Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

Протокол засідання №157 від 08 червня 2023 року

 

11  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 34 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Саламаха О.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Шкураков В.О. – перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Мустафа-Масі Найєм – Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України;

Майснер А.В. – т.в.п. Голови Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 8 червня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 566).

2. Про попередній розгляд проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346 від 30.05.2023), поданого Кабінетом Міністрів України /щодо включення до порядку денного сесії та скорочення строків подання альтернативних законопроектів/.

3. Про звіти Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

4. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафи-Масі Найєма про погодження виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 566).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України /далі – Агентство відновлення/ від 07.06.2023 № 1429/3/08-01/15 (копія якого надана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів із фонду ліквідації наслідків збройного агресії /далі – фонд ліквідації/ відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 566 «Про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище, Марганець - Нікополь, Хортиця (ДВС2) - Томаківка у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції» /далі – постанова КМУ № 566/.

Нормативно-правові вимоги щодо створення та використання  коштів з фонду ліквідації:

1. Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (зі змінами) /далі – Закон/ з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, передбачено створення у 2023 році у складі спеціального фонду державного бюджету фонду ліквідації, положеннями якої встановлено таке:

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, як виняток з положень підпункту 1 пункту 22 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ (довідково: це положення передбачає в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовування норм цього Кодексу, зокрема, статті 23 щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України щодо змін бюджетних призначень, а також норм закону про державний бюджет в частині погодження з Комітетом);

- рішення про виділення коштів з фонду ліквідації можуть передбачати відкриття у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам;

- у випадках прийняття рішень про виділення коштів з фонду ліквідації за напрямами, передбаченими цією статтею Закону, не застосовуються обмеження, встановлені частиною десятою статті 23 Кодексу (довідково: така норма встановлює вимогу, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення);

- звіт про надходження і використання коштів фонду ліквідації подається Державною казначейською службою України Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, Рахунковій палаті та Міністерству фінансів України щомісяця, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- кошти фонду ліквідації спрямовуються на:

будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) громадських будинків та споруд (з урахуванням вимог безпеки щодо захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо)), захисних споруд цивільного захисту та військових об’єктів (споруд, будинків, позицій, казарм, складів, доріг тощо);

будівництво об’єктів інфраструктури, зокрема пов’язаних з наданням послуг з водопостачання, водовідведення, виробництва теплової енергії, теплопостачання, електропостачання;

нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації будівель для забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які зруйновані внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

будівництво, ремонт та інші інженерно-технічні заходи із захисту об’єктів критичної інфраструктури;

закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

компенсацію за знищений/пошкоджений об’єкт житлового призначення (у тому числі будинки дачні та садові);

відновлення пошкоджених об’єктів житлового (у тому числі будинки дачні та садові) та громадського призначення;

нове будівництво об’єктів житлового призначення для осіб, які втратили житло внаслідок воєнних дій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, розроблення та експертизу проектної документації на будівництво таких об’єктів;

- у виняткових випадках кошти фонду ліквідації можуть спрямовуватися на забезпечення потреб сектору оборони.

2. Джерелами формування коштів фонду ліквідації визначені /пункт 16 статті 14 Закону/ кошти спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» та Закону України «Про санкції» /пункт 8 статті 11 Закону/;

50 відсотків коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» /пункт 9 статті 11 Закону/.

3. У державному бюджеті на 2023 рік (зі змінами, внесеними Законом України від 24.02.2023 № 2953-IX) Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури /далі – Мінінфраструктури/, як головному розпоряднику коштів державного бюджету (за загальнодержавними видатками та кредитуванням), визначені бюджетні призначення за спеціальним фондом за бюджетною програмою «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430) у обсязі 35,5 млрд грн /з урахуванням вимог бюджетного законодавства щодо управління коштами спеціального фонду бюджету надходження у сумі 35,5 млрд грн відповідно відображено за доходами спеціального фонду державного бюджету від коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»/.

4. Формування та використання коштів фонду ліквідації, який створено у складі спеціального фонду державного бюджету, належить здійснювати з урахуванням таких вимог бюджетного законодавства:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

На підставі вказаних норм Кодексу пунктом 49 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ» (зі змінами) встановлено:

видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін;

установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний бюджетний період;

зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень бюджетних коштів до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на поточний бюджетний період, при цьому в спеціальному фонді кошторису уточнений обсяг видатків бюджету та надання кредитів з бюджету повинен дорівнювати сумі уточненого обсягу надходжень з урахуванням залишків бюджетних коштів на початок року;

у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про державний бюджет не вносяться.

5. За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-квітень 2023 року надходження для формування фонду ліквідації за джерелами спеціального фонду державного бюджету, визначеними пунктами 8 та 9 статті 11 Закону, фактично становили:

кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів», – 8 811,1 млн грн (плановий обсяг таких надходжень не визначений);

кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – 35 934,2 млн грн (на 434,2 млн грн, або на 1,2%, більше затвердженого показника).

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 13.09.2022 № 815-р «Деякі питання проведення примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» наприкінці 2022 р. до державного бюджету було перераховано 17 000,7 млн грн від коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (з рахунків банків з російським капіталом, що ліквідуються, – «Промінвестбанку» та «Міжнародного резервного банку» (колишній «Сбербанк»)). При цьому, Урядом у 2022 році не було прийнято рішення щодо використання таких коштів, відтак з урахуванням вимог частини другої статті 57 Кодексу ці кошти обліковуються у Казначействі України, як залишки на рахунках спеціального фонду державного бюджету і можуть використовуватися для покриття відповідних витрат у 2023 році відповідно до їх цільового призначення.

Таким чином, на даний час до фонду ліквідації надійшло 61 746 млн гривень.

6. Порядок використання коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії /далі – Порядок № 118/ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.02.2023 р. № 118 (зі змінами) /розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/118-2023-%D0%BF#Text/.

Порядок № 118 визначає механізм, напрями та порядок використання коштів фонду ліквідації, а також, встановлює вимоги щодо забезпечення відповідним головним розпорядником бюджетних коштів погодження рішення Кабінету Міністрів України про виділення коштів фонду ліквідації з Комітетом.

7. Попередньо постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2023 № 493 з фонду ліквідації Мінінфраструктурі (за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону) було виділено 4,4 млрд грн для надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, з використання електронної публічної послуги «єВідновлення». Таке рішення Уряду в свою чергу було погоджено Комітетом.

З урахуванням цього, нерозподілений обсяг коштів фонду ліквідації (без врахування постанови КМУ № 566) становить 31,1 млрд грн до встановлених бюджетних призначень та 57,3 млрд грн до загального фактичного обсягу коштів цього фонду.

Постановою КМУ № 566 встановлено таке:

1. У зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням Каховської гідроелектростанції, погоджено /пункт 1 цієї постанови КМУ/ пропозицію Мінінфраструктури і Агентства відновлення стосовно реалізації протягом двох років з дня набрання чинності цією постановою експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище, Марганець - Нікополь, Хортиця (ДВС2) - Томаківка /далі – експериментальний проект/.

2. Виділити Агентству відновлення із фонду ліквідації за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону /кошти, що перераховуються до державного бюджету Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України»/, на безповоротній основі 1,5 млрд грн (видатки розвитку) для реалізації експериментального проекту (на нову бюджетну програму) /пункт 4 цієї постанови КМУ/.

3. Доручено забезпечити /пункти 5 та 6 цієї постанови КМУ/:

Агентству відновлення – погодження з Комітетом виділення бюджетних коштів, передбачених пунктом 4 цієї постанови;

Мінфіну – визначення коду та назви нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після зазначеного погодження;

Мінінфраструктури і Агентству відновлення – подати протягом місяця з дня завершення реалізації експериментального проекту остаточний звіт про результати його реалізації.

4. Затверджено Порядок реалізації експериментального проекту /пункт 2 цієї постанови КМУ/, яким, зокрема, визначено таке:

експериментальний проект спрямований на мінімізацію наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної із знищенням Каховської гідроелектростанції та забезпеченням життєдіяльності населення України в умовах критичного зниження рівня води у Каховському водосховищі /при цьому, пунктом 3 цієї постанови КМУ дозволено не застосовувати положення: постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1764-2001-%D0%BF#Text; постанови Кабінету Міністрів України від 13.11.2013 № 835 «Про затвердження Порядку відбору інвестиційних проектів, для реалізації яких надається державна підтримка», розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/835-2013-%D0%BF#Text/; постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 № 571 «Деякі питання управління державними інвестиціями», розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/571-2015-%D0%BF#Text/;

координаторами експериментального проекту є Мінінфраструктури та Агентство відновлення;

учасниками експериментального проекту є Міндовкілля, Держводагентство, Генеральний штаб Збройних Сил, ДСНС, Дніпропетровська, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська та Херсонська обласні військові адміністрації, Агентство відновлення, служби відновлення та розвитку інфраструктури в областях, проектні та будівельні організації;

проектні рішення щодо будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище, Марганець - Нікополь, Хортиця (ДВС2) - Томаківка /далі – магістральні водогони/ узгоджуються з Міндовкіллям та Держводагенством;

одержувачем бюджетних коштів та замовником робіт (послуг) з будівництва магістральних водогонів є Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області;

перелік об’єктів та заходів з будівництва магістральних водогонів та обсяги бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення затверджуються Агентством відновлення за поданням відповідних обласних військових адміністрацій із можливістю подальшого коригування переліку з урахуванням фактичної потреби та погоджуються Мінінфраструктури і Міндовкіллям;

на період воєнного стану будівництво та ремонт, пов’язані з реалізацією експериментального проекту, здійснюються без відведення земельної ділянки, відповідності містобудівній документації, отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, отримання експертного висновку щодо проектної документації на будівництво об’єктів, отримання права на виконання будівельних робіт, а також без використання Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та оформлення речових прав на земельні ділянки;

після припинення чи скасування воєнного стану балансоутримувачі об’єктів вживають з дотриманням вимог законодавства заходів з оформлення речових прав на земельні ділянки відповідно до попередніх погоджень використання земельних ділянок з власниками земельних ділянок;

розмір та строк здійснення попередньої оплати робіт (послуг) встановлюються у договорах про закупівлю робіт (послуг) за рішенням головного розпорядника бюджетних коштів виходячи із необхідності, що обґрунтовується, зокрема, реальним станом поставки товару, виконання робіт, надання послуг, сезонності робіт, циклу виробництва /при цьому, пунктом 3 цієї постанови КМУ дозволено не застосовувати положення постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», розміщено за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1070-2019-%D0%BF#Text/;

після завершення робіт з будівництва, передбачених експериментальним проектом, Агентству відновлення забезпечити передачу об’єктів будівництва Держводагентству, а Держводагенству – експлуатацію збудованих об’єктів.

5. Крім того, установлено, що під час реалізації експериментального проекту не застосовуються положення пунктів 3, 6 - 11 Порядку № 118, якими встановлено умови виділення коштів з фонду ліквідації, порядок подання та розгляду відповідних звернень органів влади і прийняття рішень Уряду з цього питання.

Слід зауважити, що звернення Агентства відновлення до Комітету не містить будь-яких фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо визначеного обсягу коштів для реалізації експериментального проекту та порядку його реалізації (насамперед, в частині повноважень уповноважених органів влади на виконання цього проекту та експлуатації збудованих об’єктів після завершення  робіт з будівництва), хоча відповідні вимоги Порядку № 118 постановою КМУ № 566 визначено такими, що не застосовуються під час реалізації експериментального проекту.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Каптєлов Р.В., Крулько І.І., Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа-Масі Найєм, перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

На початку розгляду даного питання Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету щодо наступного: «6 червня п.р. Російська Федерація здійснила черговий терористичний акт і підірвала Каховську ГЕС. Зараз зруйнована дамба та підірвана машинна зала зсередини. За заявою Укргідроенерго Каховську ГЕС повністю зруйновано і відновленню вона не підлягає, відбувається витік води з Каховського водосховища і підтоплення навколишніх населених пунктів. У зв’язку із цією ситуацією, вранці 6 червня п.р. відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України, а також скликане позачергове засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, за наслідками яких визначено низку невідкладних завдань. Уряд оперативно о сьомій годині вечора 6 червня зібрався на своє засідання, на якому, зокрема, за ініціативи Мінінфраструктури ухвалив ряд рішень щодо виділення коштів, щоб якнайшвидше розпочати здійснення робіт із забезпечення населених пунктів питною водою, зокрема з резервного фонду державного бюджету розпорядженнями Уряду виділено загалом 965,6 млн грн для забезпечення питною водою населення у Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях. Разом з цим, Мінінфраструктури та Агентством відновлення ініційовано реалізацію експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів на території Дніпропетровської та Запорізької областей, для такого проекту постановою Уряду з фонду ліквідації наслідків збройної агресії виділено 1,5 млрд гривень, головним розпорядником цих коштів стане Агентство відновлення, і не тільки головним розпорядником, але й відповідальним за реалізацію цього проекту».

Доповідаючи з цього питання, Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа-Масі Найєм поінформував про напрями використання виділених коштів, прокоментував ситуацію із забезпечення питною водою постраждалих населених пунктів, окреслив поточні та першочергові заходи із реалізації проекту будівництва магістральних водогонів (їх протяжність та розташування) та пояснив важливість термінового прийняття відповідного рішення Комітету (через необхідність здійснення швидких дій для забезпечення населених пунктів питною водою у короткий термін).

Під час обговорення даного питання народний депутат України Крулько І.І. вніс пропозицію протокольно прийняти таке рішення Комітету: звернутися до Кабінету Міністрів України, рекомендувавши розглянути можливість продовження дії постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2022 № 1288 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» і від 29.11.2022 № 1340 «Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита» в частині звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України товарів, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного характеру державного рівня, пов’язаної з підривом РФ греблі Каховської ГЕС (а саме товарів за відповідними кодами з УКТЗЕД: обладнання та пристрої для фільтрування або очищення води, іонообмінні смоли, фітіниги, частини обладнання та пристроїв для фільтрування або очищення рідини, клапани управління контролю очищення води), та звільнення таких товарів від сплати ввізного мита.

Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену народним депутатом Крульком І.І. пропозицію, яка за результатами голосування була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету («за» проголосували 32 народні депутати України – члени Комітету).

Перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О. звернувся до Комітету з проханням підтримати рішення Уряду щодо спрямування Агентству відновлення 1,5 млрд гривень. При цьому Шкураков В.О. поінформував про те, що підготовка проектних рішень щодо будівництва водогонів розпочалася ще у лютому п.р., коли були завдані перші пошкодження Каховської ГЕС, де був витік води, у Міністерстві було створено робочу групу, якою спільно з Інститутом проблем води та меліорації та відповідними військовими адміністраціями було напрацьовано три проекти для забезпечення регіону водою, використовуючи при цьому існуючі мережі водогонів, реалізація таких проектів матиме перспективу для розвитку сільського господарства, систем зрошення, забезпечення питною водою населення у майбутньому.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що це рішення прийняте Кабінетом Міністрів і відповідно у Мінфіну немає заперечень щодо такого рішення Уряду.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала прийняти таке рішення Комітету: керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону, погодити відповідно до постанови КМУ № 566 виділення з фонду ліквідації Агентству відновлення 1,5 млрд гривень на безповоротній основі на нову бюджетну програму для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів (із дотриманням вимог Кодексу щодо проведення видатків за спеціальним фондом бюджету). За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», погодити відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.2023 № 566 виділення коштів з фонду ліквідації наслідків збройної агресії (що обліковуються за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3121430)) за рахунок джерела, визначеного пунктом 9 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури України на безповоротній основі у сумі 1 500 000 тис. грн (видатки розвитку) на нову бюджетну програму для реалізації експериментального проекту з будівництва магістральних водогонів Карачунівське водосховище - Кривий Ріг - Південне водосховище, Марганець - Нікополь, Хортиця (ДВС2) - Томаківка /із дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2 (на час голосування на засіданні були присутні 33 народні депутати України – члени Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про попередній розгляд проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346 від 30.05.2023), поданий Кабінетом Міністрів України /щодо включення до порядку денного сесії та скорочення строків подання альтернативних законопроектів/.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості за реєстр. № 9346 від 30.05.2023 /далі – законопроект № 9346/.

Законопроектом № 9346 шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ пропонується:

1) передбачити обов’язковість наявності експертного висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ про підтримку законопроекту про внесення змін до закону про державний бюджет (який, зокрема, містить інформацію щодо можливостей фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді та на середньостроковий період) для можливості розгляду у Верховній Раді України такого законопроекту /підпункти 1 і 2 пункту 3 розділу І законопроекту № 9346 – щодо доповнення частин третьої і четвертої статті 52 Кодексу/;

2) відновити застосування частини першої статті 52 Кодексу (якою визначені умови внесення змін до закону про державний бюджет), крім випадку її незастосування в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації у разі внесення змін щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони /абзаци 4 і 5 підпункту 2 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо викладу в новій редакції абзацу 12 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу/;

3) відновити з 1 січня 2024 року середньострокове бюджетне планування шляхом складання і схвалення Бюджетної декларації /абзац 3 підпункту 2 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо виключення абзацу 11 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про незастосування статті 33 і пов’язаних з нею норм Кодексу щодо Бюджетної декларації в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації)/;

4) відновити з 1 січня 2024 року розробку Мінфіном і затвердження Кабінетом Міністрів України щорічно, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період, яка формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет /абзац 2 підпункту 2 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо виключення абзацу 4 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про незастосування частини десятої статті 16 Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації)/. При цьому пропонується встановити, що у 2023 році, як виняток з положень частини десятої статті 16 Кодексу, Мінфін розробляє Стратегію управління державним боргом на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період та з урахуванням показників, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і законопроектом про державний бюджет на 2024 рік, та подає Кабінету Міністрів України до 25 вересня 2023 року /підпункт 3 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 22-8/;

5) установити, що у 2023-2028 роках, як виняток з положень абзацу 2 частини першої статті 18 Кодексу, граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі: рішень Кабінету Міністрів України – не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет /підпункт 5 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 57/. При цьому пропонується відновити дію передбачених частиною першою статті 18 Кодексу вимог щодо визначення законом про державний бюджет граничних обсягів гарантованого державою боргу і надання державних гарантій та щодо обмеження граничного обсягу надання державних гарантій не вище 3% планових доходів загального фонду державного бюджету /пункт 2 розділу ІІ законопроекту № 9346 – щодо викладу у новій редакції абзацу 4 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (про зупинення на 2023 рік дії окремих норм статті 18 Кодексу)/;

6) установити, що, як виняток з положень статей 16, 23, 30 Кодексу, видатки на виплати за державними деривативами, а також видатки, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, можуть бути здійснені в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу за рішенням Кабінету Міністрів України /підпункт 4 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо доповнення абзацу 3 пункту 35 розділу VI Кодексу/;

7) уточнити, що залучення до загального фонду державного бюджету грантів на бюджетну підтримку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій здійснюється «у тому числі за досягнення індикаторів результативності» /пункт 2 і підпункт 1 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо доповнення пункту 57-2 частини другої статті 29 і першого речення пункту 3-8 розділу VI Кодексу/, а також вилучити виключне повноваження Міністра фінансів України щодо здійснення саме ним на період дії воєнного стану в Україні залучення до державного бюджету грантів на бюджетну підтримку (крім програм бюджетної підтримки ЄС) та позик від іноземних держав, ЄС, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на підставі міжнародних договорів України за рішенням Кабінету Міністрів України /підпункт 1 пункту 4 розділу І законопроекту № 9346 – щодо змін до першого речення пункту 3-8 розділу VI Кодексу/;

8) уточнити виклад умови договору з суб’єктом господарювання про надання державної гарантії або про надання кредиту, залученого державою, щодо надання права гаранту або державі як кредитору «ініціювання дебетового переказу коштів із поточних/депозитних рахунків» (замість «на договірне списання банком коштів з рахунків») суб’єкта господарювання на користь гаранта або кредитора /підпункти 1 і 2 пункту 1 розділу І законопроекту № 9346 – щодо змін до абзацу 10 частини третьої і абзацу 8 частини восьмої статті 17 Кодексу/.

У пояснювальній записці до законопроекту № 9346 вказано, що:

законопроект № 9346 розроблено відповідно до проекту Листа про наміри Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду /далі – МВФ/ та проекту Меморандуму про економічну та фінансову політику (схвалених розпорядженням КМУ від 24.03.2023 № 242-р) та доручення Прем’єр-міністра України від 07.04.2023 № 10489/1/1-23 щодо підготовки ключових законопроектів на виконання Меморандуму про економічну та фінансову політику Уряду України і Національного банку України від 24.03.2023 в рамках підтриманої МВФ нової чотирирічної Програми розширеного фінансування для України;

метою прийняття законопроекту № 9346 є виконання зобов’язань Уряду, визначених зазначеним Меморандумом, щодо відновлення і посилення окремих норм Кодексу для забезпечення передбачуваності бюджетної політики, збалансованості бюджету та посилення боргової стійкості;

реалізація закону (йдеться про законопроект № 9346 після його прийняття) не потребує додаткових коштів з державного чи місцевих бюджетів, водночас сприятиме залученню Україною кредиту від МВФ на суму понад 15 млрд дол. США в рамках відповідної Програми розширеного фінансування, а також мобілізації масштабного пільгового фінансування від міжнародних донорів і партнерів України.

ІІ. Відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 9346 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 9346 у першому читанні. Поряд з тим, згідно із статтею 101 цього Регламенту Верховна Рада України може прийняти рішення про визначення законопроекту невідкладним після включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України, а також про скорочення строків (не більш як наполовину) внесення альтернативних законопроектів, при цьому законопроект, визначений як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради України і розглядається позачергово.

Хоча законопроект № 9346 безпосередньо не включений до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік (затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2910-IX), він пов’язаний з реалізацією пункту 40 цього Плану, в якому йдеться про законопроекти про внесення змін до Кодексу щодо «унормування питань, пов’язаних з реалізацією прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, залежно від стану впровадження запланованих цілей у різних сферах суспільного життя та необхідності регулювання їх фінансового забезпечення, законодавчі зміни щодо яких можуть бути ініційовані Урядом», на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/.

Зважаючи, що розробником законопроекту № 9346 в Уряді є Мінфін (про що свідчать супровідні матеріали до нього), немає необхідності в отриманні окремого висновку Мінфіну до законопроекту № 9346.

ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту № 9346 (лист від 05.06.2023 № 16/03-2023/121080 (1209269)) вважає за доцільне висловити окремі зауваження щодо законопроекту № 9346.

Враховуючи наведене, керуючись нормами статей 93 і 101 Регламенту Верховної Ради України, Комітету потрібно ухвалити висновок щодо доцільності включення законопроекту № 9346 до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України, а також щодо визначення законопроекту № 9346 невідкладним та скорочення строків внесення альтернативних законопроектів.

ІII. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Кузбит Ю.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Зокрема, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. коротко представив законопроект № 9346 та пояснив важливість його прискорення розгляду у Верховній Раді України, передусім у першому читанні, в рамках виконання Меморандуму. Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. прокоментував окремі положення законопроекту № 9346 та повідомив про його подальший більш детальний розгляд у зазначеному підкомітеті та Комітеті.

Підсумовуючи попередній розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали, а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 9346 включити до порядку денного дев’ятої сесії, а також визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду Верховною Радою України цього питання. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346 від 30.05.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, включити до порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання, а також визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду Верховною Радою України цього питання.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 32 народні депутати України – члени Комітету).

3. Слухали:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про звіти Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

 

Відмітили:

Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді України звіт про виконання державного бюджету. Згідно з частиною першою статті 61 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), частиною п’ятою статті 161 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) та частиною третьою статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» річний звіт про виконання закону про державний бюджет має бути поданий Кабінетом Міністрів України Верховній Раді України, Президенту України та Рахунковій палаті не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

Разом з тим, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України. Згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються деякі норми Кодексу, серед яких частина перша статті 61 в частині дотримання терміну подання річного звіту про виконання закону про державний бюджет.

Зважаючи на зазначене, Кабінетом Міністрів України відтерміновано надання звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Звіт-2021) і звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі – Звіт-2022) та подано їх Верховній Раді України одночасно – 26 квітня 2023 року /листами від 26.04.2023 № 10224/0/2-23 і № 10219/0/2-23 відповідно/. За дорученням керівництва Верховної Ради України 26.04.2023 Звіт-2021 і Звіт-2022 направлено на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), а також надіслано іншим комітетам Верховної Ради України і народним депутатам України через СЕДО.

Згідно з розпорядженням КМУ від 25.04.2023 № 365-р «Про схвалення звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» державний бюджет у 2021 р. виконано за доходами в сумі 1.296.896,5 млн грн, видатками - 1.491.206,4 млн грн, обсягом повернення кредитів - 9.109,6 млн грн, обсягом надання кредитів - 13.643,5 млн грн, з дефіцитом у сумі 198.843,8 млн грн.

Згідно з розпорядженням КМУ від 25.04.2023 № 366-р «Про схвалення звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» державний бюджет у 2022 р. виконано за доходами в сумі 1.787.711,1 млн грн, видатками - 2.705.749,6 млн грн, обсягом повернення кредитів - 12.333,7 млн грн, обсягом надання кредитів - 9.163,2 млн грн, з дефіцитом у сумі 914.868 млн грн.

Матеріали Звіту-2021 і Звіту-2022 подані у повному обсязі відповідно до переліку складових частин річного звіту про виконання закону про державний бюджет, визначеного частиною другою статті 61 Кодексу.

Рахункова палата відповідно до статті 62 Кодексу і статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» підготувала та подала Верховній Раді України Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Висновки РП-2021) і Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі – Висновки РП-2022) листами від 08.05.2023 № 06-958 і № 06-954 відповідно. Висновки РП-2021 і Висновки РП-2022 розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України через СЕДО 8 травня 2023 р. При цьому витяги з Висновків РП-2021 і Висновків РП-2022 в частині загальних підсумків виконання державного бюджету та пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету.

Згідно з частиною шостою статті 161 Регламенту Комітет після отримання відповідних висновків та пропозицій Рахункової палати має підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект постанови щодо річного звіту про виконання закону про державний бюджет.

У Комітеті опрацьовано вищевказані документи, а також інші матеріали Рахункової палати за результатами здійснених нею заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), інформацію Міністерства фінансів України, Державної казначейської служби України, інших органів влади щодо виконання державного і місцевих бюджетів у 2021 і 2022 роках При цьому звернуто увагу, що протягом звітних періодів у процесі виконання державного бюджету Комітет співпрацював з Мінфіном і Рахунковою палатою, заслуховував деяких головних розпорядників коштів, систематично аналізував показники поточного виконання державного і місцевих бюджетів з урахуванням відповідних щоквартальних висновків Рахункової палати та наявної звітної інформації, а також надавав Уряду та окремим центральним органам виконавчої влади рекомендації, які мали сприяти поліпшенню стану виконання бюджету у 2021 і 2022 роках. Крім того, проаналізовано надану Мінфіном інформацію щодо виконання пункту 2 постанови Верховної Ради України від 18.06.2021 № 1567-ІХ «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /лист від 12.09.2021 № 04210-03/1-3/27915/ та зауважено, що вжиті Урядом заходи щодо реалізації деяких з наданих рекомендацій були недостатніми та/або малоефективними, відтак відповідні підпункти пункту 2 цієї постанови залишаються актуальними надалі та їх доцільно врахувати у рекомендаціях, які будуть надані Кабінету Міністрів України за підсумками розгляду Звіту-2021 і Звіту-2022.

Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту, за результатами опрацювання Звіту-2021 і Звіту-2022, поданих до них матеріалів, Висновків РП-2021 і Висновків РП-2022 та іншої відповідної інформації у Комітеті підготовлено проекти постанов Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (відповідні проекти постанов надано народним депутатам України – членам Комітету та додаються), в яких:

наведено узагальнений аналіз реалізації закону про державний бюджет на відповідний рік, включаючи характеристику виконання основних показників державного бюджету і боргових параметрів, особливості відповідного бюджетного періоду та пов’язані з ним зміни у бюджетних правилах (ці бюджетні періоди кардинально відрізнялися в частині вирішення ключових нагальних питань: 2021 рік – продовження здійснення заходів, направлених на запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2; 2022 рік – здійснення заходів щодо відсічі повномасштабної російської збройної агресії проти України та ліквідації наслідків цієї агресії в умовах воєнного стану), а також виявлені проблемні питання за підсумками виконання державного бюджету у відповідному звітному періоді;

запропоновано взяти до відома Звіт-2021 і Звіт-2022;

передбачено надати Кабінету Міністрів України доручення, зокрема, проаналізувати Висновки РП-2021 і Висновки РП-2022, вжити заходів, спрямованих на врегулювання виявлених проблемних питань та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання державного бюджету у 2023 році і при формуванні проекту державного бюджету на 2024 рік (включаючи врахування відповідних висновків і пропозицій Рахункової палати). При підготовці таких доручень враховано, що Звіт-2021 і Звіт-2022 подано одночасно (наприкінці квітня 2023 року), при цьому деякі з виявлених недоліків за підсумками 2021 року втратили свою актуальність у минулому і поточному роках, натомість у 2022 році з’явилися нові проблемні питання, що на даний час потребують відповідного реагування, як наслідок, саме у проекті Постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено низку відповідних доручень Уряду.

Аналітичні матеріали щодо Звіту-2021 і Звіту-2022, підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам – членам Комітету.

Статтею 162 Регламенту визначено процедуру розгляду звіту про виконання закону про державний бюджет у Верховній Раді України, зокрема, передбачено, що: розгляд звіту відбувається за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, визначених у цій статті; звіт у Верховній Раді України представляє Міністр фінансів України, із співдоповідями виступають голова Комітету та Голова Рахункової палати; за результатами розгляду Верховна Рада України приймає рішення щодо звіту.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Молоток І.Ф., перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В. та т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, спочатку заслухано доповідь першого заступника Міністра фінансів Улютіна Д.В. щодо Звіту-2021 і Звіту-2022. Затим т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В. виступив щодо Висновків РП-2021 і Висновків РП-2022 та зазначив, що у Рахункової палати немає зауважень до проекту рішення Комітету за результатами розгляду даного питання у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет).

Голова підкомітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: 1) взяти до відома Звіт-2021, схвалити підготовлений Комітетом проект постанови Верховної Ради України про Звіт-2021 та рекомендувати Верховній Раді України за результатами його розгляду прийняти зазначений проект постанови; 2) взяти до відома Звіт-2022, схвалити підготовлений Комітетом проект постанови Верховної Ради України про Звіт-2022 та рекомендувати Верховній Раді України за результатами його розгляду прийняти зазначений проект постанови; 3) направити Кабінету Міністрів України у вигляді рекомендацій Комітету доручення, передбачені у підготовлених Комітетом проектах постанов.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

Ухвалили:

1. Взяти до відома звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», згідно з яким державний бюджет виконано за доходами у сумі 1.296.896,5 млн гривень, видатками - 1.491.206,4 млн гривень, обсягом повернення кредитів - 9.109,6 млн гривень, обсягом надання кредитів - 13.643,5 млн гривень, з дефіцитом у сумі 198.843,8 млн гривень, схвалити підготовлений Комітетом з питань бюджету проект Постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду цього звіту прийняти зазначений проект Постанови Верховної Ради України.

2. Взяти до відома звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», згідно з яким державний бюджет виконано за доходами у сумі 1.787.711,1 млн гривень, видатками - 2.705.749,6 млн гривень, обсягом повернення кредитів - 12.333,7 млн гривень, обсягом надання кредитів - 9.163,2 млн гривень, з дефіцитом у сумі 914.868 млн гривень, схвалити підготовлений Комітетом з питань бюджету проект Постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду цього звіту прийняти зазначений проект Постанови Верховної Ради України.

3. Направити Кабінету Міністрів України у вигляді рекомендацій Комітету з питань бюджету доручення, передбачені у проектах постанов Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», підготовлених Комітетом з питань бюджету, а саме:

1) проаналізувати висновки Рахункової палати про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і проблемні питання щодо виконання державного бюджету, зазначені у відповідному проекті Постанови Верховної Ради України, вжити заходів щодо реалізації відповідних пропозицій Рахункової палати та недопущення порушень бюджетного законодавства у поточному і наступних бюджетних періодах;

2) проаналізувати висновки Рахункової палати про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», вжити заходів для недопущення порушень бюджетного законодавства у поточному і наступних бюджетних періодах та для реалізації відповідних пропозицій Рахункової палати;

3) вжити заходів щодо скорочення податкового боргу та недопущення нарощування нової податкової заборгованості, підвищивши дієвість податкового контролю за суб’єктами господарювання, які мають відповідну заборгованість;

4) забезпечувати своєчасне відшкодування податку на додану вартість, а також поступове скорочення заборгованості з невідшкодованих сум цього податку виходячи з фінансових ресурсів державного бюджету;

5) посилити контроль за правомірністю надання податкових пільг і їх цільовим використанням, проаналізувати ефективність і доцільність наданих пільг з податків і зборів та за результатами внести відповідні пропозиції з метою запобігання необґрунтованих втрат доходів бюджету;

6) забезпечити виконання плану надходжень від приватизації державного майна у 2023 році та реалістичне планування відповідних надходжень на наступні бюджетні періоди;

7) відновити у 2023 році розроблення і затвердження Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період;

8) активізувати роботу з погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з обов’язковим застосуванням визначених статтею 17 Кодексу механізмів погашення (списання) такої заборгованості;

9) здійснювати постійний моніторинг єдиного казначейського рахунку та його коштів, залучених до загального фонду державного бюджету, та забезпечувати їх послідовне повернення з дотриманням вимог бюджетного законодавства;

10) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету проаналізувати стан реалізації бюджетних програм за 2022 рік і в поточному році, оцінивши ефективність, результативність, економічну доцільність витрат державного бюджету, та врахувати результати такої роботи при підготовці проекту Державного бюджету України на 2024 рік, забезпечивши скорочення витрат на непершочергові, економічно необґрунтовані чи неефективні заходи або заходи, що втратили свою актуальність, та спрямування вивільнених ресурсів на національну безпеку і оборону, заходи з ліквідації наслідків збройної агресії проти України, відновлення країни;

11) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність виконання вимог пункту 56 розділу VI Кодексу та забезпечення цільового і ефективного використання коштів, отриманих від добровільних внесків (благодійних пожертв) для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки та оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги;

12) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на обов’язковість дотримання встановлених строків затвердження порядків використання коштів державного бюджету та паспортів бюджетних програм, посиливши контроль Міністерства фінансів України і Державної казначейської служби України за виконанням такої робити;

13) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету неухильно дотримуватися фінансової дисципліни, забезпечуючи раціональне та ефективне використання бюджетних коштів, недопущення подальшого нарощування кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету та вжиття заходів з погашення насамперед простроченої заборгованості, а також неухильний контроль за відповідною роботою розпорядників коштів нижчого рівня;

14) здійснювати постійний моніторинг та аналіз стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості (насамперед простроченої) за видатками державного бюджету, забезпечуючи визначення причин нарощування такої заборгованості та оперативне реагування з метою усунення відповідних негативних явищ;

15) вжити заходів щодо подальшого погашення заборгованості за позиками, наданими Пенсійному фонду України на поворотній основі за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка;

16) доручити Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України забезпечити покращення управління коштами Державного фонду поводження з радіоактивними відходами та державного фонду розвитку водного господарства, недопускаючи нарощування залишків коштів таких фондів;

17) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету за участю Міністерства фінансів України оптимізувати кількість результативних показників бюджетних програм, залишивши лише показники, що повною мірою характеризують ступінь досягнення поставленої мети і виконання завдань бюджетної програми;

18) продовжити роботу з упорядкування звітної інформації, передбаченої пунктом 15 частини другої статті 61 Кодексу, оптимізувавши її зміст для розширення можливостей практичного застосування такої інформації при здійсненні парламентського контролю;

19) звернути увагу відповідних центральних органів виконавчої влади на необхідність своєчасного затвердження порядків і умов надання трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, а також розподілу зазначених трансфертів між місцевими бюджетами (якщо у законі про Державний бюджет України такий розподіл не здійснено);

20) забезпечувати здійснення розподілу між місцевими бюджетами передбачених у проекті закону про Державний бюджет України трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам з метою дотримання вимог частини третьої статті 97 Кодексу;

21) посилити контроль за використанням субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, забезпечуючи моніторинг своєчасного і цільового використання таких коштів з місцевих бюджетів, мінімізацію накопичення залишків таких коштів на рахунках місцевих бюджетів та зменшення кількості незавершених проектів (програм, заходів), що реалізуються за рахунок відповідних субвенцій;

22) опрацювати питання щодо визначення механізму і строків погашення заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка, та за необхідності внести відповідні пропозиції;

23) у тримісячний строк подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її висновках про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та висновках про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 26 народних депутатів України – членів Комітету).

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

4.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

4.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань розкриття банківської таємниці та заходів щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісті за особливих обставин" (реєстр. № 9235 від 24.04.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо спрощення доступу суб’єктів декларування до даних державних реєстрів" (реєстр. № 9198 від 11.04.2023, народний депутат України Бурміч А.П.);

4.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо розширення кола осіб, на яких розповсюджується здійснення заходів фінансового контролю" (реєстр. № 9228 від 20.04.2023, народний депутат України Яценко А.В.);

4.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо узгодження положень із Законом України "Про оренду державного та комунального майна"" (реєстр. № 9248 від 27.04.2023, народні депутати України Мороз В.В., Бурміч А.П., Гнатенко В.С., Яковенко Є.Г.);

4.1.5. Проект Закону України "Про електронні аграрні розписки" (реєстр. № 9266 від 02.05.2023, народні депутати України Ковальчук О.В., Гетманцев Д.О., Бондаренко О.В. та інші.);

4.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про електронні комунікації" (щодо протидії фішингу)" (реєстр. № 9250 від 28.04.2023, народні депутати України Федієнко О.П., Швець С.Ф., Зуб В.О., Безугла М.В. та інші);

4.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" щодо заборони новітніх тютюнових виробів, що містять смако-ароматичні добавки" (реєстр. № 9227 від 20.04.2023, народні депутати України Булах Л.В., Зуб В.О., Шпенов Д.Ю., Вінтоняк О.В., Кузьміних С.В. та інші);

4.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" щодо тютюнових виробів, що містять смако-ароматичні добавки" (реєстр. № 9227-1 від 04.05.2023, народні депутати України Заблоцький М.Б., Мазурашу Г.Г., Костюх А.В.);

4.1.9. Проект Закону України "Про виключення статті 118 Кодексу законів про працю України" (реєстр. № 9200-1 від 19.04.2023, народний депутат України Третьякова Г.М.);

4.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо приведення їх у відповідність до положень Конституції України" (реєстр. № 9221 від 19.04.2023, народні депутати України Воронько О.Є., Яковенко Є.Г., Бурміч А.П.);

4.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення виборчого законодавства" (реєстр. № 9247 від 27.04.2023, народні депутати України Плачкова Т.М., Гнатенко В.С., Бурміч А.П., Яковенко Є.Г.);

4.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 160 Кримінального кодексу України у зв'язку із змінами до Виборчого кодексу України щодо оплати праці осіб, що беруть участь в організації та підготовці виборів за рахунок коштів виборчих фондів" (реєстр. № 9246 від 27.04.2023, народні депутати України Плачкова Т.М., Бурміч А.П., Гнатенко В.С., Яковенко Є.Г.);

4.1.13. Проект Закону України "Про ратифікацію Нагойсько-Куала-Лумпурського додаткового протоколу про відповідальність і відшкодування до Картахенського протоколу про біобезпеку" (реєстр. № 0204 від 03.05.2023, Президент України);

4.1.14. Проект Закону України "Про внесення зміни до частини першої статті 7 Сімейного кодексу України щодо удосконалення законодавчої процедури" (реєстр. № 9155 від 28.03.2023, народний депутат України Фріс І.П.);

4.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 29 Закону України "Про дорожній рух" щодо допуску участі у дорожньому русі транспортних засобів з правим розташуванням керма в період дії воєнного стану" (реєстр. № 9182 від 04.04.2023, народний депутат України Гончаренко О.О.);

4.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 29 Закону України "Про дорожній рух" щодо врегулювання питання участі у дорожньому русі транспортних засобів з правим розташуванням керма, які використовуються при здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації" (реєстр. № 9182-1 від 06.04.2023, народний депутат України Дмитрук А.Г.);

4.1.17. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 29 Закону України "Про дорожній рух" щодо імплементації окремих положень Конвенції про дорожній рух" (реєстр. № 9183 від 05.04.2023, народний депутат України Дмитрук А.Г.);

4.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності у сфері охорони життя та пошуку і рятування людей на морі" (реєстр. № 9283 від 10.05.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо діяльності авіації Міністерства внутрішніх справ України" (реєстр. № 9258 від 01.05.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5-1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" щодо продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства" (реєстр. № 9296 від 12.05.2023, народний депутат України Гончаренко О.О.);

4.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини" (реєстр. № 9287 від 11.05.2023, народні депутати України Фріс І.П., Вінтоняк О.В., Батенко Т.І., Безгін В.Ю. та інші);

4.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до частини четвертої статті 116 Земельного кодексу України щодо окремих питань безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян" (реєстр. № 9291 від 12.05.2023, народні депутати України Бурміч А.П., Яковенко Є.Г., Мороз В.В.);

4.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 79 Земельного кодексу України щодо збереження права власності на багаторічні насадження" (реєстр. № 9292 від 12.05.2023, народні депутати України Бурміч А.П., Яковенко Є.Г., Мороз В.В.);

4.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 29 Закону України "Про дорожній рух" щодо надання дозволу військовослужбовцям у період дії правового режиму воєнного стану використовувати у дорожньому русі транспортні засоби з правим розташуванням керма" (реєстр. № 9238 від 25.04.2023, народні депутати України Аліксійчук О.В., Бобровська С.А., Прощук Е.П. та інші);

4.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реструктуризації заборгованості за оплату комунальних послуг" (реєстр. № 9298 від 12.05.2023, народні депутати України Гнатенко В.С., Яковенко Є.Г., Мороз В.В. та інші);

4.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку прийняття спадщини" (реєстр. № 9288 від 11.05.2023, народні депутати України Фріс І.П., Вінтоняк О.В., Батенко Т.І., Пасічний О.С. та інші);

4.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо розширення підстав набуття громадянства України" (реєстр. № 9295 від 12.05.2023, народний депутат України Гончаренко О.О.);

4.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей використання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами" (реєстр. № 9271 від 04.05.2023, народні депутати України Бардіна М.О., Юрчишин Я.Р. та інші);

4.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення окремих положень з метою забезпечення захисту прав учасників кримінального провадження" (реєстр. № 9211 від 17.04.2023, народні депутати України Янченко Г.І., Лабазюк С.П., Ніколаєнко А.І. та інші);

4.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо організації та проведення азартних ігор та лотерей" (реєстр. № 9256 від 01.05.2023, Кабінет Міністрів України);

4.1.31. Проект Закону України "Про основні принципи забезпечення компенсацій для жертв збройної агресії Російської Федерації" (реєстр. № 9279 від 08.05.2023, народні депутати України Кожем'якін А.А., Пузійчук А.В., Мазурашу Г.Г., Крулько І.І. та інші);

4.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо відновлення прав деяких категорій громадян на приватизацію земельних ділянок під час дії правового режиму воєнного стану на території України" (реєстр. № 8366 від 17.01.2023, народні депутати України Приходько Н.І., Мороз В.В.та інші);

4.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо відновлення прав деяких категорій громадян на приватизацію земельних ділянок під час дії правового режиму воєнного стану на території України" (реєстр. № 8366-1 від 23.01.2023, народний депутат України Мазурашу Г.Г.).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

4.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

4.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо відповідальності за порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту» (реєстр. № 9230 від 21.04.2023), поданий народним депутатом України Рєпіною Е.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» новим пунктом, згідно яким тимчасово, на період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану на території України, не застосовувати до резидентів України – суб’єктів господарювання, які за операціями з експорту товарів/послуг, поставлених контрагентам – резидентам Російської Федерації або Республіки Білорусь до 24.02.2022 не одержали грошових коштів від таких контрагентів у строки, встановлені згідно із статтею 13 цього Закону, відповідальності, передбаченої частиною п’ятою статті 13 цього Закону (у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту може вплинути на зменшення дохідної частини державного бюджету в частині недонадходження пені за порушення резидентами строків розрахунків, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону;

оцінити вартісну величину втрат бюджету від недонадходження пені неможливо за відсутності інформації про обсяги неодержаних грошових коштів за договорами стосовно тих операцій, по яких не зупинено перебіг строку розрахунків у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»;

подальший розгляд законопроекту потребує надання детальних фінансових розрахунків та обґрунтувань.

Згідно із звітними даними до загального фонду державного бюджету доходи за кодом 21081000 «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» надійшли за 2022 рік у сумі 161,7 млн грн, за січень-квітень 2023 р. – 99 млн грн.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» щодо відповідальності за порушення резидентами строку розрахунків за операціями з експорту» (реєстр. № 9230 від 21.04.2023), поданий народним депутатом України Рєпіною Е.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного бюджету від пені). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням норм пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо посилення соціального захисту осіб, які здійснюють догляд дитини з інвалідністю (реєстр. № 9160 від 30.03.2023), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» пропонується підвищити розмір надбавки на догляд за іншою дитиною з інвалідністю: на дитину віком до 6 років та на дитину віком від 6 до 18 років з 50 до 100 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Зважаючи, що згідно з підпунктом «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних державних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, запропоноване збільшення розміру надбавки на догляд зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 1,6 млрд грн (що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді, оскільки в умовах воєнного стану видатки державного бюджету першочергово спрямовуються на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із чинним законодавством заходів загальної мобілізації).

При цьому, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо посилення соціального захисту осіб, які здійснюють догляд дитини з інвалідністю (реєстр. № 9160 від 30.03.2023), поданий народним депутатом України Гнатенком В.С. та інишми, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

4.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уникнення безпідставного анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи» (реєстр. № 9294 від 12.05.2023), поданий народними депутатами України Вороньком О.Є., Яковенком Є.Г. та Морозом В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити, що наявність податкового боргу у суб’єкта господарювання – платника єдиного податку четвертої групи станом на 1 січня базового (звітного) року не може бути підставою для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи;

надати право суб’єктам господарювання протягом трьох робочих днів повторно подати до контролюючого органу заяву про перехід із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування, якщо за результатами розгляду контролюючим органом відповідної заяви виявлено допущення технічної помилки (граматичної описки, арифметичної чи іншої помилки), та передбачити, що наявність технічної помилки не є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у переході на спрощену систему оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості платників, яким статус платника єдиного податку четвертої групи з урахуванням запропонованих змін буде підтверджено, та сум податків, які сплатять такі платники. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо уникнення безпідставного анулювання реєстрації платника єдиного податку четвертої групи» (реєстр. № 9294 від 12.05.2023), поданий народними депутатами України Вороньком О.Є., Яковенком Є.Г. та Морозом В.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаціи?но-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо врегулювання деяких питань здійснення державного забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування при закінченні навчальних закладів (реєстр. № 9100 від 13.03.2023), поданий народним депутатом України Приходько Н.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується встановити, що всім випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного бюджету здійснюється виплата одноразової грошової допомоги в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку без встановлення додаткових умов її отримання у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, та протягом 30 днів з моменту завершення навчання.

Згідно з чинними нормами частини сьомої статті 8 Закону України «Про забезпечення організаціи?но-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються серед іншого одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку за рахунок навчального закладу або відповідної установи за умови працевлаштування після закінчення навчального закладу.

Зважаючи, що видатки, пов’язані з функціонуванням державних і комунальних закладів освіти, здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів відповідно до встановленого у статтях 87, 89, 90 Бюджетного кодексу України розмежування видатків між бюджетами, пропозиція про виплату одноразової допомоги випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок державного бюджету буде мати вплив на видаткову частину державного бюджету і місцевих бюджетів, зумовивши передусім потребу державного бюджету у додаткових видатках.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про такий вплив на видатки бюджетів, не підтримує прийняття законопроекту та відмічає таке:

у державному бюджеті на 2023 рік відповідним головним розпорядникам коштів за загальним фондом на виплату одноразової грошової допомоги випускникам навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку враховано 36,97 млн грн;

до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що унеможливило проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів;

законопроектом пропонується нівелювати встановлений Урядом мотивуючий фактор, який спрямований на заохочення випускників до якнайшвидшого отримання місця роботи.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаціи?но-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо врегулювання деяких питань здійснення державного забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування при закінченні навчальних закладів (реєстр. №9100) матиме вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

4.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо підвищення рівня соціального захисту застрахованих осіб та потерпілих внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, особливо осіб з інвалідністю (реєстр. № 9214 від 17.04.2023), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зокрема, пропонується:

розширити перелік заходів із соціального захисту застрахованих осіб /забезпечення лікуванням (в тому числі санаторно-курортним лікуванням), лікарськими засобами та виробами медичного призначення, відшкодування під час лікування та/або реабілітації витрат на житло, включаючи на житло для особи, яка супроводжуватиме, забезпечення протезуванням, ортезуванням, відшкодування вартості самостійно придбаної санаторно-курортної путівки, здійснення виплати грошової компенсації вартості додаткового харчування, забезпечення соціальними послугами, у тому числі на спеціальний медичний та/або постійний сторонній догляд і побутове обслуговування, або здійснення виплати грошової компенсації витрат на відшкодування вартості такого догляду та обслуговування, забезпечення автомобілем, виплату грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, на транспортне обслуговування та на навчання водінню тощо/;

здійснювати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомоги по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) за основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом) /згідно з нормами діючого законодавства виплати вказаних допомог здійснюються за основним місцем роботи або за місцем роботи за сумісництвом/;

здійснювати перерахування сум щомісячних страхових виплат у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати (для потерпілих з інвалідністю, які не працюють, не служать, не займаються підприємницькою та незалежною професійною діяльністю, у яких щомісячна страхова виплата не досягає розміру мінімальної заробітної плати, у сумі, що не вистачає до відповідного розміру).

Водночас, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону Кабінету Міністрів України, зокрема, доручено:

надати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо підвищення рівня соціального захисту застрахованих осіб та потерпілих внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, особливо осіб з інвалідністю, у якому повинні бути враховані норми Законів України, які були безпідставно скасовані у минулих роках.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація проекту закону потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України у частині здійснення перерахування сум щомісячних страхових виплат, грошової компенсації вартості спеціального медичного та/або постійного стороннього догляду та побутового обслуговування, додаткового харчування, витрат на житло тощо (визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету Пенсійного фонду України немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних). Водночас зазначається, що прийняття рішень, реалізація яких збільшить фінансове навантаження на бюджет Пенсійного фонду України, поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на нього функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням фінансових можливостей цього Фонду. При цьому відмічено, що окремі питання, які запропоновано вирішити проектом закону (санаторно-курортне лікування потерпілих або його грошова компенсація, забезпечення автомобілем, грошова компенсація на бензин тощо), вже врегульовано чинним законодавством, зокрема законами України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» та «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».

За узагальнюючим висновком Міністерство фінансів України не підтримує даний законопроект.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо підвищення рівня соціального захисту застрахованих осіб та потерпілих внаслідок трудового каліцтва чи професійного захворювання, особливо осіб з інвалідністю (реєстр. № 9214 від 17.04.2023), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Пенсійного фонду України та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

4.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо надання військовослужбовцям, членам добровольчих формувань територіальних громад, а також членам сімей військовослужбовців та членів добровольчих формувань територіальних громад права на безоплатну вторинну правову допомогу (реєстр. № 9255 від 01.05.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом передбачено внести зміни до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон) та включити до переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу (в частині захисту, здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, складення документів процесуального характеру), військовослужбовців військових формувань України, членів добровольчих формувань територіальних громад і членів сімей військовослужбовців та добровольчих формувань територіальних громад з питань правового захисту, пов’язаного із соціальним забезпеченням, а також із проходженням військової служби, служби у військовому резерві Збройних Сил України, служби в добровольчих формуваннях територіальних громад та інших утворених відповідно до закону військових формуваннях.

Слід звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» фінансування безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, потребуватиме додаткового фінансового забезпечення у поточному році та наступних бюджетних періодах, зокрема на оплату послуг адвокатів та відшкодування їм витрат, пов’язаних із наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

За узагальнюючим висновком Мінфіну до цього законопроекту зауважено, що подальший розгляд законопроекту можливий у разі надання фінансово-економічних розрахунків до нього та пропозицій реальних джерел покриття додаткових видатків.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо надання військовослужбовцям, членам добровольчих формувань територіальних громад, а також членам сімей військовослужбовців та членів добровольчих формувань територіальних громад права на безоплатну вторинну правову допомогу (реєстр. № 9255 від 01.05.2023), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для надання безоплатної вторинної правової допомоги). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язковості навчання державних службовців основ кібербезпеки) (реєстр. № 9268 від 03.05.2023), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Камельчуком Ю.О., Васильєвим І.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно із законопроектом центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, організовує із залученням навчальних закладів навчання державних службовців основам кібербезпеки, затверджує форму державного сертифіката з питань кібербезпеки та порядок його видачі особам, які бажають взяти участь у конкурсі на вакантні посади державної служби та видає державні сертифікати з питань кібербезпеки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту може потребувати додаткового бюджетного фінансування на утримання Національного агентства України з питань державної служби, що забезпечуватиме організацію навчання державних службовців основам кібербезпеки та оплату послуг на проведення відповідних заходів. За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів лише на навчання всіх держслужбовців з питань кібербезпеки необхідно додатково понад 660 млн грн (з урахуванням фактичної кількості державних службовців – 166,3 тис. осіб та орієнтовної вартості підвищення кваліфікації одного слухача – 4 000 гривень).

Однак необхідного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджету (що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України) до законопроекту не надано.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язковості навчання державних службовців основ кібербезпеки) (реєстр. № 9268 від 03.05.2023), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Камельчуком Ю.О., Васильєвим І.С., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків на забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного управління і регулювання при наданні хмарних послуг (реєстр. № 9293 від 12.05.2023), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Штепою С.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про хмарні послуги» і «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» пропонується визначити Адміністрацію Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Адміністрація Держспецзв’язку) регулятором комунікаційних послуг та покласти на неї завдання щодо реалізації державної політики при наданні хмарних послуг.

У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначено, що реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат державного бюджету.

Натомість у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту зазначається про те, що реалізація його положень може вплинути на показники бюджету, зокрема, на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді, а саме, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Адміністрації Держспецзв’язку у зв’язку із покладенням на неї нових повноважень (зокрема, на створення та утримання нових підрозділів, у тому числі на оплату праці працівників та їх матеріально-технічного забезпечення).

З огляду на положення законопроекту необхідно звернути увагу, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. Про невиконання вказаних вимог зауважено також Мінфіном.

Загалом у висновку Мінфіну до цього законопроекту зауважується, що позицію Мінфіну щодо законопроекту можливо висловити після надання суб’єктом права законодавчої ініціативи фінансово-економічних розрахунків до законопроекту стосовно його впливу на показники бюджету, а також опрацювання його положень з Адміністрацією Держспецзв’язку.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного управління і регулювання при наданні хмарних послуг (реєстр. № 9293 від 12.05.2023), поданий народними депутатами України Крячком М.В., Штепою С.С. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету для Адміністрації Держспецзв’язку на реалізацію державної політики щодо надання хмарних послуг). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу для співробітництва в галузі оподаткування «Fiscalis» (реєстр. № 0203 від 28.04.2023), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу для співробітництва в галузі оподаткування «Fiscalis», вчинену 5 вересня 2022 року у м. Брюссель (далі – Угода).

Угодою, серед іншого передбачено, що:

цілі програми ЄС «Fiscalis» для співробітництва в галузі оподаткування (далі – Програма) полягають у підтримці податкових органів та системи оподаткування з метою поліпшення функціонування внутрішнього ринку, посилення конкурентноспроможності ЄС і добросовісної конкуренції всередині ЄС, захисту фінансових  та економічних інтересів ЄС і його держав-членів, включно із захистом таких інтересів від шахрайства, ухиляння та уникнення від сплати податків, а також вдосконалення збору податків;

Україна бере участь у Програмі як асоційована країна та робить свій внесок щодо частин Програми;

участь України або юридичних осіб України у Програмі обумовлена сплатою Україною фінансового внеску до Програми та фінансовою участю у покритті пов’язаних із нею управлінських, виконавчих та операційних витрат, фінансування яких здійснюється за рахунок загального бюджету ЄС;

фінансовий внесок складається із суми операційного внеску і внеску за участь та здійснюється у формі щорічного платежу у євро;

внесок за участь становить 4 % від щорічного початкового внеску та сплачується поетапно у такий спосіб: 2022 р. – 1%, 2023 р. – 1,5%, 2024 р. – 2%, 2025 р. – 2,5%, 2026 р. – 3%, 2027 р. – 4%;

операційний внесок розраховується на відповідні фінансові періоди шляхом застосування коригування базового внеску, коефіцієнт для коригування індексу внеску для 2022 року становить 0, для 2023-2027 років – 0,65.

У пояснювальній записці до законопроекту та доданих до неї фінансово-економічних розрахунках вказано, що:

приєднання та подальша участь України у Програмі передбачають необхідність починаючи з 2023 року, сплати Україною фінансового внеску до Програми та фінансової участі у покритті пов’язаних із нею витрат на управління, реалізацію та операційних витрат, зокрема, у 2023 році – 290 267 євро (11 363,52 тис. грн); у 2024 році – 297 530 євро (11 647,85 тис. грн); у 2025 році – 304 969 євро ( 11 939,08 тис. грн); у 2026 році – 312 585 євро (12 237,23 тис. грн); у 2027 році – 320 065 євро (12 530,06 тис. грн);

сплата Україною фінансового внеску вимагатиме передбачення у державному бюджеті на 2023 рік відповідних додаткових видатків для Державної податкової служби України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

сплата Україною фінансового внеску в рамках участі у Програмі забезпечуватиметься за рахунок асигнувань, передбачених Державній податковій службі України у державному бюджеті на 2023 рік та на наступні бюджетні періоди за програмою «Керівництво та управління у сфері податкової політики» (код 3507010);

запланований у державному бюджеті обсяг видатків за вказаною бюджетною програмою на 2023 рік становить 8 534 568,3 тис. грн.

водночас враховуючи триваючу збройну агресію РФ проти України, обумовлений цим негативний вплив на економічну активність та падіння доходів державного бюджету, на сьогодні опрацьовується проект Угоди (у формі обміну листами) між Україною та ЄС щодо зупинення з 1 січня 2021 року зобов’язань України (на період 2021 – 2027 років) у частині необхідності сплати фінансових внесків у рамках усіх угод про приєднання нашої держави до програм ЄС, зокрема до програми ЄС «Fiscalis».

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі Європейського Союзу для співробітництва в галузі оподаткування «Fiscalis» (реєстр. № 0203 від 28.04.2023), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме видатків державного бюджету на сплату фінансового внеску, що здійснюватимуться в межах видатків, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік на функціонування Державної податкової служби України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України та Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» щодо ставок ввізного та вивізного (експортного) мита на окремі види сільськогосподарської продукції» (реєстр. № 9254 від 01.05.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2023 року внести зміни до:

Митного тарифу України, зокрема, встановивши нульові ставки ввізного мита на ввезення в Україну великої та дрібної рогатої худоби, (ягнят, кіз) за кодами згідно з УКТЗЕД: 0102 29 10 00, 0102 29 21 00, 0102 29 29 00, 0102 29 41 00, 0102 29 49 00, 0102 29 51 00, 0102 29 59 00, 0102 29 61 00, 0102 29 69 00, 0102 29 91 00, 0102 29 99 00, 0104 10 30 00, 0104 10 80 00, 0104 20 10 00, 0104 20 90 00;

Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину», визначивши до 31 грудня 2026 року ставку вивізного мита на велику рогату худобу, кіз та вівць на рівні 0% за кодами згідно з УКТЗЕД: 0102 29 51 00, 0102 29 59 00, 0102 29 61 00, 0102 29 69 00, 0102 29 91 00, 0102 29 99 00, 0104 10 10 00, 0104 10 30 00, 0104 10 80 00.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, натомість сприятиме збільшенню загального обсягу отриманої виручки, надходжень до бюджету та робочих місць, а також сприятиме збільшенню на 32% надходжень валютної виручки в Україну, при цьому зміни надходжень до бюджету в частині зменшення експортних зборів компенсуються надходженнями від збільшення надходжень від інших податків, які будуть напряму брати участь у функціонування галузі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, водночас встановлення нульових ставок ввізного та вивізного мита на окремі види великої та дрібної рогатої худоби за окремими кодами згідно з УКТ ЗЕД призведе до зменшення надходжень державного бюджету;

за інформацією Мінекономіки, за розрахунками на підставі даних Держстату за 2022 рік втрати державного бюджету від скасування вивізного (експортного) мита на зазначену у законопроекті худобу можуть становити 2,8 млн дол. США;

згідно з даними Держстату за 2021 і 2022 роки імпорт в Україну здійснювався лише кіз чистопородних племінних з країн ЄС, при цьому інші види тварин, зазначені у законопроекті, в Україну не ввозилися, водночас відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони при імпорті зазначених товарів європейського походження ввізне мито не сплачується.

Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України та Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» щодо ставок ввізного та вивізного (експортного) мита на окремі види сільськогосподарської продукції» (реєстр. № 9254 від 01.05.2023), поданий народними депутатами України Ковальчуком О.В., Нікітіною М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від вивізного та ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення ефективності діяльності тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України (реєстр. №9186 від 06.04.2023), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Кітом А.Б., Кулінічем О.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

У законопроекті згідно із змінами до законів України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України», «Про Регламент Верховної Ради України» та «Про статус народного депутата України» серед іншого пропонується розширити права слідчої комісії та коло питань, які розглядаються на її засіданнях, передбачивши можливість слідчої комісії залучати до засідань представників громадських об’єднань в якості експертів, звертатися із заявами та повідомленнями до правоохоронних органів та здійснювати контроль за виконанням рішень слідчої комісії органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та організацій незалежно від форм власності, а також встановити відповідальність за перешкоджання діяльності тимчасових слідчих комісій і спеціальних тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, адже право слідчої комісії залучати представників громадських об’єднань як експертів може потребувати додаткових витрат з державного бюджету, оскільки відповідно до статті 19 Закону України «Про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України» витрати, пов’язані із запрошенням особи слідчою комісією, відшкодовуються такій особі в порядку, передбаченому законодавством щодо відшкодування витрат свідкам та іншим учасникам кримінального процесу, за рахунок коштів, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України.

При цьому до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету (що вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України). Тому відсутність відповідних розрахунків і пропозицій щодо джерел покриття витрат бюджету унеможливила надання Міністерством фінансів оцінки вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), має узгоджуватися з положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону Українипро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення ефективності діяльності тимчасових слідчих і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України (реєстр. № 9186 від 06.04.2023), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Кітом А.Б., Кулінічем О.І., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків на забезпечення діяльності Верховної Ради України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів з післявоєнного відновлення та відбудови України (реєстр. № 9191 від 06.04.2023), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про протимінну діяльність в Україні» пропонується:

встановити вимогу про обов’язкове включення до програми комплексного відновлення області, території територіальної громади (її частини) інформації щодо необхідності здійснення розмінування (гуманітарного розмінування) відповідної території;

утворити для організації координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств та організацій незалежно від форми власності, що залучаються для проведення заходів у сфері протимінної діяльності, допоміжний орган – Національний орган з питань протимінної діяльності та покласти його функції на центральний орган виконавчої влади у сфері транспорту, дорожнього господарства, надання послуг поштового зв’язку та інфраструктури, замість діючого міжвідомчого допоміжного органу, що утворений відповідно до Закону згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1207 «Про утворення Національного органу з питань протимінної діяльності» (із змінами).

При цьому згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, утворення нового Національного органу з питань протимінної діяльності, ліквідація діючого органу з питань протимінної діяльності та передача його повноважень іншому органу державної влади може потребувати додаткового фінансового забезпечення в поточному та наступних бюджетних періодах.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до законопроекту про такий його вплив на видаткову частину державного бюджету, відмічає, що відсутність фінансово-економічних розрахунків та обгрунтувань унеможливила проведення ним оцінки вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України також звернуло увагу, що реалізація зазначеної законодавчої пропозиції може потребувати додаткових бюджетних видатків.

При цьому до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, має узгоджуватися з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо першочергових заходів з післявоєнного відновлення та відбудови України (реєстр. № 9191 від 06.04.2023), поданий народним депутатом України Яценком А.В., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків, пов’язаних із забезпеченням діяльності центральних органів виконавчої влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу.

 

4.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо врегулювання деяких питань відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам (реєстр. № 9085 від 06.03.2023), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Бурмічем А.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до статтей 156, 157 Земельного кодексу України пропонується врегулювати питання відшкодування збитків власникам та користувачам землі, заподіяних внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення для потреб національної безпеки і оборони.

Зважаючи, що відповідно до частини третьої статті 157 Земельного кодексу України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України, у законопроекті запропоновано передбачити у відповідному порядку механізм визначення оцінки збитків, джерела фінансового забезпечення та порядок відшкодування таких збитків. Поряд з тим, встановлюється, що розмір збитків визначатиметься комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та військово-цивільними адміністраціями, військовими адміністраціями під час дії особливого періоду або правового режиму воєнного стану, попередньо надавши таким земельним ділянкам статусу тимчасово зайнятих.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що прийняття законопроекту потребуватиме значних обсягів додаткових видатків з державного бюджету на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок тимчасового зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення для потреб національної безпеки і оборони, пов’язаного із забезпеченням відсічі збройної агресії російської федерації проти України. Поряд з тим, на думку Міністерства фінансів, питання відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам доцільно вирішувати в рамках опрацювання ефективних міжнародних механізмів відшкодування заподіяних війною збитків (отримання компенсацій), зважаючи на масштаби та наслідки шкоди, заподіяної сільськогосподарським угіддям внаслідок ведення бойових дій із відбиття збройної агресії російської федерації проти України.

Загалом до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що вимагається згідно з частиною першою першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Таке унеможливило визначення Міністерством фінансів України вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що містить вимоги до введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету). Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо врегулювання деяких питань відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам (реєстр. № 9085 від 06.03.2023), поданий народними депутатами України Гнатенком В.С., Бурмічем А.П. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків на проведення передбаченого відшкодування збитків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

4.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Деякі питання створення об’єктів природно-заповідного фонду України» (реєстр. № 8341 від 09.01.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом запропоновано створити на території Вишгородського району Київської області парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигір’я» за рахунок земель державної власності, що надаються йому в постійне користування.

Водночас у законопроекті визначається, що утворення спеціальної адміністрації парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигір’я» забезпечується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, до сфери управління якого належить даний об’єкт.

Разом з цим, у прикінцевих положеннях законопроекту:

- передбачається внести зміни до законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про природно-заповідний фонд України», згідно з якими створення парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення пропонується законами України за поданням Кабінету Міністрів України (пункт 2 розділу ІІ);

- Кабінету Міністрів України доручається:

вжити заходи для передачі парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигір’я» у постійне користування земельних ділянок згідно з додатком та реєстрації речових прав на такі земельні ділянки (абзац 3 пункту 2 розділу ІІ);

щороку під час підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати кошти, необхідні для функціонування парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигір’я» (пункт 4 розділу ІІ).

Згідно з пояснювальною запискою та фінансово-економічними розрахунками до законопроекту, підготовленими Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (далі – Міндовкілля), реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у 2023 році в обсязі 69 949,2 тис. грн (з яких прямі витрати – 69 781,1 тис. грн /в тому числі: оплата праці з нарахуваннями – 60 192,1 тис. грн; капітальні видатки та наукові дослідження – 5 486 тис. грн; інше – 4 103 тис. грн/; непрямі витрати – 168,1 тис. грн), що здійснюватимуться за бюджетною програмою Міндовкілля 2701160 «Збереження природно-заповідного фонду».

Покриття вищевказаних видатків, згідно з матеріалами, наданими до проекту акта, пропонується здійснити за рахунок збільшення надходжень від рентної плати за користування надрами, проте без наведення обґрунтувань щодо законодавчих або інших положень та підстав такого збільшення.

Довідково:

- у 2023 році за бюджетною програмою 2701160 видатки (з урахуванням внесених змін) передбачено в обсязі 685 757,1 тис. грн, з них: за загальним фондом – 649 677,6 тис. грн; за спеціальним фондом – 36 079,5 тис. грн;

- Законом України «Про природно-заповідний фонд України» встановлено що:

витрати, пов’язані із забезпеченням режиму охорони парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться (стаття 46);

охорона парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України (стаття 60).

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) відмічено, що реалізація акта матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, та в межах компетенції не заперечує щодо його розгляду, з урахуванням висловлених зауважень.

Заразом Мінфіном подано такі зауваження та пропозиції:

у державному бюджеті на 2023 рік передбачено видатки за бюджетною програмою 2701160, проте коштів у сумі 69,95 млн грн на утримання парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Межигір’я» не передбачено;

джерелом покриття додаткових витрат визначено збільшення надходжень до державного бюджету рентної плати за користування надрами (код 13030000), проте обґрунтувань щодо законодавчих підстав збільшення зазначених надходжень до державного бюджету не надано, що суперечить вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс);

з метою забезпечення відповідності вимогам статті 27 Кодексу вважається за доцільне виключити пункт 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту та доповнити положенням, відповідно до якого Міндовкіллю доручається забезпечити реалізацію положень законопроекту в межах реальних можливостей державного бюджету на відповідний рік з урахуванням вимог статті 23 Кодексу, а також коштів, які будуть отримуватись як плата за відвідування та надання послуг вказаним парком-пам’яткою.

Щодо терміну набрання чинності Законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Деякі питання створення об’єктів природно-заповідного фонду України» (реєстр. № 8341 від 09.01.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету на створення та збереження об’єкту природно-заповідного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

4.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про безпеку класифікованої інформації» (реєстр. № 8394 від 27.01.2023), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Ананченком М.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом «Про безпеку класифікованої інформації» запропоновано визначити правові та організаційні засади функціонування державної системи безпеки класифікованої інформації, визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про державну таємницю», та внести зміни до ряду законів України.

Так, положеннями законопроекту, зокрема, передбачається:

встановити поняття класифікованої інформації /відомості, які становлять державну таємницю або службову безпекову інформацію, безпека яких забезпечується державою відповідно до цього та інших законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також виданих на їх основі нормативно-правових актів, витік яких може створити загрози національній безпеці та/або національним інтересам України або поставити під загрозу суверенітет, територіальну цілісність та обороноздатність України, створити небезпеку життю чи здоров’ю людини або передумови для цього/;

визначити повноваження суб’єктів безпекової діяльності на виконання вимог законодавства у сфері безпеки класифікованої інформації, серед іншого передбачивши, що Верховна Рада України визначає державну політику у сфері безпеки класифікованої інформації; здійснює законодавче регулювання правових відносин у сфері безпеки класифікованої інформації; визначає в законі про Державний бюджет України витрати на реалізацію державних програм та інших заходів щодо забезпечення безпеки класифікованої інформації;

уповноважити Службу безпеки України на здійснення функцій національного органу безпеки;

передбачити утворення суб’єктами безпекової діяльності (органами законодавчої, виконавчої та судової влади, органами прокуратури, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями тощо) Офісів безпеки на правах самостійних структурних підрозділів /згідно з чинною редакцією Закону України «Про державну таємницю» у державних органах створюються режимно-секретні органи на правах окремих структурних підрозділів/ та визначення їх основних завдань і прав;

фінансове забезпечення діяльності, пов’язаної з безпекою класифікованої інформації здійснюється за рахунок державного бюджету та місцевих бюджетів, при цьому, кошти на зазначені витрати передбачаються у відповідних бюджетах окремим рядком;

встановити надбавку до посадового окладу (тарифної ставки): громадянам України, які перебувають на посадах, що передбачають доступ до державної таємниці, у розмірі від 10 до 20% залежно від ступеня класифікації відомостей, до яких їм надано доступ; посадовим особам визначених державних органів та установ, державним експертам з питань безпеки інформації – у розмірі 20% посадового окладу; працівникам Офісів безпеки – у розмірі від 30 до 60% залежно від встановленої суб’єкту безпекової діяльності категорії безпеки /аналогічні розміри надбавок визначені постановами Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» та від 03.01.2013 № 2 «Про встановлення надбавок до посадових окладів державних експертів з питань таємниць та фахівців, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць»/;

встановити сертифікат допуску до державної таємниці та його форми залежно від ступеня класифікації інформації, а саме: сертифікат допуску форми 1 (із строком дії 5 років) для доступу громадянина України до відомостей, що становлять державну таємницю зі ступенями класифікації "ОСОБЛИВОЇ ВАЖЛИВОСТІ", "ЦІЛКОМ ТАЄМНО", "ТАЄМНО"; сертифікат допуску форми 2 (із строком дії 7 років) для доступу громадянина України до відомостей, що становлять державну таємницю зі ступенями класифікації "ЦІЛКОМ ТАЄМНО", "ТАЄМНО"; сертифікат допуску форми 3 (із строком дії 10 років) для доступу громадянина України до відомостей, що становлять державну таємницю зі ступенями класифікації "ТАЄМНО" /аналогічні терміни допуску громадян до державної таємниці передбачені статтею 22 Закону України «Про державну таємницю»/;

створення Службою безпеки України, що виконує повноваження національного органу безпеки, інформаційних та інформаційно- телекомунікаційних систем (баз даних) для виконання заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування державної системи безпеки класифікованої інформації;

доручити центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, розробити та затвердити критерії щодо розрахунку чисельності Офісів безпеки.

При цьому, згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачається втрата чинності /з дня введення в дію цього Закону – з 1 січня 2024 року/ Законом України від 21.01.1994 № 3855-XII «Про державну таємницю».

Як зазначається авторами в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) щодо положень законопроекту, зокрема, зазначено про те, що реалізація положень законопроекту, починаючи з 1 січня 2024 року може вплинути на показники державного бюджету (відповідно не вплине на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді), зокрема, може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Служби безпеки України на створення інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (баз даних) для виконання заходів, пов’язаних із забезпеченням функціонування державної системи безпеки класифікованої інформації, та для Міністерства соціальної політики України на виконання повноважень стосовно розробки та затвердження критеріїв щодо розрахунку чисельності Офісу безпеки.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України авторам законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, на чому також наголошує Мінфін.

При цьому Мінфіном зауважено, що окремі положення законопроекту не узгоджуються з чинним законодавством, у тому числі бюджетним, та пропонується:

- абзац другий частини першої статті 8 розділу І законопроекту, щодо передбачення коштів на фінансування діяльності, пов’язаної з безпекою класифікованої інформації, суб’єктами безпекової діяльності державної та комунальної форм власності у відповідних бюджетах окремим рядком –виключити, оскільки, відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються Кодексом, відповідно до якого:

у законі про державний бюджет (рішенні про місцеві бюджети) видатки та кредитування за головними розпорядниками коштів державного бюджету мають бути деталізовані, зокрема, за програмною класифікацією видатків та кредитування державного (місцевого) бюджету (частина друга статті 40, частина четверта статті 76 Кодексу);

програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету (місцевого бюджету) формується Мінфіном (місцевим фінансовим органом) за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів під час складання проекту закону про державний бюджет (проекту рішення про місцевий бюджет) у бюджетних запитах (частини друга статті 10 Кодексу).

В доповнення до зазначеного слід зауважити про необхідність врахування та узгодження норм законопроекту із принципами програмно-цільового методу, що застосовується у бюджетному процесі (пункти 4, 42 статті 2 та статтею 20 Кодексу), а також з положенням Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет (стаття 40 Кодексу). Так, відповідно до вказаних вимог цього Кодексу видатки бюджетів визначаються за бюджетною програмою, яка за визначенням є сукупністю заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій, в свою чергу бюджетні призначення у законі про державний бюджет визначаються відповідно до бюджетної класифікації, насамперед програмної класифікації видатків та кредитування бюджету.

Слід зауважити, що неодноразове застосування у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків (на здійснення визначених у законопроекті заходів щодо молодіжної діяльності), не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

- статтю 26 розділу І законопроекту, якою передбачається утворення Офісів безпеки на правах самостійних структурних підрозділів суб’єктами безпекової діяльності (органами законодавчої, виконавчої та судової влади, органами прокуратури, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями тощо), –виключити, оскільки з урахуванням норм чинного законодавства, зокрема законів України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеві державні адміністрації», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Регламент Верховної Ради України» в частині затвердження структури органів законодавчої, виконавчої та судової влади, вказані положення не можуть бути нормами цього законопроекту;

- частини другу, третю та четверту статті 28 розділу І законопроекту щодо встановлення надбавки до посадового окладу (тарифної ставки) громадянам України, які перебувають на посадах, що передбачають доступ до державної таємниці, – доопрацювати та передбачити, що умови та розміри надбавки до заробітної плати (грошового забезпечення) для осіб, обізнаних з державною таємницею, встановлюються Кабінетом Міністрів України, зауважуючи, що відповідно до статті 8 Закону України «Про оплату праці» умов, розмір оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України (аналогічні розміри надбавок, передбачені частинами другою, третьою та четвертою статті 28 розділу І законопроекту, визначені постановами Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 та від 03.01.2013 № 2).

Загалом, у експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту зазначено про те, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням зауважень Мінфіну, а також попереднього погодження зі Службою безпеки України та надання фінансово-економічних розрахунків.

Слід зазначити, що згідно з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу закони або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про безпеку класифікованої інформації» (реєстр. № 8394 від 27.01.2023), поданий народними депутатами України Веніславським Ф.В., Ананченком М.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (починаючи з 1 січня 2024 року може збільшувати видатки державного і місцевих бюджетів для виконання заходів з формування та функціонування державної системи безпеки класифікованої інформації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки при доопрацюванні законопроекту виключити абзац другий частини першої статті 8 та статтю 26 розділу І законопроекту, зважаючи на вимоги статей 2, 10, 20, 40, 76 Кодексу, про що зазначено у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

4.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт (реєстр. № 9149 від 27.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України, законів України «Про пробацію» та «Про виконавче провадження», передбачивши таке:

засуджені до покарань у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт та звільнені від відбування покарання з випробуванням, сплачують витрати, пов’язані з виконанням судового рішення. Максимальний розмір витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, не може перевищувати 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Розмір та види витрат, пов’язаних з виконанням судового рішення, а також порядок їх сплати встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та пробації;

органи державної виконавчої служби залучаються для примусового стягнення штрафу та розглядають питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу (у випадку його несплати засудженим), а також ініціюють заміну штрафу іншим видом покарання (лише у разі, якщо стягнути штраф неможливо у зв’язку з відсутністю у боржника майна та коштів);

у разі повернення органом державної виконавчої служби виконавчого листа у зв’язку з неможливістю стягнення штрафу, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських робіт, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до частини п’ятої статті 53 Кримінального кодексу України;

щоденне виконання громадських робіт збільшується до восьми годин (чинна норма до чотирьох годин на день);

власник підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування засудженими покарання у виді громадських робіт, зобов’язаний організувати транспортування засуджених до об’єкту відбування громадських робіт та у зворотному напрямі, якщо такий об’єкт знаходиться поза межами району, міста, селища, села, де проживає засуджений.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та дозволить уповноваженим органам з питань пробації отримувати щороку до спеціального фонду державного бюджету за КПКВК 3601030 «Забезпечення діяльності органів пробації» плату за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю, у сумі 15492,0 тис. грн для спрямування на матеріально-технічне забезпечення їх діяльності.

Про таке також зазначає Міністерство фінансів України в експертному висновку до даного законопроекту, відмічаючи про підтримку законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення виконання покарання у виді штрафу та громадських робіт (реєстр. № 9149 від 27.03.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення надходжень спеціального фонду від власних надходжень органів пробації та витрат на забезпечення діяльності таких органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

4.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо скасування доплат суддям за перебування на адміністративній посаді в суді» (реєстр. № 9150 від 27.03.2023), поданий народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується скасувати суддям доплату за перебування на адміністративній посаді в суді.

Також пропонується не застосовувати обмеження щодо перебування судді на одній адміністративній посаді відповідного суду більш як два строки поспіль, якщо інше не передбачено законом, за умови, якщо на територіях, на які поширюється юрисдикція відповідного суду, під час воєнного стану відбувалися або відбуваються військові дії.

Реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та сприятиме економії витрат державного бюджету для забезпечення судових органів в частині виплати доплати суддям за перебування на адміністративній посаді в суді, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту. За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України обсяг економії бюджетних коштів із розрахунку на рік становитиме близько 54,1 млн гривень.

Загалом Міністерство фінансів України в межах компетенції підтримує цей законопроект.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), однак відповідні матеріали не подано.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо скасування доплат суддям за перебування на адміністративній посаді в суді» (реєстр. № 9150 від 27.03.2023), поданий народним депутатом України Власенком С.В., матиме вплив на показники бюджету (сприятиме оптимізації витрат державного бюджету на забезпечення роботи органів правосуддя). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Опосередкований:

4.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності пішоходів за пересування у темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості без використання світлоповертальних елементів (реєстр. № 9203 від 12.04.2023) поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за пересування пішоходів по краю проїзної частини чи по узбіччю в темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості без використання світлоповертальних елементів (стрічок, наклейок, жилетів тощо) або без перебування в одязі, який має світлоповертальні елементи, у вигляді накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 255 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності пішоходів за пересування у темну пору доби чи в умовах недостатньої видимості без використання світлоповертальних елементів (реєстр. № 9203 від 12.04.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю» (реєстр. № 9215 від 17.04.2023), поданий народним депутатом України Павлюком М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 351-3 щодо встановлення кримінальної відповідальності за невиконання законних вимог органу державного фінансового контролю, його посадових осіб, створення штучних перешкод у їх роботі, у тому числі недопущення до проведення заходів державного фінансового контролю, перевірок на місцях (інспектуваннях), шляхом накладання  штрафу від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від 2 до 5 років, а за ті самі діяння, вчинені повторно або в умовах дії воєнного стану, – шляхом накладання штрафу від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від 2 до 5 років або обмеження волі на строк до 3 років.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних порушень та застосування покарання у вигляді обмеження волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, але оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних, при цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень. Загалом Мінфін не заперечує щодо розгляду Верховною Радою України законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за перешкоджання діяльності органу державного фінансового контролю» (реєстр. № 9215 від 17.04.2023), поданий народним депутатом України Павлюком М.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості та видів покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо звільнення від адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які залучені для провадження волонтерської та благодійної діяльності на території України (реєстр. № 9249 від 26.04.2023), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається звільнити від адміністративної відповідальності на час дії воєнного стану в Україні іноземців та осіб без громадянства, які здійснюють волонтерську та благодійну діяльність на території України у відповідності до Закону України «Про волонтерську діяльність» та Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації, за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного  проїзду через територію України, за яку згідно з чинними нормами передбачається відповідальність у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становить від 1 700 до 5 100 гривень/.

Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту відмічається, що реалізація його положень може призвести до зменшення надходжень у вигляді штрафних санкцій, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Однак, відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо звільнення від адміністративної відповідальності за порушення правил перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, які залучені для провадження волонтерської та благодійної діяльності на території України (реєстр. № 9249 від 26.04.2023) є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення їх доходів за умови виявлення відповідних правопорушень та незастосування санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо безпеки експлуатації транспортних засобів (реєстр. № 9210-1 від 01.05.2023), поданий народними депутатами України Ткаченком О.М. та Славицькою А.К.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом серед іншого пропонується посилити адміністративну відповідальність за деякі порушення правил керування або експлуатації транспортного засобу, правил користування ременями безпеки або мотошоломами шляхом збільшення розміру штрафів з двадцяти – ста до сорока – двохсот сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу збільшиться від 340 – 1 700 гривень до 680 – 4 080 гривень/.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення ним вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо безпеки експлуатації транспортних засобів (реєстр. № 9210-1 від 01.05.2023) є таким, що матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері донорства крові та компонентів крові (реєстр. № 9257 від 01.05.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 45-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу та реалізації донорської крові та компонентів крові шляхом збільшення розміру штрафів з трьох – семи до ста – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 1 700 – 34 000 гривень змість чинних 51 – 119 гривень/.

Поряд з тим змінами до статті 114 Кримінального кодексу України, передбачено посидити кримінальну відповідальність за насильницьке донорство шляхом встановлення штрафу в розмірі від 1 000 до 2 000 (від 17 000 грн до 34 000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері донорства крові та компонентів крові (реєстр. № 9257 від 01.05.2023) є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за окремі дії проти основ національної безпеки України (реєстр. № 9223 від 19.04.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом серед іншого пропонується доповнити новою статтею 114-3 Кримінальний кодекс України, встановивши кримінальну відповідальність за:

створення, придбання, використання або збут облікових записів, що містять завідомо неправдиві відомості щодо користувача, в інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційних системах, електронних комунікаційних мережах, за допомогою яких поширюється недостовірна інформація (у тому числі від імені інших осіб, причетність яких до оприлюдненої інформації не підтверджена) або здійснюється втручання в діяльність фізичних і юридичних осіб, якщо такі дії вчинені на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, національній, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, за відсутності ознак державної зради, а також за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або для здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або не вчинення дій державними органами чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів – у вигляді штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 до 51 000 гривень/ або виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк;

такі дії, вчинені в умовах воєнного стану, – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з конфіскацією майна;

використання облікових записів, у тому числі тих, які містять завідомо неправдиві відомості щодо користувача, в інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційних системах, електронних комунікаційних мережах, для розміщення та поширення недостовірної інформації (у тому числі від імені інших осіб, причетність яких до оприлюдненої інформації не підтверджена), або для втручання в діяльність фізичних і юридичних осіб, якщо такі дії сприяють підвищенню рівня соціальної напруги, порушують конституційні права і свободи громадян, або іншим чином загрожують національній безпеці, за відсутності ознак державної зради – у вигляді штрафу в розмірі від сімсот п’ятидесяти до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 12 750 до 17 000 гривень/ або виправних робіт на строк до одного року.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення і від реалізації конфіскованого майна (за умови здійснення такої), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідні порушення.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за окремі дії проти основ національної безпеки України (реєстр. № 9223 від 19.04.2023), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г. та іншими, є таким, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про хміль та хмелепродукти (реєстр. № 9234 від 24.04.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект визначає правові та організаційні засади функціонування ринку хмелю та хмелепродуктів, вимоги щодо їх виробництва, переробки, маркування та сертифікації, а також повноваження державних органів, права і обов’язки суб’єктів господарювання у галузі хмелярства, напрями державної політики у зазначеній галузі та здійснення державного контролю.

Законопроектом, серед іншого, пропонується встановити відповідальність суб’єктів хмелярства та органів сертифікації за порушення законодавства у галузі хмелярства шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу /статті 16 і 17 законопроекту/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

законопроект розроблено на виконання пунктів 1009, 1023, 1030-1049, 1172-1186 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106;

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету чи місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не впливатиме на показники видаткової частини бюджету, але передбачене встановлення положень щодо штрафів під час порушення законодавства виробниками хмелю та хмелепродуктів може збільшити надходження до дохідної частини державного бюджету та залежатиме від кількості встановлених правопорушень і накладених стягнень, а вартісну величину впливу положень законопроекту на дохідну частину державного бюджету оцінити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про хміль та хмелепродукти (реєстр. № 9234 від 24.04.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за залучення дітей до порушення правил дорожнього руху (реєстр. № 9289 від 11.05.2023), поданий народним депутатом України Крейденком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за непокору пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху порушення правил дорожнього руху особами, які керують велосипедами, гужовим транспортом, і погоничами тварин, якщо такі правопорушення вчинені з втягненням неповнолітнього віком до шістнадцяти років, у вигляді накладення штрафу на посадових осіб у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 850 гривень/ або громадських робіт на строк від двадцяти до сорока годин.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення зазначених правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону).

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, зауважує, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за залучення дітей до порушення правил дорожнього руху (реєстр. № 9289 від 11.05.2023) має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 284 Кримінального кодексу України щодо відповідальності капітанів суден за ненадання допомоги людям, які зазнають або зазнали лиха (реєстр. № 9284 від 10.05.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції статтю 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити адміністративну відповідальність за ненадання допомоги капітаном судна особам, які зазнають лиха на морі або на інших водних шляхах, у разі отримання з будь-якого джерела відповідного повідомлення, якщо він мав можливість надати таку допомогу без серйозної небезпеки для свого судна і осіб, які перебувають на його борту, шляхом збільшення розміру штрафів з максимальних ста до однієї тисячі – п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 17 000 – 85 000 гривень змість чинних до 1 700 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від сплати штрафів (відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

 

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 284 Кримінального кодексу України щодо відповідальності капітанів суден за ненадання допомоги людям, які зазнають або зазнали лиха (реєстр. № 9284 від 10.05.2023) є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо насильницького переміщення особи за межі території України (реєстр. № 9204 від 13.04.2023), поданий народним депутатом України Михайлюк Г.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 438 «Порушення законів та звичаїв війни» Кримінального кодексу України пропонується встановити кримінальну відповідальність за насильницьке переміщення особи за межі території України, а також посилити відповідальність за дії, вчинені щодо неповнолітньої особи, та дії, поєднані з умисним вбивством, у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, оцінити який неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо насильницького переміщення особи за межі території України (реєстр. № 9204 від 13.04.2023), поданий народним депутатом України Михайлюк Г.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі (реєстр. № 9234-1 від 08.05.2023), поданий народними депутатами України Нікітіною М.В., Лабазюком С.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект визначає основні принципи та вимоги до вирощування (виробництва) і переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі, правові основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання та напрями державної політики у сфері вирощування (виробництва) та переробки цих рослин.

Законопроектом, серед іншого, пропонується:

встановити повноваження органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління у сфері вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі
/статті 6–9 законопроекту/;

визначити функціонування реєстру органів сертифікації хмелю /стаття 13 законопроекту/;

передбачити відповідальність суб’єктів господарювання, що здійснюють вирощування, переробку хмелю або конопель для промислових цілей, шляхом застосування адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу суб’єкта господарювання та органу сертифікації /стаття 29 законопроекту/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткового фінансування з державного чи місцевого бюджетів, повноваження державних органів виконавчої влади будуть здійснюватися в межах існуючого фінансування.

Відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація законопроекту може мати вплив на видаткову та дохідну частини державного бюджету;

покладення на Мінагрополітики та Держпродспоживслужбу додаткових повноважень у частині здійснення державного управління у сфері вирощування (виробництва), переробки рослин хмелю та інших культур, зокрема конопель, які використовуються в аграрному секторі, а також функціонування реєстру органів сертифікації хмелю може потребувати додаткових коштів на утримання відповідних органів виконавчої влади, при цьому визначити вартісну величину впливу на видаткову частину неможливо, оскільки до законопроекту не надано необхідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків, зокрема підтвердження можливості виконання додаткових функцій, передбачених законопроектом, у межах затвердженої чисельності працівників;

встановлення штрафів за порушення законодавства виробниками хмелю (хмелепродуктів) та конопель може збільшити надходження до дохідної частини державного бюджету, а величина впливу на дохідну частину залежатиме від кількості накладених штрафів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про особливості вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі (реєстр. № 9234-1 від 08.05.2023), поданий народними депутатами України Нікітіною М.В., Лабазюком С.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів залежно від вжиття ними заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митного контролю у період дії воєнного стану (реєстр. № 9224 від 19.04.2023), поданий народними депутатами України Совою О. Г., Гетманцевим Д. О. та Лукашевим О. А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

з 01 липня 2023 р. відновити повноваження митних органів на проведення документальних перевірок (зустрічних звірок) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України, а також визначити особливості проведення таких перевірок протягом дії правового режиму воєнного стану на території України;

установити, що у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 липня 2023 р. та завершені до дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану на території України, адміністративні стягнення за порушення митних правил не накладаються;

врегулювати питання припинення обов’язку із сплати митних платежів, а також митних режимів для товарів, які були примусово відчужені або вилучені відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (протягом дії правового режиму воєнного стану, введеного з 24.02.2022);

збільшити строки для подання та розгляду заперечень підприємств у разі незгоди з висновками, викладеними в акті (довідці) про результати документальної перевірки;

встановити, що алгоритми дій посадових осіб митних органів під час здійснення пост-митного контролю, а також під час проведення документальних перевірок з окремих питань, визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

встановити, що порядки оформлення митними органами результатів пост-митного контролю, а також результатів документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, водночас сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету. Зокрема, прийняття законопроекту дозволить митним органам реалізувати наявні матеріали результатів аналізу митних декларацій, які мають ознаки порушень вимог законодавства України з питань митної справи, та здійснити додаткові донарахування сум грошових зобов’язань більше ніж на 1 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребує фінансових витрат з державного чи місцевих бюджетів, однак, за інформацією розробників, сприятиме збільшенню надходжень державного бюджету. Загалом Мінфін підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митного контролю у період дії воєнного стану (реєстр. № 9224 від 19.04.2023), поданий народними депутатами України Совою О. Г., Гетманцевим Д. О. та Лукашевим О. А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від митних платежів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

4.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне введення в обіг на ринку України продукції, що містить символіку військового спротиву Українського народу російській збройній агресії (реєстр. № 9216 від 18.04.2023), внесений народними депутатами України Кузьміних С. В., Мазурашу Г. Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання цього законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 229-1, якою запровадити кримінальну відповідальність та покарання: за введення в обіг на ринку України продукції, що містить символіку військового спротиву Українського народу російській збройній агресії, – у вигляді штрафу від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за вчинення повторно тих самих дій, або за попередньою змовою групою осіб, або якщо такі дії вчинені у великих розмірах, – у вигляді штрафу від 3000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за вчинення вищезазначених дій службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо такі дії вчинені в особливо великому розмірі, – у вигляді штрафу від 10000 до 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Поряд з тим, законопроектом передбачається внести зміни до окремих положень законів України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» /частини п’ятої статті 18 цього Закону/, «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» /частини другої статті 5 цього Закону/ і «Про рекламу» /статті 8 цього Закону/, якими встановити заборону на використання у найменуванні юридичних осіб, або в об’єкті торговельної марки, або у рекламі товарі символіки військового спротиву Українського народу російській збройній агресії (назв та атрибутики родів військ, військових підрозділів Збройних Сил України, інших створених відповідно до законів України військових формувань; назв населених пунктів та місцевостей, постраждалих внаслідок російської збройної агресії, а також місць (населених пунктів чи їх частин), що є визнаними в установленому законом порядку символами стійкості та героїзму Українського народу; назв подій та військових операцій, пов’язаних із здійсненням заходів з протидії російській збройній агресії).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його основним завданням є встановлення кримінальної відповідальності за незаконне введення в обіг на ринку України продукції, що містить символіку військового спротиву Українського народу російській збройній агресії, при цьому реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного та місцевого бюджетів, водночас передбачене накладання штрафу може збільшити дохідну частину державного бюджету, при цьому вартісну величину впливу на дохідну частину визначити неможливо, оскільки вона залежатиме від кількості правопорушень та накладених стягнень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за незаконне введення в обіг на ринку України продукції, що містить символіку військового спротиву Українського народу російській збройній агресії (реєстр. № 9216 від 18.04.2023), внесений народними депутатами України Кузьміних С. В., Мазурашу Г. Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів і кількості та накладених стягнень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 25 народних депутатів України –членів Комітету).

Голова Комітету                                                        Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                    Володимир ЦАБАЛЬ