ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №168 від 19.09.2023

Опубліковано 02 жовтня 2023, о 19:38

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №168 від 19 вересня 2023 року

11 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А. /з 11 год. 00 хв. до 12 год. 55 хв., з 13 год. 20 хв. до 14 год. 04 хв./

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І.*, Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 34 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Філіпченко Т.О., Шпак В.П., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

____________________

*З 12 год. 55 хв. до 13 год. 20 хв. головував на засіданні перший заступник Голови Комітету Крулько І.І.

Запрошені та інші особи, присутні на засіданні:

Народні депутати України Васильченко Г.І., Железняк Я.І., Южаніна Н.П.;

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – Міністр;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Майснер А.В. – т.в.п. Голови Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 19 вересня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Закону України «Про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України» (реєстр. № 10037 від 12.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 10037-1 від 18.09.2023, поданий народним депутатом України Цабалем В.В., за реєстр. № 10037-2 від 19.09.2023, поданий народними депутатами Порошенком П.О., Южаніною Н.П. та іншими, за реєстр. № 10037-3 від 19.09.2023, поданий народними депутатами Білозір Л.М., Васильченко Г.І. та іншими. /Законопроекти за реєстр. № 10037-2, № 10037-3 включено до порядку денного додатково за пропозицією Голови Комітету Підласої Р.А./

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань (реєстр. № 10038 від 12.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект за реєстр. № 10038-1 від 18.09.2023, поданий народними депутатами України Цабалем В.В., Железняком Я.І. та іншими.

3. Про представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстр. № 10000 від 15.09.2023), поданого Кабінетом Міністрів України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037 від 12.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, альтернативні до нього законопроекти за реєстр. № 10037-1 від 18.09.2023, поданий народним депутатом України Цабалем В.В., за реєстр. № 10037-2 від 19.09.2023, поданий народними депутатами Порошенком П.О., Южаніною Н.П. та іншими, за реєстр. № 10037-3 від 19.09.2023, поданий народними депутатами Білозір Л.М., Васильченко Г.І. та іншими. /Законопроекти за реєстр. № 10037-2, № 10037-3 включено до порядку денного додатково за пропозицією Голови Комітету Підласої Р.А./

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд Урядовий законопроект про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037 від 12.09.2023) /далі – законопроект № 10037/.

У законопроекті № 10037, що згідно з пояснювальною запискою до нього розроблений з метою забезпечення фінансовим ресурсом підтримки обороноздатності держави, створення умов для розвитку оборонно-промислового комплексу України з урахуванням об’єктивних обставин, спричинених воєнним станом, пропонується доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ новими пунктами 22-8, 59 та 60, установивши, що:

– у період дії воєнного стану вільні залишки коштів місцевих бюджетів та залишки коштів спеціального фонду місцевих бюджетів (крім власних надходжень бюджетних установ та субвенцій з інших бюджетів), які утворилися на кінець бюджетного періоду, спрямовуються за рішеннями відповідних місцевих рад (військових адміністрацій) на оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, обслуговування та погашення місцевого боргу, соціальне забезпечення, заходи та роботи територіальної оборони та мобілізаційної підготовки, підтримку сил безпеки і оборони, проектування, будівництво, ремонт захисних споруд цивільного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів), споруд подвійного призначення та облаштування приміщень, які плануються до використання для укриття населення, будівництво фортифікаційних споруд, платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань Автономної Республіки Крим, обласної ради чи міської територіальної громади (з можливістю передачі таких коштів іншому місцевому бюджету) /новий пункт 22-8 розділу VI Кодексу/;

– у 2024 році як виняток з положень статті 24-2, пункту 1 частини другої статті 24-5, пунктів 1 – 3, 6, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 6-8, 6-9 частини третьої статті 29, пунктів 2-1 і 2-4 частини четвертої статті 30 та частини першої статті 103-1 цього Кодексу надходження, визначені пунктами 1 – 3, 6, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5,
6-8, 6-9 частини третьої статті 29 цього Кодексу, зараховуються в повному обсязі до загального фонду Державного бюджету України /новий пункт 59 розділу VI Кодексу/;

– з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2024 року частина податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України та згідно із нормами Кодексу належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів, зараховується в повному обсязі до спеціального фонду Державного бюджету України, та спрямовується у таких пропорціях та за такими напрямами:

50 відсотків – Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання;

50 відсотків – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення.

Дозволити Міністерству фінансів України вносити зміни до розпису спеціального фонду Державного бюджету України з метою відображення таких фактичних надходжень та здійснення відповідних видатків державного бюджету /новий пункт 60 розділу VI Кодексу/.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту № 10037 зазначено, що з прийняттям відповідного закону на підтримку обороноздатності держави і розвитку оборонно-промислового комплексу України передбачається спрямувати такі обсяги коштів:

прогнозний обсяг доходів загального фонду державного бюджету у 2024 році від надходжень, які є джерелами формування державного дорожнього фонду, становитиме близько 95,2 млрд гривень;

прогнозний обсяг надходжень до спеціального фонду державного бюджету податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України, становитиме з 01.10.2023 до кінця 2023 року 25,8 млрд грн та у 2024 році – 93,7 млрд гривень.

ІІ. До Комітету надійшли альтернативні до законопроекту № 10037 законопроекти:

1) про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави за реєстр. № 10037-1 від 18.09.2023, поданий народним депутатом України Цабалем В.В. /далі – законопроект № 10037-1/. На відміну від законопроекту № 10037 законопроектом № 10037-1:

у новому пункті 60 розділу VI Кодексу запропоновано інші напрями використання коштів спеціального фонду державного бюджету, що надійдуть від податку на доходи фізичних осіб з оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України, а саме: «Міністерству оборони України на забезпечення діяльності Збройних Сил України, включаючи грошове забезпечення військовослужбовців»;

в інших положеннях законопроекту № 10037-1 враховані окремі зауваження Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ на законопроект № 10037;

2) про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України щодо збільшення фінансової підтримки обороноздатності держави за реєстр. № 10037-2 від 19.09.2023, поданий народним депутатом України Порошенком П.О. та іншими /далі – законопроект № 10037-2/. Цим законопроектом пропонується зберегти надходження частини податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, у складі доходів загального фонду місцевих бюджетів та визначити їх цільове спрямування у пропорціях 70% і 30% на заходи з підтримки сил безпеки і оборони та на територіальну оборону. Крім того, пропонується інший механізм використання коштів державного дорожнього фонду у 2024 році;

3) про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави за реєстр. № 10037-3 від 19.09.2023, поданий народним депутатом України Білозір Л.М. та іншими /далі – законопроект № 10037-3/. На відміну від законопроекту № 10037 законопроектом № 10037-3 запропоновано зараховувати до спеціального фонду державного бюджету у 2024 році лише 50 відсотків податку на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України та зараховуються до місцевих бюджетів, та спрямувати їх на потреби оборони держави. Крім того, перелік напрямів використання вільних залишків коштів доповнено видатками на здійснення капітального та поточного ремонту будівель, споруд, приміщень закладів освіти та/або медицини, придбання комунальної техніки, шкільних автобусів, будівництво та ремонт реабілітаційних центрів.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроектів та опрацювання експертних висновків до них.

Хоча законопроект № 10037 безпосередньо не включений до Плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік (затвердженого Постановою Верховної Ради України від 07.02.2023 № 2910-IX), він пов’язаний з реалізацією пункту 40 цього Плану, в якому йдеться про законопроекти про внесення змін до Кодексу щодо «унормування питань, пов’язаних з реалізацією прогнозних та програмних документів економічного та соціального розвитку, залежно від стану впровадження запланованих цілей у різних сферах суспільного життя та необхідності регулювання їх фінансового забезпечення, законодавчі зміни щодо яких можуть бути ініційовані Урядом», на що також звертає увагу ГНЕУ.

Відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ спочатку необхідно розглянути питання щодо включення законопроектів до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для його розгляду Верховною Радою України.

Статтею 110 Регламенту Верховної Ради України визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема: альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення; при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами – членами цього комітету; Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

З огляду на вимоги Регламенту ГНЕУ надані висновки на законопроект № 10037 (лист від 15.09.2023 № 16/03-2023/202183(1324171), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) та на законопроект № 10037-1 (лист від 18.09.2023 № 16/03-2023/203618(1325734), копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), згідно з якими ГНЕУ, у цілому підтримуючи пропонований підхід щодо забезпечення пріоритету видатків на національну оборону в умовах воєнного стану, звертає увагу на відсутність у супровідних документах належного фінансово-економічного обґрунтування та на окремі техніко-юридичні уточнення.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до зазначених законопроектів, а також висновки ГНЕУ до інших альтернативних законопроектів.

ІV. З приводу положень законопроектів слід відмітити таке:

1. Згідно з новим пунктом 22-8 розділу VI Кодексу законопроекту № 10037 у період дії воєнного стану за рішеннями відповідних місцевих рад (військових адміністрацій) вільні залишки бюджетних коштів та залишки коштів спеціального фонду (крім власних надходжень бюджетних установ та субвенцій з інших бюджетів) місцевих бюджетів, які утворилися на кінець бюджетного періоду, спрямовуються за визначеними цим пунктом напрямами, серед яких підтримка сил безпеки і оборони.

Варто звернути увагу, що вільний залишок бюджетних коштів утворюється лише за загальним фондом бюджету, виходячи з положень частин третьої та четвертої статті 14 Кодексу:

перевищення залишку коштів загального фонду бюджету над оборотним залишком бюджетних коштів на кінець бюджетного періоду становить вільний залишок бюджетних коштів, який використовується на здійснення витрат бюджету згідно із законом про Державний бюджет України та/або змінами до нього (змінами до рішення про місцевий бюджет);

оборотний залишок бюджетних коштів – частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка утворюється для покриття тимчасових касових розривів. Оборотний залишок бюджетних коштів встановлюється у розмірі не більше 2 відсотків планових видатків загального фонду бюджету і затверджується у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет). На кінець бюджетного періоду оборотний залишок бюджетних коштів має бути збережений у встановленому розмірі.

При цьому положення нового пункту 22-8 розділу VI Кодексу у законопроекті № 10037-1 «вільні залишки коштів місцевих бюджетів (крім власних надходжень бюджетних установ та субвенцій з інших бюджетів), які утворилися на кінець бюджетного періоду» суперечить наведеним вище нормам Кодексу.

2. У новому пункті 59 розділу VI Кодексу згідно із законопроектом № 10037 встановлюється, що надходження, визначені пунктами 1 – 3, 6, 6-2, 6-3, 6-4, 6-5, 6-8, 6-9 частини третьої статті 29 Кодексу, що зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, та згідно з пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу є джерелами формування державного дорожнього фонду, у 2024 році зараховуються у повному обсязі до загального фонду державного бюджету.

При цьому належить підкреслити, що 13,44 відсотка акцизного податку з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального, що визначено у пункті 16-1 частини першої статті 64 Кодексу, продовжуватиме зараховуватися до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Довідково: перелік доходів, що відповідно до частини третьої статті 29 Кодексу зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та згідно з пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу визначені джерелами формування державного дорожнього фонду:

1) акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 16-1 частини першої статті 64 та пунктом 6 частини першої статті 66 цього Кодексу);

2) акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 16-1 частини першої статті 64 цього Кодексу);

3) ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них (крім ввізного мита на транспортні засоби, визначені у пункті 3-1 цієї частини статті);

6) плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

6-2) плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення, крім випадків будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) та подальшої експлуатації відповідної автомобільної дороги загального користування на умовах концесії, якщо це передбачено умовами концесійного договору;

6-3) 50 відсотків надходжень від адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим – сімнадцятим частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (крім штрафів, визначених пунктом 13-5 цієї частини статті);

6-4) 50 відсотків надходжень від адміністративних штрафів за правопорушення, передбачені частиною другою статті 122-2 та частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (крім штрафів, визначених пунктом 13-5 цієї частини статті);

6-5) концесійні платежі, що сплачуються у разі будівництва та експлуатації автомобільних доріг загального користування на умовах концесії;

6-8) плата за використання автомобільних доріг загального користування транспортними засобами з повною масою 12 т і більше;

6-9) адміністративні штрафи за правопорушення, передбачені статтею 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із звітом Казначейства України про виконання державного бюджету надходження таких доходів до державного дорожнього фонду у 2021 році становило 116.769,7 млн грн (або 108,6% планових показників), у 2022 році – 28.245,3 млн грн (або 32,8% планових показників), у січні – липні 2023 року – 37.161,3 млн грн, що на 11,3% більше планових показників).

Крім того, слід відмітити, що відповідно до статей 13 і 23 Кодексу складовими спеціального фонду бюджету є доходи бюджету, які мають цільове спрямування, і видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету, витрати спеціального фонду бюджету проводяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Тому, у зв’язку із зарахуванням у 2024 році зазначених вище доходів у повному обсязі до загального фонду державного бюджету витрати, здійснення яких передбачено за рахунок цільових надходжень до державного дорожнього фонду (у тому числі надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах), як виняток із положень статті 24-2, пунктів 2-1 і 2-4 частини четвертої статті 30,
статті 103-1 Кодексу, не будуть проводитися у 2024 році зі спеціального фонду державного бюджету.

Зважаючи на наведене, відсутність у новому пункті 59 розділу VI Кодексу законопроекту № 10037–1 посилання на пункти 2-1 і 2-4 частини четвертої статті 30 та частину першу статті 103-1 Кодексу не враховує вимоги Кодексу щодо формування і виконання спеціального фонду бюджету.

3. Щодо нового пункту 60 розділу VI Кодексу, то передусім доцільно зазначити, що податок на доходи фізичних осіб від оподаткування доходів у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території України, зараховується:

згідно з пунктом 1 частини першої статті 29 Кодексу до загального фонду державного бюджету у розмірі 25 відсотків, а на території міста Києва у розмірі 60 відсотків;

відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 64 Кодексу до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад у розмірі 60 відсотків (до бюджету міста Києва у розмірі 40 відсотків);

відповідно до пункту 1 частини першої статті 66 Кодексу до загального фонду обласних бюджетів у розмірі 15 відсотків.

Відтак, у новому пункті 60 розділу VI Кодексу йдеться про частину такого податку, що згідно із нормами Кодексу належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів, яку з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2024 року і пропонується зараховувати у повному обсязі до спеціального фонду державного бюджету та визначити відповідне їх цільове спрямування.

Довідково: Згідно із звітом Казначейства України про виконання місцевих бюджетів надходження такого податку до місцевих бюджетів становило: у 2021 році 13.348,8 млн грн (із приростом порівняно з 2020 роком на 6,7% ), у 2022 році – 83.626,2 млн грн (із приростом порівняно з 2021 роком у 6,2 рази) у січні – серпні 2023 року – 67.858,6 млн грн (із приростом порівняно з відповідним періодом 2022 року на 54,3%). Такий приріст податку обумовлений серед іншого значним збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується за рахунок державного бюджету.

4. Кабінет Міністрів України 15 вересня 2023 року подав до Верховної Ради України проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за реєстр. № 10000, згідно з пояснювальною запискою до якого:

формування показників доходів та видатків державного бюджету відбулося з урахуванням окремих положень законопроекту № 10037 (зокрема, в частині зарахування до загального фонду державного бюджету доходів, що відповідно до Кодексу є джерелом формування державного дорожнього фонду, та планування відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, а також при здійсненні горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів);

у разі розгляду та схвалення Верховною Радою України законопроекту № 10037 під час розгляду проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у Верховній Раді України буде внесено пропозицію про неперерахування у 2024 році реверсної дотації до державного бюджету (кошти, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету).

5. Окремі положення законопроектів потребують техніко-юридичного та редакційного коригування для приведення у відповідність до вимог законодавчої техніки, про що зазначено у висновку ГНЕУ на законопроект № 10037.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Крулько І.І., Гончаренко О.О., Каптєлов Р.В., Задорожній М.М., Лаба М.М., Гевко В.Л., Гнатенко В.С., Кузбит Ю.М., народні депутати України Васильченко Г.І., Южаніна Н.П., Железняк Я.І., Міністр фінансів України Марченко С.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, Міністр фінансів України Марченко С.М., народні депутати України Цабаль В.В., Васильченко Г.І., Южаніна Н.П. представили народним депутатам України – членам Комітету законопроекти № 10037, № 10037-1, № 10037-2, № 10037-3.

У ході їх обговорення Міністр фінансів України Марченко С.М., наголосивши на доцільності прийняття урядового законопроекту № 10037, не підтримав альтернативних законопроектів, висловивши свою позицію щодо кожного з них.

Т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В., зазначивши про необхідність забезпечення належного контролю за використанням бюджетних коштів, не висловив зауважень до законопроектів.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Кузбит Ю.М. поінформував про розгляд у підкомітеті законопроектів № 10037 і № 10037-1 /проект рішення надано народним депутатам України – членам Комітету/, відмітивши що законопроекти № 10037-2 і № 10037-3 були представлені на засіданні Комітету, та запропонував підтримати таке рішення Комітету:

рекомендувати Верховній Раді:

законопроект № 10037 та альтернативні до нього законопроекти №№ 10037-1, 10037-2, 10037-3 включити до порядку денного десятої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання;

законопроект № 10037 визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання;

за результатами розгляду законопроектів №№ 10037, 10037-1, 10037-2, 10037-3 у першому читанні законопроект № 10037, поданий Кабінетом Міністрів, прийняти за основу і в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними правками.

Поряд з тим, за підсумками обговорення даного питання народний депутат України – секретар Комітету Цабаль В.В., звернувши увагу на передчасність рішення підкомітету про прийняття законопроекту за основу і в цілому, вніс альтернативну пропозицію рекомендувати прийняти такий законопроект за основу.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала голосувати за пропозиції у порядку їх надходження і поставила на голосування озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію:

рекомендувати Верховній Раді:

законопроект № 10037 та альтернативні законопроекти включити до порядку денного десятої сесії Верховної Ради;

за результатами розгляду законопроекту № 10037 та альтернативних законопроектів у першому читанні законопроект № 10037, поданий Кабінетом Міністрів, прийняти за основу і в цілому як закон з необхідними техніко-юридичними правками.

За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні на час голосування народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України:

проект Закону України про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037 від 12.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативні до нього законопроекти включити до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання;

законопроект за реєстр. № 10037 визначити невідкладним та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання;

за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 10037 та альтернативних до нього законопроектів у першому читанні проект Закону України про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037 від 12.09.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, прийняти за основу і в цілому як закон (з необхідними техніко-юридичними правками).

Голосували: «за» – 24, «проти» – 2, «утрималися» – 6, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 32 народні депутати України – члени Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, за реєстр. № 10038 від 12.09.2023 р., поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний до нього законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, за реєстр. № 10038-1 від 18.09.2023 р., поданий народними депутатами України Цабалем В.В., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли на розгляд: урядовий проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, за реєстр. № 10038 від 12.09.2023 р. /далі – законопроект № 10038/, підготовку якого в Уряді здійснювало Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/, та альтернативний до нього законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, за реєстр. № 10038-1 від 18.09.2023 р., поданий народними депутатами України Цабалем В.В., Железняком Я.І. та іншими /далі – законопроект № 10038-1/.

На час розгляду цих законопроектів у Комітеті їх не включено до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Згідно із вимогами статті 100 Регламенту Верховної Ради України далі – Регламент/ альтернативними вважаються законопроекти, які містять положення, що регулюють однакове коло питань та повторюють за суттю положення щодо регулювання одних і тих же суспільних відносин.

Необхідно зауважити, що у Комітеті попереднє опрацювання законопроектів № 10038 та № 10038-1, включаючи супровідні матеріали та експертні висновки до них, здійснювалося в надзвичайно стислі строки.

II. Щодо основних положень законопроекту № 10038.

Обґрунтовуючи необхідність прийняття цього законопроекту, у пояснювальній записці до нього зазначено про те, що цей законопроект розроблено з метою подальшого здійснення невідкладних заходів, спрямованих на протидію широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України, та вирішення інших першочергових питань держави, а реалізація положень такого законопроекту дозволить збільшити видатки, що спрямовуються на потреби сектору безпеки та оборони для зупинення військової агресії російської федерації проти України, забезпечення належної державної соціальної підтримки населення та вирішення важливих питань держави.

1. Загалом законопроектом № 10038 передбачаються зміни до статей 1, 5, 10, 11, 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /далі – Закон/, доповнення Закону новою статтею 38, новим пунктом 14 розділ «Прикінцеві положення» цього Закону та зміни до додатків № 1, № 2, № 3, № 4 і № 6 до Закону.

Відповідно запропоновано такі зміни загальних показників державного бюджету на 2023 рік:

збільшуються видатки на 317 077,1 млн грн (у т.ч. за загальним фондом – на 311 107,1 млн грн, за спеціальним фондом – на 5 970 млн грн),

джерелами покриття яких є:

збільшення доходів на 26 063 млн грн (у т.ч. за загальним фондом – на 20 093 млн грн, за спеціальним фондом – на 5 970 млн грн),

збільшення обсягу повернення кредитів до державного бюджету (разом і за загальним фондом) на 350 млн грн,

збільшення обсягу загального фінансування (разом і за загальним фондом) на 290 664,1 млн грн і відповідно на таку суму граничного обсягу дефіциту.

Тобто, положення законопроекту є збалансованими за показниками надходжень та витрат державного бюджету, реалізація законопроекту матиме наслідком збільшення дефіциту державного бюджету (на 290,7 млрд грн до 2 010,4 млрд грн).

2. Змінами до статті 5 Закону зменшено граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2023 року на 87 286,4 млн гривень (за поясненнями Мінфіну прогнозний обсяг державного боргу на кінець 2023 року в еквіваленті у національній валюті уточнено внаслідок зміни фінансування державного бюджету за рахунок боргових джерел та з урахуванням фактичного виконання державного бюджету у 2023 році).

3. У законопроекті також пропонується врегулювати такі питання:

включити до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2023 рік у частині доходів надходження в рамках програми бюджетної підтримки Європейського Союзу відповідно до Угоди між Урядом України та ЄС із спрямуванням отриманих коштів на реалізацію програм та заходів у рамках впровадження програм бюджетної підтримки Європейського Союзу на підтримку швидкого відновлення України (зміни до статей 10, 11 та 14 Закону);

дозволити Кабінету Міністрів України, як виняток з положень частини четвертої статті 13 і частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, спрямовувати залишки коштів станом на 1 січня 2023 року, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету від плати за послуги, надані Державною службою геології та надр України, отримані як плата (збір) за вторинну (оброблену) геологічну інформацію при оформленні спеціального дозволу на користування надрами, не використані до 1 вересня 2023 року, Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на закупівлю спеціальної техніки та обладнання (доповнення Закону новою статтею 38);

дозволити у 2023 році залучення грантів на бюджетну підтримку від іноземних фінансових установ на підставі договорів, укладених державою в особі Міністра фінансів України або особи, яка виконує його обов’язки, за рішенням Кабінету Міністрів України, при цьому такі договори можуть включати положення щодо відмови від суверенного імунітету України в можливих спорах щодо відповідних зобов’язань (новий пункт 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону).

4. У законопроекті запропоновано збільшити загальний обсяг видатків державного бюджету (за загальним та спеціальними фондами із урахуванням скорочення окремих видатків) на 317 077,1 млн грн, у тому числі за загальним фондом – на 311 107,1 млн грн та спеціальним фондом – на 5 970 млн гривень.

4.1. Збільшення видатків за загальним фондом державного бюджету (разом на 322,6 млрд грн) передбачено за такими напрямами:

1) окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету суб’єктам сектору національної безпеки і оборони – на 302 640,1 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 255 936,1 млн грн, з яких на оплату праці – на 188 846,8 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 199,5 млн грн; видатки розвитку – на 46 704 млн грн), а саме для:

Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ – на 211 001,7 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 197 680,4 млн грн, з яких на оплату праці – на 146 659,6 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 77,4 млн грн; видатки розвитку – на 13 321,3 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – на 195 691 млн грн; «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) – на 13 239,5 млн грн; «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту України» (код 2105010) – на 2 071,2 млн грн;

Міністерства внутрішніх справ України /далі – МВС/ – на 79 248,8 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 52 681,8 млн грн, з яких на оплату праці – на 37 973,4 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 120,9 млн грн; видатки розвитку – на 26 567 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України» (код 1003020) – на 39 712,1 млн грн; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної прикордонної служби України» (код 1002030) – на 20 401,09 млн грн; «Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України» (код 1007020) – на 18 984,58 млн грн; «Підготовка кадрів закладами вищої освіти із специфічними умовами навчання» (код 1001080) – на 151,05 млн грн;

Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України за бюджетною програмою «Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення» (код 2601030) – на 4 361,3 млн грн (видатки розвитку);

Служби безпеки України /далі – СБУ/ за бюджетною програмою: «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» (код 6521010) – на 4 200,8 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 3 511,4 млн грн, з яких на оплату праці – на 2 592 млн грн; видатки розвитку – на 689,4 млн грн);

Головного управління розвідки Міністерства оборони України /далі – ГУР Міноборони/ за бюджетною програмою «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» (код 5961010) – на 2 526 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 1 030,5 млн грн, з яких на оплату праці – на 858,7 млн грн; видатки розвитку – на 1 495,5 млн грн);

Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України /далі – Адміністрація Держспецзв’язку/ – на 570,2 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 500,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 368,2 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 1,2 млн грн, видатки розвитку – на 69,5 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» (код 6641010) – на 486,45 млн грн; «Доставка спеціальної службової кореспонденції органам державної влади» (код 6642020) – на 57,23 млн грн; «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» (код 6641050) – на 15,71 млн грн, «Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» (код 6641020) – на 7,77 млн грн, «Доставка дипломатичної кореспонденції за кордон і в Україну» (код 6642010) – на 3 млн грн;

Служби зовнішньої розвідки України /далі – СЗР/ за бюджетною програмою «Забезпечення розвідувальної діяльності у сфері безпеки держави, спеціального захисту державних представництв за кордоном та діяльності підрозділів системи Служби зовнішньої розвідки України» (код 6621010) – на 500,7 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 400,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 336,7 млн грн; видатки розвитку – на 100 млн грн);

Управління державної охорони України /далі – УДО/ за бюджетною програмою «Державна охорона органів державної влади та посадових осіб» (код 6601020) – на 230,5 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 130,47 млн грн, з яких на оплату праці – на 58,2 млн грн; видатки розвитку – на 100,06 млн грн);

2) окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету для вирішення важливих завдань та забезпечення виконанням ними покладених на відповідні органи влади повноваження (разом на 19,9 млрд грн), а саме:

Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою «Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини» (код 2501530) – на 16 511,5 млн грн (видатки споживання) /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту для виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, яку на сьогодні отримують понад 2 млн осіб, і чисельність таких осіб постійно збільшується/;

Міністерству закордонних справ України – на 1 315,1 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 1 265,8 млн грн, з яких на оплату праці – на 57,8 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 22,9 млн грн; видатки розвитку – на 49,3 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин» (код 1401010) – на 71,7 млн грн; «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» (код 1401030) – на 1 243,4 млн грн /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту, зокрема для розширення дипломатичної присутності в 10 країнах Африки та Аравійського півострова; для посилення захисту прав і інтересів громадян України за кордоном на консульському напрямі; забезпечення юридичного супроводу справ України проти російської федерації, що розглядаються в Міжнародному Суді ООН та в Арбітражних трибуналах з морського права; належного функціонування дипломатичних установ в умовах зростання вартості життя у державах перебування, пов’язаних із глобальними економічними ризиками та посиленням міграційних процесів унаслідок невиправданої агресії російської федерації проти України/;

Міністерству освіти і науки України – на 572,8 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 46,3 млн грн, з яких на оплату праці – на 16,4 млн грн; видатки розвитку – на 526,5 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Загальне керівництво та управління у сфері освіти і науки» (код 2201010) – на 19,9 млн грн; «Загальнодержавні заходи у сфері освіти» (код 2201260) – на 552,8 млн грн /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту для видання та придбання шкільних підручників/;

Міністерству енергетики України на нову бюджетну програма «Надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва паливно-енергетичного комплексу» (код 2401110) в обсязі 350 млн грн (видатки розвитку), поряд з цим передбачено за новою бюджетною програмою «Повернення коштів, наданих для фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва паливно-енергетичного комплексу» (код 2401120) у сумі 350 млн грн /довідково розпорядженням Уряду від 19.08.2023 р. № 730-р Міненерго виділено (для Фонду розвитку підприємництва) на умовах повернення за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету 350 млн грн на надання фінансової державної підтримки суб’єктам господарювання незалежно від форми власності, що здійснюють виробництво електричної енергії на теплових електростанціях та/або теплоелектроцентралях, шляхом здешевлення вартості кредитів/;

Бюро економічної безпеки України за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері економічної безпеки» (код 6491010) – на 315,2 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 248,5 млн грн) /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту для продовження набору працівників/;

Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ – на 272,8 млн грн, (у тому числі видатки споживання – на 273,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 224,7 млн грн; при цьому видатки розвитку зменшено на 939,4 тис. грн) /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту для забезпечення належної діяльності та функціонування установ/, у тому числі за бюджетними програмами: «Керівництво та управління у сфері фінансів» (код 3501010) – на 37,1 млн грн, «Керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування» (код 3504010) – на 51,7 млн грн, «Керівництво та управління у сфері фінансового контролю» (код 3505010) – на 185,4 млн грн, при цьому, скорочено видатки за бюджетними програмами: «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері фінансової політики» (код 3501530) – на 827,8 тис. грн (видатки розвитку), «Підготовка кадрів у сфері фінансової політики закладами вищої освіти» (код 3501520) – на 428,5 тис. грн (видатки споживання), «Побудова та функціонування інформаційно-аналітичної платформи верифікації та інші заходи, пов’язані з її впровадженням» (код 3501480) – на 111,6 тис. грн (видатки розвитку);

Міністерству юстиції України за бюджетною програмою «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» (код 3601020) – на 91,2 млн грн (видатки споживання, з яких комунальні послуги та енергоносії – на 41,8 млн грн) /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту для забезпечення продуктами харчування військовополонених, а також проведення розрахунків за спожиті комунальні послуги та енергоносії таборами і дільницями для їх утримання/;

Національній академії медичних наук України за бюджетною програмою «Впровадження та реалізація нового механізму фінансового забезпечення надання спеціалізованої медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України» (код 6561160) – на 53,5 млн грн (видатки споживання) /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту для придбання медикаментів та перев’язувальних матеріалів Державною установою «Інститут травматології та ортопедії НАМН України» з метою забезпечення лікувального процесу, зокрема, пацієнтам з важкими поліструктурними травмами кінцівок, що потребують складних високотехнологічних оперативних втручань/;

Херсонській обласній державній адміністрації за бюджетною програмою «Здійснення виконавчої влади у Херсонській області» (код 7911010) – на 46,8 млн грн (видатки споживання, з них на оплату праці – на 38,4 млн грн);

Фонду державного майна за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері державного майна» (код 6611010) – на 43 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 39,3 млн грн) /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту для забезпечення вивільнення працівників регіональних відділень/;

Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України – на 30,1 млн грн (у тому числі видатки розвитку – на 30,5 млн грн, при цьому видатки споживання зменшено на 437,3 тис. грн), у тому числі за бюджетною програмою «Підтримка у безпечному стані блоків та об'єкта "Укриття" та заходи щодо зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» (код 2708120) – на 30,5 млн грн (видатки розвитку) /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту з метою недопущення несвоєчасних розрахунків за спожиту електроенергію та нарахування штрафних санкцій Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЕС»/, при цьому, скорочено видатки за бюджетними програмами: «Підвищення кваліфікації та перепідготовка кадрів у сфері екології, природних ресурсів та водного господарства, підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів» (код 2701090) – на 414,8 тис. грн (видатки споживання), «Забезпечення діяльності Національного центру обліку викидів парникових газів» (код 2701520) – на 22,5 тис. грн (видатки споживання);

Міністерству культури та інформаційної політики України за бюджетною програмою «Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках» (код 3801490) – на 18,4 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 6,4 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 9,4 млн грн) /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту для забезпечення утримання у належному стані об’єктів Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», повернутих у власність держави від Української православної церкви Московського патріархату/.

4.2. Скорочення видатків за загальним фондом державного бюджету передбачено таким окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету (разом на 11,4 млрд грн):

Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) – на 10 659,7 млн грн (видатки споживання);

Міністерству аграрної політики та продовольства України – на 199 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 154,6 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 4,6 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Експлуатація державного водогосподарсько-меліоративного комплексу» (код 2804120) – на 168,3 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 137,5 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 1,2 млн грн), «Організація діяльності рибовідтворювальних комплексів та інших бюджетних установ у сфері рибного господарства» (код 2804020) – на 46,3 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 26,7 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 3,4 млн грн), при цьому збільшено видатки за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу» (код 2801010) на 15,5 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 9,6 млн грн);

Національному агентству з питань запобігання корупції скорочено видатки за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) – на 132,2 млн грн (видатки споживання);

Міністерству молоді та спорту України – на 43,8 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 43,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 1,4 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 146,5 тис. грн; видатки розвитку – на 127,2 тис. грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Підготовка і участь національних збірних команд України в міжнародних змаганнях, що проводять Міжнародний, Європейський олімпійські комітети, включаючи Олімпійські ігри, та Всесвітніх іграх» (код 3401320) – на 18,2 млн грн (у тому числі видатки споживання – 18,1 млн грн, видатки розвитку – 127,2 тис. грн); «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (код 3401220) – на 15,6 млн грн (видатки споживання), «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» (код 3401110) – на 5,6 млн грн (видатки споживання), «Здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій» (код 3401070) – на 5,1 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 1,4 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 146,5 тис. грн), при цьому, збільшено видатки за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері молоді та спорту» – на 702,4 тис. грн (видатки споживання);

Управлінню справами Апарату Верховної Ради України за бюджетною програмою «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» (код 0111010) – на 30 млн грн (видатки споживання, з яких оплату праці – на 10,7 млн грн);

Рахунковій палаті за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) – на 23 млн грн (видатки споживання);

Антимонопольному комітету України за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» (код 6011010) – на 11,9 млн грн (видатки споживання);

Секретаріату Кабінету Міністрів України – на 10,7 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 12,5 млн грн, з яких збільшено видатки на оплату праці на 163,1 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 10,6 млн грн, і також збільшено видатки розвитку на 1,8 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро» (код 0412020) – на 289,6 млн грн (видатки споживання), «Фінансова підтримка газети "Урядовий кур'єр"» (код–0411070) – на 5 млн грн (видатки споживання), «Функціонування інституції з підтримки та просування експорту» (код 0411240) – на 3,7 млн грн (видатки розвитку), «Заходи з підтримки розвитку лідерства в Україні» (код 0411190) – на 1 млн грн (видатки споживання), «Інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення оперативного реагування органів виконавчої влади» (код 0411130) – на 993 тис. грн (видатки споживання), при цьому збільшено видатки за бюджетними програмами: «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» (код 0411010) – на 214,4 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 208,9 млн грн, з яких на оплату праці – на 101,5 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 10,6 млн грн; видатки розвитку – на 5,5 млн грн), «Керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» (код 0412010) – на 75,2 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 61,6 млн грн);

Міністерству цифрової трансформації України – на 18,6 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 3,6 млн грн, з яких на оплату праці – на 2,4 млн грн; видатки розвитку – на 15 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Електронне урядування» (код 2901030) – на 45 млн грн (видатки розвитку), «Керівництво та управління у сфері цифрової трансформації» – на 3,6 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 2,4 млн грн), при цьому встановлено видатки за новою бюджетною програмою «Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій» (код 2901060) у обсязі 30 млн грн (видатки розвитку) /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту для реалізації проектів ініціатив BRAVE1, як єдиного вікна співпраці defense tech компаній, держави та військових, а також інвесторів, волонтерських фондів, медіа та ін.);

Центральній виборчій комісії (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (код 6741020) – на 7,6 млн грн (видатки споживання);

Раді національної безпеки і оборони України за бюджетною програмою «Інформаційно-аналітичне забезпечення координаційної діяльності у сфері національної безпеки і оборони» (код 6501010) – на 6,9 млн грн (видатки розвитку);

Луганській обласній державній адміністрації за бюджетною програмою «Здійснення виконавчої влади у Луганській області» (код 7821010) – на 3,05 млн грн (видатки споживання, комунальні послуги та енергоносії – 3,05 млн грн);

Державному космічному агентству України за бюджетною програмою «Управління та випробування космічних засобів» (код 6381050) – на 3 млн грн (видатки розвитку);

Вищому антикорупційному суду за бюджетною програмою «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» (код 0851010) – на 1,6 млн грн (видатки споживання);

Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення за бюджетною програмою «Керівництво та управління здійсненням контролю у сфері телебачення і радіомовлення» (код 6441010) – на 936 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 536 тис. грн, видатки розвитку – на 400 тис. грн);

Уповноваженому із захисту державної мови за бюджетною програмою «Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови» (код 5971010) – на 700 тис. грн (видатки споживання);

Національній академії правових наук України – на 716,9 тис. грн (у тому числі, видатки споживання – 216,8 тис. грн, видатки розвитку – на 500,1 тис. грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері законодавства і права» (код 6581040) – на 500,1 тис. грн (видатки розвитку), «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії правових наук України» (код 6581020) – на 216,8 тис. грн (видатки споживання).

4.3. Запропоновано перерозподіл видатків в межах загального обсягу видатків, передбачених Міністерству охорони здоров’я України за загальним фондом державного бюджету, шляхом збільшення видатків за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері лікарських засобів та контролю за наркотиками» (код 2307010) – на 2 млн грн (видатки споживання, з яких комунальні послуги та енергоносії – на 1,3 млн грн) та зменшення видатків за бюджетною програмою «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями» (код 2301040) – на 2 млн грн (видатки споживання);

4.4. Збільшено видатки за спеціальним фондом державного бюджету, а саме для Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України на 5 970 млн грн за новою бюджетною програмою «Забезпечення реалізації проектів щодо відновлення інфраструктури за програмою «Підтримка швидкого відновлення України» (код 3111380) у такій же сумі. Джерелом покриття таких видатків визначено надходження у обсязі 5 970 млн грн за спеціальним фондом державного бюджету в рамках програми бюджетної підтримки Європейського Союзу відповідно до Угоди між Урядом України та ЄС.

5. Збільшено доходи загального фонду державного бюджету разом на 20 093 млн гривень, а саме за рахунок:

адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) – на 2 094,9 млн грн;

плати за користування кредитами (позиками), залученими державою, – на 1 654,9 млн грн;

збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів – на 1 548,4 млн грн;

інших надходжень – на 14 794,8 млн гривень.

6. Збільшено обсяг показника загального фінансування за загальним фондом державного бюджету за борговими операціями на 290 664,1 млн грн, при цьому обсяг державних внутрішніх запозичень збільшено на 207 569,5 млн грн, державних зовнішніх запозичень – на 91 277,3 млн гривень. Водночас, збільшено обсяг платежів з погашення державного боргу на 8 182,7 млн грн (погашення внутрішнього боргу збільшено на 23 607,6 млн грн, погашення зовнішнього боргу зменшено на 15 424,9 млн грн).

7. Набрання чинності відповідним Законом запропоновано з дня, наступного за днем його опублікування.

ІІI. Щодо основних положень законопроекту № 10038-1.

Законопроект № 10038-1 відрізняється від основного законопроекту № 10038 такими положеннями:

- додатково передбачено збільшити за загальним фондом доходи державного бюджету за податковими надходженнями загалом на 64 876,2 млн грн, а саме за рахунок:

податку на прибуток підприємств (код 11020000) – на 22 140 млн грн,

акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) /у т.ч. лікеро-горілчаної продукції, виноробної продукції, для виробництва якої не використовується спирт етиловий, тютюну та тютюнових виробів, рідини, що використовуються в електронних сигаретах/ (код 14020000) – на 10 309,4 млн грн,

акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) /у т.ч. лікеро-горілчаної продукції, виноробної продукції, для виробництва якої не використовується спирт етиловий, тютюну та тютюнових виробів, рідини, що використовуються в електронних сигаретах/ (код 14030000) – на 1 296,8 млн грн,

податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (код 14060000) – 11 385 тис. грн,

податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (код 14070000) – на 19 745 тис. грн.

- додатково збільшено за загальним фондом видатки державного бюджету загалом на 64 876,2 млн грн, а саме: Міністерству оборони України – на 65 244,9 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 39 831,5 млн грн, видатки розвитку – на 25 413,4 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – на 39 831,5 млн грн; «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) – на 25 413,4 млн грн,

- скасовано (разом на 368,7 млн грн), передбачене законопроектом № 10038, збільшення видатків за загальним фондом державного бюджету, а саме: Бюро економічної безпеки України за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері економічної безпеки» (код 6491010) – на 315,2 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 248,5 млн грн) та Національній академії медичних наук України за бюджетною програмою «Впровадження та реалізація нового механізму фінансового забезпечення надання спеціалізованої медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України» (код 6561160) – на 53,5 млн грн (видатки споживання).

За наслідками аналізу законопроекту № 10038-1 слід зазначити, що його нові положення /відмінні від законопроекту № 10038/ не містять належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а саме відсутні розрахунки щодо можливого реального збільшення обсягу податкових надходжень державного бюджету та ґрунтовних аргументів щодо недоцільності збільшення видатків, запропонованих у законопроекті № 10038, що може загалом мати наслідком визначення нереалістичних до виконання запланованих показників доходів державного бюджету і відповідно неможливість використання збільшених обсягів видатків Міноборони.

Слід також звернути увагу, що при підготовці законопроекту за реєстр. № 10038-1 не дотримано правил внесення змін до закону про державний бюджет відповідно до бюджетної методології, а саме його підготовлено з такими арифметичними неточностями:

- у абзаці третьому пункту 1 розділу І законопроекту уточнені загальні показники видатків державного бюджету разом та за загальним фондом визначено помилково, виходячи із затверджених показників (зі змінами) та запропонованих змін;

- у додатку № 3 законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ у рядку «Всього» за загальним фондом у графах «Всього» та «оплата праці» допущено арифметичні помилки виходячи із затверджених показників (зі змінами) та запропонованих змін, виходячи із затверджених показників (зі змінами) та запропонованих змін.

Такі неточності, допущені у законопроекті № 10038-1, матимуть наслідком розбалансування бюджетних показників.

IV. Окремі коментарі щодо положень законопроектів № 10038 та №10038-1:

1. У державному бюджеті на 2023 рік для сектору національної безпеки і оборони вже передбачено кошти у сумі 1 641,55 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 1 526,23 млрд грн та спеціальним фондом – 115,32 млрд грн) – що становить 26,1% прогнозного ВВП на цей рік, і це більше половини (53,4%) загального обсягу видатків державного бюджету, та у 1,9 рази перевищує аналогічний показник за минулий рік.

З початку року змінами до закону про державний бюджет на 2023 рік видатки на потреби безпеки і оборони орієнтовно загалом збільшено на 520,4 млрд гривень (або на 46,4% проти обсягу, визначеного Законом України від 03.11.2022 № 2710-IX при затвердженні Державного бюджету України на 2023 рік), а саме законами: від 24.02.2023 № 2953-ІX «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"», яким збільшено видатки за спеціальним фондом державного бюджету на 284,97 млн грн, а саме для МВС на реалізацію проекту із закупівлі безпілотних авіаційних систем та засобів моніторингу державного кордону; від 21.03.2023 № 2992- ІХ, яким збільшено видатки для суб’єктів сектору національної безпеки і оборони за загальним фондом загалом на 518,2 млрд грн, у тому числі для: Міноборони – на 372,5 млрд грн, МВС – на 98,4 млрд грн, Адміністрації Держспецзв’язку – на 31,6 млрд грн, СБУ – на 9,3 млрд грн, ГУР Міноборони – на 4,6 млрд грн, УДО – на 0,96 млрд грн, СЗР – на 0,8 млрд грн; від 29.06.2023 № 3166- ІХ, яким збільшено видатки для Міноборони на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання – на 2 млрд гривень.

Варто нагадати, що особливості проходження бюджетного процесу під час воєнного стану визначено вимогами пункту 22 розділу VI Кодексу, керуючись якими постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2023 № 14 «Деякі питання виконання Державного бюджету України у 2023 році в умовах воєнного стану» встановлено певні відмінності для головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони.

Питання виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу регулюються, насамперед, Законом України від 28.06.2023 № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану», постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами) та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану» (зі змінами).

2. У загальному обсязі запропонованих у законопроекті № 10038 додаткових видатків на національну безпеку і оборону (+302,6 млрд грн) 84,6% становлять видатки споживання (+255,9 млрд грн), з яких 73,8% видатки на оплату праці /без нарахувань/ (+188,8 млрд грн) /за інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту, видатки на оплату праці разом з нарахуваннями дорівнюють 224,45 млрд грн, що складає 87,7% додаткового обсягу видатків споживання/ та 15,4% - видатки розвитку (+46,7 млрд грн) /за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту такі кошти планується спрямувати на військову (спеціальну) техніку та обладнання/.

При цьому, законопроектом № 10038-1 додатково збільшуються видатки на національну безпеку і оборону на 65 244,9 млн грн, у тому числі видатки споживання на 39 831,5 млн грн, з яких на оплату праці – на 39 831,5 млн грн, видатки розвитку – на 25 413,4 млн грн.

3. Законопроектом № 10038 проти показників, затверджених при прийнятті державного бюджету на 2023 рік, передбачається збільшити за загальним фондом бюджетні призначення сектору національної безпеки і оборони загалом на 81,8% (з урахуванням законів від 24.02.2023 № 2953-ІХ, від 21.03.2023 № 2992-ІХ та від 29.06.2023 № 3166-ІХ та запропонованих у законопроекті № 10038 змін загальний обсяг коштів, передбачених у державному бюджеті для цього сектору, становитиме 1 944,2 млрд грн, у т.ч. загальний фонд – 1 828,9 млрд грн, спеціальний фонд – 115,32 млрд грн), а саме:

МВС – на 90,8%, у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України» (код 1003020) – у 3 рази; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної прикордонної служби України» (код 1002030) – у 2,5 рази; «Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України» (код 1007020) – на 54,7%;

Міноборони – на 77,3%, у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – у 2,1 рази; «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) – на 6%; «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту України» (код 2105010) – на 99,6%;

Адміністрації Держспецзв’язку – у 7,8 рази, у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» (код 6641010) – на 54,9%; «Доставка спеціальної службової кореспонденції органам державної влади» (код 6642020) – у 2 рази; «Доставка дипломатичної кореспонденції за кордон і в Україну» (код 6642010) на 53,5%; «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» (код 6641050) – на 38,2%;

СБУ за бюджетною програмою «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» (код 6521010) – на 62%;

ГУР Міноборони за бюджетною програмою «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» (код 5961010) – на 62,6%;

УДО за бюджетною програмою «Державна охорона органів державної влади та посадових осіб» (код 6601020) – на 56,5%;

СЗР за бюджетною програмою «Забезпечення розвідувальної діяльності у сфері безпеки держави, спеціального захисту державних представництв за кордоном та діяльності підрозділів системи Служби зовнішньої розвідки України» (код 6621010) – на 28,9%.

4. Згідно із звітними даними Державної казначейської служби України за підсумками січня-серпня 2023 року суб’єктами сектору національної безпеки і оборони фактично проведено видатки державного бюджету (за загальним та спеціальними фондами) в обсязі 1 502,3 млрд грн, що становить 73,5% річного уточненого плану, при цьому за загальним фондом державного бюджету такі видатки здійснено у обсязі 1 114 млрд грн або 92,2% плану на звітний період.

Інформація, підготовлена за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками восьми місяців поточного року, про поточний стан проведення видатків окремими головними розпорядниками коштів державного бюджету, щодо яких запропоновано зміни у законопроектах № 10038 і № 10038-1, надана народним депутатам України – членам Комітету.

5. Законопроектами № 10038 і № 10038-1 в частині планових боргових показників передбачається:

збільшення державних запозичень до 2 458,1 млрд грн (на 13,8%, або на 298,8 млрд грн, до раніше збільшеного показника і на 44,3%, або на 754,5 млрд грн, до первинно затвердженого показника /1 703,6 млрд грн/), з них за загальним фондом – до 2 284,3 млрд грн (на 15,1%, або на 298,8 млрд грн, до раніше збільшеного показника і на 48,9%, або на 750,7 млрд грн, до первинно затвердженого показника /1 533,6 млрд грн/), у т.ч.: внутрішні запозичення – до 569,6 млрд грн (на 57,3%, або на 207,6 млрд грн, до раніше збільшеного показника і в 6,3 раза, або на 478,8 млрд грн, до первинно затвердженого показника /90,7 млрд грн/); зовнішні запозичення – до 1 714,7 млрд грн (на 5,6%, або на 91,3 млрд грн, до раніше збільшеного показника і на 18,8%, або на 271,9 млрд грн, до первинно затвердженого показника /1 442,9 млрд грн/);

збільшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету до 2 010,35 млрд грн (на 16,9%, або на 290,7 млрд грн, до раніше збільшеного показника і на 55,1%, або на 713,8 млрд грн, до первинно затвердженого показника /1 296,5 млрд грн, або 20,6% прогнозного ВВП/), з них за загальним фондом – до 1 834,6 млрд грн (на 18,8%, або на 290,7 млрд грн, до раніше збільшеного показника і на 63,1%, або на 710 млрд грн, до первинно затвердженого показника /1 124,6 млрд грн/);

збільшення витрат на погашення державного боргу до 455,7 млрд грн (на 1,8%, або на 8,2 млрд грн, до раніше збільшеного показника і на 9,8%, або на 40,7 млрд грн, до первинно затвердженого показника /415 млрд грн/), у т.ч.: збільшення витрат на погашення внутрішніх зобов’язань до 385,6 млрд грн (на 6,5%, або на 23,6 млрд грн, до раніше збільшеного показника і на 22%, або на 69,5 млрд грн, до первинно затвердженого показника /316 млрд грн/), зменшення витрат на погашення зовнішніх зобов’язань до 70,1 млрд грн (на 18%, або на 15,4 млрд грн, до раніше збільшеного показника і на 29,1%, або на 28,8 млрд грн, до первинно затвердженого показника /98,9 млрд грн/);

зменшення граничного обсягу державного боргу на 31.12.2023 до 6 109,8 млрд грн (на 1,4%, або на 87,3 млрд грн, до раніше зменшеного показника і на 4,9%, або на 312,9 млрд грн, до первинно затвердженого показника /6 422,7 млрд грн, або 102,3% прогнозного ВВП/);

зменшення видатків на обслуговування державного боргу до 265,3 млрд грн (на 3,9%, або на 10,7 млрд грн, до раніше зменшеного показника і на 18,7%, або на 61 млрд грн, до первинно затвердженого показника /326,3 млрд грн/).

Відповідно до звітної інформації слід зазначити, що:

державний борг на 31.07.2023 становив 4 521,1 млрд грн, що більше на 806 млрд грн, або менше на 21,7%, фактичного показника на кінець 2022 р. /3 715,1 млрд грн/, та на 1 676 млрд грн, або на 27%, менше затвердженого із змінами граничного обсягу на 31.12.2023 /6 197,1 млрд грн/;

державні запозичення до загального фонду за січень-серпень п.р. залучено у сумі 1 120,6 млрд грн (56,4% річного затвердженого із змінами плану /1 985,5 млрд грн/ та менше на 149,4 млрд грн, або на 11,8%, уточненого плану на звітний період), у т.ч.: внутрішні запозичення – 351,3 млрд грн (97% річного затвердженого із змінами плану /362 млрд грн/ та менше на 3,4 млрд грн, або на 1%, уточненого плану на звітний період), зовнішні запозичення – 769,3 млрд грн (47,4% річного затвердженого із змінами плану /1 623,5 млрд грн/ та менше на 146 млрд грн, або на 15,9%, уточненого плану на звітний період);

витрати на погашення державного боргу за січень-серпень п.р. здійснено у сумі 301,5 млрд грн (67,4% річного затвердженого із змінами плану /447,5 млрд грн/ та менше на 13,5 млрд грн, або на 4,3%, уточненого плану на звітний період), у т.ч.: за внутрішніми зобов’язаннями – 270,7 млрд грн (74,8% річного затвердженого із змінами плану /362 млрд грн/ та менше на 10,7 млрд грн, або на 3,8%, уточненого плану на звітний період), за зовнішніми зобов’язаннями – 30,8 млрд грн (36% річного затвердженого із змінами плану /85,5 млрд грн/ та менше на 2,7 млрд грн, або на 8,2%, уточненого плану на звітний період);

видатки на обслуговування державного боргу за січень-серпень п.р. здійснено у сумі 159,7 млрд грн, що становить 57,9% бюджетних призначень /275,9 млрд грн/ та менше на 9,8 млрд грн, або на 5,8%, уточненого плану на звітний період.

У показниках затвердженого державного бюджету на 2023 рік враховано прогнозний розрахунковий курс гривні до долара США: в середньому за рік – 42,2 грн/дол. США; на кінець року – 45,8 грн/дол. США. Наразі офіційний курс гривні до долара США залишається фіксованим /з 21.07.2022 – 36,57 грн/дол. США/.

Згідно з частиною шостою статті 16 Кодексу витрати на обслуговування і погашення державного боргу здійснюються згідно з відповідними договорами та/або нормативно-правовими актами, за якими виникають державні боргові зобов’язання, незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про державний бюджет, якщо очікуваний обсяг зазначених витрат перевищить відповідний визначений обсяг коштів, Кабінет Міністрів України невідкладно інформує про це Верховну Раду України та подає у двотижневий строк пропозиції про внесення змін до закону про державний бюджет.

За поясненнями Уряду щодо зміни боргових показників вказано, що зменшення прогнозного обсягу державного боргу на кінець 2023 р. на 87,3 млрд грн відбулося внаслідок зміни фінансування державного бюджету за рахунок боргових джерел та з урахуванням фактичного виконання державного бюджету у п.р., а щодо скорочення видатків на обслуговування державного боргу на 10,7 млрд грн враховано економію коштів на цю мету, однак не наведено аргументації щодо зміни витрат на погашення державного боргу, а також щодо збільшення державних запозичень і граничного обсягу дефіциту державного бюджету в частині обґрунтованості і реалістичності відповідних уточнених показників.

При цьому передбачене збільшення витрат за внутрішніми борговими зобов’язаннями ймовірно передусім пов’язано із залученням та/або намірами залучення короткострокових ОВДП, які необхідно погасити до завершення п.р. /за січень-серпень п.р. залучено 128,9 млрд грн таких ОВДП, що становить 36,7% загального обсягу залучених ОВДП за звітний період/. Запропоноване зменшення граничного обсягу державного боргу теж вбачається обґрунтованим, зважаючи на фактичний обсяг державного боргу та офіційний курс гривні до долара США на останню звітну дату, разом з тим, виникає питання щодо реалістичності отримання у п.р. збільшеного обсягу державних запозичень.

Загалом реалізація законопроекту призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету та у середньостроковій перспективі до додаткового навантаження на державний бюджет щодо обслуговування і погашення відповідних боргових зобов’язань. У разі прийняття законопроекту граничний обсяг дефіциту державного бюджету на п.р. ще більше перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), а зменшений граничний обсяг державного боргу на 31.12.2023 також буде більшим за граничну величину загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду, визначену частиною другою статті 18 Кодексу (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), але дію цих норм Кодексу зупинено на 2023 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону і зазначене обмеження боргу згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану.

6. Запропоноване законопроектом № 10038 збільшення доходів загального фонду державного бюджету в частині неподаткових надходжень на 20,1 млрд грн пов’язано із значним перевиконанням відповідних видів доходів за підсумками виконання державного бюджету за січень-серпень п.р. порівняно з відповідними річними затвердженими показниками, зокрема щодо збільшення доходів за:

кодом 21080000 «Інші надходження» до 4,04 млрд грн (на 2,09 млрд грн, або в 2,1 раза, більше річного плану /1,95 млрд грн/) – фактично надійшло за звітний період 4,04 млрд грн, що за поясненнями Уряду відбулося за рахунок надходжень адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім штрафів за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі) (код 21081300) /за звітний період надійшло 1,7 млрд грн/;

кодом 22012100 «Збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів» до 1,95 млрд грн (на 1,55 млрд грн, або в 4,9 раза, більше річного плану /0,4 млрд грн/) – фактично надійшло за звітний період 1,8 млрд грн, що більше річного плану на 1,4 млрд грн, або в 4,5 раза;

кодом 24060300 «Інші надходження» до 17,24 млрд грн (на 14,79 млрд грн, або в 7 разів, більше річного плану /2,44 млрд грн/) – фактично надійшло за звітний період 16,2 млрд грн, що більше річного плану на 13,77 млрд грн, або в 6,6 раза;

кодом 24110200 «Плата за користування кредитами (позиками), залученими державою» до 2,59 млрд грн (на 1,65 млрд грн, або в 2,8 раза, більше річного плану /0,93 млрд грн/) – фактично надійшло за звітний період 2,26 млрд грн, що більше річного плану на 1,3 млрд грн, або в 2,4 раза.

Згідно із звітними даними доходи загального фонду державного бюджету за січень-серпень п.р. надійшли загалом у сумі 1 130,8 млрд грн, що становить 91,7% річного затвердженого із змінами плану /1 233,8 млрд грн/ та на 343 млрд грн, або на 43,5%, більше уточненого плану на звітний період. При цьому без урахування надходжень від грантів та іншої міжнародної допомоги за кодами 42020000 і 42030000 (які не планувалися і надійшли за цей період у сумі 317,2 млрд грн) доходи загального фонду становили 813,6 млрд грн, або 65,9% річного затвердженого із змінами плану та на 25,8 млрд грн, або на 3,3%, більше уточненого плану на звітний період.

Таким чином, запропоноване законопроектом № 10038 збільшення доходів загального фонду державного бюджету вбачається реалістичним.

Разом з тим, альтернативним законопроектом № 10038-1 додатково пропонується збільшити доходи загального фонду державного бюджету в частині податкових надходжень на 64,9 млрд грн, зокрема доходи за:

кодом 11020000 «Податок на прибуток підприємств» до 132,84 млрд грн (на 22,14 млрд грн, або на 20%, більше річного плану /110,7 млрд грн/) – фактично надійшло за звітний період 101,9 млрд грн, що становить 92,1% річного плану та більше на 19,9 млрд грн, або на 24,2% уточненого плану на звітний період;

кодом 14020000 «Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції)» до 73,58 млрд грн (на 10,31 млрд грн, або на 16,3%, більше річного плану /63,27 млрд грн/) – фактично надійшло за звітний період 51,9 млрд грн, що становить 82% річного плану та більше на 12,9 млрд грн, або на 33,2% уточненого плану на звітний період;

кодом 14030000 «Акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції)» до 27,7 млрд грн (на 1,3 млрд грн, або на 4,9%, більше річного плану /26,4 млрд грн/) – фактично надійшло за звітний період 17,1 млрд грн, що становить 64,9% річного плану та менше на 2,2 млрд грн, або на 11,4% уточненого плану на звітний період;

кодом 14060000 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування» до 239,09 млрд грн (на 11,39 млрд грн, або на 5%, більше річного плану /227,7 млрд грн/) – фактично надійшло за звітний період 127 млрд грн, що становить 55,8% річного плану та менше на 14 млрд грн, або на 9,9% уточненого плану на звітний період;

кодом 14070000 «Податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів» до 414,6 млрд грн (на 19,7 млрд грн, або на 5%, більше річного плану /394,9 млрд грн/) – фактично надійшло за звітний період 226,5 млрд грн, що становить 57,4% річного плану та менше на 7,6 млрд грн, або на 3,3% уточненого плану на звітний період.

Враховуючи наведене, виникає питання щодо реалістичності передбаченого альтернативним законопроектом № 10038-1 додаткового збільшення доходів загального фонду державного бюджету в частині податкових надходжень, зокрема доходів за кодами 14030000, 14060000 і 14070000, які за підсумками 8 місяців п.р. надійшли значно менше від плану на звітний період.

7. У супровідних матеріалах до законопроектів наведено стислі пояснення щодо напрямів збільшення видатків державного бюджету (у запропонованих обсягах) та джерел їх покриття, але не надано належних обґрунтувань і розрахунків щодо змін бюджетних показників, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/.

Зокрема, ГНЕУ зауважує, що до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками, зокрема, щодо можливості забезпечення додаткових надходжень бюджету; зміни обсягу фінансування пропонованих бюджетних програм, а також зазначає про відсутність інформації про дотримання вимоги частини третьої статті 23 Кодексу (згідно з якою пропозиції про зменшення бюджетних призначень на утримання судів, інших органів і установ системи правосуддя мають бути погоджені Кабінетом Міністрів України з Вищою радою правосуддя).

V. Щодо процедури розгляду законопроектів № 10038 і № 10038-1 та опрацювання експертних висновків до них.

1. Відповідно до статей 93 і 96 Регламенту необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 10038 до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 10038 у першому читанні. Поряд з тим, згідно із статтею 101 Регламенту Верховна Рада України може прийняти рішення про визначення законопроекту невідкладним після включення його до порядку денного сесії Верховної Ради України, а також про скорочення строків (не більш як наполовину) внесення альтернативних законопроектів, при цьому законопроект, визначений як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради України і розглядається позачергово.

2. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну про підтримку такого законопроекту (крім поданих Кабінетом Міністрів України проектів законів, розробником яких є Міністерство фінансів України), а якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, то він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну про підтримку такого законопроекту (крім поданих Кабінетом Міністрів України проектів законів, розробником яких є Міністерство фінансів України) та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.

З огляду на те, що в Уряді головним розробником законопроекту № 10038 був Мінфін, то цей законопроект не потребує окремого подання експертного висновку Мінфіну.

За узагальнюючим висновком Мінфіну до законопроекту № 10038-1 (лист від 19.09.2023 № 04110-02-2/25401, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) його прийняття не підтримується як такого, що призведе до негативних наслідків, зокрема до невиконання показників надходжень до державного бюджету, обмежить виконання державними органами своїх повноважень і виконання запланованих інших першочергових заходів.

3. За узагальнюючим висновком ГНЕУ до законопроектів № 10038 та № 10038-1 (листи від 14.09.2023 р. № 16/03-2023/201074 та від 19.09.2023 р. № 16/03-2023/203956, копії яких надані народним депутатам України – членам Комітету), зважаючи на ситуацію, що склалась в сфері національної безпеки та оборони, а також враховуючи актуальність проблематики забезпечення належного фінансування соціальних потреб, ГНЕУ у цілому не заперечує щодо можливості прийняття пропонованих змін.

4. На час розгляду у Комітеті даного питання до законопроектів № 10038 та № 10038-1 не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

5. До Комітету надійшли до законопроекту № 10038 пропозиції від народних депутатів України Задорожнього М.М. (лист від 14.09.2023 № 363д9/5-2023/201369) та Бакумова О.С. (лист від 13.09.2023 № 374д9/5-2023/199910) і Міністерства оборони України (лист від 19.09.2023 № 220/11155), копії яких надано народним депутатам України – членам Комітету.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Крулько І.І., Цабаль В.В., Гончаренко О.О., Шпак Л.О., Задорожній М.М., Забуранна Л.В., народний депутат України Железняк Я.І., Міністр фінансів України Марченко С.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Зокрема, законопроект № 10038 представив Міністр фінансів України Марченко С.М., а законопроект № 10038-1 – народний депутат України Цабаль В.В., як співавтор такого законопроекту (при цьому ним було зазначено загалом про підтримку підготовленого Урядом законопроекту № 10038 та оголошено основні відмінності законопроекту № 10038-1).

/За дорученням Голови Комітету Підласої Р.А. перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. з 12 год. 55 хв. до 13 год. 20 хв. головував на засіданні Комітету/

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті (проект рішення надано народним депутатам України – членам Комітету), враховуючи необхідність у повній мірі забезпечувати Збройні Сили, пропонується Комітету підтримати законопроект № 10038 за основу і в цілому.

Т.в.п. Голови Рахункової палати Майснер А.В. також висловив позицію Рахункової палати щодо підтримки законопроекту № 10038.

Поряд з цим, народними депутатами України – членами Комітету було запропоновано до рішення підкомітету додати окремі пропозиції, що надійшли до законопроекту № 10038.

Так, народним депутатом України Цабалем В.В. запропоновано підтримати пропозицію Міноборони до законопроекту № 10038, що надійшла до Комітету, щодо спрямування 27 млн грн на формування статутного капіталу Державного підприємства Міноборони «Агенція закупівель у сфері оборони». Міністром фінансів України Марченком С.М. і першим заступником Міністра фінансів України Улютіним Д.В. з приводу цієї пропозиції було зауважено про ризики подвійного фінансового забезпечення цієї Агенції (за кошти державного бюджету та від відсотків за укладеними угодами) та про необхідність ретельно опрацювати таку пропозицію для висловлення позиції Міністерства.

Народним депутатом України Задорожнім М.М. також було озвучено пропозицію та було запропоновано розширити напрями використання фонду ліквідації наслідків збройної агресії , включивши такий напрям: "Будівництво, нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, розроблення проектно-кошторисної документації, поточний ремонт закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії". Міністром фінансів України Марченком С.М., не заперечуючи щодо цієї пропозиції, було зауважено, що на сьогоднішній момент кошти цього фонду розподілені в повному обсязі, що ставить під сумнів можливість реалізації запропонованого.

Головуючий на засіданні Комітету, перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. у порядку черговості надходження пропозицій поставив на голосування:

озвучену народним депутатом України Цабалем В.В., яка за результатами голосування була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету («за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні були присутні 24 народні депутати України – члени Комітету/);

озвучену народним депутатом України Задорожнім М.М., яка за результатами голосування була підтримана усіма присутніми на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету («за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 /на час голосування на засіданні був присутній 21 народний депутат України – член Комітету/).

Підсумовуючи розгляд даного питання та з урахуванням проведеного голосування щодо зазначених пропозицій, головуючий на засіданні, перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. запропонував прийняти таке рішення Комітету:

рекомендувати Верховній Раді включити законопроекти № 10038, № 10038-1 і альтернативні законопроекти до порядку денного десятої сесії Верховної Ради;

визначити невідкладним законопроект № 10038 та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання;

за результатами розгляду цих законопроектів у першому читанні законопроект № 10038 прийняти за основу та в цілому як закон (з редакційними та техніко-юридичними правками) та з урахуванням пропозицій Комітету (які вже включили окремими голосуваннями).

Така пропозиція (озвучена головуючим на засіданні, першим заступником Голови Комітету Крульком І.І.) була підтримана більшістю присутніх на засіданні на час голосування народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За результатами розгляду проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони та вирішення першочергових питань, за реєстр. № 10038 від 12.09.2023 р., поданого Кабінетом Міністрів України, та альтернативних до нього законопроектів, керуючись частиною другою статті 110 Регламенту Верховної Ради України, рекомендувати Верховній Раді України:

включити законопроект за реєстр. № 10038 і альтернативні до нього законопроекти до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання,

визначити невідкладним законопроект за реєстр. № 10038 та скоротити строки внесення альтернативних законопроектів до початку розгляду питання,

за результатами розгляду цих законопроектів у першому читанні законопроект за реєстр. № 10038 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій Комітету:

1. Доповнити розділ І законопроекту новим пунктом 6 такого змісту:

«6. Доповнити частину четверту статті 29 новим абзацом такого змісту:

«будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт, розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації, поточний ремонт) закладів охорони здоров’я для забезпечення надання медичної та реабілітаційної допомоги особам, постраждалим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України».

У зв’язку з чим, пункти 6, 7, 8 розділу І законопроекту відповідно вважати пунктами 7, 8, 9 законопроекту;

2. у додатку №3 до законопроекту /щодо змін до додатка №3 до Закону/:

У складі видатків Міністерства оборони України за загальним фондом державного бюджету передбачити видатки споживання за новою бюджетною програмою 2101530 «Формування статутного капіталу Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція закупівель у сфері оборони» (код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету – 0210) у сумі 27.000 тис. грн, зменшивши на таку ж суму видатки споживання за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни».

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 10038 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1 (на час голосування на засіданні були присутні 23 народні депутати України – члени Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Доповідь Міністра фінансів України Марченка С.М. щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстр. № 10000 від 15.09.2023), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Згідно з частиною другою статті 89 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України має виключне право законодавчої ініціативи на внесення проекту закону про державний бюджет.

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статей 20 і 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Кабінет Міністрів України 15 вересня 2023 року подав до Верховної Ради України проект Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстр. № 10000) /далі – законопроект/.

Частиною четвертою статті 20 Регламенту визначено, що проект закону про державний бюджет на наступний рік включається до порядку денного сесії Верховної Ради України позачергово без голосування.

Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу розгляд та затвердження державного бюджету відбувається у Верховній Раді України за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом. Йдеться про главу 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту. Зокрема, згідно з частиною першою статті 154 Регламенту не пізніше ніж через 5 днів з дня подання Кабінетом Міністрів України проекту закону про державний бюджет на наступний рік має бути представлення такого проекту на пленарному засіданні Верховної Ради України, при цьому від Комітету Верховної Ради України з питання бюджету /далі – Комітет/ передбачається доповідь щодо відповідності такого проекту вимогам Кодексу.

У Комітеті в межах відведеного стислого часу попередньо проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), насамперед в частині його відповідності вимогам Кодексу, та звернуто увагу, зокрема, на таке.

І. Щодо основних параметрів законопроекту

Виступаючи на засіданні Кабінету Міністрів України 15.09.2023 (на якому схвалено законопроект), Міністр фінансів України Марченко С.М. щодо проекту державного бюджету на 2024 рік зазначив, що: безпека і оборона – безперечний пріоритет № 1 в проекті державного бюджету на 2024 рік, видатки на цю мету закладені на рівні не менше, ніж цього року, збільшується фінансове забезпечення розвитку оборонно-промислового комплексу та закупівлі дронів; соціальна сфера, підвищення соціальних стандартів, підтримка ветеранів, фінансове забезпечення освіти та медицини – також серед головних пріоритетів Уряду; все зазначене враховує основні орієнтири майбутньої Української доктрини Президента України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що процес прогнозування здійснюється в режимі реального часу в умовах відсутності повної поточної статистичної інформації, високого ступеня невизначеності та непередбачуваності у сфері національної та регіональної безпеки через зміну ситуації на фронті, інтенсивності та географії бойових дій та їх наслідків. Вказано, що при розрахунках показників проекту державного бюджету на 2024 рік використовувалися підготовлені Міністерством економіки України основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2024-2026 рр. Зокрема, на 2024 рік прогноз номінального ВВП становить 7.824,8 млрд грн (факт за 2022 р. – 5.191 млрд грн, прогноз на 2023 р. – 6.279,3 млрд грн, очікуваний показник на п.р. – 6.370,1 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 5% (факт за 2022 р. – падіння на 29,1%, прогноз на 2023 р. – зростання на 3,2%, очікуваний показник на п.р. – зростання на 2,8%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 110,8% (факт за 2022 р. – 126,6%, прогноз на 2023 р. – 128%, очікуваний показник на п.р. – 114,7%), середньорічний розрахунковий прогнозний курс валюти – 41,4 грн/дол. США (факт за 2022 р. – 32,34 грн/дол. США, врахований розрахунковий прогноз на 2023 р. – 42,2 грн/дол. США, наразі офіційний курс є фіксованим на рівні 36,57 грн/дол. США /з 21.07.2022/).

У статті 1 законопроекту загальні показники проекту державного бюджету на 2024 рік є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2022 рік та плановими на 2023 рік):

доходи – у сумі 1.746,3 млрд грн (менше факту за 2022 р. на 41,4 млрд грн, або на 2,3%, та більше затверджених із змінами на п.р. на 355,9 млрд грн, або на 25,6%);

видатки – у сумі 3.308,9 млрд грн (більше факту за 2022 р. на 603,2 млрд грн, або на 22,3%, та затверджених із змінами на п.р. на 233,1 млрд грн, або на 7,6%);

повернення кредитів – у сумі 15,1 млрд грн (більше факту за 2022 р. на 2,8 млрд грн, або на 22,4%, та менше затверджених із змінами на п.р. на 2,4 млрд грн, або на 13,8%);

надання кредитів – у сумі 46 млрд грн (більше факту за 2022 р. на 36,8 млрд грн, або в 5 разів, та менше затверджених із змінами на п.р. на 5,7 млрд грн, або на 11,1%);

граничний обсяг дефіциту – у сумі 1.593,6 млрд грн (більше факту за 2022 р. на 678,7 млрд грн, або на 74,2%, та менше затвердженого із змінами на п.р. на 126,1 млрд грн, або на 7,3%), що розрахунково становить 20,4% прогнозного ВВП (факт за 2022 р. – 17,6%, первинний прогноз на 2023 р. – 20,6%).

Статтею 5 законопроекту пропонується граничний обсяг державного боргу на 31.12.2024 визначити у сумі 8.183,9 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2022 на 4.468,7 млрд грн, або в 2,2 раза, та затвердженого із змінами граничного обсягу на 31.12.2023 на 1.986,7 млрд грн, або на 32,1%), що розрахунково становить 104,6% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2022 – 71,6%, первинний прогноз на 31.12.2023 – 102,3%). Граничний обсяг гарантованого державою борг на 31.12.2024 пропонується визначити у сумі 476,7 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2022 на 118,9 млрд грн, або на 33,3%, а на 2023 р. такий показник не визначено), що розрахунково становить 6,1% прогнозного ВВП.

Згідно з статтею 6 законопроекту граничний обсяг надання державних гарантій на 2024 рік передбачається загалом у сумі 86,57 млрд грн, у тому числі щодо гарантій: які надаються на підставі рішень Уряду, – 47,23 млрд грн; які надаються на підставі міжнародних договорів, – 39,34 млрд грн (на 2023 р. такі показники не визначено).

Відповідно до статті 7 законопроекту прожитковий мінімум на 1 особу у розрахунку на місяць з 1 січня 2024 р. становитиме 2920 грн, а також для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 2563 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3196 грн; працездатних осіб – 3028 грн; осіб, які втратили працездатність, – 2361 грн (більше на 12,8% порівняно з відповідними розмірами, встановленими з 01.12.2022).

Згідно з статтею 8 законопроекту мінімальна зарплата (у місячному розмірі) з 1 січня 2024 р. становитиме 7100 грн та з 1 квітня – 8000 грн, тобто зросте відповідно на 6% і 19,4% порівняно з її розміром, встановленим з 01.10.2022 /6700 грн/.

ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами

1. Частиною третьою статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради України щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту). Відповідно до частин сьомої і восьмої статті 33 Кодексу та частини першої статті 152 Регламенту Кабінет Міністрів України щороку (не пізніше 1 червня року, що передує плановому) має схвалювати Бюджетну декларацію (документ середньострокового бюджетного планування, що визначає засади бюджетної політики і показники державного бюджету на середньостроковий період та є основою для складання проекту державного бюджету і прогнозів місцевих бюджетів) і у триденний строк подавати її до Верховної Ради України. Надалі Верховна Рада України (не пізніше 15 липня року, що передує плановому) має розглядати зазначене питання та за результатами розгляду може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики.

Однак згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються деякі норми цього Кодексу, серед яких стаття 33 Кодексу та пов’язані з нею норми щодо Бюджетної декларації. У зв’язку з збройною агресією РФ проти України з 24 лютого 2022 р. в Україні введено воєнний стан (згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України) та проводяться заходи загальної мобілізації (згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 65 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України). Тому у 2023 р. Кабінет Міністрів України у законодавчо визначений строк не схвалив Бюджетну декларацію на 2024-2026 роки і відповідно не подав її до Верховної Ради України, відтак Верховна Рада України не розглядала таке питання і відповідно не схвалювала відповідних рекомендацій щодо бюджетної політики.

Разом з тим, слід звернути увагу, що Законом України від 27.07.2023 № 3278-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості» /далі – Закон № 3278-ІХ/ з 1 січня 2024 року відновлюється середньострокове бюджетне планування шляхом складання і схвалення Бюджетної декларації, а також розробка і затвердження Кабінетом Міністрів України Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період (яка має формуватися з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет). Водночас відповідно до пункту 3-9 розділу VI Кодексу (включеного до Кодексу Законом № 3278-ІХ) передбачено, що у 2023 р. Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ має розробити Стратегію управління державним боргом на 2024-2026 роки та до 25.10.2023 подати її на розгляд Кабінету Міністрів України, який має затвердити цю стратегію у місячний строк з дня прийняття закону про державний бюджет на 2024 рік.

Поряд з тим, на виконання Меморандуму з Міжнародним валютним фондом про економічну та фінансову політику у складі супровідних матеріалів до законопроекту Кабінетом Міністрів України надано інформацію щодо прогнозу показників державного бюджету на 2025-2026 роки (включаючи граничні показники видатків та надання кредитів державного бюджету і цілі державної політики у відповідній сфері діяльності та показники їх досягнення у 2022-2026 рр.), що сприятиме передбачуваності бюджетної політики та стане підґрунтям для відновлення застосування середньострокового бюджетного планування.

2. Виходячи із супровідних матеріалів до законопроекту, показники доходів проекту державного бюджету на 2024 рік розроблено із застосуванням чинного податкового законодавства, що відповідає визначеному пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципу обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил) та визначеному пунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципу стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).

Разом з тим, у законопроекті враховано положення поданого Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України законопроекту про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (реєстр. № 10037 від 12.09.2023) /далі – законопроект № 10037/, яким передбачається зараховувати у 2024 році:

до загального фонду державного бюджету – у повному обсязі доходи спеціального фонду державного бюджету, що є джерелами формування державного дорожнього фонду згідно з пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу (найбільшими з яких є акцизний податок з транспортних засобів, 86,56% акцизного податку з пального, ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби). У зв’язку з цим, у проекті державного бюджету на 2024 рік такі доходи передбачені за загальним фондом (близько 95,2 млрд грн – згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 10037), а за спеціальним фондом не передбачено відповідних видатків щодо напрямів використання коштів державного дорожнього фонду (насамперед, на розвиток і утримання автомобільних доріг державного значення, а також на розвиток і утримання автомобільних доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у вигляді субвенції місцевим бюджетам), при цьому видатки на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими на розвиток автомобільних доріг загального користування, визначені за загальним фондом у сумі 23 млрд грн;

до спеціального фонду державного бюджету – частину податку на доходи фізичних осіб від оподаткування грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, що належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів (згідно з пунктами 1 і 1-1 частини першої статті 64 та пунктом 1 частини першої статті 66 Кодексу), із спрямуванням таких коштів: 50% – Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України на здійснення заходів із закупівлі спеціальної техніки та обладнання; 50% – Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України на виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення. У зв’язку з цим, у проекті державного бюджету на 2024 рік за спеціальним фондом передбачені прогнозні надходження цього податку у сумі 96,3 млрд грн та видатки для зазначених державних органів за відповідними бюджетними програмами (коди 2601030 і 6641160) в однаковій сумі (48,15 млрд грн).

При цьому у статтях 10, 11 і 14 законопроекту не передбачено положень щодо включення зазначених доходів і видатків державного бюджету на 2024 рік до складу загального чи спеціального фонду, відтак виконання відповідних показників доходів і видатків залежить від унормування таких питань шляхом прийняття законопроекту № 10037.

Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту вказано, що у разі схвалення Верховною Радою України законопроекту № 10037 буде внесено пропозицію щодо неперерахування у 2024 р. реверсної дотації до державного бюджету під час розгляду законопроекту у Верховній Раді України (наразі у складі доходів загального фонду проекту державного бюджету передбачено реверсну дотацію з місцевих бюджетів у сумі 14,09 млрд грн).

Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету і місцевих бюджетів на 2024 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо законопроекту № 10037.

3. Щодо окремих боргових параметрів на 2024 рік слід зауважити, що у законопроекті: граничний обсяг дефіциту проекту державного бюджету розрахунково становить 20,4% прогнозного ВВП; граничні обсяги державного боргу і гарантованого державою боргу розрахунково становлять відповідно 104,6% і 6,1% прогнозного ВВП (загальний обсяг боргу – відповідно 110,7% прогнозного ВВП). Зазначене не відповідає вимогам Кодексу, зокрема, щодо:

визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% прогнозного ВВП /абзаци другий і третій частини першої статті 14/; обмеження загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на рівні не вище 60% ВВП /частина друга статті 18/. У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту запропоновано зупинити на 2024 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які також було зупинено на 2021-2023 рр. і не застосовувалися у 2020 р.). Разом з тим, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу положення частини другої статті 18 Кодексу не застосовуються у випадку введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

У законопроекті граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі рішень Уряду, визначено на рівні 3% доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2024 рік, а загалом граничний обсяг надання державних гарантій розрахунково становить 5,5% зазначених доходів. Відповідно до частини першої статті 18 Кодексу такий граничний показник не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету, але згідно з пунктом 57 розділу VI Кодексу (включеним до Кодексу Законом № 3278-ІХ) у 2023-2028 рр., як виняток з цієї вимоги, граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі: рішень Кабінету Міністрів України – не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет.

4. Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням Кабінету Міністрів України здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації відповідно акцій банків та обмін облігацій на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також з обміном на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічні норми протягом багатьох років постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018-2023 рр. /станом на 01.09.2023/ зазначені операції не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу Укрексімбанку у 2020 р.).

Поряд з тим, статтею 18 законопроекту пропонується надати право Мінфіну здійснювати понадпланові державні запозичення (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж. Аналогічна норма передбачена у законах про державний бюджет на 2020-2023 рр., при цьому зазначені операції здійснювалися у 2021 р.

Такі положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини першої статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).

5. Частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення очікуваних надходжень у 2024 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподілу витрат бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик).

Статтею 30 законопроекту пропонується залучення до спеціального фонду державного бюджету кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій та коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не передбачених у законопроекті, із спрямуванням на реалізацію інвестиційних проектів чи програм та заходів у рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Водночас передбачається, що з метою відображення надходження у 2024 р. таких коштів здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету у 2024 р. від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій.

Такі положення не узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема з:

частинами першою і другою статті 16 (згідно з якими державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів відносяться до державних зовнішніх запозичень, кошти для реалізації таких інвестиційних проектів передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів);

частиною першою статті 18 (згідно з якою граничний обсяг державного боргу визначається законом про державний бюджет);

частиною першою статті 40 (згідно з якою законом про державний бюджет мають визначатися, серед іншого, загальна сума доходів, видатків та кредитування державного бюджету, граничний обсяг річного дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також у додатку до закону – доходи і фінансування державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету, перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів).

Разом з тим, щодо частини другої статті 4 законопроекту протягом останніх років аналогічна норма передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету, а щодо статті 30 законопроекту подібна норма міститься у статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /далі – Закон-2023/.

6. Статтею 19 законопроекту пропонується установити, що, як виняток з положень частини шостої статті 108 Кодексу, розподіл між місцевими бюджетами субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та на реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України здійснюється Кабінетом Міністрів. У проекті державного бюджету на 2024 рік зазначені субвенції передбачені у складі загальнодержавних витрат Мінінфраструктури за спеціальним фондом /за рахунок кредиту, залученого від Європейського інвестиційного банку/: код бюджетної програми 3121600 – у сумі 2.346,6 млн грн; код бюджетної програми 3121620 – у сумі 4.499 млн грн.

Аналогічно статтею 24 законопроекту передбачається здійснення Кабінетом Міністрів України розподілу між місцевими бюджетами додаткової дотації на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною агресією РФ. У проекті державного бюджету на 2024 рік ця додаткова дотація передбачена у складі загальнодержавних витрат Мінфіну (код бюджетної програми 3511280) за загальним фондом у сумі 33.418,3 млн грн.

Такими статтями законопроекту не враховуються вимоги Кодексу, оскільки згідно з пунктом 6 частини першої статті 40 Кодексу та частиною третьою статті 97 Кодексу розподіл вказаних трансфертів місцевим бюджетам мав би бути передбачений у додатку № 6 до законопроекту, якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл має здійснюватися відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу (за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом). При цьому слід звернути увагу, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовується частина шоста статті 108 Кодексу щодо погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України.

Крім того, законопроект не містить розподілу між місцевими бюджетами ще 17 трансфертів з державного бюджету, що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 97 Кодексу (згідно з якими у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів) та створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі.

7. Видатки на національну безпеку та оборону становлять половину усіх видатків проекту державного бюджету на 2024 рік і залишаються його головним пріоритетом.

Відповідно до вимог частини першої статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на фінансове забезпечення сил оборони.

В інформації, наведеній у супровідних матеріалах до законопроекту, відмічено, що до Мінфіну не надходили пропозиції від РНБО до законопроекту стосовно статей, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, а також вказано, що у законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 1.692,6 млрд грн, або 21,6% прогнозного ВВП, з них:

видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб’єктів сектору безпеки і оборони – 1.662,6 млрд грн (загальний фонд – 1.542,8 млрд грн, спеціальний фонд – 119,8 млрд грн),

державні гарантії за кредитами, що залучаються з метою підвищення обороноздатності і безпеки держави, – до 30 млрд грн.

8. На відміну від 2023 р. у законопроекті на 2024 рік передбачено збільшення державних соціальних стандартів (про що вище зазначено).

У статті 7 законопроекту пропонується четвертий рік поспіль визначати прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів судді, працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, працівників податкових і митних органів /у розмірі 2102 грн/, прокурора окружної прокуратури /у розмірі 1600 грн/, при цьому такі розміри є нижчими від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб /у розмірі 3028 грн/. Положення статті 40 Кодексу та статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» не містять вимог щодо визначення таких видів прожиткових мінімумів та їх встановлення у законі про державний бюджет. Разом з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту зазначено, що відповідні положення законопроекту передбачено, враховуючи рівень матеріального забезпечення відповідних категорій осіб, фінансові можливості бюджету та принцип збалансованості, виключення таких положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на 2024 рік (наприклад, для Офісу Генерального прокурора – 9,4 млрд грн).

З цього приводу належить відмітити, що згідно з підпунктом 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

9. Згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП.

Втім за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2024 р. на охорону здоров’я становитиме 237,9 млрд грн, або 3% ВВП, а до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020-2023 рр., пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується зупинити дію абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо затвердження програми медичних гарантій у складі закону про державний бюджет.

10. Згідно з частиною першою статті 24-1 та пунктом 52 розділу VI Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету та має визначатися при складанні проекту державного бюджету в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період. У законопроекті не передбачено державного фонду регіонального розвитку, відтак пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується зупинити на 2024 рік дію відповідних норм Кодексу. З цього приводу у супровідних матеріалах до законопроекту пояснюється, що у зв’язку з військовою агресією РФ проти України пріоритетними напрямами спрямування бюджетних коштів є видатки на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави. На 2023 р. видатки за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» спочатку було визначено у сумі 2 млрд грн, але законом від 29.06.2023 № 3166-ІX щодо внесення змін до Закону-2023 такі видатки виключено і на цю суму збільшено видатки для Міноборони, водночас визначено особливості використання коштів державного фонду регіонального розвитку, пов’язані із залученням громадян до голосування за відповідні проекти засобами Порталу Дія /нова стаття 37 Закону-2023/, та доручено Уряду передбачити у законопроекті про державний бюджет на 2024 рік особливості використання коштів цього фонду з урахуванням положень статті 37 Закону-2023 /новий пункт 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону-2023/.

Відповідно до статті 33-1 Кодексу обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів на середньостроковий період визначається Бюджетною декларацією в межах загальних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, відбір державних інвестиційних проектів здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, державні капітальні вкладення включаються до проекту закону про державний бюджет за результатами розподілу. До законопроекту на 2024 р. не включено державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів, що пояснюється у супровідних матеріалах до законопроекту зупиненням дії положень Кодексу щодо складання Бюджетної декларації та відсутністю рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів щодо відбору державних інвестиційних проектів. На п.р. у Законі-2023 теж не передбачено державних капітальних вкладень.

11. Законопроект за своїм змістом і формою переважно узгоджується з вимогами статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет.

Однак, як і у попередні роки, законопроектом пропонується на 2024 р. щодо окремих норм законодавчих актів зупинити їх дію /йдеться про пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/ або визначити інший порядок їх регулювання /йдеться передусім про пункти 7, 9, 11-16, 18 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

При цьому у пунктах 7, 9, 11-16, 18 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається унормувати здійснення з 01.01.2024 оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, що, як вказано у супровідних матеріалах до законопроекту, передбачатиме посилення ролі посадового окладу, зменшення варіативної складової оплати праці, запровадження грейдової системи посадових окладів (де розмір мінімального грейду буде встановлено на рівні мінімальної зарплати), при цьому відповідна реформа оплати праці як складова реформи державного управління – важливий елемент переговорного процесу про вступ до ЄС. Наразі у Законі України «Про державну службу» не врегульовано таке питання, разом з тим, Верховною Радою України 28.07.2023 прийнято за основу урядовий законопроект про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (реєстр. № 8222 від 23.11.2022), спрямований на унормування зазначеної реформи.

12. У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною першою статті 38 Кодексу.

Зокрема, не надано інформації щодо:

врахування Бюджетної декларації і рекомендацій Верховної Ради України щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту) /підпункт «г» пункту 1/ – у зв’язку з відсутністю Бюджетної декларації на 2024-2026 роки з огляду на норми підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про що вище зазначено);

переліку державних інвестиційних проектів із зазначенням загальної вартості кожного проекту, загальних обсягів витрат державного бюджету, необхідних для розроблення та реалізації кожного проекту, включаючи обсяги видатків державного бюджету, необхідних для завершення кожного проекту, а також обсяги таких видатків на відповідний бюджетний період у розрізі бюджетних програм /пункт 4-1/ – у зв’язку з невключенням відповідних державних інвестиційних проектів до законопроекту (про що вище зазначено).

Поряд з тим, окрему інформацію /передбачену пунктами 6-2, 6-3, 11 і
12-2/ також не надано у зв’язку з її відсутністю з об’єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту).

13. Враховуючи наведене, при підготовці законопроекту до першого читання необхідно додатково опрацювати вищезазначені питання передусім в частині узгодження правових норм.

Ґрунтовну оцінку законопроекту і показників проекту державного бюджету на 2024 рік передбачається здійснити після детального вивчення законопроекту та матеріалів до нього, опрацювання висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України і Рахункової палати щодо законопроекту, додаткової інформації та розгляду законопроекту у Комітеті.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту

Відповідно до статті 154 Регламенту після представлення законопроекту про державний бюджет не передбачається прийняття Верховною Радою України рішення щодо такого законопроекту (за винятком можливості прийняття рішення про відхилення такого законопроекту у разі невідповідності вимогам Кодексу /згідно з частиною четвертою цієї статті/).

Процедура підготовки і розгляду законопроекту про державний бюджет у першому читанні визначена статтями 156-157 Регламенту.

Слід звернути увагу, що згідно з частиною першою статті 156 Регламенту народні депутати України і комітети Верховної Ради України формують свої пропозиції до законопроекту і мають їх направляти до Комітету не пізніше 1 жовтня 2023 року з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті.

При цьому згідно з частиною другою статті 156 Регламенту пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2023 року (тобто зареєстровані в Апараті Верховної Ради України після цієї дати) та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати – члени Комітету Підласа Р.А., Цабаль В.В., Фролов П.В., Задорожній М.М., народний депутат України Железняк Я.І., Міністр фінансів України Марченко С.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В.

Зокрема, Міністр фінансів України Марченко С.М. представив законопроект (презентаційні матеріали щодо показників проекту державного бюджету на 2024 рік та деяких інших положень законопроекту, підготовлені Мінфіном у вигляді інфографіки, надано народним депутатам – членам Комітету) та за участю заступників Міністра фінансів України Улютіна Д.В. і Єрмоличева Р.В. відповів на запитання народних депутатів України.

Голова Комітету Підласа Р.А. запропонувала прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом (проект рішення надано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: доповідь Міністра фінансів щодо представлення законопроекту взяти до відома та поінформувати Верховну Раду щодо законопроекту, керуючись частиною другою статті 154 Регламенту.

УХВАЛИЛИ:

1. Доповідь щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстр. № 10000 від 15.09.2023), поданого Кабінетом Міністрів України, взяти до відома.

2. Керуючись частиною другою статті 154 Регламенту Верховної Ради України, поінформувати Верховну Раду України щодо проекту Закону України про Державний бюджет України на 2024 рік (реєстр. № 10000 від 15.09.2023), поданого Кабінетом Міністрів України.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 22 народні депутати України – члени Комітету).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                     Володимир ЦАБАЛЬ

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України