодексу), як це передбачено у частині четвертій статті 24-2 Кодексу для інших напрямів, що в результаті призведе до складнощів у практичному застосуванні відповідного положення.

10. Законопроектом № 5090-1 не передбачається першочерговості виплати приватному партнеру/концесіонеру плати за експлуатаційну готовність автомобільних доріг загального користування нарівні з виплатами на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями на розвиток і утримання доріг, як пропонується законопроектом № 5090. На думку Мінінфраструктури, зазначене є неприйнятним, оскільки відповідна пріоритетизація такої плати сприятиме залученню до проектів ДПП більшої кількості інвесторів на більш привабливих для держави фінансових умовах, оскільки виплата такої плати носитиме гарантований характер та не залежатиме від інших витрат ДДФ, і такі умови оплати сприятимуть зниженню ставки дисконтування (очікуваної доходності інвестора), а отже зроблять механізм ДПП набагато вигіднішим для державного бюджету.

11. Законопроекти № 5090 і № 5090-1 потребують внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з вимогами бюджетного та іншого законодавства, наприклад:

1) застосування у законопроекті № 5090-1 терміну «фінансування» не відповідає значенню поняття «фінансування» у Кодексі, наведеному у пункті 51 частини 1 статті 2 Кодексу, а терміну «державні закупівлі» – не узгоджується з термінологією Закону України «Про публічні закупівлі» (йдеться про термін «публічні закупівлі»), що також відмічено ГНЕУ, Мінекономіки і Мінінфраструктури;

2) запропоновані формулювання «державно-приватне партнерство (концесія)», «договори, укладені в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори», «державні партнери (концесієдавці)» «приватні партнери (концесіонери)» в частині вжиття понять щодо концесії (у дужках чи у тому числі) обтяжують зміст положень законопроектів № 5090 і № 5090-1 та є зайвими саме щодо таких понять, оскільки згідно з Законом України «Про державно-приватне партнерство» концесія є однією з форм ДПП. ГНЕУ вважає такі формулювання редакційно невдалими і наводить аналогічні зауваження щодо них;

3) у законопроектах № 5090 і № 5090-1 термін «надходження», вжитий у формулюваннях «надходжень до Державного дорожнього фонду, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 цього Кодексу» і «надходжень, визначених пунктом 19 частини першої статті 64 цього Кодексу» (новій частині 17 статті 23 Кодексу), не у повній мірі відповідає змісту відповідних відсильних норм, оскільки у першому випадку йдеться про джерела формування ДДФ, а у другому – про доходи загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад;

4) застосоване у законопроекті № 5090-1 формулювання «погашення довгострокових зобов’язань» щодо доріг не відповідає бюджетній методології та не узгоджується з наведеним у пункті 7 частини 1 статті 2 Кодексу визначенням терміну «бюджетне зобов’язання» (будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому), відтак потребує уточнення, на що також звертають увагу ГНЕУ і Мінінфраструктури;

5) передбачений у законопроекті № 5090-1 /новий пункт 3-1 частини третьої статті 24-2 Кодексу/ виклад назви відповідного акціонерного товариства та сфери його діяльності містить ряд редакційних помилок і неузгодженостей, у зв’язку з чим Укравтодором надано пропозиції щодо уточнення відповідного формулювання;

6) в останньому абзаці нової частини 17 статті 23 Кодексу (запропонованої законопроектами № 5090 і № 5090-1) слово «публікує» слід замінити словом «розміщує», тому що у зазначеному положенні йдеться про розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті, а не про її публікацію у газеті чи іншому ЗМІ;

7) новий пункт 5-2 частини 1 статті 76 Кодексу (запропонований законопроектами № 5090 і № 5090-1) після слів «об’єктів комунальної власності» доповнити словами «за бюджетними програмами» для узгодження його викладу з передбаченим новим пунктом 6-3 частини 1 статті 38 Кодексу;

8) ГНЕУ зауважує, що назва законопроекту № 5090-1 не повною мірою відповідає його змісту, в якому регулюються питання не лише довгострокових зобов’язань в рамках ДПП, а й довгострокових зобов’язань щодо доріг.

VІ. Зважаючи на вищезазначені висновки, зауваження та пропозиції до законопроектів № 5090 і № 5090-1, необхідно звернути увагу на деякі особливості процедури можливого подальшого доопрацювання законопроекту при підготовці до другого читання, а саме частиною першою статті 116 Регламенту Верховної Ради України передбачено, що:

пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу;

головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроекту.

VII. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., Люшняк М.В., Кузбит Ю.М., заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Новікова І.Ю., перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Спочатку з доповіддю щодо законопроекту № 5090 виступила заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Новікова І.Ю., а щодо законопроекту № 5090-1 – виступив народний депутат України Саламаха О.І.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що у Мінфіна є ряд зауважень і пропозицій до законопроектів № 5090 і № 5090-1, які можуть бути враховані при підготовці відповідного законопроекту до другого читання.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. повідомив, що Рахункова палата підтримує позицію Мінфіна з даного питання.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. поінформував про розгляд у підкомітеті законопроектів № 5090 і № 5090-1 та зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали /який роздано народним депутатам України – членам Комітету/, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроекти № 5090 і № 5090-1 включити до порядку денного п’ятої сесії та за результатами їх розгляду у першому читанні прийняти за основу законопроект № 5090, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи і пропозицій, висловлених у висновку Комітету відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України, а також, керуючись цією статтею, звернутися до Голови Верховної Ради щодо оголошення при розгляді законопроектів про необхідність внесення пропозицій щодо уточнень, усунення помилок і суперечностей у законопроекті № 5090, що не були предметом розгляду в першому читанні.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо врегулювання бюджетних відносин під час реалізації договорів, укладених в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів (реєстр. № 5090 від 17.02.2021 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект за реєстр. № 5090-1 від 26.02.2021 р., поданий народними депутатами України Саламахою О.І., Трухіним О.М., Молотком І.Ф., Шуляк О.О., Пушкаренком А.М., включити до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами їх розгляду у першому читанні прийняти за основу законопроект за реєстр. № 5090, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій і поправок суб’єктів права законодавчої ініціативи, пропозицій, висловлених у висновку Комітету з питань бюджету відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

При цьому, керуючись частиною першою статті 116 Регламенту Верховної Ради України, звернутися до Голови Верховної Ради України з проханням на пленарному засіданні під час розгляду законопроектів за реєстр. № 5090 і № 5090-1 у першому читанні оголосити про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту за реєстр. № 5090, інших структурних частин зазначеного законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

По завершенні розгляду питання Голова Комітету з питань бюджету Арістов Ю.Ю. оголосив перерву для доопрацювання питання про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (реєстр. № 5308).

Після перерви (21 год. 00 хв.)

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (реєстр. № 5308).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (реєстр. № 5308), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Забуранною Л.В. та іншими /далі – законопроект/, 13 квітня 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 13.04.2021 р. № 1384-ІХ).

Законопроектом передбачаються, зокрема:

1) у розділі І – зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/, а саме пропонується викласти в новій редакції статтю 30 Закону, визначивши, що Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ має здійснити випуски облігацій внутрішньої державної позики /далі – ОВДП/ в межах обсягів, встановлених додатком № 2 до Закону, з подальшим придбанням у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у державну власність в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» /далі – ПрАТ «Укрфінжитло»/, зокрема для забезпечення громадян України житлом та врегулювання питань фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Укрфінжитло» у зв’язку з приєднанням до нього Державної іпотечної установи /далі – ДІУ/. У зв’язку з цим, вносяться зміни до додатка № 2 до Закону щодо фінансування державного бюджету (всього та за загальним фондом) в частині збільшення планового показника державних внутрішніх запозичень (код 401100) на 20 млрд грн та передбачення у цій сумі планового показника придбання цінних паперів (код 601220), а також до статті 5 Закону щодо збільшення визначеного на 31.12.2021 р. граничного обсягу державного боргу на 20 млрд грн;

2) у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» – зміни до частини другої статті 107 Цивільного кодексу України і розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства», що пов’язані з визначенням особливостей припинення ДІУ шляхом приєднання до ПрАТ «Укрфінжитло».

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 27 квітня 2021 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 41 пропозиції. Разом з тим, значна кількість поданих пропозицій безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту, хоча відповідно до частини першої цієї статті пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. При цьому більшість поданих пропозицій подано без фінансово-економічного обґрунтування і відповідних розрахунків, а відтак потребують тривалого часу для їх належної експертної оцінки.

Серед поданих пропозицій слід виділити комплексні пропозиції щодо доповнення Закону новими текстовими положеннями та внесення змін до додатків № 1, № 3, № 4, № 6 і № 8 до Закону стосовно змін показників доходів і витрат державного бюджету на 2021 рік, подані групою народних депутатів України у складі Корнієнка О.С., Радуцького М.Б., Клочка А.А., Третьякової Г.М., Бабака С.В., Германа Д.В. та інших і підготовлені за участю Мінфіна. У зв’язку з цим, від Комітету було направлено звернення до Кабінету Міністрів України і Мінфіну з проханням надати Комітету їх бачення щодо можливості врахування зазначених пропозицій, включаючи обґрунтування (пояснення) щодо них. У відповідь Мінфіном поінформовано Комітет /лист від 28.04.2021 р. № 04110-02-2/13648, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема, що Мінфін не заперечує щодо більшості зазначених пропозицій.

Відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України від 28.04.2021 р. № 104 вирішено скликати позачергове пленарне засідання Верховної Ради України дев’ятого скликання на 16 годину 15 хвилин 29 квітня 2021 року, на якому, серед іншого, передбачається розглянути законопроект у другому читанні.

Зважаючи на таку обставину, у Комітеті за участю представників Мінфіна в межах відведеного стислого терміну опрацьовано пропозиції та за результатами їх розгляду пропонується в остаточній редакції законопроекту врегулювати ряд питань, серед іншого щодо:

1) збільшення показників доходів загального фонду державного бюджету загалом на 13,5 млрд грн (з передбаченням відповідних змін до статті 1 Закону та додатка № 1 до Закону), включаючи збільшення показників податку на прибуток підприємств (на 4,1 млрд грн), рентної плати за користування надрами для видобування залізних руд (на 1 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (на 4,2 млрд грн), ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (на 10,6 млрд грн), ввізного мита (на 1,3 млрд грн), вивізного мита (на 0,1 млрд грн), збору під час набуття права власності на легкові автомобілі (на 1,6 млрд грн) і збору з користування та надання послуг стільникового рухомого зв'язку (на 0,5 млрд грн), а також зменшення показників акцизного податку з деяких підакцизних товарів (на 1,3 млрд грн) та коштів, що перераховуються Національним банком України (на 8,6 млрд грн).

При цьому, взято до уваги, що згідно із звітними даними за січень-березень п.р. доходи загального фонду державного бюджету перевиконано на 9,9 млрд грн порівняно з планом на цей період переважно щодо податків і зборів, контроль за справлянням яких здійснюють податкові та митні органи. За інформацією Мінфіну завдяки продовженню у п.р. боротьби органів податкової служби з тіньовою економікою надходження до бюджету у І кварталі 2021 р. перевищили помісячний розпис доходів на 7,6 млрд грн та збережуть позитивну тенденцію до кінця цього року, а заходи, які вживаються органами митної служби, щодо протидії контрабанді на митниці та корупції під час митного оформлення товарів, також дозволили перевиконати розпис доходів на 3 млрд грн. Разом з тим, Мінфіном зауважено, що у показниках доходів державного бюджету на 2021 рік враховано індексацію ставок акцизного податку (передбачену законопроектами щодо змін до Податкового кодексу України за реєстр. № 4100 від 15.09.2020 р. і № 4100-д від 11.11.2020 р., але такі законопроекти не прийнято), що призвело до завищення затверджених показників акцизного податку на 1,3 млрд грн. Крім того, Рада НБУ 20.04.2021 р. затвердила річну фінансову звітність та розподіл прибутку за 2020 рік, внаслідок чого НБУ у квітні п.р. перерахував до державного бюджету частину свого прибутку у сумі 24.434 млн грн, що на 8.566 млн грн менше, ніж визначено Законом /33 млрд грн/. Загалом Мінфін звертає увагу, що з врахуванням поточних позитивних тенденцій та за умови не запровадження більш жорстких карантинних заходів для бізнесу у зв’язку з поширенням COVID-19 дохідна частина загального фонду державного бюджету може бути перевиконана;

2) у зв’язку з цим, збільшення показників видатків і надання кредитів загального фонду державного бюджету загалом на 13,5 млрд грн (з передбаченням відповідних змін до статті 1 Закону та додатків № 3, № 4 і № 6 до Закону), з них:

передбачення видатків за новою бюджетною програмою «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) у сумі 3 млрд грн з доповненням Закону новою статтею 36 щодо порядку розподілу коштів за цією програмою. Мінфін не заперечує щодо такої пропозиції, зважаючи на необхідність вжиття комплексу невідкладних заходів, спрямованих на боротьбу з гострою респіраторною хворобою
COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками;

збільшення видатків для Міністерства охорони здоров’я за такими бюджетними програмами: «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (код 2308060) на 3,25 млрд грн; «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я» (код 2301220) на 893,1 млн грн; «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400) на 171,5 млн грн; «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» (код 2301110) на 138,7 млн грн /з метою фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока/;

передбачення видатків за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери» (код 3511100) у сумі 4,1 млрд грн;

збільшення видатків для Міністерства культури та інформаційної політики за такими бюджетними програмами: «Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури» (код 3801280) на 300 млн грн; «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення» (код 3801340) на 300 млн грн; «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» (код 3801170) на 150 млн грн;

передбачення видатків за новою бюджетною програмою «Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський – Дарниця» (код 3101170) у сумі 500 млн грн;

3) перерозподілу деяких видатків, передбачених за загальним фондом державного бюджету, а саме:

Міністерству соціальної політики – шляхом зменшення видатків за бюджетною програмою «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення» (код 2501030) на 100 млн грн та передбачення у цій сумі видатків за новою бюджетною програмою «Забезпечення виконання рішень суду» (код 2501290). За інформацією Мінфіна відповідне звернення надходило від Мінсоцполітики;

Мінфіну (щодо Державної податкової служби) – шляхом зменшення видатків за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері податкової політики» (код 3507010) на 318,6 млн грн та передбачення у цій сумі видатків за новою бюджетною програмою «Виконання судових рішень на користь фізичних та юридичних осіб» (код 3507090), що відповідно Мінфіном підтримується;

4) внесення змін до показників видатків і надання кредитів спеціального фонду державного бюджету (з передбаченням відповідних змін до статті 1 Закону та додатків № 3, № 4, № 6 і № 8 до Закону), а саме щодо збільшення видатків за бюджетною програмою «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (код 2301610) на 1.717,6 млн грн /у зв’язку із залученням у п.р. нової позики від МБРР та збільшенням обсягу позики від ЄІБ на реалізацію відповідних інвестиційних проектів/ та зменшення загалом на цю суму витрат за деякими іншими інвестиційними проектами /з відповідним зменшенням у п.р. обсягів позик від МБРР, ЄІБ і KfW на реалізацію відповідних інвестиційних проектів/. Мінфін не заперечує щодо такої пропозиції у зв’язку з тим, що:

рішенням РНБО від 02.04.2021 р. «Щодо Національного плану вакцинопрофілактики гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до кінця 2021 року» (введеним в дію Указом Президента України від 03.04.2021 р. № 139/2021) передбачено вжиття невідкладних дієвих заходів щодо поставки в Україну у максимально стислі строки необхідної кількості вакцин від COVID-19, забезпечення доступу населення до вакцинації;

проведення вакцинації потребує ряду невідкладних заходів, що забезпечать постачання та зберігання вакцин, ведення обліку та відстеження руху вакцин, здійснення контролю за процесом вакцинації, реєстрацію побічних ефектів, оновлення практик поводження тощо;

для виконання та фінансового забезпечення вищезазначених заходів в рамках проекту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» (сума позики – 90 млн дол. США /відповідно до розпорядження КМУ від 21.04.2021 р. № 345-р/), реалізація якого підтримуватиметься коштами позики МБРР, передбачається закупити додаткову вакцину щонайменше для 4% населення (до 16% гарантованих COVAX), щоб допомогти Україні досягти першочергової цілі охоплення щонайменше 20% осіб пройти повну вакцинацію проти COVID-19;

крім того, з метою вжиття невідкладних заходів щодо забезпечення проведення профілактичних щеплень для 70% дорослого населення країни внесено зміни до Фінансової угоди (проект «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України») між Україною та ЄІБ в частині перерозподілу кредитних коштів ЄІБ та спрямування 50 млн євро на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією від гострої респіраторної хвороби COVID-19;

5) внесення необхідних редакційних та техніко-юридичних поправок, зокрема:

уточнення назви законопроекту щодо виключення слів «щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом» /оскільки відповідна конкретизація назви законопроекту не у повній мірі охоплює предмет регулювання законопроекту в його остаточній редакції після доопрацюванні до ІІ читання/;

уточнення показників видатків і надання кредитів державного бюджету з урахуванням прийнятого Закону України від 15.04.2021 р. № 1393-IX «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (йдеться про прийнятий законопроект за реєстр. № 5197-2) для узгодження правових норм і дотримання збалансованості бюджетних показників.

Слід звернути увагу, що у порівняльній таблиці до законопроекту через встановлений формалізований вигляд такої таблиці технічно неможливо у ній відобразити: у графі «Пропозиції та поправки до проекту» – у повному обсязі зміст додатка до пропозиції № 41 /щодо змін до додатка № 8 до Закону/, який має велику кількість граф і показників; у графі «Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції» – остаточну редакцію додатків до законопроекту за формами, затвердженими Законом.

Крім того, за підсумками розгляду законопроекту у другому читанні на основі підтриманих пропозицій щодо змін показників надходжень і витрат державного бюджету необхідно в остаточній редакції додатків до законопроекту відобразити підсумкові бюджетні показники разом і окремо за загальним та спеціальним фондом (насамперед, за узагальнюючими кодами доходів, узагальнюючими кодами головних розпорядників коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм), що відповідно потребує більш тривалого часу для оформлення остаточної редакції всіх додатків до законопроекту /з метою забезпечення збалансованості бюджетних показників і узгодження правових норм, а також для уникнення помилок і неточностей/.

Зважаючи на зазначене, пропонується Верховній Раді України одночасно з прийняттям законопроекту у другому читанні та в цілому як закону доручити Комітету разом з Мінфіном забезпечити підготовку, оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням підтриманих пропозицій.

У зв’язку з цим, на даному етапі для забезпечення цілісного відображення всіх підтриманих пропозицій щодо змін до бюджетних показників у додатках до законопроекту пропонується їх додатково вказати у висновку Комітету.

Загалом пропонується врахувати 28 пропозицій і відхилити 13 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції щодо тексту, викладеного у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок (порівняльна таблиця до законопроекту роздана народним депутатам України – членам Комітету і додається).

Окремо варто відмітити, що на розгляді у Верховній Раді України знаходиться ряд законопроектів щодо змін до Закону, якими пропонується врегулювати окремі питання, які вже певним чином передбачається унормувати законопроектом, або положення яких подані як пропозиції до законопроекту на друге читання та включені до відповідної порівняльної таблиці. Зокрема, мова йде про такі законопроекти:

реєстр. № 4649 від 27.01.2021 р. щодо фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока (що прийнято Верховною Радою України за основу 18.02.2021 р.);

реєстр. № 5163 від 26.02.2021 р. щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом.

Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту у другому читанні та в цілому як закону вищезазначені законопроекти втратять свою актуальність або можуть вважатися по суті розглянутими.

Завершуючи доповідь з даного питання, заступник Голови Комітету Трухін О.М. зазначив, що за підсумками опрацювання даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету пропонується Комітету врахувати 28 пропозицій (з них 5 – в іншій редакції, 6 – частково) і відхилити 13 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України:

1) законопроект прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту, викладеного у розданій порівняльній таблиці, а також з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників у додатках до законопроекту, які формалізовані і згруповані у розданому проекті ухвали (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету і додається);

2) у разі прийняття законопроекту в цілому як закону доручити Комітету разом з Мінфіном забезпечити підготовку, оформлення і візування додатків до відповідного закону з урахуванням підтриманих Верховною Радою пропозицій, а також разом з Головним юридичним управлінням при оформленні відповідного закону внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні правки.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., Цабаль В.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. поінформував, що Мінфіном опрацьовано запропоноване рішення Комітету, яке є збалансованим і можливим до виконання.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію щодо прийняття рішення Комітету (озвучену заступником Голови Комітету Трухіним О.М.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (реєстр. № 5308) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції щодо тексту законопроекту, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, а також з урахуванням підтриманих пропозицій щодо змін бюджетних показників, які формалізовані і згруповані таким чином:

1) вважати додаток до законопроекту /щодо змін до додатка № 2 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/ додатком № 2 до відповідного закону /йдеться про законопроект у разі його прийняття в цілому – далі відповідний закон/ без зміни змісту цього додатка;

2) передбачити зміни до показників доходів загального фонду державного бюджету на 2021 рік (з відповідним уточненням підсумкових показників), виклавши такі зміни у додатку № 1 до відповідного закону /щодо змін до додатка № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/, а саме:

збільшити за кодом 11020000 «Податок на прибуток підприємств» на 4.100.000 тис. грн;

збільшити за кодом 13031600 «Рентна плата за користування надрами для видобування залізних руд» на 1.000.000 тис. грн;

зменшити за кодом 14020200 «Лікеро-горілчана продукція» на 600.000 тис. грн;

зменшити за кодом 14020300 «Виноробна продукція, для виробництва якої не використовується спирт етиловий» на 200.000 тис. грн;

зменшити за кодом 14020400 «Пиво» на 500.000 тис. грн;

збільшити за кодом 14060000 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування» на 4.200.000 тис. грн;

збільшити за кодом 14070000 «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів» на 10.578.338,7 тис. грн;

збільшити за кодом 15010000 «Ввізне мито» на 1.300.000 тис. грн;

збільшити за кодом 15020000 «Вивізне мито» на 100.000 тис. грн;

зменшити за кодом 21020000 «Кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України"» на 8.566.000 тис. грн;

збільшити за кодом 24140300 «Збір під час набуття права власності на легкові автомобілі» на 1.600.000 тис. грн;

збільшити за кодом 24140600 «Збір з користування та надання послуг стільникового рухомого зв’язку» на 500.000 тис. грн;

3) передбачити зміни до показників видатків і надання кредитів загального фонду державного бюджету на 2021 рік (з відповідним уточненням підсумкових показників), виклавши такі зміни у додатках № 3, № 4 і № 5 до відповідного закону /щодо змін до додатків № 3, № 4 і № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/, а саме:

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України" (код 0111010) на 265.000 тис. грн /з метою забезпечення створення системи електронного голосування та підрахунку голосів із забезпеченням функції персонального голосування з використанням ID-картки народного депутата України/;

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України" (код 0111020) на 18.700 тис. грн;

передбачити за бюджетною програмою "Фінансова підтримка закладів культури і мистецтва" (код 0301360) видатки розвитку у сумі 150.000 тис. грн /для здійснення заходів Національного комплексу "Експоцентр України"/;

збільшити надання кредитів за бюджетною програмою "Надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття фахової передвищої та вищої освіти" (код 2201210) на 20.000 тис. грн;

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою "Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я" (код 2301110) на 138.746 тис. грн, з них оплата праці – на 79.896,2 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 3.534,3 тис. грн) /з метою фінансового забезпечення діяльності Центру мікрохірургії ока/;

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров'я" (код 2301220) на 893.131,7 тис. грн;

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" (код 2301400) на 171.543,2 тис. грн;

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (код 2308060) на 3.250.000 тис. грн;

зменшити видатки споживання за бюджетною програмою "Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення" (код 2501030) на 100.000 тис. грн та передбачити у цій сумі видатки споживання за новою бюджетною програмою "Забезпечення виконання рішень суду" (код 2501290) для Міністерства соціальної політики України;

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення" (код 2708110) на 30.000 тис. грн;

передбачити видатки розвитку за новою бюджетною програмою "Програма розвитку метрополітену у місті Києві" (код 2751350) у сумі 100.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України;

передбачити видатки розвитку за новою бюджетною програмою "Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній дільниці Київ-Московський – Дарниця" (код 3101170) у сумі 500.000 тис. грн для Міністерства інфраструктури України;

збільшити видатки за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг" (код 3111010) на 97.892,7 тис. грн, у т.ч. збільшити видатки споживання на 92.792,7 тис. грн (з них оплата праці – на 17.988,3 тис. грн) та передбачити видатки розвитку у сумі 5.100 тис. грн;

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері фінансів" (код 3501010) на 15.325,1 тис. грн (з них на оплату праці – 12.561,6 тис. грн);

зменшити видатки споживання за бюджетною програмою "Керівництво та управління у сфері податкової політики" (код 3507010) на 318.628,6 тис. грн та передбачити у цій сумі видатки споживання за новою бюджетною програмою "Виконання судових рішень на користь фізичних та юридичних осіб" (код 3507090) для Міністерства фінансів України (відповідального виконавця – Державної податкової служби України);

передбачити видатки розвитку за новою бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери" (код 3511100) у сумі 4.100.000 тис. грн /з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/ для Міністерства фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування);

передбачити видатки за новою бюджетною програмою "Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками" (код 3511380) у сумі 3.000.000 тис. грн для Міністерства фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування);

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою "Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин" (код 3801170) на 150.000 тис. грн;

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури" (код 3801280) на 300.000 тис. грн;

збільшити видатки розвитку за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою "Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення" (код 3801340) на 300.000 тис. грн;

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України" (код 6541030) на 12.000 тис. грн /з метою розвитку інфраструктури Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського/.

4) передбачити зміни до показників видатків і надання кредитів спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік (з відповідним уточненням підсумкових показників видатків і надання кредитів), виклавши такі зміни у додатках № 3, № 4 і № 5 до відповідного закону /щодо змін до додатків № 3, № 4 і № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/, а саме збільшити видатки споживання за бюджетною програмою "Поліпшення охорони здоров`я на службі у людей" (код 2301610) на 1.717.610 тис. грн /у зв’язку із залученням у п.р. нової позики від МБРР та збільшенням обсягу позики від ЄІБ на реалізацію відповідних інвестиційних проектів/ та зменшити загалом на цю суму витрати за деякими іншими інвестиційними проектами /з відповідним зменшенням у п.р. обсягів позик від МБРР, ЄІБ і KfW на реалізацію відповідних інвестиційних проектів/, у тому числі:

зменшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Вища освіта, енергоефективність та сталий розвиток" (код 2201610) на 90.000 тис. грн;

зменшити видатки розвитку за бюджетною програмою "Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Харкова на подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові" (код 3511640) на 100.000 тис. грн /з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/;

зменшити видатки споживання за бюджетною програмою "Розвиток інфраструктури сільського господарства у Луганській області" (код 3901640) на 10.000 тис. грн.

зменшити надання кредитів за бюджетною програмою "Реконструкція гідроелектростанцій ПрАТ "Укргідроенерго"" (код 2401610) на 600.000 тис. грн;

зменшити надання кредитів за бюджетною програмою "Модернізація української залізниці" (код 3101620) на 312.610 тис. грн;

зменшити показники надання кредитів за бюджетною програмою "Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору" (код 3111600) на 5.000 тис. грн;

зменшити надання кредитів за бюджетною програмою "Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові" (код 3511610) на 100.000 тис. грн;

зменшити надання кредитів за бюджетною програмою "Фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою" (код 3511620) на 500.000 тис. грн.

Водночас, передбачити відповідні зміни до додатка № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у додатку № 6 до відповідного закону, при цьому цей додаток за змістом відповідає додатку до пропозиції № 41 у порівняльній таблиці до законопроекту;

5) уточнити показники державного бюджету у додатках № 3 і № 4 до відповідного закону з урахуванням прийнятого Закону України від 15.04.2021 р. № 1393-IX «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (законопроект за реєстр. № 5197-2).

2. Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 5308 в цілому як закону доручити Комітету з питань бюджету:

разом з Міністерством фінансів України забезпечити підготовку, оформлення і візування додатків № 1, № 2, № 3, № 4, № 5 і № 6 до відповідного закону /щодо змін до додатків № 1, № 2, № 3, № 4, № 6 і № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»/ з урахуванням підтриманих Верховною Радою України пропозицій;

разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Верховною Радою України остаточним рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України