Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №2 від 6 вересня 2019 року

 

 

 

                                                                           

06           вересня         2019

15⁰⁰ година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 29 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Борт В.П., Василенко Л.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Качан Т.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Народні депутати України Кубраков О.М., Ткаченко О.В.

від Міністерства фінансів України

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – Р.В. –директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України;

Наврата А.І. – директор Департаменту видатків виробничої сфери;

від Міністерства соціальної політики України

Задніпрянець В.А. – заступник директора Департаменту реалізації державних соціальних програм;

Фесенко В.В. – головний спеціаліст відділу моніторингу забезпечення соціальних гарантій Департаменту реалізації державних соціальних програм;

від Міністерства освіти і науки України

Таранов І.М. – керівник експертної групи Директорату інновацій та трансферу технологій;

від Міністерства розвитку економіки, торгівлі
 і сільського господарства України

Кухта П.А. – Перший заступник Міністра;

Романович Д.О. – заступник Міністра;

Гришкевич О.М. – директор Департаменту державних інвестиційних проектів та підтримки розвитку;

Бояркіна О.А. – директор Департаменту фінансової роботи та господарського забезпечення;

від Міністерства культури, спорту та молоді України

Максимчук А.В.– радник Міністра;

від Державного агентства України з питань кіно

Неретін С.М. – перший заступник Голови;

Зленко С.О. – заступник Голови Ради з державної підтримки кінематографії;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Майснер А.В. – заступник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст відділу відносин з органами державної влади та громадськістю Управління інформаційної політики;

від Асоціації міст України

Кобялко Вікторія – експерт.

Акредитовані при Верховній Раді України засоби масової інформації

Телеканал «112 Україна», телеканал ATR, телеканал ICTV.

 

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

2. Про погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.08.2018 № 680-р).

3. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду (реєстр. № 1063 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Кубраковим О.М., Шуляк О.О. та іншими.

4. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії (реєстр. № 1074 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Безгіним В.Ю., Ткаченком О.В. та іншими.

5. Про Порядок розгляду у Комітеті з питань бюджету законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

6. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

7. Про склад Комісії з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

8. Про склад Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.

9. Про склад комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

10. Про стан використання у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

11. Різне.

11.1. Організаційне питання.

11.2. Про Орієнтовний графік розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік відповідно до глави 27 Регламенту Верховної Ради України.

11.3. Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень 2020 року.

 

 

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Цабаля В.В. про проект плану роботи Комітету з питань бюджету на другу сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання (вересень 2019 –січень 2020 року).

Відмітили:

Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» комітети планують свою роботу на кожну чергову сесію Верховної Ради, затверджуючи рішенням комітету план роботи комітету.

Проект плану роботи передбачає основні напрями діяльності Комітету з питань бюджету (далі – Комітет), насамперед, законопроектну. Основою законотворчої роботи Комітету в період другої сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати розгляд проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік і прийняття його Верховною Радою України. Поряд з тим, важливе місце належить опрацюванню проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та до Бюджетного кодексу України.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд законопроектів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано, зокрема, перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2019 році (шляхом погодження рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів, зміни джерел фінансування) та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Проект плану надано у матеріалах до засідання.

Поряд з тим, для включення до порядку денного другої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання пропонуються законопроекти, за якими Комітет визначено головним, згідно з листом, проект якого роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Секретар Комітету Цабаль В.В. запропонував затвердити план роботи Комітету на другу сесію Верховної Ради дев’ятого скликання та подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради перелік проектів законів, за якими Комітет визначено головним, для включення їх до порядку денного другої сесії Верховної Ради дев’ятого скликання.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену секретарем Комітету Цабалєм В.В. пропозицію. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

 

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на другу сесію Верховної Ради України дев’ятого скликання.

2. Подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника директора Департаменту реалізації державних соціальних програм Міністерства соціальної політики України Задніпрянця В.А. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. № 680-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 03.09.2019 р. № 15951/0/2-19/44 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу субвенції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. № 680-р «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» (далі – розпорядження КМУ № 680-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінсоцполітики за загальним фондом (видатки розвитку) передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (далі – субвенція), у сумі 25 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Розподіл такого обсягу субвенції здійснено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 418-р «Про затвердження розподілів деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2019 рік» у сумі 24 860,3 тис. грн, що було погоджено Комітетом.

Разом з тим, згідно із статтею 33 Закону нерозподілений залишок коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, зберігається на рахунках спеціального фонду державного бюджету та серед іншого спрямовується на забезпечення житлом громадян, зокрема учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які потребують поліпшення житлових умов, в обсягах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом.

За інформацією, наданою Міністерством фінансів України (лист від 28.02.2019 № 10020/02-2/5966), станом на 01.01.2019 року нерозподілений залишок таких коштів становив 2 650 тис. доларів США (гривневий еквівалент коштів – 73 383 709,28 грн із розрахунку курсу гривні, встановленого Національним банком України на 01.01.2019 р.: 27,68 грн за 1 долар США).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 445 затверджено Порядок та обсяги спрямування зазначеного нерозподіленого залишку коштів, з яких Мінсоцполітики передбачено кошти у сумі їх залишку (за вирахуванням 30 млн грн, визначених для МВС) у гривневому еквіваленті іноземної валюти на дату здійснення такої операції на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, що також було погоджено Комітетом.

На виконання цієї постанови 30 липня 2019 року Мінфіном внесено зміни до розпису державного бюджету на 2019 рік та збільшено обсяг видатків Мінсоцполітики за спеціальним фондом на суму 37 238,347 тис. гривень. Такий обсяг коштів визначено за інформацією Казначейства, згідно з якою станом на 30.07.2019 року нерозподілений залишок коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення становив 1 474,6 тис. доларів США (гривневий еквівалент коштів – 37 238 347,32 грн із розрахунку курсу гривні, встановленого Національним банком України на 30.07.2019 р.: 25,25 грн за 1 долар США), що надана до Комітету у матеріалах Мінсоцполітики.

Відповідно, розпорядженням КМУ № 680-р здійснено розподіл субвенції в обсязі 37 202,069 тис. грн між обласними бюджетами 23 областей (крім Волинської) та бюджетом міста Києва, що викладено у додатку до цього розпорядження. Нерозподілений залишок – 36,3 тис. гривень.

В обґрунтуванні щодо проведеного розподілу Мінсоцполітики зазначається, що розподіл субвенції надасть змогу забезпечити виплату грошової компенсації 35 внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (із загальної чисельності осіб, що перебувають на обліку – 1712).

Інших обґрунтувань і розрахунків щодо затвердженого розподілу Міністерством не надано.

За даними Казначейства у січні-липні 2019 року місцевим бюджетам перераховано 24 860,3 млн грн субвенції, що становить 99,4% плану на рік.

У свою чергу належить звернути увагу, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Крулько І.І, Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник директора Департаменту реалізації державних соціальних програм Мінсоцполітики Задніпрянець В.А.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 680-р, з дотриманням вимог Кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. з’ясував, що у Міністерства фінансів України та Рахункової палати немає зауважень щодо розподілу субвенції, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, у сумі 37 202,069 тис. грн згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 р. № 680-р (з урахуванням необхідності дотримання вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

 

 

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Кубракова О.М. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду (реєстр. № 1063 від 29.08.2019 р.), поданий народними депутатами України Кубраковим О.М., Шуляк О.О. та іншими.

Відмітили:

І. Законопроектом про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду за реєстр. № 1063 (далі – законопроект № 1063) пропонується внести зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету із включенням до джерел формування державного дорожнього фонду бюджетів адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим-шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», та адміністративних штрафів за порушення, передбачені частиною другою статті 122-2 та частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з відповідним виключенням таких штрафів із складу доходів загального фонду державного бюджету /зміни до пункту 1 частини другої статті 24-2, пункту 23 частини другої статті 29 Кодексу та доповнення частини третьої статті 29 Кодексу новими пунктами 6-3 і 6-4/.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 1063 він спрямований на створення додаткових джерел фінансового забезпечення дорожнього господарства та заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху.

Законопроект № 1063 визначено Президентом України як невідкладний, Верховною Радою України доручено Комітету з питань бюджету терміново підготувати законопроект № 1063 до розгляду та скорочено строк внесення альтернативних законопроектів до законопроекту № 1063.

ІІ. Щодо положень законопроекту № 1063 належить зауважити таке.

1. Вказані у законопроекті № 1063 норми щодо штрафів не передбачені у чинній редакції статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та статей 122-2 і 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому законопроект № 1063 є системно пов’язаним і похідним від іншого законопроекту тих же авторів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (реєстр. № 1047 від 29.08.2019 р.), яким серед іншого пропонуються зміни до:

Кодексу про адміністративні правопорушення щодо доповнення статті 122-2 частиною другою (згідно з якою невиконання водіями транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та/або вантажів, вимог уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців) та статті 132-1 частиною другою (згідно з якою порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв: у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10% але не більше 20%; у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%);

Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо доповнення частини першої статті 60 абзацами чотирнадцятим-шістнадцятим (згідно з якими застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм: від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу – у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; понад 10% але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу – у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу – у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та статті 60 частиною другою (згідно з якою порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим-шістнадцятим частини першої цієї статті, можуть бути зафіксовані в автоматичному режимі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Таким чином, законопроект № 1063 матиме практичне застосування лише у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 1047.

При цьому Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 1047 висловлює сумнів щодо доцільності його прийняття у пропонованому вигляді. Зокрема, ГНЕУ зауважує, що некоректним є формулювання запропонованої у законопроекті за реєстр. № 1047 редакції абзаців чотирнадцятого-шістнадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а запропоновані зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення не мають практичної цінності та лише призведуть до плутанини при їх застосуванні.

Отже, з метою забезпечення узгодженості правових норм рішення щодо законопроекту № 1063 мало б прийматися за результатами розгляду Верховною Радою України базового законопроекту за реєстр. № 1047, на що також вказує ГНЕУ.

2. Реалізація законопроекту № 1063 передбачає перерозподіл доходів державного бюджету між загальним і спеціальним фондами щодо зазначених у законопроекті штрафів (зменшення доходів загального фонду та збільшення доходів спеціального фонду).

До законопроекту № 1063 не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, що також відмічає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

Згідно з експертним висновком Мінфіну реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету від адміністративно-господарських штрафів, однак Мінфін не може надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету, оскільки фінансово-економічних розрахунків до законопроекту не надано.

При цьому на даний час законопроект № 1063 не матиме впливу на дохідну частину державного бюджету, оскільки відповідні норми щодо штрафів ще не запроваджені (лише передбачені у базовому законопроекті за реєстр. № 1047).

3. У законопроекті № 1063 окремі положення не узгоджуються між собою або з чинними нормами Кодексу та не у повній мірі відповідають основним вимогам законодавчої техніки, у зв’язку з чим при доопрацюванні законопроекту № 1063 необхідно, насамперед:

передбачити зміни до пункту 2-1 частини четвертої статті 30 Кодексу щодо доповнення відповідних джерел новими пунктами 6-3 і 6-4 частини третьої статті 29 Кодексу для узгодження з передбаченими законопроектом змінами до пункту 1 частини другої статті 24-2 та частини третьої статті 29 Кодексу;

передбачити відповідні зміни до нових пунктів 6-3 і 6-4 частини третьої статті 29 Кодексу для узгодження з нормами пункту 13-5 частини третьої статті 29 та пункту 21 частини четвертої статті 30 Кодексу (згідно з якими 50% надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуються на здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, у т.ч. здійснення таких заходів Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією – за рахунок 40% відповідних надходжень) та відповідно недопущення юридичної колізії;

у змінах до пункту 23 частини другої статті 29 Кодексу замість найменувань відповідних штрафів вказати нові пункти 6-3 і 6-4 частини третьої цієї статті для приведення у відповідність до викладу її чинної редакції та інших норм Кодексу;

у найменуванні розділу ІІ виключити слова «та перехідні», оскільки відповідний розділ не містить безпосередньо перехідних положень.

4. Щодо експертних висновків до законопроекту № 1063 слід відмітити таке.

Загалом ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту № 1063 /лист від 03.09.2019 р. № 16/3-368/1063/149966/, підтримуючи у цілому ідею щодо необхідності розширення джерел формування державного дорожнього фонду й належного фінансового забезпечення дорожньої галузі, одночасно зауважує, що оскільки законопроект № 1063 є похідним від законопроекту за реєстр. № 1047, рішення щодо законопроекту № 1063 має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 1047.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту № 1063 /лист від 03.09.2019 р. № 06040-02-2/22050/ зазначає, що законопроект № 1063 потребує доопрацювання, зауважуючи, що законопроектом передбачається спрямувати на розвиток дорожнього господарства кошти від штрафів за порушення, які пов’язані в цілому з безпекою на наземному транспорті.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики у своєму висновку до законопроекту № 1063 /лист від 05.09.2019 р.
№ 04-12/17-68/ зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту № 1063 у Комітеті з питань бюджету відповідний висновок Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

Варто також звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 101 Регламенту Верховної Ради України законопроект, визначений як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду чи доопрацювання включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради і розглядається позачергово.

У розгляді питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Забуранна Л.В., Крулько І.І., Цабаль В.В., Кіссе А.І., Урбанський А.І., Кузбит Ю.М., народний депутат України Кубраков О.М., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О.

Зокрема, заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. поінформував, що Мінфіном підтримується запропонований підкомітетом з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету проект ухвали з урахуванням пропозиції зараховувати до джерел формування державного дорожнього фонду лише 50% передбачених у законопроекті № 1063 адміністративних штрафів (а саме в абзацах четвертому і п’ятому пункту 2 розділу І законопроекту № 1063 слова «адміністративно-господарські штрафи» та «адміністративні штрафи» замінити відповідно цифрами і словами «50% надходжень від адміністративно-господарських штрафів» та «50% надходжень від адміністративних штрафів»). При цьому один з авторів законопроекту – народний депутат України Кубраков О.М. підтвердив, що погоджується з цією пропозицією.

Підсумовуючи обговорення даного питання, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Кузбит Ю.М. запропонував Комітету з питань бюджету ухвалити рішення згідно з підготовленим підкомітетом проектом ухвали, зокрема: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 1063 розглянути після розгляду та прийняття базового законопроекту за реєстр. № 1047 та прийняти за основу і в цілому як закон з пропозиціями, пов’язаними з необхідністю внесення техніко-юридичних правок для узгодження положень законопроекту між собою, з нормами Кодексу та остаточною редакцією прийнятого базового законопроекту за реєстр. № 1047 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), а також з пропозиціями Міністерства фінансів щодо зарахування до спеціального фонду лише 50 відсотків відповідних штрафів.

Голова Комітету з питань бюджету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М.), яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо джерел формування державного дорожнього фонду (реєстр. № 1063 від 29.08.2019 р.), поданий народними депутатами України Кубраковим О.М., Шуляк О.О. та іншими, розглянути після розгляду та прийняття в цілому проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (реєстр. № 1047 від 29.08.2019 р.) та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому з урахуванням таких пропозицій:

1) абзац другий пункту 2 розділу І викласти в такій редакції:

«у пункті 23 слово і цифри «пунктом 13-5» замінити словами і цифрами «пунктами 6-3, 6-4 і 13-5»;

2) абзаци четвертий і п’ятий пункту 2 розділу І доповнити словами і цифрами «(крім штрафів, визначених пунктом 13-5 цієї частини статті);

3) в абзацах четвертому і п’ятому пункту 2 розділу І слова «адміністративно-господарські штрафи» та «адміністративні штрафи» замінити відповідно цифрами і словами «50 надходжень від адміністративно-господарських штрафів» та «50 надходжень від адміністративних штрафів»;

4) розділ І доповнити пунктом 3 такого змісту:

«3. У пункті 2-1 частини четвертої статті 30 цифри та слово «6 та 6-2» замінити цифрами та словами «6, 6-2, 6-3 та 6-4»;

5) у розділі ІІ слова «та перехідні» виключити;

6) внести відповідні редакційні та техніко-юридичні правки до розділу І у разі уточнення під час розгляду і прийняття остаточної редакції проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (реєстр. № 1047).

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 1063 у разі його прийняття належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Ткаченка О.В. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії (реєстр. № 1074 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Безгіним В.Ю., Ткаченком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідно до частини другої статті 93 Конституції України Президент України законопроект за реєстр. №1074 визначив як невідкладний для позачергового розгляду.

На пленарному засіданні Верховної Ради України 28-29 серпня 2019 року народні депутати України прийняли рішення доручити комітету, до предмета відання якого належить розгляд законопроекту за реєстр. №1074, терміново його розглянути, а також про скорочення строку внесення альтернативних законопроектів до цього законопроекту.

У Верховній Раді законопроектів, альтернативних до законопроекту за реєстр. № 1074, не зареєстровано.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 1074, такий проект закону спрямований на створення сприятливих умов для виробництва фільмів, телевізійних серіалів, телевізійних фільмів та іншої кінопродукції, а також розвитку галузі кінематографії в Україні.

Засади державної підтримки кінематографії в Україні визначені в Законі України «Про державну підтримку кінематографії в Україні»
(далі – Закон), яким унормовано питання щодо основних напрямів державної підтримки кінематографії, форм, умов та порядку надання такої державної підтримки.

Так, статтею 7 цього Закону визначено надання суб’єктам кінематографії державної підтримки кінематографії у таких формах:

здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для виробництва (створення) документальних, просвітницьких, анімаційних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії (з урахуванням художньої та культурної значущості), фільмів художньої та культурної значущості (авторських фільмів) та фільмів-дебютів;

надання державних субсидій:

- на виробництво (створення) фільму, телевізійного фільму, телевізійного серіалу,

- для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму,

- для закупівлі мобільних пересувних цифрових комплексів, транспортних засобів для забезпечення демонстрування національних фільмів в невеликих містах, селах, селищах з населенням не більше 250 тисяч мешканців або комплексів електронного кіно,

- для фінансування фундаментальних та прикладних досліджень, а також освітньої діяльності у галузі кінематографії,

- розповсюдження та (або) популяризацію національних фільмів шляхом повної або часткової оплати витрат на проведення творчих зустрічей, презентацій, прем’єрних показів, рекламування та інших необхідних заходів,

- для оплати заходів із збереження, відновлення, реставрації та популяризації національної кінематографічної спадщини, повернення її в Україну, якщо вона знаходиться за кордоном, а також для оплати виготовлення архівних комплектів вихідних матеріалів національних фільмів, вихідних матеріалів та фільмокопій усіх національних фільмів,

- для проведення заходів кінокомісій, спрямованих на просування (промоцію) локацій України як привабливого місця для створення кінематографічної та аудіовізуальної продукції;

відшкодування суб’єктам кінематографії процентів, сплачених за банківськими кредитами, що були одержані ними для будівництва та/або реконструкції будівель, споруд та інших об’єктів інфраструктури, які будуть задіяні в процесі виробництва фільмів, або для будівництва та/або реконструкції та/або технічного переоснащення кінотеатрів, розташованих в населених пунктах з населенням до 250 тисяч мешканців.

Крім того, цією статтею Закону передбачено, що вказаний перелік форм державної підтримки кінематографії не є вичерпним і додаткові форми такої підтримки можуть встановлюватися Кабінетом Міністрів України, при цьому встановлено надання державної підтримки у формах, визначених Законом, на безповоротній основі.

Поряд з цим, згідно з положеннями Закону обсяг коштів за кожною із  форм державної підтримки визначається Радою з державної підтримки кінематографії (далі – Рада) і може бути змінений її рішенням у межах відповідного бюджетного періоду.

Відповідно до статті 9 Закону Рада утворюється Кабінетом Міністрів України у складі дев’яти осіб, члени якої призначаються строком на два роки. Цією ж статтею Закону визначено склад Ради та передбачено отримання членами Ради плати – стипендії, розмір та порядок виплати якої встановлює Кабінет Міністрів України /визначено постановою Уряду від 26.07.2018 р. № 588/. Цією постановою Уряду розмір щомісячної стипендії членові Ради установлено у сумі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі, встановленому станом на 1 січня календарного року /67 235 гривень/.

Для забезпечення практичного впровадження норм вказаного Закону у повному обсязі суб’єктами законодавчої ініціативи внесено законопроект за реєстр. № 1074 і запропоновано відповідні зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).

Положеннями законопроекту за реєстр. № 1074 запропоновані до Кодексу такі зміни:

1) виключити норми щодо віднесення до власних надходжень бюджетних установ кошти, отримані від реалізації майнових прав на фільми, вихідні матеріали фільмів та фільмокопій, створені за бюджетні кошти за державним замовленням або на умовах фінансової підтримки /зміни до частини четвертої статті 13 Кодексу/;

2) віднести до джерел формування спеціального фонду державного бюджету в частині доходів /зміни до частини третьої статті 29 Кодексу/:

надходження від реалізації майнових прав на використання фільмів, вихідних матеріалів фільмів та фільмокопій, створених за кошти Державного бюджету України, реалізації суб’єктами кінематографії, які отримали від держави субсидії на створення (виробництво) фільмів, телевізійних фільмів, телевізійних серіалів, майнових прав на використання таких фільмів, телевізійних фільмів, телевізійних серіалів, вихідних матеріалів фільмів, телевізійних фільмів, телевізійних серіалів та фільмокопій, а також від реалізації майнових прав на використання фільмів та фільмових матеріалів, які відповідно до планів виробництва Держкіно УРСР, Міністерства культури УРСР та їхніх правонаступників у 1953 – 1991 роках створені (вироблені) за рахунок державних (бюджетних) коштів на державних кіностудіях та належать державі /новий підпункт 13-6 частини третьої статті 29 і відповідні зміни до частини четвертої статті 13 Кодексу/;

платіж, що сплачується суб’єктом кінематографії за розгляд заяв щодо отримання державних субсидій на виробництво (створення) фільму (ігрового, анімаційного тощо), телевізійного фільму, телевізійного серіалу, для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених суб’єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму /новий підпункт 13-7/ (відповідно до частини четвертої статті 8 Закону за розгляд заяви щодо отримання державних субсидій суб’єкт кінематографії сплачує платіж, порядок справляння та розмір якого визначаються законом);

50 відсотків прибутків, отриманих від прокату та/або передачі прав на використання фільму (але не більше 50 відсотків отриманої суми державної підтримки), що сплачуються до державного бюджету протягом усього строку дії авторського права на фільм суб’єктом кінематографії, який отримав державну субсидію на створення фільму у формах, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 7 Закону, і на користь якого передано (відчужено) майнові права інтелектуальної власності, або особою, якій передано (відчужено) суб’єктом кінематографії, який створив фільм за такої державної підтримки, майнові права інтелектуальної власності на такий фільм у повному обсязі або частково і яка набула майнових прав на такий фільм /новий підпункт 13-8/ (такі кошти суб’єкт кінематографії сплачує до державного бюджету відповідно до частини другої статті 13 Закону);

штрафи, що накладаються за вчинення правопорушень, передбачених статтями 164-17, 164-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 176 Кримінального кодексу України /новий підпункт 13-9/;

плата за видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів /новий підпункт 13-10/ (згідно із статтею 15 Закону України «Про кінематографію» державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів видається суб’єкту кінематографії на платній основі, а відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.01.2011 № 1052-р видача такого документу є адміністративною послугою);

3) визначити спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету (за рахунок джерел, передбачених новими пунктами 13-6, 13-7,
13-8, 13-9 і 13-10 частини третьої статті 29 Кодексу) на державну підтримку кінематографії у формах, визначених законом, та у додаткових формах, встановлених Кабінетом Міністрів (новий пункт 22 частини четвертої статті 30 Кодексу);

4) віднести до видатків, що здійснюються з державного бюджету, видатки на державну підтримку кінематографії у формах, визначених законом, та у додаткових формах, встановлених Кабінетом Міністрів, виплату стипендій членам Ради з державної підтримки кінематографії (нова редакція підпункту «г» пункту 10 частини першої статті 87 Кодексу, за чинною редакцією якого кошти державного бюджету спрямовуються на створення та розповсюдження національних фільмів);

5) дозволити залишки коштів загального та спеціального фонду для державної підтримки кінематографії зберігати на рахунках розпорядників в органах Казначейства та/або на поточних рахунках у банках державного сектору для здійснення видатків у наступному бюджетному періоді відповідно до кошторисів з урахуванням їх цільового призначення (зміни до частини першої та нова частина четверта у статті 57 Кодексу).

Законопроектом передбачено, що відповідний закон має набирати чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 1074 зазначило про те, що деякі його норми містять внутрішні суперечності і не узгоджуються з вимогами Кодексу:

- зарахування до спеціального фонду державного бюджету і відповідно спрямування на державну підтримку кінематографії штрафів та плати за видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів /нові підпункти 13-9 і 13-10 частини третьої статті 29 Кодексу/ не узгоджуються із вимогами пунктів 23 та 24 частини другої статті 29 Кодексу, згідно яких кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) та плата за надання адміністративних послуг зараховуються до загального фонду державного бюджету, і відповідно реалізація запропонованих законопроектом норм призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету і зменшить ресурс фінансового забезпечення для виконання загальнодержавних програм, визначених статтею 87 Кодексу, що, в свою чергу, порушуватиме принцип збалансованості бюджетної системи України. Із урахуванням зазначеного, пропонується у розділі І законопроекту виключити: абзаци сьомий і восьмий пункту 2, а також цифри «13-9 і 13-10» в абзаці другому пункту 2 та в абзаці другому пункту 3;

- зберігання залишків коштів загального та спеціального фонду для державної підтримки кінематографії на рахунках розпорядників в органах Казначейства та/або на поточних рахунках у банках державного сектору для здійснення відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення не відповідає, зокрема, вимогам статті 23 (бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет, при цьому будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, після закінчення бюджетного періоду усі бюджетні призначення втрачають чинність), статті 43 Кодексу (при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке, зокрема, передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства). Запровадження такої законодавчої ініціативи матиме ризиком зменшення ліквідності єдиного казначейського рахунку і порушення бюджетного законодавства при використанні бюджетних коштів відповідними бюджетними установами. Із урахуванням зазначеного, пропонується у розділі І законопроекту виключити пункт 4 четверту розділу І законопроекту;

абзац другий пункту п’ятого розділу І законопроекту викласти у наступній редакції: «г) державні програми підтримки кінематографії», зважаючи на положення статей 5, 7 та 9 Закону.

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 57 Кодексу не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету, на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект може бути підтримано у разі врахування вищевказаних зауважень.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ (лист від 03.09.2019 № 16/3-370/1074(150004)) для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду, оскільки згідно із пунктом 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Разом з тим, ГНЕУ зауважує щодо наступного:

- припис нової частини четвертої до статті 57 Кодексу певною мірою дублює припис оновленого абзацу другого частини першої цієї ж статті Кодексу. Різниця між ними полягає лише в тому, що за змістом припису оновленого абзацу другого частини першої статті 57 Кодексу залишки коштів загального та спеціального фонду для державної підтримки кінематографії зберігаються як на рахунках розпорядників в органах Казначейства, так і на поточних рахунках у банках державного сектору, тоді як за змістом припису нової частини четвертої цієї ж статті Кодексу відповідні залишки коштів загального фонду зберігаються лише на рахунках розпорядників в органах Казначейства, а спеціального фонду – лише на поточних рахунках у банках державного сектору, що є певним протиріччям між зазначеними приписами;

- питання в частині збереження та використання залишків коштів спеціального фонду повною мірою врегульоване в абзаці першому частини другої статті 57 Кодексу, де встановлено загальне правило, згідно з яким «на кінець бюджетного періоду Казначейство зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення».

Слід також зауважити, що законопроект містить редакційні та техніко-юридичні неточності, а саме у законопроекті необхідно:

- абзац другий пункту 2 розділу I викласти в такій редакції: «в пункті 23 частини другої слово та цифри «пунктом 13-5» замінити словами та цифрами «пунктами 13-5 і 13-9»»;

- у абзаці третьому пункту 2 розділу І слова «новими пунктами» замінити словами та цифрами «новими пунктами 13-6, 13-7, 13-8, 13-9 і
13-10»;

- виключити пункт 2 розділу ІІ /відповідно до вимог Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Уряд вже наділений повноваженнями щодо внесення змін до нормативно-правових актів/.

Принагідно слід відмітити, що у Верховній Раді зареєстровано законопроект за реєстр. № 0864 від 29.08.2019 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні, внесений народними депутатами України Кондратюк О.К., Крульком І.І. та іншими, який розглядався у Верховній Раді України восьмого скликання (реєстр. № 3240, доопрацьований) і який передано відповідно до вимог статті 106 Регламенту Верховної Ради України для подальшого його розгляду Верховною Радою України дев’ятого скликання за процедурою другого читання. Варто зауважити, що в ході опрацювання та підготовки на повторне друге читання законопроекту за реєстр. № 3240 (доопрацьований) Комітетом з питань бюджету восьмого скликання, зважаючи на вимоги Кодексу, не було підтримано пропозиції суб’єктів законодавчої ініціативи щодо збереження на кінець року залишків коштів загального та спеціального фондів для державної підтримки кінематографії на рахунках розпорядників в органах Казначейства та/або на поточних рахунках у банках державного сектору (проте відповідні положення містить законопроект за реєстр. № 1074).

Варто зауважити, що положеннями законопроекту за реєстр. № 1074 пропонується врегулювати ті ж питання, що і у законопроекті за реєстр. № 0864, у зв’язку з чим немає потреби у розгляді законопроекту за реєстр. № 0864 і який слід вважати таким, що втратив актуальність.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. ГНЕУ також звертає увагу на невиконання таких вимог.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Враховуючи зазначене, доцільно визначити термін набрання чинності відповідного закону не раніше 1 січня 2020 року.

Слід відмітити, що висловлені Мінфіном та ГНЕУ зауваження щодо неузгодженості окремих положень законопроекту вимогам Кодексу доцільно врахувати при доопрацюванні законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики у своєму висновку до законопроекту № 1074 /лист від 05.09.2019
№ 04-12/17-58/ зазначає, що у проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту № 1074 у Комітеті з питань бюджету (далі – Комітет) відповідний висновок Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

Варто також звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 101 Регламенту Верховної Ради України законопроект, визначений як невідкладний, після завершення його попереднього розгляду чи доопрацювання включається до порядку денного найближчого пленарного засідання Верховної Ради і розглядається позачергово.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Копанчук О.Є., Забуранна Л.В., Крулько І.І., Кузбит Ю.М., народний депутат України Ткаченко О.В., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О.

Заступник Міністра фінансів Шкураков В.О. поінформував, що Мінфіном підтримується запропонований підкомітетом з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України проект ухвали.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив заперечень щодо законопроекту за реєстр. № 1074.

Підсумовуючи обговорення даного питання, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Кузбит Ю.М. поінформував про розгляд зазначеного законопроекту на засіданні очолюваного ним підкомітету, зазначивши про узгодження з Мінфіном та Рахунковою палатою суперечливих питань, а саме виключення із тексту законопроекту положень щодо: віднесення до надходжень спеціального фонду державного бюджету штрафів та плати за видачу державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів (оскільки такі кошти зараховуються до загального фонду державного бюджету), та збереження залишків коштів загального та спеціального фонду для державної підтримки кінематографії на рахунках розпорядників в органах Казначейства та на поточних рахунках у банках державного сектору, що забезпечить дотримання єдиних бюджетних прав (у зв’язку з такими правками відкориговано інші положення законопроекту).

Голова підкомітету Кузбит Ю.М. запропонував Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим підкомітетом проектом ухвали, зокрема: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 1074 прийняти за основу і в цілому як закон із врахуванням пропозицій Комітету (про які було озвучено) (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету з питань бюджету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії (реєстр. № 1074 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Безгіним В.Ю., Ткаченком О.В. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон із врахуванням наступних пропозицій:

у розділі І:

1) у пункті 2:

- абзаци другий, сьомий та восьмий виключити;

- у абзаці третьому слова «новими пунктами» замінити словами та цифрами «новими пунктами 13-6, 13-7 і 13-8»;

2) абзац другий пункту 3 викласти в новій редакції: «22) державну підтримку кінематографії (за рахунок джерел, визначених пунктами 13-6, 13-7 і 13-8 частини третьої статті 29 цього Кодексу)»;

3) пункт 4 виключити;

4) абзац другий пункту 5 викласти в такій редакції: «г) державну підтримку кінематографії».

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 1074 у разі його прийняття належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 28, «проти» - 0, «утрималися» - 0, «не голосували» - 1.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про Порядок розгляду у Комітеті з питань бюджету законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Відмітили:

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України та статей 27 і 109 Бюджетного кодексу України Комітет з питань бюджету (далі – Комітет) здійснює опрацювання та розгляд всіх зареєстрованих у Верховній Раді законопроектів в частині їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Реалізація цього повноваження забезпечується таким чином:

згідно з вимогами Бюджетного кодексу – кожен законопроект направляється до Кабінету Міністрів для здійснення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, який у двотижневий строк передає до Комітету відповідний експертний висновок, підготовлений Міністерством фінансів України за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади;

затим законопроекти з урахуванням наданого Урядом висновку опрацьовуються у Комітеті (секретаріатом та підкомітетом) і виноситься на розгляд Комітету, за наслідками розгляду рішення Комітету листом надсилається до головного комітету.

Для забезпечення належної підготовки таких висновків та їх своєчасного розгляду Комітетом з огляду на вимоги Бюджетного кодексу і Регламенту пропонується організаційно упорядкувати процедуру, визначивши форму опрацювання законопроектів у Комітеті, терміни і відповідальних на певних етапах підготовки висновків.

Так, пропонується за наслідками опрацювання законопроектів підкомітетом за добу до засідання Комітету народним депутатам на їх електронну адресу надсилати:

– список законопроектів, які не впливають на показники бюджету (якщо у списку зазначені законопроекти, положення яких не відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини, то за кожним з таких законопроектів надсилається проект рішення Комітету);

– список законопроектів, які впливають на показники бюджету, включаючи ті, положення яких не відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини, разом з проектом рішення Комітету щодо кожного із законопроектів.

На засідання Комітету надаються списки законопроектів, які не впливають/впливають на показники бюджету та/або не відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини, кожному з членів Комітету.

На засіданні Комітету[1] законопроекти розглядаються і голосуються списком відповідно (окремо за тими, що впливають на показники бюджету, та за тими, що не впливають на показники бюджету).

У разі виникнення питань щодо того чи іншого законопроекту, народні депутати – члени Комітету вносять пропозиції про виключення його зі списку при голосуванні з метою додаткового опрацювання.

Такий порядок дозволить систематизувати роботу з підготовки відповідних висновків до законопроектів (проект Порядку роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Щодо надання відповідних експертних висновків до проектів постанов Верховної Ради слід відмітити:

проекти постанов, що випливають з установчих, організаційних, та інших функцій Верховної Ради та вважаються проектами інших актів, Комітетом не розглядаються;

проекти постанов, що мають нормативний характер і вважаються законопроектами, пропонується розглядати за зверненням головного комітету /у разі визначення ним доцільності отримання такого висновку/.

Голова підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету Шпак Л.О. запропонувала Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим підкомітетом проектом ухвали, зокрема: затвердити Порядок розгляду у Комітеті з питань бюджету законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, а також визначити процедуру надання експертних висновків до проектів постанов Верховної Ради України (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Шпак Л.О. пропозицію. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Затвердити Порядок розгляду у Комітеті з питань бюджету законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини:

«ПОРЯДОК
розгляду у Комітеті з питань бюджету законопроектів щодо їх впливу на  показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини

Відповідно до статті 93 Регламенту Верховної Ради України кожен законопроект після його реєстрації не пізніш як у п’ятиденний строк направляється у Комітет з питань бюджету (далі – Комітет) для проведення експертизи щодо його впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини.

Керуючись статтею 93 Регламенту Верховної Ради України та статтями 27 і 109 Бюджетного кодексу України, Комітет здійснює опрацювання та розгляд законопроектів у такій послідовності.

1) Кожен законопроект[1] після його реєстрації у Верховній Раді України передається до Комітету і не пізніш як у триденний строк направляється ним до Кабінету Міністрів України для здійснення експертизи щодо впливу законопроекту на показники бюджету та відповідності його законам, що регулюють бюджетні відносини.

Направлення законопроекту до Кабінету Міністрів України забезпечується працівником секретаріату, відповідальним за такий напрямок роботи, шляхом підготовки відповідного листа з переліком законопроектів, що надійшли до Комітету[2];

2) Кабінет Міністрів України у двотижневий строк з дня отримання законопроекту передає до Комітету експертний висновок, підготовлений Міністерством фінансів України за участю інших заінтересованих центральних органів виконавчої влади.

Експертний висновок до законопроекту має містити інформацію щодо повноти та достовірності даних, викладених у фінансово-економічному обґрунтуванні, впливу законопроекту на показники бюджету (з обов’язковим визначенням вартісної величини такого впливу), можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді, відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, та пропозиції щодо його розгляду;

3) експертний висновок до законопроекту, що надійшов до Комітету, реєструється працівником секретаріату, відповідальним за такий напрямок роботи, і передається для опрацювання працівнику секретаріату, відповідальному за забезпечення попереднього розгляду відповідного законопроекту згідно з функціональними обов’язками;

4) отримавши експертний висновок Кабінету Міністрів України до законопроекту та за необхідності висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) до нього, працівник секретаріату аналізує законопроект. Законопроект, який не впливає на показники бюджету, вноситься до відповідного списку законопроектів, а щодо законопроекту, який впливає на показники бюджету, та/або законопроекту, положення якого не відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини, готується проект рішення Комітету.

Проект ухвали щодо законопроекту, який впливає на показники бюджету, має містити висновки щодо терміну набрання чинності законом:

– якщо законопроект буде мати вплив на надходження бюджету, збільшуючи їх, або на витрати бюджету, зменшуючи їх, то у разі його прийняття закон може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту (або згідно із законодавством);

– якщо законопроект буде мати вплив на надходження бюджету, зменшуючи їх, або на витрати бюджету, збільшуючи їх, і не буде містити джерел покриття таких втрат, термін набрання чинності відповідним законом вказується, виходячи із вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (тобто, у разі прийняття відповідного закону до 15 липня поточного року, він має вводитися в дію не раніше 1 січня наступного (планового) року, а якщо після 15 липня поточного року — не раніше 1 січня наступного за плановим року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

якщо законопроект буде мати опосередкований вплив на надходження та витрати бюджету (такий, що настає за певних умов, наприклад, у разі застосування заходів адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення певних порушень та злочинів, прийняття відповідних нормативно-правових актів для забезпечення реалізації законів), то у разі його прийняття закон може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту (або згідно із законодавством).

У проекті рішення щодо законопроекту, положення якого не відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини, зазначаються виявлені протиріччя, неузгодженості або невідповідності та вказується на необхідність приведення у відповідність до бюджетного законодавства положень законопроекту при його доопрацюванні надалі;

5) за наслідками опрацювання працівниками секретаріату законопроектів відповідальним працівником секретаріату формуються: список законопроектів, що впливають на показники бюджету, і список законопроектів, що не впливають на показники бюджету (у кожному списку вказуються окремо законопроекти, положення яких не відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини), і передаються на розгляд підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству (далі – підкомітет).

Разом з відповідними списками законопроектів підкомітету надаються (в електронному вигляді на їх офіційні електронні адреси у Верховній Раді України):

щодо законопроектів, які не впливають на показники бюджету, –висновки Кабінету Міністрів України до них;

щодо законопроектів, які впливають на показники бюджету, –висновки Кабінету Міністрів України до них і проект рішення Комітету щодо кожного з них;

щодо законопроектів, положення яких не відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини (можуть бути складовою обох списків), –висновки Кабінету Міністрів України до них і проект рішення Комітету щодо кожного з них;

6) при опрацюванні системних законопроектів, що визначають державну політику та механізми державного регулювання у відповідних сферах економіки та суспільного життя, доцільно вивчити висновок ГНЕУ, що надходить до Комітету.

У такому разі висновок ГНЕУ додається до матеріалів щодо законопроекту;

7) підкомітет розглядає матеріали щодо кожного законопроекту і визначається щодо винесення його на розгляд Комітету;

8) за наслідками розгляду підкомітетом законопроектів відповідальний працівник секретаріату не пізніше ніж за добу до засідання Комітету надсилає народним депутатам – членам Комітету в електронному вигляді на їх офіційні електронні адреси у Верховній Раді України для розгляду:

– список законопроектів, які не впливають на показники бюджету (якщо у списку зазначені законопроекти, положення яких не відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини, то за кожним з таких законопроектів надсилається проект рішення Комітету);

– список законопроектів, які впливають на показники бюджету, включаючи ті, положення яких не відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини, разом з проектом рішення Комітету щодо кожного із законопроектів;

9) на засідання Комітету надаються списки законопроектів, які не впливають/впливають на показники бюджету та/або не відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини, кожному з членів Комітету та 1 примірник копій матеріалів до них (голові підкомітету — для використання у разі виникнення додаткових запитань);

10) на засіданні Комітету[3] законопроекти розглядаються і голосуються списком відповідно (окремо за тими, що впливають на показники бюджету, та за тими, що не впливають на показники бюджету).

У разі виникнення питань щодо того чи іншого законопроекту, народні депутати – члени Комітету вносять пропозиції про виключення його зі списку при голосуванні з метою додаткового опрацювання рішення щодо нього;

11) за результатами прийнятого Комітетом рішення працівники секретаріату готують за кожним із законопроектів лист до Комітету, що визначений головним з попереднього розгляду відповідного законопроекту. Відповідальний працівник секретаріату візує такі листи у голови підкомітету, або у заступника Голови Комітету, що координує діяльність підкомітету, і передає на підпис Голові Комітету.»

2. Визначити, що експертиза проектів постанов Верховної Ради України, що випливають з установчих, організаційних, контрольних та інших функцій Верховної Ради України, щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, Комітетом з питань бюджету не здійснюється.

3. Визначити, що експертиза проектів постанов Верховної Ради України, що мають нормативний характер і є законопроектами, щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, проводиться Комітетом з питань бюджету за зверненням головного комітету /у разі визначення ним доцільності отримання такого висновку/. Про прийняте рішення поінформувати комітети Верховної Ради України.

Голосували: «за» - одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

6.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

6.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності Національної гвардії України" (реєстр. № 1007 від 29.08.2019, Президент України);

6.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборону України" щодо організації оборони держави" (реєстр. № 1011 від 29.08.2019, Президент України);

6.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процедури проведення фінансової реструктуризації" (реєстр. № 1070 від 29.08.2019, народні депутати України Гетманцев Д.О., Криклій В.А. та інші);

6.1.4. Проект Закону України "Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)" (реєстр. № 1012 від 29.08.2019, Президент України);

6.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг загального користування)" (реєстр. № 1041 від 29.08.2019, народні депутати України Кубраков О.М., Шуляк О.О., Криклій В.А., Маріковський О.В., Безгін В.Ю.);

6.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ" (реєстр. № 1026 від 29.08.2019, Президент України);

6.1.7. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" (щодо початку роботи суду)" (реєстр. № 1025 від 29.08.2019, Президент України);

6.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" (реєстр. № 1076 від 29.08.2019, народні депутати України Шуляк О.О., Криклій В.А., Безгін В.Ю. та інші);

6.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" щодо державної субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, здійснених іноземним суб'єктом кінематографії при виробництві (створенні) фільму в Україні" (реєстр. № 1058 від 29.08.2019, народні депутати України Безгін В.Ю., Сушко П.М., Ткаченко О.В. та інші);

6.1.10. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна"" (реєстр. № 1037 від 29.08.2019, народні депутати України Веніславський Ф.В., Клочко А.А., Фролов П.В., Кальченко С.В. та інші);

6.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг" (реєстр. № 1069 від 29.08.2019, народні депутати України Медяник В.А., Мурдій І.Ю., Підласа Р.А., Фролов П.В., Малюська Д.Л.);

6.1.12. Проект Закону України "Про режим спільного транзиту та запровадження національної електронної транзитної системи" (реєстр. № 1082 від 29.08.2019, народні депутати України Струневич В.О., Малюська Д.Л., Маріковський О.В. та інші);

6.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення порядку ввезення транспортних засобів на митну територію України" (реєстр. № 1030 від 29.08.2019, Президент України);

6.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб" (реєстр. № 1057 від 29.08.2019, народні депутати України Оржель О.А., Шуляк О.О. та інші);

6.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб" (реєстр. № 1072 від 29.08.2019, народні депутати України Гетманцев Д.О., Малюська Д.Л. та інші);

6.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" (реєстр. № 1008 від 29.08.2019, Президент України);

6.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення нормування у будівництві" (реєстр. № 1052 від 29.08.2019, народні депутати України Шуляк О.О., Криклій В.А. та інші);

6.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів" (реєстр. № 1062 від 29.08.2019, народні депутати України Підласа Р.А., Шуляк О.О., Криклій В.А., Безгін В.Ю., Костюк Д.С., Струневич В.О.);

6.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про стандартизацію"" (реєстр. № 1068 від 29.08.2019, народні депутати України Кубраков О.М., Малюська Д.Л., Підласа Р.А.);

6.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (реєстр. № 1049 від 29.08.2019, народні депутати України Малюська Д.Л., Наталуха Д.А., Шуляк О.О., Клочко А.А.);

6.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів" (реєстр. № 1048 від 29.08.2019, народні депутати України Гетманцев Д.О., Малюська Д.Л., Шуляк О.О., Криклій В.А., Фролов П.В., Оржель О.А., Підласа Р.А.);

6.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" (реєстр. № 1066 від 29.08.2019, народний депутат України Фролов П.В. та інші);

6.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес" (реєстр. № 1080 від 29.08.2019, народний депутат України Гетманцев Д.О. та інші);

6.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості та прозорості діяльності Верховної Ради України" (реєстр. № 1036 від 29.08.2019, народні депутати України Фролов П.В., Клочко А.А., Монастирський Д.А. та інші);

6.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо планування та системності законотворчої діяльності Верховної Ради України" (реєстр. № 1042 від 29.08.2019, народний депутат України Фролов П.В. та інші);

6.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо запровадження електронного документообігу, пов'язаного із законодавчим процесом" (реєстр. № 1044 від 29.08.2019, народний депутат України Фролов П.В. та інші);

6.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правонаступництво України" щодо скасування дії актів СРСР та УРСР на території України" (реєстр. № 1075 від 29.08.2019, народні депутати України Наталуха Д.А., Малюська Д.Л., Підласа Р.А., Шуляк О.О. та інші);

6.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо приведення у відповідність із Конституцією України" (реєстр. № 1045 від 29.08.2019, народні депутати України Фролов П.В., Совгиря О.В., Федієнко О.П. та інші);

6.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо протидії зловживанням прав народних депутатів у ході законодавчої процедури" (реєстр. № 1043 від 29.08.2019, народні депутати України Фролов П.В., Монастирський Д.А., Совгиря О.В., Клочко А.А. та інші);

6.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо приведення Закону України "Про статус народного депутата України" у відповідність із Конституцією України)" (реєстр. № 1038 від 29.08.2019, народні депутати України Веніславський Ф.В., Клочко А.А. та інші);

6.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо права законодавчої ініціативи народних депутатів України" (реєстр. № 1040 від 29.08.2019, народні депутати України Фролов П.В., Савчук О.В., Клочко А.А. та інші);

6.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо вимог до пропозицій і поправок до законопроекту, що готується до другого читання" (реєстр. № 1039 від 29.08.2019, народні депутати України Фролов П.В., Савчук О.В., Клочко А.А. та інші);

6.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо втрати права народних депутатів України на фінансове забезпечення у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань Верховної Ради України або засідань комітетів Верховної Ради України" (реєстр. № 1035 від 29.08.2019, народні депутати України Фролов П.В., Совгиря О.В., Монастирський Д.А. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - 27, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

6.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

6.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» (реєстр. № 1010 від 29.08.2019), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

У розділі «Фінансово-економічне обґрунтування» пояснювальної записки до законопроекту зазначено, що реалізація Закону (у разі його прийняття) потребуватиме видатків з державного бюджету, спрямованих на фінансове забезпечення заходів щодо забезпечення дотримання прав та гарантій безпеки викривачів та виплату компенсацій викривачам, при цьому джерелами додаткових надходжень пропонується визначити кошти, що надходять від відшкодування збитків державі, від сплати санкцій (штрафів тощо), що застосовуються за рішеннями (вироками) судів, прийнятими за результатами розгляду судових справ, предметом розгляду в яких є вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, у яких показання викривача (викривачів) містять важливу інформацію для притягнення винної особи до відповідальності. Крім того, додатковим джерелом фінансового забезпечення заходів щодо забезпечення безпеки викривачів та виплату компенсацій викривачам може стати скорочення видатків на утримання правоохоронних органів у зв’язку з тим, що завдяки ефективному законодавчому регулюванню діяльності викривачів корупції очікується зменшення кількості корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також зменшення обсягу навантаження на правоохоронні органи, спричинене виконанням викривачами частини роботи з пошуку інформації про можливі корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

При цьому у Прикінцевих положеннях законопроекту доручено Кабінету Міністрів України внести пропозиції щодо передбачення видатків державного бюджету на виплату винагороди викривачам.

Однак у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту не наведено відповідні розрахунки, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2020 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту не впливає на доходну частину бюджетів, але потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на: утримання державних органів у зв’язку з необхідністю збільшення граничної чисельності їх працівників для утворення окремих спеціалізованих структурних підрозділів, до повноважень яких буде належати організація роботи внутрішніх каналів розкриття інформації, отримання та організація розгляду розкритої через них інформації, співпраця з викривачами тощо; передбачення витрат, пов’язаних з розглядом звернень від викривачів; відшкодування шкоди, завданої викривачу незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади; створення та ведення Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Єдиного реєстру справ викривачів тощо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» (реєстр. № 1010 від 29.08.2019), внесений Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів та реалізації передбачених у законопроекті заходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

6.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» (реєстр. № 1029 від 29.08.2019), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань антикорупційної політики.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребує додаткових видатків державного бюджету.

Зокрема, Мінфін відмічає, що передбаченими законопроектом змінами до статті 16 Закону України «Про запобігання корупції» пропонується встановити розміри посадових окладів Голови, заступника Голови та працівників апарату Національного агентства з питань запобігання корупції у коефіцієнтах до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, збільшивши їх розміри у
1,5-2 рази. Зазначене потребуватиме додаткових коштів державного бюджету на оплату праці, фінансово-економічні розрахунки яких не подано.

Мінфін також зауважує, що оплата праці державних службовців апарату Національного агентства з питань запобігання корупції має здійснюватися на єдиних засадах з державними службовцями інших державних органів, а встановлення Голові, заступникам Голови та працівникам апарату Національного агентства доплати за ранг не узгоджується з законопроектом від 29.08.2019 № 1066, який передбачає ліквідацію надбавки за ранг в структурі заробітної плати державних службовців.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що його реалізація збільшить видаткову частину державного бюджету в частині коштів на обов’язкове створення та утримання уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції в органах влади різного рівня (стаття 13-1 Закону України «Про запобігання корупції» у редакції законопроекту).

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції» (реєстр. № 1029 від 29.08.2019), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції (зокрема, на оплату праці), а також може потребувати додаткових видатків бюджетів на функціонування органів влади різного рівня в частині утримання відповідних уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) залежно від вжиття заходів з ефективного і економічного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

6.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстр. № 1051 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Криклієм В.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на дохідну частину державного бюджету та не потребує витрат державного бюджету. При цьому відмічено, що Мінфін підтримує законопроект.

Разом з тим, слід відмітити, що розділом II законопроекту передбачається:

встановити, що відповідний закон набирає чинності з 1 січня 2020 року, а функціонування єдиних рахунків розпочинається з 1 числа місяця, що настає за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення взаємодії інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, але не пізніше 1 липня 2020 року;

доручити Кабінету Міністрів України врахувати у Державному бюджеті України на 2020 рік видатки, необхідні для забезпечення фінансування витрат, пов’язаних із запровадженням системи сплати податків і зборів за єдиним рахунком.

З цього приводу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що його реалізація потребуватиме збільшення витрат бюджету, що безпосередньо випливає, зокрема, з пункту 2 розділу ІІ законопроекту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2020 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстр. № 1051 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Криклієм В.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для фінансового забезпечення витрат, пов’язаних із запровадженням системи сплати податків і зборів за єдиним рахунком). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

6.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (реєстр. № 1059 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Криклієм В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Даним законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» і «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», якими, зокрема, скасовуватиметься пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, що сплачується забудовником до відповідного місцевого бюджету.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України кошти зазначеної пайової участі є надходженнями бюджету розвитку місцевих бюджетів та спрямовуються на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України передбачене законопроектом скасовування пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту може призвести до втрат доходів місцевих бюджетів у сумі близько 1,6 млрд грн (у розрахунку на рік за результатами звіту про виконання місцевих бюджетів за 2018 рік) та збільшення видатків державного бюджету для компенсації втрат місцевих бюджетів.

Поряд з тим, даним законопроектом пропонується Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити новою статтею 163-18, якою за надання заінтересованою особою (у розумінні Закону України «Про акціонерні товариства») згоди на вчинення публічним акціонерним товариством правочину із заінтересованістю або здійснення впливу в будь-який спосіб на посадових осіб публічного акціонерного товариства щодо надання ними такої згоди (якщо такий правочин визнано судом недійсним на підставі того, що умови його вчинення є гіршими, ніж звичайні ринкові умови) передбачити накладання штрафу у розмірі від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати будь-які посади в органах управління господарських товариств.

Слід відмітити, що встановлення зазначених штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Однак авторами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідних положень законопроекту (з 1 січня 2020 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (реєстр. № 1059 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Шуляк О.О., Криклієм В.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів щодо коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації зазначених втрат місцевих бюджетів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

 

 

6.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (реєстр. № 1032 від 29.08.2019), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про прокуратуру» та інших законодавчих актів, які передбачають, зокрема:

побудову після проведення атестації прокурорів нової структури органів прокуратури у вигляді Офісу Генерального прокурора (замість Генеральної прокуратури), обласних та окружних прокуратур (замість регіональних і місцевих прокуратур);

ліквідацію військових прокуратур та надання права Генеральному прокурору у разі потреби утворювати спеціалізовані прокуратури на правах структурних підрозділів;

перетворення Національної академії прокуратури України на Тренінговий центр прокурорів України;

зменшення загальної чисельності працівників органів прокуратури з 15000 до 10000 осіб;

підвищення базового посадового окладу прокурора окружної прокуратури з 12 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та збільшення підвищуючих коефіцієнтів для посадових окладів прокурорів (які перебувають на адміністративних посадах) Офісу Генпрокурора;

встановлення обмеження максимальної щорічної суми премії прокурора, відповідно до якого вона не може перевищувати 25% суми посадового окладу, отриманого за календарний рік;

скасування додаткових надбавок прокурорам (крім надбавки за вислугу років і за виконання обов'язків на адміністративній посаді);

призупинення до 01.09.2021 року повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Також прикінцевими і перехідними положеннями законопроекту передбачається встановити, що:

Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування, крім окремих пунктів (у тому числі щодо оплати праці), які набирають чинності з дня початку роботи відповідно Офісу Генерального прокурора, регіональних прокуратур, окружних прокуратур (початок їх роботи визначаються рішеннями Генпрокурора);

Кабінет Міністрів України у двомісячний строк з дня набуття чинності цим Законом має внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо забезпечення видатків Державного бюджету України на діяльність органів прокуратури у розмірі, необхідному для здійснення ними своїх повноважень відповідно до цього Закону.

У розділі «Фінансово-економічне обґрунтування» пояснювальної записки до законопроекту зазначено, що зважаючи на те, що законопроектом передбачено істотне зменшення граничної кількості працівників прокуратури та скасування додаткових надбавок прокурорам (крім надбавки за вислугу років і за виконання обов’язків на адміністративній посаді), прийняття цього законопроекту не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

У свою чергу, Міністерство фінансів у своєму експертному висновку зазначає, що внаслідок скорочення на 5000 осіб загальної чисельності працівників органів прокуратури (з 15000 до 10000 осіб) матиме місце економія коштів на оплату праці та утримання працівників.

Крім того, Міністерством фінансів зауважено, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету та може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Генеральної прокуратури, обсяг яких неможливо обрахувати за відсутності вихідних даних, зокрема на: виплату вихідної допомоги при звільненні військовим прокурорам у 2019 році; підвищення базового посадового окладу прокурорів окружної прокуратури з 12 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та збільшення підвищуючих коефіцієнтів для посадових окладів прокурорів Офісу Генпрокурора та обласних прокуратур.

Міністерством фінансів також зазначено, що законопроект потребує надання Генеральною прокуратурою обґрунтувань та розрахунків, які підтверджують відсутність додаткової потреби у коштах державного бюджету на його реалізацію, звертаючи увагу на відсутність відповідних матеріалів у супровідних документах до законопроекту, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (реєстр. № 1032 від 29.08.2019), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання органів прокуратури, зокрема у 2019 році). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

6.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про концесію (реєстр. № 1046 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Даним законопроектом пропонується удосконалити правове регулювання концесійної діяльності, що забезпечить чіткий механізм вибору концесіонера та підготовку до реалізації якісних проектів на умовах концесії, що є одним із форм державно-приватного партнерства (далі – ДПП). Тому у законопроекті запроваджується відповідна термінологія та конкретизуються вимоги, зокрема, щодо проведення концесійних конкурсів, додаткового залучення коштів учасників для проведення таких конкурсів, фінансових умов концесійних договорів, а також передбачаються особливості здійснення концесії на ринках, що перебувають у стані природних монополій, і концесії щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг. Поряд з тим, законопроектом пропонується внести зміни до понад 20 законодавчих актів України, серед яких закони України «Про державно-приватне партнерство» (щодо визначення аналогічної термінології та вимог до конкурсів і договорів у рамках ДПП), «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (з метою приведення його положень у відповідність до особливостей концесії автомобільних доріг).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до цього законопроекту з приводу передбаченого надання державної підтримки здійснення ДПП зауважує, зокрема, що не можна погодитися з пропозицією цього законопроекту щодо виведення із сфери дії Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» відносин, пов’язаних із здійсненням ДПП, у т.ч. у формі концесії, оскільки це не сприятиме єдиному підходу надання державної допомоги суб’єктам господарювання.

Поряд з тим, належить відмітити, що відповідно до частини п’ятої статті 34 розділу VI законопроекту – концесійні платежі будуть сплачуватися відповідно до Державного бюджету України, місцевого бюджету та/або на користь концесієдавця. Це суперечить пункту 52 частини другої статті 29, пункту 34 частини першої статті 64, пункту 29 частини першої статті 66 і пункту 16 частини першої статті 69 Бюджетному кодексу України, якими визначено, що до доходів загального фонду державного бюджету належать концесійні платежі щодо об’єктів державної власності, а до місцевих бюджетів – концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності.

Крім того, статтями 31-32 розділу V законопроекту передбачено, що фінансове забезпечення робіт з розробки детального плану територій і з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації з землеустрою, яка вимагається для надання земельної ділянки у користування, може здійснюватися за рахунок державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, або коштів державних або комунальних підприємств, установ, організацій або господарських товариств, 100% статутного капіталу яких належать державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим або іншому господарському товариству, 100% статутного капіталу якого належать державі, територіальній громаді чи Автономній Республіці Крим або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. При цьому витрати на розробку зазначеної документації будуть потім відшкодовуватися концесіонером відповідно до умов концесійного договору. Реалізація таких положень потребуватиме видатків бюджету на зазначену мету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень загального фонду державного бюджету в разі спрямування концесійних платежів на користь суб’єкта господарювання державного сектору економіки, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на компенсацію концесіонеру за готовність (доступність) автомобільних доріг у разі зменшення інтенсивності автомобільного руху. При цьому у зв’язку з відсутністю на даний момент діючих договорів концесії щодо об’єктів державної власності у сфері інфраструктури реалізація законопроекту у поточному бюджетному періоді не вплине на показники бюджету.

Однак авторами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідних положень законопроекту (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про концесію (реєстр. № 1046 від 29.08.2019), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Підласою Р.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від сплати концесійних платежів, а також залежно від практики застосування відповідного закону потребуватиме додаткових видатків бюджету для фінансового забезпечення робіт з розробки детального плану територій і проекту землеустрою). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту окремі його положення привести у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України, зокрема, частину п’яту статті 34 розділу VI законопроекту викласти у такій редакції:

«5. Концесійні платежі сплачуються до державного бюджету та/або місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

6.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії» (реєстр. № 1084 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою приведення законодавства України у відповідність з європейськими вимогами та стандартами, що діють у сфері використання ядерної енергії, встановлення єдиних основних норм безпеки для захисту здоров’я осіб, які перебувають під професійним, медичним опроміненням, та населення проти небезпек, що виникають при іонізуючому випромінюванні, а також врахування вимог щодо державного регулювання питань, що стосуються поводження з урановими рудами. При цьому пропонуються зміни до законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», «Про видобування і переробку уранових руд».

Згідно із запропонованими змінами серед іншого передбачається встановити  державне регулювання у сфері видобування і переробки уранових руд та запровадити обов’язкове ліцензування видобування уранових руд (чинна норма – лише переробка уранових руд).

Виходячи з вимог статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно з якими за видачу ліцензії вноситься плата, та беручи до уваги затверджені постановою Уряду від 28.08.2013 року № 639 положення щодо справляння плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії, плата за видачу ліцензій на видобування уранових руд буде зараховуватися до державного бюджету.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Згідно з висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту реалізація його положень може потребувати додаткових видатків з  державного бюджету у зв’язку з розширенням функцій органів державної влади.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії» (реєстр. № 1084 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Підласою Р.А. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Опосередкований:

6.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» (реєстр. № 1085 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Фроловим П.В., Юрашем С.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету. При цьому відмічено, що Мінфін підтримує законопроект.

Разом з тим, слід відмітити, що законопроектом пропонуються зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, якими, зокрема, встановлюється адміністративна відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів в частині ненадання, несвоєчасного надання споживачу фінансових послуг визначеної законодавством інформації про умови надання фінансових послуг або надання недостовірної інформації про фінансову послугу шляхом накладання штрафу – у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ці ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, – у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поряд з тим, законопроектом пропонуються зміни до статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», згідно з якими передбачені штрафні санкції за порушення прав споживачів фінансових послуг у розмірах від 200 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен випадок залежно від виду порушень.

Вказані положення законопроекту щодо запровадження відповідальності за порушення прав споживачів фінансових послуг у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Крім того, законопроектом передбачено встановлення повноважень державних органів щодо захисту прав споживачів фінансових послуг. Реалізація зазначених положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та заходів таких органів з ефективного і раціонального використання бюджетних коштів.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» (реєстр. № 1085 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Фроловим П.В., Юрашем С.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

6.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (реєстр. № 1031 від 29.08.2019), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та додаткового фінансового забезпечення.

Разом з тим, належить звернути увагу, що законопроектом пропонується врегулювати питання щодо забезпечення належного функціонування інституту про визнання необґрунтованими активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх стягнення в дохід держави, а також визначити особливості позовного провадження у справах про визнання необґрунтованими таких активів. Тому у разі прийняття та набрання законної сили відповідних судових рішень стягнення таких активів збільшить дохідну частину державного бюджету, оскільки згідно з пунктом 39 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від реалізації конфіскованого за рішенням суду майна належать до доходів державного бюджету.

Поряд з тим, законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5, якою встановити кримінальну відповідальність за набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів (вартість яких більш ніж на 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи) шляхом позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Таким чином, у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи може збільшитися чисельність засуджених у закладах відбування покарань, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на їх утримання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів» (реєстр. № 1031 від 29.08.2019), внесений Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету в частині конфіскації необґрунтованих активів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання осіб, засуджених за незаконне збагачення у разі виявлення відповідного порушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

 

6.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 1054 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Криклієм В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він сприятиме зняттю обмежень інвестиційної діяльності в ринковому середовищі, забезпечить рівність прав та інтересів суб'єктів господарювання, громадян і держави щодо розпорядження об’єктами державної власності, що сприятиме оптимізації системи управління державним майном та зростанню якості управління ним, збільшенню надходжень у державний та місцеві бюджети.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 1054 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Криклієм В.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень від приватизації державного майна залежно від вжиття відповідними державними органами заходів з приватизації). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

6.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (реєстр. № 1081 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Криклієм В.А., Безгонем В.Ю., Струневичем В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням до законопроекту його реалізація не потребуватиме видатків із державного чи місцевих бюджетів. При цьому, зазначається, що фінансування робіт із створення запропонованої єдиної державної електронної системи у сфері будівництва буде здійснюватися за рахунок коштів, отриманих від міжнародних донорських організацій.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту відмічає:

у разі відсутності коштів, отриманих від міжнародних донорських організацій, реалізація цього законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, однак, відсутність вихідних даних унеможливила надання висновку щодо вартісного впливу на показники бюджету;

даний законопроект потребує доопрацювання в частині визначення джерела фінансування робіт зі створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Поряд з тим, у законопроекті пропонуються зміни до статті 166 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими запроваджуються штрафні санкції за правопорушення у сфері надання адміністративних послуг. При цьому, право розглядати справи про такі адміністративні правопорушення надається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судам.

Реалізація такого положення законопроекту, у разі виявлення відповідних правопорушень, може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати таких штрафів.

Зважаючи на зазначене, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (реєстр. № 1081 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Криклієм В.А., Безгонем В.Ю., Струневичем В.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від визначеного джерела фінансового забезпечення робіт зі створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

 

6.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (реєстр. № 1047 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Кубраковим О.М., Костюком Д.С., Струневичем В.О та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом, зокрема, пропонується впровадження нових адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт /шляхом доповнення частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзацами чотирнадцятим-шістнадцятим/ та адміністративних штрафів за невиконання водіями транспортних засобів, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та/або вантажів вимог про зупинку, і порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами /шляхом доповнення частиною другою статті 122-2 та статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення частиною другою /.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету від адміністративно-господарських штрафів та законопроект не потребує фінансового забезпечення з бюджетів, однак Мінфін позбавлений можливості надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету, оскільки фінансово-економічних розрахунків до законопроекту не надано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» (реєстр. № 1047 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Кубраковим О.М., Костюком Д.С., Струневичем В.О та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

6.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (реєстр. № 1053 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету та не потребує додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів. При цьому відмічено, що Мінфін підтримує законопроект.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме детінізації обігу готівкових коштів, руйнуванню окремих схем ухилення від сплати податків, зменшенню корупційних ризиків при адмініструванні податків і зборів, розширенню фіскалізації розрахункових операцій, залученню більшої кількості суб’єктів господарювання до застосування РРО та створенню таким чином рівних конкурентних умов для ведення господарської діяльності.

При цьому законопроектом передбачається посилити відповідальність за порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги) шляхом значного підвищення фінансових санкцій та запровадження компенсації частини сум штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам), застосованих за їх зверненнями. Внаслідок реалізації зазначених положень законопроекту можуть збільшитися доходи бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (реєстр. № 1053 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків та/або штрафних (фінансових) санкцій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

6.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (реєстр. № 1073 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету. При цьому відмічено, що Мінфіном підтримується законопроект.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» (реєстр. № 1053), а відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 1073 залежить від прийняття базового законопроекту за реєстр. № 1053.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме детінізації обігу готівкових коштів, руйнуванню окремих схем ухилення від сплати податків, зменшенню корупційних ризиків при адмініструванні податків та зборів, розширенню фіскалізації розрахункових операцій, залученню більшої кількості суб’єктів господарювання до застосування РРО та створенню таким чином рівних конкурентних умов для ведення господарської діяльності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг (реєстр. № 1073 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Підласою Р.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 1053). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни запропоновані авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

6.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (реєстр. № 1055 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про оренду державного та комунального майна», яким встановлюється новий порядок передачі в оренду державного та комунального майна, зокрема, шляхом продажу права оренди на майно державної та комунальної власності на електронному аукціоні у електронній торговій системі.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дасть змогу оптимізувати законодавство з питань оренди державного і комунального майна, удосконалити механізми та процедури передачі державного та комунального майна в оренду, прискорити вказані процеси, підвищити економічну ефективність проведення аукціону права оренди та збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до втрат доходів державного і місцевих бюджетів у вигляді плати за оренду державного і комунального майна та від приватизації державного і комунального майна. Зокрема, Мінфін вважає, що ряд положень законопроекту навпаки можуть призвести до зменшення відповідних надходжень до бюджетів. При цьому Мінфін відмічає, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням наданих у висновку зауважень і пропозицій, спрямованих на збільшення надходжень від оренди державного і комунального майна.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (реєстр. № 1055 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Підласою Р.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за державне чи комунальне майно та до недонадходжень від приватизації державного і комунального майна залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

6.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності (реєстр. № 1056 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Безгіним В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може призвести до втрат надходжень загального фонду державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів від адміністративних зборів за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що здійснюється акредитованими суб’єктами.

Разом з тим, у зв’язку з передбаченим у законопроекті припиненням діяльності акредитованих суб’єктів державну реєстрацію здійснюватимуть інші суб’єкти державної реєстрації. Відтак, вплив реалізації відповідних положень законопроекту на надходження адміністративних зборів до бюджетів залежить від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

Слід також відмітити, що законопроектом передбачено посилити адміністративну відповідальність за порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань шляхом збільшення штрафів, встановивши їх у розмірах від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності (реєстр. № 1056 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Шуляк О.О., Безгіним В.Ю. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного та місцевих бюджетів від адміністративних зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

6.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України та визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» щодо прискорення дерегуляції у сфері господарської діяльності (реєстр. № 1067 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Підласою Р.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень може вплинути на показники бюджетів, проте відсутність фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту позбавляє Мінфін можливості оцінити вплив на показники бюджетів. При цьому Мінфін зауважує, що у зв’язку із виключенням статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, та визначенням переліку адміністративних послуг Кабінетом Міністрів України у разі несвоєчасного прийняття або неприйняття відповідних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України можливе зменшення доходів державного та місцевих бюджетів.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України та визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у  сфері господарської діяльності» щодо прискорення дерегуляції у сфері господарської діяльності (реєстр. № 1067 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Безгіним В.Ю., Підласою Р.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного та місцевих бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Голосували: «за» - одноголосно.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету Трухіна О.М. про склад Комісії з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Відмітили:

Відповідно до статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», Міністерство фінансів України для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції) утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії).

Мінфін на підставі рішення цієї Комісії подає Кабінету Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу субвенції.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Міністерства фінансів України за загальним фондом затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою (код 3511210) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» у сумі 4 756 618,1 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону. Розподіл субвенції у обсязі 4 696 182,585 тис. грн здійснено згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 р. № 39-р, від 05.06.2019 р. № 365-р та від 10.07.2019 р. № 500-р.

З метою забезпечення безперебійного здійснення видатків у 2019 році та з огляду на початок роботи Верховної Ради України ІХ скликання належить оновити склад комісії, визначивши представників Комітету.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М., посилаючись на звернення окремих народних депутатів – членів Комітету щодо необхідності відновлення роботи комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій у зв’язку із припиненням повноважень народних депутатів України VIII скликання, запропонував Комітету визначитися щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету у складі комісії та вніс такі кандидатури: Крулько І.І., Трухін О.М., Забуранна Л.В., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Саламаха О.І., Кіссе А.І., Лаба М.М., Пасічний О.С., Тістик Р.Я.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., Лунченко В.В.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію, що була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», включити до складу комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій таких народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

Крулька Івана Івановича – першого заступника Голови Комітету;

Трухіна Олександра Миколайовича – заступника Голови Комітету;

Забуранну Лесю Валентинівну – голову підкомітету з питань видатків державного бюджету;

Лунченка Валерія Валерійовича – голову підкомітету з питань доходів державного бюджету і фінансування державного бюджету та державного боргу;

Молотка Ігоря Федоровича – голову підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати;

Саламаху Ореста Ігоровича – голову підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку;

Кіссе Антона Івановича – члена Комітету;

Лабу Михайла Михайловича – члена Комітету;

Пасічного Олександра Станіславовича – члена Комітету;

Тістика Ростислава Ярославовича – члена Комітету.

Голосували: «за» - одноголосно.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету Трухіна О.М. про склад Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.

Відмітили:

Відповідно до положень частини четвертої статті 33-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) відбір державних інвестиційних проектів здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів (далі – Комісія) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (витяг статті 33-1 Кодексу роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Частиною п’ятою статті 33-1 Кодексу передбачено, що дана Комісія є колегіальним органом, положення і склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. До складу Комісії входять члени Кабінету Міністрів України, члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
(далі – Комітет) за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії), представники центральних органів виконавчої влади та інших державних органів.

Слід відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 № 571 «Деякі питання управління державними інвестиціями» (зі змінами) (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) затверджено Положення про Комісію, її склад та порядок відбору державних інвестиційних проектів.

Пунктом 3 вказаного Положення визначено, що основним завданням Комісії є відбір державних інвестиційних проектів, розроблення та реалізація яких здійснюється з використанням державних капітальних вкладень (крім тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, та проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку).

Враховуючи вищезазначене, та беручи до уваги, що Верховна Рада України восьмого скликання припинила свою діяльність, запропоновано визначитися щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України дев’ятого скликання у складі такої Комісії.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. вніс пропозицію відповідно до черговості поданих заяв включити до складу даної Комісії народних депутатів України – членів Комітету Крулька І.І., Трухіна О.М., Цабаля В.В., Кузбита Ю.М., Саламаху О.І., Гнатенка В.С., Гончаренка О.О., Задорожнього М.М., Заремського М.В., Каптєлова Р.В., Кунаєва А.Ю., Люшняка М.В., Тістика Р.Я.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., Копанчук О.Є., Крулько І.І.

У ході обговорення перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. закликав народних депутатів – членів Комітету підтримати внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію і водночас звернув увагу, що за результатами аналізу роботи комісії, зокрема участі в її роботі членів комісії, можливе проведення ротації членів комісії – представників від Комітету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та відповідно до вимог частини п’ятої
статті 33-1 Бюджетного кодексу України включити до складу Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів таких народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

Крулька Івана Івановича – першого заступника Голови Комітету;

Трухіна Олександра Миколайовича – заступника Голови Комітету;

Цабаля Володимира Володимировича – секретаря Комітету;

Кузбита Юрія Михайловича – голову підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України;

Саламаху Ореста Ігоровича – голову підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку;

Гнатенка Валерія Сергійовича – члена Комітету;

Гончаренка Олексія Олексійовичя – члена Комітету;

Задорожнього Миколу Миколайовича – члена Комітету;

Заремського Максима Валентиновича – члена Комітету;

Каптєлова Романа Володимировича – члена Комітету;

Кунаєва Артема Юрійовича – члена Комітету;

Люшняка Миколу Володимировича – члена Комітету;

Тістика Ростислава Ярославовича – члена Комітету.

Голосували: «за» - 27, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

9. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника голови Комітету Крулька І.І. про склад комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

Відмітили:

Відповідно до статті 24-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у складі державного бюджету створюється державний фонд регіонального розвитку, кошти якого спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (у тому числі проектів співробітництва та добровільного об’єднання територіальних громад), що мають на меті розвиток регіонів, створення інфраструктури індустріальних та інноваційних парків, спортивної інфраструктури і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних стратегіях розвитку регіонів, а також на реалізацію проектів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету».

Згідно з частиною третьою статті 24-1 Кодексу для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної регіональної політики створює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії).

Порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, затверджено постановою Уряду від 18.03.2015 р. № 196, що серед іншого містить положення з питань діяльності такої комісії.

Довідково: На 2019 рік обсяг державного фонду регіонального розвитку встановлено у сумі 7 700 000 тис. грн. Станом на 10.07.2019 р. розподілено 6 962 790,848 тис. грн або 90,8% затвердженого Законом обсягу коштів Фонду на рік, нерозподілений залишок Фонду становить 707 209,152 тис. грн (у т.ч. за загальним фондом – 583 882,243 тис. грн, за спеціальним фондом – 123 326,909 тис. грн), з яких 500 000 тис. грн має бути спрямовано на фінансове забезпечення реалізації проектів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету».

З огляду на початок роботи Верховної Ради України ІХ скликання належить визначитися щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету у складі комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

Перший заступник Голови Комітету Крулько І.І. на підставі звернень народних депутатів України – членів Комітету (в порядку їх надходження) вніс такі кандидатури до складу комісії: Крулько І.І., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Герман Д.В., Забуранна Л.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Молоток І.Ф., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену першим заступником Голови Комітету Крульком І.І. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини третьої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, включити до складу комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, таких народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

Крулька Івана Івановича – першого заступника Голови Комітету;

Лопушанського Андрія Ярославовича – заступника Голови Комітету;

Трухіна Олександра Миколайовича – заступника Голови Комітету;

Германа Дениса Вадимовича – голову підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі;

Забуранну Лесю Валентинівну – голову підкомітету з питань видатків державного бюджету;

Кузбита Юрія Михайловича – голову підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України;

Молотка Ігоря Федоровича – голову підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати;

Саламаху Ореста Ігоровича – голову підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку;

Шпак Любов Олександрівну – голову підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству;

Кунаєва Артема Юрійовича – члена Комітету;

Пушкаренка Арсенія Михайловича – члена Комітету;

Северина Сергія Сергійовича – члена Комітету;

Урбанського Анатолія Ігоровича – члена Комітету.

Голосували: «за» - 27, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

10. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. про стан використання у 2019 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Відмітили:

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Міністерства фінансів України за загальним фондом затверджено видатки розвитку за бюджетною програмою (код 3511210) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – субвенція) у сумі 4 756 618,1 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Відповідно до статті 32 Закону для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенцій, включаючи пропозиції щодо об'єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції, Міністерством фінансів була утворена комісія, до складу якої входили члени Комітету з питань бюджету (далі – Комітет), на підставі рішень якої Кабінет Міністрів затверджував розподіл субвенції.

Розподіл субвенції здійснено у обсязі 4 696 182,585 тис. грн (98,7% бюджетних призначень) згідно з розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 23.01.2019 р. № 39-р, від 05.06.2019 р. № 365-р та від 10.07.2019 р. № 500-р, що погоджено Комітетом. Нерозподілений залишок субвенції за станом на 06.09.2019 становить 60 400 тис грн.

За даними звіту про виконання місцевих бюджетів за січень-липень 2019 року касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією проведені у сумі 1 984,5 млн грн, з яких 1 327,6 млн грн – за рахунок залишку, який утворився на рахунках відповідних місцевих бюджетів на 01.01.2019 року, і 656,9 млн грн – за рахунок коштів, перерахованих з державного бюджету у 2019 році (що становить лише 14% плану на рік, а за місцевими бюджетами Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Харківської, Черкаської областей та міста Києва такий показник – менше 10%). Найнижчий рівень виконання таких видатків по місцевих бюджетах Харківської області – 2,9%.

Поряд з тим, згідно з інформацією Казначейства щодо надання та використання субвенції за об’єктами (заходами), реалізація яких забезпечується за рахунок субвенції, за 7 місяців 2019 року не здійснювалися касові видатки за майже 2,5 тис. об’єктів.

У січні-серпні 2019 року з державного бюджету місцевим бюджетам надано 2 439,7 млн грн субвенції, або 51,9% плану на рік. За оперативною інформацією Казначейства станом на 06.09.2019 р. субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам перерахована в обсязі 3 млрд грн, або 100% помісячного розпису асигнувань, передбачених на січень-вересень 2019 року. Касові видатки місцевих бюджетів при цьому склали 750 млн гривень.

Заступник Міністра фінансів Шкураков В.О. наголосив, що, керуючись вищенаведеними вимогами статті 32 Закону щодо підготовки пропозицій з розподілу субвенції, необхідно затвердити новий склад комісії у зв’язку з набуттям повноважень Верховною Радою України ІХ скликання, а відтак визначити представників Комітету для участі у роботі такої комісії.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Крулько І.І., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О., директор Департаменту місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Кузькін Є.Ю., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернув увагу Міністерства фінансів на доцільність врахування рекомендацій Рахункової палати за наслідками проведеного аудиту використання субвенції за минулі роки, що викладені у відповідному звіті.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Кабінету Міністрів провести ґрунтовний аналіз використання у 2019 році коштів за субвенцією (за об’єктами (заходами) і місцевими бюджетами), визначивши можливості реалізації окремих заходів до завершення бюджетного періоду, і за необхідності внести зміни до розподілу субвенції та поінформувати Комітет про вжиті Урядом заходи для забезпечення ефективності й результативності використання таких коштів державного бюджету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини другої статті 109 Бюджетного кодексу України, рекомендувати Кабінету Міністрів України провести ґрунтовний аналіз використання у 2019 році коштів за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (за об’єктами (заходами) і місцевими бюджетами), визначивши можливості реалізації окремих заходів до завершення бюджетного періоду, і за необхідності внести зміни до розподілу субвенції та поінформувати Комітет про вжиті Урядом заходи для забезпечення ефективності й результативності використання таких коштів державного бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

11. Різне.

11.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. з організаційного питання.

Відмітили:

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про комітети Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України», іншими законами України, Регламентом Верховної Ради України та постановами Верховної Ради України.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» визначено, що комітети інформують громадськість про свою діяльність, зокрема, шляхом оприлюднення протоколів та стенограм засідань комітетів та слухань у комітетах. На сайті Комітету розміщуються протоколи та стенограми засідань.

Відповідно до Положення про веб-ресурси Верховної Ради України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 19 травня 2015 року № 699, до основних інформаційних ресурсів веб-сайту Комітету Верховної Ради України включається також аудіозапис засідання Комітету.

Таким чином, комітети Верховної Ради України мають оприлюднювати аудіозаписи своїх засідань.

Згідно з Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 6 березня 2015 року № 360 здійснення аудіозапису засідань комітетів покладено на секретаріати комітетів Верховної Ради України.

У залі засідань Комітету (вул. Банкова, 6-8, кімн. 510) встановлена спеціальна апаратура і секретаріат Комітету, на який покладено здійснення аудіозапису, має можливість забезпечувати відповідний звукозапис. У разі проведення засідань Комітету в інших приміщеннях такої можливості не буде.

Також було висловлено застереження, що на засіданнях Комітету можуть обговорюватися питання щодо діяльності Міністерства оборони, інших силових структур, та їх бюджетні показники, що можуть містити інформацію з обмеженим доступом.

У зв’язку з цим заступник Голови Комітету Трухін О.М. вніс пропозицію ухвалити рішення щодо розміщення на сайті Комітету тільки протоколів та стенограм засідань Комітету з дотриманням вимог законодавства про державну таємницю.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

На веб-сайті Комітету з питань бюджету розміщувати тільки протоколи та стенограми засідань Комітету з дотриманням вимог законодавства про державну таємницю.

Голосували: «за» - одноголосно.

11.2. Слухали:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про Орієнтовний графік розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік відповідно до глави 27 Регламенту Верховної Ради України.

Відмітили:

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України та статті 153 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України розробляє і не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Враховуючи строки та вимоги до спеціальних процедур розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет, що встановлено главою 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту Верховної Ради України, у Комітеті з питань бюджету підготовлено проект Орієнтовного графіку розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зазначити, що даний проект Орієнтовного графіку розроблено з урахуванням календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання /затвердженого постановою Верховної Ради України від 30.08.2019 р. № 25-IX/.

Голова Комітету з питань бюджету Арістов Ю.Ю. також поінформував, що у розданих матеріалах для використання в роботі надано довідкові інфографіки щодо бюджетного процесу, підготовлені Офісом з фінансового та економічного аналізу у Верховній Раді України, та підсумовуючи, запропонував Комітету з питань бюджету схвалити зазначений Орієнтовний графік і його направити Голові Верховної Ради України для розповсюдження у Верховній Раді України, а також до Уряду. Така пропозиція було одноголосно підтримано присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

Схвалити Орієнтовний графік розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2020 рік відповідно до глави 27 Регламенту Верховної Ради України і направити такий Орієнтовний графік Голові Верховної Ради України для розповсюдження у Верховній Раді України, а також направити до Кабінету Міністрів України.

Голосували: «за» - одноголосно.

11.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень 2020 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 30 серпня 2019 року № 25-ІХ затверджено календарний план проведення другої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень 2020 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року, січень 2020 року:

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
2019 рік
18 вересня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
02 жовтня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
09 жовтня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
16 жовтня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
30 жовтня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
06 листопада тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
13 листопада пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
27 листопада тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
04 грудня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
11 грудня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
18 грудня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
2020 рік
15 січня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
22 січня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету                                                        Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                     В.В. Цабаль