Однією з основних вимог до складання, затвердження й виконання бюджету є забезпечення збалансованості його надходжень та витрат, що визначено статтею 95 Конституції України. Це досягається за умов реалістичності показників бюджету.
Декларуючи у нормативних актах необхідність стимулювання регіонального розвитку, державна влада ставить за мету забезпечити єдині, гарантовані Конституцією і законами України стандарти якості і рівня життя у кожному регіоні. Прагне досягти гармонійного розвитку у політичній, економічній, соціальній, культурно-освітній та інших сферах суспільного життя. Проте на практиці такі наміри залишаються декларативними.
Продовжуючи пошук шляхів розв'язання "бюджетних проблем" місцевого самоврядування, які, серед інших, характеризуються недостатністю ресурсів на виконання власних повноважень (тих, які забезпечують самостійне вирішення населенням питань місцевого значення) та залежністю від прийняття рішень на вищому щаблі влади, Верховна Рада України 23 червня поточного року прийняла Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України", де запропоновано ряд кардинальних змін, які вбачаються важливим кроком на шляху до зміцнення місцевого самоврядування, забезпечення фінансової стабільності у його розвитку і спрямовані насамперед на вдосконалення доходної бази бюджетів місцевого самоврядування.
Формування внутрішнього та зовнішнього державного боргу є потужним важелем макроекономічного регулювання та інструментом реалізації економічної стратегії. За допомогою залучення додаткових фінансових ресурсів уряд може вирішувати конкретні завдання щодо підвищення соціальних стандартів, реалізації інвестиційних проектів, рефінансування боргів, зміцнення обороноздатності країни, припускаючи, що в майбутньому, після отримання соціально-економічного результату від використання позичкових коштів, борги можуть бути повернені.
Фінансова криза, яка протягом 2008 року охопила практично всі країни світу, не дала змоги врахувати необхідні потреби галузей економіки України щодо їх подальшого поступового розвитку. Але, незважаючи на це, у 2009-му продовжено позитивну роботу з реалізації нагальних питань соціальної сфери.
Новий рік почав свою ходу неспокійно, і не лише тому, що вкрай загострились "газові" проблеми. Більше року криза в усьому світі лихоманила банківську та фінансову сфери і, зрештою, негативно вплинула на економіку.
За нинішніх економічних умов розвиток освіти і науки має бути одним із основних пріоритетів діяльності держави. Ця думка обумовлена змінами, які відбуваються в розвинутих державах світу, та їх економічними результатами. Перехід від індустріального виробництва до науково-інформаційних технологій, який уже здійснює низка розвинених держав на сучасній науковій основі, є головною передумовою їх економічного успіху, запорукою конкурентоспроможності в сучасних умовах і в майбутньому.
Надворі - лютий 2010 року, усі бюджетники виживають "на голодному пайку" тимчасового розпису, не маючи найменших можливостей для розвитку своєї діяльності, і вже мало сподіваються на будь-які поліпшення до завершення першого кварталу.
Стан довкілля - дзеркало, що відтворює нашу дійсність. Покоління людей охороняли неповторну красу наддніпрянських схилів, зелень дібров, барви над деснянських луків та синь Дніпра-Славутича. Люди жили з природою, не відділяли себе від неї. Вони брали від природи її дари і, здавалось, розуміли, що краще і розумніше вони ставитимуться до неї, то краще буде і їм. Людина - часточка природи. Не володар і не перетворювач! А часточка. Це предковічне. То чому ж проблема охорони природи поступово стає для людства однією з найважливіших? Чому дедалі частіше ми є свідками необдуманого втручання людини у внутрішній світ природи? Мабуть, тому, що насамперед дбаємо про результати роботи, а не про наслідки нашого втручання в природне середовище.
Державу охопила "нова хвиля" реформ. Одним із перших у системі впровадження економічних та структурних реформ Верховна Рада України 8 липня 2010 року прийняла Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України", виклавши його у новій редакції. Цим підкреслила актуальність бюджетної реформи та її ключове значення, створила правове підґрунтя для удосконалення бюджетної системи на всіх рівнях, забезпечення її стабільності та інвестиційної привабливості.