Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

СТЕНОГРАМА

 

виїзного засідання

Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

у місті Дніпропетровську

 

10 жовтня 2015 року

 

РЕЗНІЧЕНКО В.М. Добрый день, уважаемые дамы и господа! Я приветствую всех на земле Днепропетровщины.

Наша область является лидером Украины, она обеспечивает пятую часть всей реализованной продукции государства.

В области успешно проходит децентрализация, уже ощутимы ее первые положительные стороны: финансовый ресурс местных бюджетов увеличился в среднем на 30 процентов. В 2014 году ресурс местных бюджетов составлял 13,5 миллиарда гривен, а в 2015, с учетом переданных субвенций по образованию и медицине, – уже  17,6. Немалую роль в этом, естественно, сыграли новые налоги: налог на прибыль и акциз местных бюджетов.

Главная наша задача состоит в защите интересов людей. Около половины дополнительно заработанных средств направляется на выплату заработной платы и другие социальные расходы, а вторая часть, естественно, на реализацию социально важных инвестиционных проектов.

В эти инвестиционные проекты, понятное дело, входят, в первую очередь, обеспечение водоснабжением – 85 миллиардов, капитальные ремонты и реконструкция объектов социально-культурной сферы и памятники архитектуры.

Также  в этом году достаточно много денег потрачено на приобретение спецтехники для городов и населенных пунктов Днепропетровской области.

2015 год – это только начало реформы. Сегодня есть все-таки и остается еще ряд вопросов, которые может решить только центральный орган власти.

Изменений требует Бюджетный кодекс для повышения стимулирующей составляющей работы местных бюджетов и местных органов власти. Соответственно сегодня не может быть, чтобы третья часть налогов уходила в Киев и уходила в Госбюджет. Это касается и областного бюджета в части налога на прибыль, и это касается, естественно, местных бюджетов и их основного источника – налога на доходы физических лиц.

Необходимо продолжить строительство автомобильных дорог общегосударственного значения. Вы знаете, что больным вопросом для Днепропетровской области является дорога Днепропетровск-Киев, где есть недостроенный кусок Царичанка-Решетиловка, и соответственно дорога, которая ведет на Луганск, Изварино, плюс дороги, которые на сегодняшний день пришли в негодность вследствие того, что шла военная техника на Восток, и даже после ремонта они пришли в негодность и требуют срочного ремонта.

Мы надеемся на поддержку народных депутатов, представителей нашей области в вопросах, которые касаются развития Днепропетровщины. Я желаю всем плодотворной и приятной работы и хочу предоставить слово Председателю бюджетного комитета Андрею Васильевичу Павелко.

Андрей Васильевич, сегодня вы все-таки хозяин здесь, командуйте парадом.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Валентин Михайлович.

Я думаю, что мы все сегодня воодушевлены тем, что мы находимся на территории, которая дает более 10 процентов внутреннего валового продукта в Украине.

И в этом плане я бы хотел поблагодарить всех членов бюджетного комитета за такое особое отношение к этому выездному заседанию и поблагодарить за вчерашнюю плодотворную работу в Запорожской области. Петр Михайлович, вам отдельное спасибо за организацию и проведение выездного заседания в Запорожскую область.

А сказать о том, что сегодня, как минимум, важность многих вопросов, которые скопились в Днепропетровская области подчеркивается тем, что у нас сегодня на выездном заседании бюджетного комитета есть кворум. На заседании присутствуют 15 членов комитета. И я бы хотел сказать, что у нас есть кворум для принятия всех решений, и уверен, что это еще раз подчеркивает то, что каждый член бюджетного комитета понимает и отдает себе отчет в том, что, изучив на месте проблематику такого важного для страны региона как Днепропетровская область, будет нам очень важна в формировании  повестки дня наших заседаний бюджетного комитета, а также при формировании будущего бюджета 2016 года.

И, конечно же, хотел отдельное отметить, что у нас сегодня на выездном заседании берут участие Председатель Государственной фискальной службы Украины Роман Михайлович Насиров – огромное спасибо за участие – и,  в том числе, Первый заместитель Министра финансов Уманский Игорь Иванович, так же подъезжает и будет принимать активное участие в нашем заседании.

Уверен, что те вопросы, которые сегодня поднимутся на обсуждение, обязательно принесут решения. Решения, которые многие года не были сдвинуты разными и составами парламента и составами Кабинета Министров. Мало, мягко сказано, что центральная часть нашего города. Нашего, я извиняюсь, конечно же, я еще раз хочу подчеркнуть, что я сам родился в Днепропетровске и для меня это особая честь.

 

_______________. Нашего, нашего, Андрей Васильевич. И наших городов!

 

ПАВЕЛКО А.В. Наших городов. Но самое главное, что те вопросы, которые не решались годами, сегодня в повестке дня у нас есть. Это и дорога, соединяющая наш областной центр, в том числе для выполнения стратегической задачи – это соединить с трассой Киев – Харьков. Это дорога, которая так же даст возможность Запорожской области, Днепропетровской области сделать возможным транспортные развязки  европейского уровня. Причем вопрос стоит только в небольшом отрезке этого участка – это вполне по силам в нашем бюджетном процессе заложить такую возможность, так как это было решено в прошлом году.

Участок, соединяющий Ивано-Франковск и Львов. И мы видели, насколько сейчас качественно выполняются там работы. И действительно это стратегическая задача.

Уверен, что такими решениями мы обязательно должны будем сделать так, чтобы жители Днепропетровской области, Запорожской области понимали, что решения принимаются не в Киеве, а здесь. И та начатая процедура бюджетной децентрализации уже дала для Днепропетровской области дополнительные ресурс объемом почти 4,4 миллиарда гривен.

И хоть много было скептиков, много было критиков, и я благодарен всем коллегам с бюджетного комитета, что мы выдержали этот напор и отстояли позицию о том, что необходимо реформировать бюджетную политику в нашем государстве, с передачей полномочий на места. И мы сегодня уже видим контренный пример по дополнительных поступлениях в областные бюджеты.

И уверен, что этот процесс необходимо на 2016 год дорабатывать с теми, в том числе, и деталями, которые возникли при выполнении децентрализации этого года и возможных последствий, чтобы они не повторялись в 2016 году. Мы тоже прекрасно знаем все те небольшие корректировки, которые необходимо принять в Бюджетный кодекс. И при формировании бюджета 2016 года внести все те поправки, которые дадут возможность самому принципу бюджетной децентрализации дать и быть максимально эффективной системой и чтобы, назовем так, те полномочия, которые будут усилены местным советом, в том числе и дополнительными ресурсами, которые они смогут принимать своими  бюджетами, своими радами всех уровней. И в этом направлении я уверен, что как раз и состоит задача нашего комитета.

Хотел бы сказать, что за время работы наш комитет уже изучил ситуацию во Львовском, Черниговском, Черкасском, Одесском регионах. И мы вчера в Запорожском, назовем так, транзитом, и это было первая такая поездка. Кировоград мы так частично посетили. Но уверен, что у нас будет по Кировограду отдельное заседание, по Кировоградской области.

И уверен, что такие поездки  нас будут приводить как раз к детальным изучениям проблематики того или иного региона для того, чтобы при принятии решения мы не просто слушали цифры или доклады, а принимали решения исходя из реалий, которые мы сами видели, в которых мы сами изучили вопрос на местах и могли принять взвешенное и правильное решение.

Уверен, что по Днепропетровщине обязательно при принятии решения будет поставлен вопрос по результатам этого комитета в повестку дня и для парламента  и для правительства, но и конечно же для того, чтобы часть вопросов мы можем сегодня принимать, у нас кворум есть, а часть вопросов мы обязательно при дальнейшем изучении уже на местах, и у нас есть хороший маршрут (назовем его так) по проблематике Днепропетровской области. При детальном изучении всех вопросов, уверен, что дополнительное изучение с Кабинетом Министров мы сможем принять по результатам этой поездки еще дополнительно в Киеве, когда мы уже будем проводить свое очередное заседание.

Хотел бы отдельно поблагодарить нашего коллегу, члена нашего комитета Ивана Ивановича Куличенко, который долгие годы возглавлял город Днепропетровск и не понаслышке знает проблематику, также нашего коллегу Виктора Кривенко, который также родом из Днепропетровска, и Константина Юрьевича Павлова, который представляет сильнейший регион Кривой Рог. Уверен, что все мы понимаем то, о чем сказал Валентин Михайлович, что депутаты, представляющие бюджетный комитет, как никто знают проблемы нашей области.

Сегодня обязательно мы уделим внимание проблеме нашего города. И здесь мы попросим более детально нам показать и дать акценты проблематики нашего города Днепропетровска Максима Павловича Курячего, который, мы помним, активно сражался за интересы медсанчасти и других вопросов, касающихся Днепропетровска, на заседаниях нашего комитета в Киеве. Уверен, что эта работа будет продуктивной.

И хотел бы всем предложить ориентировочный регламент нашей работы: для докладов – до 10 минут, для выступлений – до 5 минут. Принимается? Тогда повестка дня сегодня у всех роздана. Предлагаю перейти к первому вопросу повестки дня.

Пожалуйста, Анатолий Сергеевич.

 

МАТВІЄНКО А.С. Якщо можна, поставити четверте питання "Різне", коли ми пройдемо Дніпропетровськ і необхідність порадитись щодо наступних засідань нашого комітету, я б хотів би сформулювати одне з питань, яке б варто було б внести на наступне засідання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолий Сергеевич, я думаю, что все поддерживают, чтобы мы по итогам заседания еще заслушали в "Разном" предложения Анатолия Сергеевича. Принимается? Принимается.

Тогда при принятой повестке дня предлагаю перейти к первому вопросу. Это презентация ключевых позиций выполнения местных бюджетов Днепропетровской области в условиях бюджетной децентрализации и ключевых вопросов по их формированию на 2016 год, который мы сегодня обсудим.

Вступительное слово я бы хотел предоставить Главе Государственной фискальной службы Роману Михайловичу Насирову для того, чтобы мы вместе знали позицию по Днепропетровской области и в целом Государственной фискальной службы. Спасибо большое.

 

НАСІРОВ Р.М. Добрый день, Андрей Васильевич, Валентин Михайлович, уважаемые народные депутаты, коллеги и присутствующие.

Во-первых, большое спасибо за приглашение и большая честь присутствовать сегодня на заседании бюджетного комитета. Мне это не понаслышке знакомо как в прошлом председателю Комитета по налоговой и таможенной политики. То есть два комитета, которые фактически определяют, в общем-то, бюджет страны и его доходную и расходую части.

Особенно актуально и важно это сейчас в период, когда как раз и формируется и готовится бюджет на 2016 год. В особенности того, что 2016 год будет опять-таки новый, опять-таки будет непростой, но будет очень важный и решающий для нашей страны.

Как вы знаете, сейчас идет процесс подготовки налоговой реформы, и она непосредственно связана с бюджетным процессом: с тем, какая у нас будет доходная часть и какая у нас будет расходная часть в следующем году. В разрезе этого также очень актуальны вопросы децентрализации, которые были уже начаты еще в декабре прошлого года, которые фактически были реализованы в этом году.

Валентин Михайлович сегодня уже говорил о том и о дополнительных, скажем так, доходах, и по налогу на прибыль, и по акцизам, которые были получены в местные бюджеты.

Как вы знаете, в прошлом месяце был предложен и проголосован Верховной Радой и начат новый процесс, когда перевыполнение планов Государственной фискальной службой распределяется 50 на 50 в некоторые местные бюджеты. Пока список этих областей ограничен, но я вам могу сказать уже по прошлому месяцу от перевыполнения и распределения 50 на 50 некоторые области получили от 40 до 60 миллионов гривен на развитие инфраструктуры.

Я думаю, что это очень важный процесс, это очень показательный процесс. Это те ресурсы, которые дополнительные ресурсы собирает фискальная служа, а местные власти со всем умом и ответственностью могут потратить на те необходимые инфраструктурные проекты. В данном случае они тратятся на дороги. И в этом разрезе очень актуален вопрос новой дороги Днепропетровск – Киев.

Дополнительно я бы хотел сказать о следующем. Для фискальной службы Днепропетровский  регион и сам Днепропетровск – это один из основных 5-6 регионов, где большое количество промышленных предприятий, где, как упоминалось уже сегодня, собирается фактически больше 10 процентов из общего бюджета. Причем важны как и налоговое направление, так и таможенное.

Скажу вам даже больше, по налоговому направлению, допустим, присутствующие здесь ваш земляк Андрухив Василь Михайлович – он не просто Начальник Днепропетровского Главного управление Государственной фискальной службы, он еще и куратор по всему налоговому направлению Государственной фискальной службы. Поэтому могу поблагодарить регионы за те хорошие кадры, которые помогают фактически в сборе налогов по всей стране.

Продолжая я бы хотел, наверно, тоже вот привлечь и обратить внимание членов комитета все-таки к предстоящим нескольким заседаниям и особенно к вопросам, посвященным именно закону про бюджет: важности и актуальности вопросов. И, наверное, даже вот, Андрей Васильевич, опять‑таки, учитывая прошлый опыт, я, наверное, даже бы хотел предложить по возможности провести общее заседание двух комитетом.

Я думаю, в разрезе подготовки к бюджету 2016 года это было бы очень правильное мероприятие, особенно что у нас уже практически, как мы знаем, готовы несколько вариантов предложенной налоговой реформы и Министерством финансов Украины и группой народных депутатов Украины. И здесь очень важно будет учесть и вопросы децентрализации, и вопросы распределения между общим и местными бюджетами, и фактически в вашем ведении, как это будет тратиться.

На сегодня, и в принципе хотел бы пожелать всем продуктивной работы, с нашей стороны рассчитывайте на всю поддержку, мы ее пытаемся показывать и доказывать не словами, а делом. В частности, могу привести только несколько цифр. В этом году на 2015 год у нас был заложен трудный, но возможный бюджет в 455 миллиардов гривен. Мы уже видим перевыполнение на 20 миллиардов гривен, совсем недавно были проголосованы дополнительные изменения, которые позволяют провести индексацию, то есть дополнительные 24 миллиарда гривен. И я думаю, что с уверенностью мы соберем 480.

На следующий год важным будет баланс между доходной и расходной частями бюджета. То есть одновременно попробовать максимально принять либеральные ставки и провести максимально либеральную или даже часть радикальную налоговою реформу, но в тоже самое время правильно сбалансировать это с расходной частью бюджета. Днепропетровск в этом процессе уже в этом году был одним из рекордсменов.

Тоже буквально пару примеров. Если в прошлом году в месяц собиралось 150-160 миллионов гривен НДС, то в этом году, особенно последний месяцы, эта цифра в 2 раза больше – это один из лучших показателей по Украине.

Поэтому мы точно будем работать и показывать самые лучшие результаты в этом регионе, но будем стараться подтягиваться всеми остальными. Большое спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо большое, Роман Михайлович.

Я думаю, что, коллеги, мы поддержим предложение Романа Михайловича провести совместное заседание с нашими коллегами-депутатами, которые входят в налоговый комитет, потому что на последнем Согласительном совете как раз и было акцентировано внимание на том, чтобы этот бюджет мы приняли без "аврала в Новогоднюю ночь" и по ad hoc, и так далее, для того, чтобы у нас было это взвешенное решение, которое даст возможность каждому чину бюджетного комитета принять решение о том, что сказал Роман Михайлович: о той реформе, которая необходима для доходной части бюджетов, при которой мы будем понимать уровень наших перспектив на 2016 год. И в зависимости от совместного принятого решения, тут я полностью согласен, потому что Роману Михайловичу как никому известен процесс формирования прошлого бюджета как раз на базе авральных и очень судьбоносных решений в процессе изменения Налогового кодекса и Бюджетного кодекса в 2014 году на 2015, а так как Роман Михайлович возглавлял налоговый комитет и наш коллега в этом созыве, но уже представляет Государственную фискальную службу Украины.

Я уверен, что как раз заседание будет очень продуктивное и очень важное для принятия нами всеми решения о том, какая будет политика доходной части бюджета, в том числе и вместе с Кабинетом Министров принятие решения о будущем бюджету.

Я думаю, что поддержим это предложение – проведение совместного заседания двух комитетов.

Уважаемые коллеги, слово предоставляется народному депутату, нашему коллеге Ивану Ивановичу Куличенко.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Спасибо, Андрей Васильевич.

Я тоже хочу поприветствовать моих коллег депутатов в городе Днепропетровске, моем родном городе!

И, наверное, надо поздравить, Андрей Васильевич, вас, да, и всех нас, мы вчера болели, вы, как президент всех футболистов Украины, больше всех прямо на стадионе болели, а это большой подарок для украинского народа – сборная выиграла и мы имеем большую надежду, что сборная будет продвигаться дальше и будет участвовать в финальной части чемпионата.

(Оплески).

Что касается финансовых вопросов, в Днепропетровской области очень мощный финансовый блок, включая Казначейство. И я сейчас вмешиваться и ничего говорить по этому поводу не буду по одной простой причине, что тут хорошо понимают, что изменился Бюджетный кодекс, что местные советы и местные бюджеты получили дополнительные возможности и сегодня покажут пример, как областной и городской бюджет совместно делают работу, то есть масштабный проект, который стоит более 50 миллионов и один бы ни тот, ни другой не сделал, мы знаем, что мы должны быть участниками финансирования всех процессов, которые есть и происходят в нашем регионе, но при этом очень много будет вопросов или разговоров по дорогам не внутригородским, не коммунальным.

Хотел бы обратить внимание своих коллег: Днепропетровщина – единственная область, которая граничит с семью областями. А это значит, что отсюда формируются транспортные потоки. К примеру, если в Николаеве один транзитный поток, в Запорожье 2, то в Днепропетровске их 5. Кроме перехода на Запорожье весь основной грузовой транспорт идет через город и часто через центр, поэтому на эту тему будет разговор.

Если вы позволите, я сейчас ограничусь приветствием, а вот больше выскажу свое мнение, поскольку эти проблемы хорошо знаю, и их  сегодня в Киеве пытаюсь решать, я выступлю тогда, когда будет рассматриваться вопрос метро и дороги. Можно так? Спасибо большое. Продолжаем работать.

 

ПАВЕЛКО А.В. Иван Иванович, спасибо огромное за поздравление. Я думаю, что сегодняшнее заседание для нас с вами как для людей, которые родились в Днепропетровске, вдвойне приятно, я в свое время в роддоме № 1 на Ленина...

 

________________.  Не только вы, Андрей Васильевич!

 

ПАВЕЛКО А.В. Так что это такая приятная деталь. Но самое главное, что, действительно, то, о чем сказал Иван Иванович о том, что через город Днепропетровск идут столь важные для государства транспортные развязки, но и в том, что Днепропетровская, Запорожская области должны быть обязательно соединены современными магистралями, и от Днепропетровска до Киева, по которым мы бы смогли решить целый узел вопросов, в тому числе и по развитию любых торговых отношений, внутренних возможностей, инвестиционного климата и  так далее. Как только для нашего города, в том числе и другие вопросы, которые мы сегодня обязательно затронем, будут решены, я уверен, что будет легче выполнять те задачи, которые стоят и перед доходной частью бюджета, то, о чем сказал Роман Михайлович, в том числе и для нас для все в том, чтобы данный регион, который является, уже было сказано, одним из основных, назовем так, финансовых, экономических регионов, который дает в бюджет более 10 процентов. Уверен, что и вопросы, которые будут связаны с развитием нашего региона, будут приниматься также нашим комитетом взвешенно и принимая все те проблемы, которые будут на комитете высказаны.

Особо хотел бы подчеркнуть и предоставить слово нашему коллеге, с которым мы познакомились с вами на одном из первых заседаний бюджетного комитета, где Максим Павлович очень активно и, назовем так, агрессивно по-доброму, по стратегически правильному отношению к Днепропетровской области отстаивал интересы. И я уверен, что его доклад нам будет важен. Спасибо.

 

КУРЯЧИЙ М.П. Дякую. Шановний Андрію Васильовичу, Валентину Михайловичу, Роману Михайловичу, шановні колеги народні депутати України, сьогодні дійсно визначна подія в житті нашої області та нашого міста: уперше в історії тут відбувається виїзне засідання бюджетного комітету Верховної Ради України.

Це є свідченням уваги парламенту до нашого регіону, який відіграє провідну роль в економічному розвитку України. До нашої області, де виробляється п'ята частина національного ВВП. До області, яка стала форпостом на шляху сепаратизму та російської агресії та, водночас, надійним тилом для наших героїв, поранених в АТО.

 Це засідання є також демонстрацією парламентом нових принципів роботи: мобільності, відкритості, готовності до прямого та професійного діалогу з безпосередніми учасниками процесу тут на землі – на місцях.

Я щиро вітаю такий підхід і хочу проінформувати вас, що мешканці Дніпропетровську проявили дуже високу зацікавленість до вашого робочого виїзного засідання. Люди сподіваються на те, що в нових умовах фінансової децентралізації, реформи місцевого самоврядування  міський бюджет буде спроможним нарешті розв'язати старі проблеми громади: відремонтувати будинки, полагодити ліфти, обновити рухомий склад громадського транспорту, капітально відремонтувати дороги, тощо і багато іншого.

Від цього сьогодні багато що залежить. Якщо люди побачать реальні зміни, то відновиться їх довіра до влади, зміцниться віра у майбутнє нашого міста, області, України. Наше місто ніколи не стояло осторонь загальнодержавних процесів. Сьогодні ми готові стати потужним локомотивом руху реформ, зразком-майданчиком нових змін на користь наших людей.

Шановні колеги, я впевнений і сподіваюсь, що так і буде, на високу результативність нашої спільної сьогоднішньої роботи. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Максим Павлович.

Для более детального изучения вопроса о выполнении местных бюджетов Днепропетровской области в условиях бюджетной децентрализации слово представляется директору Департамента финансов обладминистрации Татьяне Ивановне Шебеко.

 

ШЕБЕКО Т.І. Дякую.

Шановні Андрію Васильовичу, Валентине Михайловичу! Шановні учасники засідання! Уже були названі окремі показники, які характеризують результати впровадження бюджетної реформи стосовно місцевих бюджетів області. Я не буду повторюватись, але хочу сказати, що, дійсно, найбільш показовим позитивним показником є збільшення фінансового ресурсу місцевих бюджетів. В цілому по області це 30 відсотків, по окремих шахтарських містах – це майже 50 відсотків. Результати виконання місцевих бюджетів підтверджують це.

За 9 місяців поточного року до місцевих бюджетів області надійшло 8,8 мільярда гривень. Це майже 12,5 відсотка в бюджеті України. Це досить значна частка. Зростання порівняно в з минулим роком 26 відсотків.

Досягнуто зростання і по основних податках. Це є податок на доходи фізичних осіб і плата за землю. Показовим є те, що цю позитивну динаміку буде збережено за прогнозними очікуваннями до кінця року.

Додатковий ресурс дозволив у декілька разів збільшити кошти на укріплення матеріально-технічної бази соціально-культурної сфери, на розвиток житлово-комунального господарства, на будівництво доріг. Але є питання, які вкрай важливі для області і які вирішити без допомоги органів центральної влади не можливо.

І стосовно дохідної частини. Це те, про що вже йшла мова. Це те, що із таких податків, як податок на прибуток, який в цьому році вперше надходить до обласного бюджету, у вигляді реверсної дотації майже третина передається  до Державного бюджету.

По окремих бюджетах міст та районів, де найбільш високе зростання і нарощування дохідної частини по ПДФО також 20 відсотків і вище передається у вигляді реверсної до Державного бюджету. І саме тому пропозиція області була, і це є конкретні пропозиції до формульного розрахунку, щоб внести зміни з метою стимулювання бюджетів тих міст і районів, де забезпечено найбільше нарощування дохідної бази.

Стосовно видаткової частини. Про це також ішла мова, в поточному році передані кошти у вигляді медичної та освітянської субвенції на утримання закладів цих галузей. Це досить важливі установи галузей, які утримуються за рахунок цих коштів, але, на жаль, кошти цих субвенцій в повному обсязі не забезпечували потребу навіть на заробітну плату, і понад 20 відсотків в цілому по області  було збільшено саме за рахунок додаткового ресурсу, який було спрямовано з місцевих бюджетів.

Найбільш складеною ситуація склалася в тих містах, де на фінансування передані медико-санітарні частини. На прикладі Жовтих Вод, це найбільш яскраво видно, де в місті єдиний заклад медично-санітарної частини, і де майже в 2 рази були збільшені кошти на її утримання у 2015 році порівняно із 2014, коли вони утримувались за рахунок Державного бюджету.

Завдяки спрямуванню додаткових ресурсів із міського бюджету, із обласного і в серпні вже виділений був ресурс з Державного бюджету були вирішені основні нагальні питання, і в тому числі на виплату заробітної плати. Але, на жаль, коли ми побачили проектні показники на 2016 рік – і знов та ж сама проблема: майже на рівні "первоначальных цифр" 2015 року заплановано на 2016-ий. Тобто ці проблеми будуть в 2016 році за таких умов такі ж, з яких ми починали і в 2015 році.

Щодо визначення обсягів видатків по галузі охорони здоров'я. Починаючи з 2012 року області на цю галузь щороку включали цільові кошти для врахування екологічних особливостей регіонів. Це і для області складало ресурс понад 130 мільйонів гривень, і за рахунок цього  придбалось сучасне медичне обладнання, в тому числі і діагностичного характеру. Враховуючи несприятливу екологічну ситуацію в області, а, на жаль, за багатьма показниками забруднення повітря перевищує встановлені норми, пропонуємо поновити екологічний коефіцієнт при розрахунку видатків по галузі охорони здоров'я. І це дасть можливість забезпечити наші заклади сучасним медичним обладнанням.

Щороку  Міністерством охорони здоров'я передбачаються кошти для централізованої закупівлі лікарських засобів. В 2015 році такі обсяги були збільшені порівняно з 2014-им, але, на жаль, на сьогодні ще не відбулося жодної поставки лікарських засобів. А в жовтні ще відбувається поставка лікарських засобів, які були закуплені за кошти 2014 року. І в зв'язку з цим, з метою вчасного забезпечення хворих необхідними лікарськими засобами, пропонуємо передбачені в проекті бюджету на 2016 рік кошти для централізованої закупівлі передати їх областям.

Четверте, на чому хотілося б зупинитися. Особливістю формування проектів місцевих бюджетів на 2016 рік є те, що відбувається формування уже в умовах, коли створюються об'єднані територіальні громади. На сьогодні в області створено 15 таких територіальних громад.

Актуальним є питання в частині розмежування видатків. Паспорт об'єднаної територіальної громади, який затверджено постановою Кабінету Міністрів, передбачає, що за рахунок коштів таких громад будуть утримуватися і ФАПи і амбулаторії. В нашій області, да і в інших, вони не є самостійними установами – є структурними підрозділами Центрів первинної медичної допомоги. Такі центри у нас створені, оскільки було впроваджено реформу з 2012 року, і вони показали свою доцільність. Це стосується і "швидкої допомоги", яку також включено до паспорту об'єднаних територіальних громад. Сьогодні вони фінансуються з обласного бюджету і також довели свою доцільність.

Тому ми пропонуємо внести зміни до переліку закладів, які фінансуються з бюджетів об'єднаних територіальних громад.

І останнє, на чому я хотіла би зупинитися. Сьогодні в області залишається непогашеною кредиторська заборгованість державного бюджету за інвестиційними проектами. Ця заборгованість, яка утворилась в 2011-2013 роках, її обсяг 35,5 мільйона гривень. Майже 70 відсотків з цієї суми – це кредиторська заборгованість по найбільш важливим соціально-економічним об'єктам. Це стосується і обласної клінічної дитячої лікарні, і це будівництво радіологічного корпусу для онкоцентру, а також об'єкти важливіші житлово-комунального господарства і по ремонту доріг. І тому ми просимо державної підтримки щодо виділення Дніпропетровській області ресурсу для погашення заборгованості минулих років.

Шановний Андрію Вікторовичу, по питанням, які обговорюються зараз, ми виклали у листах і роздали їх всім народним депутатам. Ми просимо підтримати ініціативи області і сприяти їх вирішенню. Я дякую всім за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Татьяна Ивановна.

Я бы хотел сказать о том, что, наверное, в этом году мы еще что сделали самое главное в нашей стране – и на это никто не акцентирует внимание. Впервые Фонд регионального развития был распределен по формуле, а не в ручном режиме. Бюджетным комитетом прошлых годов это было всё, скажем так, составляющая ручного решения, которая в многих была, я думаю, что вызывала массу, мягко говоря, вопросов.

То в этом году по формуле Фонда регионального развития Днепропетровская область получила дополнительные возможности решить массу вопросов, которые никогда вовремя не доходили. И на следующий год по Фонду регионального развития уже сегодня в планах стоит еще увеличение этой суммы. И вы можете также уже сегодня начинать работу по формированию, назовем так, позиции области по тем первоочередным задачам, которые будут закрыты через Фонд регионального развития.

 

_______________. Уже начали, Андрей Васильевич, докладываю.

 

ПАВЕЛКО А.В. Вот, это очень хорошо, я еще раз хочу подчеркнуть. По этому выступлению есть вопросу у нашего коллеги.

Пожалуйста, Виктор Николаевич Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Тетяно Іванівно, у нас більшістю членів бюджетного комітету був підготовлений законопроект, який повністю відновлював всі субвенції і освітньої і медичної, які були зняті в липні, коли ми в авральному порядку голосували на збільшення армії. Потім нас Міністерство фінансів почало переконувати, що коштів вистачить за рахунок там економії по Донбасу.

І ми не самий довірливий комітет, ми цьому не повірили і викликали двох міністрів: охорони здоров'я і освіти – на засідання нашого комітету, де вони нас теж запевнили, що "немає жодних проблем і що коштів вистачить, і резерві є, і не переживайте – нам не потрібно". Тобто два міністра відмовилися вперший раз. І навіть Прем'єр-міністр був готовий додавати фінансування. Наш комітет підтримав всім складом і подав законопроект. Вони сказали: "Коштів нам достатньо".

Ми дуже переживаємо, щоб не було ситуації, що в листопаді у нас не буде зарплати у медиків і у освітян, і нам прийдеться в авральному режимі змінювати Закон про держбюджет. Тому у мене два питання. Чи, перше, на сьогодні ви бачите проблему? І якщо будете її бачити заздалегідь, то у вас є повне представництво: голова комітету, заступник голови комітету, голова базового підкомітету,  тобто Іван Іванович Куліченко по місцевим бюджетам.

От що у вас зараз з оцими дома субвенціями?

 

ШЕБЕКО Т.І. Дякую.

У нас по містах стосовно освітянської субвенції, по містах у нас проблема виникала лише по Жовтим Водам. І ми з обласного бюджету надали їм допомогу. Це пов'язано ще з тим, що у бюджеті є проблеми з виконанням. У них не було додатково такого ресурсу, щоб допомогти, і ми допомогли з обласного бюджету.

Стосовно районів. Ми також проаналізували, проманіторили, ми знаємо, що у нас є 6 районів, які власним ресурсом не зможуть закрити цю проблему, і ми також надавали додаткову дотацію з обласного бюджету.

Стосовно обласного бюджету по освітянській субвенції. У нас дійсно немає проблем, ми забезпечені в повному обсязі, і забезпечили не лише в повному обсязі… Ну, навіть зростання порівняно з минулим роком.

У нас є питання по медичній субвенції, по обласному. Але по вересню і по жовтню ми всі проблеми закрили,  у нас може виникнути це питання лише у грудні, але за умови неотримання додаткового ресурсу з державного, то ми з обласного будемо вирішувати це питання.

 

________________. Виктор Николаевич, 20 процентов мы добавляем. 20 с областного бюджета добавляем.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Треба сказати, що міста Дніпропетровськ і Кривий Ріг перекрили своїм власним ресурсом, з розвитку забрали і віддали на ці статті. 210 мільйонів Дніпропетровську.

 

ПАВЕЛКО А.В. В этом плане, конечно же, хотелось бы поблагодарить местные бюджеты, но нам необходимо это сделать так, чтобы в 2016 году это было не в авральном режиме каждым местным бюджетом. Одни местные бюджеты принимают такие решения, другие – не принимают и создают напряжения перед концом года. И это является вызовом для Кабинета Министров, и местных бюджетов, так что, я думаю, что в 2016 году мы должны это все учесть.

 

КРИВЕНКО В.М. І виходить так, що ми за рахунок міст, які гарно працюють, вирішуємо проблематику і "затикаємо дірки", тому треба, щоб пропозиції виходили від міст, від області. Зараз будуть чергові зміни в Бюджетний кодекс, ми готові дошліфовувати цю систему.

 

ПАВЕЛКО А.В. Это еще раз подчеркивает, что принятие бюджета 2016 года должно быть очень взвешенным и детальным с учетом всех этих выявленных проблем, которые были в 2015 году.

Слово предоставляется Анатолию Сергеевичу Матвиенко.

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене запитання. Вчора у Запоріжжі ці ж проблеми піднімались, ми обговоримо їх в кінці обговорення цієї проблеми. Я маю до вас запитання.

Ви зачепили з переліку важливих питань кредиторську заборгованість по інвестиційним проектам. Я хотів би вас запитати, чи погодились би ви, оскільки така ініціатива проявляється у вас в регіоні, з такою філософією, що ми можемо повернути кредиторську заборгованість за умови, що вона буде відразу вкладена в добудови тих об'єктів, по яких вони виникли?

І стосовно доріг. Чи це для вас було сприйнятно, бо тоді ми могли б мати якийсь певний аргумент, що ми продовжуємо фінансувати цю інвестицію, тобто і погашаємо ніби вчорашні, але пролонговуємо її на майбутнє? Дякую.

Чи зрозуміло запитання?

 

ШЕБЕКО Т.І. За умови виділення додаткового ресурсу з… Ну, не додаткового, а за умови виділення ресурсу для погашення кредиторської заборгованості. Ну, звичайно, ми б погасили заборгованість, яка існує, тоді була б можливість виділяти свої кошти, які є, додатково для того, щоб ці об'єкти завершити в повному обсязі, які є досить актуальними для…

 

_______________. Да, Анатолий Сергеевич, мы готовы к этому. Мы именно так готовы вам прогарантировать, что именно так и будем вкладывать эти деньги.

 

ПАВЕЛКО А.В. Чтоб это было совместной задачей.

 

_______________. Мы совместно. Так же, допустим, как сегодня, например, я понимаю, о чем вы говорите. Мы говорим об объездной с моста. Там надо погасить задолженность, а после этого мы готовы вместе с городом дальше 50 на 50 в пропорции финансировать эти объекты.

 

ПАВЕЛКО А.В. Слово предоставляется нашему коллеге Павлу Якимовичу Унгуряну.

 

УНГУРЯН П.Я. Уважаемая Татьяна Ивановна, несколько вопросов. Первый вопрос, все-таки в режиме децентрализации получил ли областной бюджет реальное увеличение? Если увеличение доходной части, то сколько это в абсолютных цифрах? По городским бюджетам, скажем, основных городов Днепропетровской области: город Днепропетровск, Кривой Рог, сколько в абсолютных цифрах благодаря децентрализации прирост доходной части по сравнению с прошлым годом?

Еще один вопрос, что у вас с экологическим налогом? Поскольку он у нас тоже децентрализован. И в каких-то областях мы видим, что это хороший "плюс", в каких-то областях мы видим, что это "минус" за счет ветеринарной медицины, которая села нагрузкой на уже расходную часть этого налога.

И финальный вопрос – это все-таки, что вы видите ключевыми необходимыми изменениями по Бюджетному  кодексу. Потому что, если вот Роман Михайлович говорил по базе: та, что дает нам "плюс". Мы как комитет по бюджету  распределяем, скажем так, расходную часть: то, что дает нам "минус". Но сам механизм превращения "плюса в минус" проходит через Бюджетный  кодекс. И вот здесь мы из разных областей вот весь год собирали предложения.

 И я думаю, Андрей Васильевич, что у нас тут будет плотная работа, может быть, по модернизации или реформированию, или дошлифовке. Насколько глубокая? Вот мы хотим это тоже почувствовать. Потому что есть моменты, например, по дополнительном акцизу, когда сельские населенные пункты, которые на трассе какой-то оживленной, от заправки получают многое или от магазинов, да, которые торгуют акцизом. А соседние села, ну, только потому, что у них нет заправки – не имеют. Может быть мы это можем как-то сбалансировать? То есть какие-то вот разумные вещи. Вот мои вопросы. Спасибо.

 

ШЕБЕКО Т.І. Загальний ресурс, який область отримала в результаті децентралізації, це понад 4 мільярди гривень. Десь 2 100 – це той ресурс, який отримали міста наші. Десь порядку 800 – це місто Дніпропетровськ. І порядку 600-650 – це місто Кривий Ріг. Частка обласного бюджету десь порядку мільйон 300-мільйон 350 з цих 4 мільярдів.

Що стосується екологічного податку, то для нас передача на фінансування ветеринарної медицини за рахунок цього джерела – воно не є досить суттєвою. У нас досить значні надходження цього податку. Тому, і з урахуванням збільшення відсотку, що тепер ми отримуємо 55 відсотків, ми змогли і забезпечити всі видатки по ветеринарній медицині і збільшити видатки на природоохоронні заходи.

Що стосується пропозицій, які ми пропонували до Бюджетного  кодексу, дійсно, те, що ви говорили про акцизний податок, була і наша пропозиція області. У нас є окремі сільські і селищні ради на території наших районів, на території яких знаходяться автозаправки, і вони дійсно отримують досить значний ресурс.

Тому наша пропозиція була, щоб на території міст залишали цього акцизного податку 80 відсотків і 20 передавали до обласного, а стосовно районів, щоб ми 50 відсотків сільським, селищним, 30 до  районного бюджету, і 20 а обласний.

І, до речі, це була пропозиція не лише нашої області. Ми пропонували це тому, що з обласного бюджету або з районного проводяться сьогодні досить важливі заходи по регіональним програмам. І ресурс, який є сьогодні у сільських, селищних рад значно перевищує ті можливості, які сьогодні є навіть в окремих районних бюджетах. Тому була наша така пропозиція.

І те, про що ми вже говорили, це горизонтальне вирівнювання, яке не говорить про збільшення надходжень, але воно говорить про більш, на наш погляд, справедливе заохочування тих місцевих бюджетів, які досягли значно кращих показників у нарощуванні дохідної частини. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається Костянтину Юрійовичу Павлову.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги, уважаемый Валентин Михайлович, Роман Михайлович! Вы абсолютно правильно говорите, Андрей Васильевич, в отношении того, что при формировании бюджета 2016 года нам будет необходимо учитывать многие факторы, которые негативно, к сожалению, влияют на развитие городов, особенно те, которые имеют промышленный потенциал. Более того, в этом плане  я хотел бы сказать, что неоднократно и областная государственная администрация, и днепропетровский городской председатель в прошлом Иван Иванович Куличенко, и город Кривой Рог подавали неоднократно предложение в отношении ведения так называемого корректировочного коэффициента с учетом особенностей местных территорий. Мы же понимаем, что мы не будем закрывать больницы, мы не будем закрывать школы, потому что это имеет колоссальный негатив в социальном плане, поэтому...

К сожалению, действительно это правда. Тот ресурс, который получили территории, к сожалению, он в некоторых случаях перекрывается оттоком доходов городского бюджета на покрытие тех дефицитов, которые возникают в процессе недоучтения определенных моментов. Потому что есть школы, которые не до конца заполнены, есть определенные особенности территорий, протяженности городов опять-таки. Поэтому абсолютно правильно, если мы эти подходы будем продолжать в том же вопросе, и Министерство финансов нас все-таки когда-нибудь услышит, потому что они были основным инициатором, города Днепропетровской области и облгосадминистрации. Поэтому я считаю, что в этом плане нам тоже надо будет работать, и убеждение и Министерство финансов, и Министерство экономики для того, чтобы города, которые зарабатывают деньги, они получали дополнительный ресурс на развитие

Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо.

Наши коллеги. Иван Иванович Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, шановні колеги, у мене є пропозиція. Ви абсолютно справедливо сьогодні кілька разів згадали про необхідність адекватної роботи над бюджетом на наступний рік відповідно до Бюджетного кодексу. Сьогодні у нас 10 жовтня, 15 вересня до парламенту мав надійти проект Закону про Державний бюджет. Його немає. Він надійшов, і тієї ж миті його було відкликано, а це означає, що проекту Закону про Державний бюджет на наступний рік немає.

Щоби я хотів сказати у зв'язку з цим? Це до 3 листопада парламент не буде мати пленарних засідань. Це означає, що до 3 листопада також нам не можна очікувати проекту Закону про Держбюджет, тому що мова йде, пояснення уряду, що немає відповідної податкової бази. Користуючись тим, що тут Роман Михайлович Насіров, можливо, нам дадуть коментарі, як іде процес підготовки Податкового кодексу, на основі якого повинна формуватися дохідна частина  бюджету. Це одна частина.

І друга частина, є в мене таке відчуття, що як і минулого року ми будемо приймати бюджет "під ялинку" і з такими дуже пришвидшеними темпами. Можливо за підсумками двох виїзних засідань комітету: вчора в Запоріжжі, сьогодні в Дніпропетровську – ми б звернулися від комітету з листом до уряду, де звернули увагу на те, що для того, щоб бюджетний комітет зміг належним чином підготувати проект закону по держбюджету на 2016 рік, потрібно вчасно його внести. Бо потім знову ми будемо сидіти цілодобово, працюючи над проектом закону про бюджет, до нього будуть вноситися поправки і все одно проект закону вийде недосконалим.

От у мене є така пропозиція: за підсумками двох засідань, щоб ми надіслали листа до уряду і нагадали про необхідність виконання Бюджетного кодексу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо большое.

Иван Иванович Куличенко.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Перепрошую, колеги, давайте, ми вчора в Запоріжжі вже зрозуміли цю проблему. І я пообіцяв, що на сьогодні для запису в протокол я сформулюю пропозиції стосовно – це стосується всіх регіонів, а не тільки Дніпропетровська і Запоріжжя. То, щоб ми не обговорювали цю тему, давайте ми в кінці, я запропоную, як ми сформулюємо, проголосуємо, у нас є кворум – і виконаємо потім. Добре, да? Щоб ми не гаяли час, шли по програмі. Тому що програма насичена, а ми гаємо.

 

(Загальна дискусія).

 

ПАВЕЛКО А.В. Коротко, Романе Михайловичу.

 

НАСІРОВ Р.М. Якщо можна, я дуже коротко.

Шановний пане Крулько, дуже важливе питання і дякую, що ви його також піднімаєте. Мене і нас як Державну фіскальну службу це турбує більше, ніж інших, бо треба приймати податкову реформу, тобто зміни до Податкового кодексу, і треба приймати бюджет.

Основним в цьому питанні є Міністерство фінансів України, яке фактично подає ці зміни, і також Комітет Верховної Ради з питань податкової і митної політики. І мій колега Максим Павлович дуже добре знає, як ми це робили минулого року і наскільки важко було, навіть не маючи офіційного тексту, працювати над якимось там пропозиціями, щоб 29-го ми його вже приймали з тими поправками, які напрацювали в комітеті. Тому я наполягав і тому я пропонував вам навіть мати спільне засідання, щоб разом обговорити ці питання.

І дуже важливо, що ви правильно кажете: наступних три тижні не буде пленарних засідань, це означає, що наступні три тижні офіційно не будуть обговорюватися питання податкової реформи, вони не будуть виноситися в зал.

Я з нетерпінням, як і багато інших людей, чекаю, коли будуть зареєстровані ці законопроекти. Вони можуть бути внесені або Кабінетом Міністрів України або народними депутатами. І як можна скоріше вони повинні обговорюватися в Комітеті Верховної Ради з питань податкової та митної політики.

І я думаю, це більш навіть важливо, бо вам як бюджетному комітету на базі цих змін треба приймати новий бюджет 2016 року. Тому всі разом сьогодні ми також піднімаємо це питання як дуже терміново! Тому дуже дякую за підтримку в цьому. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую, Романе Михайловичу.

Я хочу поприветствовать нашего коллегу Рудыка Сергея Ярославовича.

У нас уже кворум перевысился с начала работы нашего комитета. Так что сегодня у нас действительно очень приятно, что бюджетный комитет в выездном заседании имеет полномочия принимать очень важные решения.

Я бы хотел все-таки предложить перейти далее к рассмотрению вопросов, а мы в конце уже подведем черту.

Слово предоставляется Алле Львовне Говор – исполняющая обязанности председателя Желтоводского городского совета.

 

ГОВОР А.Л. Доброго дня, шановні присутні. Місто Жовті Води напевно всі знають – це єдине місто в Україні, де з 50-их років видобувався і тепер і здійснюється переробка уранової сировини – основи ядерного палива для збагачення атомної енергетики України.

В місто 47,3 тисячі осіб, бюджет міста складає 225,3 мільйона гривень. Проводячи аналіз, ми за 9 місяць виконали бюджет на 100,8 відсотка, але моніторинг доходів свідчить, що ми за рік бюджет не виконаємо. Не виконаємо по таким податкам, як податок та збір на доходи від фізичних осіб – 2,8 мільйона, плата за землю – 1,6 мільйона гривень.

Друге, отже хочу пояснити, чому це станеться у нас. Ми будемо намагатися, щоб у нас цього не було, але. Це низький темп зростання Фонду оплати праці по місту, прогнозований показник, якого на 17 відсотків менше ніж передбачено планом. По-друге, це скорочення стимулюючих надбавок внаслідок роботи підприємств в режимі неповного робочого дня або тижня. І третє, це зменшення протягом поточного року на 11 відсотків чисельності працюючих по місту. В основному це із-за припинення діяльності ТОВ "Восток-Руди", питома вага якого в надходженнях до бюджету міста становить 10 відсотків. А також несвоєчасна виплата заробітної плати.

Хочу сказати, що на 01.10 заборгованість із виплати по заробітній платі в цілому по місту очікується на рівні 18,4 мільйона. Серед підприємств – це чотири підприємства економічно активних, з загальною сумою заборгованості 17,8 мільйона. Це ДП "НТЦ КОРО" – 0,2 мільйона, ДП "Український науково-дослідний та проектно-розвідувальний інститут" - 3,4 мільйона, товариство "Восток-Руда" – 13,6 мільйона, КП "ЖРЕУ" – 0,6 та підприємство  банкрут ВАТ "Південний радіозавод" - 0,8 мільйона гривень.

Хочу повідомити, що бюджетоутворюючим підприємством в місті  є Державне підприємство "Східний ГЗК", питома вага якого в загальній сумі надходжень до  бюджету міста становить 30 відсотків. На сьогоднішній день підприємство працює над вирішенням низки дуже важливих проблемних питань, які стримують його розвиток.

Серед основний питань, які потребують підтримки на законодавчому рівні, це є забезпечення  централізованого фінансування розвитку сировинної бази підприємств, в першу чергу фінансування будівництва  Новокостянтинівського родовища. Також одним із етапів у  вирішенні зазначених питань є погодження та затвердження в Кабінеті Міністрів України проекту концепції державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу України на 2016-2020 роки.

Вирішення зазначених питань дозволить підприємству розпочати  залучення позабюджетного цільового фінансування та, при умові виконання заходів передбачених програмою, повністю задовольнити потреби вітчизняної енергетики в урані.

Зменшення податкового навантаження на державні підприємства атомної промисловості для забезпечення їх інвестиційною привабливістю з  метою залучення бюджетного фінансування на їх розвиток.

В першу чергу, дуже необхідно тимчасове зменшення ставки плати за користування надрами. В Україні видобуток уранової сировини здійснює виключно єдине підприємство – це ДП "Східний ГЗК", а зменшення ставки плати за користування надрами дозволить підприємству вивільнити кошти на забезпечення свого розвитку. Слід зазначити, що останні 3 роки плата за користування надрами при видобуванні уранових руд збільшилась більше, ніж у 15 разів, що стало значним  фінансовим тягарем для підприємства.

Також видобуток та переробка уранової сировини на території міста спричинила виникнення ще однієї проблеми у місті – це радіаційне забруднення території міста. Саме тому у місті діє Державна цільова програма радіаційного соціального захисту, але фінансування якої, на жаль, здійснюється лише на 50 відсотків від запланованого, що унеможливлює повне та комплексне виконання заходів зазначеної програми.

Тетяна Іванівна вже детально зупинилась на проблемах нашої медико‑санітарної частини. Хочу додати, що, беручи до уваги складне соціально-економічне становище в місті, низькій рівень доходів населення – 88 відсотків від середньо обласного показника, скорочення чисельності економічно активних підприємств та кількості працюючих на них, бюджет міста не має  і не буде мати можливості забезпечити фінансування медсанчастини на рівні 2015 року. А це приблизна сума ще додатково 17,4 мільйона. Це навіть без врахування індексу інфляції.

Крім того, хочу зазначити, що у зв'язку з передачею до загального фонду окремих надходжень, які формували бюджет розвитку (це капітальні видатки) та направлялись на розвиток житлово-комунальної та соцсфери, не забезпечений бюджет капітальними видатками, так як весь фінансовий ресурс загального фонду направляється лише на захищені статті видатків.

На завершення я все ж таки хочу подякувати від імені керівництва міста та громади місти вам, шановні народні депутати, керівництво області, депутатів обласної ради за ту підтримку (вже Тетяна Іванівна говорили, чим вони допомогли в тому числі місту Жовті Води) та порозумінню з зазначених питань: питання продовження дії нашої радіаційної програми, додаткові виділення фінансового ресурсу для медико-санітарної частини, інших питань, які вкрай важливі для нашого маленького специфічного міста. Ми сподіваємось на подальшу плідну співпрацю з вами. Наразі у мене все. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Алла Львовна.

Переходим к следующему выступающему. У нас представитель Павлоградской администрации Максимчук Святослав Евгеньевич.

 

МАКСИМЧУК С.Є. Дякую.

Шановні Андрію Васильовичу, Валентине Михайловичу, шановні присутні! Павлоградський район на сьогоднішній день є одним із успішних районів, це дуже приємно, підприємства, які працюють на території району, наповнюють бюджет доволі-таки непогано.

У 2015 році у процесі децентралізації Павлоградський район збільшив ресурси загального фонду на 59,3 відсотка у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Це без урахування дотацій і субвенцій. Збільшення надходження податку на доходи фізичних осіб 52,3 процента, земельний податок збільшився у відношенні 32,5 відсотка, і за рахунок надходжень акцизного та економічного, екологічного податків, збільшення ставок земельного єдиного податку виробників надходження зросли більше, ніж у 10 разів. І це хочу констатувати, що при умові того, що недосконалий механізм оподаткування одноосібників, які використовують землю за власним розсудом, ми не добираємо ще понад 20 процентів податків десь від земельного податку.

Завдяки змінам до законодавства збільшився ресурс місцевих бюджетів. І ми маємо на сьогоднішній день стабільне зростання динаміки: ми опрацьовуємо житлово-комунальні господарства, благоустрій населених пунктів, реалізація місцевих програм розвитку соціально-економічного.

Також не залишилась осторонь і бюджетна сфера: придбали один шкільний автобус, здійснюється переоснащення котелень шкіл  та дитячих садочків, завершується капітальний ремонт та реконструкція трьох амбулаторій в таких потужних селах, дуже важливих, де знаходяться працівники вугільної промисловості – це Вербківська, В'язівоцька, Межиріцька сільські ради.

Хотілось би ще звернути увагу на те, що протягом останніх років з бюджету Павлоградського району вилучались кошти до Державного бюджету. обсяг реверсної дотації у 2015 році – це по суті також вилучення – становить 23,2 мільйона гривень, що складає 21,5 відсотка від очікуваних у цьому році надходжень податку на доходи фізичних осіб. Цей показник є дуже вагомим для бюджету району, і звичайно ми хотіли б просити, щоб при формуванні бюджету ці показники враховувались. Таким чином ми підтримуємо пропозицію облдержадміністрації щодо стимулювання територій, які забезпечують зростання надходжень доходів при визначенні обсягу реверсної дотації.

Ще одна така дуже важлива річ. Павлоградський район не залишився осторонь від процесу децентралізації. На сьогодні створено 2 об'єднані сільські територіальні громади: Богданівська та Вербківська, які об'єднали 7 сільських рад. На превеликий жаль, ми не змогли об'єднати повністю весь район, і 6 сільських рад залишились необ'єднаними, тому будуть трошки іти в розріз при формуванні бюджету, не знаємо, як це буде складатись у майбутньому, об'єднані громади – у них буде свій бюджет. І ми дуже добре розуміємо, що спроможна територіальна громада – це громада, в якій місцеві джерела наповнення бюджету та кадрові ресурси є достатніми, і хочемо сказати, що передбачені в законодавстві інтереси жителів громади самоврядування будуть мати доволі такий достатній ресурс. Досить важливу роль сьогодні відіграє медицина в цих громадах. Дуже багато пов'язано з тим, що мало виділялось коштів на медицину в Павлоградщині. Сьогодні приходиться або відновлювати повністю все з нуля або ремонтувати те, що ми маємо.

Просимо при формуванні бюджету врахувати наші показники. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за виступ, Станіславе Євгеновичу. 

Будь ласка, записалися Ванат Петро Михайлович та Анатолій Сергійович.

Будь ласка, Петре Михайловичу.

 

ВАНАТ П.М. Уважаемый Валентин Михайлович, уважаемый Андрей Васильевич, Роман Михайлович, коллеги, днепропетровцы. Я с огромным удовлетворением сегодня нахожусь в нашей братской области, которая соперничает, разве что, по футболу, а так у нас очень теплые дружеские, партнерские отношения.

И, Валентин Михайлович, запорожцы помнят вашу "эспурту" и начало руководства областью и следят в Днепропетровске.

 

АНДРУХИВ В.М. Спасибо.

 

ВАНАТ П.М. Я хотел сказать две общие вещи. Выездные заседания нашего комитета позволили нам сейчас, и я надеюсь, мы будем продолжать, и позволят  подняться над ситуацией, в которой мы в кабинетах иногда не можем видеть, слушая только Министерство финансов, Минэкономики, увидеть проблему местного и общенационального значения.

Вот сегодня мы уже можем говорить, что беспокоит местные органы – это, первое, перераспределение доходной части бюджета между государственным и местными. То есть как сбалансировать уровень налогов с тем, чтобы полностью обеспечить нормальный уровень функционирования и государства и регионов с учетом децентрализации.

Второе, на чем я хочу сделать ударение и я увидел, в документах  Днепропетровской области вопрос остро стоит, как и в Запорожской – это разумное и правильное перераспределение налогов – экологического налога.

Мне кажется, что общий подход, который сейчас есть в государстве, он несколько нивелировал области. И, предположим, техногенная нагрузка в Днепропетровске, а рядом и в Запорожской областях отличается от техногенной нагрузки некоторых других областей, я  не буду называть. Там нужно просто просчитать и сказать, что коэффициент для Днепропетровска там, к примеру, 1,3, для Запорожья – 1,2, но для кого-то просто 1. И это должно быть учтено в новом Налоговом кодексе и понятно в бюджете.

Что касается общенационального уровня. Вот давайте, уважаемые коллеги, себе ответим, что мы в итоге пришли к тому, что нам нужно в стране строить дороги. В какой области мы бы не заседали, вторым или первым вопросом строительство дорог. Поэтому мне представляется, что начиная, с этого года уже  что-то сделано, со следующего года в бюджете мы должны четко себе обозначить, что приоритет расходования средств как национального уровня, так и местного уровня дороги.

Что это дает? Инвестор к нам не приедет, если не может приехать или прилететь, а сегодня, честно говоря, в Запорожскую область приехать проблематично. Турист не поедет, если он не может ни прилететь, ни доехать. Ну, и в конце концов мы, как государственные люди, должны понимать – наше государство должно зарабатывать на транзите. Если бы мы построили нормальные дорожные магистрали, то  только за счет этого значительная часть бюджета была бы наполнена.

Поэтому я предлагаю от имени нашего комитета внести соответствующие предложения правительству, понятно, Министерству финансов, экономики и закрепить какие-то приоритетные направления использования бюджета в ближайшие 5-7 лет. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо большое, Петр Михайлович.

Пожалуйста, Анатолий Сергеевич.

 

МАТВІЄНКО А.С. Шановні колеги, я би пропонував процедурно. Давайте ми вислухаємо всіх, кого ми маємо послухати. Потім Іван Іванович сформулює по першому питанню пропозиції, ми їх обговоримо і приймемо рішення, а потім перейдемо до доріг. Бо так ми будемо говорити про все.

Я хотів би до голів райдержадміністрацій, до Святослава Євгеновича, який виступав, і до Сергія Віталійовича, який буде виступати, – назвіть, будь ласка, для того, щоб я потім я міг орієнтуватись, яка ємкість чисельності ваших об'єднаних громад? Ви сказали, що 7 сільських громад об'єднали, а яка чисельність цих громад? І більше нічого не треба. І наступний виступаючий нехай також скаже, що якщо є об'єднані територіальні громади, то яка їх чисельність. Дякую.

 

МАКСИМЧУК С.Є. Дякую за запитання.

Святослав Євгенович Максимчук – Павлоградський район.

Значить, 2 об'єднані громади об'єднали у собі 7 населених пунктів, чисельність населення – 9 тисяч і 8 тисяч. І третя теж буде 9 тисяч, якщо об'єднаємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Добре.

Будь ласка, Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Скажіть, будь ласка, ви сказали про котельні. Ви їх за бюджетні гроші чи інвестора реконструюєте, Святославе Євгеновичу?

 

МАКСИМЧУК С.Є. У нас перевиконання 59,3…

 

КРИВЕНКО В.М. Я як раз про це і хотів запитати. От дивіться, у нас була "дика бійня" на комітеті і потім у залі, і ми змогли протягти, понаживали навіть у комітеті собі декого ворогами, ми змогли протягти енергосервісні контрактери – це революційні законопроекти. У нас 99 тисяч комунальних об'єктів – це понад 200 мільярдів гривень інвестицій, які можна взяти з бізнесу. У нас уже є 2 області, в яких інвесторів (я не думаю, що у вас так було) відправили і сказали, що після фінансової децентралізації у нас тепер фантастичне перевиконання бюджетів і тепер ми будемо робить все за бюджетні гроші. Тому ми б дуже просили б вас зараз подивитись не конкретно по Павлограду, я просто кажу як приклад, що оті речі, де ми змогли подати, що інвестор отримує від економії, вийти і поламати всю філософію, на якій Мінфін стояв "мертво", що тільки одним роком він мислить, і закласти споживача найефективнішого, найплатоспроможнішого у місцеві бюджети…

Тому прохання, щоб ми ці речі теж дивились, бо цей законопроект поки що ще не працює, а це величезна економія грошей.

 

МАКСИМЧУК С.Є. У нас на сьогоднішній день одна із об'єднаних громад Вербківська – там головує Холоденко Любов Пилипівна, понад 9 проектів виграно, тобто там дуже велика участь приймається у всіх програмах.

Друга громада – 7 проектів виграно. Тобто залучаються всі кошти, які можливо. В цьому напрямку дуже активно працюють наші голови громад, так що ми приймаємо активну участь у цьому. 13 мільйонів ми використали тільки на асфальт у цьому році. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Тут вам для того, чтобы вы слышали насколько процесс этот возможен, вам с дополнительными возможностями, а не в том, чтобы вас где-то по использованию этого года. Хотелось бы, чтобы каждый, кто сегодня выступает и слышит мнение депутатов бюджетного комитета, принимал для себя это как дополнительную возможность и информацию, дополнительный инструмент привлечения на свою территорию дополнительных финансовых возможностей, экономических возможностей.

Переходим к следующему выступающему. Сразу просьба: придерживаться регламента, и очень емко и четко предоставлять информацию о сути нашего сегодняшнего вопроса.

Слово предоставляется Ланчковскому Сергею Витальевичу – председателю Широковской райадминистрации.

 

ЛАНЧКОВСЬКИЙ С.В. Дякую.

Шановні колеги, хотів би доповісти, проінформувати в доповнення до інформації Тетяни Іванівни і до того, що вже було сказано. Погляд Широківського району, в якому 27 тисяч населення, 9 сільські, 2 селищних ради, об'єднаних громад на сьогодні немає.

По бюджетам і виконанню за 9 місяців можна подивитись, що бюджети виконані, навіть перевиконані, але, на жаль, якщо вникнути в структуру, то районний бюджет сьогодні має серйозну в принципі незабезпеченість, але завдяки діям обласної адміністрації ін'єкції у вигляді субвенції вирівняли і врегулювали питання забезпечення основних виплат. Але залишається питання індексації, і фактично районний бюджет у сьогоднішніх умовах не має можливості для повноцінного фінансування закладів соціально-культурної сфери. Я маю на увазі ще питання розвитку. Це все залежить і від прийнятті рішень на обласному і відповідно на державному рівні.

Виникає одна пропозиція, яку вже висловлювали колеги, що має напевно внесення певних корегування в Бюджетний кодекс, в Податковий кодекс задля перерозподілу відповідних податків.

Широківський район межує з містом Кривий Ріг і його гірничо-металургійним комплексом, і питання сьогодні вже звучало, екологічного податку, воно має дуже серйозне значення саме для Широківського району, і дозвольте сказати, і для Криворізького району, які разом оточують місто Кривій Ріг.

Сьогодні у нас є 3 сільські ради, на території яких розташовані підприємства і об'єкти  гірничо-металургійного комплексу. І до вашого відома, можна сказати, що на даний момент 54 мільйона гривень не використовуються в Широківському районі трьома сільськими радами – це 18 мільйонів цього року надходження, і 38 мільйонів станом на 1 січня 2015 року.

Тобто, з одного боку, у нас є незабезпеченість фінансовими ресурсами, а з іншого боку, у нас майже 54 мільйона вільних грошей, і я не можу сьогодні робити аналіз про причини, але 2 сільські і 1 селищна рада не зовсім ефективно використовують ці гроші. Значить, має напевно питання – район теж весь потерпає від наслідків екологічного забруднення, і, до речі, тільки 3 мають такі кошти, а інші ні. Це створює певну соціальну напругу і, до речі, перешкоджає питанням і процесам об'єднання територіальних громад.

Сьогодні в розподілі екологічного податку районний бюджет взагалі не приймає участі. Бажано було б, і така пропозиція, врахувати все-таки питання інших суміжних територій. Це по аналогії як з акцизним податком вже сьогодні тут було висловлено.

Це всі основні ключові позиції. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Віталійовичу.

Уважаемые коллеги, первый вопрос исчерпан. Предлагаю заслушать все-таки, как было предложено Анатолием Сергеевичем, все вопросы повестки дня, а затем уже перейти к обсуждению и принятию решения.

 

ЛАНЧКОВСЬКИЙ С.В. Я назвав. У нас немає об'єднаних громад.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо.

Принимается, чтобы мы заслушали все вопросы, а потом перешли к обсуждению.

Итак, второй вопрос о приоритетных инвестиционных проектах Днепропетровской области, которые  нуждаются в привлечении средств Государственного бюджета.

И при этом я хотел бы сосредоточиться на следующих вопросах и ознакомиться с этапами вопросов по строительству первой очереди метрополитена в Днепропетровске, а также строительство дороги Днепропетровск-Царичанка-Кобеляки-Решетиловка и автомобильной дороги на участке от улицы Кайдакский шлях автомобильной дороги Киев-Луганск-Изварино. Уверен, что все, кто живут в Днепропетровской области понимают, насколько такие глобальные стратегические цели для города Днепропетровска долгие года не решались, особенно метро, которое у нас, к сожалению, одно из самых наболевших тем и прекраснейший центр города закрыт долгостроем, который, мягко говоря, не украшает сам центр, но и самое главное, не решает транспортную проблему для жителей нашего города.

И второй вопрос. Любая инвестиционная привлекательность региона должна быть подкреплена транспортными возможностями межнационального значения. И здесь вопрос, это отрезок Днепропетровск-Царичанка-Кобеляки, а уже второй вопрос, я думаю, мы будем на заседании привлекать и Полтавскую область, потому что Кобеляки и Решетиловка это уже территория Полтавской области. Я уверен, что, и мы говорили с нашими коллегами, я думаю, Константин Евгеньевич Ищейкин подтвердит, что этот участок необходим в общенациональных задачах по транспортным магистралям, которые необходимы для нашей страны как никогда. И в этом плане, уверен, что и внутреннее продолжение съезда  с Кайдакского моста – это также разрешает вопрос к трассе Киев-Луганск-Изварино, которое также необходим при решении таких глобальных возможных решений нашим комитетом для Днепропетровской области.

Хотелось бы перейти к докладчикам. Директор департамента жилищно-коммунального хозяйства и строительства обладминистрации  Коломиец Андрей Викторович. Пожалуйста.

 

КОЛОМІЄЦЬ А.В. Дякую, Андрію Васильовичу. 

Шановний голова, шановні присутні, в умовах децентралізації пріоритетним завданням є розвиток інфраструктури територіальних громад. В поточному році на реалізацію цих заходів спрямовано понад півтора мільярда гривень, практично 90 відсотків цих видатків – кошти обласного та місцевих бюджетів. Всі роботи ми розпочали в першому кварталі і більшість об'єктів будуть введені вже в цьому місяці.

Разом із цим по ряду проектів роботи розпочаті із запізненням. Це пов'язано із затримками в організації фінансування з боку головних розпорядників коштів державного бюджету, а також ускладнено процедури погодження та затвердження відповідних переліків. Розпорядження Кабінету Міністрів України  про затвердження об'єктів, що фінансуються з Фонду регіонального розвитку, оприлюднено тільки у вересні. Відповідно, що це достатньо ускладнює дотримання графіку виконання робіт, які в більшості випадків напряму залежать від погодних умов.

Тому хочу звернутися до вас, шановні депутати, з проханням ініціювати перед Кабінетом Міністрів України питання прискорення в подальшому затвердження переліку цих об'єктів, зокрема тих, які претендують на фінансування за рахунок державного бюджету та Фонду регіонального розвитку. Це дозволить забезпечити більш ефективне використання коштів та в установлені терміни вводити в експлуатацію об'єкти будівництва.

Друге питання – це погашення кредиторської заборгованості по державному бюджету, яка утворена в області внаслідок того, що я озвучив. На сьогоднішній день її обсяг тільки по житлово-комунальним програмам складає 35 мільйонів гривень. А це вже відремонтовані ліфти, зовнішнє освітлення, заходи з покращення якості води, дороги, тощо.

Вся заборгованість перевірена та підтверджена фінансовою інспекцією, але з 2013 року джерела її погашення досі не визначені. Здійснити її перереєстрацію на місцевий бюджет не дозволяє діюче законодавство. Кредитори неодноразово протягом року блокували рахунки департаменту, що спричиняло, м'яко кажучи, перешкоди з дотримання стабільного фінансування.

Тому звертаємось до вас з проханням ініціювати перед Кабінетом Міністрів України питання погашення в повному обсязі кредиторської заборгованості минулих періодів.

Окремо хочу зупинитись на питанні ремонту комунальних доріг. В цьому році область взяла на себе найбільший план з ремонту комунальних доріг, а саме більше двох мільйонів квадратних метрів. Пріоритет надано дорогам, на яких знаходяться об'єкти соціальної сфери, пролягають маршрути громадського транспорту та ті, що єднають дороги державного значення.

Одним з найважливіших інфраструктурних проектів для обласного центру залишається будівництва комунальної автодороги від вулиці Кайдацький шлях до автодороги Київ-Луганськ-Ізварине. Замовником по реалізації зазначеного проекту є Дніпропетровська міська рада. Обсяг виконаних робіт по цьому об'єкту 317 мільйонів гривень, з яких 127 –  кредиторська заборгованість держаного бюджету. Це не дає можливості рухатися нам далі.

Тому також прошу підтримати наше клопотання щодо погашення цієї кредиторської заборгованості, що надасть можливість в подальшому завершити цей об'єкт.

Всі наголошені питання викладені у відповідних зверненнях до голови комітету. Просимо їх підтримати. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Вікторовичу.

Слово надається начальнику Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області Стельняковичу Сергію Яковичу.

 

СТЕЛЬНЯКОВИЧ С.Я. Шановні учасники засідання, враховуючи географічне розташування, економічне та промислове значення Дніпропетровської області, з точки зору розвитку автомобільних доріг загального користування та доведення їх до належного технічного стану, з урахуванням інтенсивності руху, варто сконцентрувати увагу на розвиток таких автомобільних маршрутів як Знаменка-Луганськ-Ізварине, Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, Дніпропетровськ- Миколаїв, друга черга в обхід міста Дніпропетровська та інші.

Окремої уваги потребує питання розвитку автомобільної дороги Дніпропетровськ-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка, яка є стратегічним маршрутом з виходом на автомобільну дорогу Київ-Харків-Довжанський. По інтенсивності руху це більше 10 тисяч автомобілів на добу, вона потребує параметрів першої технічної категорії. Будується в обхід основних пунктів: Лобойківка, Петриківка, Могильов, Китайгород, Царичанка, Ляшківка.

Збудовано першої категорії 28 кілометрів дороги. Необхідно побудувати 57,6 кілометра. В стадії незавершеного будівництва, зауважу, з 2005 року, більше 10 років, 11,4 кілометра доріг. Потреба коштів для завершення 316 мільйонів гривень, що дасть можливість відкрити рух транспорту на зазначеній ділянці та завершити обхід села Лобойківка та Петриківка.

Розроблено проектно-кошторисну документацію на 17 кілометрах до каналу Дніпро-Донбас, вартість будівництва складає 1 мільярд 800 мільйонів гривень. На 2016 рік пропонується 100 мільйонів гривень для облаштування земельного полотна з подальшої її стабілізації. Ділянка протяжністю 29 кілометра до межі з Полтавською областю підлягає проектуванню. На проекті роботи необхідно 10 мільйонів гривень.

Загальна потреба в коштах на 2016 рік – 426 мільйонів гривень.

Автомобільна дорога Знаменка-Луганськ-Ізварине на ділянці від міста Павлоград до межі з Донецькою областю – протяжністю 71,6 кілометра доріг. Параметри дороги та її технічний стан не відповідають нормативним вимогам та не забезпечують безпеку руху, тому дорога потребує реконструкції під параметри першої технічної категорії.

Враховуючи, що автомобільна дорога являється найкоротшим шляхом, який з'єднує Донецький регіон з центральними областями України, її реконструкція потребує і початку і завершення. Вартість робіт становить 4,5 мільярда гривень. Але 11,5 кілометра доріг з 2010 року знаходяться в стадії незавершеного будівництва. Вартість їх закінчення близько 290 мільйона гривень. Бажано би їх завершити в 2016 році.

На поточний ремонт хотілося б, щоб виділилися кошти з бюджету приблизно 190 мільйонів гривень на цю дорогу.

Також у нас є автомобільна дорога Дніпропетровськ-Миколаїв, яка є  транзитною для транспортування промислової та сільськогосподарської продукції в порти Чорного моря, а також має величезний потенціал для соціального та культурного розвитку. Але в умовах обмеженості фінансових ресурсів пропонується тут іти не реконструкцією, а хоча б поточним середнім ремонтом протяжністю 120 кілометрів дороги.

Також потребує завершення будівництва другої черги південного обхода міста Дніпропетровська, протяжність 7,1 кілометра доріг, що є  складовою частиною обхода всього міста Дніпропетровська. Будівництво другої черги розпочато в 2012 році. Для завершення робіт з введенням об'єкта в експлуатацію в 2016 року необхідно 368 мільйонів гривень. Відкриття руху дозволить включити в роботу Південний міст через річку Дніпро, який на теперішній час завантажений на 50 відсотків від розрахункової інтенсивності, і вивести значну частину транспортних потоків з центральних вулиць міста.

Нагальною потребою сьогоднішнього дня є також відновлення доріг загального користування, які зруйновані передислокацією важкої військової техніки в зону АТО, а також її в зворотному напрямку. Дороги зруйновано по трьом районам. В Васильківському районі – 14 кілометрів. В Межівському – 46 кілометрів. В Покровському – 29 кілометрів. Всього зруйновано 89 кілометрів доріг. Потреба в коштах для відновлення необхідна близько 150 мільйонів гривень.

Автомобільні дороги – це запорука розвитку та виживання не тільки держави, але й маленьких містечок і сіл. Однак без державної підтримки, злагодженої та цілеспрямованої політики неможливо досягти намічених цілей. Виходячи з цього, розвиток автомобільних доріг повинен стати локомотивом розвитку Дніпропетровської області та України в цілому.

Прошу, шановні члени Комітету Верховної Ради, врахувати пропозиції облдержадміністрації Укравтодору, при формуванні державного плану на 2016 рік передбачити цільове фінансування шляхом окремої бюджетної програми за прикладом ремонту автомобільних доріг "Карпатського Єврорегіону" у західних областях України. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається Анатолію Сергійовичу Матвієнку.

 

МАТВІЄНКО А.С. Запитання. По-перше, Сергію Яковичу, до вас є прохання, коли ми в порядку денному маємо дві дороги, то ви говоріть про дві дороги, а не про всі дороги. Оскільки будете говорити про все, то ми вас не почуємо. Це трошки, якось, неповага до порядку денного.

Дайте мені відповідь на наступні запитання. Чи маєте ви в цьому році приклади співфінансування з місцевих бюджетів магістральних доріг? Раз.

Друге, Фонд регіонального розвитку, який ви отримали, скільки пішло на дороги?

Акцизний збір, який він у вас? Тільки по паливу 5 відсотків. І скільки з них пішло на дороги в цьому році, цього акцизного збору? Чи піде? Три.

І останнє, в мене не викликає сумніву важливість дороги на Кобеляки і Решетилівку, але я хотів би запитати, цей Кайдацький – це в межах міста дорога?

 

СТЕЛЬНЯКОВИЧ С.Я. Так. Продовження Кайдацького мосту.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

Тоді на четверте не відповідайте. На перші три, якщо можна.

 

СТЕЛЬНЯКОВИЧ С.Я. Співфінансування по дорогам саме загального користування, на жаль, на сьогоднішній день у нас у 2015 році немає. Відповідно акцизу, який використовується із АЗС, на жаль, ці кошти і цих даних в Службі автомобільних доріг немає, і ці кошти направляються зразу в громади, і вони їх використовують на комунальні дороги.

В порядке формирования Фонда регіонального розвитку не передбачено на капітальні ремонти. Дякую.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

Я отримав відповідь. Я візьму слово тоді в обговоренні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Сергію Яковичу, я вам щиро дякую за те, що ви ставите в приклад Прикарпатський регіон. Дійсно, ми збудували і будуємо дороги на сьогоднішній день по новим технологіям, які абсолютно були невідомі або не використовувались в Україні, на яку виробник або виконавець дає гарантії 10 років, і по собівартості вона набагато нижча, ніж була до сьогоднішнього дня в Україні. За це я вам щиро дякую.

Друге. Я би хотів звернутись до вас. Я це говорю в кожній області, і я думаю, що мої колеги мене підтримають, що треба відмовитись від ямкового ремонту, який проводиться в нашій державі, тому що крім розкрадання державних коштів і тимчасової вигоди або тимчасової такої "шторки", начебто ми маємо дороги, воно нічого не несе, тому що ямковий ремонт є набагато вищий, ніж такий середній ремонт, який би дав певну експлуатацію цієї дороги. Як ви ставитесь до мого другого питання? Чи його підтримуєте чи ні? Дякую.

 

СТЕЛЬНЯКОВИЧ С.Я. Дійсно, так. Ямковий ремонт на сьогоднішній день, якщо брати в цілому, він неефективний – це однозначно, але в тому скрутному фінансовій ситуації, в якій знаходиться сьогодні… Скажімо так, Укравтодор виділяє кошти для експлуатації автомобільний доріг, наприклад, нашій області виділено всього 147 мільйонів гривень, то крім ямкового ремонту, на жаль, і окремих елементів експлуатації автомобільних доріг нічого зробити за ці кошти не можемо.

Але однозначно, що ямковий ремонт не є ефективним. І краще робити поточний ремонт хоча б середній.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Сергію Яковичу, ви зрозумійте, що ми "не зліземо" з вашого керівництва в державі і з вас на місцях, тому ви маєте час, дорогий друже, ще перепрофілюватись, тому що заспівають у церквах "Христос Воскрес!" і ви повинні тут же виходити на ремонт доріг. Тільки не ямковий, бо я ще раз заявляю – це крім розкрадання державних коштів там нічого ефективного немає. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо.

Ще питання до доповідача?

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Перепрошую, для членів комітету, те, що стосується міста Дніпропетровська, зразу сформулювати ті завдання, які зразу можна записати в протокол. Якщо можна.

Ну, по першому потім. Я кажу, що це зараз доповіли по Дніпропетровську, проблем багато, всі їх почули, а у мене є конкретні пропозиції, щоб запропонувати нам для вирішення, і більше не відповідати на питання. А перше питання сформулюємо і приймемо по ньому рішення. Добре?

Що стосується Дніпропетровська. Перший метрополітен. Питання до депутатів, до комітету, до уряду одне єдине – на наступному  тижні буде пакет і буде визначено підрядну організацію, яка пройшла по міжнародному тендеру, конкурсні комісії Європейського банку розвитку, Міжнародний інвестиційний банк, тобто ми переконані, що підрядна організація буде обрана без корупційною складовою. Це однозначно.

Що стосується місцевих податків для будівництва. Це на себе взяв міськвиконком, тобто міська рада.

Обслуговування кредиту, в тому числі і відсотків, це все на себе взяла міська рада.

Я вам дуже вдячний. У цьому році, не було в протоколі цього питання, але бюджетний комітет по моїй пропозиції підтримав, і ми проголосували ПДВ, а на загальний обсяг це 81 мільйон євро податку – він не закладений в кредиті і ніким не вирішується. Шкода, що немає пана Насірова. Ресурс фінансовий не потрібен – сплачуються кошти місту, місто сплачує їх підрядчику, підрядчик повертає кошти, кошти самі не ходять – ходять тільки папірці. У цьому році передбачено, але я вже б'юся 7 місяців на наступний рік і подальші, а ми з підрядниками це повинні записати в угоду на виконання робіт, тому що в подальшому замовником буде міська рада – треба записати.

Тобто питання одне – допомогти вирішити з Міністерством фінансів питання ПДВ за рахунок цієї схеми. І все.

 По метрополітену у є питання. Їх багато по будівництву, я вам розповім, коли будемо їхати в автобусі, і більше нічого ми у держави не просимо.

Друге питання. З'їзди з Кайдацького мосту. Ми розуміємо, Бюджетний кодекс змінився, вони будувались за рахунок Державного бюджету частково місцевий, по місцевому бюджету зобов'язань ніяких немає, ми розрахувались. Що стосується Державного бюджету – 127 мільйонів кредиторської заборгованості 2012 року. Що ми пропонуємо? І над цим питанням працювали, і я вдячний Андрію Васильовичу, але, на жаль, вся наша робота і переписка не мала результату, як і для багатьох інших регіонів.

Чому для Дніпропетровська таке питання? Ви чули, що 5 потоків через міст, що виїхати інакше неможливо, робота вже розпочата. Що пропонуємо ми? Допоможіть, треба вирішити питання з Міністерством фінансів погашення кредиторської заборгованості 127 мільйонів – вони зразу ж підуть в роботу, і в цьому році вже місцевий бюджет Дніпропетровська передбачав 70, потім змінив на 50 мільйонів, і вчора на сесії їх зняли, тому що не погасивши кредиторку, а вона зареєстрована по Державному бюджету, продовжити будівництво не можна.

Питання до держави тільки одне – допомогти погасити кредиторську заборгованість і внести зміни в Положення про Генеральний фонд, як сказав Володимир Миколайович, що 50 на 50 з регіонального фонду і з місцевого бюджету буде добудована без загрузки на центральний бюджет по капітальним вкладенням.

І останнє питання. Це розпочато з'їзди на Південний міст, на Запоріжжя вже дорога є, вона вже побудована на 60 відсотків, конструкції лежать всі! Тому питання одне – це Укравтодор, таке ж  питання, як і для всіх регіонів: питання, щоб воно попало в державну програму, щоб було завершено, щоб не випало. Воно комунальною не стане, тому що  не в межах міста. І це є складовою об'їзної дороги. Всі питання я сформулюю для протоколу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене запитання-уточнення. Я по метро підтримав би пропозицію, оскільки ми зробили прецедент цього року, очевидно і абсолютно логічно пролонгувати його на наступний рік і, можливо, на наступні роки до вирішення цієї проблеми, про яку казали.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую що перебиваю старшого по віку.

Ми повинні на весь період будівництва, тому що через місяць треба підписувати угоду з підрядною організацією – платник ПДВ не визначений.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я не знаю, бо ми все ж таки формуємо бюджет наступного року. То чи можемо ми говорити про наступні періоди? Тут треба уточнити.

А що стосується цього з’їзду. Я хотів би, якщо, Іване Івановичу, ви  знаєте, ні, то хай би Тетяна Іванівна допомогла нам. Яка загальна у вас кредиторська заборгованість по цим інвестиційним проектам по області? І я хочу сказати, що дійсно в Службі доріг є, мені здається, 1,7 мільярда на погашення кредиторської заборгованості. Очевидно ми маємо розуміти, що це стосується всіх областей, а не тільки Дніпропетровська. Якщо ви влазите в 100 мільйонів, які ви просите.

 

КУЛІЧЕНКО І.І.  Я сказав 127 мільйонів. Вона і зареєстрована такою.

 

МАТВІЄНКО А.С. І якщо ви підтримуєте політику, що вони підуть всі на цей з'їзд.

 

КУЛІЧЕНКО І.І.  І далі самі будуємо.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні, але у вас же є й інші об'єкти по області, не тільки цей з'їзд. Тому я хочу, щоб це була політична воля місцевої влади, чи ви це підтверджуєте? Яка це доля в загальних обсягах кредиторської заборгованості? Чи це не перевищує ту загальну кредиторську заборгованість? І чи можемо ми підтримати по цьому з'їзду.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Анатолію Сергійовичу, Укравтодор не має ніякого відношення до цього об'єкту – це перше. І ті можливості по кредиторській заборгованості сюди не можуть бути залучені.

Їм виділили, а ця кредиторська заборгованість їм не зарахована, вони не замовники, вони не підрядник – їх там немає. І вони не можуть на чужий об'єкт витрачати кошти, які у них є.

 

МАТВІЄНКО А.С. Служба автомобільних доріг, це не Укравтодор.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Служба автомобільних доріг цю дорогу не обслуговує, не має до цього ніякого відношення. Це пряма заборгованість Державного бюджету перед бюджетом міста Дніпропетровська. Все. Крапка.

І перепрошую, я скажу наступне. Голова обласної державної адміністрації в своєму вступному слові сказав, що принцип справедливого використання коштів регіонального фонду і місцевих бюджетів 50 на 50  підтримується, обговорювалося, і дійсно іншого шляху немає. Ми не говоримо про Державний бюджет як капітальні вкладення. Ми говоримо те, що регіону все рівно виділяється і в місцевий бюджет, бо інакше уже в цьому році 70 мільйонів в цю дорогу вкладено з місцевих бюджетів, але через кредиторку ми не можемо розпочати роботи.

 

МАТВІЄНКО А.С. Іване Івановичу, може, я чогось не знаю, але Служба автомобільних доріг є власником цієї дороги чи ні?

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Анатолію Сергійовичу, я вам вчора говорив, у Дніпропетровську 6 автомобільних мостів – 4 через Дніпро, 2 через Самару – це власність місцевого…

 

МАТВІЄНКО А.С. Оцей з'їзд – це власність комунальна?

 

КУЛІЧЕНКО І.І. У Дніпропетровську немає жодного метру державних доріг. Оці всі фури б'ють міські дороги. У Харкові є, в багатьох містах є, в Дніпропетровську всі дороги комунальні, а їде державний транспорт.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.

Думаю, что мы должны все-таки придерживаться нашего решения пройтись по всем вопросам повестки дня и потом обговорить их и принять решение, проголосовав за него.

Переходим к третьему вопросу.  О направлении развития города Днепропетровска. Слово предоставляется народному депутату Украины Максиму Павловичу Курячему.

Пожалуйста, Максим Павлович.

 

КУРЯЧИЙ М.П. Дякую.

Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги народні депутати, я  хочу ще раз подякувати вам за цю дискусію, яка сьогодні відбувається на цьому робочому виїзному засіданні. Кожному з вас ту активну участь, яку ви берете в обговоренні цих вкрай важливих питань. Андрію Васильовичу, вам особисто за те, що ви здійснили такий важливий захід сьогодні у нас в Дніпропетровську вперше в історії незалежної України. Я впевнений, що сьогоднішнє виїзне засідання надасть потужного фінансового поштовху, потужного фінансового імпульсу для соціально-економічного розвитку всього регіону.

Я хочу зараз звернути вашу увагу на міські проблеми, адже сьогодні головне – сформувати показники нового бюджету 2016 року. Ми маємо приступити і розпочати цей вкрай важливий процес.

Бюджетна децентралізація дала можливість місцевому самоврядуванню підняти голову і дивитися вперед, а не лише собі під ноги. Почався рух, але ми бачимо ті проблеми, які необхідно терміново розв'язати аби дати нашим городянам відчуття впевненості, відчуття перспективи, відчуття турботи та захисту з боку місцевої влади.

Насамперед, це проблеми, які пов'язані з високими тарифами на послуги житлово-комунального господарства, опалення в першу чергу. Ми докладемо усіх зусиль, аби знайти можливості на місцевому рівні зменшити тарифи на тепло. У першу чергу, необхідно прибрати ці фірми, організації, комунальні підприємства, які сьогодні влізли в якості посередників між виробниками та споживачами. Таких у Дніпропетровську, на жаль, дуже багато.

Водночас потужним джерелом економії коштів громадян та паливних ресурсів є масштабна реалізація програми енергозбереження. І саме тому я прошу вас, шановні колеги, внести до проекту до Закону України про Державний бюджет на 2016 рік норму видатків на фінансування забезпечення впровадження заходів саме в секторі енергозбереження в місті Дніпропетровську в сумі 400 мільйонів гривень.

Встановлення теплових лічильників, утеплення фасадів усіх без винятку багатоквартирних жилих будинків дасть змогу мешканцям міста заощадити значні кошти за опалення, вберегти здоров'я, а місту зекономити і газ, і вугілля, покращити збереження житлового фонду та довкілля.

Друга проблема, яка також потребує негайного розв'язання, – це громадський транспорт в Дніпропетровську. Наразі в Дніпропетровську налічується 17 тролейбусних маршрутів, на яких працює 124 тролейбуси, з них 82 машини потребують термінової заміни. У місті також є 13 трамвайних маршрутів та 211 одиниць вагонів. Коефіцієнт зносу трамвайного парку понад 80 відсотків.

Жалюгідний стан громадського транспорту у місті є абсурдним за своєю суттю. На «Південмаші» можуть виробляти достатню кількість сучасних тролейбусів, а сьогодні підприємство, ви знаєте, простоює. Ми дамо замовлення на «Південмаш», робітникам заробітну плату, а для мешканців Дніпропетровська зручний та дешевий вид транспорту. Наразі є дійсно різниця. В Дніпропетровську громадський транспорт їздить і перевозить пасажирів по 1,5 гривні, в маршрутках буде 4 гривні. Це суттєва різниця і зекономить значні кошти для сімейних бюджетів наших городян.

Тому я прошу вас, шановні колеги, внести до проекту Закону України про Державний бюджет на 2016 рік норму видатків на закупівлю вітчизняних тролейбусів для міста Дніпропетровська у розмірі 450 мільйонів. Це надасть нам можливість у стислі терміни розв’язати проблему наземного транспорта у місті. Про метро казали, і я потім ще на цьому питанні зосереджусь.

Третя проблема, яка також вкрай важлива і вкрай болюча. Це підтримка наших героїв, які захистили Україну від загрози сепаратизму, російської агресії. Ви знаєте, що Дніпропетровська область є прифронтовою, ми прийняли на себе великий вантаж військових завдань, людського горя та болю. Дніпропетровщина мобілізувала понад 20 тисяч на фронт, ми прийняли на своїй території понад 110 тисяч вимушених переселенців. В наших лікарнях було прооперовано, врятовано, надано різноманітну медичну допомогу понад 6,5 тисячі поранених бійцям, добровольцям, волонтерам, цивільним особам, які постраждали в зоні АТО. Наші медики, без перебільшення, - це герої. Але сьогодні сталась така ситуація, коли значну частину фінансових витрат на лікування та протезування поранених бійців взяв на себе міський та обласний бюджети.

Саме тому я прошу вас, шановні колеги, врахувати в додатку 3 «Розподіл видатків Державного бюджету на 2016 рік» до проекту Закону «Про Державний бюджет» на наступний рік і внести пряму норму видатків на медичне лікування та реабілітацію учасників АТО медичним закладам міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області за кодом програмної класифікації видатків та кредитування Державного бюджету на Міністерство оборони у сумі 60 мільйонів гривень.

Друге. Додаткову пряму медичну субвенцію з Державного бюджету місцевому бюджету міста Дніпропетровська на лікування та реабілітацію учасників АТО за кодом програмної класифікації видатків та кредитування Державного бюджету через Міністерство охорони здоров’я України, загальнодержавні витрати у сумі 8 мільярдів гривень.

Текст відповідного звернення до бюджетного комітету зі своїми пропозиціями законодавчими я наразі вже передав офіційно через секретаріат бюджетного комітету.

І третє. Я спробую долучитись до дискусії, яка була між шановними паном Анатолієм Сергійовичем Матвієнком та Іваном Івановичем Куліченком. Нещодавно в парламенті обговорювався дуже важливий стратегічний інвестиційний проект – Бортнічевська станція в місті Києві. І я хочу сказати, коли ми це питання розглядали на нашому профільному податковому комітеті, для мене була проведена така ж  аналогія, що Бортнічевська станція в Києві має теж саме і  кредитні умови фінансування і для Дніпропетровського метрополітену.

Саме тому тоді на податковому комітеті ми вирішили питання з ПДВ спеціальною нормою закону до Податкового кодексу, врахували і ці розбіжності неврегульованості законодавства.  Давайте зробимо теж саме і з нашим метрополітеном,  звільнимо від ПДВ всі операції, які пов’язані з освоєнням даного проекту, і  не буде питання додаткових навантажень і на Державний бюджет України і не буде додаткових навантажень і на місцевий бюджет Дніпропетровська. Я вважаю, що це реальний вихід, це в наших силах. Ми зробимо таку спільну законодавчу ініціативу і я впевнений, що нас підтримає і сесійний зал парламенту.

Шановні колеги, я сподіваюсь, що ви підтримаєте ці наші пропозиції, і я впевнений, що Дніпропетровськ віддячить вам своєю любов’ю, відданістю та працею. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо большое, Максим Павлович.

Я уверен, что те вопросы, которые озвучил Максим Павлович, в принципе касаются всех крупных городов, каждой  из наших областей  и уверен, что шаг за шагом мы должны решать, и обязательно учитывая опыт уже в решении этих вопросов в том или ином областном центре или одном из городов нашей страны.

Я хотел бы перейти к обсуждению. Мы в принципе закончили всю повестку дня. Мы переходим к обсуждению для принятия решения.

Иван Иванович, пожалуйста.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановний Андрію Васильовичу, вчора в Запоріжжі гостро це питання виникло, воно гостро розглядалось в Одесі, не було жодного регіону, де б це питання не було піднято.

Що пропонується першим? Згідно закону на 15 березня уряд повинен був розробити і затвердити нормативи забезпеченості, які стали б основою розрахунку бюджету на 2016 рік. Їх немає. І є така загроза, що нас поставлять перед вимогою приймати бюджет 2016 року, не провівши цю роботу взагалі. Тому є пропозиція – на наступне засідання  бюджетного комітету спланувати спеціально питання, запросити всі міністерства, які є розробниками цих нормативів, разом з Міністерством фінансів,  і самим послухати, на якому шляху зараз цих нормативів, наскільки це важливо. І щоб бути результативними, підготувати лист зараз по результатам цієї поїздки на уряд, що схвильовані цим питанням, а по ньому немає інформації, проінформувати терміново про вирішення цього питання і на якому етапі воно знаходиться.

З тих питань, які виникли додатково, те, що для всіх є сприйнятним. Перше – це акцизний збір. Дійсно, з якого села в яке місто  їдуть за чим, ніхто зараз не знає, і це буде змінюватися. Справедливість з однієї крайності перейшла в іншу крайність. І ми розуміємо, як міський голова 15 років мріяв про це. Але я розумію, що розірвуть міського голову через три чи чотири роки, коли виїдуть з міста і упадуть в яму, тому що там село, яке не має заправки і йому нічим добудувати. А області більше ніде брати ресурсу, тому що акциз розподіляється так, як він розподіляється.

Є пропозиція. Ми довго з цього приводу дебатували і знайшли рішення, те, що я не хотів говорити раніше, я вношу цю пропозицію. Тільки формально я говорю, що 70 відсотків тим, хто збирає, 20 відсотків з і 10 відсотків обласний бюджет, щоб область також мала можливість вибирати, де розвивати. І це буде стимул і для інших регіонів  будувати ці, бо якщо немає дороги, то і заправки не буде. Якщо будуть дороги – з'являться, вони можуть  бути достатньо  корисними.

Я не говорю, що це вже прийнято, але обговорюйте, можливість є. І до наступного бюджету можемо прийняти з цього приводу уже якусь обговорену і зрозумілу формулу.

Стимулювання зростання надходжень до місцевих бюджетів. Звичайно, як колишній керівник Асоціації міст України – це одне з найважливіших питань, те, що "дає мед на губах". Так? Те, що заставляє робити більше ніж роблять твої сусіди, що заробиш – буде. Я вважаю, що це в наших силах, це можливість нашого бюджету, тому що це не норматив, а зверх нормативні.

Ми підготуємо пропозиції до затвердження бюджету: там 5, 7, 10, 15, 20 – не знаю, "в споре рождается истина". Ми знайдемо і передумови, щоб не сталося так, от міський голова Дніпропетровська вирішив в цьому році "завалити" бюджет, да, не виконати, проплатити тільки те, що, а в наступному році дати 130 від "бази" і отримати великі гроші.

Як буває в футболі: договорись – зіграли в нічию, отримали по одному, чи-то один програв і другий програв – отримали по 3 очки, якщо в нічию, то тільки 2.  Треба таке мати.

Але більше 10 відсотків переконання, чим більше тепер виконав, тим більше повинно залишитись в твоєму бюджеті. Нормативний такий можемо розробити і затвердити.

І останнє, те, що стосується екології. Звичайно, я знаю це на своїй власній шкурі. Бруд і пил не залишаються в одному місці, і воно розповзається  і на села поруч. Але, як правило, лікується, першу допомога на селі, але лікується в обласних центрах чи в великих містах, де це відбувається.

Треба дійсно підтримати Тетяну Іванівну і виробити, напрацювати норматив з екологічного податку, який вони самі і платять. Не забирати в інших регіонах, а який же і самі платять, щоб залишалось що у місті, а що в прилеглих районах, які можуть з цього. На розвиток медицини і на екологічні програми, які б зменшили викиди і прогресували. Точно так же, як і акциз тільки на дороги: якщо акциз від пального, то його можна використати тільки на дороги. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Предоставлю слово Виктору Кривенко – нашему земляку, хотел это сделать в самом начале, но уверен, что ему есть что сказать по проблемам Днепропетровска.

 

КРИВЕНКО В.М. Дякую.

Я тоді почну з того питання, на якому завершив Іван Іванович – екологія. Повністю погоджуюсь, сам виріс у Дніпродзержинську, пам'ятаю червоний, такий рудий сніг. 3 найбрудніших міста: Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Запоріжжя – все тут знаходиться.

Ми прийняли багато рішень, в тому числі по децентралізації всіх цих податків, але при цьому ми бачимо, що місто Дніпродзержинськ, наприклад, використовує 5 мільйонів гривень екологічних грошей на 3 газони, на систему полива трьох газонів. Пишу звернення. Тому грошей, з одного боку, не вистачає, а з іншого боку, ми просто поливаємо 3 газони перед міськрадою.

Тому будь-які ініціативи, які є в області, ми будемо підтримувати по екології.

Наступне, по самій стратегії. Проблемні питання області. Безумовно, інфраструктура важлива, але треба зрозуміти, що коли ця інфраструктура веде до якогось кумулятивного ефекту, коли це інфраструктура до індустріального парку, до порту, там, де створюються робочі місця, тоді це є драйвером розвитку. І нам треба знайти теж золотий баланс, бо дороги були драйвером 100 років том. Це на сьогодні є важливо, це людей хвилює, але якщо ми не будемо створювати робочі місця, ми бачимо, яка йде депопуляція, в тому числі і в нашій області. 411 тисяч людей знайшли роботу за півроку в Польщі, із них точно тисяч 20 із Дніпропетровська. Тобто ми продовжуємо деградувати, деіндустріалізовуватись.

Я пропрацював 5 років на "Південмаші", я б хотів би теж закликати область підтримати ті ініціативи, які, на жаль, не вистачає сил тут зібратись  і перемогти наше Міністерство економіки і по корпоратизації підприємств, по їхньому об'єднанню.

Комітет готовий підтримати будь-які ініціативи, але занадто слабо працює космічне агентство. Ми фактично навіть не бачимо ініціатив.

Програма реформування "Південмаша" і КБ "Південне", яке я розробляв особисто, була затверджена урядом у 2009 році, передбачала 6 мільярдів гривень фінансування, із них 2300 з Державного бюджету. Коли нас всіх вигнали з космічного агентства, вона була повністю зупинена і повністю саботувалась. Нічого не зроблено.

Сьогодні колеги побачать "мертвий" завод, і дуже важливо, що у завода є лобіст в особі Максима Павловича Курячого, який дуже активно "мучив" наш комітет по медико-санітарній частині, і ми прийняли це рішення.

Наступне. Хотів попросити, щоб область подивилась по тим програмам, які пройшли через комітет, які саме народились в комітеті, це і підтримані фракціями – це 300 мільйонів гривень на житло сім'ям загиблих і інвалідам, які були в АТО. І щоб кожна сім'я знала, що вона повернеться, якщо не повернеться, то вона буде забезпечена житлом, і подивитись, щоб максимально в цьому році ці гроші були використані. Це 200 мільйонів гривень на закупівлю обладнання для військових кафедр, бо ми знаємо, який стан з випуском, і теж подивіться, щоб область… Якщо будь-яка потрібна допомога, то ми з Міністерством оборони постійно на контакті, щоб наша кафедра ДНУ була обладнана. Це 200 мільйонів гривень…

Можливо, вчора ви бачили, вся Верховна Рада була в рожевих стрічках, це теж було народжено в комітеті, на закупівлю ультразвукових діагностичних апаратів і на закупівлю мамо графів. У нас 7500 жінок і чоловіків помирає в рік від раку молочної залози – це більше, ніж в АТО, більше, ніж на дорогах, і з нашою екологією, ми самі це все знаємо, подивіться, включіться, щоб максимально ми відпрацювали, щоб це пішло у ті поліклініки, у яких найбільші цифри. Ми зможемо довести до Міністерства охорони здоров'я і показати нашу екологію, і що Дніпропетровська область має бути на перших позиціях по цьому питанню.

Наступне. Я хотів би, щоб можливо до проекту рішення були напрацювання по індустріальним паркам, зараз це підтримується вже і на рівні податкового комітету, що нам потрібно фокусно підходити до стимулювання саме створення робочих місць і створення екології.  

По екології. Близько 3 тисяч чоловік підписались по Дніпродзержинську, в Шульгівці, екологічне серце нашої області, де будується без всіх документів норкова ферма, де побили людей, півроку нічого не робиться, пишемо в прокуратуру, звертаємось. Не можна будувати, де 1,5 метра до води, де водозабори стоять, не можна там будувати цю ферму. Замість цього заднім числом все оформлюють. всім розповідають, що все вирішено.

Наступне, що хотів просити. У нас дуже багато ініціатив пройшло, щоб люди бачили, що влада є, влада щось робить,  це і по ДФРР і  по капітальним видаткам. Наприклад, там по моїм ініціативам 2 мільйони гривень на Дніпродзержинськ, 1,8 – на Петриківський район, продивились там перелік заходів. Так само підключіться, щоб ми це максимально прозоро зробили. Багато ініціатив Андрія Васильовича по стадіону, по цьому робота іде, бо тут футбольна влада контролює цю справу. Тобто ми будемо максимально підтримувати область в будь-якій вашій ініціативі і подивіться, щоб у нас були реальні проекти, які потрібно відстоювати.

Далі. Проект «Сапсан», який ми з Міністерством оборони погоджували. Там так само через вкрай незадовільну роботу Космічного агентства жодного обгрунтування, але це те, що армії потрібно, і скорочення армії, і новий технологічний рівень, я зараз не буду про військові речі, але це фантастичне завантаження для нашої промисловості, для «Південмаша» і головне, що ми готові це робити.  ПХЗ в нашій області, «Південмаш» тут, КБ «Південне» тут та ще підприємств 40 знаходиться в області, максимально готові підтримувати.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Анатолий Сергеевич,  можно все-таки  один вопрос по выступлению Ивана Ивановича. Есть предложение прокомментировать Станиславу.

 

ІЗ ЗАЛУ. Иван Иванович, уважаемые народные депутаты, ничего не надо придумывать по экологическому коэффициенту, его просто надо вернуть  назад, как было раньше прописано в Бюджетном кодексе и в постановлениях Кабинета Министров.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я не хочу по этому поводу спорить. Вернуть не получится, потому что Бюджетный кодекс изменился. Нам надо наработать новую норму.

 

ІЗ ЗАЛУ. Иван Иванович, она наработана. И в контексте выступления Виктора Николаевича 16-го числа у нас объявлен конкурс по индустриальному парку «Павлоград». Мы начали эту работу. Месяц мы собираем предложения, месяц у нас проработка и мы выходим на создание этого индустриального парка. Единственный вопрос: законы, которые идут по стимулированию инвестора, они на сегодняшний день не работают. Их надо будет пересматривать.

 

КРИВЕНКО В.М. Давайте якусь ініціативу по експерименту. Можливо, 30 на 70, щоб ми співфінансовували інфраструктуру. Я 4 дні провів у Литві і домовився з місцевим керівництвом парламенту, що вони запросять свого співгромадянина, пана Абромавічуса, щоб показати йому правильну інвестиційну політику, де держава повертає 30-40 відсотків від суми інвестицій інвестору.

Тому, будь ласка, виходьте з ініціативами, щоб у нас були хоча би якісь проекти.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. А теперь все-таки хотел бы предоставить слово Анатолию Сергеевичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я конструктивно до пропозицій, які вніс Іван Іванович. Я б вважав би, що їх треба підтримати. Але Тетяна Іванівна говорила ще про 2 проблеми. Я б хотів їх додати до тих, Іване Івановичу, які ви сформулювали.

Перше. У нас дійсно катастрофа з закупівлею ліків. Чи знаєте ви чи не знаєте, але Україну чекає великий вибух з приводу цієї проблеми. Нам дійсно щось треба змінювати, бо ту корупційну систему централізації, яку запровадив уряд Януковича, як видно, зламати не можливо, очевидно, її треба децентралізувати. Але чи  ми вправі сьогодні прийняти рішення чи ні, я вважаю, що ми не профільній комітет у змісті цієї проблеми, але ми контролюємо бюджет і ефективність його використання.

Тому я б пропонував додати, щоб на засіданні нашого комітету ми заслухали проблему закупівлі і можливої децентралізації, про що говорила Тетяна Іванівна по ліках – це перше. І тоді, можливо, ми б почали бороти корупцію в кожній окремій області, і може, побороли б в цілому в Україні. Я так думаю, бо тоді було  прозоро, а зараз немає кого спитати, а люди бідують в конкретній Дніпропетровській чи  Запорізькій області.

І стосовно об'єднання громад. Є, дійсно, проблема сьогодні у виконанні Бюджетного кодексу, оскільки передбачається, що ми здійснюємо фінансування так, як на райони, на об'єднанні громади. У нас там є проблема, що створені громади по 3 тисячі, по 3,5 тисячі, і це потребує серйозного перегляду процедури фінансування об'єднання громад на 2016 рік. Тому і це питання заслухати на засіданні комітету з приводу формування бюджетів об'єднаних громад і специфіки оцього перехідного періоду.

І останнє. Очевидно, ми маємо узагальнити, оскільки ми вчора не мали кворуму, сьогодні маємо кворум, що ці проблеми стосуються одночасно і Запорізької області, тому за підсумками виїзного засідання у 2 області ми формулюємо ці питання порядку денного по першому питанню.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Доброго дня всім, я хотів би за результатами цих двох днів деякі висновки зробити і певні рекомендації.

Так сталось, що ми замість того, що тут мав би бути уряд на нашому місті, вивчати зараз практику впровадження децентралізації, в тому числі бюджетної, мав би вивчати стратегічний план розвитку Запорізької області, Дніпропетровської області. Але, на щастя, тут ми приїхали, я думаю, що це якраз такий формат роботи,  і це нам всім на користь і нашим громадам.

Максиме Павловичу, я вдячний за вашу пропозицію щодо оновлення вашого тролейбусного парку саме вітчизняними тролейбусами. Я підтримую особисто, тому що ви вбачаєте в цьому не тільки соціальні переваги, які отримає Дніпропетровськ, а також і ті соціальні переваги, які отримає і вся Україна у вигляді робочих місць і відповідно податків. Тому ми з вами, я впевнений, що ми це питання підтримаємо.

Питання енергоефективності. Це питання, яке турбує і вашу область, Петре Михайловичу, і будь-яку область України, в тому числі і Дніпропетровську. Іван Іванович нам пояснював, чому саме в Дніпропетровську така проблема, тому що це житло будувалось блоками, будувалось аби побудувати, аби здати квадратні метри, ніхто тоді не думав про те, що потрібно енергоефективністю займатись. 

Саме тому, на жаль, уряд провалив програму енергоефективності в 2014 році, уже в нас загроза 2015 року, але  з такою консолідованою позицією, яку ви висловлюєте, яку висловлюють обласні державні адміністрації, і бюджетний комітет, я впевнений, що ми підтримаємо таку ініціативу. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Я бы хотел поблагодарить, во-первых, за то, что мы в кворуме работаем в выездном заседании, но и самое главное сказать, что еще до выездного заседания те вопросы, которые актуально вносились в повестку дня бюджетного комитета, всегда поддерживались всеми членами комитета и в вопросах принятия тех или иных решений проектных. У нас сегодня хорошая программа по объектам Днепропетровского региона. Я уверен, что один из объектов, я хочу подчеркнуть, был обсужден и внесен Максимом Павловичем Курячим, например, как  трудовые резервы, потому что в центре города стадион, вопрос по которому, к сожалению, многими годами не решался руководством области, вернее, государством, потому что это был сначала  государственный объект, а сейчас он коммунальный объект областного значения.  Мы видим сейчас его состояние и увидим, я надеюсь, в ближайшее время, насколько он преобразится. Это как один из примеров.

Также хотел бы  сказать о том, что многие вопросы, которые были подняты и озвучены Иваном Ивановичем, поддержаны Анатолием Сергеевичем, и сегодня в выступлениях были озвучены, хотелось бы сказать, что они являются важнейшими для развития области и местного самоуправления.

В представленных вам материалах приведены ключевые вопросы, решение которых возможно на центральном уровне парламентом, правительством, исполнительными органами. Предлагается поддержать их и подготовить обращение на имя премьер-министра с соответствующими рекомендациями правительству по Днепропетровской области и такое же проголосовать по Запорожской области.   Кто за, прошу голосовать. Кто против? Кто воздержался? Единогласно. Принято.

И так же, уважаемые народные депутаты, хочу  отметить, что вчера на вечернем заседании в Запорожье бюджетном комитетом был проведен ряд встреч и мероприятий. Мы еще раз благодарим гостеприимных наших коллег из Запорожской области, лично, Петр Михайлович, вам огромное спасибо за организацию выездного заседания и за то, что оно прошло успешно.

И так же хотел проголосовать, а именно, прошу поддержать ключевые предложения Запорожской области и подготовить обращение на имя премьер-министра с соответствующими рекомендациями правительству. Кто за, прошу голосовать. Кто против? Кто воздержался? Решение принято. спасибо.

Уважаемые коллеги, переходим к «Разному». И там Анатолий Сергеевич просил слова.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я дякую.

Але я би хотів, користуючись нагодою, перед тим як сформувати в "Різне", звернутися до Валентина Михайловича. Валентине Михайловичу, мене особисто заставило це зробити факт, що керівник Служби автомобільних доріг не знає, скільки акцизу буде зібрано за пальне, керівник Служби автомобільних доріг не знає, скільки виділено грошей з Державного фонду регіонального розвитку, не знає ні співфінансування, нічого по дорогах магістральних.

Я вважаю, просто це моє до вас звернення. Якщо ви хочете, щоб ми вам допомагали, демонструйте адекватну зацікавленість в розбудові інфраструктури.  Незнання говорить про те, що актуально проблема не стоїть очевидно на рівні того, хто це має вирішувати. Це просто не критика, а порада.

Тепер в "Різному". Є проблема у нас по "Охматдит": зривається оголошення тендеру, затягується ця проблема із-за того, що люди пробують знайти, як "сісти" на бюджетні потоки. Мені видається, що ми маємо проініціювати засідання і послухати: чому виділені кошти, до сьогоднішнього дня не оголошено тендер, не проведено і зволікається ця проблема?

Я пропонував би, щоб ми проголосували і включили це на наступне засідання порядку денного нашого комітету, де він там буде проходити. Але щоб не зволікати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Я дуже коротко. Я просто боюсь, що засідання наступне у нас буде тижня через два, але питання, яке підняв Анатолій Сергійович, вкрай важливе. Бо ці півмільярда, ми за них бігали тоді дуже активно, і пані міністр обіцяла, що в липні фінансування піде. Тільки вчора Антимонопольний комітет відхилив скаргу чергової компанії, яка там подає. Але, знову-таки, ми не є в матеріалі.

Тому я б просив, щоб ми вирішили сьогодні звернутися листами від комітету на Міністерство охорони здоров'я. Давайте на Державну фінансову інспекцію звернемося. Давайте на Генеральну прокуратуру звернемося. Тому що тут треба, щоб була "бездіяльність", щоб ми так само підводили її під статтю. Тому що виділено півмільярда гривень, обладнання закуплено стоїть і два роки стоїть лінійний прискорювач. Ми дітей не вивозимо, бо грошей немає. Ось. А просто не можемо ввести його в експлуатацію тільки через недбалість роботи конкретних чиновників.

Тому звернення і так само внести його потім на порядок уже засідання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, мы поддерживаем. Сначала обратиться для того, чтобы нам подготовили этот вопрос, и, в том числе, провести его на одном из ближайших заседаний, рассмотреть его.

 

_______________. Якщо можна? Треба запрошувати Антимонопольний комітет, тому що зараз він став причиною в Дніпропетровську: по місцевим бюджетам не проплачується, через фірми подають знову і знову, знову і знову. І ми сьогодні маємо факт, коли більше 100 мільйонів гривень…, готові кошти, які виділені місту, тільки тому, що через ігри, через Антимонопольний комітет "тормозят" проведення тендерів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Гордеев.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  Я ще в цьому контексті хотів би, користуючись нагодою, Валентине Михайловичу, це інформація для вас. Як ми будемо на наступному засіданні, коли будемо перевіряти "Охматдит", в тому числі там буде і Міноборони.

Питання в тому, що наше рішення про перевірку Міноборони стимулює їх сьогодні працювати. І  наскільки я вже знаю, йде хвиля по всім областям видавати компенсацію за житло. Це та програма. Тому це  якраз питання до вас, щоб ви взяли собі їх "на вид", бо буде якраз з вами працювати в цьому ракурсі.

Дякую.

 

РЕЗНІЧЕНКО В.М. Хорошо. Спасибо. Я возьму к сведению.

Анатолий Сергеевич, прошу принять к сведению, что мы специально, руководитель Службы автомобильных дорог не знает цифру в связи с тем, что это было мое решение: мы не давали на Службу автомобильных дорог денег из Фонда регионального развития, потому что боялись неэффективного использования этих средств в связи с тем, что там достаточно непрозрачная ситуация. И у нас есть проблема со Службой автомобильных дорог, поэтому я не давал средств. Это было по моему распоряжению.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я не сприймаю цього пояснення, оскільки якраз Іван Іванович, це була якраз моя пропозиція про співфінансування, мене примусив прописати, що це на добровільних договірних умовах, де можна записати так, що там і миша не пробіжить. Тому якщо енергії не буде, доріг не буде. Я просто закликаю, там, де є енергія…

 

РЕЗНІЧЕНКО В.М. Анатолий Сергеевич, я прошу обратить внимание на табличку. Здесь другая фамилия, здесь не Иван Иванович Куличенко. Поэтому Иван Иванович – за себя, а я – за себя.

 

ПАВЕЛКО А.В. Валентин Михайлович, Анатолий Сергеевич, я хочу еще раз подчеркнуть, что мы в принципе говорим об одном и том же, что действительно при принятии решения в Закарпатском регионе при строительстве дороги было действительно прописано новые механизмы для того, чтобы не допускать тех вчерашних схем, и это как раз и есть возможность...

 

РЕЗНІЧЕНКО В.М. Я знаю. И поэтому давайте этот механизм используем в дальнейшем и у нас. Об этом и идет речь.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы об этом и говорим.

Анатолий Сергеевич, спасибо.

Кто еще хотел бы выступить?

У нас есть еще один вопрос в "Разном".

Василий Васильевич Амельченко, пожалуйста.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, у нас в Дніпропетровську знаходиться Національний центр аерокосмічної освіти молоді імені Макарова. До цього року він фінансувався, був підпорядкований і зараз залишається підпорядкованим Національному аерокосмічному агентству. Але нове положення Бюджетного кодексу вимагає переведення його фінансування на обласний бюджет.

Валентине Михайловичу, я хотів би саме вашу думку, бо до нас звертається  керівництво агентства і керівництво центру. Наскільки, скажімо, це важливий центр позашкільної освіти молоді і чи треба залишати його фінансування з Державного бюджету? Чи не виникає у вас взагалі питань до цього центру?  Мене цікавить думка місцевого керівництва.

 

________________. Взагалі цей центр знаходиться у власності НКАУ, і виключно завдання обласної влади і обласного бюджету – це виплата заробітної плати. На наші звернення щодо подальшого управління, справа в тому, що без власності і без всіх інших процедур державна обласна влада не має впливу на рішення. То як визначиться власник? Якщо власник, НКАУ, у своєму бюджеті повністю бере на видатки на цей заклад і повністю його веде, будь ласка.

Якщо в повній мірі Міністерство фінансів видає гроші обласному бюджету і разом з передачею власності і прийняття рішень, то ми в повній мірі ми будемо його утримувати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Тобто якщо ми приймемо рішення виключити його з одного додатку і в інший залишити його з Державного бюджету, то ви не будете проти?

 

_______________. В минулому ж році було прийнято рішення по лікарням залізниці? Було.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Да. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Я коротко, бо це галузь, в якій я багато провів часу. Безумовно там треба наводити порядок. Коли вибухає ракета в центрі міста, от прямо поряд з гуртожитком, в якому я прожив два з половиною роки – це "реально беспредел".

Унікальний об'єкт, ви знаєте, і уроки були у нас в фізико-математичних школах і все воно стухає, стухає. Але космічна галузь в останні, мінімум, 5 років керується катастрофічно! Тому ми підтримуємо будь-яку ініціативу місцевої влади, щоб зберегти цей унікальний об'єкт. можливо  треба збільшити фінансування. У нього немає плану розвитку. Ми всі знаємо, як продавалося через нього, тому що. Ну ми багато чого знаємо з того, що було. І тут не питання комусь зберегти робоче місце. Питання, що це унікальний об'єкт і Україна може спродавати статус космічних держав, ми можемо вчити багато людей. Тому, якщо є якийсь консенсус, ми підтримаємо будь-яку ініціативу.

 

РЕЗНІЧЕНКО В.М. Виктор Николаевич, пока нет консенсуса в связи с тем, что мы сваливаем 10 вопросов в одну кучу. Там давайте разделим сначала "Южмаш" как завод и КБ "Южное" – это две разных истории.

И поэтому, когда мы смешиваем всё в одну кучу, у нас получается винегрет. Когда мы будем каждую историю рассматривать в отдельности, то КБ "Южное" – это финансово стабильная компания, которая на сегодняшний день обеспечивает сохранность и документации в том числе, и проектирование, и какими-то заказами даже обеспечивает тот же "Южмаш".

"Южмаш" на сегодняшний день компания, на которой долгов только официальных больше 400 миллионов. Это вопрос, который требует длительной дискуссии. Точно никаких предложений пока по этому поводу мы делать не будем, по крайней мере, скоропалительных и опрометчивых.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Валентин Михайлович. Спасибо за ответ.

Подводим черту, Максим Коничев.

 

КОНІЧЕВ М. Спасибо, коллеги, я просто хочу, чтобы  подвести черту дискуссий, связанных с "Южмашем". Я хочу поддержать полностью слова Валентина Михайловича Резниченка – губернатора нашей области.

Василь Васильевич, Виктор Николаевич, на сегодняшний день я вам тоже компетентно и авторитетно заявляю, поскольку я являюсь членом коллегии Национального космического агентства Украины, готовится отрасль к реформе, сегодня определяются те активы, которые являются действительно не профильными, но которые финансово тянут Южмаш, что называется, вниз – ко дну. Это касается не только, например, Центра подготовки для молодежи. Это касается и "Метеора" и многих других вещей.

Поэтому давайте не будем сейчас эту тему обсуждать. Эта тема отдельной дискуссии, ну для того, чтобы не внести сумятицу. Но то, что его необходимо сохранить этот Центр подготовки – это безусловно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо.

Я хотел бы еще раз вернутся тогда для голосования по вопросу, который поднял Анатолий Сергеевич по "Охматдету", по тому,  чтобы мы на ближайший комитет рассмотрели это. А сейчас обратились в те инстанции, которые должны подготовить по этому вопросу нам полностью всю исчерпывающую информацию. И Антимонопольный.

Хто за дану пропозицію? Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Рішення прийнято.

Итак, хочу всех поблагодарить...

Галина Ильинична, вы хотели что-то сказать.

 

________________.  Шановний Валентине Михайловичу, дозвольте мені все ж таки привітати і подякувати народним депутатам України, членам бюджетного комітету, керівникам державних структур за проведення сьогодні такого важливого засідання в обласному центрі нашої рідної Дніпропетровщини. Я хочу сказати, що міська рада готова для співфінансування як з обласного бюджету, так і з Державного бюджету з тих питань, які були сьогодні визначені. Я не тільки сподіваюсь, а й вірю, що всі питання будуть вирішені в бюджетному комітеті і Верховній Раді.

Я вдячна вам, шановні народні депутати, якщо ви сьогодні ставите своєю головною метою розвиток регіонів, значить в нашій державі буде незабаром мир.

Я бажаю всім здоров'я, я бажаю миру не тільки на нашій землі, бажаю миру нам в наших головах, наших душах, в наших серцях. І всім бажаю доброї, довгої, щасливої дороги в житті!

Дуже вдячна вам від всієї Дніпропетровської міської ради!

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо большое!

И как раз на этой ноте я бы хотел всех поблагодарить и сказать о том, что у нас есть уникальная возможность всем вместе выйти и возложить цветы – здесь как раз Мемориал Небесной Сотни, и уверен, что тем самым мы все еще раз подтвердим или поддержим память о тех героях, которые отдали жизнь за демократию и свободу в нашей стране.

Спасибо большое.