ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №154 від 24.04.2023

Опубліковано 02 травня 2023, о 10:22

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №154 від 24 квітня 2023 року

10 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Підласа Р.А.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кіссе А.І., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народні депутати України.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Борт В.П., Забуранна Л.В., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Івашко Т.Ю., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В.

Запрошені та інші особи, присутні на засіданні:

Аліксійчук О.В., Леонов О.О. – народні депутати України;

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра фінансів України;

Шкураков В.О. – перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Азархіна О.К. – заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Діденко Л.П. – директор департаменту впровадження пріоритетних проектів регіонального розвитку та критичної інфраструктури Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України;

Майснер А.В. – т. в. п. Голови Рахункової палати.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Підласа Р.А. поінформувала народних депутатів України – членів Комітету, що на її звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 24 квітня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку (реєстр. № 9165).

2. Про оголошення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Комітету з питань бюджету, голови робочої групи з питань підготовки законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження Всеукраїнського громадського бюджету Германа Д.В. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку (реєстр. № 9165).

Відмітили:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку за реєстр. № 9165 /далі – законопроект № 9165/ прийнято Верховною Радою України 11 квітня 2023 року за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 9165 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 11.04.2023 № 3034-ІХ).

У законопроекті № 9165, що має на меті визначення особливостей використання у 2023 році коштів державного фонду регіонального розвитку (із залученням громадян до голосування за відповідні проекти засобами Порталу Дія), пропонується доповнити Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» /далі – Закон/ новою статтею, передбачивши, що у 2023 році кошти державного фонду регіонального розвитку використовуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням таких особливостей:

кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що мають на меті розвиток регіонів, з дотриманням таких критеріїв розподілу між Автономною Республікою Крим, областями та містами Києвом і Севастополем: 50 відсотків коштів – рівними частинами між Автономною Республікою Крим, областями та містами Києвом і Севастополем і 50 відсотків коштів – рівними частинами між Донецькою, Житомирською, Запорізькою, Київською, Миколаївською, Сумською, Харківською, Херсонською, Чернігівською областями;

інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку, що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, підлягають співфінансуванню з місцевих бюджетів в обсязі не менше 10 відсотків, а для бюджетів міст Києва і Севастополя та бюджетів міських територіальних громад з населенням понад 225 тисяч осіб – не менше 50 відсотків;

за результатами здійснення попереднього відбору та оцінки на відповідність вимогам законодавства поданих інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики, подає їх для відкритого голосування громадян засобами Порталу Дія. Під час такого голосування громадянин може віддати один голос за одну інвестиційну програму (проект) регіону за місцем реєстрації місця проживання або за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи;

розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку за результатами голосування громадян засобами Порталу Дія затверджується Кабінетом Міністрів України.

При цьому згідно із змінами до розділу «Прикінцеві положення» Закону пропонується зупинити на 2023 рік дію положень статті 24-1 Бюджетного кодексу України та статті 22-1 Закону «Про засади державної регіональної політики», згідно з якими встановлені вимоги щодо спрямування та розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку.

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 18 квітня 2023 року/ до Комітету надійшли пропозиції щодо законопроекту № 9165, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 454 пропозиції. При цьому більшість пропозицій подано народним депутатом України Бондарем М.Л. /299 пропозицій, або 65,9% від загальної кількості пропозицій/, але такі пропозиції в переважній більшості містять положення щодо напрямів спрямування коштів державного фонду регіонального розвитку, які не відповідають меті створення такого фонду та не враховують сучасних викликів щодо необхідності відновлення і розвитку інфраструктури регіонів у 2023 році.

Поряд з тим, окремі пропозиції безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 9165, хоча відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою України за основу. Згідно з такими пропозиціями серед іншого пропонуються зміни до інших законодавчих актів України, однак згідно з частиною другою статті 160 Регламенту Верховної Ради України внесення змін до закону про державний бюджет, які безпосередньо передбачають внесення змін до інших законодавчих актів України, не допускається, у такому разі спочатку вносяться зміни до відповідного закону і лише після того розглядаються пропозиції про зміни до закону про державний бюджет відповідно до положень Бюджетного кодексу та цього Регламенту. Крім того, такі пропозиції подано без фінансово-економічного обґрунтування і відповідних розрахунків, що унеможливило проведення їх належної експертної оцінки.

У Комітеті за участю представників Міністерства фінансів України, Міністерства розвитку регіонів, територій та інфраструктури України і Рахункової палати опрацьовано пропозиції до законопроекту № 9165 та з огляду на вищенаведені зауваження пропонується відхилити більшість пропозицій. Загалом пропонується відхилити 425 пропозицій, врахувати 29 (з яких 7 – частково, 4 – редакційно) та в остаточній редакції законопроекту № 9165, підготовленого до другого читання, на основі врахованих пропозицій унормувати питання, передусім, пов’язані з:

удосконаленням прийнятих у першому читанні положень /зокрема з урахуванням висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України/, конкретизувавши серед іншого мету спрямування у 2023 році коштів державного фонду регіонального розвитку – «на відновлення та розвиток», а також передбачивши необхідність проведення оцінки інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що реалізовувалися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку у минулі роки, на відповідність пріоритетам регіонального розвитку з тим, щоб передбачити кошти на їх завершення у наступному бюджетному періоді;

встановленням вимог щодо визначення Кабінетом Міністрів України порядку звітування про використання бюджетних коштів, виданих на відрядження;

унормуванням питань щодо передбачення видатків на обслуговування рахунків, відкритих у банківських установах, у тому числі в іноземних банках, для здійснення заходів з відновлення України та ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України, на завершення будівництва метрополітену у м. Дніпро, а також на забезпечення діяльності центральних органів виконавчої влади, відповідальних за здійснення таких заходів (шляхом внесення відповідних змін до додатків № 3 і № 6 до Закону);

внесенням техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог законотворчої техніки.

Проект порівняльної таблиці до законопроекту № 9165 з висновками до пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

У представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Підласа Р.А., Герман Д.В., Шпак Л.О., Кунаєв А.Ю., народні депутати України Аліксійчук О.В., Леонов О.О., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., перший заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Шкураков В.О., заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Азархіна О.К.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Комітету Герман Д.В., завершуючи доповідь, вніс пропозицію: врахувати 29 пропозицій (з них 7 – частково, 4 – редакційно) і відхилити 425 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 9165 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в запропонованій остаточній редакції, викладеній Комітетом у наданій порівняльній таблиці до законопроекту № 9165, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

Під час обговорення даного питання на прохання народного депутата України Аліксійчука О.В. Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування пропозицію № 357 (яку у Комітеті запропоновано відхилити), але за результатами голосування присутніми на час голосування на засіданні членами Комітету ця пропозиція залишилася відхиленою («за» – 9, «проти» – 1, «утрималися» – 17, «не голосували» – 0).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену головою підкомітету Германом Д.В. пропозицію щодо рішення підкомітету з даного питання. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на час голосування на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку (реєстр. № 9165) прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 3, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію члена підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Задорожнього М.М. про оголошення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

Відмітили:

І. Відповідно до статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) та статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) призначення членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України на підставі конкурсу, за організацію проведення якого відповідає Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет).

Верховною Радою України 10 квітня 2023 року висловлено недовіру та звільнено з посади члена Рахункової палати Пацкана Валерія Васильовича – Голову Рахункової палати /постанова Верховної Ради України від 10.04.2023 № 3014-ІХ/.

Згідно з частиною п’ятою статті 20 Закону та частиною другою статті 208-2 Регламенту конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати оголошується не пізніш як за шість місяців до закінчення строку повноважень члена Рахункової палати або протягом 14 днів з дня дострокового припинення ним повноважень.

Таким чином, Комітету належить оголосити конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати (далі – конкурс).

Керуючись статтею 20 Закону та статтею 208-2 Регламенту, враховуючи практику проведення попередніх конкурсів, у Комітеті передбачається поетапне здійснення таких заходів конкурсу:

– ухвалення Комітетом рішення про оголошення конкурсу;

– забезпечення опублікування в газеті «Голос України» та оприлюднення за участю Апарату Верховної Ради України на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету оголошення про конкурс;

– приймання документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі;

– забезпечення оприлюднення за участю Апарату Верховної Ради України інформації про кандидатів на посаду члена Рахункової палати, які подали документи на конкурс (далі – кандидати), на офіційних веб-сайтах Верховної Ради України і Комітету;

– забезпечення проведення разом з Апаратом Верховної Ради України спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

– попередній розгляд поданих документів кандидатів на відповідність встановлених Законом вимог та опрацювання отриманих результатів спеціальної перевірки кандидатів відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»;

– проведення співбесід з кандидатами;

– розгляд Комітетом результатів здійснених заходів конкурсу та ухвалення відповідного рішення Комітету з висновками щодо кожного кандидата, а також надання таких матеріалів для розгляду Верховній Раді України та забезпечення оприлюднення рішення Комітету.

Зважаючи на зазначене, у підкомітеті з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету (далі – підкомітет) підготовлено проект Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати, в якому з огляду на практику проведення попередніх конкурсів деталізовано перелік документів та конкретизовано вимоги щодо їх змісту і форми (з урахуванням внесених до них змін та відповідних роз’яснень). При цьому пропонується встановити строк подання документів для участі в конкурсі – з 25 квітня по 8 травня 2023 року (тобто протягом 10 робочих днів).

Згідно з абзацом четвертим частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України інформація про кандидатів, які подали документи, розміщується на офіційному веб-сайті Верховної Ради України протягом п’яти робочих днів з дня закінчення строку для подання документів. На виконання цієї норми у Комітеті має бути проведено роботу з підготовки в електронному вигляді для розміщення на веб-сайті таких документів кандидатів: автобіографія; мотиваційний лист; копії дипломів про вищу освіту (без додатків); копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності); копія державного сертифіката про рівень володіння державною мовою; копії сертифікатів чи інших документів про володіння однією з офіційних мов Ради Європи. При цьому приховуються відомості, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомості про номер контактного телефону і адресу електронної пошти.

Слід також звернути увагу на окремі законодавчі норми щодо здійснення спеціальної перевірки:

згідно з пунктом 7 частини другої статті 19 Закону на посаду члена Рахункової палати не може бути призначена особа, яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»;

частиною другою статті 58 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, зокрема, що: рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду, пов’язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, приймається після проведення спеціальної перевірки (згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, належать Голова та інші члени Рахункової палати); у разі встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей про претендента на посаду, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади, орган, який здійснює призначення на цю посаду, відмовляє претенденту у призначенні на посаду;

відповідно до частини першої статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальна перевірка проводиться у строк, що не перевищує 25 календарних днів з дня надання згоди на проведення спеціальної перевірки;

згідно з частиною восьмою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» спеціальна перевірка, передбачена Законом України «Про запобігання корупції», стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, а також перевірка, передбачена Законом України «Про очищення влади», стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, щодо яких здійснюються заходи з очищення влади (люстрації), під час дії воєнного стану не проводяться. Разом з тим, у переліку відповідних посад, визначених у примітці до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції», переліку відповідних посад, затвердженому рішенням НАЗК від 17.06.2016 № 2, та переліку відповідних посад, визначених статтею 2 Законом України «Про очищення влади», немає посад Голови та інших членів Рахункової палати.

Враховуючи вищенаведені законодавчі норми, дію воєнного стану в Україні /згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Верховною Радою України/ та ймовірність тривалості проведення спеціальної перевірки (граничний строк – 25 календарних днів), може виникнути затримка щодо проведення подальших заходів конкурсу у зв’язку із спеціальною перевіркою кандидатів.

ІІ. Загалом, доповідаючи дане питання, член підкомітету Задорожній М.М. зазначив, що детальна інформація щодо даного питання наведена у наданому проекті рішенні, та запропонував прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали, зокрема:

1) затвердити Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати;

2) доручити голові профільного підкомітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету забезпечити оприлюднення цього Оголошення у газеті «Голос України» та на сайтах Верховної Ради і Комітету 25 квітня п.р., розміщення інформації про кандидатів на зазначених сайтах не пізніше 15 травня п.р., а також організацію та проведення подальших заходів конкурсу.

Проект рішення, включаючи проект ухвали, та проект Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати надано народним депутатам України – членам Комітету.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Підласа Р.А. поставила на голосування озвучену членом підкомітету Задорожнім М.М. пропозицію прийняти рішення Комітету згідно з наданим проектом ухвали. За результатами голосування така пропозиція була підтримана усіма присутніми на час голосування на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати, а саме такого змісту:

«Оголошення
про умови та строки проведення конкурсу
на зайняття посади члена Рахункової палати

Зважаючи на прийняте 10 квітня 2023 року Верховною Радою України рішення щодо висловлення недовіри та звільнення з посади члена Рахункової палати Пацкана В.В. – Голови Рахункової палати, відповідно до частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» та частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України, Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету оголошується конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати (далі – конкурс).

Вимоги до члена Рахункової палати /відповідно до статті 19 Закону України «Про Рахункову палату»/:

1. Членом Рахункової палати може бути громадянин України, не молодший тридцяти років, який володіє державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи, має вищу освіту не нижче ступеня магістра, загальний стаж роботи не менше семи років, стаж роботи у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права не менше п’яти років та бездоганну ділову репутацію.

2. Не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа:

1) яка досягла шістдесятип'ятирічного віку;

2) яка за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

3) яка за станом здоров'я не може виконувати повноваження члена Рахункової палати;

4) яка має не зняту чи не погашену в установленому законом порядку судимість;

5) на яку протягом останнього року було накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

6) яка має громадянство чи підданство іншої держави;

7) яка не пройшла перевірку, передбачену законами України «Про очищення влади» та «Про запобігання корупції»;

8) яка не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», за рік, що передує року призначення на відповідну посаду.

3. Перебування на посаді члена Рахункової палати несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, з представницьким мандатом, зайняттям іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входженням до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь членів Рахункової палати у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.

4. На члена Рахункової палати поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

5. Член Рахункової палати не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, зборах, мітингах, походах і демонстраціях, а також страйках.

6. Член Рахункової палати під час здійснення своїх повноважень повинен додержуватися вимог Конституції і законів України, не вчиняти будь-яких дій, що компрометують посаду члена Рахункової палати і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності.

Слід відмітити, що відповідно до частини п’ятої статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» строк повноважень члена Рахункової палати становить 6 років, при цьому частиною сьомою цієї статті встановлено умови дострокового звільнення члена Рахункової палати з посади.

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у визначений у цьому оголошенні строк такі документи /з урахуванням вимог статті 20 Закону України «Про Рахункову палату», статті 57 Закону України «Про запобігання корупції» та статті 10 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»/:

1) письмову заяву, адресовану Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, про участь у конкурсі /із зазначенням контактної інформації (номер телефону, адреса електронної пошти) для забезпечення зворотного зв’язку/;

2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути призначеним на посаду члена Рахункової палати (створений в електронній формі, роздрукований та підписаний власноруч) /друкований текст цього листа обсягом не більше трьох сторінок/;

3) автобіографію (створену в електронній формі, роздруковану та підписану власноруч), що містить, зокрема, відомості про:

прізвище, ім’я та по батькові, дату і місце народження, громадянство /включаючи за наявності громадянство (підданство) іноземної (іноземних) держави (держав), документи, які надають претенденту на посаду право на постійне проживання на території іноземних держав, а також факт подання документів, необхідних для оформлення громадянства (підданства) іноземної (іноземних) держави (держав)/;

освіту (назва закладу вищої освіти (іншого закладу освіти), рік вступу та закінчення такого закладу, реквізити диплому, здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень (ступінь освіти), спеціальність, кваліфікацію, науковий ступінь), а також інформацію про рівень володіння однією з офіційних мов Ради Європи (англійською або французькою мовою) згідно з рекомендаціями Ради Європи з мовної освіти (CEFR) /існує шість таких рівнів від А1 до С2/;

наявність допуску до державної таємниці, а також факти скасування раніше наданого допуску за порушення законодавства про державну таємницю (або відмови у його наданні);

відношення до виконання військового обов’язку (призовник, військовозобов’язаний, резервіст); проходження військової служби (у разі її проходження) та/або перебування на військовому обліку військовозобов’язаних;

трудову діяльність, включаючи останнє місце роботи (служби) та посаду;

4) копію паспорта громадянина України (у разі подання копії паспорта у формі картки необхідно також надати копію витягу з реєстру територіальної громади для підтвердження інформації про місце проживання (перебування));

5) копію трудової книжки (у разі її відсутності – відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування);

6) копію диплома про вищу освіту (з додатками) /за наявності декількох дипломів про вищу освіту, а також їх різного освітнього ступеню (бакалавра, спеціаліста, магістра), необхідно подати копії всіх таких дипломів/;

7) копії документів про вчені звання та наукові ступені (за наявності);

8) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» за 2022 рік. Якщо особа, яка претендує на зайняття посади, відповідно до законодавства не подавала щорічну декларацію за 2022 рік, їй необхідно подати декларацію «кандидата на посаду». У декларації «кандидата на посаду» необхідно зазначати назву майбутнього місця роботи (Рахункова палата) і майбутньої посади (член Рахункової палати), тип посади, на яку особа претендує (посадова особа юридичної особи публічного права), та іншу інформацію згідно із затвердженою формою такої декларації;

9) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України, щодо перебування особи на обліку в психоневрологічних або наркологічних закладах охорони здоров’я /довідково: на дату розміщення цього оголошення таким документом є «Довідка про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № ____» (форма № 100-2/о, затверджена наказом МОЗ від 18.04.2022 № 651)/;

10) копію військово-облікового документа: для призовника –посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаного, резервіста – військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов’язаного; для військовослужбовця – військового квитка, посвідчення особи військовослужбовця;

11) довідку про наявність допуску до державної таємниці (у разі його наявності), складену за формою, визначеною законодавством про державну таємницю;

12) копію державного сертифіката про рівень володіння державною мовою /за формою, затвердженою рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови від 06.05.2021 № 16/;

13) копії сертифікатів чи інших документів про володіння однією з офіційних мов Ради Європи;

14) письмову згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»;

15) письмову згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» /за формою, встановленою додатком 1 до Порядку проведення спеціальної перевірки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 959)/;

16) письмову заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади» (включаючи копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, яка додається до такої заяви), або копію довідки про результати такої перевірки /за формою, встановленою додатком 1 (для заяви) або додатком 5 (для довідки) до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 563 (із змінами)/.

Зразки форм документів, зазначених у пунктах 1, 14, 15 і 16 вищезазначеного переліку документів, розміщені на офіційному веб-сайті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (http://budget.rada.gov.ua) у рубриці «Рахункова палата»/«Призначення та звільнення членів Рахункової палати».

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.

Усі документи подаються державною мовою і власноручно підписуються особою, яка бажає взяти участь у конкурсі /відповідно до вимог частини другої статті 205 і частини третьої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України/.

Для участі у конкурсі зазначені документи необхідно подавати особисто за адресою: м. Київ, вул. Банкова, 6-8, 6 під’їзд, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету в робочі дні тижня з 10:00 до 17:00 (при цьому для подання документів необхідно завчасно замовити перепустки за телефонами (044) 255 44 34, (044) 255 44 79 або (044) 255 44 38).

Кінцева дата подання документів – 8 травня 2023 року (не пізніше 17:00).

Не допускаються до участі в конкурсі особи, які не дотрималися строку подання документів, а також особи, документи яких не відповідають вищезазначеному переліку документів.

Особи, які своєчасно подали необхідні документи для участі у конкурсі, є кандидатами на посаду члена Рахункової палати.

Телефони для довідок: (044) 255 44 34, (044) 255 44 79, (044) 255 44 38.

Довідково: відповідно до вимог частини другої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України інформація про кандидатів на посаду члена Рахункової палати буде розміщена на офіційному веб-сайті Верховної Ради України (крім відомостей, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до інформації з обмеженим доступом, та відомостей про номер телефону і адресу електронної пошти).».

2. Доручити голові підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молотку І.Ф. за участю секретаріату Комітету забезпечити:

оприлюднення Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати 25 квітня 2023 року шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Верховної Ради України та опублікування в газеті «Голос України» /направлення від Комітету відповідних звернень до Апарату Верховної Ради України та газети «Голос України»/, а також шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комітету;

розміщення інформації про кандидатів на посаду члена Рахункової палати на офіційному веб-сайті Верховної Ради України і Комітету не пізніше 15 травня 2023 року;

організацію та проведення подальших заходів конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 0 (на час голосування на засіданні були присутні 29 народних депутатів України – членів Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

3.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

3.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення безпеки на залізничному транспорті" (реєстр. № 9066 від 27.02.2023, народний депутат України Крейденко В.В.);

3.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо уточнення категорій осіб, які належать до ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України" (реєстр. № 9126 від 20.03.2023, народні депутати України Остапенко А.Д., Мазурашу Г.Г., Швець С.Ф., Брагар Є.В.);

3.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо спрощення процедури присвоєння статусу ветерана" (реєстр. № 9141 від 23.03.2023, народний депутат України Чернєв Є.В. та інші);

3.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України щодо вдосконалення процесу бойової підготовки особового складу" (реєстр. № 9048 від 22.02.2023, народний депутат України Гривко С.Д.);

3.1.5. Проект Закону України "Про припинення дії Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про співробітництво під час здійснення спільного контролю осіб, транспортних засобів і товарів на українсько-російському державному кордоні" (реєстр. № 0192 від 09.03.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту" щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, що проходять службу цивільного захисту, запобігання і протидії дискримінації та сексуальним домаганням" (реєстр. № 9099 від 13.03.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 29 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України щодо заохочення військовослужбовців у період дії воєнного стану в Україні" (реєстр. № 9144 від 24.03.2023, народні депутати України Разумков Д.О., Мокан В.І., Дмитрієва О.О. та інші);

3.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про антидопінгову діяльність у спорті" щодо уточнення вимог до осіб, які входять до складу Наглядової ради Національного антидопінгового центру" (реєстр. № 8427 доопр. від 31.03.2023, народні депутати України Кожем'якін А.А., Борзова І.Н., Мазурашу Г.Г. та інші);

3.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо забезпечення права на суд" (реєстр. № 9127 від 20.03.2023, народні депутати України Бабій Р.В., Загоруйко А.Л., Шпак Л.О. та інші);

3.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 10 Закону України "Про музеї та музейну справу" щодо порядку подальшого використання музейних зібрань у разі реорганізації музеїв" (реєстр. № 9129 від 20.03.2023, Кабінет Міністрів України);

3.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо укладення угоди про примирення та кримінальних проваджень у формі приватного обвинувачення у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція)" (реєстр. № 9093 від 13.03.2023, народні депутати України Совсун І.Р., Устінова О.Ю., Васильченко Г.І. та інші);

3.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо посилення ефективності функціонування інституту службових осіб, відповідальних за перебування затриманих та осіб взятих під варту" (реєстр. № 9088 від 09.03.2023, народні депутати України Припутень Д.С., Медяник В.А., Павлюк М.В. та інші);

3.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження використання патріотичної тематики при реєстрації торговельних марок та в рекламі" (реєстр. № 9128 від 20.03.2023, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М., Ар'єв В.І. та інші);

3.1.14. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про очищення влади" щодо недопущення до участі в управлінні державою осіб, які своїми діями завдали шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та обороноздатності України (реєстр. № 9137 від 22.03.2023, народні депутати України Кузьміних С.В., Мазурашу Г.Г., Остапенко А.Д.).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

3.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

3.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо забезпечення відповідних категорій осіб медичною допомогою та реабілітацією (реєстр. № 8406 від 31.01.2023), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Реалізація положень законопроекту, метою якого, зокрема, є врегулювання питання надання військовослужбовцям безоплатної медичної допомоги та реабілітаційних заходів, потребуватиме виділення додаткових коштів державного і місцевих бюджетів та стосується наступного:

надання військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, права на безоплатну медичну допомогу у приватних закладах охорони здоров’я за рахунок Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів (за умови відсутності можливості надання відповідної медичної допомоги у військово-медичних закладах охорони здоров’я за місцем проживання, державних або комунальних закладах охорони здоров’я);

надання учасникам бойових дій безоплатної медичної допомоги:

- в закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями;

- у державних, комунальних, приватних закладах охорони здоров’я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (в окремих випадках, за відсутності можливості надання такої допомоги у військово-медичних закладах охорони здоров’я);

надання окремим особам з інвалідністю внаслідок війни права на медичну допомогу у державних, комунальних, приватних закладах охорони здоров’я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (в окремих випадках, за відсутності можливості надання такої допомоги у військово-медичних закладах охорони здоров’я);

здійснення безоплатного проходження учасниками бойових дій та особами з інвалідністю внаслідок війни реабілітаційних заходів.

Крім того, згідно із запропонованими законопроектом змінами до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено доповнити частину першу статті 6 пунктом 25 та визнати учасниками бойових дій військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь у відсічі збройної агресії російської федерації з 24 лютого 2022 року. При цьому слід відмітити, що відповідно до чинної редакції вказаного Закону частина перша статті 6 вже містить пункт 25, згідно з яким статус учасника бойових дій мають особи, які з 24 лютого по 25 березня 2022 року відповідно до Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» або у складі добровольчих формувань у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на 2023 рік та наступні роки для Міністерства оборони України, інших військових формувань та правоохоронних органів на надання безоплатної медичної допомоги у відомчих медичних закладах учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни, а також на оплату медичних послуг, наданих військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, учасникам бойових дій та особам з інвалідністю внаслідок війни, у державних, комунальних, приватних закладах охорони здоров’я, обсяг яких головний розробник не обрахував та не визначив джерел покриття. За узагальнюючим висновком Міністерством фінансів України даний законопроект не підтримується як такий, що не забезпечений коштами та призведе до розбалансування показників державного бюджету.

Водночас, Міністерство фінансів України зазначає, що пунктом 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до складу учасників бойових дій включено військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Отже, за висновком Міністерства фінансів України порушене законопроектом питання надання статусу учасника бойових дій врегульовано пунктом 19 частини першої статті 6 вищевказаного Закону і не потребує додаткового законодавчого врегулювання.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. Про зазначене також відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації частина третя статті 27 цього Кодексу (умови введення в дію законів або їх окремих положень, що впливають на показники бюджету) не застосовуються.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо забезпечення відповідних категорій осіб медичною допомогою та реабілітацією (реєстр. № 8406 від 31.01.2023), поданий народним депутатом України Заремським М.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений законодавством.

3.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині приведення у відповідність до норм статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (реєстр. № 9073 від 03.03.2023), поданий народними депутатами України Морозом В. В., Гнатенком В. С. та Бурмічем А. П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» новим положенням, яким передбачається встановити, що дія заборони передачі державного майна в безоплатне користування або позичку не поширюється на передачу культових будівель та майна, які становлять державну власність, організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування релігійним організаціям у порядку, передбаченому Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є усунення законодавчої колізії щодо можливості передачі державного майна в безоплатне користування релігійним організаціям для уникнення випадків різного трактування норм, що врегульовують одні і ті ж правовідносини;

реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, які мають бути визначені Кабінетом Міністрів України.

Слід відмітити, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходжень державного бюджету (зокрема, від надходжень у вигляді плати за оренду цілісних майнових комплексів та іншого державного майна) та може призвести до необхідності вишукання додаткових джерел наповнення дохідної частини бюджетів для досягнення його збалансованості та забезпечення стабільності державної фінансово-бюджетної політики в умовах воєнного стану. Загалом відмічено, що законопроект може бути розглянуто Верховною Радою України з урахуванням зауважень Мінфіну.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Про зазначене також зауважено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині приведення у відповідність до норм статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (реєстр. № 9073 від 03.03.2023), поданий народними депутатами України Морозом В. В., Гнатенком В. С. та Бурмічем А. П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» (реєстр. № 9113 від 16.03.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д. О., Кінзбурською В. О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається доповнити Податковий кодекс України та Закон України «Про управління об’єктами державної власності» положеннями, якими пропонується відповідно встановити, що:

тимчасово, за звітні періоди до 31 грудня 2027 року (включно), фінансовий результат до оподаткування звітного періоду Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» /далі – ПрАТ «Укрфінжитло»/, яка реалізує державну програму щодо забезпечення громадян України доступним іпотечним кредитуванням відповідно до умов, затверджених Кабінетом Міністрів України, зменшується на суму нарахованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності доходів, отриманих від облігацій внутрішніх державних позик України /далі – ОВДП/, при визначенні фінансового результату такого періоду, але не більше суми кредитів, виданих за звітний період за програмами іпотечного кредитування, умови яких визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, в тому числі забезпечених предметом іпотеки, що обліковуються на балансі на кінець звітного періоду;

до 31 грудня 2027 року (включно) чистий прибуток ПрАТ «Укрфінжитло», з якого розраховуються та сплачуються дивіденди до державного бюджету, зменшується на суму доходів, отриманих від ОВДП, але не більше суми кредитів, виданих за звітний період за програмами іпотечного кредитування, умови яких визначені рішеннями Кабінету Міністрів України, в тому числі забезпечених предметом іпотеки, що обліковуються на балансі на кінець звітного періоду.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що з урахуванням актуальності житлових питань в умовах війни, значного попиту та соціальної спрямованості іпотечної програми, яку реалізує ПрАТ «Укрфінжитло», з огляду на завдання, що створюють додаткове навантаження на наявні фінансові ресурси ПрАТ «Укрфінжитло», перенаправлення податку на прибуток та чистого прибутку ПрАТ «Укрфінжитло» на фінансування іпотечних програм дозволить збільшити обсяги кредитування.

Слід звернути увагу, що на виконання статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» і статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» згідно з постановами Кабінету Міністрів України відповідно від 22.09.2021 № 982 «Деякі питання випуску облігацій внутрішньої державної позики з подальшим придбанням акцій додаткової емісії приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» і від 21.12.2022 № 1415 «Деякі питання випуску облігацій внутрішньої державної позики з подальшим придбанням акцій додаткової емісії приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» у 2022 році» Міністерством фінансів України було здійснено випуск ОВДП загалом у сумі 50 млрд грн (у 2021 р. – 20 млрд грн, у 2022 р. – 30 млрд грн) в обмін на такі ОВДП акцій додаткової емісії ПрАТ «Укрфінжитло».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного та місцевих бюджетів, водночас може призвести до зменшення надходжень до загального фонду державного бюджету дивідендів, нарахованих на державну частку майна, та податку на прибуток підприємств у 2023 – 2027 роках. Зокрема Мінфін зауважує, що:

протягом 2023–2025 років ПрАТ «Укрфінжитло» отримуватиме 7,9 млрд грн щороку як дохід за ОВДП;

у 2026 році планується погашення ОВДП на суму 5 млрд грн, а у 2027 році – на суму 30 млрд грн;

у 2026 році ПрАТ «Укрфінжитло» отримає від держави 12,6 млрд грн, а у 2027 році – 37,3 млрд грн;

при цьому до кінця 2023 року ПрАТ «Укрфінжитло» планує сформувати кредитний портфель в розмірі 14,2 млрд грн за програмами іпотечного кредитування;

згідно з фінансовим планом ПрАТ «Укрфінжитло» на 2023 рік, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.03.2023 № 217-р, у 2023 році планується отримання чистого фінансового результату у сумі 4,8 млрд грн;

за умови запропонованого підходу чистий прибуток, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди при досягненні певного рівня кредитного портфеля, який обліковується на балансі ПрАТ «Укрфінжитло» та відповідно доходу за ОВДП, буде від’ємний;

питання збільшення фінансового ресурсу, що залишається у розпорядженні ПрАТ «Укрфінжитло» та спрямовується на розвиток іпотечного кредитування населення, може бути врегульовано не шляхом зміни бази відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, а під час встановлення Урядом України зазначеного базового нормативу у відповідному періоді.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування Приватного акціонерного товариства «Українська фінансова житлова компанія» (реєстр. № 9113 від 16.03.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Кінзбурською В. О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету в частині сплати ПрАТ «Укрфінжитло» податку на прибуток підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку майна, у відповідних роках). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження реєстру видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (реєстр. № 9012 від 13.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань з питань з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом, метою якого є створення механізму видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, пропонується внести зміни до законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок електричної енергії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», якими, зокрема, передбачається:

створення і функціонування реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел;

уповноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), забезпечувати формування та ведення реєстру об’єктів електроенергетики та електроустановок споживачів, що використовують альтернативні джерела енергії для виробництва електричної енергії, видавати гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії за допомогою реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;

визначення оператора ринку установою, відповідальною за проведення торгів гарантіями походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;

спрямування державним підприємством «Гарантований покупець» та постачальниками універсальних послуг доходу, отриманого від продажу гарантій, на забезпечення покриття витрат на виконання спеціальних обов’язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом або надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;

закріплення засад міжнародного співробітництва у сфері використання гарантій.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зауважується що:

- Реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного бюджету. При цьому, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» призупинено норми частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо фінансової підтримки з державного бюджету гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірі не менше 20 відсотків прогнозного виробітку товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік.

- Додаткових коштів потребуватиме реалізація положень в частині покладання додаткових повноважень на Регулятора, зокрема, щодо видачі гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел та створення і функціонування відповідного реєстру, зауважено, що у супровідних матеріалах до законопроекту відсутні фінансово-економічні обґрунтування та відповідно вони потребують доповнення інформацією щодо здійснення видачі гарантії в межах затвердженого кошторису.

/Довідково: відповідно до статті 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» фінансування Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 цього Закону. Внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів./.

- З метою приведення Закону України «Про альтернативні джерела енергії» у відповідність до бюджетного законодавства, а також враховуючи, що законопроект передбачає запровадження низки заходів щодо розширення застосування «зеленого» тарифу на електричну енергію, пропонується статтю 8 вказаного закону доповнити новим абзацом такого змісту:

«У разі відсутності у Державному бюджеті України на відповідний рік видатків, передбачених частиною третьою цієї статті на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, до тарифу на послуги з передачі електричної енергії Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг включаються у повному обсязі витрати на виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів зі збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.».

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Загалом, за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект підтримується з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження реєстру видачі, використання та припинення дії гарантії походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (реєстр. № 9012 від 13.02.2023), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у разі застосування положень частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії»). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження системи видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (реєстр. № 9012-1 від 28.02.2023), поданий народними депутатами України Костюхом А. В. та Кучеренком О. Ю.

Відмітили:

Законопроектом, який є альтернативним до законодавчої ініціативи за реєстр. № 9012, запропоновано внести зміни до законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про адміністративні послуги» та «Про товарні біржі», якими, зокрема, передбачається:

визначення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), уповноваженим органом щодо видачі, обігу та погашення гарантій, та який забезпечуватиме формування та ведення реєстру гарантій походження електричної енергії;

здійснення стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, зокрема, через екологічну цінність електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, визначену гарантіями походження електричної енергії, яка враховується при визначенні податкових зобов’язань платників податків у відповідності до Податкового кодексу України;

забезпечення вільного обігу гарантій та ринкового формування цін на них, створення і функціонування реєстру гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;

спрямування Гарантованим покупцем та постачальниками універсальних послуг доходу від продажу гарантій походження електричної енергії на покриття витрат з виконання спеціальних обов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;

закріплення засад міжнародного співробітництва у сфері використання гарантій.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зауважується що:

- Реалізація положень законопроекту може мати вплив на видаткову частину державного бюджету. Водночас, слід зауважити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» призупинено норми частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо фінансової підтримки з державного бюджету гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірі не менше 20 відсотків прогнозного виробітку товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік;

- Додаткових коштів потребуватиме реалізація положень в частині покладання додаткових повноважень на Регулятора, зокрема, щодо видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел та формування і ведення відповідного реєстру, зауважено, що у супровідних матеріалах до законопроекту відсутні фінансово-економічні обґрунтування та відповідно вони потребують доповнення інформацією щодо здійснення видачі гарантії в межах затвердженого кошторису.

- відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) всі відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов’язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов’язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, регулюються Кодексом. Проте, у Кодексі відсутній механізм врахування екологічної цінності, визначеної гарантіями походження електричної енергії, при визначенні податкових зобов’язань з жодного із податків, встановлених Кодексом.

Окрім того, запропонована норма носить загальний характер і не може бути застосована на практиці, оскільки в ній не визначено жодного з обов’язкових елементів податку, встановлених у статті 7 Кодексу, зокрема назв податків, щодо яких передбачено її застосування.

Відтак, відповідні положення законопроекту щодо внесення змін до статті 9 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», потребують виключення, оскільки не узгоджуються із вимогами податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження системи видачі, обігу та погашення гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії (реєстр. № 9012-1 від 28.02.2023), поданий народними депутатами України Костюхом А. В. та Кучеренком О. Ю., матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у разі застосування положень частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії»). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України щодо забезпечення захисту інформації в системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів (реєстр. № 9135 від 21.03.2023), поданий народними депутатами України Южаніною Н. П. та Ар’євим В. І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Митного кодексу України пропонується встановити, зокрема, що:

обробка інформації в системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, повинна здійснюватися із застосуванням комплексної системи захисту інформації або системи управління інформаційною безпекою відповідно до міжнародних стандартів з підтвердженою відповідністю згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах та кібербезпеку;

митні органи виконують захист електронних інформаційних ресурсів митних органів відповідно до законодавства про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах та кібербезпеку;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, несе відповідальність згідно із законом за експлуатацію в митних органах систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, без застосування комплексної системи захисту інформації або системи управління інформаційною безпекою відповідно до міжнародних стандартів з підтвердженою відповідністю;

з 1 січня 2026 року митним органам забороняється обробка інформації в системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, без застосування комплексної системи захисту інформації або системи управління інформаційною безпекою відповідно до міжнародних стандартів з підтвердженою відповідністю.

Водночас, пунктом 2 розділу II законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо фінансового забезпечення у 2023-2025 роках заходів із захисту електронних інформаційних ресурсів митних органів відповідно до законодавства про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах та кібербезпеку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

забезпечить унеможливлення несанкціонованого доступу до інформації в електронних інформаційних ресурсів митних органів, її витоку, зміни та знищення, порушення цілісності та режиму обробки інформації, що позитивно вплине на забезпечення інформаційної безпеки держави;

не потребує додаткових витрат з державного бюджету на поточний рік, а документальна підготовка впровадження систем захисту інформаційних ресурсів митних органів може бути здійснена в межах бюджетних асигнувань, передбачених на 2023 рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, однак, враховуючи, що до законопроекту не надано необхідних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків, визначити вартісну величину такого впливу неможливо;

реалізація передбачених законопроектом змін до Митного кодексу України щодо запровадження відповідних заходів захисту електронних інформаційних ресурсів може потребувати додаткових коштів державного бюджету у поточному бюджетному періоді, зважаючи на запропонований термін набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування).

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України щодо забезпечення захисту інформації в системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів (реєстр. № 9135 від 21.03.2023), поданий народними депутатами України Южаніною Н. П. та Ар’євим В. І. матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в частині запровадження заходів із захисту електронних інформаційних ресурсів митних органів, при цьому обсяги таких видатків залежать від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування цього державного органу). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення захисту податкової інформації в Інформаційних системах податкових органів (реєстр. № 9134 від 21.03.2023), поданий народними депутатами України Южаніною Н. П. та Ар’євим В. І.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується встановити, зокрема, що:

податкова інформація є власністю держави та обробляється в інформаційних, інформаційно-комунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних, електронно-комунікаційних та телекомунікаційних системах податкових органів (далі - Інформаційні системи);

посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані забезпечити захист податкової інформації в Інформаційних системах;

контролюючі органи забезпечують впровадження, розвиток та технічне супроводження систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і технологій в митній справі, автоматизацію митних процедур, а також захист електронних інформаційних ресурсів митних органів відповідно до законодавства про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах та кібербезпеку;

обробка податкової інформації в Інформаційних системах податкових органів повинна здійснюватися із застосуванням комплексної системи захисту інформації або системи управління інформаційною безпекою відповідно до міжнародних стандартів з підтвердженою відповідністю згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах та кібербезпеку;

керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, несе відповідальність згідно із законом за експлуатацію в контролюючих органах Інформаційних систем без застосування комплексної системи захисту інформації або системи управління інформаційною безпекою відповідно до міжнародних стандартів;

з 1 січня 2026 року податковим органам забороняється обробка податкової інформації в Інформаційних системах без застосуванням комплексної системи захисту інформації або системи управління інформаційною безпекою відповідно до міжнародних стандартів з підтвердженою відповідністю.

Водночас, пунктом 2 розділу II законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо фінансового забезпечення у 2023-2025 роках заходів із захисту податкової інформації в Інформаційних системах податкових органів відповідно до законодавства про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах та кібербезпеку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

забезпечить унеможливлення несанкціонованого доступу до податкової інформації, її витоку, зміни та знищення, порушення цілісності та режиму обробки податкової інформації, що позитивно вплине на забезпечення інформаційної безпеки держави;

не потребує додаткових витрат з державного бюджету на поточний рік, а документальна підготовка впровадження систем захисту інформаційних ресурсів податкових органів може бути здійснена в межах бюджетних асигнувань, передбачених на 2023 рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація передбачених законопроектом змін до Податкового кодексу України щодо запровадження відповідних заходів захисту податкової інформації в Інформаційних системах може потребувати додаткових коштів державного бюджету у поточному бюджетному періоді, зважаючи на запропонований термін набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування).

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення захисту податкової інформації в Інформаційних системах податкових органів (реєстр. № 9134 від 21.03.2023), поданий народними депутатами України Южаніною Н. П. та Ар’євим В. І. матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в частині запровадження заходів захисту податкової інформації в Інформаційних системах, при цьому обсяги таких видатків залежать від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування цього державного органу). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

3.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та інших осіб в інтересах правосуддя (реєстр. № 5751 від 12.07.2021), поданий народними депутатами України Бакумовим О. С., Павлюком М. В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Згідно з преамбулою законопроекту пропонується визначити види заходів забезпечення безпеки, спрямованих на захист життя, здоров’я, житла та майна учасників кримінального судочинства та інших осіб, які мають право на забезпечення безпеки, встановити підстави, умови і порядок їх застосування, а також визначити правові основи організації та діяльності Національного агентства з питань забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства (далі – Національне агентство).

При цьому, із введенням в дію цього закону передбачена втрата чинності Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» та постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

Так, законопроектом пропонується, зокрема, створити та забезпечити функціонування нового центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом – Національного агентства, до основних завдань якого віднесено: формування та реалізація державної політики у сфері забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та інших осіб в інтересах правосуддя; здійснення міжнародного співробітництва щодо забезпечення безпеки таких учасників; застосування спеціальних заходів забезпечення безпеки, заходів соціально-правового характеру стосовно цих учасників, а також виявлення загроз щодо них і вжиття заходів з їх усунення відповідно до закону /згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту запропоновано доручити Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом створити Національне агентство/.

Зокрема, у законопроекті запропоновано:

- встановити загальну структуру (входять оперативні, оперативно-технічні підрозділи, підрозділ внутрішнього контролю, а також підрозділи інформаційно-аналітичного, кадрового, психологічного, правового, господарського, фінансового та інших видів забезпечення оперативно-службової діяльності) і чисельність Національного агентства (загальна (гранична) чисельність Національного агентства становитиме 260 штатних посад, з яких співробітників – 210 штатних посад);

- передбачити можливість розміщення Національного агентства, його підрозділів на об’єктах, щодо яких здійснюється державна охорона;

- визначити повноваження Національного агентства, та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, передбачити:

використання послуг експертів і консультантів (у тому числі фахівців інших органів, підприємств, установ, організацій будь-якої форми власності на платній і безоплатній основі), а також платно або безоплатно використовувати на договірних засадах службові приміщення, транспортні засоби та інше майно підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, а також за згодою окремих осіб, у тому числі на договірних засадах, належні їм жилі та нежилі приміщення, транспортні засоби та інше майно;

можливість відкривати та використовувати рахунки в національній та іноземній валютах у банках та інших фінансових установах,

застосування заходів примусу (фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї) співробітниками оперативних підрозділів Національного агентства;

- здійснення заходів з переселення в інше постійне місце проживання особи, взятої під захист за рахунок державного бюджету;

- встановити умови оплати праці (посадові оклади керівництва, співробітників та працівників Національного агентства визначати в залежності від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (далі – прожитковий мінімум), а саме від 19 прожиткових мінімумів для молодшого співробітника відділу до 50 прожиткових мінімумів для Голови Національного агентства /виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2023 року – 2 684 грн, розміри посадових окладів становитимуть від 50 996 грн до 134 200 грн/, при цьому посадові оклади відповідних співробітників Національного агентства з місцезнаходженням у місті Києві встановлюються з коефіцієнтом 1,2);

- здійснювати виплату пенсійного забезпечення співробітників Національного агентства та виплату одноразової грошової допомоги після їх звільнення зі служби в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- передбачити безоплатне медичне забезпечення співробітників Національного агентства у державних та комунальних закладах охорони здоров’я, можливість направлення на обстеження або лікування до приватного закладу охорони здоров’я або іноземного медичного закладу співробітника Національного агентства; а також можливість пільгового реабілітаційного, санаторно-курортного лікування, оздоровлення та відпочинку у медичних реабілітаційних центрах, санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах та оздоровчих закладах за рахунок бюджетних коштів, визначених на утримання Національного агентства;

- забезпечити співробітників Національного агентства житлом та передбачити виплату компенсації за найм житла;

- встановити виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності та втрати працездатності співробітника Національного агентства у розмірі від 70 до 750 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, залежно від ступеня втрати працездатності;

- визначити обов’язкове підвищення кваліфікації співробітниками Національного агентства, у тому числі за кордоном;

- здійснювати компенсацію за рахунок коштів державного бюджету майнових збитків, які були завдані співробітниками Національного агентства;

- запровадити здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету органами, що здійснюють заходи забезпечення безпеки, а також за дотриманням ними законодавства під час здійснення операцій з бюджетними коштами Рахунковою палатою;

- здійснення фінансового забезпечення Національного агентства за рахунок коштів Державного бюджету України. При цьому, фінансування Національного агентства за рахунок будь-яких інших джерел забороняється, крім випадків, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги. Крім того, передбачається створення фонду оперативно-розшукових дій Національного агентства.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень може вплинути на видаткову частину державного бюджету та позитивно вплине на дохідну частину державного бюджету шляхом оптимізації витрат на здійснення заходів забезпечення безпеки.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень вплине на показники державного бюджету, проте зауважено про те, що обсягу такого впливу на видаткову та дохідну частини державного бюджету (посилаючись на пояснювальну записку суб’єкта законодавчої ініціативи) не наведено, а також не додано детальних фінансово-економічних розрахунків разом з пропозиціями щодо джерел покриття додаткових видатків. Також Мінфін відмічає, що у разі прийняття законопроекту його реалізація не буде забезпечена фінансовим ресурсом.

Слід наголосити на тому, що розробником всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, про що також зазначено у висновку Мінфіну до цього законопроекту.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням пропозицій Міністерства (відповідно до висловлених зауважень), які стосуються, зокрема, такого:

визначення у законопроекті розмірів посадових окладів керівництва, співробітників та працівників Національного агентства в залежності від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, та інших умов оплати праці не узгоджується з вимогами статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 21 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», відповідно до яких умови оплати праці працівників бюджетних установ та організацій, які фінансуються з бюджету, встановлюються Кабінетом Міністрів України. У зв’язку із чим запропоновано частини другу – сьому статті 63 законопроекту замінити нормою в такій редакції: «Умови оплати праці керівництва, співробітників та працівників Національного агентства визначаються Кабінетом Міністрів України»;

положення щодо визначення умов грошового забезпечення керівництва, співробітників та працівників Національного агентства, які повинні забезпечувати достатні матеріальні умови, зокрема для належного виконання ними посадових обов’язків /частина перша статті 63 законопроекту/ потребує уточнення, враховуючи те, що відповідно до чинного законодавства грошове забезпечення отримують військовослужбовці, поліцейські та особи рядового і начальницького складу, а заробітну плату – працівники та державні службовці;

положення щодо гарантування безоплатного медичного забезпечення в державних або комунальних закладах охорони здоров’я співробітникам Національного агентства /частина перша статті 64 законопроекту/ потребує уточнення, зважаючи на те, що відповідно до статті 49 Конституції України у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно, відтак у цьому положенні законопроекту слово «бюджетне» запропоновано виключити;

вважається недоцільним та економічно необґрунтованим прийняття будь-яких законодавчих актів, які розширюють перелік пільгових категорій громадян та збільшують видатки державного бюджету в умовах необхідності упорядкування надмірно розгалуженої системи пільг, забезпечення її адресності;

надання співробітникам Національного агентства невикористаних частин основних щорічних відпусток у разі неможливості їх використання співробітником за один чи декілька років у повному обсязі, без обмеження загальної тривалості такої відпустки або за їхнім бажанням можливість виплати компенсації за невикористані дні відпустки суперечить статті 10 Закону України «Про відпустки», згідно з якою загальна тривалість щорічних та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів;

застосування заходів примусу (фізичний вплив, спеціальні засоби, вогнепальна зброя) співробітниками оперативних підрозділів Національного агентства потребуватиме узгодження з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини на предмет додержання прав і свобод людини;

на сьогодні здійснення заходів безпеки відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» покладено за підслідністю на органи Служби безпеки, Державного бюро розслідувань, органи внутрішніх справ, органи Національної поліції та Національне антикорупційне бюро України, у складі структур яких з цією метою створюються спеціальні підрозділи, відтак, створення нового державного органу – Національного агентства з аналогічними функціями призведе до дублювання їх різними органами.

Разом з цим, окремі положення законопроекту потребують узгодження з Бюджетним кодексом України (далі – Кодекс), на чому також наголошує Мінфін, посилаючись на відповідні вимоги Кодексу, а саме:

- щодо здійснення контролю за використанням коштів державного бюджету органами, що здійснюють заходи забезпечення безпеки, а також за дотриманням ними законодавства під час здійснення операцій з бюджетними коштами Рахунковою палатою (державний зовнішній фінансовий контроль), при цьому для здійснення такого контролю з числа членів Рахункової палати створюється спеціальна група (частина друга статті 35 розділу VІ законопроекту), оскільки відповідно до статті 113 Кодексу здійснення контролю за цільовим, ефективним та результативним використанням коштів державного бюджету належить також до повноважень органів державного фінансового контролю, а статтями 43 та 112 Кодексу визначені повноваження Казначейства з контролю за дотриманням бюджетного законодавства під час казначейського обслуговування бюджетних коштів;

- щодо повноважень Національного агентства, у частині відкриття рахунків в національній та іноземній валютах у банках та інших фінансових установах (пункт 6 частини першої статті 40 розділу VIIІ законопроекту), оскільки відповідно до статті 43 Кодексу під час виконання державного бюджету застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Крім того, відповідно до частини дев’ятої статті 13 Кодексу органам державної влади забороняється відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів.

Крім того, варто звернути увагу на положення щодо створення фонду оперативно-розшукових дій (частина третя статті 73 законопроекту), які виписано рамково і не визначено порядок та механізми формування цього фонду і використання його коштів. При цьому, слід врахувати вимоги бюджетного законодавства щодо формування та використання коштів за спеціальним фондом бюджету:

- відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету;

- згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету;

- відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через місяць з дня набрання ним чинності), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та інших осіб в інтересах правосуддя (реєстр. № 5751 від 12.07.2021), поданий народними депутатами України Бакумовим О. С., Павлюком М. В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевого бюджетів на забезпечення діяльності органів безпеки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статей 13, 23, 43, 48, 57, 112 і 113 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, зазначені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

3.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку виробництва енергії з відновлюваних джерел шляхом удосконалення механізму обігу гарантій походження, реєстр. № 9012-2 від 28.02.2023, поданий народним депутатом України Пивоваровим Є. П.

Відмітили:

Законопроектом, який є альтернативним до законодавчої ініціативи за реєстр. № 9012, запропоновано внести зміни до законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про товарні біржі», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про ринок електричної енергії» та «Про альтернативні види палива», якими, зокрема, передбачається:

створення реєстру гарантій походження – інформаційно-комунікаційної системи (для кожного виду енергії може функціонувати окремий реєстр гарантій) та єдиної платформи цих реєстрів – інформаційно-комунікаційної системи, де розміщуватимуться всі реєстри гарантій походження; порядок адміністрування та користування реєстром (реєстрами) гарантій походження, встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України;

визначення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, уповноваженим органом щодо управління обігом гарантій походження (видача гарантій, сертифікатів на видані гарантії, передача, погашення гарантій), а також держателем та адміністратором єдиної платформи реєстрів гарантій походження та реєстру (реєстрів) гарантій походження;

уповноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор), розглядати скарги і вирішувати спори, що виникають у сфері обігу гарантій походження, виконувати функції аудитора виробництва у сфері обігу гарантій походження;

запровадження механізму обігу гарантій походження, визначення основних вимог до реєстрів гарантій походження, реєстрації об’єкта електроенергетики в реєстрі гарантій походження;

встановлення збору за користування реєстром гарантій походження, що покриває витрати на утримання реєстру та адміністрування облікових записів, і адміністративного збору за видачу гарантії походження, розмір яких визначатиметься Кабінетом Міністрів України;

визначення засад стимулювання розвитку обігу гарантій походження, зокрема, шляхом застосування державою пільг для покупців гарантій походження;

закріплення засад міжнародного співробітництва у сфері використання гарантій походження.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), зазначається, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів.

За висновком Мінфіну додаткових видатків державного бюджету потребуватимуть положення законопроекту щодо покладення додаткових повноважень:

- на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, тобто на Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (далі – Держенергоефективності) щодо:

управління обігом гарантій походження (видачу гарантій походження, сертифікатів на видані гарантії (які, серед іншого мають містити інформацію про механізм стимулювання розвитку відновлюваної енергетики, у тому числі вид та рівень пільгового тарифу або інвестиційної державної підтримки, чи інвестиційної підтримки за участі держави, що застосовується або застосовувався до виробника електричної енергії), передачу, погашення гарантій походження);

створення та ведення реєстру (реєстрів) гарантій походження;

здійснення перевірки інформації, наданої виробником у процесі реєстрації об’єкта або установки, на якому здійснюється виробництво енергії, на будь-якому з етапів обігу гарантій походження шляхом звернення до Регулятора із запитом на проведення відповідної перевірки;

здійснення перевірки коректності даних щодо кількості виробленої енергії, на яку здійснюється видача гарантії походження, шляхом звернення до аудитора виробництва із запитом на проведення відповідної перевірки тощо;

- на Регулятора щодо:

розгляду скарг і вирішення спорів, що виникають у сфері обігу гарантій походження;

функцій аудитора виробництва у сфері обігу гарантій походження.

- приєднання України у сфері міжнародного співробітництва до організацій або об’єднань, що існують, шляхом укладення відповідного договору з такими організаціями або об’єднаннями.

Крім того у висновку Мінфіну зазначається таке:

- реалізація положення щодо стягнення адміністративного збору за видачу гарантії походження може вплинути на збільшення дохідної частини місцевих бюджетів, оскільки відповідно до пункту 22 частини першої статті 64 та пункту 19 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) плата за сертифікати зараховується до місцевих бюджетів;

- у частині третій статті 29 Кодексу визначені джерела формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), серед яких відсутній збір за користування реєстром гарантій походження. Крім цього, відповідно до вимог частини другої статті 4 Кодексу бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

- Законом України «Про ринок електричної енергії» державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор, відтак законопроект потребує відповідних його висновків щодо можливості запровадження передбачених у ньому норм на ринку електричної енергії, та можливості здійснення Регулятором додаткових повноважень.

- Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», призупинено норми частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо фінансової підтримки з державного бюджету гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, відповідно до бюджетних запитів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, на підставі розрахунків, наданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірі не менше 20 відсотків прогнозного виробітку товарної продукції електричної енергії з альтернативних джерел на відповідний рік, у зв’язку з чим пропонується статтю 8 вказаного закону доповнити новим абзацом такого змісту:

Варто зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Загалом, за узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та надання фінансово-економічних обґрунтувань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку виробництва енергії з відновлюваних джерел шляхом удосконалення механізму обігу гарантій походження (реєстр. № 9012-2 від 28.02.2023), поданий народним депутатом України Пивоваровим Є. П., матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може збільшувати надходження місцевих бюджетів від сплати адміністративного збору за видачу гарантій походження та надходження спеціального фонду державного бюджету від сплати збору за користування реєстром гарантій походження; потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у разі застосування положень частини третьої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії», а також на здійснення Держенергоефективності додаткових повноважень, які частково можуть бути компенсовані за рахунок сплати збору за користування реєстром гарантій походження із спрямуванням на покриття витрат на утримання реєстру та адміністрування облікових записів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 01 січня 2025 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України.

Опосередкований:

3.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування експорту продовольчої продукції під час воєнного стану» (реєстр. № 9146 від 27.03.2023), внесений народними депутатами України Гайду О.В., Лабазюком С.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується статтю 13 Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» доповнити пунктом 5, встановивши, що під час дії правового режиму воєнного стану та протягом року з дня його припинення або скасування:

Експортно-кредитне агентство (далі – ЕКА) здійснює підтримку експорту товарів, що характеризуються за такими кодами згідно з УКТ ЗЕД: 0102–0104 (велика рогата худоба, свині, вівці, кози), 0201–0204 (телятина, свинина, баранина, козлятина), 0207 (м’ясо птиці), 0401 (молоко), 1001 (пшениця), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 2306 (макуха);

страхування та перестрахування зовнішньоекономічних договорів (контрактів) щодо товарів за вищевказаними кодами ЗЕД розповсюджується на випадки простою, затримки, несвоєчасного виконання договору та полягає у компенсації витрат на оплату пені, штрафів за договором (контрактом) або додаткових логістичних витрат в частині поставки товару іноземному покупцю з причин, викликаних збройною агресією, бойовими діями та/або тероризмом, у разі, якщо вони виникли після моменту відправки такого товару від українського експортера, при цьому така компенсація не може перевищувати 85% страхової суми (страхового відшкодування).

Крім того, відповідно до абзацу п’ятого пункту 2 частини другої «Прикінцевих положень» законопроекту доручається Кабінету Міністрів України у тримісячних строк з дня набрання чинності відповідним законом (йдеться про законопроект у разі його прийняття) врахувати його норми при розробці проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік».

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

прийняття законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів;

державна підтримка інвестиційної діяльності у формі страхування інвестицій здійснюватиметься в межах статутного капіталу ЕКА, згідно із законодавством, а також шляхом перестрахування інвестицій в іноземних страхових компаніях;

законопроект дозволить посилити гарантії економічної діяльності основної експортної галузі України та позитивно вплине як на короткострокові, так і довгострокові фінансові операції у галузі.

Згідно з Статутом ЕКА (затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 65 /в редакції постанови КМУ від 10.09.2022 № 1009/) статутний капітал ЕКА становить 2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету у поточному бюджетному періоді, разом з тим, може мати вплив на видаткову частину державного бюджету (зокрема, запровадження запропонованих змін може потребувати додаткових витрат державного бюджету на поповнення статутного капіталу або на покриття витрат внаслідок здійснення компенсацій ЕКА залежно від зміни його фінансового стану). Загалом Мінфін у межах компетенції не заперечує щодо запровадження запропонованого законопроектом механізму у разі його реалізації в межах сформованого статутного капіталу ЕКА.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності» щодо страхування експорту продовольчої продукції під час воєнного стану» (реєстр. № 9146 від 27.03.2023), внесений народними депутатами України Гайду О.В., Лабазюком С.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на поповнення статутного капіталу ЕКА залежно від зміни його фінансового стану внаслідок реалізації даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків і зборів суб’єктів господарювання аграрної галузі залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення майнових та деяких інших правопорушень в умовах воєнного або надзвичайного стану» (реєстр. № 9112 від 16.03.2023), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються внести зміни до 86 статей Кримінального кодексу України та 10 статей Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині посилення відповідальності за вчинення окремих кримінальних та адміністративних правопорушень.

Зокрема, законопроектом передбачається за вчинення в умовах воєнного або надзвичайного стану окремих категорій правопорушень встановити кримінальну чи адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафів з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, або обмеження волі, або позбавлення волі з конфіскацією майна залежно від конкретного виду правопорушення. Наприклад, законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за шахрайство, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, шляхом позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину державного бюджету внаслідок накладення штрафів, конфіскації майна, отриманого доходу чи винагороди та призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин, при цьому загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення майнових та деяких інших правопорушень в умовах воєнного або надзвичайного стану» (реєстр. № 9112 від 16.03.2023), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та надходжень від конфіскації майна та/або може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх кількості і видів та типів покарань і загалом від практики застосування даної законодавчої ініціативи) У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період воєнного стану (реєстр. № 8231 від 28.11.2022), внесений народними депутатами України Разумковим Д. О., Дмитрієвою О. О. та іншими.

Відмітили:

Головним із опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Положеннями законопроекту пропонується розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства доповнити положеннями, згідно з якими установити, що у період дії воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 (затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), та протягом 90 днів з дня його припинення чи скасування:

не допускається відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 24 лютого 2022 р.;

підлягають зупиненню провадження у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 24 лютого 2022 р., та після спливу 90 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану підлягає відновленню провадження у таких справах;

продовжується визначений цим Кодексом строк, якщо боржник доведе, що воєнними діями була спричинена неможливість дотримання місячного строку на звернення із заявою про відкриття справи про банкрутство;

комітет кредиторів та забезпечений кредитор (щодо майна, яке є предметом забезпечення) мають право прийняти рішення про зупинення проведення аукціонів з продажу майна боржника, при цьому у разі прийняття такого рішення витрати щодо збереження та утримання майна банкрута і всі ризики щодо втрати майна або зменшення його вартості несуть кредитори, які прийняли таке рішення;

зупиняється нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника, штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються, а прострочені зобов’язання, передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

метою законопроекту є недопущення банкрутства підприємств у разі неможливості виконання ними зобов’язань, що виникли після 24 лютого 2022 року;

прийняття законопроекту дозволить зберегти виробничий та бізнесовий потенціал України в умовах воєнного стану, збільшить прогнозованість дій для підприємців, які зможуть сфокусуватися на допомозі ЗСУ та перебудові бізнес-процесів, налагодженні нових комерційних контактів замість участі у процедурах банкрутства;

реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів у вигляді недонадходження коштів з погашення заборгованості за відповідними податками та зборами. Зокрема, зазначено, що відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства кредитором можуть виступати контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника. Відтак Мінфін вважає, що запровадження запропонованих законопроектом положень може призвести до невиконання боржниками (банкрутами) своїх зобов’язань зі сплати обов’язкових платежів та зменшення надходжень до державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період воєнного стану (реєстр. № 8231 від 28.11.2022), внесений народними депутатами України Разумковим Д. О., Дмитрієвою О. О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від сплати податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та інших законів України щодо перезавантаження Бюро» (реєстр. № 9080 від 03.03.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Василевською-Смаглюк О.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» пропонується:

- змінити склад та зміст вимог до діяльності конкурсної комісії з призначення Директора Бюро економічної безпеки України;

- припинити достроково повноваження Директора Бюро економічної безпеки України, його першого заступника та заступників, а Кабінету Міністрів України доручити сформувати конкурсну комісію з проведення конкурсу на зайняття посади Директора Бюро економічної безпеки України;

- передбачити впродовж року з дня обрання нового Директора Бюро економічної безпеки України проходження атестації для діючих співробітників Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до фінансово-економічне обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, початок ефективної роботи Бюро економічної безпеки України у сфері протидії кримінальним правопорушенням, що посягають на функціонування економіки, дозволить залучити до державного бюджету додаткові кошти.

Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що заходи з перезавантаження роботи центрального органу виконавчої влади, на який покладаються завдання з протидії правопорушенням, що посягають на функціонування економіки держави, її очищення та трансформацію формує дієвий базис для зниження рівня корупційних проявів, тиску на бізнес та економічного зростання. В свою чергу, попередження корупційних проявів у сфері економіки та зростання економіки сприятиме збільшенню надходжень до державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, зменшуючи тіньовий сектор економіки, і підвищенню ефективності та результативності використання бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація не матиме впливу на показники державного бюджету і, зокрема, не потребуватиме додаткових витрат державного і місцевих бюджетів.

Загалом Міністерство фінансів України в межах компетенції підтримує цей законопроект, разом з цим, висловлює ряд зауважень по суті окремих положень законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» та інших законів України щодо перезавантаження Бюро» (реєстр. № 9080 від 03.03.2023), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Василевською-Смаглюк О.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету, передбачених для Бюро економічної безпеки України, та органів державної влади, уповноважених на організаційно-технічне забезпечення здійснення заходів з призначення Директора Бюро економічної безпеки України та оцінки (аудиту) ефективності діяльності Бюро, крім того, покращення роботи Бюро може сприяти збільшенню надходжень державного та місцевих бюджетів і підвищенню ефективності та результативності використання бюджетних коштів у зв’язку із виявленням та попередженням корупційних проявів в економічній сфері). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

3.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо врегулювання деяких питань здійснення ринкового нагляду та відповідальності суб’єктів господарювання (реєстр. № 5473-д від 23.03.2023), внесений народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Наталухою Д. А., Приходьком Б. В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» /далі – Закон/, зокрема:

уточнення редакції пункту 7 частини першої статті 15 Закону (згідно з якою посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців), передбачивши можливість залучення працівників наукових установ та фахівців до здійснення ринкового нагляду за рахунок органів ринкового нагляду;

внесення змін до частин третьої-четвертої статті 44 Закону, якими виокремити відповідальність розповсюджувачів – юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування, за порушення цього Закону, зменшивши розміри відповідних адміністративно-господарських санкцій у вигляді штрафу в разі: недодержання умов зберігання продукції, яка ними розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною та/або такою, що не відповідає встановленим вимогам, – штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма для усіх розповсюджувачів – 2000 неоподатковуваних мінімумів/; невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, крім усунення формальної невідповідності, – штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма для усіх розповсюджувачів – 4000 неоподатковуваних мінімумів/; невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності – штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма для усіх розповсюджувачів – 2000 неоподатковуваних мінімумів/.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є удосконалення законодавства у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, що забезпечить належний і ефективний контроль за якістю нехарчової продукції, а також захист суб’єктів господарювання від можливих корупційних ризиків під час здійснення перевірок, при цьому реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що:

реалізація законопроекту може вплинути на показники бюджету (як на дохідну, так і на видаткову частини державного бюджету);

залучення посадовими особами, які здійснюють ринковий нагляд, до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців за рахунок органів ринкового нагляду може потребувати додаткових видатків державного бюджету;

вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від: кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень; умов залучення до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців за рахунок органів ринкового нагляду;

оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних;

законопроект може бути розглянуто разом з фінансово-економічними обґрунтуваннями.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що запропоноване у законопроекті зменшення розмірів штрафів може призвести до зменшення надходжень до бюджету /оскільки згідно з п. 23 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету віднесено кошти від санкцій (штрафи, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону/, а покладення на органи ринкового нагляду оплати залучення до ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців – до збільшення витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» щодо врегулювання деяких питань здійснення ринкового нагляду та відповідальності суб’єктів господарювання (реєстр. № 5473-д від 23.03.2023), внесений народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Наталухою Д. А., Приходьком Б. В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та може потребувати додаткових видатків державного бюджету для залучення органами ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців до здійснення ринкового нагляду залежно від вжиття заходів щодо економного і раціонального використання бюджетних коштів на функціонування відповідних органів та від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення членства в громадських об’єднаннях (реєстр. № 9098 від 13.03.2023), поданий народними депутатами України Славицькою А. К., Ткаченком О. М., Бурмічем А. П., Шинкаренком І. А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про громадські об’єднання» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в частині невідображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відомостей про засновників, які припинили членство у громадському об’єднанні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень:

не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів;

однак може негативно вплинути на подальші рішення міжнародних партнерів щодо виділення фінансової підтримки Україні, зважаючи на невідповідність положень законопроекту міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Зокрема Мінфін зауважує, що відсутність відомостей про засновника (ів) громадського об’єднання в ЄДР не сприятиме наявності в ЄДР адекватної, точної та своєчасної інформації про громадські об’єднання, що зі свого боку унеможливить проведення Держфінмоніторингом, правоохоронними органами та суб’єктами первинного фінансового оперативного аналізу інформації про діяльність громадських об’єднань та визначення кінцевих бенефіціарних власників у таких об’єднаннях.

Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення членства в громадських об’єднаннях (реєстр. № 9098 від 13.03.2023), поданий народними депутатами України Славицькою А. К., Ткаченком О. М., Бурмічем А. П., Шинкаренком І. А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до недоотримання надходжень державного бюджету від зовнішніх запозичень і міжнародної фінансової допомоги залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1 (на час голосування на засіданні були присутні 27 народних депутатів України – членів Комітету).

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

Секретар Комітету                                                    Володимир ЦАБАЛЬ

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №154 від 24.04.2023

«Оголошення
про умови та строки проведення конкурсу
на зайняття посади члена Рахункової палати

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

“Протоколи”

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №182 від 19.02.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №181 від 05.02.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №180 від 08.01.2024

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №179 від 26.12.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №178 від 21.12.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №177 від 20.12.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №176 від 14.11.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №175 від 08.11.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №174 від 04.11.2023

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №173 від 31.10.2023

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №154 від 24.04.2023

«Оголошення про умови та строки проведення конкурсу на зайняття посади члена Рахункової палати

Голова Комітету Роксолана ПІДЛАСА

“Протоколи”

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти

«Оголошення
про умови та строки проведення конкурсу
на зайняття посади члена Рахункової палати