ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №24 від 17.06.2015
02 вересня 2015, 18:06
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №24 від 17 червня 2015 року
1500 година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
Головує: Голова Комітету Павелко А.В.
Присутні:
Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.
Всього присутніх – 24 народних депутатів.
Відсутні:
Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Пресман О.С., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Руденко А.М., Шпак В.П., Зайченко А.С., Козловська Г.М., Новацька О.В., Сторожук О.В., Щербаченко С.В.
Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:
Вінник І.Ю. – народний депутат України; |
Уманський І.І. – перший заступник Міністра фінансів України; |
Даневич М.В. – заступник Міністра молоді та спорту України – керівник апарату; |
Абрамовський Р.Р. – заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; |
Бондарчук Н.Л. – начальник Управління впровадження пріоритетних проектів будівництва Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; |
Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати. |
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:
2.1. Перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2015 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 422-р).
2.2. Розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 284).
3. Щодо бюджетного забезпечення реалізації програм і заходів у Львівській області протягом 2015 року.
4. Про підготовку проекту постанови Верховної Ради України «Про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік» (реєстр. № 2623-Д) до повторного розгляду Верховною Радою України.
5. Різне.
5.1. Про Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перший квартал 2015 року та інформацію про стан виконання державного бюджету у поточному році.
5.2. Про переведення окремих працівників секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на вищі посади.
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження за інвалідами житла, технічних та інших засобів реабілітації, автомобілів, які забезпечують їх життєві потреби", (реєстр. № 2748 від 28.04.2015, народний депутат України Кириленко І.Г. та ін.).
1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури" (реєстр. № 2669 від 20.04.2015, Кабінет Міністрів України).
1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 202 Цивільного процесуального кодексу України (щодо забезпечення права на захист та участь у судовому процесі для осіб, які беруть участь в антитерористичній операції та бойових діях)", (реєстр. № 2758 від 29.04.2015, народний депутат України Семенченко С.І.).
1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо прийняття до громадянства осіб, які мають намір захищати незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в особливий період", (реєстр. № 2759 від 29.04.2015, народний депутат України Семенченко С.І.).
1.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 27 Закону України "Про запобігання корупції" (щодо обмеження спільної роботи близьких осіб, які прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування)", (реєстр. № 2736 від 24.04.2015, народні депутати України Медуниця О.В., Крулько І.І., Головко М.Й., Усов К.Г., Рудик С.Я.).
1.1.6. Проект Закону України "Про особливості здійснення процедур державної закупівлі телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів для розповсюдження радіо- та телепрограм (за винятком послуг мобільного зв’язку та послуг Інтернет-провайдерів)" (реєстр. № 2744 від 27.04.2015, Кабінет Міністрів України).
1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення" (щодо спрощення порядку працевлаштування)", (реєстр. № 2762 від 30.04.2015, народний депутат України Семенуха Р.С.).
1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про очищення влади", (реєстр. № 2695-2 від 07.05.2015, народний депутат України Лінько Д.В.).
1.1.9. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони екомережі), (реєстр. № 1769 (доопрац.) від 21.04.2015, народний депутат України Єднак О.В. та ін.).
1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про господарські товариства" (щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю)", (реєстр. № 2757 від 29.04.2015, народний депутат України Різаненко П.О.).
УХВАЛИЛИ:
1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.
2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.
Голосували: «за» - одноголосно.
1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати
1.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про аудиторську діяльність» (реєстр. №2534 від 03.04.2015), внесений народним депутатом Кіршем О.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту щодо покладання на Міністерство фінансів України організаційно-технічного забезпечення роботи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю потребуватиме виділення додаткових коштів з державного бюджету.
Мінфін також зазначає про фінансове навантаження на суб’єктів аудиторської діяльності, що може бути спричинене збільшенням кількості та обсягів платежів з претендентів на отримання сертифікату аудитора, аудиторів та аудиторських фірм; дискримінаційними нормами щодо міжнародних аудиторських компаній, розмір платежів яких перевищує розмір аналогічних платежів для вітчизняних аудиторських фірм. Наприклад, за включення до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності для представництв іноземних аудиторських фірм пропонується встановити плату у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, тоді як для українських – 2; розмір щорічних внесків на рахунок Аудиторської палати відповідно становитиме 1 % та 0,5 % від річного доходу.
Таким чином, за сукупністю чинників, що можуть погіршити фінансовий стан суб’єктів аудиторської діяльності, реалізація законопроекту негативно вплине на динаміку надходжень до державного бюджету.
Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначивши окремим видом порушення неподання або несвоєчасне подання аудиторських звітів у випадках, передбачених законами України, та підвищивши розмір штрафу за його вчинення від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в чинній редакції від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), що може збільшити надходження державного бюджету від штрафних санкцій.
Водночас, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень до бюджетів для досягнення їх збалансованості, що не відповідає частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про аудиторську діяльність» (реєстр. № 2534 від 03.04.2015), внесений народним депутатом Кіршем О.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на організаційно-технічне забезпечення роботи Комітету суспільного нагляду за аудиторською діяльністю та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або зменшення доходів бюджетів у разі погіршення фінансового стану суб’єктів аудиторської діяльності).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо регулювання діяльності відділень Фонду соціального страхування України та часткового фінансування санаторно-курортного лікування застрахованих осіб та часткового фінансування літнього оздоровлення їх дітей в дитячих закладах оздоровлення) (реєстр. № 2701 від 22.04.2015), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом передбачається внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» стосовно доповнення завдань і функцій робочих органів Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) та здійснення часткового фінансового забезпечення санаторно-курортного лікування застрахованих осіб та літнього оздоровлення їх дітей в дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів цього Фонду /до 1 січня 2015 року на вказані витрати спрямовувалися кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а згідно із Законом України від 28.12.2014 № 77-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» спрямування на цю мету коштів утвореного Фонду соціального страхування України починаючи з 2015 року не передбачено/.
При цьому слід зазначити, що окремі положення законопроекту стосовно функціонування регіональних відділень Фонду, які є робочими органами виконавчої дирекції Фонду, вже передбачено у Законі України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», до якого проектом закону вносяться зміни. Тому, законопроект потребує доопрацювання з метою узгодження його положень із нормами зазначеного Закону України.
Крім того, законодавча ініціатива потребуватиме додаткових витрат Фонду у зв’язку із розширенням напрямів спрямування його коштів, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому Мінфіном зазначено, що реалізація законопроекту, у разі його прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами. Також, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту.
Відповідно до чинного законодавства обсяги страхових внесків, що зараховуються до Фонду соціального страхування України, є складовою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), пропорції розподілу якого за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування затверджуються Кабінетом Міністрів України. Так, відповідні пропорції розподілу єдиного внеску затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 675 (зі змінами), згідно з якою обсяги внесків між відповідними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування визначаються у відсотковому співвідношенні до загальної суми єдиного внеску в залежності від категорії платників.
З огляду на це, реалізація положень законопроекту може потребувати перегляду затверджених вказаним актом Уряду пропорцій розподілу єдиного внеску та, відповідно, до зменшення обсягів страхових внесків, які зараховуватимуться до Пенсійного фонду України та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
У той же час, за умови збереження діючих пропорцій розподілу єдиного внеску для забезпечення реалізації запропонованих законопроектом положень необхідно буде збільшити розмір єдиного внеску для сплати застрахованими особами, що, в свою чергу, може потребувати додаткових бюджетних коштів для збільшення фонду оплати праці працівників бюджетних установ.
При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надходив.
УХВАЛИЛИ:
1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо регулювання діяльності відділень Фонду соціального страхування України та часткового фінансування санаторно-курортного лікування застрахованих осіб та часткового фінансування літнього оздоровлення їх дітей в дитячих закладах оздоровлення) (реєстр. № 2701 від 22.04.2015), поданого народним депутатом України Дмитренком О.М., мають вплив на показники Фонду соціального страхування України (збільшуючи видатки Фонду).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходу у формі заробітної плати працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (реєстр. № 2755 від 29.04.2015), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Мартовицьким А.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується відновити чинну до 01.01.2015 редакцію пункту 167.4 статті 167 Податкового кодексу України в частині поновлення пільгового оподаткування заробітної плати працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, шляхом встановлення ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 10% бази оподаткування щодо доходу у формі заробітної плати, визначеного згідно із пунктом 164.6 статті 164 цього Кодексу (з 01 січня 2015 року застосовуються ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 15 % та 2 0% залежно від розміру нарахованого оподатковуваного доходу).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи місцевих бюджетів (можливі втрати місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб в сумі близько 0,6 млрд. грн. з розрахунку на рік).
Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, що слідує за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
Крім того, згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходу у формі заробітної плати працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (реєстр. № 2755 від 29.04.2015), поданий народними депутатами України Долженковим О.В. та Мартовицьким А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо врегулювання питання встановлення орендної плати для окремих категорій землекористувачів) (реєстр. № 1785 доопрац. від 22.04.2015), поданий народними депутатами України Барною О. С., Кулінічем О. І. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується встановити мінімальний розмір орендної плати за землі державної та комунальної власності для земельних ділянок сільськогосподарського призначення на рівні 1 % нормативної грошової оцінки (діючий мінімальний розмір орендної плати для відповідних земель складає 3 %).
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого належить плата за землю та відповідно орендна плата за земельну ділянку) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.
Отже, реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування у разі надання в оренду відповідних земельних ділянок у розмірі, що є нижчим за 3% нормативної грошової оцінки відповідної землі.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат доходів місцевих бюджетів.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). При цьому, відсутність відповідної звітності не дає можливості Мінфіну визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України (щодо врегулювання питання встановлення орендної плати для окремих категорій землекористувачів) (реєстр. № 1785 доопрац. від 22.04.2015), поданий народними депутатами України Барною О.С., Кулінічем О.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від орендної плати за земельні ділянки).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо коригування фінансового результату підприємств до оподаткування податком на прибуток на суми повернутої поворотної фінансової допомоги (її частини), отриманої платником податку до 01.01.2015 року від осіб, які не є платниками податку на прибуток або мають пільги з цього податку (реєстр. № 2749 від 28.04.2015), поданий народним депутатом України Кіршем О.В.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується надати можливість платникам податку на прибуток підприємств зменшувати свій фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді на суму поверненої поворотної фінансової допомоги (її частини), отриманої платником податку до 01.01.2015 від осіб, які не є платниками податку на прибуток або осіб, які згідно із Податковим кодексом України мають пільги з цього податку.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоновані законопроектом зміни дублюють діючі положення Податкового кодексу України, а саме, абзацом другим пункту 18 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування за операціями, за якими витрати для цілей оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року визначалися за датою перерахування коштів на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку, і станом на 1 січня у платника податку була наявна кредиторська заборгованість за такими операціями, при розрахунку об’єкта оподаткування сума коштів, що була перерахована на банківський рахунок або в касу контрагента платника податку після 1 січня 2015 року.
Разом з тим, виходячи із визначення поняття поворотної фінансової допомоги згідно з підпунктом 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, будь-який суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець, фізична особа не підприємець) має право надавати поворотну фінансову допомогу.
Отже, реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на доходи бюджетів (зокрема, може призвести до зменшення надходжень податку на прибуток підприємств).
Проте, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо коригування фінансового результату підприємств до оподаткування податком на прибуток на суми повернутої поворотної фінансової допомоги (її частини), отриманої платником податку до 01.01.2015 року від осіб, які не є платниками податку на прибуток або мають пільги з цього податку (реєстр. № 2749 від 28.04.2015), поданий народним депутатом України Кіршем О.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбаного) (реєстр. № 2739 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Козаченком Л.П., Крульком І.І. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом, зокрема, пропонується дозволити суб’єкту господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) та виробляє їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних або медових) виключно власного виробництва (не придбаних), право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 64 та пункту 24 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що можливі втрати бюджету від реалізація законопроекту можуть становити щонайменше 2 млн гривень, та зауважує, що будь-яка диференціація платежів, а особливо можливість їх уникнення, створює умови для ухилення від сплати.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбаного) (реєстр. № 2739 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Козаченком Л.П., Крульком І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про мораторій на закриття шахт, які не виробили свої ресурси (реєстр. № 2522 від 02.04.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Законопроектом пропонується тимчасово, на період до 1 січня 2020 року, встановити мораторій на закриття шахт (планування чи реалізація попередньо затверджених планів щодо виведення їх з експлуатації, скорочення кількості працюючих, проведення демонтажу обладнання та консервації шахт), які не виробили свої виробничо-сировинні ресурси.
При цьому встановлюється, що закриття шахт до завершення дії даного мораторію дозволяється лише за рішенням власника, погодженим із всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості та комітетами Верховної Ради України, до предметів відання яких відносяться питання розвитку паливно-енергетичного комплексу і вугільної промисловості та державної політики у сфері соціального захисту громадян.
Поряд з цим, Кабінету Міністрів України доручено подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо затвердження довгострокової Державної програми ліквідації соціальних та екологічних наслідків закриття або консервації вугільних підприємств.
Слід зазначити, що Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює зауваження до даного законопроекту та зазначає, що всі державні вугледобувні підприємства є збитковими і, відповідно, їх підтримка (за рахунок коштів бюджетної програми 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції») обходилася державному бюджету в останні роки щорічно від 2,8 млрд грн у 2007 році до 13,3 млрд грн у 2013 році, у 2014 році (з урахуванням ситуації АТО) – 8,7 млрд гривень.
Враховуючи зазначене, Міністерство фінансів зазначає, що реалізація даного законопроекту може призвести до потреби у коштах державного бюджету, джерела покриття яких не визначено.
У той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.
Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про мораторій на закриття шахт, які не виробили свої ресурси (реєстр. № 2522 від 02.04.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
1.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо запровадження державного реєстру транспортних засобів автомобільних перевізників та вдосконалення ліцензування їх діяльності) (реєстр. № 2594 від 07.04.2015), поданий народними депутатами України Сольваром Р.М., Мельничуком І.І., Ванатом П.М. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.
Законопроектом передбачено внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України, якими регулюються відносини у сфері надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів.
Так, зокрема, законопроектом доповнюються положення Закону України «Про автомобільний транспорт» визначенням нових термінів, уточнюються особливості ліцензування на автомобільному транспорті та вимоги щодо отримання суб’єктом господарювання ліцензії на господарську діяльність з надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом тощо.
Також, даним законопроектом передбачається запровадження державного реєстру транспортних засобів автомобільних перевізників та покладено повноваження з його ведення на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті. Поряд з цим, на зазначений орган виконавчої влади пропонується покласти повноваження щодо видачі за результатами екзамену на професійну придатність свідоцтва професійної компетентності керівника та (або) особи відповідальної за виконання вимог ліцензійних умов за відповідним напрямком діяльності, ведення переліку виданих свідоцтв професійної компетентності за відповідним напрямком діяльності та розміщення відповідної інформації на своєму офіційному веб-сайті.
Слід зауважити, що створення такого реєстру та виконання додаткових повноважень вищезазначеним органом виконавчої влади потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.
У той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.
Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Водночас, законопроектом пропонується виключити положення щодо необхідності отримання ліцензійної картки на кожен транспортний засіб, що матиме позитивний вплив на видаткову частину державного бюджету за рахунок скорочення витрат органу ліцензування на виготовлення ліцензійних карток, які на сьогодні є бланками суворої звітності.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо запровадження державного реєстру транспортних засобів автомобільних перевізників та вдосконалення ліцензування їх діяльності) (реєстр. № 2594 від 07.04.2015), поданий народними депутатами України Сольваром Р.М., Мельничуком І.І., Ванатом П.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (переважно збільшуючи витрати державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.
1.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утворення військових судів та окремих організаційних питань) (реєстр. № 2557 від 06.04.2015), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Вінником І.Ю.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і утворити у системі загальних судів – Військові суди, які здійснюватимуть правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, і спеціалізуватимуться на розгляді кримінальних справ, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення, віднесених до їх підсудності.
Зокрема, пропонується в системі місцевих судів утворити військові суди гарнізону та військові апеляційні суди з розгляду кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення.
Нормами законопроекту встановлено, що судді військових судів перебувають на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України.
Разом з тим, законопроектом передбачається, що суддям військових судів виплачується оклад за військовим званням «лейтенант юстиції» – 1 відсоток посадового окладу судді відповідного суду та додатково по 1 відсотку посадового окладу судді відповідного суду за кожне наступне військове звання.
При цьому, нормами законопроекту зазначено, що правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу», а працівників апарату військових судів визначається – зазначеним Законом та Законом України «Про загальний військовий обов’язок та військову службу». Умови оплати праці, матеріально-побутового, медичного, санаторно-курортного і транспортного забезпечення працівників апарату визначаються на засадах, встановлених для відповідної категорії працівників апаратів центральних та місцевих органів виконавчої влади, а працівників апарату військових судів – для відповідної категорії військовослужбовців Міністерства оборони України.
Нормами проекту закону також запропоновано, що забезпечення військових судів здійснюється Державною судовою адміністрацією України, яка у питаннях матеріально-технічного постачання, забезпечення транспортом, засобами зв’язку та військового спорядження, а також мобілізаційних питаннях взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України. При цьому, строки і порядок присвоєння військових звань, порядок призову і звільнення з військової служби службовців військових судів здійснюється відповідно до законодавства України.
Запропоновано також, що для фінансового забезпечення військових судів Державна судова адміністрація взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України. При цьому, особовий склад військових судів користуватиметься всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України.
Крім того, нормами законопроекту вносяться зміни до Закону України «Про Вищу раду юстиції» та передбачається, що посадовий оклад члена Вищої ради юстиції встановлюється у розмірі суддівської винагороди судді Верховного Суду з відповідним стажем роботи та доплатами за перебування на відповідних адміністративних посадах, за науковий ступінь та доступ до державної таємниці. Відповідно до вимог цього Закону стаж роботи у галузі права є стажем роботи особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти степеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, а також вища юридична освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку).
Зважаючи на викладене, реалізація положень законопроекту, у разі його прийняття, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для утворення та утримання військових судів, а також у зв’язку із збільшенням посадового окладу члена Вищої ради юстиції.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація призведе до додаткових видатків з Державного бюджету України на друге півріччя 2015 року та в подальшому. У разі внесення запропонованих змін до Закону додаткова потреба в коштах на місяць становитиме 2 млн гривень. При цьому, зазначені видатки можуть використовуватись за рахунок скорочення чисельності суддів в окремих судах Автономної Республіки Крим, Донецької та Луганської областей, а також при реалізації політики укрупнення судів. Загалом, зазначено, що при комплексному підході до організації судової системи, додаткових видатків з Державного бюджету реалізація законопроекту не потребуватиме.
Водночас, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що виходячи із показників державного бюджету на 2015 рік утримання тільки одного місцевого загального та одного апеляційного спеціалізованого суду в місяць розрахунково потребує біля 1,8 млн гривень.
Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.
Крім того, відповідно до положень частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Тому, відповідні норми запропонованого проекту закону, у разі його прийняття, повинні застосовуватися відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо утворення військових судів та окремих організаційних питань) (реєстр. № 2557 від 06.04.2015), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Вінником І.Ю., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (щодо набуття статусу адвоката, відновлення гарантій адвокатської діяльності, удосконалення форм і видів адвокатської діяльності, формування та діяльності органів адвокатського самоврядування) (реєстр. № 1794 від 19.01.2015), поданий народним депутатом України Лапіним І.О.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Як зазначено в пояснювальні записці до законопроекту, проект закону розроблено з метою усунення негативних наслідків для української адвокатури, зумовлених прийняттям Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI, оскільки даний закон, на думку автора містить ряд дискримінаційних норм щодо набуття статусу адвоката, вибору адвокатами форм здійснення адвокатської діяльності, а також норм, якими встановлено абсолютно непрозорий і несправедливий спосіб формування органів адвокатського самоврядування, тощо.
Для реалізації зазначеного, законопроектом пропонується внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема: в частині збільшення цензу стажу роботи у галузі права для осіб, які виявили намір набути статус адвоката та терміну їх стажування (збільшено від двох до п’яти років), скасування плати за складання кваліфікаційного іспиту та стажування, уточнення процедури формування органів адвокатського самоврядування шляхом, зменшення строків перебування на посадах голів, їх заступників, секретарів органів адвокатського самоврядування та скасування виплати їм винагороди за виконання ними своїх обов’язків, ліквідації Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, скасування обов’язкового членства всіх адвокатів в Національній асоціації адвокатів України та скасування нинішнього статусу цієї організації з наданням адвокатам права самим вирішувати, в які об’єднання вони вступають, забезпечення здійснення представництва інтересів громадян, підприємств, установ та організацій у судах при розгляд цивільних, господарських, адміністративних справа та справ про адміністративні правопорушення лише адвокатами.
Реалізація положень поданого законопроекту, на думку його автора, не потребує витрат з Державного бюджету України.
Проте, серед іншого, законопроектом пропонується закріплення права адвокатів, адвокатських бюро та об’єднань самостійно обирати встановлені законом систему і порядок оподаткування доходів від адвокатської діяльності, в тому числі спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також, для адвокатських об’єднань самостійно визначати порядок укладання договорів про надання правової допомоги.
Слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською діяльністю є незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, адвокатська діяльність не є підприємницькою, а фізична особа, яка її здійснює, не може бути підприємцем у межах такої діяльності. Оподаткування доходів фізичних осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, здійснюється згідно із статтею 178 Розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Кодексу. Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності (далі – ССО) застосовується юридичними чи фізичними особами – підприємцями. Застосування ССО фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, Кодексом не передбачено, про що у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає Міністерство фінансів України.
Крім того, слід зазначити, що чинним законодавством не заборонено фізичній особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, одночасно бути підприємцем та здійснювати підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Разом з тим, пунктом 7.3 статті 7 Податкового кодексу України встановлено, що будь-які питання оподаткування регулюються даним Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до даного Кодексу, а статтею 11 передбачено, що спеціальні податкові режими встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом.
Відтак, реалізація вищезазначених положень законопроекту призведе до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у разі застосування адвокатами, адвокатськими бюро та об’єднаннями адвокатів спрощеної системи оподаткування, і як наслідок призведе до втрат державного та місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, оскільки відповідно до пункту 1 частини другої статті 29 та пунктів 1 і 1-1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України даний податок зараховується до доходів державного та місцевих бюджетів.
Слід зазначити, що відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.
Разом з тим, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів державного бюджету, вартісна величина впливу на доходи бюджету залежатиме від вибору платником податків системи і порядку оподаткування.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (щодо набуття статусу адвоката, відновлення гарантій адвокатської діяльності, удосконалення форм і видів адвокатської діяльності, формування та діяльності органів адвокатського самоврядування) (реєстр. № 1794 від 19.01.2015), поданий народним депутатом України Лапіним І.О., має вплив на показники бюджету (зменшить надходження державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 19 Закону України «Про основи захищеності інвалідів в Україні» (реєстр. № 2750 від 28.04.2015), поданий народним депутатом України Нечаєвим О.І.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пропонується при розрахунку нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік не включати кількість працівників, які працюють у шкідливих та важких умовах праці, а також на об’єктах підвищеної небезпеки, зареєстрованих в державному реєстрі об’єктів підвищеної небезпеки.
Слід відмітити, що відповідно до чинної редакції статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.
Крім того, статтею 20 вищезазначеного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Тому, реалізація положень законопроекту може зумовити зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету та Фонду соціального захисту інвалідів (є складовою спеціального фонду державного бюджету) від сплати адміністративно-господарських санкцій та пені у зв’язку із зменшенням зазначеного нормативу за невиконання якого належить сплатити штрафні санкції. В свою чергу, зазначене може зменшити обсяг видатків спеціального фонду державного бюджету на реалізацію заходів із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів, що зумовить необхідність вишукання додаткових коштів для передбачення видатків на таку мету за загальним фондом державного бюджету.
Такої ж оцінки впливу положень законопроекту на показники бюджету дійшло Міністерство фінансів України, про що відмічено в експертному висновку до цього законопроекту.
Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює зауваження до поданого законопроекту та не підтримує його прийняття.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 19 Закону України «Про основи захищеності інвалідів в Україні» (реєстр. № 2750 від 28.04.2015), поданий народним депутатом України Нечаєвим О.І., може мати вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження до спеціального фонду державного бюджету та Фонду соціального захисту інвалідів і відповідно видатки спеціального фонду державного бюджету щодо соціального захисту інвалідів та зумовлюючи необхідність передбачення додаткових видатків за загальним фондом державного бюджету на таку мету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю
1.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (реєстр. № 2686 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Споришем І.Д., Герасимовим А.В. та Величковичем М.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом шляхом внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пропонується надати право військовослужбовцям, військовозобов’язаним та резервістам, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, а також особам звільненим у запас, після виконання ними службово-бойових завдань в екстремальних (бойових) умовах на безкоштовне проходження психологічної, медико-психологічної реабілітації з відшкодуванням вартості проїзду до відповідних центрів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на безкоштовне проходження зазначеній категорії осіб психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах та відшкодування вартості проїзду до них.
Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій, зокрема звернуто увагу на необхідність надання більш докладного фінансово-економічного обґрунтування законодавчої пропозиції.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (реєстр. № 2686 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Споришем І.Д., Герасимовим А.В. та Величковичем М.В. може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2015 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення працюючих журналістів (реєстр. № 2761 від 29.04.2015), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» пропонується включити журналістів державних і комунальних засобів масової інформації до переліку осіб, на яких протягом особливого періоду не поширюється запроваджене обмеження пенсій працюючим пенсіонерам.
Слід зазначити, що згідно зі статтею 16 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» при нарахуванні пенсії журналісту державного або комунального засобу масової інформації застосовуються норми, методика та порядок нарахування пенсії державному службовцю.
Також слід відмітити, що Законом України від 02.03.2015 року № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено, що у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року працюючим пенсіонерам пенсії, які призначені в порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», не виплачуються.
Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та ,як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України.
Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.
Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу III Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» щодо соціального захисту та пенсійного забезпечення працюючих журналістів (реєстр. № 2761 від 29.04.2015), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України в частині дотації на виплату пенсій за різними пенсійними програмами).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.14. Слухали:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади (реєстр. № 2695 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Соболєвим Є.В., Ємцем Л.О., Алексєєвим І.С., Ляшком О.В., Парасюком В.З., Чорновол Т.М. та Добродомовим Д.Є.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до Закону України «Про очищення влади», передбачивши утворення Кабінетом Міністрів України центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації) (доповнення статтями 5-1–5-5).
У пояснювальній записці вказується, що реалізація положень законопроекту потребує видатків з державного бюджету спрямованих на створення та утримання відповідного органу. При цьому джерелами покриття таких видатків пропонується визначити доходи держави від сплати санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених органів центральної виконавчої влади, а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади – у тому числі санкцій за порушення законодавства про очищення влади, а також скорочення видатків на утримання структурного підрозділу Міністерства юстиції, який на даний час забезпечує проведення перевірки відповідно до положень Закону України «Про очищення влади». У якості альтернативного джерела авторами законопроекту запропоновано скорочення видатків державного бюджету на 2015 рік на утримання центральних органів виконавчої влади, ліквідованих постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції».
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету, однак авторами законопроекту всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
Законопроектом також пропонується внесення змін до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», зокрема, передбачається встановити, що фінансове забезпечення роботи Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – Комісія) визначається у державному бюджеті в складі видатків на утримання Вищої ради юстиції та за кожним членом Комісії (усього 15 членів Комісії) закріплюється три працівники секретаріату Вищої ради юстиції (зміни до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень), а також виплата членам Комісії щомісячного грошового забезпечення встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду України (доповнення статті 4 пунктом 16). Реалізація відповідних положень також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, на що також вказує Міністерство фінансів.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законопроектів, які впливають на показники бюджету.
Водночас, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, запровадивши адміністративну відповідальність у разі невиконання (ухилення від виконання) законних вимог (приписів) центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації), та у разі порушення законодавства у сфері очищення влади у вигляді накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (доповнення статтями 188-47 і 188-48), що може мати вплив на доходну частину державного бюджету збільшивши надходження від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.
Ухвалили:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади (реєстр. № 2695 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Соболєвим Є.В., Ємцем Л.О., Алексєєвим І.С., Ляшком О.В., Парасюком В.З., Чорновол Т.М. та Добродомовим Д.Є., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідного нового центрального органу виконавчої влади та Вищої ради юстиції для забезпечення діяльності Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів у разі виявлення відповідних порушень).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.15. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері охорони природно-заповідного фонду України (реєстр. № 2311 від 04.03.2015), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Законопроектом з метою забезпечення збереження об’єктів природно-заповідного фонду України та удосконалення діяльності природоохоронної галузі пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та законів України «Про природно-заповідний фонд України», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року».
Вищезазначені зміни передбачають, зокрема, встановлення приписів для власників або користувачів земель та об’єктів віднесених до природно-заповідного фонду; визначення вимог щодо здійснення загального використання природних ресурсів для потреб місцевого населення; врегулювання порядку проведення санітарно-оздоровчих заходів та особливостей управління біосферними заповідниками; уточнення складу і повноважень служб охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду; встановлення заборони на вилучення, передачу у власність, надання у користування та зміну цільового призначення земельних ділянок, стосовно яких прийнято рішення про створення чи оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду тощо.
Крім того, пропонується внести зміни до статті 11 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», доповнивши склад центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища Державною службою заповідної справи України, як урядовим органом державного управління. Реалізація зазначеного положення потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, пов’язаних зі створенням та функціонуванням нового органу.
Одночасно слід зазначити, що Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» не передбачено утворення урядових органів державного управління, про що також зазначають в своїх висновках Міністерство фінансів України та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.
Поряд з цим, положеннями законопроекту вносяться зміни до статті 47 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», якими визначається, що за відвідування територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх адміністрації, а також підприємства, установи, організації і громадяни, у підпорядкуванні яких вони перебувають, можуть встановлювати плату без погодження із спеціально уповноваженими державними органами. Зазначена законодавча ініціатива, з одного боку, може негативно позначитись на можливості такого відвідування, особливо малозабезпеченими категоріями населення, як про це зазначено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, а, з іншого боку, – призвести до збільшення власних надходжень бюджетних установ, у разі підвищення вищевказаної плати, і, як наслідок, збільшення доходів, а відповідно і видатків спеціального фонду державного та місцевих бюджетів.
Разом з тим, розробником, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства у сфері охорони природно-заповідного фонду України (реєстр. № 2311 від 04.03.2015), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету та може збільшити доходи (в частині власних надходжень бюджетних установ) і відповідно видатки спеціального фонду державного та місцевих бюджетів у разі збільшення плати за відвідування територій та об’єктів природно-заповідного фонду).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
1.2.16. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добросусідства та вартості плати за оформлення документів на земельні ділянки для населення) (реєстр. № 2232 від 25.02.2015), поданий народним депутатом України Гудзенком В.І.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроектом вносяться зміни до Земельного кодексу України та законів України «Про захист конституційних прав громадян на землю», «Про Державний земельний кадастр», відповідно до яких пропонується встановити безоплатне оформлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при безоплатній передачі земельних ділянок у власність громадянам України, а також надати повноваження органам виконавчої влади й органам місцевого самоврядування щодо встановлення вартості робіт із розробки проекту землеустрою та виготовлення технічної документації із землеустрою тощо.
Відповідно до положень чинної редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно справляється адміністративний збір та плата за отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Реєстр) /до внесення змін до цього закону Законом України від 12.02.2015 № 191-VIII за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно справлялось державне мито/.
Враховуючи те, що пунктом 241 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження зараховується до загального фонду державного бюджету, реалізація запропонованих змін призведе до зменшення надходжень державного бюджету /за звітом Казначейства про виконання Державного бюджету України за 2014 рік, від сплати державного мита за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно надійшло 245,6 млн гривень/.
Одночасно, пунктами 242 частини другої статті 29 та 71 частини третьої статті 29 Кодексу встановлено, що кошти, сплачені за надання інформації з Реєстру, зараховуються до загального та спеціального фондів державного бюджету в розмірі 15 і 85 відсотків відповідно, а згідно з пунктом 244 частини другої статті 29 Кодексу та пункту 73 частини третьої статті 29 Кодексу плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно – 50 % до загального фонду, решта – до спеціального фонду державного бюджету.
Разом з тим, положеннями пунктів 61 та 62 частини четвертої статті 30 Кодексу встановлено, що за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, відповідно до пунктів 71 та 73 частини третьої статті 29, забезпечується функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, держателем якого є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснюється фінансове забезпечення діяльності зазначеного органу, у тому числі на виплату винагороди державному реєстратору, матеріально-технічне забезпечення, створення та розвиток інформаційно-аналітичної бази тощо. Отже, запропоновані зміни призведуть до зменшення надходжень загального і спеціального фондів державного бюджету. В свою чергу, зменшення надходжень спеціального фонду зумовить зменшення відповідно його видатків та потребуватиме додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань (у зв’язку із неможливістю проведення видатків за спеціальним фондом через недонадходження до нього).
Крім того, законопроектом передбачається покласти всі витрати по виправленню помилок у земельному кадастрі на організації чи установи, які відповідальні за виконання земельно-кадастрових робіт, складання та збереження відповідної інформації. Відповідно до статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр», за виправлення технічних помилок у відомостях Державного земельного кадастру, які були допущені не з вини органу, що здійснює його ведення, здійснюється плата за надання адміністративних послуг, яка згідно з пунктом 36 частини першої статті 64 та пунктом 201 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України зараховуються до місцевих бюджетів. Тобто, реалізація вищевказаних змін матиме наслідком зменшення надходжень місцевих бюджетів.
Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо добросусідства та вартості плати за оформлення документів на земельні ділянки для населення) (реєстр. № 2232 від 25.02.2015), поданий народним депутатом України Гудзенком В.І., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного бюджету /у тому числі за спеціальним фондом/ та місцевих бюджетів і може потребувати збільшення видатків загального фонду державного бюджету для забезпечення діяльності центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та здійснення такої реєстрації у зв’язку із зменшенням видатків спеціального фонду державного бюджету на таку мету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
1.2.17. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за здійснення несанкціонованого доступу до інформаційних або інформаційно-телекомунікаційних систем (реєстр. № 2641 від 14.04.2015), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Бабенком В.Б. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни і доповнення до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» (далі – Закон) та надати визначення терміну «об’єкт критичної інформаційної інфраструктури», унормувати питання захисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури організовувати та обов’язки власників таких об’єктів.
Новою статтею 91 Закону встановлюються основи захисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, де керівник органу, який здійснює управління об’єктом критичної інформаційної інфраструктури, що перебуває в комунальній або державній, або приватній власності, відповідає за організацію забезпечення захисту об’єкта критичної інформаційної інфраструктури та зобов’язаний утворювати та забезпечувати функціонування служби захисту інформації об’єкта критичної інформаційної інфраструктури. Таким чином, реалізація завдань щодо захисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів на розробку програмного забезпечення для організації такого захисту, а також на її утримання.
Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.
Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту дозволить забезпечити адекватний кримінально-правовий захист інформаційних (автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних систем, електронних реєстрів та баз даних державної форми власності, об’єктів критичної національної інформаційної інфраструктури.
Законопроектом також пропонується внести зміни та доповнення до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зокрема, розділ XVI Кримінального кодексу України пропонується доповнити новими нормами (статті 3615, 3616 і 3622) та встановити покарання за злочини у сфері використання інформаційних (автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних систем, електронних реєстрів та баз даних у вигляді позбавлення волі на строк від двох до восьми років з конфіскацією програмних і технічних засобів, за допомогою яких було здійснено злочини, та з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю (види покарань визначено залежно від складу злочину).
Законопроектом пропонується також доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України в частині визначення у статті 216 вказаних злочинів до підслідності слідчих органів безпеки.
У зв’язку із встановленням покарання у вигляді позбавлення волі за скоєння визначених законопроектом злочинів у сфері використання інформаційних (автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних систем, електронних реєстрів та баз даних, реалізація законопроекту може призвести до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні таких злочинів.
Крім того, скасування адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтею 2126 Кодексу України про адміністративні правопорушення за здійснення незаконного доступу до інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, незаконне виготовлення чи розповсюдження копій баз даних інформаційних (автоматизованих) систем, може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій за вчинення таких правопорушень.
За експертним висновком Міністерства фінансів України, реалізація законопроекту може збільшити видаткову частину державного бюджету та запропоновано покарання за злочини у сфері використання інформаційних (автоматизованих), інформаційно-телекомунікаційних систем, електронних реєстрів та баз даних у вигляді позбавлення волі доповнити альтернативним видом покарання у вигляді штрафів.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1.Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за здійснення несанкціонованого доступу до інформаційних або інформаційно-телекомунікаційних систем (реєстр. № 2641 від 14.04.2015), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Бабенком В.Б. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.18. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про розвідувальні органи України» (реєстр. № 2694 від 21.04.2015), поданий народним депутатом України Семенченком С.І.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом запропоновано внести зміни та доповнення до Закону України «Про розвідувальні органи України» (далі – Закон), якими, зокрема, передбачено:
- проведення розвідувальної діяльності на тимчасово окупованих територіях (зміни до статті 1 Закону);
- віднести до співробітників розвідувальних органів України громадян України та іноземних громадян, які виконують завдання розвідувальних органів і не належать до кадрового складу цих органів (зміни до статті 16 Закону);
- надати громадянам України та іноземним громадянам, які виконують завдання розвідувальних органів і не належать до кадрового складу цих органів, окремі соціальні гарантії, визначені статтею 21 Закону, зокрема передбачити відшкодування за рахунок державного бюджету майнових збитків, завданих зазначеним особам та членам їх сімей, у зв’язку із здійсненням розвідувальної діяльності; виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (на даний час ці норми поширюються тільки на співробітників кадрового складу розвідувальних органів).
Реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків із державного бюджету на виплату одноразової грошової допомоги громадянам України та іноземним громадянам, які виконують завдання розвідувальних органів і не належать до кадрового складу цих органів, відшкодування майнових збитків, завданих цим особам та членам їх сімей, у зв’язку із здійсненням розвідувальної діяльності.
Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Слід зазначити, що діючою редакцією статей 22 і 23 Закону України «Про розвідувальні органи України» передбачено конфіденційне співробітництво розвідувальних органів з особами на безоплатній або платній засадах, гарантовано нерозголошення цих стосунків та соціальний захист передбачений цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що у разі прийняття законопроекту його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і не буде забезпечена фінансовим ресурсом у поточному році, а також зауважує про невідповідність положень законопроекту вимогам частини першої статті 51 Бюджетного кодексу України, згідно із якою керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про розвідувальні органи України» (реєстр. № 2694 від 21.04.2015), поданий народним депутатом України Семенченком С.І., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.19. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про народний контроль в Україні» (реєстр. № 2737 від 24.04.2015), внесений народними депутатами Купрієнком О.В., Кишкарем П.М., Ленським О.О., Розенблатом Б.С., Івченком В.Є.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Статтею 15 законопроекту передбачено, що комітети народного контролю мають право на фінансове забезпечення за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів, а також, що в оренду таким комітетам надається нерухоме державне і комунальне майно за умовну плату (1 грн за 1 квадратний метр орендованого майна на рік).
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація таких положень законопроекту призведе до збільшення видатків з державного бюджету та зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.
Однак, суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень до бюджетів для досягнення їх збалансованості, що не відповідає частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.
Разом з тим, законопроектом також пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 188-46 щодо встановлення адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог комітету народного контролю, яка тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 10 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначене може збільшити доходи державного бюджету від штрафів у разі виявлення таких порушень.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про народний контроль в Україні» (реєстр. № 2737 від 24.04.2015), внесений народними депутатами Купрієнком О.В., Кишкарем П.М., Ленським О.О., Розенблатом Б.С., Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на реалізацію права комітетів народного контролю на фінансове забезпечення їх діяльності та призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо надходжень від орендної плати за користування державним чи комунальним майном, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.20. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про лікарські засоби» (реєстр. № 2162 від 17.02.2015), поданий народним депутатом України Шипком А.Ф.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.
Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є запровадження європейських принципів та стандартів у правовому регулюванні питання надання дозволів на введення лікарських засобів на ринок України та їх обігу на території України для забезпечення доступності усіх верств населення до безпечних, ефективних та якісних лікарських засобів.
Для реалізації зазначеного пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про лікарські засоби», а також внести зміни до законів України «Про рекламу», «Про страхування» та Основ законодавства України про охорону здоров’я.
Так, зокрема, положеннями проекту Закону України «Про лікарські засоби» уточнюється та розширюється термінологія щодо обігу лікарських засобів, викладаються в уточненій редакції норми щодо розробки, виробництва та імпорту, маркування, торгівлі, реклами, засад державного регулювання та повноважень органів державної влади у сфері лікарських засобів.
Також законопроектом встановлюються новації у сфері застосування в Україні лікарських засобів, зокрема, відповідно до статті 7 законопроекту пропонується змінити процедуру реєстрації лікарських засобів на видачу дозволу на введення лікарських засобів на ринок України. Встановлюється, що видача такого дозволу здійснюватиметься уповноваженим органом в установленому ним порядку та за встановленою ним формою.
Передбачається, що такий дозвіл видаватиметься юридичній особі, яка відповідає за безпеку, ефективність та якість лікарського засобу, здійснює фармаконагляд щодо нього в Україні, а також відповідає за достовірність інформації, що міститься у наданих нею матеріалах досьє, за заявою, до якої додаються документи, визначені цією статтею. Відомості про лікарський засіб, щодо якого прийняте рішення про видачу дозволу на введення на ринок України, вносяться уповноваженим органом до електронної бази даних – Державного реєстру лікарських засобів України.
Статтею 8 законопроекту встановлюється, що строк дії дозволу на введення на ринок України становить п’ять років, та дію такого дозволу може бути подовжено на невизначений строк за заявою власника дозволу на підставі нової оцінки співвідношення ризик-користь лікарського засобу. Відповідна заява та документи, що додаються до неї, подаються не пізніше ніж за 270 днів до закінчення строку дії дозволу на введення на ринок України.
При цьому, законодавча ініціатива не містить положень щодо платності чи безплатності видачі дозволу на введення лікарських засобів на ринок України.
Реалізація запропонованої ініціативи може призвести до зменшення доходів державного бюджету у зв’язку із зменшенням надходжень від державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів через скасування відповідних вимог /відповідно до чинної редакції – лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, Порядок державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу та розміри збору за державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу визначаються Кабінетом Міністрів України, збір, який сплачується за державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу перераховується заявником до державного бюджету/, а ведення Державного реєстру лікарських засобів України потребуватиме здійснення видатків з державного бюджету.
Статтею 5 законопроекту, що стосується клінічних випробувань (досліджень) лікарських засобів, пропонується визначити ініціатором проведення клінічних випробувань (досліджень) лікарського засобу спонсора – юридичну або фізичну особа, яка відповідає за організацію та/або фінансування проведення клінічного випробування (дослідження). Крім того, пропонується статтю 7 Закон України «Про страхування» доповнити нормою щодо віднесення до обов’язкових видів страхування – страхування відповідальності спонсора клінічних випробувань. Запровадження таких положень може потребувати додаткових бюджетних коштів, у разі, якщо спонсором (ініціатором) клінічних випробувань (досліджень) виступатиме бюджетна установа (наприклад, заклад охорони здоров’я або вищий медичний навчальний заклад).
Крім того, положеннями законопроекту запропоновані обмеження щодо реклами лікарських засобів, які у свою чергу можуть опосередковано зменшити надходження до державного та місцевих бюджетів податків та зборів від рекламних компаній у зв’язку із неможливістю проведення рекламної діяльності щодо лікарських засобів та необхідність перепрофілювання своєї діяльності.
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Слід звернути увагу, що більшість положень Закону України «Про лікарські засоби» (нова редакція) регулюються чинною редакцією цього закону.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект потребує доопрацювання, з огляду, зокрема на те, що реалізація його положень впливатиме на доходну частину бюджету в частині втрати надходжень від збору за державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарських засобів.
Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про лікарські засоби» (реєстр. № 2162 від 17.02.2015), поданий народним депутатом України Шипком А.Ф., має вплив на показники бюджету (зменшить надходження державного бюджету і потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.
1.2.21. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій громадян (реєстр. № 2587 від 07.04.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Дунаєвим С.В.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу», «Про судову експертизу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» пропонується відновити окремі норми, змінені Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
Зокрема, пропонується скасувати підвищення пільгового пенсійного віку для жінок та збільшення страхового стражу для осіб, які мають право на пільгову пенсію та пенсію за вислугу років, а також відмінити обмеження щодо виплати пенсій для окремих категорій працюючих пенсіонерів, крім осіб, які працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, проектом закону відновлюється норма, згідно з якою право на підвищення розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, матимуть лише непрацюючі пенсіонери.
Законопроектом також доручається Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2015 рік, необхідні для реалізації цього Закону.
Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій, включаючи пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.
Однак, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та, як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду. За орієнтовними розрахунками Мінфіну додаткові видатки на реалізацію проекту закону складуть 2,9 млрд грн із розрахунку на 7 місяців поточного року. Зазначено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
Згідно з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект за результатами розгляду в першому читанні доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій громадян (реєстр. № 2587 від 07.04.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Дунаєвим С.В., має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.22. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення інвалідів (реєстр. № 2581 (доопрац.) від 28.04.2015), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про прокуратуру» (1991 р., 2014 р.), «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу», «Про судову експертизу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про статус народного депутата України», «Про дипломатичну службу», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про помічника-консультанта народного депутата України /затверджено постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР/ пропонується віднести інвалідів ІІІ групи до переліку осіб, на яких не поширюється запроваджене з 1 квітня 2015 року Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» обмеження щодо припинення виплати пенсій працюючим пенсіонерам у період їх роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених вищевказаними законодавчими актами.
Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій, включаючи пенсії, призначені за різними пенсійними програмами.
У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки на реалізацію законопроекту складуть біля 27,6 млн грн на місяць або 165,6 млн грн у розрахунку на 6 місяців 2015 року. Також зазначено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення інвалідів (реєстр. № 2581 (доопрац.) від 28.04.2015), поданий народними депутатами України Денісовою Л.Л., Єфремовою І.О. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.23. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо поновлення прав на пенсійне забезпечення інвалідів ІІІ групи) (реєстр. № 2715 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України Лабазюком С. П., Головком М. Й. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується віднести інвалідів ІІІ групи до переліку осіб, на яких не поширюватиметься запроваджене з 1 квітня 2015 року Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» обмеження щодо припинення виплати пенсій працюючим пенсіонерам у період їх роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту фінансове забезпечення видатків для виплати пенсій вказаній категорії осіб пропонується здійснювати за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2015 рік Фонду соціального захисту інвалідів на заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів в загальній сумі 1,1 млрд гривень.
Проте, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій /такі видатки не можуть здійснюватися за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, які мають інше цільове спрямування/.
У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних. Відмічено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо поновлення прав на пенсійне забезпечення інвалідів ІІІ групи) (реєстр. № 2715 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Головком М.Й. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.24. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо житлового забезпечення учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 2579 від 07.04.2015), поданий народними депутатами України Шипком А.Ф., Іллюком А.О. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» пропонується надати:
право учасникам бойових дій, інвалідам війни з числа учасників бойових дій, сім’ям осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною з числа учасників бойових дій, внутрішньо переміщеним особам на отримання пільгового довготермінового державного кредиту на будівництво та придбання жилих будинків і квартир з погашенням за рахунок бюджетних коштів від 25 до 75 відсотків суми зобов’язань по кредиту терміном до 20 років, але не більше ніж до досягнення віку, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з відсотковою ставкою у розмірі три відсотки від суми заборгованості по кредиту;
переважне право щодо працевлаштування для виконання робіт на об’єктах будівництва зазначених категорій осіб, що отримали пільгові довготермінові державні кредити на будівництво жилих будинків або квартир;
повноваження Кабінету Міністрів України на визначення порядку та умов надання пільгових довготермінових державних кредитів.
Згідно з Прикінцевими положеннями проекту цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року, а Кабінету Міністрів України до 1 січня 2016 року доручається під час формування Державного бюджету України на 2016 рік передбачити видатки на реалізацію порядку та умов надання пільгових довготермінових державних кредитів.
Законодавча ініціатива потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів. Як зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту, джерел покриття таких видатків не визначено, а також відмічено, що реалізація законопроекту, у разі його прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
Одночасно Міністерством фінансів вказано, що згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» на забезпечення житлом учасників антитерористичної операції та їх сімей передбачені:
- видатки Міністерству соціальної політики України (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 2511120 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів І-ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції, та потребують поліпшення житлових умов» у сумі 300 млн грн;
- видатки Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2505140 «Забезпечення житлом осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості нижніх кінцівок» у сумі 64 млн грн;
- видатки Міністерству оборони України та інших силових структур на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців у сумі 1 578,1 млн грн (загальний фонд – 1 416,3 млн грн, спеціальний фонд – 161,8 млн гривень).
Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зазначає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнято за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень і пропозицій, одним із яких є не подання суб’єктом законодавчої ініціативи фінансово-економічного обґрунтування до проекту закону (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо житлового забезпечення учасників бойових дій та внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 2579 від 07.04.2015), поданий народними депутатами України Шипком А.Ф., Іллюком А.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.
1.2.25. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення повного обсягу пенсійного забезпечення для працюючих пенсіонерів) (реєстр. № 2698 від 22.04.2015), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Івченком В.Є. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення», «Про прокуратуру» (1991 р., 2014 р.), «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу» (1993 рік), «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус народного депутата», «Про дипломатичну службу», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про помічника-консультанта народного депутата України /затверджено постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР/ пропонується скасувати запроваджене з 1 квітня 2015 року Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» обмеження щодо припинення виплати пенсій працюючим пенсіонерам у період їх роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених вищевказаними законодавчими актами.
Також законопроектом для наукових працівників та народних депутатів України передбачено встановити обмеження щодо максимального розміру призначеної для них пенсії, згідно з яким пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність /виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, станом на 01.01.2015 р. розмір пенсії становитиме 12 180 гривень/.
Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій, включаючи пенсії, призначені за різними пенсійними програмами. Обсяг таких видатків відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у матеріалах до законопроекту, становить 90,9 млн. гривень (у розрахунку протягом квітня-грудня 2015 року).
Проте, у експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що за орієнтовними розрахунками додаткові видатки державного бюджету на реалізацію законопроекту складуть 2,3 млрд. грн. на 6 місяців поточного року. Також зазначено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.
При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Згідно з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект за результатами розгляду у першому читанні може бути прийнятий з наступним урахуванням висловлених зауважень.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення повного обсягу пенсійного забезпечення для працюючих пенсіонерів) (реєстр. № 2698 від 22.04.2015), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.26. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» щодо запровадження імперативного мандату для народних депутатів України» (реєстр. № 2741 від 27.04.2015), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Москаленком Я.М., Развадовським В.Й.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
Законопроектом пропонується внести зміни до статті 4 Закону України «Про статус народного депутата України» значно розширивши перелік підстав для дострокового припинення повноважень народного депутата України.
Крім того, передбачено визначити порядок ініціювання питання та здійснення заходів, пов’язаних із достроковим припиненням повноважень народного депутата України.
Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація Закону у разі його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
Слід відзначити, що відповідно до статті 106 Закону України «Про вибори народних депутатів України» наслідком дострокового припинення повноважень народного депутата, обраного в одномандатному окрузі, є призначення проміжних виборів народного депутата України витрати на підготовку і проведення проміжних виборів депутатів здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України.
Водночас, з огляду на вимоги частини першої ст. 45 та ст. 46 зазначеного Закону України, реалізація проекту закону потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.
Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо запровадження імперативного мандату для народних депутатів України) (реєстр. № 2741 від 27.04.2015), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Москаленком Я.М., Развадовським В.Й., є таким, що має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
та потребують узгодження з бюджетним законодавством
1.2.27. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про лікарські засоби» реєстр. № 2162-1 від 02.03.2015 р., поданий народним депутатом України Мусієм О.С.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.
Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є запровадження європейських принципів та підходів регулювання надання дозволів на введення лікарських засобів на ринок України та їх обігу на території України з метою доступності всіх верств населення до безпечних, ефективних та якісних лікарських засобів, а також вдосконалення термінологічного апарату для забезпечення гармонізації із законодавством Європейського Союзу.
Для реалізації зазначеного пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про лікарські засоби», а також внести зміни до законів України «Про рекламу», «Про страхування» та Основ законодавства України про охорону здоров’я.
Так, зокрема, положеннями проекту Закону України «Про лікарські засоби» уточнюється та розширюється термінологія щодо обігу лікарських засобів, викладаються в уточненій редакції норми щодо розробки, виробництва та імпорту, маркування, торгівлі, реклами, засад державного регулювання та повноважень органів державної влади у сфері лікарських засобів, а також вимог стосовно фармацевтичної практики в Україні.
Слід звернути увагу, що більшість положень проекту Закону України «Про лікарські засоби» (нова редакція) регулюються чинною редакцією цього закону.
Щодо окремих положень законопроекту, слід відмітити наступне.
Статтею 7 законопроекту щодо доклінічних досліджень лікарських засобів пропонується визначити, що ініціатором проведення доклінічних досліджень є замовник (спонсор), який визначає їх обсяг, погоджує та фінансує ці випробування, а статтею 8 законопроекту замовником клінічного випробування (спонсором) може виступати юридична або фізична особа, яка відповідного до чинного законодавства України може забезпечити усі вимоги, визначені цим Законом щодо обігу лікарського засобу. Замовник (спонсор) клінічного випробування (досліджень) чи уповноважена ним особа зобов’язана перед початком клінічних випробувань (досліджень) укласти договір страхування відповідальності замовника клінічних випробувань (досліджень) на випадок нанесення шкоди життю та здоров’ю суб’єкту дослідження. Крім того, пропонується статтю 7 Закон України «Про страхування» доповнити нормою щодо віднесення до обов’язкових видів страхування – страхування відповідальності замовника (спонсора) клінічних випробувань (досліджень) лікарських засобів. Запровадження таких положень може потребувати додаткових бюджетних коштів, у разі, якщо замовником (спонсором) клінічних випробувань (досліджень) виступатиме бюджетна установа (наприклад, заклад охорони здоров’я або вищий медичний навчальний заклад).
Також законопроектом встановлюються новації у сфері застосування в Україні лікарських засобів, зокрема, статтями 24 та 25 законопроекту пропонується визначити формулярну систему лікарських засобів, яка передбачає застосування раціональних, організаційно та економічно ефективних методів постачання і використання лікарських засобів та включає формуляри трьох рівнів (державний формуляр (у форматі формулярного довідника); регіональний формуляр Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (у форматі формулярного переліку) та локальний формуляр лікарських засобів закладу охорони здоров’я (у форматі формулярного переліку)).
Статтею 26 законопроекту запроваджується Національний перелік основних лікарських засобів – перелік ефективних (у тому числі й з точки зору витрат) та безпечних лікарських засобів для профілактики, діагностики та лікування найбільш розповсюджених патологічних станів, виходячи з поточної й очікуваної їх значущості для охорони здоров’я з урахуванням можливостей для безпечного та ефективного (у тому числі й з точки зору витрат) лікування пацієнтів, який затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Реалізація запропонованих положень може також потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів на запровадження формулярної системи лікарських засобів та Національного переліку основних лікарських засобів.
Статтею 31 законопроекту визначаються положення щодо державного регулювання цін на лікарські засоби, що включає, зокрема, декларування планової оптово-відпускної ціни виробника (заявника) лікарського засобу на основі зовнішнього або внутрішнього референтного ціноутворення, повне або часткове відшкодування вартості лікарських засобів за кошти державного або місцевих бюджетів.
Зазначена пропозиція, зокрема в частині повного або часткового відшкодування вартості лікарських засобів за кошти державного або місцевих бюджетів, потребуватиме в свою чергу додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, крім того, зазначене не відповідає вимогам бюджетного законодавства, а саме, статтям 87-91 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими не передбачено здійснення видатків з державного та місцевих бюджетів на відшкодування вартості лікарських засобів.
Поряд з цим, положеннями законопроекту щодо реклами лікарських засобів запропоновані обмеження щодо здійснення такої реклами, які у свою чергу можуть опосередковано зменшити надходження до державного та місцевих бюджетів податків та зборів від рекламних компаній у зв’язку із неможливістю проведення рекламної діяльності щодо лікарських засобів та необхідністю перепрофілювання своєї діяльності.
Статтею 49 законопроекту стосовно органів державного контролю пропонується поряд з діючим центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості лікарських засобів, утворити додатковий орган державного контролю – орган інспектування (інспекторат), а статтею 51 законопроекту передбачається встановити, що життя та здоров’я посадових осіб органу державного контролю підлягають обов’язковому державному страхуванню на випадок каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання ними службових обов’язків. Запровадження таких законодавчих ініціатив також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.
Загалом, статтею 54 законопроекту встановлюється, що фінансування створення, доклінічного дослідження, клінічного випробування, виробництва, контролю якості лікарських засобів здійснюється за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, позабюджетних фондів, коштів юридичних та фізичних осіб, будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством, а також, що фінансування діяльності державного контролю (у сфері лікарських засобів) здійснюється окремим рядком в межах коштів, що виділяються на утримання центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та центрального органу виконавчої влади у сфері контролю за обігом лікарських засобів.
Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Передбачення окремим рядком коштів в державному бюджеті на здійснення заходів з державного контролю у сфері лікарських засобів не узгоджується з вимогами Кодексу, зважаючи на таке.
Відповідно до вимог статті 8 Кодексу у бюджетному процесі застосовується бюджетна класифікація, яка є обов’язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень, при цьому статтею 10 Кодексу встановлено, що видатки та кредитування бюджету класифікуються за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків та кредитування бюджету), ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація видатків та кредитування бюджету), функціями, з виконанням яких пов'язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету), за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при проведенні видатків (економічна класифікація видатків бюджету), а статтею 40 Кодексу визначено, що бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету визначаються за бюджетною класифікацією.
Цією ж статтею законопроекту передбачається, що для фінансування робіт, пов’язаних з діяльністю державного контролю, спрямовується державний збір за реєстрацію лікарських засобів та медичних виробів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Реалізація такої законодавчої ініціативи не узгоджується із частиною другою статті 95 Конституції України, якою встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, положеннями частини другої статті 4, частини другої статті 23 Кодексу, якими конкретизуються вищезазначені конституційні вимоги, а також частиною п’ятою статті 13 Кодексу, згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, тобто, питання щодо цільового спрямування збору не може унормовуватися даним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.
Водночас, зарахування такого збору до спеціального фонду державного бюджету призведе до втрати доходів загального фонду державного бюджету, що потребуватиме вишукання додаткових джерел покриття видатків загального фонду державного бюджету для реалізації зобов’язань держави, у тому числі соціального спрямування.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.
Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про лікарські засоби» (реєстр. № 2162-1 від 02.03.2015), поданий народним депутатом України Мусієм О.С.:
- має вплив на показники бюджету (зумовлюючи втрати надходжень загального фонду державного бюджету і потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);
- рекомендувати Комітету з питань охорони здоров’я при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України та статей 4, 8, 10, 13, 23, 40, 87-91 Бюджетного кодексу України (пропонується вилучити абзац третій частини першої статті 31, частину третю статті 54 законопроекту).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.
б) такі, що збільшують надходження та/або зменшують витрати
1.2.28. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження ставок акцизного збору на енергетичні напої (реєстр. № 2740 від 24.04.2015), поданий народним депутатом України Нечипоренком В.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується запровадити акцизний податок на енергетичні напої, зокрема, встановити ставку такого податку у розмірі 7 грн за
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету у сумі близько 210 млн гривень.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження ставок акцизного збору на енергетичні напої (реєстр. № 2740 від 24.04.2015), поданий народним депутатом України Нечипоренком В.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.29. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо демонополізації виробництва спирту) (реєстр. № 2754 від 28.04.2015), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Івченком В.Є., Лабазюком С.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується, зокрема, дозволити виробництво спирту на підприємствах незалежно від форми власності за умови одержання ліцензії.
Відповідно до пункту 23 частини першої статті 64 та пункту 20 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вплив законопроекту на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати, оскільки авторами не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо демонополізації виробництва спирту) (реєстр. № 2754 від 28.04.2015), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Івченком В.Є., Лабазюком С.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.30. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) (реєстр. № 2712 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України Козиром Б.Ю., Дубневичем Я.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.
Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України надати право плавання під Державним прапором України фізичним особам-підприємцям та юридичним особам, зареєстрованим на території України, і виключити умову щодо обов’язковості заснування таких осіб виключно українськими власниками.
Також, законопроектом пропонується виключити положення щодо необхідності одержання суднами, що плавають під іноземним прапором, дозволу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту (Міністерства інфраструктури України), для здійснення каботажних перевезень.
Слід зазначити, що Міністерство фінансів України та автори законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначають, що реалізація даного законопроекту сприятиме залученню значного обсягу іноземних інвестицій у розвиток судноплавства України і, як наслідок, зазначене призведе до збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від реєстрації суден і здійснення господарської діяльності інвесторами.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу торговельного мореплавства України (щодо сприяння розвитку судноплавства в Україні) (реєстр. № 2712 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України Козиром Б.Ю., Дубневичем Я.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.
1.2.31. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про cтатус народного депутата України» (щодо обмеження максимального розміру заробітної плати народних депутатів) (реєстр. № 2647 від 15.04.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та Вовком В.І.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
Законопроектом передбачається внести зміни до статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України», встановивши, що до 31 грудня 2015 року максимальний місячний розмір заробітної плати народного депутата України обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати.
Виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року 1 218 грн згідно із положеннями законопроекту розмір максимальної заробітної плати для народного депутата України становитиме 8 526 грн на місяць, а при мінімальній заробітній платі 1378 грн, яка буде запроваджена з 01.12.2015 року, розмір максимальної заробітної плати буде встановлено 9 646 грн на місяць.
Слід відмітити, що згідно із статтею 33 Закону України «Про статус народного депутата України» заробітна плата народних депутатів України прирівняна до заробітної плати членів Кабінету Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2015 року № 43 «Питання оплати праці членів Кабінету Міністрів України у 2015 році» (зі змінами) та розпорядження Голови Верховної Ради України від 16.04.2015 року № 558 місячна заробітна плата народного депутата України з 1 квітня 2015 року встановлена у розмірі 6 109 гривень.
Необхідно зазначити, що реалізація норм законопроекту щодо обмеження максимального розміру заробітної плати для народних депутатів України спрямована на оптимізацію видатків державного бюджету в частині витрат на оплату праці.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про cтатус народного депутата України» (щодо обмеження максимального розміру заробітної плати народних депутатів) (реєстр. № 2647 від 15.04.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та Вовком В.І., матиме вплив на показники бюджету (направлений на оптимізацію витрат державного бюджету щодо видатків на оплату праці народних депутатів).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.
1.2.32. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо активізації проведення земельних торгів та запобігання корупції у сфері земельних відносин (реєстр. № 2279-1 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроектом передбачається внести зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», зокрема щодо: переліку земельних ділянок державної та комунальної власності, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах); умов проведення земельних торгів та змісту рішення організатора торгів, за яким здійснюється проведення земельних торгів; вимог щодо фінансового забезпечення проведення земельних торгів; порядку підготовки лотів для продажу на земельних торгах; змісту оголошення про проведення земельних торгів; умов укладання договору про участь у земельних торгах та основних положень цього договору; вимог щодо ведення протоколу у процесі проведення земельних торгів та щодо укладання договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів тощо.
Слід відмітити, що відповідно до запропонованих змін у частині другій статті 134 Земельного кодексу України з переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), пропонується виключити земельні ділянки для ведення фермерського господарства та ведення особистого селянського господарства.
Реалізація вищезазначених норм може мати вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів за рахунок збільшення надходжень від продажу на конкурентних засадах земельних ділянок державної чи комунальної власності для ведення фермерського господарства та ведення особистого селянського господарства або права на них, у зв’язку із збільшенням ціни продажу таких земель.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у разі продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на земельних торгах, вартість права оренди може збільшитись від 3 до 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при цьому за даними Держгеокадастру, середня нормативна грошова оцінка ріллі та перелогів в Україні за гектар становить 25,8 тис. гривень.
Крім того, й інші положення законопроекту сприятимуть збільшенню доходів бюджету, зокрема:
зміни до частини 18 статті 137 Земельного кодексу України, що встановлюють значення кроку торгів у розмірі до 5 відсотків стартової ціни лота як за земельну ділянку, так і за користування земельною ділянкою (оренду, суперфіцій, емфітевзис), враховуючи, що чинною редакцією значення кроку торгів за користування земельною ділянкою визначено в розмірі до 0,5 відсотка;
зміни до частини 6 статті 138 Земельного кодексу України, згідно з якими за участі тільки одного учасника в торгах він має право придбати лот за стартовою ціною, збільшеною на крок торгів, тоді як чинна редакція передбачає за таких умов придбання лоту лише за стартовою ціною.
Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні проект може бути прийнятий за основу з урахуванням наведених зауважень.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо активізації проведення земельних торгів та запобігання корупції у сфері земельних відносин (реєстр. № 2279-1 від 19.03.2015), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного та місцевих бюджетів).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
1.2.33. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заходів для забезпечення розвитку природно-заповідного фонду України) (реєстр. № 2178 від 19.02.2015), поданий народними депутатами України Колєсніковим Д.В. та Шпеновим Д.Ю.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Законопроектом з метою вдосконалення законодавчого регулювання та спрощення порядку набуття установами природно-заповідного фонду права користування земельними ділянками пропонується внести зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Земельного кодексу України.
Вищезазначені зміни передбачають звільнення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та ботанічних садів загальнодержавного значення від відшкодування шкоди (збитків) підприємствам, установам та організаціям державної форми власності, землі яких вилучено і надано установам природно-заповідного фонду у постійне користування.
Слід зазначити, що внесення запропонованих змін позбавить необхідності передбачати видатки державного бюджету установам природно-заповідного фонду загальнодержавного значення для відшкодування вищевказаної шкоди (збитків), про що також зазначає в експертному висновку Міністерство фінансів України.
Разом з тим, безоплатне вилучення землі у підприємств, установ та організацій державної форми власності може мати наслідком погіршення фінансово-економічного стану таких підприємств, а відтак скорочення обсягів одержаного ними прибутку, що в результаті призведе до зменшення надходжень до бюджетів від податків та зборів цих підприємств, про що також відмічено Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає за доцільне повернути вищезазначений законопроект за результатами розгляду у першому читанні на доопрацювання, про що зазначає в своєму висновку.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заходів для забезпечення розвитку природно-заповідного фонду України) (реєстр. № 2178 від 19.02.2015), поданий народними депутатами України Колєсніковим Д.В. та Шпеновим Д.Ю., має вплив на показники бюджету (зменшує витрати державного бюджету та опосередковано зменшує надходження бюджетів у разі погіршення фінансово-економічного стану підприємств державної форми власності, землі яких вилучаються безоплатно).
У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
1.2.34. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів (реєстр. № 2279 від 03.03.2015), поданий народним депутатом України Кучером М.І. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроектом передбачається внести зміни до статей 134, 135, 136 та 137 Земельного кодексу України (далі – Кодекс), зокрема щодо скорочення переліку випадків, у яких земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) та вдосконалення порядку підготовки лотів до продажу на земельних торгах (зокрема фінансового забезпечення цього заходу).
Автори законопроекту в пояснювальній записці зауважують, що чинна редакція частини другої статті 134 Кодексу встановлює досить широкий перелік випадків, у яких земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), через що держава і місцеві громади втрачають значні кошти.
Отже, реалізація поданого законопроекту може мати вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів за рахунок збільшення надходжень від продажу на конкурентних засадах земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них через зменшення кількості об’єктів, що не підлягають продажу на конкурентних умовах та, відповідно, збільшення ціни продажу таких об’єктів.
Слід відмітити, що згідно із запропонованими змінами підлягатимуть продажу на конкурентних засадах земельні ділянки підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв, державним та комунальним підприємствам, бюджетним установам, земельні ділянки зі створеними на них озелененими територіями загального користування та інші, що не враховує необхідність їх підтримки з боку держави, у зв’язку з неможливістю, в багатьох випадках, конкурувати з суб’єктами підприємницької діяльності при вирішенні питання щодо отримання земельних ділянок на конкурентних засадах, про що зазначає Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме видатків державного бюджету, водночас відмічає, що у разі продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на земельних торгах, вартість права оренди може збільшитись від 3 до 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки, при цьому за даними Держгеокадастру, середня нормативна грошова оцінка ріллі та перелогів в Україні за гектар становить 25,8 тис. гривень.
Одночасно змінами до частини п’ятої статті 136 Кодексу визначається, що витрати, понесені організатором або виконавцем земельних торгів на підготовку лотів до проведення земельних торгів, відшкодовуються йому переможцем, в той час як за чинною редакцією зазначені витрати відшкодовуються за рахунок коштів, що сплачуються покупцем лота. Тобто, за такого порядку, у разі, якщо переможця не було визначено або торги визнано такими, що не відбулись чи їх результати були анульовані, витрати з проведення земельних торгів відшкодовуватимуться за рахунок бюджетних коштів, чим буде спричинено додаткове навантаження на видаткову частину державного та місцевих бюджетів.
За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект доцільно направити на доопрацювання.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів (реєстр. № 2279 від 03.03.2015), поданий народним депутатом України Кучером М.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного і місцевих бюджетів та може призвести до додаткового навантаження на видаткову частину державного та місцевих бюджетів у разі, якщо переможця земельних торгів не було визначено або торги визнано такими, що не відбулись чи їх результати були анульовані).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
1.2.35. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність розділ ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (реєстр. № 2699 від 22.04.2015), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Гордєєвим А.А. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом шляхом скасування розділу ІІ Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» пропонується відновити дію положення пункту 10 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким було встановлено, що у 2015 році максимальний місячний розмір заробітної плати (грошового забезпечення) народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, прокурорів, працівників державних органів (крім Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції) та інших бюджетних установ, працівників Національного банку України, суддівської винагороди обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати, а при скороченні чисельності працівників – 10 розмірами мінімальної заробітної плати (виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки не враховуються у зазначеному максимальному розмірі). При цьому, таке обмеження не застосовувалося до максимального розміру місячного грошового забезпечення (заробітної плати) військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, працівників, які беруть участь в антитерористичних операціях та здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні тощо. Також, Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити встановлення у 2015 році максимального розміру місячної заробітної плати працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки не більше 10 розмірів мінімальної заробітної плати (крім суб’єктів, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, перелік яких затверджується Урядом).
Відповідно до законодавчої пропозиції та виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року 1 218 грн максимальний розмір заробітної плати для працівників державного сектору економіки становитиме 12 180 грн на місяць, а при мінімальній заробітній платі 1378 грн, яка буде запроваджена з 01.12.2015 року, максимальний розмір заробітної плати не може перевищувати 13 780 грн на місяць.
Слід відмітити, що згідно із статтею 33 Закону України «Про статус народного депутата України» заробітна плата народних депутатів України прирівняна до заробітної плати членів Кабінету Міністрів України.
На даний час відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2015 року № 43 «Питання оплати праці членів Кабінету Міністрів України у 2015 році» (зі змінами) та розпорядження Голови Верховної Ради України від 16.04.2015 року № 558 місячна заробітна плата народного депутата України з 1 квітня 2015 року встановлена у розмірі 6 109 гривень, а членам Кабінету Міністрів України (крім керівників органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні антитерористичної операції) місячна заробітна плата у 2015 році нараховується у розмірів посадового окладу.
Згідно із пунктом 13 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємства, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 (зі змінами), для керівних працівників органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які не здійснили у 2015 році заходи щодо упорядкування та оптимізації структури, скорочення не менше ніж на 3 відсотки чисельності працівників, максимальний розмір місячної заробітної плати (грошового забезпечення) обмежено 15 мінімальними заробітними платами. При цьому, вказане обмеження не стосується військовослужбовців, осіб начальницького складу органів національної безпеки і оборони, які беруть участь в антитерористичних операціях та здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні тощо. Для інших працівників органів влади та бюджетних установ на даний час відповідними нормативно-правовими актами взагалі не передбачено обмежень при визначенні розміру заробітної плати.
За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не вплине на доходну або видаткову частини державного та місцевих бюджетів.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність розділ ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (реєстр. № 2699 від 22.04.2015), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Гордєєвим А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (оцінка впливу на показники державного та місцевих бюджетів визначатиметься в залежності від встановлених Кабінетом Міністрів України умов оплати праці працівників державного сектору економіки).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.36. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо встановлення обмеження максимального місячного розміру заробітної плати народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, суддів, прокурорів та працівників державних органів (реєстр. № 2646-1 від 15.04.2015), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Купрієм В.М. та іншими.
Відмітили:
Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом передбачається внести зміни до розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», встановивши, що у 2015 році максимальний розмір заробітної плати (грошового забезпечення) народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, прокурорів, працівників державних органів (крім Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції) та інших бюджетних установ, працівників Національного банку України, суддівської винагороди обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати, а при скороченні чисельності працівників – 10 розмірами мінімальної заробітної плати (виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки не враховуються у зазначеному максимальному розмірі) /такі ж положення було скасовано Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»/.
Відповідно до законодавчої пропозиції та виходячи із розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015 року 1 218 грн максимальний розмір заробітної плати для працівників державного сектору економіки становитиме 12 180 грн на місяць, а при мінімальній заробітній платі 1378 грн, яка буде запроваджена з 01.12.2015 року, максимальний розмір заробітної плати не може перевищувати 13 780 грн на місяць.
Слід відмітити, що згідно із статтею 33 Закону України «Про статус народного депутата України» заробітна плата народних депутатів України прирівняна до заробітної плати членів Кабінету Міністрів України. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2015 року № 43 «Питання оплати праці членів Кабінету Міністрів України у 2015 році» (зі змінами) та розпорядження Голови Верховної Ради України від 16.04.2015 року № 558 місячна заробітна плата народного депутата України з 1 квітня 2015 року встановлена у розмірі 6 109 гривень, а членам Кабінету Міністрів України (крім керівників органів, підрозділи яких беруть участь у проведенні антитерористичної операції) місячна заробітна плата у 2015 році нараховується у розмірів посадового окладу.
Згідно із пунктом 13 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємства, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65, для керівних працівників органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які не здійснили у 2015 році заходи щодо упорядкування та оптимізації структури, скорочення не менше ніж на 3 відсотки чисельності працівників, розмір максимального розміру місячної заробітної плати (грошового забезпечення) обмежено 15 розмірами мінімальної заробітної плати. Для інших працівників цих органів на даний час відповідними нормативно-правовими актами взагалі не передбачено обмежень при визначенні розміру заробітної плати.
Необхідно зазначити, що реалізація норм законопроекту щодо обмеження максимального розміру заробітної плати для працівників державних органів та бюджетних установ, з одного боку, спрямована на оптимізацію видатків державного бюджету в частині витрат на оплату праці працівників, а з іншого – може бути дестимулюючим чинником зайнятості в державному секторі економіки, а саме може зумовити плинність кадрів та перехід кваліфікованих працівників в недержавний сектор економіки, нівелювання диференціації в оплаті праці працівників, що виконують роботу різної складності, тощо.
За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не вплине на доходну або видаткову частини державного та місцевих бюджетів.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо встановлення обмеження максимального місячного розміру заробітної плати народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, суддів, прокурорів та працівників державних органів (реєстр. № 2646-1 від 15.04.2015 р.), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Купрієм В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (направлений на оптимізацію витрат державного та місцевих бюджетів щодо видатків на оплату праці працівників).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни відповідно до законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Укранїи з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Опосередкований:
1.2.37. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань (реєстр. 2708 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України В.В. Пацканом, М.П. Паламарчуком та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Проектом закону пропонується вилучити статтю 391 Кримінального кодексу України «Злісна непокора вимогам адміністрації установи виконання покарань», покарання за якою передбачається у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років.
Разом з тим, нормами законопроекту передбачено вилучення норми у статті 140 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо утримання засуджених у виправних колоніях максимального рівня безпеки за злісну непокору вимогам адміністративної установи виконання покарання.
Відтак, реалізація зазначеного законопроекту призведе до зменшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань, оскільки скасовується кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація норм законопроекту не впливає на дохідну частину державного бюджету та може зменшити видаткову частину державного бюджету в частині видатків на утримання засуджених.
Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань (реєстр. 2708 від 23.04.2015), поданий народними депутатами України В.В. Пацканом, М.П. Паламарчуком та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може зменшити видатки державного бюджету на утримання засуджених в установах пенітенціарної служби у зв’язку із незастосуванням кримінальної відповідальності за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.38. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення застосування застави за вчинення корупційних злочинів» (реєстр. 2654 від 17.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Проектом закону пропонується виключити можливість застосування таких запобіжних заходів як застава, особисте зобов'язання, особиста порука і домашній арешт для підозрюваних або звинувачених у скоєнні корупційних діянь з найбільш високою суспільною небезпекою, та застосування до них виключно утримання під вартою до винесення рішення суду.
До таких злочинів будуть належати привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм становищем, якщо воно вчинене в особливо великих розмірах, прийняття пропозиції, обіцянку або одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, незалежно від розміру такої вигоди.
За інші корупційні злочини, пропонується визначати заставу в десятикратному розмірі неправомірної вигоди або вартості отриманого злочинним шляхом майна.
Реалізація зазначеного може збільшити надходження державного бюджету у разі порушення підозрюваним (обвинуваченим) умов запобіжного заходу, за яким застосовується застава та звернення застави в дохід держави, що передбачено статтею 182 Кримінально-процесуального кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15, якою затверджено Порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація норм законопроекту не потребує витрат з державного бюджету та може вплинути на доходи державного бюджету щодо їх збільшення.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення застосування застави за вчинення корупційних злочинів» (реєстр. № 2654 від 17.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшить надходження державного бюджету у разі звернення застави у дохід Державного бюджету України).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.39. Слухали:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо підвищення відповідальності за порушення, пов’язані з корупційною складовою) (реєстр. № 2614 від 09.04.2015), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Силантьєвим Д.О., Кривошеєю Г.Г. та Македоном Ю.М.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до статей 191, 364 – 368, 368-2, 369, 369-2 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності осіб, причетних до корупційних злочинів, шляхом запровадження або підвищення розмірів штрафів, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на визначений строк, розширення випадків застосування спеціальної конфіскації та конфіскації майна, збільшення термінів позбавлення волі, а також введення покарання за злочини особливої тяжкості, пов’язані з корупційною складовою, у вигляді довічного позбавлення волі.
У пояснювальній записці вказується, що реалізація законопроекту сприятиме додатковому залученню коштів до державного бюджету у вигляді штрафів (розмір яких значно збільшується) та конфіскованого майна (кількість випадків, у яких застосовуватиметься конфіскація майна також збільшено) та не вимагатиме додаткових витрат із державного бюджету.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.
Разом з тим, законопроект може мати вплив і на видаткову частину державного бюджету щодо збільшення видатків на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних порушень.
Ухвалили:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо підвищення відповідальності за порушення, пов’язані з корупційною складовою) (реєстр. № 2614 від 09.04.2015), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Силантьєвим Д.О., Кривошеєю Г.Г. та Македоном Ю.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів і коштів від реалізації конфіскованого майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних порушень).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.40. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продовження мораторію на проведення перевірок бізнесу контролюючими органами (реєстр. № 2730 від 24.04.2015), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується продовжити з 1 липня 2015 року до кінця 2016 року тимчасовий мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами. При цьому, виключення становлять перевірки, що проводяться Державною фіскальною службою України та Державною фінансовою інспекцією України, за наявності дозволу Кабінету Міністрів України або за ініціативи суб’єкта господарювання щодо його перевірки, або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що запропоновані законодавчі ініціативи потребують додаткового вивчення щодо втрат бюджету та можуть призвести до зменшення надходжень до бюджету податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску до соціальних фондів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продовження мораторію на проведення перевірок бізнесу контролюючими органами (реєстр. № 2730 від 24.04.2015), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів, а також надходжень до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування у разі погіршення платіжної дисципліни).
У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.41. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження довкілля та родючого шару ґрунту) (реєстр. № 2507 від 01.04.2015), поданий народним депутатом України Томенком М.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом з метою посилення заходів по збереженню довкілля та родючого шару ґрунту від негативного впливу, що має місце при випалюванні рослинності та її залишків, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Закону України «Про рослинний світ».
Авторами законопроекту зазначається, що необхідність цього законопроекту обґрунтовується нагальною потребою чітко визначити деякі поняття у законодавстві про рослинний світ, розмежувати діяння, що являють собою вплив на рослинність (її залишки) вогнем, в залежності від ступеню суспільної шкоди (небезпеки), конкретно визначивши, які з них є адміністративним правопорушенням, а які – кримінальним злочином.
Зокрема вносяться зміни до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визначення адміністративним правопорушенням випалювання (знищення вогнем) залишків рослинності та підвищення штрафів з 10-20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до 20-50 відповідно, а за ті самі дії в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду – з 20-40 неоподатковуваних мінімумів до 50-200.
Одночасно законопроектом передбачається викласти у новій редакції статтю 245 Кримінального кодексу України, визначивши кримінальним злочином випалювання як самої рослинності, так і її залишків на площі, що перевищує 50 кв. м. із застосуванням покарань, визначених чинною редакцією цієї статті Кодексу, та доповнити частиною другою вказану статтю, встановивши за знищення або пошкодження вогнем лісових масивів та/або насаджень штраф у розмірі 500-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, реалізація поданого законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок збільшення надходжень від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.
На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збереження довкілля та родючого шару ґрунту) (реєстр. № 2507 від 01.04.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).
У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.42. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами (реєстр. № 2687 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Продан О.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується викласти у новій редакції статтю 299 Кримінального кодексу України та посилити кримінальну відповідальність за:
- жорстоке поводження з тваринами з будь-яких мотивів, знущання над тваринами, їх мордування або вчинення інших дій, що призвели до їх мучення, каліцтва чи загибелі, знущання над тваринами, вчинене із застосуванням жорстоких методів або з хуліганських мотивів, а також нацькування зазначених тварин одна на одну, вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів у вигляді штрафу від 150 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до двох років (діюча норма – у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців);
- ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього, або які спричинили смерть чи каліцтво тварини, або вчинені із використанням вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї, пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії караються у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією (діюча норма – у вигляді штрафу до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років);
- дії вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб шляхом покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років та зі спеціальною конфіскацією.
При цьому, пропонується виключити статтю 89 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює адміністративну відповідальність за аналогічні правопорушення (у вигляді штрафу від дев’яти до двадцяти одного неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
У зв’язку з посиленням кримінальної відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій та збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів. Величина впливу буде залежати від кількості правопорушень, до яких буде застосовано той чи інший вид покарань, про що також зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.
Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами (реєстр. № 2687 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Єднаком О.В., Продан О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та санкцій, що застосовуватимуться).
У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.43. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правового забезпечення відкритості баз даних та прозорості реєстраційних процедур (реєстр. № 2696 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Крульком І.І. та іншими.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом передбачається внесення змін до Цивільного кодексу України та Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є правове забезпечення відкритості баз даних, прозорості реєстраційних процедур, удосконалення законодавчого регулювання відносин, пов’язаних з набуттям, використанням та захистом прав інтелектуальної власності на торговельні марки, приведення законодавства у відповідність до вимог часу та ринкової економіки.
Так, зокрема, змінами до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» пропонується запровадити додатковий збір за ознайомлення з матеріалами заявки на товарний знак після опублікування відомостей про неї, проте відсутні вимоги щодо його зарахування до бюджету.
Реалізація такої законодавчої ініціативи може зумовити додаткові надходження до державного бюджету у разі запровадження нового виду збору та зарахування його до надходжень державного бюджету.
Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правового забезпечення відкритості баз даних та прозорості реєстраційних процедур (реєстр. № 2696 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Крульком І.І. та іншими, може мати опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного бюджету у разі запровадження нового виду збору та зарахування його до державного бюджету) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.
1.2.44. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору та Голокосту) (реєстр. № 2756 від 29.04.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом передбачено доповнити новою статтею 442 Кримінальний кодекс України та встановити, зокрема:
- штрафні санкції від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до 2 років за публічне заперечення Голодомору 1932 - 1933 років в Україні, як геноциду Українського народу, Голокосту, як геноциду єврейського народу, а так само виготовлення і розповсюдження матеріалів із таким запереченням;
- позбавлення волі на строк до 4 років за ті самі дії, вчинені службовими особами або якщо вони вчинені повторно.
Крім того, доповнено Кримінальний процесуальний кодекс України в частині визначення у статті 216 вказаних злочинів до підслідності слідчих органів безпеки.
Реалізація зазначених положень законопроекту призведе до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафних санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах покарань засуджених до позбавлення волі.
На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальна величина впливу буде залежати від кількості осіб, до яких буде застосуватися той чи інший вид покарання.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору та Голокосту) (реєстр. № 2756 від 29.04.2015), має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення).
У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Голосували: «за» - одноголосно.
2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра молоді та спорту України – керівника апарату Даневича М.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 №422-р).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства молоді та спорту від 06.05.2015 р. № 478/6.1/15 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 422-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2015 рік».
Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).
Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету за програмою 3401010 «Керівництво та управління у сфері молоді та спорту», перерозподіл видатків у сумі 272 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання і встановлення видатків розвитку.
Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.
В обґрунтуванні щодо вказаного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства молоді та спорту, зокрема відмічено, що зазначене дозволить вирішити питання погашення кредиторської заборгованості за капітальними видатками (за придбану у 2014 році комп’ютерну та оргтехніку), обсяги якої підтверджуються звітністю. При цьому, зазначено, що зменшення обсягу видатків споживання передбачається досягти за рахунок скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і економією здійснення заходів із використання коштів на придбання предметів, матеріалів, обладнання і інвентарю та оплати інших послуг.
Інформація щодо виконання бюджетної програми, перерозподіл видатків державного бюджету за якою запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Медуниця О.В., Матвієнко А.С., а також заступник Міністра молоді та спорту України – керівник апарату Даневич М.В.
У ході обговорення зазначеного питання за пропозиціями народних депутатів України Деркача А.Л. та Медуниці О.В. визначилися направити звернення до Міністерства молоді та спорту України з приводу надання Комітету з питань бюджету інформації про стан виконання заходів із надання державної фінансової підтримки дитячо-юнацьким спортивним школам, зокрема за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які до 2015 року отримували підтримку з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та молодіжним і дитячим громадським організаціям (із урахуванням погашення кредиторської заборгованості за здійснені у 2014 році заходи).
Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 р. № 422-р перерозподіл видатків державного бюджету.
За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.
Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.
УХВАЛИЛИ:
За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:
погодити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2014 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3401010 «Керівництво та управління у сфері молоді та спорту», перерозподіл видатків у сумі 272 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання і встановлення видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 р. № 422-р.
Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утрималися» - 2.
2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Абрамовського Р.Р. про погодження розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 284.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 18.05.2015 за № 7/19-5587 та від 28.05.2015 за № 7-19/6012 щодо погодження розподілу на 2015 рік між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (далі – субвенція).
Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» у загальному фонді державного бюджету передбачена субвенція обсягом 112,1 млн грн без розподілу між місцевими бюджетами. Її розподіл затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 284 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження».
За інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України субвенція розподілена між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження атомних електростанцій державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Рівненська, Херсонська, Хмельницька області: відповідні обласні, районні, міські, у тому числі монофункціональних міст, бюджети) за формулою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 91 «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження» (обґрунтування щодо проведеного розподілу субвенції надані Мінрегіоном України).
Як зазначено Мінрегіоном України, розрахунок здійснено відповідно до вимог статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», виходячи з:
- питомої ваги чисельності населення, яке проживає на території зони спостереження;
- питомої ваги реалізованої (відпущеної) електричної енергії АЕС в загальному обсязі реалізованої (відпущеної) електричної енергії Компанії;
- співвідношення розподілу субвенції між місцевими бюджетами (для обласних бюджетів – 30 %, бюджетів районів і міст обласного значення – 55 %, бюджетів монофункціональних міст – супутників ядерних установок – 15 %).
Згідно із статтею 12-2 цього Закону використання коштів на фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику населення здійснюється за напрямами і в порядку, встановленими Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Змін до Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 284 передбачено використання коштів за напрямами:
– будівництво та ремонт захисних споруд цивільного захисту, що пройшли відповідно до законодавства технічну інвентаризацію;
– закупівлю засобів індивідуального захисту органів дихання та препаратів стабільного йоду;
– навчання населення користуванню об’єктами спеціальної соціальної інфраструктури та засобами індивідуального захисту органів дихання;
– фінансування у разі потреби об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури, у тому числі реалізацію проектів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту таких об’єктів, зокрема, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту, об’єктів житлово-комунального господарства, автомобільних доріг, систем зв’язку;
– погашення кредиторської заборгованості, що утворилася за субвенцією у попередніх роках і зареєстрована органами Казначейства.
При цьому, переліки відповідних об’єктів, засобів та препаратів формуються і затверджуються Мінрегіоном України, за пропозиціями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а переліки засобів індивідуального захисту органів дихання і захисних споруд цивільного захисту - також за погодженням з Державною службою надзвичайних ситуацій.
Слід зазначити, що додаток до Порядку та умов (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 284) не в повній мірі відповідає вимогам нормопроектувальної техніки. Відповідно до частини третьої статті 97 Бюджетного кодексу України у Державному бюджеті України затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів. Тому, у розподілі субвенції (додаток до Порядку та умов) слід вказувати не найменування адміністративно-територіальної одиниці, а назву місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Горбунов О.В., Кривенко В.М., Гордєєв А.А., Деркач А.Л., Ванат П.М., а також заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Абрамовський Р.Р.
У ході обговорення народним депутатом Горбуновим О.В. було звернуто увагу на неврегульованість питання щодо соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на територіях, де розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, як визначено у статті 12 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Відповідно члени Комітету визначилися щодо направлення звернення до Кабінету Міністрів України про вжиття відповідних заходів для приведення положень:
Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою Уряду від 15.02.2015 № 91 (із змінами) у відповідність до вимог зазначеного Закону з метою надання субвенції місцевим бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюються зони спостереження підприємств з видобування та переробки уранових руд;
статей 12-1 та 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» – у відповідність з нормами Бюджетного кодексу України, згідно з якими збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, зараховується до загального фонду Державного бюджету України.
Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції згідно з додатком до Порядку та умов її надання у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 284.
Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.
УХВАЛИЛИ:
За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:
погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, згідно з додатком до Порядку та умов, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 284 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження».
Голосували: «за» - 23, «проти» - 0, «утрималися» - 1.
3. СЛУХАЛИ:
Інформацію народного депутата України Дубневича Б.В. про перебування членів Комітету з питань бюджету на Львівщині та наслідки заслуховування питання бюджетного забезпечення програм і заходів, що реалізуються у Львівській області, в умовах започаткованої реформи міжбюджетних відносин.
Відмітили:
Народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету Амельченком В.В., Шкварилюком В.В., Горбуновим О.В., Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є., Крульком І.І., Медуницею О.В., Рудиком С.Я., Шевченком О.Л. 13 червня 2015 року в рамках забезпечення виїзного засідання Комітету було проведено ряд зустрічей з обговорення питань формування і виконання місцевих бюджетів Львівської області у поточному році (в умовах започаткованої реформи міжбюджетних відносин) та стану реалізації окремих програм і заходів, що забезпечуються в області за рахунок коштів державного бюджету.
Насамперед, за участі Голів обласної ради та обласної адміністрації, інших керівних працівників області було обговорене питання формування і виконання місцевих бюджетів Львівської області в умовах децентралізації. Так, було продемонстровано, що реалізація запроваджених Бюджетним кодексом змін за п’ять місяців поточного року дозволила отримати до загального фонду місцевих бюджетів області майже на 40 відсотків більше доходів, ніж у минулому періоді.
Водночас, результати виконання місцевих бюджетів за цей же період в умовах зростання індексу інфляції, цін і тарифів засвідчують недостатність коштів на проведення першочергових захищених видатків, насамперед, обсягів освітньої та медичної субвенцій, за рахунок яких серед іншого забезпечується оплата праці освітян та працівників медичної сфери.
За час перебування у Львові народні депутати відвідали Львівський регіональний онкологічний центр, який зважаючи на специфіку діяльності, вкрай потребує належного забезпечення лікарськими засобами і препаратами (які отримуються внаслідок реалізації централізованих заходів Мінохорони здоров’я) та реконструкції приміщень (в першу чергу виготовлення проектно-кошторисної документації). Подібна проблема з проведенням реконструкції та капітального ремонту обласної клінічної лікарні.
Розглядаючи питання використання коштів, передбачених на реконструкцію Львівського обласного перинатального центру як субвенція з державного бюджету у сумі 45 мільйонів гривень, дійшли висновку, що для їх належного освоєння слід наблизити надання субвенції з жовтня – грудня, як заплановано Мінфіном, на третій квартал цього року.
Крім того, зважаючи, що за рядом об’єктів, які забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету, зареєстровано кредиторську заборгованість, було звернуто увагу, що згідно із законодавством така заборгованість має бути погашена за рахунок коштів державного бюджету.
Перебуваючи у приміщенні театру імені Заньковецької, народні депутати погодились з нагальною необхідністю виконання ремонтно -реставраційних робіт будівель театру.
Беручи до уваги, що вирішення таких та інших першочергових питань потребує державної підтримки, за наслідками обговорення та на основі пропозицій, висловлених народними депутатами України і Львівською обласною державною адміністрацією, народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету було ініційоване та підтримане звернення до Прем’єр-міністра України з окремими рекомендаціями щодо можливих шляхів врегулювання порушених проблем.
Відповідний проект звернення роздано народним депутатам – членам Комітету.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Деркач А.Л., Пинзеник В,М., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Куліченко І.І.
УХВАЛИЛИ:
Рекомендувати Кабінету Міністрів України у процесі виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», при підготовці пропозицій до проекту державного бюджету на 2016 рік та змін до Бюджетного кодексу України розглянути можливі шляхи врегулювання проблемних питань щодо виконання місцевих бюджетів Львівської області у поточному році та реалізації окремих програм і заходів, що забезпечуються в області за рахунок коштів державного бюджету, направивши відповідне звернення до Прем’єр-міністра України (звернення додається).
Голосували: «за» - одноголосно.
4. СЛУХАЛИ:
Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. про підготовку проекту постанови Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік (реєстр. № 2623-Д) до повторного розгляду Верховною Радою України.
Відмітили:
Керуючись частиною четвертою статті 152 Регламенту Верховної Ради України, Комітет з питань бюджету на основі урядового проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік (проект постанови ВРУ за реєстр. № 2623 від 09.04.2015) та за підсумками розгляду за участю уповноважених представників Міністерства фінансів України поданих пропозицій до такого документу підготував доопрацьований проект Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік (проект постанови ВРУ за реєстр. № 2623-Д від 04.06.2015). Лист-подання щодо рішення Комітету від 3 червня 2015 року з доопрацьованим проектом постанови ВРУ та супровідними матеріалами роздано народним депутатам – членам Комітету.
Верховна Рада України 16 червня 2015 року заслухала питання щодо проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік. Під час розгляду такого питання народні депутати України висловили свої зауваження до положень такого документу.
Насамперед, було звернуто увагу на окремі проблемні питання, які потребують врегулювання в Основних напрямах бюджетної політики на 2016 рік, зокрема:
– необхідність передбачення показників граничного обсягу державного боргу, розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму і рівня його забезпечення, як це вимагається пунктом 2 частини четвертої статті 33 Бюджетного кодексу України;
– доцільність уточнення орієнтовних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, беручи до уваги погіршення відповідного прогнозу на поточний рік за експертними оцінками міжнародних фінансових організацій;
– необхідність прискорення подання до Верховної Ради України нової редакції Податкового кодексу України, яка передбачатиме реформування податкової системи з метою покращення інвестиційного клімату та економічної ситуації;
– необхідність визначення пріоритетних галузей економіки, інвестиційних проектів, державна підтримка яких буде спрямована на відновлення зростання ВВП та створення нових робочих місць;
– недоцільність перенесення строку передачі повноважень щодо підготовки кадрів у державних вищих навчальних закладах I-II рівня акредитації з 2017 на 2016 рік;
– недоцільність спрямування додаткового власного ресурсу місцевих бюджетів, отриманого за результатами впровадження реформи міжбюджетних відносин, на утримання закладів культури (національні та державні цирки, театри, заповідники, концертні організації, бібліотеки, музеї).
Крім того, наголошувалося на нагальності вжиття заходів щодо переходу на середньострокове бюджетне планування, що відповідатиме кращій практиці бюджетування європейських держав.
Витяг із стенограми пленарного засідання Верховної Ради України від 16 червня 2015 року роздано народним депутатам – членам Комітету.
Відтак, за наслідками обговорення відповідний проект постанови Верховної Ради України було направлено до Комітету з питань бюджету для підготовки до повторного розгляду Верховною Радою України /постанова Верховної Ради України від 16.06.2015 р. № 516-VIII/.
Зважаючи на таке рішення Верховної Ради України, відповідно до пункту 2 частини шостої статті 152 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань бюджету має підготувати проект постанови Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік (реєстр. № 2623-Д) до повторного розгляду Верховною Радою України з урахуванням зауважень, висловлених під час розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України.
Таким чином, Комітет з питань бюджету має спільно з Міністерством фінансів України розглянути зауваження, висловлені під час розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України, та визначитися щодо можливості їх врахування у проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік.
Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. запропоновував заслухати уповноваженого представника Міністерства фінансів України (Уманського І.І.) щодо даного питання та пропозицій про можливості врахування висловлених зауважень, за наслідками чого Комітет має прийняти рішення для подання відповідного документу на повторний розгляд Верховної Ради України. Підсумовуючи, народний депутат України Амельченко В.В. запропонував такі можливі варіанти рішення Комітету:
1) у разі підтримки Комітетом і Мінфіном пропозицій щодо врахування окремих зауважень Комітет має схвалити доопрацьований проект за реєстр. №2623-Д з урахуванням таких пропозицій та подати його Верховній Раді для повторного розгляду;
2) у разі відсутності узгодженого рішення відкласти прийняття Комітетом остаточного рішення з даного питання до чергового засідання Комітету та звернутися до Кабінету Міністрів України щодо термінового надання офіційної позиції про можливості врахування висловлених на пленарному засіданні зауважень.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Пинзеник В.М., Матвієнко А.С., Деркач А.Л., Медуниця О.В., Кривенко В.М., Маркевич Я.В., Крулько І.І., Куліченко І.І., Іщейкін К.Є., Рудик С.Я., а також перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І.
За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію щодо рішення Комітету: відкласти прийняття Комітетом остаточного рішення з даного питання до чергового засідання Комітету та звернутися до Кабінету Міністрів України щодо термінового надання офіційної позиції Уряду про можливості врахування висловлених на пленарному засіданні зауважень у проекті постанови Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік (реєстр. № 2623-Д).
Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.
Ухвалили:
1. Відкласти прийняття Комітетом з питань бюджету остаточного рішення з даного питання до чергового засідання Комітету.
2. Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо термінового надання офіційної позиції Уряду про можливості врахування висловлених на пленарному засіданні зауважень у проекті постанови Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік (реєстр. № 2623-Д).
Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.
5. Різне.
5.1. Слухали:
Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перший квартал 2015 року та інформацію про стан виконання державного бюджету у поточному році.
Відмітили:
Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України і Закону України „Про Рахункову палату” підготувала та надіслала до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Висновок щодо виконання Державного бюджету України за перший квартал 2015 року (отримано Комітетом 11.06.2015 р. та направлено 12 червня п.р. електронну версію народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету на їх електронну пошту у ВРУ).
У такому документі, підсумовуючи висновки, Колегія Рахункової палати відзначила:
1. Військовий конфлікт на сході країни, зменшення експорту товарів, звуження внутрішнього попиту на вітчизняну продукцію, скорочення банківського кредитування зумовили зниження економічної активності в січні – березні 2015 року на 17,6 %, що негативно вплинуло на виконання державного бюджету.
2. Доходи державного бюджету становили 113,2 млрд грн. або 22,4 % річного плану. План звітного періоду за доходами загального фонду перевиконано на 6,4 млрд грн або 6,3 %. При цьому залишки невідшкодованого платникам податку на додану вартість зросли з початку 2015 року в 1,5 раза, переплати податків і зборів до державного бюджету – на 11,3 %.
Порівняно з першим кварталом 2014 року, доходи державного бюджету зросли на 24,4 млрд грн або 27,5 %, що зумовлено девальваційним та інфляційним чинниками, а також змінами бюджетного і податкового законодавства.
3. Видатки державного бюджету проведені в сумі 108,8 млрд грн або 19,1 % річного плану, що на 15,9 млрд грн або 17,2 % більше, ніж у першому кварталі 2014 року. На поточні видатки спрямовано 99,2 %, на капітальні видатки – 0,8 % загального обсягу видатків.
Загальний обсяг наданих з державного бюджету трансфертів збільшився, порівняно з першим кварталом попереднього року, на 3,6 млрд грн або 11,2 %, їх частка у доходах місцевих бюджетів зменшилася на 1 відсотковий пункт – до 55,9 %.
4. Для фінансування державного бюджету залучено державні запозичення, частка яких у загальній сумі надходжень до державного бюджету, порівняно з першим кварталом 2014 року, зросла з 23,4 % до 44,4 %. Девальвація гривні до іноземних валют і перевищення в 2,7 раза державних запозичень над витратами на погашення державного боргу призвели до збільшення державного боргу на 33,8 % – до 1 трлн 267,2 млрд гривень. Загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу зріс на 38,5 % – до 1 трлн 524,3 млрд гривень.
Витрати на погашення й обслуговування державного боргу збільшилися, порівняно з відповідним періодом 2014 року, на 25,8 млрд грн або в 2 рази – до 51,4 млрд гривень.
Зросли ризики, що збільшують боргове навантаження на державний бюджет, зокрема:
- висока частка номінованого в іноземній валюті державного та гарантованого державою боргу (70,9 %);
- необхідність забезпечення в поточному році витрат на погашення й обслуговування державного боргу в значних обсягах і підтримки діяльності Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, банків, господарських товариств паливно-енергетичного комплексу;
- можливе заміщення недонадходжень від приватизації державного майна державними запозиченнями;
- незавершеність процесу реструктуризації боргів.
При цьому, для виконання державного бюджету за підсумками 2015 року, покращення управління коштами державного бюджету і вдосконалення бюджетного процесу Рахунковою палатою надано такі пропозиції:
- прискорити реформування порядку адміністрування податку на додану вартість, спрямоване на максимальну його автоматизацію та скорочення обсягу невідшкодованого платникам податку на додану вартість;
- підвищити відповідальність органів державної фіскальної служби за наявність необґрунтованих переплат податків і вжити додаткових заходів з погашення податкового боргу суб’єктів господарювання перед державним бюджетом;
- забезпечити своєчасний розподіл головними розпорядниками бюджетних коштів відкритих Державною казначейською службою асигнувань;
- вжити заходів щодо зменшення дебіторської заборгованості за надані розпорядниками бюджетних коштів платні послуги з метою запобігання утворенню кредиторської заборгованості;
- забезпечити продаж об’єктів державної власності відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України переліку з метою надходження коштів від приватизації державного майна в передбачених Законом України „Про Державний бюджет України на 2015 рік” обсягах;
- прискорити прийняття нормативно-правових актів щодо порядків та умов надання окремих субвенцій, затверджених у державному бюджеті місцевим бюджетам на поточний рік, для забезпечення своєчасного проведення відповідних видатків;
- врегулювати заборгованість місцевих бюджетів перед державним бюджетом за середньостроковими позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, яка обліковується в Державній казначейській службі;
- забезпечити здійснення заходів щодо невідкладної реструктуризації державного і гарантованого державою боргу, зовнішнього боргу суб’єктів господарювання державної форми власності, а також вжити інших заходів щодо зменшення боргового навантаження, що сприятиме стійкості фінансової системи і дасть змогу спрямувати залучені кредитні ресурси на економічний розвиток.
Поряд з тим, на підставі останніх звітних даних Міністерства фінансів, Державної казначейської служби та інших державних органів секретаріатом Комітету з питань бюджету підготовлено інформаційну довідку про стан виконання Державного бюджету України у 2015 році з табличними матеріалами (роздано народним депутатам – членам Комітету).
Голова Комітету Павелко А.В. запропонував зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також рекомендувати Уряду проаналізувати даний Висновок Рахункової палати, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування.
Така пропозиція була підтримана всіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.
Ухвалили:
1. Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перший квартал 2015 року та інформацію про стан виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома і врахувати в роботі.
2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України проаналізувати Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перший квартал 2015 року, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування.
Голосували: «за» - одноголосно.
5.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про переведення окремих працівників секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на вищі посади.
Відмітили:
У секретаріаті Комітету з питань бюджету на посадах старших консультантів працюють Щербаченко Світлана Володимирівна та Козловська Галина Михайлівна, на посаді спеціаліста першої категорії – Івашко Тетяна Юріївна, яких пропонується перевести на посади головних консультантів (Щербаченко С.В. та Козловська Г.М.) та на посаду старшого консультанта (Івашко Т.Ю.).
Щербаченко Світлана Володимирівна працює у секретаріаті Комітету на посаді старшого консультанта з лютого 2008 року. Має п’ятий ранг державного службовця.
Відповідно до визначених їй посадових обов’язків забезпечує опрацювання та підготовку матеріалів з питань фінансування місцевих бюджетів і місцевих запозичень у процесі розгляду, прийняття, виконання закону про державний бюджет та звітності про його виконання, надає оцінку стану формування і виконання місцевих бюджетів окремих областей. Здійснює моніторинг нормативно-правового забезпечення питань взаємовідносин між державним та місцевими бюджетами; казначейського обслуговування місцевих бюджетів, готує висновки до законопроектів з питань місцевого самоврядування та регіональної політики згідно з вимогами Бюджетного кодексу України та Регламенту Верховної Ради України.
У період роботи в секретаріаті зарекомендувала себе як відповідальний, добросовісний та дисциплінований працівник, виявила вміння працювати з нормативно-правовими актами та іншими документами. У спілкуванні тактовна і доброзичлива.
Козловська Галина Михайлівна працює у секретаріаті Комітету з липня 2007 року, на посаді старшого консультанта – з квітня 2013 року. Їй присвоєно п’ятий ранг державного службовця.
На займаній посаді забезпечує виконання завдань та підготовку питань щодо фінансового забезпечення установ закладів та заходів у сфері державного управління та судової влади у процесі розгляду, прийняття, виконання закону про державний бюджет, звітності та контролю за його виконанням, а також здійснює облік і систематизацію матеріалів Рахункової палати та Державної фінансової інспекції України. Відповідно до компетенції опрацьовує та готує висновки до законопроектів, поданих до Комітету згідно з вимогами Бюджетного кодексу та Регламенту Верховної Ради України.
Посадові обов’язки та доручення керівництва виконує належно, їй притаманні вміння працювати з нормативно-правовими актами, має здібності до швидкого опанування нового та навчатися, в поводженні з колегами виважена, доброзичлива.
Івашко Тетяна Юріївна працює у секретаріаті Комітету на посаді спеціаліста першої категорії з лютого 2014 року. Має дев’ятий ранг державного службовця.
Виконуючи сумлінно та відповідально функції секретаря Голови Комітету, забезпечує, зокрема, інформування членів комітету про засідання комітету, його підкомітетів та інші питання з організації діяльності Комітету, а також згідно з вимогами Бюджетного кодексу України та Регламенту Верховної Ради України опрацьовує та готує експертні висновки до окремих законопроектів з питань соціального захисту та соціального забезпечення.
Має певний рівень знань та навичок, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою.
Відповідно до вимог законодавства про державну службу Івашко Т.Ю. має пройти стажування на зазначеній посаді.
Слід зазначити, що для призначення на посаду головного консультанта Козловської Г.М. належить забезпечити перетворення її посади у вищу.
УХВАЛИЛИ:
1. Рекомендувати для зарахування до секретаріату Комітету з питань бюджету:
– на посаду головного консультанта Щербаченко Світлану Володимирівну, як таку, що перебуває у кадровому резерві на зайняття зазначеної посади.
– на посаду старшого консультанта Івашко Тетяну Юріївну за наслідками проходження стажування на відповідній посаді.
2. Направити до Керівника Апарату Верховної Ради України звернення з проханням перетворити посаду старшого консультанта у посаду головного консультанта та рекомендувати для наступного переведення на цю посаду Козловської Г.М. з дотриманням вимог законодавства про державну службу в частині проходження державної служби та переведення на вищі посади.
3. Голові Комітету з питань бюджету направити відповідні подання та витяг із протоколу цього засідання Керівнику Апарату Верховної Ради України.
Голосували: «за» - одноголосно.
Наприкінці засідання заслухано інформацію народного депутата України Вінника І.Ю. щодо поданого ним та народним депутатом України Пашинським С.В. проекту Закону України «Про внесення зміни до Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 року» (щодо особливостей правочинів із заарештованим у кримінальному провадженні майном, що виступає речовими доказами у викладі товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню) (реєстр. № 2011а від 04.06.2015) та проведено обговорення цього законопроекту.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Гордєєв А.А., Мельник С.І., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., Деркач А.Л., Крулько І.І., Амельченко В.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І. Зокрема, було зауважено, що порушене у законопроекті питання не є предметом регулювання закону про державний бюджет і має вирішуватися в порядку кримінального провадження згідно із Кримінально-процесуальним кодексом України.
Голова Комітету А.В. Павелко
Секретар Комітету В.В. Шкварилюк