Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

7 жовтня 2015 року

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні колеги народні депутати та запрошені! Зареєструвалось 19 народних депутатів. На засіданні присутні більшість від половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання.

Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, додатково пропонується включити до порядку денного питання про погодження перерозподілу видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2015 рік відповідно до розпорядження уряду від 30 вересня за номером 1019-р.

 

ПАВЕЛКО А.В. Там інвалідні…

 

МЕЛЬНИК С.І. Значить, з програми перерозподіл коштів, підготовка, участь національних збірних команд у Паралімпійських та Дефлімпійських іграх на суму  4 мільйона 170 тисяч гривень на розвиток спорту інвалідів та їх фізкультурно-спортивна реабілітація для забезпечення якісної підготовки та результативній участі національних збірних команд з видів спорту інвалідів у XV Літніх Паралімпійських іграх 2016 року.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається?

Дякую.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, є пропозиція в порядку денному п'ятий пункт про поточний стан виконання заходів із проведення конкурсу щодо Рахункової палати зробити першим пунктом, якщо це можливо і колеги погодяться.

Я коротко поінформую, ми приймемо формальне рішення, поінформуємо Голову парламенту і будемо далі рухатись.

 

ПАВЕЛКО А.В. Принимается? Пойдем навстречу нашему коллеге?

Дякую.

Будь ласка, Володимире Васильовичу.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановний ювіляр, дозвольте зняти шосте питання з порядку денного, оскільки воно… Шосте, по Міністерству внутрішніх справ, воно просто не готове, щоб воно просто не пішло… Перенести на наступний комітет.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, там 2 питання третє і шосте, вони взаємопов'язані як 2 брати-близнюки. Якщо вже така пропозиція.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте шосте відкладемо, як запропоновано. А також пропоную п'яте питання перенести на перше. Приймається?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Приймається.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Переходимо до порядку денному по першому питанню. Доповідає Іван Іванович Крулько. Щодо поточного стану виконання заходів з проведення конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати для призначення нового складу Рахункової палати. Будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановний Андрію Васильовичу, колеги, до Рахункової палати в рамках проведення конкурсу на зайняття посад в Рахунковій палаті надійшло 67 кандидатур. Ви пам'ятаєте, що комітетом прийнято рішення було про продовження конкурсу до 10 вересня. Конкурс завершено. І всі необхідні процедури, які треба було зробити після конкурсу, а це розмістити кандидатури на сайті, розмістити відповідно в газеті "Голос України" і так далі – ми виконали.

На цей момент всі документи кандидатів в члени Рахункової палати надіслано до відповідного управління кадрів для того, щоби отримати результати спецперевірок. Без результатів спецперевірки ми не можемо перейти безпосередньо до проведення співбесід і проведення конкурсу через те, що результати спецперевірки є умовою-критерієм для можливості зайняття посади члена Рахункової палати.

Тому є така пропозиція, щоби ми поінформували Голову Верховної Ради про поточний стан роботи стосовно конкурсу в члени Рахункової палати. Перше.

Друге. Очевидно, що результати спецперевірки ми отримаємо десь до кінця жовтня, не пізніше і оскільки до 3 листопада зараз ми маємо роботу в комітетах, в округах, я думаю, що ми зможемо вже на наступний пленарний тиждень підготувати належним чином, надати висновки парламенту стосовно кожної з кандидатур.

Ще один є момент, до нашого комітету надійшло звернення від громадських організацій, зокрема "Реанімаційного пакету реформ" та Центру політичних студій та аналітики, які разом з неурядовими організаціями, які надали їм відповідну підтримку проекту, хотіли би провести громадську експертизу кожної з кандидатур. Вони це будуть робити самостійно, але я вважаю, що нам варто погодитися з тим, щоби громадськість теж взяла в  цьому участь. Вони нам в результаті цієї експертизи нададуть свої рекомендації, своє бачення по кожній з кандидатур. Це не буде мати обов'язкового значення, але для народних депутатів – членів комітету воно буде допоміжних для того, щоби прийняти рішення по кожній з кандидатур.

Тому є пропозиція, щоби погодитися з цим, але  той же час вказати громадським організаціям, щоб такі результати-висновки вони нам надали не пізніше 26 жовтня. Коли ми розпочнемо безпосередньо конкурс, щоб у нас вже на руках були матеріали їхньої аналітичної роботи.

От, власне, в такому форматі є пропозиція прийняти рішення.

І ще одне, що пропонується, є два підходи стосовно того, як ми будемо проводити безпосередньо конкурс. Один підхід є провести всі співбесіди з кожним із кандидатів на засіданні підкомітету з питань державного фінансового контролю діяльності Рахункової палати із запрошенням усіх бажаючих депутатів – членів комітету.

Другий варіант, який мені більше подобається. Провести цю співбесіду з кожним із кандидатів безпосередньо на засіданні комітету – це буде спеціальне засідання комітету, де ми будемо тільки це слухати.

Питання за комітетом. Якщо приймуть рішення – на підкомітеті, я візьму на себе цю функцію, виконаю її, доповім на комітеті. А ми вже проведемо співбесіду з  тим, кого нам буде потрібно додатково опитати. Якщо комітет вважає, що краще це зробити на засіданні комітету, то тоді цей варіант. Якщо моя думка, мені більше подобається, щоби ми це все зробили на спеціальному засіданні комітету.

От, власне, доповідь закінчив, прошу прийняти рішення, яке роздане членам комітету. Якщо потрібно висловитись з приводу підходу до проведення самої співбесіди з кандидатами.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.

 

________________. Можна я висловлюся з цього приводу? Просто питання, що ми будемо робити на окремому засіданні комітету? У нас 68 представників, і це може затягнутись на день-два.

 

КРУЛЬКО І.І. Колеги, я запропонував, а вже комітет визначиться.

 

ПАВЕЛКО А.В. Які є пропозиції?

Є пропозиція: у підкомітет. Добре.

Всі члени комітету мають…

Приймається?

Тоді прошу підтримати запропоноване головою підкомітету Крульком Іваном Івановичем рішення і проект ухвали, що роздані. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається.

Дякую, Іване Івановичу.

Повертаємось до другого питання порядку денного. Про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків…

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Давайте ми пройдемо питання по 27-ій статті.

 

ПАВЕЛКО А.В. Точно. У зв'язку з відсутністю голови підкомітету Левченка Юрія Володимировича по першому питанню доповідає секретар комітету Шкварилюк Володимир Васильович.

Будь ласка, Володимире Васильовичу.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. На ваш розгляд пропонується 65 законопроектів. Із них 15 такі, що не мають впливу на показники бюджету, і 50 такі, що мають вплив на показники бюджету. Якщо у членів комітету є зауваження до законопроекту, прошу їх висловити. Якщо немає, прошу підтримати так, як запропоновано в проекті рішення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є зауваження? Немає.

Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Рішення прийнято.

Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання. Про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків Державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів Державного бюджету та перерозподілу трансфертів з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Перше питання. Перерозподіл деяких видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки, розпорядження уряду від 26 серпня (№ 870-р). Доповідає заступник Міністра освіти і науки Дерев'янко Олег Валерійович.

Будь ласка, Олеже Валерійовичу.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, це технічне питання для того, щоб уникнути проблем з нецільовим використанням коштів, тому що це просто з освіти перекидається на науку в межах однієї установи в межах кошторисів, які були.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Вчора на підкомітеті розглядалось дане питання, і підкомітет прийняв рішення підтримати і рекомендувати комітету підтримати встановлене розпорядженням уряду від 26 серпня за номером 870-р перерозподіл видатків Державного бюджету. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Інші пропозиції є?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тому пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Горбуновим пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням уряду від 26 серпня (№ 870-р) перерозподілу видатків Державного бюджету.

Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Одноголосно.

Наступне питання. Передача Міністерству фінансів бюджетних призначень, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі. Розпорядження уряду від 16 вересня (№ 928-р). Доповідає заступник Міністра фінансів Качур Роман Павлович.

Будь ласка, Романе Павловичу.

 

КАЧУР Р.П. Дякую, шановний пане голово, члени комітету. Технічне рішення, яке приймається у зв'язку з тим, що 21-а одиниця була передана від Міністерства економічного розвитку до Міністерства фінансів, коригуються відповідні бюджетні призначення на суму 699 тисяч.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиції?

Будь ласка, Андрію Леонідовичу.

 

ДЕРКАЧ А.Л. С какими функциями дальше работает Министерство финансов, если Министерство экономики участвовало в переговорном процессе по долгам? То теперь у нас получается, только Министерство финансов определяет, сколько народ Украины или дети Украины будут в ближайшие годы платить по долгам после переговоров  с Яресько. Какие функции передаются?

 

КАЧУР Р.П. Дякую за запитання. Передаються питання роботи залучення фінансування, власне, боргової політики, які частково знаходились в Міністерстві економіки. Міністерство економіки погодило зазначений проект розпорядження і передачу відповідної чисельності.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Для протокола. Я считаю, что, по крайней мере, мое мнение, как народного депутата, это категорически неправильный подход, функцию контроля за Министерством экономики, за Министерством финансов не осуществляется, происходит междусобойчик, после которого, благодаря подписанию последних соглашений Министерством финансов, каждый житель Украины будет до 2040 года платить 5 тысяч долларов из своего кармана.

А вы не улыбайтесь, потому что в любом случае документы не горят! Поверьте моему 20-летнему опыту. Я сказал не зря для протокола. Функция контроля была передана. Вы в данном случае представляли Министерство финансов, и вы будете давать показания как свидетель. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Я хочу підтримати позицію… Чи для протоколу чи не для протоколу, я не фахівець, у мене такого досвіду немає, але те, що іде знищення Міністерства економіки – це факт, і однозначно це рішення неправильне. Не може Міністерство фінансів командувати Міністерством економіки. В усіх країнах, в будь-якій організації з першу іде стратегія 3‑5‑7‑річна, потім вона  підтверджується вже бюджетами. Той же Євросоюз живе з 7-річними бюджетами, а стратегії у нього ще довші.

Тому при всій повазі і до персонального складу Міністерства фінансів – це рішення стовідсотково неправильне. Те, що Міністерство економіки з цією функцією не справляється, це ще не означає, що  цю функцію треба "вбивати",  бо все-таки вони по своєму покликанню мають дивитися далі, ніж 1 рік, а ми з вами вже живемо багато років 9-місячними бюджетами, тому що вони починають не виконуватись з жовтня, вересня, тому вважаю, що таке рішення потребує додаткового опрацювання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Романе Павловичу.

 

КАЧУР Р.П. Шановні колеги, я би хотів зазначити, що в Міністерства фінансів залишається функція "робота за міжнародними фінансовими організаціями". Мова йде виключно про питання роботи з іноземними банками, міжнародними фінансовими організаціями в частині кредитних ресурсів. Ця функція виконується Міністерством фінансів. У даному випадку це певне дублювання функцій, яке даною постановою усувається. Робота по координації міжнародної технічної допомоги залишається в Міністерстві  економічного розвитку. І з цією логікою було згодне Міністерство економічного розвитку, і я думаю, що воно абсолютно логічне.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович, і потім Горбунов.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хочу сказати, що мені здається – це треба було давно зробити, Слава Богу, що нарешті це зробили.

 

ГОРБУНОВ О.В. Вчора на підкомітеті розглядалось дане питання і було прийнято рішення  підкомітетом, на якому присутня була достатня кількість народних депутатів, які представлені в бюджетному комітеті. І було прийнято одноголосне рішення: рекомендувати комітету прийняти встановлене розпорядженням урядом від 16 вересня за номером 928р передачу бюджетних призначень. І прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник. 

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні колеги, якщо уважно подивитесь, ну це розпорядження смішне. Передали повноваження – передали. Ну невже Мінфін 600 тисяч гривень не може ковтнути!? Питання всього-на-всього іде – 600 тисяч Мінфін. Ну вибачте! Мільйон якийсь. Ну ідуть розпорядники кілька мільйонів просять з програми на програму. Тут мова іде "передали повноваження". Передали – все, закрили тему. Ні, дайте ще 600 тисяч і заберіть грошей від Мінекономіки. Вибачте, 700 тисяч.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо цю думку, але є пропозиція, надійшла від голови підкомітету Горбунова Олександра Володимировичем. Хто за те, щоби підтримати пропозицію щодо погодження встановленої розпорядженням урядом від 16 вересня за номером 928-р передачу бюджетних призначень. Голосуємо. Хто за? Хто проти?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Проти – 5.

 

ПАВЕЛКО А.В. Утримався? Утрималось – 2. Рішення приймається. Дякуємо.

Наступне питання. Перерозподіл деяких видатків державного бюджету передбачених Міністерству соціальної політики, розпорядження уряду від  8 вересня (№ 919-р). Доповідає Перший заступник Міністра соціальної політики Шевченко Василь Васильович.

Будь ласка, Василю Васильовичу.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановні народні депутати. Я хотів би попросити підтримати перерозподіл видатків в сумі 48 мільйонів 297 тисяч для збільшення за Програмою "Санаторно-курортне лікування ветеранів  війни і осіб", на яких поширюється чинність дії Закону про статус ветеранів війни і соціального захисту та по жертвах нацистських переслідувань,  у  сумі 43 мільйона 88 тисяч з метою надання санаторно-курортних послуг ветеранам і учасникам АТО в санаторіях  сфери управління Мінсоцполітики.

Кошти, які перерозподіляються, це кошти, які виникли як економія за бюджетною Програмою "Соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" в результаті внесення змін та виключення зони посиленого радіологічного контролю (четвертої зони). Також 664 тисячі 300 гривень направити на погашення заборгованості по теплопостачанню на спеціалізовану протезно-ортопедичну медичну допомогу інвалідам в Науково-дослідному інституті протезування.

Та програма 250.10.90, яка називається "Створення програмно-технічного забезпечення системи, інформаційно-аналітичної системи, інформаційно-методичне забезпечення" та виготовлення бланків посвідчення нагрудних знаків на суму 4 мільйона 545 тисяч 300 гривень.

Мається на увазі, в даному випадку ці кошти йдуть виключно для того, щоб надрукувати відповідні посвідчення і відповідно забезпечити Управління соціального захисту цими посвідченнями. Прошу підтримати.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

У кого є запитання?

Будь ласка, Костянтине Юрійовичу.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Василий Васильевич, подскажите, пожалуйста, а в связи с чем освободилась сумма в 48 миллионов, которую вы перебрасываете?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Я звертав увагу на те, що ця економія коштів виникла за бюджетною програмою 2501200 – це соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з прийняттям Закону України про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність деякі законодавчі акти, мається на увазі про зміни, відповідно до яких відповідно з переліку зон радіоактивного забруднення виключено зону посиленого радіологічного контролю, так звану "четверту" зону.

 

ПАВЛОВ К.Ю. С  чего мы снимаем деньги?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. З забезпечення чорнобильців, "четверта" зона.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще питання є?

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Скажіть, будь ласка, там у вас виходить 34 мільйона на видатки розвитку. Скажіть, будь ласка, детальніше, що це мається на увазі?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Це мається на увазі по санаторіях.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Це мається на увазі, що до кінця року, це у нас залишилось половина жовтня, грудень, листопад – 2 місяці. І ви куди хочете 34 мільйона? На видатки розвитку?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Я можу вам окремо показати список, на що йде це забезпечення 4-х санаторіїв, які є в наявності Міністерства соціальної політики, закупівлю засобів реабілітації, ремонту ліфтів, ремонту котелень і все те, що не забороняє стаття, яка передбачає заборону вкладень капітальних видатків. Для прикладу я можу показати стан мереж, на які планується направити кошти, у мене є фотографії, можу вам передати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Дякую Андрію, що він підняв це питання, бо воно зачіпає філософію. Яку філософію? Бюджет оплачує путівки. Що входить у вартість путівки? Це вартість проживання, вартість ремонту і так далі. Це все одно, що ви купуєте номер у готелі, а ви ще й платите за ремонт готелю. То не може бути, якщо ви оплачуєте проживання ветеранів війни і так далі, ви крім того ще ремонтуєте базу відпочинку. Так не може бути. Бюджет  має платити один раз. Ви замовляєте послугу. В чому полягає бюджетне фінансування? Ви замовили послугу, оплатили її. Які ще видатки розвитку?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Шановний Вікторе Михайловичу, мова іде про 4 санаторії, які є на утриманні. Тобто путівки, які видаються і передаються в Управління соціального захисту, передаються безкоштовно, тобто це кошти, які виділяються на санаторії на утримання. Затверджується кошторис витрат їх утримання. Безкоштовно для всіх пільгових категорій.

 

ПИНЗЕНИК В.М. А хто оплачує це?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Оплачується це через утримання, тобто фактично ми утримуємо санаторій, де платимо заробітну плату… Середнє утримання, в даному випадку я хотів би звернути увагу, що день перебування в такому санаторію коливається від 226 гривень до 277.

Це стан, що мається на увазі, потребують заміни системи опалення перед зимою.

 

(Загальна дискусія).

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Я можу вам додати.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Там же написано "на виготовлення проектно‑кошторисної документації".

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Шановні народні депутати, дивіться, я хочу.

 

(Загальна дискусія).

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Ні, ні. Вони ж працюють, питання ж ефективності. Вони не чорно-білі.

Із цієї суми 43 мільйони: 24 мільйона на закупівлю реабілітаційного обладнання по чотирьом санаторіям. В Розподілі у мене є додаток. Це проводить санаторій безпосередньо. Мінсоцполітики не має жодного…

 

ПИНЗЕНИК П.В. А Закон "Про закупівлі" є, який передбачає вибір санаторію…

 

ШЕВЧЕНКО В.В. В даному випадку я ще раз, Вікторе Михайловичу, хотів згадати, що це іде утримання санаторію. Тобто йому перераховуються кошти згідно кошторису витрат.

 

ПИНЗЕНИК П.В. Тобто мета бюджетних видатків – утримання санаторію. А я думав, допомога тим, хто відпочиває.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Ні. Так це і є допомога, тому що путівки.

Ми утримаємо санаторій. Але койко-місця, які мають вартість, потім розподіляються по путівкам, путівки безкоштовно надаються людям. Вартість перебування одного дня коливається від 226 до 293 гривень в день, туди входить лікування, харчування, туди входить заробітна плата, комунальні платежі та інші платежі.

 

ВАНАТ П.М. Пробачте, але мова іде про те, хто вибирав ці санаторії, де проходять лікування люди після АТО? Можливо, є санаторії, де вартість 150 гривень, 200, а не 250 гривень.

Хто вирішив, що ці чотири санаторії повинні лікувати цих людей? Чому не було проведений тендер і в Україні не визначені ці санаторії?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Органом управління цих санаторіїв є не Міністерство соціальної політики. Їх всього 4, було 6. 2 з них залишилося в окупованому Криму.

Кількість людей, які проходять відпочинок в цих санаторіях, складає 15 тисяч, плюс ще 2 санаторії, які були, це складало 25 тисяч. За рахунок модернізації і покращення ситуації ми хочемо покращити якість відпочинку.

Ваш колега, наприклад, от народний депутат Лаврик звертався, де надсилає листи ветеранів нам, які скаржаться на умови безпосередньо обладнання, на умови перебування і так далі. Тому що за весь цей час кошти на капітальний ремонт і на капітальні видатки цих санаторіїв не виділялися.

Я повністю погоджуюсь з Віктором Михайловичем, що, можливо, потрібно перейти на нову систему закупівлі. У нас є така система, вона поширюється: зараз Служба ветеранів та учасників АТО закуповує путівки. Але через те, що там передбачена процедура оскарження, то по деяких випадках до цих пір не здійснені закупівлі путівок, тому що конкурентні засади передбачають оскарження й інші процедури.

Ці санаторії працюють з початку року і путівки розсилаються з початку року. Ці санаторії не сьогодні передані, вони знаходяться у власності всі 24 роки незалежності України.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Василю Васильовичу.

Будь ласка, Костянтине Юрійовичу.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Василий Васильевич, а вы сейчас на закупку реабилитационного оборудования и на проведение ремонтних работ будете тендер проводить?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Там, де необхідно, це будуть проводити тендер безпосередньо відповідні санаторії.

 

ПАВЛОВ К.Ю. А сколько тендерная процедур длится?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Тендерна процедура згідно чинного законодавства – приблизно 45 днів.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Когда же вы будете закупать и устанавливать?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. До Нового року ми зобов'язані ці кошти витратити.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Хорошо, тогда поговорим в конце года.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція надати слово голові підкомітету Горбунову.

Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Вчора на підкомітеті дане питання теж викликало дуже багато роздумів, запитань, але було прийнято одноголосне рішення рекомендувати комітету підтримати встановлене розпорядженням уряду від 8 вересня за номером 919-р перерозподіл видатків Державного бюджету. Колеги, прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція,  озвучена головою підкомітету. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?  Утрималось – 4. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. Доповідайте, Василю Васильовичу.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Шановні народні депутати, питання технічне. До Міністерства соціальної політики службою, яка координується Міністром, Державній службі праці передана Державна установа науково-дослідний інститут промислової безпеки, який був підпорядкований Держгірпромнагляду. Держгірпромнагляд був ліквідований, як ви знаєте, і цей інститут мав бюджет. Цей бюджет складався із 6 мільйонів власних надходжень та бюджетних коштів у сумі 2 мільйона 305 тисяч 500 гривень. Зараз ці кошти, які виділялись на Мінсоцполітики, передаються для оплати службі безпосередньо. Тобто кошти зберігаються в тих же об'ємах, нічого не змінюється, просто створюється нова програма, яка передбачає фінансування через Державну службу з питань праці.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. З приводу цього рішення. Скажіть, будь ласка, ви знову даєте кошти на утримання установи, чи ви замовляєте у них дослідження?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. У даному випадку розділяється на 2 суми: сума 6 мільйонів, які є безпосередньо надходженнями цього інституту, це власні кошти.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Це ж не бюджет.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Ні, це не бюджет. 2 мільйона 305 тисяч – це передача коштів безпосередньо на бюджетну програму, це замовляються роботи у такому об'ємі.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, ще питання.

Пропонується слово надати голові підкомітету Горбунову.

Будь ласка, Олександре Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. За результатами розгляду зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету підтримати встановлений розпорядженням уряду від 23 вересня за номером 986-р перерозподіл видатків Державного бюджету. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримався – 1. Дякую. Рішення приймається.

Наступне питання. Перерозподіл деяких видатків державного бюджету передбачених Міносвіти на 2015 рік та обсягів освітньої і медичної субвенції між місцевими бюджетами. Доповідає заступник Міністра фінансів Качур Роман Павлович.

Будь ласка, Романе Павловичу.

 

КАЧУР Р.П. Шановний пане голово, члени комітету, в зв'язку з тим, що виникла економія по територіях, які тимчасово є неконтрольованими, є можливість перерозподілу коштів освітньої і медичної субвенції відповідно на контрольованій території.

Ми провели детальний аналіз і пропонуємо здійснити такий перерозподіл трьома траншами: в жовтні, листопаді і грудні. Розподіл здійснюється за формулою, тобто відповідно до контингенту учнів за стандартною формулою, якою діляться субвенції.

Також було запропоновано Міністерством освіти виділити 100 мільйонів гривень, які цільове спрямувати на закупівлю класів хімії, фізики, біології та мультимедійних класів. Відповідно також ці кошти запропоновано розподілити за такою ж формулою.

Загальна сума 606 мільйонів гривень. 5 жовтня було прийнято відповідне розпорядження Кабінету Міністрів. Відповідно звертаємося з проханням до комітету Верховної Ради погодити зазначений перерозподіл. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, питання, Андрій Леонідович.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Скажите, пожалуйста, а какой на сегодняшний день дефицит в Сумской области по уровню "освітньої субвенції"? Вы знаете сумму дефицита?

 

КАЧУР Р.П. Да, ми маємо. Ми провели власні розрахунки по дефіциту коштів, які базуються на фактичних витратах за 8 місяців по всіх областях.  В Сумській області по освіті ми бачимо, що загальний дефіцит по року становитиме 26 мільйонів 861 тисяча. Я це конкретно акцентую по освіті до кінця року, який становить…

 

ДЕРКАЧ А.Л. Да. Замечательно. По расчетам областной администрации, мы же движемся в сторону децентрализации и повышения ответственности регионов, по расчетам областной государственной администрации – 180 миллионов!

 

ІЗ ЗАЛУ. З охороною здоров'я.

 

ДЕРКАЧ А.Л. "З охороною здоров'я" – две субвенции. Ну, хорошо. И всё равно будет 120, да? У него 24.

Мы четыре раза поднимали на бюджетном комитете вопрос: давайте сделаем совместную группу. Мы здесь рассказывали товарищу Уманскому, что, извините, пожалуйста, ваши  вопросы, связанные с безответственным отношением к "освітньої і медичної субвенції", приводят к нарушению конституционных прав граждан.

Было обещание на прошлом комитете, Андрей Васильевич, что 2 или 3 миллиарда где-то, обязательно 2 миллиарда они будут распределять по закрытию "дырок" по этой субвенции. У нас с вами был разговор. Сегодня мы видим вот эту вот "грамоту" на тему того, что Сумская область получает 8 миллионов.

Сегодня у нас 7 октября – день вашего рождения и мы закрываем очередной квартал. Остается промежуток времени. Обычно всегда правительство в этот промежуток времени готовило изменения к бюджету в части, которые касаются закрытия,  по крайней мере, самых незащищенных наших социальных работников – это имеется в виду учителя и врачи.

Дальше мы имеем в виду "дырку" и отсутствие Министра финансов. Поэтому у меня предложение на следующий бюджетный комитет: пригласите, пожалуйста, этого уважаемого Министра финансов, и пусть он нам расскажет историю, связанную с "освітньою" субвенцией и субвенцией на здравоохранение. А это безусловно надо поддерживать. 8 миллионов дают – надо радоваться – вместо 180.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо. Я думаю, що ми запросимо Наталію Яресько до нас на засідання, тим паче, що бюджет на 2016 рік ми також повинні напрацьовувати.

Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пане Романе, там позначені класи хімії, біології, фізики, а української мови, ще щось не входять? Тільки ті, що написані?

 

КАЧУР Р.П. Ми в першу чергу дивились на більш…

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Так, я вибачаюсь.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. У мене 2 питання в одному. Скажіть, будь ласка, у нас дефіцит бюджету на медичну освіту 163 мільйони, зараз ми вирішуємо питання близько 12 мільйонів цією субвенцією. Це перше питання. І друге. У нас буде перспектива, що наші працівники освіти і медицини все-таки до кінця року отримають цю зарплатню?

Друге питання. Херсонська область. Я розумію, що кабінети хімії, фізики, біології, географії, математики і комп'ютери до них для Херсонської області не потрібні. Я так розумію, судячи з вашого проекту перерозподілу?

 

КАЧУР Р.П. По Херсонській області обсяги субвенцій збільшуються на 18 мільйонів 206 тисяч гривень, в тому числі і на оснащення 2 мільйона 848 тисяч на класи. Розподіл здійснений за контингентом, тобто за формулою.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Так все-таки до кінця року дайте мені відповідь. Виборцям треба зараз щось казати.

 

КАЧУР Р.П. Ми підійшли, що ми будемо це робити трьома траншами наростаючими: жовтень, листопад, грудень – кожен місяць буде більше, ніж попередній.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Сергію Івановичу.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хотів би звернути увагу Міністерства фінансів. Зрозуміло, що до кінця року ми ще будемо уточнювати, я думаю, що будемо збільшувати освітню субвенцію і медичну, але я хотів би загострити увагу, що сьогодні виникає питання, наприклад, в освіті. Частина освіти позашкільна і дошкільна фінансується з місцевих бюджетів, і вони вчителям індексують заробітну плату. І виходить, що у одних "панщина", а у інших – ні. Тобто ті загальноосвітні школи, які ідуть за рахунок загальнодержавної субвенції, бо вона на Державному бюджеті, їм не індексують, а вся освіта, яка йде за рахунок місцевих, індексує. І вчителі в нерівних умовах.

Тому був підготовлений законопроект, де ми просили: давайте все-таки поставимо в рівні умови, відшкодуємо ту субвенцію. Просив би на це звернути увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Я хотів би поінформувати колег. Ми з вами на минулому засіданні запросили Міністра освіти і Міністра охорони здоров'я, які нам в урочистій атмосфері поклялись, що їм коштів вистачає, що вони перевірили всі розрахунки Міністерства фінансів. Це було.

Тут були 2 міністра, яких ми спеціально покликали, коли наш законопроект, про який каже Сергій Іванович, уряд наполягав, щоб ми його не просували далі, а повірили з тими пропозиціями, які подавало Міністерство фінансів.

Тому, мабуть, слушна пропозиція все-таки утворити групу, щоб її від комітету очолив шановний колега з Сумщини, щоб разом з Міністерством фінансів і з обласними, місцевими адміністраціями пропрацювати, щоб ми були впевнені в тому, що потім нам не треба буде в листопаді, коли вже буде місяць боргу по зарплаті, терміново щось шукати. Щоб ми не чекали, коли нам доведеться звинувачувати заступника Міністра фінансів і двох міністрів в тому, що вони не доопрацювали, а спрацювати на випередження і ще раз їм нагадати, а для початку їм написати листа з акцентуацією навздогін до того, що ми писали за підсумками минулого комітету.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олег Медуниця.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Дякую.

Романе Павловичу, ми звичайно проголосуємо і підтримаємо, нікуди не дінемось, але я розкажу одну історію. У цьому приміщенні 2 роки тому у грудні, я пам'ятаю, як приймали, чекали результатів візиту Януковича до Путіна, приймали терміново 3 мільярда доларів, конвертували, продавали їх через якісь ірландські бонуси, приймали бюджет і розписували потім по всім областям, бо не було чим зарплату платити у грудні. І люди – лікарі – мало не 31-го числа отримували ці всі речі.

І не в такій формі, як тоді, але в цьому році це щось таке подібне відбувається, і в минулому році було, бо ми добавляли обласним бюджетам.

Мені здається, що нам треба вже в наступному році зробити так, щоб ми до цього питання не повертались у кінці року. Бо насправді ситуація надзвичайно ганебна, коли отримують наші голови районних адміністрацій показники, суми і тоді сідають вони разом з головою районної ради і думають, а яку надбавку вчителям ставити?  А давай ми їх "приболтаєм" (так і кажу сленгом "приболтаєм"), давай ти приїдеш у це село, "приболтаєш", щоб у відпустку на тиждень пішли, а ми їм за це безкоштовно дров завеземо і закриємо це питання, а ти в те село. І оце просто "збочена"  ситуація.

От є представник Міносвіти, заступник Міністра є.  Давайте ми це все зліпимо так, щоб наступного року ми до цього питання в кінці року не повертались.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Романе Павловичу.

 

КАЧУР Р.П. Приймається повністю пропозиція. Є доручення Прем'єр-міністра скоригувати формулу у разі необхідності. І звичайно, що основна проблема, це мережа по закладах, над якою зараз працює і Міністерство освіти, і Міністерство охорони здоров'я для того, щоб оптимізувати мережу, оскільки ми бачимо, що є території і по факту, які мають ефективну мережу, там таких проблем не виникає. А є області, в яких ситуація системно, протягом не одного року є проблемною.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. У мене коротке запитання до Романа Павловича. За яким принципом ішло збільшення цієї субвенції? Я просто подивився цифри по областям, які невеликі за кількістю населення, – Закарпатська область дає збільшення 11 958 і загальна, і медична, і освітня – 3187. А Черкаська область, яка там за територією і кількістю населення побільше, майже там…

 

КАЧУР Р.П. Дякую,  пане Сергію.

Розподіл здійснювався за формулами, вони затверджені по медичній і по освітній субвенції, відповідно ми взяли суму, яка розподіляється,  і розподіл між областями здійснювався за формулою, яка прив'язна в основному до контингенту: до кількості учнів і до кількості населення з коригуючими коефіцієнтами.

 

РУДИК С.Я. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ще питання?

Будь ласка, Іване Івановичу, рішення підкомітету.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, питання зараз ми обговорюємо тільки 6,3 мільйона гривень, які звільнилися за рахунок того, що на території, де немає української влади, не виплачується субвенція. Вони перерозподіляються по всім територіям.

Ми провели вчора засідання підкомітету, і не тільки Мінфін був присутній, а присутні і від Мінохорони здоров'я, і Міносвіти. Принцип видержаний справедливий: всі території, без виключення, отримають субвенцію, яку вони потім доведуть через райони.

Достатньо цих коштів чи недостатньо, щоб вирішити ці питання? Звичайно недостатньо. Але сама постанова, яка пройшла 5 жовтня на уряді, підкомітет пропонує погодити перерозподіл видатків за субвенціями на підготовку робітничих кадрів освітньої, медичної, з відповідним перерозподілом обсягів між місцевими бюджетами, що встановлено розпорядженням схваленим на засіданні уряду 5 жовтня поточного року, згідно з листом Мінфіну. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.  Є пропозиція, озвучена головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем, є пропозиція голосувати. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? Одноголосно. Дякую. 

Наступне питання у нас додатково було запропоновано нашим колегою включити до порядку денного питання. Про погодження перерозподілу видатків Державного бюджету, переданих Міністерству молоді та спорту на 2015 рік відповідно до розпорядження уряду від 30 вересня за номером 1019‑р. Доповідач – Петренко Наталія Леонідівна.

Будь ласка, Наталіє Леонідівно.

 

ПЕТРЕНКО Н.Л. Доброго дня. Зазначений перерозподіл дозволяє нам придбати спортивне обладнання для підготовки спортсменів-інвалідів Національної збірної команди України, для підготовки до літніх параолімпійських ігор 2016 року. Сума 4 мільйона 170 тисяч 300 гривень. Просимо підтримати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати без обговорення. Хто за те, щоби підтримати погоджений перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2015 рік відповідно до розпорядження уряду від 30 вересня за номером 1019-р. Хто за? Прошу голосувати? Хто проти? Утримався?  Одноголосно. Дякую.

Наступне питання порядку денного. Про підготовку до другого читання законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу, номер 2981. Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, законопроект за номером 2981 нами був ретельно розглянутий, обговорений, і виносяться на рішення комітету наступні пропозиції. За підсумками опрацювання всіх пропозицій, їх було 22, було сформоване таке рішення: змінити пропорції зарахування до Державного бюджету плати за надання відомостей з держаних реєстрів – 85 відсотків до загального фонду, а 15 відсотків до спеціального.

Виключити з витрат спеціального фонду Державного бюджету видатки на фінансове забезпечення діяльності органів Мін’юсту. Включити до доходів бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, плату за скорочення термінів надання послуг та за надання інших послуг у сфері такої державної реєстрації, що здійснюються виконавчими органами відповідних рад.

І, звичайно, уточнити певні редакції, передбачені законопроектом змін та доповнень до кодексу, щодо зарахування адміністративних зборів до державного і місцевого бюджетів.

Також звертаємо увагу, що законопроект є похідним від інших трьох законопроектів: 2982, 2983 та 2984, які також прийняті Верховною Радою за основу 14 липня і наразі готуються до другого читання профільними комітетами.

Тому ми пропонуємо підтримати наступне рішення: врахувати 20 пропозицій, з них 3 пропозиції врахувати частково, і відхилити дві пропозиції, та рекомендувати Верховній Раді законопроект 2981 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій в запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту після розгляду у другому читанні та прийняття в цілому як законів законопроектів 2982, 2983 та 2984. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається Першому заступнику Міністра юстиції Севостьяновій Наталії Іларіонівні. Будь ласка.

 

СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Доброго дня, шановні колеги. Хочу звернути вашу увагу на те, що ми дійсно підтримуємо всі поправки комітету, крім п'ятої поправки, і хочу пояснити вам чому.

В розданих матеріалах ви бачите всі ті реєстри, якими оперує Міністерство юстиції. І розподіл 85 на 15 в тому виді, в якому він існує на сьогоднішній день в Бюджетному кодексі, був не просто так. З  цих всіх реєстрів заробляє кошти лише чотири найбільші реєстри. Ви бачите, що більшість з них, які виділені червоним кольором, вони не заробляють нічого, а існують за рахунок тих коштів, які заробляють найбільші реєстри: Реєстр речових прав нерухомого майна, Реєстр юридичних та фізичних осіб підприємців.

При перерозподілі 15 на 85 більшість цих реєстрів повністю зупиняться, можемо вам відповідально це сказати. Особливо реєстр, який стосується видачі свідоцтв про народження, свідоцтв про смерть – просто не буде грошей за що функціонувати.

Ми робимо дуже багато онлайн-сервісів сьогодні повністю за кошти, які заробляються безпосередньо цими чотирма реєстрами. Це повністю видача витягів-довідків онлайн в Інтернеті без того, щоб стояти в чергах. Хочу також наголосити на тому, що вчора, на відміну від деяких міністерств, ми відкрили повністю Реєстр речових прав нерухомого майна, пошук не тільки за об'єктом, а й за суб'єктом, як цього вимагав законодавець.

І для забезпечення і підтримки роботи цих реєстрів, тому що вчора Реєстр речових прав нерухомого майна декілька разів не витримував того навантаження, яке нові зміни до законодавства на нього покладають.

І хочу звернути увагу, що за минулий рік, коли за часів попередньої влади, всі ці реєстри навіть не належали державі. Іноземні компанії, які їх розробляли, отримували шалені роялті з державних коштів. Всі ці виплати були зупинені, ми ведемо судові процеси. І за рахунок наших програмістів, тих єдиних людей, яких ми маємо, Реєстр речових прав нерухомого майна повністю захищений, переписаний нами з нуля за новими міжнародними стандартами. Це буде стосуватися і всіх інших реєстрів. Зараз ми закінчуємо юридичних та фізичних осіб підприємців.

Просимо вас не підтримувати цю 5-ту поправку і залишити у тому вигляді, в якому воно було в початковій версії: 85 – до Спеціального фонду, 15 – до Загального.

Дякую вам.

 

ПАВЕЛКО А.В. Вікторе Михайловичу, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, Міністерство юстиції мене не перестає дивувати. То я розпорядження читаю про виплату векселів на виконання судових рішень гарантованих державою. А я грішним ділом думав, що всі судові рішення мають бути  гарантовані державою. І це з подачі Мін’юсту приймається – векселями платити по судових рішеннях!

На жаль, ми пропустили, бо ми беззубі були, коли бюджет приймався, і пропустили цю норму "вексельні розрахунки за рахунок бюджету". Звичайно, як вам нічого не дають, то дай мені вексель, який я продам лівим структурам.

Але не про це я хочу говорити. Ми ж не сперечаємось з приводу ведення реєстрів, не за це іде дискусія. Дискусія з іншого принципу: в чому відмінність публічної влади від кооперативу "червона дуля"? Кооператив "червона дуля" має мету заробляти гроші. Публічна влада, для того люди платять податки, що публічна влада має утримуватись з податків! Вона не має права функціонувати за принципом заробляння грошей. Дико говорити це Мін’юсту, який пробиває систему перетворення Міністерства юстиції в акціонерне товариство, яке працює за принципом: послуга – гроші. А за що ми податки платимо?!

Тому, якщо є питання фінансування реєстрів – це є фонд, Міністерство фінансів має виділити з Загального фонду. В бюджет всі мають гроші іти в один котел! Інакше немає логіки якоїсь бюджетної. Не може бюджет мати сотні міні бюджетів, яке тягне Міністерство юстиції!

Я не погоджуюсь з тим, що навіть підготував комітет. Але, скриплячи зубами, я би сказав, що набагато краще ніж те, що пропонував уряд. Тому якщо можна погодитись, то в версії, і просив би підтримати бюджетний комітет, вибачте, бюджетний комітет в тому числі, який підтримує підкомітет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підкомітет.

Віктор Кривенко, будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, загалом погоджуючись з логікою Віктора Михайловича, але я є співавтором цих законопроектів. Якби ми платили людям нормально зарплату, щоб можна було наймати ІТ-працівника, то, можливо, і можна було б оце фінансувати в загальній структурі.

Зараз ризик, який ключовий є, це те, що з Мін'юсту кралися гроші через реєстри десятиліттями – по 200 по 300 мільйонів в рік. І що таке кошторис витрат оцих компаній, ми цього не розуміємо. І ми не розуміємо, скільки треба? От якби нам сказали, що нам треба стільки-то мільйонів на їх утримання, ось там акт перевірки КРУ, Рахункової плати, а вони заробляють на цих послугах мільярд 200. Але щоб ми платили людям нормальну зарплату, треба залишити там 30 відсотків, 40 відсотків.

От зараз будь-яка цифра, да, мені хочеться там 50 на 50, для прикладу, і обмежити це там роком-двома, поки ми не перейдемо повністю, наприклад, на фінансування з бюджету. Там департаменти або Міністерство юстиції, або територіальні підрозділи, як це назвати, тобто це такі бюджетні установи, які займаються цими  реєстрами. Одне питання: як платить людям нормальну зарплату, щоб вони сиділи і кодили всі ці речі?

Тому давайте або, може, перенесемо це питання на одне засідання для якихось додаткових.

 

ІЗ ЗАЛУ. Доручення Голови.

 

КРИВЕНКО В.М. Доручення Голови? Я внутрішньо прихильник збільшення, того, щоб залишити в структурах. Як це проконтролювати, як обґрунтувати? От як продумати не 15, а 17? 82 як написати? У мене немає цієї позиції. Тому дайте якісь аргументи к представник, от чому має бути саме така цифра? Скільки ви збираєте і скільки видатки? І хто перевірив ці видатки, що вони є обґрунтованими?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Наталіє Іларіонівно.

 

СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Дуже дякую. Спершу два слова про векселі. Дійсно, заборгованість держави за рішеннями суду, за нашим підрахунками, складає близько 14 мільярдів гривень, які гарантовані державою! Якщо не сплачувати їх, то вони всі через день повертаються з Європейського суду з вимогою сплатити і ще й сплатити по  2 тисячі  євро кожному громадянину!

Тому що такої можливості бюджет нам не надав – всім сплатити ці 14 мільярдів, ми запропонували і Європейський суд погодився з такою пропозицією про те, що це можлива пропозиція і вони підтримують за згодою стягуючих. І є стягуючі, які бажають отримати векселя, у кого 10 мільйонів гривень рішення суду, які не так просто сплатити.

 

(Загальна дискусія).

 

СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Друге, з приводу розрахунків. Дійсно, минулого року близько 510 мільйонів було зароблено і витрачено на забезпечення безпосередньо цих реєстрів. Хочу наголосити на тому, що це мережа по всій країні, підключення всіх до цих реєстрів.

Наразі проходить децентралізація. З 1 жовтня ми кажемо: ніхто не може вимагати довідки від громадян з наших реєстрів, бо ми їх безкоштовно підключаємо і вони самі можуть дивитися цю інформацію – це дебюрократизація влади.

Для того щоб реалізовувати якість такі ініціативи і реформи, ну, неможливо без таких коштів взагалі розраховуватися. 98 відсотків того, що було зароблено, було витрачено. Тому навіть при системі "85 на 15" ми розуміємо, що це рівно та сума, якої нам можливо вистачить в наступному році.

Якщо вони потраплять до загального бюджету на наступний рік, у нас немає гарантії, що ми отримаємо від Мінфіну погодження, щоб цими коштами на реєстрі, що вони будуть передбачені в бюджеті. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Скорик Миколай Леонідович. Потім Андрій Леонідович Деркач.

 

СКОРИК М.Л. Шановні колеги, як це не дивно з боку представника опозиції, я хотів підтримати шановну пані Першого заступника Міністра юстиції. Я можу сказати, що до мене як до депутата постійно звертаються громадяни з проханням допомогти отримати свої гроші, по яким уже є рішення судів. І якщо ці кроки Міністерства юстиції допоможуть в цьому процесі, я вважаю, що ми повинні підтримати позицію Міністерства юстиції.

Але не тільки, от пані Наталя сказала, стосовно тих громадян, які отримали рішення судів в Європейському суді і там  10 мільйонів гривень, а мені здається, що треба звернути увагу на тих простих громадян, у яких значно менші суми і які отримали поки що рішення українських судів і пройшли всі інстанції. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович? Будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М.  Я прошу вибачення у колег, що я збив їх з толку, бо я просто вилив душу. Воно не має відношення цей закон до векселів. То я прошу вибачення, бо це не стосується векселів. Це просто мене зачепило, бо я на днях побачив цей "перл" і я зреагував. В даному випадку не про це іде мова. У даному випадку йде мова про те, що вони працюють, як комерційна структура, і все.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Леонідовичу.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Опять же для протокола. Исходя из исторической справки, мне гораздо приятней видеть вас, чем предыдущего первого заместителя Ебанаидзе, уволенного из министерства. Ну, был там у вас, работал, без грузин не бывает у нас сегодня министерств.

Безусловно, вы отстаиваете интересы министерства по защите, только хотел обратить ваше внимание, у нас, если память где-то у кого-то короткая, мы здесь рассматривали вопрос по распределению средств по Министерству юстиции на исполнение решения Европейского суда. И там у вас есть "загашник" в режиме 700 миллионов, который не будет использован до конца года, и вы об этом тоже прекрасно знаете. К сожалению, Министерство финансов этого не видит, оно занято торговлей долгами, у них кроме торговли долгов больше ничего в голове нет. Это, кстати, к вам вопрос перераспределение средств. Перераспределение средств на образовательную субвенцию и субвенцию по охране здоровья.

Поэтому вопросов нет. Наверное, ваше предложение я сейчас не готов смотреть, Виктор Михайлович по пятой поправке, и я хотел понять, о чем идет речь. Но я не могу, здесь "все до купи".

А с точки зрения того, что "злочинна влада" создавала реестры, так я знаю, что исходя из публичной информации, которая стала, так и отдельные патриоты в этом участвовали процессе, которые были на Майдане. Так что это совокупный продукт...

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Тоді вони були злочинною владою.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Нет, они были патриотами с самого начала, просто это не мешало работать со "злочинною владою". Поэтому здесь не идет схема.

Давайте мы перенесем рассмотрение. Я все-таки хочу понять для себя пункт 5. И Министерство финансов опять же, Андрей Васильевич, если они сами не видят своего бюджета, не понимают структуры бюджета – читать не умеют по-украински, по-английски, не знаю по какому, пусть посмотрят остатки по Министерству юстиции не использованных, и найдут эти не использованные 700 миллионов и отправят на образовательную субвенцию и субвенцию по охране здоровья.  А это решение перенесем.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Наталіє Іларіонівно.

 

СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Одна теза. Гроші  на рішення Європейського суду з прав людини на 80 відсотків вже використані  і до кінця року будуть на 100 відсотків сплачені за рішеннями, які вже винесені проти України ще минулого року навіть.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, дискусія жарка, але я впевнений, що наш підкомітет все-таки недарма засідав і визначив досить компромісне рішення. Прошу його підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, я хотів би тільки на пару моментів звернути увагу.

По-перше, Наталію Іларіонівну ми тут всі підтримуємо. І 15 відсотків – це є свідченням нашої підтримки, тому що на підкомітеті розглядалось рішення по прийняттю поправки – відхилити і не давати на спеціальний фонд нічого.

Крім того, я хотів би нагадати історію розвитку цього питання, коли спочатку Мін'юст просив 85 на 15, потім було змінено навпаки у зв'язку з виділенням певних коштів на Міністерство оборони, а потім ми зрозуміли, що якщо  воно так може працювати і були певні погодження, то є абсолютна логіка в тому, що люди мають працювати за зарплату. Тому що, я перепрошую, наші колеги на підкомітеті жарко відстоювали, а чим відрізняється вчитель у школі від працівника реєстру, який на зарплату має працювати і не має ніяких спеціальних фондів, з яких має…

Ми ж для протоколу записуємо.

Тому я хотів би все ж таки зупинитися на тому, що 85 на 15 сьогодні має абсолютно нормальну історію для того, щоб зберегти на прохання Мін'юсту спеціальний фонд, принаймні, у тому відсотку, що є, і може бути прийнятий. Інша ситуація – навряд чи, тому що підкомітет дуже ретельно проробляв всі можливі варіанти з цього питання.

Крім того, хочу ще раз звернути вашу увагу на те, що витрати, які будуть у вас плануватись, ви можете заздалегідь вносити до загального фонду і не мати з цим жодних проблем. Тим  більше, що ми ж всі живемо в одній країні і не можемо комусь надавати більше преференцій, а хтось у цей час не буде відчувати підтримки від держави.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, я пропоную перейти до голосування. Підкомітет опрацював, ми розуміємо, що є безкоштовні реєстри, у Мін'юсту є можливість працювати з Міністерством фінансів. Давайте подивимось, попрацюють, побачимо, а не зможуть, якщо це буде важко використати за раз кошти з Держбюджету, щоб поповнити цей фонд, то ми приймемо інше рішення. А сьогодні є пропозиція підтримати підкомітет, нехай Мін'юст працює, якщо не буде вистачати – приходить до нас, ми будемо переглядати разом з Міністерством фінансів за рахунок чого можна добавити їм кошти.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Прозвучало 2 пропозиції. Одна з них озвучене головою підкомітету. Тут треба нам всім, наверно, выделить работу подкомитетов для того, чтобы все вопросы, которые там есть или поднимаются сегодня для дополнительного изучения, они возможны как раз в формате работы подкомитета. Если, я так понимаю, у Министерства юстиции будет позиция все-таки эту поправку еще раз озвучить, там, снятие, вы сможете в зале так же прокомментировать и получить или не получить поддержку зала парламента.

И в принципе, считаю демократичным поставить первым предложение, получить позицию комитета, а потом уже переходить к рассмотрению. Если не будет принято решение, тогда уже перенести вопрос на следующий комитет.

Пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем та роздане рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект 2981 прийняти в другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту. Після розгляду у другому читанні та прийняття в цілому як закону законопроектів 2982, 2983, 2984.

Голосуємо. Хто за дану пропозицію? Прошу голосувати. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. За – 13.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався? Утрималось – 4. Рішення приймається.

Четверте питання. Шановні колеги, для надання інформації про наслідки проведених членами Комітету з питань бюджету заходів у місті Одеса 24-25 вересня слово надається голові підкомітету з питань доходів Державного бюджету Унгуряну Павлу Якимовичу.

Будь ласка, Павле Якимовичу.

 

УНГУРЯН П.Я. Хотів би всім подякувати за вашу участь у нашому виїзному засіданні, сподіваюся, що всі його складові і в місті Одеса і в місті Бєлгород-Дністровському та селищі Шабо були для вас натхненними.

Я дякую за те, що ми змогли опрацювати і питання виконання місцевих бюджетів: ми заслухали міських голів, ми заслухали Департамент обласної адміністрації, ми змогли побачити в динаміці започатковану разом з урядом і парламентською коаліцією бюджетну децентралізацію, почути реально, що вона діє. А вона таки діє. І також ми змогли ознайомитись із інфраструктурними питаннями проектами, які важливі для області, для міста із центром адмінпослуг, із питанням проблематики Хаджибейської дамби, славнозвісної траси Одеса-Рені і так далі.

Матеріали по зверненнях до глави уряду є в роздаткових матеріалах, я просив би вас підтримати в цій роботі. І буду періодично інформувати вас про те, як ці матеріали відпрацьовується, і про те, як діє в тому числі за нашим погодженням робоча група щодо Хаджибею.

Тому дякую. І прошу і надалі підтримувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, запитання.

 

СКОРИК М.Л. Шановний Павле Якимовичу, скажіть, будь ласка, як змінилась ситуація з фінансуванням траси Одеса-Рені? Як працює славнозвісний закон, який ви так дуже активно лобіювали, щодо змін до Прикінцевих положень Бюджетного кодексу? Як ви прогнозуєте як спеціаліст у бюджетній сфері, як надалі буде фінансуватись дорожня сфера Одеської, Чернівецької, Волинської та Львівської областей, які перелічені в даному законі? Чи ви взагалі вважаєте, що цей закон буде працювати?

Ми мали, Вікторе Михайловичу, я вибачаюся, що згадую його ім'я, ми розглядали це питання і Віктор Михайлович, як я вважаю – однин із головних спеціалістів у цій сфері, вважає, що не можна проводити тендери, якщо немає відповідних бюджетних призначень, а якщо немає відповідної строчки в Державному бюджеті, і так далі. То чи вважаєте ви, що це дійсно крім того, що ви мали приємне спілкування, це дійсно дуже важливо, що це дійсно буде мати реальні наслідки для жителів Одеської області. Дякую за відповідь.

 

УНГУРЯН П.Я. Дякую, Миколо Леонідовичу.

Я думаю, що ми маємо дві складові тут питання: перше, ми з вами тут на комітеті затверджували перелік об'єктів, які подав уряд щодо Державного фонду регіонального розвитку.

 

СКОРИК М.Л. Ми не прийняли жодних пропозицій народних депутатів не від коаліції!

 

УНГУРЯН П.Я. Наскільки я знаю, то перелік Державного фонду регіонального розвитку формується за пропозиціями обласних державних адміністрацій, а не депутатів.

 

СКОРИК М.Л. Але пропозиції депутатів від коаліції і ваші безпосередньо мали місце.

 

УНГУРЯН П.Я. Якщо вам зручно перебивати, то, якби, я можу завершити, так? Тому ДФРР сьогодні працює і, очевидно, там якісь роботи ведуться.

Щодо закону, то ми почули, навіть і голова нашого комітету звернув на це увагу, ми почули проблематику щодо виконання чи можливості застосування закону про експеримент. Я нагадую, що це експеримент. Хоча на моє переконання, коли до слова "експеримент"долучається там 5-6 областей, то це вже не зовсім експеримент.

Але, тим не менше, закон такий, як він є. І я так розумію, Андрію Васильовичу, що ми тоді говорили про те, що збільшили план по надходженню по митниці, те, що інші там були дії всередині ДФС, ми ще з цим будемо говорити, коли Міністр фінансів з'явиться.

Тому, шановний Микола Леонідовичу, мені зараз важко сказати з точки зору того, як він спрацює в цьому році, тому що ми фактично маємо зараз стартову позицію. Я думаю, що він ще реально не запрацював. Ми маємо стартову позицію, і сподіваюся, що бюджет комітет просто в цьому допоможе. Принаймні про це нас просив і голова, і всі структурні підрозділи.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую.

Я думаю, что хотел бы выразить от всех членов комитета благодарность Павлу Якимовичу за организацию выездного заседания комитета.

 

ІЗ ЗАЛУ. На высшем уровне!

 

ПАВЕЛКО А.В. На высшем уровне, да. Я думаю, что действительно было очень продуктивное общение. И уверен, что польза от таких поездок должна быть. И  самое главное – это изучение именно проблематики конкретного региона для принятия решения, зная это не понаслышке.

Предлагаю все-таки поддержать предложенное нашим коллегой Павлом Якимовичем Унгуряном предложение написать письмо на имя Премьер-министра.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? Один утримався. Дякую. Рішення приймається. Дякую, Павло Якимовичу, ще раз.

До питання порядку денного є "Різне" і для інформування щодо міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів. Слово надається Першому заступнику Міністра економічного розвитку і торгівлі Ковалів Юлії Ігорівні.

Будь ласка, Юліє Ігорівно.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, цього року були внесені зміни до Бюджетного кодексу, яким передбачено новий механізм фінансування державних інвестиційних проектів. Я попрошу, будь ласка, роздати презентаційні матеріали.

Про що іде мова. З наступного року змінюється процедура відбору тих державних інвестиційних проектів, які будуть фінансуватися за рахунок державного бюджету.

 

ІЗ ЗАЛУ. З наступного року?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Процедура відбору тих державних інвестиційних проектів, які будуть фінансуватись за рахунок Державного бюджету з 2016 року. Тобто окрім Фонду регіонального розвитку, на який попереднім проектом Державного бюджету було передбачено 3 мільярда гривень, на сьогодні Міністерство фінансів давало Міністерству економіки ліміт на державні інвестиційні проекти 1 мільярд гривень. відповідно до Бюджетного кодексу, а також процедури, яку затвердив Кабінет Міністрів постановою 571 від 22 липня цього року, виписано чіткий відбір проектів, які можуть бути профінансовані.

Про що іде мова? Протягом 30 днів всі головні розпорядники бюджетних коштів подають до Міністерства економіки свої пропозиції по державних інвестиційних проектах.

Далі створюється Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів, до складу якої входять 9 представників Кабінету Міністрів і 9 представників бюджетного комітету. Наказом від 20 серпня цього року склад міжвідомчої комісії затверджений.

На сьогодні до Міністерства економіки подано у встановленому порядку 16 державних пропозицій по фінансуванню державних інвестиційних проектів. З ними ви можете ознайомитись в роздаткових матеріалах.

Відповідно Міністерство економіки готує свої висновки, які будуть представлені на засіданні міжвідомчої комісії. Всім членам міжвідомчої комісії станом на сьогодні направлені електронною поштою ці матеріали по кожному з проектів. Це і техніко-економічне обґрунтування, і доцільність, і опис самого проекту, і копії проектної документації у разі її наявності.

Відповідно Міністерство економіки до кінця цього тижня теж надасть свої висновки кожному із членів міжвідомчої комісії і, власне, пропонує наступного тижня провести перше засідання цієї міжвідомчої комісії для відбору інвестиційних проектів на наступний рік. Оскільки за результатами роботи міжвідомчої комісії ці проекти повинні бути включені окремими бюджетними програмами по головних розпорядниках  до проекту Закону "Про Держбюджет на 2016 рік".

Тому, власне, сьогодні хотіла проінформувати комітет, а також народних депутатів, які увійшли до складу міжвідомчої комісії, а також вислухати ваші пропозиції по даті проведення у зручний час і для депутатів, і для представників уряду узгодити час проведення першого такого засідання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юліє Ігорівно.

Мы как раз на прошлом заседании говорили о том, что необходимо заслушать информацию, и нам очень приятно, что Юлия Игоревна сама проявила такую инициативу проинформировать членов комитета о сегодняшней ситуации.

Пожалуйста, Богдан Васильевич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Андрію Васильовичу, якщо у нас 13-го буде засідання комітету, то, може, ми і поєднаємо приємне з корисним. Тобто щоб там, щоб нарада була, щоб міжвідомчу комісію на 13-е і щоб ми тут були.

 

ПАВЕЛКО А.В. 13-ое, 14-ое – это Покрова. Давайте на 15-ое и комитет.

Может быть, тогда перенесем и в календарном плане на 15-ое, и здесь попросим на 15-ое. Предварительно 15 октября.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Юліє, я хотів вас запитати, це вже остаточні переліки, чи це ви просто подаєте, як попередні?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Згідно до постанови Кабінету Міністрів у всіх головних розпорядників було на 2016 рік 30 днів на подачу цих проектів. Міністерство економіки зверталося до всіх головних розпорядників з проханням надати такий проект, проводила разом зі Світовим банком семінари. Оскільки, на жаль, можу визнати, що на сьогодні більшість головних розпорядників не знали, як працювати з цим законом. Тому було проведено серію семінарів, пояснень, були розроблені методичні рекомендації. 

Довожу до вашого відома, що, насправді, у нас на сьогодні велика проблема у головних розпорядників з наявністю цих інвестиційних проектів.

І третє питання, те, що визначено на сьогодні порядком про  те, що 70 відсотків коштів повинно бути спрямовано на уже розпочаті проекти для того, щоб ми не плодили в нашій країні "довгобуди". Тому, власне, це ті проекти, які подані у встановленому постановою Кабінету Міністрів порядку – в 30-денний строк.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. 

Будь ласка, Павло Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановна Юліє Ігорівно, дякуємо за інформацію, але я би хотів дві тези. Перша, є відчуття, що в країні дефіцит з інвестиційними проектами, які принаймні мають великий ступень готовності до фінансування – і  з цим нам потрібно реально працювати. Нам треба з цим працювати, і ми про це говорили раніше, на випередження.

І, можливо, тут і комітет міг би теж десь весною вже починати з людьми говорили на наступний бюджетний рік, щоб підготувати проекту документацію. Бо, скажімо, по "капах" і ДФРРах ми зміни вносили і вносили, і вносили, бо не готова документація, але це ремарка на полях.

Але, друге, є відчуття, дивлячись на цей перелік, що такі головні розпорядники як обласні державні адміністрації не приймали участь у формуванні цього переліку. Тому що у них, я думаю, "вагон и маленькая тележка" була би пропозицій. Ось це би до 15 числа вияснити, бо якщо вони не подавали пропозиції, то, можливо, було би доцільно до 15-го щось у них запросити. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Андрію.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я так хотел увидеть первого Министра экономики Сашу Боровика, чтобы он увидел наконец-то другого первого заместителя министра. (Сміх).

У меня вопрос. Я прочитал вот это,  история – 16 проектов.

Андрей Васильевич, вы читали название этих проектов? Вот нам надо увеличить количество пистолетов "форт" чтобы. Это называется инвестиционный проект?! Если тут драка с двумя уголовными делами по достройке – это инвестиционный проект?! Там 16 инвестиционных проектов.

(Загальна дискусія).

 

ДЕРКАЧ А.Л. Поверьте, Арбузов такого бы не придумал c Клименко! Я пока не закончил. Когда я закончу, тогда вы будете говорить.

Вот это ваша история, что мы месяц, мы выделили регламент на принятие проектов. Здесь нет ни одного проекта, мы говорим на сегодняшний день в парламенте о децентрализации – здесь нет ни одного проекта местного. Кроме одесского проекта, там касается. Ну, Одесса, потому что Одесса, да? Клиника Филатова.

Здесь нет тех проектов, которые позволяют обеспечить точки роста! Я понимаю, что для вашего министра со сложной фамилией, со сложно судьбой, он не понимает, что точки роста – это рабочие места, это, в конце концов, потом экономика простых людей, маленьких городков и всего остального!

Здесь, к сожалению, нет инвестиционных проектов. Честно говорю, стыдно, Андрей Васильевич! Это нельзя показывать даже прессе. Стёб будет! Пусть думают, как составлять нормальные инвестиционные проекты на 2016 год!

 

КОВАЛІВ Ю.І. Шановні народні депутати, я хочу відповісти на попереднє запитання щодо проектів обласних державних адміністрацій. Власне, ці державні інвестиційні проекти в рамках фінансування через цей ліміт фінансують тільки об'єкти державної власності. Як правило, на рівні облдержадміністрацій мова йде про фінансування комунальних об'єктів, а комунальні об'єкти, як відомо, фінансуються через Фонд регіонального розвитку, тому-то ми і не отримали насправді об'єктів від облдержадміністрації.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. У цьому питанні, в цьому контексті я читав положення, згідно з яким проводиться відбір цих проектів і згідно того терміну, який ви надали, і ту документацію, яка вимагається, за місяць не можливо було вам не надати жодного проекту.

Я знаю, що в Херсоні є Херсонський реабілітаційний центр, є така потреба, і МОЗ хоче це зробити, але питання те, що сказав щойно Андрій Леонідович про точки росту, про інвестиційну складову і про якесь бачення майбутнього розвитку нашої держави.

У мене є до вас чи прохання чи порада. Перше. Провести навчання не тільки серед головних розпорядників, які є в Києві, а й серед обласних державних адміністрацій. І в цьому питанні роз'яснити, які саме проекти можливо сюди включати. Змінити термін, не той, що вже пройшов, а дати час (зараз місцеві вибори, зараз всі відволікаються на цей процес), наприклад, до 1 грудня дати час, спокійно напрацювати, і на 2016 рік ми сформуємо нормальні проекти і об'єкти, які могли б задовольнити всі ваші вимоги і Світового банку в тому числі. Дякую.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Единственное, что могу добавить. Если вам не понятно в этой структуре, это вопрос – предприятия машиностроения, и не имеет значения, где это, которые позволяют работать со смежными предприятиями, а их до тысячи.

Второй вопрос, это лесопереработка, который есть у всех. На сегодняшний день преференция по лесопереработке.

И сельхозпереработка. Это там, где ваши все нынешние руководители начинали свою трудовую деятельность на обслуживании всевозможных закупщиков зерна и сельхозпродукции.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Я хочу сказати ще одне – це енергозбереження.

І в принципі я погоджуюсь з цими чотирма пріоритетами – це машинобудування, шість підвидів.

Я хотів би трошки вступитись за Юлію. Ми давно знайомі. Вона якраз розуміє необхідність державних інструментів, і не зважаючи на те, що вона працює в цьому міністерстві, у неї є своє бачення.

Проблема є, ключова – немає  проектів. У нас розв'язки називались інвестиційними проектами, тому що були прийняті такі положення і розв'язка в Дніпропетровській області була інвестпроектом, і все називалось цим словом, тому ключове, що я хотів би вам порекомендувати – вийти з ініціативою і виділити хоча б 20-30 мільйонів гривень на наступний рік на те, щоб ми найняли компанії "четвірки", і не треба на це шкодувати грошей, і описали, що у нас є в "Антонова", що у нас є в "Зорі" – "Машпроекта", що у "Південмаша", якщо тільки державні підприємства, щоб ми отримали справжні бізнес-плани.

З 70 проектів, які 7 років пролежали в Міністерстві економіки як інвестиційні проекти, лише 1 був щось схожий на створення агрокомплексу. Все інше – було те, що ми кажемо.

Капітальні видатки називались інвестиційними проектами, тому цей напрямок правильний, цей інструмент треба берегти і лелеять, тому що якщо ми  вийдемо з таким списком, при тому, що ми боремось за Охматдит, ми всі підтримуємо, але це "капи", це не інвестпроекти, нас просто люди засміють, і ми дамо цим псевдо лібералам ще одні аргументи для того, щоб вони нас били, що ми намагаємось тими інструментами, які у всьому світі використовуються…

Я для інформації скажу. Я 4 дні пробув у Литві і домовився з місцевим керівництвом, що вони запросять громадянина Литви пана Абромавічуса, щоб він подивився, що справді, яка правильна економічна політика. От такий перелік інструментів! Від  навчання. Держава дає кожній компанії 60 тисяч євро на сертифікацію в країнах Євросоюзу. Заводам повертають 30-40 відсотків від вартості обладнання, якщо він робить в Україні. Все. Дякую.

Тому пропоную всім разом… і подякувати Юлії за те, що вона за це взялась. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ваша пропозиція по проведенню цього? Все-таки 15‑го.

Будь ласка, Сергій Іванович Мельник.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, от Іван Іванович допоможе нагадати, як при Кабміні була міжвідомча комісія. І ми всі проходили, була процедура. Основне питання інвестиційних проектів було термін окупності. Оте, що взагалі подали! У вас же були люди, чи ви розігнали тих людей, хто цим займається? Тому що так, як міністерство обміліло оце подати – це просто якась ганебна!

Або візьміть, знаєте, можна по-різному до злочинної влади відноситись, але там було багато нормальних проектів. Єдине, Вінниця наскільки я пам'ятаю, проскочила, да, один по Вінниці там проект. Всі решта були. Візьміть хоча би ті, які пройшли затвердження тієї міжвідомчої комісії, зробіть їх ревізію і не ганьбіться ось з цим.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Шановні народні депутати, хочу вам ще раз наголосити, що це проекти, які подали всі головні розпорядники державних коштів, які є в цій країні. Тобто всі  міністерства, всі облдержадміністрації, судова адміністрація, Академія наук і так далі.  Маємо те, що маємо на сьогодні.

Друге, щодо строків. Ми можемо з вами переносити строки скільки завгодно, але бюджетний процес має в нашій країні бути теж нормальним. Ми не можемо 31 грудня щороку знову ж таки розглядати бюджет. Оскільки нам як мінімум, я очікую, що за один раз всі ці проекти не розглянуть, тому що кожен проект буде його ініціатор доповідати.

Тобто на цій комісії буде кілька засідань. А у нас все-таки паралельно Міністерство фінансів по результатах розподілу цих коштів необхідно буде внести зміни в проект бюджету. Тому казати, що давайте ми зробимо в грудні і потім знову в кінці року в авральному режимі будемо щось робити, це теж неправильно.

Що стосується наступного року, то в постанові вже написано, що всі ці проекти будуть розглядатися ще з початку березня-квітня наступного року. Тобто щоб було кілька місяців.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це про який рік?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Це вже на 2017-ий.

 

ІЗ ЗАЛУ. А ми зараз про 2016-ий.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Так я і кажу, що цей розгляд міжвідомчої комісії повинен іти паралельно з бюджетним процесом. Тому що кожен проект піде бюджетною програмою.

І попрошу також, наголошую, що всі місцеві ініціативи – це, як правило, комунальна власність, тому вони не можуть фінансуватися з визначення Бюджетного кодексу.

А щодо інвестицій і розвитку регіонів, хочу вам повідомити, що на початку листопада Міністерство економіки разом з USID і Світовим банком планує провести 5 регіональних семінарів щодо розвитку індустріальних парків і механізму державно-приватного партнерства на регіональному рівні.

І якщо у вас є ініціативи або ініціативи з місць щодо участі у цих проектах, будь ласка, давайте, ми готові запросити на ці семінари всіх. Ми будемо їх робити під егідою Міністерства економіки.

 

ПАВЕЛКО А.В. Коротко, Андрію. 

 

ГОРДЄЄВ А.А. Я дуже дякую за запрошення, обов'язково скористаємось, Херсонська область, якщо нагадаєте.

Але питання практичне, я подивися головних розпорядників, які тут представлені. Я проводжу зараз роботу з Міністерством аграрно-промислового комплексу, АПК. Ми проводимо роботу з інвестиційних питань щодо зрошення, там їздимо в Світовий банк і так далі. Ми проводимо роботу щодо машинобудування – це наші підприємства, які вже сьогодні в  Україні працюють, але не мають певної підтримки, якої вони зробили для нашої економіки.

І цих всіх проектів у вас немає, хоча знаю, що вони в них є. І вони бігають по всьому світу і шукають іноземні інвестиції. Якщо можливо, ще раз кажу, давайте… Чому час потрібен? Нічого страшного в тому, що ми зараз надамо ще один час, не відбудеться, але якщо ми зараз зганьбимося  таким чином на весь світ і скажемо, що дайте нам кошти під те, під що ми не можемо навіть сформулювати, то це буде…

А ми, якщо що, приймемо окремими змінами до Закону про бюджет і відповідно легалізуємо ці інвестпроекти. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Петре Михайловичу.

 

ВАНАТ П.М. К сожалению или к счастью, я не смотрел, не достался мне документ, и я не расстроился, потому что я не видел, но я, например, не вижу одного из крупнейших государственных объектов, которые находятся в Запорожье. Мост стоимостью 3,5 миллиарда строится уже в течение 20 лет. Это государственная стройка, не местная стройка. Почему Министерство транспорта не подало... И вообще, меня удивляет, откуда рождаются эти проекты? Кто и где их обсуждает? Почему народные депутаты, бюджетный комитет, каждый из нас не получил проект этого документа, чтобы мы на месте спросили, чтобы я собрал руководителей предприятий по отраслям, приехать в министерство? Опять все делается кулуарно, исподволь. Вот нашли какую-то бумажку, которая называется бизнес-план, вот давайте мы его впишем.

Давайте смотреть по-государственному! Я совершенно согласен с тем, что мы должны смотреть сегодня на то, как создавать рабочие места, в каких отраслях, каким отраслям помогать, а от каких отказаться, потому что они бесперспективные и пусть умирают потихоньку. Нет политики в государстве! Это самое страшное.

Министерство экономики не знает, что делать с экономикой. Министерство финансов латает дыры. Поэтому, уважаемые очень высокие государственные деятели, пожалуйста, вы спустите свои соображение вот сюда, к нам, вниз, мы вам тогда выдадим свои предложения и тогда будет встречное движение, и тогда будет не стыдно смотреть на этот документ.

Я просто вношу предложение: то, с чем можно согласиться, в этой ситуации бюджет надо "склепать" (я прошу прощения за это слово), но так работать нельзя, это не государственная работа.

 

ПАВЕЛКО А.В. Петр Михайлович, вы правы, на нам надо поблагодарить Юлию Игоревну как раз за ее инициативу сюда прийти и показать все эти проекты. Начало работы заложено. А дальше мы будем работать.

 

ВАНАТ П.М. За это спасибо большое!

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Надо завершать обсуждение. Подходы мы одобряем, а перечни будем обсуждать.

 

ПАВЕЛКО А.В. Еще последний вопрос.

Відповідно до Закону "Про комітети" ми маємо затвердити розклад наших засідань з урахуванням календарного плану. Вам розданий орієнтовний розклад засідань на жовтень 2015 року. Давайте відкорегуємо з 13-го на 15-е. Підтримується?

Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається. Дякую.

На цьому всім дякую. Всі рішення прийняті.

Ще раз хочу нагадати і запросити вас усіх взяти участь у черговому виїзному засіданні комітету, яке пропонується провести у Запоріжжі і у Дніпропетровську 9-10 жовтня та продовжити практику заслуховування питань дієвості бюджетних реформ в соціально-економічному розвитку регіонів. Всіх запрошую на ці виїзні засідання.

Дякую.