СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

4 квітня 2018 року

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 16 народних депутатів, на засіданні присутні більше половини від складу комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування.

На цьому засіданні пропонується завершити роботу, що розпочалася 23 березня у місті Житомирі, та ухвалити рішення комітету щодо обговорених питань. У наданих вам матеріалах міститься інформація Житомирської облдержадміністрації за всіма напрямами, що розглядалися. Нагадую, серед них питання щодо основних тенденцій виконання місцевих бюджетів області, напрямів удосконалення системи надання медичних послуг населенню, пріоритетних завдань та перспектив розвитку транспортної інфраструктури і спортивної галузі в регіоні. Поряд з тим надаються звернення…

Шановні колеги, на нашому засіданні присутній голова Житомирської облдержадміністрації Ігор Петрович Гундич, дуже приємно, та Житомирський міський голова Сергій Іванович Сухомлин, також дуже приємно. Пропонується для короткого коментаря надати слово Ігорю Петровичу Гундичу.

Ігор Петрович, будь ласка.

 

ГУДНИЧ І.П. Доброго дня, шановний Андрію Васильовичу, шановні члени бюджетного комітету! Вдячний вам за надану можливість виступати та презентувати пріоритетні для розвитку в Житомирській області проекти, які, як на мене, мають і державне значення в тому числі.

Зрозуміло, що в нашій області є проблемні питання, як і в інших областях, які стосуються недостатності по заробітній платі освітянам і медикам – це порядка 239 мільйонів гривень. Також є проблемне питання по недостатності субвенції на надання пільг і субсидій – це 1 мільярд 100 мільйонів гривень. 

Але поряд із цими питаннями є також, на мою думку, ряд гарних проектів, ряд проектів розвитку, які дають можливість і для розвитку області і для держави в цілому. Один із таких проектів – це створення одного із кращих в Україні центрів реабілітації інвалідів та учасників антитерористичної операції. Для завершення даного проекту в цьому році є необхідність коштів 11 мільйонів гривень. Із обласного бюджету в минулому році ми виділяли 3 мільйона гривень, також було співфінансування Державного фонду регіонального розвитку. В цьому році з обласного бюджету ми додатково виділили ще 4 мільйони гривень. І надіємося на вашу підтримку якраз, що стосується цього проекту. Тому що на сьогодні область є однією з тих, на території якої дуже багато військових частин, які беруть участь в антитерористичній операції. І є потреба в тому, щоб бійці, які повертаються з фронту, проходили реабілітацію фізичну, а також психологічну. Цей центр, який знаходиться на березі річки Тетерів, може якраз стати всеукраїнським центром по наданню таких послуг.

Також наступний проект, який ми б хотіли, щоб ви підтримали, це один із проектів медичної галузі: придбання лінійного прискорювача. Питання в тому, що наша область дуже постраждала від Чорнобильської катастрофи і сьогодні на обліку в нас знаходиться 30 тисяч людей з онкологією. Мало того, щороку 4 тисячі постійно стає людей, мешканців області, на облік. Тому для нас потрібен лінійний прискорювач, який, на жаль, самотужки за кошти обласного бюджету ми не зможемо придбати.

Зі свого боку, ми гарантуємо побудувати, точніше, передбачити в цьому році гроші на проект, тому що такий лінійний прискорювач має знаходитись в спеціально обладнаному приміщенні. Ми гарантуємо передбачити кошти на проект, гарантуємо те, що ми на наступний рік виділимо кошти для будівництва цього спеціалізованого приміщення. Я просив би вас, шановних депутатів, якщо можна в 2019 році, при формуванні бюджету на 2019 рік, передбачити окремим рядком 150 мільйонів для придбання лінійного прискорювача для Житомирської області.

Також один з проектів, який ми на сьогодні ми пропонуємо до вашого розгляду, це виділення коштів на міжнародну трасу, яка веде від Виступовичів, це в’їзд з території Білорусії на територію Житомирської області, вона іде через Житомир, Вінницю на Могилів-Подільський. Питання в тому, що на сьогодні дорога знаходиться, скажемо так, в дуже незадовільному стані і на ділянку дороги від пропускного пункту "Виступовичі" до міста Коростень потрібно 600 мільйонів. Чому ми просимо саме на цю ділянку, тому що ця ділянка дасть можливість з’єднати міжнародну трасу М-21 з іншими міжнародними трасами, міжнародними артеріями. Це М-07 і М-06. І ми вважаємо, що це покращить інвестиційну привабливість нашої області, а також збільшиться трафік якраз транзитного транспорту з Білорусії через нашу область.

Один із проектів, який ми презентували і показували представникам бюджетного комітету, коли було виїзне засідання, це добудова Центрального стадіону "Полісся", який знаходиться в місті Житомирі. Сьогодні об’єкт готовий на 60 відсотків. Об’єкт, який сьогодні будується в місті Житомирі, буде відповідати, що стосується футболу. Це третя категорія, тобто сьогодні поле буде мати підігрів, гарне освітлення. Ми просимо посприяти в додатковому виділенні коштів – це 35 мільйонів для того, щоб ми могли накрити 5 тисяч трибун, це потрібно 25 мільйонів, і 10 мільйонів для придбання сучасного спортивного обладнання, що дасть можливість так само бути стадіону по легкій атлетиці в другій категорії. Так само дасть можливість проводити змагання по легкій атлетиці міжнародного рівня і всеукраїнські чемпіонати.

В нас є ще одне питання – це аеропорт "Житомир" (Смаківка). Я хотів би, якщо можна, щоб ви слово надали міському голові, і він більш конкретно доповість.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігор Петрович, ми так і хочемо. По-перше, вам дякуємо за дуже шикарний прийом виїзного засідання. Ви професійно організували наші всі доповіді, і ми дуже ретельно відпрацювали ці всі питання. Я вам дуже вдячний за це, дуже вдячний від всіх членів бюджетного комітету.

І зараз, я думаю, по питанню аеропорту ми надамо слово Сергію Івановичу Сухомлину – меру міста Житомир, і він нам доповість всі ці питання. І ми із задоволенням підтримаємо всі ваші зазначені питання до уряду і будемо їх відстоювати в бюджеті 2019 року. Дякуємо вам.

 

ГУНДИЧ І.П. Я вам дякую.

І шкода тільки одне, що не всі змогли скористатися нашою гостинністю якраз тоді, коли приїжджав бюджетний комітет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, дякую вам, Ігор Петрович.

Сергій Іванович Сухомлин, будь ласка.

 

СУХОМЛИН С.І. Доброго дня! Дякую всім за надану можливість. Перш за все хочу подякувати депутатам комітету. В минулому році я два рази був на засіданні комітету, і коли формувався бюджет державний, я бачив, як комітет, депутати бюджетного комітету відстоювали позицію місцевого самоврядування, і дуже багато було зроблено для того, щоб нам зберегти десь ті позиції і той темп розвитку для місцевого самоврядування.

Тепер по суті. Аеропорт "Житомир". Зберегли аеропорт, майже на 99 відсотків зараз відбудований термінал, навіть стоїть обладнання для видачі багажу вже, повністю все готове, є сертифікат аеропорту. Зараз у міністра інфраструктури, транспорту на підпис лежить про присвоєння статусу міжнародного житомирському аеропорту. Стоїть питання тільки в одному: подовження злітно-посадочної смуги. Вона у нас з радянських часів в задовільному стані, 1650 метрів. Зроблений вже проект, є експертиза, 2500, це приблизно коштує 230-260 мільйонів гривень. Ну, місто зараз не може взяти на себе таке фінансове навантаження. Але ми бачимо, що лоукостери зараз заходять в великі аеропорти, навіть столиці, і це додаткову створює напругу між компаніями-лоукостерами. Тому по принципу європейських країн лоукостери мають знаходитися приблизно 80-120 кілометрів від основних аеропортів. Якраз в таку зону попадає місто Житомир.

До міста Житомира з Києва їхати фактично годину, і в деяких випадках простіше доїхати з правого берега Києва до Житомира, ніж доїхати до Борисполя. Така ситуація. Фактично все готове на 90 відсотків, але трошки треба грошей.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергій Іванович.

Я думаю, що ми підтримаємо цю дуже стратегічну ідею і підтримаємо в цілому ваше прагнення.

Шановні колеги, є пропозиція підтримати таке рішення комітету: рекомендувати уряду розглянути можливості врегулювання порушених питань та реалізацію наданих пропозицій, направивши відповідне звернення до уряду. Хто за, прошу голосувати. Колеги! Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення прийнято.

Розгляд питань виїзного засідання в Житомирській області завершено. Засідання комітету оголошую закритим.

Дякую, Сергію Івановичу, дякую, Ігорю Петровичу, за хорошу працю.

 

ІЗ ЗАЛУ. Дякуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Переходимо до наступного засідання комітету.

 

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

 

4 квітня 2018 року

 

ПАВЕЛКО А.В. Зареєструвалося 16 народних депутатів, на засіданні присутні більше половини від складу комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Шановні колеги, я хочу відзначити, що в нашій роботі бере участь наш колега, колишній колега, почесний член бюджетного комітету Андрій Анатолійович Гордєєв. Дуже приємно, що ви з нами. (оплески) А також хотів би відзначити участь вперше новообраного заступника Голови Рахункової палати Майснера Андрія Васильовича. Дякую. (оплески) Маю надію, що наша співпраця буде позитивною.

Шановні колеги, на початку засідання звертаю вашу увагу, що за спільною ініціативою чотирьох комітетів - Комітету з питань транспорту, Комітету з питань бюджету, Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності, Комітету  з питань економічної політики - 30 березня в місті Івано-Франківську відбулось виїзне засідання, головною темою якого стало питання розвитку транспортної інфраструктури Карпатського регіону.

За наслідками спільного виїзного засідання Комітетом з питань транспорту, до предметів відання якого належить питання дорожньої інфраструктури та транспорту, будуть опрацьовані пропозиції центральних органів влади та обласних державних адміністрацій з питань порядку денного і буде підготовлене відповідне звернення до уряду. Прошу народних депутатів в разі необхідності долучитись до подальшої співпраці. Дякую народним депутатам, які взяли участь у виїзному засіданні та сприяли його проведенню.

Шановні колеги, хочу повідомити, що на нашому засіданні і на підкомітеті був присутній голова Одеської обласної державної адміністрації Степанов Максим Володимирович. Це дуже приємно, що в нас зараз така співпраця з регіональними керівниками, які, перш за все, чують позитивні наслідки децентралізації. Це дуже приємно і дуже дякуємо їм за нашу співпрацю.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Є пропозиції, доповнення? Будь ласка, Іван Іванович Куліченко.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Дякую.

Шановні колеги, пропонується включити додатково питання про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа", відповідно до постанови уряду від 4 квітня 2018 року № 237. Комітет розглянув. Просимо підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Олександр Горбунов.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрій Васильович.

Шановні колеги, пропоную додатково включити до порядку денного питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2018 рік, відповідно до розпорядження уряду від 4 квітня за № 202-р.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція підтримати даний порядок денний. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

 

РУДИК С.Я. Я дуже перепрошую, а до нас вже надійшли офіційно ці два рішення: по культурі і по освіті?

 

ПАВЕЛКО А.В. Так. Вам зараз будуть роздані матеріали.

 

РУДИК С.Я. Тоді питань немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Переходимо до порядку денного. По першому питанню доповідає секретар комітету Шкварилюк Володимир Васильович.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Дякую, Андрій Васильович.

Шановні члени комітету, шановні запрошені! Вашій увазі пропонуються 33 законопроекти, які опрацьовані і подаються на ваш розгляд: 12, що не мають впливу на показники бюджету і 21, що мають вплив на показники бюджету. Якщо у вас є зауваження, прошу їх озвучити, якщо немає, то прошу підтримати голосуванням.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Володимир Васильович.

Шановні колеги, є пропозиція приймати рішення. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають пливу на показники бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Дякую.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Він не є по змісту, але Левченко постраждав. Я не знаю, може, нам якось зреагувати і передати йому хоча б вітання засідання комітету?

 

(Загальна дискусія)

 

МАТВІЄНКО А.С. І поцікавитися.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ми це обговорювали. І підтримуємо нашого колегу. І відповідне рішення та запит до правоохоронних органів щодо контролю цієї справи ми направили.

 

МАТВІЄНКО А.С. Вибачте, я просто не був. Дякую.

Іване Івановичу, будь ласка. Ще один наш колега приєднався до нашої роботи.

Друге питання. Про погодження Переліків об'єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу: перше питання - у Вінницькій області (згідно з відповідним  листом Вінницької обласної державної адміністрації). Доповідає заступник голови Вінницької обласної державної адміністрації Броварник Василь Михайлович. Будь ласка.

 

БРОВАРНИК В.М. Доброго дня шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати і присутні! На ваш розгляд надаємо перелік об'єктів, які будуть фінансуватися за рахунок коштів митного експерименту, за рахунок перехідного залишку 2017 року. Це 7 об'єктів на території Вінницької області. Прошу розглянути. І якщо немає зауважень, розглянути та затвердити.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Василь Михайлович.

Слово надається виконуючому обов'язки заступника голови Державного агентства автомобільних доріг Харченку Олександру Івановичу.

Будь ласка, Олександре Івановичу.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени бюджетного комітету! "Укравтодором" перелік, поданий Вінницькою обласною державною адміністрацією об'єктів на загальну суму 70,2 мільйона гривень, погоджено. Зауважень немає. Просимо підтримати і погодити також.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Чи є зауваження у Мінфіну?

 

КАПІНУС Є.В. Немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Немає.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення: погодити Перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг у Вінницькій області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Вінницької облдержадміністрації від 21 березня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.

Є пропозиція підтримати запропоноване рішення. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один утримався. Дякую. Рішення приймається.

Дякую, Василь Михайлович.

 

БРОВАРНИК В.М. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Наступне - у Запорізькій області (згідно з відповідним листом Запорізької обласної державної адміністрації). Доповідає заступник голови Запорізької облдержадміністрації Скобліков Віктор Вікторович. Будь ласка.

 

СКОБЛІКОВ В.В. Доброго дня, шановний голова, шановні депутати! На ваш розгляд прохання підтримати узгоджений перелік з дев'яти об'єктів на перехідну суму коштів 170 мільйонів гривень. Це всі дороги державного значення. Об'єкти погоджені обласною адміністрацією та "Укравтодором". Прохання підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Віктор Вікторович.

Слово надається виконуючому обов'язки заступника голови Державного агентства автомобільних доріг Харченку Олександру Івановичу. Будь ласка, Олександр Іванович.

 

ХАРЧЕНКО О.І. Шановні члени бюджетного комітету, "Укравтодором" перелік, поданий Запорізькою облдержадміністрацією, розглянуто і погоджено. Просимо також погодити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Івановичу.

Чи є зауваження у Міністерства фінансів? Немає.

Слово надається голові підкомітету Дубневичу Богдану Васильовичу.

Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропонується комітету підтримати таке рішення: подати перелік об'єктів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 27 березня 2018 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдане Васильовичу.

Є пропозиція підтримати дане рішення. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую.

Дякую, Вікторе Вікторовичу.

 

СКОБЛІКОВ В.В. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання, третє. Про погодження індикативних показників надходжень митних платежів на 2018 рік згідно з відповідним листом Міністерства фінансів України. Доповідає Державний секретар Міністерства фінансів Капінус Євгеній Валерійович.

Будь ласка, Євгенію Валерійовичу.

 

КАПІНУС Є.В. Дякую.

Шановні народні депутати, відповідно до внесення змін до Бюджетного кодексу минулого року, як ви знаєте, було прийнято рішення щодо продовження на 2018 рік експерименту з автомобільних доріг. З метою приведення у відповідність до зазначеного рішення Кабінету Міністрів 21.02 було прийнято зміни до рішення Кабінету Міністрів про експеримент, зокрема яким передбачалося продовжити до 1 січня 2019 року експеримент; поширення експерименту на ділянки вулиць, доріг і міст інших населених пунктів, що суміжні з автомобільними дорогами; спрямувати 50 відсотків від перевиконання по митних платежах до фінансування відповідних заходів щодо будівництва доріг; внесення змін до порядку в частині спрямування обласним державним бюджетам в разі не перевиконання відповідних ресурсів із дорожнього фонду, зокрема 1,5 мільярда в перший квартал, 3 мільярда протягом другого кварталу, 4,5 – є третій, 6 мільярдів за четвертий квартал у накопичувальному вигляді.

Крім цього, передбачено також внесення змін до методики розрахунків відповідних показників, зокрема передбачається, що в розрахунок буде братися період минулого року, а не 3 роки, як було попереднього періоду.

Виходячи із зазначеної методології, Міністерством фінансів було надано доручення Державній фіскальній службі підготувати відповідний перерозподіл і підготувати відповідні індикативні показники. За результатами цього опрацювання відповідні індикативні показники ми направили відповідно до процедури до вашого комітету для погодження.

Колеги, прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євгенію Валерійовичу.

Чи є доповнення у Державної фіскальної служби? Немає.

Слово надається голові підкомітету Унгуряну Павлу Якимовичу.

 

УНГУРЯН П.Я. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, наша довготривала епопея з індикативами добігає кінця. Що ми маємо на сьогодні? З урахуванням проголосованого нами у грудні 2017 року Закону "Про Державний бюджет України" було у порівнянні з 2017 роком суттєво збільшено дохідну частину державного бюджету за рахунок збільшення практично всіх видів зборів по митниці. Відповідно до проголосованого Верховною Радою України і поданого урядом проекту Закону про бюджет, який вже вступив в силу і по якому ми вже живемо у першому кварталі, розраховано індикативні показники від усіх регіональних митниць, а також від енергетичної митниці.

Індикативні показники в переважній більшості місяців повторюють динаміку надходжень минулих років. Ось, наприклад, я демонструю вам графік, тут синім кольором позначено факт 2016 року, червоним позначено факт 2017 року, зеленим – план 2018 року. Тобто в принципі та сама динаміка, лише збільшення приблизно на 13% до доходу в державний бюджет з урахуванням збільшеної дохідної частини, очікування.

Оскільки нас усіх цікавить не лише виконання загального фонду державного бюджету, а й успішне функціонування експерименту, який ми запровадили кілька років тому разом з урядом і за підтримки Президента, доповідаю на сьогодні, що підкомітетом проведено велику кількість нарад для того, щоб зрозуміти, що ж воно таке – експеримент в тій редакції, яка була проголосована за поправкою народного депутата Денисенка, Представника уряду в парламенті. На сьогоднішній день за результатами експерименту по результатах першого кварталу сума на експеримент, тобто на дороги, тобто на спецрахунки місцевих бюджетів передбачається 1 мільярд 422 мільйони 800 тисяч гривень. Отже, відповідно до статті Бюджетного кодексу ця сума має становити не менш ніж півтора мільярда, і тому сума компенсації із загального дорожнього фонду – це 77 мільйонів 200 тисяч гривень З урахуванням того, що дорожній фонд у нас непогано надходить до державного бюджету, ці 77 мільйонів не вплинуть на ті державні програми, які є в додатку третьому державного бюджету.

Отже, у разі сьогоднішнього позитивного голосування, і підкомітет, провівши вже декілька засідань, все ж таки прийшов до висновку, що потрібно нам сьогодні ухвалювати, саме з огляду на те, що якщо ми сьогодні затвердимо ці індикативні показники за наслідками першого кварталу півтора мільярда гривень, з яких 1,4 мільярди вже на рахунках, і 77 мільйонів надійдуть, будуть направлені в 20 областей України. Чотири області – ні, а 20 областей отримають кошти на свої рахунки. Які не отримають? Це – Вінницька, Кіровоградська, Житомирська та Хмельницька. Всі решта областей отримають кошти на свої рахунки. Я назвав 4, які не отримають, всі решта отримають.

 

(Загальна дискусія)

 

УНГУРЯН П.Я. Ні, із півтора мільярди гривень.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте підкомітет доповість, а потім вже запитання будуть.

 

УНГУРЯН П.Я. Так, потім запитання, якщо можна.

Отже, ми на сьогодні маємо картину, в якій дохідна частина бюджету є настільки високою, що досягається лише за рахунок надходжень по митниці. Хоча, відверто кажучи, колеги, по результатах лютого і березня навіть митниця вже не витягує ситуацію. І ми як бюджетний комітет маємо бути свідомі того, що, можливо, нам з вами доведеться в квітні або в травні дуже серйозно підходити до питання недовиконання бюджету, адже за результатами першого кварталу загальний фонд бюджету недофінансований на більш ніж 8 мільярдів гривень. І якщо така динаміка буде зберігатися, це дуже суттєво може вдарити по видатковій частині бюджету. Але, все ж таки, з урахуванням, що в першому кварталі, особливо в січні місяці, всі митниці спрацювали непогано, ми маємо перевиконання індикативів, і сьогодні маємо можливість відпустити цих 1,4 мільярди плюс 77 мільйонів на місцеві бюджети для будівництва доріг.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Павле Якимовичу.

Чи є зауваження чи пропозиції у Рахункової палати?

 

МАЙСНЕР А.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, у Рахункової палати на цій стадії експерименту зауважень немає, ми відслідковуємо ситуацію. В рамках контрольно-етичних заходів будемо робити відповідні висновки.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Є пропозиція перейти до обговорення.

 

МАТВІЄНКО С.А. Запитання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолій Сергійович Матвієнко, будь ласка, вам слово.

 

МАТВІЄНКО С.А. Дякую.

Я хочу не обговорити, а запитання.

 

ПАВЕЛКО А.В. І запитання, і слово.

 

МАТВІЄНКО С.А. Я хочу звернутися і до Мінфіну, і до підкомітету. Можна пояснити мені, щоб я, тупий, зрозумів. От від експерименту, якщо ми отримаємо 1,5 мільярда, значить, ми нічого більше не фінансуємо до митного експерименту в балансі. Якщо ми не дотягуємо 1,5 мільярда по експерименту, то дофінансовуємо. Да?

 

КАПІНУС Є.В. Да.

 

МАТВІЄНКО С.А. Значить, таким чином, зараз 77 мільйонів не вистачає… Одні отримують по 600 мільйонів чи по 300, по 200, а другі отримують по 5 мільйонів. Чи як ви?.. От, скажімо, по Івано-Франківську отримає додатково, але за рахунок фонду державного. А як ви будете його розділяти? Як захочете чи?.. Хто буде ділити? Якщо сьогодні ми маємо державний фонд, то є принцип, який розділяє на кількість доріг. А зараз ви будете забирати 70 мільйонів з державному і комусь давати. По яким принципам? Хто його контролює? Я, наприклад, не розумію. Це перше запитання.

І друге. Я не знаю, як ви доводите, я звертаюся до пана Капінуса, я з ним провів велику частину часу в Мінфіні по цьому експерименту. В результаті цього я так і не розумію, які принципи? Одна вмирає область, її грузять. Ну, корова, яка не їсть, не дає молока… А другі мають сьогодні… Київ мав і в минулому році і сьогодні дали. Одеса має, при всій повазі до всіх наших колег, й дальше має. Хто має сьогодні кордон, Волинь, має й дальше надходження. Скажіть, а там, де не має? (Шум у залі) Ви теж прикордонна, ну що ви?

Я хочу запитати, хто нам принцип розкаже? Які принципи доведення індикативу? Ну, я не розумію цього. Ходжу, ходжу як дурень вже півроку, і ніхто мені не може відповісти. Не відомо, як це зробити. Будь ласка, дайте мені ці дві відповіді.

 

КАПІНУС Є.В. (Без мікрофону) Ні з кого не знімається, просто збирається ………., а потім фінансується.

 

МАТВІЄНКО С.А. Як? Ну чому?

 

КАПІНУС Є.В. Якщо можна? Мені дуже шкода, вибачаюсь, мабуть, я погано зміг донести інформацію, якщо стільки часу ми провели і, на жаль, я так розумію, залишається запитання.

Колеги, я хотів би наголосити на дуже простій речі, що сам механізм, зароджувався коли експеримент, він зароджувався в тому, що був певний ресурс виконання по одному регіону, потім добавились чотири регіони, потім більше, але скільки в цьому регіоні було перевиконання, 50 відсотків від цього перевиконання спрямувалось до цього регіону.

Потім, в позаминулому році, було прийнято якраз бюджетним комітетом рішення про те, що перерозподіляються на всі території кошти від державного перевиконання державного бюджету, 50 відсотків спрямовується до тих регіонів, де мало місце відповідне перевиконання. Принцип простий.

 

МАТВІЄНКО А.С. Хто довів цю норму?

 

КАПІНУС Є.В. Колеги, довів норму, наскільки я пам’ятаю, ми якраз в цій залі обговорювали це і було прийнято рішення – внесення змін до Бюджетного кодексу, до бюджету 2017 року щодо розповсюдження експерименту на всі регіони і розподілу перевиконання на ті регіони, де є місце перевиконання. Це було прийнято рішення тут, це не ініціювалось урядом, це було рішення, яке було прийнято саме в цій залі.

 

МАТВІЄНКО А.С. Далі. Ми додаємо надходження…

 

КАПІНУС Є.В. Якщо можна, що у нас далі. Коли в минулому році так же само була дискусія з цього питання, піднімалось питання, що все-таки мають бути реалістичні показники, закладені в дохідну частину державного бюджету, і говорили про те, якщо ми закладаємо реалістичні показники, можуть бути питання щодо тяжкого виконання цих показників. Для того, щоб регіони в будь-якому випадку отримали відповідні ресурси, було прийнято рішення, що поквартально буде спрямовуватись на зазначені цілі не менше півтора мільярда, і відповідно ці півтора мільярди сьогодні будуть забиратись з фонду дорожнього, якщо не буде перевиконання на ці заходи, і розподілятись відповідно до того перевиконання, яке буде по регіонах, по тих регіонах, в яких буде перевиконання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євген Валерійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Хто доводить індикатив? Хто?

 

КАПІНУС Є.В. Колеги, індикатив, відповідно до спланованого механізму в державному Бюджетному кодексі, передбачено, що Міністерство фінансів формує пропозиції до Кабінету Міністрів щодо порядку. Порядок, який затверджений Кабінетом Міністрів, також враховує норму Бюджетного кодексу, який передбачає, що беруться показники попереднього року по надходженнях по митницях, і відповідно ті показники попереднього року розподіляються по регіонах з врахуванням виконанням помісячного по тому чи іншому регіоні. І відповідно до кожного регіону ДФС, виходячи зі статистики попереднього року і зростання, яке передбачено в поточному році, доводить інформацію, що цей регіон повинен забезпечити виконання своїх показників на відповідному рівні.

 

МАТВІЄНКО А.С. Скажіть, будь ласка, Івано-Франківська область додала 40 відсотків доходів, ви далі їй додали ще більше, ніж вони дали. Скажіть, який принцип, розкажіть мені?

 

КАПІНУС Є.В. Колеги, ми це з вами обговорювали, і я хочу ще раз повторити, що в розрахунках індикативу не враховуються показники енергетичної митниці. Кошти, які ідуть від енергетичної митниці, це єдина митниця, яка не включається в загальну структуру, і відповідно видатки, які ідуть на регіони, вони не включають кошти, які ідуть від енергетичної митниці.

 

МАТВІЄНКО С.А. То виділіть нам окремий, дайте нам розрахунок.

 

КАПІНУС Є.В. Розрахунки подані у вас у проекті, який ми прислали на погодження.

 

ПАВЕЛКО А.В. Колеги, у нас багато членів комітету, які хочуть задати питання.

Олександр Володимирович Горбунов.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрій Васильович.

Ну, шановні колеги, що для мене вдалий експеримент? Вдалий експеримент, я думаю, всі ми вводили для того, щоб все-таки Україна мала дороги, а Україна – це все-таки вся її територія, а не тільки деякі області, на жаль. Яка картина на сьогоднішній день? От я просто запитую зараз пана Євгена. Дивіться, 77 мільйонів ми знімаємо пропорційно з усіх областей? Так чи ні?

 

КАПІНУС Є.В. Я ще раз кажу…

 

ГОРБУНОВ О.В. Так чи ні?

 

КАПІНУС Є.В. Не з областей.

 

УНГУРЯН П.Я. З Державного дорожнього фонду.

 

ГОРБУНОВ О.В. З дорожнього фонду, ми знімаємо потім, скажемо так…

 

КАПІНУС Є.В. Спочатку знімаються ці кошти, а потім розподіляються по областям. 

 

ГОРБУНОВ О.В. Добре, дякую.

 

МАТВІЄНКО С.А. За яким принципом?

 

ГОРБУНОВ О.В. Дивіться, секундочку! Секундочку! Проста математика. Наступний квартал у нас, допустимо, така ж картина: ми знову певним областям додаємо (я зараз беру Кіровоградську область) і знову з Кіровоградської області знімаємо… З дорожнього фонду Кіровоградської області ми знімаємо…

 

КАПІНУС Є.В. Ні, ні… (Шум у залі)

 

ГОРБУНОВ О.В. Яка різниця?

 

КАПІНУС Є.В. З державного бюджету…

 

ГОРБУНОВ О.В. Правильно, правильно. 

 

КАПІНУС Є.В. …а не з Кіровоградської області.

 

ГОРБУНОВ О.В. В итоге: хвате, батьку, торгувать, бо нічим здачу давать. Тобто ми зменшуємо. Там, де митниця працює, там, де є природні, скажемо так, і умови для її роботи, чи-то митниця, чи-то порт, чи-то інші показники, а центральні області…

Я вибачаюсь, колеги, я просто хочу вам зараз тоді офіційно заявити, якщо наступного разу або колись я не зможу приїхати на бюджетний комітет або бути в Раді, то знайте: причина тому – тільки дороги, тому що вони непроїзні. Центральна частина України непроїзна.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги! Василь Васильович Амельченко, будь ласка.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні друзі, за дорученням Андрія Васильовича Павелка, нашого голови комітету, ми з вами приймали участь, багато хто, в Івано-Франківську, де я висловив свою особливу думку стосовно взагалі діяльності і роботи експерименту. Не треба лукавити, Олександр Володимирович, експеримент не був для того, щоб в Україні (!) були дороги. Мова йшла про одну Одеську область, де був певний губернатор, якому, скажемо, Президент пообіцяв кошти на дороги. І прийняте було таке рішення. (Шум у залі)

Тепер, тепер, дивіться! Ми з вами прийняли мудре… (Шум у залі)

Шановні колеги! Ми з вами, бюджетний комітет, Верховна Рада, прийняли дуже мудре, далекоглядне і серйозне рішення для всієї країни: в минулому році був створений дорожній фонд. І коли вже дорожній фонд створений і був затверджений певний перерозподіл коштів між державними і місцевими дорогами, то взагалі виникає питання: для чого нам отут дурити один одному голову?! Всі знають чітко і прекрасно, Олександр Іванович не дасть збрехати, є чітка мережа у кожної області, всі знають стан доріг. І хай обласні адміністрації визначають пріоритетність, скажімо, там, де проблемні дороги – там в першу чергу їх роблять.

І тому давайте ми приймемо і сьогодні, скажімо, зробимо крок в напрямку того, щоб цей митний експеримент, врешті-решт, припинив своє існування. Або дедлайн давайте встановимо якийсь. І таким чином довіримо дорожньому фонду, місцевим державним адміністраціям дбати про українські дороги. І тоді ми відчуємо їх якість і будемо задоволені цим.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Василь Васильович.

Будь ласка, Богдан Васильович Дубневич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я хочу висловити свою думку. Я згідно цього списку дуже радий за певні області, яким надходять кошти. Бо я впевнений, що там працює губернатор, там працює відповідно митниця і є певні абсолютно результати. Я розумію Франківську область, і треба розробити певне питання, щоб якось відрегулювати ці, зрозуміло, питання.

Але мені ще соромно за свою Львівську область, що вона губить оті перше чи друге місця, які були в ці роки. Є упущення губернатора, місцевої влади і є дозвіл митникам працювати в іншу сторону. Така моя думка. Дякую.

А те, що мають другі області, то я за них радий, хай роблять дороги.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Богдан Васильович.

Сергій Рудик, будь ласка.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, прошу з розумінням поставитися до моїх слів. От я беру цю таблицю, яку нам роздали, і дивлюсь перелік областей, де недопрацювали в лютому. Називаю: Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Івано-Франківська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Чернівецька, Чернігівська, Київська міська. І загалом по всій державі, не зважаючи на те, що Черкаська область дала плюс 67 мільйонів в лютому місяці і дала приблизно стільки ж в січні місяці, не отримує нічого. І тільки у мене складається враження, що зараз пропонується скасувати митний експеримент представниками тих областей, які або обрані, або курують ті області, які недобрали?

Колеги, може, все-таки давайте стимулювати місцеву митницю, щоб вона прозоріше і більше розмитнювала? Може, працюйте з головами обласних державних адміністрацій? От дивіться, Львівська область недопрацювала. Але Богдан Васильович говорить абсолютно конструктивні речі: "Дякую. Радий за інших, але будемо працювати зі своєю". Може, давайте квартал попрацюємо в цьому напрямку? І вже якщо ми попрацюємо і не вдасться, ну отоді давайте вже приймати рішення. Бо щось дуже виглядає, що ті, що недопрацювали, кажуть: "Да, гори моя хата, вже і сарай хай горить!".

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шевченко Олександр, будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Знаєте, друзі, якщо брати питання справедливості, то напевно, що я багато разів казав, що цей митний експеримент – це такий, знаєте, повний "порожняк" і профанація, яка ніколи не буде при тих формульних нюансах, які сьогодні доводить Мінфін, мається на увазі в плані якихось індикативів, він жодного разу ніколи не буде якимось таким, щоб стимулював дійсно, і люди отримували розуміння, для чого потрібно працювати.

Знаєте, не винна Івано-Франківська область, що забруднюючи середовище, "Карпатнафтохім" дав мільярди додаткових надходжень, абсолютно нових, і чомусь його прив’язали до енергетичної митниці, тому що з нафтопродуктів виробляється його продукція. Але результатом виробництва тої продукції "Карпатнафтохіму" не є енергетичні ресурси: каустична сода і так далі. Тому я вважаю, що і Кабмін, і Мінфін повинні якось задуматись над цим питанням, тому що якраз основна дорога, яка сьогодні не відновлена, магістраль, вона іде в сторону "Карпатнафтохіму" і там практично є відсутність дороги.

Хочу також всім сказати, що пройшло 20 років від того, що вже ніхто дороги серйозно не відновлює в нашій країні. Перші 10 років – це був період, знаєте, так служіння доріг, другі 10 років – це період повної деградації, коли вже все до купи не склеїш і ямковий ремонт взагалі не допомагає.

Так от я хочу сказати, що ми безкінечно будемо тут сваритись, доки не будуть всі надходження іти в дорожній фонд, і дорожній фонд не буде фінансувати дороги згідно того розуміння, яке потрібно Україні, хто, перепрошую, робить швидше, тому і треба платити. Тоді будуть організовуватись потужні організації, треба їм забезпечити хоча би п’ятирічний об’єм виконання, а то сьогодні зрозуміло, що фірми прийшли, зробили якийсь невеличкий об’єм, люди взялись дійсно у всіх регіонах, взялись і побудували якісь великі чи невеликі фірми, а в результаті в них немає гарантованих об’ємів. І зараз ми вирішуємо, щось думаємо, як переграти, як образно когось обіграти, а може надурити в цих всіх експериментах. Я вже рік кажу, що той експеримент не потрібен і дійсно він організовувався для однієї Одеської області. Він прийшов на всі регіони і ніякого тут митного експерименту немає.

Тому, друзі, всі працюємо. Але є природні монополії, природні монополії – це якщо Одеса чи інші регіони стоять реально на митницях плюс є сьогодні. Пане заступник міністра, я хочу сказати…

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександре, дотримуйтесь регламенту.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Пане заступник міністра, я хочу сказати, що є природні монополії. Одні, які дійсно мають митниці, як Одеська та інші області, а друга природна монополія – це влада. І сьогодні, наприклад, якщо Київська область має колосальні надходження, то це ми не виключаємо адмінресурс, які сказали, що давайте ми будемо туди завозити або сюди. Я не кажу, що це погано для тієї області, для того експеримент був, щоб завозити якомога більше товарів, але це сьогодні веде до того, що інші області нічого не мають.

І якщо ті області, наприклад, Івано-Франківська область, Львівська область мали успіх і не тільки від митного експерименту, то вважаю, що не треба думати про те, що такі вони погані, тому що саме Івано-Франківська область разом з паном Дубневичем, мною, Матвієнком та іншими тут присутніми депутатами і лобіювали, щоб нарешті перейти від ямкового ремонту до реальних конструкцій доріг.

Сьогодні ще далеко до ідеалу, але, люди добрі, давайте відмовимось від експерименту, тому що, повірте, що на основі цього експерименту ми тут пересваримось до такого ступеня, що в результаті не будемо приймати більш ключові рішення. Я це просто передбачаю.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Куліченко Іван Іванович.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Колеги, найкраще було б, як в минулому році ми закінчували рік і говорили, що створиться дорожній фонд, давайте відійдемо від всяких експериментів. Ми тут прийняли рішення, що експеримент треба подовжити. Подовжили. Показники розраховані на показниках трьох років.

В минулому році Дніпропетровщина не отримала майже нічого. Я сидів і дивився на тих, хто виконував, і говорив: "Так, ми працюємо, зараз буде краще". Зараз Дніпропетровщині попаде, тому що по трьох роках використовували, з'явилися перші кошти, а тепер говорять, що давайте відмінимо або заберемо і роздамо тим, хто… (нерозб.) Ну так же не буває.

 

ПАВЕЛКО А.В. Да, не очень красиво выглядит, мягко говоря.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Давайте ми домовимося, створені умови гри нами, створені умови на 2018 рік, давайте відіграємо і припинимо експеримент. Нехай воно все іде в дорожній фонд, там правила свої.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу. Дуже правильні речі.

Будь ласка, Молоток Ігор.

 

МОЛОТОК І.Ф. Шановний Андрію Васильовичу, колеги! Мені це нагадує дежавю. Я пам'ятаю 2015 рік, коли всі кричали: "Експеримент. Ура!".

 

ІЗ ЗАЛУ. Не всі.

 

МОЛОТОК І.Ф. Не всі кричали, так. Вибачте, я теж не кричав. Бо експеримент тоді був для Одеської області і частково перепало Львівській області. Тобто я хочу сказати, що це був 2016 рік, а в 2017 році ми побачили, що якось щось йде не так.

Мій колега Рудик каже, що потрібно працювати з митницею. Але в нас немає повноважень. Якісь області пристосовані для того, щоб використовувати митницю, а якісь ні. А дороги по всій державі однакові.

Я чому сказав про дежавю? Тому що зараз повернемося ми до того, що сядемо за стіл, і як в минулому році був розподіл по всіх областях, так, може, потрібно зробити і зараз.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ігорю Федоровичу.

Пресман Олександр Семенович, будь ласка.

 

ПРЕСМАН О.С. Уважаемый Андрей Васильевич, уважаемые коллеги! Наш коллега вспомнил о том, что эксперимент был поставлен вместе с бывшим губернатором, фамилию не называю, ну и под него, в общем-то, был этот закон и проголосован. Нельзя сказать, что этот закон был проголосован просто так. В зале многие подходили, в том числе и с Черновицкой области, Король ко мне подходил. И мы все-таки проголосовали этот закон.

Сегодня, Игорь Федорович, вы говорите о таможне. И я согласен абсолютно с Сергеем Рудыком, что самая большая проблема – это не наш сегодняшний разговор на заседании бюджетного комитета, а именно проблема в том, что сегодня таможня не работает. Я подошел к своему коллеге Павлу Унгуряну и мы четко посмотрели, когда растаможивался уголь так называемый, который мы получали с Америки, таможня работала, сегодня – два месяца угля нет – таможня не работает. Так или иначе, таможня, как она работал с контрабандой, так она и работает. К сожалению, как сказал Игорь Федорович, мы не можем на это влиять.

Еще раз, у нас есть основная трасса в Одесской области, это Одесса-Рени, и мы все понимаем, что это наш путь в Европу, но как ее построить без каких-то государственных, может быть, каких-то кредитных ресурсов я себе не представляю.

Поэтому, конечно, эксперимент нас всех в итоге рассорит. Я согласен с коллегой Шевченко, мы должны просто четко понять: нужен нам этот эксперимент или не нужен. Если нет, надо принять жесткое решение и поставить всех в известность. Чтобы мы не обманывали избирателей! В прошлом году прошел тендер, мы приходим сюда, а наш поляк, товарищ, рассказывает о том, что мы "недовикористовуємо гроші". Я подхожу к Александру, фирма которого... Ну, в общем это неважно. Мы побеждаем в каких-то тендерах, об этом говорим людям, и дороги тем не менее не строятся. К сожалению, эти 225 миллионов, я понимаю, что эти деньги будет распределять губернатор вместе с вами. Правильно я понимаю? Мы должны просто понимать, о чем мы говорим, чтобы прийти с чем-то к людям, потому что не только из Кировограда, но и из Одессы тоже нельзя будет скоро доехать, кроме как железнодорожным транспортом.

Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, я пропоную зараз надати слово нашому колезі, котрий є представником керівництва конкретної області, Андрію Анатолійовичу Гордєєву.

Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Дякую.

Колеги, я хотів би сказати 2 аспекти. Перший аспект, шановні колеги, я пам'ятаю цей митний експеримент з початку його зародження і до сьогоднішнього дня. Так от, більшого "надурательства", а я сказав би це іншим словом, ніж цей митний експеримент для доріг, немає. Поясню чому.

Херсонська митниця є тупіковою, і щоб перевиконати план, який нам поставила наша ДФС, яка кричить, що це не вона ставить, а Міністерство фінансів, а Міністерство фінансів каже, що це не вони, а ДФС, і ганяють оце по колу, думають, що вони найрозумніші. Херсонська митниця тупікова – ставлять нам план за результатом наших відносин з Кримом, який потім, згідно закону, був заблокований. Поставили, думаю, ну, як же, треба ж виконати, є же правила гри, правда? Якщо ці правила гри є, то давайте їх виконувати всі разом. Так ось, виконуємо. На вересень 2017 року я роблю перевиконання – 92 мільйона гривень. Думаю: ну, все, ось вони – 45 мільйонів піде на дороги Херсонської області. Я під це беру "чесні слова", даю слово тим інвесторам, які їх затягують з Одещини, з Криворіжжя, і так далі, робимо серйозну логістику, розмитнюємо у нас. Все зробили. Кажу: давайте, ну, де ж гроші?! А наша ДФС просто бере і за 15 секунд міняє план на вересень, і у мене виходить "шиш". Думаю: ну, давайте ж якось!.. Ні, не виходить! У нас помінялися плани.

Так от, зараз роздали. Я дивлюся: Херсонщина – 100 мільйонів, ми чекали за 2 місяці, єдина… З ким іще ми там перевиконали? З Одеською областю.

 

ІЗ ЗАЛУ. (не чути, без мікрофону)

 

ГОРДЄЄВ А.А. Ні, а потім я проконсультувався з Іваном Івановичем, а в чому ж маніпуляція? А в тому, що наша шановна ДФС ставить план, дивиться – ага, ви перевиконали, ваші дві області класні, але ми тепер на всю державу ставимо, по всій державі мінус пішов, знімаємо з усіх (чи перевиконав, чи недовиконав – з усіх знімаємо!). Це повне "надурательство". Колеги, немає жодних правил гри, ти не можеш ні з ким ні домовитися… Богдане Васильовичу, неможливо домовитися! Розумієте? Ти розмовляєш з тим, хто тебе буде розмитнювати, виконуєш цей план, перевиконуєш, а ДФС сидить собі, в ручному режимі зманіпулювала – і крапка.

І друге питання. (Шум у залі)

Ні, перший рік було по справедливості: перевиконав – отримай! А на наступний, 2017 рік, і на 2018-й вони поставили прив'язку до загальнодержавного показника, його збільшують в ручному порядку, і відповідно це все просто "фількина грамота".

Друге. За останні два роки, три навіть, на Херсонську область (шум у залі)… Шановні колеги! На Херсонську область найменше коштів з усіх областей України виділяється за загальним фондом державного бюджету. Якщо це питання, наприклад, випадковості якоїсь, я розумію, групи впливу, там, лобізм – це все нормально і так далі, ну добре, це рік. Ну, це раз там, може, спрацював хтось краще, хтось гірше, але, шановні колеги, три роки підряд. Наша область – прикордонна. І сьогодні, коли ми розказуємо про євроінтеграцію, і приїжджаєш із Криму, і б'єшся по тих дорогах, убиваєшся, ніякої євроінтеграції там немає.

То у мене питання: за цих три роки це збіг, що на нашу область виділяється "три копійки", чи це планомірна робота? Саме для того, що ти перетинаєш межу з Кримом окупованим – там, де аеропорти будуються, КПВ будуються, дороги будуються і так далі, це для чого робиться? Це що такий умисел? Якщо це умисел, то давайте тоді про це скажемо, що ми спеціально робимо буферну зону між окупованими територіями і, наприклад, центральною Україною. Навіть центральна, до речі, ви теж там, Кіровоград, да…

Тому, шановні колеги, я за те, щоб були правила гри. Олександр! Неможливо сьогодні на 5 років ні з ким домовитися при таких "метаннях" з боку держави. І давайте, якщо вже є дорожній фонд, давайте зробимо дорожній фонд, прозорі поставимо правила гри, будемо домовлятися з підрядниками, щоб вони будували асфальтні заводи. Будемо розуміти, що вони розуміють, що у них є якийсь там фонд на рік, на два, на три і так далі. Будуть брати в лізинг обладнання, але вони будуть як бізнес працювати. І тоді це буде працювати. А ДФС в даному випадку, вибачте, але ви дурите і дурите, перш за все, себе.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Іван Крулько. Потім - Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

КРУЛЬКО І.І. От ви знаєте, в результаті митного експерименту у нас з'явився ще один експеримент, тепер уже над бюджетним комітетом, називається він "У кого міцніші нерви". Я просто дивлюся за нашою динамікою дискусії: у кого міцніші нерви. Але дивіться, що вийшло насправді, якщо серйозно. А насправді вийшла наступна штука.

Я хочу нагадати, що в кінці минулого року… (Шум у залі) Шановні, давайте якось слухати один одного трошки, да? Що в нас сталося в кінці минулого року? Міністерство фінансів було категорично проти продовження цього митного експерименту. Правда? Шукалися різні компроміси. В результаті відбулася така штука: Мінфін, знаючи, що вони потім "відіграються" на індикативах, погодився, типа "майте", але ми потім до вас прийдемо з індикативами. А індикативи розраховуються на підставі того, що закладено в бюджеті як доходи від митниці. А всі "прохлопали" вухами. А, доходів більше – отлично! Більше, значить, буде, що ділити. І всі "прохлопали", що ці потім доходи, які закладені в дохідній частині бюджету, вийдуть боком тут, на митному експерименті. Це один момент. Да, ну от досварилися, тепер маємо нову сварку.

Тепер другий момент, в чому ситуація. Дійсно, виглядає дивним, і це було з самого початку дивно, причому тут митниця і будівництво доріг, але якби там не було, але ці кошти дали реальні результати по багатьох областях. Це є правда. Особливо ті області, які попали в перший експеримент, там були 4 області. По Волині це дало результат, по Львівщині це дало результат, по Одещині менше дало результату, бо там вони придумали це, але самі не виконали, не перевиконали в перший рік.

Що робити зараз? А зараз іншої ситуації немає, як дійсно визнати, що це останній рік роботи цього митного експерименту, останній рік роботи цього митного експерименту. Зараз ми можемо, безумовно, віддати назад  Міністерству фінансів ті їхні папери. Але навіть ті кошти, які є, вони не підуть на місця на ремонт доріг. Питання буде "підвішено".

Чи можемо ми в результаті цього призвести до того, що Мінфін піде на зниження індикативів, давайте вирішувати. Якщо ми розуміємо, що Мінфін може піти на зниження індикативів, тоді треба за це боротись, щоб області отримали кошти. Якщо не піде, тоді треба давати кошти, щоб робили дороги там, де вже підписані контракти і є тендери. Але дійсно потрібно іншу абсолютно чітку формулу через дорожній фонд для того, щоб рівномірно фінансувались області для будівництва доріг, готувались плани і виконувались належним чином роботи. Хоча в мене є сумніви, що дорожній фонд буде належним чином наповнюватись, так само, як в мене є сумніви, що митниці, враховуючи реальний стан справ в економіці, будуть перевиконувати свої плани по митних платежах. Не будуть перевиконувати, ще буде менше в наступному кварталі. От і все.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іван Іванович.

Будь ласка, Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Шановні колеги, я хочу дати вам інформацію, про яку ми не говорили. В минулому році ми збирали надходження по митному експерименту за три попередні роки, але кожен показник корегувався митницею з врахуванням надходження по цілому в державі і корегувались відповідно загальні показники по державі і забиралась певна частина грошей в областей, які перевиконували. Івано-Франківськ виконував на 60 відсотків, а отримував на 30, бо корегувались за рахунок загальні показники. І далі вони далі будуть корегуватись. Тому це не є без ручного режиму. І це, що каже зараз голова адміністрації, це підтверджує цей підхід.

Друге. Не можна ніяк рівняти потенціал збільшення від митниці транзитної території від такої, яка внутрішня, не можна, бо там за рахунок тільки поборення корупції можна кожен рік збільшувати на 300 відсотків надходження по експерименту. А внутрішні території не можуть цього зробити. І тому Волинь, Одеса має потенціал потенційний, незалежно від того, як там Одеса працює, а від того, як працює митниця, а область отримує. Тому цей експеримент є несправедливий.

І третє. Несправедливість, яку я навіть не розумію, як ми можемо її реалізувати. Якщо ми не виконуємо півтора мільярди по кварталу і 6 мільярдів по року, це означає, що з державного фонду забирають гроші і розподіляють його в ручному режимі, невідомо за яким принципом. Це абсурд. 6 мільярдів державного фонду будемо розпилювати по митному експерименту, знову - кому і за яких принципів - незрозуміло!

Тому я підтримую ідею, що я боровся, бо думав,  що я дуже буду сильно працювати на митницю, нас "объегорили", забрали всі гроші. І кажуть, що тепер задовольняйтеся високим показником  попереднього року, яким ми так старанно старалися.

Тому я пропоную, дійсно, давайте заводимо державний фонд і давайте, хай митниця збирає свої митниці, збільшує фінансування на якісь державні дороги, крім держаного фонду, як державні програми. А з цією несправедливістю потрібно закінчувати. І я підтримую, що його треба завершувати в цьому році і більше не повертатися до цієї несправедливості.

 

ПАВЕЛКО А.В. На 2019 рік ми будемо це розглядати.

Будь ласка, зараз Хвича Нодарович, будь ласка.

 

МЕПАРІШВІЛІ Х.Н. Дорогие друзья, кто-то недополучает, но Киевская область больше всего получила и что-то они очень плохо осваивают это. Так я хочу вам сказать.

Я с вами согласен, но в любом случае, этот вопрос я сам поднимаю, потому что мы как раз обсуждали этот вопрос. И я согласен с коллегой, здесь в конце концов надо эту точку поставить и принять правильное решение.

Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Іщейкін Костянтин, будь ласка.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрій Васильович, шановні колеги! Постійно на комітеті ми шукаємо справедливість. Справедливість знайшов уряд у підходах відносин з депутатами, коли кажуть, що не будемо оцінювати по роботі, будемо підтримувати всіх однаково.

В цій ситуації, коли ми казали, що експеримент, на комітеті ми обговорювали, є тим чинником, який допомагає трішечки підтримати ті області, які по якійсь причині недоотримують державний бюджет чи не вистачає європейських коштів. То ми бачимо, що він працює трішечки не в ту сторону, ви правильно кажете.

Тому є пропозиція, для того щоб ми ні в якому разі не втратили повагу один до одного і зараз не сперечалися, кому має піти більше, кому менше, попросити, виступити з пропозицією від комітету, щоб все ж таки Мінфін ще раз перерахував.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте не перебивать. Каждый имеет право.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Пропрацювати ще раз. У мене така пропозиція, Анатолію Сергійовичу, буде, не буде – Мінфін нам скаже. І вийти з тією пропозицією, яка буде консолідувати комітет.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Дякую.

Будь ласка, Унгурян Павло Якимович. І переходимо до прийняття рішення.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, Анатолію Сергійовичу, я дуже хотів би вас попросити, щоб ви зараз послухали мову фактів. Бо я розумію, що у нас зараз було багато політичних та емоційних виступів.

В минулий рік за експериментом додатково до всіх коштів, які були виділені на дорожню галузь, Україна, українські області отримали 12 мільярдів 304 мільйони гривень. Це факт, колеги? Я називаю, Вінниця – 2,144 мільйони, Волинь – 770 мільйонів, Дніпро – 315 мільйонів, Донецька – 1 мільярд 29 мільйонів, Житомир – 276 мільйонів, Закарпаття – 362 мільйона, Запоріжжя – 251 мільйон, Івано-Франківськ – 128 мільйонів, Київська область – 1 мільярд 880 мільйонів, Кропивницький – 131 мільйон, Львів – 1 мільярд 115 мільйонів, Миколаїв – 204 мільйона, Одеса – 2 мільярди 350 мільйонів, Рівне – 367 мільйонів, Суми – 400 мільйонів, Тернопіль – 76 мільйонів, Харків – 429 мільйонів, Хмельницький – 210 мільйонів, Черкаси – 230, Чернівці – 195, Чернігів – 203 і місто Київ – 1 мільярд.

12 мільярдів гривень отримала країна додатково до всіх інших джерел. Це факт.

 

ІЗ ЗАЛУ. Завдяки чому?

 

УНГУРЯН П.Я. За рахунок експерименту. Це лише експеримент.

У чому виникла проблема, колеги? Я вам хочу доповісти. Проблема виникла тоді, коли Міністерство фінансів не очікував, що раптом митниці почнуть давати стільки коштів! І вони запропонували у змінах до Державного бюджету у липні 2017 року збільшити дохідну частину бюджету за рахунок тих податків, які формували експеримент. І ми з вами в цьому підтримали їх. І ці пропозиції пройшли комітет і пройшли залу у липні 2017 року. Це було "номер раз".

Потім був "номер два". Знаєте, коли був "номер два"? У грудні 2017, коли ми голосували з вами бюджет. І коли ми побачили, що ще на 13, 15, 20, 30 відсотків по певних видах податків було підвищено дохідну частину, то у мене запитання: де ми зараз шукаємо проблему? Проблема саме там, що збільшено дохідну частину по податках.

Тепер, коли ми говоримо про рівномірність, то дійсно рівномірність – це правильно, бо ми є державними мужами, ми хочемо всю країну бачити. І, наприклад, коли нам було запропоновано 5-відсотковий збір для тих територій, на територіях яких видобувають корисні копалини, ми ж не шукали, в якій області добувається нафта, газ чи метали, не добувається, ми сказали: окей, це правильно, це по-державницькому. Ми що, шукали: а, в тебе є нафта, газ – у тебе будуть гроші, а в тебе немає нафти і газу чи металів - у тебе не буде коштів. Ми сказали: окей, це людям треба. Це нормально? Нормально. І ніхто не шукав, а в кого є, в кого немає. Це рівномірність, це політична позиція, це гроші.

Далі. Дорожнє будівництво. Давайте піднімемо видатки "Укравтодору" на цей рік. Що це за дорога Харків–Довжанський – 2 мільярда гривень, Житомир–Чернівці – 1 мільярд гривень, Харків–Охтирка – 2 мільярда гривень. Це як би рівномірність? Це нерівномірність. Ми це проголосували? Ми.

 

ІЗ ЗАЛУ. (не чути, без мікрофону)

 

УНГУРЯН П.Я. Звичайно. Так а чому рівномірність тут не досягнута? Тому, якщо говорити, то говорити в цілому, але в цілому ми маємо говорити тоді як єдина команда.

Тепер, на завершення. Ми сьогодні маємо завершений перший квартал, в результаті якого навіть двічі підвищені доходи державного бюджету, навіть у цих умовах області спромоглися перевиконати. І 20 областей отримують кошти, або не отримують, це залежить від нас з вами.

Називаю. Може отримати 50 мільйонів Волинь, 217 мільйонів Дніпро, 77 мільйонів Донецька або, вибачте, те, що від неї залишилося, окупація, да? 52 мільйони Закарпаття, 168 мільйонів Запоріжжя, 285 мільйонів Київська область, 30 мільйонів Львівська, 225 Одеська, 67 Полтавська, 28 мільйонів Рівне, 63 мільйона Суми, 53 Харків, 38 Черкаси, 11 мільйонів навіть наші Чернівці, 9 мільйонів Чернігів, 100 мільйонів місто-герой Київ. Це ті гроші, які можуть піти на території.

Тому я розумію наші емоції, але є мова цифр. І цифри ми підняли в державному бюджеті. Кому ми сьогодні докоряємо? Ці цифри, індикативи, вони не беруться нізвідки, вони просто розбиваються помісячно відповідно до тієї дохідної частини, у яку ми…

 

(Загальна дискусія)

 

УНГУРЯН П.Я. Вони збільшили, коли подали нам проект бюджету. Ми про це їх запитували в грудні, і вони сказали, що є перспективи зростання. Чому ми тоді проголосували за державний бюджет? Саме тому, що вони казали, що ось є перспективи зростання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Павле Якимовичу.

Будь ласка, Сергій Іванович Мельник.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, коли ми говорили, що, наприклад, минулого року окремі спромоглися і виконали, вони отримали, то плюс цього року – він рівномірно має тоді розподілися. Тобто якщо є загальний приріст, наприклад, плюс 20, загальний приріст цей має бути. А якщо подивитися таблицю, то, скажімо, окремі речі для мене не зрозумілі. Якщо минулого року було мільярд 921, то чому індикатив на цей рік мільярд 770? Я так розумію, хтось спрацював краще. Немає питань. Хай покаже далі краще. Тоді ми кажемо: він спрацював за рахунок перетоків, отримав, молодець, у цьому році нехай отримає те, що він мав. Той, що за перетоки, він отримав, так ми йому ще на рівні цьому лишили. Ну, взагалі неправильний підхід. Є плюс, давайте рівномірно всім "догрузимо" і оцінимо зусилля  регіонів, а не, знаєте, оці всі речі. Ну, неправильний підхід, нечесний підхід. Я вважаю це нечесним!

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Івановичу.

Будь ласка, шановні колеги, я пропоную надати слово Державному секретареві Міністерства фінансів Капінусу Євгенію Валерійовичу.

Будь ласка, Євгенію Валерійовичу.

 

КАПІНУС Є.В. Колеги, щиро всім дякую!

Хотів би, якщо можна, трошки подивитися на це з іншої сторони. По-перше, ми глибоко підтримуємо, що це питання повинно бути справедливим. І я дуже дякую Василю Васильовичу за те, що він нагадав, що у нас минулого року було прийнято, як на мене, надзвичайно важливе рішення щодо створення дорожнього фонду. І ми максимум зусиль направили на те, щоб забезпечити фінансування відповідного фонду. Завдяки вам виділили постійне джерело від акцизу, яке спрямовується до дорожнього фонду. Якщо подивитися на будівництво доріг, фінансування будівництва доріг у поточному році, то близько 46 мільярдів буде спрямовано на ці цілі. Якраз говорили про те, що ці кошти повинні розподілятися рівномірно. Колеги, це те, що у нас передбачено в державному бюджеті.

 

МАТВІЄНКО А.С. А борги?

 

КАПІНУС Є.В. Колеги, якщо можна. Ми говоримо про те, що, справді, ці кошти повинні розподілятися якраз з дорожнього фонду і в залежності від потреби цих регіонів розподілятися між регіонами.

Щодо експерименту. По-перше, я хотів би наголосити про те, що саме Бюджетний кодекс (не Кабмін) визначає щодо перерозподілу тільки 50 відсотків від перевиконання всього по Україні. Відповідно кошти, які… Перевиконання іде по регіону. Якщо одні регіони перевиконали, інші не перевиконали, то відповідно ці кошти, які не перевиконали в окремих регіонах, вони знімаються. І це не норма Кабінету Міністрів, це норма Бюджетного кодексу.

Що ми говоримо по перерозподілу, який був в минулому році. От говорили про те, що було трошки нечесно. Я ще раз хочу наголосити, що Міністерство фінансів не міняє індикатори просто так. Міністерство фінансів міняє індикатори, виходячи зі змін до закону. В минулому році було внесено зміни до бюджету. На підставі цих змін були внесені відповідні зміни до індикаторів. І все. ДФС перерозподіляє відповідні індикатори паралельно тому зростанню, яке має бути. Ніяких більше змін не відбувається. Це відбуваючи тільки, виходячи із того, що було. Три роки так же само: заміна одного року на три – це зміна в Бюджетному кодексі. (Шум у залі) Колеги! Це зміни, які були в законі, я ще раз хочу наголосити. І це зміни, які спричинили якраз ті зміни в індикаторах, які були отримані. Тому це не те, що хтось десь щось змінює.

Справді, коли в минулому році вносилися зміни до бюджету, говорили: потрібна, необхідна дохідна частина для того, щоб перефінансувати ряд видатків. Тому були показані ті джерела, які були отримані зверх плану, і відповідно вони були внесені. Так само, коли формувався 2019 рік, були внесені ті показники… 2018 рік. Були внесені ті показники, які ми реально бачимо, що вони виконані. І цей якраз уже квартал показує, що де-факто ми досягаємо ті показники, які були заплановані. Я ще раз хочу наголосити, що планування доходної частини, воно в першу чергу повинно реалістичне бути. І ми якраз закладаємо ті показники, які, ми переконані, може виконати ДФС, які дають можливість профінансувати інші видатки держаного бюджету, такі, як зарплата, пенсія й інші.

Тому, колеги, я ще раз хочу наголосити, що індикатори, які були внесені, вони на тих базових показниках закладені, які є в Бюджетному кодексі, і принципах, і вони на сьогодні можуть бути в тому вигляді, які вони закладені. Якщо ми не схвалимо сьогодні це рішення, це де-факто приведе то того, що регіони ще довший час не зможуть отримати відповідні кошти. Я прошу всіх підтримати це рішення. Щиро дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Уважаемые мои коллеги и друзья! Уже по два раза мы не будем. Мало того, я хочу сказать, что мы еще не закончили повестку дня, а наши коллеги уже расходятся. И я хочу вас предупредить, что мне необходимо провести все вопросы повестки дня, и нам с вами, а не на одном вопросе по три раза проходить одни и те же выступления. Закончили. Каждый мог выступить по три раза, каждый выступал, каждый доводил свое мнение. Я прошу сейчас прекратить уже обсуждение и перейти к принятию решения.

Первое, мы сегодня видим, насколько это важный вопрос для всех, для всей страны. Второе, мы все видели, насколько Минфин сам был против этого эксперимента, и они не хотели этот эксперимент видеть в бюджете 2018 года. Что вы сейчас уговариваете Минфин против эксперимента, против которого они и были в 2017 году? Кого вы уговариваете?! Тех, кто и были против? Они и так были против! Вы сейчас говорите: "Давайте это отменим". Так они и так готовы это отменить.

 

МАТВІЄНКО А.С.… (Без мікрофону).

 

ПАВЕЛКО А.В. Да. Это сегодня уже в бюджете 2018 года. Что мы отменяем? Какие предложения отмены вообще могут стоять? В 2018 году будем рассматривать 2019-й бюджет, будем там предлагать: нужен этот эксперимент, не нужен. Сейчас о чем мы говорим с вами? Эта строка есть в бюджете 2018 года, мы его должны выполнять. Раз.

Второе, не уговаривайте Министерство финансов его отметить, они и так против него. И так персонально против! Не уговаривайте! Вы не уговорите их, они и так против.

Я вам дал всем выступить по два раза. Дайте мне выступить, пожалуйста. Я дал всем выступить по три раза! По два раза, по пять раз. По два круга прошлись по одному и тому же вопросу. Сейчас я еще раз хочу подчеркнуть, и на том комитете всем давалась возможность, дважды на подкомитетах каждому выступить. Дважды на подкомитете! На прошлом подкомитете и на комитете. Мы отложили принятие этого вопроса на следующий комитет в связи вот с таким обсуждением. Я пошел навстречу, что давайте еще один подкомитет, давайте еще раз обсудим!

Что дальше? Кому-то меньше в области досталось – давайте и другим не дадим! Мне плохо – давайте и всем сделаем плохо! Это раз. Это неконструктивно, раз.

Второе. Мы сегодня понимаем, что мы с Минфином всё сделали для того, чтобы дорожный фонд дал деньги на дороги во все области. Мы это сделали с вами? Сделали! И сегодня дорожный фонд должен работать по полной программе, наполняя как местные бюджеты на освоения для дорог, так и государственный бюджет – это в первую очередь. Эксперимент – это дополнительный бонус, правильно Сергей Иванович сказал, это дополнительный бонус каждой области заработать на механизме привлечения прозрачности растаможивания грузов. Пожалуйста, используйте этот бонус. Не использовали – извините.

Да, действительно есть проблема, и мы до сих пор спорим с Минфином, как формируются такие "показники". Я предлагаю, чтобы мы сегодня на базе подкомитета ежемесячно требовали отчет от Минфина по формированию таких "показників" на будущее. Я считаю, что это будет во втором пункте нашего решения. Первое.

Второе. Давайте примем решение, если мы, правильно было, кстати, Анатолий Сергеевич, вами сказано, если мы отправляем – давайте отправлять и целый год всем делать плохо. У нас есть выход?

 

МАТВІЄНКО А.С. Кому плохо?

 

ПАВЕЛКО А.В. Всем остальным.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я такое не предлагаю. Я говорю о том, что никто не вник в детали.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Дважды, дважды на подкомитетах мы это рассматривали. Сколько нам еще нужно времени для того, чтобы мы разобрались?

 

МАТВІЄНКО А.С. Скажите, транзитная территория и нетранзитная - это одно и то же?

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолий Сергеевич, я хочу вам предложить вместе с Павлом Унгуряном возглавить эту рабочую группу, вместе с Минфином и разобраться в этом вопросе детально. Я вам полностью доверяю (я думаю, что члены комитета Анатолию Сергеевичу все доверяют с его принципиальной позицией) эту позицию изучить, и на будущем комитете все остальные показатели мы будем в том числе принимать в связи с изученной вами ситуацией.

Павло Якимович, як голова підкомітету, ви, як голова робочої групи. Приймається? Приймається.

Я хочу все-таки перейти уже к принятию решения, потому что у нас многие члены комитета уходят, и у нас не будет кворума для следующих наших решений, а у нас, к сожалению, есть еще и другие вопросы повестки дня, которые нам надо решать для страны в том числе, для других наших принятий решений. Поэтому я вас очень прошу убрать эмоции, перейти к принятию решения, и перейти в том числе к повестке дня следующих вопросов.

По этому вопросу было предложено подкомитетом, очень активно обсуждался на подкомитете этот вопрос, и было вынесено решение, которое сегодня, как минимум, дает возможность часть  вопроса снять и передать на области исполнение этой программы. На будущее, очень жестко, уже сегодня я предлагаю заняться этим вопросом, и следующее перераспределение, принятие решения должны быть в комитете быть принятыми на основе рабочей группы и подкомитета.

Итак, было предложено главой подкомитета.

Пропонується підтримати таке рішення комітету: по-перше, погодити, що місячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду Державного бюджету на 2018 рік, подані листом Міністерства фінансів від 12 березня 2018 року.

Друге. Міністерству фінансів забезпечити надання Комітету з питань бюджету щомісяця інформацію про виконання щомісячних індикативних показників на 2018 рік в територіальному розрізі та в розрізі видів митних платежів.

Третє. Зробити робочу групу на базі підкомітету під головуванням Павла Унгуряна та Матвієнка Анатолія Сергійовича для подальшого вирішення заданих сьогодні питань.

Прошу голосувати за дану пропозицію. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утрималося – 2.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. За – 16.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення приймається.

Шановні колеги, прошу всі ці питання, які ми зараз проговорили, передати Анатолію Сергійовичу та Павлу Якимовичу і дуже наполегливо відпрацювати в даному питанні.

Наступне, четверте питання. Воно дуже широке, можна так сказати. Про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів Державного бюджету, розподілу трансфертів з Державного бюджету місцевим бюджетам.

Перше. Передача бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління, розпорядження уряду № 198-р. Доповідає Державний секретар Міністерство фінансів Капінус Євгеній Валерійович.

Будь ласка, Євгенію Валерійовичу.

 

КАПІНУС Є.В. Шановні колеги, перш за все, хочу подякувати за прийняття попереднього рішення.

Також хочу запропонувати вам до розгляду проект розпорядження Кабінету Міністрів від 28.02.2018 № 198-р про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів у 2018 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління.

Як ви знаєте, в бюджеті 2018 року передбачено 1 мільярд 600 мільйонів гривень Секретаріату Кабінету Міністрів для проведення комплексної реформи державного управління. З метою реалізації зазначеної реформи, зокрема передбачається впровадження, як ви знаєте, фахівців з питань реформ, які мають здійснювати фінансування за рахунок цих коштів. Кабінетом Міністрів було прийнято рішення щодо затвердження порядку використання зазначених коштів для забезпечення фінансування заробітних плат зазначених фахівців. І з метою забезпечення фінансування було прийнято рішення щодо перерозподілу 339 мільйонів гривень на фінансування відповідних заходів.

Ми плануємо, що відповідні кошти, це будуть перші кошти, які були спрямовані на зазначену реформу. Після того, як будуть затверджені структури нові міністерств, будуть розглянуті питання щодо необхідності забезпечення фінансування в повному обсязі і буде прийнято рішення щодо проведення повного перерозподілу. На даному етапі ми просимо виділити кошти, які повинні бути спрямовані виключно на фінансування заробітних плат тих людей, які вже прийняті на державну службу і відповідно потребують виплати відповідної заробітної плати.

Колеги, прошу дуже підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євген Валерійович.

Шановні колеги, на нашому засіданні присутній заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів Ковтун Тетяна Владиславівна і Голова Національного агентства з питань державної служби Ващенко Костянтин Олександрович. Дякуємо вам за сьогоднішню працю на комітеті. Тетяна Владиславівна, Костянтин Олександрович, мабуть, є коментарі, доповнення? Немає. Дякую.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрій Васильович.

Шановні колеги, є пропозиція підтримати передачу бюджетних призначень, встановлених розпорядженням уряду від 28 лютого за № 198-р.

Друге. Рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України щоквартально інформувати Комітет з питань бюджету про використання коштів на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління.

Прошу підтримати таке рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександр Володимирович.

Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?

 

МАЙСНЕР А.В. Шановні колеги, зауважень немає. Окрім того, хотів би відмітити, що те, що вже зараз ми маємо первинний розподіл цих коштів, це дуже позитивна тенденція, що ми не маємо таку ситуацію в другому півріччі.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрій Васильович.

Будь ласка, є пропозиція підтримати дане рішення, яке озвучив наш голова підкомітету Горбунов Олександр Володимирович. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (розпорядження уряду № 183-р). Доповідає Державний секретар Міністерства фінансів Капінус Євген Валерійович. Будь ласка.

 

КАПІНУС Є.В. Шановні народні депутати, прошу також підтримати розпорядження Кабінету Міністрів від 28 березня № 183 про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Хотів би зазначити, що на сьогодні передбачено фінансування "Урядового кур’єру" в певних коштах, які були визначені на поточний рік. Водночас на сьогодні Кабінет Міністрів вбачає, що зазначених коштів для забезпечення публікацій відповідного журналу в щоквартальному розгляді, як передбачено рішенням Кабінету Міністрів, недостатньо, тому звертається перерозподілити 9 мільйонів власних коштів на зазначене видання.

Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Євген Валерійович.

Є доповнення у Тетяни Владиславівни Ковтун? Немає. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Шановні колеги, перш за все хочу звернути увагу працівників Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів на необхідність надавати відповідні фінансово-економічні обґрунтування та розрахунки до рішень уряду, поданих на погодження. Відповідні вимоги встановлюються законодавством і просимо їх дотримуватися.

Пропозиція наступна: за результатами опрацювання пропонуємо комітету погодити перерозподіл видатків державного бюджету, встановлених розпорядженням уряду від 28 березня за номером 183-р. Прошу підтримати таке рішення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександр Володимирович. 

Чи є зауваження і пропозиції у Рахункової палати?

 

МАЙСНЕР А.В. Зауважень і пропозицій немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрій Васильович.

Будь ласка, Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я хочу вас запитати і Мінфін: а чому Мінфін доповідає по цих питаннях?

 

ПАВЕЛКО А.В. Ні. Ми запропонували. Є представник – Ковтун.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні. Я просто хочу вас запитати, чому Мінфін доповідає про ці речі?

 

ПАВЕЛКО А.В. Ми запропонували Ковтун Тетяні Владиславівні доповісти. Вона підтримала.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні. Доповідає скрізь Кабмін.

 

ІЗ ЗАЛУ. За дорученням уряду.

 

МАТВІЄНКО А.С. Це неповага до Мінфіну. Це демонстрація неповаги до Мінфіну.

 

ПАВЕЛКО А.В. У Мінфіну є зауваження? У Мінфіну немає зауважень.

 

МАТВІЄНКО А.С. Просто цього не треба робити. Це неправильний підхід.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тетяно Владиславівно, я думаю, ви Анатолію Сергійовичу поясните, що в Кабінеті Міністрів  немає суперечок між двома міністерствами.

Будь ласка, Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. У мене запитання коротке до Секретаріату. Те, що треба давати обґрунтування, правий голова підкомітету.

І чи там ніяким чином стаття по УАЛ, Українська академія лідерства, не зачіпається? Яка взагалі ситуація по цій…?

 

КОВТУН Т.В. Ні. Це зараз не зачіпається.

 

КРИВЕНКО В.М. Добре. Дякую.

А взагалі ситуація: ви виконуєте, все робите?

 

КОВТУН Т.В. Ми виконуємо, але я зараз не маю подробиць.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ви окремо відповісте на це запитання.

Будь ласка, колеги, є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем пропозицію. Хто за, прошу голосувати.

Володимир Васильович, будь ласка, рахуйте. Хто за, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? Сергій Іванович, ви утримались? Один - утримався.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 15 – за. Один – утримався.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Рішення приймається.

Наступне. Розподіл між місцевими бюджетами субвенції у 2018 році на проведення робіт, пов'язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, розпорядження уряду № 181-р. Доповідає перший заступник Міністра соціальної політики Крентовська Ольга Петрівна.

Будь ласка, Ольга Петрівна.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Шановний пане голово, шановні народні депутати! З 2016 року реалізуються пілотні проекти зі створення сучасних нових центрів надання адміністративних послуг, які надають в тому числі послуги в сфері соціального захисту та пенсійного забезпечення. В 2016 році ми реалізували і створили 2 таких центри, в 2017-у - 5. В цьому році в державному бюджеті України виділено 150 мільйонів гривень.

Розпорядженням 181-м пропонується затвердити перерозподіл коштів зазначеною субвенцією місцевим бюджетам на проведення робіт, пов'язаних зі створенням та забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, на загальну суму 142,7 мільйони гривень. Це дасть змогу створити 16 таких центрів: 8 - в містах, 8 - в об'єднаних територіальних громадах. Тобто відпрацювати нові технології роботи в умовах великого міста та в умовах сільських територій, що дасть змогу людині не їздити в районний центр, а отримувати послугу безпосередньо за місцем проживання. Просимо підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ольга Петрівна.

Чи є заперечення у Міністерства фінансів? Немає.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Ми детально розглянули це питання на підкомітеті, тому пропонуємо погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції на створення і забезпечення фінансування центрів надання адміністративних послуг в форматі "Прозорий офіс" згідно з розпорядженням уряду № 181-р. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іван Іванович.

Чи є зауваження, пропозиції у Рахункової палати?

 

МАЙСНЕР А.В. Шановні колеги, безумовно, є позитивна тенденція щодо виконання відповідних програм по головному розпоряднику Мінсоцполітики, Мінфіну, Мірегіону. Але 06.03.2018 року Рахунковою палатою було затверджено Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на створення, забезпечення функціонування центрів надання адміністративних послуг. І є низка, в тому числі, негативних моментів, які в цілому, мабуть, не впливають, слава Богу, на загальний результат, але треба звернути на них увагу.

Так, Мінсоцполітики як головний розпорядник в 2016-2017 роках, розпорядник коштів субвенції на створення ЦНАП "Прозорий офіс", не забезпечило повною мірою у встановленому порядку обґрунтоване планування розподілу та фінансування її обсягів, що призвело до неефективного управління коштами.

За зверненням Мінсоцполітики в Законі про держбюджет на 2017 рік видатки субвенції 13.07 збільшено на 50 мільйонів з одночасним збільшенням з 4-х до 10-и кількості міських бюджетів, де реалізуються такі проекти. Однак через відсутність затвердженої проектно-кошторисної документації на окремі проекти та неготовність ряду місцевих органів влади до їх реалізації у грудні 2017 року розпорядженням Кабміну від 06.12.17 859-р обсяг субвенції зменшено на 43 з лишнім мільйона гривень. А кількість бюджетів, яким вона спрямовується, з 10-и до 7-и. На прикладі Новоград-Волинського, там 8 мільйонів гривень субвенції взагалі не спрямувалося бюджету цього міста.

Окрім того, хотілось би зазначити, що аудит проведено в Дніпропетровській, Львівській, Черкаській областях. Засвідчено ряд проблемних питань, основними з яких є: невідповідність низки центрів, переважно в сільській місцевості, окремим вимогам примірного регламенту центру надання адміністративних послуг (це Постановою Кабміну затверджено від 01.08.13 № 588), а також ДБН щодо доступності будинків і споруд для маломобільних груп населення, щодо площі приміщень, секторів очікування та обслуговування, влаштування пандусів для маломобільних груп населення, зручних сходів.

Також потребує вирішення нагальне, актуальне питання підключення ряду центрів до Єдиного державного демографічного реєстру. Станом на 01.01.18, колеги, підключено лише трохи більше 7 відсотків центрів. Також реєстру Державного земельного кадастру, 15 відсотків таких центрів. Зокрема у Дніпропетровській області із 56-и створених центрів не підключено до реєстрів, які зазначені, відповідно 54 і 52 центри з 56-и.

Рішенням Рахункової палати з відповідними рекомендаціями воно надіслано Кабміну, в Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінрегіонбуду, Мінфіну, Дніпропетровській, Львівській, Черкаській обласним державним адміністраціям, Київській та Харківській міським радам.

Також в порядку інформування відповідно до статті 37 Закону України "Про Рахункову палату" Рахункова палата днями направляє на ім'я Голови Верховної Ради України Парубія Андрія Володимировича відповідну інформацію. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрій Васильович.

Пресман Олександр, будь ласка.

 

ПРЕСМАН О.С. Я хотел бы задать вопрос по Одесской области. Очень много вопросов сегодня возникает в самой Одессе и то, что касается Одесской области. У вас есть какие-то цифры конкретно по Одессе и по области?

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Да. Місто Одеса є учасником пілотного проекту. Була минулого року, і були виділені кошти у сумі 15 мільйонів, а це співфінансування, на створення центру. Одночасно за рахунок коштів міського бюджету вони самостійно створили центр і запустили його в першу чергу, який уже функціонує.

Ми не моніторимо цю ситуацію. Ми співпрацюємо лише там, де є співфінансування з Державного бюджету. Але ми відвідували цей центр, і цей центр абсолютно стовідсотково відповідає тим технологіям роботи, які рекомендує Мінсоцполітики, і я наголошу, це реалізація державних соціальних програм, це не місцеві програми. Це ті кошти, близько 300 мільярдів гривень, які виділяються в державному бюджеті, а адміністрування їх здійснюють органи місцевого самоврядування. Саме тому ми запровадили програму стимулювання створення нормальних людських гідних умов надання цих послуг. Їх можна надавати у непристосованих приміщеннях, можна в пристосованих.

І, якщо можна, на зауваження Рахункової палати декілька…

 

ПРЕСМАН О.С. (не чути, без мікрофону)

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. У нас ініціатива. Ми нікого не примушуємо брати участь. Якщо є ініціатива місцевої влади брати участь у проекті, ми її підтримаємо. На сьогодні ті 142 мільйони – це 16 ініціатив, які були підтримані, і підтримані абсолютно всі ініціативи, подані проектно-кошторисні документації.

 

ПРЕСМАН О.С. (не чути, без мікрофону)

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Можуть подавати, але не подавали.

 

ПРЕСМАН О.С. (не чути, без мікрофону)

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Жодна об'єднана громада Одеської області не подавала поки що документів.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

По Рахунковій палаті ви хотіли сказати.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. По Рахунковій палаті, перше, аналіз був проведений, я звертаю увагу, по всім центрам надання адміністративних послуг, які створювалися, починаючи з 2011 року, і тоді не було ні стандартів, ні розуміння, дуже багато ЦНАПів створені просто в райадміністрації, в кабінетній системі, вони застарілі, їх треба закривати в результаті проведення децентралізації. Ті ЦНАПи, які створені в нашій програмі, у межах наших програм, вони відповідають абсолютно всім нормам.

 

ІЗ ЗАЛУ. (не чути, без мікрофону)

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Ми не 3 створили, а 7 уже створили 2016 року. І зараз ще 16. Тобто зауваження щодо невідповідності … наших не стосується. Єдине зауваження, які, звичайно, ми врегулюємо, це зауважила Рахункова палата, що слід узаконити такі центри, які об'єднують також соціальні послуги в законодавстві. Поки що там є проблеми.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ольго Петрівно.

Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ольго Петрівно, скажіть мені, я зрозумів це чи не зрозумів, що ви не моніторите взагалі відкриття прозорих офісів? І чи маєте, якщо маєте, дані взагалі скільки у нас охоплено до того, якби нам би треба…

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Взагалі повноваження щодо створення…

 

МАТВІЄНКО А.С. І кінцево, чому ви тоді не проводите політику і не моніторите, для того щоб це вирішувати на загальноукраїнському рівні, а не тільки з ініціативи того, хто до цього дійшов? А якщо не дійшов, то що, їх не стимулювати взагалі?

 

(Загальна дискусія)

 

ЗАДНІПРЯНЕЦЬ В.А. Частина під Міністерством соцполітики, їх дуже мало… а решта під Міністерством юстиції, під Міністерством…

 

МАТВІЄНКО А.С. Так що робити?

 

ЗАДНІПРЯНЕЦЬ В.А. …стимулювати.

 

МАТВІЄНКО А.С. То треба якусь політику проводити.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Можна я відповім? Всі центрів надання адміністративних послуг, які створювалися в минулому, вони не передбачали в основному надання послуг соціального характеру. І якщо поєднати надання послуг нашої сфери – це пенсійного забезпечення, соцзахисту, вони просто фізично не розміщуються в тих уже створених ЦНАПах! Тому що по кількості послуг ми займаємо 90% відсотків від послуг, які б надавав цей ЦНАП.

Саме тому це все-таки пілотні проекти, ми відпрацьовуємо моделі роботи. На базі Вінниці – це були перші ЦНАПи створені. Я запрошую членів бюджетного комітету при здійснені виїзних засідань відвідати в місті Харкові, Одесі, Вінниці, в місті Києві є, в менших містах будуть відкриті ЦНАПи і подивитись на технологію роботи.

Координацію політики щодо надання адміністративних послуг здійснює Мінекономрозвитку і по будівництву - Мінрегіон. Але ці центри надання послуг, 700, вони не враховують і не надають послуги соціального характеру. В цьому і є відмінність.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

 

МАТВІЄНКО А.С. Державної політики немає єдиної, зрозумілої.

 

КРЕНТОВСЬКА О.П. Міністерство соціальної політики відповідає за послуги, що надаються в нашій сфері.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Андрій Васильович, будь ласка.

 

МАЙСНЕР А.В. Шановна Ольга Петрівна, шановні колеги! Я ще раз хотів би закцентувати вашу увагу, шановні колеги, на тому, що те, що стосується безпосередньо Міністерства соціальної політики, те, що каже Анатолій Сергійович. От я навів приклад по проектно-кошторисній документації. Я вибачаюсь, коли ми вибиваємо додаткові 50 мільйонів, головний розпорядник, а потім через те, що не погоджена проектно-дозвільна документація, втрачаємо майже всі їх, то отут ми говоримо за державу політику. І про це свідчать результати роботи Рахункової палати, яка системно і принципово розглянула ці питання по "Прозорому офісу".

Я наведу мову цифр, тому що деякі колеги дуже правильно апелюють саме до мови цифр. Ми ж знаходимося саме в бюджетному комітеті і розглядаємо конкретні субвенції. Мінсоцполітики в 2016-2017 роках за рахунок саме 72,5 мільйони гривень субвенції з держбюджету було витрачено на оці 7 центрів. Це Шевченківський і Київський райони Харкова, Святошинський район Києва. І проведено роботи щодо створення центрів на чотирьох перехідних об'єктах – це Львів, Одеса, Харків, Кам'янське. Так от, уявіть, 72,5 - зробили 7, і додатково 50, з яких загубилось 43,1. Тобто, за 50 мільйонів ще скільки ми могли б отримати ефекту від витрачання бюджетних коштів, якщо б своєчасно було зроблено, вжито відповідних заходів, в тому числі головним розпорядником?

Це не в плані "забиття" головного розпорядника, це в плані врахування в подальшій роботі того, що зараз ми як Рахункова палата – зовнішній аудитор державний – бачимо наочно.

Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрій Васильович.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію підтримати таке рішення комітету: погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами в 2018 році субвенції згідно з розпорядженням уряду № 181-р. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне. В нас два додаткових питання. Питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2018 рік, відповідно до розпорядження уряду від 4 квітня за № 202-р. Доповідає Фоменко Світлана Валеріївна, перший заступник Міністра культури. Будь ласка.

 

ФОМЕНКО С.В. Доброго дня, шановні народні депутати. Міністерство культури просить погодити перерозподіл видатків, передбачених в державному бюджеті за програмою 1140 "Забезпечення функціонування Українського культурного фонду" в сумі 7,5 мільйонів гривень і відповідно на збільшення обсягу видатків споживання за програмою 1170 "Загальнодержавні заходи в сферах культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, вивезення/ввезення, повернення культурних цінностей державної митної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин" на таку ж саму суму для здійснення заходів з підготовки і проведення в місті Кропивницькому щорічного національного мистецького фестивалю "Кропивницький". Просимо погодити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Світлана Валеріївна.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу. Будь ласка.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрій Васильович.

Шановні колеги, прошу погодити встановлений розпорядженням уряду від 4 квітня за № 202-р перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету. Це перше.

І я дуже хочу звернути увагу до того, що рекомендації бюджетного комітету містили прохання зробити перерозподіл на суму 21 мільйон гривень, куди входили ще два фестивалі – "Карпатський простір" і "Українська Бессарабія". Я прошу все-таки вийти з пропозицією до уряду і зробити перерозподіл залишку коштів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Павло Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я. Я хочу звернутись до першого заступника. У нас три фестивалі. Чому не всі вони, я просто повторюю це запитання, навіть чотири, навіщо робити їх заручниками отієї боротьби Українського культурного фонду, міністерства, різних політичних течій і геополітичних, якщо було прохання і доручення протокольне в комітет? Якщо можна, дайте, будь ласка, відповідь.

 

ФОМЕНКО С.В. Дякую.

В минулому році було прийнято Закон "Про Український культурний фонд", який передбачає здійснення на конкурсних засадах відбору мистецьких проектів. Ми багато говоримо про відмову від ручного режиму проведення тих чи інших культурно-мистецьких заходів, в тому числі Міністерством культури України, але ж фонду були передбачені окремими рядками три культурно-мистецькі акції.

Якщо говорити про Кропивницький, то я можу сказати, що в минулому році це дійсно загальнонаціональний захід був проведений, що була створена робоча група творча, яка відпрацьовувала різні напрямки, який вже має якусь історію, і ми маємо концепцію, яка може бути втілена.

Після перемовин з Українським культурним фондом, який не розпоряджається коштами незалежно, було довгий час, скажімо, так: Український культурний фонд дотримувався тієї позиції, що всі ті заходи, в незалежності, як вони прописані, мають проводитись і відбиратись на конкурсній основі. Оскільки два інших заходи, я так розумію, "Українська Бессарабія" з’явилась тільки в цьому році, і ми не маємо ще концепції, як взагалі,  що це може бути і як це проводити, то ми пропонували спочатку все ж таки створити робочу групу, опрацювати концепцію цього заходу, а потім приймати рішення, чи залишати його проведення на конкурсній основі, чи передавати Міністерству культури, яке, знову ж таки, мало б позбутися функцій івент-агенції.

Що стосується "Карпатського простору", то цей захід проводився два роки поспіль. В минулому році він проходив відбір експертної ради Міністерства культури, який він не пройшов, однак був проведений за рахунок коштів, передбачених Міністерству культури, все ж таки. На цей захід є авторське право, яке зареєстровано. В позаминулому році цей захід був одним з переможців експертного відбору Міністерства культури. В минулому році – ні. В цьому році він з'явився окремим рядком. І така сама ситуація от з Українським культурним фондом. Ми думаємо, яка концепція цього заходу. На цей захід є авторське право зареєстроване.

 

ПАВЕЛКО А.В. Матвієнко Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Пані Світлана, можна звернутися до вас? По-перше, культурний фонд… Як називається він правильно?

 

ФОМЕНКО С.В. Український культурний фонд.

 

МАТВІЄНКО А.С. Український культурний фонд запустить свою роботу тільки в липні.

 

ФОМЕНКО С.В. З травня.

 

МАТВІЄНКО А.С. А 5-го числа вже фестиваль. Скажіть, будь ласка, ми розуміємо, що ми створюємо проблему, коли ми цей фестиваль запускаємо як спільний проект з урядом, з міністерством? В цьому році це як своєрідна площадка. Приїжджають всі країни центрально-східної Європи, близько 15 країн. Із них всі міністри освіти приїжджають на цей захід, в тому числі. Це така площадка своєрідна, яка є для України важливою для комунікації. Ви переносите на фонд, який запуститься з 1 травня. Ми маємо скандал! Ви це розумієте чи ви це не розумієте?

 

ФОМЕНКО С.В. Він мав запуститися з 1 січня.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну не запустився же.

 

ФОМЕНКО С.В. Але з технічних причин різноманітних, і організаційних в тому числі…

 

МАТВІЄНКО А.С. Колеги! Я прошу і по Одесі прийняти рішення. А з наступного року запускати вже нові механізми, інакше ми робимо скандал. Ми запустили купу людей. Що це ми робимо? Одне даємо, а друге не даємо. І міністр скаже: "Добре." Бо хто там керує тим фондом? Я не знаю. Заробить тільки з травня.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, ми багато разів працювали над цим питанням, скажемо так, взагалі над питанням функціонування і запуску процедури і роботи культурного фонду, розглядали дані питання. Були запрошені представники… (Шум у залі) 

Шановні колеги, я не заважаю нікому? Анатолій Сергійович!

Багато разів розглядали ці питання функціонування і культурного фонду. Дійсно, скажемо так, культурний фонд передбачає на конкурсній основі відбір тих проектів, ну, їх проектів. Я говорю: а як бути зі старими, яке вже із року в рік себе зарекомендували, мають певну історію, скажемо так?

Шановні колеги, я дуже прошу, перше, погодити це розпорядження, тому що вже на 1 травня фестиваль в Кропивницькому запланований. І, скажемо так, доручити Міністерству культури виконати те розпорядження, те прохання, яке ми минулого разу приймали.

 

МАТВІЄНКО А.С. Це ж ми зриваємо якісь нові новації, які серед літа з'являються.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олег Медуниця, будь ласка.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Скажіть, будь ласка, ми в Сумах 10 днів тому закінчили Всеукраїнський фестиваль "Чехов фест", він вже проходить, мабуть, разів 15 в Сумах. А міністерство давало якісь гроші?

 

ФОМЕНКО С.В. В цьому році міністерство не давало на сьогоднішній день на жоден культурно-мистецький захід грошей.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. От тепер у нас є чотири фестивалі. Ми 15 років проводимо Всеукраїнський фестиваль.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Я дякую.

Ми погоджували тоді, коли розробляється концепція і з міністром погоджували, що два фестивалі в рамках підтримки української пісні, яка закладена: "Червона рута" і "Чорноморські ігри", щоб були підтримані ці два фестивалі. 

Яка їхня доля, тому що мене починає турбувати, там травень, червень, буде запуск Українського культурного фонду. Чи можливо треба і їх зараз брати до цього загального списку, про який колеги говорять, і просто забирати, ми тоді просто зробили меншою суму на культурний фонд. Ми зберегли суму 300 мільйонів на культурний фонд саме через те, що Верховна Рада бачила ті заходи, які необхідно провести. Там "Петриківський розпис" – 5 мільйонів за створення всієї інфраструктури, 15 мільйонів на підтримку української пісні.

В нас нормальне спілкування з паном міністром, ми його поважаємо, шануємо, але порадьте, можливо, нам треба до цього загального рішення уряду, який зараз би забрав "Карпатський простір", "Українська Бессарабія", можливо, сумський, може просто позабирати їх, щоб ми це не просаботували. У нас іде 30-річчя "Червоної рути".

 

ФОМЕНКО С.В. Ці три фестивалі, про які зараз іде мова, вони були в Законі "Про Державний бюджет на 2018 рік" прописані окремими рядками. Всі інші заходи ідуть за однією програмою, тобто практика міністерства розподілу цих грошей на конкурсних засадах, тобто всі подають заявки.

 

МАТВІЄНКО А.С. (Без мікрофону)

 

ФОМЕНКО С.В. Я відповідаю на питання щодо заходів, про які ми тільки що говорили, розвиток української пісні і таке інше.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, є пропозиція підтримати першу частину, запропоновану головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем погодити встановлений розпорядженням уряду перерозподіл за № 202-р від 4 квітня, а також другим питанням доручити Кабінету Міністрів в семиденний термін розглянути питання і дати на бюджетний комітет постанову по розподілу коштів всіх тих запропонованих фестивалів. Ми їм даємо доручення, ми на минулому комітеті давали таке доручення.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте окремим рішенням.

Колеги, два рішення. Перше – погодити встановлений розпорядженням уряду від 4 квітня за номером 202-р перерозподіл видатків до загального фонду державного бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Друге рішення – надати уряду в 7-денний термін до комітету розпорядження, що запропоновано на попередньому нашому засіданні, рішення по двом фестивалям. Тобто в 7-денний термін запропонувати нам рішення на погодження. Рекомендувати. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякую.

Наступне питання. Про погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" відповідно до Постанови уряду від 4 квітня 2018 року № 237. Доповідає директор департаменту Міністерства освіти і науки Даниленко Світлана Василівна.

Світлано Василівно, будь ласка.

 

ДАНИЛЕНКО С.В. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати! Просимо погодити розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" відповідно до пункту 6 постанови 237-ї.

У державному бюджеті на 2018 рік обсяг цієї субвенції становить 1 мільярд 369,1 мільйони: з них - 998,8 на видатки розвитку, 370,3 на видатки споживання. Зазначена субвенція спрямовується, 998,8 на закупівлю для початкових класів дидактичних матеріалів, сучасних меблів, комп'ютерного обладнання, які розподілені наступним чином: 20% від загального обсягу – це 199,8 мільйонів гривень – направляється на закупівлю комп'ютерного обладнання, розподіл між регіонами здійснено пропорційно кількості закладів, де є початкова школа; 399 мільйонів гривень – це 40% - на закупівлю сучасних меблів, розподіл здійснено пропорційно кількості перших-четвертих класів; 399,5 мільйонів, знову 40% - на закупівлю дидактичних матеріалів, розподіл також здійснено між регіонами пропорційно кількості учнів перших і четвертих класів.

Постановою передбачено, що закупівля обладнання буде здійснюватися на засадах співфінансування, а саме: для закладів розташованих в містах обласного значення не більше 70% за рахунок субвенції та не менше як 30% за рахунок коштів місцевих бюджетів; для закладів розташованих в районах та в ОТГ не більше як 90% буде за рахунок субвенції  та не менше як 10% за рахунок місцевих бюджетів; для закладів розташованих в селищах і селах, що мають статус гірських населених пунктів, та пунктах розташованих на лінії зіткнення, 95% і 5% з місцевих бюджетів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Світлано Василівно, нашим колегам роздані матеріалах. Не потрібно їх зачитувати. Ми їх всі бачимо і вони всі є. Дякуємо вам за виступ.

Чи є заперечення у Міністерства фінансів? Немає.

Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Підкомітет розглянув питання і рекомендує погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" (відповідно до Постанови  уряду від 4 квітня № 237). Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іван Іванович.

Павло Якимович, зайдіть, будь ласка.

Шановні колеги, є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно.

Дякую вам, Світлано Василівно.

Шановні колеги, щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим.

Дякую всім за участь і бажаю успіхів.