Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

 

 

28 лютого 2015 року

 

 

 

 

Веде засідання Голова Комітету Павелко А.В.

 

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Інформую вас, що зараз зареєструвалось 14 народних депутатів. Ми очікуємо під'їзд ще двох наших колег. Я пропоную почати обговорення сьогоднішнього стану наших питань, які виносяться. А як тільки зареєструються наші колеги, ми розпочнемо, офіційно розпочнемо роботу комітету.

 Якщо є підтримка даної пропозиції, я пропоную почати інформування сьогоднішнього стану поточного. І по порядку денному сьогодні буде розглядатись питання щодо підтримки зміни до Бюджетного кодексу за номером 2209. Сьогодні дуже добре опрацьовано це питання у підкомітеті за головуванням нашого колеги Іщейкіна К.Є.  Він нам доповість.

 А зараз є пропозиція провести сьогоднішню роботу в такому режимі. Могу вам предложить такое видение, чтобы мы сегодня все вопросы, которые связаны с изменениями в бюджет, которые мы не можем физически рассматривать, так как это в первом чтении, поэтому рассмотреть в "Різному", попросить остаться Игоря Ивановича Уманского, первого заместителя министров финансов, для того чтобы мы отработали все вопросы по изменениям в Закон о бюджете. А сегодня, так как у нас есть возможность, пообщаться с Министром финансов Украины пани Яресько.

В информационном таком блоке проинформировать про стан прийняття змін до бюджету, а також про Меморандум з МВФ про поточний стан з прийняттям змін до бюджету. И потом нам уже поблагодарить министра и в рабочем порядке с Игорем Ивановичем отработать все поправки и предложения по поправкам и изменениям.

 

МАТВІЄНКО А.С. Це за умови, що пані Наталія йому делегує повноваження на другу половину засідання.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Надасть.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Если есть такое предложение - поддержать…

 

МАТВІЄНКО А.С. З моєю поправкою.

 

ПАВЕЛКО А.В. Так.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тогда переходим к данному вопросу. Пані Наталіє, просимо вас до мікрофона.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Дякую. Шановні народні депутати! Перш за все, я маю перед вами вибачитися, що я тут не раніше з'явилася. І я можу  сказати, що це тільки з точки зору того, що я дійсно пробувала популяризувати тему, яку я мала вести, це наші переговори з МВФ, тому що це можливо тільки завдяки тому, що Ігор Іванович такий хороший представник нашого міністерства.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ми вам дякуємо за нього, до речі.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Вам пощастило. Нам усім, скажемо так, пощастило з Ігорем Івановичем. Я щиро йому дякую за те, що він узяв весь тягар на себе під час моїх переговорів з МВФ. Ми дійсно закінчили ці переговори. І вчора вночі підписаний Меморандум з усіх сторін – я маю на увазі Президентом України, Прем'єр-міністром України, Головою Національного банку і мною.

Чому це було важливо? Ви, напевно, знаєте, що діється на валютному ринку. Але це тільки є один символ тієї кризи, в якій ми сьогодні живемо. Я знаю, що є і має бути дуже багато критики до мене як до міністра, до міністерства, що ми  не впливаємо більше на курс через зменшення дефіциту. І я беру на себе цю відповідальність. Але я також скажу вам, що ми шукали і шукаємо завжди компроміс між тим, що політично дійсно можливо і тим, що потрібно.

Можливо, з часом я стану такою, як присутній тут колишній міністр Віктор Пинзеник, який дуже сильно розуміє, наскільки цей дефіцит впливає на курс, але на сьогоднішній день ми взяли підхід зробити все, що можливо, в цьому першому, перший підхід до бюджету, який також може бути обговорений і домовлений з МВФ. Ми тут бачимо, що дефіцит дійсно зменшився, якщо брати до уваги не тільки  загальнодержавного бюджету дефіцит, але також якщо брати до уваги Пенсійний фонд і НАК "Нафтогаз". Він не зменшився до нуля, але з часом я надіюся, що якщо економіка стабілізується, а потім почне рости знову в 2016 році, ми зможемо збільшити надходження до бюджету, а не тільки зменшувати наші витрати. І разом з тим ми знайдемо цей пункт фіскальний, щоб не створити інфляцію з нашими дефіцитами.

Ця програма Міжнародного валютного фонду, вона нам дає 17,5 мільярда доларів у кредитах протягом чотирьох років. Сума, яку ми можемо отримати в цьому році, це не більше 60 відсотків від тієї суми, тобто десь між 10 і 11 мільярдами доларів. Із тих 10-11 мільярдів перший транш, який ми мали б отримати зараз, після рішення МВФ, мав би бути не меншим 4-х, але ми пробуємо і вимагаємо, щоб ця сума першого траншу була якнайбільшою. Чому? Щоб поповнити резерви Національного банку, доказати, створити і уможливити впевненість на ринку. На банківському ринку, на фінансовому ринку і взагалі з населенням.

Одночасно ми підійшли до цього бюджету так, як я говорила тоді, з точки зору того, що на першому місці національна оборона і що ми маємо профінансувати нашу національну оборону. Після цього ми маємо фінансувати наші пенсії та бюджетну сферу, а далі виходити з того, що можливо.

Програма МВФ відкриває нам двері до додаткових 7,5 – 8 мільярдів доларів інших двосторонніх та міжнародних організацій, які додаткові кредити дають, коли ми домовимось з Міжнародним валютним фондом. Я маю тут на увазі вже оголошені 2 мільярди кредитних гарантій від Сполучених Штатів Америки і 2,2  мільярда євро від Європейського Союзу та інші суми, які були оголошені від Канади, Японії, Швейцарії та Німеччини. Це Світовий банк, Європейський банк, Європейський банк реконструкції і розвитку. В цілому це дає нам десь приблизно 25 мільярдів, як виходити на ту суму.

 

МАТВІЄНКО А.С. Це разом з МВФ?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Так. 17,5 -  від МВФ. 7,5 - 8 – від інших організацій і країн. І далі йдеться, як ми доходимо до суми, про яку мадам Лагард оголосила в Брюсселі. Із 40  мільярдів – це додаткових 15 мільярдів, які мають виходити. Це нереальні кошти, але це як зменшення тиску на наш бюджет через те, що ми починаємо боргові операції. Боргові операції з чого складаються? Відразу після остаточного рішення МВФ ми починаємо консультації з усіма  нашими кредиторами щодо реструктуризації наших боргів.

 Ви розумієте, що якщо дивитись по витратах, найбільша одна така вагома сума, яка є в бюджеті, це обслуговування наших боргів. І якщо ми можемо зменшити цей тиск, воно зменшить і дефіцит, який створює інфляцію, про який я говорила, і воно також дасть нам можливість використовувати будь-яке місце для дихання, для тих потреб, які є в країні.

Крім цього, дуже важливо сказати, що коли обговорюється 40 мільярдів, дуже часто люди кажуть, що цих 40 мільярдів це і початок, і кінець підтримки наших міжнародних партнерів. Але я хочу сказати, що це тільки початок. Я впевнена в тому, що це початок. Дійсно, гроші, які виходять від Міжнародного валютного фонду, це чотирирічні гроші. Але всі інші суми, які я назвала, тобто від Сполучених Штатів, від Європи, від Світового банку та інших – це є однорічні. І ніхто не каже і ніхто не очікує, що через рік (або навіть, може, швидше) ми будемо від них знову просити підтримку, особливо в інвестиційних кредитах.

Коли Уряд говорить зараз, що в цьому році ми маємо намір стабілізувати країну, ми розуміємо повністю, що без інвестицій ми не зможемо знову побачити ріст в економіці. Зараз інвестиції від нашого внутрішнього приватного інвестора або від зовнішніх інвесторів дуже рідко ми бачимо. Очевидно, те, що ми зробили з 3-G, це був яскравий плюс і для фінансування дефіциту, і взагалі для країни. Але це одиноке таке явище за останній рік. Тому потрібні ці державні і міжнародні кредитні гроші, які направлені на інвестиції в аграрний сектор, енергетичний сектор, на енергетичну ефективність, в інфраструктуру та інші частини реальної економіки. Тому що без їхнього початкового капіталу нам буде дуже тяжко протягом цього року, наприклад, заохочувати приватний. З їхньою підтримкою, з їхніми кредитами це буде швидше і легше.

То для мене дуже важливо, щоб ми співпрацювали з вами. Тому ми зустрічалися з кожною фракцією окремо по коаліції, зустрічалися з комітетами окремо, щоб співпрацювати з Верховною Радою, щоб прийняти ті законопроекти,  так звані "попередні заходи", які ми маємо намір опрацювати і ухвалити в понеділок. Якщо ми це зробимо, тоді попередні заходи закінчені, Україна зробила все, що вона обіцяла. Так, як ми робили в тому році – все, що ми обіцяли як Уряд в нашій попередній "стенд-бай" програмі.

Тоді вже через тиждень, тобто 11 березня, Міжнародний валютний фонд прийме рішення, чи вони підтримують нашу програму, чи ні. Рішення їхнє, сподіваюся, буде позитивне, якщо ми все виконаємо так, як ми обіцяли, як ми домовились, і після цього протягом двох-трьох днів перший транш має вже бути на резервах в Національному банку. Це має бути перший великий плюс, перший великий крок вперед щодо стабілізації банківської системи, фінансової системи і повернення до впевненості на ринку. В той же час Уряд робить все, що він може зі свого боку, щоб впливати на ринок валюти.

Ви знаєте, що ми приймали з вами в грудні Закон про тимчасове покращення платіжного балансу, тобто по імпортних тарифах. Він був введений в дію кілька днів тому – 5 і 10 відсотків. Ми надіємося, що це дійсно зменшить зараз імпорт, скільки ми зможемо, щоб збалансувати платіжний баланс. Це буде один менший тиск на нашу валюту.

Крім цього, ми працюємо разом з Нацбанком, щоб усе, що можливо адміністративно, щоб зменшити спекуляцію, зменшити неправильне використання чи імпортних, чи експортних контрактів.

 Я думаю, що на цьому я закінчу. Якщо потрібно, будь ласка, я готова відповісти на питання. Дуже дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за виступ. Будь ласка, шановні колеги. Нестор Іванович.

 

ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановна пані міністр! Дуже цікава інформація. Вчасна інформація. Ми спостерігаємо за діяльністю "уряду камікадзе", вже його в народі називають "невмирущий камікадзе". А от інвестори, які сьогодні нас інвестують, це справжні камікадзе. Тому що хто хоче попрощатися з грошима, має інвестувати зараз в Україну. Але мова про інше. По-перше, дуже цікаво було б вивчити обставини, коли коливається курс, коли банки продають долари за 40 гривень, а потім купують за 27. Я думаю, багато чого вас там здивує.

 І питання, яке мене, чесно кажучи, здивувало, та й не тільки мене, всіх моїх колег. Під час підготовки бюджету ми побачили, що з урахуванням змін дохідна частина бюджету порівняно з дохідною частиною бюджету минулого року збільшиться приблизно на 120 мільярдів гривень. 377 в минулому році, 475 в цьому році. І ще додаткові доходи ви пропонуєте в змінах до бюджету, якщо не помиляюсь у цифрах, приблизно 20 мільярдів. Тобто приблизно 120 мільярдів гривень дохідна частина. 30 мільярдів гривень ми віддаємо на фінансування армії, тому що 80 мільйонів гривень потрібно в день на фінансування АТО. Спостерігаємо, що Мінські угоди, ми бачимо, є певний позитив, що вони все ж таки вплинуть і на загальну економічну ситуацію, і на фінансову.

 

ІЗ ЗАЛУ. Не вплинуть.

 

ШУФРИЧ Н.І. Що?

 

ІЗ ЗАЛУ. Не вплинуть.

 

ШУФРИЧ Н.І. Хто сказав, що не вплинуть? Я перепрошую, у вас своя точка зору, а в мене своя.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спочатку члени комітету виступають, а потім запрошені.

 

ШУФРИЧ Н.І. У мене є своє бачення. Тим паче, моє бачення тримається на певній інформації. У мене запитання. Чому з 90 мільярдів гривень додаткових доходів не було виділено хоча б 30-40 мільярдів гривень на підняття мінімальної зарплати і пенсії, відповідно на підняття рівня заробітної плати і пенсії, враховуючи те, що сьогодні ми розуміємо, що дохідна частина може бути ще більшою за рахунок не того курсу гривні, який був закладений в бюджет? А 48 відсотків доходів державного бюджету все ж таки пов'язано з валютою. Чому Уряд не пішов на те, щоб віддати частину тих грошей тим, хто реально забезпечує доходну частину за рахунок інфляції і девальвації? Дякую.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Будь ласка. Індексація передбачається з грудня місяця цього року в цьому бюджеті. То ви праві, до грудня місяця немає індексації, вона неможлива, на жаль, на сьогоднішній день. Але я не можу казати, що ми не віддали будь-яку суму грошей або будь-які додаткові витрати тій частині населення, яка дійсно цього потребує. Ви бачите, що ми зміни до бюджету подали,  ще додаткових 12,5 мільярда гривень на субсидії і дотації додатково до тих, які були вже в бюджеті – 11,5. Тобто разом 24 мільярди іде тільки для того, щоб дотації дати тим, яким потрібно, щодо підвищення тарифів. Тобто ми йдемо на підхід – дати ці субсидії тим, яким дійсно потрібно, тим малозабезпеченим, а не в цілому індексувати. В цьому році ми просто не в змозі індексувати всім, наприклад, мінімальну зарплату або всі пенсії.

Додатково до цього я можу сказати, що щодо пенсійної реформи і щодо пенсій ми йдемо якраз на підхід до того, щоб створити якусь справедливість у пенсійній системі. І тут, ви знаєте, є пропозиції, які були надані і пройшли вже комітет, щодо поступового створення справедливості щодо спецпенсій. По віку і по стажу. Дехто би сказав, що це замало, тому що, знаєте, я можу вам сказати, що попередні переговори з МВФ, вони вимагали, щоб ми піднесли взагалі пенсійний вік. І якщо теоретично, то це правильне рішення. Немає політичного підґрунтя для цього на сьогоднішній день, але щоб ми зараз змогли профінансувати пенсії і зменшити пенсійний дефіцит, нам не можна підвищити їх, нам потрібно взагалі структуру нашу пенсійну змінити. І поки що це не вдається. Але на відповідь вам щодо нових видатків – дуже велика сума з цих 22,5 – 12,5 іде якраз малозабезпеченій частині населення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ще питання.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. У меня вопрос. Под какие условия мы берем все эти деньги? Ну, ставки. Что там?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ви питаєте конкретно про Міжнародний валютний фонд?

 

МАРКЕВИЧ Я.В. 2 миллиарда тоже большая сумма. Хотелось бы знать, что мы даем за это США.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ми їм не даємо нічого. Вони гарантують наш випуск ОВДП. Тобто вони самі беруть на себе гарантію, що ми будемо виплачувати наші ОВДП. Вони нам не кредитують, вони дають гарантію на наш ОВДП. Це таким чином дає нам можливість доступу до ринку, тому що на сьогоднішній день ми доступу до ринку не маємо. Віктор Михайлович каже, що ні.

А по-друге, воно зменшує процентну ставку, яку ми платимо на ринок. Ми не платимо ринкову ставку, ми платимо ледь-ледь більше, ніж державні ризики Америки.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Нечітко було поставлене питання, але ви говорите про різні речі. Ви говорите про вихід на зовнішні ринки під гарантію американського уряду. А він не про це питав. Там справді позичають при феноменальній ставці, але позичають же не нам, позичають Америці, уряду США, тому що він дав гарантію і тому позика там  до минулого року була здійснена. 2,76, якщо я не помиляюсь. Це дуже пристойна позика. Хороша ставка. Зараз дають нам кілька мільярдів, 2 мільярди, здається, говориться, що надає гарантії. Але він запитав, задав питання про ставку МВФ. Ставка  МВФ плаваюча. Бо так звані спеціальні права запозичення – це набір валют, різних валют, і там ставка коливається. Але це найнижчі ставки, які є у світі. На ринку таких ставок немає. Це ставки єдині для всіх країн-позичальників. Вони не є різні, вони коливаються. Був квартал, коли ставка була 1,25 відсотка річних. Але вона міняється залежно від ситуації на ринку. Бо це не ринкові ставки по одній причині, це інститут, створений урядами країн світу для вирішення проблем платіжного балансу країн, які з цим стикаються. Тому там ставки прекрасні. Проблема не в цих ставках. Тобто ніде ви не знайдете таких ставок, які дає Міжнародний валютний фонд. Проблема не в цій площині.

Але єдине, оскільки я вже слово взяв, я не хотів би, щоб ми бюджет обговорювали, я не хочу обговорювати цю тему, бо нічого там доброго немає для обговорення, але коли ми зачепили питання спеціальних пенсій – правильне рішення. Тільки ви ж не зачепили всіх. Чому знову почались  вибіркові рішення? Чому знову не доля країни почала вирішуватись, а електоральні симпатії стали принципом для прийняття рішення? Припинення виплати спеціальних пенсій для тих, хто працює, абсолютно правильне рішення. Я тільки не можу зрозуміти, чому людей далі ділять на сорти.  Є ж 18 чи більше категорій, які користуються цим. То рубайте всіх!

 Я чому заявляю? Вибачте, я готовий воювати разом з Урядом на одній стороні за те, що спеціальних пенсій не буде. Ну чому Уряд боїться навіть таке рішення внести? І вам аплодувати суспільство буде, коли ви нарешті припините ділити людей на сорти. Ну що, невже в парламенті не підтримають таке рішення? Навіть Уряд не пробував носити рішення. А ви говорите про те, що немає політичної опори. То  розмовляйте з депутатами! І перше, що треба зробити -  сказати правду депутатам. Ну якщо Уряд не називає цифру дефіциту і годує нас байкою, що 60 мільярдів гривень, то як можна вимагати від парламенту рішень? Ну скажіть, що дірка не в 60, а в 200! Бо ви називаєте Пенсійний фонд, а хіба не Уряд його покриває? Хіба це не дірка? Тоді, може, знайдемо рішення?

Я, вибачте, не скажу добрих слів про парламент, що там легко прийняти це рішення, але треба чесно перш за все сказати і тоді сідати й домовлятись. У нас немає вибору. Бачите, моя позиція трішки буде відрізнятися від інших. Я ж говорю не тому, що там не треба це робити, а я кажу навпаки, що бюджет є слабким для відповіді на виклики, які ми зараз переживаємо.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я просто хочу додати, що моє розуміння було, щоб дійсно всі спецпенсії трактували однаково. Тобто я на це питання сама подивлюся. Щодо всіх конкретних дефіцитів. То в цьому році не передбачаються позики з ЄКР Пенсійному фонду. Це вперше, що ми його не передбачаємо. Щодо інших дефіцитів, які ми фінансуємо, то 29,7 – це НАК "Нафтогаз" в цьому році, 36,5 – це рекапіталізація банків та 20 – фонд гарантування. Ми нічого не ховаємо і ми обговорюємо цілу суму. Тобто  в цілому це 162,5 мільярда в цьому році, порівнюючи з 2014 роком, коли було 204,5.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Левченко Юрій.  

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Пані міністр! У нас минулого року 28 грудня теж під розмови про МВФ, під розмови про Новий рік, війну і тому подібне було повністю знищено Бюджетний кодекс і Регламент Верховної Ради України. І те, й те є законами України, а не якимись там папірцями. Я хотів би від вас почути сьогодні, чи будете ви наполягати, щоб у понеділок оці закони приймалися одразу в порушення всіх норм відповідних в першому читанні і в цілому без можливості хоча би двох-трьох днів, щоб депутати здійснили своє конституційне повноваження на законотворчу діяльність і належним чином опрацювали ці закони вже після того в сесійній залі. І якщо так, якщо будете наполягати, невже це МВФ наполягає, щоб у нас було прийнято 3-го, а не, наприклад, 5-го? І в чому різниця між 3-м і 5-м, скажіть, будь ласка?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Дякую. Я не буду наполягати на будь-якому Регламенті, тому що я не маю права ні авторитету на це, тобто це не від мене залежить. Це перше.

Друге. Що б я хотіла? Я би хотіла побачити прийняття в понеділок усіх законів. Я не знаю, як це по Регламенту робиться, я вам дуже просто скажу, тому що я не фахівець з Регламенту Верховної Ради. Чому і яка різниця? Конкретно. Вони, як по правилах,  мають один тиждень, щоб переглядати всі наші так звані "попередні заходи", тобто прочитати всі закони, які ви ухвалюєте чи не ухвалюєте, дізнатись, чи вони по тексту згідні з ними, чи воно виконує наші обов'язки, наші зобов'язання перед ними. Якщо ми міняємо на один день, то вони міняють дату їхнього рішення на тиждень. Тому що вони мають засідання один раз на тиждень.

 Тобто якщо ми це не зробимо до кінця дня в понеділок, тоді вони робитимуть це ще на тиждень пізніше. Знаєте, мені, якщо так сказати, все одно, чи це 11-го, чи 18-го. Я просто знаю, що по ситуації на ринку з валютою  кожен день важливий. І я би хотіла, якби ми могли зустрітися раніше, тобто я була готова, наприклад, на тому тижні зустрічатися. Ми зустрічалися кожен день з фракціями, з комітетами. Тобто тут Уряд був готовий у будь-який день виходити до Верховної Ради і починати цей процес.

Маємо що маємо, але кожен день нам коштує, коштує в реальній економіці, коштує в банківській системі і коштує кожному громадянину. Тому що ми не маємо багато важелів, які ми можемо використовувати, щоб стабілізувати гривню. Є якісь, я згодна, що деякі нам потрібно використати навіть краще, ніж вони зараз використані. Я маю на увазі, щоб зупинити процес будь-якої спекуляції в гривні на валютному ринку, будь-яку спекуляцію і в імпортних контрактах, і в експортних контрактах, тобто використовувати ті адміністративні важелі, які є в Нацбанку, щоб ситуацію покращити. Але другий найбільший важіль – це є впевненість і це є розуміння ринку, що є валютні резерви більші, ніж там, вибачте, 4 чи 5 тижнів імпорту. Це низький рівень. Як тільки ми зможемо це зробити швидше, то, я думаю, що відповідальність наша це зробити якнайшвидше.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую за відповідь, пані міністр. Але я би хотів дещо уточнити. Я володію англійською мовою, ви можете мені сказати, будь ласка, в якому документі МВФ написано, що їм треба рівно сім діб, щоб вичитувати наші закони? Не шість з половиною, не п'ять з половиною, а от рівно сім діб? Можна сказати, будь ласка, в якому документі це є? Я почитаю залюбки.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я не маю документа, але я можу попросити, щоб МВФ вам прямо листом сказали, що вони не можуть швидше, ніж за сім днів здійснити перегляд. Я попрошу, щоб вони вислали вам такий текст.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую. Давайте, ми домовились з вами, тоді чекаємо, так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Сергій Рудик. Потім Віктор Кривенко.

 

РУДИК С.Я. Пані Наталіє! Продовження попередньої розмови. Бюджетний комітет на своєму останньому засіданні рекомендував, щоб засідання Верховної Ради відбулося у минулий вівторок. Пам'ятаєте? А прийняття рішення відбулося в п'ятницю на минулому тижні. Ми всі були готові через свої політичні сили на цьому тижні, що зараз закінчується. Про що ми й говоримо, що минулого разу, в грудні, ми були виключені з процесу. Я так розумію, судячи з усього, що ми будемо виключені з процесу вдруге. І це неприйнятна позиція. Тому, шановні, на рівному місці створювати проблеми, коли їх немає, ми просто хочемо як нормальні, адекватні люди мати кілька днів на те, щоб попрацювати з фахівцями і викласти свою точку зору.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ми з вами маємо одну точку зору. Тому ми подали документи наперед, тому ми сиділи з кожною фракцією, з кожним комітетом протягом тижня. Я перепрошую, але питання не в Уряді в цьому разі. Якщо були попередні наші провини, то вибачте, але цього разу все було подано. Ми сиділи днями, годинами і з фракціями, і з комітетами. І я думаю, що в цьому провина не наша зараз.

 

РУДИК С.Я. Я перепрошую, це був просто коментар тієї ситуації. У мене два питання до вас. Мінфін прогнозує інфляцію 26,7. А пропонує підняти мінімальну пенсію, зарплату і прожитковий тільки на 13. Як це можливо для середньостатистичного українця? Як за це вижити? Я розумію всі проблеми, пов'язані з Міжнародним валютним фондом, але я не розумію, як проживуть люди. Поясніть думку фахівця.

 

МАТВІЄНКО А.С. Якось воно буде. Ще такого не було, щоб якось воно не було.

 

(Сміх у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ. Дуже фахова репліка.

 

(Сміх у залі)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Знаєте, якби в нас були кошти, я би була готова підняти зараз всі до рівня інфляції. Питання в тому, що в нас обмаль можливостей для руху зараз. І зараз підняти – це просто створює додатковий тиск на економіку і на ту ж інфляцію і на систему. Тобто я вас розумію. І зараз, якщо ми зможемо дійсно стабілізувати ситуацію, повернутись  до якоїсь рівності, а тоді до росту, то ці пенсії, ці зарплати будуть мати яксь вартість. Якщо ми далі будемо падати в прірву, то будь-який рівень не буде мати вартість.

Тому я думаю, що зараз нам усім треба зосередити увагу на скороченні або зупиненні цього спаду. І таким чином ми підійшли на такий підхід. Він не подобається всім, він не може і він не має подобатись усім. Воно дійсно тяжко. І ситуація – ви всі знаєте, ви всі ходите по вулиці, ви всі розумієте, що вона  дуже тяжка. Але якщо ми не зупинимо, буде тільки тяжче.

 

РУДИК С.Я. Колеги, я дуже перепрошую. Який рівень зовнішнього боргу по відношенню до ВВП ви плануєте на кінець цього року?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я не можу відповісти, тому що ми не починали навіть кредитні консультації з нашими боржниками. На базі того, наскільки ми будемо мати успіх в наших переговорах,  буде одна чи інша сума.

 

ШУФРИЧ Н.І.  А максимальна границя, на яку ви розраховуєте?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Немає такого показника.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко. А потім Іван Крулько.

 

КРИВЕНКО В.М. Пані Наталіє, ми в комітеті дуже швидко все відпрацьовували. На жаль, закони, які впливають на бюджет, потрапили і з'явилися на сайті тільки два дні тому. Тому в мене просто прохання, щоб і вас коректно інформували, і щоб, можливо, від вас виходила коректна інформація. По податкових, по цих з'явилось два-три дні тому. Вони були зареєстровані, але текстів не було. І фізично ми їх не бачили. Тому все ж таки, щоб перейти до конкретики, бо поки ми з вами про такі загальнополітичні речі говоримо. Рік тому так само звучало, що, будь ласка, затягніть пояси, буде все скорочуватись, а в 2015 році почнеться зростання. Зростання не почалося. Зараз там така ж філософія бюджету – знову затягніть пояси, а в 2016 році буде зростання. У нас так і не з'явилось ніяких інструментів розвитку.

 І нам з вами треба досягти певної однієї понятійної бази, щоб такий інструмент, як в тому числі зазначене у нас в коаліційній угоді експортно-кредитне агентство, щоб ми з вами спільно розпочали роботу і за весну створили для нього нормативну базу. Щоб такий інструмент, як банк розвитку – ми з вами до нього підійшли і почали його створювати. Щоб ми спільно, і ми допоможемо впливати на Національний банк, і ми примусимо Національний банк виконувати не лише ту функцію, якою вони прикриваються і не підтримують стабільність національної валюти, у них в Законі про Нацбанк ще й написано про сприяння економічному розвитку. Щоб ми нарешті довели дешевий ресурс до наших виробників.

Я дуже прошу вас, і це теж буде сприяти в тому числі й тому, як я  буду визначатися, як я буду фракцію агітувати нашу, щоб ми підійшли по питаннях індустріальних парків, законодавство, по прийняттю, ми будемо пропонувати стосовно пільгового підходу по окремих видах діяльності, щоб ми підійшли до промислової політики нарешті. Бо бюджет говорить про все, крім того, де будуть робочі місця.

І вся оця парадигма, в якій знаходиться на сьогодні Уряд, це ж не публічна зараз дискусія, що дерегуляція все вирішить, вона нічого не вирішить. У нас 2 мільйони безробітних зараз, і настільки колапсують підприємства зараз, що у нас буде 5 мільйонів безробітних на літо.

Я просто довіряю вам як людині. От якщо ми домовимось, що ми в цей бік будемо рухатися спільно, то я думаю, що ми там з Ігорем Івановичем далі відпрацюємо ті питання, які у нас є по музеях і по всіх окремих проектах. Яка ваша позиція?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я дуже дякую. Я згодна з тим, що нам потрібно будувати вже дорогу до економічного росту. Я згодна, що ми з вами маємо опрацювати ці думки щодо експортно-кредитного агентства і щодо банку, але це потребує коштів. Якщо ми їх не залучимо ззовні, їх немає. Тобто це не робиться на простому балансі. Тобто я згодна попрацювати - і одне, і друге.

Щодо інших питань – я не згодна. Наприклад, по індустріальних парках моя думка – це не допомагає, це просто створює шляхи до корупції. Нам потрібно, щоб ціла країна була індустріальним парком і щоб по цілій країні можна було працювати нормально. Ну, за 25 років, очевидно, цього не сталося. То у нас з вами велика робота, щоб це здійснити.

Щодо інвестиційної політики, я думаю, дійсно, нам потрібно попрацювати і по податках, тому що у нас різні питання, включаючи ренти, але не тільки ренти, немає інвестиційної привабливості з точки зору податкової системи. Тут сертифікація і все – є багато роботи, що ми можемо зробити в цьому році і по адмініструванню, і управлінню, і по самій політиці податковій. Перше.

Друге. По дерегуляції  - це, дійсно, правда. Воно важливе. І я б не зменшувала, я б не дискутувала важливість того, що у нас в країні "doing business" один з найгірших  серед країн в рейтингах.  Тобто тут дуже багато є можливості, щоб покращити. Насамперед – щоб бізнес мав бажання вкласти інвестиції тут, щоб ризикувати. Якщо вони не готові ризикувати?

Четверте – це банківська система. І якщо ми не стабілізуємо і не  будемо мати можливість, я перепрошую, але вичищати банківську сферу від тих банків, які не в змозі бути нормальними банками, не в змозі діяти як банки, які, вибачте, затягують депозити від населення, обіцяючи якісь там дуже високі ставки, а тоді використовують ці депозити неправильно, а тоді банкрутують. І ми маємо такий, вибачте, дуже негативний цикл, що навіть тепер не вірять в банківську систему, витягають депозити, а більше й більше банків падають, лопаються. Ми якщо це не зупинимо, то ніякі дешеві кошти не можуть бути. Не можуть. Просто до дешевих коштів нам треба дещо зробити.

 

ІЗ ЗАЛУ. Стабільність.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Разом з цією стабільністю, я згодна, що інвестиційна політика має бути. Це більше, вибачте, питання мого колеги міністра економіки. Але я з ним згодна, тут ми всі однодумці, що це асболютно потрібно робити. Тобто я думаю, що ви будете бачити бажання з усіх сторін – і  від профільних, галузевих міністерств, і від нас, і від Міністерства економіки – співпрацювати з вами по цих темах.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Є  пропозиція, шановні колеги, у нас вже є кворум, наш колега Амельченко приєднався до нашого засідання.

Є пропозиція – розглянути два питання. Анатолію Сергійовичу!

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні, у мене одна пропозиція.  Я розумію, що пані Наталія, вона вибачилася, і давайте їй пробачимо, бо вона перший раз у нас, вона до нас ще прийде, ми її попитаємо.

А зараз я би пропонував перейти до розгляду питань порядку денного. Розглядати питання змін до Бюджетного кодексу і рухатися за порядком денним.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Є така пропозиція, я думаю, що ми всі її підтримаємо. Іване Крулько, ви не наполягаєте на виступі? До порядку денного можна перейти?

 

КРУЛЬКО І.І. Так, до прядку денного.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, пані Наталіє. Я думаю, що ми можемо всі побажати добре попрацювати з нами Ігорю Івановичу за дорученням міністра. Дуже дякуємо вам.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я вам дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за роботу. І переходимо до порядку денного. Зареєструвалося 15 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету, кворум є. Засідання оголошую відкритим. За відсутності нашого секретаря Шкварилюка В.В. прошу здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету Горбунова Олександра Володимировича.

Переходимо до порядку денного. Як відомо, у понеділок 2 березня буде позачергове пленарне засідання Верховної Ради, на якому передбачено розгляд законопроектів, зокрема безпосередньо  законопроекту 2209, щодо якого сьогодні маємо прийняти рішення. 

Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу за номером 2209, поданого Кабінетом Міністрів України.

Будь ласка. Ігор Іванович Уманський.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Доброго дня всім! Можливо, щоб зекономити час, я скажу дуже коротко. Насправді це зміни до Бюджетного кодексу, які йдуть у нас в пакеті з проектом Закону про бюджет. І більшість цих змін по суті ми з вами вже обговорювали. Я, можливо, зупинився б виключно на питаннях пропозицій від комітету, які обговорювалися на підкомітетах, і зазначив би нашу позицію, з чим ми погоджуємося, з чим не погоджуємося.

Перше, що стосувалося перерозподілу субвенцій, була пропозиція, що за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету, немає заперечень, підтримуємо друге уточнення щодо формулювання "загальноосвітні навчальні заклади державної форми власності згідно з переліком" – це було наше формулювання. Комітетом запропоновано: "Загальноосвітні спеціалізовані школи" - і далі за текстом.  Також немає заперечень.

Також розглядалися пропозиції (і вчора, до речі, і на фракціях це також розглядалось питання) щодо змін до частини 3-ї статті 18 Бюджетного  кодексу. Мова йде про те, що в разі перевищення боргу над межею в 10 відсотків, що в разі перевищення цієї граничної величини місцеві фінансові органи невідкладно звертаються, це до Верховної Ради відповідно, АРК Крим, відповідної міської ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подає для схвалення план заходів для приведення такого загального боргу у відповідність з положеннями цього кодексу та умови попереднього погодження з Міністерством фінансів. Я єдине б додав, що "у разі очікуваного перевищення". Тоді була б у нас однакова, дзеркальна формула з державним бюджетом і з місцевими бюджетами.

От з урахуванням цих пропозицій і правок, які були розглянуті на підкомітетах і які нами підтримуються, просив би в цілому схвалити зміни до Бюджетного кодексу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ігорю Івановичу. Будь ласка, Голова підкомітету Іщейкін Костянтин Євгенович.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Голово! Шановний Ігорю Івановичу! Шановні присутні! Ігор Іванович звернув увагу на головні питання, яких стосуються поправки, які були розглянуті на підкомітеті. Ми хотіли б звернути вашу увагу на чотири школи, про які йшла мова…

 

ІЗ ЗАЛУ. Уже согласились.

 

МАТВІЄНКО А.С. Погодили.

 

ІЩЕЙКІН К.Є.  Тоді Ігор Іванович не згадав доповнення до пункту 20 Прикінцевих положень – "вимога щодо встановлення обсягів міжбюджетних трансфертів з районного бюджету". Секретаріат повинен був спрацювати, тому що це на підкомітеті обговорювалось. Стосовно того, що встановлені обсяги міжбюджетних трансфертів з районного бюджету мають бути не меншими, ніж видатки бюджетів сіл, селищ, міст районного значення у попередньому році. Будь ласка, передайте Ігорю Івановичу, щоб він мав.

 

ІЗ ЗАЛУ. Передали.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це треба озвучувати для стенограми? Тут редакція дещо виправлена. Якраз у мене були зауваження щодо відповідних видатків якраз за формулою, що Рада зробила.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Тому після розгляду на підкомітеті пропонується ухвалити таке рішення. Рекомендувати Верховній Раді законопроект за номером 2209 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому і з урахуванням пропозицій комітету.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це після обговорення?

 

МАТВІЄНКО А.С. Це після нашого сьогоднішнього обговорення.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Звичайно, після нашого сьогоднішнього обговорення.

 

МАТВІЄНКО А.С. Пане Андрію, у мене до вас запитання і, відповідно, після вашої відповіді – пропозиція. Я так розумію, що всі поправки, які вносяться, вони в цій книжечці, яку ми маємо, крім усіх тих інших документів, які нам роздали. Так? Якщо це так, можна попросити, щоб підкомітет не заперечував щодо моїх пропозицій?

 От ці зведені пропозиції, оця книжечка, яка є проектом щодо нашого рішення. Я хотів би, щоб ми пройшли по кожній статті і якщо немає заперечень, рухалися далі. А не так – гамузом. Ми ж в цілому не будемо зараз приймати. По кожній зміні щоб ми могли  подискутувати. О! Пішов Голова комітету. До кого говорити?

 

ІЗ ЗАЛУ. А ви що, нас не поважаєте?

 

(Сміх у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ. Він як почув, що по кожному пункту йти…

 

МАТВІЄНКО А.С. Та ні, тут їх мало. Ну скільки тут пунктів?

 

ІЗ ЗАЛУ. Я ще додам.

 

МАТВІЄНКО А.С. А я ще скільки хочу попросити додати! А Голова надовго пішов? Тоді, Василю Васильовичу, я звертаюся до вас як до головуючого. Дивіться, я пропонував би, щоб ми не поверталися, пройшовши все це, до статей. От у мене є до статті 55 пропозиції, які відпрацьовані попередньо з Мінфіном. Є до 66 статті, є до 68 статті  і є до статті 87. Я хотів би, щоб ми рухалися від меншої статті до більшої по її присутності в Бюджетному кодексі. Розумієте, так? Тобто щоб не поверталися потім до тих поправок, а говорили відразу. От у мене є пропозиції до 55 статті. Я їх хочу сформулювати. Я хочу, щоб ми розглянули, оскільки Регламент, який ми вже порушили, не дав мені можливість їх внести.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ще не порушили, але порушимо.

 

(Сміх у залі)

 

МАТВІЄНКО А.С. То що ми маємо робити? Як їх розглянути? Василю Васильовичу, можемо погодитися?

 

ПИНЗЕНИК В.М. В мене є пропозиція така. Є "болванка", яку підкомітет розглянув. Моя пропозиція, ті речі, де немає предмету для дискусій, давайте їх схвалимо, беремо за основу, а після того говоримо про те, що додатково. Єдине, в пункті, який ми узгодили, заберіть слово "очікуване". Чому? Бо по факту вже перевищення відбулося. То вже ви факт маєте. І друге – немає слова, хто схвалює план. Додайте там слово "Мінфін". Що схвалення плану заходів по виходу – Мінфін. Давайте цю частину схвалимо, а після того переходимо до пропозицій Матвієнка та інших.

 

МАТВІЄНКО А.С. Давайте схвалимо. Підтримую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. У нас якраз була ідея, щоб схвалювала відповідна рада за попереднім погодженням з Мінфіном. Тобто рада схвалює бюджет, рада затверджує в тому числі ці заходи.

 

ІЗ ЗАЛУ. Випишіть.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми дали редакцію, воно є в підкомітеті. Тобо схвалює рада відповідного рівня, але попередньо має бути погоджено з Мінфіном.

 

ПИНЗЕНИК В.М. І заберіть "очікуване".

 

ФЕЩУК С.Л. Так воно у нас по держбюджету так само "очікуване" написано.

 

ПИНЗЕНИК В.М. А нам по факту представили вже.

 

МАТВІЄНКО А.С. Голосуємо. Давайте ці, що є, а потім – ті.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ставлю на голосування, щоб підтримати за основу ті, що пройшли через підкомітет.

 

МАТВІЄНКО А.С. А потім внесемо зміни. За основу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Я хотів би додати, що, зважаючи на  те, що не попало відразу в таблицю те, що озвучив Ігор Іванович Уманський, то підкомітет дає згоду на пропозиції Мінфіну, яка була озвучена Ігорем Івановичем Уманським, стосовно збереження. І просимо внести її відразу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дану пропозицію ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати дану пропозицію, прийняти за основу відпрацьований в підкомітеті варіант змін до Бюджетного кодексу в законопроекті 2209? Хто за, прошу голосувати.

 

ІЗ ЗАЛУ. З "очікуваним"!

 

ПАВЕЛКО А.В. З "очікуваним", так. 

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Чекайте, а що з кворумом? Я перепрошую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Кворум є. Нестор Іванович тут, він просто вийшов.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я категорично проти. Я без кворуму не голосую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Одну минуту. Он уже подходит.

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрий Владимирович, не срывайте комитет. Сейчас дождемся. Вы сейчас увидите его, Нестора Ивановича, за руку подержите и подтвердите, что он есть.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Нехай підходить.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы никогда в жизни не будем вас обманывать.

 

МАТВІЄНКО А.С.   Голосуємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте Нестора Ивановича дождемся.

 

ПРЕДСТАВНИК СЕКРЕТАРІАТУ КОМІТЕТУ. Можна питання? Я перепрошую. У нас написано, що кворум у нас повинен бути на початок засідання, а потім ми голосуємо більшістю від присутніх.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так, він просто вийшов, але він зареєструвався.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. За вашою логікою, може залишитись два члена комітету і приймати рішення?

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні, ні. Він впливає на рішення.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. О! Він прийшов. Стоп, у нас є 15.

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрий Владимирович, вы довольны? Будь ласка, ставлю на голосування. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.

Хто за? Голосуємо. Хто за? Хто утримався? Хто проти? Все. Дякую вам. Несторе Івановичу, нам важлива ваша присутність.

 

КРИВЕНКО В.М. Ще вимагає освіта вашої присутності.

 

(Сміх у залі)

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене є пропозиції. Ігорю Івановичу! Шановні колеги! Я хочу привернути вашу увагу до статті 55 Бюджетного кодексу, яка пропонується. Якщо можна було б роздати ці пропозиції мої, я просив би доповнити. Стаття 55 – це гарантовані видатки, захищені статті. Додати видатки на охорону державних музеїв, картинних галерей, історико-культурних заповідників та інших важливих об'єктів культури, оскільки вони не фінансуються. На цю потребу потрібно 15 мільйонів, які саме Міністерство культури пропонує зменшити видатки за бюджетною програмою розвитку. Але щоб ми не загубили цінності, які є надбанням не одного покоління.

Тому є пропозиція. Ігоре Івановичу, наскільки я знаю, це відпрацьовано з відповідними заступниками, вони погоджують, я пропонував би цю статтю внести до Бюджетного кодексу. Якщо говорити за цю ж саму тему, то є пропозиція внести зміни до пункту "а" пункту 10 статті 87 Бюджетного кодексу з приводу того, щоб додати, що "державні, культурно-освітні програми, національні музеї та державні музеї історії церков". Це також щоб ввести в перелік – "державні музеї історії церков". Це також узгоджено з відповідними заступниками Міністерства фінансів.

Якщо ми це приймемо, тоді бюджет буде відповідним чином автоматично враховувати ці пропозиції. Ігоре Івановичу, ми можемо по культурі з цього приводу отримати вашу думку?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Анатолію Сергійовичу, пропоную компроміс. Перше питання - врахувати, а друге – відкласти до кращих часів.

 

МАТВІЄНКО А.С. Що, цей перелік -  "державні музеї історії церков", так?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я думаю, що місто Київ із задоволенням його профінансує і забезпечить належний стан цього об'єкта. А щодо 55 статті, по захищених, якщо ви пам'ятаєте, ми в грудні планували таку пропозицію, на жаль, комітет тоді її не підтримав. Тому я просив би комітет визначатися.

 

ПАВЕЛКО А.В. Вікторе Михайловичу, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Бюджет має три зрізи класифікації видатків. Перший називається функціональний, на яку функцію витрачаються видатки. Другий називається економічний, на які цілі йдуть видатки. І третій – відомчий, на які відомства.

У нас колись в бюджеті була закладена норма, за якою захищеними вважались статті економічної класифікації. Тобто, наприклад, заробітна плата. Це означає, що заробітна плата – захищена стаття, незалежно від того, чи вона в музеї, чи  не в музеї і так далі. Парламент почав удосконалювати цю норму, додавати туди вже функціональну класифікацію. Ми йдемо до того, що деякі статті захищені стають два рази. То давайте вже один раз захищати. Або в мене є більш революційна пропозиція. Я пропоную записати: "Всі видатки бюджету є захищеними". Крапка.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну, Вікторе Михайловичу, я хочу вас просити, ми можемо так договоритися до чого завгодно. Йде мова про культурні цінності, які не мають реальної ціни. Якщо ми є нацією, то давайте  зрозуміємо, що їх треба зберігати. Або давайте закриємо всі музеї на період цього безладдя, звеземо це все в бюджетний комітет і тут будемо охороняти. Більше того, Міністерство культури пропонує, що ці статті вимагають певних затрат як захищені, і вони знімають цих 15 мільйонів із свого бюджету розвитку і пропонують це підтримати.

Я просив би, колеги, це те, за що нам наші діти скажуть  спасибі або ні. Я не знаю, не хочу порівнювати із зарплатою, але я вважаю, що це надбання, яке не менш важливе. Тому я пропоную це підтримати.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Я думаю, що ми вже не маємо кворуму.

 

МАТВІЄНКО А.С. Як не маємо? Зараз зайдуть. Голосуємо. Від 15-и має 8 проголосувати. Якщо 8 проголосує. Ну заходить чоловік і виходить, я ж не буду за ним бігати. Якщо ми 8 набираємо, то ми маємо право  прийняти це рішення у відповідності з Регламентом роботи бюджетного комітету.

 

ІЗ ЗАЛУ. Згідно якого Регламенту?

 

МАТВІЄНКО А.С. По бюджету. От нас 15 є. 8 має проголосувати. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ярослав. Будь ласка

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Анатолий Сергеевич! У меня такой вопрос. Тоже регламентного плана. Мы сейчас обсуждаем законопроект 2209. В нем внесены определенные изменения. Вы предлагаете другие изменения. Не должны ли они в настоящий момент быть зарегистрированы просто как еще один законопроект?

 

МАТВІЄНКО А.С. Как их еще зарегистрировать, скажи, пожалуйста, якщо у нас Регламент порушений?

 

ІЗ ЗАЛУ. Це взагалі поза Регламентом усе.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Я не в том плане, что я спорю. Я уверен, что это возможно и важно.

 

МАТВІЄНКО А.С. Скажи мені, чи Уряд вніс свої поправки, які коментував Ігор Іванович, у відповідності з Регламентом? Не вніс. Що ж ви від мене вимагаєте дотримання Регламенту? Тому не розказуйте зараз. Я дію по ситуації, а не відповідно до того, що ми вже його порушили, розглядаючи зараз це питання.

 

(Іде загальна дискусія)

 

МАТВІЄНКО А.С. Голосуємо.

 

КРУЛЬКО І.І. От дивіться, яка у нас складається цікава ситуація. Взагалі ця ситуація пов'язана з тим, я це хотів сказати міністру фінансів, що насправді зміни до Бюджетного кодексу і не тільки, і до інших законів бюджетоутворюючих, подані не 16 лютого разом із бюджетом, а подані 24 лютого. Саме тому депутати не можуть нормально опрацювати ці зміни, в тому числі й Бюджетний кодекс. Що я передбачаю? Я передбачаю, що в понеділок на засіданні Верховної Ради, окрім Анатолія Сергійовича, можуть з'явитися інші депутати, які хотітимуть щось унести додатково в Бюджетний кодекс. Правда? Між першим і другим читанням. А в нас виникне ситуація, коли все одно будуть пхати голосувати в цілому. Це буде конфлікт у залі. Він навіть на комітеті тут вбачається. Це один момент.

Тепер другий момент, про який я хочу сказати. Правильно колега Ярослав Маркевич порушив питання, чи можемо ми вносити зміни до інших статей, крім тих, які внесені в первісному Законі про зміни до Бюджетного кодексу. Тому що стаття 55 та інші статті, вони, в принципі, не порушені. Це тільки єдине питання. Але по суті, Анатолію Сергійовичу, я ваші пропозиції підтримую. Тільки виникає питання, чи можемо ми це внести.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дивіться, я не вношу те, що я хотів би внести, тому що я розумію, що це розбалансує пропозиції уряду. Я вношу тільки те, що попередньо проговорено з міністерствами і з Мінфіном.

 

ІЗ ЗАЛУ. А чому вони не внесли?

 

МАТВІЄНКО А.С. А тому,  на превеликий жаль,  що знову ж через ту причину, що у нас все "з коліс". І ніхто не має можливості сьогодні за Регламентом працювати із змінами до Бюджетного кодексу. От і все.

 

ІЗ ЗАЛУ. А підтримує Мінфін це?

 

МАТВІЄНКО А.С. Та підтримує. Він же каже, що підтримує. 

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Господин Уманский! Как вы поддерживаете данное предложение?

 

МАТВІЄНКО А.С. Він сказав: "Перше – підтримати,  друге – поки що почекати, відкласти". Я погоджуюся, як компроміс.

 

ІЗ ЗАЛУ. Треба голосувати.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я можу ще одну пропозицію озвучити. Чи я не маю права її оголосити? Чи цю голосуємо? Я прошу головуючого мене почути.

Дивіться. От я звертаюсь до всіх колег.  Ми маємо сьогодні рішення в Бюджетному кодексі стосовно того, що 5 відсотків акцизу на всі паливно-мастильні матеріали має право собі додати як місцевий податок сільська, селищна і міська рада. 5 відсотків. Як він адмініструється – це окреме  питання. Він погано адмініструється. Але я хочу звернути вашу увагу на необхідність зрозуміти, ми вчора це обговорювали на засіданні нашої фракції в присутності Прем'єр-міністра. І він це підтримав, що очевидно несправедливо є те, що в кого є заправки, той має такий податок, а в кого немає заправок, той не має такої можливості. Тому пропонується "розщепити" цей акцизний збір, 5 відсотків – 60 відсотків на 40.

 60 відсотків дати місцевим бюджетам, сільським, селищним і міським, а 40 – в обласний бюджет для тих самих доріг, які мають села і які не мають заправок. Особливо якщо забрати їх із центральної траси в периферію, там жодної заправки немає. Але проблема доріг залишається, бо вони так само платять, купуючи бензин на цій трасі.

Стосовно населених пунктів, вірніше, за межами населених пунктів – то "розщепити" так само 60 на 40. 60 – району, а 40 – в обласний бюджет. З відповідним зобов'язанням витрачати їх на ремонт і облаштування доріг.

 

ІЗ ЗАЛУ. Як по району? Я не зрозумів.

 

МАТВІЄНКО А.С. Там, де не в населеному пункті. За межами територіальних громад. А райони в нас сьогодні землею володіють між населеними пунктами. Куди йде? Там взагалі не адмініструється цей акциз. Там заправка стоїть, а сільська рада (ні одна, ні друга) до нього не має відношення. Район дав "добро" побудувати, а той акциз ми не можемо зібрати в місцевий бюджет зовсім.

Тому пропонується  із таких заправок 60 – на район, а 40 – на обласний бюджет. Це відповідно поправки до статті 66 і до статті 69 сформульовані. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Мені здається, що ця ідея має право на існування, бо є дірка, яку треба врегулювати. Це саме якраз між населеними пунктами, де не відомо, хто має приймати рішення, куди зараховувати. Але є одна проблема, яка не дозволить зараз це вирішити. Ця норма не працює, якщо паралельно не вносяться зміни в Податковий кодекс, який визначає ці ставки. І питання тут не тільки в 5-и відсотках. Питання в адмініструванні, в зарахуванні в бюджет. Це ж норми Податкового кодексу. В будь-якому випадку Податкового  кодексу ми не уникнемо. Я не думаю, що ми можемо уникнути, не рухаючи Податковий кодекс.

То я думаю, що у нас не буде заперечень. Але треба подумати, можливо, над деякими речами. І потім внести пакетом законів. Я думаю, що бюджетний комітет підтримає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Я пропоную все же не нарушать Регламент. Сегодня мы приняли за основу изменения в Бюджетный кодекс, как у нас все изменения в бюджет были за основу. Поэтому предлагаю перейти к тому, чтобы мы сейчас остались в "Різному". Мы также должны будем предложить свои видения по поводу изменений в бюджет и обсудить это с представителями Министерства финансов, чтобы при подаче варианта Министерством финансов в зал были враховані ті пропозиції, які зараз пропонують наші колеги члени комітету. Це як зміни до бюджету, так і зміни до Бюджетного кодексу. Сьогодні відпрацював підкомітет з Бюджетного кодексу по даному питанню. І в мене є питання, чому всі пропозиції не були розглянуті на цьому підкомітеті.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну, по-перше, я не був запрошений на цей підкомітет і на знав, коли він проводився. А по-друге, я не пропоную, що це буде моя поправка. Не Матвієнка поправка, а поправка бюджетного комітету у відповідності з рішенням, яке підготував підкомітет, що за рішенням комітету ми носимо ці поправки. І тому ми не провокуємо, я Івану даю відповідь на запитання, не провокуємо завтра на сесії (чи післязавтра) нічого від персонально депутатів. А вніс комітет. І тому те, що я пропоную, я пропоную внести як комітет, оскільки бюджетний підкомітет це запропонував. І я виконую їхнє рішення. В чому моє порушення? Я не порушую нічого.

 

КРИВЕНКО В.М. У мене така сама ситуація. Можна я її озвучу? Так само пані Гриневич переказувала всім вітання. І є така пропозиція. Вона відпрацьована так само з Міністерством фінансів. Колеги, у нас є проблема в тому, що місцеві бюджети ще не зібрали ці податки. Мають проблеми з дошкільними та позашкільними навчальними закладами. Тому пропонується дозволити здійснити видатки  на дошкільні, позашкільні навчальні заклади та заклади культури. Вона пропонує обмежитися цим роком, поки не запрацює система по збору в поточному році з місцевого бюджету будь-якого рівня або одночасно з різних місцевих бюджетів. Щоб була можливість фінансувати дошкільні і позашкільні заклади. Проблема є. Міністерство фінансів  підтримує це. Це Голова комітету, наша колега.

 

ПАВЕЛКО А.В. Які ще пропозиції?

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Андрію Васильовичу, я би хотів підтримати, щоб ми всі підтримали цю пропозицію Анатолія Сергійовича, тому що і в мене є пару доповнень, які б ми врегулювали десь при своїх сьогоднішніх  зустрічах. Якщо ви кажете, що ми це будемо в "Різному" розглядати, то ми тоді в "Різному", але щоб це "Різне" було тоді сьогодні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Все ж таки я пропоную передати всі ці пропозиції,  предложения, которые были от комитетов, плюс наши, от подкомитета, до Мінфіну, щоб вони їх подали вже як з урахуванням наших пропозицій.

 

МАТВІЄНКО А.С. Давайте проголосуємо.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Голосувати не можемо.

 

МАТВІЄНКО А.С. Можемо! Чому ж не можемо? 8 чоловік має проголосувати.

 

ПИНЗЕНИК В.П. Нас зараз 13 осіб.

 

МАТВІЄНКО А.С. 8 чоловік має проголосувати. Людина вийшла, не бере участі в голосуванні. Це не значить, що його немає. 8 чоловік голосує.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство! Перепрошую, я зачитую статтю 44 Закону України "Про комітети Верховної Ради". Стаття 44, пункт 1: "Засідання комітету є повноважним, якщо на ньому присутні більше половини від затвердженого Верховною Радою складу". Тут не написано про повноваження на початку, про повноваження колись. Написано просто: "Є повноважним". Відповідно - якщо на комітеті немає більше половини, він не повноважний.

 

МАТВІЄНКО А.С. Неправда! Неправда!

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ну як "неправда"? Я вам тільки-но Закон прочитав. Ну вибачте, будь ласка.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ти читаєш його так, як ти хочеш. Ти так, як хочеш, читаєш, а я тобі кажу.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Скажите, пожалуйста, как вы хотите.

 

МАТВІЄНКО А.С. Не як хочу. А я тобі кажу про практику. Людина прийшла, зареєструвалася.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. У нас практика була кнопкодавства, пане  Анатолію, наскільки я пригадую.

 

МАТВІЄНКО А.С. Людина прийшла, зареєструвалася і є присутньою. Він заходив і виходив сто разів. Я не можу бути залежним від того, що ти заходиш і виходиш. Бо ти завтра будеш впливати на рішення комітету і будеш його блокувати. Це є неправильно. Тому якщо у Верховній Раді зареєстровано 226 депутатів, вона є повноправною для того, щоб почати роботу.  А якщо ти вийшов, то Верховна Рада працює.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Вона не зможе прийняти будь-яке рішення.

 

МАТВІЄНКО А.С. Може чи не може – це питання вона ставить на голосування. І тому більшістю має бути проголосовано.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Може, ви забули, я вам нагадую, що Верховна Рада без 226 голосів нічого не може  прийняти, ніякі рішення. Звісно, якщо у нас немає кнопкодавства. Ви сьогодні пропонуєте на бюджетному комітеті запровадити кнопкодавство.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я за тебе не голосую.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ви за Шуфрича хочете голосувати. Це ще гірше, ніж за мене.

 

(Сміх у залі)

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні! Ні! Я за нього не голосую, бо його немає. 8 чоловік має проголосувати.

 

ВАНАТ П.М. Я перепрошую, ми  сюди прийшли працювати?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Так це робота.

 

ВАНАТ П.М. Якщо робота, то завтра чи післязавтра буде Верховна Рада. Ми зібрались і зареєстрували. Комітет має працювати, бо відкрився відповідно до кількості, яку дозволяє закон. А якщо він пішов, то це його справа. І більшістю тільки ми приймаємо рішення. 8 – 9 осіб проголосували – ми приймаємо рішення. Сидить Шуфрич чи не сидить, якщо 8 осіб проголосували, значить, рішення наше прийнято. Що ми тут рвемо собі нерви?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Пане головуючий, можна? Ще раз, по-перше, дивіться, закони так пишуться, більшість наших законів, до речі, вони насправді так напрацьовані, що їх не можна  по-різному трактувати. Їх можна трактувати якраз однозначно. Питання просто в тому, що можуть бути відверті маніпуляції.

Тут трактується однозначно. Написано: "Повноважні, якщо більше половини". Я тільки-но прочитав. Якщо довести логіку тих, хто так говорить, до абсурду, тоді, за логікою, може відбутися така ситуація, що прийшли, зареєструвалися, пішли гуляти, а потім троє членів комітету приймають рішення.

 

МАТВІЄНКО А.С. Вони на кворум впливають. 15 чоловік. 8 має проголосувати, в тому числі ти або ні. Ну чому ти такий буквоїд?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Не буквоїд. Це написано в законі. Закон треба виконувати.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я тобі ще раз кажу. 8 чоловік може проголосувати.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться. Шановний головуючий! Я звертаю вашу увагу, я розумію, я не в стані вас зупинити, тут багато чоловіків великих. Я не зможу зупинити вашу якусь діяльність незаконну. Але я буду звертатися і до Голови Верховної Ради, і до інших з цього приводу, якщо це відбудеться. Це пряме порушення Закну Україин "Про комітети Верховної Ради України".

 

МАТВІЄНКО А.С. Навіть до ООН.  Голосуємо. 8 чоловік не набере – значить немає.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Юрію! Дозвольте два слова сказати. Сьогодні є дуже важливі питання, які повинні бути прийняті. То дозвольте хоча б їх обговорити і правильно за них проголосувати.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. А чому не можна обгооврити? Голосувати не можна просто.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Юрію! Ми тільки почали роботу, а ти: "Немає кворуму, немає кворуму". Давайте обговоримо, послухаємо. Може, ти погодишся з деякими питаннями і скажеш, що будеш голосувати двома руками. Дякую.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую за пропозицію, але я вважаю якраз, що одна з ключових причин, чому в нашій країні сьогодні такий бардак, як він є, що колись комусь зручні закони виконуються, а комусь незручні – і у нас внаслідок такого є те, що сьогодні є. Якщо б закони виконувались усіма однаково і завжди, у нас була б набагато краща держава, ніж вона є. товариство.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я з тобою повністю згоден. Але те, що зачитав Анатолій Сергійович, це правильний закон чи ні? Скажи, будь ласка, як на твою думку?

 

МАРКЕВИЧ Я.В. А еще у нас в стране много демагогии.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. На мою думку, пропозиція пана Анатолія є по суті правильною. Але я вважаю, що не можна правильні речі неправильними методами робити.

 

ВАНАТ П.М. Останнє. Пане Юрію, дозвольте спитати. Яку оцінку можна давати людям, які повинні сидіти отут, на цих кріслах, а я їх не бачив ні на одному із засідань комітету?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. У нас зараз заступника Голови комітету немає. У нас немає ще когось.

 

ВАНАТ П.М. Нам треба зібратися й приймати рішення, а їм сказати, нехай приходять на комітет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолій Сергійович. Будь ласка.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну, по-перше, я хочу до світової практики звернутися. Це у нас абсурдна Конституція з приводу того, що ми маємо мати 226 голосів за прийняття рішення. Ніде в світі демократичному жоден парламент, пане Юрію, якщо ти знаєш, більшістю не приймає рішення.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ви неправду кажете! Американська палата більшістю приймає рішення.

 

МАТВІЄНКО А.С. Почекай! Не приймає. А приймає більшістю від присутніх.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ну якщо ви не знаєте цього!

 

МАТВІЄНКО А.С. Я тобі розказую за Європу, куди ми йдемо. І тому я вважаю, що це демагогія, вибач, яка сьогодні звучить. Ми не можемо розпочати засідання комітету, коли у нас немає більшості. Я тут абсолютно погоджуюсь. І коли у нас є більшість і хтось заявив про те, що він пішов, що він покинув засідання, що він не бере участі у засіданні комітету, то тоді, якщо такі заяви є, вони зменшують наш кворум і ми не можемо працювати. Але коли людина виходить і заходить, а ми приймаємо рішення більшістю від реального кворуму, то це не порушення.

 І тому нехай звертається в ООН, куди завгодно. Ставте на голосування і голосуйте. Якщо буде опротестовано це рішення, тоді будемо приймати в інший спосіб.

 

КРУЛЬКО І.І. Дозвольте. Шановні колеги! Я зараз спробую внести пропозицію, щоб нас підтримав і Юрій Левченко в цьому. Правда є в тому, що на момент прийняття рішення  має бути більшість. Комітет ми розпочали відповідно до Регламенту, відповідно до Закону про комітети. Тому я пропоную, щоб ми зараз обговорили рішення, які зараз вносять колеги, прийняли рейтингом. Якщо вони рейтингом проходять, ми їх включаємо в протокол. Але потім, після того рішення, те, яке буде виноситися вже як рішення комітету в парламент, щоб ми прийняли шляхом письмового опитування всіх членів комітету "під розпис". І це рішення й буде вважатися легітимно прийнятим. Тому що ми, комітет, прийняли правильно, але рішення буде прийнято на момент, коли будуть стояти підписи більшості членів комітету "за" або "проти". Тобто щоб "за" було більше. Дивіться, тоді в такому випадку ми зможемо зняти тут напругу, рішення зараз ми всі приймемо, а потім секретаріат комітету дасть лист і ми там розпишемося "за" або "проти" прийняття рішення. Давайте таким чином. І ми тоді на понеділок будемо мати рішення комітету на сесію.

 

(Іде загальна дискусія)

 

МАТВІЄНКО А.С. Якщо нас 28, то це треба, щоб 15 чоловік підписалося.

 

КРУЛЬКО І.І. Та послухайте! Якщо ви прямо зараз дасте лист, ті, хто присутні, розпишуться зараз, до двох членів комітету, до Шуфрича і до Скорика, можна буде під'їхати, вони тут, у Києві. Під'їдуть, вони розпишуться – і рішення буде прийнято. Давайте це зробимо. Чому ні? Бо Юрій Левченко буде мати правду, бо на момент прийняття рішення по Закону, по частині першій 44-ї статті, яку він зачитував,  потрібно, щоб  був кворум, більшість від членів. Але з такою пропозицією, як я кажу, він згоджується. Давайте її застосуємо. І будемо мати рішення  комітету.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Іване, дивіться, щодо підписів, я можу на це згодитися тільки якщо ці підписи з'являться до моменту реєстрації відповідних правок. Бо якщо ці підписи будуть збиратися у сесійній залі чи після голосування, то це…

 

ІЗ ЗАЛУ. Та сьогодні вони з'являться!

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрій Левченко! Я пропоную все-таки Івана Крулька пропозицію прийняти. Сейчас находятся здесь наши коллеги – и Нестор шуфрич, и Николай Скорик, которые подпишут свое голосование ("за", "против" или "воздержались"). И мы это приобщим к голосованию, их мнение. И у нас тогда будет итоговое голосование – 15 голосов – "за", "против", "воздержались". Это выход.

Юрий Владимирович, если можно, я тоже не хочу, чтобы мы нарушали Регламент. На сегодня есть важные вопросы.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, от секретаріат запропонував у понеділок о 8.30 зібратися і проголосувати це. Я готовий встати і прийти.

 

МАТВІЄНКО А.С. Та Уманський має внести це як документ! А як він його внесе, скажіть?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Куди внести документ, пане Анатолію, скажіть, будь ласка?

 

МАТВІЄНКО А.С.  На сесію, яка у нас у понеділок.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ви пропонуєте, щоб був відкликаний цей законопроект  і був внесений новий законопроект? Правильно?

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні. У відповідності з рішенням  підкомітету. І це ми вносимо від бюджетного комітету, якщо ми підтримаємо це рішення. І даємо це Уманському, який це додає з урахуванням думки бюджетного комітету і вносить у понеділок на голосування. Ми не можемо в понеділок голосувати, бо його ніхто не внесе. Тому не треба збиратися. Я ще раз кажу, Юрію, я не пропоную якихось лобістських речей.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Та яка різниця?! Ну не можна добрі справи робити поганими методами!

 

МАТВІЄНКО А.С. Тому якщо ці прийдуть і підпишуть, що вони "проти" чи "за" сьогодні, давайте проголосуємо. Якщо ні, значить, це рішення не вступить у силу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Я, чесно кажучи, сприймаю застереження, які Юрій висловлює, бо, не дай Боже, як ми десь схибимо, почнемо підписами збирати, то завтра будуть небезпечні речі відбуватися. Бо підписи потім вибувають і так далі.

У мене є пропозиція така. Це не є такий складний закон. Він не є складний. Він і в базі не є складний, і пропозиції не є складні. Тобто я не думаю, що це складно - підготувати до понеділка якусь нову версію, створивши невеличку групу разом з Мінфіном, бо, знаєте, на слух не можна сприймати. На слух. Бо навіть те, що сказав Анатолій, ми не встигаємо тут  проаналізувати зв'язки з іншими речами, які є, бо тут колеги підказують. І треба було б сісти з Мінфіном, авторами, і нехай Костянтин візьме на себе цю роботу, і спробувати виписати нову версію. Я не думаю, що для Уряду принципово буде, хто підпише це. Щоб ми вийшли і щоб у залі не викликали дискусію з приводу цього законопроекту. Бо якраз з цього пакету, який у понеділок розглядається, це менш важливе рішення.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це правда.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Його можна розглядати значно пізніше. Тому давайте погодимось із такою пропозицією, що зараз створити робочу групу, можемо визначити – кого. Нехай Мінфін дає своїх працівників. Спробуємо виписати ті правки, які можуть бути узгодженими, у понеділок о 8.30 зібратися, прийняти рішення комітету і винести на сесію.

 

ІЗ ЗАЛУ. А Уряд що?

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Уряд разом з нами.  А ми внесемо. Ну яка різниця, хто внесе. Внесуть депутати від бюджетного комітету.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Ми підтримуємо пропозицію Віктора Михайловича Пинзеника і готові зібрати підкомітет за розпорядженням Голови (за участю Ігоря Івановича), узгодити час і подати на основі вже прийнятого нашим комітетом рішення додатки, правки.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. У мене тільки, будь ласка, прохання, це стосується вже не стільки цієї ситуації, а загалом. Я дуже прошу доручити відповідним особам, щоб усіх членів комітету повідомляли про засідання всіх підкомітетів.  Тому що я, наприклад, побачив оцю таблицю сьогодні, коли прийшов на комітет. Розумієте? Як я по ній можу приймати якісь обґрунтовані і виважені рішення під час голосування, я не розумію. Тому, будь ласка, щоб були такі повідомлення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Отже, є дуже добра пропозиція Віктора Михайловича Пинзеника, щоб зараз створити на базі підкомітету К.Іщейкіна разом з Мінфіном.

 

МАТВІЄНКО А.С. Коли ми можемо зібратися? Нехай Ігор Іванович внесе пропозицію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ми зараз залишимося і вирішимо це питання. Це чисто організаційне питання. Приймається. Пропоную на цьому сьогоднішнє засідання закрити.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я перепрошую, а якщо є ще правки до бюджету запропоновані?

 

ПАВЕЛКО А.В. Правки до бюджету? Ми домовились про те, що ми залишаємось з представниками Мінфіну і обговорюємо дане питання.

Дякую. Порядок денний вичерпано. Усім дякую. О 8.30 в понеділок під куполом зустрічаємося. А підкомітет разом з Мінфіном завтра о 10-й збереться. Добре? А засідання комітету в понеділок о 8.30 під куполом.

 

(На цьому стенографування засідання комітету припиняється)