ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №64 від 25.11.2020

02 грудня 2020, 12:51

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №64 від 25 листопада 2020 року

10 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 21 народний депутат*.

*Народні депутати – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Борт В.П., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Кунаєв А.Ю., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

На початку даного засідання Голова Комітету Арістов Ю.Ю. повідомив, що воно проводиться у режимі відеоконференції, зважаючи на те, що на період дії в Україні встановленого Кабінетом Міністрів України карантину організація роботи комітетів здійснюється на основі Закону України «Про комітети Верховної Ради України» з особливостями, викладеними у пункті 4 розділу VIII цього Закону. При цьому, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував, що відповідно до вимог цієї норми Закону на його звернення від 20 листопада 2020 року більше 18 народних депутатів України – членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення 25 листопада п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у даному засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питання порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення ефективного розслідування кримінальних правопорушень, вчинених народними депутатами України" (реєстр. № 4196 від 07.10.2020, народні депутати України Устінова О.Ю., Стефанишина О.А. та інші);

1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей здійснення кримінальних проваджень щодо народних депутатів України" (реєстр. № 4196-1 від 26.10.2020, народний депутат України Радіна А.О.);

1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо розширення переліку близьких осіб" (реєстр. № 4294 від 30.10.2020, народний депутат України Жмеренецький О.С.);

1.4. Проект Закону України "Про відновлення дії окремих положень Закону України "Про запобігання корупції" та Кримінального кодексу України" (реєстр. № 4304 від 02.11.2020, народні депутати України Разумков Д.О., Фріз І.В., Неклюдов В.М. та інші);

1.5. Проект Закону України "Про публічні консультації" (реєстр. № 4254 від 23.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення обліку доходів фізичних осіб-підприємців" (реєстр. № 3993 від 18.08.2020, народні депутати України Лабазюк С.П., Качура О.А., Устенко О.О., Шуляк О.О. та інші);

1.7. Проект Закону України "Про внесення до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощення обліку доходів фізичних осіб-підприємців" (реєстр. № 3993-1 від 31.08.2020, народні депутати України Южаніна Н.П., Синютка О.М., Геращенко І.В., Іонова М.М., Бондар М.Л. та інші);

1.8. Проект Закону України "Про захист від демпінгового імпорту" (реєстр. № 4132 від 21.09.2020, народні депутати України Підласа Р.А., Кисилевський Д.Д., Наталуха Д.А. та інші);

1.9. Проект Закону України "Про захист від субсидованого імпорту" (реєстр. № 4133 від 21.09.2020, народні депутати України Підласа Р.А., Кисилевський Д.Д., Наталуха Д.А. та інші);

1.10. Проект Закону України "Про захисні заходи" (реєстр. № 4134 від 21.09.2020, народні депутати України Підласа Р.А., Кисилевський Д.Д., Наталуха Д.А., Любота Д.В. та інші);

1.11. Проект Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" щодо встановлення порядку фінансування об’єктів житлового будівництва та забезпечення захисту прав інвесторів (реєстр. № 4247 від 21.10.2020, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.12. Проект Закону України "Про ратифікацію Листа про зміни" (реєстр. № 0076 від 28.10.2020, Президент України);

1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу" (реєстр. № 4178 від 01.10.2020, народний депутат України Княжицький М.Л.);

1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо комісійної винагороди за послуги еквайрингової установи (вартості торгівельного еквайрингу)" (реєстр. № 4178-1 від 15.10.2020, народні депутати України Мезенцева М.С., Тимофійчук В.Я., Вінтоняк О.В., Бондаренко О.В. та інші);

1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (нова редакція) та інших законодавчих актів України" (реєстр. № 3663 від 15.06.2020, народний депутат України Папієв М.М.);

1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 25 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"" (реєстр. № 4181 від 01.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.17. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності"" (реєстр. № 4209 від 12.10.2020, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про підтримку розвитку екологічного (зеленого) туризму на гірських територіях Чернівецької області (реєстр. № 3863 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Згідно з преамбулою законопроектом передбачається встановити пріоритетні напрямки розвитку екологічного (зеленого) туризму на гірських територіях Чернівецької області, гарантії його державної підтримки, а також заходи, які вживаються органами публічної влади для стимулювання попиту на цей вид діяльності. До переліку таких заходів на гірських територіях Чернівецької області у статті 3 законопроекту пропонується віднести, зокрема:

підтримку діючих та створення нових зон стаціонарної рекреації;

створення онлайн-карти із нанесенням існуючих зелених маршрутів за різновидами зеленого (екологічного) туризму та розробку нових туристичних маршрутів з подальшим нанесенням їх на мапу;

стимулювання наукових досліджень для пошуку нових та вивчення існуючих природних об’єктів та територій, які приваблюватимуть туристів;

оснащення медичних пунктів та пошуково-рятувальних підрозділів необхідними засобами;

забезпечення окремих туристичних маршрутів інфраструктурою, необхідною для відпочинку маломобільних груп населення;

відкриття місцевих міжнародних автомобільно-пішохідних пунктів пропуску через державний кордон України «Красноїльськ» та «Шепіт» до 31 грудня 2021 року;

реконструкцію існуючих об’єктів культурної спадщини.

надання суб’єктам господарювання, які проживають у гірських районах Чернівецької області та здійснюють свою діяльність з обслуговування інфраструктури туристичних маршрутів для екологічного (зеленого) туризму та надають послуги у сфері екологічного (зеленого) туризму відповідних пільг, зокрема з оподаткування на прибуток, отриманий від зайняття такою діяльністю.

Реалізація таких заходів потребуватиме додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів та може зумовити зменшення доходів таких бюджетів. Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також відмічається про його вплив на показники бюджетів, що призведе до збільшення видатків та зменшення доходів таких бюджетів, однак відсутність показників для обрахунку положень законопроекту унеможливила визначення Мінфіном орієнтовних обсягів додаткових видатків та недоотриманих доходів державного і місцевих бюджетів.

Тому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з наступного дня після його офіційного публікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України в частині набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про підтримку розвитку екологічного (зеленого) туризму на гірських територіях Чернівецької області (реєстр. № 3863 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В., є таким, що має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків та може зумовити зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку реструктуризації та списання заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг та захисту громадян від негативних наслідків підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 3613-1 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», «Про житлово-комунальні послуги», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про позашкільну освіту», «Про охорону дитинства», «Про соціальний захист дітей війни» пропонується зокрема:

скасувати норми про нарахування та сплату пені у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;

запровадити мораторій до 1 січня 2030 року на примусове виселення із житла, стягнення житла, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг громадянам України у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі;

виключити положення, що передбачають врахування рівня доходу сім’ї пільговика під час надання пільг щодо користування житлом, оплати житлово-комунальних послуг, отримання палива учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, жертвам нацистських переслідувань, дітям війни, педагогічними працівникам позашкільних навчальних закладів, які працюють у сільській місцевості і селищах, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають в них, сім’ям з дітьми;

списати заборгованість населення перед відповідними постачальниками за природний газ, централізоване опалення та постачання гарячої води, електричної енергії, що утворилася станом на 1 січня 2020 року. При цьому пропонується здійснювати списання відповідної заборгованості населення перед суб’єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу для потреб побутових споживачів, а також централізованого опалення та постачання гарячої води, шляхом взаємозаліку за спожитий природний газ перед НАК «Нафтогаз України» у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за спожиту електроенергію – за рахунок коштів Державного бюджету України.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету для покриття заборгованості населення за спожиті енергоносії, а також у зв’язку із розширенням кола пільгових категорій громадян внаслідок виключення норм щодо врахування доходу під час надання відповідних пільг.

У пояснювальній записці до законопроекту наведено обсяг заборгованості населення перед відповідними суб’єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу, яка має бути списана шляхом взаємозаліку (48,3 млрд грн) та обсяг додаткових витрат з державного бюджету для покриття заборгованості населення за спожиту електроенергію – 5,4 млрд грн, проте авторами законодавчої ініціативи не вказано реальних джерел покриття таких додаткових видатків державного бюджету (пропонується здійснити за рахунок економії за іншими бюджетними програмами, а також коригування окремих бюджетних програм з метою сприяння подоланню наслідків пандемії COVID-19).

При цьому необхідно звернути увагу, що відповідно до пункту 6 статті 45 Бюджетного кодексу України забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов’язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що законопроект потребує значних фінансових ресурсів державного бюджету, його реалізація призведе до розбалансування видатків та доходів державного бюджету.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку реструктуризації та списання заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг та захисту громадян від негативних наслідків підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 3613-1 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів та збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення державної підтримки розвитку екологічного (зеленого) туризму на гірських територіях України (реєстр. № 3864 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Згідно з преамбулою законопроектом передбачається визначити термін «екологічний (зелений) туризм», встановити пріоритетні напрямки його розвитку на гірських територіях України, заходи, що вживаються органами публічної влади для стимулювання попиту на нього, а також гарантії його державної підтримки. До переліку таких заходів на гірських територіях України у законопроекті пропонується віднести, зокрема:

відкриття нових пунктів пропуску через державний кордон України;

підтримку діючих та створення нових зон стаціонарної рекреації, у тому числі таких, що відтворюють побут місцевих культур та етносів;

збереження та примноження культурної спадщини та традиційних знань місцевого населення, виробництва та продажу місцевих виробів, предметів мистецтва та народної творчості;

маркування існуючих та прокладення нових туристичних маршрутів;

створення та просування програмного додатка, що дає можливості навігації туристичними маршрутами України;

реконструкцію стародавніх замків, фортець, інших фортифікаційних споруд, маєтків та монастирів, розташованих на гірських територіях України.

Реалізація запропонованих заходів для стимулювання попиту на «екологічний (зелений) туризм» потребуватиме додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту, зазначаючи при цьому, що відсутність показників для обрахунку положень законопроекту унеможливила визначення Мінфіном орієнтовних обсягів додаткових видатків державного і місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з наступного дня після його офіційного публікування), не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України в частині набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про забезпечення державної підтримки розвитку екологічного (зеленого) туризму на гірських територіях України (реєстр. № 3864 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Заремським М.В., є таким, що має вплив на показники державного і місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо поліпшення надання соціальних послуг (реєстр. № 3028а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Івченком В.Є.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року при визначенні умов надання соціальних послуг враховувати розмір фактичного прожиткового мінімуму для відповідної категорії осіб /чинна норма – виходячи з розміру прожиткового мінімуму для відповідної категорії осіб/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до статті 27 Закону України «Про надання соціальних послуг» видатки на надання соціальних послуг здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з таких бюджетів.

У експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України також констатує, що реалізація його положень матиме вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів (що у разі прийняття не буде забезпечено фінансовими ресурсами), однак відсутність вихідних даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Однак, у порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо поліпшення надання соціальних послуг (реєстр. № 3028а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Івченком В.Є., є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо розширення сфери надання соціальних послуг (реєстр. № 3028а-1 від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Крім того, законопроектом передбачається збільшити у два рази граничний обсяг середньомісячного сукупного доходу, який дає право на отримання соціальних послуг.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальні послуги» щодо розширення сфери надання соціальних послуг (реєстр. № 3028а-1 від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення житлом дітей із багатодітних сімей (реєстр. № 3030а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року надати право дітям із багатодітних сімей, які досягли 16 років, у разі відсутності у таких дітей житла зараховуватися на квартирний облік за місцем проживання за заявою батьків, а після досягнення 18 років такі діти протягом шести місяців забезпечуються житлом для постійного проживання у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування, зокрема шляхом будівництва нового житла та передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету, відтак реалізація положень в частині отримання житла потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України також визначає, що виконання законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного та місцевих бюджетів (що у разі прийняття не буде забезпечено фінансовими ресурсами), однак відсутність вихідних даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу. При цьому Мінфіном звернуто увагу на визначений чинним законодавством значний перелік пільг, що мають багатодітні сім’ї, які потребують поліпшення житлових умов.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах та за рахунок додаткових надходжень до зведеного бюджету забезпечити житлом дітей із багатодітних сімей.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення житлом дітей із багатодітних сімей (реєстр. № 3030а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення житлом дітей із багатодітних сімей та відновлення пільг сім’ям з дітьми (реєстр. № 3030а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року надати право дітям із багатодітних сімей, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла зараховуватися на квартирний облік за місцем проживання за заявою батьків, а після досягнення 18 років такі діти протягом шести місяців забезпечуються житлом для постійного проживання у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, передбачається виключити норму, згідно з якою надання окремих пільг багатодітним сім’ям (зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку та одержання ліків) залежить від середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування зокрема шляхом будівництва нового житла та передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету, відтак реалізація положень в частині отримання житла потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Поряд з тим, з огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи в частині зняття обмежень щодо надання пільг без врахування сукупного доходу сім’ї також матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання соціальних гарантій та пільг, передбачених Законом України «Про охорону дитинства».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо забезпечення житлом дітей із багатодітних сімей та відновлення пільг сім’ям з дітьми (реєстр. № 3030а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та Солодом Ю.В., є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо збільшення розміру допомоги (реєстр. № 4006 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити розмір державної соціальної допомоги для малозабезпечених осіб виходячи з фактичного прожиткового мінімуму /чинна норма – виходячи з прожиткових мінімумів, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік /.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Водночас, у разі ухвалення органами місцевого самоврядування рішень про проведення доплат до встановлених відповідно до закону розмірів державної соціальної допомоги, прийняття законопроекту зумовить збільшення видатків місцевих бюджетів.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі щонайменше 12 млрд грн, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету за рахунок них забезпечити підвищення грошової допомоги малозабезпеченим сім’ям.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо збільшення розміру допомоги (реєстр. № 4006 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету для забезпечення виплати у підвищених розмірах державної соціальної допомоги малозабезпеченим особам та може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо визначення розміру допомоги з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму (реєстр. № 4006-1 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити розмір державної соціальної допомоги для малозабезпечених осіб виходячи з фактичного прожиткового мінімуму. На відміну від законопроекту за реєстр. № 4006 визначається, що розмір такої допомоги встановлюватиметься виходячи із розрахунку середнього розміру фактичного прожиткового мінімуму за останні шість календарних місяців перед днем звернення за призначенням допомоги, на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення /чинна норма – виходячи з прожиткових мінімумів, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік/.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» щодо визначення розміру допомоги з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму (реєстр. № 4006-1 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету для забезпечення виплати у підвищених розмірах державної соціальної допомоги малозабезпеченим особам та може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про надання захисту іноземцям та особам без громадянства (реєстр. № 3387 від 24.04.2020), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Горбенком Р.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Згідно із преамбулою законопроект визначає порядок регулювання відносин у сфері звернення іноземців та осіб без громадянства за захистом в Україні, порядок його надання та припинення, а також правові та соціальні гарантії забезпечення прав і законних інтересів осіб, які звертаються за захистом або яким надано захист. Основні положення законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямовані на систематизацію форм національного та міжнародного захисту.

При цьому, низка положень законопроекту зумовлює вплив на показники бюджетів, зокрема такі:

- проведення анкетування шукача захисту та співбесіди за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису та фіксування в режимі відеоконференції і зберігання відповідних матеріалів (статті 11 та 16);

- надання права шукачам захисту на: отримання соціальних послуг, проживання у житлових приміщеннях, спеціалізованих соціальних установах, закладах соціального обслуговування та соціального захисту, будинках соціального піклування, безоплатне користування житлом, наданим у центрі тимчасового розміщення, строком до шести місяців; користування послугами перекладача безоплатно під час проведення процедури надання захисту; безоплатну екстрену медичну допомогу, первинну медичну допомогу та вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу; звільнення від сплати судового збору під час оскарження рішень з питань захисту; безоплатне проходження адаптаційних курсів для ознайомлення з історією, культурою, державним устроєм України, законодавством з питань праці, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, курсів з вивчення української мови як іноземної; отримання інформації та консультацій щодо доступу до ринку праці, медичного обслуговування і системи соціального захисту на базі центру соціальної інтеграції осіб, та інше (стаття 47);

- надання права особам, яким надано захист, на одержання грошової допомоги, пенсії та інших видів соціального забезпечення в порядку, встановленому законодавством України (стаття 48);

- реалізація програми інтеграції для осіб, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, чи яким надано притулок, фінансове забезпечення якої здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (стаття 49);

- проведення Державною прикордонною службою України експертних досліджень паспортних документів шукачів захисту та осіб, яким надано захист (стаття 53);

Поряд з тим, змінами до інших законів передбачено:

- встановлення граничної вартості адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого) та обмін посвідчення особи, якій надано притулок – 0,2 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (зміни до пункту 13 частини другої статті 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»);

- звільнення від сплати адміністративного збору за оформлення посвідчення особи, якій надано притулок (зміни до абзацу другого частини четвертої статті 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту відмічає, що реалізація його положень, починаючи з 2021 року, потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету (зокрема, на закупівлю технічних засобів, на виплату грошової допомоги, пенсій та інших видів соціального забезпечення шукачам захисту, медичне обслуговування іноземців та осіб без громадянства, які є шукачами захисту), а також призведе до втрат державного та місцевих бюджетів у зв’язку із звільненням окремих осіб від сплати судового та адміністративного зборів.

З огляду на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Зважаючи, що законопроект матиме вплив на показники державного бюджету, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 січня 2021 року), не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що містить положення щодо набрання чинності законами України або їх окремими положеннями, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про надання захисту іноземцям та особам без громадянства (реєстр. № 3387 від 24.04.2020), поданий народними депутатами України Лубінцем Д.В., Горбенком Р.О. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету та зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин.

2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами, які утримуються у неволі (реєстр. № 3796 від 06.07.2020), поданий народними депутатами України Овчинниковою Ю.Ю., Бондаренком О.В. та іншими.

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці, законопроект має на меті уніфікувати термінологічний апарат, привівши його у відповідність до міжнародних та європейських стандартів, запровадити реальні механізми для дієвого впровадження концепції «відповідального власника тварини», що можливе лише за наявності обов’язкової системи реєстрації та ідентифікації тварин, визначити компетенцію та сфери відповідальності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо питань, пов’язаних із захистом тварин.

Для реалізації такої мети, серед іншого, передбачається:

- змінами до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»:

проведення ідентифікації та реєстрації домашніх та диких тварин, які перебувають в неволі (надання послуг з ідентифікації та реєстрації, визначених у законопроекті тварин, є платним та здійснюватиметься за кошти власника тварини), та ведення відповідної електронної системи;

здійснення за рішенням органів місцевого самоврядування відповідно до місцевих програм пільгової біостерилізації та ідентифікації тварин за кошти місцевого бюджету згідно з місцевою програмою гуманного регулювання чисельності бездоглядних тварин (для таких категорій пільговиків: ветеранів війни та прирівняних до них осіб, осіб з інвалідністю І та ІІ груп, малозабезпечених сімей, інших осіб);

перехід у власність територіальної громади бездоглядних тварин, на території якої їх знайдено, і на яких юридичною чи фізичною особою не оформлено право власності у порядку, встановленому законодавством;

регулювання у відповідності до затверджених місцевих програм чисельності бездоглядних тварин (шляхом їх відлову, хірургічної кастрації, гуманного регулювання чисельності бездоглядних тварин), тимчасова ізоляція домашніх тварин (протягом десяти днів з дня їх відлову повинні бути обстежені після висновків установи ветеринарної медицини про стан здоров’я тварин повернуті власникам після сплати витрат на обстеження і утримання).

- змінами до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»:

розширення повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у сфері благополуччя та захисту тварин від жорстокого поводження, що пов’язані із необхідністю:

створення притулків для тварин комунальної форми власності, інших комунальних установ, підприємств (підрозділів) з гуманного поводження з безпритульними (бездоглядними) тваринами (служб відлову, ветеринарних пунктів, в тому числі для проведення біостерилізації тварин тощо);

забезпечення здійснення політики щодо регулювання чисельності безпритульних (бездоглядних) тварин гуманними методами, що включає біостерилізацію, ідентифікацію та реєстрацію тварин у населених пунктах та передбачати фінансування в бюджеті для даних заходів. Здійсненням за кошти міського бюджету згідно з місцевою програмою гуманного регулювання чисельності безпритульних (бездоглядних) тварин пільгової біостерилізації, реєстрації та ідентифікації домашніх тварин.

Реалізація зазначених положень потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів, зокрема, на виконання нових власних повноважень у сфері благополуччя та захисту тварин від жорстокого поводження (на реалізацію затверджених відповідних місцевих програм, створення притулків для бездоглядних тварин, інших комунальних підприємств (підрозділів) (служб відлову, ветеринарних пунктів тощо), залучення юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців до надання послуг відлову, біостерилізації, утримання таких притулків, створення інфраструктури для домашніх тварин та їх власників тощо).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту також зазначає про необхідність додаткового фінансового забезпечення запропонованих заходів і вважає, що законопроект потребує доопрацювання в частині надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

З огляду на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами, які утримуються у неволі (реєстр. № 3796 від 06.07.2020), поданий народними депутатами України Овчинниковою Ю.Ю., Бондаренком О.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму (реєстр. № 4205 від 09.10.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення:

– не допускається купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб, та купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб;

– забороняється внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств.

Поряд з тим, Кабінету Міністрів України доручається протягом року з дня набрання чинності законом забезпечити проведення інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення усіх форм власності та внесення отриманих за підсумками інвентаризації відомостей про такі земельні ділянки до Державного земельного кадастру.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація проекту не потребує додаткових витрат із державного бюджету України, водночас у прикінцевих положеннях законопроекту встановлюється обов’язок Кабінету Міністрів України щороку передбачати у проекті Закону України про Державний бюджет України видатки, необхідні для реалізації Закону.

Тому, з приводу фінансового забезпечення реалізації законопроекту слід відмітити, що значних додаткових видатків з державного бюджету потребуватиме організація та проведення всеукраїнського референдуму та здійснення заходів з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету, однак зважаючи на досвід проведення у 2019-2020 роках виборів Президента України та народних депутатів України, додаткові видатки державного бюджету на підготовку та проведення всеукраїнського референдуму становитимуть орієнтовно 2 млрд гривень. Поряд з тим, за рахунок передбачених у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (237,8 млн грн) та у проекті закону про Державний бюджет України на 2021 рік коштів за бюджетною програмою «Проведення інвентаризації земель та оновлення картографічної основи Державного земельного кадастру» неможливо забезпечити реалізацію запланованих у законопроекті заходів у повному обсязі.

Зважаючи, що законопроект зумовлює вплив на показники державного бюджету, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами Всеукраїнського референдуму (реєстр. 4205 від 09.10.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері антимонопольної політики, деолігархізації та забезпечення добросовісної конкуренції» (реєстр. № 4122 від 18.09.2020), внесений народними депутатами України Медведчуком В.В., Колтуновичем О.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з економічного розвитку.

Даним законопроектом пропонується, серед іншого, внести зміни до статей 6, 7, 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», відповідно до яких Антимонопольний комітет України має утворювати свої територіальні відділення в усіх областях України, при цьому виключається норма щодо можливості утворення ним міжобласних територіальних відділень.

Одночасно, пропонується внести зміни до окремих положень Закону України «Про захист економічної конкуренції», якими, зокрема: запроваджуються терміни «конгломератна горизонтальна інтеграція», «горизонтальна інтеграція», «вертикальна інтеграція», «Перехресне фінансування /зміни до статті 1 цього Закону/; встановлюються обмеження діяльності суб’єктів господарювання під час застосування зазначених інтеграцій /зміни до статті 18 цього Закону/; передбачаються штрафи за порушення вимог щодо обмежень діяльності суб’єктів господарювання під час застосування зазначених інтеграцій /зміни до статті 52 цього Закону/.

Також пропонується внести зміни до статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», відповідно до яких збільшуються штрафи за недобросовісну конкуренцію, а саме: вчинення суб’єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до 25% доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф /чинна редакція – 5% доходу (виручки)/, а якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до 25 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна редакція – 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не передбачає зростання видатків державного бюджету.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових витрат з державного бюджету у разі утворення додатково до вже існуючих територіальних відділень та дорадчих органів Антимонопольного комітету України. Загалом Мінфін надає зауваження до положень законопроекту та не підтримує його.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідними положеннями законопроекту (через 10 днів після опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері антимонопольної політики, деолігархізації та забезпечення добросовісної конкуренції» (реєстр. № 4122 від 18.09.2020), внесений народними депутатами України Медведчуком В.В., Колтуновичем О.С., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету України, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з економічного розвитку.

2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків та справедливого формування і ефективної діяльності таких наглядових рад із врахуванням національних інтересів України» (реєстр. № 3193-1 від 17.03.2020), внесений народними депутатами України Деркачем А.Л., Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з економічного розвитку.

Даним законопроектом пропонується, серед іншого, внести зміни до частини другої статті 14 Закону України «Про управління об’єктами державної власності», якими виключити норму щодо здійснення оплати діяльності членів наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та компенсація їх витрат, пов’язаних з виконанням своїх функцій, за рахунок такого державного унітарного підприємства або господарського товариства, а також встановити, що зазначені виплати будуть здійснюватися виключно Кабінетом Міністрів України. Водночас, змінами до підпункту «х» пункту 18 частини другої статті 5 цього Закону встановлюються повноваження Кабінету Міністрів України щодо здійснення таких виплат. Поряд з тим, пропонується внести зміни до частини двадцять сьомої статті 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якими виключити норму щодо здійснення оплати роботи членів наглядової ради державного банку за рахунок такого державного банку, а також встановити, що зазначені виплати будуть здійснюватися виключно за рішенням Кабінету Міністрів України після відповідного подання центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація цього законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та не вимагає додаткових податкових надходжень, крім того, законопроект сприятиме ефективнішому управлінню державними активами.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може призвести до додаткових витрат з державного бюджету на виплати членам наглядових рад державних унітарних підприємств та господарських товариств, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних. При цьому Мінфін зазначає, що положення законопроекту щодо здійснення виплат виключно Кабінетом Міністрів України не містять механізму реалізації, що призведе до неможливості її практичного застосування. Загалом Мінфін надає зауваження до положень законопроекту та не підтримує його у запропонованій редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідними положеннями законопроекту (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків та справедливого формування і ефективної діяльності таких наглядових рад із врахуванням національних інтересів України» (реєстр. № 3193-1 від 17.03.2020), внесений народними депутатами України Деркачем А.Л., Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на здійснення Кабінетом Міністрів України відповідних виплат залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з економічного розвитку.

2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про статус осіб, які сприяли захисту Батьківщини, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів» (реєстр. № 3408 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Цабалем В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом визначається правовий статус осіб, які сприяли захисту Батьківщини, збереженню її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів; принципи державної політики у сфері соціального захисту таких осіб, на формування та реалізацію якої уповноважено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту осіб, які сприяли захисту Батьківщини, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів. Зважаючи на суть законопроекту, прикінцевими та перехідними положеннями вносяться зміни до законів України «Про відпустки», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про місцеві державні адміністрації», «Про державні нагороди України», «Про курорти», «Про соціальний захист дітей війни», «Про житловий фонд соціального призначення», «Про безоплатну правову допомогу», «Про вищу освіту» та «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Водночас, законопроектом визначено поняття та перелік осіб, які сприяли захисту Батьківщини та постраждалих внаслідок збройних конфліктів, а саме:

особи, які сприяли захисту Батьківщини – це особи, які внаслідок виконання своїх службових, професійних, трудових обов'язків сприяли забезпеченню державного суверенітету України;

постраждалі внаслідок збройних конфліктів – це особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, та цивільні особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок воєнних дій Другої світової війни.

Разом з тим, законопроектом передбачається збереження або збільшення розмірів діючих пільг, компенсацій та гарантій, а також встановлення додаткових видів соціальної підтримки, зокрема, для:

1) осіб, які сприяли захисту Батьківщини:

50-відсоткову знижку плати за користування житлом, комунальними послугами та скрапленим балонним газом для побутових потреб, вартості палива, в тому числі рідкого;

виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати;

підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії;

разову державну цільову підтримку на придбання житла у вигляді надання пільгового іпотечного житлового кредиту;

2) осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів:

повна оплата додатково до загальної програми державних гарантій медичного обслуговування населення медичних послуг та лікарських засобів, за переліком затвердженим Кабінетом Міністрів України;

позачергове направлення на лікування за кордон у разі необхідності надання медичної допомоги та неможливості її надання в закладах охорони здоров’я України;

безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням, в тому числі спільно з дружиною (чоловіком) та неповновнолітніми дітьми;

отримання грошової компенсації вартості навчання за договором про підготовку здобувачів освіти за одним із рівнів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти у закладі вищої освіти, отримання соціальної стипендії, в разі навчання в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти за денною формою навчання, а також оплату вартості послуг з підвищення кваліфікації та перекваліфікації;

знижки на плату за користування житлом та комунальними послугами;

знижки та безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування, автобусами, залізничним, морським, річковим, повітряним транспортом;

позачергове безоплатне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, або виплату грошової компенсації вартості за їх самостійне придбання та надання послуг з їх ремонту;

позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності медичних показань) шляхом надання грошової допомоги для його придбання;

грошова підтримка на придбання житла;

допомога на поховання осіб, які сприяли захисту Батьківщини, та постраждалих внаслідок збройних конфліктів.

Відповідно до положень законопроекту фінансове забезпечення всіх прав та гарантій належить здійснити за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону, його реалізація не потребує додаткових бюджетних витрат.

З огляду на суть законодавчих пропозицій та відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту у зв’язку із розширенням переліку пільг та гарантій для осіб, які сприяли захисту Батьківщини, збереженню її суверенітету, незалежності та територіальної цілісності, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів, призведе до збільшення видаткової частини державного бюджету, при цьому, авторами законопроекту джерел покриття додаткових видатків не визначено. В доповнення до висновку Мінфіну щодо впливу положень законопроекту на показники державного бюджету, та беручи до уваги законодавчі пропозиції, необхідно зазначити про їх вплив на видатки місцевих бюджетів.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України, законопроект в частині розширення переліку пільг та гарантій не підтримується.

Щодо терміну набрання чинності закону, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про статус осіб, які сприяли захисту Батьківщини, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів» (реєстр. № 3408 від 29.04.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Цабалем В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (реєстр. № 3790 від 03.07.2020), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Шипайлом О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про надра, законів України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях», «Про нафту і газ», «Про угоди про розподіл продукції» щодо:

уточнення термінологічних визначень;

перегляду порядку підготовки та подання звітності суб’єктами розкриття інформації;

оновлення вимоги стосовно створення та діяльності багатосторонньої групи з імплементації Ініціативи прозорості видобувних галузей (далі – ІПВГ) та завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики із забезпечення роботи ІПВГ;

встановлення відповідальності компаній, що здійснюють діяльність у видобувних галузях, за подання недостовірної інформації;

уточнення порядку розкриття інформації у видобувних галузях тощо.

Серед іншого, законопроектом передбачається, що фінансування витрат з підготовки незалежним адміністратором звіту ІПВГ здійснюється за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел, не заборонених законодавством, а саме оплата послуг незалежного адміністратора може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету або міжнародних організацій.

Реалізація вищевказаних законодавчих ініціатив може потребувати додаткових витрат державного бюджету.

В експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту передбачається у межах видатків державного бюджету, передбачених на фінансування звіту Ініціативи прозорості у видобувних галузях (у державному бюджеті на 2020 рік відповідні видатки визначено за загальним фондом за бюджетною програмою «Впровадження Програми реформування та розвитку енергетичного сектора» (код 2401630) у сумі 3,2 млн грн), проте не визначено обсяг та джерела покриття витрат на оплату послуг незалежного адміністратора.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб'єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На невиконання вказаних вимог також вказує Мінфін.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України, в запропонованій редакції законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (реєстр. № 3790 від 03.07.2020), поданий народними депутатами України Жупаниним А.В., Шипайлом О.І. та іншими, може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслат Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення розміру пенсійних виплат (реєстр. № 4031 від 02.09.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом закону вносяться зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими:

додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуватиметься повністю незалежно від заробітної плати, пенсій та інших доходів /згідно з чинною редакцією Закону розміри вказаних пенсії та компенсації з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (тобто виходячи із встановленого з 1 липня 2020 року розміру такого прожиткового мінімуму – у сумі 1712 грн., максимальний розмір пенсії не може перевищувати 17 120 грн)/;

максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти фактичних прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (тобто виходячи із розміщеної на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики інформації щодо фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за вересень 2020 року – у сумі 3 171 грн, максимальний розмір пенсії не перевищуватиме 31 710 грн) /згідно з чинною редакцією Закону максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (тобто не більше 17 120 грн)/.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Крім того, Кабінету Міністрів України доручено забезпечити виплату з 1 січня 2021 року за нормами цього Закону пенсійних виплат, які призначені до 1 січня та з 1 січня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень цього проекту закону не потребує додаткових видатків у 2020 році. Водночас зазначено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і у разі його прийняття він не буде забезпечений фінансовими ресурсами в зв’язку з відсутністю реальних джерел покриття додаткових видатків, обсяг яких за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України становить 14,4 млн грн на рік.

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення розміру пенсійних виплат (реєстр. № 4031 від 02.09.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком на рівні мінімальної заробітної плати (реєстр. № 4041 від 03.09.2020), поданий народним депутатом України Поляковим А.Е. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюватиметься в розмірі мінімальної заробітної плати, визначеної законом /з 1 січня 2020 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено у сумі 4 723 гривень, а з 1 вересня 2020 року – 5000 гривень/.

Згідно з чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У поточному році розмір вказаного прожиткового мінімуму встановлено: з 1 січня – у сумі 1 638 гривень, з 1 липня – у сумі 1712 гривень, з 1 грудня – у сумі 1 769 гривень.

Тобто, виходячи з положень законопроекту, розмір мінімальної пенсії за віком значно перевищуватиме розмір вищезазначеного прожиткового мінімуму.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, за орієнтовними розрахунками Мінфіну обсяг додаткових видатків становитиме 2,4 млрд грн на місяць.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлення розміру мінімальної пенсії за віком на рівні мінімальної заробітної плати (реєстр. № 4041 від 03.09.2020), поданий народним депутатом України Поляковим А.Е. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо збільшення суми індексації щомісячних страхових виплат (реєстр. № 3011а від 26.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та здійснювати з 1 січня 2020 року індексацію суми страхової виплати відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно з чинною редакцією Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація таких виплат проводиться відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якою перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати, при цьому перерахування провадиться з 1 березня наступного року відповідно до коефіцієнта, затвердженого Кабінетом Міністрів України на підставі даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

Згідно із абзацом третім пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України доручається невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та спрямувати їх на підвищення сум індексації щомісячних страхових виплат.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування. Отже, запропоновані законодавчою ініціативою положення не узгоджуються з вимогами статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

При цьому, слід відмітити, що з 1 січня 2021 року набиратимуть чинності зміни до статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні. Встановлено, що коефіцієнт перерахунку відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення, за наявності фінансових можливостей бюджету Фонду соціального страхування України розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для здійснення перерахунку, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, розмір та дата такого збільшення визначаються у межах бюджету Фонду соціального страхування України за рішенням Кабінету Міністрів України.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету, проте потребуватиме додаткових видатків Фонду соціального страхування України, які не будуть фінансово забезпечені у зв’язку з відсутністю реальних джерел покриття Фондом додаткових видатків, та може поставити під загрозу вчасне виконання вже покладених на Фонд функцій, визначити обсяг додаткових видатків Мінфін не має можливості через відсутність вихідних даних.

Беручи до уваги висновок Міністерства фінансів України, за умов неспроможності Фонду забезпечити виконання вказаної законодавчої ініціативи, для її реалізації необхідно буде виділяти кошти з державного бюджету для надання фінансової допомоги Фонду.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо збільшення суми індексації щомісячних страхових виплат (реєстр. № 3011а від 26.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати Фонду соціального страхування України та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо збільшення пенсійних виплат (реєстр. № 4037 від 02.09.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із проектом закону розмір пенсійних виплат (пенсії, соціальні виплати та допомоги, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), пропонується з 1 січня 2021 року встановлювати в залежності від розміру фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Слід відмітити, що за розміщеною на офіційному веб-сайті Міністерства соціальної політики України інформацією фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2020 року для осіб, які втратили працездатність, становив 3 176 гривень, що на 1 464 гривень більше проти законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 1 липня 2020 року (1 712 гривень).

Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону Кабінету Міністрів України доручається:

забезпечити виплату з 1 січня 2021 року за нормами цього Закону пенсійних виплат, які призначені до 1 січня та з 1 січня 2021 року;

затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України та за рахунок них забезпечити підвищення розмірів пенсійних виплат.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету. Також відмічено, що за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки державного бюджету на реалізацію законопроекту становитимуть 100,3 млрд грн на рік, реальні джерела покриття яких головним розробником не визначені.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, який щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо збільшення пенсійних виплат (реєстр. № 4037 від 02.09.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (реєстр. № 3695 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Бардіною М.О., Жмеренецьким О.С. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю та Закону України «Про відпустки» пропонується забезпечити рівні можливості матері та батька на догляд за дитиною, а також поєднання трудової діяльності із сімейними обов’язками, зокрема:

встановити новий вид відпустки – одноразову відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується за рахунок коштів роботодавця. Така відпустка буде надаватися одній із перелічених осіб: чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; бабі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком). Водночас відпустка без збереження заробітної плати до 14 днів, що надається в обов’язковому порядку чоловіку, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, скасовується;

визначити відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька);

надати права працівникам обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи, на додаткову відпустку;

надати можливість встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).

Слід відмітити, що у разі, якщо такі відпустки будуть надаватися працівникам установ, що утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, прийняття законопроекту може потребувати додаткових видатків з таких бюджетів (зокрема, на надання доплат працівникам, які виконуватимуть обов’язки тимчасово відсутніх працівників, та додаткової оплачуваної відпустки).

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту також зазначає про такий вплив запропонованої законодавчої ініціативи на показники бюджету, зауваживши, що законопроект потребує надання фінансово-економічного обґрунтування. Тому відсутність необхідних даних (зокрема про кількість народжених дітей, осіб, які підуть в одноразові відпустки, прогнозне число осіб, які потребують заміни) унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (реєстр. № 3695 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Бардіною М.О., Жмеренецьким О.С. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (реєстр. № 3695-1 від 02.07.2020), поданий народними депутатами України Чорним Д.С., Зуєвим М.С. та іншими.

Відмітили:

встановити новий вид відпустки – одноразову відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується за рахунок коштів роботодавця. Така відпустка буде надаватися одній із перелічених осіб: чоловіку, дружина якого народила дитину; батьку дитини у разі, якщо він не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки; бабусі або дідусю, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за дитиною, якщо мати (батько) дитини є одинокою матір’ю (батьком). Водночас відпустка без збереження заробітної плати до 14 днів, що надається в обов’язковому порядку чоловіку, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, скасовується;

надати можливість встановлення скороченої тривалості робочого часу для батьків, які виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);

надати право одному з батьків (у разі тривалого перебування другого з батьків в лікувальному закладі) на встановлення неповного робочого часу; заборону залучення до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження; заборону відмовляти у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю; надання путівок до санаторіїв та будинків відпочинку і подання їм матеріальної допомоги.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту також зазначає про такий вплив запропонованої законодавчої ініціативи на показники бюджету, зауваживши, що законопроект потребує надання фінансово-економічного обґрунтування. Тому відсутність необхідних даних (зокрема про кількість народжених дітей, осіб які підуть в одноразові відпустки, прогнозне число осіб, які потребують заміни) унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (реєстр. № 3695-1 від 02.07.2020), поданий народними депутатами України Чорним Д.С., Зуєвим М.С. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку (реєстр. № 3704 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Штепою С.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

виключити з переліку підакцизних товарів (із скасуванням відповідних ставок акцизного податку) автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України транспортних засобів особистого користування (автобуси, легкові автомобілі, вантажні автомобілі загальною масою до 3,5 тони та причепи до них), у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію учасниками бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни (з числа учасників антитерористичної операції та заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України та яким надано відповідний статус), нагородженими державними нагородами України;

тимчасово, до 31 грудня 2025 року, надати розстрочення із сплати податку на додану вартість на термін, вказаний у заяві платника податку, що не перевищує 36 календарних місяців, без нарахування процентів та пені, при ввезенні на митну територію України у митному режимі імпорту окремих транспортних засобів (трактори колісні для напівпричепів нові (сідельні тягачі) та напівпричепи бортові, напівпричепи-рефрижератори, напівпричепи-контейнеровози нові);

віднести до об’єктів оподаткування транспортним податком мотоцикли та водні види транспорту (яхти, судна, човни та катери моторні), а також виключити із об’єктів оподаткування транспортним податком окремі види транспортних засобів, зокрема, спеціального та спеціалізованого призначення;

розширити коло платників транспортного податку за рахунок встановлення, що об’єктом оподаткування є транспортні засоби, з року виготовлення яких минуло не більше 8 років (у діючій редакції – 5 років) та середньоринкова вартість яких становить понад 200 розмірів мінімальної заробітної плати (у діючій редакції – 375 розмірів мінімальної заробітної плати), встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

збільшити ставку транспортного податку до 6 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у діючій редакції відповідна ставка становить 25 тис. грн);

встановити періодичність проходження обов’язкового технічного контролю для легкових автомобілі, що були у використанні, які ввезені на митну територію України, оформлені для вільного обігу і зареєстровані в Україні, та які не відповідають екологічному стандарту «Євро-4», протягом трьох місяців з дня їх державної реєстрації та в подальшому кожні 2 роки;

не застосовувати екологічні вимоги «ЄВРО» для транспортних засобів, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, для митного оформлення з метою вільного обігу та першої державної реєстрації в Україні, зокрема, для: автомобілів швидкої медичної допомоги, транспортних засобів спеціального призначення – пересувних медичних клінік, пожежних автомобілів, якщо вони придбані за кошти державного та/або місцевих бюджетів; транспортних засобів, що використовувалися понад 50 років, або належать до предметів колекціонування або антикваріату, гоночних автомобілів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходження до бюджету сум ПДВ та акцизного податку, які мають бути сплачені при ввезенні транспортних засобів на митну територію України. При цьому Мінфін зауважує, що виключення з переліку підакцизних товарів відповідних транспортних засобів призведе до недонадходження до державного бюджету акцизного податку щорічно в сумі близько 8 млрд грн, що негативно відобразиться на фінансовому забезпеченні будівництва та ремонту доріг в Україні. Крім того, прийняття законопроекту може призвести до ускладнення адміністрування податків (таких як ПДВ та акцизний податок) та збільшення можливості для зловживань недобросовісними платниками податків під час ввезення на митну територію України транспортних засобів, на які законопроектом надані певні пільги чи звільнення від оподаткування.

Необхідно зауважити, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України з 2020 року 100% акцизного податку з транспортних засобів зараховується до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду.

З цього приводу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що впорядкування структури акцизного податку, передбачене законопроектом, може призвести до суттєвого зменшення доходів державного дорожнього фонду, при цьому передбачене розширення переліку об’єктів оподаткування транспортних податком може не забезпечити належного фінансування державного дорожнього фонду, у першу чергу, через правову природу транспортного податку, який, на відміну від акцизного податку, є податком місцевим, а альтернативні джерела наповнення державного дорожнього фонду замість надходжень від акцизного податку за ввезені транспортні засоби таким законопроектом не передбачені.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку (реєстр. № 3704 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Штепою С.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від податку на додану вартість, зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку та зменшення надходжень і витрат державного дорожнього фонду, а також може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від транспортного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного Кодексу України щодо пільгових умов ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 4173 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Брагарем Є.В., Юрашем С.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, запровадити повне або часткове звільнення від оподаткування митом при ввезенні на митну територію України транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702 (автобуси), 8703 (легкові автомобілі), 8704 (вантажні автомобілі загальною масою до 3,5 тони) згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них (товарна позиція 8716 згідно з УКТ ЗЕД), у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію для окремих категорій осіб (зокрема, осіб з інвалідністю або членів сім’ї особи з інвалідністю, законних представників недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, яким встановлено першу та другу групу інвалідності безтерміново, законних представників недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, яким встановлено третю групу інвалідності безтерміново та які мають право на отримання автомобіля безоплатно або на пільгових умовах відповідно до статті 26 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» і знаходяться на обліку для забезпечення автомобілем, осіб, що мають статус «Учасник бойових дій», тощо).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не передбачає додаткових видатків із бюджету на його реалізацію, водночас збалансованість бюджету на 2020 рік досягається за рахунок збільшення імпорту транспортних засобів, а доходи державного бюджету в наступних бюджетних періодах будуть плануватися з урахуванням правил розмитнення згідно з цим законопроектом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоноване у законопроекті звільнення від оподаткуванням ввізним митом транспортних засобів, що ввозяться окремими категоріями осіб, призведе до зменшення надходжень до бюджету, а оцінити обсяг недонадходжень митних платежів до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення транспортних засобів, а також характеристики транспортних засобів, необхідні для визначення розміру податків.

Необхідно зауважити, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України з 2020 року 100% ввізного мита з транспортних засобів зараховується до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з наступного дня його опублікування) не узгоджуються з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного Кодексу України щодо пільгових умов ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 4173 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Брагарем Є.В., Юрашем С.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення якості навчальної літератури (реєстр. № 3900 від 17.07.2020), внесений народними депутатами України Совсун І.Р., Бабаком С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про освіту» пропонується:

запровадити визначення навчальної літератури та встановити, що автори під час створення ними навчальної літератури мають керуватися правилами академічної доброчесності;

розширити повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки в частині організації та здійснення наукового та методичного забезпечення освіти;

визначити обов’язковим проведення центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки експертизи навчальної літератури (за визначеними ним її видами), що виготовляється за кошти державного бюджету, на предмет її відповідності вимогам законодавства;

надати право ініціювати проведення експертизи навчальної літератури, що виготовлятиметься за рахунок місцевих бюджетів, авторам (авторським колективам), розробникам, видавцям або на підставі звернення фізичних та юридичних осіб у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не призведе до збільшення видатків з державного та місцевих бюджетів, оскільки експертиза навчальної літератури вже передбачена у видатках Державного бюджету України.

Водночас, з таким твердженням не погоджується Міністерство фінансів України, відмічаючи в експертному висновку до законопроекту, що на сьогодні експертиза навчальної літератури для здобуття дошкільної освіти не проводиться, а для здобуття повної загальної середньої освіти – проводиться за рахунок видавництв.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 17.09.2019 № 1002 «Про затвердження Порядку конкурсного відбору підручників (крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників» проведення експертизи передбачено для підручників 1-11 (12) класів лише відповідно до конкурсного відбору та здійснюється на підставі договору про надання платних послуг з проведення експертизи підручника, укладеного між Експертною установою та учасником Конкурсу, а також за рахунок коштів державного бюджету для підручників, виконаних мовами корінних народів або національних меншин.

Відтак, реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на проведення центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки експертизи навчальної літератури для здобуття дошкільної та повної загальної середньої освіти. Однак, відсутність вихідних даних унеможливила визначення Міністерством фінансів України вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджету.

Водночас, прийняття законопроекту може зумовити вплив на видатки місцевих бюджетів, у разі ініціювання рішення про проведення експертизи навчальної літератури, що буде виготовлятися за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Однак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення якості навчальної літератури (реєстр. № 3900 від 17.07.2020), внесений народними депутатами України Совсун І.Р., Бабаком С.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету та може потребувати додаткових коштів з місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 111 Кримінального кодексу України щодо криміналізації дій з ініціювання, організації прийняття, прийняття (участі у прийнятті) та виконання будь-яких рішень про встановлення мінімальної пенсії та інших соціальних виплат нижче від розміру фактичного прожиткового мінімуму (реєстр. № 3723 від 23.06.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 111 Кримінального кодексу України, визнавши державною зрадою ініціювання, організацію прийняття, прийняття (участь у прийнятті) та виконання будь-яких рішень про встановлення мінімальної пенсії та інших соціальних виплат нижче від розміру фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що карається позбавленням волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно, у разі виявлення такого правопорушення застосування передбачених санкцій може зумовити необхідність збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Поряд з тим, у прикінцевих положеннях законопроекту доручається Кабінету Міністрів України невідкладно:

- подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо встановлення мінімальної пенсії та інших соціальних виплат не нижче від розміру фактичного прожиткового мінімуму та збільшення доходів і видатків;

- затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах;

- щорічно у проектах державного бюджету на наступні роки враховувати затвердження розміру мінімальної пенсії та інших соціальних виплат на рівні очікуваного фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме близько 7,9 млрд грн у місяць, які можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість на першому етапі збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за кожний місяць у сумі близько 20млрд грн, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, для встановлення розмірів соціальних допомог та пенсій, зважаючи на запропоновані розміри прожиткового мінімуму, необхідно вишукати додаткові кошти у сумі 77,5 млрд грн порівняно з обсягами, врахованими у розрахунках до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», однак у зв’язку із здійсненням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та поглибленням економічної кризи реалізацію законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечено фінансовими ресурсами.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, а також не дотримано вимоги частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що містить положення щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Крім того, запропоновані ініціативи у прикінцевих положеннях в частині змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не відповідають таким нормам Бюджетного кодексу України:

- статті 52, згідно з якою визначено вичерпний перелік підстав для внесення змін до закону про державний бюджет (зокрема, у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України від прогнозу, врахованого під час затвердження Державного бюджету України на відповідний бюджетний період);

- статті 53, згідно з якою зміни до закону про державний бюджет вносяться за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників доходів, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. При цьому факт перевиконання дохідної частини Державного бюджету України визнається на підставі офіційних висновків Міністерства фінансів України;

- статті 40, що визначає предмет регулювання закону про державний бюджет, згідно з якою законом визначається розмір мінімальної заробітної плати на відповідний бюджетний період та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення та рівень забезпечення прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період (а не розмір мінімальної пенсії та інших соціальних виплат).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 111 Кримінального кодексу України щодо криміналізації дій з ініціювання, організації прийняття, прийняття (участі у прийнятті) та виконання будь-яких рішень про встановлення мінімальної пенсії та інших соціальних виплат нижче від розміру фактичного прожиткового мінімуму (реєстр. № 3723 від 23.06.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., є таким, що має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з положеннями статей 40, 52 і 53 Бюджетного кодексу України, виключивши абзаци другий та шостий пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності

2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо механізму дистанційної форми навчання у разі настання обставин, які унеможливлюють відвідування закладів освіти (реєстр. № 4056 від 04.09.2020), внесений народними депутатами України Лабазюком С.П., Ніколаєнком А.І., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті пропонується виокремити форму дистанційного навчання під час обставин, які унеможливлюють відвідування закладів освіти (як особливу організацію освітнього процесу поза межами освітнього закладу та в умовах віддаленості учасників під введення режиму надзвичайної ситуації, надзвичайного стану або карантину), механізм реалізації якої передбачає взаємодію між суб’єктами дистанційного навчання (учнями, педагогічними працівники) за допомогою засобів аудіо-, відеоконференції та (або) можуть використовувати спеціальні електронні освітні ресурси (платформи, програмне забезпечення).

Впровадження такої законодавчої ініціативи зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, насамперед на забезпечення та облаштування всіх шкіл (педагогічних працівників) комп’ютерною технікою відповідної якості та підключенням до мережі Інтернет для використання технологій дистанційного навчання.

При цьому з приводу фінансового забезпечення реалізації законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначається, що законопроект не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України, оскільки необхідні субвенції закладені у діючому державному бюджеті та у проекті на наступний рік, відтак корегування потребуватиме лише порядок використання таких коштів.

Тому, у прикінцевих положеннях законопроекту Кабінету Міністрів України доручається «врахувати при підготовці проекту закону про Державний бюджет України на 2021 рік в частині освітніх субвенцій необхідність обладнання шкіл комп’ютерною технікою та підключення до мережі Інтернет для забезпечення педагогічних працівників засобами для проведення дистанційного навчання під час обставин, які унеможливлюють відвідування закладів освіти».

Слід відмітити, що у Бюджетному кодексі України, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та у проекті Закону про Державний бюджет України на 2021 рік відсутній термін «освітні субвенції». Бюджетне законодавство містить положення щодо надання з державного бюджету місцевим бюджетам освітньої субвенції, субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами та інших субвенцій у сфері освіти, що призначені на конкретну мету. Зокрема:

1) у статті 103-2 Бюджетного кодексу України серед іншого встановлено:

– освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників визначених закладів загальної середньої освіти та інших закладів освіти (в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти);

– залишки коштів за освітньою субвенцією на кінець бюджетного періоду зберігаються на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді з урахуванням цільового призначення субвенції та на оновлення матеріально-технічної бази зазначених у цій статті кодексу закладів освіти державної та комунальної власності (тобто за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування);

2) у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачені субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, зокрема на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа», реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів», порядок та умови надання яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також звертає увагу, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, однак відсутність вихідних даних (зокрема, щодо кількості осіб, які потребують дистанційної форми здобуття освіти, педагогічних працівників, які будуть залучені до освітнього процесу) унеможливила визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів. Разом з тим, Мінфін вказує на невідповідність запропонованих положень щодо спрямування освітніх субвенцій на здійснення заходів із забезпечення шкіл комп’ютерною технікою та доступом до мережі Інтернет встановленій законодавством меті надання освітньої субвенції.

Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо механізму дистанційної форми навчання у разі настання обставин, які унеможливлюють відвідування закладів освіти (реєстр. № 4056 від 04.09.2020), внесений народними депутатами України Лабазюком С.П., Ніколаєнком А.І., Івченком В.Є. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань освіти, науки та інновацій при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статті 103-2 Бюджетного кодексу України, виключивши абзац четвертий пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

Опосередкований:

2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (реєстр. № 4241 від 21.10.2020), внесений народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є врегулювання правовідносин, що виникають під час врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав споживачів-боржників та обмеження доступу до ринку потенційно недобросовісних колекторів.

Законопроектом, серед іншого, шляхом внесення змін до статті 41-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» пропонується посилити відповідальність за порушення прав споживачів, а саме запровадити штрафні санкції за:

недотримання встановлених законодавством вимог до взаємодії зі споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог до етичної поведінки), – у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

залучення до врегулювання простроченої заборгованості юридичної особи, не включеної до Реєстру колекторських компаній, – у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

недотримання встановлених законом вимог до договору про споживчий кредит – у розмірі від 3000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, у разі виявлення таких порушень можуть збільшитися доходи державного бюджету від штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету поточного бюджетного періоду та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Загалом Мінфіном законопроект підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості» (реєстр. № 4241 від 21.10.2020), внесений народними депутатами України Василевською-Смаглюк О.М., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.29. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо забезпечення прозорості та відкритості діяльності місцевих рад та інших суб’єктів владних повноважень (реєстр. № 4257 від 23.10.2020), внесений народними депутатами України Цабалем В.В. і Лозинським Р.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до частини першої статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме пропонується встановити відповідальність за несвоєчасне оприлюднення, оприлюднення не в належному форматі, неповної або недостовірної інформації, обов’язкове оприлюднення якої передбачено законами України «Про доступ до публічної інформації», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», «Про відкритість використання публічних коштів» та «Про запобігання корупції» (у чинній редакції встановлена відповідальність лише за неоприлюднення відповідної інформації), та збільшити суму штрафів за такі порушення від 125 до 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у чинній редакції – від 25 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, застосування відповідного положення законопроекту може зумовити збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо забезпечення прозорості та відкритості діяльності місцевих рад та інших суб’єктів владних повноважень (реєстр. № 4257 від 23.10.2020), внесений народними депутатами України Цабалем В.В. і Лозинським Р.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я нації (реєстр. № 4114-1 від 05.10.2020), поданий народним депутатом України Торохтієм Б.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», якими, зокрема, поширюються заборони і обмеження щодо продажу тютюнових виробів на електронні сигарети та рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація призведе до зменшення вживання тютюнових виробів і електронних сигарет та покращення контролю за їх обігом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме у поточному та наступному бюджетних періодах на показники бюджетів.

Разом з тим, слід відмітити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону (до якої законопроектом вносяться зміни щодо заборони продажу електронних сигарет) до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 6800 гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я нації (реєстр. № 4114-1 від 05.10.2020), поданий народним депутатом України Торохтієм Б.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я нації (реєстр. № 4114-2 від 05.10.2020), поданий народним депутатом України Дануцою О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

надати визначення поняттям «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням», «спеціалізоване місце роздрібної торгівлі тютюновими виробами», «спеціалізований відділ з роздрібної торгівлі тютюновими виробами», «спеціалізований магазин з роздрібної торгівлі тютюновими виробами»;

запровадити ліцензування на роздрібну торгівлю тютюновими виробами у місці торгівлі, спеціалізованому місці торгівлі, спеціалізованому відділі і спеціалізованому магазині;

збільшити плату за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами у місці торгівлі на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат, що знаходиться у місці торгівлі до 8000 грн, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – до 2000 грн на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат, що знаходиться у місці торгівлі;

запровадити плату за ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами у спеціалізованому місці торгівлі, спеціалізованому відділі і спеціалізованому магазині – 2000 гривень на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат, що знаходиться у місці торгівлі, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, – 500 гривень на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат, що знаходиться у такому місці торгівлі;

встановити термін дії ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами у спеціалізованому місці торгівлі, спеціалізованому відділі і спеціалізованому магазині строком 10 років;

заборонити:

- реалізацію тютюнових виробів у приміщеннях, де реалізуються вироби дитячого асортименту і продукти харчування (крім спеціалізованих відділів, спеціалізованих магазинів і автозаправних станцій);

- реалізацію тютюнових виробів у спеціалізованих магазинів особам, що не досягли 18 років. Продавець спеціалізованого магазину зобов'язаний отримати у покупця, який купує тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку;

- розміщення тютюнових виробів, упаковок тютюнових виробів та макетів тютюнових виробів у місцях роздрібної торгівлі таким чином, щоб вони були видимі поза межами місця роздрібної торгівлі або споживачам всередині місця роздрібної торгівлі, за виключенням показу продавцем конкретного тютюнового виробу окремому споживачу віком від 18 років на його вимогу (крім спеціалізованих місць торгівлі, спеціалізованих відділів і спеціалізованих магазинів);

- розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40 см на 30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них (крім спеціалізованих магазинів).

запровадити фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:

- неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги реалізації та обігу тютюнових виробів у спеціалізованому місці роздрібної торгівлі, спеціалізованому відділі – у розмірі 8000 грн, повторно протягом календарного року – у розмірі 16000 грн;

- порушення вимог до роздрібної торгівлі тютюновими виробами у спеціалізованому відділі, спеціалізованому магазині – у розмірі 8000 грн, повторно протягом календарного року – у розмірі 16000 грн;

заборонити розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація призведе до зменшення вживання тютюнових виробів і суттєво покращить контроль за їх реалізацією в роздрібних мережах.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету в результаті збільшення плати за ліцензію на торгівлю тютюновими виробами у неспеціалізованих місцях торгівлі.

Разом з тим, слід відмітити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону (до якої законопроектом вносяться зміни щодо розширення відповідних заборон) до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 6800 гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я нації (реєстр. № 4114-2 від 05.10.2020), поданий народним депутатом України Дануцою О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від плати за ліцензії залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (реєстр. № 4255 від 23.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується встановити, що у разі задоволення позову суб’єкта владних повноважень витрати на сплату судового збору стягувати з відповідача, а при частковому задоволенні позову розподіляти між сторонами пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету та місцевих бюджетів, водночас прийняття законопроекту дозволить зменшити фінансове навантаження на державний бюджет внаслідок сплати коштів до бюджету стороною – відповідачем, не на користь якої прийнято судове рішення, пропорційно задоволеним вимогам (за 2018–2019 роки, без урахування справ, щодо яких судове провадження триває, сума коштів, що могла би бути вже повернута до державного бюджету, на цей час становить більше 1,1 млн грн).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету і здійснюватиметься в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на утримання органів влади та місцевого самоврядування

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (реєстр. № 4255 від 23.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків бюджетів на сплату судового збору залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020» (реєстр. № 4309 від 03.11.2020), внесений народними депутатами України Монастирським Д.А., Михайлюк Г.О., Міньком С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної політики.

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, доповнивши статтю 172-6 новимичастинами п’ятою, шостою та сьомою, встановивши адміністративну відповідальність за:

подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, шляхом накладання штрафу від 2 500 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом накладення штрафу в розмірі 2 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік;

вчинення дій службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище або якщо такі дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, шляхом накладення штрафу від 5 000 до 7 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, при цьому метою законопроекту є встановлення адміністративної відповідальності за декларування недостовірної інформації або за неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та додаткового фінансового забезпечення.

Водночас реалізація положень законопроекту щодо встановлення адміністративної відповідальності шляхом накладання відповідних штрафів може призвести до збільшення доходів державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв’язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020» (реєстр. № 4309 від 03.11.2020), внесений народними депутатами України Монастирським Д.А., Михайлюк Г.О., Міньком С.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної політики.

Голосували: «за» – 20 , «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

https://budget.rada.gov.ua/news/Diyalnist_Komit/Protokoly_9skl/76592.html

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №64 від 25.11.2020

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти