Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №53 від 2 вересня 2020 року

 

 

 

16  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Засідання фактично розпочалося о 18 год. 15 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 27 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Копанчук О.Є., Батенко Т.І., Борт В.П., Кузбит Ю.М., Люшняк М.В., Молоток І.Ф.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Симончук К.В., Стадник М.В., Климчук Д.І., Сторожук О.В.

Список запрошених та інших присутніх на засіданні осіб:

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Міністерства з питань реінтеграції
 тимчасово окупованих територій України

Замлинський Р.Т. – перший заступник Міністра;

від Міністерства розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України

Мар’євич К.М. – державний секретар;

від Апарату Верховної Ради України

Денисов Е.М. – перший заступник Керуючого справами Управління справами;

Савкова Л.В. – заступник Керуючого справами – головний бухгалтер;

від Державного управління справами

Прилипко С.І. – заступник Керівника;

Коцупал О.О. – керівник Управління фінансів;

від Міністерства у справах ветеранів України

Левчук В.О. – заступник Міністра;

Волчихін Б.В. – начальник фінансового управління;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Кондратенко М.Ю. – директор Департаменту розвитку мережі доріг;

від Офісу Генеральної прокуратури України

Говда Р.М. – перший заступник Генерального прокурора;

Поліщук Н.В. – в.о. начальника Департаменту планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності – головного бухгалтера;

від Антимонопольного комітету України

Музиченко О.В. – перша заступниця Голови – державна уповноважена;

Чередніченко Д.П. – заступниця Голови державна уповноважена;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки;

від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – Виконавчий директор;

Палійчук Т.В. – експерт.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 966-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Апарату Верховної Ради України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 1015-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 1026-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1051-р) /розглянуто після пункту 3 порядку денного/.

3. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (реєстр. № 3659-д).

4. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3991 від 14.08.2020), внесений народним депутатом України Трухіним О.М.

5. Різне.

Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень 2021 року.

/При цьому, з порядку денного виключено питання про погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1055-р) (за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламахи О.І.) та про погодження виділення Фонду державного майна коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для часткового відновлення видатків за бюджетною програмою у сфері приватизації державного майна (постанова Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 682) (за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В.)/

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (реєстр. № 3687 від 18.06.2020, народні депутати України Шевченко Є.В., Бакумов О.С. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування майна та доходів фізичних осіб)" (реєстр. № 3540 від 26.05.2020, народні депутати України Дубінський О.А., М’ялик В.Н.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо порядку зайняття суддями адміністративних посад)" (реєстр. № 3557 від 28.05.2020, народний депутат України Бакунець П.А.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо порядку призначення на посаду судді місцевого, апеляційного суду за спеціальною (скороченою) процедурою" (реєстр. № 3691 від 18.06.2020, народні депутати України Костін А.Є., Торохтій Б.Г. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організаційно-правового регулювання взаємодії окремих органів державної влади" (реєстр. № 3588 від 03.06.2020, народний депутат України Колюх В.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підсудності справ за участю іноземних юридичних осіб" (реєстр. № 3566 від 29.05.2020, народний депутат України Алєксєєв С.О.);

1.1.7. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Йорданським Хашимітським Королівством про взаємну правову допомогу у цивільних справах" (реєстр. № 0047 від 16.06.2020, Президент України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку із запровадженням обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" (реєстр. № 3624 від 10.06.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бджільництво" (щодо вжиття заходів стосовно захисту бджільництва)" (реєстр. № 3740 від 25.06.2020, народний депутат України Деркач А.Л.) /у зв’язку з тим, що Верховною Радою 01.09.2020 законопроект за реєстр. № 3740 знято з розгляду, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати/;

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу цивільного захисту (щодо удосконалення моніторингу та заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій)" (реєстр. № 3778 від 02.07.2020, народний депутат України Шахов С.В.) /у зв’язку з тим, що суб’єктом права законодавчої ініціативи 10.08.2020 законопроект за реєстр. № 3778 відкликано, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати/;

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції" (реєстр. № 3448 від 07.05.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо забезпечення рівномірного навантаження на суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду" (реєстр. № 3730 від 24.06.2020, народні депутати України Кальченко С.В., Новіков М.М. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України" (реєстр. № 3683 від 18.06.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (щодо посилення гарантій незалежності суддів Конституційного Суду України)" (реєстр. № 3785 від 02.07.2020, народний депутат України Петруняк Є.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (реєстр. № 3527 від 22.05.2020, народний депутат України Лаба М.М.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо врегулювання освітньої діяльності у сфері вищої освіти для іноземних громадян та осіб без громадянства" (реєстр. № 3717 від 22.06.2020, народні депутати України Мезенцева М.С., Гришина Ю.М., Одарченко А.М. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо деяких аспектів реалізації принципів академічної доброчесності" (реєстр. № 3758 від 01.07.2020, народні депутати України Совсун І.Р., Умєров Р.Е., Железняк Я.І. та інші);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін деяких законів України щодо оптимізації процесу законопроектної роботи" (реєстр. № 3830 від 10.07.2020, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" (щодо забезпечення гласності засідань комітетів Верховної Ради України)" (реєстр. № 3745 від 25.06.2020, народні депутати України Устінова О.Ю., Клименко Ю.Л., Фролов П.В., Гурін Д.О. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення проходження державної служби" (реєстр. № 3748 від 26.06.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності за корупційні злочини" (реєстр. № 3889 від 17.07.2020, народний депутат України Заремський М.В.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо посилення відповідальності за порушення академічної доброчесності" (реєстр. № 3759 від 01.07.2020, народні депутати України Совсун І.Р., Піпа Н.Р., Бакумов О.С. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу, що вносить зміни до Додаткового протоколу до Конвенції про передачу засуджених осіб" (реєстр. № 0050 від 02.07.2020, Президент України);

1.1.24. Проект Закону України "Про підстави та коло осіб, до яких застосовується амністія у 2020 році" (реєстр. № 3765 від 01.07.2020, народні депутати України Фріс І.П., Батенко Т.І., Бакумов О.С., Констанкевич І.М. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" щодо подання іноземцями та особами без громадянства біометричних даних для оформлення віз" (реєстр. № 3630 від 11.06.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення виконання судових рішень" (реєстр. № 3795 від 03.07.2020, народні депутати України Колєв О.В., Захарченко В.В. та інші);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою удосконалення здійснення судочинства у справах про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 3802 від 07.07.2020, народні депутати України Кулініч О.І., Шахов С.В., Приходько Б.В., Арешонков В.Ю.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо особливостей складення протоколу про адміністративне правопорушення стосовно недодержання встановлених законом строків (термінів) надання відповіді на звернення або запит народного депутата України" (реєстр. № 3503 від 19.05.2020, народний депутат України Кузьміних С.В.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 317 Цивільного процесуального кодексу України щодо зняття обмежень у виборі місцевого загального суду для звернення з заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України" (реєстр. № 3832 від 13.07.2020, народні депутати України Лубінець Д.В., Касай К.І., Горбенко Р.О. та інші);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України щодо права слідчого судді, суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні" (реєстр. № 3915 від 21.07.2020, Президент України);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення зміни до Цивільного кодексу України щодо забезпечення прав осіб на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю" (реєстр. № 3752 від 26.06.2020, народний депутат України Третьякова Г.М.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"" (реєстр. № 3942 від 28.07.2020, народний депутат України Гетманцев Д.О.);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національний банк України" (щодо заборони відкриття керівництвом Національного банку рахунків в банках в іноземної валюті)" (реєстр. № 3939 від 28.07.2020, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння формуванню відповідального батьківства" (реєстр. № 3667 від 16.06.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо збільшення мінімального розміру аліментів, що стягуються на дитину з інших членів сім'ї та родичів)" (реєстр. № 3881 від 17.07.2020, народні депутати України Ватрас В.А., Стефанчук М.О., Діденко Ю.О., Калаур І.Р., Дирдін М.Є. та інші);

1.1.36. Проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільні дороги"" (реєстр. № 3901 від 17.07.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо обмеження права державних підприємств залучати кредити, які можуть загрожувати національній безпеці" (реєстр. № 3810 від 08.07.2020, народні депутати України Клименко Ю.Л., Цабаль В.В., Осадчук А.П. та інші);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо діяльності Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації" (реєстр. № 3757 від 30.06.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу X "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" (щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель)" (реєстр. № 3715 від 22.06.2020, народні депутати України Білозір Л.М., Кучер М.І., Констанкевич І.М. та інші);

1.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань покладення виконання обов’язків члена Кабінету Міністрів України у разі його звільнення з цієї посади" (реєстр. № 3849 від 15.07.2020, народний депутат України Лерос Г.Б.);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін Митного кодексу України (щодо порядку контролю правильності визначення митної вартості товарів)" (реєстр. № 3562 від 29.05.2020, народний депутат України Ковальчук О.В., Гетманцев Д.О., Сова О.Г., та інші.);

1.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (щодо реалізації лікарських засобів, що містять спиртові або водно-спиртові настої)" (реєстр. № 3578 (доопрац.) від 12.06.2020, народний депутат України Скорик М.Л. та інші);

1.1.43. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" щодо звільнення водіїв та власників транспортних засобів від окремих видів адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" (реєстр. № 3818 від 09.07.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" (щодо узгодження окремих положень законодавства)" (реєстр. № 3808 від 08.07.2020, народні депутати України Павленко Р.М., Бондар М.Л., Сюмар В.П., Княжицький М.Л., Чийгоз А.З.);

1.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо розпорядження землями комунальної власності" (реєстр. № 3801 від 07.07.2020, народний депутат України Клочко А.А. та інші);

1.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо звільнення від адміністративної відповідальності осіб за несвоєчасне подання заяви про державну реєстрацію народження дитини, яка народилась на тимчасово окупованих територіях України)" (реєстр. № 3714 від 22.06.2020, народні депутати України Лубінець Д.В., Умєров Р.Е. та інші);

1.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження адміністративної процедури державної реєстрації фактів народження та смерті, які відбулися на тимчасово окупованій території України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі" (реєстр. № 3713 від 22.06.2020, народні депутати України Лубінець Д.В., Умєров Р.Е., Касай К.І. та інші);

1.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" щодо перенесення строків встановлення вузлів комерційного обліку в будинках та відтермінування застосування штрафних санкцій за порушення строків встановлення або заміни вузлів комерційного обліку" (реєстр. № 3732 від 24.06.2020, народні депутати України Копанчук О.Є.);

1.1.49. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 18 "Прикінцеві положення" Закону України "Про управління об'єктами державної власності" щодо забезпечення додаткових економічних гарантій у зв'язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та встановленням карантину" (реєстр. № 3763 від 01.07.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.50. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення додаткових можливостей для прийняття управлінських рішень у багатоквартирних будинках" (реєстр. № 3937 від 27.07.2020, народний депутат України Лаба М.М.);

1.1.51. Проект Закону України "Про вихід із Договору про проведення узгодженої антимонопольної політики" (реєстр. № 0053 від 10.07.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.52. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про засади внутрішньої та зовнішньої політики" щодо актуалізації деяких положень" (реєстр. № 3666 від 16.06.2020, народні депутати України Сюмар В.П., Алєксєєв С.О. та інші);

1.1.53. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Статуту Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ" (реєстр. № 0062 від 10.08.2020, Президент України).

Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо врегулювання питання права політичних партій надавати фінансову та іншу матеріальну (майнову) допомогу закладам охорони здоров’я для забезпечення медичних заходів, спрямованих на боротьбу із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 3478 від 14.05.2020), поданий народним депутатом України Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі – Закон), а саме надати політичним партіям право до 31 грудня 2020 року надавати фінансову та іншу матеріальну (майнову) допомогу медичним закладам (госпіталям, лікарням, клінікам, поліклінікам тощо) державної та/або комунальної форми власності для вчинення ними заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи за умови дотримання вимог бюджетного законодавства може зумовити перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених на фінансування статутної діяльності політичних партій, та спрямування відповідних коштів на здійснення заходів, визначених у запропонованому законопроекті, у разі його прийняття.

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 14 Закону політичні партії для здійснення своїх статутних завдань мають право володіти, користуватися та розпоряджатися рухомим та нерухомим майном, коштами, обладнанням, транспортом, набуття яких не забороняється законами України. Згідно зі статтею 17-3 Закону право на отримання державного фінансування статутної діяльності має політична партія, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України її виборчий список кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі отримав не менше 5 відсотків голосів виборців від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі виборчі списки кандидатів у народні депутати України у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі. Таким чином, кошти, що виділяються політичним партіям з державного бюджету, мають цільове призначення і не можуть витрачатися на фінансування заходів, які не належать до статутної діяльності політичних партій.

Крім того, політична партія має право на відшкодування витрат, пов’язаних з фінансуванням своєї передвиборної агітації на виборах народних депутатів України, за рахунок коштів державного бюджету, якщо на останніх чергових або позачергових виборах народних депутатів України така партія взяла участь у розподілі депутатських мандатів (стаття 17-4 Закону).

Слід зазначити, що політична партія має право подати до Національного агентства з питань запобігання корупції заяву про відмову або часткову відмову від державного фінансування її статутної діяльності (стаття 17-3). Водночас, статтею 17-9 Закону передбачено, що державний контроль за цільовим використанням політичною партією коштів, виділених з державного бюджету на фінансування її статутної діяльності, здійснюють Рахункова палата та Національне агентство з питань запобігання корупції.

У разі виявлення Рахунковою палатою чи Національним агентством з питань запобігання корупції фактів, які свідчать про те, що кошти, виділені з державного бюджету на фінансування статутної діяльності політичної партії, використані нею на фінансування участі у виборах народних депутатів України, виборах Президента України, місцевих виборах або на цілі, не пов’язані із статутною діяльністю, Рахункова палата чи Національне агентство з питань запобігання корупції невідкладно звертається до суду з позовом про встановлення відповідних фактів.

Щодо положень запропонованої законодавчої пропозиції слід звернути увагу на вимоги бюджетного законодавства. Так, згідно зі статтею 1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) виключно цим Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Положеннями частини першої статті 7 Кодексу визначено, що одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно із яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відтак, реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи порушує принцип цільового використання коштів, оскільки кошти, які виділяються політичним партіям з державного бюджету, мають цільове призначення, і не можуть витрачатися на фінансування заходів, які не належать до статутної діяльності політичних партій.

Положеннями частини п’ятої статті 22 Кодексу встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів. Вимогами статті 23 Кодексу встановлено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Відповідно до положення пункту 8 частини першої статті 2 та частини другої статті 23 Кодексу бюджетні призначення визначено як повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування, а зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України відповідного положення /частина десята статті 23 Кодексу/.

Зважаючи на викладене, положення законопроекту не узгоджуються із вищезазначеними вимогами Кодексу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, однак висловлює зауваження щодо відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, з огляду на зазначене Міністерством законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо врегулювання питання права політичних партій надавати фінансову та іншу матеріальну (майнову) допомогу закладам охорони здоров’я для забезпечення медичних заходів, спрямованих на боротьбу із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (реєстр. № 3478 від 14.05.2020 р), поданий народним депутатом України Корнієнком О.С. та іншими:

- не матиме впливу на показники бюджету (за умови дотримання бюджетного законодавства може зумовити здійснення перерозподілу видатків державного бюджету на реалізацію відповідних заходів), і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

- рекомендувати Комітету з питань правової політики при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами статей 1, 7, 20, 22, 23 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 3548 від 27.05.2020), поданий народними депутатами України Колихаєвим І.В., Грищенко Т.М. та Тимофійчуком В.Я.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на будівництво, реконструкцію та/або придбання основних засобів для виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях, а також витрат на придбання зрошувальної техніки;

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств прибуток:

- виробників сільськогосподарської продукції, за умови, що такі кошти використовуватимуться на: будівництво, реконструкцію та/або придбання основних засобів для виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях; придбання зрошувальної техніки вітчизняного та іноземного виробництва, аналоги якої не виробляються в Україні; придбання товарів та послуг, що використовуються безпосередньо для забезпечення технічного обслуговування та ремонту (підтримки у робочому стані) зрошувальної техніки для виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях;

- підприємств машинобудування для агропромислового комплексу, а вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовувати на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи, результати яких спрямовані на підвищення технічного рівня та удосконалення технологій управління зрошувальними та дренажними системами, зміцнення експериментальної та лабораторної бази, запровадження новітніх технологій;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення (постачання) на митну територію України визначених законопроектом товарів і послуг та встановити, що вивільнені кошти можуть використовуватися виробниками сільськогосподарської продукції для: запровадження новітніх виробничих та енергозберігаючих технологій, у тому числі, пов’язаних з власною господарською діяльністю; збільшення випуску сільськогосподарської продукції та обсягів її промислової переробки, а також підвищення конкурентної привабливості такої продукції; повернення кредитів та оплати інших запозичень, а також для сплати відсотків за такими кредитами та запозиченнями.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження окремих видів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників» (реєстр. № 3547), яким пропонується запровадити механізми державної фінансової підтримки малих сільськогосподарських товаровиробників та виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях, а відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 3547 залежить від розгляду і прийняття пов’язаного законопроекту за реєстр. № 3548.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на показники бюджетів (призведе до втрат доходів бюджету), а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від: обсягу прибутку виробників сільськогосподарської продукції рослинництва на зрошуваних землях, які можуть скористатися визначеними законопроектом пільгами (поряд з цим зазначено, що за даними Державної податкової служби України у 2019 році виробниками сільськогосподарської продукції нараховано податку на прибуток підприємств у сумі 1,2 млрд грн); суми доходів, отриманих підприємствами машинобудування для агропромислового комплексу, та результатів їх фінансово-господарської діяльності; переліку обладнання, техніки та товарів (послуг), які запропоновано звільнити від оподаткування податком на додану вартість. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення бюджетних надходжень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо цього податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 3548 від 27.05.2020), поданий народними депутатами України Колихаєвим І.В., Грищенко Т.М. та Тимофійчуком В.Я., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку (реєстр. № 3553 від 28.05.2020), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, розробленій Офісом Президента України, метою проекту закону є удосконалення організаційно-правових засад комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до закону України військових формувань високопрофесійним особовим складом як у мирний час, так і в особливий період, у тому числі приведення системи військового обліку та діяльності місцевих органів військового управління у відповідність зі стандартами НАТО.

Зокрема, положеннями законопроекту передбачено:

- реформування місцевих органів військового управління (військових комісаріатів (районних, міських), військових комісаріатів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, територіальних центрів (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіалів (в районах та містах)) шляхом створення районних (об’єднаних), міських (районних у містах, об’єднаних) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

- удосконалення порядку здійснення військового обліку призовників, військовозобов’язаних, у тому числі запровадження військового обліку резервістів;

- запровадження нового виду військової служби – військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, порядку його організації та проведення;

- передбачення для осіб, які призиваються із числа резервістів в особливий період трудових, освітніх гарантій, гарантій соціально-правового захисту (зокрема, на осіб, призваних на військову службу із числа резервістів в особливий період пропонується поширити: виплату одноразової грошової допомога в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на день звільнення таких військовослужбовців; звільнення від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування; оплату вартості проїзду до місця проведення відпустки тривалістю більше 10 календарних днів; виплату грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки при звільненні з військової служби; пільгу щодо збереження жилих приміщень, які вони займали до призову на вказану військову службу; право одержання житла або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення при наявності вислуги військової служби не менше 20 років);

- уточнення організаційно-правових засад функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, зокрема, щодо наповнення такого Реєстру на підставі відомостей, що вносяться органами його ведення (територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки), а також шляхом інформаційної взаємодії між цим Реєстром та інформаційно-телекомунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи (зокрема, органи державної реєстрації актів цивільного стану, Державна міграційна служба України, Державна податкова служба України, Адміністрація Державної прикордонної служби України, Міністерство освіти і науки України, Офіс Генерального прокурора, Державна судова адміністрація України, Національна поліція України);

- удосконалення засад адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень законопроекту, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються протягом двох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

За висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту реалізація вищезазначених положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, у тому числі у 2020 році, на створення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі діючих військових комісаріатів у сумі 515,4 млн гривень (заявленій Міністерством оборони України і яку у державному бюджеті на 2020 рік не враховано). Крім того зауважено, що у разі запровадження у всіх військових формуваннях служби у військовому резерві (на цей час служба у військовому резерві в Держприкордонслужбі відсутня) та видання Указу Президента України щодо відповідного призову резервістів, потребуватиме додаткових витрат для Міністерства оборони та інших військових формувань забезпечення призову резервістів на військову службу та їх утримання, а також відшкодування щомісячного середнього заробітку призваним резервістам.

При цьому зазначено, що законопроект потребує надання Міністерством оборони фінансово-економічних розрахунків щодо впливу положень законопроекту на державний бюджет у 2020 році та пропозицій щодо джерел фінансування додаткових витрат.

Водночас можливі додаткові надходження до державного бюджету внаслідок збільшення у 6-10 разів розмірів штрафів за порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також уточнення окремих видів таких порушень.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов'язку та ведення військового обліку (реєстр. № 3553 від 28.05.2020), поданий Президентом України, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, та запровадження служби у військовому резерві). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підпункту 8 пункту 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо фінансування додаткових доплат працівникам сфери соціального захисту населення (реєстр. № 3626 від 10.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом запропоновано зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими передбачається визначити фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками, як джерело покриття видатків з фінансування додаткових, до встановлених законодавством, доплат до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення, які безпосередньо надають соціальні послуги за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома), у розмірі до 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення виконання цих заходів.

Слід зазначити, що відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів, в частині видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення, віднесено видатки на забезпечення діяльності установ соціального захисту населення, зокрема, територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг).

Враховуючи вищевказане, забезпечення доплат до заробітної плати працівникам сфери соціального захисту населення має здійснюватись за рахунок та в межах видатків місцевих бюджетів, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

У свою чергу, віднесення запропонованих у законопроекті видатків до напрямів спрямування коштів Фонду COVID-19 спричинить додаткове навантаження на цей фонд і може зумовити необхідність збільшення обсягів його фінансового ресурсу.

Крім того, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також наголошено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України, законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до підпункту 8 пункту 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» щодо фінансування додаткових доплат працівникам сфери соціального захисту населення (реєстр. № 3626 від 10.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.4.; 1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (реєстр. № 3657 від 15.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо врегулювання проблемних питань на ринку електричної енергії)» (реєстр. №3657-1 від 23.06.2020), поданий народним депутатом України Жупаниним А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Реалізація положень законопроектів за реєстр. № 3657 та за реєстр. № 3657-1, як зазначається у пояснювальних записках до них, має на меті врегулювати проблемні питання діяльності енергетичної галузі, забезпечити надійне та безперервне постачання електричної енергії, а також стабілізувати фінансову ситуацію учасників ринку електричної енергії.

Відтак, законопроекти за реєстр. № 3657 та за реєстр. № 3657-1 покликані врегулювати ідентичні проблемні питання діяльності енергетичної галузі, а їх положення здебільшого повторюються, тому подальша оцінка можливого впливу реалізації їх положень на показники бюджету матиме однакове обґрунтування та висновки.

Отже, цими законопроектами пропонується внесення змін до Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019-VIII), які передбачають:

1) відмову постачальником «останньої надії» в укладенні договору на постачання електричної енергії споживачу, який має заборгованість перед постачальником «останньої надії» за попередні періоди постачання електричної енергії;

2) віднесення до спеціальних обов’язків оператора системи передачі виконання заходів з управління попитом;

3) врахування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) в тарифі на передачу електричної енергії оператору системи передачі витрат на забезпечення спеціальних обов’язків із забезпечення розвитку генеруючих потужностей та виконання заходів з управління попитом;

4) неможливість повторного надання підтримки та/або компенсації витрат учасникам ринку, яким уже надається або надавалась така підтримка та/або компенсація витрат, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, модернізацією, ремонтом та/або експлуатацією електроустановок об’єкта електроенергетики;

5) продовження на один рік строку:

набрання чинності частини другої статті 47 Закону № 2019-VIII щодо виконання в повному обсязі суб’єктами господарювання вимог щодо відокремлення функцій постачання від розподілу електричної енергії, пов’язаних із забороною володіння корпоративними правами;

зобов’язання діючих постачальників універсальних послуг постачати електричну енергію побутовим та малим непобутовим споживачам;

проведення конкурсу з вибору постачальників універсальних послуг;

6) продовження до 31 грудня 2021 року покладення функцій постачальника «останньої надії» на електропостачальника державної форми власності без застосування положень частини четвертої статті 64 Закон № 2019-VIII.

Разом з тим, щодо ключових відмінностей у положеннях законопроектів слід зауважити наступне.

Законопроектом за реєстр. № 3657 на відміну від законопроекту за реєстр. № 3657-1 пропонуються:

окремі тимчасові заборони імпорту на митну територію, продажу та/або постачання електричної енергії з держав, що не є членами Енергетичного Співтовариства /відповідні заборони пропонується встановити у період до 31 грудня 2021 року/. Вказана законодавча ініціатива Міністерством фінансів України (далі – Мінфін) не підтримується у зв’язку з тим, що такі норми не забороняють продаж та/або постачання електричної енергії, імпортованої з країни-агресора;

вилучення норми щодо заборони продажу та/або постачання електричної енергії, імпортованої з країни-агресора, а також права Кабінету Міністрів України скасовувати вказану заборону. Вказана норма також не підтримується Мінфіном, причому відповідну частину восьму статті 67 Закону № 2019-VIII пропонується викласти у новій редакції, що має інше смислове навантаження, встановивши умови продажу електричної енергії, імпортованої з держав, що не є членами Енергетичного Співтовариства /довідково: Російська Федерація хоч і не є членом вказаного Співтовариства, проте запропоновані зміни дозволять їй продавати електричну енергію на ринку «на добу вперед» та балансуючому ринку/;

подовження терміну виплати Кабінетом Міністрів України величини інвестиційної складової з реалізації проектів, схвалених розпорядженням Уряду від 08.09.2004 № 648-р «Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій і теплоелектроцентралей», виробникам, визначеним в абзаці першому пункту 18 розділу XVII Закону № 2019-VIII /з 1 липня 2020 року до 31 грудня 2021 року/. Щодо вказаної законодавчої ініціативи, то Мінфін висловлює думку про виключення відповідної норми із законопроекту за реєстр. № 3657, оскільки пунктом 4.2 Порядку підготовки та фінансування проектів з метою реалізації плану реконструкції та модернізації теплових електростанцій, затвердженого наказом Міністерством палива та енергетики України від 24.05.2006 № 183, передбачено, що Регулятор вносить зміни до алгоритму розподілу коштів оптового ринку електричної енергії в частині перерахування коштів інвестиційної складової на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергогенеруючої компанії. Відтак, перерахування коштів інвестиційної складової належить до компетенції Регулятора, а не Кабінету Міністрів України.

При цьому, законопроектом за реєстр. № 3657-1 на відміну від законопроекту за реєстр. № 3657 пропонується:

визначення вартості продажу електричної енергії купленої за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною з урахуванням надбавки здійснювати на рівні не нижче ціни продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» за відповідний період;

визначення середньозваженої ціни продажу електричної енергії, яка була куплена у виробників, яким встановлено «зелений» тариф та/або аукціонну ціну здійснювати на рівні не нижче середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» за місяць, який передує місяцю в якому здійснюється продаж електричної енергії;

закріплення обов’язку сторін двостороннього договору інформувати Регулятора про предмет договору, ціну електричної енергії та/або порядок її розрахунку (формування), обсяг електричної енергії тощо;

закріплення права Регулятора встановлювати обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії.

Слід відмітити, що запропонований у законопроекті за реєстр. № 3657-1 перегляд підходу до визначення вартості продажу електричної енергії купленої за «зеленим» тарифом або за аукціонною ціною та середньозваженої ціни продажу електричної енергії, яка була куплена у виробників, яким встановлено «зелений» тариф та/або аукціонну ціну, а також обмеження щодо місячного обсягу продажу електричної енергії може призвести до зміни фінансово-економічного стану та податкоспроможності виробників електричної енергії та до відповідного зменшення або збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними податків і зборів. Поряд з цим, зміна вартості/ціни електричної енергії, купленої за умов, описаних вище, також впливатиме на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

Таким чином, реалізація положень законопроектів за реєстр. № 3657 та за реєстр. № 3657-1, зокрема, щодо врахування у тарифі на передачу електричної енергії оператору системи передачі витрат на забезпечення спеціальних обов’язків із забезпечення розвитку генеруючих потужностей та виконання заходів з управління попитом; визначення умов, за яких постачальник «останньої надії» може відмовити в укладенні договору на постачання електричної енергії споживачу; відтермінування на визначений у законопроектах строк реалізації окремих законодавчих норм, що регулюють діяльність на ринку електричної енергії, може збільшити вартість електричної енергії, що, у свою чергу, переважно матиме вплив на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання електричної енергії бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

Крім того, встановлення одноразовості надання підтримки та\або компенсації витрат, пов’язаних із будівництвом, реконструкцією, модернізацією, ремонтом та/або експлуатацією електроустановок об’єкта електроенергетики, може призвести до зменшення витрат на такі цілі, оскільки зазначена підтримка здійснюється відповідно до чинної редакції частини дев’ятої статті 29 Закону № 2019-VIII за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у порядку, передбаченому Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», при чому на сьогодні учасник ринку може отримувати два і більше види підтримки за одним проектом (обладнанням).

Водночас, розробниками законопроектів за реєстр. № 3657 та реєстр. № 3657-1 всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом, Мінфін у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 3657 та за реєстр. № 3657-1 зазначає про доцільності розгляду законопроекту за реєстр. № 3657, а Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, до предмету відання якого належать відповідні законодавчі ініціативи, за результатами розгляду цих законопроектів прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України визначитися щодо них шляхом голосування.

Слід також зауважити, що запровадження механізму, що дає право постачальнику «останньої надії» відмовити в укладенні договору на постачання електричної енергії споживачу, який має заборгованість перед постачальником «останньої надії» за попередні періоди постачання електричної енергії, обмежує права споживачів, які мають заборгованість, на постачання електричної енергії (підпункт 4 пункту першого розділу І законопроектів). З огляду на зазначене, Мінфін у своїх експертних висновках до законопроектів пропонує поняття «постачальник останньої надії» доповнити нормою «або який відмовився від реструктуризації заборгованості».

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (реєстр. № 3657 від 15.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо врегулювання проблемних питань на ринку електричної енергії)» (реєстр. № 3657-1 від 23.06.2020), поданий народним депутатом України Жупаниним А.В., матимуть вплив на показники бюджетів (оцінка впливу на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів залежатиме від зміни вартості електричної енергії за наслідками практичної реалізації положень законопроектів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (реєстр. № 3609 від 05.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується комплексно врегулювати питання організації діяльності органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Крім того, законопроект має на меті удосконалення процесу примусового виконання рішень, а також запровадження протидії зловживанням сторонами своїми процесуальними правами у виконавчому провадженні.

Положення проекту закону передбачають внесення низки змін до законів України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про виконавче провадження», «Про нотаріат», Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Сімейного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та ін.

Зокрема, пропонується внесення змін до статті 382 Кримінального кодексу України та за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, карати штрафом від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років (діюча норма  –  штраф від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років).

Якщо ті самі дії вчинятиме службова особа, – то пропонується покарання штрафом від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (діюча норма – штраф від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років).

Також пропонується внести змін до статті 388 Кримінального кодексу України за перешкоджання вчиненню виконавчих дій, пов’язаних із зверненням стягнення на майно (кошти) боржника, незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації, а саме за розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, державним реєстратором, здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт, а також відкриття уповноваженою особою юридичної особи, фізичною особою-підприємцем після накладення державним, приватним виконавцем арешту на кошти юридичної особи, фізичної особи - підприємця в банках, нових рахунків в банках, – застосовувати покарання штрафом від однієї до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого (діюча норма – від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) .

За дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо майна, яке підлягає конфіскації за рішенням суду, що набрало законної сили, – передбачається покарання штрафом від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (діюча норма – штраф від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

У зв’язку з посиленням кримінальної відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій та збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів. Величина впливу буде залежати від кількості правопорушень, до яких буде застосовано той чи інший вид покарань.

Поряд з цим, змінами до статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» пропонується розширити функціональність автоматизованої системи виконавчого провадження, а саме така система має забезпечити:

- взаємодію органів державної виконавчої служби, приватних виконавців з державними органами, банками та іншими фінансовими установами;

- автоматизацію перерахунку коштів з рахунків органів державної виконавчої служби, приватних виконавців;

- автоматизацію інших процесів діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців та здійснення виконавчого провадження.

Водночас, запропоновано встановлювати плату за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, розмір плати визначатиметься Міністерством юстиції України.

Така плата за своєю суттю відповідно до бюджетної методології є власними надходженнями бюджетних установ і використовується для покриття витрат, пов’язаних з наданням відповідних послуг (пункт 15 частини першої статті 2, частина третя та четверта статті 13 Бюджетного кодексу України).

Зазначені вище пропозиції можуть потребувати додаткових витрат державного бюджету для забезпечення функціонування автоматичної системи виконавчого провадження відповідно до встановлених вимог, які у певній мірі можуть бути компенсовані за рахунок надходження коштів від плати за користування цією системою. Однак, за відсутності належного фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) визначити вартісну величину впливу таких пропозицій на показники державного бюджету не має можливості.

Крім того, змінами до статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» запропоновано не стягувати виконавчий збір у разі виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, ухвалених проти України у справах за участю іноземного суб’єкта та України щодо вирішення спорів за дво- або багатосторонніми угодами про захист інвестицій.

Така пропозиція, враховуючи вимоги пункту 33 частини другої та пункту 13-1 частини третьої статті 29, пункту 18 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України (щодо зарахування до загального та спеціального фондів державного бюджету по 50% виконавчого збору, стягнутого органами державної виконавчої служби, та спрямування таких коштів, зарахованих до спеціального фонду державного бюджету, на здійснення витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виплату винагороди державним виконавцям), може призвести до зменшення надходжень до загального та спеціального фондів державного бюджету від такого збору, а також витрат спеціального фонду державного бюджету для забезпечення виконавчого провадження і може потребувати додаткових коштів загального фонду на такі заходи.

За висновками Міністерства юстиції України (відповідно до зазначеного у пояснювальній записці до законопроекту) та Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів та не впливатиме на дохідну частину державного бюджету.

Слід нагадати, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (реєстр. № 3609 від 05.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного бюджету для забезпечення діяльності Державної виконавчої служби, оцінка впливу на показники доходів державного бюджету залежить від прийнятих підзаконних нормативно-правових актів з питань, визначених у законопроекті, та практичної реалізації положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування (реєстр. № 3711 від 22.06.2020), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», а також до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» з метою приведення їх положень у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 4-р/2020.

Так, зокрема у проекті закону пропонується:

- збільшити склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до 16 членів (на даний час 12 членів), змінити порядок її формування (призначатиметься Вищою радою правосуддя за результатами відкритого конкурсу, добір здійснюватиметься конкурсною комісією у складі представників суддівського корпусу та міжнародних експертів);

- виключити положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо встановлення максимальної кількості суддів Верховного Суду (за чинною редакцією визначено не більше 100 суддів, однак таке положення визнано неконституційним);

- надати повноваження визначати кількість суддів у суді Вищій раді правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України з урахуванням судового навантаження та в межах видатків (за чинною редакцією такі повноваження покладено на Державну судову адміністрацію України за погодженням з Вищою радою правосуддя);

- відновити базовий розмір посадового окладу суддям Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (чинна редакція – 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої у Офісі Президента України, та експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету і здійснюватиметься в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на фінансове забезпечення судів та органів суддівського врядування.

Слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали до законопроекту не подано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування (реєстр. № 3711 від 22.06.2020), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту здійснюватиметься в межах та за рахунок видатків державного бюджету, які щорічно передбачаються на фінансове забезпечення органів судової влади), і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування (реєстр. № 3711-1 від 07.07.2020), поданий народним депутатом України Юрчишиним Я.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про доступ до судових рішень», «Про Регламент Верховної Ради України», Кодексу адміністративного судочинства України з метою приведення їх положень у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, та зокрема пропонується:

- збільшити склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до 16 членів (на даний час 12 членів), змінити порядок її формування (призначатиметься Вищою радою правосуддя за результатами відкритого конкурсу, добір здійснюватиметься конкурсною комісією у складі представників суддівського корпусу та міжнародних експертів);

- відновити положення про визначення складу Верховного Суду у кількості не більше 200 (за чинною редакцією не більше 100, однак таке положення визнано неконституційним);

- надати право Громадській Раді доброчесності звертатися із дисциплінарною скаргою щодо судді, ініціювати проведення моніторингу способу життя судді;

- покласти організаційне та матеріально-технічне забезпечення Громадської Ради доброчесності на секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та здійснювати виплату винагороди членам цієї ради за рахунок коштів державного бюджету;

- створити та забезпечити функціонування конкурсної комісії для проведення конкурсів на заняття посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя (на даний час така конкурсна комісія здійснює проведення конкурсів на заняття посад членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України), поклавши організаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності такої Комісії на секретаріат Вищої ради правосуддя, а також передбачивши можливість створення секретаріату цієї Комісії як допоміжного органу;

- включити до складу секретаріату Вищої ради правосуддя помічників членів Вищої ради правосуддя і віднести їх до працівників патронатної служби.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема щодо виплати винагороди членам Громадської Ради доброчесності (20 членів) за рахунок коштів Державного бюджету України (за розрахунками – 5,8 млн грн на рік), впровадження інституту помічників членів Вищої ради правосуддя (орієнтовно – 10,5 млн грн на рік). При цьому зауважено про відсутність джерел покриття додаткових видатків державного бюджету та висловлено позицію про необхідність доопрацювання законопроекту в частині виключення норм, що потребують додаткових видатків державного бюджету.

Поряд з цим слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування (реєстр. № 3711-1 від 07.07.2020), поданий народним депутатом України Юрчишиним Я.Р., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на фінансове забезпечення органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

 

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» (щодо імплементації норм Конституції України, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та рекомендацій Венеційської комісії) (реєстр. № 3685 від 18.06.2020), поданий народним депутатом України Волошиним О.А.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 48 Закону України «Про вищу освіту», відповідно до яких, зокрема, передбачається встановити, що:

- особам, які належать до корінних народів або національних меншин України, надається право на навчання в державних і комунальних закладах вищої освіти мовами корінних народів або національних меншин України, а також на вивчення мови відповідного корінного народу чи національної меншини як окремої дисципліни в обсязі, що має дати змогу таким випускникам провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови;

- заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання із забезпеченням при цьому вивчення особами, які навчаються у таких закладах, державної мови як окремої навчальної дисципліни в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність в обраній галузі з використанням державної мови.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, зокрема на забезпечення освітнього процесу у закладах вищої освіти мовами корінного народу або мовами національних меншин, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Також у висновку Міністерства фінансів України зауважується, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету немає можливості через відсутність вихідних даних (чисельності осіб, які будуть навчатися у закладах вищої освіти мовами корінних народів або національних меншин, науково-педагогічних та педагогічних працівників, які будуть задіяні в освітньому процесі, тощо) та зазначається про не підтримку запропонованого законопроекту.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 48 Закону України «Про вищу освіту» (щодо імплементації норм Конституції України, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин та рекомендацій Венеційської комісії) (реєстр. № 3685 від 18.06.2020), поданий народним депутатом України Волошиним О.А., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на підготовку кадрів закладами вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо посилення гарантій незалежності суддів Конституційного Суду України) (реєстр. № 3786 від 02.07.2020), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується до Закону України «Про Конституційний Суд України» внести зміни, які передбачають для суддів Конституційного Суду України (далі – Суд):

- визначення винагороди Судді у складі посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в Суді, науковий ступінь, та роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, при цьому посадовий оклад встановлюватиметься у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду з коефіцієнтом 1,25 (за чинною редакцією – посадовий оклад судді Конституційного Суду встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного суду);

- виплату щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 70 відсотків винагороди Судді, що не підлягає оподаткуванню (за чинною редакцією – 50 відсотків від винагороди Судді із врахуванням податків);

- виплату вихідної допомоги у розмірі трьох місячних винагород Судді з урахуванням перебування на адміністративній посаді та виплати допомоги на оздоровлення;

- надання додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 15 календарних днів у разі наявності стажу професійної діяльності у сфері права більше 4 років, а також надання інших видів відпусток, передбачених Законом України «Про відпустки»;

- забезпечення службовим житлом за місцем знаходження Суду Кабінетом Міністрів України за рахунок коштів Державного бюджету України;

- забезпечення безпеки Судді та членам його сім’ї, збереження їхнього майна, а також забезпечення засобами захисту;

- забезпечення Судді та членів його сім’ї безоплатним медичним обслуговуванням у державних закладах охорони здоров’я.

З огляду на сутність положень законопроекту їх реалізація зумовить вплив на видаткову частину державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень вплине на видаткову частину державного бюджету, а саме додаткових видатків потребуватиме встановлення посадового окладу суддям Конституційного Суду з коефіцієнтом 1,25 до посадового окладу судді Верховного Суду (за орієнтовними розрахунками Мінфіну потреба у додаткових видатках на рік становитиме 23,2 млн грн); забезпечення Кабінетом Міністрів України службовим житлом суддів Конституційного Суду за місцем знаходження Суду за рахунок коштів державного бюджету (за орієнтовними розрахунками Мінфіну потреба у додаткових видатках становитиме близько 50 млн грн), збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям Конституційного Суду у відставці на 20 відсотків (з 50 до 70 винагороди судді Конституційного суду України). При цьому, зауважується про відсутність фінансово-економічних розрахунків до законопроекту та невизначення джерел покриття додаткових видатків державного бюджету. Водночас зазначається, що зважаючи на наявність дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення, які потребують додаткових видатків, має здійснюватися комплексно, виходячи з фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України. За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує доопрацювання.

Слід нагадати, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо посилення гарантій незалежності суддів Конституційного Суду України) (реєстр. № 3786 від 02.07.2020), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету, у тому числі для забезпечення діяльності Конституційного суду України та Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 7-2 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (реєстр. № 3616 від 09.06.2020), внесений народним депутатом України Фроловим П.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується уточнити редакцію пункту 7-2 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», відповідно до якої на період карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) аукціони з продажу об’єктів великої приватизації не проводяться (згідно з чинною нормою – приватизація (продаж) об’єктів великої приватизації припиняється).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на збільшення видатків державного бюджету, необхідних для оплати послуг радників, залучених до підготовки об’єктів великої приватизації у поточному бюджетному періоді (за розрахунками Мінфіну для оплати фіксованої винагороди радникам по п’яти великих об’єктах приватизації знадобиться виділення приблизно 42,605 млн гривень бюджетних коштів).

З цього приводу слід відмітити, що у зв’язку з законодавчою вимогою щодо припинення продажу об’єктів великої приватизації державного майна Законом України від 13.04.2020 р. № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зменшено план надходжень від приватизації державного майна з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн та відповідно скорочено видатки загального фонду державного бюджету, передбачені Фонду державного майна України за бюджетною програмою «Заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна» (код 6611020), з 258,3 млн грн до 15,3 млн грн.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України ««Про внесення зміни до пункту 7-2 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (реєстр. № 3616 від 09.06.2020), внесений народним депутатом України Фроловим П.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення заходів, пов’язаних з приватизацією державного майна). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди)» (реєстр. № 3929 від 23.07.2020), внесений народними депутатами України Калауром І.Р., Новіковим М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується встановити організаційні та правові засади визначення розміру відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди), завданих фізичній або юридичній особі. Також передбачається внесення відповідних пов’язаних змін до Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про судову експертизу» і «Про судовий збір».

Законопроектом передбачається, зокрема:

закріплення визначення основних термінів, випадків та принципів визначення розміру моральної шкоди, детальна регламентація порядку підготовки та діяльності фахівців (експертів) з визначення розміру моральної шкоди, визначення їх прав, обов’язків і відповідальності, порядок ведення реєстру фахівців (експертів), державне регулювання та контроль діяльності з визначення розміру моральної шкоди;

встановлення, що витрати, пов’язані з визначенням ціни позову, належать до витрат, пов’язаних з розглядом справи /доповнення статті 123 Господарського процесуального кодексу України, статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України/;

зменшення розміру судового збору за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди з 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, до 0,025% ціни позову, встановлення судового збору за подання до господарського суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди у розмірі 0,025% ціни позову та за подання до адміністративного суду адміністративного позову про відшкодування моральної шкоди у розмірі 0,05% ціни позову, який подано юридичною особою, і 0,025% ціни позову, який подано фізичною особою або фізичною особою – підприємцем /зміни до статті 4 Закону України «Про судовий збір»/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує витрат з державного бюджету, при цьому прийняття законопроекту забезпечить стабільну та послідовну практику розгляду спорів щодо відшкодування моральної шкоди, рівний судовий захист прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб через встановлення єдиних правових і організаційних засад визначення розміру моральної шкоди.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту має вплив на дохідну та видаткову частини державного бюджету (а саме призведе до зміни обсягу надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а відповідно і до аналогічної зміни обсягу видатків). При цьому Мінфін відмітив, що за браком вихідних даних позбавлений можливості надати оцінку вартісної величини впливу запропонованих змін до законопроекту, а також у межах компетенції не підтримує законопроект.

Cлід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

До законопроекту не подано фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відшкодування втрат немайнового характеру (моральної шкоди)» (реєстр. № 3929 від 23.07.2020), внесений народними депутатами України Калауром І.Р., Новіковим М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників спеціального фонду державного бюджету в частині доходів від судового збору та видатків на забезпечення здійснення судочинства і функціонування органів судової влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення (збільшення) для них існуючих раніше пільг (реєстр. № 3737 від 24.06.2020), поданими народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається встановлення додаткових соціальних гарантій дітям війни шляхом надання їм права на:

безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання;

на 50-відсоткову знижку при платі за користування житлово-комунальними послугами у межах середніх норм споживання (без врахування рівня доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців);

надбавку до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Слід відмітити, що відповідно до підпункту «и» пункту 9 частини першої статті 87 та підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на житлові субсидії населенню і пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу окремим категоріям громадян та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з державного та місцевих бюджетів. Тому запровадження законодавчої ініціативи, що передбачає розширення кола отримувачів відповідних пільг, потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з бюджету у сумі 7 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи пропонується здійснити реалізацію його положень шляхом перегляду дохідної частини Державного бюджету України на 2020 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу. Однак, зважаючи на нинішній стан економіки, такий висновок необґрунтований.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому, у Прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду внести пропозиції змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає вимогам статті 52 Бюджетного кодексу України, що встановлює вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення (збільшення) для них існуючих раніше пільг (реєстр. № 3737 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення мінімального розміру аліментів, що стягуються на дитину з інших членів сім’ї та родичів, і запровадження мінімального (гарантованого) розміру тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від обов’язку утримувати дитину (реєстр. № 3881-1 від 24.07.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується встановити, що сукупний розмір аліментів, що підлягає стягненню на дитину з інших членів сім’ї та родичів, не може буди менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку для забезпечення її гармонійного розвитку /чинна норма – 30 відсотків/.

Крім того, у законопроекті передбачається надавати тимчасову державну допомогу дітям, чиї батьки ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, у розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку /чинна норма – порядок призначення, виплати тимчасової державної допомоги та її розмір визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189 розмір тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців/. Виплата такої допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно, реалізація положень законопроекту в частині встановлення тимчасової державної допомоги у розмірі не менше 50 відсотків призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на виплату такої допомоги, про що також зазначає Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

За прогнозними розрахунками Мінфіну, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 20 млн грн (в умовах 2020 року), що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо збільшення мінімального розміру аліментів, що стягуються на дитину з інших членів сім’ї та родичів, і запровадження мінімального (гарантованого) розміру тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від обов’язку утримувати дитину (реєстр. № 3881-1 від 24.07.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту та встановлення справедливих соціальних гарантій для молодих громадян, в тому числі талановитої молоді та молоді з інвалідністю (реєстр. № 3231-1 від 03.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування пропонується підвищити рівень соціального забезпечення молоді, зокрема:

встановити розмір мінімальної академічної стипендії для осіб, що навчаються у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в умовах поточного року – 2156 гривень, що значно перевищує встановлені на сьогодні розміри 490 грн, 980 грн та 1300 грн відповідно);

встановити розмір мінімальної соціальної стипендії для осіб, що навчаються у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, у розмірі 150 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб (в умовах поточного року – 3234 гривні, що значно перевищує встановлені на сьогодні розміри 450 грн, 890 грн та 1180 грн відповідно);

забезпечити повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України в межах програми медичних гарантій необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з проведенням попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, а також щорічного обов’язкового медичного огляду молодих громадян (молоді);

передбачити за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування особи з інвалідністю) надання дотації та відповідних компенсацій роботодавцям для працевлаштування безробітних молодих громадян (молоді), у тому числі на перше робоче місце, для компенсації витрат на перепідготовку або підвищення кваліфікації, фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, компенсація витрат на заробітну плату таких осіб, прийнятих за направленням державної служби зайнятості молодих громадян (молоді) віком до 27 років включно;

у разі залучення до роботи на умовах стажування молоді з числа зареєстрованих безробітних, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, роботодавцю щомісяця протягом строку дії договору компенсувати фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, а також, у разі працевлаштування таких осіб строком не менше ніж на два роки, компенсувати роботодавцю витрати на їх перепідготовку або підвищення кваліфікації;

передбачити проведення відкритих конкурсів для призначення спеціальних стипендій для талановитої молоді, найобдарованіших студентів закладів вищої освіти і виділення коштів на їх стажування у провідних вітчизняних наукових установах і за кордоном.

Слід зазначити, що запровадження таких ініціатив зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів. При цьому згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків Державного бюджету України та/або місцевих бюджетів в поточному 2020 році, хоча термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті – 1 січня 2021 року.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на виплату підвищених стипендій та проведення медичних оглядів, а також з бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на здійснення запропонованих заходів із працевлаштування молоді.

За орієнтовними розрахунками Мінфіну законопроект лише в частині виплати підвищених розмірів академічної та соціальної стипендій для осіб, що навчаються у закладах фахової передвищої та вищої освіти, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в обсязі щонайменше 2,9 млрд грн на рік, неінфляційні джерела покриття яких відсутні. Разом з тим відсутність відповідних розрахунків не дозволила Мінфіну визначити обсяг додаткових видатків з державного бюджету на проведення медичних оглядів, а також з бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на здійснення заходів із працевлаштування молоді.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту та встановлення справедливих соціальних гарантій для молодих громадян, в тому числі талановитої молоді та молоді з інвалідністю (реєстр. № 3231-1 від 03.04.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність (реєстр. № 3594 від 04.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України та Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» пропонується надати право проживати і виховуватись у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, які мають інвалідність, до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, а також встановити зобов’язання батьків-вихователів щодо відповідальності за таких дітей /згідно з чинними положеннями – до досягнення 18-річного віку, а в разі навчання у професійно-технічних, вищих навчальних закладах І-IV рівня акредитації – до його закінчення/.

Виходячи з положень підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, тому запропоноване зростання вікової категорії дітей і вихованців потребуватиме продовження виплати соціальної допомоги та грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам та зумовить збільшення видатків з державного бюджету на здійснення належних виплат.

У пояснювальній записці до законопроекту з приводу такої ініціативи серед іншого зазначається:

у прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу виховуються  особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування з інвалідністю, яким має виповнитись 18 років ( у 2020 році – 23 особи, 2021 – 29 осіб);

у 2020 році на виплату державної соціальної допомоги для таких осіб потрібно 1 224,3 тис. грн, на 2021 рік– 1 543,7 тис. грн;

грошове забезпечення за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях виплачується у розмірі 35 відсотків двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку і становить 428,5 тис. грн на 2020 рік та 540,3 тис. грн на 2021 рік;

видатки на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за батьків-вихователів і прийомних батьків виплачуються у розмірі 22% мінімальної заробітної плати 4 723 грн і становлять у 2020 році – 286,8 тис. грн, у 2021 році – 361,6 тис. грн;

загалом для забезпечення 23 осіб з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність, на 2020 рік потрібно 1 939,6 тис. грн, на 2021 рік – 2 445,6 тис. грн;

такі видатки можна профінансувати за рахунок економії коштів бюджетної програми на 2020 рік КПКВК 2501030 «Виплати деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплати послуг окремим категоріям населення».

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, погоджуючись з таким обґрунтуванням, підтримало пропозицію про реалізацію законопроекту Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за бюджетною програмою 2501030, обсяг якої встановлено у сумі 61,3 млрд грн, з яких 1,6 млрд грн на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність (реєстр. № 3594 від 04.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків), однак його положення будуть реалізовуватися у межах встановлених законом про державний бюджет бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою. У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність, та сімей з дітьми (реєстр. № 3594-1 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України та Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» пропонується надати право проживати і виховуватись у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, які мають інвалідність, до досягнення ними 23-річного віку незалежно від того, чи навчаються вони у закладі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, а також встановити зобов’язання батьків-вихователів щодо відповідальності за таких дітей.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване посилення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (до досягнення ними 23-річного віку) потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація запропонованих положень буде здійснюватися у межах коштів, передбачених Міністерству соціальної політики України Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за бюджетною програмою 2501030 «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення» (їх обсяг на 2020 рік становить 61,3 млрд грн).

Поряд з тим, змінами до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» передбачається виключити норму щодо надання сім’ям з дітьми пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку, одержання ліків з урахуванням сукупного доходу сім’ї пільговика.

З огляду на чинні положення Кодексу запровадження такої законодавчої ініціативи матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання соціальних гарантій та пільг, про що також зауважує Міністерство фінансів у експертному висновку до законопроекту. Однак, відсутність вихідних даних не дозволила Мінфіну обрахувати обсяг видатків на оплату зазначених вище послуг.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Кодексу, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність, та сімей з дітьми (реєстр. № 3594-1 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

 

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (реєстр. № 3577 від 02.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Житлового кодексу Української РСР, законів України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про житловий фонд соціального призначення» та «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей» пропонується:

надати право особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі після досягнення ними 23 років або місцем походження яких є населені пункти тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, позачергового отримання житла із житлового фонду соціального призначення та забезпечення їх соціальним або орендованим житлом до надання впорядкованого жилого приміщення для постійного проживання або, за їх бажанням, отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення;

не враховувати під час визначення середньомісячного сукупного доходу, що дає право на взяття на соціальний квартирний облік для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа соціальну стипендію, пенсію у зв’язку з втратою годувальника та аліменти на утримання дитини.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України.

Водночас, відповідно до статті 5 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування зокрема шляхом будівництва нового житла та передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету, відтак реалізація положень в частині отримання житла із такого фонду потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на видатки державного бюджету, звертає увагу, що за прогнозними розрахунками реалізація запропонованої законодавчої ініціативи в частині забезпечення житлом осіб, з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення ними 23 років (до 35 років) потребуватиме додаткових витрат з бюджету у сумі 4,0 млрд грн, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа (реєстр. № 3577 від 02.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових та інших прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа та прав дітей, які постраждали від домашнього насильства (реєстр. № 3577-1 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Павленком Ю.О. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Житлового кодексу Української РСР, законів України «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про житловий фонд соціального призначення» та «Про основи соціального захисту бездомних осіб та безпритульних дітей» пропонується :

надати право особам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі після досягнення ними 23 років або місцем походження яких є населені пункти тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, позачергового отримання житла із житлового фонду соціального призначення та забезпечення їх соціальним або орендованим житлом до надання впорядкованого жилого приміщення для постійного проживання або, за їх бажанням, отримати грошову компенсацію за належне їм для отримання жиле приміщення;

надати право дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, які не перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, але мають місце походження не тільки із тимчасово окупованих територій, але й із населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення ставати на житловий облік;

розширити категорію дітей, позбавлених батьківського піклування, шляхом віднесення до неї дітей, до батьків яких рішенням суду застосовано обмежувальний припис;

не враховувати під час визначення середньомісячного сукупного доходу, що дає право на взяття на соціальний квартирний облік для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа соціальну стипендію, пенсію у зв’язку з втратою годувальника та аліменти на утримання дитини;

надати багатодітним сім’ям право на пільги з оплати за користування житлом та житлово-комунальними послугами, придбання палива, абонентної плати за користування квартирним телефоном, одержання ліків без урахування середньомісячного доходу сім’ї.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування зокрема шляхом будівництва нового житла та передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету, відтак реалізація положень в частині отримання житла із такого фонду потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Крім того, з огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи в частині зняття обмежень щодо надання пільг без врахування сукупного доходу сім’ї також матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання соціальних гарантій та пільг, передбачених законом України «Про охорону дитинства».

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту надає ряд зауважень до нього та звертає увагу, що за прогнозними розрахунками реалізація запропонованої законодавчої ініціативи в частині забезпечення житлом осіб, з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення ними 23 років (до 35 років) потребуватиме додаткових витрат з бюджету у сумі 4,0 млрд грн, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами. Однак відсутність вихідних даних не дозволила Мінфіну спрогнозувати обсяг видатків, необхідний для забезпечення житлом осіб старших 35 років або виплату їм відповідної грошової компенсації, та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, послуг зв’язку і одержання ліків.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту житлових та інших прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа та прав дітей, які постраждали від домашнього насильства (реєстр. № 3577-1 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Павленком Ю.О. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення особам з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги (реєстр. № 3573-1 від 17.06.2020), поданий народними депутатами України Королевської Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про протимінну діяльність в Україні» пропонується встановити, що з 1 липня 2020 року розмір державної соціальної допомоги особам з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, збільшується на 50 відсотків від розміру передбаченого для осіб з інвалідністю.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України  видатки на виплату відповідних соціальних допомог, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям призведе до додаткових видатків державного бюджету.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету (для 111 дітей з інвалідністю, постраждалих від вибухонебезпечних речовин, у 2020 році в місяць необхідно 599,2 тис. грн).

Водночас, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що суб’єктом права законодавчої ініціативи використано дані лише щодо постраждалих дітей, хоча законопроект стосується усіх осіб з інвалідністю постраждалих від вибухонебезпечних речовин, тому вартісну величину впливу законопроекту на видаткову частину державного бюджету оцінити не можливо. Загалом за висновком Мінфіну така законодавча ініціатива не буде забезпечена  фінансовими ресурсами держави у відповідному бюджетному періоді.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 1 липня 2020 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення особам з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги (реєстр. № 3573-1 від 17.06.2020), поданий народними депутатами України Королевської Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо віднесення до об’єктів державної і комунальної власності, які не підлягають приватизації, єдиних майнових комплексів державних та комунальних підприємств, які за результатами фінансово-господарської діяльності протягом останніх п’яти звітних років в повному обсязі виконували показники фінансового плану в частині отримання прибутку» (реєстр. № 3747 від 25.06.2020), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується частину другу статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» доповнити новим положенням щодо віднесення до майна, яке не підлягає приватизації, єдиних майнових комплексів державних та комунальних підприємств, які за результатами фінансово-господарської діяльності протягом останніх п’яти звітних років в повному обсязі виконували показники фінансового плану в частині отримання прибутку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме захисту економічних інтересів та економічної незалежності держави, територіальних громад, дозволить уникнути вилучення з державної та комунальної власності ефективних (стабільно прибуткових) суб’єктів господарювання (їх єдиних майнових комплексів), держава та територіальні громади продовжать отримувати доходи у вигляді прибутку, дивідендів, сплачених податків та зборів від ефективної діяльності відповідних суб’єктів господарювання, залишаючись їх власниками. 

Слід відмітити, що згідно з частиною першою статті 15 Бюджетного кодексу України кошти від приватизації державного майна є джерелом фінансування державного бюджету, а згідно з пунктом 5 частини першої статті 71 цього Кодексу кошти від відчуження майна, яке перебуває в комунальній власності, включаються до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень від приватизації державного майна.

З цього приводу необхідно звернути увагу, що Законом України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зменшено на 2020 рік план надходжень від приватизації державного майна з 12 млрд грн до 500 млн грн /у зв’язку із законодавчою вимогою щодо тимчасового припинення приватизації об’єктів великої приватизації на період встановлення карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)/, за 7 місяців п.р. надійшло до державного бюджету 593,6 млн грн від продажу об’єктів малої приватизації, що становить 118,7% річного уточненого плану.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо віднесення до об’єктів державної і комунальної власності, які не підлягають приватизації, єдиних майнових комплексів державних та комунальних підприємств, які за результатами фінансово-господарської діяльності протягом останніх п’яти звітних років в повному обсязі виконували показники фінансового плану в частині отримання прибутку» (реєстр. № 3747 від 25.06.2020), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження коштів від приватизації державного майна до державного бюджету у наступних бюджетних періодах і коштів від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності, до бюджету розвитку місцевих бюджетів, водночас опосередковано може сприяти виконанню доходів державного бюджету від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку майна господарських товариств, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів (реєстр. № 3631 від 11.06.2020), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Марусяком О.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом передбачається, зокрема, надати право підприємствам, установам або організаціям на зменшення в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, сум платежів (нарахувань) екологічного податку у разі реалізації таким підприємством, установою, організацією проектів екологічної модернізації підприємства та/або інших заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення або усунення значного негативного впливу на довкілля.

Згідно з пояснювальною запискою наслідком прийняття законопроекту буде збільшення фінансового забезпечення проектів, які позитивно впливають на екологію як з боку приватного сектору, так і з боку держави, і це матиме позитивний вплив на екологічну безпеку та здоров’я населення.

Загалом законопроект є системно пов’язаним з поданими тими ж авторами законопроектами: «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів» (реєстр. № 3543-1) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів» (реєстр. № 3632). Відтак, практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття цих законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат державного та місцевих бюджетів за рахунок запровадження пільги зі сплати екологічного податку щодо зменшення платниками суми зазначеного податку (в розмірі до 70%) на суму витрат на інвестиції в охорону довкілля. При цьому Мінфін зауважує, що реалізація запропонованих змін вимагає додаткових витрат бюджетних коштів для здійснення дієвого контролю за дотриманням умов надання та використання цієї пільги.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання зменшення обсягів скидів забруднюючих речовин у водні об’єкти, викидів в атмосферне повітря та розміщення відходів (реєстр. № 3631 від 11.06.2020), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Марусяком О.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від екологічного податку та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування податкових органів залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, передбачених на функціонування цих органів, після прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 3543-1). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока та молочних продуктів (реєстр. № 3775 від 02.07.2020), поданий народним депутатом України Мейдичем О.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується оподатковувати податком на додану вартість за ставкою 10% операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України молочних продуктів та молочної сировини для виробництва таких продуктів (крім реалізації продукції в закладах громадського харчування), а саме: молока та вершків, незгущених та без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин; молока та вершків, згущених та з доданням цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин; маслянки, коагульованих молока та вершків, йогурту, сметани, кефіру та інших ферментованих або сквашених (бактеріальними заквасками) молока та вершків, згущених або незгущених, з доданням або без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин, ароматизованих чи неароматизованих, з доданням або без додання фруктів, горіхів чи какао; молочної сироватки, згущеної або незгущеної, з доданням чи без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин; продуктів, що складаються з натуральних компонентів молока, з доданням чи без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин; масла вершкового; сирів всіх видів i кисломолочного сиру.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що застосування зниженої ставки податку на додану вартість спрямоване на цінову доступність молока і молочних продуктів для всіх верств населення, загалом реалізація законопроекту забезпечить стримування зростання цін на сільськогосподарську продукцію внаслідок зміни податкового законодавства, тим самим попередивши погіршення стану в тваринницькій галузі внаслідок скорочення попиту, а також створення передумов до покращення інвестиційної привабливості і розвитку тваринницького бізнесу через поступове збільшення платоспроможного попиту на тваринницьку продукцію.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження ПДВ, що за прогнозною оцінкою за рік може становити 5,5 млрд грн внутрішнього ПДВ та 376,9 млн грн імпортного ПДВ (в умовах 2019 року). Крім того, Мінфін зауважує, що при зниженні ставки на 10% збільшиться обсяг сум, заявлених до відшкодування ПДВ, оскільки відшкодування суми ПДВ за попередні періоди до запровадження ставки 10% буде здійснюватися за ставкою 20%.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через три місяці з дня його опублікування) не узгоджуються з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість для молока та молочних продуктів (реєстр. № 3775 від 02.07.2020), поданий народним депутатом України Мейдичем О.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, а також у середньостроковій перспективі може опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку електромобільного транспорту в Україні (реєстр. № 3806 від 07.07.2020), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Василенко Л.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується уточнити норму щодо тимчасового звільнення (до 31 грудня 2022 року) від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами, а саме у пункті 64 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України цифри та слова «транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10» замінити цифрами та словами «товарів, що зазначені у товарній підкатегорії 8703 80 10 10, 8703 80 10 90, 8703 80 90 10, 8703 80 90 90».

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що метою проекту закону є усунення юридичної колізії, яка виникла в зв’язку з набранням чинності з 1 липня 2020 року Закону України від 04.06.2020
№ 674-IX «Про Митний тариф України». Цим Законом оновлена номенклатура Митного тарифу України на основі актуалізованої редакції Гармонізованої системи опису і кодування товарів версії 2017 року, відповідно до якої транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами, що зазначені у товарній підкатегорії 8703 90 10 10, отримали нову кодифікацію та класифікацію.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету. Зокрема, Мінфін зауважує, що законопроектом пропонується розширити коло застосування преференцій щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення на митну територію України та з постачання на митній території України на транспортні засоби товарних підкатегорій 8703 80 10 90 та 8703 80 90 90 згідно з УКТ ЗЕД, які до набрання чинності Законом № 674-IX відносилися до товарної підкатегорії 8703 90 10 90 згідно з УКТ ЗЕД (інші транспортні засоби, оснащені електричними двигунами), водночас транспортні засоби товарної підкатегорії 8703 90 10 90 згідно з УКТ ЗЕД не звільнялись від оподаткування податком на додану вартість (протягом 2019 року було ввезено на митну територію України 86 одиниць таких товарів та сплачено податок на додану вартість в сумі 6 млн грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку електромобільного транспорту в Україні (реєстр. № 3806 від 07.07.2020), поданий народними депутатами України Маріковським О.В., Василенко Л.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей (реєстр. № 3945 від 29.07.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України та Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачається встановити мінімальний розмір тимчасової державної допомоги дітям, чиї батьки ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, та допомогу для дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків у розмірі не менше 40 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував трьох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку або якщо сім’я утримує дитину з інвалідністю.

Довідково: згідно з чинними нормами розмір тимчасової допомоги розраховується як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, а розмір допомоги для дітей одиноким матерям – як різниця між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Зважаючи, що виплати таких допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що за інформацією Міністерства соціальної політики України у грудні 2019 року допомогу на дітей одиноким матерям отримувало 324,6 тисяч осіб. За січень-грудень 2019 року на виплату зазначеної допомоги було витрачено 2,4 млрд грн. Тимчасову державну допомогу дитині, місце проживання чи перебування батьків якої невідоме, або батьки якої ухиляються від сплати аліментів у грудні 2019 року отримувало 44,8 тис. осіб. За січень-грудень 2019 року на виплату зазначеної державної допомоги було витрачено 400 тис. гривень.

За прогнозними розрахунками Мінфіну, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі майже 4 млрд грн (в умовах 2020 року), що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей (реєстр. № 3945 від 29.07.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (реєстр. № 3762 від 01.07.2020), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 01.01.2021 року до 01.01.2035 року звільнити від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту устаткування (обладнання), що ввозиться інвестором зі значними інвестиціями під час реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями на виконання спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями», за умови, що відповідні товари виготовлені не раніше ніж за три роки до дати реєстрації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями та не були у використанні. Також законопроектом передбачається встановити, що перелік та обсяги таких товарів із визначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджуються Кабінетом Міністрів України разом із укладенням спеціального інвестиційного договору. Крім того, законопроектом пропонується терміни «інвестор зі значними інвестиціями», «інвестиційний проект зі значними інвестиціями» та «спеціальний інвестиційний договір» вживати у значеннях, наведених в Законі України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями».

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним і похідним від іншого законопроекту «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» (реєстр. № 3760), а відтак практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 3762 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3760.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування ввізним митом устаткування (обладнання) може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо за відсутності інформації про перелік і обсяг таких товарів у розрізі кодів згідно з УКТ ЗЕД. Водночас Мінфін звертає увагу, що реалізація положень законопроекту стимулюватиме залучення інвестицій в економіку України через запровадження державної підтримки великих інвестиційних проектів, та підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (реєстр. № 3762 від 01.07.2020), поданий Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита у наступних бюджетних періодах після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3760, а також може призвести до збільшення доходів бюджету у середньостроковій перспективі залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання платникам податку на доходи фізичних осіб додаткових можливостей для застосування податкової знижки» (реєстр. № 3670 від 17.06.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року пропонується, зокрема:

усунути існуюче обмеження у застосуванні податкової знижки тільки для доходу у вигляді зарплати, дозволивши застосування цього механізму до доходів, отриманих в інших формах;

дозволити платникам податку на доходи фізичних осіб включати до податкової знижки суму коштів, сплачених такими платниками податку на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, без обмеження їх переліком життєво необхідних.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат дохідної частини державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю даних, зокрема, щодо витрат платників податку на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування таких платників податку, придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг тощо. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання платникам податку на доходи фізичних осіб додаткових можливостей для застосування податкової знижки» (реєстр. № 3670 від 17.06.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження податкового навантаження на малий та середній бізнес в Україні» (реєстр. № 3866 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

- запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема пропонується встановити ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі:

10% – якщо база оподаткування не перевищує 5-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (до 23 615 грн);

20% – якщо база оподаткування перевищує 5, але не більше 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (від 23 615 грн до 47 230 грн);

30% – якщо база оподаткування перевищує 10-кратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (від 47 230 грн);

- встановити, що сума мінімального платежу за оренду приміщення визначається виходячи з розміру орендної плати зазначеної в договорі оренди з розрахунку на один квадратний метр, яка не може бути зменшеною більш ніж на 15% від ринкової вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі комерційної нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, об’єднаної територіальної громади;

- встановити, що тимчасово, на період до 31.12.2021 р., базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств становить:

8% – для платників податку, що належать до суб’єктів мікро- та малого підприємництва;

16% – для платників податку, що належать до суб’єктів середнього підприємництва;

27% – для платників податку, що належать до суб’єктів великого підприємництва.

Крім того, законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України, зокрема, у місячний строк з дня набрання чинності відповідним законом розробити та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення податкових надходжень до бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток. Зокрема, втрати бюджетів від податку на доходи фізичних осіб можуть становити розрахунково в сумі 4,5 млрд грн щомісячно (в умовах 2020 року при мінімальній заробітній платі 4 723 грн) та 5,5 млрд грн щомісячно (в умовах 2021 року при мінімальній заробітній платі 6 тис. грн). Крім того, Мінфін зауважує, що: застосування прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб призведе до виникнення у громадян, які отримуватимуть доходи від двох і більше податкових агентів, додаткового обов’язку подання річної податкової декларації для цілей здійснення перерахунку податку, утриманого податковими агентами протягом року, за ставками прогресивної шкали; при запровадженні прогресивного оподаткування прибутків, яке побудоване на принципі збільшення податкових ставок залежно від зростання доходу, що оподатковується, існує ризик ухилення від декларування прибутків та відповідно зменшення сплати податку на прибуток підприємств. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження податкового навантаження на малий та середній бізнес в Україні» (реєстр. № 3866 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо питань оподаткування митними платежами операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 3826 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Буніним С.В. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 374 Митного кодексу України положенням, відповідно до якого з 1 січня 2021 року при ввезенні (пересиланні) на митну територію України звільняються від оподаткування митними платежами автомобілі /за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД/, що ввозяться один раз на 5 років особами з інвалідністю І та ІІ груп, законними представниками недієздатної особи з інвалідністю І та ІІ груп, законними представниками дитини з інвалідністю І та ІІ груп при наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що звільнення від оподаткування митними платежами транспортних засобів, що ввозяться особами з інвалідністю І та ІІ групи, призведе до зменшення надходжень до бюджету. При цьому відмічено, що оцінити обсяги  недонадходжень митних платежів до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення транспортних засобів особами із інвалідністю І та ІІ групи, а також характеристики транспортних засобів, необхідні для визначення розміру податків (тип та робочий об’єм циліндрів двигуна, вік автомобіля, країна, з якої ввозиться автомобіль, вартість, кількість товарних позицій тощо).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо питань оподаткування митними платежами операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 3826 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Буніним С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Службу безпеки України (реєстр. № 3080 від 18.02.2020), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П., Кожем’якіним А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом шляхом викладення у новій редакції Закону України «Про Службу безпеки України» пропонується уточнити правові засади організації та діяльності Служби безпеки України (далі – СБУ). При цьому, з моменту набрання чинності цим Законом передбачена втрата чинності законами України від 25.03.1992 № 2229-XII «Про Службу безпеки України» та від 20.10.2005 № 3014-VI «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України».

Так, положеннями законопроекту СБУ визначено державним органом спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України (стаття 2 законопроекту). До функцій СБУ, зокрема, віднесено: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері забезпечення національної безпеки, забезпечення формування і реалізації державної політики у сфері державної безпеки; протидію загрозам та ризикам державній безпеці; здійснення контррозвідувальної діяльності та розвідувальної діяльності в інтересах контррозвідувальної діяльності; протидію тероризму та диверсійній діяльності; забезпечення охорони державної таємниці та контррозвідувального режиму у державі; здійснення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування кримінальних правопорушень (стаття 3 законопроекту).

При цьому, відповідно до законопроекту загальну структуру СБУ складають Центральне управління СБУ, підпорядковані йому органи (регіональні органи (головні управління, управління СБУ в областях, інших адміністративно-територіальних одиницях) та органи і підрозділи військової контррозвідки), наукові, науково-дослідні та експертні установи, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, тренінгові центри, заклади охорони здоров’я, заклади оздоровлення й відпочинку та інші установи, заклади та підприємства. Організаційна структура в межах визначеної законом загальної структури і чисельності затверджуватиметься Головою СБУ. Поряд з цим, за законопроектом СБУ через Центральне управління спрямовуватиме і координуватиме діяльність створюваних нею закладів, установ і підприємств прикриття, а також інших закладів, установ і підприємств, тощо, а також законодавством на СБУ може покладатися спрямування та координація діяльності розвідувальних органів, Державної прикордонної служби України, Державної міграційної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також інших державних органів, що входять до сектору безпеки і оборони або виконують завдання із забезпечення державної безпеки.

Загальну (граничну) чисельність СБУ передбачено встановити у кількості 25 тисяч осіб (крім періоду дії воєнного стану), на період дії воєнного стану – у кількості згідно з мобілізаційним планом України /частина перша статті 8 законопроекту/. Разом з цим, згідно з частиною другою цієї статті законопроекту співробітники (працівники) закладів, установ, підприємств, а також державних органів, не входять до загальної чисельності СБУ. Отже, загальна гранична чисельність СБУ законопроектом не визначена.

Відповідно до Закону України «Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України» загальна чисельність СБУ визначена у кількості 27 тис. осіб, а в особливий період – 31 тис. осіб.

Згідно із статтею 50 законопроекту кадри СБУ складають співробітники (військовослужбовці та державні службовці), працівники та курсанти (слухачі), а кількісний склад таких співробітників визначається Головою СБУ, виходячи з потреб безпекового середовища в межах визначеного цим Законом ліміту загальної чисельності та в межах  видатків, передбачених на утримання СБУ в державному бюджеті.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту відповідний Закон набиратиме чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім статті 75, що стосується встановлення нових умов оплати праці співробітників СБУ та яка набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме значних додаткових витрат державного бюджету, що стосується наступного:

1. Обсяг видатків на фінансове забезпечення СБУ має становити не менше 1 відсотка запланованого обсягу внутрішнього валового продукту (далі – ВВП). Крім того, фінансове та матеріально-технічне забезпечення СБУ передбачено здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законом /частина перша статті 83 законопроекту/.

У державному бюджеті на 2020 рік видатки для СБУ загалом затверджено в сумі 12 165,9 млн грн (у т.ч. загальний фонд – 11 955,8 млн грн, спеціальний фонд – 210,1 млн грн). За прогнозованими показниками ВВП на 2020 рік (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 р. № 253 номінальний ВВП становить 3985,5 млрд гривень) додаткова потреба в коштах для СБУ на поточний рік виходячи із затверджених бюджетних призначень на 2020 рік становитиме 27 689,1 млн гривень.

Слід зауважити, що статтею 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. При цьому, Міністерство фінансів у своєму експертному висновку зауважує, що встановлення обсягу видатків для СБУ у відсотковій залежності від величини ВВП вбачається недоцільним, а видатки на зазначену мету необхідно обчислювати відповідно до обґрунтованих потреб на утримання СБУ з урахуванням можливостей їх забезпечення реальними фінансовими ресурсами.

2. Встановлення нових умов грошового забезпечення (заробітної плати) співробітників СБУ /стаття 75 законопроекту/, яке складатиметься з:

посадових окладів, виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (далі – прожитковий мінімум) від 27 прожиткових мінімумів для оперуповноваженого VІ категорії (регіонального органу) до 80 прожиткових мінімумів для Голови СБУ /виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня 2020 року – 2 102 грн, розміри посадових окладів становитимуть від 56 754 грн до 168 160 грн/;

окладу за військовим званням або надбавки за ранг державного службовця;

надбавки за вислугу років (у розмірі 3% посадового окладу за кожний календарний рік вислуги років (стажу роботи), але не більше 50% посадового окладу);

надбавки за виконання особливо важливих робіт (в розмірі, що не перевищує 50% посадового окладу);

надбавок: за службу в умовах режимних обмежень, за знання і використання іноземної мови та за науковий ступінь та/або вчене звання;

інші доплати і надбавки, на які особа має право відповідно до законодавства;

премій.

При цьому, на працівників СБУ поширюються умови оплати праці, встановлені чинним законодавством для працівників центральних органів виконавчої влади.

За висновком Міністерства фінансів реалізація положень статті 75 законопроекту щодо встановлення нових умов оплати праці співробітників СБУ щороку може потребувати додаткових видатків орієнтовно у сумі 14,4 млрд грн, зокрема, на збільшення розмірів посадових окладів співробітників СБУ у 5,7-11,2 рази у кратних розмірах до розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, та посадових окладів державних службовців у 1,2 рази у зв’язку з поширенням на працівників СБУ умов оплати праці, встановлених для державних службовців центральних органів виконавчої влади.

Поряд з цим, Міністерство фінансів зауважує, що Законом України від 19.09.2019 № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» передбачено, що з 1 січня 2020 року норми і положення законів України, якими визначені розміри посадових окладів та інших складових оплати праці, грошового забезпечення працівників державних органів, застосовуються в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. При цьому зауважується, що законами України «Про оплату праці» (стаття 8) та «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20) визначення умов оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Враховуючи наведене, Міністерством фінансів пропонується у законопроекті передбачити для Кабінету Міністрів України право на визначення умов оплати праці співробітників СБУ.

3. Пенсійне забезпечення співробітників СБУ /стаття 78 законопроекту/ здійснюється відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу», інших актів законодавства з пенсійного забезпечення з урахуванням особливостей, визначених цим проектом Закону. При цьому, положеннями частини четвертої статті 78 законопроекту пропонується встановити розмір пенсії співробітників СБУ у розмірі 80% від суми їхнього щомісячного грошового забезпечення (середньомісячної заробітної плати) та за кожен рік вислуги понад 25 років – 2% відповідної суми грошового забезпечення (середньомісячної заробітної плати). Максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 100% відповідної суми грошового забезпечення (заробітної плати).

Варто зауважити, що частиною тринадцятою статті 75 законопроекту пропонується запровадити додаткові фінансові стимулювання для осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, однак продовжують службу в СБУ, у вигляді збільшення посадових окладів з кожним календарним роком понад строк, розмір яких у майбутньому буде застосовуватися для призначення пенсії.

З позиції Мінфіну, реалізація зазначених норм призведе до створення нерівних умов при призначенні пенсій, зокрема, у зв’язку із підвищенням посадових окладів співробітникам СБУ, а також необхідністю проведення перерахунку раніше призначених пенсій за аналогічними (відповідними) посадами. При цьому, Міністерство фінансів зауважує, що в умовах реформування пенсійної системи України, спрямованого на встановлення єдиних принципів пенсійного забезпечення, запровадження особливих умов пенсійного забезпечення для окремих категорій осіб є соціально несправедливим та призведе до необґрунтованих диспропорцій у розмірах пенсій, а також потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на пенсійне забезпечення. Крім того, зважаючи на те, що співробітники СБУ є як військовослужбовцями, так і іншими працівниками, які на сьогодні мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», реалізація зазначених норм призведе до неоднозначного застосування законодавства та створення нерівних умов при призначенні пенсій.

4. Утримання закладів, установ, підприємств, а також державних органів, які належать до загальної структури СБУ, а співробітники (працівники) яких, не входять до загальної чисельності СБУ також може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

5. Згідно з положеннями законопроекту співробітникам СБУ передбачається:

видача службового посвідчення (підтверджує його право на носіння й зберігання зброї, спеціальних засобів, інші повноваження, надані співробітникові СБУ відповідно до  законів України) та жетону /стаття 58 законопроекту/;

забезпечення спеціальною формою одягу /стаття 59 законопроекту/;

шкода, завдана здоров’ю та майну співробітника СБУ, а також шкода, заподіяна здоров’ю та майну членів його сім’ї і близьких осіб у зв’язку з виконанням ним посадових (службових) обов’язків, відшкодовується в повному обсязі з бюджетних коштів з наступним стягненням цієї суми з особи, винної у заподіянні шкоди /стаття 74 законопроекту/;

виплата грошової компенсації на наймання житла й оплату комунальних послуг, підйомної допомоги при переміщенні по службі, відшкодування витрат за проїзд на транспорті по території України та витрат за перевезення до 10 тон власного майна при переміщенні по службі й звільненні зі служби; виплата грошової компенсації замість неодержаних предметів речового майна; забезпечення продовольством окремих категорій співробітників /стаття 76 законопроекту/;

для захисту життя, здоров’я, житла та майна співробітників СБУ від протиправних посягань і погроз у зв’язку з їх оперативно-службовою діяльністю СБУ проведення спеціальних заходів щодо забезпечення безпеки /стаття 77 законопроекту/;

право на безоплатне медичне забезпечення та реабілітацію, а також санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок з пільговою оплатою вартості путівок у санаторно-курортних закладах, закладах оздоровлення та відпочинку, а також один раз на рік виплату грошової допомоги на санаторно-курортне лікування (відпочинок) у розмірі їхнього щомісячного грошового забезпечення (середньомісячної заробітної плати) /стаття 79 законопроекту/;

надання особам, які мають вислугу на службі 20 років і більше, та членам їхніх сімей, жилих приміщень для постійного проживання або, за бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення /стаття 80 законопроекту/;

у разі загибелі (смерті), інвалідності або втрати працездатності співробітника СБУ виплачувати одноразову грошову допомогу в розмірі
70-750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року /стаття 81 законопроекту/;

поховання співробітників, що загинули при проходженні служби або померлих у результаті каліцтва (поранення, травми, контузії), захворювання  /стаття 82 законопроекту/.

6. Передбачено здійснення розвідувальної діяльності /стаття 3 законопроекту/, створення структур прикриття /статті 31 та 38 законопроекту/ та виплату у грошовій формі передбачених законодавством соціальних гарантій для співробітників СБУ під прикриттям /частина сьома статті 77 законопроекту/.

7. Створення та запровадження мультифункціональної системи пошуку, накопичення, зберігання, обробки, аналізу та використання інформації з мережі-Інтернет, засобів масової інформації та інших відкритих джерел /частина п’ята Прикінцевих та перехідних положень законопроекту/ та утворення в рамках функціонування цієї системи для забезпечення організації та координації діяльності підрозділів СБУ спеціалізованого підрозділу Центрального управління СБУ.

8. Здійснення організацією, визначеною Кабінетом Міністрів України господарського забезпечення у сфері енерго-, водо- і теплопостачання, транспорту, зв’язку (за винятком мереж телекомунікацій спеціального призначення), комунікацій, комунального й житлового господарства й інших систем життєзабезпечення СБУ, її органів та підрозділів /частина восьма статті 83 законопроекту/.

9. Здійснювати фінансове забезпечення державних цільових програм з питань забезпечення державної безпеки без урахування обсягів видатків на утримання і забезпечення діяльності СБУ /частина четверта статті 83 законопроекту/. Крім того, змінами до Закону України «Про державні цільові програми» окремо визначено контррозвідувальні державні цільові програми.

Поряд з цим, законопроектом передбачається, що місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування сприяють СБУ, її органам і підрозділам у вирішенні житлових та інших соціально-побутових питань, забезпеченні транспортом і зв’язком /частина восьма статті 83 законопроекту/, що потребуватиме додаткових коштів місцевих бюджетів.

Отже, реалізація вказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, проте, до законопроекту не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Крім того, законопроектом встановлюються нові види адміністративних та кримінальних порушень щодо дотримання законодавства з питань інформаційної безпеки та безпеки об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, здійснення СБУ визначених законом функцій або повноважень, а також посилюється відповідальність за встановленими порушеннями, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні порушення та збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, у разі виявлення відповідних порушень залежно від покарань, що застосовуватимуться.

Необхідно зазначити, що законопроект потребує доопрацювання з метою узгодження його положень із вимогами бюджетного законодавства.

1. Щодо визначення захищеними видатками державного бюджету видатків на здійснення і забезпечення оперативно-службової діяльності СБУ /частина друга статті 83 законопроекту/ слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 55 Кодексу захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень відповідно до частини другої статті 54 цього Кодексу (недоотримання надходжень загального фонду Державного бюджету України більше ніж на 15 відсотків суми, передбаченої розписом державного бюджету на відповідний період). При цьому, перелік захищених видатків державного бюджету визначено частиною другою статті 55 Кодексу, виходячи з економічної сутності, тобто за економічною структурою (класифікацією) видатків бюджету. До таких видатків вже віднесено, зокрема, оплату праці працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату; придбання медикаментів та перев'язувальних матеріалів; забезпечення продуктами харчування; оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

2. Щодо визначення СБУ головним розпорядником бюджетних коштів /частина третя статті 83 законопроекту/, слід зауважити, що пунктом 1 частини другої статті 22 Кодексу визначається, що головними розпорядниками бюджетних коштів, зокрема, можуть бути установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, при цьому, відповідно до пункту 3 частини другої статті 22 Кодексу головні розпорядники коштів державного бюджету визначаються відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

У свою чергу, пунктом 8 частини першої статті 2, частиною першою статті 23, частиною першою статті 30 Кодексу, встановлено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет.

При цьому слід зауважити, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», як і попередні роки, СБУ визначена головним розпорядником бюджетних коштів.

3. Положеннями законопроекту /частина четверта статті 83 законопроекту/ передбачається фінансування державних цільових програм з питань забезпечення державної безпеки здійснювати у встановленому законом порядку без урахування обсягів видатків на утримання і забезпечення діяльності СБУ. Водночас, Міністерством фінансів України у експертному висновку зауважено, що згідно із статтею 4 Закону України «Про державні цільові програми» заходи, завдання та показники державних цільових програм враховуються під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік шляхом визначення головними розпорядниками бюджетних коштів обсягів видатків на їх реалізацію у складі бюджетних програм. Відповідно пропонується питання фінансування державних цільових програм з питань забезпечення державної безпеки вирішувати відповідно до норм бюджетного законодавства.

4. Положеннями частини четвертої статті 38 законопроекту передбачається, що структури прикриття можуть створюватися СБУ за рахунок бюджетних та позабюджетних коштів. Зазначене не узгоджується із частиною дев’ятою статті 13 Кодексу, згідно з якою, створення бюджетними установами позабюджетних фондів та відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється. Аналогічні застереження зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України та пропонує у частині четвертій статті 38 законопроекту слова «та позабюджетних» виключити.

5. Згідно з положеннями статті 84 законопроекту майно СБУ визначається державним майном, закріпленим за цим органом у визначеному законом порядку. Зазначається, що СБУ за бюджетні кошти має право в установленому порядку придбавати майно, в тому числі нерухоме, та відчужувати його, а кошти, одержані від реалізації СБУ майна, придбаного за бюджетні кошти, є власними надходженнями СБУ та зараховуються до спеціального фонду бюджету.

Згідно з пунктами 15 та 23 частини першої статті 2 та частиною третьою статті 29 Кодексу кошти, отримані бюджетними установами від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності, – є власними надходженнями бюджетних установ та зараховуються до спеціального фонду державного бюджету. Види та напрями використання власних надходжень бюджетних установ регламентовано частиною четвертою статті 13 Кодексу.

Щодо вказаних положень законопроекту варто зауважити про норми чинного законодавства з питань управління державним майном:

- Відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» управління об’єктами державної власності здійснює Кабінет Міністрів України та уповноважені ним органи (суб’єкти), що реалізують право держави як власника таких об’єктів, пов’язане з володінням, користуванням і розпоряджанням ними. Цим же Законом визначено, що нерухоме майно об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статутного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятися дії, наслідком яких може бути їх відчуження.

- Згідно із Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизації не підлягають казенні підприємства та об’єкти, необхідні для виконання державою своїх основних функцій для забезпечення обороноздатності держави, і, зокрема, майно СБУ.

- Законом України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» військове майно визначено як державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Згідно із нормами цього Закону, вирішення питань щодо порядку вилучення і передачі військового майна  належить до компетенції Кабінету Міністрів України. При цьому, військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. При цьому, рішення про відчуження військового майна, приймає Кабінет Міністрів України, а кошти, одержані від реалізації військового майна і продуктів утилізації озброєння, військової техніки і боєприпасів, зараховуються до державного бюджету.

6. Разом з тим, Міністерством фінансів України пропонується положення щодо затвердження законом бюджетних асигнувань /частина перша статті 92 законопроекту/ узгодити з вимогами статті 23 Кодексу, згідно з якою, законом про Державний бюджет України встановлюються бюджетні призначення (а не бюджетні асигнування). І взагалі, положення частини першої статті 92 законопроекту не є предметом регулювання цього закону і їх варто виключити, оскільки регулюються бюджетним законодавством.

Зважаючи на зауваження Міністерства фінансів України щодо відповідності положень законопроекту вимогам бюджетного законодавства, доцільно виключити положення частин другої, третьої, четвертої статті 83, абзацу другого частини першої статті 92, частини четвертої Прикінцевих та перехідних положень законопроекту, як таких, що не відноситься до предмету правового регулювання даного законопроекту і мають визначатися відповідно до норм бюджетного законодавства.

Загалом, у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що за результатами розгляду та оцінки впливу на показники бюджету законопроект не підтримується, і зокрема зауважено, що законодавча пропозиція щодо визначення видатків на потреби СБУ у розмірі не менше 1% від ВВП вбачається недоцільною, оскільки потребуватиме виділення додаткових коштів державного бюджету (включаючи кошти на перерахунок пенсій у зв’язку із підвищенням у 2021 році посадових окладів співробітникам СБУ), обсяг яких суб’єктом права законодавчої ініціативи не обраховано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Службу безпеки України (реєстр. № 3080 від 18.02.2020), поданий народними депутатами України Бурмічем А.П., Кожем’якіним А.А. та іншими:

1) має вплив на показники бюджетів (збільшить витрати державного та місцевих бюджетів, у тому числі у 2020 році на забезпечення та функціонування Служби безпеки України, та зумовить додаткове навантаження на видаткову частину державного та місцевих бюджетів у наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону),

2) рекомендувати Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із статтею 95 Конституції України та положеннями Бюджетного кодексу України, зокрема, статтями 2, 13, 22, 23, 29, 30, 54, 55, врахувавши зауваження, викладені у висновках Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою 01.09.2020 законопроект за реєстр. № 3080 знято з розгляду, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 18 «Прикінцеві положення» Закону України «Про управління об’єктами державної власності» щодо забезпечення додаткових економічних гарантій у зв’язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та запровадженням карантину (реєстр. № 3820 від 09.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 18 «Прикінцеві положення» Закону України «Про управління об’єктами державної власності» положенням, яким встановлюється, що акціонерне товариство «Українська залізниця» додатково спрямовує 60% чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності за 2018 рік в розмірі 206.202,6 тис. грн на виплату дивідендів до державного бюджету у строк не пізніше 31.12.2020 року та на суму таких коштів, сплачених до 31.12.2020 р., не нараховується пеня.

Згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30% чистого прибутку на виплату дивідендів, які сплачують до державного бюджету у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект впливає на надходження загального фонду державного бюджету, а саме реалізація положень законопроекту забезпечить додаткові надходження до загального фонду державного бюджету дивідендів у 2020 році в сумі 206,2 млн гривень.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 18 «Прикінцеві положення» Закону України «Про управління об’єктами державної власності» щодо забезпечення додаткових економічних гарантій у зв’язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та запровадженням карантину (реєстр. № 3820 від 09.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету у 2020 році від дивідендів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо комерційного обліку теплової енергії, водопостачання та природного газу для населення (реєстр. № 3732-1 від 08.07.2020), поданий народними депутатами України Чорним Д.С., Батенком Т.І., Германом Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» пропонується:

відтермінувати до 1 серпня 2021 року застосування до суб’єктів господарювання – операторів зовнішніх інженерних мереж штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері забезпечення оснащення будівель вузлами обліку теплової енергії, гарячої чи питної води, періодичної повірки вузлів комерційного обліку, а також перенести до 1 липня 2021 року строк обов’язкового оснащення операторами зовнішніх інженерних мереж будівель вузлами комерційного обліку теплової енергії, гарячої та питної води для нежитлових і житлових будівель;

передбачити процедуру відмови співвласниками багатоквартирного будинку від комерційного обліку природного газу за встановленими загальнобудинковими лічильниками природного газу, та визначити, що до встановлення індивідуальних лічильників облік природного газу здійснюється за нормами споживання;

скасувати заборону щодо фінансового забезпечення за рахунок місцевих бюджетів робіт з оснащення лічильниками газу населення;

доповнити перелік санкцій, які застосовуються Національною комісією регулювання електроенергетики України, передбачивши накладання штрафу у розмірі до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, у разі порушення строку розгляду заяви співвласників багатоквартирного будинку щодо порядку обліку природного газу, а також безпідставної відмови у розгляді такої заяви або зміні порядку обліку природного газу

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту звернуто увагу на встановлені законом обов’язки оператора газорозподільної системи, що забезпечуються за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів, а тому відмова співвласників багатоквартирних будинків від уже встановлених загальнобудинкових лічильників природного газу може призвести до вимог щодо відшкодування відповідних витрат операторів газорозподільної системи, проте джерела такого відшкодування відсутні. Поряд з тим, Мінфіном пропонується виключити норми щодо визначення коштів державного та місцевих бюджетів джерелом фінансового забезпечення оснащення лічильниками газу населення, враховуючи що такі видатки повинні здійснюватися за рахунок операторів газорозподільних мереж.

Водночас застосування запропонованих у підпункті 4 пункту 2 розділу І законопроекту санкцій до суб’єктів господарювання, що  здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, у разі виявлення визначених у законопроекті порушень, може зумовити збільшення надходжень державного бюджету.

При цьому до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо комерційного обліку теплової енергії, водопостачання та природного газу для населення (реєстр. № 3732-1 від 08.07.2020), поданий народними депутатами України Чорним Д.С., Батенком Т.І., Германом Д.В. та іншими, має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків, а також зумовить збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обмеження максимального розміру місячної суддівської винагороди під час дії надзвичайної ситуації в Україні (реєстр. № 3495 від 15.05.2020), поданий народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правової політики

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про судоустрій і статус суддів» новою статтею 135-1 та запровадити обмеження максимального розміру місячної суддівської винагороди (не більше дванадцяти мінімальних заробітних плат, що в умовах 2020 року, виходячи із встановленого розміру мінімальної заробітної плати – 4 723 гривень становитиме 56 736 гривень) під час дії надзвичайних ситуацій в Україні, пов’язаних з катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, військовими діями, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також протягом дев’яти місяців після припинення дії відповідної надзвичайної ситуації.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи за умови дотримання вимог бюджетного законодавства може зумовити перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених для фінансового забезпечення судової гілки влади, та спрямування відповідних коштів на здійснення заходів з подолання надзвичайних ситуацій, визначених у запропонованому законопроекті, у разі його прийняття.

Поряд з цим у законопроекті передбачається, що рішення про обмеження максимального розміру місячної заробітної плати відповідних категорій осіб в зв’язку з настанням надзвичайної ситуації в Україні прийматиметься постановою Верховної Ради України або Указом Президента України, всі кошти у межах економії фондів оплати праці відповідно до положень законопроекту повертаються до бюджету для спрямування їх на боротьбу з відповідною надзвичайною ситуацією та подолання її наслідків. Пропонується встановити, що у разі порушення вимог щодо обмеження місячної суддівської винагороди до винних осіб застосовуватиметься відповідальність, передбачена діючим законодавством України, а виплачені грошові кошти понад встановлений максимальний розмір місячної суддівської винагороди підлягатимуть поверненню до бюджету.

Щодо положень запропонованої законодавчої пропозиції слід звернути увагу на вимоги бюджетного законодавства. Так, згідно зі статтею 1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) виключно цим Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства.

Крім того, згідно з положеннями частини першої статті 7 Кодексу одним із принципів бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно із яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Відповідно до статті 20 Кодексу бюджетні програми формуються головними розпорядниками бюджетних коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації та складання бюджетного запиту з урахуванням планів діяльності на середньостроковий період, прогнозних та програмних документів економічного і соціального розвитку. Положеннями частини п’ятої статті 22 Кодексу встановлено, що головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

Вимогами статті 23 Кодексу встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Відповідно до положення пункту 8 частини першої статті 2 та частини другої статті 23 Кодексу бюджетні призначення визначено як повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування, а зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України відповідного положення /частина десята статті 23 Кодексу/.

Зважаючи на викладене, положення законопроекту не узгоджуються із вищезазначеними вимогами Кодексу.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що його реалізація вплине на видаткову частину Державного бюджету України, а саме обмеження загального максимального розміру місячної суддівської винагороди до дванадцяти мінімальних заробітних плат в умовах 2020 року дозволить зекономити із розрахунку за 9 місяців орієнтовно 4,5 млрд гривень (за червень-грудень 3,5 млрд гривень).

Слід нагадати, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Кодексу та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо обмеження максимального розміру місячної суддівської винагороди під час дії надзвичайної ситуації в Україні (реєстр. № 3495 від 15.05.2020, поданий народним депутатом України Гривком С.Д.:

- матиме вплив на видаткову частину державного бюджету (за умови дотримання бюджетного законодавства може зумовити здійснення перерозподілу видатків державного бюджету на реалізацію відповідних заходів) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

- рекомендувати Комітету з питань правової політики при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами статей 1, 7, 20, 22, 23 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновку Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

Опосередкований:

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо збільшення максимальної суми грошового переказу з 5 до 25 тисяч гривень» (реєстр. № 3686 від 18.06.2020), поданий народними депутатами України Шевченком Є.В., Богуцькою Є.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміну до пункту 8 частини вісімнадцятої статті 14 Закону України від 06.12.2019 р. № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо збільшення суми переказу коштів готівкою в межах України, що здійснюється без супроводу ідентифікації та верифікації платника, з 5 тисяч до 25 тисяч гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, водночас дозволить відновити справедливість та забезпечити конституційні права та свободи громадян України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання. При цьому звернуто увагу, що прийняття Закону України від  6.12.2019 р. № 361-ІХ (до якого законопроектом вносяться зміни)  дозволило не лише вийти на новий рівень якості системи фінансового моніторингу, але і забезпечити можливість отримання Україною від ЄС другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро.

До законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо збільшення максимальної суми грошового переказу з 5 до 25 тисяч гривень» (реєстр. № 3686 від 18.06.2020), поданий народними депутатами України Шевченком Є.В., Богуцькою Є.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету від міжнародних фінансових організацій та ЄС залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстр. № 3729 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П. та Демченком С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статтей 535, 540 і 541 Митного кодексу України /далі – Кодекс/, відповідно до яких передбачається, зокрема:

розширити повноваження приватних виконавців в частині стягнення штрафів, накладених митними органами або судом за порушення митних правил;

визначити, що постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується органом доходів і зборів в установленому законом порядку;

встановити, що у разі якщо органом доходів і зборів під час складення протоколу про адміністративне правопорушення товари та транспортні засоби не вилучались, виконання постанови про конфіскацію здійснюється органом державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Насамперед необхідно відмітити, що Законом України від 14.01.2020 р. № 440-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» у тексті Кодексу слова «орган доходів і зборів» у всіх відмінках та числах замінити словами «митний орган» у відповідному відмінку та числі.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що внесення змін до статті 541 Кодексу щодо виконання митними органами постанови суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації може потребувати збільшення штатної чисельності Державної митної служби України, а відповідно і видатків державного бюджету на її утримання.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців (реєстр. № 3729 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П. та Демченком С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування митних органів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття митними органами заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення повноважень державних і приватних виконавців (реєстр № 3728 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П. та Демченком С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується розширити повноваження приватних виконавців, а також змінити порядок накладення штрафів за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця, наділивши останніх правом виносити постанови про накладення штрафу в порядку закону про виконавче провадження.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення запропоновано:

- виключити статтю 188-13 цього Кодексу якою встановлено відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця та внести пов’язані з цим зміни до статей 221 та 255 цього Кодексу;

- надати повноваження приватному виконавцю на примусове виконання приватними виконавцями (на рівні із державними виконавцями) постанов про стягнення штрафу та оплати вилученого предмету.

Отже, реалізація положень законопроекту може зумовити вплив на дохідну частину державного бюджету в частині надходжень від штрафних санкцій від порушень, зазначених в законопроекті, у разі їх вчинення, однак вартісна величина такого впливу (збільшення або зменшення) залежатиме від практичної реалізації запропонованих у законопроекті змін та ефективності здійснення приватними виконавцями виконавчих дій в межах наділених їм повноважень.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме витрат державного бюджету у поточному та наступних бюджетних періодах, однак в майбутньому може вплинути на дохідну частину державного бюджету. Загалом Міністерством фінансів України законопроект підтримує.

Поряд з цим слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо розширення повноважень державних і приватних виконавців (реєстр. № 3728 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П. та Демченком С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (а саме на надходження до державного бюджету від штрафних санкцій у разі вчинення відповідних порушень, оцінка впливу залежатиме від практичної реалізації законодавчої ініціативи, у разі її прийняття). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (реєстр. № 3800 від 06.07.2020), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Мотовиловцем А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

З метою забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу та створення належних фінансових умов для виконання оператором газотранспортної системи зобов’язань щодо утримання в належному стані та розвитку газотранспортної системи законопроектом пропонується внести зміни до Закону України від 09.04.2015 № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі – Закон № 329-VIII), які передбачають:

запровадження нової послуги для учасників ринку природного газу, а саме тримання природного газу в газотранспортній системі /шляхом доповнення Закону № 329-VIII новою статтею 32-1/ із наданням права Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) на встановлення тарифів на таку послугу;

надання права Регулятору визначати порядок надання фінансового забезпечення оплати послуг транспортування природного газу, зокрема вимоги до банківських гарантій та вимоги до банків-гарантів;

надання права оператору газотранспортної системи на отримання від  замовників послуг транспортування фінансового забезпечення виконання  зобов’язань, зокрема  у формі гарантій, для усунення наслідків невиконання замовниками обов’язків щодо здійснення будь-якої плати за договором транспортування природного газу, при чому порядок надання фінансового забезпечення, зокрема вимоги до банківських гарантій та вимоги до банків-гарантів, визначаються Регулятором;

застосування поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих в установах уповноважених банків, на які зараховується плата за послуги розподілу природного газу від споживачів /перелік таких банків та порядок відкриття (закриття) поточних рахунків та порядок проведення розрахунків за послуги розподілу природного газу затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України/;

врегулювання питання щодо строків постачання природного газу постачальником «останньої дії» для побутових споживачів, а також виконання ним функцій при умові, що конкурс з його визначення, не відбувся три рази підряд;

встановлення відповідальності за порушення обов’язку щодо передачі інформації, передачі недостовірної або неповної інформації, надання якої передбачено частиною шостою статті 15 Закону № 329-VIII.

У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Проте, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що прийняття законопроекту матиме вплив на кінцеву ціну природного газу для споживачів та звертає увагу на відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо впливу положень законопроекту на розмір ціни на природний газ.

Відтак, зміна ціни на природний газ для споживачів, що викликана, у першу чергу, встановленням тарифу на тримання природного газу у газотранспортній системі, може мати вплив на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати споживання природного газу бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

Серед іншого, запропоноване у законопроекті фінансове забезпечення виконання зобов’язань, зокрема у формі гарантій, замовником оператору газотранспортної системи може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, оскільки відповідно до чинних положень статті 1 Закону № 329-VIII замовниками можуть бути фізичні або юридичні особи, а отже і бюджетні установи, які відповідно до пункту 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджету.

Крім того, передбачена у законопроекті відповідальність за порушення обов’язку щодо передачі інформації (у тому числі недостовірної або неповної), надання якої передбачено частиною шостою статті 15 Закону № 329-VIII, і встановлення штрафних санкції за неї у розмірі від 3 000 до 50 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб’єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку природного газу, що підлягає ліцензуванню /виходячи з розміру встановленого на даний час неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме від 51 000 до 850 000 грн/. Таким чином, застосування заходів впливу у разі виявлення відповідних правопорушень може опосередковано збільшити надходження державного та місцевих бюджетів.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (реєстр. № 3800 від 06.07.2020), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Мотовиловцем А.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (оцінка впливу на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів залежатиме від практики застосування штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства та від зміни кінцевої ціни на природний газ). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до статті 286-1 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного та іншого сп’яніння) (реєстр. № 3836 від 17.07.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність за:

- керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, встановивши штраф у розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 34 000 до 51 000 гривень/ з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років /чинна редакція – штраф від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років /;

- за ті самі дії, вчинені повторно, встановивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п’яти років /чинна редакція – штраф у розмірі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від двох до трьох років /.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 286-1 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного та іншого сп’яніння) (реєстр. № 3836 від 17.07.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян (реєстр. № 3911 від 21.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність за:

- завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками встановивши як додаткове покарання конфіскацію майна або без такої;

- ті самі діяння, якщо об’єктами завідомо неправдивого повідомлення стали критично важливі об’єкти інфраструктури або об’єкти чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров’я, або заклади освіти у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету внаслідок застосування процедури конфіскації майна, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, відмічає, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Відтак, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 259 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян (реєстр. № 3911 від 21.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за викрадення, привласнення, збут, підроблення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та/або використання завідомо підроблених таких документів (реєстр. №3946 від 30.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та збільшити максимальні строки арешту з трьох до шести місяців, обмеження волі з трьох до п’яти років, встановити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років за такі види правопорушень: викрадення, привласнення, збут, підроблення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та/або використання завідомо підроблених таких документів і скасувати штрафні санкції.

Реалізація запропонованих змін може призвести до зменшення доходів державного бюджету у зв’язку із скасуванням штрафів за окремі види правопорушень та до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб внаслідок запровадження кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі. Про таке також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, та відмічено, що загальний обсяг видатків та втрат доходів бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретних термінів покарання.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за викрадення, привласнення, збут, підроблення документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану та/або використання завідомо підроблених таких документів (реєстр. № 3946 від 30.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів та збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення порядку видалення зелених насаджень (реєстр. № 3805 від 07.07.2020), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення та доповнити новою статтею 246-1 Кримінальний кодекс України, передбачивши:

- посилення адміністративної відповідальності за знищення або пошкодження зелених насаджень або інших  об’єктів озеленення в межах населених пунктів та за їх межами, що не віднесені до лісового фонду шляхом збільшення розмірів штрафів на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  (чинна норма штраф на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб або фізичних осіб – підприємців – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- встановлення кримінальної відповідальності за знищення або пошкодження зелених насаджень в межах населених пунктів у вигляді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі до семи років.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів за рахунок надходжень від штрафів. Міністерство фінансів України, у експертному висновку до законопроекту також зазначаючи про його вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що відсутність даних для розрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення порядку видалення зелених насаджень (реєстр. № 3805 від 07.07.2020), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Медяником В.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (залежно від санкцій за вчинені правопорушення може призвести до збільшення доходів і видатків державного бюджету та доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог щодо ідентифікації (верифікації) гравця або відвідувача грального закладу (реєстр. № 3792 від 03.07.2020), поданий народним депутатом України Бабенком М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 203-5, встановивши кримінальну відповідальність за порушення встановлених законом вимог щодо ідентифікації (верифікації) гравця або відвідувача грального закладу у вигляді штрафу від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 51 000 до 170 000 грн/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зауважує, що відсутність даних для розрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог щодо ідентифікації (верифікації) гравця або відвідувача грального закладу (реєстр. № 3792 від 03.07.2020), поданий народним депутатом України Бабенком М.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії підкупу виборців (реєстр. № 3571 від 02.06.2020), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Брагаром Є.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Виборчого кодексу України та Кримінального Кодексу України серед іншого передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

- здійснення під час виборчого процесу видачі громадянам безповоротної матеріальної (грошової) допомоги або допомоги в іншій формі (майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, будь-яких інших вигод нематеріального чи негрошового характеру) з порушенням обмежень, встановлених законодавством, а також зміна (перерозподіл) під час виборчого процесу повноважень органів державної влади або органів місцевого самоврядування (їх структурних підрозділів) з метою здійснення видачі громадянам безповоротної матеріальної (грошової) допомоги або допомоги в іншій формі в нетиповий спосіб у вигляді обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавлення волі на той самий строк зі штрафом від однієї тисячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років (частина четверта статті 160 Кримінального Кодексу України);

- ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи комісії з референдуму, членом ініціативної групи референдуму, кандидатом або його довіреною особою на виборах, представником політичної партії чи місцевої організації політичної партії у виборчій комісії чи комісії з референдуму, уповноваженою особою політичної партії чи місцевої організації політичної партії, офіційним спостерігачем на виборах або референдумі  у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та/або інших бюджетів, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Однак, у разі виявлення таких правопорушень застосування відповідних санкцій може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, а також до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафів, передбачених за вищезгадане правопорушення.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та у частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення протидії підкупу виборців (реєстр. № 3571 від 02.06.2020), поданий народними депутатами України Гривком С.Д., Брагаром Є.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

 

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо збільшення адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства (реєстр. № 3908 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Констанкевичем І.М., Колихаєвим І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування  шляхом збільшення розмірів штрафів з 10 – 40 до 1 000 – 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 17 000 – 68 000 грн/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України віднесено, зокрема, кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо збільшення адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства (реєстр. № 3908 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Констанкевичем І.М., Колихаєвим І.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення академічної доброчесності» (реєстр. № 3764 від 01.07.2020), внесений народними депутатами України Совсун І.Р., Піпою  Н.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення академічної доброчесності, згідно з якими передбачається:

накладати штрафи за написання академічного тексту на замовлення, присвоєння авторства на академічний текст у розмірі від 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне вчинення такого правопорушення – від 500 до 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

надати Державній службі якості освіти України і її територіальним органам та Національному агентству із забезпечення якості право складати протоколи про адміністративні правопорушення щодо порушення академічної доброчесності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, водночас прийняття законопроекту як закону створить правові передумови для більш ефективної протидії порушенням академічної доброчесності, а запровадження адміністративної відповідальності за порушення у відповідній сфері дозволить збільшити обсяги надходжень до державного бюджету за рахунок сплати відповідних штрафів.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного бюджету та може мати вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок збільшення надходжень від застосування штрафів за написання академічного тексту на замовлення, присвоєння авторства на академічний текст. При цьому відмічено, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених порушень та накладених стягнень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення академічної доброчесності» (реєстр. № 3764 від 01.07.2020), внесений народними депутатами України Совсун І.Р., Піпою  Н.Р. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення заборони відкриття рахунків в банках в іноземної валюті)» (реєстр. № 3940 від 28.07.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 172-4-1, згідно з якою встановити адміністративну відповідальність за порушення обмежень щодо відкриття посадовими особами валютних рахунків, володіння іноземною валютою та цінними паперами шляхом накладення штрафу на таку посадову особу від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ці ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, – у розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з позбавленням обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

При цьому передбачено, що відповідний закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Національний банк України» (щодо заборони відкриття керівництвом Національного банку рахунків в банках в іноземної валюті)». Вказаного закону немає у чинному законодавстві, натомість тим же автором подано законопроект з аналогічною назвою за реєстр. № 3939 (який є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 3940).

Таким чином, положення законопроекту за реєстр. № 3940 матимуть практичне застосування після прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 3939  та у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та додаткового фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення заборони відкриття рахунків в банках в іноземної валюті)» (реєстр. № 3940 від 28.07.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів після прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 3939 та у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей (реєстр. № 3587 від 03.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Як зазначається у пояснювальній записці, законопроект спрямований на формування нової системи забезпечення та захисту прав дітей, що має на меті безпечний догляд і виховання кожної дитини в сімейному або наближеному до сімейного середовищі, та шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України і 14 законів України покликаний серед іншого врегулювати питання:

«закладу інституційного догляду та виховання дітей» для встановлення критеріїв до закладів, що підлягають реформуванню, посилення відповідальності батьків за виховання дітей шляхом оплати послуг за їх перебування в інституціях, розширення підстав для позбавлення батьківських прав у зв’язку із влаштуванням дітей до інституцій;

функціонування малих групових будинків з умовами виховання, максимально наближеними до сімейних, як альтернативи будинкам дитини, дитячим будинкам-інтернатам, іншим типам інституцій, в першу чергу для дітей з порушеннями життєдіяльності, які потребують стороннього догляду, для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, переважно старшого віку, по відношенню до яких процес пошуку сімейної форми виховання ще триває;

перегляду типів закладів інституційного догляду та виховання дітей, у тому числі із урахуванням Закону України «Про освіту», шляхом виключення таких типів, як школа-інтернат, ліцей-інтернат, дитячий будинок, трансформації будинків дитини у центри реабілітації та паліативної допомоги дітям.

При цьому суб’єктом права законодавчої ініціативи визначено, що законопроект не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Слід відмітити, що одним з головних завдань законопроекту визначено реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей, зокрема шляхом перетворення або реорганізації існуючих шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, шкіл-інтернатів для дітей, які потребують соціальної допомоги, будинків дитини на заклади дошкільної, загальної середньої освіти, на заклади охорони здоров’я, у яких надаються послуги реабілітації та паліативної допомоги, заклади соціального захисту, інші типи закладів для задоволення потреб дітей та сімей з дітьми, або ліквідації діючих закладів. Зважаючи, що згідно із статтями 89 і 90 Бюджетного кодексу України заклади, про які йдеться, утримуються за рахунок місцевих бюджетів, то такі перетворення, а також інші заходи щодо розвитку освітніх, медичних, соціальних та реабілітаційних послуг для дітей і сімей за місцем їх проживання будуть здійснюватися в межах коштів відповідних бюджетів.

Разом з тим, на відміну від чинного законодавства у законопроекті серед іншого встановлюється, якщо виховання і догляд дитини в сім’ї ускладняються через стан здоров’я батьків (інвалідність, тривале стаціонарне лікування), її утримання в пансіоні закладу загальної середньої освіти здійснюється виконавчим органом міської ради міста обласного значення, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або районними державними адміністраціями за місцем проживання (перебування) батьків дитини за рахунок власних коштів, які передбачаються у відповідних місцевих бюджетах (підпункт 4 пункту 8 розділу I законопроекту). За умови настання таких випадків реалізація зазначеного положення потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи інституційного догляду та виховання дітей (реєстр. № 3587 від 03.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків за умови настання випадків утримання дитини в пансіоні закладу загальної середньої освіти за рахунок бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги (реєстр. № 3573 від 02.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується встановити, що з 1 липня 2021 року розмір державної соціальної допомоги для дітей з інвалідністю віком до 18 років, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, збільшується на 50 відсотків від розміру передбаченого для інших дітей з інвалідністю /довідково: державна соціальна допомога для дітей з інвалідністю віком до 18 років призначається у розмірі 70 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація запропонованих положень законопроекту за орієнтовними розрахунками потребуватиме 783,1 тис. грн на рік і буде здійснюватися у межах коштів, передбачених Міністерству соціальної політики України Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за бюджетною програмою 2501030 «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення» (їх обсяг на 2020 рік становить 61,3 млрд. грн), про що також зазначається у пояснювальні записці до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо підвищення дітям з інвалідністю, постраждалим від вибухонебезпечних предметів, розміру державної соціальної допомоги (реєстр. № 3573 від 02.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків), однак його положення будуть реалізовуватися у межах встановлених законом про державний бюджет бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою. У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

 

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 3016-д від 19.06.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Холодовим А.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 31 грудня 2029 року, встановити, що протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби:

обсяг продажу марок акцизного податку підприємству - виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів продавцем марок акцизного податку не може перевищувати 115% середньомісячного обсягу реалізації на митній території України  тютюнових виробів таким підприємством – виробником та/або імпортером за попередні шість календарних місяців;

обсяг реалізації на внутрішній ринок тютюнових виробів виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує середньомісячний обсяг реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством – виробником та/або імпортером за попередні шість місяців (що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби), оподатковується за специфічною ставкою із застосуванням коефіцієнта 1,5 та/або врахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання із застосуванням коефіцієнта 1,5.

При цьому передбачено, що такі положення поширюються лише на виробників та/або імпортерів, які провадять діяльність із виробництва та/або імпорту тютюнових виробів більше 12 місяців, та імпортерів, обсяг ввезення тютюнових виробів яких протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби,  загалом перевищує 20 млн штук.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету і забезпечить збільшення додаткових надходжень до державного бюджету у 2021 році щонайменше 1,2 – 1,5 млрд грн (реалізація у новому році місячного запасу тютюнових виробів з новими ставками акцизного податку, згідно з Податковим кодексом України ставки акцизного податку зростають щорічно з 1 січня на 20%).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, водночас запровадження положень законопроекту попередить накопичення запасів тютюнових виробів перед підвищенням ставок акцизного податку, що в свою чергу сприятиме більшій прогнозованості надходжень акцизного податку від тютюнових виробів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 3016-д від 19.06.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Холодовим А.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері продажу дітям електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (реєстр. № 3628 від 10.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується p 1 січня 2021 року, зокрема:

запровадити адміністративну відповідальність за продаж неповнолітнім особам електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, посилити відповідальність за продаж тютюнових виробів та алкоголю неповнолітнім, шляхом накладення штрафу від 400 до 1400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у чинній редакції – від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

у законах України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» і «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» вживати терміни «електронна сигарета» та «рідини, що використовуються в електронних сигаретах» у значеннях, наведених у Податковому кодексі України;

запровадити обмеження щодо споживання електронних сигарет та щодо продажу електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та інших фінансових витрат.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що законопроект не впливає на показники державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері продажу дітям електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (реєстр. № 3628 від 10.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення законодавчого врегулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації (реєстр. № 3716 від 22.06.2020), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Величковичем М.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом серед іншого пропонується:

визначення термінів «безпілотна авіаційна система», «дистанційний пілот» та уточнення терміну «безпілотне повітряне судно»;

встановлення необов’язковості отримання сертифіката експлуатанта для безпечного використання безпілотних повітряних суден;

формування засад для створення спрощеної системи обліку безпілотних повітряних суден, що не потребують отримання сертифікату типу, та їх експлуатантів;

доповнення переліку видів обов’язкового авіаційного страхування вимогою до експлуатанта безпілотного повітряного судна страхувати відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам (з набранням чинності такого положення з 1 січня 2022 року).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, реалізація відповідного положення законопроекту щодо запровадження обов’язкового страхування з 2022 року може опосередковано впливати на доходи бюджету від платежів відповідних страховиків та страхувальників.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Повітряного кодексу України щодо удосконалення законодавчого врегулювання у сфері безпілотних повітряних суден цивільної авіації (реєстр. № 3716 від 22.06.2020), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Величковичем М.Р. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести з 2022 року до зміни показників доходів бюджету від платежів відповідних страховиків та страхувальників залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо забезпечення соціальних прав окремих категорій осіб (реєстр. № 3978 від 10.08.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб, звільнених від сплати єдиного соціального внеску, особами, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, та/або у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та/або у відпустці у зв’язку з усиновленням дитини, та особами, які виховують дитину з інвалідністю будь-якої групи інвалідності та відповідно до закону отримують державну соціальну допомогу - до досягнення такою дитиною вісімнадцяти років.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень містить ризики негативного впливу на збалансованість бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внаслідок зменшення надходжень від розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а саме може негативно вплинути на дохідну частину бюджетів цих фондів, що потребуватиме визначення джерел компенсації додаткових витрат державного бюджету на фінансове забезпечення виплат пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду. При цьому відмічено, що розмір можливих втрат цих фондів залежатиме від кількості осіб, які будуть перебувати у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у відпустці у зв’язку з усиновленням дитини, і будуть виховувати дитину з інвалідністю будь-якої групи інвалідності та відповідно до закону отримують державну соціальну допомогу – до досягнення такою дитиною вісімнадцяти років.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2020 рік – 202,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2020р. – 49,2 млрд грн, а на 01.08.2020р. – 61,1 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо забезпечення соціальних прав окремих категорій осіб (реєстр. № 3978 від 10.08.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо тимчасових заходів захисту національних інтересів у сфері зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 3444 від 07.05.2020), поданий народними депутатами України Рущишиним Я.І. та Наталухою Д.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 275 Митного кодексу України, відповідно до яких спеціальне мито встановлюється також Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» як виключні тимчасові заходи захисту національних інтересів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, законопроектом передбачається доповнити розділ V Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» новою статтею 29-1, якою відповідно до пояснювальної записки встановлюється механізм впровадження заходів захисту національних інтересів щодо сталого розвитку національної економіки та забезпечення зростання рівня та якості життя відповідно до Закону України «Про національну безпеку України», цього Закону та міжнародних договорів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів та не потребує фінансового забезпечення. Водночас, Мінфін зауважує, що у разі прийняття рішення Кабінету Міністрів України про запровадження виключних тимчасових заходів захисту національних інтересів у сфері зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до запропонованих положень законопроекту, можливий вплив на показники доходів бюджету, який наразі оцінити неможливо.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо тимчасових заходів захисту національних інтересів у сфері зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 3444 від 07.05.2020), поданий народними депутатами України Рущишиним Я.І. та Наталухою Д.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо запровадження відповідних виключних тимчасових заходів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг (реєстр. № 3613 від 09.06.2020), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Кривошеєвим І.С., Костюхом А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», «Про судовий збір», «Про виконавче провадження», згідно з якими:

запровадити обов’язковість реструктуризації заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг, що склалася перед управителем, виконавцями відповідних послуг станом на 01 жовтня 2020 року у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України за видами житлово-комунальних послуг, шляхом розстрочення їх сплати строком до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації;

звільнити від судового збору під час розгляду справ позивачів, у справах про стягнення заборгованості, а також заявників у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення заборгованості;

поширити на боржників з оплати за житлово-комунальні послуги, які не уклали договорів про реструктуризацію заборгованості та не сплачують поточних платежів обмеження, встановлені для боржників зі сплати аліментів.

При цьому згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Необхідно звернути увагу, що звільнення позивачів від сплати судового збору зумовить зменшення надходжень та відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, оскільки згідно із пунктом 5 частини третьої статті 29, пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного Кодексу України, статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету та спрямовується на забезпечення здійснення судочинства і функціонування органів судової влади. За таких умов може виникнути потреба у спрямуванні коштів загального фонду державного бюджету на забезпечення здійснення правосуддя відповідними судами.

Крім того, проведення реструктуризації боргу за природний газ може призвести до розширення підстав для звернень суб’єктів ринку природного газу та ринку електроенергії, на яких покладено спеціальні обов’язки, стосовно компенсації витрат за рахунок коштів державного бюджету відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» та статті 62 Закону України «Про ринок електричної енергії».

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту також звертає увагу на таке, зазначаючи про неможливість на цьому етапі передбачити кількість позовних заяв та розмір судового збору з вирішенням конкретної справи в майбутньому, а також звернень суб’єктів ринку природного газу та ринку електричної енергії, що не дозволило провести розрахунок вартісної величини  такого впливу на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг (реєстр. № 3613 від 09.06.2020), поданий народними депутатами України Лабою М.М., Кривошеєвим І. С., Костюхом А. В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів та видатків спеціального фонду та збільшення видатків загального фонду в залежності від настання обумовлених випадків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із  законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинського Р.Т. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 року № 966-р).

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) від 10.08.2020 р. № 22/5.1-2548-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 р. № 966-р «Про розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, у 2020 році» (далі – розпорядження КМУ № 966-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами, внесеними Законом України від 13.04.2020 р № 553-ІХ) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінреінтеграції за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (далі – субвенція), за бюджетною програмою 3911020 у сумі 20 000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Розподіл субвенції у обсязі 6 980,8 тис. грн (34,9% загального обсягу) здійснено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.06.2020 р. № 771-р (між місцевими бюджетами Донецької, Запорізької, Луганської, Львівської та Хмельницької областей) та погоджено Комітетом.

Розпорядженням КМУ № 966-р затверджено розподіл (між місцевими бюджетами Донецької та Запорізької областей) частини субвенції у сумі 5 586 тис. грн (27,9% загального обсягу) згідно з додатком до цього розпорядження.

Нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим на 2020 рік обсягом становить 7 433,2 тис. гривень (37,2% загального обсягу).

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2017 р. № 769 (із змінами), згідно з якими визначено таке:

1) субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, на:

будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності, в тому числі об’єктів соціального призначення, для надання житлових приміщень внутрішньо переміщеним особам;

реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання у комунальну власність житла для надання в тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам;

придбання обладнання і програмного забезпечення для оформлення та видачі паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм для центрів надання адміністративних послуг, розміщених в населених пунктах, що розташовані поблизу контрольних пунктів в’їзду/виїзду, з метою спрощення доступу до отримання адміністративних послуг для населення, яке проживає в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, та в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

2) субвенція надається на заходи, строк реалізації яких становить не більше ніж один рік, у разі співфінансування з місцевих бюджетів в розмірі не менше 30% та за наявності проектної документації;

3) пріоритетним критерієм розподілу субвенції в частині житла є ціна за 1 кв. метр на придбання, будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів житлового фонду комунальної власності та кількість внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло. У випадку однакової ціни та кількості внутрішньо переміщених осіб, яким буде надано таке житло, додатковим критерієм розподілу субвенції є відсоток внутрішньо переміщених осіб в територіальній громаді щодо загальної кількості її жителів;

4) виконавчі органи відповідних місцевих рад, а в разі їх відсутності відповідні військово-цивільні адміністрації подають переліки об’єктів і заходів до Мінреінтеграції для погодження та в місячний строк після такого погодження подають Мінреінтеграції інформацію про затверджені місцевими бюджетами обсяги співфінансування та суми субвенції в розрізі кожного заходу. На підставі зазначеної інформації Мінреінтеграції здійснює підготовку і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України відповідного проекту розподілу субвенції між місцевими бюджетами.

У наданій Мінреінтеграції до Комітету інформаційній довідці щодо розгляду переліку об’єктів та заходів, що можуть реалізовуватися за рахунок субвенції, повідомляється про таке:

на засіданні відповідної комісії 03.03.2020 розглянуто та схвалено, зокрема 3 пропозиції, щодо яких отримано інформацію про співфінансування з відповідних місцевих бюджетів;

за рахунок розподіленого згідно з розпорядженням КМУ № 966-р обсягу субвенції планується придбати на вторинному ринку  нерухомого майна у комунальну власність 18 квартир (з них: 6 однокімнатних та 12 двокімнатних) та 1 будинку для надання в тимчасове користування 55 внутрішньо переміщеним особам у населених пунктах областей: Донецької (м. Краматорськ – 10 квартир, м. Покровськ – 8 квартир) та Запорізької (Приморська міська об’єднана територіальна громада – 1 будинок);

опосередкована вартість 1 кв. м зазначених об’єктів нерухомості становить у м. Краматорську 9798,27 грн, у м. Покровську – 9 198,89 грн (Донецька область), у м. Приморську (Запорізька область) – 8 823,53 грн і є нижчою за встановлену наказом Мінрегіону від 02.12.2019 № 286 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) у Донецькій (13 205 грн) та Запорізькій (12 176 грн) областях.

Зважаючи, що одним з критеріїв відбору об’єктів визначено затверджені у місцевих бюджетах обсяги співфінансування, слід відмітити, що при розподілі коштів Мінреінтеграції враховано посилання Приморської міської ради на рішення «Про затвердження місцевої цільової програми «Забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб для надання в тимчасове користування на 2020 рік», хоча відповідно до частини другої статті 23 Кодексу бюджетні призначення встановлюються рішенням про місцевий бюджет. Крім того, варто зауважити про неузгодженість окремої інформації, поданої в інформаційній довідці та в інформаційній таблиці.

Довідково: за звітними даними Казначейства про виконання державного бюджету за січень-липень 2020 року за бюджетною програмою 3911020 здійснено видатки у сумі 3 333 тис. грн або 16,7% плану на рік.

Інформація щодо використання субвенції у 2019 році та розподілу її обсягу у 2020 році роздана народним депутатам України – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинський Р.Т., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень щодо здійсненого розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами субвенції відповідно до розпорядження КМУ № 966-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, що була підтримана одноголосно присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, у сумі 5 586 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 р. № 966-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Керуючого справами Управління справами Апарату Верховної Ради України Денисова Е.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Апарату Верховної Ради України на 2020 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 1015-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Апарату Верховної Ради України (далі – Апарат) від 21.08.2020 № 15/11-2020/139687 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 1015-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Апарату Верховної Ради України на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Відтак, пунктом 1 розпорядження Уряду № 1015-р пропонується здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Апарату на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 0111020 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» обсягу видатків на 10 733,5 тис. гривень (у тому числі зменшення видатків споживання на 23 333,5 тис. гривень та збільшення видатків розвитку на 12 600 тис. гривень);

збільшення за бюджетною програмою 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» обсягу видатків розвитку на 10 733,5 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-липень 2020 року видатки за загальним фондом державного бюджету проведено за бюджетними програмами:

0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» – у обсязі 480 746,4 тис. грн, що становить 46,3% річного плану (визначено у обсязі – 1 038 039,7 тис. грн) та 81,6% плану на звітний період.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) бюджетні призначення за загальним фондом за цією бюджетною програмою визначено у обсязі 1 038 039,7 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 1 028 067,7 тис. грн, видатки розвитку – 9 972 тис. грн), при цьому Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ при формуванні Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками було зменшено на 15 343,4 тис. гривень (видатки споживання).

0111020 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» – у обсязі 436 194,7 тис. грн, що становить 47,2% річного плану (визначено у обсязі – 923 475,7 тис. грн) та 86,8% плану на звітний період.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) бюджетні призначення за загальним фондом за цією бюджетною програмою визначено у обсязі 923 475,7 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 917 947,7 тис. грн, видатки розвитку – 5 528 тис. грн), при цьому Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ при формуванні Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками було зменшено на 32 966,5 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 15 016,5 тис. грн, видатки розвитку – на 17 950 тис. грн), водночас Законом України від 03.07.2020 № 751-IX було збільшено на 55 266 тис. грн (видатки споживання).

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Апарату, в якому, зокрема, зазначено, що здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету можливе у зв’язку із економією коштів, що очікувано може виникнути за бюджетною програмою 0111020 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» у частині таких напрямів використання коштів, як:

проведення весняної сесії Парламентської Асамблеї НАТО в Україні /у зв’язку з перенесенням строків її проведення/ – у сумі 17 033,5 тис. гривень;

автотранспортне забезпечення діяльності Верховної Ради України /зокрема у зв’язку із зменшенням обсягу потреби Автобази Управління справами Апарату (далі – Автобаза) в дизельному пальному до кінця поточного року внаслідок скорочення споживання дизельного пального у січні-травні поточного року проти відповідного періоду минулого року, а також зменшенням його вартості порівняно із показниками, врахованими при формуванні бюджетних показників на 2020 рік/ – у сумі 6 300 тис. гривень.

Водночас за поясненнями Апарату відмічається, що на сьогодні на балансі Автобази перебуває 187 одиниць транспортних засобів, з яких 85% (159 автомобілів) знаходяться в експлуатації від 10 до 30 років, 9% (17 автомобілів) – від 2 до 10 років експлуатації і лише 6% автопарку (11 автомобілів) знаходяться в експлуатації менше 2 років, тобто більшість автомобілів є фізично зношеними та застарілими, що призводить до зростання витрат на технічне обслуговування та ремонт за рахунок коштів загального фонду державного бюджету. Крім того, зазначається, що для тимчасового безоплатного (без відшкодування фактичних витрат) транспортування медичного персоналу державних і комунальних закладів охорони здоров’я, розташованих у місті Києві, було задіяно 32 автомобілі Автобази на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України. Враховуючи викладене вище, відмічається про потребу пошуку додаткових можливостей часткового оновлення автопарку Автобази у 2020 році.

Таким чином, додаткову потребу коштів (за бюджетною програмою 0111020) у сумі 12 600 тис. гривень для фінансового забезпечення оновлення автопарку Автобази (для здійснення закупівлі 14 одиниць легкових автомобілів із урахуванням граничних сум витрат на придбання автомобілів відповідно до постанови Уряду від 04.04.2001 № 332, визначених у обсязі 1,2 млн грн) пропонується задовільнити за рахунок:

частини коштів у сумі 6 300 тис. гривень, передбачених на проведення Весняної сесії Парламентської асамблеї Північноатлантичного договору в Україні, у зв’язку з перенесенням строків її проведення;

очікуваної економії коштів у сумі 6 300 тис. гривень, передбачених на закупівлю дизельного пального /детальні розрахунки економії відповідних коштів надано у додатках до звернення Апарату/.

Однак, варто відмітити, що в умовах поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, а також враховуючи загальну обмеженість бюджетних коштів, об’єктивну відсутність бачення розвитку ситуації з пандемією у поточній та, особливо, віддаленій перспективі, високу ймовірність збереження медичних загроз загальнодержавного масштабу у тривалому періоді, закупівля Апаратом легкових автомобілів має здійснюватися виключно за умови гострої необхідності оновлення автопарку для забезпечення належного транспортного забезпечення Верховної Ради України та офіційних міжнародних парламентських заходів.

Серед іншого, в обґрунтуваннях, наданих Апаратом, відмічається, що у межах бюджетної програми 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» передбачено спрямувати 8 720,8 тис. гривень на проведення капітального ремонту аварійного адміністративного будинку Верховної Ради України у пров. Рильському, 8 у Шевченківському районі м. Києва. Проте, за результатами опрацювання депутатських звернень щодо забезпечення доступу осіб з інвалідністю до будівель і приміщень Верховної Ради України, прийнято рішення про перерозподіл 5 000,0 тис. гривень на проведення комплексу першочергових робіт з реставраційного ремонту приміщень адміністративного будинку Верховної Ради України на вул. М. Грушевського, 5 у м. Києві у частині забезпечення доступу маломобільних груп населення.

З огляду на зазначене, додаткову потребу (за бюджетною програмою 0111010) у фінансовому забезпеченні робіт з капітального ремонту аварійного адміністративного будинку Верховної Ради України у пров. Рильському, 8 у Шевченківському районі м. Києва, стан якого дедалі більше набуває непередбачуваного та небезпечного характеру, пропонується забезпечити за рахунок частини коштів, передбачених на проведення Весняної сесії Парламентської Асамблеї НАТО в Україні, у зв’язку з перенесенням строків її проведення у сумі 10 733,5 тис. гривень. Відтак, з урахуванням пропонованого перерозподілу, на вказану мету у поточному році планується спрямувати 14 454,3 тис. гривень, зокрема на: заміну віконних блоків та вітражів, тимчасові будівлі і споруди (пішохідна галерея, огорожа, в’їзна естакада), загальнобудівельні роботи фасаду та покрівлі, монтаж систем водопостачання та каналізації, придбання устаткування систем водопостачання та каналізації, монтаж систем опалення та холодопостачання, придбання устаткування систем опалення та холодопостачання.

Проте у матеріалах не надано пояснень щодо кількісних та вартісних показників у розрізі цього напряму спрямування коштів, що унеможливлює оцінити реальну вартість такої потреби.

У той же час необхідно зазначити, що звернення Апарату до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу (зокрема, стосовно вартості першочергових робіт на проведення капітального ремонту аварійного адміністративного будинку Верховної Ради України у пров. Рильському, 8 у Шевченківському районі м. Києва, вартості закупівлі легкових автомобілів та технічних вимог до транспортних засобів), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і перший заступник Керуючого справами Управління справами Апарату Верховної Ради України Денисов Е.М.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В., не заперечуючи проти зазначеного перерозподілу, зауважив про необхідність забезпечення освоєння бюджетних коштів у повному обсязі до завершення поточного бюджетного періоду.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті, зазначивши зокрема про те, що Апарат запевнив у своєчасності освоєння коштів і відсутності потреб щодо бюджетної програми, з якої ці кошти знімаються, і за наслідками опрацювання внесла пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 19.08.2020 № 1015-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1015-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 1015-р погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Апарату Верховної Ради України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 0111020 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» обсягу видатків на 10 733,5 тис. гривень (у тому числі зменшення видатків споживання на 23 333,5 тис. гривень та збільшення видатків розвитку на 12 600 тис. гривень);

збільшення за бюджетною програмою 0111010 «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» обсягу видатків розвитку на 10 733,5 тис. гривень.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Керівника Державного управління справами Прилипка С.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 1026-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Державного управління справами (далі – ДУС) від 26.08.2020 № 01-13/08/1626 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 1026-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 1026-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених ДУС на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 0301010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Офісу Президента України» обсягу видатків на 2 371,6 тис. гривень /у тому числі зменшення обсягу видатків споживання на 7 720,4 тис. гривень (з них комунальні послуги та енергоносії – на 7 720,4 тис. гривень) та збільшення обсягу видатків розвитку на 5 348,8 тис. гривень/;

збільшення за бюджетною програмою 0301050 «Виготовлення державних нагород та пам’ятних знаків» обсягу видатків споживання на 2 371,6 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-липень п.р. видатки за загальним фондом фактично проведено за бюджетними програмами:

0301010 – у обсязі 406 млн грн або 44,3% уточненого плану на рік (916,8 млн грн з урахуванням обсягу переданих бюджетних призначень у сумі 7,7 млн грн відповідно до розпорядження Уряду від 11.03.2020 № 223-р) та 82,6% плану на звітний період /Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) бюджетні призначення за цією бюджетною програмою за загальним фондом визначено у обсязі 909 058,7 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 907 258,7 тис. грн, видатки розвитку – 1 800 тис. грн) і Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ при формуванні Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками бюджетні призначення за загальним фондом було зменшено на 3 810,5 тис. грн (видатки споживання)/;

0301050 – у обсязі 5,7 млн грн або 55,3% плану на рік (10,4 млн грн) та 100% плану на звітний період.

Разом з цим, пунктом 3 розпорядження Уряду № 1026-р скасовується як таке, що не реалізоване, розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 629-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами на 2020 рік», згідно з яким передбачалося здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених ДУС на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету в сумі 848,8 тис. гривень за бюджетною програмою 0301010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Офісу Президента України» шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку. Даний перерозподіл видатків державного бюджету Комітетом не розглядався у зв’язку із отриманням звернення ДУС про підготовку нового проекту рішення Уряду (лист від 16.06.2020 № 01-13/08/1143).

Обґрунтування щодо перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного розпорядженням Уряду № 1026-р, наведено у листі ДУС, в якому відмічено, що метою зазначеного перерозподілу є:

- забезпечення утримання та експлуатації державної резиденції по вул. Банковій, 10 у м. Києві (у сумі 5 348,8 тис. грн за рахунок видатків розвитку за бюджетною програмою 0301010), у тому числі:

для продовження реставраційного ремонту покрівлі та фасадів будівлі державної резиденції /у сумі 4 500 тис. грн/;

на придбання обладнання та предметів довгострокового користування (теплових завіс у приміщенні залу нагород Маріїнського палацу, сучасної комп’ютерної та побутової техніки для заміни технічно застарілої, що вийшла з ладу, та потребує значних витрат на ремонт та обслуговування) /у сумі 848,8 тис. грн/;

- для виготовлення 400 посвідчень до медалі «Захиснику Вітчизни», 1 000 нагрудних знаків і посвідчень до почесного звання «Мати-героїня», по 100 нагрудних знаків і посвідчень до почесного звання «Заслужений лікар України» та «Заслужений працівник охорони здоров’я України» /у сумі 2 371,6 тис. грн за рахунок видатків споживання за бюджетною програмою 0301050/.

Згідно з поясненнями ДУС покриття вищевказаних витрат можливо здійснити за рахунок економії коштів за бюджетною програмою 0301010 у сумі 7 720,4 тис. грн, передбачених на оплату комунальних послуг та енергоносіїв (теплопостачання та електроенергія), що утворилася у зв’язку зі сприятливими погодними умовами, зменшенням споживання тепло- та електроенергії після запровадження жорсткого режиму економії енергоносіїв у період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та поступовим зниженням тарифів на спожиті електроенергію, теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води для споживачів унаслідок зміни ціни природного газу. При цьому, поінформовано про відсутність на даний час кредиторської заборгованості за видатками, що зменшуються, і до кінця року не очікується.

Слід зауважити, що звернення ДУС до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків, зокрема щодо економії видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв за бюджетною програмою 0301010, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і заступник Керівника Державного управління справами Прилипко С.І.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловився за підтримку зазначеного перерозподілу, але водночас звернув увагу на необхідність забезпечення якісного бюджетного планування на наступний бюджетний рік.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті, також зазначивши про висловлені пропозиції і зауваження щодо неналежного планування видатків державного бюджету, та за наслідками опрацювання внесла пропозицію погодити встановлений розпорядженням Уряду від 19.08.2020 № 1026-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1026-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 1026-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному управлінню справами на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 0301010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Офісу Президента України» обсягу видатків на 2 371,6 тис. гривень (у тому числі зменшення обсягу видатків споживання (комунальні послуги та енергоносії) на 7 720,4 тис. гривень та збільшення обсягу видатків розвитку на 5 348,8 тис. гривень);

збільшення за бюджетною програмою 0301050 «Виготовлення державних нагород та пам’ятних знаків» обсягу видатків споживання на 2 371,6 тис. гривень.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра у справах ветеранів України Левчука В.О. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству у справах ветеранів (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1051-р) /розглянуто після пункту 3 порядку денного/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства у справах ветеранів України (далі – Мінветеранів) від 28.08.2020 № 7295/01/14.1-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 1051-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству в справах ветеранів на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 1051-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінветеранів на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету за бюджетною програмою 1501010 «Керівництво та управління у справах ветеранів» шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 8 264 тис. гривень та встановлення на таку суму видатків розвитку /за цією бюджетною програмою у державному бюджеті на 2020 рік видатки розвитку не визначено/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-липень 2020 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 1501010 фактично проведено у обсязі 46 603,6 тис. грн, що становить 37,6% уточненого річного плану (визначено в обсязі – 124 015,4 тис. грн) та 66,2% плану за звітний період /Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) бюджетні призначення за цією бюджетною програмою за загальним фондом визначено у обсязі 909 058,7 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 907 258,7 тис. грн, видатки розвитку – 1 800 тис. грн) і Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ при формуванні Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками бюджетні призначення за загальним фондом було зменшено на 3 810,5 тис. грн (видатки споживання)/.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у матеріалах Мінветеранів, в яких зазначається, що такий перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою створення автоматизованої системи «Єдиний державний реєстр ветеранів війни», сервісу «Е-ветеран» на виконання статті 3-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (витяг роздано народним депутатам України – членам Комітету) та постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 700 «Про Єдиний державний реєстр ветеранів війни» (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету), а також створення та функціонування інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури Мінветеранів.

Розрахунки щодо переліку закупівель, які передбачається здійснити за рахунок видатків розвитку, наведено у матеріалах Мінветеранів, відповідно до яких планується придбати комп’ютерне та програмне забезпечення.

При цьому, виходячи із інформації, викладеної у матеріалах Мінветеранів, видатки, які запропоновано зменшити, також пов’язані із заходами щодо створення інформаційних систем та придбання комп’ютерного обладнання, проте при плануванні та затвердженні витрат за бюджетною програмою 1501010 були передбачені як видатки споживання, а не видатки розвитку, хоча, виходячи із їх економічної характеристики та вимог щодо бюджетної класифікації, зокрема економічної класифікації видатків бюджету, більшість таких видатків належало б відобразити як видатки розвитку.

Водночас, звернення Мінветеранів до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних обґрунтувань та пояснень щодо необхідності здійснення такого перерозподілу, як це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Крім того, варто звернути увагу, що у паспорті бюджетної програми 1501010 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) відсутня інформація щодо обсягу коштів, які вже передбачені у державному бюджеті для створення відповідних систем та сервісу, які доцільно відображати окремим напрямом витрат державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., Задорожній М.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і заступник Міністра у справах ветеранів України Левчук В.О.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловився за підтримку зазначеного перерозподілу, але водночас зауважив, що Міністерством фінансів при формуванні бюджетних програм на 2020 рік не було враховано додаткову потребу за бюджетною програмою1501010, також звернув увагу головного розпорядника на необхідність належного бюджетного планування на наступний бюджетний період.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Герман Д.В. поінформував про результати розгляду зазначеного питання в очолюваному ним підкомітеті, зазначивши зокрема про те, що подані Мінветеранів матеріали не містять належних фінансово-економічних обґрунтувань та пояснень щодо необхідності здійснення такого перерозподілу, а інформація про розрахунки щодо переліку закупівель свідчить про помилкове планування, зокрема щодо невірного застосування економічної класифікації видатків державного бюджету, крім того відсутня інформація щодо обсягу коштів, які вже передбачені у державному бюджеті для створення відповідних систем та сервісу, які доцільно відображати окремим напрямом витрат державного бюджету у паспорті бюджетної програми 1501010. Зважаючи на викладене, голова підкомітету Герман Д.В. запропонував визначитися щодо необхідності доопрацювання зазначеного питання та розглянути на черговому засіданні Комітету.

Народний депутат Задорожній М.М. вніс пропозицію доручити Мінветеранів у тижневий термін додатково надати Комітету належні фінансово-економічні обґрунтування і розрахунки необхідності та доцільності здійснення такого перерозподілу та повернутися до розгляду питання на черговому засіданні Комітету.

Заступник Міністра у справах ветеранів України Левчук В.О. запевнив, що відповідні фінансово-економічні обґрунтування будуть надані Комітету додатковим листом.

Підсумовуючи, Голова Комітету Арістов Ю.Ю., зважаючи на висловлені у ході обговорення зауваження, поставив на голосування пропозицію щодо перенесення розгляду питання про погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1051-р перерозподілу видатків державного бюджету на чергове засідання Комітету після отримання додаткових обґрунтувань. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 8.

 

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (реєстр. № 3659-д).

Відмітили:

Підготовлений у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ разом з Міністерством фінансів України /далі – Мінфін/ проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (реєстр. № 3659-д від 25.08.2020 р.) /далі – законопроект/ 25 серпня 2020 року Верховною Радою прийнято за основу з дорученням Комітету доопрацювати законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких зауважень і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні /згідно з Постановою Верховної Ради України від 25.08.2020 р. № 823-ІХ/.

Законопроектом передбачені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ щодо:

доповнення новою статтею 6-1, в якій комплексно унормовується питання щодо можливості надання у 2020 році державних гарантій на портфельній основі з урахуванням їх особливостей;

доповнення новою статтею 16-1 про надання права Мінфіну здійснювати за рішенням Кабінету Міністрів України понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії акціонерного товариства, 100% акцій якого належать державі в особі Мінфіну та яке створено з метою впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом, з відповідним коригуванням показників та інформуванням Комітету;

змін до додатка № 3 за загальним фондом державного бюджету в частині передбачення Мінфіну видатків за новою бюджетною програмою «Поповнення статутного капіталу акціонерного товариства, яке створюється з метою впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом» у сумі 10 млн грн із зменшенням на цю суму видатків за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу».

Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 01 вересня 2020 року/ до Комітету надійшли пропозиції народних депутатів України, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 9 пропозицій.

За підсумками опрацювання пропозицій у підкомітеті з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу Комітету за участю представників Мінфіну та Рахункової палати в остаточній редакції законопроекту пропонується в основному врахувати необхідні техніко-юридичні та редакційні поправки (включаючи поправки, зазначені у рішенні Комітету від 25.08.2020 р. щодо розгляду законопроекту), а саме:

уточнити показники видатків державного бюджету у додатку до законопроекту з урахуванням Закону України від 25.08.2020 р. № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /яким з 1 вересня п.р. підвищено розмір мінімальної зарплати та збільшено доходи і видатки державного бюджету (разом і за загальним фондом) загалом на 541,3 млн грн/ та прийнятого Верховною Радою України 01.09.2020 р. закону (законопроект за реєстр. № 3819) щодо забезпечення оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки /яким збільшено доходи і видатки державного бюджету (разом і за загальним фондом) загалом на 80 млн грн/ для приведення у відповідність до чинної редакції Закону з метою узгодження правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників;

у додатку до законопроекту уточнити код нової бюджетної програми для узгодження з кодифікацією інших бюджетних програм Мінфіну.

Крім того, найближчим часом Верховна Рада України може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону (наприклад, законопроект за реєстр. № 3991), відтак, у разі їх прийняття до розгляду законопроекту за реєстр. № 3659-д потребуватимуть уточнення відповідні бюджетні показники та інші положення законопроекту з метою забезпечення узгодженості правових норм.

Порівняльна таблиця до законопроекту та додаток до законопроекту в остаточній редакції роздані народним депутатам України – членам Комітету і додаються.

Завершуючи доповідь з даного питання, заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував Комітету врахувати 4 пропозиції (з них 1 – в іншій редакції) і відхилити 5 пропозицій та прийняти рішення згідно з проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних поправок за результатами прийняття законопроекту та у разі прийняття інших законопроектів щодо змін до Закону до розгляду зазначеного законопроекту.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив про опрацювання даного питання у Комітеті разом з Мінфіном та про запропонованого рішення.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зазначив, що Рахункова палата в цілому підтримує запропоноване рішення, при цьому звертає увагу на ризики зростання державного боргу у цьому році і збільшення навантаження на державний бюджет у наступному році у зв’язку з передбаченою законопроектом можливістю здійснення понадпланових випусків ОВДП.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував Комітету врахувати 4 пропозиції і відхилити 5 пропозицій та прийняти рішення згідно з розданим проектом ухвали (що попередньо озвучував заступник Голови Комітету Трухін О.М.). Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо надання державних гарантій на портфельній основі та впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом (реєстр. № 3659-д) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних поправок за результатами прийняття зазначеного законопроекту та у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3659-д в цілому як закон Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні поправки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Трухіна О.М. про поданий ним проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3991 від 14.08.2020 р.).

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3991 /далі – законопроект/, яким пропонується внести зміни до статей 1, 14 та 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/, доповнити Закон новою статтею 33 і новим пунктом 17 Прикінцевих положень та внести зміни до додатків № 1, № 3 і № 6 до Закону.

Насамперед, законопроектом передбачається змінити окремі показники державного бюджету на 2020 рік, зокрема:

– збільшити видатки державного бюджету:

Державному агентству автомобільних доріг України /далі – Укравтодор/ за загальним фондом на 2.159.558 тис. грн (у т.ч. видатки розвитку – на 2.119,558 млн грн, видатки споживання – на 40 млн грн) на покращення стану автомобільних доріг загального користування державного значення, будівництво, капітальний і поточний ремонт автомобільних доріг місцевого значення та мостових переходів за 9 новими бюджетними програмами, при цьому 8 з них визначено у складі загальнодержавних видатків Укравтодору як субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на загальну суму 1.659.558 тис. грн;

Міністерству внутрішніх справ України на 750 млн грн, з них за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Забезпечення виконання завдань та функцій Державної прикордонної служби України» (код 1002030) на 300 млн грн (з них на оплату праці – на 265,5 млн грн), а також за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Національної поліції України» (код 1007020) на 450 млн грн, у т.ч. за загальним фондом видатки споживання – на 75 млн грн (з них на оплату праці – на 7.986,2 тис. грн, оплату комунальних послуг та енергоносіїв – на 962,6 тис. грн), за спеціальним фондом – на 375 млн грн (у т.ч. видатки споживання – на 373.796 тис. грн, видатки розвитку – на 1.204 тис. грн);

усім обласним державним адміністраціям за загальним фондом загалом на 243.748,9 тис. грн (видатки споживання, з них на оплату праці – на 199.794,1 тис. грн) за бюджетними програмами на здійснення виконавчої влади у відповідних областях (коди 7720000 – 7950000);

Міністерству юстиції України за загальним фондом на 117,3 млн грн (видатки споживання) за бюджетною програмою «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» (код 3601020);

Державному бюро розслідувань за загальним фондом на 68,6 млн грн (видатки розвитку) за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Державного бюро розслідувань» (код 6421010);

Міністерству енергетики України за загальним фондом на 9,8 млн грн (видатки споживання, з них на оплату праці – на 8.032,8 тис. грн) за бюджетною програмою «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики» (код 2401040);

– визначити джерелами покриття вищезазначених додаткових видатків:

збільшення доходів державного бюджету на 750 млн грн (у т.ч. за загальним фондом – на 375 млн грн, за спеціальним фондом – на 375 млн грн) в частині неподаткових надходжень за кодом 21080000 «Інші надходження»;

зменшення видатків споживання загального фонду державного бюджету за окремими бюджетними програмами, з них Міністерству соціальної політики України на 2.159.558 тис. грн за бюджетною програмою «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі» (код 2501230), Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України на 9,8 млн грн (з них на оплату праці – на 8.032,8 тис. грн) за бюджетною програмою «Загальне керівництво та управління у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» (код 2701010).

Відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України на законопроект надано висновок Головного науково-експертного управлінням Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ (лист від 28.08.2020 р. №16/3-2020/144470 (182154), копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету), яке висловлює ряд зауважень до законопроекту, а також зазначає про доцільність отримання висновку Уряду, виходячи з вимог пункту 6 статті 116 Конституції України, згідно з яким Кабінет Міністрів України роздробляє проект закону про державний бюджет і забезпечує виконання затвердженого державного бюджету, подає Верховній Раді України звіт про його виконання.

Зважаючи на положення частини третьої статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, згідно з якими проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/, до законопроекту отримано відповідний висновок Мінфіну (лист від 28.08.2020 р. № 04110-02-2/26467, копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету), де зазначено, що за результатами проведеної експертизи Мінфіном законопроект може бути розглянутий за умови його доопрацювання в частині вишукання реальних джерел збалансування показників та врахування викладеної інформації в цьому висновку.

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету не надійшли.

Принагідно варто зазначити, що частиною першою статті 52 Кодексу визначено перелік умов внесення змін до закону про державний бюджет, але така норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосовується /відповідно до пункту 2 розділу ІІ закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.

ІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано відповідні висновки ГНЕУ і Мінфіну та звернуто увагу на таке.

1. До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, та не наведено пояснень щодо необхідності прийняття запропонованих змін до Закону. Зокрема, у супровідних документах до законопроекту наведені порівняльні таблиці щодо змін бюджетних показників та загальні пояснення лише щодо одного напряму з передбачених у законопроекті пропозицій (щодо фінансового забезпечення дорожньої галузі), але немає пояснень, обґрунтувань та відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів додаткових доходів і видатків державного бюджету, а також щодо зменшення відповідних видатків державного бюджету. Аналогічне зауваження міститься у висновку ГНЕУ.

Разом з тим, у висновку Мінфіну з приводу окремих пропозицій законопроекту наведено пояснення, зокрема, законопроектом передбачається:

збільшення надходжень до державного бюджету від сплати порушниками адміністративних штрафів за правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, на 750 млн грн з розподілом між загальним та спеціальним фондами рівними частками (по 50%) відповідно до вимог статті 29 Кодексу та спрямуванням для Держприкордонслужби на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям (300 млн грн) і Національної поліції на здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (450 млн грн);

збільшення видатків Міністерству юстиції на 117,3 млн грн з метою уникнення дефіциту в коштах на харчування для засуджених та осіб, взятих під варту;

збільшення видатків облдержадміністраціям на 243,7 млн грн для забезпечення виплати працівникам районних державних адміністрацій обов’язкових виплат із заробітної плати;

збільшення видатків на 68,6 млн грн на капітальний ремонт (реставрацію), здійснення протиаварійних робіт в адмінбудівлях Державного бюро розслідувань;

здійснення перерозподілу видатків у сумі 9,8 млн грн шляхом їх зменшення за бюджетною програмою 2701010 «Загальне керівництво та управління у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» та збільшення за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики».

Крім того, до Комітету надійшло звернення Укравтодора /лист від 14.08.2020 р. № 2497/1/5.1-3 копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету/ з проханням при опрацюванні змін до Закону передбачити нові бюджетні програми і доповнити Прикінцеві положення Закону новим пунктом 17, що власне враховано у законопроекті.

2. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він є збалансованим.

Натомість законопроект є збалансованим лише в частині змін показників спеціального фонду державного бюджету, а за загальним фондом запропоновані додаткові видатки не забезпечені джерелами їх покриття загалом на суму 429.648,9 тис. грн (виходячи з аналізу запропонованих змін бюджетних показників у додатках № 1 і № 2 до законопроекту). Мінфін також зазначає, що у разі прийняття законопроекту показники загального фонду державного бюджету будуть розбалансовані на 0,4 млрд грн.

На думку ГНЕУ, у законопроекті проблематично належним чином оцінити збалансованість бюджету.

Поряд з тим, у законопроекті допущено помилку щодо балансування змін доходів і видатків державного бюджету (разом та за загальним фондом) у змінах до статті 1 Закону (пункт 1 розділу І законопроекту): зокрема, доходи збільшуються загалом на 750.000 тис. грн, з них за загальним фондом – на 375.000 тис. грн, проте видатки збільшуються відповідно на 804.648,9 тис. грн і 429.648,9 тис. грн (різниця – 54.648,9 тис. грн).

Отже, законопроект потрібно збалансувати щодо показників загального фонду державного бюджету з метою приведення у відповідність до вимог частини третьої статті 95 Конституції України та норм Кодексу щодо дотримання збалансованості бюджету. Тому у разі підтримки такої законодавчої ініціативи необхідно узгоджено з Мінфіном запропонувати відповідне джерело покриття додаткових видатків у сумі 429.648,9 тис. грн (яким може бути зменшення видатків за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) з огляду на наявність економії таких коштів у зв’язку з відхиленням фактичного курсу національної валюти стосовно іноземних валют порівняно з прогнозним курсом, врахованим при затвердженні державного бюджету на 2020 рік /за звітними даними за січень-липень п.р. такі видатки проведені на рівні 91,5% уточненого плану на звітний період, або на 6,37 млрд грн менше/).

3. Щодо бюджетного забезпечення розвитку та утримання дорожнього господарства, починаючи з 2018 р. відповідно до статті 24-2 Кодексу у складі спеціального фонду державного бюджету створено державний дорожній фонд. У державному бюджеті на 2020 рік в рамках державного дорожнього фонду передбачені видатки, зокрема, за бюджетними програмами «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) у сумі 38 млрд грн та «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (код 3131090) у сумі 22,17 млрд грн. Таким чином, за висновком Мінфіну питання фінансового забезпечення запропонованих законопроектом об’єктів дорожньої галузі може розглядатися у встановленому законодавством порядку за рахунок і в межах коштів державного дорожнього фонду.

У цьому контексті варто звернути увагу, що у 2020 р. залучено також додаткові кошти на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, зокрема:

надано державну гарантію для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору на суму 19,27 млрд грн (на підставі Постанови КМУ від 01.04.2020 р. № 254, прийнятої відповідно до пункту 3-6 розділу VI Кодексу та підпункту «г» пункту 1 статті 6 Закону);

виділено Укравтодору 35 млрд грн з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (на підставі Постанови КМУ від 01.07.2020 р. № 539, прийнятої відповідно до статті 28 Закону (із змінами, внесеними законом від 18.06.2020 р. № 726-ІХ)).

Крім того, у додатку № 2 до законопроекту (щодо змін до додатка №3 до Закону) за 9 новими бюджетними програмами Укравтодору не визначені коди бюджетної класифікації (програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, функціональної класифікації видатків бюджету), на що також звертає увагу ГНЕУ, хоча такі коди є обов’язковими відповідно до форми додатка до закону про державний бюджет та з огляду на вимоги частини другої статті 10 Кодексу (згідно з якою програмна класифікація видатків та кредитування державного бюджету формується Мінфіном за пропозиціями, поданими головними розпорядниками бюджетних коштів, та визначається у законі про державний бюджет і при внесенні змін до нього). ГНЕУ зауважує, що пропозиція законопроекту запровадити нові бюджетні програми не відповідає вимогам частини другої статті 8 Кодексу (згідно з якими Мінфін затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду України). Відтак, виходячи з зазначених норм Кодексу, при опрацюванні законопроекту належить узгоджено з Мінфіном визначити коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету за новими бюджетними програмами Укравтодору.

4. Запропоноване законопроектом зменшення видатків державного бюджету за бюджетною програмою «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі» (код 2501230) на 2.159,6 млн грн створює ризики забезпечення зазначених заходів у повному обсязі до завершення року, зважаючи на стан виконання вказаної бюджетної програми (за звітними даними за січень-липень п.р. відповідні видатки проведено в обсязі 23,8 млрд грн, що становить 96,6% плану на звітний період та 60,6% бюджетних призначень /39,3 млрд грн/) та напередодні нового опалювального сезону.

Крім того, постановою КМУ від 29.07.2020 р. № 656 затверджено Порядок використання у 2020 році коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі», для погашення заборгованості за надані не у грошовій формі пільги та житлові субсидії населенню. Згідно з цим Порядком, починаючи з вересня 2020 р., кошти за вказаною бюджетною програмою спрямовуються на погашення кредиторської заборгованості за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, поводження з побутовими відходами (вивезення побутових відходів) та вивезення рідких нечистот, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, що виникла на 01.01.2020 р. /за звітними даними на 01.01.2020 р. кредиторська заборгованість за наданими про пільгами і житловими субсидіями на оплату житлово-комунальних послуг становила 14,6 млн грн/.

З приводу порушеного питання Мінфін зазначає таке:

на 26.08.2020 р. за вказаною програмою профінансовано видатки у сумі 24,1 млрд грн, залишок асигнувань до кінця року складає 15,2 млрд грн, за прогнозними розрахунками для виплати пільг та субсидій, за умови збереження діючих цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, необхідні до кінця року витрати очікуються у сумі близько 13 млрд грн, що у цілому забезпечує потребу у коштах до кінця року та дозволяє зменшити планові призначення на 2,2 млрд грн;

однак, найближчим часом розпочнеться робота щодо призначення (перепризначення) громадянам житлових субсидій на новий опалювальний період 2020-2021 років, в умовах перегляду з вересня-жовтня цін і тарифів на житлово-комунальні послуги може збільшитися як контингент отримувачів, так і середній розмір житлової субсидії, а також розмір виплати пільг у грошовій формі, що призведе до збільшення до кінця року потреби у коштах на цю мету;

отже, у разі невідповідності фактичних показників видатків зменшеному обсягу видатків за вказаною бюджетною програмою на кінець року може виникнути кредиторська заборгованість перед громадянами з виплати пільг та житлових субсидій у грошовій формі.

ГНЕУ зауважує про відсутність у супровідних документах до законопроекту інформації щодо обґрунтованості зменшення фінансового забезпечення виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

5. Законопроектом пропонується доповнити Прикінцеві положення Закону новим пунктом 17, згідно з абзацом першим якого у 2020 р., як виняток з положень частини третьої статті 18 Кодексу, гранична величина місцевого боргу щодо місцевих запозичень, залучених для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, не застосовується за умови якщо витрати, пов’язані з таким боргом, не будуть перевищувати у наступних бюджетних періодах 30% обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, затвердженого Законом для відповідного місцевого бюджету.

Довідково: нормами Кодексу (із змінами, внесеними законом від 04.06.2020 № 677-IX) обласним радам надано право здійснювати запозичення для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, при цьому джерелом обслуговування та погашення таких запозичень може бути вищезгадана субвенція у розмірі не більше 30% обсягу такої субвенції, затвердженого законом про державний бюджет для відповідного місцевого бюджету. Згідно з частиною третьою статті 18 Кодексу загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи територіальною громадою міста боргу (без урахування гарантійних зобов'язань, що виникають за кредитами (позиками) від міжнародних фінансових організацій) станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 200% (для міста Києва – 400%) середньорічного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих запозичень та капітальних трансфертів (субвенцій) з інших бюджетів), визначеного відповідно до показників на наступні за плановим два бюджетні періоди у прогнозі відповідного місцевого бюджету, схваленому відповідно до статті 75-1 Кодексу.

Мінфін не має заперечень щодо вищенаведеного положення законопроекту (абзац перший нового пункту 17 Прикінцевих положень Закону), а ГНЕУ зазначає, що таке положення потребує додаткового обґрунтування, оскільки містить ризики зростання гарантованого місцевого боргу.

Згідно з абзацом другим нового пункту 17 Прикінцевих положень Закону, передбаченим законопроектом, пропонується дозволити обласним державним адміністраціям, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, в особі їх керівників, здійснювати у 2020 р. місцеві запозичення з урахуванням положень абзацу першого цього пункту.

З цього приводу варто зазначити, що статтею 67-2 Кодексу встановлено особливості формування та виконання місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях на період проведення антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил, згідно з якими у разі припинення діяльності органів місцевого самоврядування Донецької та Луганської областей їх функції в частині бюджетних повноважень здійснюються місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами міських рад за окремим рішенням Кабінету Міністрів України, що приймається на підставі звернення відповідної обласної державної адміністрації, або військово-цивільними адміністраціями відповідно до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у разі їх утворення. Відповідно до цієї норми Кодексу постановами КМУ від 19.02.2015 р. № 52 «Про здійснення Донецькою обласною державною адміністрацією функцій Донецької обласної ради в частині бюджетних повноважень» та від 31.01.2015 р. № 22 «Про здійснення Луганською обласною державною адміністрацією функцій Луганської обласної ради в частині бюджетних повноважень» визначені переліки функцій Донецької та Луганської обласних рад в частині бюджетних повноважень, які здійснюються відповідними облдержадміністраціями. Отже, порушене законопроектом питання може бути врегульовано шляхом внесення змін до зазначених постанов КМУ щодо доповнення таких переліків функцій в частині здійснення місцевих запозичень (тобто без додаткового законодавчого унормування). У висновку Мінфіну також зазначено про необхідність уточнення таких переліків функцій.

Разом з тим, Мінфін стосовно військово–цивільних адміністрацій звертає увагу, що організацію, повноваження і порядок їх діяльності визначено Законом України «Про військово–цивільні адміністрації», та зауважує, що:

відповідно до статті 3 цього Закону військово–цивільні адміністрації утворюються в разі потреби за рішенням Президента України, повноваження військово-цивільних адміністрацій визначено статтею 4 цього Закону та здійснюються ними в порядку, визначеному законодавством для здійснення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, при цьому, такі повноваження тимчасові, тобто обмежені у часі;

з метою реалізації національного проекту «Велике будівництво» облдержадміністраціям, що набули статусу військово-цивільних адміністрацій, в особі їх керівників, можуть бути надані повноваження на здійснення у 2020 р. місцевих запозичень виключно для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про військово-цивільні адміністрації».

6. Передбаченою законопроектом новою статтею 33 Закону пропонується встановити, що у 2020 р., як виняток з положень пункту 21 частини четвертої статті 30 Кодексу, надходження, визначені пунктом 13-5 частини третьої статті 29 Кодексу, спрямовуються Національній поліції на здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.

Слід звернути увагу, що починаючи з 1 січня 2019 року відповідно до пункту 23 частини другої та пункту 13-5 частини третьої статті 29 Кодексу надходження від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, зараховуються до загального та спеціального фондів державного бюджету у рівних частинах (по 50%), при цьому згідно з пунктом 21 частини четвертої статті 30 Кодексу за спеціальним фондом такі надходження спрямовуються на здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, у т.ч. здійснення таких заходів МВС і Національною поліцією – за рахунок 40% зазначених надходжень (тобто 40% з 50% надходжень від вказаних штрафів, а інші органи влади, які мають здійснювати такі заходи за рахунок 60% зазначених надходжень, у відповідній нормі Кодексу не визначені).

У державному бюджеті на 2019 та 2020 роки такі доходи і видатки не планувалися.

Таким чином, законопроектом по суті пропонується врегулювати питання щодо використання в 2020 р. за спеціальним фондом 50% надходжень від вказаних штрафів (включаючи 60% з них) на здійснення таких заходів саме Національною поліцією.

Запропоноване законопроектом збільшення доходів державного бюджету на 750 млн грн за кодом 21080000 «Інші надходження» (у т.ч. за загальним і спеціальним фондами по 375 млн грн) ймовірно пов’язано з впровадженням з 1 червня 2020 року системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (так званої системи автоматичної фотовідеофіксації порушень Правил дорожнього руху).

У 2020 р. за звітними даними на 1 серпня адміністративні штрафи за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (код 21081800), надійшли до державного бюджету у сумі 72,8 млн грн (у т.ч. до загального і спеціального фондів – по 36,4 млн грн), з них за червень – у сумі 37,7 млн грн, за липень – у сумі 34,6 млн грн.

Відтак, з огляду на динаміку надходження цих штрафів виникає питання щодо реалістичності виконання до кінця п.р. запропонованого законопроектом плану відповідних доходів у сумі 750 млн грн, а відтак і проведення у запропонованих обсягах видатків за рахунок таких доходів.

7. У законопроекті запропоновано доповнити статтю 28 Закону положенням, згідно з яким обмеження, встановлені частинами десятою та одинадцятою статті 23 Кодексу, не застосовуються у випадках прийняття рішень про виділення коштів за напрямами, передбаченими цією статтею (тобто щодо коштів з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками).

Разом з тим, згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що тимчасово, з дня набрання чинності цим Законом до 01.01.2021 р., не застосовуються окремі норми Кодексу, серед яких частини десята і одинадцята статті 23.

У зв’язку з цим, на думку ГНЕУ, запропоновані зміни до статті 28 Закону є зайвими. Тобто, на перший погляд виглядає, що порушене законопроектом питання не потребує додаткового унормування.

Однак, пропозиція законопроекту може свідчити про необхідність застосування такого обмеження виключно у випадках прийняття рішень, пов’язаних з реалізацією статті 28 Закону, а не загалом у процесі виконання Закону /рішення про місцевий бюджет/. Тоді, з метою недопущення юридичних колізій та узгодження необхідно доповнити законопроект положенням про виключення абзацу сьомого пункту 2 розділу II закону від 13.04.2020 р. № 553-IX.

8. Законопроектом вносяться зміни до пунктів 27 і 28 статті 14 Закону щодо заміни слів «за новою бюджетною програмою» словами «за новими бюджетними програмами, відкритими Міністерством фінансів України під час внесення змін до розпису Державного бюджету України».

У цих нормах Закону визначені два напрями використання у 2020 р. залишків конфіскованих коштів, які надійшли у 2019 р., але відповідні показники фінансування і видатків (у т.ч. за відповідними бюджетними програмами) у спеціальному фонді державного бюджету на п.р. не передбачені.

Разом з тим, порушене змінами питання є процедурним і може бути унормовано відповідними документами, що видаються у процесі виконання державного бюджету (наприклад, порядком використання бюджетних коштів), без внесення змін до Закону.

ГНЕУ відмічає, що зазначені зміни до статті 14 Закону виглядають недоцільними, та зауважує, що відповідно до загальних вимог частини другої 2 статті 8 Кодексу вже передбачено, що Мінфін затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду України.

9. Законопроект потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки (у т.ч. щодо оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет), узгодження з іншими положеннями законопроекту, нормами Кодексу (включаючи бюджетну методологію). Про деякі з допущених у законопроекті помилок та неточностей вище зазначено, а також слід зауважити, зокрема, про таке:

у тексті і додатках до законопроекту щодо змін показників державного бюджету враховано закон від 14.07.2020 р. № № 769-IX щодо змін до Закону, але в абзаці першому розділу І законопроекту не передбачено посилання на вказаний закон);

у додатку № 2 до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ містяться помилки у рядку «Всього» щодо підсумкових показників видатків державного бюджету, а саме у графі «Разом:» і щодо загального фонду у всіх графах (показники потребують збалансування), а також щодо спеціального фонду – у графах «видатки споживання» і «видатки розвитку» (показники слід збільшити відповідно на 373.796 тис. грн і 1.204 тис. грн);

у додатку № 2 до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ щодо підсумкових показників видатків Укравтодору за кодами 3130000 і 3131000 (загальнодержавні видатки) не враховано збільшення видатків на 40 млн грн за однією з запропонованих нових субвенцій, на що також звернуто увагу у висновку Мінфіну;

у додатку № 3 до законопроекту /щодо змін до додатка № 6 до Закону/ наведено перелік усіх трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, встановлених у додатку № 6 до Закону, та доповнено його передбаченими у законопроекті субвенціями /що власне є викладом додатку у новій редакції, а не змінами до нього/. Однак у цьому додатку некоректно вказано окремі показники, оскільки не враховано зміни до Закону, внесені законами від 13.04.2020 р. № 553-IX і від 13.07.2020 р. № 757-IX, а також відсутні підсумкові показники у рядку «Всього» за новими субвенціями щодо будівництва та ремонту окремих доріг. Тому додаток № 3 до законопроекту належить узгодити з чинною редакцією Закону, виклавши додаток № 6 до Закону у новій редакції.

У законопроекті необхідно врахувати зміни до Закону, внесені законом від 25.08.2020 р. № 822-ІХ /згідно з яким з 1 вересня п.р. підвищено розмір мінімальної зарплати та збільшено доходи і видатки державного бюджету (разом і за загальним фондом) загалом на 541,3 млн грн/, а також прийнятим Верховною Радою України 01.09.2020 р. законом (законопроект за реєстр. № 3819) щодо забезпечення оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки /згідно з яким збільшено доходи і видатки державного бюджету (разом і за загальним фондом) загалом на 80 млн грн/, для приведення у відповідність до чинної редакції Закону з метою узгодження правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників.

ГНЕУ також вказує на необхідність коригування показників законопроекту, наведених в оновлених статті 1 Закону та додатках № 1, № 3 до Закону у зв’язку з їх невідповідністю показникам, які містяться у чинному Законі та додатках до нього.

Крім того, найближчим часом Верховна Рада України може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону (наприклад, законопроект за реєстр. № 3659-Д), відтак, у разі їх прийняття до розгляду законопроекту за реєстр. № 3991 потребуватимуть уточнення відповідні бюджетні показники та інші положення законопроекту з метою забезпечення узгодженості правових норм.

10. До законопроекту надано пропозиції окремих народних депутатів України в частині видатків державного бюджету (копії відповідних листів роздані народним депутатам України –членам Комітету), зокрема, щодо:

визначення головним розпорядником коштів державного бюджету новоутвореного Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, встановивши йому за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення за рахунок передачі відповідних бюджетних призначень, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. До речі, на розгляді у Верховній Раді України знаходиться законопроект про внесення змін до додатка № 3 до Закону (реєстр. № 3973 від 10.08.2020 р.), яким передбачено врегулювання такого питання, відтак у разі врахування зазначеної пропозиції у законопроекті за реєстр. № 3991 та його прийняття законопроект за реєстр. № 3973 втратить свою актуальність і не потребує окремого розгляду у Верховній Раді України;

збільшення (передбачення) видатків за деякими бюджетними програмами з відповідним зменшенням видатків на обслуговування державного боргу;

зміни найменування бюджетної програми Державного управління справами за кодом 0301360 з викладом у такій редакції: «Фінансова підтримка закладів культури і мистецтва».

ІІІ. Загалом у розгляді та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Трухін О.М., Пузійчук А.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., державний секретар Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Мар’євич К.М., перший заступник Генерального прокурора Говда Р.М.

Завершуючи доповідь з даного питання, народний депутат України Трухін О.М. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати прийняття законопроекту за основу та в цілому як закон з додатковими пропозиціями народних депутатів України, опрацьованими у підкомітеті.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. зазначила, що за результатами розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету ухвалити рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету та додається) з процедурним уточненням, а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект включити до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених в проекті ухвали, серед яких пропозиції щодо збалансування бюджетних показників, передбачення деяких видатків та внесення необхідних техніко-юридичних уточнень для узгодження правових норм.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. поінформував, що у Мінфіна були зауваження до законопроекту щодо збалансування показників та технічних правок, разом з тим, у підкомітеті такі питання опрацьовано та додаткові пропозиції народних депутатів України збалансовано, внаслідок чого законопроект є збалансованим та може бути розглянутим Верховною Радою України.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. відмітив, що Рахункова палата підтримує законопроект у разі його збалансування, але звертає увагу на посилення ризиків щодо забезпечення в повному обсязі фактичної потреби у видатках на виплату пільг і житлових субсидій громадянам у зв’язку з запропонованим зменшенням видатків за бюджетною програмою 2501230 в умовах підвищення цін на природний газ, а також щодо збільшення місцевого боргу та витрат на його обслуговування і погашення у зв’язку з запропонованим незастосуванням в 2020 р. обмеження щодо граничної величини місцевого боргу.

Державний секретар Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Мар’євич К.М. зазначив, що Мінекономіки просить підтримати пропозицію народного депутата України Шевченка Є.В. щодо уточнення бюджетних програм Мінекономіки, видатки за якими у сумі 25 млн грн пропонується зменшити для передбачення видатків у такій сумі новоутвореному Мінстратегпрому, а саме зменшити видатки за бюджетною програмою 1201010 на 5,2 млн грн (з них комунальні послуги та енергоносії – на 2,6 млн грн) та за бюджетною програмою 1201030 на 19,8 млн грн (копія уточненої пропозиції народного депутата України Шевченка Є.В. роздана народним депутатам України – членам Комітету). Народні депутати України Трухін О.М. і Забуранна Л.В. та перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. заявили про підтримку такої пропозиції як збалансованої.

Народний депутат України Пузійчук А.В. висловив зауваження щодо порядку розгляду даного питання та повідомив, що з цього приводу подасть окрему думку в письмовій формі до протоколу (однак такий документ не подано).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію ухвалити таке рішення Комітету, зокрема: рекомендувати Верховній Раді України законопроект включити до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених в проекті ухвали, та з уточненням видатків Мінекономіки (йдеться про уточнену пропозицію народного депутата України Шевченка Є.В.). Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», поданий народним депутатом України Трухіним О.М. (реєстр. № 3991 від 14.08.2020 р.), включити до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

1) у пункті 2 розділу I законопроекту слова «Міністерством фінансів України» виключити;

2) розділ II «Прикінцеві положення» законопроекту доповнити пунктом 2 такого змісту:

«2. Абзац сьомий пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" виключити»;

3) у додатку № 2 до законопроекту внести такі зміни щодо видатків загального фонду державного бюджету (з відповідним уточненням підсумкових показників та включенням необхідних рядків):

зменшити видатки споживання за бюджетною програмою «Обслуговування державного боргу» (код 3511350) на 1.567.592,8 тис. грн (для збалансування запропонованих змін до показників загального фонду державного бюджету з урахуванням додаткових пропозицій);

передбачити у складі головного розпорядника коштів державного бюджету Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України нового відповідального виконавця бюджетних програм Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, встановивши їй за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення відповідно до бюджетної класифікації за новою бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері регулювання азартних ігор та лотерей» в обсязі 5.874,6 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 4.374,6 тис. грн (з них оплата праці – 3.339,8 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 150 тис. грн) та видатки розвитку – 1.500 тис. грн);

передбачити визначення головним розпорядником коштів державного бюджету новоутвореного Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, встановивши йому за загальним фондом державного бюджету бюджетні призначення за кодами 2600000 «Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України», 2601000 «Апарат Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України» та за бюджетною програмою 2601010 «Керівництво та управління у сфері стратегічних галузей промисловості» в обсязі 25.000 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 24.310 тис. грн (з них оплата праці – 14.040 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – 802 тис. грн) та видатки розвитку – 690 тис. грн, зменшивши видатки споживання за бюджетною програмою 1201010 «Керівництво та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» на 5.200 тис. грн (з них комунальні послуги та енергоносії – на 2.600 тис. грн) та бюджетною програмою «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» (код 1201030) на 19.800 тис. грн;

передбачити зміну найменування бюджетної програми Державного управління справами за кодом 0301360, виклавши його у такій редакції: «Фінансова підтримка закладів культури і мистецтва» /без зміни відповідних показників видатків державного бюджету/;

збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) на 170.000 тис. грн та за бюджетною програмою «Підготовка кадрів закладами фахової передвищої освіти» (код 2201420) на 30.000 тис. грн;

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури» (код 0901010) на 301.334 тис. грн (з них оплата праці – на 271.995,1 тис. грн);

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» (код 6011010) на 15.735,3 тис. грн (з них оплата праці – на 12.897,8 тис. грн);

збільшити видатки споживання за бюджетною програмою «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» (код 6521010) на 290.000 тис. грн (з них оплата праці – на 245.000 тис. грн);

у найменуванні нової бюджетної програми щодо субвенції з державного бюджету обласному бюджету Львівської області, передбаченої у складі видатків Державного агентства автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки), слова «капітального ремонту доріг» замінити словами «капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг» /з внесенням відповідних змін до додатка № 3 до законопроекту/;

передбачити за загальним фондом видатки розвитку /з внесенням відповідних змін до додатка № 3 до законопроекту/ за новими бюджетними програмами:

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Харківської області на будівництво комплексу комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології»» у сумі 100.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету бюджету Канівської міської об’єднаної територіальної громади на будівництво Будинку культури на 700 місць в м. Каневі по вул. Енергетиків під Шевченківський культурний центр» у сумі 65.000 тис. грн для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету бюджету Канівської міської об’єднаної територіальної громади на поточний середній ремонт вул. Енергетиків та вул. Шевченка у м. Каневі» у сумі 10.000 тис. грн для Державного агентства автомобільних доріг України (загальнодержавні видатки);

– «Субвенція з державного бюджету обласному бюджету Дніпропетровської області на реконструкцію спортивного комплексу «Металург» комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа №1» Криворізької міської ради» у сумі 150.000 тис. грн для Міністерства молоді та спорту України (загальнодержавні видатки);

4) внести техніко-юридичні і редакційні уточнення до законопроекту, зокрема:

уточнити показники державного бюджету у пункті 1 розділу І та додатках № 1, № 2 і № 3 до законопроекту відповідно до Закону України від 25.08.2020 р. № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та прийнятого Верховною Радою України 01.09.2020 р. закону (законопроект за реєстр. № 3819) щодо забезпечення оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки;

у додатку № 2 до законопроекту уточнити підсумкові показники у рядках за кодами 3130000 та 3131000 у графах «Всього» і «видатки споживання» за загальним фондом та «Разом» (збільшивши на 40.000 тис. грн), а також визначити узгоджено з Міністерством фінансів України коди бюджетної класифікації за 9 новими бюджетними програмами, передбаченими Державному агентству автомобільних доріг України;

у додатку № 3 до законопроекту відобразити підсумкові показники у рядку «Всього» за 4 новими субвенціями (з 8 нових субвенцій, передбачених у законопроекті) та викласти додаток № 6 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у новій редакції;

уточнити за необхідності положення законопроекту (включаючи показники державного бюджету) у разі прийняття Верховною Радою України до його розгляду інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»;

внести інші редакційні та техніко-юридичні уточнення для узгодження правових норм (у т.ч. щодо приведення до вимог нормопроектувальної техніки) та забезпечення збалансованості показників державного бюджету (включаючи виправлення помилок у пункті 1 розділу І та додатках № 2 і № 3 до законопроекту).

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3991 Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України та Міністерством фінансів України при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо даного законопроекту.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 1.

5. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень 2021 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 15 липня 2020 року № 792-ІХ затверджено календарний план проведення четвертої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень 2021 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на вересень, жовтень, листопад, грудень 2020 року, січень 2021 року:

 

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
2020 рік
2 вересня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
9 вересня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
16 вересня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
23 вересня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
7 жовтня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
15 жовтня тиждень роботи в комітетах	четвер	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
21 жовтня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
4 листопада пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
11 листопада тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
18 листопада пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
2 грудня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
9 грудня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
16 грудня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510
23 грудня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
2021 рік
6 січня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
13 січня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
20 січня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 3.

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль