ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №11 від 07.11.2019

12 листопада 2019, 15:32

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №11 від 7 листопада 2019 року

17⁰⁰година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Засідання фактично розпочалося о 18 год. 00 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Василенко Л.В., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Лаба М.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.

Всього присутніх – 20 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Заремський М.В., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лунченко В.В., Северин С.С., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Качан Т.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Наврата А.І. – директор Департаменту видатків виробничої сфери;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – виконавчий директор;

Палійчук Т.В. – експерт.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг (реєстр. № 1064).

3. Різне.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Лопушанського А.Я. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про безоплатну правову допомогу" щодо забезпечення права осіб, які незаконно позбавлені особистої свободи, на безоплатну вторинну правову допомогу" (реєстр. № 2056 від 04.09.2019), народні депутати України Забродський М.В., Геращенко І.В., Синютка О.М. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 375 Кримінального кодексу України щодо приведення у відповідність з рекомендацією експертів Групи держав проти корупції Ради Європи" (реєстр. № 2113-1 від 26.09.2019, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року"" (реєстр. № 2157 від 19.09.2019, народний депутат України Бабенко М.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оборону України" щодо деяких питань підготовки держави до оборони" (реєстр. № 2055, народні депутати України Фріз І.В., Забродський М.В., Геращенко І.В. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо відновлення дії попередніх редакцій норм зазначеного Закону» (реєстр. № 2141 від 13.09.2019), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Тимошенко Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пропонується з 1 січня 2020 року:

- збільшити максимальний розмір пенсії за вислугу років для військовослужбовців з 70 до 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення;

- відновити діючий до 2017 року порядок та встановити, що усі призначені за цим законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку зі підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вищевказаним Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством (за чинною редакцією Закону перерахунок пенсій відбувається на умовах та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України);

- встановити порядок перерахунку пенсій військовослужбовцям, у разі прийняття рішення Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію відповідно до цього Закону, а також складові грошового забезпечення для перерахунку пенсій.

Реалізація вказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

У пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що його реалізація потребує додаткових витрат державного бюджету у розмірі 14,8 млрд гривень. З огляду на зазначене, Міністерство фінансів України відмітило про те, що реалізація законопроекту не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Разом з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що при наявності протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо підвищення пенсійного забезпечення, які потребуватимуть додаткових видатків, повинно здійснюватися з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України.

Крім того, варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо відновлення дії попередніх редакцій норм зазначеного Закону» (реєстр. № 2141 від 13.09.2019), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Тимошенко Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи) (реєстр. № 2209 від 03.10.2019), поданий народним депутатом України Кінзбурською В.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити, що для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з дня державної реєстрації фізичної особи-підприємця (згідно з чинною нормою – з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку);

звільнити зазначених фізичних осіб - підприємців від сплати єдиного податку за місяць, у якому відбулася державна реєстрація.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи місцевих бюджетів у разі використання запропонованих положень несумлінними платниками податків (зокрема, реєстрація та припинення діяльності у поточному місяці), а вартісна величина такого впливу залежатиме від обсягу доходів платників податків, на яких поширюватиметься дія зазначеного законопроекту. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що Податковим кодексом України врегульовано питання оподаткування доходів, отриманих новоствореною фізичною особою-підприємцем за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування, та відсутні перепони для провадження підприємницької діяльності з дати державної реєстрації.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого дня місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 20 частини першої статті 64 і пункту 7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України єдиний податок зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 294 та 298 Податкового кодексу України (щодо спрощення започаткування підприємницької діяльності фізичними особами, які планують здійснювати таку діяльність як платники єдиного податку першої або другої групи) (реєстр. № 2209 від 03.10.2019), поданий народним депутатом України Кінзбурською В.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо заохочення роботодавців до працевлаштування молоді) (реєстр. № 1160 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити знижену ставку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 8,41% для працюючої молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби), на підприємствах, установах і організаціях, у фізичних
осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування, а відтак до зростання дефіциту таких бюджетів, що в свою чергу порушить терміни виплат і виникнення заборгованості з пенсій та інших соціальних виплат населенню. При цьому вартісну величину впливу здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо заохочення роботодавців до працевлаштування молоді) (реєстр. № 1160 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних
осіб - підприємців та громадських формувань» (щодо надання права безоплатної реєстрації особам з інвалідністю та особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) (реєстр. № 2030 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати адміністративного збору за державну реєстрацію:

громадського об’єднання осіб з інвалідністю та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;

змін до відомостей про громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, та осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, адміністративний збір не справляється;

змін відомостей про прізвище, ім’я, по батькові або місцезнаходження фізичної особи - підприємця, що є особою з інвалідністю.

Крім того, за надання відомостей з Єдиного державного реєстру не справляється адміністративний збір громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та особами, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

При цьому, виключається положення, яким передбачається спрямовувати державним реєстраторам на винагороду не менше 10% коштів, отриманих за справляння адміністративного збору за державну реєстрацію.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 25-1 частини другої статті 29, пункту 36-2 частини першої статті 64, пункту 20-7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зараховується до загального фонду державного бюджету чи відповідних місцевих бюджетів залежно від органу, який здійснює державну реєстрацію.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат бюджетів за рахунок зменшення надходжень від адміністративного збору за державну реєстрацію, а оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (щодо надання права безоплатної реєстрації особам з інвалідністю та особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС) (реєстр. № 2030 від 03.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від адміністративного збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відновлення привабливості території Луганської та Донецької областей для здійснення підприємницької діяльності шляхом тимчасового запровадження податкових стимулів) (реєстр. № 2070 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Вельможним С.А., Суховим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, з 01 січня 2021 року до 31 грудня 2025 року включно, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з:

постачання (реалізації, продажу) продукції власного виробництва, що виготовлена на території Луганської області або/та Донецької області;

постачання (реалізації, продажу) послуг, що надаються на території Луганської області або/та Донецької області;

постачання (реалізації, продажу) робіт, що виконуються на території Луганської області або/та Донецької області.

Крім того, проектом закону передбачається, що нараховані суми податку на прибуток підприємств за будь-який податковий (звітний) період, який починається не раніше 01 січня 2021 року та закінчується не пізніше 31 грудня 2025 року, від діяльності з виконання робіт, надання послуг, виготовлення продукції на території Луганської області або/та Донецької області, реалізації виготовленої на території Луганської області або/та Донецької області продукції власного виробництва не підлягають сплаті до бюджетів платником податку (при цьому зазначені суми грошових коштів можуть бути використані платником податку виключно на здійснення капітальних інвестицій на території Луганської області або/та Донецької області або/та, у разі відсутності встановлених законодавством заборон, на благодійну діяльність відповідно до Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття законопроекту не призведе до зміни показників державного та місцевих бюджетів, а має сприяти додатковим надходженням до місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України за рахунок збільшення загального фонду заробітної плати в Луганській, Донецькій областях та, як наслідок, збільшення надходжень сум податку на доходи фізичних осіб, сум внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, військового збору.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку звертає увагу, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що будь-яка пільга, а особливо з податку на додану вартість, призводить до втрат загального фонду державного бюджету, адже відповідно до чинного законодавства податок на додану вартість зараховується до державного бюджету і як загальнодержавний податок спрямовується на фінансове забезпечення витрат, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо цього податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відновлення привабливості території Луганської та Донецької областей для здійснення підприємницької діяльності шляхом тимчасового запровадження податкових стимулів) (реєстр. № 2070 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Вельможним С.А., Суховим О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-2 від 30.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та Крульком І.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» серед іншого пропонується:

визначити коло осіб, які можуть набувати право оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення;

з метою створення та забезпечення діяльності Державного банку земель сільськогосподарського призначення надати право на викуп державою земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать громадянам України та/або юридичним особам на праві власності, а також прав на земельні частки (паї);

до проведення всеукраїнського референдуму з питань продажу землі сільськогосподарського призначення та офіційного оприлюднення його результатів не допускати обігу земель сільськогосподарського призначення, а також провести аудит (інвентаризації та ефективності) використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме значних додаткових видатків з державного бюджету, насамперед, на викуп державою земельних ділянок сільськогосподарського призначення та на проведення всеукраїнського референдуму. Крім того, необхідність у додаткових коштах з державного бюджету також може зумовити організація проведення аудиту (інвентаризації та ефективності) використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

Міністерство фінансів України, також вказуючи у експертному висновку до законопроекту на таке, зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, про що також відмічається у висновку на законопроект Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-2 від 30.09.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та Крульком І.І., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з приводу обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-3 від 01.10.2019), поданий народним депутатом України Івченком В.Є.

Відмітили:

Згідно із законопроектом серед іншого пропонується:

здійснювати купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського запровадити призначення та земельних часток (паїв) лише з часу схвалення (затвердження) рішення про вільний обіг земельних ділянок сільськогосподарського призначення за результатами всеукраїнського референдуму;

запровадити у період до схвалення за результатами референдуму рішення про вільний обіг земельних ділянок можливість викупу органами місцевого самоврядування чи державою земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власників за вартістю, визначеною експертною грошовою оцінкою, але не нижче індикативної вартості таких земельних ділянок, земельних часток (паїв), які затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням ринкових цін на земельні ділянки сільськогосподарського призначення у державах Європейського Союзу;

доручити Кабінету Міністрів України забезпечити проведення до 1 січня 2022 року інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності, а також передбачити щороку у проектах законів про державний бюджет видатки, необхідні для реалізації цього Закону.

Реалізація такої законодавчої ініціативи потребуватиме значних додаткових видатків з державного бюджету (на проведення всеукраїнського референдуму, на заходи з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності, викуп державою земельних ділянок сільськогосподарського призначення) та з місцевих бюджетів (на викуп земельних ділянок сільськогосподарського призначення) про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту .

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку на законопроект також звертає увагу на таку невідповідність.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з приводу обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-3 від 01.10.2019), поданий народним депутатом України Івченком В.Є., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-4 від 02.10.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується продовжити дію мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до 1 січня 2022 року, передбачивши, зокрема, що:

держава гарантує право приватної власності на присадибні земельні ділянки, землі сільськогосподарського призначення, отримані під час розпаювання, одержані в спадщину, даровані чи відступлені прямими родичами та ті, що перебувають під житловими будинками й іншою нерухомістю;

земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути відчужені виключно державі в особі Державного земельного банку в порядку та на умовах, визначених законом.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення та функціонування Державного земельного банку, однак відсутність відповідних розрахунків до законопроекту унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу на показники державного бюджету.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-4 від 02.10.2019), поданий народним депутатом України Савчук О.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення природоохоронного режиму використання земель сільськогосподарського призначення у процесі запровадження обігу земель) (реєстр. № 2178-5 від 09.10.2019), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Вельможним С.А., Суховим О.С.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про охорону земель», «Про оренду землі», «Про землеустрій», «Про екологічну мережу України» передбачається серед іншого визначити:

обов’язковою умовою набуття прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (сільськогосподарські угіддя) наявність агрохімічного паспорту;

початок обігу земель сільськогосподарського призначення – з часу набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, а також законів України про збереження ґрунтів та охорону їх родючості, про державну програму заходів, спрямованих на забезпечення оптимального співвідношення земельних угідь в Україні, про державну програму розвитку екологічної мережі до 2030 року;

право на викуп земель для їх консервації, створення нових або розширення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, передбачених Законом України «Про природно-заповідний фонд України» та формування екологічної мережі органами місцевого самоврядування чи державою в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу.

Згідно із запропонованими змінами до статей 53, 53-1, 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення посилюється відповідальність громадян і посадових осіб за порушення правил використання та охорони земель шляхом збільшення у два - три рази розмірів штрафних санкцій і запровадження нових у розмірах від ста п’ятдесяти до шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету (на викуп земель державою, виготовлення агрохімічного паспорту земельної ділянки, створення нових або розширення існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, державну програму заходів, спрямованих на забезпечення оптимального співвідношення земельних угідь і України, державну програму розвитку екологічної мережі) та з місцевих бюджетів (на викуп земель органами місцевого самоврядування).

Водночас, застосування нових штрафних санкцій у разі виявлення правопорушень у процесі використання та охорони земель може призвести до збільшення надходжень державного бюджету, загальний обсяг яких буде залежати від кількості правопорушників та розмірів штрафів, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

При цьому всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що у свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення природоохоронного режиму використання земель сільськогосподарського призначення у процесі запровадження обігу земель) (реєстр. № 2178-5 від 09.10.2019), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Вельможним С.А., Суховим О.С., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків та збільшення доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про зменшення кількості пластикових пакетів в цивільному обігу» (реєстр. № 2051 від 04.09.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроект визначає правові та організаційні засади, спрямовані на зменшення обігу пластикових пакетів та пропонує врегулювати такі питання:

термінологію, що застосовуватиметься у сфері використання пакувальних виробів;

особливості обігу пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі;

вимоги до маркування пластикових пакетів;

здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері скорочення використання пластикових пакетів;

відповідальність за порушення законодавчих вимог.

Законопроектом пропонується заборонити реалізацію надлегких та легких пластикових пакетів в об’єктах роздрібної торгівлі, якщо їх розміри перевищують: ширина – 225 мм (без бокових складок), довжина – 450 мм (з урахуванням ручок) та глибина – 345 мм (з урахуванням бокових складок) і які не призначені для пакування та/або транспортування свіжої риби, м’яса та продуктів з них, а також сипучих продуктів і льону.

Також, законопроектом передбачено забезпечення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері скорочення використання пластикових пакетів з боку:

центрального органу виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів;

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

місцевих державних адміністрацій;

інших органів виконавчої влади;

органів місцевого самоврядування згідно із законом;

судів в межах повноважень передбачених законом.

З огляду на запропоновані у законопроекті зміни до Закону України «Про відходи», на Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні і місцеві органи влади у межах їх компетенції покладаються обов’язки щодо розробки та впровадження системи збирання, видалення, знешкодження та утилізації пластикових пакетів, що може призвести до збільшення витрат державного та місцевих бюджетів починаючи з 1 січня 2021 року. Аналогічну думку висловлює Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Поряд з тим, Мінфін зазначає, що реалізація його положень може сприяти збільшенню доходів бюджету за рахунок надходжень від штрафів за порушення відповідного законодавства.

Водночас, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін та зазначає про неможливість надання висновку щодо відповідності законопроекту частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України.

Загалом Мінфіном висловлено позицію щодо необхідності доопрацювання законопроекту у частині визначення обсягу та джерел покриття відповідних видатків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про зменшення кількості пластикових пакетів в цивільному обігу» (реєстр. № 2051 від 04.09.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів починаючи з 1 січня 2021 року). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (реєстр. № 2194 від 01.10.2019), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Сольським М.Т. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, з метою реформування системи управління у сфері земельних відносин та зняття обмежень господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення та бізнесу законопроектом вносяться зміни до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів, зокрема, пропонується наступне:

- створити новий центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кадастрової діяльності та геопросторових даних, відмовившись від існування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. При цьому, до повноважень новоствореного органу віднесено здійснення моніторингу ринку земель (на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про ціну (вартість) земельних ділянок, ціну (вартість) інших речових прав на земельні ділянки, розміру плати за користування чужими земельними ділянками); ведення та адміністрування: Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, Державного земельного кадастру; здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, який в свою чергу має забезпечувати інформаційну взаємодію між Державним земельним кадастром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану громадян. При цьому, адміністратор Державного земельного кадастру відповідає за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі;

- ведення Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель в електронній формі та віднесення документів цього фонду до публічної інформації;

- надати Київській і Севастопольській міським радам, а також сільським, селищним, міським радам повноваження щодо проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;

- виключити положення щодо визначення особливо цінних земель та порядку припинення прав на них з відповідним вилученням пов’язаних з цим повноважень Верховної Ради України;

- зменшити адміністративний збір за надання відомостей з Державного земельного кадастру за виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру не з вини органу, що здійснює його ведення, з 0,13 до 0,01 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та запровадити, що відомості про межі території територіальної громади зазначатимуться у витязі з Державного земельного кадастру, який безоплатно видаватиметься відповідній сільській, селищній, міській раді;

- запровадити гарантії захисту прав замовників документації із землеустрою, топографо-геодезичних і картографічних робіт та третіх осіб, а саме: розробники зобов’язані будуть страхувати свою професійну відповідальність перед замовниками та третіми особами. Страховим випадком буде визначатися пред’явлення виконавцю робіт із землеустрою замовником документації із землеустрою чи виконавцю топографо-геодезичних і картографічних робіт або третіми особами обґрунтованих претензій щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок складання документації із землеустрою чи топографо-геодезичних і картографічних робіт. При цьому, запропоновано визначити, що: страхова сума встановлюватиметься за згодою сторін, але не може бути меншою, ніж тисяча мінімальних розмірів заробітної плати; максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на 1 рік страхування становитиме: – 0,3% страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачається встановлення франшизи; – 0,1% страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачається встановлення франшизи. При цьому, розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначатиметься за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5% розміру страхової суми;

- визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації» та відповідно скасувати проведення обов’язкової державної експертизи землевпорядної документації;

- змінами та доповненнями до Кодексу України про адміністративні правопорушення посилено адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері використання та охорони земель шляхом перегляду штрафних санкцій за вчиненими правопорушеннями та надано виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад повноваження розглядати справи про порушення вимог законодавства у цій сфері;

- надати доручення Кабінету Міністрів України /у прикінцевих положеннях законопроекту/, зокрема, стосовно вжиття заходів щодо приватизації державних підприємств, що входять до сфери управління Держгеокадастру, крім державного підприємства, що здійснює адміністрування Державного земельного кадастру.

Слід зазначити, що відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Водночас, за висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту, реалізація вищезазначених положень законопроекту може призвести до:

- додаткових витрат державного бюджету на створення нового центрального органу виконавчої влади, утримання Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, а також приватизацію державних підприємств, що входять до сфери управління Держгеокадастру;

- додаткових витрат місцевого бюджету на проведення інвентаризації земель та земельних ділянок усіх форм власності;

- недонадходжень до державного та місцевих бюджетів коштів:

від платних адміністративних послуг, що надаються Державним агентством земельних ресурсів та його територіальними органами за обов'язкову, добровільну державну експертизу землевпорядної документації /згідно зі статтею 39 цього Закону за обов’язкову, добровільну державну експертизу землевпорядної документації, а також вибіркову державну експертизу землевпорядної документації справляється плата в розмірі 3% кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт, але не може бути менше 20 гривень, а відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративних послуг зараховується до державного бюджету. Так, за даними Держгеокадастру у 2018 році такі надходження становили 10 730,77 тис. гривень/,

у зв’язку із потенційними втратами від земельного податку та орендної плати і від продажу на земельних торгах права оренди на неї за умов скасування проведення експертизи нормативної грошової оцінки земельних ділянок /статтею 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а відповідно до статті 136 Земельного кодексу України підготовка лотів до проведення земельних торгів включає, зокрема, отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у разі продажу на земельних торгах права оренди на неї/,

від адміністративного збору,

у разі скасування штрафу за використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- збільшення витрат для замовників на виготовлення документації із землеустрою чи топографо-геодезичних і картографічних робіт у разі встановлення значних страхових сум, оскільки з метою покриття витрат виконавця за внесок на таке страхування його вартість може бути включена до вартості вказаних робіт;

- збільшення надходжень до загального фонду місцевих бюджетів у разі надання виконавчим комітетам сільських, селищних, міських рад повноважень розглядати справи про порушення вимог законодавства у сфері використання та охорони земель та у разі збільшення штрафів відповідного зменшення доходів загального фонду державного бюджету.

Загалом за висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується в поданій редакції як такий, що потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів у наступних роках, водночас зазначається про неможливість визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету у зв’язку із ненаданням відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

З огляду на мету законопроекту щодо удосконалення управління та дерегуляції у сфері земельних відносин, беручи до уваги позиції Міністерства фінансів та авторів законопроекту щодо впливу положень законопроекту на показники бюджету, та зважаючи на відсутність належних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків до нього, ймовірно оцінка впливу положень законопроекту на показники бюджету (надходження та витрати державного та місцевих бюджетів) залежатиме від практичної реалізації законопроекту та прийнятих нормативно-правових актів для забезпечення виконання відповідного закону.

Слід зазначити, що в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті (Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім підпункту 55 пункту 1 Розділу І, підпунктів 2, 3 Розділу ІІ, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин (реєстр. № 2194 від 01.10.2019), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Сольським М.Т. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (оцінка впливу положень законопроекту на надходження та витрати державного та місцевих бюджетів залежатиме від практичної реалізації законопроекту та прийнятих нормативно-правових актів для забезпечення виконання відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
(зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо затвердження прожиткових мінімумів на рівні фактичного розміру (реєстр. № 1175 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджуватиметься Верховною Радою України в Законі України про Державний бюджет України на кожний квартал відповідного року та не може бути меншим від прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму. У випадку, якщо розмір фактичного прожиткового мінімуму протягом двох місяців перевищує затверджений розмір прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України має подати на розгляд Верховної Ради України відповідні зміни до Закону України про державний бюджет на відповідний рік протягом одного тижня.

Відповідний Закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування та вводиться в дію з 1 січня 2020 року.

При цьому, Уряду пропонується доручити, зокрема, невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки для реалізації даного законопроекту у 2020 році мають бути передбачені у державному бюджеті, які можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за кожний місяць у сумі понад 18,2 млрд грн, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, але оцінку вартісної величини його впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника. Реалізація законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно зауважити, що встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій, державних допомог тощо, і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві. Про такі ризики підтримки запропонованої законодавчої ініціативи зазначило також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

Водночас необхідно звернути увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Слід також зауважити, що пропозиція щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік у разі, коли розмір фактичного прожиткового мінімуму протягом двох місяців перевищує затверджений розмір прожиткового мінімуму, не узгоджується із положеннями статей 52 та 53 Бюджетного кодексу України, згідно з якими зміни до закону про Державний бюджет України вносяться у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України та надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Факт перевиконання надходжень державного бюджету визнається за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більш ніж на 15%. Аналогічні зауваження також відмічені у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо затвердження прожиткових мінімумів на рівні фактичного розміру (реєстр. № 1175 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі Пенсійного фонду України, та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 01 січня 2022 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами статей 7, 52, 53 Бюджетного кодексу України (у частині положень щодо порядку складання проекту Державного бюджету України та термінів внесення змін до нього) із урахуванням висновку Комітету з питань бюджету до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» (реєстр. № 1175-1 від 03.09.2019), поданий народним депутатом України Папієвим М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із законопроектом прожитковий мінімум на одну особу, та/або окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, за поданням Кабінету Міністрів України щороку затверджуватиметься Верховною Радою України окремим законом не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, і періодично переглядатиметься разом з уточненням показників державного бюджету /наразі прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік/.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що періодичний перегляд прожиткового мінімуму разом з уточненням показників державного бюджету потребуватиме вишукання додаткових бюджетних коштів для забезпечення підвищення розмірів соціальних гарантій, обсяг яких неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю, оскільки відсутні показники для обрахунку законопроекту.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімуму визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів, набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1), та застосовується зокрема для встановлення розмірів державних соціальних гарантій, формування державного та місцевих бюджетів тощо (стаття 2).

Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом (стаття 6), який встановлюється з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, а також визначення та обґрунтування розмірів видатків, зокрема державного бюджету (стаття 2).

За цих обставин установлення прожиткового мінімуму іншим, ніж закон про державний бюджет, законом означатиме встановлення прожиткового мінімуму без урахування прогнозу основних макроекономічних показників економічного та соціального розвитку України, що призведе до розбалансування державного та місцевих бюджетів.

Отже, запропонований проектом закону механізм затвердження прожиткового мінімуму не відповідатиме вимогам статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України, згідно з якими бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період. Крім того, законодавча пропозиція не узгоджується з вимогами статей 52 та 53 Кодексу щодо порядку внесення змін до закону про державний бюджет.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» (реєстр. № 1175-1 від 03.09.2019), поданий народним депутатом України Папієвим М.М.:

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 1182 від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Іоновою М.М., Величковичем М.Р., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроект визначає правове врегулювання відносин у сфері діяльності внутрішнього водного транспорту, використання суден, річкових водних шляхів та їх берегових смуг для судноплавства, правовий режим об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту, а також інші питання у цій сфері діяльності.

Відповідно до статті 5 законопроекту державне регулювання діяльності у сфері внутрішнього водного транспорту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах судноплавства та безпеки на внутрішньому водному транспорті, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень. Водночас, визначено повноваження вказаних органів влади у цій сфері.

Щодо національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту /покладаються повноваження щодо встановлення тарифів на спеціалізовані послуги, що надаються на внутрішніх водних шляхах суб’єктами природних монополій, проведення щорічного моніторингу ринку надання послуг річковими портами (терміналами) та інше/, то сьогодні така комісія не створена, а її утворення потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Доцільно зауважити, що згідно із Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Для забезпечення судноплавства по внутрішніх водних шляхах законопроектом пропонується передбачати у Державному бюджеті України щорічно видатки на фінансове забезпечення: робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту; робіт з обслуговування річкових водних шляхів, підтримання гарантованих габаритів суднового ходу на них; робіт з навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на річкових водних шляхах; утримання та забезпечення діяльності підприємства з обслуговування річкових водних шляхів і річкової інформаційної служби. При цьому, головним розпорядником коштів Державного бюджету України, які спрямовуються на фінансове забезпечення судноплавства по внутрішніх водних шляхах відповідно до державних програм, визначається центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту (стаття 12 законопроекту).

Поряд з цим, законопроектом передбачено здійснення за рахунок коштів державного бюджету, канального збору (належить до портового збору) та інших джерел не заборонених законодавством – будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту та обслуговування річкових водних шляхів підприємством з обслуговування річкових водних шляхів.

У свою чергу, положеннями законопроекту пропонується з метою обслуговування річкових водних шляхів, утримання та використання об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної форми власності, забезпечення функціонування річкової інформаційної служби, виконання інших покладених відповідно до закону завдань утворення підприємства з обслуговування річкових водних шляхів як юридичної особи державної форми власності, що здійснює некомерційну господарську діяльність без мети отримання прибутку і входить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері внутрішнього водного транспорту (стаття 11 законопроекту).

Для стимулювання розвитку внутрішнього водного транспорту з державного бюджету законопроектом передбачаються компенсації:

першому власнику судна – 40 відсотків вартості первісної вартості судна внутрішнього плавання, що побудоване в Україні;

першому власнику судна – 70 відсотків банківської ставки за банківськими кредитами, кредитами міжнародних фінансових організацій на будівництво та (або) перше придбання суден внутрішнього плавання, що побудовані в Україні;

судновласнику – частини вартості пального, придбаного ним на митній території України або ввезеного ним на митну територію України, що використане його суднами для каботажного плавання на внутрішніх водних шляхах (крім випадків використання суден для особистих цілей), в розмірі розрахункової суми акцизного податку на таке паливо згідно з Податковим кодексом України (стаття 75 законопроекту).

При цьому, видатки на виплату зазначених компенсації визначаються Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік і встановлюються окремим рядком для кожного виду компенсації у розмірі не менш за один відсоток від загальних видатків Державного бюджету України на відповідний рік, а розпорядником таких видатків визначається центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

Водночас, на власника судна або судновласника, що отримав компенсацію покладається зобов’язання повернути до Державного бюджету України п’ятикратний розмір компенсації у разі виникнення хоча б однієї з таких підстав: використання судна, щодо якого отримано компенсацію, з будь-якою іншою метою, ніж каботажні перевезення в Україні; виключення судна, щодо якого отримано компенсацію, з Державного суднового реєстру України раніше, ніж через 10 років з моменту першої державної реєстрації; внесення до документів, що стали підставою для отримання компенсації, недостовірних відомостей.

Також законопроект передбачає ведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах судноплавства та безпеки на внутрішньому водному транспорті, Реєстру об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту (стаття 26 законопроекту), Реєстру кваліфікаційних документів членів екіпажів українських річкових суден (стаття 30 законопроекту) та покладання на вказаний орган влади забезпечення функціонування єдиної електронної систем реєстрації та обліку малих, спортивних суден та водних мотоциклів (Суднової книги України), посвідчень судноводія малих суден і водних мотоциклів, баз для стоянки малих суден (стаття 5 законопроекту).

Водночас, законопроектом пропонується покласти на місцеві органи виконавчої влади додаткові повноваження, а саме:

затвердження місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді;

погодження проведення спортивних та інших масових заходів на воді;

відкриття баз для стоянки малих суден з розміщенням інформації про відкриті бази на своєму офіційному веб-сайті;

проведення перевірки кваліфікації судноводіїв малих суден і водних мотоциклів та видачі відповідних посвідчень;

здійснення реєстрації виданих посвідчень та ведення електронного реєстру виданих посвідчень;

здійснення огляду підприємств, установ та організацій, що проводять підготовку судноводіїв малих суден;

контроль виконання місцевих правил плавання для малих, спортивних суден і водних мотоциклів та використання засобів для розваг на воді, а також Правил утримання та експлуатації баз для стоянки малих суден;

проведення перевірки суднових документів та посвідчень судноводіїв малих суден і водних мотоциклів.

Серед іншого суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується зобов’язати органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані тарифи на пасажирські перевезення на місцевих судноплавних лініях у розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, відшкодовувати перевізникам, які здійснюють соціально важливі перевезення пасажирів за державними регульованими тарифами різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів (стаття 8 законопроекту).

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо створення органу державної влади – національної комісії, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту, проведення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання стратегічних об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту та обслуговування річкових водних шляхів, здійснення заходів із стимулювання розвитку внутрішнього водного транспорту, ведення відповідних Реєстрів та створення електронної системи реєстрації та обліку суден, посвідчень і баз стоянки малих суден, виконання нових повноважень місцевими органами виконавчої влади та відшкодування різниці в тарифах за перевезення пасажирів може потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів.

Крім того, законопроектом передбачено право підприємства з обслуговування річкових водних шляхів на вжиття необхідних заходів до негайного підняття майна, що затонуло, створює перешкоду судноплавству, шляховим або іншим роботам, загрозу життю або здоров’ю людей чи забрудненню навколишнього природного середовища, а при необхідності – до його знищення або видалення в інший спосіб у разі якщо власник такого майна не піднімає його у визначений термін. Зазначене може потребувати додаткових витрат державного бюджету, якщо власник майна не відшкодує підприємству з обслуговування річкових водних шляхів вартість підняття та інші завдані у зв’язку з цим витрати і збитки. При цьому, може бути отримана певна компенсація за проведення таких робіт шляхом реалізації піднятого майна, оскільки відповідно до положень статті 72 законопроекту передбачається, що власник майна, що затонуло, втрачає право на нього у випадку, якщо не зробить заяви або не підніме майно у терміни, передбачені даним Законом, і це майно стає державною власністю (статті 71-73 законопроекту).

До зменшення надходжень бюджетів може призвести реалізація наступних положень законопроекту, а саме:

звільнення від портових зборів (канальний, корабельний, санітарний, якірний, адміністративний) суден внутрішнього плавання, що мають осадку не більше 4,5 метрів, та здійснюють рейс на річкових водних шляхах України або транзитний рейс (стаття 9 законопроекту), – до зменшення доходів загального фонду державного бюджету /портовий (адміністративний) збір зараховується до загального фонду державного бюджету згідно з пунктом 37 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс)/;

вилучення зі складу об’єктів спеціального водовикористання використання поверхневих вод для судноплавства (підпункт 2 пункту 2 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення законопроекту щодо внесення змін до ст. 48 Водного кодексу України) – до зменшення доходів загального та спеціального фондів державного бюджету та загального фонду місцевих бюджетів /рентна плата за спеціальне використання води зараховується до загального та спеціального фондів державного бюджету та до загального фонду місцевих бюджетів згідно з пунктом 4 частини другої та пунктом 13-3 частини третьої статті 29, пунктами 3 та 30 частини першої статті 64, пунктом 3 частини першої статті 66, пунктом 3 частини першої статті 69 Кодексу відповідно/.

Разом з тим, законопроектом передбачається надходження коштів від реалізації частини ґрунту, яка не може бути використана підприємством з обслуговування річкових водних шляхів для виконання шляхових робіт та інших покладених на нього функцій (стаття 15 законопроекту), що може призвести до збільшення надходжень спеціального фонду державного бюджету.

Належить відмітити, що законопроект передбачає надання послуг, за які справляється плата в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту:

за реєстрацію або тимчасову реєстрацію судна у Судновій книзі України, виключення або тимчасове виключення судна з Суднової книги України (припинення або тимчасове припинення реєстрації), внесення змін до Суднової книги України, видачу нових документів взамін втрачених;

за видачу свідоцтва про право плавання під Державним Прапором України (суднового патенту), свідоцтва про тимчасове право плавання під Державним Прапором України, свідоцтва про виключення судна з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України, свідоцтва про право власності на судно, свідоцтва про мінімальний склад екіпажу і журналу безперервної реєстрації історії судна справляється плата у розмірі, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту.

Разом з цим, законопроект не містись положень щодо порядку та розмірів справляння такої плати за реєстрацію або видачу відповідних документів, відтак її зарахування до державного або місцевого бюджету може збільшити надходження відповідного бюджету.

Крім того законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (далі – Закон), якими уточнюється перелік об’єктів, що не підлягають приватизації (акваторії морських портів, гідротехнічні споруди, об’єкти портової інфраструктури загального користування, засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських і річкових шляхів, системи управління рухом суден, об’єкти річкової інформаційної служби, інформаційні системи, навчальний та гідрографічний флот, майно органів державного нагляду і контролю за торговельним мореплавством і судноплавством на річкових водних шляхах). Згідно із статтею 4 Закону до об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. При цьому, частиною другою статті 4 Закону визначений перелік об’єктів, що не підлягають приватизації.

З огляду на викладене, зазначене положення у зв’язку із встановленням обмежень щодо об’єктів державного і комунального майна, які можуть бути приватизовані (відчужені), може призвести до зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету /в частині коштів від приватизації державного майна/ та зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів, а саме бюджету розвитку /в частині коштів від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності/.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення витрат державного та місцевих бюджетів на виконання заходів у сфері внутрішнього водного транспорту, що призведе переважно до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів від зменшення надходжень портового (адміністративного) збору та рентної плати за спеціальне використання води і зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету.

Варто зазначити, що Міністерство фінансів України у своєму висновку до цього законопроекту зауважило про те, що законодавча пропозиція передбачає компенсацію судновласнику з державного бюджету України частини вартості пального, придбаного ним на митній території України або ввезеного ним на митну територію України, що використане його суднами для каботажного плавання на внутрішніх водних шляхах (крім випадків використання суден для особистих цілей), в розмірі розрахункової суми акцизного податку на таке паливо згідно з Податковим кодексом України. При цьому зазначена норма суперечить положенням зазначеного Кодексу, а саме пункту 7.3 статті 7, відповідно до якого будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Крім того, у разі внесення зазначених змін до Податкового кодексу України, їх неможливо реалізувати, оскільки Кодексом не передбачено механізму компенсації акцизного податку.

Проте, у разі реалізації норм законопроекту, компенсування судновласникам суми акцизного податку на паливо, використане суднами для каботажного плавання, призведе до втрат державного бюджету України.

При цьому, розробником законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Окремо варто зауважити, що положення законопроекту щодо визначення головного розпорядника коштів державного бюджету та визначення розміру бюджетних призначень (у відсотках до загального обсягу видатків державного бюджету) на виконання заходів у сфері внутрішнього водного транспорту не узгоджуються з бюджетним законодавством, а відтак потребують виключення.

Так, згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, пункту 5 частини першої статті 40, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Виходячи із положень статті 7 Кодексу, принцип збалансованості бюджету полягає у відповідності повноважень на здійснення витрат бюджету обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період, а відповідно до принципу обґрунтованості бюджетної системи – бюджет формується на реалістичних макроекономічних показниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.

З огляду на норми частини другої статті 22 Кодексу головні розпорядники бюджетних коштів державного бюджету визначаються у законі про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень з урахуванням вимог, сформованих до установ вказаними положеннями Кодексу.

Також, варто звернути увагу, що частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Загалом, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного та місцевого бюджетів, призведе до зменшення надходжень до державного бюджету за рахунок звільнення окремих суден внутрішнього плавання від портового адміністративного збору до державного бюджету, може збільшити надходження до держбюджету від штрафних санкцій, а також звертає увагу на відсутність розрахунку обсягу необхідного ресурсу та обґрунтування його розподілу за джерелами фінансового забезпечення, співвідношення фінансування за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел.

Крім того, законопроектом пропонується врегулювати питання відповідальності судновласників за порушення законодавства про внутрішній водний транспорт та внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом встановлення нових правопорушень у цій сфері і штрафних санкції за них у розмірі від 1 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та збільшення розміру діючих штрафних санкцій за правопорушення у цій сфері з 0,5 - 150 до 0,5 - 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 8,5 до 85 000 гривень). Застосування заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного та місцевих бюджетів.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внутрішній водний транспорт» (реєстр. № 1182 від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Іоновою М.М., Величковичем М.Р., Климпуш-Цинцадзе І.О. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, призведе переважно до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів і зменшення обсягів фінансування загального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність виключення окремих положень законопроекту щодо організації бюджетного процесу (абзац 6 частина четверта стаття 12, частини шоста та сьома статті 75), які не узгоджуються з нормами статей 2, 4, 7, 22, 23, 30, 40, 70, 116 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про залізничний транспорт» (реєстр. № 1196 (доопрац.) від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Величковичем М.Р., Климпуш-Цинцадзе І.О., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується визначити правові, організаційні та соціально-економічні засади функціонування залізничного транспорту України врегульовуючи, зокрема, такі питання:

термінологічні визначення, що застосовуватимуться у відповідному законі;

система державного управління у сфері залізничного транспорту (складається з органів та установ: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, державна спеціалізована експертна установа з технічного розслідування подій на транспорті, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах їх повноважень) та повноваження відповідних органів державної влади;

ліцензування на залізничному транспорті, поклавши відповідні повноваження на центральний орган влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту;

правовий режим майна залізничного транспорту, передбачивши, що об’єкти залізничного транспорту можуть перебувати у державній, комунальній або приватній власності, а об’єкти інфраструктури загального користування є державною власністю, не підлягають приватизації та закріплюються за оператором інфраструктури на праві господарського відання;

функціонування інфраструктури залізничного транспорту загального користування;

організація перевезень пасажирів, вантажу, багажу та вантажобагажу залізничним транспортом;

основи функціонування під’їзних колій;

система управління безпекою руху на залізничному транспорті та ведення технічного розслідування залізничних транспортних подій;

особливості регулювання трудових відносин на залізничному транспорті, вимоги до персоналу залізничного транспорту, соціальний захист працівників залізничного транспорту;

відповідальність за безпечну експлуатацію залізничного транспорту та контроль ризиків, пов’язаних з нею.

Серед іншого законопроектом визначені положення щодо:

здійснення розвитку залізничного транспорту на основі стратегій та програм розвитку на відповідний період, які затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту;

принципів формування тарифної політики на залізничному транспорті, зокрема, передбачивши визначення тарифів на суспільно важливі послуги з перевезення пасажирів залізничним транспортом, умов фінансової компенсації перевізнику організатором відповідних перевезень (Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування) та організацію таких перевезень за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (у внутрішньому сполученні – за рахунок коштів державного бюджету; у приміському сполученні – за рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів; у разі якщо маршрут суспільно важливих перевезень у приміському сполученні проходить через територію декількох адміністративно-територіальних одиниць, відповідні місцеві органи можуть забезпечувати такі перевезення на умовах співфінансування);

організації місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування виконання робіт з благоустрою привокзальних площ, спорудження та впорядкування під’їздів до залізничних станцій, пасажирських зупинних пунктів, вокзалів з урахуванням потреб пасажирів з обмеженою мобільністю, забезпечення транспортного сполучення з населеними пунктами за місцем розташування станцій, вокзалів, створення сприятливих умов для функціонування телекомунікаційних мереж загального користування та повноцінного надання телекомунікаційних послуг;

здійснення за рахунок коштів оператора інфраструктури із залученням коштів місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законодавством джерел фінансування, нового будівництва і реконструкції вокзалів, пішохідних мостів і тунелів, пасажирських платформ та інших об’єктів залізничного транспорту, пов’язаних з обслуговуванням населення регіону для здійснення приміських перевезень;

придбання залізничного рухомого складу для перевезення пасажирів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

будівництва, модернізації та придбання об’єктів інфраструктури загального користування за рахунок коштів оператора інфраструктури, коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством;

здійснення фінансового забезпечення заходів щодо мобілізаційної підготовки залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Слід звернути увагу, що окремі положення законопроекту врегульовані Законом України «Про залізничний транспорт», який пропонується визнати таким, що втратить чинність після прийняття цього закону.

Щодо деяких новацій законопроекту слід відмітити наступне:

Кабінету Міністрів України доручено протягом одного року з дня опублікування відповідного закону забезпечити утворення визначених у ньому державних органів. При цьому, у пунктах 5 та 6 розділу XIIІ Перехідних положень законопроекту визначено, що до моменту утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її повноваження здійснює центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту. До моменту утворення центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, його повноваження здійснюватимуть центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту;

визначено здійснювати фінансове забезпечення центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту за рахунок коштів Державного бюджету України та внесків на регулювання, які сплачуються перевізниками. При цьому перелік, розмір та порядок сплати внесків на регулювання визначатиме Кабінет Міністрів України;

на центральний орган виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту покладено повноваження, зокрема, щодо:

- надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері залізничного транспорту;

- здійснення державної реєстрації залізничного рухомого складу та ведення відповідного реєстру;

- ведення реєстрів інфраструктури загального користування, під’їзних колій;

- видачі, доповнення, поновлення та анулювання сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки, що передбачає справляння плати у розмірі мінімальної заробітної плати, а також ведення реєстрів сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки. Водночас, законопроектом пропонується внести відповідні зміни до законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»;

- видачі, поновлення, призупинення дії та анулювання свідоцтв (дублікатів) машиніста, а також ведення відповідного реєстру. При цьому за видачу свідоцтва машиніста справляється плата, розмір якої повинен забезпечувати покриття витрат на складання іспитів та оформлення свідоцтва, але не більше одного розміру мінімальної заробітної плати;

- видачі (доповнення, поновлення та видача дубліката) дозволу на введення в експлуатацію структурних підсистем, за який справляється плата у розмірі затвердженому Кабінетом Міністрів України;

- на державну спеціалізовану експертну установу з технічного розслідування подій на транспорті покладено завдання щодо технічного розслідування залізничних транспортних подій, а фінансове забезпечення такої установи здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, передбачених законодавством;

- забезпечення Кабінетом Міністрів України фінансового та організаційного розділення діяльності АТ «Українська залізниця» як перевізника та як оператора інфраструктури;

- надання податкових пільг в частині: зменшення чистого прибутку акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання затверджених у встановленому порядку інвестиційних програм; звільнення оператора інфраструктури залізничного транспорту загального користування від сплати земельного податку за землі залізничного транспорту під інфраструктурою залізничного транспорту загального користування;

- встановлено, що до 1 січня 2022 року включно перевізник, який займає монопольне (домінуюче становище) на ринку залізничних перевезень вантажів, зобов’язаний здійснювати перевезення вантажів, в тому числі шляхом повагонних відправок/збірними поїздами, маршрутними неграфікованими відправленнями на інфраструктурі загального користування, за економічно обґрунтованим тарифом.

Таким чином, реалізація положень законопроекту в частині утворення та забезпечення діяльності визначених законопроектом нових державних органів потребуватиме додаткових коштів державного бюджету. Про зазначене говориться також у пояснювальній записці до законопроекту та у експертному висновку Міністерства фінансів Україні (далі – Мінфін).

Водночас, реалізація законопроекту також потребуватиме коштів державного та місцевих бюджетів в частині фінансового забезпечення суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів залізничним транспортом, виконання робіт з благоустрою та розвитку об’єктів інфраструктури залізничного транспорту.

Поряд з цим, прийняття проекту закону зумовить зменшення надходжень державного бюджету в частині зменшення чистого прибутку з якого розраховуються та сплачуються дивіденди господарського товариства залізничного транспорту загального користування. У свою чергу, звільнення оператора інфраструктури залізничного транспорту загального користування від сплати земельного податку за землі залізничного транспорту призведе до втрат місцевих бюджетів та необхідності передбачення додаткових коштів з державного бюджету /плата за землю є складовою податку на майно і відповідно до статей 64 та 69 Кодексу – доходами місцевих бюджетів, а згідно із статтею 103 Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів/. Крім того, виконання повноважень центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, в частині надання визначених адміністративних послуг та видачі дозвільних документів призведе до сплати відповідних платежів до державного бюджету, що в певній мірі компенсуватиме витрати державного бюджету, необхідні для забезпечення діяльності цього органу влади.

У свою чергу, положення законопроекту щодо фінансового забезпечення органу влади за рахунок внесків на регулювання, які сплачуються перевізниками, збільшить фінансове навантаження на надавачів і споживачів таких послуг, що в результаті може вплинути на динаміку надходжень податків до бюджету та призвести до збільшення тарифів на перевезення залізничним транспортом.

Крім того, суб’єктами законодавчої ініціативи пропонується Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити новою статтею, якою встановити адміністративну відповідальність за невиконання вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту, у вигляді штрафів у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть відповідно, від 1 700 до 3 400 грн) (підпункт перший пункту третього розділу XII «Перехідні положення» законопроекту). Застосування таких заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного бюджету.

Аналогічну думку висловлює Мінфін у своєму експертному висновку. Поряд з тим, Мінфін зазначає, що реалізація його положень може мати вплив на дохідну частину державного бюджету і видаткову частину державного та місцевих бюджетів, при цьому відмічає, що через відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань до положень законопроекту позбавлений можливості надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет.

Зважаючи на зазначене, суб’єкт законодавчої ініціативи відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України зобов’язаний надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні. Про невиконання вказаних вимог вказує також Мінфін у своєму висновку до цього законопроекту.

Слід зауважити, що пунктом четвертим розділу XIII «Перехідні положення» законопроекту пропонується звільнити оператора інфраструктури залізничного транспорту загального користування від сплати земельного податку за землі залізничного транспорту під інфраструктурою залізничного транспорту загального користування. Мінфін у експертному висновку до законопроекту з цього приводу звертає увагу, що оскільки плата за землю має статус місцевого податку (пункт 10.1 статті 10 Податкового кодексу України), органи місцевого самоврядування реалізуючи право, надане статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», та виходячи з положень статті 284 Податкового кодексу України, своїми рішеннями можуть надавати пільги щодо земельного податку та встановлювати ставки плати за землю в діапазоні від «0» до максимально встановлених розмірів. Відтак, зазначене питання може бути реалізоване в межах чинного законодавства за рішенням органів місцевого самоврядування. Одночасно, Мінфін наголошує, що Верховною Радою України із прийняттям Закону України від 23.11.2018 № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» скасовано норму, згідно з якою плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг, справлялася у розмірі 25% від загальновстановленої ставки податку. З огляду на це Мінфіном пропонується вилучити пункт четвертий розділу XIII «Перехідні положення» законопроекту.

Разом з тим, норма законопроекту щодо зменшення розміру чистого прибутку, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, на суму цільових коштів, що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання інвестиційних програм, та на суму нарахованої амортизації на об’єкти інфраструктури загального користування за переконанням Мінфіну призведе до зменшення надходжень до державного бюджету та до його розбалансування.

Необхідно також відмітити, що законопроект містить положення, які потребують приведення у відповідність до вимог бюджетного законодавства.

Так положення законопроекту щодо організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади та їх здійснення за рахунок коштів державного бюджету (пункт 40 частини першої статті 1, частина шоста статті 8, частини перша та друга статті 9 законопроекту) не узгоджуються з положеннями Кодексу, оскільки згідно із статтею 91 Кодексу видатки на відшкодування витрат на проїзд у громадському транспорті окремих категорій громадян віднесено виключно до видатків місцевих бюджетів, відтак такі видатки не можуть здійснюватися з державного бюджету. З цього приводу Мінфін, зазначає, що це питання має розглядатися відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, виділених на цю мету з відповідних місцевих бюджетів.

Пропозиція викладена у законопроекті щодо утримання органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту за рахунок внесків на регулювання, які сплачуються перевізниками (частина п’ята статті 6 законопроекту) також не узгоджується з вимогами бюджетного законодавства, з огляду на наступне. Згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частин першої, другої і четвертої статті 23, частини першої статті 30 та пункту 20 частини першої статті 116 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України, а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Разом з тим, згідно із частиною п’ятою статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

При цьому, частиною другою статті 4 Кодексу визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Водночас слід зазначити, що Кодексом визначені загальні бюджетні правила і умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо окремих з них. При цьому, відповідно до визначених цим Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких слід віднести і видатки на забезпечення діяльності органів державної влади, а не за спеціальним фондом державного бюджету. /Як виняток, починаючи з 2018 року відповідно до вимог закону про державний бюджет на відповідний рік забезпечення функціонування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснюється за рахунок внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг/.

Частиною третьою статті 29 та частиною четвертою статті 30 Кодексу не визначено джерело надходження до спеціального фонду доходів державного бюджету – внески на регулювання, які сплачуються перевізниками із відповідним спрямуванням таких надходжень на утримання центрального органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту.

Відповідно до вимог Кодексу (частини третя та восьма статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Таким чином, враховуючи вказані вище вимоги Кодексу здійснення видатків на функціонування органу виконавчої влади, що здійснює державне регулювання та нагляд у сфері залізничного транспорту буде залежати від стану виконання відповідних надходжень (а саме внесків на регулювання), що в певних умовах може призвести до недофінансування таких видатків і відповідно бути чинником неналежного виконання покладених на орган державної влади повноважень. Мінфін відмічає, що така норма не відповідає вимогам бюджетного законодавства, згідно з яким створення позабюджетних фондів органами влади та іншими бюджетними установами не допускається.

За узагальнюючим висновком Мінфіну проект закону потребує доопрацювання та фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань, з огляду на оцінку впливу його положень на показники бюджетів та зауваження стосовно відповідності бюджетному та іншому законодавству.

Доцільно зазначити, що авторами законопроекту передбачено набрання чинності цим законом через один рік з дня його опублікування (пункт 1 розділ XII Прикінцевих положень).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про залізничний транспорт» (реєстр. № 1196 (доопрац.) від 06.09.2019), поданий народними депутатами України Величковичем М.Р., Климпуш-Цинцадзе І.О., Геращенко І.В. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (може зменшувати надходження державного бюджету і збільшувати видатки державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень законопроекту (зокрема, пункту 40 частини першої статті 1, частини п’ятої статті 6 частини шостої статті 8, частини першої та другої статті 9) у відповідність до вимог статті 95 Конституції та статей 2, 4, 13, 23, 29, 30, 48, 91 та 116 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про залізничний транспорт» (реєстр. № 1196-1 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Кісєльом Ю.Г., Скічком О.О., Кубраковим О.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

термінологічні визначення, що застосовуватимуться у відповідному законі;

система державного управління у сфері залізничного транспорту (складається з органів та установ: Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки залізничного транспорту, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, державна спеціалізована експертна установа з технічного розслідування подій на транспорті, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади в межах їх повноважень;

ліцензування на залізничному транспорті, поклавши відповідні повноваження на національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту;

функціонування інфраструктури залізничного транспорту загального користування;

організація перевезень пасажирів, вантажу, багажу та вантажобагажу залізничним транспортом;

основи функціонування під’їзних колій;

відповідальність за безпечну експлуатацію залізничного транспорту та контроль ризиків, пов’язаних з нею.

Серед іншого законопроектом визначені положення щодо:

Щодо деяких новацій законопроекту слід відмітити наступне:

Кабінету Міністрів України доручено протягом одного року, але не пізніше ніж через два роки, з дня опублікування відповідного закону забезпечити утворення визначених у ньому державних органів. При цьому, у пункті 1 розділу XII Перехідних положень законопроекту визначено, що до моменту утворення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, її повноваження здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері залізничного транспорту;

визначено здійснювати фінансове забезпечення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту за рахунок коштів державного бюджету та з інших не заборонених законодавством джерел фінансування;

на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки залізничного транспорту покладено повноваження, зокрема, щодо:

- здійснення державної реєстрації залізничного рухомого складу та ведення відповідного реєстру;

- ведення реєстрів інфраструктури загального користування, під’їзних колій;

на державну спеціалізовану експертну установу з технічного розслідування подій на транспорті покладено завдання щодо технічного розслідування залізничних транспортних подій, а фінансове забезпечення такої установи здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, передбачених законодавством;

забезпечення Кабінетом Міністрів України фінансового та організаційного розділення діяльності АТ «Українська залізниця» як перевізника та як оператора інфраструктури;

зменшення чистого прибутку акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди, на суму цільових коштів (обсяг інвестиційної складової), що надійшли у складі тарифу і спрямовуються на виконання затверджених у встановленому порядку інвестиційних програм.

Крім того Мінфін відмічає, що передбачені законопроектом окремі повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки залізничного транспорту, не виконуються існуючими центральними органами виконавчої влади (зокрема, ведення реєстрів залізничного рухомого склад, стратегічної інфраструктури, під’їзних колій; видача та ведення реєстрів сертифікатів авторизації та сертифікатів безпеки тощо). Тому реалізація вказаних положень законопроекту може потребувати додаткових коштів державного бюджету, розрахунків щодо обсягу яких до законопроекту також не надано.

Водночас, реалізація законопроекту потребуватиме коштів державного та місцевих бюджетів у частині фінансового забезпечення суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів залізничним транспортом, виконання робіт з благоустрою та розвитку об’єктів інфраструктури залізничного транспорту.

Поряд з цим, прийняття проекту закону зумовить зменшення надходжень державного бюджету в частині зменшення чистого прибутку, з якого розраховуються та сплачуються дивіденди господарського товариства залізничного транспорту загального користування.

Загалом Мінфін зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну частину державного бюджету і видаткову частину державного та місцевих бюджетів, при цьому відмічає, що через відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань до положень законопроекту позбавлений можливості надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет.

Зважаючи на зазначене, суб’єкт законодавчої ініціативи відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України зобов’язаний надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні. Про невиконання вказаних вимог вказує також Мінфін у своєму висновку до цього законопроекту.

Необхідно також відмітити, що законопроект містить положення, які потребують приведення у відповідність до вимог бюджетного законодавства. Так, положення законопроекту щодо організації суспільно важливих перевезень пасажирів залізничним транспортом Кабінетом Міністрів України, центральними органами виконавчої влади та їх здійснення за рахунок коштів державного бюджету (пункт 42 частини першої статті 1, частина тринадцята статті 8, частини перша та друга статті 10 законопроекту) не узгоджуються з положеннями Кодексу, оскільки згідно із статтею 91 Кодексу видатки на відшкодування витрат на проїзд у громадському транспорті окремих категорій громадян віднесено виключно до видатків місцевих бюджетів, відтак такі видатки не можуть здійснюватися з державного бюджету. З цього приводу Мінфін, зазначає, що це питання має розглядатися відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за рахунок коштів, виділених на цю мету з відповідних місцевих бюджетів.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання та фінансово-економічних розрахунків і обґрунтувань, з огляду на оцінку впливу його положень на показники бюджетів та зауваження стосовно відповідності бюджетному та іншому законодавству.

Доцільно зазначити, що авторами законопроекту передбачено набрання чинності цим законом через один рік з дня його опублікування (пункт 1 розділ XI Прикінцевих положень).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про залізничний транспорт» (реєстр. № 1196-1 від 29.08.2019), поданий народними депутатами України Кісєльом Ю.Г., Скічком О.О., Кубраковим О.М. та іншими.

2) рекомендувати Комітету з питань транспорту та інфраструктури при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність приведення положень законопроекту (зокрема, пункту 42 частини першої статті 1, частини тринадцятої статті 8, частини першої та другої статті 10) у відповідність до вимог статті 91 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо особливостей декларування та оподаткування активів/доходів фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації)» (реєстр. № 2128 від 11.09.2019), поданий народними депутатами України Тарутою С.О. та Ніколаєнком А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом визначаються особливості декларування та оподаткування активів (доходів) фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації, відповідно до якої, зокрема:

запроваджується подання до 1 травня 2021 року фізичними особами – резидентами та/або громадянами України спеціальної декларації про майновий стан та активи (доходи) станом на 31 грудня 2020 року (далі – спеціальна декларація), що не задекларовано у минулих податкових періодах;

визначаються особливості справляння податку на доходи фізичних осіб з активів (доходів), що не задекларовано у минулих податкових періодах, з 1 липня 2019 року по 31 жовтня 2020 року включно, а саме за: ставкою 0% – щодо доходів, які спрямовуються на купівлю довгострокових державних цінних паперів; ставкою 5% – щодо інших активів (доходів);

не включаються до об’єкта оподаткування військовим збором вищезазначені активи (доходи);

встановлюються певні гарантії для суб’єктів зазначеної Програми (насамперед, звільнення від адміністративної та кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податку).

Крім того, законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України на період підготовки до реалізації та дії Програми розкриття інформації провести широку просвітницьку компанію та масово-роз’яснювальну роботу з популяризації особливостей декларування та оподаткування активів (доходів) фізичних осіб, передбачивши відповідні видатки у проектах бюджету України на 2019 та 2020 роки.

При цьому, у пояснювальній записці зазначено, що реалізація положень законопроекту не призведе до збільшення витрат з державного бюджету, оскільки всі аспекти Програми розкриття інформації здійснюються за рахунок коштів поточних видатків бюджету, передбачених для фінансового забезпечення діяльності Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від обсягу доходів понад 2 млн грн, зазначених суб’єктами декларування у спеціальній декларації, з яких буде сплачений податок за ставкою 5 відсотків. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо особливостей декларування та оподаткування активів/доходів фізичних осіб в рамках Програми розкриття інформації)» (реєстр. № 2128 від 11.09.2019), поданий народними депутатами України Тарутою С.О. та Ніколаєнком А.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для проведення просвітницької компанії та масово-роз’яснювальної роботи з популяризації особливостей декларування та оподаткування активів (доходів) фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (реєстр. № 2184 від 27.09.2019), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не поширювати пільгові умови справляння податків і зборів, застосування штрафних (фінансових санкцій) та податкових вимог для платників податків, які мають об’єкти оподаткування місцевими податками і зборами або провадять діяльність на територіях населених пунктів на лінії зіткнення.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що загальний обсяг втрат 35 місцевих бюджетів Донецької області від дії відповідних пільгових умов у 2017 році склав 79,8 млн грн, у 2018 році – 61,6 млн грн, за 2019 рік очікується у сумі 60,1 млн грн, а на 2020 рік прогнозується в обсязі майже 70,0 млн грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що відповідно до пояснювальної записки реалізація положень законопроекту не потребує витрат з державного та місцевих бюджетів, а за розрахунками автора додаткові надходження до місцевих бюджетів у 2020 році складуть майже 70 млн грн. Крім того відмічено, що Мінфіном законопроект підтримується.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (реєстр. № 2184 від 27.09.2019), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В., матиме вплив на показники бюджету (сприятиме недопущенню втрат доходів від місцевих податків окремих місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях і може призвести до збільшення таких доходів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-6 від 09.10.2019), поданий народним депутатом України Лабазюком С.П.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до вносяться зміни до Земельного кодексу України, законів України «Про Державний земельний кадастр», «Про санкції», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» пропонується, зокрема таке:

- визначити суб’єктний склад осіб, які можуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року);

- впровадити ринок землі першочергово лише для фізичних осіб – громадян України;

- надати доступ до ринку юридичним особам, створеним за законодавством України, бенефіціарним власником (контролером) яких є виключно громадяни України, з 1 січня 2023 року;

- встановити обмеження щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності фізичних осіб – до 500 га, юридичних – до 50 тис. гектар;

- забезпечити переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на правах постійного користування та довічного успадкованого володіння, із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок.

У законопроекті переважна більшість положень повторює положення законопроекту за реєстр. № 2178 від 25.09.2019 року, поданого Кабінетом Міністрів України, тому у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що у разі продажу земельних ділянок за нормативною грошовою оцінкою, яка становить в середньому 27,5 тис. грн для ріллі (дані, розміщені на офіційному сайті Держгеокадастру), розрахункова сума надходжень орієнтовно становитиме 286 млрд гривень (за даними Держгеокадастру в державній власності перебувають 10,4 млн га земель сільськогосподарського призначення).

Таке ж стосується продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать до комунальної власності, наслідком якого має стати збільшення надходжень відповідних місцевих бюджетів.

Водночас, у разі купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державою та/або територіальними громадами, що визнані суб’єктами набуття права власності на такі земельні ділянки, виникне необхідність залучення коштів державного та/або місцевих бюджетів.

Відтак, враховуючи вимоги частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України і частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-6 від 09.10.2019), поданий народним депутатом України Лабазюком С.П., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення доходів таких бюджетів та може зумовити збільшення їх видатків залежно від здійснюваних операцій з купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-10 від 10.10.2019), поданий народними депутатами України Сольським М.Т., Нікітіною М.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, визначає особливості правового регулювання обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення на основі ринкових механізмів переходу прав на земельні ділянки, для реалізації якого пропонується:

- скасувати з 1 жовтня 2020 року заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності;

- встановити мінімальну стартову ціну продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки;

- встановити обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи й пов’язаних з нею осіб. Обмеження не допускають набуття у власність більше 35% сільськогосподарських земель об’єднаної громади, 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України;

- забезпечити переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки;

- забезпечити право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на правах постійного користування та довічного успадкованого володіння, із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок.

Слід зауважити, що законопроект повторює переважну більшість положень проекту закону за реєстр. № 2178 від 25.09.2019 року, поданого Кабінетом Міністрів України, що зумовило надання Міністерством фінансів України відповідного експертного висновку щодо нього.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що за даними Держгеокадастру в державній власності перебувають 10,4 млн га земель сільськогосподарського призначення, тому у разі продажу земельних ділянок за нормативною грошовою оцінкою, яка становить в середньому 27,5 тис. грн для ріллі (дані, розміщені на офіційному сайті Держгеокадастру), розрахункова сума надходжень орієнтовно становитиме 286 млрд гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2178-10 від 10.10.2019), поданий народними депутатами України Сольським М.Т., Нікітіною М.В. та іншими, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення доходів таких бюджетів та може зумовити збільшення їх видатків залежно від здійснюваних операцій з купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Опосередкований:

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ресторанного господарства) (реєстр. № 2136 від 12.09.2019), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Наливайченком В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом передбачається, зокрема, замінити поняття «громадське харчування» поняттям «ресторанне господарство» у положеннях Господарського кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» та «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а також посилити відповідальність за продаж алкогольних напоїв на розлив не в закладах (підприємствах) ресторанного господарства (шляхом збільшення штрафів з 6800 гривень до 10 мінімальних заробітних плат).

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребує здійснення видатків із державного та місцевих бюджетів, а передбачене проектом закону збільшення у 6 разів розмірів штрафів за продаж алкогольних напоїв на розлив у місцях, не віднесених до закладів підприємств ресторанного господарства, може збільшити надходження до доходної частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ресторанного господарства) (реєстр. № 2136 від 12.09.2019), поданий народними депутатами України Тарутою С.О., Наливайченком В.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо тимчасового обмеження здійснення перевірок найменших суб’єктів господарювання Державною фіскальною службою України (реєстр. № 2049 від 04.09.2019), поданий народними депутатами України Шпеновим Д.Ю., Шенцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується установити, що до 1 липня 2021 року перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, зазначене обмеження не поширюється на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість та на перевірки з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Крім того, прикінцевими положеннями законопроекту передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, які були розпочаті та незавершені Державною фіскальною службою України, її територіальними органами на момент набрання чинності відповідним законом, підлягають зупиненню із подальшим скасуванням відповідного рішення про проведення перевірки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету, а саме неможливість вжиття належних заходів податкового контролю щодо платників податків може призвести до зменшення надходжень до бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що запровадження обмежень на проведення перевірок контролюючими органами призведе до неможливості виконання органами ДПС повною мірою головної функції – контролю за повнотою сплати податків суб’єктами господарювання, а зупинення і скасування розпочатих та незавершених ДПС перевірок може призвести до втрат бюджету, уникнення від відповідальності платників податків, стосовно яких проводилися та не завершилися перевірки.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо тимчасового обмеження здійснення перевірок найменших суб’єктів господарювання Державною фіскальною службою України (реєстр. № 2049 від 04.09.2019), поданий народними депутатами України Шпеновим Д.Ю., Шенцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони (реєстр. № 2195 від 01.10.2019), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Мовчаном О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про оренду землі» та «Про використання земель оборони», відповідно до яких встановлюється новий порядок продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності, зокрема, шляхом проведення земельних торгів в єдиній електронній торговій системі у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дасть змогу оптимізувати законодавство з питань продажу та передачі в користування земельних ділянок державної та комунальної власності, удосконалити механізми та процедури продажу та передачі в користування відповідних земельних ділянок, прискорити вказані процеси, підвищити економічну ефективність проведення аукціонів на продаж та передачу в користування земельних ділянок та збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме витрат з державного бюджету та не впливає на виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони (реєстр. № 2195 від 01.10.2019), поданий народними депутатами України Підласою Р.А., Мовчаном О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів у наступних бюджетних періодах від орендної плати за земельні ділянки та від продажу земельних ділянок залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння здоровому способу життя дітей та підлітків (реєстр. № 1135 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

застосовувати за порушення правил торгівлі енергетичними напоями такої ж відповідальності, як за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами (штраф від 100 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі);

застосовувати за розпивання енергетичних напоїв на виробництві такої ж відповідальності, як за розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв та встановити штрафи за відповідні порушення у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у діючій редакції – від 3 до 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

поширити дію Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на енергетичні напої (з наданням визначення такому поняттю);

ввести заборону на:

- роздрібний продаж енергетичних напоїв, вміст етилового спирту в яких перевищує 0,5 відсотка об’ємних одиниць;

- споживання енергетичних напоїв особами, які не досягли
18-річного віку;

- продаж енергетичних напоїв: особам, які не досягли 18-річного віку; у приміщеннях та на території навчальних закладів, закладів охорони здоров’я; з торгових автоматів; у споживчій тарі місткістю більше 0,33 л.;

встановити обмеження і заборону на рекламування енергетичних напоїв, рекламування знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються енергетичні напої.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує видатків з державного бюджету, а підвищення розміру адміністративних штрафів може призвести до збільшення доходів бюджету, які неможливо обрахувати.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сприяння здоровому способу життя дітей та підлітків (реєстр. № 1135 від 29.08.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2052 від 04.09.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Відповідно до пояснювальної записки цілями законопроекту є наближення законодавчих та нормативних актів до вимог Європейського Союзу стосовно:

інгредієнтів і продуктів виділення тютюнових виробів, в тому числі максимальних рівнів смоли, нікотину та монооксиду вуглецю в димі сигарет;

маркування та упаковки тютюнових виробів, включаючи медичні попередження, які мають бути розміщені на пачках тютюнових виробів і на будь-якій зовнішній упаковці;

заборони розміщення на ринку тютюну для перорального застосування;

регулювання певних продуктів, які пов’язані з тютюновими виробами, а саме електронних сигарет і їх заправних контейнерів, а також трав’яних виробів, призначених для куріння;

повної заборони реклами тютюнових виробів в мережі Інтернет.

На думку автора, ухвалення законопроекту дозволить зменшити споживання тютюнових виробів, особливо серед молоді, що поступово призведе до покращення здоров’я населення, а запровадження нових вимог щодо маркування полегшить виявлення контрабандних сигарет, що дозволить зменшити рівні контрабанди сигарет в Україну.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2052 від 04.09.2019), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів щодо кримінальної відповідальності за незаконне видобування бурштину або будь-які інші незаконні операції з ним (реєстр. № 2059-1 від 11.09.2019), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Южаніною Н.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за:

контрабанду бурштину, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю бурштину, – шляхом позбавлення волі на строк від 3 до 7 років;

незаконне видобування бурштину, а так само реалізацію, зберігання, збут, придбання, пересилання, передачу, переробку, перевезення незаконно видобутого бурштину (крім операцій переміщення через митний кордон) – шляхом накладення штрафу від 10.000 до 45.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від 1 до 5 років, або позбавлення волі на той самий строк;

незаконне видобування бурштину, а так само реалізацію, зберігання, збут, придбання, пересилання, передачу, переробку, перевезення незаконно видобутого бурштину (крім операцій переміщення через митний кордон), вчинені за попередньою змовою групою осіб, або повторно, що заподіяло істотну шкоду, – шляхом накладення штрафу від 45.000 до 50.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна;

незаконне видобування бурштину, а так само реалізацію, зберігання, збут, придбання, пересилання, передачу, переробку, перевезення незаконно видобутого бурштину (крім операцій переміщення через митний кордон) на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або якщо вони спричинили тяжкі наслідки – шляхом накладення штрафу від 50.000 до 55.000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна;

сприяння службовою особою шляхом використання свого службового становища вищезазначеним діям або якщо вони завдали істотної шкоди, – шляхом позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна.

У разі виявлення відповідних правопорушень практичне застосування такої законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених залежно від видів порушень та покарань.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту також зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити дохідну частину внаслідок застосування штрафних санкцій та конфіскації майна, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження (позбавлення) волі за відповідний злочин. При цьому, загальний обсяг доходів та видатків бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), наявність якого вимагається Бюджетним кодексом України (частина перша статті 27) та Регламентом Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів щодо кримінальної відповідальності за незаконне видобування бурштину або будь-які інші незаконні операції з ним (реєстр. № 2059-1 від 11.09.2019), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Южаніною Н.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів, коштів щодо реалізації конфіскованого майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства залежно від кількості порушників, видів порушень і покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» (реєстр. № 2078 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Батенком Т.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується перенести введення в дію з 1 січня 2020 року на 1 січня 2025 року дати запровадження екологічних вимог не нижче «ЄВРО-6» для нових транспортних засобів, як вироблених так і ввезених на митну територію України, для митного оформлення з метою вільного обігу та першої державної реєстрації в Україні, а також встановити, що для транспортних засобів, що були у використанні, екологічні вимоги «ЄВРО» не застосовуються.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту зміщення дати введення норм «Євро-6» для нових транспортних засобів та врегулювання застосування вимог «Євро» до вживаних транспортних засобів дозволить активуватися авторинку, що, в свою чергу, завдяки зростанню надходжень митних платежів збільшить надходження у бюджет.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту не мають впливу на показники бюджету та законопроект не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів» (реєстр. № 2078 від 05.09.2019), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Батенком Т.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів (реєстр. № 1193-1 від 20.09.2019), поданий народними депутатами України Кісєльом Ю.Г., Корявченковим Ю.В., Скічком О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом передбачається внесення змін до деяких нормативно-правових актів, зокрема Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про транспорт» та Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів».

Зокрема законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити відповідальність керівника суб’єкта перевезення за порушення законодавства у сфері перевезення небезпечних вантажів залізничним, морським та річковим транспортом та невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті, у розмірі від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи з встановленого на даний час розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 17 000 до 34 000 грн).

Реалізація вказаного вище положення законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів бюджетів, відтак повноваження органів виконавчої влади у сфері перевезення небезпечних вантажів, які відповідно до законодавчої ініціативи пропонується уточнити, необхідно здійснювати за рахунок видатків державного бюджету на забезпечення їх діяльності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із законодавством Європейського Союзу у сфері перевезення небезпечних вантажів (реєстр. № 1193-1 від 20.09.2019), поданий народними депутатами України Кісєльом Ю.Г., Корявченковим Ю.В., Скічком О.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Кузбита Ю.М. щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг за реєстр. № 1064.

Відмітили:

Законопроектом за реєстр. № 1064 передбачено зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг передбачається запровадити новий термін «середньострокове зобов’язання за типовими договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг», визначати у Бюджетній декларації обсяг коштів державного дорожнього фонду, дозволити розпорядникам бюджетних коштів брати бюджетні зобов’язання, враховуючи необхідність виконання таких середньострокових зобов’язань, обмежити можливі обсяги відповідної кредиторської заборгованості, виходячи з вимог використання коштів спеціального фонду бюджету.

Законопроект за реєстр. № 1064 згідно з Постановою Верховної Ради України від 02.10.2019 р. № 146-IX прийнято за основу та доручено Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) доопрацювати законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

У відведений Регламентом Верховної Ради України термін до законопроекту надійшло 25 пропозицій, за наслідками розгляду яких підкомітетом з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України за участі фахівців Міністерства фінансів України підготовлено попередні висновки щодо кожної з таких пропозицій (порівняльна таблиця з проектом висновків до запропонованих пропозицій та поправок роздана народним депутатам України – членам Комітету та додається).

Голова підкомітету Кузбит Ю.М., поінформувавши членів Комітету про результати опрацювання пропозицій, запропонував, зокрема:

пропозицію № 1 щодо визначення терміну «середньострокове зобов’язання за типовими договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг» врахувати в іншій редакції;

пропозиції № 5 та № 19 врахувати та, зважаючи на висновок Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради до прийнятого у першому читанні тексту, відновити чинну редакцію частини п’ятої статті 24-2 та частини третьої статті 103-1 Кодексу, відхиливши відповідно пропозиції №№ 6 – 11, 20 – 25 щодо формування комісій, як такі, що втратили актуальність за відсутності предмету регулювання;

пропозиції №№ 12 – 17, що пов’язані з питаннями взяття бюджетних зобов’язань, відхилити як такі, що врегульовані чинним законодавством, і не потребують додаткового унормування.

Голова підкомітету Кузбит Ю.М. вніс пропозицію підтримати висновки підкомітету щодо пропозицій, викладених у порівняльній таблиці, та ухвалити таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 1064 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у остаточній редакції, викладеній у підготовленій Комітетом порівняльній таблиці до законопроекту.

Заступник Міністра фінансів Шкураков В.О. висловився про підтримку пропозицій підкомітету щодо остаточної редакції змін до Кодексу.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив заперечень і зазначив, що підготовлений Комітетом до другого читання законопроект є збалансованим.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію підтримати висновки підкомітету щодо пропозицій народних депутатів та рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 1064 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій в остаточній редакції, викладеній у підготовленій Комітетом порівняльній таблиці до законопроекту. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового планування розвитку і утримання автомобільних доріг за реєстр. № 1064 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій в остаточній редакції, викладеній у підготовленій Комітетом порівняльній таблиці до законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

3. Різне.

Наприкінці засідання з організаційних питань діяльності Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) Голова Комітету Арістов Ю.Ю. надав слово секретарю Комітету Цабалю В.В.

Секретар Комітету Цабаль В.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що у зв’язку з тим, що до Комітету надходять звернення про надання копій документів за підсумками роботи підкомітетів, Комітет з метою належного тлумачення положень законодавства щодо забезпечення діяльності підкомітетів звернувся за роз’ясненням до Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України, який відповідає за це питання.

Згідно з наданим роз’ясненням (копія роздана народним депутатам України – членам Комітету) за практикою застосування положень Закону України «Про комітети Верховної Ради України» завданням підкомітету як робочого органу комітету є попередня підготовка питань, віднесених комітетом до його відання, шляхом внесення пропозицій і проектів актів для розгляду на засіданні комітету. При цьому у наданому роз’ясненні наголошено, що закон не містить норм щодо ухвалення актів підкомітетом та ведення протоколів або стенограм своїх засідань. Відповідно за узагальнюючим висновком Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України норми закону не передбачають ведення протоколів та стенограм засідань підкомітетів, а реєстрування членів підкомітету на його засіданні не є обов’язковим.

Підсумовуючи, секретар Комітету Цабаль В.В. вніс пропозицію поставити на голосування таке питання: надане Комітетом з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України роз’яснення взяти до відома та керуватися ним у роботі, а головам підкомітетів врахувати його при організації засідань підкомітетів Комітету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену секретарем Комітету Цабалем В.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 3.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly_9skl/76030.html

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №11 від 07.11.2019

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти