Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 22 квітня 2015 року (протокол № 17) розглянув проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо збереження статусу державних спеціалізованих медико-санітарних частин» (реєстр. № 2108 від 11.02.2015 р.), внесений народними депутатами України Шиньковичем А.В., Бандуровим В.В., Андрієвським Д.Й., Дубініним О.І., Яніцьким В.П., Лівиком О.П., Кіршем О.В.

Законопроектом пропонується з Переліку закладів, установ, організацій та заходів освіти, культури, охорони здоров’я та фізичної культури і спорту, які передаються на фінансування/надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів, затвердженого у додатку № 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», виключити 11 спеціалізованих медико-санітарних частин:

– спеціалізована медико-санітарна частина № 8 МОЗ, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл.;

–  державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 9 Міністерства охорони здоров'я України», м. Жовті Води, Дніпропетровська обл.;

– державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 1 МОЗ», м. Енергодар, Запорізька область;

– державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 5 Міністерства охорони здоров'я України», м. Славутич, Київська обл.;

– державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 16 Міністерства охорони здоров'я України» м. Чорнобиль, Київська обл.;

– державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 17 Міністерства охорони здоров'я України», смт. Смоліне, Кіровоградська обл.;

– державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 19 Міністерства охорони здоров'я України», м. Кіровоград;

– державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 2 Міністерства охорони здоров'я України», м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл.;

– державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 3 Міністерства охорони здоров'я України», м. Кузнецовськ, Рівненська обл.;

– державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 13 МОЗ», м. Харків;

– державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 4 Міністерства охорони здоров'я України», м. Нетішин, Хмельницька область.

При цьому, видатки на утримання таких спеціалізованих медико-санітарних частин (далі – СМСЧ) пропонується передбачити Міністерству охорони здоров’я України у додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» за бюджетною програмою код 2301110 «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я», виключивши у додатку № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» обсяги медичної субвенції з міст, де розташовані зазначені СМСЧ.

Слід відмітити, що відповідно до визначеного пунктом 7 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України принципу субсидіарності бюджетної системи та вимог статей 82, 83, 86 цього Кодексу розмежування видатків між бюджетами здійснюється з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача, тому згідно із змінами, внесеними до Бюджетного кодексу України Законом України від 28.12.2014 року № 79-VIII, починаючи з 1 січня 2015 року, видатки на утримання СМСЧ віднесено до видатків бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (підпункт «а» пункту 3 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України).

З огляду на таку норму Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зазначені заклади включено до Переліку закладів, установ, організацій та заходів освіти, культури, охорони здоров’я та фізичної культури і спорту, які передаються на фінансування/надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів, що затверджений у додатку № 10 до цього Закону, та у статті 28 встановлено, зокрема, що видатки на забезпечення таких установ та закладів плануються на 2015 рік у відповідних місцевих бюджетах.

Відповідно до зазначеного та з урахуванням вимог статті 103-4 Бюджетного кодексу України видатки на утримання СМСЧ проводяться з відповідних місцевих бюджетів за рахунок медичної субвенції з державного бюджету та коштів таких місцевих бюджетів, що визначено згідно з постановою Уряду від 23.01.2015 року № 11.

Відтак, законопроект не узгоджується із наведеними положеннями бюджетного законодавства та є несистемним, оскільки застосовується вибірковий підхід щодо фінансового забезпечення СМСЧ (запропоновано утримувати із державного бюджету 11 СМСЧ, а ще 5 СМСЧ залишилися на утриманні місцевих бюджетів).

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребує додаткових коштів з державного або місцевих бюджетів, оскільки здійснюється за рахунок перерозподілу видатків між бюджетними програмами «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» та «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я». Водночас, звертається увага на незабезпеченість ресурсами СМСЧ, «оскільки обсяг медичної субвенції не забезпечує навіть виплату заробітної плати медичному персоналу СМСЧ», посилаючись на ситуацію у містах-супутниках атомних електростанцій.

Зважаючи на такий висновок авторів, належить констатувати, що утримання закладів з державного бюджету потребуватиме додаткових коштів або скорочення запланованих для інших закладів охорони здоров’я видатків за бюджетною програмою (код 2301110), а отже законопроект розбалансовує показники державного бюджету.

При цьому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Загалом поданий законопроект всупереч вимогам частини другої статті 95 Конституції України (згідно з якою розмір і цільове спрямування будь-яких видатків держави визначається виключно законом про Державний бюджет України) та частини другої статті 23 і пунктів 1 та 2 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України (згідно з якими бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету та бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів визначаються законом про Державний бюджет України) не містить конкретних обсягів для врахування коштів на утримання СМСЧ у державному бюджеті, та виключення відповідних обсягів із медичної субвенції (в цілому та за адміністративно-територіальними одиницями).

Крім того, законопроект порушує норми статей 2 та 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», відповідно до яких бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету та міжбюджетні трансферти затверджуються у додатках № 3 та № 6 до цього Закону.

При цьому, редакція законопроекту не відповідає вимогам нормотворчої техніки у частині оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет, а у разі прийняття законопроекту в цілому як закон, він не матиме практичної реалізації. Зокрема,

– не визначено обсяг коштів, які належить спрямувати на утримання СМСЧ, у тому числі за економічними категоріями та з розподілом на загальний і спеціальний фонд, що має бути відображено у відповідних додатках до законопроекту;

– відсутні додатки до законопроекту, згідно з якими належить внести зміни до запропонованих додатків № 3, № 6 та № 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»;

– текст законопроекту має містити положення з посиланнями на відповідні додатки до закону, згідно з якими вносяться зміни до відповідних додатків до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»;

– у порівняльній таблиці до законопроекту редакція додатку № 10 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» наведена без урахування змін, внесених до цього додатку Законом України від 2 березня 2015 року №217-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

Відтак, законопроект потребує техніко-юридичного коригування, про що зауважує також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України . Крім того, ГНЕУ відмічає, що питання утримання таких СМСЧ з державного бюджету, а не з місцевих бюджетів, потребує більш докладного обґрунтування та звертає увагу на відсутність у законодавстві чітких критеріїв доцільності того чи іншого джерела фінансового забезпечення СМСЧ.

Загалом, зважаючи на повноваження Уряду з питань формування і виконання державного бюджету, встановлені Конституцією України та Бюджетним кодексом України, ГНЕУ вважає за доцільне для прийняття виваженого рішення щодо законопроекту отримати висновок Уряду.

Міністерство фінансів України звертає увагу на невідповідність законопроекту нормам Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в частині розмежування видатків між бюджетами, дотримання збалансованості бюджетів та встановлення бюджетних призначень. Крім того, Мінфін зазначає, що реалізація його положень не буде забезпечена фінансовими ресурсами, та не підтримує прийняття законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки рекомендує внести законопроект на розгляд Верховної Ради України для прийняття його у першому читанні.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів – законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції не надійшов.

За результатами розгляду Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроект (реєстр. № 2108), за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Водночас, зважаючи на необхідність врегулювання питання належного фінансового забезпечення з місцевих бюджетів у 2015 році всіх СМСЧ з урахуванням специфіки надання ними медичних послуг, вирішено рекомендувати Міністерству фінансів України та Міністерству охорони здоров’я України спільно ґрунтовно вивчити порушене питання та внести узгоджені пропозиції щодо збільшення обсягів медичної субвенції з державного бюджету бюджетам відповідних адміністративно-територіальних одиниць на функціонування СМСЧ.