Стенограма до ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №12 від 02.03.2015

13 березня 2015, 16:03

Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

 

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань бюджету

 

2 березня 2015 року

 

Веде засідання Голова Комітету ПАВЕЛКО А.В.

 

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Починаємо. Зареєструвалось 15 народних депутатів, отже, на засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань.

Шановні колеги, з приводу першого питання порядку денного, я нагадаю, що на минулому засіданні нами прийнятий за основу законопроект № 2209 з пропозиціями комітету, який підтримано.  Сьогодні за наслідками вчорашнього опрацювання підкомітетом додаткових пропозицій потрібно прийняти остаточне рішення щодо законопроекту.  

Надаю слово голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Добро дня, пане голово, всі присутні! Вчора на підкомітеті за участі багатьох народних депутатів було розглянуто ряд додаткових пропозицій до законопроекту. Ті, що пропонується підтримати, викладені у додатковій порівняльній таблиці, яка усім  роздана. Серед них, зокрема, такі: доповнення переліку захищених статей видатками на оплату послуг з охорони закладів культури (зміни до статті 55); надання можливості спрямувати кошти субвенції освітньої  на підготовку робітничих  кадрів,  на капітальні видатки за умови повного забезпечення поточної підтримки відповідних закладів (зміни до статей 103.2 та 103.3). І також зарахування 40 відсотків акцизного податку від реалізації підакцизних товарів в частині нафтопродуктів, що зараховується до загального фонду бюджетів сіл, селищ, міст  до спеціального фонду обласних  та районних  бюджетів з  наступним спрямуванням на забезпечення доріг загального значення і комунальних (зміни до статей 64, 69 та 69 частина перша). Така пропозиція дуже активно обговорювалася і було прийнято рішення винести це питання на засідання нашого комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Від Міністерства фінансів Ігор Іванович Уманський.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую. Шановні колеги, пропозиція з врахуванням вчорашнього обговорення  ради коаліції  за участю уряду, прохання питання по дорогам  відкласти до  1 червня, як ми  вчора  обговорювали це на раді коаліції.  Ми записуємо як доручення уряду, щоб з врахуванням фактичного виконання бюджетів внести пропозиції щодо можливості, а далі за текстом, як такі, що не заперечують.

Друге. Пропозиції 7-8 щодо можливості спрямування на капітальні видатки відповідних субвенцій. І ми обговорювали це на підкомітеті. На жаль, цієї фрази немає. Ми пропонуємо все ж таки додати слова "та за умови відсутності простроченої, підкреслюю,  простроченої бюджетної заборгованості за такими видатками». Ви пам'ятаєте, вона у зв'язці йшла, якщо покриваються всі поточні видатки та за умови, що немає простроченої бюджетної заборгованості, тільки у тому випадку може  бути спрямовуватися на  капітальні вклади.  Оця фраза про відсутність простроченої заборгованості, на жаль, в остаточній таблиці  не знайшла відображення. Тому наша пропозиція це туди додати.

 І ще була пропозиція народного депутата Оксани Продан щодо  передачі  медичних закладів, окрім військових закладів охорони здоров'я, що належать до сфери Міноборони та Служби безпеки. Ми в цілому і по суті це підтримуємо, але тут виникла у нас одна проблема, я думаю, вона може бути в тому числі в певному сенсі політична і сенситивна. Я пропоную нам редакційно виписати це в такий спосіб, щоб Феофанія не попала в цей перелік, бо з цією редакцією, на жаль, вона попадає в цей перелік, і мені здається, що це було б неправильно. Тому пропозиція в цілому підтримати позицію Продан, але редакційно прописати в такий спосіб, щоб Феофанія в цей перелік не попала. Дякую.

Перепрошую, з вашого дозволу. І в поправці до 6 розділу статті 20 Прикінцевих положень, де мова йшла про фінансування за рахунок субвенцій з районних бюджетів по  селам, селищам, фразу «не можуть бути меншими відповідних фактичних видатків бюджетів сіл, селищ районного значення за 2014 рік, ми пропонуємо слово "фактичних" замінити словом "затверджених". Логічно було б зробити корегування на відповідні доходи. От принаймні  в такий спосіб ми пропонуємо – "фактичних" на "затверджених".

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я по розщепленню цього акцизу на паливо. Ми домовлялись, що ми запишемо це в Прикінцеві положення Бюджетного кодексу, а ви кажете – просто дамо доручення уряду. Давайте ми запишемо, що ми повернемося до цього після червня, коли ми подивимось як ми їх збираємо, наскільки  справедливий цей акциз.  

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Саме про це йде мова. Прикінцеві положення – "за результатами виконання бюджетів уряду подати пропозиції щодо можливості такого перерозподілу до 1 червня. Це в Прикінцевих положеннях.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

І друге. Скажіть, будь ласка, от ці лікарні, які при інститутах. Ну, скажімо Інститут "вуха-горла-носа", в ньому є лікарня. Вони передаються місцевим бюджетам?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. По діючому Кодексу в Прикінцевих положеннях вказано, що протягом цілого року Кабінет Міністрів має передати всі відомчі лікарні МОЗу.

 

МАТВІЄНКО А.С. МОЗу?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Так.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олег Романович Березюк.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Я також по цьому розширенню. Вчора  не було такої домовленості. Це були може якісь кулуарні домовленості. Але в цих Прикінцевих положеннях, якщо і записувати, то це треба записувати не "переглянути" за результатами, а розглянути.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пан Дубневич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Ігоре Івановичу, я би просив,  я згоден з вами, якщо є кредиторська заборгованість, але добавити словами "кредиторська заборгованість по захищеним статтям".

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми маємо на увазі тільки  по прострочених. Ми взагалі говорили там про поточні видатки.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я розумію, але можна записати – "кредиторська заборгованість по захищеним статтям». Нормально? На третій день мене послухали.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я прошу вибачення. Ми ж домовилися, що ми так само пишемо в Прикінцеві положення стосовно  тих музеїв, що  в 2016 році їх не демонтували.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це є все. Це не є розбіжності.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, коли мова йде про спрямування  на якісь інші цілі, то абсолютно нелогічно брати якісь нові зобов'язання, маючи невиконані зобов'язання. Це абсурд. Тому так, як запропонував Мінфін, треба і підтримати, що відсутність прострочених заборгованостей, виконайте  зобов'язання перед економікою, а тоді робіть нові зобов'язання.

Тому ніяких уточнень тут не треба.  За умови  відсутності невиконаних зобов’язань. От чому мені мають не платити? Я виконав зобов’язання.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Так, як ви кажете, взагалі нікому не будуть платити.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Як можна брати нові зобов'язання, як ви комусь не заплатили?

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Захищені статті закриті і все.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В.  Ще пропозиції.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я не знаю. Це ми вже прийняли.  Віктор Михайлович дав свою пропозицію.  

 

ПАВЕЛКО А.В. По цьому  питанню ще є пропозиції? Будь ласка, Іван Іванович.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую. Доповнення до таблиці, воно в таблицю не попало,  що стосується будівництва Дніпропетровського метрополітену. Це позиція, яка не потребує ресурсу. Прохання сформувати субвенцію Дніпропетровському міськвиконкому  29 мільйонів  на сплату ПДВ  на завершення будівництва першої черги  Дніпропетровського метрополітену.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми це обговорювали. Ми не заперечуємо щодо цього, але  це до закону про державний бюджет.   

 

ПВЕЛКО А.В. Ще є пропозиції?

Будь ласка, Ігор Іванович, сформулюйте свої зауваження до позиції підкомітету, щоб ми ставили на голосування.

 

УМАНСЬКИЙ І.І.  Є пропозиція  підтримати таблицю, яку сформулював підкомітет, з урахуванням наступних зауважень  Міністерства фінансів.

Перше. Щодо питання перерозподілу акцизного податку з нафтопродуктів. Вилучити це з таблиці, перенести в Прикінцеві положення у вигляді доручення Кабінету Міністрів за результатами виконання місцевих бюджетів, внести на розгляд Верховної Ради обґрунтовані і збалансовані пропозиції щодо можливості перерозподілу цього акцизного податку через обласний, районний та бюджети відповідних громад.

 

МАТВІЄНКО А.С. За підсумками першого півріччя.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. І друге. По пропозиціях 7 і 8 по субвенціям додати фразу, що за умови відсутності простроченої бюджетної заборгованості за такими видатками. Була пропозиція- уточнення пана Дубневича по захищеним статтям.

І по Феофанії. Окрім Феофанії, так.

 

КРИВЕНКО В.М. Формулювання по запланованим, а не фактичним, це дуже позитивно буде сприйнято.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Так.  І четверте. По сільським, селищним радам. Слово "фактичне" замінити на слово "затверджене".

 

ПАВЕЛКО А.В. Ставлю на голосування. Хто за таке рішення з врахуванням пропозиція Міністерства фінансів, прошу голосувати? Хто за? Хто проти? Хто утримався?  

 

ШКВАРИЛЮК В.В.  3 - утрималось. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую.

Переходимо до другого питання порядку денного – щодо розгляду Верховною Радою України проекту закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» ( р.№ 2147), поданого Кабінетом Міністрів України.

Хочу проінформувати, що вчора на засіданні Ради коаліції і всіх депутатських фракцій також обговорювалось питання щодо розгляду і прийняття сьогодні на пленарному засіданні законопроекту за №2147.  Головою Верховної Ради доручено комітету разом з Мінфіном опрацювати принципові пропозиції депутатських фракцій до законопроекту і надати відповідні висновки.

Тому слово надається міністру фінансів, пані Наталії Яресько.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ми отримали таблицю  пропозицій від усіх депутатських фракцій. Ми в процесі перегляду всіх пропозицій, як ви щиро знаєте, тут  ідеться тільки про додаткові видатки. Ті пропозиції, що на податковому  комітеті були щодо додаткових ресурсів, ні в якому разі не оплачують ці додаткові видатки. Тобто нам треба сісти зараз і пройтися і зрозуміти, в що ми зможемо вкластися – ті додаткові ресурси, що були створені зі змінами в податковому комітеті.

Тут немає питань ресурсних. Наприклад, друге питання. Ми розуміємо, що воно не ресурсне, воно виходить з 2,5 мільярдів капітальних вкладень.  Нема питань. Тобто друге приймається. Це Блок Порошенка про бюджетне агентство автомобільних доріг, про нову бюджетну програму.  Обсяг видатків у сумі 700 мільйонів гривень.

№ 14 від фракції "Самопоміч". Наполягають на викладенні підпункту 6 пункту першого законопроекту № 2147 в такій редакції, стаття 19 - надати право Кабміну здійснювати випуск облігацій внутрішньої державної позики в межах обсягів, установлених в додатку номер 2 цього закону у сумі 29,7 мільярдів гривень з подальшим придбанням у державну власність, обмін зазначених облігацій і акцій акціонерного товариства НАК "Нафтогаз". Приймається. Це просто знімається питання конкретно щодо включення, в тому числі  суми  10,7 щодо АТО,  тобто ми це виключаємо і лишаємо…

 

КРИВЕНКО В.М. Але це не ресурсна позиція.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Це не ресурсна.

Є пропозиції, які є не в цьому списку, додати до цього формулювання 4,5 мільярдів на різницю в тарифах.

Будь ласка, зачитайте це формулювання.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Враховуючи ситуацію на місцях щодо різниці в тарифах, пропонується внести технічну правку: зі слів 29 мільярдів 700 тисяч гривень у тому числі, а також 4,5 мільярда гривень для зарахування до спеціального фонду державного бюджету подальшого спрямування на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеного пунктом 16 статті 14 цього закону для проведення розрахунків за природний газ публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у порядку, встановленому  Кабінетом Міністрів України.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Це в тому числі. Це не додатковий ресурс, це просто із 29,7.

 

ПАВЛОВ К.Ю. В тому числі.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Приймаємо.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. А 4,5 мільярди це в тому числі?

 

ПАВЛОВ К.Ю. В тому числі.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Дякую.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. № 18. Щодо додаткових видатків. Я вам скажу, що на податковому  комітеті  поки що не вирішили: чи є якісь додаткові ресурси чи ні. Як тільки буде зрозуміло, який ресурс, будемо розуміти, які видатки.

Щодо міста Києва. № 18.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. І №1. З самого початку був Київ.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Вибачте, якщо повернутися, № 1. Якщо можна вам вичитати, тут написано: "Кабінету Міністрів України при формуванні Державного бюджету України на 2016 рік передбачити субвенцію з Державного бюджету міському бюджету міста Києва мільярд 915 гривень на виконання зобов'язань за здійсненими запозиченнями". Це в Прикінцевому положенні ми домовляємось.

Додатково до цього пропонуємо в абзаці 6 пункту 10 слово "радника" замінити словами "та юридичних радників", там було написано "фінансові радники", ми тут добавляємо "та юридичних радників". Це щодо наших боргових операцій, які включає єврооблігації міста Києва.

Далі. Доповнити пункт 10 законопроекту новим абзацом 5 такого змісту: "Дозволити Міністерству фінансів України та Київській міській раді здійснити правочин щодо переведення місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, крім запозичень відмежованих фінансових організацій, Київської міської ради до державного боргу України. За результатами такого правочину Київська міська рада погашає заборгованість перед державою на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України".

Це добавляється тільки завдяки тому, щоб у нас була можливість вести  переговори з нашими кредиторами і якщо це нам допоможе в отриманні, наприклад, кращих умов, скажемо так, то ми це включаємо. Ми не будемо примушені це використовувати, але це дає нам можливість використати під час наших переговорів. І ми це приймаємо. Тобто в цілому перший пункт по цій таблиці ми приймаємо.

 

(Загальна дискусія)

 

 ЯРЕСЬКО Н.І. У нас № 18, а я розумію, що у вас №17. Записано статтею 3 Прикінцевих положень, це одне і те ж саме, що ми обговорили.

№ 19, на жаль, ми не в змозі приймати, вчора про це говорили на Раді коаліції.

№ 20 про Бюджетний кодекс. Ми домовились вчора лишити стан Бюджетного кодексу такий, як він є. 6 місяців попрацювати з новим кодексом і не зривати процес, який ми почали по децентралізації. І подивитись через 6 місяців як воно працює.

 

З ЗАЛУ. Там «Динамо» випало.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Можна по процедурі. Я хотів запитати всіх присутніх, може хтось із керівництва вашого доповість, а яка процедура Регламенту Верховної Ради України взагалі дозволяє нам отаким займатися, скажіть, будь ласка, яка стаття Закону України про Регламент Верховної Ради України? І чому в цих пропозиціях є тільки пропозиції фракцій? У мене є, наприклад, пропозиція на 7 мільярдів.

Плюс, я нагадую до речі всьому комітету, що шановний бюджетний комітет приблизно тиждень тому приймав рішення своє, за яке ви голосували, в якому було написано, що голосуємо в першому читанні і лише потім в другому читанні. Хлопці, а що відбувається, що змінилося, скажіть, будь ласка, між цим рішенням і іншим рішенням?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Віктор Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я теж хочу повернутись до процедури. На жаль, ми не вийдемо на те, що хоче наш  колега Левченко, і сьогодні закон буде голосуватись, ми це добре розуміємо.

Але я мав на увазі зовсім інше. Закони пишуться для того, щоб їх не виконувати, це класичний принцип. Я хотів би побачити хоч раз, що депутати, які голосують за закони, дотримались закону. Є вимоги  Бюджетного кодексу і вимоги Регламенту Верховної Ради України. За цими вимогами не може бути подана правка чи закон, який збільшує видатки в бюджет.

В зв'язку з цим у мене дуже проста пропозиція: дотриматись вимог двох законів і всі пропозиції, які збільшують видатки, відхилити як такі, що суперечать Бюджетному кодексу і Регламенту Верховної Ради  України.

 

ПАВЕЛКО А.В. Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Пане Юрію, хочу вам відповісти. Я також виступав за те, щоб ми йшли за процедурою. І пам'ятаєте, ми прийняли рішення, що у вівторок  у нас  сесія, щоб ми розглянули бюджет за скороченою процедурою,  в другому читанні це зробили. На превеликий жаль, я проти цього також протестую, але просто хочу до вас звернутися як до полум'яного патріоту комітету.

Коаліція прийняла інше рішення. Коаліція прийняла рішення, яка вчора засідала, яка розглядала всі поправки від депутатів відповідно своїх фракцій, і запропонувала їх до розгляду. І для того, щоб хоч якось зберегти обличчя нашого комітету, ми пропонуємо їх розглянути.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Іван  Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. А пані міністр є? Я хотів просто нагадати по 19 поправці. Вчора на раді коаліції було домовлено про те, що пенсії 85 відсотків виплачуються, 15 відсотків – ні, обмежуються двома прожитковими мінімумами. Якщо більше двох прожиткових мінімумів, тоді знімаються 15 відсотків, якщо менше, тоді не знімається. Це вчора було домовлено. Чому тоді зараз кажуть, що ця поправка не враховується, якщо про неї вчора говорили з прем'єр-міністром?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. З вашого дозволу. У нас була домовленість така, що по відповідним комітетам розглядаються відповідні поправки і норми. Ця норма розглядається на комітеті Денісової і той текст закону, який  там іде. Це не до  бюджету правка повинна бути.  Денісова на своєму комітеті розглядає і це буде вкладатися у  текст. Це просто не предмет нашої дискусії.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Я також з питання процедури. Андрій Васильович, якщо  ми прийняли рішення  на минулому комітеті про те, що ми зміни до бюджету  приймаємо,  а зараз розглядаємо відповідні правки, то давайте внесемо зараз на голосування питання щодо зміни нашого рішення, приймемо цей закон.  Я вже мовчу про рішення комітету, розумієте. Приймемо зараз те, що ми маємо право, наприклад, ці поправки, розглянемо їх   і дамо  у зал  відповідну резолюцію.

 

МЕЛЬНИК С.І. Можна запитання.  Ігор Іванович, я минулий  раз ставив питання про те, що зняли субвенцію на охорону здоров'я неправильно. Це хоч змінили цю помилку, перерозподіл зробили? Поправили?

 

З ЗАЛУ. Правильно зняли.

 

МЕЛЬНИК С.І. Як правильно?  Зняли   10  лікувальних закладів плюс Дніпропетровськ – 85, а розподіл  зробили по всіх містах.  Зняли 10 лікувальних закладів, які входили до "Укрзалізниці", і зняли дніпропетровську спеціалізовану "Южмаш" 85 мільйонів.  85 мільйонів плюс 290 мільйонів, в сумі – 375 мільйонів. І це, що зняли, зняли  з всієї країни, з всіх областей, з всіх районів, з всіх міст обласного значення.  Так не можна просто робити.

 

КРИВЕНКО В.М. Доброго дня, шановні колеги. Є пропозиція починати іти по пунктам, а стосовно  дохідної і ресурсної  бази  будемо говорити в кінці. По-перше, у нас будуть вже рішення комітету податкового. По-друге, ми зможемо уже балансувати за рахунок тих резервів, які є всередині бюджету уже зараз. Це і шахти, реструктуризація, от. Це можливо, якщо частинка якихось пропозицій тотожна тим, що може бути в капітальних видатках або у Фонді регіонального розвитку, можливо, ми ті обсяги будемо зменшувати.

Отже, проходимо  пропозиції фракцій, як ми вчора домовились, по п'ять штук. На жаль, вчора це не зробили на раді коаліції, сьогодні було б нам легше. Тому  пропозиція -  починати по пунктам і приймати рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Павлов.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Ігор Іванович, якщо ми врахували в 19 статті 4,5 мільярди, то в мене така пропозиція. Наш колега, пан Дубневич, подавав правки до статті 14 пункту 5, те, що стосується субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з центрального водопостачання, водовідведення, опалення тарифам, що затверджувались  та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 7, 8 статті  11 цього Закону). Цілком логічно, якщо ми врахували 4,5 мільярди, то з урахуванням технічної правки можна додати, що "та статті 19 цього закону", те, що ми врахували 4,5 мільярди за рахунок облігацій внутрішнього державного  займу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Позиція Мінфіну.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми не заперечуємо. Це 2,9 по водоканалам.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Так.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Але там пільги по податковому боргу.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Так.  Але тут  маленька технічна правка  щодо "та", "або" іншим підприємствам централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються  населенню.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це податковий борг.

 

ПАВЛОВ К.Ю. На чому акцентувати  увагу, тому що кінцеві водоканали  отримують різницю в тарифах для населення. Але ті підприємства, які виробляють централізоване постачання не кінцеве,  вони не мають різниці в тарифах, в частині виготовлення питної води для населення. Наприклад, Кривбас при водопостачанні,  державне підприємство, воно  виробляє воду як для підприємств, так і для населення і  передають  водоканали комунальному  підприємству. І комунальні підприємства отримують, а підприємства державні в частині виготовлення води для  населення питної цю різницю  не отримують.  І цей борг починає рости ще більше.

Тому пропонується внести таку технічну  правку в це формулювання  із врахуванням податкового боргу, що сказав Ігор Іванович. Формулювання я дав.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дивіться, на слух  дуже важко  сприймається, але  є заборгованість перед водоканалом по різниці в тарифах. Є зустрічний і прострочений  податковий борг на 2,9. Цей  взаємозалік, по суті, його можна оформити і провести. Якщо мова йде про це, тоді ми погоджуємося, якщо ні – тоді давайте обговорювати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Андрій Васильович, до вас  і, Ігор Іванович, до вас.  Кривенко сформулював пропозицію. Я хочу, щоб ми рухалися, або відхилили цю пропозицію.

Я так розумію, що в нас немає відповіді на запитання з доходної частини. Ми маємо зробити або перерву тоді і говорити після  перерви, або давайте зараз  пройдемо статті, які запропонували фракції, вислухаємо думку бюджетного комітету. Якщо буде доходна частина, то тоді ми можемо це врахувати. Якщо не буде, то, зрозуміло, що не врахуємо. І що ми принципово відхиляємо?  Пройдемо всі поправки і закінчимо розмову, інакше ми сидимо і не конструктивно працюємо. Чи можемо це робити, чи ні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович, питання.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я  вкотре наполягаю, щоб комітет, який називається бюджетним, дотримався вимог Бюджетного кодексу. Подана поправка, якщо вона не містить пропозицій по додаткових видатках, не містить пропозицій по їх збалансуванню, не має права розглядатися.

Я прошу ті пропозиції, які порушують ці вимоги,  відхилити.

 

МАТВІЄНКО А.С. Якщо можна, Віктор Михайлович, от я вніс законопроект про доходну частину 2,3 мільярди. Цей законопроект розглядається паралельно зараз в податковому комітеті. От як я можу відповісти на запитання: чому мої пропозиції відхиляються, коли я збалансовано вніс пропозиції? Тому я пропоную зараз розглянути, а потім вже якось узгодити це із рішенням податкового комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Луценко Юрій Віталійович.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Шановні колеги, доброго дня, перепрошую, що втручаюсь в роботу комітету, в мене конструктивна пропозиція. Стосовно пропозиції нашої  фракції, я думаю, що таким чином можна піти і по  іншим: пункт 4, пункт 6, наприклад, і далі у колег, вирішувати точно так, як щойно був прийнятий позитивно пункт 2. Тобто за рахунок скорочення капітальних вкладень на відповідну суму.

Насправді це означає, що бюджетний комітет, який завжди контролював капітальні вкладення, зараз приймає відповідні рішення, узгоджені з фракціями, для того, щоб забезпечити голосування в залі.

Тому, наприклад, видатки на Львівський перинатальний центр, який підтримують 3 фракції, за рахунок зменшення відповідної суми капітальних вкладень. Аналогічно ДУС, бо, вибачте, Президент за власний кошт летів з Австралії до України. Тобто, якщо якась там фракція внесла тролейбуси, аналогічно – за рахунок зменшення капітальних вкладень.

Якщо буде збільшення видатків доходів податкових, то знайдеться звісно, куди їх використати. Тоді на ту суму, якщо податковий прийме  додаткову базу, на ту суму збільшаться капітальні видатки. Якщо ні, то залишиться ця сума.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Є пропозиція зараз пройтись по цим позиціям, їх сформулювати в загальну суму. Потім ми з вами побачимо, у нас 400 мільйонів – це те, що  не враховано в бюджеті по частотному ресурсу.

Тому треба іти по цим позиціям. І якщо щось нами не сприймається, то його не сприймати. Це все закінчити і сідати  говорити по ресурсу, а потім вже приймати рішення по фонду регіонального розвитку, по капітальним видаткам, що ми будемо зменшувати.

 

УНГУРЯН П.Я. У нас цифр немає. Давайте тільки ресурсні пропозиції пройдемо.

 

КРИВЕНКО В.М. Дивіться, у нас же є задача все одно вийти на прийняття бюджету. То ми можемо проходити "нересурсні" пропозиції. Ми вчора домовились, що фракції здають по 5 позицій своїх. Є пропозиція по них пройти, прийняти рішення. У нас все одно з вами є за спиною 5,5 мільярдів - фонд регіонального розвитку і держкапвидатки. У нас з вами є близько 2-х мільярдів.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Пані Наталіє! Пропозиція дуже проста. Пункт 4 – за рахунок відповідного скорочення капітальних видатків. Пункт 6 – за рахунок видатків. Якщо це пройдено, значить, тоді три фракції, котрі це просили, є задоволеними, і ми ще маємо далі як рухатися.

Окреме питання по вугіллю. Ви бачите, ми записали це в своє, бо, перепрошую, тут тихо, а шахтарі зараз під Верховною Радою. Це обговорити в кінці.

От зараз я пропоную пункти 4 і 6 – за рахунок відповідного скорочення видатків, так само, як пункт 2, якщо це влаштовує. Далі, хто тут? "Народний фронт"  йде зі своїми пропозиціями.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є прозиція іти по пунктах.

 

МАТВІЄНКО А.С. Юрію, ми тільки 3 пункти з 5-и розглянули.

 

МЕЛЬНИК С.І. 1-й пункт розглянули, 2-й розглянули, 3-й – домовились на після. Розглядаємо 4-й і 5-й. І рухаємося далі.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. 4-й, 5-й, 6-й  - за рахунок відповідного скорочення. Я це пропонував. 

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Номер 4 – може йти під капіталовкладення.

 

З ЗАЛУ.  Немає питань.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. І 6-й також.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. А номер 5 не може, тому що це не капіталовкладення.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пані Наталіє, я перепрошую, я би просив оцей 4-й скоротити наполовину.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Наполовину?

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Так.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я не проти.

 

 ЛУЦЕНКО Ю.В. Я перепрошую, але така сама ситуація в Черкасах.  Тому тут записуйте: Львівська і Черкаська області.  Там  перинатальний центр зводять.

 

ЯРЕСЬКО Н.І.  Пункт 5 не може піти, тобто  ми  5 пункт виділяємо.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Пункт 5-й прийміть з поваги до культури.

6-й за рахунок кадрів. Ну, це очевидно.  

 

ЯРЕСЬКО Н. І. 6-й пункт приймаємо.

 

КРИВЕНКО В.М. Пункт 7. Ми говорили з «Динамо», вони погоджуються наполовину. 

 

 (Шум у залі)

 

ЯРЕСЬКО Н. І. Починаємо спочатку. Перший пункт ми прийняли. Другий пункт ми виділяємо з капіталовкладень. Третій пункт ми обговоримо пізніше. Четвертий пункт наполовину, 45 виділяємо з капіталовкладень.  П'ятий пункт ми на пізніше прийдемо, коли  ми будемо мати ресурсну частину. Шостий ми приймаємо.  Сьомий пункт про товариство «Динамо». Там наполовину.

 

 (Загальна дискусія)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. 7 пункт є ресурсний, він не від капіталовкладення, то я його відкидаю, поки не будемо знати, яку ресурсну частину розділити.  

 

МАТВІЄНКО А.С. Можна прокоментувати 7 пункт?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. 7-ий я сказала. Я ж відповіла, що не кажу "так" і  не кажу "ні",  поки я не буду мати розрахунки ресурсної частини.  

 

МАТВІЄНКО А.С. Я вам дякую за ставлення до 7 пункту. Просто хочу наголосити, що це  єдине товариство, яке має серйозну базу.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Їм вже дали  100 мільйонів.

 

МАТВІЄНКО А.С.  Це про "Динамо " я говорю. Тому я вважаю, що ми не повинні  дати загинути цьому товариству.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Я як колишній  міністр скажу, в "Динамо" єдиним цінним для суспільства  залишилося ДЮСШ. Якщо ви напишете "для ДЮСШ", я за. Бо все інше це проїдання їхнього апарату.

 

 (Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається. Ідемо далі.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. 8 пункт - це шкільний автобус. Пані Гриневич тут, ми вам пропонуємо від капіталовкладення половину цієї суми. Виділити 42 мільйони гривень від капіталовкладення держави.  Домовились.

 

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. Тут «Молода гвардія»  випала.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. З «Народного фронту» наступна пропозиція не на вашому списку. Вона випала зі списку, що додати Мінсоцполітики на реконструкцію дитячого центру "Молода гвардія" 38 мільйонів гривень.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Це взагалі не потрібно, тому що це відновлення трупа.  Я проти "Молодої гвардії".

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Пункт 9-й.

 

КРИВЕНКО В.М. Для воїнів АТО і для сімей загиблих та поранених Ми пропонуємо, щоб все-таки було на будівництво.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. 300 мільйонів гривень передбачити на будівництво (це від капіталовкладень) на придбання житла для осіб, які брали безпосередню участь в АТО, та членів сімей загиблих.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Пані Наталя, тут треба зробити, здається, по механізмам, які робилися в 2008 році, коли для військовиків закуповували незавершене будівництво зі ступенем готовності не менше 80. Це було дуже ефективно і дешево.

 

КРИВЕНКО В.М. Дивіться, ми так само хочемо прописати в положенні,  щоб  працювали і переміщені особи, тобто це і занятість. Тому тут  треба дивитись, щоб там не повсовували корупцію.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ви розумієте, що вже в бюджеті є мільярд на будівництво житла для тих, які беруть участь в АТО. Для військовослужбовців мільярд існує вже в бюджеті.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Це придбання для сімей загиблих.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Це ідея дуже проста. Що ці 300 мільйонів чи скільки там буде, іде на ті міста, які можуть співфінансувати процес. Міста виділяють земельні ділянки, підводять інфраструктуру, держава будує. Це можуть не всі собі дозволити, але ці будинки мають бути придбані або побудовані в цьому році. Тому це є абсолютна  робота з напругою в середовищі. Мільярд гривень, його немає.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. А звідки сума 300 мільйонів?

 

БЕРЕЗЮК О.Р.  Послухайте, а звідки сума мільярд? Ми пройшлись по великим містам. У Львові 3 тисячі людей мобілізованих, з них половина вже була в АТО. З цієї половини, яка була в АТО, 900 чоловік поранені. Це є конкретні люди.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Пане Березюк, я взагалі не проти цього всього. Я просто хочу зрозуміти суму та категорію людей. Звісно, що всім учасникам, що ні.  Але якщо загиблим.

 

КРИВЕНКО В.М. Сім'ям загиблих та поранених.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Загиблі та інваліди 1 групи.

 

КРИВЕНКО В.М. Тоді є пропозиція. Можливо, загиблих та тих, хто має групу інвалідності.

 

ЯРЕСЬКО Н.І.  Можна зробити так, щоб умова співфінансування  на рівні місцевому.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Без застережень.

 

ЯРЕСЬКО Н.І.   В якому співвідношенні?

 

КРИВЕНКО В.М. Давайте 70 х 30.

 

( Іде загальна дискусія)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Добре. Ми погоджуємось зняти з капіталовкладень  300 мільйонів у співвідношенні  70 х 30, держава і міські бюджети   і тільки для тяжко поранених  і родин загиблих.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В.  Послухайте. Загиблі та інваліди першої категорії.

 

ЯРЕСЬКО Н.І.  Загиблі  та  інваліди першої категорії.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Ні. Загиблі та поранені.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В.  Олег,  поранених є десятки тисяч.

Йдеться про загиблих та інвалідів першої категорії, це без руки, без ноги. Почніть з цього.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Інваліди першої та другої категорії.  Всі, хто без руки,  є друга категорія.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Отже, мають бути загиблі та інваліди першої та другої категорій. Це буде субвенція, так? Так, зрозуміло.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Віктор Пинзеник. 

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я хочу нагадати присутнім, що бюджет, який ви розглядаєте, має в 200 мільярдів дірку. Ви розписали видатки, на які не вистачає 200  мільярдів гривень. В мене питання: що ви ділите? Ви ділите дірку від бублика, її немає чим фінансувати.  Ви ділите неіснуючі кошти.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Я пропоную тоді, щоб оце зняття з капітальних вкладень не звучало настільки жорстко. Ми побачимо, скільки буде додаткової ресурсної бази.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Я погоджуюся з паном Пинзеником, але ми сьогодні, шановні колеги, маємо забрати спортивні школи, всі табори – все, ми сьогодні повинні віддати гроші воїнам АТО і пораненим. Неймовірна напруга в містах, неймовірна.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Значить, зрозуміло, ми  №10 виділяємо.  

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Це є серйозне АТО. Люди добрі, ви зайдіть в політехнічний університет: всі технічні, інженерно-технічні факультети порожні.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Це не факультети – це тролейбуси, Олег!

 

ЯРЕСЬКО Н. Це ресурсна частина, я, пан Березюк, покажу тоді пізніше. Але ж поки що в нас це не виходить від капіталовкладення, побачимо, що буде з ресурсною частиною.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Я хочу нагадати вам, пані міністр, що ми разом з вами назбирали принаймні 7 мільярдів гривень реальних грошей, реальних, не фантазійних.

 

ЯРЕСЬКО Н. Немає 7 мільярдів, пан Березюк. Зараз податковий комітет вам скаже, але немає 7 мільярдів.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Добре, 6 з половиною.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ідемо далі по пунктам.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. 11 пункт.

 

КРИВЕНКО В.М. 11 пункт  - це програма 50 х 50. Це електротранспорт. Є  програма державна про розвиток електротранспорту. У нас є два виробника високотехнологічних.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Якщо ви погодитесь це включити в капіталовкладення, це знову іде  по субвенціям так само, як було в попередні роки.

 

 ШЕВЧЕНКО О.Л. Який зараз електротранспорт, якщо 200 мільярдів мінус. Про що  ми говоримо? Нащо ми самі себе дуримо? Потім будуть знімати. Перепрошую, та побудуйте дороги спочатку, а потім будете електротранспорт купляти.

 

КРИВЕНКО В.М. Послухайте, а може  800 на дороги? Просто не треба так жорстко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я думаю, що 700 – це набагато важливіше, чим будь-який електротранспорт. Тому що, якщо немає доріг, не буде по чому їздити.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Колеги, електротранспорт в містах країни є таким, який  насправді перевозить всіх людей практично безкоштовно. 70 відсотків цих людей можуть опинитися без міського транспорту.

 

 (Шум у залі)

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я закликаю вас, припиніть будувати комунізм! Ви говорите про підприємницьку діяльність, яка має сама заробляти кошти. Дайте можливість бізнесу займатись бізнесом. Ну це абсолютно проста комерційна діяльність.

Причому тут бюджет? Побудуйте нормальні стосунки, а інакше беріть Леніна, вчіть, записуйтесь в Комуністичну партію, будуйте комунізм!

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Тобто тут нема домовленості.  Знімаємо.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Тобто по 11 пункту  немає згоди.

 

КРИВЕНКО В.М. Ні, згода є. Є позиція фракції, може комітет її підтримати. У нас ще по СБУ позиція.

Тобто ми домовились, що подають фракції пропозиції. Ми точно дали збалансований перелік доходів по оренді.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Будь ласка, перестаньте рахувати гроші, яких немає в нас.   

 

КРИВЕНКО В.М. Ми підійшли дуже виважено до формування своїх пропозицій. І ресурсної бази під них ми дали більше, ніж зараз пропонуємо виділити. Це все іде в реальний сектор, це все іде на потреби держави.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Шановні колеги, я хочу вас  поінформувати, що у нас насправді державного замовлення вистачає, а не вистачає мотивації, щоб люди йшли на технічні спеціальності, тому така практика вже в країні була, коли на певні  спеціальності давались підвищені стипендії.

І друге. У нас сьогодні військова підготовка технічних спеціальностей платна, тобто люди повинні самостійно оплачувати. Ми зараз маємо відкривати військові кафедри і повинні заплатити за військову підготовку, тому що нам потрібні військово-технічні спеціальності.

Тому з цих коштів, про які говорить фракція "Самопоміч", я пропоную розглянути підвищення стипендій, а також оплату військової підготовки, тому що сьогодні вони повинні платити за неї самі самостійно. Ясно, що простіше її не отримати в такій ситуації, яка є в країні. А нам потрібні офіцери запасу інженерних спеціальностей.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. №12. Збільшити видатки загального фонду Національної комісії, що здійснює державне регулювання на 3,5 мільйони. Це також іде від ресурсної частини, то ми її прибираємо. Обґрунтування від вашої фракції є?

 

З ЗАЛУ. Бюджет Національної комісії є мінімальний.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Бюджет країни є мінімальний.

 

З ЗАЛУ. В бюджет країни вони надали в цьому році більше, ніж мільярд до того, що ви запланували.  На наступний рік їм потрібно працювати, у них просто немає коштів. Ви від них вимагаєте мільярди гривень. Я хочу нагадати, що спочатку у бюджеті було 6 мільярдів гривень, зараз, я дуже сподіваюсь, що ви поставите 11,2 мільярда гривень, тобто це додатково ще 5,2 мільярди гривень до бюджету. Вони просять 3,5 мільйони на наступний рік. Вони не зможуть працювати.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я вам скажу, що це не ресурс, це йде фінансування дефіциту. Тобто ви рахуєте це як ресурс, а воно  не є ресурсом.

 

З ЗАЛУ. Окрім ліцензії, є 400 мільйонів гривень, які бюджет додатково отримує.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. 240. Я знаю, про що я говорю.

 

(Загальна дискусія)

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я дуже прошу, пані Наталя, вашу увагу. Давайте будемо чесними, 240 мільйонів ми додаємо, з них 3,5 мільйони  ми виділяємо на цю комісію. Мені здається, що це є справедливо.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я не проти в принципі, якщо ми побачимо, який в кінці буде  результат. А щодо СБУ, то не просить.

 

З ЗАЛУ. Як це не просить СБУ, якщо СБУ надсилало запитання? У   нас в Україні іде війна і всі кажуть про кібергбезпеку. Потрібно обладнання, його просто немає.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Так може конкретно написати на що ці кошти ідуть, а не на загальні витрати.

 

З ЗАЛУ. Ні. Так там є конкретно, там було конкретно все розписано.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, у нас пункт 12 - 3,5 мільйони пишуться на апарат і 14,5 мільйонів на СБУ. По тій програмі у них іде закупівля серверного обладнання. До нас в комітет  надійшло рішення Комітету з питань зв'язку та інформатизації, ці позиції, я розумію, що у нас повинні бути консолідована позиція.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. У нас в бюджеті на сьогоднішній день 4,5 мільярди на СБУ вже є.

 

КРИВЕНКО В.М. Давайте хоча б 3,5 вирішим зараз.

 

ЯРЕСЬКО Н. 12 і 13-й потім. 14-й ми вже обговорили і приймаємо. Всі чули? 14-й приймаємо. 15-ий пункт.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Пункт 15, шановні колеги, це пропозиція фракції Радикальної партії. Я прошу прокоментувати Міністерство фінансів і дати розуміння.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Позиція Мінфіну щодо такого банку, кредитного агентства або фондів кредитування позитивна. Але я би це робила і зараз залучили іноземні якісь кошти, брала на себе відповідальність це робити, а не фінансувати з бюджету, тому що у нас в бюджеті немає. І ті гроші, які тут поставлені, вибачте мене, не зустрічаю, щоб робити якесь діло. Тобто тут ми будемо мати пусті організації. Профінансували, там набрали людей і не буде коштів, щоб надати будь-які фінансові послуги, тому що це не вистачає.

Конкретно тут написано, що частину ми маємо забрати від нескорочуваних прибутків Нацбанку. Мінфін хотів би брати всі прибутки від Нацбанку. Це не в наших можливостях, наші руки зв’язали. Є якісь правила гри щодо відбудівлі і резервів Нацбанку у Міжнародного валютного фонду. І вони нам обмежили – 60,5. Незважаючи на те, що ми хотіли б більше, ми  просто не маємо права більше. Тобто від цього ми не можемо брати.

Далі доповнюється від формування статутного капіталу. Я вам пропоную просто не фінансувати це зараз, а як сказати, доручити, вимагати, щоб …….

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Закон треба прийняти?

 

ЯРЕСЬКО Н. Так, закон приймати, де ми будемо бачити джерела фінансування, тому що інакше ми створимо банки, які ні до чого. В нас є державні банки, наприклад, там, міжнародного розвитку, він немає капіталу і не може працювати, тому що ми не можемо рефінансувати його.

 Я вам пропоную, що ми з вами опрацьовуємо ці конкретні ідеї разом з Міністерством економіки і вийдемо на якийсь там баланс, де ми залучаємо іноземні кошти, щоб профінансувати такі інституції.

 

КРИВЕНКО В.М. Я пропоную підтримати пані Наталю і в текстовій частині Закону «Про Державний бюджет» в Прикінцевих положеннях передбачити Кабінету Міністрів створення інституцій банку розвитку і кредитного агентства.  

ЯРЕСЬКО Н. І. Я вас прошу доручити комітету, а не включити в закон.

Ми за те, щоб працювати над законом.

 

КРИВЕНКО В.М. Я знаю позицію Радикальної партії з цього приводу. Тобто це може зняти цей пункт тільки в такій формі. Протокольне рішення.

 

(Загальна дискусія)

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я пропоную відхилити цей пункт. Ніяких пунктів додаткових не треба, прошу  вилучити цю поправку.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олександр Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Пані Наталіє, ви знаєте, ми шукаємо, запозичуємо гроші, десь шукаємо у міжнародної спільноти мільярди. А в нас  є  фактично всередині  країни величезна кількість коштів у  приватних підприємців.  Яким чином їх залучити? Напевно, дуже просто. Я  вже багато років поспіль пропоную: дайте  можливість підприємцям допомагати розвивати свій бізнес.

Що я маю на увазі? Якщо, наприклад, в якомусь регіоні  саме головне – це дороги. Якщо дороги немає, підприємець не має зобов'язань перед бюджетом,  але  цей підприємець готовий  сплатити, наприклад, наперед там 30,40, 50 чи 100 мільйонів гривень.

Чи можна виділити ті гроші зразу ж на ту бюджетну дорогу?

 

ЯРЕСЬКО Н.І.  Я скажу, що перші 700, що ми виділили від капітальних вкладень, це були на дороги. Але я вам ще одну новину скажу, із тих 2 мільярдів, що Світовий банк оголосив, що надає нам в цьому році, десь приблизно 800 мільйонів є якраз  на інвестиції доріг.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Мільйонів чого?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. 800 мільйонів доларів із 2 мільярдів  Світового банку, чи  700 чи 800, я точно не знаю, але до  800 мільйонів  на дороги.

Додатково до цього вам буде потрібно приймати всі закони, які є попередніми заходами,  на цьому тижні. У квітні  ми можемо приступити до використання цих коштів, як тільки отримаємо ці 800 мільйонів.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я з вами погоджуюсь, тому і кажу, що не треба жодних бюджетних запозичень, бо підприємці заплатять наперед податки.

 

(Загальна дискусія)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. №16. Я вчора сказала, що ціла країна має бути індустріальним парком, а не один або інший регіон. №16, стаття 33 пропонується сформувати індустріальні парки.  Цей підхід не спрацьовує, воно формує корупцію. Воно не прозоре, воно не спрацювало і воно не буде працювати у майбутньому.

Я вас прошу зробити цілу країну нормальним індустріальним парком, де інвестор міг би вирішити, куди він хоче вкладати інвестиції.

№ 17. Це щодо АТО і лікування за кордоном.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. І онкохворі діти – там два.

 

З ЗАЛУ.  Можна без обговорення?  Це треба прийняти і врахувати.

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Це те, з чим  виборці прийдуть до всіх.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КРИВЕНКО В.М. Є пропозиція джерело прибрати і створити як напрямок просто.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні народні депутати! Я перепрошую, по цій статті  ми вже передбачили в бюджеті 400 мільйонів збільшення на видатки, коли зараз внесли. Пропозиція іде: уточнити цих 400 мільйонів або  додатково ще 52?

 

МАТВІЄНКО А.С. Це про що йде мова? Про який пункт?

 

ЛУЦЕНКО Ю.В. Лікування за кордоном.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Значить, давайте тоді для себе визначимося. Коли Оксана Корчинська питає про це питання у Прем'єр-міністра, ви кажете. Потім вона приходить у Міністерство охорони здоров'я і знаєте, що вони кажуть? Прем'єр-міністр  і міністр фінансів помилилися. Уявіть собі її стан, коли вона член Комітету з питань охорони здоров'я! Тоді узгодьте цю позицію з Міністерством охорони здоров'я і закриємо це питання. Немає проблем!

 

КРИВЕНКО В.М. Зараз треба про додатковий ресурс говорити.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Повторюсь,  400 мільйонів на онкологію, на гемодіаліз і на мамографи ми вже передбачили. Це те ж саме.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Міністерство охорони здоров'я підтвердило, але воно є в змінах до бюджету, які ви вже бачили, ці 400 мільйонів: на дитячу онкологію, на гемодіаліз і на придбання мамографів.

Тобто 52 мільйони ми беремо  на ресурсну частину зараз. А 100 мільйонів на онкохворих ми вже передбачали  в цих 400.

№18. Ми вже домовилися по цим Прикінцевим положенням по місту Києву.

№19. Наша домовленість з Міжнародним валютним фондом. Я вам скажу, що в мене  немає можливості змінити. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Пані Наталія, вас не було, ми якраз обговорювали. Ваш перший заступник сказав, що це питання розглядається на Комітеті соціальної політики. Вчора на раді коаліції було домовлено про те, якщо два прожиткових мінімумів,  ну,  це прем'єр-міністр підтвердив.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ні, не підтвердив. Він сказав, що до обговорення на соціальному комітеті.

 

КРУЛЬКО І.І. Міністр соціальної політики сказав, що не можна адмініструвати, якщо разом заробітна плата і пенсія. Ще один ваш заступник Матвійчук сказав, що  буде несправедливо, тому що, якщо особа, яка має трошечки більше, ніж два прожиткових мінімумів, тоді з нього будуть знімати 15%. Вчора це було зафіксовано. І прем’єр-міністр сказав, що це проходить.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я була на тій зустрічі і воно зафіксовано таким чином, що він передав рішення на соціальний комітет. Будемо чекати, як вони вирішать.

 

(Іде загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. Андрій Васильович, вчора це питання обговорювалось і колеги чули, що вчора на засіданні коаліції це питання було підтверджено. Чому зараз ми від цього відходимо?

 

ЯРЕСЬКО І.І. Запитайте, будь ласка, інших присутніх, тому що я не одна була на тому засіданні.  Я хочу сказати, що моя точка зору тільки одна.

№ 20. Ми домовились, що це не міняємо. Працюємо 6 місяців, а потім переглядаємо.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрій Васильович, дозвольте висловитись з цього приводу. Ми маємо, окрім цієї пропозиції, окремий законопроект № 1900, який маємо розглядати в середу. Я хотів би сказати, що ця пропозиція абсолютно не міняє балансу державного бюджету. Ми забираємо від районів 25% і повертаємо їх в села, селища і міста районного значення. Це пов’язано з тим, що фактично зараз у нас купа сіл, де на рахунках нуль. Чому нуль? Тому що вони не мають з чого наповнювати ці бюджети.

Що зроблено районами? Райони поділили всі села на «угодні» та «неугодні», і якщо подобаються голови сільрад, вони їм добавляють, а ті, які не подобаються - не добавляють. Ось така ситуація.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы рассматривали этот вопрос на коалиции и было принято решение, что этот законопроект № 1900, который мы рассмотрим в среду и посмотрим на его поддержку в зале.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Крім того, якщо ви пам’ятаєте, коли ми в першій частині розглядали зміни до бюджетного законодавства, внесли уточнення, що субвенція з районного бюджету на бюджети сіл, селищ іде в розмірі, якщо вона надається, ця субвенція, якщо не вистачає власного ресурсу, в розмірі не менше 2014 року. По суті це вже питання вирішено.

Друге. Перерозподіл податків -  це не норма  Закону про державний бюджет в принципі, це норма відповідного податку Бюджетного кодексу. Тому тут в принципі воно не може розглядатись.

І найголовніше. Зараз ми говоримо знову про розбалансування бюджетів всіх рівнів. Я прошу це питання зняти.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. № 21. Передбачати нову субвенцію з державного бюджету бюджетам місцевого самоврядування на будівництво, реконструкцію, ремонти вулиць і  доріг. Це те саме про що ми говорили кілька разів. Ми це відкладаємо.  Щодо покриття цих видатків, то ми не маємо можливості це робити.

№ 22. Відхиляємо. Якщо немає №21, немає і №22.

№ 23. Я не можу не збільшити видатки на обслуговування  державного боргу без якогось  рішення. Я мушу включити обслуговування боргів, я не можу зараз зменшити обслуговування державного боргу.

 

КРУЛЬКО І.І. Почекайте, 22 поправка, якщо ви кажете, якщо немає №21, то немає і №22.  При чому тут №21 і №22?

22 поправка – почитайте уважно. Там ідуть три пропозиції. Перша  - відновлення обсягу видатків за бюджетними програмами Міністерства освіти. Друга поправка – це додатково на наукові дослідження Національної академії  аграрних наук. І третя поправка – це стосовно Українського інституту національної пам'яті, якому на діяльність у цьому році передбачено нуль. Інститут національної пам'яті. А потім ми маємо ситуацію на Донбасі – через те, що на Інститут національної пам'яті ми закладаємо в бюджет нуль на їхні видатки.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Перша сума – 378 освіті. Ми не можемо передбачати зараз додаткових ресурсів на освіту. Я вам розповідала це на раді коаліції. А 5 мільйонів гривень на Інститут ми закладаємо в ресурсній частині.

 

КРИВЕНКО В.М. Вибачте, в Аграрній академії насправді є проблеми.

 

(Шум у залі)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Запам’ятайте, будь ласка, що в системі Академії наук є понад 5 мільярдів гривень. Вони можуть зараз розподілити між собою по-іншому, я не проти, але добавити зараз до Академії наук я не в змозі.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я хочу додати. В тексті Закону про державний бюджет, який ми приймали в грудні, є пункт, згідно з яким, в тому числі й Національна  академія аграрних наук має провести публічні конкурси щодо надання своєї землі в оренду. Є велике питання щодо використання цієї землі.

 

(Шум у залі)

 

(Іде загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я не проти, але скажіть, будь ласка, коли у нас агробізнес буде замовником послуг Академії? Чому він не фінансує, скажімо, ці наукові дослідження для збільшення свого прибутку? Чому не можна? Увесь світ так працює.  А ми їм постійно допомагаємо.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ми можемо узагальнити зараз по державних капіталовкладеннях, що ми тут домовились з вами? Так чи ні? Так.

Ми домовились, що з 2,5 мільярдів ми включаємо в ці капіталовкладення: №2 – 700 мільйонів на програму «Карпатський єврорегіон»; ми включаємо 45 мільйонів на реконструкцію Львівського обласного  клінічного  перинатального  центру, це №4. Далі. 42 мільйона – це № 8 «Шкільний автобус».  Домовились?

Це  із  2,5 мільярдів капіталовкладень.

Житло – 300 мільйонів, це родини загиблих, перша та друга категорії інвалідів як субвенція. І електротранспорт в сумі 100 мільйонів гривень у формі субвенцій.

Отже, 700, 45, 42, 300 і 100.

 

З ЗАЛУ. А 200  на освіту?

 

ЯРЕСЬКО Н.І.  Це не капіталовкладення. 

Тобто ми домовились по капіталовкладенням, так?

 

КРИВЕНКО В.М. Ще 113 - СБУ, це теж капіталовкладення.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. 1 мільярд 187 з 2,5.  

Далі. Від ресурсної частини нам  дали знати, що там  840 мільйонів.  600 від підвищення ренти, це  за різні роки, 240 від оплати послуг  по 3G.  В сумі 840.   

 

ПАВЕЛКО А.В. Ми зараз пройшлись по всім пропозиціям від фракцій. Сейчас я предлагаю выступить от комитетов, кто пришел. Потім ми зробимо технічну перерву для того, щоб опрацювати всі питання. І через там 10 хвилин зберемося і приймемо рішення.

Будь ласка, Куліченко Іван Іванович.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую. Я тоді обговорював Бюджетний кодекс, а це стосується змін до законодавства. В бюджеті є передбачене фінансування будівництва Дніпропетровського метрополітену за рахунок кредиту міжнародного банку. ПДВ кредитом не передбачено.

Тому  пропонується  надати субвенцію Дніпровському міськвиконкому– 29 мільйонів гривень, яка при оплаті ПДВ повертається державі. Тобто на сплату ПДВ на завершення першої черги будівництва метрополітену в Дніпропетровську.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Ми пропонуємо таку редакцію: субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Дніпропетровська для співфінансування проекту завершення будівництва метрополітену.  Але це буде виключно сплата ПДВ.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Шановні друзі, у нас сьогодні уже говорили про Інститут національної пам’яті, депутати піднімали це питання. Є пропозиція, як дати гроші на їхню діяльність,  це дуже важливе питання – національна пам'ять.

Тому є пропозиція, яка не потребує ресурсу державного бюджету і пов'язана з перерозподілом: зменшити на 5 мільйонів гривень видатки на Мінсоцполітики стосовно фінансової підтримки громадських організацій інвалідів та ветеранів, заходи з військових поховань і військових пам'яток та увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Бо там аж 76 мільйонів. Зменшити на 5 мільйонів.  Це КВЕД 2501220.   

Відповідно забезпечити додаткову бюджетну програму  1809020, де зараз – 0, і додати туди 5 мільйонів. Це заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам'яті, бо там у них немає нічого взагалі.    

І друге питання. Це питання стосується перерозподілу взагалі коштів всередині Міністерства культури.  Ви знаєте, що зазвичай ці речі ми робимо розпорядженням Кабміну і потім затверджуємо. Але зараз є необхідність, щоб цю процедуру пришвидшити, і всередині Міністерства культури зробити перерозподіл змінами до державного бюджету. Цей перерозподіл стосується зменшенням видатків за бюджетною програмою 1801170 – це заходи на концертну діяльність на 15 мільйонів. Збільшити видатки за бюджетними програмами 1801190 – це охорона музеїв і 1801490 – це охорона заповідників відповідно на 9,3 і 5,7 мільйона гривень. Ця пропозиція погоджена з Міністерством культури, тому давайте за це проголосуємо. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Еще 2 выступающих и делаем перерыв.

 

ВІННИК І.Ю. Шановна пані Міністр, Комітет нацбезпеки і оборони, будь ласка, хвилиночку уваги вашої. У нас в бюджеті передбачено 6 мільярдів гривень на держгарантії в сектор нацбезпеки і оборони для закупівлі нових озброєнь. Під ці держгарантії будуть залучати кредити, зрозуміло, що в державних банках. Не зрозуміло ще поки під яку ставку, але я впевнений, що ви визначитесь.

Можна, будь ласка, внести зміни в статтю 6 Закону України "Про Державний бюджет", де чітко передбачити, що відсотки по кредитах, залучених під ці державні гарантії, будуть повністю сплачуватися держбюджетом України, визначити відповідного розпорядника: чи це буде Мінфін, чи це будемо перераховувати на Міноборони, Службу безпеки, Нацгвардію відповідно. Ми дуже хвилюємось, що зараз цей механізм не працює, а він мусить працювати. Можемо чітко внести відповідну зміну в статтю 6 Закону України "Про Державний бюджет" і викласти, що всі відсотки по кредитам залучені під державні гарантії і передбачити, що сьогодні будуть сплачені держбюджетом України.

 

(Загальна дискусія)

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дивіться, по цій  програмі ми говорили про те,  що ми включаємо видатки на погашення і обслуговування цих боргів у видатках Міністерства оборони відповідно, якщо буде Міноборони закуповувати. Якщо Нацгвардія, то відповідно Нацгвардія, але у відповідні періоди, коли ці позики будуть гаситися і обслуговуватися.

 

ВІННИК І.Ю. Це треба буде щомісячно сплачувати. Як вони будуть це робити, якщо не передбачено жодних видатків? Ми можемо якось викласти  6 статтю так, що було всім зрозуміло, хто і коли ці відсотки буде сплачувати?

Ми на комітеті пропонували відповідно включити суму відсотків в нову категорію, в нову програму відповідно Міноборони, Нацгвардії, Міністерства внутрішніх справ, державної підконтрольної служби, тим, кому передбачені ці гарантії. Давайте так зробимо.

Або відповідно в тексті змін до 6 статті, що всі видатки, пов'язані з обслуговуванням кредитів, залучені під державні гарантії, видати відсотки в державних банках, будуть повністю погашені щомісячно Міністерством фінансів та іншим органам. Давайте сьогодні це зафіксуємо.

Прошу дати чітку відповідь по цьому питанню, будь ласка.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Чітка відповідь по цьому питанню. Видатки будуть враховані, як тільки будуть надані гарантії. Буде складений графік, буде визначена чітка сума, буде визначений суб'єкт. Поки цих угод немає, ми не можемо це записати як імператив.

Є така політика уряду, коли буде надаватися гарантія, то видатки на їхнє обслуговування ми обов'язково включимо. І це буде в рішенні уряду як доручення Міністерству фінансів і відповідному розпоряднику коштів.

 

ВІННИК І.Ю. Так що, не можна внести відповідні зміни до бюджету України?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Це не предмет Закону про державний бюджет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Гриневич Лілія, будь ласка.

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Дякую.  У мене 2 запитання.

Перше питання. У нас не вистачає на підручники 52,8 мільйона гривень. Це є дуже складна і загрозлива ситуація, ми вперше віддали підручники і будуть самостійно платити батьки, але коли визначились по обсягу малозабезпечених, які має покрити держава підручники, у нас вилазить ось така цифра. Прошу це врахувати, скільки ми компенсуємо ці 52,8. Тут сидить Міністерство фінансів, директор департаменту, вона може підтвердити цю ситуацію.

Друге питання, про яке я дуже хочу попросити. Шановні колеги з бюджетного комітету, я дякую, що ви в Бюджетному кодексі піднесли на центральний рівень 3 державні музеї, але поки вони у 2016 році потраплять на центральний рівень, вони можуть загинути, тому що місто Київ не може дофінансовувати такі великі музеї, зокрема Державний політехнічний музей,  експозиція якого розкриває дослідження космосу, створення приладів. Він потребує охорони. Тобто це 3 державні музеї. Цей музей потребує видатків 2,5 мільйона гривень. Це не є якесь неймовірне питання, але ми можемо музей державного масштабу загубити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Василь Васильович.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Пані Ліліє, ви знаєте, ми кожного разу на комітеті на черговому засіданні приймаємо приблизно по цій процедурі піднімаємо питання, на жаль. Ви знаєте, я теж хотів зараз запропонувати, у нас є єдиний в Україні Національний центр аерокосмічного агентства, який в Дніпропетровську знаходиться. Я вам скажу, що я Петрова дуже поважаю, я директора дуже поважаю, але якщо ми не зможемо зараз через місцеві бюджети вирішувати ці питання, то тоді не треба взагалі думати і говорити про децентралізацію і про всі інші моменти. Міняємо повністю філософію Податкового кодексу.

Давайте зберемось в робочому порядку і приймемо якесь консолідоване рішення. Ми не будемо постійно смикати кожного разу якісь нові об'єкти з   місцевого на державний рівень.  

 

ГРИНЕВИЧ Л.М. Ми про ці об'єкти говорили від самого початку. Їх є точно певний перелік. Я не почула відповіді по підручниках і по фінансуванню музеїв.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Позиція Мінфіну, будь ласка. Ігор Іванович.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ми на засіданні уряду розглядали питання по  підручникам, по їх забезпеченню. Було прийнято рішення з пропозицією Міністерства освіти погодити саме з цієї суми, бо у них була програма як переходити на підручники, але співфінансування за рахунок батьків.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.  Силантьєв і  далі Гордєєв.

 

СИЛАНТЬЄВ Д. О. Уважаемый комитет. Силантьев Денис – заместитель главы Комитета по вопросам семьи, молодежной политики и спорта. Я хочу озвучить ситуацию, которая сейчас возникла при принятии бюджета на 2015-й год и реформирование Фонда социального страхования. Дело в том, что полностью было исключено из финансирования оздоровление детей на 2015-й год. Я просто хочу озвучить, что это из себя представляет. На сегодняшний день 180 тысяч детей проведут лето в городе на асфальте у себя дома. То есть это повышение преступности, алкоголизма, наркомании. Все прекрасно понимают, где они окажутся: во дворах, в подворотнях.

Я хочу сказать, что наш комитет принял решение и протоколом были внесены изменения в законопроект. Я бы хотел, чтобы бюджетный комитет также поддержал и принял поправки в закон, который сейчас мы будем принимать, потому что если мы оттянем на позже, летом уже мы не будем ничего принимать, потому что нет смысла этого делать.

Дело в том, что из Фонда социального страхования было полностью исключено финансирование, хотя бы частичное финансирование оставить и включить как целевой сегмент.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігор Іванович, позиція Мінфіну.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Ці видатки фінансувались за рахунок відповідного фонду, не за рахунок державного бюджету. Можливо при затвердженні бюджету цього  фонду дати доручення уряду, щоб розглянув ці пропозиції. За рахунок державного бюджету воно не фінансувалось.

 

СИЛАНТЬЄВ Д.О. Профинансировано за счет Фонда социального страхования.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я про це і кажу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Вы слушайте ответ. Вам только что сказали, что это финансировалось, как и вы говорите, за счет фонда. Так вот, когда будет рассматриваться бюджет фонда, там и надо поднять этот вопрос для того, чтобы они это включили в этот фонд. Из бюджета никогда эта статья не финансировалась. Значит, на рассмотрении бюджета  фонда надо поднять этот вопрос.

 

КРИВЕНКО В.М. Є пропозиція підтримати позицію Міністерства фінансів, передбачити як доручення уряду під час затвердження бюджету фонду це питання розглянути. Давайте тоді запишемо рішення комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, у мене є таке питання. Рівно рік тому  я особисто з багатьма волонтерами облаштовували кордон з Кримом. І  питання сьогодні в тому, що рівно рік тому Північнокримський канал був засипаний мішками з піском для того, щоб 1 квітня, коли буде зрошувальний сезон, піде вода по цьому каналу, де зрошення херсонських товаровиробників, ця вода не пішла до Криму. Тому що там був проточний канал, і відповідно вода забирається як для наших херсонських товаровиробників, так і йде на Крим автоматично.

Тому на сьогоднішній день конче необхідно  побудувати споруду, яка би перешкоджала  доступу води до Криму. Проектна документація є, все є. Питання сьогодні полягає в тому: чи ми пустимо воду на Крим? Якщо ми її туди не пустимо, ми відповідно не пустимо й нашим фермерам і господарям.  А ви знаєте, що це в Херсонській області неможливо.

Тому прохання до вас – підтримати питання щодо  виділення Державному агентству водних ресурсів орієнтовно близько 50 мільйонів гривень. Ігор Іванович, будь ласка,  почуйте. Близько 50 мільйонів гривень на  облаштування цієї дамби одночасно з влаштуванням лічильника води.

Дякую всім за увагу. Прошу підтримати. Це Північнокримський канал. Це стратегічне питання для України, для  Херсонщини. Дякую.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. У мене є пропозиція також включити це в цю табличку, що у нас іде ресурс. Зараз завершується засідання податкового комітету, вони прийняли рішення, в тому числі по аміаку. Я не розумію, як воно може працювати.

У мене пропозиція була яка? У нас є також декілька технічних правок, я хотів би їх озвучити. В мене була пропозиція зараз доручити терміново комітету, секретаріату узагальнити все, що ми наговорили, в тому числі по цих табличках, що ми робимо за рахунок капітальних видатків, за рахунок ресурсу. За цей час ми уточнимо з податковим комітетом і з нашими фіскалами по ресурсу і за півгодини повернутися знову, пройти вже по оцим ресурсним статям з урахуванням тих можливостей, які є, якщо не заперечуєте. Це по процедурі.

По суті, у нас пропозиція декілька редакційних правок внести, це виключно редакційні речі. Статтю 6, там, де мова йде про державні гарантії, доповнити абзацом наступного змісту, це є в тексті, ми просто прибираємо з Прикінцевих положень і додаємо в 6 статтю, де мова йде, що дозволити Кабінету Міністрів створити у 2015 році стабілізаційний резервний аналітичний фонд у розмірі мільярд доларів США за рахунок коштів зовнішнього запозичення, що можуть бути залучені під державні гарантії. Тобто мова іде, що з Прикінцевих положень ми переносимо в 6 статтю.

Наступне. В додатку № 9 знову ж таки редакційна правка, на жаль, не дуже коректно наші головні розпорядники виписали. В додатку № 9 за розділом «Донецька область і підрозділи, заклади, установи і організації охорони здоров'я» виключити рядок такого змісту: «державний заклад – дорожня лікарня «Ясинувата» державного підприємства Донецької залізниці, Донецька область".

Наступне питання. Ми обговорювали, але я просто для стенограми кажу,  я трошки збився, що говорив, а що не говорив. Мова йде про Дніпропетровськ і про можливість їм використати кошти міжнародні на фінансування метро. Там проблема з ПДВ це не ресурсна стаття. ПДВ заплатили, ПДВ повернули назад, тобто воно оформлюється як субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Дніпропетровськ для фінансування проекту завершення будівництва метрополітену. Там  29 мільйонів, повторюся. Ці 29 мільйонів вони платять в бюджет ПДВ. Тобто це розблоковує питання можливості використання цього кредиту. Це без додаткового ресурсу.

50 мільйонів  на Кримський водоканал  озвучили. Була пропозиція 400 на тваринництво. Ну, пропозиція врахувати частково. Внести в цю таблицю, до якої ми зараз повернемося для узагальнення.

 

КРИВЕНКО В.М. Будівництво і тваринництво.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Андрій Васильович, якщо не заперечуєте, то прохання зробити перерву, щоб членам комітету роздали проект відповідного рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С.  Пані Наталіє і пане Ігорю! Питання не критичне, але, якщо можливо, і там буде у нас баланс, до нас звернулася Федерація спортивної гімнастики. Ігоре Івановичу, оголошені змагання на весну 2015 року – Міжнародний кубок. Міністерство молоді та спорту просить підтримати це, і  є лист відповідний. Вони просять 4 мільйони. Якщо можна, давайте хоча б 2 мільйони як компроміс розглянемо, якщо буде баланс. Я вам ці поправки передам. Це Кубок Стелли Захарової. Треба передбачити, якщо можливо, хоча б частково.

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Я просто хочу всім вам нагадати, що антинародний міністр фінансів зараз створює інфляцію з дефіцитом  країни.

 

З ЗАЛУ. Антинародний?

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Антинародний. Я.  Антинародна.

 

(Шум у залі)

 

ЯРЕСЬКО Н.І. Пане Пинзеник! Підтвердіть, будь ласка.

 

УНГУРЯН П.Я. Андрей Васильевич, техническая правка. Дополнение к тому, что сказал Игорь Иванович Уманский. Нужно с секретариатом проговорить, там внутренняя перекидка,  не увеличение ресурса по додатку № 3 в части Минэкологии. Чтобы уменьшить по 70-ой программе на 9 миллионов 400 тысяч гривен здійснення природоохоронних заходів і збільшити по 40-ій програмі і по 90-ій на цю ж суму распределить 500 тысяч и на 8 миллионов 900. Таким образом не увеличивается баланс, просто мы делаем внутреннюю перекидку в рамках Минэкологии.

Спасибо.

Это чисто техническая правка.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо. Будь ласка, Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Пані міністр! Я скажу хорошим висловом на те, що ви сказали, "пізно пити боржомі, коли нирки відмовили".  Я вважаю, що ми не повинні реагувати на жодне звернення міністра, у нього є уряд. Що це за походеньки? Уряд є.  

В мене інша пропозиція, технічна. Ми за півгодини не справимось, давайте зробимо трохи перерву більшу, можливо, навіть до першої години, бо ми будемо чекати і потім комітет розійдеться. То давайте зробимо перерву, щоб встигли підготувати документ, бо півгодини  не достатньо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Наталія Іванівна, ще є звернення голови Комітету міжнародного. Ми по Закону про прокуратуру зняли одну функцію і передали її на омбудсмена, а у омбудсмена не передбачено на сьогодні ні штату, нічого. Вони хочуть 14 мільйонів, пропозиція передбачити половину з цієї суми і потім її вже в липні  збільшувати, якщо буде  не вистачати.

І друга позиція. Була пропозиція пана Ляшка, що вчора ми погоджували, щоб передбачити в тому збільшенні, де йде 400 на онкологію і гемодіаліз, передбачити в дужках, в тому числі. Це передбачено? Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пан Курячий.

 

КУРЯЧИЙ М.П. Дякую. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, шановна пані міністр. В Україні останні роки існувала діюча програма і діяла програма часткового відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів, та підприємств з виробництва комбікормів. Однак в цьому році ця дуже важлива проблема була трошки в нас підзабута і саме тому я прошу врахувати при змінах до державного бюджету саме на ці  цілі,  на часткове відшкодування вартості  будівництва порядку 400 мільйонів гривень. 

 

ПАВЕЛКО  А.В.   Оголошую технічну перерву до 12-ї години.

 

 

 

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, продовжуємо засідання.  Кворум у нас є? Є.

Вам роздано узагальнення результатів опрацювання обговорених та підтриманих Міністерством фінансів пропозицій. Пропонується за підсумками розгляду пропозицій в доповнення до рішення комітету від 18 лютого рекомендувати Верховній Раді України законопроект (р.№2147) за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з врахуванням пропозицій комітету і Міністерства фінансів.

Відповідно доручити Комітету з питань бюджету разом з Міністерством фінансів та Головним юридичним управлінням  при його оформленні на підпис Голові Верховної Ради внести відповідні зміни до тексту законопроекту та додатків  до нього з урахуванням вищенаданих пропозицій, а також необхідних уточнень.

Є пропозиція голосувати.

 

УНГУРЯН П.Я. Тільки одна ремарочка є, уточнення.  Це не стосується збільшення, а просто замінити на Одеську обласну дитячу лікарню.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрій Васильович, ми обговорювали під час перерви і в принципі є така згода стосовно двох прожиткових мінімумів для працюючих пенсіонерів. Є пропозиція, оскільки це питання має прийняти Комітет з питань соціальної політики, але є пропозиція, щоб бюджетний комітет редакційно вказав, що бюджетний комітет підтримує філософію стосовно двох прожиткових мінімумів для працюючих пенсіонерів.

Я пропоную, щоб ми це проголосували.

ПИНЗЕНИК В.М. Я підтримую за рахунок  кошторису  Верховної Ради України.

 

ПАВЕЛКО А.В. Нам зараз дуже важливо підтримати і проголосувати. Є пропозиція дане рішення проголосувати, а у різному проголосувати пропозицію нашого колеги.

Я ставлю на голосування за підсумками розгляду пропозицій з доповненнями до рішення комітету від 18 лютого рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 2147 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з врахуванням пропозицій комітету і Міністерства фінансів. Хто за дане рішення, прошу проголосувати, з поправкою Унгуряна. Хто за? -15. Хто проти? – Немає. Хто утримався? -2. Рішення прийнято.

Є пропозиція нашого колеги. Будь ласка, пан Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Пропозиція полягає в тому, щоб пенсії для працюючих пенсіонерів обкладати податком у 15%, якщо вони перевищують два прожиткових мінімуми. Ясно, що це питання є Комітету з питань соціальної політики, але давайте ми приймемо, що бюджетний комітет підтримує таку логіку.

Я прошу поставити це як пропозицію на голосування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, пан Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. В такому випадку скасовується попереднє голосування, тому що логічно порушується баланс. І якщо таке подібне рішення внесе Комітет з питань соціальної політики, то хай запропонує ресурс на відновлення балансу бюджету.

 

КРУЛЬКО І.І. А скільки ви збираєтесь зекономити у працюючих пенсіонерів по 15%?

 

З ЗАЛУ. 3,9 мільярдів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігор Іванович.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні народні депутати, я просив би дослухатись до того, що говорив Віктор Михайлович. Якщо таке рішення буде прийнято, то в балансі бюджету, який ми сьогодні з вами розглядаємо, необхідно додатково передбачити 1,8 мільярда гривень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Я ставлю на голосування хто за те, щоб включити це питання в порядок денний? Ми вирішуємо, щоб зараз проголосувати.

 

МАТВІЄНКО А.С. Андрій Васильович, ставте так, як він просить.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, я взагалі за цей закон не буду голосувати. Це моя особиста позиція.

 

ПАВЕЛКО А.В. Я ставлю на голосування. Хто за те, щоб включити в порядок денний дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? -7.  Рішення не прийнято.

На цьому порядок денний вичерпаний, рішення комітету прийнято.  Всім дякую.