Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №176 від 19 червня 2019 року

 

 

 

15⁰⁰  година  м. Київ, вул. Банкова 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Куліченко І.І., Микитась М.В., Пресман О.С., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Литвиненко Л.І., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Граділь А.І. – заступник Міністра;

Зубанєва К.Є. – начальник Управління аналізу державного бюджету та макроекономічних показників;

Кузьма А.Р. – заступник начальника Управління аналізу державного бюджету та макроекономічних показників;

від Міністерства закордонних справ України

Усатий В.Ю. – виконуючий обов’язки Державного секретаря;

Дорогань О.В. – заступник директора Фінансового департаменту;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Ковальова О.В. – заступник Міністра;

Ахіджанов Б.Р. – директор Господарсько-фінансового департаменту;

від Міністерства охорони здоров’я України

Ковтонюк П.А. – заступник Міністра;

від Міністерства соціальної політики України

Шамбір М.І. – заступник Міністра;

Попова Л.В. – заступник Міністра;

Задніпрянець В.А. – заступник директора Департаменту реалізації державних соціальних програм;

Цапенко Ю.С. – керівник експертної групи з питань соціального бюджету Директорату стратегічного планування, координації політики та євроінтеграції;

від Міністерства екології та природних ресурсів України

Вакараш В.М. – заступник Міністра;

від Міністерства молоді та спорту України

Даневич М.В. – заступник Міністра;

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва

 та житлово-комунального господарства України

Токаренко В.В. – виконуючий обов’язки директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики;

від Міністерства культури України

Якубівський В.Л. – начальник Управління економічного розвитку та фінансів;

від Адміністрації державної служби спеціального зв’язку

 та захисту інформації України

Чаузов О.М. – перший заступник Голови;

Коберник В.В. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Національної поліції України

Клименко І.В. – заступник Голови;

Іванченко В.В. – начальник Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку;

Дятленко О.А. – начальник Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку;

від Національної академії медичних України

Цимбалюк В.І. – Президент Академії;

Наумова Л.Ю. – начальник Фінансово-економічного управління;

Лазоришинець В.В. – директор Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова;

від Державного управління справами

Піщіков В.А. – керівник Управління охорони здоров’я;

Дячук Д.Д. – директор Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини»

від Державного агентства автомобільних доріг України

Цепелєв С.Ю. – директор Департаменту розвитку мережі доріг;

від Волинської обласної державної адміністрації

Цьось В.І. – заступник Голови;

Довгополюк В.В. – виконуючий обов’язки директора Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства;

від Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Коломоєць А.В. – директор Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва;

Немога Г.В. – начальник управління дорожньо-транспортного господарства Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва;

від Херсонської обласної державної адміністрації

Галамага А.В. – заступник директора Департаменту будівництва та розвитку інфраструктури – начальник Управління автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Чузавков С.О. – головний спеціаліст відділу зв’язків із засобами масової інформації Управління інформаційної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст відділу відносин з органами державної влади та громадськістю Управління інформаційної політики;

від Асоціації міст України

Кобялко Вікторія – експерт.

На початку засідання Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що на прохання Голови Рахункової палати Пацкана В.В. 20 червня п.р. о 15:30 планується проведення робочої зустрічі членів Комітету з питань бюджету з Президентом INTOSAI доктором Харібом Аль Амімі за адресою: вул. Грушевського, 5 (зала нарад, 3 поверх) /відповідний лист Рахункової палати роздано народним депутатам України – членам Комітету/. Голова Комітету Павелко А.В. звернувся до першого заступника Голови Комітету Амельченка В.В., голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. та членів Комітету взяти участь у такому заході. З цього приводу пізніше Голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернув увагу, що візит Президента INTOSAI в Україну відбувається вперше, та особисто запросив членів Комітету взяти участь у відповідній зустрічі.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) у Волинській області (згідно з листом Волинської обласної державної адміністрації від 13.06.2019 р. № 3535/21/219);

2) у Дніпропетровській області (згідно з листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 07.06.2019 р. № 24-2209/0/2-19).

3. Про переліки об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг в окремих регіонах та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року:

1) у Луганській області (згідно з листом Луганської обласної державної адміністрації від 05.06.2019 р. № 6/9-2792);

2) у Херсонській області (згідно з листом Херсонської обласної державної адміністрації від 14.06.2019 р. № 30-4075/0/19/314).

4. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) передача бюджетних призначень Міністерству закордонних справ України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 № 366-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 414-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 406-р) /прийняття рішення перенесено на чергове засідання/;

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 407-р);

5) розподіл субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2018 № 418-р);

6) розподіл субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2018 № 421-р);

7) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі “Прозорий офіс” (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2018 № 420-р);

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (постанова Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 504);

9) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству екології та природних ресурсів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 397-р);

10) зміни до розподілу субвенції на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів (постанова Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 514) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету Мельника С.І./;

11) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 433-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

12) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2019
№ 431-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

13) розподіл субвенції на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 430-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету Мельника С.І./;

14) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 432-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

15) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 429-р /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

16) зміни до розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік для здійснення природоохоронних заходів (постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 513) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

5. Про погодження Порядку та обсягу спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (постанова Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 445).

6. Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році /розглянуто після пункту 4 порядку денного/.

7. Про проект Закону України про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України щодо фінансового забезпечення окремих програм та закладів охорони здоров’я (реєстр. № 10231 від 12.04.2019), внесений народними депутатами України Іщейкіним К.Є., Молотком І.Ф. та іншими.

8. Різне.

Про пропозицію народного депутата України Деркача А.Л. щодо створення робочої групи з вивчення практики застосування законодавства України щодо контролю, обліку та використання міжнародних кредитів, міжнародної технічної допомоги, а також впливу міжнародних чинників на ціноутворення при видобуванні, імпорті/експорті енергоносіїв, можливих фактах корупції та лобіювання в цих сферах.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 10251 від 24.04.2019, народний депутат України Чумак В.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підсудності окремих категорій адміністративних справ" (реєстр. № 10282 від 13.05.2019, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо підсудності окремих категорій адміністративних справ" (реєстр. № 10283 від 13.05.2019, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мисливське господарство та полювання" в частині зміни порядку обліку тварин, що віднесені до державного мисливського фонду" (реєстр. № 10265 від 26.04.2019, народні депутати України Сугоняко О.Л., Тіміш Г.І., Медуниця О.В., Соловей Ю.І., Велікін О.М.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про географічні назви" щодо удосконалення діяльності, пов'язаної із встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв" (реєстр. № 10239 від 23.04.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про утримання прикордонних дорожніх мостових об'єктів на українсько-польському державному кордоні" (реєстр. № 0222 від 16.04.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про державне регулювання у сфері супутникової навігації" (реєстр. № 10198 від 29.03.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав територіальних громад в процесі добровільного об'єднання територіальних громад та приєднання до об'єднаної територіальної громади" (реєстр. № 10240 від 23.04.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 12-1 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" щодо контролю за правильністю обчислення збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, та повнотою і своєчасністю його сплати" (реєстр. № 10276 від 10.05.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання застосуванню "брудних виборчих технологій" під час виборчого процесу" (реєстр. № 10256 від 25.04.2019, народні депутати України Ляшко О.В., Дубіль В.О. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації" щодо опублікування офіційних документів органів державної влади та органів місцевого самоврядування" (реєстр. № 10241 від 23.04.2019, народний депутат України Шахов С.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" щодо створення квот при формуванні виборчих списків" (реєстр. № 10266 від 26.04.2019, народні депутати України Сотник О.С., Романова А.А. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 24 Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо удосконалення порядку відвідування установ виконання покарань)" (реєстр. № 10243 від 23.04.2019, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М., Карпунцов В.В.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо заборони залучення одиноких матерів до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні і направлення їх у відрядження)" (реєстр. № 10255 від 25.04.2019, народний депутат України Мірошниченко Ю.Р.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування Збройними Силами України та Державною спеціальною службою транспорту бойової техніки, зброї та спеціальних засобів в особливий період" (реєстр. № 10277 від 10.05.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"" (реєстр. № 10275 від 10.05.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 10247 від 24.04.2019, народні депутати України Савчук Ю.П., Чумак В.В. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль" (реєстр. № 0223 від 23.04.2019, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (реєстр. № 10287 від 14.05.2019, народні депутати України Сидорович Р.М., Алєксєєв С.О., Романюк В.М.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо сприяння виконанню Національним банком України функцій із захисту інтересів вкладників і кредиторів неплатоспроможних банків" (реєстр. № 10285 від 14.05.2019, народні депутати України Поляков М.А., Жолобецький О.О.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення скасування мораторію на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, без прийняття спеціального закону" (реєстр. № 10258 від 25.04.2019, народні депутати України Вілкул О.Ю., Колєсніков Д.В., Павлов К.Ю., Гальченко А.В.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Фонд державного майна України"" (реєстр. № 10264 від 26.04.2019, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального забезпечення осіб, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю внаслідок психічного розладу (реєстр. № 10233 від 15.04.2019), внесений народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Богомолець О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань ветеранів та осіб з інвалідністю.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» пропонується збільшити розмір грошової допомоги особі, яка проживає разом з двома чи більше особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу і здійснює за ними догляд, а саме, розмір такої  грошової допомоги не може бути більше ніж:

півтора прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць – у разі догляду за двома особами з інвалідністю;

двох прожиткових мінімумів на одну особу в розрахунку на місяць – у разі догляду за трьома і більше особами з інвалідністю.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи серед іншого зазначається таке:

– за даними Мінсоцполітики в 554 сім’ях проживає дві особи з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, а в 37 сім’ях проживає три і більше осіб з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу.

– за прогнозними розрахунками видатки із державного бюджету складуть приблизно 8 млн грн на рік і можуть бути здійснені за рахунок та в межах бюджетної програми КПКВК 3511340 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку».

Слід відмітити, що розрахунок обсягу зазначеної субвенції на 2019 рік здійснювався виходячи із визначеного законодавством кола осіб, що мають право на відповідні соціальні пільги та гарантії. Тому запропоновані у законопроекті положення розширюють коло таких осіб, що зумовлює необхідність збільшення обсягу субвенції.

Згідно з висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

За таких умов термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального забезпечення осіб, які здійснюють догляд за особами з інвалідністю внаслідок психічного розладу (реєстр. № 10233 від 15.04.2019), внесений народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Богомолець О.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо військового капеланства) (реєстр. № 10245 від 23.04.2019), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Ричковою Т.Б., Тимошенком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб строком на десять років з моменту набуття чинності Закону України «Про військове капеланство» доходи, отримані військовими капеланами внаслідок укладення з ними договорів душпастирської опіки, в тому числі у випадку їх реєстрації в якості суб’єкта господарювання (самозайнятої особи).

Цей законопроект є похідним від поданого цими ж авторами законопроекту «Про військове капеланство» за реєстр. № 10244-1. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 10245 залежить від прийняття базового законопроекту за реєстр. № 10244-1.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб). Відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, а податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до звуження бази оподаткування та відповідних втрат податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а вартісна величина впливу буде залежати від кількості військових капеланів та суми отримуваних ними доходів, які тимчасово не підлягатимуть оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо військового капеланства) (реєстр. № 10245 від 23.04.2019), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Ричковою Т.Б., Тимошенком Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів після набрання чинності Законом України «Про військове капеланство»). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

 

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо звільнення від оподаткування пасивних доходів (банківських вкладів) окремих категорій громадян (реєстр. № 10250 від 24.04.2019), поданий народним депутатом України Ківаловим С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 167 Податкового кодексу України пропонується звільнити дітей війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», від сплати податку на доходи фізичних осіб, нарахованого на пасивні доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. При цьому, передбачається доповнити перелік пільг, визначених законами України «Про соціальний захист дітей війни» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільгою щодо звільнення від сплати податку на пасивні доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до звуження бази оподаткування та відповідно втрат бюджету з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також ускладнення адміністрування цих платежів та ризиків виникнення схем ухилення від оподаткування за участю категорій громадян, визначених у законопроекті (оформлення на таких громадян несумлінними платниками податку депозитних рахунків із значними сумами грошових заощаджень), наслідком яких може бути зменшення надходжень до бюджету. При цьому, вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину бюджету буде залежати від суми нарахованих доходів у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок на користь пільгової категорії осіб, проте оцінити вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що згідно з:

пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб);

пунктами 1-1 і 1-2 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб від оподаткування пасивних доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок та військовий збір належать до доходів загального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо звільнення від оподаткування пасивних доходів (банківських вкладів) окремих категорій громадян (реєстр. № 10250 від 24.04.2019), поданий народним депутатом України Ківаловим С.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг закладами вищої освіти (реєстр. № 10273 від 07.05.2019), поданий народним депутатом України Кіршем О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі закладів вищої освіти незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

звільнити заклади вищої освіти незалежно від форми власності і джерел фінансування від сплати земельного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які мають бути відшкодовані за рахунок державного бюджету, а вартісна величина впливу на дохідну частину місцевих бюджетів залежатиме від площі об’єктів нерухомості та земельних ділянок, нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що перебувають у власності закладів вищої освіти, проте оцінити вплив на показники бюджетів неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для надання освітніх послуг закладами вищої освіти (реєстр. № 10273 від 07.05.2019), поданий народним депутатом України Кіршем О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на майно та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку суднобудівної промисловості України» (нова редакція) (реєстр. № 10059 від 14.02.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державну підтримку суднобудівної промисловості України», виклавши його в новій редакції, відповідно до якої, зокрема, пропонується:

визнати суднобудування пріоритетною галуззю промисловості України і віднести науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи по створенню нової суднобудівної продукції до категорії критичних технологій;

уповноважити Кабінет Міністрів України затверджувати перелік суб'єктів суднобудування, щодо яких запроваджуватимуться заходи державної підтримки, та Національну програму розвитку суднобудування України на 20 років;

надання за рахунок коштів, передбачених у законі про державний бюджет на відповідний рік, на період з 1 січня 2019 року до 1 січня 2039 року державної фінансової підтримки на будівництво корабельних, морських, річкових суден та інших плавучих засобів і реконструкцію основних виробничих фондів підприємств суднобудівної промисловості через механізм здешевлення кредитів шляхом визначення часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків, залученими суб’єктами господарювання у національній валюті. Зазначена компенсація надаватиметься за відсотки, фактично сплачені у поточному бюджетному періоді, у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діє на дату сплати зазначених відсотків:

   - суб’єктам суднобудування, які знаходяться на території України, для будівництва корабельних, морських, річкових суден та інших плавучих засобів і реконструкції основних виробничих фондів підприємств суднобудівної промисловості;

   - експлуатантам суднобудівного обладнання, які знаходяться на території України, для придбання і реконструкції суднобудівного обладнання вітчизняного виробництва;

надати право Кабінету Міністрів України виступати від імені держави гарантом виконання зобов’язань суб’єктів суднобудування за іноземними кредитами, що надаються іноземними державами, банками, міжнародними фінансовими організаціями, а також зобов’язань перед іноземними замовниками за зовнішньоекономічними договорами (контрактами);

доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати до Верховної Ради України нову редакцію Закону України «Про спеціальну економічну зону «Миколаїв», у тому числі щодо створення у Миколаївській області технопарку суднобудування (застосування стимулюючого режиму оподаткування суднобудівних підприємств із максимальним урахуванням досвіду держав – світових лідерів суднобудування) та прийняти нормативно-правові акти необхідні для початку роботи та функціонування Експортно-кредитного агентства, яке здійснюватиме страхування, перестрахування і надання гарантій за договорами, які забезпечують розвиток експорту. 

Відтак, виходячи з положень законопроекту, його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також відмічається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту. Водночас зазначається про вплив законопроекту на загальні обсяги видатків державного бюджету у 2019 році, оскільки за законодавчою пропозицією відповідний закон має набирати чинність з дня наступного за днем його опублікування. 

Крім того, положення законопроекту щодо створення спеціальної економічної зони із застосуванням стимулюючого режиму оподаткування суднобудівних підприємств можуть зменшити дохідну частину державного та місцевих бюджетів за умови внесення відповідних змін до податкового законодавства. 

Також доцільно зазначити, що надання державних гарантій під зобов’язання суб’єктів суднобудування за іноземними кредитами, а також за зобов'язаннями перед іноземними замовниками за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), у разі їх невиконання такими суб’єктами, зумовить необхідність виконання державою гарантійних зобов’язань, що призведе до збільшення гарантованого державою боргу.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету на що також звернуто увагу Міністерства фінансів України. 

Слід зауважити, що положеннями законопроекту передбачається визначення Кабінетом Міністрів України порядку використання коштів на здійснення фінансової підтримки суднобудівної галузі, хоча вимога щодо підготовки та затвердження порядку використання бюджетних коштів уже передбачена частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України, і не потребує додаткового правового регулювання.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку суднобудівної промисловості України» (нова редакція) (реєстр. № 10059 від 14.02.2019), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуючи видатки державного бюджету, а також може опосередковано зменшити надходження державного та місцевих бюджетів за умови внесення відповідних змін до податкового законодавства та збільшити гарантований державою борг у разі виконання державою гарантійних зобов’язань перед кредиторами за зобов’язаннями суб’єктів суднобудування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо вдосконалення окремих його положень (реєстр. № 10254 від 25.04.2019), поданий народним депутатом України Паламарчуком М.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України від 14.08.2014 № 1642-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон), які стосуються повноважень Генерального прокурора України та керівника регіональної прокуратури, призначення на посаду Генерального прокурора України, а також присвоєння класних чинів, безкоштовного забезпечення форменим одягом для прокурорів і слідчих.

Законом не передбачено присвоєння класних чинів, безкоштовне забезпечення форменим одягом для прокурорів і слідчих, прийнятих на роботу до органів прокуратури після набрання чинності цим Законом (після 15.07.2015).

При цьому зазначені права передбачено підпунктом 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону лише для прокурорів і слідчих, яким було присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом.

Законопроектом за реєстр. № 10254 пропонується внести зміни до підпункту 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Закону та виключити норму щодо поширення вищевказаних положень лише на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності Законом (до 15.07.2015). /Тобто, вказане положення щодо присвоєння класних чинів, безкоштовного забезпечення форменим одягом застосовуватиметься для всіх прокурорів і слідчих органів прокуратури/.

Зважаючи на законодавчу пропозицію щодо надання права всім прокурорам та слідчим на присвоєння класних чинів, безкоштовне забезпечення форменим одягом, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату (перерахунок) заробітної плати, вихідної допомоги при звільненні, пенсій у зв'язку із встановленням надбавки за класний чин всім прокурорам та слідчим органів прокуратури незалежно від дати прийняття на роботу, а також на безкоштовне забезпечення їх форменим одягом, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту. Разом з тим, в експертному висновку Мінфіну зазначається, що обсяг додаткових видатків державного бюджету не можливо обрахувати за відсутності вихідних даних. При цьому, повідомляється, що реалізація положень законопроекту може вплинути на виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік, оскільки  для Генеральної прокуратури в державному бюджеті на поточний бюджетний період передбачені видатки на оплату праці у сумі 5 233,2 млн грн, у складі яких кошти на реалізацію законодавчої пропозиції, викладеної у законопроекті за реєстр. № 10254 не враховані.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо вдосконалення окремих його положень (реєстр. № 10254 від 25.04.2019), поданий народним депутатом України Паламарчуком М.П., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на забезпечення діяльності органів прокуратури та Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя Верховним Судом (реєстр. № 10286 від 14.05.2019), поданий народними депутатами України Німченком В.І., Шуфричем Н.І.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Проектом закону пропонується внести зміни до Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), які стосуються формування суддівського складу та апарату Верховного Суду, отримання суддівської винагороди суддями та щомісячного довічного грошового утримання суддями у відставці.

Зокрема, згідно запропонованих законопроектом змін передбачається скасувати вимоги щодо отримання:

суддівської винагороди у розмірах, передбачених Законом, за умови проходження суддями кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу /відтак, суддівську винагороду, у розмірах, передбачених Законом, матимуть змогу отримувати всі судді/;

щомісячного довічного грошового утримання у розмірах, передбачених Законом, за умови проходження суддями кваліфікаційного оцінювання або призначення на посаду судді за результатами конкурсу, та необхідності працювати на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу /відтак, щомісячне довічне грошове утримання, у розмірах, передбачених Законом, матимуть змогу отримувати всі  судді у відставці/.

Враховуючи зазначене, реалізація положень законопроекту щодо отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному Законом, всіма суддями у відставці потребуватиме додаткових коштів державного бюджету для Пенсійного фонду України (зважаючи на наявність дефіциту бюджету Пенсійного фонду, який покривається за рахунок коштів державного бюджету). Крім того, реалізація законопроекту щодо отримання суддівської винагороди у розмірах, встановлених цим Законом, суддями без проходження процедури кваліфікаційного оцінювання призведе до нецільового і неефективного витрачання коштів державного бюджету, про що зазначено Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні. На невиконання таких вимог звернуло увагу також Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя Верховним Судом (реєстр. № 10286 від 14.05.2019), поданий народними депутатами України Німченком В.І., Шуфричем Н.І., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України, разом з тим призведе до неефективного витрачання коштів державного бюджету щодо виплати суддівської винагороди). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.8.; 1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про обмеження використання деяких пакувальних виробів» (реєстр. № 9507-1 від 07.02.2019), поданий народним депутатом України Недавою О.А, та «Про скорочення використання пластикових пакетів» (реєстр. № 9507-2 від 12.02.2019), поданий народним депутатом України Рябчиним О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроекти за реєстр. № 9507-1 та за реєстр. № 9507-2 визначають правові та організаційні заходи щодо обмеження використання полімерної продукції, у тому числі пластику.

Положеннями законопроектів пропонується врегулювати такі питання:

термінологію, що застосовуватиметься у сфері використання пакувальних виробів;

особливості використання пакувальних виробів з тонкого та ультра тонкого пластику;

вимоги до маркування пластикових пакетів;

організації інформаційно-просвітницьких заходів щодо обмеження обігу полімерних пакувальних пакетів;

здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері скорочення використання окремих видів продукції з пластику центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

відповідальність за порушення вимог відповідних законів.

Так, законопроектом за реєстр. № 9507-1 пропонується заборонити виробництво, ввезення, реалізацію, розповсюдження та використання суб’єктами господарювання та фізичними особами у торговій мережі (мережа роздрібної торгівлі) пакувальних виробів з тонкого та ультра тонкого пластику, в тому числі оксорозкладного, за виключенням коли наявними є:

розвинена мережа збирання та перероблення відходів одноразових пакувальних виробів з тонкого та ультра тонкого біорозкладаного пластику та біорозкладаної полімерної плівки;

система фінансового забезпечення збирання та перероблення відходів одноразових пакувальних виробів з тонкого та ультра тонкого біорозкладаного пластику та біорозкладаної полімерної плівки.

Положеннями законопроекту за реєстр. № 9507-2 пропонується заборонити в торговельних об’єктах оптової, роздрібної, дрібнороздрібної торгівлі, а також закладах ресторанного господарства реалізацію надлегких та легких пластикових пакетів, а також оксорозкладних пластикових пакетів, крім реалізації в об’єктах роздрібної торгівлі біорозкладних пластикових пакетів та надлегких пластикових пакетів шириною до 225 мм (без бокових складок), глибиною до 345 мм (з урахуванням бокових складок), довжиною до 450 мм (з урахуванням ручок), що призначені для пакування та (або) транспортування свіжої риби і м’яса та продуктів з них, а також сипучих продуктів, льоду.

Також, законопроектами за реєстр. № 9507-1 та № 9507-2 передбачено забезпечення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, проведення інформаційно-просвітницьких заходів щодо обмеження обігу пластикових пакувальних пакетів і визначено, що у здійсненні таких заходів беруть участь місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

При цьому, згідно із законопроектом за реєстр. № 9507-1 для фінансового забезпечення цих заходів можуть залучатися кошти фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян та їх об’єднань.

Разом з тим, законопроектом за реєстр. № 9507-1 пропонується, що з метою стимулювання впровадження суб’єктами господарської діяльності виробів з біорозкладного пластику, держава запроваджує відповідні механізми економічного регулювання, зокрема, пільгову систему кредитування та надання податкових пільг зі зменшення податків.

З цього приводу Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 9507-1 зазначає, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного з Міжнародним валютним фондом 5 грудня 2018 року, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватись від введення нових податкових пільг або привілеїв, а надання податкових пільг окремим суб’єктам господарювання не узгоджується з одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство – принципом рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, місця походження капіталу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України).

Серед іншого, законопроектом за реєстр. № 9507-2 Кабінету Міністрів України доручається забезпечити належне формування штату центрального органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та його територіальних органів і передбачити видатки з державного бюджету України для фінансування його діяльності у сфері виконання цього Закону у шестимісячний строк з моменту набрання ним чинності.

За розрахунками, наданими у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 9507-2, у разі створення у Держпродспоживслужбі та її територіальних органах додаткових посад (у кількості 635 посад) для здійснення повноважень у сфері скорочення використання пластикових пакетів місячний фонд оплати праці працівників за додатковими посадами у 2021 році може становити до 8,5 млн грн, а річний фонд оплати праці (з урахуванням індексації) – 101,8 млн гривень.

Відтак, реалізація законопроектів за реєстр. № 9507-1 та № 9507-2 матиме вплив на показники бюджету, збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а законопроект за реєстр. № 9507-1 може зменшити дохідну частину бюджетів за умови прийняття відповідних змін до податкового законодавства.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроектів (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Також, законопроектами пропонується внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема в частині встановлення відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог щодо:

реалізації продукції, забороненої відповідним державним органом для виробництва, ввезення, реалізації, розповсюдження та використання суб’єктами господарювання та фізичними особами, у вигляді штрафів у розмірі п’ятисот відсотків вартості товару, роботи, послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі не ведення обов’язкового обліку доходів і витрат – у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть відповідно від 1700 гривень і більше);

відсутності на пластикових пакетах, що реалізуються, інформації (маркування) або невідповідності такої інформації (маркування) фактичним властивостям товару – у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаних товарів, робіт, послуг, але не менше п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі не ведення обов’язкового обліку доходів і витрат – у розмірі п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть відповідно від 85 гривень і більше).

Застосування таких заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету.

Слід відмітити, що законопроекти за реєстр. № 9507-1 та за реєстр. № 9507-2 набирають чинності 01 січня 2020 року.

Міністерство фінансів України у експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 9507-1 та № 9507-2 зазначає, що прийняття зазначених законопроектів не впливатиме на видаткову частину Державного бюджету в поточному бюджетному періоді, проте матиме такий вплив починаючи з 01.01.2020 року у зв’язку із реалізацією інформаційно-просвітницьких заходів щодо скорочення використання пластикових пакетів, а положення законопроекту за реєстр. № 9507-2 також через можливе формування штату Центрального органу виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів та його територіальних органів. Водночас, зазначається, що прийняття законопроектів матиме вплив на дохідну частину бюджетів в частині збільшення надходжень від штрафів за порушення законодавства, а положення законопроекту за реєстр № 9507-1 також і щодо зменшення надходжень бюджетів у зв’язку із запровадженням механізмів економічного регулювання в частині надання податкових пільг зі зменшення податків.

При цьому, Мінфін відмічає, що визначити загальний обсяг вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України «Про обмеження використання деяких пакувальних виробів» (реєстр. № 9507-1 від 07.02.2019), поданий народним депутатом України Недавою О.А, та «Про скорочення використання пластикових пакетів» (реєстр. № 9507-2 від 12.02.2019), поданий народним депутатом України Рябчиним О.М., починаючи з 01.01.2020 матимуть вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів; опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та застосування заходів впливу і зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів за умови внесення відповідних змін до податкового законодавства щодо встановлення податкових пільг, запропонованих у законопроекті за реєстр. № 9507-1), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим роком залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» щодо розмежування функцій і повноважень Київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації (реєстр. № 10280 від 13.05.2019), внесений народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що метою його прийняття є розмежування функцій і повноважень Київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації, оскільки на даний час не має правових підстав для заборони призначити на посаду голови Київської міської державної адміністрації окрему посадову особу, що не є Київським міським головою.

Слід звернути увагу, що згідно із статтею 91 Бюджетного кодексу України видатки на забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування проводяться з місцевих бюджетів. Відповідно Київська міська державна адміністрація, як виконавчий орган Київської міської ради, здійснює свою діяльність за рахунок і в межах коштів, передбачених на зазначену мету у бюджеті міста Києва.

Тому, зважаючи на задекларовану суб’єктом права законодавчої ініціативи можливість призначення голови Київської міської державної адміністрації як окремої посадової особи, з’являється необхідність утримання з бюджету міста Києва додаткової чисельності працюючих міської державної адміністрації (зокрема, її голови, його радників та патронатної служби).

У експертному висновку Міністерства фінансів України також зазначається, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат з місцевого бюджету, однак відсутність відповідних фінансово-економічних розрахунків унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» щодо розмежування функцій і повноважень Київського міського голови та голови Київської міської державної адміністрації (реєстр. № 10280 від 13.05.2019), внесений народним депутатом України Писаренком В.В., має вплив на показники бюджету міста Києва (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції землеустрою та оцінки земель (реєстр. № 10187 від 26.03.2019), поданий народними депутатами України Бриченком І.В., Мірошниченком Ю.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою; запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування; надання документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних; інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності; запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю; зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою.

Для реалізації такої мети пропонуються зміни до Земельного кодексу України, законів України «Про Державний земельний кадастр», «Про землеустрій», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим», «Про страхування», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про державні нагороди України». Водночас, пропонується визнати такими, що втратили чинність закони України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та «Про захист конституційних прав громадян на землю».

Згідно із запропонованими змінами серед іншого визначено скасувати державну експертизу документації із землеустрою, запровадивши натомість перевірку державними органами документації із землеустрою та оцінки земель на відповідність вимогам нормативно-правових актів за принципом «одного дотику» на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру, де ця перевірка має поєднуватися із контролем топологічної зв’язності та відсутності накладання меж, для чого запропоновано вилучити із законодавства вимоги щодо усіх видів погоджень документації (крім випадків встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць).

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зокрема зазначається, що;

– відповідно до статті 39 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» за обов’язкову, добровільну, вибіркову державну експертизу землевпорядної документації справляється відповідна плата в обсязі 3 відсотки від кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт, але не може бути менше 20 гривень, а з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг», тому скасування державної експертизи документації із землеустрою може зумовити зменшення надходжень загального фонду державного бюджету від плати за надання адміністративних послуг (пункт 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України);

– законопроектом запроваджуються правові гарантії повної відкритості та доступності до Державного фонду документації, який в свою чергу включатиме відповідну оцінку земель, що збільшить навантаження на такий фонд та потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на його утримання. Крім того, на Держгеокадастр покладаються обов’язки держателя цього фонду та ведення його в електронній формі.

Загалом Міністерство фінансів вважає, що реалізація законопроекту може призвести до додаткових витрат з державного бюджету на утримання Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, а також до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів. Посилаючись на дані Держгеокадастру, Мінфін інформує, що за 2018 рік до державного бюджету надійшла плата за послуги від обов’язкової, добровільної, вибіркової державної експертизи землевпорядної документації у сумі 10 730,7 тис. грн.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції землеустрою та оцінки земель (реєстр. № 10187 від 26.03.2019), поданий народними депутатами України Бриченком І.В., Мірошниченком Ю.Р. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до зменшення надходжень та збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про засади державної політики у сфері європейської інтеграції (реєстр. № 10267 від 26.04.2019), внесений народними депутатами України Сотник О.С., Іоновою М.М. та ще 26-ма народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

Даним законопроектом пропонується визначити засади формування та реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції та необхідні для цього особливості здійснення повноважень органами державної влади України під час наближення законодавства України до права Європейського Союзу. Зокрема, пропонується:

– визначити особливості розроблення проектів нормативно-правових актів та вдосконалити процедуру їх прийняття /згідно з запропонованими змінами до законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про комітети Верховної Ради України» і «Про міжнародні договори»/, передбачити проведення обов’язкової експертизи проектів нормативно-правових актів на відповідність зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву ЄС, а також встановити необхідність перекладів актів ЄС українською мовою;

– створити загальнодержавну електронну мережу з питань європейської інтеграції – державний інформаційний ресурс, що міститиме, зокрема, перелік завдань у сфері європейської інтеграції, централізовану систему (базу) перекладів українською мовою актів права ЄС, експертні висновки щодо проектів нормативно-правових актів на предмет їх відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції, а також рішення та рекомендації органів асоціації;

– утворити уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері європейської інтеграції /доручається Кабінету Міністрів України не пізніше 1 січня 2020 року створити відповідний державний орган, що буде правонаступником Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України/;

– визначити, що фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері європейської інтеграції здійснюватиметься за кошти, передбачені у державному бюджеті на відповідний рік та у відповідних місцевих бюджетах, а також кошти міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття та реалізація такого законопроекту потребує виділення коштів з державного бюджету для створення центрального органу виконавчої влади у сфері європейської інтеграції, однак державні витрати будуть незначними у зв’язку із створенням зазначеного органу на базі Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту матиме безпосередній вплив на видаткову частину державного бюджету, ступінь якого має бути додатково опрацьована після отримання детальних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про засади державної політики у сфері європейської інтеграції (реєстр. № 10267 від 26.04.2019), внесений народними депутатами України Сотник О.С., Іоновою М.М. та ще 26-ма народними депутатами України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування центрального органу виконавчої влади у сфері європейської інтеграції, а також може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на реалізацію передбачених у законопроекті заходів у сфері європейської інтеграції залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (реєстр. № 9391 від 10.12.2018), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Дубневичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про автомобільний транспорт», «Про джерела фінансування дорожнього господарства», Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких передбачається:

законодавчо закріпити можливість фіксації порушень, пов’язаних з відсутністю документів (дозволів) щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень чи документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, в автоматичному режимі в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України;

встановити відповідальність автомобільних перевізників за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм у вигляді штрафу у розмірі від 500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів залежно від ступеню порушення (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 8 500 до 34 000 гривень) із зарахуванням таких штрафів до державного дорожнього фонду (який створено у складі спеціального фонду державного бюджету згідно з вимогами статті 24-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс));

встановити відповідальність за невиконання водіями транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та/або вантажів вимог уповноважених посадових осіб про зупинку транспортного засобу, у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів (відповідно, розмір штрафу становитиме 3400 грн) або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців, із зарахуванням штрафів до державного дорожнього фонду.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Кодексу кошти від штрафів (за виключенням, тих що зараховуються до доходів місцевих бюджетів) зараховуються до загального фонду державного бюджету, крім, адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, 50 відсотків яких зараховується до спеціального фонду державного бюджету.

З урахуванням зазначеного, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що спрямування адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт та адміністративних штрафів за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті до державного дорожнього фонду (спеціального фонду державного бюджету) буде мати вплив на перерозподіл доходів державного бюджету між загальним та спеціальним фондом (при цьому зазначено про неможливість оцінити вплив законопроекту на показники державного бюджету у зв’язку з відсутністю фінансово-економічних розрахунків).

Відтак, реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень загального фонду державного бюджету і збільшення надходжень та відповідно витрат спеціального фонду державного бюджету (з огляду на особливості формування та використання коштів спеціального фонду державного бюджету).

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету про шо також наголошено у експертному висновку Міністерства фінансів до цього законопроекту.

Належить відмітити, що положення законопроекту щодо зарахування штрафів до державного дорожнього фонду потребують узгодження також з вимогами статті 24-2 Кодексу, якою визначено джерела формування державного дорожнього фонду та напрями використання коштів зазначеного фонду.

При цьому, доцільно зазначити, що авторами зазначеної законодавчої ініціативи також внесений до Верховної Ради України проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду (реєстр. № 9531 від 04.02.2019), яким запропоновано врегулювати у Кодексі питання, порушені у законопроекті за реєстр. № 9391.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України за умови врахування зауважень, аналогічних до вищезазначених, та надання відповідних фінансово-економічних розрахунків та обсягів відповідних штрафів.

Щодо терміну набрання чинності даним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку до законопроекту зазначило, що не підтримує прийняття законопроекту у запропонованому вигляді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю (реєстр. № 9391 від 10.12.2018), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Дубневичем Я.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення надходжень загального фонду державного бюджету і збільшення надходжень та відповідно витрат спеціального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» (реєстр. № 10229 від 12.04.2019), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань  екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом передбачено встановлення правових основ та засад організації топографо-геодезичної і картографічної діяльності, що сприятиме удосконаленню нормативно-правової бази у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, визначить перелік топографо-геодезичних і картографічних робіт та складових Державної геодезичної мережі, тощо. При цьому, пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України від 23.12.1998 року № 353-XIV «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність».

Слід зазначити, що державне управління у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності здійснюють відповідно до наданих повноважень: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності; Міністерство оборони України; інші органи виконавчої влади та місцевого самоврядування. При цьому, державні цільові програми розвитку топографо-геодезичної і картографічної діяльності; порядок побудови Державної геодезичної мережі; створення та ведення Державного реєстру географічних назв; ведення національної інфраструктури геопросторових даних передбачено здійснювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Положеннями законопроекту передбачено фінансування загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт за рахунок коштів Державного бюджету України. Зазначається, що обсяг коштів для виконання загальнодержавних топографо-геодезичних і картографічних робіт, передбачається у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний рік, ураховуючи фінансові можливості.

Слід зазначити, що відповідно до фінансово-економічного обґрунтування наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством аграрної політики та продовольства України, та за експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат державного бюджету.

Разом з цим, положеннями законопроекту передбачено, що матеріали і дані Державного фонду геопросторових даних України, геодезична інформація з банку геодезичних даних, відомості з бази топографічних даних надаються у користування: органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування – безоплатно, а юридичним та фізичним особам – на платній основі відповідно до укладених договорів.

Крім того, з метою дослідження, перевірки, аналізу та оцінки топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів щодо відповідності вимогам законодавства запроваджується Державна експертизи топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів, а її проведення буде здійснюватись на платній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, у строк не пізніше 20 робочих днів від дня реєстрації заяви на проведення експертизи. Також встановлюється розмір плати за проведення такої експертизи, а саме, 3 відсотки кошторисної вартості топографо-геодезичних і картографічних робіт. При цьому, ведення державного обліку, реєстрації та проведення експертизи топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З огляду на сутність вищезазначених положень законопроекту, їх реалізація матиме вплив на показники бюджетів, а саме призведе до збільшення обсягу надходжень державного бюджету за рахунок проведення на платній основі державної експертизи топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів, а виконання повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності здійснюватиметься в межах та за рахунок відповідних витрат державного та місцевих бюджетів. Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Поряд з цим, положеннями законопроекту встановлюється відповідальність за порушення у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, у зв’язку з чим пропонується доповнити новими статтями 56-1,
186-8, 244-22 Кодекс України про адміністративні правопорушення і встановити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу у розмірі від 3 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 51 грн до 8500 грн/, та надати право центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності щодо розгляду справ за визначеними законопроектом правопорушеннями.

У зв’язку з посиленням відповідальності за зазначеними правопорушеннями, у разі їх виявлення, реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій. Величина впливу буде залежати від кількості правопорушень, до яких буде застосовано той чи інший вид санкцій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність» (реєстр. № 10229 від 12.04.2019), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту призведе до збільшення обсягу надходжень державного бюджету за рахунок проведення на платній основі державної експертизи топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх результатів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Опосередкований:

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї, вчинених у м. Києві 30 жовтня 2000 року (реєстр. № 0226 від 10.05.2019), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Законопроектом пропонується ратифікувати Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал (далі – Конвенція), згідно з яким, зокрема, передбачається уточнити:

порядок оподаткування дивідендів, процентів, роялті;

положення щодо усунення подвійного оподаткування та процедури взаємного узгодження;

порядок обміну інформацією.

Як зазначено у пояснювальній записці, необхідність укладання цього Протоколу пояснюється тим, що в процесі переговорів із Швейцарською Стороною були узгоджені зміни, які необхідно внести до Конвенції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, та звертає увагу, що у поточному бюджетному періоді впливу на дохідну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно із статтею XVI Протоколу його положення будуть застосовуватись в обох Державах для податкових періодів станом на перше січня або після першого січня календарного року, наступного за роком набрання Протоколом чинності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал та Протоколу до неї, вчинених у м. Києві 30 жовтня 2000 року (реєстр. № 0226 від 10.05.2019), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування Конвенції з урахуванням внесених Протоколом до неї змін). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності на нерухоме майно та запобігання рейдерській діяльності (реєстр. № 10281 від 13.05.2019), поданий народним депутатом України Ківаловим С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити обов’язковість фіксування за допомогою відеозаписувальних технічних засобів процесу проведення реєстраційних дій;

запровадити адміністративну відповідальність за невнесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно матеріалів повного фіксування процесу посвідчення правочину за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів, у випадках, визначених законами України, у вигляді накладення штрафу від 400 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

передбачити кримінальну відповідальність за:

-                     діяльність державного реєстратора, спрямовану на незаконну передачу права власності на нерухоме майно, вчинену на підставі завідомо неправдивих документів або за відсутності документів, на підставі яких заявлене речове право, шляхом позбавлення волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років та з конфіскацією майна;

-                     підроблення матеріалів повного фіксування процесу проведення реєстраційних дій за допомогою відеозаписувальних технічних засобів шляхом накладення штрафу до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років.

Застосування положень законопроекту щодо адміністративної та кримінальної відповідальності може мати наслідком збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень щодо запровадження обов’язкового фіксування технічними засобами процесу проведення реєстраційних дій може призвести до витрат державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності на нерухоме майно та запобігання рейдерській діяльності (реєстр. № 10281 від 13.05.2019), поданий народним депутатом України Ківаловим С.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на фіксування технічними засобами процесу проведення реєстраційних дій залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи і вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за випалювання сміття і залишків рослинності (реєстр. № 10246 від 24.04.2019), поданий народними депутатами України Котвіцьким І.О., Безбахом Я.Я. та Развадовським В.Й.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 77-1, 119, 141 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши адміністративну відповідальність:

-                     за випалювання сміття на землях сільськогосподарського призначення, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння у вигляді штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                      за ті самі дії, вчинені у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць або якщо спричинили до погіршення видимості на автомобільному шляху, в зоні відчуження, зоні безумовного (обов’язкового) відселення на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи у вигляді штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                      викласти в новій редакції частину другу статті 119 та підвищити відповідальність за викидання недопалків, сміття та інших предметів з вікон і дверей автомобільного транспорту та електротранспорту у вигляді попередження або штраф від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна редакція штраф від 0,5 до 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян);

-                      за звалювання рослинності або її залишків та опалого листя у смузі відводу автомобільного шляху у вигляді попередження або штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або штрафу на посадових осіб – від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів внаслідок збільшення надходжень від штрафів за відповідні правопорушення, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за випалювання сміття і залишків рослинності (реєстр. № 10246 від 24.04.2019), поданий народними депутатами України Котвіцьким І.О., Безбахом Я.Я. та Развадовським В.Й., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку комплектування резервістами» (реєстр. № 10260 від 25.04.2019), внесений народними депутатами України Чорновол Т.М., Пастухом Т.Т. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, Кримінального кодексу України і законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пропонується:

-                   вдосконалити порядок комплектування військ (сил) шляхом впровадження військової служби за призовом під час дії особливого періоду;

-                   надати можливість, в особливий період, доукомплектовувати військові частини резервістами за рішенням Президента України без оголошення мобілізації;

-                   застосовувати окремі соціальні пільги і гарантії, передбачені законодавством для військовослужбовців, для осіб, які проходять військову службу за призовом резервістів на особливий період (а саме, щодо надання відпусток, забезпечення житлом, надання переважного права для членів сімей такої особи на працевлаштування та підвищення кваліфікації);

-                   встановити кримінальну відповідальність за ухилення від проходження військової служби за призовом під час дії особливого періоду у вигляді штрафу розміром від 700 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме 11900-17000 грн.).

Реалізація положень поданого законопроекту не впливає на дохідну та видаткову частини державного бюджету, однак, у разі видання Указу Президента України щодо призиву резервістів на військову службу в особливий період його виконання може потребувати додаткових витрат для Міністерства оборони України та інших військових формувань на забезпечення призиву резервістів на військову службу та їх утримання, а також на виплату грошового забезпечення призивним резервістам та надання їм відповідних соціальних пільг і гарантій. Разом з цим, можливі додаткові надходження до державного бюджету внаслідок запровадження штрафів за ухилення від призову в особливий період, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту відмітило, що реалізація положень даного проекту може вплинути на показники бюджету, разом з тим не заперечує щодо прийняття даного законопроекту за умови підтвердження Міністерством оборони України та іншими державними органами, що здійснюють  керівництво військовими формуваннями, можливості його реалізації у межах затверджених для них бюджетних призначень на 2019 рік.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку комплектування резервістами» (реєстр. № 10260 від 25.04.2019), внесений народними депутатами України Чорновол Т.М., Пастухом Т.Т. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету у разі прийняття рішення Президента України щодо призиву резервістів на військову службу в особливий період та надходження державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів підвищеної небезпеки» (реєстр. № 10238 від 22.04.2019), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу цивільного захисту України і законів України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», «Про основні засади державного нагляду (контролю у сфері господарськи діяльності» та «Про регулювання містобудівної діяльності» пропонується:

-          встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності, а саме, надання суб’єктом господарювання недостовірних відомостей у звіті про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки, передбаченому Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» у вигляді накладення штрафу на суб’єкта господарювання від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме 17000-34000 грн.);

-          уточнити визначення термінів, які використовуються у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;

-          визначити центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту компетентним органом у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, та надати йому відповідні повноваження;

-           уточнити обов’язки оператора (суб’єкт господарювання, який планує експлуатувати або експлуатує хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки) у цій сфері;

-          уточнити порядок ідентифікації оператором об’єктів підвищеної небезпеки та звітування про заходи безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством внутрішніх справ України, реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових витрат державного та місцевих бюджетів, отже виконання повноважень компетентним органом у сфері цивільного захисту та іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування здійснюватиметься за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті та місцевих бюджетах на відповідний рік для забезпечення діяльності відповідних органів влади.

Водночас, реалізація поданого законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у зв’язку із запровадженням штрафних санкцій у разі виявлення відповідного правопорушення, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів підвищеної небезпеки» (реєстр. № 10238 від 22.04.2019), внесений Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо підтримки власників (користувачів) приміщень жилого будинку та захисту їхніх прав (реєстр. № 10237 від 22.04.2019)), поданий народним депутатом України Герасимовим А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом, пропонуються зміни до Житлового кодексу Української РСР щодо посилення житлових обов’язків громадян та до Цивільного кодексу України в частині обмеження можливості використання квартир в багатоквартирних жилих будинках не за призначенням.

Поряд з тим, згідно із змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

1) передбачається адміністративна відповідальність за використання квартир у багатоквартирних жилих будинках не за призначенням у вигляді накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за ті ж дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення – від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нова стаття 150-1);

2) підвідомчість розгляду зазначених справ визначається за органами Національної поліції (зміни до статей 218 та 222).

Застосування таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів за умови виявлення зазначених правопорушень.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Зважаючи на зазначене, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки та пропозиції).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо підтримки власників (користувачів) приміщень жилого будинку та захисту їхніх прав (реєстр. № 10237 від 22.04.2019), поданий народним депутатом України Герасимовим А.В., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (реєстр. № 10223 від 12.04.2019), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Єднаком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається посилити адміністративну відповідальність у сфері благоустрою населених пунктів, для реалізації якої пропонується внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), зокрема до статті 152, збільшивши штрафи за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів на:

громадян – від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від двадцяти до вісімдесяти);

посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від п’ятдесяти до ста).

встановити відповідальність у разі повторного вчинення тих самих діянь протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу на:

громадян – від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин;

посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності від тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поряд з тим, згідно із змінами до статті 283 КУпАП у разі виявлення зазначених правопорушень запроваджується процедура винесення органами Національної поліції України постанови у справі про адміністративне правопорушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, що серед іншого містить відомості про розмір штрафу та порядок його сплати. За таких умов штрафи мають зараховуватися до загального фонду державного бюджету (пункт 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України).

Однак, відповідно до вимог статті 218 КУпАП справи про зазначені вище адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, селищних, сільських рад, за результатами ухвалених рішень якими штрафи, виходячи з положень статей 64, 69 Бюджетного кодексу України, зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.

Тому, реалізація  запропонованих положень законопроекту в частині зміни органу, що приймає рішення у справі по адміністративним правопорушення, зумовить втрати місцевих бюджетів (хоча належні зміни до статті 218 КУпАП не запропоновано і можлива колізія законодавчих норм).

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, але може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету.

Зважаючи, що реалізація положень законопроекту зумовлює збільшення доходів державного бюджету та зменшення доходів місцевих бюджетів, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки та пропозиції).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (реєстр. № 10223 від 12.04.2019), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Єднаком О.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного бюджету та зменшення доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку бізнесу шляхом оптимізації регулювання провадження окремих видів господарської діяльності (реєстр. № 10206 від 08.04.2019), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується, насамперед, удосконалити та суттєво розширити застосування декларативного принципу провадження господарської діяльності, внаслідок чого деклараціями змінюється 5 документів дозвільного характеру, а саме: дозвіл на зняття та переміщення ґрунтового покриву земельної ділянки; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; дозвіл на провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях; дозвіл на утримання диких тварин у неволі на декларацію; сертифікат суб’єкта оціночної діяльності.

Водночас законопроектом передбачено:

посилити адміністративну відповідальність шляхом підвищення штрафу за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без подання декларації, а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту – від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у діючій нормі – від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

запровадити адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу за:

провадження господарської діяльності без подання декларації щодо провадження господарської діяльності, необхідність подання якої встановлена законом для здійснення певного виду господарської діяльності або дій щодо провадження господарської діяльності, а також за порушення встановлених законодавством строків подання такої декларації та внесення недостовірної та/або не в повному обсязі інформації у таку декларацію у разі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом суб’єкта господарювання або адміністратора про відмову у реєстрації декларації щодо провадження господарської діяльності – у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення дозвільним органом встановлених законом строків реєстрації декларації щодо провадження господарської діяльності – у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

невнесення чи несвоєчасне внесення дозвільним органом в установлені законом строки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань прийнятих відповідно до закону рішень, поданих до дозвільного органу заяв і декларацій щодо провадження господарської діяльності та іншої інформації про документи дозвільного характеру і декларації щодо провадження господарської діяльності, що необхідна для ведення зазначеного реєстру, – у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

відмову дозвільного органу у прийомі документів суб’єкта господарювання на отримання документа дозвільного характеру або у реєстрації декларації щодо провадження господарської діяльності, – у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Застосування положень законопроекту щодо адміністративної відповідальності може мати наслідком збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини бюджетів внаслідок підвищення та запровадження нових розмірів штрафів. Разом з тим, Мінфін зауважує, що скасування видачі сертифікатів суб’єкта оціночної діяльності може призвести до недонадходжень до державного бюджету, оскільки статтею 18 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України» за видачу сертифіката справляється плата у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яка спрямовується до державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку бізнесу шляхом оптимізації регулювання провадження окремих видів господарської діяльності (реєстр. № 10206 від 08.04.2019), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також може призвести до зменшення доходів бюджету від плати за видачу дозволів та сертифікатів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки директора Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації Довгополюка В.В. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Волинської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюватиметься за рахунок залишку відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився станом на 01.01.2019 р. (згідно з листом Волинської обласної державної адміністрації від 13.06.2019 р. №3535/21/219).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Волинської обласної державної адміністрації від 13.06.2019 р. №3535/21/219 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Волинської області, які будуть фінансуватись у 2019 році за рахунок залишку коштів невикористаної у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112 та від 06.03.2019 № 216) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 11 530 865,2 тис. грн, з яких обласному бюджету Волинської області передбачено 393 913,5 тис. гривень.

За звітними даними Казначейства у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 393 913,5 тис. грн, використано – у сумі 380 540 тис. грн, або 96,6%. Зважаючи на вимоги частини другої статті 57 Кодексу, згідно з якими на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, залишок коштів за субвенцією станом на 1 січня 2019 року, що збережений на рахунку спеціального фонду обласного бюджету Волинської області, становить 13 373,5 тис. гривень.

Волинською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, фінансове забезпечення яких буде здійснюватися за рахунок такого залишку, та визначено 1 об’єкт капітального ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення із обсягом 5 000 тис. грн, або 37,4% залишку.

Крім того, облдержадміністрацією повідомляється, що на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення спрямовано 8 373,5 тис.грн такого залишку, у т.ч. на штучні споруди – 2 000 тис. грн (або 14.9% залишку).

При цьому, надані Волинською облдержадміністрацією до Комітету матеріали щодо формування Переліку об’єктів за рахунок залишку субвенції не містять належного фінансово-економічного обґрунтування.

За інформацією Волинської облдержадміністрації Перелік об’єктів за рахунок залишку субвенції погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 11.06.2019 р. № 3090/1/5.1-6-619/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів за рахунок залишку субвенції, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та в.о. директора Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Волинської обласної державної адміністрації Довгополюк В.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Волинській області, що здійснюється за рахунок залишку субвенції станом на 1 січня 2019 року, поданий листом Волинської облдержадміністрації від 13 червня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись  вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Волинської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюватиметься за рахунок залишку відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що утворився станом на 01.01.2019 р., на суму 5 000 тис. грн, поданий листом Волинської обласної державної адміністрації від 13.06.2019 р. № 3535/21/219 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноглосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Департаменту житлово – комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломойця А.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Дніпропетровської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 07.06.2019 р.
№ 24-2209/0/2-19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань  бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 07.06.2019 р. № 24-2209/0/2-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження змін до Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році у зв’язку із внесенням змін (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується відповідною обласною державною адміністрацією, Київською міською державною адміністрацією за погодженням з Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та з подальшим погодженням з Комітетом.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112 та від 06.03.2019 № 216) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з яким, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 70 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

не більше 10 відсотків – на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності;

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,8 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку – 4 831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з них обласному бюджету Дніпропетровської області передбачено субвенцію у сумі 690 470,9 тис. гривень.

Комітет на засіданні 27 лютого 2019 року (протокол № 167) погодив затверджений Дніпропетровською облдержадміністрацією Перелік об’єктів на суму 580 470,9 тис. гривень.

Згідно із затвердженим Дніпропетровською облдержадміністрацією уточненим Переліком об’єктів здійснено перерозподіл коштів між об’єктами у межах загального обсягу субвенції, що розподілений за такими напрямами:

капітальний ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 450 334,974 тис. грн (15 об’єктів) для 7 районів області;

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 130 135,926 тис. грн (3 об’єкти) для 3 міст області.

Крім того, у надісланих Дніпропетровською облдержадміністрацією супровідних матеріалах вказано, що у загальному обсязі субвенції (690 470,9 тис. грн):

на роботи щодо штучних споруд на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення передбачено 34 523,545 тис. грн (з них на капітальний ремонт штучних споруд – 28 423,545 тис. грн), або 5% загального обсягу субвенції;

на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення передбачено 110 000 тис. грн, або 15,9% загального обсягу субвенції.

На відміну від первинного Переліку об’єктів в уточненому Переліку об’єктів внесені такі зміни:

вилучено 2 об’єкти капітального ремонту на суму 22 864,074 тис. грн (автомобільні дороги місцевого значення – 15 000 тис. грн, вулиці і дороги комунальної власності у населених пунктах – 7 864,074 тис. грн);

зменшено обсяг коштів за 1 об’єктом капітального ремонту автомобільних доріг місцевого значення на суму 1 300 тис. грн;

збільшено за рахунок вивільнених коштів обсяг за 1 об’єктом капітального ремонту автомобільних доріг місцевого значення на суму 24 164,074 млн грн.

Загалом матеріали, надані Дніпропетровською облдержадміністрацією до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

За інформацією Дніпропетровської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Укравтодором (копію листа-погодження від 04.06.2019 р. № 2980/1/5.1-6-572/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства:

- у 2018 році до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 553 445 тис. грн, використано – у сумі 534 969,7 тис. грн, або 96,7%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 18 475,3 тис. гривень.

- у січні-травні 2019 року до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровській області перераховано субвенцію у сумі 252 907,1 тис. грн, касові видатки за цей період становили 234 031,6 тис. грн, або 92,5% наданого обсягу. Таким чином, станом на 1 червня 2019 року наявний ресурс таких коштів (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р.) становить 37 350,9 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів, передбачених у уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., а також директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. та директор Департаменту житлово–комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Коломоєць А.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, погодити уточнений Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг у Дніпропетровській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Дніпропетровської облдержадміністрації від 7 червня 2019 року, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік, погодити уточнений Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Дніпропетровської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 580 470,9 тис. грн, поданий листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 07.06.2019 р. № 24-2209/0/2-19 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноглосно.

 

 

3. Про переліки об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг в окремих регіонах та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Луганській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 05.06.2019 р. № 6/9-2792).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Луганської обласної державної адміністрації від 05.06.2019 р. № 6/9-2792 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Луганській області (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Міністерством інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) і Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та подальше погодження з Комітетом.

У зв’язку із завершенням у 2018 році дії експерименту Комітет на своєму засіданні 19.12.2018 р. (протокол № 162) ухвалив рішення рекомендувати Кабінету Міністрів унормувати питання (у разі необхідності внести пропозиції) про використання у 2019 році залишків коштів на кінець 2018 року, отриманих місцевими бюджетами в рамках експерименту. З цього приводу за дорученням Уряду Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) поінформовано, що відповідні кошти будуть спрямовуватися у 2019 році відповідно до прийнятих рішень обласних та Київської міської держадміністрацій на здійснення передбачених заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у відповідних областях та м. Києві, заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у м. Києві.

За звітними даними Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) станом на кінець 2018 року в рамках експерименту залишок відповідних коштів у спеціальних фондах більшості обласних бюджетів і бюджеті м. Києва загалом становить близько 787,3 млн грн.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду бюджету /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/;

– кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства /частина друга статті 70/;

– місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період) /частина друга статті 72/.

Враховуючи наведене та з метою однакового практичного застосування відповідних норм, від Комітету було направлено звернення до Кабінету Міністрів з проханням доручити Мінфіну, Мінінфраструктури і Мін’юсту спільно опрацювати порушене питання та надати роз’яснення щодо необхідності у 2019 році затвердження обласними і Київською міською держадміністраціями переліків об’єктів згідно з експериментом на суму залишку відповідних коштів на кінець 2018 р. та погодження таких переліків об’єктів Мінінфраструктури і Укравтодором з подальшим погодженням з Комітетом, а також про результати поінформувати Комітет, Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації /лист Комітету від 01.02.2019 р. № 04-13/10-163 (20772)/. У відповідь за дорученням Уряду Мінфіном /лист Мінфіну від 27.02.2019 р. № 35110-03-3/5912/ не надано чіткого роз’яснення щодо порушеного у зверненні питання і не поінформовано Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації.

Зважаючи на наведене і визначені бюджетним законодавством повноваження Мінфіну у бюджетному процесі, Комітет на своєму засіданні 20.03.2019 р. (протокол № 169) ухвалив рішення рекомендувати Мінфіну у тижневий строк надати обласним і Київській міській держадміністраціям роз’яснення (включаючи організаційно-методичні рекомендації) щодо особливостей використання у 2019 році залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів в рамках експерименту, на кінець 2018 року з відповідним інформуванням Комітету, Укравтодору та Казначейства. З цього приводу Мінфіном надіслано відповідним адресатам інформаційний лист /від 08.04.2019 р. № 35110-03-2/10041/, в якому вказано, що залишки таких коштів витрачаються відповідно до частини другої статті 70 Кодексу на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Луганської області в рамках експерименту за 2017-2018 роки, становив 43,77 млн грн (з них у 2018 р. – 11,15 млн грн), а використано таких коштів у сумі 28,44 млн грн (у 2018 році кошти не використовувалися), або 65%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 15,33 млн грн.

Луганською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 3 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 15,33 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Луганської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором та розглянуто Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 20.05.2019 р. № 2631/1/5.2-6-471/08 та Мінінфраструктури від 05.06.2019 р. № 1712/25/14-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Луганською облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю. зазначив, що Перелік об’єктів розглянуто і погоджено Укравтодором.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: Комітет не має заперечень щодо поданого листом Луганської облдержадміністрації від 5 червня 2019 року Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України і Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Луганській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Луганської області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 05.06.2019 р. № 6/9-2792), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» - одноголосно.

 

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника директора Департаменту будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської обласної державної адміністрації Галамаги А.В. про Перелік об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Херсонській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, отриманих в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (згідно з листом Херсонської обласної державної адміністрації від 14.06.2019 р.
№ 30-4075/0/19/314).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Херсонської обласної державної адміністрації від 14.06.2019 р. № 30-4075/0/19/314 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Херсонській області за рахунок коштів спеціального фонду обласного бюджету на здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві (далі – Перелік об’єктів).

Згідно з пунктом 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року діяв експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент). При цьому з 1 вересня 2015 року експеримент був запроваджений лише в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях щодо окремих доріг державного значення у цих областях. З 2016 р. до експерименту долучено м. Київ та розширено напрями використання коштів на всі дороги державного значення у відповідних областях і м. Києві. З 2017 р. експеримент розповсюджено на всі області і м. Київ та розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві. Крім того, в рамках експерименту з 2018 р. розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з дорогами загального користування.

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Міністерством інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) і Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) та подальше погодження з Комітетом.

У зв’язку із завершенням у 2018 році дії експерименту Комітет на своєму засіданні 19.12.2018 р. (протокол № 162) ухвалив рішення рекомендувати Кабінету Міністрів унормувати питання (у разі необхідності внести пропозиції) про використання у 2019 році залишків коштів на кінець 2018 року, отриманих місцевими бюджетами в рамках експерименту. З цього приводу за дорученням Уряду Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) поінформовано, що відповідні кошти будуть спрямовуватися у 2019 році відповідно до прийнятих рішень обласних та Київської міської держадміністрацій на здійснення передбачених заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у відповідних областях та м. Києві, заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у м. Києві.

За звітними даними Державної казначейської служби України (далі – Казначейство) станом на кінець 2018 року в рамках експерименту залишок відповідних коштів у спеціальних фондах більшості обласних бюджетів і бюджеті м. Києва загалом становить близько 787,3 млн грн.

Кодексом визначено ряд вимог щодо використання коштів спеціального фонду бюджету, серед яких такі:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення, у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду бюджету /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/;

– кошти спеціального фонду місцевих бюджетів витрачаються на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства /частина друга статті 70/;

– місцевий бюджет може затверджуватися з дефіцитом за спеціальним фондом у разі використання залишків коштів спеціального фонду місцевого бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ (шляхом внесення змін до рішення про місцевий бюджет за результатами річного звіту про виконання місцевого бюджету за попередній бюджетний період) /частина друга статті 72/.

Враховуючи наведене та з метою однакового практичного застосування відповідних норм, від Комітету було направлено звернення до Кабінету Міністрів з проханням доручити Мінфіну, Мінінфраструктури і Мін’юсту спільно опрацювати порушене питання та надати роз’яснення щодо необхідності у 2019 році затвердження обласними і Київською міською держадміністраціями переліків об’єктів згідно з експериментом на суму залишку відповідних коштів на кінець 2018 р. та погодження таких переліків об’єктів Мінінфраструктури і Укравтодором з подальшим погодженням з Комітетом, а також про результати поінформувати Комітет, Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації /лист Комітету від 01.02.2019 р. № 04-13/10-163 (20772)/. У відповідь за дорученням Уряду Мінфіном /лист Мінфіну від 27.02.2019 р. № 35110-03-3/5912/ не надано чіткого роз’яснення щодо порушеного у зверненні питання і не поінформовано Укравтодор, Казначейство, обласні і Київську міську держадміністрації.

Зважаючи на наведене і визначені бюджетним законодавством повноваження Мінфіну у бюджетному процесі, Комітет на своєму засіданні 20.03.2019 р. (протокол № 169) ухвалив рішення рекомендувати Мінфіну у тижневий строк надати обласним і Київській міській держадміністраціям роз’яснення (включаючи організаційно-методичні рекомендації) щодо особливостей використання у 2019 році залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів в рамках експерименту, на кінець 2018 року з відповідним інформуванням Комітету, Укравтодору та Казначейства. З цього приводу Мінфіном надіслано відповідним адресатам інформаційний лист /від 08.04.2019 р. № 35110-03-2/10041/, в якому вказано, що залишки таких коштів витрачаються відповідно до частини другої статті 70 Кодексу на заходи, передбачені рішенням про місцевий бюджет відповідно до законодавства.

Варто відмітити, що за звітними даними Казначейства загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Херсонської області в рамках експерименту за 2017-2018 роки, становив 28,51 млн грн (з них у 2018 р. – 10,69 млн грн), а використано таких коштів у сумі 22,52 млн грн (з них у 2018 р. – 16,11 млн грн /з урахуванням залишку коштів на 01.01.2018 р. у сумі 11,41 млн грн/), або 79%. Залишок відповідних коштів на кінець 2018 р. становить 5,99 млн грн. Поряд з тим, на запит від Комітету Казначейством /лист від 05.02.2019 р. № 12-01-1-01/2420/ надано інформацію про використання у 2018 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Херсонської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Херсонською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 2 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 5,99 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на кінець 2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Херсонської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором та розглянуто Мінінфраструктури (копії листів Укравтодору від 03.06.2019 р. № 2939/1/5.2-6-576/08 та Мінінфраструктури від 07.06.2019 р. № 1754/25/14-19 роздано народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, подані Херсонською облдержадміністрацією матеріали не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., директор Департаменту розвитку мережі доріг Укравтодору Цепелєв С.Ю., заступник директора Департаменту будівництва та розвитку інфраструктури Херсонської облдержадміністрації Галамага А.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував Комітету підтримати рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: Комітет не має заперечень щодо поданого листом Херсонської облдержадміністрації від 14 червня 2019 року Переліку об’єктів за рахунок залишку коштів від експерименту та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Кодексу.

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України і Рахункової палати немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на визначені законодавством предмети відання і повноваження у бюджетному процесі, Комітет з питань бюджету не має заперечень щодо Переліку об’єктів, пов’язаних з реалізацією заходів з розвитку автомобільних доріг у Херсонській області та фінансове забезпечення яких здійснюватиметься за рахунок залишку коштів, зарахованих до спеціального фонду обласного бюджету Херсонської області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, на кінець 2018 року (поданого листом Херсонської обласної державної адміністрації від 14.06.2019 р. № 30-4075/0/19/314), та звертає увагу на необхідність забезпечення цільового спрямування залишку таких коштів з дотриманням норм Бюджетного кодексу України (насамперед, частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57, частини другої статті 70, частини другої статті 72 і частини дев’ятої статті 78).

Голосували: «за» - одноголосно.

4. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки Державного секретаря Міністерства закордонних справ України Усатого В.Ю. про погодження передачі бюджетних призначень Міністерству закордонних справ (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 № 366-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства закордонних справ України від 06.06.2019 № 212/12-927-2176 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.05.2019 р. № 366-р «Про передачу у 2019 році деяких бюджетних призначень від Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб до Міністерства закордонних справ».

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 вищезазначеного розпорядження Уряду встановлено відповідно до частини шостої статті 23 Кодексу передати Міністерству закордонних справ за бюджетною програмою 1401030 «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» бюджетні призначення у сумі 29 751 тис. гривень (видатки споживання), передбачені у 2019 році у загальному фонді державного бюджету Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб за бюджетною програмою 1601020 «Заходи щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їхніх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов’язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їхніх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг, а також інші деокупаційні заходи, виплату державних стипендій імені Левка Лук’яненка» (видатки споживання).

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2019 року видатки за бюджетною програмою 1601020 не проводились, у державному бюджеті бюджетні призначення за загальним фондом визначено у обсязі 126 714,4 тис. гривень.

За зазначений період видатки за загальним фондом за бюджетною програмою 1401030 фактично проведено у обсязі 1 100 610,2 тис. грн, що становить 33,2% річного плану (визначено у обсязі – 3 310 202,3 тис. грн) та 66,8% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеної передачі бюджетних призначень наведено у листі Міністерства закордонних справ України, в якому зазначається, що його реалізація здійснюється з метою надання громадянам України, у тому числі військовополоненим, які зазнають незаконного кримінального переслідування на території держави–агресора, державної фінансової підтримки на забезпечення належного захисту їх порушених прав і свобод та дотримання їх законних інтересів шляхом оплати вартості послуг з надання їм незалежної професійної правничої допомоги за рахунок коштів державного бюджету. Відмічено, що орієнтовна вартість такої правничої допомоги на 2019 рік складає 1055 тис. доларів США, які не враховано у державному бюджеті для Міністерства закордонних справ.

Слід відмітити, що відповідно до Порядку формування і використання закордонними дипломатичними установами України коштів державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав та інтересів громадян України за кордоном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2012 р. № 651 (зі змінами), встановлено, що захист прав та інтересів громадян України за кордоном забезпечується, зокрема шляхом оплати вартості послуг з надання професійної правничої допомоги /підпункт 5-1 пункту 5 цього Порядку/. Кошти, передбачені для фінансування таких витрат, використовуються закордонними дипломатичними установами з метою забезпечення захисту прав та інтересів громадян України, які незаконно утримуються на території держави-агресора, у тому числі військовополонених, та/або кримінально переслідуються за політично умотивованими звинуваченнями, чи звинувачуються у вчиненні тяжких або особливо тяжких злочинів, що передбачають покарання у вигляді довічного ув’язнення чи смертної кари згідно із законодавством відповідної держави /пункт 7-1 зазначеного Порядку/.

Підпунктом 1 пункту 5 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов’язаних з їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг, а також деокупаційних заходів, здійснення виплат державних стипендій імені Левка Лук’яненка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 р. № 328 (зі змінами), встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються, зокрема на забезпечення надання професійної правової допомоги (в тому числі заходів, спрямованих на забезпечення можливості її надання) для захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов’язаних з їх відвідуванням.

Відтак, із урахуванням вищезазначеного, виконання заходів щодо надання громадянам України, у тому числі військовополоненим, які зазнають незаконного кримінального переслідування на території держави–агресора незалежної професійної правничої допомоги, може здійснюватися Міністерством з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб за бюджетною програмою 1601020 і Міністерством закордонних справ за бюджетною програмою 1401030.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства закордонних справ України до Комітету щодо погодження зазначеної передачі бюджетних призначень не містить обґрунтувань та розрахунків щодо обсягів такої передачі та пояснень щодо необхідності здійснення відповідних заходів саме Міністерством закордонних справ, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлену розпорядженням Уряду від 15 травня 2019 року № 366-р передачу бюджетних призначень (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень і зауважень щодо передачі бюджетних призначень, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

 

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити передачу бюджетних призначень (видатки споживання) у сумі 29 751 тис. гривень Міністерству закордонних справ за бюджетною програмою 1401030 «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ», передбачених у 2019 році у загальному фонді державного бюджету Міністерству з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб за бюджетною програмою 1601020  «Заходи щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їхніх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов’язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавленим особистої свободи, та членам їхніх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг, а також інші деокупаційні заходи, виплату державних стипендій імені Левка Лук’яненка», як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України 15.05.2019 р. № 366-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальової О.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 414-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14.06.2019 № 37-32-4/13497 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо перерозподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 414-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 414-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України (далі – Мінагрополітики) на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2801160 «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства "Солотвинський солерудник" Тячівського району Закарпатської області», перерозподіл видатків у сумі 2 561,6 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Слід зазначити, що у державному бюджеті на 2019 рік Мінагрополітики за бюджетною програмою 2801160 «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства "Солотвинський солерудник" Тячівського району Закарпатської області» бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету визначено в обсязі 6 797,3 тис. грн, як видатки споживання, а видатки розвитку взагалі не передбачено. Згідно зі звітом Казначейства за січень-травень поточного року проведено видатки за загальним фондом в обсязі 1 365,6 тис. грн, або 64,9% плану на звітний період та 20,1% плану на рік.

Пояснення щодо здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Мінагрополітики. Так, відмічається, що додаткові бюджетні асигнування будуть спрямовані на коригування проекту «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства "Солотвинський солерудник" Тячівського району Закарпатської області» (проект жодного разу не коригувався, незважаючи на те, що був розрахований у цінах 2012 року, а перелік, фізичний обсяг робіт і технічних рішень формувався відповідно до нормативної бази, чинної на 2012 рік) та виготовлення робочої документації до нього. При цьому, зазначається, що реалізація зазначеного перерозподілу дозволить виконувати заходи з ліквідації наслідків екологічної катастрофи в смт Солотвино.

Слід зауважити, що звернення Мінагрополітики до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень (включаючи пояснення щодо можливості зменшення бюджетних асигнувань за визначеним напрямом та потенційних ризиків такого зменшення), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 12 червня 2019 року № 414-р перерозподіл видтаків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Від Міністерства фінансів України було висловлено застереження щодо обсягу коштів, що перерозподіляєтся.

Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальова О.В. пояснила, що кошти будуть використовуватися відповідно до вимог законодавства про публічні закупівлі.

Від Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2801160 «Ліквідація та екологічна реабілітація території впливу гірничих робіт державного підприємства "Солотвинський солерудник" Тячівського району Закарпатської області», перерозподілу видатків у сумі 2 561,6 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення обсягу видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 414-р.

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 3.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 406-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 14.06.2019 № 12-03/40/15661 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 406-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 406-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» (відповідальний виконавець бюджетних програм – Національна служба здоров’я України) обсягу видатків споживання на суму 14 200 тис. грн (з них на оплату праці – 10 000 тис. грн, на комунальні послуги – 2 000 тис. грн);

збільшення за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» обсягу видатків споживання на 13 832 тис. гривень (з них на оплату праці – 5 600 тис. гривень, на комунальні послуги – 279,2 тис. гривень) та встановлення видатків розвитку у сумі 368 тис. гривень /у державному бюджеті на 2019 рік за цією бюджетною програмою видатки розвитку не встановлено/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2019 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2301010 – у обсязі 37 918,5 тис. грн, що становить 30,5% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 124 390,5 тис. грн) та 73,8% плану на звітний період;

2308010 – у обсязі 37 703,3 тис. грн, що становить 12,3% річного плану (визначено у  обсязі – 307 311,4 тис. грн) та 42,5% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства охорони здоров’я України, в якому зазначається, що його реалізація дасть можливість забезпечити матеріальне заохочення працівників центрального апарату Міністерства у зв’язку зі збільшенням навантаження в умовах трансформації галузі (в частині виплати надбавки за інтенсивність праці), покриття витрат на утримання, обслуговування та належне функціонування адміністративних будівель Міністерства та прилеглої до них території та здійснити поточний ремонт адміністративних будівель Міністерства, які на сьогоднішній день знаходяться в аварійному стані та потребують негайного ремонту, включаючи всі комунікації. Разом з тим, зауважено, що запропоновані зміни забезпечать недопущення виникнення кредиторської заборгованості за спожиті комунальні послуги та енергоносії через стрімке підвищенням тарифів.

За поясненнями Міністерства охорони здоров’я України покриття витрат на вищевказані заходи запропоновано здійснити за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» у зв’язку із тим, що утворення міжрегіональних територіальних органів Національної служби здоров’я України, як структурних підрозділів апарату, розпочато лише з другого кварталу поточного року, тобто кошти, передбачені на їх діяльність у першому кварталі, не використано. При цьому відмічено, що зазначений перерозподіл видатків не призведе до утворення кредиторської заборгованості із заробітної плати у поточному році за бюджетною програмою 2308010.

Водночас з приводу запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету необхідно зауважити, що відповідно до вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків та на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Необхідно також зазначити, що звернення Міністерства охорони здоров’я України до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Горбунов О.В., Шкварилюк В.В., а також заступник Міністра охорони здоров’я Укранїи Ковтонюк П.А.

Від Міністерства фінансів України не було висловлено заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. доповів про результати розгляду питання у підкомітеті, висловивши застереження з огляду на вимоги частини одинадцятої статті 23 Кодексу, та водночас вніс пропозицію, зважаючи на прийняття Урядом розпорядження від 12 червня п.р. № 406-р, погодити встановлений перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

У ході обговорення народний депутат Шкварилюк В.В. запропонував не підтримувати зазначений перерозподіл і перенести прийняття рішення на чергове засідання Комітету, доки Міністерство охорони здоров’я не надасть додатково ґрунтовні фінансово-економічні обґрунтування необхідності та доцільності здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету, включаючи детальні розрахунки щодо запропонованого обсягу зменшення/збільшення видатків (у тому числі за напрямами).

Зважаючи на хід обговорення цього питання та черговість внесення пропозицій, Голова Комітету Павелко А.В. першою поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція не набрала необхідної кількості голосів для прийняття позитивного рішення («за» проголосували 5 народних депутатів – членів Комітету із 19 присутніх на засіданні Комітету народних депутатів – членів Комітету).

Таким чином, прийняття рішення з цього питання перенесено на чергове засідання Комітету за умови надання Міністерством охорони здоров’я відповідних обґрунтувань та розрахунків.

4.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 407-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 14.06.2019 № 10.1-07/15644 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 407-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 407-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 1 000 000 тис. гривень шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2308050 «Пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню».

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2019 року видатки за бюджетною програмою 2308050 не проводились, у державному бюджеті бюджетні призначення за загальним фондом визначено у обсязі 2 000 000 тис. гривень (на даний час інформація про затвердження Порядку використання коштів за вказаною бюджетною програмою на офіційному сайті Кабінету Міністрів України відсутня).

За зазначений період видатки за загальним фондом за бюджетною програмою 2308020 фактично проведено у обсязі 6 880 787,2 тис. грн, що становить 45,2% річного плану (визначено у обсязі – 15 234 892,9 тис. грн) та 100% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства охорони здоров’я України, в якому зазначається, що його реалізація має на меті забезпечення можливості здійснення протягом 2019 року своєчасних та у повному обсязі розрахунків з надавачами послуг з первинної медичної допомоги у рамках договорів, що укладаються Національною службою здоров’я України з надавачами таких послуг на виконання вимог, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. № 410 «Деякі питання щодо договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій».

Зазначено, що динаміка підписання населенням декларацій про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, є досить високою, так у грудні 2018 року кількість декларацій, які оплачувала Національна служба здоров’я України, складала 14 446 444, а вже у лютому 2019 року кількість підписаних декларацій збільшилась до 24 653 550, з урахуванням такого фактору, виникла необхідність у збільшенні видатків, затверджених на поточний рік за бюджетною програмою 2308020 (до кінця поточного року потреба у додаткових коштах складає 2 022,9 млн гривень).

За поясненнями Міністерства охорони здоров’я України реалізація зазначеного перерозподілу не призведе до виникнення кредиторської заборгованості на кінець року за бюджетною програмою 2308050, оскільки на даний час відсутня нормативно-правова база для виконання пілотного проекту, а його реалізація запланована на 1 жовтня 2019 року.

Водночас, слід зауважити, що виникає питання щодо обґрунтованості планування видатків для виконання заходів із реалізації медичної реформи, оскільки, відповідно до супровідних матеріалів, наданих Міністерством охорони здоров’я, до кінця року не вистачатиме понад 2 млрд грн на забезпечення державних фінансових гарантій для надання первинної медичної допомоги, натомість заплановані видатки у обсязі 2 млрд грн на виконання пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги на даний час взагалі не проведено і є ризики щодо їх використання до кінця поточного року і відповідно впровадження з наступного року чергового етапу реформи.

Необхідно також зазначити, що звернення Міністерства охорони здоров’я України до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (включаючи розрахунки та пояснення щодо можливих ризиків зменшення у запропонованому обсязі видатків на виконання пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за бюджетною програмою 2308050 «Пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги»), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 12 червня 2019 року № 407-р перерозподіл видтаків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 1 000 000 тис. гривень шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2308050 «Пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню», як це визначено у пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 407-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра соціальної політики України Шамбіра М.І. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для окремих категорій осіб та членів їх сімей, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 418-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України
(далі – Мінсоцполітики) від 14.06.2019 р. № 11353/0/2-19/44 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розподілу субвенцій, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 418-р «Про затвердження розподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік» (далі – розпорядження Уряду № 418-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінсоцполітики за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки розвитку за бюджетними програмами:

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція за кодом 2511190) у сумі 25 000 тис. грн;

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція за кодом 2511200) у сумі 200 000 тис. гривень.

Зазначені субвенції затверджено без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

З огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу Кабінетом Міністрів України затверджено відповідні порядки та умови надання субвенцій, згідно з якими, зокрема, визначено:

1) щодо субвенції за кодом 2511190 (постанова Уряду від 18.04.2018 р. № 280 із змінами):

- субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку нерухомості або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» і «Про кооперацію» шляхом призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов та перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації;

- розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва проводиться Мінсоцполітики на підставі інформації регіональних органів соціального захисту населення щодо потреби у наданні грошової компенсації, поданої станом на 1 березня поточного року;

2) щодо субвенції за кодом 2511200 (постанова Уряду від 28.03.2018 р. № 214 із змінами):

- субвенція за кодом 2511200 спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР;

- розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва проводиться Мінсоцполітики на підставі інформації регіональних органів соціального захисту населення щодо потреби у наданні грошової компенсації, поданої станом на 1 березня поточного року.

Поряд з тим вищеназваними постановами затверджено Порядки виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідним категоріям осіб за кожною із субвенцій.

Розподіл у 2019 році обсягів зазначених вище субвенцій між місцевими бюджетами, виходячи з вимог частини шостої статті 108 Кодексу, затверджено розпорядженням Уряду № 418-р, згідно з додатками 1 та 2 до якого розподілено:

субвенцію за кодом 2511190 у обсязі 24 860,289 тис. грн – між обласними бюджетами 23 областей (крім Волинської) та бюджетом міста Києва (додаток 1);

субвенцію за кодом 2511200 у обсязі 199 787,611 тис. грн – між обласними бюджетами 22 областей (крім Запорізької та Херсонської) та бюджетом міста Києва (додаток 2).

Подальший розподіл таких коштів між районними та міськими органами соціального захисту населення здійснюється регіональними органами соціального захисту населення пропорційно потребі у наданні грошової компенсації.

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу Мінсоцполітики зазначає, що за інформацією регіональних органів соціального захисту населення станом на 01.04.2019:

за субвенцією за кодом 2511190 кількість громадян, які мають право на отримання грошової компенсації, становить 1 736 внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, відповідно потреба у видатках становить 1 902 607,7 тис. гривень. Зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції, пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 24 таким особам на суму 24 860,289 тис. гривень;

за субвенцією за кодом 2511200 кількість громадян, які мають право на отримання грошової компенсації, становить 399 сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю, відповідно потреба у видатках становить 459 131,9 тис. гривень. Зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції, пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 165 таким сім’ям на суму 199 787,611 тис. гривень.

Інших обґрунтувань і розрахунків щодо затвердженого розподілу Міністерством не надано.

Слід відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 р. № 445 передбачено збільшення обсягу субвенції за кодом 2511190 за рахунок нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, що має бути розподілено додатково.

З урахуванням прийнятого розпорядження нерозподілений залишок субвенції за кодом 2511190 – 139,711 тис. грн, субвенції за кодом 2511200 – 212,389 тис. грн.

Довідково: За інформацією Мінсоцполітики у 2018 році:

за субвенцією за кодом 2511190 було використано 48 304 тис. грн, повернуто – 417,8 тис. грн. За рахунок цієї субвенції грошову компенсацію отримали 52 внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

за субвенцією за кодом 2511200 було використано 205 386,2 тис. грн, повернуто до державного бюджету – 1 666,5 тис. грн. За рахунок цієї субвенції грошову компенсацію отримали 204 сім’ї учасників бойових дій на території інших держав та особи з інвалідністю I?II груп із числа учасників бойових дій на території інших держав.

За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-травень 2019 року з державного бюджету місцевим бюджетам субвенції за кодами 2511190 та 2511200 не перераховувалися у зв’язку з відсутністю розподілу їх обсягу між місцевими бюджетами. Згідно з помісячним розписом асигнувань загального фонду державного бюджету на 2019 рік у січні-травні належало надати місцевим бюджетам субвенцією за кодом 2511190 у обсязі 25 000 тис. грн (100% плану на рік) та субвенцією за кодом 2511200 у обсязі 129 800 тис. грн (54,1% плану на рік).

Заступник Голови Комітету Мельник С.І. вніс пропозицію, підготовлену у підкомітеті з питань місцевих бюджетів, підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами у 2019 році субвенцій на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення згідно з розпорядженням Уряду № 418-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо розподілу субвенцій, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, що була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 418-р «Про затвердження розподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік» розподілу між місцевими бюджетами на 2019 рік субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення:

для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, в обсязі 24 860,289 тис. грн (відповідно до додатку 1);

для сімей учасників бойових дій на території інших держав, визначених у абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, в обсязі 199 787,611 тис. грн (відповідно до додатку 2).

Голосували: «за» - одноголосно.

4.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра соціальної політики України Шамбіра М.І. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році обсягу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для окремих категорій осіб та членів їх сімей, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 421-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України
(далі – Мінсоцполітики) від 14.06.2019 р № 11354/0/2-19/44 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження розподілу субвенцій, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 421-р «Про розподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік»
(далі – розпорядження КМУ № 421-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (даіл – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінсоцполітики за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки розвитку за бюджетними програмами:

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» за кодом 2511120 (далі – субвенція за кодом 2511120) у сумі 305 145,3 тис. грн;

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» за кодом 2511210 (далі – субвенція за кодом 2511210) у сумі 24 667,5 тис. гривень /цю субвенцію передбачено вперше/.

Зазначені субвенції затверджено без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

З огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу Кабінетом Міністрів України затверджено відповідні порядки та умови надання субвенцій згідно з якими, зокрема, визначено:

1) щодо субвенції за кодом 2511120 (постанова Кабінету Міністрів від 19.10.2016 р. № 719 із змінами):

- субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення сім’ям осіб, визначених абзацами п’ятим - восьмим пункту 1 статті 10 Закону, для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону, та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР;

- розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінсоцполітики на підставі інформації регіональних органів соціального захисту населення щодо потреби у наданні грошової компенсації, поданої станом на 1 квітня поточного року;

2) щодо субвенції за кодом 2511210 (постанова Кабінету Міністрів від 20.02.2019 р. № 206):

– субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону, для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі в Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону, та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР;

– розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється головним розпорядником на підставі інформації регіональних органів соціального захисту населення про потребу у наданні грошової компенсації за формою згідно з додатком, яка подається Мінсоцполітики станом на 20 січня поточного року.

Поряд з тим вищеназваними постановами затверджено Порядки виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення відповідним категоріям осіб за кожною із субвенцій.

Розподіл у 2019 році обсягів зазначених вище субвенцій між місцевими бюджетами, виходячи з вимог частини шостої статті 108 Кодексу, затверджено розпорядженням КМУ № 421-р, згідно з додатками 1 та 2 до якого розподілено:

субвенцію за кодом 2511120 у обсязі 305 057,558 тис. грн – між обласними бюджетами всіх областей та бюджетом міста Києва (додаток 1);

субвенцію за кодом 2511210 у обсязі 23 879,761 тис. грн – між обласними бюджетами Вінницької, Волинської, Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Львівської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Черкаської  областей та бюджетом міста Києва (додаток 2).

Подальший розподіл таких коштів між районними та міськими органами соціального захисту населення здійснюється регіональними органами соціального захисту населення пропорційно потребі у наданні грошової компенсації, інформація щодо якої складена на підставі рішень комісій щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації.

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу Мінсоцполітики зазначає, що за інформацією регіональних органів соціального захисту населення станом на 01.04.2019:

за субвенцією за кодом 2511120 кількість громадян, які мають право на отримання грошової компенсації, становить 589 сімей осіб, які загинули (пропали безвісті, померли) та осіб з інвалідністю І-ІІ групи, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, відповідно потреба у видатках на виплату грошової компенсації згідно з рішеннями комісій становить 639 619,7 тис. грн. Зважаючи на визначений Законом обсяг відповідної субвенції, пропонується забезпечити виплату грошової компенсації 279 сім’ям загиблих осіб та осіб з інвалідністю на суму 305 057,6 тис. грн;

за субвенцією за кодом 2511210 кількість громадян, які мають право на отримання грошової компенсації, становить 24 сім’ї загиблих (померлих) та осіб з інвалідністю, які брали участь у Революції Гідності, відповідно потреба у видатках на виплату грошової компенсації згідно з рішеннями комісій становить 23 879,8 тис. грн та забезпечується у такому обсязі.

Інших обґрунтувань і розрахунків щодо затвердженого розподілу Міністерством не надано.

З урахуванням прийнятого розпорядження нерозподілений залишок субвенції за кодом 2511120 становить 87,742 тис. грн (0,03% загального її обсягу), субвенції за кодом 2511210 – 787,739 тис. грн (3,19% загального її обсягу).

Довідково: За інформацією Мінсоцполітики у 2018 році за субвенцією за кодом 2511120 було використано 595 487,2 тис. грн, повернуто до державного бюджету – 3 198,3 тис. грн. За рахунок цієї субвенції грошову компенсацію отримали 635 сімей загиблих осіб та осіб з інвалідністю І?ІІ групи, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-травень 2019 року з державного бюджету місцевим бюджетам субвенції за кодами 2511120 та 2511210 не перераховувалися у зв’язку з відсутністю розподілу їх обсягу між місцевими бюджетами. Згідно з помісячним розписом асигнувань загального фонду державного бюджету на 2019 рік у січні-травні належало надати місцевим бюджетам субвенцією за кодом 2511120 у обсязі 115183,1 тис. грн (37% плану на рік) та субвенцією за кодом 2511210 у обсязі 24667,5 тис. грн (100% плану на рік).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Мельник С.І., Амельченко В.В., а також заступник Міністра соціальної політики України Шамбір М.І.

Заступник Голови Комітету Мельник С.І. вніс пропозицію, підготовлену у підкомітеті з питань місцевих бюджетів, підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами на 2019 рік субвенцій на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення згідно з розпорядженням КМУ № 421-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо розподілу субвенцій, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, що була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення згідно з пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 421-р «Про розподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік» розподілу між місцевими бюджетами на 2019 рік субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення:

для сімей осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, в обсязі 305 057,558 тис. грн (відповідно до додатку 1);

для сімей осіб, визначених у абзаці чотирнадцятому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності, визначених пунктом 10 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, в обсязі 23 879,761 тис. грн (відповідно до додатку 2).

Голосували: «за» - одноголосно.

 

4.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра соціальної політики України Шамбіра М.І. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, у форматі «Прозорий офіс» (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 420-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України
(далі – Мінсоцполітики) від 14.06.2019 № 11355/0/2-19/44 про погодження розподілу субвенції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 420-р «Про затвердження розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» (далі – розпорядження КМУ № 420-р).

Зважаючи, що питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій, у розпорядженні КМУ № 420-р належало зазначити посилання на вимоги частини шостої статті 108 Кодексу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінсоцполітики за загальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою (код 2511170) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс»
(далі – субвенція) у сумі 150 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Порядок та умови надання субвенції відповідно до вимог статті 97 Кодексу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2017 № 779 (із змінами від 07.02.2018 № 61), згідно з якими серед іншого передбачається таке:

– субвенція спрямовується місцевим бюджетам (згідно з переліком міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, що мають намір створити та забезпечити функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» (далі – Перелік), затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 р. № 736) на будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень для центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс»;

– центри надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, у форматі «Прозорий офіс» створюються з урахуванням вимог Закону України «Про адміністративні послуги», Примірного положення про центр надання адміністративних послуг, Примірного регламенту центру надання адміністративних послуг, нормативних вимог щодо доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також за наявності окремого приміщення з обладнаними робочими місцями для адміністраторів; окремого приміщення для оброблення документів з обладнаними робочими місцями для працівників; рецепції; залу очікування (з розрахунку не менше ніж одне сидяче місце для очікування на одне робоче місце адміністратора); системи електронного управління чергою; кімнати для дітей; архівного приміщення; кімнати відпочинку для персоналу тощо;

– будівництво центру здійснюється на умовах співфінансування за рахунок субвенції та власних коштів відповідного місцевого бюджету. Частка коштів місцевого бюджету не може бути менше ніж 10 відсотків загальної вартості будівництва згідно з проектно-кошторисною документацією;

– для отримання субвенції місцева рада звертається до Мінсоцполітики із заявою, до якої додається рішення місцевої ради про створення центру та його будівництво; проект будівництва центру; письмовий звіт експертної організації за результатами експертизи проекту будівництва центру.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 р. № 91-р «Про затвердження розподілу у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» здійснено розподіл частини субвенції у сумі 60 541,675 тис. грн, що було погоджено Комітетом (за інформацією Мінсоцполітики зазначені видатки спрямовано містам обласного значення та об’єднаним територіальним громадам, які у минулому році розпочали та у поточному році планують завершити роботи за проектами будівництва). Нерозподілений залишок субвенції становив 89 458,325 тис. гривень.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 282-р Перелік доповнено новими містами обласного значення та об’єднаними територіальними громадами, що мають намір створити та забезпечити функціонування центрів надання адміністративних послуг, що зумовило наступний розподіл субвенції.

Таким чином розпорядженням КМУ № 420-р здійснено розподіл між місцевими бюджетами частини нерозподіленого обсягу субвенції у сумі 47 888,37 тис. грн.

Згідно з обґрунтуваннями, наданими Мінсоцполітики до Комітету (що роздані народним депутатам України – членам Комітету), такий розподіл субвенції проведено на підставі рішення робочої групи з урахуванням наступного:

Вінницькій міській об’єднаній територіальній громаді – за робочим проектом «Реконструкція 2-го поверху адмінбудівлі під центр надання адміністративних послуг по вул. Замостянська, 7 в м. Вінниці» у сумі 11 246,043 тис. грн, або 50% загальної вартості будівництва (що згідно з проектно-кошторисною документацією без урахування придбання устаткування, меблів та інвентарю становить 22 492,087 тис. грн);

місту Мелітополь Запорізької області – за робочим проектом «Реконструкція нежитлових приміщень, вул. Чернишевського, 37, м. Мелітополь, Запорізької області під адміністративну будівлю» у сумі 9 411,054 тис. грн, або 80% загальної вартості будівництва (що згідно з проектно-кошторисною документацією становить 11 763,818 тис. грн);

Лановецькій міській об’єднаній територіальній громаді Тернопільської області – за робочим проектом «Реконструкція нежитлової будівлі кінотеатру під адміністративні і громадські приміщення за адресою: вул. Незалежності, 15 м. Ланівці» у сумі 3 353,884 тис. грн (загалом співфінансування за рахунок субвенції передбачається 6 707,768 тис. грн, або 85% загальної вартості будівництва, що згідно з проектно-кошторисною документацією становить 7 891,492 тис. грн);

Нижанковицькій селищній об’єднаній територіальній громаді Львівської області – за робочим проектом «Капітальний ремонт адміністративної будівлі та Центру надання адміністративних послуг Нижанковицької селищної ради по вул. Площа Свободи, 1 в смт Нижанковичі Старосамбірського району Львівської області» у сумі 265,5 тис. грн, або 90% загальної вартості будівництва (що згідно з проектно-кошторисною документацією становить 295 тис. грн);

Баранинській сільській об’єднаній територіальній громаді Закарпатської області – за робочим проектом «Будівництво адміністративної будівлі (органів державної влади та місцевого самоврядування) по вул. Фізкультурна, б/н в с. Баранинці Ужгородського району» у сумі 5 766,153 тис. грн, або 59% загальної вартості будівництва (що згідно з проектно-кошторисною документацією без урахування придбання устаткування, меблів та інвентарю становить 9 766,153 тис. грн);

Білокоровицькій сільській об’єднаній територіальній громаді Житомирської області – за робочим проектом «Капітальний ремонт приміщень адміністративної будівлі з влаштуванням Центру надання адміністративних послуг Білокоровицької сільської ради у форматі «Прозорий офіс» у сумі 3 864,84 тис. грн, або 85% загальної вартості будівництва (що згідно з проектно-кошторисною документацією становить 4 546,871 тис. грн);

Музиківській сільській об’єднаній територіальній громаді Херсонської області – за робочим проектом «Капітальний ремонт приміщень будівлі центру надання адміністративних послуг в с. Музиківка Білозерського району Херсонської області» у сумі 236,919 тис. грн, або 34,5% загальної вартості будівництва (що згідно з проектно-кошторисною документацією становить 686,919 тис. грн);

Полянській сільській об’єднаній територіальній громаді Закарпатської області – за робочим проектом «Будівництво центру надання адміністративних послуг, по вул. Духновича, 63 в с. Поляна, Свалявського району» у сумі 8 814,27 тис. грн, або 80% загальної вартості будівництва (що згідно з проектно-кошторисною документацією становить 11 017,838 тис. грн);

Широківській сільській об’єднаній територіальній громаді Запорізької області – за робочим проектом «Реконструкція будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Героїв 37-го батальйону, б. 12 (інв. № 101310174)» у сумі 3 643,358 тис. грн, або 90% загальної вартості будівництва (що згідно з проектно-кошторисною документацією без урахування придбання устаткування, меблів та інвентарю становить 4 048,176 тис. грн);

Ювілейній сільській об’єднаній територіальній громаді Херсонської області – за робочим проектом «Капітальний ремонт частини приміщень під розміщення центру надання адміністративних послуг в адміністративній будівлі по вул. Соборна, 17 у с. Ювілейне Олешківського району Херсонської області» у сумі 1 286,349 тис. грн, або 80% загальної вартості будівництва (що згідно з проектно-кошторисною документацією становить 1 607,936 тис. грн.).

Інших розрахунків щодо встановленого розподілу між місцевими бюджетами субвенції не наведено.

Інформація щодо надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам станом на 01.06.2018 року роздана народним депутатам України – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Мельник С.І., Матвієнко А.С., а також заступник Міністра соціальної політики України Шамбір М.І.

Заступник Голови Комітету Мельник С.І. вніс пропозицію, підготовлену у підкомітеті з питань місцевих бюджетів, підтримати таке рішення Комітету: погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами на 2019 рік субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 420-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо розподілу субвенції, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс», у сумі 47 888,37 тис. грн згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 р. № 420-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра соціальної політики Шамбіра М.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України на 2019 рік (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 504).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 14.06.2019 № 11352/0/2-19/44 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 504 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік, і внесення зміни до пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для організації оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих центрах «Артек» і «Молода гвардія».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеної вище постанови Уряду № 504 встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2501130 «Заходи із соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення» на 6 129,2 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання на 251,68 тис. гривень та встановлення обсягу видатків розвитку у сумі 5 877,52 тис. гривень за бюджетною програмою 2501450 «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих оздоровчих таборах МДЦ «Артек» і ДЦ «Молода Гвардія» /у державному бюджеті на 2019 рік видатки розвитку за цією бюджетною програмою не встановлені/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Пунктом 2 постанови Уряду № 504 передбачається внести зміни до пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для організації оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих центрах «Артек» і «Молода гвардія», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 227 (зі змінами), згідно з якими кошти бюджетної програми 2501450, серед іншого, у 2019 році будуть спрямовані на заходи пожежної безпеки (виготовлення проектно-кошторисної документації; проведення капітального ремонту та монтажу систем протипожежного захисту – пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей; монтаж системи блискавкозахисту будівель і споруд та системи водопостачання для цілей зовнішнього пожежогасіння; придбання засобів пожежогасіння та засобів індивідуального захисту).

Згідно із обґрунтуваннями щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеними у листі Міністерства соціальної політики України, реалізація такого перерозподілу пов’язана із необхідністю здійснення заходів пожежної безпеки в дитячих центрах «Артек» і «Молода гвардія» для забезпечення виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідно до статей 20, 47, 50, 55, 67 Кодексу цивільного захисту України та на виконання приписів органів державного нагляду з метою запобігання трагічним випадкам пожежі, що сталася на території дитячого оздоровчого комплексу «Вікторія» в м. Одесі через порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.

Покриття витрат для реалізації вищевказаних заходів пропонується здійснити за рахунок зменшення видатків, передбачених на виплату одноразової винагороди жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», оскільки очікується економія коштів у зв’язку з тим, що у 2019 році заплановано присвоїти зазначене почесне звання 3055 жінкам, а у 2018 році було виплачено лише 1928 жінкам, у 2017 році – 1614 жінкам. З огляду на цю інформацію, планові видатки на таку мету перевищують реальні потреби.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2019 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

2501130 - у обсязі 1 млн грн, що становить 1,1% річного плану (95,6 млн грн) та 2,5% плану на звітний період;

2501450 - у обсязі 74,2 млн грн, що становить 34,2% річного плану (217,2 млн грн) та 85,2% плану на звітний період.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства соціальної політики України до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань витрат (у тому числі за їх економічною ознакою), які передбачається здійснити за бюджетною програмою 2501450 на заходи пожежної безпеки, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений постановою Уряду від 12 червня 2019 року № 504 перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 504 здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2501130 «Заходи із соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення» на 6 129,2 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання на 251,68 тис. гривень та встановлення обсягу видатків розвитку у сумі 5 877,52 тис. гривень за бюджетною програмою 2501450 «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих оздоровчих таборах МДЦ «Артек» і ДЦ «Молода Гвардія».

Голосували: «за» - одноголосно.

4.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра екології та природних ресурсів України Вакараша В.М. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству екології та природних ресурсів України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 397-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.06.2019 № 5/3-13/6441-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо перерозподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 397-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству екології та природних ресурсів на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 397-р передбачено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству екології та природних ресурсів України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку шляхом зменшення обсягу таких видатків у сумі 24 319,104 тис. гривень за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2401040 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері природоохоронної діяльності, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів».

Пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 397-р Міністерству екології та природних ресурсів України
(далі – Мінприроди) доручено забезпечити погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Обґрунтування щодо здійснення вищезазначеного перерозподілу видатків державного бюджету викладено у зверненні Мінприроди, що надійшло до Комітету. Відповідно до пояснень Мінприроди таке рішення прийняте з метою виконання зобов’язань України щодо імплементації Рамкової Директиви ЄС про Морську Стратегію (MFSD) та Водної Рамкової Директиви ЄС (WFD) щодо налагодження постійно діючого національного екологічного моніторингу морського довкілля. Додаткові бюджетні кошти, що перерозподіляються, передбачається спрямувати науково-дослідній установі «Український науковий центр екології моря» для завершення капітального ремонту науково-дослідного судна «Владимир Паршин» з отриманням Конвенційних документів Регістру судноплавства України, розпочатого у 2018 році (у сумі 23 745,84 тис. грн), а також на ремонт та утеплення будівлі (гаражних боксів) із заміною покрівлі цієї установи (у сумі 573,264 тис. грн).

На виконання вимог статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розподіл коштів за бюджетною програмою 2401270 відповідно до постанови Уряду від 24.04.2019 № 393 було погоджено Комітетом 15 травня 2019 року. Варто нагадати, що постановою Уряду від 24.04.2019 № 393 «Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2019 рік» розподілено за напрямами (заходами) обсяг коштів загального і спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) у сумі 398 234,837 тис. грн, при цьому, нерозподілений залишок коштів визначено у сумі 25 176,863 тис. гривень.

Зважаючи на вищевикладене, існує можливість зменшити обсяг видатків за бюджетною програмою 2401270 за рахунок нерозподіленого залишку коштів відповідно до постанови Уряду від 24.04.2019 № 393, та відповідно збільшити видатки державного бюджету за бюджетною програмою 2401040, як це визначено у розпорядженні Уряду від 05.06.2019 № 397-р.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2019 року за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

2401040 – проведено видатки в обсязі 8 886,1 тис. грн, або 99,3% плану на звітний період та 37,2% плану на рік (затвердженого в обсязі 23 900,3 тис. грн);

2401270 – видатки не проводились (план на рік затверджено в обсязі 402 555,9 тис. грн).

Слід зауважити, що звернення Мінприроди до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань щодо можливості зменшення запропонованих видатків державного бюджету, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 5 червня 2019 року № 397-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству екології та природних ресурсів України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку у сумі 24 319,104 тис. гривень шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» та збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2401040 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері природоохоронної діяльності, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів», як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 397-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

4.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про погодження зміни до розподілу субвенції на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 р. № 514 /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету Мельника С.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 19.06.2019 р. № 1/10-1686 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу між місцевими бюджетами субвенції на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів у 2019 році згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 р. № 514 «Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 302» (далі – постанова КМУ № 514).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом затверджено видатки за бюджетною програмою 2211210 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів»
(далі – субвенція) у сумі 50 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до цього Закону.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 925 (із змінами відповідно до постанов Уряду від 29.03.2017 № 201, 11.04.2018 № 266, 10.04.2019 № 302), згідно з пунктом 3 яких:

– субвенція спрямовується на придбання сільськогосподарської техніки, обладнання, матеріалів та устаткування професійно-технічними навчальними закладами, на базі яких будуть створені навчально-практичні центри з підготовки робітників за такими професіями:

«Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва», «Токар. Верстатник широкого профілю. Фрезерувальник. Шліфувальник. Свердлувальник», «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування. Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж. Електромонтажник силових мереж та електроустаткування», а також «Монтажник систем утеплення будівель», «Верстатник деревообробних верстатів», «Слюсар-ремонтник. Слюсар-інструментальник. Слюсар з механоскладальних робіт. Слюсар з ремонту дорожньо-будівельних машин та тракторів. Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування»;

– перелік сільськогосподарської техніки, обладнання, матеріалів та устаткування, яке передбачається придбати за бюджетні кошти, затверджується МОН та розміщується на його офіційному сайті.

Розподіл субвенції між місцевими бюджетами (19 обласними та 12 міськими бюджетами для створення 45 НПЦ) здійснено у повному обсязі постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2019р. № 302 «Деякі питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів у 2019 році» (далі – постанова КМУ № 302), що було погоджено Комітетом.

Постановою КМУ № 514 здійснено перерозподіл субвенції між місцевими бюджетами шляхом зменшення її обсягу бюджету міста Одеси у сумі 10 550 тис. грн та збільшення на таку суму обсягу субвенції обласному бюджету Одеської області.

За інформацією МОН такий перерозподіл обумовлений необхідністю створення НПЦ за професією «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» на базі державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти», фінансове забезпечення якого має здійснюватися з обласного бюджету Одеської області (оскільки згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження юридичної особи державний навчальний заклад «Одеський центр професійно-технічної освіти»: 67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт Овідіополь, вулиця Театральна, будинок 3 (витяг № 1004439210 від 18.09.2018).

Виходячи із зазначеного, субвенція у сумі 10 550 тис. грн, що згідно з постановою КМУ № 302 була передбачена бюджету міста Одеси для створення навчально-практичного центру за професією «Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва» на базі державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти», передається обласному бюджету Одеської області.

Довідково: За даними звіту Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2019 року субвенція місцевим бюджетам не перераховувалась.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо розподілу субвенції, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Мельник С.І. вніс підготовлену у підкомітеті з питань місцевих бюджетів пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити зміну до розподілу між місцевими бюджетами субвенції згідно з постановою Уряду № 514.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Мельником С.І. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити зміну до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 р. № 514 «Про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2019 р. № 302».

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

4.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра молоді та спорту України Даневича М.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 р. № 433-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України від 19.06.2019 р. №625/6.2/19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 р. № 433-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» в сумі 16 386,6 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на зазначену суму обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2019 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 3401220 фактично проведено у обсязі 577 141,3 тис. грн, що становить 32,7% річного плану (визначено у  обсязі – 1 766 035,3 тис. грн) та 80% плану на звітний період.

 Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства молоді та спорту України, в якому відмічається, що його реалізація здійснюється з метою придбання обладнання та інвентарю довгострокового використання для забезпечення належної підготовки спортсменів національних збірних команд з олімпійських та неолімпійських видів спорту до участі у офіційних міжнародних змаганнях 2019 року, на яких здобуваються ліцензії для участі в Олімпійських, Юнацьких Олімпійських іграх 2020 року, Всесвітніх іграх з неолімпійських видів спорту 2021 року, Інтелектуальних іграх та Всесвітній шаховій олімпіаді, а також проведення на високому організаційному рівні чемпіонату світу з веслування на човнах «Дракон» 2019 року та чемпіонату Європи з художньої гімнастики 2020 року. При цьому зазначено, що збільшення видатків розвитку запропоновано за рахунок зменшення видатків споживання, які передбачені на придбання спортивного одягу, взуття, аксесуарів загального призначення для національних збірних команд.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства молоді та спорту України до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (включаючи розрахунки та пояснення щодо можливих ризиків зменшення у такому обсязі видатків споживання), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 19 червня 2019 року № 433-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 433-р погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту», здійснення перерозподілу видатків шляхом зменшення видатків споживання на 16 386,6 тис. грн та збільшення на зазначену суму обсягу видатків розвитку.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

4.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки директора Департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Токаренка В.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 431-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі – Мінрегіон) від 19.06.2019 № 1/9.2.1/6186-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 431-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету,  передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 431-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінрегіону на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку державного бюджету шляхом:

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2754060 «Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України/ на суму 380 670,78 тис. гривень;

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2751290 «Функціонування Фонду енергоефективності» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінрегіону/ на суму 380 670,78 тис. гривень.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Слід зазначити, що згідно зі звітом Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-травня поточного року за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

2751290 «Функціонування Фонду енергоефективності» видатки не проведено (бюджетні призначення визначено в обсязі 1 600 млн грн);

2754060 «Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності» проведено видатки в обсязі 35,2 млн грн, що становить 54,8% плану на звітний період та 8,8% плану на рік (визначено у обсязі 400 млн грн.).

Постановою Уряду від 01.03.2010 року № 243 (із змінами) затверджено Державну цільову економічну програму енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2020 роки (далі – Програма), в рамках виконання завдань якої передбачається здійснення заходів щодо стимулювання населення, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (далі – ОСББ), житлово-будівельних кооперативів (далі – ЖБК) до впровадження енергоефективних заходів через відшкодування частини суми кредитів.

За поясненнями, наведеними у листі Мінрегіону, у 2019 році спостерігається особливо високий попит серед ОСББ та ЖБК на таке кредитування. За період дії Програми нею скористалися понад 600 тисяч родин, які впровадили заходи з енергоефективності на суму близько 7 млрд гривень.

Водночас, як зазначено Мінрегіоном, зважаючи на те, що Фондом енергоефективності наразі відібрано перші 15 пілотних проектів, на яких буде протестовано роботу механізмів Фонду, то є можливим здійснення перерозподілу коштів державного бюджету, що пропонується вищезазначеним розпорядженням Уряду для забезпечення попиту з боку ОСББ/ЖБК до кінця поточного року.

Слід зауважити, що звернення Мінрегіону до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 19 червня 2019 року № 431-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку державного бюджету у сумі 380 670,78 тис. гривень шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2751290 «Функціонування Фонду енергоефективності» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2754060 «Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності», як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 431-р.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

4.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра екології та природних ресурсів України Вакараша В.М. про погодження розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності у 2019 році (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 430-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету Мельника С.І./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерство екології та природних ресурсів України (далі – Мінприроди) від 18.06.2019 р. № 5/1-13/6542-19 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 430-р «Про затвердження розподілу у 2019 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності» (далі – розпорядження КМУ № 430-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінприроди за загальним фондом вперше передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності (далі – субвенція) за бюджетною програмою 2411020 (видатки розвитку) у сумі 579 718,9 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 № 228 затверджено Порядок та умови надання субвенції, хоча відповідно до частини другої статті 97 Кодексу порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не пізніше 30 днів з дня набрання чинності таким законом.

Згідно з Порядком та умовами надання субвенції визначено, що з метою забезпечення охорони навколишнього природного середовища та поліпшення стану навколишнього природного середовища і створення відповідних умов для цього, субвенція спрямовується на охорону і раціональне використання водних ресурсів, природних рослинних ресурсів, ресурсів тваринного світу (крім будівництва та облаштування притулків для утримання безпритульних тварин), охорону атмосферного повітря та раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів (пункт 3) та надається за умови дотримання таких критеріїв (пункт 4):

співфінансування з місцевих бюджетів у розмірі не менше ніж 10 відсотків загальної кошторисної вартості природоохоронного заходу, залучення на ці цілі інших джерел, не заборонених законодавством;

фінансування природоохоронних заходів, передбачених програмами з охорони навколишнього природного середовища з обсягами фінансування за джерелами та у році, на який пропонується включити захід;

наявність затверджених проектів будівництва та результатів проведення їх державної експертизи відповідно до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 травня 2011 р. № 560;

у разі здійснення заходів з будівництва/реконструкції першочергово спрямовуються кошти на об’єкти з високим ступенем будівельної готовності.

Поряд з тим у Порядку та умовах надання субвенції встановлено, що для отримання субвенції місцеві органи виконавчої влади/виконавчі органи сільських, селищних, міських рад до 1 травня поточного року подають до Мінприроди документи за визначеним переліком (пункт 5), на підставі розгляду яких Мінприроди формує перелік об’єктів та подає на затвердження Кабінету Міністрів відповідний розподіл субвенції.

З огляду на зазначене розпорядженням КМУ № 430-р здійснено розподіл субвенції в обсязі 579 718,9 тис. грн між місцевими бюджетами 18 таких областей:

Вінницької (обласний бюджет) – 22 500 тис. грн; Волинської (бюджет 1 міста, бюджет 1 об’єднаної територіальної громади, 1 районний бюджет) – 32 027,742 тис. грн; Житомирської (бюджет 1 міста, бюджет 6 об’єднаних територіальних громад, 2 районних бюджети) – 32 720,966 тис. грн; Закарпатської (бюджет 1 міста) – 20 294,995 тис. грн; Запорізької (бюджет 1 міста) – 9 900 тис. грн; Івано-Франківської (обласний бюджет, бюджети 2 міст, бюджет 2 об’єднаних територіальних громад, 2 районних бюджети) – 91 052 тис. грн; Київської (бюджети 2 міст, 4 районних бюджети) – 95 658,833 тис. грн; Кіровоградської (обласний бюджет, 1 районний бюджет) – 45 000 тис. грн; Львівської (бюджет 2 міст, бюджети 3 об’єднаних територіальних громад, 4 районних бюджети) – 81 388,994 тис. грн; Одеської (бюджет 1 міста) – 6 902,267 тис. грн; Полтавської (1 районний бюджет) – 10 000 тис. грн; Рівненської (бюджет 1 міста, бюджети 2 об’єднаних територіальних громад, 2 районних бюджети) – 9 330 тис. грн; Тернопільської (бюджет 1 міста) – 12 025,739 тис. грн; Херсонської (1 районний бюджет) – 8 527,457 тис. грн; Хмельницької (бюджет 1 об’єднаної територіальної громади) – 13 589,357 тис. грн; Черкаської (бюджет 1 міста, 3 районних бюджети) – 45 424,142 тис. грн; Чернівецької (бюджети 3 об’єднаних територіальних громад) – 22 055 тис. грн; Чернігівської (бюджет 1 міста, бюджети 2 об’єднаних територіальних громад) – 21 321,408 тис. гривень.

Слід відмітити, що розпорядженням КМУ № 430-р субвенцію не передбачено місцевим бюджетам Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Сумської, Харківської областей та міста Києва, однак пояснень щодо цього міністерством не надано.

Мінприроди у пояснювальній записці до цього розпорядження зазначається, що всі включені до розподілу заходи відповідають вимогам, визначеним у пунктах 3, 4, 5 Порядку та умов надання субвенції. При цьому Мінприроди надано короткий опис кожного із включених до розпорядження об’єктів і заходів (що розданий народним депутатам України – членам Комітету).

Загалом матеріали, надані Мінприроди до Комітету, не містять відповідних обґрунтувань та розрахунків щодо здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Мельник С.І., Рудик С.Я., Крулько І.І., а також заступник Міністра екології та природних ресурсів України Вакараш В.М.

Заступник Голови Комітету Мельник С.І. доповів про результати розгляду питання у підкомітеті з питань місцевих бюджетів та вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням КМУ № 430-р розподіл між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції.

Від Міністерства фінансів та Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо розподілу субвенції, який розглядається.

Під час обговорення зазначеного питання народний депутат України Крулько І.І., зауваживши, що частину поданих до Мінприроди пропозицій не враховано у здійсненому розподілі, запропонував рекомендувати міністерству додатково опрацювати подані пропозиції щодо здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності та у разі проведення перерозподілу коштів (з урахуванням оцінки виконання затверджених заходів) розглянути можливість врахування пропозицій з включенням об’єктів (заходів), що відповідають вимогам законодавства, до переліку за відповідними місцевими бюджетами. Підтримавши таку пропозицію, народні депутати – члени Комітету визначилися надіслати відповідне звернення до Мінприроди.

По завершенню розгляду питання Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію заступника Голови Комітету Мельника С.І., що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності у сумі 579 718,9 тис. грн згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 430-р.

Голосували: «за» - 15, «проти» - 1, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

4.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Управління економічного розвитку та фінансів Міністерства культури України Якубівського В.Л. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури України на 2019 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 432-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства культури України (далі – Мінккультури) від 18.06.2019 № 975/15/10-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 432-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінкультури на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

- зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1801130 «Державна підтримка діячів культури і мистецтва» на 153 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінкультури/;

- збільшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

1801030 «Надання загальної та спеціальної освіти мистецькими (художніми, музичними, хореографічними) загальноосвітніми школами (школами-інтернатами) та позашкільними навчальними закладами, методичне забезпечення діяльності навчальних закладів» на 895,3 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінкультури/;

1806060 «Гранти Президента України молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проектів в сфері кінематографії та премії за видатні досягнення у галузі кінематографії» на 153 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державне агентство з питань кіно/;

- за бюджетною програмою 1801190 «Забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів» зменшення обсягу видатків споживання на 5 164,3 тис. гривень та збільшення обсягу видатків розвитку на 4 380 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінкультури/;

- за бюджетною програмою 1801490 «Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках, здійснення заходів з охорони культурної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрація пам’яток архітектури, культури та світової спадщини ЮНЕСКО» зменшення обсягу видатків споживання на 10 548,6 тис. гривень та встановлення обсягу видатків розвитку у сумі 10 437,6 тис. гривень (у державному бюджеті на 2019 рік видатки розвитку за цією бюджетною програмою не визначено) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінкультури/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2019 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

1801030 - у обсязі 80,4 млн грн, що становить 41,1% річного плану (195,7 млн грн) та 89,4% плану на звітний період;

1801130 - у обсязі 6,8 млн грн, що становить 26,7% річного плану (25,4 млн грн) та 67,9% плану на звітний період;

1801190 - у обсязі 251,7 млн грн, що становить 35,5% річного плану (709,6 млн грн) та 89,7% плану на звітний період;

1801490 - у обсязі 139,3 млрд грн, що становить 37,1% річного плану (375,3 млн грн) та 93,1% плану на звітний період;

1806060 - видатки взагалі не проводились (за даними затвердженого помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету на 2019 рік за цією бюджетною програмою протягом січня-травня п.р. заплановано асигнування у обсязі 220 тис. грн. При цьому, на даний час в офіційних джерелах інформації відсутні відомості про прийняття Указу Президента України щодо надання у поточному році грантів Президента України молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проектів в сфері кінематографії).

Відповідно до обґрунтувань, зазначених на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України, здійснення вказаного перерозподілу видатків державного бюджету сприятиме підтримці мистецької освіти та молодих діячів мистецтва, забезпеченню проведення робіт з реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення закладів культури.

В той же час необхідно зазначити, що звернення Мінкультури до Комітету  щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить будь-яких обґрунтувань доцільності та необхідності здійснення визначеного розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 432-р перерозподілу видатків державного бюджету  та розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 5 червня 2019 року № 432-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23  Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 432-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури України на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

- зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1801130 «Державна підтримка діячів культури і мистецтва» на 153 тис. гривень;

- збільшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

1801030 «Надання загальної та спеціальної освіти мистецькими (художніми, музичними, хореографічними) загальноосвітніми школами (школами-інтернатами) та позашкільними навчальними закладами, методичне забезпечення діяльності навчальних закладів»  на 895,3 тис. гривень;

1806060 «Гранти Президента України молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проектів в сфері кінематографії та премії за видатні досягнення у галузі кінематографії» на 153 тис. гривень;

- за бюджетною програмою 1801190 «Забезпечення діяльності національних музеїв, національних і державних бібліотек та культурно-просвітницьких центрів» зменшення обсягу видатків споживання на 5 164,3 тис. гривень та збільшення обсягу видатків розвитку на 4 380 тис. гривень;

- за бюджетною програмою 1801490 «Збереження історико-культурної та архітектурної спадщини в національних і державних заповідниках, здійснення заходів з охорони культурної спадщини, паспортизація, інвентаризація та реставрація пам'яток архітектури, культури та світової спадщини ЮНЕСКО» зменшення обсягу видатків споживання на 10 548,6 тис. гривень та встановлення обсягу видатків розвитку у сумі 10 437,6 тис. гривень.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

4.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Чаузова О.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 429-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 19.06.2019 № 14/01-1905 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 429-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на 2019 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 19.06.2019 № 429-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 6641020 «Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» на 115 540 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – на 40 702,2 тис. грн та видатки розвитку – на 74 837,8 тис. грн) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України/;

збільшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

6641010 «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв'язку та захисту інформації» на 113 531,5 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – на 94 948,8 тис. грн та видатки розвитку – на 18 582,7 тис. грн) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України/;

6642010 «Доставка дипломатичної кореспонденції за кордон і в Україну» на 2 008,5 тис. грн (видатки споживання) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Головне управління урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України/.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2019 року за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

6641010 – проведено видатки в обсязі 635,5 млн грн, або 89,9% плану на звітний період та 37,9% плану на рік (визначено в обсязі 1 679 млн грн);

6641020 – проведено видатки в обсязі 24,5 млн грн, або 19,6% плану на звітний період та 2,7% плану на рік (визначено в обсязі 901,6 млн грн);

6642010 – проведено видатки в обсязі 3,3 млн грн, або 89,4% плану на звітний період та 58,2% плану на рік (визначено в обсязі 5,6 млн грн).

У листі Адміністрації Держспецзв’язку відмічається, що вказаний перерозподіл здійснюється з метою забезпечення першочергових потреб підрозділів Адміністрації Держспецзв’язку, зокрема, спрямовані кошти дозволять забезпечити: оновлення програмного забезпечення системи кіберзахисту, матеріально-технічні потреби вузлів зв’язку спеціального призначення та територіальних вузлів урядового зв’язку (за бюджетною програмою 6641010), а також доставку виборчих бюлетенів до закордонних дипломатичних установ (за бюджетною програмою 6642010).

Необхідно зауважити, що звернення Адміністрації Держспецзв’язку до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень (включаючи пояснення щодо можливості зменшення бюджетних асигнувань за визначеним напрямом та потенційних ризиків такого зменшення), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Окремо слід відмітити, що у 2018 році також шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету було збільшено обсяг видатків державного бюджету для забезпечення функціонування державної системи спеціального зв'язку та захисту інформації. Так, Урядом було прийнято розпорядження від 22.08.2018 № 558-р, яким, зокрема, було запропоновано збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 6641010 «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв'язку та захисту інформації» /на 65,6 млн гривень/ за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою 6641020 «Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації». Зазначене свідчить про недоліки у бюджетному плануванні і на такий стан бюджетного планування варто звернути увагу Адміністрації Держспецзв’язку та Міністерства фінансів України.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 19 червня 2019 року № 429-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 429-р здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на 2019 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 6641020 «Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» на 115 540 тис. гривень (у тому числі видатки споживання на 40 702,2 тис. грн та видатки розвитку на 74 837,8 тис. грн);

збільшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

6641010 «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв'язку та захисту інформації» на 113 531,5 тис. гривень (у тому числі видатки споживання - на 94 948,8 тис. грн та видатки розвитку - на 18 582,7 тис. грн);

6642010 «Доставка дипломатичної кореспонденції за кордон і в Україну» на 2 008,5 тис. грн (видатки споживання).

Голосували: «за» - 16, «проти» - 1, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

4.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра екології та природних ресурсів України Вакараша В.М. про зміни до розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік Міністерству екології та природних ресурсів за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 513) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.06.2019 № 5/1-13/6544-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження змін до розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 513 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 393».

Статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету має щоквартально інформувати Комітет.

Законом на 2019 рік Міністерству екології та природних ресурсів України за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» визначено бюджетні призначення у обсязі 423 411,7 тис. грн, у тому числі за загальним фондом державного бюджету – 402 555,9 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 27 099,7 тис. грн, видатки розвитку – 375 456,2 тис. грн), за спеціальним фондом державного бюджету – 20 855,8 тис. грн (видатки розвитку).

Слід відмітити, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 та пункту 6 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс) за бюджетною програмою 2401270 видатки за спеціальним фондом державного бюджету (затверджено у сумі 20 855,8 тис. грн) мають спрямовуватись на здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, за рахунок надходжень від грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, 30 відсотків яких є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів.

Слід зазначити, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Варто нагадати, що постановою Уряду від 24.04.2019 № 393 «Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 "Здійснення природоохоронних заходів" на 2019 рік» розподілено за напрямами (заходами) обсяг коштів загального і спеціального фондів державного бюджету за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) у сумі 398 234,837 тис. грн, а нерозподілений залишок коштів за цією бюджетною програмою було визначено у сумі 25 176,863 тис. гривень. Комітет на своєму засіданні 15 травня 2019 року погодив розподіл коштів за цією бюджетною програмою відповідно до постанови Уряду від 24.04.2019 № 393.

Довідково: за підсумками січня-травня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 2401270 видатки не проводились.

Використання коштів за бюджетною програмою 2401270 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення природоохоронних заходів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 163 (із змінами).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 513 передбачено внесення змін до додатка до вказаної постанови Уряду щодо розподілу коштів, передбачених Міністерству екології та природних ресурсів України у державному бюджеті на 2019 рік за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів», якими обсяг коштів на збереження природно-заповідного фонду зменшено на 49,705 тис. грн (відповідно уточнено обсяги коштів за попередньо визначеними напрямами (заходами) у Івано-Франківській та Чернівецькій областях та внесено редакційні уточнення щодо напрямів (заходів) у Закарпатській та Херсонській областях).

Із урахуванням запропонованих змін загалом розподілено кошти загального та спеціального фондів державного бюджету за цією бюджетною програмою у сумі 398 185,132 тис. гривень.

При цьому, нерозподілений залишок коштів у додатку до цієї постанови визначено у обсязі 25 226,568 тис. грн (збільшено на 49,705 тис. грн).

Порівняльна таблиця змін до постанови Уряду від 24.04.2019 № 393, внесених постановою Уряду від 05.06.2019 № 513, роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 513 Міністерству екології та природних ресурсів України доручено забезпечити погодження змін до розподілу коштів, передбачених пунктом 1 цієї постанови, з Комітетом.

Слід зазначити, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 397-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству екології та природних ресурсів на 2019 рік» частину нерозподіленого залишку коштів за цією бюджетною програмою у сумі 24 319,104 тис. гривень вже спрямовано на збільшення видатків розвитку за бюджетною програмою 2401040 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері природоохоронної діяльності, фінансова підтримка підготовки наукових кадрів».

З урахуванням визначеного у розпорядженні Уряду від 05.06.2019 № 397-р перерозподілу видатків державного бюджету за рахунок зменшення обсягу видатків (нерозподіленого залишку коштів) за бюджетною програмою 2401270, обсяг нерозподіленого залишку коштів за цією бюджетною програмою становить 907,464 тис. гривень, а не 25 226,568 тис. грн, як це визначено у додатку до постанови Уряду від 05.06.2019 № 513.

Необхідно зазначити, що викладені у постанові Уряду від 05.06.2019 № 513, як і у постанові Уряду від 24.04.2019 № 393, зміни щодо розподілу коштів за бюджетною програмою 2401270 не містять конкретизації обсягу видатків за загальним та спеціальним фондами державного бюджету, хоча Законом бюджетні призначення за цією бюджетною програмою визначено, як за загальним, так і спеціальним фондами державного бюджету, а як зазначалось вище видатки за спеціальним фондом бюджету мають постійне бюджетне призначення.

Загалом слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Міністерства екології та природних ресурсів до Комітету, не містять будь-якого фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) щодо змін до розподілу коштів за бюджетною програмою 2401270.

Разом з цим, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Кодексу протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2019 рік на офіційному сайті Міністерства екології та природних ресурсів не було розміщено.

Також необхідно відзначити, що постанова Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 513 не містить відповідного доручення Міністерству екології та природних ресурсів України щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів», як це передбачено статтею 22 Закону.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлені постановою Уряду від 5 червня 2019 року № 513 зміни до розподілу коштів за бюджетною програмою щодо здійснення природоохоронних заходів за напрямами (заходами) згідно із додатком до цієї постанови Уряду у сумі 398,2 млн грн із урахуванням таких змін із дотриманням вимог бюджетного законодпавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету.

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено заперечень і зауважень щодо розподілу коштів державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 513 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 р. № 393» зміни до розподілу коштів, передбачених у загальному та спеціальному фондах державного бюджету на 2019 рік Міністерству екології та природних ресурсів України за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» за напрямами (заходами) згідно із додатком до цієї постанови Уряду (у сумі 398 185,132 тис. гривень із урахуванням таких змін) /із дотриманням вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Національної поліції України Клименка І.В. та заступника Міністра соціальної політики України Шамбіра М.І. про Порядок та обсяги спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 445).

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) від 04.06.2019 № 7647/05/15-2019 та Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 05.06.2019 р. №10689/0/2-19/44 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Порядку та обсягів спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 445 «Про затвердження Порядку та обсягу спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення» (далі – постанова КМУ № 445)

Статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) установлено, як виняток з положень частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), що нерозподілений залишок коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, зберігається на рахунках спеціального фонду державного бюджету та спрямовується на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, на забезпечення житлом громадян, зокрема учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які потребують поліпшення житлових умов, в обсягах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом.

Щодо надходжень конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, належить зазначити таке:

1) протягом 2016 - 2018 рр. згідно із звітом Казначейства до спеціального фонду державного бюджету такі кошти надійшли: у 2016 році – у сумі 0,2 млн грн, у 2017 році – 29 667,2 млн грн (з яких понадпланові надходження становили 7 108,2 млн грн) та у 2018 році – 0,1 млн гривень (при річному плані 4 700 млн грн);

2) у 2019 році згідно із статтею 35 Закону встановлено, що у разі надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, такі кошти у сумі 524 млн грн зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються Міністерству оборони України на облаштування військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) та їх всебічне забезпечення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Слід звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

За інформацією Міністерства фінансів України, наданою на запит Комітету листом від 28.02.2019 № 10020/02-2/5966 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету), станом на 01.01.2019 року нерозподілений залишок коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, становить 2 650 354,29 доларів США (гривневий еквівалент коштів становить 73 383 709,28 грн із розрахунку курсу гривні, встановленого Національним банком України на 01.01.2019 р.: 27,688264 грн за 1 долар США).

Постановою КМУ № 445 відповідно до вимог статті 33 Закону згідно з пунктом 1 затверджено Порядок та обсяги спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (далі – Порядок та обсяги), згідно з якими визначено спрямувати такі кошти:

1) МВС – у сумі 30 млн грн (видатки розвитку) за бюджетною програмою 1007040 «Видатки для Національної поліції України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» на реконструкцію під житло для поліцейських гуртожитку, розташованого в м. Сєвєродонецьку Луганської області;

2) Мінсоцполітики – у сумі залишку таких коштів за вирахуванням суми, визначеної для МВС, у гривневому еквіваленті іноземної валюти на дату здійснення такої операції (видатки розвитку) за бюджетною програмою 2511190 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для зазначеної вище категорії осіб.

Пунктом 2 постанови КМУ № 445 МВС та Мінсоцполітики доручено забезпечити погодження Порядку та обсягів, затверджених пунктом 1 цієї постанови, з Комітетом, затим Міністерству фінансів – внесення відповідних змін до розпису державного бюджету, а Державній казначейській службі – перерахування коштів зазначеним міністерствам.

З приводу проведеного розподілу слід зауважити таке:

1) Законом МВС бюджетні призначення за бюджетною програмою 1007040 «Видатки для Національної поліції України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» не встановлено.

Водночас, з огляду на вимоги бюджетного законодавства цільове спрямування бюджетних коштів визначається у законі про державний бюджет на відповідний рік шляхом визначення бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, зокрема, за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету (тобто, бюджетними програмами).

Поряд з цим, постановою КМУ № 445 Міністерству фінансів України при внесенні відповідних змін до розпису державного бюджету не надано доручення щодо відкриття нової бюджетної програми.

У державних бюджетах на 2017 та 2018 роки МВС за бюджетною програмою 1007040 «Видатки для Національної поліції України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» передбачались видатки за спеціальним фондом державного бюджету, джерелом формування яких було визначено надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення. При цьому, видатки за вказаною бюджетною програмою у 2017 – 2018 роках були не використані у запланованих обсягах (у 2017 році у сумі 1 420,9 млн грн, або 96% уточненого плану (1 480 млн грн), а у 2018 році у сумі – 59,1 млн грн, або 46,8% річного плану (126,2 млн грн)).

Слід зазначити, що напрями спрямування коштів за цією бюджетною програмою визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації Національною поліцією заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. № 907 (зі змінами), якими не передбачено здійснення заходів щодо реконструкції під житло для поліцейських гуртожитку, розташованого в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

2) Мінсоцполітики визначаються кошти у сумі залишку таких коштів за вирахуванням суми, визначеної для МВС, у гривневому еквіваленті іноземної валюти на дату здійснення такої операції. При цьому незрозумілим є питання визначення обсягу таких коштів, а саме: що буде вважатися датою здійснення операції – дата внесення змін до розпису чи дата перерахування коштів, що як правило не співпадають. Крім того, передбачені для Мінсоцполітики кошти спрямовуються на збільшення обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, розподіл якого між місцевими бюджетами відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом, що у свою чергу потребує часу для підготовки й ухвалення рішення Урядом та відповідного погодження.

Відтак, з метою реалізації такого положення постанови КМУ № 445 варто було б визначитися з конкретним обсягом коштів для Мінсоцполітики (зафіксувавши його у гривневому еквіваленті на певну дату з можливістю уточнення на час розподілу між місцевими бюджетами).

Зважаючи на зазначене, від імені Комітету до Мінфіну та Мінсоцполітики направлено звернення (копію листа від 05.06.2019 р. № 04-13/10-901(106966) роздано народним депутатам України – членам Комітету) про надання позиції міністерств щодо виконання постанови КМУ № 445 в частині визначення обсягу коштів для Мінсоцполітики та їх подальшого розподілу і надання місцевим бюджетам.

Водночас, до матеріалів, наданих Мінсоцполітики до Комітету, долучено інформацію Державної казначейської служби, згідно з якою гривневий еквівалент згаданих коштів становить 72 108 014,24 грн (офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України на 05.06.2019 р.: 27,206934 грн за 1 долар США). Тому беручи до уваги гривневий еквівалент нерозподіленого залишку станом на 05.06.2019 р у сумі 72 108 тис. грн, Казначейство визначає для Мінсоцполітики за бюджетною програмою 2511190 обсяг коштів у сумі 42 108 тис. гривень.

Керуючись цією інформацією, Мінсоцполітики у наданих обґрунтуваннях звертається з проханням погодити саме такий обсяг субвенції, однак це не дає відповіді на запитання: чи можна вважати 05.06.2019 р датою здійснення операції, як зазначено у затверджених Порядку та обсягах.

Поряд з тим, Мінсоцполітики повідомляє, що за інформацією структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської державних адміністрацій, на підставі якої здійснюється розподіл субвенції, у 2019 році потреба у наданні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішьопереміщеним особам, які мають відповідне право, складає 1 902,6 млн грн для її виплати 1 736 особам.

Інших розрахунків щодо запропонованих обсягів спрямування нерозподіленого залишку конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, згідно з визначеними напрямами міністерствами не надано.

Довідково: за бюджетною програмою 2511190 Законом передбачено видатки загального фонду державного бюджету у сумі 25 млн грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7.

Зважаючи на зазначене, згідно із звітом Казначейства про виконання державного бюджету станом на 01.06.2019 р. видатки за цією бюджетною програмою не проводилися.

Разом з тим, згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Мельник С.І., Кривенко В.М., а також заступник Голови Національної поліції України Клименко І.В., заступник Міністра соціальної політики України Шамбір М.І. та заступник Міністра фінансів України Граділь А.І.

Заступник Голови Комітету Мельник С.І. доповів про опрацювання даного питання у підкомітеті з питань місцевих бюджетів, звернувши увагу на доцільність визначення остаточної позиції міністерств щодо реалізації постанови КМУ № 445 в частині обсягу коштів для Мінсоцполітики, та вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити затверджені постановою КМУ № 445 Порядок та обсяги спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, з урахуванням дотримання вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду.

Заступник Міністра фінансів Граділь А.І., зазначивши про відсутність у міністерства заперечень щодо проведеного розподілу, відмітив, що Мінфін погодив пропозицію Державної казначейської служби України щодо ресурсного забезпечення спеціального фонду державного бюджету для відкриття асигнувань за рахунок залишку коштів, що надійшли у 2017 році в іноземній валюті, шляхом залучення коштів єдиного казначейського рахунку з одночасним спрямуванням іноземної валюти за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату проведення операції, на окремий рахунок в іноземній валюті, відкритий в АТ «Ощадбанк», та поновлення залучених коштів єдиного казначейського рахунку для відкриття асигнувань за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Рахункової палати немає зауважень щодо Порядку та обсягів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити затверджені пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 р. № 445 Порядок та обсяги спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (з урахуванням необхідності дотримання вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України)

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 1.

6. Слухали:

Інформацію про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році /розглянуто після пункту 4 порядку денного/.

Відмітили:

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 28.05.2019 р. № 12-5 (далі – Висновок РП), який надійшов на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) /11.06.2019 р. електронну версію Висновку РП направлено народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ, а витяг з цього документу з узагальненими висновками та пропозиціями роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

У Комітеті проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) та виконання бюджетів у поточному році і звернуто увагу на таке.

Щодо макроекономічних показників

Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І квартал 2019 р. (порівняно з відповідним періодом 2018 р.) становив 102,2% /враховано при затвердженні бюджету – 103%/; індекс споживчих цін у травні п.р. – 100,7%, з початку року – 104,2% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 107,4%/; індекс цін виробників промислової продукції у травні п.р. – 102,1%, з початку року – 101,5% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 110,1%/.

У Висновку РП відмічено, що виконання Закону у І кварталі п.р. відбувалося в умовах уповільнення темпів зростання реального ВВП, збереження наявної економічної динаміки створює додаткові ризики невиконання доходів державного бюджету у 2019 р. Крім того, Рахунковою палатою звернуто увагу, що у березні п.р. Мінекономрозвитку змінило макроекономічний прогноз на 2019 рік (обсяг номінального ВВП збільшено з 3,9 до 4,1 трлн грн при незмінній інфляції 7,4%, приріст реального ВВП знижено з 3 до 2,8%, дефіцит торговельного балансу погіршено з 11,7 до 13,1 млрд дол. США), при цьому не внесено відповідних змін до постанови КМУ від 11.07.2018 р. № 546.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів на 01.06.2019 р. склав 19,4 млрд дол. США і зменшився у травні п.р. на 1,1 млрд дол. США, або на 5,5% (з початку року зменшився на 1,4 млрд дол. США, або на 6,8%). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-травень п.р. в середньому становив 27,02 грн /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 28,2 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.06.2019 р. 87,7 млрд грн (проти 60,9 млрд грн на 01.01.2019 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 29,5 млрд грн, на рахунках Казначейства у іноземній валюті – 49,7 млрд грн, на інших рахунках – 8,5 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 5 місяців п.р. становили 426,7 млрд грн, що на 57 млрд грн, або на 15,4% більше відповідного показника за минулий рік. За Висновком РП доходи державного бюджету збільшилися, зокрема, внаслідок зростання обсягів імпорту, цін, заробітної плати.

До загального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 376,7 млрд грн, що на 14,75 млрд грн, або на 4,1%, більше плану на цей період згідно з первинним розписом доходів державного бюджету на 2019 рік. При цьому уточнений план на 5 місяців п.р. збільшено на 25 млрд грн (щодо коштів від НБУ), а тому виконано на рівні 97,4%, або на 10,2 млрд грн менше. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи зросли на 11,6% при плановому річному зростанні на 11,4% /план на 2019 р. до факту за 2018 р./.

Перевиконання плану за такий період порівняно з первинним розписом відбулося за окремими доходами, зокрема: кошти, що перераховуються Національним банком (+42,3 млрд грн) /при встановленому Законом плані 47,6 млрд грн перераховано 64,9 млрд грн, що відповідає показнику, визначеному у консолідованій фінансовій звітності НБУ за 2018 рік/; податок та збір на доходи фізичних осіб (+2,2 млрд грн); податок на прибуток підприємств (+0,94 млрд грн); акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+0,89 млрд грн); збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (0,88 млрд грн).

Щодо коштів від НБУ за останні два роки має місце значне відхилення фактичних надходжень від показників, врахованих у державному бюджеті (у 2018 р. – менше на 5,9 млрд грн, або на 11,7%; у 2019 р. – більше на 17,3 млрд грн, або на 36,3%), що свідчить про наявність проблеми реалістичного планування відповідного показника.

Однак наразі містяться ризики щодо виконання доходів загального фонду державного бюджету у подальших періодах п.р.: оскільки НБУ перерахував кошти у повному обсязі, надалі вплив понадпланових надходжень від НБУ на стан виконання доходів буде зменшуватися; на даний час не виконується план надходжень за рядом основних бюджетоутворюючих платежів і така ситуація може погіршитися у разі подальшого уповільнення зростання економіки.

Так, не виконано план надходжень, насамперед: ПДВ з ввезених на територію України товарів (-14,3 млрд грн); ПДВ із вироблених товарів з урахуванням бюджетного відшкодування (-8,5 млрд грн); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (-7,8 млрд грн); рентної плати за користування надрами (-1,4 млрд грн).

Бюджетне відшкодування ПДВ за 5 місяців п.р. здійснено в обсязі 70,1 млрд грн, що на 15,3 млрд грн, або на 28%, більше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДФС на 01.06.2019 р. бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 19,1 млрд грн (зменшилася на 9,6 млрд грн з початку року), з них з простроченим терміном відшкодування – 0,6 млрд грн (практично не змінилася).

До спеціального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 50 млрд грн, що становить 51,2% затвердженого на рік обсягу та на 56% більше, ніж за відповідний період 2018 р. У звітному періоді найбільшим за обсягом джерелом доходів спеціального фонду були власні надходження бюджетних установ, які становили майже третину зазначених доходів: надійшло 15,6 млрд грн, або 46,4% річного плану.

Разом з тим, суттєве зростання доходів спеціального фонду проти минулого року та плану на звітний період пояснюється, насамперед, таким.

У 2019 р. до спеціального фонду державного бюджету зараховується 75% (у 2018 р. – 50%) акцизного податку та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби /пункт 41 розділу VI Кодексу/, які є джерелами доходів державного дорожнього фонду. За 5 місяців до державного дорожнього фонду /у частині доходів/ надійшло 21,4 млрд грн, що на 8,1 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року, та майже на 3 млрд грн більше плану на звітний період.

Поряд з тим, відбулося значне перевиконання загального обсягу планових надходжень від митних платежів, отриманих при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01.01.2015 р. до дня набрання чинності законом від 08.11.2018 р. № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» /згідно з пунктом 7 статті 11, пунктом 16 статті 14 і пунктом 9 Прикінцевих положень Закону такі платежі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються Пенсійному фонду/: при річному плані у сумі 1 млрд грн за 5 місяців п.р. надійшло загалом 7,05 млрд грн, або в 7 разів більше.

Крім того, на 1 червня п.р. до спеціального фонду зараховано конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення, у сумі 1,5 млрд грн, при цьому у державному бюджеті на 2019 рік не передбачено планових показників таких коштів, при цьому згідно із статтею 35 Закону у разі їх надходження такі кошти у сумі 524 млн грн зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються Міноборони на облаштування військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) та їх всебічне забезпечення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. На даний час немає інформації щодо прийняття Урядом відповідного рішення. Отже, зазначене питання потребує унормування, у т.ч. шляхом внесення змін до Закону в частині зарахування та розподілу таких коштів.

За даними ДФС на 1 травня п.р. переплати до державного бюджету становили 32,6 млрд грн (проти 37,1 млрд грн на початок року), а податковий борг перед державним бюджетом становив 91 млрд грн (збільшився з початку року на 5,3 млрд грн, або на 6,2%). Зростання податкового боргу перед державним бюджетом свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів органів ДФС щодо управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-травень 2019 р. державний бюджет виконано з профіцитом, що становив 7,7 млрд грн (при затвердженому граничному обсягу дефіциту – 89,99 млрд грн), при цьому за загальним фондом - з дефіцитом у сумі 2,1 млрд грн при первинному плані на цей період у сумі 48,7 млрд грн та уточненому плані на цей період у сумі 25,9 млрд грн, а за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 9,8 млрд грн. Зазначене є наслідком здійснення видатків у значно менших обсягах від плану, ніж отримано доходів, при тому що за загальним фондом не виконано план надходжень від приватизації державного майна на звітний період.

Від приватизації державного майна за 5 місяців п.р. до загального фонду надійшло 216,8 млн грн, або 1,8% первинного плану та 3,5% уточненого плану на звітний період (при затвердженому річному плановому показнику 17,1 млрд грн), в основному від продажу об’єктів малої приватизації. Розпорядженням КМУ від 16.01.2019 р. № 36-р затверджено перелік об’єктів великої приватизації державної власності, до якого включено 21 об’єкт. Проте за інформацією Фонду держмайна на сьогодні залишається заблокованою судовими рішеннями приватизація 8 таких об’єктів (ПАТ «Центроенерго», ПрАТ «Президент-Готель», ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ПрАТ «Індар», ДП «Вугільна компанія “Краснолиманська”», ДП «Завод “Електроважмаш”», ПАТ «Одеський припортовий завод» і ПАТ «Сумихімпром»), а Урядом неодноразово надавалися доручення щодо опрацювання питання передачі теплоцентралей (які є у складі зазначеного переліку об’єктів) до комунальної власності. Отже, наразі вбачається ймовірним невиконання річного плану надходжень від приватизації державного майна, якщо надалі не буде вжито необхідні заходи.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 5 місяців п.р. здійснені в обсязі 185,9 млрд грн (53,7% затвердженого річного обсягу), з яких внутрішні запозичення – 155,5 млрд грн, що становить 77% затвердженого річного обсягу та 100% уточненого плану на звітний період. У загальному обсязі залучених запозичень найбільшу питому вагу становили короткострокові зобов’язання – 53,1% (98,7 млрд грн). Проте у Програмі управління державним боргом на 2019 рік (затвердженій наказом Мінфіну від 17.01.2019 р. № 26) передбачено, що для фінансування державного бюджету за прогнозними розрахунками короткострокові інструменти матимуть навпаки найменшу питому вагу – 12,4%. Отже, у звітному періоді Мінфін не забезпечив досягнення визначених ним індикаторів щодо структури запозичень.

Поряд з тим, на 01.06.2019 р. внесено зміни до розпису фінансування загального фонду державного бюджету в частині збільшення планових показників державних запозичень і погашення державного боргу на 82,1 млрд грн, які Мінфіном пояснюються тим, що з кінця 2018 р. інвестори на внутрішньому ринку продовжують надавати перевагу короткостроковим ОВДП (у т.ч. з погашенням у п.р.), що призводить до додаткових потреб з погашення державного внутрішнього боргу у п.р., що не передбачено у державному бюджеті на 2019 рік. Такі операції допускаються згідно з абзацом п’ятим частини першої статті 16 Кодексу, однак призводять до зменшення середньозваженого терміну обігу боргових зобов’язань.

Крім того, у Висновку РП зауважено, що у І кварталі п.р. збільшилася середньозважена дохідність розміщених на первинному ринку ОВДП порівняно з 2018 р., що призведе в майбутньому до посилення боргового навантаження на державний бюджет внаслідок збільшення видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу.

Вищезазначене свідчить про неефективність вжитих заходів з управління державним боргом. Натомість за інформацією на офіційному сайті Мінфіну 11 червня п.р. вперше випущено довгострокові ОВДП з терміном обігу 6 років та ставкою 15,85% на суму 3,42 млрд грн, отже Мінфін поступово рухається в бік збільшення строків погашення ОВДП та зменшення їх дохідності.

Зовнішні запозичення за загальним фондом надійшли у сумі 26,6 млрд грн (включаючи залучення другого траншу кредиту під гарантію Світового банку в обсязі 529,2 млн євро та дорозміщення ОЗДП 2018 року на номінальну суму 350 млн дол. США), або 21,7% затвердженого річного плану.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) становили 3,7 млрд грн, або 17,7% затвердженого річного плану, хоча і більше в 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2018 р. Отже, стан залучення таких запозичень дещо поліпшився, але ще залишається низьким та є наслідком неналежної діяльності відповідальних виконавців інвестиційних проектів та системних недоліків у забезпеченні впровадження таких проектів.

У січні-травні п.р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб здійснив дострокове погашення векселів, що видані ним в обмін на облігації внутрішньої державної позики, у сумі 6,5 млрд грн. Зазначена операція відображена у бюджетній звітності у розділі «Фінансування за активними операціями» за загальним фондом як «Надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів». Такі надходження не планувалися у Законі, а відтак є додатковим джерелом фінансування загального фонду державного бюджету у 2019 р. Крім того, вони не є борговим джерелом фінансування бюджету, а відображають виконання зобов’язань перед державним бюджетом, а відтак можуть надходити до загального фонду незалежно від наявності відповідного планового показника.

Платежі з погашення державного боргу у звітному періоді здійснені у сумі 176,2 млрд грн (64,7% затвердженого показника на рік та 95,5% уточненого плану на січень-травень п.р.), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 130,1 млрд грн, зовнішнього боргу – 46 млрд грн /за інформацією на офіційному сайті Мінфіна 16 травня п.р. здійснено погашення першого випуску ОЗДП під гарантію США у сумі понад 1 млрд дол. США/.

Загальна сума державного та гарантованого державою боргу на 30 квітня п.р. становила 2 124,8 млрд грн та зменшилася з початку року у гривневому еквіваленті на 43,6 млрд грн, або на 2%. Обсяг державного боргу зменшився з початку року на 14,7 млрд грн, або на 0,8%, і становив 1 845,5 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2019 р. – 2 060,1 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року зменшився на 28,9 млрд грн, або на 9,4%, і становив 279,3 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2019 р. – 388,6 млрд грн). Слід зазначити, що зменшення боргу у гривневому еквіваленті є наслідком у першу чергу зміцнення офіційного курсу гривні до долара США порівняно з початком року (на 31.12.2018 р. – 27,69 грн/дол. США, на 30.04.2019 р. – 26,62 грн/дол. США), на що також звертає увагу Рахункова палата.

Уряд 5 червня п.р. затвердив Середньострокову стратегію управління державним боргом на 2019-2022 роки (постанова КМУ від 05.06.2019 р. № 473), хоча такий документ мав бути затверджений Кабінетом Міністрів у двомісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет /частина десята статті 16 Кодексу/, тобто до 1 березня.

За звітними даними у січні-квітні п.р. державні гарантії не надавалися (згідно з статтею 6 Закону граничний обсяг надання державних гарантій – 27,28 млрд грн).

Разом з тим, на виконання державою гарантійних зобов’язань за кредитами, отриманими позичальниками під державні гарантії, за спеціально визначеною бюджетною програмою (код 3511600) при затвердженому річному плані 443,1 млн грн за 5 місяців п.р. проведені платежі у сумі 909,4 млн грн, або в 2 рази більше бюджетних призначень та 79,2% уточненого плану. Зокрема, Урядом здійснено перерозподіл витрат загального фонду державного бюджету в частині збільшення надання кредитів за кодом 3511600 на 705,6 млн грн та зменшення на цю суму видатків на обслуговування державного боргу /розпорядження КМУ від 27.03.2019 р. № 185-р/, що пов’язано із здійсненням Мінфіном у січні платежів за кредитом, залученим під державну гарантію ДП «Укркосмос» для реалізації проекту «Створення Національної супутникової системи зв’язку», через зупинення виділення коштів Державному космічному агентству за відповідною бюджетною програмою 6381130 у зв’язку з арештом рахунків вказаного підприємства. Отже, за цією бюджетною програмою виникла економія коштів, а відтак згідно з частиною третьою статті 23 і пунктом 8 частини першої статті 52 Кодексу виникає необхідність внесення змін до Закону в частині зменшення відповідних бюджетних призначень, на що також звернуто увагу у Висновку РП. При погодженні зазначеного перерозподілу Комітет рекомендував Уряду опрацювати таке питання та вжити заходів щодо забезпечення виконання відповідних боргових зобов’язань ДП «Укркосмос» у липні за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою 6381130.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом збільшилися з початку року на 10,4 млрд грн та на кінець травня п.р. становили 10,7 млрд грн. Залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом збільшилися на 10,6 млрд грн і становили відповідно 45,5 млрд грн.

Протягом І кварталу п.р. у місячних звітах про фінансування державного бюджету за загальним фондом містилися значні за обсягом фактичні показники за кодом 602304 «Інші розрахунки» та план щодо яких не визначено Законом, зокрема: 16,4 млрд грн (січень), 39,8 млрд грн (січень-лютий), 16,7 млрд грн (січень-березень). За інформацією Казначейства за вказаним кодом переважно відображалася недостатність ресурсу загального фонду. Причинами такої ситуації було невиконання плану надходжень і незначний обсяг залишку коштів на початок року за загальним фондом державного бюджету. За Висновком РП це є наслідком прорахунків і недоліків планування при складанні проекту державного бюджету і помісячних розписів та звужує можливості для своєчасного і повного здійснення витрат у 2019 р.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-травень п.р. видатки проведено загалом у сумі 420,4 млрд грн, або 37,8% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом - у сумі 381 млрд грн (37,9% бюджетних призначень та 91,7% уточненого плану на звітний період /або на 34,4 млрд грн менше/) та за спеціальним фондом - у сумі 39,4 млрд грн (37,1% бюджетних призначень).

На 1 червня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 65 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період. При цьому за інформацією на офіційному сайті Казначейства на 31 травня 2019 р. до Казначейства із 509 бюджетних програм, що потребують затвердження паспортів, надійшло 465 паспортів бюджетних програм.

Отже, тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетної програми), та зволікання щодо проведення процедур закупівель завадило в звітному періоді проведенню деяких видатків державного бюджету в запланованих обсягах. У Висновку РП зазначено, що Кабінет Міністрів, Мінфін і головні розпорядники бюджетних коштів зволікали з розробкою та затвердженням документів, необхідних для початку проведення видатків, що зумовлено, насамперед, низькою виконавською дисципліною учасників бюджетного процесу. Як наслідок, зростають ризики відтермінування проведення видатків державного бюджету на кінець року.

Відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Кодексу на 15.06.2019 р. Комітетом розглянуто 22 звернення щодо погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету за 79 бюджетними програмами (напрямами) по загальному і спеціальному фондах на загальну суму 18,8 млрд грн. Велика кількість таких звернень і значні обсяги перерозподілу коштів у І півріччі п.р. вказують на наявність серйозних прорахунків при бюджетному плануванні, підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності розпорядників коштів, підкреслює реагування на поточні завдання та свідчить про відсутність системних підходів в управлінні бюджетними коштами. У Висновку РП також зауважено, що прийняті Кабінетом Міністрів рішення про перерозподіл і передачу бюджетних призначень є наслідком, насамперед недоліків у плануванні видатків. Наглядний приклад – здійснений Урядом перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету на 2019 рік, передбачених Міненерговугілля, за бюджетними програмами щодо державної підтримки вугільної галузі (розпорядження КМУ від 27.03.2019 р. № 222-р), на що вказує Рахункова палата. З цього приводу Комітет неодноразово зауважував, що вже декілька років поспіль визначені у державному бюджеті обсяги бюджетних призначень на цю мету є нереалістичними, що змушує щороку впродовж поточного періоду знаходити можливості для збільшення відповідних видатків, насамперед, шляхом здійснення перерозподілу видатків.

Пенсійному фонду за загальним фондом державного бюджету спрямовані видатки у сумі 69,4 млрд грн, або 100% плану на січень-травень 2019 р., що на 13,2% (на 8,1 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2018 р. Поряд з тим, Урядом збільшено видатки для Пенсійного фонду на 7,9 млрд грн шляхом здійснення перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету, передбачених Мінсоцполітики (розпорядження КМУ від 22.05.2019 р. № 357-р ), погодженого з Комітетом.

Крім того, у 2019 р. за спеціальним фондом державного бюджету передбачено здійснити видатки на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду, у сумі 1 млрд грн за рахунок митних платежів від розмитнення транспортних засобів /про що вище зазначено/, при цьому на індексацію пенсій – за рахунок понадпланових надходжень таких платежів. На 01.06.2019 р. Пенсійному фонду перераховано зазначених коштів у сумі 7,6 млрд грн (з яких 0,7 млрд грн – залишок цих коштів за 2018 р.).

Таким чином, загалом Пенсійному фонду спрямовано майже 77 млрд грн, що становить 18,3% усіх проведених видатків державного бюджету за звітний період. При цьому за інформацією на офіційному сайті Казначейства у січні-травні 2019 р. за рахунок ЄКР надано позики на покриття тимчасових касових розривів Пенсійному фонду загалом у сумі 41,6 млрд грн, з яких повернуто 36,9 млрд грн, а загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за відповідними позиками на 01.06.2019 р. /з урахуванням заборгованості попередніх років/ становив 52,8 млрд грн. У Висновку РП звернуто увагу, що надходження до спеціального фонду від розмитнення транспортних засобів, які у Законі визначені додатковими джерелами виплат пенсій, не є постійними, а тому посилюються ризики зростання обсягу коштів, що відволікатимуться з ЄКР на покриття тимчасових касових розривів для виплати пенсій і допомоги.

Отже, порівняно з минулим роком фінансовий стан Пенсійного фонду не поліпшується, навпаки збільшується його залежність від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР.

Видатки на обслуговування державного боргу за січень-травень п.р. проведено в обсязі 55 млрд грн, або 37,9% бюджетних призначень та 38,1% уточненого річного плану (зменшено на 0,7 млрд грн внаслідок перерозподілу витрат, про що вище зазначено) і 87,9% уточненого плану на звітний період.

За січень-квітень п.р. прийнято 6 рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на загальну суму 938,4 млн грн, або 62,6% бюджетних призначень (1,5 млрд грн), водночас касові видатки становили 742,4 млн грн, або 49,5% бюджетних призначень. При цьому 2 з таких рішень не у повній мірі відповідають меті створення цього фонду відповідно до частини першої статті 24 Кодексу (для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету), а саме йдеться про виділення коштів Міненерговугілля для: забезпечення оплати спожитої електричної енергії державними вугледобувними підприємствами у сумі 450 млн грн (розпорядження КМУ від 30.01.2019 р. № 59-р), з яких використано 365 млн грн; оплати праці та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою зарплати працівникам вугільної промисловості, на поворотній основі у сумі 350 млн грн (розпорядження КМУ від 03.04.2019 р. № 224-р), які використані у повному обсязі. Крім того, виходячи з розподілу значного обсягу коштів резервного фонду за 4 місяці п.р., виникає питання щодо достатності відповідних бюджетних призначень до завершення року безпосередньо на непередбачені видатки (насамперед, для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій).

За січень-травень 2019 р. повернуто кредитів до загального фонду в обсязі 3,4 млрд грн, або 41% затвердженого на рік показника та 86,2% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 0,17 млрд грн, або 11,4% затвердженого на рік показника.

За 5 місяців п.р. надано кредитів на суму 2,2 млрд грн, або 16,1% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – на суму 1,3 млрд грн (185,2% бюджетних призначень, 72,6% уточненого річного плану та 96,1% уточненого плану на звітний період) та із спеціального фонду – на суму 0,9 млрд грн (7,3% бюджетних призначень).

На 01.05.2019 р. кредиторська заборгованість за видатками загального фонду становила 2,3 млрд грн і збільшилася з початку року на 61,4%, з них прострочена кредиторська заборгованість – майже 1 млрд грн (41,5% від загального обсягу заборгованості) та збільшилася з початку року на 2%. Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.05.2019 р. становила 18,8 млрд грн і зменшилася з початку року на 16,9%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 2,5 млрд грн (13,5% від загального обсягу заборгованості) та збільшилася з початку року на 25,2%.

Відповідно до статті 22 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за двома бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. За зверненнями відповідно Мінагрополітики і Мінприроди Комітетом погоджено рішення Кабінету Міністрів щодо розподілу коштів за: бюджетною програмою 2801540 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» /розпорядження КМУ від 27.03.2019 р. № 196-р/  у сумі 3,5 млрд грн (у повному обсязі); бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» /постанова КМУ від 24.04.2019 р. № 393/ у сумі 398,2 млн грн (нерозподілений залишок – 25,2 млн грн).

Відповідно до статті 33 Закону у 2019 р. Кабінет Міністрів за погодженням з Комітетом визначає обсяги і порядок спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 р. були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення /який збережено на рахунках спеціального фонду державного бюджету/, на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, на забезпечення житлом громадян, зокрема учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які потребують поліпшення житлових умов. За інформацією Казначейства нерозподілений залишок таких коштів на 01.01.2019 р. становив 2,65 млн грн дол. США, або у гривневому еквіваленті 73,4 млн грн за офіційним курсом НБУ на цю дату (при цьому на 05.06.2019 р. – 72,1 млн грн). На виконання цієї норми прийнято постанову КМУ від 22.05.2019 р. № 445, якою передбачено спрямувати вказані кошти МВС за бюджетною програмою 1007040 (30 млн грн) та Мінсоцполітики на субвенцію місцевим бюджетам за бюджетною програмою 2511190 (у сумі залишку цих коштів за вирахуванням суми для МВС). Однак незрозумілим є питання визначення конкретного обсягу коштів для Мінсоцполітики, оскільки дата внесення змін до розпису державного бюджету може не співпадати з датою перерахування коштів і такий обсяг коштів з огляду на вимоги частини шостої статті 108 Кодексу потребує подальшого розподілу між місцевими бюджетами за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом, як наслідок, може ускладнитися практичне застосування даного рішення Уряду.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За 5 місяців п.р. трансферти з державного бюджету передані місцевим бюджетам у сумі 116,4 млрд грн, що становить 40,4% уточненого річного плану та 95,7% уточненого плану на звітний період.

Базова дотація перерахована у сумі 4,3 млрд грн, або 100% плану на січень-травень п.р. Додаткові дотації також надано у повному обсязі відповідно до плану на цей період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 2,8 млрд грн, або 99,9% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 100,1 млрд грн, або 96,6% уточненого плану на січень-травень п.р., з них субвенції на виконання державних програм соціального захисту населення надані в обсязі 42,6 млрд грн, або 95,3% відповідного плану. Серед таких субвенцій найбільшою за обсягом є субвенція на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку (яку перераховано у сумі 22 млрд грн, або 93,1% уточненого плану на звітний період та 35% бюджетних призначень). За рахунок такої субвенції в рамках державної допомоги сім’ям з дітьми серед іншого забезпечуються ініціативи Уряду щодо запровадження у цьому році нових видів допомог, передбачених постановами КМУ від 30.01.2019 р. № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня”» (здійснення з 01.01.2019 р. відшкодування вартості такої послуги у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого станом на 1 січня відповідного року /у п.р. – 1626 грн/) та від 13.03.2019 р. №250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям» (надання з 01.04.2019 р. допомоги громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, на третю і кожну наступну дитину у розмірі 1700 грн щомісяця до досягнення дитиною 6-річного віку). Насамперед, у поданих Урядом матеріалах до проекту Закону в частині пояснення і розрахунку обсягу такої субвенції на 2019 р. не зазначалося про вищезгадані нові види допомог, а відтак виникає питання щодо правомірності і реалістичності їх фінансового забезпечення у п.р. Крім того, дане питання мало б регулюватися на законодавчому рівні, зважаючи що види допомоги сім’ям з дітьми та вимоги щодо її надання визначено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

Значну частку серед наданих місцевим бюджетам субвенцій загального фонду за 5 місяців п.р. становили освітня та медична субвенції, а саме освітня субвенція передана в обсязі 31,4 млрд грн (99,8% уточненого плану на звітний період), медична субвенція – 23,1 млрд грн (100% уточненого плану на звітний період).

Статтею 20 Закону надано право Кабінету Міністрів здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенцій, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами /виходячи з додатку № 6 до Закону (із змінами згідно із законом від 28.02.2019 р. № 2696-VIIІ) загальний обсяг нерозподілених коштів освітньої субвенції становить 1278,5 млн грн; медичної субвенції – 667,7 млн грн/. Розпорядженням КМУ від 27.03.2019 № 191-р передбачено перерозподіл обсягу освітньої субвенції між місцевими бюджетами загалом у сумі 57,5 млн грн, в рамках якого зменшено резерв коштів цієї субвенції у сумі 47,9 млн грн. На даний час інших рішень щодо розподілу таких коштів Урядом не прийнято.

У Висновку РП зазначено, зокрема, що Урядом, окремими місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування не використано можливостей щодо перерозподілу коштів освітньої та медичної субвенцій для недопущення виникнення простроченої заборгованості за цими виплатами.

Субвенції спеціального фонду за січень-травень п.р. перераховані у сумі 5,6 млрд грн (або 30,3% бюджетних призначень). Переважно йдеться про субвенцію на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, яка є складовою державного дорожнього фонду та перерахована у сумі 5,4 млрд грн (або 100% плану на звітний період та 36,6% бюджетних призначень). Відповідно до статті 25 Закону у 2019 р. Комітет уповноважено погоджувати переліки об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок зазначеної субвенції, які затверджені відповідною обласною, Київською міською держадміністрацією та погоджені Укравтодором. На виконання такої норми на 15.06.2019 р. згідно із зверненнями усіх обласних та Київської міської держадміністрацій Комітет погодив 38 переліків об’єктів (з них уточнених – 7, за рахунок залишків субвенції на початок року – 6).

У Законі практично половину трансфертів місцевим бюджетам затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають бути здійснені Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. Станом на 15.06.2019 р. Комітет розглянув 11 звернень щодо погодження розподілу і перерозподілу трансфертів між місцевими бюджетами за 9 субвенціями. Однак на даний час залишаються нерозподіленими такі трансферти місцевим бюджетам (із загального фонду державного бюджету):

стабілізаційна дотація (код 3511110) /затверджена (із змінами згідно із законом від 28.02.2019 р. № 2696-VIIІ) у сумі 203,9 млн грн/;

субвенція на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 1611020) /затверджена у сумі 34 млн грн/;

субвенція на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів (код 2211240) /затверджена у сумі 150 млн грн/;

субвенція на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності (код 2411020) /затверджена у сумі 579,7 млн грн/;

субвенція на реалізацію проектів транскордонного співробітництва (код 2761030) /затверджена у сумі 10 млн грн/;

субвенція на створення нових, будівельно-ремонтні роботи існуючих палаців спорту та завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції палаців спорту (код 3411180) /затверджена у сумі 200 млн грн/;

субвенція на будівництво мультифункціональних майданчиків для занять ігровими видами спорту (код 3411200) /затверджена у сумі 200 млн грн/;

субвенція на будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих спортивних п’ятдесятиметрових і двадцятип’ятиметрових басейнів (код 3411210) /затверджена у сумі 200 млн грн/.

Крім того, наразі розподілені частково такі субвенції місцевим бюджетам (із загального фонду державного бюджету):

субвенція на проведення робіт, пов’язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» (код 2511170) /затверджена у сумі 150 млн грн, не розподілено 41,6 млн грн, або 27,7%/;

субвенція на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджена у сумі 500 млн грн), не розподілено 320,3 млн грн. або 64,1%/;

субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (код 3511210) /затверджена у сумі 4 756,6 млн грн, не розподілено 2 567,7 млн грн, або 54%/;

а також субвенції на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для окремих категорій осіб, визначених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та які потребують поліпшення житлових умов, хоча нерозподілені обсяги таких субвенцій є мізерними, а саме: код 2511120 /87,7 тис. грн, або 0,03%/; код 2511190 /139,7 тис. грн, або 0,56%/; код 2511200 /212,4 тис. грн, або 0,11%/; код 2511210 /787,7 тис. грн, або 3,19%/.

У Висновку РП зауважено, що зволікання Урядом з прийняттям рішень про затвердження або внесення змін до порядків та умов надання і розподілу субвенцій (зокрема 11 субвенцій, вперше визначених у Законі), призвело в окремих випадках до порушення вимог Кодексу і невиконання помісячного розпису державного бюджету щодо надання субвенцій.

Окремо слід зауважити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет. У Законі загальний обсяг ДФРР на п.р. затверджено у сумі 7,67 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 6,67 млрд грн, за спеціальним фондом – 1 млрд грн). За зверненням Мінрегіону Комітетом погоджено затверджений розпорядженням КМУ від 15.05.2019 р. № 351-р розподіл коштів ДФРР у сумі 3,32 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 3,13 млрд грн, за спеціальним фондом – 0,19 млрд грн). Отже, на даний час залишаються нерозподіленими кошти ДФРР у сумі 4,35 млрд грн, або 56,8% бюджетних призначень (у т.ч. за загальним фондом – 3,54 млрд грн /з них 0,5 млрд грн – на фінансове забезпечення реалізації проектів–переможців «Всеукраїнського громадського бюджету» згідно із статтею 27 Закону/, за спеціальним фондом – 0,81 млрд грн). У 2019 р. продовжується негативна практика попередніх років щодо тривалого періоду (з недотриманням визначеного строку) розподілу вищезазначених видатків, що створює ризики своєчасного освоєння відповідних бюджетних коштів у п.р. та не сприяє їх ефективному використанню. У Висновку РП відмічено, що затягування підготовки проекту рішення Кабінету Міністрів щодо розподілу коштів ДФРР відбувається, зокрема, через те, що регіональні комісії і місцеві держадміністрації обирали для фінансового забезпечення з ДФРР програми і проекти, які не узгоджувалися із стратегією розвитку регіону, за відсутності затвердженої проектної документації, а також з недотриманням терміну їх подання, внаслідок чого утворена у Мінрегіоні комісія повертала подані регіонами документи на доопрацювання.

Щодо змін до Закону

З початку року станом на 18.06.2019 р. прийнято 1 закон щодо змін до Закону, а саме: від 28.02.2019 р. № 2696-VIII щодо врегулювання відносин між державним бюджетом та окремими місцевими бюджетами у 2019 р. у зв’язку з непроведенням у грудні 2018 р. місцевих виборів у 52 об’єднаних територіальних громадах через введення воєнного стану у 9 областях (яким за загальним фондом державного бюджету передбачено зменшення на 9,56 млн грн доходів /реверсної дотації/ та видатків /зменшення базової дотації на 13,43 млн грн і збільшення стабілізаційної дотації на 3,87 млн грн/, а також збільшено резерв коштів освітньої субвенції на 11,32 млн грн та зменшено резерв коштів медичної субвенції на 1,75 млн грн в межах загальних обсягів цих субвенцій).

Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 4 та/або 5 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2019 році.

Загалом в обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Крулько І.І., Маркевич Я.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра фінансів України Граділь А.І.

Зокрема, спочатку було заслухано інформацію Голови Рахункової палати Пацкана В.В. щодо Висновку РП. Затим заступник Міністра фінансів України Граділь А.І. повідомив, що у Мінфіна немає зауважень щодо Висновків РП і підготовленого відповідним підкомітетом проекту ухвали.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету підтримати підготовлений проект ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також надати відповідні рекомендації Кабінету Міністрів.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) забезпечити виконання планових показників доходів загального фонду державного бюджету, включаючи вжиття заходів щодо скорочення податкового боргу та детінізації економіки;

3) внести пропозиції щодо унормування питання зарахування і розподілу у 2019 році конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення (з урахуванням статті 35 Закону України «Державний бюджет України на 2019 рік»);

4) активізувати заходи з приватизації державного майна для забезпечення виконання планового показника відповідних надходжень до державного бюджету на 2019 рік;

5) здійснювати за рахунок резервного фонду державного бюджету виключно непередбачені видатки, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету (насамперед, видатки на ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, зважаючи на незначні обсяги нерозподілених коштів резервного фонду на 1 червня 2019 року);

6) доручити Міністерству соціальної політики України разом з Міністерством фінансів України і Пенсійним фондом України проаналізувати бюджет Пенсійного фонду України на 2019 рік та з огляду на поточний стан його виконання вжити заходів щодо забезпечення спроможності цього фонду здійснювати виплати пенсій виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету і необхідності поступового погашення заборгованості за позиками, наданими Пенсійному фонду України за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку;

7) забезпечити виконання вимог статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» щодо розподілу резерву і нерозподілених видатків освітньої та медичної субвенцій, а також здійснювати постійний моніторинг стану використання цих субвенцій та за необхідності їх перерозподіл між місцевими бюджетами для недопущення виникнення простроченої заборгованості за відповідними видатками;

8) здійснити розподіл стабілізаційної дотації (код 3511110), субвенцій за кодами 1611020, 2211240, 2411020, 2761030, 3411180, 3411200, 3411210 та завершити розподіл субвенцій за кодами 2511170, 2511120, 2511190, 2511200, 2511210, 2761600 і 3511210, доручивши відповідним міністерствам прискорення підготовки і узгодження необхідних нормативно-правових актів Уряду;

9) прискорити здійснення розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку (код 2761070) у повному обсязі;

10) надати правове і фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо здійснення у 2019 році видатків на реалізацію постанов Кабінету Міністрів України від 30.01.2019 р. № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня”» та від 13.03.2019 р. № 250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям» за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, а також внести пропозиції щодо законодавчого унормування питання надання запроваджених Кабінетом Міністрів України у 2019 році зазначених видів допомоги шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»;

11) подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у першому кварталі.

Голосували: «за» - 15, «проти» - 1, «утрималися» - 2, «не голосували» - 1.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України щодо фінансового забезпечення окремих програм та закладів охорони здоров’я (реєстр. № 10231 від 12.04.2019), поданий народними депутатами України Іщейкіним К.Є., Молотком І.Ф., Горбуновим О.В., Шкварилюком В.В., Крульком І.І.

Відмітили:

Законопроектом пропонується у переліку видатків, що здійснюються з державного бюджету на охорону здоров’я, визначити окремий напрям: програми та заходи, що здійснюються державними організаціями (установами, закладами) охорони здоров’я Національної академії медичних наук України, Державного управління справами /доповнивши пункт 8 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) новим підпунктом «з»/.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою упорядкування відносин у галузі фінансового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету окремих програм, діяльності закладів та установ охорони здоров’я у процесі поетапної реалізації деяких положень Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», а також для взаємоузгодження норм Кодексу та зазначеного закону.

З питання, щодо якого внесено законодавчу ініціативу, слід зазначити таке:

1. Законом України від 19.10.2017 р. № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі – Закон) визначаються державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій.

За термінологією, визначеною у Законі, надавачами медичних послуг є заклади охорони здоров’я усіх форм власності та фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення з головними розпорядниками бюджетних коштів.

Статтею 3 Закону визначено, зокрема, що держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. Згідно із цією ж статтею Закону за рахунок Державного бюджету України окремо здійснюється фінансове забезпечення програм громадського здоров’я, заходів боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльності, пов’язаної з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, та інших програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Права та гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Статтею 4 Закону встановлено, що у межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням, зокрема, екстреної медичної допомоги; первинної медичної допомоги; вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;  третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

Частиною третьою цієї статті встановлено, що Програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України. Медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Четвертою частиною згаданої статті визначено, що Програма медичних гарантій розробляється з урахуванням положень галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової і бюджетної політики.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 18.12.2018 р. № 1117 «Деякі питання реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2019 рік», в якій визначено особливості реалізації державних гарантій, встановлено тарифи та коригувальні коефіцієнти на 2019 рік.

2. Для забезпечення реалізації Закону змінами до Кодексу (Закон України від 07.12.2017 № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»), зокрема, уточнено видаткові повноваження державного та місцевих бюджетів у сфері охорони здоров’я (зміни до пункту 8 частини першої статті 87, пункту 3 частини першої статті 89, пункту 3 частини першої статті 90) та встановлено терміни застосування відповідних положень (у пункті 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу).

Зокрема, положення пункту 8 частини першої статті 87 Кодексу щодо видатків державного бюджету у сфері охорони здоров’я застосовуються таким чином:

підпункти «а», «б», «в» і «г» - діють до 1 січня 2020 року:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

б) спеціалізовану, високоспеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (клініки науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри, лепрозорії, госпіталі для осіб з інвалідністю внаслідок війни, спеціалізовані поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

в) санаторно-реабілітаційну допомогу (загальнодержавні санаторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні спеціалізовані санаторії для дітей та підлітків, спеціалізовані санаторії для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", та осіб з інвалідністю, загальнодержавні реабілітаційні установи та комплекси для осіб з інвалідністю згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

г) санітарно-епідеміологічний нагляд (лабораторні центри, заходи боротьби з епідеміями)/

підпункт «ґ» – постійної дії:

ґ) інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України /наразі такий перелік затверджено постановою Уряду від 16.05.2011 р. № 501 «Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», яким до таких закладів (установ) охорони здоров’я, серед інших, віднесено установи Національної академії медичних наук України і Державного управління справами/;

підпункт «д» – вводиться в дію з 1 липня 2018 року та діє до 1 січня 2020 року:

д) первинну медичну допомогу, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров’я/;

підпункти «е», «є» і «ж» – вводяться в дію з 1 січня 2020 року:

е) державні програми громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями;

є) державні програми розвитку та підтримки закладів охорони здоров’я, що перебувають у державній власності, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

ж) програму державних гарантій медичного обслуговування населення.

3. З огляду на вимоги частини другої статті 22 Кодексу Національна академія медичних наук України та Державне управління справами (як орган уповноважений забезпечувати діяльність Президента України) є головними розпорядниками бюджетних коштів, бюджетні призначення яким визначаються законом про Державний бюджет України на реалізацію державної політики у відповідній сфері.

Довідково: у державному бюджеті на 2019 рік Державному управлінню справами за бюджетною програмою «Надання медичних послуг медичними закладами» (код 0301170) передбачено 833,1 млн грн (з них: за загальним фондом – 731,4 млн грн, за спеціальним фондом – 101,7 млн грн), Національній академії медичних наук України загалом на забезпечення діяльності Академії, надання високоспеціалізованої медичної допомоги передбачено 3 435,7 млн грн (з них: за загальним фондом – 3 291 млн грн, за спеціальним фондом – 144,7 млн грн.).

4. Згідно із пунктом 11 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу заклади (установи) охорони здоров’я Державного управління справами, Національної академії наук України, клініки науково-дослідних інститутів Національної академії медичних наук України не підлягають передачі до сфери управління центрального органу виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я.

5. Закон передбачає фінансове забезпечення за окремими програмами надання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, медичних послуг, передбачених іншими законами України для певних категорій осіб.

Водночас, зважаючи на завдання бюджетної програми «Надання медичних послуг медичними закладами» (код 0301170) щодо забезпечення надання багатопрофільної стаціонарної, лікувально-профілактичної та невідкладної медичної допомоги, амбулаторно-поліклінічного обслуговування осіб, що охороняються державою, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, працівників Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, інших державних органів, а також інших категорій осіб, положення щодо медичного забезпечення державних службовців варто було б передбачити у Законі України «Про державну службу».

6. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 06.04.2017 р. № 2002-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» установлено, що державні та комунальні заклади охорони здоров’я – бюджетні установи можуть реорганізовуватися в казенні підприємства або комунальні некомерційні підприємства. Зміна основного виду діяльності державного та комунального закладу охорони здоров’я з медичного обслуговування населення (медична практика) у зв’язку із зміною його організаційно-правової форми забороняється.

Не підлягають реорганізації в казенні підприємства та/або комунальні некомерційні підприємства заклади охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної пенітенціарної служби України, а також інші заклади охорони здоров’я відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Окрім того, необхідно наголосити, що відповідно до вимог статей 87-91 Кодексу розподіл видатків здійснюється за функціональною ознакою і не передбачає спрямування видатків окремим організаціям (установам, закладам), з огляду на такі основоположні вимоги Кодексу:

підпункту 1 частини першої статті 2, згідно із яким бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду;

підпункту 13 частини першої статті 2, яким видатками бюджету визначено кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом;

підпункту 1 частини першої статті 7 щодо віднесення до принципів бюджетної системи принципу єдності бюджетної системи України, який забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;

підпункту 3 частини п’ятої статті 22 щодо завдань головного розпорядника бюджетних коштів, зокрема, в частині прийняття рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподілу та доведення до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених положень бюджетного і галузевого законодавства та зважаючи на законодавчо визначені повноваження Уряду, зокрема щодо забезпечення проведення державної та бюджетної політики у сфері охорони здоров’я та доступності для громадян медичних послуг, питання реалізації програм та заходів, що здійснюються державними організаціями (установами, закладами) охорони здоров’я Державного управління справами та Національної академії медичних наук України за рахунок коштів Державного бюджету України, можуть бути врегульовані нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, без внесення відповідних змін до Кодексу.

Необхідно зауважити, що відповідно до пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону з 1 січня 2020 року реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється відповідно до цього Закону для всіх видів медичної допомоги.

З урахуванням зазначеного, у разі підтримки запропонованої законодавчої ініціативи, пункт 2 законопроекту доцільно викласти у такій редакції: «2. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (лист від 19.04.2019 №16/3-247/10231 (78086)), в цілому підтримуючи пропозиції законопроекту щодо необхідності підвищення якості послуг у сфері медичного обслуговування і забезпечення фінансової основи для успішної реалізації програм та заходів спеціалізованих закладів охорони здоров’я, підтримує прийняття поданого законопроекту за основу у першому читанні, водночас вважає доцільним зауважити, що оскільки за змістом відповідних положень п. 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, то було б логічним для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду.

За експертним висновком Кабінету Міністрів України до зазначеного законопроекту (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) виокремлення у переліку видатків, що здійснюються з державного бюджету, Державного управління справами та Національної академії медичних наук України потребує додаткового обґрунтування. При цьому зауважено, що положення законопроекту не враховують норми Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», положення Концепції реформи фінансування системи охорони здоров’я, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 р. № 1013-р, і необхідність впровадження державних гарантій медичного обслуговування (з 2020 року заклади охорони здоров’я перейдуть на основний механізм фінансування надавачів медичних послуг – оплату за програмою медичних гарантій, реалізація державних гарантій медичного обслуговування спрямована на формування єдиного медичного простору – системи організації надання медичної допомоги, яка об’єднує всі медичні ресурси держави та забезпечує доступність, якість і ефективність усіх видів медичної допомоги громадянам України).

У висновку Уряду відмічено, що питання щодо перспектив виконання програми медичних гарантій з 1 січня 2020 року та у разі потреби внесення змін до законодавства повинно розглядатися комплексно для всіх закладів охорони здоров’я, які повинні долучитися до виконання програми медичних гарантій.

На час розгляду питання висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету з питань бюджету не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., Пинзеник В.М., Матвієнко А.С., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., а також заступник Міністра фінансів України Граділь А.І., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А., Президент Національної академії медичних наук України Цимбалюк В.І. та директор Національного інституту серцево-судинної хірургії іменті М.М. Амосова Національної академії медичних наук України Лазоришинець В.В.

Заступник Міністра фінансів України Граділь А.І. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень і зауважень щодо зазначеного законопроекту.

Під час обговорення Президентом Національної академії медичних наук України Цимбалюком В.І. висловлено прохання про підтримку запропонованої законодавчої пропозиції, зважаючи на необхідність збереження фінансового забезпечення Академії. Таку ж позицію висловлено і директором державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України» Лазоришинцем В.В., та зауважено, що на даний час відсутня нормативно-правова база навіть для реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України.

Водночас, заступник Міністра охорони здоров’я Ковтонюк П.А. зазначив, що профільним Міністерством такий законопроект не підтримується, з огляду насамперед на те, що відповідно до діючої редакції Кодексу з 1 січня 2020 року всі медичні заклади мають перейти на нову модель фінансового забезпечення, а саме оплату за рахунок бюджетних коштів конкретного пролікованого випадку пацієнта, тобто оплату послуги.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 10231 прийняти за основу та в цілому як закон із внесенням техніко-юридичних уточнень щодо терміну набрання чинності таким законом, а саме з 1 січня 2020 року (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду проекту Закону України про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України щодо фінансового забезпечення окремих програм та закладів охорони здоров’я (реєстр. № 10231 від 12.04.2019), поданого народними депутатами України Іщейкіним К.Є., Молотком І.Ф., Горбуновим О.В., Шкварилюком В.В., Крульком І.І., рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу та в цілому як закон з урахуванням такої пропозиції: пункт 2 законопроекту викласти у такій редакції: «2. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2020 року.».

Відповідно, у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 1, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

8. Різне.

СЛУХАЛИ:

Про пропозицію народного депутата України Деркача А.Л. щодо створення робочої групи з вивчення практики застосування законодавства України щодо контролю, обліку та використання міжнародних кредитів, міжнародної технічної допомоги, а також впливу міжнародних чинників на ціноутворення при видобуванні, імпорті/експорті енергоносіїв, можливих фактах корупції та лобіювання в цих сферах.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення народного депутата України Деркача А.Л. (копію листа від 10.06.2019 р. № 357/1-63 роздано народним депутатам України – членам Комітету) з пропозицією про створення у Комітеті робочої групи з вивчення практики застосування законодавства України щодо контролю, обліку та використання міжнародних кредитів, міжнародної технічної допомоги, а також впливу міжнародних чинників на ціноутворення при видобуванні, імпорті/експорті енергоносіїв, можливих фактах корупції та лобіювання в цих сферах (далі – робоча група).

Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поінформував про таку пропозицію та запропонував її підтримати, визначивши народних депутатів України Деркача А.Л. і Амельченка В.В. співголовами робочої групи та включивши до персонального складу робочої групи народних депутатів України Дубіля В.О. і Молотка І.Ф., а також інших членів Комітету за їх бажанням (з цього приводу звернувся до членів Комітету визначитися безпосередньо на засіданні Комітету або поінформувати секретаріат Комітету). Як наслідок, додатково виявили бажання увійти до персонального складу робочої групи народні депутати України Медуниця О.В. і Рудик С.Я.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування відповідну пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету. Відтак, про прийняте рішення визначилися поінформувати ініціатора – народного депутата України Деркача А.Л.

УХВАЛИЛИ:

Створити у Комітеті з питань бюджету робочу групу з вивчення практики застосування законодавства України щодо контролю, обліку та використання міжнародних кредитів, міжнародної технічної допомоги, а також впливу міжнародних чинників на ціноутворення при видобуванні, імпорті/експорті енергоносіїв, можливих фактах корупції та лобіювання в цих сферах.

Визначити персональний склад такої робочої групи:

Деркач Андрій Леонідович – співголова робочої групи;

Амельченко Василь Васильович – співголова робочої групи;

Дубіль Валерій Олександрович – член робочої групи;

Молоток Ігор Федорович – член робочої групи;

Медуниця Олег Вячеславович – член робочої групи;

Рудик Сергій Ярославович – член робочої групи.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

Після розгляду питань порядку денного Голова Комітету Павелко А.В. надав слово народному депутату України – члену Комітету Матвієнку А.С., який у своєму виступі повторно порушив питання про необхідність здійснення ряду заходів для належного проведення у червні 2019 року у с. Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області Форуму українських родин, виконання таких заходів потребує фінансової підтримки з державного бюджету (а саме: термінове завершення капітального ремонту автомобільної дороги загального користування Городенка-Черемхів та проведення капітального ремонту Тишківського відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання одиноких непрацездатних громадян та інвалідів Городенківського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Івано-Франківської області) та запропонував направити відповідне звернення від Комітету з питань бюджету до Уряду (на підставі листа народного депутата України до Комітету), що було підтримано народними депутатами України – членами Комітету.

Голова Комітету                                                                     А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк