Щодо розгляду законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання деяких видів екологічного податку) (реєстр. № 4837) та про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо спрямування надходжень від екологічного податку до спеціального фонду державного бюджету та використання екологічного податку) (реєстр. № 4837-1)
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 13 липня 2016 року розглянув проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання деяких видів екологічного податку)» (реєстр. № 4837 від 16.06.2016 р.), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Домбровським О.Г., Черненком О.М. та іншими, та альтернативний проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо спрямування надходжень від екологічного податку до спеціального фонду державного бюджету та використання екологічного податку)» (реєстр. № 4837-1 від 02.07.2016 р.), поданий народним депутатом України Недавою О.А.
Щодо законопроекту за реєстр. № 4837
Законопроектом пропонуються з 1 січня 2017 року такі зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс):
включення до доходів спеціального фонду державного бюджету 100% екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці, і 20% екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів /зміни до пункту 16-1 частини другої статті 29 Кодексу та доповнення частини третьої цієї статті новими пунктами 13-3 і 13-4/ із спрямуванням відповідно на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами шляхом надання трансфертів і на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів шляхом надання трансфертів /доповнення частини четвертої статті 30 Кодексу новими пунктами 21 і 22/;
включення до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів 80% екологічного податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів, що сплачується (перераховується) згідно з Податковим кодексом України на відповідній території, у т.ч.: до бюджетів міст Києва та Севастополя – 80%, сільських, селищних, інших міських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25%, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 55% /доповнення частини першої статті 69-1 Кодексу новим пунктом 4-2/;
доповнення переліку видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, видатками на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами і на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів /доповнення частини першої статті 91 Кодексу новими пунктами 22 і 23/;
доповнення переліку трансфертів, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, субвенцією на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами та субвенцією на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів /зміни до частини першої статті 97 Кодексу/;
визначення особливостей надання субвенції на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами, зокрема: спрямування субвенції на компенсацію відповідної послуги, яку надають виконавці послуг з поводження з побутовими відходами у відповідному населеному пункті; розподіл субвенції пропорційно до кількості зареєстрованого населення у відповідному населеному пункті /доповнення Кодексу новою статтею 103-6/;
визначення особливостей надання субвенції на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів, зокрема: розподіл субвенції між відповідними бюджетами у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України; платники екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів отримують кошти субвенції у розмірі, пропорційному до обсягу сплаченого (перерахованого) ними згідно з Податковим кодексом України на відповідній території місцевого бюджету такого екологічного податку в субвенції, яку отримав відповідний місцевий бюджет, до якого був сплачений (перерахований) цей податок /доповнення Кодексу новою статтею 103-7/.
Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою цільового та ефективного використання коштів, які надійшли від екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці, і екологічного податку за розміщення відходів в частині малонебезпечних твердих побутових відходів, на компенсацію вартості утилізації побутових відходів у складі послуги з поводження з побутовими відходами, рекультивацію полігонів та звалищ побутових відходів, для запровадження новітніх технологій поводження з побутовими відходами, максимального повторного їх залучення у господарський обіг як вторинних ресурсів та альтернативного джерела енергії, а також стимулювання екологічних інвестицій.
Щодо законопроекту за реєстр. № 4837 належить зауважити таке.
1. Законопроект є похідним від законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування розміщення побутових відходів)» (реєстр. № 4836 від 16.06.2016 р.), поданого народними депутатами України Южаніною Н.П., Домбровським О.Г., Войціцькою В.М., Крульком І.І. та іншими. Законопроектом за реєстр. № 4836 пропонується з 01.01.2017 р. розширити базу оподаткування екологічного податку, запровадивши такий податок за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці і встановивши ставки такого податку, а також значно підвищити ставку екологічного податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів, встановивши її у розмірі 80 грн за 1 тонну (чинна норма – 4,02 грн за 1 тонну), при цьому за розміщення не утилізованих побутових відходів ставка податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів збільшується у 6 раз. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 4836 зауважує, зокрема, що збільшення ставки податку буде компенсуватися її платниками, зокрема, за рахунок збільшення вартості упаковки або товарів в упаковці, які виробляються на митній території України та які імпортуються на митну територію України, що відповідно може негативно позначитися на платоспроможності громадян.
Оскільки законопроект за реєстр. № 4836 (що знаходиться на розгляді у Комітеті з питань податкової та митної політики) Верховною Радою України ще не розглядався і невідомо, яке буде прийнято рішення щодо нього, на даний час для включення екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці, і екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів до спеціального фонду бюджету немає законодавчих підстав, а відповідне джерело є нереалістичним.
У пояснювальній записці до законопроекту № 4837 також зазначено, що реалізація його положень потребуватиме внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. При цьому, ГНЕУ і Асоціація міст України у своїх висновках до законопроекту зазначає, що рішення щодо законопроекту за реєстр. № 4837 має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 4836, адже в разі його неприйняття розгляд поданого законопроекту втрачає сенс.
Крім того, законопроект за реєстр. № 4837 є системно пов'язаним із законопроектом «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії» (реєстр. № 4835 від 16.06.2016 р.), поданим народними депутатами України Домбровським О.Г., Кононенком І.В., Войціцькою В.М., Крульком І.І. та іншими, і законопроектом «Про відходи» (реєстр. № 4838 від 16.06.2016 р.), поданим народними депутатами України Дирівим А.Б., Домбровським О.Г., Войціцькою В.М., Крульком І.І. та іншими. Вказані законопроекти, як зазначено у пояснювальних записках до них, розроблені з метою комплексного реформування сфери поводження з відходами, впровадження сучасних методів та технологій збирання, транспортування, утилізації та екологічно безпечного захоронення утилізованих відходів, одержання вторинної сировини, що є у складі побутових відходів, поліпшення екологічного стану довкілля та привабливості ринку у сфері поводження з побутовими відходами для суб’єктів господарювання. При цьому, передбачається уточнити відповідну термінологію, зокрема, визначити, що:
послуги з поводження з побутовими відходами – послуги з вивезення, утилізації та захоронення побутових відходів, що надаються у населеному пункті;
послуги з утилізації побутових відходів – здійснення комплексу технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей побутових відходів з метою підготовки їх до екологічно безпечного видалення та складається з підготовки їх до повторного використання, матеріальної чи енергетичної утилізації, що забезпечують зменшення їх маси не менше ніж на половину від загальної маси утилізованих побутових відходів;
полігони побутових відходів – інженерні спеціалізовані споруди, які призначені для захоронення побутових відходів.
Серед іншого законопроектом за реєстр. № 4835 вносяться зміни до повноважень органів місцевого самоврядування, встановивши, що до їх компетенції належать:
затвердження порядку визначення виконавця послуг з поводження з побутовими відходами;
визначення на конкурсних засадах суб’єктів господарювання, які здійснюють у межах певної території надання послуг з вивезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами у порядку, встановленому органом місцевого самоврядування;
визначення суб’єктів господарювання, які здійснюють у межах певної території надання послуг з утилізації та захоронення побутових відходів у порядку, встановленому органом місцевого самоврядування.
Отже, з метою забезпечення узгодження правових норм законопроект за реєстр. № 4837 належить розглядати лише за умови попереднього розгляду і прийняття законопроекту за реєстр. № 4836 щодо змін до Податкового кодексу України, а також з урахуванням розгляду законопроектів за реєстр. № 4835 і № 4838.
2. Запропоноване законопроектом зарахування екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів до спеціальних фондів державного і місцевих бюджетів призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету, оскільки згідно з чинними нормами Кодексу 20% такого екологічного податку є складовою доходів загального фонду державного бюджету.
За звітними даними Казначейства України надходження екологічного податку від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (код 19010300) до загального фонду державного бюджету у 2015 році становили 136,97 млн грн, а за 5 місяців 2016 року – 74,7 млн грн. У складі таких надходжень є кошти від екологічного податку за розміщення малонебезпечних побутових відходів, обсяг яких не наводиться у бюджетній звітності (у зв’язку з відсутністю деталізації відповідного коду класифікації доходів бюджету).
Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що прийняття законопроекту впливатиме на дохідну та видаткову частини спеціального фонду державного та місцевих бюджетів, а на сьогодні відсутня інформація, яка дозволить визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.
До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звертає увагу Мінфін. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
3. У матеріалах до законопроекту не наведено пояснень щодо пропонованих розмірів розподілу між державним і місцевими бюджетами та між видами місцевих бюджетів надходжень від екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці, та екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів.
При цьому, ГНЕУ вважає, що пропозиція щодо пропонованих розмірів розподілу таких надходжень потребує уточнення.
4. Частиною другою нової статті 103-6 Кодексу /абзац 4 пункту 6 розділу І законопроекту/ передбачено, що у законі про державний бюджет затверджуються обсяги субвенції на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами окремо для міських (міст Києва та Севастополя), сільських, селищних бюджетів.
Однак у цьому положенні взагалі не згадуються інші бюджети місцевого самоврядування (міські бюджети міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст районного значення, а також бюджети об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад), а тому це положення потребує уточнення для забезпечення дотримання принципу справедливості і неупередженості бюджетної системи України, визначеного пунктом 9 частини першої статті 7 Кодексу (бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами).
Поряд з тим, слід відмітити, що згідно з нормами Кодексу сільські та селищні бюджети не мають прямих відносин з державним бюджетом, а тому запропоновані субвенції можуть надаватися таким бюджетам через відповідні районні та міські бюджети.
5. У частині четвертій нової статті 103-6 та частині четвертій нової статті 103-7 Кодексу /абзаци 6 і 15 пункту 6 розділу І законопроекту/ визначено, що залишки коштів за запропонованими законопроектом новими субвенціями на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
Згідно з частиною другою статті 57 Кодексу на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.
Відтак, наведені положення законопроекту є зайвими, зважаючи що вказані нові субвенції передбачається надавати із спеціального фонду державного бюджету (про що свідчать передбачені законопроектом зміни до частини четвертої статті 30 Кодексу).
Водночас, з метою забезпечення однозначності трактування правових норм потребує конкретизації застосований у змінах до частини четвертої статті 30 Кодексу /в абзацах другому і третьому пункту 2 розділу І законопроекту/ термін «трансферти» (зважаючи що із змісту законодавчої ініціативи йдеться безпосередньо про запропоновані нові субвенції), оскільки згідно з бюджетною методологією та бюджетною класифікацією зазначене поняття охоплює не лише міжбюджетні трансферти, а й трансферти підприємствам (установам, організаціям), трансферти населенню та трансферти урядам іноземних держав та міжнародним організаціям.
6. Законопроектом запропоновано 80% екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів зараховувати загалом до спеціального фонду місцевих бюджетів /пункт 3 розділу І законопроекту/, однак одночасно не передбачено напрямів використання таких коштів у змінах до відповідного галузевого законодавства з огляду на те, що відповідно до частини другої статті 70 Кодексу кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.
7. Асоціація міст України вважає, що запропоноване законопроектом доповнення частини першої статті 91 Кодексу новими пунктами 22 і 23 є недоцільним, оскільки норма пункту 13 частини першої статті 91 Кодексу передбачає, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на програми природоохоронних заходів місцевого значення, що є ширшим поняттям, ніж запропоновані доповнення.
Наприклад, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» рекультивація територій полігонів твердих побутових відходів вже належить до природоохоронних заходів.
7. До окремих положень законопроекту потрібно внести техніко-юридичні і редакційні правки для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з іншими положеннями законопроекту і нормами Кодексу (включаючи бюджетну методологію), зокрема:
необхідно передбачити зміни до пункту 4-1 частини першої статті 69-1 Кодексу щодо доповнення посиланням на новий пункт 4-2 цієї частини статті для недопущення неузгодженостей щодо зарахування частини екологічного податку до спеціального фонду місцевих бюджетів;
вжитий у законопроекті термін «бюджети об’єднаних територіальних громад» слід доповнити словами «що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад», оскільки саме у такій редакції він застосовується в нормах Кодексу;
належить узгодити між собою передбачені законопроектом положення нового пункту 13-4 частини третьої статті 29, нового пункту 4-2 частини першої статті 69-1 та частини третьої нової статті 103-7 Кодексу в частині розподілу між бюджетами субвенції на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів та екологічного податку за розміщення відходів в частині розміщення малонебезпечних побутових відходів.
8. Запропоноване законопроектом збільшення джерел спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду бюджетів.
Поряд з тим, Рахункова палата у Висновках щодо виконання закону про Державний бюджет України на 2015 рік пропонує суб’єктам права законодавчої ініціативи ініціювати внесення змін до чинного законодавства України щодо скорочення кількості джерел формування спеціального фонду державного бюджету з подальшим скасуванням спеціального фонду.
Водночас, варто зауважити, що ініційоване законопроектом проведення відповідних видатків (у т.ч. надання запропонованих нових субвенцій) за рахунок надходжень екологічного податку буде залежати від стану його виконання, зважаючи на визначені частиною третьою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 Кодексу особливості здійснення видатків за спеціальним фондом бюджету (а саме взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету).
Загалом ГНЕУ у своєму висновку вважає, що було б логічним для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту за реєстр. № 4837 отримати відповідний експертний висновок Уряду, оскільки за змістом відповідних положень п. 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, а відповідно до вимог ч. 1 статті 111 Кодексу Міністерство фінансів України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу як щодо державного бюджету, так і місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує прийняття законопроекту за реєстр. № 4837 у зв’язку з тим, що Мінфіном не підтримано базовий законопроект за реєстр. № 4836 щодо змін до Податкового кодексу України.
Поряд з тим, Асоціація міст України надала Комітету з питань бюджету висновок, в якому зазначено, що Асоціація підтримує законопроект за реєстр. № 4837 і рекомендує прийняти його у першому читанні за основу з урахуванням зауважень щодо виключення пропозицій по внесенню змін до статті 91 Кодексу.
Крім того, до Комітету з питань бюджету надійшло звернення Американської торгівельної палати в Україні щодо законопроектів за реєстр. №№ 4835-4837, направлених на введення нових податків за виробництво й імпорт упаковки та товарів в ній. Зокрема, у зверненні зазначено, що запропонована фіскальна система не надає можливості виробникам товарів в упаковці виконувати їх обов’язки щодо розширеної відповідальності виробника. При цьому, звернуто увагу, що досвід і практика розвинених європейських країн показують, що проблему утилізації відходів слід вирішувати комплексно, створюючи системи організації збирання та утилізації для кожного виду відходів окремо, надаючи можливість бізнесу виконувати зобов’язання щодо збирання та утилізації їх відходів на засадах розширеної відповідальності виробника, що задекларовано в Угоді про Асоціацію між Україною та ЄС.
На час розгляду законопроекту за реєстр. № 4837 у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.
Щодо законопроекту за реєстр. № 4837-1
Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року внести зміни до статей 29 та 30 Кодексу щодо перенесення із загального фонду до спеціального фонду державного бюджету 20% екологічного податку (крім екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі) і включення до спеціального фонду державного бюджету екологічного податку, що справляється за виробництво й імпорт упаковки та товарів в упаковці /зміни до пункту 16-1 частини другої статті 29 Кодексу та доповнення частити третьої цієї статті новим пунктом 4/, та спрямування відповідних коштів на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами та заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів та будівництва нових полігонів шляхом надання трансфертів /доповнення частини четвертої статті 30 Кодексу новим пунктом 21/.
Щодо законопроекту за реєстр. № 4837-1 належить зауважити таке.
1. Запропонована у законопроекті зміна порядку зарахування 20% екологічного податку до спеціального фонду державного бюджету замість загального фонду призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету та відповідно потребує вишукання додаткових джерел для забезпечення видатків загального фонду державного бюджету на реалізацію програм і заходів згідно із статтею 87 Кодексу.
Отже, реалізація такої законодавчої ініціативи матиме наслідком розбалансування показників загального фонду державного бюджету, що не відповідає визначеному пунктом 2 частини першої статті 7 Кодексу принципу збалансованості бюджетної системи України (згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період).
Згідно із звітністю Казначейства України до загального фонду державного бюджету надходження екологічного податку (без врахування екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк) за кодами 19010100, 19010200 і 19010300 загалом становили за 2015 рік 396,4 млн грн, а за січень-травень 2016 року - 215,8 млн грн, що на 1,9 млн грн більше аналогічного періоду минулого року (213,9 млн грн).
Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
2. На відміну від основного законопроекту за реєстр. № 4837 в альтернативному законопроекті за реестр. № 4837-1 пропонується за рахунок надходжень зазначеного екологічного податку здійснювати відповідні видатки безпосередньо з державного бюджету, а не шляхом надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію послуги з утилізації побутових відходів як складової послуги з поводження з побутовими відходами та на заходи з рекультивації полігонів, звалищ побутових відходів.
Зазначене не узгоджується з вимогами Кодексу та законів України «Про місцеве самоврядування» і «Про відходи» щодо реалізації відповідних видаткових повноважень органами місцевого самоврядування.
Так, з огляду на вимоги статті 86 Кодексу видатки на реалізацію заходів щодо поводження з побутовими відходами належать до видатків першої групи (оскільки забезпечують необхідне першочергове надання гарантованих послуг і які розташовані найближче до споживачів), які здійснюються з бюджетів сіл, їх об’єднань, селищ, міст та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Поряд з тим, принцип субсидіарності бюджетної системи України, визначений пунктом 7 частини першої статті 7 Кодексу, передбачає, що розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача.
Крім того, відповідно до статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів належить до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а згідно з статтею 21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів.
3. Законопроект містить неузгодженість щодо питання зарахування екологічного податку до державного і місцевих бюджетів: не передбачено зміни до пункту 4-1 частини першої статті 69-1 Кодексу щодо доповнення посиланням на новий пункт 4 частини третьої статті 29 Кодексу.
4. Щодо альтернативного законопроекту за реєстр. №4837-1 необхідно зазначити окремі зауваження, аналогічні до вищевикладених зауважень щодо законопроекту за реєстр. № 4837, зокрема:
законопроект є похідним від законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування розміщення побутових відходів)» за реєстр. № 4836. У пояснювальній записці до законопроекту № 4837-1 також зазначено, що реалізація його положень потребуватиме внесення відповідних змін до Податкового кодексу України (згідно із законопроектом за реєстр. № 4836). Отже, з метою забезпечення узгодження правових норм законопроект за реєстр. № 4837-1 належить розглядати лише за умови попереднього розгляду і прийняття законопроекту за реєстр. № 4836;
запропоноване законопроектом збільшення джерел спеціального фонду державного бюджету не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду бюджету, водночас, ініційоване законопроектом проведення відповідних видатків за рахунок надходжень екологічного податку буде залежати від стану його виконання.
На час розгляду законопроекту за реєстр. № 4837-1 у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету не надійшли експертні висновки Міністерства фінансів України та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, а також висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції).
Окремо слід відмітити, що на розгляді у Верховній Раді України знаходяться також інші законопроекти про внесення змін до Кодексу, спрямовані на врегулювання аналогічного питання, як і у законопроектах за реєстр. №4837 і № 4837-1, а саме:
щодо збору за операції поводження з відходами (реєстр. № 1622 доопрацьований від 04.02.2015 р.);
щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище (реєстр. № 3200 від 30.09.2015 р.);
щодо спрямування деяких видів екологічного податку на поводження з побутовими відходами (реєстр. № 3200-1 від 21.10.2015 р.).
Таким чином, у разі підтримки законопроекту за реєстр. № 4837 чи за реєстр. № 4837-1 порушені у законопроектах за реєстр. № 1622 (доопр.), № 3200 і № 3200-1 питання будуть врегульовані, а відтак такі законопроекти втратять свою актуальність і відповідно до статті 95 Регламенту Верховної Ради України мають бути зняті з розгляду.
За підсумками розгляду проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо використання деяких видів екологічного податку)» (реєстр. № 4837 від 16.06.2016 р.), поданого народними депутатами України Крульком І.І., Домбровським О.Г., Черненком О.М. та іншими, та альтернативного проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо спрямування надходжень від екологічного податку до спеціального фонду державного бюджету та використання екологічного податку)» (реєстр. № 4837-1 від 02.07.2016 р.), поданого народним депутатом України Недавою О.А., і керуючись частиною другою статті 110 Регламенту Верховної Ради України, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу законопроект за реєстр. №4837, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування розміщення побутових відходів)» (реєстр. № 4836 від 16.06.2016 р.).