СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
7 червня 2017 року
ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Будь ласка, прошу всіх сідати, починаємо нашу роботу. Хочу повідомити вас, що в нас сьогодні вже 101-е засідання. Ми є одними з лідерів по кількості проведених засідань і сподіваюсь, що по якості також.
А тепер переходимо до роботи. Зареєструвалось 18 народних депутатів, на засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.
Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Будь ласка, доповнення.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, шановний Андрію Васильовичу! Я пропоную додатково включити до порядку денного питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік (відповідно до розпорядження уряду від 31 травня за № 368-р).
ПАВЕЛКО А.В. Добре. Ще є доповнення?
КРИВЕНКО В.М. Товариство, я прошу переставити пункт 4 порядку денного перед пунктом 3, щоб я встиг доповісти закон, бо сьогодні о 5-й…
ПАВЕЛКО А.В. Добре. Я думаю, що підтримаємо.
КРИВЕНКО В.М. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Ще пропозиції, доповнення? Немає. Хто за те, щоб затвердити порядок денний з пропозиціями наших колег, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.
По першому питанню доповідає Левченко Юрій Володимирович, голова підкомітету. Будь ласка.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Товариство, вам роздані відповідні переліки. Якщо в когось є зауваження, пропозиції, прошу озвучувати, якщо немає, прошу підтримати. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Володимировичу. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.
Наступне. Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.
Друге питання. Про погодження переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України: 1) у Харківській області ( згідно з відповідним листом Харківської обласної державної адміністрації).
Доповідає заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Шахненко Євген Дем’янович. Будь ласка.
ШАХНЕНКО Є.Д. Шановні члени комітету, присутні! Харківська обласна державна адміністрація пропонує на ваш розгляд перелік об’єктів дорожнього комплексу Харківської області, який буде фінансуватись за рахунок перевиконання митних надходжень по Харківській області. Прошу розглянути і погодити.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євгене Дем’яновичу. Будь ласка, слово надається для співдоповіді директору Департаменту розвитку мереж доріг "Укравтодору" Цепєлєву Сергію Юрійовичу.
ЦЕПЄЛЄВ С.Ю. "Укравтодором" відпрацьовано зазначені переліки. Передбачається ремонт ряду соціально важливих доріг, таких, як "Київ –Харків - Довжанський", "Харків - Вовчанськ" і так далі. "Укравтодор" і Міністерство інфраструктури підтримують пропозиції облдержадміністрації.
Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Юрійовичу. Мініфраструктури, є доповнення, пропозиції? Немає.
Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення: погодити перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Харківській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Харківської облдержадміністрації від 22 травня 2017 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.
Переходимо до обговорення. Матвієнко Анатолій Сергійович.
МАТВІЄНКО А.С. Ви пам'ятаєте, у нас була дискусія з приводу того, щоб поширити цей наш експеримент на місцеві дороги. І ми дискутували і прийняли рішення, що це мають бути місцеві дороги, які є на балансі комунальної власності, але які з'єднують магістралі.
Тому в мене запитання до Євгена Дем'яновича. Євгене Дем'яновичу, у вас тут є розділ "Дороги місцевого значення". Це що за дороги? Це дороги, які знаходяться в населених пунктах і з'єднують магістралі, чи це дороги якогось іншого напрямку?
ШАХНЕНКО Є.Д. По переліку у нас 4 таких об'єкти. Вони з'єднують населені пункти. В основному, це дороги, якими користуються маршрути шкільних автобусів. Вони найбільш зруйновані. І ми от 4 дороги…
ІЗ ЗАЛУ. Вас питають: це комунальні дороги чи це державні дороги?
ШАХНЕНКО Є.Д. Ні, це державні дороги місцевого значення.
ІЗ ЗАЛУ. Як, як?
ШАХНЕНКО Є. Д. Державні дороги місцевого значення.
ПАВЕЛКО А.В. Так. Дякую. Є пропозиція переходити до голосування.
Хто за озвучене головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем рішення, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Два утрималося. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Дякую Харківській області.
Наступне по Запорізькій області – згідно з відповідним листом Запорізької облдержадміністрації.
Доповідає заступник голови Запорізької облдержадміністрації Скобліков Віктор Вікторович.
Будь ласка.
СКОБЛІКОВ В.В. Доброго дня, шановні депутати. Упродовж 2017 року в рамках експерименту очікується отримати до спеціального фонду обласного бюджету 470 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на дороги загального користування Запорізької області. Перелік цих доріг – 4 ділянки доріг державного значення "Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя", 2 ділянки "Запоріжжя - Маріуполь" і "Енергодар - Василівка - Бердянськ". Зазначені об'єкти були вибрані, оскільки це дороги державного значення. Стан доріг незадовільний, покриття зруйноване внаслідок руху військової техніки, руху великовагового транспорту в напрямку Бердянського порту на об'єкти, розроблені проекти.
На сьогоднішній день перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного і середнього ремонту в рамках експерименту доріг загального користування Запорізької області погоджений з Державним агентством автомобільних доріг України, Міністерством інфраструктури України та підкомітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Дуже просимо вас підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Вікторовичу.
Слово надається директору департаменту розвитку мереж доріг Держагентства автомобільних доріг Цепєлєву Сергію Юрійовичу.
Будь ласка.
ЦЕПЄЛЄВ С.Ю. Дякую. Ми відпрацювали. Зауважень до зазначеного переліку немає.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Юрійовичу. Чи є доповнення у Мінінфраструктури? Немає.
Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати рішення погодити перелік об'єктів автомобільних доріг загального користування Запорізької області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 18 травня 2017 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.
Запитання. Василь Васильович Амельченко.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Вікторе Вікторовичу, скажіть, будь ласка, а ця дорога "Запоріжжя - Маріуполь", звичайно, вона має сьогодні, враховуючи ситуацію в Україні, стратегічне значення, і я дякую вам, що, все ж таки, в цьому напрямку проводяться або плануються відповідні роботи. А чи кореспондується ваша діяльність, ваша робота з Управлінням доріг Донецької області і з Маріуполя у вашому напрямку – Запоріжжя – проводяться роботи чи плануються?
СКОБЛІКОВ В.В. Так, проводяться.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Шановні колеги, є пропозиція перейти до голосування. Хто за запропоновану головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Два утримались. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Дякую Запорізькій області.
Наступна Київська область. Згідно з відповідним листом Київської облдержадміністрації.
Доповідає голова Київської облдержадміністрації Горган Олександр Любомирович. Будь ласка.
ГОРГАН О.Л. Доброго дня, Андрію Васильовичу! Доброго дня, члени Комітету з питань бюджету! Звертається Київська обласна державна адміністрація з проханням погодити уточнення переліку в частині одного об'єкту, який стосується п'яти кілометрів об'їзної траси між дорогою "Київ –Бориспіль" і об'їзною дорогою Борисполя. Це одне прохання-уточнення. Прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Любомировичу. Всім, в принципі, питання зрозуміле.
Голова підкомітету Дубневич Богдан Васильович.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення: погодити уточнений перелік об'єктів розвитку автомобільних доріг загального користування у Київській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Київської облдержадміністрації від 31 травня 2017 року з дотримання вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.
Запитання? Віктор Кривенко.
КРИВЕНКО В.М. Хочу подякувати, що особисто голова адміністрації приїжджає. Не заступника присилає, як міг би, а особисто займається цим питанням. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам.
Анатолій Сергійович Матвієнко.
МАТВІЄНКО А.С. Олександре Любомировичу, скажіть, будь ласка, в цьому переліку скільки державних доріг місцевого значення, скільки комунальних доріг? Це перше.
І друге. Я до "Укравтодору". Ми можемо якусь єдину форму представлення документів вимагати на бюджетний комітет, оскільки в одних є такий розподіл, а в других поданнях такого розподілу немає? Дякую.
ГОРГАН О.Л. Дякую, Анатолію Сергійовичу.
Усі дороги – державного значення в загальному переліку. І зразу уточню: в наступному році з 8,5 тисячі доріг Київської області ми переймаємо на місцевий рівень 6 тисяч, а у Служби автомобільних доріг на експлуатації лишається всього 2 тисячі.
ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам за доповідь.
Шановні колеги, є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем пропозицію. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Два утрималось. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам за доповідь.
Переходимо до наступного питання. По Вінницькій області. Згідно з відповідним листом Вінницької облдержадміністрації.
Доповідає начальник Служби автомобільних доріг Вінницької області Корольчук Ігор Євгенович. Будь ласка.
КОРОЛЬЧУК І.Є. Доброго дня, шановні присутні! Доповідаю вам щодо затвердженого переліку доріг по експерименту. Вашій увазі пропонується 7 об'єктів по міжнародній трасі М-21, яка з'єднує Житомир, Вінницю і Могилів-Подільський. На Могилів-Подільський у нас є перехід з молдовським кордоном, траса у вкрай жахливому стані. На сьогоднішній день ми працюємо, безпосередньо проводимо поточний і середній ремонт на ділянці від міста Вінниця до Житомирської області. І пропонуємо затвердити 7 об'єктів від Вінниці до Могилів-Подільського загальною довжиною 24 кілометри.
Траса є вкрай важливою, оскільки практично всі фури, що йдуть на Молдову, включаючи великовантажний транспорт, ідуть по цій дорозі. Дорога була збудована в 30-х роках, заасфальтована фактично в 60-х, стан покриття дуже поганий, фактично 3, 4, 5 сантиметрів асфальту та бетону на сьогоднішній день там є.
Тому прошу розглянути і підтримати.
Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Слово надається директору департаменту "Укравтодору" Цепєлєву Сергію Юрійовичу.
Будь ласка, Сергію Юрійовичу.
ЦЕПЄЛЄВ С.Ю. Дякую.
"Укравтодор" і Міністерство інфраструктури відпрацювали зазначені переліки і підтримують пропозицію Вінницької обласної державної адміністрації. Просимо підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Юрійовичу.
Будь ласка, слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення: подати перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області в рамках експерименту, поданий листом Вінницької обласної державної адміністрації від 16 травня 2017 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.
Запитання. Василь Васильович Амельченко.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, звичайно, це можливо і не тільки до Вінницької обласної державної адміністрації питання, скоріше до "Укравтодору". У нас є дорога "Умань – Стрий", яка є практично дуже важливою ланкою, що пов'язує Одесу і наш західний кордон. І ця ділянка дороги між Вінницею і Хмельницьким, вона, звичайно, і в напрямку Умані, Вінницька область теж, я вам скажу, хлопці, це ваше обличчя. В першу чергу, Вінниці – маленької батьківщини Президента і так далі. Тому що такої завантаженості, напевно, на тій ділянці, вона найбільша: "Хмельницький – Чернівці" і ваша ця вінницька ділянка.
Тому я прошу не концентрувати вашу увагу тільки на одному напрямку, а якщо вже виділяються державні кошти, то приділяти увагу і цій ділянці. Тим паче, там є частинки доріг, які з одного боку зроблені, а інші недороблені.
ЦЕПЄЛЄВ С.Ю. Дякую за запитання.
Я вам коротко доповім про наші найближчі плани. Дійсно, дорога М-12 міжнародного значення, про яку ви сказали, потребує негайного термінового ремонту. На сьогоднішній день у нас проводяться тендерні закупівлі для ділянок між Вінницею і Хмельницькою областю, це що стосується Вінницької області. Я знаю, що по інших областях зараз теж проходять подібні речі. З середини липня до початку серпня ми проводимо укладання договорів, очікуємо на виході постанову щодо фінансування.
Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую за відповідь.
Є пропозиція перейти до голосування і підтримати запропоноване головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем рішення.
Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Утрималися – 2. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.
Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.
МАТВІЄНКО А.С. Я хотів би звернути увагу, оскільки ми прийняли рішення про дорожній фонд і в наступному році, це я хочу акцентувати і просити вас як голову комітету і "Укравтодор", зараз ідуть розмови і певні якісь рухи щодо розподілу: що буде обслуговувати дорожній фонд місцевий і що буде обслуговувати Державний дорожній фонд.
Я хотів би запропонувати, щоб "Укравтодор" на наступне засідання нас проінформував, які принципи закладаються в такому розподілі і ми маємо знати, бо тільки коли ми домовимось про принципи, ми тоді можемо говорити про те, що вони мають бути контрольовані. Є різні підходи і різна стихія. Тому мені видається, я би хотів запропонувати на наступний раз запросити їх, хай би нам доповіли, що закладають в основу, і ми маємо їх розглянути на підкомітеті і винести на бюджетний комітет.
ПАВЕЛКО А.В. Анатолію Сергійовичу, підтримується. Сергію Юрійовичу, передайте керівництву "Укравтодору", що ми їх запрошуємо на наступне засідання. Дякую, Анатолію Сергійовичу.
Наступне питання. Ми домовлялись поміняти місцями третє і четверте питання. Про проект Закону про внесення змін до пункту 3 розділу VI Бюджетного кодексу щодо Харківського державного підприємства "Харківське державне авіаційне виробниче підприємство" ( № 6379), поданий народними депутатами Кривенком, Кишкарем, Білецьким та іншими.
Доповідає співавтор Кривенко Віктор Миколайович. Будь ласка.
КРИВЕНКО В.М. Дякую. Серед інших у нас Осуховський, Васюник, Вадатурський, Пацкан, Єфімов, Мельник Сергій Іванович з нашого комітету, Македон, Дубінін, Дідич, Курячий, Найєм, Кривошея, Козаченко, Логвінський, Маркевич, Хміль, Лук’янчук та Паламарчук.
Товариство, це похідний законопроект від основного законопроекту, хоча він може як і окремий законопроект існувати. Це ми просто даємо право реструктуризовувати заборгованості державних підприємств перед державою.
Основний законопроект знаходиться в Комітеті промислової та інвестиційної політики, у пана Галасюка, вони на наступному тижні його будуть розглядати. По цьому законопроекту та рідкісна ситуація, коли Мінфін підтримує, тобто не несе ніяких втрат для державного бюджету, тому що це фактично є розстрочка.
Тому, шановне товариство, прошу вас цей законопроект підтримати і рекомендувати Верховній Раді законопроект № 6379 розглянути в першому читанні одночасно і взаємоузгоджено з системно пов’язаним законопроектом № 6378 і за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому як закон з внесенням необхідних редакційних та техніко-юридичних правок. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Миколайовичу. Слово надається заступнику міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу.
МАРЧЕНКО С.М. Шановний головуючий, шановні присутні! Міністерство фінансів дійсно підтримує зазначений проект закону. Враховуючи ситуацію, яка була, підприємство фактично не визнавало свій борг перед державою, подавало позови, тобто це була ситуація досить критична. Для того, щоб її вирішити, потрібне дійсно рішення Верховної Ради, яке дозволить реструктуризувати цей борг і зняти напругу, тому що на сьогоднішній момент ми фактично перебували в стадії судової тяганини із зазначеним підприємством. Це дозволить це питання вирішити. Дякую за увагу.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Михайловичу. Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.
Костянтине Євгеновичу, будь ласка.
(Шум у залі)
ІЩЕЙКІН К.Є. Ні, якщо просять не підтримувати, то не підтримаємо. Він же серйозний чоловік.
ІЗ ЗАЛУ. Ви під стенограму кажіть.
ІЩЕЙКІН К.Є. Так я під стенограму і кажу. Шановні друзі, звісна річ, що ми дослухаємося до всіх пропозицій. На підкомітеті була цікава дискусія. Перед тим, як надати рішення, хотів би сказати тезисно, що в цілому є питання до функціонування деяких підприємств, які роками створюють заборгованість, а потім ми можемо все вирішити одним законопроектом. І хотілось би, користуючись нагодою, звернутися до Міністерства фінансів, щоб був запропонований якийсь алгоритм стосовно одночасно й перевірки діяльності, і повернення, скажімо так, "проїдених" активів, і одночасно й реструктуризації. Бо на сьогодні є абсолютне розуміння, що будь-який міністр може покинути міністерство, не сказавши, що він там робив, будь-який керівник може списати величезні борги, а мова йде про два з лишнім мільярда гривень, і сказати, що держава має реструктуризувати.
В цілому підтримуючи розуміння, що ми маємо відновлювати підприємства, хотілось би, щоб ці зауваження Мінфін почув. Не всі питання можна вирішувати, скажімо так, руками депутатів Верховної Ради, бо є прецедент, який мені особисто подобається, я про нього згадав, який зробив Юрій Віталійович Луценко. Якщо ми вже кажемо, що, скажімо так, злочинні надбання Януковича можна повертати, то готові все реструктуризувати після пояснення і розуміння, як це відбувалося.
Шановні колеги, шановний Андрію Васильовичу! Просимо рекомендувати законопроект 6379 розглянути в першому читанні одночасно із взаємоузгодженим, системно пов'язаним законопроектом 6378 і за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому як закон з внесенням необхідних редакційних та техніко-юридичних правок. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтине Євгеновичу.
Переходимо до запитань.
Пинзеник Віктор Михайлович, будь ласка.
ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, в першу чергу я хотів би розуміти, яку позицію займає Міністерство фінансів, бо у мене є лист. Хочете, я вам зачитаю? "Міністерство фінансів вважає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України". Дякую, що ви нам дозволили розглядати законопроект. Ми без вашої згоди можемо розглядати законопроект. Задача Мінфіну полягає в іншому: висловити позицію, яка має бути чітко висловлена, чи ви підтримуєте законопроект, чи ні. В письмовому документі цього немає.
І друге питання у мене до авторів законопроектів. А де гроші або літак, який був оплачений для виготовлення покійним Муаммаром Каддафі?
КРИВЕНКО В.М. Як представник авторського колективу хочу сказати, що такі самі запитання і в письмовому вигляді до правоохоронних органів я направив, яким чином одночасно умудрялися, просто переписуючи номери на двигунах, здавати їх в заставу різним банкам? І запитань до правоохоронних органів там купа. Є власник – держава, яка мала там корупційний і неефективний менеджмент. Сподіваємося, цей, який призначений зараз, що він буде більш ефективним. І держава каже, що у неї все одно немає можливості ці кошти стягнути, окрім як просто порізати на металобрухт цей завод. І вона як власник повинна або взагалі в капітал, як от один пропонував з авторів, пан Мельник, просто зарахувати цю заборгованість в капітал і готуватися шукати стратегічних інвесторів, бо, як не дивно, завод збережено. Я був там 8-го березня, обійшов увесь завод. Завод живий. Найбільший боржник по зарплаті. І винна в цьому держава як його власник.
ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Сергію.
МАРЧЕНКО С.М. Я тільки можу сказати одне. Позиція Міністерства фінансів в даному випадку полягає в тому, що ми намагаємося прийняти найбільш ефективне в даному випадку рішення, тому що підприємство фактично не визнало свій борг перед державою і в судовому порядку цей борг оскаржує. Це рішення дозволяє ці питання врегулювати, для того щоб дати можливість як підприємству розвиватися далі, так і Міністерству фінансів отримати можливість працювати з цим підприємством вже на інших засадах. Тому що на сьогоднішній момент у нас співпраця з підприємством відбувається тільки в частині судових позовів.
Тому ми бачимо цілком логічним підтримати даний проект закону.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Михайловичу.
Іван Іванович Куліченко.
КУЛІЧЕНКО І.І. Я звертаюсь до колег. Це не розстрочка і не списання. Це тільки право, по-перше.
І по-друге. Зараз на підприємстві, наскільки мені відомо, стоїть 7 літаків у різному стані готовності. І що з ними буде через тиждень-два або три, ми не знаємо. Тому таке право хотілося б їм надати. І подякувати, що ми свого часу, в кінці минулого року, дали можливість піти від боргів "Південмашу" по електроенергії там, інших питаннях. І після того, як підприємство стало платоспроможним, зараз "Sea Launch" замовив 20 пусків.
ІЗ ЗАЛУ. 12.
КУЛІЧЕНКО І.І. 20. 8 з них, а потім 12 пусків. Це кожен майже 20 мільйонів доларів. Підприємство сьогодні має вже заявку, будемо сподіватися, що на ці літаки, які стоять, вони актуальні, ми тільки даємо право. Прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.
Є пропозиція перейти до голосування. Є пропозиція підтримати озвучене головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем рішення рекомендувати Верховній Раді законопроект 6379 розглянути у першому читанні одночасно і взаємоузгоджено із системно пов'язаним законопроектом 6378 і за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому як закон з внесенням необхідних редакційних та техніко-юридичних правок.
Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Один утримався. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Наступне питання, повертаємося. Третє питання – про погодження розподілу коштів, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету. Розподіл залишку коштів, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу за бюджетною програмою 1201440 "Виконання програми "Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом". Розпорядження уряду номер 267-р.
Доповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Бровченко Юрій Петрович.
Юрію Петровичу, будь ласка.
БРОВЧЕНКО Ю.П. Дякую. Доброго дня, шановні учасники засідання комітету. Урядом України та Європейським співтовариством у 2009 році було укладено угоду про фінансування програми "Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом". Метою програми є сприяння економічній реформі та поступова інтеграція економіки України до внутрішнього ринку Європейського Союзу, впровадження заходів, спрямованих на усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Європейським Союзом та Україною.
Загальна вартість програми оцінюється в 45 мільйонів євро, що складається з декількох компонентів: це бюджетна підтримка – 39 мільйонів євро, і додаткова підтримка з реалізації заходів цієї підтримки в 6 мільйонів євро.
На 2017 рік перша черга четвертого нефіксованого траншу складає 136 мільйонів гривень. Всього в рамках чотирьох траншів отримано 467 мільйонів гривень.
Упродовж 2012-2016 років одержувачем бюджетних коштів реалізовано 62 відсотки від загальної суми трьох траншів. Обсяг відрахованих коштів до Державного бюджету з прибутку одержувачів бюджетних коштів за виконані роботи і послуги з використанням обладнання, придбаного впродовж 2012-2016 років, становить орієнтовно 13 мільйонів гривень.
Розпорядженням Кабінету Міністрів були затверджені деякі питання використання у 2017 році коштів, передбачених у Державному бюджеті для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів стандартизації, метрології і сертифікації, підтвердженням відповідності та управління якістю, передбаченого погодженням Комітету з питань бюджету четвертого траншу у сумі 136 мільйонів.
Зазначені кошти передбачається спрямувати на виконання заходів з оновлення і модернізації засобів та обладнання випробувальних, калібрувальних, вимірювальних, перевірочних лабораторій, удосконалення державних первинних еталонів.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Петровичу.
Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
Сергію Михайловичу?
МАРЧЕНКО С.М. Немає заперечень.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, шановний Андрію Васильовичу! Підкомітетом пропонується комітету підтримати встановлений розпорядженням уряду від 19 квітня за № 267-р розподіл залишку коштів спеціального фонду Державного бюджету, джерелом формування яких було надходження в рамках програми допомоги Європейського Союзу за бюджетною програмою 1201440 "Виконання програми сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом". Прошу підтримати дане рішення.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Є пропозиція голосувати. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам за доповідь, Юрію Петровичу.
Наступне - перерозподіл деяких видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ, розпорядження уряду № 351-р.
Доповідає заступник Голови Національної поліції Бушуєв Костянтин Володимирович.
Будь ласка, Костянтине Володимировичу.
БУШУЄВ К.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету! На ваш розгляд пропонується розроблене відповідно до частини 8 статті 23 Бюджетного кодексу України розпорядження Кабінету Міністрів про перерозподіл деяких видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ. Серед іншого, цей документ передбачає певний перерозподіл між статтями, визначеними для фінансування безпосередньо закладів охорони здоров'я, навчальних центрів, також зарплатного фонду працівників Національної поліції, в тому числі медичного реабілітаційного забезпечення учасників АТО, в тому числі які входять до складу сил Міністерства внутрішніх справ.
Враховуючи викладене, просимо підтримати вказані пропозиції і погодити.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтине Володимировичу.
Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
МАРЧЕНКО С.М. У Міністерства фінансів немає заперечень.
ПАВЕЛКО А.В. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, підкомітетом пропонується комітету підтримати встановлений розпорядженням уряду від 24 травня № 351-р перерозподіл видатків Державного бюджету. Прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Голосуємо?
ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!
ПАВЕЛКО А.В. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Один утримався, рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтине Володимировичу.
ІЗ ЗАЛУ. Дякую за підтримку.
ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання було додатково включено до порядку денного – про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік, відповідно до розпорядження уряду від 31 травня за номером 368-р.
Доповідач – Даниленко Світлана Василівна – директор фінансово-економічного департаменту. Будь ласка.
ДАНИЛЕНКО С.В. Шановні народні депутати! Міністерство освіти і науки просить вас погодити перерозподіл видатків державного бюджету, передбачений Міністерству освіти шляхом зменшення видатків за бюджетною програмою "Дослідження, науково-технічні розробки" на суму 7 мільйонів 250 тисяч за спеціальним фондом і збільшити на таку ж суму видатки за програмою "Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівню". Це необхідно зробити з метою упорядкування фінансування центру спортивної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту, оскільки цей центр на даний час виключно займається проведенням практики, навчально-методичною роботою (кафедри, які займаються підготовкою спеціалістів з медичної реабілітації і спорту). Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Світлано Василівно.
Будь ласка, слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, шановний Андрію Васильовичу! Ретельно розглянувши на підкомітеті дане питання, ми прийшли до рішення – рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 31 травня за номером 368-р перерозподіл видатків спеціального фонду державного бюджету. Прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
У Міністерства фінансів є заперечення?
МАРЧЕНКО С.М. Немає.
ПАВЕЛКО А.В. Немає. Є запитання? Будь ласка, Ярославе.
МАРКЕВИЧ Я.В. Объясните, пожалуйста, чем занимается центр спортивной травматологии. Что они делают? Я попытался их "погуглить", я, во-первых, не нашел ни одного случая занятия ими научной деятельностью.
ДАНИЛЕНКО С.В. Тому ми у них і забираємо з наукової діяльності.
МАРКЕВИЧ Я.В. Да. Но зато нашел случай, что они по договорам хозяйственной деятельности выполняют заказы.
ДАНИЛЕНКО С.В. Вони повністю фінансуються зі спеціального фонду. Це ті кошти, які вони заробляють.
МАРКЕВИЧ Я.С. Так, а зачем тогда им дополнительное финансирование?
ДАНИЛЕНКО С.В. Немає додаткового, це їх кошти, вони знаходилися на науковій програмі.
МАРКЕВИЧ Я.С. А, вы со спортивной травматологии забираете?
ДАНИЛЕНКО С.В. Так, так, оскільки наукової діяльності вони зараз не проводять. Дякую.
ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!
ПАВЕЛКО А.В. Ще є питання?
ІЗ ЗАЛУ. Немає!
ПАВЕЛКО А.В. Немає?
Хто за те, щоб підтримати озвучене Горбуновим Олександром Володимировичем рішення? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Наступне питання 5-е: про проекти законів про внесення змін до Бюджетного кодексу номер 6329 (доопрацьований), поданий Кабінетом Міністрів, та номер 6329-1, поданий народним депутатом Мусієм.
По законопроекту 6329 доповідає заступник міністра охорони здоров'я Ковтонюк Павло Анатолійович. Будь ласка.
КОВТОНЮК П.А. Дякую.
Доброго дня, шановні колеги! Я хочу доповісти про законопроект 6329, який є частиною пакету урядових законопроектів щодо медичної реформи, які вчора були включені в порядок денний парламентом, за що окремо дякую в тому числі депутатам бюджетного комітету, більшість яких підтримала.
Коротко розкажу, що це за законопроекти. Законопроект 6329 є похідним від основного, за номером 6327, який встановлює новий принцип фінансування галузі охорони здоров’я, тобто уряд запропонував реформу фінансування охорони здоров’я за новим принципом, коли кошти державного бюджету ідуть за пацієнтом. Ми оплачуємо конкретну послугу для конкретного пацієнта в тому закладі, де вона надана, незалежно від того, якого він підпорядкування або якої він форми власності. Вводиться оця основна річ, що послуга надається і за економічно обґрунтованим тарифом туди оплачується, таким чином починається конкуренція за кошти, за пацієнта, починається потрошку можливість закладам заробляти собі нормальний дохід, господарювати і піднімати потроху свій економічний стан.
Щодо конкретно законопроекту № 6329. Оскільки це реформа фінансування, вона передбачає зміни в бюджетне законодавство. Тут передбачені дві основні речі – це зміни в статті 87 і в статті 89-90, які саме дають можливість кошти державного бюджету, які зараз призначені на медичну субвенцію, тобто на передачу в місцевий бюджет, щоб підтримувати операційні видатки закладу, використовувати на оплату послуг конкретних, наданих цими медичними закладами, незалежно від того, де вони знаходяться.
Встановлюється перехід поступовий, реформа так спланована, що відбувається поступовий перехід протягом трьох років, до 2020 року на нову модель, і так само в змінах (Бюджетний кодекс) розписано, що спочатку первинна медична допомога переходить на оплату послуг, а по субвенції фінансується решта, потім частково іде вторинна і потім до 2020 року третинна, екстрена, паліативна, всі переходять на новий принцип фінансування.
Ось такі зміни в нас у законопроект № 6329 внесені. Просимо дуже їх підтримати. Якщо є запитання, готовий відповісти.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Думаю, що зараз ми заслухаємо альтернативний і потім перейдемо до голосування, в чому різниця № 6329-1. Народний депутат Мусій направив нам звернення, яким уповноважив свого помічника Надутого Костянтина Олександровича представити пропозиції щодо нього. Ми погодимось чи не погоджуємось? Ні. Ми дуже поважаємо народного депутата Мусія, він наш колега, але, будь ласка, наступного разу, щоб він сам приходив і нам доповідав. Я дуже поважаю цю думку.
Будь ласка, слово надається заступнику міністра фінансів Марченку Сергію Михайловичу.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати! Міністерство фінансів активно працювало з Міністерством охорони здоров’я над зазначеним проектом закону. Ми давали свої зауваження і пропозиції на етапі розгляду Кабінету Міністрів і ми вважаємо за необхідне підтримати зазначений проект закону. Зазначений проект закону дійсно дає можливість в ув’язці з іншими проектами законів під медичну реформу забезпечити інший спосіб як фінансування, так і підходів розвитку медичної галузі і дає можливість дійсно запустити нові механізми фінансування і отримати зовсім інші правовідносини в системі медицини.
Тому ми підтримуємо і просимо вас також підтримати.
Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Зараз ми всіх заслухаємо, а потім буде обговорення.
Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги! Згідно з доопрацьованим урядовим законопроектом 6329 пропонується за рахунок Державного бюджету здійснювати видатки на первинну, вторинну, екстрену медичну допомогу в межах державного гарантованого пакету, крім оплати комунальних послуг і енергоносіїв комунальних закладів. При цьому пропонується запровадити новий підхід до забезпечення первинної медичної допомоги з 1 січня 2018 року, вторинної та третинної медичної допомоги з 1 січня 2020 року.
Такі зміни пов'язані з запровадженням нової моделі державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів згідно з іншим урядовим законопроектом 6327. Тому зміни до Бюджетного кодексу належить вносити після позитивного рішення парламенту щодо базового законопроекту.
У альтернативному законопроекті 6329-1 пропонується зосередити на рівні Державного бюджету всі видатки на програму державної гарантії у сфері охорони здоров'я, а з усіх місцевих бюджетів проводити видатки на виконання місцевих програм охорони здоров'я за тими ж напрямками.
Цей законопроект також є похідним від поданого цим же автором базового законопроекту 6327-1.
За наслідками обговорення пропонується ухвалити наступне рішення комітету: розглянувши законопроекти 6329 та альтернативний 6329-1, рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу доопрацьований законопроект 6329, доручивши Комітету з питань бюджету підготувати зазначений законопроект до другого читання та подати його на розгляд Верховної Ради після прийняття в цілому базового доопрацьованого законопроекту 6327.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтине Євгеновичу.
Переходимо до запитань.
Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.
МАТВІЄНКО А.С. У мене питання до заступника міністра охорони здоров'я. Оскільки ці два закони ідуть в пакеті, я так розумію, що їх не можна ніяким чином розділити навіть голосуванням, бо тоді немає сенсу один закон до іншого. Як ви пропонуєте організацію цього пакетного розгляду? Ми не можемо сьогодні прийняти чи можемо цей закон, рекомендувати Верховній Раді за основу і в цілому, бо немає того закону. Але той закон не може бути підготовлений, якщо не буде бюджетної основи, тобто якщо не буде фінансової бази. Він також не може бути прийнятий в цілому, оскільки немає фінансової бази. Раптом ми не підтвердимо своїм голосуванням фінансової бази. Ви думали над якось технологією, можливо, ad hoc, як ми ці закони маємо прийняти для того, щоб вони вступили в силу і ви могли готуватися до 2017 року? Які ваші пропозиції?
Дякую.
КОВТОНЮК П.А. Дякую, Анатолію Сергійовичу.
Я думаю, що це питання скоріше має бути адресоване людям, які добре знають Регламент Верховної Ради. Ми зараз діємо за Регламентом, тобто вони ідуть окремо, вони не можуть іти разом. Тому ми би хотіли ідеально, щоб вони йшли пакетом, разом розглядалися, але відповідно до Регламенту вони ідуть: один іде в бюджетний, другий пішов в соціальної політики, і ставляться в порядок денний один за одним. Але працюють тільки разом, ви праві. Один без другого працювати не зможе. Вводити бюджетний без того сенсу ніякого немає.
МАТВІЄНКО А.С. Я уточнюю. Може бути таке, що той закон може базовий комітет прийняти за основу і в цілому рекомендувати чи ні?
ІЗ ЗАЛУ. Не може бути.
МАТВІЄНКО А.С. Не може. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Пинзеник Віктор Михайлович.
ПИНЗЕНИК В.М. У мене питання до Мінфіну в першу чергу. Можливо, до Міністерства охорони здоров'я. Заміна філософії витрачання цих коштів на охорону здоров'я правильна. Але питання ж стоїть іще в іншій площині і я хотів би її побачити чи хоча б почути: а скільки коштуватиме цей закон, яких додаткових видатків це потребуватиме наступного року і чи можливо це буде потягнути? Тобто чи не вийде так, що ми хорошу ідею обкладемо такими додатковими видатками, що "корова" не потягне цього?
Я хочу почути позицію Міністерства фінансів. Бо я бачив, що Міністерство фінансів написало із зауваженнями, а тут я зауваження не почув. Скільки потребує додаткових коштів цей закон?
МАРЧЕНКО С.М. Я зараз озвучу ті цифри, які Міністерство фінансів подало на уряд в Бюджетній резолюції. Ми вперше підготували Бюджетну резолюцію на 2018-20 роки. І там уперше є збільшені видатки на охорону здоров'я. Зокрема, 2018 рік – ця сума складе 65,7. На сьогоднішній день це 55,5. 2019 рік - 73,9. 2020 рік - 81,2.
Тобто Міністерство фінансів, розуміючи необхідність цієї реформи, і в дискусії з Міністерством охорони здоров'я і розуміючи взагалі пріоритетність цієї реформи для уряду, заклало додаткові ресурси на реалізацію цієї реформи.
ПИНЗЕНИК В.М. А цей закон скільки коштує?
МАРЧЕНКО С.М. Вікторе Михайловичу, він у комплексі розглядається. Не можна рахувати закон один, він іде у комплексі з усією реформою охорони здоров'я. Якщо ми рухаємо її, реформу, кошти, дійсно, потрібні для того, щоб її рухати. На 2018 рік це додатково 10 мільярдів гривень.
ІЗ ЗАЛУ. 10 мільярдів гривень.
МАРЧЕНКО С.М. Так. Це 10 на 2018 рік. Але у 2018 році у нас не в повному обсязі, зараз заступник міністра охорони здоров'я скаже, на якому етапі вона буде запроваджуватися. Не в повному обсязі запроваджується на вторинному етапі. Тому тут іде на даному етапі тільки мова про первинний. Ми первинний, дійсно, серйозно посилюємо. У нас капітаційна ставка буде 2018 року 370 гривень, 2019 року вже 450 гривень. Тобто ці кошти ми передбачили.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. МОЗ, будь ласка.
КОВТОНЮК П.А. Вікторе Михайловичу, основна ідея законопроекту – це поміняти принцип того, як ходять гроші. І навіть при існуючому, не дай Бог, бюджеті буде значний ефект від того, що кошти пішли за кожною конкретною людиною, за кожною конкретною послугою. Це основна мета. Але, безумовно, ми просили Мінфін підтримувати цю реформу через збільшення видатків, щоб люди, лікарі в першу чергу і так само громадяни, відчували, що реформи відбуваються, що ситуація поліпшується, що ростуть доходи і так далі. Але у нас з Мінфіном є один принцип, що видатки збільшуються тільки там, де відбувається реформа. Тобто той, хто переходить на механізм фінансування оплати послуги, так, гроші ідуть за пацієнтом, там ми збільшуємо, робимо тарифи економічно обґрунтованими, а там, де ні, там ми не збільшуємо. Мені здається, що це дуже хороший і справедливий підхід і ми тут на одній стороні з Мінфіном. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дубіль Валерій. Запитання.
ДУБІЛЬ В.О. (Репліка без мікрофону)
ПАВЕЛКО А.В. Крулько Іван Іванович. Будь ласка. Мікрофон включіть.
КРУЛЬКО І.І. Я так розумію, що філософія всієї реформи полягає в тому, що такого інструменту, як медична субвенція, вже не буде в майбутньому.
Скажіть, будь ласка, яка база для доходів буде у місцевих бюджетів для того, щоб замістити цю медичну субвенцію і вони могли утримувати медичні заклади? Бо вийде так, що зараз ми знову розказуємо об'єднаним громадам про те, що у них будуть додаткові ресурси, але даємо стільки повноважень, що вони всі ці ресурси, які вони можуть заробити, вони йдуть на різного роду додаткові зобов'язання, які на них вішають. Тому запитання полягає в тому, звідки буде братися база для того, щоб місцеві бюджети могли утримувати медичні заклади?
КОВТОНЮК П.А. Дякую за запитання.
Мені легко на нього відповідати на цьому комітеті, бо люди – фахівці саме в бюджетному законодавстві. Тобто дійсно механізм субвенції, який, до речі, тільки з 2015 року у нас взагалі є, його не буде, але це не означає, що громаді не прийдуть гроші. Ці самі гроші прийдуть в ту саме громаду, але прямо в медичні заклади за оплату конкретних медичних послуг та ще й по економічно обґрунтованих тарифах. Тобто якщо, наприклад, на сьогоднішній день ми візьмемо медичну субвенцію на громади і подивимося, скільки на одну людину, яку первинний лікар веде, припадає грошей? Ми побачимо цифри десь 150, 180, 200, 220 гривень. Ми вводимо тариф, що сказав Сергій Михайлович, 370 і 450 у 2019 році, які тому ж лікарю підуть по договору прямо за медичну послугу. При цьому громада зможе зосередитися на розвитку інфраструктури цих закладів і на місцевих програмах, що є європейською практикою, коли громада як власник дбає про свою інфраструктуру, а послуги оплачуються по єдиному принципу, по системі покриття послуг універсального гарантованого пакету по всій країні. Тобто виграють всі від цього закону. Громадам буде легше піднімати свої медичні заклади.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Ігорю Федоровичу.
МОЛОТОК І.Ф. У мене запитання до заступника міністра. В принципі, це в рамках медичної реформи і це дуже болюче і хвилює людей. По-перше, хочу сказати, що 80, якщо не помиляюся, мільярдів бюджет медичної субвенції, який розподілявся, 55, розподілявся таким чином, що було там койко?місце, по старому принципу. Зараз це зосередиться в Києві, і Київ буде вести розподіл вже по місцях. Не дасть це змогу корупційної складової? Це перше питання.
І друге питання. Скажіть, профільний комітет з питань охорони здоров'я погодив цю вашу пропозицію чи ні?
Дякую.
КОВТОНЮК П.А. Щодо вашого першого питання. Так, дійсно, утворюється національний пул грошей на ці кошти, але принципова відмінність – не буде моменту розподілу чиновником грошей. Сьогодні ми даємо лікарні, лікарня оплачує всі свої рахунки: фонд оплати праці, комуналка, і так далі. Тепер гроші розподіляються відповідно до проробленої роботи, яка залежить від кількості пацієнтів, які звернулися, і кількості наданих послуг.
МОЛОТОК І.Ф. А хто вирішує це?
КОВТОНЮК П.А. Так, на підставі статистики, скільки пацієнтів звернулось, тариф на кожного, і туди пішли автоматично кошти. Тобто цього моменту, що хтось зможе в ручному режимі вирішити, скільки кому дати, його немає. Тобто, з одного боку, так, кошти акумулюються, але, з другого боку, автоматизується процес їх розподілу фактично "ногами" людей: куди люди ходять, туди гроші автоматично ходять.
ІЗ ЗАЛУ. Можна написати зайвий діагноз.
КОВТОНЮК П.А. Зайвий діагноз можна написати, але на цьому рівні корупції немає. То якщо лікар захоче цим займатись, ну то є механізми, як на те впливати вже.
МОЛОТОК І.Ф. А друге питання?
КОВТОНЮК П.А. Друге питання. У нас не тільки це, у нас була створена робоча група за ініціативи фракції "Блок Петра Порошенка", куди входили в тому числі члени Бюджетного комітету (Ярослав входив, Костянтин Євгенович входив, Олександр Володимирович приходив, Володимир Васильович приходив), для того щоб якраз все це між комітетами проговорити. Там був Комітет з питань охорони здоров'я, Комітет з питань соцполітики, бюджетний комітет. І ця робоча група напрацювала загалом 17 таких серйозних правок в текст, з яких більше 50 процентів були враховані в текст. Більше того, ми вийшли за межі формально комітету і в такому неформальному варіанті попрацювали.
(Шум у залі)
ІЗ ЗАЛУ. Ну комітет його не дивився ще. Сьогодні був у Денісової…
МОЛОТОК І.Ф. Я дуже поважаю "Блок Петра Порошенка" і розумію, що дійсно це основна партія, яка повинна розглядати реформи у нас, які стосуються цього, але в мене було питання: профільний комітет розглянув, дав погодження?
КОВТОНЮК П.А. У нас профільних комітетів два. Це Комітет з питань соціальної політики, який сьогодні розглядав, я пішов до закінчення, і бюджетний.
МОЛОТОК І.Ф. Скажіть "ні", та й усе.
(Шум у залі)
ПАВЕЛКО А.В. Коллеги, давайте все-таки переходить к конкретике, а не к философии.
Дубиль Валерий очень коротко. Микрофон. Не работает? Работает.
ДУБІЛЬ В.О. Андрію Васильовичу, надзвичайно важлива тема, щоб її швидко проходити. Ну, по-перше, я відповідаю конкретно на питання, а то Павло не може сказати. Його комітет Богомолець не розглядає, його віддали в комітет Денісової. Це перше. Його сьогодні розглядає комітет Денісової.
ІЗ ЗАЛУ. Вже розглянув.
ДУБІЛЬ В.О. Так, уже розглянув.
ІЗ ЗАЛУ. А чому так?
ДУБІЛЬ В.О. Не знаю.
ІЗ ЗАЛУ. Тому що…
ДУБІЛЬ В.О. "Блок Петра Порошенка".
(Шум у залі)
ДУБІЛЬ В.О. Я хочу трішки питання задати і пояснити.
ІЗ ЗАЛУ. Уважаемые друзья, я хочу на минутку всех остановить. Мы договорились: в этом комитете никаких политических лозунгов, никаких политических партий. Почему мы сейчас начинаем опять к этому возвращаться? Вы новенький в нашем комитете, пожалуйста, в будущем не переходим к этому. Иначе будем очень резко обрывать это.
ПАВЕЛКО А.В. Продолжайте, пожалуйста.
ДУБІЛЬ В.О. Значить, наскільки я розумію, Павле, я трішки поясню, можливо, ти мене виправиш, колегам своїм. Наскільки я розумію, з 2018 року субвенції на "первинку" не буде. Правильно? Тобто ми розуміємо так, що з 2018 року у нас будуть сімейні лікарі на селі, які будуть мати півтори тисячі договорів з людьми і дві тисячі в місті. Правильно? І за вашими розрахунками, на 2018 рік кожен лікар буде мати 400 з копійками гривень на одну людину. Правильно? Хоча сьогодні ми говорили про те, що коли ми дивилися розрахунки, то десь також близько 400 гривень сьогодні виходить на одну людину. Ми так і не зрозуміли, не дорахували разом.
Це з приводу субвенцій. Сьогодні сімейних лікарів на селі не вистачає. Як далі це питання ви будете вирішувати з сімейними лікарями, якщо сьогодні їх брак і пенсіонери?
Далі. Створюється такий ЦОВ, на який сьогодні будуть всі кошти, 50 там з копійками мільярдів, і від цього ЦОВу будуть залежати, хочу, щоб усі депутати розуміли, що від цього ЦОВу сьогодні будуть залежати всі лікарні, всі сімейні лікарі. Він себе сам контролює, він сам фінансує, сам розподіляє, цей ЦОВ. Тобто вже не ОТГ, ніхто це не розподіляє.
І далі. Я хотів ще запитати, ми говорили на робочій групі, я також був присутній на робочій групі, з приводу співфінансування. Співфінансування – ми говорили про те, що ви приберете в законі, але ж воно скрізь залишилося.
Я хочу запитати: співфінансування – якщо людина не має коштів на співфінансування, то їй медична послуга не буде у повному обсязі, якщо у неї не буде співфінансування на лікування і на ліки?
Дякую.
КОВТОНЮК П.А. Дякую, Валерію Олександровичу, за питання. І так само дякую вам за участь у тій робочій групі і за ваші пропозиції. Ми по тому, що стосується медичної субвенції – якраз ваші пропозиції так само врахували. І я хочу сказати, що, за нашими розрахунками, сьогодні норма на одну людину є значно нижчою, ніж ми будемо фінансувати. Мені просто треба ваші експертні розрахунки подивитися, щоб у нас були одні вихідні дані.
Щодо співфінансування. Дивіться, ми переходимо на дуже простий принцип, на той самий принцип, який, наприклад, діє з комунальними видатками. Ми перестаємо іти в поняття пільги і йдемо в поняття субсидії, тобто додаткового надання людям можливості покрити ті видатки, які вони не можуть нести. Це дуже важливо і це дуже відповідально.
Тобто держава каже: "Ми можемо покрити ось такий обсяг, а те, що ми не можемо покрити, запроваджуємо додаткові програми для різних категорій громадян, місцеві або державні, які допомагають їм ці видатки покривати". Але ми чесні перед людьми і ми можемо їм чітко обґрунтувати, яким чином ми це покриваємо, замість якихось неконкретних гарантій на сьогодні – про те, що щось безкоштовно для людей, але вони того не відчувають.
ДУБІЛЬ В.О. Я зачитую в законі: "Постачальники медичних послуг мають право вимагати від пацієнтів оплати чи забезпечення оплати тарифу, співоплати за надані таким пацієнтам медичні послуги та лікарські засоби". Мають право вимагати.
КОВТОНЮК П.А. Наприклад, дивіться. Я вам на прикладі наведу. Якщо є послуга зі стоматології, яка не є ургентна, яка не є гостра, вона не буде в державний гарантований пакет. Ми не можемо сьогодні, точно вам кажу, собі дозволити покривати цю послугу. Як приходить туди громадянин, і він повинен за це платити, то заклад має право вимагати, щоб він оплатив чи ні? Мені здається, що так. А там, де, Валерію, там, де є покриття державою, він вимагає від держави. Тобто заклад як суб'єкт господарювання вимагає оплати наданих послуг. Мені здається, що це згідно Господарського кодексу.
ДУБІЛЬ В.О. В законі цього немає, Павле. В законі цього немає.
ПАВЕЛКО А.В. Ко второму чтению всегда можно будет внести.
Сергей Иванович Мельник.
МЕЛЬНИК С.І. Ну, ми вже пішли до базового закону. Я хочу сказати, що різниця між цими двома законами, що Мусій просто пропонує повернутись до Радянського Союзу – передати все на державний бюджет, а місцеві бюджети можуть дофінансовувати. Я думаю, ми сьогодні знаходимося на стадії, коли є медична субвенція. Її суть була, що був норматив, були вікові групи населення, там діти дороговартісні, материнство, дитинство від року до трьох. Мені, наприклад, хотілося б все-таки побачити формулу цього тарифу, як він розраховується. Тому що якщо ми первинний рівень переводимо, амбулаторію, договір буде з амбулаторією. Ми ж розуміємо, що раніше ми давали норматив на все населення об'єднаної громади. Сьогодні частина людей, які звертаються за допомогою, скільки там за даними статистики, нехай там 25 відсотків, я хочу побачити тариф. Де можна побачити розрахунок формули тарифу, по якому буде укладатись угода з закладом охорони здоров’я на надання медичної послуги?
КОВТОНЮК П.А. Принцип розрахунку тарифу буде єдиний для всіх. І ми цю методику розрахунку вже подаємо зараз на Кабмін, вона кабмінівською постановою затверджується. Ми взяли міжнародну методику, це окрема історія, у нас є дуже багато в Україні доморощених методик, як це робиться, але ми взяли нормальну хорошу європейську методику, по якій ми розраховуємо цей тариф.
В чому суть? Суть дуже проста – видатки всі медичного закладу, всі, які він несе, повинні входити в цей тариф. Так само, як будь-яке інше підприємство отримує кошти за надану послугу і з цих коштів несе свої видатки. Ми так само переводимо медичні заклади, але щоб були єдині підходи. Там є методика, як це правильно розносити з медичних, немедичних, ми можемо її надати бюджетному комітету.
Тарифи. Це питання насправді до обговорення. Наша позиція на сьогоднішній день полягає в тому, що тарифи повинні бути одні, тому що в нас є одна гарантія, але вони повинні рахуватись так, щоб в Києві можна було покривати ці послуги. Відповідно в Шостці краща буде лікарня, бо там купівельна спроможність…
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Матвієнко Анатолій Сергійович.
МАТВІЄНКО А.С. Павле Анатолійовичу, я чим більше слухаю, тим більше вам співчуваю і нам усім, бо ви в авангарді, ми за вами. Щось робити потрібно, але у мене такі сумніви, я може не професійно, але якщо, то розвійте мене.
Перше. Ми кажемо, що залишиться субвенція на первинну медичну допомогу. Не буде взагалі. Тобто первинна медична допомога, яка гарантується державою, відсутня. Вона ж має бути забезпечена відповідним рівнем субвенції, бо вона і в селі, і в місті.
КОВТОНЮК П.А. Вона забезпечена оплатою.
МАТВІЄНКО А.С. Не оплатою це має бути забезпечено, а гарантією. За мною не поїдуть гроші на первинну медичну допомогу. Це перше.
(Шум у залі)
(Іде загальна дискусія)
МАТВІЄНКО А.С. Друге. Я вважаю, що тоді треба завершити процес розподілу служби швидкої медичної допомоги від лікарень, у нас він не завершений. Він не завершений, не завершений в містах-мегаполісах. В Києві швидка медична лікарня, вона не відділена. Тому цей процес – це другий сумнів.
Третє. Я думаю, крім первинної медичної допомоги, якщо ми хочемо хоч якось це суспільство відновити в його катастрофічній ситуації вимирання, маємо запропонувати так само гарантоване безоплатне медичне обслуговування матері і дитини. Це те, що маємо зробити на фоні всього, що ми робимо, відновити ці, ще за моїх часів, зараз їх немає, як вони називались, Центри матері і дитини, бо немає більш нічого важливого, ніж основа того суспільства, яке ми бачимо в перспективі. Тоді якось уже зрозуміло, що для старших хай "гроші ходять за клієнтом." А для таких речей… Якщо первинна медична допомога, як тоді, якщо ви кажете, що вони будуть ходити за пацієнтом, у селі? Фельдшерські пункти, амбулаторії? Ну що це? Якщо він буде жити від звернень, то він там ніколи не виживе. Всі поїдуть в Київ або в районний центр максимум. І мережі не буде.
ПАВЕЛКО А.В. Павле Анатолійовичу, будь ласка.
КОВТОНЮК П.А. Я хочу, Анатолію Сергійовичу, прокоментувати, що, навпаки, нам здається, що гарантія буде набагато більша. Сьогодні гарантія доволі аморфна. Нам кажуть, що ми вам виділили. Але потім ти приходиш в лікарню, тобі кажуть: ну, нам дали якісь гроші, але на тебе не вистачило, тому, будь ласка, доплати. Тепер кожен буде знати, що за послугу, яка йому конкретно надана, було оплачено по конкретному тарифу. Це набагато сильніша гарантія.
І те, що ви кажете, наприклад, по первинній медичній допомозі. Скільки людей до тебе прийшло, гарантовано за кожну людину по тарифу прийдуть гроші. Прийшло більше – прийде більше, прийшло менше – прийде менше, це дуже справедливо, бо зараз будь-який лікар, в якого один пацієнт, і в якого тисяча пацієнтів, однакові гроші отримують. Правильно?
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Георгій Мепарішвілі, будь ласка, запитання. Будь ласка, будь ласка. Мікрофон включіть, будь ласка.
МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. …в районах, в селах, как оно будет работать, просто интересно. Сегодняшняя ситуация очень тяжелая. Если вы посмотрите по районам, оно все уменьшается, уменьшается, практически отделения меньше и меньше становятся. А без дотаций в районах не выдержат больницы.
КОВТОНЮК П.А. Спасибо, очень хороший вопрос. Я буду честен, это действительно серьезный вопрос, которым надо будет серьезно заниматься, потому что население сокращается, и, к примеру, сейчас можно увидеть райцентр 20 тысяч населения, там живут одни практически старые люди. Но там есть родильное отделение, где 5 родов принимают, например, в год. Это просто плохо почему? Потому что еще и качество очень плохое. Если врач 5 родов в год принимает, что же это тогда за врач?
Но, с другой стороны, когда население стареет, появляется спрос на услуги для этого населения. И нужна реабилитация после, например, операции по инсульту. У двух третьих людей инсульт, у двух третьих людей гипертония. А там его нет, там есть родильное отделение, стоит, да? Поэтому мы должны будем заняться районными больницами и приводить их в такое состояние, чтобы структура услуг соответствовала тому населению, которое там живет, и тогда они гарантировано деньги получат за эти услуги.
МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. Безусловно, в первую очередь надо хотя бы оборудование и какой-то ремонт поделать, потому что они разваливаются, поймите меня. А это – депрессивные районы, там тяжелая ситуация.
КОВТОНЮК П.А. Ну, этот вопрос шире, чем медицина.
МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. Спасибо.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Амельченко Василь Васильович.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановний пане Павле, такі два питання будуть. У нас цей рівень передбачає перше звернення до лікаря, і, знаючи і враховуючи те, що у нас дуже різний рівень наявності діагностичного обладнання в різних, ну скажімо, районах, селищах, лікарнях, ми можемо отримати такий собі дисбаланс. Скажімо, що людина може звернутись до іншого лікаря в іншому райцентрі і таким чином зменшити, скажімо, цьому лікарю оплату праці і так далі.
КОВТОНЮК П.А. Оскільки, Василю Васильовичу, гроші ідуть за пацієнтом, то теоретично так. Але якщо ми говоримо про районну медицину, то, швидше за все, люди все одно будуть звертатись туди, де їм близько. В місті буде жорстка конкуренція, бо мені легко поїхати в інший район міста.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Добре. Скажіть, будь ласка, і вже на цьому етапі ми даємо право людині навіть для встановлення діагнозу обрати собі лікаря?
КОВТОНЮК П.А. Людина вільно обирає тільки первинної ланки лікаря сімейного, а далі діє направлення, тому що людина фахівця сама не може, сімейний лікар вже вибирає.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Павле Анатолійовичу. Горбунов Олександр Володимирович.
ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу. В мене таке питання. Які розрахунки, чи ви вже робили розрахунки, яка сума коштів потрібна з державного бюджету саме на… Добре. Як воно буде працювати, як передбачається допомога, які кошти будуть виділятись, наприклад, на хворих на туберкульоз, гепатит, я не знаю, на вагітних і так далі? Як це буде працювати?
КОВТОНЮК П.А. По туберкульозу, гепатиту і подібних захворюваннях, то це окремі державні програми для окремих категорій, вони будуть залишатись як окремі програми. Це як би окрема історія. Ми говоримо про державний гарантований пакет медичних послуг, це такі загальні послуги для загального населення, а програма по туберкульозу, то ми просто говоримо, що треба додатково виділяти на програму по туберкульозу. Закон не стосується цих окремих програм, він стосується того, що зараз покривається медичною субвенцією. Зараз же ці програми окремо і вони так і продовжують. По туберкульозу будуть програми все одно, як зараз, то їм ліки закуповуються і так далі.
ПАВЕЛКО А.В. Ігор Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Зараз формуються медичні центри чи медичні округи, як вони там називаються, госпітальні округи. І зараз є така в нас суперечка. Сумська область, там між Глуховим і Шосткою, ви знаєте, прокоментуйте по цьому питанню, бо виборці дуже хвилюються з цього приводу.
КОВТОНЮК П.А. Госпітальні округи ми для чого почали робити? Ми почали їх робити для того, щоб заклади медичні підготувались до цього принципу "гроші ходять за пацієнтом", тому що як ми тільки що говорили, вони повинні привести себе до такого стану, щоб у них був потік послуг відповідно до людей, які там живуть.
У нас є певні вимоги, їх дуже мало, але вони є для того, щоб був певний рівень розвитку госпітального округу. Ці вимоги стосуються кількості населення, яке є оптимальне для того, щоб завантажити лікарню послугами. Тому ми просимо, щоб госпітальний округ бажано був би від 200 тисяч населення, у виняткових випадках, наприклад, північ Чернігівської області чи гірські райони Івано-Франківської області - 120. У Глухові 81 він хоче створити. Це дуже-дуже мало. 81 тисяча.
МОЛОТОК І.Ф. Немає в Глухові 81 тисячі.
КОВТОНЮК П.А. В окрузі. Там округ, Глухів і ще одне і там разом. Це дуже мало, тому там все закінчиться тим… В Шостці теж менше 120 тисяч. Нам подали такі дані, я ж їх сам не писав.
ПАВЕЛКО А.В. Крулько Іван Іванович. Запитання. І переходимо до прийняття рішення.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! Я не стільки буду задавати запитання, як спробую коротко запропонувати варіанти. Дійсно, ця тема не є простою. І тут питання не тільки в пацієнтах і в доступі до отримання медичної допомоги первинної. Тут питання і в мережі закладів, тут питання в лікарях, які знаходяться в сільській місцевості. Це сільська інфраструктура, коли зникає сільська інфраструктура, зникає село. Це автоматичний хід. Інтелігенція звідти виїжджає і молоді там не буде. Тому, безумовно, що це питання не сьогоднішньої дискусії. Я не виключаю, а навпаки підтримую ідею, що "гроші ходять за пацієнтом" – це є більш ефективна модель ніж модель фінансування ліжко-місць. Тому що фінансування ліжко-місць це є радянський підхід і він є абсолютно не логічний.
Але в той же час я би пропонував тут варіанти. Перший варіант, який може бути. Можливо, нам доведеться ще на кілька років продовжити існування медичної субвенції і щоб вони працювали паралельно з запровадженням цієї нової реформи. Через якийсь період часу ми можемо відмовитися від субвенції – тоді, коли ми побачимо, що дійсно вона виконала свою функцію. Це один варіант.
Другий варіант. Можливо, нам потрібно буде ухвалити цей закон із розумінням того, що він запрацює як експеримент в окремих областях, на територіях. Давайте подивимося, як це попрацює. Як подивилися з експериментом від митниці – по дорогах. Він же запрацював у 4-х областях – розширили на всю Україну. Зараз ми його будемо змінювати, але в той же час я думаю, що тут треба було б дуже обережно спішити. Це не ловля бліх і не ловля диверсантів. Це зовсім інша історія.
А тепер що стосується питання Регламенту Верховної Ради. Дійсно, внесення змін до кодексів відбувається окремими законами. І я в даному контексті підтримую рішення підкомітету, яке озвучив колега Костянтин Іщейкін стосовно того, що ми законопроект, який стосується… Дуже добре, що у вас відбулась дискусія і питання позадавали по основному закону, не по Бюджетному кодексу, а по основному закону, бо це турбує всіх, особливо мажоритарників. Я їх розумію.
Так от, я підтримую пропозицію підкомітету стосовно того, що ми законопроект стосовно Бюджетного кодексу розглянемо точно тоді, коли ми зрозуміємо, який буде прийнятий основний закон. Без основного закону рішення по Бюджетному кодексу не може бути прийнято.
Це моя пропозиція. Я не знаю, що там відбувається на комітеті, але в той же час давайте ми як комітети, як депутати – мабуть, має бути думка профільного комітету, яким є комітет з питань медицини, чи як він там, з охорони здоров'я. Бо так виникає, це я зараз говорю не до нашого комітету, я говорю до принципів роботи парламенту, коли "незручний" комітет - розписуються закони на інші. Ну це не є те, що прикрашає Верховну Раду. Є профільні комітети, і мені було б цікаво почути думку дійсно фахівців з медичного комітету, з охорони здоров'я, що вони думають про те, як ця реформа може запрацювати.
А взагалі я погоджуюсь з тим, що в питанні первинної допомоги нам треба щось робити. І це рух, це варіант, який запропонований, він підлягає розгляду. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Горбунов Олександр Володимирович.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, шановний Андрію Васильовичу, я хочу просто внести пропозицію наступного характеру, тому що є запитання щодо формування, щодо роботи округів, які МОЗ відпрацьовував з медичними управліннями, тобто ви спілкувалися і відпрацьовували цю проблему зі спеціалістами з МОЗу, скажемо так.
Я приїздив до вас з заступником голови обласної адміністрації, ми розбиралися, і, наприклад, по Кіровоградщині замість 3-х я пропонував 5. Ви приїхали, через медичну спільноту переконали всіх, що треба все-таки 3. Але розподіл, я розумію, що за цим стоїть, які кошти стоять, направлення фінансових потоків.
І в зв'язку з тою реформою, яку ми прогнозуємо, я б пропонував наступне. Оскільки Комітет з охорони здоров'я, він відсторонений від подібної участі, від законопроектів, то я пропоную на базі бюджетного комітету створити робочу групу і все-таки ще раз переглянути роботу (ми як депутати) і розібратися в ситуації щодо медичних округів і розібратися до кінця по медичній реформі для себе і для депутатів.
ПАВЕЛКО А.В. Це третя пропозиція. Перша була підкомітету, друга була – відхилити, і це – третя. Ми їх будемо по порядку голосувати, так що це окрема думка.
Анатолій Сергійович Матвієнко, будь ласка.
МАТВІЄНКО А.С. Я вважаю, що ми сьогодні маємо відкрити дорогу до реформи і маємо підтримати цей законопроект. Ми не можемо, на жаль, прийняти його в цілому, бо вони пов'язані. Тому є пропозиція така: в першому читанні, але запропонувати Верховній Раді розглянути, може, профільному Комітету з Регламенту, процедуру розгляду, і внести їх, щоб вони приймались пакетом. Бо тоді немає ніякої гарантії що ця реформа буде запущена. Тому я пропонував би поставити те, що запропонував Костянтин, за основу в першому читанні, і пропонувати від комітету, щоб об'єднати їх проходження до другого читання і голосувати пакетом.
ПАВЕЛКО А.В. Я ще раз озвучу пропозицію, яку оголосив Іщейкін Костянтин Євгенович, а саме: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні законопроектів 6329 та 6329-1 прийняти за основу доопрацьований законопроект 6329, доручивши комітету підготувати зазначений законопроект до другого читання після прийняття в цілому базового доопрацьованого законопроекту 6327.
ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) Тому що ми другий комітет, ми маємо подивитися, що там, і врахувати на друге читання.
МАТВІЄНКО А.С. (Без мікрофону) Маємо розглядати в пакеті, і тому треба запропонувати… Це практика не одного закону … Ми вважаємо, що від комітету маємо запропонувати, що ці два закони не можуть бути розірвані, і розглядати їх в пакеті.
ПАВЕЛКО А.В. Доповнити ще, що розгляд в парламенті…
ІЗ ЗАЛУ. Це ж урядовий законопроект.
ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) Нам навпаки треба орієнтуватися на редакцію другого читання.
МАТВІЄНКО А.С. Ну я знаю, що таке було у нас…
ІЗ ЗАЛУ. У нас не було.
(Шум у залі)
МАТВІЄНКО А.С. (Без мікрофону) Коли ми маємо прийняти, вони розглянуть …
(Шум у залі)
МАТВІЄНКО А.С. (Без мікрофону) Вони підготують до другого читання. Зрозуміло, що ті норми, які будуть до другого читання базовими … мають узгодитись з нашим законом, який або має бути доповнений, або залишитись в тому варіанті, який є, і виносити їх на голосування для того, щоб набирати голоси і голосувати їх як два закони, які ми, обговоривши, маємо проголосувати в пакеті. І немає ніяких проблем. Інакше голосування може за один бути, а за другий – ні, тоді ніяка реформа не запускається: ні бюджетна, ні…
ПАВЕЛКО А.В. Він не запуститься, коли ми в цілому його не проголосуємо. Тут за основу тільки.
МАТВІЄНКО А.С. За основу, але пропонувати, щоб профільний комітет регламентний запропонував процедуру розгляду їх в пакеті.
(Іде загальна дискусія)
ПАВЕЛКО А.В. Анатолію Сергійовичу, я думаю, що Апарат Верховної Ради сам відпрацює цю норму і поставить на голосування такий варіант, який всіх влаштує.
Переходимо до голосування.
МОЛОТОК І.Ф. Я хочу повернутись до пропозиції Олександра Горбунова. Ми по першому питанню голосуємо, але рекомендувати, щоб ми розібрались, рекомендувати створити робочу групу чи комісію, бо ці госпітальні округи наробили такого галасу в Україні, що люди звертаються і не знають, де там буде той госпітальний округ, до кого звертатись і так далі. Я хочу, щоб у цьому ми розібрались.
ПАВЕЛКО А.В. Ігоре Федоровичу, я думаю, що ми доручимо голові підкомітету Костянтину Іщейкіну створити таку робочу групу в нашому комітеті, всіх заохочую, я думаю, приєднаються, і Павло Анатолійович, я думаю, підтримає роботу в цій групі.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Андрію Васильовичу, я вас дуже прошу, шановні колеги, я не бачу потреби створювати в бюджетному комітеті робочу групу. Ми маємо об’єднати, скажімо, якщо ця робоча група має бути міжкомітетська, тоді буде толк від цього розгляду. Однобока в нас буде робота.
ПАВЕЛКО А.В. Костянтин Євгенович. Будь ласка, два слова і переходимо до голосування.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, якщо вже згадали, я хотів би, це для мене дуже важливо - на майбутнє сказати декілька слів. Ви бачите, що розуміючи галузь, я не хочу казати, знаєте, краще чи гірше, я просто кажу, розуміючи галузь і спілкуючись з лікарями на всіх рівнях, починаючи з сільських ФАПів і закінчуючи академіками, я розумію, що є дуже багато застережень. Є застереження до можливих звільнень лікарів, є застереження до того пакету, як підрахувало Міністерство охорони здоров’я, що сьогодні на сімейного лікаря це буде 215 на людину. Сьогодні по невідкладній допомозі, пан Павло Ковтонюк, скільки, озвучте цифру, будь ласка, по невідкладній допомозі на рік на людину.
(Шум у залі)
КОВТОНЮК П.А. (Репліка без мікрофону)
ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.
ІЩЕЙКІН К.Є. Бачите, коли заступник міністра каже, що "треба перерахувати, не знаю", то це теж в мене є певні застереження, щоб ви їх зрозуміли. Але я ні в якому разі не проти реформи. Я вважаю, що вона має бути. Але як лікар я ділюсь з вами застереженнями, можливо, прошу вас підтримати, але в той самий час хочу пояснити свою позицію, що, напевно, я в першу чергу як лікар поки що утримаюсь. І прошу вас зрозуміти цю історію. Готовий прокоментувати будь-яку частину цього законопроекту, бо знаю його повністю, ну, в окремих бесідах та інше.
І по-друге. Те, що колеги пропонують створити цю комісію, це цілком зрозуміло, бо якщо сьогодні бюджетний є профільним по розгляду, а медичного немає, то, перепрошую: тоді кому ж як не нам залишається його доопрацьовувати?
ІЗ ЗАЛУ. Логічно.
ПАВЕЛКО А.В. Костянтине Євгеновичу, ми вам якраз доручаємо таку робочу групу очолити і відпрацювати всі думки до другого читання.
ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо за перше читання.
ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Переходимо до голосування, а саме за запропоновану Іщейкіним Костянтином Євгеновичем пропозицію рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду в першому читанні законопроектів 6329 та 6329-1 прийняти за основу доопрацьований законопроект 6329, доручивши комітету підготувати зазначений законопроект до другого читання після прийняття в цілому базового доопрацьованого законопроекту 6327.
Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Чотири утрималися. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую за працю.
Наступне питання – шосте. Про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", номер 6208. Доопрацьований, поданий народними депутатами Сисоєнко, Біловолом, Рудиком та іншими.
Тут записана Сисоєнко Ірина Володимирівна. Зрозумів, у нас є наш колега-співавтор Рудик Сергій Ярославович.
Будь ласка.
РУДИК С.Я. Шановні колеги! Ми це питання обговорювали на підкомітеті достатньо жваво, там хвилин 40 присвятили йому. Суть питання полягає в наступному. В Бюджетний кодекс ми наприкінці 2014 року внесли зміни, якими передбачили передачу всіх спецмедчастин в нашій державі на місцеві бюджети. Таких в Україні виявилось 17. І так, на жаль, сталося, що серед них 2 потрапили в місті Сміла. І виникла унікальна ситуація: по 15-и з них відбулися всі необхідні заходи, зокрема, цим рішенням було наступне. Відповідно до вимог кодексу, статті 28 Закону України "Про Державний бюджет на 2015 рік" Кабінету Міністрів було доручено забезпечити передачу в установленому порядку закладів, установ, організацій та заходів, визначених у додатку номер 10 до цього Закону, на фінансування або надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів. І в них опинилися дві спецмедчастини: крім Смілянської ще й 14-а з Кіровоградської області. І так сталося, що уряд не зробив необхідних організаційно-правових заходів і не передав ці медзаклади, зокрема мене хвилює в першу чергу Смілянська і спецмедчастина номер 14, на місцевий бюджет. І опинилися, м'яко кажучи, в парадоксальній ситуації: з одного боку, місцевий бюджет не може їх оплачувати, оскільки це не комунальні заклади, і це вина уряду, а люди відповідно не можуть отримати заробітну плату. Люди почали страйкувати, але по суті нічого це не міняє, тому що сьогодні червень у нас уже, 7-е число. З 1 січня цього року вони не отримують заробітну плату.
Всі можливі способи допомогти уряду випустити цю постанову не увінчалися успіхом, всі походи мої по кабінетах в МОЗі, в Мін'юсті, в Міністерстві економіки і торгівлі закінчувалися безрезультатно, і досі з березня-місяця минулого року весь пакет документів, необхідних для передачі цих закладів, зокрема Смілянської і спецмедчастини номер 14, на місцевий бюджет, не були зроблені урядом. І виходить наступне, що з точки зору нормотворчої техніки є питання, де взяти джерело цих коштів. Але з іншого боку, ну, це проблема уряду.
Проаналізувавши те, що підготував наш комітет, я вам скажу чесно, ну, мене бентежить те, що серед аргументів "за" і "проти" не буде названа ця найголовніша проблема – це те, що уряд не передав ці заклади на фінансування місцевим бюджетам. Натомість знайшлись місця для того, щоб написати, що такий перелік затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 16.05.11 номер 501 про затвердження переліку закладів охорони здоров'я та програм в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, та визнання такими, що втратили чинність деякі постанови Кабінету Міністрів України, до яких не включено СМЧ 14 і СМЧ 17. Відтак, такі медичні заклади не уповноважені на виконання загальнодержавних функцій.
Тобто зняли їх з виконання функцій держави, на них не видали субвенцію, всю субвенцію, яку отримало, наприклад, місто Сміла, вони просили 80 мільйонів, дали 57 і поставили в позу "зю" місцеву владу: приймайте неправомірні рішення. Міська влада не ввела їх в мережу, люди подали в суд на міську владу, але цей суд прогнозовано, чим закінчиться. Тобто ще місяць, два, три люди побастують, але все рівно суд буде на стороні… І у нас результату немає, товариство.
Зважаючи на великі дискусії, які були, у мене прохання як виняток, тим більше, що ми такі винятки робили по Дніпропетровську (по спецчастині відомого заводу), по Чорнобильській лікарні, - піти назустріч людям, підтримати цей законопроект, доручивши додатково Міністерству фінансів спільно з МОЗ найти джерело надходження коштів і після цього винести його в зал на голосування. Тобто до того часу, як це не відбудеться, не виносити на голосування. Це ж в наших силах. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Ярославовичу.
Від Міністерства фінансів Марченко Сергій Михайлович.
МАРЧЕНКО С.М. Андрію Васильовичу, позиція Міністерства фінансів дуже проста: давайте не створювати прецедент…
ІЗ ЗАЛУ. Є вже два прецеденти.
МАРЧЕНКО С.М. Прецеденти є, але мають обґрунтоване пояснення. Чорнобильська лікарня, ви розумієте, чому вона фінансується через МОЗ. Ви всі прекрасно розумієте, чому вона, ця лікарня, фінансується через МОЗ.
Тому я в даному випадку пропоную (наша пропозиція): звичайно, не передавати це на фінансування на МОЗ, а запросити… (шум у залі) Послухайте! Запросити голову міського – раз, запросити голову обласної ради – два і визначити. А ми вам дамо відповідну інформацію, де є у них відповідний ресурс, де він знаходиться, на яких бюджетах, скільки на єдиному казначейському рахунку коштів, скільки на рахунках в банках. І потім дамо чітке обґрунтоване пояснення, що вони можуть профінансувати ці заклади. Я чесно кажу, я не бачу, і повірте мені, не тому, що там Черкаси. Тому що після того, як ви передасте її на держбюджет… (шум у залі) Послухайте, представник МОЗу пішов, треба задати йому питання. Чому не задали питання представнику МОЗу, чому вони не передали цей заклад на місцевий бюджет?
РУДИК С.Я. Це передає уряд, а не МОЗ, постанова Кабінету Міністрів України, а ви Міністерство фінансів.
МАРЧЕНКО С.М. Сергію Ярославовичу, якщо у вас є питання до мене особисто, то можете мені задати.
РУДИК С.Я. Та до уряду запитання.
ПАВЕЛКО А.В. Сергей Ярославович, я надеюсь, что в таком тоне не будем говорить.
МАРЧЕНКО С.М. Даний проект до нас не заходив ні від міністра, ні від МОЗу. Ми не можемо як Мінфін його ініціювати.
ІЗ ЗАЛУ. А звернення були?
МАРЧЕНКО С.М. Звернення були, а як далі ми маємо реагувати?
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, після дійсно дискусій ми прийшли до такої згоди, щоб рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 6208 доопрацьований за результатами розгляду в першому читанні повернути на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи для визначення реалістичних джерел покриття запропонованих додаткових видатків державного бюджету, забезпечити збалансованість показників державного бюджету. Прошу підтримати таке рішення.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
РУДИК С.Я. Друга пропозиція моя. Підтримати, доручивши Міністерству фінансів спільно з МОЗ, знайти реалістичне джерело покриття балансу. Це ціна, до речі, 12 мільйонів гривень.
ПАВЕЛКО А.В. Голосуємо за першу пропозицію голови підкомітету Горбунова. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? 5. Рішення прийнято. Дякую.
Є наступна пропозиція – звернутись до Кабінету Міністрів і Міністерства фінансів…
РУДИК С.Я. Є пропозиція – доручити Міністерству фінансів України спільно з Міністерством охорони здоров’я України, з відповідними органами місцевої влади та з залученням авторів законопроекту додатково опрацювати законодавчу ініціативу, викладену в законопроекті № 6208 доопрацьованому, визначивши джерела покриття додаткових видатків державного бюджету, виходячи з реальної та обґрунтованої потреби.
МАТВІЄНКО А.С. А давайте слово – "при цьому" і далі по тексту.
ПАВЕЛКО А.В. Ні, ні, давайте окремий лист.
РУДИК С.Я. Окремий лист. Я прошу окремий лист комітету, щоб вони вже побачили і в нас не було аргументів.
ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.
ІЗ ЗАЛУ. Окремий лист.
ПАВЕЛКО А.В. Так, окремий лист. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую. Рішення прийнято.
Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим. Дякую всім за участь.