ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №39 від 03.06.2020

09 червня 2020, 11:31

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №39 від 3 червня 2020 року

15год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: заступник Голови Комітету Трухін О.М.*

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П. Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народних депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Сєрік Н.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Новацька О.В., Сторожук О.В.

____________________________

*У зв’язку з відсутністю Голови Комітету Арістова Ю.Ю. з поважних причин головував на засіданні Комітету з питань бюджету за його дорученням заступник Голови Комітету Трухін О.М.

Список запрошених та інших присутніх на засіданні осіб:

від Офісу Президента України

Подоляк М.М. – радник Керівника;

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – Міністр;

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Зубанєва К.Є. – начальник Управління аналізу бюджету та макроекономічних показників;

Романюк Ю.П. – директор Департаменту прогнозування доходів бюджету а методології бухгалтерського обліку;

Гладун Є.А. – начальник Управління прогнозування доходів бюджету Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Державної казначейської служби України

Слюз Т.Я. – Голова;

від Національної академії наук України

Пирожков С.І. – Віце-президент;

Литвишко Л.С. – начальник Відділу фінансово-економічного забезпечення діяльності;

Тодуров І.М. – директор Державної наукової установи Центр інноваційних медичних технологій;

від Міністерства оборони України

Петренко А.Г. – заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції;

Дяченко С.В. – директор Департаменту фінансів;

від Міністерства соціальної політики України

Лазебна М.В. – Міністр;

Котик Є.Д. – перший заступник Міністра;

Денисова О.О. – заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України;

від Міністерства охорони здоров’я України

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

від Міністерства розвитку громад та територій України

Чернишов О.М.– Міністр;

Мацків О.А. – керівник Патронатної служби;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кубраков О.М. – Голова;

Кузькін Є.Ю. – керівник Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Яремчук І.М. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

інші особи

Сімоненко О.А. – представник національного проекту «Велике будівництво».

Відкриваючи засідання, заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що Голова Комітету Арістов Ю.Ю. на період свого перебування на лікарняному, керуючись положеннями статті 34 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», доручив йому здійснювати організацію роботи Комітету і секретаріату. Членам Комітету відповідне повідомлення було надіслано 29.05.2020 через систему електронного документообігу Верховної Ради України.

Також присутніх було поінформовано, що 2 червня п.р. Верховною Радою України прийнято Постанову, відповідно до якої членом Комітету з питань бюджету обрано народного депутата України Пузійчука Андрія Вікторовича (фракція політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»). Таким чином кількісний склад Комітету становить 34 народних депутати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національній академії наук (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 583-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 587-р).

3. Про погодження виділення коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України (відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 385).

4. Про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3509 від 20.05.2020), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Кравчук Є.М., Трухіним О.М. та іншими, а також альтернативні до нього проекти законів за реєстр. № 3509-1 від 02.06.2020, поданий народними депутатами України Цабалем В.В., Васильченко Г.І. та іншими, та за реєстр. № 3509-2 від 02.06.2020, поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Железняком Я.І. та іншими.

5. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 3510 від 20.05.2020 р.), внесений народними депутатами України Трухіним О.М., Шуляк О. О. та іншими.

6. Про проект Закону України про внесення змін до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3288 від 30.03.2020 р.), внесений народними депутатами України Монастирським Д.А., Костіним А.Є. та іншими.

7. Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

8. Про нагородження працівників секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань" (щодо надання правових інструментів для боротьби з рейдерством та зміни порядку доступу до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)" (реєстр. № 3179 від 05.03.2020, народні депутати України Качура О.А., Пивоваров Є.П. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оптимізації роботи Верховної Ради" (реєстр. № 3018-1 від 26.02.2020, народний депутат України Марченко Л.І.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оптимізації роботи Верховної Ради" (реєстр. № 3018-2 від 26.02.2020, народні депутати України Папієв М.М., Борт В.П., Качний О.С., Ларін С.М., Скорик М.Л.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про очищення влади" (щодо недопущення зовнішнього впливу на інтереси держави)" (реєстр. № 3326 від 13.04.2020, народний депутат України Христенко Ф.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо оптимізації роботи Верховної Ради" (реєстр. № 3018 від 05.02.2020, народний депутат України Фролов П.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення" щодо впровадження механізму реалізації прав гарантованих статтею 41 Конституції України" (реєстр. № 3342 від 15.04.2020, народні депутати України Железняк Я.І., Цабаль В.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо відтермінування набрання ним чинності" (реєстр. № 3372 від 21.04.2020, народні депутати України Железняк Я.І., Цабаль В.В., Клименко Ю.Л., Рудик К.О. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реаліації майна в іпотеці та виконавчому провадженні" (реєстр. № 3360 від 17.04.2020, народні депутати України Мотовиловець А.В., Мовчан О.В., Підласа Р.А.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо впорядкування відповідальності за злочини, скоєні з мотивів нетерпимості)" (реєстр. № 3316-2 від 24.04.2020, народний депутат України Булах Л.В. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо закупівлі природного газу" (реєстр. № 3176 від 05.03.2020, народні депутати України Бєлькова О.В., Железняк Я.І., Герус А.М., Жупанин А.В. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо вжиття невідкладних заходів у боротьбі з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19" (реєстр. № 3213 від 13.03.2020, народні депутати України Чорний Д.С., Нестеренко К.О.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо скасування тендерних процедур для закупівлі медичних засобів, товарів, послуг і робіт для здійснення санітарних та протиепідемічних заходів при виникненні інфекційних та масових неінфекційних захворювань" (реєстр. № 3217 від 16.03.2020, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо недопущення нарахування штрафів і пені за прострочення платежів за договорами оренди житла у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби)" (реєстр. № 3334 від 14.04.2020, народний депутат України Кінзбурська В.О.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 193 Податкового кодексу України щодо здешевлення соціально значущих продовольчих товарів (реєстр. № 3305-1 від 23.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується оподатковувати податком на додану вартість за ставкою 7% операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України соціально значущих продовольчих товарів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що зниження ставки ПДВ з 20% до 7% по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України соціально значущих продовольчих товарів, перелік яких визначатиметься Кабінетом Міністрів України, в кінцевому результаті матиме наслідком зниження цін на соціальні продукти харчування для кінцевого споживача – населення України.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місця, наступного за місяцем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 193 Податкового кодексу України щодо здешевлення соціально значущих продовольчих товарів (реєстр. № 3305-1 від 23.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, а також може у середньостроковій перспективі опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування незареєстрованих лікарських засобів для індивідуального використання громадянами (реєстр. № 3370 від 21.04.2020), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Дубновим А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів для індивідуального використання громадянами відповідно до Закону України «Про лікарські засоби», які переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному, несупроводжуваному багажі громадянина або надходять на адресу фізичних осіб в міжнародних поштових та експрес-відправленнях в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законопроекту призведе до недоотримання державним бюджетом 20% ПДВ з ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів для індивідуального використання громадянами (враховуючи невелику кількість пацієнтів, які потребують таких ліків, ці втрати будуть незначними для бюджету), при цьому розширення доступу пацієнтів до необхідних їм лікарських засобів за рахунок зниження їх вартості зменшить кількість випадків ускладнень та критичних станів у громадян з тяжкими захворюваннями та втрати ними працездатності через неотримане або неякісне лікування, що в свою чергу, призведе до скорочення державних видатків на забезпечення високовартісної спеціалізованої медичної допомоги та соціальних виплат таким громадянам.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження ПДВ, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано фінансово-економічних розрахунків. При цьому Мінфін зазначає, що неможливо здійснити розрахунки можливих втрат бюджету у зв’язку з відсутністю інформації щодо переліку кодів товарів згідно з УКТЗЕД та можливих обсягів ввезення не зареєстрованих в Україні лікарських засобів для індивідуального використання громадянами, що будуть ввозитися зі звільненням від оподаткування ПДВ.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування незареєстрованих лікарських засобів для індивідуального використання громадянами (реєстр. № 3370 від 21.04.2020), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В., Дубновим А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення лікарських засобів та медичних виробів для населення (реєстр. № 3382 від 23.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (у діючій редакції такі операції оподатковуються ПДВ за ставкою 7%).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що скасування оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та медичних виробів, матиме наслідком здешевлення таких товарів для кінцевого споживача – населення країни.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення лікарських засобів та медичних виробів для населення (реєстр. № 3382 від 23.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, а також може у середньостроковій перспективі опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування частини заробітної плати найманих працівників в сумі фактичного прожиткового мінімуму на період надзвичайної ситуації чи/та карантину (реєстр. № 3331 від 13.04.2020), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Тимошенко Ю.В., Пушкаренком А.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, на період дії надзвичайної ситуації та/чи карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходи у вигляді заробітної плати, нараховані платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), у сумі фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, в цінах грудня попереднього року.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що зменшення доходів місцевих та державного бюджетів в результаті впровадження законопроекту має компенсуватися за рахунок: збільшення надходжень до бюджетів від податків з реалізації товарів та послуг і зменшення витрат на державну підтримку малозабезпеченим (зокрема на субсидії), у зв’язку із збільшенням доходів населення; секвестру відповідних бюджетів; стабілізаційного фонду.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджетів всіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 3,8 млрд грн у розрахунку на місяць. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Поряд з тим, необхідно відмітити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування частини заробітної плати найманих працівників в сумі фактичного прожиткового мінімуму на період надзвичайної ситуації чи/та карантину (реєстр. № 3331 від 13.04.2020), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Тимошенко Ю.В., Пушкаренком А.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вільну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної діяльності у Херсонській області (реєстр. № 3183 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується створити вільну економічну зону (далі – ВЕЗ) терміном на 50 років в адміністративно-територіальних межах Херсонської області та запровадити спеціальний режим інвестиційної діяльності на її території, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів ВЕЗ (статті 13 і 14 законопроекту) при реалізації ними інвестиційних проектів із мінімальним сумарним обсягом інвестицій не менше 40-700 тис. євро залежно від виду господарської діяльності, а саме:

звільняються від оподаткування митними платежами ввезенні на територію ВЕЗ послуги, товари та інші предмети (крім підакцизних товарів) з-за меж митної території України;

звільняється на п’ять років від оподаткування прибуток суб’єктів ВЕЗ, одержаний на території ВЕЗ від реалізації інвестиційних проектів (прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційних проектів з шостого по десятий рік включно, пропонується оподатковувати у розмірі 50% діючої ставки);

не включається до валового доходу суб’єкта ВЕЗ, нарахованого з метою оподаткування, сума інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

будь-які виплати нерезиденту з доходів, отриманих таким нерезидентом від провадження господарської діяльності на території ВЕЗ, оподатковуються за ставкою в розмірі 5%;

не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та не обмежуються за розміром суми, сплачені будь-яким суб'єктом ВЕЗ на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника такого податку;

податок на доходи фізичних осіб, який утримується з доходу у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), укладеного із суб'єктом ВЕЗ, сплачується у розмірі 50% діючої ставки оподаткування;

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю сплачуються у розмірі 50% діючої ставки оподаткування;

надається можливість Херсонській обласній раді, міським, селищним та сільським радам встановлювати суб’єктам ВЕЗ додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до відповідних місцевих бюджетів.

Насамперед, слід зазначити, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу), а зміни до Митного кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

При цьому слід відмітити, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншими законопроектами того ж розробника «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань діяльності на території вільної економічної зони у Херсонській області» (реєстр. № 3184 від 06.03.2020) та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання окремих питань діяльності на території вільної економічної зони у Херсонській області» (реєстр. № 3185 від 06.03.2020), а відтак практика застосування законопроекту за реєстр. № 3183 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття із законопроектами за реєстр. № 3184 і № 3185.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту матиме значний позитивний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на збільшення дохідної частину бюджетів залежатиме від обсягів зовнішньої та внутрішньої торгівлі, що здійснюватиметься суб’єктами господарювання на території Херсонської області, а також від результатів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території ВЕЗ.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме значний негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від: обсягів імпортних операцій, що здійснюватимуться на території Херсонської області /довідково: за даними Держстату обсяг імпорту товарів і послуг за 9 місяців 2019 рік в Херсонській області становив 246,6 млн дол США/; результатів фінансово-господарської діяльності (рівня прибутковості) суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території ВЕЗ; розмірів земельних ділянок та об’єктів нерухомості, які є у власності або у користуванні таких суб’єктів; розмірів заробітної плати працівників суб’єктів ВЕЗ та сум, які будуть сплачені суб’єктами ВЕЗ на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку на доходи фізичних осіб. Мінфін також зауважує, що передбачені законопроектом особливості митного законодавства та оподаткування прибутку на території ВЕЗ є аналогічними тим, що діяли в ВЕЗ до 31 березня 2005 року і були скасовані, зокрема, через викривлення конкуренції, бюджетну неефективність, окремі зловживання.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, відповідно до цього Кодексу податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Таким чином, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків у разі його унормування у Податковому кодексі України призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Необхідно також відмітити, що згідно із статтею 5 законопроекту органами управління ВЕЗ є: Херсонська обласна рада, Херсонська обласна державна адміністрація, міські, селищні та сільські ради, виконавчі органи міських, селищних та сільських рад, а також орган господарського розвитку і управління ВЕЗ «Регіональне інвестиційне агентство», утворений Херсонською обласною радою за поданням Херсонської обласної державної адміністрації.

Статтями 6, 7 і 8 законопроекту передбачається, що відповідні органи управління будуть виконувати відповідно ряд функцій, зокрема: визначення стратегічних напрямів розвитку ВЕЗ; визначення критеріїв оцінки ефективності та результативності діяльності суб’єктів ВЕЗ; оцінка ефективності та результативності діяльності суб’єктів ВЕЗ за критеріями, визначеними Херсонською обласною радою; надання центральним органам виконавчої влади інформації щодо загальних результативних показників функціонування ВЕЗ; прийняття рішення про надання в користування (оренду) суб’єктам ВЕЗ земельних ділянок, об’єктів інфраструктури, розташованих на відповідній території, природних ресурсів та родовищ корисних копалин місцевого значення; представлення на міжнародних платформах (виставках, конкурсах тощо) потенціалу Херсонської області /з метою залучення іноземних інвестицій та розміщення на території ВЕЗ нових виробничих та переробних промислових комплексів/; організація та проведення прозорих конкурсів серед органів місцевого самоврядування (територіальних громад) /щодо відбору найкращих пропозицій для розміщення суб’єктами ВЕЗ об’єктів виробничої та невиробничої інфраструктури, у тому числі офісних будівель, готелів, жилих будинків тощо/; сприяння будівництву об’єктів виробничої та невиробничої інфраструктури та розвиток комунікаційних мереж; здійснення разом з відповідними органами державної влади та правоохоронними органами заходів щодо забезпечення законності і правопорядку, економічної та екологічної безпеки на території ВЕЗ; сприяння у розміщенні замовлень на підготовку (перепідготовку) у вищих та професійно-технічних навчальних закладах Херсонської області працівників та робітників у залежності від потреб суб’єктів ВЕЗ та інші.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат обласного бюджету Херсонської області на функціонування органів управління ВЕЗ залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вільну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної діяльності у Херсонській області (реєстр. № 3183 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, податку на майно, митних платежів та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі унормування відповідних податкових пільг у Податковому та Митному кодексах України, а також може потребувати додаткових видатків місцевих бюджетів на функціонування органів управління ВЕЗ залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань діяльності на території вільної економічної зони у Херсонській області (реєстр. № 3184 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, відповідно до яких визначаються особливості оподаткування суб'єктів вільної економічної зони у Херсонській області (далі – ВЕЗ) при реалізації інвестиційних проектів, зокрема, передбачається:

надати можливість Херсонській обласній раді, міським, селищним та сільським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для суб’єктів ВЕЗ;

оподатковувати за ставкою 5% виплати нерезиденту з доходів з джерелом їх походження з України, отриманих таким нерезидентом від провадження господарської діяльності на території ВЕЗ;

не включати до валового доходу суб’єкта ВЕЗ, нарахованого з метою оподаткування, суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнити на п’ять років від оподаткування прибуток суб’єктів ВЕЗ, одержаний на території ВЕЗ від реалізації інвестиційних проектів (прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційних проектів з шостого по десятий рік включно, пропонується оподатковувати у розмірі 50% діючої ставки);

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб 50% доходів у вигляді заробітної плати, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), укладеного із суб'єктом ВЕЗ;

зменшувати на 50% розмір діючих ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, які є суб’єктами ВЕЗ, та плати за землю за земельні ділянки, які перебувають у власності або надані у користування суб’єктам ВЕЗ.

Насамперед слід відмітити, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту того ж розробника «Про вільну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної діяльності у Херсонській області» (реєстр. № 3183 від 06.03.2020), а відтак практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 3184 залежить від прийняття законопроекту за реєстр. № 3183.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту матиме значний позитивний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на збільшення дохідної частини бюджетів залежатиме від обсягів зовнішньої та внутрішньої торгівлі, що здійснюється суб’єктами господарювання на території Херсонської області, а також від результатів фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території ВЕЗ.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме значний негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від: розміру доходу з джерелом його походження з України, який виплачуватиметься на користь нерезидента або уповноваженої ним особи; результатів фінансово-господарської діяльності (рівня прибутковості) суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території ВЕЗ; розмірів заробітної плати працівників суб’єктів ВЕЗ та сум, які будуть сплачені суб’єктами ВЕЗ на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку на доходи фізичних осіб; розмірів земельних ділянок та об’єктів нерухомості, які є у власності або у користуванні суб’єктів ВЕЗ. Мінфін також зауважує, що запровадження податкових пільг, як заходу економічної підтримки окремих суб’єктів господарювання, створює дискримінаційні умови по відношенню до інших платників, посилює диспропорцію в податковій системі, робить її непрозорою, ускладнює адміністрування податків, призводить до створення різних схем ухилення від оподаткування та мінімізації податкових зобов’язань.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань діяльності на території вільної економічної зони у Херсонській області (реєстр. № 3184 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, митних платежів і податку на майно та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів з урахуванням прийняття законопроекту за реєстр. № 3183). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення обмежень в оплаті праці та відпусток осіб, які займають політичні посади, і відповідальності за отримання ними доходів не за основним місцем роботи» (реєстр. № 2828 від 31.01.2020), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Стрункевичем В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити термін «особи, які займають політичні посади», до якого віднести такі категорії посад: Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, заступники міністрів, Голова Верховної Ради України, заступники Голови Верховної Ради України, народні депутати України /доповнення статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» новим абзацом/ та віднести до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції здійснення моніторингу та контролю за виконанням цими особами обмежень щодо отримання доходів не за основним місцем роботи /доповнення частини першої статті 11 цього Закону пунктом 6-1/;

визначити, що особам, які займають політичні посади, забороняється отримувати: доходи від оплачуваної діяльності не за основним місцем роботи (крім викладацької, наукової і творчої діяльності); доходи від реалізації майнових прав інтелектуальної власності, розмір яких, отриманий з одного джерела протягом одного року, перевищує 200 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня цього року; дивіденди, які виплачуються юридичною особою, в якій особа, яка займає політичну посаду, володіє істотною участю; роялті, благодійну допомогу, матеріальну допомогу, виграші, призи. При цьому передбачається, що у разі нарахування (отримання) доходів на користь особи, яка підпадає під дане обмеження, вона зобов’язана перерахувати такі доходи на користь державного бюджету та письмово поінформувати про даний факт Національне агентство, яке публікує інформацію про такі кошти на власній веб-сторінці /доповнення Закону України «Про запобігання корупції» новою статтею 25-1/;

встановити адміністративну відповідальність за порушення особою, яка займає політичну посаду, встановлених законом обмежень щодо отримання доходів не за основним місцем роботи, визначених статтею 25-1 Закону України «Про запобігання корупції», у вигляді штрафу від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу не за основним місцем роботи /доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 172-4-1/;

встановити щомісячний посадовий оклад Прем’єр-міністру України та Голові Верховної Ради України у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня поточного року (в умовах 2020 р. – 188920 гривень), а також членам Кабінету Міністрів України, заступникам міністрів, заступникам Голови Верховної Ради України, головам і заступникам голови, секретарям комітетів Верховної Ради України, іншим народним депутатам України – у процентному відношенні до зазначеного посадового окладу (від 75% до 95%) /зміни до статей 53 та 54 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статей 33 Закону України «Про статус народного депутата України»/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного або місцевих бюджетів, оскільки передбачається, що додаткові видатки на заробітну плату осіб, які займають політичні посади, будуть компенсовані за рахунок перерахунку на користь державного бюджету доходів цих осіб, які вони отримують не за основним місцем роботи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на дохідну та видаткову частини бюджетів.

Зокрема, за орієнтованими розрахунками, додаткові видатки на оплату праці народних депутатів, членів Уряду та їх заступників становитимуть 0,56 млрд гривень. Відмічено також, що реалізація законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету від запропонованих санкцій (штрафи тощо), проте оцінити вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Однак, до законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо термінів введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Окремо слід зауважити, що Мінфіном не підтримується законопроект, оскільки:

визначення в законах України умов оплати праці членів Уряду, їх заступників не відповідає статті 8 Закону України «Про оплату праці», статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 19.09.2019 р. № 117-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» щодо віднесення до основних повноважень Кабінету Міністрів України визначення умов оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів;

законопроект не узгоджується з пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким визначено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення обмежень в оплаті праці та відпусток осіб, які займають політичні посади, і відповідальності за отримання ними доходів не за основним місцем роботи» (реєстр. № 2828 від 31.01.2020), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Стрункевичем В.О. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на оплату праці народних депутатів України, членів Уряду та їх заступників, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації доходів у разі виявлення відповідних порушень та від перерахування доходів не за основним місцем роботи відповідними посадовими особами у разі настання такого випадку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо додаткових джерел наповнення територіальних дорожніх фондів (реєстр. № 2779 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Колихаєвим І.В., Пушкаренком А.М., Кіссе А.І та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується доповнити джерела формування територіальних дорожніх фондів, що створюються у складі спеціального фонду бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських, селищних бюджетів та бюджетів об'єднаних територіальних громад, визначивши їх у такому складі:

1) субвенція з Державного бюджету України місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

2) 50 відсотків суми перевиконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів;

3) 13,44 відсотка акцизного податку з виробленого в Україні пального;

4) 13,44 відсотка акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального;

5) 100 відсотків транспортного податку;

6) 100 відсотків збору за місця для паркування транспортних засобів;

7) 50 відсотків надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі;

8) 50 відсотків надходжень від адміністративних штрафів за порушення правил паркування транспортних засобів та порушення правил обладнання майданчиків для платного паркування транспортних засобів;

9) місцеві запозичення, залучені для реалізації інвестиційних проектів на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування;

10) інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України та/або рішенням про місцевий бюджет.

Поряд з тим у законопроекті запропоновані напрями використання коштів територіальних дорожніх фондів, а саме:

1) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

2) фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах;

3) виконання боргових зобов’язань за місцевими запозиченнями, отриманими на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування та сільських доріг;

4) інші заходи, пов’язані з будівництвом, реконструкцією, ремонтом і утриманням автомобільних доріг загального користування та сільських доріг, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень дозволить щорічно акумулювати у територіальних дорожніх фондах понад 50,2 млрд грн (розраховано виходячи з фактичного виконання показників запропонованих доходів державного та місцевих бюджетів у попередні бюджетні періоди) або більше ніж у 2020 році у 2,2 рази (у 2020 році до територіальних дорожніх фондів спрямовується лише субвенція з державного бюджету у обсязі 22,17 млрд грн), особливістю законопроекту є перерозподіл джерел доходів із загального фонду державного та місцевих бюджетів на користь спеціального фонду місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що прийняття законопроекту матиме наслідком збільшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів за рахунок відповідного зменшення обсягу доходів загального і спеціального фондів державного бюджету та загального фонду місцевих бюджетів, а відтак може призвести до розбалансування бюджетів, у тому числі до втрат доходів загального фонду державного бюджету. При цьому, наведено орієнтовні обсяги доходів, що плануються для зарахування до спеціального фонду місцевих бюджетів (з огляду на планові показники 2020 року):

15 млрд грн від перевиконання планових показників на митниці (у разі реалізації відповідного експерименту);

2 млрд грн акцизного податку з виробленого у Україні пального (на сьогодні спрямовуються 86,6% до спеціального фонду державного бюджету та 13,44% – загального фонду місцевих бюджетів);

6 млрд грн акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального (на сьогодні спрямовуються 86,6% до спеціального фонду державного бюджету та 13,44% – загального фонду місцевих бюджетів);

0,4 млрд грн транспортного податку (на сьогодні спрямовуються до загального фонду місцевих бюджетів);

0,1 млрд грн збору за місця для паркування транспортних засобів (на сьогодні спрямовуються до загального фонду місцевих бюджетів);

1,2 млрд грн надходжень від адміністративних штрафів за правопорушення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі ( на сьогодні спрямовуються до загального та спеціального фонду державного бюджету);

0,5 млрд грн надходжень від адміністративних штрафів за порушення правил паркування транспортних засобів (на сьогодні спрямовуються до загального фонду державного бюджету).

Загалом Мінфін не підтримує прийняття законопроекту, висловлюючи ряд зауважень з приводу кожного із запропонованих додаткових джерел формування територіальних дорожніх фондів та застережень щодо наслідків розбалансування бюджетів.

Поряд з тим, слід звернути увагу, що запропоноване положення щодо затвердження переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування та сільських доріг рішенням відповідного органу місцевого самоврядування буде мати неоднозначне тлумачення, оскільки відповідно до статті 140 Конституції України органи місцевого самоврядування – це сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, районні та обласні ради.

Зважаючи, що законопроект містить положення щодо зарахування податків і зборів до державного та місцевих бюджетів і здійснення місцевих запозичень відмінні від встановлених вимог у статтях 29, 64, 69, 69-1, 74 Бюджетного кодексу України, належить зауважити, що у разі, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу (частина друга статті 4 Кодексу). Тому для практичної реалізації положень законопроекту авторами цієї законодавчої ініціативи подано системно пов’язаний законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо додаткових джерел наповнення територіальних дорожніх фондів (реєстр. № 2780). Відтак, з метою забезпечення узгодженості правових норм такі законопроекти належить розглядати одночасно.

Беручи до уваги, що законопроект призводить до розбалансування бюджетних показників, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), має відповідати частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо додаткових джерел наповнення територіальних дорожніх фондів (реєстр. № 2779 від 17.01.2020), поданий народними депутатами України Колихаєвим І.В., Пушкаренком А.М., Кіссе А.І та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до зменшення доходів загального та спеціального фондів державного бюджету та зменшення доходів загального фонду місцевих бюджетів, а також збільшення доходів спеціального фонду місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (реєстр. № 3292 від 30.03.2020), внесений народним депутатом України Чорним Д.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом пропонується:

продовжити деякі пільги, запроваджені Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», на строк до 1 липня 2020 року;

звільнити від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску фізичними особами – підприємцями не лише за себе (як передбачено на сьогодні), а й за найманих працівників, при цьому пільги зі сплати ЄСВ будуть застосовуватися до платників єдиного внеску, діяльність яких була призупинена згідно з рішенням Кабінету Міністрів України на період проведення заходів запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

надати можливість відстрочення обов’язку погашення основної суми кредиту в банках та нарахованих відсотків за ним.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан вказаних суб’єктів господарювання та громадян України і відповідно опосередковано може вплинути на їх розрахунки з бюджетом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду та фондів соціального страхування. При цьому відмічено, що реалізація положень законопроекту в частині подовження звільнення від сплати ЄСВ на строк до 1 липня 2020 року лише фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства призведе до втрат Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у сумі 2,2 млрд грн, внаслідок чого виникне необхідність у додатковому фінансовому забезпеченні з державного бюджету видатків таких фондів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (реєстр. № 3292 від 30.03.2020), внесений народним депутатом України Чорним Д.С., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду, а також може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (реєстр. № 3292-1 від 15.04.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом пропонується встановити (продовжити) граничні строки дії деяких пільг, запроваджених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», не раніше закінчення періоду дії карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо подолання наслідків економічної кризи спричиненої безпрецедентними заходами боротьби з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (реєстр. № 3292-1 від 15.04.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду, а також може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо мови роботи) (реєстр. № 3084 від 18.02.2020), поданий народними депутатами України Волошиним О.А. та Бужанським М.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 2 Регламенту Верховної Ради України, встановивши, що:

- мовою роботи посадових осіб Верховної Ради України, на яких поширюється дія Закону України «Про державну службу», є державна мова;

- народні депутати та інші особи, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу», на пленарних засіданнях Верховної Ради України, парламентських слуханнях, в роботі органів Верховної Ради можуть використовувати для всіх видів виступів, передбачених у статті 32 цього Регламенту, мови національних меншин України. У такому разі за потреби Апарат Верховної Ради України забезпечує переклад з мов національних меншин України на державну мову і навпаки.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту реалізація його положень може призвести до збільшення навантаження на роботу Апарату Верховної Ради України та потребувати додаткових видатків державного бюджету на оплату праці перекладачів, однак за відсутності фінансово-економічного обґрунтування вартісну величину такого впливу здійснити неможливо.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, належить узгодити з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо мови роботи) (реєстр. № 3084 від 18.02.2020), поданий народними депутатами України Волошиним О.А. та Бужанським М.А., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольну реформу (реєстр. № 2730 від 14.01.2020), внесений народними депутатами України Буймістер Л.А., Підласою Р.А., Наталухою Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект передбачає проведення конкуренційно-антимонопольної реформи, яка має на меті підвищення ефективності системи розвитку та захисту економічної конкуренції, як рушійної сили розвитку економіки України. Положеннями законопроекту пропонується, серед іншого, таке:

1) у системі Антимонопольного комітету України /далі – Комітет/ утворюється Комісія (Комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель у складі трьох Уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є членами Комісії (Комісій) та не є державними уповноваженими Комітету. Такі уповноважені призначаються Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України за результатами проведеного конкурсу (за необхідності кількість зазначених уповноважених може бути збільшена на підставі пропозицій Голови Комітету). Серед повноважень Комісії (Комісій) з розгляду скарг передбачено, зокрема, ведення єдиного відкритого Державного реєстру суб’єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій в публічних закупівлях /внесено зміни до частини шостої (сьомої) статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та передбачено нову статтю 6-1 у цьому Законі/;

2) передбачається розширення повноважень Комітету виданням нового документу (наказу про примусове стягнення штрафу), що матиме силу виконавчого документа та видаватиметься після закінчення строку оскарження рішення Комітету щодо накладання штрафу та спливу строку сплати такого штрафу у добровільному порядку /доповнено частину першу статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» новим пунктом 16 та викладено у новій редакції частину шосту статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»/;

3) покладається на Вищий суд з питань інтелектуальної власності повноваження щодо розгляду позовів, заяв і скарг у зв’язку із застосуванням конкуренційного законодавства (окрім оскарження рішень Комітету у сфері розгляду скарг про порушення законодавства про публічні закупівлі), зважаючи на таке зазначений суд перейменовується на Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції /внесено зміни до частини другої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, пункту 15 частини першої і частини четвертої статті 7 та частини першої статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а також внесені зміни до відповідних положень Закону України «Про захист економічної конкуренції»/;

4) збільшується плата для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв /внесено зміни до частини другої статті 34 Закону України «Про захист економічної конкуренції»/, а саме пропонується визначити її в таких розмірах: із заяв про надання дозволу на концентрацію – у розмірі 4500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 1200/, якщо заява про надання дозволу на концентрацію підлягає розгляду за спрощеною процедурою – у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /немає відповідної чинної норми/, а в разі сплати суми збору за надання попередніх висновків з цих питань – у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 880/; із заяв про надання дозволу на узгоджені дії – у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 600/, а в разі сплати суми збору за надання попередніх висновків з цих питань – у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 280/; із заяв про надання висновків – у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 320/;

5) передбачається запровадження штрафів за новими видами можливих порушень конкуренційного законодавства /внесено зміни до статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і відповідно до частини другої статті 52 цього Закону/, а саме: за порушення відповідачами строку запровадження конкуренційної комплаєнс-програми накладається штраф у розмірі 10 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за невиконання відповідачами рішення органу Комітету щодо запровадження стосовно цих осіб конкуренційної комплаєнс-програми – штраф у розмірі 20 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за невиконання відповідачами положень запровадженої комплаєнс-програми – штраф у розмірі 15 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за повторне вчинення вищезазначених дій – штраф у розмірі 30 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Поряд з тим, змінами до статті 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається накладення штрафу: за невиконання рішення Комітету щодо запровадження суб’єктом господарювання конкуренційної комплаєнс-програми, порушення строку запровадження конкуренційної комплаєнс-програми, невиконання положень запровадженої комплаєнс-програми – від 5 тисяч до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян, а за повторне вчинення таких дій – від 10 тисяч до 20 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

6) запроваджується новий механізм врегулювання спорів у справах про порушення конкуренційного законодавства /передбачено нову статтю 46-1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та відповідно частину восьму статті 52 цього Закону/, зокрема істотною умовою укладання Угоди з цього питання є зменшення розміру штрафу (що орган Комітету повинен був визначити у разі незастосування дій щодо врегулювання спору та при прийнятті рішення у справі): до 50% – у разі врегулювання спору до складання подання з попередніми висновками; до 20% – у разі врегулювання спору після складання подання з попередніми висновками, але до прийняття рішення про накладання штрафу по суті справи; на 10% – у разі врегулювання спору до прийняття рішення у справі.

Крім того, передбачається порядок зменшення розміру штрафів за надання доказів вчинення антиконкурентних узгоджених дій /передбачено нову статтю 52-2 Закону України «Про захист економічної конкуренції»/;

7) скасовується стягнення пені за прострочення сплати штрафу /викладено у новій редакції статтю 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у якій виключено чинну частину п’яту, що передбачає нараховування пені у розмірі 1,5% від суми штрафу/;

8) збільшуються штрафні санкції за:

а) антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю – накладення штрафу у розмірі від 50 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /внесено зміни до статті 166-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення/;

б) неподання інформації або подання її в неповному обсязі Комітету, його територіальному відділенню у встановлені строки або подання недостовірної інформації посадовими особами вищезазначених органів – накладення штрафу від 50 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; створення перешкод працівникам Комітету, його територіальних відділень у проведенні перевірок, а також у проведенні огляду, вилученні майна, предметів, документів чи інших носіїв інформації посадовими особами вищезазначених органів, а також власниками, керівниками, уповноваженими особами та працівниками суб’єктів господарювання, об’єднань – накладення штрафу від 2 тисяч до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – накладення штрафу від 5 тисяч до 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /викладено в новій редакції статтю 166-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Належить відмітити, що відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і частини четвертої статті 28 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» плата для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (як власні надходження Комітету) і використовується на потреби Комітету та його територіальних відділень (зокрема на матеріально-технічне забезпечення, створення та розвиток інформаційно-аналітичної бази). Згідно з частиною дев’ятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету, поряд з тим згідно з пунктом 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, належать до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, збільшення плати для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв, може призвести до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету, а скасування пені – зменшення доходів загального фонду державного бюджету, при цьому збільшення розмірів штрафів та запровадження штрафів за новими можливими видами порушень – може призвести до збільшення доходів загального фонду державного бюджету від сплати відповідних штрафів, проте при практичному застосуванні даної законодавчої ініціативи належить брати до уваги положення щодо можливості зменшення розміру штрафу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на:

збільшення чисельності працівників Вищого суду з питань інтелектуальної власності (в тому числі суддів) для виконання додаткових повноважень – через відсутність вихідних даних Мінфін позбавлений можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках (відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у законі про Державний бюджет України на утримання судів та оплату праці суддів, при цьому введення однієї додаткової посади судді разом з помічниками потребує додаткових видатків в обсязі щонайменше 6,1 млн грн на рік);

створення в системі органів Комітету Комісії (Комісій) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель – згідно з положеннями законопроекту оплата праці Уповноважених з розгляду скарг встановлюється на рівні оплати праці державних уповноважених Комітету, таким чином створення зазначеної Комісії у складі трьох уповноважених потребуватиме додатково близько 2,1 млн грн на рік;

забезпечення ведення Комітетом єдиного відкритого Державного реєстру суб’єктів господарювання, яких притягнуто до відповідальності за вчинення правопорушення у сфері публічних закупівель, – через відсутність вихідних даних щодо затрат на розробку, впровадження та ведення такого Реєстру Мінфін позбавлений можливості визначити орієнтовний обсяг потреби у додаткових видатках.

При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, за виключенням окремих положень, яким визначені інші дати набрання чинності) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольну реформу (реєстр. № 2730 від 14.01.2020), внесений народними депутатами України Буймістер Л.А., Підласою Р.А., Наталухою Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету України і Вищого суду з питань інтелектуальної власності, а також може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від сплати санкцій (штрафів, пені) залежно від кількості виявлених правопорушень та до збільшення доходів державного бюджету від плати для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв, залежно від практики застосування відповідних положень даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольної реформи (реєстр. № 2730-1 від 31.01.2020), внесений народним депутатом України Павлюком М.В.

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є гармонізація вітчизняного законодавства у сфері діяльності державної системи розвитку та захисту конкуренції, а також підвищення прозорості та ефективності діяльності Антимонопольного комітету України /далі – Комітет/ шляхом, зокрема, реформування системи притягнення до відповідальності за антиконкурентні узгоджені дії, приведення у відповідність порогових значень, що використовуються для визнання суб’єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару.

Положеннями законопроекту пропонується внести зміни до окремих положень законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про захист економічної конкуренції», якими, серед іншого, передбачити таке:

виключення з переліку повноважень Комітету повноваження зі здійснення контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання /внесено зміни до відповідних положень зазначених законів/. У зв’язку з чим, виключено стягнення плати для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом Комітетом відповідних заяв /виключено абзац третій частини другої статті 34 Закону України «Про захист економічної конкуренції»/;

скасування стягнення пені за прострочення сплати штрафу /виключено частину п’яту статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у якій передбачено нараховування пені у розмірі 1,5% від суми штрафу/.

Крім того, законопроектом передбачається внести зміни до частини першої статті 248 Господарського процесуального кодексу України (в якій визначається строк розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження), змінивши установу, яка розглядає такі справи, з суду на Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції.

Враховуючи наведене, скасування плати для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв про надання дозволу на узгоджені дії, може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету, разом з тим, виключення повноваження Комітету зі здійснення контролю за узгодженими діями суб’єктів господарювання не потребуватиме видатків державного бюджету, що здійснюються за рахунок вищезазначеної плати. Поряд з тим, скасування пені може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на збільшення чисельності працівників Вищого суду з питань інтелектуальної власності (в тому числі суддів) для виконання додаткових повноважень, а скасування пені за кожен день прострочення сплати штрафу за рішенням Комітету може призвести до зменшення надходжень загального фонду державного бюджету, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. Мінфін також відмічає, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням з Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у законі про Державний бюджет України на утримання судів та оплату праці суддів, тому через відсутність вихідних даних Мінфін позбавлений можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках (при цьому введення однієї додаткової посади судді разом з помічниками потребує додаткових видатків в обсязі щонайменше 6,1 млн грн на рік).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольної реформи (реєстр. № 2730-1 від 31.01.2020), внесений народним депутатом України Павлюком М.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності залежно від стану здійснення таким органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також може призвести до зменшення доходів державного бюджету від сплати санкцій (пені) залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольну реформу (реєстр. № 2730-2 від 31.01.2020), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Фроловим П.В.

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект передбачає проведення конкурентно-антимонопольної реформи, яка має на меті підвищення ефективності системи розвитку та захисту економічної конкуренції, як рушійної сили розвитку економіки України. Положеннями законопроекту пропонується, серед іншого, таке:

1) у системі Антимонопольного комітету України /далі – Комітет/ визначити його територіальні відділення як відокремлені підрозділи Комітету /чинна норма – є окремими юридичними особами/ /внесено зміни до частини шостої статті 6 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»/;

2) у системі Комітету утворювати Комісію (Комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель у складі трьох Уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є членами Комісії (Комісій) та не є державними уповноваженими Комітету. Такі уповноважені призначаються та звільняються Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України на підставі пропозицій Голови Комітету (за необхідності кількість зазначених уповноважених може бути збільшена) /внесено зміни до частини сьомої статті 6 і частини першої статті 11 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та передбачено нову статтю 6-1 у цьому Законі/;

3) законодавчо конкретизувати (деталізувати) вимоги до визначення структури Комітету, його граничної чисельності, штатного розпису, умов оплати праці, матеріально-побутового та іншого забезпечення (насамперед законодавчо встановивши посадові оклади як співвідношення до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а також встановивши види надбавок, премій, інших виплат /доповнено Закон України «Про Антимонопольний комітет України» новою статтею 27/;

4) покладається на Вищий суд з питань інтелектуальної власності повноваження щодо розгляду позовів, заяв і скарг у зв’язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції (окрім оскарження рішень Комітету у сфері розгляду скарг про порушення законодавства про публічні закупівлі), зважаючи на таке зазначений суд перейменовується на Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції /внесено зміни до частини другої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, пункту 15 частини першої і частини четвертої статті 7 та частини першої статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», а також внесені зміни до відповідних положень законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про захист економічної конкуренції»/;

5) збільшується плата для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв /внесено зміни до частини другої статті 34 Закону України «Про захист економічної конкуренції»/, а саме пропонується визначити її в таких розмірах: із заяв про надання дозволу на концентрацію – у розмірі 4500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 1200/, якщо заява про надання дозволу на концентрацію підлягає розгляду за спрощеною процедурою – у розмірі 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /немає відповідної чинної норми/, а в разі сплати суми збору за надання попередніх висновків з цих питань – у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 880/; із заяв про надання дозволу на узгоджені дії – у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 600/, а в разі сплати суми збору за надання попередніх висновків з цих питань – у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 280/; із заяв про надання висновків – у розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 320/;

6) передбачається запровадження штрафів за новими видами можливих порушень законодавства про захист економічної конкуренції /внесено зміни до статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і відповідно до частини другої статті 52 цього Закону/, а саме накладається штраф: за порушення відповідачами строку запровадження конкурентної комплаєнс-програми – у розмірі 10 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за невиконання відповідачами рішення органу Комітету щодо запровадження стосовно цих осіб конкурентної комплаєнс-програми – у розмірі 20 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за невиконання відповідачами положень запровадженої комплаєнс-програми – у розмірі 15 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; за повторне вчинення вищезазначених дій – накладається штраф у розмірі 30 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Поряд з тим, змінами до статті 164-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається накладення штрафу за невиконання рішення Комітету щодо запровадження суб’єктом господарювання конкурентної комплаєнс-програми, порушення строку запровадження конкурентної комплаєнс-програми, невиконання положень запровадженої комплаєнс-програми – від 5 тисяч до 10 тисяч неоподаткованих мінімумів громадян, а за повторне вчинення таких дій – від 10 тисяч до 20 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

7) запроваджується новий механізм врегулювання спорів у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції /доповнено новою статтею 46-1 Закон України «Про захист економічної конкуренції» та відповідно новою частиною восьмою статті 52 до цього Закону/, зокрема істотною умовою укладання Угоди з цього питання є зменшення розміру штрафу (що орган Комітету повинен був визначити у разі незастосування дій щодо врегулювання спору та при прийнятті рішення у справі): до 50% – у разі врегулювання спору до складання подання з попередніми висновками; до 20% – у разі врегулювання спору після складання подання з попередніми висновками, але до прийняття рішення про накладання штрафу по суті справи; на 10% – у разі врегулювання спору до прийняття рішення у справі.

Поряд з тим, надається можливість суб’єкту господарювання протягом одного місяця (з дня одержання рішення про накладення штрафу) у добровільному порядку, без оскарження до суду або звернення із заявою про перевірку чи перегляд такого рішення сплатити 50% накладеного штрафу. У такому випадку рішення Комітету у частині сплати штрафу буде вважатися виконаним у повному обсязі /передбачено нову редакцію частини п’ятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»/;

8) передбачається розширення повноважень Комітету виданням нового документу (наказу про примусове стягнення штрафу), що матиме силу виконавчого документа та видаватиметься після закінчення строку оскарження рішення Комітету щодо накладання штрафу та спливу строку сплати такого штрафу у добровільному порядку /доповнено новим пунктом 16 частину першу статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та передбачено нову редакцію частини шостої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»/;

9) скасовується стягнення пені за прострочення сплати штрафу /викладено у новій редакції статтю 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в якій виключено чинну частину п’яту, що передбачає нараховування пені у розмірі 1,5% від суми штрафу/;

10) збільшуються штрафні санкції за:

Водночас скасовується накладання штрафів за зловживання монопольним становищем на ринку /виключено статтю 166-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення/.

Враховуючи наведене, збільшення плати для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв, може призвести до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету, а скасування пені та деяких штрафних санкцій – зменшення доходів загального фонду державного бюджету, при цьому збільшення розмірів штрафів та запровадження штрафів за новими можливими видами порушень – може призвести до збільшення доходів загального фонду державного бюджету від сплати відповідних штрафів, проте при практичному застосуванні даної законодавчої ініціативи належить брати до уваги положення щодо можливості зменшення розміру штрафу.

збільшення розмірів оплати праці працівників Комітету – за розрахунками Мінфіну це потребуватиме додаткових видатків щонайменше близько 229 млн грн.

Водночас Мінфін зауважує, що скасування пені за кожен день прострочення сплати штрафу та штрафів за зловживання монопольним становищем на ринку можуть призвести до зменшення надходжень до загального фонду державного бюджету від зазначених штрафних санкцій, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольну реформу (реєстр. № 2730-2 від 31.01.2020), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Фроловим П.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету України і Вищого суду з питань інтелектуальної власності, а також може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від сплати санкцій (штрафів, пені) залежно від кількості виявлених правопорушень та до збільшення доходів державного бюджету від плати для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв, залежно від практики застосування відповідних положень даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про лобізм» (реєстр. № 3059-1 від 28.02.2020), внесений народними депутатами України Дубінським О.А. та Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

У законопроекті, метою якого згідно з пояснювальною запискою є визначення загальних правових та організаційних засад лобістської діяльності для забезпечення прозорої та на законних підставах комунікації з суб’єктами владних повноважень, а також законодавчого забезпечення належного державного та громадського контролю при здійсненні лобістської діяльності, серед іншого пропонується:

- встановити вимоги щодо діяльності суб’єктів лобізму, обмеження лобістської діяльності, методів лобіювання, регулювання лобістської діяльності;

- створити електронний реєстр суб’єктів лобізму, що ведеться уповноваженим державним органом, та містить інформацію про суб’єктів лобізму, лобістів, лобістські проекти та укладені договори на надання послуг з лобізму. При цьому, уповноваженим державним органом, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю з лобізму, а також веде реєстр суб’єктів лобізму, визначено Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відтак, на створення та супроводження програмного забезпечення електронного реєстру суб’єктів лобізму необхідно вишукати додаткові кошти з державного бюджету. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що видатки на здійснення таких заходів будуть враховані у бюджетних призначеннях уповноваженого державного органу, починаючи з 2021 року, при складанні Державного бюджету на відповідний рік.

Міністерство фінансів України не підтримує поданий законопроект, відмічаючи, що авторами не визначено джерел та порядку фінансового забезпечення заходів із створення та ведення реєстру суб’єктів лобізму, не надано відповідних розрахунків, що унеможливило визначення вартісної величини такого впливу на показники бюджетів.

Поряд з тим, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити штрафні санкції за порушення порядку здійснення лобістської діяльності суб’єктами та порушення законодавства об’єктами лобізму (у розмірі від ста до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян) та за повторне порушення протягом шести місяців (від п’ятисот до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Водночас, згідно із змінами до Кримінального кодексу України пропонується встановити санкції за порушення порядку здійснення лобіювання, а саме вчинення дій з лобіювання без державної реєстрації суб’єктом лобіювання та/або лобістом (штраф – у розмірі від десяти до двадцяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років) та в разі вчинення таких дій особою, раніше судимою за такий злочин (штраф – у розмірі від двадцяти до п’ятдесяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років).

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через шість місяців з дня його опублікування), має узгоджуватися з положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про лобізм» (реєстр. № 3059-1 від 28.02.2020), внесений народними депутатами України Дубінським О.А. та Василевською-Смаглюк О.М., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків, а також може зумовити збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист дітей від виникнення та наслідків, спричинених втратою слуху (реєстр. № 3134 від 28.02.2020), поданий народним депутатом України Юрченком О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроект розроблено з метою запровадження обов’язкового скринінгу слуху (швидкий тест, який вказує на наявність або відсутність показань для повного аудіологічного обстеження з метою виявлення втрати слуху) новонароджених дітей та дітей, які зараховуються до дошкільних закладів освіти та в перший клас загальноосвітнього закладу, визначення компетенції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, закладів охорони здоров’я у питаннях, пов'язаних зі скринінгом слуху, слухопротезування, реабілітації.

При цьому ряд положень законопроекту зумовлюють потребу у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів. До таких слід віднести вимоги статей 5, 6, 7, 18 щодо повноважень органів виконавчої влади органів місцевого самоврядування в частині фінансового забезпечення закладів і заходів у сфері слухопротезування та слухомовної реабілітації, статті 19 щодо створення та ведення єдиного реєстру скринінгу слуху та/або дітей з втратою слуху.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень потребуватиме видатків з Державного бюджету України, зокрема, забезпечення усіх пологових будинків та перинатальних центрів апаратами перевірки слуху у сумі від 80 млн грн до 400 млн грн в залежності від типу апарату перевірки слуху (орієнтовно 400 закладів), а також закладів охорони здоров’я апаратами повторної перевірки слуху та для повторного проведення повного аудіологічного обстеження у сумі 80 млн грн та 24 млн грн відповідно.

Міністерство фінансів України також визначає, що виконання законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, однак відсутність вихідних даних щодо потреби закладів охорони здоров’я у придбанні відповідних апаратів та ціни за одиницю апарата, унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Поряд з тим, Міністерство фінансів звертає увагу, що відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» з 1 квітня 2020 року реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється для всіх видів медичної допомоги та серед іншого включає пакети медичних послуг, пов’язані з наданням за принципом екстериторіальності вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної допомоги дітям до 16 років, тому порушене у законопроекті питання має вирішуватися в рамках реалізації програми медичних гарантій, зокрема шляхом встановлення вимог до надавачів медичних послуг (закладів охорони здоров’я) щодо їх забезпечення апаратами перевірки слуху за відповідним пакетом медичної допомоги.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 січня 2021 року), має узгоджуватися з положеннями частини третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист дітей від виникнення та наслідків, спричинених втратою слуху (реєстр. № 3134 від 28.02.2020), поданий народним депутатом України Юрченком О.М., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо вдосконалення правового механізму підтвердження участі в антитерористичної операції учасників добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (реєстр. № 3317 від 09.04.2020), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Констанкевич І.М. та Балогою В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається поліпшити рівень соціального захисту членів сім’ї осіб, які у період до набрання чинності Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення не менше 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення, та загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції, у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України, Службою безпеки України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами надавши їм статус члена сім’ї учасника бойових дій.

Крім того, у законопроекті пропонується вдосконалити правовий механізм надання статусу учасника бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни особам з числа учасників добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола одержувачів соціальних гарантій та пільг і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на зазначену мету, про що також відмічається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту. За попередніми розрахунками Мінфіну додаткові видатки на реалізацію положень законопроекту можуть становити близько 25 тис. грн на рік на одну особу.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо вдосконалення правового механізму підтвердження участі в антитерористичної операції учасників добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (реєстр. № 3317 від 09.04.2020), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Констанкевич І.М. та Балогою В.І., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про списання заборгованості населення за постачання природного газу, централізоване опалення та постачання гарячої води, постачання електричної енергії, що сформувалась станом на 1 січня 2020 року (реєстр. № 3323 від 10.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті пропонується протягом 90 днів з дня набрання чинності Законом здійснити у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, списання заборгованості населення, що сформувалася станом на 1 січня 2020 року, за:

природний газ перед постачальниками природного газу для потреб побутових споживачів;

централізоване опалення та постачання гарячої води, що надаються населенню суб’єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг;

постачання електричної енергії для кожного класу споживачів перед відповідними постачальниками послуг.

Cписання заборгованості населення здійснюватиметься:

перед відповідними суб’єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу для потреб побутових споживачів, а також централізованого опалення та постачання гарячої води, – шляхом взаємозаліку за спожитий природний газ перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (частина третя);

за спожиту електроенергію – за рахунок коштів Державного бюджету України (частина четверта).

При цьому згідно з пояснювальною запискою до законопроекту передбачається здійснити списання заборгованості населення, що сформувалася станом на 1 січня 2020 р., у сумі 63,7 млрд грн, з яких за постачання природного газу – 27,9 млрд грн, за централізоване опалення та постачання гарячої води – 20,4 млрд грн, за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – 5,1 млрд грн, за централізоване постачання холодної води та водовідведення – 4,1 млрд грн, за вивезення побутових відходів – 0,8 млрд грн, за постачання електричної енергії – 5,4 млрд гривень.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму експертному висновку до законопроекту про потребу у додаткових витратах з державного бюджету для виконання його положень, звертає увагу, що реалізація законопроекту зумовить розбалансування видатків та доходів бюджету, порушуючи цим визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України принцип збалансованості бюджетної системи. Поряд з тим, Міністерство фінансів наголошує, що законопроектом також не визначені джерела відшкодування фінансових втрат суб'єктів господарювання, в тому числі державного сектору економіки, внаслідок зазначеного списання, що призведе до звернень та судових позовів щодо відповідних компенсацій з державного бюджету.

Крім того, законопроект не відповідає вимогам частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, згідно з якими виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Зважаючи на зазначене, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня його опублікування та діє впродовж 90 календарних днів), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про списання заборгованості населення за постачання природного газу, централізоване опалення та постачання гарячої води, постачання електричної енергії, що сформувалась станом на 1 січня 2020 року (реєстр. № 3323 від 10.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо посилення незалежності та підвищення ефективності функціонування Конституційного Суду України (реєстр. № 3300 від 03.04.2020), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується до Закону України «Про Конституційний Суд України» внести, зокрема, такі зміни:

- перенести місце знаходження Конституційного Суду України із міста Києва до міста Харків;

- надавати щорічні оплачувані відпустки повної тривалості усім суддям Конституційного Суду України одночасно;

- виключити із суб’єктів права на конституційну скаргу юридичних осіб (за чинною редакцією до суб’єктів права на конституційну скаргу не належать юридичні особи публічного права).

У пояснювальній записці до законопроекту автор зазначив, що законопроект не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для розташування Конституційного Суду України у м. Харкові, оскільки можуть бути надані (передані) нежитлові приміщення Державним управлінням справами, на балансі якого у м. Харкові перебувають об’єкти нерухомості, які за своїми технічними характеристиками є придатними для розміщення Конституційного Суду України.

Водночас Міністерство фінансів у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що кваліфікованого висновку щодо придатності такого приміщення під потреби Конституційного Суду України не надано. Також відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із переміщенням рухомого майна Конституційного Суду України з м. Києва до м. Харкова, а з місцевих бюджетів – для забезпечення суддів службовим житлом /відповідно до статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судді, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду органами місцевого самоврядування/.

Загалом Міністерством фінансів поданий проект Закону не підтримується, зважаючи на відсутність можливості фінансового забезпечення його реалізації у поточному бюджетному році та терміну введення в дію.

Слід нагадати, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та позиції змін законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо посилення незалежності та підвищення ефективності функціонування Конституційного Суду України (реєстр. № 3300 від 03.04.2020, поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про правове та прозоре регулювання діяльності з лобіювання» (реєстр. № 3059-2 від 02.03.2020), внесений народними депутатами України Качурою О.А., Мошенець О.В., Клочко А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Поданий законопроект згідно з преамбулою визначає правові засади організації і діяльності суб’єктів лобіювання та здійснення лобіювання в Україні. При цьому, законопроектом передбачено створення Єдиного реєстру суб’єктів лобіювання та самоврядування суб’єктів лобістської діяльності (електронний реєстр, до якого вносяться відомості щодо організацій, які здійснюють діяльність з лобіювання, та фізичних осіб, які безпосередньо здійснюють лобіювання) та визначено, що формування й ведення відповідного реєстру здійснюватиме Міністерство юстиції України (з наступною передачею прав на його формування та ведення Раді суб’єктів лобіювання після її створення).

У експертному висновку Міністерства фінансів України звернуто увагу, що законопроектом не визначено джерел та порядку фінансового забезпечення заходів із створення та ведення такого реєстру. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту лише зазначено, що на виконання вимог цього законопроекту, в разі його прийняття, за наявності пропозицій Міністерства юстиції України, до Державного бюджету України можуть бути внесені відповідні зміни. За таких умов вартісну величину впливу на показники бюджету Міністерством фінансів не визначено.

Водночас, згідно із статтею 10 законопроекту встановлюється плата за внесення даних про суб’єкта лобіювання до реєстру суб’єктів лобіювання (за реєстрацію суб’єктів лобіювання та за щорічне підтвердження в Реєстрі статусу суб’єкта лобізму) відповідно до розміру мінімальної заробітної плати – від однієї до п’ятнадцяти мінімальних заробітних плат (виходячи з встановленого на 2020 рік розміру мінімальної заробітної плати така плата може становити від 4 723 грн до 70 845 грн). При цьому розробниками законопроекту не врегульовано питання зарахування такої плати до доходів державного бюджету.

Поряд з тим, у законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України встановлюється відповідальність за:

– порушення порядку здійснення лобіювання суб’єктом лобіювання у вигляді накладення штрафів у розмірі п’ятсот та тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 8 500 грн та 17 000 грн/;

– порушення законодавства про регулювання лобіювання об’єктами лобіювання у вигляді накладення штрафів у розмірі дві тисячі та три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /34 000 грн та 51 000 грн/;

– порушення законодавства з питань лобіювання та здійснення лобіювання у вигляді застосування таких санкцій: штрафи – від чотирьох тисяч до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 68 000 грн до 102 000 грн/ або позбавлення волі на строк до п’яти років;

– зловживання повноваженнями суб’єктами лобіювання у вигляді застосування таких санкцій: штрафи – від п’яти до шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 000 грн до 102 000 грн), або позбавлення волі на строк до п’яти років з позбавленням права здійснювати лобіювання шляхом припинення реєстрації суб’єкта лобіювання.

Застосування вищевказаних положень при виявленні відповідних правопорушень може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок сплати штрафних санкцій та до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Зважаючи, що законопроект має вплив на показники бюджету, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (через шість місяців з дня його опублікування), має узгоджуватися з положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про правове та прозоре регулювання діяльності з лобіювання» (реєстр. № 3059-2 від 02.03.2020), внесений народними депутатами України Качурою О.А., Мошенець О.В., Клочко А.А. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на створення та забезпечення функціонування єдиного реєстру, а також може зумовити збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки осіб, що постраждали внаслідок епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3311 від 07.04.2020), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

- запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема пропонується встановити ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі:

9% – якщо база оподаткування не перевищує 5-кратний розмір мінімальної заробітної плати (до 23 615 грн);

18% – якщо база оподаткування перевищує 5, але не більше 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати (від 23 615 грн до 47 230 грн);

27% – якщо база оподаткування перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати (від 47 230 грн);

- встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 7% за операціями з постачання на митній території України високотехнологічних товарів вітчизняного виробництва, включених до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

- звільнити платників єдиного податку I і II груп від сплати єдиного податку протягом дії запровадженої рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» заборони їх роботи;

- встановити, що тимчасово, на період до 31.12.2020 р.:

не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб доходи фізичних осіб, розмір яких не перевищує 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати: на утриманні яких перебувають троє і більше дітей; які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; на утриманні яких перебуває дитина (діти) з інвалідністю, дитина - сирота (діти - сироти) або дитина (діти), позбавлені батьківського піклування;

базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств становить:

9% – для платників податку, що належать до суб’єктів мікро- та малого підприємництва;

18% –для платників податку, що належать до суб’єктів середнього підприємництва;

27% – для платників податку, що належать до суб’єктів великого підприємництва.

Крім того, законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України, зокрема:

- у місячний строк з дня набрання чинності відповідним законом розробити та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до:

Бюджетного кодексу України /щодо тимчасового надання державних гарантій забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України на умовах безоплатності/ (підпункт "а" підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ законопроекту);

Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /щодо: збільшення видатків на Національну академію наук України (для забезпечення виготовлення тест-систем для діагностики коронавірусу COVID-19); проведення всеукраїнської діагностики коронавірусу COVID-19 серед працездатного населення; перерозподілу видатків та спрямування 10% ВВП на безоплатне надання Агентством з управління державним боргом державних гарантій (для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, що належать до суб’єктів мікропідприємництва та малого підприємництва) (підпункт "б" підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ законопроекту);

- у двомісячний строк з дня набрання чинності відповідним законом розмістити Агентство з управління державним боргом, організувати формування його апарату та забезпечити початок функціонування цього Агентства (підпункт 4 пункту 2 розділу ІІ законопроекту).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових витрат державного бюджету. Разом з тим, відмічено, що втрати надходжень державного бюджету, спричинені зменшенням податкового навантаження, будуть перекриті за рахунок: пропорційного збільшення навантаження на доходи у розмірі, що в 10 і більше разів перевищують рівень мінімальної заробітної плати; пропорційного збільшення навантаження на прибутки великих підприємств; збільшення оподатковуваного прибутку підприємств, що здійснюють постачання відповідних товарів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджетів всіх рівнів, зокрема: застосування запропонованої шкали оподаткування для заробітної плати може призвести до втрат бюджетів від податку на доходи фізичних осіб розрахунково у сумі близько 72,2 млрд грн на рік (за даними баз Пенсійного фонду), а також призведе до уникнення від оподаткування цим податком у випадку отримання доходів у сумі понад 120 розмірів мінімальної заробітної плати від двох і більше податкових агентів; застосування зниженої ставки податку на додану вартість для окремої групи операцій з постачання високотехнологічних товарів призведе до втрат доходів державного бюджету та можливого формування групи суб’єктів господарювання – платників податку на додану вартість, які будуть постійно отримувати бюджетне відшкодування. Крім того, Мінфін зауважує, що преференційні режими оподаткування спотворюють конкурентне середовище та збільшують податкове навантаження на інший бізнес, який не користується пільгами, проте може здійснювати операції з постачання товарів/послуг, які фінансуються з бюджету та мають соціальну спрямованість. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Окремо слід зауважити, що передбачені підпунктами 3 і 4 пункту 2 розділу ІІ законопроекту доручення Уряду не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України і Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», зокрема:

надання державних гарантій на умовах безоплатності не відповідає вимогам частини третьої статті 17 Бюджетного кодексу України (згідно з якою державні (місцеві) гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом);

видатки на функціонування Агентства з управління державним боргом виключено і відтерміновано на 2021 рік здійснення заходів із створення цього Агентства відповідно до Закону України від 13.04.2020 р. № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

порушені у підпункті "б" підпункту 3 пункту 2 розділу ІІ законопроекту питання певним чином унормовані у Законі України від 13.04.2020 р.
№ 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», яким серед іншого створено у складі державного бюджету фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками у сумі 64,7 млрд гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки осіб, що постраждали внаслідок епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3311 від 07.04.2020), поданий народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту виключити підпункти 3 і 4 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту, як такі, що не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України і Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стягнення аліментів на утримання дитини (реєстр. № 3339 від 14.04.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується виключити такий вид адміністративного стягнення як «суспільно корисні роботи» та положення, що регламентують його застосування.

Крім того, змінами до Кримінального кодексу України скасовується норма, що передбачає відповідальність за злісне ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт у вигляді позбавлення волі на строк до двох років.

Водночас, у Законі України «Про виконавче провадження» передбачається, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців (чинна норма – один рік), виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості зі сплати аліментів.

При цьому згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить усунути порушення трудового законодавства з боку органів місцевого самоврядування, зберегти кошти місцевих бюджетів та запровадити більш доцільні та ефективні майнові санкції для боржників.

Загалом впровадження положень законопроекту призведе до зменшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб та місцевих бюджетів з оплати суспільно корисних робіт, а також збільшення доходів державного бюджету у разі застосування штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму експертному висновку до даного законопроекту, що реалізація його положень призведе до економії коштів місцевих бюджетів, водночас зауважує, що прийняття законопроекту може зумовити зростання заборгованості зі сплати елементів.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стягнення аліментів на утримання дитини (реєстр. № 3339 від 14.04.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О., має вплив на показники бюджетів (призведе до зменшення видатків державного та місцевих бюджетів, а також може зумовити збільшення доходів державного бюджету залежно від сплати штрафних санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення обмежень в оплаті праці та відпусток осіб, які займають політичні посади, керівників та заступників керівників державних органів, підприємств державного сектору економіки» (реєстр. № 2828-1 від 19.02.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити термін «особи, які займають політичні посади», до якого віднести такі категорії посад: Президент України, Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, заступники міністрів, Голова Верховної Ради України, заступники Голови Верховної Ради України, народні депутати України /доповнення частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» новим абзацом/ та віднести до повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції здійснення моніторингу та контролю за виконанням цими особами обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності /доповнення частини першої статті 11 цього Закону пунктом 6-1/;

передбачити, що максимальний місячний розмір заробітної плати (враховуючи будь-які надбавки, премії, заохочувальні виплати) народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, першого заступника міністра, заступників міністра, керівників та заступників керівників державних органів, Голови Національного банку України та його заступників, членів Ради та Правління Національного банку України, керівників, заступників керівників та членів наглядових рад державних підприємств, установ, організацій, державних холдингових компаній, державних акціонерних товариств та господарських товариств, у статутних капіталах яких є корпоративні права держави, частка яких більше 50 відсотків акцій (часток), що фінансуються чи дотуються з бюджету, не може перевищувати 10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року /доповнення статті 94 Кодексу законів про працю України новою частиною третьою, доповнення Закону України «Про оплату праці» новою статтею 13-2, зміни до статей 53 та 54 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України», статті 9 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», статті 50 Закону України «Про державну службу», статті 18 Закону України «Про управління об’єктами державної власності»/;

встановити адміністративну відповідальність за порушення особою, яка займає політичну посаду, встановлених законом обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначених статтею 25 Закону України «Про запобігання корупції», у вигляді штрафу від п’яти тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 тис. грн до 136 тис. грн) з конфіскацією отриманого доходу від підприємницької діяльності чи винагороди від роботи за сумісництвом /доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 172-4-1/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, натомість дозволить визначити економічно і алогічно обґрунтований рівень оплати праці в державному секторі, що в свою чергу сприятиме економії коштів державного бюджету та державних компаній.

Однак, до законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не вплине на дохідну або видаткову частину бюджетів та не потребує фінансового забезпечення.

Одночасно Мінфін звертає увагу на необхідність приведення законопроекту у відповідність до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким визначено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення обмежень в оплаті праці та відпусток осіб, які займають політичні посади, керівників та заступників керівників державних органів, підприємств державного сектору економіки», внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими (реєстр. № 2828-1 від 19.02.2020), матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів в частині оплати праці). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований авторами законопроекту.

Опосередкований:

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання окремих питань діяльності на території вільної економічної зони у Херсонській області (реєстр. № 3185 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити главу 21 «Вільна митна зона» розділу V «Митні режими» Митного кодексу України новою статтею 139-1, якою передбачається встановити, що особливості правового регулювання режиму вільної митної зони у вільній економічній зоні у Херсонській області (далі – ВЕЗ) визначаються Законом України «Про вільну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної діяльності у Херсонській області».

Слід звернути увагу, що наразі у чинному законодавстві немає вказаного закону, однак цим же автором подано законопроект з аналогічною назвою «Про вільну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної діяльності у Херсонській області» (реєстр. № 3183), в якому, зокрема, пропонується запровадити на території ВЕЗ митний режим вільної митної зони. Відповідно до статті 130 Митного кодексу України вільна митна зона – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, а українські товари ввозяться на територію вільної митної зони із оподаткуванням митними платежами та застосуванням заходів нетарифного регулювання. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 3185 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3183.

Оскільки законопроектом передбачено не особливості оподаткування митними платежами окремих товарів або суб’єктів господарювання, а лише вказано на особливості, визначені іншим законом, реалізація законопроекту безпосередньо не призведе до зміни показників доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів та не потребує додаткового фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання окремих питань діяльності на території вільної економічної зони у Херсонській області (реєстр. № 3185 від 06.03.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3183). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо ефективної реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 3075 від 17.02.2020), поданий народними депутатами України Костюхом А.В., Саладухою О.В. і Моканом В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини сьомої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг без застосовування порядку проведення спрощених закупівель у разі, якщо здійснюється закупівля послуг, необхідних для проведення заходів з фізичної культури і спорту, фізкультурно-спортивної реабілітації та забезпечення підготовки і участі національних збірних команд України з видів спорту в міжнародних спортивних заходах, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме виділення коштів з державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів. При цьому Мінфін зауважує, що законопроект потребує доопрацювання, оскільки його положення не узгоджуються з метою Закону і принципами здійснення закупівель, визначеними статтею 5 Закону, тому з метою недопущення порушень законодавства та уникнення збільшення видатків при здійсненні закупівель без тендерних процедур у законопроекті слід конкретизувати перелік відповідних послуг для проведення спортивних заходів, на процедуру закупівлі яких не поширюватиметься дія Закону.

Отже, у разі прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат державного бюджету на відповідні закупівлі.

Крім того, дата набрання чинності з дня введення в дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-IX є некоректною та потребує уточнення, оскільки вказаний закон вже введений в дію з 19 квітня 2020 року.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо ефективної реалізації державної політики у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 3075 від 17.02.2020), поданий народними депутатами України Костюхом А.В., Саладухою О.В. і Моканом В.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання відповідних бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про підстави та порядок проведення пленарних засідань Верховної Ради України та засідань комітетів Верховної Ради України в режимі відеоконференції на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3250 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О. та Стефанчуком М.О.

Відмітили:

Законопроектом пропонується передбачити можливість Верховній Раді України та її комітетам у період протягом 60 днів з дня набрання цим Законом чинності збиратись на засідання в режимі відеоконференції, але виключно для розгляду законопроектів, які мають особливу важливість і пов’язані із запобіганням виникненню і поширенню, локалізацією і ліквідацією спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), забезпеченням національної безпеки та оборони, економічного добробуту та прав людини.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту може вплинути на видаткову частину державного бюджету в частині забезпечення технічними можливостями проведення засідання Верховної Ради України в режимі відеоконференції, однак відсутність фінансово-економічного обґрунтування унеможливила визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджету.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Водночас, зважаючи на сучасні технічні можливості Верховної Ради України (забезпеченість комп’ютерною технікою, програмними засобами, мережевим обладнанням, функціональність автоматизованих систем інформаційно-технологічного забезпечення тощо), запропоновані у законопроекті заходи можливо реалізовувати за рахунок та у межах коштів, що передбачаються щорічно у державному бюджеті на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про підстави та порядок проведення пленарних засідань Верховної Ради України та засідань комітетів Верховної Ради України в режимі відеоконференції на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3250 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Стефанчуком Р.О. та Стефанчуком М.О., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків за необхідності додаткового придбання технічних і програмних засобів, систем захисту тощо). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права (реєстр. № 2689 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Монастирським Д.А., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою імплементації положень міжнародного кримінального і гуманітарного права щодо кримінально-правового переслідування за міжнародні злочини (геноциду, злочину агресії, злочини проти людяності та воєнні злочини), а також виконання міжнародних зобов’язань щодо запобігання юридичній та фактичній безкарності за вчинення таких злочинів. Так, пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про застосування амністії в Україні», зокрема передбачивши:

- кримінальну відповідальність за: воєнні злочини стосовно особи, воєнні злочини проти власності, воєнні злочини, що полягають у застосуванні заборонених методів ведення війни, воєнні злочини проти гуманітарних операцій та використання символів, воєнні злочини проти рухомих та нерухомих цінностей, будівель та центрів, що перебувають під захистом міжнародного гуманітарного права – у вигляді позбавлення волі від шести до п’ятнадцяти років або довічного позбавлення волі (нові статті 438 – 438-5Кримінального Кодексу України);

- кримінальну відповідальність за злочини проти людяності – у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п’ятнадцяти років або довічного позбавленням волі (нова стаття 442-1 Кримінального кодексу України);

- незастосування амністії до осіб за злочини проти миру та безпеки людства.

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальна величина впливу буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права (реєстр. № 2689 від 27.12.2019), поданий народними депутатами України Монастирським Д.А., Бакумовим О.С. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за надання неправдивих свідчень про участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції та операції об’єднаних сил) (реєстр. № 2759 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Галайчуком В.С., Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті384 Кримінального кодексу України передбачається поширити кримінальну відповідальність у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк від двох років до п’яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років – за складені для надання або надані органу, що приймає рішення про надання статусу учасника бойових дій, завідомо неправдивих свідчень про період безпосередньої участі особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та за ті самі дії поєднані з обвинуваченням у тяжкому чи особливо тяжкому злочині, або зі штучним створенням доказів обвинувачення чи захисту, а також вчинені з корисливих мотивів у залежності від конкретного виду правопорушення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за надання неправдивих свідчень про участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції та операції об’єднаних сил) (реєстр. № 2759 від 16.01.2020), поданий народними депутатами України Галайчуком В.С., Третьяковою Г.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України» (щодо встановлення кримінальної відповідальності за публічні заклики та/або пропаганду відмови від народження дітей, руйнування інституту сім’ї, позашлюбних і протиприродних статевих відносин та розпусти) (реєстр. № 3316-1 від 24.04.2020), поданий народним депутатом України Волошиним О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України (далі – Кодекс) та встановити:

- нові обставини, які обтяжують покарання за вчинення злочину (на ґрунті нетерпимості до інституту сім’ї або сімейних цінностей), визначивши, що така ознака є обов’язковою для врахування судом при розгляді справи (зміни до статті 67 Кодексу);

- кримінальну відповідальність за умисне вбивство, доведення до самогубства, умисне тяжке (середньої тяжкості) тілесне ушкодження, побої, мордування, катування, погрози вбивства, групове порушення громадського порядку, масові заворушення з мотивів нетерпимості до інституту сім’ї чи сімейних цінностей залежно від конкретного виду правопорушення – у вигляді позбавлення (обмеження) волі на строк від двох до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна (зміни до статей 115, 120, 121, 122, 126, 127, 129, 293, та 294 Кодексу);

- кримінальну відповідальність за публічні заклики та/або пропаганду відмови від народження дітей, руйнування інституту сім’ї, позашлюбних і протиприродних статевих відносин та розпусти – у вигляді штрафу від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та позбавлення волі на строк від двох до десяти років (нова стаття 161-1 Кодексу).

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень (від сплати штрафів або реалізації конфіскованого майна) та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, в експертному висновку до законопроекту відмічає, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України» (щодо встановлення кримінальної відповідальності за публічні заклики та/або пропаганду відмови від народження дітей, руйнування інституту сім’ї, позашлюбних і протиприродних статевих відносин та розпусти) (реєстр. № 3316-1 від 24.04.2020), поданий народним депутатом України Волошиним О.А., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному заволодінню транспортним засобом (реєстр. № 3301 від 03.04.2020), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Алексєєвим С.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу серед іншого передбачається посилити кримінальну відповідальність за:

підробку, заміну або знищення ідентифікаційного номера транспортного засобу, яким незаконно заволоділи, його реалізацію – у вигляді штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавлення волі від трьох до семи років (чинна санкція – штраф від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років).

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафів, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до законопроекту про його вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що відсутність даних для розрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення законодавства у сфері протидії незаконному заволодінню транспортним засобом (реєстр. № 3301 від 03.04.2020), поданий народними депутатами України Медяником В.А., Алексєєвим С.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо перепродажу товарів під час карантину, епідемії, надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану) (реєстр. № 3274 від 28.03.2020), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 199-1, встановивши кримінальну відповідальність за:

- перепродаж товарів протиепідемічного призначення, що необхідні для запобігання поширенню епідемії, пандемій, у тому числі поширенню короновірусної хвороби (COVID-2019) та\або товарів, що мають істотну соціальну значущість, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України, якщо ціна перевищила у 1,5 і більше разів рівень ціни визначений Кабінетом Міністрів України на такий товар – у вигляді штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або позбавлення волі на строк до трьох років з конфіскацією майна /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 8 500 – 17 000 грн/;

- повторні такі дії або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семі років с конфіскацією майна.

Відтак, застосування зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови сплати штрафів, передбачених за вищезгадані правопорушення, та реалізації конфіскованого майна, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до законопроекту про його вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості правопорушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо перепродажу товарів під час карантину, епідемії, надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану) (реєстр. № 3274 від 28.03.2020), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від встановлення кримінальності відповідальності за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження) (реєстр. № 2740 від 15.01.2020), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Рудик К.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою уточнення спеціальної термінології галузі інформаційних технологій, вдосконалення змісту поняття «речовий доказ» з урахуванням сучасного стану розвитку інформаційних технологій та вдосконалення положень, які регулюють тимчасовий доступ і вилучення майна та документів. При цьому передбачається:

- встановити кримінальну відповідальність за порушення порядку тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення або арешту майна – у вигляді обмеження (позбавлення) волі від п’яти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна (нова стаття 374-1 Кримінального кодексу України);

- здійснити відшкодування володільцю витрат, пов’язаних з втратою, пошкодженням чи знищенням документа, виготовленням його дубліката, та вжити заходів щодо відновлення втраченого документа (у разі втрати, пошкодження чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа чи пристрою для обробки, передавання та зберігання електронної інформації або його складових, що містили у собі документ в електронному вигляді) (зміни до частини четвертої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України).

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від реалізації конфіскованого майна, а також збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань і необхідності відшкодування витрат, пов’язаних з втратою, пошкодженням чи знищенням документа, виготовлення його дублікату.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про такий вплив на показники державного бюджету, відмічає, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України (щодо вдосконалення порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження) (реєстр. № 2740 від 15.01.2020), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Рудик К.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (щодо розміру оплати діяльності членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі)» (реєстр. № 3328 від 13.04.2020), внесений народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є встановлення максимального розміру оплати діяльності членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, розмір якої не може перевищувати розміру п’яти мінімальних заробітних плат в Україні. У зв’язку з цим законопроектом передбачені відповідні зміни до статті 14 Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає у поточному і наступних бюджетних періодах на збільшення витрат бюджету та не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді. Водночас, відмічено, що практичне застосування даної законодавчої ініціативи може вплинути на фінансово-економічний стан вказаних суб’єктів господарювання і відповідно на обсяг витрат, чистого прибутку, відрахувань обов’язкових платежів до державного бюджету. Крім того, Мінфін зауважує, що з членами наглядових рад банків державного сектору, серед яких, зокрема, є іноземні громадяни, вже укладено контракти та визначено розмір винагороди, який на сьогодні перевищує запропоновані законопроектом обмеження, а тому впровадження передбачених законопроектом положень несе репутаційні ризики держави.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (щодо розміру оплати діяльності членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі)» (реєстр. № 3328 від 13.04.2020), внесений народним депутатом України Шуфричем Н.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів на державну частину майна залежно від фінансово-економічного стану відповідних суб’єктів господарювання внаслідок практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (реєстр. № 3260-1 від 25.03.2020), внесений народним депутатом України Палицею І.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття:

підвищить якість та ефективність виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, сприятиме забезпеченню умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку;

дозволить створити дієвий механізм належного захисту інтересів вкладників, інших кредиторів банків, держави.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на показники бюджету та не вплине на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді. Разом з тим, Мінфін зауважує, що законопроектом не врегульовано питання способу, механізму та наслідків реалізації судових рішень щодо скасування рішень стосовно виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема щодо компенсації втрат держави на виплату гарантованої суми вкладникам неплатоспроможних банків.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту серед іншого зауважує, що передбачена законопроектом пропозиція нового пункту 1-2 частини 18 статті 42 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за яким перехідний банк має забезпечити дотримання вимог, встановлених Національним банком України щодо нормативів капіталу та ліквідності, через три місяці після його створення, потребує додаткового обґрунтування з огляду, зокрема, на фінансову спроможність Фонду, адже перехідний банк – банк, який створено у процесі виведення неплатоспроможного банку з ринку, єдиним акціонером якого є Фонд до дня продажу цього банку інвестору (об’єднанню інвесторів) (пункт 9 частини першої статі 2 цього Закону).

У зв’язку з цим належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів. Згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2014-2016 роках згідно з аналогічними нормами закону про державний бюджет на відповідний рік здійснені такі операції загалом на суму 59,5 млрд грн. При цьому, у 2017-2019 роках такі операції не проводилися, а навпаки протягом 2018-2019 років Фонд достроково погасив векселі за такими операціями, здійсненими у 2014-2016 роках, загалом у сумі 10,1 млрд грн, а також у 2020 році Фондом достроково вже погашено відповідні векселі у сумі 2 млрд грн.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (реєстр. № 3260-1 від 25.03.2020), внесений народним депутатом України Палицею І.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету щодо сплати податків банками, зміни показників фінансування державного бюджету щодо розрахунків Фонду з бюджетом та/або втрат коштів держави на виплату гарантованої суми вкладникам неплатоспроможних банків залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (реєстр. № 3260-2 від 25.03.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту дозволить удосконалити окремі питання функціонування банківської системи, діяльності Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) в процесі виведення неплатоспроможних банків з ринку (в тому числі, шляхом ліквідації), сприятиме дотриманню принципу "правової визначеності" посилить захист прав власників (акціонерів) банківських установ, убезпечить інтереси вкладників та інших кредиторів банків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на показники бюджету та не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді. Разом з тим, Мінфін зауважує, що законопроектом не врегульовано питання способу, механізму та наслідків реалізації судових рішень щодо скасування рішень стосовно виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема щодо компенсації втрат держави на виплату гарантованої суми вкладникам неплатоспроможних банків та витрат державного бюджету, спрямованих до капіталу АТ КБ «ПриватБанк» у сумі 155,365 млрд гривень.

Поряд з тим, на підставі статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з державного бюджету спрямовано на збільшення статутного капіталу АТ КБ «Приватбанк» кошти загалом у сумі 155,4 млрд грн шляхом випуску ОВДП в обмін на акції цього банку відповідно до постанов КМУ від 18.12.2016 р. № 961 (із змінами) /випуск ОВДП в розмірі 107 млрд грн із строком обігу ОВДП до 15 р. та ставкою доходу на рівні не вище 10,5% річних, у т.ч. з індексованою вартістю в розмірі до 64 млрд грн із строком обігу до 15 р. та ставкою доходу на рівні 6% річних/, від 22.02.2017 р. № 89 /випуск ОВДП в розмірі 9,8 млрд грн із строком обігу 15 р. та ставкою доходу 6% річних/ та від 23.06.2017 р. № 443 /випуск ОВДП в розмірі 38,565 млрд грн із строком обігу 17 р. та ставкою доходу 9,8% річних/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (реєстр. № 3260-2 від 25.03.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету щодо сплати податків банками, зміни показників фінансування державного бюджету щодо розрахунків Фонду з бюджетом та/або втрат коштів держави на виплату гарантованої суми вкладникам неплатоспроможних банків та втрат надходжень державного бюджету, пов’язаних з компенсацією витрат державного бюджету на капіталізацію АТ КБ «ПриватБанк» залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» (реєстр. № 3361 від 17.04.2020), внесений народними депутатами України Бєльковою О.В., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачені зміни до Кодексу цивільного захисту України та законів України «Про страхування», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якими серед іншого пропонується: укладення договорів добровільного страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб за шкоду, яка може бути заподіяна навколишньому природньому середовищу, життю, здоров’ю та майну третіх осіб внаслідок надзвичайних ситуацій, пожеж та інших небезпечних подій, що може виникнути на території та/або об’єктах нерухомості; для суб’єктів господарювання із середнім та/або незначним ступенем ризику, які укладуть такий договір страхування своєї відповідальності перед третіми особами, які можуть постраждати від діяльності цих суб’єктів, періодичність проведення їх планових перевірок збільшується на строк дії договору страхування відповідальності, але не більше 6 років – для суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб із середнім ступенем ризику та не більше 10 років – для суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб з незначним ступенем ризику.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація дозволить забезпечити економію бюджетних коштів внаслідок скорочення витрат на проведення перевірок, а також по відшкодуванню збитків за рахунок бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перших кроків дерегуляції бізнесу шляхом страхування цивільної відповідальності» (реєстр. № 3361 від 17.04.2020), внесений народними депутатами України Бєльковою О.В., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення витрат державного бюджету на здійснення перевірок та до зміни показників доходів бюджету від платежів страховиків і страхувальників залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Голосували: «за» – 32, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Віце-президента Національної академії наук України Пирожкова С.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Національній академії наук України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 583-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Національної академії наук України (далі – Академія) від 28.05.2020 № 12/771-3 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 583-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національній академії наук на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Академії на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 6541100 «Медичне обслуговування працівників Національної академії наук України» шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 647,31 тис. грн та збільшення на таку суму видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-квітень 2020 року видатки по загальному фонду державного бюджету за бюджетною програмою 6541100 фактично проведено у обсязі 22 639 тис. грн, що становить 24,9% річного плану (визначено в обсязі – 90 755,5 тис. грн) та 82,2% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у матеріалах Академії, в яких зазначається, що такий перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою часткового погашення Державною науковою установою «Центр інноваційних медичних технологій НАН України» (далі – Центр) кредиторської заборгованості, яка виникла у грудні 2019 року, та уникнення судових позовів зі сторони виконавців робіт. Відмічається, що Центру у 2019 році за загальним фондом державного бюджету було передбачено видатки розвитку, зокрема на встановлення огорожі території поліклініки № 2, здійснення авторського нагляду за капітальним ремонтом поліклініки № 1, реконструкцію і реставрацію інших об’єктів, та всі роботи з капітального ремонту та реконструкції за укладеними договорами, відповідно до проведених процедур відкритих торгів, проведено своєчасно згідно з календарним графіком виконання робіт. Проте зазначається, що невідкриття Казначейством у грудні 2019 року асигнувань за незахищеними видатками призвело до утворення кредиторської заборгованості за видатками розвитку у сумі 7 303,7 тис. гривень.

Водночас у матеріалах Академії зауважується, що внаслідок проведення Центром заходів з утеплення фасаду будівель, модернізації системи опалення та теплових пунктів, повної заміни вікон утворилась економія коштів з оплати комунальних послуг та енергоносіїв у сумі 647,31 тис. грн, що в свою чергу дає можливість спрямувати такі кошти на часткове погашення кредиторської заборгованості.

Слід звернути увагу, що звернення Академії до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних розрахунків щодо обсягу такого перерозподілу (зокрема, щодо можливості та строків повного погашення такої заборгованості), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Трухін О.М., Забуранна Л.В., а також Віце-президент Національної академії наук України Пирожков С.І., Міністр фінансів України Марченко С.М., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Міністр фінансів України Марченко С.М. не висловив зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернув увагу на необхідність забезпечення якісного бюджетного планування.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд зазначеного питання у очолюваному нею підкомітеті та внесла пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 27.05.2020 № 583-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Головуючий на засіданні Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 583-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національній академії наук на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, за бюджетною програмою 6541100 «Медичне обслуговування працівників Національної академії наук України» перерозподілу видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 647,31 тис. грн та збільшення на таку суму видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 р. № 583-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Петренка А.Г. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 587-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства оборони України (далі – Міноборони) від 01.06.2020 № 220/3064 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 587-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 587-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міноборони на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків у сумі 232 874,1 тис. гривень (у тому числі: видатки споживання – 232 774,1 тис. грн, з них оплата праці – 191 295 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 3 535,3 тис. грн, видатки розвитку – 100 тис. грн) шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2101010 «Керівництво та військове управління Збройними Силами України»;

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни».

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-квітень 2020 року за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетними програмами:

2101010 – в обсязі 197 342,6 тис. грн, або 83,3% плану на звітний період та 27,6% уточненого плану на рік (в обсязі 715 940,6 тис. грн);

2101020 – в обсязі 24 222 660,2 тис. грн, або 87,4% плану на звітний період та 27,6% плану на рік (визначено в обсязі 87 692 487,1 тис. грн).

Відповідно до інформації, зазначеної у листі Міноборони до Комітету, у державному бюджеті на 2020 рік видатки на утримання Міноборони та Генерального штабу Збройних Сил України (далі – Генеральний штаб ЗСУ) передбачено в одній бюджетній програмі 2101010 «Керівництво та військове управління Збройними Силами України». При цьому зазначено, що положеннями законів України «Про національну безпеку України» (зі змінами), «Про Збройні Сили України» та «Про оборону України» визначено та розмежовано повноваження у сфері оборони, і зокрема, керівництва Збройними Силами України, Генерального штабу ЗСУ, видів і окремих родів військ (сил), і у зв’язку із чим запропоновано здійснення перерозподілу видатків державного бюджету та передбачено видатки на утримання Генерального штабу ЗСУ за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни». Тобто у такий спосіб розмежовано видатки державного бюджету на забезпечення діяльності Міноборони і Генерального штабу ЗСУ.

При цьому, Міноборони надано розрахунки обсягів бюджетних асигнувань на червень-грудень 2020 року, які визначено спрямувати на забезпечення Генерального штабу ЗСУ за бюджетною програмою 2101020, а саме: видатки на оплату праці (грошове забезпечення військовослужбовців, заробітної плати працівникам) у обсязі 225 160 тис. грн, закупівлю предметів, матеріалів, обладнання та інвентаря – 2 140,7 тис. грн, оплату послуг (крім комунальних) – 423 тис. грн, відрядження – 1 515,115 тис. грн, оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 3 535,3 тис. грн та видатки розвитку – 100 тис. грн.

Слід зауважити, що звернення Міноборони до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатнього обсягу відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Попередньо Комітет з приводу порушеного питання звертався до Кабінету Міністрів України (лист від 17.04.2020 № 04-13/3-2020/31987, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету). Відповідно до доручення Уряду Міністерство фінансів України поінформувало Комітет (лист від 06.05.2020 № 10010-01-3/13338, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету), при цьому зазначивши про те, що Міноборони було запропоновано питання щодо розмежування видатків на утримання Міноборони і Генерального штабу ЗСУ попередньо погодити із Секретарем Ради національної безпеки і оборони України. Проте, відповідна інформація у матеріалах Міноборони відсутня.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Трухін О.М., Забуранна Л.В., а також заступник Міністра оборони України з питань європейської інтеграції Петренко А.Г., Міністр фінансів України Марченко С.М., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Міністр фінансів України Марченко С.М. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В не висловили зауважень і заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті, зокрема звернула увагу на відсутність інформації щодо узгодження питання розмежування видатків на утримання Міноборони, Генерального штабу ЗСУ із Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, та внесла пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 27.05.2020 № 587-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Головуючий на засіданні Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 587-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 587-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків у сумі 232 874,1 тис. гривень (у тому числі: видатки споживання – 232 774,1 тис. грн, з них оплата праці – 191 295 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 3 535,3 тис. грн, видатки розвитку – 100 тис. грн) шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2101010 «Керівництво та військове управління Збройними Силами України»;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни».

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 7.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра соціальної політики України Лазебної М.В. про погодження виділення коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 385).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 27.05.2020 № 6985/1/2-20/45 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 385 «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України».

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /із змінами згідно із Законом України від 13.04.2020 № 553-IX/ (далі – Закон) у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Відповідно до частини третьої цієї статті Закону кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема для надання фінансової допомоги на поворотній або безповоротній основі Фонду соціального страхування України (далі – Фонд соцстраху) та надання одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які загинули (померли) від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що пов’язано з виконанням робіт з ліквідації такої хвороби, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. За інформацією із офіційних джерел на даний час такий порядок та розміри виплат не затверджено.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. При цьому, відповідно до пункту 6 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» у разі неможливості проведення засідання Комітету протягом двох днів з дня отримання звернення про погодження зазначеного вище рішення Кабінету Міністрів України таке погодження здійснюється Погоджувальною радою депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на її засіданні.

Слід відмітити, що у державному бюджеті на 2020 рік (із змінами згідно із Законом від 13.04.2020 № 553-IX) видатки Фонду COVID-19 передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 64 669 537,7 тис. гривень. Відповідно до прийнятих Урядом рішень (постанов Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308, від 29.04.2020 № 330, від 29.04.2020 № 354, від 06.05.2020 № 372, від 20.05.2020 № 385) вже виділено із Фонду COVID-19 13 023 963 тис. грн, тобто залишилось нерозподіленими 51 645 574,7 тис. грн /інформація про спрямування коштів Фонду COVID-19 за напрямами відповідно до рішень Уряду роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

На виконання пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 302 затверджено Порядок використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Порядок № 302) /копія роздана народним депутатам України – членам Комітету/. Згідно з Порядком № 302 кошти Фонду COVID-19 спрямовуються, зокрема для надання фінансової допомоги Фонду соцстраху на поворотній або безповоротній основі, надання одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які загинули (померли) від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що пов’язано з виконанням робіт з ліквідації такої хвороби.

Порядок № 302 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження рішення Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання коштів цього фонду (а у разі виділення коштів з фонду на поворотній основі – також інформації про їх повернення до державного бюджету).

Серед іншого, про що заявник має зазначити у зверненні Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19, визначено про необхідність вказати умови виділення коштів з цього фонду (на поворотній або безповоротній основі); пропозиції щодо умов і гарантій повернення виділених коштів з фонду на поворотній основі; інформацію про можливість (неможливість) фінансового забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел та можливі наслідки в разі, коли кошти не будуть виділені із Фонду COVID-19.

Пунктом 1 постанови Уряду від 20.05.2020 № 385 встановлено виділити Мінсоцполітики із Фонду COVID-19 для надання фінансової допомоги Фонду соцстраху 2 278 800 тис. грн, а саме:

471 100 тис. грн на безповоротній основі (видатки споживання) – для виплати матеріального забезпечення (крім допомоги по вагітності та пологах) та страхових виплат, у тому числі одноразової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які померли від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня відміни дії карантину;

1 807 700 тис. грн на поворотній основі (надання кредитів) – для виплати матеріального забезпечення /фінансова допомога з бюджету на поворотній основі відповідно до вимог статті 2 Бюджетного кодексу України визначається як кредитування бюджету/.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного виділення коштів державного бюджету з Комітетом забезпечити відкриття нових бюджетних програм та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Пунктом 2 постанови Уряду від 20.05.2020 № 385 із врахуванням вимог Порядку № 302 затверджується Порядок використання коштів, виділених для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України (далі – Порядок № 385).

Згідно з Порядком № 385 за бюджетними програмами «Фінансова допомога Фонду соціального страхування України, яка виділена із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для виплати матеріального забезпечення та страхових виплат на безповоротній основі» та «Фінансова допомога Фонду соціального страхування України, яка виділена із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для виплати матеріального забезпечення на поворотній основі» головним розпорядником коштів державного бюджету і відповідальним виконавцем бюджетних програм є Мінсоцполітики. При цьому, бюджетні кошти, отримані Фондом соцстраху, використовуються виключно для:

виплати матеріального забезпечення (крім допомоги по вагітності та пологах) та страхових виплат, у тому числі одноразової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які померли від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статей 22 і 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня відміни дії карантину – на безповоротній основі;

виплати матеріального забезпечення – на поворотній основі.

Відповідно до Порядку № 385 Мінсоцполітики здійснюватиметься перерахування бюджетних коштів Фонду соцстраху на рахунок, відкритий в Казначействі, на підставі подання Фонду з обґрунтуваннями реальної потреби в коштах і детальними розрахунками витрат з урахуванням фактичних надходжень коштів до бюджету Фонду.

Доречно нагадати, що відповідно до статті 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» Фонд соцстраху є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, некомерційною самоврядною організацією , кошти цього фонду не включаються до складу державного бюджету.

Законодавчі підстави для забезпечення Фондом соцстраху виплати матеріального забезпечення та страхових виплат визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зокрема:

- статтею 22, згідно з якою допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві; 2) необхідності догляду за хворою дитиною; 3) необхідності догляду за хворим членом сім’ї; 4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; 5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби;
5-1) на період перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій COVID-19; 6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; 7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; 8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;

при цьому згідно з цією ж статтею допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством;

водночас, відповідно до статті 24 особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу;

- статтею 36, відповідно до положень якої страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соцстраху виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку; страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі – щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім’ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

З огляду на вимоги бюджетного законодавства та законодавства з питань соціального страхування положення Порядку № 385 є занадто загальними та недостатньо конкретизованими, зокрема з таких питань:

- не визначено умов, порядку та обсягу повернення коштів, наданих Фонду соцстраху, а лише зазначено, що такі умови, порядок та обсяг повернення коштів для виплати матеріального забезпечення визначатимуться щороку рішенням Мінсоцполітики за погодженням з Мінфіном на підставі показників бюджету цього фонду.

Отже, на даний час не визначений механізм та терміни повернення Фондом соцстраху коштів фінансової допомоги до державного бюджету, що є ризиком утворення заборгованості Фонду соцстраху перед державним бюджетом та її непогашення у поточному році та наступних роках, що як наслідок впливатиме на фінансові можливості державного бюджету у наступних роках.

- визначені напрями використання коштів:

чітко не розмежовані за умовами їх надання (поворотній чи безповоротній основі);

з посиланням на статті 22 та 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із встановленням виключення щодо допомоги по вагітності та пологах) без їх деталізації дозволить виплачувати у період карантину матеріальне забезпечення та страхові виплати за настання страхових випадків, які не пов’язані з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (зокрема, виплати за рахунок коштів державного бюджету на безповоротній основі матеріального забезпечення з тимчасової непрацездатності внаслідок інших захворювань; тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм);

взагалі не деталізують видів матеріального забезпечення, для виплати яких надаються кошти з державного бюджету на поворотній основі.

Водночас, пунктом 5 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX визначено, що на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, Фонд соцстраху здійснює поточні видатки на утримання виконавчої дирекції фонду та такі страхові виплати: допомога по тимчасовій непрацездатності; допомога по вагітності і пологах; щомісячні страхові виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань та членам їх сімей; витрати на лікування потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань; витрати на протезування та придбання спеціальних засобів пересування; допомога на поховання.

Слід зазначити, що положеннями статті 28 Закону, пункту 5 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-IX та статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» чітко не визначено здійснення виплати одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які загинули (померли) від гострої респіраторної хвороби COVID-19, за рахунок коштів Фонду соцстраху.

Згідно із поданими Мінсоцполітики фінансово-економічними обґрунтуваннями щодо фінансової допомоги Фонду соцстраху обсяг допомоги у сумі 2 278,8 млн гривень був визначений з урахуванням наступного:

у сумі 471,1 млн грн (на безповоротній основі), з яких:

на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв’язку із перебуванням застрахованої особи на самоізоляції під медичним наглядом та у спеціалізованих шпиталях – 289,1 млн грн (за оцінкою таку допомогу можуть потребувати 110,5 тис. осіб із розрахунку на 9 днів та у розмірі прогнозного середньоденного розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності на самоізоляції – 340,5 грн);

на виплату страхових виплат медичним працівникам внаслідок їх інфікування коронавірусною хворобою COVID-19 під час виконання службових обов’язків – 181,93 млн грн (за оцінкою кількість прогнозних летальних випадків серед медичних працівників становитиме 844, у разі настання яких розмір допомоги становитиме 215,56 тис. грн /100 розмірів середньозваженого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 2020 рік відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»/);

у сумі 1 807,7 млн грн (на поворотній основі) – для забезпечення здійснення Фондом соцстраху виплат матеріального забезпечення, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» /станом на 01.05.2020 заборгованість Фонду соцстраху за поданими страхувальниками заявами-розрахунками на виплату матеріального забезпечення становила 1218,7 млн грн, що на 29,5% більше від такої заборгованості станом на 01.01.2020 (940,7 млн грн), а розмір такої прогнозної заборгованості в травні поточного року складе – 1579,7 млн грн, у червні – 2090,5 млн грн/.

Слід зазначити, що подані фінансово-економічні обґрунтування не є повними, зокрема відсутня інформація щодо:

деталізованого аналізу поточного стану виконання бюджету Фонду соцстраху, насамперед щодо надходжень цього фонду, у тому числі страхових внесків, та очікуваних помісячних надходжень, витрат та дефіциту бюджету Фонду до кінця року;

потреби в коштах на виплату матеріального забезпечення та страхових виплат на даний час і змін обсягів такої потреби у порівнянні з аналогічним періодом минулого року;

пояснень щодо необхідності здійснення Фондом соцстраху за рахунок коштів державного бюджету на безповоротній основі у період карантину матеріального забезпечення за настання страхових випадків, передбачених статтею 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», таких як: тимчасова непрацездатність внаслідок всіх захворювань, тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм;

пояснень щодо необхідності здійснення Фондом соцстраху за рахунок коштів державного бюджету на безповоротній основі у період карантину всіх страхових виплат, передбачених статтею 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

пояснень щодо виплати за рахунок коштів Фонду соцстраху одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які загинули (померли) від гострої респіраторної хвороби COVID-19, зважаючи на визначені законодавством страхові виплати Фонду;

можливості (неможливості) фінансового забезпечення здійснення відповідних заходів за рахунок коштів Фонду соцстраху без залучення коштів державного бюджету, зокрема шляхом перегляду та скорочення (оптимізації) адміністративних витрат та тих витрат, які не можуть бути здійснені в умовах карантину;

можливих наслідків у разі, коли кошти не будуть виділені з Фонду
COVID-19;

бачення щодо механізму та термінів повернення Фондом соцстраху коштів, отриманих з державного бюджету на поворотній основі;

запланованих заходів щодо здійснення контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету.

Довідково: постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 40 (копія роздана народним депутатам України – членам Комітету) затверджено бюджет Фонду соцстраху на 2020 рік, з такими показниками:

залишок коштів на початок року – 504,8 млн грн;

доходи поточного року – 28 722,7 млн грн;

видатки – 29 195,6 млн грн, у тому числі:

- матеріальне забезпечення та соціальні послуги – 17 320,8 млн грн;

- страхові виплати – 9 755,2 млн грн;

- адміністративно-господарські витрати – 1 434,3 млн грн;

залишок коштів на кінець року (у тому числі резерв Фонду) – 32 млн гривень.

Згідно із показниками Звіту про виконання бюджету (кошторису) Фонду соцстраху за І квартал 2020 року (лист виконавчої дирекції Фонду соцстраху від 13.05.2020 № 1269-07-1, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету):

надходження становили – 6 228,8 млн грн (або 21,7% до річного плану);

витрати – 6 211,4 млн грн (або 21,3% до річного плану), з них: на забезпечення утримання системи Фонду – 266,9 млн грн (відповідно 18,6%), видатки на забезпечення виконання покладених функцій – 5 944,5 млн грн (відповідно 21,4%).

Слід зауважити, що за відповідний період минулого року показники виконання бюджету (кошторису) Фонду соцстраху були дещо вищими: за надходженням – 23,8% річного плану та за витратами 23,4% відповідно.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Трухін О.М., Забуранна Л.В., Гончаренко О.О., а також Міністр фінансів України Марченко С.М., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Міністр соціальної політики України Лазебна М.В., заступник директора виконавчої дирекції Фонду соцстраху Денисова О.О.

Міністр фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо виділення фінансової допомоги Фонду соцстраху.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зазначив, що Рахунковою палатою виділення такої фінансової допомоги буде підтримано за умови врахування Фондом соцстраху зауважень щодо встановлення чіткого терміну повернення коштів на поворотній основі та забезпечення достовірного обліку застрахованих осіб, які потребують виплат внаслідок професійного захворювання, спричиненого COVID-19.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В., інформуючи про результати розгляду даного питання в очолюваному нею підкомітеті, звернула увагу, зокрема, на ризик виникнення заборгованості перед державним бюджетом у зв’язку з невизначенням умов, порядку, обсягів та термінів повернення Фондом соцстраху коштів, а також ненадання Мінсоцполітики фінансово-економічних обґрунтувань у повному обсязі, та внесла таку пропозицію:

погодити встановлене постановою Уряду від 20.05.2020 № 385 виділення коштів Мінсоцполітики для надання фінансової допомоги Фонду соцстраху;

рекомендувати Уряду доручити Мінсоцполітики додатково проаналізувати види матеріального забезпечення та страхових виплат, виплату яких передбачено здійснювати Фондом соцстраху за рахунок коштів державного бюджету із Фонду COVID?19 на безповоротній та поворотній основі, та у разі необхідності внести відповідні зміни до Порядку № 385 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

За підсумками розгляду даного питання головуючий на засіданні Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого постановою Уряду № 385 виділення коштів Мінсоцполітики для надання фінансової допомоги Фонду соцстраху та надати рекомендації Уряду. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»:

1) погодити виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, Міністерству соціальної політики України 2 278 800 тис. гривень для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 385;

2) рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству соціальної політики України додатково проаналізувати види матеріального забезпечення та страхових виплат, виплату яких передбачено здійснювати Фондом соціального страхування України за рахунок коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, на безповоротній та поворотній основі, та у разі необхідності внести відповідні зміни до Порядку використання коштів, виділених для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 385.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» – 7.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора, народного депутата України Трухіна О.М. про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3509 від 20.05.2020, поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Кравчук Є.М., Трухіним О.М. та іншими, а також співавтора альтернативного до нього проекту Закону України за реєстр. № 3509-1 від 02.06.2020 народного депутата України Цабаля В.В., поданого народними депутатами України Цабалем В.В., Васильченко Г.І. та іншими, та інформацію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В. про альтернативний проект Закону України за реєстр. № 3509-2 від 02.06.2020, поданий народними депутатами України Васильченко Г.І., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /із змінами, внесеними Законом від 13.04.2020 № 553-IX/ (далі – Закон) у складі державного бюджету створено Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину.

Відповідно до частини третьої цієї статті Закону кошти цього Фонду спрямовуються на:

заходи, спрямовані на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зокрема на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення зазначених заходів, включаючи закупівлю медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;

додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів;

надання грошової допомоги громадянам, зокрема особам похилого віку, у зв’язку із негативними наслідками поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

надання одноразової грошової допомоги членам сімей медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які загинули (померли) від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, що пов’язано з виконанням робіт з ліквідації такої хвороби, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України;

надання трансферту Пенсійному фонду України;

надання фінансової допомоги на поворотній або безповоротній основі Фонду соціального страхування України і Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

поповнення резервного фонду державного бюджету;

відновлення видатків державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами, скорочених у зв’язку із створенням фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками.

Довідково: видатки Фонду COVID-19 передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 64 669 537,7 тис. гривень. На даний час за рішеннями Уряду (від 29.04.2020 № 330, від 27.04.2020 № 308, від 29.04.2020 № 354, від 06.05.2020 № 372, від 20.05.2020 № 385) з Фонду COVID-19 установлено виділити 13 023 963 тис. гривень. Відтак, нерозподілений залишок коштів цього Фонду становить 51 645 574,7 тис. гривень /інформація про спрямування коштів Фонду COVID-19 за напрямами відповідно до рішень Уряду роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Поданим законопроектом за реєстр. № 3509 пропонується внести зміни до абзацу четвертого статті 28 Закону та до переліку заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, а саме включити також заходи на боротьбу з її наслідками, зокрема, на покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення. Із урахуванням таких змін кошти Фонду COVID-19, серед іншого, можуть бути спрямовані на вказаний вище напрямок.

Проте, слід відмітити, що напрями використання коштів
Фонду COVID-19, як це регламентує частина третя статті 28 Закону, безпосередньо спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та на подолання її наслідків, натомість заходи щодо покращення транспортного сполучення, будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, за певного економічного ефекту, не мають прямого зв’язку з подоланням цієї хвороби, відтак сумнівною є відповідність таких заходів меті створення Фонду COVID-19.

Реалізація положень законопроекту за реєстр. № 3509, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті забезпечити додаткові можливості із подолання наслідків пандемії за рахунок покращення транспортного сполучення, будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення. Зазначене аргументовано тим, що здійснення таких заходів дозволить забезпечити населення додатковими робочими місцями та покращить транспортне сполучення для своєчасного надання медичної допомоги населенню, можливості його широкого тестування на наявність коронавірусу. За фінансово-економічними обґрунтуваннями, доданими до матеріалів законопроекту за реєстр. № 3509, додаткове спрямування із державного бюджету коштів на розвиток дорожнього господарства (35 000 млн грн) призведе до соціально-економічного ефекту, а саме: стимулювання додаткового попиту на продукцію галузей економіки (25 375 млн грн); надходження податків та зборів до бюджетів всіх рівнів (7 554,5 млн грн); збільшення обсягу доходів зайнятого населення (1 831,4 млн грн) та підвищення інвестиційної спроможності підприємств дорожньої галузі (планові накопичення на 239,2 млн грн). Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 3509 відмічається, що реалізація його положень забезпечить створення близько 63 тис. робочих місць (12,6 тис. у дорожній галузі та 50,4 тис. у суміжних сферах).

Зазначені вище фінансово-економічні обґрунтування потребують додаткових пояснень та деталізованих розрахунків з огляду на основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2020 рік, уточнені вже в умовах дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, та схвалені постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2020 № 253 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 р. № 555». За урядовим макроекономічним прогнозом у 2020 році, зокрема очікується валовий внутрішній продукт на рівні 95,2 відсотка до попереднього року, показник середньомісячної заробітної плати працівників, скоригований на індекс споживчих цін, – 95,5 відсотка до попереднього року, рівень безробіття населення у віці 15 – 70 років за методологією Міжнародної організації праці, 9,4 відсотка (до робочої сили відповідного віку).

Щодо бюджетного забезпечення утримання та розвитку дорожнього господарства, то з 2018 року відповідно до статті 24-2 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у складі спеціального фонду державного бюджету створено державний дорожній фонд /інформація щодо витрат на розвиток дорожнього господарства у 2018-2020 роках роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Відповідно до частини другої статті 24-2 Кодексу джерелами формування цього фонду є:

доходи державного бюджету, визначені пунктами 1–3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 частини третьої статті 29 Кодексу /акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 6 частини першої статті 66 Кодексу); акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів; ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них; плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення; 50 відсотків надходжень від адміністративно-господарських та адміністративних штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також частиною другою статті 122-2 та частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (крім штрафів, визначених пунктом 13-5 частини третьої статті 29 Кодексу)/;

державні запозичення, залучені згідно з пунктом 1 частини третьої статті 15 Кодексу /кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій/ для реалізації інвестиційних проектів на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування;

інші надходження, визначені законом про Державний бюджет України.

При цьому, кошти державного дорожнього фонду, спрямовуються на:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та інших заходів, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (з них не менше 5% коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) /здійснюється за рахунок 60% коштів державного дорожнього фонду, сформованих за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу за виключенням коштів, що спрямовуються на виконання боргових зобов’язань/;

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам) (з них не менше 5% коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) /відповідно за рахунок 35% зазначених вище коштів державного дорожнього фонду/;

фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм /відповідно за рахунок 5% зазначених вище коштів державного дорожнього фонду/;

виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування /здійснюється за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу, в обсязі, передбаченому згідно з умовами відповідних запозичень/.

Довідково: фактичні витрати державного бюджету на дорожнє господарство у 2018 році становили 42,6 млрд грн, у 2019 році – 55,3 млрд грн, а на 2020 рік заплановано 75 млрд грн (у тому числі кошти державного дорожнього фонду – 73,6 млрд грн, з яких на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення – 38 млрд грн, для реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів від кредитів (позик), що залучаються від іноземних держав, банків і міжнародних організацій, – 4,7 млрд грн), поряд з цим залишок коштів державного дорожнього фонду, який утворився на 1 січня 2020 року, у звітності Казначейства обліковано у сумі 8,2 млрд гривень. Крім того, з урахуванням положень пункту 3-6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу статтею 6 Закону передбачена можливість надання у 2020 році державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Державного агентства автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (відповідно до постанови Уряду від 01.04.2020 р. № 254 на суму 19,274 млрд грн).

Водночас, за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-квітень 2020 року витрати державного бюджету на дорожнє господарство фактично проведено у обсязі 16 132,7 млн грн (21,5% затвердженого зі змінами річного показника).

Так, за січень-квітень 2020 року за спеціальним фондом державного бюджету у межах коштів державного дорожнього фонду проведено видатки за бюджетними програмами:

3107040 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» – у обсязі 218 955,5 тис. грн або 6,9% плану на рік (визначено у обсязі 3 167 566,7 тис. грн);

3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» – у обсязі 7 704 138,6 тис. грн або 20,3% плану на рік (38 010 800,8 тис. грн);

3111030 «Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» – у обсязі 1 072 948, тис. грн або 19,1% плану на рік (5 610 633,3 тис. грн);

3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» – у обсязі 6 546 960,1 тис. грн або 29,5% плану на рік (22 172 967,2 тис. грн).

Використання коштів за вказаними бюджетними програмами належить здійснювати відповідно до Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 р. № 1085 (зі змінами).

Разом з тим, на виконання вимог частини п’ятої статті 24-2 Кодексу, постановою Уряду від 29.01.2020 р. № 36 «Деякі питання дорожнього господарства» затверджено перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2020 році та визначено загальний обсяг їх фінансового забезпечення за рахунок коштів бюджетної програми 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на суму 31,5 млрд гривень.

Крім того, слід відмітити, що постановою Уряду від 26.02.2020 р. № 142 затверджено Порядок здійснення Укравтодором запозичень під державні гарантії, а постановою Уряду від 01.04.2020 р. № 254 – Умови залучення кредитних коштів та надання державних гарантій у 2020 році для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору, а також перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2020 році та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії (загалом на суму 19,274 млрд грн). Зважаючи на це, Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) надано відповідну державну гарантію на цю суму та відповідно до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 28.04.2020 р. № 197 «Щодо реєстрації випуску облігацій Державного агентства автомобільних доріг України (без здійснення публічної пропозиції) серії К» Укравтодором було випущено першу серію облігацій на суму 5,78 млрд гривень.

Варто звернути увагу, що у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 3509 надано пояснення щодо мети та економічного ефекту спрямування коштів Фонду COVID-19 на покращення транспортного сполучення, проте чітко не зазначено, який обсяг коштів (без належних обґрунтувань та розрахунків) пропонується спрямувати за таким напрямком, а також відсутня інформація щодо забезпеченості коштами заходів за напрямами, визначеними частиною третьою статті 28 Закону, і можливої економії коштів Фонду COVID-19 за умови виконання належним чином заходів по боротьбі з гострою респіраторною хворобою COVID-19 та її наслідками, про що також відмічено у експертному висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) та звернуто увагу на необхідність дотримання вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу щодо надання до проекту належного фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Слід наголосити, що відповідно до частини третьої статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 3509 (лист від 01.06.2020 № 06040-02-3/16456) зауважує, що запропоновані законопроектом положення не узгоджуються з цільовою спрямованістю Фонду, визначеною абзацом першим статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік». Водночас, зазначається, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо у зв’язку з відсутністю відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань. Загалом Мінфіном законопроект за реєстр. № 3509 у поданій редакції не підтримується.

ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 3509 (лист від 26.05.2020 № 16/3-2020/57992), виходячи із вимог пункту 6 статті 116 Конституції України, згідно з якою Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання, зазначило про доцільність отримання щодо внесеного законопроекту за реєстр. № 3509 висновку Уряду, водночас, зауважило таке:

– у назві Фонду – «фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину» (абзац перший статті 28 Закону) – вже визначена така цільова спрямованість Фонду, як боротьба з наслідками гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відтак у доповненні абзацу четвертого статті 28 Закону словами «та боротьбу з її наслідками» немає потреби, а уточнення в цьому абзаці таких заходів, як – «покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення», не узгоджується з предметом зазначеного абзацу, разом з тим, перелік заходів з подолання наслідків хвороби, у разі необхідності, може бути розширений шляхом доповнення статті 28 Закону окремими самостійними положеннями;

– пропонований у проекті підхід щодо використання коштів Фонду на «покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення» виглядає сумнівним у правовому відношенні, що аргументовано цільовим характером коштів Фонду COVID-19, створення якого було зумовлено, у першу чергу, недостатністю загального фінансового забезпечення системи охорони здоров’я в країні та, відповідно, необхідністю акумуляції значних фінансових ресурсів саме на зазначену мету. Поряд з цим, зазначається, що спрямування коштів Фонду COVID-19 на інші, хоча й важливі з соціально-економічної точки зору сфери економічної діяльності, в умовах загальної обмеженості бюджетних коштів, об’єктивної відсутності бачення розвитку ситуації з пандемією у поточній та, особливо, віддаленій перспективі, високої ймовірності збереження медичних загроз загальнодержавного масштабу у тривалому періоді, у тому числі, зважаючи на те, що розподіл коштів Фонду здійснюється у ручному режимі, містить ризики для належного виконання заходів, спрямованих на запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та, власне, боротьбу з такою хворобою у разі її можливого чергового загострення.

При цьому зауважено, що у разі, якщо в сучасних умовах фінансування вказаних заходів вимагає менших бюджетних асигнувань з Фонду, питання щодо використання вільних коштів, у разі необхідності, має вирішуватись шляхом перерозподілу відповідних видатків на користь державного дорожнього фонду, створення якого у складі спеціального фонду державного бюджету України передбачено статтею 24-2 Кодексу;

– у назві проекту слід було б відобразити, що зміни вносяться лише до однієї статті Закону, та визначити предмет проекту.

Зважаючи на висловлені ГНЕУ зауваження, законопроект за реєстр. № 3509 відповідно до правил підготовки проектів законів потребує техніко-юридичного та редакційного коригування, а саме необхідно:

– назву законопроекту викласти у новій редакції, а саме: «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /оскільки законодавча ініціатива не передбачає внесення змін до інших статей Закону та/або додатків до нього/;

– розділ I законопроекту визначити пунктом 1 та викласти у такій редакції:

«1. В абзаці другому частини третьої статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 5, ст. 31; із змінами, внесеними Законами України від 14 січня 2020 року № 436-IX, від 16 січня 2020 року № 468-IX, від 17 березня 2020 року № 530-ІХ, від 30 березня 2020 року № 548-IX та від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ) слова «спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» замінити словами «спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та на боротьбу з її наслідками», доповнити словами «покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення»;

– розділ II законопроекту визначити пунктом 2 та викласти у такій редакції:

«2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.» /для приведення у відповідність до вимог частини п’ятої статті 94 Конституції України щодо набрання чинності законом не раніше дня його опублікування та враховуючи, що Кабінет Міністрів України відповідно до законодавчих вимог зобов’язаний забезпечити приведення власних нормативно-правових актів у відповідність з прийнятим Законом/.

Водночас, до Комітету надійшло звернення Укравтодору (лист від 26.05.2020 № 1641/1/7.1-2) з пропозицією при подальшому опрацюванні законопроекту за реєстр. № 3509 передбачити можливість спрямування коштів Фонду COVID-19 також на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, зважаючи на те, що експлуатаційне утримання доріг є одним із найважливіших видів робіт, від якого залежать належні умови проїзду до об’єктів життєзабезпечення населення та швидкісні та безпечні умови руху автотранспорту. З огляду на зазначене, запропоновано слова «будівництво, реконструкцію, капітальний та поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування державного значення» замінити словами «будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення».

Крім того, до Комітету надійшла пропозиція народних депутатів України Трухіна О.М., Забуранної Л.В. та Молотка І.Ф. (лист від 02.06.2020 № 255д9/5-2020/64975, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) до законопроекту за реєстр. № 3509 щодо спрямування коштів Фонду COVID-19 також на придбання обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах та проведення капітального ремонту, реконструкції цих відділень.

На час розгляду законопроекту за реєстр. № 3509 висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету не надійшли.

Водночас, у Верховній Раді України зареєстровано альтернативні проекти законів за реєстр. № 3509-1 від 02.06.2020 та за реєстр. № 3509-2 від 02.06.2020, які на момент розгляду законопроекту за реєстр. № 3509 до Комітету не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Трухін О.М., Крулько І.І., Гончаренко О.О., Люшняк М.В., Кіссе А.І., Забуранна Л.В., Цабаль В.В., а також заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М., Міністр фінансів України Марченко С.М., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Міністр розвитку громад та територій України Чернишов О.М., радник Керівника Офісу Президента України Подоляк М.М., представник національного проекту «Велике будівництво» Сімоненко О.А., Голова Державного агентства автомобільних доріг України Кубраков О.М., директор Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності – головний бухгалтер Укравтодору Кузькін Є.Ю.

Головуючий на засіданні Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М., представивши, як співатор, законопроект за реєстр. № 3509, запропонував надати слово для висловлення позиції представникам Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства фінансів України, Укравтодору, Офісу Президента України, Міністерства розвитку громад та територій України, Рахункової палати.

Заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М. висловила позицію міністерства щодо підтримки законопроекту за реєстр. № 3509 та водночас звернулася з проханням підтримати пропозицію щодо спрямування коштів Фонду COVID-19 на придбання обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я.

Міністр фінансів України Марченко С.М. та перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловили позицію міністерства щодо непідтримки законопроекту у запропонованій авторами редакції, зазначивши про неузгодженість його положень з цільовою спрямованістю Фонду COVID-19 та, як наслідок, можливі ризики реалізації у запропонованій редакції.

Голова Державного агентства автомобільних доріг України Кубраков О.М висловився за підтримку законопроекту і запевнив у готовності Укравтодору забезпечити покращення стану автомобільних доріг загального користування у зазначені строки та у повному обсязі відповідно до плану, затвердженого на початку року Президентом України в рамках проекту «Велике будівництво».

Радник Керівника Офісу Президента України Подоляк М.М. та представник національного проекту «Велике будівництво» Сімоненко О.А. звернулися до членів Комітету з проханням підтримати фінансування проекту «Велике будівництво» не лише у частині покращення транспортного сполучення, а і у будівництві і реконструкції приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я, що дасть можливість продовжити виконання такого виду робіт з дотриманням календарних графіків їх виконання.

Міністр розвитку громад та територій України Чернишов О.М. висловив вдячність членам Комітету за можливість продовження фінансування президентського проекту «Велике будівництво», який, незважаючи на карантинні обмеження, реалізується з початку року.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловився за підтримку законопроекту, проте зауважив про ризики щодо можливих недонадходжень до бюджету у разі другої хвилі COVID-19.

Далі голова підкомітету Забуранна Л.В. поінформувала про результати розгляду даного питання у очолюваному нею підкомітеті, звернувши увагу, зокрема, на ризики, що можуть вплинути на належне виконання заходів, спрямованих безпосередньо на боротьбу та запобігання поширенню на території країни коронавірусної хвороби, а також на те, що виклад положень законопроекту № 3509 потребує уточнення відповідно до правил підготовки проектів закону та врахування пропозицій, підтриманих підкомітетом, зокрема спрямування коштів Фонду COVID-19 на поточний дрібний ремонт, експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення і на придбання обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах та проведення капітального ремонту, реконструкції цих відділень, та загалом за результатами розгляду законопроекту № 3509 та альтернативних до нього проектів законів № 3509-1, № 3509-2 внесла пропозицію ухвалити таке рішення: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект № 3509 за основу і в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, пов’язаних із належним оформленням законопроекту та врахуванням додаткових пропозицій щодо розширення напрямів використання коштів Фонду COVID?19 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Головуючий на засіданні Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М. надав слово співавтору альтернативного законопроекту за реєстр. № 3509-1, народному депутату України Цабалю В.В.

У своїй доповіді народний депутат Цабаль В.В. зазначив, що, в основному поділяючи ідею авторів законопроекту № 3509, вважає за необхідне додатково звернути увагу на проблему недоотримання значної частини запланованих доходів місцевими бюджетами, та скорочення Законом № 553-ІХ частини коштів, які передбачалися місцевим бюджетам як трансферти з державного бюджету, та спрямовування таких коштів до Фонду COVID-19.

Підсумовуючи, головуючий на засіданні Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3509 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон із пропозиціями Комітету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3509 від 20.05.2020), поданого народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Трухіним О.М. та іншими, а також альтернативних до нього проектів законів за реєстр. № 3509-1 від 02.06.2020, поданого народними депутатами України Цабалем В.В., Васильченко Г.І. та іншими, та за реєстр. № 3509-2 від 02.06.2020, поданого народними депутатами України Васильченко Г.І., Железняком Я.І. та іншими, і керуючись частиною другою статті 110 Регламенту Верховної Ради України, рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект за реєстр. № 3509 за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

– назву законопроекту викласти у новій редакції, а саме: «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

– розділ I законопроекту визначити пунктом 1 та викласти у такій редакції:

«1. В абзаці другому частини третьої статті 28 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2020 р., № 5, ст. 31; із змінами, внесеними Законами України від 14 січня 2020 року № 436-IX, від 16 січня 2020 року № 468-IX, від 17 березня 2020 року № 530-ІХ, від 30 березня 2020 року № 548-IX та від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ) слова «спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» замінити словами «спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та на боротьбу з її наслідками», доповнити словами «придбання обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах та проведення капітального ремонту, реконструкції цих відділень, покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення»;

– розділ II законопроекту визначити пунктом 2 та викласти у такій редакції:

«2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.».

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3509 Комітету з питань бюджету разом з Міністерством фінансів України та Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо даного законопроекту.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утримався» – 1, «не голосували» – 7.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора, народного депутата України Трухіна О.М. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр.№ 3510 від 20.05.2020 р., поданий народними депутатами України Трухіним О.М., Шуляк О.О., Скічком О.О. та іншими.

Відмітили:

Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 3510 від 20.05.2020 р /далі – законопроект № 3510/, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері дорожнього господарства та належного фінансового забезпечення розвитку дорожньої галузі України шляхом залучення додаткових позабюджетних джерел для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення, а також «спрямування коштів державного дорожнього фонду /в межах діючих бюджетних асигнувань/ на утримання бюджетних установ, основним завданням яких буде забезпечення функціонування та централізоване управління інформаційно-аналітичними ресурсами дорожнього господарства».

Для реалізації задекларованої мети у законопроекті № 3510 пропонується внести зміни до:

1) Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, а саме:

– надати право обласним радам здійснювати місцеві внутрішні запозичення /зміни до абзацу першого частини третьої статті 16/;

– встановити, що державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України, на підставі рішення обласних рад – за місцевими запозиченнями на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах та визначити такі випадки як виняток, коли держава не несе відповідальності за борговими зобов’язаннями Автономної Республіки Крим, обласних рад і територіальних громад /зміни до частини першої статті 17 та частини четвертої статті 74/;

– включити до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах /далі – субвенція/ та уточнити перелік витрат такого бюджету в частині погашення місцевого боргу за рахунок такої субвенції /зміни до пункту 7 частини першої та пункту 1 частини другої статті 71/;

– надати можливість спрямовувати субвенцію на погашення та обслуговування місцевого боргу за місцевими внутрішніми та зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 30 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету /зміни до абзацу другого частини другої статті 103-1/;

– визначити, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання середньострокових зобов’язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, а не «за типовими договорами» /зміни до частини першої статті 48/;

2) Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» /далі – Закон/, а саме:

– визначити, що кошти державного дорожнього фонду, спрямовані на створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи дорожнього господарства, використовуються також на «утримання відповідних бюджетних установ, що забезпечують її функціонування» /зміни до пункту 1 частини четвертої статті 3/;

– уточнити спрямування субвенції в частині погашення та обслуговування місцевого боргу відповідно до запропонованих змін до статті 103-1 Кодексу /зміни до абзацу другого пункту 2 частини четвертої статті 3/.

З приводу законопроекту до Комітету з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшли висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ), Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Міністерства інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) та Державного агентства автомобільних доріг України (далі – Укравтодор):

ГНЕУ /лист від 26.05.2020 р. № 16/3-2020/57992, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/, висловивши щодо окремих положень законопроекту № 3510 зауваження і пропозиції, вважає, що виходячи з вимог пункту 6 статті 116 Конституції України, згідно з якою Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання, щодо внесеного законопроекту доцільно отримати висновок Уряду;

Мінфін /лист від 01.06.2020 р. № 06040-02-3/16457, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/ вказує на невідповідність окремих положень законопроекту № 3510 з чинними нормами Кодексу та вважає, що такий законопроект потребує доопрацювання.

Мінінфраструктури /лист від 29.05.2020 р. № 7275/25/10-20, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/, в цілому підтримуючи прийняття законопроекту № 3510, звертає увагу на неузгодженість окремих його положень з чинним законодавством.

Укравтодор /лист від 26.05.2020 р. № 3039/1/6.1-2-67/02, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/ підтримує прийняття законопроекту № 3510 з урахуванням наданих ним пропозицій.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики /лист від 02.06.2020 р. №04-12/17-2020/64870, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/ не виявив у законопроекті № 3510 корупціогенних факторів та прийняв рішення, що такий законопроект відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Щодо запропонованих змін до Кодексу слід відмітити таке:

1. При наданні права обласним радам здійснювати місцеві внутрішні запозичення слід взяти до уваги, що відповідно до статей 140 та 142 Конституції України обласні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, в управлінні яких перебувають об'єкти спільної власності таких громад. Тому існують ризики визначення майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань за запозиченнями, відомості про що згідно з вимогами Порядку здійснення місцевих запозичень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 р № 110 (із змінами), має містити рішення обласної ради про здійснення запозичення.

Поряд з тим, положення законопроекту № 3510 щодо можливості здійснення обласними радами місцевих внутрішніх запозичень не узгоджується із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з пунктом 5 частини третьої статті 43 якого виключно на пленарних засіданнях обласних рад вирішуються питання прийняття рішень щодо здійснення місцевих зовнішніх запозичень і надання місцевих гарантій відповідно до вимог, встановлених Кодексом.

За висновком Мінфіну розширення кола органів, що можуть здійснювати місцеві внутрішні запозичення, несе значні ризики та створюватиме додаткове навантаження на місцеві бюджети, значну частину доходної частини яких складають перерахування з державного бюджету на забезпечення виконання делегованих функцій.

2. Зміни до статті 17 Кодексу щодо надання державних гарантій за місцевими запозиченнями обласних рад на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах та до статті 74 Кодексу щодо встановлення винятку, коли держава не несе відповідальності за борговими зобов’язаннями Автономної Республіки Крим, обласних рад і територіальних громад, крім випадків, передбачених Кодексом, суперечать визначеному у пункті 3 частини першої статті 7 Кодексу принципу самостійності бюджетної системи, згідно з яким «Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов’язання одне одного, а також за бюджетні зобов’язання держави».

ГНЕУ, Мінфін, Мінінфраструктури та Укравтодор також висловлюють зауваження щодо неузгодженості запропонованих змін з вищевказаними нормами Кодексу. При цьому Укравтодор вніс пропозицію виключити пункти 2 та 6 розділу I законопроекту, що передбачають внесення відповідних змін до статей 17 та 74 Кодексу.

3. Щодо включення до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів субвенції належить зауважити про таке.

Керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 69-1 Кодексу /згідно з якими до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать субвенції, що надаються з інших бюджетів за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду таких бюджетів/ та виходячи з положень частини першої статті 103-1 Кодексу /згідно з якими субвенція надається за рахунок джерел формування спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктами 1 – 3, 6 та 6-2 частини третьої статті 29 Кодексу, з урахуванням положень частини четвертої статті 24-2 Кодексу/ субвенція зараховується до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів і використовується за відповідними напрямами на поточні та капітальні видатки /оскільки згідно з пунктом 2 частини другої статті 71 Кодексу до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів віднесено капітальні видатки (крім капітальних видатків, що здійснюються за рахунок визначених пунктами 2 – 13 частини першої статті 69-1 Кодексу надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів)/.

Крім того, відповідно до частини п’ятої статті 74 Кодексу видатки на обслуговування місцевого боргу здійснюються за рахунок коштів загального фонду місцевого бюджету, а в частині обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, відповідні видатки також можуть здійснюватися із спеціального фонду місцевого бюджету за рахунок субвенції (у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету), що за економічною природою є поточними видатками.

Відтак, зарахування в повному обсязі субвенції до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів не узгоджується з наведеними положеннями Кодексу та позбавляє місцеві ради можливості здійснювати за рахунок субвенції поточні видатки, що спрямовуються на утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, та на обслуговування місцевого боргу за місцевими запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності.

Мінфін, посилаючись на такі положення Кодексу, вважає, що зміни до статті 71 Кодексу в частині зарахування субвенції до надходжень бюджету розвитку спеціального фонду не відповідає методології планування місцевих бюджетів та не узгоджуються з положеннями статей 69-1 і 74 Кодексу.

4. На відміну від чинної редакції абзацу другого частини другої статті 103-1 Кодексу /згідно з якою субвенцію можна було спрямовувати лише на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету/ запропонованими змінами надається можливість спрямовувати субвенцію на погашення та обслуговування місцевого боргу за місцевими внутрішніми та зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 30 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

Насамперед, слід зауважити, що запроваджуючи таку норму, необхідно внести зміни до частини п’ятої статті 74 Кодексу, передбачивши можливість здійснення видатків з обслуговування місцевого боргу також за місцевими внутрішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, із спеціального фонду місцевого бюджету за рахунок субвенції та визначити розмір субвенції, що спрямовується зазначену мету.

Щодо такого положення Мінфін звертає увагу, що спрямування до 30 відсотків обсягу субвенції на обслуговування та погашення місцевих запозичень зменшує результативні показники виконання бюджетної програми для досягнення цілей державної політики, а саме збільшення площі /протяжності відремонтованих автомобільних доріг загального користування/.

Крім того, Мінфін вказує на ризики з погашення місцевих запозичень за рахунок субвенції в межах визначених 30 відсотків, посилаючись, зокрема на вимоги частин п’ятої та шостої статті 74 Кодексу, згідно з якими видатки на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, можуть здійснюватися за рахунок субвенції (у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету), а видатки місцевого бюджету на обслуговування місцевого боргу не можуть перевищувати 10 відсотків видатків загального фонду місцевого бюджету протягом будь-якого бюджетного періоду, коли планується обслуговування місцевого боргу /для прикладу, обсяг видатків загального фонду обласного бюджету Вінницької області на 2020 рік (із змінами) становить 4,2 млрд грн, тобто на обслуговування місцевого боргу з обласного бюджету може бути спрямовано до 420 млн грн, що становить 30 відсотків обсягу передбаченої для області субвенції/ та вбачає за необхідне встановити чіткі параметри обсягів субвенції, які можуть спрямовуватися окремо на погашення, окремо на обслуговування місцевого боргу.

При цьому до законопроекту № 3510 не надано розрахунки та пояснення щодо визначеного розміру субвенції, що може бути спрямована на погашення та обслуговування місцевого боргу за місцевими внутрішніми та зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності. ГНЕУ також звертає увагу, що у доданих до проекту матеріалах не обґрунтовується пропонований збільшений з 10% до 30% граничний розмір субвенції для відповідного спрямування на погашення та обслуговування місцевого боргу.

5. Виключення із частини першої статті 48 Кодексу, згідно з якою серед іншого розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі з урахуванням необхідності виконання середньострокових зобов’язань за типовими договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг, слова «типовими» не узгоджується із термінологією Кодексу, згідно з якою у пункті 47-1 частини першої статті 2 Кодексу надано визначення терміну «середньострокове зобов’язання за типовими договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг» та з положеннями абзацу другого частини другої статті 48, у якому йдеться про кредиторську заборгованість за середньостроковими зобов’язаннями за типовими договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг. Про таке також відмічається Мінінфраструктури.

Щодо запропонованих змін до Закону, що передбачають використання коштів державного дорожнього фонду, спрямованих на створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи дорожнього господарства, також на «утримання відповідних бюджетних установ, що забезпечують її функціонування», варто нагадати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 р. № 710 (із змінами) «Про ефективне використання державних коштів» затверджено заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, що серед іншого містять вимогу щодо припинення утворення без дозволу Кабінету Міністрів України нових бюджетних установ і недопущення подання пропозицій та прийняття власних рішень щодо збільшення чисельності працівників підпорядкованих органів та установ (крім перерозподілу штатної чисельності в межах одного типу закладів та головного розпорядника бюджетних коштів, не допускаючи збільшення загальної чисельності, крім збільшення чисельності працівників у разі покладення на підпорядкований орган згідно із законодавством додаткових функцій, передачі такому органу повноважень інших органів).

Укравтодор, обґрунтовуючи необхідність створення нової бюджетної установи, інформує про таке:

для збільшення оперативності отримання інформації, забезпечення якості та достовірності інформації, а також для її своєчасної обробки необхідне створення Єдиного диспетчерського центру моніторингу роботи транспорту і збору інформації (ЄДЦ);

завданням цього центру буде створення та забезпечення функціонування електронної централізованої інформаційно-аналітичної системи для оперативного отримання інформації щодо автомобільних доріг, об’єктів дорожнього сервісу та інженерного облаштування, що дозволить збільшити ефективність роботи і швидкість прийняття керівних рішень і вирішення проблемних ситуацій;

така система буде мати територіально-розподілену структуру і буде складатися з таких головних частин: мережа вузлів відеоспостереження, які встановлюються на автомобільних дорогах; ЄДЦ з централізованими ресурсами обробки інформації; телекомунікаційна мережа для підключення вузлів відеоспостереження до ЄДЦ.

Беручи до уваги, що створення та забезпечення діяльності нових бюджетних установ планується за рахунок частини коштів державного дорожнього фонду, та зважаючи на відсутність відповідних розрахунків щодо вартості виконання такого положення законопроекту № 3510, Мінфін стверджує, що запропоноване призведе до відволікання та зменшення обсягу коштів державного дорожнього фонду, які мають бути спрямовані на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, та, як наслідок, у подальшому потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на відповідні заходи. Тому, було б доцільним вирішувати таке питання у межах коштів, що спрямовуються на створення та функціонування інформаційно-аналітичної системи дорожнього господарства, забезпечивши реалізацію завдань у рамках чинного законодавства.

Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики висловив зауваження щодо перегляду доцільності фінансового забезпечення бюджетних установ за рахунок цільових призначень для здійснення робіт із будівництва доріг.

Загалом, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту № 3510 не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), про що також зазначається у висновках ГНЕУ та Мінфіну.

Поряд з тим, законопроект № 3510 потребує техніко-юридичних і редакційних уточнень та узгодження з бюджетним законодавством і законодавством про місцеве самоврядування, для забезпечення яких серед іншого належить:

виключити зміни до статей 17 та 74 Кодексу, тобто положення щодо державних гарантій за запозиченнями обласних рад для ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах місцевого значення та відповідальності держави за такі запозичення, як такі, що не узгоджуються з принципом самостійності бюджетної системи;

виключити зміни до частини першої статті 71 Кодексу щодо зарахування відповідної субвенції до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів, як такі, що не відповідають положенням статей 69-1 та 74 Кодексу;

привести у відповідність з термінологією Кодексу та вимогами частини другої статті 48 Кодексу положення законопроекту щодо типових договорів за середньостроковими зобов’язаннями на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг;

уніфікувати положення законопроекту в частині застосування у Кодексі терміну «місцеві запозичення»;

унормувати питання повноважень обласних рад на здійснення внутрішніх запозичень шляхом внесення змін до закону про місцеве самоврядування.

Слід відмітити, що у Верховній Раді України зареєстровано альтернативний законопроект за реєстр. № 3510-1 від 02.06.2020 р., однак у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту № 3510 згідно із рішенням Комітету вищевказаний законопроект з огляду на вимоги частини третьої статті 95 Регламенту Верховної Ради втратить свою актуальність.

На час розгляду законопроекту № 3510 висновок Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету не надійшов.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Трухін О.М., Кузбит Ю.М., Цабаль В.В., Гончаренко О.О., Люшняк М.В. а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Голова Укравтодору Кубраков О.М., керівник Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності Укравтодору Кузькін Є.Ю.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., підтримавши в цілому ідею законопроекту № 3510, звернув увагу на необхідність врахування окремих зауважень та редакційних уточнень, що були погоджені на засіданні підкомітету, а також висловився проти прийняття пропозиції щодо утримання бюджетних установ в рамках функціонування інформаційно-аналітичної системи.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. також підтримав ідею законопроекту № 3510, зазначивши при цьому про ризики, що вбачаються при реалізації окремих змін (щодо надання державних гарантій за запозиченнями обласних рад, погашення місцевого боргу за рахунок субвенції тощо).

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Кузбит Ю.М. за результатами розгляду даного питання у підкомітеті вніс пропозицію ухвалити таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3510 прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням таких змін: виключити положення щодо державних гарантій за запозиченнями обласних рад для ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах місцевого значення та відповідальності держави за такі запозичення, як такі, що не узгоджується з принципом самостійності бюджетної системи, виключити зміни до частини першої статті 71 Кодексу щодо зарахування відповідної субвенції до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів як такі, що не відповідають положенням статей 69-1 та 74 Кодексу та не дозволяють здійснювати поточні видатки за рахунок субвенцій; доповнити законопроект змінами до частини п’ятої статті 74 Кодексу щодо обслуговування місцевого боргу за зовнішніми та внутрішніми запозиченнями за рахунок субвенцій, внести доповнення щодо здійснення контролю Комітетом за використанням таких місцевих запозичень; уніфікувати положення законопроекту у частині застосування терміну "місцеві запозичення", унормувати питання повноважень обласних рад на здійснення внутрішніх запозичень шляхом внесення змін до Закону "Про місцеве самоврядування", що належним чином викладені у проекті ухвали (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Укравтодору Кубраков О.М. та керівник Департаменту Укравтодору Кузькін Є.Ю. висловили позицію Агентства щодо необхідності прийняття такого законопроекту, погоджуючись із внесенням головою підкомітету Кузбитом Ю.М. озвучених змін.

Головуючий на засіданні Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М. надав слово співавтору альтернативного законопроекту за реєстр. № 3510-1, народному депутату України Цабалю В.В. /на час розгляду питання такий законопроект до Комітету не надійшов/.

У своїй доповіді народний депутат Цабаль В.В. зазначив, що підтримує основний законопроект № 3510, водночас вважає за необхідне додатково звернути увагу на необхідність напрацювання відповідно більш системного рішення щодо вирішення проблеми недоотримання місцевими бюджетами значних коштів.

Підсумовуючи, головуючий на засіданні Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М. поставив на голосування внесену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект № 3510 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон із пропозиціями Комітету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 3510 від 20.05.2020 р.), поданий народними депутатами України Трухіним О.М., Шуляк О.О. та іншими, прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

1) у розділі I:

– пункт 2 виключити;

– пункт 3 викласти у такій редакції:

«3. У пункті 47-1 частини першої статті 2, в абзаці першому частини першої та абзаці другому частини другої статті 48 слово «типовими» виключити»;

– пункт 4 виключити;

– пункт 6 викласти у такій редакції:

«6. У частині п’ятій статті 74 слово «зовнішніми» виключити»;

– в абзаці другому пункту 7:

у другому реченні слова «внутрішніми та зовнішніми» виключити;

доповнити реченням такого змісту: «Обсяги та напрями використання коштів за рахунок таких місцевих запозичень затверджуються відповідною обласною державною адміністрацією з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.»

2) розділ II «Прикінцеві положення» після пункту 2 доповнити новим пунктом такого змісту:

«3. У пункті 5 частини третьої статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами) слово «зовнішніх» виключити».

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради при оформленні на підпис Голові Верховної Ради законопроекту за реєстр. № 3510 у разі його прийняття належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» – одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Кузбита Ю.М. про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3288 від 30.03.2020 р.), внесений народними депутатами України Монастирським Д.А., Костіним А.Є., Мамкою Г.М. та іншими.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд законопроект «Про внесення змін до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» за реєстр. № 3288 /далі – законопроект/.

Законопроектом передбачається в абзацах другому, третьому і четвертому підпункту 10 пункту 9 розділу VІ Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ слово «злочину» замінити словами «кримінального правопорушення» з набранням чинності таких змін з дня, наступного за днем опублікування відповідного закону, але не раніше набрання чинності Законом України від 22.11.2018 р. № 2617-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» /далі – Закон № 2617-VІІІ/.

Вказаними нормами Кодексу визначено, що у разі встановлення в діях посадової, службової особи органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, лише до такої особи може бути пред’явлено вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування упущеної майнової вигоди та моральної шкоди у встановленому порядку, а такі органи влади в установленому законодавством порядку реалізовують право зворотної вимоги (регресу) до цієї особи щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету (місцевим бюджетам), у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інше не встановлено законодавством, при цьому такі органи влади після виконання рішень суду про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету (місцевих бюджетів), у визначених випадках проводять службове розслідування щодо причетних посадових, службових осіб цих органів, якщо рішенням суду не встановлено в діях посадових, службових осіб складу злочину.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його підготовлено з метою приведення Кодексу у відповідність із Законом
№ 2617-VІІІ, в якому запроваджено інститут кримінального проступку, при цьому діяння, які раніше відносилися до категорії злочинів невеликої тяжкості, переведено до категорії кримінальних правопорушень.

Законом № 2617-VІІІ введено поняття «кримінальні правопорушення», до кримінальних правопорушень віднесено усі кримінально-карані діяння, які поділяються на злочини та кримінальні проступки, таким чином, змінами до законодавства про кримінальну відповідальність термін «злочин» замінено терміном «кримінальні правопорушення» у відповідних випадках.

Варто звернути увагу, що Закон № 2617-VІІІ набирає чинності з 1 липня 2020 року, хоча набрання ним чинності спочатку було передбачено з 1 січня 2020 року та відтерміновано на 6 місяців згідно із Законом України від 03.12.2019 р. № 321-IX. Як відмічено у пояснювальній записці до законопроекту, таке відтермінування пов’язано з неготовністю органів кримінальної юстиції до реалізації Закону № 2617-VІІІ, а також з необхідністю для уніфікації законодавства внесення змін до великого масиву законодавчих актів з метою узгодження термінології, запровадженої Законом № 2617-VIII, та термінології, яка застосовується в інших законодавчих актах.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту /лист від 19.05.2020 р. № 16/3-2020/51877 (82042)/ зазначає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу, при цьому положення законопроекту задля приведення поняття «злочин» у відповідність до термінології, яка вживається у положеннях Закону № 2617-VIII і з 01.07.2020 р. вживатиметься по всьому тексту Кримінального кодексу України, є цілком доцільними, оскільки Законом № 2617-VIII передбачено, що злочин стає одним із різновидів кримінального правопорушення, до яких поряд із злочинами відноситимуться кримінальні проступки (див. ст. 12 КК у редакції Закону № 2617-VIII).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту /лист від 04.05.2020 р. № 13030-01-2/12985/ зазначає, що законопроект не впливатиме на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме витрат з державного бюджету у поточному і наступних бюджетних періодах.

Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності у своєму експертному висновку до законопроекту /лист від 29.04.2020 р. № 04-27/3-2020/38863 (66991)/ зазначає, що законопроект несе технічні зміни щодо узгодження термінології, запровадженої Законом № 2617-VIII, та рекомендує законопроект за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними правками.

На час розгляду законопроекту до Комітету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

Слід звернути увагу, що законопроект є ідентичним до урядового законопроекту за реєстр. № 2487 від 21.11.2019 р., який Комітет за підсумками розгляду рекомендував Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон /рішення Комітету від 19.02.2020 р., протокол № 27/. Однак відповідно до частини третьої статті 105 Регламенту Верховної Ради України зазначений урядовий законопроект відкликано та знято з розгляду 04.03.2020 р. у зв’язку із зміною Кабінету Міністрів України.

Завершуючи доповідь з даного питання, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. запропонував Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і Міністр фінансів Марченко С.М. поінформували, що відповідно у Рахункової палати і Міністерства фінансів України немає зауважень до законопроекту.

Підсумовуючи розгляд даного питання, головуючий на засіданні Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3288 від 30.03.2020 р.), внесений народними депутатами України Монастирським Д.А., Костіним А.Є., Мамкою Г.М. та іншими, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» - одноголосно.

7. Слухали:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»

Відмітили:

Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів подає Верховній Раді звіт про виконання закону про державний бюджет. Згідно з частиною першою статті 61 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частиною п’ятою статті 161 Регламенту Верховної Ради такий звіт має бути поданий не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

Керуючись такими законодавчими вимогами, Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради 26 березня 2020 року звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Звіт) та проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 3269 від 27.03.2020 р.), які надійшли на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет). Звіт та проект постанови розміщено на офіційному сайті Верховної Ради, про що повідомлено народних депутатів – членів Комітету в єдиній автоматизованій системі роботи з документами у Верховній Раді (далі – СЕДО) 6 квітня 2020 р.

Цим проектом постанови передбачається затвердити Звіт за доходами в сумі 998.344,9 млн грн, видатками - 1.075.122,1 млн грн, обсягом повернення кредитів - 7.303,4 млн грн, обсягом надання кредитів - 11.519,9 млн грн, з дефіцитом у сумі 80.993,7 млн грн.

При цьому матеріали Звіту подані у повному обсязі відповідно до переліку складових частин річного звіту про виконання закону про державний бюджет, визначеного частиною другою статті 61 Кодексу.

Рахункова палата відповідно до статті 62 Кодексу підготувала та подала Верховній Раді Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Висновки РП). Висновки РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також про них повідомлено народних депутатів – членів Комітету в СЕДО 23 квітня 2020 р.

У Комітеті проаналізовано вищевказані документи, а також інші матеріали Рахункової палати за результатами здійснених нею заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), інформацію Міністерства фінансів (далі – Мінфін), Державної казначейської служби (далі – Казначейство), інших органів влади щодо виконання державного і місцевих бюджетів у 2019 році та звернуто увагу на таке.

У процесі виконання державного бюджету протягом звітного періоду Комітет плідно співпрацював з Мінфіном і Рахунковою палатою, при цьому заслуховував деяких головних розпорядників коштів, систематично аналізував показники поточного виконання державного і місцевих бюджетів з урахуванням відповідних щоквартальних висновків Рахункової палати та наявної звітної інформації, а також надавав Уряду та окремим центральним органам виконавчої влади рекомендації, які мали сприяти поліпшенню стану виконання бюджету у 2019 році.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) прийнято 23 листопада 2018 року за № 2629-VIII, протягом року прийнято 4 закони щодо внесення змін до Закону (від 28.02.2019 р. № 2696-VIII, від 02.10.2019 р. № 149-IX, від 31.10.2019 р. № 265-IX та від 06.12.2019 р. № 360-IX), з них ініційовано відповідні законопроекти Кабінетом Міністрів України – 2, Президентом України – 1.

Загалом законодавчими змінами до Закону основні параметри державного бюджету змінено таким чином: доходи зменшено на 18,8 млрд грн (або на 1,8%); видатки зменшено на 19,1 млрд грн (або на 1,7%); надання кредитів збільшено на 1,4 млрд грн (або на 10,4%); дефіцит державного бюджету збільшено на 1,1 млрд грн (або на 1,3%).

У 2019 р. забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання переважної більшості текстових статей Закону, що його потребували (з урахуванням виключення ряду норм змінами до Закону від 31.10.2019 р.), однак не у повній мірі реалізовано окремі пункти Прикінцевих положень Закону, зокрема: пункт 14 (щодо затвердження відповідно до середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці, планів заходів і графіків модернізації та оптимізації мережі закладів вищої освіти з урахуванням необхідності їх укрупнення тощо) та пункт 15 (щодо уточнення у Законі міжбюджетних трансфертів щодо Мукачівської міської об’єднаної територіальної громади, яку Кабінет Міністрів визнав спроможною). Крім того, деякі норми Закону Урядом не застосовувалися або не були реалізовані, а саме, щодо:

– внесення змін до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу витрат між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів /стаття 4 Закону/;

– здійснення випуску облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків, векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб /статті 16 і 17 Закону/;

– видачі фінансових казначейських векселів у зв’язку з реструктуризацією фактичної заборгованості обсягом до 7.544,6 млн грн за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України /стаття 19 Закону/, хоча відповідне питання було унормовано постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 703 (із змінами);

– списання частини зобов’язань Київської міської ради з погашення заборгованості перед державою в обсязі проведених видатків бюджету міста Києва на будівництво дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції «Сирець» на житловий масив Виноградар з електродепо у Подільському районі міста Києва /стаття 30 Закону/;

– доручення Кабінету Міністрів внести пропозиції щодо передбачення у складі спеціального фонду державного бюджету на 2019 рік видатків на фінансове забезпечення заходів з реалізації державної політики у сферах морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства та безпеки на морському та річковому транспорті /пункт 22 Прикінцевих положень Закону/.

У структурі надходжень і витрат державного бюджету за 2019 рік питома вага загального фонду становила відповідно 90,6% і 90,8% та зменшилася порівняно з фактом за 2018 рік (91,5% і 91,1%) і порівняно із затвердженим із змінами планом на 2019 рік (91,1%), відповідно частка спеціального фонду становила 9,4% і 9,2% та зросла порівняно з фактом за 2018 рік (8,5% і 8,9%) і порівняно із затвердженим із змінами планом на 2019 рік (8,9%).

У структурі фактичних витрат державного бюджету за 2019 рік (1.431,8 млрд грн) витрати споживання (видатки споживання та погашення боргу) становили 1.344,1 млрд грн, або 93,9%, а витрати розвитку (видатки розвитку, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів) – 87,7 млрд грн, або 6,1%. Питома вага витрат споживання дещо збільшилася порівняно з 2018 р. (88,1%) та затвердженим із змінами планом на 2019 р. (88,3%), що пов’язано в основному із збільшенням витрат на погашення й обслуговування державного боргу на 33% порівняно з 2018 р., першочерговим здійсненням у звітному періоді захищених видатків (які переважно є видатками споживання) в умовах значного недоотримання надходжень державного бюджету.

Щодо макроекономічних показників

Формування показників державного бюджету на 2019 рік здійснювалося на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2019 рік, затверджених постановою КМУ від 11.07.2018 р. № 546 /за сценарієм 1 – базовим/.

За попередніми даними номінальний обсяг валового внутрішнього продукту (далі – ВВП) за 2019 рік становив 3974,6 млрд грн і відбулося його реальне зростання на 3,2%, але за оцінкою Рахункової палати такий приріст ВВП не забезпечив відновлення обсягу економіки докризового 2013 року. Фактичні дані дещо відрізняються від прогнозних показників ВВП, врахованих при затвердженні державного бюджету (відповідно 3946,9 млрд грн і зростання на 3%), та відмічається нерівномірне реальне зростання ВВП впродовж року (за підсумками І кв. – 2,9%, ІІ кв. – 4,7%, ІІІ кв. – 3,9%, ІV кв. – 1,5%).

Окремо слід звернути увагу, що попередні дані номінального обсягу ВВП і його реального зростання за 2019 рік /3,2%/ дають підстави для здійснення у 2021 р. виплат за державними деривативами, випущеними внаслідок проведення у 2015-2016 рр. правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання, на умовах, затверджених постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 912.

Індекс споживчих цін /грудень 2019 р. до грудня 2018 р./ при прогнозованому рівні 107,4% фактично становив 104,1% (у 2018 р. – 109,8%), а індекс цін виробників промислової продукції /грудень 2019 р. до грудня 2018 р./ при прогнозованому рівні 110,1% фактично становив 92,6% (у 2018 р. – 114,2%).

Індекс промислової продукції в середньому за 2019 рік становив 99,5% порівняно з 2018 р. (у 2018 р. – 101,6%), при цьому залишається зростання обсягів сільськогосподарської продукції та за попередніми даними в цілому за 2019 рік індекс такої продукції становив 101,1% (у 2018 р. – 108,1%).

Середньомісячна заробітна плата реально зросла на 9,8% порівняно з 2018 роком (номінальна становила 10497 грн) при її прогнозному зростанні на 6,9%.

Згідно з інформацією НБУ обсяг міжнародних резервів зріс на 4,48 млрд дол. США (або на 21,5%) і станом на 31.12.2019 р. склав 25,3 млрд дол. США.

У 2019 році відбулася ревальвація гривні. Так, офіційний обмінний курс гривні щодо долара США на 01.01.2019 р. становив 27,69 грн/дол. США, а на 31.12.2019 р. – 23,69 грн/дол. США, в середньому за рік курс склався на рівні 25,85 грн/дол. США. При цьому прогнозувався відповідний курс на кінець року на рівні 29,4 грн/дол. США і в середньому на рік – 28,2 грн/дол. США.

За даними НБУ зовнішньоторговельний оборот за 2019 рік становив 139,2 млрд дол. США і зріс на 7,4% порівняно з 2018 р. (129,6 млрд дол. США). При прогнозованому зростанні експорту та імпорту товарів і послуг відповідно на 8,3% та 9,1% фактично відбулося їх збільшення відповідно на 7,2% та 7,5%. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 12,4 млрд дол. США (у 2018 р. – 11,4 млрд дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,84 (як і у 2018 р.).

Відхилення фактичних макроекономічних показників за минулий рік від відповідних прогнозних показників, врахованих при затвердженні державного бюджету на 2019 рік, свідчить про недоліки прогнозування макроекономічних показників, що в свою чергу погіршує якість бюджетного планування (особливо на середньостроковий період). У Висновках РП зазначено, що аналіз виконання державного бюджету на 2019 рік виявив його невідповідність визначеному в статті 7 Кодексу принципу обґрунтованості (який передбачає формування бюджету на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку). За оцінкою Рахункової палати, низька якість макроекономічного прогнозу призвела до недоотримання 43 млрд грн доходів державного бюджету і водночас зменшення витрат на погашення й обслуговування боргу та деяких видатків на 17 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи зведеного бюджету за 2019 рік становили 1.289.849,2 млн грн, що на 105.558,4 млн грн, або на 8,9%, більше відповідних показників за 2018 рік. Загалом через зведений бюджет за попередніми даними перерозподілено 32,5% ВВП, що менше, ніж у 2018 р. (33,3%).

До державного бюджету в цілому надійшло 998.344,9 млн грн, що становило 99,1% затверджених із змінами показників (1.007.303,2 млн грн).

Порівняно з 2018 р. доходи державного бюджету збільшилися на 70.229,9 млн грн, або на 7,6%, у т.ч. за загальним фондом – на 46.217,9 млн грн, або на 5,5% (при розрахунковому зростанні плану на 2019 р. до факту за 2018 р. на 9%), за спеціальним фондом – на 24.012,1 млн грн, або на 25,4% (при розрахунковому зростанні на 4,7%). Таке збільшення доходів за рік відбулося внаслідок значного зростання коштів, що перераховуються НБУ (на 20 млрд грн, або на 45,5%, більше ніж у 2018 р.), а також за Висновками РП зумовлено зростанням середньомісячної зарплати, споживчих цін і цін виробників промислової продукції, імпорту товарів порівняно з попереднім роком.

До загального фонду державного бюджету доходи надійшли за 2019 рік у сумі 879.833,3 млн грн, або 96,9% затверджених із змінами показників. Недовиконання доходів становило 28.558 млн грн та є найбільшим і відповідно найгіршим показником за останні п’ять років, а також могло б бути ще гіршим без уточнення плану, оскільки змінами до Закону від 31.10.2019 р. затверджені показники зменшені на 20.107 млн грн, що дозволило знизити рівень невиконання.

На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження окремих платежів, зокрема: коштів, що перераховуються Національним банком відповідно до Закону України "Про Національний банк України"(на 17.298,5 млн грн, або на 36,3%); податку на прибуток підприємств (на 11.566,3 млн грн, або на 12,1%); податку та збору на доходи фізичних осіб (на 3.798,8 млн грн, або на 3,6%); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (на 2.192,9 млн грн, або на 27%); зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (на 1.754,1 млн грн, або на 23,5%); частини чистого прибутку держпідприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (на 1.753,3 млн грн, або на 3,9%); збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів (на 733,6 млн грн, або майже в 4,7 раза).

За Висновками РП значні понадпланові надходження коштів від НБУ зумовлені не результатами діяльності НБУ у 2018 р., а запровадженням через шість років після переходу на Міжнародні стандарти фінансової звітності змін в обліковій політиці НБУ, що спричинило накопичення зобов’язань протягом цих років та їх перерахування до державного бюджету у 2019 р.

Понадпланові надходження податку на прибуток підприємств Мінфін пояснює кращими фінансовими результатами платників, ніж прогнозувалося, та сплатою авансових платежів з цього податку у грудні 2019 р. в рахунок майбутніх нарахувань у сумі 6,1 млрд грн (з них від НАК «Нафтогаз України» надійшло 3 млрд грн).

Перевиконання надходжень частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, сталося, зокрема, внаслідок перерахування частини чистого прибутку від НАК «Нафтогаз України» у сумі 8,5 млрд грн по суті достроково /згідно з Розпорядженням КМУ від 26.12.2019 р. № 1339-р/ та у зв’язку із збільшенням нормативів відрахувань до державного бюджету частини чистого прибутку і дивідендів /згідно з Постановою КМУ від 04.12.2019 р. № 1015/. Зазначене, на думку Рахункової палати, дало можливість додатково залучити до державного бюджету 13 млрд грн, проте не сприяло фінансовій стабільності державних підприємств та значно зменшило можливості здійснення інвестицій і розвитку.

Разом з тим, відбулося невиконання затверджених із змінами показників окремих доходів загального фонду, зокрема: ПДВ з ввезених на територію України товарів (на 33.325,6 млн грн, або на 10,4%, при тому що план зменшено на 19 млрд грн); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (на 15.620 млн грн, або на 20,2%); рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (на 10.946,4 млн грн, або на 27,3%); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на 5.670,2 млн грн, або на 6%); ввізного мита (на 842,5 млн грн, або на 3,6%%, при тому що план зменшено на 1.048 млн грн). Виходячи з пояснювальної записки до Звіту невиконання зазначених показників зумовлено, зокрема, щодо:

ПДВ з ввезених на територію України товарів – впливом укріплення обмінного курсу гривні до іноземних валют, повільнішими темпами зростання імпорту товарів, ніж враховано в бюджеті, звільненням з 01.01.2019 р. від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України вітроенергетичних установок, сонячних панелей та трансформаторів /втрати – 8,9 млрд грн/, оформленням зберігання ввезеного на митну територію України трубопровідним транспортом природного газу в митному режимі «митний склад» без сплати митних платежів;

ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – невідповідністю фактичних макроекономічних показників затвердженим на 2019 р. /йдеться про індекс споживчих цін, індекс цін виробників промислової продукції/, зменшенням декларування ПДВ до сплати платниками-виробниками тютюнової продукції /за IV кв. 2019 р. задекларовано на 26,8% менше порівняно з IV кв. 2018 р./;

рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – зниженням ціни природного газу та меншим (ніж планувалося) видобутком природного газу ПАТ «Укргазвидобування»;

акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – скороченням у 2019 р. обсягів виробництва тютюнових виробів на 12,4% до 2018 р., частковим задоволенням попиту на тютюнову продукцію шляхом зменшення залишків готової продукції на складах, акцизний податок з яких сплачено у попередніх роках, запровадженням з 01.07.2019 р. нової моделі ринку електроенергії /вплинуло на визначення кола платників податку з електричної енергії та об’єктів оподаткування/ і скороченням обсягів виробництва (постачання) електроенергії у 2019 р. на 4,9% порівняно з 2018 р.

Однак Рахункова палата вважає, що невиконання планових показників доходів спричинено, насамперед, низькою якістю макроекономічного прогнозування і недоліками планування Мінфіном доходів при складанні проекту державного бюджету. Зокрема, серед іншого зауважено, що невиконання планового показника акцизного податку спричинили, насамперед, системні недоліки законодавчого регулювання і планування цього податку. Поряд з тим, Рахункова палата за результатами аудиту обґрунтованості планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходжень акцизного податку з тютюну та тютюнових виробів до державного бюджету /рішення від 22.10.2019 р.
№ 29-2/ відмітила, що протягом 2017-2018 р. та І півріччя 2019 р. в Україні не створено цілісної та ефективної системи державного контролю за виробництвом і обігом тютюну та тютюнових виробів від виробника або імпортера до кінцевого споживача, а отже існували передумови для нелегального виробництва та обігу цієї продукції, а також її контрабанди, як наслідок, державний бюджет недоотримував надходження від відповідного акцизного податку.

У 2019 р. за загальним фондом державного бюджету відшкодовано грошовими коштами ПДВ у сумі 151.901,2 млн грн, що більше за показник 2018 р. на 20.241,8 млн грн, або на 15,4%, а також на 4,3% менше розрахункового обсягу бюджетного відшкодування, врахованого у плановому показнику ПДВ на 2019 рік /158,8 млрд грн – за інформацією Мінфіну/. За даними Державної податкової служби України (далі – ДПС) заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ зменшилася за рік на 4,6%, або на 1.312,1 млн грн (до 27.393,4 млн грн), з них заборгованість з простроченим терміном відшкодування зменшилася на 67,1 млн грн (до 584 млн грн). Рахункова палата звертає увагу, що проведений аналіз відшкодування з бюджету ПДВ (відшкодовано найбільше у січні – 20 млрд грн, найменше у грудні – 9,8 млрд грн) засвідчує можливість відтермінувати відшкодування для поліпшення показників виконання державного бюджету: норми статей 78 і 200 Податкового кодексу щодо проведення документальної і камеральної перевірок дають можливість державним органам за необхідності збільшувати термін відшкодування ПДВ, особливо наприкінці року, що спричиняє нерівні умови для платників податків, посилює корупційні ризики, а також створює додаткове навантаження на бюджет наступного року.

До спеціального фонду державного бюджету доходи надійшли у сумі 118.511,5 млн грн, що становило 119,8% затверджених із змінами показників (перевиконання – 19.599,7 млн грн). Встановлений Законом показник перевиконано в основному «традиційно» за рахунок власних надходжень бюджетних установ (на 12.503,7 млн грн, або на 37,1%), а також ряду інших платежів, зокрема: акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (на 6.957,3 млн грн, або на 19,2%), ПДВ з ввезених на територію України товарів (на 1.842 млн грн, або в 4,5 раза), ввізного мита (на 952,9 млн грн, або на 15,6%), виконавчого збору (на 213,6 млн грн, або на 64,7%).

Керуючись частиною четвертою статті 23 Кодексу, планові показники спеціального фонду були збільшені без внесення змін до Закону на 29.169,1 млн грн (в основному за рахунок збільшення плану власних надходжень бюджетних установ на 21.009,4 млн грн) і відносно уточненого плану виконання доходів становило 92,5% (а щодо власних надходжень бюджетних установ – лише 84,5%). При цьому щороку спостерігається значне перевиконання власних надходжень бюджетних установ порівняно із затвердженими Законом показниками (наприклад, у 2017 р. – на 60%, у 2018 р. – на 78%, у 2019 р. – на 37,1%). Зазначене свідчить про системні недоліки планування таких надходжень багатьма головними розпорядниками коштів державного бюджету (зокрема, заниження планових показників при формуванні проекту державного бюджету та нереалістичне їх збільшення в процесі виконання державного бюджету), на що протягом останніх років Комітет неодноразово звертав увагу Уряду, однак наразі не виявлено позитивних зрушень у цьому питанні. Рахункова палата за результатами аналізу джерел формування надходжень та ефективності використання органами державного управління коштів спеціального фонду державного бюджету в частині власних надходжень /рішення від 26.11.2019 р. № 33-2/ зауважує, зокрема, про недосконале, непрозоре і необґрунтоване планування органами державного управління надходжень спеціального фонду, передусім від надання платних послуг, відсутність єдиного підходу до встановлення розміру плати за надання таких послуг та порядку використання отриманих надходжень, а також незабезпечення належного внутрішнього контролю за використанням коштів спеціального фонду і внутрішнього аудиту та відповідальності розпорядників бюджетних коштів.

Поряд з тим, значно перевиконано загальний плановий обсяг митних платежів, отриманих при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01.01.2015 р. до дня набрання чинності законом від 08.11.2018 р. № 2611-VIII /такі надходження згідно з пунктом 7 статті 11, пунктом 16 статті 14 і пунктом 9 Прикінцевих положень Закону зараховані до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням Пенсійному фонду): при плані 1 млрд грн надійшло 7.146,2 млн грн, або в 7,1 раза більше.

У 2019 р. до спеціального фонду державного бюджету зараховувалося 75% (у 2018 р. – 50%) акцизного податку та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби /пункт 41 розділу VI Кодексу/, які є джерелами доходів державного дорожнього фонду. За звітний період до державного дорожнього фонду /щодо доходів, визначених пунктом 1 частини другої статті 24-2 Кодексу/ надійшло 53.715,4 млн грн, що на 3.271,9 млн грн більше плану. Згідно з частиною четвертою статті 24-2 Кодексу у разі перевиконання надходжень до державного дорожнього фонду такі кошти розподіляються за відповідними напрямами спрямування автоматично в пропорціях, визначених цією частиною, при цьому подальший розподіл коштів на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах має здійснюватися відповідно до вимог частини другої статті 103-1 Кодексу в порядку, встановленому частиною шостою статті 108 Кодексу (тобто за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом, здійснюється розподіл додаткового обсягу відповідної субвенції між місцевими бюджетами). Наразі немає інформації щодо прийняття Урядом відповідного рішення.

Водночас, за окремими джерелами спеціального фонду затверджені показники не виконані у значних обсягах, насамперед, щодо: інших надходжень за кодом 24060300 /за яким згідно з пунктом 9 статті 11 Закону мали зараховуватися надходження від іноземних суб’єктів господарювання та організацій за окремими договорами/ (на 2.818,7 млн грн, або майже у повному обсязі, – надійшло лише 1,3 млн грн); надходжень від реалізації матеріальних цінностей державного резерву (на 1.129,6 млн грн, або на 95,3%).

Відповідно до постанов КМУ від 18.12.2018 р. № 1200 і від 06.03.2019 р. № 227 утворено ДПС та Державну митну службу України (далі – ДМС), реорганізувавши Державну фіскальну службу України (далі – ДФС) шляхом поділу, при цьому ДПС фактично почала виконувати свої функції у серпні 2019 р., а ДМС – лише у грудні 2019 р. Відповідно передбачені частиною третьою статті 59 і частиною третьою статті 60 Кодексу місячні і квартальні звіти щодо надходжень бюджету до серпня 2019 р. подавалися ДФС, а починаючи із звіту за серпень 2019 р. – ДПС в частині надходжень, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, однак від ДМС такі звіти щодо надходжень, контроль за справлянням яких покладається на ДМС, не надходили (лише інформація у довільній формі). У зв’язку з цим, нижченаведена інформація щодо податкового боргу, розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань, переплат і податкових пільг стосується лише надходжень, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, а відтак є неповною і не у повній мірі співставною з відповідними даними попередніх років.

У 2019 р. продовжував погіршуватися стан платіжної дисципліни платників податків. За даними ДПС на 01.01.2020 р. податковий борг перед зведеним бюджетом становив 123.589,4 млн грн, що на 22.121,8 млн грн, або на 21,8%, більше ніж на початок звітного періоду. При цьому перед державним бюджетом такий борг збільшився на 18.462,1 млн грн, або на 21,6%, і становив 104.112,5 млн грн. Найбільші суми податкової заборгованості щодо державного бюджету становили по ПДВ (49.098,9 млн грн), податку на прибуток підприємств (21.192,4 млн грн) та рентній платі за користування надрами (16.416,5 млн грн). За даними ДПС на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних найбільшими боржниками з податкових зобов’язань перед державним бюджетом на 01.01.2020 р. є: ПАТ «Укрнафта» (15,6 млрд грн), ТОВ «Тріолан.Мані» (3,7 млрд грн), ТОВ «Парком Транс» (1,96 млрд грн), ПП «Петра-Резерв» (1,76 млрд грн), НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (1,69 млрд грн), ТОВ «Надра Геоцентр» (1,57 млрд грн).

За 2019 рік списано податкового боргу щодо зведеного бюджету у сумі 5.870,9 млн грн проти 3.962 млн грн у 2018 р., а за платежами державного бюджету – 5.180,7 млн грн проти 3.553,2 млн грн у 2018 р. (або на 45,8% більше). Найбільше списано податкового боргу щодо державного бюджету по податку на прибуток підприємств (2,46 млрд грн) та ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (2,34 млрд грн).

Обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань до зведеного бюджету зменшилися за рік на 595,5 млн грн і становили на кінець звітного періоду 2.377,2 млн грн, або 1,9% податкового боргу, з них щодо державного бюджету – 2.207,6 млн грн (за рік зменшилися на 479,8 млн грн, або на 17,9%).

Загальний обсяг переплат до зведеного бюджету збільшився за рік на 29.586,9 млн грн, або на 57,7%, та на 01.01.2020 р. становив 80.839 млн грн, з них до державного бюджету – 65.298,1 млн грн (у т.ч.: надміру сплачені суми податків і зборів – 16.049,8 млн грн; платежі, які сплачені та будуть нараховані у наступному звітному періоді, – 49.248,3 млн грн), що на 28.236,8 млн грн більше ніж на початок 2019 р. Вагомі суми переплат до державного бюджету склалися щодо частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету (27,9 млрд грн), податку на прибуток підприємств (18,67 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (7,6 млрд грн, з них щодо тютюнових виробів – 6,1 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб (4,24 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (2,94 млрд грн).

Загалом продовження зростання податкового боргу перед бюджетом негативно впливає на виконання доходів бюджету, свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків і недієвість заходів органів ДПС щодо управління податковим боргом. Комітет і Рахункова палата неодноразово звертали увагу Уряду на необхідність активізації процесу стягнення податкового боргу і недопущення його приросту.

З огляду на наведене можна також зробити висновок про недостатність дій органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (ДФС, ДПС і ДМС), із забезпечення виконання планових показників доходів державного бюджету на 2019 р., включаючи вжиття заходів щодо поліпшення справляння та адміністрування податків і зборів (включаючи погашення податкового боргу, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидії контрабанді, запобігання незаконному відшкодуванню ПДВ та відмиванню коштів через офшорні зони). У цьому контексті слід звернути увагу, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 р. № 568-IX «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України» (із змінами від 30.04.2020 р. № 576-IX) утворену відповідну Комісію для розслідування можливих корупційних дій посадових осіб ДФС, ДПС і ДМС, які призвели до недоотримання доходів державного бюджету в особливо великих розмірах у період з 1 січня 2019 року по цей час.

За даними ДПС втрати доходів бюджетів від наданих податкових пільг за 2019 р. становили 42.728,2 млн грн, що на 6.983,4 млн грн, або на 19,5%, більше ніж за 2018 р., з них найвагоміші втрати бюджету від пільгового оподаткування відбулися щодо: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 30.926,6 млн грн /збільшення за рік на 25,9%/, податку на майно (включаючи плату за землю) – 9.230,1 млн грн /збільшення на 0,7%/, податку на прибуток підприємств – 1.725,9 млн грн /зменшення на 8,9%/, акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 799,5 млн грн /збільшення в 7,9 раза/. Зростання обсягів втрат доходів бюджету внаслідок пільгового оподаткування може бути результатом як розширення бази податкових пільг згідно із законодавством, так і недостатнього контролю за правомірністю отримання відповідних пільг суб‘єктами господарювання.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За підсумками виконання державного бюджету за 2019 рік дефіцит становив 80.993,7 млн грн, або 2% ВВП при затвердженому із змінами граничному обсязі дефіциту – 91.134,3 млн грн (дефіцит у 2017 р. – 47.882,1 млн грн, або 1,6% ВВП, у 2018 р. – 59.251,1 млн грн, або 1,7% ВВП,), у т.ч. за загальним фондом – 68.833,8 млн грн, або 98,9% граничного обсягу (69.617,2 млн грн), за спеціальним фондом – 12.159,9 млн грн, або 56,5% граничного обсягу (21.517,1 млн грн). Нижчий показник дефіциту державного бюджету порівняно з його граничним обсягом обумовлений, насамперед, проведенням видатків і наданням кредитів з державного бюджету в обсягах, менших за бюджетні призначення. Разом з тим, такий показник дефіциту за своїм номінальним обсягом є найбільшим за всі роки.

До державного бюджету за 2019 рік надійшло 549,5 млн грн коштів від приватизації державного майна, або 3,2% затвердженого показника /у 2017 р. – 3.376,8 млн грн, або 19,7%; у 2018 р. – 268,8 млн грн, або 1,4%/, що на 280,8 млн грн більше ніж у 2018 р. Основні надходження планувалося отримати саме від приватизації об’єктів великої приватизації (розпорядженням КМУ від 16.01.2019 р. № 36-р затверджено перелік таких об’єктів /21 од./), однак кошти надійшли лише від продажу об’єктів малої приватизації. За поясненнями Фонду держмайна невиконання планових показників таких надходжень відбулося внаслідок, насамперед, блокування судовими рішеннями приватизації об’єктів великої приватизації (а саме АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Завод «Елекроважмаш», ПрАТ «Індар», ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», АТ «Одеський припортовий завод», ПрАТ «Президент – Готель»). З цього приводу Рахункова палата зауважує, що наміри Уряду реалізувати прийнятий ще у січні 2018 р. Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» не призвели до очікуваного результату – залучення у 2019 р. широкого кола інвесторів до придбання державної власності, а надходження від приватизації не є надійним джерелом для фінансування державного бюджету. Загалом щорічне значне невиконання плану надходжень від приватизації свідчить як про недоліки планування таких надходжень, так і про недостатність та неефективність вжитих заходів з реалізації приватизаційної політики.

У зв’язку з невиконанням плану надходжень від приватизації держмайна, керуючись частиною четвертою статті 15 Кодексу, Урядом у листопаді 2019 р. (розпорядження КМУ від 27.11.2019 р. № 1104-р) за погодженням з Комітетом перерозподілено планові показники щодо джерел фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 16,4 млрд грн: зменшено за кодом 500000 «Надходження від приватизації державного майна» та збільшено за кодом 401000 «Запозичення». Зазначене не вплинуло на обсяг дефіциту державного бюджету, але спричинило зростання обсягу державного боргу.

Раніше, керуючись цією ж нормою, з метою зменшення державного боргу Урядом прийнято рішення (розпорядження КМУ від 21.08.2019 р. № 675-р), погоджене з Комітетом, про зміну обсягів джерел фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 9.117,6 млн грн (зменшення за кодом 401000 «Запозичення» у зв’язку з відповідними надходженнями за кодом 601100 «Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів»). Підставою для прийняття зазначеного рішення стали надходження від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внаслідок дострокового погашення векселів, що були видані ним в обмін на ОВДП (випуск яких здійснено для надання кредитів цьому Фонду у 2014-2016 рр.), за кодом 601100 у такій сумі /у 2018 р. – у сумі 1 млрд грн/. Ці надходження не планувалися у Законі і були додатковим джерелом фінансування загального фонду державного бюджету. Разом з тим, вищевказані рішення Уряду в частині зміни обсягу планових запозичень (спочатку зменшення на 9,1 млрд грн, а потім збільшення на 16,4 млрд грн – загалом збільшення на 7,28 млрд грн) вбачаються непослідовними та невиваженими.

У 2019 р. державні запозичення здійснені загалом у сумі 425.696,5 млн грн (у т.ч. внутрішні – 345.908,2 млн грн, зовнішні – 79.788,3 млн грн), що на 139.123,6 млн грн більше ніж у 2018 р. У загальному обсязі залучених запозичень середньострокові зобов’язання становили 39,5% (168.102 млн грн), короткострокові зобов’язання – 30,8% (131.007,6 млн грн), довгострокові зобов’язання – 29,7% (126 586,9 млн грн), при тому що Програмою управління державним боргом на 2019 рік (затвердженою наказом Мінфіну від 17.01.2019 р. № 26) планувалася дещо інша структура запозичень: середньострокові інструменти – 45,4%, довгострокові інструменти – 42,2%, короткострокові інструменти – 12,4%. Отже, Мінфіном не забезпечено досягнення визначених ним індикаторів щодо структури запозичень, що свідчить про неефективність здійснених заходів з управління державним боргом.

Державні запозичення до загального фонду здійснені в обсязі 409.757,1 млн грн, що більше встановленого Законом плану на 84.992,7 млн грн, або на 26,2%, та уточненого плану на 4.739,8 млн грн, або на 1,2%. Перевищення затверджених планових показників є результатом реалізації законодавчих норм (а саме частини четвертої статті 15 та абзацу п’ятого частини першої статті 16 Кодексу), які надають право здійснювати додаткові запозичення.

Внутрішні державні запозичення за загальним фондом становили 345.908,2 млн грн, або 171,2% затвердженого обсягу, і здійснювалися шляхом випусків ОВДП. Згідно з пояснювальною запискою до Звіту у 2019 р. середньозважена відсоткова ставка за розміщеними ОВДП становила 13% річних (у 2017 р. – 8,7%, у 2018 р. – 10,3%), а середній строк до погашення розміщених на аукціонах ОВДП – 1,18 року (у 2017 р. – 1,67 року, у 2018 р. – 0,78 року).

У 2019 р. (як і в 2018 р.) не здійснювалися понадпланові випуски ОВДП для капіталізації банків та/або надання кредитів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (за наявності права на здійснення відповідних операцій згідно із статтями 16 і 17 Закону), що в свою чергу не призвело до додаткового збільшення внутрішніх запозичень і державного боргу.

Натомість вперше відповідно до нової частини одинадцятої статті 16 Кодексу (включеної законом від 14.11.2019 р. № 293-ІХ) Урядом прийнято рішення /розпорядження КМУ від 18.12.2019 р. № 1279-р/, погоджене з Комітетом, про здійснення понадпланових державних запозичень до загального фонду державного бюджету шляхом випуску ОВДП на суму, що не перевищує 10 млрд грн, із збереженням отриманих коштів на кінець 2019 р. та спрямуванням на фінансування державного бюджету в 2020 р. з відповідним зменшенням обсягів державних запозичень на 2020 р. Фактично здійснено такі понадпланові запозичення у сумі 4.739,8 млн грн (що власне пояснює перевищення фактичних запозичень до загального фонду над уточненим планом).

У Висновках РП зауважено, що майже третину розміщених у 2019 р. ОВДП придбали нерезиденти, частка цих облігацій у загальному обсязі ОВДП зросла з 0,8% до 14%, як наслідок збільшилися ризики дестабілізації фінансової ситуації, зокрема, у разі виходу нерезидентів із ринку внутрішніх запозичень ускладниться залучення на прийнятних умовах коштів для рефінансування наявного боргу і дефіциту державного бюджету, що спричинить зменшення міжнародних резервів і знецінення національної валюти.

Зовнішні державні запозичення за загальним фондом становили 63.848,8 млн грн, або 52% затвердженого обсягу, з них:

29,5 млрд грн отримано внаслідок випуску довгострокових ОЗДП на суму 1 млрд євро (на підставі наказу Мінфіну від 13.06.2019 р. № 246, згідно з яким випущено ОЗДП з доходом за ставкою 6,75% річних та погашенням у 2026 р.);

16,2 млрд грн (або 529 млн євро) – кредит Deutsche Bank AG під гарантії МБРР (на підставі постанови КМУ від 20.02.2019 р. № 107, згідно з якою залучається кредит у формі двох траншів з терміном остаточного погашення відповідно 4 р. та 10 р., з доходом за ставкою не вище 5,9% річних і комісією за організацію кредиту в розмірі 0,8%);

9,5 млрд грн отримано внаслідок дорозміщення випуску довгострокових ОЗДП 2018 року на суму 350 млн дол. США (з доходом за ставкою 9,75% річних та погашенням у 2028 р. – відповідно до умов, визначених наказом Мінфіну від 25.10.2018 р. № 854);

6,8 млрд грн (або 250 млн євро) – кредити від Cargill Financial Services International, Inc (на підставі постанови КМУ від 10.07.2019 р. № 651, згідно з якою залучаються кредити: на суму 100 млн євро з терміном погашення через 2 роки, з доходом за ставкою 5,15% річних; на суму 150 млн євро з терміном погашення через 5 років після, з доходом за ставкою 6,25% річних).

У пояснювальній записці до Звіту вказано, що в цілому середньозважена відсоткова ставка за державними зовнішніми запозиченнями у 2019 р. становила 5,98% (у 2017 р. – 5,16%, у 2018 р. – 7,51%).

До спеціального фонду надійшли державні зовнішні запозичення /кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій (далі – МФО) для реалізації інвестиційних проектів/ в обсязі 15.939,4 млн грн, що становить 71,5% плану (у 2017 р. – 46,2%, у 2018 р. – 46,7%).

При цьому з 37 інвестиційних проектів, передбачених у додатку № 9 до Закону, за звітний період взагалі не надходили кошти кредитів (позик) на реалізацію 16 проектів, з них не надходили кошти і у 2018 р. для 12 проектів, а саме: «Подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові» від ЄБРР (56 млн грн) /немає офіційної інформації щодо підписання угоди/ і від ЄІБ (4,2 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 05.12.2019 р. № 346-ІХ/; «Вища освіта України» від ЄІБ (11,3 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 08.11.2017 р. № 2186-VIІІ/ і від Північної екологічної фінансової корпорації (3,2 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 20.06.2018 р. № 2467-VIII/; «Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві» від ЄІБ (144,7 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 20.06.2012 р. № 4987-VI/; «Розвиток міського пасажирського транспорту в містах України» від ЄІБ (254,6 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 12.04.2017 р. № 2009-VIII/; «Проект модернізації української залізниці» від ЄІБ (0,5 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 03.10.2018 р. № 2585-VIII/; «Основний кредит для аграрної галузі – Україна» від ЄІБ (133,9 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 20.09.2016 р. № 1530-VIІІ/; «Незв’язаний фінансовий кредит» (проект щодо відновлення Сходу України) від Кредитної установи для відбудови (63,1 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 15.07.2015 р. № 605-VIII/; «Проект муніципального водного господарства м. Чернівці, стадія І» від Кредитної установи для відбудови (1 тис. грн) /Угоду ратифіковано законом від 27.01.2016 р. № 943-VIІІ/; «Рефінансування енергоефективних інвестицій малих та середніх підприємств України через фінансовий сектор» від Кредитної установи для відбудови (19,9 млн грн) /немає офіційної інформації щодо підписання угоди/; проекти з розбудови підрозділів охорони кордону і прикордонної дорожньої інфраструктури та облаштування пунктів пропуску українсько-польського кордону від Уряду Республіки Польща (1,2 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 03.02.2016 р. № 977-VIІІ/; «Проект з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні» від Ексімбанку Угорщини (в частині реалізації Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини) (0,5 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 23.03.2017 р. № 1978-VIІІ/.

Отже, порівняно з попередніми роками стан залучення зазначених запозичень дещо поліпшився, але залишається недостатнім та є наслідком системних недоліків у плануванні та використанні таких коштів, на що постійно звертає увагу Комітет.

Крім того, окремі показники в інформації про виконання інвестиційних проектів, що реалізуються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО, за 2019 рік /поданій у складі Звіту відповідно до пункту 15-2 частини другої статті 61 Кодексу/ відрізняються від аналогічних показників, зазначених в інших розділах Звіту (звітах за формами додатків №№ 2, 3, 4, 7 і 9), зокрема, у підсумкових рядках та в розрізі бюджетних програм за кодами: 1001220, 2311600, 2751630, 2761600, 3111600, 3501670 і 3511620.

У 2019 р. витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов’язань становили 464.460,2 млн грн, що на 32,7% більше ніж у 2018 р.

Платежі з погашення державного боргу становили 345.212,6 млн грн, або 126,8%, затвердженого плану (272.247,1 млн грн) та 147,2% факту за 2018 р. (234.467,8 млн грн), у т.ч. на: погашення внутрішнього боргу – 261.412,7 млн грн, або 173,7% затвердженого плану; погашення зовнішнього боргу – 83.799,9 млн грн, або 68,8% затвердженого плану.

У 2019 році відбулося збільшення планових показників погашення державного боргу з одночасним збільшенням плану державних запозичень до загального фонду державного бюджету загалом на 72,97 млрд грн (при цьому збільшено план щодо внутрішніх боргових операцій та зменшено – щодо зовнішніх) відповідно до положень абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 16 Кодексу. Таке перевищення затверджених планових показників пов’язано з необхідністю погашення короткострокових запозичень /в основному короткострокових ОВДП, розміщених у IV кв. 2018 р. з погашенням у 2019 р., що не було передбачено при формуванні проекту державного бюджету на 2019 рік/ та допускається виходячи з норм абзацу п’ятого частини першої, частин шостої і сьомої статті 16 Кодексу.

У структурі витрат на погашення державного боргу найбільшу питому вагу становили витрати на: погашення ОВДП – 261.280,4 млн грн (75,7%); погашення ОЗДП – 42.870,6 млн грн (12,4%); погашення позик, наданих міжнародними фінансовими організаціями, – 35.977,2 млн грн (10,4%).

Видатки на обслуговування державного боргу проведено у сумі 119.247,6 млн грн, що на 3,5% менше затвердженого із змінами плану /бюджетні призначення зменшено на 21.627,7 млн грн згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IX у зв’язку з економією коштів внаслідок ревальвації гривні/ та на 3,3% більше факту за 2018 р.

При затвердженому статтею 6 Закону граничному обсязі надання державних гарантій у сумі 27.280,7 млн грн за звітний період надано державні гарантії у сумі 4.851 млн грн, або 17,8% граничного обсягу (у 2018 р. – 8.948,5 млн грн) на підставі постанов КМУ від 27.11.2019 р. № 961 та від 18.12.2019 р. № 1117 для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань Державної іпотечної установи за внутрішніми кредитами (позиками), що залучаються з метою фінансування статутної діяльності /відповідно до підпункту «г» пункту 1 статті 6 Закону/, при цьому згідно з пояснювальною запискою до Звіту фактично Державною іпотечною установою отримано кредитних коштів на суму 1,2 млрд грн.

У 2019 р. витрати на обслуговування і погашення кредитів, взятих під державні гарантії у попередні роки, здійснювалися відповідно до бюджетних призначень і становили загалом 9.095,9 млн грн (у 2018 р. – 8.246,6 млн грн), з них щодо: розвитку мережі автомобільних доріг загального користування (код 3111030) – 6.774,6 млн грн; кредитів, залучених ДП "Укрмедпостач" для реалізації інвестиційного проекту (код 2301280) – 281,3 млн грн; реалізації проектів соціально-економічного розвитку (код 2401470) – 271,9 млн грн. При цьому на виконання державою гарантійних зобов’язань за спеціально визначеною бюджетною програмою (код 3511600) при затвердженому із змінами плані 2.120,8 млн грн проведені платежі у сумі 1.754,07 млн грн, а саме виконано гарантійні зобов’язання за ДП «Укркосмос» – 1.343,85 млн грн (гарантійна угода від 15.12.2009 р.), ПАТ «Лисичанськвугілля» – 386,99 млн грн (гарантійна угода від 26.12.2011 р.) та ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» – 23,23 млн грн (державна гарантія від 29.12.2016 р.). Загалом зазначені витрати збільшилися на 10,3% порівняно з 2018 р., залишаються значними і є наслідком поширеної у попередніх роках практики проведення операцій щодо надання державних гарантій за кредитами, безпосереднім джерелом повернення яких є кошти державного бюджету, що в результаті призвело до збільшення боргового навантаження на державний бюджет і відволікання значної частини бюджетних коштів на такі виплати.

Протягом багатьох років (включаючи звітний період) залишається проблемним стан розрахунків підприємств-позичальників за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з державним бюджетом, про що свідчить загальний обсяг відповідної простроченої заборгованості на 01.01.2020 р. у сумі 47.989,1 млн грн (з них заборгованість 29 суб’єктів господарювання, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті їх ліквідації, – 9.817,4 млн грн, або 20,5% загального обсягу). Хоча такий обсяг за 2019 р. зменшився на 7,5 млрд грн (переважно внаслідок ревальвації гривні), проте залишається значним. Згідно із звітними даними найбільші суми простроченої заборгованості на кінець 2019 р. мають: концерн «Украгротехсервіс» (8.243,9 млн грн), ВАТ «Оріана» (4.500,7 млн грн), корпорація «Украгропромбіржа» (3.608,2 млн грн), ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (3.517,6 млн грн), УЗТФ «Біомед» (2.543,2 млн грн), ВАТ «Лисичанськвугілля» (2.149,6 млн грн), Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (2.129,1 млн грн), ВАТ «ЗАлК» (1.855,6 млн грн), ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (1.716,6 млн грн), Українська аграрна біржа (1.483,7 млн грн), ДП «ДБ УНП «Повітряний експрес» (1.463,4 млн грн), Асоціація «Земля і люди» (1.300,3 млн грн), ДП ВО «Південмаш» імені О.М. Макарова (1.273,7 млн грн). Протягом звітного періоду повернуто до державного бюджету коштів позик за 56 гарантійними (борговими) договорами загалом у сумі 6.840,6 млн грн, що менше на 15,5% ніж розрахунково планувалося. Таким чином, Кабінетом Міністрів, Мінфіном і ДФС (ДПС) не забезпечено суттєвих зрушень у поліпшенні розрахунків з погашення такої простроченої заборгованості перед державним бюджетом.

Станом на 31.12.2019 р. державний та гарантований державою борг загалом становив 1.998.295,9 млн грн (84.365,4 млн дол США), або 50,3% ВВП (при 71,8% на кінець 2017 р. та 60,9% на кінець 2018 р.). Таким чином, на кінець звітного періоду показник загального обсягу боргу держави відносно ВВП суттєво зменшився порівняно з 2017 і 2018 роками (в основному внаслідок ревальвації гривні та зростання номінального ВВП) та вперше за останні 6 років знаходиться в межах граничної величини боргу, визначеної частиною другою статті 18 Кодексу (60%). У Висновках РП відмічено, що загальний обсяг боргу у 2019 р. зменшився на 7,8% до 2 трлн грн внаслідок ревальвації гривні, при цьому частка боргу, номінованого в іноземній валюті, знизилася, однак залишалася високою, що в умовах девальваційних очікувань посилює ризики збільшення боргу і витрат на його погашення й обслуговування.

Обсяг державного боргу зменшився за рік на 98.922 млн грн (або на 5,3%) і на 31.12.2019 р. становив 1.761.369,1 млн грн, або 74.362,7 млн дол. США (88,1% загального обсягу державного і гарантованого державою боргу), що на 298.732,2 млн грн менше встановленого статтею 5 Закону його граничного обсягу (2.060.101,4 млн грн). Державний зовнішній борг зменшився за рік на 356,7 млн дол. США (на 0,9%) та склав 39.342,5 млн дол. США (52,9% державного боргу), державний внутрішній борг збільшився на 68.404,9 млн грн (на 9%) і становив 829.495,1 млн грн (47,1% державного боргу). На кінець 2019 р. відношення державного боргу до ВВП становило 44,3% і зменшилося порівняно з попередніми роками (61,5% на кінець 2017 р. та 52,2% на кінець 2018 р.), а також є нижчим ніж у Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2019-2022 роки (затвердженій постановою КМУ від 05.06.2019 р. № 473), в якій передбачено зниження показника державного боргу до 51,1% ВВП на кінець 2019 р., до 47% ВВП – на кінець 2020 р., до 44,9% ВВП – на кінець 2021 р.

Гарантований державою борг на кінець 2019 р. становив 236.926,8 млн грн, або 10.002,7 млн дол. США, що на 71.203,7 млн грн (або на 23,1%) менше факту на кінець 2018 р. та на 151.703,3 млн грн менше встановленого статтею 5 Закону його граничного обсягу (388.630,1 млн грн), у т.ч.: гарантований зовнішній борг – 9.607,9 млн дол. США, гарантований внутрішній борг – 9.352,8 млн грн.

За звітний період покращилася динаміка окремих показників боргової безпеки, зокрема, зменшилися показники відношення боргу до ВВП (про що вказано вище), обсягу державного і гарантованого державою боргу на одну особу /47,7 тис. грн на кінець 2019 р. проти 51,4 тис. грн на кінець 2018 р./. Проте показник співвідношення витрат на погашення і обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету збільшився /46,5% за 2019 р. проти 37,7% за 2018 р./ і майже втричі перевищив критичний рівень (16%), визначений у Методичних рекомендаціях щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджених наказом Мінекономіки від 29.10.2013 р. № 1277, на що також звертає увагу Рахункова палата.

Залишки коштів державного бюджету на 31.12.2019 р. становили 42.251,5 млн грн і збільшилися за 2019 рік на 6.992,2 млн грн. За 2019 рік залишки коштів загального фонду державного бюджету збільшилися на 4.716,2 млн грн (або в 15 разів) і на кінець року становили 5.042,6 млн грн (на кінець 2015 р. – 26,2 млрд грн, на кінець 2016 р. – 9,2 млрд грн, на кінець 2017 р. – 3,2 млрд грн, на кінець 2018 р. – 0,3 млрд грн), з яких 4.739,8 млн грн – кошти від понадпланових державних запозичень, збережені на кінець 2019 р. для спрямування на фінансування державного бюджету у 2020 р. /відповідно до частини одинадцятої статті 16 Кодексу/. Залишки коштів спеціального фонду збільшилися на 2.276 млн грн і становили 37.208,9 млн грн.

У розділі «Фінансування державного бюджету» Звіту містяться значні за обсягом фактичні показники за підкодами коду 602300 «Інші розрахунки», які не плануються і відповідно не передбачені у додатку № 2 до Закону, але безпосередньо впливають на визначення зміни обсягів бюджетних коштів, а відтак і на фактичний обсяг дефіциту державного бюджету. У таких показниках за інформацією Казначейством відображено:

за кодом 602301 «Курсова різниця» 8.179,7 млн грн (із знаком «–»), у т.ч. за загальним фондом 8.010 млн грн та спеціальним фондом 169,7 млн грн, – суми технічної переоцінки залишків коштів в іноземній валюті, які обліковуються на валютних рахунках Казначейства, наростаючим підсумком з початку року /така переоцінка здійснюється щоденно при зміні офіційного курсу гривні до іноземних валют/;

за кодом 602302 «Передача коштів із спеціального до загального фонду бюджету» за загальним фондом 871,9 млн грн (із знаком «+») – залишки коштів спеціального фонду, які втратили цільове призначення в 2019 р. і відповідно до частини другої статті 57 Кодексу перераховані до загального фонду, відповідно за спеціальним фондом – цей показник (із знаком «–»);

за кодом 602304 «Інші розрахунки» 6.014,6 млн грн, у т.ч. за загальним фондом 6.476,5 млн грн (із знаком «+») – в основному недостатність ресурсу загального фонду на 01.01.2020 р., а за спеціальним фондом 461,9 млн грн. (із знаком «–») – курсові різниці за операціями із використання коштів в іноземній валюті.

Необхідно звернути увагу, що протягом І кв. 2019 р. у місячних звітах про фінансування державного бюджету за загальним фондом містилися значні за обсягом фактичні показники за кодом 602304 «Інші розрахунки» та план щодо яких не визначено Законом, зокрема: 16,4 млрд грн (січень), 39,8 млрд грн (січень-лютий), 16,7 млрд грн (січень-березень), які переважно відображають недостатність ресурсу загального фонду. Причинами такої ситуації було невиконання плану надходжень і незначний обсяг залишку коштів на початок року за загальним фондом державного бюджету /326,4 млн грн/, тому для здійснення витрат загального фонду державного бюджету залучалися кошти єдиного казначейського рахунку (далі – ЄКР), що не належать до надходжень загального фонду. З цього приводу у Висновках РП зауважено, що Мінфін у помісячному розписі державного бюджету планував залучення коштів ЄКР для фінансування загального фонду, але за інформацією Казначейства окремий бухгалтерський облік цих операцій не здійснюється і відповідно підстав для відображення їх у звіті про виконання державного бюджету за кодом 603000 «Фінансування за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку» немає, отже цей показник Мінфін використовує лише для забезпечення збалансованості плану надходжень і витрат, при цьому непередбачене у Кодексі фактичне використання коштів ЄКР для здійснення витрат загального фонду державного бюджету у звіті про виконання державного бюджету не відображено, що знижує прозорість виконання бюджету.

Загалом зазначена ситуація свідчить про неналежне управління бюджетними коштами та неефективність заходів із забезпечення ліквідності ЄКР. Подібна ситуація спостерігалася у 2018 р., тому Комітет за підсумками розгляду відповідного річного звіту рекомендував Уряду забезпечити ефективне управління коштами державного бюджету, здійснюючи заходи щодо поліпшення ліквідності ЄКР, більш рівномірне використання коштів державного бюджету протягом року та збереження оборотного залишку таких коштів в обсязі, достатньому для покриття тимчасових касових розривів на початку наступного бюджетного періоду.

За інформацією Казначейства кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства на 01.01.2020 р. становили 53.214,9 млн грн (проти 60.894,4 млн грн на 01.01.2019 р.), у т.ч. залишки коштів на: єдиному казначейському рахунку – 17.547,5 млн грн (проти 9.860,8 млн грн на 01.01.2019 р.), рахунках Казначейства в установах банків – 30.837,7 млн грн (проти 47.170,6 млн грн на 01.01.2019 р.), інших рахунках – 4.829,7 млн грн (проти 3.863 млн грн на 01.01.2019 р.).

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

Видатки державного бюджету за 2019 р. становили 1.075.122,1 млн грн, або 98,4% бюджетних призначень та 95,2% плану з урахуванням змін (не проведено видатків проти уточненого плану на суму 54.398,2 млн грн). За загальним фондом проведено видатки у сумі 952.965,2 млн грн, рівень виконання планових показників становив 96,9% бюджетних призначень та 97% уточненого плану (не проведено видатків на суму 29.636,3 млн грн) і був нижчим, ніж у трьох попередніх роках (2016 р. – 99,3%, 2017 р. – 98,6%, 2018 р.– 97,6%). З цього приводу Рахункова палата відмітила, що основними чинниками проведення видатків у менших від планових обсягах стали низька виконавська дисципліна учасників бюджетного процесу (зокрема, затвердження паспортів бюджетних програм та прийняття порядків використання коштів державного бюджету відбувалося з порушенням установлених термінів), проведення видатків на здійснення державних програм соціального захисту населення в межах фактичних зобов’язань, економія видатків на обслуговування державного боргу.

У зв’язку з внесенням змін до бюджетних призначень шляхом здійснення перерозподілів видатків між бюджетними програмами головних розпорядників коштів внесені зміни до розпису державного бюджету та збільшено план асигнувань загального фонду: загалом по головних розпорядниках коштів за видатками – на 11.360,2 млн грн та по наданню кредитів з державного бюджету – на 1.171,8 млн грн і відповідно зменшено план асигнувань загального фонду по міжбюджетних трансфертах на 12.532 млн грн.

Питома вага видатків державного бюджету (без міжбюджетних трансфертів) у зведеному бюджеті за звітний період становила 59,4% і значно перевищує відповідний показник у минулих роках (у 2016 р. – 58,6%, у 2017 р. – 53,6%, у 2018 р. – 54,9%), що пояснюється проведенням з державного бюджету окремих видатків у сфері охорони здоров’я (щодо надання первинної медичної допомоги населенню) та соціального захисту (в частині виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі).

Порівняно з попереднім роком касові видатки збільшилися на 89.270,3 млн грн, або на 9,1% (без врахування міжбюджетних трансфертів – на 127.907,9 млн грн, або на 18,6%). Касові видатки загального фонду проти 2018 р. збільшилися на 68.799,1 млн грн, або на 7,8% (без врахування міжбюджетних трансфертів – на 109.476,5 млн грн, або на 18,3%).

Відповідно до Звіту у 2019 р. Казначейством відкрито асигнувань загального фонду державного бюджету на суму 967.005,3 млн грн, що на 14.040,1 млн грн більше касових видатків (у 2018 р. – на 6.216,6 млн грн), поряд з цим, головними розпорядниками коштів не використано направлених відкритих асигнувань загального фонду на суму 6.500,1 млн грн (у 2018 р. – 4.429,9 млн грн). Такий рівень управління бюджетними коштами розпорядниками коштів свідчить про збереження системних недоліків у бюджетному плануванні, організації та контролі за виконанням заходів, що здійснюються в рамках бюджетних програм. Виконання видатків на рівні, меншому планових показників, відбулося серед іншого через неповний розподіл окремими головними розпорядниками коштів відкритих асигнувань та невикористання окремими головними розпорядниками коштів направлених відкритих асигнувань, а також внаслідок запізнілого розподілу коштів за напрямами (об’єктами) і зволікання з проведенням закупівель.

Поряд з цим, Рахункова палата звернула увагу, що можливості здійснювати видатки головних розпорядників бюджетних коштів відповідно до відкритих Казначейством бюджетних асигнувань (відкрито асигнувань загального фонду державного бюджету на 15.596,2 млн грн менше уточненого плану за видатками) обмежувалися, зокрема, неналежною ресурсною забезпеченістю загального фонду державного бюджету (заборгованість загального фонду перед ЄКР на 01.01.2020 р. становила 1,7 млрд грн).

Помісячні обсяги касових видатків державного бюджету були нерівномірними впродовж року. У звітному періоді збережено тенденцію, за якої видаткове навантаження припадає переважно на три останні місяці (наприклад, у жовтні-грудні 2019 р. проведено 28,7% річного обсягу видатків загального фонду). Така динаміка помісячних показників касових видатків державного бюджету в першу чергу пояснюється нерівномірністю планування у розписі державного бюджету помісячних бюджетних асигнувань, а саме із навантаженням на останні місяці року, насамперед, в частині видатків розвитку, а також тривалістю підготовки документів з проведення вказаних видатків, проте з іншого боку обумовлена вимогами бюджетного законодавства щодо дії бюджетних призначень за загальним фондом до кінця року, що спонукає розпорядників коштів максимально використати до кінця року бюджетні кошти у запланованих обсягах, зокрема шляхом здійснення перерозподілу видатків бюджету, поділу предмету закупівлі та попередньої оплати товарів (робіт, послуг), що закуповуються за бюджетні кошти. З цього приводу Рахункова палата відмітила, що протягом року видатки проводилися без дотримання помісячного розпису державного бюджету, у результаті чого обсяг видатків у грудні був в 2,1 рази більше, ніж у середньому щомісяця упродовж січня-листопада.

Протягом 2019 р. продовжувалася практика надання за рахунок ЄКР позик Пенсійному фонду на покриття тимчасових касових розривів, незважаючи на суттєве збільшення у звітному періоді видатків державного бюджету на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та покриття дефіциту коштів цього фонду (182.270,1 млн грн, що на 32.179,2 млн грн, або на 21,4%, більше проти 2018 р.). Так, у звітному періоді позики на покриття тимчасових касових розривів Пенсійному фонду Казначейством надавалися щомісяця і загальний обсяг цих позик становив 118,7 млрд грн (з яких повернуто до державного бюджету 117,6 млрд грн). При цьому, на 01.01.2020 р. загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позики, надані Казначейством за рахунок ЄКР, обліковувався у сумі 49,2 млрд грн (з яких 48 млрд грн за позики, надані у попередніх роках), що на 3,6 млрд грн менше проти початку 2019 року. Тобто, при незначному зменшенні загального обсягу такої заборгованості позики, отримані у 2019 р., не було повернено до кінця звітного періоду у повному обсязі (не повернено 1,1 млрд грн), хоча відповідно до вимог частини п’ятої статті 43 Кодексу надання вказаних позик має здійснюватися на умовах їх повернення до кінця поточного бюджетного періоду. Рахункова палата також зазначила про недотримання цих вимог.

Впродовж 2019 р. відповідно до вимог частин шостої, восьмої, дев’ятої та п’ятнадцятої статті 23 Кодексу Комітетом за зверненнями головних розпорядників коштів державного бюджету щодо здійснення передачі окремих бюджетних призначень та перерозподілу деяких витрат державного бюджету у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених окремим головним розпорядникам коштів, розглянуто 89 рішень Кабінету Міністрів, з яких погоджено 81 рішення. Загалом передача бюджетних призначень (крім загальнодержавних витрат) та перерозподіл витрат державного бюджету стосувалися 28 головних розпорядників коштів за 209 бюджетними програмами (напрямами) (з них за поданням МОН – 12 звернень за 19 бюджетними програмами, МОЗ – відповідно 10 та 17, Мінсоцполітики – 6 та 22, Мін’юсту – 5 та 11, Мінекоенерго – 5 та 12, Укравтодору – 4 та 5) по загальному та спеціальному фондах на загальну суму 27,5 млрд гривень.

Як і у попередні роки, у 2019 р. при розгляді зазначених питань Комітет постійно звертав увагу, що звернення головних розпорядників коштів у переважній більшості не відповідали вимогам пункту 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 18 (із змінами), оскільки не містили взагалі або не у повному обсязі та неналежної якості обґрунтувань і розрахунків щодо запропонованих змін бюджетних призначень. Крім того, деякими рішеннями Уряду передача бюджетних призначень передбачалася відповідальним виконавцям бюджетних програм, хоча згідно з частиною шостою статті 23 Кодексу передача бюджетних призначень здійснюється від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого, про що також зауважувалося Комітетом. Поряд з цим, при розгляді окремих рішень висловлювалися застереження щодо дотримання вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу, відповідно до якої зокрема забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет збільшення бюджетних призначень на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами, а також на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків.

З огляду на недотримання вимог бюджетного законодавства у 2019 р. Комітетом загалом не було погоджено 8 таких рішень Уряду, а саме:

повернуто на доопрацювання – 5 рішень Уряду:

постанова КМУ від 03.04.2019 р. № 278 (щодо встановлення за загальним фондом видатків для проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я» у сумі 16,7 млн грн із визначенням нової бюджетної програми, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства Комітетом було надано рекомендації, враховуючи які відповідні зміни внесені постановою КМУ від 22.05.2019 р. № 446 до постанови КМУ від 03.04.2019 р. № 278 та врегульовано проведення таких видатків за бюджетною програмою 2301070 «Підготовка і підвищення кваліфікації медичних та фармацевтичних, наукових та науково-педагогічних кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації»);

розпорядження КМУ від 12.06.2019 р. № 406-р (щодо перерозподілу видатків загального фонду, передбачених МОЗ, у сумі 14,2 млн грн шляхом збільшення за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» (з них на оплату праці) та зменшення за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» (з них на оплату праці), з приводу якого Комітетом висловлено застереження щодо дотримання вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу та зауваження щодо відсутності належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки));

розпорядження КМУ від 23.10.2019 р. № 988-р (щодо перерозподілу видатків загального фонду, передбачених Вищому антикорупційному суду, у сумі 44,5 млн грн шляхом збільшення видатків розвитку за бюджетними програмами 0851010 «Здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом» та 0851020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду» та відповідного зменшення за цими програмами видатків споживання (з них на оплату праці), з приводу якого Комітетом висловлено зауваження щодо відсутності належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки), враховуючи які розпорядженням КМУ від 04.12.2019 р. № 1197-р внесені зміни до розпорядження КМУ від 23.10.2019 р. № 988-р щодо здійснення перерозподілу видатків лише за програмою 0851020 у сумі 7,9 млн грн, який було погоджено Комітетом);

розпорядження КМУ від 15.11.2019 р. № 1188-р (щодо перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених МОН, у сумі 138,2 млн грн шляхом збільшення за бюджетною програмою 2201040 «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури, наукових об’єктів, що становлять національне надбання» та відповідно зменшення за бюджетними програмами 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва», 2201390 «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти» та 2201570 «Виконання зобов’язань України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020», з приводу якого Комітетом висловлено зауваження щодо відсутності достатніх фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки) та застереження щодо можливості використання вказаних коштів із дотриманням вимог про публічні закупівлі з огляду на завершення бюджетного періоду);

розпорядження КМУ від 20.11.2019 р. № 1105-р (щодо перерозподілу видатків загального фонду, передбачених МОН, у сумі 252 млн грн шляхом збільшення за бюджетною програмою 2201410 «Дослідження на антарктичній станції «Академік Вернадський» для набуття у власність науково-дослідного судна Національним антарктичним науковим центром для забезпечення океанографічних досліджень у Південному океані та інших регіонах Світового океану, логістичного забезпечення української антарктичної станції «Академік Вернадський» та українських антарктичних експедицій» та відповідного зменшення за бюджетною програмою 2201300 «Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та Державного фонду фундаментальних досліджень, грантова підтримка наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок», з приводу якого Комітетом висловлено зауваження щодо відсутності достатніх фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки) та застереження щодо доцільності проведення таких видатків з огляду на стан виконання державного бюджету);

не прийнято позитивного рішення за результатами розгляду на засіданні Комітету розпорядження КМУ від 24.12.2019 р. № 1338-р (щодо перерозподілу видатків, передбачених Мінкультури, у сумі 52,4 млн грн шляхом збільшення за бюджетними програмами 1801060 «Підготовка кадрів для сфери культури і мистецтва вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації» та 1801170 «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» та відповідного зменшення за бюджетними програмами 1809010 «Керівництво та управління у сфері відновлення та збереження національної пам’яті», 1809020 «Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті»);

повернуто без розгляду – 2 рішення Уряду:

розпорядження КМУ від 21.08.2019 р. № 667-р (щодо передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату КМУ на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління, у сумі 3,6 млн грн НАДС, стосовно якої на запит Комітету надати належні фінансово-економічні обґрунтування (включаючи розрахунки) отримано відповідь Служби про розгляд порушеного питання у наступному році);

розпорядження КМУ від 18.12.2019 р. № 1276-р (щодо перерозподілу видатків, передбачених МОЗ для реалізації державних інвестиційних проектів, у сумі 27 млн грн, з приводу якого висловлено зауваження щодо недотримання вимог статті 33-1 Кодексу щодо прийняття відповідного рішення Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів та щодо завершення бюджетного періоду).

Розглядаючи розпорядження Уряду про перерозподіл видатків державного бюджету (від 20.02.2019 № 84-р та від 06.03.2019 № 140-р щодо встановлення видатків для виконання судових рішень із визначенням нових бюджетних програм), Комітет, як і у попередні роки, продовжував звертати увагу головних розпорядників коштів на невідповідність бюджетному законодавству положень таких рішень Уряду про відкриття бюджетних програм з огляду на те, що за вимогами бюджетного законодавства цільове спрямування бюджетних коштів визначається у законі про державний бюджет шляхом визначення бюджетних призначень головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією, зокрема, за програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету (тобто, за бюджетними програмами). Таку ж позицію висловила Рахункова палата. Крім того, зважаючи на вимоги бюджетного законодавства щодо застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі та безспірного списання коштів бюджету, відповідні заходи належало виконувати в межах та за рахунок коштів бюджетних програм, визначених Законом, без здійснення перерозподілу видатків державного бюджету та відкриття нових бюджетних програм.

Завдяки послідовній та жорсткій позиції Комітету та Рахункової палати щодо необхідності законодавчо врегулювати питання відкриття нових бюджетних програм, з приводу чого неодноразово Комітет звертав увагу Уряду, постановою КМУ від 21.08.2019 р. № 794 (з уточненнями від 26.02.2020 р. № 158) були внесені відповідні зміни до постанови КМУ від 12.01.2011 р. № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету», якими визначено вимоги щодо відкриття нових бюджетних програм.

Варто також звернути увагу, що розпорядження КМУ від 12.06.2019 р. № 416-р та від 26.06.2019 р. № 455-р про передачу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату КМУ на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління, окремим головним розпорядникам коштів відповідно загалом у сумі 17 млн грн та 73,6 млн грн для створення та впровадження інформаційно-аналітичних систем не були реалізовані, відповідні зміни до розпису державного бюджету не були внесені, що може свідчити про необґрунтованість прийнятих Урядом рішень та відсутність чіткої і послідовної позиції з цього питання.

Загалом слід зауважити, що з 2014 р. практика внесення змін щодо бюджетних призначень шляхом передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету (включаючи розподіл/перерозподіл загальнодержавних видатків) за відповідними рішеннями Уряду має широке та постійне застосування (кількість прийнятих впродовж року таких рішень: у 2019 р. – 121, у 2018 р. – 129, у 2017 р. – 110, у 2016 р. – 106, у 2015 р. – 96, у 2014 р. – 62). Як і у попередніх роках, у 2019 р. такі урядові рішення приймалися переважно у другому півріччі. Рахункова палата також звертає увагу на прийняття таких урядових рішень наприкінці року, зокрема зазначаючи, що у листопаді-грудні вже після суттєвих уточнень бюджетних призначень відповідно до Закону з урахуванням змін, внесених законом від 31.10.2019 р. № 265-ІХ, прийнято 29 рішень про перерозподіл бюджетних призначень між окремими бюджетними програмами, що за Висновками РП свідчить про неналежне планування видатків, а також зауважується про низьку якість підготовлених головними розпорядниками коштів документів, що подаються до Комітету.

Збільшення кількості урядових рішень щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету та намагання головних розпорядників коштів використати наприкінці бюджетного періоду якомога в більших обсягах передбачені їм кошти вказує на наявність серйозних прорахунків та неврахування реальних і обґрунтованих потреб при бюджетному плануванні, підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності розпорядників коштів як у поточній, так і у середньостроковій перспективі, підкреслює реагування на поточні завдання та свідчить про відсутність системних підходів в управлінні бюджетними коштами і неготовність до переходу на повноцінне середньострокове бюджетне планування.

У 2019 р., як і у попередніх роках, Комітету відповідно до статті 22 Закону надано повноваження на погодження рішень Уряду щодо розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за окремими бюджетними програмами. У звітному періоді такі вимоги стосувалися 2 бюджетних програм: 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» та 1201140 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)». Загалом Комітетом опрацьовано та погоджено 4 рішення Уряду щодо розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за вказаними програмами. При цьому питання використання протягом року коштів державного бюджету за зазначеними програмами та у розрізі визначених напрямів (об’єктів, заходів) перебували на постійному контролі Комітету, що здійснювався на підставі поданої головними розпорядниками коштів відповідної інформації.

Слід зауважити, що подані на погодження урядові рішення з порушеного питання (за бюджетною програмою 2401270) не у повній мірі враховували встановлені бюджетним законодавством особливості формування та використання коштів спеціального фонду бюджету (частини третя і четверта статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статей 48 і 57 Кодексу) і не містили положень щодо розподілу коштів деталізовано за коштами загального та спеціального фондів, хоча бюджетні призначення визначаються окремо за загальним та спеціальним фондами, на що вказував Комітет під час розгляду таких рішень.

Поряд з цим, за поданням Мінекоенерго Комітетом погоджено розподіл (зміни до розподілу) коштів за бюджетною програмою 2401270 відповідно до постанов КМУ від 24.04.2019 р. № 393 та від 05.06.2019 р. № 513 у сумі 398.185,132 тис. грн загалом, включаючи кошти загального та спеціального фондів (з урахування перерозподілу видатків відповідно до розпорядження КМУ від 05.06.2019 р. № 397-р, яким обсяг видатків загального фонду за цією програмою зменшено на 24.319,104 тис. грн). Однак розпорядженням КМУ від 18.12.2019 р. № 1277-р додатково шляхом перерозподілу видатків ще зменшено обсяг видатків за цією програмою за загальним фондом на 91.645 тис. грн. Тобто, з урахуванням усіх внесених змін бюджетних призначень уточнений річний план за цією програмою визначено в обсязі 389.386,3 тис. грн (річний план за загальним фондом зменшено за рахунок зазначених вище перерозподілів видатків, а за спеціальним фондом збільшено на 81.938,66 тис. грн відповідно до розпорядження КМУ від 10.07.2019 р. № 525-р щодо спрямування залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на 01.01.2019 р. для здійснення природоохоронних заходів). Проте, зміни до розподілу коштів за бюджетною програмою 2401270 відповідно до постанови КМУ від 18.12.2019 р. № 1090 Комітетом, зважаючи на вимоги Кодексу, було повернуто Мінекоенерго без розгляду у зв’язку із закінченням бюджетного періоду /відповідне звернення зареєстровано в Апараті ВРУ 03.01.2020 р./. Крім того, до Комітету не надходило звернення Мінекоенерго щодо погодження розподілу коштів на такі заходи згідно із розпорядженням КМУ від 10.07.2019 р. № 525-р. Відтак, мало місце невиконання у повній мірі вимог статті 22 Закону.

Статтею 33 Закону у 2019 р. Комітету було надано повноваження на погодження рішень Уряду щодо спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 р. були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення /які, як виняток з положень частини другої статті 57 Кодексу, збережено на рахунках спеціального фонду державного бюджету/, на забезпечення житлом громадян, зокрема учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які потребують поліпшення житлових умов. За інформацією Казначейства на 01.01.2019 р. нерозподілений залишок таких коштів становив 2.650 тис. дол. США (або 73.383,7 тис. грн за курсом гривні, встановленим НБУ на 01.01.2019 р.). Відповідно до статті 33 Закону прийнято 2 рішення Уряду (постанови КМУ від 22.05.2019 р. № 445 та від 11.12.2019 р. № 1048), які погоджено з Комітетом. Такі рішення Уряду визначали спрямування вказаних коштів загалом у сумі 67.202,069 тис. грн на окремі напрями: на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (37.202,069 тис. грн /з урахуванням розпорядження КМУ від 14.08.2019 р. № 680-р щодо розподілу відповідної субвенції місцевим бюджетам/); на реконструкцію під житло для поліцейських гуртожитку, розташованого в м. Сєвєродонецьку Луганської обл. (20.445 тис. грн) та придбання в Луганській обл. житла для поліцейських і працівників ГУ Національної поліції в Луганській обл. (9.555 тис. грн).

Свідченням недосконалого планування та неналежної організації роботи з управління бюджетними коштами також є непроведення взагалі або проведення на низькому рівні видатків за окремими бюджетними програмами (крім загальнодержавних витрат). Так, за загальним фондом взагалі не проведено видатки за 18 бюджетними програмами (загалом на суму 502,1 млн грн): 0951010 «Здійснення правосуддя Вищим судом з питань інтелектуальної власності» (заплановано з урахуванням внесених змін 15,1 млн грн), 0951020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності» (відповідно 11,9 млн грн), 1201250 «Здійснення заходів із забезпечення центрів надання адміністративних послуг обладнанням для видачі паспортних документів, посвідчення водія та реєстрації транспортних засобів» (70 млн грн), 1801020 «Прикладні розробки у сфері розвитку культури» (1 млн грн), 2201390 «Підтримка пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти» (100 млн грн), 2301140 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво клініко-симуляційного центру Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», розташованого за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, 23» (27 млн грн), 2301850 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 в Голосіївському р-ні м. Києва» (1 млн грн), 2401030 «Прикладні наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері паливно-енергетичного комплексу й вугільної промисловості» (3,4 млн грн), 2401210 «Державна цільова екологічна програма першочергових заходів приведення у безпечний стан об’єктів і майданчика колишнього уранового виробництва виробничого об’єднання «Придніпровський хімічний завод» на 2019-2023 роки» (9,2 млн грн), 2407170 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Заходи із забезпечення комплексного протипаводкового захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь у Львівській області» (10 млн грн), 2408140 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Відновлення об’єктів транспортної інфраструктури зони відчуження» (25,3 млн грн), 2751630 «Реалізація надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (11,7 млн грн), 2761110 «Субвенція з державного бюджету міському бюджету міста Бучі Київської області на будівництво дошкільного дитячого закладу по вул. Лесі Українки в м. Бучі Київської області» (10 млн грн), 2911040 «Національна програма інформатизації» (73,6 млн грн), 3131230 «Субвенція з державного бюджету бюджету міста Києва на ремонт та реконструкцію мосту імені Є.О. Патона» (20 млн грн), 3508010 «Керівництво та управління у сфері реалізації політики з питань управління державним боргом» (50 млн грн), 6561820 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція рентген-радіологічного відділення ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» з метою введення в експлуатацію закупленого у 2011-2013 роках високовартісного медичного обладнання» (22,2 млн грн), 7831700 «Придбання житла мешканцям, які потребують відселення з аварійного житлового будинку № 101/1 по вул. М. Грушевського у м. Дрогобичі Львівської області, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації, що склалася 28 серпня 2019 року» (40,7 млн грн).

Непроведення видатків у запланованих обсягах відбулося у певній мірі через несвоєчасну підготовку та затвердження порядків використання коштів державного бюджету, необхідних для реалізації положень Закону, що створило передумови для несвоєчасного затвердження паспортів бюджетних програм та ризики утворення на кінець року залишків коштів і невиконання у запланованих обсягах заходів за окремими програмами.

У 2019 р. Міністерством охорони здоров’я проведено видатки за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» в обсязі 6.506,2 млн грн, або 99 % плану. У межах бюджетних призначень за цією програмою на централізовані заходи затверджено видатки в обсязі 6.023,9 млн грн і розподілено Законом між адміністративно-територіальними одиницями. Незважаючи на високий рівень проведення видатків за програмою 2301400, видатки на централізовані заходи щодо забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру між адміністративно-територіальними одиницями проведено на дуже низькому рівні, а саме 0,9% плану (у 2015, 2017 та 2018 рр. видатки також проведено на дуже низькому рівні: відповідно 12,1%, 8,8% та 4,5% плану; у 2016 р. – взагалі не проведено). Зазначене свідчить, що за рахунок здійснених у звітному періоді закупівель і проведених видатків поставка лікарських засобів та виробів медичного призначення в регіони закладам, підпорядкованим МОЗ, відбулася в мінімальних обсягах, вже декілька років поспіль постачання ліків в регіони здійснюється із значним запізненням. Як результат, за програмою 2301400 дебіторська заборгованість на кінець 2019 р. становила 7.684,5 млн грн (з якої прострочена – лише 217,2 млн грн) і за рік зросла на 498,6 млн грн, що зумовлено, насамперед, наданням можливості здійснювати закупівлю на умовах попередньої оплати на тривалий строк: на строк до 6 місяців - лікарських засобів і виробів медичного призначення, на строк не більше 1 року - лікарських засобів, медичних виробів та пов’язаних з ними послуг, які закуповуються у 2019-2020 рр. на підставі угод (договорів) щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, а на строк не більше 18 місяців – лікарських засобів та/або вакцин для профілактичних щеплень людей, медичних виробів та пов’язаних з ними послуг, які закуповуються на підставі угод (договорів), укладених у 2015-2018 рр. щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснювали закупівлі, відповідно до постанови КМУ від 23.04.2014 р. № 117 (із змінами). Слід відмітити, що вказана постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ від 04.12.2019 р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

Міністерству освіти і науки бюджетні призначення за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на централізовані заходи /на видання, придбання, зберігання та доставку підручників, посібників, словників і створення, придбання та апробацію електронних підручників для учнів і педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти/ визначено в обсязі 755,5 млн грн, при цьому відповідно до розпорядження КМУ від 27.11.2019 р. № 1109-р шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету план зменшено на 143,2 млн грн до 612,3 млн грн і виконано в обсязі 596,9 млн грн, або 97,5% уточненого плану.

Виконання видатків державного бюджету за економічною класифікацією по загальному фонду характеризується такими даними: поточні видатки виконані на рівні 97,7% (2018 р. – 97,9%, 2017 р. – 98,9%) уточненого плану, з них на оплату праці працівників бюджетних установ (з нарахуваннями на оплату праці) – 99,3%, оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 95,3%, соціальне забезпечення – 98,9%; капітальні видатки – 85,5% (2018 р. – 93,4%, 2017 р. – 88,5%). Проведення капітальних видатків на рівні, нижчому за середній по загальному обсягу видатків, відбувається щороку і обумовлено, як неготовністю розпорядників коштів до освоєння таких коштів, насамперед, через несвоєчасність підготовки проектно-кошторисної документації, отримання відповідних дозвільних документів, проведення тендерних процедур, так і практикою встановлення відповідних бюджетних асигнувань переважно на кінець року, що власне унеможливлює їх використання з дотриманням всіх процедур, передбачених законодавством.

У структурі видатків державного бюджету /включаючи загальний і спеціальний фонди/, згрупованих за економічною класифікацією, питома вага поточних видатків залишилася на рівні попереднього року і у звітному періоді становила 92,9% (2018 р. – 92,9%, 2017 р. – 95,1%). Обсяг поточних видатків становив 998,9 млрд грн і проти попереднього року збільшився на 9%, при цьому вищими темпами зростали видатки на соціальне забезпечення (на 34,1%), оплату праці працівників бюджетних установ (з нарахуваннями) (на 22,7%) та на використання товарів і послуг (на 15,6%) і відповідно збільшилася частка таких видатків у загальному їх обсязі (на соціальне забезпечення – з 16,9% у 2018 р. до 20,8% у 2019 р., на оплату праці з нарахуваннями з 17,4% до 19,5%, на використання товарів і послуг – з 16% до 16,9%). Натомість питома вага поточних трансфертів (включаючи поточні трансферти органам державного управління інших рівнів) зменшилася з 30,2% у 2018 р. до 23,7% у 2019 р. і відповідно зменшився обсяг таких видатків на 14,2%. У загальному обсязі видатків державного бюджету питома вага видатків з обслуговування боргових зобов’язань дещо скоротилася (2019 р. – 11,2%, 2018 р. – 11,8%, 2017 р. – 13,3%, 2016 р.– 14,2%,) і при цьому проти попереднього року такі видатки зросли на 3,1% (у 2018 р. проти 2017 р. – на 4,3%).

У 2019 р. продовжувалося нарощування обсягів капітальних видатків (на 9,1% більше порівняно з 2018 р.), які становили 76,2 млрд грн (2018 р. – 69,8 млрд грн, 2017 р. – 40,9 млрд грн), при цьому питома вага у структурі видатків державного бюджету залишилася на рівні попереднього року і становить 7,1% (2018 р. – 7,1%, 2017 р. – 4,9%).

Слід зазначити, що, починаючи з 2016 р., відповідно до вимог Кодексу розподіл державних капітальних вкладень та відбір державних інвестиційних проектів здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів. У загальному фонді державного бюджету на 2019 рік обсяг державних капітальних вкладень визначено у сумі 2.539,4 млн грн (зі змінами, внесеними законом від 06.12.2019 р. № 360-IX) для реалізації 34 державних інвестиційних проектів (бюджетні призначення щодо яких визначено за окремими бюджетними програмами). За підсумками року такі видатки проведено в обсязі 2.300,6 млн грн, або 90,6% плану (у 2018 р. цей показник був дещо вищим – 96,3%). Обсяг фактично проведених капітальних видатків загального фонду, спрямованих у 2019 р. на реалізацію державних інвестиційних проектів, перевищував аналогічний показник за 2018 рік на 32,5%, а за 2017 р. – у 1,5 рази. Протягом звітного періоду уточнені планові показники виконано на високому рівні (80-100%) лише за 16 бюджетними програмами з реалізації державних інвестиційних проектів, загалом обсяг видатків за такими проектами становив 2.170,8 млн грн, або 85,5% запланованого загального обсягу державних капітальних вкладень. Однак взагалі не проведено видатки за 5 бюджетними програмами щодо реалізації таких державних інвестиційних проектів загалом на суму 85,5 млн грн, а саме:

Міністерством охорони здоров’я за програмами 2301140 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво клініко-симуляційного центру Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», розташованого за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, 23» (заплановано зі змінами 27 млн грн) та 2801850 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реконструкція і розширення Національного інституту раку по вул. Ломоносова, 33/43 в Голосіївському р-ні м. Києва» (відповідно 1 млн грн);

Мінекоенерго за програмами 2407170 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Заходи із забезпечення комплексного протипаводкового захисту від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь у Львівській області» (10 млн грн) та 2408140 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Відновлення об’єктів транспортної інфраструктури зони відчуження» (25,3 млн грн);

Національною академією медичних наук за програмою 6561820 «Реставрація з реабілітацією та пристосуванням клінічного корпусу № 3 ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України» по вул. Платона Майбороди (Мануїльського), 32 в Шевченківському р-ні м. Києва» (22,2 млн грн).

На дуже низькому рівні забезпечено реалізацію інвестиційних проектів Мінмолодьспортом за програмою 3401330 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво Льодової арени» – у сумі 0,03 млн грн, або 0,6% уточненого плану; Мін’юстом за програмами 3601260 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Завершення будівництва системи водопостачання у державній установі «Коломийська виправна колонія (№ 41)», в Івано-Франківській обл.» – у сумі 0,4 млн грн, або 5,2% уточненого плану, 3601810 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Завершення реконструкції режимного корпусу для тримання засуджених до довічного позбавлення волі у Полтавській установі виконання покарань № 23» – у сумі 0,2 млн грн, або 1,5% уточненого плану.

Водночас, відповідно до розпорядження КМУ від 15.11.2019 р.
№ 1044-р скасовано у повному обсязі видатки, встановлені у державному бюджеті Мінкультури за програмою 1801820 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Комплексна реставрація і пристосування ансамблю Жовківського замку Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві» та МОЗ за програмами 2301130 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні» і 2301830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення якості променевої терапії при лікуванні онкологічних захворювань в Національному інституті раку».

На підставі аналізу інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономіки, Рахункова палата дійшла висновку, що строки виконання робіт в окремих проектах перенесено, зросла кошторисна вартість об’єктів будівництва, це спричинено змінами обсягів видатків на реалізацію проектів, їх недофінансуванням, що потребувало численних уточнень проектної документації і проведення нових експертиз та закупівель, в результаті збільшилися ризики непродуктивного використання коштів державного бюджету.

Захищені видатки загального фонду державного бюджету проведені у сумі 841.617,4 млн грн, що становить 98% бюджетних асигнувань. Питома вага захищених видатків у загальному обсязі видатків загального фонду державного бюджету склала 88,3% (2017 р. – 91,4%, 2018 р. – 87,4%). Випереджальне зростання видатків на оплату праці працівників з нарахуваннями (проти 2018 р. збільшилися на 22,7% при зростанні загального обсягу видатків на 9,1%) в певній мірі обумовлено підвищенням державних соціальних стандартів.

Державні соціальні стандарти встановлені при затвердженні державного бюджету на 2019 рік (протягом року не переглядалися), при цьому передбачено збільшення розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (у т. ч. для основних соціальних і демографічних груп населення) двічі впродовж року: з 1 липня та з 1 грудня /таке збільшення відбувалося і у 2018 р./, а розмір мінімальної зарплати, як і у 2018 р., був сталим протягом року.

Так, з 01.01.2019 р. розмір мінімальної заробітної плати становив 4173 грн і на 450 грн (або на 12,1%) перевищував рівень попереднього року (3723 грн) /довідково: відповідно до закону від 06.12.2016 р. № 1774-VIII мінімальна зарплата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці/.

У 2019 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлений у розмірі: з 1 січня – 1853 грн, з 1 липня – 1936 грн, з 1 грудня – 2027 гривень. Середньозважений місячний розмір прожиткового мінімуму на одну особу (1902 грн) збільшився на 9% за рік і темп його зростання перевищив індекс споживчих цін (104,1% – грудень 2019 р. до грудня 2018 р.). Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений у розмірі: з 1 січня – 1921 грн, з 1 липня – 2007 грн, з 1 грудня – 2102 грн (середньозважений місячний розмір на одну особу становив 1972 грн і зріс на 9,1% за рік). Слід зауважити, що за даними Мінсоцполітики розмір прожиткового мінімуму на одну особу, розрахований у цінах грудня 2018 р., становив 4296 грн і в 2,1 рази перевищив встановлений, відтак прожитковий мінімум продовжував обчислюватися без урахування реальних змін у потребах населення і суспільного розвитку.

Починаючи з 01.01.2017 р. посадові оклади (тарифні ставки, ставки зарплати) розраховуються виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року. При цьому на керівників бюджетних установ покладено завдання при встановленні нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок зарплати) забезпечити диференціацію зарплати працівників, які отримують зарплату на рівні мінімальної у межах фонду оплати праці, шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи. Такий підхід до визначення умов оплати працівників бюджетної сфери не сприяє подоланню «зрівнялівки» в оплаті праці, оскільки не забезпечено диференціації в оплаті праці залежно від складності та професійності роботи. Незважаючи на те, що посадові оклади визначалися з урахуванням тарифних коефіцієнтів відповідно до ЄТС, посадові оклади для працівників 1-12 розрядів були меншими за встановлену мінімальну зарплату, що вимагало встановлення для таких працівників доплат (надбавок) з тим, щоб загальний рівень оплати їх праці (з урахуванням основної та додаткової зарплати) був не менше 4173 грн на місяць. Як наслідок, з огляду на обмеженість фонду оплати праці бюджетної установи умови оплати праці для працівників таких установ були нерівними, оскільки при встановленні додаткової зарплати кращі умови надавалися в першу чергу низькооплачуваним працівникам.

Разом з тим, реалізація державної політики щодо підвищення державних соціальних стандартів дозволила покращити рівень оплати праці: за офіційними статистичними даними номінальна зарплата зросла на 16% /грудень 2019 р. до грудня 2018 р./, а реальна зарплата - на 11,3% /грудень 2019 р. до грудня 2018 р./.

У державному бюджеті на 2019 рік резервний фонд визначено в обсязі 2 млрд грн, що становило 0,2% видатків загального фонду (згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, а відповідно до пунктів 22 та 23 розділу VI Кодексу такі норми не застосовуються в умовах воєнного стану та у разі здійснення заходів з часткової мобілізації). Згідно з рішеннями Уряду у 2019 р. головним розпорядникам коштів розподілено 1.429,7 млн грн коштів резервного фонду, або 71,5% плану, при цьому касові видатки становили 1.317,6 млн грн, або 92,2% розподілених коштів та 94,3% уточненого плану (в обсязі 1.397,1 млн грн відповідно до змін, внесених до розпису державного бюджету за пропозиціями головних розпорядників коштів). Виділення коштів з резервного фонду дозволило, зокрема, здійснити заходи з:

зміцнення обороноздатності держави – 43,6 млн грн;

запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій – 227 млн грн;

надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції, та особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в зазначеній операції, – 73,8 млн грн.

Разом з тим, окремі рішення Уряду щодо здійснення видатків з резервного фонду державного бюджету не у повній мірі відповідають меті створення такого фонду (відповідно до частини першої статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету), про що також відмічено Рахунковою палатою. Так, виникають питання щодо окремих рішень Уряду в частині виділення коштів резервного фонду з огляду на те, що відповідні витрати могли бути передбачені під час складання проекту бюджету або проведені за бюджетними програмами, бюджетні призначення на які затверджено у бюджеті, зокрема, це стосується виділення коштів:

Мінекоенерго – для забезпечення оплати спожитої електричної енергії державними вугледобувними підприємствами у сумі 950 млн грн, з них 500 млн грн на поворотній основі, які використано на 99,5% (розпорядження КМУ від 30.01.2019 р. № 59-р, від 03.04.2019 р. № 224-р, від 14.08.2019 р. № 604-р);

Державному бюро розслідувань – для придбання транспортних засобів у сумі 25 млн грн, які використано на 97,8 % (розпорядження КМУ від 21.08.2019 р. № 681-р);

Мінекономіки – для здійснення заходів з проведення незалежного аудиту Державного концерну «Укроборонпром» та його підприємств із залученням міжнародних експертів у сумі 32,5 млн грн на поворотній основі, проте відповідні зміни навіть не були внесені до розпису державного бюджету і такі кошти не були використані (розпорядження КМУ від 19.06.2019 р. № 446-р).

З огляду на зазначене за Висновками РП упродовж року збільшувалися ризики недостатності коштів резервного фонду на непередбачувані видатки, насамперед ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, що й спричинило необхідність збільшення обсягу резервного фонду на 500 млн грн при внесенні змін у жовтні до Закону. Так, відмічається, що згідно з прийнятими у січні-жовтні Урядом рішеннями розподілені 92% обсягу резервного фонду, при цьому на заходи, видатки на які могли бути передбачені при складанні проекту бюджету, – 73%, що є порушенням вимог частини першої статті 24 Кодексу. Поряд з цим, Рахункова палата зазначила про існування ризиків неповернення коштів резервного фонду, наданих державним вугледобувним підприємствам на умовах повернення, зважаючи на їх фінансовий стан.

Видатки спеціального фонду державного бюджету затверджено зі змінами на 2019 рік у сумі 109.248,5 млн грн (10% загального затвердженого обсягу видатків), в результаті внесення протягом року змін план збільшено на 40.556,4 млн грн до 146.918,8 млн грн (13% загального обсягу уточненого плану видатків). Виконання видатків спеціального фонду за звітний період становило 122.156,8 млн грн (11,4% загального обсягу фактичних видатків). При цьому, якщо щодо призначень виконання склало 111,8% (більше на 12.908,4 млн грн), то уточнений план виконано на 83,1% (менше на 24.762 млн грн). Суттєве збільшення планових показників за видатками спеціального фонду відбувається щороку, що може свідчити про неповноту формування планових показників за доходами спеціального фонду (насамперед, щодо власних надходжень бюджетних установ) при затвердженні державного бюджету і відповідно заниження планових показників за видатками спеціального фонду, чим створюється додаткове навантаження на видатки загального фонду, водночас непроведення видатків спеціального фонду в обсягах, визначених уточненим планом, вказує на неготовність головних розпорядників коштів використати наявні кошти та забезпечити виконання поточних завдань у відповідній сфері управління, що як наслідок призводить до накопичення залишків коштів за спеціальним фондом і є проявом неефективного управління фінансовими ресурсами. Згідно з Висновками РП невиконання плану за видатками спеціального фонду, насамперед, спричинено невиконанням плану окремих надходжень (у т.ч. за рахунок коштів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ) і неефективним управлінням наявними ресурсами, зокрема неповним спрямуванням залишків коштів на здійснення видатків, як результат, втрачаються можливості отримати додаткові ресурси для програм розвитку.

У 2019 р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 11.519,9 млн грн, або 70,6% уточненого плану, у т. ч. за загальним фондом – 2.637,4 млн грн, або 70,7%, за спеціальним фондом – 8.882,5 млн грн, або 70,6%. Варто наголосити, що за 10 бюджетними програмами з надання кредитів з державного бюджету не розпочато їх виконання (загалом на суму 1.415,4 млн грн), серед яких, зокрема, на формування Аграрним фондом державного інтервенційного фонду та закупівлю матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників (внаслідок невиконання плану надходжень від повернення Аграрним фондом раніше наданих кредитів). Крім того, Рахункова палата вкотре зазначає про системні недоліки в організації впровадження інвестиційних проектів (за рахунок кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО), що за поясненнями Мінфіну, спричинені затримками з укладанням субкредитних договорів, внесенням змін до фінансових угод, контрактів і проектної документації, зволіканням із відбором проектів і підрядних організацій, порушенням вимог кредиторів в організації і проведенні закупівель. За висновками РП неналежне використання коштів таких кредитів (позик) збільшують ризики втрати наявних можливостей для отримання додаткових ресурсів, зокрема на розвиток інфраструктури.

До державного бюджету надійшло коштів від повернення кредитів у сумі 7.303,4 млн грн, або 75,1% затвердженого плану, у т. ч. за загальним фондом – 6.935,5 млн грн, або 83,3%, за спеціальним фондом – 367,9 млн грн, або 26,2%. У Висновках РП відмічено, що низький рівень виконання відповідних планових показників є наслідком низької вибірки коштів, отриманих від іноземних держав, банків і МФО для реалізації інвестиційних проектів, а також неповернення у планових обсягах кредитів, які надавалися на фінансування проектів розвитку за рахунок залучених державою коштів і Аграрному фонду.

У 2019 р. динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ за загальним фондом була нестійкою. Протягом звітного періоду відбувалося нарощування кредиторської заборгованості (збільшення коливалися від 59,9% до більш ніж в 4 рази відносно показника на початок року) і на кінець року її обсяг становив 4.826,1 млн грн, або більш ніж в три рази з початку року (збільшилася на 3.386,1 млн грн). Зростання такої заборгованості відбулося внаслідок відображення у звіті про бюджетну заборгованість за 2019 рік такої заборгованості на кінець року за видатками по соціальному забезпеченні, а саме з виплат пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі у сумі 3.080,5 млн грн.

При цьому впродовж року відстежувалося нарощування простроченої кредиторської заборгованості і лише на кінець року відбулося її зменшення (на 32,4 млн грн, або 96,6% обсягу на початок року) і вона становила 913,9 млн грн. В умовах значного збільшення кредиторської заборгованості питома вага простроченої заборгованості на кінець року суттєво зменшилася до 18,9% проти 65,7% на початок року. Водночас, дебіторська заборгованість протягом січня-травня 2019 р. переважно зменшувалася, а у наступних місяцях спостерігалося її значне зростання і на кінець року вона становила 27.377,1 млн грн, або 121% до рівня на початок року (збільшилася на 4.751,1 млн грн). Обсяг простроченої дебіторської заборгованості протягом звітного періоду коливався і на кінець 2019 року значно зріс та становив 3.377,4 млн грн, або 166,6% обсягу на початок року (збільшився на 1.350 млн грн), а питома вага у загальному обсязі з початку року збільшилася з 9% до 12,3%. Дебіторська заборгованість обліковується переважно за поточними видатками, за якими вона на кінець 2019 р. становила 20.951,3 млн грн, або 76,5% загальної суми, і утворилася здебільшого за рахунок заборгованості за видатками на заходи спеціального призначення (досягла 9.197,5 млн грн (з неї прострочена – 1.681,4 млн грн) і зросла на 46,9%) та на медикаменти та перев’язувальні матеріали (досягла 7.699,9 млн грн (з неї прострочена - 205 млн грн) і зросла на 6,9%). По капітальних видатках дебіторська заборгованість майже залишилася на рівні минулого року і на кінець року становила 6.425,7 млн грн (23,5%загальної суми). Зазначене свідчить про продовження практики розширення переліку товарів (робіт і послуг), щодо яких можна здійснювати попередню оплату закупівель (шляхом внесення Урядом протягом 2019 р. 22 разів змін до постанови КМУ від 23.04.2014 р. № 117) та, як наслідок, не вдалося зменшити дебіторську заборгованість, покращити фінансову дисципліну розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, забезпечити своєчасне постачання товарів та послуг для забезпечення потреб бюджетних установ і обмежити відволікання коштів з бюджетної сфери. У Висновках РП також наголошено, що неналежне супроводження виконавцями бюджетних програм, договорів під час їх реалізації та зволікання з проведення претензійно-позовної роботи призвело до зростання простроченої дебіторської заборгованості, що є втратами бюджету.

Таким чином, зважаючи на обмеженість фінансових ресурсів держави, напруженість у наповненні доходів державного бюджету та необхідність забезпечення виконання державою зобов’язань за загальносуспільними видатками, залишаються актуальними питання обмеження випадків попередньої оплати товарів (робіт і послуг) за бюджетні кошти і забезпечення переважного здійснення оплати товарів (робіт і послуг) після їх отримання, як це встановлено вимогами частини першої статті 49 Кодексу.

Натомість за наявності значного обсягу дебіторської заборгованості та відстеження динаміки щодо його нарощування постановою КМУ від 04.12.2019 р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» з 1 січня 2020 року визначено нові умови авансування закупівель за бюджетні кошти (суттєво розширено види закупівель та збільшено строки проведення попередньої оплати, а також головні розпорядники коштів отримали необмежені повноваження щодо встановлення умов попередньої оплати при здійсненні закупівель за бюджетні кошти відповідно до визначених цією постановою загальних критеріїв). Зважаючи на зазначене, існують ризики подальшого зростання у 2020 р. дебіторської заборгованості бюджетних установ, погіршення фінансової дисципліни розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, відтермінування постачання товарів та послуг для забезпечення потреб бюджетних установ і суттєве відволікання коштів з бюджетної сфери.

На виконання статей 24-2, 24-3 та 24-4 Кодексу у складі спеціального фонду державного бюджету з 2018 р. створено державний дорожній фонд, державний фонд поводження з радіоактивними відходами та державний фонд розвитку водного господарства. У зв’язку з цим, статтями 59 і 61 Кодексу запроваджені місячні та річні звіти про використання коштів таких фондів. За рекомендацією Комітету інформація у таких звітах розширена, однак для комплексного аналізу відповідних фондів у зазначених звітах належало б відображати планові і фактичні показники усіх джерел формування фондів (за видами). Разом з тим, у звіті про використання коштів державного дорожнього фонду за 2019 р. інформація є неповною, оскільки не містить показників витрат за бюджетними програмами Укравтодору (коди 3111610, 3111620 і 3111600), які здійснюються за рахунок відповідних державних запозичень (як джерел формування цього фонду згідно із пунктом 2 частини другої статті 24-2 Кодексу). Крім того, у звітах про використання коштів державного фонду розвитку водного господарства та коштів державного дорожнього фонду за 2019 р. не відображено показників щодо надходжень та використання власних надходжень бюджетних установ, що є джерелом проведення видатків на здійснення заходів цих фондів.

Відповідно до вимог частини другої статті 61 Кодексу (з урахуванням змін, внесених законом від 06.12.2018 р. № 2646-VIII) у звіті міститься інформація про досягнення головними розпорядниками коштів державного бюджету запланованої мети, завдань та результативних показників бюджетних програм, а також цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, з показниками їх досягнення за результатами звітного бюджетного періоду.

Згідно з Висновками РП планування результативних показників для оцінки досягнення мети, цілей і завдань бюджетних програм головних розпорядників коштів є недосконалим. Зазначається, що низька якість, формальність окремих показників, які не відображають реальний стан виконання бюджетної програми, знижують відповідальність виконавців. За дослідженням, проведеним Рахунковою палатою, у 2019 р. визначено 10275 результативних показників бюджетних програм (розраховано згідно з інформацією Мінфіну і відомостями, наведеними на офіційних веб-сайтах головних розпорядників коштів), що на 825 показників більше, ніж у 2018 р., при цьому зауважено, що надмірна деталізація результативних показників, недоліки при їх плануванні негативно впливають на оцінку виконання завдань бюджетної програми й ефективності використання бюджетних коштів.

Щодо регіонального розвитку та міжбюджетних відносин

У 2019 р. державний фонд регіонального розвитку (далі – ДФРР) визначено у державному бюджеті обсягом 7.170 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 6.170 млн грн, за спеціальним фондом – 1.000 млн грн. При цьому згідно із статтею 24 Закону, як виняток з положень пункту 1 частини третьої та частини п’ятої статті 24-2 Кодексу, джерелом здійснення видатків ДФРР з спеціального фонду визначено кошти державного дорожнього фонду. Розподіл коштів ДФРР за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами у сумі 6.896,3 млн грн, або 96,2% встановленого Законом обсягу, здійснено згідно з розпорядженням КМУ від 15.05.2019 р. № 351-р (із змінами, внесеними розпорядженнями КМУ від 05.07.2019 р. № 492-р, від 09.10.2019 № 935- р та від 04.12.2019 № 1191-р), хоча частиною п’ятою статті 24-1 Кодексу встановлено вимогу про необхідність затвердження такого розподілу у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет. Відповідно до вимог цієї частини статті Комітет погоджував зазначений розподіл згідно із вказаними рішеннями Уряду. Нерозподілений залишок коштів ДФРР становив 273,7 млн грн (у т.ч. за загальним фондом – 175,4 млн грн, за спеціальним фондом – 98,3 млн грн). Поряд з тим, не було реалізовано статтю 27 Закону, згідно з якою визначалися особливості спрямування коштів ДФРР на фінансове забезпечення реалізації проектів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету» у сумі 500 млн грн /відповідно до частини другої статті 24-1 Кодексу/ та як наслідок згідно із Законом від 31.10.2019 р.
№ 265-IX таку статтю виключено та відповідно зменшено обсяг ДФРР.

Видатки ДФРР проведено у сумі 5.486,1 млн грн (на 1.687,5 млн грн, або у 1,4 рази більше ніж у 2018 р.), що становить 76,5% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом – 4.805,8 млн грн (77,9% бюджетних призначень), за спеціальним фондом – 680,3 млн грн (68% бюджетних призначень). За загальним фондом у 8 регіонах досягнуто високий рівень виконання планових показників за визначеними для них коштами ДФРР /найвищий в областях: Хмельницькій (98,9%), Тернопільській (96,5%), Львівській та Рівненській (95,1%), в інших регіонах – виконання у межах від 94,2% (Івано-Франківська обл.) до 51,4% (Полтавська обл.)/. Використання коштів за спеціальним фондом забезпечене у регіонах на 68% /з них у повному обсязі їх використано лише в Рівненський обл., понад 99% – у Хмельницькій обл. та м. Києві/. Поряд з тим, з місцевих бюджетів у 2019 р. спрямовано 1.377,5 млн грн на співфінансування проектів регіонального розвитку, що на 2,2% менше, ніж у 2018 р. Зберігаючи основні тенденції попередніх років, у звітному періоді склалася така структура видатків, здійснених за рахунок коштів ДФРР, у сферах: освіти – 35,5%, охорони здоров’я і соціального захисту – 16,9%, дорожньо-транспортної інфраструктури – 10%, фізичної культури і спорту – 18,8%, культури – 4,3%, водопостачання і водовідведення – 7,3%, інші об’єкти та заходи – 7,2%. За інформацією Мінрегіну для фінансового забезпечення у 2019 р. за рахунок коштів ДФРР затверджено 683 проектів, з яких 435 проектів планувалося завершити, проте у визначені терміни завершено 193 проектів, або 44,4%. Найбільше нереалізованих проектів рахується в 5 областях (у Кіровоградській та Миколаївській не завершено жодного проекту, у Вінницькій, Дніпропетровській, Полтавській реалізовано по одному проекту). При цьому за видатками ДФРР зросла дебіторська заборгованість на 64,6 млн грн і на 01.01.2020 р. становила 218,1 млн грн, кредиторська заборгованість становила 15,1 млн грн. Рахункова палата звертає увагу, що у 2019 р. Кабінет Міністрів не забезпечив своєчасного і повного розподілу коштів ДФРР між адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку, внаслідок чого на реалізацію таких проектів було спрямовано на 23,5% менше коштів, ніж планувалося.

Поряд з тим, у матеріалах Звіту щодо ДФРР зазначено лише загальні планові та фактичні показники у розрізі регіонів, що не дозволяє здійснити комплексну оцінку ефективності використання коштів ДФРР, насамперед, щодо дотримання вимог частини другої статті 24-1 Кодексу в частині їх спрямування на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку. При цьому не враховано надану Комітетом у 2019 р. рекомендацію щодо подання разом із звітом про використання коштів ДФРР відповідної аналітичної інформації в розрізі регіонів з наведенням, зокрема, показників видатків за галузевою ознакою і напрямами (заходами) та показників досягнення запланованого соціально-економічного ефекту.

У 2019 р. з державного бюджету до місцевих бюджетів надійшло 260.302 млн грн трансфертів, що становило 90,9% бюджетних призначень (95% уточненого плану), у т. ч. дотацій – 25.857,5 млн грн (100% бюджетних призначень), субвенцій – 234.444,5 млн грн, або 90% бюджетних призначень (94,5% уточненого плану). Загальний обсяг наданих трансфертів місцевим бюджетам порівняно з 2018 р. зменшився на 38.637,7 млн грн, або на 12,9%. Такий обсяг наданих трансфертів становив 46,4% обсягу доходів місцевих бюджетів (на 6,8 відс. пункти менше відповідного показника 2018 р.) та залишається значним. При цьому частка трансфертів у загальному обсязі доходів зведених бюджетів 17 областей вище середнього показника /в межах від 65,2% (Чернівецька) до 50,4% (Миколаївська)/, у 7 областей /в межах від 37,4% (Дніпропетровська) до 48,8% (Львівська)/ і лише у м. Києві – 22%.

На 2019 р., зважаючи що відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» триває процес об’єднання територіальних громад, та з огляду на вимоги пункту 3 частини четвертої статті 67 Кодексу (згідно з яким встановлюються взаємовідносини державного бюджету з бюджетами об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ)), встановлено відносини з державним бюджетом для бюджетів 782 ОТГ, що на 117 ОТГ більше ніж у 2018 р., та передбачено належні їм міжбюджетні трансферти.

Із загального фонду державного бюджету до місцевих бюджетів надійшло 244.355,3 млн грн трансфертів (91% бюджетних призначень), питома вага яких у доходах загального фонду місцевих бюджетів склала 47%, що менше порівняно з 2018 р. на 7,9 відс. пункти; із спеціального фонду державного бюджету місцевим бюджетам надано субвенцій у сумі 15.946,7 млн грн (89,9% бюджетних призначень), частка яких у доходах спеціального фонду місцевих бюджетів становила 38,9% і зросла порівняно з 2018 р. на 6,8 відс. пункти.

Внаслідок здійсненого горизонтального вирівнювання за доходами загального фонду:

з державного бюджету надано базову дотацію 972 місцевому бюджету загалом у сумі 10.367,3 млн грн (у затвердженому обсязі), у т.ч. обласним бюджетам – 1.380,4 млн грн (13,3% загального фактичного обсягу), бюджетам міст обласного значення – 892,6 млн грн (8,6%), районним бюджетам – 5.419,2 млн грн (52,3%), бюджетам ОТГ – 2.675,1 млн грн (25,8%);

до державного бюджету перерахували реверсну дотацію 246 місцевих бюджети загалом у сумі 6.814,5 млн грн (99,9% затвердженого обсягу), у т.ч. обласні бюджети – 940,95 млн грн (13,8% загального фактичного обсягу), бюджети міст обласного значення – 4.605,1 млн грн (67,6%), районні бюджети – 574,4 млн грн (8,4%), бюджети ОТГ – 694,1 млн грн (10,2%). Не забезпечено виконання затвердженого показника (95,8%) на суму 4,6 млн грн бюджетом ОТГ с. Селище Черкаської обл.

Додаткові дотації передано місцевим бюджетам у повному обсязі –15.490,2 млн грн, з яких 14.900 млн грн – додаткова дотація на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров'я (що передбачена у Законі для обласних бюджетів з подальшим розподілом між місцевими бюджетами у порядку, визначеному облдержадміністраціями), 203,9 млн грн – стабілізаційна дотація, що розподілена між обласними бюджетами лише у грудні 2019 р.

Протягом звітного періоду із загального фонду державного бюджету до місцевих бюджетів передано субвенції у сумі 218.497,8 млн грн, що становило 90% бюджетних призначень і 94,9% уточненого плану (бюджетні призначення зменшено загалом на 12.532 млн грн шляхом перерозподілу видатків). Найбільшу питому вагу серед таких субвенцій вже традиційно становили субвенції на здійснення державних програм соціального захисту (30,4%), що надані у сумі 79.167,9 млн грн (або 78,5% бюджетних призначень) та менше порівняно з 2018 р. на 46.039,9 млн грн (на 36,8%), з них на:

– виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку, – 54.897,4 млн грн, або 88,7% бюджетних призначень, та більше ніж у 2018 р. на 6,1%. У пояснювальній записці до Звіту вказано, що за рахунок таких коштів серед іншого забезпечено виплату запроваджених Урядом окремих видів виплат і допомог, а саме:

одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини (вартість якої становить не більш як 5 тис. грн), що запроваджена постановами КМУ від 30.05.2018 р. № 427 та від 20.06.2018 р. № 512;

відшкодування послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» у розмірі 1.626 грн – щомісячна адресна компенсаційна виплата одному з батьків (усиновлювачів), опікуну дитини до трьох років у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого станом на 1 січня відповідного року, що запроваджена з 01.01.2019 р. відповідно до постанови КМУ від 30.01.2019 р. № 68;

допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, – щомісячна допомога на третю і кожну наступну дитину у розмірі 1700 грн, що запроваджена з 01.04.2019 р. відповідно до постанови КМУ 13.03.2019 р. № 250.

Однак таке питання мало б регулюватися на законодавчому рівні, оскільки згідно з підпунктом «б» пункту 4 частини першої статті 89 і частиною першою статті 102 Кодексу визначено вичерпний перелік видатків місцевих бюджетів на здійснення державних програм соціального захисту, що проводяться за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету (серед них – допомога сім’ям з дітьми, види якої та вимоги щодо її надання визначено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»). У Висновках РП також звернуто увагу на таке питання та зауважено про неякісне планування видатків на виплату допомоги окремим категоріям громадян, зокрема сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, зважаючи, що субвенція місцевим бюджетам надана у обсязі, меншому за плановий на 11%;

– на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) та вивезення рідких нечистот, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами – 21.561,2 млн грн, або 61,4% бюджетних призначень і 99% уточненого плану (зменшено на 13.306,7 млн грн) та менше ніж у 2018 р. на 48.415,3 млн грн, або на 69,2%. При цьому протягом 2019 р. кредиторська заборгованість за такими видатками скоротилася на 6.075 млн грн (з них прострочена – на 521,6 млн грн), однак на 01.01.2020 р. така заборгованість становила 14 млн грн (у 18 областях). Поряд з тим, кредиторська заборгованість за видатками на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, що здійснювалися за рахунок відповідної субвенції, на початок 2020 р. становила 2,8 млн грн (у 12 областях).

Слід відмітити, що у 2019 р. здійснено поступовий перехід до надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі: починаючи із лютого розпочато надання житлових субсидій у грошовій формі та з жовтня – надання пільг у грошовій формі. У зв’язку з цим відповідні видатки проведено також за бюджетною програмою «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі» (код 2501230) у сумі 23.266,8 млн грн, що становить 92% уточненого плану. У Висновках РП зазначено, що Кабінетом Міністрів не забезпечено у повному обсязі фактичної потреби місцевих бюджетів з надання пільг і житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, які надавалися за рахунок відповідних субвенцій, що зумовило кредиторську заборгованість за такими видатками, а також збільшуються ризики непогашення у 2020 р. заборгованості за наданими пільгами і житловими субсидіями, оскільки з 2020 р. видатки на надання пільг і житлових субсидій населенню здійснюються з державного бюджету у грошовій формі і відповідно надання цих субвенцій місцевим бюджетам не передбачено.

Поряд з тим, місцевим бюджетом надано 5 субвенцій, спрямованих на вирішення питань забезпечення житлом окремих категорій громадян, а саме на:

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для осіб (сімей) згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які потребують поліпшення житлових умов (4 субвенції), – загалом у сумі 572,2 млн грн, що становить 103,1% бюджетних призначень та 98,3% уточненого плану (збільшено на 27,1 млн грн) та менше ніж у 2018 р. на 277 млн грн (у 1,5 раза);

проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа – у сумі 834 млн грн, що становить 116,2% бюджетних призначень та 98,9% уточненого плану (збільшено на 125,8 млн грн) та більше ніж у 2018 р. на 361,5 млн грн (на 76,5%).

Значну частку у загальному обсязі субвенцій становили субвенції у сферах освіти та охорони здоров’я (21,9% та 15,1% відповідно).

Субвенції у сфері освіти на 2019 р. збільшено порівняно з 2018 р. на 11.251,1 млн грн (на 18,2%) та надано в сумі 73.106,9 млн грн, або 100,1% бюджетних призначень та 99,6% уточненого плану.

Насамперед, йдеться про значне збільшення освітньої субвенції, що з огляду на підвищення оплати праці педагогічних працівників надана у сумі 70.355,7 млн грн, або 101,1% бюджетних призначень (більше на 732,1 млн грн) і 100% уточненого плану, та більше ніж у 2018 р. на 9.931,9 млн грн (на 16,4%).

Протягом 2019 р. за розпорядженнями КМУ (від 27.03.2019 р. № 191-р, від 10.07.2019 р. № 496-р, від 23.10.2019 р. № 993-р від 27.11.2019 р.
№ 1106-р) здійснено розподіл між обласними бюджетами резерву освітньої субвенції у повному обсязі (597,5 млн грн) та нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, у сумі 592,1 млн грн. При цьому за розпорядженням КМУ від 10.07.2019 р. № 497-р нерозподілені видатки освітньої субвенції в обсязі 88,9 млн грн передано на видатки: із забезпечення підготовки кадрів: у ВНЗ III і IV рівнів акредитації (за бюджетною програмою 2201160) – 88,2 млн грн, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка (за бюджетною програмою 2201280) – 0,4 млн грн, Подільським спеціальним навчально-реабілітаційним соціально-економічним коледжем та Харківським державним соціально-економічним коледжем (за бюджетною програмою 2201420) – 0,3 млн грн, хоча згідно із статтею 20 Закону Кабінету Міністрів надано право здійснювати розподіл таких нерозподілених видатків між місцевими бюджетами. Разом з тим, розпорядженням КМУ від 24.12.2019 р. № 1337-р освітню субвенцію збільшено на 19,4 млн грн за рахунок зменшення інших субвенцій у сфері освіти.

Поряд з тим, продовжено практику зміни в кінці року за рішеннями Уряду цільового призначення частини освітньої субвенції та шляхом перерозподілів спрямовано 1.099,6 млн грн на видатки розвитку (придбання шкільних автобусів, у т.ч. обладнаних місцями для дітей з особливими освітніми потребами; ремонт та придбання обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти; забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов у приміщеннях закладів загальної середньої освіти; придбання обладнання для спеціальних шкіл та навчально-реабілітаційних центрів, в яких навчаються сліпі, із зниженим зором, глухі діти), використання яких згідно з вимогами розпорядження КМУ від 27.11.2019 р. № 1106-р має бути здійснено у 2020 р. на умовах співфінансування з місцевих бюджетів (від 5% до 30% залежно від виду бюджету). Водночас, згідно з розпорядженням КМУ від 27.11.2019 р. № 1109-р за рахунок зменшення видатків за окремими бюджетними програмами МОН освітню субвенцію збільшено на 801,6 млн грн, передбачивши спрямування таких коштів в наступному бюджетному періоді на видатки розвитку для оснащення закладів загальної середньої освіти обладнанням для навчальних кабінетів і STEM-лабораторіями.

З огляду на вимоги частини четвертої статті 103-2 Кодексу, згідно з якою залишки коштів за освітньою субвенцією зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази відповідних закладів освіти, такі рішення Кабінету Міністрів зумовили зростання залишків коштів за освітньою субвенцією, що на 01.01.2020 р. становили 5.256,8 млн грн та збільшилися порівняно з початком 2019 р. на 1.187,3 млн грн (найбільші з них утворилися у бюджетах областей: Одеської – 486,3 млн грн, Дніпропетровської – 377,4 млн грн, Львівської – 366,6 млн грн, Харківської – 397,4 млн грн, найменший залишок у м. Києві – 78,8 млн грн). У Висновках РП підкреслено, що щорічне збільшення залишків коштів за освітньою субвенцією та наявність на 01.01.2020 р. кредиторської заборгованості за поточними видатками у закладах освіти (прострочена з яких – 45 млн грн) свідчить про неналежне планування відповідних видатків та недосконалість формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами.

Другий рік поспіль на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» місцевим бюджетам надана відповідна субвенція у сумі 1.023,4 млн грн, що становить 84,2% бюджетних призначень та 96,4% уточненого плану (зменшено на 153,1 млн грн). При цьому до державного бюджету повернуто як невикористані 38,5 млн грн (на 18,8 млн грн менше, ніж у 2018 р.). Рахункова палата за результатами аудиту ефективності використання цієї субвенції у 2018-2019 рр. зробила висновок про неефективне управління коштами, що серед іншого спричинене неврегульованістю окремих нормативно-правових та організаційних питань, зокрема відсутністю чіткого та достатнього переліку засобів навчання й обладнання, які мають закуповуватися, та вимог щодо співфінансування з місцевих бюджетів, застосуванням застарілих державних стандартів, будівельних та санітарних норм і правил, що встановлюють вимоги до облаштування навчальних приміщень, неможливістю організації освітнього простору відповідно до Концепції Нової української школи.

У сфері охорони здоров’я місцевим бюджетам надано 8 субвенцій на загальну суму 59.122,8 млн грн, або 99,8% бюджетних призначень та 99,2% уточненого плану, що на 8,8% менше ніж у 2018 р., з них:

– медична субвенція надана в обсязі 56.108,1 млн грн, що становило 100,7% бюджетних призначень і 100% уточненого плану та менше ніж у 2018 р. на 542,1 млн грн, або на 9% /що зумовлено новим підходом до здійснення видатків за програмою державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення для надання первинної медичної допомоги Національною службою здоров’я/. Водночас, зважаючи, що не всі комунальні заклади охорони здоров’я уклали відповідні договори з Національною службою здоров’я в рамках реалізації програми медичних гарантій для первинної медичної допомоги, у звітному періоді відповідно до статті 20 Закону і підпункту 5 пункту 1-1 розділу VI Кодексу за рішеннями Кабінету Міністрів (від 15.11.2019 р. № 1110-р, від 27.11.2019 р. № 1112-р, від 20.12.2019 р. № 1328-р, від 24.12.2019 р. № 1336-р) медичну субвенцію збільшено на 415,1 млн грн, а також здійснено розподіл між місцевими бюджетами резерву субвенції (233,3 млн грн) та нерозподілених видатків субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (434,4 млн грн), для спрямування таких коштів на оплату праці з нарахуваннями, на лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу, лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет та недопущення утворення кредиторської заборгованості з виплати зарплати з нарахуваннями працівникам закладів охорони здоров’я. З огляду на вимоги частини четвертої статті 103-4 Кодексу залишки коштів за цією субвенцією збережені на рахунках відповідних місцевих бюджетів і на 01.01.2020 р. становили 923,3 млн грн (зменшилися за рік на 885,7 млн грн);

– субвенція на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості (надання якої передбачається з 2017 р.), перерахована у повному обсязі (1 млрд грн). При цьому починаючи з 01.01.2018 р. щорічно на рахунках місцевих бюджетів зберігаються залишки коштів за субвенцією для здійснення відповідних витрат у наступному році і на 01.01.2020 р. становлять 2.686,2 млн грн (за загальним фондом – 1.385,3 млн грн, або 69,3% наданої у 2018-2019 рр. субвенції, за спеціальним фондом – 1.300,9 млн грн, або 32,5% наданої у 2017 р. субвенції), з них найбільше в областях: Одеській – 245,5 млн грн, або 68% отриманих на цю мету коштів, Закарпатській – 227,3 млн грн, або 63%, Вінницькій – 222,8 млн грн, або 62%, Львівській – 184 млн грн, або 41%. Вкрай низький рівень освоєння субвенції, як і у попередні роки, зумовлений серед іншого запізнілим розподілом субвенції між місцевими бюджетами та подальшим тривалим періодом визначення переліку відповідних об’єктів і заходів. З приводу ефективності використання субвенції за результатами відповідного аудиту Рахунковою палатою відмічено, що у 2017-2019 рр. не відбулося поліпшення доступу сільських жителів до первинної медичної допомоги, свідченням чого стали допущені центральними і місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування на всіх етапах управління субвенцією численні порушення і недоліки, що унеможливило своєчасне, повне та економне використання за призначенням виділених фінансових ресурсів. При цьому Рахунковою палатою виявлено негативну тенденцію до невиконання зобов’язань із співфінансування проектів, що створює ризики невведення об’єктів в експлуатацію у визначені терміни, включення до відповідних переліків об’єктів без проектно-кошторисної документації, надання пропозицій з недостовірними відомостями про строки виконання проектів, недотримання вимог законодавства при оплаті товарів, робіт та послуг, а також відсутність пропозицій щодо реалізації проектів реконструкції та капітального ремонту амбулаторій, а спрямування коштів лише на нове будівництво.

У звітному періоді місцевим бюджетам надано ряд субвенцій, що спрямовані на підтримку регіонального розвитку, насамперед, на:

здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – у сумі 2.978,9 млн грн, що становить 62,6% бюджетних призначень і менше обсягу, наданого у 2018 р., на 2.019,8 млн грн, або на 40,4%. Зважаючи, що на виконання пункту 26 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на кінець 2018 р. збережено залишки коштів за субвенцією для здійснення відповідних витрат у 2019 р. у сумі 2.588,7 млн грн, видатки місцевих бюджетів за субвенцією проведені у сумі 4.721,5 млн грн. При цьому, на 01.01.2020 р. відповідно до Закону збережено залишок коштів на рахунках місцевих бюджетів у сумі 767,9 млн грн;

формування інфраструктури ОТГ – у сумі 2.060,1 млн грн (98,1% бюджетних призначень, або менше на 39,9 млн грн, які повернуто як невикористані до державного бюджету з бюджетів усіх областей) та на 10,7% більше, ніж у 2018 р. Проведеним Рахунковою палатою у 2019 р. аудитом ефективності використання цієї субвенції встановлено, що субвенція використовувалася переважно для реалізації проектів, які мають нетривалий соціальний ефект і не забезпечують реалізацію стратегічних завдань розвитку громади, оскільки непрогнозованість обсягів надходжень субвенції до бюджетів ОТГ, обмеження щодо їх використання протягом року орієнтують ради на повне освоєння коштів;

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, – у сумі 115,5 млн грн, що становить 84% бюджетних призначень, або менше на 22 млн грн, які повернуто до державного бюджету як невикористані (з них з бюджетів областей: Дніпропетровської – 2,4 млн грн, Запорізької – 4,9 млн грн, Миколаївської – 13,9 млн грн). Рахунковою палатою за результатами проведеного у 2019 р. аудиту ефективності відповідної субвенції вказано на причини системних недоліків при її використанні, серед яких: неналежне організаційно-правове забезпечення надання та використання субвенції, необхідність осучаснення механізму розподілу субвенції з урахуванням утворених на території зон спостереження АЕС ОТГ, неефективне управління бюджетними асигнуваннями на місцях, неналежний внутрішній контроль за виконанням взятих підрядниками зобов’язань, що загалом не сприяло повноті освоєння фінансового ресурсу, внаслідок чого роботи на низці об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури і захисних споруд на кінець відповідних бюджетних періодів залишилися невиконаними, що не підвищило рівень готовності таких споруд.

Серед субвенцій, наданих із спеціального фонду державного бюджету, слід виокремити найбільшу за обсягом – субвенцію на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах (що надається місцевим бюджетам з 01.01.2018 р. в рамках створеного відповідно до статті 24-2 Кодексу державного дорожнього фонду). У 2019 р. ця субвенція передана місцевим бюджетам у запланованому обсязі (14.676,3 млн грн), що на 3.145,4 млн грн, або 27,3%, більше ніж у 2018 р. При цьому 70,8% її обсягу спрямовано на видатки споживання (10.385,8 млн грн) та лише 29,2% на видатки розвитку (4.290,5 млн грн). Видатки місцевих бюджетів проведені у сумі 13.764,8 млн грн (з урахуванням залишку на 01.01.2019 р. – 704,4 млн грн), або 89,5% загального обсягу коштів. Залишок коштів за субвенцією на рахунках місцевих бюджетів на 01.01.2020 р. становив 1.615,9 млн грн. Непропорційність напрямів використання субвенції (хоча потреба у новому будівництві та капітальному ремонті є значною, замовники надають перевагу поточному середньому ремонту, а також поточному дрібному ремонту та експлуатаційному утриманню автомобільних доріг місцевого значення) зумовлює велику кількість об’єктів та суттєво обмежує можливості для проведення робіт з капітального ремонту автодоріг), що засвідчено Рахунковою палатою за наслідками проведеного у 2019 р. аудиту ефективності використання такої субвенції.

У Висновках РП наголошено, що у 2019 р. продовжувалася негативна практика попередніх років – тривале затвердження порядків і умов надання окремих субвенцій, їх розподілів між місцевими бюджетами та внесення змін до цих розподілів у грудні, що зокрема, спричинило надання окремих субвенцій в обсягах менше плану, наявність на кінець року на рахунках місцевих бюджетів залишків невикористаних коштів і, як наслідок, невиконання у запланованих обсягах окремих видатків місцевих бюджетів та свідчить про низьку виконавську дисципліну як центральних, так і місцевих органів влади й органів місцевого самоврядування.

Загалом на кінець звітного періоду за субвенціями загального фонду невикористаними залишилися кошти у сумі 9.538,2 млн грн (з яких на рахунках місцевих бюджетів відповідно до законодавчих норм збережено 8.458,2 млн грн, до державного бюджету повернуто 1.080 млн грн), залишки коштів за субвенціями спеціального фонду становили 3.078,1 млн грн, що є наслідком неналежного нормативно-методологічного забезпечення здійснення відповідних видатків, відсутності об’єктивної оцінки реальних потреб регіонів та обґрунтованих розрахунків при плануванні і недотримання вимог законодавства при використанні субвенцій (невжиття належних заходів розпорядниками коштів щодо укладання договорів та контролю за їх виконанням, відміна або зволікання з проведенням закупівель, недоліки складання тендерної документації та договорів, неякісне оформлення проектно-кошторисної документації тощо).

Крім того, у 2019 р. з державного бюджету не надано 4 субвенції, за якими навіть не були затверджені порядок та умови надання /із загального фонду: на будівництво дошкільного дитячого закладу по вул. Лесі Українки в м. Бучі Київської області (10 млн грн) та на ремонт і реконструкцію мосту імені Є.О. Патона (20 млн грн); із спеціального фонду: на реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб» (10 млн грн) та на подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові (4,1 млн грн)/.

Протягом звітного періоду на підставі частини п’ятої статті 24-1 і частини шостої статті 108 Кодексу та статті 25 Закону за 44 рішеннями Уряду та 89 рішеннями обласних і Київської міської держадміністрацій (в частині субвенції на фінансування заходів фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах), погодженими з Комітетом, здійснювався розподіл та перерозподіл між місцевими бюджетами та за об’єктами (інвестиційними проектами) і заходами окремих субвенцій та стабілізаційної дотації. Третина таких рішень (36%) приймалася у жовтні-грудні 2019 р., що створило передумови для неповного освоєння відповідних коштів з місцевих бюджетів, і свідчить про неналежне управління бюджетними коштами при їх плануванні, розподілі та використанні.

За 2019 рік до місцевих бюджетів надійшло 300.229,3 млн грн доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів), що на 36.747,2 млн грн, або на 13,9%, більше ніж у 2018 р. Частка таких доходів у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів порівняно з 2018 р. збільшилася на 6,8 відс. пункти до 53,6%. Порівняно з 2018 р. на 1,1 відс. пункти також збільшилася питома вага доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету і становила 23,3%. Збільшення доходів місцевих бюджетів забезпечено завдяки високим темпам приросту, зокрема: податку на доходи фізичних осіб (на 19,8%), який залишається основним джерелом наповнення місцевих бюджетів (частка цього податку у доходах місцевих бюджетів – 60,1%); місцевих податків і зборів (на 20,6%), у складі яких вагомий приріст єдиного податку (на 19,3%) та податку на нерухоме майно (на 34,3%). Виконання планових показників доходів місцевих бюджетів становило 101,5% (за загальним фондом – 102,1%, за спеціальним фондом – 95,6%) та забезпечено за зведеними бюджетами 22 областей /крім Івано-Франківської (99,9%) і Черкаської (99%)/ і міста Києва. Резервом наповнення доходної частини місцевих бюджетів є податковий борг, обсяг якого перед місцевими бюджетами на 01.01.2020 р. становив 17 892,7 млн грн (зріс на 26%).

За 2019 р. місцеві бюджети виконані з дефіцитом в обсязі 6.270,5 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – з профіцитом в обсязі 76.479,6 млн грн, за спеціальним фондом – з дефіцитом в обсязі 82.750,1 млн грн. Одним з чинників профіциту загального фонду та дефіциту спеціального фонду стала передача коштів із загального фонду до бюджету розвитку в обсязі 77.138,6 млн грн.

З ЄКР місцевим бюджетам надано 1.943 безвідсоткових короткотермінових позик на покриття тимчасових касових розривів обсягом 2.586 млн грн, що в 1,3 раза більше ніж у 2018 р., та свідчить про погіршення стану поточного управління коштами місцевих бюджетів.

Протягом 2019 р. загальний обсяг місцевих боргів збільшився на 655,4 млн грн та становив на 01.01.2020 р. 17.688,9 млн грн (з яких 8.810,9 млн грн – заборгованість за середньостроковими позиками, наданими з ЄКР до 2015 р.). Слід зауважити, що за підсумками звітного періоду питання погашення заборгованості за середньостроковими позиками перед державним бюджетом залишилося неврегульованим, незважаючи на наявність відповідних законодавчих вимог (пункт 21 розділу VI Кодексу).

Протягом 2019 р. на депозитах розміщено 12.367,5 млн грн коштів місцевих бюджетів (на 52,4% менше ніж у 2018 р.), які на кінець року повернуто (залишок минулих років у сумі 250,9 млн грн не повернуто з рахунків у проблемних банках). За розміщення тимчасово вільних коштів у 2019 р. до місцевих бюджетів надійшло 1.052,2 млн грн.

Залишки коштів місцевих бюджетів зменшилися за рік на 3.609,8 млн грн (на 8%) і становили на кінець звітного періоду 43.363,5 млн грн. На виконання абзацу п’ятого підпункту 4 пункту 24 розділу VI Кодексу протягом 2019 р. до спеціального фонду обласних бюджетів Донецької та Луганської обл. зараховано залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів цих областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, в обсягах 123,3 млн грн та 34 млн грн відповідно.

Незважаючи на значні обсяги залишків коштів місцевих бюджетів, рівень виконання запланованих на 2019 р. видатків становив 92,6%, у т.ч. за загальним фондом – 95,2%, за спеціальним фондом – 84,2%. Видатки місцевих бюджетів (без урахування коштів, що передаються до державного бюджету) становили 557.530,6 млн грн та менше ніж у 2018 р. на 5.746,8 млн грн. У 2019 р. на 4,4 відс. пункти зменшилася питома вага видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті і становила 40,6%.

Традиційно значну частку видатків місцевих бюджетів займають видатки на соціально-культурну сферу (72%), серед яких найбільше видатків спрямовано на освіту – 33,6%, соціальний захист і соціальне забезпечення – 18,5%, охорону здоров’я – 16,1%. Водночас темпи приросту видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення та на охорону здоров’я порівняно з попереднім роком вперше знизилися на 29,1% та 3,7% відповідно /що обумовлено переходом до здійснення з державного бюджету видатків на надання пільг і житлових субсидій населенню у грошовій формі та на надання первинної медичної допомоги закладами охорони здоров’я, що уклали відповідні договори з Національною службою здоров’я/. При цьому порівняно з 2018 р. випереджальними виявилися темпи приросту видатків на забезпечення власних повноважень, зокрема, у сферах будівництва і регіонального розвитку – на 32,9%, житлово-комунального господарства – на 14,4%. Згідно з економічною структурою видатків місцевих бюджетів (без урахування коштів, що передаються до державного бюджету) поточні видатки зменшилися на 14,6 млн грн та проведено в сумі 458 330,9 млн грн (82,2% загального обсягу), капітальні видатки проведено у сумі 99 199,7 млн грн (17,8% загального обсягу), темпи приросту яких порівняно з 2018 р. становили -3,1% та 9,8% відповідно.

Протягом 2019 р. на 74,1% зменшилася кредиторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів і становила 2.040,2 млн грн (також зменшилася прострочена кредиторська заборгованість на 68,5% до 251,7 млн грн). Таке зменшення кредиторської заборгованості відбулося за видатками загального фонду, насамперед, за напрямом «Соціальне забезпечення» (з надання пільг, субсидій, допомоги й інших виплат населенню) – на 98,7%. Дебіторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів на кінець звітного періоду становила 7.347,9 млн грн і зросла за рік на 2.228,2 млн грн, або на 43,5%. Переважна частина дебіторської заборгованості склалася за капітальними видатками (96,7% загального обсягу).

Аналітичні матеріали щодо Звіту, підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам – членам Комітету 21 травня 2020 р.

Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту Верховної Ради, за результатами опрацювання Звіту і поданих до нього матеріалів з урахуванням Висновків РП у Комітеті розроблено проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», в якому пропонується Звіт взяти до відома та надати доручення Уряду щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування у процесі виконання бюджету у 2020 році та при формуванні проекту бюджету на 2021 рік, включаючи врахування відповідних висновків і пропозицій Рахункової палати (проект постанови додається).

Статтею 162 Регламенту Верховної Ради визначено процедуру розгляду звіту про виконання закону про державний бюджет у Верховній Раді, зокрема, передбачено, що:

розгляд звіту відбувається за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, визначених у цій статті;

звіт у Верховній Раді представляє Міністр фінансів, із співдоповідями виступають голова Комітету та Голова Рахункової палати. На такому пленарному засіданні за процедурним рішенням Верховної Ради можуть бути заслухані головні розпорядники коштів державного бюджету щодо досягнення ними запланованої мети, завдань та результативних показників бюджетних програм, а також цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, з показниками їх досягнення за результатами звітного періоду;

за результатами розгляду Верховна Рада приймає рішення щодо звіту.

Загалом під час розгляду даного питання спочатку заслухано доповідь першого заступника Міністра фінансів Улютіна Д.В. /презентаційна інфографіка Звіту, підготовлена Мінфіном, роздана народним депутатам – членам Комітету/ та співдоповідь Голови Казначейства Слюз Т.Я. щодо підсумків виконання державного бюджету за 2019 рік. Затим Голова Рахункової палати Пацкан В.В. виступив щодо Висновків РП.

Далі голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим підкомітетом проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), зокрема: Звіт взяти до відома та схвалити запропонований проект постанови, в якому рекомендувати Верховній Раді Звіт взяти до відома і надати Кабінету Міністрів відповідні доручення, а також направити їх Уряду як рекомендації Комітету. Крім того, голова підкомітету Молоток І.Ф. запропонував окремо звернутися від Комітету до Міністерства охорони здоров’я і Міністерства оборони, які мали значну дебіторську заборгованість за видатками загального фонду державного бюджету на кінець звітного періоду, щодо надання пояснень причин виникнення цієї заборгованості та інформації про заходи, які вживаються для погашення такої заборгованості.

Також в обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Трухін О.М. і Крулько І.І.

За підсумками розгляду даного питання головуючий на засіданні Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М. поставив на голосування пропозицію підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів – членів Комітету.

Ухвалили:

1. Взяти до відома звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», згідно з яким державний бюджет виконано за доходами у сумі 998.344,9 млн грн, видатками - 1.075.122,1 млн грн, обсягом повернення кредитів - 7.303,4 млн грн, обсягом надання кредитів - 11.519,9 млн грн, з дефіцитом у сумі 80.993,7 млн грн.

2. Рекомендувати Верховній Раді України звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» взяти до відома та надати доручення Кабінету Міністрів України щодо поліпшення управління бюджетними коштами шляхом прийняття проекту постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», підготовленого народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету.

3. Направити Кабінету Міністрів України у вигляді рекомендацій Комітету з питань бюджету відповідні доручення, передбачені у проекті постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», підготовленому народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету, а саме рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати висновки Рахункової палати про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», вжити заходів щодо недопущення порушень бюджетного законодавства у поточному і наступних бюджетних періодах та реалізації відповідних пропозицій Рахункової палати;

2) забезпечити дотримання вимог Бюджетного кодексу України щодо формування проекту державного бюджету на наступні бюджетні періоди на реалістичному прогнозі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України та обґрунтованих розрахунках надходжень і витрат державного бюджету з метою покращення якості бюджетного планування та збереження сталості затверджених бюджетних показників;

3) доручити Міністерству фінансів України, Державній податковій службі України і Державній митній службі України вжити необхідних заходів щодо забезпечення виконання планових показників доходів державного бюджету, у тому числі шляхом покращення стану справляння та адміністрування податків і зборів;

4) удосконалити методики розрахунку планових показників доходів державного бюджету для забезпечення їх реалістичності, насамперед щодо акцизного податку в частині приведення його розрахунку у відповідність з чинним законодавством;

5) запровадити цілісну автоматизовану систему контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (зокрема, тютюнових виробів та алкогольних напоїв);

6) проаналізувати причини щорічного зростання податкового боргу, підвищити дієвість податкового контролю за суб’єктами господарювання, які мають податковий борг, та вжити заходів щодо його скорочення і недопущення нарощування нової податкової заборгованості;

7) вжити заходів щодо зменшення обсягу необґрунтованих переплат податків і зборів до державного бюджету;

8) доручити Міністерству фінансів України забезпечити контроль за своєчасним і в повному обсязі поданням Державною митною службою України звітів, передбачених частиною третьою статті 59 та частиною третьою статті 60 Бюджетного кодексу України, уніфікувавши форми відповідних звітів Державної податкової служби України і Державної митної служби України;

9) забезпечити при складанні проекту державного бюджету реалістичне планування головними розпорядниками коштів державного бюджету власних надходжень бюджетних установ виходячи, зокрема, з відповідних фактичних показників за попередні роки, а також здійснювати ефективне використання таких коштів (включаючи наявні залишки цих коштів), керуючись положеннями частини четвертої статті 13 і частини дев’ятої статті 51 Бюджетного кодексу України, з метою зменшення навантаження на загальний фонд державного бюджету;

10) здійснити чітке розмежування адміністративних послуг та інших платних послуг, що надаються державним органами, і відповідно адміністративних зборів та власних надходжень бюджетних установ, переглянути переліки адміністративних послуг з метою їх актуалізації відповідно до покладених на державні органи завдань та встановити єдиний порядок формування вартості послуг, які надаються державними органами на платній основі;

11) забезпечити виконання плану надходжень від приватизації державного майна та реалістичне планування відповідних надходжень на наступні бюджетні періоди;

12) забезпечити ефективне управління державним боргом, здійснивши заходи щодо мінімізації ризиків посилення боргового навантаження на державний бюджет, насамперед шляхом зменшення вартості державних запозичень і частки боргу, номінованого в іноземній валюті, та збільшення частки довгострокових боргових зобов’язань;

13) подати прогнозні розрахунки виплат у 2021 році за державними деривативами, випущеними внаслідок проведення у 2015-2016 роках правочинів з державним та гарантованим державою боргом, на умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 912 «Про здійснення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання»;

14) вжити заходів щодо поліпшення стану залучення та використання кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, включаючи здійснення постійного моніторингу і належної координації такого процесу, посилення відповідальності виконавців зазначених проектів за несвоєчасну їх підготовку та реалізацію, а також забезпечити узгодженість показників в інформації, передбаченій пунктом 15-2 частини другої статті 61 Бюджетного кодексу України, з відповідними показниками в інших розділах річного звіту;

15) забезпечити ефективне управління коштами державного бюджету, здійснюючи заходи щодо поліпшення ліквідності єдиного казначейського рахунку, більш рівномірне використання коштів державного бюджету протягом року, недопускаючи навантаження на останні місяці року;

16) забезпечити достовірне відображення у бюджетній звітності операцій із залучення коштів єдиного казначейського рахунку на покриття тимчасового дефіциту ресурсу загального фонду державного бюджету, співставність відповідних планових і фактичних показників та за необхідності внести зміни до законодавства;

17) активізувати роботу з погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з обов’язковим застосуванням визначених статтею 17 Бюджетного кодексу України механізмів погашення (списання) такої заборгованості;

18) здійснити заходи з мінімізації впливу на показники державного бюджету фіскальних ризиків, пов’язаних із відхиленням фактичних показників у сфері пенсійного забезпечення від планових, зокрема шляхом передбачення у бюджеті Пенсійного фонду України необхідних коштів з урахуванням можливостей державного бюджету та врегулювання питання погашення заборгованості за позиками, наданими цьому фонду у попередніх бюджетних періодах за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку;

19) доручити Міністерству фінансів України за участю головних розпорядників коштів державного бюджету забезпечити проведення постійного моніторингу стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості (у тому числі простроченої) за видатками державного бюджету, а також вживати заходів щодо погашення такої заборгованості, насамперед простроченої;

20) проаналізувати практику застосування постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», при цьому за умови значного збільшення обсягів дебіторської бюджетної заборгованості за видатками державного бюджету встановити причини такого збільшення та у разі необхідності внести зміни до цієї постанови;

21) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету посилити контроль за роботою розпорядників коштів нижчого рівня при укладанні договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти на умовах попередньої оплати, забезпечуючи ефективне, результативне та цільове використання бюджетних коштів і недопущення збільшення дебіторської бюджетної заборгованості на кінець бюджетного періоду;

22) доручити Міністерству охорони здоров’я України забезпечити своєчасне здійснення закупівель за видатками на централізовані заходи та постачання відповідних товарів (робіт і послуг) до регіонів у відповідному бюджетному періоді, а також вжити заходи щодо зменшення дебіторської бюджетної заборгованості за відповідною бюджетною програмою та недопущення утворення нової такої заборгованості;

23) приймати рішення про здійснення перерозподілу витрат державного бюджету та/або передачі бюджетних призначень з дотриманням вимог бюджетного законодавства та лише за наявності об’єктивних підстав і економічної доцільності, забезпечуючи подання до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету звернення щодо погодження відповідного рішення разом з деталізованими та достовірними фінансово-економічними розрахунками та обґрунтуваннями;

24) продовжити роботу з оцінки ефективності, результативності та економічної доцільності витрат державного бюджету, зокрема шляхом проведення оглядів витрат державного бюджету та оцінки ефективності бюджетних програм, забезпечивши практичне впровадження результатів здійснення таких заходів при формуванні бюджетної політики та плануванні витрат державного бюджету на середньостроковий період, а також розглянути можливість упорядкування форми відповідної звітної інформації, передбаченої пунктом 15 частини другої статті 61 Бюджетного кодексу України;

25) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету переглянути результативні показники бюджетних програм, забезпечуючи оптимізацію їх кількості та застосування тих, що повною мірою характеризують ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми;

26) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на обов’язковість підготовки у встановлені терміни нормативно-правового забезпечення для проведення витрат державного бюджету, насамперед порядків використання коштів державного бюджету та паспортів бюджетних програм, а також на необхідність своєчасного проведення процедур публічних закупівель відповідно до бюджетних асигнувань;

27) забезпечити дотримання вимог законодавства щодо здійснення за рахунок резервного фонду державного бюджету непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету, а також вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету» щодо визначення у рішенні про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету умов повернення таких коштів у разі їх надання на умовах повернення;

28) забезпечити належний рівень використання коштів, що надходять в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та зараховуються до спеціального фонду державного бюджету (включаючи залишки таких коштів за минулі роки), з метою своєчасної реалізації відповідних програм та виконання передбачених ними заходів;

29) вжити заходів щодо забезпечення поліпшення ефективності відбору державних інвестиційних проектів, забезпечуючи раціональний розподіл державних капітальних вкладень, ефективне та результативне використання таких коштів та дотримання строків реалізації цих проектів;

30) забезпечити відображення усіх джерел формування державного дорожнього фонду (включаючи відповідні державні запозичення) і його витрат у місячній та річній звітності про надходження та використання коштів цього фонду, а також визначитися щодо доцільності включення до звітності щодо державного дорожнього фонду і державного фонду розвитку водного господарства показників про отримання та використання власних надходжень бюджетних установ для виконання заходів за напрямами використання коштів зазначених фондів, визначеними відповідно статтями 24-2 і 24-4 Бюджетного кодексу України, та у разі необхідності для забезпечення однозначного трактування правових норм внести пропозиції щодо змін до цих статей Кодексу;

31) забезпечити дотримання вимог частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України щодо строку затвердження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку, а також подання разом із звітом про використання коштів цього фонду відповідної аналітичної інформації в розрізі регіонів з наведенням, зокрема, показників видатків за галузевою ознакою і напрямами (заходами) та показників досягнення запланованого соціально-економічного ефекту;

32) внести пропозиції щодо законодавчого унормування питання надання запроваджених Кабінетом Міністрів України у 2018-2019 роках одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини, відшкодування вартості послуги з догляду за дитиною до трьох років «муніципальна няня» та допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»;

33) здійснити розподіл додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах відповідно до абзацу шостого частини четвертої
статті 24-2 Бюджетного кодексу України у зв’язку з перевиконанням відповідних надходжень до державного дорожнього фонду у 2019 році;

34) звернути увагу відповідних центральних органів виконавчої влади на необхідність своєчасного нормативно-правового забезпечення умов надання і розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам (якщо у законі про Державний бюджет України такий розподіл не здійснено між місцевими бюджетами) для освоєння таких коштів та реалізації запланованих за рахунок них заходів у повному обсязі протягом бюджетного періоду;

35) посилити контроль за ефективним використанням субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, забезпечуючи, зокрема, належний методологічний супровід надання субвенцій, постійний моніторинг цільового і своєчасного використання таких коштів з місцевих бюджетів, дотримання виконавської дисципліни розпорядниками таких коштів та мінімізацію накопичення залишків таких коштів на рахунках місцевих бюджетів;

36) проаналізувати причини утворення на кінець 2019 року у місцевих бюджетах простроченої кредиторської заборгованості за поточними видатками окремих закладів освіти та вжити заходів з усунення таких причин і недопущення утворення надалі такої заборгованості за видатками, що здійснюються за рахунок освітньої субвенції;

37) внести пропозиції щодо врегулювання питання погашення заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка;

38) у тримісячний строк подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновках про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 4.

8. СЛУХАЛИ:

Про нагородження працівників секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Відповідно до доручення Керівника Апарату Верховної Ради України /лист від 14.05.2020 р. № 20/45-2020/48470 (77423)/ щодо нагородження працівників з нагоди Дня державної служби та Дня Конституції України та зважаючи на проведену працівниками секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань бюджету роботу в період роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання, зокрема із забезпечення прийняття Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», опрацювання і підготовки законопроектів про внесення змін до законів про Державний бюджет України на 2019 рік і на 2020 рік, про внесення змін до Бюджетного кодексу України, підготовку експертних висновків до законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів та відповідність бюджетному законодавству, а також належне здійснення визначених законами спеціальних повноважень Комітету з питань бюджету у процесі виконання державного бюджету, підтримати пропозиції керівника секретаріату Комітету з питань бюджету про нагородження працівників згідно з листом, що роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Голосували: «за» – одноголосно.

Заступник Голови Комітету О.М. Трухін

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly_9skl/76409.html

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №39 від 03.06.2020

Заступник Голови Комітету О.М. Трухін

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти