ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №169 від 20.03.2019
26 березня 2019, 17:39
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету
Протокол засідання №169 від 20 березня 2019 року
1500 година м. Київ, вул. Банкова 6-8, кімн. 510
Головує: Голова Комітету Павелко А.В.
Присутні:
Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Шкварилюк В.В.
Всього присутніх – 19 народних депутатів.
Відсутні:
Члени Комітету: Деркач А.Л., Дубіль В.О., Кривенко В.М., Крулько І.І., Мельник С.І., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.
Присутні:
Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Литвиненко Л.І., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.
Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань
відповідно до компетенції:
від Міністерства фінансів України
Джигир Ю.А. – заступник Міністра;
Діденко С.О. – директор Департаменту видатків бюджету соціальної сфери;
Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів;
від Міністерства соціальної політики України
Рева А.О. – Міністр;
Цапенко Ю.С. – керівник експертної групи з питань соціального бюджету Директорату стратегічного планування, координації політики та євроінтеграції;
від Міністерства аграрної політики та продовольства України
Трофімцева О.В. – в.о. Міністра;
Топчій В.М. – заступник Міністра;
Ахіджанов Б.Р. – директор Департаменту фінансово-кредитної політики;
Шемелинець Л.М. – перший заступник Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;
Кашталян Т.М. – директор Департаменту фінансового забезпечення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;
від Державного агентства автомобільних доріг України
Харченко О.І. – в.о. заступника Голови;
від Рахункової палати
Пацкан В.В. – Голова;
Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;
від Київської міської державної адміністрації
Шпильовий І.Ф. – в.о. директора Департаменту транспортної інфрастурктури;
Талалаєва І.М. – заступник генерального директора з економічних;
від Черкаської обласної державної адміністрації
Вельбівець О.І. – Голова;
Чубань С.В. – директор Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення;
Федоренко В.А. – в.о. міського голови м. Сміла;
від Чернігівської обласної державної адміністрації
Мисник О.П. – Голова;
Ключник В.С. – в.о. начальника Управління капітального будівництва;
Тишина А.О. – заступник начальника відділу технічного нагляду Управління капітального будівництва;
від Кіровоградської обласної державної адміністрації
Осінський С.О. – заступник Голови;
від Сумської обласної державної адміністрації
Клочко М.О. – Голова;
Романюк І.П. – начальник Служби автомобільних доріг у Сумській області;
від Донецької обласної державної адміністрації
Макогон І.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Донецькій області;
від Одеської обласної державної адміністрації
Варивода О.М. – начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:
1) у м. Києві (лист Київської міської державної адміністрації від 4 березня 2019 р. № 002-253);
2) у Черкаській області (лист Черкаської обласної державної адміністрації від 6 березня 2019 р. № 3319/01-57);
3) у Чернігівській області (лист Чернігівської обласної державної адміністрації від 15 березня 2019 р. № 02-02/1619);
4) у Кіровоградській області (лист Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12 березня 2019 р. № 01-12/39/0.1).
3. Про погодження перерозподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 91-р) /продовження розгляду/.
4. Про переліки
об’єктів, пов’язаних з реалізацією
заходів з розвитку автомобільних доріг в окремих областях та фінансове
забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в
рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного
кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листами Сумської
облдержадміністрації від 26.02.2019 р. № 01-14/2125, Донецької
облдержадміністрації від 06.03.2019 р. № 0.1/12/505/0/2-19, Одеської
облдержадміністрації від 11.03.2019 р.
№ 1/01-23/1435/2-19).
5. Про звернення Міністерства соціальної політики України щодо повторного розгляду перерозподілу видатків державного бюджету згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 84-р (лист від 18.03.2019 № 5357/0/2-19/51).
6. Про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 157-р. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./
7. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству аграрної політики та продовольства згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 140-р. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Шкварилюка В.В./
8. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству аграрної політики та продовольства згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 № 142-р. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Шкварилюка В.В./
1. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.
Відмітили:
1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,
у тому числі:
1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо супровідних документів до законопроекту, що вноситься на реєстрацію" (реєстр. № 10028 від 08.02.2019, народний депутат України Бублик Ю.В.);
1.1.2. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» (щодо скороченої тривалості робочого часу одиноким матерям, які працюють) (реєстр. № 9529 від 04.02.2019, поданий народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р.)
1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо звернення стягнення на обтяжене майно" (реєстр. № 9526 від 04.02.2019, народний депутат України Іванчук А.В.);
1.1.4. Проект Закону України "Про припинення участі України в Угоді про формування Єдиного економічного простору" (реєстр. № 10002 від 05.02.2019, народні депутати України Тарасюк Б.І., Шкрум А.І., Рябчин О.М. та інші);
1.1.5. Проект Закону України "Про адміністративну процедуру" (реєстр. № 9456 від 28.12.2018, Кабінет Міністрів України);
1.1.6. Проект Закону України "Про місцеві вибори" (реєстр. № 9100 (доопрац.) від 06.02.2019, народний депутат України Писаренко В.В.);
1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" щодо можливості продажу права вимоги заборгованості за поставлений природний газ перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України"" (реєстр. № 9500 від 22.01.2019, народний депутат України Чорновол Т.М.).
УХВАЛИЛИ:
1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.
2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.
Голосували: «за» - одноголосно.
1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,
у тому числі:
Безпосередній:
а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати
1.2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо волевиявлення виборців» (реєстр. № 9492 від 21.01.2019), внесеного народним депутатом України Тарутою С.О.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», «Про місцеві вибори» в частині надання виборцю можливості не підтримати кандидатів у депутати від жодної партії, жодного кандидата на пост Президента України, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, старости.
Так, якщо після встановлення результатів виборів кількість голосів виборців, які не підтримують жодного кандидата, більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні, вибори визнаються такими, що не відбулися. Таким чином, пропонується розширити коло випадків, за настанням яких мають призначатися повторні вибори, фінансове забезпечення підготовки і проведення яких відповідно до чинного законодавства здійснюється за рахунок бюджетних коштів.
У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація запропонованих положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на проведення повторних виборів (зокрема, на забезпечення діяльності виборчих комісій, включаючи оплату праці їх членів, виготовлення бюлетенів, інформаційних матеріалів).
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо волевиявлення виборців» (реєстр. № 9492 від 21.01.2019), внесений народним депутатом України Тарутою С.О., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя
1.2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про попереднє ув’язнення» (щодо збільшення норми площі в камері для однієї взятої під варту особи) (реєстр. № 9490 від 18.01.2019), поданий народними депутатами України Сусловою І.М., Побером І.М., Заліщук С.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
У законопроекті шляхом внесення змін до частини другої статті 11 Закону України «Про попереднє ув’язнення» пропонується:
- збільшити площу для розміщення однієї взятої під варту особи з 2,5 кв. м до 3 кв. м;
- збільшити площу для вагітної жінки або особи, яка має при собі дитину, з 4,5 кв. м до 6 кв. м.
Поряд з тим, встановлюється, що площа камер для одиночного тримання не може бути меншою 6 квадратних метрів (площа санітарного вузла не враховується), відстань між протилежними стінами камери не може бути меншою 2 метрів, а площа для однієї дитини, яка перебуває із особою, взятою під варту, має становити не менше 4 кв. м.
Реалізація запропонованих положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у зв’язку із необхідністю будівництва (реконструкцій) камер для забезпечення передбачених законодавством умов утримання зазначених осіб. У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також звернуто увагу на таке та відмічено, що загальний обсяг видатків державного бюджету залежатиме від чисельності осіб, взятих під варту.
Однак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про попереднє ув’язнення» (щодо збільшення норми площі в камері для однієї взятої під варту особи) (реєстр. № 9490 від 18.01.2019), поданий народними депутатами України Сусловою І.М., Побером І.М., Заліщук С.П. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закон до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим роком залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до частини першої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо обмеження вартості житлово-комунальних послуг на рівні не вище 10% сукупного доходу домогосподарства) (реєстр. № 9463 від 10.01.2019), внесений народним депутатом України Капліним С.М.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
У законопроекті пропонується встановити, що загальний обсяг вартості житлово-комунальних послуг за місяць не може перевищувати 10% сукупного доходу громадян.
Згідно із статтею 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими, у такому разі ціни (тарифи) встановлюються державними органами або органами місцевого самоврядування.
Поряд з тим, чинним законодавством передбачається, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги мають буди на рівні економічно обґрунтованих витрат на виробництво таких послуг.
У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація може мати вплив на показники державного бюджету в частині надання компенсації підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги.
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому. вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до частини першої статті 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо обмеження вартості житлово-комунальних послуг на рівні не вище 10% сукупного доходу домогосподарства) (реєстр. № 9463 від 10.01.2019), внесений народним депутатом України Капліним С.М., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.
1.2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» (щодо вдосконалення адміністрування укладення угод про розподіл продукції) (реєстр. № 9525 від 04.02.2019), поданий народним депутатом України Денисенком А.П.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується передбачити, зокрема, що:
виключається положення, згідно з яким за рішеннями Кабінету Міністрів України та органу місцевого самоврядування угода про розподіл продукції може бути укладена без проведення конкурсу щодо ділянок надр із незначними запасами корисних копалин, що підтверджується висновками відповідних державних органів;
відшкодуванню підлягають витрати інвестора до укладення угоди про розподіл продукції, пов’язані із пошуком, розвідкою, видобутком в межах ділянки надр, в тому числі вартість створеного (придбаного) до укладення такої угоди майна та витрати у зв’язку з укладанням такої угоди;
у разі припинення угоди про розподіл продукції вартість майна, створеного або придбаного інвестором для виконання угоди про розподіл продукції, була відшкодована компенсаційною продукцією частково, таке майно переходить у власність держави за умови виплати державою інвестору частини вартості майна, що залишилася невідшкодованою компенсаційною продукцією, якщо інвестор не подав протягом одного місяця з дати припинення угоди заяву державі про залишення такого майна у власності інвестора за умови сплати таким інвестором державі частини вартості майна, що була відшкодована компенсаційною продукцією. При цьому, виплата вартості частково відшкодованого майна повинна бути проведена не пізніше 6 місяців з дня припинення угоди про розподіл продукції;
права на геологічну, геофізичну, геохімічну, техніко-економічну та іншу інформацію, а також зразки гірничих порід (у тому числі керн) та інші дані, отримані інвестором у результаті виконання робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, належать державі після повного відшкодування компенсаційною продукцією вартості її створення та/або отримання, якщо інше не передбачено угодою про розподіл продукції.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття сприятиме залученню недержавних інвестицій у пошук та розробку нафти і газу, зокрема, в партнерстві із державними нафтогазовими компаніями на чітких і прозорих засадах, дерегуляції процесів надання нафтогазоносних надр у користування, зокрема на умовах угод про розподіл продукції, підвищенню ефективності та прозорості державного регулювання пошуку та видобутку нафти і газу, вдосконаленню екологічного контролю при пошуку та видобутку нафти і газу, що сприятиме збільшенню власного видобутку газу та нафти, посиленню енергетичної безпеки, збільшенню надходжень до державного бюджету, створенню нових робочих місць
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту у частині укладення угод про розподіл продукції на основі вже виданих раніше спецдозволів на користування надрами в умовах відсутності механізму обґрунтованості витрат, понесених власниками таких дозволів до укладення відповідних угод, які мають бути відшкодовані їм за рахунок компенсаційної продукції, може призвести до зменшення частини прибуткової продукції, що залишиться у власності держави. Мінфіном також відмічено, що перехід надрокористувачів на видобування корисних копалин на умовах угод про розподіл продукції може призвести до зменшення надходжень коштів від сплати податків та обов’язкових платежів, що сплачувалися на загальних умовах оподаткування до бюджетів усіх рівнів.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про угоди про розподіл продукції» (щодо вдосконалення адміністрування укладення угод про розподіл продукції) (реєстр. № 9525 від 04.02.2019), поданий народним депутатом України Денисенком А.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів щодо коштів від використання (реалізації) частини виробленої продукції, що залишається у власності держави відповідно до угод про розподіл продукції, та/або коштів у вигляді грошового еквівалента такої державної частини продукції). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.5. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу ХХ Податкового кодексу України щодо питань оподаткування податком на додану вартість операцій з деякими видами сільськогосподарської продукції (реєстр. № 10027 від 08.02.2019), поданий народним депутатом України Поляковим М.А.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується виключити пункт 63 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, згідно з яким тимчасово звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту: з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД); з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).
Отже, у разі прийняття такої законодавчої ініціативи при вивезенні за межі митної території України в митному режимі експорту вказаних культур виникне право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відповідними операціями.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткового ресурсу бюджету для бюджетного відшкодування, що призведе до зміни показників бюджету.
Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу ХХ Податкового кодексу України щодо питань оподаткування податком на додану вартість операцій з деякими видами сільськогосподарської продукції (реєстр. № 10027 від 08.02.2019), поданий народним депутатом України Поляковим М.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість за рахунок збільшення бюджетного відшкодування цього податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.6. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 10001 від 05.02.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроектом пропонується встановити, що купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення не допускається до проведення та встановлення результатів всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, а також забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.
Відповідно передбачається, що купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств запроваджується за умови, якщо за результатами всеукраїнського референдуму схвалено рішення про можливість запровадження вільної купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.
З приводу такої пропозиції слід відмітити, що відповідно до статті 59 Закону України «Про всеукраїнський референдум» фінансове забезпечення підготовки на проведення всеукраїнського референдуму (крім витрат на збирання підписів під вимогою проведення всеукраїнського референдуму), здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відтак, реалізація положень законопроекту пов’язана з необхідністю здійснення додаткових видатків з державного бюджету на проведення всеукраїнського референдуму, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.
При цьому, до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що є порушенням вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 10001 від 05.02.2019), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
1.2.7. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 10001-1 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та Гальченком А.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Законопроектом пропонується встановити, що купівля-продаж земель сільськогосподарського призначення не допускається до проведення та встановлення результатів всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, а також забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.
Відповідно передбачається, що купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств запроваджується за умови, якщо за результатами всеукраїнського референдуму схвалено рішення про можливість запровадження вільної купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.
З приводу такої пропозиції слід відмітити, що відповідно до статті 59 Закону України «Про всеукраїнський референдум» фінансове забезпечення підготовки на проведення всеукраїнського референдуму (крім витрат на збирання підписів під вимогою проведення всеукраїнського референдуму), здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відтак, реалізація положень законопроекту пов’язана з необхідністю здійснення додаткових видатків з державного бюджету на проведення всеукраїнського референдуму, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.
Водночас, згідно із законопроектом запроваджується можливість під час заборони на продаж сільськогосподарських земель викупу державою (в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу) земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників за їх зверненням за ринковою вартістю, визначеною з урахуванням цін на земельні ділянки сільськогосподарського призначення у державах Європейського Союзу відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики.
Поряд з тим, доручається Кабінету Міністрів України:
- забезпечити до 1 січня 2023 року проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності та внесення отриманих за підсумками інвентаризації відомостей про такі земельні ділянки до Державного земельного кадастру;
- щороку передбачити у проектах законів України про Державний бюджет України на відповідний рік видатки, необхідні для реалізації цього Закону.
У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також відмічається, що його реалізація потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів на заходи з проведення інвентаризації та викупу земель сількогосподарського призначення.
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо заборони відчуження сільськогосподарських земель до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 10001-1 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та Гальченком А.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
1.2.8. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси фізичних осіб – підприємців) (реєстр. № 10012 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Кужель О.В. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Законопроектом пропонується, зокрема:
встановити, що не є платниками єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування (далі – ЄСВ) фізичні особи – підприємці, що мають основне місце роботи, на якому отримують заробітну плату, що дорівнює або перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом;
скасувати зобов’язання сплачувати мінімальний розмір ЄСВ у місяць, в якому не отримано дохід (прибуток), встановивши, що платник ЄСВ, який не отримав дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої Законом;
передбачити, що ЄСВ для фізичних осіб – підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, встановлюється у розмірі, що дорівнює пропорції розподілу ЄСВ в частині, що розподіляється на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (до солідарної системи) відповідно до частини двадцять восьмої статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», але не менше 80% від розміру, визначеного частиною п’ятою статті 8 Закону, при цьому сума мінімального страхового внеску також підлягає відповідному коригуванню;
знизити розмір штрафів за порушення законодавства про працю у разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків – з 30 до 5 мінімальних заробітних плат (крім випадку встановлення порушення, вчиненого вперше протягом календарного року, – тягне за собою письмове попередження зі сплатою (перерахуванням) відповідних податків і зборів);
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – з 10 до 1 мінімальної заробітної плати за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
- недопущення до проведення перевірки з питань оформлення трудових відносин, створення перешкод у її проведенні – зі 100 до 10 мінімальних заробітних плат;
встановити, що державна підтримка суб’єктів малого і середнього підприємництва у сфері обліку кадрів і праці може здійснюватися шляхом розробки та впровадження спрощених форм з обліку кадрів і праці.
У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що зміни у сфері справляння ЄСВ матиме вплив на бюджет Пенсійного фонду України (в частині його власних доходів за ознакою «сума єдиного внеску, розподілена на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), але необхідності збільшення прямих дотацій з бюджету з метою фінансового забезпечення дефіциту бюджету Пенсійного фонду не буде внаслідок компенсації касового розриву непрямим фіскальним ефектом від зростання економіки та, за необхідності, підняттям розміру мінімальної заробітної плати, яке щорічно здійснюється Урядом (зазначені фактори повністю компенсують потенційне зменшення доходів Пенсійного фонду).
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внаслідок зменшення надходжень від ЄСВ. Зазначене потребуватиме змін видаткової частини державного бюджету в частині покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду України. При цьому вартісна величина впливу законопроекту на видаткову частину державного бюджету (щодо сум компенсації видатків Пенсійного фонду) залежатиме від впливу положень законопроекту на дохідну частину бюджету Пенсійного фонду та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.
Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.
Варто також звернути увагу, що у державному бюджеті на 2019 рік видатки, які спрямовуються до Пенсійного фонду, визначені у сумі 167,5 млрд грн, що на 17,4 млрд грн більше ніж у 2018 році. При цьому на відміну від попередніх двох років за 2018 рік збільшилася заборгованість Пенсійного фонду за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, на 4,8 млрд грн і на початок 2019 року становила 52,8 млрд грн, що свідчить про погіршення фінансового стану Пенсійного фонду.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси фізичних осіб – підприємців) (реєстр. № 10012 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Кужель О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Укранїи з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
1.2.9. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні» щодо державної підтримки дітей паралімпійців (реєстр. № 10025 від 08.02.2019), поданий народними депутатами України Котвицьким І.О. Величковичем М.Р.
Відмітили:
Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні», а саме, доповнити термінологічні визначення поняттям «паралімпійський дитячий рух в Україні», а також встановити зобов’язання держави здійснювати заходи щодо створення умов для розвитку спорту осіб з інвалідністю, популяризації паралімпійського руху та залучення до нього осіб з інвалідністю, створення і забезпечення для дітей з інвалідністю, які є учасниками паралімпійського дитячого руху, можливості поєднувати інклюзивне навчання та участь у спортивних заходах.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до поданого законопроекту зазначає, що законопроект потребує доопрацювання та відмічає, що його положення в частині покладання на державу нових зобов’язань здійснювати заходи для створення і забезпечення дітей з інвалідністю, які є учасниками паралімпійського дитячого руху, можливості поєднувати інклюзивне навчання та участь у спортивних заходах потребують перегляду і уточнень з урахуванням положень Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно із якими створення умов щодо навчання дітей, у тому числі з особливими потребами здійснюється і місцевими органами влади.
З урахуванням зазначеного, реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи, у разі її прийняття, може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на здійснення заходів щодо створення умов для розвитку спорту осіб з інвалідністю, популяризації паралімпійського руху та залучення до нього осіб з інвалідністю, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.
Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про підтримку олімпійського, паралімпійського руху та спорту вищих досягнень в Україні» щодо державної підтримки дітей паралімпійців (реєстр. № 10025 від 08.02.2019), поданий народними депутатами України Котвицьким І.О. Величковичем М.Р., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.
б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати
1.2.10. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості) (реєстр. № 10015 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Чумаком В.В., Новак Н.В., Різаненком П.О. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонуються зміни до окремих положень Податкового кодексу України щодо порядку оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна в частині здійснення оцінки майна, порядку ведення Фондом державного майна України Єдиної бази звітів про оцінку (далі – Єдина база), реєстрації в ній звітів про оцінку майна, розміщення, використання, зберігання, оприлюднення інформації про оцінку майна, а також встановлення плати для суб’єкта оціночної діяльності за реєстрацію звіту про оцінку та інформації з нього.
Зокрема, законопроектом пропонується:
виключити із пункту 172.3 статті 172 Податкового кодексу України визначення терміну «авторизований електронний майданчик», який передбачає норму, що набрала чинності з 1 січня 2019 року /згідно із Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»/, згідно з яким електронному майданчику необхідно мати підтверджену підписаним протоколом обміну між усіма вже авторизованими електронними майданчиками можливість використовувати інформацію та документи, які були розміщені на одному авторизованому електронному майданчику, з будь-якого іншого вже авторизованого електронного майданчика;
встановити, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі (згідно з чинною нормою – не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстрованої в єдиній базі даних звітів про оцінку);
передбачити, що доступ до інформації з Єдиної бази, користування нею та завантаження такої інформації з відкритим, прямим, неавторизованим доступом є безоплатним, крім здійснення суб’єктом оціночної діяльності реєстрації звіту про оцінку та інформації з нього до Єдиної бази, за що запроваджується плата у розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої на 1 січня календарного року, і кошти за внесення вказаних відомостей до Єдиної бази спрямовуються до державного бюджету;
виключити пункт 51 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким встановлено, що положення законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про захист економічної конкуренції» не застосовуються до об’єктів права інтелектуальної власності та/або здійснення діяльності, пов’язаної з їх використанням, а також до правовідносин, що виникають у процесі будь-якого використання об’єктів права інтелектуальної власності /цей пункт також запроваджено з 2019 року згідно із Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»/;
доручити Кабінету Міністрів України протягом десяти днів з дня опублікування цього Закону забезпечити відключення Фондом державного майна України всіх авторизованих електронних майданчиків від Єдиної бази даних звітів про оцінку (Єдиної бази звітів про оцінку) та надання ним можливості прямого та безпосереднього внесення суб’єктами оціночної діяльності звітів про оцінку та інформації з них до Єдиної бази даних звітів по оцінку (Єдиної бази звітів про оцінку), а також перевірки нотаріусами факту реєстрації звітів в Єдиній базі даних звітів про оцінку (Єдиній базі звітів про оцінку).
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує збільшення видатків державного бюджету, натомість державний бюджет отримає додаткові надходження шляхом спрямування плати суб’єктів оціночної діяльності за реєстрацію звітів про оцінку та інформації з них до Єдиної бази в розмірі 0,5% від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої на 1 січня календарного року, за одну операцію (замість «здирництва» за це 570 грн на користь приватних електронних майданчиків, як це відбувається зараз).
Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у разі реалізації положень законопроекту можливі корупційні зловживання з боку платників податків та оцінювачів з метою заниження оціночної вартості об’єкта нерухомості та мінімізації податку на доходи фізичних осіб і військового збору, наслідком якого може бути зменшення надходжень до бюджетів. При цьому зазначено, що вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджетів залежатиме від суми оціночної вартості об’єкта нерухомості та суми заниження податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Крім того, Мінфін вважає, що запропонований неавторизований доступ до інформації з Єдиної бази, встановлення плати для суб’єкта оціночної діяльності за реєстрацію звіту про оцінку не змінять порядку оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна фізичними особами, і як наслідок, не матимуть значного впливу на надходження до бюджетів податкових зобов’язань, що нараховуються на дохід, визначений виходячи з ринкової вартості, оскільки згідно з Порядком ведення Єдиної бази, базою оцінки є оціночна вартість, яка для цілей Порядку є ринковою вартістю.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (щодо ліквідації корупційної схеми у сфері реєстрації інформації зі звітів про оцінку об’єктів нерухомості) (реєстр. № 10015 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Чумаком В.В., Новак Н.В., Різаненком П.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за відповідну реєстрацію, а також може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі заниження оціночної вартості об’єкта нерухомості). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.11. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні (реєстр. № 10019 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Помазановим А.В., Кривошеєю Г.Г. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Законопроектом пропонується, зокрема:
запровадити ліцензування на підприємницьку діяльність з розведення, вирощування та утримання хутрових тварин з метою виробництва хутра;
з 1 січня 2025 року:
- ввести заборону на здійснення підприємницької діяльності з розведення, вирощування та утримання хутрових тварин з метою виробництва хутра;
- запровадити кримінальну відповідальність за підприємницьку діяльність з розведення, вирощування та утримання хутрових тварин (у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 10 років).
Крім того, у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту передбачено доручення Кабінету Міністрів України забезпечити розробку Національної програми регулювання до 1 січня 2025 року та заборони виробництва хутра в Україні, яка, в тому числі, передбачає перепрофілювання діяльності підприємств та гарантії подальшого працевлаштування для працівників хутрової промисловості, які підлягатимуть вивільненню.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного бюджету та сприятиме збільшенню доходів бюджету за рахунок збільшення надходжень від ліцензування підприємницької діяльності з розведення, вирощування та утримання хутрових тварин з метою виробництва хутра. Однак Мінфін зауважує, що на сьогодні відсутня інформація, яка дозволить визначити вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджету.
Необхідно також відмітити, що у зв’язку із забороною з 2025 року здійснення такої підприємницької діяльності може виникнути необхідність збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також можуть зменшитися доходи бюджету щодо платежів відповідних суб’єктів господарювання залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення правового регулювання хутрового виробництва в Україні (реєстр. № 10019 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Помазановим А.В., Кривошеєю Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету до 2025 року від плати за ліцензії; з 2025 року може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
1.2.12. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстр. № 10024 від 08.04.2019), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом визначаються загальні правові засади організації приватної детективної (розшукової) діяльності в Україні. Серед іншого законопроектом пропонується:
створити Єдиний реєстр суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності, забезпечивши його ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг (далі – МВС);
справляти разову плату за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року, передбачивши зарахування таких коштів до Державного бюджету України;
видавати заявнику посвідчення приватного детектива (разом із свідоцтвом про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю), зразок якого затверджується МВС;
передбачити підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації приватних детективів, порядок якої затверджується МВС.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити доходну частину бюджету внаслідок сплати детективами (об’єднаннями приватних детективів) податків від підприємницької діяльності та плати за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю. Крім того, реалізація проекту закону може призвести до збільшення видатків державного бюджету у зв’язку з веденням МВС єдиного реєстру суб’єктів приватної детективної (розшукової) діяльності, видачі посвідчення приватного детектива.
Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про приватну детективну (розшукову) діяльність (реєстр. № 10024 від 08.04.2019), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за видачу свідоцтва про право на зайняття приватною детективною (розшуковою) діяльністю, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування МВС залежно від вжиття заходів щодо ефективного і економічного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.13. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість) (реєстр. № 10011 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Курячим М.П. та іншими.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується виключити з переліку товарів, які звільняються до 31 грудня 2022 року від оподаткування податком на додану вартість, операції із ввезення на митну територію України товарів за кодом УКТ ЗЕД 8504 23 00 00 (трансформатори з рідким діелектриком потужністю понад 10 000 кВ А).
Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту надасть можливість забезпечити збалансованість бюджетних надходжень у 2019 році та покращити адміністрування податків і зборів.
Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не матиме негативного впливу на дохідну і видаткову частини бюджету, при цьому у разі прийняття законопроекту при ввезенні відповідних товарів на територію України, буде сплачений податок на додану вартість (за даними митної статистики втрати бюджету пов’язані із звільненням від оподаткування відповідних товарів, за січень 2019 року становили 3,5 млн гривень).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість) (реєстр. № 10011 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Курячим М.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Опосередкований:
1.2.14. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України щодо невідворотності покарання за незаконне заволодіння транспортним засобом (реєстр. № 10013 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Королем В.М., Паламарчуком М.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої – за незаконне заволодіння транспортним засобом із застосуванням електронного пристрою для прихованого втручання в роботу технічних засобів охорони (блокування) стаціонарних об’єктів або рухомих об’єктів з метою отримання несанкціонованого доступу до них у залежності від конкретного виду правопорушення.
Відтак, у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування покарання у вигляді позбавлення волі може виникнути потреба у додаткових коштах з державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань. При цьому за умови конфіскації майна та його реалізації можуть збільшуватися надходження Державного бюджету України, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.
Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи необхідно було надати до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до статті 289 Кримінального кодексу України щодо невідворотності покарання за незаконне заволодіння транспортним засобом (реєстр. № 10013 від 07.02.2019), поданий народними депутатами України Королем В.М., Паламарчуком М.П. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.15. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України ти Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження) (реєстр. № 9484 від 17.01.2019), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Лук’янчуком Р.В. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблений у зв’язку із необхідністю уточнення термінології та вдосконалення положень щодо тимчасового доступу та вилучення інформаційних та телекомунікаційних систем і передбачає серед іншого:
- впровадження терміну «пристрої для обробки, передавання та зберігання інформації в електронному вигляді (електронної інформації) або їх складові», розширення поняття «речові докази»;
- розширення випадків щодо заборони вилучення правоохоронними органами пристроїв для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або їх складових, що в свою чергу усуне потребу в зберіганні великої кількості такої техніки;
- встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення або арешту майна у вигляді обмеження волі до п’яти років та позбавлення волі від п’яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
За умови виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.
Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України ти Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження) (реєстр. № 9484 від 17.01.2019), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Лук’янчуком Р.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.16. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про санкції» (щодо синхронізації санкцій з міжнародним співтовариством) (реєстр. № 9116 від 21.09.2018), внесений народними депутатами України Висоцьким С.В., Левусом А.М., Лапіним І.О., Опанасенком О.В., Гопко Г.М., Романюком В.М.
Відмітили:
Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
Законопроектом пропонується:
1) розширити перелік підстав для застосування Україною санкцій такими підставами: рішення уповноважених органів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії; рішення уповноважених органів Сполучених Штатів Америки;
2) покласти на Кабінет Міністрів України обов’язок у триденний строк виносити пропозицію щодо застосування Україною нових санкцій на розгляд Ради національної безпеки та оборони України у випадку ухвалення відповідної резолюції Генеральної Асамблеї або Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, відповідного рішення або регламенту Ради Європейського Союзу, відповідного рішення уповноважених органів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії або відповідного рішення уповноважених органів Сполучених Штатів Америки, що стосується запровадження санкцій;
3) доручити Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності відповідного закону винести на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозицію щодо приєднання України до всіх санкцій, які діють на момент набрання чинності відповідного закону та були запроваджені на основі резолюції Генеральної Асамблеї або Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй, рішення або регламенту Ради Європейського Союзу, рішення уповноважених органів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії або рішення уповноважених органів Сполучених Штатів Америки.
Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджетів. При цьому, зважаючи на сучасну практику міжнародних відносин, яка передбачає введення країнами дзеркальних санкцій, Мінфін відмічає, що можна прогнозувати дзеркальне обмеження економічної/зовнішньоторговельної/фінансової активності (стороною, по відношенню до якої введено санкції) до українських суб’єктів економічних відносин, що в свою чергу, може мати вплив на показники доходів державного та місцевого бюджетів, але на сьогодні не може бути здійснена оцінка такого впливу.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про санкції» (щодо синхронізації санкцій з міжнародним співтовариством) (реєстр. № 9116 від 21.09.2018), внесений народними депутатами України Висоцьким С.В., Левусом А.М., Лапіним І.О., Опанасенком О.В., Гопко Г.М., Романюком В.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
1.2.17. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення захисту громадських діячів та професійної діяльності журналістів (реєстр. № 9521 від 01.02.2019), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України та:
- посилити кримінальну відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, встановивши її у вигляді позбавлення волі замість штрафу та арешту /стаття 117 Кримінального кодексу України/;
- встановити кримінальну відповідальність за незаконний вплив у будь-якій формі на громадянського діяча з метою перешкодити реалізації ним своїх прав або примушування прийняти незаконне рішення чи вчинити незаконні дії, у вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на той самий строк;
- встановити кримінальну відповідальність за ті самі дії, якщо вони вчинені особою з використанням свого службового становища, у вигляді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;
- посилити кримінальну відповідальність за погрозу вбивством насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у вигляді обмеження волі на строк від трьох до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк замість виправних робіт та арешту /стаття 345-1 Кримінального кодексу України/.
За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту. Крім того, у разі застосування кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі виникнути потреба у збільшенні видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.
Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання смертності на дорогах (реєстр. № 9521 від 01.02.2019), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.18. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України про захист економічної конкуренції в діяльності, що пов’язана з використанням об’єктів права інтелектуальної власності (реєстр. № 9502 від 23.01.2019), поданий народними депутатами України Лапіним І.О. та Чорновол Т.М.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.
Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 172.3 статті 172 Податкового кодексу України, згідно з якими:
у визначенні терміну «авторизований електронний майданчик» виключити положення, згідно з яким електронному майданчику необхідно мати підтверджену підписаним протоколом обміну між усіма вже авторизованими електронними майданчиками можливість використовувати інформацію та документи, які були розміщені на одному авторизованому електронному майданчику, з будь-якого іншого вже авторизованого електронного майданчика /зазначене положення запроваджено з 2019 року згідно із Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»/;
встановити, що інформація з Єдиної бази про об’єкт нерухомості та його вартість (крім персональних даних та відомостей, що становлять захищену законом таємницю) автоматично оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України в режимі реального часу (онлайн) та є відкритою, з прямим неавторизованим доступом та можливістю завантаження.
Крім того, передбачається виключити пункт 51 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким встановлено, що положення законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про захист економічної конкуренції» не застосовуються до об’єктів права інтелектуальної власності та/або здійснення діяльності, пов’язаної з їх використанням, а також до правовідносин, що виникають у процесі будь-якого використання об’єктів права інтелектуальної власності /цей пункт також запроваджено з 2019 року згідно із Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів»/.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у разі реалізації положень законопроекту можливі корупційні зловживання з боку платників податків та оцінювачів з метою заниження оціночної вартості об’єкта нерухомості та мінімізації податку на доходи фізичних осіб і військового збору, наслідком якого може бути зменшення надходжень до бюджетів. При цьому зазначено, що вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджетів залежатиме від суми оціночної вартості об’єкта нерухомості та суми заниження податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України про захист економічної конкуренції в діяльності, що пов’язана з використанням об’єктів права інтелектуальної власності (реєстр. № 9502 від 23.01.2019), поданий народними депутатами України Лапіним І.О. та Чорновол Т.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі заниження оціночної вартості об’єкта нерухомості). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
1.2.19. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства в сфері поводження з тваринами, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування» (реєстр. № 10009 від 06.02.2019), внесений народними депутатами України Капліним С.М., Сугоняко О.Л. та Яценком А.В.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті запровадити норми, які дозволять реалізувати вже існуючу з 2006 року заборону на використання у видовищних заходах тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».
Зокрема запроваджується адміністративна відповідальність за порушення законодавства у сфері поводження з тваринами в частині незаконного використання тварин у видовищних заходах у вигляді накладання штрафу у розмірі від трьохсот до дев’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з тим, встановлюється перелік тварин, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування, та надається визначення терміну «видовищні заходи з участю тварин».
Застосування запропонованих законопроектом положень може призвести до збільшення доходів бюджету за рахунок збільшення надходжень від штрафів за порушення законодавства у сфері поводження з тваринами в частині їх незаконного використання у видовищних заходах, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України.
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо визначення вартісної величини впливу на дохідну частину бюджету.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства в сфері поводження з тваринами, які важко переносять неволю, закритий простір, дресирування» (реєстр. № 10009 від 06.02.2019), внесений народними депутатами України Капліним С.М., Сугоняко О.Л. та Яценком А.В, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати доходи державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття законопроект може вводитись відповідно до чинного законодавства.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.
1.2.20. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення захисту прав власників нерухомого майна шляхом звуко- та відеофіксації процесу здійснення нотаріальних та реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстр. № 9520 від 01.02.2019), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.
Відмітили:
Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.
Законопроектом пропонується передбачити, зокрема, що:
нотаріальному посвідченню із забезпеченням обов’язкової фіксації процесу посвідчення, за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів підлягає довіреність на вчинення правочину з нерухомим майном або, в тому числі, з нерухомістю (невід’ємною частиною такої довіреності є витяг з Єдиного реєстру довіреностей з обов’язковим QR-кодом на витягу, за посиланням на який можна подивитись звуко- та відеозапис надання згоди на видачу та посвідчення довіреності);
заповіт, посвідчений нотаріусом або уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, складається із забезпеченням обов’язкової фіксації процесу посвідчення, за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів (невід’ємною частиною такого заповіту є витяг зі Спадкового реєстру з обов’язковим QR-кодом на витягу, за посиланням на який можна подивитись звуко- та відеозапис надання згоди на складання та посвідчення заповіту);
Міністерство юстиції України та його територіальні органи проводять перевірку роботи акредитованих суб’єктів та державних реєстраторів, які перебувають у трудових відносинах із акредитованим суб’єктом;
порядок фіксації процесу надання згоди на державну реєстрацію прав за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів і формування QR-коду з Державного реєстру прав на витязі з Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.
Крім того, законопроектом пропонується запровадити:
кримінальну відповідальність за внесення неправдивих відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у вигляді позбавлення волі на строк від 2 до 10 років;
адміністративну відповідальність за невнесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно матеріалів обов’язкової фіксації процесу надання згоди на внесення інформації до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів у випадках, визначених законами України, у вигляді накладення штрафу від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не впливає на показники бюджету.
Разом з тим, застосування положень законопроекту щодо кримінальної та адміністративної відповідальності може мати наслідком збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень.
До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення захисту прав власників нерухомого майна шляхом звуко- та відеофіксації процесу здійснення нотаріальних та реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстр. № 9520 від 01.02.2019), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.
1.2.21. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо формування тарифів на паркування (реєстр. № 9513 від 30.01.2019), поданий народними депутатами України Білоцерковцем Д.О. та Алєксєєвим С.О.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.
У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про дорожній фонд» та «Про благоустрій населених пунктів» пропонується визначити, що тарифи на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів встановлюються у розмірах, що забезпечують оптимальне завантаження вулично-дорожньої мережі та майданчиків для паркування відповідних населених пунктів, виключивши при цьому положення про затвердження Кабінетом Міністрів України порядку формування таких тарифів.
Зважаючи, що відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України збір за місця для паркування транспортних засобів зараховується до загального фонду місцевих бюджетів, реалізація законодавчої ініціативи зумовить вплив на доходи місцевих бюджетів /збільшення або зменшення/ в залежності від встановлених органами місцевого самоврядування тарифів.
Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту, зазначаючи про вплив його положень на показники місцевих бюджетів, зауважило про відсутність належних розрахунків для надання вартісної оцінки такого впливу.
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо формування тарифів на паркування (реєстр. № 9513 від 30.01.2019), поданий народними депутатами України Білоцерковцем Д.О. та Алєксєєвим С.О., має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення/зменшення надходжень залежно від встановлених тарифів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з чинним законодавством України.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.
1.2.22. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння молоді при створенні фермерських господарств (реєстр. № 9487 від 18.01.2019), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Заболотним Г.М., Козаченком Л.П. та іншими.
Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.
Згідно із законопроектом пропонуються зміни, зокрема, до:
– статті 118 Земельного кодексу України, згідно з якими громадянам України, які проживають у відповідній територіальній громаді, за місцем реєстрації органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування передаються безоплатно першочергово у власність земельні ділянки для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів;
– статті 7 Закону України «Про фермерське господарство», передбачивши, що громадяни України віком до 35 років, які мають вищу або професійну (професійно-технічну) аграрну освіту та які на момент подання заяви до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування проживають за місцем реєстрації у відповідній сільській місцевості, першочергово забезпечуються безкоштовною передачею у власність (першочергове відведення) землі сільськогосподарського призначення в розмірі до 50 га для ведення фермерського господарства.
З приводу запропонованих змін слід звернути увагу, що відповідно до статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених статтею 121 цього Кодексу, зокрема: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
Безоплатна передача земельних ділянок у розмірах, що перевищують наведені, може зумовити втрати надходжень державного та місцевих бюджетів від можливої плати за оренду понаднормових земельних ділянок або від продажу таких земельних ділянок державної чи комунальної власності на конкурентних засадах у формі аукціону.
У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що його реалізація може призвести до недонадходжень місцевих бюджетів у обсязі від 82,5 грн до 3 300 грн за 1 гектар (виходячи із середньої нормативної грошової оцінки ріллі в Україні за 1 гектар, що за даними Держгеокадастру на 01.01.2019 р. становить 27,5 тис. гривень).
Разом з тим, згідно з вимогами законодавства рішення про передачу громадянам України безоплатно у власність земельних ділянок є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
При цьому, розробка проекту землеустрою, включає державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера та отримання витягу з Державного земельного кадастру для подальшого оформлення прав на земельну ділянку, а також викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих землеволодінь та землекористувань, нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв). За надання таких відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, розмір якої згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 встановлено в обсязі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України підлягає зарахуванню до загального фонду державного бюджету.
Крім того, оформлення права постійного користування чи власності потребуватиме реєстрації таких прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, сплата адміністративного збору за яку сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів, виходячи з положень пункту 24-1 статті 29, пункту 36-1 статті 64, пункту 20-5 статті 69 Бюджетного кодексу України.
Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.
УХВАЛИЛИ:
1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння молоді при створенні фермерських господарств (реєстр. № 9487 від 18.01.2019), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Заболотним Г.М., Козаченком Л.П. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення та/або збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів залежно від здійснюваних операцій із земельними ділянками). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з чинним законодавством.
2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
Голосували: «за» - одноголосно.
2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
2.1. СЛУХАЛИ:
Інформацію в. о. директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Шпильового І.Ф. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції та ремонту вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві, що здійснюється у 2019 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 04.03.2019 р. № 002-253).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Київської міської державної
адміністрації від 04.03.2019 р. № 002-253 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо
погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та
поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування
місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за
рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою
3131090 у 2019 році по м. Києву
(далі – Перелік об’єктів).
Відповідно до
статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон),
як виняток з положень частини третьої
статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік
об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього
ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць
і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів
бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок
відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною
адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з
Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор)
та з подальшим погодженням з Комітетом.
Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються таким чином:
90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету;
10 відсотків загального обсягу субвенції надається бюджету міста Києва на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві.
На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:
фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;
обсяг субвенції який передбачений для бюджету м. Києва, спрямовується на фінансове забезпечення будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у м. Києві.
Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).
Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.
У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них бюджету міста Києва передбачено субвенцію у сумі 1 467 520,3 тис. гривень.
У затвердженому Київською міською державною адміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції за 80 об’єктами на суму 1 467 520,3 тис. грн, за такими напрямами:
будівництво та реконструкція вулиць та доріг комунальної власності – 578 311,2 тис. грн (19 об’єктів);
капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 889 209,1 тис. грн (61 об’єкт).
Крім того, у загальному обсязі субвенції (1 467 520,3 тис. грн) на роботи щодо штучних споруд на вулицях і дорогах комунальної власності передбачено 507 518,2 тис. грн (з них на будівництво та реконструкцію штучних споруд – 200 000 тис. грн, на капітальний ремонт штучних споруд – 307 518,2 тис. грн), або 34,6% передбаченого обсягу.
За інформацією Київської міської державної адміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 04.03.2019 р. № 529/1/5.1-6 роздано народним депутатам України – членам Комітету), яким серед іншого зауважується, таке:
оскільки із 80 об’єктів, що включені до Переліку об’єктів, завершити роботи передбачено лише на 3 об’єктах, чим створюються передумови до великої кількості об’єктів незавершеного будівництва, та відповідно потреби значних капітальних вкладень для завершення цих робіт;
рекомендується не збільшувати надалі кількість об’єктів, оскільки замовник має забезпечити належне здійснення технічного нагляду та контроль за роботами, які виконуються;
потребує обґрунтування вартість капітального ремонту пішохідного мосту через лінію швидкісного трамваю біля кінотеатру «Лейпциг», на який передбачено 28,9 млн грн, оскільки середня вартість нового будівництва аналогічних об’єктів на автомобільних дорогах загального користування 1 категорії з 4 смугами складає близько 15-19 млн гривень.
Слід зауважити, що матеріали, надані Київською міською державною адміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.
Варто відмітити, що за звітними даними у 2018 році до спеціального фонду бюджету міста Києва перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 1 153 086,5 тис. грн, використано – у сумі 1 151 573,2 тис. грн, або 99,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 1 513,3 тис. гривень.
За звітними даними у січні-лютому 2019 року до спеціального фонду бюджету міста Києва перераховано субвенцію у сумі 191 943,3 тис. грн, або 13,1% загального обсягу субвенції.
Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:
– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;
– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;
– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;
– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.
Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., а також в.о. заступника Голови Укравтодору Харченко О.І. та в.о. директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Шпильовий І.Ф.
Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо вулиць і доріг у місті Києві, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Київської міської державної адміністрації від 4 березня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).
Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції та ремонту вулиць і доріг комунальної власності у місті Києві, що здійснюється у 2019 році за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 1 467 520,3 тис. грн, поданий листом Київської міської державної адміністрації від 04.03.2019 р. № 002-253 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).
Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.
2.2. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови Черкаської обласної державної адміністрації Вельбівця О.І. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Черкаської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Черкаської обласної державної адміністрації від 06.03.2019 р. № 3319/01/01-57).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Черкаської обласної державної
адміністрації від 06.03.2019 р. № 3319/01/01-57 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо
погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та
поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування
місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за
рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою
3131090 у 2019 році
(далі – Перелік об’єктів).
Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.
Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:
90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.
На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:
фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;
субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:
не менше 80 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення,
не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.
Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).
Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.
У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Черкаської області передбачено субвенцію у сумі 488 369,6 тис. гривень.
У затвердженому Черкаською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції за 202 об’єктами на суму 335 718,2 тис. грн (68,7% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:
капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 46 708 тис. грн (9 об’єктів, з них 1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт);
капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 5 882,5 тис. грн (8 об’єктів);
поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 214 791 тис. грн (80 об’єктів);
поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 68 336,7 тис. грн (105 об’єктів).
Крім того, у надісланих Черкаською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (488,4 млн грн):
на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 129 270,6 тис. грн, або 26,5% загального обсягу субвенції;
на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання вулиць і доріг комунальної власності передбачено 23 380,8 тис. грн, або 4,8% загального обсягу субвенції.
Загалом облдержадміністрацією інформується, що при розподілі субвенції дотримано передбачене співвідношення, а саме:
на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 80%;
на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 20%;
на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання
штучних
споруд – 5%.
За інформацією Черкаської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 04.03.2019 р. № 1144/1/5.1- 6-211/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).
Слід зауважити, що матеріали, надані Черкаською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.
Варто відмітити, що за звітними даними у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 391 451,3 тис. грн, використано – у сумі 350 811,7 тис. грн, або 89,6%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 40 639,6 тис. гривень.
За звітними даними у січні-лютому 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Черкаській області перераховано субвенцію у сумі 63 876 тис. грн, або 13,1% загального обсягу субвенції.
Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:
– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;
– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;
– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;
– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.
Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Рудик С.Я., а також в.о. заступника Голови Укравтодору Харченко О.І., голова Черкаської обласної державної адміністрації Вельбівець О.І. та в.о. міського голови м. Сміла Федоренко В.А.
У ході обговорення народний депутат України – член Комітету Рудик С.Я. звернувся до голови Черкаської облдержадміністрації з приводу вишукання можливостей для спрямування коштів на ремонт вулиць і доріг у м. Сміла, здійснивши відповідний розподіл протягом місяця.
Голова Черкаської облдержадміністрації Вельбівець О.І. відмітив, що у своєму листі від 20.03.2019 р. № 4100/01/01-57 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) поінформовано Комітет про готовність передбачити кошти на проведення ремонту вул. Соборної у м. Сміла та можливі джерела для фінансового забезпечення таких робіт.
Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Черкаській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Черкаської облдержадміністрації від 6 березня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).
Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Черкаської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 335 718,2 тис. грн, поданий листом Черкаської обласної державної адміністрації від 06.03.2019 р. № 3319/01/01-57 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).
Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.
2.3. СЛУХАЛИ:
Інформацію голови Чернігівської обласної державної адміністрації Мисника О.П. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Чернігівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 15.03.2019 р. № 02-02/1619).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Чернігівської обласної державної адміністрації від 15.03.2019 р. № 02-02/1619 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).
Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.
Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:
90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.
На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:
фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;
субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:
не менше 80 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення,
не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.
Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).
Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.
У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Чернігівської області передбачено субвенцію у сумі 531 720,9 тис. гривень.
У затвердженому Чернігівською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції за 142 об’єктами на суму 371 720,9 тис. грн (69,9% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:
будівництво та реконструкція вулиць і доріг комунальної власності –2 212,1 тис. грн (1 об’єкт);
капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 20 500 тис. грн (4 об’єктів, з них 1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт);
капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 43 417,9 тис. грн (7 об’єктів);
поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 251 220,9 тис. грн (60 об’єктів);
поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 54 370 тис. грн (70 об’єктів).
Крім того, у надісланих Чернігівською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (531 720,9 тис. грн):
на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 32 500 тис. грн (з них на капітальний ремонт штучних споруд – 20 500 тис. грн, у т.ч. проведення проектно-вишукувальних робіт – 1 500 тис. грн, експлуатаційне утримання штучних споруд – 12 000 тис. грн), або 6,1% загального обсягу субвенції;
на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 160 000 тис. грн, або 30,1% загального обсягу субвенції.
За інформацією Чернігівської облдержадміністрації Перелік
об’єктів погоджено Укравтодором (копію
листа-погодження від 14.03.2019 р.
№ 1355/1/5.1-6-250/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).
Слід зауважити, що матеріали, надані Чернігівською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.
Варто відмітити, що за звітними даними у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 426 199,4 тис. грн, використано – у сумі 415 480 тис. грн, або 97,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 10 719,4 тис. гривень.
За звітними даними у січні-лютому 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівській області перераховано субвенцію у сумі 69 546,2 тис. грн, касові видатки за цей період становили 4 373,5 тис. грн, або 6,3% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 березня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 75 892,2 тис. гривень.
Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:
– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;
– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;
– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;
– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.
Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Амельченко В.В., Матвієнко А.С., Молоток І.Ф., а також в.о. заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та голова Чернігівської обласної державної адміністрації Мисник О.П.
Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Чернігівській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Чернігівської облдержадміністрації від 15 березня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету. (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).
Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Чернігівської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 371 720,9 тис. грн, поданий листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 15.03.2019 р. № 02-02/1619 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).
Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.
2.4. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Осінського С.О. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Кіровоградської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12.03.2019 р. № 01-12/39/0.1).
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Кіровоградської обласної державної
адміністрації від 12.03.2019 р. № 01-12/39/0.1 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо
погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та
поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування
місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за
рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090
у 2019 році
(далі– Перелік об’єктів).
Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.
Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:
90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.
На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:
фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;
субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:
не менше 80 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення,
не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.
розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.
Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).
Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.
У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Кіровоградської області передбачено субвенцію у сумі 476 138,3 тис. гривень.
У затвердженому Кіровоградською облдержадміністрацією Переліку об’єктів здійснено розподіл субвенції за 75 об’єктами на суму 427 968,4 тис. грн (89,9% загального обсягу субвенції) за такими напрямами:
капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 9 495,7 тис. грн (1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт);
капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 37 854,7 тис. грн (3 об’єкти);
поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 335 021 тис. грн (65 об’єктів);
поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 45 597 тис. грн (6 об’єктів).
Крім того, у надісланих Кіровоградською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (476 138,3 тис. грн):
на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 24 025,7 тис. грн (з них на капітальний та поточний середній ремонт штучних споруд – 5 050,5 тис. грн, експлуатаційне утримання штучних споруд – 18 975,2 тис. грн), або 5% загального обсягу субвенції;
на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 48 169,9 тис. грн, або 10,1% загального обсягу субвенції.
За інформацією Кіровоградської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 07.03.2019 р. № 560/1/5.1- 6 роздано народним депутатам України – членам Комітету).
Слід зауважити, що матеріали, надані Кіровоградською облдержадміністрацією до Комітету з питань бюджету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.
Варто відмітити, що за звітними даними у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 381 647,3 тис. грн, використано – у сумі 284 076,4 тис. грн, або 74,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 97 570,9 тис. гривень.
За звітними даними у січні-лютому 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградській області перераховано субвенцію у сумі 62 276,3 тис. грн, касові видатки за цей період становили 17 685,8 тис. грн, або 28,4% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 березня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 142 161,4 тис. гривень.
Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:
– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;
– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;
– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;
– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.
Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Шкварилюк В.В., а також в.о. заступника Голови Укравтодору Харченко О.І. та заступник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації Осінський С.О.
Заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили зауважень щодо Переліку об’єктів, який розглядається.
Зважаючи, що у ході обговорення питання зауважувалося про доцільність доопрацювання поданого Переліку об’єктів, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію про перенесення розгляду даного питання на чергове засідання Комітету, що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
За результатами розгляду питання про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Кіровоградської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, поданого листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 12.03.2019 р. № 01-12/39/0.1, визначилися перенести розгляд даного питання на чергове засідання Комітету.
Голосували: «за» - 11, «проти» - 0, «утрималися» - 0, «не голосували» - 8.
3. СЛУХАЛИ:
Інформацію Міністра соціальної політики України Реви А.О. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, у форматі “Прозорий офіс” (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 91-р) /продовження розгляду/.
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет)
надійшло звернення Міністерства соціальної політики України
(далі – Мінсоцполітики) від 28.02.2019 № 4204/0/2-19/44 (копія якого роздана народним депутатам
України – членам Комітету) про погодження розподілу субвенції з державного
бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і
забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому
числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”, відповідно до
розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 91-р
«Про затвердження розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету
місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням
функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг
соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс” (далі – розпорядження Уряду № 91-р).
Зважаючи, що питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій, у розпорядженні Уряду № 91-р належало зазначити посилання на вимоги частини шостої статті 108 Кодексу.
Законом
України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та
кредитування Мінсоцполітики за загальним фондом державного бюджету затверджено
видатки за бюджетною програмою (код 2511170) «Субвенція з державного бюджету
місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням
функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг
соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”»
(далі – субвенція) у сумі – 150 млн грн без розподілу між
місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.
Розпорядженням Уряду № 91-р затверджено розподіл у 2019 році субвенції на суму 60 541,675 тис. грн між такими місцевими бюджетами: м. Бахмут – 5 000 тис. грн, м. Житомир – 2 159,313 тис. грн, м. Кам’янське – 11 500 тис. грн, м. Новоград-Волинський – 7 750,339 тис. грн, м. Кропивницький – 4 787 тис. грн, м. Слов’янськ – 8 539,441 тис. грн, отг м. Баранівка – 19 933,982 тис. грн, отг с. Береза – 871,6 тис. гривень.
Відповідно до вимог статті 97 Кодексу постановою Уряду від 11.10.2017 № 779 (із змінами від 07.02.2018 № 61) затверджено Порядок та умови надання субвенції, згідно з якими серед іншого передбачається таке:
– субвенція спрямовується місцевим бюджетам згідно з переліком міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, що мають намір створити та забезпечити функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 р. № 736, на будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень для центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”;
– центри надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру у форматі “Прозорий офіс”, створюються з урахуванням вимог Закону України “Про адміністративні послуги”, Примірного положення про центр надання адміністративних послуг, Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг, нормативних вимог щодо доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також за наявності окремого приміщення з обладнаними робочими місцями для адміністраторів; окремого приміщення для оброблення документів з обладнаними робочими місцями для працівників; рецепції; залу очікування (з розрахунку не менше ніж одне сидяче місце для очікування на одне робоче місце адміністратора); системи електронного управління чергою; кімнати для дітей; архівного приміщення; кімнати відпочинку для персоналу тощо;
– будівництво центру здійснюється на умовах співфінансування з місцевого бюджету, частка яких не може бути менше ніж 10 відсотків загальної вартості будівництва згідно з проектно-кошторисною документацією;
– для отримання субвенції місцева рада звертається до Мінсоцполітики із заявою, до якої додається рішення місцевої ради про створення центру та його будівництво, проект будівництва центру, письмовий звіт експертної організації за результатами експертизи проекту будівництва центру, що надалі розглядається робочою групою, утвореною Мінсоцполітики. У призначенні такої субвенції може бути відмовлено у випадку, зокрема якщо місцева рада не подала звіту про використання попередньої субвенції або будівництво попереднього об’єкта (об’єктів) за рахунок субвенції не закінчено. Після завершення будівництва об’єкта (об’єктів) місцева рада має право звернутися до Мінсоцполітики щодо надання субвенції на будівництво іншого об’єкта (об’єктів) на своїй території відповідно до цих Порядку та умов.
Виходячи із зазначеного, відповідно до інформації Мінсоцполітики за наслідками розгляду робочою групою 25 заяв місцевих рад здійснено розподіл у 2019 році субвенції на суму 60 541,675 тис. грн для 6 бюджетів міст обласного значення та 2 бюджетів об’єднаних територіальних громад.
Водночас, згідно з матеріалами Мінсоцполітики, наданими до Комітету:
1) у 2018 році на відповідні цілі передбачено субвенцію у розмірі 184 765,1 тис. грн, з яких використано – 161 430,5 тис. грн, або (87,37%) та повернуто до державного бюджету невикористаних коштів у сумі 23 334,6 тис. гривень.
2) кошти не використано з таких причин:
- м. Дружківка (Донецька область) – 8 866,713 тис. грн (у зв’язку з коригуванням проектно-кошторисної документації та затримкою в строках виконання робіт за договорами підряду);
- отг м. Баранівка (Житомирська область) – 7200 тис. грн (роботи не розпочато, у зв’язку із скасуванням рішення про визнання переможця за процедурою закупівлі з відповідних робіт);
- м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область) – 2 690,321 тис. грн (через отримання дозволу на проведення будівельних робіт із запізненням);
- м. Слов’янськ (Донецька область) – 1 774,158 тис. грн (через отримання дозволу на проведення будівельних робіт із запізненням);
- м. Кропивницький (Кіровоградська область) – 1 704,38 тис. грн (у зв’язку з невиконаними роботами підрядником по утепленню будівлі через несприятливі погодні умови);
- м. Кам’янське (Дніпропетровська область) – 233,583 тис. грн (через невиконання підрядником деяких видів робіт з благоустрою прилеглої території у зв’язку з настанням зимового періоду);
- внаслідок здешевлення вартості будівельних робіт за результатами проведених тендерних процедур – 865,451 тис. гривень.
Інших розрахунків, належних обґрунтувань та пояснень щодо встановленого розпорядженням Уряду № 91-р розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції на час розгляду даного питання на засіданні Комітету 13.03.2019 р. Мінсоцполітики не було надано.
Зважаючи на зазначене, на засіданні Комітету 13.03.2019 р. народними депутатами України – членами Комітету відмічалося про неналежне планування та недостатнє обґрунтування проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами та відповідними проектами, а відтак, визначилися заслухати доопрацьовані Мінсоцполітики обґрунтування та пояснення щодо проведеного розподілу субвенції з урахуванням озвучених під час засідання зауважень, продовживши розгляд даного питання на наступному засіданні Комітету.
Мінсоцполітики згідно з листом від 19.03.2019р. № 5424/0/2-19/44 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) надало додаткові матеріали (з окремими поясненнями та обґрунтуваннями щодо запитуваного), поінформувавши серед іншого про стан введення в дію центрів надання адміністративних послуг, на створення яких, починаючи з 2016 року, передбачається відповідна субвенція, та ситуацію щодо завершення реконструкції, капітальних ремонтів та облаштування меблями і технікою таких центрів у 2018 та 2019 роках. Поряд з тим Мінсоцполітики представило свою позицію щодо доцільності надання державної підтримки органам місцевого самоврядування у створенні та забезпеченні функціонування таких центрів, а також з приводу встановлення критеріїв для визначення єдиного розміру співфінансування з місцевих бюджетів створення зазначених центрів (на даний час частка коштів місцевих бюджетів на зазначену мету складає від 10% до 73%).
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., Маркевич Я.В., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. та Міністр соціальної політики України Рева А.О.
Заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. не висловив зауважень щодо розподілу субвенції, який розглядається.
Голова Рахункової палати України Пацкан В.В., не заперечуючи проти здійсненого розподілу субвенції, звернув увагу Мінсоцполітики на доцільність проведення розподілу субвенції у повному обсязі, а не частково.
Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити встановлений розпорядженням Уряду № 91-р розподіл між місцевими бюджетами субвенції.
Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс”, згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 91-р.
Голосували: «за» - одноголосно.
4. СЛУХАЛИ:
Інформацію про переліки об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг
в окремих областях та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок
залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33
розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з
листами Сумської облдержадміністрації від 26.02.2019 р. № 01-14/2125,
Донецької облдержадміністрації від 06.03.2019 р. № 0.1/12/505/0/2-19,
Одеської облдержадміністрації від 11.03.2019 р.
№ 1/01-23/1435/2-19).
Відмітили:
І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення:
Сумської обласної державної адміністрації від 26.02.2019 р. № 01-14/2125 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування Сумської області, щодо яких здійснюється реалізація експерименту з фінансового забезпечення розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів у Сумській області);
Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 06.03.2019 р. № 0.1/12/505/0/2-19 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування у Донецькій області, який фінансуватиметься за рахунок залишку коштів від проведення експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів у Донецькій області);
Одеської обласної державної адміністрації від 11.03.2019 р. № 1/01-23/1435/2-19 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування Одеської області, фінансування яких буде здійснюватися у 2019 році за рахунок залишку коштів на 01.01.2019 року (далі – Перелік об’єктів в Одеській області).
ІІ. Зважаючи на надходження вищезазначених звернень, належить зазначити, насамперед, про таке.
Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.
Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Міністерством інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) і Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та подальше погодження з Комітетом.
Пунктом 3 Постанови КМУ від 16.09.2015 р.
№ 726 (із змінами) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення
здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування,
ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з
автомобільними дорогами загального користування, в усіх областях та
м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» доручено
Міністерству фінансів України
(далі – Мінфін) надавати роз’яснення щодо застосування Порядку та
Методики, затверджених цією постановою.
У зв’язку із завершенням у 2018 році дії
експерименту Комітет на своєму засіданні 19.12.2018 р. ухвалив рішення
рекомендувати Кабінету Міністрів унормувати питання (у разі необхідності внести
пропозиції) про використання у 2019 році залишків коштів на кінець
2018 року, отриманих місцевими бюджетами в рамках експерименту /лист
Комітету від 19.12.2018 р.
№ 04-13/10-2385 (267343)/. З цього приводу за дорученням
Уряду Мінфіном поінформовано /лист Мінфіну від 11.01.2019 р. №04210-03/1-3/796/,
що відповідні кошти будуть спрямовуватися у 2019 році відповідно до
прийнятих рішень обласних та Київської міської держадміністрацій на здійснення
передбачених заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування,
ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з
автомобільними дорогами загального користування, у відповідних областях та
м. Києві, заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у м. Києві.
Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:
– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;
– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;
– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;
– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду бюджету /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/;
– кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства /частина друга статті 70/;
– місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період) /частина друга статті 72/.
За звітними даними Казначейства
в рамках експерименту у
2015-2018 роках загалом перераховано з державного бюджету до спеціальних
фондів місцевих бюджетів 18 408,5 млн грн (з них у 2018 р. –
3 285,8млн грн), використано 17 621,2 млн грн (з них у
2018 р. – 6 533,9 млн грн /з
урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 4 035,4 млн
грн/), або 95,7%. Таким чином, станом на кінець 2018 року залишок
відповідних коштів у спеціальних фондах більшості обласних бюджетів і бюджеті
м. Києва загалом становить близько 787,3 млн грн. При цьому найбільші
залишки відповідних коштів обліковуються на рахунках у спеціальних фондах
5 обласних бюджетів /Київської
(308,2 млн грн), Чернівецької (116,6 млн грн), Одеської
(68,8 млн грн), Житомирської (66,3 млн грн) і Донецької
(55,8 млн грн) областей/, водночас використано відповідні кошти на
рівні 99%-100% лише за результатами виконання 8 обласних бюджетів /Волинської, Дніпропетровської,
Закарпатської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Харківської та
Чернігівської областей/. Аналітичні
таблиці щодо стану реалізації експерименту роздані народним депутатам України –
членам Комітету.
Зважаючи на зазначене та з метою однакового практичного застосування відповідних норм, керуючись статтями 4, 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та частиною другою статті 109 Кодексу, від Комітету було направлено звернення до Кабінету Міністрів з проханням доручити Мінфіну, Мінінфраструктури і Мін’юсту спільно опрацювати порушене питання та надати роз’яснення щодо необхідності у 2019 році затвердження обласними і Київською міською держадміністраціями переліків об’єктів згідно з експериментом на суму залишку відповідних коштів на кінець 2018 р. та погодження таких переліків об’єктів Мінінфраструктури і Укравтодором з подальшим погодженням з Комітетом, а також про результати поінформувати Комітет, Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації /копія листа Комітету від 01.02.2019 р. № 04-13/10-163 (20772) роздана народним депутатам України – членам Комітету/.
У відповідь за дорученням Уряду Мінфіном повідомлено /копія листа Мінфіну від 27.02.2019 р. № 35110-03-3/5912 роздана народним депутатам України – членам Комітету/, що разом з Мінінфраструктури і Мін’юстом опрацьовано дане звернення та стосовно використання залишку відповідних коштів, який утворився станом на 01.01.2019 р., зазначено, що відповідно до частини другої статті 70 Кодексу кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства (з наведенням норм частини четвертої статті 23, частини другої статті 57, частини другої статті 72, частини дев’ятої статті 78 Кодексу). Однак Мінфіном не надано чіткого роз’яснення щодо порушеного у зверненні питання і не поінформовано Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації.
Така ситуація не сприяє єдиній практиці застосування відповідних правових норм всіма учасниками бюджетного процесу, наділеними повноваженнями з управління коштами, отриманими в рамках експерименту, демотивує місцеві органи влади до використання залишку таких коштів, насамперед, через неоднозначність трактування процедури їх використання, відтак ускладнено належне завершення експерименту в окремих регіонах. Як наслідок, залишки таких коштів можуть тривалий час залишатися на рахунках відповідних місцевих бюджетів і своєчасно не будуть спрямовані на розвиток дорожнього господарства, що призведе до їх неефективного використання.
Зважаючи на наведене, враховуючи необхідність забезпечення цільового спрямування залишку коштів, отриманих в рамках експерименту, на кінець 2018 р. та дотримання принципу єдності бюджетної системи України, визначеного пунктом 1 частини першої статті 7 Кодексу (в частині забезпечення єдиної правової бази і єдності порядку виконання бюджетів), доцільно рекомендувати Мінфіну (з огляду на його повноваження у бюджетному процесі, визначені бюджетним законодавством) надати відповідні роз’яснення (включаючи організаційно-методичні рекомендації) обласним і Київській міській держадміністрацій щодо особливостей використання у 2019 році залишку таких коштів.
ІІІ. Щодо реалізації експерименту безпосередньо в Сумській, Донецькій та Одеській областях та поданих відповідними облдержадміністраціями переліків об’єктів слід відмітити таке.
1. Загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Сумської області в рамках експерименту у 2017-2018 роках, становив 463,38 млн грн (з них у 2018 р. – 63,92 млн грн), а використано таких коштів у сумі 437,44 млн грн (з них у 2018 р. – 194,56 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 156,59 млн грн/), або 94,4%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 25,94 млн грн.
Сумською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів у Сумській області, в якому визначено 9 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 25,94 млн грн (який відповідає залишку коштів на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:
капітального ремонту – 5 об’єктів на суму 12,89 млн грн (що становить 49,7% загального обсягу фінансового забезпечення);
поточного середнього ремонту – 4 об’єкти на суму 13,05 млн грн (що становить 50,3% загального обсягу фінансового забезпечення).
За інформацією Сумської облдержадміністрації Перелік об’єктів у Сумській області погоджено Укравтодором (копія листа Укравтодору від 07.03.2019 р. № 1234/1/5.2-6-222/08 роздана народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Сумською облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів у Сумській області.
2. Загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області в рамках експерименту у 2017-2018 роках, становив 1 123,32 млн грн (з них у 2018 р. – 94,84 млн грн), а використано таких коштів у сумі 1 067,53 млн грн (з них у 2018 р. – 896,95 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 857,9 млн грн/), або 95%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 55,79 млн грн.
Донецькою облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів у Донецькій області, в якому визначено 4 об’єкти стосовно капітального ремонту автомобільних доріг загального користування з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 55,79 млн грн (який відповідає залишку коштів на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).
За інформацією Донецької облдержадміністрації Перелік об’єктів у Донецькій області погоджено Укравтодором (копія листа Укравтодору від 20.03.2019 р. № 1472/1/5.2-6-279/08 роздана народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Донецькою облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів у Донецькій області.
3. Загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області в рамках експерименту у 2015-2018 роках, становив 3 772,68 млн грн (з них у 2018 р. – 1 053,95 млн грн), а використано таких коштів у сумі 3 703,84 млн грн (з них у 2018 р. – 1 332,99 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 347,88 млн грн/), або 98,2%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 68,84 млн грн.
Одеською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів в Одеській області, в якому визначено 3 об’єкти стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 68,84 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту) , з них щодо:
капітального ремонту – 2 об’єкти на суму 68,715 млн грн (що становить 99,8% загального обсягу фінансового забезпечення);
поточного середнього ремонту – 1 об’єкт на суму 0,126 млн грн (що становить 0,2% загального обсягу фінансового забезпечення).
За інформацією Одеської облдержадміністрації Перелік об’єктів в Одеській області погоджено Укравтодором та розглянуто Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 13.03.2019 р. № 1329/3/5.2-6-254/08 та Мінінфраструктури від 18.03.2019 р. № 3252/25/10-19 роздані народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Одеською облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів в Одеській області.
4. На запит від Комітету /лист від 14.01.2019 р. № 04-13/10-16 (7296)/ Казначейством /лист від 05.02.2019 р. № 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяги з такої інформації щодо обласних бюджетів Сумської, Донецької та Одеської областей роздані народним депутатам України – членам Комітету).
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також Голова Сумської облдержадміністрації Клочко М.О., начальник Служби автомобільних доріг у Донецькій області Макогон І.В., начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області Варивода О.М., в.о. заступника голови Укравтодора Харченко О.І. та заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А.
Зокрема, спочатку виступили з доповіддю Голова Сумської облдержадміністрації Клочко М.О. про Перелік об’єктів у Сумській області, начальник Служби автомобільних доріг у Донецькій області Макогон І.В. про Перелік об’єктів у Донецькій області, начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області Варивода О.М. про Перелік об’єктів в Одеській області.
Затим в.о. заступника голови Укравтодора Харченко О.І. повідомив, що зазначені переліки об’єктів розглянуті і погоджені Укравтодором.
Заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. відмітив, що Мінфін не має заперечень щодо зазначених переліків об’єктів. Від Рахункової палати також не висловлено зауважень щодо зазначених переліків об’єктів.
Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати Комітету рішення згідно з проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема:
по-перше, зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку коштів на кінець 2018 року від експерименту та не має заперечень щодо поданих Сумською, Донецькою і Одеською облдержадміністраціями переліків об’єктів у зазначених областях за рахунок залишку таких коштів;
по-друге, рекомендувати Мінфіну у тижневий строк надати обласним і Київській міській держадміністраціям роз’яснення (включаючи організаційно-методичні рекомендації) щодо особливостей використання у 2019 році залишку таких коштів з відповідним інформуванням Комітету, Укравтодору та Казначейства.
Підсумовуючи розгляд питання, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
1. Зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року з дотриманням норм цього Кодексу (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78) та не має заперечень щодо:
1) Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг в Сумській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Сумської області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року, поданого листом Сумської обласної державної адміністрації від 26.02.2019 р. № 01-14/2125;
2) Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг в Донецькій області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року, поданого листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 06.03.2019 р. № 0.1/12/505/0/2-19;
3) Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг в Одеській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року, поданого листом Одеської обласної державної адміністрації від 11.03.2019 р. № 1/01-23/1435/2-19.
2. Керуючись статтями 4, 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та частиною другою статті 109 Бюджетного кодексу України, а також зважаючи на визначені бюджетним законодавством повноваження Міністерства фінансів України у бюджетному процесі, рекомендувати Міністерству фінансів України у тижневий строк надати обласним і Київській міській державним адміністраціям роз’яснення (включаючи організаційно-методичні рекомендації) щодо особливостей використання у 2019 році залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів в рамках експерименту згідно з пунктом 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року з відповідним інформуванням Комітету з питань бюджету, Державного агентства автомобільних доріг України та Державної казначейської служби України.
Голосували: «за» - одноголосно.
5. СЛУХАЛИ:
Інформацію Міністра соціальної політики України Реви А.О. про звернення Міністерства соціальної політики України щодо повторного розгляду перерозподілу видатків державного бюджету згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 84-р (лист від 18.03.2019 № 5357/0/2-19/51).
Відмітили:
На засіданні Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) 13 березня 2019 року (протокол № 168) було розглянуто питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 84-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік», за наслідками розгляду якого Комітет прийняв рішення:
1) направити на доопрацювання перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 84-р, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства щодо визначення цільового спрямування бюджетних коштів виключно у законі про державний бюджет та враховуючи позицію Рахункової палати з цього питання;
2) рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України спільно з Міністерством юстиції України опрацювати положення пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, та, у разі необхідності, внести відповідні зміни, забезпечивши однозначність трактування вказаних положень та їх практичне застосування з дотриманням вимог бюджетного законодавства.
Слід нагадати, що пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики (далі – Мінсоцполітики) на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:
зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики» на 50 тис. гривень;
встановлення таких видатків у сумі 50 тис. гривень для виконання судових рішень, що набрали законної сили, в частині стягнення фінансових зобов’язань на користь фізичних осіб.
Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.
Відповідно до висловленої позиції Рахункової палати (лист від 06.03.2019 № 06-698, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) відкриття нової бюджетної програми, як це передбачено у розпорядженні Уряду від 20.02.2019 № 84-р, суперечить вимогам статті 95 Конституції України і частині другій статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до яких видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове їх спрямування визначаються виключно законом про державний бюджет, а відсутність у межах загального обсягу бюджетних призначень Мінсоцполітики бюджетної програми для виконання судових рішень, що набрали законної сили, в частині стягнення фінансових зобов’язань на користь фізичних осіб, унеможливлює прийняття Урядом рішення про перерозподіл видатків бюджету цього головного розпорядника бюджетних коштів.
З огляду на вказане, Рахунковою палатою запропоновано не погоджувати перерозподіл видатків державного бюджету, передбачений розпорядженням Уряду від 20.02.2019 № 84-р, а також відмічено, що для запровадження нової бюджетної програми необхідно вносити зміни до закону про державний бюджет.
Крім того, Мінсоцполітики за зверненням Комітету було представлено (лист від 05.03.2019 № 4498/0/2-19/44, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) експертний висновок Секретаріату Кабінету Міністрів України, в якому зазначено про висловлення Юридичним департаментом застережень щодо відсутності правових підстав для прийняття рішення Уряду із зазначеного питання з огляду на:
вимоги частини восьмої статті 23 Кодексу, якими не надано Уряду повноважень встановлювати бюджетні призначення для Мінсоцполітики за рахунок інших бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік;
вимоги підпункту 8 частини першої статті 2, частини п’ятої статті 22 та частини п’ятої статті 23 Кодексу щодо отримання бюджетних призначень головним розпорядником бюджетних коштів шляхом затвердження у законі про державний бюджет та про подання пропозицій про внесення змін до бюджетних призначень у порядку, встановленому для складання проекту бюджету;
положення пункту 9 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі – Порядок) щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили, в частині стягнення з Мінсоцполітики фінансових зобов’язань на користь фізичних осіб, зокрема за рахунок коштів державного бюджету.
Мінсоцполітики листом від 18.03.2019 № 5357/0/2-19/51 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) звернулося до Комітету з проханням повторно розглянути на засіданні Комітету питання щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 84-р.
Так, у своєму листі Мінсоцполітики наполягає на тому, що вказаним розпорядженням не запроваджуються нові видатки, а здійснюється перерозподіл в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінсоцполітики.
При цьому відмічено, що на даний час на виконанні в Державній казначейській службі України знаходиться виконавчий лист Окружного адміністративного суду м. Києва, у зв’язку з чим відповідно до пункту 30 Порядку зупинено платежі за платіжними доручення Мінсоцполітики за всіма рахунками (крім захищених статей видатків).
За поясненнями Мінсоцполітики зазначене унеможливило проведення платежів за незахищеними статтями видатків, що спричинило низку проблем з їх проведенням. Так, зокрема, неможливо провести платежі за бюджетною програмою 2501450 «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих оздоровчих таборах МДЦ «Артек» і ДЦ «Молода Гвардія» (наприкінці лютого на оздоровлення направлено 1 510 дітей пільгових категорій).
Також заблоковано платежі на виготовлення та доставку одержувачам житлової субсидії персональних повідомлень про надання субсидії у готівковій формі (бюджетна програма 2501230 «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі») та із забезпечення усіх систем інформаційно-аналітичної підтримки баз даних та комп’ютерних програм (бюджетна програма 2501090 «Створення і програмно-технічне забезпечення системи інформаційно-аналітичної підтримки, інформаційно-методичне забезпечення та виготовлення бланків посвідчень і нагрудних знаків для системи соціального захисту»).
Крім того, Мінсоцполітики зазначено, що списання загального обсягу коштів, що підлягають виплаті за рішенням суду з фонду оплати праці Міністерства, призведе до зменшення рівня оплати праці його працівників.
Під час розгляду даного питання необхідно звернути увагу на вимоги Кодексу щодо безспірного списання бюджетних коштів. Так, відповідно до пункту 9 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету – в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань та, зокрема, встановлено наступне:
у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Казначейство відображає в обліку відповідні бюджетні зобов’язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов’язання. Погашення таких бюджетних зобов’язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов’язання (підпункт 3);
рішення суду, що передбачають списання коштів за видатками, бюджетні призначення щодо яких не визначені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), підлягають оскарженню органами державної влади (органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування) в апеляційному, касаційному порядку. Списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) на виконання рішень судів здійснюється з часу встановлення щодо таких видатків бюджетних призначень у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) або у змінах до них (підпункт 8).
З огляду на такі вимоги Кодексу, виконання судового рішення належить здійснювати за рахунок бюджетних асигнувань розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли зобов’язання за судовим рішенням, за бюджетною програмою, яка передбачає здійснення заходів (відповідно витрат), що стали предметом судового позову.
З урахуванням зазначених вимог Кодексу, Мінсоцполітики для забезпечення виконання судового рішення належить визначити коди класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводитиметься безспірне списання коштів на підставі виконавчого документа та предмету судового позову.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Горбунов О.В., Пинзеник В.М., Амельченко В.В., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Міністр соціальної політики України Рева А.О. та заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А.
Від Міністерства фінансів України не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.
Голова Рахункової палати Пацкан В.В. запропонував підтримати зазначений перерозподіл, але водночас рекомендувати Кабінету Міністрів опрацювати положення пункту 25 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2011 № 845, і в разі необхідності внести відповідні зміни, забезпечивши однозначність їх трактування.
Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. поінформував про те, що сьогодні на засіданні підкомітету було повторно розглянуто це питання, в ході якого Мінсоцполітики надало додаткові пояснення та обґрунтування, і з урахуванням проведеного обговорення за участю Міністра соціальної політики України, Рахункової палати, Міністерства фінансів вніс пропозицію підтримати рішення Комітету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме:
1) погодити встановлений розпорядженням Уряду від 20
лютого п.р.
№ 84-р перерозподіл видатків державного бюджету, врахувавши додаткові
пояснення Мінсоцполітики та уточнену позицію Рахункової палати;
2) рекомендувати Уряду доручити Міністерству фінансів спільно з Міністерством юстиції опрацювати питання виконання судових рішень, насамперед тих, відповідачем за якими є розпорядник бюджетних коштів, та, у разі необхідності, внести відповідні зміни до постанови Уряду від 3 серпня 2011 року № 845.
Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
За наслідками розгляду:
1) керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання, визначеного пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 р. № 84-р, зважаючи на додатково надані обґрунтування і пояснення Міністерства соціальної політики України та уточнення позиції Рахункової палати (висловленої в ході засідання Комітету);
2) рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству фінансів України спільно з Міністерством юстиції України опрацювати питання виконання судових рішень, що набрали законної сили, насамперед, судових рішень, відповідачем за якими є розпорядник бюджетних коштів, та, у разі необхідності, внести відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» та про результати поінформувати Комітет з питань бюджету.
Голосували: «за» - 16, «проти» - 2, «утрималися» - 0, «не голосували» - 1.
6. СЛУХАЛИ:
Інформацію заступника Міністра фінансів України Джигира Ю.А. про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 р. № 157-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет)
надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) (лист від 20.03.2019 р.
№ 05220-03-2/7832 роздано народним депутатам України – членам Комітету)
про погодження розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 р.
№ 157-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного
бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного
розвитку окремих територій» (далі – розпорядження Уряду
№ 157-р).
Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019
рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування
Міністерства фінансів України за загальним фондом затверджено видатки за
бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на
здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій»
(далі – субвенція) у сумі 4 756 618,1 тис. грн
без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.
Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Уряду від 06.02.2012 № 106 (із змінами) «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», згідно з якими визначено, що:
– субвенція спрямовується серед іншого на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури комунальної власності, а однією з основних умов її надання є спрямування субвенції на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної власності;
– переліки об’єктів та заходів за рішенням Кабінету Міністрів України затверджуються Кабінетом Міністрів України або місцевими держадміністраціями, виконавчими органами органів місцевого самоврядування.
Розподіл субвенції у обсязі 1 032 805,902 тис. грн (21,7% бюджетних призначень) здійснено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 р. № 39-р, що погоджено Комітетом.
Відповідно до пункту 1 розпорядження Уряду № 157-р затверджено розподіл у 2019 році частини субвенції між місцевими бюджетами за об’єктами (заходами) згідно з додатком 1 та між місцевими бюджетами згідно з додатком 2, а також встановлено, що переліки об’єктів і заходів, які фінансуються у 2019 році за рахунок субвенції згідно з додатком 2, формуються та затверджуються відповідними місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад.
Пунктом 2 розпорядження Уряду № 157-р внесено зміни у додатки 1 і 2 до розпорядження Уряду від 23.01.2019 № 39-р.
Зважаючи на вимоги частини другої статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», згідно з якими розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, на виконання пункту 3 розпорядження Уряду № 157-р, яким Мінфіну доручається забезпечити погодження розподілів субвенції між місцевими бюджетами з Комітетом, відповідне звернення Мінфіну до Комітету було спрямовано у день ухвалення рішення Кабінетом Міністрів України.
При цьому належить звернути увагу, що матеріали Мінфіну не містили обґрунтувань та пояснень щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами.
За повідомленням Мінфіну розпорядження Уряду № 157-р прийнято Кабінетом Міністрів України на засіданні 20 березня 2019 року з дорученням Мінфіну доопрацювати зазначений акт Уряду, підготувавши його до оприлюднення відповідно до вимог частини п’ятої статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України».
Враховуючи зазначене, матеріали, надані Мінфіном, повернуто присутнім на засіданні Комітету представникам Мінфіну для належного оформлення розпорядження Уряду № 157-р.
Довідково: За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-лютий 2019 року з державного бюджету місцевим бюджетам надано 1 032,8 млн грн субвенції, що становить 100% плану на відповідний період та 21,7% плану на рік.
Поряд з тим, слід відмітити, що на виконання вимог пункту 26 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на рахунках загального фонду відповідних місцевих бюджетів збережено залишки коштів за субвенцією у обсязі 2 566 688 тис. грн для здійснення відповідних витрат у 2019 році з урахуванням їх цільового призначення.
Касові видатки місцевих бюджетів за січень-лютий 2019 року за субвенцією становили 98,3 млн грн.
Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл та зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції згідно з пунктами 1 і 2 та додатками до розпорядження Уряду № 157-р за умови належного оформлення Кабінетом Міністрів України відповідного рішення.
Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити розподіл та зміни до розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з пунктами 1 і 2 та додатками до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 р. № 157-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» за умови належного оформлення Кабінетом Міністрів України відповідного рішення.
Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.
7. СЛУХАЛИ:
Інформацію в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Трофімцевої О.В. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 140-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Шкварилюка В.В./
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.03.2019 № 37-21-4/6786 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України, згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 140-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2019 рік» (далі – розпорядження Уряду № 140-р).
Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
Пунктом 1 розпорядження Уряду № 140-р передбачено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:
зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2801010 «Загальне керівництво та управління у сфері агропромислового комплексу» на 500 тис. гривень;
встановлення таких видатків у сумі 500 тис. гривень для виконання судових рішень, що набрали законної сили, в частині стягнення фінансових зобов’язань на користь суб’єктів господарювання та фізичних осіб.
Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.
Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-лютий 2019 року видатки за загальним фондом за бюджетною програмою 2801010 фактично проведено у обсязі 18,2 млн грн, що становить 9,6% уточненого річного плану (план зі змінами 190,5 млн грн) та 85,4% плану на звітний період.
Щодо зазначеного слід зауважити, що з огляду на вимоги бюджетного законодавства цільове спрямування бюджетних коштів визначається у законі про державний бюджет на відповідний рік шляхом визначення бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, зокрема, за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету (тобто, бюджетними програмами).
Рахункова палата (лист від 06.03.2019 № 06-698, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету), з приводу аналогічного перерозподілу видатків державного бюджету, встановленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 84-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік», зазначила, що відкриття нової бюджетної програми суперечить вимогам статті 95 Конституції України і частині другій статті 23 Кодексу, відповідно до яких видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове їх спрямування визначаються виключно законом про державний бюджет, а відсутність у межах загального обсягу бюджетних призначень Мінсоцполітики бюджетної програми для виконання судових рішень, що набрали законної сили, в частині стягнення фінансових зобов’язань на користь фізичних осіб, унеможливлює прийняття Урядом рішення про перерозподіл видатків бюджету цього головного розпорядника бюджетних коштів. З огляду на вказане, Рахункова палата запропонувала не погоджувати перерозподіл видатків державного бюджету, передбачений розпорядженням Уряду від 20.02.2019 № 84-р, а також зауважила, що для запровадження нової бюджетної програми необхідно вносити зміни до закону про державний бюджет.
Враховуючи позицію Рахункової палати, Комітет на своєму засіданні 13 березня 2019 року за наслідками розгляду питання щодо перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 84-р прийняв рішення направити на доопрацювання зазначений перерозподіл видатків державного бюджету і надав рекомендації Кабінету Міністрів України щодо опрацювання пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (зі змінами).
Поряд з цим у супровідних документах до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2019 рік» (а саме в експертному висновку Секретаріату Кабінету Міністрів України) зазначено про висловлення Юридичним департаментом застережень щодо відсутності правових підстав для прийняття рішення Уряду із зазначеного питання з огляду на:
вимоги частини восьмої статті 23 Кодексу, якими не надано Уряду повноважень встановлювати бюджетні призначення для Мінагрополітики за рахунок інших бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік;
вимоги підпункту 8 частини першої статті 2, частини п’ятої статті 22 та частини п’ятої статті 23 Кодексу щодо отримання бюджетних призначень головним розпорядником бюджетних коштів шляхом затвердження у законі про державний бюджет та про подання пропозицій про внесення змін до бюджетних призначень у порядку, встановленому для складання проекту бюджету;
положення пункту 9 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (зі змінами) (далі – Порядок) щодо виконання судових рішень, які набрали законної сили, в частині стягнення з Мінагрополітики фінансових зобов’язань на користь фізичних осіб, зокрема за рахунок коштів державного бюджету.
За поясненнями, наведеними у листі Мінагрополітики, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із необхідністю передбачення за окремою бюджетною програмою Мінагрополітики видатків з обсягом 500 тис. гривень для виконання судових рішень, що набрали законної сили. При цьому зазначається, що Державною казначейською службою України на постійній основі здійснюється блокування операцій по рахунках Мінагрополітики у зв’язку із виконавчими листами щодо безспірного списання кредиторської заборгованості з державного бюджету за програмами підтримки АПК, що стосується минулих років (за 2012-2014 роки) за судовими рішеннями. Відмічено, що за інформацією Мінфіну наприкінці 2018 року стягувачами були подані виконавчі документи про стягнення з Мінагрополітики компенсації здійснення витрат на проведення робіт у сумі понад 3 000 тис. гривень.
Довідково Мінагрополітики зазначило про те, що відповідно до листа Державної казначейської служби України від 04.12.2018 № 13-8/20144 загальна сума стягнення за справою № 801/132/13-а (щодо позовних вимог ПрАТ «Старокримський» Автономної Республіки Крим) становила 3 110 727,15 грн, проте за рахунок відкриття у минулому році бюджетної програми 2801410 «Виконання судових рішень, що набрали законної сили, в частині стягнення фінансових зобов’язань на користь суб’єктів господарювання та фізичних осіб» було стягнуто з Мінагрополітики 50 тис. гривень, а залишок по справі складає 3 060 727,15 гривень, оскільки справу за позовом ПрАТ «Старокримський» направлено на новий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 Порядку органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.
В той же час, виходячи з положень пункту 25 Порядку у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду, безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. А заходи, передбачені Порядком, щодо виконання виконавчих документів застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.
З урахуванням зазначеного, заходи щодо зупинення проведення платежів для забезпечення виконання судового рішення Казначейством застосовуватимуться до нової бюджетної програми, відкритої на виконання розпорядження Уряду, що розглядається.
Як наслідок, Урядом приймаються рішення щодо перерозподілу видатків державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів із відкриттям нової бюджетної програми для виконання судових рішень (у 2018 році були прийняті розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.11.2018 № 913-р та від 18.12.2018 № 1004-р, у 2019 році – від 20.02.2019 № 84-р).
Водночас, необхідно звернути увагу, що відповідно до пункту 9 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету – в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Слід зауважити, що звернення Мінагрополітики до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
Натомість, Мінагрополітики у наданих Комітету матеріалах зазначає про те, що передбачати обсяг позовів та прийнятих судових рішень є неможливим, обсяг коштів в обсязі 500 тис. грн, що більше ніж у 2018 році у 10 разів, дасть можливість в зазначеному обсязі виконувати судові рішення. При цьому зазначається, що запропонований перерозподіл видатків державного бюджету не вплине на заробітну плату працівників міністерства, передбачається зменшити видатки на сплату судового збору, які заплановано у обсязі 6 млн гривень.
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Горбунов О.В., Пинзеник В.М., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Трофімцева О.В.
У ході обговорення такого питання Головою Рахункової палати Пацканом В.В. запропоновано не погоджувати перерозподіл видатків державного бюджету, передбачений розпорядженням Уряду № 140-р, та, зокрема, відмічено, що для запровадження нової бюджетної програми необхідно вносити зміни до закону про державний бюджет. На підтримку позиції Рахункової палати висловився також народний депутат Пинзеник В.М.
Зважаючи на результати розгляду на засіданні Комітету, що триває, аналогічного питання, Голова Комітету Павелко А.В. запропонував:
по-перше, погодити здійснення перерозподілу видатків, визначеного пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 140-р;
водночас, рекомендувати Кабінету Міністрів України в подальшому при розгляді питань, які передбачають встановлення видатків для виконання судових рішень, що набрали законної сили, шляхом відкриття нової бюджетної програми забезпечити дотримання вимог бюджетного законодавства щодо визначення цільового спрямування бюджетних коштів виключно у законі про державний бюджет, врахувавши позицію Рахункової палати з аналогічного питання.
Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. поінформував про позицію підкомітету та вніс пропозицію направити на доопрацювання перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений розпорядженням Уряду від 6 березня за номером 140-р, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства і враховуючи позицію Рахункової палати з аналогічного питання.
За черговістю надходження пропозицій Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену ним пропозицію і вона була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.
УХВАЛИЛИ:
За наслідками розгляду:
1) керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання, визначеного пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. № 140-р;
2) рекомендувати Кабінету Міністрів України при розгляді
питань щодо здійснення перерозподілів видатків державного бюджету в межах
загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного
бюджету, які передбачають встановлення видатків для виконання судових рішень,
що набрали законної сили, шляхом відкриття нової бюджетної програми забезпечити
дотримання вимог бюджетного законодавства щодо визначення цільового спрямування
бюджетних коштів виключно у законі про державний бюджет, врахувавши позицію
Рахункової палати з аналогічного питання (лист від 06.03.2019
№ 06-698 щодо перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до розпорядження
Кабінету Міністрів України від 20.02.2019
№ 84-р).
Голосували: «за» - 13, «проти» - 1, «утрималися» - 3, «не голосували» - 2.
8. СЛУХАЛИ:
Інформацію в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Трофімцевої О.В. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 № 142-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Шкварилюка В.В./
Відмітили:
До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 15.03.2019 № 37-21-4/6785 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України, згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 № 142-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2019 рік» (далі – розпорядження Уряду № 142-р).
Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
Пунктом 1 розпорядження Уряду № 142-р передбачено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку у сумі 34 641,1 тис. гривень шляхом:
зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2803020 «Проведення земельної реформи» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру/;
збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2803030 «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру/.
Пунктом 2 розпорядження Уряду № 142-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.
Відповідно до пояснень Мінагрополітики, викладених у зверненні до Комітету, додаткові видатки розвитку за бюджетною програмою 2803030 будуть спрямовані на забезпечення виконання загальнодержавних топографо-геодезичних та картографічних робіт, демаркації та делімітації державного кордону у 2019 році у сумі 34 641,1 тис. грн щодо: створення 3D-моделі місцевості проміжних робіт на річках Дніпро та Сож, зокрема, на україно-білоруському державному кордоні (дозволить здійснити роботи щодо укріплення берегів, виконання гідрографічних (промірних) робіт, винесення державного кордону на місцевість, визначення місць встановлення прикордонних знаків), здійснення топографічного картографування прикордонних територій (Волинської та Львівської областей), встановлення та облаштування 201 прикордонного знака та проведення польових визначень координат 950 прикордонних знаків на українсько-білоруському державному кордоні в чорнобильській зоні.
Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-лютий 2019 року за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:
2803020 - проведено видатки в обсязі 2 351,1 тис. грн, або 22,5% плану на звітний період та 1 % плану на рік (затвердженого в обсязі 243 330 тис. грн);
2803030 - видатки не проводились (план на рік затверджено в обсязі 5 034,3 тис. грн).
Слід зауважити, що звернення Мінагрополітики до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).
В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Трофімцева О.В.
Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати підготовлене у відповідному підкомітеті рішення погодити встановлений розпорядженням Уряду № 142-р перерозподіл видатків державного бюджету.
Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.
УХВАЛИЛИ:
За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.03.2019 № 142-р в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку у сумі 34 641,1 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2803020 «Проведення земельної реформи» і збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2803030 «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону».
Голосували: «за» - одноголосно.
Голова Комітету А.В. Павелко
Секретар Комітету В.В. Шкварилюк