ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №175 від 06.06.2019

11 червня 2019, 17:46

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №175 від 6 червня 2019 року

12⁰⁰ година м. Київ, вул. Грушевського 5, зала нарад

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мепарішвілі Х.Н., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 20 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Пресман О.С., Скорик М.Л., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Криволап М.К., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених:

Ковтонюк А.А. – заступник Міністра охорони здоров’я України;

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України;

Цепелєв С.Ю. – директор Департаменту розвитку мережі доріг Державного агентства автомобільних доріг України;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд звернення народних депутатів України щодо розпорядження Кабінету Міністрів України з приводу погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

2. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

3. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) у Полтавській області (згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р. № 01-18/2589);

2) у Черкаській області (згідно з листом Черкаської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р. № 8209/01/01-57).

4. Про переліки об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг в окремих регіонах та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року:

1) у Полтавській області (згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р. № 01-18/2588);

2) у Хмельницькій області (згідно з листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 31.05.2019 р. № 55/26-20-2627/2019).

5. Про погодження розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) розподіл між місцевими бюджетами субвенції на створення оперативно-диспетчерських служб, на реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільської областях та м. Києві (постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 425);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019
№ 363-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019
№ 364-р);

4) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 365-р).

Перед початком розгляду питань Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що 5 червня п.р. через відсутність необхідного кворуму не відбулося засідання Комітету, але було заслухано і обговорено питання порядку денного, зокрема, заслухано доповіді представників від обласних державних адміністрацій про переліки об’єктів щодо автомобільних доріг, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції та за рахунок залишку коштів від експерименту, а також заслухано доповідь заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілів видатків державного бюджету відповідно до розпоряджень Уряду за № 363-р та № 364-р. Відтак, на сьогодншньому засіданні необхідно прийняти рішення з відповідних питань.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І. про звернення народних депутатів України щодо розпорядження Кабінету Міністрів України з приводу розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення народних депутатів України – членів Комітету (лист від 29.05.2019 р. № 634 роздано народним депутатам України – членам Комітету) з приводу затвердженого Кабінетом Міністрів України 20 березня 2019 року розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (розпорядження № 157-р), що у той же день було погоджено Комітетом за умови належного оформлення Кабінетом Міністрів України відповідного рішення (лист від 05.04.2019 № 04-13/10-539(68038) роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Зазначене розпорядження до останнього часу не було опубліковано і Комітет не було повідомлено щодо такого зволікання, незважаючи, що до Кабінету Міністрів України Комітетом було направлено звернення з проханням поінформувати Комітет про стан оформлення та оприлюднення розпорядження Кабінету Міністрів України № 157-р. (лист від 17.05.2019 р.№ 04-13/10-727(94740) роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Натомість 5 червня 2019 року Кабінет Міністрів України новим розпорядженням № 365-р затвердив розподіл частини такої субвенції, що надано на погодження до Комітету із належно оформленим розпорядженням та додатками до нього.

З огляду на наведене, рішення Комітету від 20 березня 2019 року щодо погодження розподілу субвенції відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 20 березня 2019 року не може бути реалізованим, тому за наслідками розгляду питання у підкомітеті вбачається за доцільне скасувати таке рішення.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію, підготовлену у підкомітеті, скасувати рішення Комітету від 20 березня 2019 року щодо погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до розпорядження Уряду від 20 березня 2019 року № 157-р.

Голова Комітету Павелко А.В., з’ясувавши позицію Міністерства фінансів із зазначеного питання (що висловилося за підтримку такого рішення), поставив на голосування пропозицію голови підкомітету, що була підтримана більшістю з присутніх членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Скасувати рішення Комітету Верховної Ради України з питань бюджету від 20.03.2019 р. щодо погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів від 20 березня 2019 р. № 157-р, надіслане Кабінету Міністрів України та Міністерству фінансів України листом Комітету від 05.04.2019 № 04-13/10-539(68038).

Голосували: «за» 17, «проти» - 0, «утрималися» -1, «не голосували» - 2.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

2.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

2.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо участі виборчих блоків політичних партій у виборах народних депутатів України" (реєстр. № 10218 від 11.04.2019, народні депутати України Продан О.П., Чумак В.В., Кривенко В.М.);

2.1.2. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 300 Цивільного процесуального кодексу України (щодо скасування необхідності повторних звернень до суду для встановлення опікунства над фізичною особою з хронічним тяжким психічним розладом здоров'я, що обумовлено невиліковним та (або) прогресуючим захворюванням)" (реєстр. № 10203 від 05.04.2019, народні депутати України Новинський В.В., Шурма І.М.);

2.1.3. Проект Закону України "Про внесення доповнення до статті 286 Кримінального кодексу України щодо відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху" (реєстр. № 10236 від 17.04.2019, народний депутат України Лапін І.О.);

2.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо доступу до адвокатської діяльності" (реєстр. № 10220 від 11.04.2019, народний депутат України Бублик Ю.В.);

2.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективної конкуренції та гарантування прав пацієнтів у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами" (реєстр. № 10211 від 09.04.2019, народні депутати України Шипко А.Ф., Бахтеєва Т.Д., Біловол О.М. та інші);

2.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про радіочастотний ресурс України"" (реєстр. № 10202 від 04.04.2019, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо зміни розміру грошової застави для партій, які висунули виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі (реєстр. № 10235 від 17.04.2019), поданий народним депутатом України Савченко Н.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини першої статті 56 Закону України «Про вибори народних депутатів України», визначивши грошову заставу, що має бути внесена партією, яка висунула виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі, у розмірі двадцяти мінімальних зарплат (що менше, ніж за чинною редакцією Закону, згідно з якою грошова застава вносилася у розмірі однієї тисячі розмірів мінімальної заробітної плати).

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що:

- реалізація запропонованого призведе до втрат дохідної частини державного бюджету внаслідок зменшення обсягу коштів у випадках, коли грошова застава має перераховуватися до державного бюджету;

- зменшення обсягу грошової застави може призвести до збільшення кількості партій, які зможуть приймати участь у виборах народних депутатів України, що в свою чергу призведе до необхідності виділення додаткових видатків, зокрема, на інформаційне забезпечення виборів, передвиборну агітацію тощо.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо зміни розміру грошової застави для партій, які висунули виборчий список кандидатів у депутати у загальнодержавному окрузі (реєстр. № 10235 від 17.04.2019), поданий народним депутатом України Савченко Н.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до зменшення доходів та може зумовити збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

2.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення окремих положень (реєстр. № 10090 від 26.02.2019), поданий народними депутатами України Яніцьким В.П., Романюком Р.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), зокрема пропонується:

встановити, що суддя вважається таким, що пройшов кваліфікаційне оцінювання та відповідає займаній посаді (підтвердив здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), якщо він приймав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду, проте не був рекомендований на посаду за результатами проведення конкурсу;

створити Реєстр суддів, що підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) (далі – Реєстр суддів), до якого будуть вноситись відомості про суддів, що брали участь у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду, але не були рекомендовані на посаду, зокрема лише за результатами складення іспиту, та припиняти щодо таких суддів розпочате кваліфікаційне оцінювання. При цьому, включення судді до Реєстру суддів буде підставою для здійснення перерахунку та виплати суддівської винагороди з дня, коли він вважається таким, що пройшов кваліфікаційне оцінювання та підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді);

надати повноваження Державній судовій здійснювати ведення Реєстру суддів;

встановити додаткову умову, за якої суддя матиме право подати заяву про відставку (та відповідно мати право на отримання щомісячного довічного грошового утримання) – наявність стажу роботи суддею в Україні не менше десяти років при загальному стажі роботи на посаді судді не менше двадцяти років /згідно із Законом суддя має право подати таку заяву, якщо має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років/;

зараховувати до стажу роботи на посаді судді також стаж (досвід) наукової роботи у сфері права, професійної діяльності адвоката, роботи на прокурорсько-слідчих посадах, державної служби;

забезпечувати житлом суддів, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування /згідно із Законом такі судді забезпечуються лише службовим житлом/.

Враховуючи зазначене, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету на інформаційне забезпечення створення та ведення Реєстру суддів, додаткових коштів місцевих бюджетів на забезпечення суддів житлом, а також призведе до нецільового і неефективного витрачання коштів державного бюджету, оскільки суддівська винагорода у розмірах, встановлених Законом, буде виплачуватись, зокрема, суддям, які не пройшли у повному обсязі процедури кваліфікаційного оцінювання, про що також зазначено Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Крім того, реалізація положення законопроекту щодо включення до стажу роботи на посаді судді наукової роботи у сфері права, професійної діяльності адвоката, роботи на прокурорсько-слідчих посадах, державної служби сприятиме підвищенню розміру суддівської винагороди, а також щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці /згідно із Законом щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при цьому за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір цього утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Також у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання/ та потребуватиме додаткових коштів державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади та для Пенсійного фонду України (зважаючи на наявність дефіциту бюджету Пенсійного фонду, який покривається за рахунок коштів державного бюджету). Водночас, за умови встановлення додаткової умови для виходу судді у відставку (наявність стажу роботи суддею в Україні не менше десяти років), судді, які не матимуть відповідного стажу роботи суддею, не матимуть права на отримання щомісячного довічного грошового утримання, що в свою чергу оптимізує витрати як Пенсійного фонду України, так і державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення окремих положень (реєстр. № 10090 від 26.02.2019), поданий народними депутатами України Яніцьким В.П., Романюком Р.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на забезпечення діяльності органів судової влади та для Пенсійного фонду України, а також збільшуючи витрати місцевих бюджетів на покращення житлових умов суддів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

2.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо спрощення оподаткування транспортних засобів (реєстр. № 9519 від 31.01.2019), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом вносяться зміни до Митного кодексу України та законів України «Про Національну поліцію» і «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів», якими, зокрема, передбачається скасувати:

вимогу щодо внесення грошової застави в розмірі митних платежів громадянами-резидентами, що переміщують поміщені у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України;

добровільну сплату до державного бюджету коштів у сумі, що дорівнює розміру п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, фізичними особами, які є власниками транспортних засобів, щодо яких недотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, або уповноважені розпоряджатися ними та декларують такі транспортні засоби для вільного обігу на митній території України;

право поліцейського зупиняти транспортні засоби, які зареєстровані в іншій країні, з метою виявлення їх передачі у володіння, користування або розпорядження з порушенням митних правил;

обмеження щодо здійснення митного оформлення з метою вільного обігу та першої державної реєстрації в Україні транспортних засобів, які не відповідають визначеним екологічним нормам.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що запровадження положень законопроекту призведе до значного збільшення кількості транспортних засобів особистого користування з іноземною реєстрацією, які перебуватимуть в Україні з порушенням митних правил і використовуватимуться з порушенням митного законодавства, що в свою чергу призведе до недонадходжень митних платежів до бюджету, а здійснити обрахунок втрат бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів таких транспортних засобів, що перебуватимуть в Україні.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо спрощення оподаткування транспортних засобів (реєстр. № 9519 від 31.01.2019), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення податку за лісові землі (реєстр. № 10221 від 11.04.2019), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати положення Податкового кодексу України щодо оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження), земельним податком.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття забезпечить скасування впливу додаткового податкового навантаження на діяльність суб’єктів господарювання (платників податків) лісової галузі, що надасть можливість для розвитку лісового господарства. Законом України від 10.07.2018 р. № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який набрав чинності 15.08.2018 року, внесено зміни до статті 273 Податкового кодексу України, якими введено земельний податок на всі лісові землі України. За діючою до прийняття таких змін системою оподаткування було передбачено, що податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати, що визначається податковим законодавством.

Разом з тим, варто відмітити, що Законом України від 23.11.2018 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачена з 1 січня 2019 року зменшена ставка земельного податку для лісових земель (не більше 0,1% від нормативної грошової оцінки).

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до зменшення податкової бази місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від розміру земельних ділянок, які підлягають оподаткуванню.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення податку за лісові землі (реєстр. № 10221 від 11.04.2019), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці працівників підприємств, установ, організацій (реєстр. № 10088 від 26.02.2019), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) та Закону України «Про оплату праці», та серед іншого:

- впорядкувати джерела коштів на оплату праці для усіх юридичних осіб, які використовують найману працю;

- визначити, що конкретні розміри посадових окладів (ставок заробітної плати) працівників, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні і компенсаційні виплати встановлюються роботодавцем у трудовому договорі з дотриманням гарантій, визначених законодавством та колективним договором;

- встановити максимальний розмір оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств, що не може перевищувати 30 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, з урахуванням надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.

Слід відміти, що відповідно до статі 95 КЗпП України та статі 3 Закону України «Про оплату праці» державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці є мінімальна заробітна плата, (а не прожитковий мінімум), на базі якої повинна формуватися система оплати праці в усіх сферах професійної діяльності.

Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи, отримані з джерела їх походження в Україні, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи та відповідно до підпункту 164.2.1 статті 164 ПКУ доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, який є базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Поряд з тим, згідно з підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ зазначені вище доходи є об’єктом оподаткування військовим збором.

Отже, доходи, нараховані працівнику у вигляді заробітної плати та прирівняних до неї виплат, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Тому, реалізація запропонованих змін в частині встановлення максимального розміру (обмеження максимального розміру) оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств, може призвести до втрат доходів загального фонду державного бюджету та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

При цьому, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оплати праці працівників підприємств, установ, організацій (реєстр. № 10088 від 26.02.2019), поданий народним депутатом України Дроздиком О.В. матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до зменшення доходів від податку на доходи з фізичних осіб та військового збору і потребуватиме додаткових видатків для компенсації відповідних втрат доходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про проведення експерименту з обміну житла, яке перебуває у власності внутрішньо переміщених осіб на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей (реєстр. № 10208 від 09.04.2019), поданий народними депутатами України Підберезняком В.І., Мельничуком С.Л. та Іщенком В.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Згідно з преамбулою та статтею 2 законопроекту пропонується визначити порядок проведення експерименту (з 01.01.2020 до 31.12.2022) з обміну житла, яке перебуває у власності внутрішньо переміщених осіб на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей на інше рівноцінне (або краще) житло, яке перебуває у державній власності на території заселення (Миколаївська та Кіровоградська області).

Згідно з частиною першою статті 6 законопроекту передбачається здійснювати фінансове забезпечення експерименту за рахунок коштів зекономлених у результаті призупинення на період здійснення експерименту чинності статтею 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» у обсязі 1 млрд грн щорічно. Частиною другою статті 6 та частиною третьою статті 8 законопроекту Кабінету Міністрів України доручається у проекті Державного бюджету України на 2020-2022 роки передбачати субвенції з державного бюджету обласним бюджетам територій заселення для фінансування експерименту в обсязі 250 млн грн на придбання житла та 250 млн грн на створення нових робочих місць, для кожної області щорічно.

Положення частини другої статті 6 та частини третьої статті 8 законопроекту не узгоджуються з частиною другою статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а також з частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Положення частини першої статті 6 законопроекту не відповідають нормам частини першої статті 95 Кодексу в частині коригування фінансових нормативів бюджетної забезпеченості коефіцієнтами, що враховують відмінності у вартості надання публічних послуг залежно від кількості соціально-економічних, демографічних, кліматичних, екологічних та ті інших особливостей адміністративно-територіальних одиниць.

Крім того, згідно з частиною шостою статті 4 законопроекту усі витрати та обов’язкові платежі, пов’язані з укладанням договору міни житла, здійснюються за рахунок органів управління експериментом (Кіровоградська та Миколаївська облдержадміністрації).

Отже, реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про проведення експерименту з обміну житла, яке перебуває у власності внутрішньо переміщених осіб на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей (реєстр. № 10208 від 09.04.2019), поданий народними депутатами України Підберезняком В.І., Мельничуком С.Л. та Іщенком В.О., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства при доопрацюванні законопроекту виключити частину другу статті 5, статтю 6, абзац другий частини третьої статті 8 законопроекту як такі, що не узгоджуються з нормами частини другої статті 95 Конституції України, частини другої статті 4, частини першої статті 95 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

2.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо радикального обмеження шалених суддівських винагород та забезпечення пропорційності й збалансованості стосовно їх виплати (реєстр. № 10085 від 26.02.2019), поданий народним депутатом України Ляшком О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), які стосуються розміру суддівської винагороди.

Згідно з частиною другою статті 135 Закону суддівська винагорода складається: з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Частиною третьою статті 135 Закону визначено, що базовий розмір посадового окладу судді становить: місцевого суду – 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (далі – прожитковий мінімум); апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 50 прожиткових мінімумів; Верховного Суду – 75 прожиткових мінімумів. Водночас, пунктом 24 Розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачається поетапне збільшення (з 1 січня 2019 року, з 1 січня 2020 року) розміру посадового окладу судді місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду. Зокрема з 1 січня 2019 року розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 25 прожиткових мінімумів /або 44 050 грн, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 року, 1 762 грн, враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»/, судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 40 прожиткових мінімумів /або відповідно 70 480 грн/.

Відповідно до законодавчої пропозиції передбачається зменшити розмір суддівської винагороди, а саме:

зменшити базовий посадовий оклад судді:

місцевого суду з 30 до 25 прожиткових мінімумів /в умовах 2019 року – з 52 860 грн до 44 050 грн/,

апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – з 50 до 35 прожиткових мінімумів /відповідно з 88 100 грн до 61 670 грн/,

Верховного Суду – з 75 до 45 прожиткових мінімумів /з 132 150 грн до 79 290 грн/;

зменшити розмір щомісячної доплати за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності відповідно з 15 та 20 відсотків до 5 і 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду;

скасувати: положення щодо застосування регіональних коефіцієнтів, що додатково застосовуються до базового розміру посадового окладу судді, та виплати доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; поетапного збільшення (з 1 січня 2020 року) розміру посадового окладу судді місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду; отримання суддівської винагороди у розмірах, передбачених Законом, тільки за результатами кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду за результатами конкурсу.

Також, законопроектом за реєстр. № 0085 пропонується зменшити розмір винагороди члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККСУ), визначивши, що вона складатиметься з посадового окладу та доплат, встановлених для судді Верховного Суду, при цьому посадовий оклад встановлюватиметься у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду /згідно із Законом розмір винагороди члена ВККСУ, який не є суддею, встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5, а розмір винагороди члена ВККСУ, який є суддею, дорівнює сумі його суддівської винагороди, якщо така сума перевищує розмір посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,5/.

З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту в частині зменшення розміру суддівської винагороди суддів судів усіх рівнів та винагороди членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може зумовити економію бюджетних коштів на забезпечення діяльності органів правосуддя.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Відповідно, зменшення розміру суддівської винагороди може спричинити позови до суду від суддів та може потребувати додаткових коштів державного бюджету на сплату судового збору, а також призведе до неефективного витрачання коштів державного бюджету, оскільки суддівська винагорода у розмірах встановлених Законом, буде виплачуватися суддям, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо радикального обмеження шалених суддівських винагород та забезпечення пропорційності й збалансованості стосовно їх виплати (реєстр. № 10085 від 26.02.2019, поданий народним депутатом України Ляшком О.В., матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи видатки державного бюджету на забезпечення діяльності органів правосуддя, разом з тим призведе до неефективного витрачання коштів державного бюджету щодо виплати суддівської винагороди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

2.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» (щодо адаптації українського автомобільного ринку до запровадження міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів) (реєстр. № 10128 від 06.03.2019), поданий народним депутатом України Фроловим О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується відкласти до 2025 року (у діючій редакції – до 2020 року) набрання чинності обмеження щодо здійснення митного оформлення з метою вільного обігу та першої державної реєстрації в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8701 20, 8702, 8704, 8705 згідно з УКТЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, а нових транспортних засобів за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня «Євро-6», за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно (у діючій редакції – до 31 грудня 2019 року включно).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законопроекту дозволить адаптуватися виробництву та ринку нових транспортних засобів до поетапного запровадження в нашій країні вимог екологічної безпеки, включаючи в майбутньому стандарт «ЄВРО-6». При цьому, збереження сталого імпорту нових транспортних засобів та збереження виробництва національними виробниками легкових автомобілів, які відповідають нормам екологічного стандарту «ЄВРО-5», забезпечить стабільні податкові надходження до державного бюджету та сприятиме збереженню робочих місць як на виробництві, так і в мережах збуту нових автомобілів.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме вплив на показники доходну частину бюджету, але необхідної для оцінки вартісного впливу на показники бюджетів інформації щодо прогнозних обсягів попиту, виробництва та продажу автомобілів, які відповідають певним екологічним нормам, обсягів ввезення таких авто розробником не надано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» (щодо адаптації українського автомобільного ринку до запровадження міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів) (реєстр. № 10128 від 06.03.2019), поданий народним депутатом України Фроловим О.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

2.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення конкурентоспроможності українських виробників (реєстр. № 10219 від 11.04.2019), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити з переліку товарів, які звільняються до 31 грудня 2022 року від оподаткування податком на додану вартість, операції із ввезення на митну територію України товарів за кодом УКТ ЗЕД 8504 23 00 00 (трансформатори з рідким діелектриком потужністю понад 10 000 кВ А) та УКТ ЗЕД 8502 31 00 00 (вітроенергетичні електрогенераторні установки).

Слід звернути увагу, що пунктом 15 розділу І Закону України від 16.05.2019 р. № 2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги» виключено з переліку товарів, які звільняються до 31 грудня 2022 року від оподаткування податком на додану вартість, операції із ввезення на митну територію України товарів за кодом УКТ ЗЕД 8504 23 00 00 (трансформатори з рідким діелектриком потужністю понад 10 000 кВ А).

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту унеможливить втрати державного та місцевих бюджетів через закриття українських промислових підприємств-виробників енергетичного обладнання.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не матиме негативного впливу на дохідну і видаткову частини бюджету, при цьому у разі прийняття законопроекту при ввезенні відповідних товарів на територію України буде сплачений податок на додану вартість (за даними митної статистики втрати бюджету, пов’язані із звільненням від оподаткування відповідних товарів, за період з 01.01.2019 по 23.04.2019 становили 3,5 млн гривень).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення конкурентоспроможності українських виробників (реєстр. № 10219 від 11.04.2019), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

2.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 345-1 Кримінального кодексу України (реєстр. № 0205 від 08.04.2019), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А. та Паламарчуком М.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено внести зміни до частини четвертої статті 345-1 Кримінального кодексу України та встановити кримінальну відповідальність за погрозу вбивством, насильством, знищенням чи пошкодженням майна журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї, умисне заподіяння таким особам побоїв, легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб або організованою групою у вигляді позбавлення волі від семи до чотирнадцяти років.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб у зв’язку із встановленням строків позбавлення волі за відповідний злочин. У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також звернуто увагу на таке та відмічено, що загальна величина впливу буде залежати від конкретного строку покарання (позбавлення волі) та кількості правопорушників.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 345-1 Кримінального кодексу України (реєстр. № 10205 від 08.04.2019), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А. та Паламарчуком М.П., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлення правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

2.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо удосконалення понятійного апарату у туристичної галузі та лібералізації туристичної діяльності» (реєстр. № 10216 від 10.04.2019), поданий народним депутатом України Кобцевим М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроект передбачає внесення змін до законів України «Про туризм» та «Про ліцензування видів господарської діяльності», якими, зокрема, пропонується розширити і конкретизувати термінологічно-понятійну базу в сфері туризму, розширити перелік умов договору про надання комплексу туристичних послуг, а також запроваджується ліцензування діяльності турагентів, які здійснюють посередницьку діяльність на території України з укладення договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту не призведе до додаткових витрат з державного бюджету, а навпаки дозволить забезпечити зростання надходжень бюджету від туристичної діяльності в окремих регіонах.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення чи зменшення доходної частини державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків при його запровадженні у поточному та наступних бюджетних періодах.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо удосконалення понятійного апарату у туристичної галузі та лібералізації туристичної діяльності» (реєстр. № 10216 від 10.04.2019), поданий народним депутатом України Кобцевим М.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

2.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо стимулювання погашення недоїмки платниками єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території Донецької та Луганської областей, підконтрольній українській владі (реєстр. № 10065 доопрац. від 09.04.2019), поданий народним депутатом України Шаховим С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується встановити, що у разі погашення платниками єдиного внеску, визначеними абзацом першим пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території Донецької та Луганської областей, підконтрольній українській владі, протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідним законом недоїмки, що виникла у період до 14 квітня 2014 року, заборгованість із сплати штрафних санкцій та пені підлягає списанню, при цьому до таких платників на період погашення сум недоїмки зупиняється застосування норм щодо зарахування сплачених сум єдиного внеску в рахунок сплати штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття проекту закону дасть можливість у стислі строки погасити недоїмку із сплати єдиного внеску, яка виникла до 14.04.2014, що приведе до збільшення обсягу страхових коштів, які розподіляються за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та перераховуються за призначенням.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а вартісна величина впливу положень законопроекту на видаткову частину державного бюджету (щодо сум компенсації видатків Пенсійного фонду ) залежатиме від сум погашеної недоїмки по єдиному соціальному внеску та сум списаних штрафів і пені. За даними Державної фіскальної служби, станом на 01.01.2015 сума боргу з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування Донецької та Луганської областей становить близько 2319 млн грн, у тому числі недоїмка – 2273 млн грн, штрафні санкції – 29 млн грн, пеня – 17 млн грн, а отже, за умови погашення недоїмки зі сплати єдиного внеску у сумі 2273 млн грн, яка виникла до 14.04.2014, підлягатимуть списанню фінансові санкції (штрафи та пеня) у розмірі 46 млн гривень.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансового забезпечення виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Варто також звернути увагу, що у державному бюджеті на 2019 рік видатки, які спрямовуються до Пенсійного фонду, визначені у сумі 167,5 млрд грн, що на 17,4 млрд грн більше ніж у 2018 році. При цьому на відміну від попередніх двох років за 2018 рік збільшилася заборгованість Пенсійного фонду за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, на 4,8 млрд грн і на початок 2019 року становила 52,8 млрд грн, що свідчить про погіршення фінансового стану Пенсійного фонду.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо стимулювання погашення недоїмки платниками єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території Донецької та Луганської областей, підконтрольній українській владі (реєстр. № 10065 доопрац. від 09.04.2019), поданий народним депутатом України Шаховим С.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіно-виробництва (реєстр. № 10224 від 12.04.2019), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Євлаховим А.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити, що місцем надання послуг з виробництва та компонування відео-фільмів та кіно-фільмів, телевізійних програм, рекламних роликів, фото-рекламних матеріалів, та пов’язаних з цим послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, а усі витрати на виробництво відео-продукції для експорту залишаються в локальній економіці та розвивають середній/малий бізнес в країні, що призведе до збільшення доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіно-виробництва (реєстр. № 10224 від 12.04.2019), поданий народними депутатами України Остріковою Т.Г., Євлаховим А.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Полтавської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Полтавської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р. № 01-18/2589). /Доповідь директора Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Басана О.І. заслухано 05.06.2019/

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Полтавської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р. №01-18/2589 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році у зв’язку із внесенням змін (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112 та від 06.03.2019 № 216) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Полтавської області передбачено субвенцію у сумі 802 909,5 тис. гривень.

Комітет на засіданні 27 лютого 2019 року (протокол № 167) погодив затверджений Полтавською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 632 909,5 тис. гривень.

Згідно із затвердженим Полтавською облдержадміністрацією уточненим Переліком об’єктів здійснено перерозподіл коштів між об’єктами у межах загального обсягу субвенції, що розподілений за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 80 000 тис. грн (9 об’єктів та 1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт) для 8 районів області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 512 909,5 тис. грн (21 об’єкт) для 26 районів області;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 40 000 тис. грн (1 об’єкт) для 1 району області.

Крім того, у надісланих Полтавською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (802 909,5 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 75 000 тис. грн (капітальний ремонт – 66 500 тис. грн, експлуатаційне утримання – 8 500 тис. грн), або 9,3% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання передбачено 170 000 тис. грн (на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 164 735 тис. грн, на вулицях і дорогах комунальної власності у населених пунктах – 5 265 тис. грн), або 21,2% загального обсягу субвенції.

На відміну від первинного Переліку об’єктів в уточненому Переліку об’єктів зменшено обсяг коштів за 1 об’єктом поточного середнього ремонту на суму 25 921,3 тис. грн та збільшено на таку суму обсяг коштів за іншим об’єктом поточного середнього ремонту.

Загалом матеріали, надані Полтавською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

За інформацією Полтавської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 03.06.2019 р.
№ 2938/1/5.1-6-573/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Полтавської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 588 363,2 тис. грн, використано – у сумі 547 380,6 тис. грн, або 93%. Залишок відповідних коштів станом на 1січня 2019 року становить 40 982,6 тис. гривень.

- у січні-квітні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Полтавській області перераховано субвенцію у сумі 238 694,9 тис. грн, касові видатки за цей період становили 35 076 тис. грн, або 14,7% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 травня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 244 601,5 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю.

Директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. підтвердив, що Перелік об’єктів погоджено Укравтодором.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Полтавській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Полтавської облдержадміністрації від 3 червня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, що була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік, погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Полтавської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 632 909,5 тис. грн, поданий листом Полтавської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р. № 01-18/2589 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» 17, «проти» - 0, «утрималися» -1, «не голосували» - 2.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Черкаської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Черкаської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р. № 8209/01/01-57). /Доповідь директора Департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Черкаської обласної державної адміністрації Чубаня С.В. заслухано 05.06.2019/

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Черкаської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р. № 8209/01/01-57 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році у зв’язку із внесенням змін (далі – уточнений Перелік об’єктів).

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Черкаської області передбачено субвенцію у сумі 488 369,6 тис. гривень.

Комітет на засіданні 20 березня 2019 року (протокол № 169) погодив затверджений Черкаською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 335 718,2 тис. грн.

Згідно із затвердженим Черкаською облдержадміністрацією уточненим Переліком об’єктів здійснено перерозподіл коштів між об’єктами у межах загального обсягу субвенції, що розподілений за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 45 698 тис. грн (9 об’єктів та 1 захід з проведення проектно-вишукувальних робіт) для 7 районів області;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 6 892,5 тис. грн (9 об’єктів) для 2 районів області;

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 214 791 тис. грн (97 об’єктів) для 20 районів області;

поточний середній ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 68 336,7 тис. грн (105 об’єктів) для 18 районів області.

Крім того, у надісланих Черкаською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (488 369,6 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд передбачено 24 695,75 тис. грн (капітальний ремонт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 552 тис. грн, поточний середній ремонт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 12 728 тис. грн, поточний середній ремонт на вулицях і дорогах комунальної власності – 3 308 тис. грн, дрібний ремонт та експлуатаційне утримання на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення – 8 107,75 тис. грн), або 5% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання передбачено 152 651,4 тис. грн (на автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 130 270,6 тис. грн, на вулицях і дорогах комунальної власності у населених пунктах – 22 380,8 тис. грн), або 31,2% загального обсягу субвенції.

На відміну від первинного Переліку об’єктів в уточненому Переліку об’єктів внесені зміни за такими напрямами:

капітальний ремонт (зменшено обсяг коштів на проектно-вишукувальні роботи на 2 500 тис. грн та доповнено 1 об’єктом – автомобільна дорога місцевого значення на суму 1 490 тис. грн та 1 об’єктом – вулиці і дороги комунальної власності у населених пунктах на суму 1 010 тис. грн;

поточний середній ремонт (змінено ділянки на 26 об’єктах автомобільних доріг місцевого значення, та змінено 11 об’єктів вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах).

Загалом матеріали, надані Черкаською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

За інформацією Черкаської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 03.06.2019 р. № 2940/1/5.1-6-578/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 391 451,3 тис. грн, використано – у сумі 350 811,7 тис. грн, або 89,6%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 40 639,6 тис. гривень;

- у січні-квітні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Черкаській області перераховано субвенцію у сумі 145 186,1 тис. грн, касові видатки за цей період становили 19 640,8 тис. грн, або 13,5% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 травня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 166 184,8 тис. гривень.

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Рудик С.Я., а також директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Черкаській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Черкаської облдержадміністрації від 3 червня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік, погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Черкаської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 335 718,2 тис грн, поданий листом Черкаської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р.
№8209/01/01-57 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» 17, «проти» - 0, «утрималися» -1, «не голосували» - 2.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Полтавській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Полтавської облдержадміністрації від 03.06.2019 р. № 01-18/2588). /Доповідь директора Державного підприємства «Агентство місцевих доріг Полтавської області» Басана О.І. заслухано 05.06.2019/

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Полтавської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р. № 01-18/2588 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування у Полтавській області, за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Полтавській областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Міністерством інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) і Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та подальше погодження з Комітетом.

У зв’язку із завершенням у 2018 році дії експерименту Комітет на своєму засіданні 19.12.2018 р. (протокол № 162) ухвалив рішення рекомендувати Кабінету Міністрів унормувати питання (у разі необхідності внести пропозиції) про використання у 2019 році залишків коштів на кінець 2018 року, отриманих місцевими бюджетами в рамках експерименту. З цього приводу за дорученням Уряду Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) поінформовано, що відповідні кошти будуть спрямовуватися у 2019 році відповідно до прийнятих рішень обласних та Київської міської держадміністрацій на здійснення передбачених заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у відповідних областях та м. Києві, заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у м. Києві.

За звітними даними Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) станом на кінець 2018 року в рамках експерименту залишок відповідних коштів у спеціальних фондах більшості обласних бюджетів і бюджеті м. Києва загалом становить близько 787,3 млн грн.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду бюджету /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/;

– кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства /частина друга статті 70/;

– місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період) /частина друга статті 72/.

Враховуючи наведене та з метою однакового практичного застосування відповідних норм, від Комітету було направлено звернення до Кабінету Міністрів з проханням доручити Мінфіну, Мінінфраструктури і Мін’юсту спільно опрацювати порушене питання та надати роз’яснення щодо необхідності у 2019 році затвердження обласними і Київською міською держадміністраціями переліків об’єктів згідно з експериментом на суму залишку відповідних коштів на кінець 2018 р. та погодження таких переліків об’єктів Мінінфраструктури і Укравтодором з подальшим погодженням з Комітетом, а також про результати поінформувати Комітет, Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації /лист Комітету від 01.02.2019 р. № 04-13/10-163 (20772)/. У відповідь за дорученням Уряду Мінфіном /лист Мінфіну від 27.02.2019 р. № 35110-03-3/5912/ не надано чіткого роз’яснення щодо порушеного у зверненні питання і не поінформовано Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації.

Зважаючи на наведене і визначені бюджетним законодавством повноваження Мінфіну у бюджетному процесі, Комітет на своєму засіданні 20.03.2019 р. (протокол № 169) ухвалив рішення рекомендувати Мінфіну у тижневий строк надати обласним і Київській міській держадміністраціям роз’яснення (включаючи організаційно-методичні рекомендації) щодо особливостей використання у 2019 році залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів в рамках експерименту, на кінець 2018 року з відповідним інформуванням Комітету, Укравтодору та Казначейства. З цього приводу Мінфіном надіслано відповідним адресатам інформаційний лист /від 08.04.2019 р. № 35110-03-2/10041/, в якому вказано, що залишки таких коштів витрачаються відповідно до частини другої статті 70 Кодексу на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Полтавської області в рамках експерименту за 2017-2018 роки, становив 117,06 млн грн (з них у 2018 р. – 79,76 млн грн), а використано таких коштів у сумі 79,16 млн грн (з них у 2018 р. – 41,86 млн грн), або 67,6%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 37,9 млн грн. Поряд з тим, на запит від Комітету Казначейством /лист від 05.02.2019 р. № 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Полтавської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Полтавською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 2 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 37,9 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Полтавської облдержадміністрації Перелік об’єктів розглянуто і підтримано Укравтодором та Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 28.05.2019 р. № 2833/1/5.2-6-548/08 та Мінінфраструктури від 31.05.2019 р. № 6350/25/10-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Полтавською облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. зазначив, що Перелік об’єктів розглянуто і підтримано Укравтодором.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: Комітет не має заперечень щодо поданого листом Полтавської облдержадміністрації від 3 червня 2019 року Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України і Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Полтавській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Полтавської області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Полтавської обласної державної адміністрації від 03.06.2019 р. № 01-18/2588), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» 17, «проти» - 0, «утрималися» -1, «не голосували» - 2.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Хмельницькій області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Хмельницької облдержадміністрації від 31.05.2019 р. № 55/26-20-2627/2019).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Хмельницької обласної державної адміністрації від 31.05.2019 р. № 55/26-20-2627/2019 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Хмельницькій області за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Хмельницькій областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької області в рамках експерименту за 2017-2018 роки, становив 211,9 млн грн (з них у 2018 р. – 1,3 млн грн), а використано таких коштів у сумі 211,3 млн грн (з них у 2018 р. – 51,1 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 50,4 млн грн/), або 99,7%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 0,6 млн грн. Поряд з тим, на запит від Комітету Казначейством /лист від 05.02.2019 р. № 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Хмельницької області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Хмельницькою облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 1 об’єкт стосовно поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 0,6 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Хмельницької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором та розглянуто Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 20.05.2019 р. № 2623/1/5.2-6-476/08 та Мінінфраструктури від 29.05.2019 р. № 6246/25/10-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Хмельницькою облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. зазначив, що Перелік об’єктів погоджено Укравтодором.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: Комітет не має заперечень щодо поданого листом Хмельницької облдержадміністрації від 31 травня 2019 року Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Хмельницькій області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Хмельницької області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Хмельницької обласної державної адміністрації від 31.05.2019 р. № 55/26-20-2627/2019), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» 17, «проти» - 0, «утрималися» -1, «не голосували» - 2.

5.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І. про погодження розподілу у 2019 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення оперативно-диспетчерських служб, на реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 р. № 425.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 28.05.2019 року № 25.2.4./13790 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу у 2019 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення оперативно-диспетчерських служб, на реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 р. № 425 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві» (далі – постанова КМУ № 425).

Питання погодження Комітетом розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Згідно із пунктом 3 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» протягом 2018-2019 років реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій поступово запроваджується для інших видів медичної допомоги (з 1 січня 2018 року запроваджено програму медичних гарантій для первинної медичної допомоги), зокрема шляхом реалізації пілотних проектів для відповідних видів медичних послуг, окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів. Порядок реалізації таких проектів, перелік медичних послуг та лікарських засобів, що оплачуються за рахунок коштів Державного бюджету України, тарифи та коригувальні коефіцієнти встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Закон України «Про екстрену медичну допомогу» визначив організаційно-правові засади забезпечення громадян екстреною медичною допомогою, у тому числі під час виникнення надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків, і засади створення, функціонування та розвитку системи екстреної медичної допомоги. Згідно із статтею 8 цього Закону структурним підрозділом центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф є оперативно-диспетчерська служба, що з використанням телекомунікаційних мереж, програмних, технічних та інших засобів забезпечує у цілодобовому режимі в першу чергу прийняття викликів екстреної медичної допомоги, формування, оброблення та передачу інформації про виклики екстреної медичної допомоги, інформаційну підтримку та координацію дій бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги і закладів охорони здоров’я з надання екстреної медичної допомоги.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) вперше визначена субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення оперативно-диспетчерських служб, на реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві (далі – субвенція). Такі кошти передбачено за бюджетною програмою (код 2311470) у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОЗ за загальним фондом як видатки розвитку у сумі 922 568,9 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону).

Постановою КМУ № 425 запроваджується протягом 2019 року пілотний проект щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві, під час реалізації якого у зазначених регіонах створюється новий механізм організації та надання екстреної медичної допомоги, спрямованої на забезпечення вчасного, якісного та ефективного реагування на випадки невідкладних станів.

Поряд з тим постановою КМУ № 425 затверджено Порядок та умови надання субвенції, хоча відповідно до абзацу другого частини другої статті 97 Кодексу порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджується Урядом не пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності.

Згідно із зазначеними Порядком та умовами надання субвенції встановлено таке:

– субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо створення оперативно-диспетчерських служб, забезпечення центрів екстреної медичної допомоги спеціалізованим санітарним транспортом екстреної медичної допомоги типів В та С у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві з метою виконання нормативів прибуття бригад екстреної медичної допомоги, засобами оснащення для демонстрації та тренування у навчально-тренувальних відділах (центрах) підготовки центрів екстреної медичної допомоги у цих регіонах та апаратно-програмними комплексами оперативно-диспетчерських служб центрів екстреної медичної допомоги в рамках створення комплексного автоматизованого управління системою екстреної медичної допомоги за регіонально-розподіленим принципом;

– умовами надання субвенції є співфінансування з місцевих бюджетів на рівні не менше ніж 25 відсотків вартості заходів, що здійснюються за рахунок субвенції, та наявність матеріально-технічної бази, у тому числі приміщення для навчально-тренувальних відділів (симуляційних центрів) та оперативно-диспетчерських служб у пілотних регіонах.

При цьому визначено, що переліки обладнання, предметів довгострокового користування та інформація про предмет закупівель погоджується з МОЗ.

Водночас передбачено, що у разі необхідності закупівлі малоцінних необоротних матеріальних активів у межах заходів щодо забезпечення центрів екстреної медичної допомоги засобами оснащення для демонстрації та тренування у навчально-тренувальних відділах (центрах) підготовки та апаратно-програмними комплексами оперативно-диспетчерських служб кошти, визначені розподілом субвенції як видатки розвитку, можуть спрямовуватися на видатки споживання.

Щодо такого положення слід зауважити, що відповідно до статті 23 Кодексу зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення. Кодексом та Законом не передбачено відповідних повноважень Уряду щодо встановлення можливості спрямування видатків розвитку субвенції на видатки споживання. Відтак, виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів (згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями).

Відповідно до додатка до цих Порядку та умов надання субвенції здійснено розподіл між місцевими бюджетами у 2019 році обсягу субвенції у сумі 922 568,9 тис. грн (на підставі частини шостої статті 108 Кодексу) таким чином:

між обласними бюджетами 5 областей та бюджетом міста Києва, де запроваджено пілотний проект (на закупівлю спеціалізованого санітарного транспорту екстреної медичної допомоги, засобів оснащення для демонстрації та тренування у навчально-тренувальних відділах (центрах) підготовки центрів екстреної медичної допомоги, апаратно-програмного комплексу оперативно-диспетчерських служб), а саме для областей: Вінницької – 202 млн грн, Донецької – 69,1 млн грн, Одеської – 239,7 млн грн, Полтавської – 166,4 млн грн, Тернопільської – 80,8 млн грн та міста Києва – 87,7 млн грн;

між обласними бюджетами 13 областей, що не беруть участі у реалізації пілотного проекту (на закупівлю апаратно-програмного комплексу оперативно-диспетчерських служб), а саме для областей: Волинської – 3,4 млн грн, Житомирської – 10,5 млн грн, Закарпатської – 5,9 млн грн, Запорізької – 0,09 млн грн, Івано- Франківської – 0,7 млн грн, Кіровоградської – 5,7 млн грн, Луганської – 11,3 млн грн, , Рівненської – 6,1 млн грн, Сумської – 0,3 млн грн, Харківської – 12,3 млн грн, Хмельницької – 6,4 млн грн, Черкаської – 6,7 млн грн, Чернівецької – 7,5 млн грн.

У матеріалах, наданих МОЗ до Комітету, серед іншого зазначається, що розподіл проведено з урахуванням такого:

1) для пілотних регіонів – на видатки, пов’язані із закупівлею:

спеціалізованого санітарного транспорту екстреної медичної допомоги у сумі 817 574,6 тис. грн /не більше 75% загального обсягу видатків 1 090 098,4 тис. грн/;

засобів оснащення для демонстрації та тренування у навчально-тренувальних відділах (центрах) підготовки центрів екстреної медичної допомоги у сумі 10 156,5 тис. грн /не більше 75% загального обсягу видатків 13 542,3 тис. грн/;

апаратно-програмного комплексу оперативно-диспетчерських служб у сумі 17 979,7 тис. грн /не більше 75% загального обсягу видатків 23 973 тис. грн/;

2) для інших регіонів, які не беруть участі у пілотному проекті, – на видатки, пов’язані із закупівлею апаратно-програмного комплексу оперативно-диспетчерських служб у сумі 76 858,1 тис. грн /не більше 75% загального обсягу видатків відповідно до потреби 102 477,8 тис. грн/. Розрахунок щодо вказаних видатків здійснено на основі потреб регіонів (в інших 6 регіонах, за усною інформацією МОЗ, відповідне обладнання закуплено).

/Надані МОЗ інформаційно-аналітичні матеріали щодо орієнтовних кількісних та цінових показників забезпечення пілотних регіонів спеціалізованим санітарним транспортом екстреної медичної допомоги, засобами оснащення для демонстрації та тренування для навчально-тренувальних симуляційних центрів, а також щодо якісних показників забезпечення регіонів апаратно-програмним комплексом оперативно-диспетчерських служб роздані народним депутатам України – членам Комітету/.

Варто звернути увагу, що згідно з помісячним розписом видатків державного бюджету на 2019 рік надання субвенції місцевим бюджетам передбачено починаючи з квітня. Зважаючи на зазначене, для ефективного використання передбачених коштів до цього періоду належало затвердити відповідні плани заходів, переліки обладнання та предметів довгострокового користування, однак здійснення Урядом розподілу субвенції у кінці травня п. р. відтерміновує проведення належних заходів із закупівлі товарів, робіт і послуг в регіонах та створює передумови для неповного освоєння відповідних коштів з місцевих бюджетів.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити здійснення у 2019 році розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції у сумі 922 568,9 тис. грн згідно з додатком до Порядку та умов надання такої субвенції, затверджених постановою КМУ № 425 (проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо розподілу обсягу субвенції, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Коміетут.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у 2019 році розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення оперативно-диспетчерських служб, на реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві у сумі 922 568,9 тис. грн згідно з додатком до Порядку та умов надання такої субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 р. № 425.

Голосували: «за» - одноголосно.

5.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 363-р). /Доповідь заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. заслухано 05.06.2019/

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 05.06.2019
№ 1/10-1567 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 363-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 7 800 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та освітнього омбудсмена» на 500 тис. грн та встановлення видатків розвитку за цією бюджетною програмою у сумі 7 300 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-квітень 2019 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2201020 - у обсязі 1 124 тис. грн, що становить 8,6% річного плану (визначено у обсязі – 13 044,4 тис. грн) та 25,6% плану на звітний період;

2201160 - у обсязі 5 982 757,8 тис. грн, що становить 31,4% річного плану (визначено у обсязі – 19 078 597 тис. грн) та 94,3% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства освіти і науки України, в якому зазначається, що Законом України «Про вищу освіту» передбачено, що Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти повинно мати належне приміщення. Відтак, для потреб Національного агентства передбачається використовувати приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1-А, та яке потребує виконання робіт з капітального та поточного ремонту. Зазначено, що проведення ремонтних робіт поліпшить експлуатаційні характеристики будівлі, збільшить енергоефективність, що призведе до зменшення комунальних витрат та економії державних коштів.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки та пояснення щодо зменшення видатків на підготовку кадрів вищими навчальними закладами та можливих ризиків такого зменшення) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс проповзицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 5 червня 2019 року № 363-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 363-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом:

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та освітнього омбудсмена» на 500 тис. грн та встановлення видатків розвитку за програмою у сумі 7 300 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

5.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 364-р). /Доповідь заступника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. заслухано 05.06.2019/

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 05.06.2019
№ 1/10-1566 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 364-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодекс перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів, забезпечення діяльності експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій» на 8 300 тис. гривень (з них оплата праці – 6 800 тис. гривень);

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та освітнього омбудсмена» на 8 300 тис. гривень (з них оплата праці – 6 800 тис. гривень).

2201170 - у обсязі 65 368,9 тис. грн, що становить 6,3% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 1 036 175,2 тис. грн) та 11,6% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства освіти і науки України, в якому зазначається, що зазначений перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою застосування коефіцієнта підвищення посадових окладів для працівників Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, умови оплати праці яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Також зазначено, що при формуванні показників державного бюджету на 2019 рік були заплановані видатки для здійснення реорганізації Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти», проте на сьогодні реорганізація не відбулася, відтак за бюджетною програмою 2201170 виникла економія бюджетних коштів.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс проповзицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 5 червня 2019 року № 364-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 364-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів, забезпечення діяльності експертних рад з питань проведення експертизи дисертацій» на 8 300 тис. гривень (з них оплата праці – 6 800 тис. гривень);

Голосували: «за» - одноголосно.

5.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Кузькіна Є.Ю. про погодження розподілу та змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 365-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (лист від 05.06.2019 р. № 05220-03-2/14672, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 365-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – розпорядження Уряду
№ 365-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) за загальним фондом затверджено видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – субвенція) у сумі 4 756 618,1 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Уряду від 06.02.2012 № 106 (із змінами) «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», згідно з якими визначено, що:

– субвенція спрямовується серед іншого на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури комунальної власності, а однією з основних умов її надання є спрямування субвенції на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної власності;

– переліки об’єктів та заходів за рішенням Кабінету Міністрів України затверджуються Кабінетом Міністрів України або місцевими держадміністраціями, виконавчими органами органів місцевого самоврядування.

Розподіл субвенції у обсязі 1 032 805,902 тис. грн (21,7% бюджетних призначень) здійснено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 р. № 39-р, що погоджено Комітетом.

Відповідно до пункту 1 розпорядження Уряду № 365-р затверджено розподіл у 2019 році частини субвенції:

між місцевими бюджетами за об’єктами (заходами) згідно з додатком 1 (у обсязі 991 117,286 тис. грн);

між місцевими бюджетами Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорiзької, Iвано-Франкiвської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львiвської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Херсонської, Хмельницької та Чернігівської областей згідно з додатком 2 (у обсязі 165 005,985 тис. грн).

Поряд з тим встановлено, що переліки об’єктів і заходів, які фінансуються у 2019 році за рахунок субвенції згідно з додатком 2, формуються та затверджуються відповідними місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад.

Згідно з пунктом 2 розпорядження Уряду № 365-р внесено зміни у додатки 1 і 2 до розпорядження Уряду від 23.01.2019 № 39-р.

Необхідно звернути увагу, що надані Мінфіном матеріали не містять обґрунтувань та пояснень щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами.

Довідково: За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-травень 2019 року з державного бюджету місцевим бюджетам надано 1 032,8 млн грн субвенції, що становить 66,3% плану на відповідний період.

Поряд з тим, слід відмітити, що на виконання вимог пункту 26 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на рахунках загального фонду відповідних місцевих бюджетів збережено залишки коштів за субвенцією у обсязі 2 566 688 тис. грн для здійснення відповідних витрат у 2019 році з урахуванням їх цільового призначення.

Касові видатки місцевих бюджетів за січень-квітень 2019 року за субвенцією становили 799,8 млн грн.

Від Рахункової палати не було висловлено зауважень та пропозицій щодо розподілу субвенції, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл та зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції згідно з пунктами 1 і 2 та додатками до розпорядження Уряду № 365-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити розподіл та зміни до розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з пунктами 1 і 2 та додатками до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 365-р «Деякі питання розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій».

Голосували: «за» - одноголосно.

У ході засідання Комітету народним депутатом України Деркачем А.Л. було порушено питання про необхідність наближення асигнувань місцевим бюджетам за медичною та освітньою субвенціями для належного фінансового забезпечення у 2019 році установ охорони здоров’я та освіти, насамперед в частині оплати праці працівників, що здійснюється за рахунок таких субвенцій з державного бюджету, та запропоновано направити відповідне звернення Міністерству фінансів України від Комітету з питань бюджету. Така пропозиція була підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly/75861.html

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №175 від 06.06.2019

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти