ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №136 від 26.08.2022

31 серпня 2022, 14:18

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

Протокол засідання №136 від 26 серпня 2022 року

 

10  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 29 народних депутатів*.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Дунаєв С.В., Пузійчук А.В., Пушкаренко А.М., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Фещук С.Л., Джинджириста Л.Я., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Луценко Н.В., Симончук К.В., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Пацкан В.В. Голова Рахункової палати;

Шкураков В.О. – перший заступник Міністра інфраструктури України;

Колісник М.О. – заступник Міністра енергетики України;

Кузькін Є.Ю. – голова Державного агентства автомобільних доріг України;

Зайцев В.В. – заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України;

________________________________

*Народні депутати України – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

 

Мазярчук В.М. – радник Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки Рахункової палати;

Лігун Г.В. – в.о. генерального директора Директорату нафтогазового комплексу та розвитку ринків нафти, природного газу та нафтопродуктів Міністерства енергетики України.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що на його звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 26 серпня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції, а також у зв’язку з відсутністю на початку засідання Комітету секретаря Комітету Цабаля В.В. доручив заступнику Голови Комітету Гевку В.Л. здійснювати облік членів Комітету та підрахунок результатів голосування щодо рішень Комітету.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо використання коштів державного дорожнього фонду (реєстр. № 7669 від 14.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект за реєстр. № 7669-1 від 21.08.2022, поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О., Шпак Л.О. та іншими.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 7681 від 17.08.2022), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В. і Арістовим Ю.Ю.

3. Про проект Постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати (реєстр. № 7677 від 16.08.2022), поданий народними депутатами України Германом Д.В., Горенюком О.О., Мовчаном О.В. та іншими.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо використання коштів державного дорожнього фонду (реєстр. № 7669 від 14.08.2022), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний законопроект за реєстр. № 7669-1 від 21.08.2022, поданий народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О., Шпак Л.О. та іншими.

 

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо використання коштів державного дорожнього фонду за реєстр. № 7669 /далі – законопроект № 7669/.

Законопроектом № 7669 пропонується виключити статтю 38 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /далі – Закон/, якою установлено, що у 2022 р., як виняток з положень статті 24-2 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, кошти державного дорожнього фонду спрямовуються першочергово на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, а також на забезпечення потреб сектору оборони.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект № 7669 дасть можливість здійснити фінансове забезпечення виконання необхідних дорожніх робіт, прийняття законопроекту № 7669 сприятиме створенню умов для належного забезпечення функціонування економіки та дорожнього господарства.

ІІ. До Комітету надійшов альтернативний до законопроекту № 7669 законопроект про внесення зміни до статті 38 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо спрямування коштів державного дорожнього фонду на забезпечення потреб сектору оборони за реєстр. № 7669-1 від 21.08.2022 /далі законопроект № 7669-1/.

На відміну від законопроекту № 7669 законопроектом № 7669-1 пропонується не виключати статтю 38 Закону, а викласти її в іншій редакції, установивши, що у 2022 році, як виняток з положень статті 24-2 Кодексу, кошти державного дорожнього фонду спрямовуються першочергово на забезпечення потреб сектору оборони.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту № 7669-1 є фінансове забезпечення першочергових потреб сектору безпеки як пріоритет номер один держави в умовах війни.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроектів № 7669 і № 7669-1, опрацювання експертних висновків до них.

Верховною Радою України 16.08.2022 законопроект № 7669 включено до порядку денного сьомої сесії, визначено невідкладним та скорочено наполовину строки внесення альтернативних законопроектів (тобто не пізніше 22.08.2022). Напередодні Комітет на своєму засіданні 15.08.2022 (протокол № 135) за підсумками попереднього розгляду законопроекту № 7669 рекомендував Верховній Раді України прийняти щодо нього таке рішення.

Статтею 110 Регламенту Верховної Ради України визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема: альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення; при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами – членами цього комітету; Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 7669 (лист від 15.08.2022 № 16/03-2022/133877 (983730)) зазначає, що у цілому не виключає можливості прийняття законопроекту № 7669, одночасно висловлює окремі зауваження до нього. Щодо законопроекту № 7669-1 ГНЕУ (лист від 23.08.2022 № 16/03-2022/140332 (990572)) теж висловлює зауваження, при цьому в цілому визнаючи актуальність проблеми пріоритетності видатків на потреби сектору оборони в умовах війни.

Згідно з частиною третьою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/. Принагідно варто зазначити, що відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу частина перша статті 52 Кодексу щодо переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет не застосовується в умовах воєнного стану в Україні (який введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX)).

Мінфін у своїх висновках до законопроектів № 7669 (лист від 19.08.2022 № 06040-02-2/18450) та  7669-1 (лист від 24.08.2022 № 06040-02-2/18780) зазначає, що зазначені законопроекти відповідають законам, що регулюють бюджетні відносини, їх реалізація не матиме впливу на показники бюджетів, але Мінфіном не підтримуються зміни, запропоновані законопроектом № 7669-1.

Міністерство інфраструктури України /далі – Мінінфраструктури/ у своєму висновку до законопроекту № 7669-1 (лист від 24.08.2022 № 5580/27/10-22) зазначає, що Мінінфраструктури і Державне агентство автомобільних доріг України /далі – Укравтодор/ не підтримують прийняття законопроекту № 7669-1, натомість Мінінфраструктури просить підтримати прийняття законопроекту № 7669.

Вищезгадані експертні висновки (листи) щодо законопроектів № 7669 і № 7669-1 надано народним депутатам України – членам Комітету.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до законопроектів № 7669 і № 7669-1. При цьому у пояснювальній записці до законопроекту № 7669 відмічено, що у ньому відсутні положення, що: стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією.

ІV. У Комітеті в рамках відведеного часу опрацьовано законопроекти № 7669 і № 7669-1, проаналізовано отримані висновки до них і звернуто увагу на таке.

1. У пояснювальній записці до законопроекту № 7669 вказано, що:

за оперативною інформацією Укравтодору, станом на 09.08.2022 внаслідок військових дій зазнали руйнувань різного характеру близько 24,8 тис. км автомобільних доріг загального користування державного та місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській областях, також зруйновано або пошкоджено 311 штучних споруд;

за інформацією служб автомобільних доріг в областях, першочергово потребують відновлення близько 65 штучних споруд протяжністю 8750 пог. м, які сполучають між собою села, селища, міста з районними і обласними центрами та необхідні для своєчасної доставки гуманітарної допомоги, інших вантажів;

стаття 38 Закону практично унеможливлює спрямування коштів державного дорожнього фонду (навіть в разі їх надходження в необхідному обсязі) на утримання мережі автомобільних доріг загального користування державного значення в належному технічному стані, а також проведення аварійно-відновних робіт на зруйнованих ділянках доріг та штучних спорудах;

прийняття законопроекту № 7669 не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевих бюджетів.

Разом з тим, до законопроекту № 7669 не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту, зокрема, інформації щодо реалізації статті 38 Закону та поточного стану надходження і використання коштів державного дорожнього фонду з наведенням відповідних показників.

У пояснювальній записці до законопроекту № 7669-1 теж зауважено про відсутність належних обґрунтувань, підтверджених фінансово-економічними розрахунками, до законопроекту № 7669, як наслідок, серед іншого, внесено альтернативну законодавчу пропозицію – законопроект № 7669-1, хоча до нього також не надано відповідних обґрунтувань і розрахунків, зокрема, щодо спроможності виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, та достатності коштів державного дорожнього фонду на цю мету у разі прийняття законопроекту № 7669-1. З цього приводу ГНЕУ зауважує, що у супровідних матеріалах до законопроекту № 7669-1 немає інформації щодо поточного стану фінансового забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, за рахунок коштів державного дорожнього фонду та оцінки наслідків реалізації законопроекту № 7669-1 для вказаного напряму витрат.

За інформацією Мінінфраструктури наразі практично всі наявні доходи державного дорожнього фонду спрямовуються на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, і без відновлення сплати акцизного податку на пальне обсяг цих доходів є меншим, ніж необхідний обсяг платежів з погашення та обслуговування запозичень (зокрема, за оцінкою Мінінфраструктури на серпень-грудень п.р. очікуваний обсяг доходів державного дорожнього фонду становитиме 3,4 млрд грн, а розрахунковий обсяг платежів з виконання боргових зобов’язань за запозиченнями – 5,3 млрд грн).

2. Одночасно із законопроектом № 7669 Кабінетом Міністрів України подано на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку (реєстр. № 7668 від 14.08.2022) /далі – законопроект № 7668/, яким пропонується встановити на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України ставки акцизного податку на бензини моторні, важкі дистиляти та інші нафтопродукти, скраплений газ, бутан, ізобутан в розмірі 100 євро за 1000 літрів замість чинної на сьогодні ставки в розмірі 0 євро за 1000 літрів.

У пояснювальній записці до законопроекту № 7668 вказано, що:

згідно із законом від 15.03.2022 року № 2120-IX тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, встановлено ставку акцизного податку на бензини моторні, важкі дистиляти та скраплений газ у розмірі 0 євро за 1000 літрів;

згідно із законом від 24.03.2022 № 2142-IX тимчасово, з 01.04.2022 на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування акцизним податком, а також ввізним митом операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту.

внаслідок прийняття цих змін до Податкового та Митного кодексів України державний дорожній фонд практично позбавлений джерел формування, оскільки прогнозний обсяг надходження коштів із джерел, що залишилися, становили близько 0,1% від обсягу, передбаченого затвердженим розписом державного бюджету;

з 01.07.2022 набули чинності положення закону від 21.06.2022 № 2325-IX, якими відновлено сплату акцизного податку та ввізного мита на імпортовані легкові автомобілі, однак це не компенсує втрати доходів за березень-червень, та не забезпечило повного відновлення доходів державного дорожнього фонду, адже не сплачується акцизний податок на імпортоване та вироблене в Україні пальне, який був основним джерелом формування державного дорожнього фонду;

таким чином, існує суттєвий дефіцит коштів для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, а для фінансового забезпечення дорожніх робіт практично зовсім відсутні кошти, що не дає можливості забезпечити утримання мережі автомобільних доріг загального користування державного значення в належному технічному стані, а також проведення аварійно-відновних робіт на ділянках доріг та штучних спорудах, що зазнали руйнувань та пошкоджень внаслідок збройної агресії РФ.

Мінфін пропонує повернутися до розгляду законопроекту № 7669 після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України та відновлення джерел наповнення дорожнього фонду, за рахунок яких насамперед здійснюються платежі з виконання боргових зобов’язань Укравтодору.

Мінінфраструктури зазначає, що у разі прийняття законопроекту № 7668 передбачається збільшення доходів державного дорожнього фонду на прогнозний обсяг доходів акцизного податку на пальне (який становитиме приблизно 3,2 млрд грн на місяць, тобто за умови відновлення зазначеного податку з 01.10.2022 обсяг додаткових надходжень цього фонду становитиме орієнтовно 9,6 млрд грн), що дасть можливість здійснити повне та своєчасне виконання усіх необхідних платежів з виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування, а також здійснити розподіл частини коштів державного дорожнього фонду за іншими напрямами їх використання.

Таким чином, законопроект № 7669 є опосередковано пов’язаним із законопроектом № 7668, відтак ефективність практики застосування зазначених урядових ініціатив залежить від розгляду і прийняття кожної з них. Однак Верховною Радою України 16.08.2022 законопроект № 7668 не включено до порядку денного сьомої сесії.

3. ГНЕУ зауважує, що законопроект № 7669, який по суті означає відмову від першочерговості спрямування коштів державного дорожнього фонду, зокрема, на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, потребує додаткового обґрунтування у контексті законопроекту № 7668, одним з аргументів на користь якого у пояснювальній записці визначено «суттєвий дефіцит коштів для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування», а також у супровідних матеріалах доцільно було б надати інформацію щодо поточного стану фінансового забезпечення за рахунок коштів державного дорожнього фонду виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, та забезпечення потреб сектору оборони, наслідків реалізації законопроекту № 7669 для вказаних напрямів бюджетних витрат (передусім, для напряму «забезпечення потреб сектору оборони», у т.ч. у контексті ймовірного збільшення доходів державного дорожнього фонду внаслідок реалізації законопроекту № 7668).

На думку Мінфіну, існує ризик того, що виключення статті 38 Закону може призвести до незабезпечення Укравтодором своєчасного й у повному обсязі погашення своїх зобов’язань за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та може призвести до його дефолту. У зв’язку з цим, Мінфін звертає увагу, що запозичення Укравтодору забезпечено державними гарантіями, невиконання Укравтодором власних зобов’язань за запозиченнями може призвести до додаткових витрат загального фонду державного бюджету через необхідність виконання зобов’язань гаранта за гарантованими державою позиками. Відповідно до частини сьомої статті 17 Кодексу платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань, здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, у такому ж порядку, як витрати щодо державного боргу.

Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 24-2 Кодексу видатки на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, отриманими державою або під державні гарантії, на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування здійснюються за рахунок джерел формування державного дорожнього фонду в частині відповідних доходів державного бюджету в обсязі, передбаченому згідно з умовами відповідних запозичень, решта коштів, сформованих за рахунок таких джерел, розподіляється за іншими напрямами державного дорожнього фонду у визначеній пропорції. Отже, цією нормою певним чином вже передбачена пріоритетність фінансового забезпечення видатків на виконання зазначених боргових зобов’язань, про що також зазначає Мінінфраструктури. Поряд з тим, пунктом 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану /затвердженого постановою КМУ від 09.06.2021 № 590 (із змінами)/ встановлено черговість здійснення платежів органами Казначейства, зокрема, після проведення видатків на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану передбачено здійснення витрат на погашення і обслуговування державного (місцевого) боргу, виконання гарантійних зобов’язань, тобто в умовах воєнного стану витрати за борговими зобов’язаннями належать до переліку першочергових платежів.

4. Законопроектом № 7669-1 пропонується залишити першочергове спрямування коштів державного дорожнього фонду лише на забезпечення потреб сектору оборони, аргументуючи це в пояснювальній записці до законопроекту № 7669-1, що вже більш як півроку Україна знаходиться у стані війни з РФ і для відсічі збройної агресії держава повинна залучити максимально всі ресурси, включаючи ресурси державного бюджету, та в таких умовах спрямування коштів на будівництво та ремонт доріг є неактуальним.

Слід звернути увагу, що статтю 38 включено до Закону згідно із законом від 15.03.2022 № 2135-ІХ, при цьому одночасно не внесено змін до показників витрат державного бюджету щодо першочергового спрямування коштів на визначені цією статтею напрями (зокрема на забезпечення потреб сектору оборони), а також до пов’язаних норм Закону стосовно спеціального фонду державного бюджету. У зв’язку з цим, відповідна норма наразі залишається нереалізованою в частині спрямування коштів державного дорожнього фонду на забезпечення потреб сектору оборони.

Відтак, виникає питання щодо практичної можливості застосування запропонованої у законопроекті № 7669-1 нової редакції статті 38 Закону у зв’язку з недостатнім унормуванням механізму її реалізації, про що також зауважує Мінфін.

Мінінфраструктури зазначає, що юридична невизначеність терміну «забезпечення потреб сектору оборони» практично унеможливлює спрямування коштів державного дорожнього фонду (навіть в разі їх надходження в необхідному обсязі) на утримання мережі автомобільних доріг загального користування державного значення в належному технічному стані, а також проведення аварійно-відновних робіт на зруйнованих  ділянках доріг та штучних спорудах, хоча ці заходи дійсно є вкрай важливими для забезпечення оборони держави і є складовою частиною заходів правового режиму воєнного стану в Україні, оскільки належне функціонування мережі автомобільних доріг загального користування є необхідною умовою для забезпечення оборони і безпеки України, з’єднання військових та інших спеціальних об’єктів, які призначені в умовах воєнного стану для військових перевезень, перевезень, пов’язаних з евакуацією населення, перевезень, пов’язаних з евакуацією вантажів, народногосподарських перевезень.

Мінфін зауважує, що передбачена законопроектом № 7669-1 зміна редакції статті 38 Закону призведе до неспроможності позичальника – Укравтодору своєчасно та в повному обсязі погашати свої зобов’язання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та може призвести до його дефолту, крім того, невиконання Укравтодором власних зобов’язань за запозиченнями призведе до додаткових витрат загального фонду державного бюджету через необхідність виконання зобов’язань гаранта  – України за гарантованими позиками, така ситуація спричинить пониження кредитного рейтингу Укравтодору до негативного, що насамперед призведе до неможливості отримання нових кредитів у майбутньому, яких можливо потребуватиме Укравтодор для відновлення та будівництва автомобільних доріг, а також матиме в цілому негативні наслідки для країни через виникнення можливих подій крос-дефолту за іншими зобов’язаннями держави. Аналогічні застереження висловлює Мінінфраструктури, зокрема вважає, що прийняття законопроекту № 7669-1 призведе до неможливості здійснення Укравтодором платежів щодо погашення та обслуговування запозичень, укладених під державні гарантії з метою розвитку дорожньої мережі у попередні роки, і щодо запозичень, здійснених у міжнародних фінансових організацій безпосередньо державою Україна з цією ж метою.

Щодо фінансового забезпечення національної безпеки і оборони потрібно наголосити, таке питання є ключовим і за необхідності виходячи з інформації (звернення) Уряду оперативно унормовується шляхом внесення відповідних змін до Закону, про що свідчить прийняття 5 законів про внесення змін до Закону, якими видатки державного бюджету на потреби безпеки і оборони збільшено орієнтовно на 807,5 млрд грн, а саме йдеться про закони: від 23.02.2022 № 2099-ІX (яким збільшено видатки загального фонду на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави на 22,7 млрд грн); від 15.03.2022 № 2135-ІХ (яким передбачено видатки спеціального фонду у сумі 67,6 млрд грн на реалізацію інвестиційного проекту «Офіційна кредитна підтримка обороноздатності Збройних Сил України»); від 21.04.2022 № 2218-ІХ (яким збільшено видатки загального фонду щодо резервного фонду на 200 млрд грн, установивши, що ці кошти спрямовуються виключно на здійснення заходів щодо забезпечення безпеки і оборони, фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб); від 31.05.2022 № 2280-ІХ (яким збільшено видатки загального фонду на забезпечення національної безпеки і оборони на 247,8 млрд грн); від 15.08.2022 № 2517-ІX (яким збільшено видатки загального фонду на забезпечення національної безпеки і оборони на 269,45 млрд грн).

5. Щодо питання фінансового забезпечення дорожньої галузі з державного бюджету у 2022 р. необхідно зазначити, зокрема, таке:

1) згідно із Законом загальний плановий обсяг державного дорожнього фонду на 2022 р. становить 91,6 млрд грн, у т.ч. в частині:

надходжень, а саме: доходів державного бюджету /пункт 1 частини другої статті 24-2 Кодексу/ – 86,1 млрд грн, включаючи акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (код 14020000) – 15 млрд грн (з яких 14,95 млрд грн – з пального), акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (код 14030000) – 61 млрд грн (з яких 46,7 млрд грн – з пального), ввізне мито (код 15010000) – 9,98 млрд грн; державних запозичень /пункт 2 частини другої статті 24-2 Кодексу/ – 5,5 млрд грн;

витрат, з них за такими основними бюджетними програмами: «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) – 42,2 млрд грн, «Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» (код 3111030) – 15,8 млрд грн, «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (код 3131090) – 24,6 млрд грн, «Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору» (код 3111600) – 5,3 млрд грн.

Згідно із звітними даними за січень-липень п.р. надходження державного дорожнього фонду становили 13,7 млрд грн, у тому числі в частині доходів – 12,7 млрд грн, або 14,8% затвердженого річного плану і 27,3% плану на звітний період (на 33,8 млрд грн менше), з них за кодом 14020000 – 1,97 млрд грн, або відповідно 13,1% і 23,3% (на 6,5 млрд грн менше), за кодом 14030000 – 8,96 млрд грн, або 14,7% і 27,5% (на 23,6 млрд грн менше), за кодом 15010000 – 1,7 млрд грн, або 17,5% і 32,1% (на 3,7 млрд грн менше), та державних запозичень – 0,95 млрд грн, або відповідно 17,2% і 19,9% (на 3,8 млрд грн менше). Порівняно з аналогічним періодом попереднього року надходження державного дорожнього фонду в частині доходів зменшилися на 33,9 млрд грн (або на 72,7%), при цьому у січні-липні 2021 р. Укравтодором залучено запозичення під державні гарантії, надані у сумі 19,1 млрд грн.

Витрати державного дорожнього фонду за 7 місяців п.р. проведено за такими основними бюджетними програмами: «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) – 3,5 млрд грн (або 8,3% бюджетних призначень і 16,5% плану на звітний період) та на 31,7 млрд грн менше, ніж за відповідний період 2021 р.; «Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» (код 3111030) – 10,5 млрд грн (66,2% і 92,7% відповідно) та на 0,5 млрд грн більше, ніж за відповідний період 2021 р.; «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (код 3131090) – 2,3 млрд грн (або 9,4% і 18,9% відповідно) та на 9,7 млрд грн менше, ніж за відповідний період 2021 р.; «Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору» (код 3111600) – 0,8 млрд грн (або 15,7% і 18,1% відповідно) та на 0,98 млрд грн менше, ніж за відповідний період 2021 р.;

2) частиною першою статті 39 Закону (включеною до Закону згідно із законом від 31.05.2022 № 2290-ІХ) установлено, що у 2022 р., на період дії воєнного стану в Україні, як виняток з положень частини другої статті 48 Кодексу, розпорядники та одержувачі бюджетних коштів за напрямами їх використання, визначеними пунктами 1 та 2 частини третьої статті 24-2 Кодексу, можуть брати бюджетні зобов’язання відповідно до укладених договорів у межах визначених бюджетних асигнувань, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов’язань минулих років, та за умови відтермінування оплати таких договорів до відновлення ставок податків та скасування податкових пільг, введених законами від 15.03.2022 № 2120-IX і від 24.03.2022 № 2142-IX, за податковими та митними надходженнями, які є джерелами формування державного дорожнього фонду, визначеними пунктами 1–3 частини третьої статті 29 Кодексу, з подальшою оплатою цих зобов’язань у межах фактичних надходжень коштів державного дорожнього фонду. Відповідно до цієї норми прийнято постанову КМУ від 15.07.2022 № 803 «Деякі питання дорожнього господарства», якою установлено, що такі зобов’язання можуть братися у межах визначених бюджетних асигнувань згідно з переліком об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та обсягами бюджетних коштів для їх фінансового забезпечення у 2022 р. за рахунок спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення», а також викладено у новій редакції перелік відповідних об’єктів, затверджений постановою КМУ від 19.01.2022 № 65 «Деякі питання дорожнього господарства», на загальну суму 22,59 млрд грн;

3) частиною другою статті 39 Закону (включеною до Закону згідно із законом від 09.07.2022 № 2385-ІХ) надано право Укравтодору за погодженням з Мінфіном здійснювати правочини з борговими зобов’язаннями, що виникли за запозиченнями, залученими під державні гарантії з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, а також передбачено визначення Кабінетом Міністрів України основних умов таких правочинів. Відповідно до цієї норми постановою КМУ від 26.07.2022 № 829 «Про здійснення у 2022 році правочину з борговими зобов’язаннями Державного агентства автомобільних доріг» затверджено основні умови правочину з борговими зобов’язаннями Укравтодору у 2022 р., якими передбачено, що правочин з борговими зобов’язаннями Укравтодору, що виникли за облігаціями, випущеними Укравтодором під державну гарантію відповідно до постанов КМУ від 02.04.2021 № 327, від 28.04.2021 № 442 та від 26.05.2021 № 519, здійснюється у строк до 15.08.2022 шляхом внесення до умов розміщення (емісії) за погодженням з держателями облігацій змін щодо, серед іншого відстрочки дат погашення облігацій і сплати відсоткового доходу за облігаціями на строк у 24 місяці. Відтак, здійснення зазначеного правочину має привести до значної економії коштів у п.р. за бюджетною програмою 3111030 «Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування». Мінфін зазначає, що внаслідок зазначеного правочину в Укравтодору можуть вивільнитися певні ресурси, які в разі виконання всіх боргових зобов’язань у повному обсязі можуть бути використані на дороги;

4) підпунктом «г» пункту 1 статті 6 Закону передбачено можливість надання у 2022 р. державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення. Відповідно до цієї норми прийнято постанову КМУ від 19.01.2022 № 64 «Питання фінансування об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2022 році за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії», якою передбачено, серед іншого, що Укравтодор здійснює запозичення, зобов’язання за якими забезпечені державною гарантією, обсягом до 20 млрд грн, і визначено перелік відповідних об’єктів на таку ж суму. Однак ця постанова КМУ втратила чинність на підставі постанови КМУ від 15.07.2022 № 803.

6. ГНЕУ вважає, що предмет законопроекту № 7669-1, визначений у його назві («щодо спрямування коштів державного дорожнього фонду на забезпечення потреб сектору оборони»), потребує уточнення, оскільки чинною нормою, яка законопроектом № 7669-1 не виключається, вже передбачено спрямування відповідних коштів на зазначену мету (тобто у даній сфері суспільних відносин зміна правового регулювання не відбувається). На думку ГНЕУ, предмет законопроекту № 7669-1 має відображати зміст пропонованих саме ним новел, а не відображати суть існуючого правового регулювання, яке залишається незмінним.

7. Верховна Рада України може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону, відтак у разі їх прийняття до розгляду законопроекту № 7669 чи № 7669-1 залежно від сутності внесених змін до Закону положення законопроекту № 7669 чи № 7669-1 можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Задорожній М.М., Копанчук О.Є., Люшняк М.В., Шпак Л.О., Трухін О.М., Гевко В.Л., Цабаль В.В., Крулько І.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., перший заступник Міністра інфраструктури Шкураков В.О., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та Голова Укравтодору Кузькін Є.Ю.

Зокрема, спочатку перший заступник Міністра інфраструктури Шкураков В.О. представив законопроект № 7669 та висловив позицію Мінінфраструктури щодо непідтримки законопроекту № 7669-1, затим співавтор законопроекту, народний депутат України Шпак Л.О. представила законопроект № 7669-1.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що законопроект № 7669 необхідно приймати разом із законопроектом № 7668, а законопроект № 7669-1 Мінфіном не підтримується. Голова Рахункової палати Пацкан В.В. також повідомив про підтримку законопроекту № 7669. Голова Укравтодору Кузькін Є.Ю. надав пояснення щодо напрямів використання коштів державного дорожнього фонду у разі прийняття законопроекту № 7669.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. зазначив, що у Комітеті опрацьовано законопроекти № 7669 і № 7669-1 з урахуванням отриманих висновків ГНЕУ, Мінфіну і Мінінфраструктури (що разом з проектом рішення надані народним депутатам України – членам Комітету) та вбачається доцільним підтримати прийняття законопроекту № 7669 за основу і в цілому. При цьому народний депутат України Крулько І.І. запропонував прийняти законопроект № 7669 за основу.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував визначитися шляхом голосування щодо прийняття такого рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні законопроектів № 7669 та № 7669-1 прийняти законопроект № 7669 за основу і в цілому як закон. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо використання коштів державного дорожнього фонду (реєстр. № 7669 від 14.08.2022), поданого Кабінетом Міністрів України, та альтернативного проекту Закону України про внесення зміни до статті 38 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо спрямування коштів державного дорожнього фонду на забезпечення потреб сектору оборони (реєстр.
№ 7669-1 від 21.08.2022), поданого народними депутатами України Разумковим Д.О., Дмитрієвою О.О., Шпак Л.О. та іншими, прийняти законопроект за реєстр. № 7669 за основу і в цілому як закон.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 2, «не голосували» – 1

/на час голосування зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні 28 народних депутатів України – членів Комітету/.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 7681 від 17.08.2022), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В. і Арістовим Ю.Ю.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за реєстр. № 7681 від 17.08.2022 /далі – законопроект № 7681/.

Загалом законопроектом № 7681 пропонуються зміни до статей 1 і 5 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /далі – Закон/, доповнення Закону новою статтею 41 та зміни до додатків № 2 і № 3 до Закону. Відповідно до таких змін на 2022 рік збільшуються на 12,7 млрд грн фінансування і видатки державного бюджету, граничний обсяг дефіциту державного бюджету на 2022 рік (разом і за загальним фондом) та граничний обсяг державного боргу на 31.12.2022.

Зокрема, законопроектом № 7681 пропонується:

передбачити за загальним фондом Міністерству енергетики України /далі – Міненерго/ видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Придбання природного газу для проходження опалювального сезону 2022–2023 років» (код 2401200) у сумі 12,7 млрд грн та збільшення на цю суму державних зовнішніх запозичень (код 401200);

доручити Кабінету Міністрів України визначити суб’єкта господарювання для придбання природного газу за рахунок видатків, передбачених за цією бюджетною програмою;

установити, що визначений Кабінетом Міністрів України суб’єкт господарювання після реалізації природного газу, придбаного за рахунок таких видатків, перераховує кошти від такої реалізації до державного бюджету, а також Міненерго разом з цим суб’єктом господарювання забезпечує облік зазначеного природного газу;

передбачити, що на обсяг зазначеного природного газу не нараховується та не підлягає отриманню суб’єктами ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, компенсація, передбачена статтею 11 Закону України «Про ринок природного газу».

У пояснювальній записці до законопроекту № 7681 вказано, що його розроблено з метою забезпечення енергетичної безпеки держави та потреб споживачів України (побутових споживачів, бюджетних організацій, підприємств теплоенергетики) у природному газі протягом опалювального сезону 2022-2023 років в умовах загальноєвропейської енергетичної кризи.

ІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 7681 та опрацювання експертних висновків до нього.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 7681 до порядку денного поточної сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 7681 у першому читанні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту № 7681 (лист від 19.08.2022 № 16/03-2022/138579 (988421)), загалом визнаючи актуальність проблеми забезпечення природним газом опалювального сезону 2022-2023 років, одночасно з приводу пропонованого способу вирішення порушеного у законопроекті № 7681 питання висловлює окремі зауваження, та вважає логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо можливостей реалізації пропозицій законопроекту № 7681, враховуючи, що за змістом відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну, а якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, то він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону. Принагідно варто зазначити, що відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу частина перша статті 52 Кодексу щодо переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет не застосовується в умовах воєнного стану в Україні (який введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX)).

Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/ у своєму висновку до законопроекту № 7681 (лист від 22.08.2022 № 47010-02/2-2/18514) зазначає, що законопроект № 7681 є збалансованим, та не заперечує щодо його розгляду.

Міненерго у своєму висновку до законопроекту № 7681 (лист від 25.08.2022 № ВР/1.1-7.4-11999) зазначає, що законопроект № 7681 підтримується.

Вищезгадані експертні висновки (листи) щодо законопроекту № 7681 надано народним депутатам України – членам Комітету.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до законопроекту № 7681. При цьому у пояснювальній записці до законопроекту № 7681 відмічено, що у ньому відсутні положення, що: стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції; містять ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією.

ІІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект № 7681, проаналізовано отримані висновки до нього і звернуто увагу на таке.

1. Загалом бюджетні показники у законопроекті № 7681 є збалансованими.

У пояснювальній записці до законопроекту № 7681 наведено стислі пояснення щодо додаткових видатків державного бюджету та джерел їх покриття, але не надано належних обґрунтувань і розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних показників, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертають увагу ГНЕУ і Мінфін.

При цьому ГНЕУ зауважує, що до законопроекту № 7681 не надано фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками, зокрема щодо: фактичної потреби України у додаткових обсягах природнього газу для проходження опалювального сезону 2022-2023 років; обсягу необхідного фінансового ресурсу на вказану мету; прогнозованих джерел фінансування відповідних бюджетних витрат (зокрема, у контексті їх спроможності забезпечити необхідний обсяг коштів та наслідків для фінансової системи країни, враховуючи можливості та умови запозичення).

2. З приводу порушеного законопроектом № 7681 питання слід звернути на таке:

Урядом в рамках політики власності НАК «Нафтогаз України» поставлено завдання щодо забезпечення наявності станом на 01.10.2022 природного газу в сховищах в обсязі, достатньому для стабільного проходження осінньо-зимового періоду 2022/23 року, в т.ч. задоволення потреб побутових споживачів та підприємств теплопостачання, але не менш як 19 млрд. куб. м, у т.ч. за рахунок купівлі природного газу, видобутого на території України /згідно з постановою КМУ від 21.10.2020 № 982 «Деякі питання діяльності акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”» (із змінами від 17.06.2022 № 691 і від 09.08.2022 № 887)/;

законами від 29.07.2022 № 2479-IX (щодо особливостей регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану) і № 2481-IX (щодо фінансового забезпечення заходів, спрямованих на врегулювання таких відносин) унормовано, серед іншого, запровадження мораторію на підвищення цін і тарифів на ринку природного газу, у сфері теплопостачання під час воєнного стану та фінансове забезпечення компенсацій суб’єктам ринку природного газу та у сфері теплопостачання для покриття втрат/витрат, спричинених запровадженням такого мораторію, та для покриття витрат, понесених на ліквідацію наслідків воєнних дій, що також спрямовано на належне проходження опалювального сезону 2022-2023 років;

за інформацією Прем’єр-міністра України /розміщеною у соціальній мережі Twitter 17.08.2022/ Україна отримає 450 млн канадських доларів допомоги на закупівлю газу до опалювального сезону, а за інформацією Мінфіну /розміщеною на його офіційному сайті 18.08.2022/ до державного бюджету надійшло 450 млн канад. доларів (екв. 350 млн дол. США) кредиту від Канади на пільгових умовах (строк погашення – 10 років, процентна ставка – 1,69% річних);

за інформацією НАК «Нафтогаз України» /розміщеною на її офіційному сайті 02.08.2022/ на виконання розпорядження КМУ від 21.07.2022 № 625-р Компанією направлено нову пропозицію щодо змін до умов своїх боргових зобов’язань перед держателями єврооблігацій, що погоджено Кабінетом Міністрів України, відтак в Уряді розраховують на позитивне рішення держателів єврооблігацій щодо нових умов відтермінування виплат, що дозволить консолідувати усі наявні ресурси на першочергові потреби держави та дасть можливість НАК «Нафтогаз України» використати акумульовані кошти для імпорту природного газу і підготовки до опалювального сезону.

Поряд з тим, у висновку Міненерго до законопроекту № 7681 зазначено, що:

на сьогодні одним з пріоритетних завдань Уряду є підготовка та успішне проходження осінньо-зимового періоду 2022/2023 років, тому придбання природного газу є головним завданням для держави;

оскільки фактичний видобуток природного газу у 2017 р. склав 20,5 млрд куб. м, у 2018 р. – 21 млрд куб. м, у 2019 р. – 20,7 млрд куб. м, у 2020 р. – 20,2 млрд куб. м, у 2021 р. – 19,88 млрд куб. м, то прогнозний видобуток природного газу у 2022 р. складе близько 19 млрд куб. м;

за підсумками 2021 р. споживання природного газу становило 29,8 млрд куб. м, тому для успішного проходження осінньо-зимового періоду 2022/2023 років, за рішенням Уряду держава щонайменше повинна закачати до підземних сховищ газу близько 19 млрд куб. м та в загальному баланс природного газу за 2022 р. повинен складати не менше 30 млрд куб. м, оскільки згідно з даними ТОВ «Оператор ГТС України» фактичне споживання природного газу протягом осінньо-зимового періоду 2021/2022 років склало 19,4 млрд куб. м;

у зв’язку із війною з РФ на ринку природного газу відбулося падіння споживання природного газу в межах 35-40%, відповідно до прогнозних даних Міністерства економіки України падіння темпів економіки відбудеться щонайменше на 40%, відповідно прогнозне споживання в осінньо-зимовий період 2022/2023 складатиме близько 11,7 млрд куб. м та у 2022 р. – 18,5 млрд куб. м;

фактична потреба України у додаткових обсягах природнього газу для проходження опалювального сезону 2022-2023 років за умов різних сценаріїв становить близько 3–4,9 млрд куб. м.

3. За висновком ГНЕУ запропонований механізм закупівлі природнього газу викликає цілу низку зауважень та запитань, а саме: не визначені жодні критерії та вимоги до суб’єкта господарювання, якому будуть виділені бюджетні кошти для придбання природного газу (чи має він бути податковим резидентом України, чи повинен він бути суб’єктом ринку природного газу, яку може мати організаційно-правову форму та форму власності, чи повинен він мати якісь фінансові показники діяльності за певний період та досвід роботи на ринку природного газу тощо); не врегульовано порядок визначення такого суб’єкта (на конкурсних засадах чи Уряд може його визначити повністю на свій розсуд); не окреслені вимоги до придбання природного газу визначеним суб’єктом господарювання (у яких контрагентів, за якою ціною, на яких принципах формування ціни); незрозуміло, яким чином Міненерго буде забезпечувати облік природного газу; не визначені строки перерахування до державного бюджету коштів від реалізації природного газу (по мірі продажу газу, після реалізації всього обсягу придбаного газу, по завершенні опалювального сезону тощо; в які строки після одержання цих коштів суб’єкт господарювання зобов’язаний їх перерахувати до бюджету); не міститься положень щодо відповідальності за перерахування коштів до бюджету (неперерахування у повному обсязі чи частково та/або з порушенням строків); не врегульовані питання подальшої долі тих обсягів природного газу, що можуть залишитися нереалізованими після завершення опалювального сезону 2022-2023 років, а також коштів, які будуть отримані вказаним суб’єктом від реалізації природного газу після зазначеного періоду.

ГНЕУ також зауважує, що окрім витрат безпосередньо на придбання природного газу, вочевидь, матимуть місце супутні витрати на забезпечення процесу придбання та продажу газу (оплата праці персоналу, сплата податків, можливо, витрати на транспортування та зберігання газу), разом з тим, за змістом законопроекту № 7681 не зрозуміло, чи компенсуватимуться такі витрати та з яких джерел.

Таким чином, ГНЕУ вважає, що пропонований механізм закупівлі природного газу потребує належного законодавчого врегулювання, що, серед іншого, також узгоджуватиметься із положеннями статті 19 Конституції України, у т.ч. з метою запобігання неефективному витрачанню бюджетних коштів, корупційних ризиків тощо.

Крім того, на думку ГНЕУ, викликає застереження виклад положень нової статті 41 Закону в аспекті предмету регулювання Закону (відповідно до статей 95 і 96 Конституції України предметом регулювання закону про державний бюджет є встановлення доходів і видатків на загальносуспільні потреби, а не відповідного механізму закупівлі природного газу), а саме:

у частині першій має визначатися, що придбання природного газу за рахунок відповідних видатків здійснюється суб’єктом господарювання, визначеним Кабінетом Міністрів України, а не акцентуватися увага на повноваженнях Уряду щодо визначення відповідного суб’єкта господарювання;

у частині другій має йтися не стільки про перерахування коштів до бюджету відповідним суб’єктом господарювання, скільки про те, що такі кошти належать до доходів бюджету;

положення частини третьої щодо обліку зазначеного природного газу не стосується предмету регулювання Закону;

за змістом частини четвертої змістовно не прослідковується зв’язок між природним газом, придбаним за відповідною бюджетною програмою, та суб’єктами ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, у частині компенсації, передбаченої статтею 11 Закону України «Про ринок природного газу».

З цього приводу Міненерго зазначає, що критерії та вимоги до суб’єкта господарювання, якому будуть виділені бюджетні кошти для придбання природного газу, порядок визначення такого суб’єкта, особливості придбання природного газу визначеним суб’єктом господарювання (у яких контрагентів, за якою ціною, на яких принципах формування ціни), а також обліку будуть встановлені Кабінетом Міністрів України та врегульовані на підзаконному рівні.

4. Законопроектом № 7681 збільшуються планові державні запозичення до 1.488,7 млрд грн (або на 0,9% до раніше збільшеного показника і в 2,6 раза до первинно затвердженого показника), граничний обсяг дефіциту державного бюджету – до 1.106,4 млрд грн (або на 1,2% до раніше збільшеного показника і в 5,9 раза до первинно затвердженого показника), граничний обсяг державного боргу на 31.12.2022 до 3.642,9 млрд грн (або на 0,3% до раніше збільшеного показника і на 33,7% до первинно затвердженого показника).

Зазначені показники раніше вже збільшено на 904,9 млрд грн законами щодо змін до Закону, а саме: від 15.03.2022 № 2135-ІХ на 67,57 млрд грн у зв’язку із залученням до спеціального фонду позики від Уряду Великої Британії; від 21.04.2022 № 2218-ІХ на 200 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових запозичень (внутрішніх і зовнішніх запозичень по 100 млрд грн); від 31.05.2022 № 2280-ІХ – на 287,69 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових зовнішніх запозичень; від 09.07.2022 № 2385-ІХ – на 79,4 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових запозичень у сумі 77,8 млрд грн (внутрішніх – 4 млрд грн, зовнішніх – 73,8 млрд грн) та до спеціального фонду позики від МБРР у сумі 1,66 млрд грн; від 15.08.2022 № 2517-ІХ – на 270,2 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових внутрішніх запозичень.

Таким чином, у разі прийняття законопроекту № 7681 уточнений плановий показник дефіциту державного бюджету на п.р. значно перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), хоча дію відповідної норми зупинено на 2022 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону. Поряд з тим, ймовірно буде перевищення визначеної частиною другою статті 18 Кодексу граничної величини загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), при тому що зазначене обмеження згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Отже, реалізація законопроекту № 7681 призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету та у середньостроковій перспективі до додаткового навантаження на державний бюджет щодо обслуговування і погашення відповідних боргових зобов’язань, що теж відмічено у висновку Мінфіну.

Згідно із звітними даними Казначейства за 7 місяців п.р. державні запозичення до загального фонду державного бюджету становили 613,8 млрд грн (або 115,6% уточненого плану на звітний період /на 82,7 млрд грн більше/ і 44,4% затвердженого із змінами річного плану /1.381,2 млрд грн/). Зокрема, від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 402,1 млрд грн (або 160,9% уточненого плану на звітний період /на 152,3 млрд грн більше/ і 50,6% затвердженого із змінами річного плану /794,1 млрд грн/, з яких за рахунок випуску військових ОВДП – 344,5 млрд грн (з них шляхом придбання у власність НБУ – 255 млрд грн). Із зовнішніх джерел запозичення становили 211,7 млрд грн (або 75,3% уточненого плану на звітний період /на 69,6 млрд грн менше/ і 36,1% затвердженого із змінами річного плану), з яких значні кошти отримано від: Міжнародного валютного фонду – 41,3 млрд грн /1,4 млрд дол. США/; Міжнародного банку реконструкції та розвитку – 41 млрд грн /466,7 млн дол. США та 0,8 млрд євро/; Європейського Союзу – 37,1 млрд грн /1,2 млрд євро/; Уряду Канади – 34,3 млрд грн /392,8 млн дол. США і 585,8 млн канад. дол./; Європейського інвестиційного банку – 21,1 млрд грн /639 млн євро/; Японського агентства розвитку – 17 млрд грн /78 млрд япон. єн/; Французького агентства розвитку – 9,7 млрд грн /300 млн євро/; Німецької кредитної установи для відбудови – 9,5 млрд грн /299,3 млн євро/.

5. До Комітету надійшла пропозиція народного депутата України Мотовиловця А.В. від депутатської фракції ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ» (лист від 26.08.2022 № 04-01/05-2022/141193 (991492) надано народним депутатам України – членам Комітету) з проханням при підготовці Комітетом законопроекту № 7681 до першого читання врахувати таку пропозицію: передбачити збільшення видатків споживання за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою «Видатки для Головного управління розвідки Міністерства оборони України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» (код 5961060) на 2 млрд грн та збільшення на таку ж суму державних внутрішніх запозичень (код 401100) з внесенням відповідних змін до показників у пунктах 1 і 2 розділу І законопроекту № 7681 /щодо змін до статей 1 і 5 Закону/ та у додатках № 1 і № 2 до законопроекту № 7681 /щодо змін до додатків № 2 і № 3 до Закону/ з включенням відповідних рядків з уточненими показниками фінансування і видатків державного бюджету.

6. Верховна Рада України може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону, відтак у разі їх прийняття до розгляду законопроекту № 7681 залежно від сутності внесених змін до Закону положення і показники законопроекту № 7681 можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм.

IV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., заступник Міністра енергетики України Колісник М.О., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Зайцев В.В.

Зокрема, завершуючи доповідь щодо законопроекту № 7681 як його співавтор, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. звернув увагу, що подібна пропозиція була підтримана Комітетом при розгляді законопроекту за реєстр. № 7644, і зважаючи на необхідність термінового врегулювання питання, порушеного законопроектом № 7681, запропонував підтримати законопроект № 7681 та рекомендувати Верховній Раді України його прийняти за основу і в цілому.

Заступник Міністра енергетики України Колісник М.О. надав пояснення щодо зауважень ГНЕУ до законопроекту № 7681 та зазначив про підтримку Міненерго законопроекту № 7681, який спрямовано на покриття дефіциту природного газу в обсязі від 3 до 4,9 млрд куб. м для проходження опалювального сезону. Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. відмітив, що дана законодавча ініціатива відпрацьована з Мінфіном, відповідні кошти у сумі 450 млн канад. доларів вже надійшли в Україну і можуть бути використані на закупівлю природного газу, та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект № 7681. Голова Рахункової палати Пацкан В.В. повідомив про підтримку Рахунковою палатою законопроекту № 7681.

Затим Голова Комітету Арістов Ю.Ю. звернув увагу, що до Комітету надійшло звернення народного депутата Мотовиловця А.В. з проханням при розгляді законопроекту №7681 врахувати пропозицію щодо передбачення за загальним фондом державного бюджету збільшення видатків Головному управлінню розвідки Міноборони на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави на 2 млрд грн із збільшенням на таку ж суму державних внутрішніх запозичень. Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. зазначив, що Мінфін вбачає за необхідне підтримати таку пропозицію та відповідні додаткові видатки будуть фінансуватися за рахунок внутрішніх запозичень (зокрема, розміщення військових облігацій). Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Зайцев В.В. поінформував щодо напрямів використання відповідних коштів (зазначених у такій пропозиції). Оскільки така пропозиція безпосередньо не є предметом регулювання законопроекту № 7681, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував спочатку окремо проголосувати за підтримку такої пропозиції та її включення до законопроекту № 7681 з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками. За результатами голосування відповідне рішення прийнято більшістю присутніх народних депутатів України – членів Комітету («за» проголосували 25 народних депутатів України – членів Комітету).

Крім того, народний депутат України Крулько І.І. вніс пропозицію (лист від 26.08.2022 № 173д9/5-2022/141302 (991598) надано народним депутатам України – членам Комітету) доповнити законопроект № 7681 положенням щодо незастосування на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його скасування відповідних положень Закону України «Про валюту і валютні операції» до операцій резидентів з імпорту обладнання у разі здійснення авансових платежів за таке обладнання до моменту введення в дію воєнного стану і порушення строків поставки такого обладнання, зазначених у договорах, та перевищення встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків з дня здійснення авансового платежу. Однак Голова Комітету Арістов Ю.Ю. зауважив, що ця пропозиція не стосується предметів відання Комітету і тому не може бути поставлена на голосування, разом з тим, запропонував доопрацювати цю пропозицію разом з Мінфіном для врахування Комітетом з питань фінансів, податкової та митної політики при внесенні змін до відповідного законодавства.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував визначитися шляхом голосування щодо прийняття такого рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 7681 включити до порядку денного поточної сесії та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням щойно проголосованої пропозиції Комітету та необхідних редакційних і техніко-юридичних правок (проект ухвали додається). Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 7681 від 17.08.2022), поданий народними депутатами України Мотовиловцем А.В. і Арістовим Ю.Ю., включити до порядку денного поточної сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій Комітету:

передбачити за загальним фондом державного бюджету збільшення видатків споживання Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України за бюджетною програмою «Видатки для Головного управління розвідки Міністерства оборони України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» (код 5961060) на 2.000.000 тис. гривень та збільшення на таку ж суму державних внутрішніх запозичень (код 401100) з внесенням відповідних змін до показників у пунктах 1 і 2 розділу І законопроекту /щодо змін до статей 1 і 5 Закону/ та у додатках № 1 і № 2 до законопроекту /щодо змін до додатків № 2 і № 3 до Закону/ з включенням відповідних рядків з уточненими показниками фінансування і видатків державного бюджету;

внести необхідні редакційні і техніко-юридичні правки для узгодження правових норм.

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 7681 Комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні і техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 6.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора проекту, народного депутата України Германа Д.В. про проект Постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати (реєстр. № 7677 від 16.08.2022), поданий народними депутатами України ГерманомД.В., Горенюком О.О., Мовчаном О.В. та іншими.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати за реєстр. № 7677 від 16.08.2022 /далі – проект постанови/.

Проектом постанови пропонується відповідно до пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України та статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» /далі – Закон/ звільнити Огня Цезаря Григоровича з посади члена Рахункової палати у зв’язку з досягненням шістдесяти п’яти років.

У пояснювальній записці до проекту постанови зазначено, що Постановою Верховної Ради України від 15.03.2018 № 2345-VІІІ Огня Ц.Г. призначено членом Рахункової палати, разом з тим 16 серпня 2022 року Огонь Ц. Г. досягає 65-річного віку, що унеможливлює його подальше перебування на посаді та є підставою для його звільнення Верховною Радою України в порядку, передбаченому законодавством.

З приводу даного питання належить звернути увагу на таке.

Законом України від 14.11.2019 № 293-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесені зміни до Закону (які набрали чинності з 13 грудня 2019 року), зокрема, частину сьому статті 20 Закону доповнено новим пунктом 3-1, згідно з яким член Рахункової палати до закінчення строку його повноважень звільняється з посади Верховною Радою України у разі досягнення шістдесяти п’яти років.

Відповідно до пункту 16 статті 85 Конституції України звільнення з посад членів Рахункової палати належить до повноважень Верховної Ради України. Згідно з частинами шостою і восьмою статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ звільнення з посад членів Рахункової палати здійснюється Верховною Радою України відкритим голосуванням більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України за наявності рішення Комітету. При цьому рішення щодо звільнення з посади члена Рахункової палати оформлюється відповідною постановою Верховної Ради України.

Зважаючи на вищезазначені законодавчі норми, на виконання рішення Рахункової палати від 17.12.2019 № 37-12 «Про інформування Верховної Ради України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету» до Комітету надійшов лист Секретаря Рахункової палати – керівника апарату Ходаковського В.В. від 17.12.2019 № 10-3401 з інформацією про вік членів Рахункової палати станом на 17 грудня 2019 року з наведенням дати їх народження /копію листа з рішенням Рахункової палати надано народним депутатам України – членам Комітету/. Зокрема, виходячи з цієї інформації, Огонь Цезар Григорович (дата народження: 16 серпня 1957 року) на даний час досягнув шістдесяти п’яти років.

Слід зазначити, що після прийняття проекту постанови (тобто звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати):

склад Рахункової палати становитиме 7 членів Рахункової палати, при тому що згідно з частиною першою статті 17 Закону (із змінами, внесеними законом від 14.11.2019 № 293-IX) Рахункова палата складається з 13 членів Рахункової палати (до внесення таких змін було визначено, що Рахункова палата складається з 9 членів Рахункової палати);

протягом 14 днів з дня дострокового припинення повноважень члена Рахункової палати оголошується конкурс на зайняття посади члена Рахункової палати, при цьому оголошення про умови та строки проведення такого конкурсу розміщується на офіційному веб-сайті Верховної Ради та публікується в газеті «Голос України» за поданням Комітету (частина друга статті 208-2 Регламенту).

Довідково потрібно відмітити, що засідання Рахункової палати є правомочним у разі присутності на ньому не менш як двох третин її складу (частина четверта статті 25 Закону), а відповідно до пункту 4-1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону до призначення Верховною Радою України складу Рахункової палати, встановленого частиною першою статті 17 Закону (із змінами, внесеними законом від 14.11.2019 № 293-IX), засідання Рахункової палати є правомочним у разі присутності на ньому не менш як двох третин від фактично призначеної Верховною Радою України кількості членів Рахункової палати, тобто на даний час засідання Рахункової палати є правомочним, якщо на ньому присутні не менше 6 членів Рахункової палати. Таким чином, після прийняття проекту постанови можуть виникнути випадки відсутності кворуму для проведення засідань Рахункової палати та, як наслідок, неможливості прийняття рішень Рахункової палати за результатами проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Крім того, у Комітеті залишаються незавершеними два конкурси на зайняття посад членів Рахункової палати, попередні підготовчі заходи щодо яких проведено, а саме: конкурс на зайняття чотирьох вакантних посад членів Рахункової палати (оголошений 21 січня 2020 року у зв’язку із збільшенням складу Рахункової палати з 9 до 13 членів Рахункової палати) та конкурс на зайняття однієї вакантної посади члена Рахункової палати (оголошений 18 вересня 2020 року у зв’язку із звільненням з посади члена Рахункової палати Яременка О.С., який досяг 65 років).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., Молоток І.Ф., Крулько І.І., Трухін О.М. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Спочатку співавтор проекту, народний депутат України Герман Д.В. представив проект постанови, потім голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та зазначив, що у підкомітеті не прийнято позитивне рішення щодо проекту постанови.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловив застереження, що після прийняття проекту постанови ймовірна відсутність кворуму для проведення засідань Рахункової палати, та запропонував Комітету і Верховній Раді України повернутися до розпочатих конкурсів на зайняття вакантних посад членів Рахункової палати та призначити нових членів Рахункової палати.

Зважаючи на зазначене, під час розгляду даного питання на засіданні Комітету окремі народні депутати України – члени Комітету (зокрема, Молоток І.Ф., Крулько І.І.) висловили пропозицію про доцільність розгляду Верховною Радою України проекту постанови після прийняття рішення щодо призначення нових членів Рахункової палати за результатами розпочатих двох конкурсів. З цього приводу Голова Комітету Арістов Ю.Ю. відмітив, що при обговоренні даного питання на Погоджувальній раді депутатських фракцій і груп зверне увагу на незавершеність розпочатих конкурсів та відповідні застереження.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропоновував визначитися шляхом голосування щодо прийняття такого рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України, враховуючи положення пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України, статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» і статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України, проект постанови за результатами розгляду прийняти в цілому. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України, враховуючи положення пункту 16 частини першої статті 85 Конституції України, пункту 3-1 частини сьомої статті 20 Закону України «Про Рахункову палату» і частини шостої статті 208-2 Регламенту Верховної Ради України, проект Постанови Верховної Ради України про звільнення Огня Ц.Г. з посади члена Рахункової палати (реєстр. № 7677 від 16.08.2022), поданий народними депутатами України Германом Д.В., Горенюком О.О., Мовчаном О.В. та іншими, за результатами розгляду прийняти в цілому.

Голосували: «за» – 19, «проти» – 0, «утрималися» – 4, «не голосували» – 6.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль