Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 21 липня 2023 року розглянув питання про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346-1), відмітивши таке.

І. Проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346-1 від 15.06.2023), поданий народними депутатами України Підласою Р. А., Кузбитом Ю. М. і Копанчук О. Є. /далі – законопроект № 9346-1/, 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято за основу з дорученням Комітету доопрацювати законопроект № 9346-1 з урахуванням поправок і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні (згідно з Постановою Верховної Ради України від 29.06.2023 № 3172-ІХ).

Законопроектом № 9346-1 шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ пропонується:

передбачити обов’язковість наявності експертного висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ про підтримку законопроекту про внесення змін до закону про державний бюджет (який, зокрема, містить інформацію щодо можливостей фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді та на середньостроковий період) для можливості розгляду у Верховній Раді України такого законопроекту /щодо доповнення частин третьої і четвертої статті 52 Кодексу/;

відновити застосування частини першої статті 52 Кодексу (якою визначені умови внесення змін до закону про державний бюджет), крім випадку внесення змін щодо бюджетних призначень головних розпорядників коштів державного бюджету, що належать до сектору безпеки і оборони, в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації /щодо викладу в новій редакції абзацу 12 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу/;

відновити з 1 січня 2024 року середньострокове бюджетне планування шляхом складання і схвалення Бюджетної декларації /щодо виключення абзацу 11 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про незастосування статті 33 і пов’язаних з нею норм Кодексу щодо Бюджетної декларації в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації)/;

відновити з 1 січня 2024 року розробку Мінфіном і затвердження Кабінетом Міністрів України щорічно, не пізніше 1 червня року, що передує плановому, Стратегії управління державним боргом на середньостроковий період, яка формується з урахуванням показників, визначених Бюджетною декларацією та законом про державний бюджет /щодо виключення абзацу 4 підпункту 1 пункту 22 розділу VI Кодексу (про незастосування частини десятої статті 16 Кодексу в умовах воєнного стану або для здійснення згідно із законом заходів загальної мобілізації)/. При цьому пропонується встановити, що у 2023 році, як виняток з положень частини десятої статті 16 Кодексу, Мінфін розробляє Стратегію управління державним боргом на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період та з урахуванням показників, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» і законопроектом про державний бюджет на 2024 рік, та подає Кабінету Міністрів України до 25 вересня 2023 року /щодо доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 22-8/;

установити, що у 2023-2028 роках, як виняток з положень абзацу 2 частини першої статті 18 Кодексу, граничний обсяг надання державних гарантій, які надаються на підставі: рішень Кабінету Міністрів України – не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету; міжнародних договорів України – визначається законом про державний бюджет /щодо доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 57/;

установити, що, як виняток з положень статей 16, 23, 30 Кодексу, видатки на виплати за державними деривативами, а також видатки, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, можуть бути здійснені в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу за рішенням Кабінету Міністрів України /щодо доповнення абзацу 3 пункту 35 розділу VI Кодексу/;

уточнити, що залучення до загального фонду державного бюджету грантів на бюджетну підтримку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій здійснюється «у тому числі за досягнення індикаторів результативності» /щодо доповнення пункту 57-2 частини другої статті 29 і першого речення пункту 3-8 розділу VI Кодексу/, а також вилучити виключне повноваження Міністра фінансів України щодо здійснення саме ним на період дії воєнного стану в Україні залучення до державного бюджету грантів на бюджетну підтримку (крім програм бюджетної підтримки ЄС) та позик від іноземних держав, ЄС, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на підставі міжнародних договорів України за рішенням Кабінету Міністрів України /щодо змін до першого речення пункту 3-8 розділу VI Кодексу/;

уточнити виклад умови договору з суб’єктом господарювання про надання державної гарантії або про надання кредиту, залученого державою, щодо надання права гаранту або державі як кредитору «ініціювання дебетового переказу коштів із поточних/депозитних рахунків» (замість «на договірне списання банком коштів з рахунків») суб’єкта господарювання на користь гаранта або кредитора /щодо змін до абзацу 10 частини третьої і абзацу 8 частини восьмої статті 17 Кодексу/.

ІІ. Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України у встановлені строки /не пізніше 13 липня 2023 року/ до Комітету надійшли пропозиції до законопроекту № 9346-1, згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 298 пропозицій.

У Комітеті опрацьовано пропозиції до законопроекту № 9346-1 за участю представників Мінфіну та Рахункової палати з урахуванням зауважень і пропозицій, наведених у висновку Комітету щодо підготовки законопроектів № 9346 і № 9346-1 до І читання (лист від 22.06.2023 № 04-13/3-2023/135489 (1233907)), висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ до законопроекту № 9346-1 (лист від 20.06.2023 № 16/03-2023/133487 (1231771)). При цьому зауважено, що:

переважну більшість пропозицій подано спільно народними депутатами Герасимовим А.В., Павленком Р.М. /223 пропозиції, або 74,8% від загальної кількості пропозицій/, але основна частина таких пропозицій /191 пропозиція/ містить зміни до інших законодавчих актів України (при цьому 175 пропозицій передбачають зміни до Податкового кодексу України, що не відповідає вимогам статті 2 цього Кодексу /згідно з якою зміна положень Податкового кодексу України може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу/) та не належить до предмету правового регулювання законопроекту № 9346-1 і щодо них не надано пояснень;

деякі інші пропозиції теж безпосередньо не стосуються предмету правового регулювання законопроекту № 9346-1, а відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту, який прийнятий Верховною Радою України за основу;

окремі пропозиції подано без належного правового чи фінансово-економічного обґрунтування, що ускладнило проведення їх експертної оцінки.

За підсумками опрацювання пропозицій в остаточній редакції законопроекту № 9346-1 пропонується врахувати (повністю, редакційно чи частково), насамперед:

– пропозиції, безпосередньо пов’язані з предметом регулювання законопроекту № 9346-1 та спрямовані на врахування зауважень і пропозицій до нього, наведених у висновках Комітету і ГНЕУ, зокрема:

передбачити необхідність до кожного законопроекту про внесення змін до закону про державний бюджет (крім урядових законопроектів, розробником яких є Мінфін) подання Мінфіном до Комітету експертного висновку, який має містити інформацію, визначену абзацом другим частини другої статті 27 Кодексу, та інформацію щодо можливостей фінансового забезпечення такого законопроекту на середньостроковий період – шляхом доповнення частини першої статті 52 Кодексу відповідним положенням та у зв’язку з цим уточнення передбачених законопроектом № 9346-1 змін до частин третьої і четвертої цієї статті (пропозиція № 29 у відповідній порівняльній таблиці);

виділити гранти за досягнення індикаторів результативності як складову частину грантів на бюджетну підтримку від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій – шляхом уточнення передбачених законопроектом № 9346-1 змін до пункту 57-1 частини другої статті 29 Кодексу та виключення відповідних змін у пункті 3-8 розділу VI Кодексу для уникнення дублювання норм (пропозиція № 19 у відповідній порівняльній таблиці);

конкретизувати період, на який у 2023 р. розробляється Стратегія управління державним боргом на середньостроковий період (а саме: на 2024-2026 роки), та відтермінувати з 25 вересня до 25 жовтня 2023 року подання Мінфіном цієї Стратегії на розгляд Кабінету Міністрів України (що дасть можливість врахувати у цій Стратегії показники законопроекту про державний бюджет на 2024 рік, прийнятого у І читанні), а також передбачити затвердження Кабінетом Міністрів України цієї Стратегії у місячний строк з дня прийняття закону про державний бюджет на 2024 рік (що забезпечить узгодження цієї Стратегії з таким законом) – шляхом уточнення редакції і нумерації передбаченого законопроектом № 9346-1 нового пункту 22-8 розділу VI Кодексу (пропозиція № 70 у відповідній порівняльній таблиці);

уточнити, що видатки на виплати за державними деривативами та видатки, пов’язані із здійсненням правочинів з державними деривативами, можуть здійснюватися в межах бюджетних призначень на обслуговування державного боргу за рішенням Кабінету Міністрів України лише у разі, якщо в законі про державний бюджет не визначено коштів на цю мету, – шляхом уточнення передбачених законопроектом № 9346-1 змін до пункту 35 розділу VI Кодексу (пропозиція № 82 у відповідній порівняльній таблиці);

– пропозиції, спрямовані на врегулювання деяких інших питань, а саме:

унормувати у Кодексі з 01.01.2024 включення до спеціального фонду державного бюджету 70% надходжень від приватизації майна установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України, та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій, із спрямуванням таких коштів на проведення будівництва, реконструкції (реставрації), капітального ремонту об’єктів та придбання обладнання для установ Державної кримінально-виконавчої служби України /таке питання починаючи з 2021 р. унормовується законами про державний бюджет на 2021, 2022 і 2023 роки/ – шляхом доповнення частини третьої статті 15 Кодексу новим пунктом 1-1 і частини четвертої статті 30 Кодексу новим пунктом 24 (пропозиція № 5 у відповідній порівняльній таблиці);

уточнити з 01.01.2024 пропорції розподілу доходів державного бюджету, які є джерелами формування державного дорожнього фонду, за двома напрямами цього фонду, а саме: збільшити з 60% до 61% відповідних коштів на розвиток мережі і утримання автомобільних доріг державного значення (у зв’язку з розширенням цього напряму в частині розвитку, будівництва, ремонту, облаштування, модернізації та утримання пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення /згідно із законом від 11.04.2023 № 3035-ІХ/) та зменшити з 4% до 3% відповідних коштів на заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху – шляхом внесення змін до частини четвертої статті 24-2 Кодексу (пропозиція № 15 у відповідній порівняльній таблиці);

передбачити з 01.01.2024 включення до спеціального фонду державного бюджету 30% плати за надання адміністративних послуг уповноваженими органами Міністерства внутрішніх справ України відповідно до законів України «Про дорожній рух» і «Про перевезення небезпечних вантажів» із спрямуванням таких коштів на здійснення витрат, пов'язаних з організацією та наданням таких адміністративних послуг, а також зарахування 70% зазначеної плати до загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад – шляхом доповнення частини третьої статті 29 Кодексу новим пунктом 7-6, частини четвертої статті 30 Кодексу новим пунктом 25 і частини першої статті 64 Кодексу новим пунктом 36-5 (пропозиція № 18 у відповідній порівняльній таблиці);

надати можливість до законодавчого врегулювання відповідного питання здійснювати з бюджетів міських територіальних громад – обласних центрів та обласних бюджетів видатки на оплату послуг з підготовки фахівців на рівні фахової передвищої освіти на умовах регіонального замовлення у закладах професійної (професійно-технічної) освіти державної та/або комунальної власності, за умови, що ці заклади мають ліцензії на провадження такої освітньої діяльності та акредитацію відповідних освітньо-професійних програм (таке питання також передбачається унормувати у законопроектах щодо змін до Кодексу за реєстр. № 7294 від 18.04.2022 /щодо фінансування закладів професійної (професійної-технічної) освіти/ і реєстр. № 9026 від 16.02.2023 /щодо розміщення регіонального замовлення на підготовку фахових молодших бакалаврів у закладах професійної (професійної-технічної) освіти/, відтак у разі прийняття Верховною Радою України законопроекту №9346-1 у ІІ читанні і в цілому вищевказані законопроекти втратять свою актуальність), – шляхом доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 20-2 (пропозиція № 60 у відповідній порівняльній таблиці);

уточнити норму щодо надання в умовах воєнного стану та з метою відсічі збройної агресії РФ проти України і забезпечення національної безпеки можливості органам місцевого самоврядування або військовим адміністраціям приймати рішення: про перерахування коштів з місцевих бюджетів до державного бюджету – в частині передбачення подальшого розподілу таких коштів Кабінетом Міністрів України; про спрямування залишків коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам, збережених на рахунках місцевих бюджетів станом на 01.01.2023 згідно з пунктом 11 розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" /згідно із звітними даними на 01.01.2023 залишки таких коштів на рахунках місцевих бюджетів загалом становили майже 3,5 млрд грн/, – в частині доповнення спрямування таких коштів на заходи з ліквідації наслідків збройної агресії РФ проти України за напрямами, передбаченими частиною четвертою статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (з можливістю передачі таких коштів іншому місцевому бюджету), – шляхом внесення змін до пункту 22-2 розділу VI Кодексу (пропозиція № 69 у відповідній порівняльній таблиці);

продовжити до 01.01.2024 здійснення фінансового забезпечення бюро судово-медичної експертизи у порядку, який діяв до внесення змін до Кодексу законом від 03.11.2022 № 2709-IX /тобто до 01.07.2023/ (що в основному пов’язано із зволіканням передачі нерухомого майна бюро судмедекспертизи з комунальної власності у державну власність /до 01.07.2023 відповідні видатки здійснювалися з обласних бюджетів і бюджету м. Києва/, при цьому постановою КМУ від 27.06.2023 № 643 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2023 рік, і внесення змін до Порядку та умов надання у 2023 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» передбачено продовжити фінансове забезпечення обласних бюро судмедекспертизи за рахунок відповідної субвенції до 01.01.2024), – шляхом доповнення розділу VI Кодексу новим пунктом 58 (пропозиція № 98 у відповідній порівняльній таблиці);

– пропозиції щодо редакційних та техніко-юридичних уточнень для приведення у відповідність до бюджетної методології та основних вимог законодавчої техніки.

Загалом пропонується врахувати 11 пропозицій (з них 2 – редакційно, 1 – частково) і відхилити 287 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 9346-1 прийняти у другому читанні і в цілому як закон в запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту № 9346-1, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.

За підсумками розгляду даного питання Комітет ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення передбачуваності бюджетної політики та посилення боргової стійкості (реєстр. № 9346-1) прийняти у другому читанні і в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до зазначеного законопроекту, з необхідними редакційними і техніко-юридичними правками.