Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

  

Протокол засідання №150 від 20 березня 2023 року

 

18  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(закрите засідання)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І. Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Борт В.П., Пузійчук А.В., Пуртова А.А.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Кочубей О.П., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Шпак В.П., Івашко Т.Ю., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Марченко С.М. – Міністр фінансів України;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Резніков О.Ю. – Міністр оборони України;

Замлинський Р.Т. – заступник Міністра оборони України;

Пацкан В.В.  – Голова Рахункової палати;

Рудь С.Л. – начальник Управління державної охорони України;

 

Андрущенко С.А. – перший заступник Голови Служби безпеки України;

Шарманська С.О. – начальник Фінансово-економічного управління Служби безпеки України;

Марченко М.В. – перший заступник керівника секретаріату депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ».

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету про те, що Кабінетом Міністрів України подано проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони (реєстр. № 9105 від 13.03.2023), головним з підготовки і попереднього розгляду якого визначено Комітет з питань бюджету. Враховуючи те, що законопроект стосується оборони і безпеки в умовах воєнного стану та під час його обговорення можуть виникати питання, що містять інформацію з обмеженим доступом, Голова Комітету внесла пропозицію прийняти рішення про проведення закритого засідання Комітету (прийняття такого рішення передбачено частиною другою статті 44 Закону України «Про комітети Верховної Ради України), що було підтримано більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

Зважаючи на особливості проведення закритого засідання, що встановлені статтею 46 «Закону України «Про комітети Верховної Ради України», прийнято рішення щодо присутності на закритому засіданні Комітету таких запрошених осіб та відповідних працівників Апарату, а саме:

запрошені особи – Міністр фінансів України Марченко С.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Міністр оборони України Резніков О.Ю., заступник Міністра оборони України Замлинський Р.Т., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., начальник Управління державної охорони України Рудь С.Л., перший заступник Голови Служби безпеки України Андрущенко С.А., начальник Фінансово-економічного управління Служби безпеки України Шарманська С.О.;

працівники Апарату Верховної Ради України – Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Джинджириста Л.Я., Кочубей О.П., Пунда О.Б., Пінчукова А.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Івашко Т.Ю., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В., Шпак В.П., Марченко М.В.

Голова Комітету Підласа Р.А. попередила присутніх на закритому засіданні Комітету про нерозповсюдження інформації з обмеженим доступом, отриманої на цьому закритому засіданні, та про відповідальність згідно із законом, а також попросила зупинити запис закритого засідання.

У зв’язку з цим закрите засідання Комітету продовжено без здійснення його запису.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Закон України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони (реєстр. № 9105 від 13.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони та забезпечення гідного рівня оплати праці осіб, які виконують обов’язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (реєстр. № 9105-1 від 20.03.2023), поданий народним депутатом України Разумковим Д.О. та іншими.

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

3. Про призначення старшого консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету Івашко Т.Ю. на посаду головного консультанта цього секретаріату.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони (реєстр. № 9105 від 13.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони та забезпечення гідного рівня оплати праці осіб, які виконують обов’язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (реєстр. № 9105-1 від 20.03.2023), поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Моканом В.І. та іншими. /Відповідні матеріали з даного питання надано народним депутатам України – членам Комітету./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли на розгляд: проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони, за реєстр. № 9105 від 13.03.2023, поданий Урядом /далі – законопроект № 9105/, та альтернативний до нього законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони та забезпечення гідного рівня оплати праці осіб, які виконують обов’язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, за реєстр. № 9105-1 від 20.03.2023, поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Моканом В.І. та іншими /далі – законопроект № 9105-1/.

Згідно із вимогами статті 100 Регламенту Верховної Ради України альтернативними вважаються законопроекти, які містять положення, що регулюють однакове коло питань та повторюють за суттю положення щодо регулювання одних і тих же суспільних відносин.

Необхідно зауважити, що у Комітеті попереднє опрацювання законопроектів № 9105 та № 9105-1, включаючи супровідні матеріали та експертні висновки до них, здійснювалося в надзвичайно стислі строки.

І. Щодо положень законопроекту № 9105.

Відповідно до супровідних матеріалів до законопроекту його головним розробником є Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ і цей законопроект опрацьовано у відповідності з вимогами § 55-2 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 № 950 (зі змінами), відповідно до яких у період дії воєнного стану на розгляд Кабінету Міністрів України може бути внесений проект акта без дотримання вимог цього Регламенту щодо погодження і консультацій, проведення правової експертизи Мін’юстом, розгляду на засіданні урядового комітету.

Обґрунтовуючи необхідність прийняття цього законопроекту, у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що цей законопроект розроблено з метою подальшого здійснення невідкладних заходів, спрямованих на протидію широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, а реалізація положень такого законопроекту дозволить збільшити видатки, що спрямовуються на потреби сектору безпеки та оборони для зупинення військової агресії російської федерації проти України та звільнення захоплених територій.

Законопроектом № 9105 пропонуються зміни до статей 1, 5 і 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /далі – Закон/, додатків № 1, № 2, № 3 і № 4 до Закону.

Відповідно до законопроекту загальні показники державного бюджету на 2023 рік (разом і за загальним фондом) змінюються наступним чином: видатки збільшуються на 486,9 млрд грн за рахунок збільшення доходів на 60,7 млрд грн, фінансування – на 419,3 млрд грн, зменшення надання кредитів на 6,9 млрд грн, при цьому показник граничного обсягу дефіциту державного бюджету на 2023 рік збільшується на 419,3 млрд грн, а граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2023 року зменшується на 229,5 млрд гривень.

Так, законопроект № 9105 містить положення (щодо загального фонду державного бюджету) стосовно:

1. збільшення бюджетних призначень окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету на 537 207,7 млн грн (96,4% суб’єктам сектору національної безпеки і оборони) за такими напрямами:

1) забезпечення національної безпеки і оборони – на 518 157,1 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 487 912,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 414 388,3 млн грн; видатки розвитку – на 30 244,4 млн грн), а саме для:

Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ – на 372 462,2 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 317 394,1 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – на 366 567,5 млн грн; «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту України» (код 2105010)  – на 5 811,2 млн грн; «Керівництво та військове управління у сфері оборони» (код 2101010) – на 83,4 млн грн;

Міністерства внутрішніх справ України /далі – МВС/ – на 98 380,6 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 82 242,7 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України» (код 1003020) – на 49 987,1 млн грн; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної прикордонної служби України» (код 1002030) – на 25 558,6 млн грн; «Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України» (код 1007020) – на 17 278,1 млн грн; «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» (код 1006280) – на 5 556,8 млн грн;

Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України /далі – Адміністрація Держспецзв’язку/ – на 31 604,9 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 1 604,9 млн грн, з яких на оплату праці – на 1 375,9 млн грн; видатки розвитку – на 30 000 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням» (код 6641160) у сумі 30 000 млн грн (визначено нову бюджетну програму); «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» (код 6641010) – на 1 299,4 млн грн; «Доставка спеціальної службової кореспонденції органам державної влади» (код 6642020) – на 261,5 млн грн; «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» (код 6641050) – на 44 млн грн;

Служби безпеки України /далі – СБУ/ за бюджетною програмою «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» (код 6521010) – на 9 327,9 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 7 901,2 млн грн);

Головного управління розвідки Міноборони /далі – ГУР Міноборони/ за бюджетною програмою «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» (код 5961010) – на 4 612,1 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 4 210,1  млн грн);

Управління державної охорони України /далі – УДО/ за бюджетною програмою «Державна охорона органів державної влади та посадових осіб» (код 6601020) – на 961,9 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 717,5 млн грн, з яких на оплату праці – на 554,7 млн грн; видатки розвитку – на 244,4 млн грн);

Служби зовнішньої розвідки України /далі – СЗР/ за бюджетною програмою «Забезпечення розвідувальної діяльності у сфері безпеки держави, спеціального захисту державних представництв за кордоном та діяльності підрозділів системи Служби зовнішньої розвідки України» (код 6621010) – на 807,6 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 709,5 млн грн);

2) поповнення резервного фонду – на 19 000 млн грн для Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою «Резервний фонд» (код 3511030);

3) Національному антикорупційному бюро України /далі – НАБУ/ за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України» (код 6321010) – на 50,6 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 43,1 млн грн).

2. зменшення бюджетних призначень Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) щодо:

видатків на обслуговування державного боргу – на 50 340,8 млн грн за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350);

витрат (надання кредитів з державного бюджету) – на 6 878,1 млн грн за бюджетною програмою «Виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії» (код 3511600)

/відповідні зміни щодо зазначеного у пунктах 1 та 2 передбачено до статті 1 Закону та додатку № 3 до Закону «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2023 рік» та додатку № 4 до Закону «Повернення кредитів до Державного бюджету України та розподіл надання кредитів з Державного бюджету України в 2023 році»/.

3. Джерелами покриття запропонованого збільшення видатків (+486 866,9 млн грн) визначено /шляхом внесення змін до статті 1 Закону та додатку № 1 «Доходи Державного бюджету України  на 2023 рік» та додатку № 2 «Фінансування Державного бюджету України на 2023 рік» до Закону/:

збільшення фінансування за борговими операціями на 419 308,76 млн грн, а саме: збільшення державних запозичень (код 401000) на 451 840,15 млн грн (у т.ч. внутрішніх – на 271 261,19 млн грн, зовнішніх – 180 578,96 млн грн) за вирахуванням збільшення витрат на погашення державного боргу (код 402000) на 32 531,39 млн грн (у т.ч. збільшення витрат за внутрішніми зобов’язаннями на 45 939,81 млн грн, зменшення витрат за зовнішніми зобов’язаннями на 13 408,42 млн грн);

збільшення доходів на 60 680,05 млн грн, у т.ч. за такими платежами: податок та збір на доходи фізичних осіб (код 11010000) – на 36 480,05 млн грн; податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) – на 5 200 млн грн; частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (код 21010000), – на 19 000 млн грн.

4. Пропонується зменшити визначений на 31.12.2023 граничний обсяг державного боргу на 229 486,38 млн грн /зміни до статті 5 Закону/ та збільшити граничний обсяг надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, до 30 млрд грн (на 10 млрд грн) /зміни до підпункту «в» пункту 1 статті 6 Закону/.

Набрання чинності відповідного закону запропоновано з дня, наступного за днем його опублікування.

Тобто, законопроект № 9105 підготовлено збалансовано за надходженнями та витратами державного бюджету, реалізація законопроекту матиме наслідком збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету.

ІI. Щодо положень законопроекту № 9105-1.

Автори законопроекту № 9105-1 у пояснювальній записці до нього, цілком погоджуючись з пропозицією основного законопроекту передбачити додаткові видатки на сектор безпеки і оборони, вважають, що такі додаткові видатки повинні бути використані для забезпечення гідного рівня оплати праці осіб, які виконують обов’язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Водночас, з метою забезпечення збалансованості видатків державного бюджету пропонується встановити «стелю» заробітної плати, грошового забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ та працівників державних підприємств (крім грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби) у розмірі, що не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2023 року (без врахування суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплати щорічної відпустки).

Тобто, на відміну від основного законопроекту № 9105 розділ I законопроекту № 9105-1 доповнено пунктом 4 /щодо доповнення розділу «Прикінцеві положення» Закону новими пунктами 8-1 та 8-2/, в якому викладено положення щодо вищезазначеного.

За наслідками аналізу законопроекту № 9105-1 слід зазначити, що його нові положення /відмінні від законопроекту № 9105/ не містять належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки, а саме відсутні розрахунки щодо можливого вивільнення обсягу коштів відповідно до кількості посад, які підпадатимуть під дію такої ініціативи) та конкретних пропозицій щодо скорочення видатків державного бюджету, пов’язаних із встановленням «стелі» оплати праці державних службовців та інших посадових осіб державних органів, Національного банку України, працівників бюджетних установ та державних підприємств, що унеможливлює спрямування вивільнених коштів на потреби оборони.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму експертному висновку до законопроекту № 9105-1 (лист від 20.03.2023 № 16/03-2023/56360, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) з приводу зазначених вище положень цього законопроекту такі зауваження та пропозиції:

1. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаються в спеціальному Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до якого і слід вносити відповідні зміни. У цьому зв’язку, зауважено про те, що на розгляді Верховної Ради України знаходиться проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гідного рівня оплати праці осіб, які виконують обов’язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України» (реєстр. № 9071 від 02.03.2023), в якому пропонуються аналогічні положення. За цих умов, вбачається більш юридично коректним вирішення зазначеного питання безпосередньо у базовому законі, а не у законопроекті № 9105-1, зважаючи на те, що ці питання не є предметом регулювання закону про державний бюджет.

2. Встановлення з березня 2023 року та на період до припинення або скасування воєнного стану обмеження щодо оплати праці працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ та працівників державних підприємств на рівні десяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2023 року (виходячи із встановленого статтею 8 Закону з 1 січня 2023 року рівня мінімальної заробітної плати – 6 700 грн, «стеля» оплати праці становитиме 67 000 грн) не узгоджуються з частиною третьою статті 22 Конституції України, згідно з якою при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того звертається увага на те, що застосування мінімальної заробітної плати не узгоджується з пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відповідно до якого мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

3. До проекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками, як це вимагається статтею 91 Регламенту Верховної Ради України та статтею 27 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, особливо стосовно пропозицій щодо встановлення додаткових виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським, обмежень заробітної плати у бюджетні сфері (принагідно зауважено, що у проекті такі зміни жодним чином не впливають на оновлені показники Закону, порівняно з тими, що передбачені у проекті реєстр. № 9105).

ІІI. Щодо положень законопроектів № 9105 та № 9105-1 слід зазначити таке:

1. При затвердженні державного бюджету на 2023 рік загальний ресурс на національну безпеку і оборону було визначено відповідно до Указу Президента України від 15.09.2022 № 651 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 вересня 2022 року «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» та враховано у обсязі 1 141,1 млрд грн (включаючи кошти загального та спеціального фондів, з урахуванням державних гарантій – 20 млрд грн), і це становить 18,2% прогнозного ВВП на цей рік та 43,4% загального обсягу видатків державного бюджету.

Крім того, з початку року до Закону були внесені зміни Законом України від 24.02.2023 № 2953-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"», якими збільшені видатки на потреби безпеки і оборони за спеціальним фондом державного бюджету на 284,97 млн грн, а саме для МВС на реалізацію проекту із закупівлі безпілотних авіаційних систем та засобів моніторингу державного кордону.

Варто нагадати, що особливості проходження бюджетного процесу під час воєнного стану визначено вимогами пункту 22 розділу VI Кодексу, керуючись якими постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2023 № 14 «Деякі питання виконання Державного бюджету України у 2023 році в умовах воєнного стану» встановлено певні відмінності для головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони.

Питання виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу регулюються, насамперед, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» (зі змінами).

2. У загальному обсязі запропонованих додаткових видатків на національну безпеку і оборону (+518,2 млрд грн) 94,2% становлять видатки споживання (+487,9 млрд грн) (з яких 84,9% видатки на оплату праці /без нарахувань/ (+414,4 млрд грн)) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 9105, видатки на оплату праці разом з нарахуваннями дорівнюють 477,2 млрд грн, що складає 97,8% додаткового обсягу видатків споживання/ та 5,8% – видатки розвитку (+30,2 млрд грн) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту № 9105, такі кошти планується спрямувати на військову (спеціальну) техніку та обладнання/.

3. Законопроектами № 9105 та № 9105-1 передбачається за загальним фондом державного бюджету збільшити бюджетні призначення сектору національної безпеки і оборони загалом на 51,5% (з урахуванням Закону від 24.02.2023 № 2953-ІХ та запропонованих у законопроекті № 9105 змін загальний обсяг коштів, передбачених у державному бюджеті для цього сектору, становитиме 1 639,55 млрд грн, у т.ч. загальний фонд – 1524,23 млрд грн, спеціальний фонд – 115,32 млрд грн), а саме:

МВС – на 50,3%, у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України» (код 1003020) – на 111,7%; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної прикордонної служби України» (код 1002030) – на 84,1%; «Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України» (код 1007020) – на 26,1%; «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» (код 1006280) – на 16,2%;

Міноборони – на 49,2%, у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – на 74,3%; «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту України» (код 2105010) – на 73,5%; «Керівництво та військове управління у сфері оборони» (код 2101010) – на 16%;

Адміністрації Держспецзв’язку – у 7,7 рази, у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» (код 6641010) – на 40%; «Доставка спеціальної службової кореспонденції органам державної влади» (код 6642020) – на 89,8%; «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» (код 6641050) – на 28,2%, а також визначено нову бюджетну програму «Здійснення заходів із забезпечення спеціальною технікою та обладнанням» (код 6641160) з обсягом видатків у сумі 30 000 млн грн;

СБУ за бюджетною програмою «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» (код 6521010) – на 42,8%;

ГУР Міноборони за бюджетною програмою «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» (код 5961010) – на 40,4%;

УДО за бюджетною програмою «Державна охорона органів державної влади та посадових осіб» (код 6601020) – на 45,6%;

СЗР за бюджетною програмою «Забезпечення розвідувальної діяльності у сфері безпеки держави, спеціального захисту державних представництв за кордоном та діяльності підрозділів системи Служби зовнішньої розвідки України» (код 6621010) – на 17,9%.

4. Згідно із звітними даними Державної казначейської служби України /далі – Казначейство/ за підсумками січня-лютого 2023 р. видатки загального фонду державного бюджету фактично проведено за запропонованими у законопроекті бюджетними програмами у таких обсягах:

МВС: за кодом 1002030 – 7 303,7 млн грн (або 71,1% плану на звітний період і 24% плану на рік (визначено в обсязі 30 379 млн грн)); за кодом 1003020 – 9 188 млн  грн (або 42,8% плану на звітний період і 20,5% плану на рік (визначено в обсязі 44 735,65 млн грн)); за кодом 1006280 – 4 782,4 млн грн (або 68,8% плану на звітний період і 14% плану на рік (визначено в обсязі 34 238 млн грн)); за кодом 1007020 – 12 282,9 млн грн (або 70,6% плану на звітний період і 18,5% плану на рік (визначено в обсязі 66 288,4 млн грн));

Міноборони: за кодом 2101010 – 86,9 млн грн (або 79,4% плану на звітний період і 16,7% плану на рік (визначено в обсязі 520,3 млн грн)); за кодом 2101020 – 154 552 млн грн (або 91,9% плану на звітний період і 31,3% плану на рік (визначено в обсязі 493 098 млн грн)); за кодом 2105010 – 2 055,4 млн грн (або 77,1% плану на звітний період і 26% плану на рік (визначено в обсязі 7 911,6 млн грн));

ГУР Міноборони за кодом 5961010 – 1 482,3 млн грн (або 55,1% плану на звітний період і 13% плану на рік (визначено в обсязі 11 410 млн грн));

НАБУ за кодом 6321010 – 180,4 млн грн (або 87,9% плану на звітний період і 14,9% плану на рік (визначено в обсязі 1 211,3 млн грн));

СБУ за кодом 6521010 – 4 805 млн грн (або 96,6% плану на звітний період і 22% плану на рік (визначено в обсязі 21 817,8 млн грн));

УДО за кодом 6601020 – 305 млн грн (або 70,1% плану на звітний період і 14,5% плану на рік (визначено в обсязі 2 109,8 млн грн));

СЗР за кодом 6621010 – 744,4 млн грн (або 90,6% плану на звітний період і 16,5% плану на рік (визначено в обсязі 4 523,7 млн грн));

Адміністрації Держспецзв’язку: за кодом 6641010 – 612,2 млн грн (або 74,5% плану на звітний період і 18,8% плану на рік (визначено в обсязі 3 250,2 млн грн)); за кодом 6641050 – 35 млн грн (або 93,8% плану на звітний період і 22,4% плану на рік (визначено в обсязі 156,2 млн грн)); за кодом 6642020 – 82,8 млн грн (або 82,7% плану на звітний період і 28,4% плану на рік (визначено в обсязі 291,3 млн грн)).

Разом з цим, за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками двох місяців поточного року суб’єктами сектору національної безпеки і оборони фактично проведено видатки державного бюджету (за загальним та спеціальним фондами) в обсязі 286 млрд грн, що становить майже чверть річного уточненого плану (без врахування змін, внесених Законом від 24.02.2023 № 2953-ІХ), при цьому за загальним фондом державного бюджету такі видатки здійснено у обсязі 260,2 млрд грн або 86,3% плану на звітний період.

5. Щодо запропонованого додаткового збільшення видатків резервного фонду державного бюджету (код 3511030) на 19 000 млн грн слід відмітити, що згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду державного бюджету, разом з тим, ця законодавча вимога відповідно до пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації не застосовується. Процедури, пов’язані з виділенням коштів резервного фонду відповідного бюджету та звітуванням про їх використання, визначено у Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 (зі змінами) /тимчасовий порядок, який був встановлений з 24 лютого 2022 року постановою Уряду від 01.03.2022 № 175, вже не діє, а саме постановою Уряду від 06.01.2023 № 14 постанову Уряду від 01.03.2022 № 175 визнано такою, що втратила чинність, та відновлено дію Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415/.

При затвердженні державного бюджету на 2023 рік резервний фонд державного бюджету визначено у сумі 14,4 млрд грн (або 0,6% обсягу видатків загального фонду – 2 296,5 млрд грн), з яких вже за наявною інформацією рішеннями Уряду розподілені 10,7 млрд гривень.

6. Законопроектами № 9105 та № 9105-1 збільшуються планові державні запозичення до 2 159,2 млрд грн (або на 26,5% до раніше збільшеного показника і на 26,7%, або на 455,7 млрд грн до первинно затвердженого показника) та граничний обсяг дефіциту державного бюджету до 1 719,7 млрд грн (або на 32,2% до раніше збільшеного показника і на 32,6%, або на 423,15 млрд грн до первинно затвердженого показника /1 296,5 млрд грн, або 20,6% прогнозного ВВП/), натомість зменшується граничний обсяг державного боргу на 31.12.2023 до 6 197,1 млрд грн (або на 3,6% до раніше збільшеного показника і на 3,5%, або на 225,6 млрд грн, до первинно затвердженого показника /6 422,7 млрд грн, або 102,3% прогнозного ВВП/).

Зазначені показники з початку поточного року вже збільшено на 3,8 млрд грн законом щодо внесення змін до Закону від 24.02.2023 № 2953-ІХ у зв’язку із збільшенням державних зовнішніх запозичень до спеціального фонду державного бюджету на реалізацію інвестиційних проектів.

У пояснювальних записках до законопроектів № 9105 та № 9105-1 не наведено аргументації щодо обґрунтованості збільшення державних запозичень і граничного обсягу дефіциту державного бюджету, при цьому зменшення граничного обсягу державного боргу в еквіваленті у національній валюті пояснено зміною фінансування державного бюджету за рахунок боргових джерел, зміною прогнозного валютного курсу гривні до долара США, фактичним виконанням державного бюджету у 2022 році, але відповідних розрахунків не надано.

Відповідно до звітної інформації слід зазначити, що:

державний борг на кінець 2022 р. становив 3 715,1 млрд грн, що на 318,6 млрд грн менше затвердженого із змінами відповідного граничного обсягу (4 033,7 млрд грн), що в основному пов’язано із залученням меншого обсягу державних запозичень у 2022 р., ніж планувалося (надійшло 1 309,1 млрд грн, що на 570,5 млрд грн менше затвердженого із змінами плану);

державний борг збільшився з початку поточного року на 176,1 млрд грн, або на 4,7%, і на 31.01.2023 становив 3 891,2 млрд грн;

державні запозичення до загального фонду залучено за січень-лютий поточного року у сумі 226,8 млрд грн (у т.ч. внутрішні – 84 млрд грн, зовнішні – 142,8 млрд грн), що становить 14,8% річного плану та на 159 млрд грн /або на 41,2%/ менше уточненого плану на звітний період.

У показниках затвердженого державного бюджету на 2023 рік враховано прогнозний розрахунковий курс гривні до долара США: в середньому за рік – 42,2 грн/дол. США; на кінець року – 45,8 грн/дол. США. Наразі офіційний курс гривні до долара США залишається фіксованим /з 21.07.2022 – 36,57 грн/дол. США/.

Таким чином, запропоноване зменшення граничного обсягу державного боргу вбачається обґрунтованим, разом з тим, виникає питання щодо реалістичності отримання у поточному році збільшеного законопроектами № 9105 та № 9105-1 обсягу державних запозичень.

Загалом реалізація законопроектів № 9105 та № 9105-1 призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету та у середньостроковій перспективі до додаткового навантаження на державний бюджет щодо обслуговування і погашення відповідних боргових зобов’язань.

Відповідно до законодавчих пропозицій граничний обсяг дефіциту державного бюджету на поточний рік ще більше перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), а зменшений граничний обсяг державного боргу на 31.12.2023 також буде більшим за граничну величину загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду, визначену частиною другою статті 18 Кодексу (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), але дію цих норм Кодексу зупинено на 2023 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону і зазначене обмеження боргу згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану.

7. З приводу зміни обсягу витрат за борговими і гарантійними зобов’язаннями у пояснювальних записках до законопроектів вказано, що зменшення платежів на обслуговування державного боргу на 50,3 млрд грн (або на 15,4%) і на виконання державою гарантійних зобов'язань на 6,9 млрд грн (або на 45,4%) спричинено економією коштів з таких платежів.

Однак не надано обґрунтування зміни витрат на погашення державного боргу. Ймовірно, збільшення витрат за внутрішніми зобов’язаннями на 45,9 млрд грн (або на 14,5%) пов’язано передусім із залученням та/або намірами залучення короткострокових ОВДП, які необхідно погасити до завершення поточного року /за січень-лютий поточного року залучено 18,3 млрд грн таких ОВДП/, а зменшення витрат за зовнішніми зобов’язаннями на 13,4 млрд грн (або на 13,6%) – із змінами прогнозного курсу гривні до долара США та нещодавно підписаними угодами між Урядом та зовнішніми кредиторами щодо відтермінування виконання боргових зобов’язань /наприклад, постанова КМУ від 08.02.2023 № 116 «Про затвердження Угоди (у формі обміну нотами) між Урядом України та Урядом Японії щодо зменшення боргового навантаження України шляхом відтермінування виконання боргових зобов’язань»/.

Згідно із звітними даними за січень-лютий 2023 р. виконання державного бюджету щодо зазначених витрат було таким:

обслуговування державного боргу (код 3511350) – 12,6 млрд грн, або 100,3% уточненого плану на звітний період та 3,9% бюджетних призначень;

виконання державою гарантійних зобов’язань (код 3511600) – 20,2 млн грн, або 1,2% плану на звітний період /менше на 1,6 млрд грн/ та 0,1% бюджетних призначень;

погашення внутрішніх боргових зобов’язань (код 402100) – 41,1 млрд грн, або 95,5% плану на звітний період /менше на 1,96 млрд грн/ та 13% річного плану;

погашення зовнішніх боргових зобов’язань (код 402200) – 6,7 млрд грн, або 86,4% плану на звітний період /менше на 1 млрд грн/ та 6,7% річного плану.

Слід також звернути увагу, що згідно з частиною шостою статті 16 і частиною сьомою статті 17 Кодексу витрати на обслуговування і погашення державного боргу та платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави, здійснюються згідно з відповідними договорами та/або нормативно-правовими актами, за якими виникають державні боргові зобов’язання, незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про державний бюджет, якщо очікуваний обсяг зазначених витрат перевищить відповідний визначений обсяг коштів, Кабінет Міністрів України невідкладно інформує про це Верховну Раду України та подає у двотижневий строк пропозиції про внесення змін до закону про державний бюджет.

8. Законопроектами № 9105 та № 9105-1 передбачається можливість додаткового залучення фінансових ресурсів на оборону і безпеку в сумі 10 млрд грн шляхом збільшення на цю суму граничного обсягу надання державних гарантій за кредитами (позиками), що залучаються суб’єктами господарювання для фінансування програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави.

У разі надання відповідних державних гарантій збільшиться гарантований державою борг, що у подальшому може призвести до додаткових витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань.

Згідно із звітною інформацією державні гарантії надано за 2022 р. загалом в обсязі 44,95 млрд грн, за січень 2023 р. – 11,9 млрд грн, але за ці періоди не надавалися державні гарантії для фінансування програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави.

Слід також звернути увагу, що у статті 5 Закону не визначено граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2023, водночас у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону зупинена дія відповідної вимоги, визначеної абзацом першим частини першої статті 18 Кодексу.

9. Щодо запропонованого у законопроектах № 9105 та № 9105-1 збільшення доходів загального фонду державного бюджету потрібно зазначити, що:

збільшення податку та збору на доходи фізичних осіб (код 11010000) на 36,5 млрд грн /або на 25,4%/ за поясненнями Уряду здійснено за рахунок збільшення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців та врахування фактичних макропоказників за 2022 рік. Зокрема, законопроектами видатки на оплату праці загалом збільшуються на 414,4 млрд грн /або на 74,2%/ порівняно із затвердженими із змінами відповідними показниками. Згідно із звітними даними за січень-лютий поточного року доходи за цим кодом надійшли до державного бюджету у сумі 24,3 млрд грн, що становить 16,9% річного плану та на 2,2 млрд грн /або на 10%/ більше плану на звітний період. Отже, збільшення плану таких доходів вбачається обґрунтованим;

збільшення дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (код 21010000), на 19 млрд грн /або в 3,6 раза/ за поясненнями Уряду здійснено у зв’язку з отриманням чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності у минулому році державними банками. Однак, згідно із звітними даними за січень-лютий поточного року доходи за цим кодом надійшли до державного бюджету у сумі 0,26 млрд грн, що становить 3,6% річного плану та на 0,1 млрд грн /або на 27,2%/ менше плану на звітний період. За інформацією, розміщеною на офіційному сайті НБУ, за 2022 р. лише два банки з державною часткою отримали чистий прибуток (прибуток після оподаткування), а саме: АТ КБ «ПриватБанк» – 30,25 млрд грн, АТ «Ощадбанк» – 0,69 млрд грн. Разом з тим, для забезпечення відповідних надходжень до державного бюджету від державних банків Кабінету Міністрів України належить затвердити базові нормативи відрахування державними банками частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2022 р. /відповідно до пункту 8 Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2007 № 702/;

щодо збільшення податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) на 5,2 млрд грн /або на 2,3%/ у пояснювальних записках до законопроектів не наведено обґрунтувань. Поряд з тим, згідно із звітними даними за січень-лютий поточного року доходи за цим кодом надійшли до державного бюджету у сумі 26,9 млрд грн, що становить 12,1% річного плану та на 7,9 млрд грн /або на 22,7%/ менше плану на звітний період. Тому наразі виникає питання щодо можливості виконання збільшеного плану таких доходів у поточному році.

Загалом доходи загального фонду державного бюджету за січень-лютий поточного року надійшли в обсязі 236,6 млрд грн, що становить 20,2% річного плану та на 90 млрд грн /або на 61,4%/ більше плану на звітний період. Проте, без урахування надходжень від грантів та іншої міжнародної допомоги за кодами 42020000 і 42030000 (які не планувалися і надійшли за цей період у сумі 87,98 млрд грн), доходи загального фонду надійшли в обсязі 148,6 млрд грн, що становить 12,7% річного плану та на 2 млрд грн /або на 1,4%/ більше плану на звітний період.

Враховуючи зазначене та вірогідність перегляду прогнозу макропоказників економічного і соціального розвитку України на поточний рік (зокрема, в частині погіршення прогнозу зростання ВВП), існують ризики щодо виконання доходів загального фонду державного бюджету у 2023 р. залежно передусім від тривалості війни та впливу її наслідків на економіку і громадян України.

10. Відповідно до вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи належить додати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Проте у пояснювальних записках до законопроектів № 9105 та № 9105-1 наведено лише стислі пояснення щодо збільшення надходжень та збільшення/зменшення витрат загального фонду державного бюджету (у запропонованих обсягах) за окремими напрямами, джерел покриття збільшення видатків державного бюджету і зміни граничних обсягів державного боргу і державних гарантій, але, не надано належних розрахунків і обґрунтувань щодо причин та підстав збільшених бюджетних призначень суб’єктам сектору національної безпеки та оборони, НАБУ, можливості скорочення видатків державного бюджету на обслуговування державного бюджету, а також реалістичності здійснення внутрішніх та зовнішніх запозичень у запропонованих обсягах, зважаючи на кредитний рейтинг України та стан фінансового ринку, і відповідно можливих ризиків та наслідків взяття додаткових боргових зобов’язань та збільшення дефіциту державного бюджету. ГНЕУ також звертає увагу на недотримання вказаних законодавчих вимог.

11. Окремо варто відмітити, що законопроектом № 9105 передбачається передусім врегулювати питання фінансового забезпечення сектору національної безпеки та оборони за напрямами, які потребують невідкладного вирішення, насамперед мова йде про забезпечення виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, поряд з цим, запропоновано спрямувати кошти також на посилення обороноздатності країни, тобто, відповідно до фінансових можливостей держави запропоновано всебічно вирішити поточні завдання національної безпеки та оборони.

Разом з цим, на розгляді у Верховній Раді України є законопроект за реєстр. № 9006 про зміни до Закону щодо збільшення видатків на закупівлю озброєння та військового обладнання, положення якого за експертними висновками Мінфіну, Офісу Генерального прокурора, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, Державного бюро розслідувань, Міністерства культури та інформаційної політики України не підтримуються, а Міноборони висловлює зауваження та звертає увагу на необхідність врахування експертного висновку Мінфіну.

Таким чином, у разі підтримки законопроекту № 9105 законопроект за реєстр. № 9006, враховуючи експертні висновки до нього та зміст положень законопроекту № 9105, у певній мірі втратить свою актуальність.

ІV. Щодо процедури розгляду законопроектів № 9105 і № 9105-1 та опрацювання експертних висновків до них.

1. В своєму узагальнюючому висновку до законопроекту № 9105 ГНЕУ (лист від 15.03.2023 р. № 16/03-2023/53165, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначило про те, що, розглянувши проект у вкрай стислий термін, зважаючи на ситуацію, що склалась в сфері національної безпеки та оборони, не заперечує щодо можливості внесення пропонованих змін.

У висновку ГНЕУ до законопроекту № 9105-1 зазначено про те, що розглянувши проект у вкрай стислий термін, зважаючи на ситуацію, що склалась в сфері національної безпеки та оборони, у цілому не заперечується можливість збільшення видатків на її фінансування, водночас, щодо окремих положень проекту надається ряд зауважень та пропозиції (про основні з яких зазначено вище). За узагальнюючим висновком ГНЕУ до законопроекту № 9105-1, виходячи з вимог статті 116 Конституції України, згідно з якою Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у сфері праці, щодо внесеного проекту вважається за доцільне отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо доцільності та фінансово-економічних можливостей запровадження проекту.

2. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну, а якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, то він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну (крім поданих Кабінетом Міністрів України проектів законів, розробником яких є Міністерство фінансів України) та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.

З огляду на те, що в Уряді головним розробником законопроекту № 9105 був Мінфін, то цей законопроект не потребує окремого подання експертного висновку Мінфіну.

За узагальнюючим висновком Мінфіну до законопроекту № 9105-1 (лист від 20.03.2023 № 04110-02-2/7478, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) його прийняття не підтримується як такого, що не узгоджується з чинним законодавством і може призвести до розбалансування показників Державного бюджету України на 2023 рік.

При цьому, у висновку Мінфіну до законопроекту № 9105-1 висловлено зауваження до цього законопроекту, що стосуються такого:

- додатки до законопроекту є збалансованими, проте вони не враховують зміни до видаткової частини, які передбачені новими пунктами 8-1 та 8-2 Прикінцевих положень Закону /додаткові положення до тексту законопроекту № 9105-1/;

- положення законопроекту не узгоджуються зі статтею 27 Бюджетного кодексу України в частині надання до законопроекту фінансово-економічних обґрунтувань та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету;

- реалізація законопроекту, у разі його прийняття, потребуватиме значних додаткових видатків з державного бюджету для органів сектору безпеки і оборони на виплату усім військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, поліцейським (крім курсантів і слухачів вищих військових начальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання) додаткової винагороди в розмірі 30 тис. грн не залежно від покладених на них завдань чи районів проходження служби. За інформацією органів сектору безпеки і оборони додаткова потреба в коштах на виплату зазначеної додаткової винагороди на 2023 рік становитиме орієнтовно 12,5 млрд грн (з розрахунку на місяць) або 100,1 млрд грн (з розрахунку 8 місяців), які у цьому законопроекті не враховано;

- окремі положення законопроекту не узгоджуються з чинним законодавством:

встановлення у законопроекті розміру щомісячної додаткової винагороди не узгоджується із нормами законів України «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20) та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (стаття 9), згідно з якими Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення умов та розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських;

- встановлення обмежень щодо розміру оплати праці суперечить приписам Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (статті 22 та 24).

Принагідно варто зазначити, що частина перша статті 52 Кодексу щодо переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет не застосовується у 2023 р. в умовах воєнного стану /відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу/ (воєнний стан введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами)).

3. Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики провів антикорупційну експертизу законопроекту № 9105 та, керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 55 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 93 Регламенту Верховної Ради України, на своєму засіданні 16 березня 2023 року (протокол № 132) дійшов висновку та прийняв рішення, що проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони» (реєстр. № 9105) відповідає вимогам антикорупційного законодавства (лист до Комітету від 20.03.2023 № 04-12/17-2023/55660, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету).

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу провів оцінку відповідності законопроекту № 9105 міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та своєму засіданні 17.03.2023 визнав положення проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони (р. № 9105) такими, що регулюються національним законодавством країн-членів Європейського Союзу та не підпадають під дію міжнародно-правових зобов’язань України у сфері європейської інтеграції (лист до Комітету від 17.03.2023 № 04-20/10-2023/55387, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету).

На час розгляду у Комітеті даного питання до законопроекту № 9105- 1 не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

Обговорення даного питання здійснювалося у закритому режимі.

По завершенню обговорення відновлено здійснення запису закритого засідання.

Голова Комітету Підласа Р.А. внесла пропозицію ухвалити рішення Комітету, а саме: розглянувши законопроект № 9105 та альтернативний законопроект № 9105-1, керуючись частиною другою статті 110 Регламенту Верховної Ради, рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду цих законопроектів у першому читанні законопроект № 9105 прийняти за основу та в цілому як закон (з редакційними та техніко-юридичними правками).

За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони, за реєстр. № 9105 від 13.03.2023, поданого Кабінетом Міністрів України, та альтернативного до нього законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони та забезпечення гідного рівня оплати праці осіб, які виконують обов’язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (реєстр. № 9105-1 від 20.03.2023), поданого народними депутатами України Разумковим Д.О., Моканом В.І. та іншими, керуючись частиною другою статті 110 Регламенту Верховної Ради України, рекомендувати Верховній Раді України:

за результатами розгляду цих законопроектів у першому читанні законопроект за реєстр. № 9105 прийняти за основу та в цілому як закон (з редакційними та техніко-юридичними правками).

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 1.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо письмового провадження у цивільному та господарському судочинстві" (реєстр. № 8320 від 29.12.2022, народні депутати України Славицька А.К., Бурміч А.П.);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень" (реєстр. № 7033-д від 13.01.2023, народні депутати України Маслов Д.В., Калаур І.Р. та інші);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення судового засідання у разі неможливості його повного фіксування технічними засобами в умовах воєнного чи надзвичайного стану" (реєстр. № 8359 від 13.01.2023, народні депутати України Маслов Д.В., Ватрас В.А., Фріс І.П., Дирдін М.Є., Пузанов О.Г., Васюк О.О. та інші);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку закриття кримінального провадження, розпочатого за фактами вчинення правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку" (реєстр. № 8375 від 20.01.2023, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Осадчук А.П., Устінова О.Ю. та інші);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, пов’язаних з ліквідацією посад голів судів та їхніх заступників, а також ліквідацією Ради суддів України" (реєстр. № 8343 від 10.01.2023, народні депутати України Радіна А.О., Устінова О.Ю., Юрчишин Я.Р., Грищук Р.П.);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення презумпції невинуватості платника податків" (реєстр. № 8387 від 27.01.2023, народні депутати України Разумков Д.О., Козак В.В., Новіков М.М. та інші);

2.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" щодо підстав позбавлення державних нагород" (реєстр. № 8407 від 31.01.2023, народні депутати України Геращенко І.В., Княжицький М.Л., Іонова М.М. та інші);

2.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України" щодо удосконалення механізму позбавлення державних нагород" (реєстр. № 8407-1 від 31.01.2023, народні депутати України Бобровська С.А., Совсун І.Р. та інші);

2.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо здійснення судочинства під час дії воєнного чи надзвичайного стану та врегулювання спорів за участі судді" (реєстр. № 8358 від 13.01.2023, народні депутати України Бабій Р.В., Вельможний С.А., Разумков Д.О., Ватрас В.А. та інші);

2.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" щодо порядку формування Дорадчої групи експертів" (реєстр. № 8302 від 23.12.2022, народний депутат України Геращенко І.В. та інші);

2.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 277 Цивільного кодексу України щодо визнання інформації недостовірною" (реєстр. № 8380 від 24.01.2023, народний депутат України Славицька А.К.);

2.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про поштовий зв'язок"" (реєстр. № 8423 від 06.02.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо надання відпустки Захисникам і Захисницям України, які забезпечують національну безпеку та оборону, відсіч і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України" (реєстр. № 8429 від 06.02.2023, народний депутат України Остапенко А.Д.);

2.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про державні нагороди України" щодо вдосконалення окремих положень з метою реалізації санкційної політики" (реєстр. № 8407-2 від 10.02.2023, Кабінет Міністрів України);

2.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 16 Закону України "Про державні нагороди України" щодо розширення підстав позбавлення державних нагород" (реєстр. № 8407-3 від 13.02.2023, народний депутат України Мамка Г.М.);

2.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо встановлення українських свят " (реєстр. № 9009 від 13.02.2023, народні депутати України Савчук О.В., Піпа Н.Р., Бобровська С.А., Гузь І.В., Юрчишин Я.Р., Тістик Р.Я.);

2.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо встановлення обмежень щодо здійснення свободи сповідувати релігію або переконання, які необхідні для охорони громадської безпеки та порядку, життя, здоров'я і моралі, а також прав і свобод інших громадян" (реєстр. № 8371-1 від 06.02.2023, народний депутат України Совсун І.Р.);

2.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо зміни терміну розгляду заяв про розірвання шлюбу" (реєстр. № 9043 від 21.02.2023, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

2.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері соціальних відпусток" (реєстр. № 9018 від 15.02.2023, народні депутати України Юрченко О.М., Мороз В.В., Яковенко Є.Г., Славицька А.К., Гнатенко В.С.);

2.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" (реєстр. № 9036 від 20.02.2023, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

2.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із застосуванням арешту майна (реєстр. № 8227-1 від 12.12.2022), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, передбачивши, що під час судового провадження при розгляді клопотання про арешт майна: витрати за зберігання тимчасово вилученого майна не можуть бути покладені на особу, у якої це майно було вилучене; відшкодування витрат фізичним чи юридичним особам, пов’язаних із зберіганням чи пересиланням майна, яке підлягає негайному поверненню, забезпечуватиметься керівником слідчого підрозділу, підрозділу дізнання, у якому здійснено пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання; слідчий чи прокурор несуть перед державою відповідальність у порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до цього законопроекту зазначає про те, що реалізація його положення в частині утримання майна у випадку його тимчасового вилучення та застосування державою механізму відшкодування шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого, прокурора, у порядку регресу вплине на збільшення дохідної та видаткової частини державного бюджету. Крім того зауважено, що оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо через відсутність фінансово-економічного обґрунтування та даних щодо кількості випадків застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та притягнення державою до відповідальності слідчого, прокурора у порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора.

Cлід зазначити, що відповідно до пункту 32 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов’язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України», фінансування витрат, пов’язаних із зберіганням чи пересиланням речових доказів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання.

З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджету, збільшуючи витрати державного бюджету для органів державної влади на виконання процесуальних витрат у кримінальних провадженнях, пов’язаних з арештом майна, обсяг яких частково може бути компенсований у разі застосування регресу та сплати до державного бюджету відповідних коштів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого, прокурора.

Слід наголосити на тому, що розробником всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання деяких питань, пов’язаних із застосуванням арешту майна (реєстр. № 8227-1 від 12.12.2022), поданий народним депутатом України Мазурашем Г.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для органів державної влади на виконання процесуальних витрат у кримінальних провадженнях, пов’язаних з арештом майна, обсяг яких частково може бути компенсований у разі застосування регресу та сплати до державного бюджету відповідних коштів, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю слідчого, прокурора). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) (реєстр. № 8219 від 23.11.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С. К., Бакумовим О. С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) пропонується уточнити положення щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС), зокрема, запропоновано: використовувати окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС; зобов’язати адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб, зокрема державні органи, органи місцевого самоврядування реєструвати в ЄСІТС та/або її окремих підсистемах (модулях) офіційні електронні адреси в обов’язковому порядку; надати можливості подавати учасниками справи до суду процесуальні документи в електронній формі з використанням ЄСІТС та/або її окремих підсистем (модулів); викликати осіб, за наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень засобами ЄСІТС та/або її окремих підсистемах (модулях); надати можливість брати участь учасникам кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; здійснювати відбір та визначення присяжних засобами ЄСІТС та/або її окремих підсистем (модулів).

Також розділ XІ «Перехідні положення» Кодексу запропоновано доповнити пунктом 27, яким передбачено здійснювати поетапне створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових видатків державного бюджету та не вплине на дохідну частину державного бюджету.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація матиме вплив на показники державного бюджету. Водночас, Мінфіном зауважено про те, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та здійснюватиметься в межах коштів, передбачених Державній судовій адміністрації за бюджетною програмою 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» (довідково: у державному бюджеті на 2023 рік за бюджетною програмою 0501020 визначено бюджетні призначення за загальним та спеціальним фондами у сумі 17 324,5 млн гривень).

Загалом Мінфін в межах компетенції висловлює позицію, що у межах компетенції не заперечує щодо розгляду законопроекту.

Слід зазначити, що рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС. Відповідно до пункту 4 зазначеного Положення, власником програмного забезпечення ЄСІТС є держава в особі Державної судової адміністрації, яка здійснює організаційне та фінансове забезпечення створення і функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, та несе відповідальність за їх належне функціонування і забезпечення захисту інформації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) (реєстр. № 8219 від 23.11.2022), поданий народними депутатами України Іонушасом С. К., Бакумовим О. С. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах витрат державного бюджету на забезпечення діяльності Державної судової адміністрації України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 51 Закону України «Про державну службу» щодо встановлення додаткових коригуючих коефіцієнтів оплати праці для державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення і які знаходяться на території можливих та активних бойових дій (реєстр. № 8385 від 25.01.2023), поданий народним депутатом України Дануцею О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є стимулювання попиту серед кваліфікованих працівників на посади у державних органах юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення, що знаходяться на території можливих та активних бойових дій для зменшення дефіциту кваліфікованих працівників у них. Для реалізації такої мети пропонується зобов’язати Кабінет Міністрів України встановлювати на період дії воєнного стану і три місяці після його припинення або скасування додаткові коригуючі коефіцієнти оплати праці для державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення і які знаходяться на території можливих бойових дій та активних бойових дій. Поряд з тим, передбачається, що коригуючі коефіцієнти оплати праці не застосовуватимуться при надомній і дистанційній роботі, а також до державних службовців, які знаходяться за межами території можливих бойових дій та активних бойових дій.

З огляду на визначену розробником мету законопроекту та зміст його положень виконання законопроекту (у разі його прийняття) зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету, хоча у пояснювальній записці відмічено, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) також визначено, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на оплату праці працівників державних органів, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу на показники бюджету.

Наведене свідчить, що в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про таке також йдеться у висновках на законопроект Мінфіну і Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, які поряд з тим звертають увагу, що чинним законодавством унормоване питання щодо можливості застосування додаткових коригуючих коефіцієнтів оплати праці для різних державних органів та/або встановлення працівникам таких органів стимулюючих надбавок.

Крім того, термін набрання чинності законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з передбаченими у частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України вимогами щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 51 Закону України «Про державну службу» щодо встановлення додаткових коригуючих коефіцієнтів оплати праці для державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, районів у містах, міст обласного значення і які знаходяться на території можливих та активних бойових дій (реєстр. № 8385 від 25.01.2023), поданий народним депутатом України Дануцею О.А., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» щодо соціальних нормативів у сфері культури» (реєстр. № 8395 від 30.01.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» пропонується відокремити культурні послуги від соціально-культурних послуг і відповідно оновити державні соціальні нормативи у сфері культури.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством культури та інформаційної політики України, зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту впливатиме у поточному і наступних роках на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема не потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» щодо соціальних нормативів у сфері культури» (реєстр. № 8395 від 30.01.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених на реалізацію державної політики у сфері культури, при цьому обсяг таких видатків визначатиметься на основі державних соціальних нормативів, визначених на виконання відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження обов’язкової спеціалізації суддів із розгляду справ, що виникають із сімейних правовідносин і стосуються захисту прав та законних інтересів дітей, у місцевих загальних судах та апеляційних судах» (реєстр. № 8416 від 03.02.2023), поданий народними депутатами України Славицькою А. К. та Гнатенком В. С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується запровадити у місцевих загальних судах та апеляційних судах спеціалізацію суддів із розгляду справ, що виникають із сімейних правовідносин і стосуються захисту прав та законних інтересів дітей, та встановити, що за такою спеціалізацією може бути обрано суддю із найбільшим серед суддів цього суду досвідом здійснення вказаної категорії справ і високими морально-діловими та професійними якостями.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджету, зокрема не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, а також висловлено в межах компетенції позицію про підтримку прийняття законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо запровадження обов’язкової спеціалізації суддів із розгляду справ, що виникають із сімейних правовідносин і стосуються захисту прав та законних інтересів дітей, у місцевих загальних судах та апеляційних судах» (реєстр. № 8416 від 03.02.2023), поданий народними депутатами України Славицькою А. К. та Гнатенком В. С., матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності місцевих загальних та апеляційних судів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України» (реєстр. № 8393 від 27.01.2023), внесений народним депутатом України Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом запропоновано доповнити:

статтю 10 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судовий збір» новим пунктом 2-1, яким встановлюється, що у справах, в яких судовий збір за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру, поданої до 15.12.2017, сплачений в розмірі, що перевищував 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява подавалася до суду, за подання до суду апеляційної, касаційної скарги на рішення суду судовий збір розраховується від ставки 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна позовна заява подається до суду;

пункт 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» положенням, згідно з яким, як виняток із заборони проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), надається можливість Національному банку України здійснювати відповідні заходи за діяльністю банків, а також небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НБУ.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту не потребує видатків державного і місцевого бюджетів;

зменшення надходжень судового збору буде збалансовано зменшенням витрат на його оплату позивачами, які сплачують судовий збір за рахунок бюджетних коштів;

прийняття законопроекту забезпечить Національному банку України можливість збільшити суму прогнозованої частини прибутку до розподілу, яка підлягає перерахуванню до державного бюджету;

запропоновані зміни нададуть можливість Національному банку повноцінно здійснювати функцію нагляду, що дозволить уникнути можливих порушень піднаглядними фінансовими установами, у тому числі прав та інтересів споживачів фінансових послуг.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація законопроекту може мати вплив на показники державного бюджету з урахуванням положень законопроекту щодо сплати судового збору;

оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань діяльності Національного банку України» (реєстр. № 8393 від 27.01.2023), внесений народним депутатом України Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету в частині коштів, шо перераховуються Національним банком). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням норм пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» щодо спрощення процедури зміни відомостей про місцезнаходження юридичної особи (реєстр. № 8418 від 03.02.2023), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Яковенком Є.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

передбачити, що для державної реєстрації змін до відомостей про місцезнаходження юридичної особи, що містяться в Єдиному державному реєстрі, власник жилого (нежилого) приміщення подає заяву про виключення вказаних відомостей у разі реєстрації місцезнаходження юридичної особи без його відома;

не справляти адміністративний збір за державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу у зв’язку із заявою власника жилого (нежилого) приміщення про виключення вказаних відомостей у разі реєстрації місцезнаходження юридичної особи без його відома.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може мати вплив на зменшення показників державного та місцевих бюджетів у частині доходів, оскільки відповідно до пункту 25-1 частини другої статті 29, пункту 36-2 частини першої статті 64, пункту 10 частини першої статті 64-1 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів належить адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань;

вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості поданих заяв власника приміщення на виключення відомостей з Єдиного державного реєстру про місцезнаходження юридичної особи у разі реєстрації такої особи без відома власника приміщення, а оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо у зв?язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних;

запропоновані зміни можуть призвести до зловживань, пов’язаних зі «зникненням» юридичних осіб (за домовленістю із власниками майна), а в чинному законодавстві відсутні правові наслідки для юридичних осіб із «відсутнім» місцезнаходженням;

законопроект Мінфіном не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» щодо спрощення процедури зміни відомостей про місцезнаходження юридичної особи (реєстр. № 8418 від 03.02.2023), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Яковенком Є.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо ліквідації посад голів судів та їхніх заступників, а також ліквідації Ради суддів України (реєстр. № 8342 від 10.01.2023), поданий народними депутатами України Радіною А. О., Устіновою О. Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до низки законодавчих актів запропоновано таке:

- ліквідувати Раду суддів України та передати її повноваження Вищій раді правосуддя;

- скасувати адміністративні посади голови та заступника голови суду (крім посади Голови Верховного Суду, Секретаря Великої Палати Верховного Суду, секретаря Пленуму Верховного Суду, секретарів палат в судах, де вони утворюються) та передати їх повноваження зборам суддів та керівнику апарату суду.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на показники державного бюджету, проте не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у поточному році та наступних бюджетних періодах, та у межах компетенції підтримує прийняття законопроекту. Крім того, Мінфіном зауважено про те, що зазначений законопроект має розглядатися одночасно з проектом Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, пов’язаних з ліквідацією посад голів судів та їхніх заступників, а також ліквідацією Ради суддів України» (реєстр. № 8343 від 10.01.2023).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо ліквідації посад голів судів та їхніх заступників, а також ліквідації Ради суддів України (реєстр. № 8342 від 10.01.2023), поданий народними депутатами України Радіною А. О., Устіновою О. Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про приєднання України до Угоди про заходи держави порту з недопущення, стримування та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства (реєстр. № 0178 від 23.11.2022), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Законопроектом передбачено приєднання України до Угоди держави порту, спрямованої на недопущення, стримування та ліквідацію незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства шляхом застосування ефективних заходів держави порту та забезпечення довгострокового збереження і сталого використання водних біоресурсів та морських екосистем.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством аграрної політики та продовольства України, реалізація його норм не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету чи місцевих бюджетів та здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Державному агентству меліорації та рибного господарства України (далі – Держрибагентство) за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері меліорації та рибного господарства» (код 2804010). Водночас зазначається, що ефективне виконання зобов’язань, взятих за Угодою держави порту, не потребує збільшення чисельності штату центрального апарату та територіальних органів Держрибагентства, а також придбання спеціалізованого програмного забезпечення і технічного оснащення з огляду на вже покладені статтями 9, 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» повноваження на працівників Держрибагенства та посадових осіб органів рибоохорони.

У експертному висновку до цього законопроекту Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) зауважує, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» за бюджетною програмою 2804010 за загальним фондом визначено бюджетні призначення у сумі 260 209,1 тис. грн, а у поданих до законопроекту фінансово-економічних розрахунках на 2023 рік передбачено видатки в обсязі 336 124,5 тис. грн, що потребує обґрунтувань та уточнень /довідково: у 2022 році за бюджетною програмою 2804010 було затверджено бюджетні призначення за загальним фондом у сумі 336,1 млн грн; за підсумками року фактично проведено видатки у сумі 285,7 млн грн, або 99% від уточненого річного плану, визначеного у сумі 288,5 млн грн/. Разом з тим, відмічається, що Мінфін підтримує законопроект з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про приєднання України до Угоди про заходи держави порту з недопущення, стримування та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства (реєстр. № 0178 від 23.11.2022), поданий Президентом України, має вплив на показники бюджетів (реалізацію положень вказаної Угоди належить забезпечувати за рахунок та в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на виконання заходів у сфері рибного господарства). У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування окремих питань пенсійного забезпечення та страхування працівників Державного бюро розслідувань (реєстр. № 9002 від 08.02.2023), поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими положення цих Законів щодо пенсійного забезпечення та загальнообов’язкового державного соціального страхування поширюватимуться і на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, що, в свою чергу, узгоджуватиметься із нормами Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

Довідково: відповідно до частин третьої і четвертої статті 19 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсійне забезпечення працівників Державного бюро розслідувань, які є державними службовцями, – в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», а пенсійне забезпечення інших працівників Державного бюро розслідувань – на підставах та в порядку, встановлених законодавством.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, реалізація законопроекту проводитиметься в межах видатків, передбачених в державному бюджеті для Пенсійного фонду України, оскільки положення проекту закону поширюватимуться на осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідування, які вже мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Слід зазначити, що в Законі України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами, прийнятими Верховною Радою України 24.02.2023) Пенсійному фонду України передбачені видатки за бюджетною програмою 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» в обсязі 273,7 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових бюджетних видатків і за підсумовуючим висновком Верховна Рада України може розглянути даний проект закону.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо упорядкування окремих питань пенсійного забезпечення та страхування працівників Державного бюро розслідувань (реєстр. № 9002 від 08.02.2023), поданий народним депутатом України Медяником В.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів бюджету Пенсійного фонду України, включаючи кошти державного бюджету для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливості регулювання земельних відносин для забезпечення швидкої реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення економіки України під час дії воєнного стану та у відбудовний період (реєстр. № 7711 від 29.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект має на меті прискорення реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення економіки України під час дії воєнного стану та у відбудовний період (10 років від дати припинення або скасування воєнного стану) шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про інвестиційну діяльність», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про землеустрій», «Про оренду землі» та «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відтак, змінами до Закону України «Про інвестиційну діяльність» запропоновано визначити, що:

1. Інвестиційний проект, спрямований на відновлення економіки України (далі – проект відновлення економіки) – це комплекс заходів, що передбачають будівництво будівель і споруд об’єктів промисловості, виконання яких здійснюється суб’єктами інвестиційної діяльності виключно під час дії воєнного стану та у відбудовний період.

2. Проект відновлення економіки має відповідати таким вимогам:

розмір інвестицій в об’єкти інвестування протягом строку реалізації проекту відновлення економіки перевищує суму, еквівалентну 500 тисячам євро, що розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на перший робочий день кварталу, в якому подається заявка, та на дату фактичного здійснення інвестицій в об’єкти інвестування, та спроможність профінансувати заявлені суми, у тому числі шляхом надання гарантії щодо забезпечення інвестиційних зобов’язань;

здійснення будівництва (нове будівництво, реконструкція зі зміною зовнішніх геометричних розмірів фундаментів) об’єктів нерухомості;

реалізація проекту у сфері будівництва будівель і споруд об’єктів промисловості;

строк реалізації проекту відновлення економіки не перевищує трьох років з моменту прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо включення проекту відновлення економіки до Переліку проектів відновлення економіки до моменту прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту.

3. З метою профінансувати та реалізувати проект відновлення економіки інвестор подає заявку щодо проекту відновлення економіки  до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, в електронній формі. Заявка є пропозицією інвестора профінансувати та реалізувати проект відновлення економіки.

Довідково: в положеннях законопроекту не визначено порядок та умови фінансового забезпечення проектів відновлення економіки, відтак, це не виключає можливості залучення бюджетних інвестиційних асигнувань як державного, так і місцевих бюджетів.

Одночасно, змінами до Земельного кодексу України запропоновано встановити особливості регулювання земельних відносин для реалізації вказаних інвестиційних проектів, передбачивши зокрема таке:

1. Реалізація інвестиційних проектів відбуватиметься на землях сільськогосподарського призначення та/або землях промисловості, крім територій, які знаходяться в межах міст, які є центрами областей, та міст Києва і Севастополя.

2. Передачу земельних ділянок державної, комунальної власності в оренду без проведення земельних торгів.

Довідково: відповідно до частини першої статті 134 та частини другої статті 135 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, визначених частиною другою статті 134 /з метою отримання найвищої ціни за земельну ділянку, що продається, або найвищої плати за користування нею/.

Зважаючи на те, що кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності або прав на них згідно з пунктом 56 частини другої статті 29 та пунктами 5, 6 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс) зараховуються до доходів державного або місцевих бюджетів, реалізація вищевказаної пропозиції матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів у зв’язку із зменшенням надходжень від продажу земель, зазначених у законопроекті, на неконкурентних засадах внаслідок зменшення ціни їх продажу.

3. Розміщення об’єктів без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, без сплати втрат сільськогосподарського виробництва та відшкодування збитків.

Довідково: згідно із пунктом 2 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів і відповідно до частини другої статті 70 витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства. Однак, змінами до Земельного кодексу України, внесеними Законом України від 19.10.2022 № 2698-IX, було виключено норми, що передбачають необхідність сплати відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

4. Особливості визначення умов договору оренди земельних ділянок зокрема щодо розмірів орендної плати, а саме:

- на загальних засадах, визначених Податковим кодексом України (далі – Податковий кодекс), – у разі наявності нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- на рівні земельного податку, встановленого відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням статті 277 Податкового кодексу – у разі відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з подальшим переглядом такого розміру після набрання чинності рішенням органів місцевого самоврядування щодо затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

- на рівні земельного податку, встановленого відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням статті 277 Податкового кодексу – у разі, якщо відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, не підписав договору оренди землі у визначений строк.

Довідково: згідно з пунктом 2.1 статті 2 та пунктом 7.3 статті 7 розділу І Податкового кодексу будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є складовою плати за землю, яка справляється відповідно до Податкового кодексу і належить до місцевих податків і зборів. Зокрема, згідно зі статтею 288 Податкового кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки /пункт 288.1/, а отже розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем /пункт 288.4/, при цьому річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не перевищувати 12% нормативної грошової оцінки /пункт 288.5/.

Отже, у відповідності до діючих норм органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування під час укладення відповідних договорів на підставі законодавчо наданого права можуть встановити розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної форми власності для окремих категорій юридичних осіб, зокрема для визначених законопроектом категорій юридичних осіб на економічно обґрунтованому рівні. Відтак, положення законопроекту можуть призвести до недонадходжень до місцевих бюджетів, зважаючи, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є складовою плати за землю, яка належить до місцевих податків і зборів /відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу місцеві податки та збори належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад/.

Разом з тим, необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте у матеріалах до законопроекту відповідна інформація відсутня.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України відмічає, що реалізація норм законопроекту може призвести до недонадходжень до місцевих бюджетів, зокрема від місцевих податків і зборів. Водночас відзначається, що законопроект потребує доопрацювання, подання фінансово-економічних розрахунків та висловлює зауваження до його окремих положень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо особливості регулювання земельних відносин для забезпечення швидкої реалізації інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення економіки України під час дії воєнного стану та у відбудовний період (реєстр. № 7711 від 29.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати вишукування коштів державного та місцевих бюджетів на реалізацію інвестиційних проектів, спрямованих на відновлення економіки України, за умови передбачення їх виконання із залученням коштів державного та місцевих бюджетів, а також зменшувати надходження місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (реєстр. № 9028 від 17.02.2023), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Тарасенком Т.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого передбачається:

встановити кримінальну відповідальність за втягнення неповнолітніх у незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, а також залучення неповнолітнього до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років;

скасувати кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, у вигляді штрафу від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становив від 17 000 до 85 000 гривень/ або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до восьми років;

посилити адміністративну відповідальність за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту шляхом збільшення розміру штрафів з 25 – 50 до 50 – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу збільшиться від 425 – 850 гривень до 850 – 3 400 гривень/.

У разі виявлення зазначених правопорушень, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення та до зміни показників доходів державного бюджету у зв’язку із змінами щодо встановлення штрафних санкцій за певні правопорушення.

Крім того змінами до статті 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується звільнити від адміністративної відповідальності за незаконне виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту осіб, визнаних хворими на психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, у разі дачі згоди на добровільне лікування в спеціалізованому лікувальному закладі органів охорони здоров’я, а в інших випадках, визначених цією статтею, направляти таких осіб на примусове лікування за рішенням суду до вищезазначених закладів органів охорони здоров’я та покласти обов’язок після завершення такого лікування отримати соціальну послугу соціально-психологічної реабілітації осіб із залежністю від наркотичних засобів чи психотропних речовин (строк отримання такої послуги встановлюється судом з урахуванням результатів медичного обстеження, тривалості досвіду вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, а також визначення необхідності проходження постпрограмної підтримки після закінчення отримання соціальної послуги соціально-психологічної реабілітації).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту застосування реабілітаційних та медичних заходів буде здійснюватися в межах наявних програм фінансування.

Разом з тим, Міністерство фінансів України визначає законопроект таким, що може потребувати додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів на проходження добровільного та примусового лікування в спеціалізованих лікувальних закладах органів охорони здоров'я та проходження соціально-психологічної реабілітації, однак відсутність вихідних параметрів і необхідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань розробника унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, суб’єктам права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали до законопроекту не надані.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (реєстр. № 9028 від 17.02.2023), поданий народними депутатами України Цибою Т.В., Тарасенком Т.П. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на здійснення медичних і реабілітаційних заходів та до збільшення видатків і зміни показників доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання статусу дитина війни та пільг дітям, які проживали в районах проведення воєнних (бойових) дій у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації або на лінії розмежування (реєстр. № 9042 від 21.02.2023), поданий народним депутатом України Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон) та «Про охорону дитинства» пропонується надати статус "дитина війни" дітям, які проживали (проживають) в районах проведення воєнних (бойових) дій у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації або на лінії розмежування та не досягли повноліття (18 років), у тому числі дітям, які знаходились у стані внутріутробного розвитку. При цьому на таких осіб поширюються встановлені у статті 5 Закону пільги, зокрема, право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами, право на стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоров’я.

Разом з тим, законопроектом встановлюються для дітей війни додаткові пільги, а саме щорічна грошова допомога на оздоровлення дитини війни дошкільного і шкільного віку, компенсація витрат, пов’язаних із отриманням психологічної допомоги для дитини війни дошкільного та шкільного віку, державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти.

З огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання пільг, компенсацій та гарантій, передбачених законами України для дітей війни, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

Міністерство фінансів України не підтримує законопроект, визначаючи його таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак відсутність відповідних параметрів стосовно кількості осіб, які набудуть статусу дитина війни, унеможливила проведення ним вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету. Поряд з тим, Мінфін наголошує, що надання соціальних гарантій громадянам за рахунок коштів державного бюджету має здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей держави та забезпечення своєчасним і в повному обсязі фінансуванням уже прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання статусу дитина війни та пільг дітям, які проживали в районах проведення воєнних (бойових) дій у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації або на лінії розмежування (реєстр. № 9042 від 21.02.2023), поданий народним депутатом України Морозом В.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

2.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення транспортних засобів на об’єктах благоустрою (реєстр. № 8346 від 11.01.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті, метою якого визначено створення дієвого механізму обліку загублених транспортних засобів та транспортних засобів, які протягом значного періоду часу розміщенні на об’єктах благоустрою, шляхом внесення змін до Цивільного кодексу України та законів України «Про благоустрій населених пунктів» і «Про місцеве самоврядування в України» пропонується передати відповідні повноваження від Національної поліції органам місцевого самоврядування, передбачивши, зокрема, що:

знайдені транспортні засоби передаються на зберігання юридичній особі публічного права, визначеній органом місцевого самоврядування, що також забезпечує переміщення таких транспортних засобів на спеціальний майданчик (транспортний засіб вважається знайденим, якщо він перебуває без руху на одному місці на об’єкті благоустрою більше шести місяців підряд, що зафіксовано за допомогою спеціальних технічних засобів, які мають функції фотовідеофіксації, та у нього відсутній номерний знак);

вартість послуг транспортування та зберігання знайдених транспортних засобів, а також у випадках порушення законодавства у сфері благоустрою встановлюється органами місцевого самоврядування;

визначена органом місцевого самоврядування юридична особа публічного права має право продати такий транспортний засіб, кошти від продажу якого за певних умов переходять у власність територіальної громади.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація може потребувати додаткових коштів з місцевих бюджетів, зокрема на засоби фіксації знайденого транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, а також переміщення його на спеціальний майданчик та зберігання, у разі якщо сума виторгу від продажу транспортного засобу буде меншою або продаж не відбувся.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розміщення транспортних засобів на об’єктах благоустрою (реєстр. № 8346 від 11.01.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків на організацію виявлення, транспортування, зберігання транспортних засобів, розшук їх власників, а також може зумовити збільшення доходів за умови продажу транспортного засобів та відшкодування власником вартості надання послуг). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану (реєстр. № 9052 від 22.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суми, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації зобов’язань, передбачених кредитним договором, якщо така реструктуризація здійснена відповідно до порядку і на умовах, встановлених пунктом 7-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Слід звернути увагу, що на разі у чинному Законі України «Про споживче кредитування» немає пункту 7-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення». Разом з тим, Урядом подано законопроект про внесення змін до розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану (реєстр. № 9051 від 22.02.2023), яким пропонується у період дії в Україні воєнного стану, введеного з 24.02.2022, та протягом 30 днів після його припинення або скасування запровадити обов’язкову реструктуризацію зобов’язань споживачів за договорами про споживчий кредит, якщо місцем постійного проживання або покинутим місцем постійного проживання споживача (зокрема, якщо споживач є особою, що перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа у порядку, встановленому Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб») є територія, на якій ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупована Російською Федерацією територія.

Таким чином, законопроект за реєстр. № 9052 є похідним від законопроекту за реєстр. № 9051. Відтак, практичне застосування положень похідного законопроекту за реєстр. № 9052 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 9051.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на видаткову частину державного бюджету, водночас звільнення від оподаткування сум, на які зменшено (прощено) борг фізичної особи шляхом проведення реструктуризації зобов’язань, може призвести до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору, але визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо за відсутності вихідних даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо особливостей нарахування процентів за споживчими кредитами під час воєнного стану (реєстр. № 9052 від 22.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до неотримання потенційних доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 9051). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо можливості змінення умов договору про закупівлю (реєстр. № 9027 від 17.02.2023), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Підласою Р.А., Шуляк О.О., Мотовиловцем А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» /далі – Закон/ новим пунктом 3-9, установивши, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного в період з 01 липня 2020 року по 24 лютого 2022 року включно, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону, та/або у випадку:

1) збільшення ціни договору про закупівлю робіт (без зміни обсягів робіт та без зміни їх якості) за результатами коригування та перезатвердження проекту будівництва в установленому законодавством порядку, яке має бути документально підтверджене експертною організацією, що має право на проведення експертизи проекту будівництва відповідно до законодавства, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни та не раніше ніж через шість місяців з моменту підписання договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого збільшення ціни не перевищує 50% ціни договору про закупівлю;

2) збільшення ціни договору про закупівлю послуг з поточного ремонту (без зміни обсягів таких послуг та без зміни їх якості), яка має бути документально підтверджена замовником експертною організацією, що має право на проведення експертизи проекту будівництва відповідно до законодавства, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни та не раніше ніж через шість місяців з моменту підписання договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого збільшення ціни не перевищує 50% ціни договору про закупівлю;

3) зміни чи встановлення порядку зміни ціни в договорі про закупівлю для випадків, передбачених абзацами другим і третім цього пункту.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, зокрема, що внесення запропонованих змін:

сприятиме визначенню вартості предмета публічних закупівель з урахуванням інфляційних процесів, не зупиняючи при цьому здійснення проектування чи ремонтно-будівельні роботи;

дозволить уникнути ризиків невиконання укладених договорів в період з 01 липня 2020 року по 24 лютого 2022 року та надасть можливість сторонам договору обґрунтовано і за взаємною згодою змінити ціну договору про закупівлю, що укладений у вказаний період, після проходження повторної експертизи;

не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного та/або місцевих бюджетів, оскільки законопроектом передбачено можливість збільшення ціни договору про закупівлю робіт з будівництва чи послуг з поточного ремонту (без зміни обсягів робіт та без зміни їх якості), укладеного в період з 01.07.2020 по 24.02.2022 включно, але неможливо визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних розрахунків.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що реалізація положень законопроекту, що передбачають збільшення ціни договору публічної закупівлі, може призвести до збільшення витрат бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо можливості змінення умов договору про закупівлю (реєстр. № 9027 від 17.02.2023), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Підласою Р.А., Шуляк О.О., Мотовиловцем А.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та/або місцевих бюджетів на виконання договорів про закупівлю робіт з будівництва чи послуг з поточного ремонту, укладених в період з 01 липня 2020 року по 24 лютого 2022 року). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів (реєстр. № 9011 від 13.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань з питань з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом, метою якого є удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів, пропонується внести зміни до законів України «Про альтернативні джерела енергії» та «Про ринок електричної енергії», якими, зокрема, запроваджуватимуться:

визначення термінів «механізм самовиробництва» та «активний споживач»;

особливості встановлення "зеленого" тарифу для приватних домогосподарств, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії з 1 січня 2024 року, та її реалізації;

умови стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом самовиробництва;

право укладати приватним домогосподарствам новий договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва в межах приєднаної потужності таких генеруючих установок до 1 січня 2025 року, за примірною формою, затвердженою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

визначення категорій споживачів, які мають право використовувати механізм самовиробництва.

Реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного бюджету. Водночас, слід зауважити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», призупинено норми частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо фінансової підтримки з державного бюджету гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірі не менше 20 відсотків прогнозного виробітку товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Відповідно до зазначеного вище, реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків державного бюджету у 2023 році.

Варто зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Одночасно, Мінфін у своєму висновку зауважує, що відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Відтак, з метою збалансування державного бюджету та забезпечення захисту інтересів виробників електроенергії з відновлюваних джерел енергії Мінфіном запропоновано статтю 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» доповнити новим абзацом такого змісту:

«У разі відсутності у Державному бюджеті України на відповідний рік видатків, передбачених частиною третьою цієї статті на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, до тарифу на послуги з передачі електричної енергії Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг включаються у повному обсязі витрати на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів зі збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.».

Загалом, за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект підтримується з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії генеруючими установками споживачів (реєстр. № 9011 від 13.02.2023, поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у разі застосування положень частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії»). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування банківських вкладів (депозитів) фізичних осіб (реєстр. № 9037 від 20.02.2023), поданий народним депутатом України Вороньком О. Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачаються зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність», відповідно до яких пропонується, зокрема:

не нараховувати суму податку на доходи фізичних осіб на загальну суму процентів, нарахованих на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів фізичних осіб, якщо загальна сума таких вкладів, розміщених на рахунках банків, які створені та діють на території України, не перевищує 600 тис. грн;

включати до розрахунку загальної суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів фізичних осіб суми відповідних вкладів членів сімей таких фізичних осіб першого та другого ступеня споріднення;

встановити, що банк має право розкривати інформацію, що становить банківську таємницю, іншим банкам, як податковим агентам, про банківські вкладні (депозитні) або поточні рахунки, ощадні (депозитні) сертифікати фізичних осіб у порядку, встановленому Національним банком України.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб), а згідно з пунктами 1-1 і 1-2 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб від оподаткування пасивних доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок  та військовий збір належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

запропоноване законопроектом звільнення від оподаткування процентів, нарахованих на депозити, які не перевищують 600 тис. грн, призведе до суттєвого зменшення надходжень до державного бюджету, що в умовах воєнного стану негативно вплине на фінансове забезпечення обороноздатності держави;

сума надходжень до державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб з банківських процентів за 2022 рік становила 3,2 млрд грн, а військового збору – 0,27 млрд грн;

за даними Національного банку України, частка вкладів у банках, які створені і діють на території України та які перевищують 600 тис. грн, становить 0,33% від загальної кількості вкладів фізичних осіб, тобто понад 99% вкладів фізичних осіб, які не перевищують 600 тис. грн, буде звільнено від оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування банківських вкладів (депозитів) фізичних осіб (реєстр. № 9037 від 20.02.2023), поданий народним депутатом України Вороньком О. Є., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб і військового збору). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про застосування та дотримання норм міжнародного гуманітарного права в Україні (реєстр. № 8268 від 06.12.2022), внесений народними депутатами України Бакумовим О.С., Мезенцевою М.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України з питань міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України.

Згідно з преамбулою законопроекту «цей Закон приймається Верховною Радою України в умовах повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, визначає правові та організаційні засади функціонування системи застосування норм міжнародного гуманітарного права в Україні, зміст та порядок застосування превентивних механізмів щодо його забезпечення, правила щодо усунення наслідків можливих порушень, закріплює порядок контролю за дотриманням норм гуманітарного права під час та після завершення збройного конфлікту, а також визначає компетенцію державних органів у сфері поширення знань про міжнародне гуманітарне право».

Для забезпечення функціонування системи застосування норм міжнародного гуманітарного права у законопроекті серед іншого пропонується визначити повноваження та систематизувати діяльність державних органів щодо застосування норм міжнародного гуманітарного права, утворити інститут Уповноваженого з питань дотримання норм міжнародного гуманітарного права, встановити особливості діяльності Комісії з питань застосування та дотримання норм міжнародного гуманітарного права, передбачити постійний парламентський контроль за дотриманням норм міжнародного гуманітарного права, визначити механізми поширення знань про міжнародне гуманітарне право. Поряд з тим, у законопроекті пропонуються пов’язані з виконанням законопроекту зміни до законів України «Про оборону України», «Про поховання та похоронну справу», «Регламент Верховної Ради України», «Про запобігання корупції», «Про національну безпеку України», «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України».

Варто відмітити, що реалізація ряду положень законопроекту зумовить потребу у додаткових видатках з державного бюджету та місцевих бюджетів, про що також зазначається у висновках на законопроект Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Серед таких положень доцільно виокремити ті, що спрямовані на:

забезпечення виконання уповноваженим міністерством завдань та функцій щодо формування державної політики у сфері дотримання норм міжнародного гуманітарного права;

створення та функціонування Національного інформаційного бюро як державної установи шляхом реорганізації державного підприємства «Український національний центр розбудови миру»;

утримання та забезпечення діяльності Уповноваженого з питань дотримання міжнародного гуманітарного права, його секретаріату та представників;

забезпечення навчальних процесів щодо вивчення міжнародного гуманітарного права, підготовку та здійснення заходів до Дня поширення знань про міжнародне гуманітарне право;

створення та утримання військового кладовища ворогів України, поховання комбатантів та некомбатантів супротивної сторони, які померли (загинули) на території України, та потребують поховання.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту визначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з бюджету та здійснюватиметься в межах видатків, передбачених відповідним державним органам на відповідний рік.

При цьому Мінфін звертає увагу, що реалізація положень законопроекту у разі його прийняття може призвести до збільшення чисельності відповідних центральних органів виконавчої влади, однак за відсутності вихідних даних щодо структури та кількості працівників органів (установ), що створюватимуться на виконання положень законопроекту, обрахувати прогнозний обсяг додаткових витрат не вбачається можливим. Разом з тим Мінфіном інформується, що у державному бюджеті на 2023 рік Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за бюджетною програмою «Заходи щодо створення систем та баз даних з питань реінтеграції» (код 3901100) передбачено видатки у сумі 39,2 млн гривень, за рахунок і в межах яких здійснює свої повноваження державне підприємство «Український національний центр розбудови миру», що виконує функції Національного інформаційного бюро.

Загалом, Мінфін пропонує вирішувати порушені у законопроекті питання під час розгляду у Верховній Раді України законопроекту за реєстр. № 4327 з урахуванням уже прийнятих Урядом рішень та коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2023 рік на відповідну мету.

З урахуванням наведеного, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

Крім того, слід зауважити, що Мінфіном пропонується виключити частину шосту статті 7 законопроекту, згідно з якою "видатки на функціонування Національного інформаційного бюро визначаються в законі про державний бюджет окремим рядком та мають бути достатніми для забезпечення ефективної діяльності Національного інформаційного бюро», як таку, що не відповідає бюджетному законодавству, виходячи з наступного:

у частині третій статті 7 законопроекту передбачено, що Національне інформаційне бюро є державною установою, що належить до сфери управління уповноваженого міністерства;

відповідно до статті 20 Бюджетного кодексу України бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації (прогнозу місцевого бюджету) та складення бюджетного запиту з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку. Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України;

питання планування видатків на функціонування Національного інформаційного бюро має вирішуватися у порядку, встановленому бюджетним законодавством, уповноваженим міністерством як головним розпорядником коштів державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про застосування та дотримання норм міжнародного гуманітарного права в Україні (реєстр. № 8268 від 06.12.2022), внесений народними депутатами України Бакумовим О.С., Мезенцевою М.С. та іншими, має вплив на показники державного бюджету і місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Тимчасовій спеціальній комісії Верховної Ради України з питань міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України при доопрацюванні законопроекту виключити частину шосту статті 7, узгодивши таке положення з положеннями статті 20 Бюджетного кодексу України.

2.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди та приватизації державного та комунального майна» (реєстр. № 6102-д від 13.02.2023), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань економічного розвитку Наталухою Д. А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до Цивільного і Господарського кодексів України, законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про морські порти України», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про управління об’єктами державної власності», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», «Про приватизацію державного і комунального майна», «Про освіту» та Основ законодавства України про охорону здоров’я, згідно з якими передбачається, зокрема:

встановити, що об’єктами оренди можуть бути пірси, берегоукріплювальні, берегозахисні споруди та інші види причальних споруд, гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми;

уточнити норми щодо визначення вартості об’єктів оренди та порядку проведення аукціону;

доповнити перелік осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону, зокрема, такими особами:

- переможці аукціонів з продажу єдиних майнових комплексів державних підприємств морських портів, умови продажу яких передбачають оренду причалів, що технологічно забезпечують завершений цикл надання послуг;

- акціонерні товариства, утворені у процесі реорганізації на базі цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів державних підприємств – морських портів, відносно оренди причалів, що технологічно забезпечують завершений цикл надання послуг;

- переможці процедури закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», для здійснення діяльності в орендованих приміщеннях, які перебувають на балансі замовника, якщо умовами процедури закупівлі передбачено, що послуга (робота) повинна надаватися (виконуватися) із використанням приміщень замовника, – на строк, необхідний для виконання договору про закупівлю;

- Національний банк та уповноважені ним у встановленому законодавством порядку банки, в яких держава володіє часткою статутного капіталу в розмірі понад 75 відсотків, які орендують майно, що було закріплене на праві господарського відання за Національним банком і передане до сфери управління інших державних органів або у комунальну власність або закріплене на праві господарського відання за Національним банком, з цільовим функціональним призначенням для зберігання банкнот і монет Національного банку та для проведення операцій з ними;

- державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції періодичних видань, заснованих об’єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, органами виконавчої влади, а також реформовані друковані засоби масової інформації та редакції;

- заклади охорони здоров’я державної та комунальної власності, у тому числі ті, які діють у формі казенних та комунальних некомерційних підприємств;

- особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» під гаражі та гаражі-стоянки для спеціальних засобів пересування (автомобілів, мотоколясок, велоколясок тощо);

уточнити порядок продовження договору оренди та процедури здійснення поліпшень і ремонту майна, переданого в оренду;

встановити, що під час дії воєнного стану і протягом 3 років після його припинення чи скасування, Кабінет Міністрів України встановлює пільгові умови розрахунку орендної плати за державне майно для орендарів, якими є органи місцевого самоврядування, комунальні підприємства, установи та організації, які повністю або частково фінансуються за рахунок місцевого бюджету, сфера дії яких розповсюджується на тимчасово окуповану країною-агресором територію, або на територію, яка перебуває в оточенні (блокуванні), або в районі проведення воєнних (бойових) дій, та які орендують державне майно під облаштування гуртожитків для тимчасового проживання внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб, житло яких знищено або пошкоджено внаслідок збройної агресії Російської Федерації, при цьому зазначені орендарі мають право надавати відповідне орендоване майно у безоплатне користування внутрішньо переміщеним (евакуйованим) особам;

надати можливість спрямування частини коштів, що надійшли від приватизації майна Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та організацій, що віднесені до їх відання, на фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією майна та виконання їх статутних завдань;

перераховувати (вираховувати) 50% гарантійного внеску (у разі неповернення переможцю аукціону гарантійного внеску у випадках, встановлених законодавством) як плату на розвиток електронної торгової системи /згідно з чинною нормою такий гарантійний внесок підлягає перерахуванню до відповідного бюджету/.

Відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а відповідно до статті 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно з статтею 15 цього Кодексу джерелами фінансування державного бюджету є кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що запропоновані у ньому зміни спрямовані на спрощення окремих процедур з передачі державного та комунального майна в оренду та приватизації такого майна, уточнення окремих процесів, що дозволить підвищити ефективність оренди та приватизації.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що, незважаючи на розширення переліку орендарів, окремі положення законопроекту можуть призвести до втрат державного бюджету, зокрема від надходжень у вигляді плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна, а також до недонадходження коштів від приватизації державного майна. Загалом відмічено, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням зауважень Мінфіну.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Необхідно також зауважити, що деякі положення законопроекту не узгоджуються з бюджетним законодавством, на що також звертає увагу Мінфін, зокрема йдеться про:

доповнення частини сьомої статті 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» новим положенням, згідно з яким частина коштів, що надійшли від приватизації майна Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та організацій, що віднесені до їх відання, можуть спрямовуватись на фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією майна та виконання їх статутних завдань у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /абзац шостий пункту 8 розділу І законопроекту/;

зміни до статей 15 і 19 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» та статті 24-1 Господарського кодексу України, якими передбачається встановити, що у разі неповернення переможцю аукціону гарантійного внеску у випадках, встановлених законодавством, 50 відсотків гарантійного внеску перераховуються (вираховуються) як плата на розвиток електронної торгової системи (ЕТС) /абзац четвертий підпункту 3, абзаци другий і третій підпункту 5 пункту 9 та абзац другий пункту 10 розділу І законопроекту/.

Вищевказані положення законопроекту не відповідають нормам Бюджетного кодексу України, передусім:

пункту 4 частини першої статті 7 /яким визначено принцип повноти бюджетної системи України: до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/;

частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про державний бюджет/;

пункту 2 частини першої статті 15 /згідно з якою джерелами фінансування державного бюджету є кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації)/.

Отже, порушені у цих положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства і мають унормовуватися у Бюджетному кодексу України та/або законі про державний бюджет. Наприклад, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році 50% надходжень від приватизації об’єктів майнового комплексу Національної академії наук України, національних галузевих академій наук зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на розвиток інфраструктури наукової і науково-технічної діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук /пункт 7 статті 12 і пункт 16 статті 14 цього Закону/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо узгодження законодавства у сфері оренди та приватизації державного та комунального майна» (реєстр. № 6102-д від 13.02.2023), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань економічного розвитку Наталухою Д. А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном, а також може призвести до недонадходжень від приватизації державного майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту привести окремі його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України (насамперед, статей 7, 13 і 15), зокрема, виключити абзац шостий пункту 8, абзац четвертий підпункту 3, абзаци другий і третій підпункту 5 пункту 9 та абзац другий пункту 10 розділу І законопроекту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо врегулювання пенсійного забезпечення суддів Конституційного Суду України (реєстр. № 8321 від 29.12.2022), поданий народними депутатами України Славицькою А.К. та Бурмічем А.П.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом вносяться зміни до частини першої статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України», якими запропоновано зменшити розмір щомісячного довічного грошового утримання суддям Конституційного Суду у відставці з 50 до 30 відсотків винагороди судді Конституційного Суду.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту пропонує розглянути цей законопроект Верховній Раді України та зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у поточному бюджетному періоді. При цьому, зауважено, що відповідно до пояснювальної записки до законопроекту станом на 01.12.2022 року 42 суддів Конституційного Суду України знаходяться у відставці й отримують щомісячне довічне грошове утримання, проте, прийняття цього законопроекту не вплине на розмір призначеного цим суддям довічного грошового утримання, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, і буде стосуватись лише новопризначених виплат.

Разом з цим, Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що за його орієнтовними розрахунками у разі виходу судді Конституційного Суду України на пенсію у 2023 році обсяг економії коштів державного бюджету на виплату йому щомісячного довічного грошового утримання становитиме майже 1 млн грн на рік.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 27 Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо врегулювання пенсійного забезпечення суддів Конституційного Суду України (реєстр. № 8321 від 29.12.2022), поданий народними депутатами України Славицькою А.К. та Бурмічем А.П., має вплив на показники бюджету (оптимізує видатки державного бюджету для Пенсійного фонду України в частині видатків на пенсійне забезпечення суддів Конституційного Суду України, які йтимуть у відставку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування установ виконання покарань та установ попереднього ув’язнення в умовах воєнного часу (реєстр. № 8292 від 19.12.2022), поданий Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України (далі – Мін’юст), зазначено, що метою його прийняття є удосконалення окремих норм, що регламентують механізм реалізації прав засуджених та осіб, узятих під варту, а також порядок та умови їх тримання в установах виконання покарань і установах попереднього ув’язнення, зокрема, в умовах воєнного стану.

Для досягнення такої мети законопроектом передбачено внести зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України і Закону України «Про попереднє ув’язнення», зокрема, передбачивши, що:

у виправних колоніях можуть створюватися сектори для відбування покарання засудженими неповнолітніми за умови забезпечення їх ізоляції від засуджених повнолітніх;

на період дії воєнного стану в Україні та у відбудовний період після закінчення воєнних дій у слідчих ізоляторах можуть створюватися сектори максимального рівня безпеки для відбування покарання чоловіками, засудженими до довічного позбавлення волі, з дотриманням вимог суворої ізоляції від інших категорій осіб, які тримаються в цих установах;

на період дії воєнного стану в Україні та у відбудовний період після закінчення воєнних дій табори для тримання військовополонених виконують функції виправних колоній щодо військовополонених, засуджених до позбавлення волі на певний строк або довічного позбавлення волі;

для припинення групових протиправних дій засуджених та ліквідації їх наслідків можуть залучатися (крім органів і підрозділів Національної поліції), з’єднання, військові частини Національної гвардії України, Міністерства оборони України, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України;

адміністрація установи для попереднього ув’язнення має право використовувати аудіовізуальні, електронні та інші технічні засоби, а перелік таких технічних засобів нагляду і контролю та порядок їх використання визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань;

у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України можуть на добровільній основі надаватися особам, взятим під варту, платні послуги із забезпечення поліпшених умов тримання за власний рахунок таких осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не впливатиме на показники бюджетів у поточному та наступних бюджетних періодах і, зокрема, не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, та у межах компетенції не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 305 запроваджено експериментальний проект щодо платної послуги з надання поліпшених побутових умов та харчування особам, узятим під варту, в слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, визначених Мін’юстом.

Відповідно до пункту 3 Порядку проведення експериментального проекту щодо платної послуги з надання поліпшених побутових умов та харчування особам, узятим під варту, в слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Мін’юсту від 06.05.2020 № 1587/5, реалізація експериментального проекту щодо платної послуги з надання поліпшених побутових умов та харчування особам, узятим під варту, у СІЗО здійснюється у межах та за рахунок коштів, затверджених Мін’юсту за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, та інших не заборонених законодавством джерел. При цьому, пунктом 7 Порядку зазначено, що кошти, отримані від надання платної послуги з надання поліпшених побутових умов та харчування особам, узятим під варту, у межах експериментального проекту, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету СІЗО за кодом надходжень 25010100 «Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю» та використовуються відповідно до вимог статті 13 Бюджетного кодексу України (з урахуванням частини дев’ятої статті 51 цього Кодексу) на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю.

Відтак, реалізація положень законопроекту має здійснюватися у межах обсягу бюджетних коштів, передбачених Мін’юсту за бюджетною програмою 3601020 (довідково: у державному бюджеті на 2023 рік за вказаною бюджетною програмою визначено бюджетні призначення за загальним та спеціальним фондами разом в обсязі 7 608,5 млн грн, у тому числі за спеціальним фондом – 251,9 млн гривень). В свою чергу, законодавче врегулювання питання надання платних послуг установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України сприятиме збільшенню обсягу власних надходжень бюджетних установ від надання таких послуг та відповідно збільшенню видатків спеціального фонду державного бюджету на забезпечення виконання покарань у відповідних установах.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування установ виконання покарань та установ попереднього ув’язнення в умовах воєнного часу (реєстр. № 8292 від 19.12.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету на виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України (у тому числі за спеціальним фондом за рахунок власних надходжень бюджетних установ за надання платних послуг такими установами і органами). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (реєстр. № 8401 від 31.01.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» і «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно з якими передбачається:

встановити, що окремі норми, введені на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, діють не довше, ніж до 1 липня 2023 року, зокрема:

- зупинення перебігу строків (строків подання податкової звітності, строків проведення перевірок, строків отримання податкової інформації контролюючими органами, строків проведення процедури адміністративного оскарження тощо), визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

- можливість для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку І та ІІ груп не сплачувати єдиний податок;

- можливість для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2% від суми доходу;

- зупинення проведення документальних перевірок;

- незастосування штрафних санкцій за порушення: правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; порядку проведення розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій;

врегулювати питання оподаткування податком на прибуток підприємств сум доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування платника на спрощеній системі оподаткування, з метою усунення подвійного оподаткування таких операцій;

встановити, що у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 липня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, скасовуються, а пеня не нараховується, при цьому, сума сплаченого податкового зобов’язання не підлягає оскарженню;

відновити заборону використання програмного реєстратора розрахункових операцій у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття забезпечить виконання Україною зобов’язань в рамках Меморандуму про економічну та фінансову політику від 8 грудня 2022 року та впровадження заходів, реалізація яких сприятиме збільшенню податкових надходжень у 2023 році.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів, зокрема скасування права для фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2% від суми доходу дозволить додатково залучити у 2023 році до бюджетів близько 8 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (реєстр. № 8401 від 31.01.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, а також може призвести до збільшення доходів Пенсійного фонду України від єдиного внеску). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

2.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до
статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (реєстр. № 8328 від 02.01.2023), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б. і Камельчуком Ю.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини восьмої
статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», включивши релігійні організації до переліку юридичних осіб, які не зобов’язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджетів, водночас може негативно вплинути на подальші рішення міжнародних партнерів щодо виділення фінансової підтримки Україні, зважаючи на невідповідність положень законопроекту міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення і, як наслідок, призвести до зменшення надходжень до державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та Європейського Союзу. Загалом Мінфін надає зауваження до положень законопроекту та не підтримує його у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (реєстр. № 8328 від 02.01.2023), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б. і Камельчуком Ю.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та Європейського Союзу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (реєстр. № 9025 від 16.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 103-4, встановивши у відповідності до вимог Закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» адміністративну відповідальність за недотримання вимог щодо обов’язкового формування, обслуговування, зберігання, використання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності або фізичних осіб – власників об’єктів, які підлягають накопиченню мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, від десяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 17 000 гривень/.

Разом з тим, змінами до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про такі правопорушення визначено розглядати районним, районним у місті, міськім чи міськрайонним судам (суддям) за протоколами, складеними оператором мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення таких правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про такий вплив на показники державного бюджету також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (реєстр. № 9025 від 16.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечного перевезення тварин в транспортних засобах (реєстр. № 9016 від 14.02.2023), поданий народними депутатами України Юрченком О.М., Славицькою А.К.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом серед іншого пропонується внести зміни до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальності за порушення правил перевезення тварин, у вигляді накладення штрафу на водія в розмірі від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 510 до 850 гривень/.

Відтак, реалізація положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення його надходжень. Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що вартісна величина впливу залежатиме від кількості встановлених правопорушень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безпечного перевезення тварин в транспортних засобах (реєстр. № 9016 від 14.02.2023), поданий народними депутатами України Юрченком О.М., Славицькою А.К., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (реєстр. № 9017 від 15.02.2023), поданий народними депутатами України Дануцою О.А., Арешонковим В.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України серед іншого пропонується передбачити кримінальну відповідальність за:

непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ чи розпорядження командира, а також інше умисне невиконання наказу чи розпорядження – у вигляді службового обмеження на строк до двох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до десяти років;

невиконання наказу чи розпорядження командира, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, – у вигляді службового обмеження на строк до двох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до одного року, або позбавлення волі на строк до восьми років;

опір командирові або примушування його до порушення службових обов’язків, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки, в тому числі пов’язані з умисним вбивством командира або іншої особи, яка виконує його обов’язки, – у вигляді службового обмеження на строк до двох років або тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавлення волі на строк від двох до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі;

погрозу або насильство щодо командира – у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавлення волі на строк до десяти років;

недбале ставлення командира до військової служби – у вигляді штрафу від двохсот вісімдесяти п’яти до трьохсот двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 4 845 до 5 525 гривень/ або службового обмеження на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до восьми років;

здачу ворогові командиром ввірених йому військових сил, а також не зумовлене бойовою обстановкою залишення ворогові укріплень, бойової та спеціальної техніки чи інших засобів ведення війни, якщо зазначені дії вчинені не з метою сприяння ворогові – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій та до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі залежно від санкцій за виявлені правопорушення.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважуючи, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо злочинів проти встановленого порядку несення військової служби (реєстр. № 9017 від 15.02.2023), поданий народними депутатами України Дануцою О.А., Арешонковим В.Ю., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за незаконну діяльність з буріння та використання свердловин для добування підземних вод (реєстр. № 9021 від 16.02.2023), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Морозом В.В. та іншими атами.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 60-1, встановивши адміністративну відповідальність за незаконну діяльність з буріння свердловин для добування підземних вод, у вигляді накладення штрафу на посадових осіб підприємств та організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 68 000 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за незаконну діяльність з буріння та використання свердловин для добування підземних вод (реєстр. № 9012 від 16.02.2023), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Морозом В.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в України від воєнних ризиків» (реєстр. № 9015 від 14.02.2023), внесений народними депутатами України Кисилевським Д.Д., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 6 Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності», згідно з якими надається можливість Експортно-кредитному агентству (далі – ЕКА) здійснювати страхування інвестицій в Україні від ризиків, які можуть бути спричинені збройною агресією, бойовими діями та/або тероризмом, за умови спрямування таких інвестицій на створення об’єктів та інфраструктури, необхідної для розвитку переробної промисловості та експорту товарів (робіт, послуг) українського походження.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

реалізація положень законопроекту сприятиме залученню інвестицій в Україну (як іноземних, так і вітчизняних інвесторів) в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення, що забезпечить підтримку економіки України, стимулюватиме відновлення промислового виробництва, створення нових робочих місць, наповнення бюджетів всіх рівнів коштами від сплати податків та посилення обороноздатності держави;

прийняття законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення державного чи місцевого бюджетів, державна підтримка інвестиційної діяльності у формі страхування інвестицій здійснюватиметься в межах статутного капіталу ЕКА, згідно із законодавством, а також шляхом перестрахування інвестицій в іноземних страхових компаніях.

Згідно з Статутом ЕКА (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 65 /в редакції постанови КМУ від 10.09.2022 № 1009/) статутний капітал ЕКА становить 2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків державного бюджету. Загалом Мінфін у межах компетенції  не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що запровадження страхування інвестицій в Україні у межах наявного бюджету означає їх перерозподіл зі зменшенням виділення коштів на підтримку експорту з України, у зв’язку з цим вважає, що реалізація положення законопроекту щодо покладення на ЕКА додаткової функції, враховуючи, що такі зміни стосуються страхування в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, може призвести до необхідності виділення вказаній організації додаткових бюджетних коштів, зокрема, на покриття збитків, поповнення статутного капіталу тощо.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. ГНЕУ також звертає увагу на це та зазначає, що до законопроекту доцільно надати інформацію щодо поточного фінансового стану ЕКА, в тому числі з урахуванням потенційного впливу ризиків, які «можуть бути спричинені збройною агресією, бойовими діями та/або тероризмом».

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування інвестицій в України від воєнних ризиків» (реєстр. № 9015 від 14.02.2023), внесений народними депутатами України Кисилевським Д.Д., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування законодавчої ініціативи та може потребувати додаткових витрат державного бюджету на поповнення статутного капіталу ЕКА залежно від зміни його фінансового стану внаслідок реалізації даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за корупційні злочини, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану» (реєстр. № 9029 від 17.02.2023), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за корупційні злочини, вчинені під час дії воєнного та надзвичайного стану, а саме передбачається покарання за:

нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (стаття 210) – у вигляді обмеження волі на строк від 3 до 5 років або позбавлення волі на строк від 2 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років;

підкуп працівника підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, та прийняття ним пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди (стаття 354) – у вигляді штрафу від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 100 до 240 годин, або виправних робіт на строк до 2 років, або обмеження (позбавлення) волі на строк до 3 років;

зловживання владою або службовим становищем (стаття 364) – у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, зі штрафом від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб (стаття 364-1), – у вигляді штрафу від 4000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до 6 місяців, або позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років;

зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (стаття 365-2), – у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років;

прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою з використанням наданої їй влади чи службового становища або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище (стаття 368), – у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна;

підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми та прийняття такою службовою особою пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди (стаття 368-3) – у вигляді штрафу від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 4 років, або позбавлення волі до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна;

підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 368-4), – у вигляді штрафу від 2000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 4 років, або позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна;

незаконне збагачення (стаття 368-5) – у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років з конфіскацією майна або без такої.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та не впливатиме на дохідну частину державного бюджету.

Разом з тим, у разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених залежно від кількості і видів виявлених порушень та встановлених покарань.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за корупційні злочини, вчинені в умовах воєнного або надзвичайного стану» (реєстр. № 9029 від 17.02.2023), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від кількості і видів виявлених порушень та встановлених покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» (реєстр. № 9024 від 16.02.2023), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є забезпечення підвищення рівня енергетичної безпеки держави та забезпечення безперервного постачання нафти і нафтопродуктів на внутрішній ринок України у разі виникнення кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів.

Законопроектом пропонується, зокрема:

створити мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів, які повинні зберігатися для задоволення потреб внутрішнього ринку України в період кризової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів, що визначаються більшим з двох таких показників: 90 днів середньодобового чистого імпорту або 61 день середньодобового внутрішнього споживання /стаття 4/;

визначити, що власні кошти суб’єктів ринку є джерелом фінансування всіх витрат на формування, зберігання, використання, поновлення, заміну та реалізацію мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів /стаття 19/;

створити Кабінетом Міністрів України оператора мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів (далі – оператор), метою діяльності якого є формування, зберігання, використання, розкриття, поновлення, заміна та реалізація мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів, передбачивши такі джерела фінансування оператора: кошти, отримані оператором від суб’єктів ринку, на підставі тікетс-угод, договорів про відповідальне зберігання нафти та нафтопродуктів тощо; фінансові ресурси міжнародних фінансових інституцій, міжнародні гранди та благодійні внески організацій, а також кредитні ресурси та кошти інших джерел, не заборонених законодавством /статті 1 і 19/;

створити електронну систему репортингу (інформаційно-комунікаційну систему, що забезпечує, зокрема, створення, збирання, внесення, накопичення, перегляд, відправлення, прийняття, обробку, використання, зберігання, захист, облік та надання інформації щодо створення, управління та функціонування мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів), визначивши її власником та розпорядником (держателем) центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі, передбачивши затвердження Кабінетом Міністрів України порядку функціонування та ведення цієї системи, здійснення фінансового забезпечення функціонування цієї системи в частині доступу до результатів випробувань нафтопродуктів стосовно їх якості і безпечності за рахунок плати за користування нею, що справляється відповідно до укладених договорів та інших не заборонених законодавством джерел відповідно до Порядку проведення моніторингу якості і безпечності нафтопродуктів на ринку України, що затверджується Кабінетом Міністрів України /статті 1 і 7/;

встановити відповідальність суб’єктів ринку за порушення вимог щодо формування, зберігання, використання, заміни, поновлення та реалізації (продажу) мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у вигляді штрафів і пені, передбачивши визначення механізму застосування таких санкцій Положенням про оператора, затвердженим Кабінетом Міністрів України /стаття 15/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з бюджетів.

Разом з тим, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і пені у разі виявлення відповідних порушень та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на запровадження і функціонування електронної системи репортингу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів» (реєстр. № 9024 від 16.02.2023), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і пені у разі виявлення відповідних порушень та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на запровадження і функціонування електронної системи репортингу залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Законопроекти, що мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про «Про державний контроль за міжнародними передачами стратегічних товарів» (реєстр. № 8415 від 03.02.2023), поданий народними депутатами України Завітневичем О.М., Брагарем Є.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є визначення на законодавчому рівні шляхів удосконалення механізму правового регулювання у сфері державного експортного контролю, приведення законодавства у відповідність із концептуальними підходами, що визначені законодавчими актами країн – членів ЄС у зазначеній сфері, при цьому у законопроекті не передбачається зміна моделі державного регулювання відповідної діяльності, а пропонується її оптимізація з метою спрощення процедур державного контролю для суб’єктів господарювання.

Законопроектом пропонується, насамперед, викласти у новій редакції Закон України «Про державний контроль за міжнародними передачами стратегічних товарів» та визнати таким, що втратив чинність, Закон України від 20.02.2003 № 549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

На відміну від чинних норм законопроектом серед іншого передбачається:

визначити уповноважений орган як центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, що бере участь у формуванні та реалізує державну політику у сфері контролю за стратегічними товарами /пункт 27 частини першої статті 1 законопроекту/;

запровадження електронної системи контролю за стратегічними товарами – інформаційно-комунікаційної системи у сфері контролю за стратегічними товарами, призначеною для виконання уповноваженим органом повноважень, передбачених цим Законом, надання дозволів у сфері контролю за стратегічними товарами в електронній формі, електронного обміну інформацією та документами, взаємодії уповноваженого органу з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та державними органами під час здійснення процедур контролю за стратегічними товарами /стаття 9 законопроекту/;

розширення переліку видів порушень законодавства у сфері контролю за стратегічними товарами та запровадження підвищених (з коефіцієнтами 1,3 та 1,5) штрафів за повторне вчинення таких правопорушень /стаття 34 законопроекту/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може мати позитивний вплив на показники доходної частини державного бюджету внаслідок розширення переліку видів порушень законодавства та штрафів за повторне вчинення таких правопорушень, але спрогнозувати величину такого впливу неможливо у зв’язку з відсутністю обґрунтованих прогнозів щодо кількості порушень законодавства у сфері контролю за стратегічними товарами, що можуть бути вчинені у майбутньому. Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, зокрема, що:

у зв’язку з передбаченням спеціального статусу уповноваженого органу виникає питання щодо подальшої юридичної долі існуючого органу (наслідком прийняття законопроекту буде або реорганізація, або ліквідація), будь що з цього потребує додаткових витрат бюджетних коштів;

запровадження електронної системи контролю за стратегічними товарами потребує додаткового бюджетного фінансування.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Слід зауважити, що окремі положення статті 32 законопроекту не узгоджуються з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема:

згідно з частиною третьою цієї статті у кошторисі уповноваженого органу передбачається створення фонду для належного виконання повноважень, визначених у статтях 9, 12 і 25 законопроекту, що не узгоджується з вимогами частини першої статті 47 Бюджетного кодексу України, згідно з якою порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України /Постанова КМУ від 28.02.2002р. № 228 (із змінами) «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ»/;

застосоване у статті 32 законопроекту слово «фінансування» не відповідає його значенню, що застосовується у Бюджетному кодексі України при визначенні терміну «фінансування бюджету» /пункт 51 частини першої статті 2 цього Кодексу/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами стратегічних товарів» (реєстр. № 8415 від 03.02.2023), поданий народними депутатами України Завітневичем О.М., Брагарем Є.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів, у разі виявлення відповідних порушень та може потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування уповноваженого органу, залежно від вжиття таким органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів і практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань з питань національної безпеки, оборони та розвідки при доопрацюванні законопроекту узгодити положення статті 32 законопроекту з вимогами Бюджетного кодексу України (передусім, статтями 2 і 47), зокрема: виключити частину третю цієї статті, а слово «фінансування» замінити словами «фінансове забезпечення».

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. про призначення старшого консультанта секретаріату Комітету з питань бюджету Івашко Т.Ю. на посаду головного консультанта цього секретаріату.

Відмітили:

Відповідно до розпорядження Голови Верховної Ради України від 01.03.2023 № 294-к посаду старшого консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) перетворено на посаду головного консультанта, у зв’язку з чим пропонується призначити старшого консультанта секретаріату Комітету Івашко Тетяну Юріївну на посаду головного консультанта цього секретаріату.

Івашко Тетяна Юріївна, громадянка України, 1977 року народження, освіта повна вища – у 1995 році закінчила Ірпінський економічний технікум за спеціальністю «бухгалтерський облік і аудит» з кваліфікацією «бухгалтер», у 2006 році – Київський національний торговельно-економічний університет за спеціальністю «облік і аудит» з кваліфікацією «економіст».

Трудову діяльність розпочала у 1995 році на посаді спеціаліста з призначення пенсій Малинського районного управління соціального захисту населення Житомирської області, з 2002 року по 2014 рік працювала першим заступником начальника управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області.

У лютому 2014 року призначена на посаду спеціаліста першої категорії секретаріату Комітету, у липні 2015 року переведена на посаду старшого консультанта цього секретаріату. На даній посаді виконує завдання щодо організаційно-інформаційного та експертно-аналітичного забезпечення роботи Комітету, зокрема здійснює:

опрацювання відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України внесені до Верховної Ради України законопроекти (що регулюють питання порядку роботи Верховної Ради України та її органів, трудового законодавства та інші питання загальносуспільного характеру за окремими дорученнями) і підготовку експертних висновків щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, а також оформлення прийнятих рішень і висновків Комітету із зазначених питань;

систематизацію та узагальнення матеріалів з питань проведення експертизи законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, формує відповідні списки законопроектів та готує належні інформаційно-аналітичні матеріали до засідань відповідного підкомітету та Комітету;

надання інформаційної допомоги членам Комітету з питань роботи Комітету та проведення експертизи законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів і відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини;

організаційно-інформаційне та технічне забезпечення функціонування приймальні голови Комітету (включаючи інформування членів Комітету про заходи, що проводяться у Комітеті та/або за участю членів Комітету), організаційні заходи з підготовки та проведення засідань Комітету, ведення табелів обліку відпрацьованого часу народними депутатами України – членами Комітету та працівниками секретаріату Комітету.

За час роботи у секретаріаті Комітету зарекомендувала себе як відповідальний та сумлінний працівник, посадові обов’язки і доручення керівництва виконує своєчасно та якісно, постійно працює над підвищенням свого фахового рівня. Має належний рівень професійних знань та практичний досвід роботи, виконує роботу, що за обсягом і складністю відповідає вищій посаді.

При цьому слід взяти до уваги вимоги законодавства щодо призначення на посади державної служби, зокрема:

статтю 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно з якою у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, а граничний строк перебування особи на посаді, на яку її призначено у цей період, становить 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану;

статтю 35 Закону України «Про державну службу», де йдеться про випробування та встановлення відповідності державного службовця займаній посаді;

статтю 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», згідно з якою працівники секретаріату комітету призначаються на посади Керівником Апарату Верховної Ради України за поданням комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись положеннями статті 55 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 35 Закону України «Про державну службу» та статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», рекомендувати для призначення на посаду головного консультанта секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Івашко Тетяну Юріївну, яка працює на посаді старшого консультанта цього секретаріату, до дня визначення переможця конкурсу на цю посаду відповідно до законодавства, але на строк не більше 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану із встановленням випробування строком шість місяців.

Голосували: «за» – одноголосно.

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ