ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №105 від 03.11.2021

Опубліковано 09 листопада 2021, о 16:48

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №105 від 3 листопада 2021 року

16 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Борт В.П.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені та інші присутні на засіданні особи:

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Кузьма А.Р. – начальник відділу аналізу виконання державного бюджету;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Міністерства охорони здоров’я України

Ємець П.В. – заступник Міністра;

від Міністерства з питань реінтеграції
тимчасово окупованих територій України

Ващенко К.О. – державний секретар;

від Міністерства соціальної політики України

Котик Є.Д. – перший заступник Міністра;

від Міністерства молоді та спорту України

Гутцайт В.М. – Міністр;

від Запорізької обласної державної адміністрації

Брутман Е.Л. – заступник Голови;

від Рахункової палати

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1254-р);

2) розподіл бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України за програмою «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству охорони здоров’я бюджетних призначень для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Херсонській області (постанова Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1100);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я для реалізації спільних з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційних проектів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1305-р);

4) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1302-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів, розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1311-р);

6) розподіл та зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1337-р) /розглянуто після підпункту 2.1 порядку денного/;

7) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству з питань інтеграції тимчасово окупованих територій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1308-р) /додатково включено до порядку денного за пропозицією народного депутата України Гнатенка В.С./;

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1310-р) /додатково включено до порядку денного за пропозицією народного депутата України Кузбита Ю.М./;

9) зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції на розвиток спортивної інфраструктури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1368-р) /додатково включено до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./.

3. Інформацію про Висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому півріччі і виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2021 року в частині надходжень загального фонду та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

4. Про погодження обсягів та напрямів використання коштів для ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення та комунальної власності за рахунок місцевого запозичення:

1) Запорізької обласної ради (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 25.10.2021 № 08-20/2912);

2) Полтавської обласної ради (згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 29.10.2021 № 01-18/7228).

5. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій (реєстр. № 5460) /розглянуто після пункту 3 порядку денного/.

6. Різне.

Про затвердження персонального складу та переобрання голови робочої групи з питань встановлення причини недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління /включено додатково до порядку денного за пропозицією народного депутата України Пузійчука А.В./.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

/При цьому, додатково включене за пропозицією народного депутата України Пузійчука А.В. до порядку денного питання про затвердження персонального складу та переобрання голови робочої групи з питань встановлення причини недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, не було розглянуто./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо недискримінації вагітних жінок та інших осіб, які здійснюють догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку" (реєстр. № 6069 від 17.09.2021, народні депутати України Підласа Р.А., Василенко Л.В., Корнієнко О.С., Кондратюк О.К. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо поширення дії законодавства у сфері запобігання корупції на членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, членів Наглядової ради Пенсійного фонду та відповідних посадових осіб" (реєстр. № 5881 від 02.09.2021, народний депутат України Радіна А.О. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо поширення дії закону на членів правління Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Пенсійного фонду, Наглядової ради Пенсійного фонду та відповідних посадових осіб" (реєстр. № 5881-1 від 21.09.2021, народні депутати України Арахамія Д.Г., Юрчишин Я.Р., Мошенець О.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо декларування видатків на отримання медичних послуг поза межами України" (реєстр. № 6008 від 08.09.2021, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації (продажу) лісоматеріалів необроблених" (реєстр. № 6005 від 07.09.2021, народний депутат України Кузьміних С.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб" (реєстр. № 6120 від 30.09.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого Кодексу України щодо присутності народних депутатів України на засіданнях виборчих комісій" (реєстр. № 6014 від 09.09.2021, народний депутат України Шуфрич Н.І.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо встановлення святкового дня – День Української Державності" (реєстр. № 5864 від 25.08.2021, Президент України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці" (реєстр. № 6067 від 16.09.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скорочення переліку державних нагород)" (реєстр. № 5855 від 19.08.2021, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про всеукраїнський референдум"" (реєстр. № 5875 від 30.08.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання окремих питань застосування запобіжних заходів в кримінальному провадженні" (реєстр. № 5892 від 06.09.2021, народні депутати України Неклюдов В.М., Медяник В.А., Третьякова Г.М. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо створення подвійної системи регулярних пенітенціарних інспекцій)" (реєстр. № 5885 від 02.09.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо тимчасового порядку застосування частин 8, 9 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення)" (реєстр. № 5676 від 18.06.2021, народні депутати України Штепа С.С., Ковальчук О.В., Любота Д.В. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення порядку встановлення поліцейського контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі" (реєстр. № 6128 від 04.10.2021, народні депутати України Устінова О.Ю., Крейденко В.В., Піпа Н.Р., Бобровська С.А., Цабаль В.В., Стефанишина О.А. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кримінальної та адміністративної відповідальності під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях" (реєстр. № 5714 від 29.06.2021, народні депутати України Жмеренецький О.С., Бардіна М.О., Кравчук Є.М., Любота Д.В., Іонова М.М., Кузьміних С.В. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" щодо вдосконалення процедури передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність, а також розширення переліку об’єктів передачі" (реєстр. № 5879 від 01.09.2021, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності" щодо підприємств водопровідно-каналізаційного господарства" (реєстр. № 6060 від 15.09.2021, народні депутати України Каптєлов Р.В., Мисягін Ю.М., Медяник В.А., Кісєль Ю.Г. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення іпотеки після спливу строку позовної давності" (реєстр. № 5883 від 02.09.2021, народні депутати України Фролов П.В., Бондаренко О.В. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг" (реєстр. № 6085 від 23.09.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг" (реєстр. № 6086 від 23.09.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення кадрової спроможності органів виконавчої влади" (реєстр. № 5846 від 12.08.2021, народні депутати України Бужанський М.А., Негулевський І.П., Разумков Д.О. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" щодо визначення вимог до особи, яка призначається на посаду першого заступника міністра чи заступника міністра" (реєстр. № 5846-1 від 16.08.2021, народні депутати України Совгиря О.В., Стефанчук Р.О., Колюх В.В. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" щодо визначення вимог до особи, яка призначається на посаду першого заступника міністра чи заступника міністра" (реєстр. № 5846-2 від 20.08.2021, народні депутати України Корнієнко О.С., Штепа С.С. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" щодо посилення кадрової та функціональної спроможності міністерств" (реєстр. № 5846-3 від 25.08.2021, народний депутат України Івченко В.Є.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності релігійних організацій та забезпечення конституційного права громадян на свободу світогляду і віросповідання" (реєстр. № 5835 (доопрац.) від 03.08.2021, народний депутат України Новинський В.В. та інші);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо запобігання використання маніпулятивних технологій з метою введення виборців в оману" (реєстр. № 6046 від 13.09.2021, народні депутати України Разумков Д.О., Дмитрієва О.О. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей» (реєстр. № 6106 від 27.09.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2022 року пропонується:

звільнити від оподаткування військовим збором та не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб дохід, виплачений (наданий) за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей»;

установити, що особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, на час позбавлення особистої свободи та протягом шести місяців після звільнення з місць несвободи звільняються від обов’язку подання податкової звітності та в цей період до них не застосовуються штрафні санкції (фінансові санкції, штрафи) за неподання такої звітності, а також не застосовуються заходи, спрямовані на погашення (стягнення) грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

Слід звернути увагу, що наразі у чинному законодавстві немає вказаного закону, натомість на розгляді у Верховній Раді України знаходиться законопроект з аналогічною назвою «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей» (реєстр. № 6104 від 27.09.2021). Відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 6106 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6104.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив у наступних бюджетних періодах на показники державного та місцевих бюджетів у частині податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів буде залежати від кількості осіб, які потребуватимуть соціального захисту як особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та яку неможливо передбачити у зв’язку триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей» (реєстр. № 6106 від 27.09.2021), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести у наступних бюджетних періодах до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6104). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей кримінальної відповідальності осіб, які вчиняють правопорушення у зв’язку із наявністю залежності від наркотичних та інших психоактивних речовин, а також організації реабілітації таких осіб (реєстр. № 5715 від 29.06.2021), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується запровадити ефективні кримінально-правові та кримінально-процесуальні механізми, які дозолять знизити рівень злочинності в державі, обумовленої психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин, вчинення нових кримінальних правопорушень відповідною категорією осіб. При цьому, окремі положення законопроекту є такими, що зумовлять влив на показники бюджетів, зокрема згідно із змінами до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити адміністративну відповідальність за умисне непроходження у випадках та у строки, встановлені законом, особою, яка має ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або є хворою на такий розлад, психологічного консультування щодо проходження реабілітації відповідно до індивідуального реабілітаційного плану у вигляді штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 510 до 850 грн/;

статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачається безоплатно за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів надавати особам із розладами психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин реабілітаційну допомогу у сфері охорони здоров’я в реабілітаційних закладах (відділеннях, підрозділах) в порядку, встановленому Законом України «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я»;

Кримінального кодексу України та Закону України «Про пробацію» органи пробації наділяються повноваженнями щодо здійснення нагляду за особами, звільненими від кримінальної відповідальності, та контролю щодо виконання засудженими до кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, покладеного на них обов’язку проходження психологічного консультування щодо проходження реабілітації відповідно до індивідуального реабілітаційного плану;

Закону України «Про охорону дитинства» визначається обов’язок держави щодо вжиття заходів з профілактики серед дітей суїцидальної поведінки, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, патологічних пристрастей до азартної гри.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини бюджету за рахунок надходженням штрафів, а також може потребувати додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів для: забезпечення виконання органами пробації нових функцій, вжиття заходів щодо профілактики серед дітей суїцидальної поведінки, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин, патологічних пристрастей до азартної гри, надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я особам із розладами психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин.

За таких умов відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, суб’єктам права законодавчої ініціативи, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, що у свою чергу унеможливило надання Міністерством фінансів вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджету.

З огляду на зазначене термін набрання чинності законом слід узгодити з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей кримінальної відповідальності осіб, які вчиняють правопорушення у зв’язку із наявністю залежності від наркотичних та інших психоактивних речовин, а також організації реабілітації таких осіб (реєстр. № 5715 від 29.06.2021), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Мазурашу Г.Г. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, а також може збільшити доходи державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2022 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань альтернативи позбавленню волі, розвитку системи пробації порядку застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які під час скоєння адміністративного чи кримінального правопорушення перебували в стані гострої інтоксикації алкоголем, наркотичними засобами або психотропними речовинами чи їх аналогами та послуг у сфері психічного здоров’я (реєстр. № 5715-1 від 13.07.2021), поданий народним депутатом України Цибою Т.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується впровадження системи альтернативи покаранню та зниження кримінального рецидивізму, зокрема, серед людей, які вчиняють правопорушення у стані гострої інтоксикації від вживання алкоголю чи наркотиків, та людей, які мають психічні та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин через впровадження механізмів пробаційного нагляду та призначення судом спеціальної психотерапії. При цьому згідно із змінами до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається:

запровадити поряд із штрафними санкціями примусові заходи психотерапевтичного впливу (спеціальна психотерапія), що застосовуються до осіб, які під час вчинення адміністративного правопорушення перебували в стані гострої інтоксикації алкоголем, наркотичними засобами або психотропними речовинами чи їх аналогами;

скасувати адміністративну відповідальність за ухилення особи, яка зловживає наркотичними засобами або психотропними речовинами (хворої на наркоманію), від медичного огляду чи медичного обстеження (чинна норма – штраф від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

Кримінального кодексу України пропонується:

впровадити пробаційний нагляд, як окремий вид покарання та як систему альтернативи позбавленню волі та ресоціалізації засуджених осіб;

знизити мінімальний строк покарання у виді позбавлення волі на певний строк з одного року до одного місяця для засуджених, які до вчинення злочину досягли вісімнадцятирічного віку, та з шести місяців до п’ятнадцять днів для інших осіб;

Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» визначається, що за рахунок державного бюджету окремо здійснюється фінансове забезпечення діяльності, пов’язаної із застосуванням примусових заходів медичного характеру.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів для забезпечення виконання органами пробації пробаційного нагляду, фінансування судово-психіатричної експертизи та фінансового забезпечення примусових заходів медичного характеру, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація запропонованих змін потребуватиме перегляду засад фінансування з Державного бюджету України та місцевих бюджетів, тому в прикінцевих положеннях доручається Кабінету Міністрів України внести до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Законом, у тому числі з метою забезпечення фінансування відповідних видатків.

Таке положення не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З огляду на зазначене термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання деяких питань альтернативи позбавленню волі, розвитку системи пробації порядку застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які під час скоєння адміністративного чи кримінального правопорушення перебували в стані гострої інтоксикації алкоголем, наркотичними засобами або психотропними речовинами чи їх аналогами та послуг у сфері психічного здоров’я (реєстр. № 5715-1 від 13.07.2021), поданий народним депутатом України Цибою Т.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2022 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання нотаріальної діяльності (реєстр. № 5644 від 10.06.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Арахамією Д.Г., Стефанчуком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

У законопроекті, як зазначено у пояснювальній записці до нього, шляхом внесення змін до низки законодавчих актів України (зокрема, до Цивільного кодексу України та законів України «Про нотаріат», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та «Про оренду державного та комунального майна») пропонується здійснити заходи щодо реформування інституту нотаріату, передбачивши серед іншого перехід до єдиного нотаріату, до саморегулювання у нотаріаті, запровадження електронного нотаріату.

При цьому згідно із змінами до Закону України «Про нотаріат», зокрема передбачається:

1) встановити, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень забезпечують надання на пільгових умовах державного та комунального майна в користування для розміщення нотаріального офісу в нотаріальних округах, в яких кількість нотаріусів є недостатньою (нова стаття 8-2).

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) щодо такого положення у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що надання в користування державного майна та комунального майна для розміщення нотаріального офісу в нотаріальних округах на пільгових умовах може призвести до зменшення надходжень від орендної плати до державного та місцевих бюджетів;

2) запровадити електронну систему нотаріату, складовими якої є електронний нотаріальний архів, електронний реєстр нотаріальних дій, електронне робоче місце нотаріуса та інші підсистеми, визначені положенням про електронну систему нотаріату. Держателем електронної системи нотаріату є Міністерство юстиції України (далі – Мін’юст). Технічним адміністратором електронної системи нотаріату є державне підприємство, що належить до сфери управління Мін’юсту, та здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення електронної системи нотаріату. Водночас Нотаріальна палата України є держателем розробленого за її замовленням програмного забезпечення, призначеного для виконання статутних завдань Нотаріальної палати України та здійснення професійного саморегулювання (нова стаття 26-2).

Здійснення таких заходів можливе лише із залученням коштів державного бюджету, оскільки Мін’юст, як держатель електронної системи нотаріату має вжити, насамперед, організаційних заходів, пов’язаних із створенням, модернізацією та функціонуванням електронної системи, включаючи створення відповідного державного підприємства, здійснювати нормативно-правове, методологічне та інформаційне забезпечення ведення електронної системи, а також фінансове забезпечення функціонування електронної системи.

Поряд з тим, у Прикінцевих положеннях законопроекту Мін’юсту доручається протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом забезпечити ліквідацію державних нотаріальних контор, які до їх ліквідації здійснюють діяльність у встановленому відповідно до цього Закону порядку та утримуються за рахунок коштів державного бюджету, що також може потребувати додаткових коштів з державного бюджету на забезпечення процесу ліквідації.

Тому реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету, зокрема, на фінансове забезпечення функціонування електронної системи нотаріату, на забезпечення ліквідації державних нотаріальних контор.

Зважаючи на наведене, до законопроекту відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважується Мінфіном. Загалом, Мінфін визнає законопроект таким, що потребує доопрацювання.

За таких умов термін набрання чинності законом має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання нотаріальної діяльності (реєстр. № 5644 від 10.06.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Арахамією Д.Г., Стефанчуком Р.О. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету та до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів від орендної плати за користування державним чи комунальним майном). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання україномовних аудіокниг (реєстр. № 5876 від 30.08.2021), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Рудик К.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування тощо), виготовлення, розповсюдження аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру. Крім того, таке звільнення поширюється також на електронні послуги із постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіокниг, озвучених українською мовою, крім видань еротичного характеру.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме розвитку і поширенню україномовних аудіокниг, захисту української мови і національної самоідентичності, оскільки шляхом запровадження податкової пільги для операцій з постачання аудіокниг, озвучених українською мовою, будуть створені сприятливі податкові умови для суб’єктів господарювання, які розповсюджують україномовні аудіокниги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження податку на додану вартість до бюджету, а у зв’язку із відсутністю статистичних даних щодо обсягів операцій з постачання україномовних аудіокниг визначити вартісну величину впливу на дохідну частину бюджету є неможливим. При цьому Мінфін зазначає, що за даними, що містяться в Єдиному реєстрі податкових накладних, протягом 2020 року надано послуг за кодом ДКПП 58.11.3 «Iнтернет-книжки» обсягом 1.406 тис. грн, сума податку на додану вартість склала 1,5 тис. грн, а протягом 6 місяців 2021 року надано послуг за кодом ДКПП 58.11.3 «Iнтернет-книжки» обсягом 595 тис. грн сума податку на додану вартість склала 1,3 тис. грн, за кодом ДКПП 58.11.2 «Книжки на дисках, магнітній стрічці чи на інших фізичних носіях» обсягом 12,4 тис. грн сума податку на додану вартість склала 0,1 тис. гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через десять днів з дня його офіційного оприлюднення) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання україномовних аудіокниг (реєстр. № 5876 від 30.08.2021), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Рудик К.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо уточнення деяких норм про справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби (реєстр. № 6043 від 13.09.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити з 180 до 270 днів пільговий період оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п’яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 і 8704 /загальною масою до 3,5 тони включно/ згідно з УКТ ЗЕД та перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту станом на дату прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби». При цьому, законопроектом запропоновано не застосовувати екологічні норми при ввезенні та митному оформленні таких транспортних засобів та транспортних засобів, що використовувалися понад 50 років, або належать до предметів колекціонування або антикваріату.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття відповідного закону дозволить вирішити питання розмитнення автомобілів на іноземній реєстрації, що збільшить надходження до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження до бюджету сум акцизного податку та податку на додану вартість, які мають бути сплачені під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів. За оцінкою Мінфіну, розрахункові недонадходження податків до бюджету становитимуть близько 2 млрд грн, з яких: 0,5 млрд грн – акцизного податку; 1,5 млрд грн – податку на додану вартість.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо уточнення деяких норм про справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби (реєстр. № 6043 від 13.09.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Вацаком Г.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі суспільства у заходах контролю за безпекою дорожнього руху та дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів (реєстр. № 5798 від 16.07.2021), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Фроловим П.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується удосконалити чинний режим фотозйомки (відеозапису) та додати до переліку суб’єктів які можуть його здійснювати, фізичних осіб, які є безпосередніми свідками порушення. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) серед іншого передбачається:

встановити адміністративну відповідальність за експлуатацію транспортних засобів без чинного поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді штрафу на фізичну особу або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 255 грн);

надати право виконавчим комітетам (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, – виконавчі органи, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною шостою статті 122 (зупинка чи стоянка транспортних засобів на місцях, призначених для водіїв з інвалідністю або водіїв, які перевозять осіб з інвалідністю);

ввести термін «сповіщувач», визначити його статус та права, зокрема право на винагороду у випадках, встановлених законодавством, на отримання правової допомоги за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги;

2) змінами до Кримінального кодексу України (далі – ККУ) передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

- подання завідомо недостовірних або підроблених доказів у справі про адміністративне правопорушення до органу (посадової особи), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, суду у вигляді виправних робіт на строк до одного року або арешту на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до одного року;

- перешкоджання з’явленню органу (посадової особи), що розглядає справу про адміністративне правопорушення, у вигляді штрафу від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 850 – 5 100 грн/ або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців.

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту в частині змін до КУпАП та ККУ може зумовити збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від надходження штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання в ізоляторах тимчасового тримання осіб, до яких застосовано адміністративний арешт, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту.

Згідно із змінами до статті 13 Закону України «Про дорожній рух» громадяни, які відповідно до положень КУпАП повідомили про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) та набули статус сповіщувача, мають право на винагороду у розмірі десяти відсотків від суми адміністративного стягнення у вигляді штрафу, накладеного на винну особу. При цьому визначається, що винагорода виплачується за рахунок стягнутого штрафу за відповідне адміністративне правопорушення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Слід зазначити, що положення про виплату винагороди за рахунок стягнутих штрафів не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими надходження від адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, зараховуються у рівних частинах (50%) до загального та спеціального фондів державного бюджету (пункт 23 частини другої і пункт 13-5 частини третьої статті 29 Кодексу). Надходження спеціального фонду державного бюджету мають цільове призначення, що визначене у пункті 21 частини четвертої статті 30 Кодексу. Тому для здійснення виплат винагороди сповіщувачу із спеціального фонду державного бюджету (за рахунок конкретно визначеного джерела) належить внести відповідні зміни до статей 29 і 30 Кодексу. При цьому, передача частини коштів до спеціального фонду для проведення виплат сповіщувачам, призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету.

Змінами до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» встановлюється, що сповіщувачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), мають право на безоплатну вторинну правову допомогу з моменту початку провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі наданої інформації. Відповідно до статті 29 цього Закону фінансове забезпечення безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відтак, розширення переліку суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на визначену мету.

Мінфін також звертає увагу, що реалізація положень законопроекту може призвести до додаткових видатків з державного бюджету у зв’язку з можливим збільшенням чисельності Національної поліції України для розгляду справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані сповіщувачами в режимі фотозйомки (відеозапису).

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, суб’єктам права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали до законопроекту не надані, про що також відмічає Мінфін.

З огляду на зазначене термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі суспільства у заходах контролю за безпекою дорожнього руху та дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів (реєстр. № 5798 від 16.07.2021), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Фроловим П.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету, а також може зумовити збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2022 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з нормами статей 29, 30 Бюджетного кодексу України з урахуванням висновку Комітету з питань бюджету.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі суспільства у заходах контролю за безпекою дорожнього руху (реєстр. № 5798-1 від 03.08.2021), поданий народним депутатом України Устіновою О.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується удосконалити чинний режим фотозйомки (відеозапису) та додати до переліку суб’єктів, які можуть його здійснювати фізичних осіб, які є безпосередніми свідками порушення. При цьому:

2) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) серед іншого передбачається:

встановити адміністративну відповідальність за експлуатацію транспортних засобів, без чинного поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді штрафу на фізичну особу або керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 255 грн);

У разі виявлення відповідних правопорушень, реалізація положень законопроекту в частині змін до КУпАП та ККУ може зумовити збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від надходження штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання в ізоляторах тимчасового тримання осіб, до яких застосовано адміністративний арешт, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до законопроекту.

З огляду на зазначене термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі суспільства у заходах контролю за безпекою дорожнього руху (реєстр. № 5798-1 від 03.08.2021), поданий народним депутатом України Устіновою О.Ю., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету, а також може зумовити збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2022 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування (реєстр. № 6087 від 23.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», «Про автомобільні дороги», «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію», згідно з якими з 1 січня 2023 року передбачається, зокрема:

запровадити плату за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами з повною масою 12 т і більше (крім автобусів) /далі – плата/;

визначити, що:

- плата сплачується водіями транспортних засобів і зараховується до державного бюджету відповідно до закону;

- переліки транспортних засобів, звільнених від плати, і автомобільних доріг загального користування державного значення або їх окремих ділянок, на яких справляється плата, а також розмір та порядок нарахування і справляння такої плати встановлюються Кабінетом Міністрів України;

- контроль за справлянням плати здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення /далі – Укравтодор/;

- інформація про автомобільні дороги загального користування державного значення або їх окремі ділянки, на яких справляється плата, розміщується на офіційній веб-сторінці Укравтодора та безпосередньо на ділянках таких доріг;

впровадити систему справляння плати (включає в себе електронну інформаційну систему справляння плати /власником якої передбачається держава в особі Укравтодору/, а також пристрої, які використовуються для визначення напрямку та відстані маршруту руху транспортного засобу);

встановити, що до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належить здійснення контролю за наявністю пристрою, який забезпечує передачу інформації щодо використання автомобільних доріг загального користування, а також за наявністю сертифіката, що підтверджує справний стан такого пристрою, і дотриманням вимог законодавства про плату.

Крім того, законопроектом передбачається встановити, що:

плата і кошти від адміністративних стягнень за порушення вимог законодавства щодо плати включаються до дохідної частини державного дорожнього фонду;

кошти державного дорожнього фонду спрямовуються також на впровадження, утримання та розвиток системи справляння плати.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація:

буде здійснюватися у межах видатків, передбачених у державному дорожньому фонді на відповідну мету;

призведе до збільшення надходжень до державного дорожнього фонду (до 9 млрд грн залежно від середнього тарифу (1-3 грн/км) та протяжності доріг, на яких справлятиметься плата).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення доходів та видатків державного бюджету (державного дорожнього фонду). Крім того, Мінфіном відмічено, що спрямування коштів державного дорожнього фонду на впровадження, утримання та розвиток системи справляння плати призведе до зменшення обсягу коштів, які мають бути спрямовані на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, та як наслідок у подальшому потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на відповідні заходи.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 24-2 Кодексу державний дорожній фонд створюється у складі спеціального фонду державного бюджету. Отже, передбачені у законопроекті положення щодо цільового спрямування вищезазначених коштів до державного дорожнього фонду не відповідають нормам Кодексу (зокрема, частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України/ та частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України/). Таким чином, порушене питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

У зв’язку з цим, Кабінетом Міністрів України подано системно пов’язаний з даним законопроектом проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування» (реєстр. № 6088), яким передбачається унормувати спрямування до державного дорожнього фонду плати і коштів від адміністративних штрафів за порушення вимог законодавства щодо такої плати.

Також необхідно відмітити, що законопроект є системно пов’язаним з іншим урядовим законопроектом «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства про плату за використання автомобільних доріг загального користування» (реєстр. № 6089), який передбачає адміністративну відповідальність за: здійснення руху транспортним засобом з повною масою 12 тонн і більше автомобільними дорогами загального користування та їх окремими ділянками, щодо яких встановлено плату, без наявності пристрою, який забезпечує передачу інформації щодо використання таких доріг, або у разі його несправного стану; порушення порядку справляння плати транспортними засобами з повною масою 12 тонн і більше.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування (реєстр. № 6087 від 23.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе у наступних бюджетних періодах до збільшення доходів державного бюджету від плати, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на впровадження, утримання і розвиток системи справляння плати та розвиток автомобільних доріг державного значення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 4 і 13), зважаючи, що питання формування і використання коштів державного дорожнього фонду є предметом регулювання бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Опосередкований:

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо впровадження обов’язкового декларування іноземців-нерезидентів членів наглядових рад» (реєстр. № 6071 від 20.09.2021), внесений народними депутатами України Кабаченком В.В., Бужанським М.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується поширити норми Закону України «Про запобігання корупції» щодо вимог фінансового контролю на іноземців-нерезидентів, які входять як незалежні члени до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства, державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також віднести таких осіб до переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація у разі прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, водночас прийняття законопроекту сприятиме: усуненню дискримінації щодо фінансового контролю громадян України та іноземців-нерезидентів; встановленню прозорості отримання доходів іноземцями-нерезидентами; встановленню додаткового механізму виявлення корупції у державному секторі економіки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та не потребує додаткового фінансового забезпечення.

Разом з тим, Мінфін зауважує, що запропоновані законопроектом обмеження можуть стати перешкодою для залучення та втримання кваліфікованих членів наглядових рад суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що негативно відобразиться на діяльності цих суб’єктів господарювання. Водночас відмічено, що на сьогодні сформовано склад наглядових рад державних банків, з членами яких укладено відповідні цивільно-правові угоди, при цьому, унаслідок запропонованих законопроектом змін можуть виникнути юридичні ризики у зв’язку з можливим розірванням укладених з членами таких наглядових рад договорів. Загалом Мінфін не підтримує законопроект у запропонованій редакції.

До законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо впровадження обов’язкового декларування іноземців-нерезидентів членів наглядових рад» (реєстр. № 6071 від 20.09.2021), внесений народними депутатами України Кабаченком В.В., Бужанським М.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету щодо платежів суб’єктів господарювання державного сектору економіки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів валідації інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб», внесений народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М. та Кінзбурською В.О. (реєстр. № 6003 від 07.09.2021).

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом серед іншого пропонується:

1) викласти частину четверту статті 35 Закону України «Про державну

реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в новій редакції, встановивши відповідальність за:

внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юридичної особи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність – шляхом накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

внесення особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, до документів, що подаються для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи – шляхом накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи – шляхом накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від однієї 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) доповнити частину п’яту статті 32 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» новим пунктом, встановивши відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, порушення порядку подання або подання держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань недостовірної інформації, передбаченої цим Законом, – шляхом накладення штрафу у розмірі до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, реалізація положень законопроекту щодо встановлення відповідальності шляхом накладання відповідних штрафів може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, при цьому оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність розрахунків. Загалом Мінфін підтримує законопроект як такий, що сприятиме імплементації в законодавство України міжнародних стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та стандартів, рівнозначних тим, які були прийняті Європейським Союзом, запобіганню використання фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму. Разом з тим, Мінфін вважає, що положення законопроекту потребують певних коригувань та усунення неточностей.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів валідації інформації про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичних осіб» (реєстр. № 6003 від 07.09.2021), внесений народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М. та Кінзбурською В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (реєстр. № 0124 від 02.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі – Конвенція), учинений 2 лютого 2021 року в м. Києві (далі – Протокол). Зокрема, у Протоколі передбачається:

уточнити податки, на які поширюється дія Конвенції, в Україні – податок на прибуток підприємств і податок на доходи фізичних осіб; в Данії – державний прибутковий податок і муніципальний прибутковий податок;

уточнити порядок оподаткування дивідендів, процентів, роялті;

викласти в новій редакції положення щодо обміну інформацією, згідно з яким передбачається значне розширення можливостей компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією;

доповнити Конвенцію статтею «Право на отримання вигід», яка обмежує можливості застосування пільгових положень Конвенції, якщо основною метою є отримання таких пільг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, та звертає увагу, що у поточному бюджетному періоді впливу на дохідну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно із статтею 18 Протоколу його положення будуть застосовуватися в обох Договірних Державах для податкових періодів, що починаються першого січня або після першого січня календарного року, наступного за роком набрання чинності Протоколом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (реєстр. № 0124 від 02.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування Конвенції з урахуванням внесених Протоколом до неї змін). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо уточнення деяких норм про тимчасове спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України (реєстр. № 6044 від 13.09.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити з 180 до 270 днів пільговий період митного оформлення транспортних засобів особистого користування, що були у використанні та з року випуску яких минуло більше п’яти років, які класифікуються за товарними позиціями 8703 /крім транспортних засобів, що класифікуються за товарними підпозиціями 8703 10 та 8703 40 10/ і 8704 /загальною масою до 3,5 тонни включно/ згідно з УКТ ЗЕД та перебували у митному режимі тимчасового ввезення або транзиту станом на дату прийняття Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджету, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю інформації стосовно кількості транспортних засобів з іноземною реєстрацією, власники яких відмовляться здійснити їх митне оформлення за встановленими правилами та які будуть продовжувати знаходитися на території України з порушенням митних правил, а саме до таких транспортних засобів не застосовуватиметься адміністративна відповідальність, передбачена статтями 470, 481, 485 Митного кодексу України. Мінфін також зауважує, що чергове застосування пільгового періоду та відтермінування застосування штрафних санкцій не сприяють збільшенню кількості митних оформлень автомобілів з іноземною реєстрацією.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо уточнення деяких норм про тимчасове спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України (реєстр. № 6044 від 13.09.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Вацаком Г.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності громадян за порушення митних правил (реєстр. № 6051 від 14.09.2021), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Ковальчуком О.В., Совою О.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити, що початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території;

запровадити відповідальність у вигляді штрафу за недекларування товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України;

уточнити норми щодо компромісу у справі про порушення митних правил шляхом встановлення можливості поміщення товарів, транспортних засобів – безпосередніх предметів порушення митних правил, у митні режими імпорту або експорту з обов’язковим дотриманням заходів тарифного та нетарифного регулювання, в тому числі сплатою належних митних платежів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що врегулювання процедури компромісу у справах про порушення митних правил стимулюватиме обрання такої процедури та матиме наслідком збільшення обсягу укладення мирових угод, що сприятиме збільшенню дохідної частини державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що оцінити вартісну величину впливу реалізації законопроекту на показники бюджетів неможливо з огляду на неможливість спрогнозувати кількість мирових угод, що укладатимуться за процедурою компромісу у справах про порушення митних правил, а також вартість товарів – предметів таких угод.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо адміністративної відповідальності громадян за порушення митних правил (реєстр. № 6051 від 14.09.2021), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Ковальчуком О.В., Совою О.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності водіїв транспортних засобів за спричинення шкоди здоров'ю потерпілого (реєстр. № 5776 від 15.07.2021), поданий народним депутатом України Божиком В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що серед іншого завдало шкоди здоров’ю потерпілого шляхом заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я або незначної втрати працездатності, у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 1 700 гривень/.

Слід відмітити, що відповідно до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати судам за протоколами, складеними органами Національної поліції та посадовими особами військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Відтак, реалізація положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначає Міністерство фінансів України, зауважуючи, що відсутність необхідних для розрахунків даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності водіїв транспортних засобів за спричинення шкоди здоров’ю потерпілого (реєстр. № 5776 від 15.07.2021), поданий народним депутатом України Божиком В.І., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у сфері поводження з генетично модифікованими організмами (реєстр. № 5840 від 05.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується:

посилити адміністративну відповідальність за невиконання правил і норм у процесі створення, виробництва, зберігання, транспортування, використання, знешкодження, ліквідації, захоронення мікроорганізмів, біологічно активних речовин та інших продуктів біотехнологій та встановити таку відповідальність за порушення правил поводження з генетично модифікованими організмами при здійсненні генетично-інженерної діяльності в замкненій системі у вигляді штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від семисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф на громадян від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від семи до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

встановити адміністративну відповідальність за:

порушення порядку, правил та вимог до поводження з генетично модифікованими організмами при проведенні досліджень та випробувань у відкритій системі у вигляді штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від семисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 3 400 до 17 000 гривень/;

розміщення на ринку генетично модифікованої продукції з порушенням вимог законодавства у вигляді штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 3 400 до 6 800 гривень/.

Поряд з тим, змінами до статей 238-5 і 242-1 цього Кодексу встановлюються повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за розміщенням на ринку ГМО та ГМ-продукції, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядати справи про такі правопорушення.

За умови виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну частину (збільшення надходжень) державного бюджету від сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у сфері поводження з генетично модифікованими організмами (реєстр. № 5840 від 05.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю» (реєстр. №5709-1 від 13.07.2021), поданий народними депутатами України Шараськіним А.А., Заблоцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується:

посилити адміністративну відповідальність за:

порушення правил зберігання або транспортування цивільної зброї і набоїв громадянами, які мають відповідний документ дозвільного характеру, виданий уповноваженим державним органом, встановивши штраф у розмірі від сімдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від семи до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

порушення строків повідомлення про зміну місця постійного зберігання цивільної зброї, встановивши штраф у розмірі від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – попередження або накладення штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

ухилення від реалізації цивільної зброї і набоїв після припинення дії документу дозвільного характеру встановши штраф у розмірі від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

порушення працівниками торговельних підприємств (організацій) порядку продажу цивільної зброї і набоїв, встановивши штраф у розмірі від тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’ти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

порушення працівниками підприємств, установ, організацій правил зберігання або транспортування цивільної зброї і набоїв, встановши штраф у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

встановити адміністративну відповідальність за втрату цивільної зброї з вини власника у вигляді накладення штрафу у розмірі від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 8 500 гривень/.

Поряд з тим, змінами до статті 263 Кримінального кодексу України пропонується посилити кримінальну відповідальність за незаконне поводження зі зброєю, набоями або вибуховими речовинами, у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років /чинна норма – позбавлення волі на строк від трьох до семи років/.

Відтак, у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів та до збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, що будуть до них застосовані.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України для реалізації положень Закону України «Про право на самозахист та володіння цивільною вогнепальною зброєю» (реєстр. № 5709-1 від 13.07.2021), поданий народними депутатами України Шараськіним А.А., Заблоцьким М.Б. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці (реєстр. № 5749 від 12.07.2021), поданий народними депутатами України Гришиною Ю.М., Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за вчинення мобінгу (цькування) у вигляді накладення штрафу в розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двадцяти до шістдесяти годин /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 5 100 гривень/.

Слід відмітити, що відповідно до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про такі правопорушення визначено розглядати судам за протоколами, складеними центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо протидії порушенню прав у сфері праці (реєстр. № 5749 від 12.07.2021), поданий народними депутатами України Гришиною Ю.М., Медяником В.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (реєстр. № 6075 від 21.09.2021), внесений народним депутатом України Леоновим О.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внесення змін до законів України «Про споживче кредитування» /в частині поширення його дії на договори про споживчий кредит, наданий у національній валюті – гривні, та виключення норм щодо встановлення умов проведення обов’язкової реструктуризації зобов’язань позичальників за договорами про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті/ та «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» /в частині продовження дії цього Закону до прийняття спеціального закону щодо реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, але не більше ніж на рік з дня його опублікування/.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є продовження мораторію на примусове відчуження (звернення стягнення) на єдине житло позичальників (майнових поручителів, поручителів), заставлене як забезпечення виконання зобов’язань позичальників за валютними кредитами до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей здійснення реструктуризації за кредитами в іноземній валюті, наданими кредитними установами – резидентами України фізичним особам, порядок погашення заборгованості позичальників за такими кредитами та особливості звернення стягнення на предмети забезпечення за такими кредитами, порядок погашення (урахування) курсової різниці, що виникає у бухгалтерському та/або податковому обліку кредиторів та позичальників, а також порядок нарахування/списання пені та штрафів внаслідок прострочення виконання зобов’язань позичальників за такими кредитами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін зауважує, що подальше продовження мораторію дестимулює боржників до пошуку взаємоприйнятних шляхів урегулювання заборгованості за кредитами в іноземній валюті, а також призводить до зростання проблемної кредитної заборгованості банків, спричинює негативний вплив на здатність банків виконувати свої зобов’язання перед кредиторами, обмежує зростання обсягів кредитування банками реального сектору економіки та негативно позначається на їх ліквідності та платоспроможності , а отже й на належному функціонуванні банківської системи України в цілому.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан позичальників і кредиторів та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (реєстр. № 6075 від 21.09.2021), внесений народним депутатом України Леоновим О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків позичальниками і кредиторами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (реєстр. № 5877 від 01.09.2021), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Шуляк О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначено в пояснювальній записці до нього, спрямований на підвищення ефективності інституту відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. При цьому змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України серед іншого пропонується:

посилити адміністративну та кримінальну відповідальність, збільшивши розміри штрафних санкцій та терміни позбавлення волі за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за самовільне зайняття земельної ділянки (земель) і самочинне будівництво;

встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог уповноважених посадових осіб щодо тимчасового арешту об’єктів незаконного (самочинного) будівництва у вигляді штрафу на громадян від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від чотирьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 34 000 грн. до 170 000 грн);

встановити кримінальну відповідальність, зокрема за підроблення документів, зловживання повноваженнями виконавцем окремих видів робіт (послуг), підкуп виконавця окремих видів робіт (послуг), у вигляді штрафу до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк від трьох до шести місяців, громадських/виправних робіт на строк від ста до двохсот годин/ від одного до двох років, або позбавлення волі на строк до п’яти років (розмір штрафу становитиме до 170 000 грн).

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від сплати штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань. У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається про його вплив на дохідну частину державного бюджету, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності (реєстр. № 5877 від 01.09.2021), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Шуляк О.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (залежно від санкцій за вчинені правопорушення може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів і видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у сфері надання соціальних послуг (реєстр. № 6017 від 09.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за:

порушення визначених законом повноважень та вимог до діяльності з надання соціальних послуг у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 2 550 гривень/;

надання суб’єктом господарювання органу ліцензування, дозвільному органу або адміністратору недостовірної інформації щодо відповідності певного виду господарської діяльності (у тому числі матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу з урахуванням особливостей провадження певного виду господарської діяльності) вимогам законодавства у вигляді штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 17 000 до 34 000 гривень/;

невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, захисту прав дітей, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки та за дотриманням прав дітей у вигляді штрафу на посадових осіб, винних у порушенні законодавства у сфері соціальної підтримки та захисту прав дітей, у вигляді штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 170 до 340 гривень/.

Виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок сплати штрафних санкцій. Тому відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту у разі прийняття не матиме впливу на показники видаткової частини бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності у сфері надання соціальних послуг (реєстр. № 6017 від 09.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки (реєстр. № 6019 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Іоновою М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки у вигляді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 8 500 до 17 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки (реєстр. № 6019 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Іоновою М.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства про плату за використання автомобільних доріг загального користування (реєстр. № 6089 від 23.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується запровадити з 1 січня 2023 року адміністративну відповідальність за здійснення руху транспортним засобом з повною масою 12 т і більше автомобільними дорогами загального користування та їх окремими ділянками, щодо яких встановлено плату за використання автомобільних доріг загального користування /далі – плата/, без наявності пристрою, який забезпечує передачу інформації щодо використання таких доріг, або у разі його несправного стану, та за порушення порядку справляння плати шляхом накладення штрафу на водія у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 грн) та у разі повторного протягом року вчинення порушення – у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 грн).

Насамперед слід зазначити, що даний законопроект є похідним від законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування» (реєстр. № 6087), яким серед іншого пропонується запровадити плату та систему справляння плати (включає в себе пристрої, які використовуються для визначення напрямку та відстані маршруту руху транспортного засобу), та системно пов’язаним із законопроектом «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо плати за використання автомобільних доріг загального користування» (реєстр. № 6088), яким, зокрема, передбачається унормувати спрямування до державного дорожнього фонду плати і коштів від адміністративних штрафів за порушення вимог законодавства щодо такої плати. Відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 6089 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6087.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів та призведе до збільшення надходжень до державного дорожнього фонду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники дохідної частини державного бюджету, а вартісний вплив положень законопроекту на показники державного бюджету залежатиме від стану дотримання норм законодавства у зазначеній сфері.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення вимог законодавства про плату за використання автомобільних доріг загального користування (реєстр. № 6089 від 23.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести у наступних бюджетних періодах до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6087). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист послуг, що надаються із застосуванням системи умовного доступу (реєстр. № 5870 від 27.08.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом передбачається визначити правові та організаційні засади ринку послуг, що надаються із застосуванням системи умовного доступу (послуги телебачення (телемовлення), послуги радіомовлення, постачання програмної послуги у сфері телебачення і радіомовлення), механізм їх захисту, а також відповідальність фізичних осіб і суб’єктів господарювання, які беруть участь у наданні та отриманні таких послуг.

Законопроектом, серед іншого, пропонується передбачити:

здійснення Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення (далі – регуляторний орган) державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист умовного доступу;

застосування до суб’єктів господарювання санкцій за порушення законодавства про захист умовного доступу у вигляді штрафу у розмірі від 100 до 10.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконної системи умовного доступу.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту матиме вплив на надходження до державного бюджету за рахунок стягнених санкцій у вигляді штрафу та не потребуватиме фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок коштів від штрафних санкцій, проте оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Крім того, передбачене законопроектом повноваження щодо здійснення регуляторним органом державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист умовного доступу може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування цього органу залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист послуг, що надаються із застосуванням системи умовного доступу (реєстр. № 5870 від 27.08.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування регуляторного органу залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист послуг умовного доступу (реєстр. № 5870-1 від 14.09.2021), поданий народним депутатом України Потураєвим М.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом передбачається визначити правові та організаційні засади ринку послуг умовного доступу (послуги телебачення (телемовлення), послуги радіомовлення, постачання програмної послуги у сфері телебачення і радіомовлення), механізм їх захисту, а також відповідальність фізичних осіб і суб’єктів господарювання, які беруть участь у наданні та отриманні таких послуг.

Законопроектом, серед іншого, пропонується передбачити:

державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про захист послуг умовного доступу, який у межах своїх повноважень здійснюють: Національна поліція України, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну митну політику та державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення;

застосування до суб’єктів господарювання санкцій за порушення законодавства про захист умовного доступу у вигляді штрафу у розмірі від 1000 до 12.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконної системи умовного доступу.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та матиме вплив на надходження до державного бюджету за рахунок стягнених санкцій у вигляді штрафу.

Крім того, передбачені законопроектом повноваження щодо здійснення окремими органами державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист умовного доступу може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування цих органів залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист послуг умовного доступу (реєстр. № 5870-1 від 14.09.2021), поданий народним депутатом України Потураєвим М.Р., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування окремих органів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про захист умовного доступу залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту послуг, що надаються із застосуванням системи умовного доступу (реєстр. № 5871 від 27.08.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується запровадити адміністративну відповідальність за користування незаконною системою умовного доступу в особистих інтересах, що тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної системи і на громадян – суб’єктів господарської діяльності – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної системи.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок коштів від адміністративних штрафів, проте оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних

Слід також зазначити, що законопроект є системно пов’язаним з іншим урядовим законопроектом про захист послуг, що надаються із застосуванням системи умовного доступу (реєстр. № 5870 від 27.08.2021), та є похідним від нього. Відтак, практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 5871 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 5870.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту послуг, що надаються із застосуванням системи умовного доступу (реєстр. № 5871 від 27.08.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5870). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту послуг умовного доступу (реєстр. № 5871-1 від 14.09.2021), поданий народним депутатом України Потураєвим М.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується запровадити адміністративну відповідальність за користування незаконною системою умовного доступу в особистих інтересах, що тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної системи і на громадян – суб’єктів господарської діяльності – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією зазначеної системи.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок коштів від адміністративних штрафів, проте оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних

Слід також зазначити, що законопроект є системно пов’язаним з іншим поданим тим же автором законопроектом про захист послуг умовного доступу (реєстр. № 5870-1 від 14.09.2021) та є похідним від нього. Відтак, практика застосування положень законопроекту за реєстр № 5871-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з базовим законопроектом за реєстр. № 5870-1.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту послуг умовного доступу (реєстр. № 5871-1 від 14.09.2021), поданий народним депутатом України Потураєвим М.Р., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5870-1). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.28.СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю (реєстр. № 5856 від 19.08.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Яременком Б.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається, зокрема, запровадити ліцензування діяльності будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту створить правове підґрунтя для більш дієвого захисту осіб, які перебувають на утриманні у будинках-інтернатах для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, а також контролю над суб’єктами зазначеної господарської діяльності.

Передбачене законопроектом запровадження ліцензування діяльності будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», може у подальшому мати наслідком збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії після унормування розміру такої плати щодо зазначеного виду діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та/або місцевих бюджетів, але неможливо визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності будинків-інтернатів для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю (реєстр. № 5856 від 19.08.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Яременком Б.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії після унормування розміру такої плати щодо відповідної діяльності залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 1, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Левчука В.О. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1254-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Міністерства у справах ветеранів України /далі – Мінветеранів/ від 21.10.2021 р. № 11000/01/14.3-21 та від 26.10.2021 р. № 11258/05/14.3-21 (копії листів надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1254-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів на 2021 рік» /далі – розпорядження КМУ № 1254-р/.

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1254-р встановлено у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінветеранів на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1501010 «Керівництво та управління у справах ветеранів», здійснити перерозподіл видатків державного бюджету шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 2.500 тис. гривень та збільшення на зазначену суму обсягу видатків розвитку.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1254-р доручено забезпечити:

Мінветеранів погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом;

Міністерству фінансів України внесення після такого погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-вересень 2021 року видатки загального фонду за бюджетною програмою 1501010 фактично проведено в обсязі 75,5 млн грн, або 57% уточненого плану на рік (132,4 млн грн) та 76,5% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листах Мінветеранів, в яких відмічено, що такий перерозподіл видатків здійснюється з метою створення онлайн-платформи підтримки підприємницьких ініціатив ветеранів G2VEI /Government to veterans entrepreneurial initiatives/ (1-а черга), яка є складовою системи інформаційних сервісів Мінветеранів «е – Ветеран» і передбачатиме:

створення початкових можливостей;

нарощування функціональних можливостей Системи інформаційних сервісів в частині роботи з даними щодо підприємницьких ініціатив ветеранів війни, товарів та послуг, що надаються ветеранам війни;

створення основи для подальшого нарощування функціональних можливостей шляхом нарощування системних функцій (робота з потоками даних, перенесення метаданих).

Як зазначено у матеріалах Мінветеранів, перевагами, які будуть отримані в результаті виконання проекту онлайн-платформи G2VEI, є:

створення необхідних сервісів для допомоги започаткування, ведення та розвитку бізнесу;

створення онлайн-платформи старту і розвитку ветеранських бізнес-стартапів;

розбудова ветеранського бізнес-нетворкінгу;

збільшення рівня самозайнятості та створення нових робочих місць;

рівні можливості незалежно від географії проживання;

соціальна реабілітація учасників бойових дій;

зростання довіри до якісних державних електронних сервісів та держави в цілому.

Як зазначає у своїх матеріалах Мінветеранів, перерозподілені кошти в сумі 2.500 тис. гривень будуть спрямовані на: розробку проектних рішень; технічне проектування; розробку технічної та експлуатаційної документації; розробку спеціального програмного забезпечення G2VEI (1-а черга).

Відповідний проект розпорядження КМУ № 1254-р Міністерством цифрової трансформації України погоджено без зауважень.

Поряд з цим слід зауважити, що у зверненні Мінветеранів не надано у повному обсязі фінансово-економічних обґрунтувань щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету (зокрема не наведено пояснень щодо видатків споживання, які передбачено зменшити, та наслідків такого зменшення, а також розрахунків видатків, що будуть спрямовані на розробку проектних рішень та програмного забезпечення), хоча надання таких обґрунтувань та розрахунків передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М., заступник Міністра у справах ветеранів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Левчук В.О.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Комітету Герман Д.В. поінформував, що за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1254-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Германом Д.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті23 Бюджетного кодексу України, погодити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству у справах ветеранів України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1501010 «Керівництво та управління у справах ветеранів», здійснення перерозподілу видатків державного бюджету у сумі 2.500 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 р. № 1254-р.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ємця П.В. про погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України за програмою «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству охорони здоров’я бюджетних призначень для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Херсонській області (відповідно до постанови КМУ від 20.10.2021 р. № 1100).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я /далі – МОЗ/ від 26.10.2021 № 26-04/31197/2-21 /копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету на заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою СOVID-19, та збільшення обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1100 «Про виділення коштів для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Херсонській області» /далі – постанова КМУ № 1100/.

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами:

– Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, а саме:

частини шостої статті 23, згідно з якою передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів після прийняття закону про Державний бюджет України, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами);

частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій;

– Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (із змінами, внесеними законами України від 29.04.2021 № 1434-ІХ та від 15.07.2021 № 1690-ІХ) /далі – Закон/, згідно із статтею 36 якого розподіл бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 1100 згідно з пунктами 1 і 2 здійснено:

1) розподіл бюджетних призначень, передбачених на 2021 рік Міністерству фінансів у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі МОЗ бюджетних призначень у сумі 17 072,4 тис. грн для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Херсонській області, та збільшення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» у сумі 17 072,4 тис. гривень;

2) розподіл додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у сумі 17 072,4 тис. гривень шляхом спрямування обласному бюджету Херсонської області для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

З приводу правових підстав проведення такого розподілу бюджетних призначень слід відмітити:

– у Законі визначено бюджетні призначення Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 4 433,75 млн грн, в тому числі: за загальним фондом – 3 000 млн грн, за спеціальним фондом – 1 433,75 млн грн.

Згідно із частиною першою статті 36 Закону розподіл бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 здійснюватиметься на заходи, пов’язані з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками;

– формування та використання коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 регулюється такими положеннями Закону:

пунктом 26 статті 14, згідно з яким здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за бюджетною програмою 3511380 забезпечується за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме за рахунок джерел, визначених пунктами 10, 11, 12 статті 11 та статтею 11-1 Закону;

статтею 11, згідно з якою до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень віднесено, зокрема:

податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів, що підлягає сплаті відповідно до пункту 77 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України /пункт 10/;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що підлягає сплаті відповідно до пункту 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України /пункт 11/;

надходження від добровільно сплачених фізичними особами коштів відповідно до пунктів 9-7 та 9-9 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України /пункт 12/;

статтею 11-1, згідно з якою встановлено, що у 2021 році:

податки і надходження, визначені пунктами 10, 11 і 12 статті 11 Закону, що зараховані до державного бюджету до моменту набрання чинності цими пунктами, як виняток з положень пункту 6 частини другої статті 29 Кодексу (віднесення до доходів загального фонду державного бюджету податку на додану вартість), пункту 2 частини третьої статті 29 (до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів віднесено акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 16-2частини першої статті 64 Кодексу) і пункту 2-1 частини четвертої статті 30 (спрямування коштів спеціального фонду для державного дорожнього фонду за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктами 1-3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 та 6-5 частини третьої статті 29 Кодексу), перераховуються Державною казначейською службою України /далі – Казначейство/ до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуються на заходи, передбачені пунктом 26 статті 14 Закону;

як виняток з положень пункту 2 частини третьої статті 29 і пункту 2-1 частини четвертої статті 30 Кодексу, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), визначений пунктом 11 статті 11 Закону, спрямовується на заходи, передбачені пунктом 26 статті 14 Закону.

На виконання вимог абзацу другого частини першої статті 36 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2021 № 540 (із змінами, внесеними постановою Уряду від 08.09.2021 № 942) затверджено Порядок розподілу бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету на заходи, пов’язані з вакцинацією населення і запобіганням виникненню та поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками /далі – Порядок № 540/.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 540 у разі прийняття рішення щодо розподілу бюджетних призначень шляхом передачі у вигляді трансфертів місцевим бюджетам відповідне рішення має містити також обсяг трансфертів у розрізі місцевих бюджетів. Також Порядок № 540 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження відповідного рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою 3511380 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання розподілених йому коштів.

Кошти загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 розподілені у повному обсязі відповідно до постанов Уряду (від 31.05.2021 № 543, від 02.06.2021 № 578 і № 582, від 09.06.2021 № 588).

За спеціальним фондом державного бюджету кошти за бюджетною програмою 3511380 розподілені у сумі 1 234 537,1 тис. грн, з яких:

459 537,1 тис. грн для виплат Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по частковому безробіттю (постанова КМУ від 15.09.2021 № 979);

204 960 тис. грн для здійснення додаткових доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних підрозділів МОЗ, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом
SARS-CoV-2 (розпорядження КМУ від 29.09.2021 № 1169-р);

395 040 тис. грн для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова КМУ від 29.09.2021 № 1027);

25 000 тис. грн для проведення інформаційно-комунікаційної кампанії серед населення щодо вакцинації від гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова КМУ від 06.10.2021 № 1029);

150 000 тис. грн для забезпечення закладів охорони здоров’я, які проводять попередню діагностику гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, експрес-тестами для визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 та наборами для відбору біологічного матеріалу методом полімеразної ланцюгової реакції (постанова КМУ від 11.10.2021 № 1069).

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-вересень 2021 року надходження за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 10, 11, 12 статті 11 Закону, становлять 1 504,5 млн грн, або 104,9% планового обсягу надходжень на 2021 рік.

Постановою КМУ № 1100 внесено зміни до Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я, затвердженого постановою Уряду від 26.01.2021 № 47, доповнивши їх положенням, згідно з яким закуплені за рахунок такої субвенції кисневі концентратори для закладів охорони здоров’я та/або фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови укладення ними як надавачами медичних послуг з НСЗУ договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, які надають первинну медичну допомогу пацієнтам, у разі необхідності можуть використовуватися для надання стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

У надісланих МОЗ до Комітету матеріалах з приводу спрямування коштів зазначається таке:

потреба у коштах для підключення до централізованого киснепостачання ліжок в закладах охорони здоров’я, що надають медичну допомогу пацієнтам з COVID-19 по Херсонській області, становить 24 572,4 тис. грн та забезпечена за рахунок субвенції в обсязі 7 500 тис. грн, або 30,5%. При цьому таку потребу деталізовано в розрізі лікувальних закладів області (першої та другої хвилі) станом на 10.10.2021 року;

реалізація зазначеної постанови Уряду забезпечить 100% потребу у коштах та дозволить до кінця 2021 року забезпечити централізованою подачею кисню 100% ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Херсонській області, що в свою чергу сприятиме покращенню якості надання медичної допомоги таким пацієнтам в Херсонській області.

Однак, подані матеріали МОЗ не містять належних фінансово-економічних розрахунків, зокрема щодо вартості робіт та послуг, що дозволило б оцінити реалістичність заявленої потреби в коштах.

Варто зазначити про вимоги Кодексу щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М., заступник Міністра охорони здоров’я України Ємець П.В.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійсненого розподілу бюджетних призначень.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. поінформував, що за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті пропонується підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл бюджетних призначень спеціального фонду щодо заходів, пов’язаних з боротьбою з коронавірусною хворобою та її наслідками, із забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я в Херсонській області, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та збільшення обсягу відповідної субвенції обласному бюджету Херсонської області згідно з постановою КМУ № 1100 з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України) здійснення відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1100:

1) розподілу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України у спеціальному фонді державного бюджету (загальнодержавні видатки та кредитування) на 2021 рік за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству охорони здоров’я України бюджетних призначень у сумі 17 072,4 тис. гривень для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, в Херсонській області, та збільшення на таку суму за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я»;

2) розподілу додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у сумі 17 072,4 тис. гривень шляхом спрямування обласному бюджету Херсонської області для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ємця П.В. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік для реалізації спільних з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційних проектів (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1305-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я /далі – МОЗ/ від 29.10.2021 р. № 12/31730/2-21 /копія звернення надана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1305-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік для реалізації спільних з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційних проектів» /далі – розпорядження КМУ № 1305-р/.

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1305-р визначено відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ у спеціальному фонді державного бюджету на 2021 рік для реалізації спільних з Міжнародним банком реконструкції та розвитку /далі – МБРР/ інвестиційних проектів /далі – інвестпроект/, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2311600 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 242.560,7 тис. грн (з них видатки споживання – 18.700,7 тис. грн, видатки розвитку – 223.860 тис. грн) за інвестпроектом МБРР «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» згідно з додатком (у т.ч. зменшення такої субвенції обласним бюджетам: Вінницької обл. – на 179.527,9 тис. грн, Волинської обл. – на 22.782,4 тис. грн, Дніпропетровської обл. – на 1.548,2 тис. грн, Полтавської обл. – на 5.978,4 тис. грн, Рівненської обл. – на 32.723,8 тис. грн);

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2301610 «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 242.560,7 тис. грн (з них видатки споживання – 192.560,7 тис. грн, видатки розвитку – 50.000 тис. грн) за інвестпроектами МБРР «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» і «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні».

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1305-р доручено забезпечити: МОЗ погодження такого перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом; Мінфіну – внесення після зазначеного погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.

Частиною восьмою статті 23 Кодексу передбачено, що у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами, включаючи субвенції (з урахуванням частини шостої статті 108 Кодексу), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету» (із змінами).

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ дозволено Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2021 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій /далі – МФО/ для реалізації інвестпроектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик), затвердженого у додатку № 8 до Закону, з коригуванням відповідних показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених Законом.

Кодексом в частині використання коштів спеціального фонду бюджету передбачені такі вимоги: платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/; витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/; розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/; на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57/.

Законом (із змінами, внесеними законом від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ) за спеціальним фондом державного бюджету визначено МОЗ такі бюджетні призначення за зазначеними у розпорядженні КМУ № 1305-р бюджетними програмами:

код 2301610 – 2.450.211,5 тис. грн, у т.ч. на реалізацію інвестпроектів: «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» за рахунок позики МБРР – 90.955,3 тис. грн, «Додаткове фінансування проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» за рахунок позики МБРР – 641.646,2 тис. грн, «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» за рахунок позики МБРР – 60.000 тис. грн, «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» за рахунок позики Європейського інвестиційного банку – 1.657.610 тис. грн;

код 2311600 – 555.027,9 тис. грн на реалізацію інвестпроекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» за рахунок позики МБРР, у т.ч. бюджету Вінницької міської територіальної громади – 120.420 тис. грн, а також обласним бюджетам: Вінницької обл. – 311.588,2 тис. грн, Волинської обл. – 22.782,4 тис. грн, Дніпропетровської обл. – 60.440,5 тис. грн, Полтавської обл. – 7.073 тис. грн, Рівненської обл. – 32.723,8 тис. грн.

Розпорядженням КМУ від 20.10.2021 р. № 1251-р за погодженням з Комітетом здійснено перерозподіл витрат спеціального фонду державного бюджету для реалізації інвестпроектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО, на 2021 рік, в рамках якого, серед іншого зменшено видатки за бюджетною програмою 2311600 на 87.671,2 тис. грн за обласним бюджетом Вінницької області на реалізацію інвестпроекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» за рахунок позики МБРР.

Таким чином, розпорядженням КМУ № 1305-р передбачається планові видатки за бюджетною програмою 2311600 (з урахуванням розпорядження КМУ від 20.10.2021 р. № 1251-р) зменшити до 224.796 тис. грн, а за бюджетною програмою 2301610 – збільшити до 2.692.772,2 тис. грн.

Загалом розпорядженням КМУ № 1305-р здійснено перерозподіл видатків спеціального фонду державного бюджету, передбачених МОЗ на 2021 рік, у сумі 242.560,7 тис. грн шляхом зменшення видатків за бюджетною програмою 2311600 та збільшення видатків за бюджетною програмою 2301610 в межах загального обсягу бюджетних призначень МОЗ, а також в межах загального обсягу кредитів (позик), які залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО для реалізації інвестпроектів, затвердженого у додатку № 8 до Закону, відтак зазначений перерозподіл не призведе до зміни граничних обсягів дефіциту спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік і державного боргу на кінець п.р.

У зверненні МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету зазначено, зокрема, що:

за компонентом 1 інвестпроекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» кошти, які були не використані в рамках завершених обласних субпроектів, перерозподілено до компоненту 2 цього інвестпроекту на заходи із посилення реагування на COVID-19, а саме закупівлю експрес-тестів на визначення антигену SARS-CoV-2 у кількості майже 2 млн одиниць на суму 192.560,7 тис. грн;

інвестпроектом «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» передбачено придбання холодильного обладнання для закладів охорони здоров’я первинної ланки, яке забезпечить надійний холодовий ланцюг логістики вакцин від COVID-19 відповідно до рекомендацій ВООЗ, при цьому у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 2301610 передбачені кошти на цю закупівлю у сумі 465,5 млн грн і для забезпечення зазначеної закупівлі необхідні додаткові видатки у сумі 50 млн грн;

розпорядження КМУ № 1305-р дасть можливість профінансувати заходи з виконання спільних з МБРР інвестпроектів «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» і «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» для запобігання, виявлення і реагування на загрозу, спричинену COVID-19, зміцнення національних систем громадського здоров’я в Україні та їхньої готовності до викликів у сфері громадського здоров’я в Україні, забезпечення охоплення тестуванням на COVID-19 на рівні надавачів медичних послуг, які проводять попередню діагностику COVID-19, у т.ч. первинної медичної допомоги.

Поряд з тим, до звернення МОЗ додано: копії листів Вінницької, Волинської, Дніпровської, Полтавської і Рівненської облдержадміністрацій, в яких не заперечується зменшення субвенції (бюджетна програма 2311600) для відповідних обласних бюджетів в обсягах, зазначених у розпорядженні КМУ № 1305-р; копію листа МБРР щодо реструктуризації інвестпроекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (йдеться про продовження дати закінчення позики і перерозподіл коштів позики).

Однак у зверненні МОЗ не наведено розрахунків щодо обсягу перерозподілу видатків (зменшення і збільшення видатків), передбачених розпорядженням КМУ № 1305-р, хоча надання відповідних розрахунків передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Крім того, у розпорядженні КМУ № 1305-р не вказано обсягів збільшення позик МБРР окремо для реалізації інвестпроекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» та для реалізації інвестпроекту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» за бюджетною програмою 2301610 «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», що ускладнить відстеження фінансового забезпечення реалізації таких інвестпроектів та співставлення відповідних планових і звітних показників за формою додатка № 8 до Закону.

Згідно із звітними даними в частині виконання спеціального фонду державного бюджету за 9 місяців 2021 р. здійснено видатки за бюджетною програмою 2301610 – 177,8 млн грн (або 7,3% бюджетних призначень), а за бюджетною програмою 2311600 – 67,8 млн грн (або 12,2% бюджетних призначень).

Слід також звернути увагу на поточний стан використання коштів позик МБРР, що залучаються для реалізації зазначених у розпорядженні КМУ № 1305-р інвестпроектів, на 01.10.2021 р. (з урахуванням інформації, розміщеної на офіційному сайті Мінфіну), а саме:

«Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» /угода від 19.03.2015 р. № 8475-UA/ – вибрано коштів позики МБРР всього у сумі 189,93 млн дол. США (або 88,5% загального обсягу /214,73 млн дол. США/), з них у п.р. – 4,51 млн дол. США;

«Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні» /угода від 17.05.2021 р. № 9250-UA/ – вибрано коштів позики МБРР у сумі 0,23 млн дол. США (або 0,3% загального обсягу /90 млн дол. США/).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Задорожній М.М., Лунченко В.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М., заступник Міністра охорони здоров’я України Ємець П.В.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу Комітету Лунченко В.В. зазначив, що за підсумками розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: 1) погодити визначене розпорядженням КМУ № 1305-р здійснення перерозподілу видатків державного бюджету з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету; 2) надати рекомендації Мінфіну разом з головними розпорядниками коштів при підготовці рішень Кабінету Міністрів України щодо перерозподілу витрат спеціального фонду для реалізації інвестпроектів за рахунок позик забезпечити відображення у таких рішеннях змін обсягів залучення позик для реалізації інвестпроектів.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Лунченком В.В.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України з урахуванням частини другої статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2021 року № 1305-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України у спеціальному фонді державного бюджету на 2021 рік для реалізації спільних з Міжнародним банком реконструкції та розвитку інвестиційних проектів, перерозподілу видатків державного бюджету (з дотриманням вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, передбачених частиною восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України) шляхом:

зменшення видатків за бюджетною програмою 2311600 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 242.560,7 тис. грн (з них видатків споживання – на 18.700,7 тис. грн, видатків розвитку – на 223.860 тис. грн) для реалізації інвестиційного проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» згідно з додатком до цього розпорядження;

збільшення видатків за бюджетною програмою 2301610 «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 242.560,7 тис. грн (з них видатків споживання – на 192.560,7 тис. грн, видатків розвитку – на 50.000 тис. грн) для реалізації інвестиційних проектів «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» і «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні».

2. Рекомендувати Міністерству фінансів України разом з відповідними головними розпорядниками коштів державного бюджету при підготовці рішень Кабінету Міністрів України щодо перерозподілу витрат спеціального фонду державного бюджету, передбачених для реалізації інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, забезпечити відображення у таких рішеннях змін обсягів залучення кредитів (позик) для реалізації відповідних інвестиційних проектів (тобто з деталізацією показників за формою додатка № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»).

Голосували: «за» – одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ващенка К.О. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1302-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) від 29.10.2021 р. № 22/9.3-6131-21 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1302-р «Про розподіл у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України» (далі – розпорядження КМУ № 1302-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінреінтеграції за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (далі – субвенція), за бюджетною програмою 3911020 у сумі 125 000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Розподіл субвенції в обсязі 56 139 тис. грн (44,9% загального обсягу) здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 р. № 425-р, від 07.07.2021 р. № 737-р та від 08.09.2021 р. № 1070-р між місцевими бюджетами Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей та погоджено Комітетом.

Розпорядженням КМУ № 1302-р затверджено розподіл між місцевими бюджетами Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Одеської, Полтавської, Харківської, Херсонської та Чернівецької областей частини субвенції у сумі 21 877,5 тис. грн (17,5% загального обсягу) згідно з додатком до цього розпорядження. Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 46 983,5 тис. гривень (37,6% загального обсягу).

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 р. № 769 (із змінами), згідно з якими визначено таке:

1) субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, на:

будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності, в тому числі об’єктів соціального призначення, для надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам;

реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання у комунальну власність житла для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання обладнання і програмного забезпечення для оформлення та видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм для центрів надання адміністративних послуг, розміщених в населених пунктах, що розташовані поблизу контрольних пунктів в’їзду/виїзду, з метою спрощення доступу до отримання адміністративних послуг для населення, яке проживає в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, та в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

2) субвенція надається на заходи, строк реалізації яких становить не більше ніж один рік, у разі співфінансування з місцевих бюджетів в розмірі не менше 30% та за наявності проектної документації;

3) пріоритетним критерієм розподілу субвенції в частині житла є ціна за 1 кв. метр на придбання, будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності та кількість внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло. У випадку однакової ціни та кількості внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло, додатковим критерієм розподілу субвенції є відсоток внутрішньо переміщених осіб в територіальній громаді щодо загальної кількості її жителів;

4) виконавчі органи відповідних місцевих рад, а в разі їх відсутності відповідні військово-цивільні адміністрації подають переліки об’єктів і заходів до Мінреінтеграції для погодження та в місячний строк після такого погодження подають Мінреінтеграції інформацію про затверджені місцевими бюджетами обсяги співфінансування та суми субвенції в розрізі кожного заходу. На підставі зазначеної інформації Мінреінтеграції здійснює підготовку і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

У наданій Мінреінтеграції до Комітету інформаційній довідці щодо розгляду переліку об’єктів та заходів, що можуть реалізовуватися за рахунок субвенції, повідомляється про таке:

за результатами засідань комісії з розгляду звернень, що відбулися 07.06.2021 р. та 04.08.2021 р., схвалено та внесено на розгляд Уряду 18 пропозицій, які за висновком Мінреінтеграції відповідають вимогам Порядку та умов надання субвенції;

за рахунок розподіленого згідно з розпорядженням КМУ № 1302-р обсягу субвенції (21 877,5 тис. грн) планується придбати на вторинному ринку нерухомого майна у комунальну власність 53 об’єкти нерухомості, проведення капітального ремонту 13 об’єктів для проживання 242 внутрішньо переміщених осіб та придбання 2 комплектів обладнання і програмного забезпечення для оформлення і видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм для центру надання адміністративних послуг, розміщеного у Великоновосілківській селищній громаді Донецької області;

опосередкована вартість 1 кв. метра зазначених об’єктів нерухомості у визначених територіальних громадах в порівнянні з вартістю спорудження житла, що затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 20.05.2021 р. № 911 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України», становить:

менше опосередкованої вартості: Дніпропетровська область: Апостолівська міська – 6 200 грн, Сурсько-Литовська сільська – 4 167 грн, Покровська селищна – 10 108,3 грн, Слов’янська сільська – 4 606 грн, Ужгородська міська Закарпатської області – 11 250 грн, Бурштинська міська Івано-Франківської області – 8 695,65 грн, Онуфріївська селищна Кіровоградської області – 5 431,3 грн, Луганська область: Гірська міська – 6 521,89 грн, Лисичанська міська – 5 500 грн, Сєвєродонецька міська – 13 300 грн, Городоцька міська Львівської області – 9767,44 грн, Лубенська міська Полтавської області – 11 891 грн, Наталинська сільська Харківської області – 6 446 грн, Скадовська міська Херсонської області – 7 500 гривень;

відповідає опосередкованій вартості: Білгород-Дністровська міська Одеської області – 13 449 грн, Чернівецька міська – 12 955 гривень;

вище опосередкованої вартості: Підгородненська міська Дніпропетровської області – 14 367,35 гривень (враховуючи, що показник опосередкованої вартості спорудження житла в Дніпропетровській області становить 13 610 грн/м. кв., за пропозицією Мінреінтеграції Підгородненська міська рада затвердила співфінансування у обсязі 1000 тис. грн (33,8% вартості будинків), що забезпечує спрямування субвенції на придбання об’єктів нерухомості у обсязі не більше 9 527 грн/м. кв.).

Інших розрахунків і пояснень з приводу здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами, зокрема щодо кількості внутрішньо переміщених осіб, які потребують надання житлових приміщень, реальної потреби у коштах для придбання таких приміщень у комунальну власність в розрізі регіонів, вартісної оцінки її забезпечення, наявності проектної документації щодо капітального ремонту об’єктів житлового фонду комунальної власності, а також з приводу низького рівня використання субвенції у 2021 році Мінреінтеграції не надано, при цьому інформаційна довідка містить окремі арифметичні помилки при визначенні середньої загальної вартості об’єктів.

Довідково: за звітними даними Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року за бюджетною програмою 3911020 здійснено видатки у сумі 56 139 тис. грн, або 44,9% плану на рік. При цьому касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією за вказаний період становили 7 287 тис. грн, або 5,8% плану на рік. Низький рівень використання субвенції, а також тривалий процес її розподілу створюють ризики повернення коштів до бюджету наприкінці бюджетного періоду як невикористаних.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М., державний секретар Мінреінтеграції Ващенко К.О.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 1302-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, у сумі 21 877,5 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1302-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів, розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1311-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 29.10.2021 р. за № 05220-03-2/33072 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами, розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1311-р «Деякі питання розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (далі – розпорядження КМУ № 1311-р).

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами Бюджетного кодексу України, а саме:

– частини восьмої статті 23, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами (включаючи субвенції), а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами));

– частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 544, згідно з якими визначено таке:

субвенція спрямовується на:

реалізацію проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) та ремонту об’єктів комунальної власності (за винятком адміністративних будинків), транспортної інфраструктури та соціально-культурної сфери (далі – проекти будівництва), у тому числі розроблення та коригування проектної документації, проведення експертизи проектів в установленому порядку;

придбання медичного обладнання, зокрема спеціального призначення;

завершення проектів будівництва із строком реалізації від одного до трьох років, впровадження яких розпочато у попередні роки;

умовами надання субвенції є: загальна кошторисна вартість проектів будівництва понад 10 млн гривень, спроможність подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів основних фондів комунальної власності, створення, приріст або оновлення яких фінансується за рахунок субвенції, спрямування субвенції на створення, приріст, оновлення та ремонт основних фондів комунальної власності, завершення реалізації проектів будівництва у 2021-2023 роках;

для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції у 2021 році обласні та Київська міська держадміністрації подають Мінфіну перелік об’єктів (заходів) для подальшого внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту акта.

Розподіл субвенції у сумі 6 100 000 тис. грн здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 16.06.2020 р. № 626-р, від 07.07.2021 р. № 743-р, від 20.08.2021 р. № 975-р і від 01.09.2021 р.
№ 1021-р та погоджено Комітетом.

Відповідно до пунктів 1-3 розпорядження КМУ № 1311-р встановлено:

1) здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 3511350 «Обслуговування державного боргу» на 400 000 тис. грн;

збільшення обсягу видатків розвитку за субвенцією на 400 000 тис. грн;

2) затвердити розподіл у 2021 році субвенції між місцевими бюджетами:

областей (за виключенням Волинської та Харківської) і міста Києва за об’єктами (заходами) в обсязі 2 016 025 тис. грн згідно з додатком до цього розпорядження;

3) внести зміни до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 626-р «Про розподіл у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» та від 20.08.2021 р. № 975-р «Деякі питання розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери», згідно з якими:

зменшено обсяг субвенції загалом на 335 000 тис. грн, у тому числі для обласних бюджетів областей Дніпропетровської – на 100 000 тис. грн, Донецької – на 100 000 тис. грн, Львівської – на 115 000 тис. грн та бюджету Тернопільської міської територіальної громади – на 20 000 тис. грн.

При цьому слід звернути увагу, що у змінах, які згідно з пунктом 3 розпорядження КМУ № 1311-р внесені до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 626-р і від 20.08.2021 р. № 975-р, відсутні зміни до загального обсягу субвенції, розподіленої зазначеними розпорядженнями Уряду.

Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 218 975 тис. грн.

Належить звернути увагу, що надані Мінфіном матеріали не містять жодних обґрунтувань та пояснень проведеного перерозподілу та розподілу субвенції між місцевими бюджетами, насамперед, щодо дотримання вимог Порядку та умов надання субвенції в частині напрямів використання субвенції та умов її спрямування на створення, приріст, оновлення та ремонт основних фондів комунальної власності, оцінки поданих пропозицій за об’єктами і заходами та стану їх врахування (зокрема, щодо відповідності встановленим вимогам спрямування коштів на ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення).

За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-вересень 2021 року з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано субвенцію у сумі 4 114 043,1 тис. грн, або 51,4% уточненого плану на рік, касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією за січень-вересень 2021 року становили 1 963 910,4 тис. грн, або 24,5% уточненого плану на рік /інформацію щодо розподілу і надання субвенції у 2021 році надано народним депутатам України – членам Комітету/. Зважаючи на такий стан надання субвенції у поточному році, існує ймовірність використання коштів не в повному обсязі та їх повернення до державного бюджету наприкінці бюджетного періоду та недосягнення мети надання субвенції.

При цьому радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М. не висловив зауважень щодо здійснених перерозподілу видатків, розподілу та змін до розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл видатків державного бюджету, розподіл та зміни до розподілу субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 1311-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1311-р здійснення:

1) перерозподілу видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів (загальнодержавні видатки та кредитування) на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3511350 «Обслуговування державного боргу» на 400 000 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 3511100 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» на 400 000 тис. гривень;

2) розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери згідно з пунктом 2 та додатком до цього розпорядження;

3) змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (затвердженого розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 626-р і від 20.08.2021 р. № 975-р) згідно з пунктом 3 цього розпорядження.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1337-р /розглянуто після підпункту 2.1 порядку денного/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 29.10.2021 р. № 05220-03-2/33072 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1337-р «Деякі питання розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – розпорядження КМУ № 1337-р).

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.10.2021 р. № 1807-IX) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінфіну затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою 3511210 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – субвенція) у сумі 8 500 000 тис. грн (у тому числі за загальним фондом – 5 161 580 тис. грн, за спеціальним фондом – 3 338 420 тис. грн) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону. При цьому згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.07.2021 № 822-р «Деякі питання розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» обсяг субвенції збільшено на 450 000 тис. грн.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 № 106 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 р. № 102, із змінами), згідно з якими визначено таке:

– субвенція спрямовується серед іншого на:

реалізацію проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) об’єктів комунальної власності;

здійснення заходів Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2019 р. № 880, – за винятком поточних видатків;

здійснення екологічних та природоохоронних заходів;

придбання медичного обладнання та транспорту, зокрема спеціального призначення;

придбання обладнання та комунального транспорту, зокрема спеціального призначення, для установ комунальної власності;

розв’язання проблем окремих адміністративно-територіальних одиниць (малих міст, шахтарських та гірських населених пунктів);

здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку регіонів;

реалізацію проектів з енергоефективності та енергозбереження;

реалізацію проектів водопостачання та водовідведення, а також теплопостачання (мереж теплопостачання) (за наявності схеми теплопостачання населеного пункту);

– умовами надання субвенції є: спрямування субвенції на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної власності, наявність затверджених проектів будівництва та результатів проведення їх державної експертиз и, спроможність подальшого утримання за рахунок коштів місцевих бюджетів основних фондів комунальної власності, створення, приріст або оновлення яких фінансується за рахунок субвенції, завершення реалізації проектів у поточному році;

– для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції (включаючи пропозиції стосовно об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок субвенції) Мінфін утворює комісію, яка розглядає та приймає рішення про включення поданих народними депутатами України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями пропозицій до проекту акта Кабінету Міністрів України щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами;

– у разі коли комісія прийняла рішення про включення до проекту акта Кабінету Міністрів України пропозицій щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами без визначення об’єктів і заходів, до відповідного проекту акта Мінфін включає положення щодо формування та затвердження переліку об’єктів і заходів, що фінансуватимуться за рахунок такої субвенції, відповідними місцевими держадміністраціями, виконавчими органами рад;

– рішеннями відповідних місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад можуть здійснюватися редакційні уточнення найменування об’єктів (заходів) та/або їх місцезнаходження з урахуванням їх цільового призначення, визначеного у відповідному рішенні Кабінету Міністрів України.

Розподіл субвенції між місцевими бюджетами в обсязі 3 543 215,009 тис. грн (у тому числі за загальним фондом – 3 111 580 тис. грн, за спеціальним фондом – 431 635,009 тис. грн) здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 р. № 468-р та від 21.07.2021 р. № 822-р, що погоджено Комітетом.

Відповідно до пунктів 1–2 розпорядження КМУ № 1337-р встановлено:

1) затвердити розподіл у 2021 році субвенції між місцевими бюджетами за загальним фондом державного бюджету:

всіх областей та міста Києва за об’єктами (заходами) в обсязі 2 033 238,222 тис. грн (згідно з додатком 1 до цього розпорядження);

Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей в обсязі 197 643,782 тис. грн згідно з додатком 2 до цього розпорядження.

При цьому встановлено, що переліки об’єктів і заходів, які фінансуються у 2021 році за рахунок субвенції згідно з додатком 2, формуються та затверджуються відповідними місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад;

2) внести зміни до додатків 1 і 2 до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 р. № 468-р «Деякі питання розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – розпорядження КМУ № 468-р) і від 21.07.2021 р. № 822-р «Деякі питання розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – розпорядження КМУ № 822-р), згідно якими:

у додатку 1 до розпорядження КМУ № 468-р уточнено назви та обсяги спрямування коштів за окремими об’єктами (заходами), здійснено перерозподіл субвенції між окремими місцевими бюджетами в межах передбаченого обсягу субвенції Вінницької, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та м.Києва;

додаток 2 до розпорядження КМУ № 468-р доповнено розділом: Сумська область, бюджет Комишанської сільської територіальної громади, 91 тис. грн (за рахунок зменшення на таку суму субвенції за відповідними позиціями у додатку 1).

Внаслідок змін до розпорядження КМУ № 468-р зменшено обсяг субвенції, передбаченої згідно з додатком 1 для Одеської і Черкаської областей (відповідно на 10 000 тис. грн та 848,8 тис. грн), а також для бюджету м.Києва – на 4 тис.гривень;

у додатках 1 та 2 до розпорядження КМУ № 822-р уточнено назви та обсяги спрямування коштів за окремими об’єктами (заходами), здійснено перерозподіл субвенції між окремими місцевими бюджетами в межах передбаченого обсягу субвенції Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької областей та м. Києва.

Внаслідок змін до розпорядження КМУ № 822-р зменшено обсяг субвенції, передбаченої за загальним фондом згідно з додатком 1 для Волинської – на 2 170 тис. грн, Запорізької – на 78,6 тис. грн, Сумської – на 2 387,3 тис. грн, Хмельницької – на 353,8 тис. грн, Київської – на 122,6 тис. грн (у додатку 2) областей, а також за спеціальним фондом – для Житомирської області – на 6,4 тис. грн та м.Києва – на 45 тис. грн і збільшено обсяг субвенції за загальним фондом для бюджетів Київської – на 122,6 тис. грн, Черкаської – на 848,8 тис. грн (згідно з додатком 1) та Одеської – на 10 000 тис. грн областей (згідно з додатком 2)

Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2021 рік обсягом становить 3 180 947,988 тис. грн (у тому числі за загальним фондом – 274 111,615 тис. грн, за спеціальним фондом – 2 906 836,373 тис. грн).

Належить звернути увагу, що надані Мінфіном матеріали не містять жодних обґрунтувань та пояснень щодо проведеного розподілу та змін до розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами, а також оцінки ризиків освоєння таких коштів до завершення року.

Довідково: за звітними даними про виконання державного бюджету у січні-вересні 2021 року видатки за бюджетною програмою 3511350 проведено у сумі 2 212 703,6 тис. грн, що становить 24,7% уточненого плану на рік та 100% плану на січень-вересень.

Поряд з тим, слід зазначити, що на виконання вимог пункту 20 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на рахунках загального фонду відповідних місцевих бюджетів збережено залишки коштів за субвенцією в обсязі 234 387 тис. грн для здійснення відповідних витрат у 2021 році з урахуванням їх цільового призначення.

Довідково: за інформацією Казначейства за січень-вересень 2021 року касові видатки місцевих бюджетів з урахуванням залишків коштів за субвенцією становили 714 938,4 тис. грн. /Інформацію щодо розподілу та використання субвенції у 2021 році надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кіссе А.І., Урбанський А.І., Саламаха О.І., Крулько І.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М.

При цьому радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М. не висловив зауважень щодо здійсненого розподілу та змін до розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл та зміни до розподілу субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 1337-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Перед проведенням голосування перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. звернув увагу на нереалізоване рішення Комітету про зміну представництва Комітету у керівництві відповідної комісії.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1337-р здійснення:

1) розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з пунктом 1 та додатками 1 і 2 до цього розпорядження;

2) змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (затвердженого розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 р. № 468-р та від 21.07.2021 р. № 822-р) згідно з пунктом 2 цього розпорядження.

Голосували: «за» – 18, «проти» – 0, «утрималися» – 4, «не голосували» – 10.

2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію державного секретаря Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ващенка К.О. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1308-р). /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Гнатенка В.С./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) від 01.11.2021 р. № 22/12.2-6151-21 та від 02.11.2021 р. № 22/12.2-6170-21 (копії листів надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1308-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1308-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою цього Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1308-р визначено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінреінтеграції на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

– зменшення видатків споживання та встановлення видатків розвитку за бюджетною програмою 3901080 «Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, та фінансова підтримка системи державного іномовлення України» у сумі 164 230 тис. грн;

– зменшення видатків споживання та збільшення видатків розвитку за бюджетною програмою 3901090 «Забезпечення належних умов в'їзду та виїзду осіб на тимчасово окуповані території України» у сумі 41 870,2 тис. грн;

– зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 3901120 «Забезпечення реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» на 28 000 тис. грн;

– збільшення видатків споживання за бюджетними програмами:

3901060 «Заходи, спрямовані на зменшення соціального, економічного та екологічного впливу вибухонебезпечних предметів на життя та діяльність населення (протимінна діяльність) та інформування населення про небезпеки вибухонебезпечних предметів» на 10 000 тис. грн;

3901050 «Заходи щодо захисту і забезпечення прав та свобод осіб, які позбавлені (були позбавлені) особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації з політичних мотивів, а також у зв’язку з громадською, політичною або професійною діяльністю вказаних осіб, підтримки зазначених осіб та членів їхніх сімей, заходи з реінтеграції населення тимчасово окупованих територій, виплати державних стипендій імені Левка Лук’яненка» на 18 000 тис. грн.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1308-р доручено забезпечити: Мінреінтеграції – погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом; Міністерству фінансів України – внесення після такого перерозподілу відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-вересень 2021 року за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетними програмами:

3901080 – в обсязі 249 441,4 тис. грн, або 25,5% плану на рік (977 137,1 тис. грн) та 36,4% плану на звітний період (у державному бюджеті на 2021 рік за цією бюджетною програмою видатки розвитку не передбачено);

3901090 – в обсязі 43 702,5 тис. грн, або 16,4% плану на рік (визначено в обсязі 267 114,5 тис. грн, з них видатки споживання – 107 724,5 тис. грн, видатки розвитку – 159 390 тис. грн) та 32% плану на звітний період;

3901120 – в обсязі 517,6 тис. грн, або 0,4% плану на рік (130 000 тис. грн) та 5,2% плану на звітний період;

3901060 – в обсязі 2 904,3 тис. грн, або 58,1% плану на рік (5 000 тис. грн) та 59,9% плану на звітний період;

3901050 – в обсязі 34 163,8 тис. грн, або 51,4% плану на рік (66 514,4 тис. грн) та 72,9% плану на звітний період.

Відповідно до пояснень і розрахунків Мінреінтеграції, наведених у зверненнях до Комітету, здійснення зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету дозволить забезпечити проведення заходів щодо:

створення матеріально-технічної бази для державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України», що забезпечує мовлення телеканалу «Дом», який мовить на тимчасово окуповані території України та прилеглі до них регіони, а також телеканалу іномовлення України «UA/TV» (у сумі 164 230 тис. грн за бюджетною програмою 3901080), а саме: придбання обладнання для забезпечення мовлення телеканалів «Дом» та «UA/TV» на суму 158 978 тис. грн (включаючи комплект камер /10 шт. на суму 30 520 тис. грн/, відеостіну в апаратну та в студію /4 шт. на суму 20 154 тис. грн/, комплекти відео- і аудіо- обладнання /4 шт. на суму 10 850 тис. грн/, комплекти об’єктивів /10 шт. на суму 10 850 тис. грн/, комплекти ТЖК /25 шт. на суму 9 580 тис. грн/, серверне обладнання /10 шт. на суму 6 080 тис. грн/); здійснення робіт у павільйонах за адресою м. Київ, просп. Перемоги, 44 (Кіностудія ім. О. Довженко) на суму 5 252 тис. грн (зокрема технічного обстеження будівельних конструкцій /400 тис. грн/, розроблення проектної документації /1 500 тис. грн/, ремонтних робіт на об’єктах /3 352 тис. грн/);

облаштування та закупівлі збірно-розбірних модулів-накопичувачів, облаштування території під сервісну зону для розташування збірно-розбірних конструкцій, надання адміністративних послуг, облаштування режимних зон КПВВ Новотроїцьке та Мар’їнка (у сумі 41 870,1 тис. грн за бюджетною програмою 3901090) (у т.ч. модулі накопичувачі /21 234,5 тис. грн/, замощення сервісної та режимної зони /на суму 11 637,9 тис. грн/, навіси пішохідні /3 939,6 тис. грн/, огорожа та її монтаж /3 609,7 тис. грн/, роботи з облаштування зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення /1 358,4 тис. грн/);

інформування щодо ризиків від мін та вибухонебезпечних предметів у закладах загальної середньої освіти шляхом забезпечення відповідними наочними та інформаційними матеріалами у вигляді 200 наочних стендів (3D макети) «Міни та вибухонебезпечні предмети» та забезпечення 20 тис. учнів 5–9 класів навчальними посібниками – книгами у вигляді коміксу «Мінна небезпека» у громадах Донецької та Луганської обл. (у сумі 10 000 тис. грн за бюджетною програмою 3901060);

забезпечення проведення виплат одноразової грошової допомоги у розмірі 100 тис. грн для 180 осіб, яких відповідною міжвідомчою комісією до кінця п.р. буде визнано такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України (у сумі 18 000 тис. грн за бюджетною програмою 3901050).

Одночасно у матеріалах Мінреінтеграції відмічається, що за бюджетною програмою 3901120 (видатки за якою розпорядженням КМУ № 1308-р зменшуються на 28 000 тис. грн) відповідно до паспорта бюджетної програми, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 01.07.2021 № 150 /копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/, передбачені кошти для підготовки, забезпечення та проведення безоплатного навчання на курсах (відділеннях) з підготовки до вступу до державних закладів вищої освіти молоді з числа осіб, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія окремих районів Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, яка у поточному навчальному році завершила здобуття повної загальної середньої освіти. Однак, представники збройних формувань та окупаційних адміністрацій Російської Федерації понад рік продовжують блокувати дорожні коридори навпроти контрольних пунктів в’їзду-виїзду, виправдовуючи заходами із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SORS-CoV-2, а також від початку червня 2021 р. заборонили перетин лінії розмежування через контрольні пункти в’їзду-виїзду для дітей віком від 14 до 16 років на основі свідоцтва про народження у зв’язку з примусовою паспортизацією на тимчасово окупованих територіях. Таким чином, за бюджетною програмою 3901120 кошти до кінця п.р. не будуть використані у повному обсязі.

Слід зауважити, що звернення Мінреінтеграції до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містять окремих фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань щодо обсягу перерозподілу (зокрема, щодо наслідків зменшення деяких видатків), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (зі змінами).

Поряд з тим, оскільки до кінця поточного бюджетного періоду залишилося менше двох місяців, а проведення процедур закупівель у системі РrоZorro є довготривалим, виникають сумніви щодо можливості здійснення у 2021 р. за бюджетними програмами 3901080 і 3901090 видатків розвитку з дотриманням вимог законодавства.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М., державний секретар Мінреінтеграції Ващенко К.О.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. звернув увагу, що дане питання не розглядалося у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету, а тому запропонував визначитися шляхом голосування щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету, встановленого розпорядженням КМУ № 1308-р. За результатами голосування погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1308-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 3901080 «Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, та фінансова підтримка системи державного іномовлення України» на 164 230 тис. грн та встановлення у такій сумі видатків розвитку;

зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 3901090 «Забезпечення належних умов в'їзду та виїзду осіб на тимчасово окуповані території України» на 41 870,2 тис. грн та збільшення на таку суму видатків розвитку;

зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 3901120 «Забезпечення реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей, тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» на 28 000 тис. грн;

збільшення видатків споживання за бюджетними програмами:

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Котика Є.Д. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті Міністерству соціальної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1310-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Кузбита Ю.М./ .

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 29.10.2021 № 18313/0/2-21/44 та від 01.11.2021 № 5879/0/290-21/44 (копії листів надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1310-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1310-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою цього Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1310-р визначено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2501410 «Компенсація у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію на оплату електричної енергії населенням, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), населенням, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості), а також багатодітними, прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу» на 189.216,8 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінсоцполітики/;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами:

2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» на 49.448,7 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінсоцполітики/;

2501240 «Фінансова допомога Фонду соціального страхування України, для страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я та членам їх сімей внаслідок захворювання коронавірусною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками» на 104.529,6 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінсоцполітики/;

2507100 «Реабілітація дітей з інвалідністю» на 35.238,5 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю/.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1310-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

2501150 – в обсязі 1.378,5 млн грн, або 99,7% плану на звітний період та плану на рік (1.382,5 млн грн);

2501240 – в обсязі 248,7 млн грн, або 100% плану на звітний період та 98,7% плану на рік (252 млн грн);

2501410 – в обсязі 943,6 млн грн, або 100% плану на звітний період та 67,4% плану на рік (1.400 млн грн);

2507100 – в обсязі 96,2 млн грн, або 89,3% плану на звітний період та 74% плану на рік (130 млн грн).

Згідно з обґрунтуваннями, надісланими листами Мінсоцполітики, здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету дозволить:

1) завершити виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань до 5 травня (у сумі 49.448,7 тис. грн) (за бюджетною програмою 2501150).

Розмір вказаної грошової допомоги та порядок її виплати визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 № 325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»» (копія якої надана народним депутатам України – членам Комітету). Зокрема, згідно з пунктом 8 Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого цією постановою Уряду, особи, які не отримали вказану допомогу, зокрема ті, що набули згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідний статус до 5 травня 2021 року включно, мають право звернутися за нею до місцевого органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30 вересня поточного року.

За поясненнями Мінсоцполітики, згідно з даними структурних підрозділів соціального захисту населення обласних, Київської міської держадміністрацій у зв’язку із збільшенням кількості присвоєних статусів учасникам бойових дій, які брали участь в операції об’єднаних сил, виникла додаткова потреба в коштах для проведення протягом 2021 року виплати допомоги до 5 травня 34 293 особам, у тому числі:

201-му інваліду війни І групи (розмір допомоги становить 4 421 грн);

1 259-ти інвалідам війни ІІ групи (розмір допомоги – 3 906 грн);

1 085-ти інвалідам війни ІІІ групи (розмір допомоги – 3 391 грн);

19 854-ом учасникам бойових дій (розмір допомоги – 1 491 грн);

8 706-ти членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, учасникам війни і жертвам нацистських переслідувань, визнаним за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге (розмір допомоги – 966 грн);

3 188-ми учасникам війни та колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога (розмір допомоги – 612 грн);

2) здійснити виплату страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я та членам їх сімей внаслідок захворювання коронавірусною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (у сумі 104 529,6 тис. грн) (за бюджетною програмою 2501240).

Як зазначено у матеріалах Мінсоцполітики, за розрахунками виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України з урахуванням фактичних даних за січень-серпень 2021 року кількість медичних працівників, для яких інфікування коронавірусною хворобою COVID-19 може мати летальні наслідки, становитиме 196 осіб у 2021 році, кількість медичних працівників, яким буде встановлено І групу інвалідності, становитиме 6 осіб, ІІ групу інвалідності – 18 осіб, ІІІ групу інвалідності – 19 осіб;

3) забезпечити реабілітаційними послугами більшої кількості дітей з інвалідністю (у сумі 35 238,5 тис. грн) (за бюджетною програмою 2507100).

За інформацією органів соціального захисту населення, зважаючи на кількість поданих заявок станом на 1 жовтня 2021 року за рахунок перерозподіленого обсягу коштів можливо забезпечити реабілітаційними послугами 1874 дитину з інвалідністю. При цьому, середні витрати на реабілітаційні послуги для однієї дитини з інвалідністю складають 18,8 тис. гривень (вартість реабілітаційних послуг для кожної дитини з інвалідністю відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 309 (зі змінами) (копія якої надана народним депутатам України – членам Комітету), визначається реабілітаційною установою відповідно до індивідуальної програми реабілітації).

Покриття витрат на вищевказані цілі здійснюватиметься за рахунок зменшення на 189 216,8 тис. грн видатків за бюджетною програмою 2501410, оскільки відповідно до Порядку використання коштів для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2021 № 64, виплати за вказаною бюджетною програмою у цьому році здійснено.

Слід звернути увагу, що звернення Мінсоцполітики до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних обґрунтувань та пояснень (включаючи розрахунки) щодо обсягу видатків, який перерозподіляється, насамперед щодо наслідків зменшення видатків державного бюджету для надання компенсації деяким категоріям споживачів електричної енергії, хоча надання відповідних матеріалів передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Копанчук О.Є., Гончаренко О.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М., перший заступник Міністра соціальної політики України Котик Є.Д.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. звернув увагу, що дане питання не розглядалося у підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету, а тому запропонував визначитися шляхом голосування щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету, встановленого розпорядженням КМУ № 1310-р. За результатами голосування погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1310-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2501410 «Компенсація у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію на оплату електричної енергії населенням, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), населенням, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості), а також багатодітними, прийомними сім'ями та дитячими будинками сімейного типу» на 189.216,8 тис. гривень;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами:

2507100 «Реабілітація дітей з інвалідністю» на 35.238,5 тис. гривень.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 1.

2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра молоді та спорту України Гутцайта В.М. про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1368-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України (далі – Мінмолодьспорт) від 03.11.2021 р. № 1505/12/21 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1368-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 травня 2021 р. №527» (далі – розпорядження КМУ № 1368-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінмолодьспорту за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури (далі – субвенція) за бюджетною програмою 3411220 у сумі 500.000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Порядок та умови надання у 2021 році субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 р. № 226 (із змінами), згідно з якими, зокрема, визначено таке:

1) субвенція спрямовується на виконання нових та завершення розпочатих у попередніх періодах робіт з будівництва та реконструкції об’єктів спортивної інфраструктури (багатофункціональних спортивних комплексів, спортивних залів для ігрових видів спорту, різних видів єдиноборств, плавальних спортивних басейнів, льодових арен, спортивних стадіонів, палаців спорту), що призначені для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань, а також навчально-тренувальних зборів для національних збірних команд з не менше ніж п’яти олімпійських видів спорту;

2) умовами надання субвенції серед іншого є:

співфінансування з місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, не заборонених законодавством, в обсязі не менше ніж 10 відсотків загальної вартості робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів, запланованих на перший рік;

наявність необхідних для проведення робіт документів, зокрема проектно-кошторисної документації, дозволу на виконання робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів, експертного звіту, затверджених в установленому порядку;

для завершення розпочатих у попередніх періодах робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів, які виконувалися за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво/реконструкцію палаців спорту та спортивних басейнів співфінансування з місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, не заборонених законодавством, в обсязі не менше ніж 10 відсотків залишкової вартості робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів, подання фінансово-економічного обґрунтування щодо подальшого плану розвитку та експлуатації спортивного об’єкта з визначенням джерел фінансування на короткостроковий період (до трьох років).

Благоустрій території спортивних об’єктів здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, не заборонених законодавством;

3) до переліку спортивних об’єктів, роботи з будівництва та реконструкції яких планується здійснити у 2021 році, включаються об’єкти комунальної власності:

що є окремими спортивними спорудами або належать до закладів фізичної культури і спорту, мають відведену в установленому порядку відповідну земельну ділянку та затверджену в установленому законодавством порядку проектно-кошторисну документацію і дозвіл на виконання робіт; документальне підтвердження відповідності спортивного об’єкта вимогам, необхідним для проведення всеукраїнських і міжнародних змагань з не менше ніж п’яти олімпійських видів спорту та намірів проведення відповідної сертифікації після завершення робіт з будівництва та реконструкції;

у яких кількість глядацьких місць становить не менше ніж 500, враховано вимоги щодо доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп;

строк завершення робіт з будівництва та реконструкції яких розпочато у поточному році та не перевищує трьох років, а також у попередніх періодах та закінчується у поточному році або не перевищує двох років. Проведення робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів у наступних бюджетних періодах за рахунок коштів місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, не заборонених законодавством.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 301-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2021 рік» та постановою Кабінету Міністрів України 06.10.2021р. № 1030 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2021 рік, і внесення зміни до пункту 8 Порядку та умов надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури» субвенцію збільшено на 300.000 тис. грн і на 458.505,3 тис. грн відповідно.

Отже, з урахуванням здійснених перерозподілів видатків загальний обсяг субвенції станом на 1 листопада 2021 року становив 1.258.505,3 тис. гривень.

Виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу:

1) розпорядженням КМУ № 527-р було здійснено розподіл субвенції в обсязі 800.000 тис. грн між такими місцевими бюджетами:

бюджет Маріупольської міської територіальної громади Донецької обл. – 76.284 тис. грн;

бюджет Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької обл. – 80.000 тис. грн;

бюджет Новокаховської міської територіальної громади Херсонської обл. – 90.000 тис. грн;

бюджет Тернопільської міської територіальної громади – 91.575 тис. грн;

бюджет Тростянецької міської територіальної громади Сумської обл. – 78.281 тис. грн;

бюджет Уманської міської територіальної громади Черкаської обл. – 83.327 тис. грн;

бюджет Хмельницької міської територіальної громади –70.000 тис. грн;

обласний бюджет Дніпропетровської області – 49.000 тис. грн;

обласний бюджет Кіровоградської області – 11.146 тис. грн;

обласний бюджет Полтавської області – 105.387 тис. грн;

обласний бюджет Рівненської області – 65.000 тис. грн;

2) розпорядженням КМУ № 1368-р здійснено розподіл субвенції в обсязі 458.505,3 тис. грн між такими місцевими бюджетами:

бюджет Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької обл. –24.237,33 тис. грн;

бюджет Новокаховської міської територіальної громади Херсонської обл. – 100.000 тис. грн;

бюджет Тернопільської міської територіальної громади – 50.000 тис. грн;

бюджет Тростянецької міської територіальної громади Сумської обл. – 80.000 тис. грн;

бюджет Уманської міської територіальної громади Черкаської обл. – 60.303,16 тис. грн;

бюджет Хмельницької міської територіальної громади –32.955,84 тис. грн;

обласний бюджет Рівненської області – 121.008,97 тис. грн.

В обґрунтуванні з приводу проведеного згідно з розпорядженням КМУ № 1368-р розподілу субвенції між місцевими бюджетами Мінмолодьспорт зазначає, що такий розподіл здійснено Комісією на об’єкти, що затверджені розпорядженням Уряду № 527, та у разі надходження відповідного звернення від органу місцевого самоврядування, як ініціатора проекту, а саме:

будівництво оздоровчого центру з льодовою ареною по просп. Богдана Хмельницького, 46/9, м. Мелітополь Запорізької області. Додаткові кошти надано у зв’язку із проведенням коригування проектно-кошторисної документації, в рамках якої збільшилася загально-кошторисна вартість проекту. Підтверджуючі документи щодо проведення коригування проектної документації, а саме: експертний звіт, розпорядження про затвердження проектно-кошторисної документації, зведений кошторисний розрахунок були надані на розгляд комісії (роботи з будівництва будуть завершені у 2021 році);

будівництво Палацу спорту по вул. Прибузькій, 5/1а у м. Хмельницькому. У зверненні Хмельницької міської ради пропонується передбачити додаткові кошти у розмірі 55.000 тис. грн, однак з урахуванням залишкової вартості проекту на кінець року, комісією було прийнято рішення про виділення додатково 32.955,84 тис. грн;

будівництво багатофункціонального спортивного комплексу по вулиці Кизила Андрія, 12 у м. Умань Черкаської області. Додаткові кошти надано у зв’язку із проведенням коригування проектно-кошторисної документації, в рамках якої збільшилась загально-кошторисна вартість проекту (підтверджуючі документи були надані на розгляд комісії);

будівництво універсального спортивного залу спортивного комплексу комунального закладу «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву Рівненської обласної ради на території Шпанівської сільської ради (в районі вул. Макарова м. Рівне). Додаткові кошти надано у зв’язку із проведенням коригування проектно-кошторисної документації, в рамках якої збільшилась загально-кошторисна вартість проекту (підтверджуючі документи були надані на розгляд комісії);

будівництво багатофункціонального Палацу спорту за адресою проспект Злуки, 3а в м. Тернополі. Комісією було підтримано звернення ініціатора проекту щодо виділення 50.000 тис. грн для продовження безперервного процесу поставки і монтажу залізобетонного каркасу будівлі Палацу спорту та можливості виконання цих робіт у зимовий період (роботи з будівництва планується завершити у 2022 році);

будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області «Н2О-Махі». Комісією було розглянуто звернення ініціатора проекту про виділення додаткових коштів у розмірі 100.000 тис. грн, однак прийнято рішення про надання 80.000 тис. грн, враховуючи додаткове співфінансування з місцевого бюджету (роботи з будівництва планується завершити у 2023 році);

будівництво Центру олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» по проспекту Дніпровський, 18-а у м. Нова Каховка, Херсонської області. Комісією було розглянуто звернення ініціатора проекту про виділення додаткового фінансування у розмірі 150.000 тис. грн, однак прийнято рішення про фінансування 100.000 тис. грн, враховуючи обсяг робіт, який планується завершити до кінця 2021 року (роботи з будівництва по об’єкту планується завершити у 2023 році).

Інших розрахунків і пояснень щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами не надано.

Довідково: згідно з інформацією Казначейства про виконання державного бюджету за січень-вересень 2021 року субвенція місцевим бюджетам надана у обсязі 415,4 млн грн, або 51,9% бюджетних призначень. Касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією за вказаний період становили 293,3 млн грн, або лише 36,6% бюджетних призначень. Отже, низький рівень здійснення таких видатків спричинено передусім несвоєчасним розподілом субвенції, а незадовільний стан використання коштів може зумовити їх неповне освоєння та повернення до державного бюджету наприкінці бюджетного періоду. Однак у матеріалах відсутня інформація з належною оцінкою використаних коштів за запланованими об’єктами.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., Копанчук О.Є., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М., Міністр молоді та спорту України Гутцайт В.М.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 1368-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури згідно з пунктом 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 р. № 1368-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

3. Слухали:

Інформацію про Висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому півріччі і виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2021 року в частині надходжень загального фонду та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Відмітили:

Відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата подала Верховній Раді України листами від 14.09.2021 р. № 06-2154 і № 06-2155 Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому півріччі, затверджений рішенням Рахункової палати від 31.08.2021 р. № 18-1 (далі – Висновок РП), який надійшов на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет). Висновок РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через СЕДО 15.09.2021 р., при цьому витяг із зазначеного документу з загальними підсумками та пропозиціями надано народним депутатам України – членам Комітету.

Крім того, відповідно до вимог частини першої статті 53 Кодексу Рахункова палата подала Верховній Раді України листами від 12.10.2021 р. № 06-2515 і № 06-2516 Висновки про результати аналізу виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2021 року в частині надходжень загального фонду, затверджені рішенням Рахункової палати від 12.10.2021 р. № 24-2 (далі – Висновки РП). Висновки РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України – членам Комітету через СЕДО 13.10.2021 р.

У Комітеті проаналізовано Висновок РП та Висновки РП, останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної податкової служби України (далі – ДПС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) та поточного виконання бюджетів, а також інформацію Мінфіну про опрацювання рекомендацій Комітету, наданих Уряду за підсумками розгляду на засіданні Комітету 30.06.2021 р. Висновку Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому кварталі та інформації щодо виконання державного бюджету у поточному році /лист від 16.07.2021 р. № 04210-03/1-3/22462/, і звернуто увагу на таке.

Щодо змін до Закону

Протягом поточного бюджетного періоду станом на 01.11.2021 р. прийнято 7 законів щодо змін до Закону, а саме:

від 29.01.2021 р. № 1158-ІX щодо компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію, яким в межах загального обсягу видатків, визначених Мінсоцполітики за загальним фонду державного бюджету, передбачено видатки за новою бюджетною програмою «Компенсація у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію на оплату електричної енергії населенням, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості), населенням, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості), а також багатодітними, прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу» (код 2501410) у сумі 1,4 млрд грн і зменшено на цю суму видатки за бюджетною програмою «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі» (код 2501230);

від 15.04.2021 р. № 1393-ІX, яким в межах загального обсягу витрат державного бюджету визначено бюджетні призначення Мінагрополітики шляхом зменшення бюджетних призначень Мінекономіки та Міндовкілля (пов’язаних, зокрема, з передачею до Мінагрополітики витрат за бюджетними програмами, в рамках яких здійснюються заходи з підтримки сільського господарства, а також видатки для забезпечення діяльності Держгеокадастру і Держрибагентства);

від 29.04.2021 р. № 1434-ІX, яким передусім доходи державного бюджету збільшено на 13,5 млрд грн, видатки – на 15 млрд грн (зокрема передбачено видатки за новими бюджетними програмами «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) у сумі 3 млрд грн і «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери» (код 3511100) у сумі 4,1 млрд грн, збільшено видатки МОЗ на 4,45 млрд грн (з них за бюджетними програмами «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» на 3,25 млрд грн і «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» на 0,89 млрд грн), МКІП – на 0,75 млрд грн, Мінінфраструктури – на 0,5 млрд грн), надання кредитів з державного бюджету зменшено на 1,5 млрд грн, а також в межах граничного обсягу дефіциту загального фонду державного бюджету збільшено на 20 млрд грн граничний обсяг державного боргу на 31.12.2021 р. і план внутрішніх запозичень з метою придбання у державну власність в обмін на ОВДП акцій додаткової емісії ПрАТ «Укрфінжитло»;

від 17.06.2021 р. № 1558-ІХ щодо збільшення видатків на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами, яким в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету здійснено перерозподіл видатків шляхом їх збільшення Державній судовій адміністрації на 742,05 млн грн на вказану мету (з них на оплату праці – 412,4 млн грн) і відповідного зменшення видатків Мінмолодьспорту, Вищого антикорупційного суду і Вищого суду з питань інтелектуальної власності (у зв’язку з виникненням економії коштів за окремими бюджетними програмами);

від 17.06.2021 р. № 1563-ІХ щодо забезпечення розширеного неонатального скринінгу в Україні, яким в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету здійснено перерозподіл видатків шляхом їх збільшення МОЗ на 300 млн грн за бюджетною програмою «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» і відповідного зменшення видатків МОН за бюджетною програмою «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту»;

від 15.07.2021 р. № 1690-ІX, яким передусім доходи і видатки загального фонду державного бюджету збільшено на 8.456,38 млн грн (зокрема, збільшено видатки за бюджетними програмами: «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) – на 5 млрд грн, «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (код 3511100) – на 2 млрд грн, «Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь, та фінансова підтримка системи державного іномовлення України» (код 3901080) – на 628,37 млн грн), а також збільшено доходи і видатки спеціального фонду державного бюджету на 1.433,75 млн грн (із спрямуванням таких коштів на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19), за бюджетною програмою 3511380);

від 08.10.2021 р. № 1807-IX, яким передусім доходи і видатки загального фонду державного бюджету збільшено на 39.639,3 млн грн (зокрема, збільшено видатки на: виплату пільг та житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг (на 12,05 млрд грн); розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (на 15 млрд грн); виплату грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ /видатки на оплату праці/ (на 4,8 млрд грн); субвенції місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери і здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (відповідно на 1,5 млрд грн і на 2,5 млрд грн); реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення (на 2 млрд грн); погашення заборгованості із зарплати працівникам державним вугледобувних підприємств (на 1 млрд грн); субвенції місцевим бюджетам на грошову компенсацію за жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які брали участь в антитерористичній операції, та для учасників Революції Гідності (відповідно на 282 млн грн і 4 млн грн), розвідувальну діяльність у сфері оборони (на 200 млн грн).

Загалом наразі законодавчими змінами до Закону суттєво змінено первинно затверджені основні параметри державного бюджету на 2021 р. зокрема: доходи збільшено на 63 млрд грн (або на 5,8%), з них за загальним фондом – на 61,6 млрд грн; видатки збільшено на 64,5 млрд грн (або на 4,9%), з них за загальним фондом – на 61,6 млрд грн; надання кредитів зменшено на 1,5 млрд грн (або на 7,8%). Значна кількість прийнятих законів щодо змін до Закону (з великим обсягом змін показників державного бюджету) свідчить про необхідність підвищення якості й реалістичності планування та затвердження бюджетних показників.

Пунктом 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону доручено Кабінету Міністрів за підсумками виконання державного бюджету у І кварталі 2021 р., виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах, розглянути питання щодо збільшення видатків на забезпечення діяльності органів судової влади, реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, розвиток закладів фахової передвищої та вищої освіти, підтримку екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення, а також передбачення видатків на ремонт і придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти. Урядом відповідну законодавчу пропозицію не було ініційовано, натомість більшість порушених питань унормовано законами від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ, від 17.06.2021 р. № 1558-ІХ і від 08.10.2021 р. № 1807-IX, проекти яких внесені народними депутатами України і доопрацьовувалися у Комітеті для подальшого прийняття Верховною Радою.

Щодо макроекономічних показників

Показники державного бюджету на 2021 рік сформовані на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки, схвалених постановою КМУ від 29.07.2020 р. № 671. Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України у п.р., зокрема, є такі: ВВП за І і ІІ квартали 2021 р. (порівняно з відповідним періодом 2020 р.) за попередньою оцінкою Держстату відповідно зменшився на 2,2% і збільшився на 5,7% /враховано при затвердженні бюджету – зростання ВВП на 4,6%/; індекс споживчих цін у вересні п.р. до грудня 2020 р. – 107,5%, в середньому за 9 місяців п.р. до відповідного періоду 2020 р. – 109% /враховано при затвердженні бюджету – відповідно 107,3% і 108,1%/; індекс цін виробників промислової продукції у вересні п.р. до грудня 2020 р. – 134,7% /враховано при затвердженні бюджету – 108,7%/.

У Висновку РП відмічено, що у січні-червні п.р. державний бюджет виконувався в умовах відновлення економічного зростання, показник якого (за оцінкою Рахункової палати реальний ВВП у І півріччі збільшився на 1,6%) менше, ніж визначено в урядовому прогнозі на рік (зростання на 4,6%) і від очікуваного Урядом.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів станом на 01.10.2021 р. склав 28,71 млрд дол. США і зменшився у вересні п.р. на 2,9 млрд дол. США (з початку року зменшився на 0,43 млрд дол. США, або на 1,46%). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-вересень п.р. в середньому становив 27,49 грн /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 29,1 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.10.2021 р. 66,58 млрд грн (проти 80,58 млрд грн на 01.01.2021 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку (далі – ЄКР) – 42,14 млрд грн, на рахунках Казначейства в установах банків – 8,92 млрд грн, на інших рахунках – 15,52 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 9 місяців п.р. становили 924,5 млрд грн, що на 159,4 млрд грн, або на 20,8%, більше ніж у відповідному періоді минулого року. За Висновком РП збільшення доходів державного бюджету у І півріччі 2021 р. порівняно з відповідним періодом 2020 р. відбулося за рахунок насамперед зростання імпорту, цін і девальвації гривні.

До загального фонду за січень-вересень п.р. доходи надійшли в обсязі 783,3 млрд грн, що на 28,6 млрд грн, або 3,8% більше уточненого плану на звітний період, а відповідно до плану на звітний період, затвердженого розписом державного бюджету з урахуванням лише змін, пов’язаних із змінами до Закону (далі – первинний план), таке перевиконання становить 62,4 млрд грн, або 8,7%. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи збільшилися на 19,5%, або на 127,9 млрд грн, при плановому річному збільшенні на 16,4% /уточнений план на 2021 р. до факту за 2020 р./.

Слід звернути увагу, що Мінфіном змінено помісячний план доходів загального фонду на 2021 рік, починаючи з липня п.р. Так, уточнений план таких доходів (в частині податку на прибуток підприємств, ПДВ та акцизного податку) на січень-липень, січень-серпень і січень-вересень є більшим первинного плану відповідно загалом на 5,5 млрд грн, 24,5 млрд грн і 33,86 млрд грн за рахунок зменшення плану таких доходів на останні місяці п.р. Зазначене свідчить про неякісне помісячне планування таких доходів та викривлює реальний стан їх виконання.

На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження у січні-вересні п.р. окремих платежів /річний план більшості з яких вже збільшено змінами до Закону/, зокрема: податку на прибуток підприємств (+22,96 млрд грн, або на 27,1%, до первинного плану, який менше уточненого плану на 21 млрд грн /річний план збільшено на 34,1 млрд грн/); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+11,4 млрд грн, або на 11,2%, до первинного плану, який менше уточненого плану на 1,5 млрд грн /річний план збільшено на 6,2 млрд грн/); ПДВ з ввезених на митну територію України товарів (+17,3 млрд грн, або на 7%, до первинного плану, який менше уточненого плану на 11 млрд грн /річний план збільшено на 25,9 млрд грн/); рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (+8,7 млрд грн, або на 50,2%, до плану); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+7,4 млрд грн, або в 2,3 раза, до первинного плану, який менше уточненого плану на 0,4 млрд грн /річний план збільшено на 34,1 млрд грн/); зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (+1,3 млрд грн, або на 16,8%, до плану /річний план збільшено на 2,85 млрд грн/); ввізного мита (+1,2 млрд грн, або на 6,5%, до плану /річний план збільшено на 1,3 млрд грн/).

Водночас найбільше невиконання планових показників доходів загального фонду у січні-вересні п.р. відбулося щодо таких платежів: акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (– 3,8 млрд грн, або на 7,4% /річний план зменшено на 1,3 млрд грн/), податок та збір на доходи фізичних осіб (– 0,99 млрд грн, або на 1%).

Бюджетне відшкодування ПДВ за січень-вересень п.р. здійснено в обсязі 111 млрд грн, що на 6,8 млрд грн, або на 6,5%, більше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС залишок невідшкодованих сум ПДВ на 01.10.2021 р. становила 19,1 млрд грн (збільшився на 0,8 млрд грн з початку року).

У Висновку РП зазначено, що план доходів загального фонду на І півріччя п.р. з урахуванням внесених змін перевиконано внаслідок, насамперед, відмінності фактичних макропоказників у звітному періоді від прогнозних, що враховані в розрахунках доходів державного бюджету.

Поряд з тим, на запит від Комітету щодо стану виконання доходів загального фонду у п.р. Мінфіном поінформовано /лист Мінфіну від 10.09.2021 р. № 04130-01-2/27888/, що перевиконання розпису за січень-серпень п.р. здебільшого відбулося внаслідок поступового відновлення економіки на тлі прискорення інфляційних процесів та висхідної цінової динаміки на світових товарних ринках, при цьому відмічено, що за підсумками 2021 року очікується перевиконання затверджених показників таких доходів в обсязі близько 40 млрд грн, водночас існують ризики виконання показників розпису за окремими джерелами, зокрема: податок та збір на доходи фізичних осіб (– 1,4 млрд грн) через недонадходження податку від оподаткування депозитів; адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (- 2,2 млрд грн). Зважаючи на зазначене, законом від 08.10.2021 р. № 1807-ІХ доходи загального фонду збільшено на 39,6 млрд грн.

Загалом значне перевиконання доходів загального фонду у звітному періоді та збільшення їх річного плану свідчить про прорахунки прогнозування доходів при складанні проекту державного бюджету та недоліки їх помісячного планування.

До спеціального фонду за січень-вересень п.р. надійшло доходів в обсязі 141,2 млрд грн, що становить 112,4% затвердженого на рік обсягу та на 28,7% більше, ніж за відповідний період 2020 р.

Перевиконання затвердженого річного плану доходів спеціального фонду відбулося передусім внаслідок значного перевиконання власних надходжень бюджетних установ (які є найбільшим за обсягом джерелом спеціального фонду), що відбувається щороку: за 9 місяців п.р. надійшло 67,5 млрд грн (або 47,8% загального обсягу фактичних доходів спеціального фонду), що становить 175,2% затвердженого річного плану (тобто на 29 млрд грн більше) та на 19,6 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року.

Найбільшу частку у такому фактичному обсязі власних надходжень бюджетних установ ймовірно становлять надходження, отримані за рахунок запозичень Укравтодору, залучених під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг державного значення, що відповідно до постанови КМУ від 26.02.2020 р. № 142 «Про затвердження Порядку здійснення Державним агентством автомобільних доріг запозичень під державні гарантії» відображаються як власні надходження бюджетних установ за кодом класифікації доходів бюджету 25020200 /за січень-вересень п.р. Укравтодору надано державні гарантії на загальну суму 29,09 млрд грн/. При цьому, починаючи з 2021 р. зазначені надходження включено до джерел формування державного дорожнього фонду /пункт 2-1 частини другої статті 24-2 Кодексу/, однак у звіті про надходження і використання коштів державного дорожнього фонду (наприклад, за січень-вересень 2021 р.) помилково відображені за кодом 401200 «Зовнішні запозичення», що не узгоджується з визначенням терміну «державне запозичення» (наведеним у пункті 19 частини першої статті 2 Кодексу) та відповідними показниками у звітах про виконання державного бюджету щодо доходів і фінансування.

До державного дорожнього фонду /у частині доходів державного бюджету, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу/ за 9 місяців п.р. надійшло 63,1 млрд грн (або 44,7% загального обсягу фактичних доходів спеціального фонду), що становить 94,9% затвердженого річного плану та на 15,2 млрд грн, або на 31,8%, більше плану на звітний період. Отже, за підсумками 10 місяців п.р. очікується перевиконання річного затвердженого плану таких доходів і з’являться підстави для розподілу відповідного перевищення коштів за напрямами державного дорожнього фонду у порядку, визначеному абзацом шостим частини четвертої статті 24-2 Кодексу.

Поряд з тим, на 01.10.2021 р. вже перевиконано загальний плановий обсяг доходів спеціального фонду, визначених пунктами 10-12 статті 11 Закону згідно із законом від 15.07.2021 р. № 1690-ІХ (ПДВ з ввезених на митну територію України товарів і акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що підлягають сплаті відповідно до пункту 77 підрозділу 2 і пункту 36 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, та надходжень від добровільно сплачених фізичними особами коштів відповідно до пунктів 9-7 та 9-9 розділу ХХІ Митного кодексу України), що спрямовуються на здійснення заходів щодо боротьби з COVID-19 за бюджетною програмою 3511380: загалом надійшло 1.504,5 млн грн, що на 70,8 млн грн більше річного затвердженого плану /1.433,75 млн грн/. Відтак, у разі необхідності спрямування таких додаткових доходів на зазначені заходи потрібно внести відповідні зміни до Закону.

Разом з тим, рівень виконання плану деяких доходів спеціального фонду є низьким. Зокрема, йдеться про плату за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей: за січень-вересень п.р. надійшло плати у сумі 1,2 млрд грн, або 16,1% річного плану (7,44 млрд грн). Відповідно до пунктів 18-23 і 25 статті 14 Закону надходження цієї плати передбачено спрямувати на видатки за 7 бюджетними програмами (зокрема щодо культури, охорони здоров’я, інфраструктури, соціально-економічного розвитку територій). Як наслідок, залишається ризик значного недонадходження зазначеного платежу та непроведення видатків за відповідними бюджетними програмами у запланованому обсязі.

Щодо зарахування у 2021 р. до спеціального фонду державного бюджету податку на прибуток підприємств і дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, що підлягають сплаті як грошове зобов’язання внаслідок усунення порушень законодавства, виявлених у 2020 р. Держаудитслужбою в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України» за період з 01.10.2018 р. по 31.12.2019 р. /згідно з пунктом 9 статті 11 Закону/, слід зазначити, що за 9 місяців п.р. такі платежі не надходили й вірогідно зазначена норма Закону не буде виконана, оскільки за інформацію Мінфіну у судовому порядку визнано протиправною та скасовано вимогу Держаудитслужби про необхідність усунення НАК «Нафтогаз України» відповідних порушень.

За даними ДПС щодо стану виконання грошових зобов’язань платників податків до державного бюджету слід зазначити, що на 01.10.2021 р.: переплати становили 44,5 млрд грн (збільшилися на 0,5 млрд грн з початку року), податковий борг – 82,1 млрд грн (зменшився з початку року на 0,09 млрд грн), обсяги розстрочених і відстрочених податкових зобов’язань – 1,6 млрд грн (зменшилися з початку року на 5,3%); водночас за 3 квартали п.р. списано податкового боргу у сумі 5,3 млрд грн (на 3,7 млрд грн, або 40,8% менше, ніж у відповідному періоді 2020 р.).

Разом з тим, за інформацією ДПС на 01.09.2021 р. у загальному обсязі податкового боргу перед зведеним бюджетом 19%, або 20,3 млрд грн, є податковою заборгованістю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, при цьому така заборгованість за 8 місяців п.р збільшилася на 0,9 млрд грн, або на 5%. Найбільші обсяги такої заборгованості сформовано суб’єктами, що належать до сфер управління Міненерго (11,2 млрд грн, або 55%), Фонду державного майна (3,2 млрд грн, або 16%), Мінекономіки (1,7 млрд грн, або 8,6%), Мінінфраструктури (0,85 млрд грн, або 5,7%).

Наявність значного податкового боргу перед державним бюджетом негативно впливає на виконання доходів державного бюджету, свідчить про незадовільний стан фінансової дисципліни платників податків, недостатність вжитих органами ДПС заходів щодо управління податковим боргом та слабкий нагляд уповноважених центральних органів виконавчої влади за фінансово-економічною діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки – боржників в частині їх розрахунків з бюджетом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За 9 місяців 2021 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 39,8 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі – 246,6 млрд грн/, у т.ч. за загальним фондом – з дефіцитом у сумі 40,6 млрд грн (що менше на 100,5 млрд грн уточненого плану на звітний період /при затвердженому граничному обсязі – 220,9 млрд грн/), а за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 0,8 млрд грн /при затвердженому граничному обсязі – 25,8 млрд грн/. Нижчий від запланованого на звітний період показник дефіциту загального фонду державного бюджету обумовлений проведенням видатків у менших обсягах від плану при перевиконанні плану доходів та невиконанні плану державних запозичень і надходжень від приватизації державного майна за цей період.

Від приватизації державного майна за січень-вересень п.р. надійшло до державного бюджету 2.086,3 млн грн, з них за загальним фондом – 1.801,1 млн грн від продажу об’єктів малої приватизації, що становить 15,7% плану на звітний період (або на 9,6 млрд грн менше) при затвердженому річному плановому показнику 12 млрд грн. За спеціальним фондом у липні п.р. надійшло 285,3 млн грн (йдеться про 70% надходжень від приватизації майна установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління Мін’юсту та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій), що передбачено пунктом 8 статті 12 Закону без визначення планового показника у державному бюджеті. Згідно з інформацією про фіскальні ризики (наданою у складі супровідних матеріалів до законопроекту за реєстр. № 6000 про державний бюджет на 2022 рік), враховуючи фактичний стан надходжень за 9 місяців п.р. і темпи підготовки об’єктів до продажу, у 2021 р. існує висока імовірність невиконання плану надходжень від приватизації державного майна (невиконання оцінюється в обсязі 8,3 млрд грн) та перенесення продажу об’єктів великої приватизації на 2022 рік.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 9 місяців п.р. здійснені в обсязі 370,7 млрд грн (51,4% затвердженого річного плану), з яких внутрішні запозичення – 262,6 млрд грн, що становить 50,8% затвердженого річного плану.

За січень-вересень п.р. до загального фонду державного бюджету державні запозичення залучені у сумі 360,8 млрд грн, що становить 51,7% затвердженого Законом /із змінами згідно з законом від 29.04.2021 р.
№ 1434-ІХ/ річного плану (697,2 млрд грн) та 77,7% уточненого плану на звітний період (або на 103,3 млрд грн менше), у т.ч.:

внутрішні запозичення – у сумі 262,6 млрд грн від розміщення ОВДП, з них за інформацією Мінфіну від випусків ОВДП, номінованих в іноземних валютах, – у сумі 69,2 млрд грн (2 млрд дол. США та 418,1 млн євро). При цьому у січні-вересні п.р. середньозважена дохідність ОВДП, номінованих у гривні, становила 11,38%, у доларах США – 3,79%, у євро – 2,5%, і зросла порівняно з таким показником за 2020 р. /10,2%, 3,38% і 2,27% відповідно/. Зазначене призведе до збільшення видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу в наступних бюджетних періодах, на що також звертає увагу Рахункова палата;

зовнішні запозичення – у сумі 98,2 млрд грн, з них за інформацією Мінфіну: 48,2 млрд грн (1,75 млрд дол. США) – шляхом розміщення (включаючи додаткове розміщення) 8-річних ОЗДП під 6,876% річних; 37,9 млрд грн (1 млрд СПЗ) – отримання коштів загального розподілу спеціальних прав запозичення, схваленого 02.08.2021 р. Радою керуючих МВФ; 9,6 млрд грн (350 млн дол. США) – отримання позики МБРР для системного проекту «Перша позика на політику розвитку у сфері економічного відновлення»; 2,3 млрд грн (87,4 млн дол. США) – отримання позик МБРР в рамках проектів «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» (15 млн дол. США), «Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії СOVID-19» (55 млн дол. США), «Додаткове фінансування для проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» (5 млн дол. США) і «Додаткове фінансування Проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі в людей» (12,4 млн дол. США).

При цьому у червні п.р. відповідно до статті 31 Закону та постанови КМУ від 29.03.2021 р. № 268 «Про збільшення статутного капіталу приватного акціонерного товариства “Експортно-кредитне агентство”» Мінфіном здійснено понадплановий випуск ОВДП у сумі 1,8 млрд грн /із строком обігу до 15 р. та відс. ставкою доходу до 9,3% річних/ в обмін на акції додаткової емісії зазначеного товариства. Крім того, відповідно до статті 30 Закону прийнято постанову КМУ від 22.09.2021 р. № 982 «Деякі питання випуску облігацій внутрішньої державної позики з подальшим придбанням акцій додаткової емісії приватного акціонерного товариства “Українська фінансова житлова компанія”», згідно з якою доручено Мінфіну здійснити випуск ОВДП на суму 20 млрд грн (що передбачено у державному бюджеті згідно із законом від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ) /із строком обігу до 15 р. та відс. ставкою доходу до 13% річних/ в обмін на акції додаткової емісії зазначеного товариства, але у бюджетній звітності за 9 місяців п.р. така операція не відображена.

Варто також зазначити, за інформацією Мінфіну 23.08.2021 р. Україна отримала від МВФ близько 2,7 млрд дол. США (1.928,2 млн СПЗ) внаслідок розподілу спеціальних прав запозичень у рамках допомоги країнам-учасницям МВФ у відновленні економіки, що постраждала внаслідок пандемії коронавірусу, і такі кошти відповідно до методології МВФ будуть відображені як довгострокові зовнішні запозичення (їх повернення можливе у випадку анулювання попередньо асигнованих СПЗ, припинення членства у Департаменті СПЗ або в разі його ліквідації, за користування конвертованими СПЗ Україною щоквартально вноситиметься плата). Отже, на 01.10.2021 р. на фінансування загального фонду державного бюджету у п.р. спрямовано частину таких коштів у сумі 1 млрд СПЗ.

Загалом щодо стану надходжень загального фонду державного бюджету за 9 місяців п.р. слід зауважити, що незважаючи на перевиконання доходів, відбулося значне недоотримання коштів від державних запозичень і приватизації державного майна. У Висновках РП зазначено, що надходження загального фонду державного бюджету за 3 квартали 2021 р. становили 1.151,66 млрд грн, або 93,2% уточненого плану на звітний період, відтак не встановлено факту перевиконання показників таких надходжень, врахованих у розписі державного бюджету на січень-вересень п.р., більше ніж на 15%, який відповідно до статті 53 Кодексу мав би бути підставою для внесення відповідних змін до Закону. Натомість суттєвими є ризики неотримання у визначених Законом обсягах надходжень загального фонду від державних запозичень і приватизації державного майна та, як наслідок, неможливості здійснення у повному обсязі запланованих видатків і надання кредитів, на що також звертає увагу Рахункова палата.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 9 місяців п.р. становили 9,96 млрд грн, або лише 40,6% затвердженого річного плану та на 3,4 млрд більше, ніж за аналогічний період 2020 р. Отже, стан залучення таких запозичень поліпшився порівняно з попереднім роком, однак залишається недостатнім та є наслідком системних недоліків у плануванні і використанні зазначених коштів. Керуючись частиною другою статті 4 Закону та частинами шостою і восьмою статті 23 Кодексу, на 01.11.2021 р. прийнято 6 рішень Уряду, якими за спеціальним фондом державного бюджету здійснено перерозподіли обсягів залучення відповідних кредитів (позик) та витрат за відповідними бюджетними програмами загалом на суму 7,67 млрд грн, що мало сприяти більш ефективному управлінню відповідними кредитними ресурсами і підвищенню рівня їх залучення, але водночас є результатом неякісного бюджетного планування.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у лютому 2021 р. здійснив дострокове погашення векселів, що видані ним в обмін на ОВДП, у сумі 2.002,3 млн грн, що згідно з пунктом 5 статті 12 і пунктом 13 статті 14 Закону зараховано до спеціального фонду державного бюджету та спрямовано на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (за 9 місяців п.р. такі кошти використано у сумі 1.804 млн грн, або 90,2%). Крім того, у вересні п.р. за відповідним кодом надходжень понадпланово зараховано ще 2.069,5 млн грн, що може бути спрямовано на зазначені заходи у разі внесення відповідних змін до Закону.

Платежі з погашення державного боргу за січень-вересень п.р. здійснені у сумі 357,6 млрд грн (76,4% затвердженого річного показника та 98,1% уточненого плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 269,3 млрд грн, зовнішнього боргу – 88,3 млрд грн. Видатки на обслуговування державного боргу за січень-вересень п.р. проведено в обсязі 110,2 млрд грн, або 69,5% бюджетних призначень та 92,3% уточненого плану на звітний період. Крім того, здійснено першу виплату за державними деривативами у сумі 997,7 млн грн (або 86,4% бюджетних призначень).

Загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на 30.09.2021 р. становив 2.445,52 млрд грн та зменшився з початку року у гривневому еквіваленті на 469,9 млрд грн, або на 16,1%. Обсяг державного боргу зменшився з початку року на 396,1 млрд грн, або на 15,4%, і становив 2.168,82 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2021 р. (із змінами) – 2.564,9 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року зменшився на 73,8 млрд грн, або на 21,1%, і становив 276,7 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2021 р. – 350,5 млрд грн). Зменшення боргу у гривневому еквіваленті є наслідком ревальвації гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, порівняно з початком року (офіційній курс гривні до долара США на 31.12.2020 р. – 28,27 грн, на 30.09.2021 р. – 26,58 грн), на що також звертає увагу Рахункова палата.

За звітними даними у січні-вересні п.р. державні гарантії надано загалом у сумі 38.936,2 млн грн, у т.ч.: за внутрішніми зобов’язаннями Укравтодору на суму майже 10 млрд грн /на підставі постанови КМУ від 26.05.2021 р. № 521/; за зовнішніми зобов’язаннями ДП НЕК «Укренерго» у сумі 136 млн євро, або 4.739,1 млн грн /відповідно до гарантійної угоди, ратифікованої законом від 02.12.2020 р. № 1035-ІХ, щодо залучення позики від ЄІБ для реалізації проекту «Програма підвищення надійності підстанцій»/, АТ «Укрзалізниця» у сумі 150 млн євро, або 5.105,6 млн грн /відповідно до гарантійної угоди, укладеної на підставі постанови КМУ від 22.11.2017 р. № 1051, щодо залучення позики від ЄБРР для реалізації проекту електрифікації української залізниці «Електрифікація залізничного напрямку Долинська-Миколаїв-Колосівка»/ та Укравтодору у сумі 700 млн дол. США, або 19.091,59 млн грн /на підставі постанов КМУ від 02.04.2021 р. № 327, від 28.04.2021 р. № 442 і від 26.05.2021 р. № 519 та договору гарантії щодо випущених Укравтодором облігацій з дохідністю 6,25%, із зменшенням основної суми та з погашенням у 2028 р./. Отже, відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 6 Закону на 01.11.2021 р. надано державні гарантії за запозиченнями Укравтодору на загальну суму 29,09 млрд грн (крім того, згідно з постановою КМУ від 15.09.2021 р. № 978 передбачається надання державної гарантії Укравтодору ще у сумі 908,4 млн грн). Разом з тим, надання державних гарантій за пунктом 1 статті 6 Закону обмежено на рівні до 40 млрд грн за 6 напрямами, з яких до 10 млрд грн – за портфельними гарантіями для кредитування суб’єктів мікро-, малого та/або середнього підприємництва /підпункт «б»/, до 20 млрд грн – для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави /підпункт «в»/.

Для фінансування загального фонду державного бюджету у звітному періоді залучалися залишки бюджетних коштів на початок п.р. та кошти ЄКР, на що також вказує Рахункова палата, зокрема:

залишки коштів за загальним фондом зменшилися з початку року на 11,7 млрд грн та на кінець вересня п.р. становили 929,3 млн грн (натомість залишки коштів за спеціальним фондом збільшилися на 13,9 млрд грн і становили відповідно 69,4 млрд грн);

у березні, червні і вересні залучалися кошти ЄКР для покриття тимчасових касових розривів загального фонду відповідно у сумах 10,3 млрд грн, 12 млрд грн і 28,2 млрд грн (при цьому залучені у березні і червні кошти повернуто відповідно у квітні і липні-серпні, до завершення п.р. необхідно повернути 28,2 млрд грн /відповідно до вимог частини п’ятої статті 43 Кодексу та постанови КМУ від 31.03.2021 № 307 «Про затвердження Порядку покриття тимчасових касових розривів загального фонду державного бюджету»/).

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-вересень п.р. видатки проведено загалом у сумі 960,9 млрд грн, або 69,4% бюджетних призначень (із змінами), у т.ч. за загальним фондом – у сумі 827,9 млрд грн (66,5% бюджетних призначень /збільшених на 64,5 млрд грн законами від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ, від 15.07.2021 р.
№ 1690-IX і від 08.10.2021 р. № 1807-ІX/ та 92,4% уточненого плану на звітний період, або на 68,3 млрд грн менше) та за спеціальним фондом – у сумі 132,97 млрд грн (95,5% бюджетних призначень /збільшених на 2,95 млрд грн законами від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ і від 15.07.2021 р. № 1690-IX/.

На 01.10.2021 р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 41 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період.

Відповідно до наданої Мінфіном щомісячної інформації щодо стану затвердження порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програм слід зазначити, що:

на 11.10.2021 р. з 87 бюджетних програм, які потребують затвердження порядків використання коштів, прийнято постанови за 81 бюджетною програмою (або 93,1%), отже на вказану дату не затверджено порядки використання бюджетних коштів за 6 бюджетними програмами (або 6,9%);

на 22.10.2021 р. до Мінфіну з 540 паспортів бюджетних програм, що потребують затвердження у п.р. (з урахуванням змін до Закону), надійшло 526 паспортів (або 97,4%), з них погоджено Мінфіном 522 паспорти, а не подано на погодження 14 паспортів бюджетних програм (або 2,6%).

За інформацією на офіційному сайті Казначейства на 01.11.2021 р. не затверджені порядки за 10 бюджетними програмами та до Казначейства не надійшли затверджені паспорти за 23 бюджетними програмами(перелік таких програм надано народним депутатам України – членам Комітету).

Поряд з тим, у 2021 р. згідно з статтею 28 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за 11 бюджетними програмами /більшість з яких стосується будівництва/придбання житла для військовослужбовців/ здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. На 01.11.2021 р. прийнято 10 відповідних рішень Уряду, погоджених Комітетом. Однак, не прийнято рішення Кабінету Міністрів щодо бюджетної програми «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» (код 2701270).

Таким чином, у звітному періоді проведенню багатьох видатків державного бюджету в запланованих обсягах завадило тривале затвердження порядків використання бюджетних коштів, паспортів бюджетних програм та розподілів коштів, що є наслідком системних недоліків у плануванні і виконанні видатків головними розпорядниками коштів.

Відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Кодексу на 01.11.2021 р. Комітетом розглянуто і погоджено 55 рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету (з урахуванням 4 рішень, що містять також розподіл міжбюджетних трансфертів, та 9 рішень щодо розподілу коштів згідно із статтею 36 Закону). Значна кількість таких рішень вказують на наявність серйозних прорахунків у бюджетному плануванні, що підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності головних розпорядників коштів та комплексних підходів в управлінні бюджетними коштами.

Згідно з пунктом 24 статті 14 Закону із спеціального фонду державного бюджету передбачено здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України COVID-19 та боротьбою з її наслідками, збільшення зарплати працівникам медичних закладів (за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та пунктом 9 статті 12 Закону) за рішеннями Кабінету Міністрів, погодженими з Комітетом. При цьому джерело, визначене пунктом 9 статті 11 Закону, у п.р. не надходило, про що вище зазначено. Водночас пунктом 9 статті 12 Закону на вказану мету передбачено спрямувати залишок коштів, джерелом формування яких були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /які у 2020 р. було спрямовано до Фонду боротьби з COVID-19, але не використано чи не розподілено/, що за інформацією Мінфіну на 01.01.2021 р. становив 6.102,3 млн грн. На 01.11.2021 р. прийнято 9 рішень Уряду, погоджених з Комітетом, про спрямування зазначеного залишку коштів на вказану мету загалом у сумі 6.072,7 млн грн, отже нерозподілений залишок таких коштів становить 29,6 млн грн.

Поряд з тим, шляхом внесення змін до Закону (законами від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ і від 15.07.2021 р. № 1690-IX) у державному бюджеті визначено видатки державного бюджету за новою бюджетною програмою «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) у сумі 4.433,75 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 3 млрд грн, за спеціальним фондом – 1.433,75 млн грн, розподіл яких відповідно до статті 36 Закону має здійснюватися за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. На 01.11.2021 р. за загальним фондом такі видатки розподілені у повному обсязі відповідно до 4 рішень Уряду (погоджених з Комітетом), а за спеціальним фондом прийнято 6 рішень Уряду (5 з яких погоджено з Комітетом) щодо розподілу видатків на загальну суму 1.251,6 млн грн, отже нерозподілені видатки за вказаною бюджетною програмою становлять 182,1 млн грн. За інформацію Мінфіну на 12.10.2021 р. відповідні видатки за загальним фондом проведено у сумі 2.891,2 млн грн (не використано 108,8 млн грн), а за спеціальним фондом – не проводилися.

На виконання статті 23 Закону прийнято 4 рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою «Забезпечення окремих видатків районних державних адміністрацій, пов’язаних з ліквідацією районів» (код 3511270) на загальну суму 1024,9 млн грн, або 90,9% бюджетних призначень /1.126,9 млн грн/, нерозподілені видатки становлять 102 млн грн.

У структурі видатків загального фонду державного бюджету, здійснених за січень-вересень п.р., за економічною класифікацією найбільшу питому вагу становили видатки на: соціальне забезпечення – 243,6 млрд грн (29,4% загального обсягу видатків і 75,2% уточненого річного плану), оплату праці бюджетних установ – 151,8 млрд грн (18,3% і 73,4% відповідно), обслуговування боргових зобов’язань – 110,1 млрд грн (13,3% і 69,8% відповідно), поточні трансферти місцевим бюджетам – 94,4 млрд грн (11,4% і 73,6% відповідно).

Пенсійному фонду протягом січня-вересня 2021 р. спрямовані видатки за загальним фондом державного бюджету у сумі 149,1 млрд грн, що становить 76,4% бюджетних призначень і 100% уточненого плану на звітний період та на 3,55 млрд грн (або на 2,3%) менше порівняно з аналогічним періодом 2020 р. При цьому за інформацією на офіційному сайті Казначейства за 9 місяців 2021 р. за рахунок ЄКР надано позики на покриття тимчасових касових розривів Пенсійному фонду загалом у сумі 130,8 млрд грн, з яких повернуто 117,6 млрд грн, як наслідок станом на 01.10.2021 р. загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за відповідними позиками /з урахуванням заборгованості попередніх років/ становив 75,3 млрд грн і збільшився з початку року на 13,2 млрд грн. Отже, порівняно з минулим роком та І півріччям п.р. фінансовий стан Пенсійного фонду продовжує погіршуватися, збільшується залежність цього фонду від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР, а також посилюються ризики щодо неспроможності погасити таку заборгованість перед ЄКР.

Згідно з даними Казначейства за січень-вересень п.р. відповідно до прийнятих рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету розподілено відповідні кошти на загальну суму 407,8 млн грн (або 27,2% бюджетних призначень), з них касові видатки становили 284 млн грн (або 18,9% бюджетних призначень).

За січень-вересень 2021 р. повернуто кредитів до загального фонду державного бюджету в обсязі 5,8 млрд грн, або 71,9% затвердженого на рік показника та 110,8% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 210 млн грн, або 38,9% затвердженого із змінами річного показника.

За 9 місяців п.р. надано кредитів з державного бюджету на суму 9,4 млрд грн, або 53,4% бюджетних призначень /зменшених на 1,5 млрд грн законом від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ/, у т.ч. із загального фонду – 1,8 млрд грн (36,3% бюджетних призначень (із змінами) і 36,5% уточненого плану на звітний період), із спеціального фонду – 7,6 млрд грн (60% бюджетних призначень (із змінами)).

На 01.10.2021 р. за видатками загального фонду кредиторська заборгованість становила 4,1 млрд грн і збільшилася на 37,8% з початку п.р., з них прострочена заборгованість – 1,1 млрд грн (26,8% від загального обсягу заборгованості, збільшилася на 8,3% з початку п.р.), а дебіторська заборгованість становила 35,3 млрд грн і зменшилася на 8,3% з початку п.р., з них прострочена заборгованість – 4,7 млрд грн (13,4% від загального обсягу заборгованості, збільшилася на 29,6% з початку п.р.).

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За січень-вересень п.р. трансферти з державного бюджету надані місцевим бюджетам у сумі 120,9 млрд грн, що становить 69,5% уточненого річного плану та 95,3% уточненого плану на звітний період, у т.ч. за загальним фондом – 103,1 млрд грн, за спеціальним фондом – 17,75 млрд грн.

Базова дотація перерахована у сумі 11,8 млрд грн, або 100% плану на січень-вересень п.р. Додаткові дотації також надано у повному обсязі відповідно до плану на звітний період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 7,8 млрд грн, або 100% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 86,4 млрд грн, або 99% уточненого плану на січень-вересень п.р. Серед таких субвенцій значну частку становила освітня субвенція (84,3%), яку перераховано за 9 місяців у сумі 72,8 млрд грн (99,5% бюджетних асигнувань). Резерв освітньої субвенції /виходячи з додатка № 5 до Закону/ передбачено у сумі 668,4 млн грн. Розпорядженням КМУ від 17.03.2021 р. № 199-р передбачено перерозподіл обсягу освітньої субвенції між місцевими бюджетами (що погоджено з Комітетом), в рамках якого зменшено резерв цієї субвенції на 19,4 млн грн. На даний час інших рішень щодо розподілу таких коштів Урядом не прийнято.

За спеціальним фондом найбільшою є субвенція на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (що є складовою державного дорожнього фонду), яку перераховано у сумі 15,96 млрд грн (або 100% плану на січень-вересень п.р. та 74,6% уточненого плану на рік). При цьому згідно з частиною четвертою статті 24-2 Кодексу Урядом здійснено розподіл додаткового обсягу цієї субвенції між місцевими бюджетами у сумі 3,3 млрд грн за рахунок залишку коштів державного дорожнього фонду, який утворився на 01.01.2021 р. у зв’язку з перевищенням загального обсягу відповідних фактичних надходжень річного плану /розпорядження КМУ від 14.04.2021 р. № 356-р/, що погоджено з Комітетом.

У Законі (із змінами, внесеними законами від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ, від 15.07.2021 р. № 1690-IX і від 08.10.2021 р. № 1807-ІX) 22 субвенції затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають бути здійснені Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом (крім субвенції на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, розподіл якої здійснюється у порядку, визначеному відповідним законом про місцеві вибори, а також субвенції на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, розподіл якої згідно з статтею 18 Закону здійснюється Кабінетом Міністрів). На 01.11.2021 р. Комітет розглянув 32 рішення Уряду щодо погодження розподілу і перерозподілу трансфертів між місцевими бюджетами, при цьому погоджено 31 рішення і 1 рішення /постанова КМУ від 17.05.2021 р. № 476/ повернуто на доопрацювання (у зв’язку з неповною відповідністю розподілених обсягів відповідної субвенції її загальному обсягу, визначеному Законом). Однак на 01.11.2021 р. залишаються нерозподіленими субвенції місцевим бюджетам на:

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (код 2411030) /затверджена за загальним фондом у сумі 137,5 млн грн/;

реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України (код 2761610) /затверджена за спеціальним фондом у сумі 1 млн грн законом від 08.10.2021 р. № 1807-ІX/;

створення центрів культурних послуг (код 3811060) /затверджена за спеціальним фондом у сумі 200 млн грн/.

Крім того, наразі не розподілені у повному обсязі субвенції місцевим бюджетам на:

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України … (код 1511050) /затверджена за загальним фондом у сумі 530,4 млн грн, не розподілено 282 млн грн (на цю суму збільшено субвенцію законом від 08.10.2021 р.
№ 1807-ІX)/;

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб … під час участі у Революції Гідності … (код 1511060) /затверджена за загальним фондом у сумі 16,3 млн грн, не розподілено 4 млн грн (на цю суму збільшено субвенцію законом від 08.10.2021 р. № 1807-ІX)/;

реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260) /затверджена за загальним фондом у сумі 1 млрд грн, не розподілено 0,99 млн грн, або 0,1%/;

створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (код 2511240) /затверджена за загальним фондом у сумі 274,1 млн грн, не розподілено 107,9 тис. грн, або 0,04%/;

реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджена у сумі 1.650 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 450 млн грн, за спеціальним фондом – 1.200 млн грн, не розподілено 319,9 млн грн (за загальним фондом)/;

реалізацію заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового доступу до Інтернету в сільській місцевості (код 2911060) /затверджена за загальним фондом у сумі 500 млн грн, не розподілено 16,2 млн грн, або 3,2%/;

розвиток спортивної інфраструктури (код 3411220) /затверджена за загальним фондом у сумі 500 млн грн, уточнений план (з урахуванням перерозподілу видатків) – 1.258,5 млн грн, не розподілено 458,5 млн грн/;

реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери (код 3511100) /затверджена за загальним фондом у сумі 7,6 млрд грн, уточнений план (з урахуванням перерозподілу видатків) – 8 млрд грн, не розподілено 218,98 млн грн/;

здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (код 3511210) /затверджена у сумі 8,5 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 5.161,6 млн грн, за спеціальним фондом – 3.338,4 млн грн, уточнений план (з урахуванням перерозподілу видатків) – 8,95 млрд грн, не розподілено 3.180,9 млн грн (за загальним фондом – 274,1 млн грн, за спеціальним фондом – 2.906,8 млн грн/;

реалізацію проектів ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт пам’яток культурної спадщини, що перебувають у комунальній власності (код 3811070) /затверджена за спеціальним фондом у сумі 1 млрд грн, уточнений план за загальним фондом (у зв’язку з перерозподілом видатків) – 261,4 млн грн, не розподілено 985,98 млн грн (за загальним фондом – 0,07 млн грн, за спеціальним фондом – 985,9 млн грн/;

здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 3911020) /затверджена за загальним фондом у сумі 125 млн грн, не розподілено 46,98 млн грн, або 37,6%/.

Тривале затвердження або внесення змін до порядків і умов надання окремих субвенцій, їх розподілів між місцевими бюджетами може спричинити надання деяких субвенцій в обсягах менше плану, та, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів, що свідчить про низьку виконавську дисципліну відповідних учасників бюджетного процесу.

Окремо слід відмітити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у двомісячний строк /до 2021 р. – у тримісячний строк/ з дня набрання чинності законом про державний бюджет. У державному бюджеті на 2021 рік обсяг ДФРР визначено за загальним фондом у сумі 4,5 млрд грн. За зверненням Мінрегіону Комітетом погоджено 3 рішення Уряду /розпорядження КМУ від 12.04.2021 р. № 297-р, від 16.06.2021 р. № 660-р і від 20.10.2021 р. № 1250-р/, згідно з якими перелік відповідних програм і проектів затверджено на загальну суму 4.498,8 млн грн, нерозподілений залишок коштів ДФРР – 1,2 млн грн. Зазначені видатки за 9 місяців п.р. проведено в сумі 2.099,7 млн грн, або 67,7% плану на цей період (3,1 млрд грн). Отже, здійснення таких видатків не у повному обсязі спричинено передусім несвоєчасним розподілом коштів ДФРР.

Загалом відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 9 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, а також деякі матеріали Казначейства надано народним депутатам України – членам Комітету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів рекомендації для усунення виявлених недоліків при реалізації норм Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2021 році.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М. та перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Зокрема, радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М. представив Висновок РП та перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. поінформував щодо поточного стану виконання державного бюджету.

Затим голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: 1) зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі; 2) надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені у проекті ухвали, щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету у поточному році.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (згідно з наданим проектом ухвали), що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому півріччі і виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів 2021 року в частині надходжень загального фонду та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому півріччі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) доручити Міністерству фінансів України надати пояснення щодо причин внесення змін до помісячного розпису доходів загального фонду державного бюджету на 2021 рік (не пов’язаних із змінами до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік») та у подальшому уникати відповідних змін, поліпшивши помісячне планування доходів загального фонду державного бюджету;

3) доручити центральним органам виконавчої влади, до сфер управління яких належать суб’єкти господарювання державного сектору економіки, що мають податковий борг перед бюджетом та приріст такого боргу у 2021 році (насамперед Міністерству енергетики України, Фонду державного майна України, Міністерству економіки України та Міністерству інфраструктури України) вжити заходів щодо погашення такого боргу та недопущення його зростання надалі (включаючи заходи, запропоновані Державною податковою службою України);

4) опрацювати питання щодо можливості використання понадпланових надходжень, визначених пунктами 10-12 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на здійснення заходів за бюджетною програмою «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) згідно з пунктом 26 статті 14 цього Закону та у разі необхідності внести відповідні пропозиції;

5) вжити заходів щодо виконання плану надходжень від приватизації державного майна до загального фонду державного бюджету на 2021 рік;

6) опрацювати питання щодо можливості використання понадпланових надходжень, визначених пунктом 5 статті 12 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва згідно з пунктом 13 статті 14 цього Закону та у разі необхідності внести відповідні пропозиції;

7) вжити заходів щодо здійснення державних запозичень до загального фонду державного бюджету на 2021 рік у запланованих обсягах, при цьому забезпечивши мінімізацію їх вартості та опрацювавши за необхідності питання залучення у поточному році решти коштів, отриманих від Міжнародного валютного фонду в рамках загального розподілу спеціальних прав запозичення;

8) доручити Міністерству фінансів України та відповідним головним розпорядникам коштів державного бюджету вжити заходів щодо виконання планових показників залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій до спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік для реалізації відповідних інвестиційних проектів та забезпечити своєчасне і ефективне використання таких коштів;

9) доручити Міністерству фінансів України разом з Державною казначейською службою України і Державним агентством автомобільних доріг України забезпечення відображення надходжень, отриманих за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, у звіті про надходження і використання коштів державного дорожнього фонду відповідно до вимог законодавства;

10) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету терміново забезпечити затвердження чи внесення змін до порядків використання коштів державного бюджету, включаючи порядки та умови надання субвенцій, і паспортів бюджетних програм, які досі залишаються неунормованими;

11) доручити Міністерству соціальної політики України і Пенсійному фонду України вжити заходів щодо виконання вимог частини п’ятої статті 43 Бюджетного кодексу України в частині погашення до кінця поточного бюджетного періоду позик, наданих цьому фонду за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку у 2021 році, та поступового погашення відповідної заборгованості за попередні роки;

12) доручити Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України забезпечити розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) щодо бюджетної програми «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» (код 2701270) відповідно до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»;

13) доручити Міністерству розвитку громад та територій України разом з відповідними місцевими державними адміністраціями забезпечити ефективне використання коштів державного фонду регіонального розвитку (код 2761070) і у повному обсязі відповідно до здійсненого розподілу, а також завершення розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку;

14) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність дотримання фінансової дисципліни, забезпечивши до завершення 2021 року врегулювання питань погашення кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості та ведення належної претензійно-позовної роботи щодо погашення простроченої бюджетної заборгованості;

15) здійснити розподіл субвенцій з державного бюджету між місцевими бюджетами за кодами 2411030, 2761610, 3811060, а також завершити розподіл субвенцій за кодами 1511050, 1511060, 2211260, 2511240, 2761600, 2911060, 3411220, 3511100, 3511210, 3811070, 3911020, доручивши відповідним міністерствам забезпечити підготовку і узгодження необхідних нормативно-правових актів Уряду;

16) доручити Міністерству освіти і науки України забезпечити розподіл резерву освітньої субвенції та вжити заходів для недопущення утворення на кінець поточного року кредиторської заборгованості за видатками, що здійснюються за рахунок цієї субвенції;

17) подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2021 рік у першому півріччі.

Голосували: «за» – одноголосно.

Після завершення розгляду зазначеного питання о 17 год. 20 хв. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. оголосив перерву у засіданні Комітету для підготовки питання про підготовку до другого читання законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій (реєстр. № 5460).

Після перерви (17 год. 50 хв.)

Голова Комітету Арістов Ю.Ю виніс на розгляд Комітету питання про підготовку до другого читання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій (реєстр. № 5460) /пункт 5 порядку денного/.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань місцевих бюджеті та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Саламахи О.І. про підготовку до другого читання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій (реєстр. № 5460).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій (реєстр. № 5460), поданий народними депутатами України Совсун І.Р., Стефанишиною О.А. та іншими /далі – законопроект/, 15 липня 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету доопрацювати законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 15.07.2021 р. № 1653-ІХ).

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 1, додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ пропонується збільшити на 800 млн грн доходи загального фонду державного бюджету щодо податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів та збільшити на таку суму бюджетні призначення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) за двома новими бюджетними програмами: «Централізовані закупівлі кисневих станцій для опорних закладів охорони здоров’я» – в обсязі 650 млн грн, «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій» – в обсязі 150 млн грн.

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 31 липня 2021 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 300 пропозицій. Разом з тим, переважна більшість з поданих пропозицій безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту, хоча відповідно до частини першої цієї статті пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу.

За результатами опрацювання пропозицій у Комітеті за участю представників Міністерства фінансів України, МОЗ та Рахункової палати враховано 11 пропозицій (з них 5 – в іншій редакції, 1 – частково) і відхилено 289 пропозицій, як такі, що не мають джерел покриття запропонованих додаткових витрат, призведуть до розбалансування бюджетних показників або не узгоджуються між собою, а також не є предметом регулювання законопроекту.

При цьому в остаточній редакції законопроекту пропонується врахувати необхідні для узгодження правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників редакційні та техніко-юридичні поправки, зокрема, зазначені у висновку Комітету від 14.07.2021 р., а саме:

– уточнена редакція першого речення розділу I законопроекту, та показники у змінах до статті 1 Закону з урахуванням змін до Закону, які внесені законами України від 29 січня 2021 року № 1158-IX, від 15 квітня 2021 року № 1393-IX та від 29 квітня 2021 року № 1434-IX, а також законами України від 17 червня 2021 року № 1558-IX і № 1563-IX та від 8 жовтня 2021 року № 1807-IX, які прийняті після реєстрації законопроекту;

– у додатку № 1 до законопроекту (щодо змін до додатка № 1 до Закону «Доходи Державного бюджету України на 2021 рік») змінені всі показники у всіх рядках;

– у додатку № 2 до законопроекту (щодо змін до додатку № 3 до Закону «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік») уточнені показники у рядку «Всього» та за кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 23000000, 2301000;

- доповнено законопроект новим додатком № 3 /щодо змін до додатка № 6 «Міжбюджетні трансферти (інші дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2021 рік» до Закону/, в якому відображено субвенцію загального фонду – субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю опорними закладами охорони здоров’я послуг щодо проектування та встановлення кисневих станцій, з рядком «ВСЬОГО» у сумі 150.000 тис. грн.

Слід звернути увагу, що у порівняльній таблиці до законопроекту через встановлений формалізований вигляд такої таблиці технічно неможливо відобразити: у графі «Редакція, прийнята в першому читанні» – у повному обсязі зміст додатків № 1 і № 2 до законопроекту /щодо змін до додатків № 1 і № 3 до Закону/, який має велику кількість граф і показників; у графі «Законопроект, запропонований головним комітетом в остаточній редакції» – остаточну редакцію додатків до законопроекту за формами, затвердженими Законом.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. запропонував Комітету врахувати 11 пропозицій (з них 5 в іншій редакції, 1 – частково) і відхилити 289 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту (порівняльна таблиця та додатки № 1, № 2 і № 3 до законопроекту в остаточній редакції надані народним депутатам України – членам Комітету та додаються), з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту та у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» до розгляду зазначеного законопроекту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., Гончаренко О.О., Лаба М.М., Крулько І.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М.

При цьому радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М. не висловив зауважень щодо запропонованого рішення Комітету.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що законопроект відпрацьований і може бути реалізований.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Саламахи О.І. щодо прийняття рішення Комітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій (реєстр. № 5460) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Запорізької обласної державної адміністрації Брутмана Є.Л. про погодження обсягів та напрямів використання коштів за рахунок місцевого запозичення Запорізької обласної ради (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 25.10.2021 р. № 08-20/2912) /розглянуто після підпункту 4.2 порядку денного/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету ( далі – Комітет) надійшло звернення Запорізької обласної державної адміністрації від 25.10.2021 р. № 08-20/2912 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження обсягів та напрямів використання коштів за рахунок місцевого запозичення у 2021 році для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності згідно з розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 22.10.2021 № 703.

Відповідно до частини другої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) обсяги та напрями використання коштів за рахунок місцевих запозичень, залучених для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, затверджуються відповідною обласною державною адміністрацією з подальшим погодженням з Комітетом.

Починаючи з червня 2020 року, обласні ради отримали право на здійснення місцевих внутрішніх запозичень. У статті 74 Кодексу визначено, що:

місцеві запозичення здійснюються з метою фінансування бюджету розвитку обласних бюджетів та використовуються серед іншого для будівництва, реконструкції, капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення;

обсяг та умови здійснення місцевих запозичень погоджуються з Міністерством фінансів України (далі – Мінфін);

порядок здійснення місцевих запозичень встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до умов, визначених Кодексом.

При цьому відповідно до частини другої статті 103-1 Кодексу на погашення та обслуговування місцевого боргу за місцевими запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, може спрямовуватися субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у розмірі не більше 30 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

Довідково: порядок здійснення місцевих запозичень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2011 року № 110 (із змінами), згідно з яким, зокрема, встановлюються такі вимоги:

рішення обласної ради про здійснення запозичення має містити відомості про мету запозичення, форму здійснення запозичення, істотні умови запозичення – вид, розмір, валюта, строк, відсотки за користування запозиченням та строки їх сплати, а також розмір основної суми боргу, майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за запозиченнями;

для отримання погодження Мінфіну обласна рада надсилає до міністерства належним чином завірені в установленому порядку копії ряду документів, серед яких рішення про обласний бюджет на відповідний рік з урахуванням всіх прийнятих на дату надсилання повідомлення змін (якщо зазначене рішення з урахуванням всіх прийнятих на дату надсилання повідомлення змін не містить визначених Кодексом положень щодо місцевих запозичень на відповідний період, зокрема, щодо меж здійснення місцевих запозичень, граничного обсягу місцевого боргу, обсягу витрат на обслуговування та погашення місцевого боргу, також надається проект рішення про внесення змін до бюджету, яким, зокрема, передбачено внесення змін щодо місцевих запозичень).

З урахуванням зазначених вимог за рішеннями Запорізької обласної ради від 07 жовтня 2021 року № 44 «Про здійснення місцевого внутрішнього запозичення до обласного бюджету Запорізької області у 2021 році» вирішено здійснити місцеве внутрішнє запозичення з дотриманням таких істотних умов:

розмір запозичення – 750 млн грн;

запозичення здійснюється у формі укладання кредитного договору з АТ «Державний експортно-імпортний банк України» з метою фінансування бюджету розвитку для реалізації проектів будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення і комунальної власності за таким переліком:

капітальний ремонт мосту на км 0+020 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О080101 Бердянськ – Осипенко – /М-14/, Бердянський район, на суму 18.799,985 тис. грн;

капітальний ремонт мосту на км 19+100 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О081663 Борисівка – Дмитрівка – Софіївка, Бердянський район, на суму 4.805,177 тис. грн;

капітальний ремонт мосту на км 26+465 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О080789 Запоріжжя – Біленьке, Запорізький район, на суму 13.817,863 тис. грн;

капітальний ремонт мосту на км 27+052 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О080789 Запоріжжя – Біленьке, Запорізький район, на суму 6.396,679 тис. грн;

капітальний ремонт мосту на км 31+182 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О081664 Болгарка – Новоолексіївка – Орлівка – Ботієве, Бердянський район, на суму 17.911,836 тис. грн;

капітальний ремонт мосту на км 16+160 автомобільної дороги загального користування місцевого значення О080618 Гуляйполе – Любимівка – Старомлинівка, Пологівський район, на суму 11.935,726 тис. грн;

капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С080802 Велика Знам’янка – Кам’янка – /Т-08-05/ на ділянці км 4+900 – км 10+200, на суму 81.000 тис. грн;

капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О080720 /М-18/ – Балабине – Малокатеринівка на ділянці км 0+000 – км 3+330, на суму 68.500 тис. грн;

капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О080615 Гуляйполе – Марфопіль – Новоселівка – Тернове на ділянці км 17+900 – км 21+100, на суму 48.000 тис. грн;

капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О081491 Пологи – Кінські Роздори – Андріївка – Нововасилівка – Бердянськ на ділянці км 93+400 – км 102+700, на суму 139.500 тис. грн;

капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О081134 /М-18/ – Роздол – Кохане, км 0+000 – км 15+900, на суму 58.332,734 тис. грн;

капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення С081006 Трудове – Новопилипівка на ділянці км 0+000 – км 13+100, на суму 131.000 тис. грн;

капітальний ремонт дорожнього покриття в м. Мелітополь, вул. Леваневського (від вул. Івана Алексєєва до пр. Богдана Хмельницького) та пр. Богдана Хмельницького (від вул. Дружби до межі м. Мелітополя), на суму 69.000 тис. грн;

капітальний ремонт ділянки дороги по вул. Прибережної магістралі від річки Мокра Московка та по вул. Автозаводській до пересічення вул. Автозаводської та вул. Новокузнецької з транспортною розв’язкою (по типу кільце) в місті Запоріжжі, на суму 81.000 тис. грн;

відсоткова ставка за користування запозиченням – змінювана, визначається за розміром індикативної ставки UIRD (український індекс ставок за депозитами фізичних осіб у гривні строком на 12 місяців), збільшеної на розмір маржі (розмір маржі встановлюється у відсоткових пунктах та визначається як різниця між мінімальною процентною ставкою та розміром UIRD (на строк 12 місяців), встановленим на день, що передує дню укладання кредитного договору), але не менше 11,3% річних на дату підписання договору та не більше 21% річних протягом наступних років кредитування. Розмір процентної ставки за кредитом переглядається один раз на рік та змінюється станом на визначену у кредитному договорі дату;

строк здійснення запозичення – 5 років від дати укладання кредитного договору з можливостю дострокового погашення;

погашення кредиту здійснюється щоквартальними платежами у строки та згідно з умовами, встановленими кредитним договором, відповідно до закладеного в обласному бюджеті графіку платежів за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, з урахуванням пільгового періоду 12 місяців;

сплата відсотків за користування запозиченням (кредитними коштами) здійснюється щомісячними платежами у строки та згідно з умовами, встановленими кредитним договором, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

Відповідно до положень частини другої статті 74 Кодексу обсяг та умови здійснення такого місцевого запозичення Запорізькою обласною радою погоджено Мінфіном (копія наказу Мінфіну від 05.10.2021 р. № 544 «Про погодження Обсягу та умов здійснення місцевого запозичення Запорізькою обласною радою у 2021 році» надана народним депутатам України – членам Комітету).

Поряд з тим, згідно з вимогами частини другої статті 103-1 Кодексу розпорядженням Запорізької обласної адміністрації від 22.10.2021 р. № 703 затверджено обсяги та напрямки використання коштів, що здійснюються за рахунок такого запозичення у 2021 році для фінансування переліку об’єктів капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності.

У зверненні Запорізької обласної державної адміністрації до Комітету з приводу вибору автомобільних доріг зазначається про таке:

1. Мостовий перехід на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О080101 Бердянськ – Осипенко – /М-14/, км 0+020, довжина 63,5 м.п.

Мостовий перехід побудовано в 1969 році та є однією з основних транспортних артерій до міста Бердянськ і туристичним маршрутом, що дає можливість виходу до курортів, розташованих на березі Азовського моря. Автомобільною дорогою здійснюється перевезення пасажирів автобусних та шкільних маршрутів, швидкої допомоги та інших учасників дорожнього руху, а на даний час експлуатаційний стан обмежено-працездатний.

Відповідно до звіту ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» залишковий ресурс прогонової будови вичерпано. Проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт розроблена та укладено договір на виконання робіт з ТОВ «БК АДАМАНТ».

2. Мостовий перехід на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О081663 Борисівка – Дмитрівка – Софіївка, км 19+100, 9,1 м.п.

Мостовий перехід побудовано в 1965 році та знаходиться в с. Трояни на маршруті руху великовантажного транспорту з Андрівського гранітного кар’єру. Враховуючи те, що через мостовий перехід здійснюється перевезення щебенево-піщаної продукції з Андрівського кар’єру великовантажними транспортними засобами, він потребує негайного ремонту для попередження аварійних ситуацій.

Відповідно до звіту ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» експлуатаційний стан – обмежено-працездатний, зруйнована пішохідна плита. Проектно-кошторисна документація на виконання робіт розроблена та укладено договір на виконання робіт з ТОВ «БК АДАМАНТ».

3. Мостовий перехід на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О080789 Запоріжжя – Біленьке, км 26+465, довжина 24,8 м.п.

Мостовий перехід побудовано в 1958 році та Мостовий перехід знаходиться в с. Біленьке на маршруті руху великовантажного транспорту до перевантажувального терміналу «Нібулон». Враховуючи те, що через мостовий перехід здійснюється перевезення сільськогосподарської продукції великовантажними транспортними засобами, він потребує негайного ремонту для попередження аварійних ситуацій.

Відповідно до звіту ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» експлуатаційний стан – обмежено-працездатний. Проектно-кошторисна документація на виконання робіт розроблена та укладено договір на виконання робіт з ТОВ «БК АДАМАНТ».

4. Мостовий перехід на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О080789 Запоріжжя – Біленьке, км 27+052, довжина 11,1 м.п.

Мостовий перехід побудовано в 1958 році та знаходиться в с. Біленьке на маршруті руху великовантажного транспорту до перевантажувального терміналу «Нібулон». Враховуючи те, що через мостовий перехід здійснюється перевезення сільськогосподарської продукції великовантажними транспортними засобами, він потребує негайного ремонту для попередження аварійних ситуацій.

5. Мостовий перехід на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О081664 Болгарка – Новоолексіївка – Орлівка – Ботієве, км 31+182, довжина 46,6 м.п.

Мостовий перехід побудовано в 1965 році та знаходиться в с. Орлівка і забезпечує транспортне сполучення між населеними пунктами Бердянського та Мелітопольського районів. Автомобільною дорогою здійснюється перевезення пасажирів автобусних та шкільних маршрутів, швидкої допомоги та інших учасників дорожнього руху, експлуатаційний стан – обмежено-працездатний.

Відповідно до звіту ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» залишковий ресурс прогонової будови вичерпано. Проектно-кошторисна документація на виконання робіт розроблена та укладено договір на виконання робіт з ТОВ «БК АДАМАНТ».

6. Мостовий перехід на автомобільній дорозі загального користування місцевого значення О080618 Гуляйполе – Любимівка – Старомлинівка, км 16+160, довжина 34,6 км.

Мостовий перехід побудовано в 1963 році та є однією з найбільш інтенсивних автодоріг району та однією з основних транспортних артерій з міста Гуляйполе в напрямку Донецької області. Зазначеною автодорогою здійснюється перевезення пасажирів автобусних та шкільних маршрутів, швидкої допомоги та інших учасників дорожнього руху.

Відповідно до звіту ДП «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» експлуатаційний стан – обмежено-працездатний. Проектно-кошторисна документація на виконанням робіт розроблена та укладено договір на виконання робіт з ТОВ «БК АДАМАНТ».

7. Автомобільна дорога загального користування місцевого значення С080802 Велика Знам’янка – Кам’янка – /Т-08-05/ на ділянці по вул. Степовій в с. Велика Знам’янка, км 4+900 – км 10+200, протяжність 5,3 км.

Автодорога побудована в 1965 році. Ділянка автодороги має булижне покриття, проходить у межах села Велика Знам’янка по вулиці Степовій.

Після проведення реконструкції дороги О080823 в 2020 році на цій ділянці дороги по вул. Степовій значно збільшився рух великовантажного автотранспорту як місцевого, так і транзитного, що рухається в об’їзд сіл Дніпровка, Водяне та міста Кам’янка-Дніпровська. За рахунок збільшення руху великовагового транспорту від місцевих мешканців та органів самоуправління постійно надходять скарги на незадовільний стан покриття дороги, а також на пошкодження будинків від вібрації. Неодноразові скарги спрямовували на адресу Президента України та Запорізької облдержадміністрації.

На даний час оголошені та проводяться тендерні процедури на виготовлення проектно-кошторисної документації.

8. Автомобільна дорога загального користування місцевого значення О080720 /М-18/ – Балабине – Малокатеринівка, ділянка від автомобільної дороги державного значення М-18 до в’їзду в м. Запоріжжя, на ділянці км 0+000 – км 3+330, протяжність 3,3 км.

Автодорога побудована в 1965 році та потребує продовження ремонту за маршрутним принципом. Частково була відремонтована поточним середнім ремонтом у 2020 році за пропозицією Балабинської селищної ради.

Зазначена автомобільна дорога є однією з найбільш інтенсивних автодоріг району та однією з основних транспортних артерій до міста Запоріжжя. Крім того, по дорозі здійснюється перевезення пасажирів автобусних та шкільних маршрутів, швидкої допомоги та інших учасників дорожнього руху.

9. Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О080615 Гуляйполе – Марфопіль – Новоселівка – Тернове, км 17+900 – км 21+100, на ділянці від с. Шевченка до с. Федорівка, протяжність 3,2 км.

Автодорога побудована в 1980 році, потребує продовження ремонту за маршрутним принципом. Частково була відремонтована поточним середнім ремонтом у 2019 році за пропозицією Пологівської райдержадміністрації. Ділянка автодороги повністю зруйнована, фактично має ґрунтове покриття та є непроїзною. Зазначеною дорогою здійснюється перевезення пасажирів автобусних та шкільних маршрутів, швидкої допомоги та інших учасників дорожнього руху.

10. Автомобільна дорога загального користування місцевого значення О081491 Пологи – Кінські Роздори – Андріївка – Нововасилівка – Бердянськ, км 93+400 – км 102+700, ділянка від автомобільної дороги державного значення М-14 до виїзду в місто Бердянськ, протяжність 9,3 км.

Автодорога побудована в 1955 році, потребує продовження ремонту за маршрутним принципом. Частково була відремонтована поточним середнім ремонтом у 2018-2020 роках за пропозицією Бердянської райдержадміністрації.

Автомобільною дорогою здійснюється перевезення пасажирів автобусних та шкільних маршрутів, швидкої допомоги та інших учасників дорожнього руху.

Зазначена дорога є однією з основних транспортних артерій до міста Бердянськ та туристичним маршрутом, що дає можливість виходу до курортів, розташованих на березі Азовського моря. Незадовільний стан викликає постійні нарікання від учасників дорожнього руху та місцевої влади. Останнє звернення з приводу необхідності ремонту автодороги надійшло від Бердянського міського голови Валерія Баранова (лист від 12.04.2021
№ 01-0933/27-1).

11. Автомобільна дорога загального користування місцевого значення О081134 /М-18/ – Роздол – Кохане, км 0+000 – км 15+900, протяжність 15,9 км.

Автодорога побудована 1982 році, покриття автодороги знаходиться в аварійному стані. Зазначеною автомобільною дорогою здійснюється перевезення школярів, швидкої допомоги та інших учасників дорожнього руху.

Звернення щодо необхідності проведення ремонту автодороги неодноразово надходили на адресу Запорізької облдержадміністрації від Роздольської сільської ради, Михайлівської райдержадміністрації та депутата Запорізької обласної ради Олега Калімана.

12. Автомобільна дорога загального користування місцевого значення С081006 Трудове – Новопилипівка на ділянці км 0+000 – км 13+100, протяжність 13,1 км.

Автодорога побудована в 1961 році та є однією з основних транспортних артерій до міста Мелітополь з напрямку м. Енергодар, смт Веселе та Херсонської області. Покриття автодороги знаходиться в аварійному стані. Зазначеною автомобільною дорогою здійснюється перевезення пасажирів автобусних та шкільних маршрутів, швидкої допомоги та інших учасників дорожнього руху.

Під час наради в Запорізькій облдержадміністрації 04.09.2020 щодо стану обслуговування автобусних маршрутів загального користування в Мелітопольському районі директором ТОВ «Підприємство Автосвіт» Прохоровим С.Г. було повідомлено, що у разі не проведення ремонтних робіт по автодорозі буде розглянуте питання про припинення внутрішньо обласного приміського автобусного маршруту загального користування «Мелітополь (АС-2) – Першотравневе, ч/з Обільне, Східне, Трудове».

Виготовлення проектно-кошторисної документації планується за рахунок місцевих бюджетів.

13. Автомобільна дорога комунальної власності в м. Мелітополь, вул. Леваневського (від вул. Івана Алексєєва до пр. Богдана Хмельницького) та пр. Богдана Хмельницького (від вул. Дружби до межі м. Мелітополя), протяжність 2,2 км.

Автодорога побудована в 1946 році та використовуються для транзитного і вантажного транспорту і, як наслідок, розвантаження центральних вулиць міста Мелітополь. Крім цього забезпечується проїзд транзитного транспорту в напрямку півдня до курортів Азовського моря та проїзд міського транспорту. Покриття автодороги знаходиться в незадовільному стані та потребує продовження ремонту за маршрутним принципом. Вулиця Леваневського співпадає з автотранспортною магістраллю М-14, Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, а вулиця Богдана Хмельницького з автотранспортною магістраллю М-18, Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта.

Виготовлення проектно-кошторисної документації здійснюється за рахунок Мелітопольської міської ради.

14. Автомобільна дорога комунальної власності по вул. Прибережної магістралі від річки Мокра Московка та по вул. Автозаводській до пересічення вул. Автозаводської та вул. Новокузнецької з транспортною розв’язкою (по типу кільце) в м. Запоріжжі, протяжність 5,4 км.

Автодорога побудована в 1976 році та знаходиться в незадовільному стані. Зазначена автодорога використовується для транзитного і вантажного транспорту і, як наслідок, розвантаження центральної магістралі міста – проспекту Соборного.

Водночас, матеріали, надані Запорізькою облдержадміністрацією, не містять деталізованих фінансово-економічних розрахунків щодо визначення вартості ремонту зазначених об’єктів, що дозволило б зробити висновки про їх реалістичність, а також інформації про терміни і обсяги погашення кредиту для оцінки їх відповідності вимогам статей 74 і 103-1 Кодексу в частині обслуговування та погашення запозичення.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., Трухін О.М., Кунаєв А.Ю., заступник Голови Запорізької обласної державної адміністрації Брутман Є.Л.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. поінформував, що зазначене питання потребує додаткового вивчення, а відтак пропонується Комітету не приймати рішення щодо погодження обсягів та напрямів використання коштів за рахунок місцевого запозичення, що планується здійснити у 2021 році до обласного бюджету Запорізької області.

За результатами обговорення народні депутати України – члени Комітету визначилися прийняття рішення щодо такого погодження перенести на чергове засідання Комітету.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про погодження обсягів та напрямів використання коштів за рахунок місцевого запозичення Полтавської обласної ради (згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 29.10.2021 р.
№ 01-18/7228).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Полтавської обласної державної адміністрації від 29.10.2021 р. № 01-18/7228 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження обсягів та напрямів використання коштів для фінансування капітального ремонту автомобільної дороги місцевого значення за рахунок місцевого запозичення.

Починаючи з червня 2020 року обласні ради отримали право на здійснення місцевих внутрішніх запозичень. У статті 74 Кодексу визначено, що:

З урахуванням зазначених вимог за рішеннями Полтавської обласної ради від 21 жовтня 2021 року:

– «Про здійснення місцевого запозичення у 2021 році» за № 277 вирішено здійснити місцеве внутрішнє запозичення з дотриманням таких істотних умов:

запозичення здійснюється з метою фінансового забезпечення капітального ремонту автомобільних доріг місцевого значення у формі укладання кредитного договору з Філією АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Полтава;

розмір запозичення – 270 млн грн;

відсоткова ставка за користування запозиченням – змінювана, визначається виходячи з розміру облікової ставки НБУ, встановленої на день, що передує дню укладання кредитного договору, збільшеної на маржу банку в розмірі 3,8%, але не більше 25% річних;

строк здійснення запозичення – до 60 місяців;

погашення кредиту та сплата відсотків за кредитом, а також інші витрати, пов’язані з отриманням та погашенням запозичення, здійснюється зі спеціального фонду обласного бюджету за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

– «Про внесення змін до показників обласного бюджету Полтавської області на 2021 рік щодо забезпечення здійснення місцевих запозичень» за № 278 згідно з додатками 1–2 внесено зміни до показників обласного бюджету на 2021 рік.

Відповідно до положень частини другої статті 74 Кодексу обсяг та умови здійснення такого місцевого запозичення Полтавською обласною радою погоджено Мінфіном (копія наказу Мінфіну від 26.10.2021 р. № 565 «Про погодження Обсягу та умов здійснення місцевого запозичення Полтавською обласною радою у 2021 році» надана народним депутатам України – членам Комітету).

Поряд з тим, згідно з вимогами частини другої статті 103-1 Кодексу розпорядженням Полтавської обласної адміністрації від 29.10.2021 р. № 724 затверджено обсяги та напрямки використання коштів, що здійснюються за рахунок такого запозичення у 2021 році для фінансування переліку об’єктів капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

У зверненні Полтавської обласної державної адміністрації до Комітету з приводу вибору автомобільних доріг зазначається про таке:

1. Автомобільна дорога О1702366 Білопілля – Терни – Липова Долина –Гадяч на ділянці км 91+700 – км 99+200 Гадяцького району.

Дорога поєднує Полтавську та Сумську області. Незадовільний стан автомобільної дороги ускладнює доступ громадян населених пунктів сіл Глибока Долина, Мала Побиванка, Пирятинщина до районного центру для отримання медичних, освітніх та інших послуг, а також викликає занепокоєння рівень безпеки руху. На сьогодні перевізники автобусного сполучення відмовляються здійснювати свої рейси, а жителі сіл не мають можливості вчасно доїжджати до місця праці, навчання та інших важливих місць району.

2. Автомобільна дорога О1710369 /Н-12/ – Мала Рублівка – Рунівщина – /М-03/ км 0+000 – км 6+000, км 6+000 – км 12+000 Котелевецького району.

Автомобільна дорога є частиною маршруту, що поєднує колишній районний центр смт. Котельва з обласним центром м. Полтава та є важливою для транспортного сполучення і пріоритетною в програмі ремонтів.

Через незадовільний стан дороги, жителі сіл Мала Рублівка, Велика Рублівка та Терни не можуть вчасно доїжджати до медичних закладів обласного центру. Крім того, у селі Велика Рублівка розміщена опорна школа, до якої щодня підвозяться 112 учнів.

У 2020-2021 роках за рахунок коштів державного дорожнього фонду вже проведено капітальний ремонт 12 км зазначеної дороги на ділянці км 22+079 – км 28+079, км 28+079 – 34+079.

Водночас, слід зауважити, що матеріали, надані Полтавською облдержадміністрацією, не містять деталізованих фінансово-економічних розрахунків щодо визначення вартості ремонту зазначених об’єктів, а також інформації про терміни і обсяги погашення кредиту для оцінки їх відповідності вимогам статей 74 і 103-1 Кодексу в частині обслуговування та погашення запозичення.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., Крулько І.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо обсягів та напрямів використання коштів за рахунок місцевого запозичення Полтавською обласною радою.

Радник Голови Рахункової палати Мазярчук В.М. не надав своїх коментарів щодо порушеного Полтавською облдержадміністрацією питання, зважаючи на те, що такий документ не надходив до Рахункової палати.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. запропонував безпосередньо на засіданні Комітету визначитися щодо погодження обсягів та напрямів використання коштів за рахунок місцевого запозичення, здійсненого у 2021 році до обласного бюджету Полтавської області, що визначені розпорядженням Полтавської облдержадміністрації від 29.10.2021 № 724.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. з урахуванням пропозиції голови підкомітету Саламахи О.І. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету шляхом голосування визначитися щодо зазначеного погодження обсягів та напрямів використання коштів за рахунок місцевого запозичення, що планується здійснити у 2021 році до обласного бюджету Полтавської області. За результатами голосування ухвалено рішення щодо такого погодження більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 103-1 Бюджетного кодексу України, погодити обсяги та напрями використання коштів за рахунок місцевого запозичення, що планується здійснити у 2021 році до обласного бюджету Полтавської області, у сумі 270 000 тис. грн для капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, згідно з розпорядженням Полтавської обласної державної адміністрації від 29.10.2021 р. № 724 (що подано листом Полтавської обласної державної адміністрації від 29.10.2021 р. № 01-18/7228).

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 4, «не голосували» – 1.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України