СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

17 лютого 2016 року

 

Веде засідання Голова Комітету Павелко А.В.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, займаємо місця, починаємо роботу. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Будь ласка, увага! Зареєструвалося 15 народних депутатів (вже, кажуть, 16), на засіданні присутні більше половини від складу членів комітету, кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, у зв'язку з тим, що у двох фракцій на 18-у годину (у фракції "Народного фронту" і фракції Блоку Петра Порошенка) збори, прошу провести сьогоднішнє засідання комітету оперативно. Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Є зауваження? Немає. Приймається. Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань. По першому питанню доповідає Шкварилюк Володимир Васильович. Будь ласка.

 

ШКВАРИЛЮК В.В.  Шановний Голово, шановні депутати, присутні! Підкомітетом розглянуто 88 законопроектів, із яких 30 вважаються такими, що не мають впливу на показники бюджету, а 58 такі, що мають вплив на показники бюджету. Всіх перечитувати не буду, у всіх є в розданих матеріалах. Пропоную підтримати даний законопроект. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Запитання?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Уточнення? Немає. Тоді голосуємо. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто за? Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто за? Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.  

Друге питання: про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

Перше питання: зміни до Порядку та умов надання стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам та розподілу її частини між місцевими бюджетами на 2016 рік (постанова уряду від 4 лютого № 41). Доповідає заступник Міністра фінансів Качур Роман Павлович.

 

КАЧУР Р.П. Дякую.

Шановний Андрію Васильовичу, колеги, члени бюджетного комітету! Ми це питання вже обговорювали з частиною з вас, але, на жаль, тоді не було кворуму і ми не змогли проголосувати. Мова йде про те, що в зв'язку з передачею фінансування ПТУ на місцеві бюджети склалася проблемна ситуація в окремих містах. І для вирівнювання цих проблем урядом було прийнято рішення перерозподілити частину стабдотацій в розмірі 500 мільйонів, і відповідно таке рішення потребує погодження з бюджетним комітетом. Я думаю, що ви всі знаєте дуже добре про цю проблему. Прийняття сьогодні цього рішення дозволить здійснити фінансування вже на початку наступного тижня. Можливо, навіть завтра. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Романе Павловичу.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Дякую.

Шановні колеги, також відступаю від необхідності обговорювати. Пропонується погодити зміни до порядку та умов надання стабілізаційної дотації в 2016 році та розподіл її частини між обласними бюджетами в сумі 500 мільйонів гривень відповідно до постанови уряду №41. І при цьому звертаємо увагу уряду на прийняті Верховною Радою закони з врегулювання питань фінансового забезпечення професійно-технічної освіти в поточному році. Ви знаєте, про що йде мова. Вони проголосовані, але Мінфін готує заветувати їх через Президента.

 

ІЗ ЗАЛУ. Можна?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Іван Іванович Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Всім зрозуміло, що якщо ми цю штуку зараз погодимо комітетом, то закон буде заветований. Закон передбачав 1,8 мільярда, не вистачає 500 мільйонів. Давайте визначатись. Є прийняте рішення. 

 

ІЗ ЗАЛУ. Мікрофон включіть, будь ласка, ми не чуємо.

 

КРУЛЬКО І.І. Вибачте. Я кажу, є прийнятий закон парламентом. Цей закон, я просто повторюсь, у випадку, якщо це ми зараз підтримаємо, він буде заветований. Я не знаю, можливо, Мінфін, пан Роман нам щось скаже інше, але я просто хотів би, щоб ми відкрито розуміли ситуацію. Тобто якщо ми зараз це погоджуємо, закон ветований буде чи ні?

 

ПАВЕЛКО А.В. Романе Павловичу.

 

КАЧУР Р.П. Шановні колеги! Ну, рішення з приводу ветування цього закону приймає Президент. Я хочу поінформувати, що буквально 10 хвилин тому я спілкувався з міністром освіти. Він наголосив на тому, що в частині територій ситуація є критичною і готуються страйки. Ми розуміємо, що навіть якщо закон буде далі готуватися на підпис, необхідність прийняття всіх порядків по реалізації цього закону, порядків використання нової субвенції, яка створюється, займе також певний час. І неприйняття сьогодні цього рішення означатиме, що коштів не буде ще кілька тижнів. Це чисто процедурні моменти. Тому визначайтеся, будь ласка.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. А як він буде кореспондуватися тоді з законом, який буде підписаний?

 

КАЧУР Р.П. Щось ще треба пояснити?

 

(Шум у залі))

 

ІЗ ЗАЛУ. Він не суперечить

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я розумію, він просто вступить в силу як додаткові ресурси для профтехосвіти?

 

КАЧУР Р.П. Ми тоді вже будемо визначатися, просто враховувати фінансування в нашій дотації, як відповідно до закону, який вступить чи не вступить. Я пропоную, була слушна доповідь голови підкомітету про те, що звернути увагу на прийняті закони і вже тоді безпосередньо уряд відрегулює ситуацію з врахуванням того рішення, яке буде прийняте Президентом.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.. Я пропоную підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Іване, я до тебе хочу апелювати. Я думаю, що тут немає ніякої колізії, оскільки закон як буде підписаний, то його треба виконувати. Якщо це увійде в частину 1,8, то немає ніяких проблем. А якщо будемо ветувати закон тільки з тим, щоб написати 1,4 чи там 1,3, ну то тоді ми його проголосуємо, але ми зараз знімемо соціальну напругу там, де є вона, дійсно, і не виженемо людей на вулицю.

Тому я думаю, що пов'язувати це зараз немає потреби, оскільки ніхто не може відмінити закон. А ця субвенція чи ця стабілізаційна дотація має піти сьогодні. Тому, оскільки він ще й не підписаний, то це не пов'язувати потрібно з законом. Я вважаю, що це не погіршить ситуацію.

 

ІЗ ЗАЛУ. Мінфін погодився з тим, щоб ми записали зараз при прийнятті рішення про цей факт, і замміністра підтвердив…

 

МАТВІЄНКО А.С. Протокольно, що є… 

 

(Вимкнені мікрофони)

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги! Там ситуація справді напружена. І зараз наш комітет буде урядом названий головним винуватцем, що всі "петеушники" не отримують вчасно заробітної плати. Я великий прихильник отого закону, де 1,8 (і Лілія Михайлівна Гриневич поважає, ми її підтримували). Я думаю, що не можна зараз від Мінфіну витребувати "клятви на крові", що вони не будуть подавати на вето, вони будуть все одно робити так, як вони будуть робити. Але від цієї проблеми ні уряд, ні парламент нікуди не дінуться. Тому є пропозиція зараз погоджувати, щоб ми не були крайніми, і рухатися далі по порядку денному. Погоджувати зараз, а далі будемо вирішувати проблематику.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Я пропоную також погоджувати, розуміючи, Іване Івановичу, твоє занепокоєння. У мене є пропозиція: прописати в нашому рішенні, що закони такі прийняті, якщо воно було б, кореспондувалося. Але в той же час мав сьогодні розмову з нашою обласною освітою. Навіть той закон, що ми прийняли, ті закони, і ця субвенція, що ми зараз розподіляємо, не вистачає на ПТУ. Більше того, ми тими законами дали певні правила гри. Ми казали про те, що не можна звалити на міста, на райцентри і так далі ПТУ. І саме цим законом передбачений цей розподіл як розщеплення.

Тому у нас прохання до вас: все-таки не ініціюйте його ветування. Те, що ви зараз розподілите, ніяким чином воно вам в колізію не ввійде, і спокійно потім можна буде перерозподілити там уже і так далі, і так далі. Але ідіть назустріч нам, і ми йдемо назустріч вам. А щодо Міністерства освіти, то треба було думати тоді, коли тут сиділи, коли ми приймали вночі цей законопроект, бюджет, і тоді захищати освітню галузь, а не зараз розказувати про те, що там якась криза є. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Богдан Дубневич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Дякую.

Я підтримую абсолютно Івана Івановича, тому що якщо взяти по Львівщині, то конкретно бракує коштів на освіту, і прошу це підтримати, а не звинувачувати тут освіту чи того молодого чоловіка, який прийшов. Ну, що ми, перепрошую? Тут є другі моменти. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Друзі, я хочу повернути вас до нашої дискусії і протокольно записати, і, користуючись присутністю тут заступника міністра фінансів, щоб він це почув, офіційну думку комітету. Ви пам'ятаєте про розбалансованість бюджету в зв'язку із податком екологічним? Ми записали дві області (Львівська може відмовитись), три, вірніше, залишається дві.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Репліку не чути)

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні, ні, ні. Вас не було. Ну, казали, що можуть відмовитися.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я говорив з головою адміністрації, вони…

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну добре, Богдане. Це не я говорив, це львів'яни говорили. Але я кажу, що зараз є така проблема, дивіться: розбалансованість і відсутність всякої стабілізаційної можливості у Мінфіні. Замість того, щоб використати ресурс місцевий і збалансувати бюджети, ми маємо зараз знову звертатися до Мінфіну, якщо ми не проведемо цього рішення, з тим, щоб вони дали субвенцію на вирівнювання бюджету.

Тому Мінфін взяв на себе зобов'язання, Роман Павлович дав доручення подивитися по всіх областях, де такі розбалансованості є, і ще раз, оскільки ми не завалили цей закон, а він обговорений і не набрав в сигнальному голосуванні результату, ще раз просити всіх представників фракцій, які у нас є в бюджетному комітеті, ну, давайте будемо розумними, на цей рік збалансуємо бюджет. Тому я хочу, щоб ми протокольно ще раз просили Мінфін якомога швидше дати нам відповідь, де у нас дійсно є критична ситуація, і щоб ми тоді додатково уточнили і просили Верховну Раду підтримати це рішення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо. Роман Павлович, мы вам протокольно это передадим.

Ще раз. Пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Куліченком.

Будь ласка, Іване Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І. Так це ж не рядове питання. Я хочу сказати, що якщо ми так говоримо, тоді давайте ми домовимося з Мінфіном, що якщо Мінфін це гарантує, що вони це зроблять, що вони рекомендуватимуть Президенту підписати закон, який ми прийняли, тому що потім нас усі ПТУ будуть звинувачувати, що ми спеціально пішли на зговір, оце їм дали 500 мільйонів, які не вирішують їхні проблеми, а по закону було 1 мільярд 800. Тому якщо це питання для того, щоб відкрити фінансування зараз, я – за. Але це якщо для того, щоб замість того закону був цей порядок, тоді я проти цього. От така ситуація.

 

СКОРИК М.Л.  Я прошу прощения. Я опоздал. Я немножко не могу понять, исходя из чего решили распределять, откуда брались эти суммы? В Одесской области, допустим, 140 миллионов, я знаю, дефицит. Почему Львовская – там 43, при всем уважении к Богдану Васильевичу, а Одесская – 29? Саакашвили, я понимаю, там его никто не любит здесь, но вроде же, как бы, там, кроме Саакашвили, еще 2,5 миллиона человек.

 

ПАВЕЛКО А.В. Роман Павлович.

 

КАЧУР Р.П. Ці суми були розраховані. Значить, в минулому році ми приймали рішення про те, що передати 10 відсотків податку на прибуток на місцеві бюджети. Тому ми подивилися ресурс місцевих бюджетів, виходячи з цього податку. Друге, ми подивилися фактичні витрати на утримання мережі ПТУ розрахункові, які були закладені в бюджет 2016 року, і таким чином вирахували дефіцит. Це неповна сума, яка покриває, ми це усвідомлюємо…

 

СКОРИК М.Л.  Она не то что неполная, только по городу Измаилу 25 миллионов. По Одесской области – 140.

 

КАЧУР Р.П. Правильно. Ці кошти передаються на області, а далі будуть перерозподілятися по місцевих бюджетах для дофінансування їх. Але цифри розраховані від наявності ресурсу і потреби розрахункової, яка існувала в проекті бюджету 2016 року.

 

СКОРИК М.Л.  Здесь нет даже пропорциональности. Вот как дело было в свое время, был формульный подход, исходя из количества жителей, количества учеников. Но вот если даже здесь пробежаться бегло по соотношению, корреляции количества жителей в областях и те суммы, которые вы здесь нарисовали, там полный бред. Там только более или менее похожа сумма во Львовской области.

 

КАЧУР Р.П. Це не корелює з кількістю учнів, я ще раз кажу.

 

СКОРИК М.Л.  А с чем оно должно коррелировать?

 

КАЧУР Р.П. Воно корелює з ресурсом бюджету, який сформований…

 

СКОРИК М.Л.  С влиятельностью членов комитета? С чем?

 

КАЧУР Р.П. Ніяким чином воно не впливає з впливовістю конкретних особистостей. Воно впливає з ресурсом, який наявний від 10 відсотків податку на прибуток, і витратами, які розрахунково, в залежності від кількості…

 

СКОРИК М.Л. Я думаю, что будет большой скандал, потому что Винницкой области очень мало дали, будут большие проблемы.

 

ПАВЕЛКО А.В. Николай, давайте все-таки каждый по очереди выступать. Вы выступили, а дальше принимайте решение в голосовании. Еще раз, у нас главная задача – ответить Крулько.

 

КАЧУР Р.П. Іване Івановичу, стосовно питання самої концепції фінансування. Дійсно, Міністерство освіти займає позицію про те, що фінансування ПТУ повинно здійснюватися через обласний рівень, і управління мережею ПТУ – через обласний рівень. Ми таку позицію підтримуємо, і вони підготували відповідно підготовлений проект Закону про профтехосвіту, який Мінфіном повністю погоджений, який таку концепцію передбачає. Нам необхідно збалансувати обласний бюджет для того, щоб там з'явився ресурс для  фінансування всієї мережі, яка знаходиться на території області. Це інше рішення й інша концепція, яка запропонована в законі 3830. З цим Міністерство освіти погоджується. Таким чином, я думаю, що нам треба виходити з повної концепції і вже визначатися тоді Мінфіну.

 

КРУЛЬКО І.І. Іншими словами – пропозиція про вето.

 

КАЧУР Р.П. По цьому законопроекту міністр буде визначатися, але я кажу ще раз – ми напрацювали іншу концепцію формулювання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  Романе Павловичу, у мене питання практичніше. Я не знаю, як у Львівській області з підприємництвом, але я думаю, що там все-таки краще працюють підприємства і податок сплачується краще, ніж у Херсонській області. Тому питання, все-таки дайте відповідь нам, цей розподіл "в ручному порядку", чи все-таки за якимось підходом, який є тотожним для всіх?

 

КАЧУР Р.П. Ну я ще раз кажу, я готовий дати всі цифри і показати. Це цифри, які рахували, департамент місцевих бюджетів надав факти, я покажу. Ніяких там втручань персоналій ні з вами, ні з іншими депутатами не проводилось.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще питання, колеги? Пропонується, увага, колеги, підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію погодити зміни до порядку та умов надання стабілізаційної дотації у 2016 році та розподіл її частини між обласними бюджетами у сумі 500 мільйонів гривень відповідно до постанови уряду номер 41. При цьому звернути увагу уряду на прийняті Верховною Радою закони з врегулювання питань фінансового забезпечення професійно-технічної освіти.

Голосуємо. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Два. Хто утримався? Один. Дякую. Рішення прийнято.

Друге. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інформаційної політики на 2016 рік (постанова уряду від 4 лютого № 58).

Доповідає заступник Міністра інформаційної політики Біденко Артем Ігорович. Будь ласка.

 

БІДЕНКО А.І. Шановні народні депутати! Мова йде про перекидку частини коштів, 15 мільйонів гривень, з видатків споживання на видатки розвитку. Мова йде про те, щоб закупити обладнання для мультимедійної платформи іномовлення, яка була створена місяць тому на виконання Закону про систему іномовлення України, ухваленого в грудні минулого року. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Горбунов Олександр Володимирович.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги! На підкомітеті розглядалось дане питання і прийнято рішення рекомендувати комітету підтримати встановлений розподіл уряду від 4 лютого за номером 58. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене запитання. Ну от тільки ж бюджетний рік почався. Ну ще розумію – в кінці. Ну тільки ж почався бюджетний рік, а ми вже перерозподіляємо. Я не стосовно цього питання, а в принципі до Романа Павловича і до уряду. Ну як так формуємо бюджет, що через місяць вже перерозподіл? Поясніть, в чому проблема?

 

БІДЕНКО А.І. Це не проблема, це ситуація з самим Законом про систему іномовлення. Він був ухвалений буквально в кінці грудня. І відповідно до нього необхідно було створити мультимедійну платформу іномовлення і виділити на неї кошти в розмірі 0,06 від бюджету минулого року.

 

МАТВІЄНКО С.А. Ну ви і бюджет в кінці грудня подали.

 

БІДЕНКО А.І. Але в бюджеті цих коштів немає. А вона має працювати. Тому, створивши її, ми частину коштів, які у нас є на інформаційну політику, просимо перерозподілити на купівлю обладнання, бо обладнання потрібне.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Артеме Ігоровичу, дякую. Ще питання є, колеги?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Немає.

Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію щодо погодження встановленого постановою уряду від 4 лютого №58 перерозподілу видатків державного бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення прийнято.

Третє питання: законопроект про внесення змін до статті 4 Закону "Про особливості здійснення правочинів з державним, гарантованим державою боргом та місцевим боргом" за номером 3677, поданий Кабінетом Міністрів. Доповідає заступник Міністра фінансів Качур Роман Павлович. 

 

КАЧУР Р.П. Шановний пане Голово, даним законопроектом ми хочемо уникнути наступного ризику. Перше, всім відомо, ми провели реструктуризацію боргу, списали значну, вже врегульовано, суму – 19,4 мільярда доларів. Не врегульованими залишаються наступні борги. Це 3 мільярди – російський борг і 140 мільйонів – це частина кредиторів по "Укравтодору".

На сьогоднішній день є право і є мораторій до 1 липня, але у зв'язку з тим, що судові позови можуть тривати довший період часу, існує ризик, що ми вийдемо за термін 1 липня. Таким чином, ми даним законопроектом пропонуємо зробити такий мораторій безстроковим. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Гордєєву Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, ну, в цілому підтримуючи законопроект, хотів би нагадати, що ми цей закон погоджували під куполом. І тоді була пропозиція саме з нашого комітету – обмежити дію цього закону 1-м липня. І в результаті вийшло так, що, Роман Павлович трохи не доказує, на сьогоднішній день ми маємо російський борг, по якому сьогодні ми ще не провели реструктуризацію. До 1 липня якщо ми не закінчимо, то маємо з 1 липня його виплачувати. Тому є пропозиція підтримати, але, в той же час, Романе Павловичу, хотів би вам нагадати, що цим же законом ми прийняли, що до 1 березня ви маєте надати нам план заходів з приведення  загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу до вимог, встановлених цим кодексом (у нас є), і інформацію про результати вчинення правочинів щодо реструктуризації, детальну інформацію. Бо, як би, уряд звітує, що це все зроблено, але яким чином, на яких умовах і так далі? Звіт про те, що ви зробили, і план заходів щодо зменшення державного боргу до 1 березня цим законом прописано вам в обов'язок. Дякую.

 

КАЧУР Р.П. Виконаємо закон, подамо.

 

МАТВІЄНКО А.С. Романе Павловичу, ну, з російським зрозуміло, трьохмільярдним. А 140 мільйонів по "Автодору". Якщо у вас є можливість нас проінформувати, яка можлива перспектива.

 

КАЧУР Р.П. Профільний директор департаменту розкаже детальну інформацію.

 

ХРИСТОФОРОВ Д. Я заступник директора департаменту Денис Христофоров.

Що стосується 140 мільйонів доларів, які залишились. Це дві позики: одна на 37 мільйонів євро, друга – на 100 мільйонів доларів. По 37 мільйонах євро ми майже домовились з кредиторами "Укравтодору" "(це "Сіті-банк"). І якщо у нас вийде, то, можливо, наступного тижня цей борг теж буде реструктуризовано.    

  

МАТВІЄНКО А.С. Йдеться про реструктуризацію чи про списання?

 

ХРИСТОФОРОВ Д. Реструктуризовано. Тому що, згідно з умовами реструктуризації, цей борг "Укравтодору", він гарантовано переходить до державного, з нього списується 25 відсотків і вже сплачуються за ним відсотки і сума буде погашатися, безпосередньо цей борг, у 2019 році, а відсотки будуть сплачуватись щороку – 1 березня і 1 вересня. Там сума відсотків – 7,75 відсотка річних за тією сумою, що залишиться після списання 25 відсотків.

 

МАТВІЄНКО А.С. А 100?

 

ХРИСТОФОРОВ Д. По 100 мільйонах теж тривають перемовини. Справа в тому, що там кредитор – це ВТБ Банк російський. І зараз ведуться переговори, ми майже досягли згоди, але чекаємо підтвердження на те, що вище керівництво, там наглядова рада ВТБ Банку, погодиться, тому що до наглядової ради входить безпосередньо Прем'єр-міністр.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ще питання? Будь ласка. Левченко.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. З російським боргом так званим все зрозуміло, тут же питання не тільки російського боргу. Тут питання взагалі як би репутації, кредитної репутації країни. Я не розумію, чому потрібно робити безстроково, чому не можна зробити ще на один рік або на інший термін відтермінування, але хоча б це було зафіксовано. Для чого безстроковість? Безстроковість як би не сприяє нашій репутації на ринках капіталу і на ринках кредиту. Дякую.

 

ХРИСТОФОРОВ Д. Справа в тому, що наша репутація на ринках капіталу нормально була сприйнята і підтримана самою реструктуризацією державного та гарантованого державою боргу. Суть в тому, що у нас залишився де-факто тільки один кредитор, який вимагає безпосередньо ставитись до його боргу не як до комерційного, а як до офіційного. А це означає борг країни – країна країні, хоча документально цей борг проходив як комерційний. Але Російська Федерація та її представники не бажають безпосередньо працювати з цим боргом як з комерційним. І виникає певне питання: якщо ми просто поміняємо дату, але знову не встигнемо там врегулювати питання з Росією завдяки нашим німецьким партнерам, які зараз нам допомагають у цьому питанні, до цього часу, то вийде, що нам знову потрібно буде вносити  зміни до цього закону. Крім того, є загроза того, що Російська Федерація буде маніпулювати цим положенням і в переговорному процесі. І ми не можемо постійно цю норму відкладати і переносити. Закон, він сам втратить безпосередньо чинність, коли ми врегулюємо цю заборгованість. І все. Ну, не закон, а норма.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Пропонується підтримати розданий і озвучений головою підкомітету Гордєєвим проект рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект 3677 прийняти за основу та в цілому як закон.

Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання. Законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо державної підтримки державних вугледобувних підприємств за номером 3813, поданий народними депутатами Бондарем М.Л., Гузем І.В.

Доповідає співавтор – народний депутат Бондар Михайло Леонтійович. Михайле Леонтійовичу, будь ласка.

 

БОНДАР М.Л. Дякую.

Шановний Голово, шановні колеги! Законопроектом пропонується відновити статтю держпідтримки вугільної галузі на зарплати і перекинути з реструктуризації 250 мільйонів на цю статтю і 100 мільйонів перекинути на 10-у Нововолинську - також на зарплати, на добудову. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається заступнику Міністра фінансів Качуру Роману Павловичу. Будь ласка.

 

КАЧУР Р.П. Міністерством фінансів даний законопроект не підтримується. На сьогоднішній день нами вже профінансовано 203 мільйони по фінансуванню боргів по заробітних платах і загальної суми 500 по розпису. За березень і початок квітня ми повністю повинні профінансувати всю суму.

Стосовно зменшення статті "реструктуризація шахт", це фактично наполовину: 654 ми зменшуємо на 350 мільйонів. Це може створити ризики про те, що частина шахт, які є глибоко збиткові, будуть не профінансовані і, більше того, у нас не буде коштів на реструктуризацію, для того щоб уникнути витрат в наступні роки. Ну, 100 мільйонів для Нововолинська,  воно, на жаль, не вирішить загальної ситуації. Там загальна кошторисна вартість більше 2 мільярдів гривень. Відповідно по Нововолинську там потрібно інший підхід використовувати, для того щоб вирішити цю ситуацію. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. А який підхід ви пропонуєте по цій шахті? Бо там 85 відсотків у стадії готовності. Її треба запускати, і вона має прибутково працювати на цьому ринку.

 

КАЧУР Р.П. Наскільки я знаю, то Міністерство палива і енергетики готувало цю шахту до приватизації. Це по їхній інформації. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Запитання. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, ну, я розумію, що всі громадяни в Україні рівні, але є якісь "рівніші". І ця "рівнішість", вона визначається просто ступенем агресії і ступенем – хто як гарно вміє там профспілки виводити. Тобто мій рідний "Южмаш" – таке саме державне підприємство, у нього борги по зарплаті. Я не знаю, для держави хто важливіший – шахтарі чи ракетобудівники, але я вважаю, що це неприпустимо – дофінансовувати зарплату, покривати корупцію цих директорів, які все життя… Згадайте програму: 13 мільярдів гривень (1,6 мільярда доларів), які йшли на Донбас, які називалися "покриття заробітної плати". Хлопці чудово навчилися собівартість доганяти до того доходу, який вони отримують, а потім випадково саме не вистачає їм на зарплату. І ця практика, її треба терміново припиняти і зробити якийсь ранжир. Тобто, якщо ми вже даємо державну підтримку, я за державні інструменти, то подивитися, що для держави є пріоритетнішим. Тому я із задоволенням підтримую шахтарів після того, як ми аналогічні програми задіємо для працівників ракетно-космічної галузі. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Медуниця.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Друзі, я думаю, що треба цей закон підтримати з огляду на те, що ми все-таки величезну кількість вугілля закуповуємо за кордоном. І добудова цієї шахти, яку необхідно добудувати, яка дійсно, як казав Василь Васильович, уже підготовлена на 85 відсотків, дасть нам можливості в тому числі і покращити платіжне наше сальдо зовнішньоторговельного балансу. Тому я підтримую цей закон.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шевченко і потім Гордєєв.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Знаєте, доки ми будемо добудовувати цю шахту, то, напевно, вже ціна на вугілля і на газ упаде на стільки, що вона не буде рентабельною ще більше. То, знаєте, у нас можуть бути якісь зрозумілі в державних підприємствах терміни будівництва чи закінчення і вводу чогось в експлуатацію. А може, набагато дешевше просто дотувати тих людей? Або перейти взагалі просто там на більш дешевий газ, який сьогодні дешевіє з кожним днем? Ми йдемо на те, щоб завчасно вкладати гроші в проекти, які через рік уже точно не будуть потрібними. Тому що ніхто вугілля так купувати через рік не буде. Подивіться, що робиться, який тренд у світі: від вугілля всі відмовляються. Ну чому ми цим займаємося, такою профанацією? Чому ми щось добудовуємо? І взагалі, я, чесно кажучи, це все слухаю і сумніваюся, чи у нас взагалі в Україні хоча б одна шахта є прибутковою. В чому тоді зміст цього всього, цих усіх інвестицій? І тому ще раз підкреслюю, в будь-якій галузі, там, де держава управляє, там є (нерозб.). І тому, поки ми не приватизуємо, якщо хтось хоче купити ту шахту недобудовану, то нехай купує, навіщо нам фінансувати те, що "изначально" буде мертвонародженою дитиною? Це моя думка. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Гордєєв Андрій.  

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ну, Олександре, я тобі відповів би, що у нас в державі немає економічної політики, тому у нас така ситуація з шахтами. Але в цілому, шановні колеги, розуміючи тренд, який зараз у нас на комітеті з цього приводу, але розуміючи те, що треба заробітну плату все-таки виплачувати, чесно кажучи, я не почув від міністерства профільного щодо необхідності 100 мільйонів, об'єктивно. Півтора мільярда треба, але треба зараз нагально сьогодні 100 мільйонів гривень на добудову. Я не думаю, що бюджетний комітет має вирішувати необхідність добудови, якщо чесно, це має вирішуватись десь в іншому, напевно, фаховому руслі.

Але щодо заробітної плати, то тут треба подискутувати. І все-таки позиція Мінфіну, чи є така заробітна плата, заборгованість, я думаю, що вона є, кажуть, що вона є, тому ви дайте нам відповідь, щоб ми визначилися з цього питання. А щодо 100 мільйонів – ну треба, напевно, корегувати.

 

КАЧУР Р.П. Стосовно заробітної плати – на 01.01.16 року заборгованість за попередні періоди становила 620 мільйонів гривень. 500 було враховано в бюджеті, інша частина - було передбачено профінансувати за рахунок власних коштів, і ці кошти були у вигляді дебіторської заборгованості. Там, в основному, це кошти ДТЕК, які повинні були бути сплачені шахтам для того, щоб закрити ще 120, які не закладені в бюджеті.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ще раз, кому там заборговані, ДТЕКівські?

 

КАЧУР Р.П. Дебіторка. Тобто ДТЕК винен державним шахтам ці кошти. Тому ми частину передбачили в бюджеті, частину доручили, щоб шахти попрацювали з ДТЕКом, стягнули ці кошти і закрили повністю. У нас є розпис по місяцях, до квітня місяця всі кошти повинні бути профінансовані. В нашій частині на сьогоднішній день 203 мільйони гривень вже профінансовано.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко.  

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги! Я думаю, там треба, щоб наш секретаріат і ми подивились, правильне було запитання, чому взагалі попав до нас цей закон без висновку Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу. Тобто це їхній законопроект, з якого ми мали бачити їхню фахову позицію, щоб потім приймати рішення, давати чи не давати. Якщо ми будемо далі "потакати" шахтарям, ця ситуація так і буде. Я пам'ятаю, як кричали, коли ми 13 мільярдів прибирали, як кричали, що буде колапс, що буде кінець. Я пам'ятаю, як кричали, коли ми зрізали на реструктуризацію шахт, і потім люди приходили і розказували, які "ходоки" куди ходять. Там треба проводити велику ревізію, аудит, там треба виставляти його на приватизацію, на приватно-державне партнерство.

Я вважаю, що для українських депутатів це буде злочин. Я розумію мажоритарників, я ні краплі не критикую авторів законопроекту, я б на їх місці робив би те саме, бо вони з того регіону, їм треба це вирішувати. Але треба ставити питання в контексті якогось виходу на приватного власника. Ми недофінансуємо її, коли у нас стоять ракетобудівники.

 

БОНДАР М.Л. Можна відповісти?

 

ПАВЕЛКО А.В. Михайле Леонтійовичу, будь ласка.

 

БОНДАР М.Л. Дякую.

На профільному комітеті цей законопроект розглядався. Просто він був в питанні, де комітет не основний, його підтримав комітет. На рахунок того, що щось треба робити в цій сфері. Я хочу доповісти, що 9-го числа вже був проведений підкомітет, 18-го – колегія міністерства, і відповідно є вже напрацювання по пропозиціях, які будуть направлені в Кабмін, і відповідно буде це питання вирішуватися.

По 500 мільйонах, які були виділені, це заборгованість 2015 року. А тут за рахунок ціни, яка зараз є – 1200 і реальна яка мінімум 1500-1600, виникає оця дотація. Тому я прошу ще раз, щоб не виникла заборгованість вже в 2016 році, підтримати цей законопроект і відкрити оцю статтю держпідтримки. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, ще питання є? Будь ласка, є пропозиція надати слово голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу. Будь ласка.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, на підкомітеті всі ці питання піднімались. Але підкомітет прийшов до висновку – рекомендувати комітету  прийняти за основу і в цілому даний законопроект із зазначеними пропозиціями, які роздані в ваших матеріалах. Але звернути увагу уряду на необхідність виконання в найкоротші терміни завдань щодо реформування вугільної галузі та (у разі підтримки Верховною Радою даного законопроекту) вишукати можливості виконання в 2016 році заходів, запланованих за програмою реструктуризації вугледобувних підприємств. Колеги, прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз початок.

 

ІЗ ЗАЛУ. Перше речення.

 

ГОРБУНОВ О.В. Перше речення: підтримати за основу і в цілому.

 

ІЗ ЗАЛУ. Підтримати?

 

ПАВЕЛКО А.В. Підтримати, так. Голосуємо. Пропонується підтримати озвучений головою підкомітету проект рішення. Хто за, прошу голосувати.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 12.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Один. Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Три.

 

ПАВЕЛКО А.В. Три. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Чотири.

 

БОНДАР М.Л. Дуже дякую, колеги.  

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую.

П'яте питання. Законопроект про внесення змін до додатків 3 та 7 Закону "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо фінансового забезпечення компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян та інших передбачених законодавством пільг, за номером 4024, поданий народними депутатами Продан, Мельником, Дубневичем, Крульком, Амельченком та іншими. Доповідає Оксана Продан.

 

ПРОДАН О.П. Я дякую дуже за можливість доповісти. В принципі, я хочу подякувати членам підкомітету, які сьогодні розглядали і підтримали цей законопроект. Мова йде про те, що сьогодні існують пільги для 24-х категорій людей. В першу чергу, це пенсіонери й інваліди, які мають право на безкоштовний проїзд в загальному транспорті. Люди право мають, але в бюджеті на цей рік не закладено жодної копійки для субвенцій місцевим бюджетам. На сьогоднішній момент ми маємо ситуацію, коли люди з посвідченнями приходять в транспортні засоби і просять права проїхати, з одного боку, а з іншого боку – перевізники, з якими органи місцевого самоврядування не заключили договори на компенсацію, говорять: "Вибачте, ми вас возити не будемо". І маємо величезні проблеми просто між людьми. Ми створили конфліктні збурення ситуації з людьми в містах, селах і будь-де. Ми заклали 1 мільярд 900 178 тисяч 833 гривні – це так, як було в минулому році (один до одного) по кожному регіону. І я дуже прошу вас підтримати цей законопроект і за основу, і в цілому, тому що вже другий місяць як люди не мають коштів. Співавтори – це і члени вашого комітету, і всіх фракцій, і всіх груп. Дякую дуже.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Романе Павловичу. Позиція Міністерства фінансів.

 

КАЧУР Р.П. Шановний пане Голово! Члени комітету! Враховуючи список народних депутатів, які підтримали подання законопроекту, ми розуміємо перспективи його розгляду на сьогоднішньому комітеті. Одночасно хотів би зауважити, що, перше, є системна проблема з наданням пільг і фінансуванням цих пільг, оскільки на сьогоднішній день немає механізму порахувати обсяг наданих пільг. Жоден з місцевих бюджетів, який надає такі пільги, не може сказати достеменно, скільки осіб було перевезено такими видами транспорту. Таким чином, сума, яку ми закладаємо, вона є абсолютно віртуальна і не підтверджена, в даному випадку теж складно сказати, чи вона достатня, чи недостатня. Тому, перш за все, нам потрібно зрозуміти механізм розрахунку цифри, чи ті кошти, які ми закладемо, будуть достатні, чи ні.

Друге. Дійсно, те, що склалася ситуація, коли пільги, надані пенсіонерам, були надані ще на початку 90-х, на сьогоднішній день в цю категорію входить 10 мільйонів осіб з загалом 12 мільйонів пільговиків, які  перевозяться, тобто 83 відсотки – це пенсіонери, і немає жодних обмежень на обсяг наданої пільги. Це одна поїздка, дві, десять. Таким чином, знову ж, структура надання цієї пільги незрозуміла.

Третій момент. Це джерело, звідки пропонується зменшити фінансування енергосубсидії, на сьогоднішній день, вже за інформацією Мінсоцполітики, 6 мільйонів домогосподарств знаходяться в програмі енергосубсидій, це один з найбільш масштабних проектів соціальної допомоги на сьогоднішній день, підтримки. В квітні місяці, ми знаємо, що є зобов'язання України згідно з нашими домовленостями з Міжнародним валютним фондом з приводу корегування цін до 0,75 відсотка, 0,75 від імпортного паритету ціни газу. Це означає, що витрати на енергосубсидії ще додатково будуть збільшені. Таким чином, є обґрунтовані підстави вважати, що зменшення обсягів даної статті призведе до дефіциту наприкінці року по фінансуванню енергосубсидій. Тобто ми не відмовляємось від того, що цю проблему необхідно врегулювати, проте прийняття законопроекту в зазначеній редакції, воно може створити суттєві ризики.

Пропоную дати термін буквально кілька тижнів, щоб ми ще раз прорахували по цифрах, порадилися, можливо, з Асоціацією міст з приводу тих механізмів, якими ми могли б врегулювати питання, проблемне питання, яке об'єктивно сьогодні виникло, що перевізники не возять. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Сергей Иванович Мельник как соавтор.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі! Ну, по-перше, я скажу, що це єдина із субвенцій, яка чітко обмежена, і зобов'язання беруться в межах асигнувань. Тобто взагалі недофінансування всі роки цієї субвенції було десь 80 відсотків. Тому взагалі про кількість перевезень як коефіцієнт тут, як на мене, просто про це краще не говорити, бо мені неприємно це чути навіть. Тому наша мета яка? Що ми кажемо, і тут, крім пільгових перевезень, є ще послуги зв'язку, які нічим не відрізняються від інших послуг. Більше того, на сьогоднішній день ми далі продовжуємо встановлювати стаціонарні телефони і за встановлення ще відшкодовувати, крім того, як пільга на зв'язку.

Тому наша позиція яка? Що ми відновлюємо субвенцію минулорічну, але ми думаємо, що це дасть можливість прискорити, дійсно врегулювати питання пільг. Я вважаю, що ми повинні визначитись там, скільки, три-чотири-п'ять пільг – це там, умовно, чорнобильці, ветерани, афганці, можливо, атошники, тобто зменшити. Я вам скажу, що пільги пенсіонерам взагалі встановлені постановами Кабміну, і взагалі ніхто сьогодні, ну, можна їх давно було врегулювати. Я думаю, що ми повинні за якийсь термін там, місяць-два-три, вийти на рівні закону, визначитися.

А то так що вийшло? Закон передбачає пільги, а ми не дали кошти, ми просто переклали на місця. Тоді треба було хоча би зробити, як, наприклад, безкоштовне харчування. Ми на рівні держави обов'язок цей зупинили, а далі сказали: "На місцях визначайтеся". І дали трішки ресурс. І на місцях визначились. Тому я думаю, що от таким чином це дозволить все-таки зняти напругу і прискорить все-таки врегулювання цього питання. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Олег Медуниця, а потім Гордєєв.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Друзі! Чесно кажучи, у мене є аргументи, які "проти" цього закону, і є аргументи, які "за". От я все-таки буду виступати за цей закон. Але послухайте мої аргументи "проти". От місцеві бюджети абсолютно самодостатні в тому, щоб зараз оці 2 мільярди викласти із своїх кишень. І у них є механізми, щоб ці видатки покрити. От якщо брати моє місто Суми, то 20 мільйонів, у них 150 мільйонів вільного залишку з минулого року. Вони будуть у березні ділити. Це означає "плюнуть и растереть". Якщо брати якийсь район, вони розітруть їх у березні місяці на початку.

Так от, якщо брати район, взяв район, подзвонив голові адміністрації, кажу: "Скажи, як ти вирішуєш цю проблему? В тебе ж не буде грошей". Та, каже, як: "У мене всього-то тоді раніше перевізники возили один день на тиждень безкоштовно по району людей. Ну от один день не стало – і якось так от: погалділи-погалділи і забули".

Тому, шановні друзі, щоб не вирішувати цю проблему заднім числом, Романе Павловичу, я вам пропоную з Мінсоцполітики провести серйозну роботу і відмінити оці всі пільги, відмінити. Оці 2 мільярди краще віддати в Пенсійний фонд і віддати всім, підвищити пенсію усім пенсіонерам, порівну поділити, бо хтось же цією пільгою в місті користується більше, хтось у селі менше, і це буде справедливо. Бо зараз ми гасимо пожежу і я, на жаль, буду голосувати за цей закон і гасити цю пожежу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олеже. Будь ласка, Андрій Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Олеже, я не знаю, кому ти телефонував, в які місцеві бюджети, але я хотів би сказати наступне. Ми зараз розгрібаємо те, що не мали би розгрібати. Якщо ми кажемо про те, що ми робимо в соціальній політиці своїй адресну допомогу, от ми порахували, в одному районі нам потрібні колосальніші цифри, щоб замінити хоча би на трішки цю пільгу. Те, що сьогодні ця пільга, вона вже виведена в середнє арифметичне, ми перевізнику щось там даємо з п'ятого разу і так далі, дуримо того перевізника. Тут та ситуація, коли ми порахували просто, це, знаєте, як модно зараз: давайте адресну допомогу робити. Та ця адресна допомога в мільйони виходить лише по якомусь там певному райончику. Він бюджет такий навіть не має.

Тому те, що пропонується, в цілому ідея нормальна, я думаю, що треба трохи відновити це, але ситуацію треба змінювати. І тут цікава позиція, наприклад, Міністерства транспорту, цікава позиція Мінсоцполітики. Бо треба якось виокремити, залишити певні категорії, а якісь уже виокремити, бо люди вже трохи постаріли, може, їм уже не треба кататись щодня там і так далі. Але цю політику має проводити уряд. А ми вчора не голосували за те, щоб вони це зробили. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрію, ваша позиція, підтримуєте чи не підтримуєте? Підтримуєте.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги! Я звертаю вашу увагу: ми не дивимося пільги, ми дивимося фінансування. Зараз Мінфін говорить про те, що без жодного ресурсу передати фінансування пільг на місця. Це зараз неможливо. Крім того, при затвердженні бюджету на цей рік є доручення уряду України всім міністерствам, які за це відповідають, розробити механізм вирішення цієї проблеми. Тобто всі ці доручення є. Давайте приймемо рішення - за основу та в цілому з техніко-економічними правками. Техніко-юридичними, так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Роман Павлович.

 

КАЧУР Р.П. Дякую. Прохання єдине: у разі вже прийняття цього законопроекту, пройшло фактично два місяці, тоді цю суму скорегувати вже на факт того, що на 10 місяців замість 12.

 

ПАВЕЛКО А.В. Оксано, будь ласка.

 

ПРОДАН О.П. Я ще раз хочу подякувати членам комітету, але стосовно суми хочу звернути увагу, що тут ми заклали на 400 тисяч менше, ніж мало би бути відносно минулого року. Тому ми зекономили. 400 мільйонів, я перепрошую. Тому ми зекономили два місяці. Дякую дуже.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Одна ремарка тільки. Під час обговорення, я тільки виправлю, пані Оксана трішки неточну цифру сказала, і виходить, я просто її уточнюю, 1 мільярд 917 мільйонів 833 гривні.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Гордєєв. І голосуємо. Ставимо на голосування.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Андрію Васильовичу, є технічне запитання. Там справа в тому, що ми державним бюджетом на 2016 рік передбачили ряд програм інвестиційних, і там є помилка в назві. Тому, з вашого дозволу, давайте включимо, просто змінимо цю граматичну помилку, виправимо її в цьому законопроекті. Я думаю, що він все-таки пройде в зал, нормально ми його проголосуємо і виправимо ту помилку. І так взагалі, щоб ми (цей закон чи якийсь інший) цю помилку виправляли.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре.

Пропонується підтримати озвучений головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем проект рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за номером 4024 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних правок, викладених у розданому проекті рішення.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Із техніко-юридичними правками щодо назви інвестиційної програми. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримались? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання: законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу за номером 3038, поданий народними депутатами Бєльковою, Горватом, Продан та іншими. А також альтернативний законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу за номером 3038-1, поданий народними депутатами Кулінічем і Біловолом.

Будь ласка, доповідає співавтор законопроекту 3038 – народний депутат Продан Оксана Петрівна.

 

ПРОДАН О.П. Дякую дуже.

Мені з цим проектом буде трошки складніше, бо я тут була не головна, я тут була співавтором, але ви мене підловили.

 

КРИВЕНКО В.М. Давайте я доповім. 

 

ПРОДАН О.П. Але тут є співавтори серед членів комітету, тому я дякую Віктору Миколайовичу і прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, це фантастично важливий законопроект, на прийнятті якого наголошують всі наші з вами виборці, всі голови селищних, сільських, районних рад, міських рад. Ідеться про те, щоб 5 відсотків від рентної плати ми залишали на місцях: 2 відсотки в бюджеті конкретного села, міста, 1,5 відсотка в бюджеті об'єднаної громади міст обласного підпорядкування і 1,5 відсотка - в обласний бюджет. Там розбиваються дороги, там у нас "хвости" лежать. По кожному району, от, кожний мажоритарник знає цю фантастичну проблему. Тобто зі 100 відсотків рентної плати 95 – в державний бюджет, 5 – конкретно на місця. Це знизить соціальне напруження і дасть відчуття справедливості і реальні справи на місцях.

Тому, шановні колеги, прошу підтримати. На цьому наголошував і спікер Верховної Ради на зустрічах з місцевими органами влади, що цей закон треба приймати. Я думаю, що ні Прем'єр-міністр, ні Президент не піднімуть руки проти цього законопроекту, тому що це наполовину політичне самогубство буде. Тобто це проти всіх органів місцевого самоврядування. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Роман Павлович, позиція Мінфіну. 

 

КАЧУР Р.П. Позиція Міністерства фінансів: ми категорично підтримуємо необхідність зміцнення місцевих бюджетів, але в даному випадку 2,5 мільярда гривень розбалансування для державного бюджету, тобто втрата ресурсу для державного бюджету. Тому на сьогоднішній день необхідно знайти інші компенсатори і збалансувати. Але в такій редакції ми не можемо підтримати прийняття даного законопроекту. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Олег Медуниця.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Романе Павловичу, при всій повазі, я розумію проблему розбалансування державного бюджету, яка може бути з 1 січня 2017 року. Але все-таки цю проблему треба нам вирішувати, бо, насправді, нафто- і газовидобування – це процес, який завдає не просто невідновлювальної шкоди для інфраструктури тих територій, де це відбувається. І це ґрунтові води уходять, люди без колодязів, і це зберігання радіоактивних матеріалів після видобутку, ці керни після буріння, і це великоваговий транспорт, який курсує місцевими дорогами. Місцеві районні бюджети, от Срібнянський район, Роменський Сумської області, Липоводолинський, Гадяцький Полтавської області, вони просто самі стоять з цією проблемою і ніяких компенсаторів не отримують. Тому це сигнал, який, я уже знаю, що це не нова ідея, щоб ренту так розподілити. Вони хоч щось отримають для того, щоб оце все відновлювати, оці місцеві бюджети, де відбуваються страшенні втрати інфраструктури, амортизація.

Тому я закликаю підтримати. По цифрах можемо поторгуватися, але щось їм треба почати там залишати. Це було б справедливо. От з точки зору дотримання справедливості це треба робити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Юрій Левченко.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

Кілька моментів. По-перше, тут звучала така думка, що всі громади це підтримують, всі громади це вимагають. Давайте зробимо уточнення: громади, на території яких відбувається відповідний видобуток.

 

ІЗ ЗАЛУ.  … чи пісок чи що.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ні, стоп-стоп. По-перше, це стосується газу і нафти, а не піску. Правильно? Це ж не стосується… Це стосується тільки вуглеводних. Так от, "вуглеводних" громад, абсолютна меншість громад, де видобуваються вуглеводні. Я до чого це говорю? Я це говорю до того, а як до цього ставляться громади, на території яких це не видобувається, у яких по суті опосередковано ці фінанси будуть забиратися.

А я поясню, чому забираються. Бо якщо фінанси забираються з державного бюджету, значить вони забираються з тих громад, на які вони потім перерозподіляються з державного бюджету по тій самій субвенції і так далі. Тому надра – це річ, яка належить всій нації. У нас немає окремого, у нас не федеративна країна, у нас унітарна країна. Якщо, умовно кажучи, якесь село десь би само по собі існувало без держави Україна, то у нього б ці надра давним-давно забрали якісь загарбники. Я так говорю до того, що це набуток всієї нації.

Тому для мене єдина логіка, коли це можна робити, тільки в тому випадку, як ми нещодавно зробили з екологічним податком, коли ці кошти будуть направлятися на конкретний спецфонд, який буде використовуватися на конкретні речі, наприклад, на відновлення екології. Тоді ця логіка для мене зрозуміла. А коли це відправляється на загальні фонди місцевих бюджетів, я особисто з такою логікою тоді не погоджуюся. Тому що я не розумію, чому, наприклад, певна громада, де видобувається нафта, має мати більше коштів для виплати (припустимо), наприклад, зарплат чи будівництво шкіл, ніж громада, де немає видобутку нафти.

Тому це моя позиція. І в такому вигляді я не можу це підтримувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Оксана Петрівна Продан.

 

ПРОДАН О.П. Дякую.

Я зразу хочу відповісти Юрію Левченку про те, що я виросла в Чернівцях і завжди заздрила тим, хто живе в Одесі і має можливість їсти неморожену рибу. Але я росла в Чернівцях і у мене не було можливості їсти морську неморожену рибу – так склалося.

Так само відбувається з тими містами і районами, де є нафта або вона відсутня (я говорю про нафту як приклад). Свіжої морської не було – тільки морожена. Тому я хочу ще раз продовжити стосовно видобутку нафти. Якщо люди там працюють, вони при видобутку знищують, з одного боку, дороги і всю іншу інфраструктуру, не тільки екологію, але й інфраструктуру. Люди там є, вони працюють, заробляють кошти, відповідно їм треба кудись відправити (в садочок чи в школу) дітей, і вони теж потребують додаткової інфраструктури. І я згодна з вами, пане Юрію, що це, дійсно, загальнодержавна власність, тому ми в державному бюджеті передбачаємо 95 відсотків надходжень, і тільки 5 відсотків перерозподіляємо на 3-х рівнях.

І хочу ще раз попросити і звертаюся до членів комітету: насправді це проект закону, який показує місцевим громадам, які сьогодні потерпають від того, що вони мають більше, але нічого з того не мають, ми даємо їм можливість реально заробляти кошти, а не чекати подачок з центру. Якщо ми за децентралізацію, то цей проект треба голосувати. Я розумію, що є питання – по фонду питання, по компенсаторах, тому прошу вас зараз підтримати цей законопроект в першому читанні, а до другого читання, правильно, так як ви це правильно розумієте, проголосувати.

І ще хочу звернути увагу: співавтори цього законопроекту - це представники мого Комітету з питань податкової політики, це представники Комітету з питань палива і енергетики, 5 депутатів, і це представники бюджетного комітету. Це всі профільні депутати. Дякую дуже.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Віктор Кривенко. Дуже коротко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги! Я вважаю, що слушні зауваження, щоб кошти спрямовувалися на інфраструктуру і на екологію, те, що Юрій Левченко сказав. Я думаю, що це може бути як пропозиція комітету, щоб ми в першому читанні з цими поправками проголосували. Але без головного автора, без пані Бєлькової, ми не можемо це рішення прийняти. Поясню, чому. Тому що є головний автор, і ми з нею зараз це діло узгодимо. За основу прийняти. Просто за основу. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, голова підкомітету Іщейкін Костянтин Євгенович.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Абсолютно підтримую. Колеги, давайте підтримаємо за основу і все, що було сказано, доопрацюємо до другого читання. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб підтримати даний законопроект у першому читанні? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання – сьоме. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки…

 

ГОРДЄЄВ А.А. Андрію Васильовичу! Є одна маленька технічна правка, поки ми не перейшли до цього законопроекту. Дивіться, ми зараз тільки що розглядали законопроекти 3813 та 4024. Є пропозиція виключити з 3813 поправку ряду депутатів та перенести її в 4024, а саме, зачитаю для стенограми. Повернутись до цих законопроектів і внести зміни до рішення комітету, а саме: "Назву проекту змінити на слова "Реалізація державного інвестиційного проекту покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області". Ця програма, вона є інвестиційним проектом, просто технічна правка, вони не можуть пройти його, фізично виконати це, приступити до виконання. І відповідно з номером цієї програми 3111800, це з 3813 перенести в 4024 таку поправку.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання законопроекту 3813?

 

ГОРДЄЄВ А.А. 3813, так. Переглянути те рішення, виключити відтіля цю поправку і перенести цю поправку в 4024.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб повернутись? Повернутись до розгляду. Хто за? Хто проти?  Один. Утримались? Рішення приймається.

Тепер до поправки.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  Хто за те, щоб виключити правку з 3813 та перенести її в 4024? Текст наступний: "Включити рядок за кодом 3111800, назва бюджетної програми, за яким викласти в такій редакції: "Реалізація державного інвестиційного проекту "Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області". Змінюємо просто технічно назву, тому що там є "реконструкція" слово.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. А яким чином це стосується проїзду пільгових категорій громадян?

 

ГОРДЄЄВ А.А. Питання про те, що йде мова про внесення змін до Закону про бюджет на 2016 рік, яким передбачено в додатку номер 10 ця інвестиційна програма.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Немає питань. Окремим проектом треба подавати зміни до цього закону.

 

ГОРДЄЄВ А.А.  Слухай, ну, давай будемо в грудні місяці починати роботу.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ну це просто якесь… Що "запихувати"? Це вже якесь шахрайство виходить, як це - абсолютно не пов'язані між собою речі "запихувати" в один проект?

 

ІЗ ЗАЛУ. Це ж технічна правка.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану технічну правку, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Один. Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. По одному.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Рішення прийнято. Дякую.

Сьоме питання: законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо державної підтримки кінематографії в Україні за номером 3240 (доопрацьований), поданий народними депутатами Кондратюк, Черваковою та іншими. Доповідає співавтор – наш колега Медуниця Олег В'ячеславович. Будь ласка.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Друзі, ми хочемо знімати якісне українське кіно за кошти в тому числі платників податків – українців.

 

ІЗ ЗАЛУ. Хто ми?

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Ми – це законодавці, група законодавців, які підписали цей закон. Для цього ми хочемо створити Державний фонд кінематографії з орієнтовним прогнозованим наповненням приблизно 2,5-3 мільярди гривень за наступні три роки. Для цього ми хочемо використовувати не тільки бюджетні кошти, а і кошти, які надходять за продаж прав на всю кінематографічну продукцію, яка була вироблена на державних кіностудіях з 1953-го по 1991 рік. Кошти цього фонду будуть спрямовані виключно на виробництво українського кінофільму, українського серіалу, українського мультфільму. Керувати фондом буде центральний орган виконавчої влади, який - вирішить Кабінет Міністрів, і розподіляти кошти між проектами буде так само цей орган на конкурсних засадах. А тепер, якщо є питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається Роману Павловичу Качуру. Позиція Мінфіну.

 

КАЧУР Р.П. Шановні члени бюджетного комітету, не підтримується Міністерством фінансів даний законопроект. Перш за все, хочу проінформувати, що ми велику увагу приділили фінансуванню кіно. В 2015 році фінансування було збільшено з 64-х, яке було в базовому бюджеті, на 100 мільйонів – до 164. А на 2016 рік фінансування кіно вже становить 264 мільйони гривень. В минулому році – 164, які були передбачені, використано тільки 130. Тобто де-факто кошти не були використані. Є підстави вважати, що і та сума, яка передбачена в цьому році, вона також не буде використана.

Таким чином, друге, цей пропонований законопроект передбачає отримання коштів від нових законів про лотереї, які на сьогоднішній день не функціонують, тобто це суперечить Податковому кодексу.

Друге. Кошти фонду виводяться з бюджету, з системи казначейства, передбачається їх розміщення на рахунках в комерційних банках. Тобто фактично бюджетні кошти ми виводимо з системи казначейства.

І третє. Це також не відповідає вимогам Бюджетного кодексу про те, що ми не повинні створювати спеціальні окремі фонди, а здійснювати фінансування безпосередньо через загальний бюджет.

Таким чином, ще раз. Фінансування вже збільшено майже в 4 рази порівняно з бюджетом 2015 року, і давайте подивимося на ефективність використання цих коштів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, загальновідомо, що у боротьбі з російським агресором нарешті під тиском громадськості і державної влади ми частково вилучили велику кількість російськомовної загрозливої для нашого ефіру продукції. Натомість відсутність якісного українського продукту робить цю заборону по суті профанаційною, оскільки коли немає що показати нормально свого, то для чого заміняти неякісний або антиукраїнський російський продукт на фільми 40-річної, 30-річної давності, скажемо, виробництва США чи Західної Європи?

В даному випадку просив би зважити, що законопроект, який пропонується до розгляду, є похідним від законопроекту, який вже за основу був схвалений. Ним передбачено, що в державному бюджеті, звичайно, після змін у Бюджетний і частково Податковий кодекси, буде 0,2 від загального фонду бюджету попереднього року спрямовуватись на кінематографію. В цінах 2015 року, в 2016 році це мало бути 1,1 мільярда гривень.

Ніби є таке зауваження по темі цього законопроекту, що давайте, мовляв, дочекаємося, коли схвалимо цей законопроект не за основу, а в цілому, але нам нічого не заважає так само його схвалити за основу, дочекатися, якщо схвалять основний законопроект в цілому, тоді повернутися до цього питання.

Тому я пропоную, не зважаючи на заперечення, і це логічно, що Міністерство фінансів заперечує, бо їхня задача мінімізувати витрати, давайте подумаємо про українське кіно. Тому я прошу підтримати за основу.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Сергій Іванович Мельник.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я не проти кіно, але з точки зору бюджетного комітету, з професійної точки зору, такий закон взагалі не можна прийняти. Ну, що таке - суми за дорученням назвали якимось фондом. Я так вам скажу: це навіть не перший клас, а взагалі! Тому по суті я не проти. Тоді треба по суті його переробити, але по формі взагалі, я вважаю, так не можна робити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрій Левченко.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство, Сергій вже говорив про питання, які пов'язані з російсько-українською війною, то все зрозуміло, тут не потрібно нічого додавати. Єдине, що я б просто прокоментував у цьому контексті слова представника Мінфіну, що збільшено в 4 рази, то насправді треба, щоб перемогти у війні не тільки на фронті, а й культурно, треба не в 4 рази, а в 40 разів збільшити фінансування. Тому, скажімо, немає чим тут хвалитися, власне кажучи.

Якщо говорити про те, що було тільки що сказано про технічну якість проекту, я можу погодитися тут з членом комітету. У мене, наприклад, є зауваження щодо того, що пропонується вивести в комерційні банки. Тут у мене є особиста думка, я вважаю, що це не зовсім правильно, є у мене зауваження, але я вважаю, що ці зауваження абсолютно реально нам виправити між першим і другим читанням, тому я пропоную і закликаю комітет проголосувати за перше читання, щоб ці процеси йшли паралельно, поки розглядається той проект, базовий, і цей, щоб ми могли до другого читання нормально опрацювати.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Юрію.

Будь ласка, голова підкомітету Іщейкін Костянтин Євгенович.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, стосовно розгляду цього питання на підкомітеті, то звичайно, що думки розділились, і в першу чергу тому, що ми з вами, як ви пам'ятаєте, завжди боремося з тим, щоб не створювати спецфондів ніде. Всі боремося і зменшуємо, тут не можна сказати, що хтось не розділяє цієї думки. Тому по підкомітету було два рішення.

Перше. Прийняти за основу.

І друге, висловлене нашими колегами, відправити на доопрацювання.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

По порядку надходження. Є пропозиція голосувати зараз за основу, а в разі неприйняття – перейти до "на доопрацювання".

Будь ласка, хто за те, щоб підтримати законопроект за номером 3240 в першому читанні за основу, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую. Чи не прийнято? Ще раз.

 

(Загальна дискусія)

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Нас є (рахує) 19.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз. Хто за те, щоб підтримати за основу?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Тільки тримайте руки, щоб я бачив. 9.

 

ПАВЕЛКО А.В. 9 із 19-и.

 

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте ще раз.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за? Рахуйте.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Я порахував – 9.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 8.

 

ПАВЕЛКО А.В. 9 і 8 – 17.

 

ІЗ ЗАЛУ. Хтось не голосує.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення не прийнято. Прийнято?

 

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. Володю, Петра Михайловича ми не порахували.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 18.

 

ПАВЕЛКО А.В. 18.

 

ІЗ ЗАЛУ. 18. Рішення не прийняли.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. 9.

 

(Шум у залі)

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Ще раз поставте. Я більше не буду рахувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Еще раз, последний раз. Голосуем.

 

ІЗ ЗАЛУ. Є потенціал.

 

ПАВЕЛКО А.В. Голосуємо ще раз. Дуже уважно рахуємо. Хто за основу, прошу голосувати. Хто за?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 9. Що? Тоді 10.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається.

Восьме питання – законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо забезпечення можливості взяття довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства за номером 3648, поданий Кабінетом Міністрів.

Доповідає перший заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Ковалів Юлія Ігорівна.

Юліє Ігорівно, будь ласка.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Доброго дня, шановні депутати! Перш за все, хочу подякувати за підтримку вчора зранку законопроекту 2319-д, який дозволить розблокувати прозору приватизацію. Що ним змінено? Це забрано обов'язок продавати 5-10 відсотків акцій на неіснуючому фактично в Україні фондовому ринку. Крім того, розширили перелік суб'єктів з однієї сторони, які можуть брати участь у приватизації, це компанії, у яких 25 і більше відсотків акцій можуть належати іншим державам, окрім держави-агресора, ми заборонили, плюс він передбачив прозору можливість залучення радників. Але, крім того, для залучення інвестицій ми, власне, разом з Комітетом з промислової політики, нещодавно вами був підтриманий законопроект про внесення змін в Закон про державно-приватне партнерство, і наступним цим законопроектом 3648 передбачається запровадити механізм довгострокових зобов'язань в рамках договорів державно-приватного партнерства. Що він передбачає? Це зобов'язання державного партнера здійснювати такі зобов'язання строком більше ніж один рік, бюджетний період, також іде мова про такі зобов'язання тільки по вже існуючих об'єктах, а також поширення цих платежів на майбутні бюджетні періоди.

Даний законопроект у нас виноситься урядом і аналогічне регулювання ми вже на сьогодні маємо – прототип по так званих ЕСКО-контрактах. Чому ми, виходячи з уряду, виносимо вам на розгляд цей законопроект? Тому що в країнах Євросоюзу, а також в наших країнах-сусідах, зокрема Туреччині, механізм державно-приватного партнерства є одним із ефективних механізмів залучення інвестицій. Тільки за перше півріччя 2015 року в країнах ЄС по механізму державно-приватного партнерства залучено понад 4,3 мільярда інвестицій. В Україні фактично зареєстровано на сьогодні тільки два договори по державно-приватному партнерству.

Було у нас дві ключові проблеми. Перша – регулювання самої процедури укладення договорів державно-приватного партнерства, і законопроектом, який Верховна Рада проголосувала місяць тому, вони зняті. І друге – це, власне, неможливість приватного партнера прогнозувати свої фінансові зобов'язання більше ніж на один період. Власне, тому ми пропонуємо вам підтримати в першому читанні цей законопроект і готові активно разом з експертами і Світового банку, і USAID, а також з Міністерством фінансів активно працювати з вами над доопрацюванням до другого читання цього законопроекту. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Юліє Ігорівно, дуже приємно. Дякуємо вам.

Тепер слово надається заступнику Міністра фінансів Качуру Роману Павловичу.

 

КАЧУР Р.П. Ми мали дискусії в Міністерстві фінансів, але підтримуємо це. Ми відпрацювали механізм запобіжників.

 

ПАВЕЛКО А.В. Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, я активно закликаю вас підтримати цей законопроект.

Під нашим з вами спільним тиском нарешті Міністерство економіки в останні 4-5 місяців почало створювати реальні інструменти роботи з інвесторами. І до другого читання ми доопрацюємо всі речі, щоб захистити державний бюджет. Але виступати проти державно-приватного партнерства, це те, що 5 років Україна розповідає і 5 років не може створити "долугого" закону. Один раз він написався, для того щоб красти "водоканали", і після того ніяк ми не можемо зробити його.

Дивіться, брати зобов'язання, це так, як було з ЕСКО-контрактами. Тобто це однозначно правильно. Держава, яка мислить більше ніж на рік, вона повинна говорити і давати гарантії на 5, на 10 років своїм партнерам. Тому є пропозиція в першому читанні його прийняти. Дуже прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. За основу.

 

КРИВЕНКО В.М. За основу, так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, голова підкомітету Костянтин Євгенович Іщейкін.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, на підкомітеті дійсно була дуже цікава дискусія. Тому що законопроект, який пропонується і прописує можливості приватного партнерства майже по всіх галузях, на сьогодні, на мою думку, може бути нічим іншим як прихованою приватизацією. Тому що на сьогоднішній стан в країні треба було б визначитися, які підприємства ми продаємо за "живі" гроші. Після того, якщо є збиткові, де держава не справляється, оголошувати певні конкурси. А якщо додати до того, що у нас при Міністерстві економіки є ще комісія, яка затверджує інвестпроекти, то було б цілком зрозуміло, що серйозні проекти мають обговорюватися на комісії, в якій беруть участь 9 ключових міністрів і 9 народних депутатів, щоб не було потім так, як ми маємо зараз: на бюджетному комітеті приймаємо рішення – 70 мільйонів євро по боргах Богатирьової, бо вони є державними, 120 мільйонів по боргах злочинної влади будемо платити, а довготривалі контакти, зобов'язання, вони є і будуть.

Тому перед тим, як, перепрошую, лізти в Бюджетний кодекс, є питання співпраці, яке може узгоджуватися або законодавчим актом, або регулюватися співпрацею з місцевою владою. Тому що те, що ми сьогодні приймемо в кодексі, держава буде платити після другої чи третьої зміни влади, і жоден інвестор не буде вкладати там, де йому не вигідно.

Я пропоную – на доопрацювання. Це як рішення підкомітету.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Можна я прокоментую?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Шановні колеги, перше, щодо державних підприємств. У нас в країні на сьогодні понад 3200 державних підприємств, з них – реально працюючих 1800. У нас є перша проблема, яку ми закликаємо вас на наступних чергових засіданнях підтримати, це значно скоротити перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, а таких у нас понад тисячу.

Тому на сьогодні є два законопроекти: зокрема 2488а щодо морської інфраструктури, 2519а щодо аграрної сфери. У разі, якщо ви підтримаєте ці законопроекти, ми значною мірою розблокуємо ці об'єкти до приватизації.

Друге питання. Власне, крім приватизації, якщо подивитися сфери застосування державно-приватного партнерства, то вони поширюються в тому числі на соціальні сфери, сфери освіти, де, в принципі, немає об'єктів, які необхідно приватизовувати. Але ми можемо купувати більш якісну послугу - освітню, соціальну послугу - в приватних компаній, таким чином не тільки економлячи бюджетні кошти, а й покращуючи ті послуги, які ми надаємо.

Тому ми просимо вас все-таки в першому читанні підтримати за основу даний законопроект, і у випадку, якщо у вас будуть зауваження, ми їх будемо спільно доопрацьовувати з вами до другого читання, тому що будь-який інвестиційний проект (тут держава виступає як співінвестор) чи довгостроковий договір, він не може фінансово плануватися виключно на один рік – так, як у нас сьогодні з вами відбувається.

І якщо у нас з вами вже є ефективна співпраця в рамках державних інвестиційних проектів, то давайте теж на них поглянемо. Ми їх плануємо на три роки. Нам Міністерство фінансів доводить ліміт, і ті проекти, які ми разом з бюджетним комітетом відібрали на цей рік, вони теж фактично плануються на довгий період, не на період одного року, а на період трьох років. Тому ми не можемо навіть як держава, реалізуючи за державні кошти стопроцентно державні проекти, ми теж повинні планувати на довший період. І зараз з Міністерством фінансів ми активно працюємо над тим, і бюджет ми планували хоча б на середньостроковий період.

Тому все-таки ми звертаємося до вас з пропозицією – підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Пані Юліє, все зрозуміло. Але якщо ви кажете про школи і садочки, давайте пропишемо школи і садочки. Бо якщо є мова про водоканали і газ, і теплоенерго, то це ж – інші справи. Більше того, я хочу додати, що сьогодні всі розмови про те, що схеми Табачника в Міносвіті не може поламати пан Квіт, і питань до уряду було дуже багато в цій історії. Тому якщо у держави немає коштів, то, я перепрошую, їх немає сьогодні і не буде завтра. А те, що потрібно робити, то є ж можливості планування бюджету, і соціальні гарантії на термін 10 чи 20 років за щось не є перспективними.  

 

ПАВЕЛКО А.В. Юлія.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Можна я одне прокоментую? Перше. В законопроекті чітко іде мова щодо фінансування вже існуючих об'єктів, функціонування яких забезпечується в рамках завдань і функцій органів державної влади і місцевого самоврядування.

Щодо ваших зауважень по прикладу водоканалів. Водоканали передавалися в концесію. Ключова проблема, якщо ви зараз подивитесь по концесійних договорах, більшість таких договорів була розірвана. Чому? В першу чергу через нашу тарифну політику – популістську. Якщо до цього 25 років ми розказували, що ми не піднімаємо тарифи, і половина цих водоканалів були збитковими, то звичайно, що концесіонер будь-який приватний, він їх віддавав, тому що він не мав можливості ні платити концесійну плату, ні туди вкладати гроші, тому що не зрозуміле було джерело відшкодування.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігор Молоток і потім Андрій Гордєєв.

 

МОЛОТОК І.Ф. Доброго дня! Скажіть, будь ласка, чи стосуються ці питання державних підприємств оборонної промисловості? Бо є такі підприємства, які взагалі не відрізняються від промисловості такої і оборонної. І чи це стосується тих питань?

 

КОВАЛІВ Ю.І. На сьогодні за Законом про державно-приватне партнерство сфера оборони не входить в сфери, до яких застосовується державно-приватне партнерство. Але на сьогодні Міноборони і "Укроборонпром" виходять з пропозиціями розробки відповідних змін в законодавство, щоб дати можливість з певними особливостями, які повинні бути надані цьому сектору, теж заходити в державно-приватне партнерство. На сьогодні ми працюємо і очікувано (за кілька місяців) цей законопроект теж буде поданий до Верховної Ради.

 

МОЛОТОК І.Ф. Ну, взагалі у Шостці, у Сумській області, є декілька підприємств, які просто стоять уже 2-3 роки. І це державні підприємства, такі як "Зірка". І треба окремо.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Це окремі особливості. Ми зараз якраз над ними працюємо з нашими оборонними відомствами.

 

МОЛОТОК І.Ф. Ну, якщо буде ласка така, ми поспілкуємося.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Давайте, давайте. Готові.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Перепрошую, Андрію Васильовичу!

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Гордєєв Андрій.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, пані Юліє! Перше, інвестиційні проекти, про які ви зараз натякали, що вони мають отримати зараз довгостроковість через цей закон, то ви трохи помиляєтесь або вводите нас в оману, тому що інвестиційні проекти у нас уже є "сквозними". Ми це приймали законом, який ми проводили через бюджетний комітет, яким ми запроваджували взагалі інвестиційні проекти і комісію. Це перше.

Друге. Якщо ми дивимося на цілісну картинку, а це ми дивимося 1058, за яким передбачена сфера застосування ДПП, там зокрема йде: виробництво, транспортування, постачання тепла і розподіл постачання природного газу; розвідка, пошук родовищ, портова інфраструктура, машинобудування, збір, очищення, розподілення води і так далі, і так далі, тобто всі сфери життя.

В своїй мотивувальній частині (просто, що ви кажете зараз і до вас були ваші фахівці) мова йде про об'єкти соціальної сфери – це дитячі садочки і школи. Так ось, якщо ми дивимося цей законопроект, що ви його нам подаєте, то в ньому чітко зазначено: функціонування об'єктів, які забезпечуються в межах завдань і функцій відповідних органів влади та органів місцевого самоврядування.

Беремо тепер 1058, беремо це, що ви пропонуєте, і ми за цим законопроектом маємо скриту приватизацію.

Тому давайте або ми відкладемо це питання зараз, щоб не визначалися, бо я думаю, що тут є багато різночитання в цьому питанні, відкладемо його, проведемо у вас, як минулого разу, "круглий стіл". Вас тоді ще не було. Ми у вас проводили засідання: депутати прийшли, ваші фахівці і так далі. І тоді ми вийшли на якийсь консолідований крок, вектор, і ми його реалізували.

На сьогоднішній день, якщо ми так його приймаємо, це мова йде не про дитячі садочки і школи, тому що в законопроекті, який у нас уже є, про енергосервіс, там іде цільове призначення "енергосервіс". І ми всі розуміємо, що це є котельні, що це є опалення, що це є там вікна і так далі. І ми прив'язуємося до того видового значення довгострокового, в яке ми закладаємо цю філософію. Ваша філософія, можливо, воно так і є, але давайте розподілимо тоді чітко, які у нас об'єкти. Тому що я вже вбачаю в цьому ризики наступні: теплоенерго комунальні, водопостачання, водоканали, - беремо це в державно-приватне партнерство, вимиваємо відтіля оборотку, заводимо її як внесок приватного партнера і називаємо це все такою гарною назвою. Тому, щоб ці всі ризики ми уникли, давайте відкладемо і нормально випишемо законопроект.

А, і ще. Щодо економічної політики. Займатися зараз передачею цих об'єктів отаким шляхом, як я кажу - "скрытая приватизація", при цьому не проводячи реальної приватизації, я вважаю, що це є передчасним і недоцільним.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Олександр Шевченко, дуже коротко, і переходимо до голосування.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я хотів уточнити. Мені сама ідея закону подобається, але я хотів би уточнити, коли будуть визначатися ті, хто будуть партнерами держави, вони будуть відбиратися на тендерних засадах? Зрозуміло.

Тепер. Скажіть, будь ласка, ті організації, які сьогодні генерують прибуток, вони будуть також пропонуватись, скажімо, приватним підприємцям, щоб той прибуток збільшити, чи яка система того всього, щоб я для себе до кінця розумів?

 

КОВАЛІВ Ю.І. Дивіться, відповім на кілька питань.

У нас є, дуже коротко, Закон про ДПП визначає сфери. Зрозуміло, що в сферах теплопостачання, газопостачання є реальний механізм, європейський механізм, який називається "концесія", коли не держава щось платить з державного бюджету, а нам концесіонер платить концесійну плату.

Тут цей закон, в першу чергу, буде регулювати ДПП у соціально-гуманитарних сферах, там, де ми можемо закуповувати у приватного партнера певну соціальну послугу: освіта, медицина, наука, туризм і так далі. Тобто це жодним чином не йде мова про певну приватизацію.

Доводжу до вашого відома, що на сьогодні Міністерство економіки разом з Фондом держмайна і ЄБРР уже починає проект нового закону про концесію, по якому накінець можна буде на прозорих конкурсах отримати об'єкти в концесію, з якими держава з іншого боку починає отримувати концесійну плату. Того, чого немає на сьогодні.

І щодо вашого питання по конкурсах. Звичайно, Закон про державно-приватне партнерство передбачає відкритий вибір на конкурсі…

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, дуже коротка ремарка.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я перепрошую, я  ще до кінця не задав.

Я дуже рідко задаю запитання,  тут багато хто просто по третьому разу задає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Просто сейчас не будет кворума, и мы не проголосуем этот вопрос.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Все нормально.

Так от, я хотів зрозуміти до кінця цей закон, ви ініціювали цей закон, я так зрозумів. Хто спеціаліст, я, наприклад, хочу на якомусь рівні поспілкуватися, хто там розбирається і може задавати питання, я хочу окремо, індивідуально по цьому попрацювати. Тому що цей закон дає можливість інвестувати в ті сфери, де держава сьогодні не може інвестувати.

Я готовий будувати, допомагати. Це якраз те, що я задаю ці декілька років.

Дякую.

 

КОВАЛІВ Ю.І. Я вам можу представити. От, дівчинка чорнявенька, встаньте. Ірина Новікова – керівник відділу державно-приватного партнерства.

 

(Шум у залі)

 

КРИВЕНКО В.М. А вона була на підкомітеті чи не була?

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко, і голосуємо.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, ми нарешті за понад 5 років поневірянь з імпортними нашими партнерами, Світовим банком розробили нормальний законопроект, який треба прийняти за основу, попрацювати спільно над ним. Це інструмент, зрозумілий світу. У нас 5 років була пародія, а не ДПП. Попрошу всіх проголосувати за цей законопроект, і будемо разом доопрацьовувати його.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Ще раз. Было внесено три предложения. Первое было озвучено Виктором Кривенко. Перше саме Кривенко сказав у обговоренні. Я прошу всіх проголосувати, а саме: законопроект 3648 – за основу. Далі будемо рухатись по запропонованих підкомітетом рішеннях.

Отже, прошу голосувати. Хто за те, щоб законопроект за номером 3648 проголосувати за основу? Хто за, прошу голосувати.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 15.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Один, два.

 

ПАВЕЛКО А.В. Три.

 

ШКВАРИЛЮК В.В.  А хто третій? А, Іщейкін. Я не побачив.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання – щодо результатів проведення заходів конкурсу на зайняття посад членів Рахункової палати  для призначення нового складу Рахункової палати.

Слово надається голові підкомітету Крульку Івану Івановичу. Будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую. Шановні колеги! Я як ніхто щасливий, що ми нарешті підійшли до розгляду цього питання, тому що розгляду цього питання на засіданні нашого комітету передував дуже довгий процес, який почався з прийняття нового Закону "Про Рахункову палату". На підставі нього 9 серпня минулого року було оголошено конкурс. До Комітету з питань бюджету надійшло 67 кандидатів. Відповідно до цього бюджетний комітет і секретаріат, і підкомітет профільний дуже уважно проаналізували всіх кандидатів у члени Рахункової палати. Я скажу, що 84 відсотки кандидатів мають стаж державної служби, 20 є працівниками Рахункової палати, з них 4 – діючі члени Рахункової палати, а 3 в минулому працювали в системі. 4 кандидати є сертифікованими аудиторами, 4 кандидати є народними депутатами, 26 кандидатів мають вчені звання, з яких 9 мають також наукові ступені і наукові публікації. 16 кандидатів – це 24 відсотки – вільно володіють однією з іноземних мов без урахування російської, з них 13 – однією з мов Ради Європи.

Ми надзвичайно уважно проаналізували всі надані документи та запросили кандидатів у члени Рахункової палати на співбесіду. За результатами спеціальної перевірки троє кандидатів спецперевірку не пройшли. Це Зазимко, Шиндель і Ядвечук, оскільки виявлена інформація, яка перешкоджає зайняттю ними посади члена Рахункової палати. При цьому кандидат Ядвечук відмовилася від подальшої участі в конкурсі, у зв'язку з чим Комітет з питань бюджету не повинен подавати висновок і відомості щодо неї.

Також у процесі опрацювання документів було виявлено, що кандидат Петренко не відповідає вимогам статті 19 Закону "Про Рахункову палату" у зв'язку з тим, що в нього немає відповідного стажу роботи у сфері державного контролю, аудиту, економіки, фінансів або права.   

Після проведення співбесіди, яка проводилася два дні за участі членів Комітету з питань бюджету, працівників секретаріату, а також експертів, співбесіда була абсолютно відкритою і публічною, підкомітет з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати пропонує рекомендувати Верховній Раді 26 кандидатів на посади членів Рахункової палати. Це ті, яких ми рекомендуємо. Решта, також ми подаємо висновки щодо кожного, але комітет не рекомендуватиме їх для обрання членами Рахункової палати.

Є пропозиція, щоб також наш комітет затвердив порядок розгляду кандидатур в члени Рахункової палати на засіданні парламенту. Цей порядок передбачатиме, що спочатку Верховна Рада визначиться стосовно того, що до рейтингового голосування допускаються тільки ті кандидатури, які ми рекомендуємо, це 26 кандидатів поки що, на цей момент. Те, що рекомендує підкомітет після цього, пройде рейтингове голосування по кожному, ми визначимо 9, які набрали найвищий рейтинг, і ці 9 списком будуть поставлені на затвердження членами Рахункової палати.

Ось це якщо коротко.

Вам, шановні члени комітету, роздані всі матеріали, роздані висновки і рішення підкомітету, список із 26 кандидатур також розданий і також тих 40 кандидатур, яких ми пропонуємо не рекомендувати. Тому є пропозиція.

Перше. Затвердити висновки комітету щодо кожного кандидата, відповідно рекомендувати 26, 40 – не рекомендувати.

Друге. Затвердити регламент розгляду Верховною Радою питання щодо призначення членів Рахункової палати.

Третє. Затвердити проект постанови про звільнення голови та інших членів Рахункової палати та рекомендувати Верховній Раді невідкладно його прийняти після призначення нового складу Рахункової палати.

Друге. Рекомендувати Верховній Раді врахувати зазначене рішення комітету при розгляді відповідного питання, а також запросити на пленарне засідання Верховної Ради з цього питання 26 кандидатів, яких комітет рекомендує на посади членів Рахункової палати.

Третє. Направити Верховній Раді зазначене рішення комітету, включаючи відповідні висновки комітету окремо щодо кожного кандидата разом із вказаними відомостями про нього. А також звернути увагу народних депутатів на необхідність дотримання ними вимог законодавства про заборону розголошення персональних даних щодо кандидатів.

Четверте. Запропонувати голові профільного підкомітету за підсумками розгляду Верховною Радою питання про призначення нового складу Рахункової палати забезпечити передачу Управлінню кадрів Апарату оригіналів документів кандидатів, яких призначено членами Рахункової палати, повернути кандидатам, яких не призначено, подані ними документи на відповідний конкурс, а також інформувати Рахункову палату щодо кандидатів, яких не призначено.

Пропонується підтримати запропонований проект ухвали.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Ярославовичу.

І будемо голосувати.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, я так розумію, що підкомітетом була проведена дуже велика робота. Я з великим задоволенням і от, наприклад, двоє моїх колег, які поруч сидять, не було можливості, щоб не перебити інших, запитати інших, чи брали участь вони в обговоренні цих кандидатур, чи їх запрошували до участі, ці кандидатури, от, мої колеги Юрій Левченко і Петро Михайлович Ванат сказали, що не брали. Наскільки мені відомо, ці обговорення відбулися під час новорічних свят, коли просто нікого не було в Києві.

Я пам'ятаю цю історію. Дивіться…

 

КРУЛЬКО І.І. 19-20 листопада.

 

РУДИК С.Я. Тим більше. Мене не запрошували.

Товариство, мене цікавить питання, з яких міркувань вибирали людей, які пройдуть в так званий другий тур. На засіданні комітету я просто переглядав всі резюме, мене цікавило одне питання: досвід, професійні якості – те, що можна побачити з резюме. З 26-и рекомендованих людей я поставив би під сумнів 9. Я можу назвати прізвища, я навіть закладочки зробив. Мені не зрозуміло, наприклад, перша людина – Богун Віктор Павлович, стаж держслужби – немає. Щоб не забирати ваш час, підніміть і подивіться самі. Тобто, судячи з біографії, людина особливо не переймалася цими проблемами.

Набираю далі по черзі, Герула Тарас Іванович. Тут ніби нормально, більше 7-и років державної служби. Але, за великим рахунком, досвіду в цій роботі практично немає.

Дивимося далі, Дроздовський Любомир Петрович, досвіду держслужби немає. За своє життя працював в трьох організаціях, пов'язаних з банківською діяльністю. Я не заперечую, що, можливо, він хороший чоловік, сім'янин і так далі.

Одна людина, Скидан Анжеліка Володимирівна, працювала, наприклад, в службі Арбузова. Це плюс? Звичайно, плюс. Нам треба нові обличчя, давайте такі "нові" обличчя набирати.

Дивлюся, Лук'янчук Руслан Валерійович. Він працював помічником відомих народних депутатів і також фахівцем в "Громаді".

Треба нам продовження справи Лазаренка? Давайте продовжувати справу Лазаренка.

А тепер дивіться список, кого відхилили, товариство. Тільки побіжно я проглянув, не встиг всіх 40 людей, яких відхилили. Васильєва Світлана Миколаївна, Галабуцька Тетяна Миколаївна, Георгіянова Тамара Леонідівна, Данилишин Анатолій Антонович, Дроздовська Ольга Степанівна, Руденко Василь Сергійович – це все люди з великим стажем роботи. А як відомо, співбесіда – це завжди суб'єктивний фактор.

Якщо мене не запросили, можливо, всіх інших запросили, може я виняток, я перепрошую, але, наприклад, Руденка я знаю. Цей чоловік все життя в системі пропрацював, як мені здавалося, ніколи ніяких корупційних питань по ньому не було. А мені при зустрічі кажуть: "Щось він нам не сподобався". Ну, якщо вам сподобалися дівчата, які жодного дня не працювали в системі, а на їхньому фоні не сподобалися люди, які пройшли певний життєвий шлях, то що це таке?

Давайте перенесемо розгляд цього питання, нормально поговоримо, наведете ці аргументи. Я розумію, що депутатські групи і фракції, які то входять в коаліцію, то виходять з коаліції, як ослик, розумієте, Іа.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергей Ярославович, вас услышали.

 

          (Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, что мы никогда так не рассматривали ни один вопрос, с таким подходом.

Я считаю, что у нас есть возможность еще раз собраться в подкомитете и проговорить этот вопрос. То есть сегодня этот вопрос "взяти до відома", еще раз провести подкомитет по Рахунковой палате и еще раз рассмотреть и обсудить эти вопросы.

 

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, я дозволю собі виступити. Я категорично заперечую те, що на засідання підкомітету, де проводилися співбесіди, когось не було запрошено. Я це категорично заперечую. Запрошувалися всі члени комітету. Я інформував про кожен крок, який ми робили. Я хочу нагадати, що на засіданні комітету я пропонував сам про те, щоб ми проводили співбесіди в режимі засідання комітету. Тоді було прийнято рішенням комітетом, заперечили мені і сказали: "Ні, ми доручаємо це зробити підкомітету, а всі члени комітету, які хочуть, візьмуть в ньому участь". Сидить Богдан Васильович Дубневич, який брав участь з першої до останьої хвилини, сидить Володимир Шкварилюк, який брав участь, сидить Василь Васильович Амельченко, сидить Віктор Кривенко, які були, сидить Ігор Молоток, Гордєєв, Іщейкін.

Послухайте! Я просто хочу про що сказати? Якщо хтось там не побачив прізвище, яке він лобіює, це одне питання. Треба поговорити і додати, немає проблем, Сергію. Але не проблема в тих, що хтось входить і виходить, тобі там Вінні-Пух привиджується, не в цьому проблема. Не в цьому проблема. А в тому, що ти не побачив якесь прізвище, мабуть. Ну, може, забули. Просив – забули. Буває таке. Але ж не треба роботу, яка була зроблена… Послухай, ти подякував і "об…рав" потім усіх.

Тому що я хочу сказати? Я відповідаю за кожну дію, яку робив підкомітет у зв'язку з цим конкурсом, за кожну. І за кожну людину, яку ми рекомендуємо, я також можу обґрунтувати, чому ми рекомендуємо. Тому я хочу запропонувати одну річ. Якщо ми хочемо, щоб і далі склад Рахункової палати діяв той, який діє зараз, який уже три роки скоро буде, через місяць, він перебрав свої повноваження, давайте ще почекаємо. От давайте почекаємо ще трішки. Тому в мене є пропозиція. Андрію Васильовичу!

 

ПАВЕЛКО А.В. Да.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене є пропозиція компромісна. Значить, мені байдуже, скільки людей вийдуть на рейтинг. Нехай там парламент визначається. В кого ще є пропозиції з членів комітету додати, тому що вони вважають цих людей суперефективними, додаємо всіх. Хочете – рекомендуємо всіх 68, але питання треба виносити в зал. Ну давайте не робити цирк. Тому що ми з цими речами просто заганяємо справу в глухий кут. Ми зараз другим питанням будемо доручати Рахунковій палаті перевірки проводити. Цьому складу Рахункової палати, який вже давно треба міняти.

Тому є пропозиція. Будь ласка, колеги, називайте прізвища, я всі прізвища підтримую, додаємо цих до списку 26, буде 40 – підтримаємо 40 і виносимо в зал. Крапка. Додавайте.

 

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, что все-таки мы в таком ключе не будем работать. Все-таки давайте уважать друг друга и уважать работу друг друга. Действительно, Сергей Ярославович, я хочу точно сказать, что на одном из комитетов лично Иван Иванович Крулько сообщил о том, что в такие-то даты будут проводиться співбесіди, и все это слышали, это было на сайте и так далее. Так что сегодня обвинять наших коллег в каких-то инсинуациях я уверен, что нет смысла. С другой стороны, я считаю, что мы все-таки должны уважать друг друга и ни в коем случае не выходить в формат того, чтобы добавлять с голоса любые фамилии, а мы их принимали. Я думаю, что это тоже не красит решение бюджетного комитета.

Все-таки я предлагаю в ближайшее время (буквально завтра, сегодня вечером, завтра) провести подкомитет, проговорить все эти вопросы. Завтра мы можем под куполом собраться и принять окончательное решение по этому списку. Я думаю, это нам не помешает для оперативного решения по этому вопросу.

Уважаемые коллеги! Принимается такое предложение?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.   Можна я?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В.  Дивіться, я просто скажу по собі. От я був згаданий. Справді, мене не було, але при цьому мене запрошували. Мене не було, тому що фізично я не міг бути присутній, тому так. Я просто хотів би уточнити. Іване, можна питання? Я просто хочу зрозуміти, а для чого? Тобто я, може, не ознайомлений з процедурою, це регламентовано, що обов'язково маємо відбирати? Чи можемо справді винести в зал усіх кандидатів? Для чого це відбирання, власне кажучи? Розумієте? Я ж питаю просто по процедурі.

 

КРУЛЬКО І.І.  По процедурі бюджетний комітет як профільний комітет з цього питання готує попередні пропозиції. І ми, так як маємо підготувати висновок по кожному кандидату, ми повинні вказати: рекомендуємо чи не рекомендуємо – думку свою сказати. От ми кажемо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги! Ще раз, приймається таке запропоноване рішення?

 

ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пожалуйста, тогда, Иван Иванович, соберите подкомитет в ближайшее время, когда будет удобно нашим коллегам, и примите окончательное решение.

Второе. В "Різному" нам надо принять еще два решения.

 

КРУЛЬКО І.І.  Я оголошення зроблю. Відразу по завершенню в цьому приміщенні відбувається підкомітет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Зразу. Добре. Приймається.

Відповідно до Закону про комітети ми маємо затвердити розклад наших засідань. Вам розданий орієнтований розклад засідань на лютий-березень 2016 року. В разі необхідності уточнення розкладу депутатів буде проінформовано. Підтримується?

 

ІЗ ЗАЛУ. Підтримується.

 

ПАВЕЛКО А.В. Так.

Тепер щодо проведення Рахунковою палатою перевірки фінансово-господарської діяльності Генеральної прокуратури за період з червня по грудень 2015 року. Слово надається голові підкомітету Крульку Івану Івановичу.

 

КРУЛЬКО І.І.  У нас є від Голови Верховної Ради доручення стосовно того, що до парламенту надійшло звернення Генерального прокурора з пропозицією, щоб Верховна Рада ініціювала проведення Рахунковою палатою перевірки фінансово-господарської діяльності Генеральної прокуратури за період з червня по грудень 2015 року у зв'язку з поширенням у ЗМІ інформації про можливі порушення прокуратурою процедур закупівлі.

Свята справа зробити таку перевірку. І я пропоную підтримати ініціативу Генерального прокурора перевірити самого себе.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Хто за те, щоб підтримати дане рішення? Хто за, прошу голосувати? Проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Будь ласка, Іщейкін.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, на прохання секретаріату хочу ще раз під стенограму сказати по законопроекту № 3240.

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні, реєстраційний номер 3240, доопрацьований і внесений народними депутатами Кондратюк і іншими, за результати розгляду в першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України про державну підтримку кінематографії в Україні, реєстраційний номер 3081д. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Для стенограми. Хто за дане рішення, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? Рішення приймається. Дякую.

На цьому всі питання порядку денного вичерпано. Наступне засідання оголосимо.