ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №92 від 16-17.06.2021

Опубліковано 21 червня 2021, о 09:10

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №92 від 16-17 червня 2021 року

16.06.2021 о 16 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

17.06.2021 о 15 год. 00 хв. м. Київ, вул. Грушевського, 5, зала нарад № 1

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 30 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Лунченко В.В., Пуртова А.А.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені та інші особи, які були присутні на засіданні:

від Офісу Президента України

Олійник Д.В. – Генеральний директор Директорату з питань економічної політики;

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Корень О.В. – директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів;

від Міністерства охорони здоров’я України

Садов’як І.Д. – перший заступник Міністра;

від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України

Краснолуцький О.В. – заступник Міністра;

від Державної служби спеціального зв’язку
та захисту інформації України

Маковський Д.В. – перший заступник Голови;

від Міністерства у справах ветеранів України

Левчук В.О. – заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;

від Міністерства цифрової трансформації України

Рибчинська Л.С. – заступник Міністра;

Шелест О.В. – заступник Міністра;

Турчак І.М. – державний секретар;

від Національної гвардії України

Дзюба Р.В. – заступник командувача (з тилу – начальник логістики);

від Міністерства економіки України

Глущенко С.В. – заступник Міністра;

від Міністерства соціальної політики України

Котик Є.Д. – перший заступник Міністра;

від Міністерства внутрішніх справ України

Гончаров С.М. – заступник Міністра;

від Міністерства інфраструктури України

Загороднюк О.С. – начальник Управління бухгалтерського обліку та бюджетного регулювання – головний бухгалтер;

від Міністерства культури та інформаційної політики України

Дуль Я.М. – державний секретар;

від Рахункової палати

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні (реєстр. № 5589 від 31.05.2021), поданий Президентом України, та альтернативний законопроект реєстр. № 5589-1 від 07.06.2021, поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Івченком В.Є. та Євтушком С.М.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 478-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 521-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 587-р);

4) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей на 2021 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 573-р);

5) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 619-р);

6) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству цифрової трансформації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 620-р);

7) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбанння) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» на 2021 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 440-р) (включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В.);

8) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 622-р) (включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І.);

9) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623-р) (включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І.);

/Питання підпунктів 3.8, 3.9 розглянуто після пункту 4 порядку денного/

10) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 626-р) (включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І.).

/Питання підпункту 3.10 розглянуто після пункту 5 порядку денного/

4. Про погодження розподілу бюджетних призначень за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками»:

1) Міністерству економіки на бюджетну програму 1201400 «Виплата Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по безробіттю» (постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 582);

2) Міністерству соціальної політики на бюджетну програму 2501330 «Виплата застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Фондом соціального страхування України» (постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 578);

3) Міністерству внутрішніх справ України для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я (постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 588).

5. Про погодження спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на надання субвенції з державного бюджету обласному бюджету Дніпропетровської області на закупівлю нових трамваїв для міст Дніпра та Кривого Рогу (постанова Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 607-р) (включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І.).

6. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо спрямування частини коштів програми «Велике будівництво» на ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності (реєстр. № 5551 від 24.05.2021), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М., Констанкевич І.М. та іншими, та альтернативні законопроекти реєстр. № 5551-1 від 03.06.2021, поданий народними депутатами України Плачковою Т.М., Загороднім Ю.І., Лис О.Г. та іншими, і реєстр. № 5551-2 від 04.06.2021, поданий народними депутатами України Кравчук Е.М., Потураєвим Є.М., Красовим О.І. та іншими.

7. Про проект Закону України про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4692 від 01.02.2021), поданий народними депутатами України Кравчук Є.М., Потураєвим М.Р.

8. Про включення до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проекту закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (реєстр. № 5656 від 11.06.2021), поданого народними депутатами України Шуляк О.О., Клочком А.А., Стефанчуком Р.О. та іншими.

9. Різне.

Про створення робочої групи з опрацювання питань використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.

Кадрове питання.

/При цьому, у зв’язку з тим, що о 17 год. 15 хв. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. оголосив перерву в засіданні Комітету, не були розглянуті питання, попередньо передбачені у порядку денному, а саме:

про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо спрямування частини коштів програми «Велике будівництво» на ремонтно-реставраційні роботи на пам’ятках культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності, за реєстр. № 5551 від 24.05.2021, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 5551-1 від 03.06.2021, реєстр. № 5551-2 від 04.06.2021;

про проект Закону України про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України за реєстр. № 4692 від 01.02.2021;

про включення до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проекту закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності за реєстр. № 5656 від 11.06.2021;

про створення робочої групи з опрацювання питань використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами;

кадрове питання./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 110 та 111 Сімейного кодексу України" (реєстр. № 5492 від 14.05.2021, народні депутати України Бардіна М.О., Кондратюк О.К., Жмеренецький О.С. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань у спорах щодо визначення місця проживання малолітньої дитини" (реєстр. № 5548 від 21.05.2021, народні депутати України Лубінець Д.В., Мазурашу Г.Г., Мінько С.А., Скороход А.К. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій"" (реєстр. № 5480 від 11.05.2021, народні депутати України Лозинський Р.М., Бондар М.Л., Гузь І.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" (щодо заборони водопостачання по Північно-Кримському каналу до тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя)" (реєстр. № 5419 від 23.04.2021, народні депутати України Геращенко І.В., Федина С.Р., Іонова М.М. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо міжнародного співробітництва у кримінальних справах" (реєстр. № 5103 від 18.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо врегулювання статусу голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників і заступників" (реєстр. № 5367 від 13.04.2021, народний депутат України Костюк Д.С.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель" (реєстр. № 5441 від 29.04.2021, народні депутати України Шуфрич Н.І., Плачкова Т.М., Чорний В.І. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 1 розділу ІI "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення"" (реєстр. № 5486 від 13.05.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 20 Земельного кодексу України щодо питання використання земельних ділянок, наданих для будівництва та обслуговування спортивних споруд" (реєстр. № 5434 від 28.04.2021, народні депутати України Беленюк Ж.В., Кузьміних С.В., Захарченко В.В. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин" (реєстр. № 5388 від 16.04.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження спрощеного порядку регулювання трудових відносин" (реєстр. № 5388-1 від 30.04.2021, народні депутати України Івченко В.Є., Скороход А.К. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо удосконалення процедури голосування" (реєстр. № 5411 від 21.04.2021, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Лічман Г.В., Наливайченко В.О. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення граничного віку перебування на дипломатичній службі та службі в органах місцевого самоврядування" (реєстр. № 5422 від 23.04.2021, народні депутати України Третьякова Г.М., Мінько С.А., Брагар Є.В., Швець С.Ф. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про правові та організаційні засади громадського контролю та громадського діалогу в Україні" (реєстр. № 5458 від 30.04.2021, народні депутати України Третьякова Г.М., Швець С.Ф.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу"" (реєстр. № 5493 від 14.05.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання реагування, запобігання та протидії проявам дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань серед військовослужбовців" (реєстр. № 5485 від 13.05.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України" (реєстр. № 5410 від 21.04.2021, Президент України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо повноважень вищих спеціалізованих судів з розгляду справ про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 5490 від 13.05.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про співробітництво та взаємодопомогу в митних справах від 15 квітня 1994 року" (реєстр. № 0105 від 13.05.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Лісового кодексу України" (реєстр. № 5234 від 12.03.2021, народний депутат України Заремський М.В.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення механізму оцінки впливу на довкілля при веденні лісового господарства" (реєстр. № 5408 від 21.04.2021, народні депутати України Василевська-Смаглюк О.М., Матусевич О.Б.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" щодо змін у переліку додатків до проекту закону про розміщення, проектування та будівництво ядерної установки або об’єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" (реєстр. № 5146 від 24.02.2021, народний депутат України Нагорняк С.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XI "Перехідні положення" Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"" (реєстр. № 5440 від 29.04.2021, народні депутати України Соломчук Д.В., Заблоцький М.Б., Грищенко Т.М. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо переліку відомостей кандидата на посаду Міністра оборони України" (реєстр. № 5381 від 15.04.2021, народні депутати України Шараськін А.А., Піпа Н.Р., Клименко Ю.Л., Васильченко Г.І. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо уточнення випадків, коли тендерна пропозиція учасника відхиляється у зв’язку з закінченням строку її дії" (реєстр. № 5423 від 23.04.2021, народні депутати України Маслов Д.В., Брагар Є.В., Торохтій Б.Г., Швець С.Ф.);

1.1.26. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про створення Міждержавного резерву біопрепаратів і інших засобів захисту тварин у державах – учасницях Співдружності Незалежних Держав" (реєстр. № 0103 від 23.04.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки)" (реєстр. № 5505 від 18.05.2021, народний депутат України Савчук О.В.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо вдосконалення правового регулювання процедури припинення та скасування режиму воєнного стану" (реєстр. № 5556 від 24.05.2021, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення строків набрання чинності нових форм податкових декларацій, податкових та акцизних накладних" (реєстр. № 5516 від 19.05.2021, народні депутати України Южаніна Н.П., Федина С.Р., Геращенко І.В. та інші);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо спрощення регулювання трудових відносин працівників, які працюють у суб’єктів малого підприємництва, та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність" (реєстр. № 5371-1 від 27.04.2021, народні депутати України Королевська Н.Ю., Кальцев В.Ф., Гнатенко В.С. та інші);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 95 Закону України "Про Національну поліцію"" (реєстр. № 5417 від 23.04.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження вмісту трансжирних кислот у харчових продуктах" (реєстр. № 5543 від 21.05.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання розроблення порядку присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічним працівникам" (реєстр. № 5324-1 (доопрац.) від 25.05.2021, народні депутати України Гришина Ю.М., Коваль О.В. та інші);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо встановлення відповідальності за передачу академічних творів із порушенням принципів академічної доброчесності" (реєстр. № 5461 від 05.05.2021, народні депутати України Совсун І.Р., Гришина Ю.М., Мазурашу Г.Г. та інші);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо посилення відповідальності за порушення принципів академічної доброчесності" (реєстр. № 5461-1 від 21.05.2021, народні депутати України Лукашев О.А., Плачкова Т.М., Брагар Є.В.);

1.1.36. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Європейським Союзом про відновлення дії Угоди між Україною та Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво" (реєстр. № 0107 від 24.05.2021, Президент України).

Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.37. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо організації діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади (реєстр. № 5469 від 05.05.2021), внесений Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він має на меті вдосконалення організації і порядку функціонування Кабінету Міністрів та центральних органів виконавчої влади, підвищення ефективності їх діяльності, посилення ролі міністерств у процесі формування державної політики, при цьому відмічено, що реалізація законопроекту не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів.

Загалом законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» і «Про столицю України – місто-герой Київ».

Щодо положень законопроекту слід звернути увагу на таке:

1. У підпункті 5 пункту 3 розділу І законопроекту передбачається уточнення сфер компетенції та основних напрямів діяльності Кабінету Міністрів (нова редакція статті 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»), серед яких виокремлено політику у сфері державних фінансів, що включає державний внутрішній фінансовий контроль (пункт 3 частини другої цієї статті).

Зазначене не у повній мірі відповідає нормам статті 26 Бюджетного кодексу України, згідно з якою розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит відповідно до основних засад здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та порядку утворення підрозділів внутрішнього аудиту, визначених Кабінетом Міністрів України (частина третя цієї статті). При цьому частиною другою статті 26 цього Кодексу встановлено, що Кабінетом Міністрів України спрямовується, координується та контролюється діяльність центральних органів виконавчої влади, які забезпечують проведення державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами). До таких органів належить Державна аудиторська служба.

Відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю /йдеться про Державну аудиторська служба/, забезпечує здійснення державного фінансового контролю. Водночас, формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства, державного фінансового контролю, державного внутрішнього фінансового контролю забезпечує Міністерство фінансів /постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. № 375 «Про затвердження Положення про Міністерство фінансів України»/.

Отже, до повноважень Кабінету Міністрів України належать питання у сфері державного фінансового контролю.

2. У підпункті 10 пункту 3 розділу І законопроекту пропонується внести зміни до частини одинадцятої статті 47 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», виключивши погодження кошторису та штатного розпису Секретаріату Кабінету Міністрів України з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики /йдеться про Міністерство фінансів/.

З цього приводу слід звернути увагу на відповідні норми Бюджетного кодексу України, зокрема: головний розпорядник бюджетних коштів організовує та забезпечує на підставі Бюджетної декларації та плану діяльності на середньостроковий період складання проекту кошторису та бюджетного запиту і подає їх Мінфіну /пункт 2 частини п'ятої статті 22/; відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів, при цьому порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України /частина перша статті 47/.

Відповідний порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 (далі – Порядок), яким встановлено, що кошторис Секретаріату Кабінету Міністрів України затверджується Державним секретарем Кабінету Міністрів України за погодженням з Мінфіном у межах бюджетних асигнувань, передбачених для забезпечення діяльності Секретаріату Кабінету Міністрів України /підпункт 1 пункту 33/.

Поряд з тим, Порядком врегульовано питання затвердження штатного розпису установи, а саме згідно з абзацом третім пункту 28 штатний розпис установ затверджується у порядку, визначеному відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, при цьому типова форма штатного розпису установи затверджується Мінфіном, а у разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінфіном можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі.

Отже, питання щодо складання і затвердження кошторису та штатного розпису бюджетної установи унормовані бюджетним законодавством і їх дублювання в інших законах не є доцільним, оскільки може мати наслідком проблеми у застосуванні відповідних положень на практиці.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та буде здійснюватися в межах видатків, передбачених на утримання центральних органів виконавчої влади.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо організації діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади (реєстр. № 5469 від 05.05.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, не матиме прямого впливу на показники бюджету (виконання Кабінетом Міністрів України та центральними органами виконавчої влади відповідних повноважень має здійснюватися в межах видатків державного бюджету, передбачених на функціонування зазначених органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування при доопрацюванні законопроекту привести положення підпункту 5 пункту 3 розділу І законопроекту (щодо політики у сфері державних фінансів) у відповідність з вимогами бюджетного законодавства, а саме слова «державний внутрішній фінансовий контроль» замінити словами «державний фінансовий контроль».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо уточнення деяких положень та заборони приватизації об’єктів великої приватизації» (реєстр. № 5397-1 від 05.05.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується, насамперед:

доповнити перелік казенних підприємств та об’єктів, що не підлягають приватизації, підприємствами з виготовлення та ремонту всіх видів зброї, що перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до закону військових формувань, Служби безпеки України;

встановити, що тимчасово, на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), приватизація (продаж) об’єктів великої приватизації припиняється, а рішення щодо приватизації таких об’єктів вважаються такими, що втратили чинність.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

цілі і завдання законопроекту – недопущення розпродажу стратегічно важливих об’єктів державної власності;

збереження контролю держави над відповідними об’єктами дасть змогу створити сильний та ефективний державний сектор, розвивати стратегічні галузі економіки, промислову, транспортну, соціальну та наукову інфраструктуру.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено надходження до державного бюджету коштів від приватизації державного майна в сумі 12 млрд грн, за січень-травень надходження від приватизації державного майна до державного бюджету становили 858,2 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за даними Фонду державного майна України заборона приватизації матиме безпосередній вплив на державний бюджет в частині недоотримання коштів державного бюджету в обсязі щонайменше 9 млрд грн. Загалом Мінфін вважає, що реалізація законопроекту призведе до втрат фінансових ресурсів у поточному бюджетному періоді, та не підтримує прийняття законопроекту.

Головне науково-експерте управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також звертає увагу, що повне зупинення великої приватизації на весь період, що пропонується у законопроекті, який триває вже більше року і закінчення якого на даний час неможливо однозначно спрогнозувати, може негативно позначитися на наповненні дохідної частини державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо уточнення деяких положень та заборони приватизації об’єктів великої приватизації» (реєстр. № 5397-1 від 05.05.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недонадходження коштів державного бюджету від приватизації державного майна). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження у розважальній діяльності (реєстр. № 5409 від 21.04.2021), поданий народними депутатами України Овчинниковою Ю.Ю., Рудик К.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою його прийняття є гуманізація ставлення до тварин у розважальній діяльності, для реалізації якої шляхом внесення змін до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», серед іншого, передбачається встановити визначення термінів: «контактний звіринець», «центри реабілітації диких тварин»; заборону на використання тварин у цирках, діяльність контактних звіринців з дикими тваринами та використання диких тварин у видовищних заходах, що передбачають демонстрацію здатності їх до дресури тощо; а також визначити, що тварини, які утримуються та (або) використовуються у діяльності цирків і перебувають на їх балансі та є об’єктами державної власності, передаються безоплатно та за згодою приймаючої сторони до центрів реабілітації диких тварин, притулків для тварин та інших установ, що можуть забезпечити утримання тварин згідно чинного законодавства, будь-якої форми власності, які розміщуються на території України чи за її межами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може призвести до збільшення видатків на утримання установ державної та комунальної форм власності (центрів реабілітації, притулків для тварин та інших установ), до яких буде здійснена передача диких тварин, проте визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджету унеможливлене, оскільки авторами не надано відповідних розрахунків. На необхідність значного збільшення фінансових ресурсів вказаних вище установ, що можуть забезпечувати утримання тварин, та відсутність розрахунку орієнтованих витрат також звернуто увагу у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація не потребує видатків з державного бюджету.

Зважаючи, що законопроект матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що містить положення щодо набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань захисту тварин від жорстокого поводження у розважальній діяльності (реєстр. № 5409 від 21.04.2021), поданий народними депутатами України Овчинниковою Ю.Ю., Рудик К.О. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності (реєстр. № 5359 від 12.04.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту метою його прийняття визначено, серед іншого, розширення переліку видів покарань, альтернативних позбавленню волі, що має сприяти зменшенню кількості осіб у місцях несвободи, забезпеченню виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства та заощадженню відповідних бюджетних коштів, а також впровадження системи оцінки ризиків вчинення особою повторного злочину. При цьому пропонуються зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України, законів України «Про попереднє ув’язнення», «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про пробацію» та інших законів України, передбачивши, зокрема, скасування відбуття покарань в арештних домах і виправних центрах; застосування електронного моніторингу до осіб, яких звільнено від відбування покарань; розширення повноважень органів пробації щодо здійснення нагляду за засудженими до покарань у виді пробаційного нагляду; нові вимоги до виконання покарання у виді громадських робіт, надання додаткових повноважень органам поліції щодо розшуку осіб, які переховуються від виконання обов’язків, визначених для суб’єктів пробації.

Крім того, згідно із законопроектом взятим під варту особам надається право на доступ до мережі Інтернет та на телефонні розмови (що у разі відсутності коштів у таких осіб можуть оплачуватися у мінімально необхідному розмірі з коштів адміністрації місця попереднього ув’язнення); встановлюється можливість надання у слідчих ізоляторах платних послуг із поліпшення побутових умов та харчування осіб, взятих під варту; передбачається створення Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту (держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації).

Реалізація зазначених положень законопроекту зумовить вплив на показники державного бюджету, зокрема призведе до збільшення його видатків на забезпечення діяльності органів пробації та виконання ними встановлених повноважень, створення та ведення Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту. Згідно з наданим суб’єктом права законодавчої ініціативи фінансово-економічним обґрунтуванням загальні витрати на створення та подальше функціонування центру моніторингу потребуватиме додаткових витрат на перший рік для впровадження у промислову експлуатацію у сумі 232,0 млн грн (у тому числі: введення додаткових посад штатною чисельністю 749 осіб, для утримання яких необхідні додаткові кошти на загальну суму 147,2 млн грн, придбання серверів та робочих станцій, електронних браслетів – 19,8 млн грн, створення робочих місць для персоналу – 23,5 млн грн, оренду приміщень та оплату експлуатаційних витрат, пов’язаних із його функціонуванням – 41,5 млн грн) та у подальшому 208,5 млн гривень.

Міністерство фінансів України, відмічаючи в експертному висновку, що реалізація положень даного законопроекту може вплинути на показники державного бюджету починаючи з 2022 року, посилається на висновок Міністерства юстиції України, в якому заявлено про зазначену вище потребу в додаткових коштах з державного бюджету та зазначено, що прогнозна річна економія бюджетних коштів унаслідок запровадження пробаційного нагляду (зменшення на утримання 14 тис. засуджених) орієнтовно становитиме 1,9 млрд гривень.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розвитку системи пробації, збільшення альтернатив позбавленню волі та створення умов для зниження рецидивної злочинності (реєстр. № 5359 від 12.04.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має влив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків починаючи з 2022 року). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей справляння земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, які перебувають в оперативному управлінні, господарському віданні (реєстр. № 5386 від15.04.2021), поданий народними депутатами України Литвиненком С.А., Чорноморовим А.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2022 року пропонується, зокрема:

- уточнити визначення поняття «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності»;

- конкретизувати, що:

платниками земельного податку є землекористувачі, які використовують земельні ділянки на праві постійного користування, оперативного управління, господарського відання;

об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або перебувають у користуванні на правах постійного користування, оперативного управління, господарського відання;

- встановити, що:

ставка земельного податку за земельні ділянки державної або комунальної власності, які перебувають у оперативному управлінні або господарському віданні та передані в оренду, встановлюється у розмірі не менше 5% від:

· нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження);

· нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено;

розмір орендної плати за землю для орендарів, які отримали право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування, права успадковуваного володіння землею, встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 1% нормативної грошової оцінки (протягом перших десяти років з дня державної реєстрації права оренди).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить: збільшити доходи місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності; стимулювати переоформлення права постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності на право оренди.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може спричинити недонадходження до місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від кількості платників на всій території країни та від того, наскільки нижчий розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності буде встановлено органами місцевого самоврядування порівняно із встановленою діючою ставкою земельного податку, а також від розмірів площ та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, переоформлених у право оренди з права постійного користування. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить зазначити, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Окремо слід відмітити, що даний законопроект є системно пов‘язаним з поданим тими ж авторами законопроектом «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками» (реєстр. № 5385), відтак розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей справляння земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, які перебувають в оперативному управлінні, господарському віданні (реєстр. № 5386 від 15.04.2021), поданий народними депутатами України Литвиненком С.А., Чорноморовим А.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (загалом може призвести до зміни показників доходів місцевих бюджетів від плати за землю залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття системно повязаного законопроекту за реєстр. № 5385). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших Законів щодо дистанційного проведення з’їзду суддів України з кадрових питань (реєстр. № 5231 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Бабієм Р.В., Михайлюк Г.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом, зокрема, запропоновано внести зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Конституційний Суд України» та «Про Вищу раду правосуддя» та визначити особливості проведення з’їзду суддів України і прийняття рішень з’їзду суддів України з питань обрання Ради суддів України, обрання та звільнення члена Вищої ради правосуддя, призначення судді Конституційного Суду України, передбачивши дистанційне проведення з'їзду, та підписання таких рішень Головою Ради суддів України або особою, яка виконує його повноваження, на підставі протоколу дистанційного електронного голосування, який формується автоматично програмним комплексом для дистанційного електронного голосування.

Як зазначається автором у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, але здійснюватиметься у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік на забезпечення органів системи правосуддя.

При цьому, Прикінцевими і перехідними положеннями законопроекту доручається Державній судовій адміністрації України та Кабінету Міністрів України забезпечити розроблення програмного комплексу для дистанційного електронного голосування з питань обрання Ради суддів України, обрання та звільнення члена Вищої ради правосуддя, призначення судді Конституційного Суду України та надати його Вищій раді правосуддя для затвердження.

Водночас, встановлено здійснити закупівлю послуг з розроблення вказаного програмного комплексу за рахунок витрат Державної судової адміністрації України на впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи без дотримання процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

За експертним висновком Міністерства фінансів України до поданого законопроекту, реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на розроблення програмного комплексу для дистанційного електронного голосування з питань обрання Ради суддів України, обрання та звільнення члена Вищої ради правосуддя, призначення судді Конституційного Суду України, а також вказано на відсутність фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та невідповідність бюджетному законодавству запропонованого у законопроекті терміну введення в дію відповідного закону.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті /закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через чотири місяці з дня набрання ним чинності/, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших Законів щодо дистанційного проведення з’їзду суддів України з кадрових питань (реєстр. № 5231 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Бабієм Р.В., Михайлюк Г.О. та іншими, має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету на забезпечення діяльності органів правосуддя). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших Законів щодо дистанційного проведення з’їзду суддів України з кадрових питань (реєстр. № 5231-1 від 30.03.2021), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Загоруйко А.Л.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом, зокрема, запропоновано внести зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Конституційний Суд України» та «Про Вищу раду правосуддя» та визначити особливості проведення з’їзду суддів України і прийняття рішень з’їзду суддів України з питань обрання Ради суддів України, обрання та звільнення члена Вищої ради правосуддя, призначення судді Конституційного Суду України, передбачивши дистанційне проведення з’їзду, та підписання таких рішень Головою Ради суддів України або особою, яка виконує його повноваження, на підставі протоколу дистанційного електронного голосування, який формується автоматично онлайн вебсервісом для дистанційного електронного голосування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших Законів щодо дистанційного проведення з’їзду суддів України з кадрових питань (реєстр. № 5231-1 від 30.03.2021), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Загоруйко А.Л., має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету на забезпечення діяльності органів правосуддя). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про підтримку іноземців та осіб без громадянства, які зазнали політичних переслідувань у країні громадянської належності або постійного проживання (реєстр. № 5194 від 02.03.2021), внесений народними депутатами України Ясько Є.О., Мазурашем Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом передбачається створення умов для іноземців та осіб без громадянства, які зазнали політичних переслідувань у країні громадянської належності або постійного проживання, включеної до Переліку держав, у яких тимчасово відсутнє демократичне урядування та мають місце політичні переслідування, в отриманні у спрощеному порядку дозволу на імміграцію в Україну, сприяння набуття ними громадянства України. Зокрема, положеннями законопроекту пропонується:

затвердження Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства закордонних справ України Переліку держав, у яких тимчасово відсутнє демократичне урядування і в яких мають місце політичні переслідування фізичних осіб (далі – Перелік);

визначення форм підтримки іноземців та осіб без громадянства, які зазнали політичних переслідувань у країнах, віднесених до Переліку, а саме: встановлення спрощеного порядку отримання дозволу на імміграцію в Україну, спрощення умов для прийняття до громадянства України, визначення підстав для тривалого перебування таких осіб на території України, спрощення порядку отримання дозволу на працевлаштування на території України, сприяння у здобутті вищої освіти в Україні, сприяння у здійсненні підприємницької діяльності, надання податкових пільг;

внесення змін до ряду законодавчих актів з метою отримання у спрощеному порядку дозволу на імміграцію, права постійного проживання на території України, громадянства України (за умови придбання особою у власність шляхом укладення договору купівлі-продажу об’єкту житлової нерухомості на суму еквівалентну не менше 80 (вісімдесяти) тисяч доларів США, що повністю сплачена на момент укладення такого договору, або відкриття такою особою депозиту в українському державному банку на суму еквівалентну не менше 60 (шістдесяти) тисячам доларів США строком щонайменше на два роки без можливості дострокового зняття вкладу) та сприяння переведенню до закладів вищої освіти України.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що встановлення форм підтримки іноземців та осіб без громадянства, які зазнали політичних переслідувань у країні громадянської належності або постійного проживання, віднесеної до Переліку, серед яких надання податкових пільг (пункт 7 статтею 5 законопроекту) може призвести до втрат бюджету, проте, у зв’язку із відсутністю вихідних даних Мінфін позбавлений можливості визначити вартісну величину реалізації даного законопроекту.

Разом з цим, Мінфіном зауважено, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом 02.06.2020 р., Україна взяла на себе зобов’язання утримуватися від запровадження нових звільнень від сплати податків або податкових пільг.

З урахуванням зазначеного Мінфін в межах компетенції наголошує про необхідність доопрацювання законопроекту і пропонує виключити пункт 7 статті 5 проекту Закону України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про підтримку іноземців та осіб без громадянства, які зазнали політичних переслідувань у країні громадянської належності або постійного проживання (реєстр. № 5194 від 02.03.2021), внесений народними депутатами України Ясько Є.О., Мазурашем Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до втрат бюджету у разі надання податкових пільг особам, які зазнали політичних переслідувань). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів, які регулюють передачу меліоративних систем у тимчасове користування (реєстр. № 3852 від 15.07.2021), поданий народними депутатами України Плачковою Т.М., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом запропоновано зміни до законів України «Про меліорацію земель», «Про державно-приватне партнерство», «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність», «Про концесію», якими, зокрема, передбачено:

розширити повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі меліоративних систем у тимчасове користування, зокрема, на основі угод державно-приватного партнерства;

додати до сфери застосування державно-приватного партнерства такий напрямок, як забезпечення функціонування, модернізація, реконструкція та технічне переоснащення об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, зокрема зрошувальних і осушувальних систем, а також систем протипаводкового та протиповеневого захисту;

встановити особливості концесії щодо експлуатації та реконструкції меліоративних систем.

Слід зазначити, що законом про державний бюджет на 2021 рік Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, як головному розпоряднику коштів державного бюджету /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державне агентство водних ресурсів України (далі – Держводагентство)/ за бюджетною програмою 2707050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» передбачені видатки в обсязі 5 285,8 млн грн, у тому числі за загальним фондом – 2 516,7 млн грн, за спеціальним фондом – 2 769,1 млн грн. При цьому, спеціальний фонд державного бюджету за зазначеною бюджетною програмою формується, зокрема, за рахунок власних надходжень водогосподарських організацій Держводагентства, які у 2021 році становитимуть 2 731,1 млн грн, а саме: плата за послуги, пов’язані із забором води на полив – 2 670,7 млн грн, за оренду майна – 11,3 млн грн, від реалізації майна – 8,4 млн грн, інші платні послуги – 40,7 млн грн.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроекту зазначено, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1101 до переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Держводагентства, належать послуги, пов’язані з подачею води юридичним і фізичним особам з меліоративних систем і водних джерел для поливу зрошуваних або зволоження осушених земель, промислових і комунальних потреб, а також поливу городів, садів і богарних земель та наповнення наливних водойм.

Разом з тим, Мінфін звертає увагу, що відповідно до Порядку визначення вартості та надання платних послуг бюджетними установами, що належать до сфери управління Держводагентства, затвердженого спільним наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Мінфіну від 25.12.2013 № 544/1561/1130, надання платних послуг здійснюється на підставі договорів, які укладаються сторонами. Згідно із вказаним Порядком витрати на подачу води до точки водовиділу, а також з точки водовиділу, які не покриваються бюджетним фінансуванням, згідно з розрахунками організації включаються до розрахунку договірної ціни (у тому числі електроенергія, капітальні видатки, заробітна плата).

За висновком Мінфіну, у разі надання меліоративних систем в концесію або на умовах державно-приватного партнерства держава може втратити значну частину надходжень до спеціального фонду державного бюджету за зазначеною бюджетною програмою, проте, у Держводагентстві залишиться зобов’язання щодо забезпечення водопостачанням юридичних і фізичних осіб до точки водовиділу, що потребуватиме покриття зазначених витрат за рахунок загального фонду державного бюджету.

Враховуючи наведене, Мінфін зазначає, що реалізація норм законопроекту може потребувати додаткових коштів загального фонду державного бюджету, однак зауважує про відсутність у матеріалах законопроекту необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття.

Поряд з цим, Мінфін у експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що відповідно до статті 4 Закону України «Про приватизацію державного майна» водосховища і водогосподарські канали комплексного призначення, гідротехнічні захисні споруди, об’єкти інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем не підлягають приватизації.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про державно-приватне партнерство» приватний партнер має право передавати частину майна, що входить до складу об’єкта державно-приватного партнерства, в оренду, якщо це передбачено договором, укладеним в рамках державно-приватного партнерства.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про концесію» істотними умовами концесійного договору є, зокрема, фінансові умови створення, будівництва об’єкта концесії, період його експлуатації. Концесійним договором також визначаються умови встановлення і зміни цін (тарифів) на товари (роботи, послуги), що створюються (виконуються, надаються) концесіонером, – у випадках концесій на ринках, що перебувають у стані природної монополії.

З огляду на вищезазначені вимоги Мінфін зауважує, що рішення щодо укладання договорів державно-приватного партнерства та передачі в концесію об’єктів, зазначених у законопроекті, повинно прийматись з урахуванням недопущення втрати зазначеного майна, збереження цільового його використання, а також з урахуванням вищезазначених фінансових засад реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства та концесії.

Крім цього, Мінфіном зауважено про те, що передача в концесію меліоративних систем може призвести до збільшення собівартості подачі води, оскільки різні концесіонери можуть встановити різні платежі, що спричинить збільшення собівартості подачі води та, відповідно, підвищення цін на сільськогосподарську продукцію. У зв’язку із цим, до законопроекту необхідно додати детальні фінансово-економічні розрахунки та обґрунтування щодо впливу положень законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів.

На думку авторів законопроекту, надання права передачі меліоративних систем у тимчасове користування спеціалізованим підприємницьким структурам на основі угод державно-приватного партнерства дасть можливість залучити до модернізації, реконструкції та технічного переоснащення основних меліоративних засобів та до відтворення меліорованих земель значну суму приватних інвестицій. Отже, вплив законодавчої ініціативи на показники бюджету напевно визначатиметься залежно від практики управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем на умовах державно-приватного партнерства і наскільки таке управління виявиться ефективнішим, ніж управління здійснюване безпосередньо державними та комунальними підприємствами.

Необхідно зазначити, що розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про невиконання таких вимог зазначено також Мінфіном у своєму висновку до цього законопроекту.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання, при цьому, зауважено, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів, які регулюють передачу меліоративних систем у тимчасове користування (реєстр. № 3852 від 15.07.2021), поданий народними депутатами України Плачковою Т.М., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ (надання платних послуг бюджетними установами Держводагентства) і відповідно зменшуючи витрати спеціального фонду державного бюджету щодо забезпечення водопостачанням юридичних і фізичних осіб, що може потребувати збільшення видатків загального фонду державного бюджету на відповідні заходи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про реформування Збройних сил України та поліпшення матеріального забезпечення армії (реєстр. № 3874 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується визначити систему матеріального забезпечення військовослужбовців та установити, що грошове забезпечення військовослужбовця складається з: базової виплати /від 70 до 80% суми грошового забезпечення/, а також додаткових виплат (надбавок) /від 20 до 30% суми грошового забезпечення/, які включають стимулюючі, компенсаційні регулярні та разові виплати.

Поряд з цим, статтею 5 законопроекту передбачено встановити гарантії працевлаштованим військовослужбовцям-контрактникам Збройних Сил України з вислугою понад 12 років щодо отримання гарантованого права призначення на посади в апаратах органів державної влади та місцевого самоврядування, а також на посади в апараті Збройних Сил України із збереженням протягом десяти років розміру виплат на рівні грошового забезпечення за останній місяць служби в армії.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту зазначається, що положення законопроекту не узгоджуються з чинним законодавством України з питань оплати праці та можуть потребувати значних додаткових витрат державного бюджету.

Зокрема зауважується, що законами України «Про оплату праці» (стаття 8) та «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20) визначення умов оплати праці працівників бюджетних установ, а також грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу, поліцейських) віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

При цьому, відповідно до пункту 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення, а згідно з пунктом 4 статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Проте, реалізація положень законопроекту може потребувати значних додаткових витрат державного бюджету на грошове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, а також на доплати особам, звільненим з військової служби та призначеним на посади в апаратах органів державної влади, до рівня грошового забезпечення за останній місяць служби в армії, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Водночас Мінфін зазначає, що у зв’язку із відсутністю вихідних даних щодо розміру базової виплати, додаткових виплат (надбавок) до грошового забезпечення, кількості осіб, що їх отримуватимуть, а також чисельності військовослужбовців Збройних Сил України, які відслужили за контрактом понад 12 років та працевлаштовуються після їх звільнення на посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, здійснити розрахунки додаткової потреби в коштах не вбачається можливим.

Разом з тим, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначається у експертному висновку Мінфіну.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, аналогічне зауваження зазначено в експертному висновку Мінфіну.

Загалом, у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту зазначається, що законопроект не підтримується, і, зокрема, зауважено, що законодавча пропозиція не узгоджуються з чинним законодавством України з питань оплати праці, зокрема із статтею 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статтею 8 Закону України «Про оплату праці», статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про реформування Збройних сил України та поліпшення матеріального забезпечення армії (реєстр. № 3874 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету у тому числі на оборону). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (реєстр. № 5236 від 12.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується внести доповнення до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», якими встановити, що:

соціальне та фінансове забезпечення військовослужбовців строкової служби здійснюється відповідно до встановлених чинним законодавством норм (прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата та інше), а військовослужбовцям за контрактом фінансове забезпечення встановлюється відповідно до норм та стандартів НАТО;

військовозобов’язані та військовослужбовці у разі порушення їхніх прав та інтересів мають право звертатися за захистом до суду, а також до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у порядку, передбаченому законодавством України.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація пункту 1 законопроекту щодо встановлення військовослужбовцям контрактної служби фінансового забезпечення відповідно до норм та стандартів НАТО може потребувати додаткових видатків державного бюджету, у тому числі на 2021 рік. При цьому зауважується, що термін «фінансове забезпечення військовослужбовців» чинним законодавством не визначено, єдиних норм та стандартів НАТО щодо фінансового забезпечення військовослужбовців (зокрема щодо грошового забезпечення військових) не існує, а питання щодо грошового, речового, продовольчого, медичного, житлового, соціального та іншого забезпечення військовослужбовців регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Крім того, Мінфіном зазначено, що питання щодо реформування грошового забезпечення військовослужбовців належить розглядати з урахуванням впливу на державний бюджет пенсійного забезпечення зазначених осіб (у тому числі перерахунку пенсій раніше звільненим особам).

З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету та потребувати додаткових видатків у разі встановлення військовослужбовцям контрактної служби фінансового забезпечення відповідно до норм та стандартів НАТО.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, про що також зазначає у експертному висновку Мінфіну.

Загалом, у експертному висновку Мінфіну зауважено про те, що законопроект у запропонованій редакції не підтримується, зокрема, зазначається про те, що положення пункту 1 законопроекту щодо встановлення фінансового забезпечення військовослужбовцям відповідно до норм та стандартів НАТО потребують відповідного доопрацювання та уточнення. Водночас, з позиції Міністерства вбачається доцільним комплексне опрацювання питання щодо збільшення рівня грошового забезпечення військовослужбовців, рядового і начальницького складу військових формувань та правоохоронних органів, а також удосконалення їх пенсійного забезпечення в рамках виконання доручень вищого керівництва держави.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті /закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування/, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначає у експертному висновку Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» (реєстр. № 5236 від 12.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на оборону). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо створення умов для виконання угод про врегулювання спору (мирових угод), укладених між іноземним суб’єктом та державою Україна (реєстр. № 5267 від 18.03.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та передбачити, що виконавче провадження підлягає закінченню, якщо відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню.

Крім того, змінами до статті 27 цього Закону пропонується розширити підстави щодо не стягнення виконавчого збору у вищезазначених випадках.

Слід зауважити, що відповідно до пункту 33 частини другої та пункту 13-1 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) до складу доходів загального та спеціального фондів державного бюджету (по 50 відсотків) зараховуються надходження виконавчого збору, стягнутого органами державної виконавчої служби. При цьому, кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету відповідно до пункту 18 частини четвертої статті 30 Кодексу спрямовуються на здійснення витрат, пов’язаних з організацією і проведенням виконавчих дій, виплату винагороди державним виконавцям.

Отже, реалізація таких змін призведе до зменшення доходів загального та спеціального фондів державного бюджету, що в свою чергу, зумовить зменшення відповідно їх видатків та потребуватиме додаткових коштів загального фонду бюджетів на забезпечення виконання вищевказаних завдань (у зв’язку із неможливістю проведення видатків за спеціальним фондом через недонадходження до нього).

Зважаючи на положення законопроекту, розробнику відповідно до вимог статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» щодо створення умов для виконання угод про врегулювання спору (мирових угод), укладених між іноземним суб’єктом та державою Україна (реєстр. № 5267 від 18.03.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження загального та спеціального фондів державного бюджету від виконавчого збору і відповідно зменшуючи витрати спеціального фонду державного бюджету для організації і проведення виконавчих дій, і може потребувати збільшення видатків на відповідні заходи із загального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змiн до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (реєстр. № 5207-3 від 24.03.2021), внесений народними депутатами України Марусяком О.Р., Торохтієм Б.Г., Діденко Ю.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

виключити частину третю статті 7 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» щодо питань функціонування конкурсної комісії при Кабінеті Міністрів України стосовно призначення Голови та членів Уповноваженого органу;

виключити частину третю статті 6 цього Закону, згідно з якою плата за перший рік дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет сплачується у строк не пізніше десяти днів з дня отримання заявником від Уповноваженого органу повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії;

відтермінувати до 1 січня 2022 року:

- заборону використання несертифікованого грального обладнання для проведення азартних ігор, у випадках, коли Уповноваженим органом встановлена вимога щодо сертифікації такого обладнання;

- окремі вимоги до сертифікації грального обладнання;

- обов’язковість наявності ліцензії у суб’єктів господарювання, що проводять діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття усуне колізії норм та суперечності в діючому Законі України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», що сприятиме одноманітному трактуванню положень цього Закону, формуванню складу Уповноваженого органу на засадах законності, прозорості та відкритості і створить організаційні підґрунтя для дієвого державного регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор.

Слід відмітити, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (пункт 8 статті 11, пункти 18-23 статті 14 Закону та додатки № 1, № 3 і № 6 до Закону) передбачено надходження до спеціального фонду державного бюджету плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей у сумі 7.443,4 млн грн та відповідне спрямування цих коштів на: фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортної інфраструктури (1 млрд грн); створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку (805 млн грн); здійснення заходів у сфері культури за бюджетною програмою "Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення" (1,7 млрд грн); субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг (200 млн грн); субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (3.338,4 млн грн); фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України (400 млн грн). Отже, реалізація положень законопроекту призведе до недоотримання доходів спеціального фонду державного бюджету від зазначеної плати та неможливості проведення у запланованих обсягах видатків спеціального фонду на вищевказані заходи і потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на вищевказані заходи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат надходжень державного бюджету від вказаних ліцензійних платежів, що в свою чергу стане причиною недофінансування з державного бюджету соціально орієнтованих напрямів видатків. При цьому Мінфін зауважує, що відтермінування до 1 січня 2022 року обов’язковості наявності ліцензії у суб’єктів господарювання для проведення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор створить умови, за яких суб’єкти господарювання, які вже отримали ліцензії на відповідний вид діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, будуть звертатися до суду з метою повернення сплачених ними коштів за ліцензії.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змiн до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (реєстр. № 5207-3 від 24.03.2021), внесений народними депутатами України Марусяком О.Р., Торохтієм Б.Г., Діденко Ю.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе у 2021 році до недоотримання доходів спеціального фонду державного бюджету від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, як наслідок, призведе до неможливості проведення видатків спеціального фонду на відповідні заходи у запланованих обсягах і потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на відповідні заходи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при першій державній реєстрації деяких транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (реєстр. № 5209-1 від 16.03.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується розширити перелік осіб, які не є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а саме доповнити такий перелік сім’ями з дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю під час купівлі ними легкових автомобілів, а також органами державної влади, органами місцевого самоврядування під час набуття ними автомобілів швидкої допомоги та шкільних автобусів.

У пояснювальній записці відмічено, що реалізація законопроекту призведе до збільшення набуття органами державної влади, органами місцевого самоврядування права на автомобілі швидкої допомоги та шкільні автобуси, що сприятиме підвищенню рівня надання медичної допомоги та доставки дітей до школи, особливо у сільській місцевості, та підвищення рівня соціального захисту сімей з дітьми з інвалідністю.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація призведе до зменшення дохідної частини загального фонду державного бюджету, але визначити вартісну впливу законопроекту на показники бюджету Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при першій державній реєстрації деяких транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (реєстр. № 5209-1 від 16.03.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також може призвести до економії видатків бюджетів у разі закупівлі визначених законопроектом транспортних засобів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування деяких транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення, а також при набутті права власності на легкові автомобілі особами з інвалідністю, сім’ями з дітьми з інвалідністю, багатодітними сім’ями, прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу (реєстр. № 5209-2 від 25.03.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується розширити перелік осіб, які не є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а саме доповнити такий перелік у випадку набуття права власності на легкові автомобілі особами з інвалідністю, сім’ями з дітьми з інвалідністю, багатодітними сім’ями, прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу, набуття органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами публічного права у власність автомобілів швидкої допомоги, санітарних транспортних засобів, транспортних засобів для перевезення пацієнтів, транспортних засобів служб соціальної допомоги та шкільних автобусів.

У пояснювальній записці відмічено, що реалізація законопроекту призведе до збільшення можливості набуття органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами публічного права придбання транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (автомобілів швидкої допомоги, санітарних транспортних засобів, транспортних засобів для перевезення пацієнтів, транспортних засобів служб соціальної допомоги та шкільних автобусів), що сприятиме підвищенню рівня надання медичної допомоги та доставки дітей до школи, особливо у сільській місцевості, та підвищення рівня соціального захисту сімей з дітьми з інвалідністю, багатодітних сімей, дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" щодо звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування деяких транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення, а також при набутті права власності на легкові автомобілі особами з інвалідністю, сім’ями з дітьми з інвалідністю, багатодітними сім’ями, прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу (реєстр. № 5209-2 від 25.03.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також може призвести до економії видатків бюджетів у разі закупівлі визначених законопроектом транспортних засобів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції (реєстр. № 5306 від 26.03.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити, що малі виробництва виноробної продукції мають право здійснювати: виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових); оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання відповідної ліцензії;

набувати право малими виробництвам виноробної продукції на здійснення діяльності з виробництва алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових) шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, повідомлення про початок виробництва таких алкогольних напоїв;

встановити відповідальність за:

- переробку, виробництво та/або реалізацію малим виробництвом виноробної продукції вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових з використанням спирту етилового та/або перевищення об’єму виробництва та реалізації відповідної продукції у розмірі 200% вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 15 тис. грн;

- переробку, виробництво та/або реалізацію малим виробництвом виноробної продукції вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових із придбаних виноматеріалів у розмірі 200% вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 15 тис. грн;

- неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв малими виробництвами виноробної продукції до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, у розмірі 1020 гривень.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту: матиме матиме позитивний вплив на сферу виробництва виноробної продукції; дозволить малому та середньому бізнесу розвивати галузь та заохотить до розширення його меж шляхом відкриття нових виробництв, що в перспективі забезпечить зайнятість населення через заповнення нових робочих місць; посилить конкурентоздатність малих виробників виноробної продукції та розширить пропозицію на ринку вин.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів місцевих бюджетів унаслідок скасування необхідності отримувати ліцензію на виробництво малими виробниками виноробної продукції, що становитиме за розрахунками Мінфіну у сумі близько 20 тис. грн (cтаном на 01.01.2021 р. ліцензію на виробництво алкогольних напоїв мали 25 малих виробників виноробної продукції, а вартість річної плати за таку ліцензію становить 780 грн).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції (реєстр. № 5306 від 26.03.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Кравчук Є.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за видачу ліцензій, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо малих виробництв дистилятів) (реєстр. № 5311 від 29.03.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

уточнити визначення термінів та надати визначення нових термінів, зокрема, щодо спиртів, дистилятів, спиртних напоїв;

дозволити суб’єктам господарювання, які отримали ліцензію на виробництво коньяку та алкогольних напоїв за коньячною технологією та/або бренді, здійснювати оптову торгівлю спиртом коньячним та/або винним дистилятом власного виробництва без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю;

дозволити експорт та оптову торгівлю спиртовими дистилятами власного виробництва суб’єктам господарювання, які мають відповідні ліцензії на виробництво, без отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю;

передбачити, що імпорт, експорт та оптова торгівля спиртовими дистилятами здійснюється суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на оптову торгівлю спиртовими дистилятами;

встановити, що малі виробництва дистилятів мають право здійснювати оптову торгівлю спиртними напоями, виробленими із спиртових дистилятів власного виробництва, в об’ємі, що не перевищує 10000 декалітрів за календарний рік, на підставі ліцензії на виробництво алкогольних напоїв, а роздрібну торгівлю – на підставі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями;

встановити відповідальність за реалізацію спиртних напоїв малими виробництвами дистилятів в об’ємі, що перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік, у розмірі 200% вартості реалізованої партії товару, але не менше 17 тис. гривень.

Згідно з пояснювальною запискою метою прийняття законопроекту є створення сприятливих умов для функціонування невеликих підприємств – виробників спиртових дистилятів, які використовуються для виробництва спиртних напоїв, шляхом встановлення спрощених процедур отримання дозвільних документів для їх виробництва та реалізації, що дозволить забезпечити робочими місцями населення у сільській місцевості, створить додаткові умови для переробки сільськогосподарської продукції та забезпечить додаткові надходження до бюджетів усіх рівнів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може опосередковано вплинути на зменшення доходів бюджету за рахунок появи на ринку контрафактної алкогольної продукції через неможливість залучення дистиляту сільськогосподарського походження та його різновидів до оподаткування акцизним податком та, відповідно, формування схем ухилення від сплати акцизу, а обрахувати вартісну величину такого впливу на показники бюджету неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (щодо малих виробництв дистилятів) (реєстр. № 5311 від 29.03.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від плати за видачу ліцензій, а також від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання деяких питань правового режиму майна спільної власності територіальних громад (реєстр. № 5362 від 12.04.2021), поданий народними депутатами України Поляковим А.Е. Скороход А.К., Цибою Т.В., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити пункт 10 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» положенням, згідно з яким:

комунальні заклади охорони здоров’я, які перебувають у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст району, що ліквідований Верховною Радою України, можуть бути передані до комунальної власності будь-якої територіальної громади, утвореного Верховною Радою України району, незалежно від їх територіального розташування, або залишитись у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст району, що утворився;

положення абзацу четвертого зазначеного вище пункту (згідно з яким правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов’язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об’єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України /далі – Кодекс/) пропонується не застосовувати до таких закладів охорони здоров’я.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи про таке:

згідно з пунктом 39 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу районні ради здійснюють передачу зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Кодексом. З 01.01.2021 видатки на функціонування зазначених установ і закладів плануються та здійснюються з бюджетів таких територіальних громад;

розмежування видатків між бюджетами здійснено з урахуванням визначеного пунктом 7 частини першої статті 7 Кодексу принципу субсидіарності (розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання публічних послуг до їх безпосереднього споживача);

відповідно до розмежування видатків, визначеного у статтях 89 – 91 Кодексу, здійснення з районних бюджетів видатків на забезпечення функціонування комунальних закладів охорони здоров’я не передбачено.

Поряд з тим, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, для врегулювання окремих питань здійснення видатків на охорону здоров’я цими суб’єктами права законодавчої ініціативи подано законопроект «Про внесення зміни до статті 91 Кодексу щодо впорядкування окремих питань фінансування видатків на охорону здоров’я» за реєстр. № 5363.

Враховуючи наведене, варто звернути увагу, що запропоновані у законопроекті положення призведуть до потреби у додаткових видатках з районних бюджетів на утримання комунальних закладів охорони здоров’я, що залишиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст району, що утворився.

Однак, пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, а також належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що законопроект не потребує додаткових витрат Державного бюджету України.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його офіційного опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання деяких питань правового режиму майна спільної власності територіальних громад (реєстр. № 5362 від 12.04.2021), поданий народними депутатами України Поляковим А.Є., Скороход А.К., Цибою Т.В., Батенком Т.І. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків районних бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо відновлення конституційних прав працівників закладів загальної середньої освіти (реєстр. № 5365-1 від 23.04.2021), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті, який є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 5365, шляхом внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (далі – Закон) пропонується:

виключити положення про укладання трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, строком від одного до трьох років та про припинення безстрокових трудових договорів, доручивши засновкам та керівникам таких закладів до 1 червня 2021 року відновити (укласти) безстрокові трудові договори з керівниками та педагогічними працівниками відповідних закладів освіти, з якими вони були припинені згідно із Законом;

встановити посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії в розмірі трьох мінімальних заробітних, доручивши Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити таке збільшення посадового окладу і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати).

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, у частині першій статті 58 Закону визначено, що фінансове забезпечення здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється серед іншого за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Тому, зважаючи на положення статті 103-2 Бюджетного кодексу України, згідно з якою на оплату праці (з нарахуваннями) педагогічних працівників, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, спрямовується освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам, прийняття законодавчої ініціативи призведе до збільшення видатків державного бюджету.

Про такий вплив на показники бюджетів також відмічається у висновках до законопроекту Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Міністерства фінансів України. При цьому, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України, реалізація положення щодо встановлення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії у розмірі трьох мінімальних заробітних плат у розрахунку на рік потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у сумі понад 377 млрд гривень.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо відновлення конституційних прав працівників закладів загальної середньої освіти (реєстр. № 5365-1 від 23.04.2021), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до законів України щодо відновлення прямої виборності старост (реєстр. № 5481 від 11.05.2021), поданий народним депутатом України Лозинським Р.М. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті змінами до статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пропонується визначити, що староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування та обирається жителями села, селища, міста (сіл, селищ, міст), розташованого на територіі? відповідного старостинського округу, на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здіи?снює своі? повноваження на постіи?ніи? основі, та працює у відповідніи? раді на постіи?ніи? основі. Строк повноважень старости, обраного на чергових виборах, становить п’ять років, крім випадків дострокового припинення и?ого повноважень з підстав і в порядку, визначених цим Законом.

Відповідні положення щодо прямих вибрів старост запропоновані у змінах до Виборчого кодексу України та Закону України «Про Державний реєстр виборців».

Таким чином, наслідком прийняття законопроекту є розширення кола виборних посад посадою старости, що зумовить потребу у додаткових коштах з державного бюджету та місцевих бюджетів, оскільки згідно із статтями 209 та 210 Виборчого кодексу України:

витрати на підготовку і проведення чергових, позачергових, додаткових та перших виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів (з прийняттям законопроекту і старост) здійснюються за рахунок коштів державного бюджету (коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України), усі інші види місцевих виборів (повторні, проміжні) проводяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

виготовлення органами ведення Державного реєстру виборців списків виборців та іменних запрошень при проведенні чергових місцевих виборів, позачергових, додаткових та перших виборів депутатів, сільських, селищних, міських голів (з прийняттям законопроекту і старост) здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, при проведенні всіх інших видів місцевих виборів такі заходи здійснюються за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до законопроекту про таке, підкреслює, що реалізація законопроекту може потребувати фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді, проте відсутність показників для обрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки величини його впливу на показники державного та місцевих бюджетів.

Враховуючи зазначене, в порушення в вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Законів України щодо відновлення прямої виборності старост (реєстр. № 5481 від 11.05.2021), поданий народним депутатом України Лозинським Р.М. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Енергоефективність громадських будівель в Україні») між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0104 від 07.05.2021), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Фінансову угоду (Проект «Енергоефективність громадських будівель в Україні») між Україною та Європейським інвестиційним банком /далі – Фінансова угода/, підписану 6 жовтня 2020 року у м. Брюсселі, яка набирає чинності з дати підтвердження Європейським інвестиційним банком у письмовій формі отримання інформації про набрання чинності зазначеним законом та Фінансовою угодою.

У Фінансовій угоді та пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

загальний обсяг кредиту – 300 млн євро;

період погашення (включаючи пільговий період – 5 років) кредиту – 20 років;

умови погашення кредиту – щопівроку рівними частинами від основної суми кредиту або фіксованими частинами від основної суми та відсотків.

У фінансово-економічних розрахунках до законопроекту вказано, що:

реалізацію Проекту планується розпочати з 2022 року, фінансування планується розпочати з 2023 року після відбору проектів, а прямий вплив на витрати з місцевих бюджетів матиме місце з 2023 року з початку реалізації та початку співфінансування робіт з термомодернізації;

повернення коштів кредитів передбачається здійснити повністю за рахунок коштів кінцевих бенефіціарів – органів місцевого самоврядування;

до кінця дії Фінансової угоди буде термомодернізовано близько 1000 громадських будівель, попереджено 1,25 млн тон викидів СО₂, що принесе користь для понад 2,5 млн громадян.

Бюджетним кодексом України встановлено, що:

кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16 Кодексу/;

кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини третьої статті 15 і пункт 1 частини четвертої статті 30 Кодексу/;

законом про державний бюджет визначається перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, із зазначенням кредиторів, загальних обсягів кредитів (позик) та обсягів їх залучення у відповідному бюджетному періоді в розрізі бюджетних програм (у додатку до закону) /пункт 10 частини першої статті 40 Кодексу/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація законопроекту матиме своїм наслідком виникнення фінансових зобов’язань за кредитом Європейського інвестиційного банку на впровадження Проекту у розмірі 300 млн євро;

кошти для реалізації Проекту передбачатимуться у додатку № 4 до закону про державний бюджет на відповідний рік за новою бюджетною програмою «Енергоефективність громадських будівель в Україні» після набрання чинності Фінансовою угодою;

за кредитом буде застосовуватися фіксована або плаваюча відсоткова ставка, що дорівнює ставці EURIBOR і спреду, який визначатиметься для кожного траншу кредиту;

обслуговування і погашення коштів кредиту буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету;

кошти кредиту будуть рекредитовані відібраним кінцевим бенефіціарам – місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, державним та комунальним підприємствам на поворотній основі шляхом укладання договорів про передачу коштів кредиту, відповідно до яких кінцеві бенефіціари відшкодовуватимуть Мінфіну витрати на обслуговування та погашення кредиту в рамках відповідних підпроектів;

за отримання кредитних коштів кінцеві бенефіціари також будуть сплачувати плату за надання позики в розмірі 0,5% річних вибраної та непогашеної суми кредиту відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 р. № 1171-р «Про залучення коштів позики від Європейського інвестиційного банку для реалізації проекту «Енергоефективність громадських будівель в Україні».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Енергоефективність громадських будівель в Україні») між Україною та Європейським інвестиційним банком (реєстр. № 0104 від 07.05.2021), внесений Президентом України, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе з 2022 року передусім до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію Проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення державного боргу, збільшення витрат на його обслуговування і погашення за загальним фондом державного бюджету після передбачення відповідних положень і показників у законі про державний бюджет). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» (реєстр. № 3059 (доопрац.) від 29.03.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

У законопроекті, метою якого згідно з пояснювальною запискою є легалізація лобістської діяльності в Україні, виведення з тіні діяльності лобістів, знищення корупційних ризиків на всіх щаблях взаємодії представників органів державної влади з представниками різних соціальних груп та інтересів, серед іншого, пропонується визначити предмет лобістської діяльності, суб’єктів лобіювання, їх права, обов’язки та механізм діяльності, а також створити електронний реєстр суб’єктів лобіювання, держателем якого є Міністерство юстиції України, та надати можливість безоплатно будь-кому отримувати інформацію про суб’єктів лобіювання та договорів про надання послуг з лобіювання.

При цьому у статті 14 законопроекту встановлюється, що будь-яка організація, яка займається лобістською діяльністю, лобіст, не має права на отримання державних коштів у вигляді премії, гранту або позики.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначено, що створення та супроводження програмного забезпечення електронного реєстру суб’єктів лобіювання може потребувати додаткових витрат з державного бюджету, однак відсутність вихідних даних та пропозицій щодо можливостей фінансового забезпечення законопроекту унеможливили визначення орієнтовного обсягу потреби в додаткових видатках.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що на виконання вимог закону, в разі його прийняття, за наявності пропозицій Кабінету Міністрів України, до державного бюджету України можуть бути внесені відповідні зміни.

З огляду на наведене, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, належить узгодити з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про державну реєстрацію суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні» (реєстр. № 3059 (доопрац.) від 29.03.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Власенком С.В., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів (реєстр. № 5387 від 16.04.2021), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Торохтієм Б.Г., Ватрасом В.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується продовжити на 1 рік /але не пізніше 1 січня 2023 року/ термін здійснення місцевими судами своїх повноважень у межах раніше визначеної територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень має вплив на видаткову частину державного бюджету, водночас, не потребує додаткових видатків державного бюджету. При цьому, Міністерством зауважено, що законопроект потребує доопрацювання з огляду на те, що Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX змінено адміністративно-територіальний устрій держави на рівні районів і, зокрема, вже відбулися зміни територіальної організації місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування, відповідно мають бути прискорені процеси формування та функціонування місцевих судів на новій територіальній основі.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв’язку із утворенням (ліквідацією) районів (реєстр. № 5387 від 16.04.2021), поданий народними депутатами України Демченком С.О., Торохтієм Б.Г., Ватрасом В.А., має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності органів правосуддя). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про пенітенціарну систему (реєстр. № 5293 від 22.03.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом про пенітенціарну систему пропонується визначити правові основи функціонування пенітенціарної системи, її завдання, повноваження, структуру, а також визначає правовий статус персоналу органів і установ пенітенціарної системи.

При цьому, з моменту набрання чинності цим Законом /через 12 місяців з дня, наступного за днем його опублікування/ передбачена втрата чинності законами України від 23.06.2005 № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та від 02.03.2000 № 1526-III «Про чисельність Державної кримінально-виконавчої служби України».

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, зазначено, що реалізація положень законопроекту буде здійснена в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не вплине на показники державного бюджету та буде здійснена в межах видатків, передбачених для Міністерства юстиції України у державному бюджеті на 2022 рік та наступні роки.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про пенітенціарну систему (реєстр. № 5293 від 22.03.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності органів і установ пенітенціарної системи на 2022 рік та наступні роки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» щодо вдосконалення порядку використання та застосування заходів примусу, бойової техніки та озброєння особовим складом Державної прикордонної служби України (реєстр. № 5232 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Здебським Ю.В., Касаєм Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом передбачається внести зміни та доповнення до Закону України «Про Державну прикордонну службу України», передбачивши для військовослужбовців та працівників Державної прикордонної служби України (далі – Держприкордонслужба) право застосування фізичного впливу, використання спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки, зброї кораблів, катерів та суден, озброєння повітряних суден під час виконання завдань з охорони державного кордону та суверенних прав України в її прилеглій зоні і виключній (морській) економічній зоні, під час безпосереднього залучення до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України, а також для усунення реальної загрози життю чи здоров’ю людини та/або прикордонника.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету та буде здійснюватися за рахунок коштів, передбачених на утримання Держприкордонслужби.

Проте, за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту щодо застосування та використання військовослужбовцями та працівниками Держприкордонслужби спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки, зброї кораблів, катерів та суден забезпечення, озброєння повітряних суден може потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Адміністрації Держприкордонслужби (у тому числі на 2021 р.) у разі необхідності забезпечення особового складу Держприкордонслужби такими спеціальними засобами впливу, звертаючи увагу на відсутність інформації про спеціальні засоби впливу, які використовуються на даний час.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання зазначених вимог вказує також Мінфін.

Загалом у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що подальший розгляд законопроекту можливий за умови надання фінансово-економічних обґрунтувань, інформації щодо наявності/відсутності в органах Держприкордонслужби зазначених у законопроекті спеціальних засобів впливу, а також його узгодження з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини щодо додержання прав і свобод людини.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» щодо вдосконалення порядку використання та застосування заходів примусу, бойової техніки та озброєння особовим складом Державної прикордонної служби України (реєстр. № 5232 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Здебським Ю.В., Касаєм Г.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може збільшити витрати державного бюджету для Державної прикордонної служби України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання виведення ринку праці з тіні (реєстр. № 5466 від 05.05.2021), поданий народними депутатами України Устенком О.О., Шуляк О.О. та Безгіним В.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується, зокрема:

включити до групи платників єдиного податку першої групи фізичних осіб - підприємців, які використовують працю не більше 3 найманих осіб;

збільшити максимальну кількість осіб, які можуть одночасно перебувати у трудових відносинах з платниками єдиного податку другої групи, з 10 до 20 осіб;

збільшити граничний розмір обсягу доходу для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, та використовують працю найманих осіб, на 85 розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої на 1 січня податкового (звітного) року, за кожну штатну одиницю (у 2021 році – 510 тис. грн), якій нараховувалася основна заробітна плата не менше подвійного розміру МЗП, при цьому, встановити максимально допустимий граничний розмір обсягу доходу при застосуванні даного механізму для фізичних осіб – підприємців: першої групи – до 422 розмірів МЗП; другої групи – до 1089 розмірів МЗП; третьої групи – до 3300 розмірів МЗП.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що:

прийняття законопроекту забезпечить виведення з тіні ринку праці, а також сприяння створенню нових робочих місць фізичними особами - підприємцями, розвитку підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на бізнес, що призведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів;

в разі переходу від мінімальної заробітної плати до подвійного розміру виплат 119 065 найманим працівникам (кількість офіційно працевлаштованих працівників, які отримують заробітну плату у розмірі не більше мінімальної заробітної плати /за даними Державної податкової служби/), додаткові надходження до бюджетів складуть 7 115,3 млн грн на рік.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень єдиного податку до місцевих бюджетів у сумі понад 2 млрд грн за рахунок переходу значної частини діючих платників другої та третьої груп на першу та другу групи відповідно. Крім того Мінфін зауважує, що підвищення граничних обсягів доходу до запропонованого законопроектом розміру разом з наданням можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування більшого кола суб’єктів господарювання призведе до поширення схем ухилення від оподаткування та відповідно зменшення надходжень до бюджетів. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання виведення ринку праці з тіні (реєстр. № 5466 від 05.05.2021), поданий народними депутатами України Устенком О.О., Шуляк О.О. та Безгіним В.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку, а також може призвести до зміни показників доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про учасників Революції Гідності та сім’ї Героїв Небесної Сотні (реєстр. № 4363 від 12.11.2020), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д. та Арсенюком О.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реалізація окремих положень даного законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, що пов’язано із наданням запропонованих авторами законопроекту прав, пільг та гарантій постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей Героїв Небесної Сотні, а саме:

надання послуг: медичних (додатково до програми державних гарантій медичного обслуговування населення), із зубопротезування та імплантації зубів, із забезпечення психічного здоров’я, санаторно-курортного лікування в санаторних закладах за особистим вибором та встановленою вартістю, з оздоровлення та відпочинку дітей у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, з первинної правової допомоги, а також надання лікарських засобів, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації і виробами медичного призначення;

виплату: цільової підтримки на придбання житла, компенсації витрат, пов’язаних з поточним ремонтом житлового будинку або квартири за місцем проживання, компенсації вартості навчання в закладах освіти, вартості підвищення кваліфікації та перекваліфікації, компенсації вартості житлово-комунальних послуг, твердого або рідкого пічного побутового палива, компенсації вартості витрат за проїзд у громадському транспорті, компенсації за надані соціальні послуги;

надання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 календарних днів на рік;

виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100 % середньої заробітної плати;

дострокового виходу на пенсію, підвищення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання або державної соціальної допомоги;

звільнення від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях;

відшкодування витрат, пов’язаних з доглядом, у разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту;

виплату одноразової грошової допомоги у сумах один мільйон гривень/сімсот/п’ятсот/двісті тисяч гривень для відповідних категорій осіб залежно від ступеня отриманих ушкоджень учасником Революції Гідності з числа тих, яким така допомога не була виплачена відповідно до Закону України «Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей»;

надання органами місцевого самоврядування додаткових пільг, прав та гарантій, що не передбачені цим законопроектом для постраждалих учасників Революції Гідності та членів сімей Героїв Небесної сотні.

Згідно з фінансово-економічними обґрунтуваннями, наведеними у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень даного законопроекту за орієнтовними розрахунками потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів в сумі більше ніж 86,2 млрд гривень. Водночас відмічено, що такий розрахунок здійснено за відсутністю вихідних даних МОЗ, Міносвіти, Мінрегіону, Мінінфраструктури, Міноборони, МВС та інших силових відомств з використанням методів експертних оцінок працівників Мінветеранів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, при цьому реальні джерела покриття додаткових видатків розробником не визначені. Водночас Мінфіном відмічено, що правовий статус постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) осіб з числа учасників Революції Гідності та надання їм комплексу соціальних пільг і гарантій регулюється Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а відтак питання прийняття окремого законодавчого акту щодо учасників Революції Гідності та сімей Героїв Небесної Сотні має здійснюватися з урахуванням та у межах вже встановлених на даний час соціальних гарантій цим особам.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Аналогічні зауваження зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Термін набрання чинності відповідним законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про учасників Революції Гідності та сім’ї Героїв Небесної Сотні (реєстр. № 4363 від 12.11.2020), поданий народними депутатами України Остапенком А.Д. та Арсенюком О.О., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб похилого віку (реєстр. № 4285 від 29.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які, як зазначено у пояснювальній записці до цього законопроекту, спрямовані на оптимізацію нормативно-правового забезпечення соціального захисту ветеранів праці та осіб похилого віку і створення умов для здорового й активного довголіття.

Необхідно звернути увагу на окремі новели законопроекту. Так, проектом закону передбачено забезпечення осіб похилого віку, які не здатні до самообслуговування у зв’язку із втратою рухової активності (мають 5 групу рухової активності відповідно до державних стандартів надання соціальних послуг) згідно з медичним висновком, за рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування електронною бездротовою персональною сигналізацією «Кнопка безпеки» для з’єднання з центром керування, який забезпечує негайну підтримку таких осіб.

Крім того, особи похилого віку із психічними розладами за рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування забезпечуватимуться ідентифікаційними браслетами із QR-кодом, під час зчитування якого видається інформація про особу, яка носить браслет, її захворювання, порядок надання першої допомоги, контакти її рідних, органів соціального захисту населення.

Забезпечення осіб похилого віку електронною бездротовою персональною сигналізацією «Кнопка безпеки» та ідентифікаційними браслетами із QR-кодом буде здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету.

Поряд з цим, відповідно до законопроекту особам похилого віку, які є ліжковими хворими, мають когнітивні порушення або інші хвороби, що призводять до нетримання сечі, призначатиметься та виплачуватиметься компенсація для надання натуральної допомоги (у вигляді пелюшок, памперсів) у необхідній кількості за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту відповідний Закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а норми щодо забезпечення осіб похилого віку електронною бездротовою персональною сигналізацією «Кнопка безпеки» та ідентифікаційними браслетами із QR-кодом, призначення та виплати компенсації для надання натуральної допомоги набиратимуть чинності з 1 січня 2023 року.

В той же час, абзацом п’ятим пункту 2 вказаного розділу проекту закону Уряду доручено затвердити план заходів щодо залучення додаткових надходжень до державного бюджету для забезпечення осіб похилого віку персональними бездротовими засобами зв’язку для отримання допомоги.

Положеннями законопроекту також конкретизуються вимоги щодо обов’язків місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо торговельного і побутового, соціально-культурного обслуговування осіб похилого віку, реалізація яких може потребувати додаткових витрат місцевих бюджетів.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством соціальної політики України, реалізація проекту закону потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів. Проте, необхідних фінансово-економічних розрахунків додаткових витрат, включаючи перелік орієнтовних заходів щодо залучення додаткових надходжень до державного бюджету для забезпечення осіб похилого віку персональними бездротовими засобами зв’язку для отримання допомоги та ідентифікаційними браслетами із QR-кодом, до законопроекту не подано.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація законопроекту не вплине на видаткову частину державного бюджету у поточному і наступному бюджетних періодах, у 2023 році з державного бюджету необхідно виділити майже 600 млн грн, а за узагальнюючим висновком – законопроект підтримується.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб похилого віку (реєстр. № 4285 від 29.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, переважно починаючи з 1 січня 2023 року) і може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення та відновлення належного соціального захисту осіб похилого віку (реєстр. № 4285-1 від 18.11.2020), поданого народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», спрямовані на підвищення рівня соціального захисту осіб похилого віку, при цьому деякі з них потребуватимуть додаткових видатків державного і місцевих бюджетів, зокрема це стосується:

забезпечення ветеранів праці безплатним проїздом всіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів в межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання;

надання особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;

забезпечення осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, безплатним проїздом один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах першого класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, а також безплатним користуванням внутрішньо міським транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом, метрополітеном, водними переправами) і поїздами приміського сполучення, а в сільській місцевості - автобусами внутрішньо обласних ліній;

скасування умови щодо надання окремих пільг для ветеранів праці і осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (згідно з чинною редакцією відповідні пільги надається за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу);

дострокового виходу на пенсію осіб, з якими розірвано трудовий договір за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України «Про державну службу», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність» (за наявності відповідних умов), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я;

забезпечення осіб похилого віку, які не здатні до самообслуговування у зв’язку із втратою рухової активності (мають 5 групу рухової активності відповідно до державних стандартів надання соціальних послуг) згідно з медичним висновком, за рішенням місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування електронною бездротовою персональною сигналізацією «Кнопка безпеки» для з’єднання з центром керування, який забезпечує негайну підтримку таких осіб /з 1 січня 2023 року/;

призначення і виплати особам похилого віку, які є ліжковими хворими, мають когнітивні порушення або інші хвороби, що призводять до нетримання сечі, компенсації для надання натуральної допомоги (у вигляді пелюшок, підгузків) у необхідній кількості /з 1 січня 2023 року/;

створення для осіб похилого віку умов для відвідування культурно-видовищних установ, зокрема, встановлення пільгових цін на квитки до театрів, кінотеатрів, виставкових залів, музеїв, на спортивні події, а також визначення днів для безкоштовного відвідування закладів культури та мистецтв.

При цьому, абзацом п’ятим пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Уряду доручено затвердити план заходів щодо залучення додаткових надходжень до державного бюджету для забезпечення осіб похилого віку персональними бездротовими засобами зв’язку для отримання допомоги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, обсяг яких неможливо визначити у зв’язку з відсутністю вихідних даних, а у разі прийняття проект закону не буде забезпечений фінансовими ресурсами. При цьому, Мінфін вважає доцільним за основу взяти проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб похилого віку (реєстр. № 4285 від 29.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення та відновлення належного соціального захисту осіб похилого віку (реєстр. № 4285-1 від 18.11.2020), поданого народними депутатами України Королевською Н.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету /в тому числі для Пенсійного фонду України/ та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю (реєстр. № 5344 від 07.04.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством соціальної політики України, метою проекту закону є створення сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Проектом закону переважно пропонується осучаснити норми Закону України «Про основи соціального захисту осіб з інвалідністю в Україні», актуалізувавши виклад ряду положень цього Закону, суттєво не змінюючи їх змістовне наповнення.

Новацією законопроекту є створення рівних умов для всіх роботодавців щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю (за невиконання встановленої цим Законом квоти працевлаштування осіб з інвалідністю) шляхом скасування норми цього Закону щодо звільнення підприємств, установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, від сплати адміністративно-господарських санкцій. При цьому, законодавчою ініціативою пропонується замінити поняття «адміністративно-господарські санкції» поняттям «цільові фінансові санкції».

Тобто, у разі недотримання установленого нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю усі підприємства, установи, організації, фізичні особи-підприємці сплачуватимуть цільові фінансові санкції – обов’язковий платіж, сума якого визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на (в) підприємстві, установі та організації, у фізичної особи-підприємця за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте такою особою. При цьому, у разі несплати цільових фінансових санкцій у визначений строк їх сума сплачується у подвійному розмірі.

Варто звернути увагу, що законодавча пропозиція не передбачає зміну квоти працевлаштування осіб з інвалідністю.

Реалізація положень проекту закону потребуватиме додаткових витрат державного і місцевих бюджетів у зв’язку із необхідністю сплати бюджетними установами цільових фінансових санкцій у разі недотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю.

Крім того, зважаючи на те, що відповідні санкції за недотримання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю на робоче місце, призначене для особи з інвалідністю, є складовою Фонду соціального захисту інвалідів, а відповідно до Бюджетного кодексу України надходження цього Фонду є складовою доходів спеціального фонду державного бюджету і, відповідно, є видатками державного бюджету на реалізацію програм і заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до закону
(пункт 13-2 частини третьої статті 29 та пункт 20 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України відповідно), положення законопроекту в частині сплати таких санкцій бюджетними установами можуть зумовити також збільшення надходжень та витрат державного бюджету за спеціальним фондом для Фонду соціального захисту інвалідів.

Міністерство соціальної політики України у пояснювальній записці до проекту закону зазначає, що у разі невиконання бюджетними установами встановленого нормативу робочих місць сума відповідних санкцій для сплати до відділень Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (спеціальний фонд державного бюджету) складатиме орієнтовно 120 млн грн на місяць (зважаючи на вказану інформацію щодо кількості бюджетних установ, зареєстрованих станом на 01.01.2020 у відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю).

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, і, у разі його прийняття, здійснюватиметься у межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на зазначену мету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для працевлаштування осіб з інвалідністю (реєстр. № 5344 від 07.04.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати за спеціальним фондом державного бюджету для Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, а також може збільшувати витрати державного та місцевих бюджетів у разі недотримання бюджетними установами нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до законів України щодо питання впровадження накопичувачів енергії» (реєстр. № 5436 від 28.04.2021), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Бондарем М.Л., Лубінцем Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті законодавче визначення статусу накопичувачів енергії – електроустановок, призначених для накопичення енергії, що збалансує роботу енергосистеми та підвищить стабільність електропостачання для споживачів.

Законопроектом розширюються повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) на ринку електричної енергії, у першу чергу, в частині:

розроблення плану усунення ризиків неможливості покриття прогнозованого попиту на електричну енергію із визначенням термінів реалізації заходів для усунення будь-яких виявлених регуляторних або ринкових помилок;

ліцензування діяльності з накопичення енергії.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо розширення повноважень Регулятора призведе до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, адже згідно зі статтею 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» фінансове забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

У свою чергу, пропоноване законопроектом ліцензування діяльності з накопичення енергії /за умови, що величина встановленої потужності більша за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з накопичення енергії, за винятком випадків, передбачених цим Законом/ призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від плати за видачу таких ліцензій, беручи до уваги вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та враховуючи положення Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ щодо зарахування такої плати до державного або місцевих бюджетів (пункт 25 частини другої статті 29, пункти 21 і 22 частини першої статті 64 та пункт 2 частини першої статті 64-1, пункти 18 і 19 частини першої статті 66 Кодексу).

Водночас, згадане вище встановлення плати за послугу із забезпечення достатності потужності /будівництва системи накопичення енергії/ та включення витрат на її оплату до тарифу на передачу електричної енергії може призвести до зміни фінансово-економічного стану та податкоспроможності оператора системи передачі – НЕК «Укренерго» і, як наслідок, може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цією компанією. Поряд з цим, зростання тарифів на електричну енергію для споживачів впливатиме на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту.

Крім того, Мінфін відповідну норму законопроекту не підтримує, пояснюючи це тим, що:

плата за цю послугу сплачується НЕК «Укренерго» в рамках державної допомоги щодо виконання спеціальних обов’язків (далі – ПСО) поетапно після введення в експлуатацію нових генеруючих потужностей та/або систем накопичення енергії протягом періоду;

Законами України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про ринок електричної енергії» передбачено включення до тарифу витрат на виконання ПСО із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;

внаслідок дефіциту коштів для оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії збиток НЕК «Укренерго» за 2020 рік становив 23,4 млрд гривень.

Відтак, Мінфін наголошує, що витрати на будівництво систем накопичення енергії мають здійснюватися інвесторами за рахунок власних коштів та відшкодовуватися шляхом провадження діяльності з накопичення та реалізації електричної енергії та інших послуг систем накопичення на ринкових умовах.

Серед іншого, законопроектом передбачається, що придбання послуги із забезпечення достатності потужності здійснюються на підставі договору, укладеного відповідно до умов, визначених за результатами конкурсу (порядок проведення відповідних конкурсів затверджується Кабінетом Міністрів України). При чому, законопроектом визначено, що держава гарантує, що виплати за договором, укладеним за результатами конкурсу на забезпечення достатності потужності, будуть здійснені в повному обсязі протягом строку, зазначеного в договорі. Зазначене може мати вплив на видаткову частину державного або місцевих бюджетів, адже відповідну державну підтримку суб’єктів господарювання належить здійснювати за рахунок державних чи місцевих коштів. Таку ж думку висловлює і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Крім того, Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, наголошує на доцільності отримання відповідних висновків Регулятора та відмічає, що законопроект потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до законів України щодо питання впровадження накопичувачів енергії» (реєстр. № 5436 від 28.04.2021), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Бондарем М.Л., Лубінцем Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуючи надходження і витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про найм та працевлаштування моряків» (реєстр. № 5240 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Бобровською С.А., Мережком О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктами законодавчої ініціативи вказано, що законопроект розроблено з метою правового врегулювання державної політики у сфері працевлаштування моряків; створення та функціонування саморегулівної організації крюінгових компаній.

Слід відмітити, що переважна більшість статей законопроекту визначає засади діяльності крюінгових компаній на підставі створення ними саморегулівної організації, при цьому лише кілька статей законопроекту стосуються безпосередньо питань працевлаштування моряків.

Доцільно нагадати, що відносини у сфері зайнятості моряків регулюються, в першу чергу, статтею 54 Кодексу торгівельного мореплавства України, якою встановлено, що порядок прийняття на роботу суднового екіпажу, їх права і обов’язки, умови роботи на судні та оплати праці, соціально-побутового обслуговування на морі і в порту, а також порядок і підстави звільнення регулюються законодавством України, цим Кодексом, статутами служби на морських і риболовних суднах, генеральними та галузевими тарифними угодами, колективними і трудовими договорами (контрактами). Відтак, переважна більшість положень законопроекту, що стосуються власне працевлаштування моряків вже врегульовані Кодексом торгівельного мореплавства України.

Водночас, на даний час засади діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні (незалежно від сфери їх діяльності), законодавчо закріплено у розділі VI Закону України «Про зайнятість населення», при цьому, відповідно до статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» посередництво у працевлаштуванні за кордоном відноситься до господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Серед іншого, законопроектом передбачається створення та функціонування саморегулівної організації крюінгу, яка є неприбутковою, саморегулівною організацією господарського саморегулювання (утворюється та діє на засадах добровільного членства), об’єднує юридичних осіб приватного права та/або фізичних осіб - підприємців резидентів України, які надають послугу із пошуку та подальшого працевлаштування моряка, у тому числі за кордоном. При цьому, зазначена організація не може займатися підприємницькою або господарською діяльністю, яка є предметом її саморегулювання, а доходи /зокрема, вступні, членські чи цільові внески, пожертвувані громадянами, підприємствами, установами та організаціями/ саморегулівної організації крюінгу використовуються виключно для фінансування видатків на її утримання (стаття 10 законопроекту).

Відтак, створення саморегулівної організації крюінгу призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів, зокрема за рахунок справляння:

адміністративного збору за державну реєстрацію таких організацій, беручи до уваги вимоги Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та враховуючи положення Бюджетного кодексу України щодо зарахування такого збору до державного або місцевих бюджетів (пункт 25-1 частини другої статті 29, пункт 36-2 частини першої статті 64 та пункт 14 частини першої статті 64-1 Бюджетного кодексу України);

плати за видачу крюінговій компанії ліцензії на діяльність із посередництва у працевлаштуванні моряків або інших осіб на судно за кордоном, беручи до уваги вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та враховуючи положення Бюджетного кодексу України щодо зарахування такої плати до державного або місцевих бюджетів (пункт 25 частини другої статті 29, пункти 21 і 22 частини першої статті 64 та пункт 2 частини першої статті 64-1, пункти 18 і 19 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України).

Поряд з цим, законопроектом передбачена можливість делегування саморегулівним організаціям крюінгу повноважень центральних органів виконавчої влади у порядку, затвердження якого покладається на Кабінет Міністрів України, при цьому, державний контроль за дотриманням вимог законодавства саморегулівною організацією крюінгу при реалізації делегованих їй повноважень здійснюватиме центральним органом виконавчої влади, який виконує функції з формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу, а за виконанням делегованих повноважень – орган державної влади, повноваження якого делеговано саморегулівній організації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 24 законопроекту). Доцільно зауважити, що таке делегування повноважень має супроводжуватись передачею відповідних фінансових, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для здійснення цих повноважень.

Поряд з цим, статтею 23 законопроекту передбачено, що орган державної влади, що реалізує державну політику у сфері крюінгу (Мінекономіки) має право звернутись з позовом до суду щодо припинення саморегулівної організації крюінгу або статусу саморегулівної організації, що матиме наслідком потребу у сплаті за місцем розгляду справи судового збору, який, відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір», зараховується до спеціального фонду державного бюджету.

Отже, реалізація запропонованих вище положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту, відмітивши, що через відсутність вихідних даних щодо затрат на реалізацію вказаних положень законопроекту Мінфін не має можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках державного бюджету.

Водночас Мінфін зауважує, що законопроект потребує доопрацювання, зокрема положення пункту 14 частини другої статті 15 законопроекту необхідно привести у відповідність до вимог пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України, доповнивши, що саморегулівна організація крюінгу подає, крім фінансової, ще і податкову звітність /вказаним пунктом встановлено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність/.

Крім того, Мінфін наголошує, що положеннями законопроекту не передбачено, що однією з вимог до установчих документів такого виду організацій повинно бути визначено, що у разі припинення юридичної особи, якою є саморегулівна організація крюінгу, її активи повинні передаватись одній або кільком неприбутковим організаціям такого ж виду або зарахування до доходу у відповідності до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про найм та працевлаштування моряків» (реєстр. № 5240 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Бобровською С.А., Мережком О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на здійснення уповноваженими державними органами державного контролю за діяльністю саморегулівної організації крюінгу, а також збільшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів від сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації та плати за видачу ліцензій на діяльність організаціям крюінгу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 5105 від 18.02.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Волинцем М.Я.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується з 1 січня 2022 року підвищити для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, розміри таких виплат:

- надбавки до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії з 70 до 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- одноразової допомоги дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) з 5 до 10 прожиткових мінімумів на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу.

Поряд з цим, положеннями законопроекту запропоновано виключити норму щодо надання виплат особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Прикінцевими положеннями законопроекту доручається Кабінету Міністрів України забезпечити перерахунок пенсій за нормами цього Закону, які призначені до 1 січня 2022 року та затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів та за рахунок них підвищити соціальний захист осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

З огляду на положення законопроекту щодо збільшення у 2 рази розміру надбавки до пенсій та інших виплат для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також виключення критерію урахування доходу під час надання окремих видів пільг реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

У пояснювальній записці до даного законопроекту автори законопроекту зазначили, що додаткові видатки у 2022 році можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість на першому етапі збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за кожний місяць у сумі понад 21,5 млрд грн, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету. Проте, Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначило, що законопроект, у разі його прийняття, не буде фінансово забезпеченим у зв’язку з відсутністю реальних джерел покриття додаткових видатків.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 5105 від 18.02.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Волинцем М.Я., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення соціального захисту учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною та членів їх сімей» (реєстр. № 5105-1 від 05.03.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується підвищити соціальний захист учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів їх сімей, а саме:

1) для учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них:

- законодавчо визначити виплату разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня, у розмірі 90 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (за чинною редакцією розмір такої допомоги визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України);

2) для учасників війни:

- надати право на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрішньо - та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка;

- надати право на безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним транспортом незалежно від наявності залізничного сполучення або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою;

- збільшити розмір надбавки до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, для учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни, з 15 до 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а для інших учасників війни – з 10 до 20 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- законодавчо визначити виплату разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня особам, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни, у розмірі 35 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (за чинною редакцією розмір такої допомоги визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України);

- виключити норму щодо надання пільг за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

3) для осіб з інвалідністю внаслідок війни:

- збільшити розмір надбавки до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, для осіб з I - III групами інвалідності відповідно з 50, 40 і 30 до 100, 80 і 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- законодавчо визначити розмір разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня, у розмірі 270 відсотків прожиткового для осіб, які втратили працездатність – особам з інвалідністю I групи, 240 відсотків – II групи, 210 відсотків – III групи (за чинною редакцією розмір такої допомоги визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України);

4) для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною:

- збільшити розмір надбавки до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, з 70 до 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- законодавчо визначити виплату разової грошової допомоги, яка виплачується щорічно до 5 травня, у розмірі 270 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (за чинною редакцією розмір такої допомоги визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України);

- виключити норму щодо надання виплат за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- надати право на безплатний проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним транспортом у двомісному купе спальних вагонів швидких і пасажирських поїздів, водним транспортом у каютах 1 класу (на місцях першої категорії) експресних і пасажирських ліній, повітряним або міжміським автомобільним транспортом;

- надати право на компенсацію вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад при отримані безоплатного першочергового забезпечення санаторно-курортним лікуванням.

Також у прикінцевих положеннях законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України опрацювати питання перегляду доходної частини Державного бюджету України на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення доходів та видатків у зв’язку з прийняттям цього Закону.

Зважаючи на перелік нових та збільшення розміру діючих пільг, передбачених чинним законодавством, для учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та членів їх сімей, скасування вимог щодо врахування доходів громадян про нарахування пільг, реалізація положень законопроекту призведе до збільшення суми таких виплат та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету (реальних джерел покриття яких не визначено) та впливатиме на виконання закону про Державний бюджет України у поточному році, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює позицію про непідтримку цього законопроекту та вважає, що в умовах необхідності упорядкування надмірно розгалуженої системи пільг та забезпечення її адресності є недоцільним та економічно необґрунтованим прийняття будь-яких змін до законодавчих актів України, які розширюють соціальні гарантії громадянам та збільшують видатки державного бюджету, так, надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів державного бюджету має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави забезпечення своєчасним і у повному обсязі фінансуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення соціального захисту учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною та членів їх сімей» (реєстр. № 5105-1 від 05.03.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо впорядкування діяльності спортивних клубів і спортивних федерацій та уточнення деяких положень)» (реєстр. № 5164 від 26.02.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної ради України з питань молоді і спорту.

Законопроектом пропонується уточнити, доповнити повноваження центральних органів виконавчої влади у сферах фізичної культури і спорту, охорони здоров’я та освіти і науки, а також викласти у новій редакції положення щодо діяльності спортивних клубів (розширивши їх повноваження, визначивши форми та принципи їх роботи) та всеукраїнських спортивних федерацій (розширивши їх повноваження в частині організації та проведення всеукраїнських і міжнародних спортивних заходів; передбачивши надання фінансової підтримки з державного бюджету на проведення спортивних заходів державного і міжнародного рівня, підготовку та участь національних збірних команд у міжнародних змаганнях з олімпійських та неолімпійських видів спорту; а також надання для відокремлених підрозділів (місцевих осередків) всеукраїнських спортивних федерацій, які мають статус національної спортивної федерації, фінансової підтримки на здійснення спортивних заходів відповідно до місцевих програм з розвитку фізичної культури і спорту), визначити статус та повноваження спортивних федерацій осіб з інвалідністю.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством молоді та спорту України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту щодо надання спортивним федераціям державної фінансової підтримки буде здійснюватися у межах бюджетних призначень, які щороку передбачаються у державному бюджеті Міністерству молоді та спорту України на розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту (у державному бюджеті на 2021 рік визначено у сумі 2 799,7 млн грн, із яких на проведення експерименту щодо залучення Мінмолодьспортом національних спортивних федерацій з окремих олімпійських видів спорту до організації і проведення спортивних заходів – 196,9 млн гривень).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» (щодо впорядкування діяльності спортивних клубів і спортивних федерацій та уточнення деяких положень)» (реєстр. № 5164 від 26.02.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація законопроекту здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, які передбачаються у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік на розвиток фізичної культури та спорту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної ради України з питань молоді і спорту.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо питань оціночної діяльності» (реєстр. № 5317 від 30.03.2021), внесений народнимидепутатами України Мовчаном О.В., Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою запропонованих змін до Земельного кодексу України, законів України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про оцінку земель» та «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» є ліквідація практики «фракційної» оцінки нерухомого майна в Україні, яка визначає вартість нерухомого майна як суму вартості землі та земельних поліпшень, впровадження світової практики оцінки нерухомого майна в Україні та створення підґрунтя для коректної роботи модуля Єдиної бази даних звітів про оцінку.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

виключити проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок та встановити, що ціна земельної ділянки визначається за оцінкою, що проводиться суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

передбачити, що Фонд державного майна України веде єдину базу даних звітів про оцінку та є держателем, розпорядником і адміністратором єдиної бази даних звітів про оцінку та всієї інформації, що міститься в ній;

включити до основних напрямів державного регулювання оціночної діяльності ведення єдиної бази даних звітів про оцінку та здійснення рецензування звітів про оцінку майна, у тому числі тих, що складені для цілей оподаткування, наданих суб’єктом оціночної діяльності на запит Фонду державного майна України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

- законопроект впливатиме на дохідну і видаткову частини державного та місцевих бюджетів, проте визначити загальну вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків, а також не визначено фінансових переваг запропонованого методу проведення оцінки земельних ділянок;

- прийняття законопроекту може призвести до втрат місцевих бюджетів від продажу земельних ділянок державної і комунальної власності у разі скасування експертної грошової оцінки земель (а саме, реалізація запропонованих положень законопроекту щодо скасування експертної грошової оцінки земельних ділянок не дасть можливості органам місцевого самоврядування належним чином здійснити підготовку земельних ділянок до продажу та може призвести до втрат місцевих бюджетів), а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на додаткові заходи, закріплені за Фондом державного майна України;

- законопроект не підтримується в поданій редакції.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (протягом шести місяців з дня його опублікування) не узгоджується з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо питань оціночної діяльності» (реєстр. № 5317 від 30.03.2021), внесений народними депутатами України Мовчаном О.В., Підласою Р.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів бюджетів місцевого самоврядування від продажу земельних ділянок державної і комунальної власності, а також може потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Фонду державного майна України щодо реалізації передбачених законопроектом додаткових заходів (включаючи ведення єдиної бази даних звітів про оцінку)). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо питань оціночної діяльності» (реєстр. № 5317-1 від 15.04.2021), внесений народними депутатами України Фрісом І.П., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою запропонованих змін є ліквідація практики «фракційної» оцінки майна в Україні, позбавлення державних органів приватизації невластивих функцій регулювання незалежної оціночної діяльності, впровадження світової практики регулювання оцінки майна через створення Національної комісії з питань регулювання оціночної діяльності (далі – Комісія), забезпечення політичної незаангажованості у визнанні статусу саморегулівної організації оцінювачів та веденні Державного реєстру оцінювачів, а також запровадження пілотного проекту із масової оцінки земельних ділянок та нерухомості.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

виключити повноваження Фонду державного майна України у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльністі;

створити Комісію, як постійно діючий колегіальний орган зі спеціальним статусом при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та/або реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку і торгівлі;

передбачити, що Комісія здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль у сфері оціночної діяльності, а функції секретаріату Комісії здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та/або реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку і торгівлі;

передбачити, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та/або реалізацію державної політики у сфері електронного урядування, веде Державний реєстр оцінювачів та єдину базу даних звітів про оцінку;

доручити Кабінету Міністрів України:

протягом 2022-2025 років забезпечити реалізацію пілотного проекту щодо масової оцінки земельних ділянок та іншого нерухомого майна;

встановити, що протягом реалізації пілотного проекту центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечує створення сервісу моделювання наближеної до ринкової вартості земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

- законопроект впливатиме на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів, проте визначити загальну вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків, а також не визначено фінансових переваг запропонованого методу проведення масової оцінки земельних ділянок та іншого нерухомого майна;

- прийняття законопроекту може призвести до втрат місцевих бюджетів від продажу земельних ділянок державної та комунальної власності у разі скасування експертної грошової оцінки земель (а саме, реалізація запропонованих положень законопроекту щодо скасування експертної грошової оцінки земельних ділянок не дасть можливості органам місцевого самоврядування належним чином здійснити підготовку земельних ділянок до продажу та може призвести до втрат місцевих бюджетів), а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та/або реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку і торгівлі, ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, створення сервісу моделювання вартості земельних ділянок та інших об’єктів нерухомого майна, проведення масової оцінки земельних ділянок та іншого нерухомого майна;

- законопроект не підтримується в поданій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо питань оціночної діяльності» (реєстр. № 5317-1 від 15.04.2021), внесений народними депутатами України Фрісом І.П., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів бюджетів місцевого самоврядування від продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, а також може потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та/або реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку і торгівлі, у сфері електронного урядування, у сфері земельних відносин, щодо реалізації передбачених законопроектом заходів). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності (реєстр. № 5499 від 18.05.2021), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Грищуком Р.П., Коваль О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування митом при ввезенні на митну територію України або вивезенні за її межі наукових приладів, обладнання, науково-дослідних суден, запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, що ввозяться в Україну державними науковими установами та державними закладами вищої освіти для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності. Також законопроектом передбачається встановити, що порядок та обсяги ввезення таких товарів визначаються Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що звільнення від сплати ввізного мита наукового обладнання для здійснення українськими науковими установами своєї основної діяльності – наукових досліджень фактично одразу на 5% збільшить можливості матеріального забезпечення наукових досліджень в межах тих самих загальних витрат державного бюджету, які наразі виділені на виконання науково-дослідних робіт, водночас в масштабі державного бюджету в цілому втрат фактично не відбудеться, адже кошти, які наразі сплачуються при ввезенні наукового обладнання українськими державними науковими установами, є також коштами державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування митом визначених у законопроекті товарів призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо, оскільки розробники не надали фінансово-економічних розрахунків із зазначенням переліку товарів з кодами згідно з УКТЗЕД та їх обсягів, що будуть ввозитися на митну територію України без сплати мита.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності (реєстр. № 5499 від 18.05.2021), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Грищуком Р.П., Коваль О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону)

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» (реєстр. № 5004 від 02.02.2021), поданий народними депутатами України Молотком І.Ф., Урбанським А.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 32 Закону України «Про ринок природного газу» положеннями щодо:

проведення розрахунку вартості послуг транспортування і розподілу природного газу відповідно до фактично прийнятого об’єму природного газу в звітному місяці;

затвердження Кабінетом Міністрів України порядку визначення коефіцієнта зниження тарифу на транспортування і розподіл природного газу (або інший варіант компенсації витрат) споживачам, якими за власні кошти було споруджено підвідні газопроводи з усіма об’єктами і спорудами та передано на баланс операторів газорозподільних систем.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем /затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494/ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об’єкта (об’єктів) споживача.

Отже, запропоновані законопроектом зміни щодо проведення вищевказаного розрахунку виходячи із фактичного місячного обсягу (а не середньорічного обсягу, як це визначено діючими нормами) можуть мати вплив на доходи операторів газорозподільних систем і загалом на їх фінансово-економічний стан, що в свою чергу впливатиме на перерахування ними податків та зборів до державного та місцевих бюджетів.

Водночас, реалізація законодавчої ініціативи щодо зниження тарифу споживачам, якими за власні кошти було споруджено підвідні газопроводи, потребуватиме додаткових коштів державного бюджету для компенсації витрат на зниження тарифів таким споживачам, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України. Також Міністерство наголошує на відсутності відповідних коштів у показниках державного бюджету на 2021 рік.

Крім того, Законом України від 22.12.2011 № 4220-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» внесено зміни до Господарського кодексу України та Закону України «Про трубопровідний транспорт» в частині виключення норм щодо відшкодування забудовнику чи інвестору витрат на будівництво мереж (об’єктів) постачання природного газу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 32 Закону України «Про ринок природного газу» (реєстр. № 5004 від 02.02.2021), поданий народними депутатами України Молотком І.Ф., Урбанським А.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у разі необхідності виплати компенсації зниження тарифів споживачам, якими за власні кошти було споруджено підвідні газопроводи, або іншого варіанту компенсації таких витрат споживачів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про розвиток бджільництва та захист бджіл» (реєстр. № 5274-1 від 26.03.2021), поданий народними депутатами України Нікітіною М.В., Струневичем В.О., Пушкаренком А.М та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що його розроблено з метою створення належних законодавчих умов, для забезпечення розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі, переробки та реалізації продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, використання бджіл та продуктів бджільництва у профілактиці та лікуванні захворювань людини, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом.

Доцільно відмітити, що на даний час регулювання відносин у галузі бджільництва здійснюється відповідно до Закону України «Про бджільництво», який пропонується визнати таким, що втратив чинність з дати введення в дію Закону, прийнятого на підставі законопроекту, що розглядається. Слід відмітити, що більша частина положень законопроекту дублює положення вказаного закону, які, щоправда, зазнають уточнення або конкретизування. Крім того законопроектом урегульовуються додатково питання, зокрема, щодо:

запровадження нового методу у бджільництві – бортництва, за якого бджолині сім’ї утримують у бортних деревах та/або вуликах-колодах з метою збирання та переробки продуктів бджільництва;

надання пасічникам (бджолярам) і суб’єктам господарювання у галузі бджільництва першочергового право на отримання земельних ділянок з державного земельного резерву і земель запасу органів місцевого самоврядування для розміщення пасік;

можливості розміщення пасік на землях резервного фонду та землях запасу;

забезпечення належного рівня перевезення (кочівлі) пасік із залученням працівників Національної поліції України.

Поряд з тим, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується ряд змін, які можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету. Так, відповідно до статті 5 законопроекту добровільним громадським об’єднанням пасічників (бджолярів) можуть надаватися владні повноваження, що визначені центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики в галузі бджільництва, що може потребувати додаткових коштів державного бюджету. Варто відмітити що питання утворення, реорганізації, ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції України; абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»; частина перша статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади/, при цьому законодавчо не визначено можливості самостійної передачі центральними органами виконавчої влади владних повноважень громадським об’єднанням. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Серед іншого, законопроектом розширено напрями державної підтримки розвитку бджільництва /надаватиметься у порядку, затвердження якого покладається на Кабінет Міністрів України/, зокрема у частині відшкодування власнику пасіки витрат, пов’язаних із закупівлею зареєстрованих ветеринарних лікарських засобів, реманенту чи технологічного обладнання, ліній відкачування меду, фасування продуктів бджільництва, або з виготовлення вуликів, рамок та вощини, племінного матеріалу, насіння чи саджанців медоносних (медодайних) рослин, проведення ветеринарно-санітарних досліджень і сертифікації продуктів бджільництва, а також фінансового забезпечення інноваційних методів виробництва та переробки продуктів бджільництва, методів дослідження безпеки та якості продуктів бджільництва, препаратів для профілактики, лікування та розведення бджіл. Реалізація цих положень законопроекту потребуватиме збільшення видатків державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Мінфіну.

Крім того, статтею 25 законопроекту передбачається, що державна підтримка зайняття бджільництвом здійснюється також шляхом затвердження та реалізації державних програм популяризації галузі бджільництва та продуктів бджільництва та державних програм збереження та збільшення різноманіття та кількості медоносних (медодайних) рослин, як кормових ресурсів бджільництва. При чому, визначено, що фінансове забезпечення загальнодержавних і регіональних цільових програм у галузі бджільництва здійснюється відповідно в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах.

Водночас, законопроектом передбачено, що Кабінет Міністрів України розробляє на кожні п’ять років Національну цільову програму розвитку бджільництва та захисту бджіл /щорічно передбачаючи у державному бюджеті кошти на її реалізацію/. Проте, вказане положення законопроекту суперечить пункту 12 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (постанова Уряду від 11.10.2016 № 710), яким припинено підготовку проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

Доцільно зазначити, що у державному бюджеті на 2021 рік бюджетні призначення на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників визначено у обсязі 4,5 млрд гривень, з яких /за інформацією Мінфіну/ на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції передбачено спрямувати 1,15 млрд гривень, у тому числі на надання спеціальної бюджетної дотації за наявні бджолосім’ї – 0,24 млрд гривень, а на часткове відшкодування суб’єктам господарювання вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів тварин – 0,35 млрд гривень. При цьому, механізм використання вказаних коштів визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, затвердженим постановою Уряду від 07.02.2018 № 107 (зі змінами).

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном, при чому зауважено, що відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів.

Загалом Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про розвиток бджільництва та захист бджіл» (реєстр. № 5274-1 від 26.03.2021), поданий народними депутатами України Нікітіною М.В., Струневичем В.О., Пушкаренком А.М та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на розвиток бджільництва). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо включення персонального транспорту до єдиної транспортної системи України та підвищення рівня безпеки дорожнього руху» (реєстр. № 5479 від 11.05.2021), поданий народними депутатами України Коваль О.В., Горенюком О.О., Колебошиним С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроект розроблено з метою визнання персонального транспорту (зокрема, велосипедів, електровелосипедів, самокатів, електросамокатів, сегвеїв, гіробордів, самобалансуючих одноколісних пристроїв, гіроскутерів, електроскейтів, гіророликів тощо) одним із самостійних видів транспорту, включення його до єдиної транспортної системи України та створення відповідними органами державної влади правових підстав щодо забезпечення безпеки дорожнього руху на персональному транспорті.

У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Однак, слід зазначити, що законопроектом покладаються додаткові повноваження на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті у частині:

ведення обліку та здійснення аналізу причин катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на персональному транспорті;

розроблення профілактичних заходів щодо запобігання виникненню катастроф, аварій, дорожньо-транспортних пригод на персональному транспорті;

проведення технічного розслідування дорожньо-транспортних пригод, катастроф, аварій, подій на персональному транспорті.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету для центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, зокрема Державної служби України з безпеки на транспорті, діяльність якої координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури /відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (зі змінами)/. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту, відмітивши, що через відсутність відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань неможливо надати оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту на бюджет.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфіном висловлено позицію щодо необхідності доопрацювання цього законопроекту з поданням суб’єктами права законодавчої ініціативи фінансово-економічних обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо включення персонального транспорту до єдиної транспортної системи України та підвищення рівня безпеки дорожнього руху» (реєстр. № 5479 від 11.05.2021), поданий народними депутатами України Коваль О.В., Горенюком О.О., Колебошиним С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на реалізацію державної політики з питань безпеки на персональному транспорті). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість (реєстр. № 5425-2 від 13.05.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Міньком С.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується оподатковувати податком на додану вартість (далі – ПДВ) за ставкою 14% операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, проте призведе до втрат доходів державного бюджету в частині зменшення надходжень від ПДВ, які можуть бути знівельовані пожвавленням попиту та збільшенням товарообороту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на показники бюджету, оскільки із зниженням ставки ПДВ на окремі види товарів, що є товарами кінцевого споживання, зменшаться надходження до бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що відповідно до даних Міністерства економіки України, яке здійснило кількісну оцінку впливу зниження ставки ПДВ з 20% до 14% на окремі продовольчі товари, прямі втрати дохідної частини бюджету від зниження ставки ПДВ становлять 10,696 млрд грн, а компенсація від додаткових надходжень до бюджету від інших податків та зборів може становити 1,538 млрд гривень. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) та його застосовування (до податкових періодів, починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання харчових продуктів, що мають істотну соціальну значущість (реєстр.
№ 5425-2 від 13.05.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Міньком С.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності (реєстр. № 5498 від 18.05.2021), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Грищуком Р.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України наукових приладів, обладнання, науково-дослідних суден, запасних частин і витратних матеріалів до них, реактивів, зразків, що ввозяться в Україну державними науковими установами та державними закладами вищої освіти для забезпечення власної наукової та науково-технічної діяльності (крім підакцизних товарів), а також передбачити, що у разі нецільового використання відповідних товарів платник податку збільшує податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає порушення, на суму податку, що мала бути сплачена у момент ввезення таких товарів, сплачує пеню, нараховану відповідно до Податкового кодексу України, та несе фінансову та іншу відповідальність, встановлену законодавством.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є створення умов для розвитку наукової та науково-технічної діяльності шляхом зменшення податкового навантаження на науково-дослідні установи при придбанні ними обладнання, призначеного для здійснення ними наукових досліджень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження податку на додану вартість, а оцінити вартісну величину впливу на показники бюджетів неможливо, оскільки розробником не надані фінансово-економічні розрахунки із зазначенням переліку товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, що будуть ввозитися на митну територію України без сплати податку на додану вартість. Водночас Мінфіном відмічено, що за інформацією, зазначеною в податкових деклараціях за кодом ДКПП 72 «Наукові дослідження та розробки», обсяг ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів за 2019 рік становить 1 233,1 млн грн, за 2020 рік – 1 479 млн грн, а сума податку на додану вартість становить 247,3 та 294,8 млн грн відповідно.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки наукової і науково-технічної діяльності (реєстр. № 5498 від 18.05.2021), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Грищуком Р.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішання надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (реєстр. № 5235 від 12.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс цивільного захисту України новою статтею 43-1, що встановлює обов’язок суб’єктів цивільного захисту проводити моніторинг та аналіз стану річок, річкових басейнів та річкових систем, які входять до їх територіальної юрисдикції та подавати звіт відповідно до його результатів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (реєстр. № 5235 від 12.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники бюджетів (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати в межах коштів, які щороку передбачаються у державному та місцевих бюджетах на забезпечення діяльності органів державної влади, які будуть, відповідно до законодавчої пропозиції, виконувати повноваження з моніторингу та аналізу стану річок, річкових басейнів та річкових систем). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення енергетичної безпеки та розвитку систем накопичення енергії» (реєстр. № 5436-1 від 11.05.2021), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О., Скороход А.К. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті законодавче визначення статусу системи накопичення енергії /електроустановки, що включає обладнання для зберігання енергії, інженерні споруди, обладнання для перетворення енергії та пов’язане з ними допоміжне обладнання/ та оператора системи накопичення енергії, що збалансує роботу енергосистеми та підвищить стабільність електропостачання для споживачів.

затвердження методики встановлення граничної ціни закупівлі послуги із забезпечення достатності потужності /з урахуванням, зокрема витрат за будівельним(и) контрактом(ами), фінансових (крім капіталізованих) витрат та прямих постійних загальновиробничих витрат в період експлуатації відповідної нової генеруючої потужності та/або накопичувача енергії впродовж строку договору із переможцем конкурсу/; процедури для недискримінаційного підключення систем накопичення енергії; звіту з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву;

розроблення плану реалізації із термінами для прийняття заходів з усунення будь-яких виявлених регуляторних або ринкових помилок, як частини процесу надання державної допомоги, контроль за виконанням таких заходів та забезпечення публікування відповідних результатів у річному звіті з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей;

ліцензування діяльності з накопичення енергії.

У свою чергу, пропоноване законопроектом ліцензування діяльності з накопичення енергії /за умови, що величина встановленої потужності більша за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з накопичення енергії, за винятком випадків, передбачених цим Законом/ призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від плати за видачу таких ліцензій, беручи до уваги вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та враховуючи положення Бюджетного кодексу України щодо зарахування такої плати до державного або місцевих бюджетів /пункт 25 частини другої статті 29, пункти 21 і 22 частини першої статті 64 та пункт 2 частини першої статті 64-1, пункти 18 і 19 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)/.

Водночас, суб’єктами права законодавчої ініціативи встановлюється, що Регулятор за результатами проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності, системи накопичення енергії та виконання заходів з управління попитом передбачає у складі тарифу на передачу електричної енергії витрати на забезпечення спеціальних обов’язків із забезпечення розвитку генеруючої потужності та систем накопичення енергії. Реалізація зазначеного може призвести до зміни фінансово-економічного стану та податкоспроможності оператора системи передачі – НЕК «Укренерго» і, як наслідок, може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цією компанією. Поряд з цим, зростання тарифів на електричну енергію для споживачів впливатиме на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту.

Крім того, Мінфін відповідну норму законопроекту /щодо встановлення плати за послугу із забезпечення достатності потужності/ не підтримує, пояснюючи це тим, що:

Серед іншого, законопроектом передбачається, що придбання послуги із забезпечення достатності потужності здійснюються на підставі договору, укладеного відповідно до умов, визначених за результатами конкурсу, що проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі (порядок проведення відповідних конкурсів затверджується Кабінетом Міністрів України). При чому, законопроектом визначено, що держава гарантує, що розрахунки за договором, укладеним за результатами конкурсу, будуть здійснені в повному обсязі та у строки, визначені договором. Зазначене може мати вплив на видаткову частину державного або місцевих бюджетів, адже відповідну державну підтримку суб’єктів господарювання належить здійснювати за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів.

Крім того, Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, відмічає, що законопроект потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення енергетичної безпеки та розвитку систем накопичення енергії» (реєстр. № 5436-1 від 11.05.2021), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О., Скороход А.К. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуючи надходження і витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 5379 від 14.04.2021), внесений народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Бондаренком О.В., Копиленком О.Л., Кривошеєвим І.С.

Відмітили:

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою стимулювання відродження та розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Змінами до законів України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про місцеві державні адміністрації», пропонується, зокрема встановити, що:

рішення про можливість та умови використання земельних ділянок, розташованих у зоні гарантованого добровільного відселення, приймає відповідна обласна державна адміністрація на підставі експертного висновку щодо радіологічного стану забруднення території, наданого Національною комісією з радіаційного захисту населення України /згідно з чинною нормою такі земельні ділянки використовуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України/;

фінансове забезпечення розроблення експертного висновку та дозиметричної паспортизації може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття може потребувати додаткових видатків державного бюджету та місцевих бюджетів на розроблення експертного висновку та дозиметричної паспортизації, однак відсутність відповідних обґрунтувань та розрахунків до законопроекту унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджетів.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує виділення додаткових коштів Державного бюджету України.

З огляду на зазначене термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (реєстр. № 5379 від 14.04.2021), внесений народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Бондаренком О.В., Копиленком О.Л., Кривошеєвим І.С., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.46.; 1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках» (реєстр. № 5322 від 01.04.2021), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Жупаниним А.В., Чернєвим Є.В., Пивоваровим Є.П. та іншими, та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою імплементації адаптованої версії Регламенту (ЄС) № 1227/2011 від 25 жовтня 2011 року щодо доброчесності та прозорості оптового енергетичного ринку» (реєстр.
№ 5322-1 від 19.04.2021), поданий народними депутатами України Буймістер Л.А., Ніколаєнком А.І., Кучеренком О.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроекти за реєстр. № 5322 та за реєстр. № 5322-1 покликані врегулювати ідентичні проблемні питання діяльності на оптових енергетичних ринках /ринку електричної енергії та ринку природного газу/, а їх положення здебільшого повторюються, тому подальша оцінка можливого впливу реалізації їх положень на показники бюджету матиме однакове обґрунтування та висновки із зазначенням ключових відмінностей.

Отже, цими законопроектами значно розширюються повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) на ринку природного газу та ринку електричної енергії, у першу чергу, в частині:

реєстрації суб’єктів ринку природного газу та учасників ринку електричної енергії, а також ведення відповідних реєстрів учасників оптового енергетичного ринку у порядку, затвердженому Регулятором;

створення та ведення реєстру осіб, що надають інформацію від імені учасників оптового енергетичного ринку, а також учасників оптового енергетичного ринку, які самостійно подають інформацію;

визначення вимог щодо забезпечення доброчесності та прозорості на оптовому енергетичному ринку, а також щодо захисту, надання, розкриття та оприлюднення інформації суб’єктами ринку природного газу, а також особами, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами;

моніторингу ринкової поведінки на ринку та господарько-торгівельної діяльності суб’єктів ринку природного газу;

ініціювання і проведення розслідувань зловживань на оптовому енергетичному ринку у порядку, затвердженому Регулятором, із можливим залученням до розслідування Антимонопольного комітету України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, поліцейських, працівників митних та інших правоохоронних органів влади, експертних організацій за погодженням з їхніми керівниками та інших органів державної влади;

визначення порядку, змісту, обсягу та періодичності подання інформації щодо господарсько-торговельних операцій на оптових енергетичних ринках /включаючи пропозиції (заявки)/ та щодо потужності та використання установок для видобутку/виробництва, зберігання, транспортування або споживання природного газу;

встановлення вимог до розкриття інсайдерської інформації /при цьому, законопроектами комплексно врегульовується питання, пов’язане з поводженням з інсайдерською інформацією та маніпулюванням на енергетичних ринках/, обсягу інформації про операції купівлі-продажу природного газу, які здійснюються на організованих торгівельних майданчиках, товарних біржах, електронних торгівельних майданчиках, та порядку її оприлюднення особами, які професійно організовують операції з оптовими енергетичними продуктами на ринку природного газу;

розробки порядку (методики) визначення розміру штрафів, які накладаються Регулятором, а також граничної плати на послуги осіб, що надають інформацію від імені учасників оптових енергетичних ринків тощо.

При цьому, законопроектом за реєстр. № 5322-1 на відміну від законопроекту за реєстр. № 5322 пропонується до вище перелічених повноважень Регулятора додати ще такі:

видання нормативно-правових актів з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить професійну таємницю на ринку природного газу та ринку електричної енергії /при цьому, законопроектом за реєстр. № 5322-1 комплексно врегульовується питання, пов’язане з професійною таємницею на енергетичних ринках/;

здійснення аудиту системи управління ринком, що встановлено здійснювати за рахунок коштів Регулятора /при цьому, вибір аудитора для проведення аудиту системи управління ринком здійснюватиметься Регулятором за результатами відкритого тендеру/.

Крім того, законопроектом за реєстр. № 5322-1 визначається механізм підтримання ліквідності на ринку за допомогою маркет-мейкерів. При цьому маркет-мейкером вважається особа, яка на постійній основі готова за власний рахунок та за встановленими нею цінами укладати договори купівлі-продажу на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроектів, зокрема, щодо розширення повноважень Регулятора призведе до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, адже згідно зі статтею 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» фінансове забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Разом з тим, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 5322 та за реєстр. № 5322-1 зауважує, що запровадження нової функції Регулятора – реєстрації учасників оптового енергетичного ринку та ведення реєстру цих учасників потребуватиме додаткових витрат на їх адміністрування, збільшення, відповідно, штатної чисельності, витрат на закупівлю та обслуговування програмного продукту тощо. Доцільно зазначити, що експертний висновок Мінфіну до альтернативного законопроекту є ідентичним експертному висновку до основного законопроекту.

Водночас, розширення повноважень Регулятора може призвести до перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких внесків – суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання.

У свою чергу, законопроектами шляхом внесення змін до статті 59 Закону України «Про ринок природного газу» та статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» пропонується встановити нові штрафні санкції за порушення вимог щодо використання, нерозкриття або розкриття інсайдерської інформації та маніпулювання на енергетичних ринках. Так, законопроектом за реєстр. № 5322 пропонується передбачити штрафні санкції у розмірі до 600 000 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при цьому встановлюється, що розмір такого штрафу не повинен перевищувати 10% річного доходу (виручки) такого суб’єкта господарювання, а при визначенні розміру таких штрафів має братись до уваги характер, тривалість та серйозність порушень, розмір заподіяної шкоди та потенційного доходу, який міг би бути отриманий внаслідок цих порушень (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян – 17 грн, максимальний розмір штрафів становитиме 10,2 млрд грн). Разом з тим, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується збільшення строку, протягом якого учасники ринку можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії та ринку природного газу, – з 5 до 10 років.

При цьому, альтернативним законопроектом за реєстр. № 5322-1 за вчинення аналогічних правопорушень пропонується передбачити штрафні санкції від 20 000 до 150 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян – 17 грн, розмір штрафів становитиме від 340 до 2 550 тис. гривень), що у 4 рази менші від штрафних санкцій, передбачених законопроектом за реєстр. № 5322. Крім того, законопроектом за реєстр. № 5322-1 передбачається, що у разі скоєння суб’єктом енергетичного ринку будь-якого з нових правопорушень Регулятор разом із застосуванням санкцій, може приймати рішення про повернення суб’єктом відповідного ринку доходу, отриманого внаслідок вчинення такого правопорушення /розмір такого доходу розраховується у відповідності до затвердженої Регулятором методики/.

Відтак, зважаючи на вимоги базових законів у сфері енергетичних ринків та відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо зарахування доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, застосування заходів впливу, запропонованих у законопроектах, у разі виявлення таких правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету.

Крім того, Мінфін надає ряд пропозицій по суті законопроектів, наголошує на доцільності отримання відповідних висновків Регулятора та відмічає, що законопроекти потребують доопрацювання. Зокрема, Мінфін, у своїх експертних висновках до законопроектів відмічає, що для узгодження із бюджетним законодавством та збалансування державного бюджету, частину п’яту статті 33 Закону України «Про ринок електричної енергії» після абзацу третього слід доповнити абзацом такого змісту: «У разі відсутності у Державному бюджеті України на відповідний рік видатків, передбачених частиною третьою статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, до тарифу на послуги з передачі електричної енергії включаються у повному обсязі витрати на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.».

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання зловживанням на оптових енергетичних ринках» (реєстр. № 5322 від 01.04.2021), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Жупаниним А.В., Чернєвим Є.В., Пивоваровим Є.П. та іншими, та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою імплементації адаптованої версії Регламенту (ЄС) № 1227/2011 від 25 жовтня 2011 року щодо доброчесності та прозорості оптового енергетичного ринку» (реєстр.
№ 5322-1 від 19.04.2021), поданий народними депутатами України Буймістер Л.А., Ніколаєнком А.І., Кучеренком О.Ю., матимуть вплив на показники бюджету (збільшуватимуть надходження і витрати державного бюджету на здійснення державного регулювання на оптових енергетичних ринках). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.48. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 36 Закону України «Про оборонні закупівлі» (щодо забезпечення виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель виконавцями державного контракту)» (реєстр. № 5378 від 14.04.2021), поданий народними депутатами України Касаєм Г.О. та Кунаєвим А.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 36 Закону України «Про оборонні закупівлі» новою частиною третьою, якою передбачається до завершення виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель заборонити накладення арешту на кошти на рахунках та інше майно вітчизняних виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які згідно з статтею 37 цього Закону внесені до Реєстру учасників та виконавців державних контрактів (договорів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на показники державного бюджету (призвести до втрат держави), оскільки наразі існує заборгованість підприємств – виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, у тому числі прострочена, перед державою за виконання державою гарантійних зобов’язань за запозиченнями, здійсненими під державні гарантії. При цьому Мінфін зазначає, що відсутність фінансово-економічних розрахунків до законопроекту не дає можливості визначитися щодо вартісної величини впливу на показники бюджетів.

Питання стягнення зазначеної заборгованості суб’єкта господарювання перед державою унормовано Бюджетним кодексом України, зокрема згідно з статтями 17 і 50 цього Кодексу податкові органи є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб’єкта господарювання. При цьому забороняється реструктуризація та списання такої заборгованості, а також не поширюється позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості.

Пунктом 1 підрозділу 10 Розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що погашення відповідної простроченої заборгованості здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу, що серед іншого передбачає арешт майна, коштів на рахунку суб'єкта господарювання.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект як такий, що не узгоджується з положеннями Бюджетного кодексу України, та висловлює застереження щодо ризиків зловживань виконавцями державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель у разі впровадження положень законопроекту.

Крім того, необхідно зазначити, що станом на 01.01.2021 р. податковий борг перед зведеним бюджетом становив 104 млрд грн, з них 19,3 млрд грн (18,6% загального обсягу боргу) є податковою заборгованістю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, при цьому така заборгованість за 2020 рік збільшилася на 1,9 млрд грн, або на 10,9%. Зокрема, найбільшим боржником серед суб’єктів господарювання державного сектору економіки є Державний концерн «УКРОБОРОНПРОМ»: сукупний податковий борг підприємств – учасників цього Концерну перед бюджетом на 01.01.2021 р. становив 1.352,5 млн грн, або 7%.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 36 Закону України «Про оборонні закупівлі» (щодо забезпечення виконання державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель виконавцями державного контракту)» (реєстр. № 5378 від 14.04.2021), поданий народними депутатами України Касаєм Г.О. та Кунаєвим А.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до втрат надходжень державного бюджету від суб’єктів господарювання – виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Рекомендувати Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки при доопрацюванні законопроекту привести положення законопроекту у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України (зокрема, статтями 17 і 50).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (про тимчасове включення програм загальнонаціонального багатоканального (цифрового) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу до складу універсальної програмної послуги для забезпечення інформаційної безпеки населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації)» (реєстр. № 5546 від 21.05.2021), внесений народними депутатами України Федієнком О.П., Потураєвим М.Р. та іншими

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом з метою забезпечення інформаційної безпеки пропонується тимчасово, до моменту скасування Верховною Радою України визнання певної держави державою-агресором (державою-окупантом) забезпечити у селах, селищах, містах, районах та областях, де утворені військово-цивільні адміністрації, доступ до програм телерадіоорганізацій, які здійснюють загальнонаціональне багатоканальне (цифрове) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу, за умови виплати відповідної компенсації правовласникам з Державного бюджету України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату компенсації українським правовласникам за використання провайдерами програмної послуги телепрограм, а фінансове забезпечення буде здійснюватися в межах видатків на здійснення заходів у сфері захисту національного інформаційного простору, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період за пропозицією Кабінету Міністрів України.

За висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту може призвести до додаткових видатків державного бюджету на виплату компенсації правовласникам за використання провайдерами програмної послуги телепрограм.

Разом з цим, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до яких суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету суб’єктом права законодавчої ініціативи відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Мінфіном у експертному висновку до цього законопроекту висловлено позицію про непідтримку законопроекту, посилаючись на вимоги пункту 11 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, якими до видатків, які здійснюються з державного бюджету, віднесено видатки на програми підтримки національних і державних телерадіокомпаній, суспільного телебачення і радіомовлення, преси, книговидання, державних інформаційних агентств. Проте, вказаним вимогам не передбачено виплату компенсації правовласникам за використання провайдерами програмної послуги телепрограм, відтак законодавча пропозиція суперечитиме вимогам бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (про тимчасове включення програм загальнонаціонального багатоканального (цифрового) мовлення з використанням радіочастотного ресурсу до складу універсальної програмної послуги для забезпечення інформаційної безпеки населення в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації)» (реєстр. № 5546 від 21.05.2021), внесений народними депутатами України Федієнком О.П., Потураєвим М.Р. та іншими:

матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами пункту 11 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин (реєстр. № 4396 від 18.11.2020), поданий народними депутатами України Юрчишиним П.В., Салійчуком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності», які відповідно до пояснювальної записки до законопроекту зумовлені необхідністю виконання пунктів 52 – 55 розділу 2 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р.

Так, запропонованими змінами до статей 51 та 10 Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» встановлюється, що державна підтримка у сфері ідентифікації та реєстрації тварин здійснюється за рахунок коштів державного бюджету шляхом обов’язкової компенсації державою витрат на ідентифікацію та реєстрацію тварин фізичних та юридичних осіб /чинна редакція передбачає, що тільки фізична особа – власник тварин, яка здійснила витрати на оплату послуг з їх ідентифікації та реєстрації, має право на обов’язкове відшкодування державою таких витрат/. Зазначені зміни розширюють коло суб’єктів на отримання обов’язкової державної підтримки у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, починаючи із 2022 року /законопроектом передбачено набрання чинності змін до положень щодо державної підтримки у сфері ідентифікації та реєстрації тварин з 1 січня 2022 року/.

Одночасно, у запропонованій законопроектом редакції статті 10 Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин» зазначається, що видатки на фінансування системи ідентифікації та реєстрації тварин і на компенсацію витрат з ідентифікації та реєстрації тварин фізичних та юридичних осіб, передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком.

Така норма не узгоджується з принципами програмно-цільового методу, що застосовується у бюджетному процесі, визначеними пунктами 4, 42 статті 2 та статтею 20 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), а також з положенням Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет (стаття 40 Кодексу). Так, відповідно до вказаних вимог Кодексу видатки бюджетів визначаються за бюджетною програмою, яка за визначенням є сукупністю заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій, в свою чергу бюджетні призначення у законі про державний бюджет визначаються відповідно до бюджетної класифікації, насамперед програмної класифікації видатків та кредитування бюджету.

Разом з тим, нова редакція вищевказаної статті 10 містить положення щодо встановлення Кабінетом Міністрів України порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування системи ідентифікації та реєстрації тварин і на компенсацію витрат з ідентифікації та реєстрації тварин фізичних та юридичних осіб. Проте, така норма є зайвою, враховуючи положення частини сьомої статті 20 Кодексу, якими вже визначено, що порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України.

Водночас, новаціями законопроекту передбачається встановлення єдиних правил державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин в господарствах операторів ринку тварин. Уточнюються повноваження центральних органів виконавчої влади, що здійснюють та реалізують державну політику з ідентифікації та реєстрації тварин, зокрема визначається, що Адміністратор Єдиного державного реєстру тварин – центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ідентифікації та реєстрації тварин.

Також, пропонується встановити відповідальність за невиконання операторами ринку тварин вимог законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин та впровадження адміністративних санкцій до операторів ринку тварин при виявленні порушень, вводяться штрафні санкції за порушення цього законодавства.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до статті 11 вищевказаного закону, якими розширюється перелік правопорушень у сфері ідентифікації та реєстрації тварин, за які передбачаються санкції у вигляді штрафів з встановленням їх розміру від 2 до 10 мінімальних заробітних плат /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої з 1 січня 2021 року у сумі 6 000 грн, розмір штрафів становитиме від 12 000 до 60 000 грн/. Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наданого до законопроекту, орієнтовний розрахунок потреби в коштах державного бюджету на проведення ідентифікації та реєстрації тварин у господарствах фізичних та юридичних осіб здійснювався, виходячи із кількості приплоду (великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней) та кількості неідентифікованих тварин, і становить 87 411 тис. гривень. Разом з тим, зазначається, що джерелом покриття додаткових видатків будуть надходження від адміністративних стягнень – штрафів за порушення законодавства з ідентифікації та реєстрації тварин юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та громадянами, які передбачені законопроектом (очікуваний розмір надходжень до державного бюджету становитиме 183 596 тис. грн, а саме: за рахунок сплати штрафів за недотримання вимог законодавства у сфері ідентифікації та реєстрації тварин – 27 235 тис. грн; за рахунок надходжень до державного бюджету коштів з ПДВ, що є податковими зобов’язаннями з ПДВ – 156 361 тис. грн /від реалізованої на забійні підприємства великої рогатої худоби та свиней, які утримуються фізичними особами – 138 849 тис. грн; від реалізованих не з метою забою у господарства суб’єктів господарювання телиць та корів – 17 512 тис. грн/).

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну частину державного бюджету (у зв’язку із запровадженням штрафів за правопорушення у сфері ідентифікації та реєстрації тварин) та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на проведення ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби, коней, свиней, овець та кіз, що утримуються та розводяться фізичними та юридичними особами.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин (реєстр. № 4396 від 18.11.2020), поданий народними депутатами України Юрчишиним П.В., Салійчуком О.В. та іншими:

має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати та може збільшити доходи державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування заходів впливу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань аграрної та земельної політики при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами пунктів 4, 42 статті 2 та статей 20 і 40 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновку Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з постачання окремих видів продукції тваринництва (реєстр. № 5425 від 26.04.2021), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Швецем С.Ф.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується відновити ставку податку на додану вартість у розмірі 20% (чинна ставка – 14%) за операціями з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 0104 10 (вівці, живі), 0401 (в частині молока незбираного).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме забезпеченню стабільної ситуації на ринку продовольчих товарів, запобіганню зменшення доступності населення до життєво необхідних товарів і зниження рівня їх споживання та недопущенню погіршення якості життя громадян України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не матиме негативного впливу на показники бюджету, але оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо. Водночас відмічено, що ставка податку на додану вартість 14% запроваджена Законом України від 17.12.2020 № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» з метою запобігання застосуванню схем ухилення від оподаткування податком на додану вартість та штучного формування сум бюджетного відшкодування податку під час здійснення операцій, у тому числі експортних, з відповідною продукцією. Разом з тим звернуто увагу, що частка обсягів вивезення сільськогосподарських товарів, наведених у законопроекті, за межі митної території України у загальних обсягах їх виробництва є незначною, тому зміна ставки податку на додану вартість з 14% на 20% на такі сільськогосподарські товари не призведе до викривлення мети, яка має бути забезпечена Законом України від 17.12.2020 № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції». Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з постачання окремих видів продукції тваринництва (реєстр. № 5425 від 26.04.2021), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Швецем С.Ф., матиме вплив на показники бюджету (може призведе до збільшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (реєстр. № 0106 від 20.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом пропонується ратифікувати Протокол між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (далі – Угода), вчинений 14 лютого 2021 р. у м. Абу-Дабі (далі – Протокол). Зокрема, у Протоколі передбачається:

замінити прибутковий податок з громадян, на який поширюється Угода, на податок на доходи фізичних осіб;

уточнити визначення терміну «компетентний орган»;

збільшити окремі ставки оподаткування дивідендів, процентів, роялті;

уточнити положення щодо обміну інформацією, в частині значного розширення можливостей компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією;

доповнити Угоду статтею «Право на отримання вигід», яка обмежує можливості застосування пільгових положень Угоди, якщо основною метою є отримання таких пільг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету та не потребує додаткових витрат з державного бюджету. При цьому відмічено, що за інформацією, одержаною від Державної податкової служби України, щодо задекларованих сум процентів та роялті, виплачених українськими підприємствами резидентам Об’єднаних Арабських Еміратів (згідно з додатком ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2020 рік), за умови збереження обсягів зазначених видів доходу на рівні 2020 року та за рахунок збільшення податкових ставок, які встановлюються Протоколом, прогнозовані додаткові податкові надходження будуть становити 2,3 млн грн. Крім того, Мінфін звертає увагу, що у поточному бюджетному періоді впливу на дохідну або видаткову частину бюджету не очікується, оскільки згідно із статтею 11 Протоколу його положення будуть застосовуватися в обох Договірних Державах для податкових періодів, що починаються першого січня або після першого січня календарного року, наступного за роком набрання чинності Протоколом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про внесення змін до Угоди між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал (реєстр. № 0106 від 20.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання окремих видів товарів (реєстр. № 5425-1 від 11.05.2021), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І., Зубом В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується відновити ставку податку на додану вартість (далі – ПДВ) у розмірі 20% (чинна ставка – 14%) за операціями з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102 (велика рогата худоба, жива); 0103 (свині, живі), 0104 10 (вівці, живі), 0401 (в частині молока незбираного), 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмiнь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соєвi боби), 1204 00 (насiння льону), 1205 (насiння свирiпи та ріпаку), 1206 00 (насiння соняшнику), 1207 (насiння та плоди iнших олiйних культур), 1212 91 (цукрові буряки).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття забезпечить рівні та справедливі умови оподаткування ПДВ для всіх платників податку, введення відповідних правил сприятиме додатковим надходженням від сплаченого податку до бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація законопроекту матиме вплив на показники бюджету, оскільки поряд із збільшенням ставки ПДВ, що передбачає збільшення надходжень до бюджету, збільшаться і ризики втрат бюджету, пов’язані з мінімізацією сплати ПДВ та застосуванням «скруток», але оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо;

ставка ПДВ у розмірі 14% запроваджена Законом України від 17.12.2020 № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» з метою запобігання застосуванню схем ухилення від оподаткування податком на додану вартість та штучного формування сум бюджетного відшкодування податку під час здійснення операцій, у тому числі експортних, з відповідною продукцією;

запровадження зниженої ставки ПДВ на товари проміжного споживання не повинно призводити до втрат бюджету, оскільки ці товари не реалізуються кінцевому споживачеві, який фактично сплачує ПДВ у ціні товару;

при зниженні ставки ПДВ на операції з постачання товарів проміжного споживання пропорційно знижується сума відшкодування ПДВ з бюджету експортерам таких товарів та експортерам продуктів їх переробки, а також знижуються ризики втрат бюджету, пов’язані з мінімізацією сплати ПДВ та застосуванням «скруток»;

тому зміна ставки ПДВ з 14% на 20% на сільськогосподарські товари нівелює мету, яка має бути забезпечена Законом України від 17.12.2020 № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції»;

загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання окремих видів товарів (реєстр. № 5425-1 від 11.05.2021), поданий народними депутатами України Ковальовим О.І., Зубом В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та відповідного збільшення бюджетного відшкодування цього податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації реклами або пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (реєстр. № 5496 від 14.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею315-1, встановивши кримінальну відповідальність за рекламу або пропаганду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, у вигляді штрафу від трьох до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до семи років /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 51 000 до 850 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб та до збільшення доходів державного бюджету внаслідок застосування штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації реклами або пропаганди наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (реєстр. № 5496 від 14.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оціночної діяльності (реєстр. № 5389 від 15.04.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого майна функції щодо організації та проведення оцінки об’єктів нерухомого майна, забезпечення функціонування Єдиної бази даних про оцінку передати від Фонду державного майна України до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та/або реалізацію державної політики у сфері електронного урядування.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є уточнення положень статті 172 Податкового кодексу України щодо позбавлення державних органів приватизації невластивих функцій регулювання незалежної оціночної діяльності та закріплення їх за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до:

негативного впливу на діючі алгоритми та процедури щодо визначення оціночної (ринкової) вартості нерухомого майна під час його продажу і як наслідок можливе зменшення бази оподатковуваного доходу фізичних осіб та суми податку, що підлягає сплаті з такого продажу (довідково: за даними звіту Державної податкової служби України за формою № 1ДФ за 2020 рік сума утриманого податку становила 1,6млрд грн);

необхідності розробки та затвердження нової нормативно-правової бази, програмного продукту для функціонування Єдиної бази, її модуля та налагодження процедур взаємодії між суб’єктами оціночної діяльності та органами державної влади.

Окремо слід зазначити, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до деяких законів України щодо питань оціночної діяльності» (реєстр. № 5317-1) та похідним від нього. Відтак, практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 5389 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5317-1.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оціночної діяльності (реєстр. № 5389 від 15.04.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Нікітіною М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб і військового збору та/або може потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5317-1). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнень до статті 18 «Прикінцеві положення» Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 5430 від 26.04.2021), внесений народним депутатом України Бурмічем А.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується встановити, що на період дії карантину сукупний розмір (річна, додаткова винагорода тощо) оплати послуг члена наглядової ради (в тому числі незалежного члена наглядової ради) державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50% акцій (часток) належать державі, не може перевищувати (з розрахунку за один календарний місяць) десятикратного розміру мінімальної заробітної плати (у місячному розмірі), що установлений законом у відповідному місяці /на даний час – 60 тис. грн/.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття законопроекту не призведе до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також не потребуватиме збільшення витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники видаткової частини бюджетів, оскільки оплата діяльності членів наглядових рад здійснюється за рахунок коштів відповідних суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Водночас відмічено, що реалізація законопроекту може мати вплив на фінансовий результат діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки та, як наслідок, – на сплату податкових та неподаткових платежів до бюджетів. Загалом Мінфіном законопроект у запропонованій редакції не підтримується та потребує додаткових фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнень до статті 18 «Прикінцеві положення» Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 5430 від 26.04.2021), внесений народним депутатом України Бурмічем А.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частину майна залежно від фінансово-економічного стану відповідних суб’єктів господарювання внаслідок практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо створення правового підґрунтя для розвитку галузі виробництва крафтових алкогольних напоїв в Україні (реєстр. № 5453 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Тищенком М.М., Задорожнім М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 176, 177, 177-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність за виготовлення, збут, зберігання самогону, придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення, придбання, зберігання або реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів, встановивши штраф у розмірі від двохсот до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від одного до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи в експертному висновку про таке, зауважує, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо створення правового підґрунтя для розвитку галузі виробництва крафтових алкогольних напоїв в Україні (реєстр. № 5453 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Тищенком М.М., Задорожнім М.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію проекту Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації (реєстр. № 5488 від 13.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», зокрема з метою узгодження та уніфікації понятійного апарату у частині кваліфікації різних форм та проявів нетерпимості, у тому числі надання остаточного визначення терміну "нетерпимість".

При цьому шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити його новою статтею 188-56, встановивши адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації – у вигляді штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 3 400 до 8 500 гривень/. Застосування таких санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів.

Поряд з тим, змінами до статті 130 Кримінального кодексу України, зокрема передбачається кримінальна відповідальність за умисне зараження особливо небезпечною інфекційною хворобою або її збудником – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років. Реалізація таких положень законопроекту при виявленні відповідних правопорушень може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив положень законопроекту на збільшення дохідної частини державного бюджету, зауважує, що вартісна величина такого впливу при запровадженні адміністративної відповідальності залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, обсяг яких оцінити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації (реєстр. № 5488 від 13.05.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України «Про державний екологічний контроль» (реєстр. № 5414 від 22.04.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Маріковським О.В., Криворучкіною О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 59-1, 188-5, 242-1, 255, 259, 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) згідно з пояснювальною запискою пропонується привести його положення у відповідність з положеннями доопрацьованого проекту Закону про державний екологічний контроль (реєстр. № 3091) в частині назви та повноважень органу державного екологічного контролю.

При цьому пропонується доповнити КУпАП новою статтею 172-9-3, згідно з якою встановити адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері здійснення державного екологічного контролю – у вигляді штрафу від двохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поряд з тим, шляхом внесення змін до статті 188-5 КУпАП передбачається посилити адміністративну відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, встановивши штраф у розмірі від однієї до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Крім того, змінами до статті 59-1 КУпАП скасовується адміністративна відповідальність за проведення навантажувальних ті розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України /штраф від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за відповідні правопорушення. Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що вартісна величина впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, а також звертає увагу на необхідність узгодження терміну набрання чинності законом, передбаченим у цьому законопроекті, із терміном, визначеним для введення в дію Закону України «Про державний екологічний контроль» законопроектом за реєстр. № 3091.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку із прийняттям Закону України «Про державний екологічний контроль» (реєстр. № 5414 від 22.04.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Маріковським О.В., Криворучкіною О.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю (реєстр. № 5421 від 23.04.2021), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 165-6, встановивши адміністративну відповідальність за порушення законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема за відмову в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди та з мотивів інвалідності тощо – у вигляді штрафу від восьми до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 136 до 340 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів, стягнених за вчинення відповідних правопорушень (вартісна величина такого впливу буде залежати від кількості встановлених правопорушень та застосованих санкцій).

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не передбачає додаткових видатків з державного та місцевого бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю (реєстр. № 5421 від 23.04.2021), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (щодо превенції гемблінгу (лудоманії) та попередження ігрової залежності) (реєстр. № 5207-2 від 18.03.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Євтушком С.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальнії записці до законопроекту вказано, що проектом закону пропонується уточнити вимоги до розташування залів гральних автоматів та букмекерських пунктів, а також врегулювати аспекти, пов’язані з рекламою азартних ігор, що сприятимуть первенції гемблінгу та зниженню кола осіб, що страждають на ігрову залежність.

Законопроектом серед іншого пропонується:

розширити повноваження Уповноваженого органу, а саме щодо розгляду звернень гравця, його близьких родичів та членів сім’ї, представників громадських організацій, що надають допомогу гемблінг-залежним (лудоманам), і включення осіб до Реєстру самообмежених осіб (функціонування зазначеного реєстру не врегульовано законодавчо);

доручити Міністерству охорони здоров’я України розробити та затвердити державну програму та порядок превенції гемблінгу (лудоманії), а Міністерству освіти і науки України – розробити та впровадити освітній курс превенції гемблінгу (лудоманії) в дошкільних закладах освіти, закладах загальної середньої освіти, позашкільної, спеціалізованої, вищої освіти, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти та інших закладах освіти.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація забезпечить збереження фінансового благополуччя населення України та попередить розповсюдження соціально-небезпечної хвороби лудоманії, поширення якої серед суспільства призведе до зубожіння громадян та незабезпечення мінімальних соціальних стандартів, необхідних для нормальної життєдіяльності особи та членів її сім’ї.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність розрахунків. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (щодо превенції гемблінгу (лудоманії) та попередження ігрової залежності) (реєстр. № 5207-2 від 18.03.2021), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М., Євтушком С.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію відповідних положень законопроекту (зокрема, щодо додаткових повноважень Уповноваженого органу та доручень Міністерству охорони здоров’я України і Міністерству освіти і науки України залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання коштів державного бюджету відповідними органами та загалом залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (реєстр. № 5321 від 31.03.2021), поданий народним депутатом України Арешонковим В.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 286 Кримінального кодексу України та посилити кримінальну відповідальність за:

порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження перешкоджання, вчинені у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, шляхом збільшення мінімального терміну позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до семи років /чинна норма частина перша статті 286-1 – позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років/;

ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, а також якщо вони спричинили загибель кількох осіб, шляхом збільшення мінімального терміну позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років /чинна норма частини другої, третьої і четвертої статті 286-1 – позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років/.

Реалізація запропонованих змін може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб внаслідок збільшення мінімального терміну позбавлення волі. Про таке також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (реєстр. № 5321 від 31.03.2021), поданий народним депутатом України Арешонковим В.Ю, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлення правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення якості харчових продуктів, що споживаються дітьми» (реєстр. № 5148 від 25.02.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Нікітіною М.В., Яцик Ю.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект розроблено з метою удосконалення законодавства у сфері дитячого харчування для підвищення якості продуктів, що споживаються дітьми, шляхом заборони використання у виробництві дитячого харчування гідрогенізованої пальмової олії та гідрогенізованих рослинних жирів, олії (масла) насіння кунжуту та/або олії (масла) насіння льону, глютену, а також інгредієнтів, вироблених із застосуванням пестицидів; встановлення граничного вмісту трансжирних кислот в харчових продуктах (не більше ніж 2 г на 100 г загальної кількості усіх жирів, що містяться в харчовому продукті) /зокрема, запропоновано внесення змін та доповнень до законів України «Про молоко та молочні продукти», «Про дитяче харчування», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»/.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до цього законопроекту, та за експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину державного та місцевих бюджетів та не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного бюджету в поточному році, оскільки відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту визначено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через один рік з дня набрання ним чинності.

При цьому, законопроектом передбачена відповідальність оператора ринку за порушення пропонування до реалізації або реалізація харчових продуктів або кормів, що містять речовини та/або інгредієнти, заборонені законодавством, шляхом накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців у розмірі 25 мінімальних заробітних плат та на юридичних осіб у розмірі 40 мінімальних заробітних плат /виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої з 01.01.2021 року – 6 000 грн, розмір штрафів становитиме від 150 000 до 240 000 гривень/. Таким чином, застосування заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) належать до доходів загального фонду державного бюджету. Аналогічну думку висловлює Мінфін у своєму експертному висновку.

Загалом, Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення якості харчових продуктів, що споживаються дітьми» (реєстр. № 5148 від 25.02.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Нікітіною М.В., Яцик Ю.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи доходи загального фонду державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень і залежно від санкцій, починаючи з 2022 року, враховуючи строки введення в дію відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів (реєстр. № 5420 від 23.04.2021), внесений Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України, серед іншого, передбачається встановити кримінальну відповідальність за контрабанду товарів, контрабанду підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування товарів, якщо такі дії призвели або могли призвести до неправомірного зменшення чи звільнення від сплати митних платежів, шляхом покарання штрафом (від 10 тисяч до 120 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або позбавленням волі (від 3 до 12 років), з позбавленням обіймати певні посади до 3 років, з конфіскацією майна залежно від виду порушення.

Крім того, законопроектом пропонується доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України новими положеннями, якими передбачається встановити, що:

у разі якщо під час розслідування кримінальних правопорушень, передбачених відповідними нормами Кримінального кодексу України, буде встановлено, що вони вчинені службовою особою з використанням влади чи службового становища, за наявності однієї з умов, визначених частиною п’ятою статті 216 цього Кодексу, такі кримінальні правопорушення розслідуються детективами Національного антикорупційного бюро України;

до початку функціонування Бюро економічної безпеки України досудове розслідування злочинів, передбачених відповідними нормами Кримінального кодексу України, здійснюють слідчі органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

реалізація передбачених законопроектом положень не потребує додаткових фінансових витрат державного бюджету;

введення кримінальної відповідальності за контрабанду товарів та підакцизних товарів, а також за недостовірне декларування товарів забезпечить зменшення кількості порушень правил переміщення товарів через митний кордон України, сприятиме припиненню схем незаконного переміщення товарів, що матиме позитивний вплив на розвиток національної економіки, зокрема, в частині збільшення податкових надходжень до державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація окремих положень законопроекту може спричинити правову невизначеність, що може призвести до додаткових витрат бюджету, зокрема, на оплатне зберігання товарів – предметів контрабанди, на компенсацію збитків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності за неправомірні дії посадових осіб, а також потребуватиме додаткових видатків на проведення досудового слідства (оплатне зберігання речових доказів, проведення експертних досліджень, інші слідчо-процесуальні дії). Загалом Мінфіном законопроект підтримується за умови його доопрацювання для унеможливлення виникнення правової невизначеності, що може спричинити додаткові видатки бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів (реєстр. № 5420 від 23.04.2021), внесений Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від митних платежів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення певних заходів у зв’язку з виявленням відповідних порушень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження продажу заставного майна боржника через систему електронних торгів) (реєстр. № 5483 від 12.05.2021), внесений народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується уточнити правове регулювання продажу майна платників податків, що перебуває у податковій заставі. Зокрема передбачається можливість здійснювати продаж такого майна через систему електронних торгів на авторизованих електронних майданчиках шляхом проведення електронних аукціонів у порядку та на умовах, визначених Регламентом електронної торгової системи.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме створенню єдиної електронної торгової системи з продажу майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, що надасть можливість залучати якомога більшу кількість учасників, створити конкурентне середовище у сфері публічних торгів, створити паритетні умови, запобігання проявам корупції та зниження ризиків до мінімуму, розвиток відкритої та добросовісної конкуренції, зручний для усіх учасників процес та якісний сервіс користувачам, уникнення монополізації на ринку електронних торгів тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню доходів бюджету та не потребує додаткових фінансових витрат з бюджету. Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження продажу заставного майна боржника через систему електронних торгів) (реєстр. № 5483 від 12.05.2021), внесений народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо скасування граничного розміру орендної плати) (реєстр. № 5515 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Гуньком А.Г., Міньком С.А., Камельчуком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується виключити норми Податкового кодексу України, якими передбачено, що річна сума орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності: не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки; може перевищувати такий граничний розмір орендної плати у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є плата за землю, яка включає орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень забезпечить розвиток ринку оренди земель, передусім сільськогосподарського призначення, а також встановленню справедливого ринкового розміру річної орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що дозволить збільшити надходження до місцевих бюджетів, що у свою чергу сприятиме соціально-економічному розвитку регіонів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від того, наскільки розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності, встановлений органами місцевого самоврядування, буде перевищувати діючі розміри. Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо скасування граничного розміру орендної плати) (реєстр. № 5515 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Гуньком А.Г., Міньком С.А., Камельчуком Ю.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у разі встановлення у договорах оренди розмірів орендної плати за відповідні земельні ділянки, який перевищуватиме діючі розміри). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства у відповідність із Законом України «Про адміністративні послуги» (реєстр. № 5468 від 05.05.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроектом пропонується внести зміни до: Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» – з метою удосконалення процедури набуття громадянами права власності на житло шляхом приватизації державного та комунального житлового фонду; Закону України «Про поховання та похоронну справу» – задля врегулювання основних вимог та підстав для надання дозволу на перепоховання останків померлих та особливості процедури здійснення виділення місця для поховання; Закону України «Про благоустрій населених пунктів» – щодо вдосконалення підходу до процедури надання дозволу на порушення об’єктів благоустрою та видалення зелених насаджень; Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» – щодо процедури взяття громадян на соціальний квартирний облік;

прийняття законопроекту забезпечить закріплення на законодавчому рівні основних вимог до підстав для одержання адміністративної послуги, суб’єктів її надання, переліку та вимог до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, інформації про платність чи безоплатність, граничного строку надання, переліку підстав для відмови у наданні адміністративних послуг у відповідних сферах.

Серед іншого, законопроектом пропонується Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» доповнити новою статтею 8-1 «Видача свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитках», якою пропонується запровадити справляння адміністративного збору у розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за видачу свідоцтва про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує витрат з державного та місцевих бюджетів та не має впливу на показники бюджету.

Разом з тим, впровадження положень законопроекту може призвести до змін показників доходів бюджету від адміністративних зборів, плати за надання адміністративних послуг залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства у відповідність із Законом України «Про адміністративні послуги» (реєстр. № 5468 від 05.05.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного та місцевих бюджетів від сплати адміністративного збору, плати за надання адміністративних послуг залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (реєстр. № 5517 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Кузьміних С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 52 та 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити адміністративну відповідальність за:

псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення їх хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, виробничими та іншими відходами, а так само невжиття заходів по боротьбі з бур’янами – шляхом збільшення штрафів, встановивши їх розмір на громадян від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот п’ятдесяти і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – штраф на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення – шляхом збільшення штрафів, встановивши їх розмір на громадян – від двохсот п’ятдесяти до чотирьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з тимчасовим затриманням транспортного засобу, якщо це пов’язано із порушенням вимог перевезення відходів і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з тимчасовим затриманням транспортного засобу, якщо це пов’язано із порушенням вимог перевезення відходів (чинна норма – штраф на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну частину (збільшення надходжень) державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища (реєстр. № 5517 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Кузьміних С.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за керування транспортним засобом в стані сп’яніння, якщо воно спричинило смерть потерпілого (реєстр. № 5527 від 20.05.2021), поданий народним депутатом України Гриб В.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 286-1 Кримінального кодексу України передбачається посилити кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, якщо вони спричинили смерть одного або декількох потерпілих, встановивши її у вигляді покарання позбавленням волі на строк від дванадцяти років до довічного позбавлення волі.

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за керування транспортним засобом в стані сп’яніння, якщо воно спричинило смерть потерпілого (реєстр. № 5527 від 20.05.2021), поданий народним депутатом України Гриб В.О, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за подання академічних текстів, отриманих від інших фізичних чи юридичних осіб, як власних результатів навчальної та наукової діяльності (реєстр. № 5532 від 21.05.2021), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А., Плачковою Т.М. та Брагаром Є.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за подання академічних текстів, отриманих від інших фізичних чи юридичних осіб, як власних результатів навчальної та наукової діяльності, у вигляді штрафу від п’ятдесяти до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 25 500 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за подання академічних текстів отриманих від інших фізичних чи юридичних осіб, як власних результатів навчальної та наукової діяльності (реєстр. № 5532 від 21.05.2021), поданий народним депутатом України Лукашевим О.А., Плачковою Т.М. та Брагаром Є.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за викрадення дитини одним з батьків (реєстр. № 5549 від 21.05.2021), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Міньком Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 146 Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення, вчинене одним з батьків щодо дитини, яка знаходилась на законних підставах у іншого з батьків, у вигляді обмеження волі на строк до шести років або позбавлення волі на той самий строк

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за викрадення дитини одним з батьків (реєстр. № 5549 від 21.05.2021), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Міньком Г.Г. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верхвоної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту бджіл (реєстр. № 5513 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є збереження екосистеми, забезпечення законних прав та інтересів бджолярів, встановлення кримінальної відповідальності за порушення законодавства у галузі бджільництва особами, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин у період медозбору та льоту бджіл, а також посилення охорони бджолиних сімей та місць їхнього поселення.

Для реалізації такої мети пропонується внести зміни до статті 247 Кримінального кодексу України, встановивши відповідальність за застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив, прилипачів, інших препаратів для обробки медоносних рослин у період медозбору, льоту бджіл, якщо вони створили небезпеку отруєння та/або загибелі бджіл та/або бджолиних сімей, а також якщо такі дії призвели до загибелі бджіл та/або бджолиних сімей, у вигляді штрафу від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитеме від 17 000 до 85 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та до збільшення видатків на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про такий влив на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту бджіл (реєстр. № 5513 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Батенком Т.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасових підстав незастосування заходів адміністративного впливу за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї (реєстр. № 5478 від 11.05.2021), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Міньком С.А., Пушкаренком А.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується на період дії карантину або на час блокування діяльності контрольних пунктів в’їзду-виїзду на тимчасово окуповані території та з таких територій, не застосовувати до громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, заходи впливу за адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї, якщо такі порушення настали з підстав гуманітарного характеру, визначених Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, слід зазначити, що згідно із статтею 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 – 8500 грн).

У зв’язку із незастосуванням заходів впливу за відповідні правопорушення у разі їх виявлення прийняття законопроекту може призвести до зменшення доходів державного бюджету. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту, зазначаючи про неможливість визначити обсяг впливу на показники державного бюджету у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо тимчасових підстав незастосування заходів адміністративного впливу за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї (реєстр. № 5478 від 11.05.2021), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Міньком С.А., Пушкаренком А.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету у разі звільнення від заходів впливу за виявленні відповідні правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні лотереї в Україні» та інших законів України щодо посилення державного регулювання лотерейної сфери в Україні (реєстр. № 2331-1 від 14.11.2019), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

збільшити мінімальний вік гравця у державній лотереї з 18 років до 21 року;

визначити ряд заборон щодо розміщення пунктів розповсюдження державних лотерей;

встановити, що статутний капітал оператора державних лотерей не може бути меншим за 150 млн грн;

запровадити до оператора державних лотерей фінансові санкції у вигляді штрафу за:

- використання оператором державних лотерей для розповсюдження державних лотерей та/або для проведення розіграшів державних лотерей обладнання, що не відповідає вимогам ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених Кабінетом Міністрів України, – у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня, в якому було вчинено таке порушення;

- використання оператором державних лотерей програмного забезпечення для розповсюдження державних лотерей та/або для проведення розіграшів державних лотерей, що не відповідає вимогам ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених Кабінетом Міністрів України, – у розмірі 2000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня, в якому було вчинено таке порушення;

- вчинення будь-якого іншого порушення Закону України «Про державні лотереї в Україні» чи ліцензійних умов провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затверджених Кабінетом Міністрів України, – у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня, в якому було вчинено таке порушення, за кожний факт вчинення такого порушення.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація дозволить значно посилити державний контроль у сфері випуску та проведення лотерей (лотерейній сфері), зокрема, забезпечить уповноважені державні органи (зокрема, Міністерство фінансів України) можливістю здійснення контролю в режимі реального часу за електронною системою прийняття ставок у державні лотереї (зокрема, щодо обсягів реалізації всіх без винятку державних лотерей, обсягів виплачених виграшів, тощо), а також посилить вимоги до учасників державних лотерей (гравців) та діяльності операторів державних лотерей щодо випуску та проведення державних лотерей.

Разом з тим, внаслідок реалізації положень законопроекту щодо запровадження фінансових санкцій можуть збільшитися доходи державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні лотереї в Україні» та інших законів України щодо посилення державного регулювання лотерейної сфери в Україні (реєстр. № 2331-1 від 14.11.2019), поданий народним депутатом України Заблоцьким М.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання розвитку ресурсної бази низьковуглецевої енергетики (реєстр. № 5390 від 16.04.2021), поданий народними депутатами України Семінським О.В., Горобцем О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальнії записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено з метою стимулювання розвитку ресурсної бази для низьковуглецевої енергетики, вдосконалення нормативно-правового регулювання питань, пов’язаних з укладенням та виконанням угод про розподіл продукції, в тому числі щодо повного циклу пошуку, видобутку та переробки корисних копалин, що дозволить продовжити успішну практику залучення добросовісних інвесторів для реалізації масштабних, капіталоємних проектів з великим терміном окупності не тільки з пошуку та видобутку вуглеводнів, але й з пошуку, видобутку та переробки інших стратегічно важливих корисних копалин;

реалізація законопроекту сприятиме залученню недержавних інвестицій у пошук та розробку корисних копалин, в тому числі не тільки нафтогазових, а і рудних корисних копалин на чітких та прозорих умовах, призведе до активізації видобувної галузі в України, що в свою чергу призведе до збільшення податкових надходжень до державного та місцевих бюджетів, створення додаткових робочих місць та зменшення відтоку професійних кадрів з України.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

упорядкувати положення щодо продажу спеціальних дозволів за користування нафтогазоносними надрами, зокрема в частині заміни конкурсів аукціонами;

розширити види користування надрами, передбачивши надання надр у користування для геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ;

уточнити процедуру та умови укладення угод про розподіл продукції;

визначити особливості переходу права власності на майно, створене або придбане інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, у випадку дострокового припинення такої угоди, у випадку неповного відшкодування витрат інвестора.

Слід відмітити, що відповідно до норм Бюджетного кодексу України:

кошти від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або кошти у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції (крім коштів від державної частини продукції, виробленої на ділянці надр у межах континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони України, що зараховуються до загального фонду державного бюджету в повному обсязі), належать: 90% – до доходів загального фонду державного бюджету; 10% – до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів (у тому числі: 5% – до бюджету Автономної Республіки Крим або обласного бюджету; 5% – до відповідного бюджету місцевого самоврядування) /пункт 55 частини другої статті 29 і пункт 4-2 частини першої статті 71 Кодексу/;

збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів належать до доходів загального фонду державного бюджету /пункт 28 частини другої статті 29 Кодексу/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники державного та місцевих бюджетів. Однак Мінфіном надано ряд зауважень до законопроекту, зокрема, зауважено, що з метою запобігання недоотриманню державної частки законопроект слід доповнити змінами до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», в яких встановити розмір гарантованої частки держави у прибутковій продукції на рівні, відповідно до якого держава отримуватиме із загальної вартості усієї продукції частку (відсоток) не менше за ставку рентної плати для природного газу, що сплачується у звичайному режимі надрокористування. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо стимулювання розвитку ресурсної бази низьковуглецевої енергетики (реєстр. № 5390 від 16.04.2021), поданий народними депутатами України Семінським О.В., Горобцем О.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів щодо коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, щодо збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та деяких інших законів України щодо видачі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (реєстр. № 5470 від 05.05.2021), внесений народними депутатами України Рєпіною Е.А., Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою надання можливості впливу мешканцям відповідної адміністративно-територіальної одиниці на визначення місць розташування об'єктів роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, впорядкування роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Зокрема, законопроектом пропонується передбачити:

отримання суб’єктами господарювання листа-погодження виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

анулювання органом, який видав ліцензію, відповідної ліцензії на підставі заяви виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої здійснює діяльність суб’єкт господарювання, у разі притягнення суб’єкта господарювання до адміністративної відповідальності за порушення вимог щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, особам, які не досягли 18 років та/або у не визначених для цього місцях та/або з порушенням часів продажу;

збільшення фінансових санкцій у вигляді штрафу до суб'єктів господарювання за:

- оптову і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій, – у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 85000 грн (згідно з чинною нормою – у розмірі 200% вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 грн);

- порушення обмежень щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, у розмірі – 85000 грн (згідно з чинною нормою – у розмірі 6800 грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів. Однак Мінфін зауважує, що передбачена законопроектом необхідність отримання листа-погодження виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради ускладнить процедуру отримання ліцензій та посилить адміністративний тиск на суб’єктів роздрібної торгівлі підакцизною продукцією, відтак законопроект не підтримується.

Разом з тим, внаслідок реалізації положень законопроекту щодо збільшення розмірів фінансових санкцій можуть збільшитися доходи бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та деяких інших законів України щодо видачі ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (реєстр. № 5470 від 05.05.2021), внесений народними депутатами України Рєпіною Е.А., Гетманцевим Д.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо уточнення окремих положень» (реєстр. № 5559 від 25.05.2021), внесений народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до статті 14 Закону України від 06.12.2019 № 361-ХІ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо не поширення фінансового моніторингу на випадки здійснення переказу коштів готівкою в межах України у сумі, що не перевищує 5 тис. грн (згідно з чинною нормою – у сумі, що є меншою ніж 5 тис. грн).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття та реалізація не потребують додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність розрахунків. Загалом Мінфіном законопроект у запропонованій редакції не підтримується, зважаючи, що запропоновані законопроектом зміни не узгоджуються з міжнародними стандартами у сфері протидії відмиванню коштів, а прийняття законопроекту несе ризики для виділення Україні коштів в рамках макрофінансової допомоги ЄС та відповідно може негативно вплинути на подальші рішення міжнародних партнерів щодо виділення фінансової підтримки Україні.

До законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо уточнення окремих положень» (реєстр. № 5559 від 25.05.2021), внесений народним депутатом України Фрісом І.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та ЄС залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливих умов зміни цільового призначення земель рекреаційного призначення» (реєстр. № 5457 від 30.04.2021), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що законопроект підготовлено з метою врегулювання питань щодо врахування інтересів громади при зміні цільового призначення земель рекреаційного призначення /згідно із статтею 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів/.

Змінами до Земельного кодексу України пропонується, зокрема, встановити, що:

види використання та зміна цільового призначення земель рекреаційного призначення здійснюється виключно за результатами громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів /зміни до статті 20/;

власникам землі та землекористувачам не відшкодовуються збитки, якщо вони стали наслідком вирішення земельних спорів судами, органами місцевого самоврядування чи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин /зміни до статті 156/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання та неодержанням доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Отже, у разі якщо держава та/або орган місцевого самоврядування виступатимуть власником земельної ділянки або землекористувачем, реалізація запропонованої норми призведе до втрат державного та місцевих бюджетів від несплати зазначених збитків, однак відсутність фінансово-економічних розрахунків до законопроекту унеможливила визначення Міністерством фінансів вартісної величини впливу на доходну частину державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, визначивши у змінах до статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що поряд з громадським обговоренням розроблених в установленому порядку проектів містобудівної документації на місцевому рівні (генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій) громадському обговоренню підлягають питання щодо зміни цільового призначення земель рекреаційного призначення, не запропоновано порядку організації та проведення саме такого обговорення. Тому, беручи до уваги, що згідно з пунктом 9 статті 21 цього Закону фінансове забезпечення заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації, організація проведення громадського обговорення питання щодо зміни цільового призначення земель рекреаційного призначення також має забезпечуватися за рахунок ініціаторів. У разі якщо ініціаторами будуть органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування, реалізація такого положення потребуватиме додаткових коштів з державного або місцевих бюджетів.

З огляду на зазначене, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону Укаїни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливих умов зміни цільового призначення земель рекреаційного призначення» (реєстр. № 5457 від 30.04.2021), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Мазурашу Г.Г. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до зменшення надходжень та збільшення видатків залежно від практики застосування встановлених норм). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Генерального директора Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Олійника Д.І. про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні (реєстр. № 5589 від 31.05.2021 р.), поданий Президентом України, та інформацію про альтернативний законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення розширеного неонатального скринінгу та реабілітацію дітей з інвалідністю в Україні (реєстр. № 5589-1 від 07.06.2021 р.), поданий народними депутатами України Цимбалюком М.М., Івченком В.Є. та Євтушком С.М.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні за реєстр. № 5589 /далі – законопроект за реєстр. № 5589/.

Відповідно до статті 93 Конституції України Президентом України внесено для розгляду Верховною Радою України законопроект за реєстр. № 5589 та визначено як невідкладний для позачергового розгляду.

Вказаний законопроект 1 червня 2021 року включено до порядку денного п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, скоротивши наполовину строк внесення альтернативних законопроектів.

Реалізація положень законопроекту за реєстр. № 5589, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті впровадження в Україні програми розширеного неонатального скринінгу для ранньої досимптомної діагностики новонароджених дітей, які мають вроджені або спадкові захворювання, що підлягають корекції.

Для досягнення зазначеної мети передбачається таке:

- створення потужних сучасних центрів неонатального скринінгу, які б забезпечили обстеження новонароджених усіх регіонів України, та високотехнологічного референс-центру для підтвердження діагнозу з використанням широкого спектру найсучасніших лабораторно-діагностичних технологій, а також моніторингу лікування;

- проведення скринінгу новонароджених щодо 21 орфанного метаболічного захворювання;

- здійснення централізованої закупівлі обладнання для всіх центрів неонатального скринінгу – як регіональних, так і експертного, та тест-наборів реагентів для стандартизації проведення лабораторних генетичних досліджень у межах всієї країни та уніфікації методики проведення скринінгу новонароджених.

Суб’єктом права законодавчої ініціативи першочергова потреба у додаткових бюджетних коштах на поточний рік для забезпечення оснащення лабораторним обладнанням центрів неонатального скринінгу визначена у обсязі 300 млн гривень.

Для реалізації поставленої мети законопроектом за реєстр. № 5589 шляхом внесення змін до додатка № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» пропонується за загальним фондом збільшити Міністерству охорони здоров’я України /далі – МОЗ/ обсяг бюджетних призначень (видатки розвитку) за бюджетною програмою 2301220 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» на 300 млн грн за рахунок зменшення обсягу бюджетних призначень Міністерства освіти і науки України /далі – МОН/ за бюджетною програмою 2201070 «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» на 300 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 150 млн грн, видатки розвитку – на 150 млн грн).

ІІ. До Комітету надійшов внесений у визначений строк альтернативний до законопроекту за реєстр. № 5589 законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення розширеного неонатального скринінгу та реабілітацію дітей з інвалідністю в Україні за реєстр. № 5589-1 /далі – законопроект за реєстр. № 5589-1/.

Згідно із пояснювальною запискою, даний проект закону має на меті не тільки впровадження в Україні програми розширеного неонатального скринінгу для ранньої досимптомної діагностики новонароджених дітей, а й поліпшення реабілітації дітей з інвалідністю та уточнення назви бюджетної програми 2201070 «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту».

Так, законопроектом за реєстр. № 5589-1 шляхом внесення змін до додатка № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» пропонується за загальним фондом:

збільшити МОЗ обсяг бюджетних призначень (видатки розвитку) за бюджетною програмою 2301220 «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» на 300 млн грн за рахунок зменшення обсягу бюджетних призначень МОН за бюджетною програмою 2201070 «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» на 300 млн грн (у тому числі видатки споживання - на 150 млн грн, видатки розвитку – на 150 млн грн) /як і у законопроекті за реєстр. № 5589/;

найменування бюджетної програми МОН за кодом 2201070 «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» викласти у редакції: «Загальнодержавні заходи у сфері науки, освіти, фізичної культури та спорту» з обсягом видатків 200 млн грн (у тому числі видатки споживання – 100 млн грн, видатки розвитку – 100 млн грн);

збільшити Міністерству соціальної політики України /далі – Мінсоцполітики/ обсяг бюджетних призначень (видатки споживання) за бюджетною програмою 2507100 «Реабілітація дітей з інвалідністю» на 418 млн грн за рахунок зменшення обсягу бюджетних призначень Міністерства фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) /далі – Мінфін/ за бюджетною програмою 3511030 «Резервний фонд» на 418 млн гривень.

ІІІ. Законодавчі пропозиції, викладені у законопроектах за реєстр. № 5589 і за реєстр. № 5589-1, не передбачають залучення додаткових бюджетних коштів, оскільки пропонується здійснити в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету перерозподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами окремих головних розпорядників коштів державного бюджету, а саме: за бюджетними програмами МОН та МОЗ /у законопроектах за реєстр. № 5589 і за реєстр. № 5589-1/, а також Мінсоцполітики та Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) /у законопроекті за реєстр. № 5589-1/.

Отже, положення законопроектів підготовлені збалансовано щодо показників видатків державного бюджету.

Проте, законопроект за реєстр. № 5589-1, виходячи з вимог бюджетної методології, підготовлено з недотриманням правил підготовки законопроектів щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України, він містить техніко-юридичні неточності, це стосується наступного:

за формою додаток до законопроекту не відповідає додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік» (відсутня назва додатку до законопроекту та підготовлено у Microsoft Word);

у додатку до законопроекту: відсутній підсумковий рядок за кодом 2507000 «Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю», зважаючи на те, що відповідальним виконавцем бюджетної програми 2507100 є саме цей Фонд, натомість рядок за кодом 2501000 «Апарат Міністерства соціальної політики України» є зайвим, оскільки законопроект не містить змін за бюджетними програмами, відповідальним виконавцем яких є саме Апарат Мінсоцполітики;

помилково визначені показники (допущено арифметичні помилки) у рядках «Всього» (у колонці «видатки споживання»), 2500000 (у колонці «Разом»), 3510000 та 3511000 (у колонці «Всього» по загальному фонду).

ІV. Щодо положень даних законопроектів слід відмітити наступне:

1. У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за загальним фондом обсяг бюджетних призначень МОН за бюджетною програмою 2201070 «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» визначено в обсязі 500 млн грн (у тому числі видатки споживання – 250 млн грн та видатки розвитку – 250 млн грн).

Слід нагадати, що зазначений Фонд було засновано Указом Президента України від 6 листопада 2018 року № 357/2018 (зі змінами) «Про Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту». Метою створення цього Фонду визначено надання підтримки для:

продовження навчання молоді за програмами підготовки магістрів, докторів філософії та докторів наук у провідних вітчизняних закладах вищої освіти та наукових установах і за кордоном;

стажування молоді у провідних іноземних закладах вищої освіти та наукових установах;

участі молоді в міжнародних науково-практичних семінарах і конференціях;

залучення науково-педагогічних і наукових працівників іноземних закладів вищої освіти та наукових установ, відомих громадських діячів для участі в науково-педагогічній і науковій роботі у закладах вищої освіти, наукових установах України;

заохочення молоді за досягнення в освітній, науковій та спортивній діяльності;

реалізації проектів у сферах освіти, науки та спорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 347 затверджені Порядок призначення та виплати стипендій Президента України учасникам зовнішнього незалежного оцінювання, які отримали найвищі результати, та Порядок призначення та виплати премій Президента України для переможців всеукраїнських і міжнародних учнівських олімпіад з навчальних предметів, якими, зокрема, передбачено, що стипендії виплачуються МОН за рахунок і в межах коштів, передбачених Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту на відповідний рік.

Проте, слід зазначити, що на даний час відсутні відповідні порядки використання бюджетних коштів та паспорт за відповідною бюджетною програмою, а за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень - квітень 2021 року видатки за вказаною бюджетною програмою не здійснювалися.

Пропозиція, викладена у законопроекті за реєстр. № 5589-1, щодо перейменування бюджетної програми 2201070 є некоректною з огляду на положення Указу Президента України від 06.11.2018 № 357/2018.

У експертному висновку Мінфіну до законопроекту за реєстр. № 5589-1 також зазначено про вищевикладене.

2. МОЗ у державному бюджеті на 2021 рік за загальним фондом бюджетні призначення за бюджетною програмою 2301220 визначено в обсязі 2 893,1 млн грн (видатки розвитку) /із урахуванням змін щодо збільшення на 893,1 млн грн, внесених Законом України від 29.04.2021 № 1434-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон № 1434-ІХ)/.

При цьому, шляхом перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами МОЗ /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 333 та розпорядження Уряду від 31.03.2021
№ 295-р/ річний план за бюджетною програмою 2301220 було зменшено на 893,1 млн грн /відповідно на 693,7 млн грн та на 199,4 млн грн/ із спрямуванням на інші бюджетні програми Міністерства.

Відтак, Законом № 1434-ІХ відновлено річний план за цією бюджетною програмою у сумі попереднього зменшення відповідно до рішення Уряду і уточнений річний план за загальним фондом на даний час дорівнює 2 000 млн грн, як і при затвердженні державного бюджету на 2021 рік.

Внесення значної кількості змін щодо бюджетних призначень за бюджетною програмою 2301220 є свідченням непослідовності дій Уряду та зволікання із виконанням заходів за цією бюджетною програмою.

Варто також зауважити, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2021 № 339 «Деякі питання розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році» затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік на розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я та Порядок здійснення заходів щодо забезпечення розвитку системи екстреної медичної допомоги у 2021 році, якими, до речі, не передбачено створення центрів неонатального скринінгу.

Паспорт бюджетної програми 2301220 на час підготовки матеріалів до законопроекту на офіційному сайті МОЗ також не розміщено.

Зважаючи на незавершення процесу підготовки бюджетних документів за вказаною бюджетною програмою, за даними звітності Казначейства за січень-квітень 2021 року видатки не проводилися.

3. Пропозиція авторів законопроекту за реєстр. № 5589-1 щодо перейменування бюджетної програми 2201070 і викладення її найменування у редакції «Загальнодержавні заходи у сфері науки, освіти, фізичної культури та спорту» не враховує того, що у складі видатків МОН є бюджетна програма 2201260 «Загальнодержавні заходи у сфері освіти» (з обсягом видатків 717,4 млн грн, у тому числі по загальному фонду – 714,1 млн грн, по спеціальному фонду – 3,3 млн грн). Відтак, у складі цього головного розпорядника коштів державного бюджету існуватиме дві бюджетні програми з власне ідентичними метою та завданнями, що порушує принципи програмно-цільового методу бюджетування, визначеними пунктами 4 і 42 частини першої статті 2 та статтею 20 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/.

Зауваження щодо зазначеного також викладено у висновку Мінфіну до законопроекту за реєстр. № 5589-1, в якому відмічено, що врахування одному головному розпоряднику коштів за бюджетними програмами зі схожими назвами може призвести до невизначеності у напрямах використання бюджетних коштів, їх дублювання або нецільового використання.

4. Відповідно до вимог статті 24 Кодексу та постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету» (зі змінами) встановлено, що резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету.

У державному бюджеті на поточний рік резервний фонд державного бюджету сформовано в обсязі 1 500 млн гривень, що становить 0,13% видатків загального фонду державного бюджету (згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, а відповідно до пунктів 22 та 23 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу такі норми не застосовуються в умовах воєнного стану та у разі здійснення заходів з часткової мобілізації).

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-квітня поточного року видатки за загальним фондом державного бюджету проведено за бюджетною програмою 3511030 «Резервний фонд» в обсязі 57,3 млн грн, що становить 95,2% плану на звітний період та 3,8% річного плану (розподілено 60,3 млн грн).

Водночас, за інформацією, розміщеною на офіційних джерелах, станом на 10 червня поточного року головним розпорядникам коштів державного бюджету вже розподілено 103,2 млн гривень коштів резервного фонду, або 6,9% плану на рік. При цьому нерозподілений залишок коштів резервного фонду державного бюджету становить 1 396,8 млн гривень.

Відтак, у разі підтримки пропозиції законопроекту за реєстр. № 5589-1 щодо фінансового забезпечення реабілітації дітей з інвалідністю за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету, нерозподілений залишок коштів цього фонду становитиме 978,8 млн гривень.

Водночас потрібно зауважити, що законодавча ініціатива, запропонована у законопроекті за реєстр. № 5589-1, щодо здійснення видатків з резервного фонду державного бюджету на реабілітацію дітей з інвалідністю не відповідає меті створення такого фонду, про що також відмічено у експертному висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/.

Окрім того, з урахуванням зазначеного, зменшення обсягу видатків резервного фонду державного бюджету на 418 млн грн має ризики щодо забезпечення фінансовим ресурсом заходів з подолання надзвичайних ситуацій, які можуть виникнути до кінця поточного року.

Аналогічні по суті зауваження викладено в експертному висновку Мінфіну до законопроекту за реєстр. № 5589-1.

5. У державному бюджеті на 2021 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 2507100 «Реабілітація дітей з інвалідністю» визначено в обсязі 130 млн грн, з яких за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-квітня 2021 року використано 21,9 млн грн, або 51,1% плану на звітний період та 16,9% річного плану.

З огляду на поточний стан використання вже передбачених у державному бюджеті на 2021 рік коштів на реабілітацію дітей з інвалідністю постає питання щодо можливості використання на такі заходи обсягу коштів, збільшеного у 4,2 рази.

У експертному висновку Мінфіну до законопроекту за
реєстр. № 5589-1 також зауважено, що за бюджетною програмою 2507100 забезпечується реабілітацією лише певна кількість дітей з інвалідністю (з урахуванням можливостей державного бюджету) шляхом відшкодування вартості реабілітаційних послуг реабілітаційним установам, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (медична реабілітація).

Водночас, Законом України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що забезпечення надання соціальних послуг належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад міст обласного значення та рад об’єднаних територіальних громад. Окрім цього, до основних повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері реабілітації осіб з інвалідністю належить вжиття заходів щодо розширення мережі реабілітаційних закладів, у тому числі шляхом створення недержавних реабілітаційних закладів (з метою задоволення потреби у цих послугах більшої кількості осіб).

Враховуючи наведене й те, що з державного бюджету кошти спрямовуються лише на забезпечення дітей з інвалідністю медичною реабілітацією, Мінфін вважає, що питання забезпечення більшої кількості цих дітей послугами з реабілітації має вирішуватися місцевими органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

6. У супровідних матеріалах до законопроектів відсутні фінансово-економічні розрахунки та обґрунтування щодо збільшення видатків державного бюджету на відповідні цілі у запропонованих обсягах, хоча відповідні вимоги визначено частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Про це також зазначено в експертних висновках ГНЕУ. Крім того, ГНЕУ зауважує, що до законопроектів не надано інформації, зокрема, щодо:

поточного стану фінансування забезпечення розширеного неонатального скринінгу та реабілітації дітей з інвалідністю;

пропонованого обсягу фінансування таких заходів з урахуванням реальної потреби у коштах;

можливості та наслідків зменшення чи скасування (як у законопроекті за реєстр. № 5589-1) видатків за бюджетною програмою «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту».

V. ГНЕУ (листи від 31.05.2021 р. № 16/03-2021/175937 та від 09.06.2021 р. № 16/03-2021/188958) загалом не заперечує можливості внесення запропонованих законопроектами змін, водночас, зауважує, що оскільки за змістом відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, то для прийняття рішення щодо внесених законопроектів необхідно отримати відповідні експертні висновки Уряду.

VI. Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 5589 (лист від 02.06.2021 р. № 07050-07-2/17194) зазначає, що передбачені ним зміни є збалансованими, та підтримує його прийняття.

Водночас, у експертному висновку до законопроекту за
реєстр. № 5589-1 (лист від 14.06.2021 р. № 07050-07-2/18809) Мінфін, враховуючи зауваження, про які зазначено вище, висловився про непідтримку цього законопроекту.

VII. Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (лист від 03.06.2021 р. № 04-18/10-2021/180146) за підсумками розгляду на засіданні 2 червня 2021 року законопроекту за реєстр. №5589 ухвалив рішення підтримати його та рекомендувати Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон. Водночас, в обґрунтуваннях, зокрема, зазначається, що ініціатива Президента України є вкрай важливою і актуальною, оскільки створення державної системи неонатального скринінгу дозволить забезпечити ранню діагностику генетичних захворювань, їх ефективне лікування і своєчасну корекцію їх ускладнень, що в свою чергу потребуватиме значно менших бюджетних витрат, ніж лікування ускладнених форм таких хвороб, діагностованих на пізній стадії, та подальші витрати на виплати по інвалідності.

VIIІ. Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики (лист від 15.06.2021 р. № 04-14/17-2021/195654) за підсумками розгляду на засіданні 9 червня 2021 року законопроекту за реєстр. № 5589 ухвалив рішення підтримати його та рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон.

IX. На час розгляду у Комітеті законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

X. Окремо варто відмітити, що Верховна Рада України найближчим часом може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (насамперед, йдеться про законопроект за реєстр. № 5304), відтак у разі їх прийняття до розгляду даного законопроекту залежно від сутності внесених змін до Закону окремі положення та показники законопроекту можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм та дотримання збалансованості бюджетних показників.

XІ. У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України про внесення змін до додатку № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на реабілітацію дітей з інвалідністю (реєстр. № 5579 від 28.05.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., який, як і законопроект за реєстр. № 5589-1, містить пропозицію щодо збільшення видатків загального фонду державного бюджету на реабілітацію дітей з інвалідністю за рахунок зменшення видатків за резервним фондом.

Зважаючи на те, що така пропозиція розглянута під час розгляду законопроекту за реєстр. № 5589-1, законопроект за реєстр. № 5579 необхідно вважати розглянутим по суті.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., Генеральний директор Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Олійник Д.І., перший заступник Міністра охорони здоров’я України Садов’як І.Д.

Зокрема, завершуючи доповідь з даного питання, Генеральний директор Директорату з питань економічної політики Офісу Президента України Олійник Д.І. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 5589.

Перший заступник Міністра охорони здоров’я України Садов’як І.Д. також звернулася з проханням підтримати ініційований Президентом України законопроект за реєстр. № 5589, зважаючи на необхідність реалізації проекту розширеного лабораторного неонатального скринінгу.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив позицію Мінфіну про підтримку законопроекту за реєстр. № 5589, зазначивши при цьому, що законопроект є збалансованим, може бути реалізованим і не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. повідомив, що у Рахункової палати немає зауважень з даного питання.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за підсумками розгляду законопроектів за реєстр. № 5589 і за реєстр. № 5589-1 в очолюваному нею підкомітеті з урахуванням зауважень, зазначених у висновках Мінфіну і ГНЕУ, та зважаючи на важливість порушеного питання, пропонується Комітету ухвалити таке рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні законопроект за реєстр. № 5589 прийняти за основу і в цілому як закон із урахуванням необхідності внесення уточнень у разі прийняття інших законів про внесення змін до державного бюджету до розгляду зазначених законопроектів (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію (а саме: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду законопроектів за реєстр. № 5589 і № 5589-1 в першому читанні прийняти законопроект за реєстр. № 5589 за основу і в цілому як закон із урахуванням необхідності внесення уточнень у разі прийняття інших законів про внесення змін до державного бюджету до розгляду зазначеного законопроекту). Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду проекту Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні за реєстр. № 5589 від 31.05.2021 р., поданого Президентом України, та альтернативного до нього законопроекту про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на забезпечення розширеного неонатального скринінгу та реабілітацію дітей з інвалідністю в Україні за реєстр. № 5589-1 від 07.06.2021 р., поданого народними депутатами України Цимбалюком М.М., Івченком В.Є. та Євтушком С.М., в першому читанні прийняти законопроект за реєстр. № 5589 за основу і в цілому як закон та з урахуванням необхідності внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень у разі прийняття інших законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 5589 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо даного законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Краснолуцького О.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 478-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля) від 21.05.2021 № 25/3-17/10602-21, від 24.05.2021 № 25/3-17/10733-21 та від 08.06.2021 № 25/1-17/11888-21 (копії звернень роздані народним депутатам України – членам Комітет) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 478-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 478-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 478-р пропонується здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міндовкілля на 2021 рік, перерозподіл видатків державного бюджету у сумі 61 238,2 тис. гривень шляхом:

1) зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2709060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді»:

за загальним фондом – на 61 072,2 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – на 60 727,2 тис. гривень (з них оплата праці – на 48 592,4 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – на 336,8 тис. гривень), видатки розвитку – на 345 тис. гривень);

за спеціальним фондом (за рахунок власних надходжень бюджетних установ) – на 166 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – на 136 тис. гривень (з них оплата праці – на 38,5 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – на 5,6 тис. гривень), видатки розвитку – на 30 тис. гривень);

2) збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2701160 «Збереження природно-заповідного фонду»:

Міністерству фінансів України доручено після погодження Міндовкілля зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень - травень 2021 року видатки державного бюджету проведено за бюджетними програмами:

2701160 «Збереження природно-заповідного фонду» – в обсязі 205 709,6 тис. гривень, що становить 36,6% уточненого річного плану (визначено в обсязі 562 514,5 тис. гривень), з них:

– за загальним фондом – в обсязі 191 681 тис. гривень, що становить 36,1% річного плану (визначено в обсязі 530 599,9 тис. гривень) та 93,9% плану на звітний період;

– за спеціальним фондом – в обсязі 14 028,6 тис. гривень, що становить 44% уточненого річного плану (визначено в обсязі 31 914,6 тис. гривень);

2709060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» – в обсязі 187 521,7 тис. гривень, що становить 30,9% уточненого річного плану (визначено в обсязі 607 096,1 тис. гривень), з них:

– за загальним фондом – в обсязі 79 854,1 тис. гривень, що становить 28,6% річного плану (визначено в обсязі – 279 275,4 тис. гривень) та 79,1% плану на звітний період;

– за спеціальним фондом – в обсязі 107 667,6 тис. гривень, що становить 32,8% уточненого річного плану (визначено в обсязі – 327 820,7 тис. гривень).

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Міндовкілля, в якому, зокрема, зазначено, що розпорядження КМУ № 478-р прийнято з метою урегулювання питання фінансового забезпечення установ природно-заповідного фонду, переданих зі сфери управління Державного агентства лісових ресурсів (далі – Держлісагентство) до сфери управління Міндовкілля відповідно до розпорядження Уряду від 23.12.2020 № 1628-р «Про передачу цілісних майнових комплексів державних установ та організацій до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів» (копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету).

За інформацією Міндовкілля згідно з переліком, затвердженим розпорядженням Уряду від 23.12.2020 № 1628-р, до сфери управління Міндовкілля актами приймання-передачі від 12.02.2021 року передані: Поліський природний заповідник, Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський», Природний заповідник «Медобори», Рівненський природний заповідник, Черемський природний заповідник та Національний природний парк «Гомільшанські ліси».

Поряд з цим, у матеріалах Міндовкілля відмічається, що розпорядження Уряду від 23.12.2020 № 1628-р розроблено на виконання Указів Президента України від 23.05.2005 № 838 «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» та від 14.08.2009 № 611 «Про додаткові заходи щодо розвитку природно-заповідної справи в Україні», якими, серед іншого, встановлено забезпечити передачу в установленому порядку в підпорядкування Міндовкілля установ природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, що перебувають в управлінні Держлісагентства.

Щодо запропонованого перерозподілу варто зауважити наступне.

1. Аналіз вищезазначених Указів Президента України показав, що відповідну передачу установ природно-заповідного фонду Кабінету Міністрів України доручалось забезпечити у двомісячний та тримісячний строки ще у 2005 та 2009 роках відповідно, проте минуло вже щонайменше 12 років після прийняття таких нормативно-правових актів Голови держави.

Відтак, вказане може свідчити про:

несвоєчасне або неповне виконання Указів Президента України, які відповідно до пункту 31 частини першої статті 106 Конституції України є обов’язковими до виконання на території України;

можливі збитки, понесені державою через неефективне та непрофесійне управління державними ресурсами, зокрема, природними комплексами, які мають особливу природоохоронну цінність. Вказане може призвести до подальшого поширення випадків незаконного використання природних ресурсів та втрат об’єктів нерухомого майна (у тому числі земельних ділянок), що перебувають у віданні таких заповідників.

2. Слід нагадати, що відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету. Водночас, згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення. Відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 13 Кодексу власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Цією нормою Кодексу також визначено види власних надходжень бюджетних установ та порядок їх використання.

З урахуванням зазначеного, видатки спеціального фонду державного бюджету, що перерозподіляються на бюджетну програму 2701160 з бюджетної програми 2709060, мають виконуватися за рахунок тих же джерел їх покриття, які визначено за бюджетною програмою 2709060, а саме власних надходжень бюджетних установ, як це встановлено у розпорядженні КМУ № 478-р.

3. Слід зазначити, що у межах бюджетної програми 2709060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» здійснюється фінансове забезпечення 14 бюджетних установ природно-заповідного фонду, що належать до сфери управління Держлісагентства, при цьому у 2021 році передбачається спрямувати на забезпечення їх діяльності 248 168,9 тис. гривень (з них за загальним фондом – 225 831,6 тис. гривень та за спеціальним фондом державного бюджету – 22 337,3 тис. гривень), а штатна чисельність працівників, зайнятих у відповідних бюджетних установах природно-заповідного фонду, становить 1 311 осіб /відповідно до паспорта бюджетної програми 2709060 на 2021 рік, затвердженого наказом Міндовкілля від 02.03.2021 №160 (копія якого роздана нродним депутатам України – членам Комітету)/.

Зважаючи на зазначене, у матеріалах, поданих Міндовкілля, відсутні пояснення та обґрунтування щодо:

визначення саме цих 7-ми установ природно-заповідного фонду (серед 14-ти наявних) для передачі зі сфери управління Держлісагентства до сфери управління Міндовкілля та критеріїв їх відбору, а також доцільності віднесення решти установ до відання Держлісагентства;

обсягу коштів (включаючи відповідні розрахунки), що перерозподіляються за загальним та спеціальним фондами за бюджетними програмами (у тому числі у розрізі економічної класифікації видатків бюджету) та об’єктами природно-заповідного фонду, що передаються до сфери управління Міндовкілля (включаючи відомості щодо штатної чисельності, рівня оплати праці працівників, нематеріальних активів таких установ).

Таким чином необхідно зазначити, що звернення Міндовкілля до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу та будь-яких фінансово-економічних розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

За результатами попереднього опрацювання зазначеного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету 2 червня 2021 року, Міндовкілля надало додаткові пояснення та обґрунтування стосовно запропонованого перерозподілу видатків (лист від 08.06.2021
№ 25/1-17/11888-21), а саме щодо нормативного підґрунтя здійснення передачі коштів спеціального фонду. Зокрема, посилаючись на положення частини сьомої статті 13 Кодексу, зазначено, що передбачено передати кошти загального фонду на загальний фонд, а кошти спеціального фонду – на спеціальний фонд за відповідними бюджетними програмами у зв’язку з передачею цілісних майнових комплексів державних установ та організацій зі сфери управління Держлісагентства до сфери управління Міндовкілля.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Краснолуцький О.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений розпорядженням КМУ № 478-р, врахувавши вимоги бюджетного законодавства щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, врахувавши вимоги щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою, четвертою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 цього Кодексу, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 478-р погодити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України на 2021 рік, перерозподіл видатків державного бюджету у сумі 61 238,2 тис. гривень шляхом:

2) збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2701160 «Збереження природно-заповідного фонду»:

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Краснолуцького О.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 521-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля) від 01.06.2021 № 25/3-17/11454-21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 521-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 521-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Відповідно до вищевказаних вимог Кодексу пунктом 1 розпорядження КМУ № 521-р пропонується здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міндовкілля на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 2709060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» у сумі 10 000 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень - травень 2021 року видатки за бюджетною програмою 2709060 за загальним фондом державного бюджету фактично проведено в обсязі 79 854,1 тис. грн, або 28,6% плану на рік (визначено в обсязі 279 275,4 тис. грн, з них видатки споживання – 254 338 тис. грн /у тому числі оплата праці – 185 669,4 тис. грн; комунальні послуги та енергоносії – 1 630,1 тис. грн/, видатки розвитку – 24 937,4 тис. грн) та 79,1% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міндовкілля, в якому, зокрема, зазначено, що такий перерозподіл здійснюється для виконання у Запорізькій області заходів з відновлення лісів, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, а відповідні видатки належить відображати за кодом відповідно до бюджетної класифікації, а саме економічної класифікації видатків «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм», які є видатками розвитку.

Слід зазначити, що наказом Міндовкілля від 02.03.2021 № 160 (копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) затверджено паспорт бюджетної програми 2709060, де, серед іншого, одним з напрямів використання бюджетних коштів є здійснення заходів у Запорізькій області з відновлення лісів та створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг з обсягом коштів 10 000 тис. грн (за загальним фондом).

У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1016 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг (далі – Порядок), відповідно до якого кошти, передбачені у державному бюджеті за бюджетною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді», спрямовуються на здійснення заходів з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів у лісовому фонді, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг.

Разом з тим, Порядком встановлено, що такі бюджетні кошти спрямовуються на здійснення відповідно до статей 46, 47, 51, 53 Лісового кодексу України, Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 р. № 271, Концепції боротьби з деградацією земель та опустелюванням, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1024 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 86, ст. 2439), заходів з лісовпорядкування, лісорозведення і відновлення лісів, охорони (у тому числі від пожеж) і захисту лісів, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг.

Водночас, звернення Міндовкілля до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (зокрема, відсутня інформація щодо заходів, які планується здійснювати, та розрахунків щодо обсягу коштів в розрізі відповідних заходів) щодо такого перерозподілу, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Краснолуцький О.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 521-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.05.2021 № 521-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2709060 «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді», перерозподілу видатків у сумі 10 000 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму обсягу видатків розвитку.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 1, «утрималися» – 1.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Маковського Д.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 587-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Адміністрація Держспецзв’язку) від 10.06.2021 № 14/01/04-1834 та № 14/01/04-1850 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 587-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 587-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 587-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Адміністрації Держспецзв’язку на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 6641010 «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» обсягу видатків споживання на 23 951,4 тис. грн (з них на оплату праці – на 21 316,3 тис. грн) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Адміністрація Держспецзв’язку/;

збільшення за бюджетною програмою 6641050 «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» обсягу видатків споживання на 1 406,4 тис. грн (з них на оплату праці – на 1 185,4 тис. грн) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Адміністрація Держспецзв’язку/;

збільшення за бюджетною програмою 6642020 «Доставка спеціальної службової кореспонденції органам державної влади» обсягу видатків споживання на 22 545 тис. грн (з них на оплату праці – на 20 130,9 тис. гривень) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Головне управління урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – ГУУФЗ Держспецзв’язку)/.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень - травень 2021 року за загальним фондом державного бюджету фактично проведено видатки за бюджетними програмами:

6641010 – в обсязі 891,9 млн грн, або 87,7% плану на звітний період та 36% плану на рік (визначено в обсязі 2 480,3 млн грн);

6641050 – в обсязі 45 млн грн, або 82% плану на звітний період та 33,3% плану на рік (визначено в обсязі 135 млн грн);

6642020 – в обсязі 77,7 млн грн, або 95,4% плану на звітний період та 38,3% плану на рік (визначено в обсязі 202,9 млн грн).

У матеріалах Адміністрації Держспецзв’язку відмічається наступне.

1. Вказаний перерозподіл дозволить забезпечити здійснення виплат:

1) ГУУФЗ Держспецзв’язку (у сумі 22,6 млн грн за бюджетною програмою 6642020):

– заробітної плати працівникам, зокрема, підвищити рівень середньомісячної заробітної плати до 13 376,6 грн (або на 15,7%), врахувавши підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівникам, оплата яких здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки, та необхідність виплати матеріальної допомоги на оздоровлення таким працівникам;

– грошового забезпечення військовослужбовцям, а саме, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги (7634,6 тис. грн) 35 військовослужбовцям, які досягли граничного віку перебування на військовій службі у 2021 році та підлягають звільненню з військової служби (мають право і виявили бажання звільнитися з військової служби);

2) грошового забезпечення (за час перебування у відпустці) та допомоги на оздоровлення 60 військовослужбовцям Інституту спеціального зв’язку та захисту інформації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» із числа курсантів у рік закінчення ними навчання у закладі освіти Держспецзв’язку (у сумі 1,4 млн грн за бюджетною програмою 6641050).

Згідно з Указом Президента України від 31.07.2015 № 463/2015 (зі змінами від 17.02.2021 № 57/2021) військовослужбовцям у рік закінчення ними навчання у закладі освіти Держспецзв’язку надається щорічна основна відпустка перед направленням їх до місця проходження військової служби, у зв’язку із чим зазначена категорія військовослужбовців набуває право на виплату закладом освіти грошового забезпечення (на час відпустки) та допомоги на оздоровлення.

2. Економія коштів за бюджетною програмою 6641010 виникла у зв’язку із скороченням чисельності співробітників, передбачених для комплектування вакантних посад підрозділів Держспецзв’язку у поточному бюджетному періоді.

Щодо зазначеного перерозподілу видатків слід зауважити, що у 2020 році також здійснювалось збільшення видатків державного бюджету на доставку спеціальної службової кореспонденції органам державної влади. Так, Урядом було прийнято розпорядження від 21.10.2020 № 1312-р щодо здійснення перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету на 2020 рік між бюджетними програмами Адміністрації Держспецзв’язку, яким, зокрема, було запропоновано збільшення для ГУУФЗ Держспецзв’язку обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 6642020 «Доставка спеціальної службової кореспонденції органам державної влади» /на 7,8 млн грн (з них на оплату праці – на 6 млн грн)/ за рахунок зменшення видатків споживання, в тому числі за бюджетною програмою 6641010 «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації».

З огляду на ініціювання другий рік поспіль змін до планових показників видатків державного бюджету для забезпечення діяльності Адміністрації Держспецзв’язку із збільшенням обсягу видатків на доставку службової кореспонденції, зважаючи на те, що зазначене мало бути враховано при плануванні бюджетних показників, постає питання щодо якості планування показників видатків для Адміністрації Держспецзв’язку і їх розподілу між бюджетними програмами. На такий стан бюджетного планування варто звернути увагу Адміністрації Держспецзв’язку та Міністерства фінансів України.

Звернення Адміністрації Держспецзв’язку до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень (включаючи пояснення щодо можливості зменшення бюджетних асигнувань за визначеним напрямом та потенційних ризиків такого зменшення, а також розрахунки обсягу видатків, що збільшуються, із зазначенням кількості осіб, які отримають виплати, та середній розмір таких виплат), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та перший заступник Голови Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Маковський Д.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений розпорядженням КМУ № 587-р /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 587-р в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 6641010 «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» обсягу видатків – на 23 951,4 тис. грн (з них на оплату праці – на 21 316,3 тис. грн),

збільшення за бюджетними програмами:

6641050 «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» обсягу видатків – на 1 406,4 тис. грн (з них на оплату праці – на 1 185,4 тис. грн),

6642020 «Доставка спеціальної службової кореспонденції органам державної влади» обсягу видатків – на 22 545 тис. грн (з них на оплату праці – на 20 130,9 тис. грн).

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Левчука В.О. про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей на 2021 рік (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. № 573-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 07.06.2021 р. № 5808/01/09.4-21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції, передбаченого пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. № 573-р «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 573-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінветеранів за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I–II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов (далі – субвенція), за бюджетною програмою 1511060 у сумі 50 000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Розпорядженням КМУ № 573-р, виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу та встановлених бюджетних призначень, здійснено розподіл субвенції у повному обсязі 50 000 тис. грн між обласними бюджетами 19 областей (крім Донецької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської та Херсонської областей) та бюджетом м. Києва у додатку до цього розпорядження).

Порядок та умови надання субвенції, з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 р. № 214 (із змінами), згідно з яким, зокрема, визначено таке:

– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, що відповідають установленим вимогам законодавства для забезпечення громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I–II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які потребують поліпшення житлових умов, перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР та включені до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (для осіб з інвалідністю);

– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі поданої до Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення інформації станом на 1 березня поточного року;

– подальший розподіл таких коштів між місцевими органами соціального захисту населення здійснюється регіональними органами соціального захисту населення відповідно до потреби у наданні грошової компенсації, інформація щодо якої складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації та подана станом на 1 березня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і дати включення до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень (для осіб з інвалідністю), та категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли;

– при розподілі субвенції регіональними органами соціального захисту населення враховується обов’язкова виплата грошової компенсації на одного одержувача у повному обсязі.

Поряд з тим вищеназваною постановою затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, відповідно до якого розмір грошової компенсації розраховується за формулою та визначається виходячи з таких нормативів:

“1) за нормою – 13,65 кв. метра жилої площі на кожного із членів сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, віднесеного до однієї категорії, з урахуванням особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, якщо він перебував на квартирному обліку разом із членами своєї сім’ї;

2) за нормою – 13,65 кв. метра жилої площі на особу з інвалідністю та кожного члена її сім’ї;

3) за нормою – 35,22 кв. метра загальної площі на членів сім’ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, які належать до однієї категорії, або на сім’ю особи з інвалідністю;

4) додатково – 10 кв. метра жилої площі на кожного члена сім’ї заявника, який є особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю (з урахуванням заявника).

При цьому враховується опосередкована вартість спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в населеному пункті, в якому заявник перебуває на квартирному обліку на день звернення за грошовою компенсацією, визначена Мінрегіоном відповідно до Порядку визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України. У разі зміни опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла, визначеної Мінрегіоном після розрахунку комісією розміру грошової компенсації, її розмір підлягає перерахунку комісією без звернення заявника за умови, що на день такої зміни грошову компенсацію не виплачено чи виплачено не в повному обсязі.

Для мм. Києва, Дніпра, Львова, Одеси та Харкова опосередкована вартість збільшується у 1,75 раза, для міст – обласних центрів, а також міст обласного значення з населенням понад 300 тис. – у 1,5 раза, для міст обласного значення з населенням від 100 тис. до 300 тис. – у 1,25 раза”.

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу Мінветеранів зазначає, що станом на 01.03.2021 кількість громадян, які перебувають в черзі на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення за цією субвенцією становить 452 особи, відповідно потреба у видатках на виплату такої компенсації згідно з рішеннями комісій щодо розгляду заяв про призначення такої грошової компенсації становить 515 476,9 тис. гривень. Зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції (50 000 тис. грн), пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 44 особам.

Інших обґрунтувань і розрахунків з приводу проведеного розподілу Мінветеранів не надано, насамперед щодо критеріїв, застосованих при розподілі субвенції (зокрема, кількості осіб, які мають право на грошову компенсацію, та потребу у видатках на її виплату у розрізі регіонів; кількості членів сім’ї отримувача компенсації для визначення обсягу виділеної субвенції; опосередкованої вартості спорудження 1 кв. метра загальної площі житла в регіонах; загальної суми належної заявнику грошової компенсації окремо по кожній особі), а також відсутня інформація з поясненням причин розподілу субвенції не за всіма регіонами.

Поряд з тим необхідно звернути увагу на висновки Рахункової палати за результатами ефективності використання субвенції, згідно з якими вказано на суттєві ризики неефективного та незаконного використання бюджетних коштів, неоднозначність, нечіткість та недосконалість окремих положень порядків виплати грошової компенсації, що створили умови для неефективного управління бюджетними коштами, необхідність осучаснення положень житлового законодавства в частині забезпечення житлом громадян, які потребують соціального захисту, удосконалення механізму розв’язання житлових проблем ветеранів війни, зокрема, впровадження диференційованих підходів до розподілу коштів для реалізації ветеранами війни свого права на житло на пільгових умовах.

Довідково: На 2020 рік субвенцію було передбачено у сумі 56 051,4 тис. грн. За даними звіту Казначейства про виконання державного та місцевих бюджетів за 2020 рік з державного бюджету перераховано субвенцію місцевим бюджетам у обсязі 56 051,4 тис. грн, з яких використано 55 045,4 тис. грн, або 98,6%. До державного бюджету повернуто 806 тис. грн невикористаних коштів /інформація щодо використання субвенції за 2020 рік роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Згідно з інформацією Мінветеранів у 2020 році грошову компенсацію на придбання житла за рахунок субвенції отримали 48 осіб /або 16% загальної кількості/. Слід зауважити, що субвенція надається місцевим бюджетам, починаючи з 2018 року, тому доцільно було б проаналізувати ефективність використання коштів за 2018 - 2020 роки.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Левчук В.О.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо зазначеного розподілу субвенції.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. звернув увагу на необхідність врахування висновків Рахункової палати за результатами ефективності використання субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей згідно з розпорядженням КМУ № 573-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I–II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 50 000 тис. гривень, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 р. № 573-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра цифрової трансформації України Рибчинської Л.С. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. № 619-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства цифрової трансформації України (далі – Мінцифри) від 14.06.2021 р. № 1/03-1-6433 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. № 619-р «Про розподіл у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг» (далі – розпорядження КМУ № 619-р).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінцифри за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг (далі – субвенція) за бюджетною програмою 2911050 у сумі 231.000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу, розпорядженням КМУ № 619-р здійснено розподіл субвенції у повному обсязі 231.000 тис. грн між бюджетами 165 міських, селищних та сільських територіальних громад у областях:

Вінницькій (Козятинська міська –264 тис. грн, Немирівська міська – 264 тис. грн, Могилів-Подільська міська – 574 тис. грн, Теплицька селищна – 1.346,882 тис. грн, Томашпільська селищна – 268,79 тис. грн, Хмільницька міська – 330 тис. грн, Чернівецька селищна – 3.822,407 тис. грн, Шаргородська міська – 1.754,96 тис. грн;

Волинській (Берестечківська міська – 818,678 тис. грн, Вишнівська сільська – 186 тис. грн, Головненська селищна – 1.816,669 тис. грн, Зимнінська сільська – 228,902 тис. грн, Ковельська міська – 264 тис. грн, Литовезька сільська – 6.614,024 тис. грн, Мар’янівська селищна – 1.343,255 тис. грн, Нововолинська міська – 264 тис. грн, Смідинська сільська – 1.948,279 тис. грн, Цуманська селищна – 350 тис. грн, Шацька селищна – 2.270,702 тис. грн);

Дніпропетровській (Великомихайлівська сільська – 172,140 тис. грн, Вербівська сільська – 310 тис. грн, Марганецька міська – 264 тис. грн, Межівська селищна – 264 тис. грн, Могилівська сільська – 310 тис. грн, Першотравненська сільська – 562,046 тис. грн, Покровська міська – 310 тис. грн,Сурсько-Литовська – 330 тис. грн, Тернівська міська – 264 тис. грн, Томаківська селищна – 264 тис. грн, Юр’ївська селищна – 7.950,755 тис. грн);

Донецькій (Покровська міська – 264 тис. грн);

Житомирській (Білокоровицька сільська – 2.388,781 тис. грн, Брусилівська селищна – 574 тис. грн, Новоград-Волинська міська – 310 тис. грн, Овруцька міська – 574 тис грн, Попільнянська селищна – 574 тис. грн, Черняхівська селищна – 334,93 тис. грн);

Закарпатській (Кам’янська сільська – 4.299,875 тис. грн, Мукачівська міська – 395,5 тис. грн, Рахівська міська – 310 тис. грн, Тячівська міська – 184,8 тис. грн);

Запорізькій (Василівська міська – 20.034,362 тис. грн, Веселівська селищна – 1.456,8 тис. грн, Енергодарська міська – 594 тис. грн, Костянтинівська сільська – 1.200,043 тис. грн, Токмацька міська – 594 тис. грн);

Івано-Франківській (Білоберізька сільська – 2.897,727 тис. грн,
Брошнві-Осадська селищна – 270 тис. грн, Ворохтянська селищна – 137,233 тис. грн, Делятинська селищна – 300 тис. грн, Єзупільська селищна – 8.559,354 тис. грн, Калуська міська – 264 тис. грн, Коломийська міська – 264 тис. грн, Кутська селищна – 1.252,634 тис. грн, Ланчинська селищна – 310 тис. грн, Рожнятівська селищна – 900,09 тис. грн);

Київській (Березанська міська – 264 тис. грн, Білогородська сільська – 1.986,84 тис. грн, Боярська міська – 264 тис. грн, Броварська міська – 264 тис. грн, Гостомельська селищна – 310 тис. грн, Медвинська сільська – 3.387,85 тис. грн, Обухівська міська – 310 тис. грн, Ржищівська міська – 537 тис. грн, Славутська міська – 264 тис. грн, Тетіївська міська – 594 тис. грн, Узинська міська – 231 тис. грн);

Кіровоградській (Бобринецька міська – 2.964,746 тис. грн, Знамянська міська – 574 тис. грн, Олександріська міська – 560 тис. грн, Світловодська міська – 310 тис. грн);

Луганській (Щастинська міська – 4.410,734 тис. грн, Новоайдарська селищна – 657,765 тис. грн);

Львівській (Боринська селищна – 2.229,161 тис. грн, Бориславська міська – 1.081,336 тис. грн, Глинянська міська – 1.199,813 тис. грн, Гніздичівська селищна – 310 тис. грн, Городоцька міська – 3.284,425 тис. грн, Дрогобицька міська – 10.222,607 тис. грн, Моршинська міська – 350 тис. грн, Новороздільська міська – 264 тис. грн, Новояворівська міська – 1.599,985 тис. грн, Оброшинська сільська – 958,478 тис. грн, Самбірська міська – 574 тис. грн, Стрийська міська – 614 тис. грн, Ходорівська міська – 264 тис. грн);

Миколаївській (Ольшанська селищна – 310 тис. грн, Первомайська міська – 264 тис. грн, Синюхинобрідська сільська – 2.686,455 тис. грн, Широківська сільська – 3.905,224 тис. грн);

Одеській (Балтська міська – 7.699,388 тис. грн, Великомихайлівська селищна – 2.150,316 тис. грн, Таїровська селищна – 7.869,703 тис. грн, Чорноморська міська – 240 тис. грн);

Полтавській (Глобинська міська – 574 тис. грн, Миргородська міська – 264 тис. грн, Пирятинська міська – 264 тис. грн, Решетилівська міська – 4.551,737 тис. грн);

Рівненській (Бокіймівська сільська – 4.042,545 тис. грн, Вараська міська – 264 тис. грн, Дубенська міська – 584 тис. грн, Здолбунівська міська – 2.005,669 тис. грн, Костопільська міська – 2.056,193 тис. грн, Острозька міська – 4.580,179 тис. грн, Радивилівська міська – 574 тис. грн);

Сумській (Конотопська міська – 264 тис. грн, Краснопільська селищна – 546,4 тис. грн, Миколаївська селищна – 231 тис. грн, Охтирська міська – 330 тис. грн, Роменська міська – 264 тис. грн);

Тернопільській (Бережанська міська – 574 тис. грн, Бучацька міська – 619,741 тис. грн, Великогаївська сільська – 264 тис. грн, Вишнівецька селищна – 867,452 тис. грн, Заводська селищна – 3.643,024 тис. грн, Збаразька міська – 3.513,62 тис. грн, Зборівська міська – 712,336 тис. грн, Золотниківська сільська – 217 тис. грн, Лановецька міська – 1.951,262 тис. грн, Скала-Подільська – 1.650,089 тис. грн, Хоростківська міська – 11.727,814 тис. грн, Чортківська міська – 564 тис. грн, Шумська міська – 264 тис. грн);

Харківській (Ізюмська міська – 574 тис. грн, Коломацька селищна – 288 тис. грн, Лозівська міська – 310 тис. грн, Мереф’янська міська – 574 тис. грн, Первомайська міська – 300 тис. грн, Чугуївська міська – 264,4 тис. грн);

Херсонській (Великокопаніська сільська – 310 тис. грн, Виноградівська сільська –1.476,43 тис. грн, Високопільська селищна – 210 тис. грн, Каховська міська – 264 тис. грн, Новокаховська міська – 310 тис. грн);

Хмельницькій (Волочиська міська – 264 тис. грн, Дунаєвецька міська – 574 тис. грн, Летичівська селищна – 1.177,295 тис. грн, Новоушицька селищна – 310 тис. грн, Орининська сільська – 5.044,188 тис. грн, Славутська міська – 264 тис. грн, Старокостянтинівська міська – 300 тис. грн, Старосинявська селищна – 574 тис. грн, Теофіпольська селищна – 7.676,292 тис. грн, Чемеровецька селищна – 264 тис. грн);

Черкаській (Ватутінська міська – 594 тис. грн, Звенигородська міська – 1.173,607 тис. грн, Ліплявська сільська – 34,918 тис. грн, Смілянська міська – 594 тис. грн, Тернівська сільська – 149,5 тис. грн, Уманська міська – 264 тис. грн, Христинівська міська – 2.008,825 тис. грн);

Чернівецькій (Ванчиковецька сільська – 1.535,294 тис. грн, Вашківецька міська – 310 тис. грн, Вижницька міська – 320 тис. грн, Волоківська сільська – 310 тис. грн, Глибоцька селищна – 395 тис. грн, Кам’янська сільська – 375 тис. грн, Недобоївська сільська – 310 тис. грн, Новодністровська міська – 300 тис. грн, Сокирянська міська – 326,35 тис. грн, Сторожинецька міська – 264 тис. грн, Тереблеченська сільська – 201,5 тис. грн);

Чернігівській (Дмитрівська селищна – 199,896 тис. грн, Куликівська селищна – 310 тис. грн, Ніжинська міська – 310 тис. грн).

Порядок та умови надання у 2021 році субвенції, з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 р. № 249 (далі – Порядок та умови надання субвенції), згідно з якими, зокрема, визначено таке:

1) субвенція спрямовується за напрямами:

будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт будівель та приміщень для розміщення центрів надання адміністративних послуг, у тому числі завершення розпочатих у попередніх бюджетних періодах робіт з будівництва;

облаштування будівель та приміщень, де розміщений центр, а також забезпечення центрів (включаючи їх територіальні підрозділи і віддалені робочі місця) обладнанням, зокрема обладнанням для видачі паспортних документів, посвідчення водія та реєстрації транспортних засобів, технічними та програмними засобами, електронними системами документообігу та інформаційної взаємодії;

2) умовами надання субвенції серед іншого є:

співфінансування у поточному бюджетному році з місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, не заборонених законодавством, здійснюється в обсязі не менш як:

10 відсотків загальної вартості товарів, робіт і послуг першого року будівництва центрів;

10 відсотків залишкової вартості товарів, робіт і послуг з будівництва центрів, розпочатих у попередніх бюджетних періодах;

30 відсотків загальної вартості закупівлі товарів, робіт і послуг на облаштування/обладнання центрів.

Джерелами співфінансування коштів місцевих бюджетів не можуть бути інші міжбюджетні трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам;

3) строки завершення робіт, що розпочаті в поточному бюджетному році, мають не перевищувати:

двох років для робіт з будівництва центрів, з яких наступні бюджетні роки за рахунок коштів місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, не заборонених законодавством;

одного року для робіт з облаштування/обладнання;

4) для розміщення центрів надані в установленому порядку відповідні земельні ділянки, будівлі, приміщення;

5) спрямування субвенції здійснюється на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної форми власності;

6) наявність затверджених проектів будівництва та результатів проведення їх експертизи.

В обґрунтуванні з приводу проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами Мінцифри зазначає про таке:

1) відбір об’єктів, забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок субвенції, проводилося утвореною наказом Мінцифри від 16 квітня 2021 року № 54 комісією, що за результатами розгляду клопотань та матеріалів формує перелік об’єктів, для яких за рахунок субвенції планується здійснити закупівлю товарів, робіт і послуг у поточному бюджетному році;

2) подання матеріалів здійснювалось з 30 березня 2021 року до 13 травня 2021 року. Протягом вказаного терміну до Мінцифри надійшли клопотання від 691 територіальної громади на суму 1.297,5 млн грн, що розглядалися комісією на засіданнях 17 та 25 травня 2021 року;

3) об’єкти включаються до переліку з урахуванням пріоритетності, визначеної на основі таких чинників:

- строки завершення робіт (пріоритет щодо строку завершення робіт не враховувався при розгляді клопотань, оскільки всі громади дотримались строків, передбачених Порядком та умовами);

- обсяг співфінансування з відповідних місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством;

- облаштування центру позначенням «Центр Дії»;

- забезпечення обладнанням для видачі паспортних документів, посвідчення водія та реєстрації транспортних засобів центрів, які визначені Мінекономіки в установленому порядку на виконання пункту 61 плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019 - 2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474, та які не отримали запланованого фінансування;

- наявність у проекті будівництва центру окремого місця для проведення консультацій з підтримки підприємництва (для об’єктів за напрямом будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт будівель та приміщень для розміщення центрів надання адміністративних послуг);

- створення центрів міськими, селищними, сільськими радами, що представляють інтереси територіальних громад із населенням менше 10 тис. мешканців (пріоритет щодо створення центрів міськими, селищними, сільськими радами, що представляють інтереси територіальних громад із населенням менше 10 тис. мешканців, застосовувався після перевірки наданої громадами інформації щодо кількості населення із інформацією, на основі якої Міністерством фінансів розраховується індекс податкоспроможності територіальних громад).

4) комісія розглядала клопотання громад у такій послідовності:

- розгляд клопотань громад (забезпечення обладнанням для видачі паспортних документів, посвідчення водія та реєстрації транспортних засобів центрів), які визначені Мінекономіки на виконання пункту 61 плану заходів з реалізації Стратегії реформування державного управління України на 2019 - 2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474, та не отримали запланованого фінансування у минулі роки). Комісією підтримано 101 клопотання громад на суму 34.832 тис. грн;

- розгляд клопотань громад, які мають 4 пріоритети, та тих, що мають 3 пріоритети.

Оскільки сума, необхідна для задоволення всіх клопотань громад, які набрали 3 пріоритети відповідно до Порядку та умов, перевищувала залишок коштів, такі клопотання було поділено на категорії, які розглядались в такій черговості: клопотання громад, подані за 1-м напрямком (будівництво) і пропонують співфінансування більш ніж 10%; клопотання громад, подані за 2-м напрямком (обладнання) і пропонують співфінансування більш ніж 30%; розгляд інших клопотань у разі залишку коштів за пропозиціями членів Комісії, враховуючи територіальну доступність, використані громадами пріоритети, рівномірність розподілу коштів за областями та інші чинники.

Відповідно до пункту 13 Порядку та умов об’єкти, що не відповідають вимогам Порядку та умов або поступаються іншим об’єктам за черговістю та пріоритетністю у випадку, передбаченому пунктом 11 цих Порядку та умов, не включаються комісією до її пропозицій щодо внесення об’єктів до переліку;

5) за наслідками розгляду клопотань комісією відібрано 165 громад, які у 2021 році отримають фінансове забезпечення субвенцію з державного бюджету на розвиток центрів надання адміністративних послуг.

Інформація із зазначенням пріоритетів клопотань громад, які були відібрані комісією, роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Інших розрахунків і пояснень з приводу здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами, насамперед щодо вартісної оцінки відібраних об’єктів, а також інформації про реальну потребу у коштах для розвитку центрів надання адміністративних послуг та ступінь її реалізації згідно із запропонованими обсягами Мінцифри не надано.

Довідково: згідно з інформацією Казначейства про виконання державного бюджету за січень - травень 2021 року субвенція місцевим бюджетам не надавалася (хоча згідно з розписом державного бюджету надання субвенції було передбачено починаючи з квітня 2021 року).

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник Міністра цифрової трансформації України Рибчинська Л.С.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг згідно з розпорядженням КМУ № 619-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг у сумі 231 000 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. № 619-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію державного секретаря Міністерства цифрової трансформації України Турчака І.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству цифрової трансформації на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.06.2021
№ 620-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства цифрової трансформації України (далі – Мінцифри) від 14.06.2021 № 1/03-1-6434 та від 15.06.2021
№ 1/03-7-6492 (копії звернень роздані народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 620-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству цифрової трансформації на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 620-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Відповідно до вищевказаних вимог Кодексу пунктом 1 розпорядження КМУ № 620-р пропонується здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінцифри на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 2901030 «Електронне урядування» у сумі 78 086,6 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму обсягу видатків розвитку.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень - травень 2021 року видатки за бюджетною програмою 2901030 проведено в обсязі 50 810 тис. грн, що становить 15,7% уточненого річного плану (визначено в обсязі 323 071,2 тис. грн), з них:

за загальним фондом – в обсязі 45 587,8 тис. грн, або 14,3% плану на рік (визначено в обсязі 317 849 тис. грн, з них видатки споживання – 94 625 тис. грн, видатки розвитку – 223 224 тис. грн) та 44,9% плану на звітний період;

за спеціальним фондом – в обсязі 5 222,2 тис. грн, або 100% уточненого річного плану.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Мінцифри, в якому, зокрема, зазначено, що такий перерозподіл здійснюється з метою забезпечення перетворення усіх державних послуг на зручні онлайн-сервіси, а також забезпечення подальшого розвитку електронних послуг, реалізація яких здійснюється державним підприємством «Дія» (далі – ДП «Дія»).

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Електронне урядування» (далі – Порядок), затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 236 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) зі змінами, внесеними, зокрема, постановою Уряду від 14.04.2021 № 341.

Згідно із зазначеним Порядком бюджетні кошти спрямовуються на:

створення, модернізацію та розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування:

- системи електронної взаємодії органів виконавчої влади;

- системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;

- єдиного державного веб-порталу відкритих даних;

- національного реєстру електронних інформаційних ресурсів;

- інтегрованої системи електронної ідентифікації;

- єдиного державного веб-порталу електронних послуг;

- Національної веб-платформи центрів надання адміністративних послуг;

- онлайн-платформи взаємодії органів виконавчої влади з громадянами та інститутами громадянського суспільства;

- державної платформи стану розвитку широкосмугового доступу до Інтернету (broadband.gov.ua);

- державного веб-порталу спеціального правового режиму для
IT-індустрії Дія Сіті (city.diia.gov.ua), реєстру резидентів Дія Сіті;

- створення, модернізацію та розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування Єдиного державного веб-порталу цифрової освіти «Дія. Цифрова освіта», створення освітніх матеріалів для розміщення на цьому веб-порталі;

- технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу, створення, модернізацію та розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу.

Слід відмітити, що змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 № 341 (далі – Постанова № 341) до постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 236 (далі – Постанова № 236), ДП «Дія» визначено одержувачем бюджетних коштів. При цьому, пунктом 1-1Постанови № 236 встановлено, що вимоги пункту 9 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228, щодо критеріїв визначення одержувача бюджетних коштів не застосовуються під час визначення одержувача бюджетних коштів за програмою «Електронне урядування» /відповідно до пункту 9 постанови КМУ № 228 критеріями визначення одержувача для здійснення заходів бюджетної програми є: досвід роботи за відповідним профілем не менше двох років та наявність відповідної кваліфікації з урахуванням напряму чи заходу бюджетної програми; виробничий потенціал і показники виробничої діяльності, науково-технічної бази (у разі потреби); наявність бездефіцитного фінансового плану на поточний рік, фінансово-економічного розрахунку (обґрунтування) здійснення заходів бюджетної програми; незбиткова діяльність одержувача за останні два роки, відсутність простроченої заборгованості за наданими банками кредитами; співвідношення вартості робіт, послуг та їх якості; застосування договірних умов/.

Одночасно, положеннями пункту 4 Постанови № 341 ДП «Дія», як одержувача бюджетних коштів, уповноважено виконувати заходи і відповідно спрямовувати кошти державного бюджету на:

технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу;

створення, модернізацію та розвиток, адміністрування і забезпечення функціонування:

інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу;

єдиного державного веб-порталу електронних послуг;

інтегрованої системи електронної ідентифікації;

Національної веб-платформи центрів надання адміністративних послуг;

Єдиного державного веб-порталу цифрової освіти «Дія. Цифрова освіта».

Поряд з цим, слід зазначити, що до внесення змін до Постанови № 236, виконання заходів, покладених на ДП «Дію», мало здійснюватись з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про публічні закупівлі».

Відповідно до пункту 5 Порядку закупівля товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів здійснюється в установленому законом порядку. Одночасно, за результатами проведення процедури закупівлі головний розпорядник бюджетних коштів та одержувач бюджетних коштів відповідно до пункту 4 цього Порядку укладають з переможцем процедури закупівлі договір про закупівлю товарів, робіт і послуг з урахуванням вимог, визначених статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Відтак, відповідно до матеріалів, поданих Мінцифрою, та з урахуванням вимог економічної класифікації видатків бюджету видатки на здійснення заходів, які наразі виконує ДП «Дія», відображалися за кодом 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» /такі видатки віднесено до видатків споживання/, а у зв’язку зі зміною статусу на одержувача бюджетних коштів мають відображатися за кодом 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм» /такі видатки віднесено до видатків розвитку/.

Слід відмітити, що у паспорті бюджетної програми 2901030, затвердженому наказом Мінцифри від 19.02.2021 № 19 в редакції від 20.05.2021 № 72 «Про внесення змін до паспорта бюджетної програми» (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету), за вищевказаними напрямами кошти передбачені в обсязі 244 454 тис. грн, натомість розпорядженням КМУ № 620-р пропонується перерозподілити 78 086,6 тис. гривень. Мінцифрою відповідні пояснення не надано.

Водночас, Порядком встановлено, що за рахунок коштів, які було спрямовано у 2020 році за програмою «Електронне урядування», на утворення статутного капіталу ДП «Дія», здійснюються витрати на побудову основного та резервного серверних майданчиків та пунктів їх адміністрування (придбання серверного, мережевого та комп’ютерного обладнання, засобів технічного та криптографічного захисту інформації, засобів електроживлення та промислового обладнання), закупівлю програмного забезпечення (пропрієтарного програмного забезпечення, систем управління базами даних) та криптобібліотек.

Також, слід зазначити, що відповідно до Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276-р (далі – План), визначено необхідність реалізації, зокрема таких кроків:

забезпечення доступу громадян і бізнесу до якісних та зручних публічних послуг, їх оптимізації та переведення найбільш популярних в електронну форму /крок 28, строк реалізації, встановлений Планом, – грудень/,

створення Національної веб-платформи центрів надання адміністративних послуг /крок 34, строк реалізації – вересень/,

забезпечення ефективної роботи онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства та окремих її сервісів /крок 39, строк реалізації – липень, листопад/,

запровадження послуги віддаленого кваліфікованого електронного підпису із зберіганням особистих ключів у сховищі надавача електронних довірчих послуг та з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Портал Дія» /крок 40, строк реалізації – жовтень/.

Водночас, звернення Мінцифри до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних обґрунтувань щодо такого перерозподілу, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами), зокрема відсутні пояснення та обґрунтування щодо:

обсягу коштів, що перерозподіляються, в розрізі відповідних заходів, які планується здійснювати ДП «Дія» (включаючи розрахунки);

необхідності та доцільності визначення ДП «Дія» одержувачем бюджетних коштів, а також поточного стану виконання завдань, передбачених Планом пріоритетних дій Уряду на 2021 рік;

внесення змін до розпису державного бюджету та кошторису за бюджетною програмою 2901030 щодо відображення плану за видатками спеціального фонду державного бюджету, джерел проведення таких видатків та заходів, на які такі кошти спрямовуються.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., державний секретар Міністерства цифрової трансформації України Турчак І.М.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Герман Д.В. поінформував, що за результатами розгляду зазначеного питання в очолюваному ним підкомітеті пропонується Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ
№ 620-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Германом Д.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням КМУ № 620-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 620-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству цифрової трансформації на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2901030 «Електронне урядування», перерозподілу видатків у сумі 78 086,6 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму обсягу видатків розвитку.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

3.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника командувача Національної гвардії України (з тилу – начальника логістики) Дзюби Р.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» на 2021 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 440-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України /далі – МВС/ від 26.05.2021 № 22873/2/15- 2021 /копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 440-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1003090 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України” на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 440-р).

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» (код 1003090), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Відповідно до вимог вказаної статті Закону про використання коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) головний розпорядник коштів державного бюджету щокварталу має інформувати Комітет.

Законом на 2021 рік Національній гвардії України (далі – Нацгвардія) /відповідальний виконавець у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – МВС/ за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» встановлено бюджетні призначення в обсязі 213 941,6 тис. грн, в тому числі за загальним фондом державного бюджету в обсязі 200 000 тис. грн (видатки розвитку), за спеціальним фондом державного бюджету в обсязі 13 941,6 тис. гривень (видатки розвитку).

Довідково: За підсумками січня - травня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 1003090 фактично проведено видатки у сумі 2 308,8 тис. гривень, або 1% уточненого річного плану (у тому числі: за загальним фондом видатки не проводились, за спеціальним фондом – 2 308,8 тис. грн, або 6,8% уточненого річного плану (34 008,2 тис. грн)).

Видатки за спеціальним фондом на будівництво житла для військовослужбовців Нацгвардії здійснюються за рахунок власних надходжень бюджетних установ, а саме надходжень від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України /витяг статті 12 зазначеного Закону роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Використання коштів за бюджетною програмою 1003090 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі – Порядок № 147) /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (із змінами), яку роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Вказаним Порядком, зокрема, встановлено таке:

- бюджетні кошти спрямовуються на: будівництво житла на земельних ділянках (власне будівництво); реконструкцію будівель (приміщень) під житло; придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку; надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення. Крім того визначено, що бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об’єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об’єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році (пункт 2 Порядку № 147);

- за наявності на початок року бюджетної кредиторської заборгованості кошти належить спрямовувати на будівництво (придбання) житла за зазначеними напрямами після її погашення (пункт 2 Порядку № 147) /За даними звіту Казначейства про бюджетну заборгованість станом на 1 травня 2021 року за загальним фондом за бюджетною програмою 1003090 обліковується кредиторська заборгованість у сумі 491,6 тис. грн/;

- придбання житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на умовах пайової участі та на вторинному ринку здійснюється на конкурсних засадах (пункт 3.1 Порядку № 147);

- для придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку головний розпорядник бюджетних коштів утворює конкурсну комісію та затверджує її склад. Конкурсна комісія утворюється у складі не менш як п’ять осіб, зокрема, з числа представників юридичної, фінансової служби, служби з питань запобігання та виявлення корупції. У разі потреби голова конкурсної комісії може залучати до її роботи експертів та консультантів (пункт 3.2 Порядку № 147);

- видатки, пов’язані з власним будівництвом, реконструкцією будівель (приміщень) під житло, проводяться відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764, Порядку затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 р. № 995 (пункт 4 Порядку № 147);

- придбання житла на умовах пайової участі проводиться відповідно до укладених договорів. Видатки, пов’язані з придбанням житла на умовах пайової участі, проводяться на підставі відповідного договору згідно з графіком фінансування та документів, що підтверджують використання за призначенням перерахованих раніше коштів (пункт 6 Порядку № 147), а пов’язані з придбанням житла на вторинному ринку – проводяться на підставі договору купівлі-продажу житла (пункт 7 Порядку № 147);

- оплата здійснюється за договорами щодо:

1) придбання житла на умовах пайової участі трьома етапами: перший етап – попередня оплата в розмірі до 30% визначеної в договорі ціни не більш як на шість місяців згідно з графіком фінансування; другий етап – у розмірі до 80% визначеної в договорі ціни (з урахуванням першого етапу попередньої оплати) після надання документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (нотаріально засвідчених копій сертифіката або декларації про готовність об’єкта до експлуатації), виконання в повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах, підписання акта приймання-передачі квартир; третій етап – остаточний розрахунок після оформлення права власності на квартири;

2) придбання житла на вторинному ринку – 100% визначеної в договорі ціни після виконання в повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах (за рішенням головного розпорядника бюджетних коштів), підписання актів приймання-передачі квартир та оформлення права власності на них, а також надання документів, що підтверджують відсутність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (пункт 9 Порядку № 147);

- складення та подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в порядку, визначеному законодавством (пункт 11 Порядку № 147).

Слід зазначити, що надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян» (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Вказаною вище постановою Уряду затверджено Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі – Порядок № 728), яким встановлено наступне:

військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла (пункт 3 Порядку № 728);

черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім’ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (пункт 5 Порядку № 728);

розмір компенсації визначається за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на військовослужбовця і кожного члена його сім’ї, який перебуває з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (понад норму жилої площі для окремих категорій військовослужбовців та членів їх сімей, визначених законодавством, враховується додаткова жила площа у розмірі 10 кв. метрів) з урахуванням вимог до загальної площі житла відповідно до державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 "Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення" та граничної вартості будівництва 1 кв. метра загальної площі житла в регіоні, в якому військовослужбовець перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (пункт 7 Порядку № 728);

житлові комісії військових частин, військових комісаріатів та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір (пункт 10 Порядку № 728);

компенсація надається шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи, що має право на її отримання, відкритий у банку, статутний капітал якого становить не менш як 10 млрд гривень та в якому держава прямо та/або опосередковано володіє не менш як 75 відсотками статутного капіталу та/або голосів та до якого протягом останнього року Національний банк не застосовував заходів впливу у вигляді розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій з високим ступенем ризику та призначення тимчасової адміністрації, за умови, що операції з відкриття, ведення і закриття зазначеного рахунка здійснюються безоплатно, проценти на залишок коштів на такому рахунку не нараховуються (пункт 13 Порядку № 728).

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження КМУ № 440-р встановлено затвердити розподіл коштів, передбачених МВС у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України», у сумі 213 941,6 тис. грн /відповідає обсягу бюджетних призначень, визначених Законом за цією бюджетною програмою за загальним та спеціальним фондами державного бюджету/ за напрямами (об’єктами, заходами) згідно із додатком до розпорядження КМУ № 440-р, а саме:

1. будівництво (реконструкція) об’єктів, усього – 117 687,105 тис. грн (55% загального планового обсягу видатків на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Нацгвардії), у тому числі:

пускових об’єктів – 93 378,475 тис. грн;

перехідних об’єктів – 20 000 тис. грн;

проектних робіт – 4 308,63 тис. грн;

2. придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку – 82 312,895 тис. грн (відповідно 38,5%);

3. надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення – 13 941,6 тис. грн (відповідно 6,5%).

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 440-р МВС доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Варто зауважити, що розпорядження КМУ № 440-р не містить відповідного доручення МВС щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України», як це передбачено частиною другою статті 28 Закону, на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та МВС.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження КМУ № 440-р обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 1003090 розподілено без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним та спеціальним фондами, хоча Законом бюджетні призначення за цією програмою визначено за загальним та спеціальним фондами, а відповідно до вимог бюджетного законодавства /частина третя статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)/ витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення /витрати спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету/.

Відповідно до пояснень МВС, викладених у зверненні до Комітету, спрямування у поточному році коштів за бюджетною програмою 1003090 дозволить здійснити:

1. будівництво пускових об’єктів /передбачено спрямувати 93 378,475 тис. грн/, що дозволить завершити будівельні роботи і ввести об’єкти в експлуатацію, а саме:

багатоквартирний житловий будинок на вул. Смакули в м. Тернопіль /передбачено спрямувати 2 428,83 тис. грн/. У 2017–2020 роках на будівництво вказаного 72-квартирного житлового будинку (18 однокімнатних, 27 двокімнатних, 27 трикімнатних) загальною площею 4 413,20 м кв. спрямовано видатки в сумі 43 133,198 тис. грн;

багатоквартирного житлового будинку на вул. Січових Стрільців, 2 у м. Золочів Львівської області /передбачено спрямувати 31 380,518 тис. грн/. У 2018 – 2020 роках на будівництво вказаного 64-квартирного житлового будинку (32 однокімнатні, 32 двокімнатні) загальною площею 3 705,72 м кв. спрямовано 19 974,248 тис. грн;

багатоквартирний житловий будинок на вул. С. Зулінського у м. Вінниця (ІІІ, ІV черги) /передбачено спрямувати 22 673,204 тис. грн/. У 2019–2020 роках на будівництво вказаного 72-квартирного житлового будинку (32 однокімнатні, 36 двокімнатних, 4 трикімнатні) загальною площею 3998,72 м кв. спрямовано 27 950,845 тис. грн;

двох 35-квартирних житлових будинків на території військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Нацгвардії у м. Вишгород Київської області, І черга /передбачено спрямувати 1 964,813 тис. грн/. У 2019–2020 роках на будівництво вказаного
35-квартирного житлового будинку (6 однокімнатних, 18 двокімнатних, 11 трикімнатних) загальною площею 2 327,50 м кв. спрямовано 25 744,325 тис. грн;

багатоквартирних житлових будинків на території військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Нацгвардії за адресою: вул. 11 Лінія, 7-А, м. Ірпінь /передбачено спрямувати 34 931,11 тис. грн/. У 2020 році на будівництво вказаного 80-квартирного житлового будинку (40 однокімнатних, 32 двокімнатні, 8 трикімнатних) загальною площею 4 538,48 м кв. спрямовано 36 171,534 тис. грн.

2. будівництво перехідних об’єктів /передбачено спрямувати 20 000 тис. грн/, а саме: житлового будинку по вулиці Трудовій у м. Хмельницький (3–5 секцій на 119 квартир), що дозволить довести рівень будівельної готовності до 25%. У 2018–2020 роках на будівництво вказаного 119-квартирного житлового будинку (29 однокімнатних, 59 двокімнатних, 31 трикімнатна) загальною площею 7 719,03 м кв. спрямовано 873,06 тис. грн.

3. розробку проектної документації з будівництва /передбачено спрямувати 4 308,63 тис. грн/ для:

житлових будинків на території військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Нацгвардії у м. Вишгород. У 2021 році на проектування комплексу 160-квартирних житлових будинків прогнозною загальною площею близько 10 000 м кв. заплановано спрямувати 1 439,43 тис. грн;

багатоквартирного житлового будинку на вул. Академіка
Сахарова, 38-А, у м. Одеса. У 2021 році на проектування 72-квартирного житлового будинку прогнозною загальною площею близько 4 500 м кв. заплановано спрямувати 1 426,05 тис. грн;

багатоквартирного житлового будинку на вул. Максима Дії в м. Дніпро. У 2021 році на проектування 72-квартирного житлового будинку прогнозною загальною площею близько 4 500 м кв. заплановано спрямувати 1 443,15 тис. грн.

4. придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку /передбачено спрямувати 82 312,895 тис. грн/, а саме: 66 квартир загальною площею 4 125 м кв. у регіонах України (буде визначено за підсумками конкурсних процедур).

5. надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення /передбачено спрямувати 13 941,6 тис. грн (спеціальний фонд)/ та забезпечити житлом 23 родини.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від МВС до Комітету, не містять достатнього обсягу фінансово-економічних обґрунтувань (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 1003090 за визначеними напрямами (об’єктами) спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Кодексу протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Мінфіном паспорт бюджетної програми. У свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» на 2021 рік на офіційному сайті МВС не було розміщено. За інформацією Мінфіну про стан розгляду і погодження паспортів бюджетних програм на 2021 рік станом на 21.05.2021 року паспорт бюджетної програми 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» до Мінфіну не подано.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та заступник командувача Національної гвардії України (з тилу – начальник логістики) Дзюба Р.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу коштів за бюджетною програмою 1003090.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись вимогами статті 28 Закону, пропонується погодити відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 440-р розподіл коштів щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Нацгвардії згідно із додатком до цього розпорядження Уряду із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 440-р розподіл коштів, передбачених у загальному та спеціальному фондах державного бюджету на 2021 рік за бюджетною програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України», у сумі 213.941,6 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду /з дотриманням вимог, встановлених частиною третьою статті 13, частиною четвертою статті 23 та частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

3.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра цифрової трансформації України Шелеста О.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. № 622-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства цифрової трансформації України (далі – Мінцифри) від 15.06.2021 р. № 1/03-1-6474 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. № 622-р «Про розподіл у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості» (далі – розпорядження КМУ № 622-р).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінцифри за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості (далі – субвенція) за бюджетною програмою 2911060 у сумі 500.000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу, розпорядженням КМУ № 622-р здійснено розподіл частини субвенції в обсязі 483.801,6 тис. грн (96,8% загального обсягу) між бюджетами сільських, селищних, міських територіальних громад 24 областей (згідно з додатком до цього розпорядження). Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 16.198,4 тис. гривень.

Порядок та умови надання у 2021 році субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 р. № 453 (далі – Порядок та умови надання субвенції), згідно з якими, зокрема, визначено таке:

1) субвенція спрямовується на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості шляхом підключення до широкосмугового доступу до Інтернету закладів соціальної інфраструктури, розташованих у сільській місцевості;

2) умовами надання субвенції є її спрямування на придбання послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету, що розташовані в населених пунктах, у яких відсутнє покриття волоконно-оптичними мережами та засновниками яких є територіальні громади;

3) субвенція використовується для закупівлі послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету з дотриманням таких вимог:

- на ділянках телекомунікаційної мережі оператора, що використовуються для надання послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету, не допускається застосування радіотехнологій (для дотримання такої вимоги оператор/провайдер телекомунікацій використовує безпроводовий маршрутизатор з розрахунку не більше одного маршрутизатора на один заклад соціальної інфраструктури);

- протягом перших 30 календарних днів доступ до Інтернету надається із швидкістю 500 Мбіт/с з дотриманням рівнів якості телекомунікаційних послуг. У подальшому доступ до Інтернету надається із швидкістю не менше 100 Мбіт/с;

- до 31 грудня 2022 р. послуга широкосмугового доступу до Інтернету надається без утримання оператором/провайдером телекомунікацій абонентської плати, яка включається у вартість підключення;

- умови надання послуги передбачають безлімітний доступ до Інтернету, що не обмежує обсяг передавання та приймання даних;

- оператор/провайдер телекомунікацій забезпечує статичну (постійну) IP-адресу кожному закладу соціальної інфраструктури;

- оператор/провайдер телекомунікацій забезпечує можливість використання доступу до Інтернету для персоналу та відвідувачів закладів соціальної інфраструктури за допомогою мережі Wi-Fi у частотах 2,4 та 5 ГГц;

4) до закладів соціальної інфраструктури належать:

- заклади дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, позашкільні заклади освіти, інтернатні заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, заклади вищої освіти;

- заклади первинної та вторинної медичної допомоги, зокрема фельдшерсько-акушерські/ фельдшерські пункти;

- заклади соціального захисту та заклади, що надають соціальні послуги (територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центри соціальних служб, центри надання соціальних послуг, будинки-інтернати для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, дитячі будинки-інтернати, центри соціально-психологічної допомоги, соціальні центри матері та дитини, соціальні гуртожитки для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, центри соціально-психологічної реабілітації, центри для ВІЛ-інфікованих дітей та молоді, центри соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями, центри обліку бездомних осіб, заклади соціального захисту для бездомних осіб, центри соціальної адаптації осіб, які відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк);

- заклади культури (бібліотеки, музеї, галереї, заповідники, виставкові зали, кінотеатри, кіновідеопрокатні підприємства, об’єднання, палаци і будинки культури, інші клубні заклади тощо) та заклади освіти сфери культури (мистецькі школи);

- центри надання адміністративних послуг, віддалені робочі місця працівників центрів надання адміністративних послуг;

- місцеві пожежно-рятувальні підрозділи;

- представницькі органи місцевого самоврядування та виконавчі органи рад, а у разі їх відсутності відповідні військово-цивільні адміністрації, які розміщені у населених пунктах, що є адміністративними центрами територіальних громад;

5) виконавцями послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до широкосмугового доступу до Інтернету можуть бути виключно оператори/провайдери телекомунікацій:

- інформація про яких внесена у реєстр операторів, провайдерів телекомунікацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ), станом на дату оголошення закупівлі;

- які не мають невиконаних приписів НКРЗІ про усунення виявлених порушень законодавства про телекомунікації, строк виконання яких закінчився;

- які своєчасно подали обов’язкову звітність до НКРЗІ.

1) відбір об’єктів, забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок субвенції, проводилося утвореною наказом Мінцифри від 28 травня 2021 року № 78 комісією, що за результатами розгляду клопотань та матеріалів формує перелік територіальних громад, у яких планується здійснити закупівлю послуг з підключення закладів соціальної інфраструктури до мережі Інтернет;

2) подання матеріалів здійснювалось з 17 по 28 травня 2021 року. Протягом вказаного терміну до Мінцифри надійшли клопотання від 719 територіальних громад на суму 700 млн грн, що розглядалися комісією на засіданнях 31 травня та 01 червня 2021 року (копії протоколів засідань Комісії роздано народним депутатам України – членам Комітету);

3) під час розгляду звернень комісія враховувала такі чинники:

- розмір необхідного фінансування для підключення закладів соціальної інфраструктури до Інтернету, зазначений у клопотанні;

- загальну суму необхідного фінансування, на яку подані клопотання;

- розмір необхідного фінансування з урахуванням віддаленості населених пунктів та/або закладів соціальної інфраструктури від найближчих населених пунктів, де є покриття волоконно-оптичними мережами;

- інформацію Мінцифри, інших органів виконавчої влади та НКРЗІ щодо покриття волоконно-оптичними мережами адміністративно-територіальних одиниць України;

4) комісія розглядала клопотання громад у такій послідовності:

- формування переліку клопотань, щодо яких комісія приймає рішення про відмову у погодженні;

- формування переліку клопотань, які частково погоджуються;

- формування переліку клопотань, які погоджуються комісією;

5) за наслідками розгляду клопотань комісією відібрано 670 територіальних громад на підключення 11 282 соціальних об’єктів, що знаходяться у 3 652 населених пунктах, які у 2021 році отримають фінансування з державного бюджету на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості.

Інших розрахунків і пояснень з приводу здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами, насамперед щодо кількості населення в населених пунктах та кількості соціальних об’єктів, які планується підключити до мережі Інтернет у розрізі територіальних громад, а також вартості послуг з підключення до мережі Інтернет соціальних об’єктів по регіонах, Мінцифри не надано

Разом з тим, додаток до розпорядження КМУ № 622 має техніко-юридичні неточності, а саме:

не відображено підсумковий рядок розподіленої субвенції «Всього»;

назви місцевих бюджетів окремих адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей не відповідають назвам місцевих бюджетів у додатку 5 «Міжбюджетні трансферти (освітня субвенція, базова та реверсна дотація) на 2021 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік, а саме за кодами бюджетів: «05517000000», «05535000000», «12519000000», «12526000000», «12530000000», «12529000000», «12517000000», «12521000000», «12523000000» та «12527000000».

Довідково: згідно з інформацією Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2021 року субвенція місцевим бюджетам не надавалася (хоча згідно з розписом державного бюджету надання субвенції було передбачено починаючи з березня 2021 року).

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Пасічний О.С., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. і заступник Міністра цифрової трансформації Украъни Шелест О.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету, а саме: погодити розподіл між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 622-р з урахуванням необхідності приведення у відповідність до закону про державний бюджет назв окремих місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості, згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. № 622-р з урахуванням необхідності приведення назв місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей за кодами 05517000000, 05535000000, 12519000000, 12526000000, 12530000000, 12529000000, 12517000000, 12521000000, 12523000000 та 12527000000 у відповідність до назв, визначених у додатку №5 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік».

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

3.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Котика Є.Д. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 16.06.2021 № 10746/0/2-21/44 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України на 2021 рік» (далі – розпорядження Уряду № 623-р.).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 623-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 2511240 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та /або насильства за ознакою статі» (далі – субвенція) шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 75.600 тис. гривень та збільшення на таку суму видатків розвитку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінсоцполітики за загальним фондом передбачено субвенцію за бюджетною програмою 2511240 у сумі 274.200 тис. грн, з них видатки споживання – 109.150 тис. грн, видатки розвитку – 165.050 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).

Таким чином, з урахуванням здійсненого розпорядженням Уряду № 623-р перерозподілу за субвенцією видатки споживання становлять – 33.550 тис. грн, видатки розвитку – 240.650 тис. грн /без зміни її загального обсягу/.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2021 року видатки по загальному фонду державного бюджету за бюджетною програмою 2511240 не здійснювалися (згідно розписом державного бюджету надання субвенції передбачено починаючи з вересня 2021 року).

Порядок та умови надання у 2021 році субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. № 398 (далі – Порядок та умови надання субвенції), згідно з якими, зокрема, визначено таке:

1) субвенція спрямовується на:

реконструкцію, капітальний та поточний ремонт наявних приміщень для облаштування в них нових притулків для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, денних центрів соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, і спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;

придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, в тому числі довгострокового користування, для притулків, денних центрів, консультативних служб (зокрема, офісних і побутових меблів, жалюзі, ролетів, штор, металевих ґрат, віконних і дверних блоків, покриття для підлоги, посуду), комп’ютерної та офісної техніки (у тому числі програмного забезпечення, придбання якого передбачено разом із придбанням комп’ютерної техніки), мережевого та телекомунікаційного обладнання, протипожежного приладдя;

придбання автомобілів (мінівенів, позашляховиків) для притулків з метою забезпечення функціонування утворених при них мобільних бригад соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;

2) умовами надання субвенції серед іншого є наявність:

рішення місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про утворення притулку, денного центру, консультативної служби;

рішення керівника притулку, про утворення мобільної бригади при притулку (у разі придбання автомобіля (мінівена, позашляховика);

приміщення (окремої будівлі, споруди або частини будівлі), що потребує реконструкції, капітального або поточного ремонту і є комунальною власністю;

затверджених в установленому порядку документів, необхідних для виконання робіт з реконструкції, капітального/поточного ремонту приміщення для облаштування в ньому притулку, денного центру, консультативної служби;

гарантійного листа місцевого органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо належного забезпечення подальшого функціонування притулку, денного центру, консультативної служби, а також забезпечення функціонування та подальшого обслуговування придбаного автомобіля (мінівена, позашляховика) за рахунок коштів місцевого бюджету або інших джерел, не заборонених законодавством.

Обґрунтування Мінсоцполітики щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у доданих до звернення матеріалах, згідно з яким, зокрема, зазначається про таке:

перерозподіл видатків обумовлений наслідками попереднього розгляду пропозицій місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо переліку видів робіт та послуг та їх прогнозованою вартістю, а також вимогами Порядку та умов надання субвенції;

необхідність проведення капітальних ремонтів/реконструкцій у приміщеннях для розташування спеціалізованих служб, де попередньо було заплановано проведення поточних ремонтів та придбання обладнання (при визначенні у Законі обсягу видатків було заплановано здійснити капітальний ремонт/реконструкції у 100 приміщеннях на суму 117 млн грн та проведення поточного ремонту у 140 приміщеннях з придбанням для них обладнання на суму 109,15 млн грн. Однак, за результатами розгляду пропозицій від місцевих органів влади виникла потреба у проведенні капітальних ремонтів додатково ще у 40 приміщеннях);

- зростання у 2021 році в порівнянні з минулим роком вартості придбання автомобілів (при розрахунку у 2020 році потреби у видатках на придбання 1 автомобіля прогнозна вартість становила 1,2 млн грн, або 48 млн грн за 40 автомобілів, у 2021 році прогнозна вартість становить 1,5 млн грн, або 60 млн грн за 40 автомобілів);

- відтак, додаткова потреба у видатках розвитку становить 75,6 млн грн /у т.ч. на проведення капітальних ремонтів/реконструкцій – 63,6 млн грн, на придбання 40 автомобілів – 12 млн грн/, яку Мінсоцполітики пропонує забезпечити за рахунок зменшення обсягу видатків споживання за цією субвенцією /оскільки облаштування невідремонтованих приміщень є передчасним/.

Водночас, звернення Мінсополітики до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних деталізованих фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, хоча таке передбачено у пункті 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та перший заступник Міністра соціальної політики України Котик Є.Д.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Мінсоцполітики на 2021 рік, згідно з розпорядженням Уряду № 623-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2511240 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та /або насильства за ознакою статі», перерозподілу видатків у сумі 75.600 тис.гривень шляхом зменшення на таку суму видатків споживання та відповідного збільшення видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 623-р.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

/Питання підпунктів 3.8, 3.9 розглянуто після пункту 4 порядку денного/

3.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р № 626-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І., розглянуто після пункту 5 порядку денного/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 16.06.2021 р. за № 05230-02-2/19086 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 626-р «Про розподіл у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (далі – розпорядження КМУ № 626-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінфіну затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (далі – субвенція) у сумі 4 100 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 544 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери», згідно з якими визначено таке:

субвенція спрямовується на:

реалізацію проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) та ремонту об’єктів комунальної власності (за винятком адміністративних будинків), транспортної інфраструктури та соціально-культурної сфери (далі – проекти будівництва), у тому числі розроблення та коригування проектної документації, проведення експертизи проектів в установленому порядку;

придбання медичного обладнання, зокрема спеціального призначення;

завершення проектів будівництва із строком реалізації від одного до трьох років, впровадження яких розпочато у попередні роки.

умовами надання субвенції є: загальна кошторисна вартість проектів будівництва понад 10 млн гривень, спроможність подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів основних фондів комунальної власності, створення, приріст або оновлення яких фінансується за рахунок субвенції, спрямування субвенції на створення, приріст, оновлення та ремонт основних фондів комунальної власності, завершення реалізації проектів будівництва у 2021 - 2023 роках;

для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції у 2021 році обласні та Київська міська держадміністрації подають Мінфіну перелік об’єктів (заходів) для подальшого внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту акта.

Згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження КМУ № 626-р затверджено розподіл у 2021 році субвенції в обсязі 3 428 807,7 тис. грн (83,6% бюджетних призначень) між місцевими бюджетами Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей за об’єктами (заходами).

Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 671 192,3 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що надані Мінфіном матеріали не містять жодних обґрунтувань та пояснень щодо проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами. Поряд з тим у розподілі субвенції (у додатку до розпорядження КМУ № 626-р) відсутні підсумкові рядки за обласними бюджетами Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Луганської, Рівненської, Тернопільської, Харківської областей, а також передбачено надання субвенції Надвірнянському районному бюджету Івано-Франківської області, хоча у додатках до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» не передбачено надання трансфертів такому бюджету.

Довідково: Згідно з розписом асигнувань загального фонду державного бюджету на 2021 рік надання коштів за бюджетною програмою 3511100 передбачено починаючи з червня поточного року і за інформацією Казначейства таке перерахування у 2021 році не здійснювалося.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю. Герман Д.В., Тістик Р.Я., Гончаренко О.О., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловив зауважень щодо зазначеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

У ході обговорення даного питання народними депутами України – членами Комітету Германом Д.В., Тістиком Р.Я., Гончаренком О.О. порушувались питання, зокрема, щодо критеріїв визначення об’єктів (заходів), які можуть здійснюватися у 2021 році за рахунок субвенції.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. поінформував, що розподіл субвенції здійснено відповідно до порядку та умов її надання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 454, за пропозиціями, поданими обласними державними адміністраціями. До переліку об’єктів увійшли: нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт та ремонт об’єктів комунальної власності транспортної інфраструктури та соціально-культурної сфери (за винятком адміністративних будинків). До кожного об’єкту були надані підтвердні документи, зокрема, титул об’єкту будівництва, експертний висновок проектів будівництва.

Затим, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. оголосив перерву у засіданні Комітету.

/Продовження розгляду даного питання відбулося на черговому засіданні Комітету 17 червня 2021 року./

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра економіки України Глущенко С.В. про погодження розподілу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», Міністерству економіки України для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по безробіттю на період здійснення заходів, пов’язаних з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 582).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства економіки України /далі – Мінекономіки/ від 09.06.2021 № 2122-10/31256-01 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу бюджетних призначень відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 582 «Деякі питання розподілу коштів державного бюджету для виплати допомоги по безробіттю» /далі – постанова КМУ № 582/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (зі змінами, внесеними Законом України від 29.04.2021 № 1434-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік») /далі – Закон/ визначено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 3 млрд грн, розподіл яких згідно із абзацом другим частини першої статті 36 Закону здійснюватиметься на заходи, пов’язані з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Урядом.

Водночас, абзацом третім частини першої вказаної статті 36 Закону передбачено, що обмеження, встановлені частинами десятою і одинадцятою статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, не застосовуються у разі прийняття рішень про розподіл бюджетних призначень за напрямами, передбаченими абзацом другим цієї статті Закону /довідково: згідно з частиною десятою статті 23 Кодексу – зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення, а частиною одинадцятою статті 23 Кодексу – забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами/.

На виконання вимог абзацу другого частини першої статті 36 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2021 № 540 затверджено Порядок розподілу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету на заходи, пов?язані з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками /далі – Порядок № 540, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Порядок № 540 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження відповідного рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою 3511380 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання розподілених йому коштів.

Пунктом 1 постанови КМУ № 582 встановлено здійснити розподіл бюджетних призначень, передбачених Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Мінекономіки бюджетних призначень у сумі 400 млн гривень на бюджетну програму 1201400 «Виплата Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по безробіттю» (видатки споживання) для виплати Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд/ допомоги по безробіттю на період здійснення заходів, пов’язаних з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Мінфіну доручено після погодження зазначеного розподілу бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення змін до розпису державного бюджету.

Слід зазначити, що для здійснення таких же заходів щодо виплати Фондом допомоги по безробіттю на період здійснення заходів, пов’язаних з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2021 № 164 «Деякі питання спрямування коштів державного бюджету для виплати допомоги по безробіттю» /далі – постанова КМУ № 164, копія якої роздана народним депутатам України – членам Комітету/, за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, Мінекономіки було спрямовано 700 млн. гривень шляхом установлення цьому Міністерству за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою. На виконання пункту 3 постанови КМУ № 164 Мінекономіки відкрито бюджетну програму 1201400 «Виплата Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по безробіттю».

Довідково: пунктом 9 статті 12 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування включено надходження від залишу коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у
2020–2021 роках/.

Отже, зважаючи на положення постанов КМУ № 164 та № 582 Мінекономіки для виплати Фондом допомоги по безробіттю у поточному році спрямовано вже 1,1 млрд гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень - травень 2021 року видатки за бюджетною програмою 1201400 використано в повному обсязі /700 млн грн/.

У 2020 році за рахунок коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками загалом Фондом фактично використано 7,9 млрд грн, у т.ч. на безповоротній основі – 6,6 млрд грн, на поворотній основі – 1,3 млрд грн (за загальним фондом), або 96% виділених коштів (8,3 млрд грн, у т.ч. на безповоротній основі – 7 млрд грн, на поворотній основі – 1,3 млрд грн).

Згідно із пунктом 2 постанови КМУ № 582 використання бюджетних призначень для виплати допомоги по безробіттю здійснюватиметься у порядку, затвердженому постановою КМУ № 164 /далі – Порядок використання коштів/.

Порядком використання коштів, зокрема, встановлено таке:

- кошти спрямовуються Фонду на безповоротній основі та використовуються виключно для виплати допомоги по безробіттю відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

- перерахування бюджетних коштів здійснюється Мінекономіки на рахунок 3554 «Рахунки державних цільових фондів», відкритий в Казначействі для обслуговування коштів Фонду, для подальшого їх спрямування регіональним центрам зайнятості для виплати допомоги по безробіттю в межах виділених Мінекономіки бюджетних асигнувань;

- невикористані на кінець бюджетного періоду бюджетні кошти Фонд повертає Мінекономіки для їх подальшого спрямування до державного бюджету;

- Мінекономіки інформує щомісяця Комітет, Кабінет Міністрів України та Мінфін про використання Фондом бюджетних коштів.

Доречно нагадати, що відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією , кошти цього Фонду не включаються до складу державного бюджету.

Законодавчі підстави для забезпечення Фондом виплати допомоги по безробіттю визначені статтями 22 і 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», згідно з якими право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування; розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб, та виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру. Допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. При цьому, Фонд постановою від 08.04.2020 № 217 на період дії карантину установив мінімальний розмір допомоги по безробіттю у розмірі 1000 гривень.

Слід зауважити, що в офіційних джерелах інформації відсутні відомості про затвердження бюджету Фонду на 2021 рік.

Довідково: відповідно до підпункту 3 пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу Фонд надіслав до Комітету звітність за І квартал 2021 року (копія листа від 20.05.2021 № 33/22/2710-21 роздана народним депутатам України – членам Комітету), в якій, зокрема, не зазначено про заплановані і відповідно не були проведені з початку цього року виплати щодо повернення фінансової допомоги, отриманої з державного бюджету на поворотній основі. Варто звернути увагу, що відповідно до звітної інформації Фонду річний плановий обсяг витрат бюджету Фонду (19,7 млрд грн) перевищує надходження до бюджету Фонду (16,6 млрд грн) на 3,1 млрд грн, хоча відповідно до базового закону бюджет Фонду має бути бездефіцитним. При цьому, в річних планових показниках вже враховано надання фінансової допомоги Фонду у сумі 700 млн грн відповідно до постанови КМУ № 164.

Крім того, незважаючи на вимоги пункту 11 Порядку використання коштів, затвердженого постановою КМУ № 164, стосовно подання Мінекономіки до Комітету щомісяця інформації про використання Фондом бюджетних коштів, така інформація надійшла до Комітету лише 11 червня 2021 року (лист № 4802-10/31610-03, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету), в якій зазначено, що кошти в сумі 700 млн грн перераховані Фондом на рахунки регіональних центрів зайнятості в повному обсязі для виплати допомоги по безробіттю 279 522 безробітним особам, вказані безробітні особи отримали кошти на свої банківські карткові рахунки.

У надісланих Мінекономіки матеріалах зазначається таке:

- поточні надходження Фонду від страхових внесків не забезпечують потребу у видатках на виплату допомоги по безробіттю, зокрема, за період січень - травень поточного року середньоденні доходи до Фонду складають 61 млн грн, а потреба у видатках – 85 млн грн;

- за оперативною інформацією Державної служби зайнятості середньомісячна чисельність одержувачів допомоги по безробіттю з початку року склала 386 тис. осіб, що на 13% перевищує відповідний показник минулого року, а станом на 31.05.2021 чисельність одержувачів допомоги по безробіттю складає 327 тис. осіб;

- зважаючи на надзвичайну важливість соціального захисту безробітних, кошти в сумі 400 млн грн будуть спрямовані для здійснення виплати допомоги по безробіттю 111 тис. особам, що дасть можливість не допустити посилення соціальної напруги в суспільстві, адже вже існує затримка з фінансування такої допомоги, яка станом на 31.05.2021 становить 1 206,9 млн грн;

- з середини лютого спостерігається стійка тенденція щодо поступового зменшення чисельності одержувачів допомоги по безробіттю, враховуючи сезонні коливання реєстрації безробітних, зростання кількості вакансій у базі даних Державної служби зайнятості та обсягів працевлаштування безробітних.

Водночас, у поданих фінансово-економічних обґрунтуваннях відсутня інформація щодо:

планових показників бюджету Фонду на 2021 рік за показниками надходжень та витрат, а також їх складовими, пояснень щодо заходів, які планується здійснити для забезпечення виконання покладених на Фонд завдань та функцій за рахунок власних надходжень Фонду (на підставі бюджету Фонду на бездефіцитній основі), а також причин не затвердження до цього часу бюджету Фонду на поточний рік;

можливості (неможливості) фінансового забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел та можливих наслідків в разі, коли бюджетні кошти не будуть виділені (необхідність подання такої інформації зазначено у Порядку № 540);

здійснюваних заходів щодо повернення наданих у 2020 році коштів державного бюджету з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на поворотній основі (постанова Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308), за даними звітності Казначейства станом на 01.05.2021 обліковується кредиторська заборгованість у сумі 1,3 млрд грн;

використання коштів, що були виділені Фонду у сумі 700 млн грн, як це передбачено пунктом 11 Порядку використання коштів, затвердженого постановою КМУ № 164, деталізованої в розрізі регіонів, забезпеченості у такій допомозі вказаної категорії осіб тощо.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.Б., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра економіки України Глущенко С.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.Б. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо розподілу бюджетних призначень, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись положеннями статті 36 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 582 розподіл бюджетних призначень загального фонду державного бюджету щодо заходів на боротьбу із коронавірусною хворобою та її наслідками у сумі 400 млн грн Мінекономіки для виплати допомоги по безробіттю Фондом безробіття /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 582 розподілу бюджетних призначень. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 582 розподіл бюджетних призначень, передбачених у 2021 році за загальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі бюджетних призначень у сумі 400 000 тис. гривень (видатки споживання) Міністерству економіки України за бюджетною програмою 1201400 «Виплата Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по безробіттю».

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 2.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Котика Є.Ю. про погодження розподілу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», Міністерству соціальної політики України для виплати Фондом соціального страхування України застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 578).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства соціальної політики України /далі – Мінсоцполітики/ від 04.06.2021 № 9998/0/2-21/45 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу бюджетних призначень відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 578 «Деякі питання виділення коштів для виплати матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» /далі – постанова КМУ № 578/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (зі змінами, внесеними Законом України від 29.04.2021 № 1434-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік») /далі – Закон/ визначено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» в обсязі 3 млрд грн, розподіл яких згідно із абзацом другим частини першої статті 36 Закону здійснюватиметься на заходи, пов’язані з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Урядом.

Водночас, абзацом третім частини першої вказаної статті 36 Закону передбачено, що обмеження, встановлені частинами десятою і одинадцятою статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, не застосовуються у разі прийняття рішень про розподіл бюджетних призначень за напрямами, передбаченими абзацом другим цієї статті Закону /довідково: згідно з частиною десятою статті 23 Кодексу – зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення, а частиною одинадцятою статті 23 Кодексу – забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами/.

Пунктом 1 постанови КМУ № 578 встановлено здійснити розподіл бюджетних призначень, передбачених Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Мінсоцполітики бюджетних призначень у сумі 400 млн гривень на бюджетну програму 2501330 «Виплата застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Фондом соціального страхування України» (видатки споживання) для виплати Фондом соціального страхування України /далі – Фонд/ вказаного матеріального забезпечення.

Слід зазначити, що для здійснення таких же заходів щодо виплати Фондом застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 88 «Деякі питання виплати застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» /далі – постанова КМУ № 88, копія якої роздана народним депутатам України – членам Комітету/, за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, Мінсоцполітики було спрямовано 400 млн гривень шляхом установлення цьому Міністерству за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою. На виконання пункту 3 постанови КМУ № 88 Мінсоцполітики відкрито бюджетну програму 2501330 «Виплата застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Фондом соціального страхування України».

Отже, зважаючи на положення постанов КМУ № 88 та № 578 Мінсоцполітики для виплати Фондом соціального страхування матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у поточному році спрямовано вже 800 млн гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень - травень 2021 року видатки за бюджетною програмою 2501330 використано в повному обсязі /Фонду перераховано 400 млн грн/.

У 2020 році за рахунок коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками загалом Фондом соціального страхування фактично використано 2 млрд грн, у т.ч. на безповоротній основі – 0,2 млрд грн, на поворотній основі – 1,8 млрд грн (за загальним фондом), або 91,4% виділених коштів (2,1 млрд грн, у т.ч. на безповоротній основі – 0,3 млрд грн, на поворотній основі – 1,8 млрд грн).

Згідно із пунктом 2 постанови КМУ № 578 використання бюджетних призначень для виплати застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності здійснюватиметься у порядку, затвердженому постановою КМУ № 88 /далі – Порядок використання коштів/.

Порядком використання коштів, зокрема, встановлено таке:

- кошти спрямовуватимуться Фонду на безповоротній основі та використовуватимуться ним виключно для виплати застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, передбаченого Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (пункт 3);

- перерахування бюджетних коштів здійснюватиметься Мінсоцполітики на рахунок 3554 «Рахунки державних цільових фондів», відкритий у Казначействі для обслуговування коштів Фонду, на підставі подання Фонду з обґрунтуванням реальної потреби в коштах і детальними розрахунками витрат із урахуванням фактичних надходжень коштів до бюджету Фонду (пункт 5);

- Мінсоцполітики інформує щомісяця Комітет, Кабінет Міністрів України та Мінфін про використання Фондом бюджетних коштів (пункт 10);

- кошти, не використані Фондом на кінець поточного року, підлягають перерахуванню Фондом на рахунок Мінсоцполітики з подальшим перерахуванням Казначейством до державного бюджету (пункт 11).

Водночас слід зазначити, що пунктом 3 постанови КМУ № 578 з пункту 11 Порядку використання коштів слова «спеціального фонду» виключено, з урахуванням чого невикористані Фондом кошти повертатимуться як до спеціального фонду, так і до загального фонду державного бюджету.

Доречно нагадати, що відповідно до статті 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, некомерційною самоврядною організацією, кошти цього фонду не включаються до складу державного бюджету та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Законодавчі підстави для забезпечення Фондом виплати матеріального забезпечення визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зокрема:

- статтею 20, відповідно до якої за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); 2) допомога по вагітності та пологах; 3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); 4) оплата лікування та/або реабілітаційної допомоги у відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;

- статтею 22, згідно з якою допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві; 2) необхідності догляду за хворою дитиною; 3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї; 4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; 5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
5-1) на період перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій COVID-19; 6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; 7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; 8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;

при цьому згідно з цією ж статтею допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;

- статтею 24 визначено, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу (від 50 до 100% середньої заробітної плати (доходу)), при цьому особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу;

водночас, згідно з цією ж статтею сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до Фонду.

Варто звернути увагу, що постановою КМУ від 22.03.2021 № 261 (копія якої роздана народним депутатам України – членам Комітету) затверджено бюджет Фонду соціального страхування України на 2021 рік. Відповідно до підпункту 3 пункту 14 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу Фонд надіслав до Комітету звітність за І квартал 2021 року (копія листа від 17.05.2021 № 1096-07-1 роздана народним депутатам України – членам Комітету). За звітною інформацією у І кварталі поточного року є певні позитивні тенденції щодо наповнення доходної частини бюджету Фонду, зафіксовано виконання планових показників надходжень до бюджету Фонду на рівні 101,4%, у тому числі власних надходжень – 101,5%. Проте, у бюджеті Фонду не заплановано і відповідно не було проведено з початку цього року виплат щодо повернення фінансової допомоги, отриманої з державного бюджету на поворотній основі.

У надісланих Мінсоцполітики матеріалах зазначається таке:

- через стрімке поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суттєво збільшилося кількість осіб, які перебувають на лікарняному, та тривалість одного лікарняного через специфіку зазначеного захворювання, а відтак зросла кількість листків і днів непрацездатності, які оплачуються за рахунок коштів Фонду;

- за період січень - квітень поточного року кількість осіб, які мають право на оплату листків непрацездатності за рахунок коштів Фонду, зросла на 30,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року, кількість листків непрацездатності – на 29,6%, а кількість днів непрацездатності – на 39,1% і у зв’язку з недостатністю власних надходжень до бюджету Фонду наразі склалася критична ситуація із фінансовим забезпеченням зазначених виплат;

- станом на 31.05.2021 непрофінансовані Фондом подані страхувальниками за період із 12.04.2021 по 28.05.2021 (32 робочі дні) заяви-розрахунки в частині матеріального забезпечення на 3 221 506,5 тис. грн, зокрема:

допомога по тимчасовій непрацездатності – 2 530 832,4 тис. грн, що становить 78,56% від загального розміру непрофінансованих заяв-розрахунків;

допомога по вагітності та пологах – 682 884,12 тис. грн, або 21,2% відповідно;

допомога на поховання – 7 790 тис. грн, або 0,24% відповідно;

- розрахункова кількість застрахованих осіб, яким буде виплачено допомогу:

по тимчасовій непрацездатності – 58 085 осіб;

по вагітності та пологах – 2 075 осіб;

на поховання – 236 виплат;

- кошти в обсязі 400 000 тис. грн Фондом буде спрямовано на виплату допомог:

по тимчасовій непрацездатності – 314 241,8 тис. грн (для 58 085 осіб);

по вагітності та пологах – 84 790,6 тис. грн (для 2 075 осіб);

на поховання – 967,6 тис. грн (для 236 виплат).

Слід відмітити, що згідно із інформацією Мінсоцполітики про використання бюджетних коштів Фондом за бюджетною програмою 2501330 станом на 01.06.2021 (лист від 09.06.2021 № 10389/0/2-21/44, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету), виділених згідно із постановою КМУ № 88, використано 399,98 млн грн (99,9% від планових призначень), з яких:

305,94 млн грн – на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (залишок невикористаних коштів 2,12 млн грн);

92,96 млн грн – на виплату допомоги по вагітності і пологах (виплачено понад запланованих 1,97 млн грн);

1,08 млн грн – на виплату допомоги на поховання (виплачено понад запланованих 0,13 млн грн).

Водночас, у поданих фінансово-економічних обґрунтуваннях відсутня інформація щодо:

здійснюваних заходів щодо повернення наданих у 2020 році коштів державного бюджету з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на поворотній основі (постанова Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 385), за даними звітності Казначейства станом на 01.05.2021 обліковується кредиторська заборгованість у сумі 1,8 млрд грн;

доцільності спрямування Фондом коштів не тільки на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із захворюванням на COVID-19, а й на виплату допомог по вагітності і пологах, зважаючи на мету використання коштів за бюджетною програмою 3511380, як це визначено у статті 36 Закону та постанові Кабінету Міністрів України від 28.05.2021№ 540.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., перший заступник Міністра соціальної політики України Котик Є.Ю.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо розподілу бюджетних призначень, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання в очолюваному нею підкомітету, керуючись положеннями статті 36 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 578 розподіл бюджетних призначень загального фонду державного бюджету щодо заходів на боротьбу із коронавірусною хворобою та її наслідками у сумі 400 млн грн Мінсоцполітики для виплати застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Фондом соцстраху /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 578 розподілу бюджетних призначень. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 578 розподіл бюджетних призначень, передбачених у 2021 році за загальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі бюджетних призначень у сумі 400 000 тис. гривень (видатки споживання) Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2501330 «Виплата застрахованим особам матеріального забезпечення за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності Фондом соціального страхування України».

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра внутрішніх справ України Гончарова С.М. про погодження розподілу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», Міністерству внутрішніх справ України для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 588).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України /далі – МВС/ від 11.06.2021 № 26286/5/15-2021 /копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу бюджетних призначень відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 588 «Деякі питання здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я» /далі – постанова КМУ № 588/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (зі змінами, внесеними Законом України від 29.04.2021 № 1434-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік») /далі – Закон/ визначено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» в обсязі 3 млрд грн, розподіл яких згідно із абзацом другим частини першої статті 36 Закону здійснюватиметься на заходи, пов’язані з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Урядом.

Водночас, абзацом третім частини першої вказаної статті 36 Закону передбачено, що обмеження, встановлені частинами десятою і одинадцятою статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, не застосовуються у разі прийняття рішень про розподіл бюджетних призначень за напрямами, передбаченими абзацом другим цієї статті Закону /довідково: згідно з частиною десятою статті 3 Кодексу зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення, а частиною одинадцятою статті 23 Кодексу – забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами/.

На виконання вимог абзацу другого частини першої статті 36 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2021 № 540 затверджено Порядок розподілу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету на заходи, пов?язані з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками /далі – Порядок № 540, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

До Комітету від Мінфіну надійшла інформація щодо спрямування бюджетних коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік за загальним фондом за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» відповідно до прийнятих постанов Кабінету Міністрів України станом на 10.06.2021 року (лист від 09.06.2021 № 07060-03-2/18195, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету).

При цьому слід звернути увагу, що з урахуванням положень постанови КМУ № 588 кошти за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» вже повністю розподілені відповідно до рішень Уряду (постанови КМУ від 31.05.2021 № 543, від 02.06.2021 № 578 і № 582).

Пунктом 1 постанови КМУ № 588 встановлено здійснити розподіл бюджетних призначень, передбачених Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі МВС бюджетних призначень у сумі 800 000 тис. гривень та їх установлення:

Апарату МВС у сумі 71 599,9 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 58 952 тис. грн) для здійснення доплати медичним працівникам закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління МВС, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2;

Державній прикордонній службі у сумі 30 807 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 25 935 тис. грн) для здійснення доплати військовослужбовцям, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, медичним працівникам закладів охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2;

Національній гвардії у сумі 16 594,5 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 14 048,3 тис. грн) для здійснення доплати військовослужбовцям, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

Державній службі з надзвичайних ситуацій у сумі 1 737,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 1 455 тис. грн) для здійснення доплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, медичним працівникам закладів охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом
SARS-CoV-2;

Національній поліції у сумі 679 261,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 572 520,2 тис. грн) для здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Мінфіну доручено після погодження зазначеного виділення коштів державного бюджету з Комітетом забезпечити відкриття нових бюджетних програм та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Пунктом 2 постанови КМУ № 588 затверджується Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я /далі – Порядок № 588/.

Порядком № 588, зокрема, встановлено таке:

- кошти державного бюджету (далі – бюджетні кошти) спрямовуються за бюджетними програмами /пункт 1 Порядку № 588/:

“Здійснення доплати медичним працівникам закладів охорони здоров’я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2” (у сумі 71 599,9 тис. грн);

“Здійснення доплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, медичним працівникам закладів охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2” (у сумі 30 807 тис. грн);

“Здійснення доплати військовослужбовцям Національної гвардії, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (у сумі 16 594,5 тис. грн);

“Здійснення доплати особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, медичним працівникам закладів охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2” (у сумі 1 737,3 тис. грн);

“Здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (у сумі 679 261,3 тис. грн);

- головним розпорядником коштів державного бюджету є МВС, а відповідальними виконавцями бюджетних програм є Апарат МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі – органи системи МВС) /пункт 2 Порядку № 588/;

- бюджетні кошти, отримані органами системи МВС на безповоротній основі, використовуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 р. № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» /далі – постанова КМУ № 375/ виключно для здійснення:

доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2,

доплати до заробітної плати медичним працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я /пункти 3, 4 Порядку № 588/;

- МВС інформує щомісяця Комітет, Кабінет Міністрів України та Мінфін про використання бюджетних коштів /пункт 7 Порядку № 588/.

Слід зазначити, що постановою КМУ № 375 (копію якої роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема, передбачено установлення на період дії карантину та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, та внаслідок виконання своїх обов’язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах у граничному розмірі до 50% заробітної плати (грошового забезпечення). При цьому визначено, що перелік посад (професій) працівників, яким встановлюватимуться такі доплати, визначатиметься відповідним центральним органом виконавчої влади, а персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, – керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Період дії карантину встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» і на сьогодні визначено до 30 червня 2021 року.

Варто нагадати, що у 2020 році за рахунок коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) (за загальним фондом) згідно з постановою КМУ від 10.06.2020 № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13.10.2020 № 966 та від 09.12.2020 № 1246) загалом МВС для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я фактично використано 4 679 636,6 тис. грн, або майже у повному обсягу від уточненого річного плану (4 680 183,3 тис. грн). /Копію листа МВС щодо інформації про використання коштів Фонду COVID-19 у 2020 році, виділених відповідно до постанови Уряду № 485 (зі змінами), станом на 31.12.2020 роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Згідно із поданими МВС фінансово-економічними обґрунтуваннями з метою забезпечення належного виконання обов’язків особовим складом, який залучається до заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, кошти у сумі 800 млн гривень будуть спрямовані на оплату праці з нарахуваннями (грошове забезпечення) понад 94 тис. особового складу МВС, зокрема, для:

військовослужбовців Національній гвардії – у сумі 16 594,5 тис. грн (4004 особи);

військовослужбовців та медичних працівників Адміністрації Державної прикордонної служби – у сумі 30 807 тис. грн (9740 осіб);

осіб рядового і начальницького складу та медичних працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій – у сумі 1 737,3 тис. грн (5955 осіб);

поліцейських Національної поліції – у сумі 679 261,3 тис. грн (73 314 осіб);

медичних працівників закладів охорони здоров’я МВС – у сумі 71 599,9 тис. грн (1 707 осіб).

Водночас, у поданих фінансово-економічних обґрунтуваннях відсутня інформація щодо:

переліку посад (професій) працівників та орієнтовну чисельність осіб (працівників), яким встановлюватимуться доплати, включаючи обґрунтування розмірів таких доплат вказаним особам, та заходи щодо ліквідації наслідків COVID-19, до яких залучаються такі особи;

запланованих заходів щодо здійснення контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. і заступник Міністра внутрішніх справ України Гончаров С.М.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу бюджетних призначень.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись положеннями статті 36 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 588 розподіл бюджетних призначень загального фонду державного бюджету щодо заходів на боротьбу із коронавірусною хворобою та її наслідками у сумі 800 млн грн МВС для здійснення доплати до грошового забезпечення (заробітної плати) військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, медичним працівникам /проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 588 здійснення розподілу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов'язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству внутрішніх справ України бюджетних призначень у сумі 800 000 тис. гривень (видатки споживання, з них на оплату праці – 672 910,5 тис. грн, у тому числі у розрізі визначених відповідальних виконавців бюджетних програм) для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров’я.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Управління бухгалтерського обліку та бюджетного регулювання – головного бухгалтера Міністерства інфраструктури України Загороднюк О.С. про погодження спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на надання субвенції з державного бюджету обласному бюджету Дніпропетровської області на закупівлю нових трамваїв для міст Дніпра та Кривого Рогу (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 607) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) від 16.06.2021 р. № 2167/37/14-21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження надання субвенції з державного бюджету обласному бюджету Дніпропетровської області на закупівлю нових трамваїв для міст Дніпра та Кривого Рогу згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. № 607 «Деякі питання спрямування коштів державного бюджету на закупівлю нових трамваїв для мм. Дніпра та Кривого Рогу» (далі – постанова КМУ № 607).

Постановою КМУ № 607 згідно з пунктом 1 встановлено, що кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон), спрямовуються у 2021 році Мінінфраструктури в розмірі 1.200.000 тис. гривень за рахунок залишку коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету, передбачені на здійснення заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), який утворився станом на 1 січня 2021 року, для надання субвенції з державного бюджету обласному бюджету Дніпропетровської області на закупівлю нових трамваїв для міст Дніпра та Кривого Рогу у сумі 1.200.000 тис. гривень шляхом установлення Мінінфраструктури за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку (загальнодержавні видатки та кредитування) за новою бюджетною програмою).

Прийняття такого рішення Уряду та наступне його погодження з Комітетом обумовлене нормами пункту 16 статті 14 Закону, згідно з яким передбачено спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм у сумі 2.385.791,9 тис. гривень та, як виняток з положень статті 24-2 Кодексу, на закупівлю нових трамваїв для міст Дніпро та Кривий Ріг у сумі 1.200.000 тис. гривень і на розвиток комунальної інфраструктури, у тому числі на придбання комунальної техніки, у сумі 100.000 тис. гривень за рішенням Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженим з Комітетом (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону).

Довідково: згідно з пунктом 7 статті 12 Закону джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2021 рік у частині фінансування є залишок коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету, передбачені на здійснення заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу, який утворився станом на 1 січня 2021 року.

За інформацією Міністерства фінансів України (лист від 06.04.2021 № 06040-02-2/11062) зазначений залишок коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені частиною другою статті 24-2 Кодексу та є джерелом формування державного дорожнього фонду у складі спеціального фонду державного бюджету, що утворився на 01.01.2021 р., становить 3.685,79 млн грн.

Постановою КМУ № 607 згідно з пунктом 2 на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджено Порядок та умови надання у 2021 році субвенції з державного бюджету обласному бюджету Дніпропетровської області на закупівлю нових трамваїв для мм. Дніпра та Кривого Рогу, згідно з якими, зокрема, визначено, що:

умовою надання субвенції є її спрямування на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної власності;

передача придбаних трамваїв на баланс комунальних підприємств здійснюється в установленому законодавством порядку;

розпорядники субвенції під час закупівлі нових трамваїв можуть здійснювати попередню оплату у розмірі до 100 відсотків їх вартості з урахуванням положень бюджетного законодавства.

У зверненні щодо погодження спрямування коштів Мінінфраструктури посилається на лист Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 26.05.2021 № 19-2242/0/2-21 до Прем’єр–міністра України (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету). У цьому листі облдержадміністрацією, серед іншого, відмічено, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2020 року № 1287 Державна програма підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2023 року не передбачає заходів з підвищення рівня безпеки дорожнього руху шляхом оновлення парку трамвайних вагонів та потребує внесення відповідних змін.

Разом з тим, надіслані Мінінфраструктури до Комітету матеріали не містять фінансово-економічних розрахунків, пов’язаних з визначенням саме такого обсягу субвенції, обґрунтування щодо можливої вартості трамваїв і кількості трамваїв, що можуть бути придбані, а також немає пояснень чи аналітичної інформації, зокрема з приводу оцінки потреби зазначених міст у оновленні парку таких транспортних засобів (з урахуванням діючого парку трамвайних вагонів), закупівлі трамвайних вагонів у вітчизняного виробника, можливостей участі бюджетів цих міст у їх придбанні.

Крім того, слід звернути увагу, що згідно з вимогами бюджетного законодавства щодо формування та використання коштів спеціального фонду бюджету видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, а на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48, частина друга статті 57 Кодексу).

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І. та начальник Управління бухгалтерського обліку та бюджетного регулювання – головний бухгалтер Міністерства інфраструктури України Загороднюк О.С.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили зауважень щодо зазначеного у постанові КМУ № 607 спрямування коштів.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. поінформував, що звернення Мінінфраструктури щойно надійшло до Комітету і відповідно питання в очолюваному ним підкомітеті не розглядалося, а тому пропонується безпосередньо на засіданні Комітету шляхом голосування визначитися щодо погодження спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону, на надання субвенції з державного бюджету обласному бюджету Дніпропетровської області на закупівлю нових трамваїв для міст Дніпра та Кривого Рогу у сумі 1,2 млрд гривень згідно з постановою КМУ № 607.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію щодо погодження встановленого постановою КМУ № 607 спрямування у 2021 році коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 Закону, на надання субвенції обласному бюджету Дніпропетровської області на закупівлю нових трамваїв для міст Дніпра та Кривого Рогу у сумі 1,2 млрд гривень із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету.

За результатами голосування така пропозиція не була підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету (голосували: «за» – 5, «проти» – 5, «утрималися» – 9, «не голосували» – 11) і відповідно позитивного рішення щодо погодження зазначеного спрямування коштів не було прийнято.

О 17 год. 15 хв. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. оголосив перерву.

Після перерви 17.06.2021 р. о 15 год. 00 хв.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. закрив засідання Комітету від 16.06.2021 р., оскільки після оголошеної перерви не було кворуму для його продовження.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України