СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

11 травня 2016  року

 

Веде засідання Голова комітету А.В.Павелко

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 16 народних депутатів, на засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Вже 17, так?

 

ІЗ ЗАЛУ. 17.

 

ПАВЕЛКО А.В. Кворум є, засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Є якісь пропозиції, зауваження? Будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКОЮ.В. Пане голово, тільки пропозиція, щоб ми, все ж таки, ближче до початку, яке попередньо погоджене, починали. Тобто 15-а, ну, 15.05-15.10.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре, приймається.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. 15.15 може.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тільки закінчився Кабмін, і ми очікували представників Кабміну.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Добре.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Є пропозиція?

 

КРИВЕНКО В.М. Так, є одна пропозиція.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні депутати, додатково пропонується включити в порядок денний питання розгляду урядового законопроекту про внесення змін до додатків номер 3 і номер 6 до Закону про Державний бюджет на 2016 рік щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання (за номером 4524 від 25 квітня 2016 року). Є пропозиція включити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо.

 

ЄФІМОВ М.В. Добрый день, коллеги! Есть просьба: если возможно, закон 4623 первым пунктом рассмотреть.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ну, не первым, вторым.

 

ЄФІМОВ М.В. Вторым.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримується.

 

ІЗ ЗАЛУ. Нема питань.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Якщо пропозицій інших немає, переходимо до розгляду питань.

По першому питанню доповідає Левченко Юрій Володимирович, голова підкомітету. Будь ласка, Юрій Володимирович, по 27-й статті.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

Товариство, по списку, якщо є якісь зауваження, пропозиції, прошу висловити. Але я бачу: всі дуже зайняті. Якщо є зауваження, пропозиції, прошу висловити. Якщо ні, прошу підтримати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

КРИВЕНКО В.М. Немає пропозицій.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, Юрій Володимирович, дякую за працю всім. І вчора на Погоджувальній раді я від комітету наполягав на тому, щоб Верховна Рада виконувала Регламент, і всі ті рішення, які приймає бюджетний комітет по так званій 27-й статті Регламенту, були включені до роботи пленарних засідань. Спікер парламенту підтримав таку пропозицію. Думаю, що в найближчий час ми дану норму врегулюємо в нашій праці, в роботі пленарних засідань.

Таким чином, якщо немає зауважень до законопроектів, які не мають впливу на показники бюджету, хто за даний список, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

По другому списку. Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Одноголосно. Дякую, рішення приймається.

Друге питання, запропоноване на початку нашої роботи, Єфімовим Максимом Вікторовичем, пропонується розглянути проект Закону України про внесення змін до пункту 4 пункту 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України" (реєстраційний номер 4623 від 10.05.2016), поданий народним депутатом Єфімовим Максимом Вікторовичем. Будь ласка, до доповіді запрошується автор законопроекту. Будь ласка.

 

ЄФІМОВ М.В. Уважаемые коллеги, мы уже несколько месяцев бьемся с деньгами, которые сконцентрированы сегодня на казначейском счете местных бюджетов оккупированных городов. И у нас есть законопроект 4197, который был в первом чтении принят, и на завтра стоит на второе чтение. Но с учетом позиции Минфина и позиции МВФ, было принято решение - переписать его и принять по горизонтали передачу денег с оккупированных городов на неоккупированные в рамках Донецкой и Луганской областей. То есть без передачи через субвенцию, через госбюджет, внутри бюджета. Я прошу вас поддержать. 4623. Этот законопроектом Минфином…

 

ПАВЕЛКО А.В. Сейчас мы Минфину предоставим слово по этому поводу.

 

ЄФІМОВ М.В. Он простой, на полстранички.

 

ПАВЕЛКО А.В. Слово надається першому заступнику, ні, просто заступнику. Будь ласка, Качур Роман Павлович.

 

КАЧУР Р.П. Дякую, Андрій Васильович.

Шановні члени комітету, законопроект 4623 в цілому Міністерством фінансів був підтриманий. Після доопрацювання ми вважатимемо, що в цілому законопроект не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету. Одночасно є питання погашення кредиту, який виник за заборгованістю "Укрексімбанку", який на сьогоднішній день не погашений. Тому в рамках прийняття цього законопроекту питання цього кредиту, ми вважаємо, має бути вирішене.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тобто, Романе Павловичу, положительное рішення?

 

КАЧУР Р.П. Так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримується Міністерством фінансів.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченку Івану Івановичу. Будь ласка.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Дякую.

Шановні колеги, ну, це вже третя спроба поділити ці кошти. Ну, якщо Міністерство фінансів підтримує… Ну, деякі застереження залишаються, ну, по-перше, те, що зараховується до загального фонду, а ми раніше говорили про спеціальний. Питання в тому, що кредит сам, ми його не знаємо, хто за нього несе відповідальність, ми не визначаємо…

 

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону)

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Так, ми знаємо, ми знаємо про це.   

 

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону)

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Максиме, у нас говорять по черзі.

Вважаючи, що іншої спроби немає, ми домовилися на засіданні підкомітету рекомендувати Верховній Раді законопроект 4623 прийняти за основу та в цілому як закон. Але є питання. В зв'язку з тим, що підготовлений до другого читання законопроект 4197, який стосується Закону про бюджет, належить зняти з розгляду як такий, що втратив актуальність.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Записалися до запитів, йдемо по порядку. Віктор Михайлович Пинзеник, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ну, я не розумію, для чого ми валимо тоді Закон про бюджет.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону)    

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ну яка різниця? Тут нічого не міняється.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону)    

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я дивуюсь позиції Мінфіну, тому що треба мати вже одну позицію: або то пропускаєте, або це. Бо, я ще раз хочу нагадати, як рахує дефіцит бюджету Міжнародний валютний фонд? Зменшення залишків коштів на казначейському рахунку відноситься на збільшення дефіциту бюджету. Приріст залишків відноситься на зменшення дефіциту бюджету. Мова йде зараз про кошти, які лежать, бо вони не належать… Це не окуповані території, вони лежать на рахунку. Отже, якщо ми зараз передаємо їх на використання, треба усвідомлювати, що на 3 мільярди гривень збільшується дефіцит бюджету. Якщо це свідоме рішення Мінфіну, ну, то Мінфін повинен зрозуміти дискусії, які він буде мати з цього приводу,  бо цей закон нічим не відрізняється. Тоді я не бачу, чого ми не підтримали той закон по бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримали. Ми і той закон теж підтримали.

Будь ласка, Левченко Юрій Володимирович.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

Ну, по-перше, я хотів би висловити ті ж самі зауваження, які я говорив щодо минулого закону (щодо питання, куди саме ці кошти направляються). І, все ж таки, я би наполягав, що якщо це навіть комітет буде пропонувати прийняти цей закон, то лише в першому читанні, щоб була можливість до другого читання поправки відповідні подавати. Це по-перше.

По-друге, питання по кредиту "Укрексімбанку". Тобто таке враження просто-напросто, що за рахунок списання цього кредиту дали певного хабара комусь (складно сказати кому) в Мінфіні чи в Кабінеті Міністрів. Тому вони погодились раптом підтримати цей законопроект, який, як правильно сказав Пинзеник, є абсолютно такий самий.

Так от, у мене питання до Мінфіну. Скажіть, будь ласка, представники Міністерства фінансів, ви чітко заявляли, що ці гроші, що їх вже де-факто (не де-юре, а де-факто) не існує, бо вони вже були використані. Так? Скажіть, будь ласка, що змінилося з того часу, коли ви говорили це тут, якщо не помиляюся, три тижні тому? Що змінилося сьогодні? Тобто раптом ви  побачили, що вони не використані де-факто, чи як? Будь ласка, поясність, що, власне кажучи, змінилось?

 

ПАВЕЛКО А.В. Роман Павлович, будь ласка.

 

КАЧУР Р.П. Щодо "Ексімбанку", то "Ексімбанк" є сто відсотків державним банком, тому відстоюючи позицію "Ексімбанку", я думаю, що ми відстоюємо державну позицію, тим більше, що кредит видавався Донецькій міській раді в 2010 році. Ну, кредит, кошти були надані, і на сьогоднішній день сто відсотків під ці кошти сформовані резерви, і очевидно, що уряду, якщо цей кредит не буде погашений, доведеться проводити докапіталізацію банку за рахунок коштів бюджету. Тому в цілому це система публічних фінансів. 

Що стосується зауваження стосовно використання коштів. Всі залишки коштів, які є в місцевих бюджетах, які є перехідним залишком, по методиці Міжнародного валютного фонду вони рахують як потенційно капітальні видатки і враховують в своїй методиці дефіциту. Дійсно, якщо вони не будуть проведені, то капітальні видатки будуть зменшені. Якщо вони будуть, то вони будуть так, як забюджетовані. Таким чином Мінфін провів аналіз з приводу капітальних видатків і плану використання, вони знаходяться в межах того периметру, який був домовлений з Міжнародним валютним фондом.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Можна два слова? Я дуже перепрошую, але не було на питання відповіді, бо ви конкретно говорили чи, перепрошую, може, не ви, може, ваша колега (я не пам'ятаю, хто із вас тоді виступав), так, колега ваша точно тоді казала недвозначно, вона конкретно казала під стенограму, можна стенограму підняти, що ці так звані залишки, їх немає, бо фактично вони були витрачені на інші речі. Тому що було зрозуміло, що це окуповані території і з ними, власне кажучи, цими залишками, нічого не буде.

То скажіть, будь ласка, що змінилося? Де ж вони, все ж таки, з'явилися ці залишки? Будь ласка. Я візьму тоді її стенограму, тепер візьму вашу стенограму, і мені прийдеться опублікувати два варіанти і порівняти. Що ж Мінфін між собою не може розібратися? Один заступник говорить одне, а інший говорить інше зовсім.

 

КАЧУР Р.П. Залишки казначейства є єдиною централізованою системою. Залишки обліковуються на єдиному казначейському рахунку в цілому. Таким чином, якщо ці залишки навіть після появи певних неконтрольованих територій, в цілому система казначейства збереглася і ведеться облік всіх грошових коштів. Казначейство змогло побудувати таким чином систему, коли облік всіх залишків, контрольованих і неконтрольованих, був чітко зафіксований на дату втрати контролю цих територій. Таким чином технічно ці кошти в свій час поступили на рахунки місцевих бюджетів і рахувалися на єдиному казначейському рахунку. І досі там рахуються на сьогоднішній день.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Мельник Сергій Іванович.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі, я минулий раз казав, що оцей варіант був би самий правильний. Тому я підтримую позицію Мінфіну. І якби не було окупованих територій, саме б це і відбулося. Тому що залишки в обліку є. Вони були б направлені і використані саме як бюджет розвитку. В зв'язку з тим, що ми в свій час там бюджет розвитку зробили як передачу загального фонду до спеціального фонду, от якраз визначення напрямків, що частина піде на погашення, а частина піде на розвиток, ми якраз, я вважаю, уникнемо будь-яких, скажемо, зауважень як з боку МВФ, так і з будь-якого боку. Я вважаю: це – саме правильне рішення і з точки зору процедури правильне, і з точки зору фінансів правильне.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Івановичу.

Матвієнко Анатолій Сергійович, будь ласка. 

 

МАТВІЄНКО А.С. Вивчаючи історію цього питання, у мене чомусь є оптимізм, що якщо ще щось пошукати, то знайдуться ще інші формули. Але дійсно треба приймати рішення. І якщо Мінфін узгоджує це з МВФ, і ми не будемо мати проблеми, то варто підтримати.

Але у мене до вас запитання, Романе Павловичу. Завтра в Верховній Раді виникне питання по цьому банку. Ну, от я так думаю, я задав би. А які ще банки кредитували місто Донецьк? Чи є така інформація? Чому тоді тим банкам ми аналогічно не робимо якийсь жест? Чому цей банк з'явився саме у цій версії? Ну, я тут також, як і пан Юрій, задаю собі запитання, на які не можу знайти логічну відповідь. Дякую.

 

КАЧУР Р.П. Ну, насправді, питання по кредиту "Ексімбанку" ми послідовно відстоювали у всіх версіях і на всіх засіданнях комітету. Тому що очевидно, що органом управління на сьогоднішній день для державних банків є Міністерство фінансів. І тому ми як орган управління проаналізували ризики по наших "Ощаду", по "Ексіму" і підняли це питання. Максим Юрійович знає, який ініціював цей законопроект, що це питання завжди ставилося. Ми є органом управління для цих банків. Національний банк як регулятор здійснює контроль за діяльністю банків і виставляє вимоги докапіталізації. Вони не роблять різниці між комерційними чи державними банками. Відповідно ми маємо зобов'язання з бюджету фінансувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Романе Павловичу.

Пропонується переходити до прийняття рішення, а саме: було озвучено головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію – підтримати даний законопроект в цілому і рекомендувати Верховній Раді дане рішення комітету. Хто за дане рішення, прошу голосувати. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 13.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Один.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Три.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую, Максиме Вікторовичу.

 

ЄФІМОВ М.В. Спасибо, коллеги!

 

ПАВЕЛКО А.В. Переходимо до порядку денного. Друге питання: про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік (розпорядження уряду номер 330-р). Слово надається першому заступнику міністра соціальної політики Шевченко Василю Васильовичу. Будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати! Міністерство соціальної політики просить вас підтримати перерозподіл коштів, які направляються для виплат, які передбачені за бюджетною програмою до 5 травня. На ці потреби планувалося 773 мільйони 250 тисяч 600 гривень. Одночасно виплати планувалися членам загиблих, дружинам чоловіків, померлих інвалідів, дружинам учасників бойових дій, учасникам війни, жертвам нацистських переслідувань у розмірі 465 гривень. Пропонується виплати здійснити у розмірі 500 гривень. Це стосується 217 тисяч 848 осіб. Додатково потреба складає 7 мільйонів 624 тисячі. Та додатково виплати здійснити у розмірі 400 гривень замість тих, які планувалися, у розмірі 170 гривень. Це стосується 597 тисяч 559 осіб і додатково потребує 137 мільйонів 438 тисяч 500 гривень. Та додатково кошти у сумі 15 мільйонів 71 тисяча 700 гривень, які виникли в зв'язку з необхідністю виплат додатково учасникам бойових дій, які отримали посвідчення і стали на облік управління соціального захисту в кількості 16 тисяч 382 особи. З цього приводу прийнято розпорядження уряду, і прошу підтримати відповідне рішення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Василь Васильович.

Слово надається першому заступнику голови комітету Амельченку Василю Васильовичу.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. За результатами опрацювання зазначеного питання на підкомітеті пропонується рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 29 квітня за номером 330-р перерозподіл видатків державного бюджету. Проект ухвали викладено в ваших матеріалах. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рудик Сергій Ярославович, потім Пинзеник.

 

РУДИК С.Я. Уточнююче запитання по категоріях людей, які будуть отримувати додаткові надходження у вигляді соціальних виплат. Чи є серед них ветерани Організації українських націоналістів і Української повстанської армії? Якщо є, то в якій кількості? Дякую.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. В даному випадку це стосується виплат, які стосуються учасників війни та колишніх в'язнів концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового утримання, осіб, які були насильно вивезені на примусові роботи, діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістичним режимом у тилу ворога. Виплати планувалися 170 гривень, як я вже говорив, будуть здійснені у розмірі 400 гривень. Загалом необхідність коштів на цю категорію складає 137 мільйонів 438 тисяч 500 гривень. Окремо скільки отримає, я можу вам додатково повідомити при детальній статистичній інформації, щоб не допустити помилки, так як я цієї статистики з собою не взяв. Всі включені.

 

ІЗ ЗАЛУ. Він же вас спитав: є там ветерани ОУН і УПА?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Шановні друзі, я вам зачитую, що "інших учасників боротьби з націонал-соціалістичним режимом у тилу ворога". В тому числі це стосується… Я зачитав, як це записано в законодавстві. Ви мене запитали в формі, яка передбачає чітке трактування. Тобто я вам сказав, на яку категорію направляються ці кошти.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) А в цю категорію вони включають…

 

(Шум у залі)  

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте по порядку. Если по данному вопросу…

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я уточню колегам, бо я цим питанням займався. Насправді, на превеликий жаль, у нас на законодавчому рівні до сих пір УПівці не прирівняні в пільгах до інших ветеранів, тому що в Законі відповідному про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту - їх немає. Коли пан говорить про боротьбу в тилу, це мова йде про так званих червоних партизанів і так далі, і тому подібне. УПівців в законі немає, відповідно ніякого розподілу згідно цього Упівці нічого не отримають. І тут питання полягає в тому, що Верховна Рада так звана, нова, на жаль, за півтора роки своєї роботи не спромоглася внести зміни відповідні до цього законодавства.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Володимировичу.  

Пинзеник Віктор Михайлович, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, у нас два документи зараз на розгляді. Якому з них вірити? Є Закон про бюджет, який каже, що уряду не вистачає коштів на пенсії, і де передбачено на 576 мільйонів гривень збільшити видатки на пенсії. Розпорядження уряду каже, що у них там економія є. Оцей документ передбачає перевірку зробити і по програмі надання підтримки Пенсійному фонду. Так де правда? Є гроші чи немає?

По-друге, наскільки я пам'ятаю, традиційно одноразова річна допомога ветеранам війни робилась до 9 травня. Або ми проспали щось, або уряд зробив реформу календаря і цю допомогу буде робити в інший.

 

ІЗ ЗАЛУ. К 1 сентября.

 

ПИНЗЕНИК В.М. 161 мільйон… Чи до початку Другої світової війни він збирається. Завжди давали до травня – до Дня Перемоги виділялась допомога. Куди призначений 161 мільйон гривень?

 

ПАВЕЛКО А.В. Василь Васильович, будь ласка, відповідайте.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Бюджетна програма називається "Виплати до 5 травня". Мається на увазі, що до 9-го травня всі отримали. Але виплати будуть здійснюватись до 30 вересня поточного року.

 

ІЗ ЗАЛУ. Є пропозиція – підтримати уряд.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так, голосуємо.

 

МАТВІЄНКО А.С. (Без мікрофону) Але є прохання: проінформуйте комітет з приводу УПА.

(Мікрофон вимкнено)

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. На наступному засіданні проінформуйте нас по даному питанню.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) Які пільги соціальні мають…

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, я пропоную це рішення підтримати, тому що я не вірю, що можливі зловживання на 161 мільйон гривень. Я розумію, що були там з заміною уряду недопрацювання певні, що якщо наші ветерани не отримали до 5 травня, то нічого доброго в тому, що вони не отримають 15-го чи 25-го. Все одно ми це приймемо, все одно ми віддамо ці борги. Але зганьбимось в черговий раз і дамо популістам розповідати, які вони тричі герої. Тому пропоную підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Миколайовичу.

Пропонується переходити до голосування пропозиції, яку оголосив перший заступник голови комітету Амельченко Василь Васильович, а саме: пропонується підтримати і погодити встановлений  розпорядженням уряду від 29 квітня за номером 330-р перерозподіл видатків державного бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ІЗ ЗАЛУ. Один, два.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую, Василю Васильовичу.

Наступне питання. Законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо фінансового забезпечення реформування рибної галузі України, № 4464, поданий народними депутатами Мушаком, Амельченком та іншими.

Доповідає народний депутат Мушак Олексій Петрович. Олексію Петровичу, будь ласка.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, доброго дня. Вам запропонований законопроект, суть його в наступному. Це перерозподілення 15 мільйонів гривень з однієї бюджетної програми – "Фінансова підтримка заходів у агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів" на іншу – "Керівництво та управління у сфері рибного господарства". Тепер причина, чому так зроблено. Насправді, рибна галузь – це потенційно надзвичайно прибуткова державно корисна і взагалі перспективна галузь, але наразі вона не адмініструється добре. Більше того, наші водні ресурси, вони по суті віддані там, можна сказати, на поталу браконьєрам і боротися з ними практично наразі немає ніяких технічних засобів.

Зараз відбувається реформа в рибній галузі і в інспекції. Вони набирають нових людей і відповідно під цих нових людей вони б хотіли також отримати нову якісну техніку, яка б дозволяла контролювати і боротися з браконьєрством. Тут присутні представники як рибної галузі, так і Міністерства АПК, які можуть більш детально про це розказати. Всі кошти, вони є в рамках фінансування видатків Міністерства АПК. І підтримка з боку Міністерства АПК, вона також є. Прошу підтримати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олексію Петровичу. Слово надається заступнику міністра фінансів Качуру Роману Павловичу. Будь ласка.

 

КАЧУР Р.П. Оскільки перерозподіл здійснюється в межах одного розпорядника коштів і він збалансований, то в цілому ми підтримуємо. Єдине застереження: право на внесення змін надається головному розпоряднику коштів, тому, можливо, слід було б почути позицію головного розпорядника коштів – МінАПК, я бачу, тут є представник перший заступник міністра,  щодо проведення такого перерозподілу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, МінАПК.

 

КРАСНОПОЛЬСЬКИЙ Я.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Ну, позиція міністерства однозначна: ми підтримуємо за рахунок програми 2801030 – "Фінансова підтримка заходів агропромислового комплексу шляхом здешевлення кредитів". Ми пропонуємо перекинути якраз на підтримку розвитку "рибного патруля", тому що це проблема, дійсно, тут є. Ми розпочали реформування рибної галузі і зараз для цього потрібно, дійсно, підтримати оцей пілотний проект і на основі нього ми будемо бачити ефективність, через те ми підтримуємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається Першому заступнику Голови Комітету Амельченку Василю Васильовичу. Будь ласка.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. В результаті розгляду цього питання на підкомітеті було запропоновано рекомендувати комітету підтримати таке рішення. Законопроект, реєстраційний номер 4464, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням необхідності внесення техніко-юридичного уточнення щодо викладу розділу першого законопроекту відповідно до правил законотворчої техніки, а також уточнення бюджетних показників у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до державного бюджету до розгляду зазначеного законопроекту.

Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради у разі прийняття законопроекту  при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, що пов'язані із зазначеним рішенням комітету. Проект ухвали викладено у ваших матеріалах. І прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рудик Сергій Ярославович. Будь ласка.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги! Я підтримую зазначені зміни, але хотів би, користуючись присутністю представників і керівництва МінАПК, і Держрибагентства, Мінфіну і, власне, членів бюджетного комітету, аби ви ініціювали додатковий перерозподіл ще на солярку, тому що купивши техніку, потім всі стикаються з відомою проблемою, коли рибінспектор не має за що виїжджати, щоб контролювати водне плесо, звертаючись до всіх кому не лінь, в тому числі й до народних депутатів. Там, де це можна в рамках розумного, я, зокрема, в межах  своїх можливостей допомагав. Але це проблема загальнодержавна. Тому якщо така можливість є, я як член бюджетного комітету із задоволенням би це схвалив і, думаю, що мої колеги теж. Тому що коли немає "соляри", щоб ловити, розумієте, це перетворюється все в якийсь там фарс. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги! Переходимо до голосування. Хто за те, щоб підтримати розданий і озвучений Амельченком Василем Васильовичем проект рішення? Думаю, не треба зачитувати? Тільки що було зачитано.  В стенограмі є. Прошу визначатись. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно.

Дякую вам, Олексію Петровичу.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, дякую вам за підтримку одностайну.

 

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання. Законопроект  про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (щодо соціальних стандартів та обсягу субвенції на надання пільг та житлових субсидій), номер 4543, поданий Кабінетом Міністрів.

Доповідає заступник міністра фінансів Качур Роман Павлович. Будь ласка.

 

КАЧУР Р.П. Шановні колеги! Вашій увазі пропонується законопроект 4543. Прийняття вказаного законопроекту пов'язане в цілому було з прийняттям рішення з приводу імпортного паритету цін на газ і необхідністю підняття соціальних стандартів. Таким чином, з 1 грудня мінімальна заробітна плата для працездатних осіб піднімається до 1600 гривень, в чинному варіанті Закону "Про Державний бюджет" – 1550. І відповідно всі інші категорії, вони будуть скореговані відповідно із збереженням тих пропорцій, які передбачені законодавством.

Тобто в грудні місяці зростання соціальних стандартів відбудеться на 10,4 відсотка проти 6,67, які були передбачені в чинній версії Закону "Про Державний бюджет". В цілому прийняття даного законопроекту вимагатиме додаткових видатків на суму 6,7 мільярда гривень, які передбачається компенсувати за рахунок збільшення доходів. В першу чергу це надходження від ренти за природній газ, в першу чергу від компанії "Укргазвидобування", податку на додану вартість і податку на прибуток. Тобто прийняття даного рішення є повністю збалансованим разом з пакетом рішень, які були прийняті урядом. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається Першому заступнику Голови   Комітету Амельченку Василю Васильовичу. Будь ласка.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. В результаті розгляду цього питання на підкомітеті пропонується комітету підтримати таке рішення - рекомендувати Верховній Раді законопроект 4543 прийняти за основу та в цілому як закон з такими пропозиціями: додаток два до законопроекту доповнити рядком за кодом 3111080, виклавши найменування бюджетної програми у такій редакції: "Реалізація державного інвестиційного проекту "Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області", а також зазначити про необхідність уточнення в законопроекті бюджетних показників у разі прийняття інших законопроектів щодо змін до державного бюджету на 2016 рік до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно у разі прийняття законопроекту 4543 Комітету з питань бюджету разом з Мінфіном та Головним юридичним управлінням Апарату при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов'язані з ухваленим комітетом рішенням щодо даного законопроекту.

Це те, що було в Міністерстві економіки, ці кошти, які були передбачені і визначені нами, в тому числі і їх розподіл затверджений. Просто програма бюджетна – була помилка в назві програми. Це не ресурсне питання.

 

ІЗ ЗАЛУ. А інших соціальних програм там не було?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Там все було правильно. Ну, я не буду коментувати, ніяких політичних оцінок робити, бо підкомітет, у принципі, підтримав це рішення. Я думаю, що ми обсудимо це питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Кривенко, Пинзеник,  Мельник.

Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

 

КРИВЕНКО В.М. Враховуючи повагу до Василя Васильовича, тут є помилка в ухвалі, в проекті рішення комітету. У нас код програми класифікації видатків названий 3111080, а в бюджеті він 3111800, щоб потім не прийшлося нам ще раз вносити зміни в Закон про держбюджет, прошу відразу переставити "нулик" і "вісімку" в різні місця, щоб ця маленька дрібничка не заставила нас ще раз змінювати. А по суті рішення в мене [зауважень] немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пинзеник Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Для мене це непростий закон. Здається, що дуже простий і збалансований. Він не є збалансованим. По суті, збільшуються видатки на 7 мільярдів гривень. За рахунок чого збільшуються? За рахунок збільшення доходів. А давайте подивимось трішки, що відбувається з бюджетом. Експерти добру записку підготували, якщо всі прочитали. 4 місяці дозволяють говорити, що відбувається з бюджетом. Я стверджую: бюджет не буде виконаний за доходами. Законом про бюджет передбачено зростання доходів загального фонду державного бюджету на 11,7 відсотка. Пройшло 4 місяці. Доходи бюджету перших 4-х місяців перевищують доходи бюджету 4-х місяців попереднього року на 4,6 відсотка. Бюджет іде з провалом. Квітень, останній місяць року, цього  періоду, квітень до квітня минулого року – доходи бюджету виросли аж на мінус 14 відсотків. Бюджет отримав менше. До вашого відома: інфляція за перші 4 місяці середня до періоду 4-х місяців попереднього року – 60 відсотків. І при цьому номінальні доходи виросли на 4,6. Звідки уряд збирається додаткових 7 мільярдів узяти, я не знаю. Насправді йде за рахунок збільшення дефіциту.

Друге питання. Дуже гарно виглядає ідея 10 відсотків підвищення соціальних виплат, але це на один місяць. А що буде з перехідними видатками? Бо наступного року виникають перехідні видатки не на один місяць. Подивіться, я назвав уже цифру, яка стосується Пенсійного фонду. 576 мільйонів гривень додаткові видатки. Це на грудень. А наступного року ці видатки треба закласти на всі 12 місяців. І я не говорю про додаткові видатки, які виникають у зв'язку з інфляцією і необхідністю індексації соціальних стандартів. Я не знаю, якої мети добивались, але в будь-якому випадку рішення щодо цін на газ – воно ніякого відношення немає до цього, і нічого воно не згладить проблем, які будуть розкручуватись цим рішенням.

У мене немає питань щодо субсидій, бо хоча формально воно не показує реакцію на дефіцит, бо я вже говорив не один раз, що у нас дефіцит бюджету розбитий на дві частини: одна показується, а друга ховається, то якраз по прихованій частині це зменшує дефіцит. Бо видатки на субсидії завжди менші, ніж субсидувати все населення.

Ну, і для мене незрозуміле те рішення, яке йде побічним документом, не цим рішенням. Мова йде про припинення оподаткування пенсій. Ми спокійно реагуємо на те, що мінімальна пенсія у нас 1 тисяча гривень чи трішки більше. І вона не буду називати, у скільки разів менша, ніж вимога закону. Але зате не дай Бог оподатковувати пенсії у 5 тисяч гривень. Вони ж не оподатковуються, пенсії мінімальні. Я розумію, якби у нас ще дискусія йшла з приводу розміру. Але це ж не люди, які отримують мінімальний розмір пенсії, а люди, які трішки більше отримують. Ви вважаєте, що це мало? Підніміть поріг. Але частина пенсіонерів повинна платити, бо ми заставили платити найбідніших пенсіонерів, виплачуючи мінімальний розмір пенсії. Моя пропозиція: проект закону не підтримувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Роман Павлович.

 

КАЧУР Р.П. Шановний Вікторе Михайловичу! Дозвольте я прокоментую по зазначених позиціях. Стосовно додаткових видатків – 6,7 мільярда. Давайте проаналізуємо структуру цих видатків. З них 5,3 мільярда будуть направлені на субсидії, які зростають у зв'язку з підвищенням цін на газ, і 1,4 мільярда будуть пов'язані, це чистий фіскальний ефект від підняття соціальних стандартів.

Отже, ми бачимо, що левова частка, 80 відсотків, вона направляється на субсидії. Тобто в даному випадку ми аналізуємо прийняття  конкретного рішення. Очевидно, що є багато інших факторів, які впливають на ризики бюджету, але на сьогоднішній день приймалося пакетне рішення паритету стопроцентної ціни на газ. І це було абсолютно правильне рішення. Крім того, в результаті, як ви правильно зазначили, прийняття такого рішення, повністю ліквідується  дефіцит "Нафтогазу", який була необхідність і було закладено в бюджеті цього року фінансувати через механізм облігацій.

 Тобто прийняття цього рішення повністю вирівняло ціну на газ, усунуло будь-яку можливість арбітражу за рахунок існування різних цін в ТКЕ, УГВ і двоставкового тарифу для населення і унеможливило будь-які махінації в цьому секторі. Всі затрати були пов'язані напряму з фінансуванням субсидій. Тобто доходи від цього сектору були направлені на фінансування субсидій. Тобто це збалансоване політичне, економічне і фінансове рішення.

Щодо фінансування у 2017 році. Очевидно, що будуть додаткові видатки перші місяці, але в тих розрахунках прогнозу на 2017 і 2018 рік, які здійснює Міністерство фінансів, тут також буде враховуватися збільшена ціна для "Укргазвидобування", яке буде за рахунок збільшеної ціни сплачувати підвищену ренту, підвищений податок на додану вартість.

І третя позиція – з приводу оподаткування пенсій, логіки. На сьогоднішній день є подання до Конституційного Суду з приводу незаконності даного рішення. Ми оцінили ймовірність прийняття Конституційним Судом такого рішення, тобто відміни даної норми закону з приводу оподаткування пенсій. Вона є досить високою. Таким чином, у разі визнання її неконституційною, доведеться повертати чи компенсувати всі нарахування, всі доходи, які були отримані від оподаткування пенсій, починаючи з моменту введення. А це з 2014 року. І таким чином ризик, потенційний фіскальний ризик від прийняття даного рішення, він оцінюється нами як значно високий. В цілому фіскальний ефект від прийняття цього рішення є 400 мільйонів гривень у 2016 році. І на базі цього нами було прийнято таке рішення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я не хочу дискутувати з цього приводу, я не буду. Всі чули виступи. Але я забув одну норму: друзі, в рішенні ми не маємо права говорити про внесення в текст закону інших законів, які будуть прийняті. Другий пункт. Ну це неправильно.

 

ФЕЩУК С.Л. Вікторе Михайловичу, просто може бути, що в один день голосують кілька змін до бюджету. Це нам дається право, щоб ми збалансували.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ну ми ж не можемо передбачити їх послідовність прийняття, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Але як ми можемо посилатися на неприйняті закони і говорити, що врахувати в цьому законі?

 

(Шум у залі)

 

(Іде загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Це вимушена норма, яку ми маємо включити.

 

ФЕЩУК С.Л. Коли в один день три закони про внесення змін до бюджету, їх один на один треба накладати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Вони до підготовки до підпису будуть просто відрегульовані, ці питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Наш виступаючий від комітету врегулює цю норму. Будь ласка, Сергій Іванович.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі! Я хотів би звернути увагу на декілька питань. Те, що Віктор Михайлович правильно зазначив, ми йдемо в цьому році з виконанням 28,8 до річного плану. Ну зрозуміло: 33 – перший квартал. 4 місяці – це складно. Тобто мінімум ми 3 відсотки відстаємо. І мені здається, що Мінфін просто за рахунок того підвищення робить, збалансовує бюджет. Тому що якщо у нас ціна на газ була 1 590 гривень і ми зробили ціну 6 879, то в мене викликає сумнів розрахунок рентної плати 3,7.

Далі. Податок на прибуток – 1,2 при переплаті 25 мільярдів і ПДВ. Я вважаю, як мінімум, якщо ми казали, що у нас 12 мільярдів, то я хочу побачити розрахунок, ці 3,7 мільярда рентної плати. Якщо ми казали, що у нас 12 мільярдів газу власного видобутку, ну рента мала би бути, як мінімум, 7,5 мільярда.

Наступне питання. Ми за перший квартал 12 мільярдів використали на субсидії, тобто у нас зараз літній період, йде тільки гаряча вода. Тобто у нас 35 мільярдів, решту суми, я вважаю, не буде, тому що опалювальний сезон з 15 жовтня: жовтень – листопад – грудень. Тобто ми наперед збільшуємо. Ми абсолютно не робимо ніякої ні індексації, ми через три місяці будемо рапортувати, що у нас різко виросли доходи по рентній платі. І будемо що, збалансовувати те, що сьогодні не виконується? Так хіба не краще зараз це відкрито сказати? Ми переклали ціну газу на населення і населенню ні копійки з цього не даємо, "кормимо" тим, що з 1 грудня ми підвищимо соціальні стандарти. От розрахунок 3,7 мільярда – хтось може показати, звідки 3,7 мільярда, чому не 7,5?

 

КАЧУР Р.П. Сергію Івановичу, я готовий показати дуже детальний розрахунок. На ренту впливають, в першу чергу, обсяги видобутку. Далі. Впливає обрахунок курсу, оскільки вона обраховується за імпортним паритетом. І третє, впливає ставка ренти, і все. Я готовий показати детальні розрахунки. Я навіть зараз вам покажу детальний розрахунок.

Що стосується субсидій. Цифра 12,7 є застарілою. По пам'яті, зараз проведено факт використання субсидій в грошовому вимірі і взаємозаліку по 20-й постанові близько 17 мільярдів. Крім того, там є проблема з нарахуваннями, тобто зараз нарахованих субсидій близько 30 мільярдів. Це виникло, така ситуація пов'язана з завищеним нормативом по нарахуванню газу. Тому економії по програмі субсидій до кінця року не передбачається. І ми дуже уважно аналізували, коли додавали 5,3 мільярда на програму фінансування субсидій всі показники, тобто це напевно мінімально…

 

МЕЛЬНИК С.І. Ціна на газ зросла. Ви підняли ціну на газ власного видобутку в 4 рази.

 

КАЧУР Р.П. Це стосується, я зараз коментую субсидії. Ви говорите зараз про ренту. Я вам дам розрахунок по всіх показниках.

Таким чином по субсидіях економії в цьому році не передбачається. Я готовий теж показати вам повний розрахунок факт використання і нарахування субсидій, тобто там є цілий ряд питань також у цій сфері.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Романе Павловичу.

Колеги, пропонується переходити до прийняття рішень.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене є запитання до Міністерства фінансів. Скажіть, будь ласка, а наскільки, за вашими прогнозами, збільшиться в Україні і скільки це буде в цифрах кількість осіб, громадян України, які отримуватимуть субсидії?

 

КАЧУР Р.П. За нашими оцінками кількість домогосподарств потенційно може зрости до 8 мільйонів осіб.

 

КРУЛЬКО І.І. Ви розумієте, що у нас стає така ситуація, що замість того (так, нація "иждивенцев"), тобто це призведе до того, що жодна людина, яка отримує субсидію, не захоче утеплювати будинок, використовувати енергозберігаючі технології і так далі, оскільки немає сенсу. Це замість того, щоб…

Будь ласка, поясніть, що ви плануєте з цим робити?

 

КАЧУР Р.П. По-перше, механізм надання, гроші потрібно давати людям, а не компаніям, тому в будь-якому випадку, якщо газ продається нижче собівартості, а він продавався нижче собівартості у попередні роки, то цю різницю потрібно компенсувати. І вона традиційно компенсувалася НАКу, ТКЕ і так далі через різницю в тарифах, через субсидії "Нафтогазу". В цілому ми робили підрахунки: за всі роки загальне субсидіювання склало більше 50 мільярдів доларів. Таким чином ця теза про те, що збільшення кількості домогосподарств, які отримують субсидії, воно відображає просто реальну ситуацію, яка на сьогоднішній день є з доходами громадян.

Теза про енергоефективність. Значить, на сьогоднішній день залишок невикористаних субсидій залишається на особових рахунках громадян. Після того, як формула буде відкалібрована, тому що це була наймасштабніша, напевно, програма соціальної підтримки по кількості і по динаміці, яка була введена по субсидіях, зростання з 1,2 мільйона до 5,4 мільйона домогосподарств. Очевидно, що нам потрібно відкалібрувати формулу і чітко розуміти розміри такої підтримки. Після того, як формула буде відкалібрована, ми введемо механізм монетизації цих залишків. Тобто ті домогосподарства, які змогли зекономити, матимуть право використати ці  кошти. Звичайно, це буде цільове використання, а саме: на термомодернізацію. І таким чином буде чітка мотивація раціонально використовувати енергоресурси для того, щоб зекономлені кошти можна було... Так, це те, що планується, але це не можна зробити на даний момент без чіткого калібрування формули нарахування субсидій.

 

КРУЛЬКО І.І. А от скажіть, будь ласка, у мене ще одне питання,  воно трішки філософське, але воно стосується безпосередньо, от коли подаються такі законопроекти. У 2000 році була визначена методологія стосовно мінімального прожиткового мінімуму. Питання полягає ось у чому. Що навіть збільшивши в грудні ці соціальні стандарти, все одно рівень, і це продовжується вже от другий рік, ситуація, якої ще не було ніколи в історії України, коли рівень прожиткового мінімуму до методології,  яка визначена, складає менше 50 відсотків. Зараз він складатиме 47,9. Скажіть, будь ласка, що робити з цим, з цією методологією? Що ви плануєте робити? І як бути з тим, що рішення, які сам приймає Кабінет Міністрів, успішно не виконуються навіть тими змінами, які зараз ви пропонуєте?

 

КАЧУР Р.П. Методологія визначення прожиткового мінімуму зараз проводиться, Міністерство соціальної політики є головним у цьому питанні. І Міністерство фінансів також бере участь у цьому процесі. Очевидно, що підняття соціальних стандартів, воно здійснюється в межах можливостей бюджету. Тобто на сьогоднішній день пораховані всі можливості доходної і видаткової частини, і ці корегування здійснюються збалансовано Міністерством фінансів. Такий проект закону був внесений.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Романе Павловичу. Кривенко Віктор Миколайович.

 

КРИВЕНКО В.М. Я спробую коротко. Колеги!  Я пропоную відкласти обговорення цього законопроекту або відхиляти його сьогодні, тому що правий колега Крулько, і правильно говорили, що  до кінця року, до жовтня, до вересня у нас точно  вистачить тих коштів, які передбачені на субсидії. За цей час можна розробити хоча б монетизацію цих пільг. Ну це нонсенс: ми бачимо зараз, як волають усі обласні газові розподільні компанії, всі місцеві активісти, що у нас переплати у громадян. Ми робимо 8 мільйонів домогосподарств, а у нас всього їх 13, ми робимо 70 процентів українців посто "иждивенцами". І хто бенефіціар цього всього діла? "Нафтогаз", який купається в грошах.

 І тому я не бачу можливості для себе (це якщо коротко, просили коротко) за це голосувати в такому вигляді. Треба ще детальніше розбиратися. Можливо, там є якась глибока логіка, але я не бачу ризику в тому, щоб спокійно працювати і у вересні до цього питання повертатися.

 

ПАВЕЛКО А.В. Краткий комментарий по этому. Уточнение.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Романе Павловичу, ще одне. Дивіться, уряд декларує підвищення ціни на газ, вихід на ринкову ціну і так далі. Але ж одним із завдань ще є і зменшення споживання газу. Скажіть, будь ласка, як це все впливає, от де у людей, скажімо, з'явиться бажання, скажімо, зменшити споживання газу, замінити його на альтернативні, інші джерела? І таким чином ми досягнемо, скажемо, певної енергетичної незалежності. Адже наше завдання – енергетична незалежність, врешті-решт, і зменшення споживання російського газу. Як уряд у цьому плані, скажімо, свою роботу будує?

 

КАЧУР Р.П. По-перше, напряму це рішення зв'язано, оскільки якщо ми субсидіюємо ціну на газ, то економіка використання газу стає більш, ну, економіка застосування альтернативних технологій є менш цікавою. Тобто якщо газ субсидійований, ціна занижена, заходи з енергозбереження окупаються довше і відповідно мотивації їх робити менше.

Тобто це напряму, це діє на кожне домогосподарство, кожен, бачачи ціну, починає раціонально використовувати і думати, чим можна замінити газ, якщо він розуміє, скільки реально він коштує для себе і для держави.

Друге. Запроваджена програма підтримки домогосподарств, які готові перейти і здійснити заміщення газу, так звані "теплі кредити" через Ощадбанк. На сьогоднішній день, якщо я не помиляюся, там видно більше 700 тисяч таких кредитів, дуже успішна програма, за нею компенсується частина витрат, які були здійснені до 20 відсотків для домогосподарств і до 40, якщо не помиляюся, для ОСББ, для багатоквартирних будинків. Тобто беручи кредит, частина всіх витрат, частина кредиту автоматично списується, компенсується, це кошти, які у свій час були надані Європейським Союзом як грантова безповоротна допомога. І ми зараз цю програму продовжуємо і підтримуємо, вона досить успішно реалізовується.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Романе Павловичу.

Будь ласка, Павлов Костянтин Юрійович.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги, я абсолютно поддерживаю в своих высказываниях и Виктора Михайловича Пинзеника, и Сергея Ивановича Мельника, и Виктора Кривенко, что на сегодняшний день достаточно рано голосовать этот законопроект, но у меня, Роман Павлович, к вам достаточно приземленный вопрос, может, даже в какой-то степени риторический.

Неужели вы думаете, что обложив налогом на пенсии минимальные пенсии, повысив ренту на газодобычу, тем самым увеличивая себестоимость добычи собственного газа, вы верите в ту теорию, которую вы сами только что озвучиваете в рамках этого законопроекта, который вы сейчас презентуете?

 

КАЧУР Р.П. Оскільки ми його презентуємо, то ми, звичайно, що віримо в збалансованість і в теорію цього…

 

ПАВЛОВ К.Ю. Вы верите в скорую смерть украинского народа – вот во что вы верите такими законопроектами!

 

ПАВЕЛКО А.В. Костянтине Юрійовичу, будь ласка, ви ж задали питання.

Будь ласка, Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Колеги, я думаю, що це дуже слабка реакція на те, що сталося з підвищенням цін, але це реакція. І тому, я пропонував би колегам, це все-таки реакція і давайте її демонструвати. Але я б звертався б ще зараз до Міністерства фінансів – не чекайте, коли в вересні, жовтні, листопаді нам всіх понесуть на вилах. Ми дійсно маємо зараз говорити про монетизацію, і ви маєте це популяризувати і вносити проекти. Ми дійсно маємо говорити про диференціацію оподаткування пенсій, і це треба робити. Я розумію ваш крок, щоб не платити за все, але ви маєте говорити, що ми будемо іти на це, і маєте швидко вносити проекти, бо якщо ми не компенсуємо відповідними кроками те, що зараз обвалилося, тоді будемо мати неконтрольовані процеси і все одно будемо на них реагувати.

Тому я пропоную зараз голосувати, але все-таки висловити ще раз своє бажання, що ми маємо не чекати навіть літа, а терміново вносити проекти, які дають можливість крок за кроком компенсувати негатив, який сьогодні є по відношенню і до Верховної Ради, і до уряду.

 

КАЧУР Р.П. Я, безумовно, погоджуюся, що є проблема з нарахуванням субсидій. Давайте просто я поясню, можливо, тут ми недостатньо пояснили, в чому виникла ця проблема. На сьогоднішній день механізм до 1 травня здійснювався по нормативу 7 метрів кубічних на 1 метр квадратний. Фактичне споживання газу складало в багатоквартирних будинках 3,5 метра кубічних, в окремих будинках, індивідуальних будинках – 4,5 метра. Це за даними національного регулятора, Національної комісії по енергетиці, НКРЕ.

Таким чином, різниця, яка виникла між чинним нормативом – 7 і фактичними витратами – 3,5 – 4, вона облікується як невикористані залишки на рахунках людей. Я думаю, що ви всі, спілкуючись з людьми, бачили ці кошти, чи люди показували вам у платіжках, коли люди вже переставали платити, а суми в платіжці наростали. Ці кошти не можуть бути використані "Нафтогазом", оскільки, згідно з 20-ю постановою, фактичне проведення субсидії здійснюється за рахунок ренти таким чином. І за рахунок фактично використаного газу. Тобто поки не буде фактично підписаний протокол всіма учасниками, це постачальною організацією, це управлінням соцзахисту, "Нафтогазом" і не буде перерахований відповідний обсяг ренти до бюджету, така операція не проводиться.

Тому склалася ситуація, коли є факт проведених субсидій, він по цифрах складає близько 17 мільярдів гривень на сьогоднішній день, і нарахованих субсидій, який складає близько 30 мільярдів гривень. Нами зараз підготовлене рішення для того, щоб цю різницю врегулювати. Але використати її неможливо, вони не підуть, ці кошти, на "Нафогаз". По субсидіях буде проведений тільки той газ, який був фактично використаний тими домогосподарствами, які мають право на отримання субсидій.

Тепер. До кінця сезону, оскільки зараз нарахування субсидій здійснюється мінус один місяць, тобто в квітні нараховуються субсидії за березень і так далі, до кінця сезону ми очікуємо, що тільки за цей опалювальний сезон ми вийдемо десь на 26 - 27 мільярдів факт використання. Минулий рік в літні місяці використання по субсидіях складало близько 1 мільярда гривень, 1 – 1,2 мільярда. Тобто за шість місяців неопалювального сезону відповідно ми десь вийдемо на 32 – 33 мільярди вже фактичного використання. І у нас залишається півтора місяця опалювального сезону вже з підвищуваними тарифами. Тобто фактично два з половиною, але враховуючи, знову ж, "лаг" в один місяць, субсидії будуть проведені тільки за півтора місяця. Ось ця ж сама сума там, близько шести – шести з половиною мільярдів, буде проведена в листопаді, вірніше, половина від цього в листопаді і шість – шість з половиною в грудні.

Таким чином, ми виходимо практично на тих 40 мільярдів, це мінімум, мінімум. І ні копійки не може "Нафтогаз" потратити з тих субсидій, які фактично не використані. Тому цифра в 40,3, вона чітко прорахована, узгоджена, і це мінімально можлива цифра, і ніякі кошти на інші цілі не можуть бути використані. Паралельно ми робимо те, про що було зазначено, монетизація субсидій. Але якщо б ми на сьогоднішній день зробили монетизацію субсидій, не відрегулювавши формулу, то фактичні видатки додаткові, які б витратили, ми б потратили більше 10 мільярдів гривень, які б просто були витрачені неефективно. Тому прохання в такому варіанті підтримати законопроект. Підвищення соціальних стандартів, я думаю, що воно знаходить підтримку серед бюджетного товариства. І якщо будуть необхідні інші пояснення, я готовий їх і по ренті, і по всьому надати додатково.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я щось слухаю і не дуже розумію. У мне таке враження, що уряд "ударив добре у штангу". Наскільки я розумію, це проблема механізму субсидій, яке ви задіяли. В першу чергу, встановили нереальну норму, на яку нарахували субсидію, зафіксували, яку частину людина платить, обов'язковий платіж і є субсидія. Люди не витрачали стільки. В результаті субсидія не може бути використана, але ви і не можете її надати, тобто я не знаю, як ви технічно провели ці видатки, те, що на рахунках, у обліку рахуються людям субсидії, але немає спожитого газу.

 

КАЧУР Р.П. Вони не проведені.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Так ви і не можете їх провести. Але по факту, скільки Сергій Іванович говорить, по факти ви витратили 12.

 

МЕЛЬНИК С.І. 16.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ну, нехай 16. Як у вас може за півтора місяця – листопад, грудень і частина жовтня, як у вас може вийти ще 24 мільярда, я не розумію. Тут, очевидно, я розумію проблему, яка є, і я не захоплений вашою ідеєю монетизувати пільги, цю пільгу. Там є проблема покарання людей, які економлять газ, але для цього треба реальну норму ввести, не гратися у популізм, ввести реальну норму. Якщо людина зекономила, їй треба залишати економію, але ви монетизуєте цю субсидію, то немає гарантії, що вона піде на оплату житлово-комунальних послуг, піде на оплату газу.

Тому треба вирішити питання: не можна цю пільгу монетизувати. Людям все одно в кінцевому рахунку чи ви грошима дасте, чи оплатите, головне, платіть, але треба економію чи більшу частину економії, якщо людина зекономила газ, але звичайно при реальних нормах. Якщо ми закладемо по 7 – 8 кубічних метрів, то ми "вилетимо в трубу". Але не монетизувати пільги.

 

МЕЛЬНИК С.І. Норма була ще по пільговій ціні газу 1200.

 

КАЧУР П.Р. Вікторе Михайловичу, норму вже скоригували, на сьогоднішній день встановили на 5,5.

 

(Загальна дискусія)

 

КАЧУР П.Р. До моменту, до 1 травня, поки була скоригована норма… Правильно, цю суму зараз…

 

(Загальна дискусія)

 

КАЧУР П.Р. Ще раз. 96 відсотків в розрахунках по субсидіях проводиться через механізм клірингу, тобто ці кошти не обліковуються.

 

МЕЛЬНИК С.І. (не чути)

 

КАЧУР П.Р. Сергію Івановичу, кошти не проводяться, поки не буде сплачена рента НАК "Нафтогазу", кошти не проводяться.

На казначействі тільки як зобов'язання.

 

(Загальна дискусія)

 

МЕЛЬНИК С.І. Нам треба зробити, щоб, по-перше, давали позиції … давались з розрахунками, якісь таблиці, щоб ми бачили, що хоча б виходячи…

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, я думаю, що все понимают, насколько важен этот вопрос, но в этом случае хочу, чтобы мы не навели на комитет лишней нагрузки (назовем так), тени, то давайте чтобы мы ни в коем случае по горячке не принимали такие решения, там плюс или минус, давайте все-таки сделаем такое сигнальное голосование по предложенному первому варианту, который озвучил Василий Васильевич Амельченко, который у вас роздан и который у вас есть. Я все-таки прошу поддержать "сигнальное" голосование, чтобы понимать мнение комитета, и после этого уже принять решение по данному вопросу. А именно: пропонується комітету таке рішення, озвучене Амельченком Василем Васильовичем, рекомендувати Верховній Раді законопроект 4543 прийняти за основу та в цілому як закон з такими пропозиціями. Далі по тексту: додаток два до законопроекту доповнити рядком за кодом, як Віктор Миколайович Кривенко запропонував, 3111800, поправочка, виклавши найменування бюджетної програми у такій редакції: "Реалізація державного інвестиційного проекту "Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області". Далі по тексту  - воно у всіх роздано.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так-так. Воно у всіх є.

 

ПАВЕЛКО А.В. З поправкою, яку я тільки що назвав. Прошу визначатися. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Сім.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сім. Хто проти?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Вже вісім. Давайте ще раз. Хто за?

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Дев'ять.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дев'ять. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шість.

 

ПАВЕЛКО А.В. Это сигнальное голосование. Дев'ять – рішення приймається.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Почекайте, а шість плюс вісім – це чотирнадцять.

 

ШКВАРИЛЮК В.В.  Шість плюс дев'ять.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шість плюс дев'ять. Дев'ять плюс шість.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так-так. Дев'ять.

 

ПАВЕЛКО А.В. Коллеги, тогда прошу сконцентрироваться. І переходимо до голосування. Хто за пропозицію, яку озвучив Перший заступник Голови Комітету  Амельченко Василь Васильович, далі по тексту, хто за, прошу голосувати. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Уже десять.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. П'ять. Прекрасно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Один утримався. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання – законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України…

 

ІЗ ЗАЛУ. Якщо можна, по ЗНО, бо хтось піде.

 

ПАВЕЛКО А.В. А! Будь ласка, дуже важливе питання по ЗНО, яке зараз іде, і нам треба приймати рішення, а саме: питання про розгляд урядового проекту Закону про внесення змін до додатків № 3 та № 6 до Закону "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо збільшення видатків на проведення зовнішнього незалежного оцінювання за № 4524 від 25 квітня  2016 року.

Доповідач Совсун Інна Романівна, перший заступник міністра освіти і науки. Будь ласка.

 

СОВСУН І.Р. Доброго дня, шановні народні депутати! Я коротко, тому що я розумію, що всі вже хочуть розходитися… Колеги, якщо коротко, то йдеться про необхідність додати до видатків на проведення незалежного зовнішнього оцінювання 30 мільйонів гривень. Цих грошей на сьогодні не вистачає на оплату залучених працівників, тобто вчителів, викладачів, інших працівників, які працюють безпосередньо на зовнішнє незалежне оцінювання на пунктах тестування. Ці гроші пропонується взяти з резерву освітньої субвенції, всі 30 мільйонів. Законопроект розроблявся Міністерством освіти і науки спільно з Міністерством фінансів. Просимо підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановна Інно Романівно, комітет ще не збирається розходитись, так що він працює в повному режимі. З даного питання потрібна ще позиція Мінфіну. Будь ласка, Романе Павловичу.

 

КАЧУР Р.П. Міністерство фінансів в цілому підтримує зазначений законопроект. Перерозподіл здійснюється в межах одного розпорядника – між програмами. Тому він збалансований. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Підкомітет працював сьогодні по цьому питанню. Будь ласка, Василь Васильович Амельченко.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. За результатами обговорення законопроекту пропонується комітету ухвалити таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект 4524 прийняти за основу та в цілому як з урахуванням внесення редакційних те техніко-юридичних уточнень, викладених у наданих матеріалах, та пов'язаних з оформленням законопроекту відповідно до правил законотворчої техніки, а також уточнення бюджетних показників у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до державного бюджету до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням при оформленні на підпис Голові Верховної Ради законопроекту за реєстраційним номером 4524 належить внести до додатків до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов'язані з ухваленням комітетом рішення щодо цього законопроекту. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Василю Васильовичу.

Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я не знаю, до кого запитання. Ну, ЗНО завершується. Це у нас було на засіданні фракції, а ми займаємося перерозподілом. Яка причина тому? Якщо воно завершується, то я так розумію, що вже видатків немає. А якщо ви далі видатки плануєте збільшувати, то навіщо, коли ЗНО завершується?        

  

СОВСУН І.Р. ЗНО зараз ще не завершується. Пройшло тестування з української мови і пройшло сьогодні тестування з математики. Попереду ще тестування з восьми предметів плюс додаткова сесія.

 

ІЗ ЗАЛУ. Тільки почалося.

 

СОВСУН І.Р. Так, воно тільки фактично почалося 5 травня. І на сьогодні в Українському центрі оцінювання якості освіти частково цю потребу в оплаті праці залучених працівників перекривають за рахунок окремих грошей, які виділені на розвиток, на майбутнє.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Левченко Юрій Володимирович.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я хотів би уточнити. У вас написано, що, ну, тобто  перерозподіл на 30 мільйонів, а на оплату праці серед цих 30 мільйонів – 25 мільйонів. А ще 5 мільйонів на що?

 

СОВСУН І.Р. Нарахування на оплату праці.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. А, зрозуміло.

 

ПАВЕЛКО А.В. Василь Васильович Амельченко.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, користуючись, можливо, таким моментом, Романе Павловичу, я вашим колегам ще на "круглому столі", який буквально тиждень тому пройшов, я від комітету брав участь за дорученням Андрія Васильовича. Ми взагалі дуже часто ще в першому кварталі вже починаємо прийнятий бюджет перерозподіляти. І цей випадок з Міністерством освіти в тому числі, їм попало через профтехосвіту в тому числі. Ну якось навчіть їх планувати так, щоб ми не займалися, скажемо, цією "мишиною вознею", в межах їхніх же коштів, які ви передбачаєте на початку року. Це просто таке прохання.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція прийняти рішення по цьому питанню, а саме по тексту, який вам розданий, озвучений Василем Васильовичем Амельченком. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

 

СОВСУН  І.Р. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання: законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму стимулювання подальшого процесу добровільного об'єднання територіальних громад (номер 3639), поданий народними депутатами Федоруком, Денисенком та іншими. Доповідає наш колега – народний депутат Мельник Сергій Іванович.

 

МЕЛЬНИК С.І. Ну, ми розглянули, ми на підкомітеті розглянули. Я пропонував би дати слово Івану Івановичу. Ми дійшли до висновку, що, враховуючи сьогодні ситуацію, ми пропонуємо його відкласти, і буде прийнятий основний законопроект, і потім він врегулює ці питання.

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте відкладемо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція автора – сьогодні не розглядати. Так?

 

МЕЛЬНИК С.І. Так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Все, підтримується.

 

ІЗ ЗАЛУ. На доопрацювання повернути.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається, колеги? Підтримуємо?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Колеги, от, у чому суть доопрацювання? Щось поміняється - методологія чи ідеологія, скажемо, цього підходу? Я вважаю, що якщо є сьогодні можливість нам 25 відсотків віддати на рівень об'єднаних територіальних громад, то давайте закладемо.

 

МЕЛЬНИК С.І. Дивіться, філософія законопроекту була, щоб дати можливість недооб'єднаним до кінця за рішенням Кабміну до 15 жовтня вивести їх на прямі міжбюджетні трансферти. Ми тоді вважали, що це стимульне все-таки їх до об'єднання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги! Приймається пропозиція – на доопрацювання і на наступне засідання його винести вже доопрацьований?

 

МАТВІЄНКО А.С. Я підтримую "на доопрацювання". Але я хочу сказати взагалі: ми стоїмо перед (Романе Павловичу, це до вас!) громадною проблемою – створення неспроможних громад. Треба проаналізувати взагалі, промоніторити все, що створено, і вийти на інший механізм логіки об'єднаних громад. Жодна країна в Європі, крім Фінляндії, не пройшла добровільне об'єднання. Тому не грайтеся! Я це кажу Роману Павловичу.

 

ІЗ ЗАЛУ. Та ти на кожному засіданні це говориш.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну так а що робити, якщо знову вносять? Давайте недооб'єднаних будемо фінансувати. Вони об'єднані неспроможні, а недооб'єднані тим більше не можна фінансувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Голосуємо. Хто за пропозицію автора…

 

ІЗ ЗАЛУ. Треба в зал виносити?

 

ПАВЕЛКО А.В. В зал?  Винести в зал - на доопрацювання.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, ні.

 

ПАВЕЛКО А.В. На доопрацювання. Ну, була пропозиція. Будь ласка, Іван Іванович.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, у нас є формат, який передбачений Регламентом Верховної Ради, коли головний комітет може повернути суб'єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання відповідний законопроект. Я пропоную це зробити без винесення цього документу в зал. Для чого по ньому топтатися в залі, щоб потім його відправити на доопрацювання?

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Колеги, в чому питання? Цей закон є похідний від 3638. Поки він не буде розглянутий, цей закон, ми домовилися зараз не гаяти на це час, не давати слово виступу Асоціації міст, які там дали  цілу купу зауважень. Відправляйте на доопрацювання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію - відправити на доопрацювання авторам? Хто за, прошу голосувати.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Давайте просто его не рассмотрим и он не должен будет быть проголосован. И когда "похідний" пройдет, тогда уже к нему приступим спокойно. А если мы на доработку отправим, то это что значит? Ему опять по новой?

 

ПАВЕЛКО А.В. Авторы в следующий раз подадут.

 

КРУЛЬКО І.І. Значить, ще одне, шановні колеги. Є Регламент Верховної Ради, який передбачає, що впродовж 30 днів головний комітет зобов'язаний розглянути законопроекти, які подані на реєстрацію. Ми зобов'язані його розглянути і за наслідками розгляду прийняти одне з рішень. Одне з рішень – це відправити на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи.     

 

ПАВЕЛКО А.В. На доопрацювання. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Дванадцять.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Три. Три – утрималось.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято – відправити на доопрацювання.

Наступне питання – шосте – законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу, № 4386, а також № 4386-1. Ці законопроекти стосуються зарахування плати за надання адміністративних послуг до бюджетів об'єднаних територіальних громад. Для доповіді слово надається співавтору базового законопроекту № 4386 - народному депутату Мельнику Сергію Івановичу. Будь ласка.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги! Розглянули ми два законопроекти, вони стосуються зарахування плати за адмінпослуги до бюджетів об'єднаних громад. Секретаріат пропонує комітету підтримати доопрацьований законопроект, який також врегульовує адмінпослуги базового рівня виконавчих комітетів, і подати його в зал.  Доопрацьований.    

 

(Шум у залі)

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, голова підкомітету Куліченко Іван Іванович, зачитайте рішення комітету.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую, не гайте час. Знайдена спільна пропозиція, яка влаштовує всіх авторів, нас всіх влаштує. Пропонується ухвалити таке рішення комітету – рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду законопроектів 4386 та 4386-1 прийняти законопроект у доопрацьованій комітетом редакції за основу та в цілому як закон.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція…

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція приймати рішення. Хто за те, щоб підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію за результатами розгляду законопроектів 4386 та 4386-1, щоб прийняти законопроекти в доопрацьованій комітетом редакції за основу та в цілому як закон? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один.

Рішення приймається. Дякую.

Наступне, вже останнє питання – законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу, номер 3721, поданий народними депутатами Лубінцем, Валентировим та іншими.

Доповідає народний депутат Лубінець Дмитро Валерійович. Будь ласка, Дмитре Валерійовичу.    

 

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Доброго дня, шановні депутати! Запропонований законопроект надає реальних перспектив розвитку територіальних громад та об'єднаних територіальних громад. Я не буду дуже довго розказувати, хочу зазначити, що на теперішній час податок на корисні копалини загальнодержавного значення, податки виглядають наступним чином: 55 відсотків іде до державного бюджету, 25 відсотків іде до обласного бюджету. Жодної копійки ні громаді, ні районному бюджету, де саме відбувається добича цих корисних копалин, не йде.

Хочу так само зазначити, що мною був поданий законопроект і тут розглядався в бюджетному комітеті, де, по-перше, зазначалося, що з 75 відсотків забрати 25 і дати на місцевий. Була пропозиція від бюджетного комітету, щоб я відізвав, доопрацював, не чіпав Державний бюджет України, бо у нас є зобов'язання перед МВФ, і чіпав тільки 25 відсотків, які йдуть до обласного бюджету. Так само була пропозиція від бюджетного комітету, якщо ми говоримо про об'єднання та створення громад, зазначити саме стимулювання, щоб вони об'єднувалися.

В цьому законопроекті 3721, почувши дві пропозиції від бюджетного комітету, я не чіпаю загальнодержавний бюджет, 75 відсотків так і залишається, а 25 відсотків від обласного бюджету діляться наступним чином: 15 відсотків залишається в обласному бюджеті, 10 відсотків - 5 іде на бюджет об'єднаної громади і 5 на відповідний районний бюджет. Ми дуже багато кажемо про об'єднані громади, про те, що ми повинні стимулювати, щоб вони об'єднувались, щоб вони були багатими, щоб вони були потужними, сильними, цей законопроект дає таку можливість розвитку територіальних громад в Україні. Дякую. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Дмитро Валерійович.

Будь ласка, слово надається представнику Міністерства фінансів Качуру Роману Павловичу.

 

КАЧУР Р.П. Дякую, Андрію Васильовичу. Міністерство фінансів не підтримує даний законопроект. Реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень обласних бюджетів – близько 450 мільйонів гривень. Також положення законопроекту не відповідають бюджетному законодавству, зокрема статті 7 Бюджетного кодексу щодо дотримання принципу збалансованості, відповідно до якого закріплення за рівнями бюджетів певних видів доходів чи їх частин, в тому числі і рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення здійснено з урахуванням видаткових повноважень, які фінансуються з відповідних бюджетів.

Також слід зазначити, що корисні копалини розташовані нерівномірно по території України і їх запаси неоднакові. Тому прийняття законопроекту призведе до нерівномірного розподілу бюджетних ресурсів між місцевими бюджетами, що порушить один з принципів бюджетної системи, а саме: справедливості і неупередженості бюджетної системи України. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, дуже коротко Левченко Юрій Володимирович.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

Ну, в принципі, аргументи схожі з тими, що у мене були минулого разу. Причина, чому певна громада має можливість щось видобувати на своїй території, полягає в тому, що існує держава Україна, яка захищає її від інших загарбників з інших країн, які хотіли би у неї ці копалини забрати. Тому говорити про те, що кожне село має отримати надходження безпосередньо від надр, які під ним знаходяться, ну, це, м'яко кажучи, неправильно, на мою думку, якщо ми будуємо унітарну країну. Це можливо було б допустити тільки в тому випадку, якщо б такі видатки чітко прописувалися на інфраструктуру, яка страждає від відповідного промислового видобутку, і на екологічні питання. Отоді можна було б, на мою думку, такі питання розглядати, що я в минулому разі наполягав. На жаль, я не бачу це в цьому законопроекті знову, тому я, звісно, в такому вигляді не можу підтримати цей законопроект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію Володимировичу.

Будь ласка, Іван Іванович Куліченко, рішення підкомітету.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги! Склалась така ситуація, яку самі ми комітетом створили. Дійсно, Мінфін не підтримує  прийняття такого закону. І ГНЕУ звертає увагу на відсутність обґрунтування доцільності запровадження саме такого порядку розподілу, і податок цей є надходженням в загальний фонд, тобто він є наповненням, ресурсом, в обласному бюджеті це створить якийсь дефіцит. І ми готові були відхилити цей закон, але наш комітет запропонував автору закону минулого разу доопрацювати, не чіпати державний бюджет, а тільки подивитися на обласний. От він подивився і вносить нову пропозицію. Тому, оскільки кворуму не було в підкомітеті, ми не голосували. Але як бути - в цьому питанні повинен визначитися комітет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Іванович Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Безперечно, що наш комітет завжди підходить з того принципу, що потрібно підтримувати територіальні громади, але в даному випадку я тут погоджуюся з колегами, які відстоюють ідею, що все-таки надра належать усьому народу України відповідно до Конституції України. А раз вони належать усьому народу України відповідно до Конституції України, то рентна плата за їх використання повинна надходити в загальний фонд державного бюджету і розподілятися на ці цілі, які визначить державний бюджет, який формується в тому числі з податків платників, з надходжень від платників податків. Тому я не можу проголосувати за підтримку цього закону.

 

ПАВЕЛКО А.В. Василь Васильович, дуже коротко.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Я, скажімо, в цьому контексті тільки хочу внести, скажемо, таку пропозицію. На цьому етапі цей закон, в принципі, я не згоден з районним бюджетом. Якщо ми говоримо про нову організацію, скажімо, територіального устрою в Україні, то треба територіальним об'єднаним громадам давати преференції. Якщо цього не буде, ми ніколи, я єдиний, хто пропонував Гройсману слово "добровільне" прибрати  з цього закону. Вони сказали: "Це принципова позиція влади, ми не можемо сьогодні це зробити". Ну "не можемо", то будемо 20 років знову топтатися на місці, знову будемо подвійно фінансувати і ради, районні ради, і об'єднані громади. Якщо ми приберемо районний бюджет, то я за те, щоб його прийняти на об'єднані громади.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Рудика покличте. Переходимо до голосування.

Петре Михайловичу, дуже  стисло.

 

ВАНАТ П.М. Я на засіданні підкомітету говорив і ще повторюю, що попереду повне об'єднання місцевих громад. В 2017 році ми будемо мати більш-менш чітку структуру управління на місцях. Тому закон можна розглядати через рік, тоді буде видно. Можливо, і треба трішки "відщипнути" від обласного бюджету і підсилити місцеві громади. Тому сьогодні я пропоную не приймати, а повернутися через рік до цього питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Породили проблему самі. Я не знаю, хто автором був, тому що насправді я підтримую тут позицію, яка висловлювалась, що ці корисні копалини дані Богом, і заслуги там територіальних громад немає. По-друге, а як сумістити громаду з запасами - по місцю видобутку, де пробурили свердловину? А родовище зачіпає скільки ж населених пунктів? Це не тільки родовищ, а й шахт і так далі. Але прийнято рішення. Ми ж не приймаємо зараз рішення про 25 відсотків, воно вже є. Питання тільки в пропорціях розподілу.

Я б підтримав те, що говорить Іван, - повернутись до того питання… Та яка область? Це має бути загальнодержавний податок, загальнодержавний ресурс. Люди не винні, що на їх території немає. Це благо дано всім нам, дано природою. Але зараз не про це говоримо. Ми не міняємо ці пропорції. Єдину проблему, яку я бачу, це проблема в часі дії. Бо якщо це доходи загального фонду, то вони вже враховані в бюджетах відповідних областей, то воно руйнує бюджет, якщо негайно вводиться в дію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Було запропоновано ряд рішень, одне з яких було – відхилити, озвучене Крульком Іваном Івановичем. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за те, щоб відхилити даний законопроект?  Хто за, прошу голосувати.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 11.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Один. Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Один проти, три утримались.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято, відхилено.

Наступне питання в "Різному". Шановні колеги, для короткої інформації щодо виїзного засідання членів комітету в місті Херсоні 23 квітня слово надається нашому колезі Гордєєву Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, з урахуванням, так, усі бачили, для стенограми: прошу підтримати пропозиції, наведені в ухвалі до проекту рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Прошу підтримати внесену Гордєєвим Андрієм Анатолійовичем пропозицію надіслати звернення на ім'я Прем'єр-міністра, проект якого вам роздано. Голосуємо. Хто за? Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Шановні колеги! Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийнято. Дякую всім за участь. До побачення.