СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

 

14 грудня 2020 року

 

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені. Володимире Володимировичу, підтвердьте, будь ласка, наявність кворуму.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Кворум є. Присутні більше половини народних депутатів членів комітету.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Кворум є, засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Цабаля Володимира Володимировича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Чи є пропозиції?

Шановні колеги, прошу визначитись щодо запропонованого проекту порядку денного та проголосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за, колеги? Проти? Утримались? Троє не голосували, решта – за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Перше питання. Про підготовку до другого читання законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу (№ 4100-д).

Слово надається голові підкомітету Кузбиту Юрію Михайловичу. Будь ласка.

 

КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Юрію Юрійовичу.

Шановні колеги, щодо законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу (4100-д) слід проінформувати. Законопроект було прийнято в першому читанні 5 листопада, у відведений термін надійшли пропозиції, що узагальнені в порівняльній таблиці, їх 450. Опрацювання таких пропозицій відбулось у підкомітеті та робочою групою за участі фахівців Мінфіну, Мінрегіону, Рахункової палати, Асоціації міст.

За підсумками проведеної роботи вам роздано порівняльну таблицю з проектом попередніх висновків. Згідно з положеннями, що пропонуються врахувати, зокрема врегульовано питання, пов’язані з законами 907 та 1009 щодо окремих питань з формування і виконання місцевих бюджетів на новій територіальній основі та заходів щодо діяльності в нових умовах органів місцевого самоврядування і райдержадміністрацій, відновлено положення щодо формування бюджетів районів у містах та збережено чинну структуру місцевих бюджетів і бюджетної системи, уточнено строки подання пропозицій щодо розподілу коштів ДФРР за інвестиційними проектами і програмами, включено до джерел надходжень державного дорожнього фонду концесійні платежі, що сплачуються в разі будівництва та експлуатації автомобільних доріг загального користування на умовах концесії.

Найбільш дискусійним виявилось питання зарахування 13,44 відсотка акцизного податку з пального до місцевих бюджетів. Як компроміс. зважаючи, що акцизний податок є джерелом наповнення дорожнього фонду і такі кошти мають цільове призначення, знайдено рішення врегулювати таке питання в Законі "Про Державний бюджет на 2021 рік" шляхом розподілу 40 процентів обсягу субвенції на дороги між бюджетами місцевого самоврядування, виходячи з протяжності вулиць і доріг комунальної власності.

Загалом пропонується підтримати висновки, підготовлені в підкомітеті, та підтримати таке рішення комітету: рекомендувати Верховній Раді проект Закону за реєстраційним номером 4100-д прийняти в другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту, з урахуванням внесення необхідних техніко-юридичних і редакційних правок за результатом прийняття зазначеного законопроекту.

Дякую. Прошу підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається Міністру фінансів Марченку Сергію Михайловичу.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний головуючий, шановні народні депутати! Даний законопроект системно пов'язаний з проектом Закону України про Державний бюджет на 2021 рік. Законопроектом пропонується внесення змін до ряду положень Бюджетного кодексу в частині унормування окремих питань формування та виконання державного і місцевих бюджетів. Зокрема пропонується унормувати питання розмежування доходів і видатків між бюджетами районів і територіальних громад та врегулювання основ міжбюджетних відносин у зв'язку з новим адміністративно-територіальним устроєм; визначення державних гарантій на портфельній основі та запровадження механізму можливості надання таких гарантій; запровадження автоматичного механізму повернення коштів помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів; проведення операцій із залученням казначейством коштів ВКР (?) для покриття тимчасово касових розривів загального фонду державного бюджету; надання Мінфіну права на здійснення правочинів з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж.

Законопроект доопрацьовано до другого читання Комітетом Верховної Ради з питань бюджету за участі Мінфіну. Пропонується також уточнений напрямок спрямування коштів державного фонду регіонального розвитку, визначення додаткових джерел формування державного дорожнього фонду, спрямування до спецфонду держбюджету коштів від реалізації надлишкового озброєння і військової спеціальної техніки, уточнення назви фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, унормування залучення казначейства з погодженням з Мінфіном на поворотній основі коштів єдиного казначейського рахунку та інші питання, важливі для забезпечення реалізації бюджетної політики.

Оскільки положення законопроекту 4100-д пов'язані з проектом Закону про Державний бюджет та спрямовані на його виконання, прошу підтримати.

Дякую за увагу.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є питання до доповідачів? Прошу, Володимире Володимировичу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги! Я подав близько 20 правок до проекту, до другого читання, тут зміни Бюджетного кодексу. Деякі мої правки були підтримані спочатку на підкомітеті, а потім, я так розумію, вже при повторному розгляді не були проглянуті. Я зараз не буду концентруватися на всіх 20 правках, я їх всі в залі буду кожну піднімати, але зараз концентруюсь на двох конкретних правках, які стосуються бюджетного вирівнювання.

Всі ми знаємо, що у нас з 2015 року існує система, така "зрівнялівка", коли в нас дуже, скажемо так, "соціалістично" працює бюджетне вирівнювання, коли громади, які заробляють багато, немотивовані заробляти більше, бо у них 50 відсотків забирається вище коефіцієнту 1,1. А громади, які не  спроможні, також не мають мотивації заробляти більше грошей, бо їм 80 відсотків компенсується з державного бюджету.

Я подав відповідні правки, щоб не наступного року, щоб не розвалювати бюджет, а через рік, щоб ці коефіцієнти переглянути, щоб з'явилась мотивація для більш спроможних громад заробляти більше грошей, бо вони будуть знати, що ці гроші не заберуть, а для менш спроможних громад також заробляти більше грошей, бо вони будуть знати, що держава не компенсує їх. Відповідно ці правки передбачали, що це має запрацювати через рік, щоб громади могли підготуватись. Це правка № 313 і 318. Я наполягаю на голосуванні цих правок, я вважаю, що це європейська система, яка відповідає, скажемо так, розвитку фінансової спроможності місцевих громад і вона посилює місцеве самоврядування, децентралізацію в плані самодостатності громад з точки зору їх бюджету. Тому ці правки я прошу підтримати. На всіх інших правках на комітеті я наполягати не буду.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ви пропонуєте поставити на голосування?

 

ЦАБАЛЬ В.В. Пропоную поставити на голосування.

 

КРУЛЬКО І.І. Там по черзі ж. Може, по номерах поправок?

 

ЦАБАЛЬ В.В. 313.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу Мінфін прокоментувати цю правку.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ви знаєте, питання вирівнювання податкоспроможності громад, ми вважаємо, що це більш складне питання, ніж просто… І потребує більшої дискусії. Тому що якщо ми хочемо стимулювати депресивні території для розвитку, ми можемо це робити, але маємо розуміти, що якщо ми їм недофінансуємо певну суму, це призведе до того, що у нас є заборгованість по заробітній платі, і при мережі, яка не скорочується, ця заборгованість має бути компенсована з державного бюджету. Тому ці речі мають бути ретельно прораховані, і ми не вважаємо на даному етапі за можливе підтримати вашу правку, хоча в цілому ми готові до цієї дискусії, якщо вона буде із залученням депутатського корпусу, в майбутньому дозволить нам збалансувати і більш рівномірно розподіляти податок з доходів фізичних осіб.

Дякую за увагу.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Дякую, пане Міністр фінансів. Невеличкий коментар. Я повністю з вами згодний, що це дуже комплексне питання і воно не вирішується в такий простий спосіб. Насправді причина, чому я подав ці правки, вона якраз полягає в тому, що і минулого, і позаминулого року, коли піднімалась ця дискусія, річ йшла про те, що це питання комплексне і його треба протягом року доопрацьовувати. І, на жаль, як з об'єктивних, так і суб'єктивних причин це комплексне вирішення так і не було знайдено ні минулого року, ні цього року. Тому я дуже вдячний, що ви зараз кажете про те, що треба комплексно розглядати. Я надіюсь, що навіть якщо ці правки не будуть прийняті, що цього року нарешті Міністерство фінансів, Мінрегіону також, скажемо так, не забудуть нарешті і переглянуть це питання.

Додатково, якщо правки не будуть підтримані, я подав відповідний законопроект, який до другого читання можна буде доопрацювати вже більш комплексно.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставиться на голосування запропонована Володимиром Володимировичем правка. Прошу її ще раз повторити.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Правка 313.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Всі бачать, що за правка? Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? 7 – за, 12 – утримались. Рішення не прийнято.

І правка 318. Така сама, тільки стосується вже міст і селищ (попередня областей стосувалась).

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу голосувати. 

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Проти? Утримались? 8 - за. Утрималися – 10.

Рішення не прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є питання, пропозиції по Бюджетному кодексу?

Прошу.

 

ШПАК Л.О. Це прохання Національної академії наук: саме цю правку 432 подали представники нашого комітету освіти, і, відповідно, в чому саме тут є питання? Наукові установи, що знаходяться у віданні Національної академії наук України, відповідно завжди у нас відчувають хронічне недофінансування, і достатньо важко їм розвиватися. Ми вже не говоримо про якісь наукові обладнання, сучасну техніку і так далі.

Але в чому саме питання? Питання в тому, що у них є певні якісь відходи щодо брухту, цього старого обладнання, дорогоцінні метали, які вважаюся брухтом, відходами і так далі, їх небагато. І відповідно вони ці метали реалізовують. Яка пропозиція? Пропозиція в тому, щоб залишити ці кошти саме в Національній академії наук.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу Міністерство фінансів прокоментувати цю правку.

 

МАРЧЕНКО С.М. Міністерство фінансів не підтримує цю правку, оскільки зазначені кошти є бюджетоформуючими, вони забезпечені надходженнями до загального фонду, і ми не вбачаємо за можливе, яким чином Національна академія наук може впливати на збір чи з брухту кольорових металів чи інших, тобто ми не бачимо тут прямого зв'язку між Національною академією наук і конкретним джерелом наповнення цих коштів.

 

ШПАК Л.О. ... (без мікрофону) відповідно це не перевищує 50 мільйонів, якщо взяти взагалі ... (без мікрофону) Але питання в тому, що саме це може бути якесь старе обладнання, яке списано, воно залишається. Там щось саме є з дорогоцінних металів, це здається як саме брухт, тобто це не те, що вони є там посередниками, це не те, що вони саме десь реалізовують щось, а це просто ті відходи, які на сьогодні у них залишаються. І там сума достатньо мізерна.

 

КІССЕ А.І. (Виступ російською мовою) Я хочу поддержать коллегу. Тогда давайте найдем 50 миллионов из бюджета и окажем им финансовою поддержку. Мы думаем об Академии наук Украины или нет?  Я считаю, что поправка как раз даст возможность урегулировать частично финансовые проблемы соответствующей академии. И прошу коллег поддержать данное предложение, которое внесено 10 или 12 нашими коллегами народными депутатами.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, Сергій Бабак.

 

БАБАК С.В. Сергій Бабак, голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Шановні колеги, в Національній академії наук знаходиться дуже багато обладнання, яке залишилось іще з радянських часів. Воно вже давно вийшло зі свого ладу, воно банально розкрадається в самій Академії наук. Як би це сумно не звучало, але насправді так і є.

Мова йде про те, що зараз всі кошти, які від збуту цього обладнання або лому, як би воно там не називалося, воно йде зараз повністю до державного бюджету України. Тому Національна академія наук, на жаль, не  хоче збувати цю свою стару апаратуру і цей брухт металу, який насправді коштує невеликі гроші, як правильно сказала колега. Але питання в тому, що якщо ці кошти залишаться в Національній академії наук, то вони нарешті зможуть позбутися від старого обладнання і купити собі якесь нове обладнання, для того щоб не витрачаючи бюджетні кошти, направити їх на розвиток і оновлення свого науково-місткого обладнання.

Тому я дуже прошу комітет підтримати цю правку, тому що вона насправді важлива.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, якщо дозволите. Дивіться, в чому ситуація. Це, по-перше, є абсолютно нересурсна норма, нересурсна. Чому? Тому що за 30 років незалежності України в Академії наук, а Академія наук наша має 102 роки, дійсно накопичилась велика кількість майна. Велика кількість його облікована, велика кількість його не облікована. Академія має дуже давні традиції. І відповідно що зараз відбувається? Я спілкувався також з керівництвом Академії наук України. Що вони кажуть? Якщо зараз вони це майно реалізують, а воно є в їхній власності, то кошти йдуть куди? В державний бюджет України. Я навіть вважаю, що перебільшена сума – 50 мільйонів. Вона перебільшена і вона не буде реалізована за один рік. Але це будуть кошти, за які дійсно Академія наук, яка хронічно недофінансовується, зможе використати ці кошти на обладнання. Це не піде на зарплати, це не піде на доплати, це піде на те, щоб вони хоч трошки осучаснили те обладнання, яке мусить бути в Академії наук, тому що у нас наука, на жаль, в Україні фінансується за залишковим принципом.

Якщо вони бачать механізм для того, щоб наповнити спецфонд і потім з цього спецфонду закупити обладнання для наших наукових установ, то це найменше, що ми можемо для них зробити. Бо якби ми сьогодні на Комітеті з питань бюджету розглядали питання про те, щоб надати Академії наук фінансування в 10, 20, 30 мільярдів гривень, для того щоб у нас наука була хоча би на рівні найбідніших європейських країн, так ми навіть їм кажемо: те, що у вас там валяється, ви не маєте права продати. А якщо продасте, то ви з цього нічного не отримаєте. Чи це справедливо? Це ж їхнє майно, їхня власність, яка накопичилась роками, десятиліттями.

Тому я пропоную дійсно зробити таке виключення і дати можливість Академії наук позбутися "хламу", який у них є, і за той "хлам" купити хоч щось сучасне. Можливо, вони кілька лабораторій зможуть побудувати і ці лабораторії будуть працювати на Україну. Тому я пропоную, щоб ми підтримали поправку, яку подав ряд співавторів, в тому числі голова Комітету з питань освіти і науки. Я буду за це голосувати. Я вважаю, що ми хоч щось можемо зробити для української науки. Якщо ми можемо зробити більше, давайте проголосуємо більше. Але, дивлячись на проект бюджету, ми розуміємо, що це неможливо. Так давайте  хоч це зробимо.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу Міністра фінансів свою позицію озвучити.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я просто хочу, щоб ми розуміли, що після голосування за Бюджетний кодекс буде дискусія по бюджету. Якщо ми зараз пропонуємо правки, які можуть вплинути на дохідну частину, ми маємо це враховувати одразу в бюджеті, якщо зараз ви підтримуєте цю правку. Тому я пропоную зняти відразу по загальному фонду, а це Національній академії наук 50 мільйонів гривень.

 

КРУЛЬКО І.І. А звідки ми знаємо, що це 50 мільйонів?

 

МАРЧЕНКО С.М. Тому що була озвучена сума в 50 мільйонів.

 

КРУЛЬКО І.І. Я вважаю, що там взагалі 300 тисяч.

 

МАРЧЕНКО С.М. Це буде справедливо. Тому що ми зараз додали між першим і другим читанням по загальному фонду 1,2 мільярда, знімемо 50 мільйонів, може, треба рахувати, візьмемо паузу, будемо думати, яку суму ми маємо тепер зняти з загального фонду. Ми ж маємо збалансований бюджет приймати. Якщо ми зараз намагаємося ці правки внести, ми маємо розуміти наслідки.

 

КРУЛЬКО І.І. Сергію Михайловичу, дозвольте. Ви знаєте, я, до речі, хочу сказати, що у нас дуже професійний Міністр фінансів насправді, я хотів би це відмітити. Але я хотів би в даному випадку сказати одну річ, Сергію Михайловичу, ці кошти у нас не знаходяться в дохідній частині бюджету. Вони не є в загальному фонді бюджету, тому що Національна академія наук як 30 років не продавала цей "хлам", так ще 30 років може його не продавати, він буде там знаходитися. І державний бюджет не отримає нічого. А так ви, навпаки, зекономите кошти державного бюджету загального фонду, щоб додатково не надавати… (Шум у залі)

Так от, я кажу, що в такий спосіб ми економимо кошти бюджету, не будемо в наступні періоди додатково фінансувати обладнання для академії наук, тому що вони його вже закуплять за оці кошти, які поки що віртуальні, їх не існує, а ми, може, зробимо механізм і подивимося, скільки Національна  академія наук зможе, просячи про цю поправку, зможе реалізувати і зробити щось корисне для себе і для країні, от і все. Це нормально. Це не ресурсна історія.

 

МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, шановний Юрію Юрійовичу, дійсно у нас Сергій Михайлович фахова людина, той міністр, якого ми поважаємо, він дійсно оперує цифрами, і я думаю, що ми в бюджетному комітеті розуміємо, що все-таки якщо прийшов до нас Сергій Віталійович і пропонує якийсь компроміс, то, Сергію Михайловичу, в принципі, ви назвіть цифру, на яку ви згодні збалансувати бюджет в цьому напрямку, і ми проголосуємо. Запропонуйте. В принципі, рішення ми підтримуємо, але щоб не розбалансувати бюджет, запропонуйте цифру, яка … (Шум у залі)

Моє прохання: все-таки підтримати колег і з комітету, і з бюджетного комітету і підтримати це рішення.

 

(Шум у залі)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?

 

НЕВІДОМИЙ В.І. Немає. Ми будемо проводити аудит майна якраз у цьому році і подивимося і перевіримо це і все.

 

КРУЛЬКО І.І. От Рахунковій палаті ми доручаємо перевірити.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставиться на голосування…Прошу.

 

ШПАК Л.О. Там 432-а правка комплексна. Там є 2 поправки, тому треба голосувати за частину, що стосується Національної академії наук. Там є 2 позиції.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 432-а в частині Академії наук.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу правку ще раз. Озвучте правку.

 

ШПАК Л.О. Це саме 13-й пункт, доповнити розділ пунктом 47.1 такого змісту: установити, що в 2021 році, в 2023 роках кошти, отримані установами та організаціями, що перебувають у віданні Національної академії наук України, за здані у вигляді брухту і відходів золото, срібло, платина, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, що відповідно до пункту 54 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України підлягають спрямуванню до Державного бюджету України, залишаються в розпорядженні таких установ та організацій та використовуються ними виключно на проведення своєї основної статутної діяльності. У зв’язку з цим пункти 12, 14 вважати відповідно пунктами 14, 16.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставлю на голосування озвучену пропозицію.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Тримайте тільки руки. Проти? Утримались? Троє утримались. 18 – за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю Ще хтось хоче висловитись? Прошу.

 

СЛОБОЖАН О.В. Доброго дня, шановний пане голово, шановні народні депутати. Олександр Слобожан, виконавчий директор Асоціації міст України.

До проекту Бюджетного кодексу подано 50 поправок, які стосуються збереження місцевого акцизу з пального: від 114 до 123-ї поправки, від 147-ї до 155-ї поправки, 115, 192 і від 156-ї, 418 до 425-ї. Всі вони стосуються іншого механізму, ніж запропонований Урядом, це загальний фонд як компенсатор вилучення тих втрат і по Єдиному податку, і по оренді майна, і по втратах сплати за землю, і по нерухомості, інших, інших, інших.

Ми просимо все-таки залишити місцевий акциз в загальному фонді, дозволивши в умовах пандемії більш вільно використовувати кошти громадам безпосередньо. Чому поправка по спеціальному фонду не спрацює, тому що, якщо ви подивитесь додатки до Закону "Про Державний бюджет", ці кошти вже в повному обсязі розподілені на 2021 рік між ОДА.

По-друге, цей порядок буде залежати виключно від волі Міністерства фінансів і тому ми вважаємо, що громади не отримають ці кошти. Тому просимо підтримати, тут безліч поправок, і все-таки залишити той механізм, який ви залишали як народні депутати в минулому році на загальному фонді місцевих бюджетів.

Дуже дякуємо і просимо врахувати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу Міністерство фінансів прокоментувати цю інформацію.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми дуже поважаємо позицію Асоціації міст України, але я перефразую, що хоче Асоціація міст України. Зараз в цій редакції, яка зараз є, пропонується розподілити 8,8 мільярда гривень. Асоціація міст пропонує залишити це на рівні 7,5. Тобто 1,3 мільярда гривень громади не отримують. Олександре, правда ж?

 

СЛОБОЖАН О.В. Ми це говоримо для стенограми, щоб потім перевірити…

 

МАРЧЕНКО С.М. Звичайно, звичайно. Ми все перевіримо. Я просто кажу, що ми не можемо врахувати і те, й інше. Ми запропонували механізм, який досить чітко розподіляє субвенцію для ОТГ відповідно до протяжності доріг. Це те саме. Варіант з акцизним збором - сума менша, розподіл непрозорий і отримують тільки ті громади, які мають відповідне це… Тому ми пропонуємо, у нас в бюджеті є "Прикінцеві положення", які пропоную внести в такій редакції: "Встановити, що у 2021 році як виняток з положень статті 103.1 Бюджетного кодексу України 40 відсотків загального фонду субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту, утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць, доріг комунальної власності в населених пунктах, визначених для відповідного обласного бюджету в додатку 6 до цього закону, розподіляються між відповідними бюджетами територіальних громад залежно від проектності, протяжності вулиць і доріг комунальної власності у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня 2021 року у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України". Це те, що пропонується і те, що підтримано, я думаю,  сподіваюсь, буде бюджетним комітетом.

 

КРУЛЬКО І.І. Якщо дозволите, з цього приводу. Ось дивіться, шановні колеги, що ми обговорюємо. Це реально ресурс місцевих бюджетів, так? Пункт № 1. Ми коли робили децентралізацію, розказували місцевим бюджетам, що вони заживуть, як у Бога за пазухою, у них все буде класно. У них будуть доходи, вони не будуть знати, куди тратити гроші. Вони от просто будуть в цьому купатися. Потім їм потихеньку почали скидати зобов'язання. Спочатку  дитячі садочки, медичні заклади, освітні заклади (школи), всю культуру - все скинули. Потім сказали, тепер дивіться, технічні працівники - ви будете платити, а вчителям буде платити державний бюджет поки. І отак потихеньку-потихеньку у них з'явилось дуже багато зобов'язань і дуже мало доходів. І кожного року ми в цьому комітеті влаштовуємо просто "битву титанів" за те, щоб лишити тим місцевим бюджетам те, щоб вони виживали. Правда? Правда.

Тепер давайте розберемося з акцизом. Це дуже важлива тема. Чи справедливо, щоб акциз ішов на те, щоб ремонтували дороги? Справедливо. Треба це? Треба. І завжди є дві сторони медалі. Тому що я вам скажу також мою позицію, що я в попередні роки на це звертав увагу на бюджетному комітеті не один раз, коли у нас є різні громади, у нас є громади, яким повезло бути  на трасі і в них є заправка, а є багато громад, яким просто не повезло. Ну такі вони є. Так що, їм не треба ремонтувати дороги? Їм не треба робити вулиці і так далі?

В чому тут є нюанс? Я згоден з Асоціацією міст тут в одному, що раніше ці кошти зразу розщеплялися і йшли напряму на місцеві бюджети. Зараз цим механізмом, який, з одного боку, є більш справедливим, бо він стосується всіх громад - і там, де є заправки, і там, де немає, це ж чесно, всі ж мають бути в рівних умовах, але він іде не відразу, а він буде визначатися відповідно до рішення Кабінету Міністрів України. Ось тут є нюанс. Тут є нюанс. І я вважаю, що це є найбільша проблема, тому що дійсно може включитися ручний механізм, коли місцеві бюджети не одразу будуть отримувати їхні кошти. Єдиний нюанс. А от те, що зараз ми переходимо на справедливу систему, коли стосується і тих, у яких є заправки, і тих, у яких немає, я вважаю, що це правильно. Дороги комунальні треба робити всім і підтримувати місцеві бюджети треба скрізь.

І я, до речі, хочу сказати до честі бюджетного комітету, дуже добре, що ми хоч добилися того, щоб взагалі цей акциз лишився,  тому що ми стояли на порозі того, що акцизу не було. Прочитайте бюджет в першому читанні і ви побачите, що його не було зовсім. Зараз все-таки ми його повернули, але механізм змінили. Подивимося в цьому році, як він буде працювати. Це краще, ніж взагалі нічого, але це гірше, ніж те, що було раніше, коли напряму місцеві бюджети ці кошти отримували. Це мій коментар стосовно цієї поправки.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Є ще у кого щось добавити? Так, прошу, прошу.

 

СЛОБОЖАН О.В. Дякую, Юрію Юрійовичу.

Так, колеги, власне важко щось додати після спічу Івана Крулька, але все ж таки хочу від пана міністра почути кілька відповідей. Ми розуміємо, що дійсно такий підхід справедливий, але так само треба чесно казати, що різниця загального фонду і спеціального фонду в тому, що з загального фонду, в тому числі зараз, закупається кисень, закупається інсулін, здійснюється доплата вчителям, здійснюється доплата медикам і подібні речі. Крім того, ми розуміємо, що зараз місцеві бюджети недоотримають через пільги для бізнесу, які ми з вами ухвалили і вони були потрібні.

Питання просте (компенсаторів немає): за рахунок чого ці недоотримані кошти прийдуть в місцеві бюджети, і як ви вбачаєте перекривати цю діру, якщо акцизи з пального не будуть в загальному фонді?

 

МАРЧЕНКО С.М. Я вам відповім дуже просто. Є рівні правила гри для всіх – горизонтальне вирівнювання, коли у нас ті, хто отримують більше, в загальний котел дають кошти, вони так званий платять реверс, всі інші отримують дотацію додаткову. Зараз ця формула працює для всіх. Окремі громади чомусь вирішили, що вони мають привілейоване право розподіляти ці кошти. Якщо так, окей. Є соціально-економічна субвенція. Будь ласка, депутати можуть допомогти цим громадам. Чому ні? Чому вони отримали привілейоване право? Тому що у них заправка? У мене запитання до вас: що ви підтримуєте? Чи там хворіє більше людей?

 

СЛОБОЖАН О.В. Відповідь на питання буде з приводу компенсаторів?

 

МАРЧЕНКО С.М. Ні, я запитую.

 

СЛОБОЖАН О.В. Ні-ні, я ж запитав, ви відповідь не дали.

 

МАРЧЕНКО С.М. Є логіка…

 

СЛОБОЖАН О.В. Пане міністр, ви отримали питання. Будь ласка, відповідь на запитання.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я вам зараз дам відповідь на це питання. Коли приймався Бюджетний кодекс, були "Перехідні положення", в якій частині коли він запроваджується. І, в принципі, було зрозуміло всім, що акциз на сто відсотків має формувати дорожній фонд. Так чи ні? Всі ж це знають. Зараз ви вирішуєте, що 13,44 має залишитись назавжди. Я запитую вас: чому? Перше питання. І чому саме для цих громад? 

 

СЛОБОЖАН О.В. Ну, по-перше, правки різні. Там є правки - на один рік і назавжди, їх все ж таки більше 50-и.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ні, це вже відбувається протягом 3-х років.

 

СЛОБОЖАН О.В. Дивіться, ну, це відбувається з року в рік, тому що, в тому числі, Мінфін не надає альтернативу, як все ж таки відійти від цієї несправедливості.

 

МАРЧЕНКО С.М. Так ми ж надали альтернативу в цьому році.

 

СЛОБОЖАН О.В. Дивіться, ви ж сказали, що це компроміс, який, насправді, крім Кабміну, ніхто компромісом не вважає. І все ж таки я думаю, що вирішувати буде зала поправками.

Дякую.

 

МАРЧЕНКО С.М. Я ще раз можу підкреслити, що сума коштів, яку передбачається розподіляти по тому механізму, який ми запропонували, є більшою на 1,3 мільярда гривень. Це не аргумент?

 

СЛОБОЖАН О.В. Це аргумент в тому плані, що в цьому році, в 2020 році, ви залишили і місцевий акциз, і ті громади, які не мали "пістолета", вони мали піти в дорожній фонд. Якби ви залишили  ту правку чинною, вони б сто відсотків отримали ці кошти з дорожнього фонду. Оце був би справедливий механізм. А зараз звільнення для бізнесу відбулося за рахунок коштів місцевих бюджетів. І насправді, коли прийдуть закупівлі кисню, міські голови, всі абсолютно, вимушені будуть звертатись до Мінфіну в плані коштів. Дорожній фонд компенсував тим громадам, в кого немає "пістолету", а місцевий акциз тим громадам, в кого є "пістолет". От в цьому була справедливість і в цьому був момент дорожнього фонду. А на один рік просили, ми просимо знову на один рік,  як і в минулому році, тому що якби не було ініціатив Президента по звільненню бізнесу, ми би не просили ці кошти.

 

МАРЧЕНКО С.М. Олександре, можна запитання? Яку суму коштів отримує найбагатша громада в країні?

 

СЛОБОЖАН О.В. А що значить найбагатша громада?

 

МАРЧЕНКО С.М. А я от називаю речі своїми іменами. Скільки коштів отримує, найбільше коштів при цьому розподілі в цьому році, яка громада отримує найбільше коштів розподілу щодо цієї пропозиції, яку ви маєте?

 

СЛОБОЖАН О.В. Пропозиції які?

 

МАРЧЕНКО С.М. 13,44.

 

СЛОБОЖАН О.В. Я можу вам назвати по округах народних депутатів.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ні-ні. Мені не потрібно округи, мені потрібна громада. Яка громада отримує найбільше коштів?

 

СЛОБОЖАН О.В. Одеса - 200 мільйонів.

 

МАРЧЕНКО С.М. Отлично.

 

СЛОБОЖАН О.В. По нашому механізму моя рідна Одеська громада отримує. Так вас влаштовує?

 

МАРЧЕНКО С.М. Яку суму коштів треба місту Києву?

 

СЛОБОЖАН О.В. 500 мільйонів отримає місто Київ.

 

МАРЧЕНКО С.М. Прекрасно. Ми зараз кажемо, що давайте заберемо у всіх і дамо…

 

СЛОБОЖАН О.В. Тобто це розправа над Києвом?

 

МАРЧЕНКО С.М. Це не розправа над Києвом. Це розправа над тими, в кого є кошти. Ви скажіть, за кого ви вболіваєте. Чи ви вболіваєте за Київську область, де заправки розподілені і в них є кошти з місцевих бюджетів?

 

СЛОБОЖАН О.В. Ми вболіваємо за всі 1448 громад.

 

МАРЧЕНКО С.М. А я вам пояснюю, якщо за всіх, це значить по протяжності доріг, і це буде справедливо.

 

МОЛОТОК І.Ф. В мене запитання і якраз воно може стати і відповіддю. Запитання до міністра - і якраз буде відповідь. Сергію Михайловичу, скільки в нас в цьому році було виділено мільярдів на місцеві дороги? 8 з чимось, 8 мільярдів це з копійками в цьому році. Ну приблизно. Так от, при цьому розподілі в нас та ж сама сума буде приблизно 8 мільярдів, навіть 8,8. Тобто ми тим самим даємо відповідь, що краще для місцевих бюджетів.

 

(Загальна дискусія)

 

ТРУХІН О.М. (Виступ російською мовою) Уважаемые коллеги, смотрите, у нас, во-первых, еще очень много правок, во-вторых, намного более справедливо, если всем действительно общинам, не только тем, у кого есть "пистолет", дать возможность развиваться, дать возможность в виде ресурса, а не только тем, у кого есть заправочные станции, не только тем, у кого есть акциз, и не только большим городам. Поэтому каждая община получит свой кусок в зависимости от протяженности территории, дорог, объема населения и так далее. Поэтому есть предложение перейти к голосованию.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, в нас був озвучений цілий ряд поправок, які стосуються Бюджетного кодексу і відповідного розподілення акцизу. Давайте ми підемо таким шляхом: ми можемо поставити поправку, яка зараз є в Бюджетному кодексі і яка погоджена з Міністерством фінансів, одну поправку, або можемо поставити на голосування цілий пакет поправок, які стосувались акцизу. Я все-таки пропоную поставити на голосування поправку, яка цей акциз, по-перше, зберігає, а по-друге, цей акциз розподіляється рівномірно між всіма громадами - незалежно від того, є там…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону)

 

КРУЛЬКО І.І. Ні, ми в бюджеті її залишаємо. Ми в бюджеті її залишаємо.

 

(Шум у залі)

 

КРУЛЬКО І.І. По Бюджетному  кодексу. В кого з народних депутатів України є пропозиція по голосуванню за поправку? Озвучте номери поправок, які ми маємо поставити на підтвердження.

 

ТРУХІН О.М. Шановний Іване Івановичу, є пропозиція така. Є близько 50 однотипних правок від народних депутатів, котрі стосуються одного й того ж самого.

 

КРУЛЬКО І.І. Номери озвучте.

 

ТРУХІН О.М. Або секретаріат дасть, або Слобожан може озвучити їх. Котрі стосуються - залишити акциз у розмірі 13,44 в місцевих бюджетах, є пропозиція поставити принципово цю позицію на голосування, чи залишати, чи ні, а номери поправок або пан Слобожан, або працівники секретаріату можуть озвучити.

Дякую.

 

СЛОБОЖАН О.В. Я можу озвучити поправки.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Дозвольте?

 

КРУЛЬКО І.І. Будь ласка. Задорожній. 

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Доброго вечора всім, колеги. Сьогодні, на жаль, повторюється ситуація минулого року, коли ми, об'єктивно залишивши цю поправку, лишили, мабуть, відсотків 15-20 громад взагалі без коштів на дорожній фонд. І дана пропозиція, яка зроблена урядом, я вважаю, що вона буде дійсно справедливою щодо доріг. Я можу сказати про 162 округ, в якому є громади, де немає жодної заправки, і де по дорогах, вибачте, дуже печальна історія. При цьому я згоден з колегами стосовно того, що належні компенсатори, в тому числі в боротьбі з COVID-19. І я винесу пропозицію і вважаю, що дані правки на сьогоднішній день, оскільки є компромісна пропозиція від уряду для всіх громад і при рівному розподілі, дану правку не підтримувати, а надати доручення уряду розробити механізми компенсаторні для тих громад, які недоотримають в рамках можливих втрат місцевих бюджетів від так званого локдауну. Тому що аналогічно не всі громади  рівномірно втратять від цього локдауну. Більші-менші громади по-різному від цього будуть мати втрати.

Тому враховуючи ту історію, що на сьогоднішній день місцеві дороги потребують не меншої уваги, як і національні дороги, державні дороги, залишити в тій пропозиції, яку надав уряд, я вважаю, вона компромісна, якісна і справедлива, і при цьому дати доручення уряду розробити компенсатори бюджетам місцевих громад, які втратять від можливого введення компенсаторних дій ФОПам.

Дякую за увагу.

 

КРУЛЬКО І.І. Дякую. Шановні колеги! Хто хотів би ще висловитися з цього питання? Будь ласка.

 

ГРИШИНА Ю.М. У мене по інших двох правках, можна?

 

ТРУХІН О.М. (Виступ російською мовою) Юля, огромная просьба. Давай мы закончим этот вопрос, и если будут другие...

 

ГРИШИНА Ю.М. Хорошо.

 

ТРУХІН О.М. Спасибо. Є пропозиція перейти до голосування, Іване Івановичу.

 

(Загальна дискусія)

 

СЛОБОЖАН О.В. Озвучувати поправки, номери, чи… 

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Одну, яка сигнальна…

 

СЛОБОЖАН О.В. Тоді ми озвучуємо пропозицію пана Рубльова Вячеслава -  117-а і 147-а. Він тут присутній безпосередньо.

117-а і 147-а – Рубльов.

 

(Загальна дискусія)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще раз, яку правку ви просите на підтвердження?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 117-а і 147-а пана Рубльова.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. А де пан Рубльов?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чого вона стосується?

 

СЛОБОЖАН О.В. Збереження місцевого акцизу з пального в загальний фонд місцевих бюджетів.

 

(Загальна дискусія)

 

ТРУХІН О.М. (Виступ російською мовою) Я прошу прощения. А кто ставит правку на голосование? Может ставить только или автор или член комитета. Товарищ Слобожан, пожалуйста, перестаньте включать микрофон!

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, пане Рубльов.

 

РУБЛЬОВ В.В. Шановні колеги, просто мікрофон не буду виривати, але я прошу поставити на підтвердження мою правку.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Яку?

 

РУБЛЬОВ В.В. 147-у.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставиться на голосування 147-а правка. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утрималися? 6 - за. Решта – утрималися.

Рішення не прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Ще є пропозиція?

 

ГРИШИНА Ю.М. Можна?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Будь ласка.

 

ГРИШИНА Ю.М. Доброго дня, шановні колеги! Юлія Гришина, "Слуга народу", Комітет освіти.

У мене 2 коротенькі правки, які принципово важливі. Вони не вимагають великого фінансування, майже взагалі не вимагають, але їх принципово важливо підтримати.

Перша правка 239-а. Ця правка пов'язана з фінансуванням шкіл соціальної реабілітації. Вам до відома, у нас взагалі прийнято рішення, ми поступово ліквідовуємо школи соціальної реабілітації, але у нас ще залишилася одна повноцінна невеличка школа, яка знаходиться в Запорізькій області - Комишуватська. Вона теж, в принципі, вже недовго буде працювати, тому немає необхідності вносити її в Бюджетний кодекс, але фінансування потрібно залишити.

Тому я пропоную поставити на голосування і дуже прошу підтримати комітетом норму в такому вигляді, що додати такий вислів, що "інші заклади освіти державної власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності у сфері загальної середньої освіти згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України". Ми говорили з Кабінетом Міністрів, вони просто включать в окремий перелік цю школу, і вона отримає невеличке фінансування, оскільки це необхідно для того, щоб вони взагалі в цьому році ще працювали. Тому прошу підтримати цю правку.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Номер правки який?

 

ГРИШИНА Ю.М. 239-а.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу Міністерство фінансів прокоментувати цю правку.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми вважаємо за можливе врегулювати зазначену пропозицію шляхом рішення Уряду без необхідності внесення змін до Бюджетного кодексу.

Правку ми не підтримуємо. І вважаємо за можливе її врегулювати шляхом рішення уряду без внесення змін до Бюджетного кодексу.

 

ГРИШИНА Ю.М. Пане Сергію, але розумієте, мова іде про дітей і про вчителів. Це маленька школа, там зараз тільки 9 вихованців знаходиться. Я ж звертаю вашу увагу, що я не пропоную забити її в  Бюджетному кодексі, але пропоную передбачити норму в тому вигляді, що сам Кабінет Міністрів визначить цей перелік для того, щоб ми зараз були впевнені, що ця школа буде продовжуватися фінансуватися наступного року. А наступного бюджетного року ми виправимо цю норму. Це не акциз, це не мільйони, це не сотні тисяч гривень…

 

МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, у мене є пропозиція. В кодексі є норма, де визначено, що перелік загальнодержавних закладів визначається Кабінетом Міністрів. Ми ці заклади визначимо як такі, що мають фінансуватися з державного бюджету. Це вирішить питання?

 

ГРИШИНА Ю.М. Так я ж це і пропоную. Давайте це передбачимо в Бюджетному кодексі.

 

МАРЧЕНКО С.М. Так це вже зараз передбачено. Який сенс ще раз це зараз дублювати?

 

ГРИШИНА Ю.М. Ні, це зараз не передбачено. Зараз у цій нормі цього не передбачено. Зараз ця школа соціальної реабілітації виключена з переліку, і ми маємо певні застереження, що вона не буде профінансована.

 

МАРЧЕНКО С.М. То, може, комітет дасть нам доручення, що ми маємо це передбачити, як за результатами розгляду на комітеті. І це буде рішенням. Окремий лист, який може бути…

 

ГРИШИНА Ю.М. Ну, дивіться, але якщо, наприклад, щось станеться, а ми цього не передбачимо?

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми маємо виконувати рішення комітету.

 

ГРИШИНА Ю.М. Колеги, тоді у мене пропозиція. Давайте під стенограму запишемо, що Комітет освіти надішле листа на Кабінет Міністрів і Кабінет Міністрів передбачить цю школу у фінансуванні.

Пане Сергію, домовилися?

 

МАРЧЕНКО С.М. Звичайно.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Комітет освіти нехай дасть листа.

 

ГРИШИНА Ю.М. Комітет освіти обов'язково дасть листа. Дякую.

І друга правка, зверніть, будь ласка, увагу. Правка 434, ось там принципово важлива. Мова йде про фінансування санаторних шкіл. Ми прийняли цього року законопроект, яким передбачили в Законі України "Про освіту" в Перехідних положеннях, що вони будуть трансформовані до кінця навчального наступного року. І в Бюджетному кодексі вже виключили санаторні школи. Тому ми і просимо передбачити норму в бюджеті, додати таке словосполучення, як "зокрема на виконання пункту восьмого, пункту третього розділу 10 Закону про освіту", для того щоб всі санаторні школи по країні ще отримали фінансування протягом наступного навчального року до літа, тому що вони зараз перебувають в стані трансформації і поки працюють. Якщо ми цю правку не врахуємо, то всі санаторні школи з 1 січня вже не будуть фінансуватися з державного бюджету.

 

КРУЛЬКО І.І. Так яка це поправка?

 

ГРИШИНА Ю.М.  Це поправка 434, пане Іван.

 

МАРЧЕНКО С.М. Юліє Миколаївно, дивіться, у нас є "Перехідні положення" Бюджетного кодексу, які передбачають, що всі ці заклади, які, можливо, десь уточнена там назва, якийсь інший статус, ми все рівно їх фінансуємо. І в цьому році ми так і робили, і так само будемо робити на наступний рік.

 

ГРИШИНА Ю.М. Але ми аналізували, ми не знайшли таку норму. Давайте просто залишимо в цьому пункті, який передбачає, цей пункт, якраз і передбачає…

 

МАРЧЕНКО С.М. Ну, в цьому році є проблема з цими закладами?

 

ГРИШИНА Ю.М. Проблеми немає. Проблема в тому, що вони вже у нас, скажемо так, в стані ліквідації, тобто в стані трансформації.

 

МАРЧЕНКО С.М. Правильно, ми в цьому році їх фінансували, були у нас законодавчі підстави, і ми також будемо фінансувати їх в 2021 році. У нас жодних підстав не фінансувати їх немає.

 

ГРИШИНА Ю.М. А вони вже просто виключені з Бюджетного кодексу. Дивіться, це дуже важливо, колеги. У нас зараз з Бюджетного кодексу виключено поняття "санаторна школа". І ви, коли формували Бюджетний кодекс, ви просто не звернули увагу на те, що ми прийняли цей законопроект і в "Перехідних положеннях" передбачили, що вони трансформуються протягом цього навчального року.

 

МАРЧЕНКО С.М. Дивіться, вони можуть трансформуватись як завгодно. Будь-які законопроекти для нас важливі. Але для нас є базові закони – це Бюджетний кодекс і бюджет. Якщо в цьому є передбачена необхідність фінансувати ці заклади, а такі норми є, ми вам окремо можемо сказати, який саме це пункт "Перехідних положень". 50. Пункт 50 "Перехідних положень".

 

ГРИШИНА Ю.М. От, дивіться, ось я в цей 50-й пункт і пропоную внести зміни, додати просто оці "Перехідні положення", які ми прийняли закони…

 

МАРЧЕНКО С.М. Так який сенс, якщо ми все рівно будемо оце виконувати, будемо їх фінансувати?

 

ГРИШИНА Ю.М. Так там немає "санаторних шкіл". Там немає, з цього переліку виключені…

 

МАРЧЕНКО С.М. Так в цьому році вони є, а в наступному їх не буде?

 

ГРИШИНА Ю.М. Ні, відповідно до цього закону, до "Перехідних положень", вони повинні трансформуватися до кінця навчального року, тобто до 1 вересня. І якщо зараз вони так і залишаться, їх не буде в Бюджетному кодексі, то вже з 1 січня ці школи по всій країні не будуть отримувати фінансування.

 

КРУЛЬКО І.І. Можна уточнити? Сергію Михайловичу! Пані Юліє, дивіться, ну, все зрозуміло. От єдине в мене питання, дивіться, логічне виникає. До цього часу цієї норми не було в Бюджетному кодексі, ці школи фінансувалися.

 

ГРИШИНА Ю.М. Так.

 

КРУЛЬКО І.І. Таким чином, якщо і далі її не буде, цієї норми, в Бюджетному кодексі, то вони будуть фінансуватися до того часу, поки не трансформуються.

 

ГРИШИНА Ю.М. (Без мікрофону)

 

(Шум у залі)

 

КРУЛЬКО І.І. Дивіться, дивіться! Я ще раз хочу сказати, поки ці школи не трансформуються, вони будуть фінансуватись. Якщо вийде така ситуація, що впродовж бюджетного року на ці школи не буде йти відрахування, ми з вами на цьому комітеті приймемо рішення, для того щоб відновити таке фінансування, якщо його не буде. Але оскільки у нас сидить Міністр фінансів, його заступники і вони всі кажуть, що проблем з фінансуванням цих шкіл до трансформації не буде, то давайте, мені здається, ну, це ж не та ситуація, де хтось когось хоче обманути. Правильно? Це ж стосується питання соціального захисту. Ніхто не залишить тих вчителів без заробітної плати. 

 

ГРИШИНА Ю.М. Добре. Тоді скажіть, будь ласка, в чому проблема тоді проголосувати цю норму?

 

КРУЛЬКО І.І. Я вам поясню. От, дивіться, пані Юліє, я просто не хотів би, щоб ми захаращували Бюджетний кодекс. Ми дуже часто захаращуємо Бюджетний кодекс, інші кодекси нормами одноразової чи тимчасової дії. Норми Бюджетного кодексу мають бути універсальної дії і працювати на завжди, а не на період, поки не трансформуються школи. Тому у мене пропозиція така само, як була по попередній поправці. Ми робимо лист бюджетним комітетом, де даємо доручення Кабінету Міністрів врегулювати питання з фінансуванням попередньої поправки, яку ви давали, і по питанню санаторних шкіл. І це буде знята проблема, це буде рішення бюджетного комітету. Я пропоную, щоб ми для того, щоб наша колега з освіти, яка турбується про правильні речі, дійсно, щоб ми проголосували за направлення такого листа, як доручення бюджетного комітету уряду. Давайте це зробимо.

Дякую.

 

ГРИШИНА Ю.М. І по першій, і по другій правці, будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Так.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

 

ГРИШИНА Ю.М. Прошу підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Це не треба голосувати.

Ще є правки? (Шум у залі)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо. Чекаємо від вас листа.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре.

Переходимо до прийняття рішення. Пропонується комітету підтримати запропоноване головою підкомітету Кузбітом Юрієм Михайловичем рішення, зокрема рекомендувати Верховній Раді України законопроект 4100?д прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці з урахуванням підтриманої пропозиції № 432 щодо Національної академії наук до законопроекту з урахуванням внесення необхідних технічно-юридичних і редакційних правок за результатами прийняття зазначеного законопроекту. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались? Утрималися – 2. Решта – за. Не голосував – 1. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Друге питання. Проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" (реєстр. № 4000), підготовлений Кабінетом Міністрів до другого читання.

Доповідає Міністр фінансів Марченко Сергій Михайлович.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний Юрію Юрійовичу, шановні народні депутати, уряд з урахуванням бюджетних висновків підготував проект державного бюджету на 2021 рік до другого читання, який є збалансованим та реалістичним. Його параметри узгоджено з Міжнародним валютним фондом.

Основні завдання при підготовці проекту державного бюджету на 2021 рік до другого читання було збереження пріоритетів, які було закладено до першого читання – це боротьба з коронавірусною хворобою, доступна медицина, соціальний захист та якісна освіта, збереження видатків на оборону та безпеку, розвиток інфраструктури при зниженню рівня дефіциту державного бюджету.

Таким чином, у проекті державного бюджету до другого читання граничний обсяг дефіциту було зменшено у порівнянні з першим читанням на 0,5 відсотка ВВП або на 23,7 мільярда гривень з 6 відсотків ВВП до 5,5 відсотка ВВП та визначено у сумі 246,6 мільярда гривень.

Дохідна частина збільшена у порівнянні з першим читанням на 20,9 мільярда гривень і передбачена у сумі 1 трильйон 92 мільярди гривень. У тому числі доходи загального фонду – 959,9 мільярда гривень та доходи спеціального фонду – 132,2 мільярда гривень. В дохідній частині з урахуванням бюджетних висновків враховано збільшення надходжень загального фонду за рахунок ПДВ з вироблених в Україні товарів на 5,5 мільярда гривень, частину чистого прибутку та дивідендів -  4,24 мільярда гривень, ввізного мита – 2,4 мільярда гривень, податку на прибуток підприємств на 1,8 мільярда гривень. Збільшення надходжень спеціального фонду за рахунок надходжень від легалізації грального бізнесу на 7,4 мільярда гривень. При цьому не враховано збільшення на 12 мільярдів гривень надходжень, що прораховуються НБУ відповідно до позиції Національного банку України.

Відповідно до розділу першого бюджетних висновків народними депутатами України було запропоновано  збільшити видатки на суму 20,2 мільярда гривень. Кабінет Міністрів України при доопрацюванні проекту Державного бюджету на 2021 рік до другого читання врахував збільшення видатків на 13,5 мільярда гривень, враховано 44 пункти, враховано частково 3 пункти, не враховано 9 пунктів. Разом з цим, за пропозиціями народних депутатів в проекті бюджету до другого читання було перерозподілено видаткову частину та зменшено видатків порівняно з першим читанням на 2,8 мільярда гривень.

Таким чином, видатки Держбюджету передбачено в сумі 1 трильйон 347 мільярдів гривень, в тому числі видатки загального фонду – 1 трильйон 189 мільярдів гривень та видатки спеціальних фондів – 158,5 мільярда гривень. Збільшення видатків відбулось зокрема за такими напрямками: здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – 6 мільярдів гривень, розвиток заходів загальнодержавного значення – 2 мільярди гривень, створення сучасної клінічної бази лікування онкологічних захворювань – 1,5 мільярда гривень, проектування будівництва міжнародного аеропорту в Дніпропетровську – 1,4 мільярда гривень, фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортної інфраструктури - 1 мільярд гривень, організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – 600 мільйонів гривень, утилізація твердо-ракетного палива – 500 мільйонів гривень, фінансова підтримка сільгоспвиробників – 500 мільйонів гривень, реалізація заходів, спрямованих на підвищення доступності широкосмугового   доступу до Інтернету в сільській місцевості – 500 мільйонів гривень, розвиток та зміцнення матеріально-технічної бази окремих науково-дослідних установ Національної академії наук – 300 мільйонів гривень, створення центрів культурних послуг – 300 мільйонів гривень та центрів креативної економіки – 110 мільйонів гривень.

Крім того, при  підготовці  проекту Державного бюджету до другого читання було здійснено розподіл державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів та враховано збільшення видатків на 2,9 мільярда гривень. Капітальні видатки Державного бюджету на 2021 рік при підготовці до другого читання було збільшено на 10,2 мільярда гривень, що буде стимулом для подальшого розвитку економіки.

Проект Державного бюджету на 2021 рік є спільним напрацюванням уряду, народних депутатів, Президента України та враховує виклики, які стоять перед Україною, та пріоритети нашої держави, які передбачають не тільки боротьбу з коронавірусною хворобою, а й можливості для розвитку України.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається заступнику голови комітету Трухіну Олександру Миколайовичу.

 

ТРУХІН О.М. Дякую, шановний голово.

Відповідно до доручення голови комітету робочою групою за участі керівництва Мінфіну і Рахункової палати розглянуто питання щодо доопрацьованого Урядом законопроекту 4000 до другого читання, насамперед стан врахування Урядом бюджетних висновків Верховної Ради з поясненнями Мінфіну, а саме, щодо частини першої бюджетних висновків з 56-ти пропозицій врахована 31, враховано частково – 19, не враховано – 6 пропозицій. Щодо частини другої бюджетних висновків з 129 доручень враховано 17, враховано частково – 8, не враховано – 104 доручення.

Також звернуто увагу, що положення і показники доопрацьованого законопроекту 4000 пов'язані з законопроектом 4100-д щодо змін до Бюджетного кодексу, підготовленого Комітетом до другого читання. Отже, для отримання збалансованості бюджету необхідно спочатку прийняти в цілому законопроект 4100-д, а потім затвердити проект державного бюджету на 2021 рік, забезпечуючи узгодження відповідних положень.

За підсумками розгляду стану врахування бюджетних висновків і додатково поданих пропозицій робочою групою пропонується внести окремі зміни до законопроекту, погоджені з Мінфіном, зокрема:

унормувати у спеціальному фонді збереження залишків коштів, які надійдуть від "Нафтогазу" в 2020 році, та надходжень "Нафтогазу" внаслідок донарахування коштів за фінансові порушення, виявлені ревізією Державної аудиторської служби, з цільовим спрямуванням на здійснення заходів, пов'язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню коронавірусної хвороби та боротьбою з її наслідками;

здійснити перерозподіл видатків за окремими бюджетними програмами в межах загального обсягу видатків;

передбачити нову статтю щодо створення у Мінфіні комісії, до складу якої входять члени комітету, для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій;

передбачити розподіл 40 відсотків обсягу субвенції на фінансове забезпечення будівництва і утримання доріг місцевого значення, визначеного для відповідного обласного бюджету, між бюджетами територіальних громад залежно від протяжності вулиць і доріг комунальної власності;

надати доручення Уряду за підсумками виконання державного бюджету у першому кварталі 2021 року розглянути питання щодо збільшення видатків на забезпечення діяльності судових органів, реалізацію програми медичних гарантій, розвиток закладів фахової передвищої та вищої освіти, а також передбачення видатків на оновлення обладнання та для їдалень і харчоблоків закладів середньої освіти;

внести техніко-юридичні поправки для усунення неточностей та узгодження правових норм, у тому числі з положеннями пов'язаного законопроекту 4100-д.

Таким чином, пропонується комітету підтримати запропоноване робочою групою рішення згідно з розданим проектом ухвали, а саме: рекомендувати Верховній Раді:

перше, передбачити розгляд у другому читанні законопроекту 4000 після прийняття в цілому пов'язаного з ним законопроекту 4100-д;

друге, доопрацьований законопроект 4000 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету щодо змін до цього законопроекту, погоджених з Міністерством фінансів. з урахуванням уточнення пункту 15 проекту ухвали щодо виключення з пункту 3 "Прикінцевих положень" законопроекту абзаців 10, 11 та 12-го, які стосуються зупинення на 2021 рік окремих норм законів «Про альтернативні джерела енергії», «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» та «Про ринок електричної енергії».

 

Дякую. Прошу підтримати.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є пропозиції?

 

ГЕРМАН Д.В. Є пропозиції.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу. Слухаємо уважно.

 

ГЕРМАН Д.В. Колеги, у мене є невеличка пропозиція, вона не ресурсна і, наскільки я розумію, наш Мінфін її підтримує. Звучить вона наступним чином: "У Додатку 3 розподілу видатків Державного бюджету України проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" Міністерству розвитку громад та територій України у загальному фонді збільшити видатки розвитку за бюджетною програмою 2751370 "Фінансова підтримка Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву" в обсязі 1 мільйон 241 тисяча гривень за рахунок зменшення видатків споживання за бюджетною програмою 2751380 "Часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла" в сумі 620,5 тисяч гривень та бюджетної програми 2751470 "Здешевлення вартості іпотечних кредитів для забезпечення доступним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов" в сумі 620,5 тисяч гривень.

Дякую за підтримку.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Який номер цієї правки?

 

ГЕРМАН Д.В. Ця правка, вона без номера. Це зміна в Додатку 3 розподілу видатків державного бюджету.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу Міністерство фінансів прокоментувати цю пропозицію.

 

УЛЮТІН Д.В. Мінфін підтримує.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. З врахуванням того, що Мінфін підтримує, ставлю на голосування озвучену паном Германом пропозицію узгодити. Додати до ухвали. Прошу проголосувати озвучену паном Германом пропозицію.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Тримайте руки. Проти? Утримались? Двоє утримались, один - проти, решта – за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Ще є пропозиції?

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Будь ласка, я не знаю, хто, Міністр фінансів, напевно, поясніть пункт 3 про "Нафтогаз України" і вакцинацію. Дякую. Конкретніше, мова йде про статтю 11 законопроекту, яку ми пропонуємо доповнити новим пунктом 9-им. І стаття 14.

 

КРУЛЬКО І.І. Я можу прокоментувати. Якщо дозволите, я розпочну, це якраз моя пропозиція. Пропозиція полягає в наступному, що ми формуємо в Законі "Про Державний бюджет на 2021 рік" спеціальний фонд державного бюджету, не так як було в цьому році, коли нібито був ковідний фонд в структурі загального фонду, ми робимо спеціальний фонд. Цей спеціальний фонд буде розподілений в першу чергу і наповнюватись для того, щоб забезпечити безкоштовну вакцинацію громадян України від COVID, а також на інші заходи, які пов’язані з подоланням наслідків COVID: лікування, доплати лікарям і так далі.

Які джерела наповнення цього спеціального фонду? Джерел наповнення цього спеціального фонду два. Перше джерело наповнення спеціального фонду – ми маємо в цьому році зроблений аудит "Нафтогазу". Відповідно до аудиту "Нафтогазу" ми знаємо про те, що до державного бюджету слід закумулювати і заплатити відповідні кошти. Це перше джерело.

І друге джерело наповнення. Залишок коштів, джерелом формування яких в 2020 році були надходження, визначені відповідними пунктами статті 11 Закону "Про Державний бюджет на 2020 рік".

Тобто ми маємо два джерела. Якщо ми всі з вами разом будемо над цим працювати, ми будемо мати спеціальний фонд державного бюджету, який буде спрямований виключно на питання, які стосуються COVID-19, і ні на які інші питання. Ось все.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А що це за друге джерело, що воно там з 2020 року? І друге запитання: які обсяги цих коштів, цих двох джерел, про які йде мова? Хотілося б почути Міністерство фінансів.

 

МАРЧЕНКО С.М. Поки що не можемо сказати чітку суму, яка буде залишків фонду COVID-19, які спецфонду. Максимальна сума, яка може бути, на сьогоднішній момент це близько 8,5 мільярда гривень, які в цьому році передбачені за спецфондом "ковідівським". Якщо ця сума не буде використана в цьому році, вона максимально може перейти. Але є сподівання, що вона вся буде використана вже в цьому році.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. А перше джерело?

 

КРУЛЬКО І.І. Я поясню.

 

МАРЧЕНКО С.М. З приводу першого джерела, це якщо буде така можливість і будуть такі надходження. Тобто це ж спеціальний фонд. Ми не передбачаємо під це конкретних зараз сум, тому що це може бути історія, яка не реалізується.

 

КРУЛЬКО І.І. Сергію Михайловичу, я доповню. Коли ми у 2015 році приймали Закон про державний бюджет, ми передбачали створення спеціального фонду з коштів, які корупційним шляхом були виведені з України режимом Януковича. І тоді, коли ми створювали цей спеціальний  фонд, ми тоді теж на комітеті не могли сказати, яка це буде сума. Але цей фонд спеціальний наповнювався і з цього спеціального фонду фінансувався ряд державних видатків. Тому наперед сказати про суму неможливо. Але ми розуміємо, що це є питання, яке є актуальним, і воно може бути наповнене. Тому в самому бюджеті спецфонд створюється, але без суми наповнення, тому що ми її не знаємо, зате в нас є відповідні документи Державної аудиторської служби.

Прошу підтримати цю поправку.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Пані Василевська-Смаглюк, прошу вас. Що у вас там за пропозиція?

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Юрію Юрійовичу, дякую.

Шановні колеги! Всі ми цього року влітку дихали продуктами горіння так званого "Рудого лісу", який знаходиться в Чорнобилі. Це була масштабна пожежа, яка дійшла і до Києва, і до Житомира. І мало того, що все горіло, всі ми дихали з вами продуктами цього горіння і це не додало здоров'я нашим з вами дітям. Я хочу зауважити, що через пожежі в Чорнобильській зоні ми отримали 8 мільярдів збитків. При цьому на протипожежну безпеку всупереч Указу Президента Володимира Зеленського не виділено ні копійки.

Я закликаю вас проявити громадянську позицію. Я розумію, як важливе Суспільне телебачення - 2 мільярди, як важливі центри креативної економіки, хоча в нас економіка аж настільки креативна, що, мені здається, далі нікуди. Я вважаю, що, наприклад, ремонт "Українського дому" під час карантину на 40 мільйонів це не те, що нам потрібно. Я вас закликаю все-таки виділити кошти на протипожежну безпеку у Чорнобильській зоні для того, щоб ми наступного року не несли мільярдні збитки і все-таки забезпечили чисте повітря для наших дітей.

Я дуже закликаю вас, шановні народні депутати, проявіть громадянську позицію, зніміть з тих статей, які не несуть користі нашій державі під час карантину, як, наприклад, "Український дім", його ремонт, чи центри креативної економіки, чи Суспільне телебачення  за 2 мільярди, чи проекти Держспецзв'язку, які теж можуть потерпіти, і все-таки на чисте повітря виділити кошти. Це правка 1216. 110-а програма.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Наполягаєте на голосуванні?

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Я наполягаю на тому, щоб виділити хоча б частину коштів, які ми можемо виділити в рамках державного бюджету на наступний рік. Поправка 1216.

Я прошу вас хоча б частину коштів виділити на протипожежну безпеку – 8 мільярдів збитків, продуктами горіння дихали ми всі з вами, чорнобильським лісом.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу Міністерство фінансів прокоментувати пропозицію.

 

МАРЧЕНКО С.М. Коли ми готуємо пропозиції зараз в цьому режимі, нам важливо, щоб всі ці речі були збалансовані. Якщо у вас є пропозиція по зменшенню видатків по окремих головних розпорядниках, треба, щоб вони це підтримували.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановний Сергію Михайловичу, я подавала свої правки в той час і коли це було необхідно в рамках проекту державного бюджету. Я передбачала, які видатки ми можемо зменшити для того, щоб збільшити на протипожежну безпеку. Наприклад, зменшення видатків за бюджетною програмою "Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів", зменшення видатків за бюджетною програмою "Державна охорона органів державної влади та посадових осіб", зменшення видатків за бюджетною програмою "Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв'язку та захисту інформації". Я вважаю, що можна зменшити видатки на ремонт "Українського дому" під час карантину. Хто туди буде ходити?

Там може бути будь-яка сума, яку Міністерство фінансів дозволить в державному бюджеті. Це може бути і 50 мільйонів, і 100 мільйонів. Хоча б зробити там протипожежну безпеку, хоча б почати її робити.  Там є спільний проект з "Vodafone". "Vodafone" надає частину коштів.

Ми з вами наступного року знову будемо дихати пожежами. А під час карантину, нагадаю шановним колегами, виїхати нікуди не можна.

 

(Загальна дискусія)

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я по поправці, яку пані Василевська-Смаглюк оголосила. Я поясню ситуацію. Унікальна відбулася річ у цьому році. Зона відчуження змогла закупити за рахунок коштів державного бюджету спецтехніку для того, щоб ці пожежі можна було гасити. Але на наступний рік закладено мало коштів для того, щоб створити відповідний інституційний механізм, тобто щоб були пожежники, які будуть цією технікою оперувати: водії і так далі. От про це іде мова.

Що сталося ще в цьому році? 65 тисяч гектарів лісу в Чорнобильській зоні вигоріли. 65 тисяч гектарів – 20 відсотків всієї Чорнобильської зони! Ну, просто щоб ми розуміли проблему. І коли там є на всю Чорнобильську зону, а її розмір, Чорнобильської зони 30-кілометрової  із лісами можна собі уявити,  70 пожежників на всю, то ми розуміємо, що вони, на жаль, справитись з цією проблематикою не можуть. Це правда.

Тому, безумовно, це під Києвом у нас знаходиться, це всі тут проживають, п’ятимільйонне місто, яке дихає цим всім, і не тільки. Тому я насправді вважаю, що давайте ми зараз, колеги, знайдемо механізм, все-таки є в нас можливості для того, щоб хоч, я розумію, що на 227 мільйонів на потребу в нас коштів немає, але на частину коштів ми можемо знайти для того, щоб вирішити проблему для Чорнобильської зони.

Дякую.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Пане Іване, я вам щиро вдячна. Окрім пожежників, це ще і тепловізори, і закупівля сигналів для того, щоб отримувати сигнал і гасити пожежу там, де це потрібно. Це і протипожежні розриви і все інше. Я вас прошу, ми всім цим дихаємо. 50 мільйонів це теж буде достатньо для того, щоб призупинити цю пожежу наступного року.

 

МАРЧЕНКО С.М. Можна я маленьку скажу ремарочку. Знаєте, коли в цьому році склалась така ситуація і уряд вимушений був в терміновому порядку вишукувати ресурс на відновлення протипожежної безпеки в зоні відчуження і так далі, ми ці кошти знайшли. І відновили ці кошти, і протипожежну техніку, яка згоріла, і все інше. Зараз я просто, якщо потрібно, ми готові вам конкретно дати по напрямках, яким чином ці кошти використовувались, але зараз повністю вся відновлюється техніка.

Якщо буде необхідність в наступному році дофінансовувати цей напрямок, ми, я думаю, за рахунок державного бюджету знайдемо ресурс і будемо звертатись при необхідності до бюджетного комітету і ці питання вирішувати. На жаль, на даному етапі я не бачу можливості перерозподілити ці кошти з інших напрямків, окрім як за згоди конкретних головних розпорядників. Я такої згоди поки що не бачу ні по Мінкульту, ні по інших головних розпорядниках, які ви називали.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Тому давайте сходимо в карантин в "Український дім" і подихаємо пожежами з Чорнобиля. Дякую, Сергію Михайловичу, це громадянська позиція, позиція справжнього міністра.

 

МАРЧЕНКО С.М. Давайте ми запропонуємо, що по результатах першого кварталу ми повернемось до цього питання і знайдемо рішення.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Це, знаєте, сніданками ви годуєте постійно, Сергію Михайловичу, при всій повазі до вас.

 

МАРЧЕНКО С.М. Чому сніданками? Це закон, ми закон маємо виконувати. Якщо ми маємо виконати це положення, ми будемо шукати рішення.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Дуже добре. Всі мають тут дітей і всі діти ходять в Києві у школу та дихають цим успішно, а потім хворіють на астму.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, Анатолію.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ російською мовою) Уважаемые коллеги, у нас сейчас с вами тут происходит, знаете, старая русская пословица "Пока гром не грянет, мужик не перекрестится". Давайте посчитаем, сколько нам денег нужно будет искать срочно, если эти таки пожары возникнут и какие потом будут последствия всего того, о чем мы говорим. Неужели в таком большом бюджете невозможно найти 50 миллионов, о которых говорит наша коллега, для того, чтобы хоть как-то завтра начать спать спокойно по этому поводу? Я в это даже поверить не могу.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Ми винайшли кошти у "Vodafone" на це, там буде протипожежна сигналізація стояти.

 

КРУЛЬКО І.І. В мене є компромісна пропозиція. Послухайте, пані Ольго, почекайте. Є компромісна пропозиція. Увага! Ми зараз вийдемо з цього питання і всі погодяться. Дивіться, у нас в ухвалі на п’ятій сторінці є пункт 19, розділ "Прикінцеві положення" законопроекту. Ми пишемо: "Кабінету Міністрів за підсумками виконання державного бюджету в першому кварталі 2021 року, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та оцінки обґрунтованості додаткової потреби в бюджетних коштах, розглянути питання щодо збільшення видатків (іде на що): судова влада, державні гарантії медичного обслуговування, заклади фахової передвищої та вищої освіти та видатки на ремонт і придбання обладнання для їдалень закладів загальної середньої освіти". В нас є таке вже в ухвалі. Я пропоную через кому, бо тут іде все через кому, додати "а також видатки, які необхідні для нашої Чорнобильської зони". Відповідним чином виписати редакційно. "Протипожежної охорони для Чорнобильської зони". І в такому випадку це вже буде прийнято в державному бюджеті України, і за наслідками першого кварталу в цьому комітеті разом з Міністерством фінансів ми подивимося на реальні потреби, розрахунки, і тоді ми зможемо ці речі виправити, так само, як ми це зробили по інших напрямках.

Якщо зараз ми вліземо в статті бюджету, ми його розбалансуємо, і просто нам доведеться зараз фактично ще раз переробляти ту таблицю, яка у нас є, до бюджету. Але доповнити цей пункт в ухвалу, яка завтра буде голосуватися в парламенті, мені здається, це було би логічно і це би мало задовольнити і авторів поправки, я теж цю поправку підтримую, і Міністерство фінансів, я думаю, на це би погодилося. Це моя пропозиція.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Миколо, прошу.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. В доповнення хотів би підтримати таку пропозицію і запропонувати авторам поправки і вам, пані Ольго, це ваш округ зокрема, є округ депутатів Житомирської області, підготувати певні пропозиції. Це, я так розумію, "Vodafone" там буде ставити вишки, це буде окремо оглядова історія, тому що в Сумській області це зробили лісгоспи, і ця історія дійсно допомагає. Але треба визначитися з конкретним проектом. І моя пропозиція до сказаної Іваном Івановичем, щоб ви як ініціатори цієї поправки визначили, що саме, чи хоч 50, чи хоч 10, чи хоч 225 мільйонів. І треба зрозуміти, на що конкретно потрібно, план дій: на що і куди.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Там все розписано. Я наполягаю, шановний Юрію Юрійовичу. Я вдячна Івану Івановичу та іншим колегам за підтримку. Я все-таки наполягаю, щоб ви зараз поставили цю поправку, зняли 40 мільйонів з ремонту "Українського дому" і дали на протипожежну безпеку в Чорнобильській зоні. Я наполягаю, поставте, будь ласка, цю правку зараз.

 

КРУЛЬКО І.І. Вона нормальна абсолютно.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Якщо не проголосуємо першу, поставимо другу. Я просто наполягаю поставити зараз правку: зняти 40 мільйонів з "Українського дому" і дати на протипожежну безпеку в Чорнобильській зоні. Я не хочу дихати чорнобильським лісом.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ російською мовою) Юрий Юрьевич, у нас также есть строительство какого-то дворца встреч польских и украинских студентов во Львовской области, там 70 миллионов.

 

(Шум у залі)

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Шановні народні депутати! Пані Ольго, ще раз, номер правки.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Шановний Юрію Юрійовичу, 1216.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставлю на голосування правку 1216 на підтвердження.

 

(Шум у залі)

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Поставте, будь ласка, правку 1216 на підтвердження про виділення 40 мільйонів гривень на протипожежну безпеку в Чорнобильській зоні. І зняти видатки на ремонт "Українського дому". В такому тексті поставте, будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Пані Ольго, дивіться, я в цьому плані з вами солідарний, ви бачите, але є логіка. Якщо ви говорите про конкретне джерело – це "Український дім", неможливо. Чому? Тому що це державний інвестиційний проект, який затверджений відповідною комісією при Кабінеті Міністрів, і ми не можемо зараз рішення переглянути комісії, яка вже затвердила ці проекти, з державних інвестиційних забирати і кудись перерозподіляти. Це неможливо зробити з точки зору логіки складення державного бюджету.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Добре. Іване Івановичу! Пропоную тоді зменшити видатки за бюджетною програмою 6641010 "Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації" на 40 мільйонів.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставлю на голосування пропозицію 1216. Прошу голосувати.

 

(Шум у залі)

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались? Двоє – за, решта утримались. Рішення не прийнято. Троє – за, уточнення.

 

КРУЛЬКО І.І. Поставте мою пропозицію на голосування. Я прошу доповнити цей пункт в пункті 19 ухвали, де іде перелік, що зробити за першим кварталом, доповнити відповідну програму - на протипожежну безпеку для зони відчуження. Будь ласка, давайте це підтримаємо.

Я прошу тоді, щоб редакційно це вже відпрацьовано було секретаріатом. Голосуємо чи ні?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставиться на голосування озвучена Іваном Івановичем Крульком пропозиція доповнити пункт 19.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято.

 

ВАСИЛЕВСЬКА-СМАГЛЮК О.М. Дякую, колеги.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ще є пропозиції?

Будь ласка, пані Стефанишина.

 

СТЕФАНИШИНА О.А. Доброго дня, шановні колеги. Дякую дуже, що надали слово, я просто сиджу тут з четвертої години, трошки вже погано почуваю себе. Я знаю, що сьогодні поки що і, напевно, не будуть вже прийняті правки нашого комітету, але я знаю, що також серед вас є недостовірна інформація стосовно того, наскільки в нас сьогодні дофінансована медицина.

Ми вели перемовини з паном Сергієм Марченком, мені здається, що він також все зрозумів. Ситуація є в тому, що є така програма, вона називається програма медичних гарантій, на неї виділено вдвічі менше коштів, ніж потрібно, але це хронічне недофінансування кожного року. Сьогодні ми знаємо, що в нас є пандемія COVID-19, так от тих коштів, які сьогодні закладені в бюджеті, вистачає лише на перший квартал - надання медичної допомоги громадянам України для лікування COVID-19, далі гроші закінчаться, їх не буде, і люди просто будуть помирати.

І друге. Всі ці доплати  300 відсотків лікарям також закінчаться, як гарбуз передноворічний просто зникне в кінці березня. Тому я вас дуже прошу, зверніть на це увагу.

Крім того, що у нас недофінансована повністю ця програма, ніхто не зможе підвищити зарплати лікарям. Це я вам точно кажу. Ніхто не зможе робити ці доплати. Програма медичних гарантій має бути дофінансована. Я розумію, що зараз уже такий бюджетний процес, але ви маєте на це звернути увагу.

І останнє. Це вакцина. Всі мені тут розповідали на робочій групі, що у нас же ж буде вакцина. Вакцина, колеги, якщо і приїде в травні, то це буде дуже добре. А в державному бюджеті закладено в 10 разів менше коштів на закупівлю цієї вакцини, ніж потрібно. Зараз там 2,6 мільярда, а нам приблизно 15, а то і більше потрібно. Тому я прошу звернути вашу увагу на недофінансування критичне медичної системи, і ми, звичайно, будемо виступати завтра також про це.

Дякую.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Можна?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, Олексію.

 

ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко. Я хочу підтримати те, що у нас критично недофінсована в цьому проекті бюджету медицина. У нас на вакцинацію закладена смішна цифра - 2,6 мільярда гривень. Шановні колеги, це смішна цифра. Це менше ніж 100 мільйонів доларів, навіть враховуючи ще 125 мільйонів, які мають надійти від міжнародних донорів. Це смішні цифри.

Той фонд, який, я недарма питав, пропонується створити, це хороша ідея  - створити фонд, тільки є вірогідність того, що в нього буде 0, тому що буде все витрачено з цього ковідного фонду цього року, а на наступний рік, згідно даних аудиту "Нафтогазу" не надійде нічого. Це абсолютно є реальна можливість. І тоді ми отримаємо, що у нас, друзі, зараз вже Британія вакцинується, Сполучені Штати Америки вакцинуються, Канада вакцинується. Господи, прости, Російська Федерація невідомо чим, але вакцинується. А Україна не вакцинується, і ніяких перспектив найближчих просто не видно взагалі. І в бюджеті смішні гроші на це.

Тому це дуже важливе питання. І я просив би всіх його підтримати - про те, що ми маємо закласти відповідне фінансування саме на систему охорони здоров'я, тому що це є критична історія.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, пане міністре, прокоментуйте.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановні народні депутати, дякую вам за турботу про медичну галузь. Я думаю, що це, звичайно, важливо. Всі ми прекрасно розуміємо, що це основний, ключовий напрямок. Я просто звик оперувати цифрами. Я вам назву декілька цифр. У 2019 році, враховуючи субвенції, програми медгарантій, в цілому на медицину було використано 75 мільярдів гривень. У цьому році ця сума складає 90 мільярдів гривень. Це в умовах COVID-19, коли ми змушені знаходити обмежені ресурси, коли у нас економіка падає, але медицину при цьому ми забезпечуємо фінансуванням у повному обсязі, незважаючи на всі труднощі, які є. На наступний рік ця сума зростає на 35 мільярдів гривень. Я ще раз підкреслюю цю цифру – 35 мільярдів гривень – це зростання до 2020 року. І я не вважаю, що цих коштів є достатньо, тому що їх дійсно недостатньо, враховуючи, як низько була система охорони здоров'я у порівнянні з іншими країнами.

Тому є пропозиція 19-а, яка передбачає, що за результатами першого кварталу уряду в першочерговому порядку забезпечити фінансування медичної галузі. Тому я прошу не спекулювати питаннями медицини. Кошти, які ми могли виділити на медицину, ми виділили по максимуму, більше виділити ми не можемо, тому що це означає, що забирати ми маємо в освітян, в науковців, забирати капітальні видатки, яких і так недостатньо. Тому я прошу не спекулювати і не розбалансовувати державний бюджет.

Дякую.

 

СТЕФАНИШИНА О.А. Можна один маленький коментар? Я просто теж можу навести цифри, як інші країни фінансують систему охорони здоров'я, це від 7% від валового продукту і вище. Україна на національному рівні – 3%. Вибачте, будь ласка, це жебрацькі цифри на систему охорони здоров'я.

І друге. Оці всі збільшення фінансування, про які ви кажете, ви теж, пане Сергію, маніпулюєте, тому що сьогодні в нас COVID, ми мали б в 10 разів збільшити фінансування на медицину, бо в нас люди помирають сьогодні від COVID без нормального лікування. Тому, будь ласка, це збільшення, воно лише тому, що є пандемія, і воно неадекватне, з квітня у нас не буде на це грошей.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ольго, ви знаєте, ми ж відповідаємо не тільки за видаткову частину, а ще й за дохідну. Давайте заробимо, а потім будемо розподіляти. Але, перше, давайте заробимо. Тому що запозичувати, на жаль, дуже важко, особливо в цих умовах.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую.

Ще є бажаючі? Прошу.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Шановні колеги народні депутати, я би хотів звернути увагу на ті зміни, які відбулися у фінансуванні державного фонду регіонального розвитку. Викликає занепокоєння зменшення фінансування фонду ДФРР на 30%. З огляду на це, якщо ми беремо цифри, які потрібні на завершення будівництва, яке буде в наступному році, це 4,6 мільярда гривень перехідних коштів. Передбачених коштів в бюджеті 2021 року – 4,5. Тобто ми говоримо про те, що наступного року ми не почнемо жодного нового об'єкту в жодному регіоні країни. Тому з огляду на це я би хотів поставити свою правку на голосування - про те, що ми просимо передбачити в бюджеті 2021 року кошти, з яких можна буде хоча би почати нове будівництво в кожному регіоні України. Моя правка має номер 1296 і говорить про те, що у додатку № 3 збільшити асигнування Міністерству розвитку громад та територій України до державного фонду регіонального розвитку в сумі 4,84 мільярда. Я розумію, що це цифра велика, але з огляду на те, що тут представлені народні депутати з кожного регіону України, обговорити зараз, яку суму хоча би можна передбачити, і врахувати цю правку частково.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. А з якого пункту будемо ресурс шукати?

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Дивіться, є кілька пунктів, що Міністерство фінансів може переглянути, наприклад, єдина авіаційна система безпеки – 4,6 мільярда, реструктуризація вугільних шахт – 3,1 мільярда, ліквідація вуглевидобувних шахт – 1,5 мільярда, Академія аграрних наук – 1,5 мільярда гривень. Я думаю, що в цих коштах, я нарахував тут більше 9-и, можна знайти 1,5-2 мільярди гривень для того, щоб врахувати те, що 2021 рік може лишитися в історії як рік з нульовим початком будь-якого фінансування нового будівництва державного фонду регіонального розвитку. Фактично бюджетом 2021 року ми його вбиваємо.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу прокоментувати Міністра фінансів.

 

МАРЧЕНКО С.М. Шановний народний депутате, ми з вами спілкувалися тиждень тому, я пояснив по кожній з ваших пропозицій, чому ми не можемо зробити перерозподіл в тому напрямку, який ви запропонували. Зокрема авіаційна безпека – це спеціальний фонд, це кредитні кошти. Я вам про це пояснив, що ми не можемо кредитні кошти, щодо яких є спеціальний напрямок використання, направити на державний фонд регіонального розвитку.

З приводу шахтарів. Я пропоную вам хоч раз прийти на засідання Комітету з ПЕК і поспілкуватися з профспілками. Я думаю, що відповідь відпаде сама собою.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. То ми просто ліквідуємо шахти і людей викидаємо на вулицю. А їх це влаштовує, так?

Я думаю, що 0,2 відсотка можна було б знайти. Це не 10 відсотків державного бюджету, не 2, не 5, це 0,2. Ми говоримо про 0,2 відсотка.

 

МАРЧЕНКО С.М. А можна вам задати запитання? Який зараз фактичний стан виконання державного фонду регіонального розвитку станом на 14 грудня?

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. На сьогоднішній день недофінансування на 14-е півтора мільярда, недофінансування виконаних робіт, я ж даю відповідь.

 

МАРЧЕНКО С.М. Касове виконання тих коштів, які передбачені у бюджеті.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. 3,8, при цьому оплачених 2,5.

 

МАРЧЕНКО С.М. Ну, от вам і відповідь на питання: ефективно використовувати кошти, і буде вам щастя. Ми знайдемо можливість…

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Ну, може бути більше, але очевидно, що ми не маємо коштів…

 

МАРЧЕНКО С.М. Ми знайдемо можливість, Прем'єр-міністр це гарантував, передбачити кошти для державного фонду регіонального розвитку. Питання можливості. Давайте почекаємо, як у нас буде виконуватися бюджет по результатах першого кварталу чи півріччя.

 

АЛІКСІЙЧУК О.В. Я з вами погоджуюся, але я прошу поставити мою правку на голосування.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Ставиться на підтвердження правка 1296, так? Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, хто за? Проти? Утрималися? Так, 3 - за. Решта – утрималися. Рішення не прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Всі питання розглянули?

Ще у вас є якісь пропозиції?

 

БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Чи можу я взяти слово?

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу.

 

БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Заступник Міністра у справах ветеранів Безкаравайний Ігор.

Колеги з Міністерства фінансів, шановні народні депутати, я хочу загострити вашу увагу на тому, що фінансування ветеранських справ на сьомий рік війни залишається абсолютно непріоритетним напрямком. Ми розуміємо скрутне становище, кризу, що бюджет не гумовий, але ми не вимагаємо великих видатків. З 2,5 мільярда, які необхідні Міністерству у справах ветеранів на забезпечення тих гарантій, які держава дає учасникам бойових дій, на 2021 рік закладено лише 980 мільйонів, тобто на третину ми зменшуємо забезпечення учасників бойових дій квартирами, на половину ми зменшуємо їх можливість оздоровитися та пройти реабілітацію, і на половину ми зменшуємо можливість адміністративну правильно, нормально керувати цим напрямком.

Я розумію, як представник міністерства, як ветеран скрутне становище, але прошу звернути на це увагу. Все ж таки це захисники України,  яким держава спочатку прогарантувала, а потім кинула.

Дякую за увагу.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу Міністерство фінансів прокоментувати пропозицію.

 

МАРЧЕНКО С.М. Складне питання. Ми розуміємо, що коштів не вистачає і, звичайно, ми будемо шукати можливості для збільшення, тому що це є пріоритетом. Ці кошти, які вам передбачено в бюджеті. Ми будемо шукати рішення по результатах першого кварталу. Прошу поставитися з розумінням до наших проблем.

 

БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Дякую за розуміння. Лише одна така ремарка про справедливий перерозподіл грошей платників податків. На спортивну реабілітацію і розвиток спорту серед осіб з інвалідністю виділено 1,2 мільярда, на весь Мінвет з забезпеченням квартирами, лікуванням і так далі – лише 980 мільйонів. Я не кажу, що забирати кошти в людей з інвалідністю і віддавати їх Мінвету, але просто кажу про справедливість.

Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Прошу, Миколо.

 

ЗАДОРОЖНІЙ М.М. Шановні колеги, є пропозиція, яка вже сьогодні озвучувалася стосовно пожеж і пожежної безпеки в Чорнобильській зоні, в той пункт 19 додати ще питання, озвучені Міністерством у справах ветеранів, переглянути фінансування.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Добре.

 

(Загальна дискусія)

 

ЦАБАЛЬ В.В. Шановний доповідачу, назву програми скажіть, будь ласка, щоб ми проголосували. Ми хочемо вас підтримати.

 

БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Програма, яка забезпечує лікування, реабілітацію і так далі, це 2301040, і програма, яка необхідна для того, щоб створити, нарешті, реєстр ветеранів, порахувати їх і зрозуміти, хто де воював і як, це програма 2301010.

 

(Шум у залі)

 

ТРУХІН О.М. (Виступ російською мовою) Уважаемые коллеги, давайте поставим на голосование предложение нашего коллеги Николая. Доповнити пункт 19, якщо є така ласка.

 

(Шум у залі)

 

БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Колеги, я перепрошую, 1501010 і 1501040.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. 1010 – це керівництво.

 

БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. Саме так. Туди закладено створення і адміністрування реєстру ветеранів, який покладений на Міністерство у справах ветеранів Законом України про соціальний статус учасників бойових дій.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Хвилинку. Просто керівництво – це не той напрямок, який визначається. Давайте, як по попередній пропозиції, звернетесь листом до нас, як по Міносвіти, і ми дамо доручення Кабміну це розглянути та дати пропозиції. Тим більше, що з Уряду… Добре?

 

БЕЗКАРАВАЙНИЙ І.В. О’кей. Добре.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Переходимо до прийняття рішення.

Ставиться на голосування озвучена заступником голови комітету пропозиція підтримати запропоноване робочою групою рішення комітету згідно з розданим проектом ухвали, зокрема рекомендувати Верховній Раді:

Перше. Передбачити розгляд у другому читанні законопроекту 4000 після прийняття в цілому пов’язаного з ним законопроекту 4100-д.

Друге. Доопрацьований законопроект 4000 прийняти в другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету щодо змін до цього законопроекту, погоджених з Міністерством фінансів, з врахуванням уточнення пункту 15 проекту ухвали щодо виключення з пункту 3 "Прикінцевих положень" законопроекту абзаців десятого, одинадцятого, дванадцятого, які стосуються зупинення на 2021 рік дії окремих норм законів України «Про альтернативні джерела енергії», «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії» та «Про ринок електричної енергії» з врахуванням проголосованих пропозицій народного депутата Германа та народного депутата Крулька Івана Івановича.

Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В. Хто за, колеги? Проти? Утримались? Один - утримався, один - проти, решта - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Третє питання. Про проект кошторису Верховної Ради України на 2021 рік (відповідно до рішення Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України від 2 грудня 2020 року (протокол № 55), проект постанови Верховної Ради України за реєстр. № 4448 від 02.12.2020 року).

Доповідає заступник Керуючого справами, головний бухгалтер Савкова Лілія Вікторівна.

 

САВКОВА Л.В. Доброго вечора, шановні народні депутати і всі присутні. Проектом Закону України про Державний бюджет на 2021 рік та відповідно проектом кошторису Верховної Ради на 2021 рік передбачено видатки державного бюджету на забезпечення здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради за трьома програмами.

Ми просимо підтримати проект кошторису Верховної Ради України на 2021 рік з урахуванням попередньо схваленого рішення Комітету з питань бюджету, яким підтримано пропозицію Апарату Верховної Ради щодо необхідності збільшення видатків за бюджетною програмою 90 – це висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети "Голос України" в сумі 1 мільйон 30 тисяч 500 для фінансової підтримки газети  "Голос України".

Просимо підтримати. Дякую.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є заперечення у Міністерства фінансів?

 

МАРЧЕНКО С.М. Немає заперечень.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Чи є зауваження у Рахункової палати?

 

НЕВІДОМИЙ В.І. Немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.

 

ЗАБУРАННА Л.В. За наслідками розгляду пропонується рекомендувати Верховній Раді включити проект постанови про кошторис Верховної Ради на 2021 рік до порядку денного пленарного засідання, на якому буде розглядатись проект Закону України про Державний бюджет на 2021 рік, підготовлений до другого читання, і прийняти зазначений проект постанови за основу і в цілому з урахуванням ухваленого Комітетом з питань бюджету рішення до проекту Закону України про Державний бюджет на 2021 рік, підготовленого до другого читання.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Є питання до доповідачів?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

АРІСТОВ Ю.Ю.  Є питання? Прошу.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ російською мовою) Скажите, пожалуйста, между первым и вторым чтением сейчас бюджет Верховной Рады увеличился на 250 миллионов, это почему?

 

САВКОВА Л.В. Ми давали свою додаткову потребу, яка була представлена і на регламентному комітеті, і відповідно на бюджетний комітет ми подавали всі свої розрахунки і всі свої пояснення в пояснювальній записці. Якщо потрібно буде, ми надамо додатково.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Ставиться на голосування озвучена головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиція прийняти таке рішення згідно з розданим проектом ухвали, а саме: рекомендувати Верховній Раді  включити проект Постанови про кошторис Верховної Ради України на 2021 рік до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України, на якому буде розглядатися проект Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік, підготовлений до другого читання, та прийняти зазначений проект постанови за основу і в цілому з урахуванням ухваленого Комітетом з питань бюджету рішення до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік, підготовленого на друге читання. Прошу голосувати.

 

ЦАБАЛЬ В.В.  Хто за, колеги? Проти? Утримались? Одноголосно - за. Рішення прийнято.

 

АРІСТОВ Ю.Ю. Дякую. Щодо питань порядку денного рішення  комітету прийняті. Оголошую комітет закритим.