ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №106 від 17.11.2021

Опубліковано 23 листопада 2021, о 10:21

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №106 від 17 листопада 2021 року

16 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 29 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Цабаль В.В., Борт В.П., Драбовський А.Г., Заремський М.В., Пуртова А.А.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені та інші присутні на засіданні особи:

Народні депутати України Шуляк О.О., Скорик М.Л.

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Міністерства охорони здоров’я України

Ляшко В.К. – Міністр;

Ємець П.В. – заступник Міністра;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Висоцький Т.М. – перший заступник Міністра;

Ахіджанов Б.Р. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Національної академії медичних наук України

Заболотний Д.І. – віце-президент, директор ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України»;

від Міністерства внутрішніх справ України

Акопян М.А. – заступник Міністра;

Кутняк М.М. – начальник фінансово-економічного управління (головний бухгалтер) Головного управління Національної гвардії України;

від Служби безпеки України

Якушев О.В. – заступник Голови;

Івченко О.І. – в.о. начальника Фінансово-економічного управління;

від Міністерства культури та інформаційної політики України

Шевченко Т.С. – заступник Міністра;

від Офісу Генерального прокурора

Говда Р.М. – перший заступник Генерального прокурора;

від Міністерства енергетики України

Немчинов М.О. – заступник Міністра;

від Міністерства освіти і науки України

Рогова В.Б. – заступник Міністра;

від Міністерства розвитку громад та територій України

Лукеря І.М. – заступник Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Федорчук Н.М. – директор Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності;

від Міністерства цифрової трансформації України

Шелест О.В. – заступник Міністра;

від Запорізької обласної державної адміністрації

Шустов В.В. – перший заступник Голови;

Тімченко Г.А. – директор державного підприємства «Місцеві дороги Запорізької області»;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

У зв’язку з відсутністю секретаря Комітету Цабаля В.В. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. для здійснення підрахунку голосів під час голосування щодо рішень Комітету визначив члена Комітету Молотка І.Ф.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2) (реєстр. № 6297 від 08.11.2021 р.), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Арахамією Д.Г. та іншими, та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 6297-1 від 16.11.2021, поданий народними депутатами України Рудик К.О., Железняком Я.І. та іншими, і за реєстр. № 6297-2 від 16.11.2021, поданий народним депутатом України Пузійчуком А.В.

3. Про проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Арахамією Д.Г., Мотовиловцем А.В. та іншими (реєстр. № 6298 від 08.11.2021 р.), та альтернативні законопроекти за реєстр. № 6298-1 від 16.11.2021 р., поданий народними депутатами України Скориком М.Л., Лукашевим О.А., Мамкою Г.М. та іншими, і за реєстр. № 6298-2 від 17.11.2021 р., поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Рудик К.О., Совсун І.Р. та іншими.

4. Про погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов'язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я:

1) для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Сумській та Черкаській областях (постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1179);

2) для забезпечення лабораторних підрозділів Міністерства охорони здоров’я розхідними матеріалами для проведення лабораторних досліджень, необхідних для забезпечення готовності та реагування на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та збільшення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за програмою 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2021 № 1441-р).

5. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України, та розподіл між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у 2021 році (постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1175);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1370-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1392-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1299-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національній академії медичних наук (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1301-р);

6) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1303-р);

7) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Службі безпеки, та зміни до розподілу коштів за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.11.2021
№ 1358-р);

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1371-р);

9) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Офісу Генерального прокурора (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1413-р);

10) передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету Міністерству енергетики України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1414-р);

11) зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1372-р);

12) зміни до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програми і проектами регіонального розвитку у 2021 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1432-р);

13) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (розпорядження КМУ від 03.11.2021 № 1433-р);

14) передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету Міністерству цифрової трансформації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1442-р) /включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Германа Д.В./.

6. Про погодження обсягів та напрямів використання коштів для ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення та комунальної власності за рахунок місцевого запозичення Запорізької обласної ради (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 25.10.2021 № 08-20/2912) /продовження розгляду/ (питання не розглянуто у зв’язку із відсутністю кворуму на момент розгляду цього питання).

7. Про переобрання голови та затвердження персонального складу робочої групи з питань встановлення причин недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємства, установ та організацій, що належать до сфери його управління /включено додатково до порядку денного за пропозицією народного депутата України Пузійчука А.В., розглянуто першим/.

У ході обговорення проекту порядку денного засідання Комітету народний депутат України Пушкаренко А.М. порушив питання щодо окремих питань реалізації Державним агентством водних ресурсів України державного інвестиційного проекту «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» у 2021 році з урахуванням рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестицийних проектів від 03.11.2021. За результатами обговорення, за пропозицією Голови Комітету Арістова Ю.Ю. протокольно визначилися звернутися до Прем’єр-міністра України з цього питання у разі надходження відповідного письмового звернення від членів Комітету, які були присутні на засіданні цієї Комісії, з викладенням ситуації, що склалася.

/За пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В. розгляд питання, попередньо передбаченого у проекті порядку денного, а саме: про погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів за бюджетною програмою 2701270 «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» (розпорядження розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1369-р), для додаткового вивчення перенесено на чергове засідання Комітету./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" щодо забезпечення прозорості діяльності суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та ліквідацію неринкових механізмів регулювання ринку праці" (реєстр. № 6045 від 13.09.2021, народні депутати України Дмитрієва О.О., Ткаченко О.М. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" щодо впорядкування інформації необхідної для відбору та призначення на посаду державної служби" (реєстр. № 6090 від 24.09.2021, народні депутати України Дирдін М.Є., Мінько С.А. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення у відповідність положень податкового законодавства у зв’язку із реформуванням адміністративно-територіального устрою" (реєстр. № 6151 від 08.10.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деофшоризації доходів національних публічних діячів" (реєстр. № 6142 від 07.10.2021, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.5. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Туніської Республіки про співробітництво та взаємну допомогу в митних справах" (реєстр. № 0131 від 04.11.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"" (реєстр. № 5860 від 20.08.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 55 Закону України "Про вищу освіту" щодо основних посад науково-педагогічних працівників" (реєстр. № 6050 від 14.09.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо проходження обов’язкового медичного огляду" (реєстр. № 6080 від 22.09.2021, народні депутати України Макаренко М.В., Мамоян С.Ч. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 50 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо уточнення суб’єктів відповідальності за надміру виплачених сум пенсій" (реєстр. № 6036 від 10.09.2021, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Цимбалюк М.М., Івченко В.Є., Абдуллін О.Р. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» щодо здійснення дисциплінарних проваджень дисциплінарними органами Вищої ради правосуддя"" (реєстр. № 5836 (доопрац.) від 01.09.2021, народні депутати України Ткаченко О.М., Славицька А.К., Шинкаренко І.А.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких інших законів України щодо призначення безстроково суддів, призначених на посаду строком на п’ять років до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)"" (реєстр. № 5889 від 06.09.2021, народний депутат України Марченко Л.І.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо обчислення строків застосування дисциплінарних стягнень)" (реєстр. № 6113 від 28.09.2021, народний депутат України Ткаченко О.М.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення інституту проголошення судового рішення у окремих категоріях справ" (реєстр. № 6065 від 16.09.2021, народний депутат України Фріс І.П.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів з метою забезпечення здійснення правосуддя та усунення загрози припинення роботи апеляційних судів" (реєстр. № 6049 від 14.09.2021, народні депутати України Маслов Д.В., Галайчук В.С., Пушкаренко А.М., Тарасенко Т.П. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо деофшоризації доходів національних публічних діячів" (реєстр. № 6143 від 07.10.2021, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо розгляду за правилами загального позовного провадження справ у спорах щодо оскарження рішень стосовно вирішення питання про визначення статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту" (реєстр. № 6179 від 18.10.2021, народні депутати України Лубінець Д.В., Тарасенко Т.П., Касай К.І., Ткаченко М.М., Яковлєва Н.І., Чийгоз А.З., Горбенко Р.О.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо врегулювання конфлікту інтересів" (реєстр. № 6180 від 18.10.2021, народний депутат України Маслов Д.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання організації терористичною" (реєстр. № 5872 від 27.08.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо процедури визнання організації терористичною" (реєстр. № 5872-1 від 14.09.2021, народні депутати України Бобровська С.А., Лозинський Р.М., Васильченко Г.І. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб’єктів державного сектору економіки" (реєстр. № 6101 від 27.09.2021, народні депутати України Підласа Р.А., Лічман Г.В. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про поховання та похоронну справу" щодо особливостей поховання померлих одиноких громадян" (реєстр. № 6111 від 28.09.2021, народні депутати України Кузьміних С.В., Зуб В.О.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 28 Закону України "Про соціальні послуги" щодо надання соціальних послуг бездомним особам" (реєстр. № 6073 від 20.09.2021, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вирішення батьками питань тимчасового виїзду дітей за межі України" (реєстр. № 6146 від 07.10.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про міжнародне приватне право" у зв’язку з ратифікацією Протоколу про право, що застосовується до зобов’язань про утримання" (реєстр. № 6107 від 27.09.2021, Президент України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальні послуги" щодо оплати соціальних послуг стаціонарного та паліативного догляду" (реєстр. № 6072 від 20.09.2021, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу про право, що застосовується до зобов’язань про утримання" (реєстр. № 0127 від 27.09.2021, Президент України);

1.1.27. Проект Закону України "Про офіційну статистику" (реєстр. № 5886 від 02.09.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.28. Проект Закону України "Про державний контроль за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки" (реєстр. № 6119 від 30.09.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей"" (реєстр. № 6145 від 07.10.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.30. Проект Закону України "Про транскордонне співробітництво" (реєстр. № 6082 від 23.09.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації принципу пріоритету кримінального арешту та удосконалення діяльності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" (реєстр. № 6144 від 07.10.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо стимулювання поширення та демонстрування фільмів державною мовою в мережі Інтернет" (реєстр. № 5772 від 15.07.2021, народні депутати України Констанкевич І.М., Железняк Я.І., Геращенко І.В., Іонова М.М., Потураєв М.Р. та інші);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо заходу із запобігання загрозам національної безпеки – позбавлення осіб державних нагород" (реєстр. № 6163 від 11.10.2021, народні депутати України Лозинський Р.М., Корнієнко О.С., В’ятрович В.М., Гузь І.В., Безгін В.Ю., Бакунець П.А. та інші);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо відсторонення Голови Верховної Ради України від виконання повноважень та оголошення йому недовіри" (реєстр. № 6181 від 18.10.2021, народний депутат України Третьякова Г.М.);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів"" (реєстр. № 6233 від 29.10.2021, Кабінет Міністріів України);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до окремих законів України (щодо підстав дострокового припинення повноважень членів державних колегіальних органів)" (реєстр. № 6229 від 27.10.2021, народні депутати України Загоруйко А.Л., Безгін В.Ю., Шуляк О.О., Клочко А.А., Рубльов В.В., Поляк В.М.);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо покарання за розголошення таємниці усиновлення" (реєстр. № 6054 від 14.09.2021, народні депутати України Третьякова Г.М., Швець С.Ф., Циба Т.В. та інші);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо терміну позбавлення права керувати транспортними засобами" (реєстр. № 6278 від 04.11.2021, народний депутат України Світлична Ю.О.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей (реєстр. № 6104 від 27.09.2021), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Згідно з преамбулою законопроектом визначаються засади соціального та правового захисту осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також членів їх сімей. При цьому, запроваджуються механізми та шляхи реалізації такого захисту, зокрема: порядок прийняття рішень з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та підстави для встановлення такого факту; повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя; перелік соціальних і правових гарантій та вимоги щодо їх надання таким особам і членам їх сімей.

Законопроект є таким, що потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на забезпечення виконання таких його положень, зокрема на:

надання грошової допомоги особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, членам сімей таких осіб;

здійснення медичної та реабілітаційної, у тому числі психологічної допомоги, санаторно-курортне лікування таких осіб;

відшкодування витрат на професійну правову допомогу, що надавалася таким особам, та на безоплатну вторинну правову допомогу;

забезпечення житлом для тимчасового проживання таких осіб;

одноразове отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності шляхом перепідготовки, спеціалізації, підвищення кваліфікації, отримання освіти за професіями та спеціальностями для пріоритетних видів економічної діяльності;

державну цільову підтримку для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти;

відновлювальні (постізоляційні, реінтеграційні) заходи, заходи з адаптації, підтримки (супроводу) таких осіб;

забезпечення діяльності Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, зокрема у випадках залучення експертів;

створення та ведення Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи збройної агресії проти України.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), зазначаючи також про вплив законопроекту на показники дохідної та видаткової частини державного і місцевих бюджетів, звертає увагу на таке:

1) звільнення осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, від сплати адміністративного збору (консульського збору), державного мита за оформлення паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон призведе до втрат як державного, так і місцевих бюджетів, оскільки згідно з нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) консульський збір зараховується до загального фонду державного бюджету, державне мито – до бюджетів місцевого самоврядування, 30% вартості адміністративної послуги, отриманої як частина адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус відповідно до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» – до спеціального фонду державного бюджету, 70% зазначеної вартості адміністративної послуги – до бюджетів місцевого самоврядування;

2) обсяг додаткових видатків з державного бюджету на 2022 рік з урахуванням наявної кількості звільнених осіб у списках Служби безпеки України, а саме 1 341 звільненої особи, може становити:

на виплату одноразової державної грошової допомоги – 22 млн грн (згідно з бюджетним запитом Мінреінтеграції);

на заходи із психологічної, соціальної та професійної адаптації – 9,9 млн грн (згідно з бюджетним запитом Мінреінтеграції);

на санаторно-курортне лікування – 21,5 млн грн (за розрахунками Мінфіну, з урахуванням середніх витрат на лікування у розмірі 16 096 грн на одну особу в умовах 2022 року);

на сплату страхових внесків за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після звільнення – 23,2 млн грн (за розрахунками Мінфіну, з урахуванням мінімального розміру страхового внеску 17,1 тис. грн на одну особу на рік).

З огляду на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей (реєстр. № 6104 від 27.09.2021), внесений Президентом України, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, а також до зменшення надходжень до таких бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про основи соціального і правового захисту осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей (реєстр. № 6104-1 від 05.10.2021), внесений народними депутатами України Геращенко І.В., Павленком Р.М., Синюткою О.М. та іншими.

Відмітили:

Згідно з преамбулою законопроектом визначаються засади соціального та правового захисту осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а також членів їх сімей. При цьому, запроваджуються механізми та шляхи реалізації такого захисту, зокрема: порядок прийняття рішень з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та підстави для встановлення такого факту; повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя; перелік соціальних і правових гарантій таким особам та вимоги щодо їх надання.

Законопроект є таким, що потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на забезпечення виконання таких його положень:

відшкодування витрат на професійну правову допомогу, що надавалася таким особам на безоплатну вторинну правову допомогу;

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), зазначаючи також про вплив законопроекту на показники видаткової частини державного та місцевих бюджетів, звертає увагу на те, що на 2022 рік з урахуванням наявної кількості звільнених осіб у списках Служби безпеки України, а саме 1 341 звільненої особи, додаткова потреба в бюджетних коштах може становити:

на виплату державної грошової допомоги особам під час їх перебування в місцях несвободи – 470,0 млн грн (за розрахунками Мінфіну, з урахуванням середніх розмірів допомоги);

на виплату одноразової державної грошової допомоги – 47 млн грн (за розрахунками Мінфіну, з урахуванням розміру допомоги 50,0 тис. грн);

З огляду на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2022 року ) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про основи соціального і правового захисту осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей (реєстр. № 6104-1 від 05.10.2021), внесений народними депутатами України Геращенко І.В., Павленком Р.М., Синюткою О.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ринок деревини» (реєстр. № 4197-д від 10.09.2021), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань економічного розвитку Наталухою Д.А., Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Згідно з преамбулою законопроект визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку деревини, врегульовує відносини, пов’язані з обігом, купівлею-продажем деревини, операцій з деревиною та виробами з деревини, експорту лісоматеріалів та окремих виробів з деревини, спрямований на охорону навколишнього природного середовища розвиток ринкових відносин у лісопромисловому комплексі, з метою забезпечення деревиною потреб споживачів на принципах вільної і добросовісної конкуренції та сталого використання лісових ресурсів.

Зокрема, законопроектом передбачається:

визначити учасників ринку деревини /власники лісів і лісокористувачі , суб’єкти господарювання, що здійснюють будь-які операції з деревиною та виробами з деревини, адміністратор ЕТС, оператори електронних майданчиків, а також фізичні особи/;

запровадити електронну торгову систему (ЕТС) /дворівнева інформаційно-телекомунікаційна система, що включає центральну базу даних та електронні майданчики, які взаємодіють з центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних, і забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, необхідними для проведення електронного аукціону/, адміністратором якої має бути юридична особа, визначена Кабінетом Міністрів України за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

встановити порядок планування заготівлі деревини, продажу деревини /на електронних аукціонах, на умовах оферти, фізичним особам/;

впровадити декларування операцій з деревиною та виробами з деревини через функціонал лісового порталу;

запровадити лісовий портал /відкрита, загальнодоступна геоінформаційна, інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує створення, зберігання та оприлюднення інформації у сфері лісового господарства, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією і документами/, заходи із створення та супроводу програмного забезпечення якого має здійснювати технічний адміністратор /юридична особа, визначена центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища/;

внести пов’язані зміни до: Лісового кодексу України /щодо функціонування лісового порталу/; додатку до Закону України «Про національну інфраструктуру геопросторових даних» /в частині доповнення переліку наборів (видів) геопросторових даних лісовими ресурсами/; Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» /доповнивши Перелік документами: сертифікат про походження лісоматеріалів та окремих виробів з деревини; довідка про відсутність видів занесених до Червоної книги України на ділянках, де відбувалась заготівля деревини; довідка про походження деревини з області, де показник захисної лісистості є не меншим від встановлених нормативів/;

визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», яким, серед іншого, встановлена тимчасова заборона експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді;

доручити Кабінету Міністрів України забезпечити до 1 січня 2025 року відокремлення деревообробних підрозділів підприємств постійних лісокористувачів державної форми власності від існуючого підприємства шляхом утворення нової юридичної особи зі збереженням державної форми власності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас введення в дію відповідного закону забезпечить сталий розвиток ринку деревини та виробів з неї, запровадить прозорі умови для учасників ринку, дозволить належно захистити права та інтереси усіх учасників ринку, мінімізує корупціогенні фактори в галузі, надасть можливість державі та громадськості здійснювати контроль за обсягами заготівлі та продажу деревини, що дозволить урегулювати питання з незаконною заготівлею та реалізацією деревини.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може:

- потребувати збільшення видатків з державного бюджету на створення та функціонування лісового порталу і електронної торгової системи, проте необхідних фінансово-економічних обґрунтувань, розрахунків та пропозицій щодо джерел покриття таких видатків до законопроекту не надано;

- мати вплив на дохідну частину державного бюджету у зв’язку із зняттям заборони на експорт лісоматеріалів необроблених, оскільки законопроектом регламентується реалізація за межі митної території України лісоматеріалів необроблених;

виключення із складу державних лісогосподарських підприємств деревообробних підрозділів, які створюють продукцію з доданою вартістю, може негативно позначитися на результатах діяльності таких підприємств, які, крім сплачених податків та зборів до державного та місцевих бюджетів, відраховують до державного бюджету частину чистого прибутку (доходу);

вартісну величину впливу на показники бюджетів визначити неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків

Загалом Мінфіном законопроект у поданій редакції не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ринок деревини» (реєстр. № 4197-д від 10.09.2021), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань економічного розвитку Наталухою Д.А., Підласою Р.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і технічну підтримку електронної торгової системи та лісового порталу, а також може призвести до збільшення (чи зменшення) доходів бюджетів від податків і зборів підприємств лісопромислового комплексу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи і відповідно функціонування ринку деревини). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію з дотриманням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди державного та комунального майна (реєстр. № 6102 від 27.09.2021), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до Цивільного кодексу України та законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про морські порти України», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про управління об’єктами державної власності» і «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якими передбачається, зокрема:

встановити, що об’єктами оренди можуть бути пірси, берегоукріплювальні, берегозахисні споруди та інші види причальних споруд, гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми;

уточнити норми щодо визначення вартості об’єктів оренди та порядку проведення аукціону;

доповнити перелік осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, включивши, зокрема, такі особи:

- переможці аукціонів з продажу єдиних майнових комплексів державних підприємств морських портів, умови продажу яких передбачають оренду причалів, що технологічно забезпечують завершений цикл надання послуг;

- акціонерні товариства, утворені у процесі реорганізації на базі цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів державних підприємств – морських портів, відносно оренди причалів, що технологічно забезпечують завершений цикл надання послуг;

- переможці процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», для здійснення діяльності в орендованих приміщеннях, які перебувають на балансі замовника, якщо умовами процедури закупівлі передбачено, що послуга (робота) повинна надаватися (виконуватися) із використанням приміщень замовника, – на строк, необхідний для виконання договору про закупівлю;

- Національний банк та уповноважені ним у встановленому законодавством порядку банки, в яких держава володіє часткою статутного капіталу в розмірі понад 75 відсотків, які орендують майно, що було закріплене на праві господарського відання за Національним банком і передане до сфери управління інших державних органів або у комунальну власність або закріплене на праві господарського відання за Національним банком, з цільовим функціональним призначенням для зберігання банкнот і монет Національного банку та для проведення операцій з ними;

- заклади охорони здоров’я державної та комунальної власності, у тому числі ті, які діють у формі казенних та комунальних некомерційних підприємств;

- особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» під гаражі та гаражі-стоянки для спеціальних засобів пересування (автомобілів, мотоколясок, велоколясок тощо);

- Товариство Червоного Хреста України та його організації для виконання статутної діяльності;

уточнити порядок продовження договору оренди;

надати суб'єктам господарювання, з якими укладено договір оренди щодо окремого індивідуально визначеного майна портової інфраструктури, переважне право на його викуп, що реалізується на умовах та в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного та комунального майна».

Слід відмітити, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а згідно з статтею 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що запропоновані у ньому зміни спрямовані на спрощення окремих процедур з передачі державного та комунального майна в оренду, уточнення окремих процесів, що дозволить підвищити ефективність оренди.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат державного бюджету, зокрема, від надходжень у вигляді плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна, а також може призвести до недонадходження коштів від приватизації державного майна. Зокрема, зауважено, що надання преференцій стосовно умов передачі в оренду державного та комунального майна може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди державного та комунального майна (реєстр. № 6102 від 27.09.2021), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Підласою Р.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном, а також може призвести до недонадходжень від приватизації державного майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди державного та комунального майна (реєстр. № 6102-1 від 05.10.2021), поданий народними депутатами України Макаровим О.А. та Железняком Я.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до Цивільного і Господарського кодексів України та окремих законів України, які регулюють відносини з використання державного та комунального майна. Зокрема, законопроектом передбачається:

уточнити підстави для відмови у включенні майна до одного з Переліків або виключення майна із одного з Переліків (Переліки об’єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу майна в оренду на аукціоні чи без проведення аукціону);

уточнити норми щодо визначення вартості об’єктів оренди, стартової орендної плати і строку оренди та порядку проведення аукціону;

- громадські об’єднання осіб з інвалідністю, які реалізують проекти (програми), спрямовані на захист прав осіб з інвалідністю, за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів або міжнародної технічної допомоги;

- державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції періодичних видань, заснованих об’єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, органами виконавчої влади, а також реформовані друковані засоби масової інформації та редакції відповідно до Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації»;

- переможці аукціону з розподілу квоти підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газу, а з використанням гідроенергії – лише мікро-, міні- та малі гідроелектростанції), проведеного згідно зі статтею 9-3 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», за умовами якого в оренду для будівництва (монтажу) об’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з енергії сонячного випромінювання, надаються дахи та/або фасади будівель та інших капітальних споруд;

- Товариство Червоного Хреста України та його організації для виконання статутної діяльності;

уточнити порядок укладення договору оренди і внесення змін до нього та порядок продовження договору оренди;

надати суб’єктам господарювання, з якими укладено договір оренди щодо окремого індивідуально визначеного майна портової інфраструктури, переважне право на його викуп, що реалізується на умовах та в порядку, передбаченому Законом України «Про приватизацію державного та комунального майна»;

доручити Фонду державного майна України розробити та запровадити автоматизовану систему прийняття та оприлюднення рішень щодо оренди державного майна /далі – автоматизована система/, яка функціонуватиме на основі інтеграції з ЕТС (електронна торгова система).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету;

запропоновані у ньому зміни спрямовані на спрощення окремих процедур з передачі державного та комунального майна в оренду, уточнення окремих процесів, що дозволить підвищити ефективність оренди.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету від плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна;

запровадження автоматизованої системи може призвести до збільшення видатків державного бюджету на розробку, впровадження та обслуговування такої системи;

надання преференцій стосовно умов передачі в оренду державного та комунального майна може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету;

розширення кола об’єктів, що можуть бути приватизовані шляхом викупу, може призвести до недонадходження коштів від приватизації державного майна;

положення законопроекту щодо порядку прийняття рішення стосовно передачі в оренду єдиних майнових комплексів звужують повноваження Кабінету Міністрів України в частині управління об’єктами державної власності та забезпечення структурно-галузевої політики, а також можуть призвести до послаблення контролю за збереженням об’єктів державної власності та їх цілісності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди державного та комунального майна (реєстр. № 6102-1 від 05.10.2021), поданий народними депутатами України Макаровим О.А. та Железняком Я.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на розробку, впровадження і обслуговування автоматизованої системи та може призвести до недонадходжень від приватизації державного майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо державної реєстрації дигестату біогазових установок» (реєстр. № 5039 (доопрац.) від 15.07.2021), поданий народними депутатами України Юрчишиним П.В., Балогою В.І., Кириленком І.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект передбачає скасування законодавчої вимоги щодо державної реєстрації дигестату біогазових установок, що використовується як органічне добриво або покращувач ґрунту, за умови, що він відповідає чинним санітарним нормам та іншим нормативно-правовим актам. Проте, законопроектом не встановлено якими саме санітарними нормами, документами та установою буде підтверджуватися зазначена відповідність.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що на сьогоднішній день в Україні не розроблено та не введено в дію жодного національного стандарту, що регламентував би вимоги до дигестату біогазових установок з різних видів вхідної сировини та їх сумішей, а отже не визначено іншого механізму контролю за підтвердженням якості дигестату та його фінансової складової. Також суб’єктами законодавчої ініціативи зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Однак, слід зазначити, що на даний час державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, тобто Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля) /відповідно до основних завдань, визначених Положенням про Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, затвердженим постановою Уряду від 25.06.2020 № 614 (зі змінами)/, на платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України /відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.11.2008 № 595 «Про затвердження розміру плати за проведення експертизи, державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів» (зі змінами)/, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень, а механізм контролю за якістю дигестату законодавчо врегульовано Законом України «Про пестициди і агрохімікати».

При цьому, відповідно до Порядку використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, та їх розміри, затвердженого постановою Уряду від 25.06.2001 № 702 (зі змінами), 100% плати, одержаної за проведення експертизи, державної реєстрації (перереєстрації) пестицидів та агрохімікатів спрямовуються на витрати, пов’язані, зокрема, з оплатою праці, послуг установ і організацій, що проводять експертизу державних випробувань і реєстраційних документів, придбанням обладнання і оргтехніки, необхідних для проведення експертизи реєстраційних документів, державної реєстрації (перереєстрації) пестицидів та агрохімікатів та інші витрати, пов’язані з функціонуванням Міндовкілля, крім видатків на оплату праці працівників Міністерства, придбання автотранспортних засобів, меблів, мобільних телефонів, ноутбуків та проведення ремонту кабінетів.

Таким чином, реалізація положень законопроекту щодо скасування законодавчої вимоги щодо державної реєстрації дигестату біогазових установок як агрохімікату не дозволить Міндовкіллю отримувати надходження коштів від проведення випробувань, досліджень і державної реєстрації дигестату біогазових установок та може зумовити зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ і відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету на зазначені вище заходи, зважаючи на вимоги пункту 15 частини першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України, що власне може потребувати необхідність збільшення видатків загального фонду державного бюджету на забезпечення діяльності Міндовкілля. Аналогічного висновку дійшло також Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном, при чому зауважено, що відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на обсяги надходжень, отриманих Міндовкіллям від надання послуг відповідно до законодавства.

Ураховуючи наведене, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає про непідтримку законопроекту у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про пестициди та агрохімікати» щодо державної реєстрації дигестату біогазових установок» (реєстр. № 5039 (доопрац.) від 15.07.2021), поданий народними депутатами України Юрчишиним П.В., Балогою В.І., Кириленком І.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження спеціального фонду державного бюджету в частині власних надходжень бюджетних установ та зменшуючи відповідні видатки спеціального фонду державного бюджету на функціонування Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії» (реєстр.
№ 5436-д від 17.09.2021), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О., Герусом А.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Реалізація положень законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті законодавче врегулювання діяльності з накопичення енергії; визначення статусу систем накопичення енергії (далі – СНЕ) та оператора СНЕ (у тому числі його прав та обов’язків), що збалансує роботу енергосистеми та підвищить стабільність електропостачання для споживачів.

Законопроектом розширюються повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) на ринку електричної енергії, зокрема в частині державного регулювання діяльності з накопичення енергії (у тому числі ліцензування господарської діяльності з накопичення енергії). Реалізація зазначеного призведе до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, адже згідно зі статтею 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» фінансове забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту. Водночас, розширення повноважень Регулятора може призвести до перегляду розмірів внесків на регулювання, що матиме наслідком зміну фінансово-економічного стану та податкоспроможності платників таких внесків – суб’єктів господарювання, які провадять діяльність у сферах енергетики, що у результаті може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цими суб’єктами господарювання.

У свою чергу, пропоноване законопроектом ліцензування діяльності з накопичення енергії /за умови, що величина встановленої потужності СНЕ такого оператора перевищує граничний показник, визначений у відповідних ліцензійних умовах, за винятком випадків, передбачених цим Законом/ призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від плати за видачу таких ліцензій, беручи до уваги вимоги Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та враховуючи положення Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо зарахування такої плати до державного або місцевих бюджетів (пункт 25 частини другої статті 29, пункти 21 і 22 частини першої статті 64 та пункт 2 частини першої статті 64-1, пункти 18 і 19 частини першої статті 66 Кодексу).

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету.

Крім того, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту надає ряд пропозицій по суті законопроекту, зокрема відмічає, що, беручи до уваги положення статті 95 Конституції України /виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків/ та з метою збалансування державного бюджету, статтю 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» слід доповнити новим абзацом, яким встановити, що у разі відсутності у державному бюджеті на відповідний рік видатків, передбачених частиною третьою цієї статті, на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, до тарифу на послуги з передачі електричної енергії Регулятором, включаються у повному обсязі витрати на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Проте слід зазначити, що реалізація зазначеного може призвести до зміни фінансово-економічного стану та податкоспроможності оператора системи передачі – НЕК «Укренерго» і, як наслідок, може впливати на сплату податків і зборів до державного і місцевих бюджетів цією компанією. Поряд з цим, зростання тарифів на електричну енергію для споживачів впливатиме на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

Загалом Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, наголошує на доцільності отримання відповідних висновків Регулятора у частині розширення його повноважень та можливості запровадження передбачених у законопроекті норм на ринку електричної енергії, внесення змін до законів України «Про ринок електричної енергії» і «Про альтернативні джерела енергії», а також доповнення фінансово-економічними розрахунками й обґрунтуваннями щодо впливу на показники державного бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку систем накопичення енергії» (реєстр. № 5436-д від 17.09.2021), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О., Герусом А.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуючи надходження і витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо врегулювання питання соціального захисту постраждалих від коронавірусної хвороби (COVID-19) медичних працівників закладів охорони здоров’я всіх форм власності (реєстр. № 6192 від 19.10.2021, поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Негулевським І.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» (далі – Закон) відповідно до яких, держава забезпечуватиме страхові виплати у встановлених законом розмірах медичним працівникам закладів охорони здоров’я постраждалим внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), всіх форм власності, найманим медичним працівникам фізичних осіб – підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, а також фізичним особам – підприємцям, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики і безпосередньо надають медичну допомогу /відповідно до діючої норм цієї статті держава забезпечує страхові виплати медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров’я у разі встановлення групи інвалідності чи їх смерті, що настала внаслідок інфікування коронавірусною хворобою COVID-19, за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження/.

Також законопроектом пропонується поширити на вищевказаних медичних працівників норму статті 39 Закону, відповідно до якої медичний працівник, смерть якого настала внаслідок інфікування коронавірусною хворобою (COVID-19), прирівнюється за своїм статусом до військовослужбовця, який проходив військову службу, смерть якого настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби.

Зважаючи на те, що відповідно до статті 39 Закону страхові виплати медичним працівникам здійснюються за рахунок коштів державного бюджету /у державному бюджеті на 2021 рік відповідні кошти передбачені за бюджетною програмою 2501240 «Фінансова допомога Фонду соціального страхування України, для страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я та членам їх сімей внаслідок захворювання коронавірусною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у сумі 252 млн грн/, відтак, у зв’язку із розширенням кола отримувачів таких страхових виплат, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зауважено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Також у висновку Мінфіну зазначається, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету немає можливості через відсутність вихідних даних.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо врегулювання питання соціального захисту постраждалих від коронавірусної хвороби (COVID-19) медичних працівників закладів охорони здоров’я всіх форм власності (реєстр. № 6192 від 19.10.2021, поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Негулевським І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету на здійснення страхових виплат). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів пенсій за понаднормовий страховий стаж (реєстр. № 6034 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Абдулліним О.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) пропонується з 1 січня 2022 року встановити, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 3% розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону, але не більше як на 10% мінімального розміру пенсії за віком /згідно з чинною редакцією Закону пенсія збільшується на 1% від обчисленої пенсії, або не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком/.

Поряд з цим, абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і місцевих бюджетів, а також до державного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення розмірів пенсій за понаднормовий страховий стаж громадян України.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, за прогнозними розрахунками додаткові видатки на реалізацію проекту закону у середньому за місяць у 2022 році складуть близько 660,1 млн грн (або 7 921,2 млн грн на рік), які можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів пенсій за понаднормовий страховий стаж (реєстр. № 6034 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Абдулліним О.Р. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення (реєстр. № 6040 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити з 1 січня 2022 року розмір підвищення до пенсії дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, не менше 10% від мінімальної пенсії за віком (зважаючи на розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного у проекті державного бюджету на 2022 рік, розмір запропонованого підвищення становитиме не менше 198,6 грн).

Довідково: наразі, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» вищевказане підвищення до пенсії дітям війни або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, встановлюється у розмірі 66,43 гривні.

Поряд з цим, згідно із розділом ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту:

передбачено здійснити перерахунок пенсій за нормами цього Закону особам, яким пенсія призначена до набрання його чинності;

Кабінету Міністрів України доручається затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і місцевих бюджетів, а також до державного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, за прогнозними розрахунками додаткові видатки для реалізації проекту закону у середньому за місяць у 2022 році складуть близько 269,8 млн грн (або 3237,6 млн грн на рік), які можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету, потребуватиме вишукання додаткових видатків державного бюджету, що не будуть забезпечені фінансовим ресурсом, оскільки реальні джерела покриття таких видатків відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення (реєстр. № 6040 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки одного року страхового стажу (реєстр. № 6035 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до: з 1 січня 2022 року – 1,15%; з 1 січня 2023 року – 1,35%.

Поряд з цим, згідно із розділом ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту:

передбачено здійснити перерахунок пенсій за нормами цього Закону особам, яким пенсія призначена до набрання його чинності (пункт 2, абзац третій пункту 3);

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, за прогнозними розрахунками додаткові видатки для реалізації проекту закону у середньому за місяць у 2022 році складуть близько 3,7 млрд грн (або 44,4 млрд грн на рік), які можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій внаслідок збільшення величини оцінки одного року страхового стажу (реєстр. № 6035 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці (реєстр. № 5857-1 від 31.08.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачено:

визначити, що розмір мінімальної заробітної плати встановлюватиметься у розмірі, не нижчому від розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

здійснювати оплату праці працівників, що зайняті на роботах із особливо шкідливим умовами праці та виконують роботу з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, у підвищених розмірах за рішенням Кабінету Міністрів України;

розширити перелік складових, що не будуть враховуватися при обчисленні заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру, зокрема, не враховуватимуться:

- суми, на які підвищується оплата праці відповідно до статті 100 Кодексу законів про працю України, – незалежно від способу встановлення такого підвищення (доплата, надбавка, підвищення окладу тощо);

- доплати за суміщення професій (посад), виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника;

- оплата роботи в надурочний час;

- оплата за залучення до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні;

- премії;

- сума індексації заробітної плати;

- сума компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати;

встановити, що Кабінетом Міністрів України розміри посадових окладів працівників бюджетних установ освіти, науки, охорони здоров’я, культури та інших бюджетних установ відповідно до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери встановлюватимуться з урахуванням розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду на рівні мінімальної заробітної плати;

здійснювати визначення розміру мінімальної заробітної плати, зокрема, також з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на період, на який встановлюється розмір мінімальної заробітної плати; рівня зайнятості, продуктивності праці, збалансованості та обґрунтованості державного бюджету; рівня податків, обов’язкових зборів та внесків.

Відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2022 року.

Як зазначено у пояснювальній записці до даного проекту закону, реалізація законопроекту відбуватиметься в межах бюджетних асигнувань державного та місцевих бюджетів відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 13 Закону України «Про оплату праці», у тому числі за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах. Також відмічено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо на першому етапі збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2022 році мінімально на суму понад 500 млрд гривень.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів, зокрема, у частині оплати праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, на підвищення розміру посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС. За орієнтовними розрахунками Мінфіну додаткова потреба у видатках на оплату праці працівників бюджетної сфери становитиме понад 200 млрд гривень.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зважаючи на положення частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці (реєстр. № 5857-1 від 31.08.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру мінімальної пенсії за віком та пенсії у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 5446-1 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується:

встановлювати мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу в законі про державний бюджет на відповідний рік у розмірі не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (згідно з чинною редакцією закону розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється в розмірі одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) /виходячи із опублікованої на веб-сайті Міністерства соціальної політики України інформації, розмір орієнтовного фактичного розміру прожиткового мінімуму у цінах липня 2021 року у розрахунку на місяць на одну особу для осіб, які втратили працездатність, становить 3 675 грн, а згідно з діючим законодавством розмір мінімальної пенсії за віком з 1 липня 2021 року становить 1854 грн/;

для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу з 1 липня 2021 року встановлювати у розмірі 70% мінімальної заробітної плати, визначеної законом про державний бюджет на відповідний рік, але не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (згідно з чинною редакцією закону розмір такої пенсії встановлюється у розмірі 40% мінімальної заробітної плати але не менше одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) /виходячи із встановленого з 1 січня 2021 року розміру мінімальної заробітної плати (6 000 грн) та опублікованого Мінсоцполітики розміру орієнтовного фактичного розміру прожиткового мінімуму у цінах липня 2021 року (3 675 грн), розмір мінімальної пенсії за віком для вищевказаних осіб становитиме 4 200 грн, але не менше ніж 3 675 грн/;

за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж 35 років у чоловіків та 30 років у жінок, мінімальний розмір пенсії за віком встановлювати у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (згідно з чинною редакцією закону вказаним особам розмір такої пенсії визначається виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, скасувавши норму щодо виплати таким особам мінімального розміру пенсії за віком після досягнення особою віку 65 років);

скасувати норму, згідно з якою при визначенні мінімального розміру пенсії за віком та збільшенні мінімальної пенсії за віком до страхового стажу не враховується період, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

встановлювати мінімальний розмір пенсії у зв’язку з втратою годувальника для непрацездатного члена сім’ї та дітям-сиротам не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету, потребуватиме вишукання додаткових видатків (за інформацією Пенсійного фонду України обсяг таких видатків становитиме 20,9 млрд грн на місяць), що не будуть забезпечені фінансовим ресурсом, оскільки наявних джерел покриття таких видатків авторами законопроекту не визначено.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розміру мінімальної пенсії за віком та пенсії у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 5446-1 від 19.05.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 01січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 01 січня 2024 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо деяких питань забезпечення суддів (реєстр. № 5882 (доопрац.) від 07.09.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Швецем С.Ф. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується у Законі України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) викласти у новій редакції:

частину третю статті 135 Закону та встановити, що базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду – 71 790 грн, 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 119 650 грн, 3) судді Верховного Суду – 179 475 грн (згідно з чинною редакцією базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду – 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, 3) судді Верховного Суду – 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.);

пункт двадцять четвертий Прикінцевих і перехідних положень Закону та встановити, що індексація базового розміру посадового окладу судді встановленого цим Законом, проводиться щороку 1 березня, починаючи з 1 березня 2025 року.

При цьому, Прикінцевими положеннями законопроекту запропоновано набрання чинності цим Законом з 1 січня 2022 року.

Авторами законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що реалізацію положень законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових чи інших витрат із державного бюджету, а навпаки сприятиме збалансуванню бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту не підтримує поданий законопроект, висловлює окремі зауваження до нього та зауважує, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету і, зокрема, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки заміна існуючих умов визначення базового розміру посадового окладу судді, що обчислюється з кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (30 – для судді місцевого суду, 50 – для судді апеляційного, вищого спеціалізованого суду, 75 – для судді Верховного Суду), на гривневий еквівалент з урахуванням прожиткового мінімуму у розмірі 2 393 грн потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету в обсязі близько 1,5 млрд грн лише у 2022 році /слід зазначити, що законопроектом про Державний бюджет України на 2022 рік пропонується базовий розмір посадового окладу судді обчислювати з прожиткового мінімуму у розмірі 2102 грн/.

При цьому зауважено, що норма щодо щорічної індексації базового розміру посадового окладу судді потребує визначення механізму такої індексації, оскільки Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено єдині засади індексації оплати праці.

Зважаючи на положення законопроекту, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з 1 січня 2022 року), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо деяких питань забезпечення суддів (реєстр. № 5882 (доопрац.) від 07.09.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Швецем С.Ф. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме починаючи з 1 січня 2022 року додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 15 розділу ХI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» щодо врегулювання питання з виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції (реєстр. № 6098 від 24.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» пропонується:

скасувати положення щодо виплати колишнім працівникам міліції одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції відповідно до Закону України «Про міліцію», що втратив чинність,

здійснити доплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва колишнім працівникам міліції – учасникам АТО за період з 14.04.2014 до 12.03.2015 (з дати початку АТО до дати набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VІІІ «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції», яким було збільшено розміри одноразової грошової допомоги залежно від прожиткового мінімуму для працездатних осіб аналогічно розмірам, установленим для військовослужбовців).

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ України, зазначено, що реалізацію положень зазначеного законопроекту буде здійснено в межах кошторисних призначень, затверджених для Національної поліції на відповідний рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає про те, що не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту, а його реалізація потребує одноразово виплати 2 млн грн, і буде здійснюватися в межах видатків, передбачених Національній поліції України за бюджетною програмою 1007020 «Забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Національної поліції України».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 15 розділу ХI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» щодо врегулювання питання з виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції (реєстр. № 6098 від 24.09.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності Національної поліції України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» щодо відновлення прав та соціального захисту ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (реєстр. № 6048 від 13.09.2021), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Бужанським М.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується виключити у Законі України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» частину п’яту статті 7 щодо надання ветеранам військової служби пільг на оплату житлово-комунальних послуг, послуг зв’язку, придбання палива, безоплатного проїзду міським та приміським транспортом з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребує додаткових видатків державного чи місцевих бюджетів, з урахуванням того, що вказані пільги гарантовані та надаються державою.

Виходячи із суті законодавчої пропозиції, реалізація положень законопроекту збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту /згідно підпункту "и" пункт 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки державного бюджету на житлові субсидії населенню та пільги проводяться за рахунок державного бюджету та пункту 20-4 частини першої статті 91 Кодексу видатки місцевих бюджетів на пільги з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги проводяться за рахунок місцевих бюджетів/.

Необхідно звернути увагу, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, проте обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки відсутні вихідні параметри (кількість осіб відповідної категорії пільговиків, які набудуть право на пільги).

При цьому, Мінфіном зазначено, що на сьогодні пільги окремим категоріям громадян, які мають право на них за соціальною ознакою згідно із законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальний захист дітей війни», «Про освіту» та іншими, на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку тощо надаються з огляду на сукупний дохід сім’ї таких пільговиків. Отже, скасування для ветеранів військової служби критерію надання пільг з урахуванням доходів є некоректним і дискримінаційним стосовно інших пільгових категорій громадян, які отримують соціальні та пенсійні виплати.

Загалом у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту зазначається, що законопроект не підтримується, оскільки потребуватиме додаткових видатків бюджетів, реальні джерела покриття яких розробник не визначив, а також про необхідність приведення його положень у відповідність до вимог статті 27 Кодексу.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» щодо відновлення прав та соціального захисту ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (реєстр. № 6048 від 13.09.2021), поданий народними депутатами України Бакумовим О.С., Бужанським М.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує видатки державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту споживачів житлово-комунальних послуг (реєстр. № 5754-1 від 29.07.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржники (індивідуальні та колективні споживачі житлово-комунальних послуг) не зобов’язані сплачувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми;

окремих норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон), якими скасувати зобов’язання індивідуальних і колективних споживачів сплачувати пеню у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, а також передбачити, що у таких випадках не нараховується неустойка (штраф, пеня) і не сплачуються будь-які інші платежі понад суму заборгованості /зміни до статей 7 і 26 Закону/. Крім того, пропонується доповнити Закон положенням, відповідно до якого встановити тимчасовий мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги для населення до прийняття Верховною Радою України окремого рішення з цього питання.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету, матиме наслідком зупинення подальшого росту боргів населення за житлово-комунальні послуги, недопущення подальшого росту цін і тарифів на такі послуги, створення умов для захисту населення від подальшого зубожіння через накопичення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку відмічає, що запровадження мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів на відшкодування збитків підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги, враховуючи вимоги статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» /згідно з якою Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів/.

Водночас Мінфін звертає увагу, що скасування положень щодо нарахування та стягнення пені буде сприяти продовженню негативної тенденції щодо відсутності розрахунків населення за отримані житлово-комунальні послуги та не буде сприяти поліпшенню фінансового стану підприємств і виконавців цих послуг, що в свою чергу призведе до обмеження коштів для здійснення розрахунків за спожиті енергоносії, виплати заробітної плати працівникам, сплати податків та обов’язкових платежів до бюджету тощо.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту споживачів житлово-комунальних послуг (реєстр. № 5754-1 від 29.07.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на відшкодування збитків підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до зміни показників доходів бюджету від сплати податків відповідними суб’єктами господарювання, виходячи з їх фінансового стану). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо державної соціальної підтримки дітей війни (реєстр. № 5605 (доопрац.) від 01.10.2021), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Скороход А.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається встановити дітям війни надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (чинна норма – в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України).

Зважаючи, що відповідно до статті 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни» визначені цим Законом державні соціальні гарантії здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, реалізація такої законодавчої ініціативи потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету.

За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України додаткові видатки на виконання запропонованої законодавчої ініціативи становитимуть 230,8 млн грн на місяць, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами, оскільки реальні джерела покриття таких видатків розробником не визначено.

Натомість, у Прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду невідкладно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає положенням статей 52 і 53 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), де встановлено вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності відповідного законодавчого акту, яким передбачено фінансове забезпечення заходів необхідних для реалізації цього Закону/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо державної соціальної підтримки дітей війни (реєстр. № 5605 (доопрац.) від 01.10.2021), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Скороход А.К. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 6038 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2022 року встановити, що розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, надається у порядку та розмірах визначених Кабінетом Міністрів України, але при цьому розмір компенсації не може бути меншим двох розмірів прожиткового мінімуму, встановленим законом для таких осіб відповідного віку /відповідно до чинного законодавства розмір зазначеної компенсації розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи – надавача соціальної послуги, який визначається виходячи із доходів сім’ї/.

Суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що на реалізацію законопроекту у 2022 році в місяць необхідно 197,7 млн грн, які пропонується здійснити за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах.

Зважаючи на положення підпункту «а» пункту 4 частини першої статті 89 та підпункту «д» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги, здійснюється з місцевих бюджетів, запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з таких бюджетів (у сумі 2 372,4 млн грн на 2022 рік), про що також відмічається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту. При цьому, Мінфін звертає увагу, що прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків з місцевих бюджетів, мають здійснюватися з урахуванням їх фінансових можливостей.

Слід також зауважити, що відповідно до частини третьої статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 6038 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 6038-1 від 28.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С..

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2022 року збільшити розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності, встановивши його для осіб, які надають послуги на:

непрофесійній основі – в розмірі, не нижчому за два прожиткових мінімумів, встановленого законом для працездатних осіб для осіб відповідного віку /чинна норма – розраховується, як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого законом на 1 січня календарного року, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи – надавача соціальної послуги/;

професійній основі – в розрахунку 100 відсотків мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за одну годину догляду за однією особою (чинна норма – 70 відсотків).

Крім того, у Прикінцевих положеннях законопроекту надано доручення Уряду передбачити у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» кошти на забезпечення запропонованих заходів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про його вплив на показники місцевих бюджетів, однак відсутність вихідних даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу. При цьому, Мінфін звертає увагу, що прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків з місцевих бюджетів, мають здійснюватися з урахуванням їх фінансових можливостей.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня його опублікування та застосовується з 1 січня 2022 року), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 6038-1 від 28.09.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення соціального захисту громадян України, які потребують соціальних послуг (реєстр. № 6032 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Абдулліним О.Р. та іншими

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2022 року збільшити обсяг середньомісячного сукупного доходу (з двох до трьох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб), що застосовується при визначенні статусу малозабезпеченої особи та отримувача соціальних послуг, яким дано право на отримання соціальних послуг.

При цьому суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що на його реалізацію у 2022 році в місяць необхідно 48 млн грн, які пропонується здійснити за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах /про що у Прикінцевих положеннях законопроекту надається невідкладне доручення Уряду/.

Зважаючи, що відповідно до статей 87, 89, 90 та 91 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки на надання соціальних послуг здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, виконання законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з таких бюджетів, у зв’язку із підвищенням рівня соціальної підтримки окремих категорій населення.

У експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України також констатує, що реалізація його положень матиме вплив на видаткову частину бюджетів (що у разі прийняття не буде забезпечено фінансовими ресурсами, оскільки реальних джерел здійснення додаткових видатків розробником не визначено). Поряд з тим, Мінфін звертає увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 підкреслив, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення соціального захисту громадян України, які потребують соціальних послуг (реєстр. № 6032 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Абдулліним О.Р. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення соціального захисту громадян України, які потребують соціальних послуг (реєстр. № 6032-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Королевською Н.Ю. та іншими

Відмітили:

У законопроекті пропонується збільшити обсяг середньомісячного сукупного доходу (з двох до чотирьох прожиткових мінімумів для відповідної категорії осіб), що застосовується при визначенні статусу малозабезпеченої особи та отримувача соціальних послуг, яким дано право на отримання соціальних послуг.

Зважаючи, що відповідно до статей 87, 89, 90 та 91 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки на надання соціальних послуг здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з таких бюджетів, у зв’язку із підвищенням рівня соціальної підтримки окремих категорій населення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також констатує, що реалізація його положень матиме вплив на видаткову частину бюджетів (що у разі прийняття не буде забезпечено фінансовими ресурсами), однак відсутність вихідних даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу. Поряд з тим, Мінфін звертає увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 26.12.2011
№ 20-рп/2011 підкреслив, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що додаткові видатки з державного бюджету можуть бути профінансовані за рахунок скорочення неефективних видатків, отримання додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також внаслідок недопущення укриття податків і зборів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /через один місяць з дня його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення соціального захисту громадян України, які потребують соціальних послуг (реєстр. № 6032-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо збільшення пільг за користування комунальними послугами (реєстр. № 6028 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2022 року передбачити
50-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання /чинна норма – 25-відсоткова знижка, за умови, що розмір середнього сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту на його реалізацію у 2022 році в місяць необхідно 638,4 млн грн, які пропонується здійснити за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах.

У своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України також констатує, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету (що у разі прийняття закону не буде забезпечено фінансовими ресурсами) у сумі 7,7 млрд грн на рік. Поряд з тим, Мінфін наголошує, що надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів державного бюджету має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним і в повному обсязі фінансуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо збільшення пільг за користування комунальними послугами (реєстр. № 6028 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо збільшення пільг дітям війни (реєстр. № 6028-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується надати додаткові державні соціальні гарантії та пільги дітям війни, зокрема, передбачивши:

50-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання /чинна норма – 25-відсоткова знижка, за умови, що розмір середнього сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України/;

право на позачергове обслуговування закладами та установами, що надають соціальні послуги з догляду. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення відшкодовуються витрати, пов’язані з доглядом за цією дитиною війни, в порядку і розмірах, встановлених чинним законодавством.

У своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України також констатує, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету (що у разі прийняття закону не буде забезпечено фінансовими ресурсами) у сумі 7,7 млрд грн на рік. При цьому Мінфіном звернуто увагу, що надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів державного бюджету має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним і в повному обсязі фінансуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що додаткові видатки з державного бюджету можуть бути профінансовані за рахунок скорочення неефективних видатків, отримання додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також внаслідок недопущення укриття податків і зборів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через один місяць з дня його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо збільшення пільг дітям війни (реєстр. № 6028-1 від 29.09.2021), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб, які нагороджені орденом «Золота Зірка» та орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів (реєстр. № 5601 (доопрац.) від 20.09.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Шуляк О.О. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пропонується доповнити перелік осіб, які мають особливі заслуги перед батьківщиною, особами, які нагороджені орденом «Золота Зірка» і орденами Богдана Хмельницького трьох ступенів, встановивши для них з 1 січня 2022 року соціальні гарантії та пільги, зокрема: звільнення від оплати квартирної плати незалежно від форми власності житлового фонду, оплати комунальних послуг (водопостачання, каналізація, газ, електроенергія, гаряче водопостачання, центральне опалення, а в будинках, що не мають центрального опалення, – надання палива, придбаного у межах норм, установлених для продажу населенню, та інші види комунальних послуг), скрапленого балонного газу для побутових потреб, плати за користування домашнім телефоном і позавідомчою охоронною сигналізацією житла незалежно від виду житлового фонду, безоплатне поховання з військовими почестями померлої (загиблої) особи, а також відповідне пенсійне забезпечення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту, зазначає, що його прийняття потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, однак, відсутність вихідних параметрів не дозволила обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів, а відтак розгляд законопроекту можливий після складання розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх покриття.

Натомість у розділі ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів та за рахунок них підвищити соціальний захист осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2022 року/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб, які нагороджені орденом «Золота Зірка» та орденом Богдана Хмельницького трьох ступенів (реєстр. № 5601 (доопрац.) від 20.09.2021), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Шуляк О.О. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відзначення внеску осіб, що боролись за волю України у ХХ столітті (реєстр. № 6029 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кучеренком О.Ю., Абдулліним О.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про державні нагороди України» та «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» пропонується встановити нове почесне звання України «Борець за волю України», створити Єдиний державний реєстр борців за незалежність України у XX столітті, передбачити надання соціальних гарантій та пільг борцям за незалежність України у XX столітті.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів для забезпечення пільг, соціальних гарантій та інших виплат борцям за незалежність України у XX столітті та членам їх сімей, а також на створення та утримання Єдиного реєстру борців за незалежність України у XX столітті.

Крім того, додаткові видатки з державного бюджету необхідні також на виготовлення відповідних посвідчень, виплату надбавок до посадового окладу працівникам бюджетних установ, пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у прикінцевих положеннях законопроекту Кабінету Міністрів України доручається визначити і затвердити обсяги і порядок фінансування витрат, пов’язаних із введенням в дію цього Закону.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відзначення внеску осіб, що боролись за волю України у ХХ столітті (реєстр. № 6029 від 10.09.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кучеренком О.Ю., Абдулліним О.Р. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо енергетичної утилізації відходів (реєстр. № 5611 від 03.06.2021), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О, Шинкаренком І.А., Захарченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про альтернативні види палива», «Про теплопостачання», «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів» та «Про ринок електричної енергії» пропонується серед іншого:

визначити новий термін – відновлюване паливо з відходів (SRF, RDF);

звільнити юридичні особи від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у разі використання ними земельних ділянок під будівництво і обслуговування об’єктів з виробництва теплової і електричної енергії з використанням відновлюваного палива з відходів;

передбачити норми, згідно з якими:

– органи місцевого самоврядування мають надавати з місцевого бюджету фінансову допомогу на поворотній або безповоротній основі, а також надавати в пріоритетному порядку в довгострокове користування (оренду) земельні ділянки суб’єктам господарської діяльності, які здійснюють будівництво і експлуатацію підприємств (установок) з виробництва відновлювальних видів палива з відходів (далі – суб’єкти господарської діяльності) /пункт 5 частини другої законопроекту/;

– держава в особі відповідних органів державної влади та органи місцевого самоврядування забезпечують в повному обсязі викуп теплової енергії, виробленої з відновлюваного палива;

віднести до повноважень органів місцевого самоврядування запровадження додаткових заходів стимулювання і підтримки діяльності суб’єктів електроенергетики, що виробляють електричну енергію з відновлюваного палива з відходів;

зобов’язати гарантованого покупця купувати вироблену з відновлювального палива з відходів електричну енергію у разі її нереалізації на ринку, а оператора системи передачі – надавати доступ до електричних мереж у разі недостатньої пропускної спроможності електричних мереж таких виробників.

Необхідно звернути увагу, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів загального і спеціального фондів місцевих бюджетів внаслідок:

заниження розміру орендної плати – у разі надання в довгострокове користування (оренду) земельних ділянок у пріоритетному порядку, а не на конкурентних засадах, як це передбачено частиною другою статті 127, частиною першою статті 134 Земельного кодексу України;

звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва (такі кошти згідно із частиною другою статті 209 Земельного кодексу України використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі).

Водночас, виконання законодавчих пропозицій в частині надання інших преференцій суб'єктам господарської діяльності призведе до необхідності вишукання додаткових коштів державного і місцевих бюджетів, зокрема, для:

надання фінансової допомоги суб’єктам господарської діяльності;

забезпечення викупу теплової енергії, виробленої з відновлюваного палива;

надання додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів (як це вимагається згідно із частиною першою статті 103 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/).

При цьому видатки на забезпечення діяльності підприємств у сфері виробництва теплової енергії не віднесені до видатків державного і місцевих бюджетів. Відповідні положення пункту 1 частини третьої та пункту 5 частини другої законопроекту не узгоджуються з вимогами частини першої статті 70 та частини другої статті 77 Кодексу /відповідно до яких видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов’язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 Кодексу/, а також з вимогами частини першої статті 30 Кодексу /згідно з якою видатки та кредитування державного бюджету включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, пов’язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтею 87/.

Крім того, положення законопроекту щодо викупу органами державної влади та органами місцевого самоврядування теплової енергії у повному обсязі (пункт 5 частини другої) не узгоджується з іншими положеннями законопроекту щодо оплати теплової енергії споживачами (у тому числі бюджетними установами), теплопостачальними та теплотранспортуючими підприємствами (пункт 3 частини третьої).

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також зазначається про його вплив на показники доходів і видатків державного і місцевих бюджетів, невизначеність джерел їх збалансування та про відсутність у державному бюджеті на 2021 рік видатків для забезпечення реалізації положень законопроекту. При цьому Мінфін звертає увагу, що відсутність законодавчого механізму щодо компенсації витрат НЕК «Укренерго» та ДП «Гарантований покупець» може призвести до погіршення їх фінансового стану та спричинити зростання тарифів на електричну енергію для споживачів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат державного і місцевих бюджетів та джерел додаткових надходжень до бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо енергетичної утилізації відходів (реєстр. № 5611 від 03.06.2021), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О, Шинкаренком І.А., Захарченком В.В. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків, а також зумовить зменшення доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком та відновлення розміру коефіцієнту страхового стажу 1,35» (реєстр. № 3052 (доопрац.) від 22.07.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%;

встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (за чинними нормами законодавства передбачено поступове, протягом 10 років, збільшення страхового стажу до 35 років та право на призначення пенсій за віком після досягнення шістдесятирічного віку);

зменшити на 10 років страховий стаж для чоловіків та жінок для отримання мінімального розміру пенсії за віком (відповідно для чоловіків – 25 років, а для жінок – 20 років страхового стажу);

скасувати вимогу щодо виплати мінімального розміру пенсії за віком після досягнення особою віку 65 років (за чинною редакцією – особи, які не мають достатнього для призначення пенсій за віком страхового стажу до досягнення 65 років, отримують державну соціальну допомогу);

заборонити зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком;

доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», необхідних для реалізації поданого законопроекту.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація забезпечуватиметься шляхом перегляду дохідної частини Державного бюджету України на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України (далі – Фонд), оскільки призведе до збільшення дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, і відповідно спричинить додаткове навантаження на державний бюджет, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено в експертному висновку Мінфіну, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту становитимуть 15 млрд грн на місяць.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості бюджетної системи, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, з урахуванням якого бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил. Крім того, з позиції Мінфіну прийняття запропонованих законопроектом змін поставить в нерівні умови пенсіонерів, яким пенсія вже призначена з урахуванням норм пенсійної реформи.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо зменшення пенсійного віку та страхового стажу як умов призначення пенсії за віком та відновлення розміру коефіцієнту страхового стажу 1,35» (реєстр. № 3052 (доопрац.) від 22.07.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» (реєстр. № 5865 від 26.08.2021), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Мотовиловцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» (далі – Закон) та деяких інших законодавчих актів України переважно щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

1) законопроектом пропонується:

підвищення інституційної спроможності Комісії як національного регулятора ринків капіталу та організованих товарних ринків, розширення її повноважень, закріплення у законодавстві гарантій незалежності Комісії, у т. ч. фінансової;

вдосконалення законодавчих норм щодо міжнародного співробітництва Комісії;

побудова ефективної системи нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринків у відповідності з Принципами IOSCO з метою забезпечення функціонування ефективної системи запобігання зловживанням на зазначених ринках;

2) законопроект потребує додаткових витрат з державного бюджету на підвищення фінансової спроможності Комісії, водночас зазначене збільшення бюджетних видатків буде компенсовано внаслідок ефекту покращення якості державного регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків, підвищення ефективності роботи зазначених ринків, а також за рахунок зростання надходжень до бюджету від застосування суттєво збільшених фінансових санкцій (штрафів) за порушення законодавства про ринки капіталу та організовані товарні ринки, законодавства про акціонерні товариства, законодавства про захист прав споживачів.

Щодо положень законопроекту в межах компетенції Комітету з питань бюджету належить зауважити таке.

І. Окремі положення законопроекту суперечать Конституції України та Бюджетному кодексу України (далі – Кодекс).

1. Запропонованою новою статтею 23 Закону передбачено, що:

– фінансування Комісії та юридичних осіб, управління якими здійснює Комісія, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету;

– оплата праці працівників Комісії здійснюється за рахунок бюджетних призначень за загальним фондом державного бюджету, інші видатки Комісії здійснюються за рахунок бюджетних призначень за спеціальним фондом державного бюджету;

– виключно на забезпечення діяльності Комісії до спеціального фонду державного бюджету спрямовуються: 1) внески на регулювання, які справляються учасниками ринку капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків; 2) плата за надання Комісією адміністративних послуг; 3) кошти, що надходять для Комісії в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ; 4) кошти, що надходять з інших джерел, не заборонених законодавством. Крім того, зазначається, що Комісія самостійно розподіляє та розпоряджається такими коштами, при цьому використання зазначених коштів здійснюється в порядку, затвердженому Комісією, в межах кошторису на відповідний рік.

Згідно з абзацом другим частини п’ятої нової статті 24 Закону внески на регулювання сплачуються щороку платниками до спеціального фонду державного бюджету до 1 лютого кожного року.

Згідно з частиною третьою нової статті 25 Закону плата за надання адміністративної послуги зараховується до спеціального фонду державного бюджету.

Такі положення законопроекту не відповідають нормам Кодексу, зокрема:

частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

пункту 1 частини першої статті 7 (яким визначено принцип єдності бюджетної системи України, що забезпечується серед іншого єдиним регулюванням бюджетних відносин та єдністю порядку виконання бюджетів);

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет);

пункту 5 частини першої статті 40 (згідно з яким законом про державний бюджет встановлюються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету /повноваження головного розпорядника, надане цим Кодексом, законом про державний бюджет, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування/ за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку);

статтям 29, 64 і 66 (згідно з якими плата за надання адміністративних послуг належать до доходів загального фонду державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів).

На думку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Раду України, зважаючи на правовий статус Комісії, зокрема, на те, що Конституцією України безпосередньо не передбачено її створення, не вбачається достатніх правових підстав для встановлення особливого порядку фінансування вказаного державного органу, у тому числі й шляхом закріплення за ним самостійних джерел фінансування, у контексті загального підходу до фінансування органів державної влади. Зокрема, ГНЕУ звертає увагу, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік, статтею 3 цього Закону передбачено, що органам державної влади забороняється «використовувати кошти, одержані за здійснення функцій держави, що передбачають видачу дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрацій та інших дій на платній основі (крім послуг з охорони, що надаються на договірних засадах), в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до державного бюджету».

Запропонованою новою статтею 26 Закону передбачається особлива процедура планування фінансового забезпечення Комісії, зокрема пропонується встановити, що:

– Комісія формує та подає бюджетній раді для затвердження проекти бюджетних запитів, проекти паспортів бюджетної програми, проекти кошторисів, проекти змін до паспортів бюджетних програм, Комісія може передбачати у проекті бюджетного запиту, проекті паспорту бюджетної програми та проекті кошторису створення резерву коштів;

– Комісія формує та подає проект бюджетного запиту для затвердження бюджетній раді не пізніше 1 липня року, що передує плановому;

– після затвердження вищевказаних документів, Комісія подає їх до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової та бюджетної політики, для обов’язкового включення до проекту державного бюджету на відповідний рік в повному обсязі відповідних доходів та видатків;

– затверджені бюджетною радою бюджетний запит та паспорт бюджетної програми оприлюднюються в порядку, встановленому Кодексом.

Такі положення законопроекту суперечать нормам Кодексу, зокрема:

– статті 35 щодо складання бюджетного запиту;

– частини восьмої статті 20 /згідно з якою головний розпорядник бюджетних коштів розробляє та протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет затверджує за погодженням з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми, при цьому правила складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання встановлюються Міністерством фінансів України/;

– частини першої статті 47 /згідно з якою відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів, при цьому порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України/.

3. Пунктом 5 розділу ІІІ законопроекту доручається Кабінету Міністрів України передбачити в проектах законів України Про Державний бюджет України на 2023 рік та на 2024 рік відповідно видатки загального фонду державного бюджету на фінансування Комісії в обсязі не меншому, ніж передбачений станом на 1 січня 2021 року у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на фінансування Комісії.

Таке положення законопроекту суперечить частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та нормам Кодексу, зокрема, частині другій статті 4 та частині другій статті 23 (згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет у порядку, визначеному Кодексом).

4. Застосовані у законопроекті терміни «фінансування» та «бюджетні призначення» не відповідають їх значенням, визначеним пунктами 8 та 51 частини першої статті 2 Кодексу.

5. Загалом порушені у вищенаведених положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Міністерство фінансів України і ГНЕУ у своїх експертних висновках до законопроекту також вказують на невідповідність вищенаведених положень законопроекту вимогам Кодексу.

ІІ. Щодо впливу положень законопроекту на показники бюджету слід зазначити таке.

На даний час функціонування Комісії здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено бюджетні призначення загального фонду за відповідною бюджетною програмою (код 6151010) у сумі 209 797,5 тис. грн). Натомість законопроектом пропонується здійснювати фінансове забезпечення Комісії не лише із загального фонду державного бюджету (у 2023 р. та 2024 р. – не нижче рівня 2021 р.), але й за рахунок відповідних доходів спеціального фонду державного бюджету.

Запропонованими новими статтями 24 і 25 Закону передбачається справляння відповідно внесків на регулювання та плати за надання Комісією адміністративних послуг із зарахуванням таких платежів до спеціального фонду державного бюджету.

Законопроектом пропонується скасувати справляння державного мита за операції з емісії цінних паперів та за реєстрацію деривативів. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 64 Кодексу державне мито зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Таким чином, практичне застосування положень законопроекту у разі його прийняття призведе до зменшення доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування та збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету.

Поряд з тим, Мінфін відмічає, що до збільшення бюджетних витрат призведе реалізація положень законопроекту щодо:

розширення повноважень Комісії;

встановлення особливих умов і розмірів оплати праці працівників Комісії;

забезпечення призначення працівникам Комісії винагороди у спосіб, що унеможливлює створення загрози незалежності і об’єктивності в їх діяльності;

створення та забезпечення діяльності комплексної інформаційної системи Комісії (сукупність засобів обчислювальної техніки, засобів автоматичного контролю, програмного забезпечення і комплекту експлуатаційної документації);

ведення Комісією цілої низки реєстрів;

професійної підготовки працівників Комісії;

залучення Комісією до виконання її повноважень експертів та аудиторів;

надання права Комісії забезпечувати правовий захист членів Комісії, інших службовців, залучених експертів, у тому числі шляхом забезпечення правової допомоги адвокатами та іншими фахівцями в галузі права, у разі подання проти них позовів або їх участі в адміністративному чи кримінальному провадженні, що пов’язані з виконанням ними своїх обов’язків;

здійснення страхування відповідальності членів Комісії, інших працівників та залучених експертів, страхування від нещасного випадку працівників;

залучення до проведення процесуальних дій свідків, експертів, перекладачів;

забезпечення державного захисту інформаторів та осіб, щодо яких розпочато розслідування;

відшкодування Комісією в повному обсязі збитків, заподіяних тимчасовим керівником професійного учасника ринків капіталу, призначеним Комісією, тощо;

включення до переліку суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, визначених Законом України «Про безоплатну правову допомогу», інформаторів у зв’язку із здійсненням ними повідомлення про фактичні або потенційні порушення вимог законодавства.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках» (реєстр. № 5865 від 26.08.2021), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Мотовиловцем А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування, збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Комісії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики привести окремі положення законопроекту у відповідність до вимог статті 95 Конституції України та Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 2, 4, 7, 13, 23, 29, 35, 40, 47, 64, 66), зокрема, виключити:

у підпункті 4 пункту 1 розділу І законопроекту положення щодо нових статей 23 і 26 Закону України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків», а також слова «спеціального фонду» в абзаці другому частини п’ятої статті 24 і частині третій статті 25 цього Закону;

пункт 5 розділу ІІІ законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на окремі товари (реєстр. № 6149 від 07.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом (як вказано у пояснювальній записці до нього) пропонується уніфікувати ставки ввізного мита з урахуванням зв’язаних ставок Світової організації торгівлі на 92 товари, що класифікуються залежно від їх хімічного складу, ступеня обробки, технічних характеристик тощо та які неможливо ідентифікувати на момент їх митного оформлення (збільшити по 51 та зменшити по 41).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що відповідно до розрахунків, проведених на базі даних митної статистики з урахуванням фактичних обсягів імпорту товарів, визначених законопроектом, зміна ставок ввізного мита матиме наслідком збільшення надходжень ввізного мита до бюджету в сумі близько 250 млн грн на рік.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України щодо уніфікації ставок ввізного мита на окремі товари (реєстр. № 6149 від 07.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації (реєстр. № 6173 від 12.10.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Згідно з пояснювальною запискою положення законопроекту спрямовані на забезпечення: максимального наближення положень національного законодавства до європейських вимог у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг; використання фізичними та юридичними особами надійних, безпечних, альтернативних для одного рівня довіри, сучасних засобів електронної ідентифікації за принципом технологічної нейтральності; утворення системи надавачів послуг електронної ідентифікації, їх обліку та сприяння їх ефективній діяльності; підтвердження відповідності засобів електронної ідентифікації, що видаються в рамках схеми електронної ідентифікації, певному рівню довіри до засобів електронної ідентифікації; включення схем електронної ідентифікації до переліку схем електронної ідентифікації, які використовуються у сфері електронного урядування; можливості використання засобів електронної ідентифікації для автентифікації в інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, за допомогою яких надаються електронні послуги; забезпечення транскордонного визнання схем та засобів електронної ідентифікації, в тому числі тих, що базуються на кваліфікованих електронних довірчих послугах; удосконалення державного регулювання у сфері електронних довірчих послуг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не матиме впливу на показники бюджету та не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, законопроектом, серед іншого, передбачається:

запровадження адміністративного збору за надання адміністративних послуг у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, у такому розмірі: 11300 грн – за включення схеми електронної ідентифікації до переліку схем електронної ідентифікації у сфері електронного урядування; 1130 грн – за внесення змін до переліку схем електронної ідентифікації у сфері електронного урядування; 15800 грн – за внесення відомостей про юридичну особу чи фізичну особу – підприємця до Довірчого списку; 1580 грн – за внесення змін до Довірчого списку;

застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг у вигляді штрафу у розмірі від 2 тис. до 10 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

уточнення окремих повноважень відповідних центральних органів виконавчої влади у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Отже, реалізація деяких положень законопроекту може мати вплив на:

доходи державного бюджету в частині їх збільшення від адміністративного збору, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень;

видатки державного бюджету в частині їх збільшення на функціонування відповідних державних органів у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації (реєстр. № 6173 від 12.10.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від адміністративного збору, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

Опосередкований:

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці (реєстр. № 6067-1 від 05.10.2021), внесений Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті, метою якого є реформування державної служби зайнятості, підвищення якості надання послуг, осучаснення страхових підходів у випадку безробіття, модернізації діючих та впровадження нових активних програм сприяння зайнятості населення, у тому числі для молоді, з одночасним збереженням існуючих гарантій для застрахованих осіб, серед іншого передбачається:

змінити розміри допомоги по безробіттю залежно від наявного страхового стажу;

запровадити компенсації роботодавцям частини витрат на оплату праці або єдиного соціального внеску за працевлаштування деяких категорій безробітних;

запровадити надання фінансової допомоги для започаткування підприємницької діяльності замість одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітним підприємницької діяльності;

змінити підходи до підбору підходящої роботи для безробітного (врахування, зокрема, транспортної доступності, розміру заробітної плати залежно від тривалості безробіття). Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація акта забезпечить збалансування бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в 2022 році шляхом запровадження норм, спрямованих на оптимізацію видатків на матеріальне забезпечення безробітних (прогнозна економія 3,1 млрд гривень), та нових програм сприяння зайнятості, зокрема осіб, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (прогнозні витрати 219,3 млн гривень).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація окремих запропонованих проектом акта норм (зокрема, запровадження компенсацій роботодавцям за працевлаштування деяких категорій безробітних) потребуватиме додаткових видатків з бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може призвести до збільшення його дефіциту, що передбачатиме необхідність пошуку додаткових видатків з державного бюджету на надання фінансової підтримки Фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці (реєстр. № 6067-1 від 05.10.2021), внесений Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків у разі потреби у наданні фінансової підтримки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.33. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо збільшення обсягів закупівель товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва (реєстр. № 6099 від 24.09.2021), внесений народними депутатами України Соломчуком Д.В., Качурою О.Л., Білозір Л.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), які, як зазначено у пояснювальній записці, сприятимуть розвитку економіки за рахунок підтримки закупівлі товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва. Зокрема, законопроектом пропонуються такі зміни:

встановити новий термін «товари, роботи, послуги вітчизняного виробництва» (доповнення пунктом 22 частини першої статті 1 Закону);

закріпити за Уповноваженим органом нову функцію щодо розроблення та затвердження порядку віднесення товарів, робіт, послуг до таких, що виробляються в Україні (зміни до пункту 11 частини першої статті 9 Закону);

збільшити з 50 тис. грн до 100 тис. грн вартісні межі порогового значення, за яким при закупівлі товарів, робіт послуг вітчизняного виробництва замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів, а при невикористанні – оприлюднювати в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (зміни до частини третьої статті 3 Закону);

запровадити новий обов’язковий кваліфікаційний критерій – спроможність постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва (зміни до статті 16 Закону);

встановити нову підставу для відмови в участі у процедурі закупівлі, якщо замовник має незаперечні докази щодо подання учасником процедури закупівлі неправдивої інформації про його відповідність кваліфікаційному критерію спроможності постачання товарів, здійснення робіт, надання послуг вітчизняного виробництва (зміни до частини першої статті 17 Закону);

запровадити обов’язковий критерій оцінки тендерних пропозицій – закупівля товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, що визначається замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. При цьому, пропонується встановити, що у разі, коли, крім ціни, замовником застосовується цей критерій оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначатиметься його питома вага у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію у такому випадку не може бути нижчою ніж 60 відсотків (зміни до статті 29 Закону);

визначити, що переговорна процедура закупівлі використовується виключно щодо закупівлі товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, крім випадків, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону (зміни до частини першої статті 40 Закону).

При цьому пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується встановити, що у разі прийняття законопроекту відповідний закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2023 року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на надходження та витрати державного бюджету. Водночас, Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання, та надає зауваження до нього, зокрема, зазначає, що його положення не узгоджуються з принципами здійснення публічних закупівель, визначеними статтею 5 Закону, а також згідно з частинами другою та четвертою статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників, а учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Разом з тим, запропоноване законопроектом надання преференцій вітчизняним виробникам може призвести до обмеження конкуренції, що в свою чергу може призвести до закупівлі товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва за завищеними цінами, а відтак буде потребувати додаткових витрат бюджетів на відповідні закупівлі.

Крім того, закріплення за Уповноваженим органом, яким є Міністерство економіки України, нової функції щодо розроблення та затвердження порядку віднесення товарів, робіт, послуг до таких, що виробляються в Україні, може призвести до збільшення видатків державного бюджету на фінансове забезпечення діяльності такого органу залежно від вжиття ним заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо збільшення обсягів закупівель товарів, робіт, послуг вітчизняного виробництва, внесений народними депутатами України Соломчуком Д.В., Качурою О.Л., Білозір Л.М. та іншими (реєстр. № 6099 від 24.09.2021), матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування Уповноваженого органу та/або збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (щодо встановлення пільгового режиму отримання в оренду державного і комунального майна орендарями, які потребують соціального захисту, здійснюють соціально значиму діяльність, зокрема забезпечують реформу шкільного харчування) (реєстр. № 6102-2 від 07.10.2021), поданий народним депутатом України Підласою Р.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, включивши, зокрема, такі особи:

- Товариство Червоного Хреста України та його організації для виконання статутної діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є встановлення пільгового режиму отримання в оренду державного і комунального майна орендарями, які потребують соціального захисту, здійснюють соціально значиму діяльність, зокрема, забезпечують реформу шкільного харчування, та узгодження положень закону про оренду з низкою інших законів, які також регулюють відносини з використання державного та комунального майна, для уникнення різного тлумачення таких норм орендодавцями та потенційними орендарями.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету, зокрема, від надходжень у вигляді плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна. Крім того, Мінфін відмічає, що орендні ставки для розміщення, зокрема, комунальних закладів охорони здоров’я, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів, та комунальних некомерційних підприємств, що утворилися у результаті реорганізації комунальних закладів охорони здоров’я, встановлені на рівні всього 3% вартості орендованого майна, розміщення Товариства Червоного Хреста України та його місцевих організацій – 0,01%, оренда особами з інвалідністю з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування – 0,01%.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (щодо встановлення пільгового режиму отримання в оренду державного і комунального майна орендарями, які потребують соціального захисту, здійснюють соціально значиму діяльність, зокрема забезпечують реформу шкільного харчування) (реєстр. № 6102-2 від 07.10.2021), поданий народним депутатом України Підласою Р.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг (реєстр. № 6097 від 24.09.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, передбачити кримінальну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України щодо усунення порушень законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг (згідно з чинною нормою – законодавства у сфері надання послуг електронного цифрового підпису) – шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що метою його прийняття є приведення положень Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України у відповідність із Законом України «Про електронні довірчі послуги» у зв’язку з удосконаленням державного регулювання у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг на основі законодавства Європейського Союзу та досвіду держав-членів Європейського Союзу для спрощення доступу до електронних послуг.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не матиме впливу на показники бюджету та не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, внаслідок розширення законопроектом сфери законодавства, за порушення якого передбачається кримінальна відповідальність, можуть збільшитися доходи державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг (реєстр. № 6097 від 24.09.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (реєстр. № 6131 від 05.10.2021), поданий народним депутатом України Санченком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується виключити громадські організації та органи самоорганізації населення з переліку юридичних осіб, на яких поширюється зобов’язання подавати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття дозволить вдосконалити та спростити реалізацію положень чинного законодавства щодо підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та ЄС залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи (зокрема, прийняття законопроекту несе ризики для виділення Україні коштів у рамках макрофінансової допомоги ЄС та відповідно може негативно вплинути на подальші рішення міжнародних партнерів щодо виділення фінансової підтримки Україні). Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту і його не підтримує у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи (реєстр. № 6131 від 05.10.2021), поданий народним депутатом України Санченком О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та ЄС залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавство.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо розширення переліку юридичних осіб, які не надають відомості про кінцевого бенефіціарного власника (реєстр. № 6131-1 від 05.10.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується виключити громадські організації, молодіжні і дитячі громадські організації, громадські спілки, благодійні організації та їх структурні утворення з переліку юридичних осіб, на яких поширюється зобов’язання подавати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття дозволить зменшити безпідставне бюрократичне навантаження на центри надання адміністративних послуг, державних реєстраторів та керівників неприбуткових організацій, що в свою чергу знизить рівень суспільної напруги.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо розширення переліку юридичних осіб, які не надають відомості про кінцевого бенефіціарного власника (реєстр. № 6131-1 від 05.10.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Клочком А.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та ЄС залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо вдосконалення інституту зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи (реєстр. № 6131-2 від 19.10.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Одарченком А.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується, зокрема:

виключити громадські організації, молодіжні і дитячі громадські організації, благодійні організації та їх структурні утворення (відокремлені підрозділи), адвокатські бюро, асоціації об’єднань співвласників багатоквартирного будинку, органи самоорганізації населення, житлово-будівельні, дачні (дачно-будівельні), садівничі, городні (садівничо-городні) та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства), сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, споживчі товариства, пенсійні фонди, недержавні організації професійного самоврядування (саморегулювання) з переліку юридичних осіб, на яких поширюється зобов’язання подавати інформацію про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»;

не подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності при державній реєстрації створення юридичної особи щодо юридичних осіб, засновниками (учасниками) яких є виключно фізичні особи, які вважаються її кінцевими бенефіціарними власниками, якщо вони не подали інформацію про те, що кінцевими бенефіціарними власниками такої юридичної особи є інші особи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» щодо вдосконалення інституту зазначення відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи (реєстр. № 6131-2 від 19.10.2021), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Одарченком А.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та ЄС залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відходи» з окремих питань, пов’язаних з діяльністю виробників відходів» (реєстр. № 5524 від 20.05.2021), поданий народним депутатом України Деркачем А.Л.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

У законопроекті передбачається уточнити визначення термінів «відходи» та «поводження з відходами», а також доповнити сферу дії Закону України «Про відходи» (далі – Закон) відносинами, пов’язаними із здаванням відходів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його прийняття призведе до збільшення бюджетних видатків, зокрема, на забезпечення виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування своїх функцій у сфері поводження з відходами за результатами прийняття запропонованих законодавчих змін, в тому числі з контролю за здаванням відходів.

Водночас, слід звернути увагу, що у законопроекті не запропоновані зміни до положень Закону в частині правових, організаційних та економічних засад діяльності щодо «здавання» відходів, а також щодо унормування поняття «здавання» відходів, на що також звертає увагу Мінфін, хоча згідно із пояснювальною запискою внесення доповнень направлене на актуалізацію відповідних норм Закону у відношенні до виробників саме побутових відходів.

Слід зазначити, що відповідно до чинної редакції статті 1 та частини другої статті 35-1 Закону до послуг з поводження з побутовими відходами віднесено послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, які за плату надаються власникам або наймачам, користувачам, у тому числі орендарям, джерел утворення побутових відходів на основі договорів з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів.

При цьому організаційно-економічні заходи щодо забезпечення утилізації відходів і зменшення обсягів їх утворення передбачають серед іншого надання в установленому законодавством порядку податкових, кредитних та інших пільг суб'єктам підприємницької діяльності, які здають відходи як вторинну сировину та займаються збиранням і заготівлею таких відходів (пункт «г» частини першої статті 38 Закону).

Враховуючи зазначене, реалізація положень законопроекту матиме опосередкований вплив на показники державного і місцевих бюджетів у разі здійснення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування додаткових заходів у сфері поводження з відходами.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного і місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відходи» з окремих питань, пов’язаних з діяльністю виробників відходів» (реєстр. № 5524 від 20.05.2021), поданий народним депутатом України Деркачем А.Л., має опосередкований вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків у разі здійснення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування додаткових заходів у сфері поводження з відходами). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах) (реєстр. № 6214 від 27.10.2021), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за:

перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах більш як на тридцять кілометрів на годину у вигляді накладення штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 1 700 гривень/;

перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах більш як на п’ятдесят або на сімдесят кілометрів на годину у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох місяців до одного року.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах) (реєстр. № 6214 від 27.10.2021), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Вацаком Г.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування правової норми, яка передбачає відповідальність за порушення вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж (реєстр. № 6158 від 08.10.2021), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Василенко Л.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується скасувати адміністративну відповідальність за порушення вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж, що передбачає накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв’язку із скасуванням штрафів за відповідні правопорушення реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, віднесено до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму експертному висновку до законопроекту про такий його вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що відсутність даних для розрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо скасування правової норми, яка передбачає відповідальність за порушення вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж (реєстр. № 6158 від 08.10.2021), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Василенко Л.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від адміністративних штрафів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Україин з питань правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення обов’язку інформування про тимчасовий виїзд дитини за межі України (реєстр. № 6147 від 07.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за неналежне виконання без поважних причин одним з батьків встановленого законом обов’язку щодо інформування другого із батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України у вигляді накладення штрафу у розмірі від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 2 550 гривень/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення обов’язку інформування про тимчасовий виїзд дитини за межі України (реєстр. № 6147 від 07.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки (реєстр. № 6123 від 01.10.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 197-1 Кримінального кодексу України та посилити відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво шляхом збільшення розміру штрафу за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, з 200 – 300 до 900 – 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 15 300 до 34 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки (реєстр. № 6123 від 01.10.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Вацаком Г.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері міграції (реєстр. № 6184 від 18.10.2021), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Федієнком О.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за:

невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб у вигляді штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 850 до 3 400 гривень/;

порушення вимог законодавства у сфері реєстрації фізичних осіб у вигляді штрафу від тридцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 510 до 1 360 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері міграції (реєстр. № 6184 від 18.10.2021), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Федієнком О.П. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства (реєстр. № 6079 від 22.09.2021), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Крейденком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 52, 53, 53-1 - 53-6, 54, 55, 56, 61, 63, 69 Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується посилити адміністративну відповідальність за:

псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель, порушення правил використання земель, самовільне зайняття земельної ділянки, встановивши штраф у розмірі від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

перекручення або приховування даних державного земельного кадастру, встановивши штраф у розмірі від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу, незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, встановивши штраф у розмірі від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

порушення строків розгляду заяв (клопотань) щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою, надання висновків до документації із землеустрою, порушення законодавства про Державний земельний кадастр, порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або не приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням, встановивши штраф у розмірі від ста до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

порушення правил землеустрою; знищення межових знаків, пошкодження або знищення геодезичних пунктів і мереж, встановивши штраф у розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/;

пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, незаконне використання земель державного лісового фонду; пошкодження сінокосів і пасовищних угідь на землях державного лісового фонду, встановивши штраф у розмірі від ста до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф від трьох до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення земельного законодавства (реєстр. № 6079 від 22.09.2021), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Крейденком В.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за відмову або перешкоджання демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків комуністичному тоталітарному режиму (реєстр. № 6019-1 від 24.09.2021), поданий народними депутатами України Бобровською С.А., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за ухилення або відмову або перешкоджання посадовими особами органів місцевого самоврядування, органів державної влади демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків комуністичному тоталітарному режиму у вигляді накладання штрафу у розмірі від вісімдесяти до шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 360 до 10 200 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за відмову або перешкоджання демонтажу пам’ятників, пам’ятних знаків комуністичному тоталітарному режиму (реєстр. № 6019-1 від 24.09.2021), поданий народними депутатами України Бобровською С.А., Васильченко Г.І. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (реєстр. № 5874 від 30.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку подання фінансових звітів про надходження і використання коштів фонду ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, фонду агітації щодо ініціативи проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, фонду всеукраїнського референдуму, у вигляді накладення штрафу у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 5 100 до 6 800 гривень/.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, шо реалізація його положень не потребує фінансування з державного бюджету.

Міністерство фінансів України також вважає, що прийняття законопроекту не матиме впливу на показники державного бюджету.

Однак, у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень внаслідок сплати штрафів.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (реєстр. № 5874 від 30.08.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (реєстр. № 6105 від 27.09.2021), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України щодо надання інформації на її запит, надання завідомо недостовірної інформації, а так само недодержання встановлених законом строків надання інформації цій Комісії у вигляді накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 425 до 850 гривень/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету.

Міністерство фінансів України також відмічає, що прийняття законопроекту не матиме впливу на показники державного бюджету.

Водночас, у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету внаслідок сплати штрафів. Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за невиконання законних вимог Комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (реєстр. № 6105 від 27.09.2021), поданий Президентом України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) (реєстр. № 6297 від 08.11.2021 р.), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Арахамією Д.Г. та іншими, та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 6297-1 від 16.11.2021, поданий народними депутатами України Рудик К.О., Железняком Я.І. та іншими, і за реєстр. № 6297-2 від 16.11.2021, поданий народним депутатом України Пузійчуком А.В.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) за реєстр. № 6297 від 08.11.2021 р. /далі – законопроект № 6297/.

Верховною Радою України 16 листопада 2021 року законопроект № 6297 включено до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання із скороченням строків подання альтернативних законопроектів наполовину.

У законопроекті № 6297 шляхом внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ пропонується:

1) збільшити на 3.000.000 тис грн доходи загального фонду державного бюджету за кодами бюджетної класифікації:

11020000 «Податок на прибуток підприємств» – на 975.026,3 тис. грн;

13010000 «Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів» – на 19.360,9 тис. грн;

13020000 «Рентна плата за спеціальне використання води» – на 10.706,2 тис. грн;

14060000 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування» – на 1.994.906,6 тис. грн;

2) збільшити на 3.000.000 тис. грн обсяг бюджетних призначень Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України /далі – Мінекономіки/ за загальним фондом державного бюджету, передбачивши видатки споживання за новою бюджетною програмою «Надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторною хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Щодо положень законопроекту № 6297 слід відмітити наступне:

1. Обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту, суб’єктами права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до нього зазначено, що метою проекту закону є забезпечення соціальної підтримки застрахованих осіб у зв’язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів, що призвели до тимчасового зупинення діяльності суб’єктів господарювання, а також стимулювання суб’єктів господарювання та найманих працівників до вакцинації, зокрема, шляхом реалізації ряду заходів, направлених на здійснення вищевказаної соціальної підтримки.

Передбачення для Мінекономіки видатків за новою бюджетною програмою, як зазначають автори законопроекту, можливе за рахунок перевиконання у січні-жовтні поточного року планових показників надходжень до дохідної частини державного бюджету податку на прибуток підприємств (код 11020000), рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (код 13010000) та за спеціальне використання води (код 13020000), а також податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000).

Довідково: за даними звітності Державної казначейської служби України /далі – Казначейство/ про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року надходження за джерелами доходів загального фонду державного бюджету становлять:

за кодом 11020000 – 110.125,8 млн грн, або 77,6% планового обсягу надходжень на 2021 рік та 101% планового обсягу на звітний період (перевиконання 1.122,8 млн грн);

за кодом 13010000 – 324,7 млн грн, або 80,1% планового обсягу надходжень на 2021 рік та 107,3% планового обсягу на звітний період (перевиконання 22,1 млн грн);

за кодом 13020000 – 523,6 млн грн, або 75,2% планового обсягу надходжень на 2021 рік та 101,9% планового обсягу на звітний період (перевиконання 9,9 млн грн);

за кодом 14060000 – 128.184,4 млн грн, або 90,1% планового обсягу надходжень на 2021 рік та 110,3% планового обсягу на звітний період (перевиконання 11.996,4 млн грн).

Стосовно запропонованого у законопроекті збільшення доходів Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму експертному висновку до даного проекту закону зазначає наступне:

щодо збільшення показника податку на прибуток підприємств:

за 9 місяців 2021 року розпис з податку на прибуток підприємств до загального фонду державного бюджету було перевиконано на 2 млрд грн, водночас станом на 01.11.2021 з урахуванням внесених змін до розпису жовтня-листопада 2021 року сума перевиконання скоротилася і становить лише 1,1 млрд гривень.

З огляду на те, що до кінця року згідно з нормами Податкового кодексу України залишився один термін сплати податку на прибуток підприємств (листопад 2021 року) та з урахуванням стрімкого падіння цін на залізну руду з 220 $ за тонну до 94,3 $ станом на 08.11.2021, розпис з податку на прибуток підприємств на листопад-грудень у сумі 32,8 млрд грн є складним для виконання (довідково: надходження податку на прибуток підприємств до загального фонду державного бюджету за листопад-грудень 2020 року становили 20,6 млрд грн);

щодо збільшення показника рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів і води:

відповідно до частин другої та третьої статті 29 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів зараховується у співвідношенні 37% до загального фонду державного бюджету та 26% до спеціального фонду державного бюджету.

Аналогічна ситуація розподілу рентної плати за спеціальне використання води: 45% – до загального фонду державного бюджету та 10% – до спеціального фонду державного бюджету.

За січень-жовтень 2021 року надходження рентної плати за спеціальне використання:

лісових ресурсів: становили 324,7 млн грн – до загального фонду державного бюджету (розпис перевиконано на 22,1 млн грн), 228,1 млн грн – до спеціального фонду державного бюджету (розпис перевиконано на 15,5 млн грн);

води становили: 523,6 млн грн – до загального фонду державного бюджету (розпис перевиконано на 9,9 млн грн), 116,3 млн грн – до спеціального фонду державного бюджету (розпис перевиконано на 2,2 млн грн).

При цьому, не враховано положення частини третьої статті 29 Кодексу, а саме в частині одночасного збільшення показників доходів спеціального фонду державного бюджету за кодами 13010000 та 13020000.

2. Положення законопроекту щодо доходів та видатків державного бюджету підготовлено збалансовано. Водночас, слід врахувати, що Законом України від 08.10.2021 № 1807-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» уже збільшено доходи загального фонду державного бюджету на 39,6 млрд грн, з них: 30 млрд грн – з податку на прибуток підприємств (у зв’язку зі стрімким зростанням світових цін на залізну руду й отримання надприбутків підприємствами металургійної галузі) та 2 млрд грн – з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування, а Законом України від 04.11.2021 № 1858-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій» доходи загального фонду державного бюджету збільшено ще на 800 млн грн за рахунок збільшення надходжень з податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів.

Крім того, на даний час на розгляд до Верховної Ради України внесено законопроект за реєстр. № 6298 від 08.11.2021 про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до закону про державний бюджет на 2021 рік (щодо реалізації інфраструктурних проектів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери), згідно з яким збільшуються надходження державного бюджету за рахунок тих же джерел, що передбачені законопроектом № 6297.

З огляду на зазначене вище, за висновком Мінфіну реалізація законопроекту № 6297 у разі його прийняття може призвести до невиконання дохідної частини загального фонду державного бюджету та, як наслідок, збільшення дефіциту державного бюджету.

З цього приводу слід відмітити, що згідно із звітними даними Казначейства за січень-жовтень 2021 рік доходи загального фонду державного бюджету надійшли в обсязі 862,1 млрд грн, що становить 103,6% уточненого плану на звітний період (або на 30,3 млрд грн більше) та 84,4% затвердженого із змінами річного плану /1.021,5 млрд грн без змін, внесених Законом від 04.11.2021 № 1858-ІХ/. Зазначений обсяг перевиконання був би ще більшим, якби планові показники доходів на 2021 рік не було збільшено нещодавно законами від 08.10.2021 р. № 1807-IX (на 39,6 млрд грн) та від 04.11.2021 р. № 1858-IX (на 800 млн грн).

3. Положення законопроекту № 6297 мають узгоджуватися з нормами статті 52 Кодексу.

Серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) передбачено: відхилення оцінки прогнозних макроекономічних показників від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету на відповідний бюджетний період; перевиконання за підсумками 3 кварталів надходжень загального фонду державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%; необхідність оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про державний бюджет. Порушені у законопроекті питання не належать до зазначених випадків.

Зокрема, у підготовлених відповідно до частини першої статті 53 Кодексу Висновках Рахункової палати щодо виконання державного бюджету за підсумками трьох кварталів 2021 року в частині надходжень загального фонду /рішення Рахункової палати від 12.10.2021 р. № 24-2/ відмічено, що перевиконання показників надходжень загального фонду державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на січень-вересень п.р., не встановлено (такі надходження становили лише 93,2% уточненого плану на звітний період, з них доходи – 103,8%).

При цьому за 10 місяців п.р. тенденція виконання надходжень загального фонду державного бюджету не змінилася: незважаючи на перевиконання доходів, відбулося значне недоотримання надходжень від: державних запозичень (на 122,7 млрд грн менше уточненого плану на звітний період) і приватизації державного майна (на 9,7 млрд грн менше плану на звітний період). Отже, навіть без врахування положень законопроекту існує ймовірність невиконання загального обсягу запланованих надходжень загального фонду та відповідно нездійснення у повному обсязі запланованих витрат загального фонду.

4. Виходячи із найменування нової бюджетної програми, за рахунок коштів державного бюджету планується надавати допомогу застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, проте у пояснювальній записці до законопроекту відсутня інформація щодо порядку, механізму та розміру вказаної допомоги, органу державної влади, відповідального за організацію надання цієї допомоги, категорії та кількості осіб, які матимуть право на таку допомогу, а також не зазначається відповідний нормативно-правовий акт, на підставі якого надаватиметься така допомога застрахованим особам.

Надання соціальної підтримки застрахованим особам у зв’язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів, що призвели до тимчасового зупинення діяльності суб’єктів господарювання, регулюється Законом України від 30.03.2021 № 1358-ІХ «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» /далі – Закон № 1358-ІХ/. При цьому, пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1358-ІХ зупинено дію Закону України від 04.12.2020 № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» в частині надання соціальної підтримки у формі одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам.

Відповідно до Закону № 1358-ІХ:

допомога застрахованим особам – виплата з Державного бюджету України та з місцевих бюджетів у зв’язку із втратою частини заробітної плати найманими працівниками суб’єктів господарювання, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження у 2021 році, починаючи з лютого, обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території окремих адміністративно-територіальних одиниць гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та у зв’язку із втратою частини доходу фізичними особами - підприємцями, економічна діяльність яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19);

допомога застрахованим особам, передбачена цим Законом, надається у 2021 році одноразово;

застрахована особа має право звернутися із заявою про надання допомоги застрахованим особам протягом 30 днів із дня запровадження на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та встановлено, що перебіг цього строку для звернення за виплатою допомоги застрахованим особам у зв’язку із додатковими обмежувальними протиепідемічними заходами, пов’язаними із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), запровадженими у лютому – березні 2021 року, починається через десять днів з дня набрання чинності цим Законом;

перерахування коштів для надання допомоги застрахованим особам з державного бюджету здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, за списками надання, наданими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, в межах сум, які надійшли від головного розпорядника відповідної бюджетної програми, не пізніше наступного операційного дня після їх надходження.

У разі, якщо авторами законопроекту малося на увазі надання допомоги застрахованим особам у порядку, визначеному Законом № 1358-ІХ, то потребує врегулювання питання щодо надання відповідної допомоги у зв’язку із застосуванням додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених не тільки у лютому-березні 2021 року, а й в інший період 2021 року, можливо у жовтні-грудні поточного року у зв’язку із загостренням епідемічної ситуації на території України через коронавірусну хворобу (відповідно до постанови Уряду від 09.12.2020 № 1236 (із змінами) карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, продовжено до 31 грудня 2021 року).

Крім того, з огляду на положення Закону № 1358-ІХ виникає питання щодо обґрунтованості спрямування відповідних коштів саме Мінекономіки.

Поряд з цим, як зазначає у своєму висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/, пропозиції законопроекту потребують уточнення у частині виду допомоги, яку передбачається запровадити. Річ у тому, що наразі питання щодо забезпечення соціальної підтримки застрахованих осіб у зв’язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів, що призвели до тимчасового зупинення діяльності суб’єктів господарювання, врегульовано Законом України «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Цим Законом запроваджено виплату одноразової допомоги у 2021 році за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів застрахованим особам, які втрачають частину заробітної плати чи доходу у разі запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів. Натомість, у пояснювальній записці до проекту не відображено інформації про наявність/відсутність певного взаємозв’язку із вказаним Законом у частині питання забезпечення відповідного фінансування. Насамперед, у світлі вказаного, виникає питання щодо обґрунтованості спрямування відповідних коштів саме Мінекономіки, враховуючи, що за назвою нової бюджетної програми йдеться про надання допомоги саме застрахованим особам, і участь якого у механізмі її надання, відповідно до зазначеного Закону, не передбачена.

Довідково: для забезпечення виплати допомоги застрахованим особам у 2021 році+ на виконання Закону № 1358-ІХ було виділено за рахунок коштів бюджетної програми 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками»:

за загальним фондом – 1,4 млрд грн, які за даними звіту Казначейства за підсумками 10-ти місяців поточного року використані в обсязі 1,3 млн грн, або на 93,3% (постанова Уряду від 31.05.2021 № 543);

за спеціальним фондом – 1,4 млрд грн, які за даними звіту Казначейства України за підсумками 10-ти місяців поточного року використані в повному обсязі (постанова Уряду від 07.04.2021 № 328, за рахунок залишку коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках/.

Тобто, у поточному році загалом рішеннями Уряду на надання допомоги застрахованим особам відповідно до Закону № 1358-ІХ виділено 2,8 млрд грн, з яких за підсумками 10-ти місяців поточного року використано 2,7 млрд гривень.

Поряд з цим, у 2020 році Законом України від 04.12.2020 № 1071-ІХ «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» також було запроваджено виплату одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам у розмірі 8 тис. гривень у зв’язку із запровадженням обмежувальних у 2020 році протиепідемічних заходів у зв’язку із коронавірусною хворобою, на виплату якої:

у 2020 році за рахунок коштів бюджетної програми 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1235 «Про виділення коштів для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів» (зі змінами, внесеними постановою Уряду від 23.12.2020 № 1305) було встановлено виділити Міністерству соціальної політики України 8,28 млрд грн (видатки споживання) із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, у тому числі 3,24 млрд грн за загальним фондом та 5,04 млрд грн за спеціальним фондом державного бюджету, для надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, передбаченої статтею 2 Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 2020 року вказані вище кошти було використано в обсязі 3,6 млрд грн, що становить 43,6% уточненого річного плану, в тому числі за загальним фондом – 0,8 млрд грн, або 25% уточненого річного плану, за спеціальним фондом – 2,8 млрд грн, або 55,5% уточненого річного плану /не використано 2,2 млрд грн, відповідні кошти було збережено у спеціальному фонді державного бюджету у запланованих обсягах);

у 2021 році за спеціальним фондом виділено 201 млн грн, які за даними звіту Казначейства за підсумками 10-ти місяців поточного року використані в повному обсязі (постанова Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 20), за рахунок залишку коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках/.

5. У супровідних матеріалах до законопроекту відсутні фінансово-економічні розрахунки та обґрунтування (щодо обсягу пропонованих додаткових доходів державного бюджету у розрізі їх видів, прогнозу виконання бюджету за відповідними доходами за підсумками поточного бюджетного періоду, фактичної потреби у додаткових видатках на відповідну мету у запропонованому обсязі), хоча відповідні вимоги визначено частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог зауважило також ГНЕУ.

6. Слід звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2021 № 504 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України перейменовано на Міністерство економіки України, проте положення даного рішення Уряду у законопроекті, що розглядається, не враховані.

7. У показниках Закону передбачені видатки за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (головний розпорядник бюджетних коштів – Мінфін (загальнодержавні видатки та кредитування)) в обсязі 4.433.750 тис. грн, у тому числі: по загальному фонду – 3.000.000 тис. грн, по спеціальному фонду – 1.433.750 тис. гривень. Згідно із частиною першою статті 36 Закону розподіл бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 здійснюється на заходи, пов’язані з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Урядом. Такий Порядок розподілу бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету на заходи, пов’язані з вакцинацією населення і запобіганням виникненню та поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.2021 № 540.

Зважаючи на вищевказане та з метою дотримання загальних підходів щодо акумулювання видатків на боротьбу із коронавірусною хворобою за однією бюджетною програмою, що пов’язано, насамперед, з необхідністю відстеження та здійснення контролю за використанням таких видатків, доцільним було б збільшити обсяг видатків за бюджетною програмою 3511380 (з огляду на те, що відповідними рішеннями Уряду заплановані за цією бюджетною програмою кошти майже вже розподілені) та у подальшому рішенням Уряду спрямувати кошти на соціальну підтримку застрахованих осіб у зв’язку із запровадженням на території окремих регіонів обмежувальних протиепідемічних заходів, встановивши порядок та механізм відповідної підтримки.

Разом з тим, слід зауважити, що за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками 10-ти місяців поточного року до державного бюджету від джерел формування спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 (податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів, що підлягає сплаті відповідно до пункту 77 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України; акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що підлягає сплаті відповідно до пункту 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України; надходження від добровільно сплачених фізичними особами коштів відповідно до пунктів 9-7 та 9-9 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України) фактично надійшло 2.214.641,2 тис. грн, що перевищує затверджений план на 780.891,2 тис. гривень. Зважаючи на перевиконання надходжень до спеціального фонду державного бюджету від вказаних джерел та відповідно до бюджетної методології, плановий показник видатків спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 може бути уточнений відповідно до фактичних надходжень відповідних цільових джерел доходів шляхом внесення змін до розпису державного бюджету, тобто на даний час такий показник може бути збільшений на 780.891,2 тис. гривень.

8. До Комітету надійшли висновки до законопроекту № 6297:

ГНЕУ (лист від 11.11.2021 № 16/03-2021/349899, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету), яке у цілому не виключаючи можливості спрямування додаткових надходжень держбюджету (у разі наявності таких) на надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, зважаючи на поточну епідемічну ситуацію, що склалася в Україні, вважає, що рішення щодо внесеного проекту має прийматися на підставі відповідного висновку Уряду, до повноважень якого згідно з положеннями статті 116 Конституції України віднесено розробку, забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, проведення фінансової політики, політики у сфері соціального захисту, насамперед, у частині наявності у бюджеті відповідних додаткових коштів, запропонованих проектом для фінансування за вказаною новою бюджетною програмою;

Мінфіну (лист від 11.11.2021 № 09030-29-2/34548, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету), яке за узагальнюючим висновком не підтримує прийняття законопроекту, серед іншого зазначаючи, що питання внесення змін до державного бюджету на 2021 рік може розглядатися лише після прийняття відповідного рішення про надання фінансової підтримки в протиепідемічний період і здійснення детальних фінансово-економічних обґрунтувань.

На час розгляду у Комітеті законопроекту № 6297 висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

9. Законопроект № 6297, про що також відмітило ГНЕУ, потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки (у т. ч. щодо оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет) та з метою узгодження правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників, зокрема:

уточнення назви законопроекту (у тексті та додатках до законопроекту), виключивши слова «до додатків № 1 та № 3»;

у законопроекті не враховані зміни до Закону, внесені Законом України від 04.11.2021 № 1858-IX, а відтак потребують коригування бюджетні показники у тексті та додатках до законопроекту:

у першому реченні та пункті 1 розділу І законопроекту;

у додатку № 1 до законопроекту (щодо змін до додатка № 1 до Закону «Доходи Державного бюджету України на 2021 рік») – у рядках «Разом доходів», «Всього доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів)» і за кодами 10000000, 13000000 і 14000000 та у графах «Всього» і «Загальний фонд» (для виправлення арифметичних помилок); а також у рядках за кодами 13000000, 13010000, 13020000 і 14000000 та у графі «Спеціальний фонд» (відображення показників, які не приведено, але є у чинній редакції Закону);

у додатку № 2 до законопроекту (щодо змін до додатка № 3 до Закону «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2021 рік») – у рядку «Всього» та у графах «Разом», по загальному фонду: «Всього», «видатки розвитку», а також код програмної та функціональної класифікації видатків та кредитування державного бюджету за новою бюджетною програмою.

Окремо варто відмітити, що Верховна Рада України найближчим часом може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону, відтак у разі їх прийняття до розгляду даного законопроекту залежно від сутності внесених змін до Закону окремі положення та показники законопроекту можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм.

Передусім йдеться про проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проектів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери) за реєстр. № 6298 від 08.11.2021 р., поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Арахамією Д.Г. та іншими. Зокрема, законопроектом за реєстр. № 6298 також вносяться зміни до статті 1 та додатків № 1 та № 3 до Закону (при цьому зміни до додатка № 1 до Закону є подібними до відповідних змін, передбачених у законопроекті № 6297). Відтак, законопроекти за реєстр. № 6297 і № 6298 доцільно розглядати взаємоузгоджено для уникнення юридичної колізії і недопущення розбалансування показників державного бюджету на 2021 рік.

З цього приводу ГНЕУ зазначає, що з огляду на те, що обома законопроектами (реєстр. № 6297 і № 6298) для фінансового забезпечення відповідних видатків визначені одні й ті ж джерела (хоча й у різних обсягах), а також те, що авторами цих проектів є одні й ті ж суб’єкти права законодавчої ініціативи, вбачається доцільним, у т.ч. з точки зору економії ресурсів та часу парламенту, вирішувати порушені у вказаних проектах питання шляхом підготовки та розгляду одного проекту.

ІІ. Водночас, у Верховній Раді України зареєстровано альтернативні до законопроекту № 6297 законопроекти:

про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), за реєстр. № 6297-1 від 16.11.2021, поданий народними депутатами України Рудик К.О., Железняком Я.І. та іншими;

про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за реєстр. № 6297-2 від 16.11.2021, поданий народним депутатом України Пузійчуком А.В.

Однак, законопроекти № 6297-1 та № 6297-2 станом на 13 годину 17.11.2021 не надійшли до Комітету і не оприлюднені на офіційному сайті Верховної Ради України, що унеможливило їх опрацювання на час розгляду у Комітеті даного питання.

З урахуванням зазначеного, на час розгляду у Комітеті даного питання висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції), а також висновки ГНЕУ і Мінфіну до законопроектів № 6297-1 і № 6297-2 не надійшли.

ІІІ. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Пузійчук А.В., Крулько І.І., Гончаренко О.О., Пушкаренко А.М., Молоток І.Ф., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, спочатку представлено законопроекти № 6297 і № 6297-2 їх авторами (спіавторами) – народними депутатами України Забуранною Л.В. і Пузійчуком А.В. відповідно (авторів законопроекту № 6297-1 було запрошено на засідання Комітету, але не були присутні).

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив позицію Мінфіну про непідтримку законопроекту № 6297 у поданій редакції, зазначивши, зокрема, що запропоновані законопроектом додаткові надходження до державного бюджету мають бути підтверджені і, крім того, законопроекти № 6297 і № 6298 дублюють одні й ті ж джерела додаткових надходжень, а також не враховують вже внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», а відтак, зважаючи на зазначене, законопроекти потребують доопрацювання.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зауважив, що положення законопроекту № 6297 не відповідають вимогам статті 52 Кодексу, якою визначаються підстави для розгляду у Верховній Раді України проектів законів про внесення змін до закону про Державний бюджет України, і у разі надання належних фінансово-економічних обґрунтувань, у Рахункової палати не буде заперечень щодо законопроекту.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонувала Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні законопроекту № 6297 та альтернативних законопроектів № 6297-1 і № 6297-2 прийняти законопроект № 6297 за основу, доручивши Комітету його доопрацювати з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Крім того, під час розгляду законопроекту № 6297 та альтернативних до нього законопроектів народний депутат України Крулько І.І., не заперечуючи в цілому проти мети підготовки відповідних законодавчих ініціатив, водночас зауважив, що такі законопроекти мають бути розроблені Кабінетом Міністрів України за участі Мінфіну, Міністерства охорони здоров’я, Мінцифри та інших зацікавлених сторін, оскільки містять комплекс питань, що належать до компетенції виконавчої гілки влади.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні проекту Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2), за реєстр. № 6297 від 08.11.2021, поданого народними депутатами України Шуляк О.О., Арахамією Д.Г. та іншими, та альтернативних до нього законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2), за реєстр. № 6297-1 від 16.11.2021, поданого народними депутатами України Рудик К.О., Железняком Я.І. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, за реєстр. № 6297-2 від 16.11.2021, поданого народним депутатом України Пузійчуком А.В., прийняти законопроект за реєстр. № 6297 за основу, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Арахамією Д.Г., Мотовиловцем А.В. та іншими (реєстр. № 6298 від 08.11.2021 р.), та альтернативні законопроекти за реєстр. № 6298-1 від 16.11.2021 р., поданий народними депутатами України Скориком М.Л., Лукашевим О.А., Мамкою Г.М. та іншими, і за реєстр. № 6298-2 від 17.11.2021 р., поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Рудик К.О., Совсун І.Р. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери) за реєстр. № 6298 від 08.11.2021 р. /далі – законопроект № 6298/.

Загалом законопроектом № 6298 пропонуються зміни до статті 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ та додатків № 1 і № 3 до Закону, згідно з якими доходи і видатки державного бюджету (разом та за загальним фондом) збільшуються на 2,5 млрд грн.

При цьому щодо доходів загального фонду передбачається збільшити планові показники: податку на прибуток підприємств (код 11020000) на 975.026,3 тис. грн; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів (код 13010000) на 19.360,9 тис. грн; рентної плати за спеціальне використання води (код 13020000) на 10.706,2 тис. грн; податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) на 1.494.906,6 тис. грн.

Щодо видатків загального фонду законопроектом № 6298 пропонується збільшити видатки розвитку для:

Державного агентства автомобільних доріг України /далі – Укравтодор/ за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) на 1 млрд грн;

Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери» (код 3511100) на 1 млрд грн;

Міністерства інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/, передбачивши видатки за новою бюджетною програмою «Формування статутного капіталу акціонерного товариства, що здійснює завдання та функції національного авіаперевізника» (код 3101380) у сумі 500 млн грн.

У пояснювальній записці до законопроекту № 6298 вказано, що його підготовлено з метою забезпечення вирішення важливих соціальних питань, реалізації інфраструктурних проектів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери, законопроект № 6298 є збалансованим та сприятиме ефективному і цільовому використанню бюджетних коштів у 2021 році.

ІІ. У Верховній Раді України зареєстровано альтернативні до законопроекту № 6298 законопроекти:

про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо упередження виникнення техногенних катастроф при проведенні опалювального сезону 2021-2022 років та збільшення виплат лікарям та медичному персоналу) за реєстр. № 6298-1 від 16.11.2021 р. /далі – законопроект № 6298-1/;

про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо виділення додаткових коштів на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення та надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів) за реєстр. № 6298-2 від 17.11.2021 р. /далі – законопроект № 6298-2/.

Законопроекти № 6298-1 і № 6298-2 станом на 13 годину 17.11.2021 р. не надійшли до Комітету і не оприлюднені на офіційному сайті Верховної Ради України, що унеможливило його опрацювання на час розгляду у Комітеті даного питання.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроектів № 6298, № 6298-1 і № 6298-2 та опрацювання експертних висновків до них.

Законопроект № 6298 Верховною Радою України 16.11.2021 р. включено до порядку денного шостої сесії, а 17.11.2021 р. – визначено невідкладним та скорочено наполовину строки внесення альтернативних законопроектів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 6298 (лист від 11.11.2021 р. № 16/03-2021/349898(706896), копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету), у цілому не виключаючи можливості пропонованого перерозподілу додаткових надходжень державного бюджету, вважає, що рішення щодо прийняття законопроекту № 6298 має прийматися на підставі відповідного висновку Уряду, до повноважень якого згідно з положеннями статті 116 Конституції України віднесено розробку, забезпечення виконання затвердженого державного бюджету, проведення фінансової політики, насамперед, у частині наявності у бюджеті відповідних додаткових коштів, запропонованих законопроектом № 6298 до розподілу за відповідними бюджетними програмами, а також надає зауваження до законопроекту№ 6298.

Згідно з частиною третьою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 6298 (лист від 11.11.2021 р. № 04110-02-2/34588, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що законопроект № 6298 потребує доопрацювання, і надає зауваження до нього.

На запит від Комітету щодо надання експертних висновків до законопроекту № 6298 Мінінфраструктури і Укравтодор (листи від 10.11.2021 р. № 14785/27/10-21 і від 10.11.2021 р. № 5078/1/05-01/15-231/02-21, копії яких надано народним депутатам України – членам Комітету) повідомили про підтримку законопроекту № 6298.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроектів № 6298, № 6298-1 і № 6298-2, а також висновки ГНЕУ і Мінфіну щодо законопроектів № 6298-1 і № 6298-2.

Статтею 110 Регламенту Верховної Ради України визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема: альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення; при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами – членами цього комітету; Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

ІV. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 6298, проаналізовано отримані висновки до нього і звернуто увагу на таке.

1. У супровідних матеріалах до законопроекту № 6298 наведено стислі пояснення щодо напрямів збільшення доходів і видатків державного бюджету у запропонованих обсягах, проте не надано належних обґрунтувань і розрахунків щодо змін бюджетних показників, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу ГНЕУ.

Зокрема, ГНЕУ зауважує, що до законопроекту № 6298 не надано обґрунтування щодо: обсягу пропонованих додаткових доходів державного бюджету у розрізі їх видів; прогнозу виконання державного бюджету за відповідними доходами за підсумками поточного бюджетного періоду; доцільності збільшення фінансового забезпечення саме за пропонованими напрямами, у т.ч. порівняно з іншими, не менш важливими на сьогодні, сферами; фактичної потреби у додаткових видатках за відповідними бюджетними програмами.

2. Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту № 6298, збільшення доходів загального фонду державного бюджету на 2,5 млрд грн передбачено з врахуванням позитивних тенденцій виконання дохідної частини: за даними Державної казначейської служби України /далі – Казначейство/ у січні-жовтні п.р. доходи загального фонду державного бюджету перевиконані на 30,3 млрд грн, приріст досягнуто по податках та зборах, закріплених за податковими (на 32,1 млрд грн) і митними органами (на 8,9 млрд грн).

З цього приводу слід відмітити, що згідно із звітними даними Казначейства за січень-жовтень 2021 р. доходи загального фонду державного бюджету надійшли в обсязі 862,1 млрд грн, що становить 103,6% уточненого плану на звітний період (або на 30,3 млрд грн більше) та 84,3% затвердженого із змінами річного плану /1.022,3 млрд грн/. Зазначений обсяг перевиконання був би ще більшим, якби планові показники доходів на 2021 рік не було збільшено нещодавно законами від 08.10.2021 р. № 1807-IX (на 39.639,3 млн грн) та від 04.11.2021 р. № 1858-IX (на 800 млн грн).

Зокрема, на 01.11.2021 р. рівень виконання доходів загального фонду, зазначених у законопроекті, становив: податку на прибуток підприємств – 101% уточненого плану на звітний період (або на 1,1 млрд грн більше) та 77,6% затвердженого із змінами річного плану (який порівняно з первинним планом збільшено на 34,1 млрд грн); податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 110,3% уточненого плану на звітний період (на 12 млрд грн більше) та 90,1% затвердженого із змінами річного плану (який порівняно з первинним планом збільшено на 6,2 млрд грн); рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів – 107,3% плану на звітний період (або на 22,1 млн грн більше) та 80,1% затвердженого річного плану; рентної плати за спеціальне використання води – 101,9% плану на звітний період (або на 9,9 млн грн більше) та 75,2% затвердженого річного плану.

Разом з тим, Мінфін застерігає, що прийняття законопроекту № 6298 може призвести до невиконання дохідної частини загального фонду державного бюджету, зважаючи на збільшення річного плану таких доходів змінами до Закону вже у жовтні-листопаді п.р. Поряд з тим, Мінфін вважає напруженим для виконання план з податку на прибуток підприємств на листопад-грудень п.р. (32,8 млрд грн), оскільки до кінця п.р. згідно з нормами Податкового кодексу України залишився один термін сплати цього податку (листопад п.р.) та відбувається стрімке падіння цін на залізну руду.

3. Положення законопроекту № 6298 мають узгоджуватися з нормами статті 52 Кодексу, про що також зазначає Мінфін.

Серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) передбачено: відхилення оцінки прогнозних макроекономічних показників від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету на відповідний бюджетний період; перевиконання за підсумками 3 кварталів надходжень загального фонду державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%; необхідність оптимізації структури витрат державного бюджету в межах загального обсягу видатків та надання кредитів, затвердженого законом про державний бюджет. Порушені у законопроекті № 6298 питання не належать до зазначених випадків.

Зокрема, у Висновках Рахункової палати щодо виконання державного бюджету за підсумками трьох кварталів 2021 року в частині надходжень загального фонду /рішення Рахункової палати від 12.10.2021 р. № 24-2/, підготовлених відповідно до частини першої статті 53 Кодексу, відмічено, що перевиконання показників надходжень загального фонду державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на січень-вересень п.р., не встановлено (такі надходження становили лише 93,2% уточненого плану на звітний період, з них доходи – 103,8%).

При цьому за 10 місяців п.р. тенденція виконання надходжень загального фонду державного бюджету не змінилася: незважаючи на перевиконання доходів, відбулося значне недоотримання надходжень від: державних запозичень (на 122,7 млрд грн менше уточненого плану на звітний період) і приватизації державного майна (на 9,7 млрд грн менше плану на звітний період). Отже, навіть без врахування положень законопроекту № 6298 існує ймовірність невиконання загального обсягу запланованих надходжень загального фонду та відповідно нездійснення у повному обсязі запланованих витрат загального фонду.

4. Згідно з частинами другою та третьою статті 29 Кодексу рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів зараховується до державного бюджету у співвідношенні 37% до загального фонду і 26% до спеціального фонду, а рентна плата за спеціальне використання води – відповідно у співвідношенні 45% і 10%. Однак у законопроекті № 6298 передбачається збільшення планових показників цих податків лише за загальним фондом державного бюджету.

У зв’язку з цим, Мінфін зауважує, що у законопроекті № 6298 не враховано норми частини третьої статті 29 Кодексу щодо одночасного збільшення доходів спеціального фонду за цими податками.

5. Щодо запропонованого законопроектом № 6298 збільшення видатків загального фонду державного бюджету необхідно зазначити таке:

1) за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) Законом бюджетні призначення спочатку було визначено лише за спеціальним фондом у сумі 31,03 млрд грн (в рамках державного дорожнього фонду), затим змінами до Закону визначено за загальним фондом у сумі 20 млрд грн (згідно із законом від 15.07.2021 р. № 1690-ІХ – передбачено у сумі 5 млрд грн, згідно із законом від 08.10.2021 р. № 1807-ІХ – збільшено на 15 млрд грн).

Поряд з тим, відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 6 Закону за січень-вересень п.р. надано державні гарантії за запозиченнями Укравтодору на загальну суму 29,09 млрд грн (крім того, постановою КМУ від 15.09.2021 р. № 978 передбачається надання державної гарантії Укравтодору ще у сумі 908,4 млн грн) і такі кошти використовуються за цією бюджетною програмою. Крім того, за підсумками 10 місяців п.р. відбулося перевиконання річного затвердженого плану джерел формування державного дорожнього фонду /у частині доходів державного бюджету, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу/ на 4,1 млрд грн і з’явилися підстави для розподілу відповідного перевищення коштів за напрямами державного дорожнього фонду у порядку, визначеному абзацом шостим частини четвертої статті 24-2 Кодексу (з них 60% – за бюджетною програмою 3111020), відтак відповідні планові видатки за спеціальним фондом мають ще збільшитися на 2,5 млрд грн.

Укравтодором повідомлено, що на даний час на автомобільних дорогах державного значення за рахунок коштів спеціального та загального фондів державного бюджету та за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії, реалізується значна кількість об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту, при цьому додатковий обсяг видатків на фінансове забезпечення дорожнього господарства дозволить забезпечити виконання додаткового обсягу дорожніх робіт та здійснити їх своєчасну оплату. Поряд з тим, Укравтодор раніше звернувся до Комітету /лист від 26.10.2021 р. № 3362/1/05-01/04/ з проханням розглянути можливість передбачення додаткових видатків на цю мету у сумі 20 млрд грн.

Згідно із звітними даними Казначейства за січень-жовтень 2021 р. за бюджетною програмою 3111020 здійснено видатки загалом у сумі 62,2 млрд грн, або 74,2% уточненого річного плану /83,9 млрд грн/, у т.ч.: за загальним фондом – у сумі 4,3 млрд грн, або 86,7% уточненого плану на звітний період та 21,7% бюджетних призначень /20 млрд грн/; за спеціальним фондом – у сумі 57,9 млрд грн, або 90,7% уточненого річного плану /63,9 млрд грн/;

2) за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об'єктів соціально-культурної сфери» (код 3511100) бюджетні призначення визначено за загальним фондом у сумі 7,6 млрд грн шляхом внесення змін до Закону (згідно із законом від 29.04.2021 р. № 1434-ІХ – передбачено у сумі 4,1 млрд грн, законом від 15.07.2021 р. № 1690-ІХ – збільшено на 2 млрд грн, згідно із законом від 08.10.2021 р. № 1807-ІХ – збільшено на 1,5 млрд грн).

Крім того, відповідно до частини восьмої статті 23 Кодексу Урядом (розпорядження КМУ від 28.10.2021 р. № 1311-р) збільшено видатки за цією бюджетною програмою на 400 млн грн (шляхом перерозподілу видатків за рахунок зменшення на цю суму видатків на обслуговування державного боргу) до 8 млрд грн.

Відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу Урядом (розпорядження КМУ від 16.06.2021 р. № 626-р, від 07.07.2021 р. № 743-р, від 20.08.2021 р. № 975-р, від 01.09.2021 р. № 1021-р і від 28.10.2021 р. № 1311-р) здійснено розподіл зазначеної субвенції між місцевими бюджетами загалом у сумі 7.781 млн грн (не розподілено 219 млн грн).

Згідно із звітними даними Казначейства за січень-жовтень 2021 р. перераховано субвенцію місцевим бюджетам у сумі 6,1 млрд грн, або 100% уточненого плану на звітний період, 80,3% бюджетних призначень /7,6 млрд грн/ та 76,2% уточненого річного плану /8 млрд грн/. При цьому, за інформацією Мінфіну, на 11.11.2021 р. перераховано субвенцію місцевим бюджетам у сумі 6,1 млрд грн, а касові видатки місцевих бюджетів становили 3.189,1 млн грн (залишок невикористаних коштів – 2.695,9 млн грн).

Мінфін зауважує, що необхідно опрацювати питання щодо доцільності збільшення видатків за бюджетною програмою 3511100, зважаючи на низький рівень освоєння відповідних коштів і завершення бюджетного року;

3) Мінінфраструктури зазначає, що за рахунок видатків за новою бюджетною програмою «Формування статутного капіталу акціонерного товариства, що здійснює завдання та функції національного авіаперевізника» (код 3101380) зможе розпочати створення національного авіаперевізника в Україні, що передбачено пунктом 216 Плану заходів з реалізації Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки, затвердженої постановою КМУ від 27.05.2020 р. № 534. При цьому, Мінінфраструктури раніше зверталося до Комітету /лист від 28.10.2021 р. № 4201/17/14-21/ з проханням під час внесення змін до Закону визначити такі видатки.

Разом з тим, потрібно відмітити, що згідно з статтею 4 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» поповнення статутного капіталу суб’єктів господарювання є однією з форм державної допомоги, надання якої за рахунок бюджетних коштів має здійснюватися з дотриманням норм цього Закону щодо допустимості такої допомоги для конкуренції. Враховуючи зазначене та частину четверту статті 35 Кодексу, державна допомога суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету може бути надана після отримання відповідного рішення Антимонопольного комітету України.

На думку ГНЕУ, вимагає належного обґрунтування нагальність в сучасних економічних умовах стану авіаперевезень, зокрема, пасажирських, створення національного авіаперевізника, зокрема, з огляду на те, що на сьогодні Законом передбачено відшкодування витрат українських авіаперевізників у період запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, згідно з відповідною бюджетною програмою (код 3101370).

Крім того, пропозиція законопроекту № 6298 щодо запровадження відповідної нової бюджетної програми не враховує вимоги частини другої статті 10 і частини третьої статті 20 Кодексу щодо формування програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету і формування бюджетних програм, на що також звертає увагу ГНЕУ;

4) з огляду на стан виконання відповідних бюджетних програм, тривалий період організаційних заходів (передусім в частині запровадження нової бюджетної програми, що потребуватиме затвердження порядку використання бюджетних коштів і паспорту бюджетних програм), включаючи проведення тендерних процедур, існують ризики щодо можливості освоєння у повному обсязі до завершення 2021 р. бюджетних коштів та їх ефективного використання за передбаченими законопроектом № 6298 додатковими видатками загального фонду, оскільки відповідно до частини дванадцятої статті 23 і частини першої статті 57 Кодексу бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду та не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету.

6. Положення законопроекту № 6298 містять техніко-юридичні неточності та помилки, потребують доопрацювання для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки, бюджетної методології та правил підготовки законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет, на що також вказують ГНЕУ і Мінфін. Насамперед, у законопроекті № 6298 необхідно:

у пункті 1 розділу І та додатках № 1 і № 2 бюджетні показники /щодо змін до статті 1, додатків № 1 і № 3 до Закону/ привести у відповідність до чинної редакції Закону, врахувавши норми Закону України від 04.11.2021 р. № 1858-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо збільшення видатків на закупівлі, проектування та встановлення кисневих станцій» (яким загалом доходи і видатки загального фонду державного бюджету збільшено на 800 млн грн), та відповідно уточнити редакцію абзацу першого розділу I з метою узгодження правових норм і забезпечення збалансованості показників державного бюджету;

у назві (включаючи назву у додатках) виключити слова і цифри «до додатків № 1 та № 3», «(щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери)» і «проєкту», оскільки назва не повною мірою охоплює зміст законопроекту № 6298 (який стосується фінансового забезпечення не тільки реалізації інфраструктурних проектів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери, але й інших заходів, а також яким вносяться зміни не лише до додатків № 1 і № 3 до Закону, а й до статті 1 Закону);

у додатку № 1 /щодо змін до додатка № 1 до Закону/ підсумкові показники за кодом 13000000 «Рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів» у графах «Всього» та «загальний фонд» цифри «41.604.118,6» і «41.164.618,6» замінити відповідно цифрами «41.614.824,8» і «41.175.324,8» (тобто збільшити на 10.706,1 тис. грн для виправлення помилки щодо неврахування передбачених законопроектом змін за кодом 13020000), а також заголовок цього додатку доповнити словами і цифрами «Доходи Державного бюджету України на 2021 рік»;

у додатку № 2 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ підсумкові показники за кодами 3510000 і 3511000 «Міністерство фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування)» у графах «Всього /загальний фонд/», «Всього /спеціальний фонд/» і «Разом:» цифри «197.535.764,1», «4.548.420,0» і «202.084.184,1» замінити відповідно цифрами «202.035.764,1», «5.982.170,0» і «208.017.934,1» (тобто збільшити відповідно на 4.500.000 тис. грн, 1.433.750 тис. грн і 5.933.750 тис. грн для виправлення помилки щодо неврахування визначених Законом бюджетних призначень за кодами 3511030 і 3511380), а також за бюджетною програмою «Формування статутного капіталу акціонерного товариства, що здійснює завдання та функції національного авіаперевізника» (код 3101380) вказати відповідний код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету – 0454;

передбачити зміни до додатка № 6 до Закону «Міжбюджетні трансферти (інші дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2021 рік» в частині відображення у рядку «ВСЬОГО» уточненого загального обсягу субвенції загального фонду на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери – 8.600.000 тис. грн;

у розділі ІІ виключити слова «Прикінцеві положення» і цифру «1», оскільки цей розділ містить лише положення про набрання чинності відповідним законом.

7. Окремо належить відмітити, що Верховна Рада України найближчим часом може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону, відтак у разі їх прийняття до розгляду законопроекту № 6298 залежно від сутності внесених змін до Закону окремі положення та показники законопроекту № 6298 можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм.

Передусім йдеться про проект Закону України «Про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2)» за реєстр. № 6297 від 08.11.2021 р., поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Арахамією Д.Г., Мотовиловцем А.В. та іншими /далі – законопроект № 6297/. Зокрема, законопроектом № 6297 також вносяться зміни до статті 1 та додатків № 1 та № 3 до Закону (при цьому зміни до додатка № 1 до Закону є подібними до відповідних змін, передбачених у законопроекті № 6298). Відтак, законопроекти № 6297 і № 6298 доцільно розглядати взаємоузгоджено для уникнення юридичної колізії і недопущення розбалансування показників державного бюджету на 2021 рік.

З цього приводу ГНЕУ зазначає, що з огляду на те, обома законопроектами (№ 6297 і № 6298) для фінансового забезпечення відповідних видатків визначені одні й ті ж джерела (хоча й у різних обсягах), а також те, що авторами цих проектів є одні й ті ж суб’єкти права законодавчої ініціативи, вбачається доцільним, у т.ч. з точки зору економії ресурсів та часу парламенту, вирішувати порушені у вказаних проектах питання шляхом підготовки та розгляду одного проекту.

V. Вищенаведені висновки, зауваження і пропозиції до законопроекту № 6298 також є актуальними до подібних положень законопроектів № 6298-1 і № 6298-2.

VІ. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., народний депутат України Скорик М.Л., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, спочатку представлено законопроекти № 6298 і № 6298-1 їх авторами (співавторами) – народними депутатами України Забуранною Л.В. і Скориком М.Л. відповідно.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що у наданому висновку до законопроекту № 6298 відмічено про необхідність уточнення запропонованих джерел доходів державного бюджету, тому законопроект у такій редакції потребує доопрацювання.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. наголосив щодо ризиків використання відповідних бюджетних коштів до кінця цього року.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонувала Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали /проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету/, зокрема: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні законопроекту № 6298 та альтернативних законопроектів № 6298-1 і № 6298-2 прийняти законопроект № 6298 за основу, доручивши Комітету його доопрацювати з урахуванням пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких пропозицій наполовину, та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Крім того, під час розгляду законопроекту № 6297 та альтернативних до нього законопроектів народний депутат України Гончаренко О.О. висловив свої зауваження щодо процедури подання до законопроекту № 6298 альтернативних законопроектів та щодо змісту законопроекту № 6298 в частині виділення бюджетних коштів на формування статутного капіталу акціонерного товариства, що здійснює завдання та функції національного авіаперевізника.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про внесення змін до додатків № 1 та № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо реалізації інфраструктурних проєктів та розвитку об’єктів соціально-культурної сфери (реєстр. № 6298 від 08.11.2021 р.), поданого народними депутатами України Шуляк О.О., Арахамією Д.Г., Мотовиловцем А.В. та іншими, та альтернативних законопроектів за реєстр. № 6298-1 від 16.11.2021 р., поданого народними депутатами України Скориком М.Л., Лукашевим О.А., Мамкою Г.М. та іншими, і за реєстр. № 6298-2 від 17.11.2021 р., поданого народними депутатами України Железняком Я.І., Рудик К.О., Совсун І.Р. та іншими, прийняти законопроект за реєстр. № 6298 за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 3, «утрималися» – 2.

4. Про погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра охорони здоров’я України Ляшка В.К. про погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України за програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству охорони здоров’я бюджетних призначень для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Сумській та Черкаській областях (відповідно до постанови КМУ від 03.11.2021 р. № 1179).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я /далі – МОЗ/ від 12.11.2021 № 26-04/33347/2-21 /копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету на заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою СOVID-19, та збільшення обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я /далі – субвенція/ згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1179 «Про виділення коштів для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, в Сумській та Черкаській областях» /далі – постанова КМУ № 1179/.

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами:

– Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, а саме:

частини шостої статті 23, згідно з якою передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів після прийняття закону про Державний бюджет України здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами);

частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій;

– Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/, згідно із статтею 36 якого розподіл бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 1179 згідно з пунктами 1 і 2 здійснено:

1) розподіл бюджетних призначень, передбачених на 2021 рік Міністерству фінансів /далі – Мінфін/ у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі МОЗ бюджетних призначень у сумі 54.320,8 тис. гривень для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Сумській та Черкаській областях, та збільшення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» у сумі 54.320,8 тис. гривень;

2) розподіл додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у сумі 54.320,8 тис. гривень шляхом спрямування обласному бюджету Сумської області 28.000 тис. гривень та обласному бюджету Черкаської області 26.320,8 тис. гривень для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2.

З приводу правових підстав проведення такого розподілу бюджетних призначень слід відмітити:

– у Законі визначено бюджетні призначення Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» в обсязі 4 433,75 млн грн, у тому числі: за загальним фондом – 3 000 млн грн., за спеціальним фондом – 1 433,75 млн грн.

Згідно із частиною першою статті 36 Закону розподіл бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 здійснюється на заходи, пов’язані з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками.

– формування та використання коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 регулюється такими положеннями Закону:

пунктом 26 статті 14, згідно з яким здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за бюджетною програмою 3511380 забезпечується за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, за рахунок джерел, визначених пунктами 10, 11, 12 статті 11 та статтею 11-1 Закону;

статтею 11, згідно з якою до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень віднесено, зокрема:

податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів, що підлягає сплаті відповідно до пункту 77 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України /пункт 10/;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що підлягає сплаті відповідно до пункту 36 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України /пункт 11/;

надходження від добровільно сплачених фізичними особами коштів відповідно до пунктів 9-7 та 9-9 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України /пункт 12/;

статтею 11-1, згідно з якою встановлено, що у 2021 році:

податки і надходження, визначені пунктами 10, 11 і 12 статті 11 Закону, що зараховані до державного бюджету до моменту набрання чинності цими пунктами, як виняток з положень пункту 6 частини другої статті 29 Кодексу (віднесення до доходів загального фонду державного бюджету податку на додану вартість), пункту 2 частини третьої статті 29 (до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів віднесено акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 16-2 частини першої статті 64 Кодексу) і пункту 2-1 частини четвертої статті 30 (спрямування коштів спеціального фонду для державного дорожнього фонду за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктами 1-3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 та 6-5 частини третьої статті 29 Кодексу)), перераховуються Державною казначейською службою України /далі – Казначейство/ до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуються на заходи, передбачені пунктом 26 статті 14 Закону;

як виняток з положень пункту 2 частини третьої статті 29 і пункту 2-1 частини четвертої статті 30 Кодексу, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), визначений пунктом 11 статті 11 Закону, спрямовується на заходи, передбачені пунктом 26 статті 14 Закону.

На виконання вимог абзацу другого частини першої статті 36 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2021 № 540 (зі змінами, внесеними постановою Уряду від 08.09.2021 № 942) затверджено Порядок розподілу бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету на заходи, пов’язані з вакцинацією населення і запобіганням виникненню та поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками /далі – Порядок № 540/.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 540 у разі прийняття рішення щодо розподілу бюджетних призначень шляхом передачі у вигляді трансфертів місцевим бюджетам відповідне рішення має містити також обсяг трансфертів у розрізі місцевих бюджетів. Також Порядок № 540 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження відповідного рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою 3511380 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання розподілених йому коштів.

Кошти загального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 розподілені у повному обсязі відповідно до постанов Уряду від 31.05.2021 № 543, від 02.06.2021 № 578 і № 582 та від 09.06.2021 № 588.

За спеціальним фондом державного бюджету кошти за бюджетною програмою 3511380 розподілені у сумі 1 251 609,5 тис. грн, з яких:

459 537,1 тис. грн – для виплат Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття допомоги по частковому безробіттю (постанова КМУ від 15.09.2021 № 979);

204 960 тис. грн – для здійснення додаткових доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних підрозділів МОЗ, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом
SARS-CoV-2 (розпорядження КМУ від 29.09.2021 № 1169-р);

395 040 тис. грн – для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, (постанова КМУ від 29.09.2021 № 1027);

25 000 тис. грн – для проведення інформаційно-комунікаційної кампанії серед населення щодо вакцинації від гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова КМУ від 06.10.2021 № 1029);

150 000 тис. грн – для забезпечення закладів охорони здоров’я, які проводять попередню діагностику гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, експрес-тестами для визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 та наборами для відбору біологічного матеріалу методом полімеразної ланцюгової реакції (постанова КМУ від 11.10.2021 № 1069);

17 072,4 тис. гривень – для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Херсонській області (постанова КМУ від 20.10.2021 № 1100).

Залишок нерозподілених за спеціальним фондом державного бюджету коштів (з урахуванням постанови КМУ № 1179) становить 127.819,7 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року:

надходження за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 10, 11, 12 статті 11 Закону, становлять 2 214,6 млн грн, або 154,5% планового обсягу надходжень на 2021 рік.

У надісланих МОЗ до Комітету матеріалах зазначається таке:

реалізація зазначеної постанови Уряду дозволить до кінця 2021 року забезпечити централізованою подачею кисню 100% ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Сумській та Черкаській областях, що в свою чергу сприятиме покращенню якості надання медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, в Сумській та Черкаській областях;

за рахунок додаткового обсягу субвенції буде підключено до централізованого киснепостачання в закладах охорони здоров'я, що надають медичну допомогу пацієнтам з COVID-19:

у Сумській області (в обсязі 28 000 тис. грн) 825 ліжок (на даний час забезпечено 391 ліжко);

у Черкаській області (в обсязі 26 320,8 тис. грн) 992 ліжка (на даний час забезпечено 199 ліжок).

При цьому таку потребу деталізовано в розрізі лікувальних закладів зазначених областей.

Однак, подані матеріали МОЗ не містять належних фінансово-економічних розрахунків, зокрема щодо вартості робіт та послуг, що дозволило б оцінити реалістичність заявленої потреби в коштах.

Варто зазначити про вимоги Кодексу щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Шпак Л.О., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Міністр охорони здоров’я України Ляшко В.К.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначених у постанові КМУ № 1179 розподілу бюджетних призначень та розподілу між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл бюджетних призначень спеціального фонду щодо заходів, пов’язаних з боротьбою з коронавірусною хворобою та її наслідками, із спрямуванням їх на забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я в Сумській та Черкаській області, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, та розподіл додаткового обсягу субвенції між бюджетами таких областей згідно з постановою КМУ № 1179 із дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України) здійснення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1179:

1) розподілу бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України у спеціальному фонді державного бюджету (загальнодержавні видатки та кредитування) на 2021 рік за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству охорони здоров’я України бюджетних призначень у сумі 54 320,8 тис. гривень для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, в Сумській та Черкаській областях, та збільшення на таку суму за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я»;

2) розподілу додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у сумі 54 320,8 тис. гривень згідно з пунктом 2 цієї постанови.

Голосували: «за» – одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра охорони здоров’я Ляшка В.К. про погодження розподілу бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі бюджетних призначень Міністерству охорони здоров’я для забезпечення лабораторних підрозділів Міністерства охорони здоров’я розхідними матеріалами для проведення лабораторних досліджень, необхідних для забезпечення готовності та реагування на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.11.2021 № 1441-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я /далі – МОЗ/ від 16.11.2021 № 26-04/33726/2-21 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу бюджетних коштів відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2021 № 1441-р «Деякі питання фінансування здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками» /далі – розпорядження КМУ № 1441-р/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (зі змінами, внесеними законами України від 29.04.2021 № 1434-ІХ та від 15.07.2021 № 1690-ІХ) /далі – Закон/ визначено бюджетні призначення Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» в обсязі 4 433,750 млн грн, у тому числі: за загальним фондом – 3 000 млн грн, за спеціальним фондом – 1 433,750 млн гривень.

Згідно із частиною першою статті 36 Закону розподіл бюджетних призначень загального та спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 здійснюватиметься на заходи, пов’язані з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Урядом.

Щодо формування та використання коштів за бюджетною програмою 3511380 необхідно зазначити про такі положення Закону:

- пунктом 26 статті 14 здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення, запобіганням виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за бюджетною програмою 3511380 передбачено за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, а саме за рахунок джерел, визначених пунктами 10, 11, 12 статті 11 та статтею 11-1 Закону;

- згідно із статтею 11 до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині надходжень віднесено, зокрема:

- статтею 11-1 установлено, що у 2021 році:

податки і надходження, визначені пунктами 10, 11 і 12 статті 11 Закону, що зараховані до державного бюджету до моменту набрання чинності цими пунктами, як виняток з положень пункту 6 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (віднесення до доходів загального фонду державного бюджету податку на додану вартість), пункту 2 частини третьої статті 29 (до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів віднесено акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 16-2 частини першої статті 64 Кодексу)) і пункту 2-1 частини четвертої статті 30 (спрямування коштів спеціального фонду для державного дорожнього фонду за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктами 1-3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 та 6-5 частини третьої статті 29 Кодексу)), перераховуються Державною казначейською службою України /далі – Казначейство/ до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуються на заходи, передбачені пунктом 26 статті 14 Закону;

Кошти за бюджетною програмою 3511380 за загальним фондом державного бюджету вже повністю розподілені відповідно до рішень Уряду (постанови КМУ від 31.05.2021 № 543, від 02.06.2021 № 578 і № 582, від 09.06.2021 № 588).

За спеціальним фондом державного бюджету кошти за бюджетною програмою 3511380 розподілені у сумі 1 305 930,3 тис. грн, з яких:

204 960 тис. грн – для здійснення додаткових доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних підрозділів МОЗ, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом
SARS-CoV-2 (розпорядження КМУ від 29.09.2021 № 1169-р);

395 040 тис. грн – для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова КМУ від 29.09.2021 № 1027);

25 000 тис. грн – для проведення інформаційно-комунікаційної кампанії серед населення щодо вакцинації від гострої респіраторної хвороби
COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова КМУ від 06.10.2021 № 1029);

17 072,4 тис. грн – для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Херсонській області (постанова КМУ від 20.10.2021 № 1100);

54 320 тис. грн – для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, в Сумській та Черкаській областях (постанова КМУ від 03.11.2021 № 1179).

Із урахуванням таких розподілів залишок нерозподілених за спеціальним фондом державного бюджету коштів становить 127 819,7 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року надходження за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 10, 11, 12 статті 11 Закону, фактично становлять 2.214.641,2 тис. грн, що перевищує плановий обсяг надходжень на 780.891,2 тис. гривень. Зважаючи на перевиконання надходжень до спеціального фонду державного бюджету від вказаних джерел та відповідно до бюджетної методології, плановий показник видатків спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 може бути уточнений відповідно до фактичних надходжень відповідних цільових джерел доходів шляхом внесення змін до розпису державного бюджету, тобто на даний час такий показник може бути збільшений на 780.891,2 тис. гривень.

Порядок № 540 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження відповідного рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою 3511380 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання розподілених йому коштів.

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1441-р встановлено здійснити розподіл бюджетних призначень, передбачених Мінфіну у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі МОЗ бюджетних призначень у сумі 67 500 тис. грн для забезпечення лабораторних підрозділів МОЗ розхідними матеріалами для проведення лабораторних досліджень, необхідних для забезпечення готовності та реагування на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та збільшення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» у сумі 67 500 тис. гривень.

Мінфіну доручено після погодження зазначеного спрямування бюджетних коштів з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Варто нагадати про вимоги Кодексу щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року видатки за бюджетною програмою 2301040 фактично проведено:

по загальному фонду в обсязі 1 676 331,7 тис. грн, що становить 77,7% уточненого річного плану (визначено в обсязі 2 158 261,2 тис. грн) та 92,5% плану на звітний період;

по спеціальному фонду в обсязі 3 602 440,5 тис. грн, що становить 86,6% уточненого річного плану (визначено в обсязі 4 161 257,2 тис. грн) /за 10 місяців невикористано за спеціальним фондом коштів у сумі 558 816,8 тис. гривень/.

Варто відмітити, що впродовж року шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету постановами Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 р. № 47 та від 02.06.2021 р. № 585 обсяг видатків споживання за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2301040 було зменшено загалом на 162 210,3 тис. грн, а розпорядженням Уряду від 31.03.2021 № 295-р навпаки було збільшено на 199 438,7 тис. гривень. Зазначене свідчить про недоліки в управлінні бюджетними коштами за бюджетними програмами, закріпленими за МОЗ.

У надісланих МОЗ матеріалах зазначається, що реалізація розпорядження КМУ № 1441-р дозволить забезпечити закупівлю для лабораторних підрозділів МОЗ 4500 наборів тест-систем (що дорівнює 450 000 досліджень) для ідентифікації штаму Delta SARS-CoV-2, що сприятиме забезпеченню оперативного моніторингу за циркуляцією мутованих штамів Delta SARS-CoV-2, та оперативному виявленню нових штамів SARS-CoV-2.

Разом з тим, у зверненні МОЗ до Комітету не наведено фінансово-економічних розрахунків щодо обсягу зазначеної передачі бюджетних призначень і відповідних детальних обґрунтувань (зокрема, щодо обсягів додаткових видатків виходячи із ринкової вартості відповідних виробів медичного призначення), хоча надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань встановлено Порядком КМУ № 540 і Порядком, затвердженим постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами).

Крім того, відсутня інформація щодо можливості (чи неможливості) фінансового забезпечення зазначених у розпорядженні КМУ № 1441-р заходів в межах і за рахунок коштів, передбачених МОЗ у державному бюджеті на 2021 рік, з огляду на звітні дані Казначейства про виконання державного бюджету, відповідно до яких за бюджетною програмою 2301040 має місце відставання фактичного використання коштів від плану за звітний період (за 10 місяців невикористано за загальним фондом коштів у сумі 136 716,3 тис. гривень).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Міністр охорони здоров’я України Ляшко В.К.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу бюджетних призначень.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до пункту 1 розпорядження КМУ № 1441-р розподіл бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету щодо заходів на боротьбу з коронавірусною хворобою і її наслідками у сумі 67 500 тис. гривень із спрямуванням їх МОЗ на забезпечення лабораторних підрозділів розхідними матеріалами, із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України і абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2021 № 1441-р розподіл бюджетних призначень, передбачених у 2021 році за спеціальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Міністерству охорони здоров’я бюджетних призначень у сумі 67 500 тис. грн для забезпечення лабораторних підрозділів Міністерства охорони здоров’я розхідними матеріалами для проведення лабораторних досліджень, необхідних для забезпечення готовності та реагування на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та збільшення за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» на 67 500 тис. грн /із врахуванням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – одноголосно.

5.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра охорони здоров’я України Ляшка В.К. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік, та розподілу між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1175 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік».

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України /далі – МОЗ/ від 15.11.2021 р. № 10-12/33503/2-21 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених МОЗ на 2021 рік, та розподілу між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у 2021 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1175 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік» /далі – постанова КМУ № 1175/.

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, а саме:

– частини восьмої статті 23, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами (включаючи субвенції), а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами));

– частини шостої статті 108, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Постановою КМУ № 1175 відповідно до вимог частини восьмої статті 23 та частини шостої статті 108 Кодексу згідно з пунктами 1 та 2 передбачено здійснити:

1) у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків у сумі 17.659,6 тис. грн шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

2301070 «Підготовка і підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров’я, підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти» на суму 11.078,5 тис. гривень (видатки споживання);

2301020 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері охорони здоров’я» на суму 1.225,7 тис. гривень (видатки розвитку);

2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я» на суму 5.355,4 тис. гривень (видатки споживання);

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» у сумі 17.659,6 тис. гривень (видатки споживання);

2) розподіл між обласними бюджетами та бюджетом м. Києва збільшеного обсягу субвенції у сумі 4.840.386,7 тис. грн згідно із змінами до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 26 січня 2021 р. № 47 «Деякі питання надання у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я».

Крім того, внесені зміни до Порядку та умов надання у 2021 році субвенції /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 № 47/, відповідно до яких відповідні місцеві ради у разі потреби можуть здійснити розподіл видатків для достатнього фінансового забезпечення оплати поточних видатків спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, що визначені у затвердженому МОЗ переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, на застосування примусових заходів медичного характеру.

З приводу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я /далі – субвенція/ слід відмітити таке.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ у складі загальнодержавних витрат МОЗ за загальним фондом державного бюджету (видатки споживання за бюджетною програмою 2311500) передбачено субвенцію у сумі 2.942.887,3 тис. грн, розподіл якої між місцевими бюджетами здійснений у додатку № 6 до Закону.

Довідково: згідно з Порядком та умовами надання у 2021 році субвенції, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 р. № 47, субвенція спрямовується на:

1) оплату поточних видатків закладів у системі охорони здоров’я, визначених підпунктом "є" пункту 3 частини першої статті 90 Кодексу;

2) фінансове забезпечення діяльності, пов’язаної з проведенням судово-психіатричної експертизи;

3) оплату поточних видатків патолого-анатомічних бюро;

4) оплату поточних видатків спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, що визначені у затвердженому МОЗ переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, на застосування примусових заходів медичного характеру;

5) забезпечення лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином у період з 1 січня 2021 р. по 30 вересня 2021 р.;

6) оплату поточних видатків на здійснення центрами громадського здоров’я (обласних, м. Києва) заходів, спрямованих на дотримання здорового способу життя, та координації закладів охорони здоров’я щодо дотримання єдиної системи збору, обробки, зберігання та передачі медико-статистичної інформації до 30 червня 2021 р.;

7) підтримку окремих закладів охорони здоров’я, які зазначені в додатку 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та додатку 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» і станом на 1 січня 2021 р. перебувають у процесі передачі, з метою недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам таких закладів та нарахувань на неї;

8) фінансування оглядів водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

9) забезпечення закупівлі кисневих концентраторів для закладів охорони здоров’я та/або фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови укладення ними як надавачами медичних послуг з НСЗУ договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, які надають первинну медичну допомогу пацієнтам;

9-1) оплату поточних видатків на здійснення інформаційно-аналітичними центрами медичної статистики заходів, пов’язаних із збором, обробкою, зберіганням та передачею медико-статистичної інформації з 1 липня 2021 р.;

9-2) забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2;

9-3) забезпечення закладів охорони здоров’я, які проводять попередню діагностику гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, експрес-тестами для визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 та наборами для відбору біологічного матеріалу методом полімеразної ланцюгової реакції.

У поточному році згідно з рішеннями Кабінету Міністрів України обсяг субвенції було збільшено на 1.879.839,8 тис. грн, що погоджено Комітетом, з них на:

131.384,7 тис. грн /постанова Уряду від 26.01.2021 р. № 47/ з метою забезпечення у поточному році діяльності, пов’язаної з проведенням судово-психіатричних експертиз, та утримання до 1 липня 2021 року регіональних центрів громадського здоров’я;

693.693 тис. грн /постанова Уряду від 31.03.2021 р. № 333/ з метою забезпечення закупівлі кисневих концентраторів для закладів охорони здоров’я та/або фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на право провадження господарської діяльності з медичної практики, за умови укладення ними як надавачами медичних послуг з НСЗУ договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, які надають первинну медичну допомогу пацієнтам;

492.649,7 тис. грн /постанова Уряду від 02.06.2021 р. № 585/ з метою забезпечення оплати поточних видатків на здійснення інформаційно-аналітичними центрами медичної статистики заходів, пов’язаних із збором, обробкою, зберіганням та передачею медико-статистичної інформації з 1 липня до 31 грудня 2021 року, лікування хворих на цукровий діабет інсуліном та нецукровий діабет десмопресином з 1 липня до 30 вересня 2021 року, а також розширення напрямів використання субвенції для забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з COVID-19;

395.400 тис. грн /постанова Уряду від 29.09.2021 р. № 1027/ з метою забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2 (видатки розвитку спеціального фонду);

150.000 тис. грн /постанова Уряду від 11.10.2021 р. № 1069/ з метою забезпечення закладів охорони здоров’я, які проводять попередню діагностику гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, експрес-тестами для визначення антигена коронавірусу
SARS-CoV-2 та наборами для відбору біологічного матеріалу методом полімеразної ланцюгової реакції (спеціальний фонд);

17.072,4 тис. грн /постанова Уряду від 20.10.2021 р. № 1100/ з метою забезпечення централізованою подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, у Херсонській області (видатки розвитку спеціального фонду).

Отже, загальний обсяг субвенції з урахуванням здійсненого постановою КМУ № 1175 збільшення становить 4.840.386,7 тис. грн.

У надісланих до Комітету матеріалах МОЗ зазначається, що:

особи, до яких застосовано за рішенням суду примусові заходи, направляються в спеціальний лікувальний заклад з метою їх обов’язкового лікування та утримуються відповідно до Правил застосування примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги, затверджених наказом МОЗ від 31 серпня 2017 року № 992, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2017 року за № 1408/31276;

відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу» держава гарантує належне фінансове забезпечення надання психіатричної допомоги населенню;

здійснення перерозподілу спрямоване на фінансове забезпечення діяльності спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, що визначені у затвердженому МОЗ переліку спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги, на застосування примусових заходів медичного характеру.

Розрахунок розподілу додаткового обсягу субвенції проводився виходячи із кількості пацієнтів, до яких застосовані примусові заходи лікування (наданий народним депутатам України – членам Комітету). Однак такі розрахунки не супроводжуються аналітичною інформацією МОЗ щодо їх реалістичності, зокрема не визначена вартість лікування одного пацієнта в закладах суворого, посиленого та звичайного нагляду; відсутня інформація щодо терміну перебування таких пацієнтів у закладі, що не дозволяє зробити висновок щодо обґрунтованості передбаченого обсягу коштів на надання психіатричної допомоги.

Крім того, МОЗ не надано жодних розрахунків та обґрунтувань щодо бюджетних програм, за якими зменшуються видатки, хоча їх надання передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами)

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-жовтень 2021 року видатки державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

код 2301070 – в обсязі 1.274 млн грн (за загальним фондом), або 76,8% бюджетних призначень /1.659,6 млн грн/ та 92,3% плану на звітний період;

код 2301020 – в обсязі 53,2 млн грн (загальний фонд), або 70,6% бюджетних призначень /75,4 млн грн/ та 85,4% плану на звітний період;

код 2301350 – в обсязі 54,9 млн грн(загальний фонд), або 38,2% бюджетних призначень /143,8 млн грн/, або 51% уточненого плану /107,7 млн грн/ та 59,4% плану на звітний період;

код 2311500 – в обсязі 3.878,2 млн грн (загальний фонд), або 131,8% бюджетних призначень /2.942,9 млн грн/, або 91,0% уточненого плану /4.260,6 млн грн/ та 100% плану на звітний період.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра охорони здоров’я України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Міністр охорони здоров’я України Ляшко В.К.

При цьому перший заступник Міністра охорони здоров’я України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійснення перерозподілу видатків державного бюджету та розподілу між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити встановлений постановою КМУ № 1175 перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених МОЗ, та розподіл між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у 2021 році (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1175 здійснення:

1) перерозподілу видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, у сумі 17 659,6 тис. гривень шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2311500 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» на суму 17.659,6 тис. гривень (видатки споживання);

2) розподілу між місцевими бюджетами збільшеного обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 26.01.2021 р. № 47 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1175).

Голосували: «за» – одноголосно.

5.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра охорони здоров’я України Ляшка В.К. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1370-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 04.11.2021 № 10-02/32328/2-21 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1370-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1370-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1370-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями», перерозподіл видатків державного бюджету у сумі 4 100 тис. грн шляхом зменшення видатків споживання та збільшення видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 2301040 фактично проведено в обсязі 1 676 331,7 тис. грн, що становить 77,7% уточненого річного плану (визначено в обсязі 2 158 261,2 тис. грн) та 92,5% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОЗ, в якому зазначається, що реалізація перерозподілу здійснюється з метою придбання лабораторного обладнання, а саме: автоматичної станції для екстракції рибонуклеїнової кислоти та системи ПЛР в режимі реального часу з флуоресцентною детекцією (ампліфікатор) для державної установи «Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» (далі – Дніпропетровський центр) та державної установи «Херсонський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» (далі – Херсонський центр) з метою забезпечення підвищення доступності до отримання якісного та своєчасного обстеження, що проводиться у лабораторіях особливо-небезпечних інфекцій та вірусологічних лабораторіях лабораторних підрозділів, що належать до сфери управління МОЗ.

За поясненнями МОЗ:

- у вірусологічній лабораторії Дніпропетровського центру працюють лише три апарати для полімеразної ланцюгової реакції, в одного з яких стовідсотковий знос, що дуже ускладнює і затримує проведення досліджень за добу, при цьому, одна автоматизована портативна система виявлення нуклеїнових кислот, що є в наявності, працює без зупину постійно і безперебійно, та якої для роботи на таку кількість проб недостатньо, так як в день для проведення досліджень з метою виявлення РНК SARS-COV-2 надходить вже більше 2000 зразків біоматеріалу. Отже, для збільшення потужності вірусологічної лабораторії при проведенні досліджень на виявлення COVID-19 Дніпропетровському центру необхідно першочергово придбати автоматичну станцію для екстракції рибонуклеїнової кислоти та систему ПЛР в режимі реального часу з флуоресцентною детекцією (ампліфікатор), загальна потреба у коштах на придбання якої складає 3 000 тис. гривень;

- забезпеченість лабораторії особливо-небезпечних інфекцій приладами для ампліфікації Херсонського центру складає три одиниці, при цьому, два прилади через велике навантаження, періодично, виходять з ладу, а один із приладів було відправлено на ремонт, що зменшило обсяг проведених тестувань та змусило фахівців лабораторії працювати понаднормово. Відтак, спроможність лабораторії Херсонського центру не дозволяє оперативно проводити тестування всіх зразків біоматеріалу, які надходять в лабораторію із лікувально-профілактичних закладів, що призводить до затримки проведення досліджень, встановлення діагнозу та своєчасного лікування пацієнтів. Зважаючи на таку ситуацію, нагальною є потреба у придбанні системи ПЛР в режимі реального часу з флуоресцентною детекцією (ампліфікатор), загальна потреба у коштах на її придбання складає 1 100 тис. гривень.

Водночас у матеріалах МОЗ також відмічається, що державній установі «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» (далі – Центр) на 2021 рік на закупівлю соціальних послуг за напрямком ВІЛ/СНІД передбачено видатки у сумі 193 716,2 тис. грн, протягом поточного року Центром проведено ряд процедур на закупівлю послуг у сфері охорони здоров’я та укладені відповідні договори, за результатами проведених процедур закупівель на надання послуг у Центра виникла економія коштів у сумі 4 100 тис. грн, яку до кінця поточного року не буде використано.

Необхідно також зазначити, що звернення МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо додаткових обсягів видатків, виходячи із ринкової вартості лабораторного обладнання, а також обсягу видатків, що зменшуються, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

При цьому, враховуючи те, що до кінця поточного бюджетного періоду залишається менше двох місяців, є сумніви щодо можливості проведення з дотриманням вимог законодавства у цьому році закупівель медичного та іншого обладнання, що пояснюється довготривалим проведенням процедур закупівель у системі РrоZorro.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Міністр охорони здоров’я України Ляшко В.К.

При цьому, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про результати опрацювання даного питання у підкомітеті, наголосивши на недоліках в управлінні коштами за певними бюджетними програмами МОЗ та на кількість здійснюваних протягом року перерозподілів, зокрема, за бюджетною програмою 2301040, але, зважаючи на актуальність питання, внесла пропозицію рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1370-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1370-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2301040 «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями», перерозподілу видатків державного бюджету у сумі 4 100 тис. грн шляхом зменшення видатків споживання та збільшення видатків розвитку.

Голосували: «за» – одноголосно.

5.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра охорони здоров’я України Ляшка В.К. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2021 рік, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1392-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли звернення Міністерства охорони здоров’я України /далі – МОЗ/ від 04.11.2021 р. № 10-02/32304/2-21 та від 16.11.2021 № 10-02/33651/2-21 (копії яких надані народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених МОЗ на 2021 рік, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1392-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік» /далі – розпорядження КМУ № 1392-р/.

Комітет забезпечує відповідне погодження, керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами (включаючи субвенції), а також збільшення видатків розвитку за рахунок зменшення інших видатків у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами)).

Розпорядженням КМУ № 1392-р згідно з пунктом 1 встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 1.600.000 тис. грн шляхом:

1) зменшення видатків за бюджетними програмами:

2301270 «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на суму 600.000 тис. гривень;

2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» на суму 1.000.000 тис. гривень;

2) збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» у сумі 1.600.000 тис. гривень.

У зверненні МОЗ до Комітету з приводу здійсненого перерозподілу видатків зазначається про таке:

збільшення видатків за бюджетною програмою 2308060 враховує розширення чинної мережі закладів охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, згідно з розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов’язаної з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 від 25 жовтня 2021 року № 76, з урахуванням дотримання критеріїв госпіталізації пацієнтів, укомплектованості закладів охорони здоров’я медичним персоналом, медичними виробами, лікарськими засобами, зокрема лікарськими засобами та медичними виробами для забезпечення лікування в умовах інтенсивної терапії та надання медичної допомоги в умовах денного стаціонару (госпіталізації пацієнтів на денний час за умови відсутності показань до цілодобового лікарського нагляду), а також зростання тарифу на медичну послугу до 634 330 гривень /МОЗ та Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) були ініційовані відповідні зміни з 1 листопада 2021 року, пов’язані зі збільшенням тарифу до 634 330 грн на 1 команду, яка надає допомогу пацієнтам з COVID-19/;

зменшення видатків за бюджетною програмою 2301270 здійснюється за рахунок коштів, що передбачалися для закупівлі вакцини. Загальна сумарна кількість вакцини, що очікується в Україні до кінця 2021 року, становить 18,85 млн доз. Водночас, залишки вакцини на національному складі станом на 24 жовтня 2021 року становлять 3,45 млн доз, залишки на регіональних складах та ЗОЗ становили 4,87 млн доз. Сумарно кількість залишків на національному та регіональному рівнях становила 8,32 млн доз вакцини. Враховуючи розрахункову максимальну спроможність проводити 2 млн щеплень на тиждень (поточна максимальна спроможність з початку вакцинальної компанії становила 1,5 млн щеплень на тиждень), до кінця 2021 року зможе бути здійснено додатково близько 9 млн щеплень, що не потребує додаткових закупівель вакцин у 2021 році;

зменшення видатків за бюджетною програмою 2301400 здійснюється за рахунок економії коштів на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів, оскільки на даний час ДП «Медзакупівлі України» повністю законтрактовані лікарські засоби та медичні вироби за напрямами «закупівля медикаментів для дітей, хворих на дитячий церебральний параліч», «закупівля медичних виробів для громадян, які страждають на ідіопатичну сімейну дистонію, спастичну кривошию, ідіопатичну ротолицьову дистонію», «закупівля медикаментів для замісної підтримуючої терапії», «закупівля реактивів для проведення масового скринінгу новонароджених на фенілкетонурію, вроджений гіпотеріоз, муковісцидоз та адреногенітальний синдром», «закупівля лікарських засобів за міжнародною непатентованою назвою ремдесевір, тоцилізумаб та імуноглобулін».

Поряд з тим, до матеріалів МОЗ додано проведені НСЗУ розрахунки додаткової потреби у видатках на лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою COVID-19 у жовтні-грудні 2021 року.

Однак зазначені матеріали не містять інформації щодо обсягу видатків, необхідних на реалізацію програми медичних гарантій за всіма пакетами медичних послуг до кінця 2021 року, а також детальні розрахунки й обґрунтування обсягу додаткової потреби на оплату медичних послуг з надання стаціонарної допомоги з COVID-19 з розбивкою за факторами, що вплинули на збільшення потреби.

Окремо належить звернути увагу, що за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» у 2021 році річний план уточнюється вже неодноразово, а саме: згідно з постановою КМУ від 14.04.2021 № 338 видатки зменшено на 6,5 млрд грн (затим Законом України «Про внесення змін до Державний бюджет України на 2021 рік» від 29.04.2021 № 1434–IX бюджетні призначення за цією бюджетною програмою відновлено на 3,25 млрд грн), постановою КМУ від 02.06.2021 р. № 585 видатки зменшено на 433,8 млн грн, розпорядженням КМУ № 588-р видатки збільшено на 1,3 млрд грн, Законом України «Про внесення змін до Державний бюджет України на 2021 рік» від 08.10.2021 № 1807–IX бюджетні призначення за цією бюджетною програмою збільшено на 2,0 млрд грн, що свідчить про неналежне планування видатків та безсистемність в управлінні бюджетними коштами.

код 2301270 – в обсязі 8.457,048 млн грн (за загальним фондом), що становить 325,3% бюджетних призначень (2600 млрд грн) та 92,3% уточненого плану на рік (9,1 млрд грн);

код 2301400 – в обсязі 1.173,6 млн грн (за загальним фондом), що становить 12,2% бюджетних призначень (9.645, млн грн), або 14,1% уточненого плану /8.331,3 млн грн/ та 23,1% плану на звітний період;

код 2308060 – в обсязі 93.804,5 млн грн (за загальним фондом), або 72,9% бюджетних призначень /128.744,2 млн грн/, або 76,2% уточненого плану /123.088,0 млн грн/ та 90,6% плану на звітний період.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., Гончаренко О.О., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Міністр охорони здоров’я України Ляшко В.К.

При цьому, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійснення перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити визначений розпорядженням КМУ № 1392-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити визначене згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1392-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 1.600.000 тис. гривень шляхом:

1) зменшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

2301270 «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на 600.000 тис. гривень;

2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» на 1.000.000 тис. гривень;

2) збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» на 1.600.000 тис. гривень.

Голосували: «за» – одноголосно.

5.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Висоцького Т.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1299-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) від 01.11.2021 № 21-1610-03/10452 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1299-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1299-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1299-р передбачено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінагрополітики на 2021 рік /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, далі – Держгеокадастр/ у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 408,2 тис. грн шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2803620 «Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2803020 «Проведення земельної реформи».

Міністерству фінансів України доручено після погодження Мінагрополітики зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року видатки за загальним фондом державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

2803020 – фактично проведено в обсязі 27 854,9 тис. грн, або 54,6% плану на рік (визначено в обсязі 50 988 тис. грн) та 76,9% плану на звітний період;

2803620 – видатки не проводилися, при затвердженні державного бюджету на 2021 рік бюджетні призначення було визначено в обсязі 237 842,7 тис. грн та Законом України від 08.10.2021 № 1807-IX зменшено на 54 000 тис. грн до 183 842,7 тис. гривень.

Варто відмітити, що використання коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру, здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 169, яким визначено, що такі бюджетні кошти спрямовуються на здійснення заходів щодо:

проведення державної інвентаризації земель;

створення та оновлення топографічних карт і планів (аерофотозйомка, придбання та опрацювання матеріалів космічної зйомки, створення ортофотопланів, створення цифрових моделей рельєфу та місцевості, оновлення площ населених пунктів, обстеження та оновлення геодезичних пунктів, виготовлення цифрових растрових карт та планів, векторизація растрових зображень карт та планів, підготовка до видання цифрових карт та планів, виведення графічних копій цифрових карт та планів);

створення системи моніторингу земельних відносин;

здійснення верифікації результатів державної інвентаризації земель, створення та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру та створення системи моніторингу земельних відносин.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Мінагрополітики, в якому, зокрема, зазначено, що розпорядження КМУ № 1299-р прийнято на виконання положень Закону України від 02.02.2021 № 1175-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України» (далі – Закон № 1175-IX).

Так, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1175-IX Кабінету Міністрів України доручено протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом організувати розроблення електронних документів, що містять відомості про державний кордон України, відповідно до документів щодо демаркації, редемаркації, делімітації державного кордону України, затверджених до набрання чинності цим Законом, та внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України відповідно до зазначених документів.

Водночас, частиною третьою статті 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, і здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі, розробленні та забезпеченні функціонування програмного забезпечення для моніторингу земельних відносин та інформаційної взаємодії з іншими державними електронними інформаційними ресурсами.

Відтак, за інформацією Мінагрополітики зазначені кошти спрямовуватимуться державному підприємству «Центр державного земельного кадастру», яке здійснює заходи з адміністрування Державного земельного кадастру, на підставі Договору про адміністрування Державного земельного кадастру на 2021 рік, укладеного між Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру і державним підприємством «Центр державного земельного кадастру». Зазначається, що розрахункова вартість робіт з обробки інформації, в частині кордону між Україною та Польщею, Румунією, Угорщиною і Словаччиною для формування однієї поворотної точки лінії кордону в електронному документі (XML), становитиме 408,2 тис. гривень.

Слід нагадати, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 № 219 (зі змінами) затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів з проведення земельної реформи (далі – Порядок), в якому, зокрема, визначається наступне:

одержувачем бюджетних коштів за напрямами, визначеними підпунктами 1 і 3 пункту 4 цього Порядку, є державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», що належить до сфери управління Держгеокадастру;

відповідно до підпунктів 1 і 3 пункту 4 Порядку бюджетні кошти використовуються на здійснення заходів щодо: ведення та функціонування, в тому числі адміністрування (здійснення заходів щодо створення та супроводження програмного забезпечення, технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей) Державного земельного кадастру; проведення інвентаризації земель державної власності;

для виконання бюджетної програми Держгеокадастр складає щороку відповідний план заходів і подає його на затвердження Мінагрополітики;

фінансування заходів здійснюється після затвердження зазначеного плану;

одержувачі бюджетних коштів отримують бюджетні кошти на безповоротній основі та використовують такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів для здійснення заходів, визначених, зокрема, підпунктами 1 і 3 пункту 4 цього Порядку.

Таким чином необхідно зазначити, що звернення Мінагрополітики до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу та будь-яких фінансово-економічних розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами). Так, відсутні пояснення та обґрунтування, зокрема щодо:

розподілу додаткового обсягу коштів в розрізі відповідних заходів;

інформації щодо відповідності заходів, на які передбачається спрямувати кошти розпорядженням КМУ № 1299-р, плану заходів (у разі його наявності), затвердженому Мінагрополітики на 2021 рік, відповідно до Порядку;

можливості зменшення видатків за бюджетною програми 2803620 та об’єктивних причин незабезпечення реалізації заходів з проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру, передбачених за цією програмою /видатки за якою у 2021 році не проводилися/.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Висоцький Т.М.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1299-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1299-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку у сумі 408,2 тис. грн шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2803620 «Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2803020 «Проведення земельної реформи».

Голосували: «за» – одноголосно.

5.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію віце-президента Національної академії медичних наук України Заболотного Д.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Національній академії медичних наук України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1301-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Національної академії медичних наук України (далі – НАМНУ) від 01.11.2021 № 1-06/1828 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1301-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національній академії медичних наук на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1301-р).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1301-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених НАМНУ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 6561160 «Впровадження та реалізація нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України» у сумі 62 500 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-жовтень 2021 року видатки за бюджетною програмою 6561160 за загальним фондом державного бюджету фактично проведено в обсязі 1 320 349,9 тис. грн, або 72,8% плану на рік (визначено в обсязі 1 814 684,2 тис. грн) та 85% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі НАМНУ, в якому, зокрема, зазначено, що здійснення такого перерозподілу пов’язано із потребою придбання Державною установою «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» ряду сучасного дороговартісного медичного обладнання для забезпечення надання високоспеціалізованої медичної допомоги пацієнтам, які потребують кохлеарної імплантації (у тому числі, прилад для вестибулярних досліджень методами відеоністагмографії та окуломоторних тестів з іригатором, медична комп’ютерна платформа для комплексного дослідження різних відділів слухового аналізатора з модулями програмного забезпечення, комплект оновлення прискорювача лінійного тощо).

У листі Академії також зауважується, що економія видатків споживання за бюджетною програмою 6561160 в сумі 62,5 млн грн виникла за результатами проведених тендерних процедур Державною установою «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» із закупівлі кохлеарних імплантів і мовних процесорів та необхідних для слухопротезування осіб з інвалідністю інших медичних виробів та лікарських засобів.

Тобто, виходячи із наданих Академією пояснень, перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється в межах бюджетних асигнувань Державної Установи «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України».

Водночас, звернення НАМНУ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (зокрема, в частині детальних розрахунків обсягу коштів на придбання обладнання відповідно до його ринкової вартості) щодо такого перерозподілу, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

При цьому, враховуючи те, що до кінця поточного бюджетного періоду залишається менше двох місяців, є сумніви щодо можливості проведення з дотриманням вимог законодавства у цьому році закупівель медичного обладнання, що пояснюється довготривалим проведенням процедур закупівель у системі РrоZorro.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Пузійчук А.В., Задорожній М.М., Забуранна Л.В., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Крулько І.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., віце-президент Національної академії медичних наук України Заболотний Д.І.

В ході обговорення народний депутат Молоток І.Ф. висловив позицію щодо необхідності більш досконало вивчити порушене питання і запропонував утриматися при прийнятті рішення щодо нього.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд зазначеного питання у підкомітеті і, зважаючи, що членами підкомітету були висловлені різні думки, запропонувала безпосередньо на засіданні Комітету шляхом голосування визначитися щодо позиції з даного питання.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1301-р перерозподіл видатків державного бюджету.

За результатами голосування така пропозиція не була підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету (голосували: «за» – 6, «проти» – 0, «утрималися» – 7, «не голосували» – 16) і відповідно позитивне рішення не було прийняте.

Зважаючи на результати голосування, народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Пузійчук А.В., Крулько І.І., Лунченко В.В., Люшняк М.В. ініціювали повернення до розгляду цього питання до кінця завершення засідання Комітету, проте таку ініціативу не вдалося реалізувати.

5.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра внутрішніх справ України Акопян М.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1303-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) від 03.11.2021 № 50262/1/38-2021 /копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1303-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1303-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1303-р встановлено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МВС /відповідальному виконавцю бюджетних програм – Національній гвардії України (далі – Нацгвардія)/ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1003010 «Керівництво та управління Національною гвардією України» на 62 036 тис. гривень (з них оплата праці – на 52 343 тис. гривень),

збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1003020 «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» на 62 036 тис. гривень (з них оплата праці – на 52 343 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року за загальним фондом державного бюджету фактично проведено видатки за бюджетними програмами:

1003010 – в обсязі 251,3 млн грн, або 88,2% плану на звітний період та 63,4% плану на рік (визначено в обсязі 396,3 млн грн);

1003020 – в обсязі 8 791,4 млн грн, або 95,2% плану на звітний період та 76,6% плану на рік (визначено в обсязі 11 480,7 млн грн).

У матеріалах МВС відмічається, що вказаний перерозподіл дозволить забезпечити здійснення виплати: допомоги на оздоровлення військовослужбовцям (для 2 157 осіб у сумі 43 799,1 тис. грн, середній розмір виплати – 14 105 грн), одноразової грошової допомоги після укладення першого контракту (для 251 особи у сумі 6 855,7 тис. грн, середній розмір виплати – 18 973 грн), грошової компенсації військовослужбовцям, звільненим з військової служби, за всі невикористані дні додаткової відпустки (для 234 осіб у сумі 11 381,2 тис. грн, середній розмір виплати – 39 198 грн).

Поряд з цим, за поясненнями МВС додаткові видатки пропонується компенсувати за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою 1003010 «Керівництво та управління Національною гвардією України» (62 036 тис. грн) внаслідок економії коштів, запланованих на виплату грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації військовослужбовцям за дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників бойових дій (у сумі 61 519,9 тис. грн), та на виплату заробітної плати (у сумі 516,1 тис. грн). При цьому відмічено, що зменшення видатків за вказаною бюджетною програмою не призведе до виникнення кредиторської заборгованості з оплати праці.

Крім того, слід зазначити, що у 2020 році збільшення видатків державного бюджету на забезпечення виконання завдань та функцій Нацгвардії також здійснювалось шляхом перерозподілу видатків МВС. Так, Урядом було прийнято розпорядження від 28.10.2020 № 1364-р щодо здійснення перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету на 2020 рік між бюджетними програмами МВС /відповідальному виконавцю бюджетних програм – Нацгвардії/, яким, зокрема, було запропоновано збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1003020 «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» /на 39,6 млн грн (з них оплата праці – 32,7 млн грн)/ за рахунок зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 1003070 «Підготовка кадрів для Національної гвардії України вищими навчальними закладами». Зазначене свідчить про недоліки у бюджетному плануванні, систематичні прорахунки у розподілі коштів між бюджетними програмами МВС, і на такий стан бюджетного планування варто звернути увагу МВС та Міністерства фінансів України.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра внутрішніх справ України Акопян М.А.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1303-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2021 № 1303-р в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству внутрішніх справ України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків споживання шляхом:

Голосували: «за» – одноголосно.

5.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Служби безпеки України Якушева О.В. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Службі безпеки України, та зміни до розподілу коштів за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.11.2021 № 1358-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Служби безпеки України (далі – СБУ) від 01.11.2021 № 21/1/1-4225 /копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік Службі безпеки України, та змін до розподілу коштів за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.11.2021 № 1358-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Службі безпеки на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1358-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» (код 6521100), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету щокварталу має інформувати Комітет.

Розпорядженням КМУ № 1358-р встановлено:

1) здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених СБУ /відповідальному виконавцю бюджетних програм – Центральному управлінню СБУ/ на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку в обсязі 32 144 тис. гривень шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 6521010 «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» /пункт 1 розпорядження КМУ № 1358-р/;

2) внести зміни до додатка до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 436-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 6521100 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України" на 2021 рік» /далі – розпорядження КМУ № 436-р/, які передбачають збільшення обсягу видатків на 32 144 тис. грн на нове будівництво багатоповерхового житлового будинку по пр. Миру, 119а, Центральний район м. Маріуполя, Донецька область (уточнений обсяг коштів визначено у сумі 35 144 тис. грн) і відповідно уточнення на вказану суму таких підсумкових показників: нове будівництво об’єктів незавершеного будівництва, запланованих до фінансування у 2021 році (уточнений обсяг коштів визначено у сумі 67 616,21 тис. грн); будівництво (реконструкція) об’єктів, усього (уточнений обсяг коштів визначено у сумі 152 144 тис. грн) та разом (уточнений обсяг коштів визначено у сумі 152 494 тис. грн) /пункт 2 розпорядження КМУ № 1358-р/;

3) забезпечити: СБУ погодження з Комітетом перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, та змін до розподілу коштів, що вносяться у додаток до розпорядження КМУ № 436-р, як це передбачено пунктом 2 цього розпорядження, а Міністерству фінансів України – внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після зазначеного погодження.

Довідково: Законом на 2021 рік СБУ за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» встановлено бюджетні призначення в обсязі 120 350 тис. грн, у тому числі за загальним фондом державного бюджету в обсязі 120 000 тис. грн (видатки розвитку), за спеціальним фондом державного бюджету в обсязі 350 тис. грн (видатки розвитку). Видатки за спеціальним фондом на будівництво житла для військовослужбовців СБУ здійснюються за рахунок власних надходжень бюджетних установ, а саме надходжень від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Питання про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України», відповідно до розпорядження КМУ № 436-р Комітет розглянув на своєму засіданні 2 червня 2021 року та за підсумками розгляду було погоджено відповідний розподіл коштів.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження КМУ № 436-р (із змінами, внесеними розпорядженням КМУ № 1358-р) обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 6521100 розподілено без зазначення фонду державного бюджету, хоча Законом бюджетні призначення за цією програмою визначено за загальним та спеціальним фондами державного бюджету.

Слід нагадати, що відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету. Водночас, згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Державна казначейська служба України (далі – Казначейство) на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Довідково: за даними звітності Казначейства за підсумками січня-жовтня поточного року за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетними програмами:

6521010 – в обсязі 10 535,7 млн грн, або 90,8% плану на звітний період та 71,6% уточненого плану на рік (до обсягу 14 722,5 млн грн, з яких видатки споживання – 12 571,2 млн грн, видатки розвитку – 2 174,2 млн грн, при цьому Законом України від 08.10.2021 № 1807-ІХ щодо внесення змін до закону про державний бюджет на 2021 рік було збільшено видатки споживання на 280,5 млн грн (з них на оплату праці – на 243,9 млн грн));

6521100 – в обсязі 38,5 млн грн, або 38,3% плану на звітний період та 32,1% плану на рік (визначено в обсязі 120 млн грн).

Поряд з цим варто зазначити, що за даними звітності Казначейства за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 6521100 збільшено річний план до 65,52 млн грн (або на суму 65,17 млн грн) та проведено видатки у сумі 58,8 млн грн, проте, обсяг коштів, що розподіляється за цією бюджетною програмою відповідно до розпорядження КМУ № 1358-р, визначено без врахування змін, внесених до розпису державного бюджету.

При цьому, на виконання статті 28 Закону за підсумками ІІІ кварталів 2021 року СБУ надано інформацію про використання коштів за бюджетною програмою 6521100 за напрямами (лист від 12.10.2021 № 19/2-4860, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), відповідно до якої за вказаний період використано 36 млн грн та наведено стан використання цих коштів за напрямами, передбаченими розпорядженням КМУ № 436-р.

У матеріалах СБУ, що надійшли до Комітету, зокрема, зазначається:

- реалізація зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету дозволить забезпечити виконання договірних зобов’язань СБУ перед підрядними організаціями за фактично виконані роботи та ввести в експлуатацію завершене будівництво 10 поверхового будинку за адресою: пр. Миру, 119а, м. Маріуполь, Донецької області /за період з 2017 р. по теперішній час на виконання зазначеного проекту спрямовано 72 922,966 тис. грн, у тому числі 15 000 тис. грн за рахунок коштів місцевих бюджетів/. На даний час здійснюються остаточні розрахунки за фактично виконані роботи для оформлення актів приймання виконаних робіт;

- зволікання у введенні в експлуатацію зазначеного житлового будинку призведе до додаткових небажаних витрат, пов’язаних із охороною цього об’єкта (в будинку встановлено ліфти, сантехнічне та інше обладнання) та сплатою комунальних послуг (за попередніми розрахунками вартість послуг теплопостачання, яке необхідно для забезпечення збереження внутрішнього оздоблення будинку в опалювальний сезон, становить 1 400 тис. грн);

- юридичні та фінансові зобов’язання в органах Казначейства на вищезазначений розмір бюджетних призначень відсутні і даний перерозподіл не призведе до виникнення кредиторської заборгованості та не вплине на показники, затверджені на виконання державного оборонного замовлення СБУ у 2021 році.

Слід також зазначити, що матеріали, що надійшли від СБУ до Комітету, не містять достатнього обсягу фінансово-економічних обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема, пояснень і розрахунків щодо можливого зменшення запропонованих коштів та відповідних розрахунків щодо збільшення обсягу на нове будівництво багатоповерхового житлового будинку по пр. Миру, 119а, Центральний район м. Маріуполя, Донецька область), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Голови Служби безпеки України Якушев О.В.

Член підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Герман Д.В. (за згодою голови підкомітету Забуранної Л.В.) поінформував, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті, керуючись вимогами статті 23 Кодексу і статті 28 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до розпорядження КМУ № 1358-р перерозподіл видатків державного бюджету та зміни до розподілу коштів за бюджетною програмою щодо будівництва житла для військовослужбовців СБУ із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену членом підкомітету Германом Д.В.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України і статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», відповідно до пунктів 1 та 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.11.2021 № 1358-р погодити:

здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Службі безпеки України на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку у сумі 32 144 тис. гривень шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 6521010 «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України»;

зміни до розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» за напрямами відповідно до змін, що вносяться у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 травня 2021 р. № 436 та які затверджені вказаним розпорядженням Уряду /з дотриманням вимог, встановлених частинами третьою і восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23 та частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – одноголосно.

5.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра культури та інформаційної політики України Шевченка Т.С. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1371-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства культури та інформаційної політики України (далі – МКІП) від 04.11.2021 № 2697/20.4/21 /копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1371-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1371-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1371-р визначено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МКІП на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків у сумі 1 950 тис. грн шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3802080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України» /відповідальним виконавцем бюджетної програми є Державний комітет телебачення і радіомовлення України/;

збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 3802020 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності» /відповідальним виконавцем бюджетної програми є Державний комітет телебачення і радіомовлення України/.

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1371-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження з Комітетом перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетними програмами:

3802020 – в обсязі 14 463,7 тис. грн, або 78,4% плану на рік (визначено в обсязі 18 458,8 тис. грн) та 95,2% плану на звітний період /не використано 885 тис. грн/;

3802080 – в обсязі 1 223 053,3 тис. грн, або 56,9% плану на рік (визначено в обсязі 1 874 158 тис. грн) та 80,7% плану на звітний період /не використано 293 246,2 тис. грн/.

За поясненнями МКІП, викладеними у зверненні до Комітету, здійснення вищезазначеного перерозподілу видатків державного бюджету запропоновано з метою уникнення утворення кредиторської заборгованості із виплати заробітної плати працівникам ДНУ «Книжкова палата України ім. Івана Федорова» (далі – Книжкова палата) та уникнути її утворення до кінця поточного року, а також для забезпечення обов’язкових виплат працівникам установи /відповідно до бюджетної класифікації видатки наукових установ визначаються за економічною класифікацією видатків бюджету за кодом 2281 «Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм», які відносяться до видатків розвитку/.

МКІП зазначає, що коштів, передбачених у державному бюджеті на поточний рік для Книжкової палати для виконання покладених на установу завдань (у сумі 11 988,2 тис. грн), не вистачає, зокрема на: доплату до мінімальної заробітної плати (у зв’язку із підвищенням в 2021 році мінімальної заробітної плати в порівнянні з 2020 роком), обов’язкові виплати (надбавки за науковий стаж та почесне звання, доплати за вчене звання та науковий ступінь), матеріальну допомогу та заохочувальні виплати.

За наданою інформацією МКІП станом на 01.08.2021 кредиторська заборгованість із виплати заробітної плати працівникам Книжкової палати становить 468,6 тис. гривень.

Також у матеріалах МКІП вказано, що даний перерозподіл не призведе до утворення кредиторської заборгованості за бюджетною програмою 3802080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України».

Варто зазначити, що на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України (далі – НСТУ) у 2021 році передбачено 2 274 158 тис. грн (у тому числі 1 874 158 тис. грн за загальним фондом та 400 000 тис. грн за спеціальним фондом за рахунок надходжень від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей), або 0,1998% видатків загального фонду державного бюджету на 2020 рік /відповідно до частини третьої статті 14 Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» держава забезпечує належне фінансування НСТУ, яке передбачається окремим рядком у Державному бюджеті України та становить не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду державного бюджету України за попередній рік, водночас відповідно до пункту 26 Розділу VI Кодексу стаття 14 вказаного Закону застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування/.

Отже, за умови зменшення видатків за цією бюджетною програмою на 1 950 тис. грн розмір фінансової підтримки НСТУ становитиме 2 272 208 тис. грн, або 0,1996% видатків загального фонду державного бюджету на 2020 рік.

Слід зауважити, що звернення МКІП до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань (включаючи відповіді розрахунки), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (зі змінами).

Так, матеріали МКІП не містять детальної інформації щодо:

- можливості та наслідків зменшення видатків для фінансової підтримки НСТУ з огляду на вимоги Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»;

- причин невикористання щомісячних планових обсягів бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 3802020 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності» (за підсумками звіту Казначейства про виконання державного бюджету за 10 місяців поточного року проти плану на цей період не використано 885 тис. грн) за умови наявності кредиторської заборгованості із виплати заробітної плати працівникам Книжкової палати (станом на 01.08.2021 р. у сумі 468,6 тис. грн);

- розрахунків стосовно додаткового обсягу видатків за бюджетною програмою 3802020 «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності», які б підтверджували обсяг коштів, що перерозподіляється.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра культури та інформаційної політики України Шевченко Т.С.

Член підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Герман Д.В. (за згодою голови підкомітету Забуранної Л.В.) поінформував, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1371-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1371-р погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків у сумі 1 950 тис. грн шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3802080 «Фінансова підтримка Національної суспільної телерадіокомпанії України»;

Голосували: «за» – одноголосно.

5.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Генерального прокурора Говди Р.М. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2021 рік Офісу Генерального прокурора (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1413-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Офісу Генерального прокурора від 12.11.2021
№ 05/5/2-672ВН-21 (копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1413-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Офісу Генерального прокурора на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 1413-р).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження КМУ № 1413-р передбачено у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Офісу Генерального прокурора на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 0901030 «Забезпечення функцій Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою» на 20 130 тис. грн (з них оплата праці – на 16 500 тис. грн);

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 0901010 «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» на 20 130 тис. грн (з них оплата праці – на 16 500 тис. грн).

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 1413-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

0901010 – в обсязі 7 282,3 млн грн, або 77,7% плану на звітний період /невикористано – 2 084,8 млн грн/ та 63,9% плану на рік (затвердженого в обсязі 11 396,3 млн грн);

0901030 – в обсязі 75 млн грн, або 66,2% плану на звітний період /невикористано – 38,2 млн грн/ та 55,4% плану на рік (затвердженого в обсязі 135,3 млн грн).

Відповідно до пояснень Офісу Генерального прокурора, викладених у зверненні до Комітету, здійснення вищезазначеного перерозподілу видатків державного бюджету зумовлено необхідністю виконання рішень судів за позовами про відшкодування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу особам, звільненим із підстав, передбачених законами України «Про очищення влади» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».

Економія коштів фонду оплати праці за бюджетною програмою 0901030 «Забезпечення функцій Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою» виникла внаслідок незаповнення посад прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Щодо зазначеного перерозподілу видатків слід зазначити наступне.

1. Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків та на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

2. У 2020 році збільшення видатків державного бюджету на здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовку та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури також здійснювалось шляхом перерозподілу видатків Офісу Генерального прокурора. Так, Урядом було прийнято розпорядження від 28.09.2020 № 1181-р щодо здійснення перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету на 2020 рік між бюджетними програмами Офісу Генерального прокурора, яким, зокрема, було запропоновано збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 0901010 «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» /на 27,4 млн грн (з них оплата праці – на 20 млн грн)/ за рахунок зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 0901030 «Забезпечення функцій Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою». Зазначене свідчить про недоліки у бюджетному плануванні, систематичні прорахунки у розподілі коштів між бюджетними програмами Офісу Генерального прокурора, і на такий стан бюджетного планування варто звернути увагу Офісу Генерального прокурора та Міністерства фінансів України.

3. Звернення Офісу Генерального прокурора до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних обґрунтувань та жодних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., перший заступник Генерального прокурора Говда Р.М.

Член підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Герман Д.В. (за згодою голови підкомітету Забуранної Л.В.) поінформував, що за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням КМУ № 1413-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1413-р в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Офісу Генерального прокурора на 2021 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 0901030 «Забезпечення функцій Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою» на 20 130 тис. гривень (з них оплата праці – на 16 500 тис. гривень);

збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 0901010 «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» на 20 130 тис. гривень (з них оплата праці – на 16 500 тис. гривень).

Голосували: «за» – одноголосно.

5.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра енергетики України Немчинова М.О. про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету Міністерству енергетики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1414-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства енергетики України(далі – Міненерго) від 11.11.2021 № ВР/1.1-23.4-18479 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 та перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1414-р «Про передачу частини бюджетних призначень Міністерству енергетики та перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики на 2021 рік» (далі – розпорядження Уряду № 1414-р).

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у разі, якщо після прийняття закону про Державний бюджет України повноваження на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення, передається відповідно до законодавства від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого головного розпорядника бюджетних коштів, здійснюється передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. № 18 (зі змінами).

Водночас, Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Кодексу. Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Відповідно до вказаних вище вимог Кодексу розпорядженням Уряду № 1414-р пропонується:

– передати бюджетні призначення у сумі 992,5 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 813,5 тис. грн), передбачені у 2021 році за загальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України (далі – Мінфін) за бюджетною програмою 3501010 «Керівництво та управління у сфері фінансів», Міненерго на бюджетну програму 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики» /пункт 1 розпорядження Уряду № 1414-р/;

– здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міненерго на 2021 рік за загальним фондом державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 1 819,6 тис. грн (з них оплата праці – 1 491,5 тис. грн) шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2406010 «Керівництво та управління у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики» /пункт 2 розпорядження Уряду № 1414-р/.

Мінфіну доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень, передбаченої пунктом 1 цього розпорядження, та перерозподілу видатків державного бюджету, передбаченого пунктом 2 цього розпорядження, з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Варто зазначити, що відповідно до розпорядження Уряду № 1414-р за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики» обсяг видатків споживання загального фонду збільшено на 2 812,1 тис. грн (з них оплата праці – 2 305 тис. грн).

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

2401010 – в обсязі 126 065,6 тис. грн, що становить 78,7% уточненого річного плану (визначено в обсязі 160 224,9 тис. грн) та 94,1% плану на звітний період;

2406010 – в обсязі 46 915,9 тис. грн, що становить 76,1% річного плану (визначено в обсязі 61 686,2 тис. грн) та 90,5% плану на звітний період;

3501010 – в обсязі 476 314,7 тис. грн, що становить 64,8% уточненого річного плану (визначено в обсязі 735 095,2 тис. грн) та 84,5% плану на звітний період.

Відповідно до обґрунтування, наведеного у листі Міненерго, запропоновані передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету здійснюються з метою забезпечення належних та гідних умов оплати праці державним службовцям протягом жовтня-грудня 2021 року для виконання функцій та завдань, покладених на Міненерго у зв’язку з набуттям Міненерго нових повноважень щодо управління корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах АТ «Магістральні газопроводи України», ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», а також єдиним майновим комплексом ДП «Оператор ринку».

Довідково: на виконання розпорядження Уряду від 20.01.2021 № 50-р «Деякі питання управління об’єктами державної власності» (копія надана народним депутатам України – членам Комітету), що було прийнято Урядом з метою розмежування діяльності операторів системи передачі, виробників та постачальників електричної енергії відповідно до міжнародних зобов’язань у рамках виконання Третього енергетичного пакета ЄС:

розпорядженням Уряду від 28.07.2021 № 832-р «Про визначення уповноваженого органу управління єдиним майновим комплексом державного підприємства «Оператор ринку» (копія надана народним депутатам України – членам Комітету) Міненерго визначено уповноваженим органом управління єдиним майновим комплексом ДП «Оператор ринку»;

розпорядженням Уряду від 28.07.2021 № 833-р «Деякі питання управління об’єктами державної власності» (копія надана народним депутатам України – членам Комітету) Міненерго передано повноваження з управління корпоративними правами, що належать державі у статутному капіталі АТ «Магістральні газопроводи України» та ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго».

Слід відмітити, що розпорядження Уряду № 1414-р прийнято у зв’язку із змінами, внесеними до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» (зі змінами) постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1001 «Про внесення змін в додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. № 85» (копія надана народним депутатам України – членам Комітету), відповідно до яких граничну чисельність працівників апарату Міненерго збільшено на 34 штатні одиниці (з 373 до 407) за рахунок зменшення граничної чисельності працівників Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України (далі – Держенергоефективності) на 22 штатні одиниці (з 217 до 195) (вакантні посади) та Мінфіну на 12 штатних одиниць (з 829 до 817).

Виходячи із показників збільшення граничної чисельності працівників Міненерго /34 штатні одиниці/ та обсягу видатків загального фонду на оплату праці /2 305 тис. грн/ середньомісячна заробітна плата у розрахунку на одну штатну одиницю Апарату Міненерго, передану від Держенергоефективності та Мінфіну, становитиме 22 600 грн, що відповідає аналогічному показнику (без врахування зазначених змін) /для розрахунку взято видатки на оплату праці, затверджені Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» за бюджетною програмою 2401010, та граничну чисельність працівників Апарату Міненерго відповідно до постанови Уряду від 05.04.2014 № 85 (до внесення змін постановою Уряду від 22.09.2021 № 1001)/.

Необхідно зауважити, що звернення Міненерго до Комітету щодо погодження зазначених передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів таких передачі та перерозподілу, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Зокрема, у матеріалах, поданих Міненерго, відсутні пояснення та обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо:

1. збільшення граничної чисельності працівників Апарату Міненерго саме на 34 штатні одиниці з метою виконання нових повноважень Міненерго і основних сфер компетенції, відповідальними за які будуть додаткові працівники;

2. можливості до кінця бюджетного періоду прийняття громадян України на посади у Міненерго з дотриманням вимог Закону України «Про державну службу» і відповідно використання у повному обсязі коштів на оплату праці таких працівників;

3. створення (забезпечення) належних умов праці, зокрема, облаштування робочих місць для нових працівників Міненерго;

4. розрахунків додаткового обсягу видатків (у тому числі на оплату праці) у розрізі посад та складових оплати праці державних службовців.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Пузійчук А.В., Задорожній М.М., Герман Д.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра енергетики України Немчинов М.О.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Член підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Герман Д.В. (за згодою голови підкомітету Забуранної Л.В.) поінформував, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті пропонується рекомендувати Комітету погодити передачу бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету, встановлені розпорядженням Уряду № 1414-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену членом підкомітету Германом Д.В.), яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частин шостої та восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пунктів 1 та 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1414-р погодити:

1. передачу бюджетних призначень у сумі 992,5 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 813,5 тис. грн), передбачених у 2021 році за загальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України за бюджетною програмою 3501010 «Керівництво та управління у сфері фінансів», Міністерству енергетики України на бюджетну програму 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики»;

2. здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики України на 2021 рік за загальним фондом державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 1 819,6 тис. грн (з них оплата праці – 1 491,5 тис. грн) шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2406010 «Керівництво та управління у сфері ефективного використання енергетичних ресурсів» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики».

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

5.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України Рогової В.Б. про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» у 2021 році (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1372-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства освіти і науки України /далі – МОН/ від 10.11.2021 р. № 1/19520-21 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження змін до розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» у 2021 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1372-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 1047» /далі – розпорядження КМУ № 1372-р/.

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою 2211260 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» /далі – субвенція/ у сумі 1 000 000 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).

Розподіл субвенції між місцевими бюджетами 345 територіальних громад всіх областей та міста Києва у сумі 999 009,9 тис. грн здійснено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 1047-р /далі – розпорядження КМУ № 1047-р/ у додатку до нього. Такий розподіл було погоджено Комітетом та звернуто увагу МОН на необхідність усунення помилок у додатку до цього розпорядження.

Розпорядженням КМУ № 1372-р внесені зміни до розпорядження КМУ № 1047-р шляхом викладу додатку до цього розпорядження у новій редакції, згідно з якими:

1) усунуто невідповідність між назвою об’єкта «Вишнівський академічний ліцей «Основа» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області» та кодом і назвою бюджету, що отримує кошти на реалізацію такого об’єкта, замінивши позицію «10519000000» «Бюджет Глевахівської селищної територіальної громади» на «10534000000» «Бюджет Вишневої міської територіальної громади»;

2) уточнено найменування і місцезнаходження окремих закладів загальної середньої освіти, в яких будуть реалізовуватися проекти, в 11 областях (Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Одеській, Сумській, Черкаській) та місті Києві;

3) здійснено перерозподіл субвенції між місцевими бюджетами Київської, Львівської та Миколаївської областей і зменшено загальний обсяг субвенції на 567,7 тис. грн (у Львівській області).

Таким чином, згідно з розпорядженням КМУ № 1372-р здійснено розподіл субвенції між місцевими бюджетами у сумі 998 442,2 тис. гривень. Нерозподілений залишок субвенції становить 1 557,8 тис. гривень.

Довідково: Порядок та умови надання субвенції, прийняття яких передбачається у частині другій статті 97 Кодексу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. № 100 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 № 801). Відповідно до цих Порядку та умов:

1) субвенція спрямовується на реалізацію проектів, пов’язаних із формуванням нового освітнього простору, безпечного та інклюзивного (безбар’єрного) освітнього середовища, проведенням реконструкції та капітального ремонту будівель (їх частин), споруд закладів загальної середньої освіти, у разі дотримання таких умов:

загальна чисельність учнів опорних закладів освіти (без урахування їх чисельності у філіях) становитиме не менше 200 осіб, а інших закладів загальної середньої освіти – не менш як 350 осіб;

першочергове здійснення фінансування реалізації проекту за кошти місцевого бюджету як частки співфінансування;

завершення реалізації проекту до кінця поточного року;

наявність затвердженої проектної документації та позитивного висновку експертизи цієї документації (для проектів, пов’язаних із проведенням реконструкції та капітального ремонту).

При цьому проекти мають формуватися з урахуванням таких особливостей:

пов’язані із формуванням інклюзивного (безбар’єрного) освітнього середовища – створення умов для осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом проведення необхідних капітального/поточного ремонту, реконструкції;

пов’язані із створенням нового освітнього простору:

створення мотивуючого простору здійснюється шляхом закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для зміни внутрішнього дизайну приміщень закладу освіти (проведення штукатурних робіт стін та стель, покривання підлоги, перегородок, стель, стін оздоблювальними матеріалами та виробами, встановлення елементів вбудованих шаф, внутрішніх дверних полотен з коробками, інших конструкцій тощо);

зміна просторово-предметного оточення здійснюється шляхом закупівлі засобів навчання та обладнання, передбачених затвердженими МОН типовими переліками.

Для дотримання однієї з умов надання субвенції передбачено такі частки співфінансування (не можуть бути залучені кошти державного фонду регіонального розвитку та міжбюджетних трансфертів із державного бюджету місцевим бюджетам як частки, включаючи залишки субвенцій із державного бюджету місцевим бюджетам за попередні бюджетні роки) для проектів, що реалізуються:

у міських територіальних громадах, чисельність населення яких станом на 1 січня 2020 р. становила понад 40000 осіб, та за рахунок обласних бюджетів – не менш як 30% за рахунок коштів відповідних бюджетів;

у міських територіальних громадах, чисельність населення яких станом на 1 січня 2020 р. становила менш як 40000 осіб, селищних та сільських територіальних громадах – не менш як 10% за рахунок коштів відповідних бюджетів;

у селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, – не менш як 5% за рахунок коштів відповідних бюджетів;

2) органи місцевого самоврядування подають до обласних, Київської міської державних адміністрацій проектні заявки за визначеною формою та з переліком документів, останні проводять перевірку поданих документів щодо відповідності вимогам Порядку та умов надання субвенції і за результатами їх розгляду подають до МОН узагальнений перелік проектів разом з пропозиціями щодо пріоритетних проектів, загальна вартість яких для кожного регіону не може перевищувати обсягу коштів, що визначається шляхом рівномірного розподілу між регіонами загального обсягу субвенції, передбаченого в державному бюджеті;

3) для розгляду проектів, їх узагальнених переліків та розподілу коштів субвенції МОН утворено комісію, до складу якої включено членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. Під час засідання комісії її члени можуть надавати зауваження та пропозиції до проектів, поданих обласними, Київською міською держадміністраціями, та подавати додаткові проекти на розгляд комісії. На засідання комісії, на якому розглядаються додаткові проекти, можуть запрошуватися представники відповідних обласних, Київської міської держадміністрацій. За результатами розгляду узагальнених переліків проектів, поданих обласними, Київською міською держадміністраціями, та додаткових проектів, поданих членами комісії, комісія відбирає проекти, що відповідають пунктам 3–5 цих Порядку та умов, і формує пропозиції щодо їх погодження.

Згідно з інформацією МОН у зверненні до Комітету зазначену суму коштів планується спрямувати на 521 проект для 488 закладів загальної середньої освіти у 24 областях та м. Києві, а з приводу проведених змін до розподілу субвенції між місцевими бюджетами МОН зазначається про таке:

1) внесення змін в частині уточнення значень в колонках «Код бюджету, з якого здійснюється співфінансування проекту» та «Назва місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці» викликане допущеними технічними помилками в додатках (узагальнених переліках проектів) до листів обласних держадміністрацій, що надходили до 26.05.2021 року;

2) зміни обсягів за проектами у Львівській області узгоджені з Львівською обласною державною адміністрацією (лист ОДА від 20.09.2021 № 5/5-11113/0/2-21-21) в частині визначення обсягів фінансового забезпечення запланованих проектів;

3) заміну бюджетів у Миколаївській області проведено за зверненням Миколаївської обласної державної адміністрації (лист від 16.09.2021
№ 05-35/3763/5-21), оскільки замовником запланованих проектів визначено департамент містобудування, архітектури, капітального будівництва та супроводження проектів розвитку Миколаївської ОДА, яким проведено тендерні процедури на закупівлі відповідних видів робіт;

4) нерозподілений залишок субвенції утворився у зв`язку з тим, що розподіл субвенції носить проектний характер, а кошти спрямовуються окремим місцевим бюджетам за визначеною загальною вартістю відповідно до підтверджуючих документів за відібраними проектами по областях та місту Києву.

Слід звернути увагу, що станом на 01.11.2021 р. місцевим бюджетам з державного бюджету надано 350 млн грн субвенції, видатки місцевих бюджетів проведені у сумі 72,6 млн грн, або 20,7% наданого обсягу та 7,3% річного плану. Незадовільний стан виконання обумовлений, зокрема, запізнілим (у вересні 2021 року) розподілом між місцевими бюджетами субвенції. Тому існує велика ймовірність неефективного використання коштів до завершення поточного бюджетного періоду.

Крім того, зважаючи на внесені у листопаді уточнення до значної кількості проектів, у зверненні МОН до Комітету доцільно було б надати інформацію з оцінкою можливостей відповідних територіальних громад щодо освоєння коштів у повному обсязі та завершення реалізації проектів до кінця поточного року.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра освіти і науки України Рогова В.Б.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо змін до розподілу між місцевими бюджетами субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 1372-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1372-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

5.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку громад та територій України Лукері І.М. про погодження змін до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 р. № 1432-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 12.11.2021 р. № 7/19.2/17277-21 (копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження змін до розподілу у 2021 році коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (далі – інвестиційні програми і проекти) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 р. № 1432-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2021 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2021 року» (далі – розпорядження КМУ № 1432-р).

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом у двомісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону за загальним фондом затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (код 2761070) в обсязі 4.500 млн грн.

Розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами у сумі 4 498 776,227 тис. грн (99,98% встановленого Законом обсягу Фонду) здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 12.04.2021 р. № 297-р, від 16.06.2021 р. № 660-р і від 20.10.2021 р. № 1250-р та погоджено Комітетом.

Розпорядженням КМУ № 1432-р внесено зміни до переліку інвестиційних програм і проектів Волинської, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Луганської, Рівненської, Сумської, Тернопільської областей та розподілено залишок коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами Вінницької області у сумі 1 223,8 тис. грн. Таким чином, з урахуванням розпорядження КМУ № 1432-р кошти Фонду розподілені у встановленому Законом обсязі (4500000 тис. грн). Порівняльна таблиця таких змін додана до звернення Мінрегіону.

Керуючись вимогами частини третьої статті 24-1 Кодексу, Мінрегіон здійснив розподіл встановленого на 2021 рік обсягу коштів Фонду між областями та містом Києвом на підставі офіційних джерел Державної служби статистики України з дотриманням таких критеріїв:

80 відсотків коштів – відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

20 відсотків коштів – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні).

Розподіл коштів Фонду за інвестиційними програмами і проектами здійснюється за наслідками їх оцінки та відбору, що проводиться утвореною Мінрегіоном міжвідомчою комісією, згідно із затвердженим на виконання положень статті 24-1 Кодексу постановою Уряду від 18.03.2015 р. № 196 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2021 р. № 299) Порядком підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Фонду.

У зазначеному Порядку серед іншого передбачається, що:

– в оцінці та попередньому конкурсному відборі беруть участь інвестиційні програми і проекти, подані в установленому законодавством порядку центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, агенціями регіонального розвитку, утвореними відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики», крім проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту);

– на реалізацію інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток регіонів у частині розвитку спортивної інфраструктури, передбачається не менше 10 відсотків коштів Фонду, розподілених для регіону;

– інвестиційні програми і проекти, реалізація яких передбачає будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт), повинні бути розроблені відповідно до державних будівельних норм та стандартів та забезпечувати комплексний підхід щодо здійснення робіт і заходів на об’єкті будівництва (здійснення комплексу відповідних робіт та заходів у будинку, будівлі, споруді будь-якого призначення в цілому);

– інвестиційні програми і проекти, що передбачають здійснення заходів з енергозбереження будинків і споруд, повинні забезпечувати максимальну енергоефективність від їх реалізації;

– інвестиційні програми і проекти щодо розвитку спортивної інфраструктури мають бути погоджені з Мінмолодьспортом;

– основними умовами відбору регіональною комісією інвестиційних програм і проектів є їх відповідність таким критеріям, зокрема: для проектів будівництва – наявність затвердженої проектної документації; календарний план реалізації проектів будівництва становить від одного до трьох років; співфінансування з місцевих бюджетів в обсязі не менше 10%; спроможність забезпечувати подальше фінансування та утримання об’єктів за рахунок місцевих бюджетів; загальна кошторисна вартість проектів будівництва понад 10000 тис. грн, а для інших проектів – понад 1000 тис. грн;

– за результатами оцінки відповідності поданих з регіонів інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон на підставі рішення міжвідомчої комісії подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів Фонду з переліком інвестиційних програм і проектів.

Щодо проведених змін у розподілі коштів Фонду згідно з розпорядженням КМУ № 1432-р у зверненні Мінрегіону зазначається, що вони внесені за наслідками засідання (28.10.2021 р.) Комісії з оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що реалізовуються за рахунок коштів Фонду, на якій були розглянуті пропозиції відповідних обласних державних адміністрацій щодо перерозподілу коштів Фонду між проектами у разі наявності ризиків невикористання відповідних коштів (не проведено тендерні процедури, виникла необхідність коригування проектної документації та призупинення будівельних робіт тощо) або економії коштів за результатами тендерних процедур або фактично виконаних робіт. За результатами розгляду Комісією було рекомендовано внести запропоновані зміни до переліку проектів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.04.2021 № 297-р (із змінами, внесеними розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 р. № 660-р та від 20.10.2021 р. № 1250-р).

Слід відмітити, що надані Мінрегіоном матеріали не містять належної аналітичної інформації щодо дотримання вимог частини другої статті 24-1 Кодексу в частині спрямування коштів Фонду на виконання інвестиційних програм і проектів, що мають на меті розвиток регіонів (у тому числі в частині розвитку спортивної інфраструктури) і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів, а також щодо відповідності поданих інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства.

Довідково: за звітними даними про виконання державного бюджету за 10 місяців 2021 року за бюджетною програмою 2761070 здійснено видатки у сумі 2 452 769,7 тис. грн, що становить 54,5% бюджетних призначень. Низький рівень здійснення таких видатків спричинено передусім несвоєчасним розподілом коштів Фонду. Такий стан використання коштів Фонду (як і у попередніх бюджетних періодах) може зумовити їх неповне освоєння та як наслідок зростання кількості об’єктів незавершеного будівництва. Однак у матеріалах Мінрегіону відсутня інформація з належною оцінкою виконання запланованих програм і проектів.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра розвитку громад та територій України Лукеря І.М.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо змін до розподілу коштів Фонду.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити зміни до розподілу коштів Фонду відповідно до розпорядження КМУ № 1432-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), яку було підтримано одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у 2021 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 р. № 1432-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

5.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Державного агентства автомобільних доріг України Федорчук Н.М. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1433-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) від 12.11.2021 р. № 3570/1/05-01/15 (копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1433-р «Деякі питання розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (далі – розпорядження КМУ № 1433-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету передбачено бюджетну програму (код – 3131090) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (далі – субвенція) у сумі 18 101 150,9 тис. грн (з них видатки розвитку – 14 842 943,8 тис. грн, видатки споживання – 3 258 207,1 тис. грн) із розподілом між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів /починаючи з 2019 року/ – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на погашення та обслуговування місцевого боргу за місцевими запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 30 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету;

10 відсотків загального обсягу субвенції надається бюджету міста Києва на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві.

У свою чергу, статтею 103-1 Кодексу визначено, що субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах надається за рахунок джерел формування спеціального фонду державного бюджету, визначених:

1) пунктом 1 частини другої статті 24-2 – доходи державного бюджету, які визначені пунктами 1, 2, 3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 та 6-5 частини третьої статті 29 Кодексу, а саме: акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів, акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів, ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення, 50 відсотків надходжень від адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, 50 відсотків надходжень від адміністративних штрафів за відповідні правопорушення, концесійні платежі, що сплачуються у разі будівництва та експлуатації автомобільних доріг загального користування на умовах концесії;

2) частиною четвертою статті 24-2 – обсяг фактичних надходжень державного дорожнього фонду, що перевищує обсяг запланованих джерел, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2, що також розподіляються у порядку, встановлених цією статтею:

60 відсотків на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення;

35 відсотків на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд);

5 відсотків на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.

Слід відмітити, що використання такого перевиконання обумовлене вимогами частини четвертої статті 23 Кодексу, згідно з якими витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 Кодексу), якщо Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше.

На виконання частини четвертої статті 24-2 Кодексу розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 356-р був збільшений обсяг субвенції (за рахунок понадпланових фактичних надходжень, які є джерелом формування державного дорожнього фонду та обліковуються на рахунку Укравтодору, як залишок коштів спеціального фонду державного бюджет за загальнодержавними видатками та кредитування, який утворився на 1 січня 2021 року) на суму 3 301 678,3 тис. грн (з них видатки розвитку – 2 707 376,1 тис. грн, видатки споживання – 594 302,2 тис. грн), розподілено такий обсяг між обласними бюджетами 24 областей і бюджетом міста Києва та погоджено Комітетом.

Розпорядженням КМУ № 1433-р збільшено обсяг субвенції на 2021 рік за рахунок понадпланових фактичних надходжень, які є джерелом формування державного дорожнього фонду та обліковуються на відповідному рахунку Укравтодору станом на 1 листопада 2021 року, на суму 2 158 864,6 тис. грн (з них видатки розвитку – 1 111 931,7 тис. грн, видатки споживання – 1 046 932,9 тис. грн).

Відповідно розпорядженням КМУ № 1433-р затверджено розподіл додаткового обсягу субвенції у повному обсязі між обласними бюджетами 24 областей та бюджетом міста Києва, що викладено у додатку до цього розпорядження.

Відтак, з урахуванням розпоряджень Уряду № 356-р та № 1433-р станом на 3 листопада 2021 року загальний обсяг субвенції становить 23 561 693,9 тис. гривень.

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу Укравтодору зазначається, що згідно з довідкою Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) № 14-06-01/50 від 01.11.2021 р. про підтвердження надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України по КВК 313 «Державне агентство автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки та кредитування)» станом на 01.11.2021 р. за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» обсяг надходжень з урахуванням залишку на початок року становить 23 561 693,86 тис. грн, що на 2 158 864,6 тис. грн перевищує обсяг, встановлений на 2021 рік (довідка Казначейства та інформація про перевиконання за бюджетною програмою КВК 313 надана народним депутатам України – членам Комітету).

Крім того, Укравтодор зауважує, що ефективне використання понадпланових надходжень коштів державного дорожнього фонду дасть можливість виконання додаткових обсягів дорожніх робіт та збільшення протяжності автомобільних доріг з якісним покриттям. При цьому Укравтодор не наводить інформації з оцінкою ефективності та результативності використання субвенції в регіонах /зокрема, щодо виконаних робіт та кількості кілометрів автомобільних доріг з якісним покриттям/.

У свою чергу належить звернути увагу, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., директор Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Укравтодору Федорчук Н.М.

При цьому перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо здійснення розподілу між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 1433-р з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини четвертої статті 24-2 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у сумі 2 158 864,6 тис. гривень, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1433-р (з урахуванням необхідності дотримання вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» – одноголосно.

5.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра цифрової трансформації України Шелеста О.В. про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству цифрової трансформації України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1442-р) (включено додатково до порядку денного за пропозицією голови підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Германа Д.В.).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства цифрової трансформації України (далі – Мінцифри) від 16.11.2021 № 1/03-1-12978 та від 17.11.2021
№ 1/03-2-12990 (копії яких надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пунктів 1 та 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1442-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 375-р та перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству цифрової трансформації на 2021 рік» (далі – розпорядження Уряду № 1442-р).

Відповідно до вказаних вище вимог Кодексу пунктами 1 та 2 розпорядження Уряду № 1442-р пропонується здійснити:

1. передачу бюджетних призначень, передбачених у 2021 році за загальним фондом державного бюджету Мінцифри (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації», у сумі 593 808,89 тис. грн (видатки розвитку) (відповідно до пункту 2 Змін, що вносяться до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.04.2021 р. № 375-р /далі – розпорядження Уряду № 375-р/):

Міністерству аграрної політики та продовольства для Державного агентства меліорації та рибного господарства з метою впровадження апаратно-програмного комплексу «Система електронного документообігу» – в сумі 2 040 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству внутрішніх справ /загалом у сумі 41 050 тис. грн/ для Державної служби з надзвичайних ситуацій з метою створення системи управління силами та засобами цивільного захисту для керування силами та засобами в територіальних органах Державної служби з надзвичайних ситуацій – в сумі 28 300 тис. грн (видатки розвитку), з метою модернізації загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення – в сумі 10 700 тис. грн (видатки розвитку), з метою проведення реконструкції територіальних систем централізованого оповіщення – в сумі 2 050 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству економіки для Державної служби з питань праці з метою модернізації та впровадження системи електронного документообігу – в сумі 3 200 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству розвитку громад та територій для впровадження в промислову експлуатацію та розвитку Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва – в сумі 21 270 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству соціальної політики для створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) – у сумі 86 918,66 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству фінансів /загалом у сумі 159 840,11 тис. грн/ для Державної аудиторської служби з метою розроблення та впровадження інтегрованої автоматизованої системи підтримки прийняття рішень органу державного фінансового контролю е-аудитор – в сумі 10 000 тис. грн (видатки розвитку), для Державної податкової служби з метою розроблення та модернізації програмного забезпечення, необхідного для цифрової трансформації у сфері адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску (е-податки), – в сумі 147 840,11 тис. грн (видатки розвитку) та з метою створення інформаційної системи «Прозора торгівля (е-РРО)» – в сумі 2 000 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству юстиції /загалом у сумі 105 529,99 тис. грн/ для створення Єдиної державної електронної системи е-нотаріат – у сумі 25 029,99 тис. грн (видатки розвитку), для розвитку та модернізації Державного реєстру актів цивільного стану громадян – у сумі 23 730 тис. грн (видатки розвитку), для модернізації програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно – в сумі 41 000 тис. грн (видатки розвитку), для забезпечення розвитку Єдиного реєстру засуджених та осіб, узятих під варту, – в сумі 15 770 тис. грн (видатки розвитку);

Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України /загалом у сумі 18 640,13 тис. грн/ з метою придбання комп’ютерного та мережевого обладнання для об’єкта будівництва «Ремонт (реставраційний) комутаційного приміщення центру обробки даних Секретаріату Кабінету Міністрів України з переобладнанням його інженерної інфраструктури. Будинок Уряду по вул. Михайла Грушевського, 12/2, у Печерському районі м. Києва» – в сумі 10 040,13 тис. грн (видатки розвитку), для Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей з метою створення інформаційної системи електронних реєстрів комісії з регулювання азартних ігор та лотерей – в сумі 8 600 тис. грн (видатки розвитку);

Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації /загалом у сумі 155 320 тис. грн/ для створення програмної платформи для розгортання та супроводження державних електронних реєстрів – у сумі 125 320 тис. грн (видатки розвитку), для створення програмно-технічного комплексу з функціями криптографічного захисту інформації для надання послуг мобільного захищеного доступу до державних інформаційних ресурсів та послуг захищеного мобільного зв’язку – в сумі 30 000 тис. грн (видатки розвитку);

2. у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінцифри на 2021 рік за загальним фондом державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 8 191,11 тис. грн /в обсязі залишку нерозподілених коштів за бюджетною програмою 2911040/ шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2901030 «Електронне урядування».

Водночас, пунктом 1 Змін, що вносяться до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 375-р, передбачається, зокрема, в окремих завданнях (проектах) Національної програми інформатизації, що фінансуються за рахунок бюджетних призначень за програмою 2911040 «Національна програма інформатизації», та їх державних замовниках, затверджених зазначеним розпорядженням, виключити таку позицію: Апарат Верховної Ради України (Управління справами Апарату Верховної Ради України) розроблення та впровадження інтегрованого рішення "Цифровий комітет" у залі засідань Комітету з питань цифрової трансформації Верховної Ради України № 1034 у будинку по вул. Садовій, 3а, м. Київ".

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень, передбаченої пунктом 1 цього розпорядження, та перерозподілу видатків державного бюджету, передбаченого пунктом 2 цього розпорядження, з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Мінцифри (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» встановлено бюджетні призначення в обсязі 602 000 тис. грн (видатки розвитку).

Питання погодження передачі бюджетних призначень, передбачених у 2021 році Мінцифри (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації», в сумі 602 000 тис. грн (видатки розвитку) окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету відповідно до розпорядження Уряду № 375-р Комітет розглянув на своєму засіданні 19 травня 2021 року та за підсумками розгляду було погоджено відповідну передачу бюджетних призначень.

(Інформація щодо змін, що вносяться до розпорядження Уряду
№ 375-р, в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів, відповідальних виконавців бюджетних програм та завдань (проектів) відповідно до розпорядження Уряду № 1442-р, надана народним депутатам України – членам Комітету).

За поясненнями Мінцифри:

1. Прийняття зазначеного розпорядження зумовлено економією коштів, яка виникла за результатами проведення державними замовниками (у тому числі Апаратом Верховної Ради України, Міністерством соціальної політики, Міністерством юстиції, Державною податковою службою та Господарсько-фінансовим департаментом Секретаріату Кабінету Міністрів України) процедур закупівель та виконаних договорів, а також через те, що деякі процедури не відбулися.

2. Зекономлені кошти пропонується:

спрямувати на проекти Міністерства внутрішніх справ для Державної служби з надзвичайних ситуацій з метою розширення функціональних можливостей та дозакупівлі програмного забезпечення геоінформаційної платформи та програмних засобів криптографічного захисту каналів зв’язку та управління віддаленим доступом до інформаційних систем та ресурсів для системи управління силами та засобами цивільного захисту для керування силами та засобами в територіальних органах Державної служби з надзвичайних ситуацій, а також з метою створення спеціалізованого програмного забезпечення для модернізації загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення (13 400 тис. грн);

перерозподілити на бюджетну програму 2901030 «Електронне урядування» для ДП «ДІЯ» для забезпечення належного функціонування Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, кошти будуть спрямовані: на розширення штату працівників відділу інформаційно-довідкової підтримки ДП «ДІЯ» та отримання додаткових послуг з надання у користування окремого індивідуального хмарного середовища для обробки даних «Приватна віртуальна хмара» у двох незалежних ЦОД із двократним збільшенням обчислювальних ресурсів ЦОД (8 191,11 тис. грн).

Варто зазначити, що за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2021 року видатки по загальному фонду державного бюджету за бюджетними програмами:

1006130 «Цифрова трансформація політики автоматизації процесів у сфері цивільного захисту, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків» /на яку розпорядженням Уряду № 375-р було передано бюджетні призначення у обсязі 27 650 тис. грн, а змінами, що вносяться розпорядженням Уряду № 1442-р, збільшуються ще на 13 400 тис. грн/ не проводилися;

2901030 «Електронне урядування» проведено в обсязі 134 385,6 тис. грн, що становить 42,3% річного плану (визначено в обсязі 317 849 тис. грн) та 51,7% плану на звітний період.

Загалом необхідно зауважити, що матеріали, надані у зверненні Мінцифри до Комітету стосовно зазначеної передачі бюджетних призначень, є неповними, а саме відсутня інформація щодо:

поточного стану виконання завдань (проектів) Національної програми інформатизації, визначених розпорядженням Уряду № 375-р, та, відповідно, використання коштів державного бюджету, передбачених для їх реалізації;

причин та об’єктивних обставин, що спричинили економію коштів за кожним головним розпорядником бюджетних коштів та проектами, які ними виконуються;

фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків збільшення обсягу коштів, визначених для реалізації окремих проектів (завдань);

чисельності працівників, на яку планується розширити штат відділу інформаційно-довідкової підтримки ДП «ДІЯ», їх основних сфер компетенції та розрахунків середньої заробітної плати таких працівників;

переліку додаткових послуг з надання у користування окремого індивідуального хмарного середовища для обробки даних «Приватна віртуальна хмара» та розрахунку потреби додаткових коштів у розрізі таких послуг.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра цифрової трансформації України Шелест О.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечинь чи зауважень щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядаються.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетном процесі Комітету Герман Д.В. поінформував, що за результатами опрацювання зазначеного питання у підкомітеті рекомендується Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду № 1442-р перерозподіл видатків державного бюджету, а також передачу бюджетних призначень згідно зі змінами, що вносяться до розпорядження Уряду № 375-р (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Германом Д.В.), яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частин шостої та восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пунктів 1 та 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1442-р погодити:

1. передачу бюджетних призначень, передбачених у 2021 році Міністерству цифрової трансформації України (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації», в сумі 593 808,89 тис. грн (видатки розвитку) окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.11.2021 № 1442-р та змін, що вносяться до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 375-р;

2. здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству цифрової трансформації України на 2021 рік за загальним фондом державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку у сумі 8 191,11 тис. грн шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2911040 «Національна програма інформатизації» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2901030 «Електронне урядування».

Голосували: «за» – одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України – члена Комітету з питань бюджету Пузійчука А.В. про затвердження персонального складу робочої групи з питань встановлення причин недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління /включено додатково до порядку денного за пропозицією народного депутата України Пузійчука А.В., розглянуто першим/.

Відмітили:

У своєму виступі народний депутат України Пузійчук А.В. зазначив, зокрема, про таке:

- на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 8 вересня 2021 року (протокол № 99), керуючись статтями 15, 34 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», за його пропозицією було прийнято рішення створити робочу групу з питань встановлення причин недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління (далі – робоча група), та обрати головою робочої групи народного депутата України – члена Комітету Люшняка М.В.;

- на сьогоднішньому засіданні Комітету пропонується затвердити персональний склад робочої групи відповідно до проекту рішення, наданого народним депутатам України – членам Комітету.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Пузійчук А.В., Молоток І.Ф., Пушкаренко А.М., Задорожній М.М.

У ході обговорення народний депутат України Молоток І.Ф. вніс пропозицію включити до складу робочої групи також членів Комітету, які сьогодні виявили бажання долучитися до роботи робочої групи.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. надав слово народному депутату України Пузійчуку А.В. для оголошення проекту рішення Комітету з урахуванням внесених доповнень щодо складу робочої групи.

Народний депутат України Пузійчук А.В. запропонував підтримати таке рішення Комітету: 1) внести зміни до рішення Комітету від 8 вересня п.р., увільнивши від обов’язків голови робочої групи народного депутата України Люшняка М.В.; 2) затвердити такий персональний склад робочої групи: голова робочої групи – Драбовський Анатолій Григорович; заступник голови робочої групи – Пузійчук Андрій Вікторович; члени робочої групи: Батенко Тарас Іванович, Борт Віталій Петрович, Герман Денис Вадимович, Гнатенко Валерій Сергійович, Гончаренко Олексій Олексійович, Дунаєв Сергій Володимирович, Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна, Забуранна Леся Валентинівна, Кіссе Антон Іванович, Копанчук Олена Євгенівна, Крулько Іван Іванович, Кунаєв Артем Юрійович, Молоток Ігор Федорович, Пушкаренко Арсеній Михайлович, Саламаха Орест Ігорович, Северин Сергій Сергійович, Трухін Олександр Миколайович, Урбанський Анатолій Ігорович, Цабаль Володимир Володимирович, Шпак Любов Олександрівна, а також народні депутати України, які виявили бажання долучитися додатково, а саме Гевко Володимир Леонідович, Задорожній Микола Миколайович, Лаба Михайло Михайлович, Лопушанський Андрій Ярославович, Тістик Ростислав Ярославович.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену народним депутатом України Пузійчуком А.В. пропозицію (відповідно до наданого проекту рішення з урахуванням доповнень), що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Внести зміни до рішення Комітету з питань бюджету від 8 вересня 2021 року, увільнивши від обов’язків голови робочої групи з питань встановлення причин недоотримання надходжень до державного та місцевих бюджетів внаслідок неефективної діяльності Державного агентства лісових ресурсів, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, народного депутата України Люшняка М.В.

2. Затвердити такий персональний склад цієї робочої групи:

- голова робочої групи: Драбовський Анатолій Григорович – член Комітету;

- заступник голови робочої групи: Пузійчук Андрій Вікторович – член Комітету;

- члени робочої групи:

Батенко Тарас Іванович – член Комітету;

Борт Віталій Петрович – член Комітету;

Гевко Володимир Леонідович – заступник Голови Комітету;

Герман Денис Вадимович – голова підкомітету Комітету;

Гнатенко Валерій Сергійович – член Комітету;

Гончаренко Олексій Олексійович – член Комітету;

Дунаєв Сергій Володимирович – член Комітету;

Василевська-Смаглюк Ольга Михайлівна – член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;

Забуранна Леся Валентинівна – голова підкомітету Комітету;

Задорожній Микола Миколайович – член Комітету;

Кіссе Антон Іванович – член Комітету;

Копанчук Олена Євгенівна – заступник Голови Комітету;

Крулько Іван Іванович – перший заступник Голови Комітету;

Кунаєв Артем Юрійович – член Комітету;

Лаба Михайло Михайлович – член Комітету;

Лопушанський Андрій Ярославович – заступник Голови Комітету;

Молоток Ігор Федорович – голова підкомітету Комітету;

Пушкаренко Арсеній Михайлович – член Комітету;

Саламаха Орест Ігорович – голова підкомітету Комітету;

Северин Сергій Сергійович – член Комітету;

Тістик Ростислав Ярославович – член Комітету.

Трухін Олександр Миколайович – заступник Голови Комітету;

Урбанський Анатолій Ігорович – член Комітету;

Цабаль Володимир Володимирович – секретар Комітету;

Шпак Любов Олександрівна – голова підкомітету Комітету.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 1, «утрималися» – 6.

6. Про погодження обсягів та напрямів використання коштів для ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення та комунальної власності за рахунок місцевого запозичення Запорізької обласної ради (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 25.10.2021 № 08-20/2912) /продовження розгляду/ (не розглянуто через відсутність кворуму для прийняття рішення з цього питання).

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України