Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №142 від 18 жовтня 2022 року

10  год. 30 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Цабаль В.В., Бакунець П.А., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Драбовський А.Г., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Качний О.С., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Поляк В.М., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Фролов П.В., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 33 народні депутати*.

Відсутні:

Члени Комітету: Трухін О.М., Гончаренко О.О., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочубей О.П., Пінчукова А.В., Симончук К.В., Стасовська Г.М., Шпак В.П., Івашко Т.Ю., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені:

від Міністерва фінансів України

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

Корень О.В. – директор Департаменту політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів;

________________________________

*Народні депутати України – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

від Рахункової палати

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки.

Відкриваючи засідання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував народних депутатів України – членів Комітету, що на його звернення більше половини членів Комітету надали згоду на проведення 18 жовтня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстр. № 8027).

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 8126 від 14.10.2022), поданий народним депутатом України Арістовим Ю.Ю. та іншими.

3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1. Слухали:

Інформацію члена Комітету з питань бюджету Драбовського А.Г. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстр. № 8027).

Відмітили:

І. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії за реєстр. № 8027 від 13.09.2022, поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Пасічним О.С. та іншими /далі – законопроект № 8027/, 06 жовтня 2022 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ доопрацювати законопроект № 8027 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину, та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 06.10.2022 № 2642-ІХ).

Законопроектом № 8027 шляхом внесення змін до статей 11 і 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /далі – Закон/ та доповнення Закону новою статтею 42 пропонується:

створити у 2022 р. фонд ліквідації наслідків збройної агресії /далі – фонд ліквідації наслідків/ у складі спеціального фонду державного бюджету з метою ліквідації наслідків (у тому числі гуманітарних, соціальних, економічних), спричинених збройною агресією РФ проти України;

визначити джерелом формування фонду ліквідації наслідків кошти, отримані у зв’язку з виконанням Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» /далі – Закон № 2116-IX/;

передбачити спрямування коштів фонду ліквідації наслідків за визначеними напрямами, зокрема, на: будівництво, капремонт громадських будівель і захисних споруд цивільного захисту; реконструкцію, капремонт об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг водо- і теплопостачання; реконструкцію, капремонт будівель для забезпечення житлом ВПО та осіб, які втратили житло внаслідок збройної агресії; розроблення проектно-кошторисної документації для об’єктів, зруйнованих внаслідок збройної агресії; закупівлю шкільних автобусів, спецтранспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій;

встановити, що рішення про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом;

передбачити фонд ліквідації наслідків за новою бюджетною програмою Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фонд ліквідації наслідків збройної агресії» (код 3511430);

запровадити щомісячне звітування щодо надходження і використання коштів фонду ліквідації наслідків.

Крім того, законопроектом № 8027 передбачається внесення пов’язаних змін до статті 4 Закону № 2116-IX.

ІІ. Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 13 жовтня 2022 року/ до Комітету надійшли пропозиції до законопроекту № 8027, що згруповані у відповідній порівняльній таблиці у кількості 195 пропозицій.

Більшість пропозицій подано народними депутатами України Железняком Я.І. і Цабалем В.В. (108 пропозицій, або 55,4% від загальної кількості), але такі пропозиції переважно не узгоджуються між собою і щодо них не надано пояснень. Поряд з тим, народними депутатами Герасимовим А.В., Ар’євим В.І. і Павленком Р.М. подано 18 пропозицій (або 9,2% від загальної кількості), якими передбачено виключення всіх положень законопроекту № 8027 та доповнення положеннями з іншим предметом регулювання.

Окремі пропозиції не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 8027, хоча відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою України за основу. Зокрема, пропонуються зміни до положень та/або показників Закону (які не є предметом регулювання законопроекту № 8027), а також до деяких інших законодавчих актів України, однак згідно з частиною другою статті 160 Регламенту Верховної Ради України внесення змін до закону про державний бюджет, які безпосередньо передбачають внесення змін до інших законодавчих актів України, не допускається, у такому разі спочатку вносяться зміни до відповідного закону і лише після того розглядаються пропозиції про зміни до закону про державний бюджет відповідно до положень Кодексу та цього Регламенту. При цьому є пропозиції щодо внесення змін до Кодексу і Податкового кодексу України, хоча згідно з нормами цих кодексів відповідні зміни мають вноситися законами про внесення змін до цих кодексів.

Крім того, в основному пропозиції подано без фінансово-економічного обґрунтування чи відповідних розрахунків, що унеможливлює проведення їх належної експертної оцінки.

ІІІ. У підкомітеті з питань видатків державного бюджету Комітету /далі – підкомітет/ за участю представників Мінфіну та Рахункової палати в межах відведеного часу опрацьовано пропозиції до законопроекту № 8027 та пропонується відхилити більшість пропозицій з огляду на вищенаведені зауваження щодо них.

Разом з тим, за підсумками опрацювання пропозицій пропонується в остаточній редакції законопроекту № 8027 врахувати окремі пропозиції (включаючи пропозиції, зазначені у рішенні Комітету від 30.09.2022 щодо підготовки законопроекту № 8027 до розгляду у першому читанні /лист-висновок Комітету від 30.09.2022 № 04-13/3-2022/166001 (1017747)/), передусім щодо:

– унормування питання про визначення Кабінетом Міністрів України порядку використання коштів фонду ліквідації наслідків;

– уточнення положення щодо прийняття Кабінетом Міністрів України рішень про виділення коштів з фонду ліквідації наслідків за погодженням з Комітетом з метою усунення неузгодженості з підпунктом 1 пункту 22 розділу VІ Кодексу /для однозначного тлумачення такого положення щодо обов’язковості погодження з Комітетом відповідних рішень/;

– уточнення передбачених напрямів спрямування коштів фонду ліквідації наслідків, зокрема стосовно:

будівництва громадських будівель – обмеження відповідних об’єктів тими, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ;

реконструкції, капітального ремонту об’єктів критичної інфраструктури, пов’язаних з наданням послуг водопостачання, водовідведення, теплопостачання, – доповнення щодо будівництва таких об’єктів та щодо об’єктів, пов’язаних з наданням послуг електропостачання, газопостачання, а також обмеження відповідних об’єктів тими, які були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ;

реконструкції, капітального ремонту будівель для забезпечення житлом ВПО та осіб, які втратили його внаслідок збройної агресії РФ, – доповнення щодо будівництва таких об’єктів;

розроблення проектної (проектно-кошторисної) документації для об’єктів, які були зруйновані внаслідок збройної агресії РФ, – обмеження відповідних об’єктів тими, які зазначаються у новій статті 42 Закону (тобто на фінансове забезпечення яких спрямовуються кошти фонду ліквідації наслідків);

– доповнення новими напрямами спрямування коштів фонду ліквідації наслідків, а саме спрямування таких коштів на:

придбання житлових приміщень для громадян України, відповідні об’єкти нерухомого майна, об’єкти будівництва яких знищено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією РФ;

закупівлю медичного обладнання та устаткування для закладів охорони здоров’я, які були пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ та/або були на тимчасово окупованій території, за умови наявності придатного для використання приміщення, де можливо розмістити таке медичне обладнання та устаткування;

закупівлю комп'ютерного та мультимедійного обладнання (яке було знищено, пошкоджено або викрадено) для закладів освіти, що знаходяться на територіях, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ;

– внесення змін до пункту 26 статті 14, абзацу четвертого статті 14-1 Закону та додатків № 3 і № 6 до Закону, пов’язаних з розширенням цільового призначення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води згідно із Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» (код 2761510), передбачивши спрямування цієї субвенції додатково на компенсацію різниці в тарифах на послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення»;

– уточнення змін до статті 4 Закону № 2116-IX щодо виключення частини другої цієї статті /для узгодження правових норм з урахуванням зауваження ГНЕУ/, а також доповнення частини першої цієї статті положенням, згідно з яким примусово вилучені об’єкти права власності РФ та її резидентів у вигляді державних облігацій України та державних деривативів підлягають переказу/зарахуванню на рахунок у цінних паперах Мінфіну для подальшого погашення та анулювання, при цьому кошти від погашених і анульованих таких цінних паперів та нараховані як дохід за такими цінними паперами до моменту їх погашення і анулювання перераховуються до державного бюджету та спрямовуються до фонду ліквідації наслідків /НБУ листом від 14.10.2022 № 18-0010/71859 надав Комітету аналогічні пропозиції та вважає, що їх врахування дозволить зменшити витрати держави на обслуговування боргу/;

– доповнення підпункту 2 пункту 22 розділу VI Кодексу положенням, згідно з яким в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України може прийняти рішення щодо особливостей передачі коштів на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів від однієї до іншої місцевої ради у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету;

– виключення пункту 4 частини першої статті 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (яким передбачено, що державна підтримка не може надаватися суб’єктам малого і середнього підприємництва, які здійснюють надання в оренду нерухомого майна, що є одним з основних видів діяльності);

– внесення необхідних редакційних та техніко-юридичних правок для узгодження правових норм (включаючи уточнення назви законопроекту № 8027 в частині заміни слів «щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії» словами «та деяких інших законодавчих актів України» /у зв’язку з розширенням предмету регулювання законопроекту № 8027 в його остаточній редакції після доопрацювання до ІІ читання/).

Загалом пропонується врахувати 34 пропозиції (з них 4 – редакційно, 14 – частково) і відхилити 161 пропозицію та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 8027 прийняти у другому читанні і в цілому як закон у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 8027, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками. Проект порівняльної таблиці до законопроекту № 8027 з висновками до пропозицій надано народним депутатам України – членам Комітету та додається.

ІV. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Драбовський А.Г., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Зокрема, народний депутат України Драбовський А.Г. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті, внаслідок чого підготовлено проект рішення та порівняльну таблицю з проектом висновків щодо всіх пропозицій і остаточною редакцією законопроекту № 8027 (що надано народним депутатам України – членам Комітету), та зазначив, що в результаті пропонується Комітету врахувати 34 пропозиції (з них 4 – редакційно, 14 – частково) і відхилити 161 пропозицію та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 8027 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 8027, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. повідомив, що Мінфіном підтримується запропоноване підкомітетом рішення щодо законопроекту № 8027.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. поінформував, що у Рахункової палати немає зауважень з даного питання.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену народним депутатом України Драбовським А.Г. пропозицію щодо прийняття рішення Комітету з даного питання. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії (реєстр. № 8027) прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 3.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (реєстр. № 8126 від 14.10.2022), поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Негулевським І.П. та іншими.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за реєстр. № 8126 від 14.10.2022 р. /далі – законопроект № 8126/.

На час розгляду цього законопроекту у Комітеті його не включено до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

Зважаючи на актуальність питання виплати грошового забезпечення особовому складу органів сектору безпеки і оборони України у четвертому кварталі цього року, Рада національної безпеки і оборони України звернулася до Верховної Ради України про необхідність невідкладного розгляду законопроекту № 8126 (лист від 14.10.2022 № 2871/30-04/2-22, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно зауважити, що у Комітеті попереднє опрацювання законопроекту № 8126, включаючи супровідні матеріали та експертні висновки до нього, здійснювалося в надзвичайно стислі строки.

Обґрунтовуючи необхідність прийняття цього законопроекту, суб’єктами права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до нього зазначено, насамперед, про необхідність належного фінансового забезпечення заходів, спрямованих на забезпечення державного суверенітету, підвищення обороноздатності і безпеки держави, подальшого здійснення невідкладних заходів, спрямованих на протидію широкомасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Поряд з цим, зазначається про те, що прийняття законопроекту № 8126 дозволить залучити державою кредит (позику) від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії для реалізації інвестиційних проектів для виконання робіт щодо ефективної та сталої відбудови інфраструктури України, а саме 6 мостів. При цьому відмічається про те, що така законодавча ініціатива розроблена за ініціативою Уряду і безпосередньо Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/.

Для реалізації вищезазначеного законопроект № 8126 містить положення щодо наступного:

1) зміни до статей 1 і 5 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» /далі – Закон/, додатків №2 і №3 до Закону. Згідно із запропонованими змінами на 386,9 млрд грн збільшуються загальні показники фінансування і видатків державного бюджету, граничний обсяг дефіциту державного бюджету на 2022 рік (разом і за загальним фондом) та граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2022 року.

Так, передбачається за загальним фондом державного бюджету збільшити бюджетні призначення окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету суб’єктам сектору національної безпеки і оборони на 386 865,5 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 287 348,8 млн грн, з яких на оплату праці – на 200 132 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 895,5 млн грн; видатки розвитку – на 99 516,7 млн грн), а саме для:

Міністерства оборони України /далі – Міноборони/ на 365 157,06 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 269 746,42 млн грн, з яких на оплату праці – на 188 527,8 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 723,2 млн грн; видатки розвитку – на 95 410,64 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – на 268 189,3 млн грн; «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» (код 2101150) – на 92 473,6 млн грн; «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту України» (код 2105010) – на 4 396,1 млн грн; «Керівництво та військове управління у сфері оборони» (код 2101010) – 49,5 млн грн; «Утилізація боєприпасів, рідинних компонентів ракетного палива, озброєння, військової техніки та іншого військового майна, забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил України» (код 2101210) – 48,6 млн грн;

Міністерства внутрішніх справ України /далі – МВС/ на 12 899,9 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 8 942,5 млн грн, з яких на оплату праці – на 5 061,4 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 166,6 млн грн; видатки розвитку – на 3 957,4 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Національної гвардії України» (код 1003020) – на 4 715,5 млн грн; «Забезпечення діяльності органів, установ та закладів Національної поліції України» (код 1007020) – на 3 204,1 млн грн; «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту» (код 1006280) – на 2 850,3 млн грн; «Забезпечення виконання завдань, функцій та підготовка кадрів Державної прикордонної служби України» (код 1002030) – на 1 968,2 млн грн; «Підготовка кадрів, наукова і науково-технічна діяльність у сфері цивільного захисту і пожежної безпеки» (код 1006360) – 101,4 млн грн; «Керівництво та управління Національною гвардією України» (код 1003010) – 36,9 млн грн; «Керівництво та управління у сфері надзвичайних ситуацій» (код 1006010) – 16,8 млн грн; «Розвідувальна діяльність у сфері захисту державного кордону» (код 1002110) – 6,7 млн грн;

Служби безпеки України /далі – СБУ/ на 3 744,3 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 3 673,7 млн грн, з яких на оплату праці – на 3 025,2 млн грн; видатки розвитку – на 70,6 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення заходів у сфері безпеки держави та діяльності органів системи Служби безпеки України» (код 6521010) – на 3 740,3 млн грн; «Підготовка та післядипломна освіта кадрів Служби безпеки України у закладах вищої освіти» (код 6521070) – 4 млн грн;

Головного управління розвідки Міністерства оборони України /далі – ГУР Міноборони/ за бюджетною програмою «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» (код 5961010) – на 3 171,8 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 3 111,8 млн грн, з яких на оплату праці – на 2 008,3 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 5,1 млн грн; видатки розвитку – на 60 млн грн);

Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України /далі – Адміністрація Держспецзв’язку/ на 1 253,2 млн грн (видатки споживання, з яких на оплату праці – на 1 028,4 млн грн і комунальні послуги та енергоносії – на 0,6 млн грн), у тому числі за бюджетними програмами: «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» (код 6641010) – на 1 020 млн грн; «Доставка спеціальної службової кореспонденції органам державної влади» (код 6642020) – на 167,2 млн грн; «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері зв’язку закладами вищої освіти» (код 6641050) – на 66 млн грн;

Управління державної охорони України /далі – УДО/ за бюджетною програмою «Державна охорона органів державної влади та посадових осіб» (код 6601020) – на 594,2 млн грн (у тому числі видатки споживання – на 576,2 млн грн, з яких на оплату праці – на 480,9 млн грн; видатки розвитку – на 18 млн грн);

Служби зовнішньої розвідки України /далі – СЗР/ за бюджетною програмою «Забезпечення розвідувальної діяльності у сфері безпеки держави, спеціального захисту державних представництв за кордоном та діяльності підрозділів системи Служби зовнішньої розвідки України» (код 6621010) – на 45 млн грн (видатки споживання).

Для покриття зазначених додаткових видатків законопроектом № 8126 запропоновано за загальним фондом державного бюджету збільшити внутрішні запозичення (код 401100) на 386 865,5 млн грн і відповідно на таку ж суму граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2022 року;

2) зміни до додатків № 4 і № 8 до Закону, а саме передбачається в межах загального обсягу залучення кредитів (позик), визначеного в додатку № 8 до Закону, залучення кредитів (позик) від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії державою до спеціального фонду державного бюджету на 2022 рік для реалізації інвестиційних проектів «Відбудова пріоритетних інфраструктурних об’єктів (мостів)» за бюджетною програмою Державного агентства автомобільних доріг України «Розвиток, розбудова, відновлення та забезпечення сталих транспортних зв’язків дорожньої інфраструктури» в обсязі 10 млн грн та зменшення на відповідний обсяг залучення кредиту (позики) за бюджетною програмою Міністерства фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) «Фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою» (за рахунок зменшення видатків на відповідну суму за проектом «Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації» від Японського агентства міжнародного співробітництва);

3) доповнити розділ «Прикінцеві положення» Закону (як виняток з положень частини дванадцятої статті 23 та частин першої і другої статті 57 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/) новим пунктом щодо збереження на кінець 2022 року залишків коштів за окремими субвенціями наданими з державного бюджету місцевим бюджетам на рахунках відповідних місцевих бюджетів (у 2021 році за кодами 2311700, 2411030, 2511240, 2761230, 2911050, 2911060, 3121120, 3411220, 3511100, 3511210, у 2020 році за кодом 3131310) для здійснення відповідних витрат у 2023 році з урахуванням їх цільового призначення.

Набрання чинності відповідним Законом запропоновано з дня, наступного за днем його опублікування.

Тобто, законопроект № 8126 підготовлено збалансовано за надходженнями та витратами державного бюджету.

ІІ. Щодо положень законопроекту № 8126 слід зазначити наступне:

1. У державному бюджеті на 2022 рік для сектору національної безпеки і оборони вже передбачено кошти у сумі 1 223,8 млрд грн (включаючи кошти загального та спеціального фондів) – це майже половина загального обсягу видатків державного бюджету і ця сума у 4,85 рази перевищує аналогічний показник за минулий рік. З початку року видатки на національну безпеку та оборону вже збільшено на 956,6 млрд грн, або у 4,6 рази (проти обсягу, визначеного Законом України від 02.12.2021 № 1928-IX при затвердженні Державного бюджету України на 2022 рік).

З початку року змінами до закону про державний бюджет на 2022 рік збільшені видатки на потреби безпеки і оборони загалом на суму 812,3 млрд гривень, а саме законами: від 23.02.2022 № 2099-ІX (яким збільшено видатки загального фонду на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави на 22,7 млрд грн, у тому числі для: Міноборони – на 16 млрд грн, МВС – на 6,1 млрд грн, ГУР Міноборони – на 0,6 млрд грн); від 15.03.2022 № 2135- ІХ (яким передбачено видатки спеціального фонду у сумі 67,6 млрд грн на реалізацію інвестиційного проекту «Офіційна кредитна підтримка обороноздатності Збройних Сил України»); від 21.04.2022 № 2218-ІХ (яким збільшено видатки загального фонду щодо резервного фонду на 200 млрд грн і установлено, що ці кошти спрямовуються виключно на здійснення заходів щодо забезпечення безпеки і оборони, фінансової підтримки внутрішньо переміщених осіб); від 31.05.2022
№ 2280-ІХ (яким збільшено видатки для суб’єктів сектору національної безпеки і оборони загалом на 247,8 млрд грн, у тому числі для: Міноборони – на 166,11 млрд грн, МВС – на 76,43 млрд грн, СБУ – на 2,78 млрд грн; ГУР Міноборони – на 0,92 млрд грн; СЗР – на 0,65 млрд грн; Адміністрації Держспецзв’язку – на 0,55 млрд грн; УДО – на 0,32 млрд грн); від 15.08.2022 № 2517-IX (яким збільшено видатки для суб’єктів сектору національної безпеки і оборони загалом на 269,5 млрд грн, у тому числі для: Міноборони – на 241,2 млрд грн, МВС – на 22,86 млрд грн, СБУ – на 2,5 млрд грн; ГУР Міноборони – на 2,2 млрд грн; Адміністрації Держспецзв’язку – на 0,4 млрд грн; УДО – на 0,2 млрд грн; СЗР – на 0,14 млрд грн та видатки загального фонду щодо резервного фонду на 0,7 млрд грн); від 30.08.2022 № 2549-IX (яким збільшено видатки для ГУР Міноборони – на 2 млрд грн) та від 21.09.2022 № 2619-IX (яким збільшено видатки загального фонду щодо резервного фонду на 2 млрд грн).

Варто нагадати, що відповідно до пункту 22 розділу VI Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів щодо загальної мобілізації Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України щодо скорочення видатків і кредитування державного бюджету та їх спрямування до резервного фонду державного бюджету з метою використання на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканності державного кордону та захисту держави або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації. Так, від початку воєнного нападу росії на нашу державу рішеннями Уряду з резервного фонду державного бюджету на забезпечення ключових потреб суб’єктів сектору національної безпеки і оборони вже спрямовано 300,6 млрд грн, зокрема для: Міноборони – 180,7 млрд грн, МВС – 107,1 млрд грн, ГУР Міноборони – 2,8 млрд грн, СБУ – 2 млрд грн, Адміністрації Держспецзв’язку – 2,4 млрд гривень.

2. У загальному обсязі запропонованих у законопроекті додаткових видатків на національну безпеку і оборону (386,9 млрд грн) 74,3% становлять видатки споживання (287,3 млрд грн), з яких 69,6% видатки на оплату праці /без нарахувань/ (200,1 млрд грн).

Зазначене певним чином обумовлено необхідністю належного фінансового забезпечення реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану», якою установлено, що:

на період дії воєнного стану визначеним особам (зокрема військовослужбовцям Збройних Сил України, СБУ, СЗР, ГУР Міноборони, Нацгвардії, Держприкордонслужби, УДО, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, військовим прокурорам Офісу Генпрокурора, особам рядового і начальницького складу ДСНС, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій НАБУ та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 тис. грн щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), – розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 тис. грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

у разі загибелі зазначених осіб їх сім’ям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 млн гривень.

3. Згідно із звітними даними Державної казначейської служби України /далі – Казначейство/ за підсумками січня-серпня 2022 року видатки загального фонду державного бюджету фактично проведено за запропонованими у законопроекті бюджетними програмами у таких обсягах:

МВС: за кодом 1002030 – 27 100,1 млн грн (або 56,3% уточненого плану на звітний період і 49,7% уточненого річного плану); за кодом 1002110 – 275,5 млн грн (або 68,8% і 63,1% відповідно); за кодом 1003010 – 346,8 млн грн (або 68,4% і 65,6%); за кодом 1003020 – 44 864,8 млн  грн (або 55,3% і 51,2%); за кодом 1006010 – 213,3 млн грн (або 79,3% і 65,8%); за кодом 1006280 – 19 632,6 млн грн (або 53,1% і 49,1%); за кодом 1006360 – 997,1 млн грн (або 68,6% і 62,4%); за кодом 1007020 – 56 856,8 млн грн (або 58% і 57,7%);

Міноборони: за кодом 2101010 – 318,8 млн грн (або 82,5% уточненого плану на звітний період і 69,1% уточненого річного плану); за кодом 2101020 – 377 719,4 млн грн (або 88% і 71,1% відповідно); за кодом 2101150 – 103 399,4 млн грн (або 64,6% і 52,8%); за кодом 2101210 – видатки не здійснювались (затверджені бюджетні призначення скорочено у повному обсязі); за кодом 2105010 – 5 800,5 млн грн (або 87,8 і 69,4%);

ГУР Міноборони за кодом 5961010 – 6 268,7 млн грн (або 83,2% уточненого плану на звітний період і 57,8% уточненого річного плану);

СБУ за кодом 6521010 – 15 316,6 млн грн (або 94,5% уточненого плану на звітний період і 67,4% уточненого річного плану); за кодом 6521070 – 38,2 млн грн (або 79,4% і 43,7% відповідно);

УДО за кодом 6601020 – 1 633,2 млн грн (або 94,4% уточненого плану на звітний період і 72,2% уточненого річного плану);

СЗР за кодом 6621010 – 2 930,4 млн грн (або 76,4% уточненого плану на звітний період і 57,3% уточненого річного плану);

Адміністрації Держспецзв’язку: за кодом 6641010 – 2 687,7 млн грн (або 90,3% уточненого плану на звітний період і 74,45% уточненого річного плану); за кодом 6641050 – 160,8 млн грн (або 89,9% і 71,6% відповідно); за кодом 6642020 – 330,2 млн грн (або 94,5% і 81%).

Разом з цим, за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками восьми місяців поточного року суб’єктами сектору національної безпеки і оборони фактично проведено видатки державного бюджету (за загальним та спеціальними фондами) в обсязі 724,9 млрд грн і становить понад половину річного уточненого плану, при цьому за загальним фондом державного бюджету такі видатки здійснено у обсязі 677,2 млрд грн, або 74,2% плану на звітний період.

4. Законопроектом № 8126 збільшуються планові державні запозичення до 1879,6 млрд грн (або на 25,9% до раніше збільшеного показника і в 3,3 раза до первинно затвердженого показника), граничний обсяг дефіциту державного бюджету – до 1497,2 млрд грн (або на 34,8% до раніше збільшеного показника і в 7,9 раза до первинно затвердженого показника), граничний обсяг державного боргу на 31.12.2022 до 4033,8 млрд грн (або на 10,6% до раніше збільшеного показника і на 48% до первинно затвердженого показника).

Зазначені показники раніше вже збільшено загалом на 921,6 млрд грн законами щодо змін до Закону, а саме: від 15.03.2022 № 2135-ІХ – на 67,57 млрд грн у зв’язку із залученням до спеціального фонду позики від Уряду Великої Британії; від 21.04.2022 № 2218-ІХ – на 200 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових запозичень (внутрішніх і зовнішніх запозичень по 100 млрд грн); від 31.05.2022 № 2280-ІХ – на 287,69 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових зовнішніх запозичень; від 09.07.2022 № 2385-ІХ – на 79,4 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових запозичень у сумі 77,8 млрд грн (внутрішніх – 4 млрд грн, зовнішніх – 73,8 млрд грн) та до спеціального фонду позики від МБРР у сумі 1,66 млрд грн; від 15.08.2022 № 2517-ІХ – на 270,2 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових внутрішніх запозичень; від 30.08.2022 № 2549-ІХ – на 14,7 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових запозичень (внутрішніх – 2 млрд грн, зовнішніх – 12,7 млрд грн); від 21.09.2022 № 2619-ІХ – на 2 млрд грн у зв’язку із залученням до загального фонду додаткових внутрішніх запозичень.

Таким чином, у разі прийняття законопроекту № 8126 уточнений плановий показник дефіциту державного бюджету на п.р. значно перевищуватиме граничну величину, визначену частиною першою статті 14 Кодексу (не більше 3% прогнозного ВВП), хоча дію відповідної норми зупинено на 2022 р. пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону. Поряд з тим, ймовірно буде перевищення визначеної частиною другою статті 18 Кодексу граничної величини загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець поточного бюджетного періоду (не вище 60% річного номінального обсягу ВВП), при тому що зазначене обмеження згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу не застосовується у випадках введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.

Отже, реалізація законопроекту № 8126 призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету та у середньостроковій перспективі до додаткового навантаження на державний бюджет щодо обслуговування і погашення відповідних боргових зобов’язань.

Згідно із звітними даними Казначейства за 8 місяців п.р. державні запозичення до загального фонду державного бюджету становили 716,2 млрд грн (або 106,5 уточненого плану на звітний період /на 43,6 млрд грн більше/ і 51,3% затвердженого із змінами річного плану /1395,9 млрд грн/). Зокрема, від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 442,8 млрд грн (або 133,7% уточненого плану на звітний період /на 111,5 млрд грн більше/ і 55,6% затвердженого із змінами річного плану /796,1 млрд грн/, з яких за рахунок випуску військових ОВДП – 412,2 млрд грн (з них шляхом придбання у власність НБУ – 285 млрд грн). Із зовнішніх джерел запозичення становили 273,5 млрд грн (або 80,1% уточненого плану на звітний період /на 67,9 млрд грн менше/ і 45,6% затвердженого із змінами річного плану /599,8 млрд грн/), зокрема кошти отримано від: Європейського Союзу – 74,2 млрд грн /2,2 млрд євро/; Уряду Канади – 47,1 млрд грн /392,8 млн дол. США і 1035,8 млн канад. дол./; Міжнародного банку реконструкції та розвитку – 46,1 млрд грн /466,7 млн дол. США та 0,97 млрд євро/; Міжнародного валютного фонду – 41,3 млрд грн /1,4 млрд дол. США/; Європейського інвестиційного банку – 21,1 млрд грн /639 млн євро/; Японського агентства розвитку – 17 млрд грн /78 млрд япон. єн/; Французького агентства розвитку – 9,7 млрд грн /300 млн євро/; Німецької кредитної установи для відбудови – 9,5 млрд грн /299,3 млн євро/; Уряду Італії – 7,6 млрд грн /200 млн євро/.

До спеціального фонду державного бюджету за січень-серпень п.р. зовнішні запозичення (що залучаються державою для реалізації інвестиційних проектів) надійшли у сумі 6,8 млрд грн (або 7,2% затвердженого із змінами річного плану /94,8 млрд грн/).

5. Щодо передбачених законопроектом № 8126 змін до додатків № 4 і № 8 до Закону слід зазначити, що згідно з частиною другою статті 16 Кодексу відповідне питання має бути унормовано у Законі і не може бути врегульовано в рамках реалізації частини другої статті 4 Закону (тобто без внесення змін до Закону), оскільки йдеться про залучення нового кредиту від Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії загалом у сумі 30 млн фунтів стерлінгів (у 2022 р. – у сумі 10 млн грн) на реалізацію нового інвестиційного проекту «Проект "Відбудова пріоритетних інфраструктурних об’єктів (мостів)"». Отже, прийняття законопроекту № 8126 створить правові підстави для фінансового забезпечення заходів щодо реалізації цього проекту.

Загалом за спеціальним фондом державного бюджету законопроектом № 8126 передбачається перерозподіл обсягів залучення кредитів і витрат для реалізації відповідних інвестиційних проектів без зміни загального обсягу витрат спеціального фонду та зовнішніх запозичень, що не призведе до збільшення дефіциту спеціального фонду.

Разом з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту № 8126 не наведено розрахунків щодо запропонованих змін показників у додатках № 4 і № 8 до Закону та інформації щодо стану укладання відповідної фінансової угоди (кредитного договору) з Урядом Великобританії. Відтак, зважаючи на загалом низький рівень залучення і вибірки у п.р. кредитних коштів спеціального фонду державного бюджету, виникає питання щодо спроможності до завершення 2022 р. здійснити витрати за бюджетною програмою «Розвиток, розбудова, відновлення та забезпечення сталих транспортних зв’язків дорожньої інфраструктури» (код 3111630) для реалізації нового інвестиційного проекту «Проект "Відбудова пріоритетних інфраструктурних об'єктів (мостів)"» у визначеному законопроектом № 8126 обсязі (10 млн грн) і забезпечити належне виконання робіт та/або заходів, передбачених цим проектом.

6. З приводу положення законопроекту № 8126 щодо збереження на рахунках місцевих бюджетів залишків коштів за субвенціями, наданими з державного бюджету у 2021 році (а саме за кодами 2311700, 2411030, 2511240, 2761230, 2911050, 2911060, 3121120, 3411220, 3511100, 3511210) та за субвенцією, наданою з державного бюджету у 2020 році за кодом 3131310, для здійснення відповідних витрат у 2023 році з урахуванням їх цільового призначення слід відмітити таке:

на виконання пункту 11 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» залишки коштів за зазначеними субвенціями було збережено на рахунках відповідних місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2022 році з урахуванням їх цільового призначення. Однак, у 2022 році у період дії воєнного стану в Україні використання таких коштів було регламентовано затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 (із змінами) порядком виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, згідно з яким встановлена черговість відкриття асигнувань із державного бюджету за видатками та здійснення платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка (передусім на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану);

разом з тим, згідно з пунктом 22-2 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності залишки коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам, збережені на рахунках місцевих бюджетів станом на 1 січня 2022 року, за рішенням органів місцевого самоврядування або військових адміністрацій можуть бути спрямовані на заходи територіальної оборони, задоволення продовольчих потреб цивільного населення, евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення із місцевості, де ведуться бойові дії, та небезпечних територій у безпечні місця, зокрема на оплату транспортних послуг, пально-мастильних матеріалів, облаштування місць розміщення громадян, які у зв’язку з бойовими діями залишили місце проживання/перебування, оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану.

З огляду на наведене, законодавча пропозиція спрямована на використання у 2023 році залишків коштів за зазначеними субвенціями, збережених на рахунках місцевих бюджетів станом на 1 січня 2022 року, відповідно до чинного законодавства.

Крім того, відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України щодо проекту Державного бюджету України на 2023 рік, схвалених постановою Верховної Ради України від 07.10.2022 № 2666-ІХ, пунктом 2.14 Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2023 рік до другого читання доручено розглянути можливість врегулювання питання щодо збереження на кінець 2022 року залишків коштів за субвенцією з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію інфраструктурних проектів та розвиток об’єктів соціально-культурної сфери на рахунках загального фонду відповідних місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2023 році з урахуванням їх цільового призначення.

7. У супровідних матеріалах до законопроекту № 8126 наведено стислі пояснення щодо напрямів збільшення видатків державного бюджету (у запропонованих обсягах) та джерел їх покриття, але не надано належних обґрунтувань і розрахунків щодо змін бюджетних показників, хоча частиною першою статті 27 Кодексу та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) та Мінфін.

Зокрема, ГНЕУ зауважує, що до законопроекту № 8126 не надано фінансово-економічного обґрунтування з відповідними розрахунками, зокрема, щодо фактичної потреби у додаткових видатках, зменшення видатків у розрізі відповідної бюджетної програми.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту № 8126 та опрацювання експертних висновків до них.

1. Відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо включення законопроекту № 8126 до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України законопроекту № 8126 у першому читанні.

2. Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну, а якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, то він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну та рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.

Принагідно варто зазначити, що частина перша статті 52 Кодексу щодо переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет не застосовується у 2022 р. в умовах воєнного стану /відповідно до підпункту 1 пункту 22 і підпункту 1 пункту 22-1 розділу VI Кодексу/ (воєнний стан введено Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 (із змінами)).

3. За узагальнюючим висновком ГНЕУ до законопроекту № 8126 (лист від 14.10.2022 р. № 16/03-2022/173946, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету), зважаючи на поточну ситуацію, що склалась у сфері національної безпеки і оборони, не заперечується щодо додаткового фінансування заходів, пов’язаних з обороноздатністю держави, за умови позитивного висновку Уряду, насамперед, щодо спроможності залучення пропонованого обсягу додаткових надходжень від внутрішніх запозичень.

4. Відповідно до частини третьої статті 52 Кодексу проект закону про внесення змін до закону про Державний бюджет України може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну.

Мінфін у своєму висновку до законопроекту № 8126 (лист від 14.10.2022 № 10010-19-3/23739, копію якого надано народним депутатам України – членам Комітету) зазначає, що реалізація положень проекту акта матиме вплив на показники фінансування державного бюджету та показники видаткової частини державного бюджету на 2022 рік, законопроект є збалансованим та підтримується.

5. На час розгляду у Комітеті даного питання до законопроекту № 8126 не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України до Європейського Союзу (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

6. Крім того, Верховна Рада України найближчим часом може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону, відтак у разі їх прийняття до розгляду даного законопроекту залежно від сутності внесених змін до Закону окремі положення та показники законопроекту можуть потребувати уточнення з метою забезпечення узгодженості правових норм. Зокрема, мова йде про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" щодо створення фонду ліквідації наслідків збройної агресії» (реєстр. № 8027 від 13.09.2022), який Верховною Радою України 6 жовтня 2022 року за наслідками розгляду у першому читанні прийнято за основу, доручивши Комітету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких поправок і пропозицій наполовину (постанова Верховної Ради України від 06.10.2022 № 2642-IX).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь Голова Комітету Арістов Ю.Ю., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень щодо прийняття законопроекту № 8126.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. вніс пропозицію прийняти таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 8126 включити до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон (з урахуванням необхідності внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень у разі прийняття інших законопроектів про внесення змін до Закону до розгляду зазначеного законопроекту). Відповідно у разі прийняття законопроекту № 8126 Комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатів України – членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» за реєстр. № 8126 від 14.10.2022 р., поданий народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Негулевським І.П. та іншими, включити до порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу і в цілому як закон (з урахуванням необхідності внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень у разі прийняття інших законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» до розгляду зазначеного законопроекту).

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 8126 Комітету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 4.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

3.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

3.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про внутрішній водний транспорт" щодо судноплавства під час введення воєнного або надзвичайного стану" (реєстр. № 7651 від 09.08.2022, народний депутат України Крейденко В.В.);

3.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони використання джерел інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, в науковій та науково-технічній діяльності" (реєстр. № 7633 від 04.08.2022, народні депутати України Совсун І.Р., Грищук Р.П., Піпа Н.Р. та інші);

3.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 42 Закону України "Про вищу освіту" щодо забезпечення демократичних засад управління закладами вищої освіти" (реєстр. № 8050 від 19.09.2022, народні депутати України Бабак С.В., Бондаренко О.В., Кузьміних С.В., Стефанчук Р.О. та інші);

3.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо розширення підстав звільнення з військової служби деяких категорій громадян в період воєнного стану" (реєстр. № 8009 від 08.09.2022, народні депутати України Яцик Ю.Г., Мазурашу Г.Г., Тищенко М.М. та інші);

3.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України стосовно уніфікації вимог до керівників окремих державних органів" (реєстр. № 7654 від 10.08.2022, народний депутат України Клочко А.А.);

3.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України стосовно уніфікації вимог до керівників окремих державних органів" (реєстр. № 7654-1 від 26.08.2022, народний депутат України Радіна А.О.);

3.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов’язок та військову службу" щодо комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань посадами, які можуть заміщуватися цивільними особами з урахуванням рівня командирської (професійної) підготовки, досвіду проходження військової служби у військових підрозділах та бойового досвіду на період воєнного стану" (реєстр. № 7614 від 29.07.2022, народні депутати України Федина С.Р., Геращенко І.В., Синютка О.М. та інші);

3.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про Службу військового капеланства» щодо уточнення вимог до військового капелана" (реєстр. № 7680 від 17.08.2022, народні депутати України Геращенко І.В., Синютка О.М., Батенко Т.І. та інші);

3.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення стабільної роботи закладів фізичної культури і спорту та дошкільних навчальних закладів в умовах воєнного стану" (реєстр. № 7726 від 02.09.2022, народні депутати України Мазурашу Г.Г., Драбовський А.Г.);

3.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо окремих питань проходження військової служби особами, які обіймають посади керівників юридичних осіб публічного права" (реєстр. № 7610 від 28.07.2022, народний депутат України Веніславський Ф.В.);

3.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо вдосконалення порядку звільнення військовослужбовців з військової служби за станом здоров'я в умовах воєнного стану" (реєстр. № 7556 від 14.07.2022, народні депутати України Геращенко І.В., Герасимов А.В., Княжицький М.Л., Чийгоз А.З., Іонова М.М. та ініші);

3.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до військової служби громадян, які досягли граничного віку перебування на військовій службі" (реєстр. № 7555 від 14.07.2022, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Безугла М.В., Білозір Л.М., Осадчук А.П., Бобровська С.А. та інші);

3.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку виїзду призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання в межах України" (реєстр. № 7522 від 05.07.2022, народні депутати України Нестеренко К.О., Зуєв М.С., Чорний Д.С.);

3.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"" (реєстр. № 7484-2 від 06.07.2022, народні депутати України Кучеренко О.Ю., Євтушок С.М., Івченко В.Є. та інші);

3.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення застосування заходів забезпечення безпеки" (реєстр. № 7626 від 02.08.2022, народний депутат України Кузьмін Р.Р.);

3.1.16. Проект Закону України "Про внесення деяких змін до Кримінального процесуального кодексу України" (реєстр. № 7615 від 29.07.2022, народний депутат України Кузьмін Р.Р.);

3.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вирішення окремих питань, які виникають під час судового розгляду" (реєстр. № 7643 від 08.08.2022, народний депутат України Кузьмін Р.Р.);

3.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо удосконалення порядку розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису)" (реєстр. № 7666 від 12.08.2022, народний депутат України Ляшенко А.О.);

3.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про громадянство України" та "Про забезпечення функціонування української мови як державної" щодо умов прийняття до громадянства України" (реєстр. № 7606 від 28.07.2022, Кабінет Міністрів України);

3.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння примусовому виконанню судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) в умовах воєнного стану" (реєстр. № 7717 від 30.08.2022, народний депутат України Божик В.І.);

3.1.21. Проект Закону України "Про Митний тариф України" (реєстр. № 7737 від 05.09.2022, Кабінет Міністрів України);

3.1.22. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану"" (реєстр. № 8013 від 08.09.2022, Кабінет Міністрів України);

3.1.23. Проект Закону України "Про внесення зміни до розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України" (реєстр. № 8014 від 08.09.2022, Кабінет Міністрів України);

3.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо визначення законопроектів невідкладними" (реєстр. № 7660 від 12.08.2022, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

3.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо врегулювання процедури оголошення депутатських запитів під час дії правового режиму воєнного стану" (реєстр. № 8044 від 16.09.2022, народні депутати України Шпак Л.О., Разумков Д.О., Бакумов О.С., Швець С.Ф. та інші);

3.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо удосконалення процедури внесення і направлення депутатських запитів" (реєстр. № 7727 від 02.09.2022, народний депутат України Мазурашу Г.Г.);

3.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 41 Кодексу законів про працю України щодо встановлення додаткової підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця" (реєстр. № 7731 від 05.09.2022, народні депутати України Третьякова Г.М., Чорноморов А.О., Василевська-Смаглюк О.М. та інші).

УХВАЛИЛИ:

Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджету.

3.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

3.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо керування автомобілями (реєстр. № 8039 від 16.09.2022), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Яковенком Є.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом пропонується надати право: особам, які досягли
16-річного віку за письмовою нотаріально посвідченою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, на керування автомобілями з автоматичною коробкою передач (категорії B) та особам, які досягли
17-річного віку за письмовою нотаріально посвідченою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників, – на керування автомобілями з механічною коробкою передач (категорії B).

При цьому, проектом закону пропонується доповнити перелік ключових компетентностей під час отримання повної загальної середньої освіти знання Правил дорожнього руху та навички керування автомобілем.

У зв’язку з цим слід відмітити, що реалізація запропонованої законодавчої ініціативи щодо навчання учнів у закладах загальної середньої освіти керуванням автомобілем потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

Аналогічні зауваження висловило і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку, а саме: включення до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392, вимоги щодо запровадження у закладах загальної середньої освіти навчання керування автомобілем може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на оплату праці викладачів та інструкторів з керування автомобілем, придбання парку автомобілів та їх утримання, обладнання приміщень для їх зберігання, проведення ремонтних робіт тощо, обсяги яких авторами законопроекту не обраховано.

Водночас, Мінфіном до законопроекту надано зауваження щодо інших його положень, зокрема, щодо передбачення в переліку ключових компетентностей під час отримання повної загальної середньої освіти знання учнями Правил дорожнього руху.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо керування автомобілями (реєстр. № 8039 від 16.09.2022), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Яковенком Є.Г. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення соціального захисту осіб, які захищали незалежність та територіальну цілісність України (реєстр. № 7419 від 31.05.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Реалізація положень законопроекту, якими пропонується внести зміни до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, в тому числі і бюджету Пенсійного фонду України, та місцевих бюджетів для забезпечення запровадження додаткових пільг і гарантій для військовослужбовців, солдатів і матросів строкової служби, осіб з числа членів добровольчих формувань територіальних громад, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та членів їх сімей. Запропоновано передбачити для таких осіб право на:

1) зарахування періоду безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю зі збільшенням утричі;

2) забезпечення безоплатним навчанням у закладах освіти та військових навчальних закладах, а також зарахування поза конкурсом на навчання у навчальні заклади усіх типів;

3) надання медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації у медичних закладах за кордоном;

4) забезпечення щорічним безоплатним санаторно-курортним лікуванням осіб, які отримали інвалідність I, II та III груп внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, або втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок, а також пенсіонерів з їх числа незалежно від виду пенсії, яку вони отримують;

5) безоплатного забезпечення житлом пенсіонерів з числа військовослужбовців, військовослужбовців, інших осіб, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, та отримали інвалідність I та II груп внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, або втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок, або виплату їм грошової компенсації протягом шести місяців після отримання заяви від вищезазначених осіб;

6) надання військовослужбовцям і членам їх сімей 50-відсоткової знижки за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги, а також пільгового санаторно-курортного лікування незалежно від рівня доходів;

7) збільшення знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги, за встановлення і користування квартирним телефоном, а також безоплатний проїзд всіма видами пасажирського транспорту (крім таксі), залізничним, водним та повітряним транспортом у межах України для військовослужбовців, інших осіб, які брали участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, та отримали інвалідність I, II та ІІІ груп внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, або втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок;

8) збільшення мінімальних розмірів пенсій по інвалідності та розмірів одноразової грошової допомоги у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності;

9) безоплатного протезування та ортезування.

Відповідно до пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

При цьому пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України, зокрема:

невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах;

забезпечити перерахунок згідно з нормами цього Закону аналогічних пенсії, виплат, які здійснювалася станом на 1 вересня 2022 року, та одноразових виплат, які не були виплачені на зазначену дату.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, додаткові видатки на реалізацію законопроекту у 2022 році можуть бути профінансовані за рахунок: резервного фонду державного бюджету; гуманітарної допомоги; додаткових надходжень внаслідок легалізації тіньового сектору економіки та неформальної зайнятості, а також недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах. При цьому, зазначається, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах можливо на першому етапі збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2022 році мінімально на суму понад 500 млрд гривень.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, бюджету Пенсійного фонду України у зв’язку із збільшенням чисельності пільговиків та збільшенням розмірів соціальних виплат, обсяг яких розробник не обрахував. При цьому відмічено, що в умовах дії воєнного стану фінансові ресурси державного бюджету першочергово спрямовуються на потреби Збройних Сил України, інших військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, залучених до виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави.

Крім того, Мінфін у своєму висновку надає зауваження щодо суті запропонованих законопроектом змін.

За узагальнюючим висновком Мінфін не підтримує законопроект як такий, що потребуватиме значних додаткових видатків та призведе до розбалансування державного бюджету на 2022 рік, а також, зокрема, відмічено, що із запровадженням воєнного стану прийнято ряд рішень щодо посилення соціального захисту військовослужбовців, які беруть участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення соціального захисту осіб, які захищали незалежність та територіальну цілісність України (реєстр. № 7419 від 31.05.2022), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України, та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» та Закону України «Про космічну діяльність» (реєстр. № 7485 від 23.06.2022), поданий народними депутатами України Безуглою М.В., Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про національну безпеку України» та «Про космічну діяльність», якими передбачається віднести Державне космічне агентство України /далі – ДКА/ до складу сектору безпеки і оборони та покласти на нього додаткові повноваження із забезпечення космічної діяльності у сфері оборони та національної безпеки.

Варто зазначити, що статтею 35 Закону України «Про національну безпеку України» визначено, що фінансування складових сектору безпеки і оборони здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, а також з інших не заборонених законодавством джерел, а обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5 відсотків запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше 3 відсотків – на фінансування сил оборони.

Реалізація вищевказаних положень може потребувати збільшення видатків державного бюджету для здійснення додаткових функцій відповідним центральним органом виконавчої влади, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

Разом з тим необхідно відмітити, що такі зміни матимуть наслідком скорочення фінансового ресурсу для інших суб’єктів сектору безпеки і оборони.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація законопроекту не потребує фінансування з державного чи місцевих бюджетів. Водночас, наголошено, що для розгортання засобів з експлуатації космічних систем для потреб сектору безпеки і оборони та підготовки спеціалістів необхідні значні фінансові ресурси і тривалий термін часу, а впровадження новітніх космічних технологій в інтересах усіх складових сектору безпеки і оборони, за безпосередньої участі військовослужбовців та фахівців ДКА, буде більш швидким, системним, комплексним та економічно обґрунтованим.

Слід звернути увагу, що згідно з положеннями частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до проекту закону не надано.

За узагальнюючим висновком Мінфіну законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та надання фінансово-економічних обґрунтувань, а його прийняття може потребувати додаткового фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» та Закону України «Про космічну діяльність» (реєстр. № 7485 від 23.06.2022), поданий народними депутатами України Безуглою М.В., Третьяковою Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету для здійснення додаткових функцій Державним космічним агентством України, при цьому матиме наслідком скорочення фінансового ресурсу для інших суб’єктів сектору безпеки і оборони). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про  внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» та Закону України «Про космічну діяльність» (реєстр. № 7485-1 від 07.07.2022), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Констанкевич І.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про національну безпеку України» та «Про космічну діяльність», якими передбачається створити новий центральний орган виконавчої влади – Державну спеціальну службу космічної інфраструктури України і визначити його повноваження.

Разом з тим, законопроектом передбачено внести зміни до статті 12 Закону України «Про національну безпеку України» та включити Державну спеціальну службу космічної інфраструктури України до переліку державних органів, які входять до складу сектору безпеки і оборони.

Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України рекомендується утворити Державну спеціальну службу космічної інфраструктури України та підготувати проєкт змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» щодо перерозподілу коштів Державного бюджету, передбачених в рамках коду 6380000 програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету.

Доцільно зауважити, що відповідно до Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» фінансування утворення, реорганізації та ліквідації органів державної влади здійснюється в межах коштів, передбачених на утримання органів державної влади Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік або (у разі недостатності такого фінансування) після внесення відповідних змін до такого Закону. Крім того, відповідно до Конституції України та законів України «Про Кабінет Міністрів України» і «Про центральні органи виконавчої влади» питання щодо утворення, реорганізації та ліквідації центральних органів виконавчої влади і затвердження положення про них віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Водночас, статтею 35 Закону України «Про національну безпеку України» визначено, що фінансування складових сектору безпеки і оборони здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, а також з інших не заборонених законодавством джерел, а обсяг видатків на фінансування сектору безпеки і оборони має становити не менше 5 відсотків запланованого обсягу внутрішнього валового продукту, з яких не менше 3 відсотків – на фінансування сил оборони.

Зважаючи на зазначене вище, реалізація таких положень може потребувати збільшення видатків державного бюджету для створення та функціонування нового центрального органу виконавчої влади та скорочення фінансового ресурсу для інших суб’єктів  сектору безпеки і оборони, про що також зазначає Міністерство фінансів України (далі – Мінфін). При цьому, Мінфін зауважує, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» видатки на створення та утримання Державної спеціальної служби космічної інфраструктури України не передбачено.

Серед іншого, потрібно зауважити, що створення Державної спеціальної служби космічної інфраструктури України може призвести до дублювання функцій центральних органів виконавчої влади щодо реалізації державної політики у сфері космічної діяльності /а саме Державним космічним агентством України, Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості України та Державною спеціальною службою космічної інфраструктури України/, а відтак і необґрунтованого завищення кількості працівників з однаковими функціями, що матиме наслідком перевитрати коштів державного бюджету на їх утримання, на чому також наголошує Мінфін.

Необхідно зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов'язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Проте, відповідні матеріали та розрахунки щодо чисельності працівників такого органу та обсягу видатків на його утримання щодо заявленого перерозподілу бюджетних коштів тощо до проекту не надано, на що Мінфін також звертає увагу.

За узагальнюючим висновком Мінфін не підтримує законопроект, як такий, що потребуватиме додаткових бюджетних асигнувань на його реалізацію та не містить пропозицій щодо джерел їх покриття (у тому числі в частині скорочення видатків для державних органів з аналогічною сферою діяльності). Разом з тим, зауважується, що законопроект потребує опрацювання з РНБОУ, з урахуванням об’єктивної доцільності оптимізації складу сектору безпеки і оборони за результатами застосування відповідних складових (виконання ними завдань) в умовах воєнного стану, зокрема в частині віднесення Державної спеціальної служби космічної інфраструктури України до складових сектору безпеки і оборони, а також включення видатків Служби до сукупного ресурсу на безпеку і оборону (5% ВВП).

Одночасно, відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» проекту закону передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Разом з тим, відповідно до підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу норми частини третьої статті 27 цього Кодексу не застосовуються в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів із загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про  внесення змін до Закону України «Про національну безпеку України» та Закону України «Про космічну діяльність» (реєстр. № 7485-1 від 07.07.2022), поданий народними депутатами України Грищуком Р.П., Констанкевич І.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, зокрема на створення та функціонування нового центрального органу виконавчої влади, при цьому матиме наслідком скорочення фінансового ресурсу для інших суб’єктів сектору безпеки і оборони). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно з нормами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України (реєстр. № 6077 від 21.09.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Прощуком Е.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом передбачається:

встановлення заборони виробництва, ввезення на митну територію України, введення в обіг та розповсюдження на території України окремих видів пластикової продукції одноразового використання та оксорозкладної пластикової продукції одноразового використання;

встановлення вимог щодо маркування з визначенням продукції, для якої таке маркування є обов’язковим;

запровадження державного ринкового нагляду та контролю пластикової продукції одноразового використання;

встановлення відповідальності за порушення вимог цього Закону й іншого законодавства у сфері обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України.

Реалізація положень законопроекту з покладання додаткових повноважень щодо державного ринкового нагляду за виробництвом, ввезенням на митну територію України, введенням в обіг та розповсюдженням пластикової продукції одноразового використання на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а державного контролю – на митні органами у порядку, встановленому Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, з огляду на положення статті 43 зазначеного Закону, якими визначено, що ринковий нагляд і контроль продукції фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На невиконання вказаних вимог також вказує Міністерство фінансів України (далі – Мінфін).

Крім того, проектом закону на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, у разі порушення законодавчих вимог у сфері обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України, додатково покладаються повноваження щодо прийняття рішення про накладення штрафів на суб’єктів господарювання у розмірах від 250 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри вказаних штрафів становитимуть від 4 250 до 51 000 грн/, та від 500 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за повторне вчинення такого порушення протягом визначеного терміну /від 8 500 до 170 000 грн/.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

За узагальнюючим висновком Мінфін висловлює ряд зауважень та зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про обмеження виробництва та обігу пластикової продукції одноразового використання на території України (реєстр. № 6077 від 21.09.2021), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Прощуком Е.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати та може збільшити надходження  державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування заходів впливу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2023 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2024 року, а після 15 липня 2023 року – не раніше 1 січня 2025 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

3.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посилення соціальних гарантій захисників України та інших категорій громадян (реєстр. № 7652 від 10.08.2022), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г. та Бакумовим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції із ввезення на митну територію України:

учасниками бойових дій, які залучалися та брали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, або у випадку їх загибелі одним з членів сім’ї першого ступеня споріднення – автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, з розрахунку один транспортний засіб на одну особу;

фізичними особами – власниками транспортних засобів, які визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку, – транспортні засоби, що відповідають кількості та виду транспортних засобів, що перебували у власності такої особи на момент початку дії воєнного стану та у подальшому визнані фізично знищеними внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та зняті з обліку в установленому порядку;

особами з інвалідністю, отриманою внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, – автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, з розрахунку один транспортний засіб на одну особу.

При цьому передбачається не застосовувати таке звільнення щодо: транспортних засобів, ввезених у митному режимі імпорту, які походять з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом; транспортних засобів, середня ринкова вартість яких становитиме понад 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Крім того, законопроектом визначено, що транспортний засіб, який був звільнений від оподаткування ввізним митом, не може бути відчужений та/або переданий у володіння, користування або розпоряджання третім особам протягом трьох років з моменту його державної реєстрації, у разі відчуження такого транспортного засобу протягом трьох років з моменту державної реєстрації транспортного засобу та/або передачі у володіння, користування або розпоряджання третім особам сума несплаченого мита підлягає сплаті за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні транспортного засобу на митну територію України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходження до бюджету сум податку на додану вартість та акцизного податку, що мають бути сплачені під час митного оформлення ввезених на митну територію України транспортних засобів, але наразі оцінити неможливо вартісну величину впливу законопроекту на надходження державного бюджету за відсутності інформації про обсяги ввезення транспортних засобів на пільгових умовам оподаткування. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посилення соціальних гарантій захисників України та інших категорій громадян (реєстр. № 7652 від 10.08.2022), поданий народними депутатами України Яцик Ю.Г. та Бакумовим О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрових поштових марок (реєстр. № 7714 від 29.08.2022), поданий народним депутатом України Жмеренецьким О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до підпункту 196.1.4 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України щодо доповнення переліку операцій, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, операціями з постачання цифрових поштових марок, а також з нанесення призначеним оператором поштового зв’язку електронної марки, відбитків знаків маркувальних (франкувальних) машин, відбитків про оплату, нанесених друкарським чи іншим способом.

Таким чином, запропоновані зміни розширюють перелік операцій, які не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат державного та місцевих бюджетів і матиме позитивний ефект для дохідної частини соціальних фондів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходження податку на додану вартість до державного бюджету, але оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку із відсутністю статистичних даних щодо таких операцій. Загалом законопроект Мінфіном не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрових поштових марок (реєстр. № 7714 від 29.08.2022), поданий народним депутатом України Жмеренецьким О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу)

3.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору деяких категорій осіб (реєстр. № 8021 від 12.09.2022), поданий народними депутатами України Приходько Н.І., Яцик Ю.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору:

позивачів – у справах щодо порушення прав, визначених Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;

позивачів – учасників бойових дій, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії правового режиму воєнного стану;

позивачів – членів сімей військовослужбовців – учасників бойових дій, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії чи каліцтва або пропали без вісти під час відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, що може призвести до недофінансування судової системи і, як наслідок, до порушення конституційних гарантій незалежності судової влади. Поряд з тим, Мінфін відмічає, що вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджету залежатиме від кількості та ціни позовів вищезазначених категорій осіб, з якими вони будуть звертатися до судів, при цьому оцінити такий вплив неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору деяких категорій осіб (реєстр. № 8021 від 12.09.2022), поданий народними депутатами України Приходько Н.І., Яцик Ю.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо звільнення деяких категорій осіб від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час купівлі нерухомого майна (реєстр. № 7706 від 29.08.2022), поданий народними депутатами України Приходько Н.І., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити військовослужбовців, членів сімей військовослужбовців, які загинули, оголошені померлими, визнані безвісно відсутніми, зниклими безвісті за особливих обставин, від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна. Крім того, передбачається установити, що у період дії правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», та протягом шести місяців після його припинення чи скасування, внутрішньо переміщені особи, які придбавають нерухоме майно, звільняються від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його основною метою є державна підтримка соціально незахищених верств населення, зокрема громадян України, які отримали статус ВПО, військовослужбовців, членів сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти під час захисту території України від збройної агресії Російської Федерації, шляхом звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час купівлі нерухомого майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень призведе до зменшення дохідної частини загального фонду державного бюджету, але визначити вартісну впливу законопроекту на показники бюджету Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через 30 днів з дня його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» щодо звільнення деяких категорій осіб від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час купівлі нерухомого майна (реєстр. № 7706 від 29.08.2022), поданий народними депутатами України Приходько Н.І., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором осіб, які є власниками нерухомого майна, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (реєстр. № 7707 від 29.08.2022), поданий народними депутатами України Приходько Н.І., Мазурашу Г.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити пункт 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим підпунктом, яким передбачається тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, звільнити від оподаткування військовим збором доходи осіб - власників нерухомого майна, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

При цьому пропонується встановити, що в цілях застосування такого звільнення підтвердженням факту пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, є наявність інформації про таке майно у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, внесеної на підставі інформаційного повідомлення особи.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з державного чи місцевого бюджетів, разом з тим, сприятиме покращенню матеріального становища осіб, майно яких було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до значних втрат доходів державного бюджету від військового збору та можливого зменшення джерел фінансового забезпечення, що є неприпустимим в умовах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в умовах воєнного стану. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором осіб, які є власниками нерухомого майна, пошкодженого або знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (реєстр. № 7707 від 29.08.2022), поданий народними депутатами України Приходько Н.І., Мазурашу Г.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо пільгової орендної плати для державних та комунальних закладів фізичної культури і спорту, неприбуткових організацій фізкультурно-спортивної спрямованості (реєстр. № 7701 від 26.08.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується встановити місячну орендну плату за оренду державного та комунального майна в розмірі не більше 1 гривні за 1 кв. метр для: державних та комунальних спортивних клубів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів олімпійської підготовки, центрів студентського спорту закладів вищої освіти, фізкультурно-оздоровчих закладів, центрів фізичного здоров’я населення, центрів фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, а також баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки; громадських об’єднань фізкультурно-спортивної спрямованості, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, утворених ними спортивних клубів (крім спортивних клубів, що займаються професійним спортом), дитячо-юнацьких спортивних шкіл, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів олімпійської підготовки, центрів студентського спорту закладів вищої освіти, центрів фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, – виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття позитивно вплине на виконання суб’єктами сфери фізичної культури і спорту важливих соціальних функцій, сприятиме покращенню роботи з оздоровлення населення, позитивного виховання підростаючого покоління, підготовки спортсменів високого класу, які прославляють країну, тощо.

Слід відмітити, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а згідно з статтею 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення, разом з тим, реалізація положень законопроекту може призвести до недоотримання надходжень у вигляді плати за оренду державного майна до загального фонду державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо пільгової орендної плати для державних та комунальних закладів фізичної культури і спорту, неприбуткових організацій фізкультурно-спортивної спрямованості (реєстр. № 7701 від 26.08.2022), поданий народним депутатом України Мазурашу Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо відновлення гарантій для працівників на час призову на військову службу та запровадження механізму державної компенсації витрат на оплату праці таких працівників на час призову (реєстр. № 7584 від 25.07.2022), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Герасимовим А.В., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом, яким передбачається встановити, що:

загальна сума нарахованих (виплачених) податковим агентом у кожному звітному податковому періоді доходів у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) призваним на військову службу під час мобілізації працівникам визнається заборгованістю держави перед таким податковим агентом;

податковий агент має право зменшити свої податкові зобов'язання із загальнодержавних податків і зборів, що зараховуються до державного бюджету, визначені за податкові періоди, що припадають на період дії правого режиму воєнного стану в Україні та 12 місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, на суму заборгованості держави перед таким податковим агентом;

така заборгованість держави перед податковим агентом може бути погашена шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики, умови емісії та цільове призначення яких встановлюються Кабінетом Міністрів України;

зазначений механізм компенсації витрат на оплату праці не поширюється на підприємства, установи та організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, шляхом внесення зміни до статті 119 Кодексу законів про працю пропонується з 19 липня 2022 року передбачити для працівників на час призову на військову службу збереження середнього заробітку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень:

не потребує збільшення видатків державного бюджету;

сприятиме відновлення гарантій для працівників на час призову на військову службу, збільшенню мотивації мобілізованих працівників та зменшенню фінансового навантаження на суб’єктів господарювання при виплаті середнього заробітку таким працівникам на час призову.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до втрат загальнодержавних податків і зборів (в тому числі податку на доходи фізичних осіб та військового збору), що зараховуються до державного бюджету податковим агентом;

запровадження механізму державної компенсації роботодавцям витрат на оплату праці працівників на час призову шляхом надання на розмір таких витрат облігацій внутрішньої державної позики призведе до додаткових витрат бюджету при виплаті доходу по ним;

вартісну оцінку впливу законопроекту на показники бюджетів здійснити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних, зокрема, кількості податкових агентів, які матимуть право скористатися правом зменшити свої податкові зобов’язання із загальнодержавних податків і зборів, та обсягу загальної суми заробітної плати, яка має бути виплачена мобілізованим працівникам та визнається заборгованістю держави.

Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо відновлення гарантій для працівників на час призову на військову службу та запровадження механізму державної компенсації витрат на оплату праці таких працівників на час призову (реєстр. № 7584 від 25.07.2022), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Герасимовим А.В., Геращенко І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів та може потребувати додаткових витрат державного бюджету на компенсацію роботодавцям витрат на оплату праці призваним на військову службу працівникам). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

3.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо окремих функцій Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель (реєстр. № 8041 від 16.09.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є оптимізація процесу державних закупівель за рахунок унеможливлення маніпуляцій замовників торгів (закупівель) із завищенням очікуваної вартості предмета закупівлі.

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» /далі – Закон/, зокрема, щодо доповнення основних функцій Уповноваженого органу з питань закупівель, яким є Міністерство економіки України /далі – Мінекономіки/, новими, а саме: організація та забезпечення порядку надання цінових довідок про середній рівень цін на товари, роботи та послуги на ринку України; розроблення і затвердження форми примірної довідки про середній рівень цін на ринку та примірної методики визначення середнього рівня цін та очікуваної вартості предмета закупівлі (зміни до частини першої статті 9 Закону). Поряд з тим, у підпункті 2 пункту 3 розділу ІІ законопроекту пропонується доручити Мінекономіки протягом трьох місяців з дня введення в дію відповідного закону визначити підприємство із сфери управління Мінекономіки відповідальним (уповноваженим) за надання довідок про середній рівень цін на ринку України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на реалізацію нових функцій Уповноваженого органу з питань закупівель щодо організації та забезпечення порядку надання цінових довідок про середній рівень цін на товари, роботи та послуги на ринку України, а також на забезпечення функціонування підприємства зі сфери управління Мінекономіки, що буде визначено відповідальним (уповноваженим) за надання таких довідок. Загалом Мінфін вважає недоцільним внесення запропонованих змін, зауважуючи про постійне коливання цін через нестабільну економічну ситуацію в період воєнного стану в Україні та наявність корупційних ризиків, пов’язаних із видачою зазначених довідок до кожної закупівлі, не підтримує законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Мінфін також зауважує про зазначене та про неможливість визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету у зв’язку з ненаданням відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) та введення його в дію (через три місяці з дня набрання ним чинності) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету. Разом з тим, згідно з підпунктом 1 пункту 22 розділу VI Бюджетного кодексу України частина третя статті 27 цього Кодексу не застосовується в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо окремих функцій Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель (реєстр. № 8041 від 16.09.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С. В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію нових функцій Уповноваженого органу з питань закупівель, а також на забезпечення функціонування підприємства, що буде визначено відповідальним (уповноваженим) за надання цінових довідок про середній рівень цін на товари, роботи та послуги на ринку України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до норм частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України (з урахуванням підпункту 1 пункту 22 розділу VI цього Кодексу).

 Опосередкований:

3.2.14. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо захисту фінансової системи України від дій держави, яка здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства до окремих стандартів FATF і вимог Директиви ЄС 2018/843 (реєстр. № 8008 від 07.09.2022), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є:

забезпечення захисту економічних та внутрішніх інтересів національної безпеки України, територіальної цілісності, а саме захисту фінансової системи України від загроз, що виникають внаслідок агресії РФ в Україні, зокрема, шляхом недопущення до керівництва та управління суб’єктами первинного фінансового моніторингу (далі – СПФМ) осіб, які є громадянами держави, яка здійснює збройну агресії проти України, та/або підтримують збройну агресію проти України, та віднесення клієнтів, діяльність яких пов’язана з державою, яка здійснює збройну агресію проти України, до високоризикових;

забезпечення реалізації рекомендацій Європейської Комісії, зазначених в розділі 4 «Висновки та рекомендації» Висновку Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, у частині забезпечення відповідності національного законодавства міжнародним стандартам у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – запобігання та протидія), зокрема стосовно:

удосконалення регулювання і нагляду за спеціально визначеними СПФМ (приведення законодавства у відповідність до двадцять восьмої Рекомендації Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF));

віднесення до СПФМ торгівців творами мистецтва та посередників в такій торгівлі та суб’єктів господарювання, які надають посередницькі та/або консультаційні послуги щодо надання в оренду нерухомого майна (приведення законодавства у відповідність до Директиви Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2018/843 від 30.05.2018 «Про внесення змін до Директиви (ЄС) 2015/849 про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму та внесення змін до директив 2009/138/ЄС і 2013/36/ЄС»).

Законопроектом пропонується, зокрема:

розширити перелік клієнтів, яким СПФМ зобов’язаний встановити високий ризик ділових відносин, олігархами та особами, які пов’язані з РФ;

виключити підсанкційних осіб з переліку клієнтів, яким встановлюється неприйнятно високий ризик ділових відносин;

розширити ознаки порогової фінансової операції ознакою, при якій однією з учасників операції є особа РФ;

розширити перелік спеціально визначених СПФМ особами, які здійснюють торговельну діяльність культурними цінностями та/або посередництво в такій діяльності;

включити до ознак бездоганної ділової репутації відсутність судимості за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку;

недопущення до керівництва та управління СПФМ осіб, які мають громадянство держави, яка здійснює збройну агресію проти України;

звільнити СПФМ від відповідальності за порушення вимог у сфері запобігання та протидії у разі знаходження таких СПФМ на території бойових дій та/або тимчасово окупованих територіях.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту опосередковано може вплинути на збільшення дохідної частини бюджетів за рахунок застосування до СПФМ більше одного заходу впливу, зокрема, штрафних санкцій за порушення в сфері запобігання та протидії у разі порушення СПФМ вимог законодавства, а вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від правової дисципліни працівників СПФМ.

Ухвалили:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо захисту фінансової системи України від дій держави, яка здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства до окремих стандартів FATF і вимог Директиви ЄС 2018/843 (реєстр. № 8008 від 07.09.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму (реєстр. № 7699 від 26.08.2022), внесений Президентом України.

 Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті з метою імплементації у національне законодавство положень Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму серед іншого пропонується встановити кримінальну відповідальність за проходження навчання тероризму, виїзд з України та в’їзд в Україну з терористичною метою, а також фінансування таких дій у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань, а також може зумовити збільшення надходжень державного бюджету за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники державного та місцевих бюджетів, оскільки проектом акта не передбачено зобов’язань Української Сторони щодо необхідності здійснення додаткових фінансових видатків.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму (реєстр. № 7699 від 26.08.2022), внесений Президентом України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо окремих питань оптимізації функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (реєстр. № 7704 від 26.08.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 337-1, встановивши кримінальну відповідальність за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну після введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях особами, уповноваженими на виконання функцій держави та/або місцевого самоврядування, у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строку позбавлення волі за відповідне порушення.

Міністерство фінансів України також зазначає в експертному висновку до законопроекту про такий вплив на показники державного бюджету, зауважуючи, що його обсяг буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо окремих питань оптимізації функціонування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану (реєстр. № 7704 від 26.08.2022), поданий народним депутатом України Кузьміних С.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення ефективності використання державних земель сільськогосподарського призначення» (реєстр. № 7656 від 11.08.2022), поданий народними депутатами України Гуньком А.Г., Торохтієм Б.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

постійні користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни;

договір оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у постійному користуванні підприємств, установ, організацій, закладів освіти, які належать до державної власності, укладається за типовою формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

для земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у постійному користуванні підприємств, установ, організацій, закладів освіти, що належать до державної власності, річний розмір орендної плати не може бути менше 12% їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є врегулювання окремих питань справляння орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які пропонується передавати в оренду із земель постійного користування відповідно до поданого на розгляд Верховної Ради України законопроекту «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законів України щодо підвищення ефективності використання державних земель сільськогосподарського призначення» (реєстр. № 7588-1). Однак, 20 вересня п.р. Верховною Радою України законопроект за реєстр. № 7588-1 заслухано та знято з розгляду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на дохідну частину місцевих бюджетів буде залежати від кількості укладених договорів оренди постійними користувачами та розмірів орендної плати, встановлених у таких договорах. Крім того Мінфін відмічає, що у законопроекті не визначено механізму справляння орендної плати за укладеними постійними користувачами договорами оренди землі, а також порядок сплати платежу до відповідних місцевих бюджетів, що унеможливить їх адміністрування контролюючими органами. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення ефективності використання державних земель сільськогосподарського призначення» (реєстр. № 7656 від 11.08.2022), поданий народними депутатами України Гуньком А.Г., Торохтієм Б.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі унормування питання передачі в оренду відповідних земельних ділянок у Земельному кодексі України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 364 Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем (реєстр. № 7713 від 29.08.2022), поданий народним депутатом України Кузьміним Р.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 364 Кримінального кодексу України серед іншого передбачається поширити кримінальну відповідальність за зловживання владою або службовим становищем безвідносно до мети вчинення протиправних дій. При цьому, пропонується для реалізації статей 364, 364-1, 365, 365-2 та 367 цього Кодексу знизити критерій для визначення заподіяної законим інтересам потерпілої особи істотної шкоди, встановивши її на рівні такої, яка не перевищує двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /до 4 250 гривень/ (чинна норма: шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян /від 1 700 гривень/).

Слід зазначити, що за злочини передбачені статтями 364, 364-1, 365,
365-2 та 367 цього Кодексу (якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб) встановлена кримінальна відповідальність у вигляді арешту на строк до шести місяців, обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до десяти років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян

Зважаючи, що зміна межі для визначення істотної шкоди може призвести до зростання кількості випадків, за настання яких встановлюється кримінальна відповідальність, реалізація положень законопроекту може зумовити до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в ізоляторах тимчасового тримання та в установах виконання покарань, до яких буде застосоване покарання у вигляді арешту або обмеження/позбавлення волі за відповідне порушення, та збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості встановлених правопорушень та накладених стягнень, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 364 Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем (реєстр. № 7713 від 29.08.2022), поданий народним депутатом України Кузьміним Р.Р., є таким, що має опосередкований вплив на показники держаного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо удосконалення адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства)» (реєстр. № 8048 від 19.09.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті серед іншого пропонується встановити адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування, лише у вигляді громадських робіт на строк від тридцяти до шістдесяти годин, або адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб, виключивши адміністративне стягнення у вигляді штрафу від десяти (170 грн) до сорока (680 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв’язку із скасуванням адміністративних штрафів за відповідне правопорушення реалізація зазначених положень законопроекту може зумовити зменшення надходжень державного бюджету, про що також зазначило Міністерство фінансів України.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо удосконалення адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства)» (реєстр. № 8048 від 19.09.2022), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити зменшення доходів від адміністративних штрафів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за злочин, передбачений частиною 1 статті 368 (реєстр. № 8049 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Арсенюком О.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до частини першої статті 368 Кримінального кодексу України пропонується посилити кримінальну відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, передбачивши штраф у розмірі від десяти тисяч (170 000 грн) до двадцяти п?яти тисяч (425 000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до шести років /чинна норма – штраф від однієї тисячі (17 000 грн) до чотирьох тисяч (68 000 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк від трьох до шести місяців, або позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років/.

Реалізація запропонованих положень може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету у зв’язку із збільшенням розмірів штрафів та може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань у зв’язку із  збільшенням максимального терміну позбавлення волі за відповідне правопорушення. Про таке також зазначає Міністерство фінансів України, зауважуючи, що загальний обсяг доходів і видатків буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення кримінальної відповідальності за злочин, передбачений частиною 1 статті 368 (реєстр. № 8049 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Павловським П.І., Арсенюком О.О. та іншими, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за правопорушення у сфері здійснення електронної торгівлі альтернативними видами палива (реєстр. № 8053 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О., Лабою М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення серед іншого пропонується передбачити адміністративну відповідальність за:

недотримання законодавства у сфері здійснення електронної торгівлі альтернативними видами палива – у вигляді штрафу на посадових осіб у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 17 000 гривень/;

недотримання вимог реалізації альтернативних видів палива у електронній торговій системі – у вигляді штрафу на посадових осіб у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну МВт*год різниці між річним обсягом альтернативного виду палива, що підлягає обов’язковій реалізації у електронній торговій системі, та його річним обсягом, що був реалізований у електронній торговій системі, які виражені в МВт*год;

недотримання вимог здійснення закупівлі альтернативних видів палива у електронній торговій системі – у вигляді штрафу на посадових осіб у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожну МВт*год різниці між річним обсягом альтернативного виду палива, що підлягає обов’язковій закупівлі у електронній торговій системі, та його річним обсягом, що був закуплений у електронній торговій системі, які виражені в МВт*год;

знищення та спотворення документів або інформації, що створюються та зберігаються у електронній торговій системі, – у вигляді штрафу у розмірі від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 1 700 до 6 800 гривень/.

Разом з тим, згідно із новою статтею 244-25 та змінами до статті 255 Кодексу складати протоколи та розглядати справи про такі адміністративні правопорушення уповноважено центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Реалізація таких положень законопроекту може вплинути на дохідну частину державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення доходів за рахунок сплати відповідних штрафів.

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за правопорушення у сфері здійснення електронної торгівлі альтернативними видами палива (реєстр. № 8053 від 19.09.2022), поданий народними депутатами України Камельчуком Ю.О., Лабою М.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо протидії російській паспортизації (реєстр. № 8057 від 19.09.2022), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом серед іншого пропонується встановити кримінальну відповідальність за:

набуття громадянства держави-агресора та/або отримання паспортних документів держави-агресора – у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років та з конфіскацією майна або без такої;

примусову паспортизацію – у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Поряд з тим, пропонується внести зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України та віднести розслідування вищезазначених злочинів, до підвідомчості Служби безпеки України.

У разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб в установах виконання покарань та до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, зауважуючи, що загальний обсяг доходів та видатків буде залежати від кількості правопорушників та конкретного виду покарань, обсяг яких оцінити неможливо.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо протидії російській паспортизації (реєстр. № 8057 від 19.09.2022), внесений Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення організації та здійснення закупівель (реєстр. № 7624-1 від 15.08.2022), поданий народним депутатом України Мовчаном О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), зокрема, передбачається збільшити вартісні межі порогового значення предмета закупівель:

з 200 тис. грн до 500 тис. грн на закупівлю товарів і послуг, з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн на закупівлю робіт для замовників товарів, робіт і послуг, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 Закону /зокрема, органи державної влади, правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад, Пенсійний фонд України, органи соціального страхування, юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі/ (зміни до пункту 1 частини першої статті 3 і абзацу другого пункту 5 частини другої статті 4 Закону);

з 1 млн грн до 1,5 млн грн на закупівлю товарів і послуг, з 5 млн грн до 7,5 млн грн на закупівлю робіт для замовників товарів, робіт і послуг, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 Закону /юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою статті 2 Закону, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади та місцевого самоврядування належить більше ніж 50% в статутному капіталі таких суб’єктів або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі таких суб’єктів чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради таких суб’єктів; наявність спеціальних або ексклюзивних прав/ (зміни до пункту 2 частини першої статті 3 і абзаців третього і п’ятого пункту 5 частини другої статті 4 Закону);

з 50 тис. грн до 100 тис. грн для застосування спрощеної закупівлі (зміни до частин частини другої статті 3 Закону).

Також законопроектом передбачається надати можливість замовникам, визначеним у пунктах 1-4 частини першої статті 2 Закону, здійснювати закупівлі з використанням електронного каталогу, якщо вартість товарів та послуг не перевищує 133 тис. євро (зміни до частини другої статті 3 Закону і доповнення до пункту 5 частини другої статті 4 Закону).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на надходження та витрати державного і місцевих бюджетів та не потребує додаткових бюджетних коштів. Водночас Мінфін надає зауваження до законопроекту та вважає, що він потребує доопрацювання.

Разом з тим, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі /вартість яких є меншою за вартість, що пропонується законопроектом/ буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак може потребувати збільшення витрат бюджетів на відповідні закупівлі у разі невжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Мінфін також зауважує про відсутність належних фінансово-економічних обґрунтувань щодо запропонованого підвищення вартісних порогів предмета закупівель.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо спрощення організації та здійснення закупівель (реєстр. № 7624-1 від 15.08.2022), поданий народним депутатом України Мовчаном О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків бюджетів на закупівлі товарів, послуг та робіт залежно від стану вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 5.

Голова Комітету                                                                  Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль