Повномасштабна війна росії проти Україну триває вже більше чотирьох місяців і була розпочата під час економічної кризи, спричиненої пандемією COVID-19. На початку 2022 року ціни на харчові продукти досягли історичного максимуму - продовольчої кризи 2011 року. Проведення війни та блокада країною-агресором українських портів і міжнародних торгових маршрутів уже спричинила продовольчу кризу та зростання на світовому ринку цін на зернові культури, що матиме наслідком голод у найбідніших країнах. Росія має великий досвід використання голоду як зброї. В Україні вона застосовувала цю зброю тричі: у 1921- 1923 рр., у 1932 -1933 рр. і в 1946 - 1947 рр., заморивши страшним голодом мільйони українців. Тепер вона хоче використати голод як зброю проти всього світу, щоб дестабілізувати його й отримати перемогу над Україною та Заходом, посіявши розруху та розхитавши цілий континент.
За оцінками Всесвітньої продовольчої програми, очікується, що кількість людей із серйозною нестабільністю продовольства зросте з 276 млн на початку 2022 року до 323 млн протягом року і такі оцінки базується на падінні експорту продовольства з України та росії (на дві країни припадає майже третина світових поставок пшениці). Особливо постраждали бідні країни Північної Африки та Близького Сходу. За даними ООН, через російську агресію від голоду можуть вмерти орієнтовно 11-19 мільйонів людей, зокрема, йдеться про африканські країни.
Через блокування російськими військами портів України (до війни через порти транспортувалось 80-90 відсотків експорту зерна та олії) експортувати збіжжя можна лише автомобільним, річковим і залізничним транспортом.
Попри війну та блокування портів, як основного шляху експорту сільськогосподарської продукції, за інформацією, розміщеною у Facebook заступником міністра економіки - торговим представником України Тарасом Качкою, у 2021/2022 маркетинговому році (липень - червень) Україна наростила обсяги зовнішньої торгівлі агропродукцією, експортувавши 61,52 мільйона тонн зернових та олійних культур вартістю 22,2 млрд доларів, і у порівнянні з липнем 2020 - червнем 2021 року експорт зріс на 26 відсотків.
Проте, у липні поточного року маємо зовсім іншу статистику. Так, за інформацією Міністерства аграрної політики України з посиланням на дані Державної митної служби України, у 2022/2023 (розпочався 1 липня 2022 року) маркетинговому році станом на 11.07.2022 експортовано зернових, зернобобових (з продуктами їх переробки) та борошна 402 тис. тонн, що на 173 тис. тонн або на 30,1 % менше, ніж у аналогічному періоді минулого маркетингового року (ознайомитись можна за інтернет-посиланням: https://minagro.gov.ua/investoram/monitoring-stanu-apk/eksport-z-ukrayini-zernovih-zernobobovih-ta-boroshna).
Україна використовує усі види транспорту для експорту зернових, проте пропускної здатності залізничного та автомобільного транспортів недостатньо для повноцінної заміни морських портів і відновлення експорту у довоєнних обсягах.
За оцінками експертів в українських портах лишаються заблокованими близько 25 млн тонн зерна, а з урахуванням прогнозу урожаю зернових в Україні в обсязі близько 70 млн тонн, восени, після жнив, заблокованими може бути до 75 млн тонн зерна (з урахуванням внутрішнього споживання).
На жаль, більшість портів нашої країни й досі залишаються закритими, а деякі з них окуповані, російські війська і далі завдають ударів по об'єктах критичної інфраструктури та цивільним суднам у Чорному морі. Завдяки звільненню від окупантів острова Зміїний стало можливим використання каналу гирла Бистре суднового ходу річки Дунай – Чорне море. Проте, для повноцінного експорту необхідно змусити росію розблокувати всі порти країни і створити морські коридори для безпечного транспортування зерна. За наявною інформацією в українських портах нині перебувають вісім іноземних суден, які використовуватимуться для експорту зерна. Вітаючи відкриття шляху для експорту українського зерна через гирло Бистре суднового ходу річки Дунай – Чорне море координатор гуманітарної допомоги ООН Мартін Гріффітс прокоментував: «Натхнені повідомленнями про відновлення експорту українського зерна через канал Чорне море – Дунай. Але цього недостатньо. Оскільки відсутність продовольчої безпеки в усьому світі стає все очевиднішою, відкриття чорноморського маршруту є нашим найкращим варіантом для подолання глобального голоду. Світ не може чекати».
За повідомленням у Telegram-каналі керівника Офісу Президента Андрія Єрмака сьогодні, 13 липня, у Стамбулі відбудуватимуться переговори щодо відновлення експорту українського зерна на рівні дипломатів України та Туреччини, а після двосторонніх переговорів запланована розширена зустріч України, Туреччини, ООН та росії, на якій обговорюватимуться питання функціонування морських коридорів для експорту зерна.
Усвідомлюючи важливість експортування українського зерна для покращення світової продовольчої безпеки, поповнення світового ринку продовольством, стримування зростання світових цін на продути харчування та подолання загрози світового голоду, у Комітеті з питань бюджету сподіваються, що за підтримки міжнародних організацій та зарубіжних країн-партнерів вдасться досягти домовленостей щодо створення морських коридорів для експорту українського зерна.
Разом з тим, логістичні обмеження експорту можуть загрожувати також економіці країни та українським аграріям. Через неможливість реалізувати зібране зерно на експорт за прийнятною ціною український виробник не отримає доходу, який би покривав його витрати. Вже сьогодні українські аграрії несуть додаткові витрати через здороження вартості транспортування зерна. В результаті аграрії банкрутуватимуть і не зможуть засіяти поля наступного року, що зумовить у майбутньому збільшення дефіциту зерна у світі та подальше зростання світових цін на продукти харчування.
Неможливість експортувати зерно негативно вплине і в цілому на економіку держави, оскільки Україна втратить доходи від експорту зерна, надходження до державного та місцевих бюджетів від аграріїв і відповідно посилюватиме падіння економіки країни.
Розуміючи необхідність підтримки аграріїв в умовах війни, з огляду на їх вклад у створенні ВВП країни та їх експортний потенціал, Уряд розширив можливості щодо використання програми «Доступні кредити 5-7-9%» для сільськогосподарських виробників (врегульовано у постанові Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 «Про надання фінансової державної підтримки» (із змінами)).
За інформацією Міністерства фінансів України за період дії воєнного стану у рамках цієї програми станом на 11.07.2022 р. укладено 10 854 кредитні договори на загальну суму 39,68 млрд грн, з яких: 19,31 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників. Для забезпечення реалізації такої Програми у державному бюджеті на 2022 рік за бюджетною програмою «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» (код 3501540) визначено видатки (уточнений річний план з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 438 «Деякі питання фінансового забезпечення підтримки підприємництва, зокрема сільськогосподарських товаровиробників, в умовах воєнного стану») у обсязі 5,33 млрд грн (у тому числі за загальним фондом - 1,79 млрд грн, за спеціальним фондом - 3,54 млрд грн). Поряд з цим, за ініціативи Голови Комітету з питань бюджету Юрія Арістова та групи народних депутатів України у співпраці з Міністерством фінансів України було запропоновано додатково збільшити за цією бюджетною програмою обсяг бюджетних призначень за загальним фондом державного бюджету на 4 млрд грн, така пропозиція міститься у законопроекті за реєстр.№ 7523 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», який 9 липня поточного року прийнято Верховною Радою України. З урахуванням таких змін уточнений план за видатками за бюджетною програмою «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» (код 3501540) збільшиться до 9,33 млрд грн (у тому числі за загальним фондом – 5,79 млрд грн, за спеціальним фондом – 3,54 млрд грн). Згідно із звітними даними Казначейства за січень-травень 2022 р. видатки за цією бюджетною програмою проведено за загальним фондом у сумі 1,79 млрд грн, або 100% уточненого річного плану, проте не проводилися за спеціальним фондом (насамперед, у зв’язку з ненадходженням відповідних коштів до спеціального фонду державного бюджету). Запропоновані зміни до показників державного бюджету на 2022 рік дозволять долучити до кредитування ще більше суб’єктів підприємницької діяльності і у тому числі тих, які працюють у сільському господарстві.
У Комітеті з питань бюджету переконані в тому, що маємо спільно
з міжнародною спільнотою завадити росії знищити український аграрний сектор та
українську економіку і не допустити масового голоду у країнах Азії та Африки, діючи рішуче у вирішенні питання розблокування українських чорноморських портів і
міжнародних торгових маршрутів у Чорному морі.
Український народ подолає усі труднощі, адже ми разом - Єдина країна! Ми разом! Єдині! Ми - Україна!