Головна > Текстові публікації > Законопроектна робота > Висновки Комітету до законопроектів, щодо яких Комітет є головним

Повідомлення

Перейти до розділу
15 вересня 09:36
Проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік за реєстр. №8000 від 14.09.2022 посилання...
16 грудня 13:53
Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" посилання...
27 серпня 15:12
Бюджетна декларація на 2022-2024 роки /схвалена Кабінетом Міністрів України у 2021 році та подана з відповідними матеріалами/ та Постанова ВРУ від 15.07.2021 №1652-IX «Про Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки» докладніше
22 вересня 10:03
У Верховній Раді відбулося представлення законопроекту про Державний бюджет України на 2023 рік докладніше
20 вересня 17:23
Щодо представлення законопроекту про державний бюджет на 2023 рік докладніше
20 вересня 17:19
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
19 вересня 18:28
Щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо використання коштів державного дорожнього фонду (реєстр. № 7669) докладніше
13 вересня 15:04
Юрій Арістов: Вже зовсім скоро побачимо проект бюджету на наступний рік докладніше
06 вересня 09:51
Комітет з питань бюджету інформує про поточний стан виконання державного бюджету за січень-серпень 2022 року докладніше
05 вересня 10:48
Щодо плану роботи Комітету з питань бюджету на восьму сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання докладніше
02 вересня 11:24
Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період сьомої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання (лютий 2022 року – вересень 2022 року) докладніше

Висновки Комітету до законопроектів, щодо яких Комітет є головним

20 вересня 2022, 17:23

Щодо представлення законопроекту про державний бюджет на 2023 рік

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 20 вересня 2022 року заслухав питання про представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000 від 14.09.2022), поданого Кабінетом Міністрів України, та за підсумками розгляду даного питання інформує про таке.

Згідно з частиною другою статті 89 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів має виключне право законодавчої ініціативи на внесення проекту закону про державний бюджет.

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статей 20 і 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Кабінет Міністрів 14 вересня 2022 р. подав до Верховної Ради проект Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік (реєстр. № 8000) /далі – законопроект/.

Частиною четвертою статті 20 Регламенту визначено, що проект закону про державний бюджет на наступний рік включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування.

Згідно з частиною першою статті 39 Кодексу розгляд та затвердження державного бюджету відбувається у Верховній Раді за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом. Йдеться про главу 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту. Зокрема, згідно з частиною першою статті 154 Регламенту не пізніше ніж через 5 днів з дня подання Кабінетом Міністрів проекту закону про державний бюджет на наступний рік має бути представлення такого проекту на пленарному засіданні Верховної Ради, при цьому від Комітету передбачається доповідь щодо відповідності такого проекту вимогам Кодексу.

Відповідно до статті 154 Регламенту після представлення законопроекту не передбачається прийняття Верховною Радою рішення щодо законопроекту (за винятком можливості прийняття рішення про відхилення законопроекту у разі невідповідності вимогам Кодексу /згідно з частиною четвертою цієї статті/).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/, проаналізувавши законопроект, надало висновок (лист від 19.09.2022 № 16/03-2022/157435 (1008743)), в якому звернуто увагу, що йдеться про затвердження державного бюджету на 2023 рік в умовах воєнного стану в Україні та надано зауваження до окремих положень законопроекту.

У Комітеті в межах відведеного стислого часу попередньо проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), насамперед в частині його відповідності вимогам Кодексу, попередньо опрацьовано висновок ГНЕУ та звернуто увагу, зокрема, на таке.

І. Щодо основних параметрів законопроекту

Виступаючи на засіданні Кабінету Міністрів України 13.09.2022 (на якому схвалено законопроект), Прем’єр-міністр України щодо проекту державного бюджету на 2023 рік зазначив, що:

бюджет 2023 року – це бюджет для перемоги;

ситуація з бюджетом, макропрогнозом, відновленням економіки напряму залежить від ситуації на фронті, макроекономічний прогноз і проект бюджету на 2023 рік розраховано за  консервативним середньо песимістичним сценарієм;

головний пріоритет проекту бюджету – оборона та безпека України (майже 50% всього бюджету буде спрямовано саме для сектору безпеки й оборони);

другий пріоритет проекту бюджету – соціальні програми /пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим родинам, виплати внутрішньо переміщеним особам, витрати на медицину та освіту/ (це ще 35% від всіх видатків у проекті бюджету);

всі інші видатки будуть скорочуватися (головна стаття економії –зменшення видатків на органи державної влади);

у проекті бюджету створюється фонд ліквідації наслідків збройної агресії та передбачається додаткова дотація для місцевих бюджетів на компенсацію витрат у зв’язку з війною;

враховуючи такі пріоритети й обмеженість ресурсів, слід відповідально підійти до питання ухвалення бюджету (наголосивши, що «війна – це дорого, і Україна зараз не може собі дозволити багатьох позитивних, але популістських ініціатив»).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

процес прогнозування здійснюється в режимі реального часу в умовах відсутності повної статистичної інформації, високого ступеня невизначеності та непередбачуваності у сфері безпеки щодо тривалості, інтенсивності і географії бойових дій та їх наслідків;

при розрахунках показників проекту державного бюджету на 2023 рік використовувалися підготовлені Міністерством економіки основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2023 р. та окремі припущення на 2022–2023 рр.

Зокрема, на 2023 рік прогноз номінального ВВП становить 6399 млрд грн (факт за 2021 р. – 5459,6 млрд грн, затверджений прогноз на 2022 р. – 5368,7 млрд грн, очікуваний показник на п.р. – 4680,2 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 4,6% (факт за 2021 р. – зростання 3,4%, затверджений прогноз на 2022 р. – зростання на 3,8%, очікуваний показник на п.р. – на падіння 33,2%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 130% (факт за 2021 р. – 110%, затверджений прогноз на 2022 р. – 106,2%, очікуваний показник на п.р. – 130,1%), середньорічний прогнозний курс валюти – 42,2 грн/дол. США (факт за 2021 р. – 27,3 грн/дол. США, врахований прогноз на 2022 р. – 28,6 грн/дол. США, очікуваний показник на п.р. – 32,3 грн/дол. США) та прогнозний курс на кінець 2023 року – 50 грн/дол. США (факт на 31.12.2021 – 27,3 грн/дол. США, врахований прогноз на 31.12.2022 – 28,7 грн/дол. США, очікуваний показник на 31.12.2022 – 36,6 грн/дол. США).

У статті 1 законопроекту загальні показники проекту державного бюджету на 2023 рік є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2021 рік та плановими на 2022 рік):

доходи – у сумі 1.279,17 млрд грн (менше факту за 2021 р. на 17,7 млрд грн, або на 1,4%, та затверджених із змінами на п.р. на 273,9 млрд грн, або на 17,6%);

видатки – у сумі 2.513,87 млрд грн (більше факту за 2021 р. на 1.023,6 млрд грн, або на 68,7%, та менше затверджених із змінами на п.р. на 134,3 млрд грн, або на 5,1%);

повернення кредитів – у сумі 14,4 млрд грн (більше факту за 2021 р. на 5,3 млрд грн, або на 58,4%, та затверджених із змінами на п.р. на 4,1 млрд грн, або на 40,4%);

надання кредитів – у сумі 59,5 млрд грн (більше факту за 2021 р. на 45,9 млрд грн, або майже в 4,4 раза, та затверджених із змінами на п.р. на 36 млрд грн, або в 2,5 раза);

дефіцит (фінансування) – у сумі 1.279,8 млрд грн (більше факту за 2021 р. на 1.081,86 млрд грн, або майже 6,5 раза, та затвердженого із змінами на п.р. на 171,4 млрд грн, або на 15,5%).

Статтею 5 законопроекту пропонується граничний обсяг державного боргу на 31.12.2023 визначити у сумі 6.406 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2021 на 4.043,5 млрд грн, або в 2,7 раза, та затвердженого із змінами граничного обсягу на 31.12.2022 на 2.761,1 млрд грн, або на 75,8%).

Відповідно до статті 7 законопроекту розміри прожиткового мінімуму у 2023 р. не змінюватимуться (будуть на рівні, встановленому з 01.12.2022), зокрема, прожитковий мінімум становитиме 2589 грн, для працездатних осіб – 2684 грн, для осіб, які втратили працездатність, – 2093 грн.

Згідно з статтею 8 законопроекту мінімальна зарплата також не змінюватиметься і з 1 січня 2023 р. у місячному розмірі становитиме 6700 грн /на рівні, встановленому з 01.10.2022/.

ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами

1. Частиною третьою статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту).

Відповідно до частин сьомої і восьмої статті 33 Кодексу та частини першої статті 152 Регламенту Кабінет Міністрів щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, має схвалювати Бюджетну декларацію та у триденний строк подавати її до Верховної Ради.

Однак згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовуються стаття 33 Кодексу та пов’язані з нею норми щодо Бюджетної декларації. У зв'язку з військовою агресією РФ проти України з 24 лютого 2022 р. в Україні введено воєнний стан /згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX/ та проводяться заходи загальної мобілізації /згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 65 (із змінами), затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX/.

Тому у 2022 р. Кабінет Міністрів не схвалив Бюджетну декларацію на 2023-2025 роки і відповідно не подав її до Верховної Ради, відтак Верховна Рада не схвалювала відповідних рекомендацій щодо бюджетної політики.

2. Виходячи із супровідних матеріалів до законопроекту, проект державного бюджету на 2023 рік розроблено із застосуванням чинного бюджетного та податкового законодавства, а також пропозицій змін до норм Податкового кодексу України. Зокрема, показники доходів проекту державного бюджету на 2023 рік розроблені із застосуванням чинних ставок оподаткування, крім ставок акцизного податку на пальне, які застосовані відповідно до ставок, визначених законопроектом про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» (реєстр. № 7668-д від 29.08.2022).

Зазначене не у повній мірі узгоджується з визначеним пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним пунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).

Разом з тим, згідно з нормами Кодексу акцизний податок з пального належить до джерел формування спеціального  фонду державного бюджету (зокрема, державного дорожнього фонду), а витрати спеціального фонду бюджету проводяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень цього фонду. Відтак, прийняття чи неприйняття законопроекту за реєстр. № 7668-д не призведе до розбалансування показників загального фонду проекту державного бюджету на 2023 рік, натомість може потребувати змін показників спеціального фонду в частині надходжень і витрат державного дорожнього фонду. При цьому законопроект за реєстр. № 7668-д Верховною Радою 30.08.2022 прийнято за основу і наразі Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики підготовлено для розгляду у другому читанні.

Водночас, разом із законопроектом Кабінетом Міністрів подано на розгляд Верховної Ради законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень (реєстр. № 8035 від 14.09.2022), метою прийняття якого, як відмічено у пояснювальній записці, є врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою законопроекту про державний бюджет на 2023 рік, та актуалізація деяких положень Кодексу.

Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету і місцевих бюджетів на 2023 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо законопроектів за реєстр. № 7669-д і № 8035.

Крім того, щодо передбаченого законопроектом одного із джерел формування фонду ліквідації збройної агресії (а саме коштів, отриманих у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів») ГНЕУ звертає увагу, що безпосередньо цим Законом не передбачено спрямування відповідних коштів до державного бюджету, а такі зміни пропонуються у законопроекті про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстр. № 8027 від 13.09.2022). На даний час законопроект за реєстр. № 8027 опрацьовується у Комітеті для подальшого розгляду Верховною Радою.

3. Щодо окремих боргових параметрів на 2023 рік слід зауважити, що у законопроекті:

граничний обсяг дефіциту проекту державного бюджету розрахунково становить 20% прогнозного ВВП (факт за 2021 р. – 3,6%, прогноз на 2022 р. – 20,6%, уточнений прогноз на п.р. – 23,7% очікуваного ВВП);

граничний обсяг державного боргу на кінець 2023 р. розрахунково становить 100,1% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2021 – 43,3%, прогноз на 31.12.2022 – 67,9%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 77,9% очікуваного ВВП);

не передбачено граничних обсягів надання державних гарантій у 2023 р. та гарантованого державною боргу на кінець 2023 р.

Зазначене не відповідає вимогам Кодексу, зокрема, щодо:

визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% прогнозного ВВП /абзаци другий і третій частини першої статті 14/;

визначення законом про державний бюджет граничного обсягу гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, який не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету /частина перша статті 18/;

обмеження загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на рівні не вище 60% ВВП /частина друга статті 18/.

У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту запропоновано зупинити на 2023 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які також зупинено на 2021-2022 рр. і не застосовувалися у 2020 р.).

Разом з тим, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу положення частини другої статті 18 Кодексу не застосовуються у випадку введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

4. Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням Кабінету Міністрів здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації відповідно акцій банків та обмін облігацій на ринкових умовах, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також обміном на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічні норми протягом багатьох років постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018-2022 рр. /станом на 01.09.2022/ зазначені операції не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу Укрексімбанку у 2020 р.).

Поряд з тим, статтею 18 законопроекту пропонується надати право Мінфіну здійснювати понадпланові державні запозичення (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж. Аналогічна норма передбачена у законах про державний бюджет на 2020-2022 рр., при цьому зазначені операції здійснювалися у 2021 р.

Такі положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини першої статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).

5. Частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення очікуваних надходжень у 2023 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподілу витрат бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик).

Таке положення не враховує вимоги частини першої статті 16, частини першої статті 18 та частини першої статті 40 Кодексу (щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик)).

Протягом останніх років аналогічна норма передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету.

ГНЕУ загалом зауважує, що положення статей 4, 16-18 та абзаців 2-4 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту можуть призвести до порушення параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньо- та довгостроковій перспективі.

6. Статтею 19 законопроекту пропонується установити, що, як виняток з положень частини шостої статті 108 Кодексу, розподіл між місцевими бюджетами субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та на реалізацію проектів в рамках Програми з відновлення України здійснюється Кабінетом Міністрів. У проекті державного бюджету на 2023 рік зазначені субвенції передбачені у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону за спеціальним фондом /за рахунок кредиту, залученого від Європейського інвестиційного банку/: код бюджетної програми 2761600 – у сумі 1.703,4 млн грн; код бюджетної програми 2761610 – у сумі 5.292 млн грн.

Аналогічно статтею 25 законопроекту передбачається здійснення Кабінетом Міністрів України розподілу між місцевими бюджетами додаткової дотації на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною агресією Російської Федерації. У проекті державного бюджету на 2023 рік ця додаткова дотація передбачена у складі загальнодержавних витрат Мінфіну (код бюджетної програми 3511280) за загальним фондом у сумі 23.934 млн грн.

Такими статтями законопроекту не враховуються вимоги Кодексу, оскільки згідно з пунктом 6 частини першої статті 40 Кодексу та частиною третьою статті 97 Кодексу розподіл вказаних трансфертів місцевим бюджетам мав би бути передбачений у додатку № 6 до законопроекту, якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл має здійснюватися відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу (за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом). При цьому слід звернути увагу, що згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації не застосовується частина шоста статті 108 Кодексу щодо обов’язковості погодження з Комітетом рішень Кабінету Міністрів України.

Крім того, законопроект не містить розподілу між місцевими бюджетами ще 12 трансфертів з державного бюджету, що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 97 Кодексу (згідно з якими у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів) та створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі.

7. Відповідно до вимог частини першої статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на фінансування сил оборони.

В інформації, наведеній у супровідних матеріалах до законопроекту, відмічено, що до Мінфіну не надходили пропозиції від РНБО до законопроекту стосовно статей, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, а також вказано, що:

у законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 1.141,1 млрд грн, або 17,8% ВВП, з них:

видатки із загального фонду – 1.006,07 млрд грн (+ 751,5 млрд грн до первинного плану на 2022 р.);

видатки із спеціального фонду – 115,04 млрд грн (включаючи 99,45 млрд грн – за рахунок кредитних коштів, залучених державою від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії);

державні гарантії – до 20 млрд грн.

Підпунктом 1 пункту 1 рішення РНБО від 15.09.2022 «Про пропозиції до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік» по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» (введеного в дію Указом Президента України від 15.09.2022 № 651) доручено Кабінету Міністрів України передбачити в законопроекті загальний фінансовий ресурс на забезпечення національної безпеки і оборони України в обсязі не менше 17,8% ВВП для сектору безпеки і оборони України, при цьому фінансове забезпечення потреб сектору безпеки і оборони України передбачити в обсязі не менше 1.141,1 млрд грн.

Таким чином, у законопроекті враховано зазначене рішення РНБО.

8. У законопроекті на 2023 рік не передбачено збільшення державних соціальних стандартів (про що вище зазначено), відповідно при визначенні показників прожиткового мінімуму не враховано його фактичний розмір. За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах січня 2022 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 4666 грн, а у законопроекті розмір такого мінімуму передбачено у сумі 2589 грн, що майже вдвічі менше вказаного фактичного розміру. Крім того, ГНЕУ висловило зауваження щодо передбаченого законопроектом зупинення на наступний рік дії Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У статті 7 законопроекту пропонується третій рік поспіль визначати прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів судді та працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами /у розмірі 2102 грн/, прокурора окружної прокуратури /у розмірі 1600 грн/, при цьому такі розміри є нижчими від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Положення статті 40 Кодексу та статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» не містять вимог щодо визначення таких видів прожиткових мінімумів та їх встановлення у законі про державний бюджет. ГНЕУ щодо таких пропозицій законопроекту зазначає, що життєві потреби працівників в основному є подібними та навряд чи відрізняються залежно від державного органу та займаної посади, відтак прожитковий мінімум для працездатних осіб має бути єдиним, а градація зарплати повинна відбуватися через кратність розміру прожиткового мінімуму, що враховується при визначенні посадових окладів. Разом з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту зазначено, що відповідні положення законопроекту унормовують питання виплат зарплати (грошового забезпечення) для суддів, прокурорів, працівників ДБР, НАБУ в межах фінансових можливостей бюджету, виключення таких положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на 2023 рік щонайменше у сумі 5,8 млрд грн (для Офісу Генерального прокурора – 4,3 млрд грн, ДБР – 1,5 млрд грн).

Пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається установити, що у 2023 р. окремі норми законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, визначені Кабінетом Міністрів. Як зазначено у супровідних матеріалах до законопроекту, таким положенням надається право Кабінету Міністрів визначати порядок, умови та терміни індексації пенсій, страхових виплат потерпілим від нещасних випадків на виробництві, перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам, а також індексації пенсій державним службовцям, журналістам, чорнобильцям тощо виходячи з фінансових можливостей Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування та державного бюджету.

З цього приводу належить відмітити, що згідно з підпунктом 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення заходів загальної мобілізації Кабінет Міністрів може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування.

9. Згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП.

Втім за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2023 р. на охорону здоров’я становитиме 206,4 млрд грн, або 3,2% ВВП, а до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020-2022 рр., пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується зупинити дію абзацу першого частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» щодо затвердження програми медичних гарантій у складі закону про державний бюджет.

10. Згідно з частиною першою статті 24-1 та пунктом 52 розділу VI Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету та має визначатися при складанні проекту державного бюджету в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період. У законопроекті не передбачено державного фонду регіонального розвитку, відтак пропонується зупинити на 2023 рік дію відповідних норм Кодексу та у супровідних матеріалах до законопроекту пояснюється, що у зв’язку з військовою агресією РФ проти України пріоритетними напрямами спрямування бюджетних коштів є видатки на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави.

Відповідно до статті 33-1 Кодексу обсяг державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів на середньостроковий період визначається Бюджетною декларацією в межах загальних граничних показників видатків державного бюджету та надання кредитів з державного бюджету, відбір державних інвестиційних проектів  здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, державні капітальні вкладення включаються до проекту закону про державний бюджет за результатами розподілу. До законопроекту на 2023 р. не включено державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів, що пояснюється у супровідних матеріалах до законопроекту зупиненням дії положень Кодексу щодо складання Бюджетної декларації та відсутністю рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів щодо відбору державних інвестиційних проектів.

11. Законопроект за своїм змістом і формою переважно узгоджується з вимогами статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет.

Однак, як і у попередні роки, законопроектом пропонується на 2023 рік щодо окремих норм законодавчих актів зупинити їх дію /йдеться про пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/ або визначити інший порядок їх регулювання /йдеться передусім про пункти 6 і 8 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів).

ГНЕУ зауважує, що у статтях 19, 23-27, пунктах 3 і 4 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни передбаченого ними правового регулювання відносин, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

12. У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною першою статті 38 Кодексу.

Зокрема, не надано інформації щодо:

врахування Бюджетної декларації і рекомендацій Верховної Ради України щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту) /підпункт «г» пункту 1/ – у зв’язку з відсутністю Бюджетної декларації на 2023-2025 роки з огляду на норми підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про що вище зазначено);

переліку державних інвестиційних проектів із зазначенням загальної вартості кожного проекту, загальних обсягів витрат державного бюджету, необхідних для розроблення та реалізації кожного проекту, включаючи обсяги видатків державного бюджету, необхідних для завершення кожного проекту, а також обсяги таких видатків на відповідний бюджетний період у розрізі бюджетних програм /пункт 4-1/ – у зв’язку з невключенням відповідних державних інвестиційних проектів до законопроекту (про що вище зазначено).

Поряд з тим, окрему інформацію /передбачену підпунктом «ж» пункту 1, пунктами 2-1, 6-2, 6-3, 11 і 12-2/ також не надано у зв’язку з її відсутністю з об’єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту).

13. Враховуючи наведене, при підготовці законопроекту до першого читання необхідно додатково опрацювати вищезазначені питання передусім в частині узгодження правових норм.

Ґрунтовну оцінку законопроекту і показників проекту державного бюджету на 2023 рік передбачається здійснити після детального вивчення законопроекту та матеріалів до нього, опрацювання висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради і Рахункової палати щодо законопроекту, додаткової інформації та розгляду законопроекту у Комітеті.