Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 16 вересня 2026 року (протокол № 240) розглянув питання про представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстр. № 16000 від 15.09.2026), поданого Кабінетом Міністрів України, відмітивши таке.
Згідно з частиною 2 статті 89 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів України /далі – КМУ або Уряд/ має виключне право законодавчої ініціативи на внесення проекту закону про державний бюджет.
Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статей 20 і 29 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та статті 153 Регламенту Уряд 15 вересня 2026 року подав до Верховної Ради України /далі – Верховна Рада/ проект Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстр. № 16000) /далі – законопроект/, який направлено комітетам Верховної Ради і народним депутатам України через Єдину автоматизовану систему роботи з документами у Верховній Раді /далі – ЄАС/ (картка документа № 2340927).
Частиною 4 статті 20 Регламенту визначено, що проект закону про державний бюджет на наступний рік включається до порядку денного сесії Верховної Ради позачергово без голосування.
Згідно з частиною 1 статті 39 Кодексу розгляд та затвердження державного бюджету відбувається у Верховній Раді за спеціальною процедурою, визначеною Регламентом (йдеться про главу 27 "Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням"). Зокрема, згідно з частиною 1 статті 154 Регламенту не пізніше ніж через 5 днів з дня подання КМУ проекту закону про державний бюджет на наступний рік має бути представлення такого проекту на пленарному засіданні Верховної Ради, при цьому від Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ передбачається доповідь щодо відповідності такого проекту вимогам Кодексу.
У Комітеті в межах відведеного стислого часу попередньо проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), насамперед в частині його відповідності вимогам Кодексу, та звернуто увагу, зокрема, на таке.
І. Щодо основних параметрів законопроекту
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що при розрахунках показників проекту державного бюджету на 2027 рік використовувалися основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2027–2029 рр., схвалені постановою КМУ від 04.06.2026 № 695 за сценарієм 2 (а під час складання Бюджетної декларації на 2027–2029 рр. враховано відповідні прогнозні показники за сценарієм 1), тобто помірно консервативним сценарієм, який враховує вплив воєнних ризиків і передбачає повільнішу траєкторію відновлення економіки, зокрема відображає слабшу економічну активність і зміну цінової динаміки унаслідок тривалішого, ніж очікувалося, ведення бойових дій, руйнування енергетичних потужностей, складних погодних умов на початку року та нових викликів на світових енергетичних ринках (на відміну від сценарію 1 сценарій 2 виходить з припущення про продовження повномасштабних бойових дій упродовж 2027 р.). Зокрема, на 2027 рік прогноз номінального ВВП становить 11.144,4 млрд грн (факт за 2025 р. – 8.931,2 млрд грн, прогноз на 2026 р. – 10.309,3 млрд грн, очікуваний показник у п.р. – 10.105,3 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 1,3% (факт за 2025 р. – 1,8%, прогноз на 2026 р. – 2,4%, очікуваний показник у п.р. – 1,6%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 108% (факт за 2025 р. – 108%, прогноз на 2026 р. – 109,9%, очікуваний показник у п.р. – 109,2%). Поряд з тим, вказано, що для розрахунку бюджетних показників законопроекту враховано прогноз обмінного курсу гривні до долара США на 2027 рік: в середньому за рік – 47,1 грн (факт за 2025 р. – 41,69 грн, прогноз на 2026 р. – 45,7 грн, факт за 8 місяців 2026 р. – 43,98 грн); на кінець року – 48,3 грн (факт на 31.12.2025 – 42,39 грн, прогноз на 31.12.2026 – 45,8 грн, факт на 31.08.2026 – 44,55 грн).
У статті 1 законопроекту загальні показники проекту державного бюджету на 2027 рік є такими (порівняно з відповідними фактичними показниками за 2025 рік, затвердженими показниками на 2026 рік і затвердженими із змінами показниками на п.р. (із змінами до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" /далі – Закон-2026/, внесеними Законом від 10.06.2026 № 4908–ІХ):
доходи – у сумі 5.648 млрд грн (більше факту за 2025 р. на 1.807 млрд грн /на 47%/, затверджених на п.р. на 2.743,4 млрд грн /в 1,9 раза/ і затверджених із змінами на п.р. на 452,1 млрд грн /на 8,7%/);
видатки – у сумі 7.272 млрд грн (більше факту за 2025 р. на 1.791,5 млрд грн /на 32,7%/, затверджених на п.р. на 2.504,7 млрд грн /на 52,5%/ і затверджених із змінами на п.р. на 864,9 млрд грн /на 13,5%/);
повернення кредитів – у сумі 15,09 млрд грн (більше факту за 2025 р. на 1,3 млрд грн /на 9,7%/ і менше затверджених на п.р. на 2,16 млрд грн /на 12,5%/);
надання кредитів – у сумі 57,26 млрд грн (більше факту за 2025 р. на 47,2 млрд грн /в 5,7 раза/ і затверджених на п.р. на 0,47 млрд грн /на 0,8%/);
граничний обсяг дефіциту – у сумі 1.666,1 млрд грн (більше факту за 2025 р. на 30,3 млрд грн /на 1,9%/, менше затвердженого на п.р. на 236,1 млрд грн /на 12,4%/ і більше затвердженого із змінами на п.р. на 415,4 млрд грн /на 33,2%/), що розрахунково становить 14,95% прогнозного ВВП (факт за 2025 р. – 18,3%, прогноз на 2026 р. – 18,5%, уточнений прогноз на п.р. – 12,1%).
Статтею 5 законопроекту пропонується граничний обсяг державного боргу на 31.12.2027 визначити у сумі 12.307,1 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2025 на 3.541,1 млрд грн /на 40,4%/, затвердженого граничного обсягу на 31.12.2026 на 1.829,3 млрд грн /на 17,5%/ і затвердженого із змінами граничного обсягу на кінець п.р. на 2.161,5 млрд грн /на 21,3%/), що розрахунково становить 110,4% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2025 – 98,2%, прогноз на 31.12.2026 – 101,6%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 98,4%). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2027 пропонується визначити у сумі 382,2 млрд грн (більше фактичного обсягу на 31.12.2025 на 105,6 млрд грн /на 38,1%/, менше затвердженого граничного обсягу на 31.12.2026 на 73,7 млрд грн /на 16,2%/ і затвердженого із змінами граничного обсягу на кінець п.р. на 82,4 млрд грн /на 17,7%/), що розрахунково становить 3,4% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2025 – 3,1%, прогноз на 31.12.2026 – 4,4%, уточнений прогноз на кінець п.р. – 4,5%).
Згідно з статтею 15 законопроекту граничний обсяг надання державних гарантій на 2027 рік передбачається загалом у сумі 69,9 млрд грн, у т.ч. щодо гарантій: які надаються на підставі рішень Уряду, – 65 млрд грн; які надаються на підставі міжнародних договорів, – 4,9 млрд грн (на 2026 р. такі показники – відповідно 64,9 млрд грн і 22,1 млрд грн).
Відповідно до статті 6 законопроекту прожитковий мінімум на 1 особу у розрахунку на місяць з 1 січня 2027 р. становитиме 3559 грн, а також для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років – 3124 грн; дітей віком від 6 до 18 років – 3895 грн; працездатних осіб – 3691 грн; осіб, які втратили працездатність, – 2878 грн (порівняно з 2026 р. передбачається зростання таких показників на 10,9%). Водночас статтею 8 законопроекту передбачається встановити рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" у 2027 році: для працездатних осіб – 60%; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю - 100%; для дітей - 145% відповідного прожиткового мінімуму (такі ж рівні встановлено на 2026 р.).
Згідно з статтею 7 законопроекту мінімальна зарплата (у місячному розмірі) з 1 січня 2027 р. становитиме 9546 грн (порівняно з 2026 р. передбачається її зростання на 10,4%).
ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами
1. Частиною 3 статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини 6 статті 152 Регламенту). Частинами 7 і 8 статті 33 Кодексу та частиною 1 статті 152 Регламенту визначено, що КМУ щороку, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, схвалює Бюджетну декларацію і у триденний строк подає її до Верховної Ради, яка не пізніше 15 липня року, що передує плановому, розглядає таке питання та може прийняти проект постанови щодо Бюджетної декларації, яким взяти до відома Бюджетну декларацію та/або схвалити рекомендації Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо в установлений строк не розглянуто таке питання або не прийнято рішення щодо нього, таке питання у подальшому не потребує розгляду).
КМУ подав Верховній Раді Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки (схвалену постановою КМУ від 17.06.2026 № 793) /далі – Декларація-2027-2029/ разом з фінансово-економічним обґрунтуванням 22 червня п.р., тобто пізніше встановленого строку (на початку червня). Керуючись частиною 4 статті 152 Регламенту, у Комітеті за підсумками попереднього розгляду Декларації-2027-2029 та пропозицій народних депутатів України і комітетів Верховної Ради підготовлено пропозиції щодо бюджетної політики, які разом з пропозиціями народних депутатів України і комітетів Верховної Ради направлено до КМУ (для опрацювання при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2027 рік і складанні Бюджетної декларації на 2028–2030 роки) з проханням не пізніше 15 вересня 2026 р. надати Комітету інформацію щодо врахування зазначених пропозицій /лист Комітету від 23.07.2026 № 04-13/12-2026/176048 (2297672)/.
Згідно з пунктом "г" пункту 1 частини 1 статті 38 Кодексу у складі супровідних матеріалів до законопроекту наведена інформація щодо врахування Декларації-2027-2029 та пояснення відхилення показників проекту державного бюджету на 2027 рік від відповідних показників Декларації-2027-2029. Крім того, Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ поінформувало Комітет щодо врахування вищезазначених рекомендацій і пропозицій /лист від 15.09.2026 № 04110-02-3/26533/. Така інформація потребує додаткового вивчення в процесі опрацювання законопроекту.
2. Як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, показники доходів проекту державного бюджету на 2027 рік розроблені з урахуванням норм податкового та бюджетного законодавства, макроекономічного прогнозу, окремих особливостей, а також враховують додаткові надходження:
14 млрд грн податку на доходи фізичних осіб – відповідно до Закону України від 09.06.2026 № 4903–IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів" (який передано на підпис Президенту України) із зарахуванням до загального і спеціального фондів державного бюджету у рівних частинах /згідно з абзацом 2 статті 10 і пунктом 16 статті 11 законопроекту/;
11,8 млрд грн податку на додану вартість – у разі внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування товарів у міжнародних посилках та експрес-відправленнях;
58,7 млрд грн податку на додану вартість – у разі внесення змін до Податкового кодексу України стосовно збільшення ставки податку, які передбачається спрямувати до спеціального фонду державного бюджету /згідно з статтею 28 законопроекту/;
8,3 млрд грн акцизного податку – в разі додаткового підвищення ставок акцизного податку на бензин, дизельне паливо та скраплений газ, які передбачається спрямувати до спеціального фонду державного бюджету /згідно з статтею 28 законопроекту/;
64,9 млрд грн від покращення роботи реформованої Державної митної служби внаслідок зменшення обсягів ухилень від сплати митних платежів, які у разі перевиконання загального обсягу планових надходжень таких платежів до загального фонду державного бюджету, зараховуватимуться до його спеціального фонду для потреб сектору безпеки і оборони /згідно з пунктом 12 статті 11 і пунктом 10 статті 14 законопроекту/.
При цьому у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено розрахунків щодо таких додаткових надходжень.
Зазначене не узгоджується з визначеним пунктом 5 частини 1 статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).
Таким чином, для дотримання збалансованості показників державного бюджету на 2027 рік та узгодження правових норм законопроект і вищезгадані законодавчі ініціативи щодо змін до Податкового кодексу України належить розглядати взаємоузгоджено і послідовно, при цьому остаточне рішення має бути прийнято спочатку щодо вищезгаданих законодавчих ініціатив з питань оподаткування.
Крім того, статтею 28 законопроекту пропонується встановити, що у разі набрання чинності змінами до Податкового кодексу України, якими у 2027 р. збільшуються ставки податку на додану вартість та/або акцизного податку з пального, КМУ у місячний строк встановлює нормативи розподілу таких податків між загальним та спеціальним фондами державного бюджету України та між державним і місцевими бюджетами для зарахування до спеціального фонду державного бюджету додаткових надходжень від збільшення у 2027 р. відповідних ставок. Таке положення не узгоджується з нормами Кодексу, передусім частиною 5 статті 13 Кодексу (щодо визначення виключно Кодексом та законом про державний бюджету розподілу бюджету на загальний і спеціальний фонди, їх складових частин) та не містить завершеного механізму його реалізації, у зв'язку з чим виникає питання щодо неоднозначного трактування такого положення.
Відповідно до пункту 12 статті 11 законопроекту джерелами формування спеціального фонду державного бюджету є 100% перевиконання загального обсягу визначених у додатку № 1 до законопроекту планових показників митних платежів (податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції), акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), ввізне мито), які справляються під час митного оформлення товарів та надходять до загального фонду державного бюджету. Згідно з додатком № 1 до законопроекту зазначений загальний обсяг митних платежів за загальним фондом становить 1.076,1 млрд грн (що включає надходження за: кодом 14070000 – 825,7 млрд грн, кодом 14030000 – 180 млрд грн, кодом 15010000 – 70,35 млрд грн). Водночас у додатку № 1 до законопроекту за спеціальним фондом передбачено плановий показник суми перевиконання зазначеного загального обсягу митних платежів у сумі 64,9 млрд грн за іншим кодом 19090000 "Податки і збори, не віднесені до інших категорій, та кошти, що передаються (отримуються) відповідно до бюджетного законодавства", хоча йдеться про перевиконання визначених 3 видів доходів (за кодами 14070000, 14030000 і 15010000) та загалом вбачається необґрунтованим включення понадпланового показника до планових показників доходів, передбачених додатком № 1 до законопроекту. Разом з тим, у Законі-2026 є подібна норма /пункт 12 статті 11/ і плановий показник перевиконання митних платежів у сумі 60 млрд грн /у додатку № 1/.
3. Щодо окремих боргових параметрів на 2027 рік слід зауважити, що у законопроекті граничний обсяг дефіциту проекту державного бюджету розрахунково становить 14,95% прогнозного ВВП, граничні обсяги державного боргу і гарантованого державою боргу – відповідно 110,4% і 3,4% прогнозного ВВП (загальний обсяг боргу – 113,86% прогнозного ВВП). Зазначене не відповідає вимогам Кодексу, зокрема: абзацам 2 і 3 частини 1 статті 14 (щодо визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% прогнозного ВВП), частині 2 статті 18 Кодексу (щодо обмеження загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу на рівні не вище 60% ВВП). У зв'язку з цим, у пункті 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту запропоновано зупинити на 2027 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які також зупинено на 2021–2026 рр. і не застосовувалися у 2020 р.). Разом з тим, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу положення частини 2 статті 18 Кодексу не застосовуються у випадку введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
У законопроекті граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі рішень КМУ, визначено на рівні 2% доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2027 рік, а загалом граничний обсяг надання державних гарантій розрахунково становить 2,2% зазначених доходів. Відповідно до частини 1 статті 18 Кодексу такий граничний показник не може перевищувати 3% відповідних планових доходів, але згідно з пунктом 57 розділу VI Кодексу у 2023–2028 рр., як виняток з цієї вимоги, граничний обсяг державних гарантій, які надаються на підставі: рішень КМУ – не може перевищувати 3% відповідних планових доходів; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет.
4. Статтями 17 і 18 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням КМУ здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики /далі – ОВДП/ (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці ОВДП відповідно акцій банків та обмін ОВДП, що були раніше випущені з метою поповнення статутних капіталів банків, а також в обмін на векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Аналогічні норми постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018–2026 рр. /станом на 01.09.2026/ зазначені операції не здійснювалися (за виключенням збільшення статутного капіталу Укрексімбанку у 2020 р.).
Статтями 19 і 20 законопроекту пропонується надати право Мінфіну здійснювати правочини із державним боргом шляхом понадпланового випуску ОВДП та обміну ОВДП, що є у власності Національного банку України, на нові ОВДП на погоджених із НБУ умовах (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу).
Статтею 22 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну, після набрання чинності відповідних змін до законів України "Про депозитарну систему України" та "Про Національну установу розвитку", здійснювати за рішенням КМУ понадпланові випуски ОВДП у сумі до 10 млрд грн з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі ОВДП додаткових часток Національної установи розвитку (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу).
Такі положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною 1 статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною 1 статті 18 і пунктом 2 частини 1 статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини 1 статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).
5. Частиною 2 статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення КМУ спрямування очікуваних надходжень у 2027 р. кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів та програм публічних інвестицій /далі – ПІП/, інших проектів /далі – зовнішні цільові кредити/, за відповідними бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також перерозподіл витрат бюджету між такими бюджетними програмами в межах загального обсягу залучення зазначених зовнішніх цільових кредитів.
Статтею 46 законопроекту пропонується залучення до спеціального фонду державного бюджету зовнішніх цільових кредитів та коштів в рамках програм допомоги і грантів ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не передбачених у законопроекті, із спрямуванням за рішенням КМУ на реалізацію проектів, програм та заходів, визначених пунктами 1 і 12 частини 4 статті 30 Кодексу, деяких інших визначених програм та заходів. Водночас передбачається, що з метою відображення надходження у 2027 р. таких коштів здійснюється коригування відповідних показників доходів, фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, переліку зовнішніх цільових кредитів.
Такі положення не узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема: частинами 1 і 2 статті 16 (згідно з якими державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, зовнішні цільові кредити відносяться до державних зовнішніх запозичень, кошти для підготовки та реалізації ПІП передбачаються у законі про державний бюджет протягом усього строку дії кредитних договорів); частиною 1 статті 18 (згідно з якою граничний обсяг державного боргу визначається законом про державний бюджет); частиною 1 статті 40 (згідно з якою законом про державний бюджет мають визначатися, серед іншого, загальна сума доходів, видатків та кредитування державного бюджету, граничний обсяг річного дефіциту державного бюджету і державного боргу, а також у додатку до закону – доходи і фінансування державного бюджету, бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету, перелік зовнішніх цільових кредитів). Разом з тим, щодо частини 2 статті 4 законопроекту аналогічна норма постійно передбачається у законах про державний бюджет і застосовується в процесі виконання державного бюджету, а щодо статті 46 законопроекту подібна норма була у 2024–2026 рр.
6. Статтею 47 законопроекту пропонується установити, що у 2027 р., як виняток з положень частин 1 та 3 статті 15, частини 4 статті 23, статті 30, частини 2 статті 48, пункту 5 частини 1 статті 52 Кодексу, за рішенням КМУ та за згодою з відповідним кредитором зовнішні цільові кредити можуть спрямовуватися на фінансування загального фонду державного бюджету з подальшим передбаченням в наступних бюджетних періодах видатків спеціального фонду державного бюджету та джерел їх покриття, у т.ч. з можливістю передбачення відповідних видатків за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до закону про державний бюджет на відповідний рік, у розмірі, необхідному для досягнення цілей, визначених міжнародними договорами, на підставі яких залучаються такі зовнішні цільові кредити.
Таке положення не узгоджується з нормами Кодексу щодо формування і виконання спеціального фонду бюджету, у зв'язку з чим у цьому положенні зазначається, що відповідні дії можуть здійснюватися як виняток з відповідних норм Кодексу. Крім того, таке положення не містить чіткого правового механізму визначення, яким чином в наступних роках будуть передбачатися відповідні видатки у державному бюджеті із спеціального фонду (за рахунок яких джерел) чи із загального фонду, що може призвести до неоднозначного тлумачення такого положення та проблем при його практичному застосуванні у подальшому. Разом з тим, подібна норма була у 2024–2026 рр.
7. Видатки на національну безпеку і оборону становлять більшу частину усіх видатків проекту державного бюджету на 2027 рік та є його головним пріоритетом (як і у попередніх п'яти роках). Відповідно до частини 1 статті 35 Закону України "Про національну безпеку України" обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП, з яких не менше 3% – на фінансове забезпечення сил оборони.
В інформації, наведеній у супровідних матеріалах до законопроекту, відмічено, що рішення РНБО щодо законопроекту по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, не прийнято, а також вказано, що у законопроекті загальний ресурс на національну безпеку і оборону передбачено у сумі 4.885 млрд грн, або 43,8% прогнозного ВВП, у т.ч: видатки за бюджетними програмами Міноборони, інших суб'єктів сектору безпеки і оборони – 4.590,1 млрд грн (загальний фонд – 2.419,1 млрд грн, спеціальний фонд – 2.171 млрд грн); резерв коштів для сектору безпеки і оборони (код 3511220) – 264,9 млрд грн; державні гарантії за кредитами, що залучаються з метою підвищення обороноздатності і безпеки держави, – до 30 млрд грн.
У Законі-2026 (із змінами) загальний ресурс на національну безпеку і оборону передбачено у сумі 4.367,1 млрд грн, або 42,4% прогнозного ВВП, у т.ч. видатки державного бюджету – 4.337,1 млрд грн (загальний фонд – 2.532,2 млрд грн, спеціальний фонд – 1.804,9 млрд грн), державні гарантії – до 30 млрд грн.
Отже, передбачені у проекті державного бюджету на 2027 рік видатки на національну безпеку і оборону є більшими, ніж затверджені із змінами на 2026 р., на 517,9 млрд грн, або на 11,9% (загальний фонд – на 86,9 млрд грн, або на 3,4%; спеціальний фонд – на 430,9 млрд грн, або на 23,9%), та ніж фактичні за 2025 р., на 1.030,45 млрд грн, або на 26,9%.
8. У законопроекті на 2027 рік передбачено збільшення державних соціальних стандартів (про що вище зазначено). При цьому у законопроекті показники прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати такі самі, як і передбачені у Декларації-2027-2029. Разом з тим, за офіційною інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2026 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 8876 грн, що у 2,5 раза більше передбаченого законопроектом розміру такого мінімуму з 01.01.2027 /3559 грн/.
У статті 6 законопроекту пропонується встановити прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів прокурора окружної прокуратури, працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, працівників податкових і митних органів, на рівні 2331 грн, що є нижчим від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб /3691 грн/. Подібна норма протягом останніх років (починаючи з 2021 р.) постійно передбачається у законах про державний бюджет. Однак у статті 40 Кодексу та статті 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" немає норми щодо визначення такого виду прожиткового мінімуму та його встановлення у законі про державний бюджет.
Поряд з тим, четвертий рік поспіль за ініціативою КМУ у статті 7 законопроекту пропонується визначати розмір мінімальної зарплати на рівні 1600 грн як розрахункову величину для обчислення виплат за рішеннями суду, але у статті 40 Кодексу та статті 3 Закону України "Про оплату праці" немає норми щодо визначення такого розміру мінімальної зарплати та його встановлення у законі про державний бюджет.
З цього приводу належить відмітити, що згідно з підпунктом 2 пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану КМУ може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів та гарантій, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
9. Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП.
Втім за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2027 р. на охорону здоров'я становитиме 352,5 млрд грн, або 3,2% ВВП, а також до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020–2026 рр., пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити дію абзацу 1 частини 5 статті 4 Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" в частині затвердження Верховною Радою програми медичних гарантій у складі закону про державний бюджет.
Видатки проекту державного бюджету на 2027 рік за бюджетною програмою "Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення" (код 2308060) передбачені у сумі 225 млрд грн, що на 33,46 млрд грн більше, ніж затверджено на 2026 рік.
10. Статтею 49 законопроекту пропонується установити, що у 2027 р., як виняток з положень частини 6 статті 23 Кодексу, розподіл бюджетних призначень здійснюється за рішеннями КМУ за бюджетними програмами: "Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади" (код 3511360) /передбачено за загальним фондом у сумі 2 млрд грн/; "Резерв коштів для сектору безпеки і оборони" (код 3511220) (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм) /передбачено у сумі 264,9 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 200 млрд грн, за спеціальним фондом – 64,9 млрд грн/; "Реалізація Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст" (код 3121050) (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) /передбачено за загальним фондом у сумі 60 млрд грн/.
Статтею 64 законопроекту пропонується установити, що у 2027 р., як виняток з положень частини 6 статті 23 та абзацу 7 частини 5 статті 33-1 Кодексу, видатки загального фонду за бюджетними програмами Мінрегіону "Реалізація публічних інвестиційних проектів Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України" (код 2751800) /передбачено у сумі 868,8 млн грн/ та Мінрозвитку "Реалізація публічних інвестиційних проектів Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту України" (код 3101870) /передбачено у сумі 8.294,3 млн грн/ розподіляються на підготовку та реалізацію ПІП (з відкриттям у разі потреби нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) за рішенням КМУ на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань розподілу публічних інвестицій.
Такі положення не повною мірою узгоджуються з нормами Кодексу, зокрема, частиною 2 статті 23 і пунктом 5 частини 1 статті 40 (щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет), частиною 6 статті 23 (щодо передачі бюджетних призначень за рішенням КМУ, погодженим з Комітетом), частиною 5 статті 33-1 (щодо включення до законопроекту про державний бюджет публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП за результатами відповідного розподілу). Водночас такі положення є суперечливими з точки зору дотримання вимог статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків).
11. Законопроект не містить розподілу (або розподілу у повному обсязі) між місцевими бюджетами освітньої субвенції /передбаченої у сумі 192,8 млрд грн/, субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами /передбаченої у сумі 0,5 млрд грн/ та 23 інших трансфертів з державного бюджету, що не узгоджується з нормами Кодексу, зокрема: частиною 3 статті 97 Кодексу (щодо затвердження у державному бюджеті обсягу міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів), частиною 2 статті 103-2 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів освітньої субвенції окремо для бюджету АРК, обласних бюджетів і бюджетів місцевого самоврядування), частиною 3 статті 103-3 (щодо затвердження у законі про державний бюджет обсягів відповідної субвенції окремо для бюджету АРК, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя). Крім того, зазначене створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини 6 статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі. Із загального обсягу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачених законопроектом (349,3 млрд грн), 293,4 млрд грн, або 84%, не розподілено між відповідними місцевими бюджетами у додатках № 5 і № 6 до законопроекту.
12. Згідно з частиною 1 статті 24-1 та пунктом 52 розділу VI Кодексу державний фонд регіонального розвитку створюється у складі державного бюджету та має визначатися при складанні проекту державного бюджету в обсязі не менше 1,5% прогнозного обсягу доходів загального фонду державного бюджету на відповідний бюджетний період. У законопроекті видатки загального фонду за бюджетною програмою "Державний фонд регіонального розвитку" (код 2761070) передбачені у сумі 2 млрд грн, що становить 0,06% прогнозного обсягу відповідних доходів (при цьому у Декларації-2027-2029 відповідні кошти на 2027 р. заплановано також у сумі 2 млрд грн і на п.р. у Законі-2026 визначено теж у сумі 2 млрд грн), тому пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2027 рік дію відповідних норм Кодексу (дію таких норм також зупинено на 2023–2026 рр.).
13. Відповідно до норм Кодексу планування, підготовка та реалізація ПІП безпосередньо пов'язані з складанням і схваленням Бюджетної декларації та законопроекту про державний бюджет, зокрема: обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на середньостроковий період визначається на державному рівні Бюджетною декларацією /пункт 7 частини 9 статті 33 і частина 2 статті 33-1 Кодексу/; пріоритетні галузі та основні напрями публічного інвестування відповідно до цілей державної політики в розрізі сфер діяльності та регіонів, відповідний орієнтовний розподіл коштів за рахунок усіх джерел, наскрізні стратегічні цілі здійснення публічних інвестицій визначаються середньостроковим планом пріоритетних публічних інвестицій держави, що готується в межах доведеного Мінфіном орієнтовного граничного сукупного обсягу публічних інвестицій на середньостроковий період одночасно з Бюджетною декларацією, схвалюється Стратегічною інвестиційною радою та затверджується Урядом одночасно із схваленням Бюджетної декларації /частина 3 статті 33-1 Кодексу/; Бюджетна декларація містить положення щодо середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій держави /пункт 7-2 частини 9 статті 33 Кодексу/; після затвердження такого середньострокового плану на його основі формується єдиний проектний портфель публічних інвестицій держави, що схвалюється Стратегічною інвестиційною радою /частина 4 статті 33-1 Кодексу/; розподіл коштів державного бюджету на підготовку та реалізацію ПІП здійснюється Міжвідомчою комісією з питань розподілу публічних інвестицій з урахуванням результатів пріоритезації відповідних ПІП, включених до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави, та ступеня їхньої готовності до реалізації і за результатами такого розподілу відповідні кошти включаються до законопроекту про державний бюджет /частина 5 статті 33-1 Кодексу/.
У розділі "Публічні інвестиційні проекти" Декларації-2027-2029 визначено загальний обсяг публічних інвестицій на підготовку та реалізацію ПІП на 2027–2029 рр. у сумі 270,9 млрд грн, з них на 2027 рік – 123,7 млрд грн, що включає такі джерела фінансового забезпечення: кошти загального фонду державного бюджету (48,1 млрд грн), з них кошти державного фонду регіонального розвитку (2 млрд грн); цільові кошти, залучені від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав (70 млрд грн), з них міжнародна технічна допомога (гранти, інші ресурси) (11,6 млрд грн); обсяги державних гарантій (4,9 млрд грн); кошти Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (150 млн грн); кошти державного фонду розвитку водного господарства (55 млн грн); кошти державного фонду внутрішніх водних шляхів (0,04 млрд грн); кошти, залучені від міжнародних фінансових організацій та урядів іноземних держав державними підприємствами та господарськими товариствами, в статутному капіталі яких більше 50% акцій (часток) належать державі (0,37 млрд грн). У Середньостроковому плані пріоритетних публічних інвестицій держави на 2027–2029 роки (затвердженому розпорядженням КМУ від 17.06.2026 № 608-р) визначено 44 підсектори в межах 18 ключових галузей (секторів) для публічного інвестування, які передбачають 67 пріоритетних (основних) напрямів публічних інвестицій, та наведені у ньому показники щодо загального обсягу публічних інвестицій узгоджуються з відповідними показниками, визначеними у Декларації-2027-2029.
У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що відповідна Міжвідомча комісія у серпні і вересні 2026 р. схвалила консолідований перелік ПІП єдиного проектного портфеля публічних інвестицій держави і розподілу публічних інвестицій на їх підготовку та реалізацію на 2027–2029 рр. у розрізі джерел і механізмів фінансового забезпечення, згідно з цим переліком до проекту державного бюджету на 2027 рік включено кошти в обсязі 111,8 млрд грн (з них за загальним фондом – 25,2 млрд грн, за спеціальним фондом – 81,7 млрд грн, державні гарантії – 4,9 млрд грн) у розрізі підтверджених джерел фінансового забезпечення.
14. Статтею 33 законопроекту пропонується у 2027 р., як виняток з положень частини 2 статті 57 Кодексу, збереження залишків коштів, перерахованих Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття /далі – Фонд безробіття/ відповідно до статті 37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" (у сумі 10 млрд грн) і не використаних у 2024–2025 рр., відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 37 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" (у сумі 5 млрд грн) і не використаних у 2025 р., відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 24 Закону-2026 (у сумі 4,58 млрд грн) і не використаних у 2026 р., на рахунках спеціального фонду державного бюджету, а також, як виняток з положень частини 3 статті 16 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", перерахування Фондом безробіття до спеціального фонду державного бюджету залишку коштів, що утвориться в нього на 01.01.2027 за рахунок надходжень єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розподіленого на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (планується у сумі 5 млрд грн). При цьому пропонується здійснювати розподіл таких коштів із спрямованням на пенсійні і соціальні виплати за рішенням КМУ. Подібні норми діяли у 2024–2026 рр. (але з іншим цільовим спрямуванням).
Однак Фонд безробіття має визначені власні джерела формування та напрями використання, при цьому відповідно до частин 2 і 5 статті 8 вищезгаданого Закону Фонд безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг, кошти Фонду безробіття не включаються до складу державного бюджету.
15. Законопроект за своїм змістом і формою підготовлено відповідно до вимог статті 40 Кодексу щодо предмету регулювання закону про державний бюджет.
Однак, як і у попередні роки, законопроектом пропонується на 2027 р. щодо окремих норм законодавчих актів зупинити їх дію /йдеться про пункт 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/ або визначити інший порядок їх регулювання чи унормувати відповідні питання в інший спосіб /йдеться передусім про статті 40, 43, 44, 45, 55, 56, 61, пункти 6–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини 4 статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.
Наприклад, статтею 45 законопроекту пропонується продовжити у 2027 р. збільшення максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім доходу у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу) з 15 до 20 розмірів мінімальної зарплати (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 32 Закону-2026) та пунктом 3 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується зупинити на 2027 рік дію пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (на 2026 р. теж зупинено дію цієї норми), проте згідно з статтею 2 цього Закону виключно ним визначаються принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску і його розмір.
Статтею 55 законопроекту пропонується установити, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадитиметься наростаючим підсумком, починаючи з січня 2027 р., який приймається за 1 або 100%, при цьому сума індексації, яка склалася у грудні 2026 р., у січні 2027 р. не нараховується (у п.р. діє аналогічна норма – стаття 41 Закону-2026). Однак відповідно до частини 4 статті 4 Закону Україні "Про індексацію грошових доходів населення" підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Порушені у статтях 40, 43 і 44 законопроекту питання щодо врегулювання у 2027 р. окремих пенсійних виплат і доплат унормовані аналогічним способом на п.р. відповідно у статтях 29, 30 і 31 Закону-2026. Однак такі питання потребують врегулювання у базовому законодавстві (зокрема законах України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб").
У пунктах 8–14 розділу "Прикінцеві положення" законопроекту пропонується на 2027 р. визначити окремі особливості умов оплати праці державних службовців та працівників окремих державних органів. Проте відповідні питання мають унормовуватися передусім у Законі України "Про державну службу", тим більше, що до цього Закону законом від 11.03.2025 № 4282–IX внесено зміни щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад, а також доручено КМУ у тримісячний строк з дня опублікування відповідного закону (04.06.2025) внести на розгляд Верховної Ради проект закону щодо визначення засад розроблення і впровадження механізму обчислення та встановлення граничної чисельності державних службовців, який ґрунтується на обсязі функціональних завдань і повноважень кожного державного органу, показниках соціально-економічного розвитку та демографічної ситуації в Україні, бюджетних можливостях і необхідності ефективного використання державних коштів, а також щодо встановлення порядку відображення затверджених показників чисельності у бюджетному законодавстві та визначення правових механізмів їх імплементації під час формування видатків на оплату праці в державному секторі. Крім того, у пункті 22 Прикінцевих положень законопроекту пропонується доручити КМУ подати до 01.09.2027 на розгляд Верховної Ради проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення умов оплати праці державних службовців, передбачених спеціальними законами, посадові оклади яких встановлюються у кратних розмірах посадових окладів, визначених Урядом для працівників, що займають відповідні посади у центральних органах виконавчої влади, до єдиних підходів з урахуванням Закону України "Про державну службу".
16. У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною 1 статті 38 Кодексу. Зокрема, не надано інформації щодо: переліків ПІП, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, переліків та обсягів довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної власності за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків за договорами, укладеними у рамках державно-приватного партнерства /абзац 4 пункту 4-1/, – Мінекономіки поінформувало, що немає таких переліків та обсягів відповідних зобов'язань; переліків та обсягу середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з постачальниками лікарських засобів, медичних виробів та допоміжних засобів до них та/або надавачами пов'язаних із ними послуг за такими угодами (договорами) /пункт 6-2/, – МОЗ не визначив такі переліки та обсяги відповідних зобов'язань. Також не надано окрему інформацію /передбачену пунктами 11 і 12-2/ у зв'язку з її відсутністю з об'єктивних причин (про що поінформовано у супровідних матеріалах до законопроекту).
17. Підсумовуючи наведене, при підготовці законопроекту до І читання необхідно додатково опрацювати відповідні питання передусім в частині узгодження правових норм.
Ґрунтовну оцінку законопроекту і показників проекту державного бюджету на 2027 рік передбачається здійснити після детального вивчення законопроекту та матеріалів до нього, опрацювання висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради і Рахункової палати щодо законопроекту, додаткової інформації під час розгляду законопроекту у Комітеті.
ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту
Відповідно до статті 154 Регламенту після представлення законопроекту про державний бюджет не передбачається прийняття Верховною Радою рішення щодо такого законопроекту (за винятком можливості прийняття рішення про відхилення такого законопроекту у разі невідповідності вимогам Кодексу /згідно з частиною 4 цієї статті/).
Процедура підготовки і розгляду законопроекту про державний бюджет у І читанні визначена статтями 156–157 Регламенту.
Слід звернути увагу, що згідно з частиною 1 статті 156 Регламенту народні депутати України і комітети Верховної Ради формують свої пропозиції до законопроекту і мають їх направляти до Комітету не пізніше 1 жовтня 2026 р. з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті. При цьому згідно з частиною 2 статті 156 Регламенту пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2026 р. (тобто передані Комітету через ЄАС після цієї дати) та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються.
За підсумками розгляду питання щодо представлення законопроекту Комітет з питань бюджету ухвалив рішення:
1. Доповідь Міністра фінансів України Марченка С.М. щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстр. № 16000 від 15.09.2026), поданого Кабінетом Міністрів України, взяти до відома.
2. Керуючись частиною 2
статті 154 Регламенту Верховної Ради України, поінформувати Верховну Раду України
щодо проекту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік
(реєстр. № 16000 від 15.09.2026), поданого Кабінетом Міністрів України.
3. Рекомендувати Верховній Раді України провести представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстр. № 16000 від 15.09.2026), поданого Кабінетом Міністрів України, на пленарному засіданні за таким орієнтовним регламентом, визначеним відповідно до статей 30 і 154 Регламенту Верховної Ради України (загалом до 75 хвилин): представлення Міністром фінансів України Марченком С.М. – до 15 хвилин та запитання доповідачу і відповіді на них – до 15 хвилин (до 1 хв. на запитання та до 2 хв. на відповідь); доповідь Голови Комітету з питань бюджету Підласої Р.А. – до 5 хвилин та запитання доповідачу і відповіді на них – до 4 хвилин (до 1 хв. на запитання та до 1 хв. на відповідь); обговорення відповідно до пунктів 4–7 статті 30 Регламенту Верховної Ради України – до 36 хвилин.