До реєстр. №4366 від 01.04.2016
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 15 червня 2016 року розглянув проект Закону про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу України (щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою платника податків-фізичної особи) (реєстр. № 4366 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Медуницею О.В.
У законопроекті шляхом внесення змін до частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) передбачається надати право платнику податку на доходи фізичних осіб вимагати від свого податкового агента – юридичної особи (її філії відділення, іншого відокремленого підрозділу) чи представництва нерезидента – юридичної особи, податкового агента – фізичної особи, фізичної особи, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зараховувати податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за податковою адресою такого платника (тобто за місцем реєстрації).
Згідно з чинною редакцією Кодексу – зарахування податку на доходи фізичних осіб здійснюється до відповідного бюджету за місцезнаходженням податкового агента – юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) чи представництвом нерезидента – юридичної особи; за місцем реєстрації податкового агента – фізичної особи у податкових органах; за податковою адресою фізичної особи, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, метою його прийняття є «забезпечення справедливого спрямування податку на доходи фізичних осіб надавачам послуг (відповідним бюджетам територіальних громад) та збалансування дохідної та видаткової частини бюджету, зважаючи, що фізична особа отримує послуги за місцем проживання (реєстрації)».
Насамперед слід звернути увагу, що відповідно до положень Кодексу основоположними принципами бюджетної системи визначено принципи:
– єдності, який забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;
– збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період;
– обґрунтованості, що передбачає – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил.
Водночас Кодексом серед іншого чітко регламентовано бюджетний процес, включаючи конкретні вимоги, строки і терміни щодо складання, розгляду, затвердження, виконання державного та місцевих бюджетів.
При цьому у статтях 29, 64, 66 Кодексу встановлено нормативи зарахування податку на доходи фізичних осіб до доходів загального фонду бюджетів, згідно яких до:
– бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 60% податку, що сплачується на відповідній території;
– обласних бюджетів – 15% податку, що сплачується на відповідній території;
– бюджету міста Києва – 40% податку, що сплачується на території м. Києва,
– до державного бюджету – 60% податку, що сплачується на території м. Києва, 25% – на іншій території України.
За зазначених умов реалізація запропонованих у законопроекті змін (зарахування податку за місцем реєстрації фізичної особи) призведе до розбалансування всіх бюджетів та не забезпечить досягнення основної мети законопроекту, оскільки згідно з Кодексом до бюджетів міст районного значення, селищ, сіл (що у більшості випадків є місцем реєстрації платника податку на доходи фізичних осіб) такий податок не зараховується.
Поряд з тим, такі зміни зумовлять неможливість при формуванні та виконанні бюджетів проводити коректний розрахунок їх дохідної частини, оскільки непрогнозованими будуть вимога (бажання) платника податку на доходи фізичних осіб змінити порядок зарахування податку до відповідного місцевого бюджету та обсяги міграції населення. Як наслідок, зазначене може призвести до необхідності постійного внесення змін, насамперед, до рішень про місцевий бюджет, а також виникнення тимчасових касових розривів у місцевих бюджетах, і суттєвого збільшення кількості звернень до органів Казначейства України для отримання відповідних позик з єдиного казначейського рахунка.
Крім того, потребуватиме змін і механізм горизонтального вирівнювання податкоспроможності (статті 98-100 Кодексу), оскільки один з параметрів розрахунку базової та реверсної дотації є надходження податку на доходи фізичних осіб за останній звітній бюджетний період.
Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів, що передбачено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Водночас варто відмітити, що порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено у п.168.4 статті 168 Податкового кодексу України. Такий порядок кореспондується з чинною нормою частини другої статті 64 Кодексу. Тому, реалізація даної законодавчої ініціативи призведе серед іншого до неузгодженості і відповідно можливості різного застосування бюджетних і податкових норм.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі-ГНЕУ) у своєму висновку відмічає, що пропозиція щодо запровадження запропонованого порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за вибором платника податку є дискусійною та потребує додаткового вивчення і обґрунтування, адже такий порядок суттєво ускладнить та збільшить витрати на адміністрування цього податку, а також може призвести до значного збільшення обсягу розрахунків податкових агентів з відповідними місцевими бюджетами.
Оскільки згідно з пунктом 3 статті 116 Конституції України проведення фінансової та податкової політики забезпечує Кабінет Міністрів України, то на думку ГНЕУ, було б логічним для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду.
Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, зауважуючи у свою чергу, що запропонований механізм зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою платника податків-фізичної особи може призвести до зростання навантаження на суб’єктів господарювання, особливо з великою кількістю найманих працівників, які проживають у різних регіонах країни, зокрема призведе до збільшення витрат як робочого часу, так і матеріальних витрат податкового агента, пов’язаних із технічним забезпеченням своїх обов’язків щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету відповідних сум бюджету, зокрема в частині:
– збільшення витрат на утримання штатних одиниць працівників фінансової сфери (бухгалтерів) для пошуку реквізитів рахунків, на які необхідно перераховувати податок за кожну фізичну особу;
– посилення ризику помилкового перерахування податку не до належних місцевих бюджетів, що матиме наслідком невчасне його надходження та застосування відповідних штрафних санкцій.
Асоціація міст України вважає за доцільне повернути законопроект на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, підкреслюючи, що запропоновані норми законопроекту суперечать нормам статті 176 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до пп. «б» п. 176.2 особи, що мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування /запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається/.
Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства
На час розгляду у Комітеті з питань бюджету до законопроекту не надійшов висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).
За наслідками розгляду Комітет ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу України (щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою платника податків-фізичної особи) (реєстр. № 4366 від 01.04.2016), поданий народним депутатом України Медуницею О.В., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.