ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №137 від 02.09.2022

Опубліковано 08 вересня 2022, о 16:14

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №137 від 2 вересня 2022 року

10 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 24 народні депутати*.

Відсутні:

Члени Комітету: Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Молоток І.Ф., Пушкаренко А.М., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Рощенко С.В.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що на його звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 02 вересня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції, а також у зв’язку з відсутністю на засіданні Комітету секретаря Комітету Цабаля В.В. він особисто буде здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.

________________________________

*Народні депутати України – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2022 року – січень 2023 року).

3. Різне.

– Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та суміжні кримінальні правопорушення" (реєстр. № 7570 від 20.07.2022, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Лозинський Р.М., Піпа Н.Р.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення їх окремих положень" (реєстр. № 7571 від 20.07.2022, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Лозинський Р.М., Піпа Н.Р.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до пунктів 38 і 38-1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі, та особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я" (реєстр. № 7495 від 27.06.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на додану вартість окремих операцій з ввезення на митну територію України природного газу" (реєстр. № 7516 від 01.07.2022, народний депутат України Гетманцев Д.О.);

1.1.5. Проект Закону України "Про колективні угоди та договори" (реєстр. № 7628 від 02.08.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо відновлення гарантій для працівників на час призову на військову службу)" (реєстр. № 7592 від 27.07.2022, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Волинець М.Я. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо наслідків ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу депутатів місцевих рад" (реєстр. № 7476 від 20.06.2022, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо наслідків ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу депутатів місцевих рад" (реєстр. № 7476-1 від 27.06.2022, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення правових наслідків ухвалення судом рішення про заборону політичної партії для статусу депутатів місцевих рад" (реєстр. № 7476-2 від 04.07.2022, народний депутат України Літвінов О.М.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правових наслідків заборони політичної партії за рішення суду для депутатів місцевих рад" (реєстр. № 7476-3 від 05.07.2022, народні депутати України Плачкова Т.М., Ісаєнко Д.В., Лукашев О.А. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо інформування споживачів про виробників будівельної продукції, які пов’язані економічними зв’язками з державою-агресором" (реєстр. № 7618 від 01.08.2022, народні депутати України Шуляк О.О., Чорний Д.С., Санченко О.В. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо особливостей комерційного обліку у період воєнного стану, а також застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії та водопостачання" (реєстр. № 7589 від 25.07.2022, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ Податкового кодексу України щодо звільнення від податку на доходи фізичних осіб списаної заборгованості за житлово-комунальні послуги (суми безоплатно отриманої житлово-комунальної послуги) споживачам в період дії воєнного стану (реєстр. № 7474 від 17.06.2022), поданий народними депутатами України Абрамовичем І. О., Плачковою Т. М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається підрозділ 1 «Особливості справляння податку на доходи фізичних осіб» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнити новим пунктом, яким пропонується не вважати додатковим благом платника податку на доходи фізичних осіб та не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суми безоплатно отриманої житлово-комунальної послуги та/або прощеної заборгованості з житлово-комунальної послуги в період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення/скасування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація положень законопроекту може призвести до втрат державного і місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та державного бюджету з військового збору;

вартісну оцінку впливу на показники бюджетів здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних, зокрема, кількості платників і суми безоплатно отриманої житлово-комунальної послуги та/або прощеної заборгованості з житлово-комунальної послуги в період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення/скасування;

пропозиція щодо звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум безоплатно отриманої житлово-комунальної послуги та/або прощеної заборгованості з житлово-комунальної послуги без встановлення відповідних критеріїв для осіб, які потребують такої підтримки, може бути використана несумлінними платниками податків та може призвести до штучного накопичення боргів перед постачальниками житлово-комунальних послуг;

внесення запропонованих законопроектом доповнень до Податкового кодексу України можливо лише після законодавчого врегулювання питань, пов’язаних з безоплатним отриманням платниками податку на доходи фізичних осіб житлово-комунальних послуг та/або прощенням заборгованості з житлово-комунальних послуг у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення/скасування.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

При цьому належить звернути увагу, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу (якою визначено вимоги щодо термінів введення в дію законів, які впливають на показники бюджету) не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ Податкового кодексу України щодо звільнення від податку на доходи фізичних осіб списаної заборгованості за житлово-комунальні послуги (суми безоплатно отриманої житлово-комунальної послуги) споживачам в період дії воєнного стану (реєстр. № 7474 від 17.06.2022), поданий народними депутатами України Абрамовичем І.О., Плачковою Т.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки суб’єктів господарювання, які внаслідок збройної агресії Російської Федерації по відношенню до України та бойових дій на території України понесли економічні втрати у вигляді знищення чи пошкодження майна (реєстр. № 7496 від 27.06.2022), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України новим пунктом 70, згідно з яким тимчасово, з 1 серпня 2022 року на період дії воєнного стану на території України, звільнятимуться від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком та ввізним митом операції з ввезення на митну територію України товарів та засобів виробництва, в тому числі транспортних засобів, суб’єктами господарювання, які внаслідок збройної агресії Російської Федерації по відношенню до України та бойових дій на території України понесли економічні втрати у вигляді знищення чи пошкодження майна в обсязі більше 10% балансової вартості активів станом на 1 січня 2022 року, при цьому пільги надаватимуться на суму, яка не перевищує обсягу завданої шкоди, підтвердженої експертним висновком в установленому порядку, з метою використання відповідних ввезених товарів у власній господарській діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є фінансова підтримка суб’єктів господарювання, які внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та бойових дій на території України понесли економічні втрати у вигляді знищення чи пошкодження майна (засобів виробництва), шляхом надання таким суб’єктам господарювання податкових пільг у формі звільнення від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком, а також від обкладення ввізним митом операцій з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту засобів виробництва в обсязі не більше розміру завданої шкоди.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до недоотримання доходів державного бюджету;

достовірно оцінити вартісну величину впливу на показники бюджетів неможливо, оскільки не відомі кількість суб’єктів господарювання, які скористаються пільгами у разі їх впровадження, можливі обсяги ввезення товарів та засобів виробництва, моделі та кількість транспортних засобів, які можуть бути завезені на територію України;

відсутність чіткого переліку товарів, що імпортуватимуться на митну територію України без сплати податку на додану вартість та акцизного податку, може призвести до неконтрольованого ввезення товарів, які можуть бути використані не за цільовим призначенням;

надання податкових пільг та преференцій окремим суб’єктам господарювання не узгоджується з одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство, – принципом рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;

питання справляння ввізного мита не регулюються Податковим кодексом України (згідно з пунктом 1.2. статті 1 цього Кодексу правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи);

загалом законопроект Мінфіном не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо підтримки суб’єктів господарювання, які внаслідок збройної агресії Російської Федерації по відношенню до України та бойових дій на території України понесли економічні втрати у вигляді знищення чи пошкодження майна (реєстр. № 7496 від 27.06.2022), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, акцизного податку та ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів» (реєстр. № 7534 від 08.07.2022), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Кривошеєвим І.С., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності відповідним законом (йдеться про цей законопроект), звільнити від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 10 тисяч євро (включно), які ввозилися громадянами на митну територію України для вільного обігу із застосуванням податкових пільг, які діяли з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», та митне оформлення яких не завершено, у разі подання декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 259 Митного кодексу України попередньої митної декларації для ввезення таких транспортних засобів до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», яким такі пільги скасовано. При цьому передбачається не поширювати дію зазначеного звільнення на транспортні засоби, які походять або ввозяться з Російської Федерації, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою цього законопроекту та поданого одночасно з ним законопроекту про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів (йдеться про законопроект за реєстр. № 7533 від 08.07.2022) є завершення митного оформлення транспортних засобів при їх ввезенні громадянами на митну територію України із застосуванням раніше наданих податкових преференцій для транспортних засобів, за якими декларантом або уповноваженою ним особою подано відповідно до статті 259 цього Кодексу попередню митну декларацію до 1 липня 2022 року та митна вартість яких не перевищує еквівалент 10 тисяч євро (включно).

Таким чином, законопроект за реєстр. № 7534 є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами законопроектом за реєстр. № 7533, відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 7534 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7533.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоновані положення законопроекту матимуть наслідком зменшення надходжень до бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, які наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів, що відповідатимуть умовам звільнення від оподаткування;

враховуючи умови воєнного стану та необхідність наповнення державного бюджету для фінансового забезпечення потреб Збройних Сил України і соціально спрямованих видатків, законопроект Мінфіном не підтримується.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів») не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів» (реєстр. № 7534 від 08.07.2022), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Кривошеєвим І.С., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів (реєстр. № 7534-1 від 11.07.2022), поданий народними депутатами України Петруняком Є.В., Разумковим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності відповідним законом (йдеться про цей законопроект), звільнити від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозилися громадянами на митну територію України для вільного обігу із застосуванням податкових пільг, які діяли з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», та митне оформлення яких не завершено, у разі подання декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 259 Митного кодексу України попередньої митної декларації для ввезення таких транспортних засобів до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», яким такі пільги скасовано. При цьому передбачається не поширювати дію зазначеного звільнення на транспортні засоби, які походять або ввозяться з Російської Федерації, Республіки Білорусь та тимчасово окупованих територій України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою цього законопроекту та поданого одночасно з ним законопроекту про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів (йдеться про законопроект за реєстр. № 7533-1 від 11.07.2022) є завершення митного оформлення транспортних засобів при їх ввезенні громадянами на митну територію України із застосуванням раніше наданих податкових преференцій для транспортних засобів, за якими декларантом або уповноваженою ним особою подано відповідно до статті 259 цього Кодексу попередню митну декларацію до 1 липня 2022 року.

Таким чином, законопроект за реєстр. № 7534-1 є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами законопроектом за реєстр. № 7533-1, відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 7534-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7533-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоновані положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, які наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів, що відповідатимуть умовам звільнення від оподаткування;

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів (реєстр. № 7534-1 від 11.07.2022), поданий народними депутатами України Петруняком Є.В., Разумковим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо термінів завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів та товарів (реєстр. № 7534-2 від 11.07.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності відповідним законом (йдеться про цей законопроект), звільнити від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозилися фізичними особами, та товари, ввезені на митну територію України суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу для вільного обігу із застосуванням податкових пільг, що діяли з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», та митне оформлення яких не завершено, у разі подання декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 259 Митного кодексу України попередньої митної декларації для ввезення таких транспортних засобів та товарів до 1 липня 2022 року. При цьому При цьому передбачається не поширювати дію зазначеного звільнення на транспортні засоби, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є надання на законодавчому рівні можливості завершення пільгового митного оформлення транспортних засобів та товарів при їх ввезенні громадянами та суб’єктами господарювання на митну територію України за умови, якщо декларантом або уповноваженою ним особою подано попередню митну декларацію (відповідно до статті 259 Митного кодексу України) до 1 липня 2022 року;

законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України про внесення змін до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо термінів завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів та товарів (йдеться про законопроект за реєстр. № 7533-2 від 11.07.2022), який є похідним від нього.

Відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 7534-2 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7533-2.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів та товарів») не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо термінів завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів та товарів (реєстр. № 7534-2 від 11.07.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення окремих пільг з оподаткування у зв’язку з наслідками збройної агресії Російської Федерації (реєстр. № 7498-1 від 13.07.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М. В., Негулевським І. П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення окремих пільг з оподаткування у зв’язку з наслідками збройної агресії Російської Федерації», протягом дії правового режиму воєнного стану, а також протягом двох років з моменту його припинення або скасування:

звільнити від оподаткування ввізним митом ввезені на митну територію України у митному режимі імпорту:

а) учасниками бойових дій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або, у випадку їх загибелі, одним з членів сім’ї першого ступеня споріднення – автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, з розрахунку один транспортний засіб на одну особу;

б) фізичними особами – власниками транспортних засобів, які визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку, – транспортні засоби, що відповідають кількості та виду транспортних засобів, що перебували у власності такої особи на момент початку дії воєнного стану та у подальшому визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку;

в) суб’єктами господарювання, які станом на момент початку дії воєнного стану відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, бухгалтерського обліку та/або податкової звітності, мали у власності та на балансі транспортні засоби і такі транспортні засоби визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку, – транспортні засоби, що відповідають кількості та виду транспортних засобів, які відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, бухгалтерського обліку та/або податкової звітності такий суб’єкт господарювання мав у власності та на балансі станом на момент початку дії воєнного стану, які у подальшому визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку;

не застосовувати такі звільнення щодо транспортних засобів, які мають походження з країни, визнаної державою - окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави - окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом;

не застосовувати запропоноване звільнення від оподаткування для учасників бойових дій та фізичних осіб щодо транспортних засобів, середня ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної зарплати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

визначити, що протягом п’яти років з моменту державної реєстрації транспортного засобу, який був звільнений від оподаткування ввізним митом, такий транспортний засіб може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання третім особам виключно за умови сплати суми несплачених податків у зв’язку із звільненням за ставками, що діяли на момент подання митної декларації? при ввезенні транспортного засобу на митну територію України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме відновленню порушених внаслідок збройної агресії Російської Федерації майнових прав фізичних та юридичних осіб, створить додаткові можливості для відновлення роботи бізнесу, що стимулюватиме розвиток економіки.

Насамперед слід звернути увагу, що згаданого у законопроекті закону щодо змін до Податкового кодексу України немає у чинному законодавстві України, натомість тими ж розробниками одночасно подано законопроект з ідентичною назвою (про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення окремих пільг з оподаткування у зв?язку з наслідками збройної агресії Російської Федерації) за реєстр. № 7499-1 від 13.07.2022. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 7498-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7499-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоновані положення законопроекту матимуть наслідком зменшення надходжень до бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, які наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів у нових умовах оподаткування. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення окремих пільг з оподаткування у зв’язку з наслідками збройної агресії Російської Федерації (реєстр. № 7498-1 від 13.07.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Негулевським І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість після прийняття законопроекту за реєстр. № 7499-1). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання залучення благодійних та інших неприбуткових організацій до забезпечення потреб оборони держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (реєстр. № 7528 від 06.07.2022), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Бабенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до:

пункту 32-1 підрозділу 2 та підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в частині податку на додану вартість), згідно з якими передбачається, що: протягом дії воєнного, надзвичайного стану товари, придбані в оподатковуваних податком на додану вартість операціях та надані (передані) благодійним та іншим неприбутковим організаціям для потреб забезпечення оборони України, не є господарською діяльністю платника податку; не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної передачі/надання товарів та послуг благодійним та іншим неприбутковим організаціям для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість..

підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (в частині податку на прибуток підприємств), згідно з якими суми коштів або вартість товарів, які добровільно перераховуються (передаються) платниками податку на прибуток підприємств благодійним та іншим неприбутковим організаціям для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, не призводитимуть до збільшення сплати податку на прибуток підприємств.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме стимулюванню залучення благодійних та інших неприбуткових організацій до забезпечення потреб оборони держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

прийняття законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, оскільки передбачається розширення кола неприбуткових організацій, при передачі яким коштів та/або товарів для потреб оборони держави на платників податку на прибуток підприємств не буде розповсюджуватися обмеження щодо такого обсягу понесених витрат, та включення благодійних та інших неприбуткових організацій до переліку отримувачів товарів та послуг, передача/надання яких на потреби забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави для платників податку на додану вартість не вважатиметься постачанням товарів, тобто платники податку при здійсненні таких операцій не будуть нараховувати податкові зобов’язання з податку на додану вартість;

однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність статистичних даних;

віднесення операцій з безоплатного постачання товарів/послуг на визначені цілі благодійним та іншим неприбутковим організаціям до операцій, за якими не буде обов’язку визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість, без механізму відповідного контролю може призвести до нецільового використання таких товарів/послуг та ухилення від оподаткування податком на додану вартість;

у законопроекті не визначено обов’язок благодійних та інших неприбуткових організацій ведення обліку відповідних отриманих коштів та/або товарів, переданих на потреби забезпечення оборони держави, а також звітування щодо їх цільового використання, що може призвести до зловживань та ухилення від оподаткування податком на прибуток підприємств;

загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання залучення благодійних та інших неприбуткових організацій до забезпечення потреб оборони держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (реєстр. № 7528 від 06.07.2022), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Бабенком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість та митом операцій з постачання автомобілів, що використовуються в оборонних цілях (реєстр. № 7560 від 18.07.2022), поданий народними депутатами України Муликом Р.М., Клочком А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розширити існуючі пільги, визначені абзацом восьмим пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України та абзацом третім пункту 20 частини першої статті 282 Митного кодексу України, передбачивши, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість та ввізним митом операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів за товарними позиціями УКТ ЗЕД 8702-8705 тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях Збройними Силами України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями /згідно з чинною нормою – тільки для пасажирських та вантажних автомобілів звичайного типу, що використовуються в оборонних цілях та мають легку броню або обладнані з’ємною бронею/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоновані положення законопроекту матимуть наслідком зменшення надходжень до бюджету податку на додану вартість та ввізного мита, які наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення та постачання транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість та митом операцій з постачання автомобілів, що використовуються в оборонних цілях (реєстр. № 7560 від 18.07.2022), поданий народними депутатами України Муликом Р.М., Клочком А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів (реєстр. № 7533 від 08.07.2022), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Мазурашу Г.Г., Кривошеєвим І.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності відповідним законом (йдеться про цей законопроект), звільнити від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 10 тисяч євро (включно), у митному режимі імпорту із застосуванням податкових пільг, які діяли з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», та митне оформлення яких не завершено, у разі подання декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 259 цього Кодексу попередньої митної декларації для ввезення таких транспортних засобів до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», яким такі пільги скасовані.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою цього законопроекту та поданого одночасно з ним законопроекту про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів (йдеться про законопроект за реєстр. № 7534 від 08.07.2022) є завершення митного оформлення транспортних засобів при їх ввезенні громадянами на митну територію України із застосуванням раніше наданих податкових преференцій для транспортних засобів, за якими декларантом або уповноваженою ним особою подано відповідно до статті 259 цього Кодексу попередню митну декларацію до 1 липня 2022 року та митна вартість яких не перевищує еквівалент 10 тисяч євро (включно).

Таким чином, законопроект за реєстр. № 7533 є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами законопроектом за реєстр. № 7534, відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 7533 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7534.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

запропоновані положення законопроекту матимуть наслідком зменшення надходжень до бюджету податку на додану вартість та акцизного податку, які наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів, що відповідатимуть умовам звільнення від оподаткування;

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів») не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів (реєстр. № 7533 від 08.07.2022), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Мазурашу Г.Г., Кривошеєвим І.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів (реєстр. № 7533-1 від 11.07.2022), поданий народними депутатами України Петруняком Є.В., Разумковим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності відповідним законом (йдеться про цей законопроект), звільнити від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту із застосуванням податкових пільг, які діяли з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», та митне оформлення яких не завершено, у разі подання декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 259 цього Кодексу попередньої митної декларації для ввезення таких транспортних засобів до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», яким такі пільги скасовані.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою цього законопроекту та поданого одночасно з ним законопроекту внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів (йдеться про законопроект за реєстр. № 7534-1 від 11.07.2022) є завершення митного оформлення транспортних засобів при їх ввезенні громадянами на митну територію України із застосуванням раніше наданих податкових преференцій для транспортних засобів, за якими декларантом або уповноваженою ним особою подано відповідно до статті 259 цього Кодексу попередню митну декларацію до 1 липня 2022 року.

Таким чином, законопроект за реєстр. № 7533-1 є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами законопроектом за реєстр. № 7534-1, відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 7533-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7534-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

запропоновані положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до бюджету податку на додану вартість та акцизного податку, які наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів, що відповідатимуть умовам звільнення від оподаткування;

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів») не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів (реєстр. № 7533-1 від 11.07.2022), поданий народними депутатами України Петруняком Є.В., Разумковим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо термінів завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів та товарів (реєстр. № 7533-2 від 11.07.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності відповідним законом (йдеться про цей законопроект), звільнити від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та податком на додану вартість операції з ввезення товарів на митну територію України суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 Податкового кодексу України, у митному режимі імпорту із застосуванням податкових пільг, які діяли з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», та митне оформлення яких не завершено, у разі подання декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до статті 259 Митного кодексу України попередньої митної декларації для ввезення таких транспортних засобів та товарів до 1 липня 2022 року.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект є системно пов’язаним із проектом Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо термінів завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів та товарів (йдеться про законопроект за реєстр. № 7534-2 від 11.07.2022), який є похідним від нього.

Відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 7533-2 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7534-2.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

запропоновані положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень до бюджету податку на додану вартість та акцизного податку, які наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів, які відповідатимуть умовам звільнення від оподаткування;

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо термінів завершення дії пільг з оподаткування транспортних засобів та товарів (реєстр. № 7533-2 від 11.07.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність у період дії воєнного стану (реєстр. № 7518 від 04.07.2022), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити, що платниками податку на прибуток підприємств є фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України;

встановити річний податковий (звітний) період з податку на прибуток підприємств для таких фізичних осіб;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб дохід фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, з якого сплачується єдиний податок згідно із спрощеною системою оподаткування;

встановити, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на спрощену систему (перехід із спрощеної системи) оподаткування, обліку та звітності;

визначити, що тимчасово, у період дії воєнного та/або надзвичайного стану на території України, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, а після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану зазначені особи автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій вони перебували до обрання спрощеної системи оподаткування;

надати право фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, перебувати на третій групі спрощеної системи оподаткування;

уточнити порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп;

визначити, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи, які провадять незалежну професійну діяльність, є календарний рік;

встановити, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку – фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

поширити на фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, особливості справляння єдиного податку, тимчасово встановлені з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, для платників єдиного податку 3 групи зі сплатою єдиного податку за ставкою 2%.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту забезпечить відновлення економіки держави, отримання державою фінансових надходжень щомісяця, дозволить створити сприятливі умови у сфері адміністрування податків для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (лікарі, приватні нотаріуси, приватні виконавці, адвокати, арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори), аудитори, бухгалтери, оцінщики, інженери чи архітектори, особи, зайняті релігійною (місіонерською) діяльністю) шляхом надання таким особам можливості обрати спрощену систему оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що сплачується особами, які провадять незалежну професійну діяльність, на загальній системі оподаткування, що не будуть компенсовані надходженнями з єдиного податку у разі переходу таких осіб на спрощену систему оподаткування. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність у період дії воєнного стану (реєстр. № 7518 від 04.07.2022), поданий народним депутатом України Фрісом І. П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб, військового збору та збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо окремих питань передачі примусово вилучених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів (реєстр. № 7527 від 06.07.2022), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новими пунктами, згідно з якими передбачається:

зменшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму:

- нарахованих доходів від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням Кабінету Міністрів України об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», врахованих у фінансовому результаті до оподаткування в звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких об’єктів;

- боргу, включеного до складу доходів звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності Російської Федерації та її резидентів і який вважається погашеним з дня набрання чинності законом України, яким затверджено Указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів;

збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на суму нарахованих витрат від операцій, пов’язаних з отриманням за рішенням Кабінету Міністрів України об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів відповідно до Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», врахованих у фінансовому результаті до оподаткування в звітному періоді, в якому відбулася фактична передача таких об’єктів.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного та/або місцевих бюджетів та підвищить економічну ефективність управління відповідним державним майном, вилученим за рішенням Ради національної безпеки і оборони України.

Слід звернути увагу, що законопроект є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами іншим законопроектом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань передачі примусово вилучених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (реєстр. № 7526). Відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 7527 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7526.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, а саме призведе до потенційного недонадходження до бюджету податку на прибуток підприємств, однак оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність даних щодо вартості вилучених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів;

у законопроекті не визначено чітко, про які саме суми нарахованих доходів/витрат йдеться мова, що може призвести до неоднозначного тлумачення законодавства та ускладнення адміністрування податку.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо окремих питань передачі примусово вилучених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів (реєстр. № 7527 від 06.07.2022), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів (щодо відновлення пошкодженого житла) (реєстр. № 7572 від 20.07.2022), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України, законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про статус народного депутата України» і «Про місцеве самоврядування в Україні», які відповідно до пояснювальної записки спрямовані на законодавче забезпечення сприяння відновленню (ремонту) пошкодженого житла громадян внаслідок військових дій в Україні.

Зокрема, законопроектом передбачається:

встановити, що у період дії правового режиму воєнного стану (введеного з 24.02.2022) та протягом 3 років після припинення або скасування воєнного стану:

- за результатами податкових (звітних) періодів платники податку на доходи фізичних осіб у складі витрат від провадження певного виду незалежної професійної діяльності, а також у складі витрат фізичної особи - підприємця від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, можуть враховуватися документально підтверджені витрати у вигляді вартості майна, в тому числі грошові кошти, що добровільно перераховані (надані, передані) підприємствам, організаціям, фізичним особам-підприємцям для надання ними послуг та/або виконання робіт з відновлення житла (ремонт, капітальний ремонт), пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

- не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб та звільняються від оподаткування військовим збором суми доходів, отриманих платником податку у вигляді зарплати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) за виконані роботи з відновлення житла (ремонт, капітальний ремонт), пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

- не вважається порушенням вимог пункту 133.4 статті 134 Податкового кодексу України передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансового забезпечення видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, за умови, що такі послуги, майно добровільно перераховані (надані, передані) підприємствам, організаціям, фізичним особам-підприємцям для надання ними послуг та/або виконання робіт з відновлення житла (ремонт, капітальний ремонт), пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

- не є об’єктом нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування виплати, що здійснюються у вигляді зарплати відповідно до умов трудового договору (контракту) за виконані роботи з відновлення житла (ремонт, капітальний ремонт), пошкодженого внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації

- виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання подання на погодження районної ради переліку об’єктів (житлових будинків) з відновлення житла (ремонт, капітальний ремонт), які розташовані на території відповідної територіальної громади, а погодження такого переліку вирішується виключно на пленарних засіданнях районної ради;

визначити, що перелік територіальних громад, в яких житло громадян пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затверджується Кабінетом Міністрів України;

передбачити, що народний депутат України має право подавати на погодження до районної ради перелік об’єктів з відновлення житла, які розташовані на території одномандатного виборчого округу, в якому обрано народного депутата.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових фінансових та матеріальних витрат, разом з тим, за рахунок сприятливих умов для відновлення житла громадян, пошкодженого внаслідок військових дій в Україні, витрати державного бюджету найближчі три роки зменшяться.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту:

призведе до втрат бюджетів всіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору, втрат бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування з єдиного внеску;

унеможливить здійснення адміністрування контролюючими органами податку на доходи фізичних осіб та військового збору щодо доходів, отриманих за виконані роботи з відновлення відповідного житла, оскільки протягом місяця виконання робіт відповідним працівником може здійснюватися на різних об’єктах в різних місцях;

ускладнить процес адміністрування неприбуткових організацій, а також призведе до можливості створення схем оптимізації оподаткування з використанням неприбуткових організацій, які будуть посередниками при здійсненні операцій з передачі коштів та/або товарів, наданні послуг, виконанні робіт.

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів (щодо відновлення пошкодженого житла) (реєстр. № 7572 від 20.07.2022), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів відповідно від податку на доходи фізичних осіб, військового збору, зменшення надходжень до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування від єдиного внеску та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень від сплати судового збору) (реєстр. № 7617 від 01.08.2022), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, у сфері публічних закупівель та у сфері державної допомоги.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що для стягнення до бюджету штрафів та пені у сумі 3 млрд грн потреба на сплату судового збору Антимонопольному комітету України становить 15,1 млн гривень.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що :

розширення переліку пільг зі сплати судового збору призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України, що може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, порушуватиме конституційні гарантії незалежності судової влади шляхом визначення окремого порядку фінансування судів та забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, передбаченого статтями 146, 148 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;

запропоноване звільнення окремих органів матиме дискримінаційний характер щодо інших державних органів і матиме ознаки надання таким органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, які сплачують судовий збір на загальних підставах, чим порушуватиметься принцип рівності учасників судового процесу, встановлений статтею 129 Конституції України;

загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень від сплати судового збору) (реєстр. № 7617 від 01.08.2022), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

1.2.16.; 1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування місцевої та добровільної пожежної охорони (реєстр. № 7557 від 14.07.2022), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Мандзієм С.В., Бакунцем П.А., Задорожним А.В. та іншими, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування місцевої та добровільної пожежної охорони (реєстр. № 7557-1 від 01.08.2022/), внесений народним депутатом України Плачковою Т.В., Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроектів є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно з пояснювальною запискою у законопроекті реєстр. № 7557 шляхом внесення змін до Кодексу цивільного захисту України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про відпустки», та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пропонується врегулювати питання функціонування пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони.

На відміну від чинних положень статей 62 і 63 Кодексу цивільного захисту України, згідно з якими врегульоване питання утворення пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони, запропонованими змінами серед іншого передбачається визначити права та обов’язки працівників пожежно-рятувальних підрозділів місцевої пожежної охорони і членів добровільної пожежної охорони, вимоги щодо долучення громадян до таких підрозділів, надання додаткових соціальних гарантій та покращення мотиваційних умов до членства у добровільній пожежній охороні, зокрема:

підготовка працівників таких підрозділів в закладах освіти центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

обов’язковий медичний огляд працівників пожежно-рятувальних підрозділів місцевої пожежної охорони та членів добровільної пожежної охорони;

обов’язкове особисте страхування працівників пожежно-рятувальних підрозділів місцевої пожежної охорони та членів добровільної пожежної охорони за рахунок коштів органів місцевого самоврядування;

забезпечення членів добровільної пожежної охорони для виконання обов’язків спеціальним одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту за рахунок органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, громадських організацій, що утворили такі підрозділи;

надання пожежно-рятувальним підрозділам у користування будинків, споруд, спеціальних службових приміщень, засобів зв’язку, пожежної техніки та іншого майна;

виплата членам добровільної пожежної охорони, які залучалися до робіт із гасіння пожеж або проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт винагороди за рахунок коштів місцевого бюджету;

додаткові гарантії соціального захисту членам добровільної пожежної охорони, що можуть установлювати органи місцевого самоврядування, суб’єкти господарювання, громадські організації.

У законопроекті за реєстр. № 7557-1, що є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 7557, пропонуються внести зміни до тих же законодавчих актів, а також до законів України «Про страхування» та «Про місцеве самоврядування в Україні». При цьому поряд із пропозиціями, що за змістом визначають подібні (як у законопроекті за реєстр. № 7557) вимоги до забезпечення функціонування пожежно-рятувальних підрозділів місцевої пожежної охорони та добровільної пожежної охорони, у законопроекті за реєстр. № 7557-1:

визначається мінімальний розмір страхової суми для працівників (членів) пожежно-рятувальних підрозділів на рівні не меншому за гарантовану державою виплату для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту;

передбачається застосування механізмів співробітництва територіальних громад у питанні забезпечення пожежної безпеки територіальних громад;

доручається Уряду розробити і затвердити порядок створення і функціонування центрів безпеки на базі пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони та примірне положення про такі центри безпеки.

Прийняття та запровадження зазначених положень цих законопроектів потребуватиме додаткових витрат з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, у яких будуть утворені пожежно-рятувальні підрозділи для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони. Проте, згідно з пояснювальними записками до обох законопроектів реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з державного та місцевих бюджетів (зокрема, зважаючи на чинні норми статей 62 і 63 Кодексу цивільного захисту України).

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертних висновках до законопроектів про їх вплив на показники місцевих бюджетів, зауважує, що відсутність показників для обрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу. Водночас, Міністерство фінансів звертає увагу, що реалізація положень законопроекту, згідно з якими працівникам із числа членів добровільної пожежної охорони надається право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, потребуватиме додаткових видатків з Фонду соціального страхування України і може спричинити розбалансування бюджету цього Фонду та не підтримує прийняття таких змін.

Враховуючи зазначене, суб’єктами права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

За таких умов терміни набрання чинності законами, визначені у законопроектах, не узгоджуються з передбаченими у частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України вимогами щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування місцевої та добровільної пожежної охорони (реєстр. № 7557 від 14.07.2022), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Мандзієм С.В., Бакунцем П.А., Задорожним А.В. та іншими, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування місцевої та добровільної пожежної охорони (реєстр.
№ 7557-1 від 01.08.2022/), внесений народним депутатом України Плачковою Т.В., Гнатенком В.С. та іншими, мають вплив на показники місцевих бюджетів (призведуть до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України (реєстр. № 7466 від 15.06.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його розроблено з метою: зміни існуючої системи оподаткування легкових автомобілів шляхом впровадження нової формули розмитнення транспортного засобу, відповідно до якої не буде братися до уваги вартість транспортного засобу; ліквідації існуючих корупційних схем під час розмитнення транспортних засобів.

Законопроектом пропонуються зміни до:

– Податкового кодексу України, зокрема, щодо:

зміни формули розрахунку ставки акцизного податку для автомобілів легкових, передбачивши диференційовані базові ставки цього податку залежно від віку автомобіля з поступовим їх зменшенням до 2027 р. та коефіцієнти, що застосовуються до ставки цього податку, залежно від об’єму і типу двигуна та ексклюзивності автомобіля;

встановлення нульової ставки акцизного податку для транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами /згідно з чинною нормою ставка – 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів/, а також зазначених у товарних підкатегоріях 8703 10 18 00 (що приводяться в рух тільки електричним двигуном), 8703 80 10 90, 8703 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД /згідно з чинною нормою ставка – 100 євро за 1 штуку/;

визначення бази оподаткування податком на додану вартість для автомобілів легкових, що ввозяться на митну територію України, за відповідною формулою;

звільнення на постійній основі від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, що класифікуються в товарній підпозиції 8701 20 (виключно сідельні тягачі для автомобільних напівпричепів), у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 90 00 00 згідно з УКТ ЗЕД (в т.ч. вироблених в Україні) /згідно з чинною нормою таке звільнення передбачено тимчасово, до 01.01.2026/.

– Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо скасування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачується під час набуття права власності на легкові автомобілі.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що за запропонованою законопроектом моделлю оподаткування при прогнозованому оформленні 544.044 транспортних засобів надходження до державного бюджету дорівнюватимуть 45,58 млрд грн, що більше, ніж відповідні надходження за 2019 та 2020 роки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на надходження податку на додану вартість та акцизного податку до бюджету, а оцінити вартісну величину такого впливу на показники бюджету немає змоги, оскільки неможливо спрогнозувати кон’юнктуру імпорту транспортних засобів у наступних періодах. При цьому зауважено, що наведені в матеріалах до законопроекту цифри не можуть вважатися прогнозними, оскільки очікувати, що запит споживачів на легкові автомобілі буде такий самий, як у попередніх періодах, не доводиться. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України (реєстр. № 7466 від 15.06.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також може призвести до зміни доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій та іншими категоріями осіб (реєстр. № 7499 від 28.06.2022), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Ковальчуком О.В., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується протягом дії правового режиму воєнного стану (введеного з 24.02.2022) та протягом одного року після його припинення або скасування звільнити від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції із одноразового ввезення на митну територію України учасниками бойових дій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з моменту початку дії воєнного стану, а також фізичними особами - власниками транспортних засобів, які визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених головним чином для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД у митному режимі імпорту.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація дозволить створити сприятливі умови для окремих категорій осіб - учасників бойових дій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з моменту початку дії воєнного стану та фізичних осіб – власників транспортних засобів, які визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, для ввезення легкових транспортних засобів без сплати передбачених станом на даний час податків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоновані положення законопроекту матимуть наслідком зменшення надходжень до бюджету акцизного податку та податку на додану вартість, які наразі оцінити неможливо за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовах оподаткування. Враховуючи зазначене, а також умови воєнного стану і необхідність наповнення державного бюджету для фінансового забезпечення потреб Збройних Сил України та соціально спрямованих видатків, законопроект Мінфіном не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з ввезення транспортних засобів учасниками бойових дій та іншими категоріями осіб (реєстр. № 7499 від 28.06.2022), поданий народними депутатами України Фрісом І.П., Ковальчуком О.В., Васильченко Г.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення окремих пільг з оподаткування у зв’язку з наслідками збройної агресії Російської Федерації (реєстр. № 7499-1 від 13.07.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Негулевським І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування, звільнити від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції із ввезення на митну територію України:

учасниками бойових дій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації або, у випадку їх загибелі, одним з членів сім’ї першого ступеня споріднення - автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів, з розрахунку один транспортний засіб на одну особу;

фізичними особами – власниками транспортних засобів, які визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку, - транспортних засобів, що відповідають кількості та виду транспортних засобів, що перебували у власності такої особи на момент початку дії воєнного стану та у подальшому визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку;

суб’єктами господарювання, які станом на момент початку дії воєнного стану відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, бухгалтерського обліку та/або податкової звітності мали у власності та на балансі транспортні засоби і такі транспортні засоби визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку, – транспортних засобів, що відповідають кількості та виду транспортних засобів, які відповідно до даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, бухгалтерського обліку та/або податкової звітності такий суб’єкт господарювання мав у власності та на балансі станом на момент початку дії воєнного стану, які у подальшому визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація сприятиме відновленню порушених внаслідок збройної агресії Російської Федерації майнових прав фізичних та юридичних осіб, створить додаткові можливості для відновлення роботи бізнесу, що стимулюватиме розвиток економіки, а також надасть пільги учасникам бойових дій та членам їх сімей за їх вагомий вклад у забезпечення безпеки держави та Українського народу.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення окремих пільг з оподаткування у зв’язку з наслідками збройної агресії Російської Федерації (реєстр. № 7499-1 від 13.07.2022), поданий народними депутатами України Павлюком М.В., Негулевським І.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких операцій з нафтопродуктами (реєстр. № 7536 від 08.07.2022), поданий народним депутатом України Мовчаном О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, встановити нульову ставку акцизного податку на паливо для реактивних двигунів віднесеного до коду 2710 19 21 00 згідно з УКТ ЗЕД (чинна ставка – 21 євро за 1000 літрів).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація дозволить підвищити забезпечення авіаційним пальним військових підрозділів, зменшити витоки інформації щодо його споживання та забезпечить умови для підвищення обороноздатності країни.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету від акцизного податку, а оцінити вартісну величину впливу на показники бюджетів неможливо, оскільки невідомо можливі обсяги ввезення авіаційного пального в умовах воєнного стану.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Слід також звернути увагу, що згідно з пунктами 16-1 і 16-2 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України 13,44% акцизного податку з пального належить до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Відтак, реалізація положень законопроекту призведе до зменшення доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно з статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Однак подані до законопроекту супровідні матеріали не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких операцій з нафтопродуктами (реєстр. № 7536 від 08.07.2022), поданий народним депутатом України Мовчаном О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від акцизного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України (реєстр. № 7468 від 15.06.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

передбачити для легкових автомобілів інший порядок декларування, інший перелік документів, необхідний для подання митному органу для декларування, а також інший порядок перевірки митної вартості, ніж той, який застосовується для усіх інших товарів;

звільнити від ввізного мита легкові автомобілі, ввезені на митну територію України;

звільнити від ввізного мита деякі інші транспортні засоби, ввезені на митну територію України, а саме за такими товарними позиціями: 8703101800 (інші транспортні засоби, спеціально призначені для пересування снігом; спецiальнi автомобiлi для перевезення спортсменiв на майданчики для гри в гольф та аналогiчнi транспортнi засоби) /діюча ставка ввізного мита – 12%/, 8703809010 (транспортні засоби, що використовувались, оснащенi виключно електричними двигунами (одним чи декількома) /діюча ставка ввізного мита – 0%/, 8703801090 (новi транспортні засоби, оснащенi двигуном внутрiшнього згоряння, який не з’єднаний з трансмiсiєю, тобто не приймає участi в пересуваннi транспортного засобу, який призначений тiльки для обертання електрогенератора, та iншi транспортнi засоби) /діюча ставка ввізного мита – 8%/, 8703900000 (інші автомобiлi легковi та iншi моторнi транспортнi засоби, призначенi головним чином для перевезення людей (крiм моторних транспортних засобiв товарної позицiї 8702), включаючи вантажопасажирськi автомобiлi-фургони та гоночнi автомобiлi) /діюча ставка ввізного мита – 10%/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

за запропонованою законопроектом моделлю оподаткування при прогнозованому оформленні 544.044 транспортних засобів надходження до державного бюджету дорівнюватимуть 45,58 млрд грн, що більше, ніж відповідні надходження за 2019 та 2020 роки;

законопроект подається разом з взаємопов’язаним законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України» (йдеться про законопроект за реєстр. № 7466 від 15.06.2022).

Відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 7468 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7466.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на надходження ввізного мита та податку на додану вартість до бюджету, а оцінити вартісну величину такого впливу на показники бюджету немає змоги, оскільки неможливо спрогнозувати кон’юнктуру імпорту транспортних засобів у наступних періодах. При цьому зауважено, що наведені в матеріалах до законопроекту цифри не можуть вважатися прогнозними, оскільки очікувати, що запит споживачів на легкові автомобілі буде такий самий, як у попередніх періодах, не доводиться. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України”) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України (реєстр. № 7468 від 15.06.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість після прийняття законопроекту за реєстр. № 7466 залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо вдосконалення процедури оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України) (реєстр. № 7468-1 від 30.06.2022), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити, що митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, здійснюватиметься митними органами на підставі електронної митної декларації, яка подається через Єдиний державний веб-портал електронних послуг;

передбачити, що особи, які є платниками податку на додану вартість відповідно до Податкового кодексу України, що здійснюють декларування транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, нових та з року випуску яких минуло менше трьох років, можуть за бажанням обрати будь-яку іншу форму декларування, передбачену Митним кодексом України, за умови, що сума митних платежів за обраною формою декларування не може бути менша за суму митних платежів, яка мала б бути сплачена при митному оформленні транспортних засобів через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;

установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності відповідним законом (йдеться про цей законопроект) до 31 грудня 2027 року (включно) або до дати вступу України до Європейського Союзу, звільняються від оподаткування ввізним митом транспортні засоби, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту та митне оформлення яких здійснюється через Єдиний державний вебпортал електронних послуг;

звільнити від ввізного мита транспортні засоби, що класифікуються за товарними підкатегоріями 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект є взаємопов’язаним із законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України) (йдеться про законопроект за реєстр. № 7466-1 від 30.06.2022, хоча його назва дещо інша).

Відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 7468-1 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектом за реєстр. № 7466-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на надходження до бюджету ввізного мита та податку на додану вартість з нього, а оцінити вартісну величину такого впливу на показники бюджету немає змоги, оскільки неможливо спрогнозувати кон’юнктуру імпорту транспортних засобів у наступних періодах. При цьому зауважено, що наведені в матеріалах до законопроекту цифри не можуть вважатися прогнозними, оскільки очікувати, що запит споживачів на легкові автомобілі буде такий самий, як у попередніх періодах, не доводиться. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, але не раніше набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України)) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо вдосконалення процедури оподаткування транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України) (реєстр. № 7468-1 від 30.06.2022), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість після прийняття законопроекту за реєстр. № 7466-1 залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби) (реєстр. № 7466-1 від 30.06.2022), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту його метою є: зміна існуючої системи оподаткування легкових автомобілів шляхом впровадження нової формули розмитнення транспортного засобу, відповідно до якої не буде братися до уваги вартість транспортного засобу; ліквідація існуючих корупційних схем під час розмитнення транспортних засобів.

Законопроектом пропонуються зміни до:

– Податкового кодексу України, зокрема, щодо:

звільнення на постійній основі від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операцій із ввезення на митну територію України та постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10 згідно з УКТ ЗЕД (у т.ч. вироблених в Україні) /згідно з чинною нормою таке звільнення передбачено тимчасово, до 01.01.2026/;

звільнення від оподаткуванням акцизним податком щодо вищезгаданих транспортних засобів /згідно з чинною нормою ставка – 1 євро за 1 кіловат-годину ємності електричного акумулятора таких транспортних засобів/;

тимчасового, на період з дня набрання чинності відповідним законом (йдеться про цей законопроект) до 31 грудня 2027 року (включно) або до дати вступу України до Європейського Союзу, визначення суми акцизного податку для транспортних засобів, які класифікуються за товарною позицією 8703 згідно з УКТ ЗЕД, за новою формулою залежно від віку автомобіля;

тимчасового, на період з дня набрання чинності відповідним законом (йдеться про цей законопроект) до 31 грудня 2027 року (включно) або до дати вступу України до Європейського Союзу, визначення суми акцизного податку, нарахованого за запропонованою новою формулою, базою оподаткування податком на додану вартість для операції із ввезення на митну територію України транспортних засобів, які класифікуються за товарною позицією 8703 згідно з УКТ ЗЕД;

– Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб, які набувають право власності на транспортні засоби, які класифікуються за товарною позицією 8703 згідно з УКТ ЗЕД, що підлягають першій державній реєстрації в Україні територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, та які звільнені від оподаткування ввізним митом відповідно до пункту 915 розділу ХХІ Митного кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на надходження до бюджету податку на додану вартість, акцизного податку, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а оцінити вартісну величину такого впливу на показники бюджету немає змоги, оскільки неможливо спрогнозувати кон’юнктуру імпорту транспортних засобів у наступних періодах. При цьому зауважено, що наведені в матеріалах до законопроекту цифри не можуть вважатися прогнозними, оскільки очікувати, що запит споживачів на легкові автомобілі буде такий самий, як у попередніх періодах, не доводиться. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо справляння податків і зборів, інших обов’язкових платежів, об’єктом оподаткування якими є транспортні засоби) (реєстр. № 7466-1 від 30.06.2022), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також може призвести до зміни доходів державного бюджету від акцизного податку та податку на додану вартість залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги (реєстр. № 7473 від 17.06.2022), поданий народними депутатами України Ватрасом В.А., Федієнком О.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом передбачено внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України, законів України «Про психіатричну допомогу» і «Про безоплатну правову допомогу», зокрема запропоновано:

уточнити перелік суб’єктів надання безоплатної первинної правничої допомоги в Україні, зокрема: віднесши до таких суб’єктів спеціалізовані установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги, утворені органами місцевого самоврядування з урахуванням потреб територіальної громади (за чинною редакцією – спеціалізовані установи), та юридичних осіб приватного права, які відповідно до свого статуту мають право надавати правничу допомогу, залучені органами місцевого самоврядування за договорами про надання безоплатної первинної правничої допомоги (за чинною редакцією – юридичні особи приватного права); адвокатів та інших фахівців у відповідній галузі права, залучених органами місцевого самоврядування за договорами про надання безоплатної первинної правничої допомоги (включено додатково, у чинній редакції такі суб’єкти відсутні);

законодавчо визначити порядок надання безоплатної первинної правничої допомоги центрами з надання безоплатної правничої допомоги;

розширити повноваження у сфері надання безоплатної правничої допомоги:

- Кабінету Міністрів України щодо встановлення розміру, порядку і методики оплати діяльності суб’єктів надання безоплатної вторинної правничої допомоги; встановлення розміру і порядку оплати послуг з медіації, медіаторам, які залучаються центрами з надання безоплатної правничої допомоги; встановлення розміру, порядку оплати послуг перекладачів і порядку їх залучення для забезпечення надання безоплатної вторинної правничої допомоги;

- Міністерству юстиції України (далі – Мін’юст) щодо затвердження методики розрахунку середньомісячного доходу для визначення належності осіб до суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу, порядку укладання контракту з директором центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги та типової форми такого контракту, порядку залучення органами місцевого самоврядування адвокатів і інших фахівців у відповідній галузі права до надання безоплатної первинної правничої допомоги, порядку надання безоплатної первинної правничої допомоги суб’єктами, які утворюються або залучаються за договорами органами місцевого самоврядування;

уточнити повноваження центрів з надання безоплатної правничої допомоги та встановити нові повноваження, зокрема, забезпечувати надання послуг з медіації та здійснювати правопросвітництво;

законодавчо врегулювати питання надання статусу та повноважень Координаційного центру з надання правової допомоги;

конкретизувати порядок подання звернень про надання безоплатної первинної та вторинної правничої допомоги, їх розгляду, та підстав для відмови у наданні такої допомоги і припинення надання цієї допомоги;

розширити коло осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, додатково включивши осіб, які постраждали від торгівлі людьми, осіб, стосовно яких суд розглядає справу про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, а також іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, доручивши Мін’юсту розглядати звернення таких осіб;

збільшити межі малозабезпеченості осіб з інвалідністю для отримання безоплатної вторинної правничої допомоги з двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб до двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (згідно з чинною редакцією – двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб);

виключити із переліку видів правничих послуг безоплатної первинної правничої допомоги надання консультацій, роз’яснень та підготовки проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення – власників земельних ділянок;

надати право центру безоплатної правничої допомоги залучати за рахунок коштів державного бюджету перекладача з мови, якою заявник може спілкуватися, у тому числі перекладача жестової мови, у разі коли суб’єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу не володіє державною мовою та/або має порушення слуху.

У пояснювальній записці до законопроекту (підготовленій суб’єктом права законодавчої ініціативи) зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових бюджетних коштів у зв’язку з розширенням переліку осіб, які матимуть право на безплатну вторинну правничу допомогу. Водночас, зауважено про те, що визначити вартісну величину реалізації вищезазначених положень законопроекту неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів.

Загалом Мінфін зазначає, що законопроект потребує доопрацювання в частині внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та надання фінансово-економічних обґрунтувань.

Слід наголосити на тому, що до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом не узгоджується з частиною третьою статті 27 Кодексу щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, на чому також наголошено Мінфіном.

Разом з цим, положення законопроекту, яким передбачається можливість фінансового забезпечення безоплатної первинної правничої допомоги за рахунок видатків державного бюджету на утримання центрів з надання безоплатної правничої допомоги (підпункт 20 пункту 3 розділу І законопроекту), потребує узгодження з бюджетним законодавством.

Виходячи з положень пункту 8 частини першої статті 2, частини другої статті 23 та пункту 5 частини першої статті 40 Кодексу, бюджетні призначення визначаються законом про Державний бюджет України головним розпорядникам коштів державного бюджету, встановленим пунктом 1 частини другої статті 22 Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 20 Кодексу відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Мінфіном, ним може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника.

Виходячи із вимог частини другої статті 4 Кодексу бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Враховуючи зазначені вище вимоги Кодексу, у державному бюджеті на 2022 рік у складі бюджетних призначень Мін’юсту, як головного розпорядника коштів державного бюджету, відповідальному виконавцю бюджетних програм – Координаційному центру з надання правової допомоги, загалом уточний річний план за видатками державного бюджету (включаючи загальний та спеціальний фонди) визначено у сумі 897,7 млн грн, у тому числі за бюджетними програмами 3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» – 551 млн грн та 3603030 «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» – 346,7 млн гривень.

Із урахуванням зазначеного, положення у підпункті 20 пункту 3 розділу І законопроекту не у повній мірі узгоджується із вимогами Кодексу і не є предметом регулювання закону, в якому пропонується його визначити, та є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги (реєстр. № 7473 від 17.06.2022), поданий народними депутатами України Ватрасом В.А., Федієнком О.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевого бюджетів для функціонування системи безоплатної правничої допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики при доопрацюванні законопроекту врахувати, що положення підпункту 20 пункту 3 розділу І законопроекту потребує узгодження з вимогами статей 2, 4, 20, 22, 23 і 40 Бюджетного кодексу України.

Опосередкований:

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення розгляду окремих категорій судових справ у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації (реєстр. № 7520 від 05.07.2022), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Фрісом І.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, законів України «Про міжнародне приватне право», «Про судовий збір» та «Про виконавче провадження», згідно з якими передбачається, зокрема, закріплення предметної юрисдикції господарських та загальних судів щодо розгляду справ про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, а також особливості судового провадження, доказування та повідомлення учасників у цій категорії справ.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребує додаткових матеріальних та інших витрат державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не впливатиме на дохідну частину державного бюджету і не потребуватиме видатків державного бюджету (посилаючись на інформацію суб’єкта законодавчої ініціативи).

З огляду на сутність запропонованих змін, їх прийняття і реалізація може сприяти стягненню з Російської Федерації шкоди, завданої внаслідок збройної агресії фізичним та юридичним особам в Україні, включаючи збитки у зв’язку із руйнуванням чи пошкодженням активів, що в перспективі може дозволити зменшити втрати державного та місцевих бюджетів, пов’язані з руйнуванням (пошкодженням) об’єктів виробничого і невиробничого значення, та необхідністю здійснення заходів з їх відновлення.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення розгляду окремих категорій судових справ у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації (реєстр. № 7520 від 05.07.2022), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Фрісом І.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може дозволити зменшити втрати державного та місцевих бюджетів, пов’язані з руйнуванням (пошкодженням) об’єктів виробничого і невиробничого значення, та необхідністю здійснення заходів з їх відновлення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо судового розгляду справ про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії проти України (реєстр. № 7520-1 від 18.07.2022), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про міжнародне приватне право», згідно з якими передбачається, зокрема, законодавче врегулювання обмежень юрисдикційного імунітету іноземних держав у справах про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії таких держав, у судах України, а також уточнюються окремі норми, які встановлюють особливості розгляду такої категорії спорів в частині їх підсудності та належного повідомлення іноземної держави як відповідача.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень не потребуватиме видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо судового розгляду справ про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії проти України (реєстр. № 7520-1 від 18.07.2022), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О., Корнієнком О.С. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може дозволити зменшити втрати державного та місцевих бюджетів, пов’язані з руйнуванням (пошкодженням) об’єктів виробничого і невиробничого значення, та необхідністю здійснення заходів з їх відновлення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконне розміщення реклами на територіях, будинках та спорудах, а також за рекламу наркотичних засобів (реєстр. № 7558 від 15.07.2022), поданий народними депутатам України Масловим Д.В., Камельчуком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 154-1, встановивши адміністративну відповідальність за розміщення реклами на територіях, будинках та спорудах у будь-якій формі, у тому числі шляхом посилання на технічні ресурси (веб-сайти, веб-сторінки, електронні комунікаційні мережі, інформаційні (автоматизовані) системи, інші технічні засоби електронних комунікацій тощо) або засоби зв’язку (зокрема мобільні), без письмової згоди власників таких територій, будинків та споруд або уповноважених ними органів (осіб), а також, якщо таке діяння, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, у вигляді штрафу від шістдесяти до двох двохсот сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 020 до 4 080 гривень/.

Слід відмітити, що відповідно із змінами до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними органами Національної поліції, посадовими особами, уповноважених на те виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону.

Крім того, змінами до Кримінального кодексу України серед іншого передбачається встановити кримінальну відповідальність за рекламу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до дванадцяти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, оскільки такі надходження відповідно до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України належать до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі за відповідні порушення. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, зауважує, що вартісна величина впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень за розміщення реклами на територіях, будинках та спорудах без письмової згоди їх власників або уповноважених ними органів (осіб) та накладених стягнень.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за незаконне розміщення реклами на територіях, будинках та спорудах, а також за рекламу наркотичних засобів (реєстр. № 7558 від 15.07.2022), поданий народними депутатам України Масловим Д.В., Камельчуком Ю.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері колективно-договірної діяльності (реєстр. № 7629 від 02.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статті 41-1 і
41-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, посиливши адміністративну відповідальність за ухилення від участі в колективних переговорах щодо укладення, зміни або доповнення колективної угоди, договору та за ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних угод, договорів, шляхом збільшення розміру штрафів з одного – десяти до п’яти – п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 85 – 850 гривень, змість чинних 17 – 170 гривень/.

Крім того, передбачається встановити адміністративну відповідальність за ненадання особами, які представляють роботодавця, працівнику інформації про укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень у вигляді штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 85 до 170 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності в сфері колективно-договірної діяльності (реєстр. №7629 від 02.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 350 Кримінального кодексу України (реєстр. № 7604 від 27.07.2022), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується розширити та посилити кримінальну відповідальність за погрозу або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов’язок, шляхом встановлення кримінальної відповідальності у вигляді штрафу від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 85 000 до 170 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних (кількість встановлених правопорушень та накладених стягнень) унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 350 Кримінального кодексу України (реєстр. № 7604 від 27.07.2022), поданий народним депутатом України Мамкою Г.М, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» щодо поводження з побутовими відходами (реєстр. № 7621 від 01.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

У законопроекті пропонується доповнити перелік життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, такою частиною: «поводження з побутовими відходами».

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, а законопроект не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини.

Разом з тим, згідно з окремими вимогами Закону України «Про критичну інфраструктуру» на кожен об’єкт критичної інфраструктури формується паспорт безпеки, а основним завданням операторів критичної інфраструктури є забезпечення захисту таких об’єктів (всі види діяльності, що виконуються перед або під час створення, функціонування, відновлення і реорганізації об’єкта критичної інфраструктури, спрямовані на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці об’єктів критичної інфраструктури, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх реалізації), виконання яких за новим напрямом може потребувати коштів з державного або місцевих бюджетів. Крім того у статті 30 цього Закону визначено, що джерелами фінансування робіт і заходів із забезпечення захисту критичної інфраструктури можуть бути кошти державного і місцевих бюджетів, власні кошти операторів критичної інфраструктури, кредити банків, кошти міжнародної технічної допомоги та інші джерела, не заборонені законодавством.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про критичну інфраструктуру» щодо поводження з побутовими відходами (реєстр. № 7621 від 01.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків у разі залучення коштів відповідних бюджетів на проведення робіт і заходів із забезпечення захисту критичної інфраструктури). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у галузі автомобільного транспорту щодо нівелювання наявних правових колізій та приведення законодавства у відповідність до сучасних реалій (реєстр. № 7541 від 08.07.2022), поданий народними депутатами України Крейденком В.В., Швачком А.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про міський електричний транспорт» передбачається вдосконалити законодавство у сфері автомобільного транспорту, усунувши окремі неточності та неузгодженості для приведення у відповідність до чинних умов, зокрема:

визначити терміни «поїзд метро», «трамвай», «тролейбус» та уніфікувати термін «внутрішні перевезення»;

надати право посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю порушення нормативів вагових або габаритних параметрів тимчасово, до усунення порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, забороняти подальший рух такого транспортного засобу;

унормувати питання ліцензування послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів, що дозволяє автомобільному перевізнику надавати послуги з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів.

Поряд з тим, змінами до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» пропонується посилити відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт шляхом підвищення розмірів штрафів, зокрема за:

безпідставну відмову від пільгового перевезення пасажира – з десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензії – з тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензії, та посадку пасажирів на стоянці таксі – з тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення нерезидентами вимог статті 57 цього Закону – з однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів – з двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

перевезення пасажирів на маршруті протяжністю понад 500 кілометрів одним водієм – з тридцяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

відсутність у випадках, передбачених законодавством, списку пасажирів при здійсненні міжнародного перевезення пасажирів автомобільним транспортом – з десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку – з сорока до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

здійснення водіями міжнародних автомобільних перевезень без розпізнавальних знаків держави реєстрації транспортного засобу – з двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невиконання перевізниками або їхніми представниками приписів органів державного контролю щодо усунення порушень транспортного законодавства – з сорока до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі виявлення відповідних правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту зумовить збільшення надходжень державного бюджету, оскільки відповідно до абзацу 22 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» такі штрафи за адміністративні правопорушення зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету України. Про таке також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у галузі автомобільного транспорту, щодо нівелювання наявних правових колізій та приведення законодавства у відповідність до сучасних реалій (реєстр. № 7541 від 08.07.2022), має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань передачі примусово вилучених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів (реєстр. № 7526 від 06.07.2022), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та «Про управління об’єктами державної власності», відповідно до яких пропонується, зокрема, визначити, що:

примусово вилучені об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів за рішенням Кабінету Міністрів України передаються:

- у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованим державним підприємствам, установам, організаціям та/або господарським товариствам, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі;

- у власність суб’єкту господарювання державного сектору економіки, 100% акцій (часток) яких належать державі;

- в управління суб’єктам господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, шляхом укладення договору управління майном у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

борги державних підприємств, установ та організацій України, та/або господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі, права вимоги яких були примусово вилучені як об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів, вважаються погашеними з дня набрання чинності законом України, яким затверджено указ Президента України про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про примусове вилучення відповідних об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів;

чистий прибуток господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, зменшується на суму доходів або збільшується на суму витрат, які виникли у звітному періоді, у якому отримані об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів та/або зменшується на суму боргу, право вимоги за яким примусово вилучено як об’єкт права власності Російської Федерації та її резидентів і який вважається погашеним.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та не потребує додаткового фінансового забезпечення.

Разом з тим, реалізація положень законопроекту може вплинути на фінансовий стан відповідних суб’єктів господарювання державного сектору економіки та їх розрахунки з бюджетом залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань передачі примусово вилучених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів (реєстр. № 7526 від 06.07.2022), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Нікітіною М.В. та іншими., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від сплати податків відповідними суб’єктами господарювання державного сектору економіки залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо актуалізації порогів публічних закупівель у зв’язку з інфляційними процесами в державі (реєстр. № 7624 від 02.08.2022), внесений народними депутатами України Безгіним В.Ю., Аліксійчуком О.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), насамперед передбачається збільшити вартісні межі порогового значення предмета закупівель:

з 50 тис. грн до 200 тис. грн для застосування спрощеної закупівлі та надання права замовникам здійснювати закупівлі, вартість яких не перевищує 200 тис. грн, без використання електронної системи закупівель (зміни до пункту 28 частини першої статті 1, частин третьої і сьомої статті 3, абзацу четвертого пункту 5 частини другої статті 4 Закону);

з 200 тис. грн до 500 тис. грн на закупівлю товарів і послуг, з 1,5 млн грн до 3 млн грн на закупівлю робіт для замовників товарів, робіт і послуг, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону /зокрема, органи державної влади, правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад, Пенсійний фонд України, органи соціального страхування, юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі/ (зміни до пункту 1 частини першої статті 3 і абзацу другого пункту 5 частини другої статті 4 Закону).

Крім того, законопроектом передбачається установити, що:

вартість предмета закупівлі товарів, робіт і послуг, встановлена Законом, переглядається щорічно з урахуванням індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції;

законопроект про внесення змін до Закону в частині перегляду вартості предмету закупівель вноситься Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України одночасно з внесенням законопроекту про державний бюджет» на відповідний рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на надходження та витрати державного і місцевих бюджетів, однак не підтримує законопроект, відмічаючи, що запропоновані законопроектом зміни не узгоджуються з метою Закону і принципами здійснення публічних закупівель, визначеними статтею 5 Закону, та не сприятимуть ефективному і прозорому використанню бюджетних коштів, запобіганню корупційним діям і зловживанням.

Таким чином, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі /вартість яких є меншою за вартість, що пропонується законопроектом/ буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат бюджетів на відповідні закупівлі у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. При цьому Мінфін зауважує, що у пояснювальній записці до законопроекту немає належних фінансово-економічних обґрунтувань до запропонованого збільшення у 4 рази порогу застосування спрощеної закупівлі товарів, послуг та робіт.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо актуалізації порогів публічних закупівель у зв'язку з інфляційними процесами в державі (реєстр. № 7624 від 02.08.2022), внесений народними депутатами України Безгіним В.Ю., Аліксійчуком О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків бюджетів на закупівлі товарів, послуг та робіт залежно від стану вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 0 /на час голосування зареєструвався в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні 21 народний депутат України – член Комітету/.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Гевка В.Л. про план роботи Комітету з питань бюджету на восьму сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2022 року – січень 2023 року).

Відмітили:

Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.

Проект плану роботи Комітету з питань бюджету /далі – Комітет/, що наданий у матеріалах до засідання та додається, передбачає основні напрями його діяльності, насамперед, законопроектної. Основою законотворчої роботи Комітету в період восьмої сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати розгляд проекту закону про Державний бюджет України на 2023 рік і прийняття його Верховною Радою України. Поряд з тим, важливе місце належить опрацюванню проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та до Бюджетного кодексу України. При цьому, виокремлено законопроекти, розгляд і прийняття яких залежить від результатів розгляду Верховною Радою України системно пов’язаних (базових) законопроектів:

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2022 році та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Поряд з тим на виконання доручень Голови Верховної Ради України від 23 серпня 2022 року № 06/04-2022/140114 (990176) та від 25 серпня 2022 року № 06/04-2022/140961 (991001) підготовлені переліки законопроектів, за якими Комітет визначено головним: таких, що пропонується включити до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання, та таких, що не рекомендуються для включення до порядку денного восьмої сесії (як такі, що втратили актуальність, потребують доопрацювання або системно пов’язані та похідні від інших законопроектів) /копія проекта листа з такими переліками законопроектів надана у матеріалах до засідання та додається/. При цьому, рекомендується:

1) не включати до порядку денного восьмої сесії законопроекти як такі, що втратили актуальність, а саме:

- законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:

реєстр. №№ 4585, 4624, 5041, 5087, 5287, 5298, 5329, 5575, 5615, 5780, 5824, 5854, 6006, 6011, 6166, 6218, 6260, 6261, 6261-1, 6304, 6391 – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2021 року /з огляду на норми статті 96 Конституції України та статті 3 Бюджетного кодексу державний бюджет затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а відтак бюджетний період становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Крім того, згідно з частиною 12 статті 23 Бюджетного кодексу усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім передбачених цим Кодексом випадків/;

- законопроекти про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік":

реєстр. № 6542 (щодо збільшення видатків на оборону та зміцнення обороноздатності держави); реєстр. № 7051 (щодо збільшення видатків на фінансування заходів, пов’язаних із потребами організації територіальної оборони); реєстр. № 7340 (щодо забезпечення першочергових видатків на оборону в умовах воєнного стану) – оскільки порушені у законопроектах питання унормовані у законах України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" від 23.02.2022 № 2099-IX, від 31.05.2022 № 2280-IX і від 15.08.2022 № 2517-ІХ /висновки Комітету з питань бюджету до законопроектів за реєстр. №№ 7012, 7012-1, 7012-2, 7012-3, 7012-4 – від 23.02.2022 № 04-13/3-2022/52999(846680), за реєстр. № 7413 – від 30.05.2022 № 04-13/3-2022/87285(913575), за реєстр. № 7644 – від 12.08.2022 № 04-13/3-2022/133529(982849)/;

реєстр. № 7031 (щодо збільшення видатків на здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами) – оскільки Законом України від 24.03.2022 № 2157-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти» передбачено, що у 2022 році прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра та магістра здійснюється в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, без дотримання вимог Закону України «Про вищу освіту» (тобто без використання результатів зовнішнього незалежного оцінювання, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування);

- законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

реєстр. № 2503 (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) і реєстр. № 2503-1 (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів); реєстр. № 3970 (щодо внесення зміни до статті 64 Бюджетного кодексу); реєстр. № 4155 (щодо вдосконалення порядку фінансування інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку); реєстр. № 4200 (щодо підвищення ефективності використання коштів державного фонду регіонального розвитку); реєстр. № 4606 (щодо порядку розподілу надходжень від правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі в межах населених пунктів); реєстр. № 5073 (щодо створення державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури та науки) і реєстр. № 5073-1 (щодо спрямування надходжень від легалізації азартних ігор на забезпечення деяких потреб у галузі медицини, освіти та науки, культури та спорту); реєстр. № 5418 (щодо фінансування заходів із залучення населення до фізичної активності та занять спортом); реєстр. № 5743 (щодо змін до статті 33 Бюджетного кодексу); реєстр. № 6062 (щодо внесення змін до Бюджетного кодексу); реєстр. № 6356 (щодо посилення соціального захисту громадян, які проживають на територіях зон спостереження атомних електростанцій); реєстр. № 6560 (щодо сприяння розвитку культури, фізичної культури і спорту) – оскільки порушені у цих законопроектах питання врегульовані у Законі України від 15.02.2022 № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» /висновки Комітету з питань бюджету до законопроекту за реєстр. № 5719 від 26.01.2022 № 04-13/3-2022/22725(815027) та від 10.02.2022 № 04-13/3-2022/38892(832535)/;

реєстр. № 3014а (щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму) та альтернативний до нього законопроект за реєстр. № 3014а-1 (щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму не нижче розміру фактичного прожиткового мінімуму) – оскільки порушені у цих законопроектах питання потребуватимуть перегляду відповідно до нових підходів до формування та застосування основних державних соціальних стандартів, закладених у законопроекті про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань формування прожиткового мінімуму та створення передумов для його підвищення, реєстр. № 3515, який відповідно до постанови Верховної Ради України від 02.06.2021 № 1507-IX прийнято за основу, а Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доручено його доопрацювати з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні;

реєстр. № 3082 (про внесення змін до статті 24-2 Бюджетного кодексу України) – оскільки законодавча пропозиція не відповідає поточним завданням розвитку транспортної інфраструктури, так, у 2021 та 2022 роках відповідно до положень законів про державний бюджет на 2021 та 2022 роки кошти державного дорожнього фонду на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм спрямовуються, як виняток із положень статті 24-2 Кодексу, на інші напрями, які є більш пріоритетними в сучасних умовах, у свою чергу Мінінфраструктури не підтримує законопроект;

реєстр. № 4168 (щодо створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів) і реєстр. № 4168-1 (щодо створення Державного фонду внутрішніх водних шляхів) – у зв’язку з тим, що порушені у цих законопроектах питання врегульовані у Законі України від 15.02.2022 № 2043-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» /висновок Комітету з питань бюджету до другого читання законопроекту за реєстр. № 5090 від 10.02.2022 № 04-13/3-2022/38888(832265)/;

реєстр. № 4401 (щодо залучення додаткових джерел наповнення державного дорожнього фонду України) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за реєстр. № 4348-1, який Верховною Радою 07.09.2021 знято з розгляду;

реєстр. № 5576 (щодо зобов’язань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) – оскільки порушені у законопроекті питання врегульовані у Законі України від 01.04.2022 № 2180-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб»;

реєстр. № 6307 (про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям змін щодо удосконалення надання медичної допомоги) – оскільки положення підпункту "б" пункту 8 частини першої статті 87 Кодексу, до якого пропонується внести зміни, відповідно до Закону України від 07.12.2017 № 2233-VIII діяли до 1 січня 2020 року;

- інші законопроекти:

реєстр. № 5132 (про внесення змін до прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" щодо мораторію на проведення податкових перевірок) – оскільки порушене питання не є предметом регулювання бюджетного законодавства і має унормовуватися шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України (про що свідчить поданий автором законопроекту разом з іншими народними депутатами законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо надання допомоги застрахованим особам та підтримки бізнесу на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів за реєстр. № 5346);

реєстр. № 7462 (про Звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України щодо пропозиції про перегляд та списання державного зовнішнього боргу) – оскільки порушене питання частково врегульовано в інший спосіб шляхом прийняття постанови КМУ від 19.07.2022 № 805 «Про здійснення у 2022 році правочинів з державним боргом» (із змінами від 09.08.2022 № 878), якою затверджено основні умови таких правочинів, погоджені з Комітетом, згідно з якими передбачено відстрочку на два роки погашення облігацій державної зовнішньої позики і сплати відсоткового доходу за такими облігаціями;

2) не включати до порядку денного восьмої сесії та повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання окремі законопроекти, зважаючи на вимоги пункту 3 частини другої статті 94 Регламенту Верховної Ради України та з огляду на таке:

- законопроекти щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України:

реєстр. № 2388 (щодо джерел формування спеціального фонду) – оскільки його положення за змістом містять тимчасовий характер, відтак їх юридично некоректно розміщувати у Бюджетному кодексі України (на що також звертає увагу у своєму висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/), законопроект не підтримується Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/, оскільки його реалізація призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету, а також Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» зупинено на 2022 рік дію системно пов’язаних із законопроектом норм частини першої статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії»;

реєстр. № 3186 (щодо плати за здійснення процедур зовнішнього забезпечення якості вищої освіти) – як такий, що за висновками Комітету з питань освіти, науки та інновацій, ГНЕУ та Мінфіну потребує доопрацювання, насамперед, на предмет узгодження з вимогами Бюджетного кодексу України, законів України «Про вищу освіту» та «Про освіту», а також надання фінансово-економічного обґрунтування;

реєстр. № 4347 (щодо запровадження державного фонду декарбонізації) – оскільки згідно з вимогами підпункту 2 пункту 4 розділу ІI «Прикінцеві положення» Закону України від 30.11.2021 № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» доручено Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради проект закону щодо спрямування надходження від сплати екологічного податку за викиди двоокису вуглецю на заходи, що призводять до скорочення викидів двоокису вуглецю (декарбонізацію) галузей, що передбачає унормування порушеного у законопроекті питання дещо в інший спосіб. Крім того, Мінфін і Міндовкілля не підтримують законопроект як такий, що призведе до розбалансування бюджету, неузгодженостей між нормами Бюджетного кодексу України в частині відсоткового співвідношення розподілу екологічного податку між бюджетами та неможливості реалізації відповідних положень в повному обсязі, а Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендує прийняти рішення щодо повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;

реєстр. № 5472 (щодо питання використання коштів спеціального фонду закладу вищої освіти від надання платних послуг у сфері вищої освіти) – як такий, що за висновками Комітету з питань освіти, науки та інновацій, ГНЕУ та Мінфіну потребує доопрацювання відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, крім того, такий законопроект є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до статті 71 Закону України "Про вищу освіту" щодо питання використання коштів спеціального фонду закладу вищої освіти від надання платних послуг у сфері вищої освіти, реєстр. № 5471, який за висновком Комітету з питань освіти, науки та інновацій, як головного комітету з його розгляду, рекомендується Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання;

реєстр. № 5666 (щодо податку на експортний надприбуток) – оскільки згідно з висновком Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу /лист від 18.11.2021 № 04-20/10-2021/355947(711411)/ запровадження експортного податку на надприбуток не відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України в сфері європейської інтеграції;

реєстр. № 5728 (щодо підтримки індустріального розвитку та інвестиційної діяльності) – оскільки законопроект призведе до недоотримання надходжень від приватизації державного майна до загального фонду державного бюджету у 2022 році і наступних 3 роках та розбалансування бюджетних показників, у зв’язку з чим не підтримується Мінфіном, а також потребує доопрацювання для узгодження з нормами Закону України від 07.09.2021 № 1710-IX "Про внесення змін до Закону України "Про індустріальні парки" та деяких інших законодавчих актів України щодо залучення інвестицій у промисловий сектор економіки шляхом стимулювання створення індустріальних парків» та мінімізації ризиків можливих бюджетних втрат з урахуванням прийняття законів України від 21.06.2022 № 2330-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні" і
№ 2331-ІХ "Про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні";

реєстр. № 5812 (щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що зараховується за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів) – як такий, що суперечить визначеному статтею 7 Бюджетного кодексу України принципу збалансованості бюджетної системи, оскільки не містить відповідних положень про зменшення надходжень державного бюджету, та за висновком Мінфіну створює колізію законодавчих норм і призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету (в умовах 2022 року – 700 млн грн), однак належні пропозиції щодо збалансування показників державного бюджету автором не надані;

реєстр. № 5816 (про внесення змін до статті 30 Бюджетного кодексу України) – оскільки за висновками Мінфіну, Міністерства економіки України, Міністерства юстиції України законодавча пропозиція достатньо унормована чинним законодавством і може бути реалізована на підставі діючих положень Бюджетного кодексу України та Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні", а Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, враховуючи пропозиції Міністерства культури та інформаційної політики України, пропонує законодавчу пропозицію викласти у новій редакції;

реєстр. № 5842 (у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо безперешкодної реалізації місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування повноважень в галузі бюджету та фінансів") – оскільки положення законопроекту порушують конституційні засади рівності всіх суб’єктів права власності перед законом та визначений статтею 7 Бюджетного кодексу України принцип єдності бюджетної системи (що забезпечується єдиною правовою базою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдністю порядку виконання бюджетів), у зв’язку з чим законопроект не підтримується Мінфіном;

реєстр. № 6228 (щодо забезпечення розвитку мінерально-сировинної бази України) – як такий, що за висновком Мінфіну потребує доопрацювання, в якому зокрема зазначено про те, що положення законопроекту суперечать положенням Меморандуму про економічну і фінансову політику щодо нової 18-місячної Програми Stand-by для України, схваленого Радою директорів Міжнародного валютного фонду 09.06.2020, у частині зобов’язань України утримуватися від подальшої цільової прив’язки використання надходжень (за винятком видатків фонду боротьби з COVID-19) (Додаток І, розділ А «Бюджетна політика», пункт 2, підпункт «d»), а також враховуючи те, що Кабінетом Міністрів України при підготовці проекту закону про державний бюджет на 2022 рік відповідні законодавчі пропозиції не було реалізовано;

3) не включати до порядку денного восьмої сесії окремі законопроекти, розгляд і прийняття яких залежить від результатів розгляду Верховною Радою України системно пов’язаних законопроектів, а саме:

- законопроекти щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України:

реєстр. № 2253 і реєстр. № 2253-1 (щодо скасування військового збору) – оскільки вони є системно пов’язаними і похідними від відповідних законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування військового збору за реєстр. № 2252 і № 2252-2 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо них має прийматися за результатами розгляду відповідного базового законопроекту, на що також звернуто увагу у висновку ГНЕУ;

реєстр. № 2465 (щодо забезпечення цільового використання екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збільшення ставок екологічного податку та впровадження європейських принципів модернізації української промисловості за реєстр. № 2367-1 і про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження європейських принципів модернізації української промисловості за реєстр. № 2464 (які ще Верховною Радою не розглядалися, при цьому головний комітет пропонує законопроект за реєстр. № 2464 повернути на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, а законопроект за реєстр. № 2367-1 головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 2465-1 (щодо забезпечення цільового використання екологічного податку) – оскільки він є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 2465 (який пропонується не включати до порядку денного сьомої сесії – див. пояснення вище), а відповідно до частин четвертої статті 110 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

реєстр. № 2744 (щодо ефективності використання коштів соціального страхування) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ефективності використання коштів соціального страхування за реєстр. № 2743 (який відповідно до постанови Верховної Ради України від 21.09.2021
№ 1759-IX прийнято за основу, а Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів доручено його доопрацювати з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні), зважаючи на зазначене рішення щодо цього законопроекту має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту (таку ж позицію висловив Мінфін);

реєстр. № 3189 (щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр за реєстр. № 3187 і про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання ефективного користування ділянками нафтогазоносних надр за реєстр. № 3188 (які ще не розглядалися Верховною Радою, при цьому головний комітет пропонує відхилити законопроект за реєстр. № 3187, а законопроект за реєстр. № 3188 головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 3632 (щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів за реєстр. № 3543-1 і про внесення змін деяких законодавчих актів України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів за реєстр. № 3631 (які ще не розглядалися Верховною Радою, при цьому головний комітет пропонує повернути на доопрацювання законопроект за реєстр. № 3631, а законопроект за реєстр. № 3543-1 головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 3705 (у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку») – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку за реєстр. № 3704 (який ще Верховною Радою не розглядався, при цьому головним комітетом не запропоновано для розгляду, а підготовлено доопрацьований законопроект з іншим способом врегулювання відповідного питання) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4028 (щодо справедливого зарахування податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою платника податків-фізичної особи) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України (щодо справедливого зарахування податку на доходи фізичних осіб за податковою адресою платника податків-фізичної особи) за реєстр. № 4029 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4245 (щодо доходів від єдиного податку, що сплачується фізичними особами – підприємцями, зареєстрованими електронними резидентами) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ведення підприємницької діяльності е-резидентами в Україні за реєстр. № 4240 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту, при цьому Верховною Радою 13.07.2021 прийнято за основу законопроект про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування підприємницької діяльності електронних резидентів за реєстр. № 5270 (яким дещо в інший спосіб передбачено унормувати питання, порушені у законопроекті за реєстр. № 4240);

реєстр. № 4251 (щодо стимулювання обігу спеціальних дозволів на користування надрами) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення надрокористування за реєстр. № 4187-1 (який Верховною Радою 03.02.2021 заслухано та знято з розгляду) і про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання обігу спеціальних дозволів на користування надрами за реєстр. № 4252 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 4370 (щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв'язку із завершенням реформи децентралізації) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб у зв’язку із завершенням реформи децентралізації за реєстр. № 4369 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4420 (щодо оптимізації судоустрою) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації судоустрою) за реєстр. № 4417, про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо оптимізації судоустрою) за реєстр. № 4418, про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо оптимізації судоустрою) за реєстр. № 4419 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 4575 (щодо коштів від приватизації об’єктів державної власності) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Закону України "Про Фонд державного майна України" та інших законодавчих актів України щодо сприяння залученню інвестицій в процесі приватизації та оренди державного і комунального майна за реєстр. № 4572 (який Верховною Радою прийнято за основу 15.07.2021) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4615 (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо врегулювання збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з ювелірних виробів) за реєстр. № 4614 (який ще Верховною Радою не розглядався, при цьому головним комітетом пропонується прийняти за основу) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 4671 (щодо встановлення окремих розрахункових величин) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про заходи щодо упорядкування системи розрахунків розмірів прожиткового мінімуму, соціальних виплат, грошових платежів і стягнень та плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) за реєстр. № 5045, про внесення зміни до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо встановлення окремих розрахункових величин за реєстр. № 4670, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення розмірів оплати штрафів та грошових стягнень за адміністративні, кримінальні та інші порушення за реєстр. № 5013 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головними комітетами не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 4671-1 (щодо встановлення окремих розрахункових величин та прожиткового мінімуму) – оскільки він є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 4671 (який пропонується не включати до порядку денного сьомої сесії), а відповідно до частини четвертої статті 110 Регламенту Верховної Ради України Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом;

реєстр. № 4686 (щодо діяльності Національної комісії з цінних паперів та бірж) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про Національну комісію з цінних паперів та бірж за реєстр. № 4684 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 5150 (щодо запровадження довгострокових бюджетних зобов'язань з фінансування громадських послуг з перевезення пасажирів відповідно до стандартів Європейського Союзу та посилення фінансових гарантій забезпечення прав громадян на пільговий проїзд) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи перевезень пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом відповідно до стандартів Європейського Союзу за реєстр. № 5149 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 5245 (у зв’язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку") – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку за реєстр. № 5244 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 5443 (щодо зарахування доходів від продажу мінеральної сировини, що утворюється під час здійснення руслоочисних робіт) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо проведення робіт на землях водного фонду за реєстр. № 5442 (який ще Верховною Радою не розглядався, а Комітетом з питань екологічної політики та природокористування, що визначений головним з опрацювання законопроекту, прийняте рішення про направлення законопроекту до комітету для підготовки на повторне перше читання) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 5755 (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення збереження культурної спадщини) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізму фінансування збереження культурної спадщини за реєстр. № 5756 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 5820 (щодо рейтингування) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про рейтингування за реєстр. № 5819 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 6191 (щодо державної підтримки кінематографії в Україні) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки кінематографу) за реєстр. № 6190 (який ще Верховною Радою не розглядався) та про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки кінематографії в Україні за реєстр. № 6194 (який 15.02.2022 р. прийнятий за основу) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 6290 (щодо доходів з орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні державних, комунальних підприємств, установ, організацій) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроектів про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо розширення прав постійних користувачів земельних ділянок за реєстр. № 6289 (який ще Верховною Радою не розглядався, при цьому головним комітетом пропонується прийняти за основу) і про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей справляння земельного податку та орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні за реєстр. № 6291 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 6326 (щодо недопущення витрачання бюджетних коштів на пропаганду педофілії, гомосексуалізму та трансгендеризму), реєстр.
№ 6326-1 (щодо недопущення спрямування бюджетних коштів на реалізацію програм та заходів, які містять ознаки прямої чи непрямої дискримінації та нетерпимості щодо окремих осіб та їх груп) – оскільки вони є системно пов’язаними і похідними від законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність до Конституції норм про охорону сім'ї, дитинства, материнства і батьківства за реєстр. № 6325 та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до Конституції для протидії прямій чи непрямій дискримінації та нетерпимості щодо окремих осіб та їх груп за реєстр.
№ 6325-1 (які ще Верховною Радою не розглядалися і головним комітетом не підготовлені до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 6355 (щодо функціонування системи загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення за реєстр. № 2683 (доопрацьований від 23.11.2021) (який ще Верховною Радою не розглядався) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 6461 (у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях), реєстр. № 6461-1 (у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях) – оскільки вони є системно пов’язаними і похідними від законопроектів: про запровадження спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях за реєстр. № 6403, про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях за реєстр. № 6459 і про внесення змін до пункту 4 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України у зв’язку із запровадженням спеціального режиму господарської діяльності на території пріоритетного розвитку у Донецькій та Луганській областях за реєстр. № 6460 (які ще Верховною Радою не розглядалися) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базових законопроектів;

реєстр. № 6549 (щодо зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці за реєстр. № 6548 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 7135 (щодо фінансування відновлення житла, втраченого в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про відновлення житла, втраченого в результаті здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України за реєстр. № 7134 (який ще Верховною Радою не розглядався) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 7257 (щодо удосконалення деяких засад конфіскації майна у разі вчинення окремих злочинів проти основ національної безпеки в бюджети місцевого самоврядування) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення окремих засад місцевого самоврядування в частині конфіскації майна у разі вчинення окремих злочинів проти основ національної безпеки України в бюджети сільських, селищних, міських територіальних громад за реєстр. № 7256 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 7501 (щодо запровадження механізму відсоткового відрахування для підтримки неприбуткових організацій) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження механізму відсоткового відрахування для підтримки неприбуткових організацій) за реєстр. № 7500 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 7579 (щодо вдосконалення засад організації фінансового та матеріального-технічного забезпечення добровольчих формувань територіальних громад) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення засад організації, соціального, фінансового та матеріального-технічного забезпечення добровольчих формувань територіальних громад за реєстр. № 7578 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 7641 (щодо створення державного фонду розвитку рибного господарства) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури за реєстр. № 7616 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

реєстр. № 7697 (щодо спрямування та надходження плати за видачу дозволу на використання смуги відведення автомобільних доріг загального користування суб’єктами господарювання) – оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання смуги відведення автомобільних доріг загального користування суб’єктами господарювання за реєстр. № 7696 (який ще Верховною Радою не розглядався і головним комітетом не підготовлено до розгляду у І читанні) та рішення щодо нього має прийматися за результатами розгляду базового законопроекту;

4) не включати до порядку денного восьмої сесії окремі законопроекти з інших причин:

реєстр. № 3212 (щодо створення гарантій сталого розвитку сільських територій), реєстр. № 5584 (щодо створення Фонду розвитку сільських територій), реєстр. № 5584-1 (щодо створення та функціонування Фонду розвитку сільських територій) – оскільки згідно з вимогами пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 31.03.2020 № 552-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення" розробку проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій доручено Кабінету Міністрів України. Крім того, Мінфін не підтримує прийняття таких законопроектів, зазначаючи серед іншого про неузгодженість з нормами Бюджетного кодексу, а також про значні втрати доходів загального фонду місцевих бюджетів внаслідок акумулювання коштів у спеціальному фонді з метою наповнення Фонду розвитку сільських територій.

5) щодо законопроектів, які втратили актуальність, а саме: реєстр. № 4692 (про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України) у зв’язку з тим, що порушені у ньому питання врегульовані у Законі України від 15.02.2022 № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» та реєстр. № 5891-1 (про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (щодо погашення заборгованості та виплати поточної заробітної плати працівникам державних вугледобувних вугільної підприємств) у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2021 року, але прийняті за основу (згідно з постановами Верховної Ради України від 01.07.2021 № 1602-IX та від 16.12.2021 № 1979-IX), підготувати окремі проекти постанов про зняття з розгляду таких законопроектів відповідно до частини другої статті 48, частини другої статті 95 Регламенту Верховної Ради України.

Завершуючи доповідь з даного питання, заступник Голови Комітету Гевко В.Л. запропонував Комітету затвердити план роботи Комітету на восьму сесію і схвалити відповідні переліки законопроектів згідно з наданим проектом рішення.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію заступника Голови Комітету Гевка В.Л., що була підтримана одноголосно присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на восьму сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання.

2. Схвалити перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання і переліки законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, та подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України.

Голосували: «за» – 24 (одноголосно).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий 2022 року – вересень 2022 року).

Відмітили:

У Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) відповідно до статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» підготовлено інформацію про основні підсумки роботи Комітету у період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий 2022 року – вересень 2022 року) /таку інформацію надано народним депутатам України – членам Комітету/.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував таку інформацію взяти до відома, при цьому звернув увагу, що за підсумками зазначеного засідання Комітету та поточної сесії така інформація може бути уточнена /у нижченаведеній інформації враховано усі питання, розглянуті на зазначеному засіданні Комітету/.

Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету
у період сьомої сесії Верховної Ради України
дев’ятого скликання (лютий 2021 року – вересень 2022 року)

Протягом сьомої сесії відбулося 23 засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/, на яких розглянуто 563 питання. При цьому переважну більшість засідань Комітету проведено у режимі відеоконференції (відповідно до пункту 4 розділу VIII Закону України «Про комітети Верховної Ради України»).

Російська збройна агресія проти України та введений у зв’язку з цим воєнний стан в Україні з 24 лютого 2022 року /згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX)/ вплинули на організацію роботи Комітету, але у звітний період Комітетом забезпечено виконання основних функцій і завдань, насамперед, пов’язаних з законодавчим унормуванням особливостей бюджетного процесу в умовах воєнного стану, фінансовим забезпеченням потреб національної безпеки і оборони та соціального захисту населення.

За звітний період Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради України 25 законопроектів (включаючи проект постанови), за якими Комітет визначений головним (крім того, щодо 16 законопроектів зазначено про недоцільність їх окремого розгляду у зв'язку з врахуванням їхніх положень чи врегулюванням інакше відповідних питань в інших законопроектах та відповідно втратою актуальності), у т.ч.:

15 законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /за реєстр. №№ 7012, 7012-1, 7012-2, 7012-3, 7012-4, 7012-д, 7167, 7299, 7413, 7429, 7523, 7644, 7669,
7669-1, 7681/, при цьому 1 законопроект /за реєстр. № 7012-д/ підготовлено Комітетом як доопрацьований, 1 законопроект /за реєстр. № 7299/ розглянуто двічі, 1 законопроект /за реєстр. № 7429/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях, 1 законопроект /за реєстр. № 7669/ попередньо розглянуто і підготовлено до І читання, крім того, щодо 3 законопроектів /за реєстр. №№ 6542, 7051, 7340/ зазначено про недоцільність їх окремого розгляду;

9 законопроектів щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України /за реєстр. №№ 5090, 5656, 5719, 6384, 6384-1, 7100, 7166, 7246, 7426/, з яких 3 законопроекти /за реєстр. №№ 6384, 6384-1, 7246/ розглянуто двічі, 1 законопроект /за реєстр. № 5719/ підготовлено до розгляду у повторному ІІ читанні, 2 законопроекти /за реєстр. №№ 5090, 5656/ підготовлено до розгляду у ІІ читанні, 1 законопроект /за реєстр. № 7426/ підготовлено до розгляду у І і ІІ читаннях; крім того, щодо 13 законопроектів /за реєстр. №№ 2503, 2503-1, 3970, 4168, 4168-1, 4606, 4692, 5418, 5073,
5073-1, 5743, 6062, 6356/ зазначено про недоцільність їх окремого розгляду;

проект постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати /за реєстр. № 7677/.

Поряд з тим, у Комітеті здійснювалася робота щодо опрацювання усіх законопроектів, за якими Комітет визначений головним та які надійшли на розгляд Комітету, включаючи забезпечення отримання експертних висновків до таких законопроектів.

Верховною Радою України протягом звітного періоду прийнято 16 законів, підготовку до розгляду проектів яких та оформлення на підпис яких здійснював Комітет, а саме:

Закон України від 15.02.2022 № 2042-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (законопроект за реєстр. № 5719);

Закон України від 15.02.2022 № 2043-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (законопроект за реєстр. № 5090);

Закон України від 23.02.2022 № 2098-ІХ «Про внесення зміни до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України» (законопроект за реєстр. № 7100);

Закон України від 23.02.2022 № 2099-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (законопроект за реєстр. № 7012-д);

Закон України від 15.03.2022 № 2127-ІХ «Про внесення зміни до пункту 4-1 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України» (законопроект за реєстр. № 6384);

Закон України від 15.03.2022 № 2134-ІХ «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України» (законопроект за реєстр. № 7166);

Закон України від 15.03.2022 № 2135-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (законопроект за реєстр. № 7167);

Закон України від 14.04.2022 № 2192-ІХ «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України» (законопроект за реєстр. № 7246);

Закон України від 21.04.2022 № 2218-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (законопроект за реєстр. № 7299);

Закон України від 31.05.2022 № 2280-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (законопроект за реєстр. № 7413);

Закон України від 31.05.2022 № 2290-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та інших законодавчих актів України» (законопроект за реєстр. № 5656);

Закон України від 09.07.2022 № 2385-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (законопроект за реєстр. № 7523);

Закон України від 09.07.2022 № 2390-ІХ «Про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо посилення гнучкості місцевих бюджетів та підвищення оперативності прийняття рішень» (законопроект за реєстр. № 7426);

Закон України від 29.07.2022 № 2481-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо фінансового забезпечення заходів, спрямованих на врегулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (законопроект за реєстр. № 7429);

Закон України від 15.08.2022 № 2517-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (законопроект за реєстр. № 7644);

Закон України від 30.08.2022 № 2549-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (законопроект за реєстр. № 7681).

При цьому в рамках здійснення законопроектної функції у Комітеті під час звітного періоду виконано значний обсяг трудомісткої роботи при підготовці до другого читання 4 законопроектів, за якими Комітет визначений головним (у т.ч.: 1 – щодо змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», 3 – щодо змін до Бюджетного кодексу України), передусім в частині розгляду значної кількості поданих до них пропозицій народних депутатів. Зокрема Комітетом опрацьовано: 1455 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 7429, 156 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5090, 117 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5719, 26 пропозицій до законопроекту за реєстр. № 5656.

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України Комітетом протягом сьомої сесії здійснено експертизу 521 законопроекту щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за результатами чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 18 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Щодо здійснення контрольної функції Комітету у звітному періоді слід зазначити таке.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу України, Комітет на своєму засіданні у серпні 2022 р. розглянув висновки Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2022 рік у першому кварталі разом з відповідною інформацією щодо поточного виконання державного бюджету, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. Під час розгляду таких питань за участю Рахункової палати та Мінфіну було звернуто увагу на особливості і проблемні питання виконання державного бюджету у п.р. в умовах воєнного стану, у зв’язку з чим Комітет направив Уряду рекомендації, спрямовані на покращення поточного виконання бюджету.

У звітний період Комітет співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів, міністерств, інших державних органів, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 01.09.2022 – 24 листи).

Поряд з тим, Голова, інші члени Рахункової палати та її уповноважені представники запрошувалися та брали участь у засіданнях Комітету і його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та члени Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» Рахунковою палатою подано до Верховної Ради звіт Рахункової палати за 2021 рік наприкінці квітня 2022 р. Керуючись статтею 232-2 Регламенту Верховної Ради України, за підсумками розгляду такого питання Комітетом цей звіт взято до відома, надано рекомендації Рахунковій палаті щодо підвищення ефективності її діяльності та поінформовано Верховну Раду.

Крім того, відповідно до статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України та статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» Комітетом у серпні п.р. розглянуто проект постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати /за реєстр. № 7677/ у зв’язку з досягненням 65 років та надано Верховній Раді України відповідний висновок.

Щодо погодження Комітетом рішень Кабінету Міністрів України у звітному періоді належить зазначити, що відповідно до:

частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України – Комітетом погоджено 2 рішення Кабінету Міністрів України (розпорядження КМУ від 26.01.2022 № 73-р і від 13.02.2022 № 145-р) щодо перерозподілу видатків державного бюджету на 2022 рік;

абзацу другого частини сьомої статті 16 Бюджетного кодексу України – Комітетом погоджено 2 рішення Кабінету Міністрів України (постанови КМУ від 19.07.2022 № 805 і від 09.08.2022 № 878) щодо основних умов правочинів з державним боргом, які здійснюються у 2022 році.

Забезпечуючи погодження вищезгаданих рішень, Комітет з метою дотримання збалансованості показників бюджету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснював аналіз відповідності таких рішень Бюджетному кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», проводив аналітичну оцінку виконання відповідних бюджетних програм чи реалізації відповідних норм та заслуховував головних розпорядників коштів державного бюджету щодо використання відповідних витрат (з урахуванням позицій Мінфіну і Рахункової палати).

Слід звернути увагу, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Бюджетного кодексу України в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються деякі законодавчі норми щодо обов’язковості погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України, а саме: стаття 23 цього Кодексу про перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, передачу бюджетних призначень; частина шоста статті 108 цього Кодексу про розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій та додаткових дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами; відповідні норми закону про державний бюджет. Тому протягом звітного періоду, починаючи з 24.02.2022 (в умовах воєнного стану та здійснення заходів загальної мобілізації), прийняті Кабінетом Міністрів України рішення з відповідних питань не потребували погодження з Комітетом.

Протягом звітного періоду забезпечувалося висвітлення діяльності Комітету шляхом регулярного оновлення інформації на офіційному сайті Комітету. Крім того, за звітний період у Комітеті підготовлено інформативні-аналітичні матеріали, які додатково розміщено на офіційному сайті Верховної Ради України /станом на 01.09.2022 – 85 матеріалів/.

Необхідно також відмітити, що представники Комітету у травні-червні п.р. брали участь у підготовці пропозицій для розгляду робочою групою «Функціонування фінансової системи, її реформування та розвиток» Національної ради з відновлення України від наслідків війни /утвореної Указом Президента України від 21.04.2022 № 266/ за напрямом «Державні (публічні) фінанси», включаючи участь у роботі робочої підгрупи 3 «Бюджетна та боргова політика».

У Комітеті регулярно здійснювалося опрацювання звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий 2022 року – вересень 2022 року) взяти до відома.

Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 3.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України