Комітет Верховної Ради України

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №125 від 30 травня 2022 року

 

 

 

13  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 28 народних депутатів*.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Борт В.П., Дунаєв С.В., Лунченко В.В., Пуртова А.А., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Огонь Ц.Г. – член Рахункової палати;

Чудний О.В. – заступник директора Департаменту контролю у сфері доходів бюджету та фінансових установ Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу макроекономіки Рахункової палати.

________________________________

*Народні депутати – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету про те, що на його звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 30 травня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (реєстр. № 5656).

3. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 7413 від 26.05.2022), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Бондаренком О.В. та іншими.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про ратифікацію Конвенції про визнання та виконання іноземних судових рішень у цивільних або комерційних справах" (реєстр. № 0132 від 05.11.2021, Президент України);

1.1.2. Проект Закону України "Про вихід з Протоколу про внесення поправок до Угоди про Міжурядовий фельд'єгерський зв'язок" (реєстр. № 0141 від 30.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до пункту 12 частини сьомої статті 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" щодо додаткового захисту персональних даних" (реєстр. № 7314 від 25.04.2022, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання Силам спеціальних операцій Збройних Сил України деяких розвідувальних та контррозвідувальних повноважень для підвищення ефективності ведення руху опору" (реєстр. № 6486 від 29.12.2021, народний депутат України Веніславський Ф.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо децентралізації та розмежування повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади у зв'язку зі зміною адміністративно-територіального устрою" (реєстр. № 6282 від 04.11.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо розподілу повноважень органів місцевого самоврядування у зв'язку зі зміною адміністративно-територіального устрою" (реєстр. № 6281 від 04.11.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо джерел фінансування робіт з планування територій" (реєстр. № 6484 від 29.12.2021, народний депутат України Божик В.І.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування" щодо комунальної власності" (реєстр. № 6479 від 28.12.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про географічні назви" щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України" (реєстр. № 7253 від 05.04.2022, народні депутати України Веніславський Ф.В., Федієнко О.П., Бакумов О.С., Горбенко Р.О. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" щодо порядку преміювання посадових осіб органів місцевого самоврядування" (реєстр. № 7247 від 03.04.2022, народні депутати України Ковальчук О.В., Безгін В.Ю., Грищенко Т.М. та інші);

1.1.11. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння громадянам у реалізації права на захист Вітчизни та зміцнення обороноздатності держави (реєстр. № 7205 від 24.03.2022, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Клочко А.А. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо очищення влади від засновників та членів антиукраїнських політичних партій" (реєстр. № 7318 від 26.04.2022, народні депутати України Савчук О.В., Клименко Ю.Л., Піпа Н.Р., Бобровська С.А., Прощук Е.П., Циба Т.В., Аліксійчук О.В.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний Гімн України"" (реєстр. № 7162-1 від 28.03.2022, народні депутати України Юнаков І.С., Мазурашу Г.Г.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 111-1 Кримінального кодексу України (щодо постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг)" (реєстр. № 7241 від 01.04.2022, народні депутати України Федієнко О.П., Кравчук Є.М., Мазурашу Г.Г., Камельчук Ю.О., Вірастюк В.Я., Мошенець О.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до частини першої статті 616 Кримінального процесуального кодексу України щодо умов скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або його зміни з інших підстав" (реєстр. № 7308 від 21.04.2022, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.16. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (щодо розширення переліку нацистської символіки) (реєстр. № 7142 від 13.03.2022, народний депутат України Ляшенко А.О.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо заборони діяльності релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України" (реєстр. № 7213 від 26.03.2022, народний депутат України Совсун І.Р., Піпа Н.Р., Мазурашу Г.Г. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії (щодо терміну набрання чинності)" (реєстр. № 7305 від 20.04.2022, народні депутати України Герус А.М., Скороход А.К., Камельчук Ю.О., Кіт А.Б. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України (щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану)" (реєстр. № 7316 від 26.04.2022, народні депутати України Бабій Р.В., Бакумов О.С., Кравчук Є.М., Ватрас В.А. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедури проведення екологічного аудиту" (реєстр. № 6349 від 25.11.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав суб'єктів господарювання у сфері електронних довірчих послуг" (реєстр. № 7309 від 21.04.2022, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Рущишин Я.І., Устінова О.Ю., Лозинський Р.М., Цабаль В.В. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава в період дії правового режиму воєнного стану в Україні" (реєстр. № 7319 від 26.04.2022, народний депутат України Наталуха Д.А.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання в Україні результатів оцінки відповідності, проведеної в державах – членах Європейського Союзу" (реєстр. № 7324 від 27.04.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування ринків капіталу та організованих товарних ринків в умовах воєнного стану чи під час особливого періоду" (реєстр. № 7224 від 29.03.2022, народні депутати України Железняк Я.І., Гетманцев Д.О., Бакумов О.С., Діденко Ю.О. та інші);

1.1.25. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (реєстр. № 7163 від 14.03.2022, народні депутати України Наталуха Д.А., Лічман Г.В. та інші);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні" (реєстр. № 7297 від 18.04.2022, народні депутати України В'ятрович В.М., Княжицький М.Л., Федина С.Р. та інші);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності тимчасових слідчих та тимчасових спеціальних комісій в умовах воєнного стану, надзвичайного стану" (реєстр. № 7320 від 26.04.2022, народні депутати України Богданець А.В., Юрчишин Я.Р., Неклюдов В.М. та інші);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення управління багатоквартирними будинками" (реєстр. № 7029 від 08.02.2022, народні депутати України Нальотов Д.О., Літвінов О.М., Крячко М.В. та інші);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основи національного спротиву" щодо вдосконалення порядку зберігання зброї" (реєстр. № 7326 від 28.04.2022, народні депутати України Герасимов А.В., Федина С.Р. та інші);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо особливостей набуття та втрати громадянства України окремими категоріям осіб" (реєстр. № 7339 від 02.05.2022, народні депутати України Лубінець Д.В., Мінько С.А., Кузьміних С.В., Бобровська С.А. та інші);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо заборони нараховувати пеню за несвоєчасну сплату за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану)" (реєстр. № 7136 від 11.03.2022, народний депутат України Ляшенко А.О.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення зміни до частини шостої статті 300 Цивільного процесуального кодексу України щодо строку дії рішення про визнання особи недієздатною у період дії воєнного стану в Україні" (реєстр. № 7199 від 19.03.2022, народні депутати України Павліш П.В., Остапенко А.Д. Гривко С.Д.);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації науковим, науково-педагогічним та педагогічним працівникам" (реєстр. № 7352 від 05.05.2022, народні депутати України Грищук Р.П., Колебошин С.В., Коваль О.В., Бабак С.В., Гришина Ю.М. та інші);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення позовів у виді зупинення наказу під час воєнного стану чи в бойовій обстановці" (реєстр. № 7292 від 18.04.2022, народні депутати України Веніславський Ф.В., Лаба М.М. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» щодо вдосконалення провадження гідрометеорологічної діяльності в Україні (реєстр. № 6513 від 13.01.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується уточнити засади провадження гідрометеорологічної діяльності в Україні. Зокрема, передбачається:

уточнити повноваження:

- національної гідрометеорологічної служби, зокрема, доручивши уповноважувати підприємства, установи та організації на проведення вимірювань у сфері гідрометеорологічної діяльності, не пов’язаних з оцінкою відповідності продукції, процесів та послуг,

- місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, передбачивши здійснювати в межах їх компетенції у сфері гідрометеорологічної діяльності реалізації місцевих та регіональних програм, спрямованих на забезпечення здійснення спостережень за станом забруднення навколишнього природного середовища та гідрометеорологічних спостережень на місцевому рівні за рахунок коштів місцевих бюджетів та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища;

визначення напрямів діяльності національної гідрометеорологічної служби;

запровадження декларації про провадження господарської діяльності у сфері гідрометеорологічної діяльності. Така декларація заповнюється суб’єктом господарювання і подається до адміністратора центру надання адміністративних послуг, або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги», та реєструється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності (дозвільним органом) на безоплатній основі;

встановлення обов’язку підприємств, установ та організацій, що здійснюють гідрометеорологічну діяльність щодо утворення метрологічних служб або призначення осіб, відповідальних за забезпечення єдності вимірювань;

уточнення джерел фінансового забезпечення національної гідрометеорологічної служби;

уточнення норм щодо відповідальності за порушення у сфері гідрометеорологічної відповідальності.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ України, зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що в межах компетенції не заперечує щодо розгляду зазначеного законопроекту, а реалізація його положень не впливатиме на показники бюджетів, зокрема, не потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про гідрометеорологічну діяльність» щодо вдосконалення провадження гідрометеорологічної діяльності в Україні (реєстр. № 6513 від 13.01.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, які передбачаються органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування для виконання вимог законодавства щодо провадження гідрометеорологічної діяльності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо стимулювання виробництва молока (реєстр. № 5297  (доопрац.) від 21.12.2021), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 15.2 статті 15 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», а саме віднести до об'єктів бюджетної дотації молоко сире від корів, яке відповідає вимогам до безпечності та якості молока і молочних продуктів, встановлених центральним органом виконавчої влади з питань продовольчої безпеки держави /в чинній редакції до об’єктів дотації віднесено  молоко незбиране екстра, вищого, першого та другого ґатунків (не піддане будь-якій обробці, переробці чи пакуванню для потреб подальшого продажу)/.

Разом з тим, законопроектом передбачається доповнити Закон новою статтею 16-3 «Державна підтримка виробників молока». Положеннями нової статті зазначеного Закону запропоновано запровадити надання державної підтримки для виробників сирого молока у вигляді щоквартальної додаткової бюджетної дотації за кожну тону зданого на переробку або реалізованого безпосередньо споживачам молока відповідно до визначених критеріїв, а саме:

1) малим фермерським господарствам, у тому числі сімейним фермерським господарствам та фізичним особам, які займаються сільськогосподарською діяльністю – виробникам сирого молока та у власності яких перебуває від 2 ідентифікованих та зареєстрованих корів;

2) сільськогосподарським кооперативам, члени яких виробили сире молоко, а кооперативи продали його, та у власності членів якого перебуває від 30 ідентифікованих та зареєстрованих корів;

3) іншим сільськогосподарським підприємствам, не зазначеним вище – виробникам сирого молока, та у власності яких перебуває від 50 ідентифікованих та зареєстрованих корів.

При цьому, зазначається, що розмір такої державної допомоги на одного виробника сільськогосподарської продукції  не може перевищувати 10 тисяч розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року /у 2022 році мінімальна заробітна плата на 1 січня встановлена у розмірі 6 500 гривень/.

Водночас, нормами законопроекту визначається, що отримувачем такої бюджетної дотації є безпосередній виробник об'єкта такої дотації зареєстрований у Державному аграрному реєстрі, а кошти спрямовуються на поточний банківський рахунок отримувача бюджетної дотації не пізніше 15 календарних днів після завершення звітного кварталу поточного року.

Варто зазначити, що пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 2 щодо доповнення новою статтею 16-3, який набирає чинності з 1 січня 2023 року.

Поряд з цим, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту доручається Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом, серед іншого, врахувати норми цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2023 року, при розробці проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».

Реалізація вищевказаних положень потребуватиме коштів державного бюджету для надання додаткової дотації для виробників сирого молока.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація законопроекту не передбачає додаткових видатків державного бюджету, оскільки суми виплат державної підтримки сільськогосподарським виробникам здійснюються в рамках ліміту, визначеного законом про Державний бюджет на поточний рік, починаючи з 2023 року.

В експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація законопроекту може здійснюватись в межах видатків за існуючою бюджетною програмою, а саме 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», в межах якої здійснюється державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Слід відмітити, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Міністерству аграрної політики та продовольства України за бюджетною програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» встановлено бюджетні призначення в обсязі 4 400 млн грн, які можуть спрямовуватися, у тому числі, на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету», з метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану, було скорочено видатки розвитку за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2801580 у сумі 4 398 млн грн та спрямовано до резервного фонду державного бюджету. Отже, з урахуванням внесених змін обсяг видатків за бюджетною програмою 2801580 становить 2 млн гривень.

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо стимулювання виробництва молока (реєстр. № 5297  (доопрац.) від 21.12.2021), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Івченком В.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» (реєстр. № 6305 від 12.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» замовник будівництва централізованого сховища спрямовує кошти в обсязі 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва на спорудження об’єктів соціального призначення у місті Славутич, Іванківському і Поліському районах Київської області згідно з переліком, затвердженим Київською обласною державною адміністрацією.

Згідно із законопроектом пропонується використовувати такі кошти за двома напрямами – на соціально-економічний розвиток прилеглих територій та розвиток територій і об’єктів природно-заповідного фонду за таким розподілом:

90 відсотків – на будівництво об’єктів соціального призначення у місті Славутич, Вишгородському районі (на територіях Іванківської, Поліської селищних територіальних громад) Київської області, розвиток зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення згідно з переліком, затвердженим Київською обласною державною адміністрацією;

10 відсотків – на заходи з розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника згідно з переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення. Порядок використання коштів на здійснення заходів з розвитку Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника затверджується Кабінетом Міністрів України.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту вплине на показники бюджетів, оскільки витрати на спорудження об’єктів соціального призначення відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 380-р «Про затвердження проекту «Будівництво централізованого сховища для зберігання відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» становлять 3 721 474,55 тис. грн (джерелом фінансування є залучений ДП «НАЕК «Енергоатом» товарний кредит), з яких 90% буде спрямовано до відповідних місцевих бюджетів Київської області та 10% до спеціального фонду державного бюджету, адже утримання заповідника здійснюється в межах бюджетної програми (код 2708110) «Підтримка безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення».

Враховуючи зазначене, реалізація законопроекту призведе до перерозподілу коштів, що спрямовуються замовником будівництва централізованого сховища на соціально-економічний розвиток прилеглих територій та розвиток територій і об’єктів природно-заповідного фонду (у разі їх перерахування до відповідних бюджетів), шляхом зменшення на 10% надходження їх обсягу до місцевих бюджетів та відповідного збільшення надходження до державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій» (реєстр. № 6305 від 12.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів, однак реалізація положень законопроекту забезпечуватиметься у межах коштів, що будуть перераховані до державного та місцевих бюджетів на реалізацію відповідних заходів. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про створення Національного меморіального комплексу геноциду в Україні, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України, вчинених злочинним режимом Російської Федерації (реєстр. № 7286 від 15.04.2022), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Безгіним В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно з пояснювальною запискою підготовка законопроекту обумовлена необхідністю увічнення та вшанування пам’яті наших співвітчизників, які стали жертвами та загинули від збройної агресії, вчиненої злочинним режимом Російської Федерації проти України, засудження злочинних дій тоталітарного режиму Російської Федерації, спрямованих на організацію геноциду Українського народу, наслідком яких стало знищення великої кількості людей, та утвердження в суспільстві нетерпимості до будь-яких проявів насильства та геноциду. Відтак, у законопроекті пропонується визначити правові засади створення та функціонування Національного меморіального комплексу геноциду в Україні, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України, вчинених злочинним режимом Російської Федерації (далі – Національний меморіальний комплекс геноциду в Україні).

Законопроектом серед іншого встановлюється таке:

– будівництво Національного меморіального комплексу геноциду в Україні здійснюється відповідно до проекту, розробленого за результатами відкритого міжнародного конкурсу, відповідальним за проведення якого є Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури (статті 7–8);

– проведення міжнародного конкурсу, проектування та будівництво Меморіального комплексу здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до закону або коштів міжнародної технічної та фінансової допомоги (у тому числі у вигляді грантів) (стаття 9).

– утримання в належному стані та охорона Національного меморіального комплексу геноциду в Україні забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету відповідно до закону та здійснюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 10);

– держава забезпечує умови для проведення досліджень та здійснення заходів з увічнення та вшанування пам'яті мільйонів співвітчизників, які стали жертвами та загинули від збройної агресії злочинного режиму Російської Федерації проти України, всіх громадян, які пережили цю страшну трагедію в історії Українського народу, на основі відповідної загальнодержавної програми, кошти на виконання якої щорічно передбачаються в Державному бюджеті України (стаття 11).

Згідно з пояснювальною запискою реалізація положень цього законопроекту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до закону або коштів міжнародної технічної та фінансової допомоги (у тому числі у вигляді грантів). Однак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість у Прикінцевих положеннях законопроекту Кабінету Міністрів України доручається підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» в частині забезпечення фінансування заходів щодо проведення міжнародного конкурсу, проектування та будівництва Національного меморіального комплексу геноциду в Україні (розділ), а також щороку під час підготовки проекту закону України про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати кошти на фінансування заходів щодо будівництва та утримання Національного меморіального комплексу геноциду в Україні.

Міністерство фінансів України у експертному висновку на законопроект також зазначає про його вплив на видаткову частину державного бюджету та підкреслює, що розробник не надав фінансово-економічних розрахунків додаткових витрат та інформації щодо джерел їх покриття.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про створення Національного меморіального комплексу геноциду в Україні, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України, вчинених злочинним режимом Російської Федерації (реєстр. № 7286 від 15.04.2022)), поданий народними депутатами України Дундою О.А., Безгіним В.Ю. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу» (реєстр. № 7034 від 09.02.2022), поданий Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою удосконалення сфери поховання шляхом розвитку такого виду поховання, як кремація, відповідно до європейського досвіду, запровадження вимог до перевезення тіл померлих, врегулювання процедури надання адміністративних послуг у сфері поховання, удосконалення положень з безоплатного поховання померлих пільгової категорії громадян.

У законопроекті, серед іншого, пропонується:

надати право органам місцевого самоврядування та їх виконавчим органам вирішувати відповідно до закону питання про будівництво крематоріїв, у тому числі на умовах державно-приватного партнерства, зокрема на умовах концесії, у порядку, встановленому законами України «Про державно-приватне партнерство» та «Про концесію»;

встановити, що витрати на поховання осіб з інвалідністю внаслідок війни здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів (на відміну від  чинної норми статті 14 Закону України «Про поховання та похоронну справу», згідно з якою такі витрати здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону).

Слід відмітити, що виконання положень законопроекту зумовить потребу у додаткових коштах з місцевих бюджетів, зокрема у разі залучення коштів місцевих бюджетів на будівництво крематоріїв (відповідно до статті 9 Закону України «Про державно-приватне партнерство» фінансування державно-приватного партнерства може здійснюватися за рахунок: фінансових ресурсів приватного партнера, фінансових ресурсів, запозичених в установленому порядку, коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством) та поховання осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Враховуючи наведене, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація проекту закону не потребуватиме додаткових видатків з державного чи з місцевого бюджетів Про таке також зазначає Міністерство фінансів у експертному висновку до законопроекту.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через шість місяців з дня  його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу» (реєстр. № 7034 від 09.02.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

 

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду (реєстр. № 6458 від 22.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроект згідно з преамбулою визначає правові, економічні, соціальні та організаційні засади проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, головною метою якої є покращення основних техніко-економічних показників багатоквартирних будинків, об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури шляхом їх реконструкції, нового будівництва, якщо це передбачено містобудівною документацією, створення безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення. Загалом законопроект спрямований на удосконалення механізму здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, що реалізується шляхом прийняття нового закону та введення його в дію через два роки з дня, наступного за днем його опублікування. При цьому пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України від 22.12.2006 р. № 525-V «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду».

На відміну від чинного закону одним із шляхів реалізації державної політики у сфері комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у статті 4 законопроекту визначено співфінансування заходів із комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) за рахунок коштів місцевого, державного бюджетів, інвесторів-забудовників та інших коштів, не заборонених законодавством, для проведення інженерної підготовки, спорудження об’єктів соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури, благоустрою та озеленення прилеглих прибудинкових територій, створення безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення та кредитування за рахунок коштів державного бюджету суб’єктів господарювання для реалізації проектів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду.

Крім зазначених вище заходів реалізація проектів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) здійснюється за умови попереднього і повного відшкодування власникам/наймачам житлових/нежитлових приміщень вартості втрат шляхом надання за їх згодою інших рівноцінних житлових/нежитлових приміщень або грошової компенсації відповідно до договорів, попередньо укладених інвестором-забудовником із кожним власником/наймачем цих приміщень, що також може зумовити потребу у додаткових бюджетних коштах.

Разом з тим, органам місцевого самоврядування рекомендується за рахунок коштів місцевих бюджетів протягом року з дня опублікування закону провести інвентаризацію житлового та нежитлового фондів усіх форм власності в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно, згідно із статтею 17 законопроекту до переліку джерел фінансового забезпечення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду включено кошти державного бюджету та/або місцевих бюджетів (згідно з чинною редакцією закону такі кошти передбачалися з подальшим їх поверненням).

У пояснювальній записці до законопроекту визначено, що реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат державного та/або місцевого бюджетів, і надано окремі пояснення щодо фінансово-економічних розрахунків на забезпечення заходів з проведення інвентаризації житлового та нежитлового фондів відповідної адміністративно-територіальної одиниці, обстеження, технічної інвентаризації та експертної грошової оцінки об’єктів нерухомого майна, визначення орієнтовної вартості підготовчих робіт та реалізації проектів з комплексної реконструкції застарілого житлового фонду. При цьому розробником названо ряд причин (зокрема, відсутність вихідних даних для розрахунків, необхідність встановлення договірних відносин між виконавцями та замовниками), що унеможливлюють проведення обрахунку орієнтовної вартості таких робіт і послуг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку звертає увагу на таку позицію суб’єкта права законодавчої ініціативи та підтримує прийняття законопроекту.

Враховуючи зазначене, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що порушує вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через два роки з дня, наступного за днем його опублікування), має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду (реєстр. № 6458 від 22.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він може вводитися в дію у передбачені законопроектом терміни.

 

 

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків (реєстр. № 6247 від 01.11.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» в частині врегулювання питань передачі у власність територіальних громад гуртожитків державної форми власності та таких, що перебувають у статутних капіталах товариств, утворених під час приватизації (корпоратизації), у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб.

При цьому виключаються положення про необхідність затвердження законом Загальнодержавної цільової програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, що встановлювала порядок, строки і джерела забезпечення такої передбачені. Натомість передбачається, що гуртожитки передаються у власність відповідних територіальних громад згідно з цим Законом у строки, визначені відповідною місцевою програмою передачі гуртожитків у власність територіальних громад.

На відміну від чинної норми видатки, пов’язані з капітальним ремонтом гуртожитків (їх житлових комплексів та/або їх частин), що передаються у власність територіальних громад згідно з цим Законом, здійснюються за рахунок передбачених на це коштів місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законодавством джерел, тобто із джерел здійснення таких видатків виключені кошти державного бюджету.

Крім того, до повноважень Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо приватизації громадянами житла у гуртожитках віднесено обов’язок затвердження державної цільової програми надання господарським товариствам та іншим організаціям, створеним у процесі приватизації (корпоратизації), компенсації за передачу гуртожитків у власність територіальних громад на частково-компенсаційній або компенсаційній основі, реалізацію якої пропонується здійснювати з 2022 року.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що затвердження та реалізація Урядом такої державної цільової програми протягом 2022-2026 років, виходячи з інформації Мінрегіону, згідно з якою у власність територіальних громад передбачається передати 219 гуртожитків, що були включені до статутного капіталу суб’єктів господарювання, створених у процесі приватизації (корпоратизації), потребуватиме відповідних витрат з Державного бюджету України у сумі 244,7 млн гривень.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи у експертному висновку до законопроекту потребу у коштах державного бюджету на реалізацію заходів такої державної програми, зауважує, що законопроект фінансово незабезпечений та потребує доопрацювання.

Враховуючи зазначене, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо окремих питань врегулювання витрат на управління багатоквартирним будинком (реєстр. № 6247 від 01.11.2021), має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про розслідування авіаційних подій та інцидентів в цивільній авіації та Національне бюро розслідування авіаційних подій» (реєстр. № 6409 від 09.12.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Лабунською А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроект визначає правові засади організації та діяльності Національного бюро розслідування авіаційних подій (далі – Національне бюро), статус державних експертів з розслідування авіаційних подій та уповноваженого з розслідування авіаційних подій, а також правові основи розслідування авіаційних подій та інцидентів.

Так, законопроектом визначається, що Національне бюро – це утворений Кабінетом Міністрів України постійно діючий центральний орган виконавчої влади, що несе відповідальність за організацію та проведення розслідувань авіаційних подій та інцидентів у цивільній авіації, а також за розробку заходів щодо запобігання авіаційних подій та інцидентів у майбутньому (стаття 16 законопроекту). Національне бюро є функціонально незалежним (зокрема, від уповноважених органів, що здійснюють державне регулювання у сфері цивільної авіації та від інших державних органів, громадських організацій, підприємств, організацій, установ, юридичних та фізичних осіб, які можуть мати конфлікт інтересів або втручатися в процес розслідування або впливати на його об’єктивність) та забороняється незаконне втручання у його діяльність (стаття 18 законопроекту).

Разом з тим, розділом IV «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається, що Закон, прийнятий на підставі законопроекту, що розглядається, набирає чинності з дня утворення Кабінетом Міністрів України Національного бюро розслідування авіаційних подій, але не пізніше 01.01.2023 року, та встановлюється, що Національне бюро розслідування авіаційних подій є правонаступником Національного бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, утвореного постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 № 228 (зі змінами).

Слід нагадати, що статтею 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» визначено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Таким чином, беручи до уваги положення законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про джерела фінансування органів державної влади» утворення та функціонування Національного бюро потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Крім того, слід наголосити, що питання щодо утворення, реорганізації, ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції України, абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», частина перша статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»/.

Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту та зауважує, що необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків витрат на реалізацію відповідних законодавчих ініціатив до законопроекту не надано. Водночас, Мінфін відмічає, що передбачені законопроектом функції Національного бюро розслідування авіаційних подій як центрального органу виконавчої влади за своєю суттю не містять суттєвих відмінностей від повноважень, які відповідно до чинної редакції статті 9 Повітряного кодексу України та Положення про Національне бюро з розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.2020 № 417 (зі змінами), здійснюються Національним бюро розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами як державною спеціалізованою експертною установою. Тому для надання Національному бюро розслідування авіаційних подій статусу центрального органу виконавчої влади підстав не вбачається. Крім того, потребують надання додаткових обґрунтувань положення статті 21 законопроекту щодо делегування регуляторних повноважень Національному бюро розслідування авіаційних подій та його Директору.

Слід зауважити, що статтею 24 законопроекту встановлено, що Кабінет Міністрів України забезпечує належне фінансування Національного бюро з метою ефективного розслідування авіаційних подій та інцидентів, що належать до його компетенції. Однак, вказана норма законопроекту не відповідає нормам Закону України «Про Кабінет Міністрів України», яким чітко визначено повноваження Кабінету Міністрів України. Такі ж зауваження висловив і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Поряд з цим, положеннями законопроекту передбачено, що заробітна плата державного експерта та технічного персоналу Національного бюро складається з посадового окладу, надбавок, доплат до нього, премій та інших виплат, розмір і порядок встановлення яких визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому, державним експертам Національного бюро посадові оклади встановлюються у розмірі не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (частини шоста та сьома статті 25 законопроекту) /виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2022 року, – 2 481 грн, розмір відповідного посадового окладу становитиме щонайменше 24 810 грн/.

Проте, слід наголосити, що зазначене не узгоджується з положеннями статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 8 Закону України «Про оплату праці» (визначення умов оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України) та суперечить пункту 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 19.09.2019 № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади», яким встановлено, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів України, якими визначено розміри посадових окладів та інших складових оплати праці працівників державних органів, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Вказане свідчить про невідповідність положень статті 25 законопроекту нормам Закону України «Про державну службу», якими у рамках реалізації комплексної реформи державного управління визначено єдині принципи та організаційні засади державної служби, у тому числі підходи до оплати праці державних службовців, а також про відсутність підстав для встановлення Національному бюро, як одному із ряду діючих центральних органів виконавчої влади, особливих умов оплати праці порівняно з іншими центральними органами виконавчої влади.

Поряд з тим, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується ряд змін, які також можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема у частині:

надання державою допомоги жертвам авіаційної події та їх родичам (стаття 14 законопроекту);

забезпечення державою особливого правового та соціального захисту працівників Національного бюро (стаття 18 та 25 законопроекту);

гарантування державною визначеними законодавством засобами забезпечення особистої безпеки працівників Національного бюро, їх близьких родичів та майна (стаття 18 законопроекту);

залучення на договірних засадах осіб, які допомагають Національному бюро  у виконанні покладених на нього завдань, та їх соціальний і правовий захист (стаття 25 законопроекту);

впровадження та ведення Національним бюро бази даних про авіаційні події та інциденти (стаття 39 законопроекту);

створення та утримання системи надання обов’язкових звітів про безпеку польотів та системи добровільного сповіщення про безпеку польотів цивільної авіації (шляхом внесення змін до статті 21 та 22 Повітряного кодексу України відповідно);

залучення кваліфікованих фахівців уповноваженого органу з питань цивільної авіації та будь-якої організації для допомоги своїм працівникам, які проводять розслідування, та підготовки фахівців з розслідування авіаційних подій (шляхом внесення змін до статті 120 Повітряного кодексу України).

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін у межах компетенції відмічає, що законопроект потребує доопрацювання та висловлює зауваження, про які викладено вище.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про розслідування авіаційних подій та інцидентів в цивільній авіації та Національне бюро розслідування авіаційних подій» (реєстр. № 6409 від 09.12.2021), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Лабунською А.В. та іншими, матиме вплив на показними бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету на створення та функціонування нового центрального органу виконавчої влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання застосування екологічних марковань і декларацій (реєстр. № 6446 від 17.12.2021), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроект містить зміни до законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» та «Про рекламу», якими, зокрема пропонується:

конкретизувати поняття «екологічне марковання», визначити його принципи, зокрема, передбачивши можливість надання державної підтримки операторам більш екологічно кращої продукції у рамках загальнодержавних та регіональних програм за рахунок і в межах видатків за бюджетними програмами, спрямованими на підтримку розвитку товаровиробників відповідних секторів промисловості або за рахунок і в межах видатків на реалізацію природоохоронних заходів відповідно до законодавства;

запровадити екологічну декларацію, визначивши її види, та екологічну самодекларацію тощо.

Слід зазначити, що використання бюджетних коштів на реалізацію природоохоронних заходів здійснює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, як головний розпорядник бюджетних коштів, відповідно до вимог Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 163 (зі змінами).

Згідно з пунктом 2 Порядку бюджетні кошти спрямовуються відповідно до плану природоохоронних заходів з урахуванням переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів (далі – Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147, на:

забезпечення раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів;

охорону і раціональне використання водних ресурсів;

збереження природно-заповідного фонду;

охорону атмосферного повітря;

охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів та ресурсів тваринного світу;

науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, оцінку впливу на довкілля, стратегічну екологічну оцінку, організацію праці, забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища;

рекультивацію порушених земель та використання родючого шару ґрунту під час проведення робіт, пов’язаних із порушенням земель.

З огляду на зазначене, і в Порядку, і в Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, такий напрям використання коштів, як державна підтримка операторам більш екологічно кращої продукції, відсутній.

Отже, реалізація вищевказаних змін щодо надання державної підтримки операторам більш екологічно кращої продукції може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

Водночас, потребує визначення поняття «оператор більш екологічно кращої продукції», як суб’єкта надання державної підтримки, та критеріїв визначення екологічно кращої продукції.

У експертному висновку до цього законопроекту Мінфін зазначає, що його положення щодо державної підтримки операторів більш екологічно кращої продукції не може бути підтримано, оскільки є не обґрунтованим, не забезпеченим фінансовим ресурсом, не містить напрямів і механізмів підтримки, а також критеріїв та засобів визначення суб’єктів, яким передбачається надавати підтримку, а, відтак, законопроект потребує доопрацювання.

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На невиконання зазначених вимог також вказує у своєму експертному висновку Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання застосування екологічних марковань і декларацій (реєстр. № 6446 від 17.12.2021), поданий народними депутатами України Маріковським О.В.,  Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для надання державної підтримки операторам більш екологічно кращої продукції). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій та забезпечення населення інформацією про їх радіаційний стан (реєстр. № 6476 від 28.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про Державний земельний кадастр», зокрема, щодо:

уточнення критеріїв та порядку установлення меж зон радіоактивно забруднених територій, шляхом затвердження переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, за погодженням із Національною академією наук, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони здоров’я, санітарного та епідемічного благополуччя населення, безпеки використання ядерної енергії, управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення, на основі експертних висновків;

запровадження експертних висновків, що складатимуться за результатами проведеної дозиметричної паспортизації, уточнення поняття дозиметричної паспортизації та порядку її проведення раз на п’ять років /чинна редакція передбачає щорічне проведення/;

повного перегляду переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, один раз на п’ять років за рахунок коштів державного бюджету;

надання права обласним державним адміністраціям ініціювати складання експертних висновків щодо населених пунктів та/або радіоактивно забруднених територій відповідної області за рахунок коштів місцевого бюджету чи інших джерел, не заборонених законодавством;

забезпечення ведення обліку зон радіоактивно забруднених територій в єдиній державній електронній геоінформаційній системі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення;

забезпечення інформаційної взаємодії з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов'язкового) відселення, технологічним та програмним забезпеченням Державного земельного кадастру для надання даних про зони радіоактивно забруднених територій.

Крім того, законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про віднесення деяких населених пунктів Волинської та Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, підготовленою Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів  України, видатки на проведення дозиметричної паспортизації мають здійснюватися за бюджетною програмою 2708070 «Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення», а проведення щорічних дозиметричних паспортизацій є економічно недоцільним. Разом з тим, за розрахунками Національного центру радіаційної медицини, до напрямів діяльності якого належить моніторинг зон радіоактивного забруднення та дозиметрична паспортизація населених пунктів України, щорічна потреба у коштах для проведення дозиметричної паспортизації у 927 населених пунктах за двома критеріями становить 76,4 млн грн, на 5 років відповідно становить 382 млн гривень. Враховуючи те, що проектом акта передбачається проведення дозиметричної паспортизації у 927 населених пунктах один раз на 5 років із застосуванням одного критерію, що становитиме 62,2 млн грн, економія порівняно із чинним Законом становитиме близько 320 млн гривень.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту впливатиме на показники державного бюджету. Відмічається, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту для проведення паспортизації необхідно виділяти з державного бюджету кошти у сумі 62,2 млн грн (один раз на п’ять років замість щорічно), здійснення яких запропоновано за рахунок бюджетної програми 2708070 «Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення». Враховуючи те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за бюджетною програмою 2708070 встановлено бюджетні призначення в обсязі 5,8 млн грн /з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 401 обсяг видатків за бюджетною програмою 2708070 становить 5,2 млн грн/, реалізація норм законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Відтак, реалізація вищевказаних положень законопроекту в цілому потребуватиме видатків державного бюджету на проведення дозиметричної паспортизації, забезпечення ведення обліку зон радіоактивно забруднених територій в єдиній державній електронній геоінформаційній системі відповідним центральним органом, а також видатків місцевих бюджетів для складання експертних висновків щодо населених пунктів та/або радіоактивно забруднених територій відповідної області, за умови виявлення такої ініціативи обласними державними адміністраціями.

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій та забезпечення населення інформацією про їх радіаційний стан (реєстр. № 6476 від 28.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету та може потребувати видатків місцевих бюджетів за умови виявлення ініціативи обласними державними адміністраціями щодо складання експертних висновків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування палив альтернативних (реєстр. № 7216 від 26.03.2022), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не справляти акцизний податок щодо операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України палива моторного альтернативного.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація положень законопроекту матиме позитивний ефект на економіку України, особливо на період воєнного стану, а можливі втрати доходів державного та місцевого бюджетів будуть враховані при підрахунку репарацій з боку РФ як країни-агресора.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету акцизного податку, що має бути сплачений при реалізації виробленого на митній території України або під час ввезення на митну територію України палива моторного альтернативного. За даними Мінфіну відповідні втрати бюджету становитимуть 184 млн грн у розрахунку на рік, виходячи з припущення, що обсяг реалізації таких палив буде на рівні 2021 року.

Згідно з нормами Бюджетного кодексу України акцизний податок з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального зараховується до державного і місцевих бюджетів у таких пропорціях:

86,56% цього податку – до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду /пункт 1 частини другої статті 24-2 та підпункти 1 і 2 частини третьої статті 29 цього Кодексу/;

13,44% цього податку – до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад /пункти 16-1 і 16-2 частини першої статті 64 цього Кодексу/.

Отже, реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного дорожнього фонду та зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Однак подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування палив альтернативних (реєстр. № 7216 від 26.03.2022), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку в частині джерел формування державного дорожнього фонду, а також до зменшення доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування від цього податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про державні нагороди України» щодо присвоєння звання Герой України особам, які не є громадянами України (реєстр. № 7296 від 18.04.2022), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, пропонується врегулювати питання присвоєння звання Герой України іноземним громадянам та особам без громадянства, які мають відповідні заслуги перед Україною, а також як виняток посмертно таким особам за здійснення визначного геройського вчинку при відстоюванні та захисті інтересів України.

З огляду на вимоги чинного законодавства, згідно з якими серед іншого Герою України вручається орден «Золота Зірка» за здійснення визначного геройського вчинку або орден Держави – за визначні трудові досягнення, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на виготовлення орденів та належних документів щодо такого звання.

Міністерство фінансів України також зазначає про вплив законопроекту на видаткову частину бюджету, відмічаючи, що відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про державні нагороди України» щодо присвоєння звання Герой України особам, які не є громадянами України (реєстр. № 7296 від 18.04.2022), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо запровадження товарно-транспортної накладної в електронній формі» (реєстр. № 6534 від 20.01.2022), поданий народними депутатами України Тищенком М.М. та Негулевським І.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом з метою стимулювання розвитку цифрової економіки та запровадження сучасних технічних рішень у сфері автомобільних транспортних перевезень пропонується запровадження товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі – е-ТТН).

Доцільно нагадати, що з 2019 року Міністерство інфраструктури України запровадило можливість добровільного використання ТТН в електронній формі при внутрішніх перевезеннях вантажів /наказ Мінінфраструктури від 03.06.2019 № 413 «Про внесення Змін до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», який набрав чинності 12 липня 2019 року/. Проте, процес переходу виключно на е-ТТН досі триває, а система електронного документообігу  потребує доопрацювання.

Відтак, реалізація положень законопроекту, зокрема щодо створення та функціонування системи електронного документообігу е-ТТН, як інформаційно-телекомунікаційної системи, оснащеної механізмами безпеки та захисту інформації від її втрати, неправильного використання і змін, яка складається з реєстру е-ТТН і програмних засобів, призначених для обміну даними та взаємодії з платформами електронного документообігу та іншими електронними інформаційними чи інформаційно-телекомунікаційними системами, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту та наголошує на відсутності відповідних фінансово-економічних розрахунків, обґрунтувань та пропозицій щодо джерел покриття додаткових витрат державного бюджету, що унеможливлює надання оцінки вартісної величини впливу положень законопроекту на бюджет.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Водночас, Мінфіном у межах своєї компетенції надано пропозицію щодо необхідності врахування положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», мотивуючи це тим, що відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та, беручи до уваги норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88 (зі змінами), е-ТТН – це первинний документ, який призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та який може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку.

Загалом Мінфін у межах компетенції відмічає, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України разом із фінансово-економічними розрахунками і обґрунтуваннями, а також за умови врахування зауважень Мінфіну.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо запровадження товарно-транспортної накладної в електронній формі» (реєстр. № 6534 від 20.01.2022), поданий народними депутатами України Тищенком М.М. та Негулевським І.П., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для створення та функціонування системи електронного документообігу е-ТТН). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14; 1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою розвитку авіації загального призначення, адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері цивільної авіації, встановлення додаткових механізмів здійснення ефективного контролю за забезпеченням безпеки авіації та дерегуляції господарської діяльності у галузі цивільної авіації» (реєстр. № 6405 від 08.12.2021), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Бондаренком О.В. та іншими, та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заходів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності та адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері цивільної авіації, а також встановлення додаткових механізмів з метою здійснення ефективного контролю за забезпеченням безпеки авіації)» (реєстр. № 6405-1 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Загоруйко А.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроектів є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроекти за реєстр. № 6405 та за реєстр. № 6405-1 покликані врегулювати ідентичні проблемні питання у сфері цивільної авіації, а їх положення здебільшого повторюються, тому подальша оцінка можливого впливу реалізації їх положень на показники бюджету матиме однакове обґрунтування та висновки.

Отже, цими законопроектами, серед іншого, пропонується:

– спростити процедуру видачі сертифіката льотної придатності і дозволу на виконання польотів авіації /шляхом внесення змін до статті 44 Повітряного кодексу України;

– виключити положення щодо:

отримання прав на експлуатацію повітряних ліній українськими авіаперевізниками на виконання регулярних повітряних перевезень у межах України, на здійснення чартерних повітряних перевезень у межах України та авіаційних перевезень в інших державах /шляхом внесення змін до статі 94 Повітряного кодексу України/;

отримання сертифіката відповідності підприємствами та організаціями, які здійснюють наземне обслуговування в галузі цивільної авіації /шляхом внесення змін до статі 13 Повітряного кодексу України/;

сертифікації суб’єктів /шляхом внесення змін до статей 97–98 Повітряного кодексу України/, які:

1.                 провадять діяльність, пов’язану з наданням послуг з продажу повітряних перевезень вантажів, у тому числі небезпечних,

2.                 надають агентські послуги з продажу повітряних перевезень,

3.                 здійснюють підготовку персоналу з організації та/або продажу повітряних перевезень.

Слід нагадати, що для забезпечення реалізації основних напрямів державної політики у сфері авіаційної діяльності та використання повітряного простору України, утримання та забезпечення діяльності Державної авіаційної служби України (далі – Державіаслужба) у державному бюджеті /за рахунок державних зборів, які справляються із суб’єктів авіаційної діяльності/ створено Державний спеціалізований фонд фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях (далі – Фонд) (перелік, розмір, порядок сплати державних зборів та порядок використання коштів вказаного Фонду визначено Положенням про цей Фонд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.1993 № 819 (зі змінами)).

Водночас, відповідно до пункту 43 частини другої та пункту 6-1 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) надходження до цього Фонду зараховуються до загального та спеціального фондів державного бюджету у співвідношенні 20% та 80% відповідно. Кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 6-1 частини третьої статті 29 цього Кодексу, спрямовуються на здійснення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, участь та представництво України у міжнародних авіаційних організаціях (пункт 19 частини четвертої статті 30 Кодексу).

Відтак, на реалізацію зазначених заходів Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» Державіаслужби за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 3108010 «Керівництво та управління у сфері авіаційного транспорту» передбачено бюджетні призначення у обсязі 261 млн гривень.

Слід врахувати, що відповідно до положень частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Кодексу та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами), витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, запропоновані законопроектом спрощені процедури видачі сертифікатів та скасування необхідності отримання окремих сертифікатів матиме наслідком зменшення доходів державного бюджету за загальним фондом, а також за спеціальним фондом до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях і відповідно витрат, що здійснюються за рахунок коштів цього Фонду. У підсумку це може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання та забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації, адже відповідно до статті 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 6405 та за реєстр. № 6405-1) та наголошує на відсутності фінансово-економічних розрахунків, що не дозволяє обрахувати вартісну величину впливу законопроектів на показники бюджетів, а відтак законопроекти за реєстр. № 6405 та за реєстр. № 6405-1 потребують доопрацювання.

Крім того, законопроектами /шляхом внесення змін до статті 25 Закону України «Про судовий збір»/ пропонується звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях позивачів за подання позовів щодо стягнення штрафів за правопорушення у галузі цивільної авіації, які вчинені суб’єктами авіаційної діяльності на тимчасово окупованій території. Зважаючи, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Кодексу судовий збір зараховується до доходів спеціального фонду державного бюджету та використовується на забезпечення здійснення судочинства і функціонування органів судової влади, зменшення обсягу надходжень такого збору матиме наслідком зменшення обсягу зазначених витрат та може зумовити потребу у додаткових видатках із загального фонду державного бюджету на зазначену мету.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому,  – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Крім того, законопроектами шляхом внесення змін до статті 127 Повітряного кодексу України пропонується посилити відповідальність за порушення законодавства в галузі цивільної авіації, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій у розмірі від 5 000 до 8 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перешкоджання виконанню обов’язків та здійсненню прав державним інспектором або особою, уповноваженою на проведення перевірки, що визначені у статті 16 цього Кодексу (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 85 000 до 136 000 гривень).

Відтак, беручи до уваги положення пункту 23 частини другої статті 29 Кодексу щодо зарахування до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що накладаються відповідно до закону, застосування заходів впливу у разі виявлення запропонованих законопроектом правопорушень може опосередковано збільшити надходження загального фонду державного бюджету.

Також законопроектами шляхом внесення змін до статті 16 Повітряного кодексу України розширено повноваження державних інспекторів та осіб, уповноважених на проведення перевірок, зокрема щодо заборони будь-якому суб’єкту авіаційної діяльності чи особі, яка належить до авіаційного персоналу, здійснення прав, наданих будь-яким свідоцтвом, посвідченням, сертифікатом або іншим документом, у разі виявлення загрози безпеці авіації. Реалізацію вказаного положення законопроекту належить здійснювати за рахунок та у межах коштів, що передбачаються у державному бюджеті для забезпечення діяльності уповноваженого органу з питань цивільної авіації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою розвитку авіації загального призначення, адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері цивільної авіації, встановлення додаткових механізмів здійснення ефективного контролю за забезпеченням безпеки авіації та дерегуляції господарської діяльності у галузі цивільної авіації» (реєстр. № 6405 від 08.12.2021), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Бондаренком О.В. та іншими, та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заходів, спрямованих на дерегуляцію господарської діяльності та адаптацію законодавства України до законодавства Європейського Союзу у сфері цивільної авіації, а також встановлення додаткових механізмів з метою здійснення ефективного контролю за забезпеченням безпеки авіації)» (реєстр. № 6405-1 від 22.12.2021), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Загоруйко А.Л. та іншими, матимуть вплив на показники бюджету (зменшуватимуть надходження державного бюджету і можуть зумовити необхідність збільшення витрат за загальним фондом державного бюджету у зв’язку із зменшенням обсягу цільових надходжень на проведення відповідних витрат за спеціальним фондом державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про освіту дорослих (реєстр. № 7039 від 10.02.2022), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроект, як визначено у преамбулі, визначає правові, організаційні та економічні засади функціонування і розвитку освіти дорослих як системи освітніх заходів та практичної діяльності, спрямованих на оволодіння дорослою особою знаннями, вміннями та навичками шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти з метою особистісного та професійного розвитку, адаптації до соціальних, економічних та інших змін у суспільстві, створює умови для ефективної співпраці всіх заінтересованих сторін з метою реалізації права дорослої особи на безперервне навчання впродовж життя для задоволення її особистісних потреб з урахуванням пріоритетів суспільного розвитку та запитів економіки.

Визначивши у статті 3 законопроекту, що держава сприяє, надає підтримку та заохочує неперервний розвиток особистості, зокрема безперервне навчання впродовж життя, згідно з іншими положеннями, зокрема передбачається, що державні органи та органи місцевого самоврядування:

підтримують додаткову особистісно орієнтовану освіту і навчання шляхом формування та розвитку мережі надавачів послуг у сфері освіти дорослих, створення та забезпечення доступності відповідних освітніх ресурсів, мотивування роботодавців щодо сприяння особистісному розвитку працівників;

сприяють громадянській освіті шляхом замовлення розроблення, повного або часткового фінансування реалізації освітніх програм неформальної освіти відповідного спрямування, підтримки ініціативної діяльності в цій сфері надавачів послуг у сфері освіти дорослих, суб’єктів господарювання, громадських об’єднань і приватних осіб у межах законодавства;

створюють умови та механізми для безперервного професійного розвитку працівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;

створюють умови для здобуття компенсаторної освіти громадянами України та іншими категоріями осіб, які згідно з цим Законом мають рівне з громадянами України право на повну загальну середню освіту, якщо вони не здобули її раніше;

здійснюють повноваження засновника щодо державних центрів освіти дорослих та закладів післядипломної освіти, щодо комунальних надавачів освітніх послуг у сфері освіти дорослих, зокрема приймаючи рішення про їх утворення, реорганізацію чи ліквідацію.

Впровадження заходів з реалізації таких та інших визначених у законопроекті завдань безпосередньо пов’язане із залученням коштів державного та місцевих бюджетів.

Відповідно, у статті 41 законопроекту встановлюється таке:

– фінансове забезпечення освіти дорослих здійснюється за рахунок державного і місцевих бюджетів й інших джерел, не заборонених законодавством. При цьому фінансування освіти (навчання) дорослих осіб з особливими освітніми потребами держава здійснює за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів шляхом оплати освітніх послуг на умовах державного/регіонального замовлення в закладах державної та комунальної власності;

– держава вживає заходів до економічного стимулювання розвитку освіти дорослих і сприяє зниженню фінансових бар’єрів для здобуття освіти дорослими особами шляхом запровадження індивідуальних рахунків, ваучерів на здобуття освіти дорослих;

надання субсидій і пільгових кредитів на здобуття освіти дорослих;

відшкодування витрат на проїзд і проживання здобувачів освіти дорослих для участі у програмах освіти дорослих;

реалізації різних форм соціальної підтримки дорослих осіб під час здобуття ними освіти;

– держава щороку оплачує розроблення та безстрокове розміщення у вільному доступі не менше 100 освітніх програм та відповідних навчальних курсів, які спрямовані на задоволення потреб громадян в особистісно орієнтованій освіті і навчанні, громадянській освіті.

Поряд з тим, у цій статті законопроекту передбачається, що «фінансування освіти дорослих здійснюється шляхом прийняття державних, регіональних або місцевих програм фінансування за пріоритетними напрямами освіти дорослих, що визначаються Кабінетом Міністрів України або органами місцевого самоврядування на певний строк». З приводу такого положення варто зауважити, що питання фінансового забезпечення освіти належить до предмету регулювання бюджетного законодавства і не може бути унормоване «шляхом прийняття …. програм фінансування», оскільки виділення коштів на виконання заходів і завдань таких програм здійснюється згідно із законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет) за відповідними бюджетними програмами.

Згідно із статтею 36 законопроекту освітня діяльність у сфері післядипломної освіти дорослих підлягає ліцензуванню. Слід відмітити, що відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії (якщо інший розмір плати не встановлений законом), а плата за видачу ліцензії, що місцевим органом виконавчої влади, становить 10 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття рішення про видачу ліцензії. Оскільки така плата зараховується відповідно до державного та місцевих бюджетів, то плата за видачу ліцензії на здійснення освітньої діяльності у сфері післядипломної освіти може зумовити збільшення надходжень до бюджетів.

Крім того, у законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про позашкільну освіту», «Про вищу освіту», «Про фахову передвищу освіту», «Про основні засади молодіжної політики» пропонується доповнити їх положеннями щодо освіти дорослих, визначаючи, що держава створює умови для реалізації та розвитку всіх складників освіти дорослих, зокрема шляхом реалізації права здобувати фахову передвищу освіту повторно за іншою спеціальністю (спеціалізацією, освітньою програмою) за рахунок цільових пільгових державних кредитів для здобуття фахової передвищої освіти в закладах освіти незалежно від форми власності на конкурсній основі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку на законопроект звертає увагу, що реалізація його положень впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів, починаючи з 2023 року, а обсяг видатків визначатиметься щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів, розміру залученої міжнародної допомоги тощо. 

Зважаючи, що виконання положень законопроекту (у разі його прийняття) буде потребувати додаткового фінансового ресурсу з державного бюджету і місцевих бюджетів, суб’єктом права законодавчої ініціативи всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про освіту дорослих (реєстр. № 7039 від 10.02.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (починаючи з 2023 року призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо військово-патріотичного виховання учнів (здобувачів освіти) старшого шкільного вік» (реєстр. № 7287 від 15.04.2022), внесений народними депутатами України Кузьмінних С.В., Мазурашу Г.Г. та Люботою Д.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» пропонується включити до начальних планів освітніх програм 10-11 класів навчальних закладів, що надають повну загальну середню освіту, проходження обов’язкового військово-патріотичного виховання юнаків та дівчат, як важливої складової освітнього процесу.

З огляду на вимоги пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90 та статті 103-2 Бюджетного кодексу України, згідно з якими видатки на загальну середню освіту здійснюються з державного та місцевих бюджетів, впровадження законодавчої ініціативи зумовить потребу у додаткових бюджетних коштах.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту також відмічає, що запровадження з 1 вересня 2023 року для учнів старшого шкільного віку окремого предмета за освітньою програмою з військово-патріотичного виховання потребуватиме додаткових видатків на оплату праці з нарахуваннями додаткових ставок учителів, забезпечення необхідною матеріально-технічною базою та підручниками освітнього процесу. За орієнтовними розрахунками Мінфіну тільки на викладання один раз на тиждень такого предмета у 10-11 класах необхідно 9,4 млрд грн на рік.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо військово-патріотичного виховання учнів (здобувачів освіти) старшого шкільного вік» (реєстр. № 7287 від 15.04.2022), внесений народними депутатами України Кузьмінних С.В., Мазурашу Г.Г. та Люботою Д.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про дошкільну освіту (реєстр. № 6172 від 12.10.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті удосконалення функціонування системи дошкільної освіти, впровадження альтернативних механізмів фінансового забезпечення дошкільної освіти, підвищення якості дошкільної освіти, розширення доступу до дошкільної освіти, розвиток закладів дошкільної освіти усіх форм власності, забезпечення доступу дітей до якісної дошкільної освіти, для реалізації якої пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про дошкільну освіту».

Слід зазначити, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки на дошкільну освіту здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, а видатки на здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів)здійснюються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

При цьому Головне науково-експертне управління Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку на законопроект звертає увагу на юридичну некоректність положення абзацу сьомого частини третьої статті 44 законопроекту щодо можливості фінансового забезпечення здобуття дошкільної освіти шляхом надання субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами з державного бюджету місцевим бюджетам, оскільки надання трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам належить до предмету регулювання Кодексу.

На відміну від чинної редакції Закону України «Про дошкільну освіту» згідно з абзацом восьмим частини третьої статті 44 законопроекту встановлюється, що «місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з урахуванням можливостей місцевих бюджетів за рішенням відповідних рад компенсують кошти з місцевих бюджетів за здобуття дошкільної освіти для приватних та корпоративних закладів дошкільної освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності, що набули прав і обов’язків закладу дошкільної освіти та забезпечують здобуття дошкільної освіти дітьми старшого дошкільного віку на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки». На думку ГНЕУ, такий підхід встановлює різні умови фінансового забезпечення в залежності від спроможності місцевих бюджетів.

Виконання такої норми може потребувати додаткових коштів з місцевих бюджетів. Однак, суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці визначено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткового бюджетного фінансування дошкільної освіти, та всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

У експертному висновку на законопроект Міністерством фінансів України зазначається, що його прийняття не потребує додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів, а реалізація законопроекту може здійснюватися за рахунок і в межах кошів місцевих бюджетів, передбачених на дошкільну освіту, та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України (реєстр. № 6172 від 12.10.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має вплив на показники місцевих бюджетів, але буде реалізовуватися за рахунок і в межах кошів, передбачених у місцевих бюджетах на дошкільну освіту. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення гідних умов оплати праці педагогічних працівників (реєстр. № 6512 від 12.01.2022), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті на відміну від чинних положень частини другої статті 61 Закону України «Про освіту», згідно з якими посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, пропонується встановити посадовий оклад такого працівника в розмірі не менше трьох мінімальних заробітних плат. Набрання чинності таким положенням визначено у законопроекті з 1 квітня 2022 року, хоча згідно з чинним положенням підпункту 1 пункту 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону Кабінету Міністрів України було доручено до 2023 року забезпечити поетапну реалізацію положення частини другої статті 61, передбачивши при цьому щорічне збільшення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб пропорційно розміру збільшення доходів Державного бюджету України порівняно з попереднім роком, і затвердити відповідні схеми посадових окладів (ставок заробітної плати).

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття законопроекту створить належні передумови для реалізації реформи сфери освіти та високої якості надання освітніх послуг, оскільки якщо дозволятимуть економічні умови, уряд зможе встановити оклад у розмірі більше трьох мінімальних зарплат вже з 1 квітня 2022 року, а видатки на реалізацію зазначеного законопроекту будуть здійсненні в межах призначень, затверджених у Державному бюджеті Україні на відповідний рік.

Водночас, зважаючи на положення пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89 та пункту 2 частини першої статті 90, статті 103-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими видатки на освіту, включаючи оплату праці з нарахуваннями, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, прийняття законодавчої ініціативи призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету й місцевих бюджетів.

За орієнтованими розрахунками Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) запровадження норми щодо встановлення з 01.04.2022 найнижчого посадового окладу педагогічного працівника у розмірі трьох мінімальних заробітних плат потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів у розмірі 809 млрд грн, однак неінфляційні джерела покриття додаткових видатків наразі відсутні.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 квітня 2022 року, але не раніше дня його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Про недотримання зазначених вимог Кодексу та Регламенту Верховної Ради України також зазначається у висновках на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Мінфіну.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення гідних умов оплати праці педагогічних працівників (реєстр. № 6512 від 12.01.2022), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення гідних умов оплати праці педагогічних працівників (реєстр. № 6512-1 від 18.01.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Кириленком І.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про освіту» пропонується з 1 квітня 2022 року встановити посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі не менше трьох мінімальних заробітних плат /чинна норма – три мінімальні заробітні плати/ та для інших працівників сфери освіти розмір посадового окладу (тарифної ставки) першого тарифного розряду на рівні не менше мінімальної заробітної плати /чинна норма – у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року/.

Зважаючи на положення пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89 та пункту 2 частини першої статті 90, статті 103-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими видатки на освіту, включаючи оплату праці з нарахуваннями, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, прийняття законодавчої ініціативи призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету й місцевих бюджетів.

Згідно з пояснювальною запискою за прогнозними розрахунками додаткові видатки на реалізацію законопроекту у 2022 році складуть у середньому за місяць близько 3 453,4 млн грн (1 239,1 *2 787 грн), які можуть бути профінансовані за рахунок додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах.

За орієнтованими розрахунками Міністерства фінансів України лише на запровадження норми щодо встановлення найнижчого посадового окладу педагогічного працівника у розмірі трьох мінімальних заробітних плат потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів у розмірі 215,2 млрд гривень.

З огляду на зазначене суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість у Прикінцевих положеннях законопроекту Кабінету Міністрів України доручається невідкладно подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» у зв’язку з прийняттям цього Закону.

Таке доручення, на думку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, свідчить про відсутність достатніх і завершених механізмів для реалізації положень Закону у разі його прийняття, а також про відсутність конкретно визначених джерел, в результаті чого виникає ризик зростання граничного обсягу дефіциту державного бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення гідних умов оплати праці педагогічних та інших працівників (реєстр. № 6512-1 від 18.01.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Кириленком І.Г., має вплив на показники держаного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

 

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гідних умов оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників (реєстр. № 6512-2 від 25.01.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту» та «Про повну загальну середню освіту» визначається, що:

1) посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі не менше трьох мінімальних заробітних плат /чинна норма – три мінімальні заробітні плати/;

посадовий оклад педагогічних працівників закладів позашкільної та дошкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії – в розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

посадовий оклад помічників вихователів та нянь встановлюється в розмірі не менше ніж 50 відсотків посадового окладу педагогічного працівника закладу дошкільної освіти найнижчої кваліфікаційної категорії.

2) педагогічним працівникам закладів дошкільної та позашкільної освіти встановлюються щомісячні надбавки за вислугу років у розмірах: понад три роки – 10 відсотків, понад 10 років – 20 відсотків, понад 20 років – 30 відсотків посадового окладу та доплати в розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження за проходження сертифікації.

Крім того, пропонується виключити положення, згідно з якими визначені підстави для припинення безстрокового трудового договору з керівниками та педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком.

Зважаючи на положення пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89 та пункту 2 частини першої статті 90, статті 103-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими видатки на освіту, включаючи оплату праці з нарахуваннями, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, прийняття законодавчої ініціативи призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету й місцевих бюджетів.

За орієнтованими розрахунками Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) лише на запровадження норми щодо встановлення найнижчого посадового окладу педагогічного працівника у розмірі трьох мінімальних заробітних плат потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів у розмірі 236,8 млрд гривень.

Однак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Про недотримання зазначених вимог Кодексу та Регламенту Верховної Ради України також зазначається у висновках на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) та Мінфіну.

Слід звернути увагу на зауваження ГНЕУ щодо необхідності внутрішнього узгодження положень законопроекту в частині збільшення посадових окладів педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії. Незважаючи, що Закон України «Про освіту» регулює суспільні відносини у сфері освіти, невід’ємними складниками якої є: дошкільна освіта, повна загальна середня освіта, позашкільна освіта, спеціалізована освіта, професійна (професійно-технічна) освіта, фахова передвища освіта, вища освіта, освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта, у проекті пропонується встановити різні показники мінімального посадового окладу педагогічного працівника у закладах дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гідних умов оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників (реєстр. № 6512-2 від 25.01.2022), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими, має вплив на показники держаного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану (реєстр. № 7315 від 26.04.2022), поданий народними депутатами України Бабієм Р.В., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими пропонується передбачити можливість:

надавати учасникам судового процесу інформацію про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату і час судового засідання з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, в тому числі мобільного додатка Порталу Дія (Дія), та отримувати в електронній формі судове рішення по справі, виконавчий документ;

проводити збори суддів дистанційно у режимі відеоконференції під час дії воєнного чи надзвичайного стану, а також під час дії карантину.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету і, зокрема, в частині забезпечення технічної можливості використання Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія), для додаткового повідомлення учасників судового процесу та отримання через відповідний додаток в електронній формі судового рішення по справі, виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, оскільки може потребувати додаткових видатків державного бюджету за бюджетною програмою за 2901030 «Електронне урядування». При цьому, відмічено про те, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету наразі неможливо у зв’язку з відсутністю фінансово-економічних розрахунків до законопроекту.

Загалом Мінфін зазначає, що законопроект може бути розглянуто після надання фінансово-економічних розрахунків і вивчення технічних можливостей Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Слід наголосити на тому, що до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо здійснення судочинства в умовах воєнного чи надзвичайного стану (реєстр. № 7315 від 26.04.2022), поданий народними депутатами України Бабієм Р.В., Бакумовим О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи  витрати державного бюджету на здійснення заходів щодо електронного урядування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.23; 1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про транспорт» (реєстр. № 6514 від 13.01.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про транспорт» щодо утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту» (реєстр. № 6514-1 від 31.01.2022), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Лукашевим О.А. та Вельможним С.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Першочергово слід зауважити, що положення законопроекту за реєстр. № 6514 та альтернативного до нього законопроекту за реєстр.
№ 6514-1 здебільшого повторюються, тому подальша оцінка можливого впливу реалізації їх положень на показники бюджету матиме однакове обґрунтування та висновки із зазначенням ключових відмінностей.

Так, законопроектами передбачається врегулювання питання щодо утворення та функціонування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (далі – Комісія), яка визначається у законопроекті за реєстр. № 6514 як державний колегіальний орган, підпорядкований Президентові України і підзвітний Верховній Раді України (відповідно затверджує Положення про Комісію та граничну чисельність її працівників Президент України), а у законопроекті за реєстр. № 6514-1 – як центральний орган виконавчої влади, підпорядкований Кабінету Міністрів України і підзвітний Верховній Раді України (відповідно затверджує Положення про Комісію та граничну чисельність її працівників Кабінет Міністрів України). Водночас законопроектами визначено повноваження вказаного державного органу влади, а законопроектом за реєстр. № 6514-1 додатково встановлено основні принципи діяльності цієї Комісії.

Відтак, законопроектами до повноважень Комісії, серед іншого, віднесено:

участь у формуванні тарифної та цінової політики у сфері транспорту з урахуванням вимог нормативних документів міжнародних організацій, членом яких є Україна;

формування тарифної та цінової політики у сфері транспорту;

узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до її повноважень, участь у розробці та внесення пропозицій до органів державної влади щодо його вдосконалення у сфері транспорту;

розробка та затвердження нормативно-правових актів, зокрема порядків (методик) формування, розрахунків, встановлення та звітності державних регульованих тарифів (зборів, плати);

державне регулювання діяльності суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання, що діють на суміжних ринках, у сфері транспорту;

моніторинг та аналіз ринків у сфері транспорту;

ведення реєстрів суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання, що діють на суміжних ринках, у сфері транспорту тощо.

Таким чином, створення нового державного органу із вищевказаними повноваженнями  призведе до дублювання повноважень державними органами та неефективного витрачання бюджетних коштів, оскільки значна частина повноважень, що запропоновано покласти на Комісію, на сьогодні здійснюються Мінінфраструктури /Положенням про Міністерство інфраструктури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (зі змінами)/. При цьому, до законопроектів не надано пропозицій щодо перерозподілу чисельності працівників та видатків державного бюджету між Мінінфраструктури та відповідною Комісією, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» видатки на створення та утримання цієї Комісії не передбачено, про що також відмічено в експертних висновках Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до законопроектів, що розглядаються.

Крім того, законопроектами передбачається, що організаційно-технічну та іншу роботу щодо забезпечення діяльності Комісії здійснює апарат, а для виконання покладених завдань Комісія може утворювати консультативні й інші дорадчі органи та залучати вчених, експертів, консультантів, представників громадськості для науково-методичного та інформаційного забезпечення своєї діяльності.

Слід нагадати, що відповідно до статті 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Таким чином, беручи до уваги положення законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про джерела фінансування органів державної влади» утворення та функціонування Комісії потребуватиме додаткових коштів державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Мінфін у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 6514 та за реєстр. № 6514-1.

Крім того, слід наголосити, що питання щодо утворення, реорганізації, ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції України, абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», частина перша статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»/.

Також законопроектом за реєстр. № 6514 пропонується встановити, що Комісія утворюється у складі Голови та шести членів, які призначаються на посаду та звільняються Президентом України, а альтернативним законопроектом за реєстр. № 6514-1 кількість членів збільшено до 8, та відповідно вони призначаються та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України. Крім того, у законопроекті за реєстр. № 6514-1 визначено особливості функціонування Конкурсної комісії з добору кандидатів на посади членів Комісії та процедура їх призначення на посади. З приводу вказаного слід зауважити, що згідно із Законом України «Про природні монополії» національні комісії регулювання природних монополій утворюються у складі Голови та 6 членів комісії. Відтак, норма законопроекту за реєстр. № 6514-1 про утворення Комісії у складі Голови та 8 членів суперечить чинному законодавству, що визначає правові та організаційні засади державного регулювання діяльності суб’єктів природних монополій в Україні. Аналогічне зауваження висловлено і Мінфіном в експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 6514-1.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін відмічає, що законопроект за реєстр. № 6514 може бути розглянутий Верховною Радою України з урахуванням зауважень міністерства, а законопроект за реєстр. № 6514-1 потребує надання фінансово-економічних розрахунків та доопрацювання.

Щодо термінів набрання чинності відповідними законами (у законопроекті за реєстр. № 6514 набрання чинності відповідним законом запропоновано з 1 січня 2024 року, а у законопроекті за реєстр. № 6514-1 – з 1 січня 2023 року), то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про транспорт» (реєстр. № 6514 від 13.01.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про транспорт» щодо утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту» (реєстр. № 6514-1 від 31.01.2022), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Лукашевим О.А. та Вельможним С.А., матимуть вплив на показники бюджету (збільшуватимуть видатки державного бюджету на створення та функціонування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, починаючи з терміну, який буде визначено для початку роботи такої Комісії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо звільнення від сплати за житлово-комунальні послуги споживачів, житло яких було зруйноване внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України) (реєстр. № 7175 від 18.03.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті пропонується встановити що споживачам, чиї житлові та/або нежитлові приміщення були повністю або частково зруйновані в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України, оплата за житлово-комунальні послуги, в тому числі і плата за абонентське обслуговування, оплата послуг з розподілу (доставки) природного газу, не нараховується та не сплачується, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Заборона здійснення нарахування оплати та несплата за фактично отримані житлово-комунальні послуги потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на відшкодування збитків підприємств, що надають житлово-комунальні послуги населенню, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Міністерство фінансів України звертає увагу на невідповідність положень законопроектів принципу збалансованості бюджетної системи, встановленому статтею 7 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), оскільки реалізація законодавчих пропозицій призведе до розбалансування видатків та доходів державного бюджету, а також на встановлення постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 до припинення чи скасування воєнного стану в Україні заборони на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх несплати або оплати не в повному обсязі.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат державного і місцевих бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо звільнення від сплати за житлово-комунальні послуги споживачів, житло яких було зруйноване внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України)» (реєстр. № 7175 від 18.03.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель» (реєстр. № 6485 від 29.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом з метою удосконалення механізму реалізації проектів з впровадження енергоефективних заходів і термомодернізації житлових та громадських будівель запропоновано зміни до законів України «Про рекламу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації», «Про Фонд енергоефективності», «Про енергетичну ефективність будівель», «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», якими передбачається, зокрема, таке:

- доповнити повноваження в галузі бюджету, фінансів і цін виконавчих органів сільських, селищних, міських рад нормою про впровадження та забезпечення функціонування у встановленому порядку місцевих систем енергетичного менеджменту та систем енергетичного менеджменту будівель;

- встановити, що член Наглядової ради Фонду енергоефективності (представник від донорів) виконує свої функції на платній основі на підставі цивільно-правового договору, який укладається між Фондом та таким членом, а розмір винагороди, заохочувальних, компенсаційних та інших виплат члену, встановлюватиметься на рівні з незалежними членами Наглядової ради Фонду, якщо інше не встановлено договором, що передбачає фінансування донорами діяльності Фонду;

- розширити перелік будівель, які потребуватимуть обов’язкової сертифікації енергетичної ефективності, зокрема, включити будівлі комунальної власності, в яких розміщені органи місцевого самоврядування, які займають понад 250 квадратних метрів опалюваної площі, та будівлі комунальної власності з опалюваною площею понад 250 квадратних метрів, які часто відвідують громадяни, та зобов’язати органи місцевого самоврядування забезпечити проведення в установленому порядку сертифікації таких будівель протягом 36- 48 місяців з дня набрання чинності законом;

- запровадити систему енергетичного менеджменту будівель (в апаратах та територіальних органах міністерств, інших центральних органах виконавчої влади, інших державних органах, юрисдикція яких поширюється на всю територію України; виконавчих органів місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування), видатки на утримання яких здійснюватимуться за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, з покладанням на Кабінет Міністрів України затвердження відповідних порядків впровадженням та функціонування цієї системи, на Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) – затвердження примірних положень про структурний підрозділ відповідальний за функціонування систем енергетичного менеджменту бюджетних будівель та примірних посадових інструкцій відповідальних за енергоменеджмент та енергомоніторинг, на Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (далі – Держенергоефективності) – моніторинг впровадження систем енергетичного менеджменту будівель. При цьому, фінансове забезпечення впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту бюджетних будівель пропонується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету та коштів, отриманих як гранти, або залучених в інший спосіб з будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством;

- передбачити надання державної підтримки термомодернізації або впровадження енергоефективних заходів в будівлях шляхом бюджетних інвестиційних асигнувань державного бюджету та/або місцевих бюджетів та запровадження механізмів скерування фінансування житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг у інвестування в енергоефективні заходи в будівлях;

- затвердження Кабінетом Міністрів України Стратегії термомодернізації будівель на період до 2050 року з метою забезпечення стратегічного планування та реалізації довгострокових цілей у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, а здійснення моніторингу реалізації цієї Стратегії покласти на Держенергоефективності. При цьому, з метою забезпечення функціонування систем енергоменеджменту будівель та реалізації вказаної Стратегії передбачено створити та використовувати національну базу даних енергетичних та експлуатаційних характеристик будівель, держателем якої буде Мінрегіон, а технічним адміністратором – визначене Кабінетом Міністрів України державне унітарне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства цифрової трансформації України;

- уповноважити Кабінет Міністрів України встановлювати (з переглядом кожні 5 років) цільовий показник економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади з метою забезпечення зразкової ролі центральних органів виконавчої влади у підвищенні енергетичної ефективності, а Мінрегіон – щорічно затверджувати план підвищення рівня енергоефективності будівель центральних органів виконавчої влади на наступний календарний рік, а здійснення моніторингу досягнення такого показника покладається на Держенергоефективності. При цьому, досягнення цільового показника енергоефективності здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та коштів, зокрема в рамках Програми цільового фінансування, отриманих як гранти або залучених в інший спосіб з будь-яких інших джерел, не заборонених законом.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Мінрегіон законопроект не потребуватиме додаткових коштів державного або місцевих бюджетів.

Однак, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на виконання нових функцій, покладених на Кабінет Міністрів України, Мінрегіон та Держенергоефективності, а також на забезпечення системи енергетичного менеджменту будівель та досягнення цільового показника економії енергії в будівлях центральних органів виконавчої влади у сфері енергетичної ефективності, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

Крім того, виконання додаткових повноважень органами місцевого самоврядування потребуватиме коштів місцевих бюджетів.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання з огляду, зокрема, на висловлені застереження щодо невідповідності положень законопроекту нормам бюджетного законодавства.

Також слід зазначити, що, керуючись абзацом другим підпункту 2 пункту 22 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 10 березня 2022 року № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» положеннями якої, зокрема, скорочені у повному обсязі видатки державного бюджету, передбачені за бюджетною програмою 2751290 «Функціонування Фонду енергоефективності» у сумі 2 594 млн гривень.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для запровадження комплексної термомодернізації будівель» (реєстр. № 6485 від 29.12.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів для здійснення заходів з енергоефективності). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» (реєстр. № 5274 (доопрац.) від 16.03.2022) поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Скороход А.К. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічається, що його розроблено з метою системного та комплексного регулювання суспільних відносин у галузі бджільництва, визначення правових, економічних та організаційних основ галузі, спрямованих на охорону, захист та збереження бджіл як незамінного компоненту природних екосистем та біоіндикаторів довкілля, поліпшення племінних і продуктивних якостей бджіл, відновлення та розвиток кормової бази, захист професійних та економічних інтересів пасічника, розвиток та захист національного ринку продуктів бджільництва, задоволення потреб споживачів щодо безпечності продукції бджільництва, забезпечення сталого розвитку та підвищення економічної ефективності і конкурентоспроможності галузі бджільництва, гарантування продовольчої та екологічної безпеки.

Доцільно відмітити, що на даний час регулювання відносин у галузі бджільництва здійснюється відповідно до Закону України «Про бджільництво», який пропонується визнати таким, що втратив чинність з дати введення в дію Закону, прийнятого на підставі законопроекту, що розглядається /згідно з пунктом 1 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту цей Закон набирає чинності з 1 квітня 2023 року/. Слід відмітити, що значна частина положень законопроекту дублює положення чинного закону, які, щоправда, зазнають уточнення або конкретизування, проте існує ряд положень законопроекту, які матимуть вплив на показники бюджетів.

Відповідно до статті 7 законопроекту до системи органів виконавчої влади у галузі бджільництва належать: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та компетентний орган (включаючи його територіальні органи). Слід зауважити, що відповідно до законопроекту, компетентний орган вживається у значенні, наведеному у Законі України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», тобто це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини. Водночас, законопроектом визначено повноваження вказаних органів державної влади у цій сфері (статті 8–10 законопроекту).

Аналіз повноважень вказаних органів виконавчої влади показав, що матиме місце дублювання частини повноважень центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва, та компетентним органом, зокрема, у частині, застосування заходів реагування у разі порушення законодавства в галузі бджільництва, здійснення ветеринарно-санітарних заходів харчових продуктів, контролю за безпечністю та якістю продуктів бджільництва, ведення та адміністрування одних і тих же реєстрів тощо, що призведе до неефективного витрачання бюджетних коштів, про що зазначило Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Крім того, законопроектом на згадані вище органи державної влади покладаються додаткові повноваження, а центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва взагалі потребує утворення, що призведе до збільшення видатків державного бюджету, адже відповідно до статті 25 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» встановлено, що фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом. Водночас, статтею 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Разом з тим, варто нагадати, що питання щодо утворення, реорганізації, ліквідації центральних органів виконавчої влади та затвердження положень про них віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України /стаття 116 Конституції України, абзац дванадцятий пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», частина перша статті 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади»/.

Серед іншого, законопроектом значно розширено напрями державної підтримки у галузі бджільництва (стаття 11 законопроекту), зокрема у частині:

забезпечення проведення моніторингів, польових досліджень, лабораторних досліджень, наукових експертиз та вжиттям окремих заходів;

відшкодування коштів власникам товарних та/або аматорських пасік, розташованих в селекційній зоні, за придбання племінних бджолиних маток у суб’єктів племінної справи, розташованих в цій же зоні;

сприяння створенню та становленню нової форми господарювання пасічника (бджоляра) – сімейної ферми пасічника (бджоляра);

створення селекційних зон і зон контрольованого парування бджолиних маток;

підтримки діяльності суб’єктів племінної справи з наступними статусами: племінна пасіка, племінний бджолорозплідник, племінний завод, генофондне господарство, селекційний центр, пункт інструментального осіменіння, облітник;

підтримки діяльності громадських об’єднань, кооперативів та інших добровільних об’єднань, діяльність яких пов’язана з галуззю бджільництва;

розробки, забезпечення та реалізації заходів розвитку галузі бджільництва, в тому числі Державної цільової програми розвитку галузі бджільництва та охорони, захисту, збереження бджіл (далі – Державна цільова програма).

При чому, визначено, що розроблення та виконання Державної цільової програми здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел, передбачених законом (стаття 35 законопроекту).

Доцільно зауважити, що положення законопроекту щодо розроблення Державної цільової програми (стаття 35 законопроекту) суперечить пункту 12 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (постанова Уряду від 11.10.2016 № 710), яким припинено підготовку проектів нових державних цільових програм або внесення змін до затверджених цільових програм, що потребують додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

У свою чергу, законопроект передбачає функціонування низки державних реєстрів, зокрема, Єдиного реєстру пасік України, Реєстру потужностей з первинного виробництва та первинної переробки продуктів бджільництва, Електронної системи завчасного сповіщення про застосування пестицидів та/або небезпечних для бджіл агрохімікатів, Реєстру родоводів маток в Україні, Реєстру ринкових цін на продукцію бджільництва в Україні, Державного електронного реєстру обігу пестицидів та агрохімікатів, Державного реєстру суб’єктів племінної справи у галузі бджільництва, що також потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також відмічається у пояснювальній записці до цього законопроекту та експертному висновку Мінфіну. Разом з тим, Мінфін наголошує на відсутності у матеріалах до законопроекту фінансово-економічних обґрунтувань, розрахунків та пропозицій щодо джерел покриття таких видатків для досягнення збалансованості бюджету.

Причому, у Розділі Х «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається, серед іншого, до набрання чинності Закону, прийнятого на підставі цього законопроекту:

вжити заходів щодо створення та функціонування Державного цільового фонду фінансування заходів з охорони бджіл та стимулювання розвитку галузі бджільництва;

затвердити план заходів із створення та забезпечити функціонування новостворених реєстрів.

Водночас, до обов’язків Кабінету Міністрів України  віднесено щорічне:

передбачення відповідних видатків на фінансове забезпечення галузі бджільництва у проекті Закону України «Про Державний бюджет України» на наступний рік;

інформування Верховної Ради України про стан виконання цього Закону, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

За висновком Мінфіну реалізація положень законопроекту потребуватиме значного збільшення видатків державного бюджету на створення та функціонування центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у галузі бджільництва; створення та функціонування Фонду; створення та адміністрування низки реєстрів; забезпечення виконання заходів фінансової підтримки галузевої науки, заходів з охорони бджіл, державної підтримки пасічників (бджолярів) та державної підтримки сімейних ферм пасічників (бджолярів).

Також суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується ряд змін, які також можуть потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема у частині:

забезпечення належного рівня перевезення (кочівлі) пасік із залученням працівників Національної поліції України (стаття 23 законопроекту);

забезпечення проведення необхідних заходів щодо недопущення реєстрації пестицидів та агрохімікатів, небезпечних для бджіл та/або людей (стаття 38 законопроекту);

здійснення контролю за ввезенням на територію України засобів захисту рослин, що є зареєстрованими в країні – виробнику, що не є фальсифікованими  і термін дії  у яких не закінчився (стаття 38 законопроекту);

забезпечення охорони, захисту та збереження бджіл, інших тварин і людей від ураження пестицидами та/або агрохімікатами (стаття 38 законопроекту);

здійснення оплати послуг спеціалістів ветеринарної медицини, які провадять ветеринарну практику, за виконання обов’язкових або необхідних протиепізоотичних заходів державного контролю та моніторингу компетентним органом (стаття 40 законопроекту);

забезпечення системи компетентного органу спеціалізованим обладнанням і транспортом (стаття 40 законопроекту);

здійснення позапланових заходів контролю (адміністративного розслідування) у випадку надходження до компетентного органу та його територіального органу заяви власника пасіки (уповноваженої ним особи) про факт масового отруєння та/або масову загибель бджіл від пестицидів та агрохімікатів та про підозру або факт застосування пестицидів та агрохімікатів з порушенням інструкцій, регламентів, правил суб’єктами господарювання та/або особистими селянськими господарствами, що могло призвести до отруєння та/або загибелі бджіл (стаття 40 законопроекту);

оплати компетентним органом витрат, пов’язаних з відбором, доставкою та проведенням лабораторних досліджень (випробувань) зразків (стаття 49 законопроекту);

здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну  політику у галузі бджільництва методичного та юридичного супроводу щодо дій власника пасіки в процесі розслідування фактів масового отруєння бджіл пестицидами та агрохімікатами суб’єктами господарювання та особистими селянськими господарствами (стаття 49 законопроекту) тощо.

Поряд з цим, законопроектом з метою стимулювання  розвитку бджільництва та фінансового забезпечення заходів з охорони бджіл пропонується створити Державний цільовий фонд фінансування заходів з охорони бджіл та стимулювання розвитку галузі бджільництва (далі – Фонд) (стаття 13 законопроекту). Передбачено, що Фонд є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки заходів з охорони бджіл та стимулювання розвитку галузі бджільництва, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у галузі бджільництва. При цьому, слід зауважити, що суб’єктами законодавчої ініціативи не визначено джерел формування та напрямів спрямування коштів зазначеного Фонду.

Виходячи з положень законопроекту щодо цільового спрямування коштів Фонду та зважаючи на вимоги бюджетної методології, такий Фонд має бути складовою спеціального фонду державного бюджету. Відтак, положення законопроекту щодо його створення потребують узгодження з бюджетним законодавством з огляду на такі вимоги Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).

Так, відповідно до частини п’ятої статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, слід звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за цим фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету.

Також, доцільно відмітити, що згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету.

У свою чергу, законопроект передбачає доповнення статті 134 Земельного кодексу України нормою про надання пасічникам (бджолярам), власникам товарних пасік, сімейним фермам пасічників (бджолярів), репродукторам виробничних бджолиних маток, суб’єктам племінної справи права на отримання земельних ділянок державної власності із земель запасу та інших земельних ділянок сільськогосподарського призначення для створення та/або розміщення на них підрозділів пасік будь-якого типу, створення та розширення кормових (медодайних) угідь для бджіл.

Щодо такої законодавчої ініціативи слід зазначити про такі вимоги земельного законодавства. Відповідно до статті 135 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності та права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах з метою отримання найвищої ціни на земельну ділянку, що продається, або найвищої плати за користування нею. Кошти від продажу таких земельних ділянок зараховуються до державного або місцевих бюджетів (стаття 128 Земельного кодексу України). Таким чином, вищенаведені доповнення до статті 134 Земельного кодексу України можуть призвести до зменшення надходжень відповідних бюджетів від продажу земельних ділянок або прав на них.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими до відання органів місцевого самоврядування у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища віднесено, зокрема, підготовку і внесення на розгляд місцевої ради пропозицій щодо прийняття рішень про розробку, забезпечення та реалізацію місцевих програм та заходів розвитку галузі бджільництва та збереження і захисту бджіл, що може потребувати додаткових коштів місцевих бюджетів, про що також зазначається Мінфіном.

Доцільно зазначити, що при затвердженні державного бюджету на 2022 рік бюджетні призначення на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників було визначено в обсязі 4,4 млрд гривень, які спрямовуються, у тому числі, на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції, зокрема на надання спеціальної бюджетної дотації за наявні бджолосім’ї та на часткове відшкодування суб’єктам господарювання вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів тварин. Однак, з метою наповнення резервного фонду державного бюджету в умовах воєнного стану (що введений в Україні з 24 лютого 2022 року) відповідно до постанови Уряду від 10.03.2022 № 245 видатки за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580) було зменшено на 4,398 млрд гривень та встановлено в обсязі 2 млн гривень.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном, причому зауважено, що відсутність відповідних розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів.

Ураховуючи наведене, Мінфін загалом у межах компетенції відмічає, що законопроект потребує доопрацювання та наголошує на його невідповідності принципу ефективності та результативності, що полягає у прагненні досягнення учасниками бюджетного процесу максимального результату під час залучення мінімального обсягу бюджетних коштів /пункт 6 частини першої статті 7 Кодексу/.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл» (реєстр. № 5274 (доопрац.) від 16.03.2022), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Скороход А.К. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (починаючи з 2023 року збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів та може зумовити зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань аграрної та земельної політики при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень статті 13 законопроекту у відповідність до вимог статті 95 Конституції України та статей 13, 23, 48 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму фінансування збереження культурної спадщини» (реєстр. № 5756 від 12.07.2021), внесений народними депутатами України Тістиком Р.Я., Стефанчуком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо зарахування коштів, одержаних у вигляді стягнень за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, в повному обсязі до спеціального фонду державного бюджету.

Згідно з діючою редакцією цього Закону кошти, одержані у вигляді стягнень за порушення законодавства про охорону культурної спадщини, зараховуються до спеціального фонду відповідного бюджету.

Разом з цим, відповідно до статей 5 та 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону належить до повноважень органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до законів, належать до доходів загального фонду державного бюджету (пункт 23 частини другої статті 29), адміністративні штрафи та інші штрафні санкції, що накладаються органами влади та виконавчими органами місцевих рад, належать до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів (пункт 38 частини першої статті 64 та пункту 26 частини першої статті 66).

Отже, реалізація законопроекту може призвести до зміни показників бюджетів в частині надходжень, а саме зменшення доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів і збільшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а також збільшення дефіциту загального фонду державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін). При цьому, зауважено про те, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Слід зазначити, що правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначені Кодексом.

Так, відповідно до частини другої статті 4 Кодексу бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України, при цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Також слід зазначити, що цей законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення збереження культурної спадщини» (реєстр. № 5755 від 12.07.2021), яким пропонується створення у складі спеціального фонду державного бюджету накопичувального Державного фонду для підтримки збереження об’єктів культурної спадщини до якого будуть спрямовуватись кошти отримані від: фінансових санкцій та адміністративних штрафів за порушення законодавства з питань охорони спадщини; оренди за користування об’єктами культурної спадщини і концесійних платежів щодо об’єктів культурної спадщини.

За експертними висновками Мінфіну до законопроектів за реєстр. № 5755 і № 5756 вказані законопроекти не підтримуються, висловлені зауваження, зазначені вище.

Підтримуючи ідею законопроекту за реєстр. № 5756 і пов’язаного з ним законопроекту за реєстр. № 5755 щодо визначення механізму фінансового забезпечення збереження об’єктів культурної спадщини, за відсутності належного фінансово-економічного обґрунтування до положень вказаних законопроектів є сумніви щодо:

- достатності коштів за запропонованими джерелами для покриття витрат, пов’язаних із збереженням об’єктів культурної спадщини, та сталості і передбачуваності обсягу таких надходжень (з огляду на характер платежів та вимог Кодексу щодо спеціального фонду бюджету, визначені частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23 та частиною другою статті 48 Кодексу, відповідно до яких розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення);

- доцільності зарахування до державного бюджету коштів за справляння штрафних санкцій, що накладаються місцевими органами влади;

- можливості компенсації втрат доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів та вишукання інших джерел для виконання відповідних видатків за загальним фондом державного та місцевих бюджетів.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму фінансування збереження культурної спадщини» (реєстр. № 5756 від 12.07.2021), внесений народними депутатами України Тістиком Р.Я., Стефанчуком Р.О. та іншими, має мати вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження загального фонду державного і місцевих бюджетів та збільшуючи надходження до спеціального фонду державного бюджету, а також збільшуючи дефіцит загального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики при опрацюванні законопроекту необхідно врахувати положення статей 13, 23, 48 Бюджетного кодексу України щодо особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджетів, взявши до уваги висновки Міністерства фінансів України до законопроектів за реєстр. № 5755 та № 5756.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про навчання та освіту дорослих (реєстр. № 7039-1 від 28.02.2022), внесений народними депутатами України Гришиною Ю.М., Грищуком Р.П. та Колебошиним С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроект, що згідно з пояснювальною запискою до нього розроблено з метою створення умов для реалізації права дорослої особи на навчання впродовж життя, для задоволення її особистісних потреб з урахуванням пріоритетів суспільного розвитку та запитів економіки, визначає мету, завдання, структуру та принципи функціонування системи освіти дорослих, форми організації освітнього процесу в неформальній освіті дорослих, права учасників освітнього процесу, органи управління системою освіти дорослих та їх повноваження, економічні відносини у сфері освіти дорослих та є альтернативним до урядового законопроекту про освіту дорослих за реєстр. № 7039.

Окремими відмінностями цього законопроекту визначено створення законодавчої основи функціонування провайдерів освіти дорослих, зокрема закладів та центрів, а також створення Національної ради з питань освіти дорослих та громадянської освіти, як органу уповноваженого на реалізацію державної політики у сфері освіти дорослих (далі – Рада), і Фонду підтримки навчання та освіти дорослих (юридичної особи публічного права, державної бюджетної установи) (далі – Фонд). При цьому, серед іншого, встановлюється, що:

провайдер освіти дорослих залежно від засновника може бути державним (засновником є орган державної влади), комунальним (засновником є сільська, селищна, міська рада територіальної громади, районна, обласна рада) тощо;

організаційне, фінансово-господарське, матеріально-технічне, інформаційно-довідкове та інше забезпечення діяльності Ради здійснює виконавча дирекція Фонду за рахунок коштів Фонду;

Фонд виконує передбачені цим Законом спеціальні функції фінансової підтримки розвитку навчання та освіти дорослих в Україні, а одним з джерел фінансового забезпечення Фонду визначено кошти державного бюджету.

Відповідно, створення органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування зазначених нових органів управління (Рада), державної установи (Фонд), закладів і центрів освіти дорослих та забезпечення їх функціонування надалі зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів.

Загалом, як передбачається у статті 42 законопроекту фінансове забезпечення навчання та освіти дорослих здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Крім того, у частині п’ятій цієї статті встановлюється, що держава вживає заходи щодо економічного стимулювання і сприяє зниженню фінансових бар’єрів до здобуття освіти дорослими особами шляхом:

запровадження індивідуальних рахунків, ваучерів на здобуття освіти дорослих;

надання субсидій, пільг з оподаткування доходів фізичних осіб і пільгових кредитів на здобуття освіти дорослих;

відшкодування витрат на проїзд і проживання для участі в програмах навчання та освіти дорослих;

здійснення соціальних виплат безробітним або особам з низькою кваліфікацією, які здобувають освіту дорослих;

реалізації інших форм соціальної підтримки дорослих осіб під час здобуття ними освіти.

Впровадження таких норм потребуватиме значних додаткових бюджетних коштів на стимулювання здобуття освіти дорослих та може призвести до втрат доходів державного і місцевих бюджетів (за умови встановлення пільг з оподаткування доходів фізичних осіб).

Згідно із статтею 38 законопроекту провадження освітньої діяльності у сфері навчання та освіти дорослих з професійної спеціалізації підлягає ліцензуванню, що здійснюється відповідно до спеціальних законів. Слід відмітити, що плата за видачу ліцензії, яка справляється відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», зараховується до державного та місцевих бюджетів, що у свою чергу може зумовити збільшення надходжень до відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку на законопроект звертає увагу на таке:

реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових фінансових витрат, починаючи з 2023 року (зокрема у частині необхідності вишукання значних додаткових коштів державного бюджету на створення і забезпечення функціонування Ради і Фонду), зауважуючи про відсутність фінансово-економічних розрахунків і відповідних обґрунтувань до законопроекту;

беручи до уваги, що на сьогодні діє Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, що серед іншого передбачає здійснення фінансової підтримки освітніх проектів і програм, створення окремого Фонду є недоцільним та таким, що призведе до неефективного використання бюджетних коштів особливо в умовах необхідності відновлення України у післявоєнний час.

Зважаючи на наведене, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у пояснювальній записці зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Варто зауважити, що виходячи з вимог статті 4 Кодексу, згідно з якою бюджетна система та державний бюджет встановлюються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет, окремі положення законопроекту потребують уточнення, зокрема:

у статті 42 законопроекту передбачається, що «фінансування навчання та освіти дорослих може здійснюватися шляхом прийняття державних, регіональних або місцевих програм фінансування ……..». З приводу такого положення варто зауважити, що питання фінансового забезпечення освіти належить до предмету регулювання бюджетного законодавства і не може бути унормоване «шляхом прийняття ..…. програм фінансування», оскільки виділення коштів на виконання заходів і завдань таких програм здійснюється згідно із законом про державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет) за відповідними бюджетними програмами. Тому слово «фінансування» із зазначеного тексту пропонується виключити, замінивши іншими словами з урахуванням призначення програм, що можуть бути прийняті для реалізації та розвитку освіти дорослих;

у частині тринадцятій статті 44 законопроекту встановлюється, що «обсяг асигнувань з державного бюджету на діяльність Фонду навчання та освіти дорослих щороку встановлюється Верховною Радою України окремим рядком під час затвердження Державного бюджету України». Слід відмітити, що з урахуванням вимог статей 10, 40, 76 Кодексу у законі про державний бюджет (рішенні про місцевий бюджет) встановлюються бюджетні призначення головним розпорядникам бюджетних коштів за бюджетною класифікацією (за бюджетними програмами). Тому цю частину статті належить виключити; 

у тексті законопроекту слово «фінансування» належить замінити словами «фінансове забезпечення», «здійснення видатків» або іншими (залежно від змісту положення), зважаючи на визначення у статті 2 Кодексу терміна «фінансування бюджету»;

термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект про Закону України про навчання та освіту дорослих (реєстр. № 7039-1 від 28.02.2022), внесений народними депутатами України Гришиною Ю.М., Грищуком Р.П. та Колебошиним С.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій при доопрацюванні законопроекту узгодити його окремі положення з вимогами статей 2, 4, 10, 40, 76 Бюджетного кодексу України з урахуванням висновку Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про дошкільну освіту (реєстр. № 6172-1 від 01.11.2021), внесений народними депутатами України Вороновим В.А., Гришиною Ю.М., Бабаком С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті, що є альтернативним до законопроекту реєстр. № 6172, також пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про дошкільну освіту», передбачивши серед іншого таке:

у разі недостатньої кількості місць у відповідному державному чи комунальному закладі освіти пропонується запровадження механізму закупівлі за бюджетні кошти послуг з дошкільної освіти у приватних суб’єктів освітньої діяльності, а також можливість отримання компенсації за здобуття дітьми дошкільної освіти у приватних закладах вартості таких послуг на підставі звернення батьків до відповідного органу управління освіти;

надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здобуття дошкільної освіти, державної підтримки особам з особливими освітніми потребами та інших трансфертів;

створення та функціонування /крім традиційних та спеціальних дитячих садочків та центрів розвитку дитини/ мобільних закладів дошкільної освіти (дошкільних підрозділів) (мобільний дитячий садок) на базі пересувного транспортного комплексу для надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти за місцем проживання дітей на територіях, де інші суб’єкти освітньої діяльності не провадять свою діяльність;

створення центрів педагогічної підтримки батьків;

скорочення педагогічного навантаження для працівників закладів дошкільної освіти та встановлення педагогічним працівникам щомісячних надбавок за вислугу років, щомісячних доплат до тарифної ставки за окремі види робіт (у розмірі від 10% до 20% розміру тарифної сітки), право педагогічним працівникам на щорічну подовжену оплачувану основну відпустку тривалістю 56 календарних днів;

забезпечення з 01.01.2023 реалізації положень частини другої статті 61 Закону України «Про освіту» в частині встановлення мінімального розміру посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії.

Прийняття законопроекту та виконання його положень зумовить додаткову потребу у коштах державного бюджету та місцевих бюджетів. На таке вказують і розробники законопроекту у пояснювальній записці до нього, зазначаючи, що у державному бюджеті на 2023 рік необхідно передбачити видатки на реалізацію законопроекту (перш за все для збільшення заробітних плат педагогічних працівників відповідно до норм Закону України «Про освіту»), а в подальшому – з урахуванням нової субвенції на здобуття дошкільної освіти.

За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), що наведені у експертному висновку на законопроект, з 01.01.2023 додаткових бюджетних видатків потребуватиме, зокрема:

підвищення заробітної плати педагогічних працівників в частині встановлення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії у розмірі трьох мінімальних заробітних плат з державного та місцевих бюджетів у сумі 489,5 млрд грн;

надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здобуття дошкільної освіти з державного бюджету у сумі 36,3 млрд грн (в умовах 2021 року).

Водночас, Мінфін підкреслює, що вишукання додаткових коштів з бюджетів усіх рівнів потребуватиме створення мобільних закладів дошкільної освіти, центрів педагогічної підтримки батьків, а також зменшення педагогічного навантаження, що у свою чергу викликатиме необхідність збільшення посад педагогічних працівників та оплати їх праці.

Проте, до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Такий висновок надають також Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) та Мінфін.

Варто відмітити, що на даний час видатки на дошкільну освіту здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад відповідно до пункту 2 частини першої статті 89 Кодексу, а видатки на здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних класах (групах) закладів дошкільної освіти (крім закладів дошкільної освіти (ясел-садків) компенсуючого типу, будинків дитини, закладів дошкільної освіти (дитячих будинків) інтернатного типу, спеціальних шкіл, санаторних шкіл, навчально-реабілітаційних центрів) здійснюються за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам згідно із статтею 103-3 Кодексу.

Водночас, положення законопроекту щодо фінансового забезпечення дошкільної освіти не у повній мірі узгоджуються із зазначеними нормами Кодексу, оскільки у статті 45 законопроекту встановлюється, що забезпечення може здійснюватися шляхом надання відповідної субвенції з державного бюджету, а також забезпечення здобуття дошкільної освіти за рахунок коштів державного бюджету відбувається незалежно від місця та форми здобуття освіти, форми власності суб’єкта освітньої діяльності.

Крім того, й інші положення статті 45 законопроекту, зокрема щодо порядку та умов надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, застосування фінансового нормативу надання педагогічно-розвиткових послуг у розрахунку на одного вихованця, та зміни до частини третьої статті 79 Закону України «Про освіту» не відповідають вимогам статей 97 та 103-2 Кодексу в частині регулювання питання надання трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

Мінфін, у свою чергу, зазначає про невідповідність окремих положень законопроекту статтям 87, 89, 90 Кодексу та визнає законопроект таким, що потребує доопрацювання. На думку ГНЕУ, запропоновані питання щодо механізму фінансового забезпечення здобуття дошкільної освіти, зокрема, шляхом надання трансферту з державного бюджету місцевим бюджетам, належить до предмету регулювання Кодексу.

При цьому слід взяти до уваги, що згідно з частиною другою статті 4 Кодексу визначено «якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу».

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 січня 2030 року) має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що містить вимоги до введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про дошкільну освіту (реєстр. № 6172-1 від 01.11.2021), внесений народними депутатами України Вороновим В.А., Гришиною Ю.М., Бабаком С.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2022 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2023 року, а після 15 липня 2022 року – не раніше 1 січня 2024 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань освіти, науки та інновацій при доопрацюванні законопроекту привести його положення в частині фінансового забезпечення дошкільної освіти у відповідність до вимог статей 4, 87, 89, 90, 97, 103-2, 103-3 Бюджетного кодексу України.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо окремих питань оптимізації функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (реєстр. № 7303 від 20.04.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашем О.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України та  Кримінального процесуального кодексу України,  згідно з якими пропонується встановити:

кримінальну відповідальність за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну без поважних причин після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях особами уповноваженими на виконання функцій держави та/або місцевого самоврядування, які знаходяться за кордоном, шляхом покарання позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років;

досудове розслідування кримінальних правопорушень за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну без поважних причин після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях особами уповноваженими на виконання функцій держави та/або місцевого самоврядування, які знаходяться за кордоном, слідчими органами безпеки.

Поряд з тим, у розділі ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту вносяться зміни до законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та «Про Конституційний Суд України», згідно з якими передбачається:

встановити, що у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану особи, уповноважені на виконання функцій держави та/або місцевого самоврядування, які перебувають за межами України, зобов’язані повернутися в Україну, а також визначити перелік поважних причин та період часу, протягом якого вони мають повернутись в Україну;

тимчасово, на час дії правового режиму воєнного стану та визначеного законом періоду відновлення інфраструктурних об’єктів України, зруйнованих внаслідок військової агресії Російської Федерації, пропонується:

не поширювати положення частини третьої статті 5 та частини третьої статті 6 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» щодо забезпечення безпеки на осіб, які на час запровадження воєнного стану здійснювали діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування та які задекларували доходи за рік, який передує поточному у розмірі 5000 і більше прожиткових мінімумів;

призупинити дію статей 26 та 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо виплат винагород суддям Конституційного Суду України та щомісячного довічного грошового утримання цих суддів у відставці або на пенсії, так: судді Конституційного суду отримуватимуть заробітну плату у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду без доплат, передбачених статтею 26 Закону України «Про Конституційний Суд України»; суддям Конституційного Суду при досягненні пенсійного віку, встановленого законом, призначатиметься пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є запровадження  кримінальної відповідальності для осіб, уповноважених на виконання функцій держави та/або місцевого самоврядування за порушення термінів повернення або відмову повернення до України в період воєнного стану та збільшення фінансування потреб Збройних сил України за рахунок мінімізації видатків державного бюджету на пільги для окремих категорій посадових осіб на час дії воєнного стану та відновлення інфраструктурних об’єктів, зруйнованих внаслідок рашистської агресії;

прийняття такого законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету або місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень може вплинути на показники бюджету і, зокрема, може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин (у разі виявлення таких злочинів та винесення зазначеного вироку) та зменшити видатки державного бюджету внаслідок запровадження обмежень щодо оплати праці та пенсійного забезпечення суддів Конституційного Суду України. Водночас, відмічено про те, що суб’єкт права законодавчої ініціативи не додав фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки). Загалом Мінфін зазначає, що у межах компетенції не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту.

Слід наголосити на тому, що до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо окремих питань оптимізації функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (реєстр. № 7303 від 20.04.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В. та Мазурашем О.С., матиме вплив на показники бюджету (оптимізуючи витрати державного бюджету в частині оплати праці і пенсійного забезпечення суддів Конституційного Суду України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

 

Опосередкований:

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення окремих засад місцевого самоврядування в частині конфіскації майна у разі вчинення окремих злочинів проти основ національної безпеки України в бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад (реєстр. № 7256 від 05.04.2022), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Бакумовим О.С., Вацаком Г.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження» пропонується встановити особливості виконання покарання у виді конфіскації майна на підставі статей 111 (державна зрада), 111–1 (колабораційна діяльність) та 111–2 (пособництво державі-агресору) Кримінального кодексу України та визначити, що майно, конфісковане за виконавчими документами, виданими за рішенням суду на підставі зазначених статей, в тому числі кошти від реалізації такого майна, підлягають зарахуванню у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до бюджетів місцевого самоврядування.

Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, дозволить поповнити бюджети місцевого самоврядування для фінансування відбудови зруйнованих або пошкоджених об’єктів інфраструктури та/або житлового фонду. Виходячи із зазначеного, до законопроекту належало надати належне фінансово-економічне обґрунтування, що передбачено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до законопроекту також визначає, що реалізація проекту закону буде матиме вплив на показники бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад за рахунок надходження коштів від реалізації майна, конфіскованого за виконавчими документами, виданими за рішенням суду, у осіб, визнаних судом винними у вчинені окремих злочинів проти основ національної безпеки на підставі статей 111, 111-1 та 111-2 Кримінального кодексу України, однак, відсутність показників для обрахунку положень законопроекту не дозволила міністерству спрогнозувати їх вплив на показники місцевих бюджетів.

Поряд з тим, Мінфін звертає увагу, що законопроект взаємопов’язаний із проектом Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення деяких засад конфіскації майна у разі вчинення окремих злочинів проти основ національної безпеки в бюджети місцевого самоврядування (реєстр. № 7257), згідно із яким пропонується віднести до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських  територіальних громад коштів від реалізації майна, конфіскованого за виконавчими документами, виданими за рішенням суду, у осіб, визнаних судом винними у вчиненні окремих злочинів проти основ національної безпеки на підставі статей 111, 111-1 та 111-2 Кримінального кодексу України.

З огляду на наведене слід відмітити, що кошти від реалізації такого конфіскованого майна можуть надійти до бюджетів місцевого самоврядування лише у разі виявлення відповідних правопорушень та виконання відповідних рішень суду.

Крім того, варто зауважити, що згідно з бюджетною термінологією «бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів…», тому до бюджету зараховуються кошти, а не майно, як запропоновано у змінах до Закону України «Про виконавче провадження».

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення окремих засад місцевого самоврядування в частині конфіскації майна у разі вчинення окремих злочинів проти основ національної безпеки України в бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад (реєстр. № 7256 від 05.04.2022), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Бакумовим О.С., Вацаком Г.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення їх доходів залежно від виконання санкцій за виявлені правопорушення).  У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності на дорозі для власників елітних автомобілів (реєстр. № 7026 від 07.02.2022), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Заблоцьким М.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом доповнити:

- приміткою статтю 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП), передбачивши у змінах до КупАП збільшення у 10 разів розмірів штрафів, які передбачені за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, порушення правил дорожнього руху, вчинені при керуванні елітним транспортним засобом, визначеним підпунктом 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (таке положення застосовується до порушень, передбачених статтями 80, 81, 121, 121-1, 122, 122-2, 122-4, 123, 124, 124-1, 126, 128, 130 КУАП);

- приміткою частину другу статті 53 Кримінального кодексу України (далі – ККУ), передбачивши у змінах до ККУ збільшення у 2 рази розмірів штрафів, які передбачені ККУ за кримінальні правопорушення – порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, вчинені при керуванні елітним транспортним засобом, визначеним підпунктом 215.3.5-1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (таке положення застосовується до кримінальних правопорушень, передбачених статтями 286, 287, 290 ККУ).

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів у зв’язку із збільшенням розмірів штрафних санкцій за такі порушення. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджету, зауважує, що визначити вартісну величину такого впливу на дохідну частину бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо підвищення відповідальності  на дорозі  для власників елітних автомобілів (реєстр. № 7026 від 07.02.2022), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Заблоцьким М.Б. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за систематичні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (реєстр. № 7026-1 від 17.02.2022), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Мисягіним Ю.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 27 Кодексу України про адміністративні правопорушення приміткою, передбачивши, що за систематичні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, порушення правил дорожнього руху, розмір штрафу, передбачений відповідною статтею цього Кодексу за таке правопорушення, збільшується від трьох до п’яти правопорушень в два рази, від п’яти до десяти в п’ять разів, понад десять правопорушень – позбавлення права керування транспортними засобами на строк до двох років (таке положення застосовується до правопорушень, передбачених статтями 121, 121-1, 122, 123, 124, 124-1, 126, 130 цього Кодексу).

Реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення його надходжень внаслідок сплати штрафних санкцій. Про таке також зазначає у висновку Міністерство фінансів України, зауважуючи, що відсутність необхідних для розрахунків даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за систематичні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (реєстр. № 7026-1 від 17.02.2022), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Мисягіним Ю.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконне поводження зі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку та іншими технічними засобами негласного отримання інформації (реєстр. № 6567-1 від 15.02.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Міньком С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (далі – ККУ) пропонується визначити вимоги до спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації.

Крім того, змінами до ККУ передбачається:

- посилити кримінальну відповідальність за порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, шляхом встановлення санкції у вигляді штрафу в розмірі від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 255 000 гривень/;

- встановити кримінальну відповідальність за незаконні виготовлення, придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації у вигляді штрафу від двохсот до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме 3 400 або 85 000 гривень/ або обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі на строк до семи років.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за виявлені правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконне поводження зі спеціальними технічними засобами для зняття інформації з каналів зв’язку та іншими технічними засобами негласного отримання інформації (реєстр. № 6567-1 від 15.02.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Міньком С.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 195-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за продаж піротехнічних виробів дітям (реєстр. № 6494 від 31.12.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити адміністративну відповідальність за порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних виробів, а також за повторне протягом року вчинення такого порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, встановивши штраф у розмірі від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 1 020 до 2 040 грн/ (чинна норма – штраф від тридцяти п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Поряд з тим, встановлюється адміністративна відповідальність за порушення встановлених законодавством вікових обмежень щодо надання (продажу або передачі) піротехнічних виробів, а також за повторне протягом року вчинення такого порушення, за яку особу вже було піддано адміністративному стягненню, у вигляді штрафу від чотирьохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 6 800 до 17 000 гривень/ з конфіскацією піротехнічних виробів.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України також зазначається про такий вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, обсяг якого буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, але через відсутність необхідних для розрахунку даних такий обсяг оцінити неможливо.

З огляду на наведене, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 195-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за продаж піротехнічних виробів дітям (реєстр. № 6494 від 31.12.2021), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Павлюком М.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо забезпечення реалізації адвокатом повноважень як представника (реєстр. № 7053 від 15.02.2022), поданий народними депутатами України Рущишиним Я.І., Юрчишиним Я.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини п’ятої статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити відповідальність за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з 25 – 50 до 100 – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 3 400 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо забезпечення реалізації адвокатом повноважень як представника (реєстр. № 7053 від 15.02.2022), поданий народними депутатами України Рущишиним Я.І., Юрчишиним Я.Р. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за правопорушення у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 6517-1 від 24.01.2022), поданий народним депутатом України Дануцою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається закріпити адміністративну та кримінальну відповідальність за різні види правопорушень у сфері допоміжних репродуктивних технологій. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій або їх застосування без спеціального дозволу, або у випадках, якщо спеціальний дозвіл анульовано, або дію спеціального дозволу зупинено, у вигляді штрафу на громадян від п’ятисот до тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від однієї тисячі до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 8 500 до 59 500 гривень/;

2) змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

- перенесення ембріона людини в організм жінки без її згоди у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, а те саме діяння, якщо воно спричинило смерть або інші тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років;

- розголошення відомостей про застосування допоміжних репродуктивних технологій всупереч волі осіб, які брали участь у їх застосуванні, у вигляді, зокрема штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, а діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, яким відомості про застосування допоміжних репродуктивних технологій стали відомі по службі чи по роботі, або якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк /розмір штрафу становитиме від 1 700 до 3 400 гривень/;

- умисне порушення наслідування дитиною генетичних зв’язків подружжя (або одного з генетичних батьків) при перенесенні в організм іншої жінки ембріона людини, зачатого в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій, у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, а діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, що супроводжувалося підробленням документів, карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Відтак, у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів та до збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку обмеження (позбавлення) волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за правопорушення у сфері застосування допоміжних репродуктивних технологій (реєстр. № 6517-1 від 24.01.2022), поданий народним депутатом України Дануцою О.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за правопорушення в сфері реалізації права на мирне зібрання (реєстр. № 7097 від 22.02.2022), поданий народними депутатами України Фроловим В.П., Янченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за організацію групи, діяльність якої здійснюється під виглядом реалізації права на мирне зібрання, у вигляді штрафу від однієї тисячі до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до пяти п’яти років, або позбавлення волі на строк до шести років /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 102 000 гривень/.

У разі виявлення визначених у вказаних статтях правопорушень застосування положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення та до збільшення його видатків на утримання в установах виконання покарань засуджених до обмеження/позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про такий вплив на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за правопорушення в сфері реалізації права на мирне зібрання (реєстр. № 7097 від 22.02.2022), поданий народними депутатами України Фроловим В.П., Янченко Г.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту дітей від шкідливого впливу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та посилення відповідальності за порушення у цій сфері (реєстр. № 7067 від 17.02.2022), поданий народними депутатами України Бобляхом А.Р., Санченком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, замінивши термін «неповнолітні» терміном «діти» (тим самим удосконалити порядок притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які купують на прохання дітей алкогольних напоїв, тютюнових виробів), а також посилити відповідальність за доведення дитини до стану сп'яніння батьками або особами, які їх замінюють, або іншими особами, які досягли віку адміністративної відповідальності або передачу дитині алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, шляхом збільшення розміру штрафів з 6 – 8 до 100 – 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 6 800 гривень, на відміну від чинних розмірів – від 102 до 136 гривень/.

При цьому, відповідно до статей 218, 219 та 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати адміністративним комісіям, виконавчим комітетам (виконавчим органам) сільських, селищних, міських рад та органам Національної поліції.

Слід відмітити, що у разі виявлення вказаних правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи у експертному висновку до даного законопроекту про таке, відмічає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення оцінки такого впливу.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту дітей від шкідливого впливу алкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та посилення відповідальності за порушення у цій сфері (реєстр. № 7067 від 17.02.2022), поданий народними депутатами України Бобляхом А.Р., Санченком О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про Військову поліцію» (реєстр. № 6570-1 від 15.02.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Завітневичем О.М. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України зміни, згідно з якими визначається підслідність нового державного органу, повноваження його посадових осіб під час провадження у справах про адміністративні правопорушення, а також встановлюється кримінальна відповідальність за низку кримінальних правопорушень, вчинених стосовно Голови Військової поліції (за статями 112, 344, 346, та 368 Кримінального кодексу України), у вигляді штрафу від двохсот до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк від трьох до шести місяців, або обмеження  волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 3 400 до 68 000 гривень/.

Відтак, у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів та до збільшення його видатків на утримання в ізоляторах тимчасового тримання осіб, до яких застосовано арешт та на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, до яких застосовано позбавлення/обмеження волі за відповідні порушення.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України у зв’язку із прийняттям Закону України «Про Військову поліцію» (реєстр. № 6570-1 від 15.02.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К., Завітневичем О.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників (реєстр. № 7127 від 17.12.2021), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 173-5 пропонується встановити адміністративну відповідальність за вчинення насильства по відношенню до медичних або фармацевтичних працівників під час виконання ними службових та професійних обов'язків у вигляді штрафу у розмірі від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від тридцяти до шістдесяти годин, або адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 6 800 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів та до збільшення його видатків на утримання в ізоляторах тимчасового тримання осіб, до яких буде застосовано адміністративний арешт.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників (реєстр. № 7127 від 17.12.2021), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо розширення переліку кримінальних правопорушень за здійснення колабораційної діяльності (реєстр. № 7223 від 28.03.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за перебування громадянина України у громадянстві (підданстві) іншої держави, яка здійснює збройну агресію проти України, у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування санкцій у вигляді конфіскації майна реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходження коштів від реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких наразі оцінити неможливо.

З огляду на наведене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 111-1 Кримінального кодексу України щодо розширення переліку кримінальних правопорушень за здійснення колабораційної діяльності (реєстр. № 7223 від 28.03.2022), поданий народними депутатами України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів щодо заборони використання символіки підтримки нападу Російської Федерації на Україну (реєстр. № 7220 від 28.03.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Бакумовим О.С. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті змінами до статті 436-1 Кримінального кодексу України пропонується встановити кримінальну відповідальність за виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки підтримки військової агресії Російської Федерації проти України у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої.

Поряд з тим, згідно із змінами до законів України «Про засудження комуністичного та націоналсоціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», «Про інформаційні агентства», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», «Про географічні назви», «Про громадські об’єднання», «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» пропонується встановити заборону на використання символіки підтримки військової агресії Російської Федерації проти України.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до обмеження/позбавлених волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфісковано майна. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг якого оцінити неможливо.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів щодо заборони використання символіки підтримки нападу Російської Федерації на Україну (реєстр. № 7220 від 28.03.2022), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Бакумовим О.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перевищення граничного рівня цін на товари та вартості послуг в умовах воєнного стану (реєстр. № 7202 від 21.03.2022), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Остапенком А.Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити частиною четвертою статтю 165-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за реалізацію товарів, або надання послуг в умовах воєнного стану з перевищенням встановленого граничного рівня цін на товари (вартості послуг), якщо ціна товару (вартість послуги) більше ніж у 1,2 рази перевищила граничний рівень, у вигляді штрафу на громадян від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією відповідних товарів, знарядь надання послуг, а також доходів, отриманих від реалізації таких товарів чи надання послуг /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 4 250 до 17 000 грн/.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів від сплати штрафів, надходження коштів від реалізації конфіскованих товарів, знарядь надання послуг, а також грошових коштів, отриманих правопорушником від реалізації товарів чи надання послуг.

Міністерство фінансів України також зазначає про вплив законопроекту на показники дохідної частини бюджету, зауважуючи, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила здійснення розрахунку вартісної величини випливу законопроекту на показники бюджету.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за перевищення граничного рівня цін на товари та вартості послуг в умовах воєнного стану (реєстр. № 7202 від 21.03.2022), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Остапенком А.Д. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за перетинання державного кордону України з порушенням вимог нормативно-правових норм в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану (реєстр. № 7171 від 17.03.2022), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Безуглою М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 333-2, встановивши кримінальну відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

При цьому передбачається, що особа не несе кримінальної відповідальності за визначені цією статтею дії, якщо вона упродовж десяти днів після набрання чинності даного положення Закону повернеться в Україну.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі за відповідне порушення та призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за перетинання державного кордону України з порушенням вимог нормативно-правових норм в особливий період чи під час дії правового режиму воєнного стану (реєстр. № 7171 від 17.03.2022), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Безуглою М.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України в умовах правового режиму воєнного стану або особливого періоду (реєстр. № 7171-1 від 31.03.2022), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Зубом В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 333-2, встановивши кримінальну відповідальність за незаконне перетинання держаного кордону України в умовах правового режиму воєнного стану або особливого періоду у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі за відповідне порушення та призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України в умовах правового режиму воєнного стану або особливого періоду (реєстр. № 7171-1 від 31.03.2022), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Зубом В.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

 

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 332 Кримінального кодексу України (щодо підвищення відповідальності за незаконне переправлення осіб через державний кордон України під час дії правового режиму воєнного стану) (реєстр. № 7155 від 13.03.2022), поданий народними депутатами України Штепою С.С., Павловським П.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 332 Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років під час дії правового режиму воєнного стану, у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 332 Кримінального кодексу України (щодо підвищення відповідальності за незаконне переправлення осіб через державний кордон України під час дії правового режиму воєнного стану) (реєстр. № 7155 від 13.03.2022), поданий народними депутатами України Штепою С.С., Павловським П.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 114-1 Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності за поширення інформації про пересування ЗСУ та інших військових формувань) (реєстр. № 7206 від 22.03.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 114-1 Кримінального кодексу України, встановивши кримінальну відповідальність за поширення інформації, опублікування фото та відео про пересування, напрямки, маршрути руху, місцезнаходження Збройних Сил України, інших військових формувань та/або військової техніки, у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 114-1 Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності за поширення інформації про пересування ЗСУ та інших військових формувань) (реєстр. № 7206 від 22.03.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за пропаганду російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави терориста (реєстр. № 7215 від 26.03.2022), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Бобляхом А.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 258-6, встановивши кримінальну відповідальність за пропаганду російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави терориста, у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до обмеження/позбавлених волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфісковано майна. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг якого оцінити неможливо.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо відповідальності за пропаганду російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Російської Федерації як держави терориста (реєстр. № 7215 від 26.03.2022), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Бобляхом А.Р. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення цінової стабільності у період дії воєнного стану (реєстр. № 7239 від 31.03.2022), внесений народними депутатами України Богданцем А.В., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом передусім пропонується внести зміни до Закону України «Про ціни і ціноутворення», зокрема, передбачено нову статтю 9-1 (щодо особливостей державної цінової політики в умовах воєнного стану), згідно з якою в умовах воєнного стану:

визначені органи реалізують державну цінову політику на відповідній території з метою підтримання цінової стабільності, недопущення погіршення соціально-економічної ситуації, забезпечення громадян України необхідними товарами та послугами;

Кабінет Міністрів України або визначений ним центральний орган виконавчої влади має право встановлювати граничний рівень цін на товари на території держави, а у разі потреби – на території окремо взятої адміністративно-територіальної одиниці;

Кабінет Міністрів України, визначені ним центральні та місцеві органи виконавчої влади, військові, військово-цивільні адміністрації, органи місцевого самоврядування, мають право:

– встановлювати граничний рівень вартості послуг на відповідній території, включаючи вартість готельних послуг, оренди житла, транспортного обслуговування, житлово-комунальних послуг;

– здійснювати контроль за дотриманням юридичними та фізичними особами граничного рівня цін на товари та вартості послуг, встановлених на відповідній території;

– у разі виявлення фактів реалізації юридичними чи фізичними особами товарів або надання послуг з перевищенням встановленого граничного рівня цін на товари (вартості послуг) складати протоколи про адміністративні правопорушення та надсилати їх до суду для притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили порушення закону, з конфіскацією відповідних товарів, знарядь надання послуг, а також доходів, отриманих від реалізації таких товарів чи надання послуг.

Крім того, законопроектом ініціюється внесення взаємопов’язаних змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану», які передбачають уточнення повноважень відповідних органів у сфері забезпечення цінової стабільності в умовах воєнного стану.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація положень законопроекту:

сприятиме забезпеченню цінової стабільності у період дії воєнного стану в Україні, посилення законодавчих механізмів контролю за цінами на товари, а також вартості послуг (у тому числі таких послуг, як надання житла в оренду, транспортних послуг тощо) сприятиме протидії спекулятивним проявам та соціальному захисту громадян України, постраждалих від наслідків війни;

не потребує додаткових видатків з державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту може вплинути на:

видаткову частину державного бюджету, а саме може потребувати додаткових бюджетних коштів, зокрема на утримання відповідних органів. При цьому вартісну величину такого впливу визначити неможливо, оскільки суб’єкт права законодавчої ініціативи не надав фінансово-економічних обґрунтувань з відповідними розрахунками та пропозиціями щодо джерел покриття витрат бюджету;

збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до статті 20 Закону України «Про ціни та ціноутворення» суми адміністративно-господарських санкцій зараховуються до державного бюджету, а вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості правопорушень і накладання санкцій.

Відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту, серед іншого, зауважує, що:

прийняття запропонованих змін призведе як до конкуренції повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади, так і до розпорошення відповідальності між ними;

у законопроекті повноваженнями щодо забезпечення цінової стабільності одночасно наділяються різні суб’єкти, що може призвести до проблем та суперечностей у разі реалізації одних і тих самих повноважень різними органами;

згідно з приписами чинної статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення цінової стабільності у період дії воєнного стану (реєстр. № 7239 від 31.03.2022), внесений народними депутатами України Богданцем А. В., Мазурашу Г. Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також може потребувати додаткових видатків бюджету на виконання передбачених нових повноважень відповідних органів влади залежно від вжиття ними заходів щодо ефективного і економного використання бюджетних коштів на функціонування таких органів та залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1 /на час голосування зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні 27 народних депутатів України – членів Комітету/.

2. Слухали:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (реєстр. № 5656).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності за реєстр. № 5656 від 11.06.2021, поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Клочком А.А. та іншими /далі – законопроект № 5656/, 01 липня 2021 року було прийнято Верховною Радою України за основу (згідно з Постановою Верховної Ради України від 01.07.2021 № 1615-ІХ).

Згідно із законопроектом № 5656 пропонується врегулювати питання зарахування до державного та місцевих бюджетів адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності та можливості фінансового забезпечення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, з використанням якої надаються відповідні адміністративні послуги у сфері містобудівної діяльності. З цією метою до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ запропоновано внести зміни, згідно з якими:

30% адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, а також 30% плати, еквівалентної адміністративному збору у сфері містобудівної діяльності, яка стягується нотаріусами, є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів та спрямовуються на забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва /шляхом доповнення частини третьої статті 29 та частини четвертої статті 30 Кодексу новими пунктами 13-9 і 6-3 відповідно/;

70% адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюється виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, районними державними адміністраціями, зараховується відповідно до бюджетів місцевого самоврядування та районних бюджетів за місцем надання послуг /шляхом доповнення частини першої статті 64 та частини першої статті 64-1 Кодексу новими пунктами 36-4 та 11-1 відповідно/;

адміністративний збір за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності не зараховується до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів /зміни до пункту 23 частини першої статті 66 Кодексу/.

Законопроект № 5656 є системно пов’язаним із законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» за реєстр. № 5655 від 11.06.2021 /далі –базовий законопроект/, згідно з яким серед іншого запроваджується адміністративний збір за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, порядок та умови визначення плати за здійснення державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, що також прийнятий Верховною Радою України 01.07.2021 у першому читанні.

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 15 липня 2021 року/ до Комітету з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли пропозиції щодо законопроекту № 5656, що згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 25 пропозицій. Слід зазначити, що до такої порівняльної таблиці не включено пропозиції народних депутатів України, які надійшли до Комітету після вказаного встановленого строку.

Завершуючи доповідь з даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. зазначив, що за підсумками опрацювання у Комітеті поданих до законопроекту № 5656 пропозицій за участі автора законопроекту народного депутата України Шуляк О.О., першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. та члена Рахункової палати Огня Ц.Г. пропонується врахувати 2 пропозиції та відхилити 23 пропозиції /порівняльна таблиця до законопроекту № 5656 надана народним депутатам України – членам Комітету та додається/, унормувавши в остаточній редакції законопроекту питання, пов’язані, зокрема з:

– усуненням правової невизначеності щодо зарахування до державного бюджету частини адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюватиметься посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань містобудівного контролю, та зарахування до державного бюджету частини адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності, що здійснюватиметься державними реєстраторами – нотаріусами /шляхом внесення змін до статті 29 Кодексу для узгодження з положеннями базового законопроекту/;

– врегулюванням питань зарахування частини адміністративного збору за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності до районних бюджетів, що зумовлено необхідністю приведення їх у відповідність до законодавчих вимог за наслідками здійснюваної реформи адміністративно-територіального устрою держави /шляхом виключення змін до статті 64-1 Кодексу/;

– узгодженням правових норм і досягненням збалансованості бюджетних показників, виходячи зокрема з термінології бюджетного законодавства та вимог нормопроектуальної техніки.

Водночас, пропонується відхилити ті пропозиції, що не відповідають вимогам частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, призведуть до розбалансування бюджетних показників, а також такі, що потребують унормування після прийняття в цілому як закон базового законопроекту та законопроекту про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері містобудівної діяльності» за реєстр. № 5877.

Разом з тим, до Комітету надійшло звернення від імені депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ» від 26.05.2022
№ 04-01/05-2022/85892(912500) її першого заступника Мотовиловця А.В. /копія листа надана народним депутатам України – членам Комітету/ з проханням розглянути законопроект для унормування окремих питань виконання державного бюджету на період дії воєнного стану в Україні з відповідними пропозиціями, що були конкретизовані у надісланих до Комітету листах Державного агентства автомобільних доріг України /копія листа від 27.05.2022 № 895/1/05-01/15 надана народним депутатам України – членам Комітету/ і народного депутата України Трухіна О.М. /копія листа від 27.05.2022 № 255д9/5-2022/86388 надана народним депутатам України – членам Комітету та додається/ та містили зміни до деяких законодавчих актів щодо врегулювання на період дії воєнного стану в Україні питань взяття бюджетних зобов’язань розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів за укладеними договорами в частині використання коштів державного дорожнього фонду і особливостей сплати податкових зобов’язань, що виникають у зв’язку з виконанням таких договорів, щодо зняття встановлених законом обмежень при наданні державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва, які здійснюють виробництво зброї, а також уточнення положень законопроекту про набрання чинності відповідного закону та назви законопроекту № 5656 у зв’язку з розширенням предмету його регулювання при доопрацюванні до другого читання.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», згідно з яким комітет Верховної Ради України при здійсненні законопроектної функції має право вносити пропозиції і поправки під час розгляду на своєму засіданні проекту закону чи іншого акта Верховної Ради України, такі пропозиції можуть бути включені до порівняльної таблиці та розглянуті лише за рішенням комітету.

Керуючись такою законодавчою нормою, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував визначитися щодо включення до порівняльної таблиці додаткової пропозиції, що надійшла від народного депутата України Трухіна О.М., та щодо стану її врахування з дотриманням процедури поіменного голосування за неї. За результатами поіменного голосування таку пропозицію було підтримано 26 народними депутататами України – членами Комітету (а саме: Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Тістик Р.Я., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Задорожний М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Урбанський А.І., Шпак Л.О.).

 

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. за підсумками такого голосування відмітив, що додаткову пропозицію буде включено до порівняльної таблиці до законопроекту № 5656 за авторством народних депутатів України, які її підтримали, та зазначено про її врахування.

Тобто, з урахуванням проведеного голосування врахованими є 3 пропозиції і відхиленими 23 пропозиції, що буде відображено у порівняльній таблиці до законопроекту № 5656 та в його остаточній редакції.

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., зазначивши про те, що законопроект № 5656 опрацьовано Мінфіном, не висловив заперечень щодо розгляду проекту у другому читанні (з урахуванням підтриманих і відхилених пропозицій) та щодо підтриманої додаткової пропозиції народного депутата України Трухіна О.М.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 5656 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням підтриманої додаткової пропозиції та внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування окремих адміністративних зборів за державну реєстрацію у сфері містобудівної діяльності (реєстр. № 5656) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 3.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 7413 від 26.05.2022), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Бондаренком О.В. та іншими.

 

 

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за реєстр. № 7413 від 26.05.2022 /далі – законопроект № 7413/.

Загалом законопроектом № 7413 пропонуються зміни до статей 1, 5, 10 і 37 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /далі – Закон/, додатків № 2 і № 3 до Закону та доповнення розділу «Прикінцеві положення» Закону новими пунктами 10 і 11, згідно з такими змінами збільшуються на 287,09 млрд грн фінансування і видатки державного бюджету, граничний обсяг дефіциту державного бюджету на 2022 рік (разом і за загальним фондом) та граничний обсяг державного боргу на 31.12.2022.

Зокрема, законопроектом № 7413 передбачається збільшити видатки загального фонду державного бюджету на 287.694,2 млн грн за такими напрямами:

1) забезпечення національної безпеки і оборони – на 247.769,9 млн грн, а саме для:

Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ на 166.118,1 млн грн, у т.ч. за бюджетними програмами: «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – на 102.489,5 млн грн; «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) – на 62.191,6 млн грн; «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту України» (код 2105010) – на 1.437 млн грн;

Міністерства внутрішніх справ України /далі – МВС/ на 76.430,1 млн грн, у т.ч. за бюджетними програмами: «Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України» (код 1007020) – на 28.561,2 млн грн; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України» (код 1003020) – на 25.059,4 млн грн; «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» (код 1006280) – на 13.184,1 млн грн; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної прикордонної служби України» (код 1002030) – на 7.910,9 млн грн; «Реалізація державної політики у сфері внутрішніх справ, забезпечення діяльності органів, установ та закладів Міністерства внутрішніх справ України» (код 1001050) – на 1.428,6 млн грн; «Забезпечення виконання завдань та функцій у сфері громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб» (код 1004020) – на 285,9 млн грн;

Служби безпеки України /далі – СБУ/ на 2.782 млн грн, у т.ч. за бюджетними програмами: «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» (код 6521010) – на 2.772,4 млн грн; «Підготовка та післядипломна освіта кадрів Служби безпеки України у закладах вищої освіти» (код 6521070) – на 8 млн грн; «Медичне обслуговування і оздоровлення особового складу та утримання закладів дошкільної освіти Служби безпеки України» (код 6521050) – на 1,6 млн грн;

Головного управління розвідки Міноборони /далі – ГУР/ на 921,4 млн грн за бюджетною програмою «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» (код 5961010);

Служби зовнішньої розвідки України /далі – СЗРУ/ на 648,8 млн грн за бюджетною програмою «Забезпечення розвідувальної діяльності у сфері безпеки держави, спеціального захисту державних представництв за кордоном та діяльності підрозділів системи Служби зовнішньої розвідки України» (код 6621010);

Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України /далі – Адміністрація Держспецзв’язку/ на 548 млн грн, у т.ч. за бюджетними програмами: «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» (код 6641010) – на 447,9 млн грн; «Доставка спеціальної службової кореспонденції органам державної влади» (код 6642020) – на 61 млн грн; «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» (код 6641050) – на 39,1 млн грн;

Управління державної охорони України /далі – УДО/ на 321,5 млн грн за бюджетною програмою «Державна охорона органів державної влади та посадових осіб» (код 6601020);

2) соціальний захист та соціальне забезпечення – на 38.424,3 млн грн, а саме для:

Міністерства соціальної політики України /далі – Мінсоцполітики/ на 32.599,8 млн грн, у т.ч. за бюджетними програмами: «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080) – на 20.063,1 млн грн; «Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (код 2501480) – на 12.536,7 млн грн;

Міністерства економіки України /далі – Мінекономіки/ на 5.824,5 млн грн за бюджетною програмою «Надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» (код 1201230);

3) поповнення резервного фонду – на 1.500 млн грн для Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030).

Для покриття зазначених додаткових видатків законопроектом № 7413 передбачається за загальним фондом державного бюджету:

збільшити зовнішні запозичення (код 401200) на 287.092,7 млн грн;

зменшити видатки Національного агентства з питань запобігання корупції /далі – НАЗК/ за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) на 601,5 млн грн, у зв’язку з чим розділ «Прикінцеві положення» Закону пропонується доповнити новим пунктом 11, згідно з яким у 2022 р., починаючи з ІІ кварталу, як виняток з положень статей 17-2 та 17-5 Закону України "Про політичні партії в Україні", видатки державного бюджету за цією програмою не здійснюються.

Крім того, законопроектом № 7413 пропонується:

викласти у новій редакції статтю 37 Закону, згідно з якою у 2022 р., на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня припинення або скасування цього стану, не застосовуються положення частин десятої і одинадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони;

уточнити редакцію абзацу другого статті 10 Закону щодо віднесення до доходів загального фонду державного бюджету на 2022 рік надходжень від Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, отриманих в рамках грантів на бюджетну підтримку, програм допомоги і грантів для посилення національної системи стійкості, продовження комплексної реформи державного управління, подолання наслідків (у т.ч. гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України;

доповнити розділ «Прикінцеві положення» Закону новим пунктом 10, згідно з яким у 2022 р. залучення грантів на бюджетну підтримку від іноземних фінансових установ може здійснюватися на підставі договорів, укладених державою в особі Міністра фінансів України (або особи, яка виконує його обов’язки) за рішенням Кабінету Міністрів України та які можуть включати положення щодо відмови від суверенного імунітету України в можливих спорах щодо відповідних зобов’язань;

передбачити положення (пункт 2 Прикінцевих положень), згідно з яким на період дії воєнного або надзвичайного стану в Україні заборона на одержання пільг, послуг і майна державними органами та органами місцевого самоврядування, передбачена статтею 54 Закону України "Про запобігання корупції", не поширюється на випадки забезпечення юридичними радниками (у т.ч. іноземними) захисту прав та інтересів України, державних органів та органів місцевого самоврядування у закордонних юрисдикційних органах.

У пояснювальній записці до законопроекту № 7413 вказано, що:

законопроект № 7413 розроблено за ініціативою Уряду і безпосередньо Мінфіну з метою подальшого здійснення невідкладних заходів, спрямованих на протидію широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України;

реалізація положень законопроекту № 7413 дозволить збільшити видатки, що спрямовуються на потреби сектору безпеки та оборони, для зупинення військової агресії Російської Федерації проти України та вирішити невідкладні питання, спричинені військовими діями проти України.

Слід звернути увагу, що Мінфіном поінформовано Комітет (лист від 25.05.2022 № 04110-02-2/10634, копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету), що з метою належного фінансового забезпечення заходів, спрямованих на забезпечення державного суверенітету, підвищення обороноздатності і безпеки держави, подолання негативних наслідків, спричинених широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, існує нагальна потреба у додаткових видатках для окремих головних розпорядників коштів державного бюджету і законодавчому врегулюванні ряду інших питань, та окреслено такі питання, що затим стали предметом регулювання законопроекту № 7413.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 7413 та опрацювання експертних висновків до нього.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 7413 до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 7413 у першому читанні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 7413 (лист від 27.05.2022 № 16/03-2022/86604 (913171)), зважаючи на поточну ситуацію, що склалася у сфері національної безпеки і оборони, соціального захисту, не заперечує щодо додаткового фінансового забезпечення заходів, пов’язаних з обороноздатністю держави, за умови позитивного висновку Уряду, водночас висловлює окремі зауваження до законопроекту № 7413.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну, а якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, то він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону. Принагідно варто зазначити, що частина перша статті 52 Кодексу щодо переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет не застосовується у 2022 р. в умовах воєнного стану в Україні (введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX) /відповідно до підпункту 1 пункту 22 і підпункту 1 пункту 22-1 розділу VI Кодексу/.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 7413 (лист від 27.05.2022 № 04110-02-2/10833) зазначає, що законопроект № 7413 є збалансованим та підтримується Мінфіном.

Вищезгадані експертні висновки (листи) щодо законопроекту № 7413 надано народним депутатам України – членам Комітету.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до законопроекту № 7413.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного стислого часу попередньо опрацьовано законопроект № 7413, проаналізовано отримані висновки до нього і звернуто увагу на таке.

1. Насамперед, необхідно зазначити, що у лютому-травні п.р. приймалися рішення про збільшення видатків державного бюджету на 2022 рік за визначеними у законопроекті № 7413 напрямами додаткових видатків.

Так, до Закону внесено зміни щодо збільшення видатків державного бюджету на 2022 рік загалом на 294 млрд грн, зокрема йдеться про закони: від 23.02.2022 № 2099-ІX (яким збільшено видатки загального фонду на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави на 22,7 млрд грн, у т.ч. для: Міноборони – 16 млрд грн, МВС – 6,1 млрд грн, ГУР – 0,6 млрд грн); від 15.03.2022 № 2135-ІХ (яким передбачено видатки спеціального фонду у сумі 67,6 млрд грн на реалізацію інвестиційного проекту «Офіційна кредитна підтримка обороноздатності Збройних Сил України»); від 21.04.2022 № 2218-ІХ (яким збільшено видатки загального фонду щодо резервного фонду на 200 млрд грн і установлено, що ці кошти спрямовуються виключно на здійснення заходів щодо забезпечення безпеки і оборони, фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб).

Відповідно до пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації. Керуючись вказаною законодавчою нормою, Урядом протягом березня і квітня п.р. прийнято відповідні рішення про скорочення витрат державного бюджету на 2022 рік за багатьма бюджетними програмами загалом на 164,7 млрд грн із спрямуванням цих коштів до резервного фонду державного бюджету. Поряд з тим, з початку п.р. /на 27.05.2022/ Урядом прийнято рішення про виділення із зазначеного фонду загалом 313,9 млрд грн, з яких переважна більшість – саме на напрями, зазначені у законопроекті № 7413, зокрема на:

потреби сектору безпеки і оборони – 256,5 млрд грн, з них для: Міноборони – 180,7 млрд грн, МВС – 72,7 млрд грн, ГУР – 1,5 млрд грн, СБУ – 1,45 млрд грн;

надання фінансової підтримки (допомоги, компенсацій тощо) цивільному населенню, передусім внутрішньо переміщеним особам, – 34,8 млрд грн, з них Мінекономіки на бюджетну програму за кодом 1201230 – 23,3 млрд грн, Мінсоцполітики на бюджетну програму за кодом 2501480 – 10 млрд грн.

2. Щодо передбаченого законопроектом № 7413 збільшення видатків загального фонду державного бюджету на 2022 рік необхідно зазначити таке:

1) із загального обсягу запропонованих додаткових видатків на національну безпеку і оборону (247,8 млрд грн) 69,9% становлять видатки споживання (173,1 млрд грн), більшість з яких – видатки на оплату праці (118,1 млрд грн).

Зазначене певним чином обумовлено необхідністю належного фінансового забезпечення реалізації постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», якою установлено, що: на період дії воєнного стану визначеним особам (зокрема військовослужбовцям ЗСУ, СБУ, СЗРУ, ГУР, Нацгвардії, Держприкордонслужби, УДО, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу ДСНС та поліцейським, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка”) виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 тис. грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення відповідних заходів з національної безпеки і оборони, – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 тис. грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; у разі загибелі зазначених осіб їх сім’ям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн грн.

Про щомісячні обсяги відповідних витрат на оплату праці у теперішніх умовах свідчить звернення Міністра оборони України щодо грошового забезпечення військовослужбовців (оприлюднене на офіційному сайті Міноборони 25.05.2022), в якому зазначено, що у травні 2022 р. Міноборони перерахувало за квітень військовослужбовцям ЗСУ грошове забезпечення та додаткову винагороду загалом на 51,5 млрд грн, у червні планується виплатити близько 64,5 млрд грн (у 2021 р. приблизно таку суму сплачено за цілий рік).

Згідно із звітними даними Державної казначейської служби України /далі – Казначейство/ за січень-квітень 2022 р. відповідні видатки загального фонду (які законопроектом № 7413 збільшуються) здійснено у таких обсягах:

МВС: за кодом 1001050 – 1,5 млрд грн (або 74,4% уточненого плану на звітний період і 25,2% уточненого річного плану); за кодом 1002030 – 7,6 млрд грн (або 36,9% і 32% відповідно); за кодом 1003020 –9,4 млрд грн (або 52,2% і 35,2% відповідно); за кодом 1004020 – 0,5 млрд грн (або 90,9% і 28,6% відповідно); за кодом 1006280 – 7,8 млрд грн (або 50% і 38,6% відповідно); за кодом 1007020 – 21,8 млрд грн (або 41,7% уточненого плану на звітний період і на рік);

Міноборони: за кодом 2101020 – 78,6 млрд грн (або 70,6% і 58,7%); за кодом 2101150 – 44,9 млрд грн (або 87,4% і 59,9% відповідно); за кодом 2105010 – 1,1 млрд грн (або 80,9% і 75,1% відповідно);

ГУР за кодом 5961010 – 1,8 млрд грн (або 79,3% і 34,1% відповідно);

СБУ: за кодом 6521010 – 5,9 млрд грн (або 89% і 34,7% відповідно); за кодом 6521050 – 18,3 млн грн (або 36,7% і 9,6% відповідно); за кодом 6521070 – 11,9 млн грн (або 47,7% і 14,9% відповідно);

УДО за кодом 6601020 – 650,45 млн грн (або 89,2% і 37,3% відповідно);

СЗРУ за кодом 6621010 – 1,3 млрд грн (або 83,4% і 31,1% відповідно);

Адміністрації Держспецзв’язку: за кодом 6641010 – 1 млрд грн (або 75,2% і 38,1% відповідно); за кодом 6641050 – 59,3 млн грн (або 79,4% і 43,5% відповідно); за кодом 6642020 – 123 млн грн (або 78,7% і 41,7% відповідно);

2) запропоноване збільшення видатків Мінсоцполітики за бюджетною програмою «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080) на 20,06 млрд грн пояснюється необхідністю забезпечити виплату пенсій вчасно та в повному обсязі.

Видатки за цією програмою на 2022 р. у Законі визначено в обсязі 200,63 млрд грн, але постановою КМУ від 01.04.2022 № 401 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» скорочено на 20,06 млрд грн із спрямуванням цих коштів до резервного фонду, тобто уточнений річний план таких видатків становить 180,57 млрд грн. Отже, законопроектом № 7413 по суті передбачається відновити такі видатки до затвердженого обсягу.

Згідно із звітними даними Казначейства за січень-квітень 2022 р. такі видатки здійснено у сумі 66,9 млрд грн, або 100% уточненого плану на звітний період та 37% уточненого річного плану. Разом з тим, станом на 01.05.2022 загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку /з урахуванням заборгованості попередніх років/ становив 84,9 млрд грн і збільшився з початку року на 14,6 млрд грн, що свідчить про погіршення фінансового стану Пенсійного фонду та збільшення його залежності від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок коштів ЄКР;

3) згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 7413 видатки Мінсоцполітики за бюджетною програмою «Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (код 2501480) збільшуються на 12,5 млрд грн з метою забезпечення надання допомоги на проживання для 1,8 млн внутрішньо переміщених осіб.

На 2022 р. видатки за цією програмою у Законі визначено в обсязі 3,05 млрд грн, постановою КМУ від 20.03.2022 № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» збільшено на 10 млрд грн за рахунок коштів резервного фонду, а постановою КМУ від 01.04.2022 № 401 скорочено на 0,3 млрд грн із спрямуванням цих коштів до резервного фонду, тобто уточнений річний план таких видатків становить 12,75 млрд грн.

При цьому постановою КМУ від 20.03.2022 № 332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам і Порядок використання коштів державного бюджету для надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, зокрема установлено, що зазначена допомога надається щомісячно на кожну внутрішньо переміщену особу (для осіб з інвалідністю та дітей – 3 тис. грн, для інших осіб – 2 тис. грн), при цьому починаючи з травня 2022 р. – надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території АР Крим і м. Севастополя, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Згідно із звітними даними Казначейства за січень-квітень 2022 р. такі видатки здійснено у сумі 4,7 млрд грн, або 42,8% уточненого плану на звітний період та 37,1% уточненого річного плану;

4) за інформацією Мінфіну, запропоноване збільшення видатків Мінекономіки за бюджетною програмою «Надання допомоги в рамках Програми «єПідтримка» (код 1201230) дозволить здійснити виплату одноразової матеріальної допомоги 904.765 застрахованим особам у зв’язку із втратою частини зарплати (доходу), робота (економічна діяльність) яких тимчасово зупинена внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, які подали відповідну заявку протягом 26–31 березня 2022 року.

Видатки за цією програмою на 2022 р. у Законі визначено в обсязі 3 млрд грн, при цьому постановою КМУ від 09.12.2021 № 1272 «Деякі питання надання допомоги в рамках Програми “єПідтримка”» спочатку було передбачено, що отримувачем зазначеної допомоги є громадянин України, який має в мобільному додатку Порталу Дія сформований сертифікат, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2 (зелений сертифікат), зазначена допомога надається отримувачу за його бажанням одноразово у розмірі 1 тис. грн для використання за визначеними напрямами.

Постановою КМУ від 04.03.2022 № 199 «Питання надання у 2022 році застрахованим особам одноразової матеріальної допомоги у зв’язку із втратою частини заробітної плати (доходу), робота (економічна діяльність) яких тимчасово зупинена внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні» видатки за кодом 1201230 збільшено на 21,45 млрд грн за рахунок коштів резервного фонду, а також внесено зміни до постанови КМУ від 09.12.2021 № 1272, зокрема уточнено Порядок надання допомоги в рамках Програми “єПідтримка”, передбачивши, що: зазначена допомога надається застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, та фізичним особам - підприємцям, страхувальники яких одночасно відповідають визначеним ознакам (перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в окремих адміністративно-територіальних одиницях за переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням ДСНС; подали в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 р. або річну звітність за 2021 р.; не є бюджетними установами, фондами загальнообов’язкового державного страхування); зазначена допомога надається отримувачу за його бажанням одноразово у розмірі 6,5 тис. грн.

Згідно із звітними даними Казначейства за січень-квітень 2022 р. такі видатки за кодом 1201230 здійснено у сумі 24,4 млрд грн (або 99,8% уточненого плану на звітний період і на рік).

Крім того, розпорядженням КМУ від 29.04.2022 № 336-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для забезпечення надання допомоги в рамках Програми “єПідтримка”» такі видатки ще збільшено на 1.882 млн грн. Отже, уточнений річний план видатків за відповідною бюджетною програмою становить 26,33 млрд грн;

5) щодо запропонованого додаткового збільшення видатків за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030) на 1,5 млрд грн слід відмітити, що згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду державного бюджету, разом з тим, ця законодавча вимога відповідно до пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовується.

На 2022 рік такі видатки Законом спочатку було визначено у сумі 1,5 млрд грн, або 0,1% первинно затвердженого обсягу видатків загального фонду (1.345,9 млрд грн), затим законом від 21.04.2022 № 2218-ІХ збільшено до 201,5 млрд грн, або до 12,8% затвердженого із змінами обсягу видатків загального фонду (1.572,4 млрд грн). Крім того, у п.р. до резервного фонду спрямовано кошти за рахунок скорочення витрат державного бюджету, про що вище зазначено.

На 27.05.2022 загальний плановий обсяг коштів резервного фонду державного бюджету на 2022 рік становив 366,2 млрд грн (з урахуванням оприлюднених рішень Уряду щодо спрямування коштів до резервного фонду та уточнених бюджетних призначень), при цьому передбачено виділити із зазначеного фонду кошти на загальну суму 313,9 млрд грн (виходячи з оприлюднених рішень Уряду щодо виділення таких коштів), отже, залишок нерозподілених коштів резервного фонду орієнтовно може становити 52,3 млрд грн.

Урядом спрощено процедуру виділення коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану та зупинено до припинення чи скасування воєнного стану дію Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою КМУ від 29.03.2002 № 415 /постанова КМУ від 01.03.2022 № 175 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану»/.

3. Законопроектом № 7413 збільшуються планові державні запозичення до 1.125,8 млрд грн (або на 34,2% до раніше збільшеного показника і майже у 2 рази до первинно затвердженого показника), граничний обсяг дефіциту державного бюджету до 743,46 млрд грн (або в 1,6 раза до раніше збільшеного показника і в 3,9 раза до первинно затвердженого показника), граничний обсяг державного боргу на 31.12.2022 до 3.279,98 млрд грн (або на 9,6% до раніше збільшеного показника і на 20,4% до первинно затвердженого показника).

Зазначені показники раніше вже збільшено на 267,6 млрд грн законами щодо змін до Закону, а саме: від 15.03.2022 № 2135-ІХ – на 67,6 млрд грн у зв’язку із залученням до спеціального фонду державного бюджету позики від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії; від 21.04.2022 № 2218-ІХ – на 200 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду державного бюджету додаткових запозичень (внутрішніх і зовнішніх запозичень по 100 млрд грн).

Таким чином, у разі прийняття законопроекту № 7413 уточнений плановий показник дефіциту державного бюджету на п.р. перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), хоча дію відповідної норми зупинено на 2022 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону. Поряд з тим, ймовірним може бути перевищення визначеної частиною другою статті 18 Кодексу граничної величини загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), при тому що зазначене обмеження згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Отже, реалізація законопроекту № 7413 призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету та у середньостроковій перспективі до значного додаткового навантаження на державний бюджет щодо обслуговування і погашення відповідних боргових зобов’язань, що теж відмічено у висновку Мінфіну.

Згідно із звітними даними Казначейства за 4 місяці п.р. державні запозичення до загального фонду державного бюджету становили 267 млрд грн (або 156,2% уточненого плану на звітний період /на 96,1 млрд грн більше/ і 35,8% затвердженого із змінами річного плану), при цьому ці запозичення переважно надійшли у березні і квітні (145 млрд грн і 104,1 млрд грн). Зокрема, від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 143,8 млрд грн (або 117,6% уточненого плану на звітний період /на 21,6 млрд грн більше/ і 27,7% затвердженого із змінами річного плану). Із зовнішніх джерел запозичення становили 123,2 млрд грн (або 54,6% затвердженого із змінами річного плану і в 2,5 раза /на 74,5 млрд грн/ більше уточненого плану на звітний період), з яких значні кошти отримано від: МВФ у рамках додаткового фінансування за програмою екстреної підтримки RFI (41,3 млрд грн /1,4 млрд дол. США/); ЄС у рамках нового пакету екстреної макрофінансової допомоги (19,5 млрд грн /0,6 млрд євро/); ЄІБ у рамках проектів «Основний кредит для аграрної галузі» (12,6 млрд грн /382 млн євро/) і «Основний кредит для МСП та компаній з середнім рівнем капіталізації» (8,5 млрд грн /257 млн євро/); МБРР у рамках проектів «Додаткова позика до Другої позики на політику розвитку в сфері економічного відновлення» (11,8 млрд грн /0,4 млрд євро/), «Друге додаткове фінансування проекту "Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні"» (2,7 млрд грн /91,2 млн дол. США/) і «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів» (2,6 млрд грн /88,6 млн дол. США/), Французького агентства розвитку (9,7 млрд грн /300 млн євро/); Уряду Канади (6,9 млрд грн /236,2 млн дол. США/); Німецької кредитної установи для відбудови (4,8 млрд грн /150 млн євро/).

4. За інформацією Мінфіну, відповідно до звернень народних депутатів України можливим є запропоноване скорочення видатків НАЗК за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) на 601,5 млн грн з урахуванням проведених касових видатків.

Видатки за цією програмою на 2022 р. у Законі визначено в обсязі 885,6 млн грн, але постановою КМУ від 01.04.2022 № 401 скорочено на 88,6 млрд грн із спрямуванням цих коштів до резервного фонду, тобто уточнений річний план таких видатків становить 797 млн грн.

Згідно із звітними даними Казначейства за січень-квітень 2022 р. такі видатки здійснено у сумі 195,5 млн грн (або 45,3% уточненого плану на звітний період і 24,5% уточненого річного плану /тобто залишаються невикористаними 601,5 млн грн/). Отже, законопроектом № 7413 передбачається зменшити такі видатки до обсягу їх проведення за звітний період.

Законом України «Про політичні партії в Україні» визначено порядок розрахунку щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності політичних партій /стаття 17-2/ та порядок виділення і розподілу між політичними партіями коштів на таке фінансування /стаття 17-5/. У зв’язку з цим, для узгодження правових норм законопроектом № 7413 пропонується установити /новий пункт 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону/, що з ІІ кварталу п.р., як виняток з положень вищезгаданих статей, видатки державного бюджету за цією програмою не здійснюються.

Разом з тим, ГНЕУ зауважує, що за змістом пропонованого положення фактично йдеться про зупинення дії відповідних норм цього Закону у частині фінансування політичних партій, що створює протиріччя між нормами Закону і Закону України «Про політичні партії в Україні», до якого відповідні зміни не вносяться, та звертає увагу на вимогу частини другої статті 17-2 Закону України «Про політичні партії в Україні», згідно з якою порядок розрахунку щорічного обсягу державного фінансування статутної діяльності політичних партій визначається виключно цим Законом, якщо іншими законодавчими актами передбачено порядок зазначеного розрахунку, відмінний від встановленого цією статтею, положення таких законодавчих актів не застосовуються.

5. Загалом бюджетні показники у законопроекті № 7413 є збалансованими.

У супровідних матеріалах до законопроекту № 7413 наведено стислі пояснення щодо напрямів збільшення видатків державного бюджету (у запропонованих обсягах) та джерел їх покриття, але не надано належних обґрунтувань і розрахунків щодо змін бюджетних показників, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу ГНЕУ.

Зокрема, ГНЕУ зауважує, що до законопроекту № 7413 не надано належного обґрунтування з відповідними розрахунками щодо: фактичної потреби (з урахуванням поточного стану фінансового забезпечення) у додаткових видатках у розрізі відповідних бюджетних програм та головних розпорядників бюджетних коштів; пропонованого обсягу збільшення резервного фонду бюджету.

6. Виходячи з інформації Мінфіну та пояснювальної записки до законопроекту № 7413, стосовно його окремих текстових положень слід зазначити, що:

1) уточнена редакція статті 37 Закону запропонована з метою оперативного управління бюджетними призначеннями головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони;

2) зміни до статті 10 Закону та новий пункт 10 розділу «Прикінцеві положення» Закону передбачені для унормування питання щодо зарахування до загального фонду державного бюджету надходжень від ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, отриманих в рамках грантів на бюджетну підтримку, програм допомоги і грантів для посилення національної системи стійкості, продовження комплексної реформи державного управління, подолання наслідків (у т.ч. гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених повномасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, а також щодо залучення грантів на бюджетну підтримку на підставі договорів між Кабінетом Міністрів України та іноземними фінансовими установами, зважаючи на пріоритетність залучення до державного бюджету саме грантових коштів, що не призводить до збільшення боргового навантаження на державний бюджет.

З цього приводу ГНЕУ звертає увагу на наявність пункту 3-8 розділу VI Кодексу, згідно з яким на період дії воєнного стану в Україні залучення грантів на бюджетну підтримку та позик від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на підставі міжнародних договорів України, а також внесення змін до відповідних укладених міжнародних договорів України здійснюється Міністром фінансів України за рішенням Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, за інформацією Мінфіну, на сьогодні Уряд ФРН розглядає можливість надання через Кредитну установу для відбудови (KfW) грантів на бюджетну підтримку в обсязі до 1 млрд євро на підставі договорів, укладених між Кабінетом Міністрів України та KfW, проте такі договори не вважаються міжнародними (оскільки KfW є іноземною фінансовою установою, але не є суб’єктом міжнародного права), тому залучення відповідних грантів не підпадає під дію пункту 3-8 розділу VI Кодексу;

3) пункт 2 Прикінцевих положень законопроекту № 7413 врегулює можливість на безоплатній основі забезпечення юридичними радниками захисту прав та інтересів України, державних органів та органів місцевого самоврядування у закордонних юрисдикційних органах (у т.ч. у спорах проти держави-агресора та пов’язаних із нею осіб), враховуючи обмежений ресурс державного бюджету та бажання юридичних радників надавати відповідні послуги Україні безоплатно.

На думку ГНЕУ, така пропозиція виглядає цілком доречною, натомість скасування заборони на безоплатне одержання посадовими особами державних органів, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування пільг і майна закладає суттєві корупційні ризики.

7. Окремо варто відмітити, що законопроектом № 7413 передбачається врегулювати питання, порушені в деяких інших законопроектах щодо змін до Закону, а саме за:

реєстр. № 6542 від 24.01.2022 щодо збільшення видатків на оборону та зміцнення обороноздатності держави;

реєстр. № 7051 від 15.02.2022 щодо збільшення видатків на фінансування заходів, пов’язаних із потребами організації територіальної оборони;

реєстр. № 7340 від 02.05.2022 щодо забезпечення першочергових видатків на оборону в умовах воєнного стану.

Таким чином, у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту № 7413 вищевказані законопроекти можуть вважатися по суті врахованими, а відтак втратять свою актуальність і не потребуватимуть окремого розгляду у Верховній Раді України.

IV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Пушкаренко А.М., Крулько І.І., Цабаль В.В. і Батенко Т.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та член Рахункової палати Огонь Ц.Г.

Зокрема, завершуючи доповідь щодо законопроекту № 7413 як його співавтор, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. відмітив, що після обговорення законопроекту № 7413 з депутатськими фракціями з метою його підтримки Парламентом пропонується виключити зміни видатків за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» щодо їх зменшення на 601,5 млн грн та відповідно виключити новий пункт 11 Прикінцевих положень Закону, а також для збалансування державного бюджету на цю суму додатково збільшити зовнішні запозичення, граничні обсяги державного боргу та дефіциту державного бюджету з уточненням відповідних показників у змінах до статей 1 і 5 Закону та додатках до законопроекту, а також звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 7413 та рекомендувати Верховній Раді України його прийняти за основу і в цілому із зазначеними пропозиціями згідно з наданим проектом ухвали.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. підтвердив, що на прохання Мінфіну розроблено законопроект № 7413, та запропонував його підтримати. Член Рахункової палати Огонь Ц.Г. повідомив, що у Рахункової палати немає зауважень до законопроекту № 7413.

Під час обговорення даного питання відбулася дискусія щодо передбаченого законопроектом № 7413 скорочення видатків за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій».

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував визначитися шляхом голосування щодо прийняття рішення Комітету згідно з проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету та додається), а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 7413 включити до порядку денного сьомої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, наведених у проекті ухвали, зокрема щодо виключення змін видатків на фінансування статутної діяльності політичних партій щодо їх зменшення на 601,5 млн грн та відповідно виключення нового пункту 11 Прикінцевих положень Закону, а також на цю суму додатково збільшення зовнішніх запозичень, граничних обсягів державного боргу та дефіциту державного бюджету з уточненням відповідних показників у змінах до статей 1 і 5 Закону та додатках до законопроекту № 7413 та внесення необхідних техніко-юридичних правок. За результатами голосування таке рішення Комітету підтримано більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 7413 від 26.05.2022), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Бондаренком О.В. та іншими, включити до порядку денного сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій Комітету:

виключити абзац третій пункту 5 розділу І законопроекту /щодо доповнення розділу «Прикінцеві положення» Закону новим пунктом 11/ та у додатку № 2 до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ рядки щодо видатків Національного агентства з питань запобігання корупції за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) стосовно їх зменшення за загальним фондом державного бюджету на 601.516,5 тис. грн з уточненням відповідних підсумкових показників видатків державного бюджету у цьому додатку та в абзаці другому пункту 1 розділу І законопроекту /щодо змін до статті 1 Закону/;

у зв’язку з цим, з метою дотримання збалансованості державного бюджету додатково збільшити передбачені у законопроекті зовнішні запозичення за загальним фондом державного бюджету, граничні обсяги державного боргу і дефіциту державного бюджету на 601.516,5 тис. грн з внесенням відповідних змін до абзацу третього пункту 1 і пункту 2 розділу І законопроекту /щодо змін до статей 1 і 5 Закону/ та додатка № 1 до законопроекту /щодо змін до додатка № 2 до Закону/;

внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки для узгодження правових норм (у т.ч. щодо приведення до вимог нормопроектувальної техніки).

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 7413 Комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 5.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль